WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Порядок безоплатного отримання земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд

2024-12-26T08:28:56Z

Olena.mankivska: зазначені відомості про період воєнного стану

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру"]

== Розмір земельної ділянки, що безоплатно передаються громадянам ==
Громадяни набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (частини перша статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).]

За рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування Громадянам України можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (стаття 40 ЗК України).]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Пунктом «г» частини перша статті 121 ЗК України] встановлено, що '''громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)''':
* у '''селах''' - не більше '''0,25 гектара''';
* в '''селищах''' - не більше '''0,15 гектара''';
* в '''містах''' - не більше '''0,10 гектара.'''
{| class="wikitable"
!ВАЖЛИВО! Передача земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) провадиться безоплатно один раз.
|}

== Як знайти вільну земельну ділянку? ==
Для того, щоб '''знайти вільну земельну ділянку даного виду, необхідно перейти на сторінку''' [https://map.land.gov.ua/?cc=3461340.1719504707,6177585.367221659&z=6.5&l=kadastr&bl=ortho10k_all Публічної кадастрової карти офіційного сайту Держгеокадастру], зазначити населений пункт, обрати вільну земельну ділянку, яка не виділена синім кольором та роздрукувати дані з Публічної кадастрової карти.

Однак слід пам’ятати, що дані земельні ділянки можуть бути вільними, або перебувати в користуванні інших осіб та інформація про них не внесена до Державного земельного кадастру.

== Порядок звернення за отриманням земельної ділянки ==
Для того щоб отримати безоплатно земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) необхідно:

'''Звернутися''' '''до''' відповідного органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність '''із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою''' щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Дане клопотання подається особисто до органу місцевого самоврядування або направляється поштою.

У '''клопотанні зазначаються та додаються:'''
* цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри;
* графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (викопіювання з планово-картографічних матеріалів);
* погоджений органом місцевого самоврядування детальний план забудови земельної ділянки;
* копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
* документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).
'''Детальний план території''' - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text (стаття 1 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон).]

'''Дані про вільну''' земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку '''можна отримати''' '''в''' уповноважених органах з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, '''забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність''' на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.

До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади '''зобов’язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n310 (частина п'ята статті 24 Закону).]

'''Забороняється''' вимагати додаткові матеріали та документи, які не передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статтею 118 ЗК України.]

Орган місцевого самоврядування розглядає дане клопотання у '''місячний строк''' і '''дає дозвіл (рішення)''' на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки або '''надає мотивовану відмову''' у його наданні.

'''Клопотання''' про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та додатки до нього '''передаються на розгляд постійних комісій ради та за рішенням комісій включаються до порядку денного чергової або позачергової сесії ради.''' На сесії ради '''депутати шляхом голосування приймають рішення про надання дозволу або відмову в наданні дозволу''' на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

При розгляді питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, особа яка подала клопотання має '''право бути присутньою на сесії ради.'''

'''При погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати:'''

# додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закону України «Про землеустрій»];
# надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями;
# проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Органами, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки. Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту усунути його недоліки та подати на погодження

== Що робити, якщо відповіді не отримали, або отримали відмову? ==
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам:
* законів, прийнятих відповідно до законів нормативно-правових актів;
* генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації;
* схем землеустрою;
* техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель;
* проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У разі отримання відмови варто звернутись із запитом про надання публічної інформації щодо цієї конкретної земельної ділянки, яка, можливо, вже перебуває на стадії реєстрації іншою особою, абощо. Якщо обрана ділянка виявиться зайнятою, варто розпочати таку ж процедуру щодо іншої земельної ділянки, яка на публічній кадастровій карті — вільна. Слід зазначити, що якщо '''у місячний строк з дня реєстрації клопотання орган не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою або мотивовану відмову у його наданні,''' то зацікавлена особа у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку '''має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє орган місцевого самоврядування.''' До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Однак '''недоліком у обрані такого способу вирішення питання''' можуть бути труднощі із погодженням суб’єкта господарювання, на виконання таких робіт без прийняття рішення про надання дозволу на розробку такого проекту. Також в подальшому можуть виникнути труднощі з реєстрацією ділянки, оскільки державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text (частина третя статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»)]. Відмова в здійсненні державної реєстрації може бути оскаржена у судовому порядку.

Також заявник має право звернутися до суду з позовом про визнання бездіяльності ради протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, а саме розглянути клопотання та прийняти рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

== Розробка документації із землеустрою ==
Після отримання рішення про надання дозволу на розроблення документації з землеустрою щодо відведення земельної ділянки '''необхідно звернутися до сертифікованого інженера-землевпорядника (далі - розробник документації)''' та замовити розроблення документації із землеустрою.

Слід зазначити, що '''взаємовідносини замовників і розробників''' документації із землеустрою '''регулюються законодавством України і договором''', де зазначаються: вартість робіт із землеустрою і порядок їх оплати; строк виконання робіт і порядок розгляду документації із землеустрою і т.д.

'''Максимальний строк складання документації''' із землеустрою '''не повинен перевищувати шести місяців''' з моменту укладення договору [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text (стаття 28 Закону України «Про землеустрій»).]

Розробники документації після проведення робіт видають замовнику документацію із землеустрою щодо формування земельних ділянок та '''можуть від імені замовника подавати документацію''' із землеустрою до територіального органу Держгеокадастру, '''для внесення відомостей до Державного земельного кадастру''', якщо інше не встановлено договором [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text (стаття 26 Закону України «Про землеустрій»).]

Внесення даних відомостей здійснюється '''безоплатно протягом 14 днів''' з дня отримання відповідних документів, в результаті чого видається '''витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку''', даний Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text (стаття 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).]

'''Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки''' у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об’єкт будівництва або планується розташування такого об’єкта '''подається на погодження до структурних підрозділів''' районних державних адміністрацій у сфері '''містобудування та архітектури.'''

'''Зверніть увагу !'''

Під час дії воєнного стану в Україні безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється (пп. 5 п. 27 розділу Х Земельного кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель»).

Водночас, заборона не поширюється на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності Земельним кодексом України.

== Затвердження документації із землеустрою ==
'''Хто може бути розробником документації із землеустрою'''

Розробники документації із землеустрою - юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких за основним місцем роботи працюють не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою, та фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Положеннями статті 66 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n753 Закону України «Про землеустрій»] визначено, що сертифікованими інженерами-землевпорядниками є особи, які мають вищу освіту за спеціальностями та кваліфікаціями у галузі знань землеустрою, а також стаж роботи за спеціальністю не менше одного року, які склали кваліфікаційний іспит, одержали сертифікат та зареєстровані в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників.

Відповідно до частини восьмої статті 68 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n820 Закону України «Про землеустрій»] складення документації із землеустрою особою, яка не отримала кваліфікаційного сертифіката, яку позбавлено кваліфікаційного сертифіката або дія кваліфікаційного сертифіката якої зупинена, забороняється. Документація із землеустрою та технічна документація з оцінки земель, яка була підписана такою особою, є недійсною.

Тому, щоб переконатися, що суб’єкт господарювання є розробником документації із землеустрою відповідно до вимог частини другої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 Закону України «Про землеустрій»], необхідно на офіційному веб-сайті Держгеокадастру України знайти розділ «Напрями діяльності», підрозділ «Сертифікація» та зайти у Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників й пересвідчитися, чи працюють у складі такого суб’єкта господарювання два сертифікованих інженери-землевпорядники (якщо розробником документації із землеустрою є юридична особа) або чи є відомості про фізичну особу-підприємця у цьому реєстрі.

'''Відповідно до змін виконавець (розробник) робіт із землеустрою при проведенні цих робіт повинен, крім іншого, дотримуватися таких технологічних вимог:'''

* передавати матеріали виконаних робіт в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису до Державного фонду документації із землеустрою у місячний строк після їх затвердження;
* подавати документацію із землеустрою до Держгеокадастру, його територіальних органів для внесення відомостей до Державного земельного кадастру відімені замовника документації із землеустрою, якщо інше не встановлено договором.

'''Документація із землеустрою, розроблена виконавцями (розробниками) робіт із землеустрою, підписується:'''

* у паперовій формі - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою;
* в електронній формі - із використанням кваліфікованого електронного підпису сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою, згідно із законодавством про використання електронного цифрового підпису.

'''З метою затвердження технічної документації із землеустрою необхідно звернутися''' '''до''' органу місцевого самоврядування, який видав дозвіл на її розробку, '''з клопотанням''' про затвердження такої документації.

'''До клопотання додаються:'''
* технічна документація із землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
* витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
'''Дане клопотання розглядається''' міською радою, '''у двотижневий строк''' з дня отримання погодженої технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в результаті розгляду приймає '''рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність''' або про відмову у її затвердженні.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду питання вирішується в судовому порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (частина одинадцята статті 118 ЗК України).]
{| class="wikitable"
!ВАЖЛИВО! Рішення про затвердження документації із землеустрою є одночасно рішенням про передачу земельної ділянку у власність.
|}

== Реєстрація земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ==
Після отримання вищезазначеного рішення, необхідно '''звернутися до суб’єкта надання адміністративної послуги (державного реєстратора, центр надання адміністративних послуг)''' з метою отримання '''Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про реєстрацію права власності.'''

Для державної реєстрації прав на об’єкт нерухомого майна (земельної ділянки) заявник подає:
* '''рішення про затвердження документації із землеустрою та передачі у власність земельної ділянки''';
* '''витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку''' (не обов’язково);
* '''документ, що посвідчує особу''' ''(паспорт, ідентифікаційний код);''
* документ, що '''підтверджує сплату адміністративного збору''' за державну реєстрацію прав (230 грн);
* документ, що підтверджує право на звільнення від сплати адміністративного збору за державну реєстрацію прав (у випадку його наявності).
Станом на сьогоднішній день адміністративний збір стягується '''у розмірі 230 гривень''', якщо державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у '''строк, що не перевищує п’яти робочих днів''' з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

'''З моменту проведення Державної реєстрації речового права власності на земельну ділянку Ви стаєте законним її володільцем.'''

== Див. також ==
* [[Порядок отримання викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)]]
* [[Порядок отримання інформації про вільні земельні ділянки]]
* [[Повноваження органів місцевого самоврядування у галузі земельних відносин]]
* [[Відмова органу місцевого самоврядування в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки]]
* [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Порядок оскарження постанови про адміністративне правопорушення

2024-12-20T10:43:25Z

Olena.mankivska: незначні зімни щодо державного мита

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-15 Рішення Конституційного суду від 31 березня 2015 року № 2-рп/2015 у справі № 1-7/2015]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88952415 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17]
== Визначення органу, який має право розглядати справу ==
Для оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення необхідно визначити орган, який має право розглядати скаргу. Наприклад, якщо справу розглядала адміністративна комісія при виконавчому комітеті сільської ради - скаргу розглядає виконавчий комітет відповідної ради; при розгляді справи іншим органом (посадовою особою) - відповідним органом вищої інстанції (посадовою особою). Незалежно від того який орган розглядав справу, постанову у справі про адміністративне правопорушення завжди можна оскаржити у районному, районному у місті, міському чи міськрайонному суді у порядку адміністративного судочинства.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ч.1 ст. 19 КАС Укра])

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ст. 288 КУпАП]):
# постанову адміністративної комісії - у виконавчий комітет (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України], з особливостями, встановленими цим Кодексом;
# рішення виконавчого комітету (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільської, селищної, міської ради - у відповідну раду або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України], з особливостями, встановленими цим Кодексом;
# постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
# постанову інспектора з паркування про накладення адміністративного стягнення (частини перша, третя та шоста статті 122, частини перша, друга та восьма статті 152-1 цього Кодексу) - в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України], з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом.
Постанову про одночасне накладення основного і додаткового адміністративних стягнень може бути оскаржено за вибором особи, щодо якої її винесено, чи потерпілого в порядку, встановленому для оскарження основного або додаткового стягнення.

Скарга подається в орган (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. '''Скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом із справою органу (посадовій особі), правомочному її розглядати.'''

У разі оскарження постанови в суд, позовна заява подається до місцевого загального суду, на вибір за місцем реєстрації або проживання позивача або за місцезнаходженням відповідача, який розглядає цей адміністративний позов як адміністративний суд. В адміністративному позові згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text п. 5. ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України] (КАСУ) має бути зазначено:

1. найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2. повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3. ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;

4. зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5. виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6. відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7. відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8. перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9. у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10. у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11. власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

''Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості стосовно представника. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.''

''Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.''

''У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.''
== Строки оскарження постанови про адміністративне правопорушення ==
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом '''10 днів з дня винесення постанови''', а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, '''протягом 10 днів з дня вручення такої постанови'''. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ст. 289 КУпАП]).

Згідно вимог статті 291 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300'''-1''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КуПАП].

Постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядається правомочними органами (посадовими особами) '''в десятиденний строк з дня її надходження''', якщо інше не встановлено законами України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ст. 292 КУпАП]).
== Сплата судового збору ==
Велика Палата Верховного Суду у [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88952415 постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17] відступила від своїх попередніх висновків та виклала наступну правову позицію.
За системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 287, 288 КУпАП], як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 статті 2-5 Закону України «Про судовий збір»] , які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню '''у справах щодо накладення адміністративного стягнення''' та справляння судового збору, '''він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.'''

Правова позиція Великої Палати Верховного Суду є обов’язковою для врахування судами в силу ч. 5 ст. 242 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n11305 Кодексу адміністративного судочинства України]. Відтепер при оскарженні до суду постанов про притягнення до адміністративної відповідальності необхідно буде сплатити судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня 2024 року - 605 грн. 60 коп.).
== Розгляд скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення ==
Орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанов і приймає одне з таких рішень:
* залишає постанову без змін, а скаргу без задоволення;
* скасовує постанову надсилає справу на новий розгляд;
* скасовує постанову і закриває справу;
* змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ст. 293 КУпАП]).
== Апеляційна скарга у справі про адміністративне правопорушення ==
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (за винятком постанов передбачених ст. 32, 32-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]).

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена '''протягом десяти днів з дня винесення постанови''' особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ч. 5 ст. 7] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 ч. 1 ст. 287 КУпАП]. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.

Апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. Апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання.

Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції необмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:
# залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
# скасувати постанову та закрити провадження у справі;
# скасувати постанову та прийняти нову постанову;
# змінити постанову.
У разі зміни постанови в частині накладення стягнення, воно не може бути посилено ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ст. 294 КУпАП]).

'''Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.'''

Після закінчення апеляційного провадження справа не пізніше ніж у п'ятиденний строк направляється до місцевого суду, який її розглядав.

Скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення '''тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв'язаних з цією постановою.''' У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість.

Відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконним накладенням адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або виправних робіт, провадиться в порядку, встановленому законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ст. 296 КУпАП]).
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Поняття кінцевий бенефіціарний власник (контролер)

2024-09-26T11:57:22Z

Olena.mankivska: доповнено щодо відповідальносі

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексом України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20#Text Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/475-19 Закон України від 21 травня 2015 року № 475-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2571-20#Text Закон України від 06 вересня 2022 року № 2571-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення регулювання кінцевої бенефіціарної власності та структури власності юридичних осіб»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2115-20#Text Закон України від 03 березня 2022 року № 2115-ІХ «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0768-21#Text Наказ Міністерства юстиції України від 19 березня 2021 року № 163 "Про затвердження Положення про форму та зміст структури власності"]
* [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 Наказ Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року № 3268/5 "Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v2_27323-15 Лист Міністерства юстиції України від 14 травня 2015 року № 19.3-32/27]
*[https://minjust.gov.ua/files/general/2022/01/13/20220113150651-49.pdf Лист Міністерства юстиції України від 12 січня 2022 року № 3738/8.4.3/32-22 «Щодо щорічного підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи»]
*[https://minjust.gov.ua/files/general/2022/02/17/20220217144531-77.pdf Лист Міністерства юстиції України від 15 лютого 2022 року № 19247/17278-33-22/8.4.3 «Щодо деяких питань, пов’язаних із щорічним підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи»]
*[https://minjust.gov.ua/files/general/2022/06/10/20220610173054-58.pdf Лист Міністерства юстиції України від 09 червня 2022 року № 44816/55964-26-22/8.4.3 «Щодо порядку подання державному реєстратору інформації про кінцевих бенефіціарних власників в умовах воєнного стану»]
*[https://minjust.gov.ua/files/general/2022/07/27/20220727142101-56.pdf Лист Міністерства юстиції України від 26 липня 2022 року № № 60780/8.4.3/32-22 «Щодо здійснення оновлення відомостей про кінцевого бенефіціарного власника без справляння адміністративного збору в межах перенесеного строку»]
*[https://minjust.gov.ua/files/general/2022/09/07/20220907120415-85.pdf Лист Міністерства юстиції України від 5 вересня 2022 року № 75872/8.4.3/32-22 «Щодо подання документів, що посвідчують особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи»]
== Загальні положення ==
'''Кінцевий бенефіціарний власник''' - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція.

'''Кінцевим бенефіціарним власником є:'''
* для юридичних осіб - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння);
* для трастів, утворених відповідно до законодавства країни їх утворення, - засновник, довірчий власник, захисник (за наявності), вигодоодержувач (вигодонабувач) або група вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також будь-яка інша фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність трасту (в тому числі через ланцюг контролю/володіння);
* для інших подібних правових утворень - особа, яка має статус, еквівалентний або аналогічний особам, зазначеним для трастів.
Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі '''не менше 25 відсотків''' статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.

Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є:

▷ принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі '''не менше 25 відсотків''' статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення;

▷ здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління;

▷ вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов’язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння (пункт 30 частини першої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20#Text Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»]).
== Хто не може бути кінцевим бенефіціарним власником ==
Кінцевим бенефіціарним власником не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого права.
== Випадки у яких відомості про кінцевого бенефіціарного власника не подаються ==
Відповідно до пункту 9 частини другої статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"] інформацію про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа не подають: політичні партії, структурні утворення політичних партій, професійні спілки, їх об’єднання, організації профспілок, передбачені статутом профспілок та їх об’єднань, творчі спілки, місцеві осередки творчих спілок, організації роботодавців, їх об’єднання, адвокатські об’єднання, адвокатські бюро, організації, що здійснюють професійне самоврядування у сфері нотаріату, державні органи, органи місцевого самоврядування, їх асоціації, публічні компанії (юридичні особи, створені у формі публічного акціонерного товариства, акції яких допущені до торгів принаймні на одній фондовій біржі (регульованому ринку) з переліку іноземних фондових бірж (регульованих ринків), який формується в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України, на які розповсюджуються вимоги щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників, рівнозначні тим, що були прийняті Європейським Союзом), державні та комунальні підприємства, установи, організації, торгово-промислові палати, державні пенсійні фонди, житлово-будівельні кооперативи, дачні (дачно-будівельні) кооперативи, садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства), об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників житлових будинків, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські кооперативні об’єднання, відокремлені структурні підрозділи із статусом юридичної особи (крім відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації).

У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа, вноситься відмітка про зазначення у структурі власності юридичної особи обґрунтованої причини його відсутності.

У разі зміни кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи державна реєстрація змін до відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи проводиться протягом 30 робочих днів з дня виникнення таких змін.

У випадках, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-IX#Text Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"], до Єдиного державного реєстру вноситься відмітка про можливу недостовірність інформації про кінцевого бенефіціарного власника або структуру власності юридичної особи;
== Особливості встановлення кінцевого бенефіціарного власника ==
Програмне забезпечення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиного державного реєстру) повинно забезпечувати пошук взаємозв’язків між юридичними особами та їхніми засновниками (учасниками), кінцевими бенефіціарними власниками, у тому числі кінцевими бенефіціарними власниками засновника, керівниками юридичних осіб, візуалізацію всіх прямих та непрямих зв’язків.

'''Інформація, яку потрібно зазначити про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа:'''
# прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);
# дата народження;
# країна громадянства;
# серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця;
# місце проживання;
# реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
# повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).
У випадку здійснення управління однією юридичної особою через іншу необхідно вказати додатково наступні відомості:
# повне найменування юридичної особи, через яку здійснюється управління;
# ідентифікаційний код юридичної особи, через яку здійснюється управління;
# характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).
Подання/зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника як окремі дії, здійснюються шляхом заповнення відповідних заяв, сплати адміністративного збору за проведення державної реєстрації, підготовки і подання необхідного пакету документів до суб’єкта державної реєстрації. Відповідні зміни можна побачити в Єдиному державному реєстрі, шляхом здійснення безкоштовного або платного запиту.

Вказувати відомості про кінцевого бенефіціарного власника та подавати документи з інформацією про нього необхідно при здійсненні будь-яких реєстраційних дій, окрім виділу та дій, пов’язаних з ліквідацією.

'''У разі зміни кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи державна реєстрація змін до відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи проводиться протягом 30 робочих днів з дня виникнення таких змін.'''

== Порядок подання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) ==
Внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи здійснюється при проведенні державної реєстрації створення юридичної особи, державної реєстрації включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

''З цією метою заявник подає суб’єкту державної реєстрації пакет документів, зазначених в частинах 1, 3 ст. 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»], до якого, зокрема, входять наступні документи, на підставі яких суб’єкт державної реєстрації встановлює дані про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи:''

* структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;
* витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи - нерезидента в країні її місцезнаходження, - у разі, якщо засновником юридичної особи є юридична особа - нерезидент;
* копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство) особи, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи (нотаріально засвідчена або засвідчена кваліфікованим електронним підписом особи, уповноваженої на подання документів для державної реєстрації створення юридичної особи, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, - для громадян України;

<nowiki>*</nowiki> В разі якщо особа кінцевого бенефіціарного власника посвідчується за допомогою паспорта громадянина України у вигляді ID-картки або паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що видані за допомогою Єдиного державного демографічного реєстру, подання нотаріально засвідченої копії такого документа не вимагається.

У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника юридична особа зобов’язана повідомити про це суб’єкта державної реєстрації під час проведення державної реєстрації створення юридичної особи, державної реєстрації включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. В такому випадку вноситься відмітка про зазначення у структурі власності юридичної особи обґрунтованої причини відсутності кінцевого бенефіціарного власника.

Повідомлення про зміну інформації про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності юридичної особи подається у паперовій або електронній формі.

<nowiki>*</nowiki> В зв’язку з набранням чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2571-20#Text Законом України від 06 вересня 2022 року № 2571-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення регулювання кінцевої бенефіціарної власності та структури власності юридичних осіб»] '''скасовано обов’язок щодо щорічного підтвердження поданих відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб та запроваджено новий строк для оновлення відомостей про кінцевих бенефіціарних власників.'''

Зокрема, встановлено, що юридичні особи, зареєстровані до набрання чинності нормативно-правовими актами, якими затверджені положення про форму та зміст структури власності і методологія визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника (крім осіб, від яких не вимагається подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників та юридичних осіб, які вже подали відомості про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності), '''подають інформацію про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності''' в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань",] '''протягом шести місяців з дня набрання чинності нормативно-правовими актами, якими будуть затверджені положення про форму та зміст структури власності і методологія визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника, але не раніше 90 днів з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.'''

== Вимоги до форми та змісту структури власності юридичної особи ==
'''Структура власності за формою є офіційним документом''', що являє собою схематичне зображення структури власності юридичної особи, яка відображає всіх осіб, які прямо або опосередковано володіють цією особою самостійно чи спільно з іншими особами або незалежно від формального володіння мають можливість значного впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи.

Зразки складання схематичного зображення структури власності доступні для ознайомлення на офіційному вебсайті Мінфіну за посиланням: https://mof.gov.ua/uk/samples_of_drawing_up_a_schematic_representation_of_the_ownership_structure-517

У разі наявності у структурі власності юридичної особи іноземних юридичних осіб та/або осіб, які не перебувають у громадянстві України і є громадянами (підданими) іншої держави або держав, трастів, інших подібних правових утворень до схематичного зображення структури власності також мають додаватися офіційні документи (їх копії, зокрема нотаріально засвідчені копії), що підтверджують належність цим особам, трасту та/або іншим подібним правовим утворенням корпоративних прав у юридичній особі, крім випадків, коли відомості про відповідних суб’єктів наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У разі наявності у структурі власності юридичної особи бенефіціарного власника, відомості щодо можливості здійснення яким вирішального впливу на управління або діяльність такої юридичної особи чітко не відслідковується за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань чи за документами, які подаються для проведення реєстраційної дії у пакеті документів '''разом із структурою власності, до схематичного зображення структури власності також мають додаватися офіційні документи''' (їх копії, зокрема нотаріально засвідчені копії), '''що підтверджують можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння), зокрема:'''

* договір купівлі-продажу або дарування корпоративних прав (частки в статутному капіталі); рішення загальних зборів учасників (рішення єдиного учасника) юридичної особи про визначення розміру статутного (складеного) капіталу та розмірів часток учасників;
* акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному (складеному) капіталі юридичної особи;
* виписка з рахунка в цінних паперах депонента;
* виписка з рахунка в цінних паперах номінального утримувача;
* договір управління майном;
* договір про створення трасту;
* трастова декларація та/або угода;
* свідоцтво про шлюб;
* витяг, виписка чи інший документ з офіційного джерела, в тому числі торговельного, банківського, судового реєстру;
* інші документи, що підтверджують здійснення вирішального впливу (контролю) на діяльність юридичної особи.

Структура власності підписується керівником юридичної особи.

Структура власності в електронній формі формується програмними засобами у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису керівника юридичної особи відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Документи можуть підписуватись іншою уповноваженою особою (крім керівника), яка має право підпису від імені юридичної особи, зокрема представником засновника (учасника) юридичної особи відповідно до прийнятого рішення уповноваженим органом управління цієї юридичної особи. У такому разі до схематичного зображення структури власності також додається оригінал або завірена в установленому порядку копія документа, який підтверджує повноваження підписанта (крім випадку, якщо відомості про повноваження цього підписанта містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).

Структура власності, яка подається у пакеті документів для державної реєстрації створення юридичної особи, '''підписується одним із засновників такої юридичної особи чи іншою уповноваженою зборами особою.'''

'''На схематичному зображенні структури власності зазначаються:'''

* всі особи, які прямо або опосередковано володіють однією юридичною особою самостійно чи спільно з іншими особами (всі учасники юридичної особи та кожної особи у кожному ланцюгу володіння корпоративними правами юридичної особи);
* всі особи, які незалежно від формального володіння мають можливість значного впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи;
* розмір участі (відсоток корпоративних прав), який належить кожній фізичній та/або юридичній особі, кожному трасту та/або іншому подібному правовому утворенню в іншій юридичній особі, трасті або іншому подібному правовому утворенні.

'''На схематичному зображенні структури власності вказуються щодо кожної:'''

* фізичної особи - громадянина України - прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду закордон (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
* фізичної особи - іноземця та особи без громадянства - прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) англійською мовою та його транслітерація українською мовою, країна громадянства (підданства), а у разі, якщо особа є громадянином (підданим) декількох країн, - всі країни її громадянства (підданства), дата народження. Якщо особа у звітному році була податковим резидентом країни, відмінної від країни свого громадянства (підданства), або якщо особа є громадянином (підданим) декількох країн, додатково зазначається країна, податковим резидентом якої була особа у звітному році;
* юридичної особи України - повне найменування відповідно до установчих документів, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України;
* іноземної юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення - повне найменування англійською мовою та його транслітерація українською мовою, країна заснування (утворення), країна реєстрації довірчого власника (за наявності), місцезнаходження, ідентифікаційний номер (у разі наявності), що нерезидент використовує під час подання податкових декларацій та інших податкових документів до податкових органів у країні, резидентом якої він є.

Якщо за звичаями національної меншини, до якої належить особа, прізвище або по батькові не є складовими імені, зазначаються лише складові імені.

На схематичному зображенні структури власності щодо кожного кінцевого бенефіціарного власника (за наявності) зазначається опис '''здійснення вирішального впливу кінцевого бенефіціарного власника на діяльність юридичної особи (прямий та/або непрямий).'''

'''У разі здійснення прямого вирішального впливу''' зазначається відсоток частки в статутному (складеному) капіталі юридичної особи або відсоток права голосу в юридичній особі (дані надаються у відсотках).

'''У разі здійснення непрямого вирішального впливу''' зазначається характер бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).

'''Застереження:''' В зв’язку з набранням чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2571-20#Text Законом України від 06 вересня 2022 року № 2571-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення регулювання кінцевої бенефіціарної власності та структури власності юридичних осіб»] передбачається оновлення положення про форму та зміст структури власності, а також прийняття нормативно-правового акту, яким затверджуватиметься методологія визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника.

== Відповідальність за неподання інформації про кінцевого бенефеціарного власника ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексом України про адміністративні правопорушення] передбачено, що неподання або несвоєчасне подання державному реєстратору передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"] інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи тягнуть за собою накладення штрафу на керівника юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 2051 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] кримінальна відповідальність полягає у внесенні в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи-підприємця, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої державної реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості та караються караються штрафом від п’яти тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, караються караються штрафом від восьми тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Неподання або несвоєчасне подання особами, уповноваженими діяти від імені юридичної особи, державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність тягне за собою накладення штрафу на таку юридичну особу в розмірі від однієї тисячі до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (відповідно до Порядку притягнення до відповідальності та порядку визначення розмірів штрафів за порушення у сфері державної реєстрації юридичних осіб (Наказ Мін’юсту від 13.09.2023 №3258/5)) та накладення штрафу на керівника юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (відповідно до статті 166-11 КУпАП).

Також необхідно звернути увагу, що за порушення зобов’язань щодо оновлення відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (тобто за несвоєчасне подання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника) санкції під час воєнного стану не застосовуватимуться.
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія: Суди]]

Позбавлення права на спадкування

2024-09-26T09:42:20Z

Olena.mankivska: додано нові розділи та розширено судову практику

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»]
== Поняття спадкування та право на спадкування ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 Стаття 1216 ЦК України] (далі – ЦК України) визначає спадкування як перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Сукупність правових норм, які регулюють умови і порядок спадкування, становить підгалузь цивільного законодавства, яка іменується "спадковим правом" або "правом спадкування".
Термін "право на спадкування" може вживатися в кількох значеннях.

Право на спадкування може розглядатися як суб'єктивне право, яке виникає за наявності певних юридичних фактів: смерті особи або оголошення її померлою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5702 ст. 1220 ЦК України]).
== Підстави усунення від спадкування ==
Законодавець передбачає усунення спадкоємця від права на спадкування, підстави якого визначаються не згідно з волею спадкодавця-заповідача, а чітко вказуються в законі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5717 ст.1224 ЦК України]).

==== Особи, які не мають права на спадкування ====

* особи,які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя (''не застосовується до особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом'');
* особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині;
* батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини (н''е мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом'');
* одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду (''якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки того з подружжя, хто помер, у майні, яке було набуте ними за час цього шлюбу'');
* за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Зазначені положення поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов'язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.
.
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5767 ст. 1235 ЦК України] спадкодавець у заповіті може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу із числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування.
Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають [[Право на обов'язкову частку у спадщині]].
Крім того, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5717 ст. 1224 ЦК України] передбачено випадки, коли спадкоємці взагалі не мають права на спадкування, не зважаючи на те, що існували певні передумови для закликання їх до спадкування.
== Усунення від спадкування за рішенням суду ==
На відміну від випадків, коли особа не має права на спадкування, закон передбачає випадки, коли за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування, а саме: якщо буде встановлено, що особа ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Вказана підстава стосується всіх спадкоємців, у тому числі й тих, які відповідно до закону мають право на обов’язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальну відмову.

'''''Безпорадним''''' слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Вказана позиція підтверджується також пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування». Вирішальним при цьому є '''медична документація'''.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в її умисних діях чи бездіяльності, спрямованих на уникнення від обов’язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов’язане з поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов’язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

Суд при вирішенні справи про усунення особи від права на спадкування повинен установити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.
Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення має бути пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла таких дій.

Таким чином, для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5717 ч. 5 ст. 1224 ЦК України] '''має значення сукупність обставин:'''
* ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання (''ухилення полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов’язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов’язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов’язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій'');
* перебування спадкодавця в безпорадному стані (''безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування'');
* потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.

== Судова практика ==

* Усунення від права на спадкування за законом можливе за наявності таких умов: ухилення спадкоємця від надання допомоги спадкодавцеві при наявності у нього можливості її надання; перебування спадкодавця у безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи (постанови ВС від 11 лютого 2019 р. у справі № 756/11676/16-ц, від 25 березня 2019 р. у справі № 766/810/17)
* Обов’язково підлягає з’ясуванню судом питання, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу (постанови ВС від 04 липня 2018 р. у справі № 404/2163/16-ц, від 19 червня 2019 р. у справі № 491/1111/15-ц, від 02 березня 2020 р. у справі № 133/1625/18)
* Ухилення від допомоги спадкодавцеві повинно виражатись в умисних діях чи бездіяльності. Важливим аспектом при цьому є наявність вини. (постанови ВС від 21 березня 2018 р. у справі № 337/6000/15-ц та від 04 липня 2018 р. у справі № 404/2163/16-ц)
* Безпорадним станом спадкодавця є таким, якщо він неспроможний самостійно задовольняти свої потреби (постанова ВС від 17 жовтня 2018 р. у справі № 200/21452/15-ц)

Отже, ВС КЦС у справі № 386/967/18 від 29.06.2021 року наголосив, що лише в разі '''одночасного існування таких обставин''', як перебування спадкодавця у безпорадному стані, умисне ухилення спадкоємця від надання допомоги спадкодавцеві та існування потреби спадкодавця саме у допомозі спадкоємця, за умови '''доведеності зазначених фактів у сукупності''', спадкоємець '''підлягає усуненню від спадкування'''.

== Посилання на практику ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/73469356 Постанова Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі № 233/6868/15-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74687758 Постанова Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 753/21722/13-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90169009 Постанова Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 521/19609/16-ц]

== Підсудність та вартість подання позову про усунення від права на спадкування ==
Спір з приводу усунення спадкоємця від набуття права власності на нерухомість (її частку) '''розглядається за місцезнаходженням майна'''. Такий висновок зробив ВС в постанові №489/2055/19.

Під час подання позовної заяви про усунення від права спадкування до суду сплачується '''судовий збір у розмірі 0,4 відсотка''' від встановленого на 1 січня календарного року подання заяви (у 2024 році — '''1211,20 грн''').

Судовий збір не сплачується, якщо ви звільнені з його сплати на підставі Закону про «Судовий збір» (наприклад, інваліди 1–2 групи).
[[Категорія: Спадкове право]]
[[Категорія: Суди]]

Отримання податкової знижки на оплату допоміжних репродуктивних технологій

2024-05-15T05:41:49Z

Olena.mankivska: /* Документи, необхідні для отримання податкової знижки на оплату допоміжних репродуктивних технологій */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1298-15 Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджена наказом Міністерства фінансів України 02 жовтня 2015 року № 859]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1697-13#Text Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, затверджений наказом Міністерства охорони здоровʼя України від 09 вересня 2013 року № 787]
== Загальна інформація ==
'''Податкова знижка на оплату репродуктивних технологій''' – це можливість зменшити річний загальний оподаткований дохід, отриманий особою у вигляді заробітної плати, на суму коштів, витрачених на допоміжні репродуктивні технології та повернути зайво утриманий податок.

'''Допоміжні репродуктивні технологі'''ї - методики лікування безпліддя, за яких маніпуляції з репродуктивними клітинами, окремі або всі етапи підготовки репродуктивних клітин, процеси запліднення і розвитку ембріонів до перенесення їх у матку пацієнтки здійснюються в умовах іnvitro;

'''іnvitro''' - техніка виконання експерименту чи інших маніпуляцій у спеціальному лабораторному посуді або у контрольованому середовищі поза живим організмом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1697-13#Text Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, затверджений Наказом Міністерства охорони здоровʼя України від 09.09.2013р. №787).] 
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обовʼязково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] в редакції Закону №466-ІХ від 16.01.2020р.).
== Хто має право на податкову знижку ==
* громадянин України – платник податку (будь-якої статі);
* отримує дохід у вигляді заробітної плати. 
Фізична особа – підприємець не має право на податкову знижку на оподатковувані доходи, отримані нею від здійснення підприємницької діяльності! 
Згідно із ст.48 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Основ законодавства про охорону здоров’я від 19.11.92 № 2801-X]II застосування штучного запліднення та імплантації ембріона здійснюється згідно з умовами та порядком, встановленими центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я, за медичними показаннями повнолітньої жінки, з якою проводиться така дія, за умови наявності письмової згоди подружжя, забезпечення анонімності донора та збереження лікарської таємниці.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/435-15#Text ч.7 ст. 281 Цивільного кодексу України] повнолітня жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1697-13#Text Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, який визначає механізм та умови застосування методики допоміжних репродуктивних технологій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.09.2013 № 787], стосується удосконалення медичної допомоги населенню при лікуванні безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій та регулює відносини між пацієнтами (жінками, чоловіками) та закладами охорони здоров’я, які забезпечують застосування методик допоміжних репродуктивних технологій та не містить положень щодо порядку (способів) оплати наданих медичних послуг та суб’єктів, які здійснюють таку оплату.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ] послугою з медичного обслуговування населення (медичною послугою) є послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров’я або фізичною особою – підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензією на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником.

Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.

Зверніть увагу, що попереднє роз’яснення ДФС, за яким право на податкову знижку мала виключно жінка: «Враховуючи те, що дії із допоміжних репродуктивних технологій проводяться із жінкою, то скористатися правом щодо включення до податкової знижки оплати допоміжних репродуктивних технологій може платник податку – жінка», з 6 вересня 2018 року переведено до не чинних.

Таким чином, платник податку будь-якої статі (у тому числі чоловічої) має право на отримання податкової знижки згідно із п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ на суму витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, наданих дружині платника податків, але оплачених таким платником (чоловіком). Тобто чоловік – член подружжя, яке замовляло відповідну медичну послугу, дружина якого звітного року не працювала, має право '''скористатись правом''' '''на''' '''податкову''' '''знижку, якщо він оплатив застосування''' '''допоміжних репродуктивних технологій''' '''та його ПІБ зазначено у платіжних/розрахункових документах на оплату.'''
== Термін звернення ==
За наданням податкової знижки платник податку може звернутись протягом року, що є наступним за звітним податковим роком. 
Також необхідно пам'ятати, що відповідно до п. 166.4.3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься. 
Для того, щоб отримати податкову знижку за звітний 2022 рік, документи потрібно подати до податкової служби до 31 грудня 2023 року.
== Документи, необхідні для отримання податкової знижки на оплату допоміжних репродуктивних технологій ==
Для отримання податкової знижки необхідно подати до органу державної фіскальної служби наступні '''документи:'''
# Копію паспорта платника податків;
# Копію довідки про присвоєння ідентифікаційного податкового номера (крім фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);
# Довідку про доходи за формою №3;
# Документи, що підтверджують право на знижку (договір на надання допоміжних репродуктивних технологій) та документи, що підтверджують оплату послуг (у документах повинні бути зазначені реквізити медичного закладу, отримана процедура штучного запліднення, вартість і дата оплати послуг);
# Податкову декларацію про майновий стан і доходи.
Порядок заповнення та подання податкової декларації регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1298-15 Інструкцією щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (у редакції наказу Міністерства фінансів України 25.04.2019 № 177)]. Декларацію необхідно подати до органу державної фіскальної служби за місцем реєстрації до 31 грудня року, наступного за звітним (тобто декларація про доходи за 2019 рік подається до 31 грудня 2020 року). Слід зазначити, що у разі якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься. При цьому, за вибором платника декларація може бути подана в один із таких способів:
*особисто або уповноваженою на це особою;
*надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
*засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.
Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Згідно з п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 162.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з Декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в Декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

== Складу податкової знижки ==
Проте до складу податкової знижки можна включити:
* тільки вартість процедур, передбачених МОЗ:а саме:
# ЗIB – запліднення інвітро (IVF);
# IKCI – ін'єкція одного сперматозоїда до цитоплазми ооліту (IKSI);
# ICЧ – інсемінація спермою чоловіка;
# ІСД – інсемінація спермою донора;
# ЕТ – ембріотрансфер;
# сурогатне материнство ([http://sfs.gov.ua/arhiv/podatkova-baza-do-nabrannya-chinnosti-podatkovim-kodeksom/baza-podatkovih-rozyasnen/zagalnoderjavni-podatki/podatok-z-dohodiv-fizichnih-osib/60738.html лист Державної податкової адміністрації України від 15 травня 2008 року № 9704/7/17-0717 "Щодо включення до податкового кредиту витрат із штучного запліднення]");
{| class="wikitable sortable"
|-
|
Зверніть увагу!!!!
Згідно п.п. 166.3.6. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] суму витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, '''але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік'''.
|}
== Алгоритм розрахунку податкової знижки ==
Алгоритм розрахунку податкової знижки у вигляді суми витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій розраховується наступним чином:
# визначається база оподаткування шляхом віднімання від загального річного оподатковуваного доходу, у вигляді заробітної плати, суми утриманого за рік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та суми податкової соціальної пільги за її наявності.
При цьому інформацію щодо нарахованої заробітної плати за рік, застосованих податкових соціальних пільг, утриманого єдиного соціального внеску та податку на доходи фізичних осіб платники податку отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця;
# на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат, яку дозволяється включити до податкової знижки, яка не повинна перевищувати суми, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;
# розраховується чиста база оподаткування податком на доходи фізичних осіб з врахуванням суми податкової знижки. Тобто, від бази оподаткування, яка вже розрахована, віднімаємо суму витрат, яку дозволено включити до податкової знижки;
# визначається середньомісячний оподатковуваний дохід шляхом ділення чистої бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб на кількість календарних місяців;
# якщо розмір середньомісячного оподатковуваного доходу перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, то частина оподатковуваного доходу в межах десятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, оподатковується за ставкою 15%, а інша частина доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, - за ставкою 20%;
# виходячи із визначеної середньомісячної бази оподаткування проводиться розрахунок суми податку за ставкою 15% (20%);
# розраховується загальна річна сума податку як добуток розрахункової місячної суми податку та кількості календарних місяців;
# здійснюється порівняння розрахункової річної суми податку із сумою податку, фактично утриманою за рік.
Якщо внаслідок перерахунку виникає переплата податку, то сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації (п. 179.8 ст. 179 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]). 
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації. 
'''Зверніть увагу!''' Пунктом 4 наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783, зареєстрованим в Мінюсті 28.12.2020 р. за № 1295/35578 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859», встановлено, що податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – декларація) у редакції цього наказу подається з 01 січня 2022 року. 
Отже, за результатами 2021 року платники податків – фізичні особи подають податкову декларацію за формою затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17 грудня 2020 року № 783 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859», зареєстрованого в Мінюсті України 28 грудня 2020 року за № 1295/35578 (далі – Наказ № 783), що передбачає об’єднання звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також порядок декларування частини прибутку контрольованої іноземної компанії. 
З декларацією та інструкцією щодо її заповнення можете ознайомитись на сайті Д[https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/76864.html ержавної податкової служби України] 
== Порядок отримання коштів ==
Сума коштів, яка підлягає поверненню платнику податку у випадку оформлення податкової знижки, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, визначену у декларації протягом 60 календарних днів від дати отримання такої декларації.
[[Категорія:Податкове право]]

Особливості організації та проведення азартних ігор

2024-04-19T14:09:06Z

Olena.mankivska: /* Обмеження участі особи в азартних іграх шляхом внесення до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх */

== Нормативно правова база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/768-20#Text Закон України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20#Text Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/743-19#Text Закон України "Про запобігання впливу корупційних правопорушень на результати офіційних спортивних змагань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/877-16#Text Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закон України "Про електронні довірчі послуги"]
== Вимоги до організатора азартних ігор ==
Відповідно до вимог статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/768-20#Text Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор»] (далі - Закон) '''організатором азартних ігор може бути виключно юридична особа - резидент України:''' 
# яка утворена та провадить діяльність на території України в установленому законом порядку, основним видом діяльності якої є організація та проведення азартних ігор;
# статутний (складений) капітал якої сформовано грошовими коштами на суму не менше тридцяти мільйонів гривень, при цьому більший розмір статутного (складеного) капіталу може бути сформований за рахунок цінних паперів, іншого майна та майнових прав;
# статутний (складений) капітал якої не може бути сформовано за рахунок бюджетних коштів (крім випадку формування статутного (складеного) капіталу особи, яка має у власності іподром та планує здійснювати або здійснює діяльність з організації та проведення парі тоталізатора на такому іподромі). Не допускається формування статутного капіталу за рахунок коштів, джерело походження яких неможливо підтвердити на підставі офіційних документів або їх копій, засвідчених в установленому порядку;
# керівники, головний бухгалтер, власники істотної участі та кінцеві бенефіціарні власники якої мають бездоганну ділову репутацію та не є громадянами держави, визнаної згідно із законом державою-окупантом та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України;
# яка не має у складі учасників (акціонерів) органів місцевого самоврядування або юридичних осіб, внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій (крім учасників (акціонерів) особи, яка має у власності іподром та планує здійснювати або здійснює діяльність з організації та проведення парі тоталізатора на такому іподромі);
# яка не є особою, яка прямо чи опосередковано контролюється у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2210-14#Text Про захист економічної конкуренції]", резидентами іноземної держави, визнаної згідно із законом державою-окупантом та/або державою-агресором по відношенню до України, або діє в їх інтересах;
# кінцеві бенефіціарні власники якої не є резидентами іноземної держави, визнаної згідно із законом державою-окупантом та/або державою-агресором по відношенню до України;
# учасники (акціонери) якої не є кінцевими бенефіціарними власниками резидента іноземної держави, визнаної згідно із законом державою-окупантом та/або державою-агресором по відношенню до України;
# яка не володіє прямо або опосередковано (через іншу фізичну чи юридичну особу) будь-якою часткою резидента іноземної держави, держави, визнаної згідно із законом державою-окупантом та/або державою-агресором по відношенню до України;
# не має серед учасників (засновників, акціонерів) юридичних осіб, зареєстрованих у державах, внесених Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей [http://www.fatf-gafi.org/ (FATF)] до переліку держав, що не співпрацюють або співпрацюють неналежним чином у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
# яка відповідає іншим встановленим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/768-20#Text Законом] вимогам. 
'''Організатором азартних ігор не можуть бути:''' (частина друга ст. 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/768-20#n369 Закону])
# банки та інші фінансові установи;
# підприємства, установи та організації, включені до [https://cabinet.tax.gov.ua/registers/non-profit Реєстру неприбуткових установ та організацій];
# юридичні особи, яким за рішенням суду, що набрало законної сили, заборонено займатися організацією та проведенням азартних ігор. 
Організатор азартних ігор зобов’язаний оформити цільовий банківський депозит чи банківську гарантію здійснення виплати виграшів на суму 7 200 (сім тисяч двісті) розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року. 
Працівниками організаторів азартних ігор не можуть бути фізичні особи молодше ''21 року''. 
Організатори азартних ігор, їх посадові особи повинні відповідати іншим вимогам, передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/768-20#n369 Законом], а також організаційним, кваліфікаційним, фінансово-економічним та іншим вимогам, передбаченим відповідними ліцензійними умовами. 
== Обов’язки організатора азартних ігор ==
'''У своїй діяльності організатор азартних ігор зобов’язаний:'''
# дотримуватися вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/768-20#n369 Закону], ліцензійних умов, що регулюють провадження того виду господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, на який вони мають ліцензію, а також інших нормативно-правових актів України;
# дотримуватися правил проведення азартних ігор;
# проводити виключно дозволені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/768-20#n369 Законом] види азартних ігор лише після отримання ліцензії на організацію та проведення відповідного виду діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор;
# дотримуватися вимог Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20#Text "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"] та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
# не вчиняти дії, що можуть мати вплив на результати азартних ігор (зазначені обмеження не поширюються на публічне оголошення та виплату додаткової грошової винагороди спортсменам, які беруть участь у національних або міжнародних змаганнях, Олімпійських або Паралімпійських іграх);
# встановлювати та розробляти правила організатора азартної гри;
# фіксувати в онлайн-системі, використання якої для організатора азартних ігор є обов’язковим відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/768-20#n369 Закону] та яка пов’язана каналами зв’язку (в режимі реального часу) з Державною системою онлайн-моніторингу, кожну операцію з прийняття ставки, з повернення ставки, з виплати виграшу в кожну азартну гру, із здійснення виплати, з обміну коштів на ігрові замінники гривні та навпаки, а також інші операції, визначені порядком функціонування Державної системи онлайн-моніторингу;
# дотримуватися принципів відповідальної гри, встановлених Уповноваженим органом;
# забезпечити зберігання у гральному закладі таких документів або їх копій: документи про право власності або користування приміщенням (свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу, договір оренди тощо), в якому здійснюються організація та проведення азартних ігор, документи про право власності або користування гральним обладнанням (договір купівлі-продажу, договір оренди, видаткова накладна тощо), документи на гральне обладнання та відповідні сертифікати;
# встановлювати та використовувати гральне обладнання, що виключає можливість несанкціонованого втручання у його діяльність або створення умов для заздалегідь визначеного результату азартної гри;
# своєчасно та в повному обсязі здійснювати виплату (видачу) виграшу (призу), виплату відповідно до правил проведення азартних ігор упродовж строку, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/768-20#n369 Законом], крім випадків, визначених Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20#Text "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"], а також на вимогу гравця здійснити виплату виграшу (призу) у грошовій безготівковій формі;
# вживати заходів для недопущення виплати (видачі) виграшу (призу) або його еквіваленту, повернення ставок будь-яким третім особам, у тому числі особам, на користь яких гравець пропонує здійснити виплату або повернення (крім випадків звернення щодо повернення ставок, зроблених неповнолітньою, недієздатною особою або особою, цивільна дієздатність якої обмежена, або особою, внесеною до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх, якщо особа, яка звертається за поверненням ставки, є законним представником такої особи);
# вести облік виграшів (призів), величина яких постійно зростає і залежить від кількості внесених ставок (кумулятивного або прогресивного джек-поту) (у разі наявності таких виграшів (призів);
# у разі використання ігрових замінників гривні провадити їх облік;
# розмістити у гральному закладі у доступному для гравців та відвідувачів місці відомості про рішення про видачу ліцензії (дата та номер рішення, строк дії ліцензії) на організацію та проведення азартних ігор, правила організатора азартних ігор, правила відвідування грального закладу, правила проведення азартних ігор, викладені державною мовою та переведені на англійську мову, повідомлення щодо можливого програшу та втрати коштів;
# вживати заходів для запобігання порушенню законодавства гравцями, відвідувачами, працівниками організатора азартних ігор;
# вживати заходів для недопущення до гральних закладів та до участі в азартних іграх осіб, які '''не досягли 21-річного віку''', та осіб, стосовно яких наявні обмеження згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/768-20#n369 Законом];
# своєчасно вносити плату за відповідну ліцензію або ліцензії, які отримав такий організатор азартних ігор;
# використовувати під час організації та проведення азартних ігор онлайн-системи, що виключають можливість несанкціонованого втручання у їх роботу або створення умов для заздалегідь визначеного результату гри;
# вживати заходів для боротьби з ігровою залежністю (лудоманією), у тому числі розміщувати у загальному доступі в місцях провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор інформаційні матеріали щодо гральної залежності та відповідальної гри, зокрема про обмеження віку гравця, шанси на виграш, принципи відповідальної гри, ознаки патологічної та проблемної гральної залежності та про місця, де можна отримати допомогу в разі гральної залежності;
# розглядати скарги гравців та інших осіб, у тому числі в електронній формі, надавати на них відповіді у строки, визначені правилами проведення азартних ігор;
# повідомляти Уповноважений орган про будь-які зміни даних, зазначені у документах організатора азартних ігор, що зберігаються в ліцензійній справі впродовж строку, встановленого законом;
# у встановленому порядку забезпечити проведення сертифікації та інспектування грального обладнання суб’єктами сертифікації, не використовувати несертифіковане гральне обладнання (у разі якщо сертифікація відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/768-20#n369 Закону] є обов’язковою);
# розміщувати гральні заклади з дотриманням вимог, передбачених законодавством;
# виконувати інші обов’язки, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства про азартні ігри. 

Організатору азартних ігор забороняється примушувати відвідувачів до участі в азартних іграх. 
'''Організатору азартних ігор забороняється пропонувати або давати гравцям безкоштовно або як винагороду за участь в азартній грі алкогольні напої, пиво, слабоалкогольні напої чи тютюнові вироби або майно, володіння або розпорядження яким передбачає отримання відповідних дозволів або ліцензій.''' 
Організатору азартних ігор забороняється прийняття ставок у кредит (із розстроченням платежу) або з наступною оплатою, крім оплати ставки кредитними або дебетовими картками за наявності авторизації платежу. Організатору азартних ігор забороняється надавати гравцю позики для участі у грі, розміщувати у гральних закладах банківські та кредитні установи, ломбарди, банкомати, пункти обміну валют. 
== Реєстри у сфері організації та проведення азартних ігор ==
На викрнання вимог статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/768-20#n369 Закону] та з метою забезпечення публічного доступу до інформації щодо організаторів азартних ігор в Україні Уповноважений орган формує та веде такі реєстри:
# Реєстр організаторів азартних ігор у гральних закладах казино;
# Реєстр організаторів азартних ігор казино в мережі Інтернет;
# Реєстр організаторів букмекерської діяльності;
# Реєстр організаторів азартних ігор у залах гральних автоматів;
# Реєстр організаторів гри в покер в мережі Інтернет;
# Реєстр осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх. 
Ці реєстри (окрім Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх) є відкритими для безоплатного публічного доступу до них і розміщуються на офіційному вебсайті Уповноваженого органу. 
Дані Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх, є інформацією з обмеженим доступом. Доступ до такої інформації надається виключно Уповноваженому органу та організаторам азартних ігор для виконання покладених на них [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/768-20#n369 Законом] обов’язків. 
== Порядок здійснення державного нагляду (контролю) за ринком азартних ігор ==
Державний нагляд (контроль) за ринком азартних ігор здійснюється шляхом проведення планових, позапланових перевірок, фактичних перевірок (методом контрольних закупок) та моніторингу діяльності організаторів азартних ігор з використанням Державної системи онлайн-моніторингу (ст. 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/768-20#n369 Закону]). 
Планові перевірки організаторів азартних ігор, їх відокремлених підрозділів проводяться не частіше ніж один раз на рік, але не рідше ніж один раз на три роки відповідно до планів, затверджених Уповноваженим органом. 
'''Позапланові перевірки''' проводяться за рішенням [https://gc.gov.ua/ Комісії з регулювання державних ігор та лотерей] (далі - Комісія), зазначених у таких рішеннях. 
Рішення про проведення позапланової перевірки приймається:
# на підставі письмового чи електронного звернення про порушення законодавства, стандартів чи інших нормативних документів у сфері організації та проведення азартних ігор;
# з метою перевірки виконання розпоряджень чи приписів про усунення раніше виявлених порушень;
# у разі виявлення недостовірності даних, зазначених у документах обов’язкової звітності, поданих організатором азартних ігор, або у разі отримання таких даних через Державну систему онлайн-моніторингу;
# з метою перевірки дотримання організатором азартних ігор вимог щодо підключення грального обладнання до Державної системи онлайн-моніторингу. 
'''Фактичні перевірки''' (методом контрольних закупок) проводяться за рішенням Комісії виключно за наявності таких підстав:
# за результатами аналізу інформації, відомостей, отриманих в установленому законом порядку;
# за результатами моніторингу діяльності організаторів азартних ігор з використанням Державної системи онлайн-моніторингу;
# встановлення фактів, які свідчать про порушення суб’єктом господарювання, що здійснює діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, законодавства про азартні ігри;
# звернення гравців зі скаргою на дії організаторів азартних ігор. 
За розпорядженням Голови Комісії уповноважені посадові особи Комісії проводять перевірку достовірності відомостей у документах, поданих заявником для отримання ліцензії, дозволів, та відповідності здобувача і поданих документів ліцензійним умовам. 
Перевірки проводяться уповноваженими посадовими особами Комісії. За результатами перевірок складається акт перевірки у двох примірниках. Один примірник акта видається організатору азартних ігор, який перевірявся, другий - зберігається в Комісії. 
Державний нагляд (контроль) за ринком азартних ігор здійснюється в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/877-16#Text Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"] з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Моніторинг діяльності організаторів азартних ігор з використанням Державної системи онлайн-моніторингу здійснюється шляхом постійного дистанційного доступу до онлайн-систем організаторів азартних ігор. 
Організатор азартних ігор, який одержав розпорядження або припис уповноваженої посадової особи Комісії про усунення порушень законодавства у сфері організації та проведення азартних ігор, зобов’язаний у встановлений розпорядженням чи приписом строк усунути виявлені порушення та подати до Комісії відповідну інформацію. Строк усунення організатором азартних ігор порушень законодавства про азартні ігри не повинен перевищувати ''двох місяців'' з дня отримання організатором азартних ігор відповідного розпорядження чи припису Комісії. 
== Вимоги щодо боротьби з ігровою залежністю (лудоманією) та громадський контроль ==
Забороняється приймати ставки в азартній грі в осіб, які не можуть бути гравцями відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/768-20#n369 Закону]. 
З метою мінімізації негативного впливу азартних ігор організатори азартних ігор зобов’язані дотримуватися принципів відповідальної гри, зокрема: 
# забезпечувати ідентифікацію гравця (гравців) та відвідувача (відвідувачів) у порядку, визначеному Законом, у гральному закладі та ідентифікацію гравця (гравців) під час провадження діяльності в мережі Інтернет;
# у випадках та порядку, встановлених Комісією, не допускати до участі в азартних іграх осіб, яким обмежено доступ до участі в азартних іграх, та осіб, у яких виражена ігрова залежність (лудоманія);
# утримуватися від надання гравцям будь-яких бонусних виплат, подарунків та/або надання товарів (послуг) у будь-якій формі, використання інших видів заохочення, надання яких прямо чи опосередковано обумовлено настанням факту програшу гравця у відповідній азартній грі. 
Організатор азартних ігор, який не забезпечив неможливість участі в азартних іграх осіб, участь яких в таких іграх заборонена цим та іншими законами, зобов’язаний відшкодувати таким особам на їх вимогу або на вимогу членів сім’ї таких осіб фінансову шкоду в розмірі десятикратного розміру програшу, що заподіяна зазначеним особам внаслідок такої бездіяльності організатора азартних ігор. Порядок відшкодування встановлюється Комісією. 
У місцях провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор у вільному доступі для гравців та відвідувачів розміщуються інформаційні матеріали щодо ігрової залежності та відповідальної гри, зокрема про обмеження віку гравця, шанси на виграш, принципи відповідальної гри, місця, де можна отримати допомогу у разі гральної залежності, викладені державною мовою та переведені на англійську мову. 
Організатори азартних ігор зобов’язані надавати гравцям інформацію про діяльність організацій, лікувальних закладів та/або медичних працівників, які лікують ігрову залежність. Зазначена інформація (контактні дані, телефон служби підтримки) має бути доступною в друкованому вигляді в місцях провадження діяльності з організації азартних ігор або має бути доступною на вебсайтах у разі провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор в мережі Інтернет. 
Організатори азартних ігор зобов’язані забезпечити періодичне проведення інструктажів із персоналом щодо принципів відповідального ставлення до відповідних азартних ігор та заходів, спрямованих на запобігання (попередження) виникненню ігрової залежності. У гральних закладах розміщуються інформаційні матеріали щодо гральної залежності та відповідальної гри, зокрема про обмеження віку гравця, шанси на виграш, принципи відповідальної гри та про місця, де можна отримати допомогу у разі гральної залежності. 
=== Обмеження участі особи в азартних іграх шляхом внесення до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх ===
Обмеження участі особи в азартних іграх шляхом внесення до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх, здійснюється:
# самостійно за заявою особи шляхом особистого подання організатору азартних ігор або Комісії письмової заяви (заяви про самообмеження) з одночасним пред’явленням документа, що посвідчує особу;
# Комісією за обґрунтованою заявою членів сім’ї першого ступеня споріднення або законних представників (заяви про обмеження) на строк до шести місяців у порядку, визначеному статтею 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/768-20#n369 Закону];
# за рішенням суду на строк від шести місяців до трьох років.
====Самообмеження====
Фізична особа може самостійно обмежити себе у відвідуваннях гральних закладів та в участі в азартних іграх на строк від шести місяців до трьох років шляхом особистого подання організатору азартних ігор або Комісії письмової заяви (заяви про самообмеження) з одночасним пред’явленням документа, що посвідчує особу. 
Заява може бути подана у письмовій або електронній формі з дотриманням вимог Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text "Про електронні довірчі послуги"]. 
Бланки заяви про самообмеження розміщуються у доступному для гравців та відвідувачів місці у кожному гральному закладі. 
[https://gc.gov.ua/files/Ludoman/Zayava1.pdf Зразок заяви] про самообмеження розміщується на головній сторінці офіційного вебсайту [https://gc.gov.ua/ Комісії]. 
<big>'''Відкликання заяви про самообмеження не допускається'''</big>. 
'''Заява про самообмеження має містити:'''
#відомості про прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи, яка подає заяву;
#відомості про прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) особи, стосовно якої встановлюється обмеження, дані документа, що посвідчує особу (найменування документа, серія (за наявності), номер, дата видачі, найменування державного органу, що видав документ, офіційна назва органу іноземної держави, в якому видано документ);
#строк відмови від відвідування гральних закладів та участі в інших видах азартних ігор;
#дату заяви та особистий підпис заявника (крім звернення, що подається в електронній формі). 
====За заявою членів сім'ї або Комісії====
Гравець може бути обмежений у відвідуванні гральних закладів та в участі у азартних іграх Комісією за заявою членів сім’ї першого ступеня споріднення або законних представників тимчасово до ухвалення рішення суду, але '''не більше шести місяців''' у разі: 
#перевищення витрат на гру над особистими доходами гравця, що ставить гравця або його сім’ю у скрутне матеріальне становище;
#наявності боргових зобов’язань на суму більш '''як 100 прожиткових мінімумів доходів громадя'''н;
#ухилення особи від сплати '''аліментів впродовж більше трьох місяців''';
#якщо особа або члени її сім’ї є отримувачами житлової субсидії чи пільг на сплату житлово-комунальних послуг. 
У разі подання заяви про обмеження в ній зазначається обґрунтування необхідності встановлення такого обмеження. 
Комісія '''не пізніше п’яти робочих днів''' з дня отримання заяви від членів сім’ї особи першого ступеня споріднення або законних представників здійснює розгляд такої заяви та за наявності обґрунтованих підстав вносить відомості про фізичну особу, стосовно якої наявні обмеження у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх, ''до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх''. 
У разі встановлення Уповноваженим органом за результатами розгляду такої заяви, що перевищення витрат на гру над особистими доходами гравця, що ставить гравця або його сім’ю у скрутне матеріальне становище, здійснюється з використанням коштів, отриманих у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх, вноситься інформація про використання особою кредитних коштів для внесення ставок.
====За рішенням суду====
У разі якщо гравець шляхом участі в азартних іграх завдає шкоду самому собі та/або своїй сім’ї через приведення до тяжкого матеріального стану, такий гравець може бути обмежений у відвідуваннях гральних закладів та участі в азартних іграх на строк '''від шести місяців до трьох років''' за рішенням суду. 
Заява про обмеження у відвідуваннях гральних закладів та участі в азартних іграх може бути подана членами сім’ї першого ступеня споріднення або законними представниками до суду. Рішення суду про обмеження у відвідуваннях гральних закладів та участі в азартних іграх передається до Комісії з метою його внесення до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх. 
Порядок обмеження особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх судом за заявою членів сім’ї першого ступеня споріднення або законних представників встановлюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільним процесуальним кодексом України]. Рішення суду про обмеження у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх, яке набрало законної сили, направляється до Комісії виключно '''судом, який ухвалив таке рішення''', з метою його внесення до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх. 
=====Див. додатково=====
[[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]] 
[[Звернення до суду: окреме провадження]]
==Вимоги до правил проведення азартних ігор==
'''Правила проведення азартних ігор повинні містити положення про заборону участі в азартній грі осіб, які не досягли 21-річного віку, обмежено дієздатних та недієздатних осіб, а також осіб, внесених до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх'''. 
Правила проведення азартних ігор, складені державною та англійською мовами, розміщуються у гральних закладах у доступному для відвідувачів та гравців місці або на вебсайті чи в мобільному додатку у разі здійснення організатором азартних ігор діяльності в мережі Інтернет на підставі відповідної ліцензії. 
Правила азартних ігор мають бути складені державною та англійською мовами та, за бажанням організатора азартних ігор, іншими мовами, мають бути пронумеровані, переплетені, завірені підписом уповноваженої особи організатора, скріплені печаткою організатора (за наявності). 
'''Правила проведення азартних ігор не можуть суперечити законодавству'''. 
Правила проведення азартних ігор повинні містити порядок участі в кожній азартній грі, що організовується і проводиться організатором. 
Правила кожної азартної гри мають містити деталізований порядок участі у даному виді азартної гри, зокрема порядок та строки внесення ставок, виплати (видачі) виграшів (призів), права та обов’язки гравця та організатора азартних ігор під час азартної гри. 
[[Категорія: Захист прав споживачів]]

Утворення та реєстрація громадського об'єднання зі статусом юридичної особи

2024-03-19T11:58:04Z

Olena.mankivska: доповнення переліком документів для проведення реєстрації

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 Закон України «Про громадські об’єднання»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 Наказ Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року № 3268/5 «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0367-12 Наказ Міністерства юстиції України від 05 березня 2012 року № 368/5 "Про затвердження Вимог до написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації в умовах воєнного стану та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164"] державна реєстрація проводиться виключно державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців (далі - державні реєстратори), посадовими особами Міністерства юстиції, його територіальних органів (далі - посадові особи), включеними до затвердженого Міністерством юстиції переліку державних реєстраторів та посадових осіб (далі — перелік), яким в умовах воєнного стану надається доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі — реєстри). Перелік може передбачати обмеження (умови) проведення (прийняття) включеними до нього державними реєстраторами, посадовими особами реєстраційних дій (рішень про державну реєстрацію прав).

Посадові особи мають право приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, якщо відповідні обмеження (умови) не передбачено переліком.

Державна реєстрація юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань може проводитися на підставі надісланих заявником державному реєстратору, посадовій особі електронною поштою або за допомогою інших засобів зв’язку документів в електронній формі, що створені з дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг та законодавства про електронні документи та електронний документообіг, або електронних копій документів в паперовій формі. Електронні копії документів в паперовій формі приймаються за умови підписання таких копій з використанням [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]] заявника. Державний реєстратор, посадова особа проводить перевірку такого підпису через офіційний веб-сайт центрального засвідчувального органу та завантажує результати такої перевірки до реєстру, крім випадків відсутності доступу до зазначеного веб-сайту.

Державна реєстрація проводиться '''невідкладно''' після отримання у повному обсязі належних документів для державної реєстрації. Документи для державної реєстрації, які подані не у повному обсязі або не відповідають законодавству, не розглядаються та повертаються заявникові без оформлення відповідного рішення з одночасним усним повідомленням заявнику про повний перелік документів, що повинні бути подані, та/або вимоги законодавства, що повинні бути дотримані. Якщо документи для державної реєстрації надіслано електронною поштою або за допомогою інших засобів зв’язку, таке повідомлення заявнику здійснюється електронною поштою або за допомогою інших засобів зв’язку.

Державна реєстрація проводиться '''незалежно від місцезнаходження юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців чи громадських формувань,''' якщо відповідні обмеження (умови) не передбачено переліком.

Сплата адміністративного збору може підтверджуватися електронною копією (у тому числі скрін-копією) відповідного платіжного документа.

Адміністративний збір не справляється за державну реєстрацію благодійних організацій, громадських об’єднань, предметом діяльності яких є надання допомоги Збройним Силам, іншим військовим формуванням, правоохоронним (спеціальним) органам, органам цивільного захисту, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим особам, які забезпечують національну безпеку і оборону, відсіч і стримування збройної агресії іноземної держави, а також особам, які постраждали чи можуть постраждати від такої збройної агресії.
|}
== Що таке громадське об’єднання ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 Закону України «Про громадські об’єднання»] (далі - Закон) '''громадське об'єднання''' - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.

'''Громадська організація''' - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

'''Громадська спілка''' - це громадське об'єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи.

Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу.

Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.
== Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи: переваги та недоліки ==
Під час створення громадського об'єднання засновники повинні визначитись, чи вони бажають створити громадське об'єднання зі статусом юридичної особи чи без.

'''Створення громадського об'єднання зі статусом юридичної особи має свої переваги та недоліки'''.

Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи має такі '''переваги''':
* може мати власне відокремлене майно;
* бути учасником цивільних правовідносин;
* мати власну печатку, розрахунковий рахунок у банку;
* мати зареєстровану у встановленому порядку символіку;
* засновувати засоби масової інформації;
* створювати свої відокремлені підрозділи;
* бути позивачем та відповідачем у суді;
* здійснювати господарську діяльність.

Тож громадське об'єднання зі статусом юридичної особи має змогу орендувати приміщення, укладати інші цивільно-правові договори, брати на роботу працівників тощо.

Створення громадського об'єднання без статусу юридичної особи не надає зазначених вище можливостей.

'''Проте поряд з перевагами є ряд недоліків, а саме:'''
* дещо складніша процедура реєстрації, порівняно з реєстрацією громадського об'єднання без статусу юридичної особи;
* обов'язок вести податкову та фінансову звітність, а це означає, що необхідно наймати бухгалтера громадського об'єднання.
Отже, якщо метою громадського об'єднання є діяльність, пов'язана зі здійсненням господарської діяльності, якщо мета громадського об'єднання не може бути реалізована без найму працівників, якщо засновники бажають створювати в окремих регіонах відокремлені підрозділи, осередки громадського об'єднання, засновувати газети чи періодичні видання, брати участь у різноманітних проектах та грантах, що передбачають фінансування певних цілей, на які спрямована діяльність громадського об'єднання, то неодмінно слід обирати шлях створення громадського об'єднання зі статусом юридичної особи.
== Утворення громадського об'єднання ==
Утворення громадського об'єднання здійснюється на установчих зборах його засновників та оформлюється '''протоколом'''. Установчі збори засновників є правомочними, якщо на них присутні не менше двох осіб.

'''Засновниками''' громадської організації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 18 років, а молодіжної та дитячої громадської організації - 14 років. Кількість засновників громадського об'єднання не може бути меншою, ніж дві особи. Засновником громадської організації не може бути особа, яку визнано судом недієздатною.

Засновниками громадської спілки не можуть бути:

* політичні партії, а також юридичні особи, щодо яких прийнято рішення щодо їх припинення або які перебувають у процесі припинення;
* юридичні особи приватного права, єдиним засновником яких є одна і та сама особа;
* юридична особа приватного права, якщо засновник (власник істотної участі) цієї юридичної особи внесений до переліку осіб, пов'язаних зі здійсненням терористичної діяльності, або щодо яких застосовано міжнародні санкції (стаття 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#n50 Закону]).

Учасниками громадської організації, крім молодіжної та дитячої, можуть бути особи, які досягли 14 років. Вік членів молодіжної, дитячої організації визначається її статутом у межах, встановлених законом.

Учасниками громадської спілки можуть бути юридичні особи приватного права, у тому числі громадські об'єднання зі статусом юридичної особи, фізичні особи, які досягли 18 років та не визнані судом недієздатними (стаття 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#n50 Закону]).
=== Протокол громадського об'єднання ===
Протокол установчих зборів громадського об'єднання має містити відомості про:

# дату та місце проведення установчих зборів;
# осіб, які брали участь в установчих зборах;
# рішення про утворення громадського об'єднання із зазначенням мети (цілей) його діяльності;
# рішення про визначення найменування та за наявності - скороченого найменування громадського об'єднання;
# рішення про затвердження статуту громадського об'єднання;
# рішення про утворення (обрання) керівника, органів управління громадського об'єднання відповідно до затвердженого статуту;
# рішення про визначення особи (осіб), яка має право представляти громадське об'єднання у правовідносинах з державою та іншими особами і вчиняти дії від імені громадського об'єднання без додаткового уповноваження (далі - особа, уповноважена представляти громадське об'єднання), - для громадського об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність без статусу юридичної особи, якщо утворення (обрання) органів управління не передбачено рішенням про утворення такого об'єднання;
# рішення про визначення особи (осіб), яка має право представляти громадське об'єднання для здійснення реєстраційних дій, - для громадського об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи.

У протоколі установчих зборів можуть зазначатися відомості і про інші прийняті на цих зборах рішення стосовно утворення та діяльності громадського об'єднання. Протокол установчих зборів підписується головуючим та секретарем зборів. Громадські об'єднання реєструються або повідомляють про своє утворення у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"], '''протягом 60 днів''' з дня проведення установчих зборів.

У разі неподання (не надсилання) документів для реєстрації громадського об’єднання протягом 60 днів з дня утворення таке громадське об’єднання не вважається утвореним ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 пункт 8 статті 9 Закону]).

З зразком протоколу можна ознайомитись за наступним [https://drive.google.com/file/d/1AFggx6dLNmJ4XCdpf7-WicG39yCAe3GH/view посиланням]

'''Невід'ємною частиною протоколу установчих зборів громадського об'єднання є реєстр осіб, які брали участь в установчих зборах, в якому обов'язково зазначаються відомості:'''

* ''щодо фізичних осіб'' - прізвище, ім'я та по батькові особи, дата народження, а для іноземців та осіб без громадянства також дані національного паспорта або документа, що його замінює. Дані про особу засвідчуються її особистим підписом;
* ''щодо юридичних осіб'' - повне найменування, код ЄДРПОУ, юридична адреса, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка уповноважена брати участь в установчих зборах. Ці дані засвідчуються підписом особи, уповноваженої брати участь в установчих зборах.
=== Найменування громадського об'єднання ===
Найменування громадського об'єднання визначається рішенням установчих зборів під час її утворення.

Найменування громадського об'єднання складається з двох частин – ''загальної та власної назв''.

Найменування громадського об'єднання викладається державною мовою. Громадське об'єднання може також викласти свою власну назву, поряд з державною мовою, іноземною мовою або мовою національної меншини.

У загальній назві зазначається організаційно-правова форма «громадська організація».

Власна назва громадського об'єднання не повинна бути тотожною власним назвам інших зареєстрованих громадських об'єднань або громадських об'єднань, повідомлення яких прийнято в установленому законом порядку.

'''Важливо відмітити, що власна назва громадського об'єднання не може містити:'''

* найменування органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, складових найменувань цих органів (міністерство, агентство, служба, інспекція, комітет, адміністрація, прокуратура, суд);
* власну назву громадського об'єднання, діяльність якого заборонена в судовому порядку (протягом трьох років після набрання відповідним рішенням суду законної сили);
* інші позначення, використання яких обмежено законом.

Власна назва громадського об'єднання не може містити слова «державний», «комунальний» та похідні від них.

'''Забороняється використання у власній назві''' громадського об'єднання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/479-2016-%D1%80#Text історичних державних найменувань, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України].

Власна назва громадського об'єднання має містити інформацію про статус громадського об'єднання («дитяча», «молодіжна», «всеукраїнська») та може містити інформацію про її вид («екологічна», «правозахисна» тощо).

Крім того, власна назва громадського об'єднання може містити ім'я (псевдонім) фізичної особи за умови попередньої письмової згоди цієї особи або її спадкоємців, засвідченої в установленому законом порядку, якщо інше не передбачено законом (стаття 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#n50 Закону]).
=== Статут громадського об'єднання ===
Статут громадського об'єднання має містити відомості про:
# Найменування громадського об'єднання та за наявності - скорочене найменування;
# Мету (цілі) та напрями її діяльності;
# Порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об'єднанні, права та обов'язки її членів (учасників);
# Повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі - керівні органи) громадського об'єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об'єднання, та її заміни;
# Періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об'єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв'язку;
# Порядок звітування керівних органів громадського об'єднання перед її членами (учасниками);
# Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об'єднання та розгляду скарг;
# Джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об'єднання;
# Порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об'єднання;
# Порядок внесення змін до статуту;
# Порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації громадського об'єднання, а також щодо використання її коштів та іншого майна, що залишилися після саморозпуску (стаття 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#n50 Закону]).

У статуті громадського об'єднання можуть бути передбачені додаткові положення щодо утворення, діяльності і саморозпуску чи реорганізації громадського об'єднання, що не суперечать вказаному закону. З типовим статутом можна ознайомитись за наступним [https://drive.google.com/file/d/1HoE93nQfwNBnaLnMsUPrhMVw4256cgtg/view?fbclid=IwAR3v5hT3l5jZ9O5tdY5DLN9f5KhPgfxXqgJnLeIQZqhZ_AklF8StKOVlvE0 посиланням]
== Реєстрація громадського об'єднання ==
Для реєстрації громадського об'єднання керівник або особа (особи), яка має право представляти громадське об'єднання для здійснення реєстраційних дій, '''протягом 60 днів''' з дня проведення установчих зборів подають (надсилають поштовим відправленням) до уповноваженого органу з питань реєстрації за місцезнаходженням громадського об'єднання певні документи.

Для реєстрації необхідно підготувати наступні документи:

* протокол установчих зборів засновників (Протокол установчих зборів засновників громадського об'єднання;
* реєстр осіб, які брали участь у таких зборах (у додатку разом з протоколом);
* відомості про керівні органи (Відомості про керівні органи) ;
* статут організації (Типовий статут громадської організації) (підписаний засновниками, у прошитому та пронумерованому вигляді)
* заяву про державну реєстрацію ([https://minjust.gov.ua/m/formi-zayav-u-sferi-derjavnoi-reestratsii-yuridichnih-osib-fizichnih-osib-pidpriemtsiv-ta-gromadskih-formuvan Форма 4] )
* структуру власності (Зразки складання схематичного зображення структури власності) .

Державна реєстрація громадського об’єднання, що не має статусу юридичної особи, здійснюється шляхом повідомлення територіального органу Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі про утворення такого громадського об’єднання.
{| class="wikitable"
|+
!Документи, що подаються для реєстрації громадського об'єднання зі статусу юридичної особи
!Документи, що подаються для реєстрації громадського об'єднання без статусу юридичної особи
|-
|
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16#n57 заява про державну реєстрацію створення юридичної особи];
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення засновників;
# документ, що підтверджує створення громадського формування, відповідність статуту юридичної особи, на підставі якого діє громадське формування, - у разі державної реєстрації громадського формування, що є самостійним структурним підрозділом у складі іншої юридичної особи;
# відомості про керівні органи громадського формування (ім’я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку), відомості про особу (осіб), яка має право представляти громадське формування для здійснення реєстраційних дій (ім’я, дата народження, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку);
# установчий документ юридичної особи - у разі створення юридичної особи на підставі власного установчого документа;
# реєстр осіб (громадян), які брали участь в установчому з’їзді (конференції, зборах);
# структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;
# витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи - нерезидента в країні її місцезнаходження, - у разі, якщо засновником юридичної особи є юридична особа - нерезидент;
# нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, - для фізичної особи - нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, - для фізичної особи - резидента (частина перша статті 17 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»]).
|
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16#n57 заява про державну реєстрацію громадського об’єднання, що не має статусу юридичної особи];
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення про утворення громадського об’єднання;
# відомості про засновників громадського об’єднання (прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, адреса місця проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) - для фізичної особи; її найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код - для юридичної особи);
# відомості про особу (осіб), уповноважену представляти громадське об’єднання (прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), контактний номер телефону та інші засоби зв’язку) (стаття 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»]).
|}
Заява подається (надсилається поштовим відправленням) керівником або особою, яка має право представляти громадську організацію для здійснення реєстраційних дій. Справжність підписів зазначених осіб підлягає нотаріальному засвідченню, якщо заява надсилається поштовим відправленням.

Зверніть увагу, що подається заява щодо державної реєстрації юридичної особи - громадського формування (Форма 4) згідно Н[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16#n57 аказу Міністерства юстиції Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань] також із зразком заповнення даної заяви можна ознайомитись за [https://drive.google.com/file/d/1W3XSOvJHamNGCv1TaEYJzWbZUEFKqyDM/view посиланням]

'''Зверніть увагу!'''

з 11 липня 2021 року ОБОВ'ЯЗКОВЕ подання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (КБВ) та структури власності як при первинній реєстрації громадського об'єднання так і для тих ГО, що були зареєстровані раніше.

Всі документи подаються (надсилаються) в 1 примірнику (за виключенням надсилання поштою).

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 26 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»] розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних щодо громадського об’єднання, місцевого осередку громадського об’єднання із статусом юридичної особи здійснюється '''не пізніше трьох робочих днів''' з дати подання документів для державної реєстрації.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 26 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»] - щодо громадського об’єднання, що не має статусу юридичної особи, - '''не пізніше трьох робочих днів''' з дати подання документів для державної реєстрації.

Законом передбачено, що даний термін може бути продовжений суб'єктом державної реєстрації за необхідності, але не більше ніж на 15 робочих днів.

Реєстрація громадської організації здійснюється '''безоплатно'''.

'''На період воєнного стану та протягом 1 (одного) місяця з дня його припинення або скасування обов'язок щодо подання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (власників) можна не виконувати (п. 81 п. 1 Постанови № 209), крім створення юридичних осіб, засновником (учасником) та/або кінцевим бенефіціарним власником яких буде російська федерація, громадянин російської федерації, юридична особа, утворена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації.'''

== Корисні посилання ==
* [https://kyivobljust.gov.ua/derg_reestracia_zmi_ta_gf/grom_formuvannya Державна реєстрація громадських формувань]
== Див. також ==
* [[Порядок реєстрації змін до установчих документів громадської організації, яка має статус юридичної особи]]
* [[Порядок державної реєстрації громадської організації, яка діє на підставі модельного статуту]]
* [[Порядок державної реєстрації символіки громадської організації]]
* [[Порядок створення та діяльність громадського об'єднання без статусу юридичної особи]]
* [[Порядок реєстрації відокремлених підрозділів та набуття статусу Всеукраїнської громадської організації]]
* [[Статус неприбутковості громадського об’єднання]]
* [[Порядок припинення громадської організації]]
* [[Відокремлені підрозділи громадських об’єднань зі статусом юридичної особи: поняття, ознаки, види]]
* [[Розробка статутів громадських об'єднань]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Громадський сектор]]

Акредитив

2024-02-20T09:00:45Z

Olena.mankivska: долучення розділу ЯК ПРАЦЮЄ АКРЕДИТИВ

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1213-03 Постанова правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 514 "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами"]
== Визначення термінів ==
Акредитив є договором, що містить зобов’язання банку-емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені зобов’язується здійснити платіж на користь постачальника товарів або послуг і доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж проти документів, що відповідають умовам акредитива. Акредитив є договором, окремим від договору купівлі-продажу або іншого документу, що має чинність договору, на якому він ґрунтується.

'''Акредитив '''(з латинської - accre-ditivus — довірчий):
# Документ, що засвідчує права особи, на ім'я якої його видано, отримати в кредитній установі зазначену в акредитиві суму. Оплата акредитиву здійснюється кредитною установою в місці пред'явлення його за рахунок грошової суми, яку внесено до ощадної каси або знято з рахунку його власника, або згідно з договором між банками;
# Форма розрахунків і вид банківського рахунку, за яким здійснюються безготівкові розрахунки. Застосовується в міжнародних розрахунках у комерційних операціях, а також між вітчизняними юридичними особам, коли така форма передбачена договором між постачальником та замовником (покупцем). Акредитив відкривається за дорученням платника в банку, який обслуговує постачальника, на підставі заяви чітко встановленої форми. Джерелом відкриття акредитиву можуть бути як внесені кошти покупця, так і кредити банку. Підставою виплати на акредитиву є надані постачальником реєстри рахунків та транспортних документів, які підтверджують відвантаження вантажу. Виплата коштів може бути обумовлена попереднім акцептом. Кожний акредитив призначений для розрахунків лише з одним постачальником;
# Грошове зобов'язання банку-емітента виконати зобов'язання проти належного представлення (пункт 3 статті 4 Постанови НБУ від 03 грудня 2003 р. №514 « Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами»).
'''Авізування''' - офіційне повідомлення про відкриття, зміну, анулювання акредитива, або здійснення трансферу акредитива, надіслане банком в електронній або паперовій формі.

'''Авізуючий банк''' - банк, який на прохання банку-емітента або іншого банку здійснює авізування бенефіціару або доручає іншому авізуючому банку здійснити авізування бенефіціару або іншому авізуючому банку.

'''Банк бенефіціара''' - банк, який обслуговує бенефіціара за акредитивом.

'''Бенефіціар''' - особа, на користь якої відкривається акредитив.

'''Банк-емітент''' - банк, який за дорученням наказодавця акредитива або від власного імені відкриває акредитив на користь бенефіціара.

'''Виконуючий банк''' - банк, у якому акредитив передбачає виконання, або будь-який банк, якщо акредитив передбачає виконання в будь-якому банку.

'''Контракт''' - правочин, укладений між наказодавцем акредитива та бенефіціаром, розрахунки за яким здійснюються у формі документарного акредитива або виконання зобов'язань за яким забезпечується резервним акредитивом.

'''Наказодавець акредитива''' - особа, за дорученням якої в банку-емітенті відкривається акредитив.

'''Належне представлення''' - представлення документів, що відповідає умовам акредитива, міжнародним документам, затвердженим МТП та яким підпорядкований акредитив, та міжнародній стандартній банківській практиці.

'''Негоціація''' - купівля та/або врахування негоціюючим банком переказних векселів (тратт) та/або документів, що становлять належне представлення, передбачених умовами акредитива, шляхом надання авансу або згоди надати аванс бенефіціару не пізніше банківського дня, у який негоціюючий банк отримує відшкодування.

'''Негоціюючий банк''' - банк, якому банк-емітент надав повноваження здійснити негоціацію.

'''Підтвердження''' - чітко визначене зобов'язання підтверджуючого банку, у доповнення до зобов'язання банку-емітента, виконати зобов'язання або здійснити негоціацію за належним представленням документів.

'''Підтверджуючий банк''' - банк, який додає своє підтвердження до акредитива за дорученням або на прохання банку-емітента.

'''Рамбурсна вимога''' - повідомлення до рамбурсуючого банку з вимогою здійснити платіж виконуючому (підтверджуючому) або іншому банку згідно з наданими платіжними інструкціями.

'''Рамбурсне зобов'язання''' - самостійне безвідкличне зобов'язання рамбурсуючого банку, надане ним на підставі повноважень або на прохання банку-емітента виконуючому (підтверджуючому) банку, зазначеному в рамбурсних повноваженнях, оплатити рамбурсну вимогу, виставлену виконуючим (підтверджуючим) банком за умови її відповідності положенням рамбурсного зобов'язання, або акцептувати та оплатити переказний вексель (тратту), виставлений на рамбурсуючий банк.

'''Рамбурсне повноваження''' - інструкції та/або повноваження, відокремлені від акредитива, що надані банком-емітентом рамбурсуючому банку здійснити відшкодування за акредитивом банку, який надав рамбурсну вимогу, або на вимогу банку-емітента акцептувати та оплатити переказний вексель (тратту), виставлений на рамбурсуючий банк;

'''Рамбурсуючий банк''' - банк, якому банк-емітент надав повноваження забезпечити відшкодування за акредитивом підтверджуючому (виконуючому) банку або іншому банку відповідно до наданих платіжних інструкцій.

'''Трансфер акредитива''' - передавання права використання акредитива іншому бенефіціару (другий бенефіціар) на прохання першого бенефіціара.

'''Трансферуючий банк''' - виконуючий банк, що здійснює трансфер акредитива, або, якщо акредитив виконується в будь-якому банку, банк, який безпосередньо уповноважений банком-емітентом здійснити трансфер та який здійснює трансфер акредитива. Трансферуючим банком може бути банк-емітент.
== Види акредитивів ==
'''Авізований''' — акредитив, за яким банк-емітент звертається з дорученням до іншого банку, щоб повідомити бенефіціара про відкриття акредитива без зобов'язання з боку авізуючого банку.

'''Прямо авізований''' — акредитив, який банк-емітент направляє безпосередньо бенефіціарові. Така форма авізування має певні незручності: не дає змоги контролювати справжність акредитива й ускладнює процес з’ясування платоспроможності банку-емітента.

'''Відкличний акредитив''' - акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього повідомлення бенефіціару.

'''Безвідкличний акредитив''' — форма акредитива, який не може бути анульований або змінений банком до настання терміну без згоди на те експортера, на користь якого він відкритий. Є зобов'язанням банку, який його відкрив, але не створює відповідальності цього банку.

'''Грошовий''' — видається банком своєму клієнтові на право одержання повної зазначеної в ньому суми або окремими частками в інших банках протягом визначеного часу.

'''Акредитив з попереднім авізо''' — акредитив, за яким банк-емітент звертається з дорученням до іншого банку (авізуючого), щоб попередньо повідомити бенефіціара про відкриття акредитива без будь-якого зобов'язання авізуючого банку чи банку-емітента.

'''Компенсаційний''' — форма розрахунків за експортно-імпортні операції, за якою у розрахунках за допомогою компенсаційного акредитиву. використовують два акредитиви. Перший (основний) акредитив за дорученням іноземного покупця його банк виставляє бенефіціарові-посереднику. Другий — за дорученням бенефіціара-посередника його банк виставляє бенефіціарові-постачальнику товарів.

'''Неподільний''' — акредитив, яким передбачена оплата суми поставок товарів (здебільшого експортних) лише після завершення поставки у повному обсязі, передбаченому угодою (контрактом).

'''Непокритий''' — акредитив, оплату за яким у разі тимчасової відсутності у платника коштів гарантує банк-емітент шляхом надання банківського кредиту.

'''Переказний''' — акредитив, який може бути переданий для будь-яких розрахунків іншій особі (іншому власнику).

'''Покритий''' — акредитив, за яким банк переводить власні кошти платника, що містяться на його рахунку, або наданий йому кредит у розпорядження банку-постачальника.

'''Поновлюваний''' — акредитив, який призначається для багатьох почергових платежів при регулярних оплатах товарів стабільному учасникові торговельної угоди — постачальнику товарів, який здійснює поставки товарів з інтервалом, у певні проміжки часу.

'''Револьверний''' — акредитив, відповідно до якого оплата за відвантажені товари проводиться почергово за фактом відвантаження (оплачується лише певна частина партії реально відвантаженого товару від загальної суми поставок, передбачених контрактом).

'''Резервний акредитив''' - це безвідкличне незалежне зобов'язання банку-емітента, надане бенефіціару на прохання наказодавця акредитива або за дорученням іншого банку, або від власного імені сплатити кошти за наказодавця акредитива (принципала) або за себе, або акцептувати і сплатити виставлені бенефіціаром переказні векселі (тратти), або уповноважити інший банк провести такий платіж, або акцептувати і сплатити переказні векселі (тратти), або надати повноваження іншому банку здійснити негоціацію в разі отримання вимоги платежу разом з іншими документами (якщо надання таких документів було передбачено умовами резервного акредитива). Резервний акредитив є формою забезпечення виконання зобов'язань та за своєю суттю є гарантією.

'''Трансферабельний акредитив''' - акредитив, право використання якого може бути повністю або частково передано другому бенефіціару або декільком другим бенефіціарам на прохання першого бенефіціара. Трансферабельний акредитив - акредитив, який прямо зазначає, що він є трансферабельним.

'''Трансферований акредитив''' - акредитив, що виконується трансферуючим банком для другого бенефіціара.

== ЯК ПРАЦЮЄ АКРЕДИТИВ ==
Акредитив — це фінансовий інструмент, який встановлює гарантії платежу між покупцем і продавцем у міжнародній торгівлі.

Як працює акредитив:

* Замовлення. Покупець і продавець укладають угоду, і покупець звертається до свого банку для відкриття акредитива.
* Відкриття акредитива. Банк покупця видає документ, який гарантує оплату продавцеві у разі виконання умов угоди.
* Експорт товару. Продавець відправляє товари або надає послуги відповідно до угоди.
* Підтвердження. Продавець представляє документи банку покупця для підтвердження виконання угоди.
* Оплата. Банк покупця переказує гроші на банк продавця, забезпечуючи оплату за товар або послугу.

== Переваги акредитиву ==
* Це самостійна, окрема від зовнішньоекономічного договору, угода, яка містить зобов'язання платежу на користь експортера.
* Дозволяє мінімізувати ризики неплатежу, оскільки оплата гарантується банком-емітентом.
* Дозволяє використовувати репутацію банку на користь обох зовнішньоекономічні контрагентів.
* Передбачає ретельну й об'єктивну перевірку банком документів, на підставі яких здійснюється платіж.
* Дозволяє уникнути передплати по договору.
* Можливість отримання відтермінування платежу.
* Надає можливість отримати фінансування.
* Забезпечує дотримання міжнародних правил торгівлі.
*Можливість отримання фінансування під заставу майнових прав за акредитивом.
'''Актуальності акредитивна форма розрахунку набуває при міжнародних угодах - наприклад, при купівлі нерухомості за кордоном і / або здійснення операції через довірену особу. Таким чином при збільшенні ризиків - акредитив допоможе від них захиститися.'''
== Недоліки акредитиву ==
* Це достатньо дорога форма розрахунків, пов'язана з витратами у вигляді комісій, зборів, та відсотків банку в період його дії.
* Зобов'язання банку зробити оплату за товар ніяк не пов'язане з характеристиками і якістю самого товару.
* Необхідність заздалегідь резервувати велику суму власних коштів в якості забезпечення за акредитивом.
*При відкритті непокритого акредитива необхідно надавати банку фінансові документи для оцінки фінансового стану, передавати майно в заставу (іпотеку) та нести витрати на їх посвідчення.
== Корисні посилання ==
*[http://ndi-fp.asta.edu.ua/files/doc/slovnyk-finpravo.pdf Акредитив] //Словник фінансово-правових термінів / за заг. ред. д. ю.н., проф. Л. К. Воронової. – 2-ге вид., переробл. і доповн. – К.: Алерта, 2011– 558 с.
*[http://leksika.com.ua/12711221/legal/akreditiv АКРЕДИТИВ] // Юридична енциклопедія
*Прелік банківських установ включених до [https://www.fg.gov.ua/spivpratsya-z-fondom/perelik-vidibranih-osib/poslugi-nadannya-bankivskoi-garantii Переліку Послуг надання банківської гарантії та документарного акредитиву]
== Розрахунки за акредитивом ==
За розрахунків акредитивами виникають економічні відносини між чотирма такими суб'єктами:
* заявник акредитива – платник, який звернувся до банку, що його обслуговує, для відкриття акредитива;
* заявник акредитива - укладає з продавцем контракт згідно з умовами якого передбачена акредитивна форма розрахунків;
* банк-емітент – банк платника, що відкриває акредитив своєму клієнтові;
* бенефіціар – юридична особа, на користь якої виставлений акредитив (продавець, виконавець робіт або послуг тощо);
* виконуючий банк – банк бенефіціара або інший банк, що за дорученням банку-емітента виконує акредитив. 
Найпоширенішим є акредитив, що має товарний характер. Він набув популярності завдяки виконанню трьох основних функцій цього фінансового інструменту – розрахункової, забезпечувальної та кредитної.
Розрахунок з використанням акредитива: 1 – покупець доручає банку, що його обслуговує, відкрити акредитив; 2 – банк покупця відкриває акредитив; 3 – банк покупця повідомляє покупця про відкриття акредитива; 4 – банк покупця повідомляє банк постачальника про відкриття акредитива постачальнику на конкретну суму; 5 – банк постачальника повідомляє постачальника про відкриття акредитива; 6 – відвантаження товару; 7 – покупець повідомляє банк про виконання умови акредитива, тобто дає наказ на розкриття акредитива; 8 – банк покупця переказує банку постачальника суму коштів з акредитива; 9 – банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника; 10 – банк постачальника повідомляє про це свого клієнта. 
До поширених фінансових інструментів у зовнішньоекономічних операціях належить також резервний акредитив. Резервний акредитив є універсальним інструментом забезпечення платежу. За економічним змістом він подібний до банківських гарантій і поручительств. Проте останні надаються на підставі національного законодавства, а резервні акредитиви – на основі Уніфікованих правил, тому в зовнішньоекономічній діяльності здебільшого використовують саме ці інструменти. Зазначимо найтиповіші ситуації, а саме тоді, коли:
# обсягу обігових коштів покупця цілком достатньо для своєчасної оплати товарів, однак постачальник наполягає на використанні безпечнішої, ніж переказ, форми розрахунків. У такому випадку сторони можуть домовитися про платежі за зовнішньоекономічним договором на умовах комерційного кредиту за допомогою векселів, виписаних на продавця, або шляхом переказу на умовах кредиту за відкритим рахунком;
# витрати імпортера на відкриття товарного акредитива виявляються невиправдано високими;
# потрібно підсилити гарантованість платежу. Як забезпечення виставляється акредитив, що покриває одне або два відвантаження. Якщо покупець вчасно розраховується за зовнішньоекономічним договором, резервний акредитив не використовується. Якщо ж він не з власної ініціативи не розрахується за певну партію товару, продавець може звернутися до банку з вимогою здійснити платіж чи оформити векселі за резервним акредитивом.
'''Закриття акредитива:'''
# спливу строку дії акредитива;
# відмови одержувача грошових коштів від використання акредитива до спливу строку його дії, якщо це передбачено умовами акредитива;
# повного або часткового відкликання акредитива платником, якщо таке відкликання передбачене умовами акредитива.
''Про закриття непокритого акредитива у зв'язку із закінченням строку його дії виконуючий банк надсилає повідомлення банку-емітенту електронною поштою або іншими засобами зв'язку, що передбачені договором між банками, та списує суму акредитива з відповідного позабалансового рахунку, що призначений для обліку акредитивів.''
[[Категорія: Фінансове право]]
[[Категорія: Банківське право]]
[[Категорія: Господарське право]]

Порядок спадкування та приватизація нерухомого майна

2024-01-22T15:12:19Z

Olena.mankivska: зміни щодо особливостей в період воєнного стану в приватизації та місці відкриття спадщини

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс Української РСР]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду "]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2269-19 Закон України "Про приватизацію державного та комунального майна]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Зверніть увагу!''' ''У зв’язку із введенням на території України воєнного стану ''та відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»] перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття '''зупиняється''' на час дії воєнного стану, але '''не більше ніж на чотири місяці.''' Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
'''Зверніть увагу! з 18.06.2023''' зазначена норма скасовується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/469-2023-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № 469]). Тобто діятиме загальний строк прийняття спадщини - 6 місяців.
На виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»] наказом Міністерства юстиції України від 3 травня 2022 р. № 1760/5 затверджено '''[https://minjust.gov.ua/m/perelik-notariusiv-yakimi-v-umovah-voennogo-stanu-vchinyayutsya-notarialni-dii-schodo-tsinnogo-mayna перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна.]'''

Крім того, відповідно до останніх змін, внесених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5], в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини.

Тобто під час дії воєнного стану можливо прийняти спадщину, перебуваючи в своєму населеному пункті, скориставшись послугами місцевого нотаріуса. Якщо ж інші спадкоємці вже встигли подати заяву про прийняття спадщини в іншій місцевості – можна засвідчити заяву про прийняття спадщини в будь-якого нотаріуса за своїм поточним місцем проживання та надіслати її до нотаріуса, у якого заведено спадкову справу.
|}
== Загальні засади права власності ==
'''Право власності''' - право особи на річ (майно), яке вона реалізує відповідно до закону за своєї волі незалежно від будь-яких третіх осіб. Право власності регулюється Конституцією, Цивільним кодексом України та іншими законами і підзаконними актами.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4292 Відповідно до ст. 41 Конституції України:]
{| class="wikitable"
|-
|''Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.'' ''Право власності набувається в порядку визначеному законом.'' ''Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватись об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.'' ''Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.'' ''Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом»''
|}
'''Види права власності:'''
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1765 приватна власність(ст.325 ЦК України);]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1770 державна власність(ст.326 ЦК України);]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1775 комунальна власність(ст.327 ЦК України).]

== Набуття права власності ==
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Правовідносини власності виникають, змінюються та припиняються на підставі певних юридичних фактів, які називають підставами набуття права власності: заповіт, рішення суду, договір купівлі-продажу, тощо.

Поряд із підставами існують і способи набуття права власності: передання речі, державна реєстрація правочину або права тощо.

== Поняття та види спадкування ==
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

При спадкуванні майна в Україні застосовуються два основних порядки визначення спадкоємців та розподілу спадкового майна:
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A1%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BC '''спадкування за заповітом;''']
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A1%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC '''спадкування за законом.''']
Іноді буває і одночасне спадкування, в тих випадках, коли наприклад частина майна спадкоємцю заповідана, а іншу частину він успадкував за законом.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!'''
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1268 ЦК України] спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статтею 1270 ЦК України], він не заявив про відмову від неї.

Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1273 ЦК україни.]

Незалежно від часу відкриття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Незалежно від того, на якій із цих двох підстав отримується спадок, '''на прийняття спадщини у спадкоємця є 6 місяців з моменту її відкриття'''. За цей час він повинен або прийняти спадщину, або відмовитись від неї. 
В тих випадках, коли спадкоємець '''пропустив строк''' на прийняття спадщини, йому '''потрібно звернутися з відповідною заявою до суду, щоб цей термін йому було продовжено.'''
|}

== Отримання свідоцтва про право на спадщину. Місце відкриття спадщини==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Згідно статті 1296 ЦК України] спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Спадкоємець зобов’язаний особисто подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява подається за місцем її відкриття, яким є останнє місце проживання спадкодавця.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за ваідсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.

Після отримання заяви, нотаріусом заводиться спадкова справа. Для цього спадкоємець подає в нотаріальну контору наступні документи:

# свідоцтво про смерть спадкодавця;
# довідка з житлово-експлуатаційної контори про останнє місце проживання та прописку спадкодавця до дати смерті за вказаною адресою;
# документ, що посвідчує особу спадкоємця та реєстраційний номер облікової картки платника податків;
# документ, що підтверджує родинні стосунки (свідоцтво про народження, свідоцтво про одруження, тощо);
# документи, які посвідчують право власності спадкодавця на нерухоме та рухоме майно.

Треба пам’ятати, що спадкова справа заводиться за останнім місцем проживання спадкодавця. Тобто, якщо ваш родич проживав у певному селі, то вам потрібно звертатись до нотаріуса, який здійснює свою діяльність в цьому селі.

Запровадження воєнного стану вплинуло і на процедуру отримання спадщини. Наприклад, в умовах мирного часу подати заяву можна було лише за місцем останнього проживання спадкодавця – місцем відкриття спадщини. Якщо воно невідоме – за місцем, де розташована нерухомість. Але в умовах воєнного стану уряд запровадив для переселенців принцип екстериторіальності: будь-який нотаріус в Україні заводить справу за зверненням заявника незалежно від місця відкриття спадщини. І тоді необхідно почекати до закінчення строку на прийняття спадщини, тобто 6 місяців.

Зверніть увагу, що деякі нотаріуси відмовляють ВПО у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки нібито спадкові справи мають бути передані їхнім колегам у громади, де мешкав спадкодавець на момент смерті. Головний аргумент – населений пункт, де проживав спадкодавець на момент смерті, не є тимчасово окупованим. Це може бути й деокупована територія або ж належати до громад, де ведуться активні бойові дії.

На підтвердження місця відкриття спадщини нотаріусу подається довідка органу місцевого самоврядування, житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу про реєстрацію місця проживання спадкодавця, а також будинкова книга, у якій міститься запис про реєстрацію місця проживання спадкодавця.

Свідоцтво про право на спадщину видається або на ім’я всіх спадкоємців, або кожному окремо. В будь-якому випадку в свідоцтві зазначається все спадкове майно, перелічуються всі спадкоємці, та визначається частка спадщини спадкоємця, якому воно видане.

Іншими словами свідоцтво про право на спадщину є документом, що підтверджує перехід права власності на майно від спадкодавця до спадкоємця. Видача свідоцтва про право на спадщину ніякими строками не обмежена. Тож звертатися за одержанням документу можна в будь-який час після закінчення шестимісячного терміну. Коли ви отримаєте свідоцтво на руки – обов’язково потрібно зареєструвати право власності в Реєстрі речових прав на нерухоме майно у нотаріуса або державного реєстратора місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування.

== Відмова від прийняття спадщини ==
Інколи спадкоємці бажають відмовитись від прийняття спадщини, з самих різноманітних поглядів.

Це буває як через борги спадкодавця, так і через якісь інші особисті причини.

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статтею 1270 ЦК України.] Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.

Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.

Якщо відмовляється від спадщини спадкоємець за заповітом, то він має право зробити це на користь іншого спадкоємця за заповітом. Відмовитись від спадку на користь спадкоємця за законом він не може. Натомість спадкоємець за законом може відмовитись від прийняття спадщини на користь будь-якого зі спадкоємців за законом, незалежно від того, до якої черги він належить.
== Приватизація державного майна ==
'''Приватизація державного майна''' – це відчуження майна, що перебуває у державній власності, на користь фізичних і юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до Закону України «Про приватизацію державного майна». До об’єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об’єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.

До об'єктів малої приватизації належать:
* майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, які є єдиними (цілісними) майновими комплексами, якщо в разі їх виділення у самостійні підприємства не порушуєтьсятехнологічнаєдністьвиробництваосновноїспеціалізаціїпідприємства, з структури якого вони виділяються;
* об'єкти незавершенного будівництва та законсервовані об'єкти;
* акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств та інших об'єднань.
Приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення.

До таких об'єктів відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення.

Законодавством України зазначає, що приватизація передбачає безоплатну передачу громадянам з розрахунку санітарної норми 21 кв. м загальної площі на особу та додатково 10 кв. м на сім'ю. Якщо площа квартири виявиться більшою–потрібно буде доплатити за надлишкові метри, а от якщо загальна площа квартири менша, то видаються житлові чеки, сума яких визначається, виходячи з розміру недостатньої площі та відновної вартості 1 кв. м.

'''Для здійснення приватизації потрібні такі документи:'''

# заява встановленого зразка, підписану всіма повнолітніми членами сім'ї, які постійно проживають і зареєстровані в квартирі.У заяві зазначаються всі зареєстровані в квартирі (будинку) члени сім'ї, в т. ч. тимчасововідсутні і новонароджені. Підписати заяву замість тимчасово відсутнього члена сім'ї можеі нший член сім'ї за наявності нотаріально завіреної довіреності, що підтверджує згоду тимчасово відсутнього члена сім'ї на приватизацію житла;
# довідка про склад сім'ї наймача і про займані ними приміщення;
# технічна документацію на квартиру;
# документи, що засвідчують факт використання чи не використання заявником права на приватизацію житла за попереднім місцем проживання;
# довідка з банку про використання суми житлового чека і його залишку (за умови їх наявності);
# копії документа, що підтверджують право на пільгові умови приватизації;
# квитанція про оплату послуг за оформлення документів на приватизацію;
# копії паспортів всіх повнолітніх членів сім'ї;
# копія ордера на квартиру.

Зібрані документи необхідно подати до відділу приватизації житлового фонду в районній державній адміністрації за місцем знаходження житла. При цьому необхідно мати при собі паспорти всіх повнолітніх членів сім'ї та свідоцтва про народження неповнолітніх мешканців квартири (будинку).

Відділ приватизації житлового фонду готує приватизаційні платіжні доручення для оплати житлових чеків на кожного повнолітнього і неповнолітнього члена сім'ї та видає їх заявникам, які потрібно оплатити протягом місяця.

Для отримання свідоцтва про право власності заявнику необхідно подати у відділ приватизації житла паспорта всіх повнолітніх і свідоцтва про народження всіх неповнолітніх мешканців квартири, а також погашення корінців платіжних до ручень.

Свідоцтво на право власності на квартиру підлягає обов'язковій реєстрації в органі державної реєстрації прав на нерухомемайно, а саме у державній реєстраційні службі України. Після відповідної реєстрації квартира вважається приватизованою, а отже приватною власністю, яку можливо продавати, дарувати, заповіда ти інше.

Необхідно звернути увагу, що Уряд вніс зміни до постанов від 23 серпня 2022 року № 952 і від 6 грудня 2022 року № 1364.

Ухвалені зміни передбачають, що під час воєнного стану та протягом 3 місяців після його припинення (скасування) приватизація державного і комунального майна на територіях активних бойових дій не проводитиметься.

Нагадаємо: території бойових дій визначаються згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Цей Перелік затверджений наказом Мінреінтеграції від 22 грудня 2022 року № 309 та періодично оновлюється.
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Порядок отримання кадастрового номеру

2023-12-12T15:26:42Z

Olena.mankivska:

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України "Про землеустрій"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру"]
== Кадастровий номер – що це таке? ==
'''Кадастровий номер земельної ділянки''' – індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування . 
В кадастровому номері «зберігається» інформація щодо розташування земельної ділянки, цільового призначення, меж та інших важливих даних. 
Унікальний цифровий код присвоюється земельній ділянці під час реєстрації в Державному земельному кадастрі та не повторюється на всій території України. 
Кадастровий номер складається з 19 цифр, розділених двокрапкою, та '''має таке тлумачення: '''
* Перші 10 визначають межі адміністративно-територіального устрою України (населений пункт);
* Наступні 2 – номер кадастрової зони відносно адміністративної області;
* Наступні 3 – номер кадастрового кварталу відносно кадастрової зони;
* Останні 4 – інформують про місцезнаходження земельної ділянки відносно кадастрового кварталу.
== Навіщо потрібен кадастровий номер? ==
Відповідно до законодаства, '''наявність у земельної ділянки такого унікального кадастрового номера обов’язкова.''' 
Стаття 132 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного Кодексу України] передбачає, що угоди про відчуження земельних ділянок можливі лише за наявності у кожної ділянки унікального кадастрового номера. На сьогодні, без кадастрового номера неможливо здійснити будь-яку юридичну операцію з земельною ділянкою:
* продаж;
* дарування;
* спадщина;
* застава;
* обмін;
* поділ чи об’єднання;
* оренда;
* внесення в статутний фонд підприємства;
* продаж будинку чи будівлі, розташованій на ділянці.
'''Важливо!''' Кадастровий номер присвоюється земельній ділянці незалежно від форми власності. У разі переходу права власності на земельну ділянку від однієї особи до іншої, виникнення інших, крім права власності, речових прав на земельну ділянку, зміни речових прав на земельну ділянку, інших відомостей про неї кадастровий номер не змінюється.

У разі поділу чи об'єднання земельній ділянці/земельним ділянкам присвоюються нові кадастрові номери. При цьому, скасований кадастровий номер отримує статус архівного та більше не використовується.

Однак, форма Державного акту із зазначенням кадастрового номера була затверджена 02.04.2002 ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/449-2002-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України №449], що ''втратила чинність 23.07.2013''), у зв’язку з чим Державні акти старого зразка не містять кадастрового номеру. Звісно, вони є дійсними і без нього, але відповідно до ст.132 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], неможливо здійснити будь-яку угоду без присвоєного кадастрового номеру. 
== Як отримати кадастровий номер? ==
'''Перший крок''', що потрібно зробити власникам земельних ділянок, право власності на які посвідчено Державним актом без зазначення кадастрового номера, це звернутися до землевпорядної організації, яка має в штаті сертифікованого інженера-землевпорядника. ''Знайти відповідну організацію можна на сайті Держгеокадастру або безпосередньо в територіальному органі Держгеокадастру. Важливо, що строк виконання таких робіт не може перевищувати 6 місяців.''

'''Другий крок''' - замовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка є основою для отримання кадастрового номера. Саме на підставі даної документації відбувається державна реєстрація земельної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051]).

Для укладення договору потрібно звернутися з:
* заявою за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;
* документацією із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.
'''Третій крок''' - зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі. Для цього потрібно звернутися до центру надання адміністративних послуг та замовити послугу «Державна реєстрація земельної ділянки з видачею витягу з Державного земельного кадастру. Строк рєстрації не більше 14 днів.

До ЦНАПу потрібно подати:
* заяву за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;
* документацію із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.
'''При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.''' На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

Для можливості розпорядження земельною ділянкою (здачі в оренду, продажі) необхідно зареєструвати право власності на земельну ділянку в Реєстрі речових прав на нерухоме майно. Для цього необхідно звернутися із заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку до державного реєстратора відділу ЦНАП або нотаріуса. Ви вправі звернутись до будь якого відділу ЦНАП в межах області за місцезнаходженням земельної ділянки, або до нотаріуса в межах нотаріального округу. '''''Знайти територіально наближений відділ ЦНАП можливо перейшовши за посиланням https://my.gov.ua/info/servicecenters<nowiki/>.'''''

'''''Дізнатися адресу потрібного нотаріуса можна перейшовши за посиланням http://Єдиний реєстр нотаріусів'''''

Поряд з цим на період воєнного стану закритий доступ до Публічної кадастрової карти, а тому перевірити інформацію щодо кадастрового номеру можна в ЦНАП та в державних реєстраторів - нотаріусів.
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Порядок припинення громадської організації

2023-12-12T15:24:38Z

Olena.mankivska:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 Закон України «Про громадські об’єднання»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 Наказ Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року № 3268/5 "Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2016 року за № 1500/29630]
== Способи припинення громадської організації ==
Згідно статті 25 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 Закону України «Про громадські об’єднання»] припинення діяльності громадського об'єднання здійснюється двома способами:
# '''за рішенням громадського об'єднання, прийнятим вищим органом управління громадського об'єднання, у визначеному статутом порядку, шляхом саморозпуску або реорганізації;'''
# '''за рішенням суду про заборону (примусовий розпуск) громадського об'єднання.''' 
Припинення діяльності громадського об’єднання відбувається в порядку, визначеному [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]. 
Якщо вартості майна громадського об'єднання зі статусом юридичної особи, яке безпосередньо здійснює підприємницьку діяльність і щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство такого громадського об'єднання відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#n1753 Кодексу України з процедур банкрутства]
== Добровільний порядок (саморозпуск) ==
Громадське об'єднання має право у будь-який час прийняти рішення про припинення своєї діяльності (саморозпуск). 
'''Рішення про саморозпуск громадського об'єднання приймається у порядку, встановленому статутом цього об'єднання'''. Вищий орган управління, який прийняв рішення про саморозпуск громадського об'єднання, створює ліквідаційну комісію або доручає керівному органу здійснювати повноваження ліквідаційної комісії для проведення припинення громадського об'єднання як юридичної особи, а також приймає рішення щодо використання коштів та майна громадського об'єднання після його ліквідації відповідно до статуту. 
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 Закон України частини 3 та частини 4 статті 24 Закону України «Про громадські об’єднання»], у разі саморозпуску громадського об'єднання його майно та кошти після задоволення вимог кредиторів передаються за рішенням такого об'єднання на статутні або благодійні цілі іншому (кільком іншим) громадському об'єднанню, а в разі неприйняття такого рішення - зараховуються відповідно до закону до державного або місцевого бюджету; у разі реорганізації громадського об'єднання його майно, активи та пасиви передаються правонаступнику.
== Заборона громадської організації ==
Громадське об’єднання може бути заборонено судом за позовом уповноваженого органу з питань реєстрації в разі виявлення ознак порушення громадським об’єднанням вимог статей 36,37 Конституції України, статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України "Про громадські об’єднання"], якими передбачено, що утворення і діяльність громадських об'єднань, мета (цілі) або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення, пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки, забороняються. Громадські об'єднання не можуть мати воєнізованих формувань. 
Заборона громадського об'єднання має наслідком припинення його діяльності у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". 
''Справа про заборону громадського об'єднання розглядається у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України''. 
У разі прийняття рішення про заборону громадського об'єднання майно, кошти та інші активи громадського об'єднання за рішенням суду спрямовуються до державного бюджету. 
== Припинення громадської організації ==
Згідно статті [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 Закон України 29 Закону України «Про громадські об'єднання»] припинення громадського об'єднання включає: 

1) припинення внутрішньоорганізаційної діяльності громадського об'єднання; 
2) припинення громадського об'єднання як юридичної особи. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15 частини 10 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон)] '''для державної реєстрації рішення про припинення юридичної особи,''' прийнятого її учасниками або відповідним органом юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - відповідним державним органом, подаються такі документи: 
1) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідного державного органу, про припинення юридичної особи; 
2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, яким затверджено персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків (або відомості про серію та номер паспорта - для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), строк заявлення кредиторами своїх вимог, - у разі відсутності зазначених відомостей у рішенні учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - у рішенні відповідного державного органу, про припинення юридичної особи. 
Керуючись пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15 7 частини 1 статті 15 Закону], рішення про припинення юридичної особи має містити відомості про персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), її голову або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), про порядок та строк заявлення кредиторами своїх вимог. 

'''Для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації''' на підставі рішення про припинення юридичної особи, прийнятого учасниками юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідних державних органів, або судового рішення про припинення юридичної особи, не пов’язаного з її банкрутством, після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15 частини 13 статті 17 Закону] подаються такі документи: 
1) заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації ; 
2) довідка архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#Text Законом України «Про громадські об’єднання»] передбачений порядок реорганізації громадської організації зі статусом юридичної особи. 
Частина [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15 14 статті 17 Закону] визначає перелік документів '''для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її реорганізації''' після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами. 

Припинення громадського об’єднання, що не має статусу юридичної особи регулюється частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15 5 статті 19 Закону]. '''Для державної реєстрації припинення громадського об’єднання, що не має статусу юридичної особи''', подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління громадського об’єднання, що не має статусу юридичної особи, про його саморозпуск. 
''Документи для державної реєстрації припинення громадської організації можуть подаватися у паперовій або у електронній формі. У електронній формі заява та документи подаються заявником на порталі електронних сервісів. Документи у паперовій формі подаються особисто заявником або поштовим відправленням до Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України або Центру надання адміністративних послуг.''

Тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, документи для припинення ГО, яка знаходиться у регіоні, де відсутній доступ до відповідного державного реєстру, можна подати незалежно від його місцезнаходження.

''У який спосіб:''

* особисто (попередньо з’ясуйте чи доступно це у Вашому регіоні);
* надіслати у паперовому вигляді Укрпоштою (важливо: надсилаємо нотаріально засвідчені копії з описом вкладення).

''Зверніть увагу:''

* необхідно з’ясувати чи відповідний ЦНАП надає таку реєстраційну послугу та у якій формі здійснюється прийом документів. У разі, якщо Ви плануєте звернутися до регіонального органу Мін’юсту — чи здійснює відповідний орган особистий прийом.

В свою чергу подати заяву можливо в електронній формі через особистий кабінет підприємця на порталі «Дія», яка підлягає розгляду впродовж 24 годин з моменту її подання.

'''Суб'єкт державної реєстрації на підставі поданих документів приймає рішення:''' 
'''1) про проведення державної реєстрації; '''
'''2) про відмову в державній реєстрації. '''

'''УВАГА!''' Якщо вартості майна громадської організації зі статусом юридичної особи недостатньо для задоволення вимог кредиторів, ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої громадської організації.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Статтею 28 Закону] визначені підстави для відмови у державній реєстрації, зокрема: 
- документи подано особою, яка не має на це повноважень;

- у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії;

- у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення про арешт корпоративних прав - у разі державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв’язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи;

- заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи у зв’язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, подано щодо засновника (учасника), який на момент подання заяви внесений до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці, крім випадку збільшення розміру такої частки;

- документи подані до неналежного суб’єкта державної реєстрації;

- не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;

- документи суперечать вимогам Конституції та законів України;

- документи суперечать статуту громадського формування;

- порушено встановлений законом порядок створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи;

- порушено встановлену учасником вимогу нотаріального засвідчення справжності підпису під час прийняття рішень з питань діяльності юридичної особи та/або вимоги нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка такого учасника у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) відповідної юридичної особи;

- невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону;

- щодо засновника (учасника) юридичної особи, що створюється, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;

- щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;

- щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, у Єдиному державному реєстрі міститься запис про судове рішення про визнання юридичної особи банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури;

- щодо юридичної особи, стосовно якої в Єдиному державному реєстрі міститься запис про судове рішення щодо визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу, визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи, якщо таке рішення або його частину визнано недійсними, зміни до установчих документів юридичної особи є підставою для проведення реєстраційних дій;

- невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено цим Законом;

- невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено цим Законом; 
- документи для державної реєстрації припинення юридичної особи подані: 
* раніше строку, встановленого цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Законом;]

* щодо юридичної особи, що припиняється в результаті її ліквідації та є засновником (учасником) інших юридичних осіб та/або має не закриті відокремлені підрозділи, та/або є засновником третейського суду;

* в Єдиному державному реєстрі відсутній запис про державну реєстрацію юридичної особи, утвореної шляхом реорганізації в результаті злиття, приєднання або поділу;

* щодо акціонерного товариства, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованої реєстрації випуску акцій;

* щодо юридичної особи - емітента цінних паперів, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованих випусків цінних паперів;

* щодо юридичної особи, що ліквідується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, крім банків, стосовно яких процедура ліквідації здійснюється відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

* щодо юридичної особи, що реорганізується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та відсутні відомості про узгодження плану реорганізації юридичної особи;

* щодо юридичної особи, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування;

* щодо юридичної особи, що припиняється в результаті ліквідації, стосовно якої надійшли відомості про відкрите виконавче провадження;

* щодо юридичної особи, стосовно якої відкрито провадження у справі про банкрутство.
- статут товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю поданий зі змінами, прийнятими без врахування голосів, які припадають на частку померлого учасника товариства.

Повідомлення про відмову у державній реєстрації із зазначенням виключного переліку підстав для відмови та рішення суб’єкта державної реєстрації про відмову у державній реєстрації розміщуються на порталі електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг у день відмови у державній реєстрації.

Після усунення причин, що були підставою для відмови у державній реєстрації, заявник може повторно подати документи для державної реєстрації.

У зв’язку із введенням на всій території України правового режиму воєнного стану було обмежено функціонування Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, а питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану було врегульованою постановою Кабінету Міністрів України №209 від 06.03.2022 року.

Отримати електронний варіант витягу з ЄДР можна, скориставшись одним з сервісів, які мають доступ до АРІ ЄДР: Опендатабот, YouControl. А
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Громадський сектор]]

Порядок виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки власникам земельних часток (паїв)

2023-12-12T13:00:55Z

Olena.mankivska: незначні зімни

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
*
==Особи, які мають право на земельну частку (пай)==
'''Відповідно до ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»], право на земельну частку (пай) мають:'''
# колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку;
# громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом;
# громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай);
# громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості.
'''Крім цього, [[Визнання права власності на земельну частку (пай)|право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.]]'''
==Документи, що посвідчують право на земельну частку (пай)==
Згідно зі '''ст. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»], основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай)''', виданий районною (міською) державною адміністрацією.

'''Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є:'''
* свідоцтво про право на спадщину;
* посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай);
* рішення суду про визнання права на земельну частку (пай);
* трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї (за наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування для громадян України, які евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, які самостійно переселилися з територій, що зазнали радіоактивного забруднення, та які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних чи інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з-поміж них, які проживають у сільській місцевості.
== Що потрібно знати особам, які мають право на земельну частку (пай)? ==
З 1 січня 2019 року набув чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19#n5 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні»], який вносить ряд важливих змін до законодавчих актів України, зокрема і до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»].

Так, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 статтею 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] передбачено наступне: "'''якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки".'''

'''Невитребуваною''' є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

Тобто, земельна частка (пай) яка не була виділена в натурі (на місцевості) або на яку не отримано документа, що посвідчує таке право є невитребуваною.

Невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради '''на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади''', на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним.

За позовом власника невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємця '''у разі пропуску строку для оформлення права власності на земельну ділянку з поважної причини суд може визначити додатковий строк, достатній для такого оформлення.'''

'''Протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану з невитребуваної земельної частки (паю), забороняється передача її у приватну власність''' (крім передачі її власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцям).

Крім цього цією ж статтею, визначено, що '''нерозподіленою земельною ділянкою''' є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).

'''Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку,''' про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження. З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності. У разі якщо договір оренди невитребуваної (нерозподіленої) земельної ділянки закінчився, у зв’язку з набуттям права власності на неї до збирання врожаю, посіяного орендарем на земельній ділянці, орендар має право на збирання такого врожаю. Власник земельної ділянки має право на відшкодування збитків, пов’язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки колишнім орендарем, у розмірі пропорційно до орендної плати з дня припинення договору до дня збирання врожаю.
== Підстави для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв)==
[[Файл:Зразок звернення на виділення земельної частки паю 2021 територіальна громада.docx|альт=Зразок звернення|міні|Зразок звернення]]
'''Підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.''' ''Особи, власники сертифікатів'' на право на земельну частку (пай), ''які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву'' про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Земельна частка (пай) '''виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою'''. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища).

У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) '''(ст. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»])'''.
==Особливості виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок єдиним масивом у спільну власність власникам земельних часток (паїв)==
'''Ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»]''' передбачено, що '''особам, які мають право на виділення їм у натурі (на місцевості) двох чи більше земельних часток (паїв''') із земель, що перебувають у користуванні одного сільськогосподарського підприємства, '''земельні ділянки за їх бажанням виділяються єдиним масивом.'''

Громадянам (подружжю) та іншим особам, які подали до відповідної сільської, селищної, міської ради спільну заяву чи клопотання, підписані кожним із них, про виділення в натурі (на місцевості) належних їм земельних часток (паїв) єдиним масивом, виділяється одна земельна ділянка у спільну власність.
==Повноваження сільських, селищних, міських рад щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)==
'''Ст. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] встановлено, що сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості):'''
# розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок;
# приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості);
# уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай);
# уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв);
# укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету;
# сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо;
# надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай);
# розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
# організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та земель, що залишилися у колективній власності, в порядку, визначеному цим Законом;
# оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
==Процедура виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості)==
Виходячи з перерахованих повноважень сільських, селищних, міських рад, можна говорити про те, що виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) відбувається шляхом вчинення наступних кроків.
# '''Власники земельних часток (паїв) звертаються до відповідної сільської, селищної, міської ради із заявою про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).'''
У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна '''сільська, селищна, міська рада приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).'''

2. Після цього '''із землевпорядними організаціями укладаються договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою.''' В залежності від того, за чий рахунок виготовляється документація, такі договори укладаються сільською, селищною, міською радою або ж безпосередньо особою, яка має право на земельну частку (пай).

''Документація із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) включає:''
* ''проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);''
* ''технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).''
Вибірково, близько <big>20 відсотків</big> документації із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), підлягає Державній землевпорядній експертизі. Державна землевпорядна експертиза документації із землеустрою здійснюється до моменту розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у строк, що не перевищує <big>'''20 днів'''</big>.

'''Готові проекти землеустрою розглядаються та погоджуються сільськими, селищними, міськими радами.'''

Наступним кроком виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) є '''проведення розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв).'''

Розподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).
=== Порядок проведення зборів власників земельних часток (паїв) та вимоги до їх оформлення ===
Організацією зборів власників земельних часток (паїв) займається сільська, селищна, міська ради. Зокрема, для забезпечення гласності в межах своїх повноважень '''вони зобов'язані:'''
* забезпечити розміщення в загальнодоступних місцях населених пунктів, у яких проживають власники земельних часток (паїв), оголошення про проведення зборів власників земельних часток (паїв) з питання розподілу земельних ділянок за два тижні до їх проведення. В оголошенні має міститися інформація про дату, місце і час проведення зборів власників земельних часток (паїв) та їх місце роботи, прізвище, номер службового телефону посадової особи, в якої можна отримати інформацію щодо проведення розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв);
* оприлюднити список осіб, які мають право на отримання земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), шляхом розміщення його в загальнодоступних місцях за 10 днів до початку проведення розподілу земельних ділянок.
'''''Чому це важливо?''''' Тому що, розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства проводиться за згодою не менш як двох третин власників земельних часток (паїв), і лише за її відсутності - шляхом жеребкування.

Результат розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) оформляється відповідним протоколом, що підписується власниками земельних часток (паїв), які взяли участь у їх розподілі. До цього протоколу додаються:
* проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв),
* список осіб, які взяли участь у їх розподілі.
'''''Протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою і є підставою для прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та державної реєстрації права власності на земельну ділянку власниками земельних часток (паїв).'''''

Матеріали щодо розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) зберігаються у відповідній сільській, селищній, міській раді за місцем проживання більшості власників земельних часток (паїв) та в районному відділі земельних ресурсів.

Після отримання власником земельної частки (паю) рішення сільської, селищної, міської ради щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), здійснюється '''встановлення меж цих ділянок на місцевості.''' Підставою для цього є проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель або технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
==Розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки==
'''Після отримання в сільській, селищній, міській раді рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) наступним кроком є розробка проекту землеустрою.'''

'''Частиною 1 ст. 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»] передбачено, що замовниками документації із землеустрою можуть бути:'''
* органи державної влади;
* Рада міністрів Автономної Республіки Крим;
* органи місцевого самоврядування;
* землевласники і землекористувачі;
*інші юридичні та фізичні особи.
'''Розробниками документації із землеустрою згідно ч. 2 ст. 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України "Про землеустрій"] є:'''
* '''юридичні особи''', що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
* '''фізичні особи''' - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою. Держгеокадастр веде державні реєстри сертифікованих інженерів-землевпорядників, то ж знайти відповідного інженера-землеупорядника, який відповідає усім вимогам можна на сайті Держгеокадастру, перейшовши за посиланням:
{| class="wikitable"
|-
| [http://Реєстр%20сертифікованих%20інженерів-землевпорядників Реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників]
|}
9 червня 2022 року набрав чинності Закон України від 12.05.2022 № 2247-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану». Відповідно до цього закону на період дії воєнного стану для виконання обстежувальних, вишукувальних, топографо-геодезичних робіт, у тому числі для складання документації із землеустрою, використання геодезичного обладнання (геодезичних ГНСС-приймачів, електронних тахеометрів, теодолітів), користування геодезичними та картографічними даними, відомостями про координати пунктів Державної геодезичної мережі, а також надання відомостей про координати поворотних точок меж об’єктів Державного земельного кадастру сертифіковані інженери-землевпорядники та/або сертифіковані інженери-геодезисти повинні отримати від органу Служби безпеки України спеціальний дозвіл на виконання топографо-геодезичних вишукувань.

'''ВАЖЛИВО!'''

Відповідно до Наказу Держгеокадастру від 02.06.2022 № 127 «Деякі питання ведення та функціонування державного земельного кадастру в умовах воєнного стану» затверджений Перелік адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до Державного земельного кадастру у зв’язку з веденням воєнних дій. Тобто виконання землевпорядних робіт та реєстрація земельних ділянок там тимчасово не проводиться.

'''Документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником (ч.2 ст. 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»]).'''

Склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентуються відповідною нормативно-технічною документацією з питань здійснення землеустрою.
== Присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці ==
'''Кадастровий номер земельної ділянки''' - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування (ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»]).

'''Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (ч.4 ст. 791 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]).'''

'''Ч. 4 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»] передбачено, що для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:'''
# заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;
# документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.
У разі якщо відповідно до закону поділ, об’єднання земельних ділянок здійснюються за погодженням з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, фізичними чи юридичними особами, до заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, сформованої в результаті поділу або об’єднання земельних ділянок, також додаються документи, що належним чином підтверджують таку згоду.

Заява з доданими документами надсилається заявником засобами телекомунікаційного зв’язку.

'''Державний кадастровий реєстратор,''' який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, '''протягом 14 днів з дня реєстрації заяви (ч.5 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»]):'''
* перевіряє відповідність документів вимогам законодавства;
* за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.
'''Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки відповідно до ч.6 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»] є:'''
# подання заявником документів, не в повному обсязі;
# невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
# знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
'''На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.''' Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.
При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер (ч. 8, 9 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»]).

Кадастровий номер земельній ділянці присвоюється незалежно від форми власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від однієї особи до іншої, виникнення інших, крім права власності, речових прав на земельну ділянку, зміни речових прав на земельну ділянку, інших відомостей про неї кадастровий номер не змінюється.

У разі об'єднання земельній ділянці та у разі поділу земельним ділянкам присвоюються нові кадастрові номери.
== Державна реєстрація права власності на земельну ділянку ==
'''Державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса''' ( п. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]).
Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав ( п. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]).

'''Важливим '''є те, що зареєструвати право на земельну ділянку можна тільки в ЦНАПі чи у нотаріуса, які працюють в тій же області, що і земельна ділянка.

'''Перелік документів для проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку:'''
* витяг з Державного земельного кадастру (ДЗК);
* оригінал паспорту заявника;
* оригінал ідентифікаційного номеру;
* підтвердження оплати адміністративного збору (0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 2022 р. - це 250 грн.);
* документ - підстава виникнення права на ділянку (договір купівлі-продажу (дарування, міни і т.і.), рішення суду, свідоцтво на спадщину, тощо);
* довіреність, якщо документи подаються представником (нотаріально засвідчена);
* оригінал паспорту, ідентифікаційного номеру представника, якщо документи подаються представником.
Заява про реєстрацію права друкується держреєстратором або нотаріусом та підписується заявником на місці.

Важливо також те, що витяг з Державного земельного кадастру (ДЗК) не має потреби подавати у випадку, коли документи, які є підставою виникнення, переходу чи припинення права власності або інших прав, містять в собі інформацію про кадастровий номер.

'''За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення''' щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

'''Після внесення відомостей до Державного реєстру прав державний реєстратор''' за допомогою програмних засобів ведення зазначеного Реєстру з урахуванням строку державної реєстрації, за який сплачено адміністративний збір, '''формує витяг''' з нього про державну реєстрацію прав, який розміщується на веб-порталі Мін’юсту для доступу до нього заявника з метою перегляду, завантаження і друку (п.22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]).

Загальний строк розгляду поданих державному реєстратору документів складає 5 робочих днів (не календарних!). Зі спливом вказаного строку можна буде отримати від державного реєстратора витяг з реєстру речових прав.

Слід також зазначити, що Закон надає можливість скоротити п'ятиденний строк до 2 днів, 24х та 2х годин, проте збір за реєстрацію права в таких випадках буде значно більшим. Проте, перед тим, як сплачувати за скорочені терміни виготовлення документа, варто уточнити щодо наявності технічної можливості виконня роботи в скорочені терміни. Проте в період воєнного стану така процедура в деяких ЦНАП не є доступною.

'''Рішення державного реєстратора, витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав надаються в електронній та (за бажанням заявника) в паперовій формі.'''

Витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав за бажанням заявника надається у паперовій формі. Такий витяг у паперовій формі надається з проставленням підпису та печатки державного реєстратора чи адміністратора центру надання адміністративних послуг (у разі отримання витягу шляхом звернення до центру надання адміністративних послуг) ( ч. 1 ст. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]).

'''Рішення державного реєстратора, витяг''' з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав, '''отримані в електронній чи паперовій формі''' за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав, '''мають однакову юридичну силу''' та використовуються відповідно до законодавства ( ч. 2 ст. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]). Проте в період воєнного стану не на всій території можна отримати в електронному вигляді.

'''Нагадаємо''', що до 2016 р., за результатами реєстрації права можливо було отримати один з таких документів:
* витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;
* свідоцтво з Державного реєстру прав (тільки для новосформованих земельних ділянок, які надавались на підставі рішення місцевої ради/розпорядження держадміністрації/наказу обласного управління Держгеокадастру або заяви власника, в разі зміни цільового призначення чи поділу земельної ділянки).
Зараз можна отримати тільки витяг про проведену державну реєстрацію прав. Крім того, ви маєте можливість отримати інформацію про будь-який об'єкт нерухомості в формі інформаційної довідки самостійно через Кабінет електронних сервісів Мінюсту.

Увага! З введенням воєнного стану в Україні Публічна кадастрова карта не працює. Сертифіковані інженери - землевпорядники та сертифіковані інженери-геодезисти в своїй роботі користуються електронними сервісами Державного земельного кадастру через особисті електронні кабінети.
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Право власності на майно]]

Утворення та реєстрація громадського об'єднання зі статусом юридичної особи

2023-07-25T19:38:10Z

Olena.mankivska: зміни стосуються періоду воєнного стану

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 Закон України «Про громадські об’єднання»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 Наказ Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року № 3268/5 «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0367-12 Наказ Міністерства юстиції України від 05 березня 2012 року № 368/5 "Про затвердження Вимог до написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації в умовах воєнного стану та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164"] державна реєстрація проводиться виключно державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців (далі - державні реєстратори), посадовими особами Міністерства юстиції, його територіальних органів (далі - посадові особи), включеними до затвердженого Міністерством юстиції переліку державних реєстраторів та посадових осіб (далі — перелік), яким в умовах воєнного стану надається доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі — реєстри). Перелік може передбачати обмеження (умови) проведення (прийняття) включеними до нього державними реєстраторами, посадовими особами реєстраційних дій (рішень про державну реєстрацію прав).

Посадові особи мають право приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, якщо відповідні обмеження (умови) не передбачено переліком.

Державна реєстрація юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань може проводитися на підставі надісланих заявником державному реєстратору, посадовій особі електронною поштою або за допомогою інших засобів зв’язку документів в електронній формі, що створені з дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг та законодавства про електронні документи та електронний документообіг, або електронних копій документів в паперовій формі. Електронні копії документів в паперовій формі приймаються за умови підписання таких копій з використанням [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]] заявника. Державний реєстратор, посадова особа проводить перевірку такого підпису через офіційний веб-сайт центрального засвідчувального органу та завантажує результати такої перевірки до реєстру, крім випадків відсутності доступу до зазначеного веб-сайту.

Державна реєстрація проводиться '''невідкладно''' після отримання у повному обсязі належних документів для державної реєстрації. Документи для державної реєстрації, які подані не у повному обсязі або не відповідають законодавству, не розглядаються та повертаються заявникові без оформлення відповідного рішення з одночасним усним повідомленням заявнику про повний перелік документів, що повинні бути подані, та/або вимоги законодавства, що повинні бути дотримані. Якщо документи для державної реєстрації надіслано електронною поштою або за допомогою інших засобів зв’язку, таке повідомлення заявнику здійснюється електронною поштою або за допомогою інших засобів зв’язку.

Державна реєстрація проводиться '''незалежно від місцезнаходження юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців чи громадських формувань,''' якщо відповідні обмеження (умови) не передбачено переліком.

Сплата адміністративного збору може підтверджуватися електронною копією (у тому числі скрін-копією) відповідного платіжного документа.

Адміністративний збір не справляється за державну реєстрацію благодійних організацій, громадських об’єднань, предметом діяльності яких є надання допомоги Збройним Силам, іншим військовим формуванням, правоохоронним (спеціальним) органам, органам цивільного захисту, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим особам, які забезпечують національну безпеку і оборону, відсіч і стримування збройної агресії іноземної держави, а також особам, які постраждали чи можуть постраждати від такої збройної агресії.
|}
== Що таке громадське об’єднання ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 Закону України «Про громадські об’єднання»] (далі - Закон) '''громадське об'єднання''' - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.

'''Громадська організація''' - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

'''Громадська спілка''' - це громадське об'єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи.

Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу.

Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.
== Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи: переваги та недоліки ==
Під час створення громадського об'єднання засновники повинні визначитись, чи вони бажають створити громадське об'єднання зі статусом юридичної особи чи без.

'''Створення громадського об'єднання зі статусом юридичної особи має свої переваги та недоліки'''.

Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи має такі '''переваги''':
* може мати власне відокремлене майно;
* бути учасником цивільних правовідносин;
* мати власну печатку, розрахунковий рахунок у банку;
* мати зареєстровану у встановленому порядку символіку;
* засновувати засоби масової інформації;
* створювати свої відокремлені підрозділи;
* бути позивачем та відповідачем у суді;
* здійснювати господарську діяльність.

Тож громадське об'єднання зі статусом юридичної особи має змогу орендувати приміщення, укладати інші цивільно-правові договори, брати на роботу працівників тощо.

Створення громадського об'єднання без статусу юридичної особи не надає зазначених вище можливостей.

'''Проте поряд з перевагами є ряд недоліків, а саме:'''
* дещо складніша процедура реєстрації, порівняно з реєстрацією громадського об'єднання без статусу юридичної особи;
* обов'язок вести податкову та фінансову звітність, а це означає, що необхідно наймати бухгалтера громадського об'єднання.
Отже, якщо метою громадського об'єднання є діяльність, пов'язана зі здійсненням господарської діяльності, якщо мета громадського об'єднання не може бути реалізована без найму працівників, якщо засновники бажають створювати в окремих регіонах відокремлені підрозділи, осередки громадського об'єднання, засновувати газети чи періодичні видання, брати участь у різноманітних проектах та грантах, що передбачають фінансування певних цілей, на які спрямована діяльність громадського об'єднання, то неодмінно слід обирати шлях створення громадського об'єднання зі статусом юридичної особи.
== Утворення громадського об'єднання ==
Утворення громадського об'єднання здійснюється на установчих зборах його засновників та оформлюється '''протоколом'''. Установчі збори засновників є правомочними, якщо на них присутні не менше двох осіб.

'''Засновниками''' громадської організації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 18 років, а молодіжної та дитячої громадської організації - 14 років. Кількість засновників громадського об'єднання не може бути меншою, ніж дві особи. Засновником громадської організації не може бути особа, яку визнано судом недієздатною.

Засновниками громадської спілки не можуть бути:

* політичні партії, а також юридичні особи, щодо яких прийнято рішення щодо їх припинення або які перебувають у процесі припинення;
* юридичні особи приватного права, єдиним засновником яких є одна і та сама особа;
* юридична особа приватного права, якщо засновник (власник істотної участі) цієї юридичної особи внесений до переліку осіб, пов'язаних зі здійсненням терористичної діяльності, або щодо яких застосовано міжнародні санкції (стаття 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#n50 Закону]).

Учасниками громадської організації, крім молодіжної та дитячої, можуть бути особи, які досягли 14 років. Вік членів молодіжної, дитячої організації визначається її статутом у межах, встановлених законом.

Учасниками громадської спілки можуть бути юридичні особи приватного права, у тому числі громадські об'єднання зі статусом юридичної особи, фізичні особи, які досягли 18 років та не визнані судом недієздатними (стаття 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#n50 Закону]).
=== Протокол громадського об'єднання ===
Протокол установчих зборів громадського об'єднання має містити відомості про:

# дату та місце проведення установчих зборів;
# осіб, які брали участь в установчих зборах;
# рішення про утворення громадського об'єднання із зазначенням мети (цілей) його діяльності;
# рішення про визначення найменування та за наявності - скороченого найменування громадського об'єднання;
# рішення про затвердження статуту громадського об'єднання;
# рішення про утворення (обрання) керівника, органів управління громадського об'єднання відповідно до затвердженого статуту;
# рішення про визначення особи (осіб), яка має право представляти громадське об'єднання у правовідносинах з державою та іншими особами і вчиняти дії від імені громадського об'єднання без додаткового уповноваження (далі - особа, уповноважена представляти громадське об'єднання), - для громадського об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність без статусу юридичної особи, якщо утворення (обрання) органів управління не передбачено рішенням про утворення такого об'єднання;
# рішення про визначення особи (осіб), яка має право представляти громадське об'єднання для здійснення реєстраційних дій, - для громадського об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи.

У протоколі установчих зборів можуть зазначатися відомості і про інші прийняті на цих зборах рішення стосовно утворення та діяльності громадського об'єднання. Протокол установчих зборів підписується головуючим та секретарем зборів. Громадські об'єднання реєструються або повідомляють про своє утворення у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"], '''протягом 60 днів''' з дня проведення установчих зборів.

У разі неподання (не надсилання) документів для реєстрації громадського об’єднання протягом 60 днів з дня утворення таке громадське об’єднання не вважається утвореним ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 пункт 8 статті 9 Закону]).

З зразком протоколу можна ознайомитись за наступним [https://drive.google.com/file/d/1AFggx6dLNmJ4XCdpf7-WicG39yCAe3GH/view посиланням]

'''Невід'ємною частиною протоколу установчих зборів громадського об'єднання є реєстр осіб, які брали участь в установчих зборах, в якому обов'язково зазначаються відомості:'''

* ''щодо фізичних осіб'' - прізвище, ім'я та по батькові особи, дата народження, а для іноземців та осіб без громадянства також дані національного паспорта або документа, що його замінює. Дані про особу засвідчуються її особистим підписом;
* ''щодо юридичних осіб'' - повне найменування, код ЄДРПОУ, юридична адреса, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка уповноважена брати участь в установчих зборах. Ці дані засвідчуються підписом особи, уповноваженої брати участь в установчих зборах.
=== Найменування громадського об'єднання ===
Найменування громадського об'єднання визначається рішенням установчих зборів під час її утворення.

Найменування громадського об'єднання складається з двох частин – ''загальної та власної назв''.

Найменування громадського об'єднання викладається державною мовою. Громадське об'єднання може також викласти свою власну назву, поряд з державною мовою, іноземною мовою або мовою національної меншини.

У загальній назві зазначається організаційно-правова форма «громадська організація».

Власна назва громадського об'єднання не повинна бути тотожною власним назвам інших зареєстрованих громадських об'єднань або громадських об'єднань, повідомлення яких прийнято в установленому законом порядку.

'''Важливо відмітити, що власна назва громадського об'єднання не може містити:'''

* найменування органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, складових найменувань цих органів (міністерство, агентство, служба, інспекція, комітет, адміністрація, прокуратура, суд);
* власну назву громадського об'єднання, діяльність якого заборонена в судовому порядку (протягом трьох років після набрання відповідним рішенням суду законної сили);
* інші позначення, використання яких обмежено законом.

Власна назва громадського об'єднання не може містити слова «державний», «комунальний» та похідні від них.

'''Забороняється використання у власній назві''' громадського об'єднання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/479-2016-%D1%80#Text історичних державних найменувань, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України].

Власна назва громадського об'єднання має містити інформацію про статус громадського об'єднання («дитяча», «молодіжна», «всеукраїнська») та може містити інформацію про її вид («екологічна», «правозахисна» тощо).

Крім того, власна назва громадського об'єднання може містити ім'я (псевдонім) фізичної особи за умови попередньої письмової згоди цієї особи або її спадкоємців, засвідченої в установленому законом порядку, якщо інше не передбачено законом (стаття 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#n50 Закону]).
=== Статут громадського об'єднання ===
Статут громадського об'єднання має містити відомості про:
# Найменування громадського об'єднання та за наявності - скорочене найменування;
# Мету (цілі) та напрями її діяльності;
# Порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об'єднанні, права та обов'язки її членів (учасників);
# Повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі - керівні органи) громадського об'єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об'єднання, та її заміни;
# Періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об'єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв'язку;
# Порядок звітування керівних органів громадського об'єднання перед її членами (учасниками);
# Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об'єднання та розгляду скарг;
# Джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об'єднання;
# Порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об'єднання;
# Порядок внесення змін до статуту;
# Порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації громадського об'єднання, а також щодо використання її коштів та іншого майна, що залишилися після саморозпуску (стаття 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#n50 Закону]).

У статуті громадського об'єднання можуть бути передбачені додаткові положення щодо утворення, діяльності і саморозпуску чи реорганізації громадського об'єднання, що не суперечать вказаному закону. З типовим статутом можна ознайомитись за наступним [https://drive.google.com/file/d/1HoE93nQfwNBnaLnMsUPrhMVw4256cgtg/view?fbclid=IwAR3v5hT3l5jZ9O5tdY5DLN9f5KhPgfxXqgJnLeIQZqhZ_AklF8StKOVlvE0 посиланням]
== Реєстрація громадського об'єднання ==
Для реєстрації громадського об'єднання керівник або особа (особи), яка має право представляти громадське об'єднання для здійснення реєстраційних дій, '''протягом 60 днів''' з дня проведення установчих зборів подають (надсилають поштовим відправленням) до уповноваженого органу з питань реєстрації за місцезнаходженням громадського об'єднання певні документи.

Державна реєстрація громадського об’єднання, що не має статусу юридичної особи, здійснюється шляхом повідомлення територіального органу Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі про утворення такого громадського об’єднання.
{| class="wikitable"
|+
!Документи, що подаються для реєстрації громадського об'єднання зі статусу юридичної особи
!Документи, що подаються для реєстрації громадського об'єднання без статусу юридичної особи
|-
|
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16#n57 заява про державну реєстрацію створення юридичної особи];
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення засновників;
# документ, що підтверджує створення громадського формування, відповідність статуту юридичної особи, на підставі якого діє громадське формування, - у разі державної реєстрації громадського формування, що є самостійним структурним підрозділом у складі іншої юридичної особи;
# відомості про керівні органи громадського формування (ім’я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку), відомості про особу (осіб), яка має право представляти громадське формування для здійснення реєстраційних дій (ім’я, дата народження, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку);
# установчий документ юридичної особи - у разі створення юридичної особи на підставі власного установчого документа;
# реєстр осіб (громадян), які брали участь в установчому з’їзді (конференції, зборах);
# структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;
# витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи - нерезидента в країні її місцезнаходження, - у разі, якщо засновником юридичної особи є юридична особа - нерезидент;
# нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, - для фізичної особи - нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, - для фізичної особи - резидента (частина перша статті 17 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»]).
|
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16#n57 заява про державну реєстрацію громадського об’єднання, що не має статусу юридичної особи];
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення про утворення громадського об’єднання;
# відомості про засновників громадського об’єднання (прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, адреса місця проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) - для фізичної особи; її найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код - для юридичної особи);
# відомості про особу (осіб), уповноважену представляти громадське об’єднання (прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), контактний номер телефону та інші засоби зв’язку) (стаття 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»]).
|}
Заява подається (надсилається поштовим відправленням) керівником або особою, яка має право представляти громадську організацію для здійснення реєстраційних дій. Справжність підписів зазначених осіб підлягає нотаріальному засвідченню, якщо заява надсилається поштовим відправленням.

Зверніть увагу, що подається заява щодо державної реєстрації юридичної особи - громадського формування (Форма 4) згідно Н[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16#n57 аказу Міністерства юстиції Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань] також із зразком заповнення даної заяви можна ознайомитись за [https://drive.google.com/file/d/1W3XSOvJHamNGCv1TaEYJzWbZUEFKqyDM/view посиланням]

'''Зверніть увагу!'''

з 11 липня 2021 року ОБОВ'ЯЗКОВЕ подання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (КБВ) та структури власності як при первинній реєстрації громадського об'єднання так і для тих ГО, що були зареєстровані раніше.

Всі документи подаються (надсилаються) в 1 примірнику (за виключенням надсилання поштою).

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 26 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»] розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних щодо громадського об’єднання, місцевого осередку громадського об’єднання із статусом юридичної особи здійснюється '''не пізніше трьох робочих днів''' з дати подання документів для державної реєстрації.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 26 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»] - щодо громадського об’єднання, що не має статусу юридичної особи, - '''не пізніше трьох робочих днів''' з дати подання документів для державної реєстрації.

Законом передбачено, що даний термін може бути продовжений суб'єктом державної реєстрації за необхідності, але не більше ніж на 15 робочих днів.

Реєстрація громадської організації здійснюється '''безоплатно'''.

'''На період воєнного стану та протягом 1 (одного) місяця з дня його припинення або скасування обов'язок щодо подання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (власників) можна не виконувати (п. 81 п. 1 Постанови № 209), крім створення юридичних осіб, засновником (учасником) та/або кінцевим бенефіціарним власником яких буде російська федерація, громадянин російської федерації, юридична особа, утворена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації.'''

== Корисні посилання ==
* [https://kyivobljust.gov.ua/derg_reestracia_zmi_ta_gf/grom_formuvannya Державна реєстрація громадських формувань]
== Див. також ==
* [[Порядок реєстрації змін до установчих документів громадської організації, яка має статус юридичної особи]]
* [[Порядок державної реєстрації громадської організації, яка діє на підставі модельного статуту]]
* [[Порядок державної реєстрації символіки громадської організації]]
* [[Порядок створення та діяльність громадського об'єднання без статусу юридичної особи]]
* [[Порядок реєстрації відокремлених підрозділів та набуття статусу Всеукраїнської громадської організації]]
* [[Статус неприбутковості громадського об’єднання]]
* [[Порядок припинення громадської організації]]
* [[Відокремлені підрозділи громадських об’єднань зі статусом юридичної особи: поняття, ознаки, види]]
* [[Розробка статутів громадських об'єднань]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Громадський сектор]]

Розірвання трудових відносин з роботодавцем із зони конфлікту, який не перереєструвався на підконтрольній території

2023-06-21T08:12:49Z

Olena.mankivska: Доповнено Законом України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"

== Нормативна база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс Законів про Працю України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0554-01 Наказ Міністерства праці та соціальної політики України № 260 від 08 червня 2001 року «Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27 червня 2001 року за № 554/5745]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Мін'юсту, Мінпраці та Мінсоцзахисту України від 29.07.93 р. № 58]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254-19 Постанова ВРУ «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської області тимчасово окупованими територіями»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1085-2014-%D1%80 Розпорядження КМУ від 07.11.2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1085-2014-%D1%80 Розпорядження КМУ від 07.11.2014 р. за № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану] 
== Підстави розірвання трудових відносин з ініціативи працівника ==

Відповідно до п.4 ч.1 ст.36 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України], підставами припинення трудового договору є, зокрема, розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Розірвання трудового договору з ініціативи працівника можливе у випадку, коли трудовий договір укладено на невизначений строк (ст. 38 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]). Такому розірванню трудового договору повинне передувати письмове попередження власника або уповноваженого ним органу, що здійснюється працівником за два тижні про намір звільнитися з роботи.

Згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0554-01 наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 260 від 08 червня 2001 року «Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27 червня 2001 року за № 554/5745], Державний центр зайнятості є органом, на який покладено функції реєстрації (зняття з реєстрації) трудових договорів, які укладаються із фізичними особами-роботодавцями та найманими працівниками, а також підтвердження записів, внесених фізичними особами – роботодавцями до трудових книжок працівників. Зняття з реєстрації у центрі зайнятості трудового договору можливо за умови звернення до нього обох сторін трудових відносин. У разі виникнення трудового спору між сторонами трудових відносин: фізичною особою – роботодавцем та найманим працівником, а також у разі відсутності однієї зі сторін у центрі зайнятості, підставою для зняття трудового договору з реєстрації є рішення суду, яке набрало законної сили, про припинення дії трудового договору. 
Що ж робити, якщо роботодавець залишився на непідконтрольній території та розірвання трудових відносин у звичайному порядку неможливе? Як діяти в такому випадку? ==

Відповідно до статей 38, 39 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] , а також враховуючи положення статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану "] працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, і строковий трудовий договір, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
'''Працівник має право розірвати трудовий договір за власною ініціативою без двотижневого строку попередження, у зв’язку з веденням бойових дій в районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та загрозою для життя і здоров’я працівника (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).''' У разі неможливості, з яких-небудь причин, здійснити припинення трудових відносин відповідно до порядку, встановленого нормами чинного законодавства, це пропонується зробити у судовому порядку.

07.05.2022 року набув чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2220-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану»] від 21.04.2022 № 2220-IX, згідно з яким внутрішньо переміщені особи, а також особи, які перебувають на територіях, на яких ведуться бойові дії можуть припинити трудовий договір в односторонньому порядку, подавши до центру зайнятості заяву на ім’я роботодавця про припинення трудового договору за встановленою формою, про що центром зайнятості повідомляються роботодавець (будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними), територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та територіальний орган Пенсійного фонду України.

[[:Файл: Форма заяви про звільнення.docx]]

== Процедура розірвання трудових відносин з ініціативи працівника, в разі неможливості вирішення питання у звичайному порядку ==
У відповідності до вимог ч.4 ст.7 ЗУ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб] , зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа (за аналогією і особа, яка не має статусу ВПО, але мала трудові відносини з роботодавцем із зони конфлікту), яка не звільнилась з роботи (не припинила інший вид зайнятості), у разі неможливості продовження роботи (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання, для набуття статусу безробітного за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття та отримання допомоги по безробіттю, соціальних послуг та для припинення трудових відносин, може припинити трудові відносини, надавши нотаріально посвідчену письмову заяву про припинення працівником трудових відносин з підтвердженням того, що ця заява таким громадянином надіслана роботодавцю рекомендованим листом (з описом вкладеної до нього такої заяви).

У разі неможливості направити заяву про звільнення поштою, через припинення приймання поштових відправлень на/з території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв’язку з обставинами, визначеними у статті 1 зазначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закону], така заява подається до відповідного районного, міськрайонного, міського, районного у місті центру зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи.

Взята на облік внутрішньо переміщена особа, яка не має документів, необхідних для надання статусу безробітного, отримує статус безробітного без вимог, що застосовуються за звичайної процедури. До отримання документів та відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж допомога по безробіттю таким особам призначається у мінімальному розмірі, встановленому законодавством на випадок безробіття.
[[Категорія: Розірвання трудового договору, звільнення]]

Права пацієнта

2023-06-21T07:32:12Z

Olena.mankivska: доповнення щодо направлення в період воєнного стану

== Нормативна база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституція України]
* [https://phc.org.ua/uploads/files/hartia.pdf Європейська хартія прав пацієнтів]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5081-17 Закон України "Про екстрену медичну допомогу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0285-16 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 05.02.2016 № 69 "Про організацію клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v010p710-02 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 49 Конституції України "у державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно"]

== Визначення поняття ==
Конституція України гарантує кожному '''право на охорону здоров’я'''. Тобто, кожний громадянин України, так само, як і іноземець або особа без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, мають право на охорону її здоров’я. Охорона здоров’я забезпечується системною діяльністю державних та інших організацій, передбаченою Конституцією та законами України. 
Кожна людина має природне невід’ємне і непорушне право на охорону здоров’я це право є об’єктивним, і лише при зверненні особи до закладу охорони здоров’я це право стає суб’єктивним і таку особу можна називати пацієнтом. 
'''Пацієнт''' – це особа, яка, незалежно від стану здоров’я, звернулася до закладу охорони здоров’я або медичного працівника за наданням медичної допомоги.
Права та обов’язки пацієнта виникають при взаємодії між пацієнтом та лікарем (закладом охорони здоров’я) щодо медичного обстеження особи, встановлення діагнозу, здійснення лікувального процесу як такого.
== Види прав пацієнтів ==
Слід розмежовувати права громадян в сфері охорони здоров’я та права пацієнта. 
Так, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 стаття 6 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"] передбачає '''право громадян на охорону здоров'я,''' що передбачає
* життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та соціальне обслуговування і забезпечення, який є необхідним для підтримання здоров'я людини;
* безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище;
* санітарно-епідемічне благополуччя території і населеного пункту, де він проживає;
* безпечні і здорові умови праці, навчання, побуту та відпочинку;
* кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров'я;
* достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров'я і здоров'я населення, включаючи існуючі і можливі фактори ризику та їх ступінь;
* участь в обговоренні проектів законодавчих актів і внесення пропозицій щодо формування державної політики в сфері охорони здоров'я;
* участь в управлінні охороною здоров'я та проведенні громадської експертизи з цих питань у порядку, передбаченому законодавством;
* можливість об'єднання в громадські організації з метою сприяння охороні здоров'я;
* правовий захист від будь-яких незаконних форм дискримінації, пов'язаних із станом здоров'я;
* відшкодування заподіяної здоров'ю шкоди;
* оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров'я;
* можливість проведення незалежної медичної експертизи у разі незгоди громадянина з висновками державної медичної експертизи, застосування до нього заходів примусового лікування та в інших випадках, коли діями працівників охорони здоров'я можуть бути ущемлені загальновизнані права людини і громадянина;
* право пацієнта, який перебуває на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я, на допуск до нього інших медичних працівників, членів сім'ї, опікуна, піклувальника, нотаріуса та адвоката, а також священнослужителя для відправлення богослужіння та релігійного обряду. 
Громадянам України, які перебувають за кордоном, гарантується право на охорону здоров'я у формах і обсязі, передбачених міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.

'''''Основні види прав пацієнтів:'''''
* право на медичні профілактичні заходи;
* право на доступність у галузі охорони здоров'я;
* право на згоду на медичне втручання та право на відмову від медичного втручання;
* право на свободу вибору в галузі охорони здоров'я, а саме:
# право на вільний вибір лікаря;
# право на вибір методів лікування відповідно до рекомендацій лікаря;
# право на вибір закладу охорони здоров'я;
# право на заміну лікаря;
# право на лікування за кордоном у разі неможливості надання такої допомоги у закладах охорони здоров'я України;
* право на медичну таємницю;
* право на якісну медичну допомогу;
* право на безпечну медичну допомогу;
* право на інновації, а саме:
# право на медико-біологічний експеримент;
# право на репродуктивні технології;
# право на донорство;
# право на терапевтичне клонування;
# право на корекцію (зміну) статі;
* право на попередження за можливістю страждань і болю;
* право на індивідуальний підхід до лікування;
* право на оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров'я;
* право на відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю;
* право людини на життя та на повагу до гідності при наданні медичної допомоги;
* право на захист від будь яких незаконних форм дискримінації, пов'язаних зі станом здоров'я.
=== Право на вільний вибір лікаря та вибір методів лікування ===
Положення [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я"] визначає, що кожний пацієнт, який досяг '''чотирнадцяти років''' і який звернувся за наданням йому медичної допомоги, має право на '''вільний вибір лікаря''', якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій. 
Кожний пацієнт має право, коли це виправдано його станом, бути ''прийнятим в будь-якому державному лікувально-профілактичному закладі за своїм вибором,'' якщо цей заклад має можливість забезпечити відповідне лікування. 
Також, згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 ч. 1 ст. 38 Закону України "Основ законодавства України про охорону здоров'я"] лікуючий лікар може обиратися '''безпосередньо пацієнтом або призначатися керівником закладу охорони здоров’я''' чи його підрозділу. 
Обов’язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження і лікування пацієнта. '''Пацієнт вправі вимагати заміни лікаря.''' 
Зазначене право є важливим для пацієнта, оскільки надає йому можливість лікуватися у спеціаліста, якого обрав та довіряє цей пацієнт або у такому закладі, який має сучасне та ефективне обладнання, методи діагностики та найбільш кваліфікованих медичних працівників. 
Разом з цим, необхідно зазначити, що право на вибір лікаря кореспондується ще з одним правом пацієнта, а саме: '''правом пацієнта, який перебуває на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров’я, на допуск до нього інших медичних працівників'''. 
У цьому разі пацієнт отримує змогу розвіяти сумніви щодо правильності обраних методів лікування у закладі охорони здоров’я. 
=== Право на якісну і безпечну допомогу ===
Права на якісну медичну допомогу і безпеку закріплено в [https://phc.org.ua/uploads/files/hartia.pdf Європейській хартії прав пацієнтів (ст. 8, 9)], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України (ст. 49, ч. 1)], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Основах законодавства України про охорону здоров’я (статті 6 (п. "д"), 14-1, 33 (ч. 2), 34, 35—35-5, 42, 44, 78 (п. "а")], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільному кодексі України (стаття 284, ч. 1)], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальному кодексі України (ст. 139, 140)], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Законі "Про захист прав споживачів" (ст. 4 (п. 2 ч. 1, п. 3 ч. 1), 6.]

Права на якісну і безпечну медичну допомогу реалізується лише за умови, що медики працюють у точній відповідності до стандартів.

'''''Дотримання лікарем стандартів''''' - це своєчасне призначення у повному обсязі доцільних діагностичних процедур, правильність і точність постановки діагнозу, адекватність вибору і призначення лікувальних чи реабілітаційних процедур. Саме ці аспекти передусім забезпечують безпеку пацієнта і впевненість, що він отримав якісну допомогу.

Медичне втручання допускається лише в тому разі, коли воно не може завдати шкоди здоров’ю пацієнта. Якщо існує ризик для здоров’я при медичному втручанні, пацієнт має знати про це.

'''''Втручання, що несуть ризики для життя і здоров’я пацієнта, дозволені лише у випадках:'''''
# відсутності інших методів лікування.
# коли ризик відсутності лікування перевищує ризики самого лікування.
# методи лікування відповідають сучасним науково обгрунтованим вимогам та спрямовані на відвернення реальної загрози життю та здоров'ю пацієнта. 
=== Право на отримання достовірної і повної інформації про стан свого здоров’я ===
Право пацієнта на отримання інформації про стан здоров’я регулюється [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статтею 285 Цивільного кодексу України], [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Законом України "Про інформацію"] та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 ст. 39 Закону України "Основ законодавства України про охорону здоров'я"]. 
Так, '''пацієнт, який досяг повноліття,''' має право на отримання достовірної і повної інформації про стан свого здоров’я, у тому числі на ознайомлення з відповідними медичними документами, що стосуються його здоров’я. 
Батьки (усиновлювачі), опікун, піклувальник мають право на отримання інформації про стан здоров’я дитини або підопічного. 
Медичний працівник '''зобов’язаний''' надати пацієнтові в доступній формі інформацію про стан його здоров’я, мету проведення запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, у тому числі наявність ризику для життя і здоров’я. 
Якщо інформація про хворобу пацієнта може погіршити стан його здоров’я або погіршити стан здоров’я фізичних осіб, зашкодити процесові лікування, медичні працівники мають право надати неповну інформацію про стан здоров’я пацієнта, обмежити можливість їх ознайомлення з окремими медичними документами. 
У разі смерті пацієнта члени його сім’ї або інші уповноважені ними фізичні особи '''мають право бути присутніми при дослідженні причин його смерті''' та ознайомитися з висновками щодо причин смерті, а також право на оскарження цих висновків до суду. 
Таким чином, право на інформацію кореспондується з правом на інформовану згоду щодо застосування методів діагностики, профілактики та лікування та правом відмовитись від лікування. 
Для застосування методів діагностики, профілактики та лікування необхідна '''інформована згода пацієнта.''' 
'''У невідкладних випадках, коли реальна загроза життю хворого є наявною, згода хворого або його законних представників на медичне втручання не потрібна'''. 
Якщо відсутність згоди може призвести до тяжких для пацієнта наслідків, '''лікар зобов’язаний''' йому це пояснити. Якщо і після цього пацієнт відмовляється від лікування, лікар має право взяти від нього ''письмове підтвердження'', а при неможливості його одержання - ''засвідчити відмову'' відповідним актом у присутності свідків. 
Пацієнт, який набув повної цивільної дієздатності і усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними, ''має право відмовитися від лікування.'' 
''Інформована згода в контексті чинного законодавства'' – це усвідомлене пацієнтом рішення щодо методів лікування, прийняте на основі обґрунтованої інформації щодо таких методів, а також їх наслідків, наданої лікарем. 
=== Право на таємницю про стан свого здоров’я ===
Згідно зі [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статтею 286Цивільного кодексу України] та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 статті 39-1 Закону України "Основ законодавства України про охорону здоров'я"] фізична особа (пацієнт) має '''право на таємницю про стан свого здоров’я''', факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні. 
Забороняється вимагати та подавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування фізичної особи. 
Фізична особа зобов’язана утримуватися від поширення інформації, яка стала їй відома у зв’язку з виконанням службових обов’язків або з інших джерел. 
Таємниця про стан здоров’я відноситься до персональних даних (інформація про особу), які охороняються [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 статтею 23 Закону України "Про інформацію"]). 
У контексті медичної таємниці одразу є три важливих моменти: 
#Пацієнт повинен мати повну інформацію про стан свого здоров’я — діагноз, способи лікування, можливі наслідки, прогноз розвитку хвороби. Навіть якщо йдеться про онкозахворювання, психічний розлад тощо;
#Уся медична і немедична інформація про стан здоров’я пацієнта є медичною таємницею. Лікар, медсестра, будь-який інший медичний працівник чи інші особи, яким у зв’язку з виконанням їх професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, не мають права розголошувати будь-які відомості про пацієнта, крім передбачених законодавчими актами випадків. У кожному конкретному випадку лікар чи будь-який інший медпрацівник мусить чітко знати законодавчу норму, на підставі якої він надає медичну інформацію і розголошує медичну таємницю. Найчастіше підставою для надання медичної інформації є запит, оформлений в установленому законом порядку;
#Медики мають забезпечити анонімність пацієнта, якщо інформація, що становить лікарську таємницю, використовується в навчальному процесі, науково-дослідній роботі, в тому числі у випадках її публікації у спеціальній літературі.
Таким чином, пацієнт може бути впевнений у конфіденційності не лише діагнозу, але й самого факту звернення до лікаря, що певною мірою є гарантією особи на приватне життя. 
Існує буквально кілька випадків, коли '''лікар може порушити медичну таємницю'''. А саме: 
* інформацію про стан здоров’я неповнолітніх дітей медик має повідомляти батькам (усиновлювачам), опікунам, піклувальникам;
* якщо пацієнт надає згоду на поширення такої інформації ;
* наречені мають право бути взаємно обізнані про стан здоров’я;
* повідомляти про вчинене насильство в сім’ї уповноважені підрозділи органів Національної поліції і надавати інформацію з питань попередження насильства в сім’ї на запит уповноважених органів;
* допускається передача відомостей про стан психічного здоров’я людини та надання їй психіатричної допомоги без згоди особи або без згоди її законного представника для: 1) організації надання особі, яка страждає на тяжкий психічний розлад, психіатричної допомоги; 2) провадження досудового розслідування, складання досудової доповіді щодо обвинувачених або судового розгляду за письмовим запитом слідчого, прокурора, суду та представника уповноваженого органу з питань пробації;
* надання інформації про результати тестування на ВІЛ, про наявність або відсутність в людини ВІЛ-інфекції дозволяється лише: особі, стосовно якої було проведено тестування, батькам чи іншим законним представникам такої особи; іншим медичним працівникам та закладам охорони здоров’я – винятково у зв’язку з лікуванням цієї особи; іншим третім особам – лише за рішенням суду в установлених законом випадках;
* відомості про лікування людини в наркологічному закладі можна надавати лише правоохоронним органам у разі притягнення цієї людини до кримінальної або адміністративної відповідальності;
* у разі смерті пацієнта члени його сім’ї або інші уповноважені ними фізичні особи мають право бути присутніми при дослідженні причин його смерті, ознайомлюватись з висновками щодо причин смерті. Крім того, при підготовці відповіді на запити, в тому числі адвокатські, у законодавчо встановлених випадках допускається розголошення медичної таємниці. Таким випадком може бути те, що надання інформації слугуватиме інтересам рідних, близьких, спадкоємців померлого, наприклад, для відшкодування шкоди, заподіяної смертю особи;
* під час судових розглядів, коли для реалізації своїх прав (забезпечення прав клієнтів — для юристів) необхідна інформація, яка становить об’єкт медичної таємниці та не підлягає розголошенню.
Це ті випадки, коли збереження медичної таємниці шкодить суспільству або може мати серйозні наслідки для оточення пацієнта. Наприклад, медики зобов'язані інформувати відповідні державні органи про народження, мертвонароджених, смерть, поширення інфекційних хвороб, випадки жорстокого поводження з дітьми тощо.
== Права пацієнтів під час воєнного стану ==
Міністерством охорони здоров’я України (МОЗ) були прийняті необхідні заходи, які на час дії воєнного стану спростили доступ всіх потребуючих до медичної допомоги на всій території України, де є можливість повноцінного функціонування медичних закладів та лікарів, незалежно від місця реєстрації та наявної декларації щодо отримання медичних послуг.

'''Згідно з наказами МОЗ та уряду України, на час дії воєнного стану передбачені наступні можливості для безперешкодної реалізації громадянами свого права на медичну допомогу:'''
* медзаклади надаватимуть екстрену медичну допомогу '''цілодобово''' всім, хто її потребує,
* без жодних умов щодо наявності/відсутності заключеної громадянами декларації,
* наявності чи відсутності документів, на підтвердження своєї особи,
* незалежно від місця реєстрації чи проживання того, хто звернувся за медичною допомогою або був доставлений до найближчого медичного закладу.
===== '''РЕЦЕПТИ:''' =====
* Якщо лікар не має технічної можливості виписати електронний рецепт на лікарські засоби категорії «Доступні ліки», він може виписувати рецепт у паперовій формі.
* Відпуск лікарських засобів, даної категорії, здійснюється відповідно до виду предʼявленого рецепта. Якщо пацієнт прийшов із паперовим рецептом, аптечний заклад обліковує його в паперовій формі.
* '''Лікарі первинної медичної допомоги виписують рецепти на лікарські засоби незалежно від наявності декларації з пацієнтом. Рецепти на «доступні ліки» — не виняток.'''
===== '''НАПРАВЛЕННЯ:''' =====
За умов відсутності у лікаря чи в цій місцевості технічної можливості виписувати електронні направлення пацієнтові, вони будуть видані у паперовій формі і матимуть таку ж дію, як і електронні.

Виписувати направлення можуть всі лікарі в медичній системі, від сімейних до високоспеціалізованих, коли вважають за потрібне залучення до лікування фахівця іншої спеціалізації, додаткові обстеження, процедури, госпіталізацію.

''В свою чергу,'' необхідно звернути увагу, що термін дії направлення – рік. Проте пацієнту краще дотримуватись рекомендацій лікаря щодо термінів проходження обстеження чи отримання консультації спеціаліста, на які направлено пацієнта.

''Єдиним тимчасовим обмеженням'' у реалізації свого права на медичну допомогу, яке зумовлено необхідністю спрямування зусиль всіх медичних закладів та їх спеціалістів на оперативне забезпечення можливостей рятування життя постраждалих та поранених від протиправних дій агресора, '''є тимчасове припинення планової госпіталізації та операцій до окремого розпорядження уряду та Міністерства охорони здоров’я.''' 
== Порядок захисту прав пацієнтів==
Відповідальність за дотримання стандартів якості і безпеки несе адміністрація і медичні працівники цих установ або медичний працівник індивідуальної практики за місцем провадження своєї діяльності.

Для того, щоб його якість стала гарантованою, '''працюють клініко-експертні комісії (КЕК) на всіх рівнях''' - в міських, районних, обласних департаментах охорони здоров’я, а також КЕК МОЗ України. Такі комісії контролюють якість надання допомоги і розглядають усі випадки, в яких може йтися про неналежну допомогу пацієнту
* летальні випадки;
* випадки ускладнень;
* випадки первинного виходу на інвалідність осіб працездатного віку;
* випадки повторної госпіталізації з приводу того самого захворювання протягом року;
* випадки захворювань з подовженими чи скороченими термінами лікування (чи тимчасової непрацездатності);
* випадки з розбіжністю діагнозів;
* випадки, що супроводжувалися скаргами пацієнтів чи їх родичів.
Усі звернення (складаються в довільній формі з викладенням обставин лікування), що надійшли до КЕК, комісія повинна розглянути '''впродовж 30 днів'''. Якщо це неможливо через серйозні причини, цей термін може бути продовжений - '''максимум на 15 днів'''.

В разі підозри про злочин ви зобов’язані звернутися '''до поліції.'''

В разі незадоволення наданням медичної допомоги ви маєте право '''звернутися до суду'''.
[[Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Правове регулювання утилізації батарей та акумуляторів

2023-05-29T18:43:49Z

Olena.mankivska: незначні зміни

==Нормативна база==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2320-20#Text Закон України «Про відходи»] (втратить чинність 09.07.2023 року)
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3503-15#Text Закон України «Про хімічні джерела струму»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2320-20#Text Закон України "Про управління відходами"]
==Загальні положення==
'''Хімічні джерела струму''' - джерела електричної енергії, яка виробляється шляхом перетворення хімічної енергії в електричну, що складаються з одного чи декількох неперезаряджувальних первинних елементів або перезаряджувальних вторинних елементів (акумуляторів), у тому числі інтегрованих у вироби промислового чи побутового призначення.

'''Сфера хімічних джерел струму''' - відносини, що виникають при розробці, виробництві, реалізації, імпорті та експлуатації хімічних джерел струму, заготівлі та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму.
==Законодавство України про регулювання утилізації акумуляторних батарей та акумуляторів==
'''Батареї та акумулятори''' - небезпечні відходи, які підлягають утилізації відповідно до законодавства України. Відходи батарей та акумуляторів містять у собі токсичні хімічні елементи: кадмій, ртуть, свинець, сірчана кислота, а також небезпечний електроліт.

Для забезпечення навколишнього середовища та здоров’я людини від згубних наслідків відходів батарей та акумуляторів є їх утилізація.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187/98-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про відходи»] встановлює, що відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187/98-%D0%B2%D1%80#Text (стаття 1).]

Закон регулює відносини, пов'язані з утворенням, збиранням і заготівлею, сортуванням, перевезенням, зберіганням, обробленням (переробленням), утилізацією, видаленням, знешкодженням та захороненням відходів, що утворюються в Україні, перевозяться через її територію, вивозяться з неї, а також з перевезенням, обробленням та утилізацією відходів, що ввозяться в Україну як вторинна сировина (стаття 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187/98-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про відходи»]). Закон передбачає державний контроль та відповідальність у сфері використання відходів.

Порядок утилізації батарей та акумуляторів ємність яких більше 7 А/год. в Україні регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3503-15#Text Законом України «Про хімічні джерела струму»] (далі - Закон).

Даним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3503-15#Text Законом] регулюються особливості відносин, що виникають у зв'язку із закупівлею хімічних джерел струму за державні кошти та/або в межах державного оборонного замовлення, відносин, пов'язаних з реалізацією хімічних джерел струму, які є виробами військового призначення або подвійного використання та/або містять дорогоцінні метали, визначаються окремими законодавчими актами України, що регулюють такі відносини (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3503-15#Text Закону]).

Державний контроль і нагляд за якістю хімічних джерел струму та забезпеченням екологічної безпеки технологічних процесів виробництва здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів ([https://dpss.gov.ua/ Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів]), центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного екологічного контролю ([https://mepr.gov.ua/ Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України)], в порядку, встановленому законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3503-15#Text (частина четверта статті 15 Закону)].

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3503-15#Text Статтею 17 Закону] визначені обов’язки юридичних та фізичних осіб (суб'єктів підприємницької діяльності), які використовують хімічні джерела струму.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3503-15#Text Статтею 18 Закону] передбачено, що заготівля відпрацьованих хімічних джерел струму здійснюється спеціалізованими виробництвами з утилізації та спеціалізованими підприємствами з утилізації безпосередньо або через мережу приймальних пунктів.

Закон визначає сплату екологічного грошового закладу, якій покладається на юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують у своїй діяльності хімічні джерела струму ємністю 7 А/год та більше, та становить ''п'ять відсотків'' від ціни хімічного джерела струму, визначеної без урахування податку на додану вартість [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3503-15#Text (стаття 19 Закону)].

Утилізація відпрацьованих хімічних джерел струму здійснюється на спеціалізованому виробництві з утилізації чи спеціалізованим підприємством з утилізації із застосуванням технологій і устаткування, що забезпечують екологічну безпеку технологічних процесів утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму та вилучення вторинної сировини для використання у виробництві хімічних джерел струму, з додержанням вимог нормативно-правових актів, екологічних вимог та норм цього Закону (стаття 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3503-15#Text Закону]).
==Державний контроль та відповідальність у сфері хімічних джерел струму==
Відповідальність у сфері хімічних джерел струму, передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3503-15#Text Законом] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексом України про адміністративні правопорушення.]

Державний контроль у сфері хімічних джерел струму здійснюють центральні та місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування - стосовно реалізації загальнодержавних, галузевих та регіональних програм у сфері хімічних джерел струму [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3503-15#Text (стаття 22 Закону)].

Згідно з вимогами статті 827 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] порушення порядку обліку придбання та експлуатації хімічних джерел струму або порядку обліку обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на утилізацію -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від ''трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''

Ненадання в установленому порядку інформації або надання неправдивої інформації щодо обсягів придбання та експлуатації нових хімічних джерел струму, обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на утилізацію -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб ''від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''

Непередача в установленому порядку відпрацьованих небезпечних хімічних джерел струму ємністю 7 А/год та більше на утилізацію підприємствам, що здійснюють діяльність із заготівлі та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму, -

тягне за собою накладення штрафу на громадян ''від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''
==Алгоритм дій громадян по утилізації батарейок і акумуляторів==
Оскільки батарейки та акумулятори містять небезпечні хімічні реагенти і речовини, вони здатні завдати серйозної шкоди екології внаслідок порушення вимог їхньої утилізації. Одна батарейка може забруднити до 10 кв. м. площі.

Таким чином, для збереження екології від забруднення відпрацьовані батарейки і акумулятори необхідно здавати до маркованого сортувальних боксів, які розташовані в супермаркетах і торгових центрах, магазинах електроніки та аксесуарів до них. У великих містах контейнери для прийому батарейок на утилізацію встановлюються і в інших прохідних місцях.
[[Категорія:Екологічне право]]

Визначення шкоди та збитків, завданих земельним ресурсам внаслідок збройної агресії Російської Федерації

2023-03-24T08:23:28Z

Olena.mankivska: незначні доповнення

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/326-2022-%D0%BF#n10 Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/86-2022-%D0%BF#Text Правила розроблення робочих проектів землеустрою, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2022 року № 86]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/284-93-%D0%BF#Text Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0586-22#Text Методика визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затверджена Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 18 травня 2022 року № 295]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0406-22#Text Методика визначення розміру шкоди завданої землі, ґрунтам внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану, затвердженої наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України 04 квітня 2022 року № 167]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0153241-99#Text ДБН В.2.4-1-99 «Меліоративні системи та споруди», що затверджений наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 25 червня 1999 року № 153]
== Загальні положення ==
Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2013.,%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E. стаття 13 Конституції України]).

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%201.%20%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F%20%2D%20%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%20%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE стаття 1 Земельного кодексу України] (далі - ЗК України).

'''[https://esu.com.ua/search_articles.php?id=15948 Земельний фонд України]''' – землі в межах території України незалежно від форм власності, цільового призначення, правового режиму, господарського використання.

Відповідно до земельного законодавства земельний фонд України поділяють на землі сільськогосподарського призначення, землі житлової та громадської забудови, землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, історико-культурного та рекреаційного призначення, землі лісогосподарського призначення, землі водного фонду, землі промисловості, транспорту, зв'язку й енергетики, оборони та іншого призначення (частина перша статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%201.%20%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F%20%2D%20%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%20%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE Земельного кодексу України] (далі - ЗК України).
== Визначення шкоди та збитків, завданих земельним ресурсам внаслідок збройної агресії Російської Федерації ==
Шкода, завдана земельним ресурсам, що включає шкоду від пошкодження і знищення родючого шару ґрунту та шкоду, зумовлену забрудненням і засміченням земельних ресурсів, оцінюються з урахуванням таких '''показників''':
#витрати на рекультивацію земель, які були порушені внаслідок бойових дій, будівництво, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій для облаштування державного кордону;
#збитки, завдані власникам (землекористувачам) земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
#витрати на відновлення меліоративних систем;
#шкода, завдана ґрунтам та земельним ділянкам внаслідок забруднення ґрунтів речовинами, які негативно впливають на їх родючість та інші корисні властивості;
#шкода, завдана ґрунтам та земельним ділянкам внаслідок засмічення земельних ділянок сторонніми предметами, матеріалами, відходами та/або іншими речовинами (підпункт 9 пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/326-2022-%D0%BF#Text Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326] (далі - Порядок).
Шкода та збитки за показниками 1-3 визначаються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0586-22#Text Методики визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 18 травня 2022 року № 295] (далі - Методика № 295), а за показниками 4-5 - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0406-22#Text Методики визначення розміру шкоди завданої землі, ґрунтам внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану, затвердженої наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України 04 квітня 2022 року № 167] (далі - Методика № 167).
=== Куди звернутися для визначення шкоди та збитків за показниками 1-3 ===
Відповідальними за визначення шкоди та збитків за показниками 1-3 є обласні, Київська міська державні адміністрації (на період воєнного стану - військові адміністрації) (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0586-22#Text Методики № 295]). Відповідальною за визначення шкоди та збитків, завданих земельним ресурсам за показниками 4-5, є Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція)
=== Перелік документів, на підставі яких визначається завдана шкода та збитки ===
Інформаційною базою для визначення шкоди та збитків завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії Російської Федерації є:
* акти обстеження земельних ділянок;
* акти комісій із визначення збитків власників землі та землекористувачів;
* звіти про [[Оціночно-земельна експертиза|експертну грошову оцінку земельних ділянок]];
* первинні документи;
* облікові регістри;
* бухгалтерська та інша звітність, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку підприємств, установ та організацій;
* проектно-кошторисна документація;
* відомості Державного земельного кадастру;
* документація із землеустрою;
* дані дистанційного зондування Землі;
* інші документально підтверджені відомості (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0586-22#Text Методики № 295]).
=== Особливості ===
▷ Витрати власників землі та землекористувачів на рекультивацію земель, які були порушені внаслідок бойових дій, будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій для облаштування державного кордону, визначаються на підставі кошторисної вартості запроектованих робіт відповідних реалізованих робочих проектів землеустрою щодо рекультивації порушених земель, які розроблені у відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/86-2022-%D0%BF#Text Правил розроблення робочих проектів землеустрою, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2022 року № 86].

▷ Витрати на відновлення меліоративних площ включають втрати на відновлення меліорованих земель, водогосподарсько-меліоративних систем, об’єктів інженерної інфраструктури зрошувальних і осушувальних систем, дренажної інфраструктури, об’єктів сільськогосподарського водопостачання та водовідведення, які були порушені та зруйновані внаслідок бойових дій, та визначаються на підставі кошторисної вартості робіт у відповідних проектах реконструкції та капітального ремонту меліоративних систем та/або окремих об’єктів інженерної інфраструктури, що розроблені у відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0153241-99#Text ДБН В.2.4-1-99 «Меліоративні системи та споруди», що затверджений наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 25 червня 1999 року № 153].
=== Визначення розміру збитків, завданих власникам (землекористувачам) земельних ділянок сільськогосподарського призначення ===
Розмір завданих збитків власникам (землекористувачам) земельних ділянок сільськогосподарського призначення, в тому числі із урахуванням фактично понесених витрат на приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/284-93-%D0%BF#top Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284].

Розміри збитків, завданих такій категорії земель, визначаються '''комісіями''', створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, до складу яких включаються представники зазначених органів (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники територіальних органів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Державної екологічної інспекції України, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури.

Результати роботи комісій оформляються відповідними '''актами''', що затверджуються органами, які створили ці комісії.

У даному випадку відшкодуванню підлягають:
# вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво;
# вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень;
# вартість лісових і дерево-чагарникових насаджень;
# вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд;
# понесені або необхідні витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проєктні роботи;
# інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи й неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.
'''Неодержаний доход''' – це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав унаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.
{| class="wikitable"
|+
|'''Цікаво!''' [https://damagedagro.in.ua/ Електронна платформа для збору інформації про завдані збитки аграрному сектору України від війни з росією].
|}
=== Куди звернутися для визначення шкоди та збитків за показниками 4-5 ===
[[Файл:Контакти Держекоінспекції.jpg|міні|450x450пкс]]
Відповідальною за визначення шкоди та збитків, завданих земельним ресурсам за показниками 4-5, є [https://www.dei.gov.ua/ Державна екологічна інспекція України] (Держекоінспекція).

Факти забруднення ґрунтів та/або засмічення земель, а також їх масштаби можуть встановлюються уповноваженими особами Держекоінспекції, зокрема, але не виключно, шляхом:
# огляду земельних ділянок;
# даних дистанційного зондування землі;
# досліджень отриманих зразків проб ґрунтів;
# опрацювань висновків будь-яких експертиз, пояснень, довідок, документів, матеріалів, відомостей, отриманих, зокрема, з будь-яких джерел, оперативних повідомлень фізичних та юридичних осіб тощо (пункт 3 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0406-22#Text Методики № 167]).
'''Забруднення ґрунтів''' - накопичення в ґрунтах речовин, які негативно впливають на їх родючість та інші корисні властивості (пункт 3 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0406-22#Text Методики № 167]).

'''Засмічення земель''' - наявність на земельній ділянці сторонніх предметів, матеріалів, відходів та/або інших речовин без відповідних дозволів.
=== Визначення розміру шкоди ===
Розмір шкоди внаслідок забруднення ґрунтів чи засмічення земель обчислюється уповноваженими особами Держекоінспекції, у тому числі на основі [[Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів|нормативно грошової оцінки земельної ділянки]].

'''Увага!''' Щодо земельних ділянок, грошова оцінка яких не проведена, або у випадку неможливості отримання даних з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, ґрунти якої зазнали забруднення, така оцінка розраховується як середня нормативна грошова оцінка площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (для міста Києва використовується середня нормативна грошова оцінка площі ріллі по Київській області), помноженої на коефіцієнт, що зумовив негативні екологічні наслідки для родючості ґрунтів, який дорівнює 300.

Формули розрахунку такої шкоди наведені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0406-22#Text Методиці № 167].

Забруднюючі речовини, що спричинили забруднення земельної ділянки, поділені на 4 групи небезпечності, основою для визначення яких є величини гранично допустимих концентрацій (ГДК) та орієнтовно допустимих концентрацій (ОДК) хімічних речовин в ґрунті згідно Постанови №1325.

За результатами проведених робіт представники Держекоінспекції передають, формують всі матеріали в окрему справу, яка зберігається в Держекоінспекції.

Таким чином, регулювання визначення шкоди внаслідок забруднення ґрунтів чи засмічення земель є комплексним питанням, яке регулюється не лише Методикою визначення розміру шкоди, завданої землі та ґрунтам внаслідок бойових дій, а й іншими нормативно - правовими актами.

== Див. також ==
* [[Повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій]]
* [[Стягнення компенсації за пошкоджене/зруйноване майно внаслідок збройного конфлікту]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Договір найму (оренди)

2023-03-24T08:15:16Z

Olena.mankivska: Внесено зміни щодо звільнення від орендної плати

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094 розділ] "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 такого змісту:
*У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1415 257-259], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1960 362], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2833 559], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3357 681], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3587 728], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3814 '''786'''], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6039 1293] цього Кодексу, продовжуються на строк його дії";
|}
== Поняття договір найму (оренди) ==
'''Договір найму (оренда)''' - це домовленість двох сторін, за якою наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Договір найму (оренди) ''вважається [[Укладення, зміна, розірвання договору|укладеним]]'' з моменту передання укладення договору, за яким майно передається у тимчасове користування (реальний договір), або коли майно буде передане у тимчасове користування після укладення договору (консенсуальний договір).

''Додатково'' - [[Поняття та умови договору в цивільному праві]]
== Сторони договору ==
Наймодавець — фізична або юридична особа (власник майна або особа, яка має право передавати майно у найм, наприклад, довірчий управитель).

Наймач - фізичні або юридичні особи.
== Істотні умови договору ==
'''Предмет:''' річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ); майнові права.

'''Строк користування майном:''' на строк, встановлений договором. Якщо сторони не встановили строку користування річчю, він визначається відповідно до мети користування нею. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці (якщо інший строк для такого попередження не встановлений договором).

Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця , договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

'''Плата за користування майном:''' встановлюється за певний період за домовленістю між сторонами (як правило, за один місяць) у грошовій або натуральній формі за вибором сторін. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.
== Орендна плата ==
Відповідно до статті 762 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Що стосується оренди житлових приміщень, то відповідно до статті 820 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України розмір] плати за користування житлом встановлюється у договорі найму житла. Якщо законом встановлений максимальний розмір плати за користування житлом, плата, встановлена у договорі, не може перевищувати цього розміру. Одностороння зміна розміру плати за користування житлом не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Наймач вносить плату за користування житлом у строк, встановлений договором найму житла. Якщо строк внесення плати за користування житлом не встановлений договором, наймач вносить її щомісяця. Орендні платежі за договором оренди житла з викупом - періодичні платежі, які особа-орендар сплачує підприємству-орендодавцю відповідно до умов договору оренди житла з викупом протягом усього строку дії договору. Орендні платежі включають платежі на викуп обраного особою-орендарем житла, винагороду (дохід) орендодавця. Особа-орендар також зобов'язана компенсувати підприємству-орендодавцю витрати, визначені законом.

Таким чином, підсумовуючи викладене варто зазначити, що зважаючи на принцип свободи договору, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України], розмір орендної плати встановлюється сторонами шляхом переговорів, під час яких досягається згода щодо будь-якого розміру орендної плати, на який погодилися обидві сторони договору.

'''Звільнення від орендної плати'''

Відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦКУ наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

До того ж у деяких випадках зобов'язання може бути припинено неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає (ч. 1 ст. 607 ЦКУ). Як зазначають коментатори ЦКУ, неможливість виконання зобов'язання може бути спричинена загибеллю майна, що є предметом зобов'язання, унаслідок дії непереборної сили (зокрема загибеллю нерухомого майна, урожаю сільськогосподарських культур тощо), перешкодами для виконання зобов'язання, які виникли в результаті дії непереборної сили, та іншими обставинами, за яких у разі виявлення належної дбайливості боржник не в змозі виконати зобов'язання через дію непереборної сили.

З огляду на це, якщо орендар зможе підтвердити, що використання майна є неможливим, його буде звільнено від сплати орендної плати.

== Форма договору ==
'''''Усна:''''' між фізичними особами щодо речей побутового призначення.

'''''Письмова форма:''''' між юридичними особами, між юридичною та фізичною особою, а також щодо найму будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини)автотранспорту, житла.

'''''Письмова нотаріальна та підлягає державній реєстрації:''''' щодо найму будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком не менше 3 року).
== Права та обов'язки сторін ==
{| class="wikitable"
|-
! Сторони !! Права !! Обов'язки
|-
| Наймодавець||
* вимагати від наймача сплати встановленої договором суми за користування майном;
* вимагати здійснення поточного ремонту наймача (якщо інше не встановлено договором);
* вимагати від наймача виконання інших обов'язків, встановлених договором законом
||
* передати наймачеві майно в користування негайно або в строк, встановлений договором найму (оренди);
* передати наймачеві річ у комплекті і в стані, що відповідають умовам договору найму (оренди) та її призначенню;
* попередити наймача про відомі наймодавцю недоліки майна;
* повідомити наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається в найм (оренду).
|-
| Наймач ||
* у випадку, якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором:
# вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою;
# відмовитись від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків;
* вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за яких наймач не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилась;
* вимагати здійснення капітального ремонту речі наймодавцем (крім випадку, коли обов'язок проводити капітальний ремонт покладений договором на наймодавця);
* вимагати від наймодавця виконання інших обов'язків, встановлених договором законом;
* передати річ у користування іншій особі ''(піднайм) лише за згодою особи'' (строк договору піднайму не може перевищувати строк договору найму)
||
* користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору найму (оренди);
* вчасно сплачувати плату за користування майном;
* усунути погіршення речі, які сталися з його вини (при цьому наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця
|}
== Припинення та розірвання договору ==
'''Підстави припинення договору найму:''' у разі смерті фізичної особи (наймача) або ліквідації юридичної особи (наймача або наймодавця).

'''Підстави [[Укладення, зміна, розірвання договору|розірвання]] договору:'''

на вимогу наймодавця:
# наймач не вносить плату за користування річчю протягом 3 місяців підряд;
# наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;
# наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;
# наймач не розпочав проведення капітального ремонту речі, у випадку коли обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на нього.
на вимогу наймача:
# наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі;
# наймодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту.
== Позовна давність ==
До вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність '''в один рік'''. Перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача - з моменту [[Укладення, зміна, розірвання договору|припинення]] договору найму.
== Види договору ==
# ''[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D1%83_(%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9).docx договір прокату]'' (наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов'язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк);
# [[Оренда земельних ділянок|''договір найму земельної ділянки'']] (наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату);
# ''договір найму будівлі або іншої капітальної споруди'' (одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму);
# [[Договір найму (оренди) транспортних засобів|''договір найму (оренди) транспортного засобу'']] (предметом можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо);
# ''договір лізингу'' (одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі);
# ''[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A3%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F договір найму (оренди) житла]'' (одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату).
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Отримання податкової знижки на оплату допоміжних репродуктивних технологій

2023-03-07T08:56:25Z

Olena.mankivska: перевірка на актуальність та незначні зміни

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1298-15 Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджена наказом Міністерства фінансів України 02 жовтня 2015 року № 859]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1697-13#Text Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, затверджений наказом Міністерства охорони здоровʼя України від 09 вересня 2013 року № 787]
== Загальна інформація ==
'''Податкова знижка на оплату репродуктивних технологій''' – це можливість зменшити річний загальний оподаткований дохід, отриманий особою у вигляді заробітної плати, на суму коштів, витрачених на допоміжні репродуктивні технології та повернути зайво утриманий податок.

'''Допоміжні репродуктивні технологі'''ї - методики лікування безпліддя, за яких маніпуляції з репродуктивними клітинами, окремі або всі етапи підготовки репродуктивних клітин, процеси запліднення і розвитку ембріонів до перенесення їх у матку пацієнтки здійснюються в умовах іnvitro;

'''іnvitro''' - техніка виконання експерименту чи інших маніпуляцій у спеціальному лабораторному посуді або у контрольованому середовищі поза живим організмом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1697-13#Text Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, затверджений Наказом Міністерства охорони здоровʼя України від 09.09.2013р. №787).] 
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обовʼязково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] в редакції Закону №466-ІХ від 16.01.2020р.).
== Хто має право на податкову знижку ==
* громадянин України – платник податку (будь-якої статі);
* отримує дохід у вигляді заробітної плати. 
Фізична особа – підприємець не має право на податкову знижку на оподатковувані доходи, отримані нею від здійснення підприємницької діяльності! 
Згідно із ст.48 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Основ законодавства про охорону здоров’я від 19.11.92 № 2801-X]II застосування штучного запліднення та імплантації ембріона здійснюється згідно з умовами та порядком, встановленими центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я, за медичними показаннями повнолітньої жінки, з якою проводиться така дія, за умови наявності письмової згоди подружжя, забезпечення анонімності донора та збереження лікарської таємниці.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/435-15#Text ч.7 ст. 281 Цивільного кодексу України] повнолітня жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1697-13#Text Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, який визначає механізм та умови застосування методики допоміжних репродуктивних технологій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.09.2013 № 787], стосується удосконалення медичної допомоги населенню при лікуванні безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій та регулює відносини між пацієнтами (жінками, чоловіками) та закладами охорони здоров’я, які забезпечують застосування методик допоміжних репродуктивних технологій та не містить положень щодо порядку (способів) оплати наданих медичних послуг та суб’єктів, які здійснюють таку оплату.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ] послугою з медичного обслуговування населення (медичною послугою) є послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров’я або фізичною особою – підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензією на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником.

Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.

Зверніть увагу, що попереднє роз’яснення ДФС, за яким право на податкову знижку мала виключно жінка: «Враховуючи те, що дії із допоміжних репродуктивних технологій проводяться із жінкою, то скористатися правом щодо включення до податкової знижки оплати допоміжних репродуктивних технологій може платник податку – жінка», з 6 вересня 2018 року переведено до не чинних.

Таким чином, платник податку будь-якої статі (у тому числі чоловічої) має право на отримання податкової знижки згідно із п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ на суму витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, наданих дружині платника податків, але оплачених таким платником (чоловіком). Тобто чоловік – член подружжя, яке замовляло відповідну медичну послугу, дружина якого звітного року не працювала, має право '''скористатись правом''' '''на''' '''податкову''' '''знижку, якщо він оплатив застосування''' '''допоміжних репродуктивних технологій''' '''та його ПІБ зазначено у платіжних/розрахункових документах на оплату.'''
== Термін звернення ==
За наданням податкової знижки платник податку може звернутись протягом року, що є наступним за звітним податковим роком. 
Також необхідно пам'ятати, що відповідно до п. 166.4.3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься. 
Для того, щоб отримати податкову знижку за звітний 2022 рік, документи потрібно подати до податкової служби до 31 грудня 2023 року.
== Документи, необхідні для отримання податкової знижки на оплату допоміжних репродуктивних технологій ==
Для отримання податкової знижки необхідно подати до органу державної фіскальної служби наступні '''документи:'''
# Копію паспорта платника податків;
# Копію довідки про присвоєння ідентифікаційного податкового номера (крім фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);
# Довідку про доходи за формою №3;
# Документи, що підтверджують право на знижку (договір на надання допоміжних репродуктивних технологій) та документи, що підтверджують оплату послуг (у документах повинні бути зазначені реквізити медичного закладу, отримана процедура штучного запліднення, вартість і дата оплати послуг);
# Податкову декларацію про майновий стан і доходи.
Порядок заповнення та подання податкової декларації регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1298-15 Інструкцією щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (у редакції наказу Міністерства фінансів України 25.04.2019 № 177)]. Декларацію необхідно подати до органу державної фіскальної служби за місцем реєстрації до 31 грудня року, наступного за звітним (тобто декларація про доходи за 2019 рік подається до 31 грудня 2020 року). Слід зазначити, що у разі якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься. При цьому, за вибором платника декларація може бути подана в один із таких способів:
*особисто або уповноваженою на це особою;
*надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
*засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.
== Складу податкової знижки ==
Проте до складу податкової знижки можна включити:
* тільки вартість процедур, передбачених МОЗ:а саме:
# ЗIB – запліднення інвітро (IVF);
# IKCI – ін'єкція одного сперматозоїда до цитоплазми ооліту (IKSI);
# ICЧ – інсемінація спермою чоловіка;
# ІСД – інсемінація спермою донора;
# ЕТ – ембріотрансфер;
# сурогатне материнство ([http://sfs.gov.ua/arhiv/podatkova-baza-do-nabrannya-chinnosti-podatkovim-kodeksom/baza-podatkovih-rozyasnen/zagalnoderjavni-podatki/podatok-z-dohodiv-fizichnih-osib/60738.html лист Державної податкової адміністрації України від 15 травня 2008 року № 9704/7/17-0717 "Щодо включення до податкового кредиту витрат із штучного запліднення]");
{| class="wikitable sortable"
|-
|
Зверніть увагу!!!!
Згідно п.п. 166.3.6. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] суму витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, '''але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік'''.
|}
== Алгоритм розрахунку податкової знижки ==
Алгоритм розрахунку податкової знижки у вигляді суми витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій розраховується наступним чином:
# визначається база оподаткування шляхом віднімання від загального річного оподатковуваного доходу, у вигляді заробітної плати, суми утриманого за рік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та суми податкової соціальної пільги за її наявності.
При цьому інформацію щодо нарахованої заробітної плати за рік, застосованих податкових соціальних пільг, утриманого єдиного соціального внеску та податку на доходи фізичних осіб платники податку отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця;
# на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат, яку дозволяється включити до податкової знижки, яка не повинна перевищувати суми, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;
# розраховується чиста база оподаткування податком на доходи фізичних осіб з врахуванням суми податкової знижки. Тобто, від бази оподаткування, яка вже розрахована, віднімаємо суму витрат, яку дозволено включити до податкової знижки;
# визначається середньомісячний оподатковуваний дохід шляхом ділення чистої бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб на кількість календарних місяців;
# якщо розмір середньомісячного оподатковуваного доходу перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, то частина оподатковуваного доходу в межах десятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, оподатковується за ставкою 15%, а інша частина доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, - за ставкою 20%;
# виходячи із визначеної середньомісячної бази оподаткування проводиться розрахунок суми податку за ставкою 15% (20%);
# розраховується загальна річна сума податку як добуток розрахункової місячної суми податку та кількості календарних місяців;
# здійснюється порівняння розрахункової річної суми податку із сумою податку, фактично утриманою за рік.
Якщо внаслідок перерахунку виникає переплата податку, то сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації (п. 179.8 ст. 179 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]). 
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації. 
'''Зверніть увагу!''' Пунктом 4 наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783, зареєстрованим в Мінюсті 28.12.2020 р. за № 1295/35578 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859», встановлено, що податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – декларація) у редакції цього наказу подається з 01 січня 2022 року. 
Отже, за результатами 2021 року платники податків – фізичні особи подають податкову декларацію за формою затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17 грудня 2020 року № 783 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859», зареєстрованого в Мінюсті України 28 грудня 2020 року за № 1295/35578 (далі – Наказ № 783), що передбачає об’єднання звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також порядок декларування частини прибутку контрольованої іноземної компанії. 
З декларацією та інструкцією щодо її заповнення можете ознайомитись на сайті Д[https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/76864.html ержавної податкової служби України] 
== Порядок отримання коштів ==
Сума коштів, яка підлягає поверненню платнику податку у випадку оформлення податкової знижки, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, визначену у декларації протягом 60 календарних днів від дати отримання такої декларації.
[[Категорія:Податкове право]]

Порядок отримання кадастрового номеру

2022-12-16T15:08:19Z

Olena.mankivska: незначні зміни

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України "Про землеустрій"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру"]
== Кадастровий номер – що це таке? ==
'''Кадастровий номер земельної ділянки''' – індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування . 
В кадастровому номері «зберігається» інформація щодо розташування земельної ділянки, цільового призначення, меж та інших важливих даних. 
Унікальний цифровий код присвоюється земельній ділянці під час реєстрації в Державному земельному кадастрі та не повторюється на всій території України. 
Кадастровий номер складається з 19 цифр, розділених двокрапкою, та '''має таке тлумачення: '''
* Перші 10 визначають межі адміністративно-територіального устрою України (населений пункт);
* Наступні 2 – номер кадастрової зони відносно адміністративної області;
* Наступні 3 – номер кадастрового кварталу відносно кадастрової зони;
* Останні 4 – інформують про місцезнаходження земельної ділянки відносно кадастрового кварталу.
== Навіщо потрібен кадастровий номер? ==
Відповідно до законодаства, '''наявність у земельної ділянки такого унікального кадастрового номера обов’язкова.''' 
Стаття 132 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного Кодексу України] передбачає, що угоди про відчуження земельних ділянок можливі лише за наявності у кожної ділянки унікального кадастрового номера. На сьогодні, без кадастрового номера неможливо здійснити будь-яку юридичну операцію з земельною ділянкою:
* продаж;
* дарування;
* спадщина;
* застава;
* обмін;
* поділ чи об’єднання;
* оренда;
* внесення в статутний фонд підприємства;
* продаж будинку чи будівлі, розташованій на ділянці.
'''Важливо!''' Кадастровий номер присвоюється земельній діляні незалежно від форми власності. У разі переходу права власності на земельну ділянку від однієї особи до іншої, виникнення інших, крім права власності, речових прав на земельну ділянку, зміни речових прав на земельну ділянку, інших відомостей про неї кадастровий номер не змінюється.

У разі поділу чи об'єднання земельній ділянці/земельним ділянкам присвоюються нові кадастрові номери. При цьому, скасований кадастровий номер отримує статус архівного та більше не використовується.

Однак, форма Державного акту із зазначенням кадастрового номера була затверджена 02.04.2002 ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/449-2002-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України №449], що ''втратила чинність 23.07.2013''), у зв’язку з чим Державні акти старого зразка не містять кадастрового номеру. Звісно, вони є дійсними і без нього, але відповідно до ст.132 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], неможливо здійснити будь-яку угоду без присвоєного кадастрового номеру. 
== Як отримати кадастровий номер? ==
'''Перший крок''', що потрібно зробити власникам земельних ділянок, право власності на які посвідчено Державним актом без зазначення кадастрового номера, це звернутися до землевпорядної організації, яка має в штаті сертифікованого інженера-землевпорядника. ''Знайти відповідну організацію можна на сайті Держгеокадастру або безпосередньо в територіальному органі Держгеокадастру. Важливо, що строк виконання таких робіт не може перевищувати 6 місяців.''

'''Другий крок''' - замовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка є основою для отримання кадастрового номера. Саме на підставі даної документації відбувається державна реєстрація земельної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051]).

Для укладення договору потрібно звернутися з:
* заявою за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;
* документацією із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.
'''Третій крок''' - зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі. Для цього потрібно звернутися до центру надання адміністративних послуг та замовити послугу «Державна реєстрація земельної ділянки з видачею витягу з Державного земельного кадастру. Строк рєстрації не більше 14 днів.

До ЦНАПу потрібно подати:
* заяву за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;
* документацію із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.
'''При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.''' На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

Для можливості розпорядження земельною ділянкою (здачі в оренду, продажі) необхідно зареєструвати право власності на земельну ділянку в Реєстрі речових прав на нерухоме майно. Для цього необхідно звернутися із заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку до державного реєстратора відділу ЦНАП або нотаріуса. Ви вправі звернутись до будь якого відділу ЦНАП в межах області за місцезнаходженням земельної ділянки, або до нотаріуса в межах нотаріального округу. '''''Знайти територіально наближений відділ ЦНАП можливо перейшовши за посиланням https://my.gov.ua/info/servicecenters<nowiki/>.'''''

'''''Дізнатися адресу потрібного нотаріуса можна перейшовши за посиланням http://Єдиний реєстр нотаріусів'''''

Поряд з цим на період воєнного стану закритий доступ до Публічної кадастрової карти, а тому перевірити інформацію щодо кадастрового номеру можна в ЦНАП та в державних реєстраторів - нотаріусів.
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Порядок припинення громадської організації

2022-11-09T20:03:08Z

Olena.mankivska: щодо особливостей в період воєнного стану

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 Закон України «Про громадські об’єднання»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 Наказ Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року № 3268/5 "Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2016 року за № 1500/29630]
== Способи припинення громадської організації ==
Згідно статті 25 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 Закону України «Про громадські об’єднання»] припинення діяльності громадського об'єднання здійснюється двома способами:
# '''за рішенням громадського об'єднання, прийнятим вищим органом управління громадського об'єднання, у визначеному статутом порядку, шляхом саморозпуску або реорганізації;'''
# '''за рішенням суду про заборону (примусовий розпуск) громадського об'єднання.''' 
Припинення діяльності громадського об’єднання відбувається в порядку, визначеному [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]. 
Якщо вартості майна громадського об'єднання зі статусом юридичної особи, яке безпосередньо здійснює підприємницьку діяльність і щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство такого громадського об'єднання відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#n1753 Кодексу України з процедур банкрутства]
== Добровільний порядок (саморозпуск) ==
Громадське об'єднання має право у будь-який час прийняти рішення про припинення своєї діяльності (саморозпуск). 
'''Рішення про саморозпуск громадського об'єднання приймається у порядку, встановленому статутом цього об'єднання'''. Вищий орган управління, який прийняв рішення про саморозпуск громадського об'єднання, створює ліквідаційну комісію або доручає керівному органу здійснювати повноваження ліквідаційної комісії для проведення припинення громадського об'єднання як юридичної особи, а також приймає рішення щодо використання коштів та майна громадського об'єднання після його ліквідації відповідно до статуту. 
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 Закон України частини 3 та частини 4 статті 24 Закону України «Про громадські об’єднання»], у разі саморозпуску громадського об'єднання його майно та кошти після задоволення вимог кредиторів передаються за рішенням такого об'єднання на статутні або благодійні цілі іншому (кільком іншим) громадському об'єднанню, а в разі неприйняття такого рішення - зараховуються відповідно до закону до державного або місцевого бюджету; у разі реорганізації громадського об'єднання його майно, активи та пасиви передаються правонаступнику.
== Заборона громадської організації ==
Громадське об’єднання може бути заборонено судом за позовом уповноваженого органу з питань реєстрації в разі виявлення ознак порушення громадським об’єднанням вимог статей 36,37 Конституції України, статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України "Про громадські об’єднання"], якими передбачено, що утворення і діяльність громадських об'єднань, мета (цілі) або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення, пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки, забороняються. Громадські об'єднання не можуть мати воєнізованих формувань. 
Заборона громадського об'єднання має наслідком припинення його діяльності у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". 
''Справа про заборону громадського об'єднання розглядається у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України''. 
У разі прийняття рішення про заборону громадського об'єднання майно, кошти та інші активи громадського об'єднання за рішенням суду спрямовуються до державного бюджету. 
== Припинення громадської організації ==
Згідно статті [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 Закон України 29 Закону України «Про громадські об'єднання»] припинення громадського об'єднання включає: 

1) припинення внутрішньоорганізаційної діяльності громадського об'єднання; 
2) припинення громадського об'єднання як юридичної особи. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15 частини 10 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон)] '''для державної реєстрації рішення про припинення юридичної особи,''' прийнятого її учасниками або відповідним органом юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - відповідним державним органом, подаються такі документи: 
1) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідного державного органу, про припинення юридичної особи; 
2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, яким затверджено персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків (або відомості про серію та номер паспорта - для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), строк заявлення кредиторами своїх вимог, - у разі відсутності зазначених відомостей у рішенні учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - у рішенні відповідного державного органу, про припинення юридичної особи. 
Керуючись пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15 7 частини 1 статті 15 Закону], рішення про припинення юридичної особи має містити відомості про персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), її голову або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), про порядок та строк заявлення кредиторами своїх вимог. 
'''Для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації''' на підставі рішення про припинення юридичної особи, прийнятого учасниками юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідних державних органів, або судового рішення про припинення юридичної особи, не пов’язаного з її банкрутством, після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15 частини 13 статті 17 Закону] подаються такі документи: 
1) заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації; 
2) довідка архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#Text Законом України «Про громадські об’єднання»] передбачений порядок реорганізації громадської організації зі статусом юридичної особи. 
Частина [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15 14 статті 17 Закону] визначає перелік документів '''для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її реорганізації''' після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами. 
Припинення громадського об’єднання, що не має статусу юридичної особи регулюється частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15 5 статті 19 Закону]. '''Для державної реєстрації припинення громадського об’єднання, що не має статусу юридичної особи''', подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління громадського об’єднання, що не має статусу юридичної особи, про його саморозпуск. 
''Документи для державної реєстрації припинення громадської організації можуть подаватися у паперовій або у електронній формі. У електронній формі заява та документи подаються заявником на порталі електронних сервісів. Документи у паперовій формі подаються особисто заявником або поштовим відправленням до Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України або Центру надання адміністративних послуг.''

Тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, документи для припинення ГО, яка знаходиться у регіоні, де відсутній доступ до відповідного державного реєстру, можна подати незалежно від його місцезнаходження.

''У який спосіб:''

* особисто (попередньо з’ясуйте чи доступно це у Вашому регіоні);
* надіслати у паперовому вигляді Укрпоштою (важливо: надсилаємо нотаріально засвідчені копії з описом вкладення).

''Зверніть увагу:''

* необхідно з’ясувати чи відповідний ЦНАП надає таку реєстраційну послугу та у якій формі здійснюється прийом документів. У разі, якщо Ви плануєте звернутися до регіонального органу Мін’юсту — чи здійснює відповідний орган особистий прийом.

В свою чергу подати заяву можливо в електронній формі через особистий кабінет підприємця на порталі «Дія», яка підлягає розгляду впродовж 24 годин з моменту її подання.

'''Суб'єкт державної реєстрації на підставі поданих документів приймає рішення:''' 
'''1) про проведення державної реєстрації; '''
'''2) про відмову в державній реєстрації. '''
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Статтею 28 Закону] визначені підстави для відмови у державній реєстрації, зокрема: 
- документи подано особою, яка не має на це повноважень;

- у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії;

- у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення про арешт корпоративних прав - у разі державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв’язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи;

- заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи у зв’язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, подано щодо засновника (учасника), який на момент подання заяви внесений до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці, крім випадку збільшення розміру такої частки;

- документи подані до неналежного суб’єкта державної реєстрації;

- не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;

- документи суперечать вимогам Конституції та законів України;

- документи суперечать статуту громадського формування;

- порушено встановлений законом порядок створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи;

- порушено встановлену учасником вимогу нотаріального засвідчення справжності підпису під час прийняття рішень з питань діяльності юридичної особи та/або вимоги нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка такого учасника у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) відповідної юридичної особи;

- невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону;

- щодо засновника (учасника) юридичної особи, що створюється, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;

- щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;

- щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, у Єдиному державному реєстрі міститься запис про судове рішення про визнання юридичної особи банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури;

- щодо юридичної особи, стосовно якої в Єдиному державному реєстрі міститься запис про судове рішення щодо визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу, визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи, якщо таке рішення або його частину визнано недійсними, зміни до установчих документів юридичної особи є підставою для проведення реєстраційних дій;

- невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено цим Законом;

- невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено цим Законом; 
- документи для державної реєстрації припинення юридичної особи подані: 
* раніше строку, встановленого цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Законом;]

* щодо юридичної особи, що припиняється в результаті її ліквідації та є засновником (учасником) інших юридичних осіб та/або має не закриті відокремлені підрозділи, та/або є засновником третейського суду;

* в Єдиному державному реєстрі відсутній запис про державну реєстрацію юридичної особи, утвореної шляхом реорганізації в результаті злиття, приєднання або поділу;

* щодо акціонерного товариства, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованої реєстрації випуску акцій;

* щодо юридичної особи - емітента цінних паперів, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованих випусків цінних паперів;

* щодо юридичної особи, що ліквідується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, крім банків, стосовно яких процедура ліквідації здійснюється відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

* щодо юридичної особи, що реорганізується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та відсутні відомості про узгодження плану реорганізації юридичної особи;

* щодо юридичної особи, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування;

* щодо юридичної особи, що припиняється в результаті ліквідації, стосовно якої надійшли відомості про відкрите виконавче провадження;

* щодо юридичної особи, стосовно якої відкрито провадження у справі про банкрутство.
- статут товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю поданий зі змінами, прийнятими без врахування голосів, які припадають на частку померлого учасника товариства.

Повідомлення про відмову у державній реєстрації із зазначенням виключного переліку підстав для відмови та рішення суб’єкта державної реєстрації про відмову у державній реєстрації розміщуються на порталі електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг у день відмови у державній реєстрації.

Після усунення причин, що були підставою для відмови у державній реєстрації, заявник може повторно подати документи для державної реєстрації.

У зв’язку із введенням на всій території України правового режиму воєнного стану було обмежено функціонування Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, а питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану було врегульованою постановою Кабінету Міністрів України №209 від 06.03.2022 року.
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Громадський сектор]]

Порядок виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки власникам земельних часток (паїв)

2022-11-09T19:40:51Z

Olena.mankivska: щодо особливостей в період воєнного стану (щодо роботи реєстрів та інженерів-геозедистів

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
*
==Особи, які мають право на земельну частку (пай)==
'''Відповідно до ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»], право на земельну частку (пай) мають:'''
# колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку;
# громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом;
# громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай);
# громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості.
'''Крім цього, [[Визнання права власності на земельну частку (пай)|право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.]]'''
==Документи, що посвідчують право на земельну частку (пай)==
Згідно зі '''ст. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»], основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай)''', виданий районною (міською) державною адміністрацією.

'''Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є:'''
* свідоцтво про право на спадщину;
* посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай);
* рішення суду про визнання права на земельну частку (пай);
* трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї (за наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування для громадян України, які евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, які самостійно переселилися з територій, що зазнали радіоактивного забруднення, та які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних чи інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з-поміж них, які проживають у сільській місцевості.
== Що потрібно знати особам, які мають право на земельну частку (пай)? ==
З 1 січня 2019 року набув чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19#n5 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні»], який вносить ряд важливих змін до законодавчих актів України, зокрема і до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»].

Так, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 статтею 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] передбачено наступне: "'''якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки".'''

'''Невитребуваною''' є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

Тобто, земельна частка (пай) яка не була виділена в натурі (на місцевості) або на яку не отримано документа, що посвідчує таке право є невитребуваною.

Невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради '''на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади''', на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним.

За позовом власника невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємця '''у разі пропуску строку для оформлення права власності на земельну ділянку з поважної причини суд може визначити додатковий строк, достатній для такого оформлення.'''

'''Протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану з невитребуваної земельної частки (паю), забороняється передача її у приватну власність''' (крім передачі її власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцям).

Крім цього цією ж статтею, визначено, що '''нерозподіленою земельною ділянкою''' є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).

'''Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку,''' про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження. З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності. У разі якщо договір оренди невитребуваної (нерозподіленої) земельної ділянки закінчився, у зв’язку з набуттям права власності на неї до збирання врожаю, посіяного орендарем на земельній ділянці, орендар має право на збирання такого врожаю. Власник земельної ділянки має право на відшкодування збитків, пов’язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки колишнім орендарем, у розмірі пропорційно до орендної плати з дня припинення договору до дня збирання врожаю.
== Підстави для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв)==
[[Файл:Зразок звернення на виділення земельної частки паю 2021 територіальна громада.docx|альт=Зразок звернення|міні|Зразок звернення]]
'''Підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.''' ''Особи, власники сертифікатів'' на право на земельну частку (пай), ''які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву'' про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Земельна частка (пай) '''виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою'''. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища).

У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) '''(ст. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»])'''.
==Особливості виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок єдиним масивом у спільну власність власникам земельних часток (паїв)==
'''Ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»]''' передбачено, що '''особам, які мають право на виділення їм у натурі (на місцевості) двох чи більше земельних часток (паїв''') із земель, що перебувають у користуванні одного сільськогосподарського підприємства, '''земельні ділянки за їх бажанням виділяються єдиним масивом.'''

Громадянам (подружжю) та іншим особам, які подали до відповідної сільської, селищної, міської ради спільну заяву чи клопотання, підписані кожним із них, про виділення в натурі (на місцевості) належних їм земельних часток (паїв) єдиним масивом, виділяється одна земельна ділянка у спільну власність.
==Повноваження сільських, селищних, міських рад щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)==
'''Ст. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] встановлено, що сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості):'''
# розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок;
# приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості);
# уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай);
# уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв);
# укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету;
# сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо;
# надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай);
# розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
# організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та земель, що залишилися у колективній власності, в порядку, визначеному цим Законом;
# оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
==Процедура виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості)==
Виходячи з перерахованих повноважень сільських, селищних, міських рад, можна говорити про те, що виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) відбувається шляхом вчинення наступних кроків.
# '''Власники земельних часток (паїв) звертаються до відповідної сільської, селищної, міської ради із заявою про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).'''
У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна '''сільська, селищна, міська рада приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).'''

2. Після цього '''із землевпорядними організаціями укладаються договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою.''' В залежності від того, за чий рахунок виготовляється документація, такі договори укладаються сільською, селищною, міською радою або ж безпосередньо особою, яка має право на земельну частку (пай).

''Документація із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) включає:''
* ''проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);''
* ''технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).''
Вибірково, близько <big>20 відсотків</big> документації із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), підлягає Державній землевпорядній експертизі. Державна землевпорядна експертиза документації із землеустрою здійснюється до моменту розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у строк, що не перевищує <big>'''20 днів'''</big>.

'''Готові проекти землеустрою розглядаються та погоджуються сільськими, селищними, міськими радами.'''

Наступним кроком виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) є '''проведення розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв).'''

Розподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).
=== Порядок проведення зборів власників земельних часток (паїв) та вимоги до їх оформлення ===
Організацією зборів власників земельних часток (паїв) займається сільська, селищна, міська ради. Зокрема, для забезпечення гласності в межах своїх повноважень '''вони зобов'язані:'''
* забезпечити розміщення в загальнодоступних місцях населених пунктів, у яких проживають власники земельних часток (паїв), оголошення про проведення зборів власників земельних часток (паїв) з питання розподілу земельних ділянок за два тижні до їх проведення. В оголошенні має міститися інформація про дату, місце і час проведення зборів власників земельних часток (паїв) та їх місце роботи, прізвище, номер службового телефону посадової особи, в якої можна отримати інформацію щодо проведення розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв);
* оприлюднити список осіб, які мають право на отримання земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), шляхом розміщення його в загальнодоступних місцях за 10 днів до початку проведення розподілу земельних ділянок.
'''''Чому це важливо?''''' Тому що, розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства проводиться за згодою не менш як двох третин власників земельних часток (паїв), і лише за її відсутності - шляхом жеребкування.

Результат розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) оформляється відповідним протоколом, що підписується власниками земельних часток (паїв), які взяли участь у їх розподілі. До цього протоколу додаються:
* проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв),
* список осіб, які взяли участь у їх розподілі.
'''''Протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою і є підставою для прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та державної реєстрації права власності на земельну ділянку власниками земельних часток (паїв).'''''

Матеріали щодо розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) зберігаються у відповідній сільській, селищній, міській раді за місцем проживання більшості власників земельних часток (паїв) та в районному відділі земельних ресурсів.

Після отримання власником земельної частки (паю) рішення сільської, селищної, міської ради щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), здійснюється '''встановлення меж цих ділянок на місцевості.''' Підставою для цього є проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель або технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
==Розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки==
'''Після отримання в сільській, селищній, міській раді рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) наступним кроком є розробка проекту землеустрою.'''

'''Частиною 1 ст. 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»] передбачено, що замовниками документації із землеустрою можуть бути:'''
* органи державної влади;
* Рада міністрів Автономної Республіки Крим;
* органи місцевого самоврядування;
* землевласники і землекористувачі;
*інші юридичні та фізичні особи.
'''Розробниками документації із землеустрою згідно ч. 2 ст. 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України "Про землеустрій"] є:'''
* '''юридичні особи''', що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
* '''фізичні особи''' - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою. Держгеокадастр веде державні реєстри сертифікованих інженерів-землевпорядників, то ж знайти відповідного інженера-землеупорядника, який відповідає усім вимогам можна на сайті Держгеокадастру, перейшовши за посиланням:
{| class="wikitable"
|-
| [http://Реєстр%20сертифікованих%20інженерів-землевпорядників Реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників]
|}
9 червня 2022 року набрав чинності Закон України від 12.05.2022 № 2247-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану». Відповідно до цього закону на період дії воєнного стану для виконання обстежувальних, вишукувальних, топографо-геодезичних робіт, у тому числі для складання документації із землеустрою, використання геодезичного обладнання (геодезичних ГНСС-приймачів, електронних тахеометрів, теодолітів), користування геодезичними та картографічними даними, відомостями про координати пунктів Державної геодезичної мережі, а також надання відомостей про координати поворотних точок меж об’єктів Державного земельного кадастру сертифіковані інженери-землевпорядники та/або сертифіковані інженери-геодезисти повинні отримати від органу Служби безпеки України спеціальний дозвіл на виконання топографо-геодезичних вишукувань.

'''ВАЖЛИВО!'''

Відповідно до Наказу Держгеокадастру від 02.06.2022 № 127 «Деякі питання ведення та функціонування державного земельного кадастру в умовах воєнного стану» затверджений Перелік адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до Державного земельного кадастру у зв’язку з веденням воєнних дій. Тобто виконання землевпорядних робіт та реєстрація земельних ділянок там тимчасово не проводиться.

'''Документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником (ч.2 ст. 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»]).'''

Склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентуються відповідною нормативно-технічною документацією з питань здійснення землеустрою.
== Присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці ==
'''Кадастровий номер земельної ділянки''' - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування (ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»]).

'''Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (ч.4 ст. 791 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]).'''

'''Ч. 4 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»] передбачено, що для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:'''
# заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;
# документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.
У разі якщо відповідно до закону поділ, об’єднання земельних ділянок здійснюються за погодженням з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, фізичними чи юридичними особами, до заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, сформованої в результаті поділу або об’єднання земельних ділянок, також додаються документи, що належним чином підтверджують таку згоду.

Заява з доданими документами надсилається заявником засобами телекомунікаційного зв’язку.

'''Державний кадастровий реєстратор,''' який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, '''протягом 14 днів з дня реєстрації заяви (ч.5 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»]):'''
* перевіряє відповідність документів вимогам законодавства;
* за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.
'''Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки відповідно до ч.6 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»] є:'''
# подання заявником документів, не в повному обсязі;
# невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
# знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
'''На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.''' Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.
При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер (ч. 8, 9 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»]).

Кадастровий номер земельній ділянці присвоюється незалежно від форми власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від однієї особи до іншої, виникнення інших, крім права власності, речових прав на земельну ділянку, зміни речових прав на земельну ділянку, інших відомостей про неї кадастровий номер не змінюється.

У разі об'єднання земельній ділянці та у разі поділу земельним ділянкам присвоюються нові кадастрові номери.
== Державна реєстрація права власності на земельну ділянку ==
'''Державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса''' ( п. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]).
Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав ( п. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]).

'''Важливим '''є те, що зареєструвати право на земельну ділянку можна тільки в ЦНАПі чи у нотаріуса, які працюють в тій же області, що і земельна ділянка.

'''Перелік документів для проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку:'''
* витяг з Державного земельного кадастру (ДЗК);
* оригінал паспорту заявника;
* оригінал ідентифікаційного номеру;
* підтвердження оплати адміністративного збору (0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 2022 р. - це 250 грн.);
* документ - підстава виникнення права на ділянку (договір купівлі-продажу (дарування, міни і т.і.), рішення суду, свідоцтво на спадщину, тощо);
* довіреність, якщо документи подаються представником (нотаріально засвідчена);
* оригінал паспорту, ідентифікаційного номеру представника, якщо документи подаються представником.
Заява про реєстрацію права друкується держреєстратором або нотаріусом та підписується заявником на місці.

Важливо також те, що витяг з Державного земельного кадастру (ДЗК) не має потреби подавати у випадку, коли документи, які є підставою виникнення, переходу чи припинення права власності або інших прав, містять в собі інформацію про кадастровий номер.

'''За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення''' щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

'''Після внесення відомостей до Державного реєстру прав державний реєстратор''' за допомогою програмних засобів ведення зазначеного Реєстру з урахуванням строку державної реєстрації, за який сплачено адміністративний збір, '''формує витяг''' з нього про державну реєстрацію прав, який розміщується на веб-порталі Мін’юсту для доступу до нього заявника з метою перегляду, завантаження і друку (п.22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]).

Загальний строк розгляду поданих державному реєстратору документів складає 5 робочих днів (не календарних!). Зі спливом вказаного строку можна буде отримати від державного реєстратора витяг з реєстру речових прав.

Слід також зазначити, що Закон надає можливість скоротити п'ятиденний строк до 2 днів, 24х та 2х годин, проте збір за реєстрацію права в таких випадках буде значно більшим. Проте, перед тим, як сплачувати за скорочені терміни виготовлення документа, варто уточнити щодо наявності технічної можливості виконня роботи в скорочені терміни.

'''Рішення державного реєстратора, витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав надаються в електронній та (за бажанням заявника) в паперовій формі.'''

Витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав за бажанням заявника надається у паперовій формі. Такий витяг у паперовій формі надається з проставленням підпису та печатки державного реєстратора чи адміністратора центру надання адміністративних послуг (у разі отримання витягу шляхом звернення до центру надання адміністративних послуг) ( ч. 1 ст. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]).

'''Рішення державного реєстратора, витяг''' з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав, '''отримані в електронній чи паперовій формі''' за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав, '''мають однакову юридичну силу''' та використовуються відповідно до законодавства ( ч. 2 ст. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]).

'''Нагадаємо''', що до 2016 р., за результатами реєстрації права можливо було отримати один з таких документів:
* витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;
* свідоцтво з Державного реєстру прав (тільки для новосформованих земельних ділянок, які надавались на підставі рішення місцевої ради/розпорядження держадміністрації/наказу обласного управління Держгеокадастру або заяви власника, в разі зміни цільового призначення чи поділу земельної ділянки).
Зараз можна отримати тільки витяг про проведену державну реєстрацію прав. Крім того, ви маєте можливість отримати інформацію про будь-який об'єкт нерухомості в формі інформаційної довідки самостійно через Кабінет електронних сервісів Мінюсту.

Увага! З введенням воєнного стану в Україні Публічна кадастрова карта не працює. Сертифіковані інженери - землевпорядники та сертифіковані інженери-геодезисти в своїй роботі користуються електронними сервісами Державного земельного кадастру через особисті електронні кабінети.
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Право власності на майно]]

Відпустка на період карантину

2022-09-09T11:58:07Z

Olena.mankivska: перевірка на актуальність та незначне уточнення

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України від 17 березня 2020 року № 530-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19''')'''"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4004-12 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення"]
* [https://vk24.ua/regulations_and_jurisprudence/listi/vidpustki/list-ministerstva-socialnoi-politiki-ukraini-vid-29-kvitnya-2016-r-no-24313116-16 Лист Міністерства соціальної політики України від 29 квітня 2016 року № 243/13/116-16]
== Чи передбачена відпустка на період карантину ==
Передбачено '''відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника із двох підстав:'''
* Пунктом 3-1 частини першої статті 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"] (далі - Закон) передбачено, що '''відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов’язковому порядку''' матері або іншій особі, зазначеній у частині третій статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону], для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території.
* Крім того, відповідно до статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону] '''будь-який працівник''' може отримати '''за згодою власника або уповноваженого ним органу''' відпустку без збереження заробітної плати.
При цьому, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 № 530-IX] було внесено зміни до статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"] , де зазначено, що '''термін перебування у відпустці без збереження''' заробітної плати на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України "Про захист населеня від інфекційних хвороб"], '''не включається у загальний термін '''''(не більше 15 календарних днів на рік)'', встановлений частиною першою статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону] та частиною другою статті 84 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України].

Відпустка відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр#Text статті 26 Закону України «Про відпустки»] надається виключно за згодою сторін. Примусове відправлення працівників у відпустку без збереження заробітної плати – це грубе порушення законодавства про працю. відповідальність за яке передбачається ст. 172 Кримінального кодексу України.
[[Файл:89722184 2648809338550047 6223140039736426496 o.png|міні]]
== Коло осіб, що мають право на отримання відпустки в обов'язковому порядку ==
Відповідно до пункту 3-1 частини першої статті 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону]право на відпустку мають:
* матір
* батько
* баба
* дід
* інші родичі, які фактично доглядають за дитиною
* особа, яка усиновила дитину
* особа, яка взяла під опіку дитину
* один із прийомних батьків
* один із батьків-вихователів
=== Підстави для надання відпустки ===
Період, на який оголошено карантин, має бути підтверджений документально. Рішення щодо тимчасового призупинення навчального процесу у навчальних закладах та установах освіти в кожному районі чи місті обласного значення управління та відділи освіти ухвалюють відповідно до норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4004-12 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення"]. Запровадження карантину через перевищення епідемічного порогу захворюваності на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції оголошується органами місцевого самоврядування. Загальноосвітні навчальні заклади у зв’язку з цим видають накази про призупинення навчального процесу. Отже, на практиці документами, що підтверджують оголошення карантину, для працівників, які хочуть оформити відпустку без збереження заробітної плати, можуть бути довідки з навчальних закладів або копії наказів про призупинення навчального процесу.

Якщо працівник бажає отримати відпустку відповідно до пункту 3-1 частини першої статті 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону], він має подати заяву про надання такої відпустки, до якої долучити копію свідоцтва про народження дитини та документ, який посвідчує відповідний статус працівника (заява працівника про надання відпустки без збереження заробітної плати на період оголошення карантину).
== Термін, на який надається відпустка ==
Пунктом 3-1 частини першої статті 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону] передбачено, що відпустка без збереження заробітної плати надається на період оголошення карантину на відповідній території. Оскільки весь період карантину може тривати кілька тижнів і за потреби може продовжуватися та запроваджуватися кілька разів протягом року, така відпустка може бути продовжена та надаватися стільки разів, скільки впродовж року буде відповідних подій. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закону від 17.03.2020 р. № 530] внесено зміни до ст. 84 КЗпП, ст. 26 Закону "Про відпустки". У відповідності до якого термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний 15-денний ліміт для таких відпусток, які надаються за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 ст. 26 Закону "Про відпустки".] Міністерство соціальної політики України у [https://vk24.ua/regulations_and_jurisprudence/listi/vidpustki/list-ministerstva-socialnoi-politiki-ukraini-vid-29-kvitnya-2016-r-no-24313116-16 листі від 29 квітня 2016 року № 243/13/116-16] роз’яснює, що роботодавці за рахунок власних коштів можуть установлювати додаткові трудові та соціально-побутові пільги для працівників, зокрема, інші види оплачуваних відпусток або відпусток більшої тривалості, ніж встановлено законодавством, на умовах, визначених у колективному договорі.
== Альтернативні варіанти для працівника і роботодавця ==
Крім відпустки батьки дітей до 14 років на період оголошення карантину можуть скористатися іншими правами і гарантіями, а саме:
* використати щорічну відпустку, а також додаткову соціальну відпустку;
* оформити листок непрацездатності в разі, якщо дитина захворіла в період карантину;
* оформити відпустку без збереження заробітної плати, що надається за угодою сторін тривалістю до 15 календарних днів;
* працювати на умовах неповного робочого часу відповідно до статті 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України];
* перевестись на дистанційну роботу.
[[Категорія:Відпустка]]

Обов'язки громадян в сфері охорони здоров'я

2022-09-07T07:12:31Z

Olena.mankivska:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5081-17 Закон України "Про екстрену медичну допомогу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ru/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1239-14#Text Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 вересня 2011 р. № 595]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1306-21#Text наказу Міністерства охорони здоров'я України від 04 жовтня 2021 р. № 2153] "Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням" зупинена до завершення воєнного стану в Україні відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0256-22#Text наказу Міністерства охорони здоров'я України від 25 лютого 2022 року № 380].
|}
== Обов'язки громадян в сфері охорони здоров'я ==
Сучасною тенденцією конституційного нормотворення зарубіжних держав є використання ідеї єдності конституційних прав і обов'язків та законодавчого формулювання того чи іншого конституційного права одразу у поєднанні з відповідним йому конституційним обов'язком.

Проте аналіз основних законодавчих джерел медичного та фармацевтичного права вказує на те, що подібні нормопроектувальні підходи на даний не застосовуються при законодавчому закріпленні прав та обов’язків громадян Україні в сфері охорони здоров’я.

Так, стаття 6 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»] передбачає 14 основних прав громадян України у вказаній сфері, а стаття 10 цього Закону передбачає перелік лише з чотирьох основних видів обов'язків громадян у сфері охорони здоров'я.

'''Громадяни України зобов'язані:'''

'''а)''' піклуватись про своє здоров'я та здоров'я дітей, не шкодити здоров'ю інших громадян;

'''б)''' у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9D%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%B2%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%89%D0%B5%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96 щеплення];

Відповідно до статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»] працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов’язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов’язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Таким чином, при визначенні професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим щепленням, закон передбачає необхідність встановлення зв’язку між певним видом робіт (посад, професій) і можливістю зараження працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб.

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється Міністерством охорони здоров’я України.

Міністерство охорони здоров’я України своїм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1306-21#Text наказом від 04 жовтня 2021 р. № 2153, зареєстрованим в Мін’юсті 07 жовтня 2021 р. за № 1306/36928], затвердило Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 (далі – Перелік).

''Згідно із Переліком обов’язковій вакцинації підлягають працівники:''
# Центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів.
# Місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів.
# Закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.
При цьому працівники, які мають абсолютні протипоказання до проведення щеплень, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1239-14#Text Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 вересня 2011 р. № 595] (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 11 жовтня 2019 р. № 2070), не підлягають обов’язковій вакцинації.

'''в)''' вживати передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5081-17/print Законом України "Про екстрену медичну допомогу"], заходів для забезпечення надання екстреної медичної допомоги іншим особам, які знаходяться у невідкладному стані;

Медичні працівники відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги зобов’язані надати екстрену медичну допомогу пацієнту, який її потребує, з моменту прибуття такого пацієнта до цього відділення незалежно від того, чи супроводжує його бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги або інші особи. Відмова у прийнятті пацієнта, який потребує екстреної медичної допомоги, або несвоєчасне надання екстреної медичної допомоги пацієнту, який її потребує, не допускається і тягне за собою для осіб, які її допустили чи здійснили без поважних причин, відповідальність, визначену законом.

Особами, які зобов’язані надавати домедичну допомогу людині у невідкладному стані, є: рятувальники аварійно-рятувальних служб, працівники державної пожежної охорони, поліцейські, фармацевтичні працівники, провідники пасажирських вагонів, бортпровідники та інші особи, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов’язками повинні володіти практичними навичками надання домедичної допомоги.

'''г)''' виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством про охорону здоров'я.
== Юридична відповідальність за порушення обов’язків в сфері охорони здоров’я ==
На особливості правової природи вище наведених обов’язків громадян вказує те, що їх реалізація у практиці правовідносин мало забезпечується механізмами притягнення за їх порушення до тих чи інших видів юридичної відповідальності. Іншими словами, за невиконання чи неналежне виконання обов’язків громадян України у сфері охорони здоров’я прямої юридичної відповідальності у багатьох випадках ані у адміністративно-деліктному, ані у кримінальному, ані у іншому законодавстві України на даний час прямо не передбачено. Натомість, існуючі правові механізми носять або частковий, або опосередкований характер.

Виключенням можна вважати обов’язок не шкодити здоров'ю інших громадян, за невиконання якого, тобто за нанесення шкоди здоров’ю інших осіб передбачені різні види юридичної відповідальності, наприклад відповідні види злочинів закріплені у розділі ІІ [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] '''«Злочини проти життя та здоров'я особи»'''.

У Кодексі України про адміністративні правопорушення передбачено окремі види адміністративних деліктів в сфері охорони здоров’я.

''Серед адміністративних правопорушень, які перелічені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], мають найбільше значення в контексті обов’язків громадян в сфері охорони здоров’я наступні:''
* Ухилення від медичного огляду чи медичного обстеження (ст. 441);
* Ухилення від обстеження і профілактичного лікування осіб, хворих на венеричну хворобу (ст. 45);
* Порушення встановленого порядку взяття, переробки, зберігання, реалізації і застосування донорської крові та (або) її компонентів і препаратів (ст. 451);
* Умисне приховування джерела зараження венеричною хворобою (ст. 46) тощо.
З метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, з березня місяця 2020 року на усій території України встановлено карантин.

Відповідно до ст.44-3[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, -тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, - тягне за собою накладення штрафу від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

'''Особи, винні у порушенні положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5081-17#Text Закону України "Про екстрену медичну допомогу"], у порядку, встановленому законом, несуть дисциплінарну, адміністративну, кримінальну або цивільно-правову відповідальність''' за:
* ненадання без поважних причин на місці події домедичної допомоги або необґрунтовану відмову у її наданні;
* ненадання без поважних причин на місці події необхідної медичної допомоги або необґрунтовану відмову у її наданні;
* ненадання без поважних причин наявного транспортного засобу для безоплатного перевезення людини, яка перебуває у невідкладному стані, до найближчого до місця події відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги або необґрунтовану відмову у здійсненні такого перевезення;
* несвоєчасне надання екстреної медичної допомоги або створення перешкод у її наданні;
* невиконання без поважних причин розпоряджень оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф або бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги щодо надання необхідної невідкладної медичної допомоги пацієнту, який перебуває у невідкладному стані, що загрожує життю такого пацієнта;
* необґрунтовану відмову у передачі та прийнятті викликів екстреної медичної допомоги.
== Див. також ==
* [[Нормативне врегулювання питань проведення щеплень в Україні]]
* [[Адміністративна відповідальність за порушення карантину]]
[[Категорія:Право на медичну допомогу‎]]

Утворення та реєстрація громадського об'єднання зі статусом юридичної особи

2022-07-05T05:40:03Z

Olena.mankivska: Доповнено статтю посиланнями на зразки документів (протоколу, статуту, заяви про державну реєстрацію) та інформацією про подання даних про кінцевих бенефіціарів

== Нормативна база ==

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 Закон України «Про громадські об’єднання»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 Наказ Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року № 3268/5 «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0367-12 Наказ Міністерства юстиції України від 05 березня 2012 року № 368/5 "Про затвердження Вимог до написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації в умовах воєнного стану та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164"] державна реєстрація проводиться виключно державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців (далі - державні реєстратори), посадовими особами Міністерства юстиції, його територіальних органів (далі - посадові особи), включеними до затвердженого Міністерством юстиції переліку державних реєстраторів та посадових осіб (далі — перелік), яким в умовах воєнного стану надається доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі — реєстри). Перелік може передбачати обмеження (умови) проведення (прийняття) включеними до нього державними реєстраторами, посадовими особами реєстраційних дій (рішень про державну реєстрацію прав).

Посадові особи мають право приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, якщо відповідні обмеження (умови) не передбачено переліком.

Державна реєстрація юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань може проводитися на підставі надісланих заявником державному реєстратору, посадовій особі електронною поштою або за допомогою інших засобів зв’язку документів в електронній формі, що створені з дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг та законодавства про електронні документи та електронний документообіг, або електронних копій документів в паперовій формі. Електронні копії документів в паперовій формі приймаються за умови підписання таких копій з використанням [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]] заявника. Державний реєстратор, посадова особа проводить перевірку такого підпису через офіційний веб-сайт центрального засвідчувального органу та завантажує результати такої перевірки до реєстру, крім випадків відсутності доступу до зазначеного веб-сайту.

Державна реєстрація проводиться '''невідкладно''' після отримання у повному обсязі належних документів для державної реєстрації. Документи для державної реєстрації, які подані не у повному обсязі або не відповідають законодавству, не розглядаються та повертаються заявникові без оформлення відповідного рішення з одночасним усним повідомленням заявнику про повний перелік документів, що повинні бути подані, та/або вимоги законодавства, що повинні бути дотримані. Якщо документи для державної реєстрації надіслано електронною поштою або за допомогою інших засобів зв’язку, таке повідомлення заявнику здійснюється електронною поштою або за допомогою інших засобів зв’язку.

Державна реєстрація проводиться '''незалежно від місцезнаходження юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців чи громадських формувань,''' якщо відповідні обмеження (умови) не передбачено переліком.

Сплата адміністративного збору може підтверджуватися електронною копією (у тому числі скрін-копією) відповідного платіжного документа.

Адміністративний збір не справляється за державну реєстрацію благодійних організацій, громадських об’єднань, предметом діяльності яких є надання допомоги Збройним Силам, іншим військовим формуванням, правоохоронним (спеціальним) органам, органам цивільного захисту, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим особам, які забезпечують національну безпеку і оборону, відсіч і стримування збройної агресії іноземної держави, а також особам, які постраждали чи можуть постраждати від такої збройної агресії.
|}
== Що таке громадське об’єднання ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 Закону України «Про громадські об’єднання»] (далі - Закон) '''громадське об'єднання''' - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.

'''Громадська організація''' - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

'''Громадська спілка''' - це громадське об'єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи.

Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу.

Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

== Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи: переваги та недоліки ==
Під час створення громадського об'єднання засновники повинні визначитись, чи вони бажають створити громадське об'єднання зі статусом юридичної особи чи без.

'''Створення громадського об'єднання зі статусом юридичної особи має свої переваги та недоліки'''.

Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи має такі '''переваги''':
* може мати власне відокремлене майно;
* бути учасником цивільних правовідносин;
* мати власну печатку, розрахунковий рахунок у банку;
* мати зареєстровану у встановленому порядку символіку;
* засновувати засоби масової інформації;
* створювати свої відокремлені підрозділи;
* бути позивачем та відповідачем у суді;
* здійснювати господарську діяльність.

Тож громадське об'єднання зі статусом юридичної особи має змогу орендувати приміщення, укладати інші цивільно-правові договори, брати на роботу працівників тощо.

Створення громадського об'єднання без статусу юридичної особи не надає зазначених вище можливостей.

'''Проте поряд з перевагами є ряд недоліків, а саме:'''
* дещо складніша процедура реєстрації, порівняно з реєстрацією громадського об'єднання без статусу юридичної особи;
* обов'язок вести податкову та фінансову звітність, а це означає, що необхідно наймати бухгалтера громадського об'єднання.
Отже, якщо метою громадського об'єднання є діяльність, пов'язана зі здійсненням господарської діяльності, якщо мета громадського об'єднання не може бути реалізована без найму працівників, якщо засновники бажають створювати в окремих регіонах відокремлені підрозділи, осередки громадського об'єднання, засновувати газети чи періодичні видання, брати участь у різноманітних проектах та грантах, що передбачають фінансування певних цілей, на які спрямована діяльність громадського об'єднання, то неодмінно слід обирати шлях створення громадського об'єднання зі статусом юридичної особи.

== Утворення громадського об'єднання ==

Утворення громадського об'єднання здійснюється на установчих зборах його засновників та оформлюється '''протоколом'''. Установчі збори засновників є правомочними, якщо на них присутні не менше двох осіб.

'''Засновниками''' громадської організації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 18 років, а молодіжної та дитячої громадської організації - 14 років. Кількість засновників громадського об'єднання не може бути меншою, ніж дві особи. Засновником громадської організації не може бути особа, яку визнано судом недієздатною.

Засновниками громадської спілки не можуть бути:

* політичні партії, а також юридичні особи, щодо яких прийнято рішення щодо їх припинення або які перебувають у процесі припинення;
* юридичні особи приватного права, єдиним засновником яких є одна і та сама особа;
* юридична особа приватного права, якщо засновник (власник істотної участі) цієї юридичної особи внесений до переліку осіб, пов'язаних зі здійсненням терористичної діяльності, або щодо яких застосовано міжнародні санкції (стаття 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#n50 Закону]).

Учасниками громадської організації, крім молодіжної та дитячої, можуть бути особи, які досягли 14 років. Вік членів молодіжної, дитячої організації визначається її статутом у межах, встановлених законом.

Учасниками громадської спілки можуть бути юридичні особи приватного права, у тому числі громадські об'єднання зі статусом юридичної особи, фізичні особи, які досягли 18 років та не визнані судом недієздатними (стаття 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#n50 Закону]).

=== Протокол громадського об'єднання ===

Протокол установчих зборів громадського об'єднання має містити відомості про:

# дату та місце проведення установчих зборів;
# осіб, які брали участь в установчих зборах;
# рішення про утворення громадського об'єднання із зазначенням мети (цілей) його діяльності;
# рішення про визначення найменування та за наявності - скороченого найменування громадського об'єднання;
# рішення про затвердження статуту громадського об'єднання;
# рішення про утворення (обрання) керівника, органів управління громадського об'єднання відповідно до затвердженого статуту;
# рішення про визначення особи (осіб), яка має право представляти громадське об'єднання у правовідносинах з державою та іншими особами і вчиняти дії від імені громадського об'єднання без додаткового уповноваження (далі - особа, уповноважена представляти громадське об'єднання), - для громадського об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність без статусу юридичної особи, якщо утворення (обрання) органів управління не передбачено рішенням про утворення такого об'єднання;
# рішення про визначення особи (осіб), яка має право представляти громадське об'єднання для здійснення реєстраційних дій, - для громадського об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи.

У протоколі установчих зборів можуть зазначатися відомості і про інші прийняті на цих зборах рішення стосовно утворення та діяльності громадського об'єднання. Протокол установчих зборів підписується головуючим та секретарем зборів. Громадські об'єднання реєструються або повідомляють про своє утворення у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"], '''протягом 60 днів''' з дня проведення установчих зборів.

У разі неподання (не надсилання) документів для реєстрації громадського об’єднання протягом 60 днів з дня утворення таке громадське об’єднання не вважається утвореним ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 пункт 8 статті 9 Закону]).

З зразком протоколу можна ознайомитись за наступним [https://drive.google.com/file/d/1AFggx6dLNmJ4XCdpf7-WicG39yCAe3GH/view посиланням]

'''Невід'ємною частиною протоколу установчих зборів громадського об'єднання є реєстр осіб, які брали участь в установчих зборах, в якому обов'язково зазначаються відомості:'''

* ''щодо фізичних осіб'' - прізвище, ім'я та по батькові особи, дата народження, а для іноземців та осіб без громадянства також дані національного паспорта або документа, що його замінює. Дані про особу засвідчуються її особистим підписом;
* ''щодо юридичних осіб'' - повне найменування, код ЄДРПОУ, юридична адреса, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка уповноважена брати участь в установчих зборах. Ці дані засвідчуються підписом особи, уповноваженої брати участь в установчих зборах.

=== Найменування громадського об'єднання ===

Найменування громадського об'єднання визначається рішенням установчих зборів під час її утворення.

Найменування громадського об'єднання складається з двох частин – ''загальної та власної назв''.

Найменування громадського об'єднання викладається державною мовою. Громадське об'єднання може також викласти свою власну назву, поряд з державною мовою, іноземною мовою або мовою національної меншини.

У загальній назві зазначається організаційно-правова форма «громадська організація».

Власна назва громадського об'єднання не повинна бути тотожною власним назвам інших зареєстрованих громадських об'єднань або громадських об'єднань, повідомлення яких прийнято в установленому законом порядку.

'''Важливо відмітити, що власна назва громадського об'єднання не може містити:'''

* найменування органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, складових найменувань цих органів (міністерство, агентство, служба, інспекція, комітет, адміністрація, прокуратура, суд);
* власну назву громадського об'єднання, діяльність якого заборонена в судовому порядку (протягом трьох років після набрання відповідним рішенням суду законної сили);
* інші позначення, використання яких обмежено законом.

Власна назва громадського об'єднання не може містити слова «державний», «комунальний» та похідні від них.

'''Забороняється використання у власній назві''' громадського об'єднання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/479-2016-%D1%80#Text історичних державних найменувань, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України].

Власна назва громадського об'єднання має містити інформацію про статус громадського об'єднання («дитяча», «молодіжна», «всеукраїнська») та може містити інформацію про її вид («екологічна», «правозахисна» тощо).

Крім того, власна назва громадського об'єднання може містити ім'я (псевдонім) фізичної особи за умови попередньої письмової згоди цієї особи або її спадкоємців, засвідченої в установленому законом порядку, якщо інше не передбачено законом (стаття 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#n50 Закону]).

=== Статут громадського об'єднання ===
Статут громадського об'єднання має містити відомості про:
# Найменування громадського об'єднання та за наявності - скорочене найменування;
# Мету (цілі) та напрями її діяльності;
# Порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об'єднанні, права та обов'язки її членів (учасників);
# Повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі - керівні органи) громадського об'єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об'єднання, та її заміни;
# Періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об'єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв'язку;
# Порядок звітування керівних органів громадського об'єднання перед її членами (учасниками);
# Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об'єднання та розгляду скарг;
# Джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об'єднання;
# Порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об'єднання;
# Порядок внесення змін до статуту;
# Порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації громадського об'єднання, а також щодо використання її коштів та іншого майна, що залишилися після саморозпуску (стаття 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#n50 Закону]).

У статуті громадського об'єднання можуть бути передбачені додаткові положення щодо утворення, діяльності і саморозпуску чи реорганізації громадського об'єднання, що не суперечать вказаному закону. З типовим статутом можна ознайомитись за наступним [https://drive.google.com/file/d/1HoE93nQfwNBnaLnMsUPrhMVw4256cgtg/view?fbclid=IwAR3v5hT3l5jZ9O5tdY5DLN9f5KhPgfxXqgJnLeIQZqhZ_AklF8StKOVlvE0 посиланням]

== Реєстрація громадського об'єднання ==

Для реєстрації громадського об'єднання керівник або особа (особи), яка має право представляти громадське об'єднання для здійснення реєстраційних дій, '''протягом 60 днів''' з дня проведення установчих зборів подають (надсилають поштовим відправленням) до уповноваженого органу з питань реєстрації за місцезнаходженням громадського об'єднання певні документи.

Державна реєстрація громадського об’єднання, що не має статусу юридичної особи, здійснюється шляхом повідомлення територіального органу Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі про утворення такого громадського об’єднання.
{| class="wikitable"
|+
!Документи, що подаються для реєстрації громадського об'єднання зі статусу юридичної особи
!Документи, що подаються для реєстрації громадського об'єднання без статусу юридичної особи
|-
|
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16#n57 заява про державну реєстрацію створення юридичної особи];
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення засновників;
# документ, що підтверджує створення громадського формування, відповідність статуту юридичної особи, на підставі якого діє громадське формування, - у разі державної реєстрації громадського формування, що є самостійним структурним підрозділом у складі іншої юридичної особи;
# відомості про керівні органи громадського формування (ім’я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку), відомості про особу (осіб), яка має право представляти громадське формування для здійснення реєстраційних дій (ім’я, дата народження, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку);
# установчий документ юридичної особи - у разі створення юридичної особи на підставі власного установчого документа;
# реєстр осіб (громадян), які брали участь в установчому з’їзді (конференції, зборах);
# структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;
# витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи - нерезидента в країні її місцезнаходження, - у разі, якщо засновником юридичної особи є юридична особа - нерезидент;
# нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, - для фізичної особи - нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, - для фізичної особи - резидента (частина перша статті 17 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»]).
|
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16#n57 заява про державну реєстрацію громадського об’єднання, що не має статусу юридичної особи];
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення про утворення громадського об’єднання;
# відомості про засновників громадського об’єднання (прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, адреса місця проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) - для фізичної особи; її найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код - для юридичної особи);
# відомості про особу (осіб), уповноважену представляти громадське об’єднання (прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), контактний номер телефону та інші засоби зв’язку) (стаття 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»]).
|}
Заява подається (надсилається поштовим відправленням) керівником або особою, яка має право представляти громадську організацію для здійснення реєстраційних дій. Справжність підписів зазначених осіб підлягає нотаріальному засвідченню, якщо заява надсилається поштовим відправленням.

Зверніть увагу, що подається заява щодо державної реєстрації юридичної особи - громадського формування (Форма 4) згідно Н[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16#n57 аказу Міністерства юстиції Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань] також із зразком заповнення даної заяви можна ознайомитись за [https://drive.google.com/file/d/1W3XSOvJHamNGCv1TaEYJzWbZUEFKqyDM/view посиланням]

'''Зверніть увагу!'''

з 11 липня 2021 року ОБОВ'ЯЗКОВЕ подання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (КБВ) та структури власності як при первинній реєстрації громадського об'єднання так і для тих ГО, що були зареєстровані раніше.

Всі документи подаються (надсилаються) в 1 примірнику (за виключенням надсилання поштою).

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 26 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»] розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних щодо громадського об’єднання, місцевого осередку громадського об’єднання із статусом юридичної особи здійснюється '''не пізніше трьох робочих днів''' з дати подання документів для державної реєстрації.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 26 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»] - щодо громадського об’єднання, що не має статусу юридичної особи, - '''не пізніше трьох робочих днів''' з дати подання документів для державної реєстрації.

Законом передбачено, що даний термін може бути продовжений суб'єктом державної реєстрації за необхідності, але не більше ніж на 15 робочих днів.

Реєстрація громадської організації здійснюється '''безоплатно'''.

== Корисні посилання ==

* [https://kyivobljust.gov.ua/derg_reestracia_zmi_ta_gf/grom_formuvannya Державна реєстрація громадських формувань]

== Див. також ==

* [[Порядок реєстрації змін до установчих документів громадської організації, яка має статус юридичної особи]]
* [[Порядок державної реєстрації громадської організації, яка діє на підставі модельного статуту]]
* [[Порядок державної реєстрації символіки громадської організації]]
* [[Порядок створення та діяльність громадського об'єднання без статусу юридичної особи]]
* [[Порядок реєстрації відокремлених підрозділів та набуття статусу Всеукраїнської громадської організації]]
* [[Статус неприбутковості громадського об’єднання]]
* [[Порядок оскарження у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань]]
* [[Порядок припинення громадської організації]]
* [[Відокремлені підрозділи громадських об’єднань зі статусом юридичної особи: поняття, ознаки, види]]
* [[Розробка статутів громадських об'єднань]]

[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Громадський сектор]]

Права пацієнта

2022-07-05T05:21:05Z

Olena.mankivska: Статтю доповнено розділом права пацієнтів під час воєнного стану

== Нормативна база ==
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституція України]
# [https://phc.org.ua/uploads/files/hartia.pdf Європейська хартія прав пацієнтів]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5081-17 Закон України "Про екстрену медичну допомогу"]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0285-16 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 05.02.2016 № 69 "Про організацію клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування"]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v010p710-02 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 49 Конституції України "у державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно"]

== Визначення поняття ==
Конституція України гарантує кожному '''право на охорону здоров’я'''. Тобто, кожний громадянин України, так само, як і іноземець або особа без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, мають право на охорону її здоров’я. Охорона здоров’я забезпечується системною діяльністю державних та інших організацій, передбаченою Конституцією та законами України. 
Кожна людина має природне невід’ємне і непорушне право на охорону здоров’я це право є об’єктивним, і лише при зверненні особи до закладу охорони здоров’я це право стає суб’єктивним і таку особу можна називати пацієнтом. 

'''Пацієнт''' – це особа, яка, незалежно від стану здоров’я, звернулася до закладу охорони здоров’я або медичного працівника за наданням медичної допомоги.
Права та обов’язки пацієнта виникають при взаємодії між пацієнтом та лікарем (закладом охорони здоров’я) щодо медичного обстеження особи, встановлення діагнозу, здійснення лікувального процесу як такого.

== Види прав пацієнтів ==
Слід розмежовувати права громадян в сфері охорони здоров’я та права пацієнта. 

Так, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 стаття 6 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"] передбачає '''право громадян на охорону здоров'я,''' що передбачає: 
* життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та соціальне обслуговування і забезпечення, який є необхідним для підтримання здоров'я людини;
* безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище;
* санітарно-епідемічне благополуччя території і населеного пункту, де він проживає;
* безпечні і здорові умови праці, навчання, побуту та відпочинку;
* кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров'я;
* достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров'я і здоров'я населення, включаючи існуючі і можливі фактори ризику та їх ступінь;
* участь в обговоренні проектів законодавчих актів і внесення пропозицій щодо формування державної політики в сфері охорони здоров'я;
* участь в управлінні охороною здоров'я та проведенні громадської експертизи з цих питань у порядку, передбаченому законодавством;
* можливість об'єднання в громадські організації з метою сприяння охороні здоров'я;
* правовий захист від будь-яких незаконних форм дискримінації, пов'язаних із станом здоров'я;
* відшкодування заподіяної здоров'ю шкоди;
* оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров'я;
* можливість проведення незалежної медичної експертизи у разі незгоди громадянина з висновками державної медичної експертизи, застосування до нього заходів примусового лікування та в інших випадках, коли діями працівників охорони здоров'я можуть бути ущемлені загальновизнані права людини і громадянина;
* право пацієнта, який перебуває на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я, на допуск до нього інших медичних працівників, членів сім'ї, опікуна, піклувальника, нотаріуса та адвоката, а також священнослужителя для відправлення богослужіння та релігійного обряду. 

Громадянам України, які перебувають за кордоном, гарантується право на охорону здоров'я у формах і обсязі, передбачених міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.

'''''Основні види прав пацієнтів:''''' 
* право на медичні профілактичні заходи;
* право на доступність у галузі охорони здоров'я;
* право на згоду на медичне втручання та право на відмову від медичного втручання;
* право на свободу вибору в галузі охорони здоров'я, а саме:
# право на вільний вибір лікаря;
# право на вибір методів лікування відповідно до рекомендацій лікаря;
# право на вибір закладу охорони здоров'я;
# право на заміну лікаря;
# право на лікування за кордоном у разі неможливості надання такої допомоги у закладах охорони здоров'я України;
* право на медичну таємницю;
* право на якісну медичну допомогу;
* право на безпечну медичну допомогу;
* право на інновації, а саме:
# право на медико-біологічний експеримент;
# право на репродуктивні технології;
# право на донорство;
# право на терапевтичне клонування;
# право на корекцію (зміну) статі;
* право на попередження за можливістю страждань і болю;
* право на індивідуальний підхід до лікування;
* право на оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров'я;
* право на відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю;
* право людини на життя та на повагу до гідності при наданні медичної допомоги;
* право на захист від будь яких незаконних форм дискримінації, пов'язаних зі станом здоров'я.
=== Право на вільний вибір лікаря та вибір методів лікування ===
Положення [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я"] визначає, що кожний пацієнт, який досяг '''чотирнадцяти років''' і який звернувся за наданням йому медичної допомоги, має право на '''вільний вибір лікаря''', якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій. 
Кожний пацієнт має право, коли це виправдано його станом, бути ''прийнятим в будь-якому державному лікувально-профілактичному закладі за своїм вибором,'' якщо цей заклад має можливість забезпечити відповідне лікування. 

Також, згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 ч. 1 ст. 38 Закону України "Основ законодавства України про охорону здоров'я"] лікуючий лікар може обиратися '''безпосередньо пацієнтом або призначатися керівником закладу охорони здоров’я''' чи його підрозділу. 

Обов’язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження і лікування пацієнта. '''Пацієнт вправі вимагати заміни лікаря.''' 
Зазначене право є важливим для пацієнта, оскільки надає йому можливість лікуватися у спеціаліста, якого обрав та довіряє цей пацієнт або у такому закладі, який має сучасне та ефективне обладнання, методи діагностики та найбільш кваліфікованих медичних працівників. 
Разом з цим, необхідно зазначити, що право на вибір лікаря кореспондується ще з одним правом пацієнта, а саме: '''правом пацієнта, який перебуває на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров’я, на допуск до нього інших медичних працівників'''. 
У цьому разі пацієнт отримує змогу розвіяти сумніви щодо правильності обраних методів лікування у закладі охорони здоров’я. 

=== Право на якісну і безпечну допомогу ===
Права на якісну медичну допомогу і безпеку закріплено в [https://phc.org.ua/uploads/files/hartia.pdf Європейській хартії прав пацієнтів (ст. 8, 9)], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України (ст. 49, ч. 1)], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Основах законодавства України про охорону здоров’я (статті 6 (п. "д"), 14-1, 33 (ч. 2), 34, 35—35-5, 42, 44, 78 (п. "а")], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільному кодексі України (стаття 284, ч. 1)], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальному кодексі України (ст. 139, 140)], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Законі "Про захист прав споживачів" (ст. 4 (п. 2 ч. 1, п. 3 ч. 1), 6.]

Права на якісну і безпечну медичну допомогу реалізується лише за умови, що медики працюють у точній відповідності до стандартів.

'''''Дотримання лікарем стандартів''''' - це своєчасне призначення у повному обсязі доцільних діагностичних процедур, правильність і точність постановки діагнозу, адекватність вибору і призначення лікувальних чи реабілітаційних процедур. Саме ці аспекти передусім забезпечують безпеку пацієнта і впевненість, що він отримав якісну допомогу.

Медичне втручання допускається лише в тому разі, коли воно не може завдати шкоди здоров’ю пацієнта. Якщо існує ризик для здоров’я при медичному втручанні, пацієнт має знати про це.

'''''Втручання, що несуть ризики для життя і здоров’я пацієнта, дозволені лише у випадках:''''' 
# відсутності інших методів лікування.
# коли ризик відсутності лікування перевищує ризики самого лікування.
# методи лікування відповідають сучасним науково обгрунтованим вимогам та спрямовані на відвернення реальної загрози життю та здоров'ю пацієнта. 

=== Право на отримання достовірної і повної інформації про стан свого здоров’я ===
Право пацієнта на отримання інформації про стан здоров’я регулюється [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статтею 285 Цивільного кодексу України], [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Законом України "Про інформацію"] та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 ст. 39 Закону України "Основ законодавства України про охорону здоров'я"]. 

Так, '''пацієнт, який досяг повноліття,''' має право на отримання достовірної і повної інформації про стан свого здоров’я, у тому числі на ознайомлення з відповідними медичними документами, що стосуються його здоров’я. 

Батьки (усиновлювачі), опікун, піклувальник мають право на отримання інформації про стан здоров’я дитини або підопічного. 

Медичний працівник '''зобов’язаний''' надати пацієнтові в доступній формі інформацію про стан його здоров’я, мету проведення запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, у тому числі наявність ризику для життя і здоров’я. 
Якщо інформація про хворобу пацієнта може погіршити стан його здоров’я або погіршити стан здоров’я фізичних осіб, зашкодити процесові лікування, медичні працівники мають право надати неповну інформацію про стан здоров’я пацієнта, обмежити можливість їх ознайомлення з окремими медичними документами. 

У разі смерті пацієнта члени його сім’ї або інші уповноважені ними фізичні особи '''мають право бути присутніми при дослідженні причин його смерті''' та ознайомитися з висновками щодо причин смерті, а також право на оскарження цих висновків до суду. 

Таким чином, право на інформацію кореспондується з правом на інформовану згоду щодо застосування методів діагностики, профілактики та лікування та правом відмовитись від лікування. 

Для застосування методів діагностики, профілактики та лікування необхідна '''інформована згода пацієнта.''' 

'''У невідкладних випадках, коли реальна загроза життю хворого є наявною, згода хворого або його законних представників на медичне втручання не потрібна'''. 

Якщо відсутність згоди може призвести до тяжких для пацієнта наслідків, '''лікар зобов’язаний''' йому це пояснити. Якщо і після цього пацієнт відмовляється від лікування, лікар має право взяти від нього ''письмове підтвердження'', а при неможливості його одержання - ''засвідчити відмову'' відповідним актом у присутності свідків. 

Пацієнт, який набув повної цивільної дієздатності і усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними, ''має право відмовитися від лікування.'' 
''Інформована згода в контексті чинного законодавства'' – це усвідомлене пацієнтом рішення щодо методів лікування, прийняте на основі обґрунтованої інформації щодо таких методів, а також їх наслідків, наданої лікарем. 

=== Право на таємницю про стан свого здоров’я ===
Згідно зі [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статтею 286Цивільного кодексу України] та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 статті 39-1 Закону України "Основ законодавства України про охорону здоров'я"] фізична особа (пацієнт) має '''право на таємницю про стан свого здоров’я''', факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні. 

Забороняється вимагати та подавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування фізичної особи. 

Фізична особа зобов’язана утримуватися від поширення інформації, яка стала їй відома у зв’язку з виконанням службових обов’язків або з інших джерел. 

Таємниця про стан здоров’я відноситься до персональних даних (інформація про особу), які охороняються [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 статтею 23 Закону України "Про інформацію"]). 
У контексті медичної таємниці одразу є три важливих моменти: 
#Пацієнт повинен мати повну інформацію про стан свого здоров’я — діагноз, способи лікування, можливі наслідки, прогноз розвитку хвороби. Навіть якщо йдеться про онкозахворювання, психічний розлад тощо;
#Уся медична і немедична інформація про стан здоров’я пацієнта є медичною таємницею. Лікар, медсестра, будь-який інший медичний працівник чи інші особи, яким у зв’язку з виконанням їх професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, не мають права розголошувати будь-які відомості про пацієнта, крім передбачених законодавчими актами випадків. У кожному конкретному випадку лікар чи будь-який інший медпрацівник мусить чітко знати законодавчу норму, на підставі якої він надає медичну інформацію і розголошує медичну таємницю. Найчастіше підставою для надання медичної інформації є запит, оформлений в установленому законом порядку;
#Медики мають забезпечити анонімність пацієнта, якщо інформація, що становить лікарську таємницю, використовується в навчальному процесі, науково-дослідній роботі, в тому числі у випадках її публікації у спеціальній літературі.
Таким чином, пацієнт може бути впевнений у конфіденційності не лише діагнозу, але й самого факту звернення до лікаря, що певною мірою є гарантією особи на приватне життя. 
Існує буквально кілька випадків, коли '''лікар може порушити медичну таємницю'''. А саме: 
* інформацію про стан здоров’я неповнолітніх дітей медик має повідомляти батькам (усиновлювачам), опікунам, піклувальникам;
* якщо пацієнт надає згоду на поширення такої інформації ;
* наречені мають право бути взаємно обізнані про стан здоров’я;
* повідомляти про вчинене насильство в сім’ї уповноважені підрозділи органів Національної поліції і надавати інформацію з питань попередження насильства в сім’ї на запит уповноважених органів;
* допускається передача відомостей про стан психічного здоров’я людини та надання їй психіатричної допомоги без згоди особи або без згоди її законного представника для: 1) організації надання особі, яка страждає на тяжкий психічний розлад, психіатричної допомоги; 2) провадження досудового розслідування, складання досудової доповіді щодо обвинувачених або судового розгляду за письмовим запитом слідчого, прокурора, суду та представника уповноваженого органу з питань пробації;
* надання інформації про результати тестування на ВІЛ, про наявність або відсутність в людини ВІЛ-інфекції дозволяється лише: особі, стосовно якої було проведено тестування, батькам чи іншим законним представникам такої особи;іншим медичним працівникам та закладам охорони здоров’я – винятково у зв’язку з лікуванням цієї особи; іншим третім особам – лише за рішенням суду в установлених законом випадках;
* відомості про лікування людини в наркологічному закладі можна надавати лише правоохоронним органам у разі притягнення цієї людини до кримінальної або адміністративної відповідальності;
* у разі смерті пацієнта члени його сім’ї або інші уповноважені ними фізичні особи мають право бути присутніми при дослідженні причин його смерті, ознайомлюватись з висновками щодо причин смерті. Крім того, при підготовці відповіді на запити, в тому числі адвокатські, у законодавчо встановлених випадках допускається розголошення медичної таємниці. Таким випадком може бути те, що надання інформації слугуватиме інтересам рідних, близьких, спадкоємців померлого, наприклад, для відшкодування шкоди, заподіяної смертю особи;
* під час судових розглядів, коли для реалізації своїх прав (забезпечення прав клієнтів — для юристів) необхідна інформація, яка становить об’єкт медичної таємниці та не підлягає розголошенню.
Це ті випадки, коли збереження медичної таємниці шкодить суспільству або може мати серйозні наслідки для оточення пацієнта. Наприклад, медики зобов'язані інформувати відповідні державні органи про народження, мертвонароджених, смерть, поширення інфекційних хвороб, випадки жорстокого поводження з дітьми тощо.

== Права пацієнтів під час воєнного стану ==
Міністерством охорони здоров’я України (МОЗ) були прийняті необхідні заходи, які на час дії воєнного стану спростили доступ всіх потребуючих до медичної допомоги на всій території України, де є можливість повноцінного функціонування медичних закладів та лікарів, незалежно від місця реєстрації та наявної декларації щодо отримання медичних послуг.

'''Згідно з наказами МОЗ та уряду України, на час дії воєнного стану передбачені наступні можливості для безперешкодної реалізації громадянами свого права на медичну допомогу:'''

* медзаклади надаватимуть екстрену медичну допомогу '''цілодобово''' всім, хто її потребує,
* без жодних умов щодо наявності/відсутності заключеної громадянами декларації,
* наявності чи відсутності документів, на підтвердження своєї особи,
* незалежно від місця реєстрації чи проживання того, хто звернувся за медичною допомогою або був доставлений до найближчого медичного закладу.

===== '''РЕЦЕПТИ:''' =====

* Якщо лікар не має технічної можливості виписати електронний рецепт на лікарські засоби категорії «Доступні ліки», він може виписувати рецепт у паперовій формі.
* Відпуск лікарських засобів, даної категорії, здійснюється відповідно до виду предʼявленого рецепта. Якщо пацієнт прийшов із паперовим рецептом, аптечний заклад обліковує його в паперовій формі.
* '''Лікарі первинної медичної допомоги виписують рецепти на лікарські засоби незалежно від наявності декларації з пацієнтом. Рецепти на «доступні ліки» — не виняток.'''

===== '''НАПРАВЛЕННЯ:''' =====
За умов відсутності у лікаря чи в цій місцевості технічної можливості виписувати електронні направлення пацієнтові, вони будуть видані у паперовій формі і матимуть таку ж дію, як і електронні.

''Єдиним тимчасовим обмеженням'' у реалізації свого права на медичну допомогу, яке зумовлено необхідністю спрямування зусиль всіх медичних закладів та їх спеціалістів на оперативне забезпечення можливостей рятування життя постраждалих та поранених від протиправних дій агресора, '''є тимчасове припинення планової госпіталізації та операцій до окремого розпорядження уряду та Міністерства охорони здоров’я.''' 
== Порядок захисту прав пацієнтів==
Відповідальність за дотримання стандартів якості і безпеки несе адміністрація і медичні працівники цих установ або медичний працівник індивідуальної практики за місцем провадження своєї діяльності.

Для того, щоб його якість стала гарантованою, '''працюють клініко-експертні комісії (КЕК) на всіх рівнях''' - в міських, районних, обласних департаментах охорони здоров’я, а також КЕК МОЗ України. Такі комісії контролюють якість надання допомоги і розглядають усі випадки, в яких може йтися про неналежну допомогу пацієнту: 
* летальні випадки;
* випадки ускладнень;
* випадки первинного виходу на інвалідність осіб працездатного віку;
* випадки повторної госпіталізації з приводу того самого захворювання протягом року;
* випадки захворювань з подовженими чи скороченими термінами лікування (чи тимчасової непрацездатності);
* випадки з розбіжністю діагнозів;
* випадки, що супроводжувалися скаргами пацієнтів чи їх родичів.

Усі звернення (складаються в довільній формі з викладенням обставин лікування), що надійшли до КЕК, комісія повинна розглянути '''впродовж 30 днів'''. Якщо це неможливо через серйозні причини, цей термін може бути продовжений - '''максимум на 15 днів'''.

В разі підозри про злочин ви зобов’язані звернутися '''до поліції.'''

В разі незадоволення наданням медичної допомоги ви маєте право '''звернутися до суду'''.
[[Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Заборгованість за кредитним договором перед банком, що ліквідується

2022-05-14T19:12:43Z

Olena.mankivska: Перевірено на актуальність та надано посилання на проблемні банки

Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії

2020-03-13T08:32:04Z

Olena.mankivska: /* Випадки, коли субсидія не призначається */

== Нормативно-правова база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення про порядок призначення житлових субсидій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2018 року № 329) (далі - Положення)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1156-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року № 1156 "Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальнихпослуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у разі надання житлової субсидії"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0112-02 Методика обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги, затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 15 листопада 2001 року № 486/202/524/455/3370]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0548-18 Наказ Міністерства соціальної політики від 02 травня 2018 року № 604 «Про затвердження форм Заяви про призначення житлової субсидії та Декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії"]

== Витрати, які відшкодовуються за рахунок субсидії ==
'''''Житлова субсидія''''' - безповоротна адресна державна соціальна допомога мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком. Види житлової субсидії: ♦ житлова субсидія на оплату внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за
індивідуальними договорами, а також житлово-комунальних послуг (надається щомісячно), а саме:
* житлової послуги - послуги з управління багатоквартирним будинком;
* комунальних послуг - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
♦ житлова субсидія на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (надається один раз на рік); ♦ житлова субсидія на оплату внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг та витрат на управління багатоквартирним будинком (будинки, яких створено обєднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) чи житлово-будівельний кооператив (ЖБК); ♦ житлова субсидія на оплату витрат на комунальні послуги (у будинки, яких створено ОСББ чи ЖБК).

Субсидія є безповоротною і її отримання не пов'язане і не тягне за собою зміни форми власності житла (абзац другий пункту 3 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]). Субсидія на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива призначаються у разі, коли домогосподарство не отримує комунальну послугу з постачання теплової енергії для централізованого опалення (теплопостачання) та не використовує природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення (пункт 6 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]). Якщо для опалення використовується декілька видів палива - субсидія виплачується тільки на один вид опалення (пункт 7 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

== Хто має право на субсидію ==
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, що проживають у житлових приміщеннях (будинках) (пункт 4 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

Субсидія призначається:
* одній із зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб;
* особі, яка не зареєстрована, але фактично проживає у житловому приміщенні (будинку) на підставі договору найму (оренди) житла або індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийняті в експлуатацію, якщо нараховується плата за житлово-комунальні послуги (на підставі рішення комісії* та акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства);
* особі, яка не зареєстрована, але фактично проживає у житловому приміщенні (будинку) без укладення договору найму (оренди) житла, у разі коли вона є внутрішньо переміщеною (на підставі рішення комісії* та акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства);
* неповнолітнім дітям, які залишились без батьківської опіки (піклування), або недієздатним особам працездатного віку, над якими встановлено опіку (за заявою опікуна (піклувальника) і розраховується виходячи з розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, які отримує опікун (піклувальник) на підопічних дітей та недієздатних осіб.

----
*''Комісія утворюється районними, районними у мм. Києві і Севастополі держадміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах рад.''

{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!''' У разі смерті особи, якій було призначено субсидію на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, така житлова субсидія виплачується одній з осіб, з урахуванням яких призначено житлову субсидію, за заявою такої особи, поданої до закінчення бюджетного періоду (абзац шостий пункту 22 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).
|}

== Куди звернутись ==
Призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється ''структурними підрозділами з питань соціального захисту населення'' районних, районних у містах Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі – управління праці та соціального захисту населення) (пункт 9 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]). У територіальних громадах приймання заяв з необхідними документами для призначення субсидій та передачу їх відповідним структурним підрозділам з питань соціального захисту населення здійснюють уповноважені особи, які визначаються виконавчими органами сільських, селищних та міських рад.

== Умови призначення субсидії ==
'''''Житлова субсидія призначається за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверте та рідке паливо та інше і розміром обов'язкового відсотка платежу''''' (пункт 5 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

Субсидія розраховується виходячи з кількості осіб, які зареєстровані і фактично проживають у житловому приміщенні (визначається на початок місяця, з якого призначається субсидія), яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, у тому числі осіб, призваних на строкову військову службу (дохід останніх не враховується в сукупній дохід) (пункт 24 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

У разі коли кількість фактично проживаючих зареєстрованих у житловому приміщенні осіб є меншою, ніж кількість зареєстрованих у такому приміщенні осіб, субсидія розраховується виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, які фактично у ньому проживають, за рішенням комісії на підставі актів обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.

Для підтвердження відчутності осіб, що зареєстровані, але фактично не проживають у приміщенні, особа, яка звернулася для отримання житлової субсидії може надати відповідні документи (''довідки, що підтверджують місце перебування особи на території іншої адміністративно-територіальної одиниці у зв'язку з роботою, лікуванням, навчанням, довготривалим відрядженням, відбуванням покарання, довідки про оплату житлово-комунальних послуг в іншому житловому приміщенні, акти обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства селищної, сільської або міської ради, акти житлово-експлуатаційних організацій про фактично проживаючих осіб, договори оренди житла в іншому місці'').

'''''Увага!''' При розрахунку сукупного доходу сім’ї не враховується державна соціальна допомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також допомога внутрішньо переміщеним особам. Решта видів соціальних виплат (в тому числі стипендія) підлягають обліку.''

Одержувач субсидії зобов’язаний повідомити орган соціального захисту населення про будь-які зміни в родині, будь то зміни в складі мешканців, соціального статусу, джерела доходів, модифікації переліку одержуваних ЖКГ послуг або умов їх надання, а також про придбання товару або оплати послуг на суму понад 50 000 гривень. Інформування органу соцзахисту про зміни, що сталися відбувається у встановлений Законом термін (один місяць), шляхом подання відповідних документів.

{| class="wikitable"
|-
|'''Для врахування!''' [https://www.gioc.kiev.ua/calc-subsidies/ Автоматичний орієнтовний розрахунок розміру субсидії]
|}
[[Файл:Житлова субсидія.jpg|міні|Схема призначення субсидії]]

== Перелік та зразки необхідних документів ==
Для призначення субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем реєстрації (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання):
# заяву про призначення житлової субсидії у грошовій формі та декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0548-18 за встановленими формами];
# довідки про доходи (''у разі зазначення в декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у Державній фіскальній службі, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування, і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення'');
# копію договору про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг (''за наявності'');
# договір найму (оренди) житла (''за наявності'') (пункт 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
Під час прийому документів для призначення житлової субсидії '''забороняється вимагати від громадян документи''', подання яких не передбачено законодавством (пункт 48 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]). Однак, для розгляду питань, що належать до компетенції комісії, у випадках, передбачених [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положенням], структурний підрозділ з питань соціального захисту населення може запропонувати громадянину подати додаткові документи, які не передбачені Положенням, але необхідні для розгляду комісією питань (пункт 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).

Відповідні документи можуть бути надані структурному підрозділу з питань соціального захисту населення:
* поштою;
* в [https://subsidii.mlsp.gov.ua/ електронній формі] через офіційний веб-портал Міністерства соціальної політики України (з накладення [[Порядок отримання електронного цифрового підпису|електронного підпису]]);
* надано особисто.

== Строк розгляду питання ==
Рішення про ''призначення/непризначення субсидії, відмову у призначенні субсидії, поданні документів на розгляд комісії'' приймається протягом '''''10 днів''''' після подання заяви та отримання відомостей від органів (установ, організацій) щодо доходів заявника, складу зареєстрованих у житлових приміщеннях осіб, забезпеченість громадян житловою площею та комунальними послугами тощо та повідомляється заявнику '''''протягом 3 днів''''' з дня прийняття такого рішення (пункт 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).

Рішення про відмову у призначенні субсидії, подання документів на розгляд комісії надсилається заявнику в паперовому вигляді рекомендованим листом із зазначенням підстав відмови / подання таких документів на розгляд комісії і порядку оскарження відповідного рішення.

=== Оскарження рішення управління праці та соціального захисту населення ===
Заявник має право оскаржити ''до комісії або до суду'' рішення управління праці та соціального захисту населення щодо розміру призначеної субсидії або про відмову в призначенні житлової субсидії, а також рішення щодо подання документів на розгляд комісії (пункт 64 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).

== Період дії субсидії ==
Субсидія призначається ''з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону'' і розраховується:
* на неопалювальний сезон — з 1 травня по 30 вересня;
* на опалювальний сезон — з 1 жовтня по 30 квітня;
* для домогосподарств, які використовують природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення, субсидія на опалювальний сезон — з 16 жовтня по 15 квітня включно (пункт 69 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).

За наявності договору найму (оренди) субсидія призначається ''з місяця звернення до дати закінчення опалювального сезону,'' але не більше ніж на 12 місяців, та до кінця місяця, в якому закінчується строк дії договору найму (оренди).

== Розмір субсидії ==
Житлова субсидія на оплату комунальних послуг призначається з урахуванням соціальних нормативів відповідних комунальних послуг.

Якщо норми споживання комунальних послуг (або тарифи на послуги з централізованого опалення для населення), що затверджені органами місцевого самоврядування або іншими уповноваженими органами, є меншими, ніж соціальні нормативи з оплати комунальних послуг, що встановлені Кабінетом Міністрів України, для розрахунку житлових субсидій застосовуються:

у разі наявності засобів обліку - соціальні нормативи з оплати комунальних послуг, які встановлені Кабінетом Міністрів України;

у разі відсутності засобів обліку - норми споживання комунальних послуг (або тарифи на послуги з централізованого опалення для населення), які встановлені органами місцевого самоврядування або іншими уповноваженими органами (пункт 99 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).

== Випадки, коли субсидія не призначається ==
# Опалювальна площа житлового приміщення перевищує '''120 кв. метрів''' для квартири і '''200 кв. метрів''' для індивідуального будинку (крім житлових приміщень дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей, багатодітних сімей, сімей, у яких на початок місяця, з якого призначається субсидія, проживають троє і більше дітей, з урахуванням тих, над якими встановлено опіку чи піклування);
# власники транспортних засобів, з дати випуску яких пройшло '''менше 5 років''' (крім мопедів, причепа та транспортних засобів отриманих через управління праці та соціального захисту населення, а також транспортні засоби, придбані батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу);
# у складі сім’ї є '''непрацюючі люди працездатного віку''' (досягли 18 років), в яких відсутні доходи/дохід менший мінімальної заробітної плати (крім випадків, якщо такі особи здобували освіту, були зареєстровані як безробітні або отримували пенсії, різні види допомог);
# будь-хто із зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб (осіб, які фактично проживають) '''''протягом 12 місяців''''' перед зверненням за призначенням субсидії (призначенням субсидії без звернення) здійснив купівлю (отримали спадщину тощо) земельної ділянки, квартири (будинку), транспортного засобу, будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатив послуги (одноразово) з будівництва, ремонту квартири (будинку) або транспортного засобу, крім медичних, освітніх, житлово-комунальних послуг у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами на суму, яка на дату купівлі (оплати) перевищує '''''50 тис. гривень.''''';
# наявна просрочена '''понад місяць''' заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг, '''строк позовної давності якої не минув''' і загальна сума якої перевищує '''20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян''' (340 гривень) на день звернення для призначення субсидії;
# не повернуто надміру перерахувану суму житлової субсидії за попередні періоди її одержання на вимогу управління праці та соціального захисту населення або не сплачуються суми до її повернення;
# у складі сім'ї є особи, які мають заборгованість за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів '''понад 3 місяці''' (крім осіб, які є алко- або наркозалежними, що підтверджуються довідкою від лікаря, та осіб, що перебувають у місцях позбавлення волі, під домашнім арештом).

{| class="wikitable"
|-
| '''''Потрібно знати!''''' За наявності вищезазначених умов житлова субсидія може бути призначена за рішенням комісії виходячи з конкретних умов та на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов.
Житлову субсидію за рішенням комісії не може бути призначено у разі, коли у члена сім'ї доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії, були такими, що зазначені в пункту 2-4, і такі особи перебували за кордоном сукупно більше 60 днів протягом періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім випадку, якщо працездатні особи в період, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії, документально підтвердили шляхом надання легалізованих в Україні документів набуття страхового стажу в інших країнах, з якими укладено договори про соціальне забезпечення, перелік яких розміщується на [https://www.msp.gov.ua/timeline/Mizhnarodne-spivrobitnictvo.html офіційному веб-сайті Мінсоцполітики]). До 60-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, лікування або навчання за кордоном, що підтверджується відповідними документами.
|}

== Надання раніше призначеної субсидії припиняється: ==
{| class="wikitable"
|-
! №
!Підстави
|-
| 1.
|наявна заборгованість за житлово-комунальні послуги;
|-
| 2.
|не виконуються зобов'язання за договором про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг;
|-
|3.
|у заяві та/або декларації зазначено недостовірні дані, що вплинуло на виникнення права на субсидію або визначення її розміру на суму понад 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (17 гривень) на день призначення субсидії (тобто 10×17=170 гривень);
|-
|4. ||особа не повідомила управлінню праці та соціального захисту населення про зміну складу зареєстрованих (фактично проживаючих) у житловому приміщенні (будинку) осіб, складу сім’ї члена домогосподарства, переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання протягом 30 календарних днів з дня виникнення таких обставин;
|-
|5.
|під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства державним соціальним інспектором виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення житлової субсидії, які вплинули на право призначення житлової субсидії або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії;
|-
|6.
|фізична особа - підприємець, доходи якої під час призначення житлової субсидії були такими, що зазначені в абзацах другому - четвертому підпункту 3 пункту 14 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення], не сплатила єдиний соціальний внесок чи сплатила його в розмірі, меншому, ніж мінімальний, за будь-який місяць протягом строку призначення житлової субсидії, а також особа, що працює за трудовим договором, доходи якої під час призначення житлової субсидії були такими, що зазначені в абзацах другому - четвертому підпункту 3 пункту 14 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення], припинила дію такого [[Розірвання трудового договору з ініціативи працівника|договору за ініціативою працівника]] (статті 38 і 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України], крім випадку, коли строковий трудовий договір розірвано достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором), за [[Звільнення працівника за угодою сторін|угодою сторін]] (пункт 1 частини першої статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України]), у зв’язку із закінченням строку (пункт 2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України) або [[Зміна істотних умов праці|відмовою від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов]] праці (пункт 6 частини першої статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України]);
|-
|7.
|виникли обставини, що унеможливлюють надання житлової субсидії, зокрема у разі переїзду домогосподарства в інше житлове приміщення (будинок), іншу місцевість, у разі смерті одинокої особи;
|-
|8.
|громадянин, якому призначено житлову субсидію, звернувся із заявою про припинення її надання (пункти 119, 120 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).
|}

У разі коли через несплату громадянином вартості фактично спожитої послуги з урахуванням розміру призначеної субсидії надання субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг припинено, громадянин набуває право на її призначення на наступний період '''''після подання документів, що підтверджують погашення заборгованості, яка виникла за період отримання субсидії'''''.

{| class="wikitable"
|-
| '''''Важливо знати!''''' [https://subsidii.ioc.gov.ua/ Інформація про стан субсидії в домогосподарстві за даними Єдиного державного реєстру отримувачів субсидій Міністерства соціальної політики]
|}

== Див. також ==
* [[Порядок відшкодування невикористаної субсидії]]
* [[Порядок оформлення субсидії на понаднормову площу житла для індивідуального газового опалення]]

[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Пільги на користування комунальними послугами]]

Відпустка на період карантину

2020-03-12T20:27:29Z

Olena.mankivska: Створена сторінка: == Нормативна база == # Кодекс законів про працю України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08] ; # Закону...

== Нормативна база ==
# Кодекс законів про працю України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08] ;
# Закону України "Про відпустки" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80] ;
# Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4004-12];
# Лист Міністерства соціальної політики України від 29 квітня 2016 року № 242/13/116-16

== Чи передбачена відпустка на період карантину ==
Пунктом 3-1 частини першої статті 25 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі — Закон № 504) передбачено, що відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов’язковому порядку матері або іншій особі, зазначеній у частині третій статті 18 цього Закону, для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території. 
== Коло осіб, що мають право на отримання даної відпустки ==
* матір
* батько
* баба
* дід
* інші родичі, які фактично доглядають за дитиною
* особа, яка усиновила дитину
* особа, яка взяла під опіку дитину
* один із прийомних батьків
* один із батьків-вихователів
=== Підстави для надання відпустки ===
Період, на який оголошено карантин, має бути підтверджений документально. Рішення щодо тимчасового призупинення навчального процесу у навчальних закладах та установах освіти в кожному районі чи місті обласного значення управління та відділи освіти ухвалюють відповідно до норм Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 року № 4004-XII. Запровадження карантину через перевищення епідемічного порогу захворюваності на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції оголошується органами місцевого самоврядування. Загальноосвітні навчальні заклади у зв’язку з цим видають накази про призупинення навчального процесу. Отже, на практиці документами, що підтверджують оголошення карантину, для працівників, які хочуть оформити відпустку без збереження заробітної плати, можуть бути довідки з навчальних закладів або копії наказів про призупинення навчального процесу. 

Якщо працівник бажає отримати відпустку в період карантину, він має подати заяву про надання такої відпустки, до якої долучити копію свідоцтва про народження дитини та документ, який посвідчує відповідний статус працівника (заява працівника про надання відпустки без збереження заробітної плати на період оголошення карантину). 

== Термін, на який надається відпустка ==
Пунктом 3-1 частини першої статті 25 Закону № 504 передбачено, що відпустка без збереження заробітної плати надається на період оголошення карантину на відповідній території. Оскільки весь період карантину може тривати кілька тижнів і за потреби може продовжуватися та запроваджуватися кілька разів протягом року, така відпустка може бути продовжена та надаватися стільки разів, скільки впродовж року буде відповідних подій. 
Міністерство соціальної політики України у листі від 29 квітня 2016 року № 242/13/116-16 (далі — Лист № 242/13/116-16) роз’яснює, що роботодавці за рахунок власних коштів можуть установлювати додаткові трудові та соціально-побутові пільги для працівників, зокрема, інші види оплачуваних відпусток або відпусток більшої тривалості, ніж встановлено законодавством, на умовах, визначених у колективному договорі.

== Альтернативні варіанти для працівника і роботодавця ==
Крім відпустки батьки дітей до 14 років на період оголошення карантину можуть скористатися іншими правами і гарантіями, а саме:
* використати щорічну відпустку, а також додаткову соціальну відпустку;
* оформити листок непрацездатності в разі, якщо дитина захворіла в період карантину;
* оформити відпустку без збереження заробітної плати, що надається за угодою сторін тривалістю до 15 календарних днів;
* працювати на умовах неповного робочого часу відповідно до статті 56 Кодексу законів про працю України