WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Заповіт в умовах воєнного стану

2022-11-28T01:58:30Z

Olena.senich: текст

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]

*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закон України «Про нотаріат»]
*Постанова №209 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text «Деякі питання державної реєстрації в умовах воєнного стану та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 164]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/419-94-%D0%BF#Text Порядок посвідчення заповітів і довіреностей,що прирівнюються до нотаріально посвідчених, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994№ 419]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0325-22#Text наказ Міністерства юстиції України '''№1118/5''' від 11.03.2022 року «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022]

== Поняття заповіту ==

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (стаття 1233 ЦКУ)]

За своєю юридичною природою заповіт — це односторонній правочин [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (ст. 202 ЦК України),] щодо якого встановлено обов’язкове нотаріальне посвідчення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (статті 1247, 1249 ЦК України)]

У зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022] в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, строк дії якого продовжено. Нотаріальні дії в умовах воєнного стану вчиняються з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 164] з відповідними змінами та доповненнями.

== Хто може скласти заповіт? ==
Право на заповіт здійснюється особисто фізичною особою з повною цивільною дієздатністю від 18 років. Законом не допускається вчинення заповіту через представника. Заповіт підписується особисто особою. При собі треба мати оригінал паспорта громадянина України та реєстраційний номер платника податків.

Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0325-22#Text Наказом Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року № 1118/5 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату»], що набрав чинності 19 березня 2022 року, внесені зміни, зокрема, до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.]

== Як виглядає заповіт ,укладений під час дії воєнного стану? ==

'''Процедура складання заповіту до війни (за деякими винятками) була суворо нотаріальною дією, тобто мала бути написана нотаріусом на відповідному бланку, внесена до реєстрів і у відповідний спосіб посвідчена.'''
В умовах війни багато чого змінилося, тому Кабмін й вніс зміни до порядку складання заповітів: «посвідчення заповітів здійснюється без використання спеціальних бланків нотаріальних документів на білих аркушах паперу з нанесеними на них за допомогою комп’ютерної техніки реквізитами нотаріуса:
*зображення Державного Герба України;
*прізвище, власне імʼя, по батькові (за наявності);
*найменування державної нотаріальної контори (для державного нотаріуса);
*номер свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;
*адреса робочого місця, номер телефону, адреса електронної пошти».

== Хто може посвідчити заповіт в умовах воєнного стану? ==

1) головні лікарі, їх заступники з медичної частини або чергові лікарі лікарень, госпіталів, інших стаціонарних закладів охорони здоров’я, а також начальники госпіталів, директори або головні лікарі будинків для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю;
2) капітани морських, річкових суден;

3) начальники пошукових або інших експедицій;

4) заповіти військовослужбовців у пунктах дислокації військових частин, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріусів чи посадових осіб органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, також заповіти працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців, '''посвідчують командири''' (начальники) цих частин, з’єднань, установ або військово-навчальних закладів;

5) начальник установ виконання покарань;

6) начальник слідчих ізоляторів;

7) в умовах воєнного стану заповіти військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також працівників правоохоронних (спеціальних) органів, органів цивільного захисту, можуть посвідчуватися командиром (начальником) цих формувань (органів) або іншою уповноваженою таким командиром (начальником) особою з подальшим надсиланням таких заповітів через Генеральний штаб Збройних Сил, Міністерство оборони, відповідний правоохоронний (спеціальний) або інший орган до Міністерства юстиції або його територіального органу для забезпечення їх реєстрації нотаріусами в Спадковому реєстрі;

8) державний чи приватний нотаріус;

9) у сільських населених пунктах нотаріальні дії можуть вчинятися уповноваженими на це посадовими особами органів місцевого самоврядування;

10) посли та консули України в іноземних державах.

В умовах воєнних дій та воєнного стану 6 березня прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text постанову Кабінету Міністрів України №209], якою вносяться до зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF# постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №164], якою передбачаються суворі обмеження для громадян росії та юридичних осіб, безпосередньо пов’язаних з країною-агресором. Постанова передбачає, що у разі звернення за вчиненням нотаріальної дії громадянина росії, юридичної особи, створеної та зареєстрованої відповідно до законодавства росії, або юридичної особи, створеної та зареєстрованої відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку у статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є громадянин РФ або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства росії, нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії.

Що стосується незавершених нотаріальних дій, розпочатих до 24 лютого 2022 року щодо зазначеного кола осіб, то вчинення таких нотаріальних дій зупиняється.

Важливо зазначити, що вказані обмеження діють до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором.

''Станом на даний час єдиний випадок, коли український нотаріус може вчинити нотаріальну дію за зверненням громадянина РФ, – це засвідчення справжності підпису на заяві про вихід з російського громадянства''.
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Заповіт в умовах воєнного стану

2022-11-28T01:57:03Z

Olena.senich: категорії

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]

*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закон України «Про нотаріат»]
*Постанова №209 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text «Деякі питання державної реєстрації в умовах воєнного стану та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 164]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/419-94-%D0%BF#Text Порядок посвідчення заповітів і довіреностей,що прирівнюються до нотаріально посвідчених, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994№ 419]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0325-22#Text наказ Міністерства юстиції України '''№1118/5''' від 11.03.2022 року «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022]

== Поняття заповіту ==

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (стаття 1233 ЦКУ)]

За своєю юридичною природою заповіт — це односторонній правочин [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (ст. 202 ЦК України),] щодо якого встановлено обов’язкове нотаріальне посвідчення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (статті 1247, 1249 ЦК України)]

У зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022] в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, строк дії якого продовжено. Нотаріальні дії в умовах воєнного стану вчиняються з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 164] з відповідними змінами та доповненнями.
== Хто може скласти заповіт? ==
Право на заповіт здійснюється особисто фізичною особою з повною цивільною дієздатністю від 18 років. Законом не допускається вчинення заповіту через представника. Заповіт підписується особисто особою. При собі треба мати оригінал паспорта громадянина України та реєстраційний номер платника податків.

Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0325-22#Text Наказом Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року № 1118/5 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату»], що набрав чинності 19 березня 2022 року, внесені зміни, зокрема, до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.]

== Як виглядає заповіт ,укладений під час дії воєнного стану? ==

'''Процедура складання заповіту до війни (за деякими винятками) була суворо нотаріальною дією, тобто мала бути написана нотаріусом на відповідному бланку, внесена до реєстрів і у відповідний спосіб посвідчена.'''
В умовах війни багато чого змінилося, тому Кабмін й вніс зміни до порядку складання заповітів: «посвідчення заповітів здійснюється без використання спеціальних бланків нотаріальних документів на білих аркушах паперу з нанесеними на них за допомогою комп’ютерної техніки реквізитами нотаріуса:
*зображення Державного Герба України;
*прізвище, власне імʼя, по батькові (за наявності);
*найменування державної нотаріальної контори (для державного нотаріуса);
*номер свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;
*адреса робочого місця, номер телефону, адреса електронної пошти».
== Хто може посвідчити заповіт в умовах воєнного стану? ==

1) головні лікарі, їх заступники з медичної частини або чергові лікарі лікарень, госпіталів, інших стаціонарних закладів охорони здоров’я, а також начальники госпіталів, директори або головні лікарі будинків для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю;
2) капітани морських, річкових суден;

3) начальники пошукових або інших експедицій;

4) заповіти військовослужбовців у пунктах дислокації військових частин, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріусів чи посадових осіб органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, також заповіти працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців, '''посвідчують командири''' (начальники) цих частин, з’єднань, установ або військово-навчальних закладів;

5) начальник установ виконання покарань;

6) начальник слідчих ізоляторів;

7) в умовах воєнного стану заповіти військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також працівників правоохоронних (спеціальних) органів, органів цивільного захисту, можуть посвідчуватися командиром (начальником) цих формувань (органів) або іншою уповноваженою таким командиром (начальником) особою з подальшим надсиланням таких заповітів через Генеральний штаб Збройних Сил, Міністерство оборони, відповідний правоохоронний (спеціальний) або інший орган до Міністерства юстиції або його територіального органу для забезпечення їх реєстрації нотаріусами в Спадковому реєстрі;

8) державний чи приватний нотаріус;

9) у сільських населених пунктах нотаріальні дії можуть вчинятися уповноваженими на це посадовими особами органів місцевого самоврядування;

10) посли та консули України в іноземних державах.

В умовах воєнних дій та воєнного стану 6 березня прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text постанову Кабінету Міністрів України №209], якою вносяться до зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF# постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №164], якою передбачаються суворі обмеження для громадян росії та юридичних осіб, безпосередньо пов’язаних з країною-агресором. Постанова передбачає, що у разі звернення за вчиненням нотаріальної дії громадянина росії, юридичної особи, створеної та зареєстрованої відповідно до законодавства росії, або юридичної особи, створеної та зареєстрованої відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку у статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є громадянин РФ або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства росії, нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії.

Що стосується незавершених нотаріальних дій, розпочатих до 24 лютого 2022 року щодо зазначеного кола осіб, то вчинення таких нотаріальних дій зупиняється.

Важливо зазначити, що вказані обмеження діють до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором.

''Станом на даний час єдиний випадок, коли український нотаріус може вчинити нотаріальну дію за зверненням громадянина РФ, – це засвідчення справжності підпису на заяві про вихід з російського громадянства''.
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Заповіт в умовах воєнного стану

2022-11-28T01:53:50Z

Olena.senich: посилання додано

Заповіт в умовах воєнного стану

2022-11-28T01:18:47Z

Olena.senich: Створена сторінка: == Нормативна база == * Конституція України *Цивільний кодекс України *Закон України «Пр...

== Нормативна база ==

* Конституція України

*Цивільний кодекс України
*Закон України «Про нотаріат»
*П'''останова № 209''' «Деякі питання державної реєстрації в умовах воєнного стану та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164»
*Порядок посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 № 419
*Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5
*Порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затверджений наказом Міністерства юстиції України 11.11.2011 № 3306/5
*наказ '''Міністерства юстиції України № 1118/5''' від 11.03.2022 року «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату»

2.Поняття заповіту

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (стаття 1233 ЦКУ)

За своєю юридичною природою заповіт — це односторонній правочин (ст. 202 ЦК України), щодо якого встановлено обов’язкове нотаріальне посвідчення (статті 1247, 1249 ЦК України)

Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

У зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, строк дії якого продовжено. Нотаріальні дії в умовах воєнного стану вчиняються з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 164 (далі – Постанова) з відповідними змінами та доповненнями.

3. Хто може скласти заповіт?

Право на заповіт здійснюється особисто фізичною особою з повною цивільною дієздатністю від 18 років. Законом не допускається вчинення заповіту через представника. Заповіт підписується особисто особою. При собі треба мати оригінал паспорта громадянина України та реєстраційний номер платника податків.

Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Наказом Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року № 1118/5 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату», що набрав чинності 19 березня 2022 року, внесені зміни, зокрема, до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

4. '''ЯК ВИГЛЯДАТИМЕ ЗАПОВІТ, УКЛАДЕНИЙ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ?'''

'''Процедура складання заповіту до війни (за деякими винятками) була суворо нотаріальною дією, тобто мала бути написана нотаріусом на відповідному бланку, внесена до реєстрів і у відповідний спосіб посвідчена.'''

В умовах війни багато чого змінилося, тому Кабмін й вніс зміни до порядку складання заповітів: «посвідчення заповітів здійснюється без використання спеціальних бланків нотаріальних документів на білих аркушах паперу з нанесеними на них за допомогою комп’ютерної техніки реквізитами нотаріуса:
*зображення Державного Герба України;
*прізвище, власне імʼя, по батькові (за наявності);
*найменування державної нотаріальної контори (для державного нотаріуса);
*номер свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;
*адреса робочого місця, номер телефону, адреса електронної пошти».

5.'''ХТО МОЖЕ ПОСВІДЧИТИ ЗАПОВІТ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ?'''

1) головні лікарі, їх заступники з медичної частини або чергові лікарі лікарень, госпіталів, інших стаціонарних закладів охорони здоров’я, а також начальники госпіталів, директори або головні лікарі будинків для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю;

2) капітани морських, річкових суден;

3) начальники пошукових або інших експедицій;

4) заповіти військовослужбовців у пунктах дислокації військових частин, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріусів чи посадових осіб органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, також заповіти працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців, '''посвідчують командири''' (начальники) цих частин, з’єднань, установ або військово-навчальних закладів;

5) начальник установ виконання покарань;

6) начальник слідчих ізоляторів;

7) в умовах воєнного стану заповіти військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також працівників правоохоронних (спеціальних) органів, органів цивільного захисту, можуть посвідчуватися командиром (начальником) цих формувань (органів) або іншою уповноваженою таким командиром (начальником) особою з подальшим надсиланням таких заповітів через Генеральний штаб Збройних Сил, Міністерство оборони, відповідний правоохоронний (спеціальний) або інший орган до Міністерства юстиції або його територіального органу для забезпечення їх реєстрації нотаріусами в Спадковому реєстрі;

8) державний чи приватний нотаріус;

9) у сільських населених пунктах нотаріальні дії можуть вчинятися уповноваженими на це посадовими особами органів місцевого самоврядування;

10) посли та консули України в іноземних державах.

В умовах воєнних дій та воєнного стану 6 березня прийнято постанову Кабінету Міністрів України №209, якою вносяться до зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №164, якою передбачаються суворі обмеження для громадян росії та юридичних осіб, безпосередньо пов’язаних з країною-агресором. Постанова передбачає, що у разі звернення за вчиненням нотаріальної дії громадянина росії, юридичної особи, створеної та зареєстрованої відповідно до законодавства росії, або юридичної особи, створеної та зареєстрованої відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку у статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є громадянин РФ або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства росії, нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії.

Що стосується незавершених нотаріальних дій, розпочатих до 24 лютого 2022 року щодо зазначеного кола осіб, то вчинення таких нотаріальних дій зупиняється.

Важливо зазначити, що вказані обмеження діють до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором.

''Станом на даний час єдиний випадок, коли український нотаріус може вчинити нотаріальну дію за зверненням громадянина РФ, – це засвідчення справжності підпису на заяві про вихід з російського громадянства''.

Отримання свідоцтва на торговельну марку

2022-10-29T19:30:13Z

Olena.senich: повідомлення про можливість обмеження прав, свобод людини і громадянина через введення воєнного стану на території України

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3689-12#Text Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1716-2004-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1716 "Про затвердження Порядку сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1267-2020-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2020 року № 1267-р "Про Національний орган інтелектуальної власності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0276-95#Text Наказ Держпатенту України від 28 липня 1995 року № 116 "Про затвердження Правил складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/z0064-02/print1210595206935486#Text Наказ Міністерства освіти та науки від 10 січня 2002 року № 10 "Про затвердження Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг"]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3689-12#n257 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів та послуг]: 
'''торговельна марка''' – це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб. 
'''Об’єктом торговельної марки''' може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. 
Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори, форма товарів або їх пакування, звуки, за умови що такі позначення придатні для відрізнення товарів або послуг одних осіб від товарів або послуг інших осіб, придатні для відображення їх у Державному реєстрі свідоцтв України на торговельні марки (далі - Реєстр) таким чином, що дає змогу визначити чіткий і точний обсяг правової охорони, що надається. 
'''Обсяг правової охорони''', що надається, визначається зображенням торговельної марки та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення торговельної марки та переліком товарів і послуг. 
'''Право на одержання свідоцтва має будь-яка особа, об’єднання осіб або їх правонаступники.'''
<blockquote>'''''З 24 лютого 2022 року введено воєнний стан згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з чим тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадян.'''''

'''''Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в України з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.''''' </blockquote>

== Подання заявки для видачі свідоцтва ==
'''Заявка''' – це сукупність документів, необхідних для видачі свідоцтва. Заявка може подаватися у паперовій або електронній формі. Спосіб подання заявки обирає заявник. 
Заявка складається українською мовою. Якщо деякі документи заявки викладено іншою мовою, ніж українська, то переклад цих документів на українську мову слід надіслати до Національного органу інтелектуальної власності (далі - НОІВ) протягом '''двох місяців''' від дати подання заявки. 
{| class="wikitable"
|-
| Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1267-2020-%D1%80#Text розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2020 року № 1267-р "Про Національний орган інтелектуальної власності"] функції Національного органу інтелектуальної власності виконує '''державне підприємство “Український інститут інтелектуальної власності”.'''
|}
Заявка повинна містити:
* '''заяву про реєстрацію торговельної марки''' 
У заяві про реєстрацію торговельної марки необхідно вказати заявника (заявників) та його адресу, якщо подається заява про реєстрацію колективної торговельної марки робиться відповідна відмітка та наводиться перелік осіб, які мають право використовувати таку торговельну марку. До заяви про реєстрацію колективної торговельної марки також додається документ, що визначає умови її використання. Заяву про реєстрацію знака подають за формою, що наведена у додатку до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0276-95#Text Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Держпатенту України від 28 липня 1995 року № 116]. Всі розділи заяви повинні бути заповнені. У тому разі, коли необхідні відомості за браком місця не можуть бути повністю розміщені у відповідних розділах, їх надають на додатковому аркуші із зазначенням у відповідному розділі заяви - "див. на окремому аркуші".;
* '''зображення позначення, що заявляється'''; 
* '''перелік товарів і послуг''', для яких заявник просить зареєструвати торговельну марку, згрупованих за МКТП (Міжнародна класифікація товарів і послуг для реєстрації знаків). 
Якщо заявник просить про охорону кольору чи поєднання кольорів як відрізняльної ознаки свого знака, то він повинен:
* заявити про це та вказати в заяві колір чи поєднання кольорів;
* подати в заявці кольорові зображення знака.
== Сплата збору за подання заявки ==
За подання заявки сплачується збір, розмір якого встановлюється з урахуванням кількості заявників та класів МКТП (Міжнародна класифікація товарів і послуг для реєстрації знаків), якими охоплюються зазначені в заявці товари і послуги, та особливостей заявленого позначення. 
Зазначений збір сплачується до дня спливу '''''двох місяців''''' від дати подання заявки. Цей строк продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.
== Проведення експертизи ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3689-12#n257 статті 10 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»] проводиться експертиза заявки яка складається з '''формальної експертизи''' та '''кваліфікаційної експертизи'''(експертизи по суті). 
Під час '''формальної експертизи''' заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3689-12#Text Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"] та встановлюється дата її подання та сплачений збір за подання заявки перевіряється на відповідність встановленим вимогам. 
Після чого проводиться '''кваліфікаційна експертиза''' заявки, під час якої перевіряється відповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони. 
Кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, чи торговельної марки за міжнародною реєстрацією відображаються в обґрунтованому висновку експертизи, що набирає чинності з дня затвердження його НОІВ. 
На підставі такого висновку за заявкою НОІВ приймає рішення про реєстрацію торговельної марки для всіх зазначених у заявці товарів і послуг або про відмову в реєстрації торговельної марки для всіх зазначених у заявці товарів і послуг, або про реєстрацію торговельної марки щодо частини зазначених у заявці товарів і послуг та відмову в реєстрації торговельної марки для іншої частини зазначених у заявці товарів і послуг. Рішення НОІВ за заявкою надсилається заявнику. 
На підставі рішення про реєстрацію торговельної марки та за наявності документа про сплату державного мита за видачу свідоцтва і збору за публікацію про видачу свідоцтва здійснюється публікація в Бюлетені відомостей про видачу свідоцтва, визначених в установленому порядку. 
Зазначені мито та збір сплачуються після надходження до заявника рішення про реєстрацію торговельної марки. 
Якщо протягом '''трьох місяців''' від дати надходження до заявника рішення про реєстрацію торговельної марки документ про сплату державного мита за видачу свідоцтва і збір за публікацію про видачу свідоцтва в розмірі та порядку, визначених законодавством, до закладу експертизи не надійшли, публікація не провадиться, а заявка вважається відкликаною. 
Строк надходження документа про сплату державного мита за видачу свідоцтва та сплати збору за публікацію про видачу свідоцтва може бути продовжено за клопатанням. 
== Реєстрація торговельної марки ==
Одночасно з публікацією відомостей про видачу свідоцтва НОІВ здійснює державну реєстрацію торговельної марки, для чого вносить до Реєстру відповідні відомості. Порядок ведення Реєстру і склад відомостей, що містяться в Реєстрі, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності. 
Після внесення до Реєстру відомостей будь-яка особа має право ознайомитися з ними. 
== Видача свідоцтва ==
Видача свідоцтва здійснюється НОІВ у '''місячний строк''' після державної реєстрації торговельної марки. Свідоцтво видається особі, яка має право на його одержання. 
Якщо право на одержання свідоцтва мають кілька осіб, їм видається одне свідоцтво.
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Проведення профілактичної роботи щодо кривдника, який вчинив домашнє насильство

2022-10-29T19:26:07Z

Olena.senich: повідомлення про обмеження прав людини і громадянина у період дії воєнного стану

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству]"
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0270-19 Порядок взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника уповноваженим підрозділом органу Національної поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ від 25 лютого 2019 року № 124]
== Загальні положення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Статтею 27 Закон України Про запобігання та протидію домашньому насильству] передбачено взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи, як один із видів спеціальних заходів щодо протидії домашнього насильства.
* '''профілактичний облік''' - це здійснення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України організаційно-практичних заходів щодо контролю за поведінкою кривдника. 
Процедура взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника встановлюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0270-19 Порядком взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника уповноваженим підрозділом органу Національної поліції України затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ № 124 від 25.02.2019 року], '''з метою:'''
* недопущення повторного вчинення домашнього насильства
* забезпечення контролю за дотриманням кривдником тимчасових обмежень його прав та виконання обов’язків, покладених на нього у зв’язку з учиненням домашнього насильства
Профілактичний облік кривдників та профілактична робота з ними в органах Національної поліції України здійснюються уповноваженим підрозділом органів Національної поліції України. 
Якщо особа, яка вчинила домашнє насильство, '''не досягла вісімнадцятирічного віку''', то профілактичний облік здійснює ''підрозділи ювенальної превенції Національної поліції України''. 
'''Постановлення кривдника на профілактичний облік здійснюється з моменту виявлення факту вчинення ним домашнього насильства.'''

<blockquote>'''''З 24 лютого 2022 року введено воєнний стан згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з чим тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадян.'''''

'''''Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в України з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.''''' </blockquote>

== Підстави для постановлення кривдника на профілактичний облік ==
 
'''''Підставами для постановлення кривдника на профілактичний облік є:'''''
* складений адміністративний протокол про адміністративне правопорушення, передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статтею 173-2 КУпАП]
* терміновий заборонний припис стосовно кривдника, винесений працівником уповноваженого підрозділу поліції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 ст. 25 ЗУ Про запобігання та протидію домашньому насильству])
* отримання уповноваженим підрозділом поліції в установленому законом порядку інформації про видачу судом обмежувального припису кривднику ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Глава 13 Цивільного процесуального Кодексу України])
* рішення суду про накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статтею 173-2 КУпАП]
* відкриття кримінального провадження стосовно кривдника у зв’язку з вчиненням ним домашнього насильства чи насильства за ознакою статі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 126-2 Кримінального кодекс України])
* повідомлення установи виконання покарань про звільнення від відбування покарання кривдника, засудженого за вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі 
Працівники, уповноважені на здійснення заходів із запобігання та протидії домашньому насильству, '''''протягом доби''''' формують матеріали за фактами вчинення домашнього насильства та інформують про це керівника уповноваженого підрозділу поліції для поставлення кривдника на профілактичний облік із наданням копій таких матеріалів. 
'''''Рішення про поставлення кривдника на профілактичний облік приймає керівник територіального (відокремленого) уповноваженого підрозділу поліції за результатами розгляду матеріалів.'''''
== Строки ведення профілактичного обліку кривдників ==
'''''Строки ведення профілактичного обліку кривдників установлюються:'''''
* відповідно до строків застосування заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов’язків, передбачених обмежувальним приписом стосовно кривдника, а в разі продовження припису - на встановлений судом строк
* упродовж одного року з дня виявлення останнього факту вчинення домашнього насильства у випадку, коли обмежувальний припис стосовно кривдника судом не виносився
* упродовж одного року з дня накладення судом адміністративного стягнення за вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі
* до набрання законної сили вироком суду у кримінальному провадженні, відкритому стосовно кривдника у зв’язку з вчиненням ним домашнього насильства чи насильства за ознакою статі
* до погашення або зняття судимості за кримінальне правопорушення, пов’язане з учиненням домашнього насильства. 
'''''Строк зберігання відомостей про кривдника, який перебуває на профілактичному обліку, становить три роки з дня зняття його з такого обліку, після чого відомості про нього та постраждалу особу автоматично знеособлюються.'''''

Знеособлені відомості в подальшому використовуються в статистичних та наукових цілях.
== Підстави для зняття кривдника з профілактичного обліку ==
'''''Підставами для зняття кривдника з профілактичного обліку є:'''''
* відсутність повторних випадків учинення кривдником домашнього насильства впродовж одного року з дня взяття на профілактичний облік
* закінчення строку дії обмежувального припису стосовно кривдника
* закриття справи про адміністративне правопорушення стосовно кривдника
* закриття кримінального провадження за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, розпочатого у зв’язку з вчиненням кривдником домашнього насильства чи насильства за ознакою статі
* погашення або зняття судимості за кримінальне правопорушення, пов’язане з учиненням домашнього насильства
* набрання законної сили виправдувальним вироком суду, вироком суду щодо призначення покарання у вигляді позбавлення волі за кримінальне правопорушення, пов’язане з учиненням домашнього насильства
* рішення суду про оголошення особи померлою чи визнання безвісно відсутньою або отримання свідоцтва про її смерть.
[[Категорія:Адміністративне правопорушення‎]]
[[Категорія:Правоохоронні органи‎‎]]
[[Категорія:Домашнє насильство]]

Діяльність Товариства Червоного Хреста України

2022-10-07T12:58:37Z

Olena.senich: Створена сторінка: == '''Нормативна база''' == # [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/330-15#Text Закон України «Про Товариство Черво...

== '''Нормативна база''' ==

# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/330-15#Text Закон України «Про Товариство Червоного Хреста України»]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/862-14#Text Закон України «Про символіку Червоного Хреста, Червоного Півмісяця і Червоного Кристала в Україні»]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Женевські конвенції від 12 серпня 1949 року]
# Додаткові [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text Протоколи до Женевських конвенцій від 8 червня 1977 року (І], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_200#Text ІІ]) та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_g74#Text від 8 грудня 2005 року (ІІІ)]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548/92#Text Указ Президента України від 28.10.1992 №548/92 “Про Товариство Червоного Хреста України”]
# [https://redcross.org.ua/wp-content/uploads/2021/10/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%82-%D0%A2%D0%A7%D0%A5%D0%A3-2021-%D1%80%D1%96%D0%BA.pdf Статут Товариства Червоного Хреста України.]

== '''Загальна інформація про Товариство Червоного Хреста України (ТЧХУ)''' ==

Товариство Червоного Хреста України є неприбутковою добровільною гуманітарною всеукраїнською громадською організацією, яка визнана Міжнародним Комітетом Червоного Хреста та Міжнародною федерацією товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.

Визнання на основі відповідності критеріям Національного товариства є основним моментом для входження Товариства Червоного Хреста України в Міжнародну федерацію товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця та загалом приналежність до Міжнародного Руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, що дозволяє ТЧХУ залучати допомогу Національних товариств у всьому світі.

Мета діяльності Товариства Червоного Хреста України - запобігання та полегшення страждань людей під час збройного конфлікту, катастроф та аварій, стихійних лих , надання допомоги медичній службі ЗСУ та органам охорони здоров’я, сприяння органам державної влади щодо гуманітарної діяльності.

== '''Правове регулювання Товариства Червоного Хреста України''' ==

На діяльность Національного товариства Червоного Хреста впливає два правові режими – міжнародний (у вигляді [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року] та внутрішні права Міжнародного Руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця) та внутрішньодержавний, який також включає загальне та спеціальне законодавство та внутрішнє право Національного товариства.

Внутрішньодержавний рівень регулювання діяльності Національного товариства Червоного Хреста надзвичайно важливий з наступних причин.

* саме на цьому рівні забезпечується імплементація положень Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, і законодавство про Національні товариства та його діяльність прямо чи опосередковано впливають на цей процес.
* Національні товариства у своїй організації і діяльності мають відповідати основоположним принципам Міжнародного Руху Червоного Хреста , і це покладає певні вимоги на законодавство.
* мають бути враховані положення керівних принципів і правил Міжнародної Федерації товариств Червоного Хреста.
* законодавство про Національне товариство має сприяти його ефективній діяльності.

Ці вимоги відображені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/330-15#Text Законі України «Про Товариство Червоного Хреста України»], і певною мірою в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/862-14#Text Законі України «Про символіку Червоного Хреста, Червоного Півмісяця і Червоного Кристала в Україні»].

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/330-15#Text Закон України «Про Товариство Червоного Хреста України»] був прийнятий у 2002 р. До цього регулювання діяльності національних товариств здійснювалося і здійснюється на підставі Указів і Постанов. У підготовці Закону величезну роль відіграла Київська делегація Міжнародного Комітету Червоного Хреста.

Профільний Закон є спеціальним. Норми закону в багатьох випадках будуть мати пріоритет перед іншими нормативними актами України, і в цьому його основна цінність як закону.

== '''Структура Товариства Червоного Хреста України''' ==

Структура ТЧХУ слідує адміністративній структурі України з обласними і місцевими організаціями у всій країні. Мережа організацій, волонтерів та членів ТЧХУ охоплює всю країну.

Товариство Червоного Хреста України складається з організацій національного (центрального), регіонального, місцевого та первинного рівнів.

* національний (центральний) рівень. Національний Комітет ТЧХУ.Виконавчий орган Товариства.
* регіональний рівень. Обласні організації ТЧХУ. Регіональні організації є складовою частиною Товариства Червоного Хреста України і організаційно підпорядковані Товариству та його Національному комітетові.
* місцевий рівень. Міські, районні та міськрайонні організації ТЧХУ. Вони є складовою частиною відповідних регіональних організацій ТЧХУ і організаційно підпорядковані їм та Національному комітетові.
* первинний рівень. Первинні організації (осередки) ТЧХУ. Осередки створені за місцем роботи, проживання та навчання громадян, які є складовою частиною відповідних місцевих організацій Товариства і організаційно їм підпорядковані.

== '''Джерела фнансування Товариства Червоного Хреста України''' ==

До 2016 року бюджент Товариства формувався у тому числі і з надходжень із державного бюджету України.

У даний час бюджет ТХЧУ формується виключно за рахунок пожертв громадян і допомоги міжнародних організацій та бізнес-структур.

З 24 лютого організація залучила понад 1 млрд гривень до власного бюджету з різних джерел. В основному — це міжнародні партнери і різні товариства Червоного Хреста та Червоного Півмісяця з різних країн світу.

У відповідності до [https://redcross.org.ua/wp-content/uploads/2021/10/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%82-%D0%A2%D0%A7%D0%A5%D0%A3-2021-%D1%80%D1%96%D0%BA.pdf ст.17 Статуту Товариства Червоного Хреста України]:

'''Джерела фінансування:'''

1. Товариство набуває, володіє, відчужує, розпоряджається будь-якою власністю, що може бути йому потрібна для виконання статутних завдань, створює будь-які резервні, страхові та інші фонди і розпоряджається ними відповідно до чинного законодавства та цього Статуту.

2. Джерелами утворення коштів і майна Товариства є:

2.1. Вступні та щорічні внески членів Товариства;

2.2. Благодійні пожертвування та допомога у будь-якій формі в установленому порядку від државних та громадських організацій, інших юридичних осіб та окремих громадян, у тому числі з-за кордону;

2.3. Пожертвування будь-якого рухомого чи нерухомого майна, та коштів, що надійшли від громадян як дар чи заповіт;

2.4. Допомога та соціальне замовлення з боку державних органів для виконання цільових програм та акцій Товариства, а також для сплати щорічного членського внеску до Міжнародної Федерації Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця; дотації або субсидії, отримані із державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або в межах технічної чи благодійної, у тому числі гуманітарної допомоги, крім дотацій на регулювання цін на платні 15 послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх одержувачам згідно із законодавством з метою зниження рівня таких цін;

2.5. Надходження від проведення благодійних заходів (лотереї, аукціони, культурні, спортивні видовища тощо);

2.6. Кошти або майно, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань;

2.7. Відрахування від надходжень від зовнішньо-економічної діяльності і створених юридичних осіб Товариства, організацій та підприємств Товариства для виконання статутних завдань;

2.8. Пасивні доходи, кошти або майно, які надходять до Товариства від ведення його основної діяльності, з урахуванням положень податкового законодавства України;

2.9. Інші надходження, що не суперечать чинному законодавству України.

3. З метою забезпечення прозорості і залучення потенційних донорів Товариство не приймає пожертви, безпосереднім джерелом утворення яких є діяльність, що суперечить основоположним принципам Міжнародного Руху або несумісна з ними.

4. Товариство має право на фінансову підтримку за рахунок державного бюджету України, місцевих бюджетів, відповідно до чинного законодавства.

== '''Основні напрямки діяльності Товариства Червоного Хреста України''' ==

Напрямки діяльності Товариства закріплені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/330-15#Text Законі України «Про Товариство Червоного Хреста України»]

Сьогодні Товариство Червоного Хреста України здійснює діяльність у таких '''напрямках''':

''•[https://redcross.org.ua/covid19/ протидія поширенню COVID-19;]''

''• організація роботи [https://redcross.org.ua/nurses/ патронажної служби];''

''• проведення навчань [https://redcross.org.ua/fat/ з першої допомоги]''

''• розповсюдження знань з [https://redcross.org.ua/ihl/ міжнародного гуманітарного права]''

''• здійснення [https://redcross.org.ua/sanedu/ санітарно-просвітницької діяльності]''

''• пропаганда [https://redcross.org.ua/blood/ донорства крові;]''

''• організація [https://redcross.org.ua/ert/ загонів швидкого реагування];''

''• [https://redcross.org.ua/dm допомога постраждалим у надзвичайних ситуаціях;]''

''• [https://redcross.org.ua/idps/ допомога внутрішньо переміщеним особам;]''

''• розшук безвісти зниклих;''

''• [https://redcross.org.ua/mhpss/ психосоціальна підтримка];''

''• [https://redcross.org.ua/mines/ підвищення обізнаності про ризики мінної небезпеки];''

''• допомога нужденним.''

== '''Взаємодія Товариства Червоного Хреста України з державними органами України.''' ==
Товариство Червоного Хреста України – одна із найбільш дієвих громадських організацій в Україні. Вона з перших днів війни допомагає людям , які постраждали від бойових дій. Її представники активно співпрацюють як з ОВА, так і з органами місцевого самоврядування, допомагають вимушеним переселенцям продуктами харчування для дорослих та дітей, ліками, засобами гігієни тощо.

Також йде співпраця із державними органами України з різних напрямків діяльності у відповідності до функцій Товариства.

У відповідності до [https://redcross.org.ua/wp-content/uploads/2021/10/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%82-%D0%A2%D0%A7%D0%A5%D0%A3-2021-%D1%80%D1%96%D0%BA.pdf ст.6 Статуту Товариства Червоного Хреста України] ТЧХУ:

* 1. Сприяє органам державної влади, медичній службі Збройних Сил України, іншим військовим формуванням та органам охорони здоров’я України в медичному обслуговуванні поранених і хворих військовослужбовців і цивільного населення під час збройних конфліктів відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року], ратифікованих Україною 8 липня 1954 року, а також трьох [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text Додаткових Протоколів до них від 8 червня 1977 року (І], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_200#Text ІІ]) та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_g74#Text від 8 грудня 2005 року (ІІІ]), ратифікованих Україною 18 серпня 1989 року (І, ІІ) та 22 жовтня 2009 року (ІІІ).
* 2. Співпрацює з державними органами влади з метою забезпечення дотримання норм міжнародного гуманітарного права та забезпечення захисту емблем червоного хреста і червоного півмісяця та позначень, інших емблем і назв, що знаходяться під захистом міжнародного гуманітарного права.

== '''Міжнародна діяльність. Стосунки з іншими членами міжнародного руху.''' ==

У відповідності до [https://redcross.org.ua/wp-content/uploads/2021/10/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%82-%D0%A2%D0%A7%D0%A5%D0%A3-2021-%D1%80%D1%96%D0%BA.pdf ст.20 Статуту Товариства Червоного Хреста України]:

* Товариство користується правами і виконує зобов’язання, які випливають з його членства в Міжнародному Русі відповідно до Статуту Руху та з його членства у Міжнародній Федерації Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця у відповідності до Статуту Міжнародної Федерації. Співпрацює з національними Товариствами Червоного Хреста і Червоного Півмісяця інших держав, бере участь у міжнародних форумах та акціях Міжнародного Руху.
* Міжнародні зв’язки з національними Товариствами та міжнародними організаціями Червоного Хреста і Червоного Півмісяця є виключним правом Товариства. Контроль за дотриманням цього права покладається на Національний комітет Товариства.
* Організації Товариства мають право встановлювати за згодою Національного комітету міжнародні зв’язки на рівні, що відповідає їх статусу, якщо це не суперечить Статуту Товариства, основоположним принципам Міжнародного Руху та міжнародним договорам України.
* Проведення на території України гуманітарних акцій по лінії національних Товариств Червоного Хреста або Червоного Півмісяця, Міжнародної Федерації Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця є виключним правом Товариства. Товариство здійснює свою діяльність на території інших країн за згодою національних Товариств Червоного Хреста або Червоного Півмісяця відповідних країн.
* Угоди із органами державної влади, закладами, установами та іншими організаціями щодо надання послуг населенню, мають укладатися в письмовій формі і ні в якому разі не повинні передбачати зобов’язання для Товариства діяти на порушення основоположни'''х [https://redcross.org.ua/about-urcs/movement/ принципів Міжнародного Руху].'''

[[Категорія:Цивільне право]]

Права та обов'язки військовослужбовців

2022-10-06T21:27:57Z

Olena.senich: Створена сторінка: == '''Зміст''' == # Нормативна база # Поняття військовослужбовець # Гарантії дотримання пра...

== '''Зміст''' ==

# Нормативна база
# Поняття військовослужбовець
# Гарантії дотримання прав і свобод військовослужбовців
# Соціально-економічні права військовослужбовців
# Трудові права військовослужбовців
# Право на безоплатну правову допомогу
# Інші права військовослужбовців
# Обов'язки військовослужбовців
# Корисні посилання

== '''Нормативна база''' ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1934-12#Text Закон України «Про Збройні Сили України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Закон України “Про безоплатну правову допомогу”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14#Text Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153]

== '''Поняття військовослужбовець''' ==
Військовослужбовцем є громадянин України, який проходить службу в Збройних силах або у інших військових формуваннях, які створені відповідно до законодавства.

До військовослужбовців відносяться: офіцери, прапорщики, мічмани, строкова служба, служба за контрактом ЗСУ, Державна прикордонна служба , Служба безпеки України, війська цивільної оборони, інші військові формування, які створено у відповідності до українського законодавства, жінки-військовослужбовці , а також курсанти військових навчальних закладів.

Всі військовослужбовці мають військові звання, користуються певними соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, мають зобов'язання громадян України, які передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України].

== '''Гарантії дотримання прав і свобод військовослужбовців''' ==
У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text ст.2 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та члені їх сімей”] ,військовослужбовці та члени їх сімей не можуть бути обмежені у правах і свободах, які визначені законодавством України.

Державою приймаються всі можливі заходи, передбачені Конституцією та Законами України, відносно захисту та дотримання прав і свобод військовослужбовців.

'''Права військовослужбовців закріплені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Законі України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”]'''

== '''Соціально-економічні права військовослужбовців''' ==

* право на достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, зокрема право на отримання підйомної допомоги та добових при переїзді на нове місце служби (статті 9 та 91);
* право на соціальну та професійну адаптацію (пункт 5 статті 8);
* право на охорону здоров’я, медичну та соціально-психологічну допомогу (стаття 11);
* право на забезпечення жилим приміщенням (стаття 12);
* право на безоплатний проїзд (стаття 14);
* право на звільнення від штрафних санкцій та пені за невиконання зобов’язань (пункт 15 статті 14);
* право на санаторно-курортне лікування (стаття 11);
* право на пенсійне забезпечення (стаття 15);
* право на отримання одноразової грошової допомоги у разі звільнення (пункт 2 статті 15);
* право на отримання грошової допомоги на оздоровлення та державної допомоги сім’ям з дітьми (пункт 3 статті 15);
* право на відшкодування заподіяної шкоди (стаття 17);
* право на оскаження неправомірних рішень та дій (стаття 19).
* право на отримання статусу учасника бойових дій (пункт 19 частини першої статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.]
* право на догляд за дитиною (стаття 141 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України]). Але батько-військовослужбовець має право піти у відпустку для догляду за дитиною лише в мирний час.

== '''Трудові права (згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”]):''' ==

* обмеження відносно звільнення (п. 2 ст. 8);
* поновлення на військовій службі (посаді) (ст. 8);
* право на працевлаштування після звільнення з військової служби (п. 3 ст. 8);
* право на дострокове звільнення від проходження військової служби (абзац 2 п. 3 ст.і 8);
* мають переважне право щодо укладення контракту на проходження військової служби (п. 6 ст. 8);
* право на визначення тривалості службового часу і часу відпочинку (ст.10);
* право на відпустки (ст .101)

А також – право на працю та рівні права у соціально-економічній сфері (ст. 119 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-15#Text Закон “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”]).

== '''Право на безоплатну правову допомогу''' ==
Крім того, військові мають право на безоплатну правову допомогу (п .9 ч.1 ст. 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Закону України “Про безоплатну правову допомогу”]), що полягає в захисті, здійсненні представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та перед іншими особами, складанні документів процесуального характеру (позовів до суду).

== '''Інші права військовослужбовців.''' ==
'''Політичні права : с'''т. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закону “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”] - Військовослужбовці мають право на участь у виборах і референдумах, створювати свої громадські об’єднання у відповідності до українського законодавства.

'''Культурні права :'''

* право на свободу наукової, технічної та художньої творчості (ст.54 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України]);
* право на навчання (у тому числі на отримання післядипломної освіти) у військових навчальних закладах, відповідних підрозділах підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації військовослужбовців ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text ст. 13 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”]).

'''Релігійні права :''' на свободу віросповідання та світогляду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text ст. 35 Конституції України)].

У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text ст.6 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»] ,ніхто не може перешкоджати задоволенню військовослужбовцями своїх релігійних потреб .

Військовослужбовці та резервісти мають право сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати жодної релігії , відкрито висловлювати переконання щодо віросповідання.

Військовослужбовці можуть придбати , володіти й використовувати релігійну літературу будь-якою мовою, а також інші предмети та матеріали релігійного призначення.

У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1934-12#Text ч.8,9 ст.17 Закону України «Про Збройні Сили України»] , військовослужбовці та резервісти можуть відправляти, одноособово чи колективно, релігійні культи і ритуальні обряди, проводити релігійну діяльність з додержанням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] та законів України. Командування військових частин зобов'язано надавати можливість військовослужбовцям брати участь у богослужіннях і виконанні релігійних обрядів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12#Text ч. 3 ст. 21 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»])

== '''Обов’язки військовослужбовців:''' ==

* захищати Україну, виконувати завдання оборони України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text ст. 65 Конституції України,] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14#Text Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України], затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №548-XIV);
* сплачуватиподатки та збори ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text ст. 67 Конституції України]);
* додержуватися Конституції України та законів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text ст. 68 Конституції України]);
* дотримуватися військової дисципліни ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14#Text Дисциплінарний статут Збройних Сил України], затверджений Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV);
* дотримуватися, передбачених законодавством зобов’язань під час перебування у відрядженні (пункт146 Розділу V Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153).

= Корисні посилання: =

= [[Грошове забезпечення військовослужбовців в умовах воєнного стану|Грошове забезпечення військовослужбовців в умовах воєнного стану]] =
[https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2022/07/pamyatka_uchasnyka_viyny_2022-27-06_WEB-2.pdf ПАМ'ЯТКА учасникам російсько- української війни]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]