WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Відповідальність за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням

2020-04-07T14:30:21Z

Olesia.duda:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-IX];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-п Постанова КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 р. № 211];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1496-15 Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0291-95 Наказ МОЗ «Про затвердження Інструкції про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства» N 64 від 14.04.95].

== Поняття та види юридичної відповідальності за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням ==
За порушення режиму карантину як громадяни, так і посадові особи можуть нести наступні види юридичної відповідальності:
* цивільно-правову;
* дисциплінарну;
* адміністративну;
* кримінальну.
Оскільки підстави та порядок притягнення до цивільної та [[Застосування дисциплінарних стягнень та їх оскарження|дисциплінарної відповідальності]] регулюються загальними галузевими нормами (розділами Цивільного кодексу, Кодексу законів про працю, іншими актами законодавства), найбільш актуальним для громадськості є розуміння підстав та порядку притягнення саме до адміністративної та кримінальної відповідальності.

== Підстави притягнення до адміністративної відповідальності ==

Відповідно до ст. 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП) '''порушення санітарних норм''' таке правопорушення тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 102 до 425 грн).

Порядок притягнення до адміністративної відповідальності за цією статтею регулюється ст. 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0291-95 Наказом МОЗ «Про затвердження Інструкції про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства» N 64 від 14.04.95]. Так, відповідно до ст. 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням санітарних норм розглядають органи державної санітарно-епідеміологічної служби. Окрім цього ч. 2 зазначеної статті передбачено перелік органів та посадових осіб, які можуть від імені органів державної санітарно-епідеміологічної служби розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення в межах територій та об’єктів нагляду, визначених законодавством.

До прийняття Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 № 530-IX від 17.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»] відповідальність за порушення санітарних норм була передбачена лише вищезазначеною ст. 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] «Порушення санітарних норм». Однак стрімке поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) та здійснення обмежувальних заходів щодо її запобігання спричинили необхідність внесення змін до деліктного законодавства в частині посилення відповідальності за невиконання правил карантину.

З моменту запровадження на території України карантинних заходів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] доповнено статтею 44-3 '''"Порушення правил щодо карантину людей"'''. Відповідно до ст. 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] '''''порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами''''', - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 34 тис. грн) і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 до 170 тис. грн).

Вказана норма [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов’язковими для виконання.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб"] (ст. 1) термін «карантин» визначено як адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Щодо санітарно-протиепідемічних правил і норм, під ними слід розуміти нормативно-правові акти (накази, інструкції, правила, положення тощо) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я (МОЗ), вимоги яких спрямовані на запобігання виникненню та поширенню інфекційних хвороб.

Так, відповідно до ст. 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»], карантин встановлюється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, які і є відповідними правилами, відповідальність за які передбачена диспозицією ст. 44-3 КУпАП.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-п Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 №211] на період карантину початково встановлено лише декілька [[Карантин: які права обмежуються та чи виникають додаткові обов’язки|обмежувальних заходів]]. У подальшому до вказаної постанови було внесено зміни, а ряд обмежень розширився.

Окрім цього, варто зазначити, що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-п Постановою КМУ від 11.03.2020 №211] введено конкретний перелік обмежень, проте у цей же час органи місцевого самоврядування можуть самостійно запроваджувати обмеження, які в свою чергу можуть бути більш жорсткими аніж правила, встановлені Кабінетом Міністрів. Перелік повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в умовах карантину визначається ст. 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»].

Тобто, для конкретного встановлення факту порушення особою ст. 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] слід керуватися рішеннями органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами також (якщо такі рішення були прийняті).

== Порядок притягнення до адміністративної відповідальності ==

Що стосується безпосередньо процесуальних моментів притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил карантину людей (оформлення адміністративних матеріалів та розгляду справи про адміністративні правопорушення) слід вказати наступне:

Відповідно до п.9 р ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0291-95 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції] суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у відповідній статті КУпАП, за якою складено протокол. В даному випадку службовій особі, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, потрібно володіти конкретними нормативними актами для того, щоб викласти суть правопорушення із посиланням на відповідне рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування. Окрім цього, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не є доказом вчинення особою порушення правил карантину. До протоколу в обов’язковому порядку мають бути долучені пояснення особи, яка притягається до відповідальності, матеріали відеофіксації вчиненого правопорушення, пояснення свідків, документи та інші письмові докази тощо.

Надалі розгляд справи про порушення правил щодо карантину людей відповідно до ст. 221 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] здійснюється суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів. Аналіз судової практики у даних справах дозволяє дійти висновку, що більшість адміністративних матеріалів судами відправляється на доопрацювання, оскільки працівники правоохоронних органів обмежуються лише формальним констатуванням “порушення правил карантину”, не вказуючи конкретну порушену норму.

== Підстави та порядок притягнення до кримінальної відповідальності ==

Законом України № 530-IX від 17.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» викладено ст. 325 Кримінального кодексу України "Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням" у наступній редакції:

'''''1. Порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань,''''' - карається штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

'''''2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки,''''' - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років".

Диспозиція статті також є бланкетною і відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють санітарні правила і норми щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням.
Такими нормативними актами є, як вже зазначалося вище, зокрема, Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб», постанови КМУ №211 від 11.03.2020 р. та №215 від 16.03.2020 р. та ін.
Відповідно до диспозиції ст. 325 КК України, кримінальна відповідальність на відміну від адміністративної наступає лише тоді, коли порушення правил та норм спричинили, або завідомо могли спричинити поширення відповідних захворювань

== Корисні посилання ==
* [https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid/videos/227372381965839/?__tn__=kC-R&eid=ARDAN4C9fASUVyPH428Vtaopr9WBWHKxhRVxCjW0LLjmlKc-l8A99GFQV3-AM1KCt-B7a0tXoDKDqfL1&hc_ref=ARQHqU3uuYvJ6QBlSRsjOEDYEbUBiBT48ZBljHAd-7y-5zTgkLIHZdnQQCC7oR7EbjY&fref=nf&__xts__ Відеоролик системи надання безоплатної правової допомоги щодо введення на території України карантину]
* [https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid/videos/1383462811861812/UzpfSTEwMDAwNDEwNDI4MTQwNjpWSzoxNDEyNTc5MTU1NTk2MTIx/?multi_permalinks=1412579155596121&notif_id=1585303260676912&notif_t=group_activity Відеоролик "Карантин: обмеження прав та відповідальність за порушення"]

== Див. також ==
*[[Карантин: які права обмежуються та чи виникають додаткові обов’язки]]
*[[Заходи запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19]]
*[[Санітарні норми для торгівельних закладів (магазинів) під час карантину]]
*[[Виконання зобов’язань в умовах карантину]]
*[[Звільнення від оподаткування на період здійснення заходів спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби]]
*[[Умови введення надзвичайного стану]]

[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Відповідальність за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням

2020-04-07T14:17:41Z

Olesia.duda: /* Підстави та порядок притягнення до кримінальної відповідальності */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-IX];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-п Постанова КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 р. № 211];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1496-15 Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0291-95 Наказ МОЗ «Про затвердження Інструкції про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства» N 64 від 14.04.95].

== Поняття та види юридичної відповідальності за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням ==
За порушення режиму карантину як громадяни, так і посадові особи можуть нести наступні види юридичної відповідальності:
* цивільно-правову;
* дисциплінарну;
* адміністративну;
* кримінальну.
Оскільки підстави та порядок притягнення до цивільної та [[Застосування дисциплінарних стягнень та їх оскарження|дисциплінарної відповідальності]] регулюються загальними галузевими нормами (розділами Цивільного кодексу, Кодексу законів про працю, іншими актами законодавства), найбільш актуальним для громадськості є розуміння підстав та порядку притягнення саме до адміністративної та кримінальної відповідальності.

== Підстави притягнення до адміністративної відповідальності ==

Відповідно до ст. 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП) '''порушення санітарних норм''' таке правопорушення тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 102 до 425 грн).

Порядок притягнення до адміністративної відповідальності за цією статтею регулюється ст. 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0291-95 Наказом МОЗ «Про затвердження Інструкції про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства» N 64 від 14.04.95]. Так, відповідно до ст. 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням санітарних норм розглядають органи державної санітарно-епідеміологічної служби. Окрім цього ч. 2 зазначеної статті передбачено перелік органів та посадових осіб, які можуть від імені органів державної санітарно-епідеміологічної служби розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення в межах територій та об’єктів нагляду, визначених законодавством.

До прийняття Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 № 530-IX від 17.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»] відповідальність за порушення санітарних норм була передбачена лише вищезазначеною ст. 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] «Порушення санітарних норм». Однак стрімке поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) та здійснення обмежувальних заходів щодо її запобігання спричинили необхідність внесення змін до деліктного законодавства в частині посилення відповідальності за невиконання правил карантину.

З моменту запровадження на території України карантинних заходів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] доповнено статтею 44-3 '''"Порушення правил щодо карантину людей"'''. Відповідно до ст. 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] '''''порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами''''', - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 34 тис. грн) і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 до 170 тис. грн).

Вказана норма [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов’язковими для виконання.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб"] (ст. 1) термін «карантин» визначено як адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Щодо санітарно-протиепідемічних правил і норм, під ними слід розуміти нормативно-правові акти (накази, інструкції, правила, положення тощо) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я (МОЗ), вимоги яких спрямовані на запобігання виникненню та поширенню інфекційних хвороб.

Так, відповідно до ст. 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»], карантин встановлюється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, які і є відповідними правилами, відповідальність за які передбачена диспозицією ст. 44-3 КУпАП.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-п Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 №211] на період карантину початково встановлено лише декілька [[Карантин: які права обмежуються та чи виникають додаткові обов’язки|обмежувальних заходів]]. У подальшому до вказаної постанови було внесено зміни, а ряд обмежень розширився.

Окрім цього, варто зазначити, що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-п Постановою КМУ від 11.03.2020 №211] введено конкретний перелік обмежень, проте у цей же час органи місцевого самоврядування можуть самостійно запроваджувати обмеження, які в свою чергу можуть бути більш жорсткими аніж правила, встановлені Кабінетом Міністрів. Перелік повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в умовах карантину визначається ст. 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»].

Тобто, для конкретного встановлення факту порушення особою ст. 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] слід керуватися рішеннями органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами також (якщо такі рішення були прийняті).

== Порядок притягнення до адміністративної відповідальності ==

Що стосується безпосередньо процесуальних моментів притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил карантину людей (оформлення адміністративних матеріалів та розгляду справи про адміністративні правопорушення) слід вказати наступне:

Відповідно до п.9 р ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0291-95 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції] суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у відповідній статті КУпАП, за якою складено протокол. В даному випадку службовій особі, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, потрібно володіти конкретними нормативними актами для того, щоб викласти суть правопорушення із посиланням на відповідне рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування. Окрім цього, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не є доказом вчинення особою порушення правил карантину. До протоколу в обов’язковому порядку мають бути долучені пояснення особи, яка притягається до відповідальності, матеріали відеофіксації вчиненого правопорушення, пояснення свідків, документи та інші письмові докази тощо.

Надалі розгляд справи про порушення правил щодо карантину людей відповідно до ст. 221 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] здійснюється суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів. Аналіз судової практики у даних справах дозволяє дійти висновку, що більшість адміністративних матеріалів судами відправляється на доопрацювання, оскільки працівники правоохоронних органів обмежуються лише формальним констатуванням “порушення правил карантину”, не вказуючи конкретну порушену норму.

== Підстави та порядок притягнення до кримінальної відповідальності ==

Законом України № 530-IX від 17.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» викладено ст. 325 Кримінального кодексу України "Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням" у наступній редакції:

'''''1. Порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань,''''' - карається штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

'''''2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки,''''' - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років".

Диспозиція статті також є бланкетною і відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють санітарні правила і норми щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням.
Такими нормативними актами є, як вже зазначалося вище, зокрема, Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб», постанови КМУ №211 від 11.03.2020 р. та №215 від 16.03.2020 р. та ін.
Відповідно до диспозиції ст. 325 КК України, кримінальна відповідальність на відміну від адміністративної наступає лише тоді, коли порушення правил та норм спричинили, або завідомо могли спричинити поширення відповідних захворювань

== Див. також ==
*[[Карантин: які права обмежуються та чи виникають додаткові обов’язки]]
*[[Заходи запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19]]
*[[Санітарні норми для торгівельних закладів (магазинів) під час карантину]]
*[[Виконання зобов’язань в умовах карантину]]
*[[Звільнення від оподаткування на період здійснення заходів спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби]]
*[[Умови введення надзвичайного стану]]

[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Відповідальність за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням

2020-04-07T14:17:02Z

Olesia.duda: /* Підстави притягнення до адміністративної відповідальності */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-IX];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-п Постанова КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 р. № 211];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1496-15 Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0291-95 Наказ МОЗ «Про затвердження Інструкції про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства» N 64 від 14.04.95].

== Поняття та види юридичної відповідальності за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням ==
За порушення режиму карантину як громадяни, так і посадові особи можуть нести наступні види юридичної відповідальності:
* цивільно-правову;
* дисциплінарну;
* адміністративну;
* кримінальну.
Оскільки підстави та порядок притягнення до цивільної та [[Застосування дисциплінарних стягнень та їх оскарження|дисциплінарної відповідальності]] регулюються загальними галузевими нормами (розділами Цивільного кодексу, Кодексу законів про працю, іншими актами законодавства), найбільш актуальним для громадськості є розуміння підстав та порядку притягнення саме до адміністративної та кримінальної відповідальності.

== Підстави притягнення до адміністративної відповідальності ==

Відповідно до ст. 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП) '''порушення санітарних норм''' таке правопорушення тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 102 до 425 грн).

Порядок притягнення до адміністративної відповідальності за цією статтею регулюється ст. 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0291-95 Наказом МОЗ «Про затвердження Інструкції про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства» N 64 від 14.04.95]. Так, відповідно до ст. 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням санітарних норм розглядають органи державної санітарно-епідеміологічної служби. Окрім цього ч. 2 зазначеної статті передбачено перелік органів та посадових осіб, які можуть від імені органів державної санітарно-епідеміологічної служби розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення в межах територій та об’єктів нагляду, визначених законодавством.

До прийняття Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 № 530-IX від 17.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»] відповідальність за порушення санітарних норм була передбачена лише вищезазначеною ст. 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] «Порушення санітарних норм». Однак стрімке поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) та здійснення обмежувальних заходів щодо її запобігання спричинили необхідність внесення змін до деліктного законодавства в частині посилення відповідальності за невиконання правил карантину.

З моменту запровадження на території України карантинних заходів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] доповнено статтею 44-3 '''"Порушення правил щодо карантину людей"'''. Відповідно до ст. 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] '''''порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами''''', - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 34 тис. грн) і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 до 170 тис. грн).

Вказана норма [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов’язковими для виконання.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб"] (ст. 1) термін «карантин» визначено як адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Щодо санітарно-протиепідемічних правил і норм, під ними слід розуміти нормативно-правові акти (накази, інструкції, правила, положення тощо) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я (МОЗ), вимоги яких спрямовані на запобігання виникненню та поширенню інфекційних хвороб.

Так, відповідно до ст. 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»], карантин встановлюється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, які і є відповідними правилами, відповідальність за які передбачена диспозицією ст. 44-3 КУпАП.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-п Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 №211] на період карантину початково встановлено лише декілька [[Карантин: які права обмежуються та чи виникають додаткові обов’язки|обмежувальних заходів]]. У подальшому до вказаної постанови було внесено зміни, а ряд обмежень розширився.

Окрім цього, варто зазначити, що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-п Постановою КМУ від 11.03.2020 №211] введено конкретний перелік обмежень, проте у цей же час органи місцевого самоврядування можуть самостійно запроваджувати обмеження, які в свою чергу можуть бути більш жорсткими аніж правила, встановлені Кабінетом Міністрів. Перелік повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в умовах карантину визначається ст. 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»].

Тобто, для конкретного встановлення факту порушення особою ст. 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] слід керуватися рішеннями органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами також (якщо такі рішення були прийняті).

== Порядок притягнення до адміністративної відповідальності ==

Що стосується безпосередньо процесуальних моментів притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил карантину людей (оформлення адміністративних матеріалів та розгляду справи про адміністративні правопорушення) слід вказати наступне:

Відповідно до п.9 р ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0291-95 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції] суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у відповідній статті КУпАП, за якою складено протокол. В даному випадку службовій особі, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, потрібно володіти конкретними нормативними актами для того, щоб викласти суть правопорушення із посиланням на відповідне рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування. Окрім цього, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не є доказом вчинення особою порушення правил карантину. До протоколу в обов’язковому порядку мають бути долучені пояснення особи, яка притягається до відповідальності, матеріали відеофіксації вчиненого правопорушення, пояснення свідків, документи та інші письмові докази тощо.

Надалі розгляд справи про порушення правил щодо карантину людей відповідно до ст. 221 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] здійснюється суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів. Аналіз судової практики у даних справах дозволяє дійти висновку, що більшість адміністративних матеріалів судами відправляється на доопрацювання, оскільки працівники правоохоронних органів обмежуються лише формальним констатуванням “порушення правил карантину”, не вказуючи конкретну порушену норму.

== Підстави та порядок притягнення до кримінальної відповідальності ==

Законом України № 530-IX від 17.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» викладено ст. 325 Кримінального кодексу України "Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням" у наступній редакції:

1. Порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, - карається штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років".

Диспозиція статті також є бланкетною і відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють санітарні правила і норми щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням.
Такими нормативними актами є, як вже зазначалося вище, зокрема, Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб», постанови КМУ №211 від 11.03.2020 р. та №215 від 16.03.2020 р. та ін.
Відповідно до диспозиції ст. 325 КК України, кримінальна відповідальність на відміну від адміністративної наступає лише тоді, коли порушення правил та норм спричинили, або завідомо могли спричинити поширення відповідних захворювань

== Див. також ==
*[[Карантин: які права обмежуються та чи виникають додаткові обов’язки]]
*[[Заходи запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19]]
*[[Санітарні норми для торгівельних закладів (магазинів) під час карантину]]
*[[Виконання зобов’язань в умовах карантину]]
*[[Звільнення від оподаткування на період здійснення заходів спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби]]
*[[Умови введення надзвичайного стану]]

[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Відповідальність за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням

2020-04-07T14:15:26Z

Olesia.duda: /* Поняття та види юридичної відповідальності за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масов...

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-IX];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-п Постанова КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 р. № 211];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1496-15 Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0291-95 Наказ МОЗ «Про затвердження Інструкції про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства» N 64 від 14.04.95].

== Поняття та види юридичної відповідальності за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням ==
За порушення режиму карантину як громадяни, так і посадові особи можуть нести наступні види юридичної відповідальності:
* цивільно-правову;
* дисциплінарну;
* адміністративну;
* кримінальну.
Оскільки підстави та порядок притягнення до цивільної та [[Застосування дисциплінарних стягнень та їх оскарження|дисциплінарної відповідальності]] регулюються загальними галузевими нормами (розділами Цивільного кодексу, Кодексу законів про працю, іншими актами законодавства), найбільш актуальним для громадськості є розуміння підстав та порядку притягнення саме до адміністративної та кримінальної відповідальності.

== Підстави притягнення до адміністративної відповідальності ==

Відповідно до ст. 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП) '''порушення санітарних норм''' таке правопорушення тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 102 до 425 грн).

Порядок притягнення до адміністративної відповідальності за цією статтею регулюється ст. 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0291-95 Наказом МОЗ «Про затвердження Інструкції про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства» N 64 від 14.04.95]. Так, відповідно до ст. 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням санітарних норм розглядають органи державної санітарно-епідеміологічної служби. Окрім цього ч. 2 зазначеної статті передбачено перелік органів та посадових осіб, які можуть від імені органів державної санітарно-епідеміологічної служби розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення в межах територій та об’єктів нагляду, визначених законодавством.

До прийняття Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 № 530-IX від 17.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»] відповідальність за порушення санітарних норм була передбачена лише вищезазначеною ст. 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] «Порушення санітарних норм». Однак стрімке поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) та здійснення обмежувальних заходів щодо її запобігання спричинили необхідність внесення змін до деліктного законодавства в частині посилення відповідальності за невиконання правил карантину.

З моменту запровадження на території України карантинних заходів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] доповнено статтею 44-3 '''"Порушення правил щодо карантину людей"'''. Відповідно до ст. 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 34 тис. грн) і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 до 170 тис. грн).

Вказана норма [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов’язковими для виконання.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб"] (ст. 1) термін «карантин» визначено як адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Щодо санітарно-протиепідемічних правил і норм, під ними слід розуміти нормативно-правові акти (накази, інструкції, правила, положення тощо) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я (МОЗ), вимоги яких спрямовані на запобігання виникненню та поширенню інфекційних хвороб.

Так, відповідно до ст. 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»], карантин встановлюється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, які і є відповідними правилами, відповідальність за які передбачена диспозицією ст. 44-3 КУпАП.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-п Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 №211] на період карантину початково встановлено лише декілька [[Карантин: які права обмежуються та чи виникають додаткові обов’язки|обмежувальних заходів]]. У подальшому до вказаної постанови було внесено зміни, а ряд обмежень розширився.

Окрім цього, варто зазначити, що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-п Постановою КМУ від 11.03.2020 №211] введено конкретний перелік обмежень, проте у цей же час органи місцевого самоврядування можуть самостійно запроваджувати обмеження, які в свою чергу можуть бути більш жорсткими аніж правила, встановлені Кабінетом Міністрів. Перелік повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в умовах карантину визначається ст. 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»].

Тобто, для конкретного встановлення факту порушення особою ст. 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] слід керуватися рішеннями органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами також (якщо такі рішення були прийняті).

== Порядок притягнення до адміністративної відповідальності ==

Що стосується безпосередньо процесуальних моментів притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил карантину людей (оформлення адміністративних матеріалів та розгляду справи про адміністративні правопорушення) слід вказати наступне:

Відповідно до п.9 р ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0291-95 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції] суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у відповідній статті КУпАП, за якою складено протокол. В даному випадку службовій особі, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, потрібно володіти конкретними нормативними актами для того, щоб викласти суть правопорушення із посиланням на відповідне рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування. Окрім цього, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не є доказом вчинення особою порушення правил карантину. До протоколу в обов’язковому порядку мають бути долучені пояснення особи, яка притягається до відповідальності, матеріали відеофіксації вчиненого правопорушення, пояснення свідків, документи та інші письмові докази тощо.

Надалі розгляд справи про порушення правил щодо карантину людей відповідно до ст. 221 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] здійснюється суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів. Аналіз судової практики у даних справах дозволяє дійти висновку, що більшість адміністративних матеріалів судами відправляється на доопрацювання, оскільки працівники правоохоронних органів обмежуються лише формальним констатуванням “порушення правил карантину”, не вказуючи конкретну порушену норму.

== Підстави та порядок притягнення до кримінальної відповідальності ==

Законом України № 530-IX від 17.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» викладено ст. 325 Кримінального кодексу України "Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням" у наступній редакції:

1. Порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, - карається штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років".

Диспозиція статті також є бланкетною і відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють санітарні правила і норми щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням.
Такими нормативними актами є, як вже зазначалося вище, зокрема, Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб», постанови КМУ №211 від 11.03.2020 р. та №215 від 16.03.2020 р. та ін.
Відповідно до диспозиції ст. 325 КК України, кримінальна відповідальність на відміну від адміністративної наступає лише тоді, коли порушення правил та норм спричинили, або завідомо могли спричинити поширення відповідних захворювань

== Див. також ==
*[[Карантин: які права обмежуються та чи виникають додаткові обов’язки]]
*[[Заходи запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19]]
*[[Санітарні норми для торгівельних закладів (магазинів) під час карантину]]
*[[Виконання зобов’язань в умовах карантину]]
*[[Звільнення від оподаткування на період здійснення заходів спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби]]
*[[Умови введення надзвичайного стану]]

[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Відповідальність за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням

2020-04-07T14:13:10Z

Olesia.duda: /* Див. також */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-IX];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-п Постанова КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 р. № 211];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1496-15 Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0291-95 Наказ МОЗ «Про затвердження Інструкції про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства» N 64 від 14.04.95].

== Поняття та види юридичної відповідальності за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням ==
За порушення режиму карантину як громадяни, так і посадові особи можуть нести наступні види юридичної відповідальності:
* цивільно-правову;
* дисциплінарну;
* адміністративну;
* кримінальну.
Оскільки підстави та порядок притягнення до цивільної та дисциплінарної відповідальності регулюються загальними галузевими нормами (розділами Цивільного кодексу, Кодексу законів про працю, іншими актами законодавства), найбільш актуальним для громадськості є розуміння підстав та порядку притягнення саме до адміністративної та кримінальної відповідальності.

== Підстави притягнення до адміністративної відповідальності ==

Відповідно до ст. 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП) '''порушення санітарних норм''' таке правопорушення тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 102 до 425 грн).

Порядок притягнення до адміністративної відповідальності за цією статтею регулюється ст. 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0291-95 Наказом МОЗ «Про затвердження Інструкції про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства» N 64 від 14.04.95]. Так, відповідно до ст. 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням санітарних норм розглядають органи державної санітарно-епідеміологічної служби. Окрім цього ч. 2 зазначеної статті передбачено перелік органів та посадових осіб, які можуть від імені органів державної санітарно-епідеміологічної служби розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення в межах територій та об’єктів нагляду, визначених законодавством.

До прийняття Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 № 530-IX від 17.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»] відповідальність за порушення санітарних норм була передбачена лише вищезазначеною ст. 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] «Порушення санітарних норм». Однак стрімке поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) та здійснення обмежувальних заходів щодо її запобігання спричинили необхідність внесення змін до деліктного законодавства в частині посилення відповідальності за невиконання правил карантину.

З моменту запровадження на території України карантинних заходів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] доповнено статтею 44-3 '''"Порушення правил щодо карантину людей"'''. Відповідно до ст. 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 34 тис. грн) і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 до 170 тис. грн).

Вказана норма [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов’язковими для виконання.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб"] (ст. 1) термін «карантин» визначено як адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Щодо санітарно-протиепідемічних правил і норм, під ними слід розуміти нормативно-правові акти (накази, інструкції, правила, положення тощо) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я (МОЗ), вимоги яких спрямовані на запобігання виникненню та поширенню інфекційних хвороб.

Так, відповідно до ст. 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»], карантин встановлюється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, які і є відповідними правилами, відповідальність за які передбачена диспозицією ст. 44-3 КУпАП.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-п Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 №211] на період карантину початково встановлено лише декілька [[Карантин: які права обмежуються та чи виникають додаткові обов’язки|обмежувальних заходів]]. У подальшому до вказаної постанови було внесено зміни, а ряд обмежень розширився.

Окрім цього, варто зазначити, що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-п Постановою КМУ від 11.03.2020 №211] введено конкретний перелік обмежень, проте у цей же час органи місцевого самоврядування можуть самостійно запроваджувати обмеження, які в свою чергу можуть бути більш жорсткими аніж правила, встановлені Кабінетом Міністрів. Перелік повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в умовах карантину визначається ст. 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»].

Тобто, для конкретного встановлення факту порушення особою ст. 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] слід керуватися рішеннями органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами також (якщо такі рішення були прийняті).

== Порядок притягнення до адміністративної відповідальності ==

Що стосується безпосередньо процесуальних моментів притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил карантину людей (оформлення адміністративних матеріалів та розгляду справи про адміністративні правопорушення) слід вказати наступне:

Відповідно до п.9 р ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0291-95 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції] суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у відповідній статті КУпАП, за якою складено протокол. В даному випадку службовій особі, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, потрібно володіти конкретними нормативними актами для того, щоб викласти суть правопорушення із посиланням на відповідне рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування. Окрім цього, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не є доказом вчинення особою порушення правил карантину. До протоколу в обов’язковому порядку мають бути долучені пояснення особи, яка притягається до відповідальності, матеріали відеофіксації вчиненого правопорушення, пояснення свідків, документи та інші письмові докази тощо.

Надалі розгляд справи про порушення правил щодо карантину людей відповідно до ст. 221 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] здійснюється суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів. Аналіз судової практики у даних справах дозволяє дійти висновку, що більшість адміністративних матеріалів судами відправляється на доопрацювання, оскільки працівники правоохоронних органів обмежуються лише формальним констатуванням “порушення правил карантину”, не вказуючи конкретну порушену норму.

== Підстави та порядок притягнення до кримінальної відповідальності ==

Законом України № 530-IX від 17.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» викладено ст. 325 Кримінального кодексу України "Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням" у наступній редакції:

1. Порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, - карається штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років".

Диспозиція статті також є бланкетною і відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють санітарні правила і норми щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням.
Такими нормативними актами є, як вже зазначалося вище, зокрема, Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб», постанови КМУ №211 від 11.03.2020 р. та №215 від 16.03.2020 р. та ін.
Відповідно до диспозиції ст. 325 КК України, кримінальна відповідальність на відміну від адміністративної наступає лише тоді, коли порушення правил та норм спричинили, або завідомо могли спричинити поширення відповідних захворювань

== Див. також ==
*[[Карантин: які права обмежуються та чи виникають додаткові обов’язки]]
*[[Заходи запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19]]
*[[Санітарні норми для торгівельних закладів (магазинів) під час карантину]]
*[[Виконання зобов’язань в умовах карантину]]
*[[Звільнення від оподаткування на період здійснення заходів спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби]]
*[[Умови введення надзвичайного стану]]

[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Відповідальність за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням

2020-04-07T14:10:49Z

Olesia.duda: /* Див. також */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-IX];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-п Постанова КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 р. № 211];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1496-15 Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0291-95 Наказ МОЗ «Про затвердження Інструкції про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства» N 64 від 14.04.95].

== Поняття та види юридичної відповідальності за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням ==
За порушення режиму карантину як громадяни, так і посадові особи можуть нести наступні види юридичної відповідальності:
* цивільно-правову;
* дисциплінарну;
* адміністративну;
* кримінальну.
Оскільки підстави та порядок притягнення до цивільної та дисциплінарної відповідальності регулюються загальними галузевими нормами (розділами Цивільного кодексу, Кодексу законів про працю, іншими актами законодавства), найбільш актуальним для громадськості є розуміння підстав та порядку притягнення саме до адміністративної та кримінальної відповідальності.

== Підстави притягнення до адміністративної відповідальності ==

Відповідно до ст. 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП) '''порушення санітарних норм''' таке правопорушення тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 102 до 425 грн).

Порядок притягнення до адміністративної відповідальності за цією статтею регулюється ст. 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0291-95 Наказом МОЗ «Про затвердження Інструкції про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства» N 64 від 14.04.95]. Так, відповідно до ст. 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням санітарних норм розглядають органи державної санітарно-епідеміологічної служби. Окрім цього ч. 2 зазначеної статті передбачено перелік органів та посадових осіб, які можуть від імені органів державної санітарно-епідеміологічної служби розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення в межах територій та об’єктів нагляду, визначених законодавством.

До прийняття Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 № 530-IX від 17.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»] відповідальність за порушення санітарних норм була передбачена лише вищезазначеною ст. 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] «Порушення санітарних норм». Однак стрімке поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) та здійснення обмежувальних заходів щодо її запобігання спричинили необхідність внесення змін до деліктного законодавства в частині посилення відповідальності за невиконання правил карантину.

З моменту запровадження на території України карантинних заходів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] доповнено статтею 44-3 '''"Порушення правил щодо карантину людей"'''. Відповідно до ст. 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 34 тис. грн) і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 до 170 тис. грн).

Вказана норма [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов’язковими для виконання.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб"] (ст. 1) термін «карантин» визначено як адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Щодо санітарно-протиепідемічних правил і норм, під ними слід розуміти нормативно-правові акти (накази, інструкції, правила, положення тощо) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я (МОЗ), вимоги яких спрямовані на запобігання виникненню та поширенню інфекційних хвороб.

Так, відповідно до ст. 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»], карантин встановлюється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, які і є відповідними правилами, відповідальність за які передбачена диспозицією ст. 44-3 КУпАП.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-п Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 №211] на період карантину початково встановлено лише декілька [[Карантин: які права обмежуються та чи виникають додаткові обов’язки|обмежувальних заходів]]. У подальшому до вказаної постанови було внесено зміни, а ряд обмежень розширився.

Окрім цього, варто зазначити, що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-п Постановою КМУ від 11.03.2020 №211] введено конкретний перелік обмежень, проте у цей же час органи місцевого самоврядування можуть самостійно запроваджувати обмеження, які в свою чергу можуть бути більш жорсткими аніж правила, встановлені Кабінетом Міністрів. Перелік повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в умовах карантину визначається ст. 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»].

Тобто, для конкретного встановлення факту порушення особою ст. 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] слід керуватися рішеннями органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами також (якщо такі рішення були прийняті).

== Порядок притягнення до адміністративної відповідальності ==

Що стосується безпосередньо процесуальних моментів притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил карантину людей (оформлення адміністративних матеріалів та розгляду справи про адміністративні правопорушення) слід вказати наступне:

Відповідно до п.9 р ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0291-95 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції] суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у відповідній статті КУпАП, за якою складено протокол. В даному випадку службовій особі, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, потрібно володіти конкретними нормативними актами для того, щоб викласти суть правопорушення із посиланням на відповідне рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування. Окрім цього, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не є доказом вчинення особою порушення правил карантину. До протоколу в обов’язковому порядку мають бути долучені пояснення особи, яка притягається до відповідальності, матеріали відеофіксації вчиненого правопорушення, пояснення свідків, документи та інші письмові докази тощо.

Надалі розгляд справи про порушення правил щодо карантину людей відповідно до ст. 221 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] здійснюється суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів. Аналіз судової практики у даних справах дозволяє дійти висновку, що більшість адміністративних матеріалів судами відправляється на доопрацювання, оскільки працівники правоохоронних органів обмежуються лише формальним констатуванням “порушення правил карантину”, не вказуючи конкретну порушену норму.

== Підстави та порядок притягнення до кримінальної відповідальності ==

Законом України № 530-IX від 17.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» викладено ст. 325 Кримінального кодексу України "Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням" у наступній редакції:

1. Порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, - карається штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років".

Диспозиція статті також є бланкетною і відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють санітарні правила і норми щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням.
Такими нормативними актами є, як вже зазначалося вище, зокрема, Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб», постанови КМУ №211 від 11.03.2020 р. та №215 від 16.03.2020 р. та ін.
Відповідно до диспозиції ст. 325 КК України, кримінальна відповідальність на відміну від адміністративної наступає лише тоді, коли порушення правил та норм спричинили, або завідомо могли спричинити поширення відповідних захворювань

== Див. також ==
*[[Карантин: які права обмежуються та чи виникають додаткові обов’язки]]
*[[Заходи запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19]]
*[[Санітарні норми для торгівельних закладів (магазинів) під час карантину]]
*[[Виконання зобов’язань в умовах карантину]]
*[[Звільнення від оподаткування на період здійснення заходів спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби]]
*[[Умови введення надзвичайного стану]]

[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Право на освіту]]

Відповідальність за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням

2020-04-07T14:08:45Z

Olesia.duda: /* Порядок притягнення до адміністративної відповідальності */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-IX];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-п Постанова КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 р. № 211];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1496-15 Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0291-95 Наказ МОЗ «Про затвердження Інструкції про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства» N 64 від 14.04.95].

== Поняття та види юридичної відповідальності за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням ==
За порушення режиму карантину як громадяни, так і посадові особи можуть нести наступні види юридичної відповідальності:
* цивільно-правову;
* дисциплінарну;
* адміністративну;
* кримінальну.
Оскільки підстави та порядок притягнення до цивільної та дисциплінарної відповідальності регулюються загальними галузевими нормами (розділами Цивільного кодексу, Кодексу законів про працю, іншими актами законодавства), найбільш актуальним для громадськості є розуміння підстав та порядку притягнення саме до адміністративної та кримінальної відповідальності.

== Підстави притягнення до адміністративної відповідальності ==

Відповідно до ст. 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП) '''порушення санітарних норм''' таке правопорушення тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 102 до 425 грн).

Порядок притягнення до адміністративної відповідальності за цією статтею регулюється ст. 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0291-95 Наказом МОЗ «Про затвердження Інструкції про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства» N 64 від 14.04.95]. Так, відповідно до ст. 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням санітарних норм розглядають органи державної санітарно-епідеміологічної служби. Окрім цього ч. 2 зазначеної статті передбачено перелік органів та посадових осіб, які можуть від імені органів державної санітарно-епідеміологічної служби розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення в межах територій та об’єктів нагляду, визначених законодавством.

До прийняття Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 № 530-IX від 17.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»] відповідальність за порушення санітарних норм була передбачена лише вищезазначеною ст. 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] «Порушення санітарних норм». Однак стрімке поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) та здійснення обмежувальних заходів щодо її запобігання спричинили необхідність внесення змін до деліктного законодавства в частині посилення відповідальності за невиконання правил карантину.

З моменту запровадження на території України карантинних заходів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] доповнено статтею 44-3 '''"Порушення правил щодо карантину людей"'''. Відповідно до ст. 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 34 тис. грн) і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 до 170 тис. грн).

Вказана норма [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов’язковими для виконання.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб"] (ст. 1) термін «карантин» визначено як адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Щодо санітарно-протиепідемічних правил і норм, під ними слід розуміти нормативно-правові акти (накази, інструкції, правила, положення тощо) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я (МОЗ), вимоги яких спрямовані на запобігання виникненню та поширенню інфекційних хвороб.

Так, відповідно до ст. 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»], карантин встановлюється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, які і є відповідними правилами, відповідальність за які передбачена диспозицією ст. 44-3 КУпАП.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-п Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 №211] на період карантину початково встановлено лише декілька [[Карантин: які права обмежуються та чи виникають додаткові обов’язки|обмежувальних заходів]]. У подальшому до вказаної постанови було внесено зміни, а ряд обмежень розширився.

Окрім цього, варто зазначити, що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-п Постановою КМУ від 11.03.2020 №211] введено конкретний перелік обмежень, проте у цей же час органи місцевого самоврядування можуть самостійно запроваджувати обмеження, які в свою чергу можуть бути більш жорсткими аніж правила, встановлені Кабінетом Міністрів. Перелік повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в умовах карантину визначається ст. 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»].

Тобто, для конкретного встановлення факту порушення особою ст. 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] слід керуватися рішеннями органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами також (якщо такі рішення були прийняті).

== Порядок притягнення до адміністративної відповідальності ==

Що стосується безпосередньо процесуальних моментів притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил карантину людей (оформлення адміністративних матеріалів та розгляду справи про адміністративні правопорушення) слід вказати наступне:

Відповідно до п.9 р ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0291-95 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції] суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у відповідній статті КУпАП, за якою складено протокол. В даному випадку службовій особі, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, потрібно володіти конкретними нормативними актами для того, щоб викласти суть правопорушення із посиланням на відповідне рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування. Окрім цього, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не є доказом вчинення особою порушення правил карантину. До протоколу в обов’язковому порядку мають бути долучені пояснення особи, яка притягається до відповідальності, матеріали відеофіксації вчиненого правопорушення, пояснення свідків, документи та інші письмові докази тощо.

Надалі розгляд справи про порушення правил щодо карантину людей відповідно до ст. 221 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] здійснюється суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів. Аналіз судової практики у даних справах дозволяє дійти висновку, що більшість адміністративних матеріалів судами відправляється на доопрацювання, оскільки працівники правоохоронних органів обмежуються лише формальним констатуванням “порушення правил карантину”, не вказуючи конкретну порушену норму.

== Підстави та порядок притягнення до кримінальної відповідальності ==

Законом України № 530-IX від 17.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» викладено ст. 325 Кримінального кодексу України "Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням" у наступній редакції:

1. Порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, - карається штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років".

Диспозиція статті також є бланкетною і відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють санітарні правила і норми щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням.
Такими нормативними актами є, як вже зазначалося вище, зокрема, Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб», постанови КМУ №211 від 11.03.2020 р. та №215 від 16.03.2020 р. та ін.
Відповідно до диспозиції ст. 325 КК України, кримінальна відповідальність на відміну від адміністративної наступає лише тоді, коли порушення правил та норм спричинили, або завідомо могли спричинити поширення відповідних захворювань

== Див. також ==
*[[Карантин: які права обмежуються та чи виникають додаткові обов’язки]]
*[[Заходи запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19]]
*[[Санітарні норми для торгівельних закладів (магазинів) під час карантину]]
*[[Виконання зобов’язань в умовах карантину]]
*[[Звільнення від оподаткування на період здійснення заходів спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби]]
*[[Умови введення надзвичайного стану]]

[[Категорія:Конституційне право]]
[[Категорія:Право на освіту]]

Відповідальність за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням

2020-04-07T14:06:27Z

Olesia.duda: /* Підстави притягнення до адміністративної відповідальності */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-IX];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-п Постанова КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 р. № 211];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1496-15 Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0291-95 Наказ МОЗ «Про затвердження Інструкції про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства» N 64 від 14.04.95].

== Поняття та види юридичної відповідальності за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням ==
За порушення режиму карантину як громадяни, так і посадові особи можуть нести наступні види юридичної відповідальності:
* цивільно-правову;
* дисциплінарну;
* адміністративну;
* кримінальну.
Оскільки підстави та порядок притягнення до цивільної та дисциплінарної відповідальності регулюються загальними галузевими нормами (розділами Цивільного кодексу, Кодексу законів про працю, іншими актами законодавства), найбільш актуальним для громадськості є розуміння підстав та порядку притягнення саме до адміністративної та кримінальної відповідальності.

== Підстави притягнення до адміністративної відповідальності ==

Відповідно до ст. 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП) '''порушення санітарних норм''' таке правопорушення тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 102 до 425 грн).

Порядок притягнення до адміністративної відповідальності за цією статтею регулюється ст. 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0291-95 Наказом МОЗ «Про затвердження Інструкції про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства» N 64 від 14.04.95]. Так, відповідно до ст. 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням санітарних норм розглядають органи державної санітарно-епідеміологічної служби. Окрім цього ч. 2 зазначеної статті передбачено перелік органів та посадових осіб, які можуть від імені органів державної санітарно-епідеміологічної служби розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення в межах територій та об’єктів нагляду, визначених законодавством.

До прийняття Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 № 530-IX від 17.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»] відповідальність за порушення санітарних норм була передбачена лише вищезазначеною ст. 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] «Порушення санітарних норм». Однак стрімке поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) та здійснення обмежувальних заходів щодо її запобігання спричинили необхідність внесення змін до деліктного законодавства в частині посилення відповідальності за невиконання правил карантину.

З моменту запровадження на території України карантинних заходів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] доповнено статтею 44-3 '''"Порушення правил щодо карантину людей"'''. Відповідно до ст. 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 34 тис. грн) і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 до 170 тис. грн).

Вказана норма [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов’язковими для виконання.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб"] (ст. 1) термін «карантин» визначено як адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Щодо санітарно-протиепідемічних правил і норм, під ними слід розуміти нормативно-правові акти (накази, інструкції, правила, положення тощо) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я (МОЗ), вимоги яких спрямовані на запобігання виникненню та поширенню інфекційних хвороб.

Так, відповідно до ст. 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»], карантин встановлюється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, які і є відповідними правилами, відповідальність за які передбачена диспозицією ст. 44-3 КУпАП.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-п Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 №211] на період карантину початково встановлено лише декілька [[Карантин: які права обмежуються та чи виникають додаткові обов’язки|обмежувальних заходів]]. У подальшому до вказаної постанови було внесено зміни, а ряд обмежень розширився.

Окрім цього, варто зазначити, що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-п Постановою КМУ від 11.03.2020 №211] введено конкретний перелік обмежень, проте у цей же час органи місцевого самоврядування можуть самостійно запроваджувати обмеження, які в свою чергу можуть бути більш жорсткими аніж правила, встановлені Кабінетом Міністрів. Перелік повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в умовах карантину визначається ст. 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»].

Тобто, для конкретного встановлення факту порушення особою ст. 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] слід керуватися рішеннями органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами також (якщо такі рішення були прийняті).

== Порядок притягнення до адміністративної відповідальності ==

Що стосується безпосередньо процесуальних моментів притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил карантину людей (оформлення адміністративних матеріалів та розгляду справи про адміністративні правопорушення) слід вказати наступне:

Відповідно до п.9 р ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у відповідній статті КУпАП, за якою складено протокол. В даному випадку службовій особі, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, потрібно володіти конкретними нормативними актами для того, щоб викласти суть правопорушення із посиланням на відповідне рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування. Окрім цього, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не є доказом вчинення особою порушення правил карантину. До протоколу в обов’язковому порядку мають бути долучені пояснення особи, яка притягається до відповідальності, матеріали відеофіксації вчиненого правопорушення, пояснення свідків, документи та інші письмові докази тощо.

Надалі розгляд справи про порушення правил щодо карантину людей відповідно до ст. 221 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] здійснюється суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів. Аналіз судової практики у даних справах дозволяє дійти висновку, що більшість адміністративних матеріалів судами відправляється на доопрацювання, оскільки працівники правоохоронних органів обмежуються лише формальним констатуванням “порушення правил карантину”, не вказуючи конкретну порушену норму.

== Підстави та порядок притягнення до кримінальної відповідальності ==

Законом України № 530-IX від 17.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» викладено ст. 325 Кримінального кодексу України "Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням" у наступній редакції:

1. Порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, - карається штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років".

Диспозиція статті також є бланкетною і відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють санітарні правила і норми щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням.
Такими нормативними актами є, як вже зазначалося вище, зокрема, Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб», постанови КМУ №211 від 11.03.2020 р. та №215 від 16.03.2020 р. та ін.
Відповідно до диспозиції ст. 325 КК України, кримінальна відповідальність на відміну від адміністративної наступає лише тоді, коли порушення правил та норм спричинили, або завідомо могли спричинити поширення відповідних захворювань

== Див. також ==
*[[Карантин: які права обмежуються та чи виникають додаткові обов’язки]]
*[[Заходи запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19]]
*[[Санітарні норми для торгівельних закладів (магазинів) під час карантину]]
*[[Виконання зобов’язань в умовах карантину]]
*[[Звільнення від оподаткування на період здійснення заходів спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби]]
*[[Умови введення надзвичайного стану]]

[[Категорія:Конституційне право]]
[[Категорія:Право на освіту]]

Відповідальність за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням

2020-04-07T14:05:35Z

Olesia.duda: /* Підстави притягнення до адміністративної відповідальності */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-IX];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-п Постанова КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 р. № 211];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1496-15 Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0291-95 Наказ МОЗ «Про затвердження Інструкції про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства» N 64 від 14.04.95].

== Поняття та види юридичної відповідальності за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням ==
За порушення режиму карантину як громадяни, так і посадові особи можуть нести наступні види юридичної відповідальності:
* цивільно-правову;
* дисциплінарну;
* адміністративну;
* кримінальну.
Оскільки підстави та порядок притягнення до цивільної та дисциплінарної відповідальності регулюються загальними галузевими нормами (розділами Цивільного кодексу, Кодексу законів про працю, іншими актами законодавства), найбільш актуальним для громадськості є розуміння підстав та порядку притягнення саме до адміністративної та кримінальної відповідальності.

== Підстави притягнення до адміністративної відповідальності ==

Відповідно до ст. 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП) '''порушення санітарних норм''' таке правопорушення тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 102 до 425 грн).

Порядок притягнення до адміністративної відповідальності за цією статтею регулюється ст. 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0291-95 Наказом МОЗ «Про затвердження Інструкції про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства» N 64 від 14.04.95]. Так, відповідно до ст. 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням санітарних норм розглядають органи державної санітарно-епідеміологічної служби. Окрім цього ч. 2 зазначеної статті передбачено перелік органів та посадових осіб, які можуть від імені органів державної санітарно-епідеміологічної служби розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення в межах територій та об’єктів нагляду, визначених законодавством.

До прийняття Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 № 530-IX від 17.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»] відповідальність за порушення санітарних норм була передбачена лише вищезазначеною ст. 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] «Порушення санітарних норм». Однак стрімке поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) та здійснення обмежувальних заходів щодо її запобігання спричинили необхідність внесення змін до деліктного законодавства в частині посилення відповідальності за невиконання правил карантину.

З моменту запровадження на території України карантинних заходів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] доповнено статтею 44-3 "Порушення правил щодо карантину людей". Відповідно до ст. 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 34 тис. грн) і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 до 170 тис. грн).

Вказана норма [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов’язковими для виконання.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб"] (ст. 1) термін «карантин» визначено як адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Щодо санітарно-протиепідемічних правил і норм, під ними слід розуміти нормативно-правові акти (накази, інструкції, правила, положення тощо) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я (МОЗ), вимоги яких спрямовані на запобігання виникненню та поширенню інфекційних хвороб.

Так, відповідно до ст. 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»], карантин встановлюється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, які і є відповідними правилами, відповідальність за які передбачена диспозицією ст. 44-3 КУпАП.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-п Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 №211] на період карантину початково встановлено лише декілька [[Карантин: які права обмежуються та чи виникають додаткові обов’язки|обмежувальних заходів]]. У подальшому до вказаної постанови було внесено зміни, а ряд обмежень розширився.

Окрім цього, варто зазначити, що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-п Постановою КМУ від 11.03.2020 №211] введено конкретний перелік обмежень, проте у цей же час органи місцевого самоврядування можуть самостійно запроваджувати обмеження, які в свою чергу можуть бути більш жорсткими аніж правила, встановлені Кабінетом Міністрів. Перелік повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в умовах карантину визначається ст. 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»].

Тобто, для конкретного встановлення факту порушення особою ст. 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] слід керуватися рішеннями органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами також (якщо такі рішення були прийняті).

== Порядок притягнення до адміністративної відповідальності ==

Що стосується безпосередньо процесуальних моментів притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил карантину людей (оформлення адміністративних матеріалів та розгляду справи про адміністративні правопорушення) слід вказати наступне:

Відповідно до п.9 р ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у відповідній статті КУпАП, за якою складено протокол. В даному випадку службовій особі, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, потрібно володіти конкретними нормативними актами для того, щоб викласти суть правопорушення із посиланням на відповідне рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування. Окрім цього, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не є доказом вчинення особою порушення правил карантину. До протоколу в обов’язковому порядку мають бути долучені пояснення особи, яка притягається до відповідальності, матеріали відеофіксації вчиненого правопорушення, пояснення свідків, документи та інші письмові докази тощо.

Надалі розгляд справи про порушення правил щодо карантину людей відповідно до ст. 221 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] здійснюється суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів. Аналіз судової практики у даних справах дозволяє дійти висновку, що більшість адміністративних матеріалів судами відправляється на доопрацювання, оскільки працівники правоохоронних органів обмежуються лише формальним констатуванням “порушення правил карантину”, не вказуючи конкретну порушену норму.

== Підстави та порядок притягнення до кримінальної відповідальності ==

Законом України № 530-IX від 17.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» викладено ст. 325 Кримінального кодексу України "Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням" у наступній редакції:

1. Порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, - карається штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років".

Диспозиція статті також є бланкетною і відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють санітарні правила і норми щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням.
Такими нормативними актами є, як вже зазначалося вище, зокрема, Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб», постанови КМУ №211 від 11.03.2020 р. та №215 від 16.03.2020 р. та ін.
Відповідно до диспозиції ст. 325 КК України, кримінальна відповідальність на відміну від адміністративної наступає лише тоді, коли порушення правил та норм спричинили, або завідомо могли спричинити поширення відповідних захворювань

== Див. також ==
*[[Карантин: які права обмежуються та чи виникають додаткові обов’язки]]
*[[Заходи запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19]]
*[[Санітарні норми для торгівельних закладів (магазинів) під час карантину]]
*[[Виконання зобов’язань в умовах карантину]]
*[[Звільнення від оподаткування на період здійснення заходів спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби]]
*[[Умови введення надзвичайного стану]]

[[Категорія:Конституційне право]]
[[Категорія:Право на освіту]]

Відповідальність за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням

2020-04-07T14:04:21Z

Olesia.duda: /* Підстави притягнення до адміністративної відповідальності */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-IX];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-п Постанова КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 р. № 211];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1496-15 Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0291-95 Наказ МОЗ «Про затвердження Інструкції про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства» N 64 від 14.04.95].

== Поняття та види юридичної відповідальності за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням ==
За порушення режиму карантину як громадяни, так і посадові особи можуть нести наступні види юридичної відповідальності:
* цивільно-правову;
* дисциплінарну;
* адміністративну;
* кримінальну.
Оскільки підстави та порядок притягнення до цивільної та дисциплінарної відповідальності регулюються загальними галузевими нормами (розділами Цивільного кодексу, Кодексу законів про працю, іншими актами законодавства), найбільш актуальним для громадськості є розуміння підстав та порядку притягнення саме до адміністративної та кримінальної відповідальності.

== Підстави притягнення до адміністративної відповідальності ==

Відповідно до ст. 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП) '''порушення санітарних норм''' таке правопорушення тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 102 до 425 грн).

Порядок притягнення до адміністративної відповідальності за цією статтею регулюється ст. 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0291-95 Наказом МОЗ «Про затвердження Інструкції про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства» N 64 від 14.04.95]. Так, відповідно до ст. 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням санітарних норм розглядають органи державної санітарно-епідеміологічної служби. Окрім цього ч. 2 зазначеної статті передбачено перелік органів та посадових осіб, які можуть від імені органів державної санітарно-епідеміологічної служби розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення в межах територій та об’єктів нагляду, визначених законодавством.

До прийняття Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 № 530-IX від 17.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»] відповідальність за порушення санітарних норм була передбачена лише вищезазначеною ст. 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] «Порушення санітарних норм». Однак стрімке поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) та здійснення обмежувальних заходів щодо її запобігання спричинили необхідність внесення змін до деліктного законодавства в частині посилення відповідальності за невиконання правил карантину.

З моменту запровадження на території України карантинних заходів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] доповнено статтею 44-3 "Порушення правил щодо карантину людей". Відповідно до ст. 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 34 тис. грн) і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 до 170 тис. грн).

Вказана норма [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов’язковими для виконання.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб"] (ст. 1) термін «карантин» визначено як адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Щодо санітарно-протиепідемічних правил і норм, під ними слід розуміти нормативно-правові акти (накази, інструкції, правила, положення тощо) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я (МОЗ), вимоги яких спрямовані на запобігання виникненню та поширенню інфекційних хвороб.

Так, відповідно до ст. 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»], карантин встановлюється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, які і є відповідними правилами, відповідальність за які передбачена диспозицією ст. 44-3 КУпАП.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 №211 на період карантину початково встановлено лише декілька [[Карантин: які права обмежуються та чи виникають додаткові обов’язки|обмежувальних заходів]]. У подальшому до вказаної постанови було внесено зміни, а ряд обмежень розширився.

Окрім цього, варто зазначити, що Постановою КМУ від 11.03.2020 №211 введено конкретний перелік обмежень, проте у цей же час органи місцевого самоврядування можуть самостійно запроваджувати обмеження, які в свою чергу можуть бути більш жорсткими аніж правила, встановлені Кабінетом Міністрів. Перелік повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в умовах карантину визначається ст. 30 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Тобто, для конкретного встановлення факту порушення особою ст. 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] слід керуватися рішеннями органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами також (якщо такі рішення були прийняті).

== Порядок притягнення до адміністративної відповідальності ==

Що стосується безпосередньо процесуальних моментів притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил карантину людей (оформлення адміністративних матеріалів та розгляду справи про адміністративні правопорушення) слід вказати наступне:

Відповідно до п.9 р ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у відповідній статті КУпАП, за якою складено протокол. В даному випадку службовій особі, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, потрібно володіти конкретними нормативними актами для того, щоб викласти суть правопорушення із посиланням на відповідне рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування. Окрім цього, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не є доказом вчинення особою порушення правил карантину. До протоколу в обов’язковому порядку мають бути долучені пояснення особи, яка притягається до відповідальності, матеріали відеофіксації вчиненого правопорушення, пояснення свідків, документи та інші письмові докази тощо.

Надалі розгляд справи про порушення правил щодо карантину людей відповідно до ст. 221 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] здійснюється суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів. Аналіз судової практики у даних справах дозволяє дійти висновку, що більшість адміністративних матеріалів судами відправляється на доопрацювання, оскільки працівники правоохоронних органів обмежуються лише формальним констатуванням “порушення правил карантину”, не вказуючи конкретну порушену норму.

== Підстави та порядок притягнення до кримінальної відповідальності ==

Законом України № 530-IX від 17.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» викладено ст. 325 Кримінального кодексу України "Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням" у наступній редакції:

1. Порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, - карається штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років".

Диспозиція статті також є бланкетною і відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють санітарні правила і норми щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням.
Такими нормативними актами є, як вже зазначалося вище, зокрема, Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб», постанови КМУ №211 від 11.03.2020 р. та №215 від 16.03.2020 р. та ін.
Відповідно до диспозиції ст. 325 КК України, кримінальна відповідальність на відміну від адміністративної наступає лише тоді, коли порушення правил та норм спричинили, або завідомо могли спричинити поширення відповідних захворювань

== Див. також ==
*[[Карантин: які права обмежуються та чи виникають додаткові обов’язки]]
*[[Заходи запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19]]
*[[Санітарні норми для торгівельних закладів (магазинів) під час карантину]]
*[[Виконання зобов’язань в умовах карантину]]
*[[Звільнення від оподаткування на період здійснення заходів спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби]]
*[[Умови введення надзвичайного стану]]

[[Категорія:Конституційне право]]
[[Категорія:Право на освіту]]

Відповідальність за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням

2020-04-07T14:01:18Z

Olesia.duda:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-IX];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-п Постанова КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 р. № 211];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1496-15 Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0291-95 Наказ МОЗ «Про затвердження Інструкції про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства» N 64 від 14.04.95].

== Поняття та види юридичної відповідальності за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням ==
За порушення режиму карантину як громадяни, так і посадові особи можуть нести наступні види юридичної відповідальності:
* цивільно-правову;
* дисциплінарну;
* адміністративну;
* кримінальну.
Оскільки підстави та порядок притягнення до цивільної та дисциплінарної відповідальності регулюються загальними галузевими нормами (розділами Цивільного кодексу, Кодексу законів про працю, іншими актами законодавства), найбільш актуальним для громадськості є розуміння підстав та порядку притягнення саме до адміністративної та кримінальної відповідальності.

== Підстави притягнення до адміністративної відповідальності ==

Відповідно до ст. 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП) '''порушення санітарних норм''' таке правопорушення тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 102 до 425 грн).

Порядок притягнення до адміністративної відповідальності за цією статтею регулюється ст. 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] та Наказом МОЗ «Про затвердження Інструкції про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства» N 64 від 14.04.95. Так, відповідно до ст. 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням санітарних норм розглядають органи державної санітарно-епідеміологічної служби. Окрім цього ч. 2 зазначеної статті передбачено перелік органів та посадових осіб, які можуть від імені органів державної санітарно-епідеміологічної служби розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення в межах територій та об’єктів нагляду, визначених законодавством.

До прийняття Закону України № 530-IX від 17.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» відповідальність за порушення санітарних норм була передбачена лише вищезазначеною ст. 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] «Порушення санітарних норм». Однак стрімке поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) та здійснення обмежувальних заходів щодо її запобігання спричинили необхідність внесення змін до деліктного законодавства в частині посилення відповідальності за невиконання правил карантину.

З моменту запровадження на території України карантинних заходів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] доповнено статтею 44-3 "Порушення правил щодо карантину людей". Відповідно до ст. 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 34 тис. грн) і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 до 170 тис. грн).

Вказана норма [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов’язковими для виконання.

Законом України “Про захист населення від інфекційних хвороб” (ст. 1) термін «карантин» визначено як адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Щодо санітарно-протиепідемічних правил і норм, під ними слід розуміти нормативно-правові акти (накази, інструкції, правила, положення тощо) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я (МОЗ), вимоги яких спрямовані на запобігання виникненню та поширенню інфекційних хвороб.

Так, відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, які і є відповідними правилами, відповідальність за які передбачена диспозицією ст. 44-3 КУпАП.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 №211 на період карантину початково встановлено лише декілька [[Карантин: які права обмежуються та чи виникають додаткові обов’язки|обмежувальних заходів]]. У подальшому до вказаної постанови було внесено зміни, а ряд обмежень розширився.

Окрім цього, варто зазначити, що Постановою КМУ від 11.03.2020 №211 введено конкретний перелік обмежень, проте у цей же час органи місцевого самоврядування можуть самостійно запроваджувати обмеження, які в свою чергу можуть бути більш жорсткими аніж правила, встановлені Кабінетом Міністрів. Перелік повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в умовах карантину визначається ст. 30 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Тобто, для конкретного встановлення факту порушення особою ст. 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] слід керуватися рішеннями органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами також (якщо такі рішення були прийняті).

== Порядок притягнення до адміністративної відповідальності ==

Що стосується безпосередньо процесуальних моментів притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил карантину людей (оформлення адміністративних матеріалів та розгляду справи про адміністративні правопорушення) слід вказати наступне:

Відповідно до п.9 р ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у відповідній статті КУпАП, за якою складено протокол. В даному випадку службовій особі, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, потрібно володіти конкретними нормативними актами для того, щоб викласти суть правопорушення із посиланням на відповідне рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування. Окрім цього, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не є доказом вчинення особою порушення правил карантину. До протоколу в обов’язковому порядку мають бути долучені пояснення особи, яка притягається до відповідальності, матеріали відеофіксації вчиненого правопорушення, пояснення свідків, документи та інші письмові докази тощо.

Надалі розгляд справи про порушення правил щодо карантину людей відповідно до ст. 221 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] здійснюється суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів. Аналіз судової практики у даних справах дозволяє дійти висновку, що більшість адміністративних матеріалів судами відправляється на доопрацювання, оскільки працівники правоохоронних органів обмежуються лише формальним констатуванням “порушення правил карантину”, не вказуючи конкретну порушену норму.

== Підстави та порядок притягнення до кримінальної відповідальності ==

Законом України № 530-IX від 17.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» викладено ст. 325 Кримінального кодексу України "Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням" у наступній редакції:

1. Порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, - карається штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років".

Диспозиція статті також є бланкетною і відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють санітарні правила і норми щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням.
Такими нормативними актами є, як вже зазначалося вище, зокрема, Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб», постанови КМУ №211 від 11.03.2020 р. та №215 від 16.03.2020 р. та ін.
Відповідно до диспозиції ст. 325 КК України, кримінальна відповідальність на відміну від адміністративної наступає лише тоді, коли порушення правил та норм спричинили, або завідомо могли спричинити поширення відповідних захворювань

== Див. також ==
*[[Карантин: які права обмежуються та чи виникають додаткові обов’язки]]
*[[Заходи запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19]]
*[[Санітарні норми для торгівельних закладів (магазинів) під час карантину]]
*[[Виконання зобов’язань в умовах карантину]]
*[[Звільнення від оподаткування на період здійснення заходів спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби]]
*[[Умови введення надзвичайного стану]]

[[Категорія:Конституційне право]]
[[Категорія:Право на освіту]]

Відповідальність за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням

2020-04-07T13:54:24Z

Olesia.duda: /* Підстави та порядок притягнення до кримінальної відповідальності */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-IX];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-п Постанова КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 р. № 211];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1496-15 Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0291-95 Наказ МОЗ «Про затвердження Інструкції про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства» N 64 від 14.04.95].

== Поняття та види юридичної відповідальності за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням ==
За порушення режиму карантину як громадяни, так і посадові особи можуть нести наступні види юридичної відповідальності:
* цивільно-правову;
* дисциплінарну;
* адміністративну;
* кримінальну.
Оскільки підстави та порядок притягнення до цивільної та дисциплінарної відповідальності регулюються загальними галузевими нормами (розділами Цивільного кодексу, Кодексу законів про працю, іншими актами законодавства), найбільш актуальним для громадськості є розуміння підстав та порядку притягнення саме до адміністративної та кримінальної відповідальності.

== Підстави притягнення до адміністративної відповідальності ==

Відповідно до ст. 42 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) порушення санітарних норм таке правопорушення тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок притягнення до адміністративної відповідальності за цією статтею регулюється ст. 236 КУпАП та Наказом МОЗ «Про затвердження Інструкції про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства» N 64 від 14.04.95. Так, відповідно до ст. 236 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням санітарних норм розглядають органи державної санітарно-епідеміологічної служби. Окрім цього ч. 2 зазначеної статті передбачено перелік органів та посадових осіб, які можуть від імені органів державної санітарно-епідеміологічної служби розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення в межах територій та об’єктів нагляду, визначених законодавством.

До прийняття Закону України № 530-IX від 17.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» відповідальність за порушення санітарних норм була передбачена лише вищезазначеною ст. 42 КУпАП «Порушення санітарних норм». Однак стрімке поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) та здійснення обмежувальних заходів щодо її запобігання спричинили необхідність внесення змін до деліктного законодавства в частині посилення відповідальності за невиконання правил карантину.

З моменту запровадження на території України карантинних заходів КУпАП доповнено статтею 44-3 "Порушення правил щодо карантину людей". Відповідно до ст 44-3 КУпАП порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 34 тис. грн) і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 до 170 тис. грн).

Вказана норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов’язковими для виконання.

Законом України “Про захист населення від інфекційних хвороб” (ст. 1) термін «карантин» визначено як адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Щодо санітарно-протиепідемічних правил і норм, під ними слід розуміти нормативно-правові акти (накази, інструкції, правила, положення тощо) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я (МОЗ), вимоги яких спрямовані на запобігання виникненню та поширенню інфекційних хвороб.

Так, відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, які і є відповідними правилами, відповідальність за які передбачена диспозицією ст. 44-3 КУпАП.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 №211 на період карантину початково встановлено лише декілька [[Карантин: які права обмежуються та чи виникають додаткові обов’язки|обмежувальних заходів]]. У подальшому до вказаної постанови було внесено зміни, а ряд обмежень розширився.

Окрім цього, варто зазначити, що Постановою КМУ від 11.03.2020 №211 введено конкретний перелік обмежень, проте у цей же час органи місцевого самоврядування можуть самостійно запроваджувати обмеження, які в свою чергу можуть бути більш жорсткими аніж правила, встановлені Кабінетом Міністрів. Перелік повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в умовах карантину визначається ст. 30 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Тобто, для конкретного встановлення факту порушення особою ст. 44-3 КУпАП слід керуватися рішеннями органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами також (якщо такі рішення були прийняті).

== Порядок притягнення до адміністративної відповідальності ==

Що стосується безпосередньо процесуальних моментів притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил карантину людей (оформлення адміністративних матеріалів та розгляду справи про адміністративні правопорушення) слід вказати наступне:

Відповідно до п.9 р ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у відповідній статті КУпАП, за якою складено протокол. В даному випадку службовій особі, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, потрібно володіти конкретними нормативними актами для того, щоб викласти суть правопорушення із посиланням на відповідне рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування. Окрім цього, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не є доказом вчинення особою порушення правил карантину. До протоколу в обов’язковому порядку мають бути долучені пояснення особи, яка притягається до відповідальності, матеріали відеофіксації вчиненого правопорушення, пояснення свідків, документи та інші письмові докази тощо.

Надалі розгляд справи про порушення правил щодо карантину людей відповідно до ст. 221 КУпАП здійснюється суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів. Аналіз судової практики свідчить, що більшість адміністративних матеріалів судами відправляється на доопрацювання, оскільки працівники правоохоронних органів обмежуються лише формальним констатуванням “порушення правил карантину”, не вказуючи конкретну порушену норму.

== Підстави та порядок притягнення до кримінальної відповідальності ==

Законом України № 530-IX від 17.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» викладено ст. 325 Кримінального кодексу України "Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням" у наступній редакції:

1. Порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, - карається штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років".

Диспозиція статті також є бланкетною і відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють санітарні правила і норми щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням.
Такими нормативними актами є, як вже зазначалося вище, зокрема, Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб», постанови КМУ №211 від 11.03.2020 р. та №215 від 16.03.2020 р. та ін.
Відповідно до диспозиції ст. 325 КК України, кримінальна відповідальність на відміну від адміністративної наступає лише тоді, коли порушення правил та норм спричинили, або завідомо могли спричинити поширення відповідних захворювань

== Див. також ==
*[[Карантин: які права обмежуються та чи виникають додаткові обов’язки]]
*[[Заходи запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19]]
*[[Санітарні норми для торгівельних закладів (магазинів) під час карантину]]
*[[Виконання зобов’язань в умовах карантину]]
*[[Звільнення від оподаткування на період здійснення заходів спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби]]
*[[Умови введення надзвичайного стану]]

[[Категорія:Конституційне право]]
[[Категорія:Право на освіту]]

Відповідальність за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням

2020-04-07T13:53:41Z

Olesia.duda:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-IX];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-п Постанова КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 р. № 211];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1496-15 Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0291-95 Наказ МОЗ «Про затвердження Інструкції про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства» N 64 від 14.04.95].

== Поняття та види юридичної відповідальності за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням ==
За порушення режиму карантину як громадяни, так і посадові особи можуть нести наступні види юридичної відповідальності:
* цивільно-правову;
* дисциплінарну;
* адміністративну;
* кримінальну.
Оскільки підстави та порядок притягнення до цивільної та дисциплінарної відповідальності регулюються загальними галузевими нормами (розділами Цивільного кодексу, Кодексу законів про працю, іншими актами законодавства), найбільш актуальним для громадськості є розуміння підстав та порядку притягнення саме до адміністративної та кримінальної відповідальності.

== Підстави притягнення до адміністративної відповідальності ==

Відповідно до ст. 42 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) порушення санітарних норм таке правопорушення тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок притягнення до адміністративної відповідальності за цією статтею регулюється ст. 236 КУпАП та Наказом МОЗ «Про затвердження Інструкції про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства» N 64 від 14.04.95. Так, відповідно до ст. 236 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням санітарних норм розглядають органи державної санітарно-епідеміологічної служби. Окрім цього ч. 2 зазначеної статті передбачено перелік органів та посадових осіб, які можуть від імені органів державної санітарно-епідеміологічної служби розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення в межах територій та об’єктів нагляду, визначених законодавством.

До прийняття Закону України № 530-IX від 17.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» відповідальність за порушення санітарних норм була передбачена лише вищезазначеною ст. 42 КУпАП «Порушення санітарних норм». Однак стрімке поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) та здійснення обмежувальних заходів щодо її запобігання спричинили необхідність внесення змін до деліктного законодавства в частині посилення відповідальності за невиконання правил карантину.

З моменту запровадження на території України карантинних заходів КУпАП доповнено статтею 44-3 "Порушення правил щодо карантину людей". Відповідно до ст 44-3 КУпАП порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 34 тис. грн) і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 до 170 тис. грн).

Вказана норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов’язковими для виконання.

Законом України “Про захист населення від інфекційних хвороб” (ст. 1) термін «карантин» визначено як адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Щодо санітарно-протиепідемічних правил і норм, під ними слід розуміти нормативно-правові акти (накази, інструкції, правила, положення тощо) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я (МОЗ), вимоги яких спрямовані на запобігання виникненню та поширенню інфекційних хвороб.

Так, відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, які і є відповідними правилами, відповідальність за які передбачена диспозицією ст. 44-3 КУпАП.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 №211 на період карантину початково встановлено лише декілька [[Карантин: які права обмежуються та чи виникають додаткові обов’язки|обмежувальних заходів]]. У подальшому до вказаної постанови було внесено зміни, а ряд обмежень розширився.

Окрім цього, варто зазначити, що Постановою КМУ від 11.03.2020 №211 введено конкретний перелік обмежень, проте у цей же час органи місцевого самоврядування можуть самостійно запроваджувати обмеження, які в свою чергу можуть бути більш жорсткими аніж правила, встановлені Кабінетом Міністрів. Перелік повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в умовах карантину визначається ст. 30 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Тобто, для конкретного встановлення факту порушення особою ст. 44-3 КУпАП слід керуватися рішеннями органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами також (якщо такі рішення були прийняті).

== Порядок притягнення до адміністративної відповідальності ==

Що стосується безпосередньо процесуальних моментів притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил карантину людей (оформлення адміністративних матеріалів та розгляду справи про адміністративні правопорушення) слід вказати наступне:

Відповідно до п.9 р ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у відповідній статті КУпАП, за якою складено протокол. В даному випадку службовій особі, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, потрібно володіти конкретними нормативними актами для того, щоб викласти суть правопорушення із посиланням на відповідне рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування. Окрім цього, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не є доказом вчинення особою порушення правил карантину. До протоколу в обов’язковому порядку мають бути долучені пояснення особи, яка притягається до відповідальності, матеріали відеофіксації вчиненого правопорушення, пояснення свідків, документи та інші письмові докази тощо.

Надалі розгляд справи про порушення правил щодо карантину людей відповідно до ст. 221 КУпАП здійснюється суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів. Аналіз судової практики свідчить, що більшість адміністративних матеріалів судами відправляється на доопрацювання, оскільки працівники правоохоронних органів обмежуються лише формальним констатуванням “порушення правил карантину”, не вказуючи конкретну порушену норму.

== Підстави та порядок притягнення до кримінальної відповідальності ==

Законом України № 530-IX від 17.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» викладено ст. 325 Кримінального кодексу України "Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням" у наступній редакції:
1. Порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, - карається штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років".

Зазначена стаття Кримінального кодексу також є бланкетною і відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють санітарні правила і норми щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням.
Такими нормативними актами є, як вже зазначалося вище, зокрема, Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб», постанови КМУ №211 від 11.03.2020 р. та №215 від 16.03.2020 р. та ін.
Відповідно до диспозиції ст. 325 КК України, кримінальна відповідальність на відміну від адміністративної наступає лише тоді, коли порушення правил та норм спричинили, або завідомо могли спричинити поширення відповідних захворювань

== Див. також ==
*[[Карантин: які права обмежуються та чи виникають додаткові обов’язки]]
*[[Заходи запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19]]
*[[Санітарні норми для торгівельних закладів (магазинів) під час карантину]]
*[[Виконання зобов’язань в умовах карантину]]
*[[Звільнення від оподаткування на період здійснення заходів спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби]]
*[[Умови введення надзвичайного стану]]

[[Категорія:Конституційне право]]
[[Категорія:Право на освіту]]

Відповідальність за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням

2020-04-07T13:47:28Z

Olesia.duda: /* Див. також */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-IX];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-п Постанова КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 р. № 211];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1496-15 Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0291-95 Наказ МОЗ «Про затвердження Інструкції про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства» N 64 від 14.04.95].

== Поняття та види юридичної відповідальності за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням ==
За порушення режиму карантину як громадяни, так і посадові особи можуть нести наступні види юридичної відповідальності:
* цивільно-правову;
* дисциплінарну;
* адміністративну;
* кримінальну.
Оскільки підстави та порядок притягнення до цивільної та дисциплінарної відповідальності регулюються загальними галузевими нормами (розділами Цивільного кодексу, Кодексу законів про працю, іншими актами законодавства), найбільш актуальним для громадськості є розуміння підстав та порядку притягнення саме до адміністративної та кримінальної відповідальності.

== Підстави притягнення до адміністративної відповідальності ==

Відповідно до ст. 42 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) порушення санітарних норм таке правопорушення тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок притягнення до адміністративної відповідальності за цією статтею регулюється ст. 236 КУпАП та Наказом МОЗ «Про затвердження Інструкції про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства» N 64 від 14.04.95. Так, відповідно до ст. 236 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням санітарних норм розглядають органи державної санітарно-епідеміологічної служби. Окрім цього ч. 2 зазначеної статті передбачено перелік органів та посадових осіб, які можуть від імені органів державної санітарно-епідеміологічної служби розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення в межах територій та об’єктів нагляду, визначених законодавством.

До прийняття Закону України № 530-IX від 17.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» відповідальність за порушення санітарних норм була передбачена лише вищезазначеною ст. 42 КУпАП «Порушення санітарних норм». Однак стрімке поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) та здійснення обмежувальних заходів щодо її запобігання спричинили необхідність внесення змін до деліктного законодавства в частині посилення відповідальності за невиконання правил карантину.

З моменту запровадження на території України карантинних заходів КУпАП доповнено статтею 44-3 "Порушення правил щодо карантину людей". Відповідно до ст 44-3 КУпАП порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 34 тис. грн) і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 до 170 тис. грн).

Вказана норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов’язковими для виконання.

Законом України “Про захист населення від інфекційних хвороб” (ст. 1) термін «карантин» визначено як адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Щодо санітарно-протиепідемічних правил і норм, під ними слід розуміти нормативно-правові акти (накази, інструкції, правила, положення тощо) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я (МОЗ), вимоги яких спрямовані на запобігання виникненню та поширенню інфекційних хвороб.

Так, відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, які і є відповідними правилами, відповідальність за які передбачена диспозицією ст. 44-3 КУпАП.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 №211 на період карантину початково встановлено лише декілька [[Карантин: які права обмежуються та чи виникають додаткові обов’язки|обмежувальних заходів]]. У подальшому до вказаної постанови було внесено зміни, а ряд обмежень розширився.

Окрім цього, варто зазначити, що Постановою КМУ від 11.03.2020 №211 введено конкретний перелік обмежень, проте у цей же час органи місцевого самоврядування можуть самостійно запроваджувати обмеження, які в свою чергу можуть бути більш жорсткими аніж правила, встановлені Кабінетом Міністрів. Перелік повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в умовах карантину визначається ст. 30 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Тобто, для конкретного встановлення факту порушення особою ст. 44-3 КУпАП слід керуватися рішеннями органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами також (якщо такі рішення були прийняті).

== Порядок притягнення до адміністративної відповідальності ==

Що стосується безпосередньо процесуальних моментів притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил карантину людей (оформлення адміністративних матеріалів та розгляду справи про адміністративні правопорушення) слід вказати наступне:

Відповідно до п.9 р ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у відповідній статті КУпАП, за якою складено протокол. В даному випадку службовій особі, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, потрібно володіти конкретними нормативними актами для того, щоб викласти суть правопорушення із посиланням на відповідне рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування. Окрім цього, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не є доказом вчинення особою порушення правил карантину. До протоколу в обов’язковому порядку мають бути долучені пояснення особи, яка притягається до відповідальності, матеріали відеофіксації вчиненого правопорушення, пояснення свідків, документи та інші письмові докази тощо.

Надалі розгляд справи про порушення правил щодо карантину людей відповідно до ст. 221 КУпАП здійснюється суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів. Аналіз судової практики свідчить, що більшість адміністративних матеріалів судами відправляється на доопрацювання, оскільки працівники правоохоронних органів обмежуються лише формальним констатуванням “порушення правил карантину”, не вказуючи конкретну порушену норму.

== Див. також ==
*[[Карантин: які права обмежуються та чи виникають додаткові обов’язки]]
*[[Заходи запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19]]
*[[Санітарні норми для торгівельних закладів (магазинів) під час карантину]]
*[[Виконання зобов’язань в умовах карантину]]
*[[Звільнення від оподаткування на період здійснення заходів спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби]]
*[[Умови введення надзвичайного стану]]

[[Категорія:Конституційне право]]
[[Категорія:Право на освіту]]

Відповідальність за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням

2020-04-07T13:45:19Z

Olesia.duda: /* Див. також */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-IX];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-п Постанова КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 р. № 211];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1496-15 Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0291-95 Наказ МОЗ «Про затвердження Інструкції про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства» N 64 від 14.04.95].

== Поняття та види юридичної відповідальності за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням ==
За порушення режиму карантину як громадяни, так і посадові особи можуть нести наступні види юридичної відповідальності:
* цивільно-правову;
* дисциплінарну;
* адміністративну;
* кримінальну.
Оскільки підстави та порядок притягнення до цивільної та дисциплінарної відповідальності регулюються загальними галузевими нормами (розділами Цивільного кодексу, Кодексу законів про працю, іншими актами законодавства), найбільш актуальним для громадськості є розуміння підстав та порядку притягнення саме до адміністративної та кримінальної відповідальності.

== Підстави притягнення до адміністративної відповідальності ==

Відповідно до ст. 42 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) порушення санітарних норм таке правопорушення тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок притягнення до адміністративної відповідальності за цією статтею регулюється ст. 236 КУпАП та Наказом МОЗ «Про затвердження Інструкції про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства» N 64 від 14.04.95. Так, відповідно до ст. 236 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням санітарних норм розглядають органи державної санітарно-епідеміологічної служби. Окрім цього ч. 2 зазначеної статті передбачено перелік органів та посадових осіб, які можуть від імені органів державної санітарно-епідеміологічної служби розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення в межах територій та об’єктів нагляду, визначених законодавством.

До прийняття Закону України № 530-IX від 17.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» відповідальність за порушення санітарних норм була передбачена лише вищезазначеною ст. 42 КУпАП «Порушення санітарних норм». Однак стрімке поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) та здійснення обмежувальних заходів щодо її запобігання спричинили необхідність внесення змін до деліктного законодавства в частині посилення відповідальності за невиконання правил карантину.

З моменту запровадження на території України карантинних заходів КУпАП доповнено статтею 44-3 "Порушення правил щодо карантину людей". Відповідно до ст 44-3 КУпАП порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 34 тис. грн) і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 до 170 тис. грн).

Вказана норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов’язковими для виконання.

Законом України “Про захист населення від інфекційних хвороб” (ст. 1) термін «карантин» визначено як адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Щодо санітарно-протиепідемічних правил і норм, під ними слід розуміти нормативно-правові акти (накази, інструкції, правила, положення тощо) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я (МОЗ), вимоги яких спрямовані на запобігання виникненню та поширенню інфекційних хвороб.

Так, відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, які і є відповідними правилами, відповідальність за які передбачена диспозицією ст. 44-3 КУпАП.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 №211 на період карантину початково встановлено лише декілька [[Карантин: які права обмежуються та чи виникають додаткові обов’язки|обмежувальних заходів]]. У подальшому до вказаної постанови було внесено зміни, а ряд обмежень розширився.

Окрім цього, варто зазначити, що Постановою КМУ від 11.03.2020 №211 введено конкретний перелік обмежень, проте у цей же час органи місцевого самоврядування можуть самостійно запроваджувати обмеження, які в свою чергу можуть бути більш жорсткими аніж правила, встановлені Кабінетом Міністрів. Перелік повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в умовах карантину визначається ст. 30 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Тобто, для конкретного встановлення факту порушення особою ст. 44-3 КУпАП слід керуватися рішеннями органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами також (якщо такі рішення були прийняті).

== Порядок притягнення до адміністративної відповідальності ==

Що стосується безпосередньо процесуальних моментів притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил карантину людей (оформлення адміністративних матеріалів та розгляду справи про адміністративні правопорушення) слід вказати наступне:

Відповідно до п.9 р ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у відповідній статті КУпАП, за якою складено протокол. В даному випадку службовій особі, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, потрібно володіти конкретними нормативними актами для того, щоб викласти суть правопорушення із посиланням на відповідне рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування. Окрім цього, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не є доказом вчинення особою порушення правил карантину. До протоколу в обов’язковому порядку мають бути долучені пояснення особи, яка притягається до відповідальності, матеріали відеофіксації вчиненого правопорушення, пояснення свідків, документи та інші письмові докази тощо.

Надалі розгляд справи про порушення правил щодо карантину людей відповідно до ст. 221 КУпАП здійснюється суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів. Аналіз судової практики свідчить, що більшість адміністративних матеріалів судами відправляється на доопрацювання, оскільки працівники правоохоронних органів обмежуються лише формальним констатуванням “порушення правил карантину”, не вказуючи конкретну порушену норму.

== Див. також ==
*[[Карантин: які права обмежуються та чи виникають додаткові обов’язки]]
*[[Заходи запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19]]
*[[Санітарні норми для торгівельних закладів (магазинів) під час карантину]]
*[[Звільнення від оподаткування на період здійснення заходів спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби]]
*[[Умови введення надзвичайного стану]]

[[Категорія:Конституційне право]]
[[Категорія:Право на освіту]]

Відповідальність за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням

2020-04-07T13:44:03Z

Olesia.duda: /* Див. також */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-IX];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-п Постанова КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 р. № 211];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1496-15 Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0291-95 Наказ МОЗ «Про затвердження Інструкції про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства» N 64 від 14.04.95].

== Поняття та види юридичної відповідальності за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням ==
За порушення режиму карантину як громадяни, так і посадові особи можуть нести наступні види юридичної відповідальності:
* цивільно-правову;
* дисциплінарну;
* адміністративну;
* кримінальну.
Оскільки підстави та порядок притягнення до цивільної та дисциплінарної відповідальності регулюються загальними галузевими нормами (розділами Цивільного кодексу, Кодексу законів про працю, іншими актами законодавства), найбільш актуальним для громадськості є розуміння підстав та порядку притягнення саме до адміністративної та кримінальної відповідальності.

== Підстави притягнення до адміністративної відповідальності ==

Відповідно до ст. 42 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) порушення санітарних норм таке правопорушення тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок притягнення до адміністративної відповідальності за цією статтею регулюється ст. 236 КУпАП та Наказом МОЗ «Про затвердження Інструкції про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства» N 64 від 14.04.95. Так, відповідно до ст. 236 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням санітарних норм розглядають органи державної санітарно-епідеміологічної служби. Окрім цього ч. 2 зазначеної статті передбачено перелік органів та посадових осіб, які можуть від імені органів державної санітарно-епідеміологічної служби розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення в межах територій та об’єктів нагляду, визначених законодавством.

До прийняття Закону України № 530-IX від 17.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» відповідальність за порушення санітарних норм була передбачена лише вищезазначеною ст. 42 КУпАП «Порушення санітарних норм». Однак стрімке поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) та здійснення обмежувальних заходів щодо її запобігання спричинили необхідність внесення змін до деліктного законодавства в частині посилення відповідальності за невиконання правил карантину.

З моменту запровадження на території України карантинних заходів КУпАП доповнено статтею 44-3 "Порушення правил щодо карантину людей". Відповідно до ст 44-3 КУпАП порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 34 тис. грн) і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 до 170 тис. грн).

Вказана норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов’язковими для виконання.

Законом України “Про захист населення від інфекційних хвороб” (ст. 1) термін «карантин» визначено як адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Щодо санітарно-протиепідемічних правил і норм, під ними слід розуміти нормативно-правові акти (накази, інструкції, правила, положення тощо) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я (МОЗ), вимоги яких спрямовані на запобігання виникненню та поширенню інфекційних хвороб.

Так, відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, які і є відповідними правилами, відповідальність за які передбачена диспозицією ст. 44-3 КУпАП.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 №211 на період карантину початково встановлено лише декілька [[Карантин: які права обмежуються та чи виникають додаткові обов’язки|обмежувальних заходів]]. У подальшому до вказаної постанови було внесено зміни, а ряд обмежень розширився.

Окрім цього, варто зазначити, що Постановою КМУ від 11.03.2020 №211 введено конкретний перелік обмежень, проте у цей же час органи місцевого самоврядування можуть самостійно запроваджувати обмеження, які в свою чергу можуть бути більш жорсткими аніж правила, встановлені Кабінетом Міністрів. Перелік повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в умовах карантину визначається ст. 30 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Тобто, для конкретного встановлення факту порушення особою ст. 44-3 КУпАП слід керуватися рішеннями органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами також (якщо такі рішення були прийняті).

== Порядок притягнення до адміністративної відповідальності ==

Що стосується безпосередньо процесуальних моментів притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил карантину людей (оформлення адміністративних матеріалів та розгляду справи про адміністративні правопорушення) слід вказати наступне:

Відповідно до п.9 р ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у відповідній статті КУпАП, за якою складено протокол. В даному випадку службовій особі, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, потрібно володіти конкретними нормативними актами для того, щоб викласти суть правопорушення із посиланням на відповідне рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування. Окрім цього, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не є доказом вчинення особою порушення правил карантину. До протоколу в обов’язковому порядку мають бути долучені пояснення особи, яка притягається до відповідальності, матеріали відеофіксації вчиненого правопорушення, пояснення свідків, документи та інші письмові докази тощо.

Надалі розгляд справи про порушення правил щодо карантину людей відповідно до ст. 221 КУпАП здійснюється суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів. Аналіз судової практики свідчить, що більшість адміністративних матеріалів судами відправляється на доопрацювання, оскільки працівники правоохоронних органів обмежуються лише формальним констатуванням “порушення правил карантину”, не вказуючи конкретну порушену норму.

== Див. також ==
*[[Заходи запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19]]
*[[Санітарні норми для торгівельних закладів (магазинів) під час карантину]]
*[[Звільнення від оподаткування на період здійснення заходів спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби]]
*[[Відпустка на період карантину]]
*[[Оплата праці працівників закладів освіти і науки в умовах карантину]]
*[[Компенсація вартості квитків у зв’язку з припиненням перевезення пасажирів під час епідемії коронавірусу|Компенсація вартості квитків у зв'язку з припиненням перевезення пасажирів під час епідемії коронавірусу]]
*[[Особливості дистанційної роботи в умовах карантину]]
*[[Особливості отримання та оплати «лікарняних» на період карантину|Особливості отримання "лікарняних" на період карантину]]
*[[Лікарняний по догляду за дитиною під час карантину. Право перейти на особливий режим роботи в умовах карантину]]

*[[Умови введення надзвичайного стану]]
*[[Примусове стаціонарне лікування під час карантину]]
[[Категорія:Конституційне право]]
[[Категорія:Право на освіту]]

Відповідальність за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням

2020-04-07T13:43:17Z

Olesia.duda: /* Див. також */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-IX];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-п Постанова КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 р. № 211];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1496-15 Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0291-95 Наказ МОЗ «Про затвердження Інструкції про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства» N 64 від 14.04.95].

== Поняття та види юридичної відповідальності за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням ==
За порушення режиму карантину як громадяни, так і посадові особи можуть нести наступні види юридичної відповідальності:
* цивільно-правову;
* дисциплінарну;
* адміністративну;
* кримінальну.
Оскільки підстави та порядок притягнення до цивільної та дисциплінарної відповідальності регулюються загальними галузевими нормами (розділами Цивільного кодексу, Кодексу законів про працю, іншими актами законодавства), найбільш актуальним для громадськості є розуміння підстав та порядку притягнення саме до адміністративної та кримінальної відповідальності.

== Підстави притягнення до адміністративної відповідальності ==

Відповідно до ст. 42 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) порушення санітарних норм таке правопорушення тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок притягнення до адміністративної відповідальності за цією статтею регулюється ст. 236 КУпАП та Наказом МОЗ «Про затвердження Інструкції про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства» N 64 від 14.04.95. Так, відповідно до ст. 236 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням санітарних норм розглядають органи державної санітарно-епідеміологічної служби. Окрім цього ч. 2 зазначеної статті передбачено перелік органів та посадових осіб, які можуть від імені органів державної санітарно-епідеміологічної служби розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення в межах територій та об’єктів нагляду, визначених законодавством.

До прийняття Закону України № 530-IX від 17.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» відповідальність за порушення санітарних норм була передбачена лише вищезазначеною ст. 42 КУпАП «Порушення санітарних норм». Однак стрімке поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) та здійснення обмежувальних заходів щодо її запобігання спричинили необхідність внесення змін до деліктного законодавства в частині посилення відповідальності за невиконання правил карантину.

З моменту запровадження на території України карантинних заходів КУпАП доповнено статтею 44-3 "Порушення правил щодо карантину людей". Відповідно до ст 44-3 КУпАП порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 34 тис. грн) і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 до 170 тис. грн).

Вказана норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов’язковими для виконання.

Законом України “Про захист населення від інфекційних хвороб” (ст. 1) термін «карантин» визначено як адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Щодо санітарно-протиепідемічних правил і норм, під ними слід розуміти нормативно-правові акти (накази, інструкції, правила, положення тощо) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я (МОЗ), вимоги яких спрямовані на запобігання виникненню та поширенню інфекційних хвороб.

Так, відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, які і є відповідними правилами, відповідальність за які передбачена диспозицією ст. 44-3 КУпАП.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 №211 на період карантину початково встановлено лише декілька [[Карантин: які права обмежуються та чи виникають додаткові обов’язки|обмежувальних заходів]]. У подальшому до вказаної постанови було внесено зміни, а ряд обмежень розширився.

Окрім цього, варто зазначити, що Постановою КМУ від 11.03.2020 №211 введено конкретний перелік обмежень, проте у цей же час органи місцевого самоврядування можуть самостійно запроваджувати обмеження, які в свою чергу можуть бути більш жорсткими аніж правила, встановлені Кабінетом Міністрів. Перелік повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в умовах карантину визначається ст. 30 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Тобто, для конкретного встановлення факту порушення особою ст. 44-3 КУпАП слід керуватися рішеннями органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами також (якщо такі рішення були прийняті).

== Порядок притягнення до адміністративної відповідальності ==

Що стосується безпосередньо процесуальних моментів притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил карантину людей (оформлення адміністративних матеріалів та розгляду справи про адміністративні правопорушення) слід вказати наступне:

Відповідно до п.9 р ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у відповідній статті КУпАП, за якою складено протокол. В даному випадку службовій особі, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, потрібно володіти конкретними нормативними актами для того, щоб викласти суть правопорушення із посиланням на відповідне рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування. Окрім цього, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не є доказом вчинення особою порушення правил карантину. До протоколу в обов’язковому порядку мають бути долучені пояснення особи, яка притягається до відповідальності, матеріали відеофіксації вчиненого правопорушення, пояснення свідків, документи та інші письмові докази тощо.

Надалі розгляд справи про порушення правил щодо карантину людей відповідно до ст. 221 КУпАП здійснюється суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів. Аналіз судової практики свідчить, що більшість адміністративних матеріалів судами відправляється на доопрацювання, оскільки працівники правоохоронних органів обмежуються лише формальним констатуванням “порушення правил карантину”, не вказуючи конкретну порушену норму.

== Див. також ==
*[[Заходи запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19]]
*[[Санітарні норми для торгівельних закладів (магазинів) під час карантину]]
*[[Відпустка на період карантину]]
*[[Оплата праці працівників закладів освіти і науки в умовах карантину]]
*[[Компенсація вартості квитків у зв’язку з припиненням перевезення пасажирів під час епідемії коронавірусу|Компенсація вартості квитків у зв'язку з припиненням перевезення пасажирів під час епідемії коронавірусу]]
*[[Особливості дистанційної роботи в умовах карантину]]
*[[Особливості отримання та оплати «лікарняних» на період карантину|Особливості отримання "лікарняних" на період карантину]]
*[[Лікарняний по догляду за дитиною під час карантину. Право перейти на особливий режим роботи в умовах карантину]]
*[[Звільнення від оподаткування на період здійснення заходів спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби]]
*[[Умови введення надзвичайного стану]]
*[[Примусове стаціонарне лікування під час карантину]]
[[Категорія:Конституційне право]]
[[Категорія:Право на освіту]]

Відповідальність за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням

2020-04-07T13:39:10Z

Olesia.duda: /* Підстави притягнення до адміністративної відповідальності */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-IX];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-п Постанова КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 р. № 211];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1496-15 Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0291-95 Наказ МОЗ «Про затвердження Інструкції про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства» N 64 від 14.04.95].

== Поняття та види юридичної відповідальності за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням ==
За порушення режиму карантину як громадяни, так і посадові особи можуть нести наступні види юридичної відповідальності:
* цивільно-правову;
* дисциплінарну;
* адміністративну;
* кримінальну.
Оскільки підстави та порядок притягнення до цивільної та дисциплінарної відповідальності регулюються загальними галузевими нормами (розділами Цивільного кодексу, Кодексу законів про працю, іншими актами законодавства), найбільш актуальним для громадськості є розуміння підстав та порядку притягнення саме до адміністративної та кримінальної відповідальності.

== Підстави притягнення до адміністративної відповідальності ==

Відповідно до ст. 42 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) порушення санітарних норм таке правопорушення тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок притягнення до адміністративної відповідальності за цією статтею регулюється ст. 236 КУпАП та Наказом МОЗ «Про затвердження Інструкції про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства» N 64 від 14.04.95. Так, відповідно до ст. 236 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням санітарних норм розглядають органи державної санітарно-епідеміологічної служби. Окрім цього ч. 2 зазначеної статті передбачено перелік органів та посадових осіб, які можуть від імені органів державної санітарно-епідеміологічної служби розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення в межах територій та об’єктів нагляду, визначених законодавством.

До прийняття Закону України № 530-IX від 17.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» відповідальність за порушення санітарних норм була передбачена лише вищезазначеною ст. 42 КУпАП «Порушення санітарних норм». Однак стрімке поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) та здійснення обмежувальних заходів щодо її запобігання спричинили необхідність внесення змін до деліктного законодавства в частині посилення відповідальності за невиконання правил карантину.

З моменту запровадження на території України карантинних заходів КУпАП доповнено статтею 44-3 "Порушення правил щодо карантину людей". Відповідно до ст 44-3 КУпАП порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 34 тис. грн) і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 до 170 тис. грн).

Вказана норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов’язковими для виконання.

Законом України “Про захист населення від інфекційних хвороб” (ст. 1) термін «карантин» визначено як адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Щодо санітарно-протиепідемічних правил і норм, під ними слід розуміти нормативно-правові акти (накази, інструкції, правила, положення тощо) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я (МОЗ), вимоги яких спрямовані на запобігання виникненню та поширенню інфекційних хвороб.

Так, відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, які і є відповідними правилами, відповідальність за які передбачена диспозицією ст. 44-3 КУпАП.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 №211 на період карантину початково встановлено лише декілька [[Карантин: які права обмежуються та чи виникають додаткові обов’язки|обмежувальних заходів]]. У подальшому до вказаної постанови було внесено зміни, а ряд обмежень розширився.

Окрім цього, варто зазначити, що Постановою КМУ від 11.03.2020 №211 введено конкретний перелік обмежень, проте у цей же час органи місцевого самоврядування можуть самостійно запроваджувати обмеження, які в свою чергу можуть бути більш жорсткими аніж правила, встановлені Кабінетом Міністрів. Перелік повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в умовах карантину визначається ст. 30 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Тобто, для конкретного встановлення факту порушення особою ст. 44-3 КУпАП слід керуватися рішеннями органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами також (якщо такі рішення були прийняті).

== Порядок притягнення до адміністративної відповідальності ==

Що стосується безпосередньо процесуальних моментів притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил карантину людей (оформлення адміністративних матеріалів та розгляду справи про адміністративні правопорушення) слід вказати наступне:

Відповідно до п.9 р ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у відповідній статті КУпАП, за якою складено протокол. В даному випадку службовій особі, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, потрібно володіти конкретними нормативними актами для того, щоб викласти суть правопорушення із посиланням на відповідне рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування. Окрім цього, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не є доказом вчинення особою порушення правил карантину. До протоколу в обов’язковому порядку мають бути долучені пояснення особи, яка притягається до відповідальності, матеріали відеофіксації вчиненого правопорушення, пояснення свідків, документи та інші письмові докази тощо.

Надалі розгляд справи про порушення правил щодо карантину людей відповідно до ст. 221 КУпАП здійснюється суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів. Аналіз судової практики свідчить, що більшість адміністративних матеріалів судами відправляється на доопрацювання, оскільки працівники правоохоронних органів обмежуються лише формальним констатуванням “порушення правил карантину”, не вказуючи конкретну порушену норму.

== Див. також ==
*[[Заходи запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19]]
*[[Відпустка на період карантину]]
*[[Оплата праці працівників закладів освіти і науки в умовах карантину]]
*[[Компенсація вартості квитків у зв’язку з припиненням перевезення пасажирів під час епідемії коронавірусу|Компенсація вартості квитків у зв'язку з припиненням перевезення пасажирів під час епідемії коронавірусу]]
*[[Особливості дистанційної роботи в умовах карантину]]
*[[Особливості отримання та оплати «лікарняних» на період карантину|Особливості отримання "лікарняних" на період карантину]]
*[[Лікарняний по догляду за дитиною під час карантину. Право перейти на особливий режим роботи в умовах карантину]]
*[[Звільнення від оподаткування на період здійснення заходів спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби]]
*[[Умови введення надзвичайного стану]]
*[[Примусове стаціонарне лікування під час карантину]]
[[Категорія:Конституційне право]]
[[Категорія:Право на освіту]]

Відповідальність за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням

2020-04-07T13:34:54Z

Olesia.duda:

Відповідальність за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням

2020-04-07T13:28:14Z

Olesia.duda: /* Нормативна база */

Відповідальність за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням

2020-04-07T13:22:16Z

Olesia.duda:

Відповідальність за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням

2020-04-07T13:19:01Z

Olesia.duda: /* Нормативна база */

Відповідальність за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням

2020-04-07T11:11:43Z

Olesia.duda: Створена сторінка: == Нормативна база == * Кодекс України про адміністративні правопорушення; * Кримінальни...

== Нормативна база ==
* Кодекс України про адміністративні правопорушення;
* Кримінальний кодекс України;
* Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-IX;
* Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»;
* Постанова КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 р. № 211;
* Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376;
* Наказ МОЗ «Про затвердження Інструкції про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства» N 64 від 14.04.95

Звільнення від оподаткування на період здійснення заходів спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби

2020-03-19T15:18:43Z

Olesia.duda:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України;]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 Бюджетний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-IX Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"].

== Обґрунтування необхідності звільнення від оподаткування на період карантину ==

Всесвітня організація охорони здоров’я визнала коронавірусну інфекцію COVID-19 пандемією. Кабінетом Міністрів України запроваджено карантині заходи з метою протидії поширенню захворюванню. Зазначені заходи спрямовані на призупинення діяльності або обмеження діяльності деяких суб’єктів господарювання.

Поширення захворювання, в першу чергу призведе до зниження економічної активності в країні та світі і як наслідок зупинення роботи деяких суб’єктів господарювання, що викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, у з обставинами невідворотної сили. Таким чином виникає нагальна гостра необхідність з боку держави у підтримці платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19).

Саме тому 17.03.2019 року Верховною радою України було прийнято проект 3220 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-IX Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"] від 16.03.2020 року, який набрав чинності 18.03.2020 року (далі – Закон) було внесено зміни до п.п. 524, 525 підрозділу 10 розділу XX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] (далі - ПКУ), яким встановлено не нараховувати та не стягувати [[Плата за землю (земельний податок)|плату за землю]] (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності), [[Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки|податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки]], за об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб за період з 1 березня по 30 квітня 2020 року, а так само у цей період звільнити від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за себе деяких платників.

Висновком головного експертного управління щодо [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=68402 законопроекту 3220] зауважено, що відповідно до вимог ст. 103 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 Бюджетного кодексу України] надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів.

== Плата за землю ==

Пунктом 1 розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-IX Закону] внесено зміни до Підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ] та доповнено його пунктом 52-4 наступного змісту:

'''Не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 30 квітня 2020 року [[Плата за землю (земельний податок)|плата за землю]]''' (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

При цьому платники плати за землю (крім фізичних осіб), які відповідно до пункту 286.2 статті 286 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ] подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати плати за землю за відповідні місяці.
Фізичним особам - платникам плати за землю перерахунок здійснюється контролюючим органом.

== Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ==

Пунктом 1 розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-IX Закону] внесено зміни до Підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ] та доповнено його пунктом 52-5 наступного змісту:

Об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, '''не є об’єктом оподаткування [[Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки|податком на нерухоме майно''', відмінне від земельної ділянки]], відповідно до статті 266 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ] в період з 1 березня по 30 квітня 2020 року.

При цьому платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (крім фізичних осіб), що відповідно до підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ] подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати плати за землю за відповідні місяці.
Фізичним особам - платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, перерахунок здійснюється контролюючим органом.

== Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ==

Пунктом 2 розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-IX Закону] внесено зміни до Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування"], який доповнено пунктами 9-10-9-12 такого змісту:

'''Тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску наступні категорії платників ЄСВ:'''

* фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;
* особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;
* члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Таке звільнення відбувається лише в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року за себе. Тобто на час карантину звільняються лише фізичні особи-підприємці від сплати за себе, але не за найманих працівників. Нарахування та сплата єдиного внеску за таких осіб відбувається на загальних підставах. Окрім цього, платники єдиного податку, які обрали спрощену систему оподаткування, '''від сплати [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)|єдиного податку]] не звільняються'''.

При цьому положення абз 2 п. 2 ч. 1 ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування"] про необхідність платнику визначати базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, у випадку неотримання ним доходу (прибутку) у звітному кварталі або окремому звітному місяці кварталу для таких осіб не застосовуються.

Окрім зазначеного, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-IX Законом] передбачено, що такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за періоди з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року в розмірах та порядку, визначених законом (тобто можливість прийняти рішення про сплату внесків у '''добровільному порядку''').

Також відповідні зміни було внесено і до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]. Зазначені зміни дозволяють переліченим вище категоріям платників включити періоди несплати внесків у зв’язку із карантином до страхового стажу. Вважається, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів (пункт 14-5 Розділу XV "Прикінцеві положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]).

Що стосується '''нарахування штрафних санкцій''' за порушення норм ч. 11 ст. 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування"], то тимчасово вони '''не застосовуються за наступні порушення''', вчинені у періоди з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року:
* несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;
* неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);
* несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, до податкових органів.

При цьому штрафні санкції з повторне протягом року порушення, передбачені абз. 2-3 п. 7 ч. 11 ст. 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування"] щодо такого порушення, вчиненого у періоди з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року, не застосовуються. Також протягом періодів з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року платникам єдиного внеску '''не нараховується пеня''', а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

[[Категорія:Податкове право]]
[[Категорія:Страховий стаж‎]]
[[Категорія:Пільги у сфері оподаткування]]

Звільнення від оподаткування на період здійснення заходів спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби

2020-03-19T15:10:28Z

Olesia.duda:

Звільнення від оподаткування на період здійснення заходів спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби

2020-03-19T15:07:36Z

Olesia.duda:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України;]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 Бюджетний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-IX Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"].

== Обґрунтування необхідності звільнення від оподаткування на період карантину ==

Всесвітня організація охорони здоров’я визнала коронавірусну інфекцію COVID-19 пандемією. Кабінетом Міністрів України запроваджено карантині заходи з метою протидії поширенню захворюванню. Зазначені заходи спрямовані на призупинення діяльності або обмеження діяльності деяких суб’єктів господарювання.

Поширення захворювання, в першу чергу призведе до зниження економічної активності в країні та світі і як наслідок зупинення роботи деяких суб’єктів господарювання, що викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, у з обставинами невідворотної сили. Таким чином виникає нагальна гостра необхідність з боку держави у підтримці платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19).

Саме тому 17.03.2019 року Верховною радою України було прийнято проект 3220 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-IX Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"] від 16.03.2020 року, який набрав чинності 18.03.2020 року (далі – Закон) було внесено зміни до п.п. 524, 525 підрозділу 10 розділу XX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] (далі - ПКУ), яким встановлено не нараховувати та не стягувати [[Плата за землю (земельний податок)|плату за землю]] (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності), [[Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки|податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки]], за об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб за період з 1 березня по 30 квітня 2020 року, а так само у цей період звільнити від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за себе деяких платників.

Висновком головного експертного управління щодо [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=68402 законопроекту 3220] зауважено, що відповідно до вимог ст. 103 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 Бюджетного кодексу України] надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів.

== Плата за землю ==

Пунктом 1 розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-IX Закону] внесено зміни до Підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ] та доповнено його пунктом 52-4 наступного змісту:

Не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 30 квітня 2020 року [[Плата за землю (земельний податок)|плата за землю]] (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

При цьому платники плати за землю (крім фізичних осіб), які відповідно до пункту 286.2 статті 286 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ] подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати плати за землю за відповідні місяці.
Фізичним особам - платникам плати за землю перерахунок здійснюється контролюючим органом.

== Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ==

Пунктом 1 розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-IX Закону] внесено зміни до Підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ] та доповнено його пунктом 52-5 наступного змісту:

Об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування [[Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки|податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки]], відповідно до статті 266 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ] в період з 1 березня по 30 квітня 2020 року.

При цьому платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (крім фізичних осіб), що відповідно до підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ] подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати плати за землю за відповідні місяці.
Фізичним особам - платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, перерахунок здійснюється контролюючим органом.

== Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ==

Пунктом 2 розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-IX Закону] внесено зміни до Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування"], який доповнено пунктами 9-10-9-12 такого змісту:

'''Тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску наступні категорії платників ЄСВ:'''

* фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;
* особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;
* члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Таке звільнення відбувається лише в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року за себе. Тобто на час карантину звільняються лише фізичні особи-підприємці від сплати за себе, але не за найманих працівників. Нарахування та сплата єдиного внеску за таких осіб відбувається на загальних підставах. Окрім цього, платники єдиного податку, які обрали спрощену систему оподаткування, від сплати [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)|єдиного податку]] не звільняються.

При цьому положення абз 2 п. 2 ч. 1 ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування"] про необхідність платнику визначати базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, у випадку неотримання ним доходу (прибутку) у звітному кварталі або окремому звітному місяці кварталу для таких осіб не застосовуються.

Окрім зазначеного, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-IX Законом] передбачено, що такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за періоди з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року в розмірах та порядку, визначених законом (тобто можливість прийняти рішення про сплату внесків у добровільному порядку).

Також відповідні зміни було внесено і до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]. Зазначені зміни дозволяють переліченим вище категоріям платників включити періоди несплати внесків у зв’язку із карантином до страхового стажу. Вважається, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів (пункт 14-5 Розділу XV "Прикінцеві положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]).

Що стосується штрафних санкцій за порушення норм ч. 11 ст. 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування"], то тимчасово вони не застосовуються за наступні порушення, вчинені у періоди з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року:
* несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;
* неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);
* несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, до податкових органів.

При цьому штрафні санкції з повторне протягом року порушення, передбачені абз. 2-3 п. 7 ч. 11 ст. 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування"] щодо такого порушення, вчиненого у періоди з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року, не застосовуються. Також протягом періодів з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Звільнення від оподаткування на період здійснення заходів спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби

2020-03-19T15:06:56Z

Olesia.duda:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України;]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 Бюджетний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-IX Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"].

== Обґрунтування необхідності звільнення від оподаткування на період карантину ==

Всесвітня організація охорони здоров’я визнала коронавірусну інфекцію COVID-19 пандемією. Кабінетом Міністрів України запроваджено карантині заходи з метою протидії поширенню захворюванню. Зазначені заходи спрямовані на призупинення діяльності або обмеження діяльності деяких суб’єктів господарювання.

Поширення захворювання, в першу чергу призведе до зниження економічної активності в країні та світі і як наслідок зупинення роботи деяких суб’єктів господарювання, що викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, у з обставинами невідворотної сили. Таким чином виникає нагальна гостра необхідність з боку держави у підтримці платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19).

Саме тому 17.03.2019 року Верховною радою України було прийнято проект 3220 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-IX Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"] від 16.03.2020 року, який набрав чинності 18.03.2020 року (далі – Закон) було внесено зміни до п.п. 524, 525 підрозділу 10 розділу XX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] (далі - ПКУ), яким встановлено не нараховувати та не стягувати [[Плата за землю (земельний податок)|плату за землю]] (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності), [[Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки|податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки]], за об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб за період з 1 березня по 30 квітня 2020 року, а так само у цей період звільнити від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за себе деяких платників.

Висновком головного експертного управління щодо [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=68402 законопроекту 3220] зауважено, що відповідно до вимог ст. 103 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 Бюджетного кодексу України] надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів.

== Плата за землю ==

Пунктом 1 розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-IX Закону] внесено зміни до Підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ] та доповнено його пунктом 52-4 наступного змісту:

Не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 30 квітня 2020 року [[Плата за землю (земельний податок)|плата за землю]] (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

При цьому платники плати за землю (крім фізичних осіб), які відповідно до пункту 286.2 статті 286 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ] подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати плати за землю за відповідні місяці.
Фізичним особам - платникам плати за землю перерахунок здійснюється контролюючим органом.

== Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ==

Пунктом 1 розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-IX Закону] внесено зміни до Підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ] та доповнено його пунктом 52-5 наступного змісту:

Об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування [[Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки|податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки]], відповідно до статті 266 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ] в період з 1 березня по 30 квітня 2020 року.

При цьому платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (крім фізичних осіб), що відповідно до підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ] подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати плати за землю за відповідні місяці.
Фізичним особам - платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, перерахунок здійснюється контролюючим органом.

== Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ==

Пунктом 2 розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-IX Закону] внесено зміни до Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування"], який доповнено пунктами 9-10-9-12 такого змісту:

'''Тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску наступні категорії платників ЄСВ:'''

* фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;
* особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;
* члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Таке звільнення відбувається лише в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року за себе. Тобто на час карантину звільняються лише фізичні особи-підприємці від сплати за себе, але не за найманих працівників. Нарахування та сплата єдиного внеску за таких осіб відбувається на загальних підставах. Окрім цього, платники єдиного податку, які обрали спрощену систему оподаткування, від сплати [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)|єдиного податку]] не звільняються.

При цьому положення абз 2 п. 2 ч. 1 ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування"] про необхідність платнику визначати базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, у випадку неотримання ним доходу (прибутку) у звітному кварталі або окремому звітному місяці кварталу для таких осіб не застосовуються.

Окрім зазначеного, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-IX Законом] передбачено, що такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за періоди з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року в розмірах та порядку, визначених законом (тобто можливість прийняти рішення про сплату внесків у добровільному порядку).

Також відповідні зміни було внесено і до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]. Зазначені зміни дозволяють переліченим вище категоріям платників включити періоди несплати внесків у зв’язку із карантином до страхового стажу. Вважається, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів (пункт 14-5 Розділу XV "Прикінцеві положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]).

Що стосується штрафних санкцій за порушення норм ч. 11 ст. 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування"], то тимчасово вони не застосовуються за наступні порушення, вчинені у періоди з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року:
* несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;
* неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);
* несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, до податкових органів.

При цьому штрафні санкції з повторне протягом року порушення, передбачені абз. 2-3 п. 7 ч. 11 ст. 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування"] щодо такого порушення, вчиненого у періоди з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року, не застосовуються. Також протягом періодів з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Звільнення від оподаткування на період здійснення заходів спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби

2020-03-19T14:55:30Z

Olesia.duda:

Звільнення від оподаткування на період здійснення заходів спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби

2020-03-19T14:50:10Z

Olesia.duda:

Звільнення від оподаткування на період здійснення заходів спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби

2020-03-19T14:37:26Z

Olesia.duda:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України;]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-IX Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"].

== Обґрунтування необхідності звільнення від оподаткування на період карантину ==

Всесвітня організація охорони здоров’я визнала коронавірусну інфекцію COVID-19 пандемією. Кабінетом Міністрів України запроваджено карантині заходи з метою протидії поширенню захворюванню. Зазначені заходи спрямовані на призупинення діяльності або обмеження діяльності деяких суб’єктів господарювання.

Поширення захворювання, в першу чергу призведе до зниження економічної активності в країні та світі і як наслідок зупинення роботи деяких суб’єктів господарювання, що викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, у з обставинами невідворотної сили. Таким чином виникає нагальна гостра необхідність з боку держави у підтримці платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19).

Саме тому 17.03.2019 року Верховною радою України було прийнято проект 3220 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-IX Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"] від 16.03.2020 року, який набрав чинності 18.03.2020 року (далі – Закон) було внесено зміни до п.п. 524, 525 підрозділу 10 розділу XX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України], яким встановлено не нараховувати та не стягувати [[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Плата_за_землю_(земельний_податок)|плату за землю]] (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності), податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб за період з 1 березня по 30 квітня 2020 року, а так само у цей період звільнити від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за себе деяких платників.

Висновком головного експертного управління щодо [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=68402 законопроекту 3220] зауважено, що відповідно до вимог ст. 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів.

== Плата за землю ==

Пунктом 1 розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-IX Закону] внесено зміни до Підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] та доповнено його пунктом 52-4 наступного змісту:

Не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 30 квітня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

При цьому платники плати за землю (крім фізичних осіб), які відповідно до пункту 286.2 статті 286 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати плати за землю за відповідні місяці.
Фізичним особам - платникам плати за землю перерахунок здійснюється контролюючим органом.

Звільнення від оподаткування на період здійснення заходів спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби

2020-03-19T14:33:46Z

Olesia.duda:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України;]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-IX Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"].

== Обґрунтування необхідності звільнення від оподаткування на період карантину ==

Всесвітня організація охорони здоров’я визнала коронавірусну інфекцію COVID-19 пандемією. Кабінетом Міністрів України запроваджено карантині заходи з метою протидії поширенню захворюванню. Зазначені заходи спрямовані на призупинення діяльності або обмеження діяльності деяких суб’єктів господарювання.

Поширення захворювання, в першу чергу призведе до зниження економічної активності в країні та світі і як наслідок зупинення роботи деяких суб’єктів господарювання, що викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, у з обставинами невідворотної сили. Таким чином виникає нагальна гостра необхідність з боку держави у підтримці платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19).

Саме тому 17.03.2019 року Верховною радою України було прийнято проект 3220 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-IX Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"] від 16.03.2020 року, який набрав чинності 18.03.2020 року (далі – Закон) було внесено зміни до п.п. 524, 525 підрозділу 10 розділу XX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України], яким встановлено не нараховувати та не стягувати плату за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності), податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб за період з 1 березня по 30 квітня 2020 року, а так само у цей період звільнити від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за себе деяких платників.

Висновком головного експертного управління щодо [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=68402 законопроекту 3220] зауважено, що відповідно до вимог ст. 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів.

Звільнення від оподаткування на період здійснення заходів спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби

2020-03-19T14:28:37Z

Olesia.duda: Olesia.duda перейменував сторінку з [[Звільнення від оподаткування на період здійснення заходів спрямованих на запобігання виникнення та пош...

Звільнення від оподаткування на період здійснення заходів спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби

2020-03-19T14:27:18Z

Olesia.duda: /* Нормативна база */

Звільнення від оподаткування на період здійснення заходів спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби

2020-03-19T14:23:45Z

Olesia.duda: Створена сторінка: == Нормативна база == * Податковий кодекс України; * Закон України "Про внесення змін до По...

== Нормативна база ==
* Податковий кодекс України;
* Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)";
* Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування";
* Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
* Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування".

Діяльність органів учнівського самоврядування

2020-03-17T12:06:40Z

Olesia.duda:

== Нормативно-правова база ==
Нормативно-правові акти, що регулюють діяльність учнівського самоврядування:
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384/conv Декларація прав дитини];
* [https://rm.coe.int/168071b58f Європейська хартія про участь молоді в муніципальному та регіональному житті];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України «Про освіту»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закону України «Про повну загальну середню освіту»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/281-14/conv Закон України «Про молодіжні та дитячі громадські організації»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/148-2016-п Державна цільова соціальна програма «Молодь України» (постанова КМУ від 18.02.2016 № 148)].

== Нормативне визначення ==

Відповідно до ч. 1 ст. 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закону України «Про освіту»] громадське самоврядування в закладі освіти - це право учасників освітнього процесу як безпосередньо, так і через органи громадського самоврядування колективно вирішувати питання організації та забезпечення освітнього процесу в закладі освіти, захисту їхніх прав та інтересів, організації дозвілля та оздоровлення, брати участь у громадському нагляді (контролі) та в управлінні закладом освіти у межах повноважень, визначених законом та установчими документами закладу освіти.

У закладі освіти можуть діяти:
* органи самоврядування працівників закладу освіти;
* органи самоврядування здобувачів освіти;
* органи батьківського самоврядування;
* інші органи громадського самоврядування учасників освітнього процесу.

Відповідно до ст. 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закону України «Про повну загальну середню освіту»] громадське самоврядування в закладі освіти здійснюється на принципах, визначених ч. 8 ст. 70 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закону України "Про освіту"]. Інші органи громадського самоврядування учасників освітнього процесу можуть утворюватися і діяти відповідно до установчих документів закладу освіти. Повноваження, відповідальність, засади формування та діяльності органів громадського самоврядування визначаються цим Законом та установчими документами закладу освіти. У діяльність будь-якого органу громадського самоврядування закладу освіти не мають права втручатися представники іншого органу громадського самоврядування цього закладу освіти.

Статтею 28 зазначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закону] безпосередньо визначаються засади функціонування такої ланки громадського самоврядування закладу освіти як учнівське самоврядування. У закладах освіти та їхніх структурних підрозділах може діяти учнівське самоврядування з метою формування та розвитку громадянських, управлінських і соціальних компетентностей учнів, пов’язаних з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту, здорового способу життя тощо.

Учнівське самоврядування здійснюється учнями безпосередньо і через органи учнівського самоврядування. Учні мають рівні права на участь в учнівському самоврядуванні, зокрема на участь у роботі дорадчих (консультативних із певних питань), робочих (робочих групах тощо) та інших органів учнівського самоврядування, а також вільно обирати та бути обраними до виборних органів учнівського самоврядування.

Керівник закладу освіти сприяє та створює умови для діяльності органів учнівського самоврядування. Інші учасники освітнього процесу не повинні перешкоджати і втручатися в діяльність органів учнівського самоврядування.

== Органи учнівського самоврядування ==

П.15 [https://rm.coe.int/168071b58f Європейської хартії про участь молоді в муніципальному та регіональному житті] визначено, що місцеві та регіональні органи влади повинні активно заохочувати участь молоді в шкільному житті. Їм слід надавати фінансову та іншу підтримку, таку як приміщення для зустрічей, щоб уможливити створення молодими людьми демократичних об’єднань учнів. Ці об’єднання повинні бути незалежними і самоврядними, і якщо вони бажають цього, вони повинні мати право брати участь в ухваленні рішень, що стосуються управління школою разом з викладачами та адміністрацією шкіл.

Учнівське самоврядування — невід'ємна частина громадського самоврядування, що забезпечує захист прав і інтересів учнів, й їхню участь в управлінні загальноосвітнім навчальним закладом.
Функціонує з метою забезпечення виконання учнями своїх обов'язків і захисту їхніх прав й сприяє гармонійному розвитку особистості, формуванню навичок майбутнього організатора, керівника.
В учнівському самоврядуванні беруть участь особи, які навчаються у загальноосвітньому навчальному закладі. Усі такі особи мають рівне право на участь в учнівському самоврядуванні.

Засади учнівського самоврядування визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Законом України «Про повну загальну середню освіту»] та положенням про учнівське самоврядування закладу освіти (за наявності), що затверджується загальними зборами уповноважених представників класів закладу освіти.

Законом визначено, що учнівське самоврядування може діяти на рівні класу, пансіону (за наявності) та іншого структурного підрозділу закладу освіти. Органи учнівського самоврядування утворюються за ініціативою учнів та можуть бути одноособовими, колегіальними, а також можуть мати різноманітні форми і назви.

Окрім зазначено, законом не встановлено конкретної форми діяльності учнівського самоврядування. Так, вищим органом учнівського самоврядування закладу освіти можуть бути, для прикладу, загальні збори або учнівська конференція. Окрім цього, можуть бути створені виконавчий орган (учнівський комітет, рада учнівського колективу, рада старост, парламент), які є підзвітним загальним зборам. Таким чином, відсутність імперативного правового регулювання форм діяльності учнівського самоврядування надає можливість учасникам освітнього процесу обирати її самостійно, визначивши (або ні) основні засади у положенні про учнівське самоврядування закладу освіти.

== Основні напрями діяльності органів учнівського самоврядування ==

У своїй діяльності органи учнівського самоврядування керуються законодавством, правилами внутрішнього розпорядку та положенням про учнівське самоврядування закладу освіти (за наявності). Рішення органу учнівського самоврядування виконується учнями на добровільних засадах.

Відповідно до ч. 6 ст. 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закону України «Про повну загальну середню освіту»] органи учнівського самоврядування мають право:

# брати участь в обговоренні питань удосконалення освітнього процесу, науково-дослідної роботи, організації дозвілля, оздоровлення, побуту та харчування;
# проводити за погодженням з керівником закладу освіти організаційні, просвітницькі, наукові, спортивні, оздоровчі та інші заходи та/або ініціювати їх проведення перед керівництвом закладу освіти;
# брати участь у заходах (процесах) із забезпечення якості освіти відповідно до процедур внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
# захищати права та інтереси учнів, які здобувають освіту у цьому закладі освіти;
# вносити пропозиції та/або брати участь у розробленні та/або обговоренні плану роботи закладу освіти, змісту освітніх і навчальних програм;
# через своїх представників брати участь у засіданнях педагогічної ради з усіх питань, що стосуються організації та реалізації освітнього процесу.

Відповідно до ч. 5 ст. 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закону України «Про повну загальну середню освіту»] з питань захисту честі, гідності та/або прав учнів закладу освіти керівник учнівського самоврядування має право на невідкладний прийом керівником закладу освіти. Керівник закладу освіти зобов’язаний розглянути усну чи письмову вимогу керівника учнівського самоврядування про усунення порушень щодо честі, гідності чи прав учня закладу освіти та вжити заходів відповідно до правил внутрішнього розпорядку та/або законодавства.

Діяльність органів учнівського самоврядування не повинна призводити до порушення законодавства, установчих документів закладу освіти, правил внутрішнього розпорядку, прав та законних інтересів інших учасників освітнього процесу. Органи учнівського самоврядування мають право, але не зобов’язані вести протоколи чи будь-які інші документи щодо своєї діяльності.

[[Категорія:Право на освіту‎]]
[[Категорія:Діти‎]]

Діяльність органів учнівського самоврядування

2020-03-17T10:40:18Z

Olesia.duda:

Діяльність органів учнівського самоврядування

2020-03-17T10:08:48Z

Olesia.duda:

== Нормативно-правова база ==
Нормативно-правові акти, що регулюють діяльність учнівського самоврядування:
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384/conv Декларація прав дитини];
* [https://rm.coe.int/168071b58f Європейська хартія про участь молоді в муніципальному та регіональному житті];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України «Про освіту»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закону України «Про повну загальну середню освіту»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/281-14/conv Закон України «Про молодіжні та дитячі громадські організації»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/148-2016-п Державна цільова соціальна програма «Молодь України» (постанова КМУ від 18.02.2016 № 148)].

== Нормативне визначення ==

Відповідно до ч. 1 ст. 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закону України «Про освіту»] громадське самоврядування в закладі освіти - це право учасників освітнього процесу як безпосередньо, так і через органи громадського самоврядування колективно вирішувати питання організації та забезпечення освітнього процесу в закладі освіти, захисту їхніх прав та інтересів, організації дозвілля та оздоровлення, брати участь у громадському нагляді (контролі) та в управлінні закладом освіти у межах повноважень, визначених законом та установчими документами закладу освіти.

У закладі освіти можуть діяти:
* органи самоврядування працівників закладу освіти;
* органи самоврядування здобувачів освіти;
* органи батьківського самоврядування;
* інші органи громадського самоврядування учасників освітнього процесу.

Відповідно до ст. 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закону України «Про повну загальну середню освіту»] громадське самоврядування в закладі освіти здійснюється на принципах, визначених ч. 8 ст. 70 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закону України "Про освіту"]. Інші органи громадського самоврядування учасників освітнього процесу можуть утворюватися і діяти відповідно до установчих документів закладу освіти. Повноваження, відповідальність, засади формування та діяльності органів громадського самоврядування визначаються цим Законом та установчими документами закладу освіти. У діяльність будь-якого органу громадського самоврядування закладу освіти не мають права втручатися представники іншого органу громадського самоврядування цього закладу освіти.

Статтею 28 зазначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закону] безпосередньо визначаються засади функціонування такої ланки громадського самоврядування закладу освіти як учнівське самоврядування. У закладах освіти та їхніх структурних підрозділах може діяти учнівське самоврядування з метою формування та розвитку громадянських, управлінських і соціальних компетентностей учнів, пов’язаних з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту, здорового способу життя тощо.

Учнівське самоврядування здійснюється учнями безпосередньо і через органи учнівського самоврядування. Учні мають рівні права на участь в учнівському самоврядуванні, зокрема на участь у роботі дорадчих (консультативних із певних питань), робочих (робочих групах тощо) та інших органів учнівського самоврядування, а також вільно обирати та бути обраними до виборних органів учнівського самоврядування.

Керівник закладу освіти сприяє та створює умови для діяльності органів учнівського самоврядування. Інші учасники освітнього процесу не повинні перешкоджати і втручатися в діяльність органів учнівського самоврядування.

== Органи учнівського самоврядування ==

П.15 Європейської хартії про участь молоді в муніципальному та регіональному житті визначено, що місцеві та регіональні органи влади повинні активно заохочувати участь молоді в шкільному житті. Їм слід надавати фінансову та іншу підтримку, таку як приміщення для зустрічей, щоб уможливити створення молодими людьми демократичних об’єднань учнів. Ці об’єднання повинні бути незалежними і самоврядними, і якщо вони бажають цього, вони повинні мати право брати участь в ухваленні рішень, що стосуються управління школою разом з викладачами та адміністрацією шкіл.

Учнівське самоврядування — невід'ємна частина громадського самоврядування, що забезпечує захист прав і інтересів учнів, й їхню участь в управлінні загальноосвітнім навчальним закладом.
Функціонує з метою забезпечення виконання учнями своїх обов'язків і захисту їхніх прав й сприяє гармонійному розвитку особистості, формуванню навичок майбутнього організатора, керівника.
В учнівському самоврядуванні беруть участь особи, які навчаються у загальноосвітньому навчальному закладі. Усі такі особи мають рівне право на участь в учнівському самоврядуванні.

Засади учнівського самоврядування визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Законом України «Про повну загальну середню освіту»] та положенням про учнівське самоврядування закладу освіти (за наявності), що затверджується загальними зборами уповноважених представників класів закладу освіти.

Законом визначено, що учнівське самоврядування може діяти на рівні класу, пансіону (за наявності) та іншого структурного підрозділу закладу освіти. Органи учнівського самоврядування утворюються за ініціативою учнів та можуть бути одноособовими, колегіальними, а також можуть мати різноманітні форми і назви.

Окрім зазначено, законом не встановлено конкретної форми діяльності учнівського самоврядування. Так, вищим органом учнівського самоврядування закладу освіти можуть бути, для прикладу, загальні збори або учнівська конференція. Окрім цього, можуть бути створені виконавчий орган (учнівський комітет, рада учнівського колективу, рада старост, парламент), які є підзвітним загальним зборам. Таким чином, відсутність імперативного правового регулювання форм діяльності учнівського самоврядування надає можливість учасникам освітнього процесу обирати її самостійно, визначивши (або ні) основні засади у положенні про учнівське самоврядування закладу освіти.

== Основні напрями діяльності органів учнівського самоврядування ==

У своїй діяльності органи учнівського самоврядування керуються законодавством, правилами внутрішнього розпорядку та положенням про учнівське самоврядування закладу освіти (за наявності). Рішення органу учнівського самоврядування виконується учнями на добровільних засадах.

Відповідно до ч. 6 ст. 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закону України «Про повну загальну середню освіту»] органи учнівського самоврядування мають право:

# брати участь в обговоренні питань удосконалення освітнього процесу, науково-дослідної роботи, організації дозвілля, оздоровлення, побуту та харчування;
# проводити за погодженням з керівником закладу освіти організаційні, просвітницькі, наукові, спортивні, оздоровчі та інші заходи та/або ініціювати їх проведення перед керівництвом закладу освіти;
# брати участь у заходах (процесах) із забезпечення якості освіти відповідно до процедур внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
# захищати права та інтереси учнів, які здобувають освіту у цьому закладі освіти;
# вносити пропозиції та/або брати участь у розробленні та/або обговоренні плану роботи закладу освіти, змісту освітніх і навчальних програм;
# через своїх представників брати участь у засіданнях педагогічної ради з усіх питань, що стосуються організації та реалізації освітнього процесу.

Відповідно до ч. 5 ст. 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закону України «Про повну загальну середню освіту»] з питань захисту честі, гідності та/або прав учнів закладу освіти керівник учнівського самоврядування має право на невідкладний прийом керівником закладу освіти. Керівник закладу освіти зобов’язаний розглянути усну чи письмову вимогу керівника учнівського самоврядування про усунення порушень щодо честі, гідності чи прав учня закладу освіти та вжити заходів відповідно до правил внутрішнього розпорядку та/або законодавства.

Діяльність органів учнівського самоврядування не повинна призводити до порушення законодавства, установчих документів закладу освіти, правил внутрішнього розпорядку, прав та законних інтересів інших учасників освітнього процесу. Органи учнівського самоврядування мають право, але не зобов’язані вести протоколи чи будь-які інші документи щодо своєї діяльності.

Діяльність органів учнівського самоврядування

2020-03-17T09:58:29Z