WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Відшкодування втрат лісогосподарського виробництва

2022-10-11T11:59:14Z

Olena.soloshenko: 1. Відформатований розділ - "звільнення від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва" та доповненні ст. ст. 208, 209 Земельного кодуксу України відповідно із змінами; 2. Доданий розділ - Судова практика; 3. Додана нормативна база, а саме Лісовий кодекс України.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1279-97-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1279 «Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#Text Лісовий кодекс України]
== Загальні положення ==
Глава 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] присвячена Відшкодуванню втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

В даній главі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу] норми щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва спрямовані на забезпечення раціонального використання і охорони земель сільськогосподарського та лісогосподарського призначення (сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників) з метою збереження їх кількісного і якісного стану.

Поняття втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва чинним законодавством не визначено.
Відповідно до ст. 207 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають:
* втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель.
Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов’язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом, а також внаслідок використання для будівництва, розміщення і експлуатації об’єктів нафтогазовидобування, облаштування родовища та надрокористування з метою дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення.

Відшкодуванню підлягають також втрати, завдані обмеженням прав власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, або погіршенням якості угідь внаслідок негативного впливу, спричиненого діяльністю громадян, юридичних осіб, органів місцевого самоврядування або держави, а також у зв'язку з виключенням сільськогосподарських угідь, лісових земель і чагарників із господарського обігу внаслідок встановлення охоронних, санітарних та інших захисних зон.

Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва компенсуються незалежно від відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

Втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва визначаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, відшкодування втрат передбачає компенсацію суспільству негативних наслідків соціально-економічного, екологічного характеру, що наступають внаслідок переведення земель сільськогосподарського та лісогосподарського призначення до інших категорій земель, а також у разі обмеження землекористування чи погіршення якості цих земель.
== Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню ==
Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1279-97-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1279]. Втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва відшкодовуються за нормативами, затвердженими зазначеною постановою.

Втрати сільськогосподарського виробництва, спричинені вилученням сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сіножатей, пасовищ) для використання їх у цілях, не пов'язаних із веденням сільського господарства, визначаються на основі нормативів цих втрат по Автономній Республіці Крим, областях, містах Києву та Севастополю за формулою:
'''Бд
'''Рв = Пд х Нв х''' '''----- х Кінт,'''
Бо'''
де '''Рв''' - розмір втрат сільськогосподарського виробництва, тис. гривень; '''Пд''' - площа ділянки сільськогосподарських угідь, гектарів; '''Нв''' - норматив втрат сільськогосподарського виробництва, тис. гривень; '''Бд''' - бал бонітету ділянки сільськогосподарських угідь, що вилучається; '''Бо''' - бал бонітету сільськогосподарських угідь по Автономній Республіці Крим, області, містах Києву та Севастополю; '''Кінт''' - коефіцієнт інтенсивності використання сільськогосподарських угідь (відношення показника диференціального доходу оцінки ріллі землеоцінного району, в якому відводиться земельна ділянка, до аналогічного показника в цілому по Автономній Республіці Крим, області, містах Києву та Севастополю).
Втрати лісогосподарського виробництва, спричинені вилученням лісових земель і чагарників (вкритих лісовою рослинністю земель, незімкнутих лісових культур, лісових розсадників, плантацій, рідколісся, згарищ, загиблих насаджень, зрубів, галявин, лісових шляхів, просік, протипожежних розривів тощо), для використання їх у цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, визначаються на основі нормативів втрат по Автономній Республіці Крим, областях, містах Києву та Севастополю за формулою:
'''Рв = Пд х Нв х Кі,'''
де '''Рв''' - розмір втрат лісогосподарського виробництва, тис. гривень; '''Пд''' - площа ділянки лісових земель і чагарників, що вилучається, гектарів; '''Нв''' - норматив втрат лісогосподарського виробництва, тис. гривень; '''Кі''' - коефіцієнт продуктивності лісових земель і чагарників за типами лісорослинних умов (визначається за таблицею).
Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинені обмеженням прав власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, або погіршенням якості земель, зумовленим впливом діяльності підприємств, установ і організацій, визначаються за формулою:
'''Рв = (1-К) х Нв х Пд,'''
де '''Рв''' - розмір втрат, тис. гривень; '''К''' - коефіцієнт зниження продуктивності угіддя; '''Нв''' - середній розмір втрат з розрахунку на 1 гектар, що визначається відповідно до пунктів 1 або 2 цього Порядку; '''Пд''' - площа ділянки, гектарів. 
Для визначення показника зниження продуктивності сільськогосподарських угідь використовуються дані агрохімічної паспортизації земельних ділянок, а для лісових земель і чагарників - дані лісотаксації.
Відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських угідь, лісових земель і чагарників для цілей, не пов'язаних із веденням сільського і лісового господарства, провадиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок, а у випадках поетапного освоєння відведених земельних ділянок для добування корисних копалин відкритим способом - у міру їх фактичного надання.
'''Контроль за дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, здійснюють ''Держгеокадастр та його територіальні органи.'''''
Розмір втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом) розраховується суб’єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із Законом України «Про землеустрій». Розрахунок розміру втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом) є складовою проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Матеріали проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (в тому числі розрахунок втрат), які надійшли до Державного фонду документації із землеустрою, надаються у користування за письмовим запитом відповідно до Положення про Державний фонд документації із землеустрою, затвердженого постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1279-97-%D0%BF#Text Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004р]. 
== Звільнення від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва ==
Відповідно до ст. 208 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва звільняються:

- громадяни та юридичні особи у разі використання земельних ділянок для будівництва шкіл, дошкільних закладів, державних об'єктів охорони здоров'я, культури, фізкультури та спорту, соціального забезпечення, державних об'єктів дорожнього будівництва, культових споруд релігійних організацій, кладовищ, меліоративних систем, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд, під будівництво і обслуговування жилих будинків і господарських будівель, для розміщення внутрігосподарських об'єктів сільськогосподарських, рибогосподарських і лісогосподарських підприємств, організацій та установ, для розміщення індустріальних (промислових) парків, інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, видобування торфу за умови повернення земельних ділянок у стані, придатному для попереднього використання, під об'єкти і території природно-заповідного фонду, під будівництво і обслуговування об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, для залісення деградованих та малопродуктивних земель на підставі документації із землеустрою, у разі використання земельних ділянок для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій, а також всеукраїнські громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації, що фінансуються з Державного бюджету України, у разі використання земельних ділянок для будівництва реабілітаційних установ для осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю, об'єктів фізкультури, спорту та соціального забезпечення для осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю.

Здійснення внутрігосподарського будівництва сільськогосподарськими або лісогосподарськими підприємствами, організаціями, установами, а також громадянами без зміни цільового призначення земельних ділянок провадиться без відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

- здійснення внутрігосподарського будівництва сільськогосподарськими або лісогосподарськими підприємствами, організаціями, установами, а також громадянами без зміни цільового призначення земельних ділянок провадиться без відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
== Використання коштів, які надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва ==
Відповідно до ст. 209 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, підлягають відшкодуванню і зараховуються до відповідних бюджетів у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17#Text Бюджетним кодексом України].

Кошти, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, використовуються на освоєння земель для сільськогосподарських потреб, лісорозведення, у тому числі на здійснення лісовпорядкування, поліпшення відповідних угідь, охорону земель відповідно до розроблених програм та проектів землеустрою, а також на викуп самозалісених ділянок приватної форми власності з метою ведення лісового господарства, проведення інвентаризації земель, проведення нормативної грошової оцінки земель. Використання зазначених коштів на інші цілі забороняється.

== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/98533544 Рішення Рівненський міський суд Рівненської області від 21 липня 2021 р., справа №570/5237/20]

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/101401502 Рішення Господарського суду Черкаської області від 26 листопада 2021 р., справа №925/1250/21]

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/101190543 Постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 18 листопада 2021 р., справа №822/619/15]
[[Категорія: Земельне право]]

Отримання компенсації в результаті травми чи збитків при падінні на слизькій дорозі

2022-10-10T10:28:17Z

Olena.soloshenko: 1. Внесено посилання на сайт Державної служби автомобільних доріг України; 2. Доданий номер та дату постанови "Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру"; 3. Внесено посилання на Наказ "Про затвердження Примірного положення про інспекцію з благоустрою населеного пункту"; 4. Додана судова практика.

== Нормативно-правова база ==
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України ]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закон України "Про благоустрій населених пунктів"]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закон України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку"]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух" ]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір" ]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/270-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 року № 270 "Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру"]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій"]
== Як діяти у разі отримання травми чи збитків при падінні на слизькій дорозі ==
[[Файл:Алгоритм дій у разі отримання травми чи збитків при падінні на слизькій дорозі .jpg|міні|Алгоритм дій у разі отримання травми чи збитків при падінні на слизькій дорозі ]]
Якщо ви постраждали внаслідок падіння на слизькій дорозі, необхідно:
* знайти свідків даного нещасного випадку та взяти у них контактні дані;
* у разі відсутності свідків – сфотографувати місце падіння з прив’язкою до об’єктів нерухомості на яких є вивіски (бажано);
* уважно подивитися навкруги, можливо поблизу є банківська установа, магазин, у яких зазвичай є камери зовнішнього спостереження;
* викликати швидку допомогу за місцем травмування. Прослідкувати, щоб лікарі зафіксували, що травма отримана внаслідок падіння на слизькій ділянці за певною адресою та в певний час і надали відповідну довідку. Бажано також записати особисті дані бригади медичних працівників, які доставили вас з місця падіння до лікарні;
* викликати поліцію для складання протоколу та фіксації факту травмування;
* написати відповідну заяву до правоохоронних органів. Всі дані, відображені у заяві, будуть внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань;
* пройти судово-медичну експертизу, яка необхідна для визначення ступені тяжкості тілесного ушкодження;
* якщо немає можливості викликати швидку допомогу та поліцію, необхідно звернутися до найближчого травмпункту. В амбулаторній картці лікар повинен зафіксувати з ваших слів: де, коли і за яких обставин отримано травму, хто при цьому був присутнім.
== Кому висувати претензії ==
''Все залежить від території, на якій стався нещасний випадок.''

Законодавче визначення «прибудинкова територія» закріплене щодо багатоквартирного будинку в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій], відповідно до яких це територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою й призначена для обслуговування багатоквартирного будинку. Схоже визначення містить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закон України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку"].
Водночас відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закону України "Про благоустрій населених пунктів"], прибудинкову територію необхідно розуміти, як один з об’єктів у сфері благоустрою населених пунктів, який може включати в себе серед іншого наступні елементи:
* покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів;
* обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків;
* малі архітектурні форми, тощо.
Стосовно територій навколо будівель підприємств та під ними законодавство використовує поняття «території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору», які також є об’єктом у сфері благоустрою й включають ті самі елементи.

'''Чинне законодавство покладає обов’язок утримувати прибудинкову територію в належному стані саме на власника (балансоутримувача) об’єкта благоустрою''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#n254 (стаття 25 Закону України "Про благоустрій населених пунктів")]. До того ж такий обов’язок не залежить ані від пори року, ані від погодних умов. Органи державної влади та місцевого самоврядування можуть також утворювати спеціалізовані підприємства державної та комунальної власності, метою яких буде утримання об’єктів благоустрою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#n125 (стаття 15 Закону України "Про благоустрій населених пунктів")].

Дорожня мережа України перебуває в державній власності. Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#n309 до статті 24 Закону України "Про дорожній рух"], кожна дорога має "власника". За дороги загальнодержавного значення (між містами України) відповідає [https://ukravtodor.gov.ua/ Державна служба автомобільних доріг України], а за дороги в містах – комунальні підприємства органів місцевого самоврядування.

Інформацію про власника можна дізнатися за запитом до органів місцевої влади.

'''Зверніть увагу!''' На даний час чинна [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/270-2001-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України № 270 від 22 березня 2001 року "Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру"], відповідно до пункту 9 якої, районна держадміністрація (виконавчий орган міської районної у місті ради) протягом доби з часу надходження від лікувально-профілактичного закладу повідомлення про нещасний випадок (за винятком нещасних випадків із смертельним наслідком) приймає рішення щодо утворення комісії з розслідування нещасного випадку у складі не менш як трьох осіб.
== Отримання компенсації ==
Перед зверненням до суду чи безпосередньо до підприємства-правопорушника потерпілий, насамперед, має потурбуватися про доказову базу щодо:
* наявності травми, що підтверджується довідками з лікарні, у яких би зазначався вид травми, за яких обставин ця травма отримана тощо;
* наявності порушення відповідача у сфері благоустрою: можна зробити декілька фото із зазначенням дати та часу, заручитися підтримкою;
* свідків пригоди, не зайвим буде звернутися до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0177662-07#Text Інспекції з благоустрою населеного пункту];
* підтвердження понесення матеріальних втрат: рецепт лікаря, чеки, квитанції з аптек тощо;
* підтвердження завдання моральної шкоди (за наявності): висновки лікарів, показання свідків, що б підтвердили тяжкість моральних страждань, рецепти лікаря на придбання спеціальних лікарських засобів для боротьби з депресією, іншими психологічними розладами, що виникли внаслідок отримання травми.
=== Позасудовий порядок ===
Спробуйте звернутися з претензією до організації, на ділянці якої ви травмувалися. У претензії необхідно зазначити суму збитків. Є також шанс отримати компенсацію не тільки за лікування, а й за пошкоджене майно, наприклад, розбитий мобільний телефон. Для цього потрібні свідки або докази того, що телефон був при вас в момент падіння і був пошкоджений внаслідок нещасного випадку. Довести це складно, але можливо.
=== Судовий порядок ===
Відповідачем може виступити адміністрація міста або власник ділянки. Для цього необхідно мати при собі довідки з лікарні, розрахунок матеріальної шкоди (чеки) і обґрунтування моральної шкоди.

Варто звернути увагу, що справу можна виграти не лише коли травму отримано у дворі дому чи біля під’їзду. У судовій практиці достатньо справ, що стосуються відшкодування шкоди потерпілому від падіння на слизькій зупинці громадського транспорту, тротуарі чи парковці.

'''Важливо!''' У відповідності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 до статті 5 Закону України "Про судовий збір"] від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи.
== Як розрахувати суму компенсації ==
Сума компенсації буде складатися з відшкодування '''матеріальної та [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8 моральної шкоди]'''.

Підтвердженням матеріальних збитків є чеки на придбання лікарських препаратів, плівки для рентгену, медикаментів для подальшого лікування, тощо.

Визначити розмір моральної шкоди значно складніше.

Згідно українського законодавства, під моральною шкодою розуміється заподіяння особі немайнової шкоди, яке виражається в душевних і фізичних стражданнях, викликаних неправомірними діями. Закон чітко не визначає, які саме душевні і фізичні страждання повинні бути заподіяні потерпілій особі. У деяких випадках це може бути фізичний біль, зміна звичного способу життя (наприклад, настання інвалідності), настання глибокої депресії та інші негативні наслідки. Стягнення і подальша виплата моральної шкоди в обов'язковому порядку проводитися в грошовому еквіваленті.

Прикладом доказу душевних страждань може бути довідка/висновок лікаря-психолога, проте вона не може слугувати обґрунтуванням заявленої суми моральної шкоди.

Одним з методів доведення немайнової (моральної) шкоди є проведення експертизи експертною організацією. Результатом проведеного дослідження є експертний висновок, який можна додати до позовної заяви в якості обґрунтування розрахунку суми компенсації моральної шкоди.

== Судова практика ==
[https://youcontrol.com.ua/ru/catalog/court-document/91329673/ Решение № 91329673, 26.08.2020, Деснянский районный суд города Киева]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Визначення шкоди та збитків, завданих земельним ресурсам внаслідок збройної агресії Російської Федерації

2022-07-29T10:19:08Z

Olena.soloshenko: Створена сторінка: == '''Нормативна база''' == * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України] * [https...

== '''Нормативна база''' ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/326-2022-%D0%BF#n10 Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року №326«Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0586-22#Text Методика визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затверджена Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 18 травня 2022 року № 295]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/86-2022-%D0%BF#Text Правила розроблення робочих проектів землеустрою, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2022 р. № 86]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/284-93-%D0%BF#Text Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 284.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0153241-99#Text ДБН В.2.4-1-99 «Меліоративні системи та споруди», що затверджений наказом Держбуду України від 25 червня 1999 р. № 153]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/473-2022-%D0%BF#n9 Порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473]

== '''Загальні положення''' ==
'''[https://esu.com.ua/search_articles.php?id=15948 Земельний фонд України]''' (Далі – ЗФУ) – землі в межах території України незалежно від форм власності, цільового призначення, правового режиму, господарського використання. Відповідно до чинного земельного законодавства, земельний фонд України поділяють на землі сільськогосподарського призначення, землі населених пунктів, землі природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та рекреаційного призначення, землі лісогосподарського призначення, землі водного фонду, землі промисловості, транспорту, зв'язку й енергетики, оборони та іншого призначення, землі церковні. ([https://esu.com.ua/ Енциклопедія сучасної України])

Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2013.,%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E. ст. 13 Конституції України])

Земля - основне національне багатство ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%201.%20%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F%20%2D%20%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%20%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE ст. 1 Земельного кодексу України])

1. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

2. Право власності на землю гарантується.

3. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

== '''Визначення шкоди''' ==
Міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, відповідальні за визначення шкоди та збитків за напрямами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/326-2022-%D0%BF#n10:~:text=%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%D0%BC%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%20%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BC%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E Порядком], повинні забезпечити внесення до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, інформацію про шкоду та збитки.

Інформаційною базою для визначення шкоди та збитків завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії Російської Федерації є:

· акти обстеження земельних ділянок,

· акти комісій із визначення збитків власників землі та землекористувачів,

· звіти про експертну грошову оцінку земельних ділянок,

· первинні документи,

· облікові регістри,

· бухгалтерська та інша звітність, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку підприємств, установ та організацій,

· проектно-кошторисна документація,

· відомості Державного земельного кадастру,

· документація із землеустрою,

· дані дистанційного зондування Землі,

· інші документально підтверджені відомості.

== '''Основні показники втрати ЗФУ, які оцінуються:''' ==

* фактичні витрати на рекультивацію земель, які були порушені внаслідок бойових дій, будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій для облаштування державного кордону;

* завдані збитки власникам (землекористувачам) земельних ділянок сільськогосподарського призначення;

* витрати на відновлення меліоративних площ;

* витрати на розмінування.

Визначення шкоди та збитків здійснюється відповідно до методики, затвердженої наказом Мінагрополітики, за погодженням з Мінреінтеграції.

Відповідальними за визначення шкоди та збитків за наведеним напрямом є обласні, Київська міська державні адміністрації (на період воєнного стану - військові адміністрації).

Шкода, завдана земельним ресурсам, - напрям, що включає шкоду, зумовлену забрудненням і засміченням земельних ресурсів.

Основні показники, які оцінюються:

* шкода, завдана ґрунтам та земельним ділянкам внаслідок забруднення ґрунтів речовинами, які негативно впливають на їх родючість та інші корисні властивості;

* шкода, завдана ґрунтам та земельним ділянкам внаслідок засмічення земельних ділянок сторонніми предметами, матеріалами, відходами та/або іншими речовинами.

Визначення шкоди та збитків здійснюється відповідно до методики, затвердженої наказом Міндовкілля за поданням Держекоінспекції за погодженням з Мінреінтеграції.

Відповідальною за визначення шкоди та збитків за наведеним напрямом є Держекоінспекція.

== '''Порядок обстеження:''' ==
Обстеження пошкоджених об’єктів здійснюється за рішенням уповноважених органів шляхом комісійного обстеження, що проводиться відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/473-2022-%D0%BF#n9:~:text=%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BA%D0%B0%D1%85%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C.-,8%2D1.,-%D0%97%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D1%8E%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F пункту 8'''-1''' Порядку]

виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, та/або технічного обстеження, що проводиться відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/473-2022-%D0%BF#n9:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2014.06.2022%7D-,9.,-%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%20%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE пункту 9] цього ж Порядку, - відповідно до затвердженого плану робіт.

Уповноважений орган оприлюднює затверджений план робіт на офіційному веб-сайті протягом трьох календарних днів з дня затвердження, а також за можливості - письмово повідомляє власника або управителя об’єкта щодо строків виконання обстеження.

Вид обстеження (комісійне або технічне), а також черговість та строки виконання робіт з обстеження визначаються уповноваженим органом під час складання плану робіт (з урахуванням результатів попереднього візуального огляду пошкоджених об’єктів (характеру та ступеня наявних пошкоджень), а також наявних джерел і обсягів фінансування робіт з обстеження та подальшого відновлення пошкоджених об’єктів).

До акту комісійного обстеження обов’язково додаються результати фотофіксації об’єкта, що свідчать про характер та обсяг руйнувань.

Акти комісійного обстеження передаються держателю Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, протягом місяця з дати його створення. Уповноважений орган за можливості письмово повідомляє власника (управителя) про результати комісійного обстеження шляхом надсилання копії комісійного акту протягом трьох календарних днів з дня складання такого акту або шляхом надсилання засобами Порталу Дія.

У випадках, коли на момент проведення комісійного обстеження інформація щодо власника (управителя) пошкодженого об’єкта відсутня або місцезнаходження власника (управителя) невідомо, уповноважений орган надає доступ до акту комісійного обстеження на вимогу.

Відновлення пошкоджених об’єктів шляхом будівництва (капітального ремонту, реконструкції) здійснюється власником (управителем), уповноваженим органом чи іншим замовником будівництва на підставі звіту технічного обстеження відповідно розробленої та затвердженої в установленому законодавством порядку проектної документації.

== '''Зразок акту комісійного обстеження''' ==
[[Файл:Акт обстеження.docx|міні]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Земельне право]]

Пільги на оплату житлово-комунальних послуг колишнім працівникам та ветеранам МВС

2022-04-14T12:40:21Z

Olena.soloshenko: Додано - Державні служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та членами їхніх сімей

== Нормативно-правова база ==
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/203/98-вр Закон України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/373-2019-п Постанова Кабінету міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 373 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі»]

== Категорії осіб з числа колишніх працівників та ветеранів МВС які мають право на пільги з оплати житлово-комунальних послуг ==

Відповідно до ч. 6 ст. 6 50-відсоткову знижку плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги), користування квартирним телефоном або 50-відсоткову знижку вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення мають: ветерани органів внутрішніх справ, ветерани Національної поліції, ветерани податкової міліції, ветерани Державної кримінально-виконавчої служби України ([https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/203/98-вр п. 6 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист»])

== Куди звертатись за отриманням пільги на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі ==
За призначенням пільг та включенням особи до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги (далі — Реєстр), пільговик звертається до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення), Державні служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та членами їхніх сімей за місцем реєстрації (проживання).

== Механізм виплати пільги ==
Виплата розрахованої суми пільги здійснюється у грошовій безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок Мінсоцполітики в АТ “Ощадбанк” на підставі укладеного між Мінсоцполітики та АТ “Ощадбанк” договору (далі - рахунок для виплати пільг).
За заявою пільговика, поданою структурному підрозділу з питань соціального захисту населення до 15 жовтня (15 травня), у якій зазначаються виплатні реквізити, виплата пільги здійснюється у грошовій готівковій формі з початку опалювального (неопалювального) сезону.
Пільговики, яким надається пільга у грошовій формі, зобов’язані сплачувати щомісяця вартість фактично спожитої послуги з урахуванням суми пільги, перерахованої управителям, об’єднанням, виконавцям комунальних послуг або виплаченої таким пільговикам готівкою.

== Відповідальність за подання неправдивих відомостей ==
Пільговик зобов’язаний повідомляти структурному підрозділу з питань соціального захисту населення про зміну всіх обставин, які впливають на надання пільг. Суми пільг, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пільговика, на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення повертається пільговиком до державного бюджету. У разі відмови пільговика добровільно повернути суму надміру перерахованої (виплаченої) пільги питання про її примусове стягнення вирішується у судовому порядку.

[[Категорія: Квартирна плата та комунальні послуги‎]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]

Митна вартість товарів та методи її визначення

2021-08-11T13:06:04Z

Olena.soloshenko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/674-20#Text Закон України "Про митний тариф України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року № 450 "Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-12#Text Наказ МФУ від 30.05.2012р. № 651 Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2012-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.12 № 446 «Про затвердження Порядку включення суми роялті та інших ліцензійних платежів до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, під час визначення їх митної вартості»]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_264#Text Генеральної угоди з тарифів і торгівлі]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_003#Text Генеральну угоду з тарифів і торгівлі 1994 року]

== Загальні положення ==
'''Митне оформлення (розмитнення)''' [[Проходження митного контролю]]- виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ст. 4 Митного кодексу України]).

Порядок та методи визначення митної вартості товарів [[Порядок ввезення та розмитнення товарів із-за кордону]], які переміщуються через митний кордон України регулюються розділом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ІІІ Митного кодексу] та на положеннях Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Для митного оформлення товарів декларант або уповноважена ним особа самостійно декларує митниці ДФС митну вартість товарів і метод її визначення шляхом подання митної декларації та документів, що підтверджують заявлену митну вартість і обраний метод її визначення.

== Методи митного режиму імпорту ==
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text стаття 57 Митного кодексу]).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статей 59 і 60 цього Кодексу] за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статті 62 цього Кодексу], або вартість товарів, обчислена відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статті 63] цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

== Особливості визначення митної вартості ==
- товари ввозяться на митну територію України і декларуються в митному режимі імпорту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ст. 51 Кодексу]);

- товари ввозяться на митну територію України і декларуються в інших митних режимах, що передбачають сплату митних платежів (крім транзиту) (ст. 65 Кодексу);

- товари що ввозяться і декларуються в інших митних режимах, які не передбачають сплату митних платежів (ст. 65Кодексу);

- що вивозяться за межі митної території України (ст. 66 Кодексу).

В останніх двох випадках митною вартістю є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі.

В перших двох випадках, тобто для товарів, що ввозяться і декларуються в митному режимі імпорту та інших митних режимах, що передбачають сплату митних платежів, митна вартість товарів визначається із застосуванням одного з шести методів відповідно до глави 9 Кодексу.

Під час визначення митної вартості і сплати мита іноземну валюту перераховують у валюту України за курсом Національного банку України, який застосовується для розрахунків у зовнішньоекономічних операціях і діє на день подання митної декларації.

У митну вартість включають ціну товару, зазначену в рахунку - фактурі (рахунку-проформі), а також фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури (рахунку-проформи), залежно від умов поставки цих товарів.

'''''Фактичні витрати:'''''

♦ витрати на страхування, навантаження, розвантаження, перевантаження та транспортування товару до пункту перетину митного кордону України;

♦ комісійні та брокерські витрати;

♦ плату за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до цих товарів та інших предметів, яку має сплатити імпортер (експортер) прямо чи побічно як умову їх ввезення (вивезення).

Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ІІІ Митного кодексу України] (Закон України від 13.03.2012 № 4495-ІV).

== Митна вартість товарів визначається враховуючи наступні особливості: ==
- товари ввозяться на митну територію України і декларуються в митному режимі імпорту (ст. 51 Кодексу);

- товари ввозяться на митну територію України і декларуються в інших митних режимах, що передбачають сплату митних платежів (крім транзиту) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ст. 65 Кодексу]);

- товари що ввозяться і декларуються в інших митних режимах, які не передбачають сплату митних платежів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ст. 65Кодексу]);

- що вивозяться за межі митної території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ст. 66 Кодексу]).

В останніх двох випадках митною вартістю є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі.

В перших двох випадках, тобто для товарів, що ввозяться і декларуються в митному режимі імпорту та інших митних режимах, що передбачають сплату митних платежів, митна вартість товарів визначається із застосуванням одного з шести методів відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text глави 9 Кодексу].

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ст.64 Митного Кодексу України].

== Заявлення декларації ==
Згідно чинного законодавства митна вартість товарів і метод її визначення заявляються митному органу декларантом або уповноваженою ним особою, визначену ним самостійно або скориговану за результатами контролю, здійсненого митними органами.

Відповідно до Кодексу заявлення митної вартості товарів шляхом подання декларації митної вартості здійснюється виключно у випадках ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ч. 5-8 ст. 52 Кодексу]):

- якщо до фактурної вартості мають додаватись або відніматись складові митної вартості, та

- якщо покупець та продавець пов’язані між собою, а також

- за власним бажанням декларанта.

Декларація митної вартості не подається, якщо митна вартість товарів не перевищує 5000 євро.

Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2012-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2012-%D0%BF#Text від 21.05.12 № 446 «Про затвердження Порядку включення суми роялті та інших ліцензійних платежів до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, під час визначення їх митної вартості»].

До митної вартості товарів не включаються витрати, зазначені в частині одинадцятій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ст. 58 Кодексу], якщо вони виділені з ціни товарів.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів проводиться митним органом, що здійснює митне оформлення товарів згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статтею 54 Кодексу].

Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

== Перелік документів, які підтверджують заявлену митну вартість ==
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статті 52 цього Кодексу], та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/63717629 Постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2016 року по справі № 815/4590/16]

== [https://www.kmu.gov.ua/npas/2617408 ПОРЯДОК декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України] ==
[[Категорія:Митне право]]
[[Категорія:Податкове право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Митна вартість товарів та методи її визначення

2021-08-11T12:53:41Z

Olena.soloshenko: Створена сторінка: == Нормативна база == * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митний кодекс України] * [https://zakon.rada.gov.ua/l...

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/674-20#Text Закон України "Про митний тариф України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року № 450 "Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-12#Text Наказ МФУ від 30.05.2012р. № 651 Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2012-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.12 № 446 «Про затвердження Порядку включення суми роялті та інших ліцензійних платежів до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, під час визначення їх митної вартості»]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_264#Text Генеральної угоди з тарифів і торгівлі]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_003#Text Генеральну угоду з тарифів і торгівлі 1994 року]

== Загальні положення ==
'''Митне оформлення (розмитнення)''' [[Проходження митного контролю]]- виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ст. 4 Митного кодексу України]).

Порядок та методи визначення митної вартості товарів [[Порядок ввезення та розмитнення товарів із-за кордону]], які переміщуються через митний кордон України регулюються розділом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ІІІ Митного кодексу] та на положеннях Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Для митного оформлення товарів декларант або уповноважена ним особа самостійно декларує митниці ДФС митну вартість товарів і метод її визначення шляхом подання митної декларації та документів, що підтверджують заявлену митну вартість і обраний метод її визначення.

== Методи митного режиму імпорту ==
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text стаття 57 Митного кодексу]).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статей 59 і 60 цього Кодексу] за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статті 62 цього Кодексу], або вартість товарів, обчислена відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статті 63] цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

== Особливості визначення митної вартості ==
- товари ввозяться на митну територію України і декларуються в митному режимі імпорту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ст. 51 Кодексу]);

- товари ввозяться на митну територію України і декларуються в інших митних режимах, що передбачають сплату митних платежів (крім транзиту) (ст. 65 Кодексу);

- товари що ввозяться і декларуються в інших митних режимах, які не передбачають сплату митних платежів (ст. 65Кодексу);

- що вивозяться за межі митної території України (ст. 66 Кодексу).

В останніх двох випадках митною вартістю є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі.

В перших двох випадках, тобто для товарів, що ввозяться і декларуються в митному режимі імпорту та інших митних режимах, що передбачають сплату митних платежів, митна вартість товарів визначається із застосуванням одного з шести методів відповідно до глави 9 Кодексу.

Під час визначення митної вартості і сплати мита іноземну валюту перераховують у валюту України за курсом Національного банку України, який застосовується для розрахунків у зовнішньоекономічних операціях і діє на день подання митної декларації.

У митну вартість включають ціну товару, зазначену в рахунку - фактурі (рахунку-проформі), а також фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури (рахунку-проформи), залежно від умов поставки цих товарів.

'''''Фактичні витрати:'''''

♦ витрати на страхування, навантаження, розвантаження, перевантаження та транспортування товару до пункту перетину митного кордону України;

♦ комісійні та брокерські витрати;

♦ плату за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до цих товарів та інших предметів, яку має сплатити імпортер (експортер) прямо чи побічно як умову їх ввезення (вивезення).

Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ІІІ Митного кодексу України] (Закон України від 13.03.2012 № 4495-ІV).

== Митна вартість товарів визначається враховуючи наступні особливості: ==
- товари ввозяться на митну територію України і декларуються в митному режимі імпорту (ст. 51 Кодексу);

- товари ввозяться на митну територію України і декларуються в інших митних режимах, що передбачають сплату митних платежів (крім транзиту) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ст. 65 Кодексу]);

- товари що ввозяться і декларуються в інших митних режимах, які не передбачають сплату митних платежів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ст. 65Кодексу]);

- що вивозяться за межі митної території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ст. 66 Кодексу]).

В останніх двох випадках митною вартістю є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі.

В перших двох випадках, тобто для товарів, що ввозяться і декларуються в митному режимі імпорту та інших митних режимах, що передбачають сплату митних платежів, митна вартість товарів визначається із застосуванням одного з шести методів відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text глави 9 Кодексу].

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ст.64 Митного Кодексу України].

== Заявлення деклорації ==
Згідно чинного законодавства митна вартість товарів і метод її визначення заявляються митному органу декларантом або уповноваженою ним особою, визначену ним самостійно або скориговану за результатами контролю, здійсненого митними органами.

Відповідно до Кодексу заявлення митної вартості товарів шляхом подання декларації митної вартості здійснюється виключно у випадках ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ч. 5-8 ст. 52 Кодексу]):

- якщо до фактурної вартості мають додаватись або відніматись складові митної вартості, та

- якщо покупець та продавець пов’язані між собою, а також

- за власним бажанням декларанта.

Декларація митної вартості не подається, якщо митна вартість товарів не перевищує 5000 євро.

Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2012-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2012-%D0%BF#Text від 21.05.12 № 446 «Про затвердження Порядку включення суми роялті та інших ліцензійних платежів до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, під час визначення їх митної вартості»].

До митної вартості товарів не включаються витрати, зазначені в частині одинадцятій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ст. 58 Кодексу], якщо вони виділені з ціни товарів.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів проводиться митним органом, що здійснює митне оформлення товарів згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статтею 54 Кодексу].

Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

== Перелік документів, які підтверджують заявлену митну вартість ==
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статті 52 цього Кодексу], та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/63717629 Постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2016 року по справі № 815/4590/16]

== [https://www.kmu.gov.ua/npas/2617408 ПОРЯДОК декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України] ==
[[Категорія:Митне право]]
[[Категорія:Податкове право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Порядок державної реєстрації юридичної особи

2021-02-02T06:43:58Z

Olena.soloshenko: /* Проведення державної реєстрації юридичної особи */

== Нормативна база: ==

# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 Закон України «Про громадські об’єднання»]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5203-17 Закон України «Про адміністративні послуги»]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/99-2016-п Постанова Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 року № 99 «Про реформування територіальних органів Міністерства юстиції та розвиток системи надання безоплатної правової допомоги»]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0200-16 Наказ Міністерства юстиції України від 09.02.2016 року № 359/5 «Про затвердження Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи»]

== Проведення державної реєстрації юридичної особи ==

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»], '''державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація)''' - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об’єднання, професійної спілки, її організації або об’єднання, політичної партії, організації роботодавців, об’єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій. 
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/755-15 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"], '''державна реєстрація проводиться незалежно від місця знаходження юридичної чи фізичної особи в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя''', тобто діє принцип екстериторіальності в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Важливо! Державна реєстрація фізичних осіб - підприємців на підставі документів, поданих у паперовій та електронній формі, а також державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, на підставі документів, поданих в електронній формі, проводиться незалежно від їх місця знаходження.

Порядок проведення державної реєстрації юридичної особи передбачений статтями 24, 25 – 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

== Подання документів для державної реєстрації ==
1. Документи для державної реєстрації можуть подаватися у паперовій або електронній формі.

У паперовій формі документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням.

2. Якщо документи подаються у паперовій формі, заявник пред’являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, передбачений Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".

У разі якщо заявником є іноземець або особа без громадянства, документом, що посвідчує особу, є національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або інший документ, що посвідчує особу іноземця або особи без громадянства.

У разі подання документів представником додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження (крім випадку, якщо відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі).

Для цілей проведення реєстраційних дій документом, що засвідчує повноваження представника, є документ, що підтверджує повноваження законного представника особи, або нотаріально посвідчена довіреність.

Дійсність довіреності, нотаріально посвідченої відповідно до законодавства України, перевіряється за допомогою Єдиного реєстру довіреностей.

3. Документи в електронній формі подаються заявником з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг у порядку, визначеному Міністерством юстиції України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері надання електронних та адміністративних послуг, а щодо послуг, надання яких зазначений вебпортал не забезпечує, - через портал електронних сервісів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України в Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, за умови підписання заявником заяви з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри.

4. Документи в паперовій формі приймаються за описом, примірник якого в день їх надходження видається заявнику з відміткою про дату їх отримання та кодом доступу в той спосіб, відповідно до якого були подані документи.

5. Направлення судових рішень, які тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та Єдиним державним реєстром судових рішень.

6. Направлення судових рішень щодо проведення реєстраційної дії для примусового виконання здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

7. Учасник, керівник юридичної особи має право на безоплатній основі в режимі реального часу засобами телекомунікаційного зв’язку отримувати інформацію про факт подання або прийому документів, поданих для проведення реєстраційних дій щодо такої юридичної особи.

== Вимоги до оформлення документів, що подаються для державної реєстрації ==
'''Документи, що подаються для державної реєстрації, повинні відповідати таким вимогам:'''
# документи мають бути викладені державною мовою та додатково, за бажанням заявника, - іншою мовою (крім заяви про державну реєстрацію);
# текст документів має бути написаний розбірливо (машинодруком або від руки друкованими літерами);
# документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;
# документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством;
# заява про державну реєстрацію підписується заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена;
# рішення уповноваженого органу управління юридичної особи повинно бути оформлено з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству. Рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами). Справжність підписів на такому рішенні нотаріально засвідчується з обов’язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів, крім рішень, створених на порталі електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг та підписаних з використанням кваліфікованого електронного підпису, а також інших випадків, передбачених законом.
# рішення про припинення юридичної особи має містити відомості про персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), її голову або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), про порядок та строк заявлення кредиторами своїх вимог;
# установчий документ юридичної особи, положення, регламент, список суддів постійно діючого третейського суду, статут (положення) громадського формування, що не має статусу юридичної особи, повинен містити відомості, передбачені законодавством, та відповідати законодавству;
# установчий документ юридичної особи (крім державного органу, органу місцевого самоврядування, юридичної особи, яка створена та діє на підставі модельного статуту) викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами, крім випадків заснування юридичної особи). Справжність підписів на установчому документі юридичної особи, викладеному у письмовій формі (крім юридичної особи, створеної на підставі розпорядчого акта державного органу, органу місцевого самоврядування) нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом. Дія абзацу першого цього пункту в частині нотаріального засвідчення справжності підпису не поширюється на державну реєстрацію створення юридичної особи (крім створення в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу), на державну реєстрацію, що проводиться на підставі установчого документа юридичної особи, створеного на порталі електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг та підписаного з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри, а також на державну реєстрацію громадського об’єднання, благодійної та релігійної організацій, професійних спілок, їх об’єднань, організацій профспілок, передбачених статутами профспілок та їх об’єднань.
# установчі документи банків, інших юридичних осіб, які згідно із законом підлягають погодженню (реєстрації) відповідно Національним банком України, іншими державними органами, подаються з відміткою про їх погодження відповідним органом;
# внесення змін до установчого документа юридичної особи, положення, регламенту, списку суддів постійно діючого третейського суду, статуту (положення) громадського формування, що не має статусу юридичної особи, оформляється шляхом викладення його в новій редакції;
# передавальний акт (у разі злиття, приєднання, перетворення) та розподільчий баланс (у разі поділу або виділу) юридичної особи повинні відповідати вимогам, встановленим законом. Справжність підписів на передавальному акті та розподільчому балансі юридичної особи нотаріально засвідчується з обов’язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів, крім випадків, передбачених законом. Дія абзацу першого цього пункту в частині нотаріального засвідчення справжності підпису не поширюється на державну реєстрацію державного органу, органу місцевого самоврядування, громадського об’єднання, благодійної та релігійної організацій, на державну реєстрацію, що проводиться на підставі передавального акта чи розподільчого балансу в електронній формі, підписаного з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри, а також юридичної особи, створеної на підставі розпорядчого акта державного органу, органу місцевого самоврядування.
# документи, видані відповідно до законодавства іноземної держави, повинні бути легалізовані (консульська легалізація чи проставлення апостиля) в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами;
# документ, викладений іноземною мовою, повинен бути перекладений на державну мову із засвідченням вірності перекладу з однієї мови на іншу або підпису перекладача в установленому законодавством порядку;
# зображення та опис символіки повинні бути оформлені з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству;
# у разі якщо оригінали документів, необхідних для державної реєстрації, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства.
Справжність підписів на передавальному акті та розподільчому балансі юридичної особи нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом.
Рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами). Справжність підписів на такому рішенні нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом. Справжність підписів на рішенні, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про громадське об’єднання чи благодійну організацію, що містяться в Єдиному державному реєстрі, нотаріально засвідчується лише у разі наявності такої вимоги в установчих документах відповідного громадського об’єднання чи благодійної організації.

== Документи, що подаються заявником для державної реєстрації юридичної особи ==
'''Для державної реєстрації створення юридичної особи (у тому числі в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу), крім створення державного органу, органу місцевого самоврядування, подаються такі документи:'''
# заява про державну реєстрацію створення юридичної особи. У заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи, утвореної в результаті поділу, виділу, додатково зазначаються відомості про відокремлені підрозділи в частині їх належності до юридичної особи - правонаступника. У заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи приватного права може зазначатися, що вона діє на підставі модельного статуту, а також прохання заявника про реєстрацію юридичної особи платником податку на додану вартість та/або обрання спрощеної системи оподаткування, та/або включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Якщо модельний статут є багатоваріантним, у заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи приватного права зазначається редакція модельного статуту, на підставі якого вона діє;
# заява про обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість, та/або заява про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій за формами, затвердженими відповідно до законодавства, - за бажанням заявника;
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення засновників, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідного державного органу, про створення юридичної особи;
# документ, що підтверджує створення громадського формування, відповідність статуту юридичної особи, на підставі якого діє громадське формування, - у разі державної реєстрації громадського формування, що є самостійним структурним підрозділом у складі іншої юридичної особи;
# відомості про керівні органи громадського формування (ім’я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку), відомості про особу (осіб), яка має право представляти громадське формування для здійснення реєстраційних дій (ім’я, дата народження, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку);
# установчий документ юридичної особи - у разі створення юридичної особи на підставі власного установчого документа;
# реєстр осіб (громадян), які брали участь в установчому з’їзді (конференції, зборах), - у разі державної реєстрації створення громадських об’єднань, політичної партії;
# програма політичної партії - у разі державної реєстрації створення політичної партії;
# список підписів громадян України за формою, встановленою Міністерством юстиції України, - у разі державної реєстрації створення політичної партії;
# документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36 цього Закону;
# документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи у країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), - у разі створення юридичної особи, засновником (засновниками) якої є іноземна юридична особа;
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта - у разі створення юридичної особи в результаті перетворення або злиття;
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) розподільчого балансу - у разі створення юридичної особи в результаті поділу або виділу;
# документи для державної реєстрації змін про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, визначені частиною четвертою цієї статті, - у разі створення юридичної особи в результаті виділу;
# документи для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття та поділу - у разі створення юридичної особи в результаті злиття та поділу;
# список учасників з’їзду, конференції, установчих або загальних зборів членів профспілки;
# документ, що містить інформацію про розмір обов’язкових платежів та інших обов’язкових витрат, сплата яких є необхідною для започаткування діяльності товариства, передбачена [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15/page Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".]
# структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;
# витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи - нерезидента в країні її місцезнаходження, - у разі, якщо засновником юридичної особи є юридична особа - нерезидент;
# нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, - для фізичної особи - нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, - для фізичної особи - резидента. Державний реєстратор встановлює дані про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи на підставі документів, зазначених у пунктах 17-19 цієї частини.

== Строк розгляду документів, поданих для державної реєстрації ==
'''Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, здійснюється у такі строки:'''
# щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, крім вихідних та святкових днів;
# щодо політичної партії, творчої спілки, місцевого осередку творчої спілки - не пізніше 30 робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації;
# щодо постійно діючого третейського суду - не пізніше 15 робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації;
# щодо структурного утворення політичної партії - не пізніше 10 робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації;
# щодо первинного осередку політичної партії - протягом одного робочого дня з дати подання документів для державної реєстрації;
# щодо професійної спілки, її організації або об’єднання, організації роботодавців, її об’єднання – не пізніше 15 робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації;
# щодо громадського об’єднання, місцевого осередку громадського об’єднання із статусом юридичної особи - не пізніше трьох робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації;
# щодо громадського об’єднання, що не має статусу юридичної особи, - не пізніше трьох робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації;
# щодо акредитації в Україні відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, філії та представництва іноземної благодійної організації, символіки громадських формувань у випадках, передбачених законом, - не пізніше 20 робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації.
# щодо документів, поданих для державної реєстрації у результаті вчинення нотаріальних дій, передбачених абзацом першим частини третьої статті 4 цього Закону, - відразу після вчинення нотаріусом посвідчувального напису на документі або підписання ним документа. У разі нотаріального посвідчення правочину, правовий наслідок якого пов’язується з настанням певної обставини, державна реєстрація прав проводиться після настання певної обставини.
Строк розгляду документів, може бути продовжений суб’єктом державної реєстрації за необхідності, але не більше ніж на 15 робочих днів.

Державна реєстрація може проводитися у скорочені строки, крім випадку, передбаченого пунктом 10 частини першої цієї статті. Підстави, порядок та розмір плати за проведення державної реєстрації у скорочені строки встановлюються Кабінетом Міністрів України.

== Відмова у державній реєстрації ==
Підстави для відмови у державній реєстрації:
* документи подано особою, яка не має на це повноважень;
* у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії;
* у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення про арешт корпоративних прав - у разі державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв’язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи;
* заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи у зв’язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, подано щодо засновника (учасника), який на момент подання заяви внесений до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці, крім випадку збільшення розміру такої частки;
* документи подані до неналежного суб’єкта державної реєстрації;
* не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;
* документи суперечать вимогам Конституції та законів України;
* документи суперечать статуту громадського формування;
* порушено встановлений законом порядок створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи;
* порушено встановлену учасником вимогу нотаріального засвідчення справжності підпису під час прийняття рішень з питань діяльності юридичної особи та/або вимоги нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка такого учасника у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) відповідної юридичної особи;
* невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону;
* щодо засновника (учасника) юридичної особи, що створюється, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;
* щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;
* щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, у Єдиному державному реєстрі міститься запис про судове рішення про визнання юридичної особи банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури;
* щодо юридичної особи, стосовно якої в Єдиному державному реєстрі міститься запис про судове рішення щодо визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу, визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи, якщо таке рішення або його частину визнано недійсними, зміни до установчих документів юридичної особи є підставою для проведення реєстраційних дій;
* невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено Законом;
* невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено Законом;
* документи для державної реєстрації припинення юридичної особи подані:
* раніше строку, встановленого законом;
* щодо юридичної особи, що припиняється в результаті її ліквідації та є засновником (учасником) інших юридичних осіб та/або має не закриті відокремлені підрозділи, та/або є засновником третейського суду;
* в Єдиному державному реєстрі відсутній запис про державну реєстрацію юридичної особи, утвореної шляхом реорганізації в результаті злиття, приєднання або поділу;
* щодо акціонерного товариства, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованої реєстрації випуску акцій;
* щодо юридичної особи - емітента цінних паперів, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованих випусків цінних паперів;
* щодо юридичної особи, що ліквідується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
* щодо юридичної особи, що реорганізується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та відсутній узгоджений план реорганізації юридичної особи;
* щодо юридичної особи, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування;
* щодо юридичної особи, що припиняється в результаті ліквідації, стосовно якої надійшли відомості про відкрите виконавче провадження;
* щодо юридичної особи, стосовно якої відкрито провадження у справі про банкрутство;
Повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації повинно містити посилання на конкретну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також повинно бути зазначено, який саме пункт чи стаття поданого заявником документа (статуту, протоколу тощо) не відповідає нормам законодавства. Відмова у державній реєстрації з підстав, не передбачених цією статтею, а також відмова у державній реєстрації (легалізації) професійної спілки, її організації або об’єднання не допускається. Відмова у державній реєстрації здійснюється протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації, крім вихідних та святкових днів. Повідомлення про відмову у державній реєстрації із зазначенням виключного переліку підстав для відмови та рішення суб’єкта державної реєстрації про відмову у державній реєстрації розміщуються на порталі електронних сервісів у день відмови у державній реєстрації. У разі відмови у державній реєстрації документи, подані для державної реєстрації (крім документа про сплату адміністративного збору), повертаються (видаються, надсилаються поштовим відправленням) заявнику не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від заявника заяви про їх повернення. Після усунення причин, що були підставою для відмови у державній реєстрації, заявник може повторно подати документи для державної реєстрації.

== Органи, які здійснюють державну реєстрацію ==
Державна реєстрація юридичних осіб проводиться державним реєстратором за місцезнаходженням юридичної особи. Перелік органів державної реєстрації можна знайти на сайті [https://minjust.gov.ua/ddr Департаменту державної реєстрації та нотаріату]

== Плата у сфері державної реєстрації ==
'''За державну реєстрацію справляється адміністративний збір у такому розмірі:'''
* 140 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - за державну реєстрацію політичної партії;
* 0,28 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації;
* 0,14 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію всеукраїнської творчої спілки;
* 0,07 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію територіального осередку всеукраїнської творчої спілки та регіональної (місцевої) творчої спілки;
* 0,06 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію символіки політичної партії, організації роботодавців, об’єднання організації роботодавців;
* 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу (крім громадських об’єднань та благодійних організацій), що містяться в Єдиному державному реєстрі, крім внесення змін до інформації про здійснення зв’язку з юридичною особою. Якщо відповідно до частини четвертої статті 25 цього Закону певним особам має надсилатися виписка з Єдиного державного реєстру, розмір адміністративного збору збільшується на добуток 0,01 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та кількості таких осіб;
* 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію змін до відомостей про громадське об’єднання чи благодійну організацію;
* 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію змін відомостей про прізвище, ім’я, по батькові або місцезнаходження фізичної особи - підприємця;
* 75 відсотків адміністративного збору, встановленого цією частиною, - за державну реєстрацію на підставі документів, поданих в електронній формі.
Адміністративний збір не справляється за державну реєстрацію змін до відомостей про професійні спілки, їх організації або об’єднання.
Адміністративний збір не справляється за державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, фізичну особу - підприємця та громадське формування, що не має статусу юридичної особи, у тому числі змін до установчих документів, пов’язаних з приведенням їх у відповідність із законами.
У разі якщо законами визначено строк для приведення у відповідність до них, адміністративний збір не справляється при внесенні змін до відомостей, у тому числі змін до установчих документів, у строк, визначений законом.
За виправлення технічної помилки, допущеної з вини заявника, справляється адміністративний збір у розмірі 30 відсотків адміністративного збору.
У разі відмови в державній реєстрації адміністративний збір не повертається.
 
'''За надання відомостей з Єдиного державного реєстру справляється плата в такому розмірі:'''
* 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за надання виписки для проставлення апостилю та витягу в паперовій формі;
* 0,07 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за надання документа в паперовій формі, що міститься в реєстраційній справі;
* 75 відсотків плати, встановленої цією частиною за надання відповідного документа в паперовій формі - за надання витягу в електронній формі та документа в електронній формі, що міститься в реєстраційній справі.
Адміністративний збір та плата за надання відомостей з Єдиного державного реєстру справляються у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення реєстраційної дії або запит про надання відомостей з Єдиного державного реєстру, та округлюються до найближчих 10 гривень.

Державні органи, у тому числі суди, органи Національної поліції, органи прокуратури, органи Служби безпеки України, а також органи місцевого самоврядування та їхні посадові особи звільняються від справляння адміністративного збору за державну реєстрацію та від плати за надання відомостей з Єдиного державного реєстру через портал електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг.

[[Категорія: Інші питання цивільного права]]
[[Категорія: Міністерства]]

Порядок і процедура медичного освідування на предмет керування транспортним засобом в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння

2021-01-15T10:22:47Z

Olena.soloshenko: Відповідальність за керування ТЗ особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України;]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух"];
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року "про затвердження Правил дорожнього руху"]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1413-15 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 "Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції"]
== Загальні положення==
Огляду на стан сп’яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп’яніння згідно з ознаками такого стану.

'''Ознаками алкогольного сп’яніння є:''' 
* запах алкоголю з порожнини рота;
* порушення координації рухів;
* порушення мови;
* виражене тремтіння пальців рук;
* різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
* поведінка, що не відповідає обстановці.

'''Ознаками наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:''' 
* наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп’яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);
* звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
* сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
* почервоніння обличчя або неприродна блідість.

'''Огляд на стан сп’яніння проводиться:'''
* поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби);
* лікарем закладу охорони здоров’я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

'''У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки''' транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров’я, якому надано право на його проведення відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі – заклад охорони здоров’я).

'''У разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди''' (далі – ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп’яніння учасників цієї пригоди є обов’язковим у закладі охорони здоров’я.

== Проведення огляду на стан алкогольного сп’яніння поліцейським і оформлення його результатів==
За наявності ознак, поліцейський проводить огляд на стан сп’яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Огляд на стан алкогольного сп’яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання.

Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Огляд на стан сп’яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.

Перед проведенням огляду на стан сп’яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп’яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Огляд на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в '''присутності двох свідків.'''

{| class="wikitable"
|-
| '''Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.'''
|}
Установлення стану алкогольного сп’яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1413-15 Інструкції] поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров’я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров’я '''не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.'''

У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров’я.
== Цифровий показник стану алкогольного сп’яніння ==
В Україні вже кілька років існує фіксована норма алкоголю в крові, яка становить 0,20 проміле. Встановлено, що 0,20 проміле рівноцінні 200 гр. вина для чоловіків і 100 гр. сухого вина для жінок, 200 гр. і 100 гр. шампанського, 50гр. і 30 гр. горілки, 50 гр. і 30 гр. коньяку, а також 500 гр. і 330 гр. пива відповідно. Дози алкоголю відповідають допустимій нормі через 30 хвилин після вживання і можуть відрізнятися для кожної конкретної людини.
== Спеціальні прилади для проведення медичного освідування ==
Наказ МВС України повідомляє, що поліціянти мають право перевіряти вміст алкоголю в крові виключно сучасними і сертифікованими приладами.
Сьогодні в їх арсеналі знаходяться такі тестери і газоаналізатори, як: AlcoQuant 6020; Alcotest 6510; Alcotest 6810; Alcotest 7410 Plus com; Алконт 01; Драгер.
== Акт огляду на стан алкогольного сп’яніння==
Результати огляду на стан сп’яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів ([https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1413-15 додаток 2]) (далі – акт огляду). У випадку установлення стану сп’яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Акт огляду складається '''у двох примірниках''', один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп’яніння.

Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

== Проведення огляду на стан сп’яніння в закладах охорони здоров’я і оформлення його результатів ==
=== Місце проведення огляду ===
Перелік закладів охорони здоров’я, яким надається право проведення огляду на стан сп’яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров’я України, Міністерством охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров’я і відповідають установленим МОЗ вимогам.
=== Хто уповноважений проводити огляд? ===
Огляд у закладах охорони здоров’я щодо виявлення стану сп’яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров’я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.

=== Порядок проведення огляду ===
Лікар (фельдшер) повинен ознайомитися з документами особи, яку оглядає (паспорт, особисте посвідчення, посвідчення водія тощо) (за наявності).

'''Відсутність документів не може бути причиною для відмови у проведенні огляду на стан сп’яніння.''' У цьому разі в акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1413-15 додаток 3]) (далі – акт медичного огляду), зазначаються дані щодо зовнішнього вигляду особи, яку оглядають, а також те, що дані про цю особу записані з її слів. У разі надходження документів дані про оглянуту особу долучаються до акта медичного огляду.

'''Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов’язкове.'''

Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності '''зберігається протягом 90 днів.'''

Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.

Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних вище.

{| class="wikitable"
|-
| Якщо водій – учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов’язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров’я, куди він доставлений.
|}
=== Результати огляду ===
За результатами огляду на стан сп’яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп’яніння) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1413-15 додаток 4]), видається на підставі акта медичного огляду.

Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп’яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.

Усі записи в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп’яніння повинні бути розбірливими, не допускається формулювання «Норма».

Акт медичного огляду особи складається '''в одному примірнику''', який залишається в закладі охорони здоров’я.

Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп’яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у '''трьох примірниках:''' перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров’я.

Кожний випадок огляду на стан сп’яніння у закладі охорони здоров’я реєструється в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1413-15 додаток 5]).

Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп’яніння, складені з порушенням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1413-15 Інструкції], вважаються недійсними.
== Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння ==
Стаття 286-1 КК України. Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції

1. Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, або відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку медичного освідування на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного освідування з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого медичного освідування -

караються штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно, -

караються штрафом у розмірі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від двох до трьох років.
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Суди]]

Відводи в цивільному процесі

2020-09-29T10:19:59Z

Olena.soloshenko: Увільнення від виконання обов’язків присяжного внаслідок відводу (самовідводу) у конкретній справі здійснюється в порядку, встановленом

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19/page Закон України "Про судоустрій і статус суддів"]

== Підстави для відводу (самовідводу) ==
=== Підстави для відводу (самовідводу) судді ===
Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
# він є членом сім’ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім’ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
# він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
# він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
# було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
# є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page ЦПК України].

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім’ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав порушення правил щодо відводу (самовідводу).

Увільнення від виконання обов’язків присяжного внаслідок відводу (самовідводу) у конкретній справі здійснюється в порядку, встановленому процесуальним законом або за поданням головуючого судді.

=== Недопустимість повторної участі судді в розгляді справи ===

* Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.
* Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.
* Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції.
* Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції.
* Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.
* Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з виключними обставинами у цій справі.

=== Підстави для відводу (самовідводу) секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача ===

Секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач не можуть брати участі у розгляді справи та підлягають відводу (самовідводу) з підстав, зазначених у статті 36 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page ЦПК України].

Експерт або спеціаліст, крім того, не може брати участь у розгляді справи, якщо:
# він перебував або перебуває в службовій або іншій залежності від учасників справи;
# з’ясування обставин, які мають значення для справи, виходить за межі сфери його спеціальних знань.

Участь секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача у судовому засіданні під час попереднього розгляду даної справи відповідно як секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача не є підставою для їх відводу.

== Заяви про самовідводи та відводи ==

З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page ЦПК України], суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов’язані заявити самовідвід.

З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page ЦПК України], судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page ЦПК України], статті 37 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page ЦПК України], звільняє заявника від обов’язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

== Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу ==

* Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
* Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
* Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page ЦПК України]. Такому судді не може бути заявлений відвід.
* Якщо питання про відвід судді в порядку, визначеному частиною третьою статті 40 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page ЦПК України], неможливо розглянути в суді, в якому розглядається справа, то справа для вирішення питання про відвід передається до суду відповідної інстанції, найбільш територіально наближеного до цього суду.
* Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої статті 40 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page ЦПК України] не застосовуються.
* Питання про відвід судді Великої Палати розглядає Велика Палата. У розгляді Великою Палатою питання про відвід не бере участі суддя, якому такий відвід заявлено.
* Питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді.
* Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
* Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
* Питання про відвід секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача вирішується складом суду, що розглядає справу. Суд, який розглядає заяву про відвід, заслуховує особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає надати пояснення, а також думку учасників справи. Неявка особи, якій заявлено відвід, у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
* За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

== Вартість ==
За подання заяви про відвід судді або інших учасників процесу судовий збір не справляється.

== Наслідки відводу ==
У разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran6298#n6298 33 ЦПК України]. 

У разі задоволення заяви про відвід одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran6298#n6298 33 ЦПК України]. 

Якщо після задоволення відводів (самовідводів) або за наявності підстав, зазначених у статті 37 ЦПК України, неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи, справа за розпорядженням голови суду передається до іншого суду, визначеного в порядку, встановленому ЦПК.

[[Категорія:Цивільне процесуальне право‎]]
[[Категорія:Суди‎]]

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно

2020-09-28T13:18:54Z

Olena.soloshenko: /* Плата (адміністративний збір) за проведення реєстраційних дій */

== Нормативна база ==
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 "Про затвердження Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1499-16#n18 Наказ Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року № 3267/5 "Про затвердження Порядку формування та зберігання реєстраційних справ"]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1504-16#n20 Наказ Міністерства юстиції України від 21 листопада 2016 року № 3276/5 "Про затвердження Вимог до оформлення заяв та рішень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]

==Основні поняття==
'''''Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень''''' (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).

'''''Обтяження''''' - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.

'''''Реєстраційна справа''''' - сукупність документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документів, сформованих у процесі проведення таких реєстраційних дій, що зберігаються у паперовій та електронній формі.

'''''Реєстраційна дія''''' - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав.

==Речові права та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації ==
'''Державній реєстрації прав підлягають:''' 
♦ право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов’язання на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва; 
♦ речові права, похідні від права власності:
* право користування (сервітут);
* право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);
* право забудови земельної ділянки (суперфіцій);
* право господарського відання;
* право оперативного управління;
* право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки;
* право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки;
* іпотека;
* право довірчої власності;
* інші речові права відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 закону]; 
♦ право власності на об’єкт незавершеного будівництва; 
♦ заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
==Нерухоме майно, щодо якого проводиться державна реєстрація прав==
У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на:
* земельні ділянки;
* підприємства як єдині майнові комплекси;
* житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

'''Не підлягають державній реєстрації''' речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв’язку, залізничні колії ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 частина четверта ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"])

== Суб’єкти, які здійснюють державну реєстрацію ==
'''Суб’єкти, які здійснюють державну реєстрацію прав:'''
* виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;
* акредитовані суб’єкти;
* державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори);
* нотаріуси.

==Підстави для державної реєстрації прав ==
'''Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі:''' 
# укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;
# свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;
# свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;
# виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;
# свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;
# свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;
# рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;
# державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;
# рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;
# ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;
# заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;
# рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об’єкта нерухомого майна релігійній організації;
# рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об’єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;
# 13*договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об’єктом довірчої власності;
# 13**актів приймання-передачі нерухомого майна неплатоспроможного банку перехідному банку, що створюється відповідно до статті 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";
# інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

=== Державна реєстрація обтяжень===
'''Державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі:''' 
# рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили;
# рішення державного виконавця, приватного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно;
# визначеного законодавством документа, на якому нотаріусом вчинено напис про накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна;
# рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об’єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду;
# договору, укладеного в порядку, визначеному законом, яким встановлюється обтяження речових прав на нерухоме майно, чи його дубліката;
# закону, яким встановлено заборону користування та/або розпорядження нерухомим майном;
# інших актів органів державної влади та посадових осіб згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 законом].

=== Державна реєстрація права власності на об’єкт незавершеного будівництва===
'''Для державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва подаються такі документи:''' 
# документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об’єктом (у разі відсутності у Державному реєстрі прав зареєстрованого відповідного речового права на земельну ділянку);
# документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт (крім випадків, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів);
# документ, що містить опис об’єкта незавершеного будівництва за результатами технічної інвентаризації такого об’єкта.

'''Для державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, що підлягає приватизації, подаються такі документи:''' 
# копія наказу Фонду державного майна України про включення об’єкта незавершеного будівництва до переліку об’єктів державної власності, що підлягають приватизації;
# копія наказу державного органу приватизації про прийняття рішення про приватизацію такого об’єкта;
# документ, що містить опис об’єкта незавершеного будівництва за результатами технічної інвентаризації такого об’єкта.

Державна реєстрація права власності на об’єкт незавершеного будівництва, набутого на підставі договору, здійснюється на підставі такого договору.

== Перелік документів, як складової реєстраційного процесу ==
'''Подання документів за заявами:'''
* [http://ddr.minjust.gov.ua/uk/5021ff0875b628596e73198c56d4778f/sfera_derzhavnoyi_reestraciyi_rechovyh_prav_na_neruhome_mayno/ Заява] на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством. Про подання/отримання заяви на проведення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об’єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву.
* [http://ddr.minjust.gov.ua/uk/5021ff0875b628596e73198c56d4778f/sfera_derzhavnoyi_reestraciyi_rechovyh_prav_na_neruhome_mayno/ Заява] про державну реєстрацію прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва одночасно з завершенням такої дії обов’язково формується та реєструється нотаріусом, яким вчинено таку дію. 
Заява про проведення реєстраційних дій не приймається за відсутності документа, що підтверджує оплату послуг, та у разі внесення відповідної плати не в повному обсязі. 

== Строки проведення реєстраційних дій==
Державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в [https://kap.minjust.gov.ua/services/registry Державному реєстрі прав].

Державна реєстрація обтяжень, іпотек речових прав проводиться у строк, що не перевищує двох робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії нотаріусом проводиться невідкладно після завершення нотаріальної дії, але не пізніше строків, встановлених вище.

== Плата (адміністративний збір) за проведення реєстраційних дій==
{| class="wikitable"
|-
! colspan="2" | Плата (адміністративний збір) за проведення реєстраційних дій та за надання інформації з Державного реєстру прав
|-
| colspan="2" |За державну реєстрацію права власності справляється адміністративний збір у '''розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб'''
|-
| За державну реєстрацію права власності (у тому числі довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов’язань), проведену у строки менші, ніж передбачені статтею 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону] || 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк два робочі дні; 
2 прожиткових мінімума для працездатних осіб - у строк один робочий день; 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у строк 2 години.
|-
| colspan="2" |За державну реєстрацію інших речових прав, відмінних від права власності (крім іпотеки), справляється адміністративний збір у '''розмірі 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб'''
|-
| За державну реєстрацію інших речових прав, похідних від права власності, проведену у строки менші, ніж передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 ст. 19 Закону]|| 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у строк два робочі дні; 
1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк один робочий день; 2,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у строк 2 години.
|-
| За державну реєстрацію обтяжень речових прав, іпотеки || 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
| За державну реєстрацію прав у результаті вчинення нотаріальних дій || 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
| За внесення змін до записів Державного реєстру прав, у тому числі виправлення технічної помилки, допущеної з вини заявника || 0,04 прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
| За отримання інформації з Державного реєстру прав || 0,025 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - отримання інформації, витягу в паперовій формі; 
0,0125 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - отримання інформації, витягу в електронній формі; 0,04 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - отримання інформації адвокатами, нотаріусами (під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва) шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру прав
|}

Адміністративний збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом '''на 1 січня календарного року,''' в якому подаються відповідні документи для проведення державної реєстрації прав, та округлюється до найближчих 10 гривень.

=== Звільнення від сплати адміністративного збору===
'''Звільняються від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації речових прав:''' 
# фізичні та юридичні особи - під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному цим Законом;
# громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
# громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;
# громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
# особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, особи з числа учасників антитерористичної операції, учасників здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, яким надано статус особи з інвалідністю внаслідок війни або учасника бойових дій, та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
# особи з інвалідністю I та II груп;
# Національний банк України;
# органи державної влади, органи місцевого самоврядування;
# інші особи за рішенням сільської, селищної, міської ради, виконавчий орган якої здійснює функції суб’єкта державної реєстрації прав.

У разі якщо державна реєстрація права власності або інших речових прав, відмінних від права власності, проводиться у строки менші, ніж передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 ст. 19 Закону], зазначені особи, '''не звільняються від сплати адміністративного збору'''.

== Підстави для відмови в державній реєстрації прав==
'''Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n487 ст. 24 Закону] у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:'''
# заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n487 Закону];
# заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;
# подані документи не відповідають вимогам, встановленим [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n487 Законом];
# подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;
# наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;
# наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;
# заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;
# після завершення строку, встановленого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n487 частиною третьою статті 23 Закону], не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;
# документи подано до неналежного суб’єкта державної реєстрації прав, нотаріуса;
# заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;
# заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;
# заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.

[[категорія:Адміністративне право‏‎]]
[[категорія:Інші питання цивільного права‏‎]]
[[категорія:Право власності на майно‏‎‏‎]]
[[категорія:Житлове право‏‎]]
[[категорія:Спадкове право‏‎]]

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно

2020-09-28T12:58:32Z

Olena.soloshenko: /* Плата (адміністративний збір) за проведення реєстраційних дій */

== Нормативна база ==
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 "Про затвердження Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1499-16#n18 Наказ Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року № 3267/5 "Про затвердження Порядку формування та зберігання реєстраційних справ"]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1504-16#n20 Наказ Міністерства юстиції України від 21 листопада 2016 року № 3276/5 "Про затвердження Вимог до оформлення заяв та рішень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]

==Основні поняття==
'''''Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень''''' (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).

'''''Обтяження''''' - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.

'''''Реєстраційна справа''''' - сукупність документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документів, сформованих у процесі проведення таких реєстраційних дій, що зберігаються у паперовій та електронній формі.

'''''Реєстраційна дія''''' - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав.

==Речові права та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації ==
'''Державній реєстрації прав підлягають:''' 
♦ право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов’язання на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва; 
♦ речові права, похідні від права власності:
* право користування (сервітут);
* право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);
* право забудови земельної ділянки (суперфіцій);
* право господарського відання;
* право оперативного управління;
* право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки;
* право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки;
* іпотека;
* право довірчої власності;
* інші речові права відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 закону]; 
♦ право власності на об’єкт незавершеного будівництва; 
♦ заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
==Нерухоме майно, щодо якого проводиться державна реєстрація прав==
У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на:
* земельні ділянки;
* підприємства як єдині майнові комплекси;
* житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

'''Не підлягають державній реєстрації''' речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв’язку, залізничні колії ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 частина четверта ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"])

== Суб’єкти, які здійснюють державну реєстрацію ==
'''Суб’єкти, які здійснюють державну реєстрацію прав:'''
* виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;
* акредитовані суб’єкти;
* державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори);
* нотаріуси.

==Підстави для державної реєстрації прав ==
'''Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі:''' 
# укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;
# свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;
# свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;
# виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;
# свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;
# свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;
# рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;
# державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;
# рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;
# ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;
# заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;
# рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об’єкта нерухомого майна релігійній організації;
# рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об’єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;
# 13*договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об’єктом довірчої власності;
# 13**актів приймання-передачі нерухомого майна неплатоспроможного банку перехідному банку, що створюється відповідно до статті 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";
# інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

=== Державна реєстрація обтяжень===
'''Державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі:''' 
# рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили;
# рішення державного виконавця, приватного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно;
# визначеного законодавством документа, на якому нотаріусом вчинено напис про накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна;
# рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об’єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду;
# договору, укладеного в порядку, визначеному законом, яким встановлюється обтяження речових прав на нерухоме майно, чи його дубліката;
# закону, яким встановлено заборону користування та/або розпорядження нерухомим майном;
# інших актів органів державної влади та посадових осіб згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 законом].

=== Державна реєстрація права власності на об’єкт незавершеного будівництва===
'''Для державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва подаються такі документи:''' 
# документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об’єктом (у разі відсутності у Державному реєстрі прав зареєстрованого відповідного речового права на земельну ділянку);
# документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт (крім випадків, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів);
# документ, що містить опис об’єкта незавершеного будівництва за результатами технічної інвентаризації такого об’єкта.

'''Для державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, що підлягає приватизації, подаються такі документи:''' 
# копія наказу Фонду державного майна України про включення об’єкта незавершеного будівництва до переліку об’єктів державної власності, що підлягають приватизації;
# копія наказу державного органу приватизації про прийняття рішення про приватизацію такого об’єкта;
# документ, що містить опис об’єкта незавершеного будівництва за результатами технічної інвентаризації такого об’єкта.

Державна реєстрація права власності на об’єкт незавершеного будівництва, набутого на підставі договору, здійснюється на підставі такого договору.

== Перелік документів, як складової реєстраційного процесу ==
'''Подання документів за заявами:'''
* [http://ddr.minjust.gov.ua/uk/5021ff0875b628596e73198c56d4778f/sfera_derzhavnoyi_reestraciyi_rechovyh_prav_na_neruhome_mayno/ Заява] на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством. Про подання/отримання заяви на проведення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об’єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву.
* [http://ddr.minjust.gov.ua/uk/5021ff0875b628596e73198c56d4778f/sfera_derzhavnoyi_reestraciyi_rechovyh_prav_na_neruhome_mayno/ Заява] про державну реєстрацію прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва одночасно з завершенням такої дії обов’язково формується та реєструється нотаріусом, яким вчинено таку дію. 
Заява про проведення реєстраційних дій не приймається за відсутності документа, що підтверджує оплату послуг, та у разі внесення відповідної плати не в повному обсязі. 

== Строки проведення реєстраційних дій==
Державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в [https://kap.minjust.gov.ua/services/registry Державному реєстрі прав].

Державна реєстрація обтяжень, іпотек речових прав проводиться у строк, що не перевищує двох робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії нотаріусом проводиться невідкладно після завершення нотаріальної дії, але не пізніше строків, встановлених вище.

== Плата (адміністративний збір) за проведення реєстраційних дій==
{| class="wikitable"
|-
! colspan="2" | Плата (адміністративний збір) за проведення реєстраційних дій та за надання інформації з Державного реєстру прав
|-
| colspan="2" |За державну реєстрацію права власності справляється адміністративний збір у '''розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб'''
|-
| За державну реєстрацію права власності (у тому числі довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов’язань), проведену у строки менші, ніж передбачені статтею 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону] || 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк два робочі дні; 
2 прожиткових мінімума для працездатних осіб - у строк один робочий день; 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у строк 2 години.
|-
| colspan="2" |За державну реєстрацію інших речових прав, відмінних від права власності (крім іпотеки), справляється адміністративний збір у '''розмірі 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб'''
|-
| За державну реєстрацію інших речових прав, відмінних від права власності (крім іпотеки), проведену у строки менші, ніж передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 ст. 19 Закону]|| 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у строк два робочі дні; 
1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк один робочий день; 
2,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у строк 2 години.
|-
| За державну реєстрацію обтяжень речових прав, іпотеки || 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
| За державну реєстрацію прав у результаті вчинення нотаріальних дій || 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
| За внесення змін до записів Державного реєстру прав, у тому числі виправлення технічної помилки, допущеної з вини заявника || 0,04 прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
| За отримання інформації з Державного реєстру прав || 0,025 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - отримання інформації, витягу в паперовій формі; 
0,0125 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - отримання інформації, витягу в електронній формі; 
0,04 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - отримання інформації адвокатами, нотаріусами (під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва) шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру прав
|}

Адміністративний збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом '''на 1 січня календарного року,''' в якому подаються відповідні документи для проведення державної реєстрації прав, та округлюється до найближчих 10 гривень.

=== Звільнення від сплати адміністративного збору===
'''Звільняються від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації речових прав:''' 
# фізичні та юридичні особи - під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному цим Законом;
# громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
# громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;
# громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
# особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, особи з числа учасників антитерористичної операції, учасників здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, яким надано статус особи з інвалідністю внаслідок війни або учасника бойових дій, та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
# особи з інвалідністю I та II груп;
# Національний банк України;
# органи державної влади, органи місцевого самоврядування;
# інші особи за рішенням сільської, селищної, міської ради, виконавчий орган якої здійснює функції суб’єкта державної реєстрації прав.

У разі якщо державна реєстрація права власності або інших речових прав, відмінних від права власності, проводиться у строки менші, ніж передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 ст. 19 Закону], зазначені особи, '''не звільняються від сплати адміністративного збору'''.

== Підстави для відмови в державній реєстрації прав==
'''Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n487 ст. 24 Закону] у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:'''
# заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n487 Закону];
# заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;
# подані документи не відповідають вимогам, встановленим [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n487 Законом];
# подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;
# наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;
# наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;
# заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;
# після завершення строку, встановленого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n487 частиною третьою статті 23 Закону], не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;
# заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;
# заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;
# заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;
# заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.

[[категорія:Адміністративне право‏‎]]
[[категорія:Інші питання цивільного права‏‎]]
[[категорія:Право власності на майно‏‎‏‎]]
[[категорія:Житлове право‏‎]]
[[категорія:Спадкове право‏‎]]

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно

2020-09-28T12:52:24Z

Olena.soloshenko: /* Підстави для державної реєстрації прав */

== Нормативна база ==
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 "Про затвердження Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1499-16#n18 Наказ Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року № 3267/5 "Про затвердження Порядку формування та зберігання реєстраційних справ"]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1504-16#n20 Наказ Міністерства юстиції України від 21 листопада 2016 року № 3276/5 "Про затвердження Вимог до оформлення заяв та рішень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]

==Основні поняття==
'''''Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень''''' (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).

'''''Обтяження''''' - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.

'''''Реєстраційна справа''''' - сукупність документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документів, сформованих у процесі проведення таких реєстраційних дій, що зберігаються у паперовій та електронній формі.

'''''Реєстраційна дія''''' - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав.

==Речові права та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації ==
'''Державній реєстрації прав підлягають:''' 
♦ право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов’язання на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва; 
♦ речові права, похідні від права власності:
* право користування (сервітут);
* право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);
* право забудови земельної ділянки (суперфіцій);
* право господарського відання;
* право оперативного управління;
* право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки;
* право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки;
* іпотека;
* право довірчої власності;
* інші речові права відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 закону]; 
♦ право власності на об’єкт незавершеного будівництва; 
♦ заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
==Нерухоме майно, щодо якого проводиться державна реєстрація прав==
У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на:
* земельні ділянки;
* підприємства як єдині майнові комплекси;
* житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

'''Не підлягають державній реєстрації''' речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв’язку, залізничні колії ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 частина четверта ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"])

== Суб’єкти, які здійснюють державну реєстрацію ==
'''Суб’єкти, які здійснюють державну реєстрацію прав:'''
* виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;
* акредитовані суб’єкти;
* державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори);
* нотаріуси.

==Підстави для державної реєстрації прав ==
'''Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі:''' 
# укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;
# свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;
# свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;
# виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;
# свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;
# свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;
# рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;
# державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;
# рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;
# ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;
# заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;
# рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об’єкта нерухомого майна релігійній організації;
# рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об’єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;
# 13*договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об’єктом довірчої власності;
# 13**актів приймання-передачі нерухомого майна неплатоспроможного банку перехідному банку, що створюється відповідно до статті 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";
# інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

=== Державна реєстрація обтяжень===
'''Державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі:''' 
# рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили;
# рішення державного виконавця, приватного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно;
# визначеного законодавством документа, на якому нотаріусом вчинено напис про накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна;
# рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об’єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду;
# договору, укладеного в порядку, визначеному законом, яким встановлюється обтяження речових прав на нерухоме майно, чи його дубліката;
# закону, яким встановлено заборону користування та/або розпорядження нерухомим майном;
# інших актів органів державної влади та посадових осіб згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 законом].

=== Державна реєстрація права власності на об’єкт незавершеного будівництва===
'''Для державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва подаються такі документи:''' 
# документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об’єктом (у разі відсутності у Державному реєстрі прав зареєстрованого відповідного речового права на земельну ділянку);
# документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт (крім випадків, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів);
# документ, що містить опис об’єкта незавершеного будівництва за результатами технічної інвентаризації такого об’єкта.

'''Для державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, що підлягає приватизації, подаються такі документи:''' 
# копія наказу Фонду державного майна України про включення об’єкта незавершеного будівництва до переліку об’єктів державної власності, що підлягають приватизації;
# копія наказу державного органу приватизації про прийняття рішення про приватизацію такого об’єкта;
# документ, що містить опис об’єкта незавершеного будівництва за результатами технічної інвентаризації такого об’єкта.

Державна реєстрація права власності на об’єкт незавершеного будівництва, набутого на підставі договору, здійснюється на підставі такого договору.

== Перелік документів, як складової реєстраційного процесу ==
'''Подання документів за заявами:'''
* [http://ddr.minjust.gov.ua/uk/5021ff0875b628596e73198c56d4778f/sfera_derzhavnoyi_reestraciyi_rechovyh_prav_na_neruhome_mayno/ Заява] на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством. Про подання/отримання заяви на проведення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об’єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву.
* [http://ddr.minjust.gov.ua/uk/5021ff0875b628596e73198c56d4778f/sfera_derzhavnoyi_reestraciyi_rechovyh_prav_na_neruhome_mayno/ Заява] про державну реєстрацію прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва одночасно з завершенням такої дії обов’язково формується та реєструється нотаріусом, яким вчинено таку дію. 
Заява про проведення реєстраційних дій не приймається за відсутності документа, що підтверджує оплату послуг, та у разі внесення відповідної плати не в повному обсязі. 

== Строки проведення реєстраційних дій==
Державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в [https://kap.minjust.gov.ua/services/registry Державному реєстрі прав].

Державна реєстрація обтяжень, іпотек речових прав проводиться у строк, що не перевищує двох робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії нотаріусом проводиться невідкладно після завершення нотаріальної дії, але не пізніше строків, встановлених вище.

== Плата (адміністративний збір) за проведення реєстраційних дій==
{| class="wikitable"
|-
! colspan="2" | Плата (адміністративний збір) за проведення реєстраційних дій та за надання інформації з Державного реєстру прав
|-
| colspan="2" |За державну реєстрацію права власності справляється адміністративний збір у '''розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб'''
|-
| За державну реєстрацію права власності, проведену у строки менші, ніж передбачені ст. 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону] || 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк два робочі дні; 
2 прожиткових мінімума для працездатних осіб - у строк один робочий день; 
5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у строк 2 години.
|-
| colspan="2" |За державну реєстрацію інших речових прав, відмінних від права власності (крім іпотеки), справляється адміністративний збір у '''розмірі 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб'''
|-
| За державну реєстрацію інших речових прав, відмінних від права власності (крім іпотеки), проведену у строки менші, ніж передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 ст. 19 Закону]|| 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у строк два робочі дні; 
1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк один робочий день; 
2,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у строк 2 години.
|-
| За державну реєстрацію обтяжень речових прав, іпотеки || 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
| За державну реєстрацію прав у результаті вчинення нотаріальних дій || 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
| За внесення змін до записів Державного реєстру прав, у тому числі виправлення технічної помилки, допущеної з вини заявника || 0,04 прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
| За отримання інформації з Державного реєстру прав || 0,025 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - отримання інформації, витягу в паперовій формі; 
0,0125 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - отримання інформації, витягу в електронній формі; 
0,04 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - отримання інформації адвокатами, нотаріусами (під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва) шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру прав
|}

Адміністративний збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом '''на 1 січня календарного року,''' в якому подаються відповідні документи для проведення державної реєстрації прав, та округлюється до найближчих 10 гривень.

=== Звільнення від сплати адміністративного збору===
'''Звільняються від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації речових прав:''' 
# фізичні та юридичні особи - під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному цим Законом;
# громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
# громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;
# громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
# особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, особи з числа учасників антитерористичної операції, учасників здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, яким надано статус особи з інвалідністю внаслідок війни або учасника бойових дій, та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
# особи з інвалідністю I та II груп;
# Національний банк України;
# органи державної влади, органи місцевого самоврядування;
# інші особи за рішенням сільської, селищної, міської ради, виконавчий орган якої здійснює функції суб’єкта державної реєстрації прав.

У разі якщо державна реєстрація права власності або інших речових прав, відмінних від права власності, проводиться у строки менші, ніж передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 ст. 19 Закону], зазначені особи, '''не звільняються від сплати адміністративного збору'''.

== Підстави для відмови в державній реєстрації прав==
'''Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n487 ст. 24 Закону] у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:'''
# заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n487 Закону];
# заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;
# подані документи не відповідають вимогам, встановленим [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n487 Законом];
# подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;
# наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;
# наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;
# заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;
# після завершення строку, встановленого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n487 частиною третьою статті 23 Закону], не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;
# заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;
# заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;
# заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;
# заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.

[[категорія:Адміністративне право‏‎]]
[[категорія:Інші питання цивільного права‏‎]]
[[категорія:Право власності на майно‏‎‏‎]]
[[категорія:Житлове право‏‎]]
[[категорія:Спадкове право‏‎]]

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно

2020-09-28T12:38:11Z

Olena.soloshenko: /* Речові права та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації */

== Нормативна база ==
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 "Про затвердження Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1499-16#n18 Наказ Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року № 3267/5 "Про затвердження Порядку формування та зберігання реєстраційних справ"]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1504-16#n20 Наказ Міністерства юстиції України від 21 листопада 2016 року № 3276/5 "Про затвердження Вимог до оформлення заяв та рішень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]

==Основні поняття==
'''''Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень''''' (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).

'''''Обтяження''''' - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.

'''''Реєстраційна справа''''' - сукупність документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документів, сформованих у процесі проведення таких реєстраційних дій, що зберігаються у паперовій та електронній формі.

'''''Реєстраційна дія''''' - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав.

==Речові права та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації ==
'''Державній реєстрації прав підлягають:''' 
♦ право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов’язання на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва; 
♦ речові права, похідні від права власності:
* право користування (сервітут);
* право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);
* право забудови земельної ділянки (суперфіцій);
* право господарського відання;
* право оперативного управління;
* право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки;
* право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки;
* іпотека;
* право довірчої власності;
* інші речові права відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 закону]; 
♦ право власності на об’єкт незавершеного будівництва; 
♦ заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
==Нерухоме майно, щодо якого проводиться державна реєстрація прав==
У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на:
* земельні ділянки;
* підприємства як єдині майнові комплекси;
* житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

'''Не підлягають державній реєстрації''' речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв’язку, залізничні колії ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 частина четверта ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"])

== Суб’єкти, які здійснюють державну реєстрацію ==
'''Суб’єкти, які здійснюють державну реєстрацію прав:'''
* виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;
* акредитовані суб’єкти;
* державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори);
* нотаріуси.

==Підстави для державної реєстрації прав ==
'''Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі:''' 
# укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;
# свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;
# свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;
# виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;
# свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;
# свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;
# рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;
# державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;
# рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;
# ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;
# заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;
# рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об’єкта нерухомого майна релігійній організації;
# рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об’єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;
# інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

=== Державна реєстрація обтяжень===
'''Державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі:''' 
# рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили;
# рішення державного виконавця, приватного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно;
# визначеного законодавством документа, на якому нотаріусом вчинено напис про накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна;
# рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об’єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду;
# договору, укладеного в порядку, визначеному законом, яким встановлюється обтяження речових прав на нерухоме майно, чи його дубліката;
# закону, яким встановлено заборону користування та/або розпорядження нерухомим майном;
# інших актів органів державної влади та посадових осіб згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 законом].

=== Державна реєстрація права власності на об’єкт незавершеного будівництва===
'''Для державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва подаються такі документи:''' 
# документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об’єктом (у разі відсутності у Державному реєстрі прав зареєстрованого відповідного речового права на земельну ділянку);
# документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт (крім випадків, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів);
# документ, що містить опис об’єкта незавершеного будівництва за результатами технічної інвентаризації такого об’єкта.

'''Для державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, що підлягає приватизації, подаються такі документи:''' 
# копія наказу Фонду державного майна України про включення об’єкта незавершеного будівництва до переліку об’єктів державної власності, що підлягають приватизації;
# копія наказу державного органу приватизації про прийняття рішення про приватизацію такого об’єкта;
# документ, що містить опис об’єкта незавершеного будівництва за результатами технічної інвентаризації такого об’єкта.

Державна реєстрація права власності на об’єкт незавершеного будівництва, набутого на підставі договору, здійснюється на підставі такого договору.

== Перелік документів, як складової реєстраційного процесу ==
'''Подання документів за заявами:'''
* [http://ddr.minjust.gov.ua/uk/5021ff0875b628596e73198c56d4778f/sfera_derzhavnoyi_reestraciyi_rechovyh_prav_na_neruhome_mayno/ Заява] на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством. Про подання/отримання заяви на проведення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об’єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву.
* [http://ddr.minjust.gov.ua/uk/5021ff0875b628596e73198c56d4778f/sfera_derzhavnoyi_reestraciyi_rechovyh_prav_na_neruhome_mayno/ Заява] про державну реєстрацію прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва одночасно з завершенням такої дії обов’язково формується та реєструється нотаріусом, яким вчинено таку дію. 
Заява про проведення реєстраційних дій не приймається за відсутності документа, що підтверджує оплату послуг, та у разі внесення відповідної плати не в повному обсязі. 

== Строки проведення реєстраційних дій==
Державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в [https://kap.minjust.gov.ua/services/registry Державному реєстрі прав].

Державна реєстрація обтяжень, іпотек речових прав проводиться у строк, що не перевищує двох робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії нотаріусом проводиться невідкладно після завершення нотаріальної дії, але не пізніше строків, встановлених вище.

== Плата (адміністративний збір) за проведення реєстраційних дій==
{| class="wikitable"
|-
! colspan="2" | Плата (адміністративний збір) за проведення реєстраційних дій та за надання інформації з Державного реєстру прав
|-
| colspan="2" |За державну реєстрацію права власності справляється адміністративний збір у '''розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб'''
|-
| За державну реєстрацію права власності, проведену у строки менші, ніж передбачені ст. 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону] || 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк два робочі дні; 
2 прожиткових мінімума для працездатних осіб - у строк один робочий день; 
5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у строк 2 години.
|-
| colspan="2" |За державну реєстрацію інших речових прав, відмінних від права власності (крім іпотеки), справляється адміністративний збір у '''розмірі 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб'''
|-
| За державну реєстрацію інших речових прав, відмінних від права власності (крім іпотеки), проведену у строки менші, ніж передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 ст. 19 Закону]|| 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у строк два робочі дні; 
1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк один робочий день; 
2,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у строк 2 години.
|-
| За державну реєстрацію обтяжень речових прав, іпотеки || 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
| За державну реєстрацію прав у результаті вчинення нотаріальних дій || 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
| За внесення змін до записів Державного реєстру прав, у тому числі виправлення технічної помилки, допущеної з вини заявника || 0,04 прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
| За отримання інформації з Державного реєстру прав || 0,025 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - отримання інформації, витягу в паперовій формі; 
0,0125 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - отримання інформації, витягу в електронній формі; 
0,04 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - отримання інформації адвокатами, нотаріусами (під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва) шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру прав
|}

Адміністративний збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом '''на 1 січня календарного року,''' в якому подаються відповідні документи для проведення державної реєстрації прав, та округлюється до найближчих 10 гривень.

=== Звільнення від сплати адміністративного збору===
'''Звільняються від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації речових прав:''' 
# фізичні та юридичні особи - під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному цим Законом;
# громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
# громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;
# громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
# особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, особи з числа учасників антитерористичної операції, учасників здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, яким надано статус особи з інвалідністю внаслідок війни або учасника бойових дій, та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
# особи з інвалідністю I та II груп;
# Національний банк України;
# органи державної влади, органи місцевого самоврядування;
# інші особи за рішенням сільської, селищної, міської ради, виконавчий орган якої здійснює функції суб’єкта державної реєстрації прав.

У разі якщо державна реєстрація права власності або інших речових прав, відмінних від права власності, проводиться у строки менші, ніж передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 ст. 19 Закону], зазначені особи, '''не звільняються від сплати адміністративного збору'''.

== Підстави для відмови в державній реєстрації прав==
'''Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n487 ст. 24 Закону] у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:'''
# заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n487 Закону];
# заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;
# подані документи не відповідають вимогам, встановленим [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n487 Законом];
# подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;
# наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;
# наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;
# заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;
# після завершення строку, встановленого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n487 частиною третьою статті 23 Закону], не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;
# заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;
# заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;
# заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;
# заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.

[[категорія:Адміністративне право‏‎]]
[[категорія:Інші питання цивільного права‏‎]]
[[категорія:Право власності на майно‏‎‏‎]]
[[категорія:Житлове право‏‎]]
[[категорія:Спадкове право‏‎]]

Набувальна давність

2020-02-13T13:32:51Z

Olena.soloshenko: , оскільки це позовне провадження майнового характеру, судовий збір залежить від ціни позову, яка в свою чергу визначається експертною оці

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-14 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 р. №5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав]

== Що таке набувальна давність? ==
Набувальна давність – це один із способів набуття права власності на чуже майно особою, яка добросовісно заволоділа цим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном – протягом п’яти років, земельною ділянкою — протягом 15 років.

== Як зареєструвати права власності за набувальною давністю? ==
Державна реєстрація прав на нерухомі речі, набуті за давністю, здійснюється лише на підставі рішення суду, а передача у власність земельної ділянки на підставі набувальної давності відбувається у порядку, визначеному для безоплатної передачі земельних ділянок у власність.

== Набувальна давність на рухоме і нерухоме майно. ==
[http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page7 Статтею 344 Цивільного кодексу України] визначено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном – протягом п’яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
 
Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
 
Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

===Умови на яких базується право власності за набувальною давністю===
Право власності за набувальною давністю базується на умовах, сукупність яких чітко визначена частиною [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page7 1 статті 344 Цивільного кодексу України]. До цих законодавчих умов належить такі види володіння особою майном як своїм власним: 
* добросовісне володіння;
* відкрите володіння;
* безперервне володіння;
* тривале володіння. 
'''Добросовісне володіння''' майном означає, що особа не знала і не повинна була знати, що володіння річчю є незаконним. Встановлення добросовісності залежить від підстав набуття майна. Добросовісність означає фактичну чесність суб’єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов’язків. При вирішенні в судах спорів про набувальну давність враховується добросовісність саме на момент передачі позивачу майна (речі), тобто на початковий момент, який буде включатися в повний строк давності володіння, визначений законом. Позивач, як незаконний володілець, протягом всього часу володіння майном повинен бути впевнений, що на це майно не претендують інші особи, і він отримав це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього. 
'''Володіння визначається відкритим''' якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховання цього майна. 
'''Володіння визначається безперервним''' якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. 
'''Тривалість володіння''' передбачає, що має закінчиться визначений у законодавстві строк, що розрізняється залежно від речі (рухомої чи нерухомої), яка перебуває у володінні певної особи, і для нерухомого майна складає десять років.

===Судова практика у справах за позовом про визнання права власності за набувальною давністю===
 
Враховуючи положення [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran6109#_blank пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України]про те, що правила [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page7 статті 344] даного кодексу про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом та беручи до уваги, що Цивільний кодекс України набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page7 статті 344 Цивільного кодексу України] поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю могло мати місце не раніше 1 січня 2001 року. 
При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю. 
Враховуючи положення [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran97#_blank статей 16],[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran1860#n1860&test=XNLMf5x.qwJgOvYwZivCgzxXHI4FAs80msh8Ie6 344] [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2117#_blank 396 Цивільного кодексу України],до набуття права власності на майно за набувальною давністю особа, яка володіє майном, має право на захист свого володіння від третіх осіб, які не є власниками майна і не мають прав на володіння цим майном в силу іншої передбаченої законом чи договором підстави. Таким чином, давнісний володілець має право на захист свого володіння відповідно до вимог [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2082#_blank статей 387], [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2099#n2099&test=NOaMfL2dtr58OvY6ZivCgzxXHI4FAs80msh8Ie6 391 Цивільного кодексу України]. 
Під час розгляду позову про витребування майна із чужого незаконного володіння, пред'явленого давнісним володільцем, застосуванню підлягають також положення [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2084#n2084&test=Up9Mf3o6frtCOvY2ZivCgzxXHI4FAs80msh8Ie6 статті 388 Цивільного кодексу України]за наявності відповідних заперечень з боку відповідача. 
Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran94#_blank статей 15, 16 Цивільного кодексу України], а також частини четвертої статті 344 Цивільного кодексу України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності. 

=== Хто є відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю ===
Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. 

===Судовий збір===
За подання позову особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України «Про судовий збір»], оскільки це позовне провадження майнового характеру, судовий збір залежить від ціни позову, яка в свою чергу визначається експертною оцінкою майна. 

==Набувальна давність на земельну ділянку.==
Відповідно до [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page7 ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України] набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. 
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page4 Статтею 119 Земельного кодексу України] передбачено право громадян набувати права на земельну ділянку за давністю користування (набувальна давність). Так, громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. 
Розмір земельної ділянки, яку може набути громадянин за давністю користування, визначається у межах встановлених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page4 ст. 121 Земельного кодексу України]. 
Умовою набуття зазначеними суб'єктами такого права виступає добросовісне, відкрите і безперервне користування відповідною земельною ділянкою протягом 15 років. 
Так, наприклад, добросовісне користування земельною ділянкою може бути пов'язане з оплатою земельного податку, поданням заяви на адресу уповноваженого органу про закріплення за громадянином цієї ділянки тощо. Відкрите користування земельною ділянкою передбачає, що інформація про таке користування була відома уповноваженим органам, але вони не порушували питання про самовільне використання даної земельної ділянки. Безперервне користування означає, що земельна ділянка не залишалася без користування та знаходилася постійно в експлуатації не менше 15 років. 
Наявність у сукупності всіх зазначених умов породжує у громадянина право на звернення до місцевої ради з клопотанням про передачу відповідної земельної ділянки у власність або надання у користування. 
Необхідно враховувати, що право на отримання земельної ділянки за давністю користування виникає лише з моменту закінчення 15-річного строку добросовісного, відкритого і безперервного користування земельною ділянкою. Верховний суд України у своєму листі від [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v3767700-08 29 жовтня 2008 року № 19-3767/0/8-08] визначив, що норма [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page4 ст. 119 Земельного кодексу України] щодо набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю може застосовуватися з 1 січня 2017 року відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page9 п. 1 розділу IX "Прикінцеві положення" Земельного кодексу України]. 

===Право власності на земельну ділянку на підставі набувальної давності.===
Передача у власність земельної ділянки на підставі набувальної давності відбувається у порядку, визначеному для безоплатної передачі земельних ділянок у власність (в порядку, визначеному [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page4 статтею 118 Земельного кодексу України]). 
Безкоштовна приватизація земельної ділянки здійснюється за наступним порядком: 
# Подання громадянином України в місцеву раду (якщо земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту) або районної адміністрації (якщо земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту) заяви про безоплатну передачу земельної ділянки у власність. У заяві вказується площа та цільове призначення земельної ділянки. Площа не може перевищувати норм, встановлених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page4 ст.121 Земельного кодексу України].
# Прийняття рішення місцевою радою або районною державною адміністрацією про надання дозволу на розробку документації із землеустрою.
# Звернення особи, яка бажає приватизувати земельну ділянку, до землевпорядної організації і укладення договору з метою розробки документації із землеустрою.
# Розробка документації із землеустрою землевпорядною організацією. Термін: визначається за домовленістю між замовником землевпорядної документації та землевпорядною організацією.
# Подання до місцевих рад або районної державної адміністрації розробленої документації із землеустрою.
# Прийняття рішення про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність.
Відповідно до [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page7 Статтею 344 Цивільного кодексу України] право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. 
Згідно зі [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page5 ст. 125 Земельного кодексу України] право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права. А тому після отримання рішення про передачу у власність земельної ділянки та отримання державного акта на право власності на земельну ділянку необхідно здійснити реєстрацію такого права.

===Оскарження відмови у передачі земельної ділянки у власність.===
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Належними судами для оскарження відмови є окружні адміністративні суди.

[[Категорія:Інші питання цивільного права]]