WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Договір фінансового лізингу

2017-08-31T07:49:47Z

Olena.smila:

== Нормативна база ==

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодексом України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про фінансовий лізинг»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс Украни]

== Загальні положення договору ==

'''Фінансовий лізинг''' – це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.
За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). 

''Форма договору фінансового лізингу'' - договір фінансового лізингу має бути укладений в письмовій формі.

== Суб'єкти (сторони) фінансового лізингу ==

* лізингодавець – юридична особа, яка передає право володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачу;
* лізингоодержувач – фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця;
* продавець (постачальник) – фізична або юридична особа, в якої лізингодавець набуває річ, що в наступному буде передана як предмет лізингу лізингоодержувачу;
* інші юридичні або фізичні особи, які є сторонами багатостороннього договору лізингу.

== Сублізинг ==

'''Сублізинг'''- це вид піднайму предмета лізингу, у відповідності з яким лізингоодержувач за договором лізингу передає третім особам (лізингоодержувачам за договором сублізингу) у користування за плату на погоджений строк відповідно до умов договору сублізингу предмет лізингу, отриманий раніше від лізингодавця за договором лізингу.

''У разі передачі предмета лізингу в сублізинг право вимоги до продавця (постачальника) переходить до лізингоодержувача за договором сублізингу''

'''Обов'язковою умовою договору сублізингу є''' згода лізингодавця за договором лізингу, яка повинна надаватись в '''письмовій формі'''.

''До договору сублізингу застосовуються всі ті ж положення, що й для договору про договір фінансовоий лізинг.''

== Істотні умови договору фінансового лізингу ==

# Предмет лізингу;
# Строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу);
# Розмір лізингових платежів (можливість включення до них: суми, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платежу як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсації відсотків за кредитом; г) інших витрат лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу);
# Інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (наприклад, умови ремонту і технічного обслуговування предмета лізингу, про прискорену амортизацію предмета лізингу та ін.).

== Предмет договору фінансового лізингу ==

Предметом договору лізингу може бути майно з такими ознаками: неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, що відповідно до законодавства належить до основних фондів, не заборонена законом до вільного обігу на ринку і щодо якої немає обмежень про передачу в лізинг. 

'''Не можуть бути предметом лізингу''' земельні ділянки та інші природні об'єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їх відокремлені структурні підрозділи (філії, цехи, дільниці).

== Строк фінансового лізингу ==

Строк користування річчю за договором фінансового лізингу визначається сторонами договору лізингу, як правило, порівнянний зі строком повної її амортизації та за будь яких умов ''не може бути меншим одного року''

== Права сторін за договором ==

<big>Лізингодавець має право</big>:
# Інвестувати на придбання предмета лізингу як власні, так і залучені та позичкові кошти;
# Здійснювати перевірки дотримання лізингоодержувачем умов користування предметом лізингу та його утримання;
# Відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом;
# Вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках;
# Стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса;
# Вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору;
# Вимагати повернення предмета лізингу та виконання грошових зобов'язань за договором сублізингу безпосередньо йому в разі невиконання чи прострочення виконання грошових зобов'язань лізингоодержувачем за договором лізингу.

<big>Лізингоодержувач має право</big>:
# Обирати предмет лізингу та продавця або встановити специфікацію предмета лізингу і доручити вибір лізингодавцю;
# Відмовитися від прийняття предмета лізингу, який не відповідає його призначенню та/або умовам договору, специфікаціям;
# Вимагати розірвання договору лізингу або відмовитися від нього у передбачених законом та договором лізингу випадках;
# Вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням умов договору лізингу;

== Обов’язки сторін за договором ==

<big>Лізингодавець зобов’язаний:</big>
# У передбачені договором строки надати лізингоодержувачеві предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору;
# Попередити лізингоодержувача про відомі йому особливі властивості та недоліки предмета лізингу, що можуть становити небезпеку для життя, здоров'я, майна лізингоодержувача чи інших осіб або призводити до пошкодження самого предмета лізингу під час користування ним;
# Відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу;
# Відшкодовувати лізингоодержувачу витрати на поліпшення предмета лізингу, на його утримання або усунення недоліків у порядку та випадках, передбачених законом та/або договором;
# Прийняти предмет лізингу в разі дострокового розірвання договору лізингу або в разі закінчення строку користування предметом лізингу;
# Інші обов'язки відповідно до умов договору лізингу та нормативно-правових актів.

<big>Лізингоодержувач зобов’язаний:</big>
# Прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору;
# Відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу, підтримувати його у справному стані;
# Своєчасно сплачувати лізингові платежі;
# Надавати лізингодавцеві доступ до предмета лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання;
# Письмово повідомляти лізингодавця, а в гарантійний строк і продавця предмета, про всі випадки виявлення несправностей предмета лізингу, його поломок або збоїв у роботі;
# Письмово повідомляти про порушення строків проведення або непроведения поточного чи сезонного технічного обслуговування та про будь-які інші обставини, що можуть негативно позначитися на стані предмета лізингу, - негайно, але у будь-якому разі не пізніше другого робочого дня після дня настання вищезазначених подій чи фактів, якщо інше не встановлено договором;
# У разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором;
# Інші обов'язки відповідно до умов договору лізингу та нормативно-правових актів.

== Можливість відмови від договору лізингу ==

'''Лізингоодержувач має право відмовитися''' від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку. 

'''Лізингодавець має право відмовитися''' від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

== Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета лізингу та його страхування ==

З моменту передачі предмета лізингу у володіння лізингоодержувачу ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета лізингу переходить до лізингоодержувача, якщо інше не встановлено договором. 

Предмет лізингу та/або пов'язані із виконанням лізингових договорів ризики підлягають страхуванню, у разі якщо їх обов'язковість встановлена законом або договором. 

''Витрати на страхування за договором лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором.''

== Гарантії майнових прав сторін договору щодо предмета лізингу ==

* У разі переходу права власності на предмет лізингу від лізингодавця до іншої особи відповідні права та обов'язки лізингодавця за договором лізингу переходять до нового власника предмета лізингу;
* Якщо сторони договору лізингу уклали договір купівлі-продажу предмета лізингу, то право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача в разі та з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо договором не передбачене інше;
* Предмет лізингу не може бути конфісковано, на нього не може бути накладено арешту у зв'язку з будь-якими діями або бездіяльністю лізингоодержувача.

== Правові наслідки поліпшення лізингоодержувачем предмета лізингу ==

'''Лізингоодержувач має право поліпшити річ, яка є предметом договору лізингу, <big>лише за згодою лізингодавця.</big>'''
* Якщо поліпшення предмета лізингу ''здійснене без дозволу лізингодавця'', лізингоодержувач ''має право вилучити здійснені ним поліпшення'' за умови, що такі поліпшення можуть бути відділені від предмета лізингу без шкоди для нього.
* Якщо поліпшення речі зроблено ''за згодою лізингодавця'', лізингоодержувач ''має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості у рахунок лізингових платежів.''

[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право‎ ]]

Спори з питань використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів. Відповідальність за порушення водного законодавства

2017-08-30T06:53:00Z

Olena.smila:

== Нормативна база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Водний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0017700-04 Постанова Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» від 10.12.2004 № 17]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]

== Порядок розгляду спорів з питань використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів ==

'''Спори з питань використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів розглядаються:'''
* Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів – ''Міністерство екології та природніх ресурсів та Державна екологічна інспекція.''
* Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства – ''Державне агентство водних ресурсів України.''
* Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр – ''Державна служба геології та надр.''
* Місцевими радами.
* Судом або третейським судом у порядку, встановленому законодавством.

''Позивачі'' – центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, ''звільняються від сплати державного мита у справах про стягнення коштів на відшкодування збитків, завданих порушеннями водного законодавства.''

Відповідно до '''статті 67 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»],''' спори у галузі охорони навколишнього природного середовища вирішуються судом, місцевими радами чи органами, які утворюються ними, відповідно до їх компетенції і в порядку, встановленому законодавством України.

Спори підприємств, установ і організацій України у галузі охорони навколишнього природного середовища з підприємствами, установами та організаціями інших держав, розглядаються комісіями, що утворюються на паритетних засадах із представників України і заінтересованих держав, або третейським судом.

== Відповідальність за порушення водного законодавства ==

Відповідно до '''статті 110 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Водного кодексу України]''', порушення водного законодавства тягне за собою '''''дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність''''' згідно з законодавством України.

Водокористувачі ''звільняються від відповідальності'' за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій.

'''<big>Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у:</big>'''

# Самовільному захопленні водних об'єктів;
# Забрудненні та засміченні вод;
# Порушенні режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду;
# Руйнуванні русел річок, струмків та водотоків або порушенні природних умов поверхневого стоку під час будівництва і експлуатації автошляхів, залізниць та інших інженерних комунікацій;
# Введенні в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об'єктів без очисних споруд чи пристроїв належної потужності;
# Недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування;
# Самовільному проведенні гідротехнічних робіт (будівництво ставків, дамб, каналів, свердловин);
# Порушенні правил ведення державного обліку вод або перекрученні чи внесенні недостовірних відомостей в документи державної статистичної звітності;
# Пошкодженні водогосподарських та гідрометричних споруд і пристроїв, порушенні правил експлуатації та встановлених режимів їх роботи;
# Незаконному створенні систем скидання зворотних вод у водні об'єкти, міську каналізаційну мережу або зливну каналізацію та несанкціонованому скиданні зворотних вод;
# Використанні земель водного фонду не за призначенням;
# Неповідомленні (приховуванні) відомостей про аварійні ситуації на водних об'єктах;
# Відмові від надання (приховуванні) проектної документації та висновків щодо якості проектів підприємств, споруд та інших об'єктів, що можуть впливати на стан вод, а також актів і висновків комісій, які приймали об'єкт в експлуатацію;
# Порушенні правил охорони внутрішніх морських вод та територіального моря від забруднення та засмічення.

'''''Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші правопорушення щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.'''''

=== Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства ===

Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.

''Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.''

== Дисциплінарна відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. ==

Посадові особи та спеціалісти, винні в порушенні вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, згідно з рішеннями їх органів управління '''''позбавляються премій за основними результатами господарської діяльності повністю або частково.'''''

Порядок позбавлення премій визначається законодавством України.

== Цивільно-правова відповідальність за порушення водного законодавства. ==

Питання щодо застосування цивільної відповідальності за порушення водного законодавства регулюється '''статтею 69 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».]'''

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, <big>підлягає компенсації в повному обсязі.</big>

Особи, яким завдано такої шкоди, мають право на відшкодування неодержаних прибутків за час, необхідний для відновлення здоров'я, якості навколишнього природного середовища, відтворення природних ресурсів до стану, придатного для використання за цільовим призначенням.
Особи, що володіють джерелами підвищеної екологічної небезпеки, зобов'язані компенсувати заподіяну шкоду громадянам та юридичним особам, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок стихійних природних явищ чи навмисних дій потерпілих.

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0017700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля»] '''роз'яснює,''' що у справах про відшкодування шкоди, заподіяної забрудненням і засміченням вод, іншими порушеннями водного законодавства, слід керуватися, зокрема, статтею 111 Водного кодексу України, статтями 1166, 1192 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], які містять загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду та способи відшкодування такої шкоди.

== Адміністративна відповідальність за порушення водного законодавства. ==

''Адміністративна відповідальність є найбільш поширеним видом юридичної відповідальності'', що застосовується за порушення норм водного законодавства. Нормативною базою застосування адміністративної відповідальності є [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення та Водний кодекс України.]

Згідно '''статті 48 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]''', порушення права державної власності на води, зокрема, самовільне захоплення водних об'єктів або самовільне водокористування, переуступка права водокористування, а також укладення інших угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право державної власності на води, - ''тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'' 

Відповідно до '''статті 59 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]''', порушення правил охорони водних ресурсів, зокрема, забруднення і засмічення вод, порушення водоохоронного режиму на водозборах, яке спричиняє їх забруднення, водну ерозію грунтів та інші шкідливі явища, -
''тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''

Введення в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об'єктів без споруд і пристроїв, що запобігають забрудненню і засміченню вод або їх шкідливому діянню, - ''тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'' 

'''Стаття 59-1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]''' регулює питання стосовно порушення вимог щодо охорони територіальних і внутрішніх морських вод від забруднення і засмічення, зокрема, забруднення і засмічення територіальних і внутрішніх морських вод внаслідок скидів із суден, здійснених без дозволу спеціально уповноважених на те державних органів або з порушенням встановлених правил, -''тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти п'яти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'' 

Проведення навантажувальних та розвантажувальних робіт, що можуть призвести до забруднення територіальних і внутрішніх морських вод, без дозволу органів державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища, якщо одержання такого дозволу передбачено законодавством України, -''тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян''. 

Неповідомлення адміністрації найближчого порту України про проведене внаслідок крайньої необхідності без належного на те дозволу скидання у море шкідливих речовин з судна або іншого плавучого засобу, повітряного судна, платформи чи іншої штучно спорудженої у морі конструкції, а у випадках скидання з метою поховання - і органу, який видає дозволи та таке скидання, одразу після здійснення або в ході здійснення такого скидання - ''тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб судна або іншого плавучого засобу від сорока до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'' 

За Порушення правил водокористування, а саме забір води з порушенням планів водокористування, самовільне проведення гідротехнічних робіт, безгосподарне використання води (добутої або відведеної з водних об'єктів), порушення правил ведення первинного обліку кількості вод, що забираються з водних об'єктів і скидаються до них, та визначення якості вод, що скидаються, - ''тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'' 

'''Стаття 61 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]''' регулює питання стосовно пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, а саме пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, – ''тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''

Порушення правил експлуатації водогосподарських споруд і пристроїв - ''тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''

== Кримінальна відповідальність за порушення водного законодавства. ==

'''Відповідно до статті 242 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]''', порушення правил охорони вод (водних об'єктів), якщо це спричинило забруднення поверхневих чи підземних вод і водоносних горизонтів, джерел питних, лікувальних вод або зміну їхніх природних властивостей, або виснаження водних джерел і створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля, -

карається ''штрафом'' від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або ''позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю'' на строк до п'яти років, ''або обмеженням волі'' на той самий строк.

Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель або захворювання людей, масову загибель об'єктів тваринного і рослинного світу або інші тяжкі наслідки, - караються ''обмеженням волі'' на строк до п'яти років або ''позбавленням волі'' на той самий строк.

'''Стаття 243 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] встановлює відповідальність за порушення водного законоавства, а саме забруднення моря.'''

Забруднення моря в межах внутрішніх морських чи територіальних вод України або в межах вод виключної (морської) економічної зони України матеріалами чи речовинами, шкідливими для життя чи здоров'я людей, або відходами внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя чи здоров'я людей або живих ресурсів моря чи могло перешкодити законним видам використання моря, а також незаконне скидання чи поховання в межах внутрішніх морських чи територіальних вод України або у відкритому морі зазначених матеріалів, речовин і відходів -

караються ''штрафом'' від трьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або ''обмеженням волі'' на строк до трьох років, або ''позбавленням волі'' на той самий строк, ''з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю'' на строк до трьох років або без такого.

Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель або захворювання людей, масову загибель об'єктів тваринного і рослинного світу або інші тяжкі наслідки, - караються ''позбавленням волі'' на строк від двох до п'яти років ''з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.''

Неповідомлення спеціально відповідальними за те особами морських та повітряних суден або інших засобів і споруд, що знаходяться в морі, адміністрації найближчого порту України, іншому уповноваженому органу або особі, а у разі скидання з метою поховання - і організації, яка видає дозволи на скидання, інформації про підготовлюване або здійснене внаслідок крайньої потреби скидання чи невідворотні втрати ними в межах внутрішніх морських і територіальних вод України або у відкритому морі шкідливих речовин чи сумішей, що містять такі речовини понад встановлені норми, інших відходів, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей або живих ресурсів моря чи могло завдати шкоди зонам лікування і відпочинку або перешкодити іншим законним видам використання моря, -
карається ''штрафом'' від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ''або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю'' на строк до п'яти років, ''або обмеженням волі'' на строк до трьох років.

[[Категорія:Екологічне право‎]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Міністерства‎]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)‎‎]]

Житловий фонд соціального призначення

2017-06-27T11:44:18Z

Olena.smila: /* Договір найму соціального житла */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс Української РСР]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ru/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/586-14 Закон України «Про місцеві державні адміністрації»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про місцеве самоврядування»]

== Загальні положення ==

=== Визначення основних термінів та понять ===

'''житловий фонд соціального призначення''' - сукупність соціального житла, що надається громадянам України, які відповідно до закону потребують соціального захисту; 

'''соціальне житло''' - житло всіх форм власності (крім соціальних гуртожитків) із житлового фонду соціального призначення, що безоплатно надається громадянам України, які потребують соціального захисту, на підставі договору найму на певний строк; 

'''соціальний гуртожиток''' - соціальне житло, яке надається громадянам України на час їх перебування на соціальному квартирному обліку за умови, що таке житло є єдиним місцем їх проживання; 

'''соціальний квартирний облік''' - облік громадян України, які користуються правом на соціальне житло і перебувають у черзі на його отримання; 

'''спеціалізований будинок для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів''' - установа соціального обслуговування, яка крім приміщень для проживання включає комплекс служб соціально-побутового призначення та медичного обслуговування; 

'''спеціалізований будинок для бідних та безпритульних''' - установа соціального обслуговування, яка створюється з метою повного забезпечення бідних та безпритульних громадян приміщеннями для проживання, їжею, передбаченою законодавством медичною, правовою, соціальною, психологічною та побутовою допомогою, допомогою щодо працевлаштування; 

'''тимчасовий притулок для дорослих''' - установа соціального обслуговування, яка створюється з метою безоплатного забезпечення громадян без визначеного місця проживання тимчасовим житлом, їжею, передбаченою законодавством грошовою, медичною, правовою, соціальною, психологічною та побутовою допомогою, а також сприяння таким громадянам у встановленні особи, відновленні документів, паспортизації та працевлаштуванні. 

=== Право на соціальне житло ===

# Відповідно до Конституції України, кожен має право на житло. Громадянам України, які відповідно до закону потребують соціального захисту, соціальне житло надається безоплатно.
# Користування соціальним житлом є платним. Плата за соціальне житло, визначена статтею 28 Закону України "Про житловий фонд соціального призначення", складається з плати, яка вноситься безпосередньо наймачем, та державної допомоги, що надається відповідно до закону.
# Соціальне житло надається органами місцевого самоврядування.

=== Житло з житлового фонду соціального призначення ===

До житла з житлового фонду соціального призначення належать:
# квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, які надаються громадянам у порядку черги на одержання соціального житла;
# жилі приміщення у соціальних гуртожитках, які надаються громадянам на час їх перебування на соціальному квартирному обліку за умови, що таке житло є єдиним місцем їх проживання.
Соціальні гуртожитки створюються органами місцевого самоврядування і перебувають у комунальній власності. 

Соціальне житло використовується лише за призначенням відповідно до правил утримання жилих будинків. 

Соціальне житло має відповідати архітектурно-планувальним, технічним нормам і санітарно-гігієнічним вимогам, установленим державними будівельними нормами щодо такого житла, та бути придатним для проживання. 

Соціальне житло не підлягає піднайму, бронюванню, приватизації, продажу, даруванню, викупу та заставі. 

Надання громадянам квартир, садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення та жилих приміщень у соціальних гуртожитках проводиться за нормою, встановленою органом місцевого самоврядування, який надає соціальне житло але не менше мінімальної норми, яка встановлюється Кабінетом Міністрів України. 

=== Об'єкти та суб'єкти правовідносин, пов'язаних із формуванням і використанням житлового фонду соціального призначення ===

''Об'єктами правовідносин'' щодо формування і використання соціального житла є жилі приміщення для надання громадянам України, які потребують соціального захисту, відповідно до Закону України "Про житловий фонд соціального призначення". 

''Суб'єктами правовідносин'' щодо формування і використання соціального житла є: 

# громадяни України, які відповідно до законодавства визнані такими, що потребують соціального захисту та мають право на отримання соціального житла;
# органи виконавчої влади;
# органи місцевого самоврядування;
# юридичні та фізичні особи.

=== Формування житлового фонду соціального призначення ===

Житловий фонд соціального призначення формується органами місцевого самоврядування шляхом:

# будівництва нового житла;
# реконструкції існуючих жилих будинків, а також переобладнання нежилих будинків у жилі;
# отримання житла, переданого в дар органам місцевого самоврядування українськими та іноземними юридичними та фізичними особами, міжнародними громадськими організаціями;
# передачі в комунальну власність житла, вилученого на підставі судових рішень або визнаного в установленому законом порядку безхазяйним або відумерлим;
# передачі забудовниками місцевим радам частки жилої площі в новозбудованих будинках на підставах, передбачених законодавством;
# передачі з державної в комунальну власність соціального житла, побудованого за рахунок коштів державного бюджету;
# використання на договірних засадах приватного житлового фонду;
# набуття права власності на житло на інших підставах, не заборонених законом.
Передача житла з житлового фонду соціального призначення до інших житлових фондів, визначених законом, не допускається.

=== Повноваження Кабінету Міністрів України у житловій сфері щодо соціального житла ===

До повноважень Кабінету Міністрів України у житловій сфері щодо соціального житла належить:

# забезпечення реалізації державної політики у цій сфері;
# розроблення загальнодержавної програми розвитку соціального житла та здійснення контролю за її виконанням;
# координація діяльності центральних органів виконавчої влади та місцевих державних адміністрацій у цій сфері;
# здійснення інших повноважень у цій сфері відповідно до закону.

=== Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства ===

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, у житловій сфері щодо соціального житла:

# забезпечує формування державної житлової, науково-технічної та економічної політики формування і утримання житлового фонду соціального призначення;
# організовує в межах своїх повноважень розроблення загальнодержавної та місцевих програм розвитку соціального житла;
# здійснює нормативно-методичне забезпечення формування і утримання соціального житла;
# здійснює інші повноваження у цій сфері відповідно до закону.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, у житловій сфері щодо соціального житла:

# реалізує державну житлову політику щодо соціального житла;
# організовує в межах своїх повноважень реалізацію загальнодержавної та місцевих програм розвитку соціального житла;
# здійснює інші повноваження у цій сфері відповідно до закону.

=== Повноваження місцевих державних адміністрацій ===

Місцеві державні адміністрації відповідно до закону:

# забезпечують виконання державної політики з питань формування й утримання житлового фонду соціального призначення та здійснюють контроль за її реалізацією;
# беруть участь у розробленні загальнодержавної програми розвитку соціального житла;
# забезпечують спільно з відповідними органами місцевого самоврядування виконання затверджених загальнодержавної та місцевих програм розвитку соціального житла;
# здійснюють інші повноваження у цій сфері відповідно до закону.

=== Повноваження органів місцевого самоврядування ===

Органи місцевого самоврядування відповідно до закону:

# створюють за рахунок коштів місцевих бюджетів, інших джерел фінансування житловий фонд соціального призначення;
# здійснюють управління житловим фондом соціального призначення, організовують його належне обслуговування та ремонт, упорядкування та утримання прибудинкових територій;
# здійснюють контроль за використанням соціального житла за призначенням, визначають виконавця житлових та комунальних послуг у порядку, встановленому законом, вживають заходів щодо забезпечення збереження житлового фонду соціального призначення незалежно від форми власності;
# встановлюють плату за соціальне житло відповідно до статті Закону України "Про житловий фонд соціального призначення";
# приймають рішення про проведення реконструкції, капітального ремонту, переобладнання нежилих будинків у жилі або знесення непридатних для проживання жилих будинків з житлового фонду соціального призначення;
# забезпечують пристосування жилих будинків до потреб інвалідів та дітей-інвалідів, які мешкають у них, шляхом обладнання спеціальними засобами і пристосуваннями під'їздів, сходових клітин та житла, займаного інвалідами чи сім'ями, в яких є інваліди та/або діти-інваліди;
# ведуть облік громадян, які мають право на отримання квартир, садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення, приймають рішення про надання цим громадянам соціального житла на підставах і в порядку, визначених законом;
# ведуть щорічний моніторинг сукупного доходу громадян, які перебувають на соціальному квартирному обліку або вже отримали таке житло;
# укладають та розривають договори найму соціального житла;
# затверджують у межах своїх повноважень місцеві програми розвитку соціального житла, здійснюють контроль за їх виконанням;
# здійснюють інші повноваження у цій сфері відповідно до закону.

== Облік громадян, які мають право на отримання соціального житла ==

=== Підстави виникнення у громадянина права взяття на соціальний квартирний облік ===

Соціальний квартирний облік здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування за місцем проживання громадян (для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які досягли 16 років, осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - за місцем походження або проживання дітей такої категорії до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного
типу, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування), які мають право на отримання квартир, садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення, після набуття ними повної цивільної дієздатності відповідно до закону.
Правом взяття на соціальний квартирний облік користуються громадяни України: 

* для яких таке житло є єдиним місцем проживання або які мають право на поліпшення житлових умов відповідно до закону; 
* середньомісячний сукупний дохід яких за попередній рік з розрахунку на одну особу в сумі менший від величини опосередкованої вартості найму житла в даному населеному пункті та прожиткового мінімуму, встановленого законодавством. 

При визначенні середньомісячного сукупного доходу враховується вартість майна, що знаходиться у власності громадянина та членів його сім'ї на момент взяття на соціальний квартирний облік.

Порядок врахування вартості майна, що знаходиться у власності громадянина та членів його сім'ї, та порядок визначення величини опосередкованої вартості найму житла в населеному пункті затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Правом взяття на соціальний квартирний облік також користуються мешканці тимчасових притулків для дорослих, громадяни, які мають право на соціальний захист у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Перебування громадянина на соціальному квартирному обліку не є підставою для відмови йому у взятті на квартирний облік або зняття з квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, чи обліку осіб, які мають право на отримання житла (пільгових кредитів на будівництво і придбання житла) за державними житловими програмами для окремих категорій громадян, визначених законодавством.

Порядок взяття громадян на соціальний квартирний облік, їх перебування на такому обліку та зняття з нього затверджується Кабінетом Міністрів України.

Надання громадянам житла з житлового фонду соціального призначення здійснюється за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування. Таке рішення є підставою для укладення відповідного договору найму соціального житла.

Договір найму соціального житла діє до моменту виникнення обставин, за яких наймач соціального житла втрачає право на користування таким житлом.

У договорі найму соціального житла обов'язково зазначається вичерпний перелік підстав для припинення дії такого договору, визначених цим Законом.

=== Право позачергового отримання квартир або садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення ===

Право позачергового отримання квартир або садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення, за наявності в них права на отримання такого житла, мають:

# інваліди війни та особи, прирівняні до них законом, протягом двох років з дня взяття на соціальний квартирний облік, а з них інваліди I групи з числа учасників бойових дій на території інших держав - протягом року;
# особи, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" - протягом двох років з дня взяття на соціальний квартирний облік;
# колишні малолітні (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, які визнані інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин;
# дружини (чоловіки) померлих жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге;
# особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1, - протягом року з дня взяття на соціальний квартирний облік;
# особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 2;
# діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, після завершення перебування у відповідних закладах для таких дітей, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї або завершення терміну піклування над такими дітьми та в разі відсутності в таких дітей права на житло, а також особи з їх числа при завершенні ними строкової служби у Збройних Силах України або при поверненні їх з установ, які виконують покарання у вигляді позбавлення волі, - протягом місяця;
# діти-інваліди, які не мають батьків або батьки яких позбавлені батьківських прав і які проживають в установах соціального захисту населення, після досягнення повноліття;
# громадяни, незаконно засуджені і згодом реабілітовані, в разі неможливості повернення жилого приміщення, займаного ними раніше;
# громадяни, житло яких визнане в установленому порядку непридатним для проживання або не підлягає ремонту та реконструкції;
# громадяни, з якими органом місцевого самоврядування було розірвано договір найму соціального житла на підставі, визначеній частиною шостою статті 20 Закону України "Про житловий фонд соціального призначення", але протягом наступних трьох років з дня розірвання договору у них знов виникло таке право;
# сім'ї, які мають п'ятьох і більше дітей, та у разі народження у однієї жінки одночасно трьох і більше дітей.

=== Право першочергового отримання квартир або садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення ===

Право першочергового отримання квартир або садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення, за наявності в них права на отримання такого житла, мають:
# учасники бойових дій та особи, прирівняні до них законом, а з них учасники бойових дій, які дістали поранення, контузію або каліцтво під час участі в бойових діях чи при виконанні обов'язків військової служби, - протягом двох років з дня взяття на соціальний квартирний облік;
# учасники війни та особи, прирівняні до них законом;
# інваліди I і II груп;
# особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;
# Герої України, Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, а також особи, нагороджені орденами Слави, Трудової Слави, "За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР" усіх трьох ступенів, чотирма і більше медалями "За відвагу";
# колишні неповнолітні (яким на момент ув'язнення не виповнилося 16 років) в'язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, створених фашистською Німеччиною та її союзниками в період Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни, а також діти, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків;
# колишні в'язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання в період Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни; особи, які були насильно вивезені на примусові роботи на територію Німеччини або її союзників, що перебували у стані війни з колишнім Союзом РСР, або на території окупованих Німеччиною інших держав; діти партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога, яких у зв'язку з патріотичною діяльністю їх батьків було піддано репресіям, фізичним розправам, гонінням;
# особи, реабілітовані відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні";
# громадяни, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань за переліком, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;
# сім'ї та одинокі матері й батьки, які мають трьох або чотирьох дітей, а також у разі народження у однієї жінки одночасно двох дітей;
# сім'ї, які мають дитину-інваліда віком до 18 років або інваліда з дитинства I чи II групи;
# звільнені в запас або у відставку офіцери і військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань, що створюються Верховною Радою України, які проходили службу за контрактом або перебували на кадровій військовій службі;
# сім'ї осіб, які загинули під час виконання службових чи громадських обов'язків (у тому числі під час рятування життя людини) або на виробництві;
# особи, які одержали на виробництві травму або професійне захворювання, у зв'язку з чим не можуть проживати в одній кімнаті з іншими особами;
# молоді сім'ї, в яких вік чоловіка та дружини не перевищує 35 років, або неповні сім'ї, в яких мати (батько) віком до 35 років, одинокі молоді громадяни віком до 35 років та молоді вчені віком до 35 років;
# сім'ї з неповнолітніми дітьми;
# вагітні жінки;
# особи, які втратили працездатність;
# пенсіонери.

=== Порядок взяття громадян на соціальний квартирний облік ===

* Взяття громадян на соціальний квартирний облік здійснюється за рішенням органу місцевого самоврядування на підставі їх письмової заяви.
* Взяття громадян на соціальний квартирний облік може здійснюватися за заявою осіб, уповноважених ними на основі письмової довіреності, завіреної в установленому законом порядку.

Взяття на соціальний квартирний облік недієздатних громадян здійснюється за заявою опікуна або органу опіки та піклування.

Взяття на соціальний квартирний облік дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які досягли 16 років, здійснюється за заявою піклувальника, прийомних батьків, батьків-вихователів, адміністрації закладу, де проживає дитина, або органу опіки та піклування, а осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - за їх заявою.

* До заяви про взяття на соціальний квартирний облік додаються документи, які підтверджують обґрунтованість визнання у встановленому порядку громадянина малозабезпеченим та таким, що потребує надання соціального житла. Вичерпний перелік таких документів встановлюється органом місцевого самоврядування, який здійснює взяття на соціальний квартирний облік.
* Громадянинові, який подав заяву про взяття на соціальний квартирний облік, відповідним органом місцевого самоврядування, що здійснює взяття на соціальний квартирний облік, видається розписка в одержанні документів з обов'язковим зазначенням їх переліку та дати їхнього отримання.
* Рішення про взяття на соціальний квартирний облік або про відмову у взятті на такий облік приймається органом місцевого самоврядування, що здійснює взяття на облік, за результатами розгляду заяви та інших представлених відповідно до частини третьої цієї статті документів не пізніше тридцяти робочих днів від дня подання зазначених документів у даний орган.
* Орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про взяття на соціальний квартирний облік громадянина, для якого соціальне житло є єдиним місцем проживання, одночасно, за письмовою заявою зазначеного громадянина, приймає рішення про надання йому жилого приміщення у соціальному гуртожитку протягом усього терміну його перебування на соціальному квартирному обліку.
* Орган місцевого самоврядування, що здійснює взяття на соціальний квартирний облік, не пізніше семи робочих днів від дня прийняття рішення про взяття на соціальний квартирний облік направляє письмове повідомлення із зазначенням дати взяття на облік, виду і номера черги або підстави відмови у задоволенні заяви.
* Орган місцевого самоврядування укладає з громадянином, для якого соціальне житло є єдиним місцем проживання, договір найму жилого приміщення у соціальному гуртожитку з дати взяття його на облік.
* Відмова у взятті громадян на соціальний квартирний облік може бути оскаржена в судовому порядку.

=== Порядок ведення органом місцевого самоврядування соціального квартирного обліку громадян ===

* Списки громадян для отримання соціального житла в порядку загальної черги, першочергово або позачергово розміщуються окремо та підлягають оприлюдненню.
* Поряд із списками, зазначеними у частині першій цієї статті, розміщується порядок надання соціального житла.
* Орган місцевого самоврядування проводить щорічний моніторинг доходів громадян, які перебувають на соціальному квартирному обліку, та членів їх сімей за попередній рік.
Порядок проведення щорічного моніторингу доходів громадян, які перебувають на соціальному квартирному обліку, та членів їх сімей затверджується Кабінетом Міністрів України.
* У разі якщо середньомісячний сукупний дохід громадянина, який перебуває на соціальному квартирному обліку, та членів його сім'ї за попередні два роки поспіль з розрахунку на одну особу змінився і став вищий за величину опосередкованої вартості найму житла в даному населеному пункті, передбачену пунктом "б" частини другої статті 10 цього Закону, та прожитковий мінімум, така зміна є підставою для зняття зазначеного громадянина з соціального квартирного обліку.
Зняття із соціального квартирного обліку громадянина, який на підставі договору найму проживає у соціальному гуртожитку, є підставою для розірвання такого договору найму.
* За громадянином, який перебував на соціальному квартирному обліку і був знятий з такого обліку на підставі, визначеній частиною четвертою цієї статті, протягом наступних трьох років з дня зняття з обліку зберігається право поновлення в черзі за його номером у цій черзі за умови відновлення права такого громадянина на отримання соціального житла відповідно до частини другої статті 10 Закону України "Про житловий фонд соціального призначення".
* Громадяни, які відповідно до умов, визначених частиною другою статті 10 Закону України "Про житловий фонд соціального призначення", втратили право перебувати на соціальному квартирному обліку, за їх згодою можуть бути включені до списків осіб на одержання державних цільових довгострокових кредитів на будівництво чи придбання житла.
Положення про державні цільові довгострокові кредити на будівництво чи придбання житла затверджується Кабінетом Міністрів України.
* Соціальний квартирний облік громадян, встановлення черговості, а також розподіл жилої площі здійснюються під громадським контролем відповідно до статті 17 цього Закону України "Про житловий фонд соціального призначення" з додержанням гласності.

=== Громадський контроль за розподілом соціального житла ===

# Громадський контроль за розподілом соціального житла здійснюється наглядовою радою.
# Наглядова рада формується за принципом рівного представництва від органу місцевого самоврядування, який веде соціальний квартирний облік і здійснює надання соціального житла, громадських організацій, у статутній діяльності яких передбачено сприяння громадянам, які потребують соціального захисту, та представників підприємств, установ, організацій різних форм власності.
# Порядок формування та діяльності наглядової ради визначається Кабінетом Міністрів України.

=== Підстави для відмови у взятті громадянина на соціальний квартирний облік ===

Відмова у взятті громадянина на соціальний квартирний облік допускається в разі:
# непредставлення необхідних документів відповідно до частини третьої статті 13 цього Закону;
# подання документів з виправленнями;
# подання документів, які не підтверджують можливість визнання у встановленому порядку відповідного громадянина таким, що потребує надання соціального житла;
# подання документів із заздалегідь неправдивою інформацією, що було встановлено органом, який приймає на соціальний квартирний облік.
Рішення про відмову у взятті на соціальний квартирний облік повинне містити підстави відмови з обов'язковим посиланням на порушення, передбачені частиною першою цієї статті. 

Письмова відповідь з рішенням про відмову у взятті на соціальний квартирний облік видається (направляється) громадянинові, який подав відповідну заяву, не пізніше трьох робочих днів від дня прийняття такого рішення.

=== Зняття громадянина із соціального квартирного обліку ===

Громадянин знімається із соціального квартирного обліку в разі:

# подання за місцем обліку заяви про зняття з обліку;
# втрати підстав, визначених частиною другою статті 10 цього Закону, що дають право на отримання соціального житла;
# виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту;
# одержання ним у встановленому порядку кредитів на будівництво чи придбання житла;
# надання йому у встановленому порядку земельної ділянки для будівництва приватного житлового будинку;
# виявлення в документах, які надавалися ним до органу, що здійснює взяття на соціальний квартирний облік, відомостей, які не відповідають дійсності, але стали підставою для прийняття на соціальний квартирний облік, а також неправомірних дій посадових осіб органу, що здійснює взяття на соціальний квартирний облік, при вирішенні питання про взяття на соціальний квартирний облік.

Рішення про зняття громадян із соціального квартирного обліку приймається органом, за рішенням якого такий громадянин був взятий на соціальний квартирний облік, не пізніше тридцяти робочих днів від дня виявлення обставин, що є підставою для ухвалення рішення про зняття із соціального квартирного обліку.

Про зняття громадянина із соціального квартирного обліку йому повідомляється в письмовій формі протягом тридцяти робочих днів із зазначенням причини зняття.

== Надання житла з житлового фонду соціального призначення та користування таким житлом ==

=== Договір найму соціального житла ===

# Підставою для заселення житла із житлового фонду соціального призначення є договір найму соціального житла.
# Договір найму соціального житла - угода, оформлена в письмовій формі, за якою одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання в ньому на певний строк.
# Договір найму соціального житла укладається між органом місцевого самоврядування або уповноваженим ним органом і наймачем або уповноваженою ним особою.
# У договорі найму соціального житла мають бути вказані особи, які проживатимуть разом із наймачем. Ці особи набувають рівних з наймачем прав та обов'язків щодо користування соціальним житлом. Наймач соціального житла вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, своїх дітей, батьків. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.
# Орган місцевого самоврядування, який надав соціальне житло, проводить щорічний моніторинг доходів наймача та членів його сім'ї, які проживають разом з ним, за попередній рік.
# Порядок проведення щорічного моніторингу доходів наймача соціального житла та членів його сім'ї, які проживають разом з ним, затверджується Кабінетом Міністрів України.
# У разі якщо середньомісячний сукупний дохід наймача квартири або садибного (одноквартирного) жилого будинку з житлового фонду соціального призначення та членів його сім'ї за попередні два роки поспіль з розрахунку на одну особу змінився і став вищий за величину опосередкованої вартості найму житла в даному населеному пункті, передбачену пунктом "б" частини другої статті 10 Закону України "Про житловий фонд соціального призначення", та прожитковий мінімум, така зміна єпідставою для розірвання договору найму соціального житла.
# У разі розірвання договору найму соціального житла наймач та члени його сім'ї, які проживають разом з ним, зобов'язані протягом трьох місяців з дня розірвання такого договору добровільно звільнити надане жиле приміщення. У разі незгоди добровільно звільнити жиле приміщення наймач та члени його сім'ї можуть бути виселені за рішенням суду.
# Громадянин, з яким органом місцевого самоврядування було розірвано договір найму квартири або садибного (одноквартирного) жилого будинку з житлового фонду соціального призначення на підставі, визначеній частиною шостою цієї статті, протягом наступних трьох років з дня розірвання договору має право на включення його до списків на позачергове отримання квартири або садибного (одноквартирного) жилого будинку з житлового фонду соціального призначення за умови відновлення права такого громадянина на отримання соціального житла.
# Договір найму соціального житла може бути розірваний на вимогу наймача. На вимогу наймодавця договір найму соціального житла може бути розірваний лише за рішенням суду.
# Форма типового договору найму соціального житла затверджується Кабінетом Міністрів України.

[[Категорія:Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування‎]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]

Спори з питань використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів. Відповідальність за порушення водного законодавства

2017-06-23T10:50:19Z

Olena.smila: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Водний кодекс України] * [http://zakon5.rada....

== Нормативна база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Водний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0017700-04 Постанова Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» від 10.12.2004 № 17]

== Порядок розгляду спорів з питань використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів ==

'''Спори з питань використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів розглядаються:'''
* Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів – ''Міністерство екології та природніх ресурсів та Державна екологічна інспекція.''
* Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства – ''Державне агентство водних ресурсів України.''
* Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр – ''Державна служба геології та надр.''
* Місцевими радами.
* Судом або третейським судом у порядку, встановленому законодавством.

''Позивачі'' – центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, ''звільняються від сплати державного мита у справах про стягнення коштів на відшкодування збитків, завданих порушеннями водного законодавства.''

Відповідно до '''статті 67 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»],''' спори у галузі охорони навколишнього природного середовища вирішуються судом, місцевими радами чи органами, які утворюються ними, відповідно до їх компетенції і в порядку, встановленому законодавством України.

Спори підприємств, установ і організацій України у галузі охорони навколишнього природного середовища з підприємствами, установами та організаціями інших держав, розглядаються комісіями, що утворюються на паритетних засадах із представників України і заінтересованих держав, або третейським судом.

== Відповідальність за порушення водного законодавства ==

Відповідно до '''статті 110 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Водного кодексу України]''', порушення водного законодавства тягне за собою '''''дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність''''' згідно з законодавством України.

Водокористувачі ''звільняються від відповідальності'' за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій.

'''<big>Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у:</big>'''

# Самовільному захопленні водних об'єктів;
# Забрудненні та засміченні вод;
# Порушенні режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду;
# Руйнуванні русел річок, струмків та водотоків або порушенні природних умов поверхневого стоку під час будівництва і експлуатації автошляхів, залізниць та інших інженерних комунікацій;
# Введенні в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об'єктів без очисних споруд чи пристроїв належної потужності;
# Недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування;
# Самовільному проведенні гідротехнічних робіт (будівництво ставків, дамб, каналів, свердловин);
# Порушенні правил ведення державного обліку вод або перекрученні чи внесенні недостовірних відомостей в документи державної статистичної звітності;
# Пошкодженні водогосподарських та гідрометричних споруд і пристроїв, порушенні правил експлуатації та встановлених режимів їх роботи;
# Незаконному створенні систем скидання зворотних вод у водні об'єкти, міську каналізаційну мережу або зливну каналізацію та несанкціонованому скиданні зворотних вод;
# Використанні земель водного фонду не за призначенням;
# Неповідомленні (приховуванні) відомостей про аварійні ситуації на водних об'єктах;
# Відмові від надання (приховуванні) проектної документації та висновків щодо якості проектів підприємств, споруд та інших об'єктів, що можуть впливати на стан вод, а також актів і висновків комісій, які приймали об'єкт в експлуатацію;
# Порушенні правил охорони внутрішніх морських вод та територіального моря від забруднення та засмічення.

'''''Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші правопорушення щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.'''''

=== Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства ===

Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.

''Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.''

== Дисциплінарна відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. ==

Посадові особи та спеціалісти, винні в порушенні вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, згідно з рішеннями їх органів управління '''''позбавляються премій за основними результатами господарської діяльності повністю або частково.'''''

Порядок позбавлення премій визначається законодавством України.

== Цивільно-правова відповідальність за порушення водного законодавства. ==

Питання щодо застосування цивільної відповідальності за порушення водного законодавства регулюється '''статтею 69 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».]'''

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, <big>підлягає компенсації в повному обсязі.</big>

Особи, яким завдано такої шкоди, мають право на відшкодування неодержаних прибутків за час, необхідний для відновлення здоров'я, якості навколишнього природного середовища, відтворення природних ресурсів до стану, придатного для використання за цільовим призначенням.
Особи, що володіють джерелами підвищеної екологічної небезпеки, зобов'язані компенсувати заподіяну шкоду громадянам та юридичним особам, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок стихійних природних явищ чи навмисних дій потерпілих.

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0017700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля»] '''роз'яснює,''' що у справах про відшкодування шкоди, заподіяної забрудненням і засміченням вод, іншими порушеннями водного законодавства, слід керуватися, зокрема, статтею 111 Водного кодексу України, статтями 1166, 1192 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], які містять загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду та способи відшкодування такої шкоди.

== Адміністративна відповідальність за порушення водного законодавства. ==

''Адміністративна відповідальність є найбільш поширеним видом юридичної відповідальності'', що застосовується за порушення норм водного законодавства. Нормативною базою застосування адміністративної відповідальності є [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення та Водний кодекс України.]

Згідно '''статті 48 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]''', порушення права державної власності на води, зокрема, самовільне захоплення водних об'єктів або самовільне водокористування, переуступка права водокористування, а також укладення інших угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право державної власності на води, - ''тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'' 

Відповідно до '''статті 59 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]''', порушення правил охорони водних ресурсів, зокрема, забруднення і засмічення вод, порушення водоохоронного режиму на водозборах, яке спричиняє їх забруднення, водну ерозію грунтів та інші шкідливі явища, -
''тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''

Введення в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об'єктів без споруд і пристроїв, що запобігають забрудненню і засміченню вод або їх шкідливому діянню, - ''тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'' 

'''Стаття 59-1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]''' регулює питання стосовно порушення вимог щодо охорони територіальних і внутрішніх морських вод від забруднення і засмічення, зокрема, забруднення і засмічення територіальних і внутрішніх морських вод внаслідок скидів із суден, здійснених без дозволу спеціально уповноважених на те державних органів або з порушенням встановлених правил, -''тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти п'яти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'' 

Проведення навантажувальних та розвантажувальних робіт, що можуть призвести до забруднення територіальних і внутрішніх морських вод, без дозволу органів державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища, якщо одержання такого дозволу передбачено законодавством України, -''тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян''. 

Неповідомлення адміністрації найближчого порту України про проведене внаслідок крайньої необхідності без належного на те дозволу скидання у море шкідливих речовин з судна або іншого плавучого засобу, повітряного судна, платформи чи іншої штучно спорудженої у морі конструкції, а у випадках скидання з метою поховання - і органу, який видає дозволи та таке скидання, одразу після здійснення або в ході здійснення такого скидання - ''тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб судна або іншого плавучого засобу від сорока до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'' 

За Порушення правил водокористування, а саме забір води з порушенням планів водокористування, самовільне проведення гідротехнічних робіт, безгосподарне використання води (добутої або відведеної з водних об'єктів), порушення правил ведення первинного обліку кількості вод, що забираються з водних об'єктів і скидаються до них, та визначення якості вод, що скидаються, - ''тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'' 

'''Стаття 61 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]''' регулює питання стосовно пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, а саме пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, – ''тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''

Порушення правил експлуатації водогосподарських споруд і пристроїв - ''тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''

[[Категорія:Екологічне право‎]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Міністерства‎]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)‎‎]]

Договір фінансового лізингу

2017-05-29T10:05:35Z

Olena.smila:

== Нормативна база ==

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодексом України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про фінансовий лізинг»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс Украни]

== Загальні положення договору ==

'''Фінансовий лізинг''' – це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.
За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). 

''Форма договору фінансового лізингу'' - договір фінансового лізингу має бути укладений в письмовій формі.

== Суб'єкти (сторони) фінансового лізингу ==

* лізингодавець – юридична особа, яка передає право володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачу;
* лізингоодержувач – фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця;
* продавець (постачальник) – фізична або юридична особа, в якої лізингодавець набуває річ, що в наступному буде передана як предмет лізингу лізингоодержувачу;
* інші юридичні або фізичні особи, які є сторонами багатостороннього договору лізингу.

== Сублізинг ==

'''Сублізинг'''- це вид піднайму предмета лізингу, у відповідності з яким лізингоодержувач за договором лізингу передає третім особам (лізингоодержувачам за договором сублізингу) у користування за плату на погоджений строк відповідно до умов договору сублізингу предмет лізингу, отриманий раніше від лізингодавця за договором лізингу.

''У разі передачі предмета лізингу в сублізинг право вимоги до продавця (постачальника) переходить до лізингоодержувача за договором сублізингу''

'''Обов'язковою умовою договору сублізингу є''' згода лізингодавця за договором лізингу, яка повинна надаватись в '''письмовій формі'''.

''До договору сублізингу застосовуються всі ті ж положення, що й для договору про договір фінансовоий лізинг.''

== Істотні умови договору фінансового лізингу ==

# Предмет лізингу;
# Строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу);
# Розмір лізингових платежів (можливість включення до них: суми, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платежу як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсації відсотків за кредитом; г) інших витрат лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу);
# Інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (наприклад, умови ремонту і технічного обслуговування предмета лізингу, про прискорену амортизацію предмета лізингу та ін.).

== Предмет договору фінансового лізингу ==

Предметом договору лізингу може бути майно з такими ознаками: неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, що відповідно до законодавства належить до основних фондів, не заборонена законом до вільного обігу на ринку і щодо якої немає обмежень про передачу в лізинг. 

'''Не можуть бути предметом лізингу''' земельні ділянки та інші природні об'єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їх відокремлені структурні підрозділи (філії, цехи, дільниці).

== Строк фінансового лізингу ==

Строк користування річчю за договором фінансового лізингу визначається сторонами договору лізингу, як правило, порівнянний зі строком повної її амортизації та за будь яких умов ''не може бути меншим одного року''

== Права сторін за договором ==

<big>Лізингодавець має право</big>:
# Інвестувати на придбання предмета лізингу як власні, так і залучені та позичкові кошти;
# Здійснювати перевірки дотримання лізингоодержувачем умов користування предметом лізингу та його утримання;
# Відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом;
# Вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках;
# Стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса;
# Вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору;
# Вимагати повернення предмета лізингу та виконання грошових зобов'язань за договором сублізингу безпосередньо йому в разі невиконання чи прострочення виконання грошових зобов'язань лізингоодержувачем за договором лізингу.

<big>Лізингоодержувач має право</big>:
# Обирати предмет лізингу та продавця або встановити специфікацію предмета лізингу і доручити вибір лізингодавцю;
# Відмовитися від прийняття предмета лізингу, який не відповідає його призначенню та/або умовам договору, специфікаціям;
# Вимагати розірвання договору лізингу або відмовитися від нього у передбачених законом та договором лізингу випадках;
# Вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням умов договору лізингу;

== Обов’язки сторін за договором ==

<big>Лізингодавець зобов’язаний:</big>
# У передбачені договором строки надати лізингоодержувачеві предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору;
# Попередити лізингоодержувача про відомі йому особливі властивості та недоліки предмета лізингу, що можуть становити небезпеку для життя, здоров'я, майна лізингоодержувача чи інших осіб або призводити до пошкодження самого предмета лізингу під час користування ним;
# Відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу;
# Відшкодовувати лізингоодержувачу витрати на поліпшення предмета лізингу, на його утримання або усунення недоліків у порядку та випадках, передбачених законом та/або договором;
# Прийняти предмет лізингу в разі дострокового розірвання договору лізингу або в разі закінчення строку користування предметом лізингу;
# Інші обов'язки відповідно до умов договору лізингу та нормативно-правових актів.

<big>Лізингоодержувач зобов’язаний:</big>
# Прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору;
# Відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу, підтримувати його у справному стані;
# Своєчасно сплачувати лізингові платежі;
# Надавати лізингодавцеві доступ до предмета лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання;
# Письмово повідомляти лізингодавця, а в гарантійний строк і продавця предмета, про всі випадки виявлення несправностей предмета лізингу, його поломок або збоїв у роботі;
# Письмово повідомляти про порушення строків проведення або непроведения поточного чи сезонного технічного обслуговування та про будь-які інші обставини, що можуть негативно позначитися на стані предмета лізингу, - негайно, але у будь-якому разі не пізніше другого робочого дня після дня настання вищезазначених подій чи фактів, якщо інше не встановлено договором;
# У разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором;
# Інші обов'язки відповідно до умов договору лізингу та нормативно-правових актів.

== Можливість відмови від договору лізингу ==

'''Лізингоодержувач має право відмовитися''' від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку. 

'''Лізингодавець має право відмовитися''' від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

== Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета лізингу та його страхування ==

З моменту передачі предмета лізингу у володіння лізингоодержувачу ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета лізингу переходить до лізингоодержувача, якщо інше не встановлено договором. 

Предмет лізингу та/або пов'язані із виконанням лізингових договорів ризики підлягають страхуванню, у разі якщо їх обов'язковість встановлена законом або договором. 

''Витрати на страхування за договором лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором.''

== Гарантії майнових прав сторін договору щодо предмета лізингу ==

* У разі переходу права власності на предмет лізингу від лізингодавця до іншої особи відповідні права та обов'язки лізингодавця за договором лізингу переходять до нового власника предмета лізингу;
* Якщо сторони договору лізингу уклали договір купівлі-продажу предмета лізингу, то право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача в разі та з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо договором не передбачене інше;
* Предмет лізингу не може бути конфісковано, на нього не може бути накладено арешту у зв'язку з будь-якими діями або бездіяльністю лізингоодержувача.

[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право‎ ]]

Договір фінансового лізингу

2017-04-11T11:01:34Z

Olena.smila:

== Нормативна база ==

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодексом України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про фінансовий лізинг»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс Украни]

== Загальні положення договору ==

'''Фінансовий лізинг''' – це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.
За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). 

''Форма договору фінансового лізингу'' - договір фінансового лізингу має бути укладений в письмовій формі.

== Суб'єкти (сторони) фінансового лізингу ==

* лізингодавець – юридична особа, яка передає право володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачу;
* лізингоодержувач – фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця;
* продавець (постачальник) – фізична або юридична особа, в якої лізингодавець набуває річ, що в наступному буде передана як предмет лізингу лізингоодержувачу;
* інші юридичні або фізичні особи, які є сторонами багатостороннього договору лізингу.

== Сублізинг ==

'''Сублізинг'''- це вид піднайму предмета лізингу, у відповідності з яким лізингоодержувач за договором лізингу передає третім особам (лізингоодержувачам за договором сублізингу) у користування за плату на погоджений строк відповідно до умов договору сублізингу предмет лізингу, отриманий раніше від лізингодавця за договором лізингу.

''У разі передачі предмета лізингу в сублізинг право вимоги до продавця (постачальника) переходить до лізингоодержувача за договором сублізингу''

'''Обов'язковою умовою договору сублізингу є''' згода лізингодавця за договором лізингу, яка повинна надаватись в '''письмовій формі'''.

''До договору сублізингу застосовуються всі ті ж положення, що й для договору про договір фінансовоий лізинг.''

== Істотні умови договору фінансового лізингу ==

# Предмет лізингу;
# Строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу);
# Розмір лізингових платежів (можливість включення до них: суми, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платежу як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсації відсотків за кредитом; г) інших витрат лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу);
# Інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (наприклад, умови ремонту і технічного обслуговування предмета лізингу, про прискорену амортизацію предмета лізингу та ін.).

== Предмет договору фінансового лізингу ==

Предметом договору лізингу може бути майно з такими ознаками: неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, що відповідно до законодавства належить до основних фондів, не заборонена законом до вільного обігу на ринку і щодо якої немає обмежень про передачу в лізинг. 

'''Не можуть бути предметом лізингу''' земельні ділянки та інші природні об'єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їх відокремлені структурні підрозділи (філії, цехи, дільниці).

== Строк фінансового лізингу ==

Строк користування річчю за договором фінансового лізингу визначається сторонами договору лізингу, як правило, порівнянний зі строком повної її амортизації та за будь яких умов ''не може бути меншим одного року''

== Права сторін за договором ==

<big>Лізингодавець має право</big>:
# Інвестувати на придбання предмета лізингу як власні, так і залучені та позичкові кошти;
# Здійснювати перевірки дотримання лізингоодержувачем умов користування предметом лізингу та його утримання;
# Відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом;
# Вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках;
# Стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса;
# Вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору;
# Вимагати повернення предмета лізингу та виконання грошових зобов'язань за договором сублізингу безпосередньо йому в разі невиконання чи прострочення виконання грошових зобов'язань лізингоодержувачем за договором лізингу.

<big>Лізингоодержувач має право</big>:
# Обирати предмет лізингу та продавця або встановити специфікацію предмета лізингу і доручити вибір лізингодавцю;
# Відмовитися від прийняття предмета лізингу, який не відповідає його призначенню та/або умовам договору, специфікаціям;
# Вимагати розірвання договору лізингу або відмовитися від нього у передбачених законом та договором лізингу випадках;
# Вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням умов договору лізингу;

== Обов’язки сторін за договором ==

<big>Лізингодавець зобов’язаний:</big>
# У передбачені договором строки надати лізингоодержувачеві предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору;
# Попередити лізингоодержувача про відомі йому особливі властивості та недоліки предмета лізингу, що можуть становити небезпеку для життя, здоров'я, майна лізингоодержувача чи інших осіб або призводити до пошкодження самого предмета лізингу під час користування ним;
# Відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу;
# Відшкодовувати лізингоодержувачу витрати на поліпшення предмета лізингу, на його утримання або усунення недоліків у порядку та випадках, передбачених законом та/або договором;
# Прийняти предмет лізингу в разі дострокового розірвання договору лізингу або в разі закінчення строку користування предметом лізингу;
# Інші обов'язки відповідно до умов договору лізингу та нормативно-правових актів.

<big>Лізингоодержувач зобов’язаний:</big>
# Прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору;
# Відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу, підтримувати його у справному стані;
# Своєчасно сплачувати лізингові платежі;
# Надавати лізингодавцеві доступ до предмета лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання;
# Письмово повідомляти лізингодавця, а в гарантійний строк і продавця предмета, про всі випадки виявлення несправностей предмета лізингу, його поломок або збоїв у роботі;
# Письмово повідомляти про порушення строків проведення або непроведения поточного чи сезонного технічного обслуговування та про будь-які інші обставини, що можуть негативно позначитися на стані предмета лізингу, - негайно, але у будь-якому разі не пізніше другого робочого дня після дня настання вищезазначених подій чи фактів, якщо інше не встановлено договором;
# У разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором;
# Інші обов'язки відповідно до умов договору лізингу та нормативно-правових актів.

== Можливість відмови від договору лізингу ==
'''Лізингоодержувач має право відмовитися''' від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку. 

'''Лізингодавець має право відмовитися''' від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

== Гарантії майнових прав сторін договору щодо предмета лізингу ==
* У разі переходу права власності на предмет лізингу від лізингодавця до іншої особи відповідні права та обов'язки лізингодавця за договором лізингу переходять до нового власника предмета лізингу;
* Якщо сторони договору лізингу уклали договір купівлі-продажу предмета лізингу, то право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача в разі та з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо договором не передбачене інше;
* Предмет лізингу не може бути конфісковано, на нього не може бути накладено арешту у зв'язку з будь-якими діями або бездіяльністю лізингоодержувача.

[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право‎ ]]

Договір фінансового лізингу

2017-02-16T07:35:53Z

Olena.smila: /* Загальні положення договору */

== Нормативна база ==

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодексом України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про фінансовий лізинг»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс Украни]

== Загальні положення договору ==

'''Фінансовий лізинг''' – це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.
За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). 

''Форма договору фінансового лізингу'' - договір фінансового лізингу має бути укладений в письмовій формі.

== Суб'єкти (сторони) фінансового лізингу ==

* лізингодавець – юридична особа, яка передає право володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачу;
* лізингоодержувач – фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця;
* продавець (постачальник) – фізична або юридична особа, в якої лізингодавець набуває річ, що в наступному буде передана як предмет лізингу лізингоодержувачу;
* інші юридичні або фізичні особи, які є сторонами багатостороннього договору лізингу.

== Істотні умови договору фінансового лізингу ==

# Предмет лізингу;
# Строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу);
# Розмір лізингових платежів (можливість включення до них: суми, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платежу як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсації відсотків за кредитом; г) інших витрат лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу);
# Інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (наприклад, умови ремонту і технічного обслуговування предмета лізингу, про прискорену амортизацію предмета лізингу та ін.).

== Предмет договору фінансового лізингу ==

Предметом договору лізингу може бути майно з такими ознаками: неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, що відповідно до законодавства належить до основних фондів, не заборонена законом до вільного обігу на ринку і щодо якої немає обмежень про передачу в лізинг. 

'''Не можуть бути предметом лізингу''' земельні ділянки та інші природні об'єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їх відокремлені структурні підрозділи (філії, цехи, дільниці).

== Строк фінансового лізингу ==

Строк користування річчю за договором фінансового лізингу визначається сторонами договору лізингу, як правило, порівнянний зі строком повної її амортизації та за будь яких умов ''не може бути меншим одного року''

== Права сторін за договором ==

<big>Лізингодавець має право</big>:
# Інвестувати на придбання предмета лізингу як власні, так і залучені та позичкові кошти;
# Здійснювати перевірки дотримання лізингоодержувачем умов користування предметом лізингу та його утримання;
# Відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом;
# Вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках;
# Стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса;
# Вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору;
# Вимагати повернення предмета лізингу та виконання грошових зобов'язань за договором сублізингу безпосередньо йому в разі невиконання чи прострочення виконання грошових зобов'язань лізингоодержувачем за договором лізингу.

<big>Лізингоодержувач має право</big>:
# Обирати предмет лізингу та продавця або встановити специфікацію предмета лізингу і доручити вибір лізингодавцю;
# Відмовитися від прийняття предмета лізингу, який не відповідає його призначенню та/або умовам договору, специфікаціям;
# Вимагати розірвання договору лізингу або відмовитися від нього у передбачених законом та договором лізингу випадках;
# Вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням умов договору лізингу;

== Обов’язки сторін за договором ==

<big>Лізингодавець зобов’язаний:</big>
# У передбачені договором строки надати лізингоодержувачеві предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору;
# Попередити лізингоодержувача про відомі йому особливі властивості та недоліки предмета лізингу, що можуть становити небезпеку для життя, здоров'я, майна лізингоодержувача чи інших осіб або призводити до пошкодження самого предмета лізингу під час користування ним;
# Відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу;
# Відшкодовувати лізингоодержувачу витрати на поліпшення предмета лізингу, на його утримання або усунення недоліків у порядку та випадках, передбачених законом та/або договором;
# Прийняти предмет лізингу в разі дострокового розірвання договору лізингу або в разі закінчення строку користування предметом лізингу;
# Інші обов'язки відповідно до умов договору лізингу та нормативно-правових актів.

<big>Лізингоодержувач зобов’язаний:</big>
# Прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору;
# Відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу, підтримувати його у справному стані;
# Своєчасно сплачувати лізингові платежі;
# Надавати лізингодавцеві доступ до предмета лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання;
# Письмово повідомляти лізингодавця, а в гарантійний строк і продавця предмета, про всі випадки виявлення несправностей предмета лізингу, його поломок або збоїв у роботі;
# Письмово повідомляти про порушення строків проведення або непроведения поточного чи сезонного технічного обслуговування та про будь-які інші обставини, що можуть негативно позначитися на стані предмета лізингу, - негайно, але у будь-якому разі не пізніше другого робочого дня після дня настання вищезазначених подій чи фактів, якщо інше не встановлено договором;
# У разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором;
# Інші обов'язки відповідно до умов договору лізингу та нормативно-правових актів.

== Можливість відмови від договору лізингу ==
'''Лізингоодержувач має право відмовитися''' від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку. 

'''Лізингодавець має право відмовитися''' від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

== Гарантії майнових прав сторін договору щодо предмета лізингу ==
* У разі переходу права власності на предмет лізингу від лізингодавця до іншої особи відповідні права та обов'язки лізингодавця за договором лізингу переходять до нового власника предмета лізингу;
* Якщо сторони договору лізингу уклали договір купівлі-продажу предмета лізингу, то право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача в разі та з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо договором не передбачене інше;
* Предмет лізингу не може бути конфісковано, на нього не може бути накладено арешту у зв'язку з будь-якими діями або бездіяльністю лізингоодержувача.

[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право‎ ]]

Договір фінансового лізингу

2017-02-16T07:35:06Z

Olena.smila: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодексом України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про фінансовий лізинг»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс Украни]

== Загальні положення договору ==

'''Фінансовий лізинг''' – це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.
За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). 

Ст. 1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_263 Конвенції УНІДРУА «Про міжнародний фінансовий лізинг»] зазначає, що '''фінансовий лізинг''' –це угода в якій одна сторона (лізингодавець), на умовах іншої сторони (лізингоодержувача) укладає договір (договір поставки) з третьою стороною (постачальником), згідно з яким лізингодавець одержує виробниче обладнання, засоби виробництва або інше обладнання (обладнання) на умовах, схвалених лізингоодержувачем настільки, наскільки вони стосуються його інтересів, та укладає договір (договір лізингу) з лізингоодержувачем, надаючи лізингоодержувачеві право користування обладнанням за лізингові платежі. 

''Форма договору фінансового лізингу'' - договір фінансового лізингу має бути укладений в письмовій формі.

== Суб'єкти (сторони) фінансового лізингу ==

* лізингодавець – юридична особа, яка передає право володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачу;
* лізингоодержувач – фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця;
* продавець (постачальник) – фізична або юридична особа, в якої лізингодавець набуває річ, що в наступному буде передана як предмет лізингу лізингоодержувачу;
* інші юридичні або фізичні особи, які є сторонами багатостороннього договору лізингу.

== Істотні умови договору фінансового лізингу ==

# Предмет лізингу;
# Строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу);
# Розмір лізингових платежів (можливість включення до них: суми, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платежу як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсації відсотків за кредитом; г) інших витрат лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу);
# Інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (наприклад, умови ремонту і технічного обслуговування предмета лізингу, про прискорену амортизацію предмета лізингу та ін.).

== Предмет договору фінансового лізингу ==

Предметом договору лізингу може бути майно з такими ознаками: неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, що відповідно до законодавства належить до основних фондів, не заборонена законом до вільного обігу на ринку і щодо якої немає обмежень про передачу в лізинг. 

'''Не можуть бути предметом лізингу''' земельні ділянки та інші природні об'єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їх відокремлені структурні підрозділи (філії, цехи, дільниці).

== Строк фінансового лізингу ==

Строк користування річчю за договором фінансового лізингу визначається сторонами договору лізингу, як правило, порівнянний зі строком повної її амортизації та за будь яких умов ''не може бути меншим одного року''

== Права сторін за договором ==

<big>Лізингодавець має право</big>:
# Інвестувати на придбання предмета лізингу як власні, так і залучені та позичкові кошти;
# Здійснювати перевірки дотримання лізингоодержувачем умов користування предметом лізингу та його утримання;
# Відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом;
# Вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках;
# Стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса;
# Вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору;
# Вимагати повернення предмета лізингу та виконання грошових зобов'язань за договором сублізингу безпосередньо йому в разі невиконання чи прострочення виконання грошових зобов'язань лізингоодержувачем за договором лізингу.

<big>Лізингоодержувач має право</big>:
# Обирати предмет лізингу та продавця або встановити специфікацію предмета лізингу і доручити вибір лізингодавцю;
# Відмовитися від прийняття предмета лізингу, який не відповідає його призначенню та/або умовам договору, специфікаціям;
# Вимагати розірвання договору лізингу або відмовитися від нього у передбачених законом та договором лізингу випадках;
# Вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням умов договору лізингу;

== Обов’язки сторін за договором ==

<big>Лізингодавець зобов’язаний:</big>
# У передбачені договором строки надати лізингоодержувачеві предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору;
# Попередити лізингоодержувача про відомі йому особливі властивості та недоліки предмета лізингу, що можуть становити небезпеку для життя, здоров'я, майна лізингоодержувача чи інших осіб або призводити до пошкодження самого предмета лізингу під час користування ним;
# Відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу;
# Відшкодовувати лізингоодержувачу витрати на поліпшення предмета лізингу, на його утримання або усунення недоліків у порядку та випадках, передбачених законом та/або договором;
# Прийняти предмет лізингу в разі дострокового розірвання договору лізингу або в разі закінчення строку користування предметом лізингу;
# Інші обов'язки відповідно до умов договору лізингу та нормативно-правових актів.

<big>Лізингоодержувач зобов’язаний:</big>
# Прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору;
# Відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу, підтримувати його у справному стані;
# Своєчасно сплачувати лізингові платежі;
# Надавати лізингодавцеві доступ до предмета лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання;
# Письмово повідомляти лізингодавця, а в гарантійний строк і продавця предмета, про всі випадки виявлення несправностей предмета лізингу, його поломок або збоїв у роботі;
# Письмово повідомляти про порушення строків проведення або непроведения поточного чи сезонного технічного обслуговування та про будь-які інші обставини, що можуть негативно позначитися на стані предмета лізингу, - негайно, але у будь-якому разі не пізніше другого робочого дня після дня настання вищезазначених подій чи фактів, якщо інше не встановлено договором;
# У разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором;
# Інші обов'язки відповідно до умов договору лізингу та нормативно-правових актів.

== Можливість відмови від договору лізингу ==
'''Лізингоодержувач має право відмовитися''' від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку. 

'''Лізингодавець має право відмовитися''' від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

== Гарантії майнових прав сторін договору щодо предмета лізингу ==
* У разі переходу права власності на предмет лізингу від лізингодавця до іншої особи відповідні права та обов'язки лізингодавця за договором лізингу переходять до нового власника предмета лізингу;
* Якщо сторони договору лізингу уклали договір купівлі-продажу предмета лізингу, то право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача в разі та з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо договором не передбачене інше;
* Предмет лізингу не може бути конфісковано, на нього не може бути накладено арешту у зв'язку з будь-якими діями або бездіяльністю лізингоодержувача.

[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право‎ ]]

Договір фінансового лізингу

2016-12-15T15:44:25Z

Olena.smila: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодексом України] * [http://zakon2.rada.go...

== Нормативна база ==

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодексом України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про фінансовий лізинг»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс Украни]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_263 Конвенція УНІДРУА «Про міжнародний фінансовий лізинг» від 28.05.1988]

== Загальні положення договору ==

'''Фінансовий лізинг''' – це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.
За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). 

Ст. 1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_263 Конвенції УНІДРУА «Про міжнародний фінансовий лізинг»] зазначає, що '''фінансовий лізинг''' –це угода в якій одна сторона (лізингодавець), на умовах іншої сторони (лізингоодержувача) укладає договір (договір поставки) з третьою стороною (постачальником), згідно з яким лізингодавець одержує виробниче обладнання, засоби виробництва або інше обладнання (обладнання) на умовах, схвалених лізингоодержувачем настільки, наскільки вони стосуються його інтересів, та укладає договір (договір лізингу) з лізингоодержувачем, надаючи лізингоодержувачеві право користування обладнанням за лізингові платежі. 

''Форма договору фінансового лізингу'' - договір фінансового лізингу має бути укладений в письмовій формі.

== Суб'єкти (сторони) фінансового лізингу ==

* лізингодавець – юридична особа, яка передає право володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачу;
* лізингоодержувач – фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця;
* продавець (постачальник) – фізична або юридична особа, в якої лізингодавець набуває річ, що в наступному буде передана як предмет лізингу лізингоодержувачу;
* інші юридичні або фізичні особи, які є сторонами багатостороннього договору лізингу.

== Істотні умови договору фінансового лізингу ==

# Предмет лізингу;
# Строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу);
# Розмір лізингових платежів (можливість включення до них: суми, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платежу як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсації відсотків за кредитом; г) інших витрат лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу);
# Інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (наприклад, умови ремонту і технічного обслуговування предмета лізингу, про прискорену амортизацію предмета лізингу та ін.).

== Предмет договору фінансового лізингу ==

Предметом договору лізингу може бути майно з такими ознаками: неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, що відповідно до законодавства належить до основних фондів, не заборонена законом до вільного обігу на ринку і щодо якої немає обмежень про передачу в лізинг. 

'''Не можуть бути предметом лізингу''' земельні ділянки та інші природні об'єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їх відокремлені структурні підрозділи (філії, цехи, дільниці).

== Строк фінансового лізингу ==

Строк користування річчю за договором фінансового лізингу визначається сторонами договору лізингу, як правило, порівнянний зі строком повної її амортизації та за будь яких умов ''не може бути меншим одного року''

== Права сторін за договором ==

<big>Лізингодавець має право</big>:
# Інвестувати на придбання предмета лізингу як власні, так і залучені та позичкові кошти;
# Здійснювати перевірки дотримання лізингоодержувачем умов користування предметом лізингу та його утримання;
# Відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом;
# Вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках;
# Стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса;
# Вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору;
# Вимагати повернення предмета лізингу та виконання грошових зобов'язань за договором сублізингу безпосередньо йому в разі невиконання чи прострочення виконання грошових зобов'язань лізингоодержувачем за договором лізингу.

<big>Лізингоодержувач має право</big>:
# Обирати предмет лізингу та продавця або встановити специфікацію предмета лізингу і доручити вибір лізингодавцю;
# Відмовитися від прийняття предмета лізингу, який не відповідає його призначенню та/або умовам договору, специфікаціям;
# Вимагати розірвання договору лізингу або відмовитися від нього у передбачених законом та договором лізингу випадках;
# Вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням умов договору лізингу;

== Обов’язки сторін за договором ==

<big>Лізингодавець зобов’язаний:</big>
# У передбачені договором строки надати лізингоодержувачеві предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору;
# Попередити лізингоодержувача про відомі йому особливі властивості та недоліки предмета лізингу, що можуть становити небезпеку для життя, здоров'я, майна лізингоодержувача чи інших осіб або призводити до пошкодження самого предмета лізингу під час користування ним;
# Відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу;
# Відшкодовувати лізингоодержувачу витрати на поліпшення предмета лізингу, на його утримання або усунення недоліків у порядку та випадках, передбачених законом та/або договором;
# Прийняти предмет лізингу в разі дострокового розірвання договору лізингу або в разі закінчення строку користування предметом лізингу;
# Інші обов'язки відповідно до умов договору лізингу та нормативно-правових актів.

<big>Лізингоодержувач зобов’язаний:</big>
# Прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору;
# Відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу, підтримувати його у справному стані;
# Своєчасно сплачувати лізингові платежі;
# Надавати лізингодавцеві доступ до предмета лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання;
# Письмово повідомляти лізингодавця, а в гарантійний строк і продавця предмета, про всі випадки виявлення несправностей предмета лізингу, його поломок або збоїв у роботі;
# Письмово повідомляти про порушення строків проведення або непроведения поточного чи сезонного технічного обслуговування та про будь-які інші обставини, що можуть негативно позначитися на стані предмета лізингу, - негайно, але у будь-якому разі не пізніше другого робочого дня після дня настання вищезазначених подій чи фактів, якщо інше не встановлено договором;
# У разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором;
# Інші обов'язки відповідно до умов договору лізингу та нормативно-правових актів.

== Можливість відмови від договору лізингу ==
'''Лізингоодержувач має право відмовитися''' від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку. 

'''Лізингодавець має право відмовитися''' від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

== Гарантії майнових прав сторін договору щодо предмета лізингу ==
* У разі переходу права власності на предмет лізингу від лізингодавця до іншої особи відповідні права та обов'язки лізингодавця за договором лізингу переходять до нового власника предмета лізингу;
* Якщо сторони договору лізингу уклали договір купівлі-продажу предмета лізингу, то право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача в разі та з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо договором не передбачене інше;
* Предмет лізингу не може бути конфісковано, на нього не може бути накладено арешту у зв'язку з будь-якими діями або бездіяльністю лізингоодержувача.

[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право‎ ]]