WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження

2026-04-13T12:07:42Z

Olena.horodytska:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
== Загальні положення ==
Положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n4066:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B8,%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20(%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E). статті 317 Кримінального процесуального кодексу України] визначено, що '''''матеріалами кримінального провадження (кримінальною справою)''''' є документи, інші матеріали, надані суду під час судового провадження його учасниками, судові рішення та інші документи і матеріали, що мають значення для цього кримінального провадження, долучаються до обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності.

Так, після призначення справи до судового розгляду головуючий повинен забезпечити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання.

При цьому, учасники судового провадження під час такого ознайомлення мають право робити з матеріалів необхідні виписки та копії.

Варто зазначити, що матеріали про застосування заходів безпеки стосовно осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, для ознайомлення не надаються.

Під '''''втратою матеріалів кримінального провадження''''' слід розуміти виключення можливості отримувати з таких матеріалів інформацію, що відображає хід досудового розслідування та результати судового розгляду внаслідок процесів фізичного впливу на систему процесуальних документів.

'''Матеріали кримінального провадження можуть бути втрачені:'''
* '''''повністю''''' (всі матеріали знищені або втрачені);
* '''''частково''''' (втрачено окремі матеріали).
'''Причини втрати матеріалів кримінального провадження можуть бути:'''
* '''''об'єктивні''''' - це стихійне лихо, пожежа, повінь, тощо;
* '''''суб'єктивні''''' - це втрата внаслідок неправомірних дій осіб, тобто умисне пошкодження, викрадення тощо.
'''Звертаємо увагу!''' Відновленню підлягають втрачені матеріали в тому кримінальному провадженні, яке завершилося ухваленням вироку суду.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%83%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%88%D1%83%D1%94%20%D0%BE%D0%B1%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D1%82%D1%96%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83. частини 1 статті 369 Кримінального процесуального кодексу України] '''''вирок (виправдувальний/обвинувальний)''''' - це судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті.

Питання щодо відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження регулюються положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n4066:~:text=%D0%92%D0%86%D0%94%D0%9D%D0%9E%D0%92%D0%9B%D0%95%D0%9D%D0%9D%D0%AF%20%D0%92%D0%A2%D0%A0%D0%90%D0%A7%D0%95%D0%9D%D0%98%D0%A5%20%D0%9C%D0%90%D0%A2%D0%95%D0%A0%D0%86%D0%90%D0%9B%D0%86%D0%92,%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%97%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. статей 524-531 Кримінального процесуального кодексу України].
== Порядок підготовки та подання заяви про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження ==
'''''Втрачені матеріали кримінального провадження можуть бути відновлені за заявою:'''''

* '''''учасника судового провадження''''' (сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, представник персоналу органу пробації, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, а також інші особи, за клопотанням або скаргою яких у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, здійснюється судове провадження);
* '''''близьких родичів обвинуваченого, який помер, якщо це необхідно для його реабілітації''''' (чоловік, дружина, батько, матір, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=1)%20%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D1%96,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%83%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%96%3B пункт 1 частини 1 статті 3 Кримінального процесуального кодексу України]).

'''Заява про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження подається до суду, який ухвалив вирок.'''

'''У заяві повинно бути зазначена наступна інформація:'''
* про відновлення яких саме матеріалів просить заявник;
* чи був ухвалений вирок;
* в якому процесуальному статусі перебував заявник;
*хто конкретно і в якості кого брав участь у судовому розгляді, а також місце проживання чи місцезнаходження цих осіб;
* що відомо заявнику про обставини втрати матеріалів кримінального провадження та про місцезнаходження копій документів кримінального провадження або відомостей щодо них;
* поновлення яких саме документів заявник вважає необхідним;
* мета поновлення втрачених матеріалів кримінального провадження.
До заяви про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження додаються документи або їх копії, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку, що збереглися у заявника.

Заяву підписує особа, яка її подає. Якщо заяву подає захисник, представник потерпілого, то до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження. Такими документами є: 1) свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю або ордер, договір із захисником, або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги (для захисника та представника потерпілого); 2) копія установчих документів юридичної особи - якщо представником потерпілого є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа; 3) довіреність - якщо представником потерпілого є працівник юридичної особи, яка є потерпілою.

== Розгляд заяви про відновлення матеріалів кримінального провадження та прийняття рішення ==
'''''Наслідками недодержання вимог до змісту заяви може бути:'''''

* винесення ухвали про залишення заяви без руху, якою встановлює заявникові строк, необхідний для усунення цих недоліків, якщо не зазначено мету відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження або відомості, необхідні для їх відновлення;
* винесення ухвали про відмову у відкритті провадження про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження або залишення заяви без розгляду, якщо провадження було відкрито, у випадку, якщо мета звернення до суду, зазначена заявником, не пов’язана із захистом його прав та інтересів.

'''Увага!'''

Мета відновлення матеріалів кримінального провадження за заявою близьких родичів обвинуваченого, який помер, є реабілітації (стаття 525 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%91%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D1%96%20%D0%BE%D0%B1%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%2C%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D1%83%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%86%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97. Кримінального процесуального кодексу України]).

Інші особи, зобов'язані у заяві вказувати не лише мету відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, а й зазначати, яким чином постановлений вирок щодо втрачених матеріалів кримінального провадження зачіпає їхні права та інтереси, передбачені главою 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7192:~:text=%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0%203.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%2C%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D1%96%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F Кримінального процесуального кодексу України].

Одержавши заяву про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, суддя вживає заходів для одержання від прокурора відомостей та копій відповідних процесуальних документів, які стосуються відновлюваних матеріалів.

Під час судового розгляду суд використовує ту частину матеріалів кримінального провадження, що збереглася, документи, видані фізичним чи юридичним особам до втрати матеріалів кримінального провадження, копії цих документів, інші довідки, папери, відомості, які стосуються цього провадження.

Суд має право допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, осіб (їх представників), які брали участь у судовому розгляді, а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що здійснював судовий розгляд, а також осіб, які виконували судове рішення.

'''На підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.'''

У рішенні суду про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження зазначається, на підставі яких конкретно доказів, поданих суду і досліджених у судовому засіданні з участю всіх учасників судового провадження, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися.

'''За недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження суд ухвалою закриває розгляд заяви про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження і роз’яснює учасникам судового провадження право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.'''

Строк зберігання матеріалів кримінального провадження не має значення для вирішення заяви про їх відновлення.

== Відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження в умовах воєнного стану ==
Відновленню підлягають втрачені матеріали кримінального провадження, яке не завершилося направленням обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності до суду, а також матеріли кримінального провадження, в якому обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності направлено до суду, проте підготовче судове засідання не відбулося; судовий розгляд розпочато, проте рішення суду за результатами його розгляду не ухвалено; судом ухвалено рішення, проте воно не набрало законної сили. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7192:~:text=1.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE,%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%20%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BB%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8. частина 1 статті 6151 КПК України]).

Відновленню за рішенням слідчого судді, суду у разі надходження клопотання від прокурора або від слідчого чи дізнавача, погодженого з прокурором, або від сторони захисту чи потерпілого, або за власною ініціативою суду, за умови наявності витягу з Єдиного реєстру досудового розслідування, або постанови про початок досудового розслідування, винесеної у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5092 статтею 615] цього Кодексу, або ухвали про призначення судового розгляду, наявних у цьому кримінальному провадженні відповідних матеріалів фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інших носіїв інформації, а також копій документів, засвідчених з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису підлягають:

* матеріали кримінального провадження, не направлені з обвинувальним актом; клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності до суду;
* матеріли кримінального провадження, в якому обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності направлено до суду, проте підготовче судове засідання не відбулося; судовий розгляд розпочато, проте рішення суду за результатами його розгляду не ухвалено; судом ухвалено рішення, проте воно не набрало законної сили.

Клопотання про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження розглядається слідчим суддею того суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, судом, який здійснював судове провадження, а в разі неможливості з об’єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - слідчим суддею іншого суду або іншим судом, визначеного в порядку, передбаченому законодавством. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7192 частина 3 статті 6151 КПК України])

У клопотанні зазначаються:

# обставини втрати матеріалів кримінального провадження;
# місцезнаходження копій документів кримінального провадження або відомостей щодо них;
# перелік документів та інших матеріалів, відновлення яких прокурор, слідчий, дізнавач, сторона захисту чи потерпілий вважає необхідним;
# мета відновлення документів та інших матеріалів;
# особи, яким повідомлено про підозру (за наявності);
# особи, які брали участь у кримінальному провадженні, із зазначенням їхнього статусу у такому провадженні;
# перелік слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, проведених у кримінальному провадженні.

До клопотання про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження додаються документи або їх копії, у тому числі не посвідчені в установленому порядку, що збереглися у прокурора, слідчого, дізнавача, сторони захисту чи потерпілого, за умови їх засвідчення кваліфікованим електронним підписом.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7192 частина 4 статті 6151 КПК України])

На підставі зібраних і перевірених матеріалів слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

У разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження в тому обсязі, який, на його думку, є достатнім для ухвалення судового рішення, яким суд завершує відповідну стадію судового провадження, або своєю ухвалою закриває розгляд клопотання про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження і роз’яснює учасникам судового провадження право на повторне звернення з таким клопотанням за наявності необхідних документів.

Речі або документи, на які у кримінальному провадженні було накладено арешт у порядку, передбаченому цим Кодексом, та які були втрачені через об’єктивні обставини, що виникли в умовах воєнного стану, відшкодовуються державою за рахунок державного бюджету у випадках та порядку, передбачених законом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7192:~:text=.%20%D0%A0%D0%B5%D1%87%D1%96%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8,%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC. частина 6 статті 6151 КПК України]).
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Сортування сміття

2025-11-17T14:21:37Z

Olena.horodytska:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2320-20#Text Закон України «Про управління відходами»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/paran1275#n1275 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/820-2017-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2017 року № 820 "Про схвалення Національної стратегії управління відходами в Україні до 2030 року"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#Text Кримінальний кодекс України]

== Основні поняття==
'''Відходи''' - будь-які речовини, матеріали і предмети, яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися.

'''Відходи будівництва та знесення''' - відходи, що утворилися внаслідок діяльності з капітального ремонту, будівництва або знесення будівель і споруд;

'''Відходи харчових продуктів''' - харчові продукти у значенні, наведеному в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/771/97-%D0%B2%D1%80#Text Законі України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів"], що стали відходами;

'''Вдходи, що не є небезпечними''', - відходи, які не мають властивостей, що роблять їх небезпечними, наведені в невичерпному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2320-20#n987 Переліку властивостей, що роблять відходи небезпечними, наведено в додатку 3].

'''Інертні відходи''' - відходи, що не зазнають фізичних, хімічних чи біологічних змін і трансформацій, не розкладаються, не горять, не розкладають, не здійснюють негативного впливу на інші предмети, з якими контактують, та не завдають шкоди здоров’ю людей і не призводять до забруднення навколишнього природного середовища.

'''Медичні відходи''' - відходи, що утворюються внаслідок здійснення діяльності з медичного обслуговування або ветеринарної практики, здійснення експертиз та досліджень у сфері охорони здоров’я, ветеринарної медицини, у тому числі наукових або дослідницьких робіт.

'''Ремонтні відходи''' - залишки речовин, матеріалів, предметів, виробів, що утворилися під час переобладнання, перепланування або поточного ремонту у житловому будинку, окремій квартирі або будинку громадського призначення.

'''Побутові відходи''' – змішані та/або роздільно зібрані відходи від домогосподарств, включаючи відходи паперу, картону, скла, пластику, деревини, текстилю, металу, упаковки, біовідходи, відходи електричного та електронного обладнання, відходи батарей та акумуляторів, небезпечні відходи у складі побутових, великогабаритні та ремонтні відходи, а також змішані та/або роздільно зібрані відходи з інших джерел, якщо ці відходи подібні за своїм складом до відходів домогосподарств.

Побутові відходи не включають відходи промисловості, сільського і лісового господарства, рибальства та аквакультури, резервуарів для септиків, каналізаційних мереж та відходи їх оброблення, включаючи осад стічних вод, транспортні засоби, строк експлуатації яких закінчився, відходи будівництва та знесення, вуличний змет, медичні відходи.

'''Утворювач відходів''' - фізична особа, юридична особа, в результаті діяльності якої утворюються відходи, а також суб’єкти управління відходами, які здійснюють операції із сортування, змішування або інші операції, що призводять до зміни характеристик або складу відходів.

'''Сортування відходів''' — операція, пов’язана з механічним розподілом відходів залежно від їх фізико-хімічних властивостей, матеріальних складових, енергетичної цінності, інших показників з метою їх підготовки до оброблення.

'''Роздільне збирання відходів''' — збирання відходів окремо залежно від їх виду, характеристики та складу у спосіб, що сприятиме їх подальшому обробленню.

== Суб'єкти права власності на відходи ==

* Суб’єктами права власності на відходи є фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава. Іноземці, особи без громадянства можуть набувати право власності на відходи відповідно до закону.

* Територіальні громади є власниками відходів, переданих їх утворювачами або попередніми власниками до систем управління побутовими відходами. Перехід права власності на відходи до інших суб’єктів здійснюється на підставі договору між органом місцевого самоврядування та суб’єктом господарювання у сфері управління відходами або між суб’єктами господарювання у сфері управління відходами. Організації розширеної відповідальності виробника є власниками відходів, прийнятих, зібраних або отриманих в інший спосіб у результаті діяльності такої організації. Перехід права власності на відходи до приватного партнера (концесіонера) здійснюється на умовах договору публічно-приватного партнерства, концесійного договору. Якщо інше не передбачено договором публічно-приватного партнерства, концесійним договором, приватний партнер, концесіонер є власником відходів, переданих територіальною громадою для перевезення до об’єкта оброблення побутових відходів, який спроектований, побудований, реконструйований та обслуговується таким приватним партнером, концесіонером.

* У разі приватизації або реорганізації державного підприємства, у результаті діяльності якого накопичено відходи, право власності на відходи та обов’язок щодо відшкодування заподіяної відходами шкоди для здоров’я людини, майна фізичних або юридичних осіб і навколишнього природного середовища переходить до правонаступника такого підприємства, якщо інше не передбачено договором купівлі-продажу цього підприємства або законом. Договором купівлі-продажу передбачається відповідальність покупця об’єкта приватизації за заподіяння відходами шкоди для здоров’я людини, майна фізичних або юридичних осіб і навколишнього природного середовища (звільнення від відповідальності) у разі виникнення форс-мажорних обставин (стихійне лихо, обставини непереборної сили тощо).

* У разі зміни власника чи користувача земельної ділянки, на якій розміщені відходи, питання про право власності на відходи вирішується договором. За відсутності таких положень у договорі власником відходів є власник земельної ділянки або землекористувач.

== Сортування відходів ==
'''Сортування відходів''' – операція, пов’язана з механічним розподілом відходів залежно від їх фізико-хімічних властивостей, матеріальних складових, енергетичної цінності, інших показників з метою їх підготовки до оброблення.

З 1 січня 2018 року здійснюється роздільне збирання твердих побутових відходів (ТПВ). Папір, скло, пластик, метал збирають окремо у спеціальні контейнери для подальшого надходження на переробку чи повторне використання.

На звичайні сміттєзвалища не мають потрапляти відходи, які розкладаються біологічним шляхом.

Відходи, які утворилися в результаті господарської діяльності, городництва, проведення поточного ремонту квартир, а також гілки, опале листя до відходів, які вивозяться за допомогою контейнерів для ТПВ – не відносяться. Їх складування поблизу контейнерів категорично забороняється. Для вивезення цих відходів необхідно замовляти спецавтомобіль, або придбати талон на самовивіз та складування відходів на міському сміттєзвалищі.

== Права та обов’язки громадян України у сфері поводження з відходами ==
Кожен громадянин має право брати участь в обговоренні питань, пов'язаних із розміщенням, проектуванням, спорудженням та експлуатацією об'єктів поводження з відходами, має право на екологічне страхування і на відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок порушення законодавства про відходи.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства у сфері управління відходами мають право на (частина 1 статті 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2320-20#n192 Закону України «Про управління відходами»]):

* безпечні для їхнього життя та здоров’я умови під час управління відходами;
* одержання у встановленому порядку повної та достовірної інформації про безпечність об’єктів оброблення відходів (тих, що експлуатуються, або будівництво яких розпочато чи планується);
* одержання у встановленому порядку повної та достовірної інформації про плани і програми управління відходами;
* відвідування у встановленому порядку об’єктів оброблення відходів;
* участь в обговоренні питань щодо розвитку законодавства у сфері управління відходами;
* участь в обговоренні питань, пов’язаних із розміщенням, проектуванням, спорудженням та експлуатацією об’єктів оброблення відходів;
* відшкодування шкоди, заподіяної їхньому здоров’ю чи майну внаслідок порушення законодавства у сфері управління відходами;
* участь у розробленні Національного плану управління відходами, регіональних, місцевих планів управління відходами та програми запобігання утворенню відходів у встановленому порядку.

Утворювачі побутових відходів мають '''право''':

1) одержувати у встановленому порядку повну та достовірну інформацію про безпечність об’єктів оброблення побутових відходів;

2) самостійно шляхом компостування обробляти біовідходи на присадибних, дачних і садових ділянках згідно з правилами, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Утворювачі побутових відходів '''зобов’язані''' (в тому числі і фізичні особи):

1) укладати договори з виконавцем послуги з управління побутовими відходами та вносити у встановленому порядку плату за послугу з управління побутовими відходами;

2) забезпечувати передачу побутових відходів до системи управління побутовими відходами, а побутові відходи, на які поширюється розширена відповідальність виробника, - до системи приймання або роздільного збирання, створеної організаціями розширеної відповідальності виробників;

3) забезпечувати у встановленому порядку роздільне збирання відходів за наявності об’єкта оброблення відходів.

== Відповідальність за порушення законодавства у сфері поводження з відходами ==
За порушення законодавства у сфері поводження з відходами передбачена:

1) '''адміністративна відповідальність''' (за псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель: забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, виробничими та іншими відходами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2052.%20%D0%9F%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C стаття 52 КУпАП]); порушення вимог щодо охорони територіальних і внутрішніх морських вод від забруднення і засмічення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2059.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83%D1%80%D1%81%D1%96%D0%B2 стаття 59 КУпАП]); пошкодження лісу стічними водами, хімічними речовинами, шкідливими викидами, відходами і покидьками ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2072.%20%D0%9F%D0%BE%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%83%20%D1%81%D1%82%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%85%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D1%8E%20%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%88%D0%BA%D1%96%D0%B4%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B8%D0%B4%D1%8C%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8 стаття 72 КУпАП]); засмічення лісів відходами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2073.%20%D0%97%D0%B0%D1%81%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%96%D0%B2%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8 стаття 73 КУпАП]); порушення правил складування, зберігання, розміщення, транспортування, утилізації, ліквідації та використання відходів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2082.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D1%97%D1%85%20%D0%B7%D0%B1%D0%B8%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%83%D1%82%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%2C%20%D0%B7%D0%BD%D0%B5%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F стаття 82 КУпАП]);

2) '''дисциплінарна відповідальність''' (наприклад, догана або звільнення). До такого виду відповідальності притягаються особи, які здійснюють трудові обов'язки, якщо в процесі їх виконання допущено порушення законодавства про поводження з доходами;

3) '''цивільна відповідальність''' полягає в відшкодуванні шкоди, завданої навколишньому природному середовищу;

4) '''кримінальна відповідальність,''' яка настає за незаконне ввезення на територію України відходів і вторинної сировини чи транзит через її територію відходів або вторинної сировини без належного дозволу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n1836:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20268.%20%D0%9D%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D1%96%20%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8 стаття 268 Кримінального кодексу України]).

[[index.php?title=Категорія:Екологічне право]]
[[index.php?title=Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]

Алгоритим дій у разі оформлення шахрайського онлайн-кредиту

2025-10-10T07:49:21Z

Olena.horodytska:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закон України «Про споживче кредитування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України «Про електронну комерцію»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закон України «Про захист прав споживачів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0223-19#Text Порядок ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події]

== Що таке онлайн – кредит? ==
'''Онлайн кредит -''' це кредитний договір, оформлений через мережу Інтернет, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

Детельніше за посиланням: [https://legalaid.wiki/index.php/%D0%9E%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F:_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 Онлайн кредитування: порядок оформлення та особливості]

== Що робити, якщо шахрай оформив онлайн - кредит на Ваше ім’я? ==
За підозри укладення на Ваше ім’я договору онлайн – кредиту, необхідно дізнатися, в якій мікрофінансовій організації (далі - МФО) чи банку оформлено кредит та на яку суму.

Зробити це можна:

* '''Перевіривши власну кредитну історію,''' в результаті чого Ви дізнаєтеся чи робили банки/МФО запити до вашої кредитної історії перед оформленням кредиту та перелік організацій, в які звернулись шахраї (дані можуть і не міститись). За допомогою сервісів перевірки можна отримати інформацію (довідку), яка може надаватися безкоштовно раз на рік, повторно – на платній основі. Також сповіщення про перевірку кредитної історії з 4 січня 2022 р. надходять в мобільний додаток '''Дія.'''
Перевірити кредитну історію можна за допомогою таких сервісів як:
# [https://www.ubki.ua/credit-history-ua Українське бюро кредитних історій] (безкоштовна перевірка кредитної історії раз в рік, наступні - платні). Якщо Ви виявите шахрайські кредити — подайте запит на оскарження кредитної історії. Бюро у свою чергу звернеться до кредитора для уточнення інформації та внесе зміни до кредитної історії у разі підтвердження факту шахрайства;
# [https://credithistory.com.ua/uk-ua/pozichalnikam/kreditna-istoriya Міжнародне бюро кредитних історій;]
# [https://my.pvbki.com/Cabinet/Home/CreditHistory Перше українське бюро кредитних історій;]
# [https://my.creditua.com/ Українське кредитне бюро.]

* '''Перевіривши інформацію про відкриті судові провадження по справі про стягнення непогашеної заборгованості в реєстрі судових рішень через сайт [https://court.gov.ua/fair/ Судової влади України]''' або наявність відкритих виконавчих проваджень в '''[https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Реєстрі боржників] чи [https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Системі виконавчих проваджень]'''. Також інформація про відкриття судового провадження чи виконавчого провадження надходить в мобільний додаток Дія.

Як діяти, якщо на Вас оформили онлайн-кредит, про який Вам не відомо:

* '''зверніться до МФО чи банку''' та повідомте, що кредит оформляли не Ви та отримайте всі документи по цому кредиту (номер договору, дату його укладання, суму позики та інше). Напишіть офіційний запит про надання завірених копій договору та виписок за цим кредитом. Поясніть, що ви кредит не брали, і вимагайте скасувати заборгованість Ви вправі записувати всі телефоні розмови із співробітниками МФО чи колекторами;
* '''зверніться до поліції із заявою''' щодо вчинення кримінального правопорушення (наприклад, шахрайства), яке полягає у оформленні на Вас кредиту, щоб правоохоронні органи зафіксували факт правопорушення та внесли інформацію про нього до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Якщо шахраї заволоділи вашим паспортом внаслідок втрати/викрадення слід написати заяву про втрату паспорта, щоб шахраї не мали можливості звертатись в інші МФО чи банки. При незаконному укладенні кредитного онлайн – договору важливо звернутися безпосередньо до кіберполіції. У разі, якщо поліція може не знайти злочинців та намагатиметься закрити кримінальну справу, ви можете оскаржити постанову про закриття кримінального провадження до суду на протязі 10 днів (строк в окремих випадках можна продовжити і рахувати з моменту вручення такої постанови).
* '''звернутися до Національного банку України''' зі скаргою на фінансову установу (МФО) для проведення перевірки та інформування вас про її результати;
* '''звернутися до суду''' про визнання договору позики (кредитного договору) недійсним. Якщо справа про стягнення заборгованості тільки на стадії судового розгляду Ви можете повідомити суд про шахрайство та відкрите кримінальне провадження. Також Ви можете отримати представника у суді від системи безоплатної правничої допомоги, якщо маєте на це право (детельніше: [https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0 Правнича допомога].

У разі, якщо МФО відступило право вимоги колекторам і вам телефонують з погрозами, тоді слід звернутись до правоохоронних органів із заявою про відкриття кримінального провадження за наступними статтями Кримінального кодексу України: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1190 стаття 182 - Порушення недоторканності приватного життя]; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1254 стаття 189 – Вимагання]; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1263 стаття 190 - Шахрайство]; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2452 стаття 355 - Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань]. Записуйте всі розмови з колекторами та зберігайте документи, що надходять на вашу адресу.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0223-19#Text:~:text=4.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0,%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%205). пункту 4 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події], якщо заява (повідомлення) надійшла до органу (підрозділу) поліції під час особистого звернення заявника одночасно з її (його) реєстрацією в ІТС ІПНП або журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (далі - журнал ЄО), уповноважена службова особа оформлює та видає заявникові талон-повідомлення ЄО про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0223-19?find=1&text=%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D0%B5#w1_1:~:text=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%94,%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. пункту 2 розділу ІІ вищезгаданого Порядку], особу, яка заявляє або повідомляє про кримінальне правопорушення, уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції або інший поліцейський попереджає про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, передбачену статтею 383 Кримінального кодексу України.

Після того, як буде доведено факт шахрайства, ви можете звернутися в Бюро кредитних історій з вимогою вилучити запис про незаконний кредит з Вашої кредитної історії.

== Див. також: ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Кредитна_історія:_організація,_формування_та_обігу._Бюро_кредитних_історій Кредитна історія: організація, формування та обігу. Бюро кредитних історій]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Стягнення_боргу_за_онлайн_кредитом Стягнення боргу за онлайн кредитом]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Види_мобільних_шахрайств_та_методи_їх_протидії Види мобільних шахрайств та методи їх протидії]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Шахрайство Шахрайство]

[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]

Оскарження дій та контроль за діяльністю приватних виконавців

2025-08-06T08:11:32Z

Olena.horodytska: /* Вартість звернення до суду */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]»
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1195-18 Наказ Міністерства юстиції України від 22.10.2018 № 3284/5 "Про затвердження Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців"]
== Шляхи здійснення контролю за діяльністю приватного виконавця ==
* Міністерство юстиції України проводить планові і позапланові перевірки
* Рада приватних виконавців України здійснює перевірку діяльності приватного виконавця за зверненням учасника виконавчого провадження або за власною ініціативою .
'''Планові перевірки''' проводяться згідно з графіком проведення планових перевірок діяльності приватних виконавців, який затверджує керівник структурного підрозділу Міністерства.

Перша планова перевірка діяльності приватного виконавця проводиться не раніше ніж через рік із дня внесення інформації про приватного виконавця до Єдиного реєстру приватних виконавців України (не враховуючи строк зупинення діяльності приватного виконавця).

Наступні планові перевірки проводяться не частіше ніж один раз на два роки з дати початку проведення попередньої планової перевірки.

'''Позапланові перевірки''' проводяться на підставі:
# заяви приватного виконавця про проведення перевірки;
# письмових звернень учасників виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця;
# неподання приватним виконавцем у встановлені строки звітності чи іншої інформації та/або подання недостовірної інформації.
Якщо під час здійснення перевірки фіксуються ознаки дисциплінарного проступку приватного виконавця Міністерство юстиції України подає вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії щодо притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

Рада приватних виконавців України здійснює перевірку діяльності приватного виконавця на предмет дотримання ним:
# статуту Асоціації приватних виконавців України;
# Кодексу професійної етики приватного виконавця;
# рішень Ради приватних виконавців України та з’їзду приватних виконавців України, пов’язаних із діяльністю приватних виконавців.

Рада приватних виконавців України зобов’язана протягом 30 робочих днів з дня отримання пояснень приватного виконавця або часу, коли такі пояснення мали бути отримані, у разі їх ненадання розглянути надані матеріали на предмет наявності ознак дисциплінарного проступку та вирішити питання щодо внесення до Дисциплінарної комісії приватних виконавців подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.
{| class="wikitable"
|+
!УВАГА! Під час воєнного стану планові та позапланові перевірки діяльності приватних виконавців не проводяться, крім перевірок приватних виконавців, стосовно яких є сумніви щодо факту здійснення ними своєї діяльності в офісі приватного виконавця. У разі якщо на день введення воєнного стану позапланова перевірка діяльності приватного виконавця не була проведена, така перевірка проводиться в порядку, встановленому Міністерством юстиції України, після припинення або скасування воєнного стану за письмовим зверненням учасника виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця
|}
{| class="wikitable"
|-
| [https://erpv.minjust.gov.ua/#/search-private-performer Єдиний реєстр приватних виконавців України]
|}
== Підстави для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності ==
У разі виявлення під час здійснення планових та позапланових перевірок діяльності приватного виконавця ознак дисциплінарного проступку, а саме:

* факту зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю приватного виконавця;
* розголошення професійної таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;
* невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків,

структурний підрозділ Міністерства вносить вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії приватних виконавців про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

== Позасудовий порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця ==
Дисциплінарна комісія, відповідно до покладених на неї завдань, розглядає подання Міністерства юстиції України, Ради приватних виконавців України про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності; у разі надходження скарг на діяльність приватних виконавців направляє їх на перевірку Міністерству юстиції України чи Раді приватних виконавців України; приймає рішення на підставі подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.

За результатами розгляду подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності Дисциплінарна комісія вправі прийняти наступні рішення:
* задовольнити подання та застосувати до приватного виконавця дисциплінарне стягнення;
* відхилити подання та направити матеріали для повторної перевірки діяльності приватного виконавця;
* відхилити подання та відмовити в застосуванні до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.
Згідно із законодавством у випадку вчинення приватним виконавцем дисциплінарного проступку до нього може застосовуватись одне з наступних дисциплінарних стягнень:
* попередження;
* догана;
* зупинення діяльності приватного виконавця на строк до шести місяців;
* припинення діяльності приватного виконавця.
Міністерство юстиції України своїм наказом вводить в дію Рішення Дисциплінарної комісії про задоволення відповідного подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення. Проте таке рішення може бути оскаржено до суду.

Про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення робиться запис у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.
== Куди звернутися ==
Учасник виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця вправі письмово звернутися до Міністерства юстиції та в Раду приватних виконавців України щодо перевірки діяльності приватного виконавця. Крім цього, у разі надходження скарг на діяльність приватних виконавців до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, остання направляє їх на перевірку Міністерству юстиції України чи Раді приватних виконавців України.
== Строки розгляду звернень з приводу перевірки діяльності приватних виконавців ==
Перевірка Радою приватних виконавців України діяльності приватного виконавця здійснюється шляхом надсилання приватному виконавцю письмового запиту в межах предмета перевірки. Протягом 15 календарних днів з дня отримання запиту приватний виконавець зобов’язаний надати Раді приватних виконавців України пояснення та копії відповідних документів. Рада приватних виконавців України зобов’язана протягом 30 робочих днів з дня отримання пояснень приватного виконавця або часу, коли такі пояснення мали бути отримані, у разі їх ненадання розглянути надані матеріали на предмет наявності ознак дисциплінарного проступку та вирішити питання щодо внесення до Дисциплінарної комісії приватних виконавців подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

Як наслідок, якщо фіксується факт ознак дисциплінарного проступку приватного виконавця Міністерство юстиції України вносить вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарна комісія розглядає подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та приймає рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення протягом двох місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

У разі якщо подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності внесено за результатами перевірки діяльності приватного виконавця, здійсненої на підставі скарги учасника виконавчого провадження, яка одночасно є предметом судового розгляду з оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця, Дисциплінарна комісія відкладає розгляд цього подання до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду такої скарги. Варто зазначити, що такому випадку вищезазначений перебіг строку про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення зупиняється до набрання судовим рішенням законної сили.

'''Рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, введене в дію наказом Міністерства юстиції України, може бути оскаржено до суду.'''
{| class="wikitable"
|+
!Увага! До припинення або скасування воєнного стану в Україні ЗУПИНЯЮТЬСЯ строки розгляду Дисциплінарною комісією подань про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та прийняття рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.
|}

== Судовий порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця ==
Відповідно до ст. 74 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Ст. 262 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] передбачено, що суд може постановити окрему ухвалу щодо приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких належить притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність в діях (бездіяльності)таких осіб ознак кримінального правопорушення.

Згідно ст. 447 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], ст. 339 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК України] сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою , якщо вважають , що рішенням , дією або бездіяльністю приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ст. 287 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають , що рішенням, дією або бездіяльністю приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
== Куди звернутися ==
* До суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
* До місцевого адміністративного суду (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди).
{| class="wikitable"
|+
|'''Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.'''
|}
== Строки звернення до суду для оскарження ==
Позовну заяву може бути подано до суду:
* у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
* у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
== Вартість звернення до суду ==
Згідно ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] плата за адміністративний позов немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2025 року становить 1211 грн. 20 коп.).

За адміністративний позов майнового характеру – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання скарг на рішення, дії, або бездіяльність приватного виконавця до суду як суду, який видав виконавчий документ, судовий збір не сплачується.

'''Перелік необхідних документів:'''
* скарга на рішення, дії, або бездіяльність приватного виконавця
* адміністративний позов
== Строки розгляду судом скарг чи позову ==
Згідно ст. 450 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] , ст. 342 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК України] (ст.342), ст. 287 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] скарга, позовна заява розглядається у '''десятиденний строк''' у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржуються.

Ст. 451 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], ст.343 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК України] передбачають, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

'''Порядок апеляційного оскарження:'''

Відповідно до ст. 354 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо розгляду скарг на дії(бездіяльність) приватного виконавця протягом 15 днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до частини 6 ст. 287 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення
== Корисні посилання ==
* [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/Oglyad_vik_prov_Gosr_spr.pdf ОГЛЯД практики застосування Верховним Судом Закону України "Про виконавче провадження"]
== Див. також ==
* [[Інститут приватних виконавців]]
* [[Державні та приватні виконавці: права, обов'язки, компетенції, відповідальність]]
[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]
[[Категорія:Суди]]

Компенсація особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю

2025-08-06T07:52:49Z

Olena.horodytska:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text Закон України "Про соціальні послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF#T Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859 "Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0639-22#n7 Наказ Міністерства соціальної політики України від 17.05.2022 № 150 "Про затвердження Методики обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї для надання соціальних послуг"].
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0221-21#n19 Наказ Міністерства соціальної політики України від 29.01.2021 року № 37 "Про затвердження форм документів, необхідних для призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі"]
== Загальні положення ==
Законодавство України передбачає виплату '''компенсації за догляд''' для фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності '''на непрофесійній основі''', без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг особам з числа членів своєї сім'ї, які спільно з нею проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки та є:
* особами з інвалідністю 1 групи;
* дітьми з інвалідністю;
* громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;
* невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;
* дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1161-2018-%D0%BF#Text Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2018 року № 1161].
'''Компенсація не призначається''' фізичним особам, які здійснюють догляд, якщо особи, за якими здійснюється догляд, отримують соціальні послуги догляду вдома, паліативного догляду та стаціонарного догляду.

Якщо фізична особа здійснює догляд за декількома особами, то компенсацію за догляд така особа зможе отримати лише одну.

Для підтвердження факту спільного проживання з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та догляду за нею складається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0221-21#n25 акт про проведення обстеження сім’ї] фахівцями уповноваженого органу. Форма акта про проведення обстеження сім’ї затверджується Мінсоцполітики.

Якщо фізична особа надає соціальні послуги за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, але має інше зареєстроване місце проживання, обстеження сім’ї для встановлення факту догляду є обов’язковим.
== Розрахунок розміру компенсації ==
Компенсація призначається на '''12 місяців і виплачується щомісяця за рахунок коштів місцевого бюджету з місяця звернення за нею, якщо протягом місяця з дня звернення подано всі необхідні документи.''' Якщо в у довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, медичному висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді зазначено інший строк, то компенсація призначається на такий строк, але не більше 12 місяців.

'''Розмір компенсації''' обчислюється як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, установленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи, яка надає соціальні послуги,за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення із заявою про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму на 1 січня відповідного року компенсація перераховується без звернення фізичної особи, яка надає соціальні послуги. Уповноважені органи проводять перерахунок раніше призначеної компенсації з місяця встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Середньомісячний сукупний дохід фізичної особи - надавача соціальної послуги визначається шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-телекомунікаційними системами органів влади, підприємств, установ, організацій та обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу її сім’ї на кількість членів сім'ї, які включаються до її складу. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0639-22#Text Методика обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї для надання соціальних послуг, затверджена наказом Мінсоцполітики від 17 травня 2022 р. № 150.]

У разі введення надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях компенсація за догляд, передбачена цією частиною, особам із числа внутрішньо переміщених осіб за новим місцем їх проживання/перебування разом із особами, за якими вони здійснюють догляд, призначається і виплачується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.7 ст.13 ЗУ "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text Про соціальні послуги]")
==Куди звертатися==
Для того, щоб отримати компенсацію за догляд, фізичній особі потрібно звернутися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення '''за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.''' Якщо структурний підрозділ з питань соціального захисту населення відсутній, то потрібно звернутися до уповноваженої посадової особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади або до центру надання адміністративних послуг.

'''УВАГА!''' Якщо фізична особа надає соціальні послуги за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, але має інше зареєстроване місце проживання, структурні підрозділи перевіряють (із використанням інформаційних систем) відомості щодо неотримання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, компенсації за зареєстрованим місцем проживання.
==Необхідний перелік документів для отримання компенсації==
Фізична особа, '''яка надає догляд''', має звернутися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення (уповноваженої особи або центру надання адміністративних послуг) з '''заявою про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі у паперовій.'''
[[Файл:Заява_про_згоду_надавати_соціальні_послугм.doc|міні]]
Законний представник або '''особа, яка потребує догляду''', подає заяву про згоду отримувати соціальні послуги від фізичної особи, яка надає соціальні послуги.
[[Файл:Заява про згоду отримувати соціальні послуги (1).doc|міні]]
Такі заяви можна подати і в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг.

Разом з вищевказаними заявами для призначення компенсації фізична особа, яка здійснює догляд, подає:

'''1) у паперовій формі:'''
# заява про надання компенсації;
# заява про перерахування коштів із зазначенням рахунка в установі банку;
# копія паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Для іноземців та осіб без громадянства - копія посвідчення біженця, копія посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або копія паспортного документа іноземця та копія посвідки на тимчасове проживання/посвідка на постійне проживання (подається фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, якій надаються соціальні послуги на непрофесійній основі);
# копія документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, у якому зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) (подається фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі);
# копія свідоцтва про народження дитини (у разі надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі дитині);
#декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім’ї заявника;[[Файл:Декларація форма.doc|міні]]
#копія акта огляду медико-соціальною експертною комісією (для осіб з інвалідністю) або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
# висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0511-21#Text за формою, затвердженою МОЗ];
# висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді невиліковно хворих осіб, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, за формою, затвердженою МОЗ;
# копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ;
# довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими МОЗ;
# копія рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
# копія рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для опікунів або піклувальників);
'''2) в електронній формі:'''
* заява про надання компенсації;
* декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім’ї заявника та відомості про членів його сім’ї (прізвище, ім’я та по батькові, сімейний стан, число, місяць і рік народження, серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України чи документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
* відомості про свідоцтво про народження дитини (серія, номер, дата видачі, прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) дитини, прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) батьків;
* скановані копії документів, зазначених в абзацах 8-13 переліку документів для подання в паперовій формі, з урахуванням категорії особи, яка потребує надання соціальних послуг.
'''''ВАЖЛИВО!''''' На заяви та відомості, що подаються в електронній формі, накладаються електронні підписи, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів фізичної особи, яка надає соціальні послуги, та особи/законного представника особи, яка потребує надання соціальних послуг.

Протягом двох робочих днів після отримання заяв про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги здійснює комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, за показниками згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF#n188:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%0A%D0%B4%D0%BE%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2007.05.2022%7D додатком.]

Комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, здійснюється фахівцями уповноваженого органу разом із представниками закладу охорони здоров’я, надавачів соціальних послуг із залученням особи, яка потребує надання соціальних послуг, та/або її законного представника.

За результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, уповноваженим органом готується висновок за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF#n188:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%0A%D0%B4%D0%BE%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2007.05.2022%7D додатком.]

Особа потребує надання соціальних послуг, якщо за результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, їй установлено IV чи V групу рухової активності.

Рішення про призначення компенсації або про відмову в її наданні приймається уповноваженим органом протягом 10 днів з дати подання необхіднихх документів і наступного дня після його прийняття надсилається фізичній особі, яка надає соціальні послуги.

==Підстави припинення та тимчасового зупинення виплати компенсації==
Виплата компенсації '''припиняється''' у разі:
* зміни місця проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, чи фізичної особи, яка надає соціальні послуги та отримує компенсацію;
* смерті особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;
* смерті фізичної особи, яка надавала соціальні послуги та отримувала компенсацію;
* перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, на повному державному утриманні або отримання соціальних послуг стаціонарного догляду, паліативного догляду в умовах стаціонару за плату.
У разі виникнення обставин, внаслідок яких '''припиняється''' догляд, фізична особа, яка надає соціальні послуги та отримує компенсацію, зобов’язана в десятиденний строк письмово повідомити про це структурним підрозділам, що здійснюють її виплату. Виплата компенсації припиняється з місяця, що настає за тим, у якому сталися зміни.

Для продовження виплати компенсації на наступний строк подаються заява про надання компенсації, декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї), документи, зазначені в абзацах восьмому - чотирнадцятому підпункту 1 пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF#T Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859], крім копії акта огляду медико-соціальною експертною комісією, висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді у разі, коли їх видано безстроково або якщо строк не зазначено.

Виплата компенсації '''тимчасово зупиняється''' у разі пропущення особою з інвалідністю I групи проведення оцінювання повсякденного функціонування особи або дитиною з інвалідністю, дитиною, яка хворіє на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку - огляду лікарсько-консультаційними комісіями. Виплата поновлюється після продовження інвалідності чи проходження огляду відповідно до заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі з дня її зупинення, але не більше ніж за один місяць.

==Виплата неодержаних сум компенсацій за минулий період==
Суми компенсації, не отримані своєчасно фізичною особою, яка надає соціальні послуги, виплачуються за минулий період, але не більш як за 12 місяців, що передують місяцю звернення за їх отриманням.

Суми компенсації, не отримані фізичною особою, яка надає соціальні послуги, з вини структурного підрозділу, який їх призначає та виплачує, виплачуються за минулий період без обмеження будь-яким строком. При цьому виплата за минулий період проводиться з урахуванням прожиткового мінімуму, затвердженого на момент виплати.

Суми компенсації, що нараховані фізичній особі, яка надає соціальні послуги, та залишилися недоотриманими у зв’язку з її смертю, виплачуються за весь період по місяць (включно), що настає за тим, у якому сталися зміни, членам її сім’ї.

'''''У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму на 1 січня відповідного року, перерахунок розміру компенсації здійснюється без подання заяви фізичною особою, яка надає соціальні послуги.'''''

<big>'''Призначення, виплата та контроль за наданням соціальних послуг фізичними особами'''</big>

Рішення уповноваженого органу про відмову у призначенні компенсації може бути оскаржено в суді.

На кожну фізичну особу, яка надає соціальні послуги та отримує компенсацію, відповідним структурним підрозділом формується особова справа, в якій зберігаються матеріали, необхідні для призначення компенсації.

В особовому рахунку, що заповнюється на підставі документів особової справи, фіксуються відомості про виплату компенсації.

Суми компенсації, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку фізичної особи, яка надає соціальні послуги, через подання документів із завідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім’ї, приховування обставин, які впливають на призначення і виплату компенсації тощо, стягуються відповідно до законодавства.

Відрахування надміру виплаченої суми компенсації на підставі рішень відповідних структурних підрозділів проводиться у щомісячному розмірі не більш як 20 відсотків суми виплачуваної компенсації.

Якщо фізична особа, яка надає соціальні послуги, не повернула добровільно надміру виплачені їй суми, вони стягуються в судовому порядку на підставі заяви структурного підрозділу, що призначив компенсацію.

Структурні підрозділи, що призначають та виплачують компенсацію, здійснюють контроль за наданням соціальних послуг фізичними особами, які надають соціальні послуги.
== Див. також ==
* [[Інвалідність та порядок її встановлення]]
* [[Порядок встановлення інвалідності дитини]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]

Порядок відшкодування коштів державного або місцевого бюджету, витрачених на оплату послуг з підготовки фахівців

2025-06-18T06:48:17Z

Olena.horodytska: /* Право на повторне безоплатне здобуття вищої освіти */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/658-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 року № 658 "Про затвердження Порядку відшкодування коштів державного або місцевого бюджету, витрачених на оплату послуг з підготовки фахівців"]
== Право на повторне безоплатне здобуття вищої освіти ==
Громадяни України, які не завершили навчання за кошти державного або місцевого бюджету за певним ступенем освіти, мають право повторно безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних закладах вищої освіти за тим самим ступенем освіти, '''за умови відшкодування до державного або місцевого бюджету коштів, витрачених на оплату послуг з підготовки фахівців''', у [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/658-2015-%D0%BF порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text:~:text=%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96,%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. абз. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про вищу освіту"])

Відтак, відшкодовують кошти особи, які починаючи з 1 вересня 2015 р. будуть повторно здобувати вищу освіту за державним або регіональним замовленням у державних або комунальних вищих навчальних закладах, а також (п. 1-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/658-2015-%D0%BF#Text:~:text=1.%20%D0%A6%D0%B5%D0%B9%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA,%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%85. Порядку відшкодування коштів державного або місцевого бюджету, витрачених на оплату послуг з підготовки фахівців]:

* навчалися за державним або регіональним замовленням у вищих навчальних закладах (крім вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання або військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, для яких відповідно до законодавства передбачено окремий порядок відшкодування витрат, пов’язаних з утриманням (утриманням та навчанням) певних категорій здобувачів вищої освіти у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання або військових начальних підрозділах вищих навчальних закладів);
* не завершили навчання за відповідним ступенем вищої освіти;
* бажають повторно здобувати вищу освіту за державним або регіональним замовленням у державних (комунальних) вищих навчальних закладах за тим самим ступенем освіти.

Вищий навчальний заклад, до якого особу зараховано, за її бажанням може здійснити зарахування кредитів Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи, за якими вона атестована за попереднім місцем навчання, включаючи дисципліни, що вільно вибрані особою, на підставі академічної довідки, виданої в установленому порядку за попереднім місцем навчання.

== Порядок відшкодування коштів ==
У разі наявності за результатами вступних випробувань відповідно до законодавства підстав для зарахування особи для повторного здобуття вищої освіти за певним ступенем за державним або регіональним замовленням керівник відповідного вищого навчального закладу видає наказ про її зарахування до числа здобувачів вищої освіти та встановлює строк відшкодування такою особою коштів '''не пізніше 10 робочих днів''' з дня початку відповідного навчального року. '''Розрахунок коштів, що підлягають відшкодуванню.'''

Розрахунок коштів, що підлягають відшкодуванню здобувачем вищої освіти, який навчався за державним або регіональним замовленням за денною формою навчання, здійснюється за такою формулою:
{| class="wikitable"
|-
| <big>'''S = Σ (Vі × 0,5) × ((K - Kз)/K)'''</big>
де <big>'''S'''</big> - кошти, що підлягають відшкодуванню здобувачем вищої освіти, який навчався за державним або регіональним замовленням за денною
формою навчання;

<big>'''Vi'''</big> - середня вартість навчання за рахунок загального фонду державного або місцевого бюджету одного здобувача вищої освіти згідно з
інформацією про виконання паспорта бюджетної програми за <big>'''і'''</big>-тий календарний рік головного розпорядника коштів, до сфери управління якого належав вищий
навчальний заклад у <big>'''і'''</big>-тому році і в якому особа здобувала вищу освіту за державним або регіональним замовленням за денною формою навчання минулого разу
(відповідно <big>'''Vi × 0,5'''</big> - середня вартість навчання одного здобувача вищої освіти протягом одного навчального семестру у <big>'''і'''</big>-тому календарному
році).

У випадку, якщо особа вперше здобувала вищу освіту за відповідним ступенем вищої освіти за державним або регіональним замовленням у державному
(комунальному) вищому навчальному закладі до запровадження програмно-цільового методу у бюджетному процесі, у зв’язку з чим відсутня інформація про
виконання паспорта бюджетної програми за відповідний рік, <big>'''Vi'''</big> розраховується як середня вартість навчання за рахунок загального фонду
державного або місцевого бюджету одного приведеного здобувача вищої освіти за <big>'''і'''</big>-тий рік згідно із касовими видатками звіту про фінансово-господарську
діяльність державного (комунального) вищого навчального закладу, в якому особа здобувала вищу освіту за державним або регіональним замовленням минулого
разу (відповідно <big>'''Vi × 0,5'''</big> - середня вартість навчання одного здобувача вищої освіти протягом одного навчального семестру);

<big>'''К'''</big> - загальна кількість кредитів Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (далі - трансферно-накопичувальна система), за
якими особа пройшла навчання для здобуття певного ступеня освіти за попереднім місцем навчання (визначається згідно з академічною довідкою, виданою особі
у встановленому законодавством порядку). Кількість кредитів трансферно-накопичувальної системи навчального семестру, у якому здобувач вищої освіти не завершив навчання і вибув з вищого навчального закладу за попереднім місцем навчання, встановлюється на рівні нормативу кредитів трансферно-накопичувальної системи на один навчальний семестр (30 кредитів трансферно-накопичувальної системи незалежно від фактичної тривалості навчання здобувача вищої освіти протягом останнього навчального семестру за попереднім місцем навчання);

<big>'''Kз'''</big> - загальна кількість кредитів трансферно-накопичувальної системи, за якими особу атестовано за попереднім місцем навчання і які
зараховані вищим навчальним закладом за новим місцем навчання.
|}
При цьому середня вартість навчання протягом одного навчального семестру (першого навчального семестру (<big>'''і-1'''</big>)-го календарного року або другого навчального семестру <big>'''і'''</big>-того календарного року) розраховується як 0,5 середньої вартості навчання відповідно (<big>'''і-1'''</big>)-го або <big>'''і'''</big>-того року незалежно від фактичних календарних дат початку та закінчення відповідних навчальних семестрів.

Сума коштів, що підлягають відшкодуванню здобувачем вищої освіти, який навчався за державним або регіональним замовленням за '''заочною (дистанційною) або вечірньою формою навчання''', дорівнює <big>'''0,35 × S'''</big> або <big>'''0,85 × S'''</big> відповідно.

Джерелом інформації про виконання паспорта бюджетної програми за календарний рік є звіт про виконання паспорта бюджетної програми за цей рік, що міститься на офіційному веб-сайті головного розпорядника коштів.
{| class="wikitable"
|-
| [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/658-2015-%D0%BF#n52 Приклад обчислення суми відшкодування коштів]
|}
На підставі розрахунку, вищий навчальний заклад, до якого особу зараховано для повторного здобуття вищої освіти за державним або регіональним замовленням, '''не пізніше трьох робочих днів''' з дня її звернення, надає такій особі розрахунковий документ для відшкодування коштів. При цьому сума коштів, отримана в результаті розрахунку, збільшується на коефіцієнт, що дорівнює добутку офіційно встановлених коефіцієнтів інфляції на відповідний календарний рік, що визначений за період від дати відрахування особи з вищого навчального закладу до 1 січня року, в якому особу зараховано для повторного здобуття вищої освіти за державним або регіональним замовленням.
=== Реструктуризація відшкодування коштів ===
Керівник вищого навчального закладу, до якого особу зараховано для повторного здобуття вищої освіти за державним або регіональним замовленням, може самостійно реструктуризувати відшкодування коштів та встановити строк їх відшкодування протягом поточного навчального року за вмотивованою заявою особи з урахуванням її матеріального стану. При цьому перший платіж повинен становити '''не менше 50%''' загального розміру коштів, що підлягають відшкодуванню.

Відшкодування особою коштів до державного або місцевого бюджету здійснюється у встановленому законодавством порядку.
=== Підтвердження оплати відшкодування===
Документ, що підтверджує повне або часткове відшкодування коштів до державного або відповідного місцевого бюджету в установленому розмірі, подається до вищого навчального закладу, до якого особа зарахована для повторного здобуття вищої освіти за державним або регіональним замовленням, '''не пізніше 10 робочих днів''' з дня здійснення платежу.

Особа, яка не подала зазначеного документа в установлений строк, '''підлягає негайному відрахуванню''' з числа здобувачів вищої освіти за державним або регіональним замовленням у певному вищому навчальному закладі.

У разі відмови від добровільного відшкодування платежів, в тому числі реструктуризованих, особа '''негайно відраховується''' з числа здобувачів вищої освіти за державним або регіональним замовленням у певному вищому навчальному закладі.

За встановленою процедурою відрахування студента здійснюється після затвердження керівником відповідного закладу вищої освіти наказу про його відрахування з наступним внесенням змін до Єдиної Державної Електронної Бази з питань Освіти (далі - ЄДЕБО). Зазначене потребує часу, виконання певних дій організаційного характеру, а іноді, залучення інших установ та організацій (наприклад, отримання погодження служби у справах неповнолітніх).

У такому випадку, у разі, якщо студент написав заяву про відрахування до початку навчального року і не приступив до навчальних занять, на нього не розповсюджується дія Порядку, незалежно від дати затвердження вищим навчальним закладом наказу про відрахування такого студента. Відповідальність за своєчасне та коректне внесення змін до ЄДЕБО покладається на керівництво вищого навчального закладу.

[https://mon.gov.ua/news/rozyasnennya-departamentu-ekonomiki-ta-finansuvannya-shchodo-vidshkoduvannya-koshtiv-derzhavnogo-abo-mistsevogo-byudzhetu-vitrachenikh-na-oplatu-poslug-z-pidgotovki-fakhivtsiv-2 Роз’яснення щодо застосування цього Порядку надає МОН]
[[Категорія:Право на освіту]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]

Стягнення аліментів з батьків, позбавлених батьківських прав

2025-05-29T12:24:26Z

Olena.horodytska:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція ООН про права дитини]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#n3 Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 тавня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]
== Загальна інформація ==
Відповідно до частини другої статті 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року] батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття (стаття 180 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).

Відповідно до статті 247 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] встановлення опіки та піклування не припиняє права дитини на отримання пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв’язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, призначених дитині відповідно до законів України, а також права власності дитини на ці виплати.

Держава несе субсидіарний (додатковий) обов’язок щодо надання дитині матеріального забезпечення, який може виконуватися різними способами. Одним із таких способів є призначення [https://legalaid.wiki/index.php/%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0_%D0%B4%D1%96%D1%82%D1%8F%D0%BC,_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%B8_%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%83%D1%85%D0%B8%D0%BB%D1%8F%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2 тимчасової державної допомоги] з урахуванням матеріального стану сім’ї, у якій виховується дитина, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (у випадках, коли місце проживання її батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину). ЇЇ виплата здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Насамперед, метою призначення тимчасової державної допомоги є тимчасове утримання неповнолітньої дитини. Важливо, що у випадку позбавлення батьківських прав та встановлення опіки та піклування, виплата такої допомоги припиняється.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 189 затверджено [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-2006-%D0%BF#Text Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме].
== Підстави позбавлення батьківських прав ==
У статті 164 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] є вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав. Зокрема, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
#не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
#ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
#жорстоко поводяться з дитиною;
#є хронічними алкоголіками або наркоманами;
#вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
#засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
'''Детальніше див.:''' "[[Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду]]"
== Обов’язки батьків з виховання дитини ==
Найчастіше батьківських прав позбавляють у зв’язку з ухиленням від виконання своїх обов’язків по вихованні дитини.

Обов'язками батьків щодо виховання та розвитку дитини є ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20150.,%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%83%20%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8. стаття 150 Сімейного кодексу України]):

* виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини;
* піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток;
* забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готування її до самостійного життя;
* поважати дитину;
* піклуватися про дитину у випадку передачі її на виховання іншим особам.

Батькам забороняються будь-які види експлуатації своєї дитини та застосування фізичних покарань щодо дитини, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

== Наслідки позбавлення батьківських прав ==
Статтею 166 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] визначено правові наслідки позбавлення батьківських прав, а саме:
*втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання;
*перестає бути законним представником дитини;
*втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;
*не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;
*не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування).;
*втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.
Особи позбавлені батьківських прав можуть спадкувати після дитини тільки, коли їх спадкування передбачене заповітом дитини.

'''Увага!''' Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
== Порядок розгляду справ про стягнення аліментів з батьків, позбавлених батьківських прав ==
Відповідно до частини третьої статті 166 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у [https://www.oschadbank.ua/map відділенні Державного ощадного банку України] та зобов’язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Отже, справи про стягнення аліментів з батьків, позбавлених батьківських прав '''розглядаються в порядку [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовного провадження]] районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами'''. За подання заяви про стягнення аліментів з батьків, позбавлених батьківських прав '''позивач звільняється від сплати судового збору''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір.]

Якщо в одному позові вимоги про позбавлення батьківських прав (та інші вимоги щодо захисту прав дитини) поєднуються з вимогою про стягнення аліментів, такий позов може подаватися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=1.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE,%D1%87%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0. статтею 28 Цивільного процесуального кодексу України].

Варто зазначити, що особа, позбавлена батьківських прав, не вправі вимагати зниження розміру аліментних виплат у зв’язку з позбавленням батьківських прав.

'''Приблизний перелік документів, що додаються до позовної заяви:'''
*копія свідоцтва про народження дитини;
*копія реєстраційної картки платника податків та паспорта дитини (за наявності);
*копія паспорта позивача (одного з батьків, хто звертається з позовом про стягнення аліментів, опікуна, піклувальника тощо);
*копія розпорядження про встановлення статусу дитини, позбавленої батьківського піклування;
*копія розпорядження про встановлення піклування над дитиною, позбавленою батьківського піклування;
*копія посвідчення про призначення піклувальником;
*копія рішення суду про позбавлення батьківських прав;
*довідка міської/селищної/сільської ради про місце проживання та склад сім’ї;
*свідоцтво, що підтверджує укладення шлюбу (його розірвання) тощо.
== Розмір аліментів на дитину ==
Згідно з частиною другою статті 182 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#Text:~:text=%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE,%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%2D%203196%20%D0%B3%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%8C%3B статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік»] прожитковий мінімум для дитини віком до 6 років - 2563 гривні, для дітей віком від 6 до 18 років становить - 3196 гривень.

'''Детальніше див.:''' [[Визначення розміру аліментів на дитину]].
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/97534219 Рішення Ржищівського міського суду Київської області від 09 червня 2021 року у справі № 374/71/21] (про позбавлення батьківських прав та про стягнення аліментів на утримання дитини)
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/101916012 Постанова Одеського апеляційного суду від 02 грудня 2021 року у справі № 510/2353/18]
[[Категорія:Стягнення аліментів]]
[[Категорія:Суди]]

Відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження

2025-04-24T07:37:26Z

Olena.horodytska: /* Порядок підготовки та подання заяви про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
== Загальні положення ==
Положеннями статті 317 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20317.%20%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20(%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0)%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8 Кримінального процесуального кодексу України] визначено, що '''''матеріалами кримінального провадження (кримінальною справою)''''' є документи, інші матеріали, надані суду під час судового провадження його учасниками, судові рішення та інші документи і матеріали, що мають значення для цього кримінального провадження, долучаються до обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності.

Так, після призначення справи до судового розгляду головуючий повинен забезпечити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання.

При цьому, учасники судового провадження під час такого ознайомлення мають право робити з матеріалів необхідні виписки та копії.

Варто зазначити, що матеріали про застосування заходів безпеки стосовно осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, для ознайомлення не надаються.

Під '''''втратою матеріалів кримінального провадження''''' слід розуміти виключення можливості отримувати з таких матеріалів інформацію, що відображає хід досудового розслідування та результати судового розгляду внаслідок процесів фізичного впливу на систему процесуальних документів.

'''Матеріали кримінального провадження можуть бути втрачені:'''
* '''''повністю''''' (це коли знищені або втрачені всі матеріали);
* '''''частково''''' (це коли втрачено деякі матеріали).
'''Причини втрати матеріалів кримінального провадження можуть бути:'''
* '''''об'єктивні''''' - це стихійне лихо, пожежа, повінь, тощо;
* '''''суб'єктивні''''' - це втрата внаслідок неправомірних дій осіб, тобто умисне пошкодження, викрадення тощо.
'''Звертаємо увагу!''' Відновленню підлягають втрачені матеріали в тому кримінальному провадженні, яке завершилося ухваленням вироку суду.

Відповідно до статті 369 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20369.%20%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B8%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C Кримінального процесуального кодексу України] '''''вирок (виправдувальний/обвинувальний)''''' - судове рішення у якому суд вирішує обвинувачення по суті.

Питання щодо відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження регулюються положеннями статей 524-531 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%20VI%D0%86%0A%D0%92%D0%86%D0%94%D0%9D%D0%9E%D0%92%D0%9B%D0%95%D0%9D%D0%9D%D0%AF%20%D0%92%D0%A2%D0%A0%D0%90%D0%A7%D0%95%D0%9D%D0%98%D0%A5%20%D0%9C%D0%90%D0%A2%D0%95%D0%A0%D0%86%D0%90%D0%9B%D0%86%D0%92%20%D0%9A%D0%A0%D0%98%D0%9C%D0%86%D0%9D%D0%90%D0%9B%D0%AC%D0%9D%D0%9E%D0%93%D0%9E%20%D0%9F%D0%A0%D0%9E%D0%92%D0%90%D0%94%D0%96%D0%95%D0%9D%D0%9D%D0%AF Кримінального процесуального кодексу України].
== Порядок підготовки та подання заяви про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження ==
'''''Втрачені матеріали кримінального провадження можуть бути відновлені за заявою:'''''

* '''''учасника судового провадження''''' (сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, представник персоналу органу пробації, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, а також інші особи, за клопотанням або скаргою яких у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, здійснюється судове провадження);
* '''''близьких родичів обвинуваченого, який помер, якщо це необхідно для його реабілітації''''' (чоловіка, дружини, батька, матері, вітчима, мачухи, сина, дочки, пасинка, падчерки, рідного брата, рідної сестри, діда, баби, прадіда, прабаби, внука, внучки, правнука, правнучки, усиновлювача чи усиновленого, опікуна чи піклувальника, особи, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також осіб, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі осіб, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (пункт 1 частини 1 статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7192:~:text=1)%20%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D1%96,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%83%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%96%3B Кримінального процесуального кодексу України]).

'''Заява про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження подається до суду, який ухвалив вирок.'''

'''У заяві повинно бути зазначена наступна інформація:'''
* про відновлення яких саме матеріалів просить заявник;
* чи був ухвалений вирок;
* в якому процесуальному статусі перебував заявник;
*хто конкретно і в якості кого брав участь у судовому розгляді, а також місце проживання чи місцезнаходження цих осіб;
* що відомо заявнику про обставини втрати матеріалів кримінального провадження та про місцезнаходження копій документів кримінального провадження або відомостей щодо них;
* поновлення яких саме документів заявник вважає необхідним;
* мета поновлення втрачених матеріалів кримінального провадження.
До заяви про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження додаються документи або їх копії, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку, що збереглися у заявника.

Заяву підписує особа, яка її подає. Якщо заяву подає захисник, представник потерпілого, то до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України.
== Розгляд заяви про відновлення матеріалів кримінального провадження та прийняття рішення ==
'''''Наслідками недодержання вимог до змісту заяви може бути:'''''

* винесення ухвали про залишення заяви без руху, якою встановлює заявникові строк, необхідний для усунення цих недоліків, якщо не зазначено мету відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження або відомості, необхідні для їх відновлення;
* винесення ухвали про відмову у відкритті провадження про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження або залишення заяви без розгляду, якщо провадження було відкрито, у випадку, якщо мета звернення до суду, зазначена заявником, не пов’язана із захистом його прав та інтересів.

'''Увага!'''

Мета відновлення матеріалів кримінального провадження за заявою близьких родичів обвинуваченого, який помер, є реабілітації (стаття 525 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%91%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D1%96%20%D0%BE%D0%B1%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%2C%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D1%83%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%86%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97. Кримінального процесуального кодексу України]).

Інші особи, зобов'язані у заяві вказувати не лише мету відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, а й зазначати, яким чином постановлений вирок щодо втрачених матеріалів кримінального провадження зачіпає їхні права та інтереси, передбачені главою 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7192:~:text=%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0%203.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%2C%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D1%96%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F Кримінального процесуального кодексу України].

Одержавши заяву про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, суддя вживає заходів для одержання від прокурора відомостей та копій відповідних процесуальних документів, які стосуються відновлюваних матеріалів.

Під час судового розгляду суд використовує ту частину матеріалів кримінального провадження, що збереглася, документи, видані фізичним чи юридичним особам до втрати матеріалів кримінального провадження, копії цих документів, інші довідки, папери, відомості, які стосуються цього провадження.

Суд має право допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, осіб (їх представників), які брали участь у судовому розгляді, а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що здійснював судовий розгляд, а також осіб, які виконували судове рішення.

'''На підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.'''

У рішенні суду про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження зазначається, на підставі яких конкретно доказів, поданих суду і досліджених у судовому засіданні з участю всіх учасників судового провадження, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися.

'''За недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження суд ухвалою закриває розгляд заяви про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження і роз’яснює учасникам судового провадження право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.'''

Строк зберігання матеріалів кримінального провадження не має значення для вирішення заяви про їх відновлення.

== Відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження в умовах воєнного стану ==
Відновленню підлягають втрачені матеріали кримінального провадження, яке не завершилося направленням обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності до суду, а також матеріли кримінального провадження, в якому обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності направлено до суду, проте підготовче судове засідання не відбулося; судовий розгляд розпочато, проте рішення суду за результатами його розгляду не ухвалено; судом ухвалено рішення, проте воно не набрало законної сили. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7192 ч. 1 ст. 6151 КПК України])

Відновленню за рішенням слідчого судді, суду у разі надходження клопотання від прокурора або від слідчого чи дізнавача, погодженого з прокурором, або від сторони захисту чи потерпілого, або за власною ініціативою суду, за умови наявності витягу з Єдиного реєстру досудового розслідування, або постанови про початок досудового розслідування, винесеної у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5092 статтею 615] цього Кодексу, або ухвали про призначення судового розгляду, наявних у цьому кримінальному провадженні відповідних матеріалів фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інших носіїв інформації, а також копій документів, засвідчених з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису підлягають:

* матеріали кримінального провадження, не направлені з обвинувальним актом; клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності до суду;
* матеріли кримінального провадження, в якому обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності направлено до суду, проте підготовче судове засідання не відбулося; судовий розгляд розпочато, проте рішення суду за результатами його розгляду не ухвалено; судом ухвалено рішення, проте воно не набрало законної сили.

Клопотання про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження розглядається слідчим суддею того суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, судом, який здійснював судове провадження, а в разі неможливості з об’єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - слідчим суддею іншого суду або іншим судом, визначеного в порядку, передбаченому законодавством. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7192 ч. 3 ст. 6151 КПК України])

У клопотанні зазначаються:

# обставини втрати матеріалів кримінального провадження;
# місцезнаходження копій документів кримінального провадження або відомостей щодо них;
# перелік документів та інших матеріалів, відновлення яких прокурор, слідчий, дізнавач, сторона захисту чи потерпілий вважає необхідним;
# мета відновлення документів та інших матеріалів;
# особи, яким повідомлено про підозру (за наявності);
# особи, які брали участь у кримінальному провадженні, із зазначенням їхнього статусу у такому провадженні;
# перелік слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, проведених у кримінальному провадженні.

До клопотання про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження додаються документи або їх копії, у тому числі не посвідчені в установленому порядку, що збереглися у прокурора, слідчого, дізнавача, сторони захисту чи потерпілого, за умови їх засвідчення кваліфікованим електронним підписом.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7192 ч. 4 ст. 6151 КПК України])

На підставі зібраних і перевірених матеріалів слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

У разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження в тому обсязі, який, на його думку, є достатнім для ухвалення судового рішення, яким суд завершує відповідну стадію судового провадження, або своєю ухвалою закриває розгляд клопотання про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження і роз’яснює учасникам судового провадження право на повторне звернення з таким клопотанням за наявності необхідних документів.

Речі або документи, на які у кримінальному провадженні було накладено арешт у порядку, передбаченому цим Кодексом, та які були втрачені через об’єктивні обставини, що виникли в умовах воєнного стану, відшкодовуються державою за рахунок державного бюджету у випадках та порядку, передбачених законом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7192:~:text=.%20%D0%A0%D0%B5%D1%87%D1%96%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8,%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC. ч. 6 ст. 6151 КПК України])
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‎]]
[[Категорія:Суди‎ ‎]]

Фраудаторний договір, як різновид фіктивних правочинів

2025-03-31T11:23:08Z

Olena.horodytska: /* Фраудаторний правочин */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text Кодекс України з процедур банкрутства]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17#Text Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України "Про виконавче провадження"]
== Фраудаторний правочин ==
Фраудаторний правочин – це відносно нове поняття в українському правовому полі. Чіткого нормативного визначення фраудаторний правочин не має, проте зазвичай під ним розуміють правочин, який вчинений боржником на шкоду кредитору. Це стосується справ, коли боржник хоче вчинити правочин, спрямований на зменшення свого майна з метою приховування його від звернення стягнення кредиторів.

Фраудаторний правочин має за мету завдати шкоди інтересам кредиторів,їх майновим правам.

Правовим наслідком вчинення такого правочину, за умови, що це було доведено, є його недійсність. Між тим, якщо результат дії боржника не завдав шкоди кредиторові та не спричинив негативних наслідків, то для боржника він залишається правочином, але ніяк не фраудаторним.

Варто зазначити, що правочин, який вчиняється на шкоду кредиторам, може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин.

Фраудаторний правочин може бути як оплатний (договір купівлі-продажу), так і безоплатний договір (договір дарування).

Щодо оплатних цивільно-правових договорів, то тут є ціна, і цей критерій має враховуватися, в договорі дарування ціни ж немає, і тому такий критерій не має ніякого значення.

До обставин, які дають змогу кваліфікувати оспорювані договори як фраудаторні, належать:
* момент вчинення договорів (після відкриття провадження, відмови у забезпеченні позову і до першого судового засідання у справі про стягнення коштів);
* контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (ТОВ вчинило договори з особою, яка була його учасником на момент вчинення);
* ціна в оспорюваних договорах (сідловий тягач продано за 15 000 грн; інший сідловий тягач – за 100 грн; причіп фургон – за 100 грн);
* боржник, який відчужує транспортний засіб на користь свого учасника після пред’явлення до нього позову про стягнення заборгованості, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами, оскільки вчинив оспорюванні договори, які порушують майнові інтереси кредитора і спрямовані на недопущення звернення стягнення на майно боржника».

== Визнання договору недійсним, як фраудаторного ==
Ще зовсім недавно мало хто з правників чув про можливість визнати договір недійсним, як фраудаторний. Однак, останнім часом з’являється все більше судової практики щодо визнання таких договорів недійсними.

Для розуміння, що собою являють фраудаторні правочини, звернемося до висновків, викладених ''Верховним Судом України у Постановах від 17 липня 2019 року у справі № 299/396/17'' та ''від 24 липня 2019 року у справі № 405/1820/17'', у яких зазначено, що будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину.

У іншій своїй ''Постанові від 20 травня 2020 року у справі № 922/1903/18'' Верховний Суд України зазначив, що в обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані.

Тому усі боржники мають добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення прав та правомірних інтересів кредитора.

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів.

У ''Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №369/11268/16-ц'' також зроблено висновок, що цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі, вироку) про стягнення коштів, що набрало законної сили. Боржник (дарувальник), проти якого ухвалено вирок про стягнення коштів та відкрито виконавче провадження, та обдаровувані, які укладають договір дарування, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, оскільки укладається договір дарування, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Також, Велика Палата Верховного Суду вказала, що погоджується з висновками, зробленими у ''постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 лютого 2019 року у справі № 646/3972/16-ц (провадження № 61-28761св18)'' та зазначає, що позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n20 пункт 6 статті 3 ЦК України]) та недопустимості зловживання правом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n81 частина третя статті 13 ЦК України]), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1303 статтею 234 Цивільного кодексу України], так і інша, наприклад, підстава, передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1279 статтею 228 Цивільного кодексу України].

При цьому, у своїй ''Постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 182/2214/16-ц'' Верховним Судом України зроблено висновок про те, що не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом.

Критеріями, які Верховний Суд називає для кваліфікації договору, як фраудаторного, є, зокрема:
* відчуження майна за наявності значної непогашеної заборгованості;
* відчуження майна боржником після пред`явлення до нього позову про стягнення такої заборгованості (хоча є і виключення з цього правила, головне довести, що боржник розумів, що має заборгованість і ухилявся таким чином від її сплати);
* майно відчужено на підставі безвідплатного правочину (з цього правила є також виключення, зокрема, якщо ціна за оплатним договором занижена тощо);
* майно відчужене на користь пов’язаної особи (родичу або на користь власної юридичної особи);
* після відчуження майна у боржника відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов`язаннями перед кредитором.
Саме ці обставини і є вирішальними при доведенні фраудаторності, а отже й недійсності відповідного договору, адже наявність вказаних обставин свідчить про те, що боржник діяв недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду правам інших осіб, оскільки відчуження належного йому майна відбулося з метою уникнення звернення стягнення кредитором на його майно як боржника.

Варто зазначити, що аналогічний висновок також наведений у ''постанові Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі № 405/1820/17'' та у ''постанові Верховного Суду від 14 липня 2020 року у справі № 754/2450/18''.
== Визнання оплатних та безоплатних договорів недійсними, як фраудаторних ==
Згідно частини третьої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n81 статті 13 Цивільного Кодексу України] не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n20 пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного Кодексу України]) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного право відношення.

Щодо безоплатних договорів ''Верховний Суд України у Постанові від 28.04.2021 у справі №263/16179/18'', вирішуючи питання про наявність підстав для визнання договору недійсним (зазвичай це стосується договорів дарування), врахував таке:
* боржник відчужив майно після настання строку повернення (сплати) коштів та/або після звернення кредитора до суду з позовом проти боржника про стягнення коштів;
* звернення кредитора до боржника з вимогою про повернення (сплату) коштів;
* обізнаність боржника з наявністю позову або вимоги кредитора про повернення (сплату) коштів;
* майно відчужене боржником на користь близького родича.
Зі зміною підходів до укладення безоплатних фраудаторних договорів міняється й судова практика. Так, Постанову Черкаського апеляційного суду від 3.12.2019 року, залишеною без змін ''Постановою Верховного Суду України від 24.03.2020 у справі №704/1410/18'', визнано недійсним договір дарування, який було укладено боржником з давньою знайомою. Проте цей крок не врятував боржника від визнання такого договору недійсним.

Як бачимо, судова практика рухається в бік розширення кола осіб, яким було подароване майно, але договори з якими можуть визнаватися фраудаторними.

Застосування конструкції фраудаторності при оплатному договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору.

Щодо оплатних договорів ''Верховний Суд України у своїй Постанові від 30.03.2021 року (справа №755/17944/18)'', вирішуючи питання про наявність підстав для визнання їх недійсним (зазвичай це стосується договорів купівлі-продажу), крім підстав наведених для безоплатних договорів, враховують таке:
* момент укладення договору;
* контрагента, з яким боржник укладає оспорюваний договір (родич боржника, пов’язана чи афілійована юридична особа);
* ціну (ринкова/неринкова);
* наявність/відсутність плати за продане майно;
* чи після відчуження спірного майна в боржника відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов’язаннями перед кредитором.
Кредитор, право вимоги якого виникло пізніше, навіть у разі, якщо його право вимоги «підкорене» умові чи строку, може оспорювати фраудаторні оплатні договори. У фраудаторному оплатному договорі контрагентом боржника може бути інший його кредитор, право вимоги якого виникло раніше. Відповідно, в такому разі фраудаторний договір вчиняється боржником для уникнення чи унеможливлення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди), а його контрагентом (іншим кредитором) – для створення переваг одного кредитора перед іншим, що очевидно нерозумно та відбувається всупереч принципу добросовісності (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2023 року у справі № 754/18852/21).

Варто зазначити, що з моменту застосування судами концепції фраудаторності позиція судів є незмінною: договори, які укладені на шкоду третім особам, повинні визнаватися недійсними. І якщо в недалекому минулому суди визнавали недійсними тільки безоплатні договори, то сьогодні чітко простежується розвиток судової практики в напрямку визнання недійсними й оплатних договорів, які укладені на шкоду третім особам.

Наведені позиції судів потрібно враховувати добросовісним покупцям, щоб уберегтися від укладення з недобросовісними боржниками договорів, які потенційно можуть оскаржуватись у майбутньому. Для цього як мінімум потрібно вносити до договорів застереження, в яких відображати заяви продавця (можливого боржника) про відсутність на дату укладання договору прострочених зобов’язань щодо повернення (сплати) коштів або позовів про їх стягнення.

== Наслідки визнання договорів недійсними, як фраудаторними ==

== Судова практика ==
*[https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/83387355 Постанова Верховного Суду України від 17 липня 2019 року (справа № 299/396/17)]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/83387308 Постанова Верховного суду України від 24 липня 2019 року (справа № 405/1820/17)]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/89539141 Постанова Верховного суду України від 20 травня 2020 року (справа № 922/1903/18)]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/83482786 Постанова Великої Палати Верховного Суду України від 03 липня 2019 року (справа №369/11268/16-ц)]
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/80178251 Постанова Верховного Суду України у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 лютого 2019 року (справа № 646/3972/16-ц)]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/90280141 Постанова Верховного Суду України від 01 квітня 2020 року (справа № 182/2214/16-ц)]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/90714158 Постанова Верховного Суду України від 14 липня 2020 року (справа № 754/2450/18)]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/96669002 Постанова Верховного Суду України від від 28 квітня .2021 року (справа №263/16179/18)]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/88448927 Постанова Верховного Суду України від 24 березня 2020 року (справа №704/1410/18)]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/110175637?from=%22754%2F18852%2F21%22 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2023 року у справі № 754/18852/21]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Надання державної підтримки суб'єктам підприємництва за договором фінансового лізингу

2025-03-17T08:23:24Z

Olena.horodytska:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1201-20#Text Закон України "Про фінансовий лізинг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/28-2020-%D0%BF#Text Порядок надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 28]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4618-VI#Text Закон України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”]

== Загальні положення договору фінансового лізингу ==
'''Фінансовий лізинг''' - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов’язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об’єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1201-20#n24 пунктами 1-4 частини першої статті 5 Закону України "Про фінансовий лізинг"]

'''Договір фінансового лізингу''' - договір, за яким надаються послуги з фінансового лізингу. Такий договір має бути укладений в письмовій формі.

''Договір фінансового лізингу не підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених законом або домовленістю сторін.''

Сторонами договору фінансового лізингу є:
* '''лізингодавець''' - юридична особа, яка набула у встановленому законом порядку право надавати послуги з фінансового лізингу і на підставі договору фінансового лізингу передає лізингоодержувачу у володіння та користування об’єкт фінансового лізингу;
* '''лізингоодержувач''' - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка відповідно до договору фінансового лізингу отримує від лізингодавця об’єкт фінансового лізингу у володіння та користування;
* '''продавець (постачальник)''' - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, в якої лізингодавець набуває у власність майно на підставі договору купівлі-продажу або договору поставки для подальшої передачі лізингоодержувачу на підставі договору фінансового лізингу;
* '''інші особи''', які є сторонами багатостороннього договору фінансового лізингу.
Об’єктом фінансового лізингу може бути майно, визначене індивідуальними ознаками, що відповідає критеріям основних засобів відповідно до законодавства, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо передачі якого в лізинг законом не встановлено обмежень. Не можуть бути об’єктами фінансового лізингу земельні ділянки та інші природні об’єкти, а також об’єкти, визначені частиною другою статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Об’єкт фінансового лізингу підлягає реєстрації у випадках та порядку, передбачених законодавством.

Обтяження рухомого майна лізингом реєструється в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна у випадках та порядку, встановлених законодавством.

Обтяження нерухомого майна лізингом підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.

Строк, на який лізингоодержувачу передається об’єкт фінансового лізингу у володіння та користування, не може становити менше одного року.

== Мета фінансової державної підтримки суб'єктам підприємництва за договорами фінансового лізингу ==

Надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва за договорами фінансового лізингу здійснюється Фондом розвитку підприємництва. Для виконання вимог Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва за договорами фінансового лізингу Фонд розвитку підприємництва затверджує програму фінансової державної підтримки суб’єктів підприємництва за договорами фінансового лізингу, яка може містити додаткові умови для уповноважених банків та/або уповноважених лізингодавців у визначених Порядком надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва за договорами фінансового лізингу межах.

Строк, протягом якого суб’єкти підприємництва можуть звернутися за отриманням державної підтримки, становить п’ять років з дня набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1106-2021-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2021 р. № 1106 “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 28 і 29”] .

Державна підтримка надається через банки та лізингодавців, що відповідають критеріям, визначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/28-2020-%D0%BF?find=1&text=%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D1%83%D1%94#n541:~:text=%D0%9A%D0%A0%D0%98%D0%A2%D0%95%D0%A0%D0%86%D0%87%0A%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%96%D0%B2 додатку] до Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам малого та середнього підприємництва за договорами фінансового лізингу, та підписали з Фондом розвитку підприємництва договір про співробітництво за формою, затвердженою Фондом.

Державна підтримка надається в межах отриманих Фондом розвитку підприємництва коштів, передбачених у державному бюджеті, у вигляді часткової компенсації Фондом розвитку підприємництва винагороди за договорами фінансового лізингу, укладеними уповноваженими банками або уповноваженими лізингодавцями із суб’єктами підприємництва.

Передбачене Порядком надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва надання державної підтримка суб’єкту підприємництва може здійснюватися разом з державною підтримкою, яка може надаватися відповідно до законодавства місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування на підставі регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва за рахунок місцевих ресурсів (місцевих бюджетів), а також поєднуватися з партнерськими програмами уповноваженого банку та/або уповноваженого лізингодавця. З метою спільного надання державної підтримки, Фонд розвитку підприємництва укладає договори про співробітництво з відповідними місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування, в яких визначаються основні умови впровадження зазначених спільних регіональних та місцевих програм.

== Критерії суб'єкта підприємництва, необхідні для отримання державної фінансової підтримки ==

Для отримання державної підтримки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/28-2020-%D0%BF#n9 Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва за договорами фінансового лізингу] суб’єкт підприємництва повинен відповідати таким критеріям:
# суб’єкт підприємництва не може бути особою, учасником (акціонером, членом) або кінцевим бенефіціаром якої є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом, та/або особою, яка належить або належала до терористичних організацій, юридичною особою, в якій особа, яка належить або належала до терористичної організації, виступає учасником (акціонером, членом) або кінцевим бенефіціаром;
# суб’єкт підприємництва зареєстрований на території України (крім тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації);
# для новоствореного бізнесу (стартап) суб’єкт підприємництва повинен мати бізнес-план щодо реалізації інвестиційного проекту, на впровадження якого суб’єкт підприємництва укладає договір фінансового лізингу з уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем;
# суб’єкт підприємництва разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів за останні три календарних роки не отримував державної допомоги, що перевищує суму, еквівалентну 200 тис. євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком, що діяв на останній день фінансового року;
# суб’єкт підприємництва не підпадає під обмеження щодо надання державної підтримки, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4618-VI#n87 статтею 13 Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”].

Обмеження суми державної підтримки, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/28-2020-%D0%BF#n979:~:text=%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC%3B-,4)%20%D1%81%D1%83%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2,%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83,-%3B підпунктом 4 пункту 17 Порядку], не застосовуються до суб’єктів підприємництва, що провадять діяльність у сфері сільськогосподарського виробництва та рибальства, та в період воєнного стану.

Відбір уповноважених банків та уповноважених лізингодавців для надання суб’єктам підприємництва державної підтримки здійснюється Фондом підтримки підприємництва.

Умови надання послуг фінансового лізингу суб’єкту підприємництва з урахуванням вимог цього Порядку визначаються у договорі фінансового лізингу, що укладається суб’єктом підприємництва з уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем.

== Умови компенсації винагороди суб’єктам підприємництва, які уклали з уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем договір фінансового лізингу ==

Компенсація винагороди надається суб’єктам підприємництва, які уклали з уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем договір фінансового лізингу, який повинен відповідати таким умовам:

1) договори фінансового лізингу, за якими може бути надана державна підтримка, укладаються для досягнення інвестиційних цілей, зокрема:
* придбання та/або модернізацію основних засобів суб’єктом підприємництва;
* придбання суб’єктом підприємництва транспортних засобів комерційного та виробничого призначення, залізничних вагонів, автобусів, які використовуються в комерційних та виробничих цілях;
* придбання нежитлової нерухомості з метою провадження суб’єктом підприємництва господарської діяльності без права передачі такої нерухомості в платне або безоплатне користування третім особам;

2) У межах інвестиційних цілей з метою підтримки важливих для економіки України сфер підприємницької діяльності суб’єктам підприємництва надається державна підтримка за договорами фінансового лізингу, що укладаються за такими пріоритетними напрямами:

* фінансування суб’єктів підприємництва - сільськогосподарських товаровиробників для провадження сільськогосподарської діяльності;

* підтримка суб’єктів підприємництва, що провадять діяльність у сфері переробної промисловості (основний КВЕД) за всіма КВЕД Секції С Національного класифікатора України та у сфері тваринництва (основний КВЕД) за всіма класами групи 01.4 КВЕД секції А Національного класифікатора України;

* відбудова зруйнованих внаслідок військової агресії основних засобів суб’єктів підприємництва, що підтверджується відповідними документами (акти руйнувань та пошкоджень із зазначенням їх причини, акти пошкодження (знищення) рухомого майна, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо відкриття кримінального провадження, реєстрові дані Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна);

3) максимальна сума договору (договорів) фінансового лізингу, що укладається (укладаються) із суб’єктом підприємництва та учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів протягом строку, визначеного пунктом 5 вищезгаданого Порядку, не перевищує 60 млн. гривень, крім договору (договорів) фінансового лізингу, що укладається (укладаються) із суб’єктом підприємництва - сільськогосподарським товаровиробником разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів за напрямом, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1106-2021-%D0%BF#Text підпунктом 1 пункту 9 Порядку], сума якого не перевищує 90 млн. гривень;

4) максимальний строк договору фінансового лізингу, за якими надається державна підтримка, не перевищує п’яти років;

5) відстрочка платежу суб’єкта підприємництва щодо сплати лізингового платежу та/або будь-якої його складової частини не може становити більше 12 місяців;

6) винагорода уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця без урахування часткової компенсації Фондом винагороди визначається за формулою.
Уповноважений банк або уповноважений лізингодавець має право передбачити в договорі фінансового лізингу, укладеному із суб’єктом підприємництва, умову про застосування підвищеної (штрафної) винагороди за невиконання суб’єктом підприємництва умов договору фінансового лізингу. Така підвищена (штрафна) винагорода може бути встановлена уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем виключно на період, протягом якого суб’єкт підприємництва порушив умови договору фінансового лізингу, та не може перевищувати максимального розміру базової винагороди більш як на п’ять процентних пунктів. Підвищена (штрафна) винагорода не може застосовуватися до вимог щодо приросту (збереження) робочих місць суб’єкта підприємництва.

У разі порушення суб’єктом підприємництва умов вищезгаданого Порядку або надання суб’єктом підприємництва недостовірної, неправдивої або недійсної інформації, що призвело до виплати коштів державної підтримки на користь суб’єкта підприємництва, який не мав права на отримання такої державної підтримки, визнання уповноваженим органом з питань державної допомоги державної підтримки, наданої Фондом на користь суб’єкта підприємництва, державною допомогою, недопустимою для конкуренції, належності суб’єкта підприємництва до суб’єктів, які визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4618-VI#n87 статтею 13 Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”], суб’єкт підприємництва зобов’язаний самостійно забезпечити сплату винагороди, визначеної договором фінансового лізингу.

7) договір фінансового лізингу може передбачати обов’язок суб’єкта підприємництва сплатити одноразову комісію уповноваженому банку або уповноваженому лізингодавцю за надання послуг фінансового лізингу (адміністративний збір) в розмірі не більш як 1,5 відсотка суми фінансування за договором фінансового лізингу, що є частиною винагороди уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця.
Уповноважений лізингодавець або уповноважений банк має право включити в лізингові платежі інші витрати (комісії), що безпосередньо пов’язані з виконанням договору фінансового лізингу. Комісії не підлягають компенсації за рахунок державної підтримки.

8) у договорі фінансового лізингу повинен бути зазначений розмір базової винагороди (у відсотках річних) та розмір компенсаційної винагороди (у відсотках річних);

9) у договорі фінансового лізингу лізинговий платіж повинен бути розподілений на такі складові елементи:

* вартість (ціна) предмета лізингу, яка повинна відповідати вартості (ціні), що зазначена в договорі купівлі-продажу (поставки) предмета лізингу;
* сума компенсаційної винагороди, яка розраховується відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/28-2020-%D0%BF?find=1&text=%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D1%83%D1%94#n958:~:text=16.%20%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8,9%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. пункту 16] цього Порядку та має бути сплачена суб’єктом підприємництва;
* сума комісій, яка визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/28-2020-%D0%BF#n986:~:text=19.%20%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F. пункту 19] цього Порядку та повинна бути сплачена суб’єктом підприємництва.

Після проведеного аналізу уповноважений банк або уповноважений лізингодавець відповідно до умов договору фінансового лізингу переглядає розмір компенсаційної винагороди на наступний звітний календарний рік.

На період дії воєнного стану положення щодо приросту (збереження) робочих місць суб’єкта підприємництва та проведення відповідного аналізу можуть не застосовуватися. У такому разі розмір компенсаційної винагороди за договорами фінансового лізингу суб’єктів підприємництва для реалізації мети надання державної підтримки, застосовується на рівні, що діяв до моменту запровадження воєнного стану.

Суб’єкт підприємництва сплачує відповідний розмір компенсаційної винагороди за договором фінансового лізингу щомісяця.
Фонд з метою сплати суб’єктам підприємництва компенсації винагороди за договорами фінансового лізингу, укладеними уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем, відкриває рахунок умовного зберігання (ескроу) в такому уповноваженому банку або в обраному уповноваженим лізингодавцем банку, який є уповноваженим банком згідно з Порядком надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/28-2020-%D0%BF#n9 постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 28 “Про надання фінансової державної підтримки”] .

Відкриття та обслуговування рахунка умовного зберігання (ескроу), відкритого Фондом, здійснюється розрахунковими банками на безоплатній основі.

== Порядок отримання державної підтримки суб'єктом підприємництва ==

Для отримання державної підтримки суб’єкт підприємництва подає уповноваженому банку або уповноваженому лізингодавцю у паперовій або електронній формі заявку на укладення договору фінансового лізингу, інформацію про групу пов’язаних з ним контрагентів та про отримання (неотримання) ним та членами групи пов’язаних з ним контрагентів будь-якої державної допомоги та/або підтримки за період за будь-який трирічний період за формою, встановленою Фондом, та інші документи/інформацію відповідно до внутрішніх процедур та правил уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця з урахуванням вимог до переліку інформації та форм документів, установлених Фондом.

Суб’єкт підприємництва набуває право на отримання компенсації винагороди у разі прийняття уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем рішення щодо укладення договору фінансового лізингу з таким суб’єктом підприємництва та надання Фонду інформації про такого суб’єкта підприємництва.

Протягом усього строку фінансового лізингу уповноважений банк або уповноважений лізингодавець, який уклав договір із суб’єктом підприємництва, здійснює моніторинг цільового використання предмета фінансового лізингу та відповідності суб’єкта підприємництва критеріям прийнятності, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1106-2021-%D0%BF#Text пунктом 17 Порядку].
Уповноважений банк або уповноважений лізингодавець повинен враховувати суму компенсації винагороди, що надається суб’єкту підприємництва, під час розрахунку показника обслуговування боргу суб’єкта підприємництва за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва.

Уповноважений банк або уповноважений лізингодавець у разі несвоєчасного перерахування Фондом на відповідний рахунок умовного зберігання (ескроу) суми авансування повинен забезпечити безперервність надання послуги фінансового лізингу суб’єкту підприємництва із застосуванням компенсаційної винагороди.

Неможливість здійснення уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем перерахування коштів для компенсації винагороди за договором фінансового лізингу суб’єкту підприємництва у зв’язку з відсутністю на рахунку умовного зберігання (ескроу) Фонду в розрахунковому банку необхідної суми коштів протягом не більше дев’яти місяців підряд не повинно бути підставою для уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця визнати таку заборгованість суб’єкта підприємництва із сплати винагороди за договором фінансового лізингу простроченою.

Надання Фондом державної підтримки суб’єкту підприємництва шляхом часткової компенсації винагороди тимчасово припиняється у разі порушення суб’єктом підприємництва більш як на 15 календарних днів зобов’язання за договором фінансового лізингу щодо своєчасної сплати лізингових платежів, в тому числі щодо своєчасної сплати суб’єктом підприємництва частини нарахованої винагороди за договором фінансового лізингу у розмірі компенсаційної винагороди. Сплата компенсації винагороди відновлюється у разі погашення суб’єктом підприємництва заборгованості за договором фінансового лізингу або здійснення уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем та суб’єктом підприємництва реструктуризації простроченої ним заборгованості за договором фінансового лізингу. За період тимчасового припинення надання державної підтримки суб’єкту підприємництва шляхом сплати компенсації винагороди відповідна компенсація винагороди не сплачується та державна підтримка за такий період не надається.

У період дії воєнного стану в разі порушення суб’єктом підприємництва умов договору фінансового лізингу виплата компенсації винагороди призупиняється, але такий суб’єкт підприємництва не втрачає право на її отримання, яке може бути реалізовано відразу в момент погашення простроченої заборгованості за договором фінансового лізингу. У такому разі компенсація винагороди виплачується за увесь прострочений період з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1106-2021-%D0%BF#Text абзацу сьомого пункту 23 Порядку].

== Припинення надання державної підтримки суб’єкту підприємництва та позбавлення права на її отримання ==

Надання Фондом державної підтримки суб’єкту підприємництва припиняється з дати виявлення уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем та/або Фондом будь-якого з таких фактів:
# сукупна сума отриманої суб’єктом підприємництва разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів державної допомоги та/або підтримки за будь-якими її напрямами протягом будь-якого трирічного періоду дорівнює або перевищує суму, еквівалентну 200 тис. євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком, що діяв на останній день фінансового року;
# сукупна сума отриманої суб’єктом підприємництва разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів державної допомоги та/або підтримки за період дії обмежувальних заходів та протягом шести місяців після їх відміни за будь-якими її напрямами перевищує суму, еквівалентну 400 тис. євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком, що діяв на останній день фінансового року;
# суб’єкт підприємництва підпадає під обмеження щодо надання державної підтримки, визначені статтею 13 Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”.
# суб’єкт підприємництва зареєстрований на територіях, тимчасово окупованих Російською Федерацією, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення тимчасової окупації. З дати виявлення та до моменту припинення цього факту, суб’єкт підприємництва позбавляється права на отримання державної підтримки, яке може бути поновлене зразу після усунення порушення відповідності критерію, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1106-2021-%D0%BF#Text підпунктом 2 пункту 17 Порядку].

Обмеження суми державної підтримки не застосовуються до суб’єктів підприємництва, що провадять діяльність у сфері сільськогосподарського виробництва та рибальства та в період воєнного стану.

У разі порушення уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем критеріїв, визначених у додатку, та/або застосування до нього належних заходів впливу з боку органів регулювання та нагляду, та/або невиконання уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем своїх зобов’язань за договором про співробітництво, укладеним між Фондом та уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем, Фонд має право: зупинити співробітництво з уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем та виплату коштів державної підтримки через такий уповноважений банк або такого уповноваженого лізингодавця для нових договорів фінансового лізингу, укладених із суб’єктами підприємництва, до моменту усунення порушень; вимагати негайного перерахування розрахунковим банком грошових коштів державної підтримки (частини суми авансування), що не були надані на користь суб’єктів підприємництва, на визначений Фондом рахунок.

Суб’єкт підприємництва позбавляється права на отримання державної підтримки з дати виявлення уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем та/або Фондом будь-якого з таких фактів:
порушення суб’єктом підприємництва умов Порядку, надання суб’єктом підприємництва недостовірної або недійсної інформації, що призвело до виплати коштів державної підтримки на користь суб’єкта підприємництва, який не мав права на отримання такої державної підтримки;
визнання уповноваженим органом з питань державної допомоги державної підтримки, наданої Фондом на користь суб’єкта підприємництва, державною допомогою, недопустимою для конкуренції;
належності суб’єкта підприємництва до суб’єктів, які визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4618-VI#n87 статтею 13 Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”].

У разі виявлення будь-якого із наведених фактів суб’єкт підприємництва позбавляється права на отримання державної підтримки та зобов’язаний повернути Фонду таку незаконно отриману державну підтримку, а також зобов’язаний самостійно забезпечити сплату процентної ставки, визначеної договором фінансового лізингу.

Уповноважений банк та уповноважений лізингодавець зобов’язані повернути Фонду кошти державної підтримки, що була надана уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем на користь суб’єкта підприємництва з порушенням умов, зокрема подання уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем Фонду недостовірної або неперевіреної інформації, внаслідок чого суб’єкт підприємництва, що фактично не відповідав цільовій групі та критеріям, визначеним Порядком надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва за договорами фінансового лізингу, згідно з інформацією, наявною в уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця станом на дату подання відповідної заявки, та отримав державну підтримку. Повернення коштів державної підтримки уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем, або суб’єктом підприємництва внаслідок порушення вимог вище зазначеного Порядку здійснюється відповідно до вимог Фонду та законодавства.
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Господарське право]]

Видача дублікатів нотаріальних документів

2025-02-11T08:46:21Z

Olena.horodytska: /* У яких випадках видається дублікат документа посвідченого або виданого нотаріусом? */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12/ Закон України "Про нотаріат"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 «Про державне мито» ]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1378-06 Положення про Єдиний реєстр довіреностей, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 28 грудня 2006 року № 111/5, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2006 року за № 1378/13252 ]

== Поняття визначення «дублікат» ==
'''Дублікат''' (лат. – подвоєний) – другий примірник якого-небудь документа, що має однакову з оригіналом юридичну силу. Отже, дублікат документа являє собою додатковий примірник цього самого документа з рівнозначною останньому юридичною силою. Фактично видача дубліката полягає у відтворенні тексту документа, дублікат якого видається, що спрямоване на відновлення такого документа у випадку неможливості використання останнього з певних причин.

== У яких випадках видається дублікат нотаріально посвідченого документа? ==
Дублікат посвідченого або виданого '''нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування''' документа видається '''у разі його втрати або зіпсування:'''
* '''за письмовою заявою осіб''', за дорученням яких або щодо яких учинялася нотаріальна дія;
* '''за письмовою заявою правонаступників осіб''', за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, а дублікат іпотечного договору - в тому числі '''за письмовою заявою іпотекодержателя''' за іпотечним договором.
* '''за письмовою заявою спадкоємців осіб''', за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, а також '''виконавця заповіту''';
* '''на запит нотаріуса,''' яким заведено спадкову справу.
'''Важливо''', що у випадку видачі довіреності особою, щодо якої вчинена нотаріальна дія, є виключно довіритель, що випливає з положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1323 статті 239 Цивільного кодексу України], де зазначається, що правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Отже, представник за довіреністю має право на отримання нотаріального дубліката у випадку, якщо в довіреності чітко прописано, що представник має право представляти інтереси особи в органах нотаріату з питань отримання дублікатів документів.

До заяви також потрібно додати:

- документ, що посвідчує особу;

- довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків;

- якщо за видачею дубліката документа звернувся представник заявника, на підтвердження своїх повноважень він має подати нотаріально посвідчену довіреність (із чітким зазначенням, що представник має право представляти інтереси особи в органах нотаріату з питань отримання дублікатів документів). Якщо за видачею дубліката документа звернувся представник юридичної особи, він має надати нотаріусу установчі документи юридичної особи на підтвердження її правоздатності та дієздатності, а також документи, які підтверджують повноваження представника.

=== Місце видачі дубліката документа ===
Дублікат утраченого або зіпсованого документа '''видається нотаріусом за місцем його зберігання.'''

У випадку припинення діяльності приватного нотаріуса, ліквідації державної нотаріальної контори дублікат утраченого або зіпсованого документа '''видається нотаріусом державного нотаріального архіву.'''

У сільських населених пунктах уповноважені на це '''посадові особи органу місцевого самоврядування''' видають дублікати посвідчених ними документів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n430:~:text=3)%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%3B п. 3 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про нотаріат"]).

'''Державний нотаріус державного нотаріального архіву видає також дублікати заповітів''', які надійшли на зберігання від посадових осіб, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n430 статті 40 Закону України «Про нотаріат»].
{| class="wikitable"
|+
! colspan="2" |Заповіти, які прирівнюються до нотаріально посвідчених (крім секретних) '''''(стаття 40 Закону України «Про нотаріат»)'''''
|-
|1
|Заповіти осіб, які перебувають на лікуванні у лікарні, госпіталі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров'я, а також осіб, які проживають у будинках для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, посвідчені '''головними лікарями, їх заступниками з медичної частини або черговими лікарями цих лікарень, госпіталів,''' інших стаціонарних закладів охорони здоров'я, а також начальниками госпіталів, директорами або головними лікарями будинків для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю
|-
|2
|Заповіти осіб, які перебувають під час плавання на морських, річкових суднах, що ходять під прапором України, посвідчені '''капітанами''' цих '''суден'''
|-
|3
|Заповіти осіб, які перебувають у пошукових або інших експедиціях, посвідчені '''начальниками''' цих '''експедицій'''
|-
|4
|Заповіти військовослужбовців, а в пунктах дислокації військових частин, з'єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріусів чи посадових осіб органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, також заповіти працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців, '''посвідчені командирами''' (начальниками) цих '''частин, з'єднань, установ або військово-навчальних закладів'''
|-
|5
|Заповіти осіб, які тримаються в установах виконання покарань, посвідчені '''начальниками''' таких '''установ'''
|-
|6
|Заповіти осіб, які тримаються у слідчих ізоляторах, посвідчені '''начальниками''' слідчих '''ізоляторів'''
|}

== Видача дубліката заповіту спадкоємцям або виконавцю заповіту ==
'''Дублікат заповіту може бути виданий вказаним у заповіті спадкоємцям,''' виконавцю заповіту після '''подачі ними свідоцтва про смерть заповідача'''. У разі смерті спадкоємців, які були вказані в заповіті, дублікат може бути виданий їхнім спадкоємцям після подачі ними свідоцтва про смерть заповідача і померлого спадкоємця.

'''До заяви''' '''про видачу дубліката заповіту''' або '''видачу дубліката іншого документа спадкоємцям осіб''', за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, виконавцю заповіту '''нотаріус долучає засвідчену ним фотокопію свідоцтва про смерть та засвідчені фотокопії інших документів, які підтверджують їх родинні стосунки''' (фотокопію свідоцтва виконавця заповіту).<blockquote>'''ВАЖЛИВО!''' Дублікат секретного заповіту не видається.</blockquote>

== Видача дубліката довіреності ==
'''Нотаріус видає дублікати втрачених довіреностей.''' При видачі такого дубліката '''перевіряє дійсність цієї довіреності''' за даними '''Єдиного реєстру довіреностей'''.

'''Дублікати''' втрачених довіреностей '''підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1378-06 Положення про Єдиний реєстр довіреностей, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.12.2006 № 111/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.12.2006 за № 1378/13252 (із змінами)] та '''має юридичну силу його оригінального примірника'''. '''Дублікат''' '''втраченої довіреності''', '''строк дії''' якої на день звернення до нотаріуса '''закінчився, не може бути виданим'''.

== Зміст дубліката документа ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n352 статті 34 Закону України «Про нотаріат»] тексти дублікатів нотаріальних документів, викладаються '''на спеціальних бланках''' нотаріальних документів.

'''Дублікат документа повинен містити весь текст посвідченого або виданого документа'''. На дублікаті документа робиться відмітка про те, що він має силу оригіналу, і вчиняється посвідчувальний напис, '''а оригінал такого документа втрачає чинність.''' Крім того, про видачу дубліката нотаріус робить відмітку на примірнику документа, який зберігається у справах державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса.

'''Встановлено, що видача дубліката документа включає одночасно два аспекти нотаріальної діяльності:'''
* '''вчинення нотаріальної дії'''
* '''видачу інформації, яка становить предмет нотаріальної таємниці.'''
Згідно положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n66 статті 8] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n565 статті 53 Закону України "Про нотаріат"] '''право на отримання дубліката документа мають виключно фізичні та юридичні особи''', '''за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії.'''

== Плата за видачу дубліката ==
За вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси та органи місцевого самоврядування справляють '''державне мито''' у розмірах, встановлених чинним законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n204 стаття 19 Закону України "Про нотаріат"]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#n39 підпункту «т» пункту 3 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 «Про державне мито»] за видачу дублікатів нотаріально посвідчених документів '''стягується державне мито в розмірі 0,03 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (0,51 грн).'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8013 Пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України] визначено, що '''неоподатковуваний мінімум доходів громадян становить 17 грн.'''

Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та фізичною або юридичною особою. Оплата додаткових послуг правового характеру, що надаються приватними нотаріусами і не належать до вчинюваної нотаріальної дії, провадиться за домовленістю сторін ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n430:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%83%D1%81%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%83%2C%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%20%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%BC%20%D1%82%D0%B0%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E. стаття 31 Закону України "Про нотаріат"] )

[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Нотаріат]]

Захист прав дітей від насильства в сім'ї

2024-10-10T06:56:22Z

Olena.horodytska:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція ООН про права дитини]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_927 Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_135 Європейська конвенція про здійснення прав дітей]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Законом України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/658-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 658 "Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2018 року № 800 "Деякі питання соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров'ю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0917-09 Наказ Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту України та Міністерства внутрішніх справ України від 07 вересня 2009 року № 3131/386 "Про затвердження Інструкції щодо порядку взаємодії структурних підрозділів, відповідальних за реалізацію державної політики щодо попередження насильства в сім'ї, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та відповідних підрозділів органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0262-19 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 01 лютого 2019 року № 278 "Порядок проведення та документування результатів медичного обстеження постраждалих осіб від домашнього насильства, та надання їм медичної допомоги"]
* [https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-metodichnih-rekomendacij-shodo-viyavlennya-reaguvannya-na-vipadki-domashnogo-nasilstva-i-vzayemodiyi-pedagogichnih-pracivnikiv-iz-inshimi-organami-ta-sluzhbami Наказ Міністерства освіти і науки України від 02 жовтня 2018 року № 1047 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодія педагогічних працівників із іншими органами та службами"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v5480729-18 Лист Міністерства освіти і науки України від 18 травня 2018 року № 1/11-548 "Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0656729-18#Text Лист Міністерства освіти і науки України від 30 жовтня 2018 року № 1/9-656 "Про перелік діагностичних методик щодо виявлення та протидії домашньому насильству відносно дітей"]
== Загальні положення ==
На підставі положень [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] і [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенції ООН про права дитини 26 квітня 2001 р.] в Україні прийнято [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон "Про охорону дитинства",] який визначає охорону дитинства стратегічним загальнонаціональним пріоритетом і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері.

'''Домашнє насильство''' - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Дитина, яка постраждала від домашнього насильства (постраждала дитина), - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#n6 стаття 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]).

Будь-які дії, що вчиняються щодо постраждалої дитини у сфері захисту її прав, базуються на принципах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_927 Конвенцією Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_135 Європейською конвенцією про здійснення прав дітей] та законодавчими актами України.

Дитина, яка перебуває у складних життєвих обставинах, - дитина, яка потрапила в умови, що негативно впливають на її життя, стан здоров'я та розвиток у зв'язку з інвалідністю, тяжкою хворобою, безпритульністю, перебуванням у конфлікті із законом, залученням до найгірших форм дитячої праці, залежністю від психотропних речовин та інших видів залежності, жорстоким поводженням, зокрема домашнім насильством, ухилянням батьків, осіб, які їх замінюють, від виконання своїх обов'язків, обставинами стихійного лиха, техногенних аварій, катастроф, воєнних дій чи збройних конфліктів тощо, що встановлено за результатами оцінки потреб дитини.

'''Жорстоке поводження з дитиною -''' будь-які форми фізичного, психологічного, сексуального або економічного насильства над дитиною, зокрема домашнього насильства, насильства за ознакою статі, булінгу (цькування), мобінгу (цькування), а також будь-які незаконні угоди стосовно дитини, зокрема вербування, переміщення, переховування, передача або одержання дитини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text:~:text=%D0%B6%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7,%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%3B стаття 1 Закону України "Про охорону дитинства"]).

'''Жорстоким поводженням з дитиною є:'''
* будь-яка форма рабства або практика, подібна до рабства, зокрема продаж дітей та торгівля ними, боргова залежність, примусова чи обов'язкова праця, включаючи примусове чи обов'язкове вербування дітей для використання їх у збройних конфліктах;
* використання, вербування або пропонування дитини для зайняття проституцією, виробництва творів, зображень, кіно- та відеопродукції, комп’ютерних програм, інших предметів порнографічного характеру;
* робота, яка за характером чи умовами виконання може завдати шкоди фізичному або психічному здоров'ю дитини;
* використання дитини в жебрацтві, втягнення її в жебрацтво (систематичне випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб);
* втягнення у злочинну діяльність, залучення до вживання алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин;
* дії, що призвели до виникнення обставин, за яких дитина стала очевидцем злочину проти життя, здоров'я, волі, честі, гідності, статевої свободи, статевої недоторканності особи;
* статеві зносини та розпусні дії стосовно дитини з використанням примусу, погрози, сили, довіри, авторитету, впливу на дитину, особливо вразливої для дитини ситуації, зокрема її розумової чи фізичної неспроможності, пов'язаних з віком, фізичних, психічних, інтелектуальних чи сенсорних порушень або залежного середовища, у тому числі в сім'ї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2018-%D0%BF п. 3 Порядку взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів та установ під час забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2018 року № 800"Деякі питання соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров'ю"]).
Кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім'ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини

'''Держава здійснює захист дитини від:'''
* усіх форм домашнього насильства та інших проявів жорстокого поводження з дитиною, експлуатації, включаючи сексуальне насильство, у тому числі з боку батьків або інших законних представників дитини ;
* втягнення у злочинну діяльність, залучення до вживання алкоголю, наркотичних засобів і психотропних речовин;
* залучення до екстремістських релігійних психокультових угруповань та течій, використання її для створення та розповсюдження порнографічних матеріалів, примушування до проституції, жебрацтва, бродяжництва, втягнення до азартних ігор тощо.
Держава через органи опіки і піклування, служби у справах дітей, центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0917-09 порядку], встановленому законодавством, надає дитині та особам, які піклуються про неї, необхідну допомогу у запобіганні та виявленні випадків жорстокого поводження з дитиною, передачі інформації про ці випадки для розгляду до відповідних уповноважених законом органів для проведення розслідування і вжиття заходів щодо припинення насильства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 стаття 10 Закону України "Про охорону дитинства"]).

Держава гарантує всім дітям рівний доступ до безоплатної правничої допомоги, необхідної для забезпечення захисту їхніх прав, на підставах та в порядку, встановлених Законом України "Про безоплатну правничу допомогу" ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text:~:text=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%83%D1%94%20%D0%B2%D1%81%D1%96%D0%BC%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D1%8F%D0%BC%20%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%20%D1%97%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%2C%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%22%D0%9F%D1%80%D0%BE%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%87%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%83%22. стаття 3 Закону України "Про охорону дитинства"]).

Типова програма унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми та Порядок реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми затверджуються Кабінетом Міністрів України.
== Права та обов'язки батьків ==
Правовий захист дітей відповідно батьки (усиновителі) є законними представниками своїх дітей. Вони мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина або дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1332 ст. 242 Цивільного кодексу України]).

Правовий захист дітей відповідно є предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n110 стаття 11 Закону України "Про охорону дитинства"]).

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n114 стаття 12 Закону України "Про охорону дитинства"]).

'''Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини:'''
* виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї і родини, свого народу, своєї Батьківщини;
* піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток;
* забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя;
* поважати дитину;
* забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини;
* забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
* ухилення батьків від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини є підставою [[Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду|позбавлення батьківських прав]].
* виникнення загрози життю і здоров'ю дитини є підставою для [[відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав]].
== Органи які здійснюють захист дітей від насильства ==
'''До органів та установ, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, належать:'''
* служби у справах дітей;
* уповноважені підрозділи органів Національної поліції України;
* органи управління освітою, навчальні заклади, установи та організації системи освіти;
* органи охорони здоров'я, установи та заклади охорони здоров'я;
* центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
* суди;
* прокуратура;
* уповноважені органи з питань пробації.
'''До загальних служб підтримки постраждалих осіб належать заклади, які, у тому числі, надають допомогу постраждалим особам:'''
* центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;
* притулки для дітей;
* центри соціально-психологічної реабілітації дітей;
* соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка);
* центри соціально-психологічної допомоги;
* територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг);
* інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги постраждалим особам.
'''До спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб належать:'''
* притулки та центри медико-соціальної реабілітації для постраждалих осіб;
* кол-центри з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей;
* мобільні бригади соціально-психологічної допомоги постраждалим від домашнього насильства особам та особам, які постраждали від насильства за ознакою статі;
* заклади та установи, призначені виключно для постраждалих від домашнього насильства осіб та осіб, які постраждали від насильства за ознакою статі.
У здійсненні заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, зокрема виявленні фактів домашнього насильства, наданні допомоги та захисту постраждалим особам, можуть брати участь підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, громадські об’єднання та іноземні неурядові організації, фізичні особи - підприємці, які відповідають критеріям діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги, а також фізичні особи, які надають соціальні послуги, у тому числі послуги патронату над дітьми.

'''Гарячі лінії з питань запобігання та протидії домашньому насильству:'''
* '''15-47''' - урядова гаряча лінія для осіб, які постраждали від домашнього насильства (цілодобово, безкоштовно з мобільних та стаціонарних телефонів);
* '''116-123''' (для мобільних телефонів) або '''0 800 500 335''' (для стаціонарних та мобільних телефонів) - національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації (цілодобово, безкоштовно, роботу забезпечує ГО "Ла Страда-Україна");
* '''116 111''' (для мобільних телефонів) або '''0 800 500 225''' (для стаціонарних та мобільних телефонів) - національна гаряча лінія для дітей та молоді (безкоштовно, роботу забезпечує ГО "Ла Страда-Україна");
* '''0 800 213 103''' - гаряча лінія системи безоплатної правової допомоги (цілодобово, безкоштовно з мобільних та стаціонарних телефонів)
Дитина вправі особисто звернутися до органу опіки та піклування, служби у справах дітей, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, інших уповноважених органів за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів.
== Координація дій різних органів і служб у напрямі подолання насильства щодо дитини ==
'''Механізми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дитиною'''

Керівники та працівники закладів (установ), молодіжних центрів, дитячих та молодіжних громадських об’єднань, інших громадських об’єднань, що є суб’єктами молодіжної роботи, в яких у колективах перебувають діти, зобов’язані сформувати середовище, вільне від насильства та жорстокого поводження з дитиною.

Керівник закладу (установи), молодіжного центру, дитячого та молодіжного громадського об’єднання, іншого громадського об’єднання, що є суб’єктом молодіжної роботи, в якому в колективах перебувають діти:

* затверджує положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми в закладі (установі), молодіжному центрі, дитячому та молодіжному громадському об’єднанні, іншому громадському об’єднанні, що є суб’єктом молодіжної роботи, з урахуванням Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми та Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, затверджених Кабінетом Міністрів України, забезпечує його оприлюднення, обов’язкове ознайомлення з ним працівників та здійснює контроль за його виконанням;
* розглядає усні та письмові заяви (скарги, повідомлення) про випадки насильства або жорстокого поводження з дитиною в закладі (установі), молодіжному центрі, дитячому та молодіжному громадському об’єднанні, іншому громадському об’єднанні, що є суб’єктом молодіжної роботи, протягом однієї доби з моменту надходження та у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною невідкладно повідомляє про це батьків, інших законних представників дитини, а також письмово повідомляє уповноважений підрозділ органу Національної поліції України та службу у справах дітей;
* сприяє проходженню особами, які вчинили насильство або жорстоке поводження з дитиною, стали свідком або постраждали від насильства або жорстокого поводження, відповідної програми для таких осіб.

Працівники закладу (установи), молодіжного центру, дитячого та молодіжного громадського об’єднання, іншого громадського об’єднання, що є суб’єктом молодіжної роботи, в якому в колективах перебувають діти, у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною зобов’язані:

* вжити невідкладних заходів для припинення насильства або жорстокого поводження з дитиною;
* за потреби надати домедичну допомогу, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги та звернутися до органів Національної поліції України;
* повідомити керівника закладу (установи), молодіжного центру, дитячого та молодіжного громадського об’єднання, іншого громадського об’єднання, що є суб’єктом молодіжної роботи, в якому в колективах перебувають діти, та принаймні одного з батьків або інших законних представників дитини, яка вчинила насильство або жорстоке поводження, та дитини, яка постраждала від насильства або жорстокого поводження.

Суб’єктами, відповідальними за виконання програм для дітей та інших осіб, які вчинили булінг (цькування), та програм для дітей та інших осіб, які постраждали від булінгу (цькування) або стали його свідком, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Типові програми для дітей та інших осіб, які вчинили булінг (цькування), для дітей та інших осіб, які постраждали від булінгу (цькування) або стали його свідком, розробляються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань сім’ї та дітей.

У випадках, передбачених законодавством, особу, яка вчинила булінг (цькування), за рішенням суду може бути направлено для проходження відповідної програми строком від одного до трьох місяців.

За відсутності судового рішення про направлення особи, яка вчинила булінг (цькування), для проходження відповідної програми така особа може пройти відповідну програму на добровільній основі, а діти віком до 16 років - за згодою батьків (інших законних представників дитини).

Усі дії щодо дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах, спрямовуються на захист прав та інтересів дитини, усунення причин таких обставин і забезпечення безпечних умов її утримання та виховання, надання їй та її батькам комплексу необхідних послуг та соціальної допомоги.

Суб'єкти соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю в процесі своєї професійної діяльності здійснюють заходи з виявлення дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, надають їм комплекс послуг у межах повноважень, визначених законодавством, інформують інших суб'єктів, органи опіки та піклування в разі необхідності здійснення комплексних заходів щодо захисту прав та інтересів дитини та надання підтримки батькам чи притягнення їх до відповідальності. Суб'єкти соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю забезпечують ведення обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах.

У разі якщо у зв'язку із складними життєвими обставинами дитина тимчасово не проживає чи не може проживати із своїми батьками, іншими законними представниками, її утримання та виховання можуть здійснювати родичі, сім’я патронатного вихователя, центри соціально-психологічної реабілітації дітей, притулки для дітей служб у справах дітей, інші установи для дітей (незалежно від форми власності та підпорядкування), в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб.

Уповноважені органи, що здійснюють соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю, зобов'язані в максимально короткий термін запропонувати сім'ї дитини комплекс послуг, спрямованих на мінімізацію чи повне подолання складних життєвих обставин, та сприяти поверненню дитини до батьків, інших законних представників.

У разі якщо повернення дитини до батьків, інших законних представників є неможливим чи суперечить її інтересам, органи опіки та піклування здійснюють заходи щодо надання дитині статусу дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, захисту її житлових та майнових прав, влаштування в одну із форм виховання, яка найбільше відповідає найкращим інтересам дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14?find=1&text=%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%B2#w1_3:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%94%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%89%D0%B8%D0%BC%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B0%D0%BC%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8. стаття 23-1 Закону України "Про охорону дитинства"]).

Міністерство освіти і науки України з метою виконання законодавчих вимог Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" розробило спільно з Міністерством молоді та спорту України для використання у профілактичній освітній діяльності Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v5480729-18 Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству: лист від 18.05.2018 № 1/11-548].)

На підставі аналізу літератури та наукових джерел щодо запобігання і протидії насильству сформульовано рекомендації соціальним працівникам, соціальним педагогам, психологам, педагогічним працівникам, батькам у разі звернення до них постраждалих від насильства.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0262-19 Порядок проведення та документування результатів медичного обстеження постраждалих осіб від домашнього насильства, та надання їм медичної допомоги затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01.02.2019 № 278]. Працівники освіти у своїй діяльності щодо запобігання та протидії домашньому насильству керуються наказом Міністерства освіти і науки України від 02.10.2018 № 1047 "[https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-metodichnih-rekomendacij-shodo-viyavlennya-reaguvannya-na-vipadki-domashnogo-nasilstva-i-vzayemodiyi-pedagogichnih-pracivnikiv-iz-inshimi-organami-ta-sluzhbami Про затвердження Методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодія педагогічних працівників із іншими органами та службами"].
==Відповідальність==
=== Адміністративна відповідальність ===
'''Перелік правопорушень за які передбачено адміністративну відповідальність:'''
* доведення неповнолітнього до стану сп'яніння ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1918 стаття 180 КУпАП]);
* невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1948 стаття 184 КУпАП]);
* вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1859:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20173%2D2.%20%D0%92%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F стаття 173-2 КУпАП]).
=== Кримінальна відповідальність ===
Захист від найбільш небезпечних порушень прав неповнолітніх забезпечує '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]'''. Він містить як загальні норми, що захищають всіх громадян від жорстокого поводження, так і норми, безпосередньо спрямовані на захист життя, здоров'я та недоторканності неповнолітнього.

'''До переліку дій, які можна розглядати як жорстоке поводження з дітьми та за які передбачено кримінальну відповідальність відносяться :'''
* доведення до самогубства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n779 стаття 120 ККУ]);
* умисне тяжке тілесне ушкодження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n786 стаття 121 ККУ]);
* умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n792 стаття 122 ККУ]);
* умисне легке тілесне ушкодження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n804 стаття 125 ККУ]);
* побої й мордування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n810 стаття 126 ККУ]);
* домашнє насильство ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n779:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20126%2D1.%20%D0%94%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%BD%D1%94%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE стаття 126-1ККУ])
* катування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n816 стаття 127 ККУ])
* необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n822 стаття 128 ККУ]);
* погроза вбивством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n825 стаття 129 ККУ]);
* незаконне проведення аборту або стерилізації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n855 стаття 134 ККУ]);
* неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n875 стаття 137 ККУ]);
* експлуатація дітей ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n953 стаття 150 ККУ])
* використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 стаття 150-1 ККУ])
* примушування до шлюбу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n779:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20151%2D2.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%88%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83 стаття 151-2 ККУ])
* зґвалтування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 стаття 152 ККУ]);
* сексуальне насильство ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n986 стаття 153 ККУ]);
* примушування до вступу в статевий зв'язок ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n994 стаття 154 ККУ]);
* вчинення дій сексуального характеру з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n779:~:text=%D0%92%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%83%20%D0%B7%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BB%D0%B0%20%D1%88%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%83 стаття 155 ККУ]);
* розбещення неповнолітніх ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1006 стаття 156 ККУ]);
* злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1104 стаття 166 ККУ]);
* втягнення неповнолітніх у протиправну діяльність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n779:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20304.%20%D0%92%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%85%20%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C стаття 304 ККУ]);
* схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2194 стаття 315 ККУ]);
* спонукання неповнолітніх до застосування допінгу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2259 стаття 323 ККУ]);
* схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2270 стаття 324 ККУ])
* невиконання обмежувальних заходів, обмежувальних приписів або непроходження програми для кривдників ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n779:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20390%2D1.%20%D0%9D%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%96%D0%B2%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2 стаття 390-1 ККУ]).
== Див. додатково ==
* Див. додатково [[Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду]]
* Див. додатково [[Притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі]]
* Див. додатково [[Соціальні послуги окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах, та порядок їх надання]]
* Див. додатково [[Вчинення насильства в сім'ї]]
* Див. додатково [[Запобігання та протидія домашньому насильству]]
* Див. додатково [[Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Сімейне право]]
[[Категорія:Діти]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Домашнє насильство]]

Виконання рішення суду про виселення особи

2024-09-30T07:36:42Z

Olena.horodytska:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України «Про виконавче провадження»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до пункту 5-2 розділу VI "Прикінцеві положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text Закону України "Про іпотеку"] у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія, зокрема статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти) цього Закону.
|}
== Загальні відомості ==
Відповідно до статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон)], виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законі] органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом], іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону,] а також рішеннями, які відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону] підлягають примусовому виконанню.

'''Примусове виселення полягає''' у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від:
*боржника,
*майна боржиника,
*домашніх тварин боржника
'''Примусове виселення також порягає забороні боржнику користуватися цим приміщенням.''' Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі.

Виселення особи підлягає примусовому виконанню на підставі виконавчого листа, який видається судом на підставі судового рішення, яке набрало законної сили. '''Примусове виконання рішення суду про виселення особи покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).'''
{| class="wikitable"
| style="background-color:#98FB98;" |УВАГА! Приватні виконавці не здійснюють примусове виконання рішення про виселення особи.
|}
==Строки виконання==
Виконавчий документ про виселення особи пред’являється для виконання '''з дня, наступного після набрання рішенням законної сили, але не більше, ніж''' '''три роки.'''

У постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець зазначає, що боржнику необхідно виконати рішення суду '''протягом 10 робочих днів.'''

Державний виконавець наступного робочого дня після закінчення 10-денного строку, перевіряє виконання боржником рішення про його виселення.
{| class="wikitable"
|+
!<nowiki>Важливо!!! У разі невиконання боржником рішення про його виселення самостійно державний виконавець виконує його примусово.</nowiki>
|}
== Порядок виконання рішення суду про виселення==
Державний виконавець призначає день і час примусового виселення, про що письмово інформує боржника. Боржник вважається повідомленим про його примусове виселення, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися виселення, чи іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем.

'''Відсутність боржника''', належним чином повідомленого про день і час примусового виселення, під час виконання рішення про виселення боржника '''не є перешкодою для його виселення.'''

Для виконання рішення про примусове виселення боржника державний виконавець здійснює у присутності понятих та за участю працівників поліції, які залучаються на підставі постанови державного виконавця.

У разі, якщо виконання рішення здійснюється за відсутності боржника, державний виконавець зобов’язаний провести опис майна та скласти 2 екземпляри акту опису майна, один з яких під розписку вручити боржнику. Описане майно передається для відповідального зберігання стягувачу або іншій особі, визначеній державним виконавцем. Передане для зберігання майно боржника повертається йому державним виконавцем на підставі акта після відшкодування боржником витрат, пов’язаних із зберіганням такого майна. У разі якщо боржник відмовляється відшкодувати витрати, пов’язані із зберіганням майна, вони компенсуються за рахунок реалізації майна боржника або його частини.

'''Зберігання майна здійснюється протягом не більше двох місяців з дня передачі на зберігання'''. Після закінчення двомісячного строку невитребуване майно реалізується в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом]. Отримані від реалізації такого майна кошти, за вирахуванням понесених витрат, перераховуються боржнику.

У разі якщо майно не було реалізовано, розпорядження ним здійснюється в порядку, встановленому для розпорядження безхазяйним майном.

Про виконання рішення про виселення боржника державний виконавець складає акт, що підписується особами, які брали участь у виконанні рішення про примусове виселення.

У разі якщо особі, яка підлягає виселенню, має бути надано інше житлове приміщення, державний виконавець надсилає органу, який відповідно до судового рішення зобов’язаний надати боржнику інше житлове приміщення, повідомлення про строк виконання рішення про надання такого приміщення. У разі ненадання у визначений строк іншого житлового приміщення державний виконавець складає відповідний акт і звертається до суду з поданням про встановлення порядку подальшого виконання рішення. До вирішення судом зазначеного питання виконавчі дії не проводяться.
{| class="wikitable"
| style="background-color:#98FB98;" |Увага! Якщо боржник перешкоджає виконанню рішення про його виселення, державний виконавець накладає на нього штраф у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України «Про виконавче провадження»]
Відповідно до статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" розмір штрафу для фізичної особи становить 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 гривень), в разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі (3400 гривень) та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
|}
У разі якщо особа самостійно вселилася у приміщення, з якого вона була примусово виселена, повторне її виселення може бути здійснено державним виконавцем на підставі ухвали суду, який прийняв рішення про виселення. Виконавче провадження у такому разі підлягає відновленню за постановою державного виконавця.

За виконання рішення суду про виселення стягується виконавчий збір в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Якщо боржник перешкоджає виконанню рішення про його виселення, державний виконавець накладає на нього штраф

При виконанні рішення немайнового характеру у разі, якщо ''боржник самостійно не сплачує виконавчий збір'', витрати виконавчого провадження та накладені на нього штрафи, у передбачених Законом випадках виконавець примусово стягує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження та накладені на боржника штрафи одночасно із виконанням такого рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав:

* подання стягувачем письмової заяви про повернення виконавчого документа;
* перешкоджання стягувачем проведенню виконавчих дій або не здійснення авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа

або закінчення виконавчого провадження з підстав:

* визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення;
* затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення;
* прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
* фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (крім випадку, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження);
* надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому ч[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n606:~:text=%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE,%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. астиною третьою статті 63 Закону України "Про виконавче провадження"]

якщо штрафи, накладені на боржника, не стягнуто, постанова про накладення штрафу, винесена державним виконавцем, не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#Text Законом України "Про виконавче провадження"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12/conv#Text Інструкцією].

__ОБОВ_ЗМІСТ__
[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Користування жилими приміщеннями]]
[[Категорія:Вирішення житлових спорів]]

Тимчасове вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення

2024-09-17T07:51:45Z

Olena.horodytska:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1086-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1086 "Про затвердження Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1408-15#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № "1395 Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-93-%D0%BF/conv#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 року № 340 "Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами"]
== Підстави тимчасового вилучення посвідчення водія ==
Підставою тимчасового вилучення посвідчення водія є наявність підстав вважати, що водієм вчинено правопорушення, передбаченого Кодексом України про адміністративні правопорушення за яке може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.
== Порядок вилучення посвідчення водія ==
# Тимчасове вилучення посвідчення водія на транспортний засіб здійснюється поліцейським шляхом вилучення посвідчення водія, виготовленого на бланку, та/або внесення інформації до Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Працівник уповноваженого підрозділу тимчасово вилучає посвідчення водія до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення, '''але не більше ніж на три місяці з моменту такого вилучення'''. Вилучене посвідчення водія протягом трьох діб передається на зберігання до відповідного територіального органу МВС (до створення відповідних територіальних органів МВС вилучене посвідчення водія передається на зберігання територіальним органам Національної поліції України) в установленому МВС порядку.
{| style="border-style: solid; border-width: 20px"
|
'''Важливо!''' Тимчасове вилучення водійського посвідчення не передбачає того, що Ви будете позбавленні права керування транспортним засобом. Позбавити право керування транспортним засобом вправі лише суд.
|}
# Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
# Про тимчасове вилучення посвідчення водія робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
# До винесення судом постанови у справі про адміністративне правопорушення та набрання нею законної сили поліцейський видає водієві '''тимчасовий дозвіл''' на право керування транспортним засобом строком '''до трьох місяців''' з дати вилучення посвідчення. У разі вчинення правопорушення, передбаченого статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа має право після закінчення тримісячного строку тимчасового вилучення посвідчення водія, якщо судом не прийнято рішення про позбавлення водія права керування транспортним засобом або якщо справу про адміністративне правопорушення не розглянуто в установлений законом строк, звернутися до підрозділу поліції за місцем розгляду справи щодо продовження строку тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами на новий тримісячний строк.
# У разі вчинення адміністративного правопорушення, за яке передбачено накладення адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, особою, у якої посвідчення водія тимчасово вилучено за попереднє (попередні) адміністративне(і) правопорушення, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, виданий у першому випадку, не поновлюється. У відповідних графах тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом поліцейський робить відмітки за фактом виявленого правопорушення.
# Посвідчення водія вилучається до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення.
# Вилучене посвідчення водія '''протягом трьох днів''' з дати надходження постанови суду, згідно з якою особу позбавлено права керування транспортним засобом, передається до територіального органу з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання особи з копією такої постанови для зберігання. 
'''Вилучене посвідчення водія передається для зберігання до відповідного територіального органу МВС.'''

'''Якщо особа, якій уже видано тимчасовий дозвіл''' на право керування транспортним засобом, вчиняє повторне адміністративне правопорушення, за яке передбачено позбавлення такого права, новий дозвіл їй видається лише після закінчення строку дії попереднього, але на строк не більше трьох місяців з дати вчинення такого правопорушення
== Тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом ==
У тимчасовому дозволі на право керування транспортним засобом з лицьового боку перекреслюються категорії транспортних засобів, права на керування якими *водій не має, а також робляться наступні записи:
*дата тимчасового вилучення посвідчення водія;
*посада, прізвище поліцейського, номер його нагрудного знака;
*дата вчинення правопорушення;
*серія та номер протоколу про адміністративне правопорушення;
*стаття Кодексу України про адміністративні правопорушення, за якою складено протокол про адміністративне правопорушення, санкція якої передбачає накладення адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.
'''[[Файл:Шаблон_тимчасового_дозволу_на_керування_транспортним_засобом_(2).docx|міні]] 
Якщо особа втратила тимчасовий дозвіл то в такому випадку він може бути поновлений уповноваженою особою будь-якого підрозділу поліції після документального підтвердження інформації про його попередню видачу.
== Якщо посвідчення водія не вилучено ==
'''У разі надходження постанови суду про позбавлення водія права керування транспортним засобом, якщо посвідчення водія не вилучено:''' 
# Уповноважена особа відповідного підрозділу поліції у триденний строк надсилає за місцем проживання (перебування) особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомлення про позбавлення права керування, а також інформацію про необхідність прибуття до підрозділу поліції у визначений строк для здавання посвідчення водія.
# Якщо водій, посвідчення якого підлягає вилученню, ''не з’являється протягом місячного строку'', дані про серію та номер посвідчення водія вносяться уповноваженою особою підрозділу поліції до автоматизованого обліку.
# У випадку виявлення посвідчення водія, яке підлягає вилученню, працівник поліції складає акт вилучення посвідчення водія із зазначенням підстав такого вилучення. Акт складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Акт складається за встановленою формою.
[[Файл:Документ Microsoft Word (4).docx|міні]]
== Порядок повернення тимчасово вилученого посвідчення водія ==
# За заявою водія у разі, коли суд не прийняв у тримісячний строк рішення про позбавлення водія права керування транспортним засобом або не розглянув у встановлений законом строк справу про адміністративне правопорушення.''За подання такої заяви та повернення особі тимчасово вилученого посвідчення водія не може стягуватись плата. Такі звернення особи є обов’язковими для виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення. Якщо ж особа вчинила правопорушення, передбачене '''ст.''' '''130 КУпАП''' '''(Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції)''' вона вправі звернутися за продовженням строку тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами на новий тримісячний строк. Після закінчення річного строку тимчасового вилучення посвідчення водія, у випадках, якщо судом не прийнято рішення щодо позбавлення водія права керування транспортним засобом або якщо справа про адміністративне правопорушення не розглянута в установлений законом строк, особа має право звернутися за отриманням вилученого документа.''
# Після виконання водієм постанови суду про накладення адміністративного стягнення або подання до територіального органу Національної поліції копії постанови суду про закриття справи (крім випадків, коли справу про адміністративне правопорушення за тим самим фактом закрито у зв’язку з передачею матеріалів прокурору або органу досудового розслідування);
# У разі винесення судом постанови про позбавлення водія права керування транспортним засобом (крім осіб, які отримали посвідчення водія вперше) після закінчення визначеного строку позбавлення права керування транспортним засобом, проходження в установленому порядку позачергового медичного огляду щодо придатності до керування транспортним засобом та успішного складення в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС теоретичного і практичного іспиту для отримання права на керування транспортним засобом відповідної категорії.
Повернення посвідчення водія (у тому числі отриманого вперше) особам, позбавленим права на керування транспортними засобами за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, наприклад, за несплату аліментів), здійснюється після закінчення строку позбавлення без складення іспитів.

'''Важливо!''' У разі коли в посвідченні водія зазначено дві або більше категорій на право керування транспортними засобами теоретичний, практичний іспити складаються за вищою із категорій, зазначених у посвідченні водія, що повертається.
{| class="wikitable"
|+
!Повернення посвідчення водія, виданого вперше
|-
|Повернення посвідчення водія, отриманого вперше, особі, позбавленій права на керування транспортними засобами (крім осіб, позбавлених права на керування транспортними засобами за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення), не здійснюється.
У такому випадку після набрання чинності судовим рішенням про позбавлення особи права на керування транспортними засобами посвідчення водія вважається недійсним, про що вноситься відповідна інформація до Єдиного державного реєстру МВС або підлягає вилученню та передається для знищення до територіального сервісного центру МВС за місцем проживання особи, зазначеним у цьому рішенні.
Для отримання права на керування транспортними засобами така особа після закінчення строку, на який її позбавлено такого права, проходить позачерговий медичний огляд, повторну підготовку в закладі та складає теоретичний і практичний іспити у територіальному сервісному центрі МВС, після чого '''отримує посвідчення водія, яке вважається отриманим вперше.'''
|}
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]

Оскарження дій та контроль за діяльністю приватних виконавців

2024-08-15T10:53:03Z

Olena.horodytska:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]»
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1195-18 Наказ Міністерства юстиції України від 22.10.2018 № 3284/5 "Про затвердження Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців"]
== Шляхи здійснення контролю за діяльністю приватного виконавця ==
* Міністерство юстиції України проводить планові і позапланові перевірки
* Рада приватних виконавців України здійснює перевірку діяльності приватного виконавця за зверненням учасника виконавчого провадження або за власною ініціативою .
'''Планові перевірки''' проводяться згідно з графіком проведення планових перевірок діяльності приватних виконавців, який затверджує керівник структурного підрозділу Міністерства.

Перша планова перевірка діяльності приватного виконавця проводиться не раніше ніж через рік із дня внесення інформації про приватного виконавця до Єдиного реєстру приватних виконавців України (не враховуючи строк зупинення діяльності приватного виконавця).

Наступні планові перевірки проводяться не частіше ніж один раз на два роки з дати початку проведення попередньої планової перевірки.

'''Позапланові перевірки''' проводяться на підставі:
# заяви приватного виконавця про проведення перевірки;
# письмових звернень учасників виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця;
# неподання приватним виконавцем у встановлені строки звітності чи іншої інформації та/або подання недостовірної інформації.
Якщо під час здійснення перевірки фіксуються ознаки дисциплінарного проступку приватного виконавця Міністерство юстиції України подає вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії щодо притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

Рада приватних виконавців України здійснює перевірку діяльності приватного виконавця на предмет дотримання ним:
# статуту Асоціації приватних виконавців України;
# Кодексу професійної етики приватного виконавця;
# рішень Ради приватних виконавців України та з’їзду приватних виконавців України, пов’язаних із діяльністю приватних виконавців.

Рада приватних виконавців України зобов’язана протягом 30 робочих днів з дня отримання пояснень приватного виконавця або часу, коли такі пояснення мали бути отримані, у разі їх ненадання розглянути надані матеріали на предмет наявності ознак дисциплінарного проступку та вирішити питання щодо внесення до Дисциплінарної комісії приватних виконавців подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.
{| class="wikitable"
|+
!УВАГА! Під час воєнного стану планові та позапланові перевірки діяльності приватних виконавців не проводяться, крім перевірок приватних виконавців, стосовно яких є сумніви щодо факту здійснення ними своєї діяльності в офісі приватного виконавця. У разі якщо на день введення воєнного стану позапланова перевірка діяльності приватного виконавця не була проведена, така перевірка проводиться в порядку, встановленому Міністерством юстиції України, після припинення або скасування воєнного стану за письмовим зверненням учасника виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця
|}
{| class="wikitable"
|-
| [https://erpv.minjust.gov.ua/#/search-private-performer Єдиний реєстр приватних виконавців України]
|}
== Підстави для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності ==
У разі виявлення під час здійснення планових та позапланових перевірок діяльності приватного виконавця ознак дисциплінарного проступку, а саме:

* факту зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю приватного виконавця;
* розголошення професійної таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;
* невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків,

структурний підрозділ Міністерства вносить вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії приватних виконавців про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

== Позасудовий порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця ==
Дисциплінарна комісія, відповідно до покладених на неї завдань, розглядає подання Міністерства юстиції України, Ради приватних виконавців України про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності; у разі надходження скарг на діяльність приватних виконавців направляє їх на перевірку Міністерству юстиції України чи Раді приватних виконавців України; приймає рішення на підставі подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.

За результатами розгляду подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності Дисциплінарна комісія вправі прийняти наступні рішення:
* задовольнити подання та застосувати до приватного виконавця дисциплінарне стягнення;
* відхилити подання та направити матеріали для повторної перевірки діяльності приватного виконавця;
* відхилити подання та відмовити в застосуванні до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.
Згідно із законодавством у випадку вчинення приватним виконавцем дисциплінарного проступку до нього може застосовуватись одне з наступних дисциплінарних стягнень:
* попередження;
* догана;
* зупинення діяльності приватного виконавця на строк до шести місяців;
* припинення діяльності приватного виконавця.
Міністерство юстиції України своїм наказом вводить в дію Рішення Дисциплінарної комісії про задоволення відповідного подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення. Проте таке рішення може бути оскаржено до суду.

Про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення робиться запис у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.
== Куди звернутися ==
Учасник виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця вправі письмово звернутися до Міністерства юстиції та в Раду приватних виконавців України щодо перевірки діяльності приватного виконавця. Крім цього, у разі надходження скарг на діяльність приватних виконавців до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, остання направляє їх на перевірку Міністерству юстиції України чи Раді приватних виконавців України.
== Строки розгляду звернень з приводу перевірки діяльності приватних виконавців ==
Перевірка Радою приватних виконавців України діяльності приватного виконавця здійснюється шляхом надсилання приватному виконавцю письмового запиту в межах предмета перевірки. Протягом 15 календарних днів з дня отримання запиту приватний виконавець зобов’язаний надати Раді приватних виконавців України пояснення та копії відповідних документів. Рада приватних виконавців України зобов’язана протягом 30 робочих днів з дня отримання пояснень приватного виконавця або часу, коли такі пояснення мали бути отримані, у разі їх ненадання розглянути надані матеріали на предмет наявності ознак дисциплінарного проступку та вирішити питання щодо внесення до Дисциплінарної комісії приватних виконавців подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

Як наслідок, якщо фіксується факт ознак дисциплінарного проступку приватного виконавця Міністерство юстиції України вносить вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарна комісія розглядає подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та приймає рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення протягом двох місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

У разі якщо подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності внесено за результатами перевірки діяльності приватного виконавця, здійсненої на підставі скарги учасника виконавчого провадження, яка одночасно є предметом судового розгляду з оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця, Дисциплінарна комісія відкладає розгляд цього подання до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду такої скарги. Варто зазначити, що такому випадку вищезазначений перебіг строку про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення зупиняється до набрання судовим рішенням законної сили.

'''Рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, введене в дію наказом Міністерства юстиції України, може бути оскаржено до суду.'''
{| class="wikitable"
|+
!Увага! До припинення або скасування воєнного стану в Україні ЗУПИНЯЮТЬСЯ строки розгляду Дисциплінарною комісією подань про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та прийняття рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.
|}

== Судовий порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця ==
Відповідно до ст. 74 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Ст. 262 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] передбачено, що суд може постановити окрему ухвалу щодо приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких належить притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність в діях (бездіяльності)таких осіб ознак кримінального правопорушення.

Згідно ст. 447 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], ст. 339 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК України] сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою , якщо вважають , що рішенням , дією або бездіяльністю приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ст. 287 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають , що рішенням, дією або бездіяльністю приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
== Куди звернутися ==
* До суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
* До місцевого адміністративного суду (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди).
{| class="wikitable"
|+
|'''Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.'''
|}
== Строки звернення до суду для оскарження ==
Позовну заяву може бути подано до суду:
* у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
* у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
== Вартість звернення до суду ==
Згідно ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] плата за адміністративний позов немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2024 року становить 1211 грн. 20 коп.).

За адміністративний позов майнового характеру – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання скарг на рішення, дії, або бездіяльність приватного виконавця до суду як суду, який видав виконавчий документ, судовий збір не сплачується.

'''Перелік необхідних документів:'''
* скарга на рішення, дії, або бездіяльність приватного виконавця
* адміністративний позов
== Строки розгляду судом скарг чи позову ==
Згідно ст. 450 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] , ст. 342 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК України] (ст.342), ст. 287 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] скарга, позовна заява розглядається у '''десятиденний строк''' у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржуються.

Ст. 451 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], ст.343 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК України] передбачають, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

'''Порядок апеляційного оскарження:'''

Відповідно до ст. 354 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо розгляду скарг на дії(бездіяльність) приватного виконавця протягом 15 днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до частини 6 ст. 287 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення
== Корисні посилання ==
* [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/Oglyad_vik_prov_Gosr_spr.pdf ОГЛЯД практики застосування Верховним Судом Закону України "Про виконавче провадження"]
== Див. також ==
* [[Інститут приватних виконавців]]
* [[Державні та приватні виконавці: права, обов'язки, компетенції, відповідальність]]
[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]
[[Категорія:Суди]]

Компенсація особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю

2024-08-08T07:05:41Z

Olena.horodytska: /* Необхідний перелік документів для отримання компенсації */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text Закон України "Про соціальні послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF#T Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859 "Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0639-22#n7 Наказ Міністерства соціальної політики України від 17.05.2022 № 150 "Про затвердження Методики обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї для надання соціальних послуг"].
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0221-21#n19 Наказ Міністерста соціальної політики України від 29.01.2021 року №37 «Про затвердження форм документів, необхідних для призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі».]
== Загальні положення ==
Законодавство України передбачає виплату '''компенсації за догляд''' для фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності '''на непрофесійній основі''', без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг особам з числа членів своєї сім'ї, які спільно з нею проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки та є:
* особами з інвалідністю 1 групи;
* дітьми з інвалідністю;
* громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;
* невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;
* дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1161-2018-%D0%BF#Text Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2018 року № 1161].
'''Компенсація не призначається''' фізичним особам, які здійснюють догляд, якщо особи, за якими здійснюється догляд, отримують соціальні послуги догляду вдома, паліативного догляду та стаціонарного догляду.

Якщо фізична особа здійснює догляд за декількома особами, то компенсацію за догляд така особа зможе отримати лише одну.

Для підтвердження факту спільного проживання з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та догляду за нею складається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0221-21#n25 акт про проведення обстеження сім’ї] фахівцями уповноваженого органу. Форма акта про проведення обстеження сім’ї затверджується Мінсоцполітики.

Якщо фізична особа надає соціальні послуги за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, але має інше зареєстроване місце проживання, обстеження сім’ї для встановлення факту догляду є обов’язковим.
== Розрахунок розміру компенсації ==
Компенсація призначається на '''12 місяців і виплачується щомісяця за рахунок коштів місцевого бюджету з місяця звернення за нею, якщо протягом місяця з дня звернення подано всі необхідні документи.''' Якщо в у довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, медичному висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді зазначено інший строк, то компенсація призначається на такий строк, але не більше 12 місяців.

'''Розмір компенсації''' обчислюється як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, установленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи, яка надає соціальні послуги,за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення із заявою про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму на 1 січня відповідного року компенсація перераховується без звернення фізичної особи, яка надає соціальні послуги. Уповноважені органи проводять перерахунок раніше призначеної компенсації з місяця встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Середньомісячний сукупний дохід фізичної особи - надавача соціальної послуги визначається шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-телекомунікаційними системами органів влади, підприємств, установ, організацій та обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу її сім’ї на кількість членів сім'ї, які включаються до її складу. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0639-22#Text Методика обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї для надання соціальних послуг, затверджена наказом Мінсоцполітики від 17 травня 2022 р. № 150.]

У разі введення надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях компенсація за догляд, передбачена цією частиною, особам із числа внутрішньо переміщених осіб за новим місцем їх проживання/перебування разом із особами, за якими вони здійснюють догляд, призначається і виплачується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.7 ст.13 ЗУ "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text Про соціальні послуги]")
==Куди звертатися==
Для того, щоб отримати компенсацію за догляд, фізичній особі потрібно звернутися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення '''за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.''' Якщо структурний підрозділ з питань соціального захисту населення відсутній, то потрібно звернутися до уповноваженої посадової особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади або до центру надання адміністративних послуг.

'''УВАГА!''' Якщо фізична особа надає соціальні послуги за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, але має інше зареєстроване місце проживання, структурні підрозділи перевіряють (із використанням інформаційних систем) відомості щодо неотримання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, компенсації за зареєстрованим місцем проживання.
==Необхідний перелік документів для отримання компенсації==
Фізична особа, '''яка надає догляд''', має звернутися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення (уповноваженої особи або центру надання адміністративних послуг) з '''заявою про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі у паперовій.'''
[[Файл:Заява_про_згоду_надавати_соціальні_послугм.doc|міні]]
Законний представник або '''особа, яка потребує догляду''', подає заяву про згоду отримувати соціальні послуги від фізичної особи, яка надає соціальні послуги.
[[Файл:Заява про згоду отримувати соціальні послуги (1).doc|міні]]
Такі заяви можна подати і в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг.

Разом з вищевказаними заявами для призначення компенсації фізична особа, яка здійснює догляд, подає:

'''1) у паперовій формі:'''
# заява про надання компенсації;
# заява про перерахування коштів із зазначенням рахунка в установі банку;
# копія паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Для іноземців та осіб без громадянства - копія посвідчення біженця, копія посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або копія паспортного документа іноземця та копія посвідки на тимчасове проживання/посвідка на постійне проживання (подається фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, якій надаються соціальні послуги на непрофесійній основі);
# копія документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, у якому зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) (подається фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі);
# копія свідоцтва про народження дитини (у разі надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі дитині);
#декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім’ї заявника;[[Файл:Декларація форма.doc|міні]]
#копія акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
# висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0511-21#Text за формою, затвердженою МОЗ];
# висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді невиліковно хворих осіб, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, за формою, затвердженою МОЗ;
# копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ;
# довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими МОЗ;
# копія рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
# копія рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для опікунів або піклувальників);
'''2) в електронній формі:'''
* заява про надання компенсації;
* декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім’ї заявника та відомості про членів його сім’ї (прізвище, ім’я та по батькові, сімейний стан, число, місяць і рік народження, серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України чи документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
* відомості про свідоцтво про народження дитини (серія, номер, дата видачі, прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) дитини, прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) батьків;
* скановані копії документів, зазначених в абзацах 8-13 переліку документів для подання в паперовій формі, з урахуванням категорії особи, яка потребує надання соціальних послуг.
'''''ВАЖЛИВО!''''' На заяви та відомості, що подаються в електронній формі, накладаються електронні підписи, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів фізичної особи, яка надає соціальні послуги, та особи/законного представника особи, яка потребує надання соціальних послуг.

Протягом двох робочих днів після отримання заяв про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги здійснює комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, за показниками згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF#n188:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%0A%D0%B4%D0%BE%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2007.05.2022%7D додатком.]

Комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, здійснюється фахівцями уповноваженого органу разом із представниками закладу охорони здоров’я, надавачів соціальних послуг із залученням особи, яка потребує надання соціальних послуг, та/або її законного представника.

За результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, уповноваженим органом готується висновок за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF#n188:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%0A%D0%B4%D0%BE%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2007.05.2022%7D додатком.]

Особа потребує надання соціальних послуг, якщо за результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, їй установлено IV чи V групу рухової активності.

==Підстави припинення та тимчасового зупинення виплати компенсації==
Виплата компенсації '''припиняється''' у разі:
* зміни місця проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, чи фізичної особи, яка надає соціальні послуги та отримує компенсацію;
* смерті особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;
* смерті фізичної особи, яка надавала соціальні послуги та отримувала компенсацію;
* перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, на повному державному утриманні або отримання соціальних послуг стаціонарного догляду, паліативного догляду в умовах стаціонару за плату.
У разі виникнення обставин, внаслідок яких '''припиняється''' догляд, фізична особа, яка надає соціальні послуги та отримує компенсацію, зобов’язана в десятиденний строк письмово повідомити про це структурним підрозділам, що здійснюють її виплату. Виплата компенсації припиняється з місяця, що настає за тим, у якому сталися зміни.

Виплата компенсації '''тимчасово зупиняється''' у разі:
* перебування фізичної особи, яка надає соціальні послуги, за межами України понад 10 календарних днів;
* перебування фізичної особи, яка надає соціальні послуги, на стаціонарному лікуванні протягом повного календарного місяця;
* пропущення особою з інвалідністю I групи чергового переогляду органами медико-соціальної експертизи або дитиною з інвалідністю - огляду лікарсько-консультаційними комісіями.
Для продовження виплати компенсації на наступний строк подаються заява про надання компенсації, декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї), документи, зазначені в абзацах восьмому - чотирнадцятому підпункту 1 пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF#T Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859], крім копії акта огляду медико-соціальною експертною комісією, висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді у разі, коли їх видано безстроково або якщо строк не зазначено.
==Виплата неодержаних сум компенсацій за минулий період==
Суми компенсації, не отримані своєчасно фізичною особою, яка надає соціальні послуги, виплачуються за минулий період, але не більш як за 12 місяців, що передують місяцю звернення за їх отриманням.

Суми компенсації, не отримані фізичною особою, яка надає соціальні послуги, з вини структурного підрозділу, який їх призначає та виплачує, виплачуються за минулий період без обмеження будь-яким строком. При цьому виплата за минулий період проводиться з урахуванням прожиткового мінімуму, затвердженого на момент виплати.

Суми компенсації, що нараховані фізичній особі, яка надає соціальні послуги, та залишилися недоотриманими у зв’язку з її смертю, виплачуються за весь період по місяць (включно), що настає за тим, у якому сталися зміни, членам її сім’ї.

'''''У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму на 1 січня відповідного року, перерахунок розміру компенсації здійснюється без подання заяви фізичною особою, яка надає соціальні послуги.'''''

<big>'''Призначення, виплата та контроль за наданням соціальних послуг фізичними особами'''</big>

Рішення структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської міста обласного значення, районної в місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади про відмову у призначенні компенсації може бути оскаржено в органі виконавчої влади вищого рівня або в суді.

На кожну фізичну особу, яка надає соціальні послуги та отримує компенсацію, відповідним структурним підрозділом формується особова справа, в якій зберігаються матеріали, необхідні для призначення компенсації.

В особовому рахунку, що заповнюється на підставі документів особової справи, фіксуються відомості про виплату компенсації.

Суми компенсації, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку фізичної особи, яка надає соціальні послуги, через подання документів із завідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім’ї, приховування обставин, які впливають на призначення і виплату компенсації тощо, стягуються відповідно до законодавства.

Відрахування надміру виплаченої суми компенсації на підставі рішень відповідних структурних підрозділів проводиться у щомісячному розмірі не більш як 20 відсотків суми виплачуваної компенсації.

Якщо фізична особа, яка надає соціальні послуги, не повернула добровільно надміру виплачені їй суми, вони стягуються в судовому порядку на підставі заяви структурного підрозділу, що призначив компенсацію.

Структурні підрозділи, що призначають та виплачують компенсацію, здійснюють контроль за наданням соціальних послуг фізичними особами, які надають соціальні послуги.
== Див. також ==
* [[Інвалідність та порядок її встановлення]]
* [[Порядок встановлення інвалідності дитини]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]

Порядок і процедура медичного освідування на предмет керування транспортним засобом в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння

2024-06-18T06:21:59Z

Olena.horodytska: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 "про затвердження Правил дорожнього руху"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1103-2008-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 17.12.008 року № 1103 "Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1413-15 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 "Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції"]
== Загальні положення==
Огляду на стан сп’яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп’яніння згідно з ознаками такого стану.

'''Ознаками алкогольного сп’яніння є:'''
* запах алкоголю з порожнини рота;
* порушення координації рухів;
* порушення мови;
* виражене тремтіння пальців рук;
* різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
* поведінка, що не відповідає обстановці.

'''Ознаками наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:'''
* наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп’яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);
* звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
* сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
* почервоніння обличчя або неприродна блідість.

'''Огляд на стан сп’яніння проводиться:'''
* поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби);
* лікарем закладу охорони здоров’я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

'''У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки''' транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров’я, якому надано право на його проведення відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі – заклад охорони здоров’я).

'''У разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди''' (далі – ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп’яніння учасників цієї пригоди є обов’язковим у закладі охорони здоров’я.

== Проведення огляду на стан алкогольного сп’яніння поліцейським і оформлення його результатів==
За наявності ознак, поліцейський проводить огляд на стан сп’яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Огляд на стан алкогольного сп’яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання.

Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Огляд на стан сп’яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.

Перед проведенням огляду на стан сп’яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп’яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Огляд на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в '''присутності двох свідків.'''

{| class="wikitable"
|-
| '''Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.'''
|}
Установлення стану алкогольного сп’яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1413-15 Інструкції] поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров’я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров’я '''не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.'''

У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров’я.
== Цифровий показник стану алкогольного сп’яніння ==
В Україні вже кілька років існує фіксована норма алкоголю в крові, яка становить 0,20 проміле. Встановлено, що 0,20 проміле рівноцінні 200 гр. вина для чоловіків і 100 гр. сухого вина для жінок, 200 гр. і 100 гр. шампанського, 50гр. і 30 гр. горілки, 50 гр. і 30 гр. коньяку, а також 500 гр. і 330 гр. пива відповідно. Дози алкоголю відповідають допустимій нормі через 30 хвилин після вживання і можуть відрізнятися для кожної конкретної людини.
== Спеціальні прилади для проведення медичного освідування ==
Наказ МВС України повідомляє, що поліціянти мають право перевіряти вміст алкоголю в крові виключно сучасними і сертифікованими приладами.
Сьогодні в їх арсеналі знаходяться такі тестери і газоаналізатори, як: AlcoQuant 6020; Alcotest 6510; Alcotest 6810; Alcotest 7410 Plus com; Алконт 01; Драгер.
== Акт огляду на стан алкогольного сп’яніння==
Результати огляду на стан сп’яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів ([https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1413-15 додаток 2]) (далі – акт огляду). У випадку установлення стану сп’яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Акт огляду складається '''у двох примірниках''', один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп’яніння.

Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

== Проведення огляду на стан сп’яніння в закладах охорони здоров’я і оформлення його результатів ==
=== Місце проведення огляду ===
Перелік закладів охорони здоров’я, яким надається право проведення огляду на стан сп’яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров’я України, Міністерством охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров’я і відповідають установленим МОЗ вимогам.
=== Хто уповноважений проводити огляд? ===
Огляд у закладах охорони здоров’я щодо виявлення стану сп’яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров’я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.

=== Порядок проведення огляду ===
Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров’я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.

Лікар (фельдшер) повинен ознайомитися з документами особи, яку оглядає (паспорт, особисте посвідчення, посвідчення водія тощо) (за наявності).

'''Відсутність документів не може бути причиною для відмови у проведенні огляду на стан сп’яніння.''' У цьому разі в акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1413-15 додаток 3]) (далі – акт медичного огляду), зазначаються дані щодо зовнішнього вигляду особи, яку оглядають, а також те, що дані про цю особу записані з її слів. У разі надходження документів дані про оглянуту особу долучаються до акта медичного огляду.

'''Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов’язкове.'''

Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності '''зберігається протягом 90 днів.'''

Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.

Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних вище.

{| class="wikitable"
|-
| Якщо водій – учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов’язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров’я, куди він доставлений.
|}
=== Результати огляду ===
За результатами огляду на стан сп’яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп’яніння) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1413-15 додаток 4]), видається на підставі акта медичного огляду.

Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп’яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.

Усі записи в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп’яніння повинні бути розбірливими, не допускається формулювання «Норма».

Акт медичного огляду особи складається '''в одному примірнику''', який залишається в закладі охорони здоров’я.

Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп’яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у '''трьох примірниках:''' перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров’я.

Кожний випадок огляду на стан сп’яніння у закладі охорони здоров’я реєструється в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1413-15 додаток 5]).

Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп’яніння, складені з порушенням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1413-15 Інструкції], вважаються недійсними.
== Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння ==
1. Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, або відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку медичного освідування на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного освідування з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого медичного освідування -

караються штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно, -

караються штрафом у розмірі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від двох до трьох років (стаття 286-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України]).

[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Суди]]

Оформлення посвідки на постійне проживання на території України

2024-05-16T06:03:09Z

Olena.horodytska:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2491-14 Закон України "Про імміграцію"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито]"
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1983-2002-п Постанова Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 року № 1983 "Про затвердження Порядку формування квоти імміграції, Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень]"
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/770-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2016 року № 770 "Деякі питання надання адміністративних послуг у сфер міграції"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2018-%D0%BF#n68 постанова Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 321 "Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1549-12 наказ Міністерства внутрішніх справ України від 16 серпня 2012 року № 715 "Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 7 вересня 2012 року за № 1549/21861]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0231839-19#n29 Наказ Державної міграційної служби України від 29 серпня 2019 року № 231 "Про затвердження Класифікаторів"]
== Поняття посвідки на постійне проживання ==
'''Посвідка на постійне проживання''' - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні (пункт 17 частини першої статті 1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]).

''Посвідка виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.''
== Хто має право на отримання посвідки на постійне проживання ==
'''Право на отримання посвідки на постійне проживання мають:'''
# іноземці та особи без громадянства, які відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2491-14 Закону України "Про імміграцію"] іммігрували в Україну на постійне проживання;
# іноземці та особи без громадянства, які до прийняття рішення про припинення громадянства України постійно проживали на території України і після прийняття такого рішення залишилися постійно проживати на її території (у цьому випадку підставою для видачі посвідки на постійне проживання іноземцям та особам без громадянства є відповідний указ Президента України про припинення громадянства України та заяви таких осіб).
Посвідки оформляються іноземцям та особам без громадянства, які:
* '''досягли 16-річного віку''' - на підставі заяв-анкет, поданих ними особисто;
* '''не досягли 16-річного віку або визнані обмежено дієздатними чи недієздатними,''' - на підставі заяв-анкет одного з батьків (усиновлювачів), з ким проживають особи на підставі дозволу на імміграцію, опікунів, піклувальників.
== Куди звернутися ==
'''Документи для оформлення посвідок (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обміну''' подаються за місцем проживання іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, до:
* державного підприємства, що належить до сфери управління Державної міграційної служби України (далі - ДМС);
* центру надання адміністративних послуг;
* [https://dmsu.gov.ua/pro-dms/struktura-ta-kontakti/teritorialni-organi-dms.html територіальних органів/територіальних підрозділів ДМС].
==Сторок подання документів==
Документи для оформлення посвідки подаються '''не пізніше ніж за 15 робочих днів''' до закінчення встановленого строку перебування/проживання в Україні.

У разі закінчення строку дії посвідки документи для її обміну можуть бути подані ''не пізніше ніж за 15 робочих днів до дати закінчення строку її дії.''
== Вартість ==
'''Загальна вартість оформлення посвідки на постійне проживання складає 1151, 00 грн, у тому числі:'''
* державне мито – '''85 грн''' (5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) (пункт 6 статті 3 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»]);
* вартість адміністративної послуги –'''496''' '''грн''' ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/770-2016-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2016 року № 770 «Деякі питання надання адміністративних послуг у сфер міграції»]);
* вартість бланку посвідки на постійне проживання з безконтактним електронним носієм – '''570 грн''' ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0231839-19#n29 наказ Державної міграційної служби України від 29.08.2019 № 231 "Про затвердження Класифікаторів"]).
== Перелік необхідних документів ==
'''Для оформлення посвідки на постійне проживання необхідно подати такі документи:'''
# заява-анкета;
# паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, з візою типу D, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України (''копія та пред’являється оригінал'');
# документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, у разі подання документів законним представником (''копія та пред’являється оригінал'');
# переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку (''подається оригінал'');
# копію рішення про надання дозволу на імміграцію (''копія'');
# документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати (''копія та пред’являється оригінал'').
'''Для оформлення особам, зазначеним в абзацах другому, третьому та п’ятому пункту 4 Прикінцевих положень [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2491-14 Закону України “Про імміграцію”], посвідки на постійне проживання замість копії рішення про надання дозволу на імміграцію, подаються такі документи:'''
* іноземцями або особами без громадянства, які прибули в Україну на постійне проживання до набрання чинності Законом України “Про імміграцію” та мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про прописку або отримали посвідку в Україні, - оригінал і копія паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року з відміткою про прописку або дійсна посвідка;
* іноземцями або особами без громадянства, які змушені були залишити місця постійного проживання в Автономній Республіці Абхазія Грузії і прибули в Україну, а також їх повнолітніми дітьми, які прибули в Україну разом з ними до досягнення повноліття, - тимчасова довідка (або довідка, що підтверджує факт прибуття неповнолітнього разом з батьками), отримана після прибуття в Україну, та документ про підтвердження факту проживання в Україні не менш як п’ять років, видані територіальними органами ДМС;
* іноземцями або особами без громадянства, які прибули в Україну дітьми-сиротами у зв’язку із збройними конфліктами в місцях їх постійного проживання і виховуються або виховувалися у державних дитячих закладах чи дитячих будинках сімейного типу або над якими встановлено чи було встановлено опіку або піклування громадян України, - документ, що підтверджує виховання в державному дитячому закладі чи дитячому будинку сімейного типу або встановлення опіки чи піклування.
'''Для оформлення посвідки на постійне проживання особам, які до прийняття рішення про припинення громадянства України постійно проживали на території України і після прийняття такого рішення залишилися постійно проживати на її території,''' замість рішення про надання дозволу на імміграцію, '''подається довідка про припинення громадянства України,''' видана територіальним органом або підрозділом ДМС відповідно до форми 47, затвердженої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1549-12 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16 серпня 2012 року № 715 „Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку”, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 7 вересня 2012 року за № 1549/21861].
== Строк розгляду документів ==
Посвідка видається '''протягом 15 робочих днів''' з дати прийняття документів від іноземця або особи без громадянства.
== Строк дії посвідки на постійне проживання ==
Посвідка видається '''строком на 10 років.'''

У разі виникнення обставин (подій), у зв’язку з якими посвідка підлягає обміну (крім закінчення строку дії), документи для її обміну подаються протягом одного місяця з дати виникнення таких обставин (подій).
== Обмін посвідки на постійне проживання ==
'''Обмін посвідки здійснюється у разі:'''
* зміни інформації, внесеної до посвідки;
* виявлення помилки в інформації, внесеній до посвідки;
* закінчення строку дії посвідки;
* непридатності посвідки для подальшого використання (посвідка/фотокартка має пошкодження, що не дають змогу візуально ідентифікувати особу, прочитати прізвище, ім’я, дату та місце народження, ким видана посвідка, підпис посадової особи та дату видачі, пошкодження серії та номера, що не дають змогу встановити реквізити посвідки, виправлення, пошкодження, які блокують можливість зчитування, а також внесення змін до інформації безконтактного електронного носія), а також у разі відсутності частини посвідки;
* досягнення іноземцем або особою без громадянства 25- або 45-річного віку (у разі, коли іноземець або особа без громадянства документовані посвідкою, що не містить безконтактного електронного носія);
* набрання законної сили рішенням суду, яким визнано протиправним та скасовано рішення ДМС про скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання, на підставі якого дозвіл на імміграцію вважається чинним.
'''Для обміну посвідки подаються:'''
# заява-анкета;
# посвідку, що підлягає обміну (крім випадків втрати та викрадення) (''копія та пред’являється оригінал'');
# дійсний паспортний документ іноземця (або паспортні документи - у разі, коли іноземець має одночасно громадянство (підданство) кількох держав (множинне громадянство) або документ, що посвідчує особу без громадянства. Для осіб без громадянства - копія рішення про визнання особою без громадянства, оформлену в установленому порядку;
# переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку (''оригінал'');
# документи, що підтверджують обставини, у зв’язку з якими посвідка підлягає обміну (у випадку зміни інформації, внесеної до посвідки або виявлення помилки в інформації, внесеній до посвідки)(''копія та пред’являється оригінал'');
# документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, у разі подання документів законним представником (''копія та пред’являється оригінал'');
# документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати (''копія та пред’являється оригінал'');
# документ, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків (у разі наявності);
# витяг з реєстру територіальної громади (у разі наявності).
У разі коли обмін посвідки здійснюється у зв’язку із закінченням строку її дії, додатково подається копія рішення про надання дозволу на імміграцію; документи, зазначені у пунктах 33 і 34 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2018-%D0%BF#n82 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 321].
== Підстави для відмови у видачі посвідки на постійне проживання ==
'''Рішення про відмову у видачі посвідки іноземцеві та особі без громадянства приймається у разі:'''
* іноземець або особа без громадянства мають посвідку чи посвідку на тимчасове проживання (крім випадків обміну посвідки або оформлення посвідки іноземцю або особі без громадянства, які тимчасово проживали на території України на підставі посвідки на тимчасове проживання), посвідчення біженця чи посвідчення особи, якій надано додатковий захист, які є дійсними на день звернення;
* іноземець або особа без громадянства перебувають на території України з порушенням встановленого строку перебування або щодо них діє невиконане рішення уповноваженого державного органу про примусове повернення, примусове видворення або заборону в’їзду;
* дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію;
* встановлено належність особи до громадянства України;
* за видачею посвідки звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень для її отримання;
* іноземцем або особою без громадянства подано не в повному обсязі або з порушенням строків, визначених пунктами 17 і 18 цього Порядку, документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі посвідки;
* отримано від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу інформацію про те, що дії іноземця та особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров’ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні;
* паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі або строк його дії закінчився;
* встановлено факт подання іноземцем або особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей, підроблених документів або встановлено факт скасування наданого їм дозволу на імміграцію;
* виявлено факти невиконання іноземцем або особою без громадянства рішення суду чи державних органів, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов’язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов’язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в’їзду в Україну;
* виявлено факти невиконання особою зобов’язання щодо звернення із заявою про визнання особою без громадянства;
* в інших випадках, передбачених законом.
== Підстава скасування посвідки на постійне проживання ==
Посвідка на постійне проживання скасовується територіальним органом або підрозділом ДМС, який її видав, у разі:
* скасування дозволу на імміграцію в Україну відповідно до статті 12 Закону України “Про імміграцію”;
* отримання від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу, який у межах наданих йому повноважень забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, інформації про те, що посвідку видано на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів;
* у разі прийняття рішення про відмову у визнанні особою без громадянства або скасування рішення про визнання особою без громадянства;
* в інших випадках, передбачених законом.
== Порядок оскарження ==
Рішення про відмову в оформленні, обміні та видачі посвідки, про її скасування може бути оскаржено іноземцем або особою без громадянства в адміністративному порядку протягом тридцяти календарних днів з дня доведення його до відома іноземця або особи без громадянства або до суду в установленому порядку.

До скарги на рішення про відмову в оформленні, обміні та видачі посвідки при цьому необхідно долучити документи, які підтверджують наявність підстав для його перегляду та відміни.

ДМС, територіальний орган ДМС мають право переглянути рішення, прийняте відповідно територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, за наявності підстав зобов’язати їх відмінити попереднє рішення про відмову в оформленні, обміні та видачі посвідки, про її скасування і прийняти нове рішення на підставі раніше поданих документів.
== Див. також ==
* [[Оформлення посвідки на тимчасове проживання на території України]]
* [[Порядок отримання дозволу на імміграцію]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]

Дії особи у випадку виявлення у платіжному документі електропостачальника помилкових показань приладу обліку (лічильника)

2024-04-16T10:50:51Z

Olena.horodytska: /* Звернення споживача до електропостачальника */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main/2019-19 Закон України "Про ринок електричної енергії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0311874-18 Кодекс комерційного обліку електричної енергії, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 311 (далі - Кодекс)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18 Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 (далі - Правила)]

== Загальна інформація ==
'''Електропостачальник''' - суб’єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу (пункт 30 частини першої статті 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main/2019-19 Закону України "Про ринок електричної енергії"] (далі - Закон).

'''Споживач''' - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання (пункт 84 частини першої статті 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main/2019-19 Закону]).

Відповідно до статті 58 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#n1113 Закону] споживач, зокрема має право подавати відповідному електропостачальнику, оператору системи розподілу звернення, скарги та претензії, зокрема щодо якості електропостачання, щодо надання послуг з постачання електричної енергії та отримувати в установленому законодавством порядку вмотивовані відповіді або повідомлення про заходи щодо усунення електропостачальником причин скарги.

== Звернення споживача до електропостачальника ==
У разі виникнення у споживача сумніву у правильності показів засобів вимірювальної техніки та/або обсягів споживання електричної енергії, на підставі яких здійснювались нарахування у пред’явленому до оплати документі, споживач подає про це '''заяву''' оператору системи/постачальнику послуг комерційного обліку, а у разі виникнення сумніву у правильності суми у пред’явленому до оплати документі щодо оплати за постачання або розподіл (передачу) електричної енергії - учаснику роздрібного ринку, який надав розрахунковий документ.

Учасник ринку протягом 5 робочих днів від дня одержання заяви перевіряє документ (рахунок) щодо оплати електричної енергії, послуг з розподілу (передачі), комерційного обліку електричної енергії, компенсації перетікань реактивної електричної енергії тощо, у разі необхідності звертається в установленому Кодексом комерційного обліку порядку щодо перевірки даних комерційного обліку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#Text:~:text=%D0%A3%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC,%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83. підпункт 2.3.5 пункту 2.3. розділу II Правил]).

На підставі отриманих за результатами перевірки даних комерційного обліку електропостачальник, оператор системи та постачальник послуг комерційного обліку за необхідності проводять відповідні коригування.

За результатами перевірки електропостачальник повідомляє споживача.

== Перевірка лічильника ==
Заінтересована сторона має право ініціювати проведення позапланової технічної перевірки роботи вузлів обліку, засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) (зокрема параметрів програмування) та схем їх підключення відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0311874-18 Кодексу].

Якщо уповноважені представники ППКО/оператора системи або електропостачальника під час відвідування об’єкта не мали доступу до вузла обліку та ЗВТ користувача системи, вони направляють користувачу системи повідомлення про дату наступного відвідування чи про необхідність самостійно передати покази засобу обліку.

Повідомлення може надаватись користувачу системи поштою рекомендованим листом або в інший спосіб, визначений договором з електропостачальником та договором з оператором системи або додатками до нього.

Датою отримання повідомлення є дата, підтверджена підписом одержувача та/або дата реєстрації вхідної кореспонденції, зафіксована електронною системою передачі повідомлень, або третій день від дати отримання поштовим відділенням зв’язку, у якому обслуговується одержувач (у разі направлення рекомендованим листом).

Якщо протягом десяти робочих днів (для індивідуальних побутових споживачів протягом двох розрахункових періодів) від дати отримання повідомлення користувач системи без поважних причин не передав покази засобу обліку або не узгодив дату наступного відвідування, та не надав в узгоджену сторонами дату та час уповноваженим представникам ППКО/оператора системи/електропостачальника доступ до свого об’єкта та електроустановок для контрольного огляду, технічної перевірки, виконання інших робіт, то це вважається недопуском до вузла обліку або ЗВТ та фіксується відповідним актом про недопуск. Поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для користувача на вчинення цих дій.

Якщо недопуск до вузлів обліку та ЗВТ спричинений умисними діями/бездіяльністю користувача системи, то такий факт фіксується актом про недопуск до вузла обліку одразу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0311874-18?find=1&text=%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%86%D1%96%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8#w1_8:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8,%D0%B2%D1%83%D0%B7%D0%BB%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%20%D0%BE%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%83. підпункт 6.2.6 пункт 6.2 розділу VI Кодексу]).

Акт про недопуск до вузла обліку вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи, користувач системи, а також представник ВТКО та/або сторони, яка контролює об’єкт, на якому встановлений вузол обліку.

Акт про недопуск до вузла обліку є підставою для припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії користувачу системи.

== Див. також ==
* [[Відповідальність за споживання необлікованої електричної енергії]]
* [[Порядок отримання компенсації за неякісні послуги з електропостачання]]
* [[Припинення постачання енергопостачальником електричної енергії побутовим споживачам. Оформлення претензій]]

[[Категорія: Квартирна плата та комунальні послуги]]

Заміна посвідчення водія

2024-04-03T08:04:04Z

Olena.horodytska: /* Заміна посвідчення водія через Портал Дія */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_041 Конвенція про дорожній рух]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#n203 Закон України "Про дорожній рух"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14 Закон України "Про автомобільний транспорт"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закон України “Про електронні довірчі послуги”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 "Про Правила дорожнього руху"]
* [https://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/340-93-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340 "Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-п Постанова Кабінету Міністрів України від 04.06.2007 № 795 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/889-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 889 "Про утворення територіальних органів з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/360-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2022 № 360 "Деякі питання підготовки та допуску водіїв до керування транспортними засобами в період дії воєнного стану на території України або окремих її місцевостях"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
▷ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/828-2023-%D0%BF#n11 Постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2023 року № 828] поновлено строки надання адміністративних послуг та видачі документів дозвільного характеру, які були зупинені відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/165-2022-%D0%BF#Text пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 165 “Про зупинення строків надання адміністративних послуг та видачі документів дозвільного характеру”].

Документи - посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію, термін дії яких закінчився в період воєнного стану, продовжують діяти на всій території України.

Ви зможете замінити їх після скасування воєнного стану в країні і поновлення послуг для громадян у сервісних центрах МВС.

▷ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/360-2022-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2022 року № 360 "Деякі питання підготовки та допуску водіїв до керування транспортними засобами в період дії воєнного стану на території України або окремих її місцевостях"] передбачено, що обмін посвідчення водія та отримання його в разі заміни, втрати або викрадення здійснюється без подання до територіальних органів з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ відповідної медичної довідки встановленого зразка.

▷ Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/184-2022-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від від 3 березня 2022 року № 184 "Деякі питання допуску водіїв до керування транспортними засобами"], зазначено, що у період воєнного стану до керування транспортними засобами категорії С, С1 на території України допускаються особи, які мають посвідчення водія категорії В.

Категорії водійських посвідчень:
*В - автомобілі масою до 3500 кг, і кількістю сидячих місць (не враховуючи водійського) до 8;
*С1 - автомобілі масою від 3500 до 7500 кг, призначені для перевезення вантажів;
*С - автомобілі масою від 7500 кг, призначені для перевезення вантажів.
▷ Детальніше про використання посвідчення водія за кордоном громадянами України, які отримали тимчасовий захист, у консультації "[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A2%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81%20%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%B2%20%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0%D1%85%20%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83 Тимчасовий захист та статус біженця як форми міжнародного захисту для громадян України в країнах Європейського Союзу".]

Сторінка Головного сервісного центру МВС в Фейсбук: https://www.facebook.com/hsc.gov.ua
|}

== Загальна інформація ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#n203 статті 15 Закону України «Про Дорожній рух»] кожний громадянин, який досяг визначеного цим законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії.

Право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується [[Порядок отримання посвідчення водія|посвідченням водія транспортного засобу]] з установленим терміном дії.

На території України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_041#Text Конвенції про дорожній рух] діють національні та міжнародні посвідчення водія.

Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-93-%D0%BF#Text Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 року № 340] (далі - Положення), яке є обов'язковим для всіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства.

Національне посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії дійсне '''протягом 30 років з дати його видачі.'''

Особа має лише одне посвідчення водія, що підтверджує її право на керування транспортними засобами діючих категорій, зазначених у ньому.

Посвідчення водія, видане особі вперше, '''дійсне протягом двох років''' з дня його видачі з обмеженим правом керування транспортним засобом. Обмін першого посвідчення водія можливий виключно після закінчення строку його дії, а не раніше.

'''Увага!''' Обмін посвідчення водія, виданого особі вперше, після закінчення строку його дії проводиться без складення іспитів за умови вчинення особою протягом двох років з дня видачі такого посвідчення не більше двох адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та невчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого статтею 286 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1961 Кримінального кодексу України].

У разі вчинення особою протягом двох років з дня видачі вперше посвідчення водія трьох і більше адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху або визнання особи винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 286 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1961 Кримінального кодексу України], без застосування до неї позбавлення права на керування транспортними засобами обмін такого посвідчення здійснюється із складенням теоретичного та практичного іспитів у територіальному сервісному центрі Міністерства внутрішніх справ України (МВС) (пункт 251 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-93-%D0%BF#Text Положення]).

Посвідчення водія, видане до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/586-17#Text Законом України від 24 вересня 2008 р. № 586-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху",] може бути обміняне на нове на умовах проведення обміну, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-93-%D0%BF#n189 Положенням]. При цьому в новому посвідченні водія зазначаються категорії:
#'''А1, А - відповідає категорії А;'''
#'''В1, В - відповідає категорії В;'''
#'''С1, С - відповідає категорії С;'''
#'''D1, D - відповідає категорії D;'''
#'''BЕ - відповідає категоріям В і Е;'''
#'''C1E, СЕ - відповідає категоріям C і Е;'''
#'''D1E, DЕ - відповідає категоріям D і Е;'''
#'''Т - відповідає категорії Трамвай, Тролейбус''' (пункт 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-93-%D0%BF#Text Положення]).
==Підстави заміни посвідчення водія==
Так, відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-93-%D0%BF Положення] обмін водійських прав проводиться в таких випадках:
*у разі непридатності його для подальшого користування (зіпсоване, записи не читаються тощо);
*у разі зміни персональних даних власника (прізвище, ім’я, по батькові, стать), якщо заміна посвідчення водія у зв"язку з одруженням (додається свідоцтво про одруження) або у зв"язку з розлученням і зміною прізвища( рішення про розірвання шлюбу);
*за бажанням власника (з метою уточнення персональних даних латинськими літерами, зміни відцифрованого образу обличчя особи тощо);
*обмін посвідчень водія, що видані вперше на 2 роки (пункт 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-93-%D0%BF#Text Положення]).
Якщо посвідчення водія було пошкоджено, рештки посвідчення мають бути вилучені.[[Файл:Як обміняти посвідчення водія?.jpg|міні]]
==Куди звертатися==
Обмін посвідчення водія проводиться незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування особи. Для цього потрібно звернутися до будь-якого територіального сервісного центру МВС або центру надання адміністартивних послуг.

'''У разі зміни персональних даних (прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), стать) власник посвідчення водія зобов’язаний здійснити його обмін не пізніше десяти днів з дня отримання нового документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України чи спеціальний статус особи'''

Посвідчення водія можна замовити через [https://e-driver.mvs.gov.ua/login Електронний кабінет водія] (далі - Е-кабінет) та [https://diia.gov.ua/services/vidnovlennya-ta-obmin-posvidchennya-vodiya Портал Дія].

Через Е-кабінет водія шляхом подання заяви в електронній формі (її зразок затверджується наказом МВС) можна замовити послугу з обміну посвідчення водія:
* виданого особі вперше, після закінчення строку його дії (якщо протягом двох років з дня видачі посвідчення водій має не більше двох адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху та не вчиняв кримінального правопорушення, передбаченого статтею 286 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1961 Кримінального кодексу України]);
* у разі його непридатності для подальшого користування/зміни персональних даних власника;
* обміну посвідчення водія в разі зміни персональних даних власника;
* отримання посвідчення водія замість втраченого або викраденого (пункт 291 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-93-%D0%BF#Text Положення]).
До заяви необхідно додати електронні копії документа, що підтверджує зміну персональних даних особи (за потреби), та дійсну на дату подання заяви [[Порядок отримання посвідчення водія|медичну довідку]]. Оформлення заяви завершується створенням кваліфікованого електронного підпису особи.

Отримати замовлене через Е-кабінет водія посвідчення можна позачергово у територіальному сервісному центрі МВС, зазначеному в електронній заяві.

Згідно з пунктом 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-93-%D0%BF#Text Положення] посвідчення видається особисто під підпис та після пред’явлення документа, що підтверджує особу. При цьому посвідчення водія, що обмінюється, необхідно здати.
===Заміна посвідчення водія через Портал Дія===
16 лютого 2021 року Верховна Рада України ухвалила зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text Закону "Про дорожній рух"], згідно з якими електронне посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспорту та автоцивілку в мобільному застосунку «Дія» прирівнюють до паперових документів.

'''Детальніше див.:''' [[Електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу]]

Водночас, щоб подати заявку на заміну водійських прав через [https://diia.gov.ua/services/vidnovlennya-ta-obmin-posvidchennya-vodiya Портал Дія] (за наявності технічної можливості), необхідно послідовно виконати такі дії:
#зайти на Портал Дія або відкрити мобільний застосунок "Дія" (можна скачати за допомогою Play Market);
#перейти у розділ "Послуги";
#вибрати "Заміна водійських прав";
#вказати причину заміни прав, а також зареєстроване місце проживання;
# підтвердити наявність актуальної медичної довідки;
#вказати групу крові та резус-фактор;
#обрати сервісний центр, у якому зручно забрати нове посвідчення водія;
# вказати контактні дані;
#підписати заяву [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованим електронним підписом]];
#оплатити послугу;
#стежити за статусом оброблення заяви на Порталі Дія або в мобільному застосунку "Дія".
'''Заява''' в електронній формі формується автоматично, у тому числі з урахуванням відомостей, отриманих у порядку електронної інформаційної взаємодії з єдиною інформаційною системою МВС.

Посвідчення водія, виготовлене на бланку, оформлене засобами електронного кабінету водія або Порталу Дія, за бажанням особи та за додаткову плату (оплата вартості послуги з доставки) може бути отримано із використанням засобів та об’єктів призначеного оператора поштового зв’язку (Укрпошта) , зокрема кур’єром, шляхом надання послуг поштового зв’язку.
==Перелік, необхідних документів для заміни посвідчення водія==
Обмін посвідчення водія проводиться незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування особи за умови подання:
# паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон, або тимчасового посвідчення громадянина України, або посвідки на постійне проживання, або посвідки на тимчасове проживання, або посвідчення біженця, або посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, чи пред’являння одного із зазначених документів в електронній формі засобами Порталу Дія (у разі відсутності в зазначених документах відомостей про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) на території України - довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, у якій зазначено фактичне місце проживання (для внутрішньо переміщених осіб), або витягу з реєстру територіальної громади про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) або пред’явлення одного із зазначених документів в електронній формі засобами Порталу Дія);
# копію одного з передбачених Податковим кодексом України документів з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків або повідомлення про відмову від його прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта);
# документів, що підтверджують зміну персональних даних особи (у разі потреби);
# наявне посвідчення водія (у разі отримання права на керування транспортними засобами іншої категорії);
# витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (у випадку викрадення посвідчення водія);
# платіжний документ (квитанція), який засвідчує оплату адміністративної послуги;
# дійсної на дату подання документів медичної довідки встановленого зразка, що підтверджує допущення водія до керування транспортними засобами відповідних категорій (пункт 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-93-%D0%BF#Text Положення]).
Про втрату посвідчення водія, у тому числі виданого вперше, особа повідомляє територіальному сервісному центру МВС, а в разі його викрадення - територіальному органу Національної поліції.

Замість втраченого або викраденого посвідчення водія територіальний сервісний центр МВС після перевірки факту видачі раніше такого посвідчення водія особі, яка заявила про його втрату або викрадення, оформлює та видає нове посвідчення водія.

У таких випадках власнику посвідчення водія, отриманого вперше, у разі звернення до закінчення строку його дії, видається нове посвідчення, яке вважається таким, що видане вперше, із зазначенням строку дії втраченого або викраденого посвідчення.

Інформація про втрачене або викрадене посвідчення водія вноситься до Єдиного державного реєстру МВС, після чого таке посвідчення вважається недійсним (пункт 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-93-%D0%BF#Text Положення]).

Звертаємо увагу, що під час видачі нового посвідчення водія працівник територіального сервісного центру МВС перевіряє відомості про особу, яка подала вказані документи, за Єдиним державним реєстром МВС (у тому числі щодо наявності в ньому відповідного свідоцтва про закінчення особою закладу), Єдиним державним демографічним реєстром, відповідними базами даних та державними реєстрами щодо осіб, які перебувають в розшуку, а також осіб, позбавлених права на керування транспортними засобами або тимчасово обмежених у цьому праві.

Після внесення працівником територіального сервісного центру МВС до Єдиного державного реєстру МВС інформації '''про обмін посвідчення водія обміняне посвідчення водія вважається недійсним.'''
== '''Строк надання послуги''' ==
До 5 робочих днів з дня подання необхідних документів.
== '''Вартість''' ==
Орієнтовна вартість обміну посвідчення водія (станом на жовтень 2023року), з урахуванням норм [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-п постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2007 № 795 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання"]:
*обмін посвідчення водія на посвідчення у разі відкриття іншої категорії (зі складанням іспитів) — 337 грн. ([https://hsc.gov.ua/prava/#:~:text=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B5%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%8F%3A,%2C%20254%20%E2%82%B4%20%E2%80%94%20%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F%20* 311 грн. - вартість бланку та видача посвідчення водія;]; 26 грн. - вартість складення теоретичного та практичного іспитів;
*обмін прав у разі відкриття нижчої категорії (зі складенням іспиту) – 311 грн;
*обмін посвідчення водія на право керування транспортними засобами (виданого вперше строком дії на 2 роки, старого на нове або у разі знищення) — орієнтовно 311 грн;
*видача нового посвідчення водія на право керування транспортними засобами у разі викрадення — орієнтовно 311 грн;
*обмін посвідчення водія на право керування транспортними засобами у зв’язку зі зміною особистих даних — орієнтовно 311 грн.
==Див. також==
*[[Порядок отримання посвідчення водія]]
*[[Електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу]]
*[[Отримання міжнародного посвідчення водія|Отримання міжнародного водійського посвідчення]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Порядок оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху

2024-03-15T11:58:46Z

Olena.horodytska: /* Підсудність */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/page Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1162-16 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 27 липня 2016 року № 725 "Про затвердження Інструкції з оформлення посадовими особами ДСНС матеріалів про адміністративні правопорушення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1408-15/paran16#n16 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1395 "Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0113-20 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 13 січня 2020 року № 13 "Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-15 Рішення Конституційного суду від 31 березня 2015 року № 2-рп/2015 у справі № 1-7/2015]
* [http://www.vasu.gov.ua/plenum/post_plenum/postanova_plenumu_vasu_2_23-01-2015 Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року №2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір"]
== Види постанов по справі про адміністративне правопорушення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/page9#Text статті 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)] по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
* про накладення адміністративного стягнення;
* про застосування заходів впливу, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/paran125#n125 статтею 241] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/page9#Text КУпАП];
* про закриття справи.
Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/page9#Text КУпАП].
== Право оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення ==
Оскаржити постанову по справі про адміністративне правопорушення мають право:
*Особа щодо якої винесена постанова
* Потерпілий
* Прокурор
== Порядок оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/page9#Text статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)] постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено:
# Постанова адміністративної комісії - у виконавчий комітет (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судончинства України] (далі - КАСУ), з особливостями, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/page#Text КУпАП];
# Рішення виконавчого комітету (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільської, селищної, міської ради - у відповідну раду або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ], з особливостями, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/page#Text КУпАП];
# Постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ], з особливостями, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/page#Text КУпАП]. Постанову про одночасне накладення основного і додаткового адміністративних стягнень може бути оскаржено за вибором особи, щодо якої її винесено, чи потерпілого в порядку, встановленому для оскарження основного або додаткового стягнення
# Постанову інспектора з паркування про накладення адміністративного стягнення (частини перша, третя та шоста статті 122, частини перша, друга та восьма статті 152-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/page#Text КУпАП]) - в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ], з урахуванням особливостей, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/page#Text КУпАП].
== Підсудність ==
Місцевий загальний суд, як адміністративний.

ВАЖЛИВО! За подання позовної заяви про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2024 році - 605,60 грн). ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/88952415 висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17] )
== Порядок оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення ==
{| class="wikitable"
|-
! Адміністративний !! Судовий
|-
| У вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) || в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд
|}
== Строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення ==
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано '''протягом десяти днів''' '''з дня винесення постанови''', а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/page#Text КУпАП], та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - '''протягом десяти днів''' '''з дня набрання постановою законної сили'''.

В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
== Набрання постановою адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення законної сили ==
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/page10#Text до статті 291 КУпАП] постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/page9#Text КУпАП], постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 1322 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/page9#Text КУпАП], та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 3001 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/page9#Text КУпАП].

Постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 1322 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/page9#Text КУпАП], набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/page КУпАП], а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
== Строк розгляду скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення ==
Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядається правомочними органами (посадовими особами) '''в десятиденний строк''' з дня її надходження, якщо інше не встановлено законами України.
== Розгляд скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення ==
Орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
* залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення;
* скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
* скасовує постанову і закриває справу;
* змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи) (стаття 293 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/page9#Text КУпАП]).
== Набрання постановою судді у справі про адміністративне правопорушення законної сили та перегляд постанови ==
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 321 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/page9#Text КУпАП].

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.

Апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, '''не пізніше ніж за три дні''' до початку судового засідання. Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. У разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/page КУпАП], воно не може бути посилено.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
== Наслідки скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення ==
Скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв’язаних з цією постановою. У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість. Відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконним накладенням адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або виправних робіт, провадиться в порядку, встановленому законом.
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Суди]]

Зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання

2024-02-15T08:55:53Z

Olena.horodytska: /* Вартість адміністративної послуги */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий Кодекс Української РСР]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text Закон України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1364-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2020 року № 1364 "Про реалізацію експериментального проекту щодо реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання в електронній формі"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1450-2021-п#Text Порядком встановлення заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1450] передбачено, що запровадження заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб здійснюється військовим командуванням на підставі указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та полягає у забороні, зокрема зняття із задекларованого (зареєстрованого) місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, крім зняття із задекларованого (зареєстрованого) місця перебування чи місця проживання осіб у разі одночасного декларування (реєстрації) місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій воєнний стан не введено.

Військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування приймає рішення про запровадження заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб, яке негайно доводиться до відома населення через засоби масової інформації.

У рішенні зазначаються обставини, що склалися в Україні або в окремих її місцевостях, і несприятливі фактори воєнного характеру, що створюють загрозу для населення та істотно знижують рівень забезпечення його життєдіяльності, шляхи протидії таким факторам.
'''У рішенні також зазначаються:'''
* обґрунтування необхідності запровадження заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб;
* строки запровадження заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб;
* перелік осіб, яким забороняється або обмежується вибір місця перебування чи місця проживання;
* населені пункти, в яких запроваджується заборона або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб;
* інші заходи, що полягають у забезпеченні виконання указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.
|}
== Зняття з реєстрації в добровільному порядку ==
=== Куди звернутися ===
Зняття з реєстрації місця проживання (перебування) здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради (у тому числі [https://guide.diia.gov.ua/asc/ через центр надання адміністративних послуг]) (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад"] (далі - Порядок).

'''Орган реєстрації''' - виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, який на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради, забезпечує формування та ведення реєстру територіальної громади, облік задекларованого місця проживання/зміну місця проживання особи (пункт 7 частини першої статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні"] (далі - Закон).

Заява може подаватися в [https://diia.gov.ua/services/znyattya-iz-zareyestrovanogo-miscya-prozhivannya '''електронній формі'''] засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (Портал Дія) особою віком від 14 років особисто та засвідчується її електронним підписом, що базується на [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованому сертифікаті електронного підпису]]. Задеклароване/зареєстроване місце проживання дитини віком до 14 років може бути знято за заявою одного з батьків, поданою в електронній формі з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена одночасно із зняттям з попереднього місця проживання.
=== Вартість адміністративної послуги ===
За послугу щодо зняття з задекларованого/зареєстрованого місця проживання особа сплачує адміністративний збір у розмірі 1,5 відсотка прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року (у 2024 році адміністративний збір складає 45,42 грн).

Адміністративний збір не справляється у разі зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть або відомостей про державну реєстрацію смерті з Державного реєстру актів цивільного стану.

У разі зняття із зареєстрованого місця проживання (перебування) за заявою власника житла більше однієї особи до органу реєстрації подаються заява та документ або відомості, що підтверджують сплату адміністративного збору, окремо щодо кожної особи.

За реєстрацію місця проживання одночасно із зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір справляється лише за одну адміністративну послугу (стаття 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text Закону]).
=== Підстави та перелік необхідних документів для надання послуги ===
Зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється на '''підставі:'''
# заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), поданої особою або її законним представником (представником) за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#n252 додатком 5];
# рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, про зняття із зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, про [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою]] (у такому випадку адміністративний збір не сплачується);
# свідоцтва про смерть або відомостей про державну реєстрацію смерті з Державного реєстру актів цивільного стану. У таких випадках датою зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи є дата видачі свідоцтва про смерть або дата здійснення актового запису про смерть особи;
# повідомлення територіального органу або підрозділу Державної міграційної служби України із зазначенням відповідних реквізитів паспортного документа померлої особи або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;
# заяви власника житла про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#n252 додатком 6] (пункт 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку]).
⇒ Зняття з реєстрації місця проживання (перебування) здійснюється за '''заявою''' про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), поданою у паперовій формі такою особою, її законним представником або представником, до якої додається:
* згода співвласника житла, яка надається особисто або через представника (у випадку подання заяви про зняття з реєстрації місця проживання особи подається іншим співвласником житла);
*паспортний документ особи;
*судове рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, про [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою]];
*військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);
*свідоцтво про народження (якщо дитина не досягла 14 років);
*рішення про [[Оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання|оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання]], прийняте відповідним територіальним органом Державної міграцій служби України, або рішення про оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном, прийняте відповідною закордонною дипломатичною установою України, у разі зняття із зареєстрованого місця проживання особи у зв’язку з оформленням їй документів для виїзду за кордон на постійне проживання/залишення на постійне проживання за кордоном;
* квитанцію про сплату адміністративного збору (стаття 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text Закону]);
*для іноземеців, осіб без громадянства: заява про зняття особи із зареєстрованого місця проживання (перебування) у зв’язку з припиненням підстав перебування на території України; паспортний документ особи або довідка про звернення за захистом в Україні, у тому числі строк дії яких закінчився.
У випадку подання відповідної заяви через [https://diia.gov.ua/services/znyattya-iz-zareyestrovanogo-miscya-prozhivannya Портал Дія] зазначені вище документи до заяви не додаються.

⇒ Зняття з реєстрації місця проживання (перебування) здійснюється за '''заявою''' власника житла приватної форми власності, поданої у паперовій формі, стосовно повнолітньої особи, місце проживання (перебування) якої зареєстровано в житлі, що належить власнику на підставі права власності, до якої додається:
* документ, що посвідчує особу (у разі особистого звернення);
* документ, що підтверджує право власності на житло, в якому задекларовано/зареєстровано місце проживання (перебування) особи (осіб), що знімається (пункт 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку]);
Представником '''додатково''' надається:
* документ, що посвідчує особу представника;
* документ, що підтверджує повноваження представника (довіреність), крім випадків, коли представниками малолітньої дитини є батьки (усиновлювачі).
=== Строки розгляду питання ===
Зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання в електронній формі здійснюється в день подання документів або не пізніше наступного робочого дня у разі їх надходження після закінчення робочого часу органу реєстрації (пункт 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку]).

За запитом суб’єкта звернення орган реєстрації або центр надання адміністративних послуг видає '''витяг із реєстру територіальної громади''', який може містити інформацію про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) на підставі відомостей, що містяться у відомчій інформаційній системі Державної міграційної служби України, які надійшли від органів реєстрації на дату формування такого витягу.

Особі може бути відмовлено у знятті з реєстрації за місцем проживання (перебування) у разі коли:
# особа подала не в повному обсязі передбачені цим Законом документи (відомості) або документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, є недійсним;
# відомості реєстру територіальної громади не відповідають відомостям у поданих особою документах або відомостях;
# за зняттям із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) звернулася дитина віком до 14 років або особа, не уповноважена на подання документів (частина тринадцята статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#n160 Закону]).
'''Увага!''' Заява про зняття з реєстрації місця проживання (перебування) із зазначенням підстави відмови повертається особі в день її подання.
=== Порядок оскарження ===
Рішення, дії чи бездіяльність органу реєстрації (в тому числі [https://guide.diia.gov.ua/asc/ через центр надання адміністративних послуг]) можуть оскаржуватися в [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|судовому порядку]].
=== Особливі випадки ===
Заяву про зняття з реєстрації місця проживання (перебування) подають:

▷ спеціалізована соціальна установа, заклад соціального обслуговування та соціального захисту, де проживають такі бездомні щодо таких осіб;

▷ один із батьків або інший законний представник дитини віком до 14 років або особи, визнаної судом обмежено дієздатною або недієздатною, за згодою іншого з батьків чи законних представників (пункт 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку]);

▷ за згодою батьків дитини віком від 14 до 18 років або інших законних представників чи одного з них, крім випадку зняття із зареєстрованого місця проживання такої дитини у гуртожитку закладу освіти у період чи після закінчення навчання (пункт 52 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку]);

▷ орган опіки та піклування за попереднім прізвищем, власним ім’ям, по батькові (за наявності) дитини, у разі усиновлення дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, якщо при цьому змінюється прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) дитини (пункт 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку]);

▷ за погодженням з органами опіки та піклування - щодо дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб, стосовно яких встановлено опіку та піклування (пункт 54 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку]).
=== Скасування рішення про зняття особи із зареєстрованого місця проживання (перебування) ===
Відомості про зареєстроване місце проживання (перебування) особи скасовуються органом реєстрації у разі проведення реєстраційних дій з порушенням вимог, встановлених законом або визнання паспортного документа особи недійсним з підстав оформлення цього документа з порушенням вимог законодавства, анулювання актового запису цивільного стану (стаття 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#n160 Закону]).

Орган реєстрації, який скасував відомості про зареєстроване місце проживання (перебування) особи, у день прийняття такого рішення повідомляє про це особу поштою, засобами телефонного або електронного зв’язку, у тому числі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг.
== Зняття з реєстрації в судовому порядку ==
=== Підстави звернення до суду ===
Відповідно до пункту 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Правил] зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Втрата права користування житлом:
# відсутність наймача або членів його сім’ї в жилому приміщення без поважних причин '''понад 6 місяців''' (стаття 71 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житлового кодексу Української РСР]);
# відсутність членів сім’ї власника жилого приміщення без поважних причин '''понад 1 рік''' (стаття 405 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]).
Перелік осіб, які є членами сім’ї власника житла визначено в статті 64 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житлового кодексу УРСР], зокрема, до членів сім’ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім’ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
=== До якого суду звернутися ===
Позовна заява про визнання особи такою, що [https://zr.su.court.gov.ua/sud1805/gromadyanam/zrazku_pozovnuh_zayv/pozovna_korustyvanny_gulum_prumiwennam втратила право користування жилим приміщення] подається в порядку цивільного судочинства до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за місцезнаходження жилого приміщення.
=== Вартість позову ===
За подання позову немайнового характеру особою сплачується судовий збір у розмірі '''0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу''' відповідно до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"] ('''1073 грн. 60 коп.''' - станом на 01 січня 2023 року).
* Реквізити для сплати судового збору, формування квитанції або онлайн оплати можна знайти [https://court.gov.ua/sudova-vlada/sudy/ '''на сайті "Судова влада України"'''];
* [[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати|порядок та підстави повернення судового збору, відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору та звільнення від сплати судового збору]].
=== Перелік та зразки необхідних документів ===
Форма і зміст позовної заяви - "[[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]"
* '''Зразок [https://zr.su.court.gov.ua/sud1805/gromadyanam/zrazku_pozovnuh_zayv/pozovna_korustyvanny_gulum_prumiwennam позовної заяви]''' ''(зняття з реєстрації місця проживання члена сім"ї).''

* [[:Файл:Позовна заява про позбавлення права користування житлом.docx|'''Зразок позовної заяви про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням''']] ''(зняття з реєстрації місця проживання наймача житла чи іншої посторонної особи)''.
=== Строки розгляду питання ===
Суд розглядає справу по суті ''протягом тридцяти днів'' з дня початку розгляду справи по суті. Водночас суд має розпочати розгляд справи по суті ''не пізніше ніж через шістдесят днів'' з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частина перша статті 210 Цивільного процесуального кодексу України]).
=== Порядок оскарження ===
Особа у випадку прийняття судом рішення про відмову у задоволенні її позовних вимог щодо визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації місця проживання має право протягом '''30 днів''' з дня проголошення рішення подати апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції.
=== Вартість оскарження ===
За розгляд апеляційної скарги сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви ('''1610 грн. 40 коп'''- станом на 01 січня 2022 року, підпункт 6 пункту 1 частини другої статті 4 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"]).
== Судова практика ==
Вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (статті 71, 72, 116, 156 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житлового кодексу УРСР]; [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 405 Цивільного кодексу України]). 
{| class="wikitable"
|-
| Цікаво! [http://zib.com.ua/ua/100768-analiz_vsu_deyakih_pitan__zastosuvannya_sudami_zakonodavstva.html Аналіз Верховного Суду України деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ]
|}
== Див. також ==
* [[Порядок реєстрації місця проживання/перебування, у тому числі новонародженої дитини]]
* [[Усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням|Усунення перешкод у користуванні власністю]]
* [[Виселення з квартири без надання іншого жилого приміщення]]
* [[Виселення з житлового приміщення та зняття з реєстрації особи, яка не досягла 18 років]]
* [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
[[Категорія:Особисті немайнові права фізичної особи]]
[[Категорія:Вирішення житлових спорів]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Житлове право]]

Приватизація земельної ділянки під житловим будинком

2024-02-08T09:50:59Z

Olena.horodytska: /* КРОК 4: Реєстрація права власності на земельну ділянку */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
== Алгоритм приватизації земельної ділянки під житловим будинком ==
=== КРОК 1: Розробка документації із землеустрою ===
У першу чергу необхідно звернутися до землевпорядної організації для розробки документації із землеустрою щодо встановлення/відновлення меж земельної ділянки в натурі, тобто на місцевості, на земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text ст. 26 Закону України «Про землеустрій»], розробниками документації із землеустрою можуть бути:
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи – підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
'''ВАЖЛИВО!''' Умови та порядок виготовлення технічної документації на земельну ділянку регулюються договором, який укладається між сторонами, проте максимальний строк складання документації із землеустрою, крім документації із землеустрою, яка одночасно є містобудівною документацією, не повинен перевищувати '''6 місяців''' з моменту укладення договору.
=== КРОК 2: Внесення відомостей до державного земельного кадастру ===
Після складання технічної документації із землеустрою відомості вносяться до Державного земельного кадастру. Для цього вам необхідно звернутися до державного кадастрового реєстратора з такими документами:
* заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру;
* технічною документацією у паперовому та електронному форматі;
* електронним документом, що містить відомості про результати робіт із землеустрою, які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закону України «Про Державний земельний кадастр»].
'''ВАЖЛИВО!''' Процес державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі '''не може перевищувати 14 днів''' з моменту подачі документів та є '''БЕЗОПЛАТНОЮ''' послугою. Після реєстрації замовник отримує витяг з '''Державного земельного кадастру''', якій містить, зокрема, кадастровий номер земельної ділянки.
=== КРОК 3: Розгляд клопотання органом місцевого самоврядування ===
Після отримання витягу з Державного земельного кадастру документи можна подавати до органу місцевого самоврядування для прийняття рішення сесії про передачу у власність земельної ділянки.

У заяві необхідно зазначити:
* прізвище, ім’я та по батькові заявника, його місце проживання;
* розташування земельної ділянки, її розміри;
* підстави перебування земельної ділянки у користуванні заявника.
До заяви потрібно додати:
# копію паспорта заявника та довідку про присвоєння ідентифікаційного коду;
# технічну документацію із землеустрою щодо встановлення/відновлення меж земельної ділянки;
# витяг з Державного земельного кадастру;
# електронний файл формату in4 і файл XML (обмінний файл створюється сертифікованим інженером-землевпорядником).
'''ВАЖЛИВО!''' Відповідно до ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 2 ст. 118 Земельного кодексу України]'' за результатом розгляду поданого клопотання відповідний орган '''у місячний строк''' з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення/відновлення меж земельної ділянки в натурі приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову.
=== КРОК 4: Реєстрація права власності на земельну ділянку ===
Після надання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування дозволу з приводу передачі земельної ділянки у приватну власність, громадянину необхідно зареєструвати право власності на земельну ділянку. '''Реєстрацію можна зробити через місцевий центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), або у нотаріуса.'''

Для реєстрації права власності на земельну ділянку особі необхідно звернутися з такими документами:
* заявою встановленої форми
* копіями документа, що посвідчує особу та реєстраційного номера облікової картки платника податків
* рішенням відповідного органу про передачу земельної ділянки у власність
* витягом із Державного земельного кадастру про земельну ділянку
* документом, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно
'''ВАЖЛИВО!''' Послуга з реєстрації права власності на земельну ділянку надається '''протягом 5 робочих днів''' та '''НЕ Є БЕЗКОШТОВНОЮ'''. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] передбачає, що за надану послугу стягується плата у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та '''становить у 2024 році – 300,00 грн.''' . Якщо проводити реєстрацію у нотаріуса, окрім послуги реєстрації необхідно буде сплатити послуги нотаріуса.

Після внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державний реєстратор видає заявнику '''витяг про проведену державну реєстрацію права власності на земельну ділянку''', на якій розташований приватний житловий будинок.
== Див. також: ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Визнання_права_на_завершення_процедури_приватизації_та_здійснення_державної_реєстрації_земельної_ділянки Визнання права на завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації земельної ділянки]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Приватизація_гаражу_в_гаражному_кооперативі Приватизація гаражу в гаражному кооператив]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Приватизація_дачних_ділянок_в_складі_кооперативів Приватизація дачних ділянок в складі кооперативів]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Правила перевезення дітей

2024-01-19T07:59:42Z

Olena.horodytska:

= Нормативна база =
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/sp:wide-#n958 Кодекс України про адміністративні правопорушення, ст. 121]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів Украни від 10 жовтня 2001 року № 1306 "Про Правила дорожнього руху"]
== Основні поняття ==
'''Дитяче автомобільне крісло''', також '''дитяче автокрісло''', '''дитяче автомобільне сидіння''', '''дитяче автосидіння''' — крісло, яке встановлюється в автомобіль для безпечного перевезення дітей з моменту народження і приблизно до віку 12 років (поки дитина не досягне ваги 36 кг і зросту вище 1,45 метра). Офіційна назва дитячого автокрісла в українському законодавстві — «спеціальні засоби, що дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки».

Штатні ремені безпеки автомобіля, що розраховані на дорослих людей, зовсім неефективні та небезпечні при використанні дітьми. Також в сучасних автомобілях немає жодного засобу чи системи захисту маленьких пасажирів.

'''Дитяча утримуюча система''' — обладнання, що здатне утримувати дитину в сидячому або нахиленому положенні, яка у разі зіткнення або різкого гальмування транспортного засобу зменшує небезпеку травмування дитини, що в ньому перебуває, шляхом обмеження рухливості її тіла.

'''Автобус''' - автомобіль з кількістю місць для сидіння більше дев'яти з місцем водія включно, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів та їхнього багажу із забезпеченням необхідного комфорту та безпеки. Для керування автобусом, потрібно мати посвідчення водія категорії "D".

'''Мікроавтобус''' - одноповерховий автобус з кількістю місць для сидіння не більше сімнадцяти з місцем водія включно. Максимальну кількість місць для сидіння у мікроавтобусі можна запам'ятати за фармулою "16+" (шістнадцять пасажирів і один водій). Для керування мікроавтобусом потрібно мати посвідчення водія категорії "D1" (пункт 1.10; 2.13 Правил дорожнього руху).
== Правила перевезення дітей в автомобілі та таксі ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text пунктом 21.11 Правил Дорожнього Руху], забороняється перевозити дітей:

а) дітей, зріст яких менше 150 см, у транспортних засобах без використання дитячих утримуючих систем, що дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачених конструкцією цього транспортного засобу; на задньому сидінні мотоцикла та мопеда, крім:

* транспортних засобів, що здійснюють регулярні, регулярні спеціальні та нерегулярні пасажирські автобусні перевезення, за умови дотримання встановлених цими Правилами обмежень швидкості руху;
* спеціалізованих санітарних автомобілів бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, оперативних транспортних засобів Міноборони, МВС, Національної поліції, ДСНС, Держприкордонслужби, Служби безпеки, Управління державної охорони під час виконання ними невідкладного службового завдання;

б) організовані групи дітей у темну пору доби.

в) заборонено перевозити дітей до 16-річного віку в кузові будь-якого вантажного автомобіля.

Дитячі утримуючі системи повинні використовуватися у транспортних засобах, обладнаних ременями безпеки чи системами з’єднання дитячої утримуючої системи, передбаченими їх конструкцією, та відповідати вимогам чинних в Україні правил і нормативів.

Дитячі утримуючі системи встановлюють на місцях для сидіння, крім першого ряду. У разі перевезення дитини віком до трьох років у легковому автомобілі на місці для сидіння першого ряду допускається встановлення дитячих утримуючих систем, які встановлюються проти напрямку руху з обов’язковим відключенням фронтальної подушки безпеки цього місця для сидіння (у разі її наявності).

Дитячі утримуючі системи встановлюють та використовують відповідно до інструкцій виробників цих систем та транспортних засобів.

Характеристики дитячої утримуючої системи повинні відповідати масі та зросту дитини, яка у ній перевозиться.

Діти повинні перебувати у дитячих утримуючих системах у пристебнутому положенні.

== Перевезення організованої групи дітей ==
[[Файл:Dity.png|міні]]
[[Файл:Dity2.png|міні]]
Перевезення організованої групи дітей здійснюється '''автобусом (мікроавтобусом).''' Зазначений вид транспортування дітей здійснюється за умови обов’язкового проведення інструктажу з дітьми та супровідниками щодо правил безпечної поведінки під час руху та дій у разі виникнення аварійно-небезпечних ситуацій чи скоєння дорожньо-транспортної пригоди. При цьому спереду і ззаду автобуса (мікроавтобуса) обов’язково встановлюється згідно з вимогами підпункту «в» п.30.3 цих Правил розпізнавальний знак «Діти» (квадрат жовтого кольору з каймою червоного кольору і чорним зображенням символу дорожнього знака 1.33 (сторона квадрата '''–''' не менше 250 мм, кайма '''–''' 1/10 цієї сторони). Знак розміщується спереду і ззаду на транспортних засобах, що перевозять організовані групи дітей;

Водій автобуса (мікроавтобуса), який здійснює перевезення організованих груп дітей, повинен мати стаж водія не менше 5 років.

На транспортному засобі з розпізнавальним знаком «Діти» під час посадки (висадки) до (з) нього пасажирів повинні бути увімкнені проблискові маячки оранжевого кольору та (або) аварійна світлова сигналізація (відповідно п. 3.6 Правил дорожнього руху). Під час руху вмикається ближнє світло фар, щвидкість руху не повинна перевищувати 80 км/год (п.12.6 а Правил дорожнього руху).
== Відповідальність ==
'''Штраф за перше порушення правил перевезення дітей становитиме 510 грн; за повторне порушення протягом року – 850 грн.'''

Нажаль, законодавець не надав визначення що таке «спеціальні засоби, що дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачені конструкцією цього транспортного засобу»

У новому законі не розтлумачено, як саме мають тепер перевозити дітей таксі.
== Скільки часу можна перевозити дитину в автокріслі ==
Лікарі повідомляють, що дітям не рекомендують перебувати в автокріслі довше двох годин. Водіям радять періодично зупинятись, щоб прогулятись і перекусити. При цьому, якщо планується велика подорож, то варто під час коротких поїздок перевірити, чи комфортно дитині.
[[Файл:78266595 2439537202810596 1324042545096818688 o.png|міні]]
== Як вибрати автокрісло ==
Загальноприйнятою є класифікація відповідно до Правил ЄЕК ООН № 44 в редакції 04 (ECE R44/04). 
Випущені дитячі автокрісла (утримуючі пристрої) можуть відповідати одній або кільком ваговим групам.
{| class="wikitable"
|-
| Дитячі автокрісла групи 0. || Вага дитини — до 10 кг. Приблизний вік — від народження до 6-9 місяців. Використовуютья, як правило, малюками, яким транспортування передбачено виключно у горизонтальному положенні. В транспортному засобі встановлюються на задньому сидінні боком до напрямку руху.
|-
| Дитячі автокрісла групи 0+. || Вага дитини — до 13 кг. Призначені для дітей від народження до 12-15 місяців. Встановлюються обличчям проти ходу руху, дитина кріпиться вбудованими внутрішніми ременями безпеки. Часто дитячі автокрісла групи 0+ називають переносками, бо вони порівняно легкі, мають ручку для перенесення і можуть використовуватися вдома як крісло-гойдалка. Деякі моделі можна встановлювати на спеціальні бази, які кріпляться в салоні автомобіля. Це полегшує монтаж/демонтаж автокрісла і, найчастіше, покращує безпеку. Дитяче автокрісло групи 0+ оптимальний вибір для здорової новонародженої дитини.
|-
|Дитячі групи 0+/I.|| Призначені для дітей від 6-ти місяців (іноді від народження) і приблизно до 3,5-4 років (вагою не більше 18 кг). Вважаються автокріслами типу Convertible (від англ. змінюваний), тому що передбачають перевезення дитини в різних напрямках руху. Встановлюються попервах обличчям проти ходу руху, а коли дитина підросте приблизно до 18 місяців, дитяче автокрісло треба встановлювати обличчям по ходу руху. Дитина кріпиться в залежності від моделі або вбудованими ременями безпеки, або протиударним екраном (столик безпеки). Таке автокрісло оптимальний вибір для дитини, якій вже виповнилося 6 місяців, але вона ще замала для перевезення у напрямку обличчам по напрямку руху.
|-
| Дитячі автокрісла групи I. || Дитячі автокрісла групи I. Призначені для дітей від 9 місяців і приблизно до 4-4,5 років, а іноді й до 5 років (вагою від 9 до 18 кг). Встановлюються обличчям по ходу руху, дитина кріпиться вбудованими внутрішніми ременями або протиударним екраном (столиком безпеки). Мають регулювання кута нахилу для зміни положень тіла.
|-
| Дитячі автокрісла групи I/II/III. || Призначені для дітей від 9 місяців і приблизно до 10-12 років (вагою від 9 до 36 кг). Встановлюються обличчям по ходу руху. Автокрісла такої вікової групи називаються «трансформери», тому що після деяких приготувань передбачають перевезення дітей у дуже широкому діапазоні —від майже малюків до підлітків. Дитина до ваги 15-18 кг фіксується внутрішніми ременями або столиком безпеки в залежності від конструкції автокрісла. Діти старшого віку (від 4 років) що є важчими, фіксуються в автокріслі штатним автомобільним ременем безпеки.
|-
| Дитячі автокрісла групи II/III. || Призначені для дітей від 3 до 10-12 років (вагою від 15 до 36 кг). Називаються такі автокрісла бустером або бустером зі спинкою (від англ. посилювач). Встановлюються обличчям по ходу руху, дитина в автокріслі фіксується штатним автомобільним ременем безпеки. Їхній різновид — так звані бустери, які позбавлені спинки є першими варіантами групи II/III і від тепер заборонені до використання у деяких країнах світу і не допускаються до сертифікації, як ті, що не відповідають вимогам Правил ЄЕК ООН.
|}
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Встановлення фактів реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення

2024-01-19T07:14:59Z

Olena.horodytska:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" в]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95/print1517321520925797 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]
== Розгляд справ про встановлення факту реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення ==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України] суд в [[Звернення до суду: окреме провадження|окремому провадженні]], зокрема розглядає справи про встановлення факту реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення.

'''Предметом''' встановлення факту реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення у суді є:
* існування факту реєстрації;
* якщо відповідний запис в органах РАЦСу не зберігся (відсутність архіву або відповідної книги реєстрації, а також за наявності книги, проте за відсутності запису в ній);
* якщо у поновленні такого запису органи РАЦСу відмовили у встановленому законом порядку;
* запис може бути поновлено лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації події.
'''Важливо зазначити,''' що судом не встановлюються факти реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення, а лише встановлюється факт їх реєстрації в актових книгах, якщо в органах реєстрації актів цивільного стану не збереглися відповідні записи і ті відмовилися їх поновити, або вони можуть бути відновлені тільки на підставі рішення суду про встановлення їх реєстрації.

Відмова відповідного органу у поновленні запису підтверджується його письмовим висновком, наявність якого є необхідною умовою прийняття судом заяви про встановлення вказаного факту.
== Особи, які мають право на звернення із заявою про встановлення факту реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення ==
Із заявою про порушення справи можуть звернутися особи, для яких наявність факту реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення може породжувати юридичні наслідки.

Відповідно до пункту 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95/print1517321520925797 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"] із заявами про встановлення факту реєстрації шлюбу може звернутись подружжя або кожен з них. Якщо заяву подано лише одним з подружжя, другий з них залучається до участі у справі як заінтересована особа.

Отже,із такою заявою мають право звернутися:
* особи, стосовно яких був здійснений реєстраційний запис, члени їх сім'ї;
* законні представники неповнолітніх та недієздатних;
* спадкоємці померлих.
== Зміст заяви про встановлення факту ==
Згідно із статтею 318 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] '''у заяві повинно міститися:'''
# який факт заявник просить встановити та з якою метою;
# причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
# докази, що підтверджують факт.
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
== Перелік доказів та документів до заяви про встановлення факту реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення ==
'''До заяви''' про встановлення факту реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення '''можуть додаватися такі документи та докази:'''
* довідка архіву органів РАЦСу, що підтверджує факт втрати у цих органах запису, та висновок районного (міського) відділу (бюро) РАЦСу про відмову в поновленні запису акта цивільного стану.
* докази, що підтверджують наявність цього юридичного факту (документи, акти, листи ділового та особистого характеру, які містять інформацію про реєстрацію усиновлення, шлюбу, розірвання шлюбу, наприклад: довідку архіву РАЦСу про те, що актовий запис втрачено, довідки церковних архівів та інших установ, які реєстрували шлюб, виписку з паспорта, в яких є відмітка (штамп) про реєстрацію чи розірвання шлюбу, документи ділового характеру (анкети, особові справи), свідоцтва про народження дітей, де батьками зазначені заявники, актові записи про народження дітей, домові книги, показання свідків щодо факту реєстрації шлюбу, інші документи, які містять інформацію про реєстрацію чи розірвання шлюбу).
== Підсудність справ та розміри судового збору ==
Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду '''за місцем її проживання''' (частина перша статті 316 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України]).

Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його '''клопотанням''' ухвалою судді [https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/perelik_sprav/ Верховного Суду] (частина друга статті 316 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України]). Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

За подання до суду заяви у справах окремого провадження '''ставка судового збору''' становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 5 частини другої статті 4 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»]). Станом на 2024 рік судовий збір становить - 605, 60 грн.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78426198 Постанова Верховного Суду від 10 грудня 2018 року у справі № 2-о-48/10] (доказом реєстрації шлюбу є особистий щоденник померлого).
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/100126822 Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 04.10.2021 у справі № 752/15842/21] (встановлення факту розірвання шлюбу)
[[Категорія: Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія:Суди]]

Накладення арешту на майно (кошти) боржника і його вилучення

2024-01-19T07:04:56Z

Olena.horodytska:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#Text Наказ Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень"]
* [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE36019.html Наказ Міністерства юстиції України від 23.03.2021 №1061/5 "Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 16 квітня 2019 року N 1203/5"]
== Арешт ==
Відповідно до ст. 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»] арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Слід зазначити що у разі виникнення потреби, виконавець має повне право обмежити для боржника право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт.
Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

'''''Арешт застосовується:'''''
# для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації;
# для виконання рішення про конфіскацію майна боржника;
# при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

=== Вимоги до постанови про опис та арешт майна ===
'''У документі має обов’язково міститися:'''
* назва кожного внесеного в постанову предмета і його відмінні ознаки;
* якщо опису підлягає земельна ділянка — її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;
* якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира — загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та інформація про підсобні приміщення та споруди;
* якщо опису підлягає транспортний засіб — марка, модель, рік випуску, об’єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо;
* якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису;
* якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування;
* прізвище, ім’я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, – паспортні дані, її місце проживання (далі – зберігач);
* відмітка про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт;
* якщо виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження;
* відмітка про роз'яснення сторонам виконавчого провадження або заставодержателю про можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця;
* зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі
=== Арешт коштів ===
{| class="wikitable"
|+
|На період до припинення або скасування воєнного стану в Україні:

* '''фізичні особи''' можуть дійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує '''двох розмірів мінімальної заробітної плати''', встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року ( у 2024 році - 14200 гривень);
* юридичні особи - боржники, самозайняті особи (які використовують найману працю фізичних осіб), на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, '''можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи''', а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Контроль за дотриманням встановлених законом вимог під час здійснення виплат покладається на службових осіб юридичної особи - боржника, самозайняту особу відповідно.

Для здійснення видаткових операції потрібно подати заяву до виконавця про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв’язку) або в електронній формі. До заяви потрібно додати копію паспорта та довідку з банку з реквізитами рахунку.

Державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви фізичної особи - боржника виносить постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови надає/надсилає відповідну постанову банку (обслуговуючому банку).

Точного строку протягом якого банк має розблокувати кошти не встановлено.
|}
'''Процедура автоматизованого арешту коштів на рахунках боржників відбувається наступним чином:'''
* державний /приватний виконавець за допомогою АСВП створюєта направляє до банків вимогу на отримання інформації стосовно наявності та стану рахунків боржника;
* інформаційна система банку (далі – ІСБ) за допомогою прикладного програмного інтерфейсу один раз на годину протягом робочого часу виконує запит щодо наявності вимог для їх виконання і після отримання вимоги ІСБ негайноформує повідомлення про прийняття вимоги до виконання банком і відправляє його до АСВП та інформує відповідальну особу банку;
* державний /приватний виконавець за допомогою АСВП створюєта направляє до банків, де наявні рахунки боржника, постанову про арешт коштів;
* банки накладають арешт на кошти на рахунках боржника та повідомляють про це державного/приватного виконавця;
* державний/приватний виконавець за допомогою АСПВ створює платіжні вимоги на примусове списання коштів з рахунків та направляє їх банкам;
* банки примусово списують кошти з рахунків боржника і перераховують їх на рахунки виконавчої служби. Далі вказані кошти надходять на рахунок стягувача боргу.
====== Кошти на які не можна звернути стягнення (арештувати) ======
'''Слід звернути увагу, що статтею 73 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»] визначено кошти, на які не може бути звернено стягнення, а саме:'''
# вихідна допомога, що виплачується в разі звільнення працівника;
# компенсація працівнику витрат у зв’язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;
# польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;
# матеріальна допомога особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;
# допомога у зв’язку з вагітністю та пологами;
# одноразова допомогу у зв’язку з народженням дитини;
# допомога при усиновленні дитини;
# допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
# допомога на дітей одиноким матерям;
# допомога особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом;
# допомога на лікування;
# допомога на поховання;
# щомісячнагрошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення;
# дотація на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.
# суманеоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;
# сума грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання;
# сума вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом;
# сума одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві;
# сума грошової допомоги, пов’язаної з безоплатним забезпеченням протезування (ортезування) учасника антитерористичної операції, учасника здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які втратили функціональні можливості кінцівок, благодійної допомоги, отриманої зазначеними особами, незалежно від її розміру та джерела походження.
====== Арешт майна ======
Шляхи накладення арешту на майно боржника передбачені статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» та полягають у винесенні постанови про арешт майна (коштів) боржника або постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Оскільки сам факт винесення постанови про арешт не призводить до автоматичного обмеження права розпоряджатись таким майном, то копії постанов, якими накладено арешт, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, в день їх винесення. Також в день винесення постанови про арешт державний виконавець вносить відповідні дані до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише шляхом проведення його опису.

При описі майна виконавець може прийняти рішення й щодо обмеження боржника права користуватись описаним майном. У цьому випадку проводиться опечатування майна або його вилучення у боржника та передача на зберігання іншим особам.

Заслуговує на увагу й той факт, що не лише накладення арешту державним виконавцем в ході примусового виконання рішень може призвести до обмежень в праві розпоряджатись майном. На сьогодні в більшості випадків достатньо лише відкриття виконавчого провадження відносно особи.

Одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру).

У разі звернення особи за вчиненням певної дії щодо майна (відчуження, перереєстрація тощо), що належить боржнику, який внесений до Єдиного реєстру боржників, державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб’єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, зобов’язані не пізніше наступного робочого дня повідомити про це виконавця, яким відкрито виконавче провадження, із зазначенням відомостей про майно, щодо якого звернулася така особа.
Після отримання такого повідомлення виконавець не пізніше наступного робочого дня зобов’язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно.
== Вилучення арештованого майна ==
Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації провадиться у строк, встановлений державним виконавцем, але не раніше, ніж через п’ять днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту.

Цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, виявлені при опису, на які накладено арешт, підлягають обов’язковому вилученню і негайно передаються на зберігання установам Національного банку України. Арешт на цінні папери накладається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Право власності на майно]]

Компенсація особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю

2024-01-19T06:54:25Z

Olena.horodytska:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text Закон України "Про соціальні послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF#T Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859 "Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0639-22#n7 Наказ Міністерства соціальної політики України від 17.05.2022 № 150 "Про затвердження Методики обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї для надання соціальних послуг"].
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0221-21#n19 Наказ Міністерста соціальної політики України від 29.01.2021 року №37 «Про затвердження форм документів, необхідних для призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі».]
== Загальні положення ==
Законодавство України передбачає виплату '''компенсації за догляд''' для фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності '''на непрофесійній основі''', без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг особам з числа членів своєї сім'ї, які спільно з нею проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки та є:
* особами з інвалідністю 1 групи;
* дітьми з інвалідністю;
* громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;
* невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;
* дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1161-2018-%D0%BF#Text Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2018 року № 1161].
'''Компенсація не призначається''' фізичним особам, які здійснюють догляд, якщо особи, за якими здійснюється догляд, отримують соціальні послуги догляду вдома, паліативного догляду та стаціонарного догляду.

Якщо фізична особа здійснює догляд за декількома особами, то компенсацію за догляд така особа зможе отримати лише одну.

Для підтвердження факту спільного проживання з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та догляду за нею складається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0221-21#n25 акт про проведення обстеження сім’ї] фахівцями уповноваженого органу. Форма акта про проведення обстеження сім’ї затверджується Мінсоцполітики.

Якщо фізична особа надає соціальні послуги за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, але має інше зареєстроване місце проживання, обстеження сім’ї для встановлення факту догляду є обов’язковим.
== Розрахунок розміру компенсації ==
Компенсація призначається на '''12 місяців і виплачується щомісяця за рахунок коштів місцевого бюджету з місяця звернення за нею, якщо протягом місяця з дня звернення подано всі необхідні документи.''' Якщо в у довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, медичному висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді зазначено інший строк, то компенсація призначається на такий строк, але не більше 12 місяців.

'''Розмір компенсації''' обчислюється як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, установленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи, яка надає соціальні послуги,за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення із заявою про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму на 1 січня відповідного року компенсація перераховується без звернення фізичної особи, яка надає соціальні послуги. Уповноважені органи проводять перерахунок раніше призначеної компенсації з місяця встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Середньомісячний сукупний дохід фізичної особи - надавача соціальної послуги визначається шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-телекомунікаційними системами органів влади, підприємств, установ, організацій та обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу її сім’ї на кількість членів сім'ї, які включаються до її складу. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0639-22#Text Методика обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї для надання соціальних послуг, затверджена наказом Мінсоцполітики від 17 травня 2022 р. № 150.]

У разі введення надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях компенсація за догляд, передбачена цією частиною, особам із числа внутрішньо переміщених осіб за новим місцем їх проживання/перебування разом із особами, за якими вони здійснюють догляд, призначається і виплачується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.7 ст.13 ЗУ "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text Про соціальні послуги]")
==Куди звертатися==
Для того, щоб отримати компенсацію за догляд, фізичній особі потрібно звернутися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення '''за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.''' Якщо структурний підрозділ з питань соціального захисту населення відсутній, то потрібно звернутися до уповноваженої посадової особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади або до центру надання адміністративних послуг.

'''УВАГА!''' Якщо фізична особа надає соціальні послуги за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, але має інше зареєстроване місце проживання, структурні підрозділи перевіряють (із використанням інформаційних систем) відомості щодо неотримання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, компенсації за зареєстрованим місцем проживання.
==Необхідний перелік документів для отримання компенсації==
Фізична особа, '''яка надає догляд''', має звернутися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення (уповноваженої особи або центру надання адміністративних послуг) з '''заявою про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі у паперовій.'''
[[Файл:Заява_про_згоду_надавати_соціальні_послугм.doc|міні]]
Законний представник або '''особа, яка потребує догляду''', подає заяву про згоду отримувати соціальні послуги від фізичної особи, яка надає соціальні послуги.
[[Файл:Заява про згоду отримувати соціальні послуги (1).doc|міні]]
Такі заяви можна подати і в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг.

Разом з вищевказаними заявами для призначення компенсації фізична особа, яка здійснює догляд, подає:

'''1) у паперовій формі:'''
# заява про надання компенсації;
# заява про перерахування коштів із зазначенням рахунка в установі банку;
# копія паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Для іноземців та осіб без громадянства - копія посвідчення біженця, копія посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або копія паспортного документа іноземця та копія посвідки на тимчасове проживання/посвідка на постійне проживання (подається фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, якій надаються соціальні послуги на непрофесійній основі);
# копія документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, у якому зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) (подається фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі);
# копія свідоцтва про народження дитини (у разі надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі дитині);
#декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім’ї заявника;[[Файл:Декларація форма.doc|міні]]
#копія акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
# висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0511-21#Text за формою, затвердженою МОЗ];
# висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді невиліковно хворих осіб, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, за формою, затвердженою МОЗ;
# копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ;
# довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими МОЗ;
# копія рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
# копія рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для опікунів або піклувальників);
'''2) в електронній формі:'''
* заява про надання компенсації;
* декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім’ї заявника та відомості про членів його сім’ї (прізвище, ім’я та по батькові, сімейний стан, число, місяць і рік народження, серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України чи документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
* відомості про свідоцтво про народження дитини (серія, номер, дата видачі, прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) дитини, прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) батьків;
* скановані копії документів, зазначених в абзацах 8-13 переліку документів для подання в паперовій формі, з урахуванням категорії особи, яка потребує надання соціальних послуг.
Протягом двох робочих днів після отримання заяв про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги здійснює комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, за показниками згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF#n188:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%0A%D0%B4%D0%BE%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2007.05.2022%7D додатком.]

Комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, здійснюється фахівцями уповноваженого органу разом із представниками закладу охорони здоров’я, надавачів соціальних послуг із залученням особи, яка потребує надання соціальних послуг, та/або її законного представника.

За результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, уповноваженим органом готується висновок за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF#n188:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%0A%D0%B4%D0%BE%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2007.05.2022%7D додатком.]

Особа потребує надання соціальних послуг, якщо за результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, їй установлено IV чи V групу рухової активності.

==Підстави припинення та тимчасового зупинення виплати компенсації==
Виплата компенсації '''припиняється''' у разі:
* зміни місця проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, чи фізичної особи, яка надає соціальні послуги та отримує компенсацію;
* смерті особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;
* смерті фізичної особи, яка надавала соціальні послуги та отримувала компенсацію;
* перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, на повному державному утриманні або отримання соціальних послуг стаціонарного догляду, паліативного догляду в умовах стаціонару за плату.
У разі виникнення обставин, внаслідок яких '''припиняється''' догляд, фізична особа, яка надає соціальні послуги та отримує компенсацію, зобов’язана в десятиденний строк письмово повідомити про це структурним підрозділам, що здійснюють її виплату. Виплата компенсації припиняється з місяця, що настає за тим, у якому сталися зміни.

Виплата компенсації '''тимчасово зупиняється''' у разі:
* перебування фізичної особи, яка надає соціальні послуги, за межами України понад 10 календарних днів;
* перебування фізичної особи, яка надає соціальні послуги, на стаціонарному лікуванні протягом повного календарного місяця;
* пропущення особою з інвалідністю I групи чергового переогляду органами медико-соціальної експертизи або дитиною з інвалідністю - огляду лікарсько-консультаційними комісіями.
Для продовження виплати компенсації на наступний строк подаються заява про надання компенсації, декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї), документи, зазначені в абзацах восьмому - чотирнадцятому підпункту 1 пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF#T Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859], крім копії акта огляду медико-соціальною експертною комісією, висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді у разі, коли їх видано безстроково або якщо строк не зазначено.
==Виплата неодержаних сум компенсацій за минулий період==
Суми компенсації, не отримані своєчасно фізичною особою, яка надає соціальні послуги, виплачуються за минулий період, але не більш як за 12 місяців, що передують місяцю звернення за їх отриманням.

Суми компенсації, не отримані фізичною особою, яка надає соціальні послуги, з вини структурного підрозділу, який їх призначає та виплачує, виплачуються за минулий період без обмеження будь-яким строком. При цьому виплата за минулий період проводиться з урахуванням прожиткового мінімуму, затвердженого на момент виплати.

Суми компенсації, що нараховані фізичній особі, яка надає соціальні послуги, та залишилися недоотриманими у зв’язку з її смертю, виплачуються за весь період по місяць (включно), що настає за тим, у якому сталися зміни, членам її сім’ї.

'''''У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму на 1 січня відповідного року, перерахунок розміру компенсації здійснюється без подання заяви фізичною особою, яка надає соціальні послуги.'''''

<big>'''Призначення, виплата та контроль за наданням соціальних послуг фізичними особами'''</big>

Рішення структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської міста обласного значення, районної в місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади про відмову у призначенні компенсації може бути оскаржено в органі виконавчої влади вищого рівня або в суді.

На кожну фізичну особу, яка надає соціальні послуги та отримує компенсацію, відповідним структурним підрозділом формується особова справа, в якій зберігаються матеріали, необхідні для призначення компенсації.

В особовому рахунку, що заповнюється на підставі документів особової справи, фіксуються відомості про виплату компенсації.

Суми компенсації, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку фізичної особи, яка надає соціальні послуги, через подання документів із завідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім’ї, приховування обставин, які впливають на призначення і виплату компенсації тощо, стягуються відповідно до законодавства.

Відрахування надміру виплаченої суми компенсації на підставі рішень відповідних структурних підрозділів проводиться у щомісячному розмірі не більш як 20 відсотків суми виплачуваної компенсації.

Якщо фізична особа, яка надає соціальні послуги, не повернула добровільно надміру виплачені їй суми, вони стягуються в судовому порядку на підставі заяви структурного підрозділу, що призначив компенсацію.

Структурні підрозділи, що призначають та виплачують компенсацію, здійснюють контроль за наданням соціальних послуг фізичними особами, які надають соціальні послуги.
== Див. також ==
* [[Інвалідність та порядок її встановлення]]
* [[Порядок встановлення інвалідності дитини]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]

Накладення арешту на майно (кошти) боржника і його вилучення

2023-12-15T09:06:16Z

Olena.horodytska: /* Арешт коштів */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#Text Наказ Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень"]
* [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE36019.html Наказ Міністерства юстиції України від 23.03.2021 №1061/5 "Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 16 квітня 2019 року N 1203/5"]
== Арешт ==
Відповідно до ст. 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»] арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Слід зазначити що у разі виникнення потреби, виконавець має повне право обмежити для боржника право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт.
Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

'''''Арешт застосовується:'''''
# для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації;
# для виконання рішення про конфіскацію майна боржника;
# при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

=== Вимоги до постанови про опис та арешт майна ===
'''У документі має обов’язково міститися:'''
* назва кожного внесеного в постанову предмета і його відмінні ознаки;
* якщо опису підлягає земельна ділянка — її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;
* якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира — загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та інформація про підсобні приміщення та споруди;
* якщо опису підлягає транспортний засіб — марка, модель, рік випуску, об’єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо;
* якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису;
* якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування;
* прізвище, ім’я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, – паспортні дані, її місце проживання (далі – зберігач);
* відмітка про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт;
* якщо виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження;
* відмітка про роз'яснення сторонам виконавчого провадження або заставодержателю про можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця;
* зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі
=== Арешт коштів ===
{| class="wikitable"
|+
!На період до припинення або скасування воєнного стану в Україні фізичні особи можуть дійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року
|}
{| class="wikitable"
|+
|На період до припинення або скасування воєнного стану в Україні:

* '''фізичні особи''' можуть дійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує '''двох розмірів мінімальної заробітної плати''', встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року ( у 2023 році - 13400 гривень);
* юридичні особи - боржники, самозайняті особи (які використовують найману працю фізичних осіб), на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, '''можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи''', а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Контроль за дотриманням встановлених законом вимог під час здійснення виплат покладається на службових осіб юридичної особи - боржника, самозайняту особу відповідно.

Для здійснення видаткових операції потрібно подати заяву до виконавця про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв’язку) або в електронній формі. До заяви потрібно додати копію паспорта та довідку з банку з реквізитами рахунку.

Державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви фізичної особи - боржника виносить постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови надає/надсилає відповідну постанову банку (обслуговуючому банку).

Точного строку протягом якого банк має розблокувати кошти не встановлено.
|}
'''Процедура автоматизованого арешту коштів на рахунках боржників відбувається наступним чином:'''
* державний /приватний виконавець за допомогою АСВП створюєта направляє до банків вимогу на отримання інформації стосовно наявності та стану рахунків боржника;
* інформаційна система банку (далі – ІСБ) за допомогою прикладного програмного інтерфейсу один раз на годину протягом робочого часу виконує запит щодо наявності вимог для їх виконання і після отримання вимоги ІСБ негайноформує повідомлення про прийняття вимоги до виконання банком і відправляє його до АСВП та інформує відповідальну особу банку;
* державний /приватний виконавець за допомогою АСВП створюєта направляє до банків, де наявні рахунки боржника, постанову про арешт коштів;
* банки накладають арешт на кошти на рахунках боржника та повідомляють про це державного/приватного виконавця;
* державний/приватний виконавець за допомогою АСПВ створює платіжні вимоги на примусове списання коштів з рахунків та направляє їх банкам;
* банки примусово списують кошти з рахунків боржника і перераховують їх на рахунки виконавчої служби. Далі вказані кошти надходять на рахунок стягувача боргу.
====== Кошти на які не можна звернути стягнення (арештувати) ======
'''Слід звернути увагу, що статтею 73 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»] визначено кошти, на які не може бути звернено стягнення, а саме:'''
# вихідна допомога, що виплачується в разі звільнення працівника;
# компенсація працівнику витрат у зв’язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;
# польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;
# матеріальна допомога особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;
# допомога у зв’язку з вагітністю та пологами;
# одноразова допомогу у зв’язку з народженням дитини;
# допомога при усиновленні дитини;
# допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
# допомога на дітей одиноким матерям;
# допомога особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом;
# допомога на лікування;
# допомога на поховання;
# щомісячнагрошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення;
# дотація на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.
# суманеоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;
# сума грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання;
# сума вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом;
# сума одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві;
# сума грошової допомоги, пов’язаної з безоплатним забезпеченням протезування (ортезування) учасника антитерористичної операції, учасника здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які втратили функціональні можливості кінцівок, благодійної допомоги, отриманої зазначеними особами, незалежно від її розміру та джерела походження.
====== Арешт майна ======
Шляхи накладення арешту на майно боржника передбачені статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» та полягають у винесенні постанови про арешт майна (коштів) боржника або постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Оскільки сам факт винесення постанови про арешт не призводить до автоматичного обмеження права розпоряджатись таким майном, то копії постанов, якими накладено арешт, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, в день їх винесення. Також в день винесення постанови про арешт державний виконавець вносить відповідні дані до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише шляхом проведення його опису.

При описі майна виконавець може прийняти рішення й щодо обмеження боржника права користуватись описаним майном. У цьому випадку проводиться опечатування майна або його вилучення у боржника та передача на зберігання іншим особам.

Заслуговує на увагу й той факт, що не лише накладення арешту державним виконавцем в ході примусового виконання рішень може призвести до обмежень в праві розпоряджатись майном. На сьогодні в більшості випадків достатньо лише відкриття виконавчого провадження відносно особи.

Одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру).

У разі звернення особи за вчиненням певної дії щодо майна (відчуження, перереєстрація тощо), що належить боржнику, який внесений до Єдиного реєстру боржників, державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб’єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, зобов’язані не пізніше наступного робочого дня повідомити про це виконавця, яким відкрито виконавче провадження, із зазначенням відомостей про майно, щодо якого звернулася така особа.
Після отримання такого повідомлення виконавець не пізніше наступного робочого дня зобов’язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно.
== Вилучення арештованого майна ==
Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації провадиться у строк, встановлений державним виконавцем, але не раніше, ніж через п’ять днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту.

Цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, виявлені при опису, на які накладено арешт, підлягають обов’язковому вилученню і негайно передаються на зберігання установам Національного банку України. Арешт на цінні папери накладається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Право власності на майно]]

Особливості продажу автомобіля: договір купівлі-продажу чи довіреність

2023-11-17T12:21:10Z

Olena.horodytska: /* Ризики купівлі автомобіля за довіреністю */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* Кодекс України про адміністративні правопорушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#top]
* Постанова КМУ від 08.10.2022 року № 1145 "Про затвердження Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1145-2022-%D0%BF#top]
== Загальні положення ==
Придбання автомобіля завжди хвилююча обставина, потрібно: визначитися з ціною, маркою і моделлю, комплектацією, кольором та багатьма іншими дрібницями. Хтось може собі дозволити купити автомобіль з салону, а, той, у кого така фінансова спроможність відсутня, поглядає в бік ринку вживаних автомобілів.

В даний час все більшою популярністю починає користуватися спосіб купівлі-продажу автомобіля по, так званій, «генеральній довіреності». Все більша кількість людей намагається уникнути довгої процедури виснажливого складання договору купівлі-продажу, сплати податків по ньому, і декларування доходу, отриманого в результаті даної угоди.
Придбаючи майно, кожен з нас прагне отримати комплекс майнових та немайнових прав і обов'язків з яких складається право власності.

Але, слід звернути увагу на той факт, що чинне цивільне законодавство визначає поняття довіреності тільки як письмового документа, що видається однією особою іншій особі для представництва інтересів довірителя перед третіми особами. Даний спосіб придбання та продажу транспортного засобу, звичайно спрощує процедуру і заощаджує час, але існує ще так же ряд «підводних каменів». Звичайно, в даній ситуації більше ризикує покупець зіткнувшись з несумлінним продавцем, але, особу, яка зважилася продати автомобіль по довіреності так само можуть чекати не дуже приємні моменти.

Продавець повинен правильно розуміти, що передаючи автомобіль за дорученням він не передає своє право власності і де-юре залишається його власником. У зв'язку з цим його можуть надалі переслідувати такі неприємності як звернення страхової компанії до власника з регресною вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП третій особі, так само, продавець не може знати чи в законних цілях використовуватимуть відчужене їм авто, чи не стануть їм надалі цікавитися правоохоронні органи?
== Купівля автомобіля за довіреністю ==
І так, отримання в руки техпаспорту, або нотаріально посвідченої довіреності не створює права власності щодо автомобіля і за своєю суттю не є дією пов'язаною з придбанням.

При посвідченні довіреності на автомобіль в класичних випадках передається право користування, але в деяких випадках це право може бути доповнено правом розпорядження(продаж, дарування, рента і т.д.), користування (оренда, застава, позика тощо), знищення або фізична відмова від майна.

Довіреність має бути посвідчена нотаріусом, не може бути видана в простій письмовій формі.

Якщо ви все ж таки придбали автомобіль, лише отримавши на руки технічний паспорт, або нотаріально посвідчену довіреність, то повинні розуміти, що право власності на цей транспортний засіб залишається у попереднього володільця. Така угода в собі може нести безліч прихованих нюансів, які «продавець» умисно не озвучує.
=== '''Ризики купівлі автомобіля за довіреністю'''===
Неприємності в результаті видачі генеральної довіреності на продаж автомобіля можуть бути, як і для власника, так і для потенційного покупця.

'''''Основними ризиками при купівлі транспортного засобу за довіреністю є:'''''

'''1.''' Довіреність може бути відкликана в будь-який час. Зробити це після отримання грошей власнику не складе особливих труднощів, для цього йому необхідно буде лише відвідати нотаріуса і відкликати довіреність;

'''2.''' Дія довіреності припиняється після закінчення терміну на який вона була видана. Тобто після закінчення строку її дії покупець фактично не можете користуватися зазначеним транспортним засобом ;

'''3.''' Дія довіреності припиняється в разі смерті або визнання недієздатним або померлим продавця. Цей момент є дійсно проблемним, оскільки окрім того, що з моменту смерті покупець не має ніякого права на автомобіль, не слід забувати і про спадкоємців з боку продавця, які в будь-який момент можуть пред'явити свої вимоги стосовно транспортного засобу;

'''4.''' Купуючи автомобіль за довіреністю покупець стає «заручником» сімейної ситуації та відносин продавця. Якщо чоловік / дружина продавця вирішать розірвати шлюб і зажадати половину від спільно нажитого майна, і звичайно ж включити в перелік майна, що підлягає поділу цей автомобіль, то покупець буде в абсолютно програшній ситуації;

'''5.''' У випадку якщо покупець вирішить продати автомобіль власник має право зажадати від нього суму грошей, отриману за продаж автомобілю, і юридично він правий. Оскільки угоди, скоєні по довіреності фактично укладаються від імені власника, тобто довіреністю він надав право підписати договір від його імені, але не отримати грошові кошти за купівлю-продаж;

'''6.''' Власник-продавець в будь-який момент може самостійно здійснити відчуження транспортного засобу. В цьому випадку новий власник має повне право зажадати в своє законно придбане майно;

'''7.''' Згідно з положеннями ч.4 ст. 250 ЦК України довірена особа (тобто покупець) несе відповідальність за збитки завдані довірителю (продавцю). Виходячи з положень чинного законодавства продавець може звернутися до суду з метою отримати від покупця додаткові грошові кошти за якусь надуману шкоду його майну;

'''8.''' Штрафи за порушення ПДР, зафіксовані в автоматичному режимі накладаються на власників або користувачів транспортного засобу (стаття 14-2 КУпАП). Для того, щоб штрафи накладалися на "покупця по довіреності" потрібно внести інформацію про нього як належного користувача в Єдиний реєстр транспортних засобів. Це можна зробити шляхом особистого відвідування сервісного центру МВС, через електронний кабінет водія чи Портал Дія. Також власник транспортного засобу буде звільнений від штрафу, якщо його користувач протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили звернувся особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надав документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

'''''Нюанси, які попередній власник може приховати:'''''
*застава - наприклад колишній власник міг взяти іпотеку на нерухомість (оформити будь-який інший договір) і в якості гарантії виконання своїх зобов'язань перед банком (іншою особою) передав в заставу автомобіль, який щойно нібито продав. У разі неплатоспроможності продавця за договором в якому автомобіль є заставою, на автомобіль буде накладено арешт з подальшим відчуженням.
* арешт - коли починається даний етап, то значить, що стадія із заставою пройшла і в даному випадку не успішно для «покупця».
*кредит - автомобіль, який щойно придбали, може бути придбано в кредит. На день придбання кредитний договір може бути чинним та мати прострочені платежі. Такий автомобіль не можна купити / продати без узгодження з банком, а також не можна буде в разі потреби на себе перереєструвати до погашення всіх зобов'язань перед банком (крім випадків, коли банк не проти зміни власника і дав на це письмовий дозвіл).
*викрадення (угон) - автомобіль може продавати не його власник, а документи, які пред'являють можут бути підробленими. При відсутності спеціальних знань і доступу до баз даних в яких міститься така інформація, виявлення даного нюансу зводиться до нулю.
*двійник - автомобіль може бути раніше викрадений, або привезений з-за кордону і щоб не проходити процедуру розмитнення і ухилитися від сплати податків і зборів, знаходять аналогічний по марці, моделі і кольору автомобіль, роблять дублікат комплекту номерного знаку та підроблюють техпаспорт. Відрізнити автомобіль двійник від справжнього, без перевірки по базах даних неможливо.
==='''Договір купівлі-продажу'''===
Відповідно до частини першої статті 316 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Стаття 317 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], встановлює, що власнику належать права володіння, користування і розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Правом володіння є право фактичного, фізичного та господарського впливу на річ (майно). Право володіння притаманне тим речам, які знаходяться у власності.

Правом користування є можливість власника та / або інших осіб вилучати з речі її корисні властивості, привласнення плодів і доходів, принесених річчю для задоволення своїх потреб.

Правом розпорядження є можливість власника визначати юридичну і фактичну долю майна, а саме: відчуження (продаж, дарування, рента і т.д.), передача іншим особам у володіння та / або користування (оренда, застава, позика тощо) , знищення або фізична відмови від майна.

Єдиний спосіб придбання права власності на автомобіль - це оформлення договору купівлі-продажу.

Згідно статті 655 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
При придбанні вживаного автомобіля, надійним способом є укладення договору купівлі-продажу у нотаріуса. Нотаріус перевіряє достовірність наданих документів і відсутність обтяжень (арешту, заборони, наявність кредиту) на транспортний засіб.
Перед підписанням договору купівлі-продажу необхідно уважно ознайомитися з його змістом.

'''''У бланку угоди повинні бути такі положення:'''''
*дата і місце оформлення договору купівлі-продажу автомобіля, потрібні відомості про обидві сторони відповідно підтверджуючих особи документів;
*інформація про транспортний засіб як предмет угоди на підставі технічної документації;
*деталі вартості та варіантів оплати;
*підписи, що підтверджують згоду сторін і приводять договір в дію.
Також, не варто забувати і про акт прийому-передачі, який відображає фактичну передачу транспортного засобу із зазначеним станом на момент придбання.
Повністю завершеною угода може вважатися тільки після внесення відповідних даних про нового власника в технічні документи на транспортний засіб.
Також, переоформити право власності на автомобіль можна, оформивши договір купівлі-продажу з наступною реєстрацією автомобіля на нового власника в сервісному центрі Міністерства внутрішніх справ України.
Відповідно до частини першої статті 210 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Також при купівлі-продажу автотранспортного засобу необхідно пам'ятати і про сплату податків.

'''''Які податки потрібно сплатити при купівлі-продажу авто'''

Оподаткування продажу авто: якщо протягом року власник перший раз продає машину, податок платити не потрібно, в інших випадках розмір податку складе 5% від вартості, зазначеної в договорі, але не нижче його середньоринкової або оціночної вартості.
Оподаткування купівлі авто: податок потрібно платити при купівлі нової машини. Збір до Пенсійного Фонду складає 3-5% в залежності від вартості автомобіля та розміру прожиткового мінімуму:
* 3% - якщо вартість машини не перевищує 165 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня звітного року;
* 4% - якщо вартість транспорту від 165 до 290 розмірів прожиткового мінімуму;
* 5% - якщо вартість авто перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму.
== Купівля автомобіля з автосалону==
При купівлі нового транспортного засобу в автосалоні, майбутній автовласник набуває не тільки відмінну і бажану модель, але і надійний і безпечний спосіб реєстрації авто, яким займається дилер.

Процедура купівлі транспортного засобу в автосалоні обов'язково супроводжується складанням договору купівлі-продажу автомобіля та його подальшим підписанням.

'''''Тут варто уважно все переглянути і прочитати, а особливо звернути увагу на такі пункти:'''''
*термін поставки транспортного засобу;
*подробиці, пов'язані з авансовою виплатою;
*точна модифікація і комплектація автомобіля.
Придбати автомобіль недостатньо, потрібно бути вкрай уважним і при його отриманні.

Основною порадою для безпечної покупки є - не потрібно нічого підписувати, не переконавшись у відсутності якихось недоліків і дефектів.

'''''Після підписання договору всі наступні претензії і обурення буде складно довести, тому, коли автомобіль отриманий потрібно ретельно перевірити:'''''
*відповідність комплектації;
*стан лакофарбового покриття;
*роботу і справність всіх систем автомобіля і світлових приладів;
*роботу двигуна і рівні рідин всіх бачків.
Після з'ясування всіх деталей та питань, що цікавлять, можна переходити від процедури оформлення до реєстрації транспортного засобу.
[[Категорія:Договір купівлі- продажу]]

Особливості продажу автомобіля: договір купівлі-продажу чи довіреність

2023-11-17T08:17:44Z

Olena.horodytska: /* Ризики купівлі автомобіля за довіреністю */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* Кодекс України про адміністративні правопорушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#top]
* Постанова КМУ від 08.10.2022 року № 1145 "Про затвердження Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1145-2022-%D0%BF#top]
== Загальні положення ==
Придбання автомобіля завжди хвилююча обставина, потрібно: визначитися з ціною, маркою і моделлю, комплектацією, кольором та багатьма іншими дрібницями. Хтось може собі дозволити купити автомобіль з салону, а, той, у кого така фінансова спроможність відсутня, поглядає в бік ринку вживаних автомобілів.

В даний час все більшою популярністю починає користуватися спосіб купівлі-продажу автомобіля по, так званій, «генеральній довіреності». Все більша кількість людей намагається уникнути довгої процедури виснажливого складання договору купівлі-продажу, сплати податків по ньому, і декларування доходу, отриманого в результаті даної угоди.
Придбаючи майно, кожен з нас прагне отримати комплекс майнових та немайнових прав і обов'язків з яких складається право власності.

Але, слід звернути увагу на той факт, що чинне цивільне законодавство визначає поняття довіреності тільки як письмового документа, що видається однією особою іншій особі для представництва інтересів довірителя перед третіми особами. Даний спосіб придбання та продажу транспортного засобу, звичайно спрощує процедуру і заощаджує час, але існує ще так же ряд «підводних каменів». Звичайно, в даній ситуації більше ризикує покупець зіткнувшись з несумлінним продавцем, але, особу, яка зважилася продати автомобіль по довіреності так само можуть чекати не дуже приємні моменти.

Продавець повинен правильно розуміти, що передаючи автомобіль за дорученням він не передає своє право власності і де-юре залишається його власником. У зв'язку з цим його можуть надалі переслідувати такі неприємності як звернення страхової компанії до власника з регресною вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП третій особі, так само, продавець не може знати чи в законних цілях використовуватимуть відчужене їм авто, чи не стануть їм надалі цікавитися правоохоронні органи?
== Купівля автомобіля за довіреністю ==
І так, отримання в руки техпаспорту, або нотаріально посвідченої довіреності не створює права власності щодо автомобіля і за своєю суттю не є дією пов'язаною з придбанням.

При посвідченні довіреності на автомобіль в класичних випадках передається право користування, але в деяких випадках це право може бути доповнено правом розпорядження(продаж, дарування, рента і т.д.), користування (оренда, застава, позика тощо), знищення або фізична відмова від майна.

Довіреність має бути посвідчена нотаріусом, не може бути видана в простій письмовій формі.

Якщо ви все ж таки придбали автомобіль, лише отримавши на руки технічний паспорт, або нотаріально посвідчену довіреність, то повинні розуміти, що право власності на цей транспортний засіб залишається у попереднього володільця. Така угода в собі може нести безліч прихованих нюансів, які «продавець» умисно не озвучує.
=== '''Ризики купівлі автомобіля за довіреністю'''===
Неприємності в результаті видачі генеральної довіреності на продаж автомобіля можуть бути, як і для власника, так і для потенційного покупця.

'''''Основними ризиками при купівлі транспортного засобу за довіреністю є:'''''

'''1.''' Довіреність може бути відкликана в будь-який час. Зробити це після отримання грошей власнику не складе особливих труднощів, для цього йому необхідно буде лише відвідати нотаріуса і відкликати довіреність;

'''2.''' Дія довіреності припиняється після закінчення терміну на який вона була видана. Тобто після закінчення строку її дії покупець фактично не можете користуватися зазначеним транспортним засобом ;

'''3.''' Дія довіреності припиняється в разі смерті або визнання недієздатним або померлим продавця. Цей момент є дійсно проблемним, оскільки окрім того, що з моменту смерті покупець не має ніякого права на автомобіль, не слід забувати і про спадкоємців з боку продавця, які в будь-який момент можуть пред'явити свої вимоги стосовно транспортного засобу;

'''4.''' Купуючи автомобіль за довіреністю покупець стає «заручником» сімейної ситуації та відносин продавця. Якщо чоловік / дружина продавця вирішать розірвати шлюб і зажадати половину від спільно нажитого майна, і звичайно ж включити в перелік майна, що підлягає поділу цей автомобіль, то покупець буде в абсолютно програшній ситуації;

'''5.''' У випадку якщо покупець вирішить продати автомобіль власник має право зажадати від нього суму грошей, отриману за продаж автомобілю, і юридично він правий. Оскільки угоди, скоєні по довіреності фактично укладаються від імені власника, тобто довіреністю він надав право підписати договір від його імені, але не отримати грошові кошти за купівлю-продаж;

'''6.''' Власник-продавець в будь-який момент може самостійно здійснити відчуження транспортного засобу. В цьому випадку новий власник має повне право зажадати в своє законно придбане майно;

'''7.''' Згідно з положеннями ч.4 ст. 250 ЦК України довірена особа (тобто покупець) несе відповідальність за збитки завдані довірителю (продавцю). Виходячи з положень чинного законодавства продавець може звернутися до суду з метою отримати від покупця додаткові грошові кошти за якусь надуману шкоду його майну;

'''8.''' Штрафи за порушення ПДР, зафіксовані в автоматичному режимі накладаються на власників або користувачів транспортного засобу (стаття 14-2 КУпАП). Для того, щоб штрафи накладалися на "покупця по довіреності" потрібно внести інформацію про нього як належного користувача в Реєстр відомостей про належного користувача. Це можна зробити шляхом особистого відвідування сервісного центру МВС, через електронний кабінет водія чи Портал Дія. Також власник транспортного засобу буде звільнений від штрафу, якщо його користувач протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили звернувся особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надав документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

'''''Нюанси, які попередній власник може приховати:'''''
*застава - наприклад колишній власник міг взяти іпотеку на нерухомість (оформити будь-який інший договір) і в якості гарантії виконання своїх зобов'язань перед банком (іншою особою) передав в заставу автомобіль, який щойно нібито продав. У разі неплатоспроможності продавця за договором в якому автомобіль є заставою, на автомобіль буде накладено арешт з подальшим відчуженням.
* арешт - коли починається даний етап, то значить, що стадія із заставою пройшла і в даному випадку не успішно для «покупця».
*кредит - автомобіль, який щойно придбали, може бути придбано в кредит. На день придбання кредитний договір може бути чинним та мати прострочені платежі. Такий автомобіль не можна купити / продати без узгодження з банком, а також не можна буде в разі потреби на себе перереєструвати до погашення всіх зобов'язань перед банком (крім випадків, коли банк не проти зміни власника і дав на це письмовий дозвіл).
*викрадення (угон) - автомобіль може продавати не його власник, а документи, які пред'являють можут бути підробленими. При відсутності спеціальних знань і доступу до баз даних в яких міститься така інформація, виявлення даного нюансу зводиться до нулю.
*двійник - автомобіль може бути раніше викрадений, або привезений з-за кордону і щоб не проходити процедуру розмитнення і ухилитися від сплати податків і зборів, знаходять аналогічний по марці, моделі і кольору автомобіль, роблять дублікат комплекту номерного знаку та підроблюють техпаспорт. Відрізнити автомобіль двійник від справжнього, без перевірки по базах даних неможливо.
==='''Договір купівлі-продажу'''===
Відповідно до частини першої статті 316 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Стаття 317 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], встановлює, що власнику належать права володіння, користування і розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Правом володіння є право фактичного, фізичного та господарського впливу на річ (майно). Право володіння притаманне тим речам, які знаходяться у власності.

Правом користування є можливість власника та / або інших осіб вилучати з речі її корисні властивості, привласнення плодів і доходів, принесених річчю для задоволення своїх потреб.

Правом розпорядження є можливість власника визначати юридичну і фактичну долю майна, а саме: відчуження (продаж, дарування, рента і т.д.), передача іншим особам у володіння та / або користування (оренда, застава, позика тощо) , знищення або фізична відмови від майна.

Єдиний спосіб придбання права власності на автомобіль - це оформлення договору купівлі-продажу.

Згідно статті 655 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
При придбанні вживаного автомобіля, надійним способом є укладення договору купівлі-продажу у нотаріуса. Нотаріус перевіряє достовірність наданих документів і відсутність обтяжень (арешту, заборони, наявність кредиту) на транспортний засіб.
Перед підписанням договору купівлі-продажу необхідно уважно ознайомитися з його змістом.

'''''У бланку угоди повинні бути такі положення:'''''
*дата і місце оформлення договору купівлі-продажу автомобіля, потрібні відомості про обидві сторони відповідно підтверджуючих особи документів;
*інформація про транспортний засіб як предмет угоди на підставі технічної документації;
*деталі вартості та варіантів оплати;
*підписи, що підтверджують згоду сторін і приводять договір в дію.
Також, не варто забувати і про акт прийому-передачі, який відображає фактичну передачу транспортного засобу із зазначеним станом на момент придбання.
Повністю завершеною угода може вважатися тільки після внесення відповідних даних про нового власника в технічні документи на транспортний засіб.
Також, переоформити право власності на автомобіль можна, оформивши договір купівлі-продажу з наступною реєстрацією автомобіля на нового власника в сервісному центрі Міністерства внутрішніх справ України.
Відповідно до частини першої статті 210 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Також при купівлі-продажу автотранспортного засобу необхідно пам'ятати і про сплату податків.

'''''Які податки потрібно сплатити при купівлі-продажу авто'''

Оподаткування продажу авто: якщо протягом року власник перший раз продає машину, податок платити не потрібно, в інших випадках розмір податку складе 5% від вартості, зазначеної в договорі, але не нижче його середньоринкової або оціночної вартості.
Оподаткування купівлі авто: податок потрібно платити при купівлі нової машини. Збір до Пенсійного Фонду складає 3-5% в залежності від вартості автомобіля та розміру прожиткового мінімуму:
* 3% - якщо вартість машини не перевищує 165 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня звітного року;
* 4% - якщо вартість транспорту від 165 до 290 розмірів прожиткового мінімуму;
* 5% - якщо вартість авто перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму.
== Купівля автомобіля з автосалону==
При купівлі нового транспортного засобу в автосалоні, майбутній автовласник набуває не тільки відмінну і бажану модель, але і надійний і безпечний спосіб реєстрації авто, яким займається дилер.

Процедура купівлі транспортного засобу в автосалоні обов'язково супроводжується складанням договору купівлі-продажу автомобіля та його подальшим підписанням.

'''''Тут варто уважно все переглянути і прочитати, а особливо звернути увагу на такі пункти:'''''
*термін поставки транспортного засобу;
*подробиці, пов'язані з авансовою виплатою;
*точна модифікація і комплектація автомобіля.
Придбати автомобіль недостатньо, потрібно бути вкрай уважним і при його отриманні.

Основною порадою для безпечної покупки є - не потрібно нічого підписувати, не переконавшись у відсутності якихось недоліків і дефектів.

'''''Після підписання договору всі наступні претензії і обурення буде складно довести, тому, коли автомобіль отриманий потрібно ретельно перевірити:'''''
*відповідність комплектації;
*стан лакофарбового покриття;
*роботу і справність всіх систем автомобіля і світлових приладів;
*роботу двигуна і рівні рідин всіх бачків.
Після з'ясування всіх деталей та питань, що цікавлять, можна переходити від процедури оформлення до реєстрації транспортного засобу.
[[Категорія:Договір купівлі- продажу]]

Порядок розірвання договору оренди землі у разі несплати орендної плати

2023-10-27T08:14:51Z

Olena.horodytska:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України «Про оренду землі» (далі - Закон)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 03.04.2004 №220 «Про затвердження Типового договору оренди землі»]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

'''Зверніть увагу!''' 15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX, відповідно до якого Податковий кодекс України у розділі XX "Перехідні положення" доповнено підпунктом

69.14. Тимчасово, на період з '''1 березня 2022 року по 31 грудня року''', '''наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.'''

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.
|}

== Поняття "орендної плати" ==
'''Оренда землі''' – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n11 ст. 1 Закону]).

'''Договір оренди землі''' – це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n86 ст.13 Закону]).

'''Орендна плата за землю''' — це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n126 ст.21 Закону]).

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов’язків, передбачених статтями 24 і 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону].

== Систематична несплата орендної плати ==
'''Землекористувачі зобов’язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату'''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 п.«в» ч.1 ст.96 ЗК України]). Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n2696 ст.526 ЦК України]). ''У разі систематичної несплати орендної плати за користування ділянкою відбувається систематичне порушення договору оренди, що може бути підставою для розірвання такого договору.''

'''Увага!''' Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 ч. 4 ст. 31 Закону]). Отже, якщо в договорі оренди земельної ділянки чітко не прописано право сторін розірвати договір в односторонньому порядку та не визначено підстави і умови такого розірвання, даний договір може бути розірваний тільки з визначених Законом підстав.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n197 ст.ст. 31, 32 Закону]).

Найпоширенішою підставою для припинення права користування земельною ділянкою є '''систематична несплата орендної плати '''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1419 ст. 141 ЗК України]). При цьому підставою для дострокового розірвання договору оренди в таких справах суди визнають саме систематичну, тобто ''неодноразову (два та більше разів)'', несплату орендної плати у строки, встановлені договором. Одноразова несплата орендної плати, передбаченої договором, не є підставою для розірвання договору оренди.

Факт '''систематичного порушення договору оренди земельної ділянки''' щодо не сплати орендної плати є вагомою підставою для розірвання такого договору про що й свідчить усталена судова практика Верховного Суду і застосування такого правового наслідку як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Так, у [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80458238 постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17] викладено висновок про застосування норм права згідно якого ''«систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору,'' оскільки згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статтею 526 ЦК України] зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.»

В пункті 10.1. [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78529831 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17] (провадження № 12-201гс18) зазначено, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі ''за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частини другої статті 651 ЦК України],'' якою передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80458238 постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17] (провадження № 61-41932сво18) вказано, що «зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Отже, якщо договором оренди передбачена сплата орендної плати щорічно, то систематичною може бути визнана несплата протягом 2 і більше років. Якщо сплата орендної плати передбачена щомісячно, то, відповідно, несплата протягом 2 і більше місяців може бути визнана систематичною. Якщо ж має місце лише затримка виплати орендної плати – це не є підставою для розірвання договору оренди в судовому порядку.

'''''Іншою причиною може стати смерть орендодавця, відсутність спадкоємців або їх відмова отримати орендну плату'''. Мотивом для такої відмови може бути:''

* бажання достроково розірвати договір оренди з метою укласти його з іншою особою, або вплинути на орендаря щодо зміни терміну дії договору, збільшення орендної плати тощо;

* неприйняття спадщини або прийняття спадщини без оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку (відповідно, спадкоємці ще не мають права оформлювати спадок та отримувати оренду плату).

Таким чином, випадки, коли фізична особа – власник земельної ділянки (або його спадкоємці) відмовляється не отримувати орендну плату, агропідприємство-орендаря несе ризик втрати права користування земельною ділянкою.

'''Воєнний стан як обставина непереборної сили, що є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання зобов’язання щодо сплати оренди'''

Особа, яка порушила зобов’язання (систематично не сплачувала орендну плату), повинна довести, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (частина перша статті 617 ЦК України, частина друга статті 218, частина четверта статті 219 ГК України).

Ключовою ознакою форс-мажору або ж обставин непереборної сили є: причинно-наслідковий зв’язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов’язання. Щодо цього Верховним Судом у постанові від 01.06.2021 р. у справі № 910/9258/20 та у постанові від 09.11.2021 р. у справі № 913/20/21 наголошено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона повинна довести, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього випадку виконання зобов’язання. Тобто війна як обставина непереборної сили звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов’язаних із нею обставин (наприклад,окупація, замінування територій, активні воєнні дії на території, що були передані в оренду) юридична особа/фізична особа - орендар не може виконати ті чи інші зобов’язання, передбачені договором (зокрема щодо сплати орендної плати).

== Форми виплати орендної плати ==

Відносини орендодавця з орендарем регулюються (окрім законодавчих норм) договором оренди земельної ділянки. Саме в цьому документі сторони прописують усі умови використання земельної ділянки, деталізують права та обов’язки сторін. Договір оренди не повинен суперечити нормам чинного законодавства.

''Договором оренди визначаються розмір орендної плати, порядок і форма її виплати.''

''На практиці орендна плата може виплачуватись:''

* у грошовій формі шляхом перерахування коштів через фінансові установи на картковий рахунок орендодавця, зазначений у реквізитах до договору;
* у грошовій формі шляхом отримання її особисто орендодавцем у касі агропідприємства-орендаря;
* у натуральній формі.

== Коли і як розриваємо ==
У законодавстві України, зокрема у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільному кодексі], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельному кодексі] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Законі], передбачено досить багато різноманітних підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки. Серед них можна виокремити дві групи:

# '''Підстави, за наявності яких розірвання договору здійснюється у судовому порядку'''.

# '''Підстави, які передбачають позасудовий порядок розірвання договору'''.

<big>До першої групи можна віднести наступні підстави:
</big>
* істотне порушення договору другою стороною ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 651 ЦКУ]);

* недосягнення згоди у випадку істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 652 ЦК України]);

* невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 24 і 25 Закону (ст. 32 Закону]);

* невиконання сторонами умов, передбачених договором оренди землі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 ст. 32 Закону]);

* випадкове знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 ст. 32 Закону]);

* недосягнення сторонами договору згоди щодо розірвання договору у разі необхідності надання ділянки для суспільних потреб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 ст. 321 Закону]);

* використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 п. «г» ч. 1 ст. 141 ЗК України]);

* використання земельної ділянки не за цільовим призначенням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 п. «ґ» ч.1 ст. 141; п. «а» ч. 1 ст. 143 ЗК України]);

* систематична несплата орендної плати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України]).

<big>Друга група підстав складається з наступних:</big>

* за згодою сторін після укладення договору оренди шляхом підписання відповідної угоди;

* у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 652 ЦК України]);

* випадки, закріплені у договорі, в тому числі розірвання договору в односторонньому порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 651 ЦК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 ч. 3 ст. 31 Закону]).

'''Земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб вирішуються виключно судом '''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574ст. 158 ЗК України]).

Таким чином, за наявності однієї з підстав, віднесених до першої групи, орендодавець має право звернутись до суду з позовом про усунення перешкод у володінні, користуванні або розпорядженні належної йому земельною ділянкою.

Зокрема, '''у разі систематичної (два і більше) несплати орендної плати''', орендодавець має право звернутись до суду за місцем знаходження земельної ділянки з позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості за вказаним договором.

Цивільним процесуальним кодексом України визначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява серед іншого повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Тому, звертаючись до суду на підтвердження позовних вимог необхідно надати ''докази систематичного невиконання орендарем зобов’язання'' по сплаті орендної плати. Такими доказами можуть бути:
* заяви, направлені орендарю з вимогою виплатити заборгованість по орендній платі за останні два і більше років та отримані відповіді (у разі наявності);
* довідка з Державної податкової служби про доходи за вказані роки, де буде відсутня інформація про отримання виплат від підприємства-орендаря.

Крім того, разом з позовною заявою подаються копії документів, що підтверджують право власності на земельну ділянку (свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку) та договору оренди тощо. 

'''Для односторонньої відмови від договору''' в ньому потрібно прописати чіткий механізм із зазначенням алгоритму дій орендаря та орендодавця. Договір повинен містити конкретні випадки (підстави) для одностороннього розірвання, порядок комунікацій між сторонами при реалізації процедури одностороннього розірвання, визначення документів, які при цьому складатимуться та порядку їх вручення (надсилання), порядку звільнення ділянки тощо. Процедурі одностороннього розірвання договору бажано присвятити окремий розділ в договорі. 
Такий механізм позасудового врегулювання відносин має бути настільки конкретним, послідовним і зрозумілим сторонам у момент укладення договору, щоб вони були впевнені у відсутності потреби додатково звертатися до суду.

Це найпростіший спосіб припинення договору, хоча на практиці він застосовується рідко. Орендар використовує власні шаблони договору оренди, в яких правила для орендодавця наперед визначені, варіанти непередбачуваних ініціатив власника землі, в тому числі і щодо розірвання договору оренди, обмежені. 

До речі, Верховний Суд погоджується, що норми законодавства не забороняють сторонам договору оренди земельної ділянки передбачити випадки його розірвання в односторонньому порядку шляхом вчинення стороною одностороннього правочину, що оформляється прийняттям рішення у встановленому порядку (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 910/8011/17, постанові ВС від 04 лютого 2020 року у справа № 915/47/17). 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Частиною третьою статті 31 Закону України “Про оренду землі”] визначено, що договір оренди землі '''може бути розірваний за згодою сторін'''. В такому випадку укладається відповідна угода. 

У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону. 

У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення ''за шість місяців'', а на землях несільськогосподарського призначення – ''за рік'', якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов’язань.

'''Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text статтею 32 Закону України «Про оренду землі»] на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі:'''

'''1. невиконання сторонами обов’язків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі”]'''

– використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди;

– дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання норм і правил;

– дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються;

– своєчасного внесення орендної плати;

– передання в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди;

– при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки;

– невчинення дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою;

– відшкодування орендарю капітальних витрат, пов’язаних з поліпшенням стану об’єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця;

– попередження орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об’єкта оренди;

– зведення жилих, виробничих, культурно-побутових та інших будівель і споруд та закладення багаторічних насаджень без письмової згоди орендодавця;

– почати використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди;

– виконання встановлених щодо об’єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;

– дотримання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

– у п’ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надання копію договору відповідному податковому органу.

'''2. невиконання сторонами обов’язків, передбачених умовами договору:'''

– невиплата орендної плати або виплати в неповному розмірі;

– використання землі не за цільовим призначенням;

– передача в суборенду без дозволу орендодавця (якщо такий вимагається) тощо.

'''3. випадкового знищення чи пошкодження об’єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки''';

'''4. виникнення підстав, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України щодо:'''

– забезпечення використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приведення її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки;

– додержання вимог законодавства про охорону довкілля;

– своєчасної сплати земельного податку або орендної плати;

– непорушення прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;

– підвищення родючості ґрунтів та збереження інших корисних властивостей землі;

– своєчасного надання відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування даних про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;

– дотримання правил добросусідства та обмежень, пов’язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;

– зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем. 

Порушення умов договору й обов’язків сторін, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text статтями 24 і 25 Закону України «Про оренду землі»], як підстави для розірвання договору тлумачитиметься судом із застосуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 2 ст. 651 ЦК України]. Тобто не будь-яке, а тільки істотне порушення матиме наслідком розірвання договору. Судовий спосіб розірвання договору – складний і тривалий процес. 

Для розірвання договору оренди в судовому порядку потрібно підготувати аргументований позов, вказавши в ньому фактичні і правові підстави для розірвання та з дотриманням вимог, передбачених процесуальним законодавством подати його до суду. 

Так, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони ''за наявності одночасно таких умов'':
* в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
* зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
* виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
* із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона( постанова ВС від 26 квітня 2018 року у справі № 927/762/17). 

Іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку, крім істотного його порушення, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частини другої статті 651 ЦК України] є випадки, встановлені законом або договором, і саме настання таких випадків зумовлює право сторони договору ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17).

== Судова практика розірвання договорів оренди землі ==

Договір оренди землі може бути розірваний '''у випадку нецільового її використання'''. Касаційний цивільний суд у складі ВС у постанові від 25.03.2020 по справі №715/214/17 висловив правову позицію, що поняття «невикористання земельної ділянки за призначенням» та «використання земельної ділянки не за цільовим призначенням» різні за правовою природою.

Останнє застосовується до випадків, коли на земельній ділянці із певним цільовим призначенням здійснюється діяльність, яка виходить за межі цього цільового призначення.

За невикористання (бездіяльність) не передбачається позбавлення права користування, бо нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 12 ЦКУ]). 
В той же час, в іншій справі ВС розглядає порушення строків забудови земельної ділянки як підставу для розірвання договору оренди, вважаючи це різновидом не використання земельної ділянки за цільовим призначенням, з яким вона надавалась в оренду. 
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 17.04.2019 року у справі № 922/1714/18 відзначив, що орендар порушив умови договору оренди щодо будівництва багатофункціонального торговельно-побутового комплексу строком до 31.12.2007 року, внаслідок чого орендодавець позбавлений можливості отримувати орендні платежі, на які він розраховував під час укладення цього договору. Зазначені підстави є достатніми для задоволення позову про розірвання договору оренди землі. 

Орендодавець вправі ініціювати судовий процес по розірванню договору оренди й у випадку не приведення орендарем за свій рахунок земельної ділянки у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу. Щоб уникнути позову про розірвання договору оренди за не цільове використання ділянки, орендар повинен враховувати, що на землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо: вирощування певних сільськогосподарських культур, застосування окремих технологій їх вирощування або проведення окремих агротехнічних операцій; розорювання сіножатей, пасовищ. 

'''Передача земельної ділянки в суборенду без згоди орендодавця''' також є підставою для розірвання договору оренди. Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 12 лютого 2014 року у справі № 6-161цс13, за змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text статей 24 та 25 Закону України «Про оренду землі»] припинення орендарем господарської діяльності з безпосереднього цільового використання орендованої земельної ділянки та передача третім особам функцій з її обробітку й оплати орендної плати орендодавцю виходить за межі господарської діяльності, яку може здійснювати орендар без погодження з орендодавцем, та є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text статтею 32 Закону України «Про оренду землі»] (постанова ВС від 26.08.2020 у справі №277/789/18).
Тому, передаючи земельну ділянку в суборенду без згоди власника землі, орендар одночасно порушує положенням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text статті 8 Закону України "Про оренду землі"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статті 93 ЗК України], що є підставою для розірвання договору оренди.

Така позиція Верховного Суду підтверджується судовою практикою ( постанови Верховного Суду від 01 квітня 2020 року справа № 277/691/18, від 01 квітня 2020 року справа № 277/1186/18, від 13 травня 2020 року справа № 277/860/18, від 21 травня 2020 року справа № 277/783/18, від 29 липня 2020 року справа № 277/526/18). 

Окремо варто зазначити, що '''відсутність однієї із істотних умов у договорі оренди землі''', передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text ч. 1 ст. 15 Закону “Про оренду землі”], може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише у разі встановлення факту порушення, невизнання або оспорення прав, свобод чи інтересів особи, яка звертається із позовом (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 липня 2020 року у справі N 471/761/17-ц). Тобто, суто з формальних підстав суд вже не визнає договір оренди землі недійсним. 

Відомо, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text ст. 32 Закону України «Про оренду землі]»).
А якщо у договорі передбачена така умова, то договір припиняється автоматично після зміни власника?

Велика Палата Верховного Суду висловила свою позицію з цього питання наступним чином. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку для орендодавця цієї земельної ділянки не є сам по собі безумовним правоприпиняючим юридичним фактом, а вказує на відповідну зміну обставин у договірних правовідносинах у зв’язку з таким переходом, порівняно з тими обставинами, за яких укладався договір оренди. Також зміна власника орендованої земельної ділянки сама по собі не свідчить про те, що цим порушується, не визнається чи оспорюється суб’єктивне цивільне право та/або законний інтерес орендодавця як сторони договору оренди. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, не спричиняє автоматичного припинення спірних договірних правовідносин, а лише створює правову ситуацію, у якій виникає право вимагати судового захисту шляхом розірвання договору у сторони договору, для якої настали відповідні підстави через зміну фактичних обставин.

Велика Палата Верховного Суду наголошує, що право сторони договору звернутися до суду з вимогою про розірвання договору за наявності відповідних умов, передбачених договором чи законом, не є тотожнім праву на таке розірвання, а свідчить про наявність спору про розірвання договору, який підлягає вирішенню судом з урахуванням усіх істотних обставин (постанова ВП ВС від 08.09.2020 № 920/418/19 (12-38гс20)).

Також, слід згадати про правову позицію, згідно з якою відсутні підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки за позовом орендодавця '''у випадках набуття третьою особою, не орендарем, права власності на об’єкт нерухомого майна, який розташований на цій ділянці'''.

Верховний Суд у постанові від 16.05.2019 року підтвердив раніше сформований правовий висновок про те, що у таких випадках новий власник нерухомого майна фактично набуває усіх прав і обов’язків орендаря земельної ділянки.
Саме таку правову конструкцію закладено у недавно прийнятому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1174-20#n6 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розташованого на ній об’єкта нерухомості”]. Закон передбачає, що у разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна, об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває в оренді, у користуванні на праві емфітевзису, суперфіцію у попереднього власника, до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього власника такого об’єкта.
Волевиявлення орендодавця (власника) та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагаються.

Документи, що підтверджують набуття права власності на об’єкт нерухомого майна, об’єкт незавершеного будівництва, є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об’єкт. 

І ще про '''один аспект розірвання договору оренди – комунікативний'''. Чинне законодавство не містить спеціальних вказівок щодо того, коли орендар чи орендодавець вважаються повідомленими про розірвання договору і способів такого повідомлення. Тому способи повідомлення повинні бути передбачені сторонами у договорі оренди землі. Якщо ж у договорі домовленості щодо того, коли сторони вважаються повідомле¬ними про розірвання договору не встановлені, то негативні наслідки неодержання стороною звернення до нього покладаються саме на отримувача.

Щодо цього Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 травня 2020 року у справі № 910/719/19 наголосила, що факт наявності відповідної заяви орендодавця та доказів її належного надсилання орендарю свідчить про добросовісне звернення орендодавця до орендаря, а відтак і про припинення договірних відносин між сторонами, відповідно до приписів чинного законо¬давства.

З цього слідує, що у випадку закріплення у договорі оренди умови про одностороннє розірвання договору, сторонам слід дотримуватися належної фіксації отримання/надсилання повідомлень про розірвання та їх зміст, оскільки останні можуть вважатися належними доказами у суді. 

Відтак, і потенційним покупцям землі, які ризикнуть придбати ділянки, передані в оренду, і чинним орендодавцям з орендарями не зайвим буде орієнтуватися в основних тенденціях судової практики щодо дострокового розірвання договорів оренди земельних ділянок. Від цього залежатиме стратегія захисту та відновлення порушених прав суб’єктів земельних правовідносин. Тому, перспектива одностороннього розірвання договору оренди землі повинна визначатися заздалегідь, до початку процесу розірвання.

== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80458238 постанова Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17];
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/92093052 постанова Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 313/780/19];
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78529831 постанова Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17];
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/73353696 постанова Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 910/8011/17];
* [https://protocol.ua/ru/postanova_kgs_vp_vid_26_04_2018_roku_u_spravi_927_762_17/ постанова Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 927/762/17];
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/87857824 постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17].
[[Категорія:Відповідальність за порушення земельного законодавства‎]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Право користування землями]]

Оскарження дій та контроль за діяльністю приватних виконавців

2023-10-27T06:42:38Z

Olena.horodytska:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]»
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1195-18 Наказ Міністерства юстиції України від 22.10.2018 № 3284/5 "Про затвердження Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців"]
== Шляхи здійснення контролю за діяльністю приватного виконавця ==
* Міністерство юстиції України проводить планові і позапланові перевірки
* Рада приватних виконавців України здійснює перевірку діяльності приватного виконавця за зверненням учасника виконавчого провадження або за власною ініціативою .
'''Планові перевірки''' проводяться не частіше одного разу на '''два роки''' з обов’язковим повідомленням приватного виконавця про час і місце проведення перевірки не пізніш як за 10 днів до її початку.

'''Позапланові перевірки''' проводяться на підставі:
# заяви приватного виконавця про проведення перевірки;
# письмових звернень учасників виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця;
# неподання приватним виконавцем у встановлені строки звітності чи іншої інформації та/або подання недостовірної інформації.
Якщо під час здійснення перевірки фіксуються ознаки дисциплінарного проступку приватного виконавця Міністерство юстиції України подає вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії щодо притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

Рада приватних виконавців України здійснює перевірку діяльності приватного виконавця на предмет дотримання ним:
# статуту Асоціації приватних виконавців України;
# Кодексу професійної етики приватного виконавця;
# рішень Ради приватних виконавців України та з’їзду приватних виконавців України, пов’язаних із діяльністю приватних виконавців.

Рада приватних виконавців України зобов’язана протягом 30 робочих днів з дня отримання пояснень приватного виконавця або часу, коли такі пояснення мали бути отримані, у разі їх ненадання розглянути надані матеріали на предмет наявності ознак дисциплінарного проступку та вирішити питання щодо внесення до Дисциплінарної комісії приватних виконавців подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.
{| class="wikitable"
|+
!УВАГА! Під час воєнного стану планові та позапланові перевірки діяльності приватних виконавців не проводяться, крім перевірок приватних виконавців, стосовно яких є сумніви щодо факту здійснення ними своєї діяльності в офісі приватного виконавця. У разі якщо на день введення воєнного стану позапланова перевірка діяльності приватного виконавця не була проведена, така перевірка проводиться в порядку, встановленому Міністерством юстиції України, після припинення або скасування воєнного стану за письмовим зверненням учасника виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця
|}
{| class="wikitable"
|-
| [https://erpv.minjust.gov.ua/#/search-private-performer Єдиний реєстр приватних виконавців України]
|}
== Підстави для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності ==
Підставою для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

'''Дисциплінарним проступком''' приватного виконавця є:
* факт зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю приватного виконавця;
* порушення правил професійної етики приватного виконавця;
* розголошення професійної таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;
* невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків;
* невиконання статуту Асоціації приватних виконавців України, рішень Ради приватних виконавців України та з’їзду приватних виконавців України.
== Позасудовий порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця ==
Дисциплінарна комісія, відповідно до покладених на неї завдань, розглядає подання Міністерства юстиції України, Ради приватних виконавців України про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності; у разі надходження скарг на діяльність приватних виконавців направляє їх на перевірку Міністерству юстиції України чи Раді приватних виконавців України; приймає рішення на підставі подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.

За результатами розгляду подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності Дисциплінарна комісія вправі прийняти наступні рішення:
* задовольнити подання та застосувати до приватного виконавця дисциплінарне стягнення;
* відхилити подання та направити матеріали для повторної перевірки діяльності приватного виконавця;
* відхилити подання та відмовити в застосуванні до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.
Згідно із законодавством у випадку вчинення приватним виконавцем дисциплінарного проступку до нього може застосовуватись одне з наступних дисциплінарних стягнень:
* попередження;
* догана;
* зупинення діяльності приватного виконавця на строк до шести місяців;
* припинення діяльності приватного виконавця.
Міністерство юстиції України своїм наказом вводить в дію Рішення Дисциплінарної комісії про задоволення відповідного подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення. Проте таке рішення може бути оскаржено до суду.

Про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення робиться запис у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.
== Куди звернутися ==
Учасник виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця вправі письмово звернутися до Міністерства юстиції та в Раду приватних виконавців України щодо перевірки діяльності приватного виконавця. Крім цього, у разі надходження скарг на діяльність приватних виконавців до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, остання направляє їх на перевірку Міністерству юстиції України чи Раді приватних виконавців України.
== Строки розгляду звернень з приводу перевірки діяльності приватних виконавців ==
Перевірка Радою приватних виконавців України діяльності приватного виконавця здійснюється шляхом надсилання приватному виконавцю письмового запиту в межах предмета перевірки. Протягом 15 календарних днів з дня отримання запиту приватний виконавець зобов’язаний надати Раді приватних виконавців України пояснення та копії відповідних документів. Рада приватних виконавців України зобов’язана протягом 30 робочих днів з дня отримання пояснень приватного виконавця або часу, коли такі пояснення мали бути отримані, у разі їх ненадання розглянути надані матеріали на предмет наявності ознак дисциплінарного проступку та вирішити питання щодо внесення до Дисциплінарної комісії приватних виконавців подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

Як наслідок, якщо фіксується факт ознак дисциплінарного проступку приватного виконавця Міністерство юстиції України вносить вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарна комісія розглядає подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та приймає рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення протягом двох місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

У разі якщо подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності внесено за результатами перевірки діяльності приватного виконавця, здійсненої на підставі скарги учасника виконавчого провадження, яка одночасно є предметом судового розгляду з оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця, Дисциплінарна комісія відкладає розгляд цього подання до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду такої скарги. Варто зазначити, що такому випадку вищезазначений перебіг строку про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення зупиняється до набрання судовим рішенням законної сили.

'''Рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, введене в дію наказом Міністерства юстиції України, може бути оскаржено до суду.'''
{| class="wikitable"
|+
!Увага! До припинення або скасування воєнного стану в Україні ЗУПИНЯЮТЬСЯ строки розгляду Дисциплінарною комісією подань про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та прийняття рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.
|}

== Судовий порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця ==
Відповідно до ст. 74 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Ст. 262 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] передбачено, що суд може постановити окрему ухвалу щодо приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких належить притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність в діях (бездіяльності)таких осіб ознак кримінального правопорушення.

Згідно ст. 447 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], ст. 339 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК України] сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою , якщо вважають , що рішенням , дією або бездіяльністю приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ст. 287 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають , що рішенням, дією або бездіяльністю приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
== Куди звернутися ==
* До суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
* До місцевого адміністративного суду (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди).
{| class="wikitable"
|+
|'''Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.'''
|}
== Строки звернення до суду для оскарження ==
Позовну заяву може бути подано до суду:
* у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
* у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
== Вартість звернення до суду ==
Згідно ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] плата за адміністративний позов немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2023 року становить 1073 грн. 60 коп.).

За адміністративний позов майнового характеру – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання скарг на рішення, дії, або бездіяльність приватного виконавця до суду як суду, який видав виконавчий документ, судовий збір не сплачується.

'''Перелік необхідних документів:'''
* скарга на рішення, дії, або бездіяльність приватного виконавця
* адміністративний позов
== Строки розгляду судом скарг чи позову ==
Згідно ст. 450 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] , ст. 342 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК України] (ст.342), ст. 287 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] скарга, позовна заява розглядається у '''десятиденний строк''' у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржуються.

Ст. 451 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], ст.343 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК України] передбачають, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

'''Порядок апеляційного оскарження:'''

Відповідно до ст. 354 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо розгляду скарг на дії(бездіяльність) приватного виконавця протягом 15 днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до частини 6 ст. 287 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення
== Корисні посилання ==
* [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/Oglyad_vik_prov_Gosr_spr.pdf ОГЛЯД практики застосування Верховним Судом Закону України "Про виконавче провадження"]
== Див. також ==
* [[Інститут приватних виконавців]]
* [[Державні та приватні виконавці: права, обов'язки, компетенції, відповідальність]]
[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]
[[Категорія:Суди]]

Встановлення факту постійного проживання на території України

2023-10-05T07:13:11Z

Olena.horodytska: /* Кого це стосується? */

== Нормативна база ==
* [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n175 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України «Про громадянство України»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]
* [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/215/2001 Указ Президента України від 27 березня 2001 року № 215/2001 "Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1549-12#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 16 серпня 2012 року № 715 “Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку”]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 “Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України”]
== Кого це стосується? ==
Встановлення факту постійного проживання на території України станом на певні дати в подальшому є підставою для оформлення належності до громадянства України або ж його набуття за територіальним походженням.

Процедура встановлення належності до громадянства України стосується тих громадян колишнього СРСР, хто вже визнається громадянином України відповідно до ст. 3 Закону України “Про громадянство України” та з тих чи інших причин досі не має паспорту громадянина України.

'''Оформлення належності до громадянства України застосовується до:'''

а) громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України (втч. закордонного), та не мають у радянському паспорті відмітки про прописку станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року, в тому числі:

– особи, які проходили строкову військову службу та залишилися проживати на території України;

– особи, які відбували покарання в місцях позбавлення волі і до набрання вироком суду законної сили постійно проживали на території УРСР (України).

б) осіб, які за станом на 24.08.1991 року або на 13.11.1991 року не досягли повноліття і батьки яких належать до категорій осіб, зазначених у підпункті «а».

в) осіб, які за станом на 24.08.1991 року або на 13.11.1991 року не досягли повноліття та виховувалися в державних дитячих закладах України;

г) осіб, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України.[[Файл:Кампанія УВКБ ООН ЯІсную.jpg|міні|Інформація про кампанію УВКБ ООН "#ЯІсную" з подолання безгромадянства та документування осіб із невизначеним громадянством]]

== Із чого почати? ==
[[Файл:Scheme.jpg|міні|Алгоритм дій заявника для встановлення належності до громадянства України]]
У Вас має бути '''свідоцтво про народження''' або інший документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави.

Якщо Ви втратили свідоцтво про народження, видане на території України, Ви можете отримати його повторно, звернувшись до будь-якого підрозділу ДРАЦС. Слід зазначити, що свідоцтво про народження може бути видане Вам лише за наявності паспорта, тож звернутись до ДРАЦС слід Вашим батькам або адвокату.

Якщо Ви втратили свідоцтво про народження, видане на території іноземної держави, витребування буде проводитися через Міністерство закордонних справ України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами України. Так, Україною із більшістю колишніх республік СРСР укладено договори про правову допомогу, які дозволяють отримання свідоцтв про народження за прямими зверненнями до відповідних органів цих держав.

Якщо Ваше народження не було зареєстровано і Ви ніколи не мали свідоцтва про народження, реєстрація Вашого народження буде здійснюватись на підставі документів медичного закладу або за рішенням суду про встановлення факту народження.
== Алгоритм дій для встановлення належності до громадянства України громадян колишнього СРСР, яким станом на 1991 р. було 18 років і більше ==
{| class="wikitable"
|'''Дата народження'''
|'''до 1973 р.'''
|-
|'''Паспорт СРСР'''
|'''є або втрачений'''
|-
|'''Напис “Громадянин України”'''
|'''є'''
|}
'''Якщо Ви маєте паспорт громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року, у якому органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та Ви прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року,''' Вам необхідно звернутись до підрозділу ДМС із такими документами:

1) 3 фото 35 х 45 мм;

2) заява про оформлення належності до громадянства;

3) копія та оригінал свідоцтва про народження або іншого документу, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави;

4) копія та оригінал радянського паспорту.

'''Якщо Ви втратили паспорт громадянина колишнього СРСР,''' Ви збираєте інші документи на підтвердження факту внесення органом внутрішніх справ України напису "громадянин України" (це може бути архівна довідка, особова справа із збереженою ксерокопією Вашого паспорту, тощо) та звертаєтесь із ними до найближчого підрозділу ДМС по довідку про перевірку за Вашою заявою.
{| class="wikitable"
|'''Дата народження'''
|'''до 1973 р.'''
|-
|'''Паспорт СРСР'''
|'''є або втрачений'''
|-
|'''Прописка на 24 серпня 1991 р.'''
|'''є'''
|}
'''Якщо Ви маєте паспорт громадянина колишнього СРСР, у якому є відмітка про прописку, що підтверджує факт постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року,''' Ваш план дій включає подачу до підрозділу ДМС таких документів:

1) 3 фото 35 х 45 мм;

2) заява про оформлення належності до громадянства;

3) копія та оригінал свідоцтва про народження або іншого документу, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави;

4) копія та оригінал паспорта громадянина колишнього СРСР;

5) судове рішення про встановлення факту постійного проживання в Україні станом на 24 серпня 1991 року.
{| class="wikitable"
|'''Дата народження'''
|'''до 1973 р.'''
|-
|'''Паспорт СРСР'''
|'''є або втрачений'''
|-
|'''Ви проживали в Україні на 13 листопада 1991 р.'''
|'''так'''
|}
'''Якщо Ви маєте паспорт громадянина колишнього СРСР, не набули іншого громадянства та за станом на 13 листопада 1991 року проживали на території України,''' Ви маєте звернутися до ДМС із такими документами:

1) 3 фото 35 х 45 мм;

2) заява про оформлення належності до громадянства;

3) копія та оригінал свідоцтва про народження або іншого документу, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави;

4) копія та оригінал паспорта громадянина колишнього СРСР;

5) судове рішення про встановлення факту проживання в Україні станом на 13 листопада 1991 року.

'''Якщо Ви втратили радянський паспорт''', Ви маєте отримати довідку ДМС про встановлення особи та про те, що станом на 24 серпня 1991 року або 13 листопада серпня 1991 року відповідно Ви перебували у громадянстві колишнього СРСР (за наявності документів, що підтверджують цей факт). Для цього Вам необхідно звернутися до ДМС із наступними документами:

1) 3 фото 35 х 45 мм;

2) копія та оригінал свідоцтва про народження, радянського паспорту (за наявності);

3) будь-які інші документи із органів державної влади, підприємств, організацій на підтвердження фактів Вашої біографії.

Заздалегідь подумайте, хто з Ваших близьких родичів може виступити як свідок.

Якщо ДМС не установить Вашу особу, Ви можете звернутися із цим питанням до суду. На відміну від ДМС, у суді в процесі встановлення особи до уваги беруться свідчення не тільки документованих родичів, а й тих осіб, із якими у Вас немає родинного зв’язку.
== Алгоритм дій для встановлення належності до громадянства України громадян колишнього СРСР, яким станом на 1991 р. було менше 18 років ==
'''Якщо у Вас ніколи не було радянського паспорту, бо станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року Ви не досягли 18 років, однак Ви на цей час проживали в Україні разом із батьками або іншим законним представником (опікуном чи піклувальником),''' Ви визнаєтеся громадянином України. А для отримання паспорту, Вам необхідно подати до ДМС такі документи:

1) 3 фото 35 х 45 мм;

2) копія та оригінал свідоцтва про народження або іншого документу, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави;

3) заява про встановлення належності до громадянства України;

4) документи, які підтверджують (постійне) проживання в Україні станом на 24 серпня 1991 р. або 13 листопада 1991 р.

Документами з останнього пункту можуть бути паспорти батьків з пропискою, довідка про проживання батьків на території України станом на 1991 р., довідка з дитячого закладу або рішення суду про встановлення юридичного факту Вашого або Ваших батьків (одного з них) постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факту проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року. Якщо в цей час Ви проживали не з батьками, а з опікуном або піклувальником, Ви маєте подати ще копію документа про встановлення опіки чи піклування.
== Порядок встановлення факту постійного проживання на території України ==
Виникнення особистих і майнових прав громадян, їх зміну і припинення закон завжди пов'язує з настанням чи зміною певних обставин, тобто з юридичними фактами. У більшості випадків вони підтверджуються різними свідоцтвами, довідками та іншими документами, що видаються громадянам в адміністративному порядку. Проте не завжди заінтересована особа має можливість довести документально, що той чи інший факт мав місце (неможливість поновлення втраченого документа або виправлення наявних у ньому помилок тощо). Тому в певних випадках допускається судовий порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у цивільному процесі в порядку окремого провадження. Теорія цивільного процесуального права виходить із того, що окреме провадження є різновидом проваджень цивільного судочинства, в якому, як і в інших провадженнях, здійснюється правосуддя у цивільних справах.

Листом Верховного суду України від 01.01.2012 року "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення" роз’яснено, що у порядку ч.2 ст. 256, яка змінена на ст. 315 [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran8371#n8371 Цивільного процесуального кодексу України - (далі - ЦПК України)], суди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема постійного проживання на території України. Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень ст. 315 [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran8371#n8371 ЦПК] та залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути зокрема, заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 р., постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 р.; постійного проживання дитини на території України станом на 24 серпня 1991 р. або станом на 13 листопада 1991 р.; постійного проживання на території України батьків (одного з них) дитини або іншого законного представника, з яким дитина постійно проживала станом на 24 серпня 1991 р. чи 13 листопада 1991 р.; постійного проживання особи на території України чи УРСР на момент набрання законної сили вироку суду; наявності родинних зв'язків заявника з його батьками (усиновителями, з дідом, бабою); постійного проживання на території України діда та баби заявника; народження на території України батьків заявника, діда чи баби тощо.
== Підсудність справ ==
Відповідно до ст. 316 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran8385#n8385 ЦПК України] заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення (в нашому випадку заяви про встановлення факту постійного проживання на території України), подається до суду за місцем її проживання.

Відповідно до ст. 29 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n175 Цивільного кодексу України] місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо) у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду.
== Що може бути використано в якості доказів під час судового розгляду справи ==
Відповідно до положень [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону України «Про громадянство України»] та [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/215/2001 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215/2001 "Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України"] заявник для оформлення набуття громадянства України повинен, зокрема, подати документи, що підтверджують народження заявника на території України чи постійне проживання на ній, або підтверджують родинні відносини з такою особою, або рішення суду.

Доказами у цьому випадку можуть слугувати:
* довідки органів місцевого самоврядування;
* поквартирні картки та картки прописки;
* інші документи, в яких чітко зазначений період проживання на території України;
* показання свідків.
* довідка з єдиного демографічного реєстру.
Таким чином, якщо заявник не може надати документи, які б підтверджували вищезазначені обставини він вправі фстановити юридичний факт в судовому порядку.
== Вимоги до заяви про встановлення факту постійного проживання на території України (юридичного факту) ==
Для встановлення факту, що має юридичне значення (в тому числі, встановлення факту постійного проживання на території України) до суду необхідно подати заяву (в порядку окремого провадження), яка повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст. 175 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/#n7328 ЦПК України], так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 318 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran8396#n8396 ЦПК України].

Відповідно до ст. 318 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran8396#n8396 ЦПК України] у заяві повинно бути зазначено:
1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;
2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
3) докази, що підтверджують факт.
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Важливе значення має вимога про обов’язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки. У заяві необхідно також вказати причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, та навести докази його існування. З урахуванням зазначеної в заяві мети, суд визначає коло осіб, які можуть бути залучені до участі у справі.
== Судовий збір ==
За подання фізичною особою до суду заяви у справах окремого провадження справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, відповідно до ст.4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/paran32#n32 Закону України «Про судовий збір»].

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2023 році встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2710-20 Законом України "Про державний бюджет України на 2023 рік"]

Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
* особи з інвалідністю внаслідок війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
* особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю;
* учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;
* заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв’язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;
Відповідно до ст. 8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/paran99#n99 Закону України «Про судовий збір»] суд, враховуючи майновий стан сторони, може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Отримати реквізити для сплати судового збору та сформувати квитанцію онлайн можна перейшовши за посиланням [https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ Судова Влада України]
== Підстави для відмови ==
Відповідно до ч. 4 ст. 315 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran8371#n8371 ЦПК України] суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
[[ Категорія:Цивільне процесуальне право‎]]
[[ Категорія:Суди]]

Порядок тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках та стоянках

2023-08-18T07:00:05Z

Olena.horodytska: /* Підстави тимчасового затримання транспортного засобу */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію]"
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1102-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1102 "Про затвердження Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/990-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2018 року № 990 "Про затвердження Порядку тимчасового затримання інспекторами з паркування транспортних засобів та їх зберігання".]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1887-13 Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства економіного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України від 10 жовтня 2013 року № 967/1218/869 "Про затвердження розмірів плат за транспортування і зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках (стоянках)"]
== Підстави тимчасового затримання транспортного засобу ==
Підставою тимчасового затримання транспортного засобу є адміністративне правопорушення, визначене частиною першоїю статті 2652 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП).

'''Перелік правопрушень, які є підставою для затримання транспортних засобів:'''
# Керування транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів (частина перша статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Керування транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандарті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації (частина друга статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов (частина третя статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим (частина шоста статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху (частина третя статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Зупинка чи стоянка транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів (частина шоста статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Зупинка чи стоянка транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), а так само створення перешкод водіям транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), у зупинці або стоянці (частина сьома статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Порушення вимог законодавства щодо встановлення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв (стаття 1225 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (стаття 124 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред’явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред’явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов’язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством (стаття 126 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами (стаття 1321 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Перевезення водіями іноземців та осіб без громадянства на порушення встановлених правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду їх через територію України, якщо ці дії безпосередньо не пов'язані із незаконним перетинанням осіб через державний кордон України (стаття 2061 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
Тимчасове затримання транспортного засобу здійснюється також у разі виявлення транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук відповідно до статті 36 Закону України "[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Про виконавче провадження]".

Законом встановлено, що тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставлення його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, в тому числі за допомогою евакуатора, можливе лише в тому разі, '''якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху''' '''''або створює загрозу безпеці руху, або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, призначених для зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, оснащених електричними двигунами''''' (частина перша статті 2652 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 КУпАП], частина друга статті 523 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закону України "Про дорожній рух"]).

Відповідно до статті 2654 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб:

1) поставлено на проїзній частині у два і більше рядів;

2) розташовано у заборонених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#n16 Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306], місцях зупинки або стоянки, а саме:
* на залізничних переїздах;
* на трамвайних коліях;
* на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, у тунелях;
* на пішохідних переходах і ближче 10 метрів до них з обох боків, крім випадків зупинки для надання переваги в русі;
* на перехрестях та ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на ній пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга;
* на проїзній частині, де відстань між суцільною лінією розмітки чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 метрів;
* ближче 30 метрів від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а за їх відсутності - ближче 30 метрів від дорожнього знака такої зупинки з обох боків;
* ближче 10 метрів від позначеного місця виконання дорожніх робіт і в зоні їх виконання;
* у місцях, де буде неможливим зустрічний роз’їзд або об’їзд транспортного засобу, що зупинився;
* ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду;
* розташовано на позначених відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою місцях, призначених для паркування транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома);
3) своїм розташуванням робить неможливим рух інших транспортних засобів або створює перешкоду для руху пішоходів, у тому числі осіб з інвалідністю на спеціальних засобах пересування та пішоходів із дитячими колясками;

4) розташовано на виділеній смузі для руху громадського маршрутного транспорту;

5) розташовано на позначеній відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою велодоріжці;

6) перешкоджає руху або роботі снігоприбирального та іншого технологічного комунального транспорту у разі запровадження надзвичайного стану або у разі оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації;

7) порушує схему паркування транспортних засобів таким чином, що він блокує проїзд по двох або більше смугах руху.

При тимчасовому затриманні транспортного засобу місце розташування такого транспортного засобу має бути обов’язково зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).

Інспектори з паркування зобов’язані невідкладно інформувати про тимчасове затримання транспортного засобу відповідні підрозділи Національної поліції із зазначенням державного номера затриманого транспортного засобу, точного часу його затримання та місця зберігання (адреса та телефони спеціального майданчика чи стоянки), розміщувати цю інформацію на офіційному веб-сайті виконавчого органу відповідної місцевої ради, а також передавати повідомлення про тимчасове затримання транспортного засобу на абонентський номер рухомого (мобільного) зв’язку та адреси електронної пошти, зазначені належними користувачами або особами (від імені осіб), за якими зареєстровані транспортні засоби, відповідно до статті 279-4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП].

У разі прийняття рішення про доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу складається в присутності особи, яка виконує роботи з доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку. '''У разі фіксації обставин тимчасового затримання транспортного засобу в режимі фотозйомки (відеозапису) таке затримання проводиться без присутності понятих.'''

У разі тимчасового затримання транспортного засобу місце розташування такого транспортного засобу повинно бути обов’язково зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків тимчасового затримання транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук відповідно до статті 36 Закону України “Про виконавче провадження”.

Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення поліцейським за допомогою технічних засобів (із функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації) фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу відносно нерухомих об’єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кодексу України про адміністративні правопорушення. Під час здійснення фотозйомки обов’язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних боків.

Повернення транспортного засобу, затриманого шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, відповідальній особі, зазначеній у частині першій статті 14-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП], або особі, яка ввезла транспортний засіб на територію України, або особі, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення, відбувається невідкладно за зверненням такої особи після сплати штрафу за вчинене правопорушення та оплати вартості послуг із транспортування та/або зберігання транспортного засобу.

У разі заподіяння транспортному засобу шкоди при його транспортуванні та/або зберіганні завдані збитки відшкодовуються за рахунок суб’єкта господарювання, що надає такі послуги, та/або відповідного страхового відшкодування, що здійснюється за правовідносинами обов’язкового страхування цивільної відповідальності суб’єкта господарювання, що надає послуги із транспортування та/або зберігання транспортних засобів у разі їх тимчасового затримання.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/990-2018-%D0%BF#n8 Порядок тимчасового затримання інспекторами з паркування транспортних засобів та їх зберігання] встановлюється Кабінетом Міністрів України.
== Порядок складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення ==
У разі тимчасового затримання транспортного засобу '''працівник відповідного уповноваженого підрозділу Національної поліції''' зобов'язаний надати особі можливість повідомити про тимчасове затримання транспортного засобу та своє місцезнаходження іншу особу за власним вибором і вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної дислокації, а також забороняє експлуатацію транспортного засобу до усунення несправностей, виявлених у процесі його огляду, або до демонтажу спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв (частина друга статті 2652 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 КУпАП]).

При цьому, необхідно враховувати і те, що згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1102-2008-%D0%BF Порядком тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках та стоянках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1102 (далі - Порядок)], якщо правопорушення може бути усунуте водієм у максимально короткий строк, поліцейський '''не проводить тимчасове затримання''' транспортного засобу і оформляє протокол про адміністративне правопорушення, а у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 КУпАП], виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складення протоколу (абзац девятнадцятий пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-2008-%D0%BF Порядку]). До того ж акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, якщо його вже складено, долучається до рапорту поліцейського про факт появи водія на місці правопорушення в момент виконання робіт із завантаження транспортного засобу.
== Доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку ==
Доставлення транспортного засобу здійснюється '''виключно на спеціальний майданчик чи стоянку і лише за допомогою''' спеціальних автомобілів – '''евакуаторів''', у тому числі тих, що належать підприємствам, установам та організаціям, які провадять діяльність, пов’язану з транспортуванням транспортних засобів, і з якими територіальним органом Національної поліції укладені в установленому порядку '''договори''' (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-2008-%D0%BF Порядку]).

''Отже, за відсутності укладеного договору між органами Національної поліції та відповідним підприємством, установою та організацією, що здійснюватиме транспортування транспортного засобу, доставлення останнього суперечитиме вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-2008-%D0%BF#top Порядку].''

Після прибуття евакуатора поліцейський у присутності '''двох свідків і представника''' підприємства, установи або організації, яким належить евакуатор, складає акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу з додержанням вимог, встановлених пунктом 4 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1102-2008-%D0%BF Порядку].

У разі коли доставити транспортний засіб на спеціальний майданчик чи стоянку неможливо, поліцейський проводить його '''затримання шляхом блокування''' з дотриманням умов безпеки дорожнього руху (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-2008-%D0%BF Порядку]).

Розблокування транспортного засобу здійснюється поліцейським після складення протоколу про адміністративне правопорушення або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення.
== Строк затримання ==
Транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більш як на '''три дні''' з дати такого затримання.

Строк затримання транспортного засобу обчислюється з моменту винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, складення протоколу про адміністративне правопорушення або акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, а строк зберігання - з моменту доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку (пункт 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-2008-%D0%BF Порядку]).
== Повернення транспортного засобу ==
Водій має право доступу до свого авто на спеціальному майданчику в присутності особи, відповідальної за зберігання такого транспортного засобу (пункт 11 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1102-2008-%D0%BF Порядку]).

Повернення тимчасово затриманого транспортного засобу, що зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, здійснюється '''за зверненням''' відповідальної особи, зазначеної в частині першій статті 142 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3866 КУпАП], особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, або особи, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення за умови оплата вартості послуги з транспортування та/або зберігання транспортного засобу, а в разі винесення постанови про накладення стягнення у вигляді штрафу - його сплата.
== Розмір плати за тимчасове зберігання транспортного засобу ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1887-13 Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства економіного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України від 10 жовтня 2013 року № 967/1218/869 "Про затвердження розмірів плат за транспортування і зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках (стоянках)"] встановлені розміри плат за транспортування і зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках (стоянках).

Плата за транспортування на спеціальний майданчик (стоянку) залежить від маси автомобіля:

♦ до 2000 кг - 600 грн.;

♦ від 2000 до 3000 кг - 700 грн.;

♦ понад 3000 кг – 850 грн.

Розмір плати за зберігання становить 120 грн. за першу-сьому добу, включно, а за кожну наступну добу, починаючи з восьмої доби – 20 грн.
== Відповідальність за завдану транспортному засобу шкоду ==
У разі заподіяння транспортному засобу шкоди під час його транспортування та/або зберігання завдані збитки відшкодовуються за рахунок суб’єкта господарювання, що надає такі послуги, та/або відповідного страхового відшкодування, що здійснюється за правовідносинами обов’язкового страхування цивільної відповідальності суб’єкта господарювання, що надає послуги з транспортування та/або зберігання транспортних засобів у разі їх тимчасового затримання.

Спори, пов’язані із шкодою, що заподіяна тимчасово затриманому транспортному засобу і майну, яке перебуває в ньому, під час транспортування або зберігання на спеціальному майданчику чи стоянці, розв’язуються в установленому законодавством порядку (пункт 15 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1102-2008-%D0%BF Порядку]).

Якщо водій або власник з’явився на місці правопорушення в момент виконання робіт із завантаження транспортного засобу, доцільно наполягати на фотографуванні транспортного засобу, що підлягає тимчасовому затриманню, і складенню переліку речей, які перебувають у ньому, що стане доказом у випадку пошкодження транспортного засобу під час транспортування, перебування його на спеціальному майданчику чи стоянці, або зникнення цінних речей з транспортного засобу.
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Тимчасове вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення

2023-08-02T08:23:16Z

Olena.horodytska:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1086-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1086 "Про затвердження Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1408-15#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № "1395 Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі"]
== Підстави тимчасового вилучення посвідчення водія ==
Підставою тимчасового вилучення посвідчення водія є наявність підстав вважати, що водієм вчинено правопорушення, передбаченого Кодексом України про адміністративні правопорушення за яке може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.
== Порядок вилучення посвідчення водія ==
# Тимчасове вилучення посвідчення водія на транспортний засіб здійснюється поліцейським шляхом вилучення посвідчення водія, виготовленого на бланку, та/або внесення інформації до Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Працівник уповноваженого підрозділу тимчасово вилучає посвідчення водія до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення, '''але не більше ніж на три місяці з моменту такого вилучення'''. Вилучене посвідчення водія протягом трьох діб передається на зберігання до відповідного територіального органу МВС (до створення відповідних територіальних органів МВС вилучене посвідчення водія передається на зберігання територіальним органам Національної поліції України) в установленому МВС порядку.
{| style="border-style: solid; border-width: 20px"
|
'''Важливо!''' Тимчасове вилучення водійського посвідчення не передбачає того, що Ви будете позбавленні права керування транспортним засобом. Позбавити право керування транспортним засобом вправі лише суд.
|}
# Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
# Про тимчасове вилучення посвідчення водія робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
# До винесення судом постанови у справі про адміністративне правопорушення та набрання нею законної сили поліцейський видає водієві '''тимчасовий дозвіл''' на право керування транспортним засобом строком '''до трьох місяців''' з дати вилучення посвідчення. У разі вчинення правопорушення, передбаченого статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа має право після закінчення тримісячного строку тимчасового вилучення посвідчення водія, якщо судом не прийнято рішення про позбавлення водія права керування транспортним засобом або якщо справу про адміністративне правопорушення не розглянуто в установлений законом строк, звернутися до підрозділу поліції за місцем розгляду справи щодо продовження строку тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами на новий тримісячний строк.
# У разі вчинення адміністративного правопорушення, за яке передбачено накладення адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, особою, у якої посвідчення водія тимчасово вилучено за попереднє (попередні) адміністративне(і) правопорушення, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, виданий у першому випадку, не поновлюється. У відповідних графах тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом поліцейський робить відмітки за фактом виявленого правопорушення.
# Посвідчення водія вилучається до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення.
# Вилучене посвідчення водія '''протягом трьох днів''' з дати надходження постанови суду, згідно з якою особу позбавлено права керування транспортним засобом, передається до територіального органу з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання особи з копією такої постанови для зберігання. 
'''Вилучене посвідчення водія передається для зберігання до відповідного територіального органу МВС.'''

'''Якщо особа, якій уже видано тимчасовий дозвіл''' на право керування транспортним засобом, вчиняє повторне адміністративне правопорушення, за яке передбачено позбавлення такого права, новий дозвіл їй видається лише після закінчення строку дії попереднього, але на строк не більше трьох місяців з дати вчинення такого правопорушення
== Тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом ==
У тимчасовому дозволі на право керування транспортним засобом з лицьового боку перекреслюються категорії транспортних засобів, права на керування якими *водій не має, а також робляться наступні записи:
*дата тимчасового вилучення посвідчення водія;
*посада, прізвище поліцейського, номер його нагрудного знака;
*дата вчинення правопорушення;
*серія та номер протоколу про адміністративне правопорушення;
*стаття Кодексу України про адміністративні правопорушення, за якою складено протокол про адміністративне правопорушення, санкція якої передбачає накладення адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.
'''[[Файл:Шаблон_тимчасового_дозволу_на_керування_транспортним_засобом_(2).docx|міні]] 
Якщо особа втратила тимчасовий дозвіл то в такому випадку він може бути поновлений уповноваженою особою будь-якого підрозділу поліції після документального підтвердження інформації про його попередню видачу.
== Якщо посвідчення водія не вилучено ==
'''У разі надходження постанови суду про позбавлення водія права керування транспортним засобом, якщо посвідчення водія не вилучено:''' 
# Уповноважена особа відповідного підрозділу поліції у триденний строк надсилає за місцем проживання (перебування) особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомлення про позбавлення права керування, а також інформацію про необхідність прибуття до підрозділу поліції у визначений строк для здавання посвідчення водія.
# Якщо водій, посвідчення якого підлягає вилученню, ''не з’являється протягом місячного строку'', дані про серію та номер посвідчення водія вносяться уповноваженою особою підрозділу поліції до автоматизованого обліку.
# У випадку виявлення посвідчення водія, яке підлягає вилученню, працівник поліції складає акт вилучення посвідчення водія із зазначенням підстав такого вилучення. Акт складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Акт складається за встановленою формою.
[[Файл:Документ Microsoft Word (4).docx|міні]]
== Порядок повернення тимчасово вилученого посвідчення водія ==
# За заявою водія у разі, коли суд не прийняв у тримісячний строк рішення про позбавлення водія права керування транспортним засобом або не розглянув у встановлений законом строк справу про адміністративне правопорушення.''За подання такої заяви та повернення особі тимчасово вилученого посвідчення водія не може стягуватись плата. Такі звернення особи є обов’язковими для виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення. Якщо ж особа вчинила правопорушення, передбачене '''ст.''' '''130 КУпАП''' '''(Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції)''' вона вправі звернутися за продовженням строку тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами на новий тримісячний строк. Після закінчення річного строку тимчасового вилучення посвідчення водія, у випадках, якщо судом не прийнято рішення щодо позбавлення водія права керування транспортним засобом або якщо справа про адміністративне правопорушення не розглянута в установлений законом строк, особа має право звернутися за отриманням вилученого документа.''
# Після виконання водієм постанови суду про накладення адміністративного стягнення або подання до територіального органу Національної поліції копії постанови суду про закриття справи (крім випадків, коли справу про адміністративне правопорушення за тим самим фактом закрито у зв’язку з передачею матеріалів прокурору або органу досудового розслідування);
# У разі винесення судом постанови про позбавлення водія права керування транспортним засобом (крім осіб, які отримали посвідчення водія вперше) після закінчення визначеного строку позбавлення права керування транспортним засобом, проходження в установленому порядку позачергового медичного огляду щодо придатності до керування транспортним засобом та успішного складення в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС теоретичного і практичного іспиту для отримання права на керування транспортним засобом відповідної категорії.
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]

Порядок відшкодування коштів державного або місцевого бюджету, витрачених на оплату послуг з підготовки фахівців

2023-06-29T06:58:29Z

Olena.horodytska: /* Підтвердження оплати відшкодування */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/658-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 року № 658 "Про затвердження Порядку відшкодування коштів державного або місцевого бюджету, витрачених на оплату послуг з підготовки фахівців"]
== Право на повторне безоплатне здобуття вищої освіти ==
Громадяни України, які не завершили навчання за кошти державного або місцевого бюджету за певним ступенем освіти, мають право повторно безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних закладах вищої освіти за тим самим ступенем освіти, '''за умови відшкодування до державного або місцевого бюджету коштів, витрачених на оплату послуг з підготовки фахівців''', у [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/658-2015-%D0%BF порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України] ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 абз.4 ч.1 ст.4 Закону України "Про вищу освіту"])

Дія цього Порядку поширюється на осіб, які зазначені у пункті 1 цього Порядку та починаючи з 1 вересня 2015 р. будуть повторно здобувати вищу освіту за державним або регіональним замовленням у державних або комунальних вищих навчальних закладах. Відшкодуванню до державного або місцевого бюджету підлягають кошти, витрачені на оплату послуг з підготовки фахівців з числа громадян України, які навчалися за державним або регіональним замовленням у вищих навчальних закладах (крім вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання або військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, для яких відповідно до законодавства передбачено окремий порядок відшкодування витрат, пов’язаних з утриманням (утриманням та навчанням) певних категорій здобувачів вищої освіти у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання або військових начальних підрозділах вищих навчальних закладів), не завершили навчання за відповідним ступенем вищої освіти і бажають повторно здобувати вищу освіту за державним або регіональним замовленням у державних (комунальних) вищих навчальних закладах за тим самим ступенем освіти ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/658-2015-%D0%BF п.1 Порядку відшкодування коштів державного або місцевого бюджету, витрачених на оплату послуг з підготовки фахівців])

Вищий навчальний заклад, до якого особу зараховано, за її бажанням може здійснити зарахування кредитів Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи, за якими вона атестована за попереднім місцем навчання, включаючи дисципліни, що вільно вибрані особою, на підставі академічної довідки, виданої в установленому порядку за попереднім місцем навчання.
== Порядок відшкодування коштів ==
У разі наявності за результатами вступних випробувань відповідно до законодавства підстав для зарахування особи для повторного здобуття вищої освіти за певним ступенем за державним або регіональним замовленням керівник відповідного вищого навчального закладу видає наказ про її зарахування до числа здобувачів вищої освіти та встановлює строк відшкодування такою особою коштів '''не пізніше 10 робочих днів''' з дня початку відповідного навчального року. '''Розрахунок коштів, що підлягають відшкодуванню.'''

Розрахунок коштів, що підлягають відшкодуванню здобувачем вищої освіти, який навчався за державним або регіональним замовленням за денною формою навчання, здійснюється за такою формулою:
{| class="wikitable"
|-
| <big>'''S = Σ (Vі × 0,5) × ((K - Kз)/K)'''</big>
де <big>'''S'''</big> - кошти, що підлягають відшкодуванню здобувачем вищої освіти, який навчався за державним або регіональним замовленням за денною
формою навчання;

<big>'''Vi'''</big> - середня вартість навчання за рахунок загального фонду державного або місцевого бюджету одного здобувача вищої освіти згідно з
інформацією про виконання паспорта бюджетної програми за <big>'''і'''</big>-тий календарний рік головного розпорядника коштів, до сфери управління якого належав вищий
навчальний заклад у <big>'''і'''</big>-тому році і в якому особа здобувала вищу освіту за державним або регіональним замовленням за денною формою навчання минулого разу
(відповідно <big>'''Vi × 0,5'''</big> - середня вартість навчання одного здобувача вищої освіти протягом одного навчального семестру у <big>'''і'''</big>-тому календарному
році).

У випадку, якщо особа вперше здобувала вищу освіту за відповідним ступенем вищої освіти за державним або регіональним замовленням у державному
(комунальному) вищому навчальному закладі до запровадження програмно-цільового методу у бюджетному процесі, у зв’язку з чим відсутня інформація про
виконання паспорта бюджетної програми за відповідний рік, <big>'''Vi'''</big> розраховується як середня вартість навчання за рахунок загального фонду
державного або місцевого бюджету одного приведеного здобувача вищої освіти за <big>'''і'''</big>-тий рік згідно із касовими видатками звіту про фінансово-господарську
діяльність державного (комунального) вищого навчального закладу, в якому особа здобувала вищу освіту за державним або регіональним замовленням минулого
разу (відповідно <big>'''Vi × 0,5'''</big> - середня вартість навчання одного здобувача вищої освіти протягом одного навчального семестру);

<big>'''К'''</big> - загальна кількість кредитів Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (далі - трансферно-накопичувальна система), за
якими особа пройшла навчання для здобуття певного ступеня освіти за попереднім місцем навчання (визначається згідно з академічною довідкою, виданою особі
у встановленому законодавством порядку). Кількість кредитів трансферно-накопичувальної системи навчального семестру, у якому здобувач вищої освіти не завершив навчання і вибув з вищого навчального закладу за попереднім місцем навчання, встановлюється на рівні нормативу кредитів трансферно-накопичувальної системи на один навчальний семестр (30 кредитів трансферно-накопичувальної системи незалежно від фактичної тривалості навчання здобувача вищої освіти протягом останнього навчального семестру за попереднім місцем навчання);

<big>'''Kз'''</big> - загальна кількість кредитів трансферно-накопичувальної системи, за якими особу атестовано за попереднім місцем навчання і які
зараховані вищим навчальним закладом за новим місцем навчання.
|}
При цьому середня вартість навчання протягом одного навчального семестру (першого навчального семестру (<big>'''і-1'''</big>)-го календарного року або другого навчального семестру <big>'''і'''</big>-того календарного року) розраховується як 0,5 середньої вартості навчання відповідно (<big>'''і-1'''</big>)-го або <big>'''і'''</big>-того року незалежно від фактичних календарних дат початку та закінчення відповідних навчальних семестрів.

Сума коштів, що підлягають відшкодуванню здобувачем вищої освіти, який навчався за державним або регіональним замовленням за '''заочною (дистанційною) або вечірньою формою навчання''', дорівнює <big>'''0,35 × S'''</big> або <big>'''0,85 × S'''</big> відповідно.

Джерелом інформації про виконання паспорта бюджетної програми за календарний рік є звіт про виконання паспорта бюджетної програми за цей рік, що міститься на офіційному веб-сайті головного розпорядника коштів.
{| class="wikitable"
|-
| [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/658-2015-%D0%BF#n52 Приклад обчислення суми відшкодування коштів]
|}
На підставі розрахунку, вищий навчальний заклад, до якого особу зараховано для повторного здобуття вищої освіти за державним або регіональним замовленням, '''не пізніше трьох робочих днів''' з дня її звернення, надає такій особі розрахунковий документ для відшкодування коштів. При цьому сума коштів, отримана в результаті розрахунку, збільшується на коефіцієнт, що дорівнює добутку офіційно встановлених коефіцієнтів інфляції на відповідний календарний рік, що визначений за період від дати відрахування особи з вищого навчального закладу до 1 січня року, в якому особу зараховано для повторного здобуття вищої освіти за державним або регіональним замовленням.
=== Реструктуризація відшкодування коштів ===
Керівник вищого навчального закладу, до якого особу зараховано для повторного здобуття вищої освіти за державним або регіональним замовленням, може самостійно реструктуризувати відшкодування коштів та встановити строк їх відшкодування протягом поточного навчального року за вмотивованою заявою особи з урахуванням її матеріального стану. При цьому перший платіж повинен становити '''не менше 50%''' загального розміру коштів, що підлягають відшкодуванню.

Відшкодування особою коштів до державного або місцевого бюджету здійснюється у встановленому законодавством порядку.
=== Підтвердження оплати відшкодування===
Документ, що підтверджує повне або часткове відшкодування коштів до державного або відповідного місцевого бюджету в установленому розмірі, подається до вищого навчального закладу, до якого особа зарахована для повторного здобуття вищої освіти за державним або регіональним замовленням, '''не пізніше 10 робочих днів''' з дня здійснення платежу.

Особа, яка не подала зазначеного документа в установлений строк, '''підлягає негайному відрахуванню''' з числа здобувачів вищої освіти за державним або регіональним замовленням у певному вищому навчальному закладі.

У разі відмови від добровільного відшкодування платежів, в тому числі реструктуризованих, особа '''негайно відраховується''' з числа здобувачів вищої освіти за державним або регіональним замовленням у певному вищому навчальному закладі.

За встановленою процедурою відрахування студента здійснюється після затвердження керівником відповідного закладу вищої освіти наказу про його відрахування з наступним внесенням змін до Єдиної Державної Електронної Бази з питань Освіти (далі - ЄДЕБО). Зазначене потребує часу, виконання певних дій організаційного характеру, а іноді, залучення інших установ та організацій (наприклад, отримання погодження служби у справах неповнолітніх).

У такому випадку, у разі, якщо студент написав заяву про відрахування до початку навчального року і не приступив до навчальних занять, на нього не розповсюджується дія Порядку, незалежно від дати затвердження вищим навчальним закладом наказу про відрахування такого студента. Відповідальність за своєчасне та коректне внесення змін до ЄДЕБО покладається на керівництво вищого навчального закладу.

Роз’яснення щодо застосування цього Порядку надає МОН.
[[Категорія:Право на освіту]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]

Відповідальність за прострочення сплати аліментів

2023-06-29T06:23:58Z

Olena.horodytska: /* Адміністративна відповідальність за прострочення сплати аліментів згідно стаття 1831 Кодексу України про адміністративне правопорушення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2037-19 Закон України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2475-19 Закон України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]
== Юридична відповідальність за прострочення сплати аліментів ==
=== Відповідальність за прострочення сплати аліментів за статтею 196 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України] ===
Відповідальність за прострочення сплати аліментів встановлена [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною першою статті 196 Сімейного кодексу України] (далі - СК України), а саме: '''''«У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.»'''''.

У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження"] (далі - Закон), максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих таких заходів примусового виконання (''Дивитись додатково: п. 2.4 та п. 4.2 даної консультації'').

'''Отже, повинні бути в наявності дві складові для застосування вказаної відповідальності:'''
* Заборгованість виникла зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками (нотаріально посвідченого [[Договір між батьками про сплату аліментів на дитину|договору про сплату аліментів на дитину]] згідно з частиною першою статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n967 СК України];
* Наявність винних дій особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, що призвели до виникнення заборгованості.
'''Вказана відповідальність, застосовується не тільки щодо аліментів на дитину, а і щодо стягнення аліментів іншим особам, які визначені СК України''' ([https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частина п'ята статті 194 СК України]).
=== Кримінальна відповідальність, передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1091 статтями 164, 165 Кримінального кодексу України]: ===
Кримінальна відповідальність за прострочення сплати аліментів наступає виключно за наявності:
* Заборгованість виникла зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду;
* Заборгованості із сплати аліментів становить розмір, що сукупно складає суму виплат за три місяці відповідних платежів;
* Наявні будь-які діяння платника аліментів (боржника), спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення цієї заборгованості.
[https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Статтею 164 Кримінального кодексу України] (далі - КК України) щодо ухилення від сплати аліментів на утримання дітей передбачено, що за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, - до винної особи може застосовуватися покарання у вигляді [[Порядок виконання покарання у виді громадських робіт|громадських робіт]] на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або [[Виконання покарання у виді арешту|арештом]] на строк до трьох місяців, або [[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеженням волі]] на строк до двох років.

Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачений цією статтею, - карається [[Порядок виконання покарання у виді громадських робіт|громадськими роботами]] на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або [[Виконання покарання у виді арешту|арештом]] на строк від трьох до шести місяців, або [[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеженням волі]] на строк від двох до трьох років.

[https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Статтею 165 КК України] щодо ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків передбачено, що за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання непрацездатних батьків - до винної особи може застосовуватися покарання у вигляді [[Виконання покарання у виді штрафу в кримінальному провадженні|штрафу]] від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або [[Порядок виконання покарання у виді громадських робіт|громадськими роботами]] на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або [[Виконання покарання у виді виправних робіт|виправними роботами]] на строк до одного року, або [[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеженням волі]] на строк до двох років.

Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачений цією статтею, - карається [[Порядок виконання покарання у виді громадських робіт|громадськими роботами]] на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або [[Виконання покарання у виді виправних робіт|виправними роботами]] на строк до двох років, або [[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеженням волі]] на строк від двох до трьох років.

Таким чином, після звернення до правоохоронних органів слідство з'ясовує:
* час, з якого особа почала ухилятись від сплати аліментів;
* спосіб життя, який вона вела протягом цього часу;
* наявність тимчасових грошових доходів;
* чи зверталась особа, яка має сплачувати аліменти, у центр зайнятості населення, коли тимчасово була безробітною.
* чи має особа підсобне господарство;
* чи надавала вона іншу (не грошову) допомогу на утримання дитини (наприклад, продукти харчування);
* чи отримувала доходи від земельного та майнового паю (у разі наявності).
* наявність ігнорування нею викликів та попереджень державного виконавця, неявка до нього без поважних причин, приховування від нього отриманих доходів,
* приховування у разі працевлаштування даних про наявність обов’язку зі сплати аліментів від адміністрації підприємства тощо.

'''''Наслідки для засудженого за ухилення від сплати аліментів:'''''
* відбування покарання;
* наявність судимості та всі випливаючи з цього наслідки;
* можливість позбавлення батьківських прав.
=== Адміністративна відповідальність за прострочення сплати аліментів згідно стаття 1831 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративне правопорушення] ===
Частиною дванадцятою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] передбачено, що у разі наявності в діях боржника ознак адміністративного правопорушення, передбаченого [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статтею 1831 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП), державний виконавець складає протокол про адміністративне правопорушення та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.

Відповідно до [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статті 1831 КУпАП] за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, - до винної особи може застосовуватися покарання у вигляді суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.

Аналогічний вид покарання також застосовується до винної особи при наявності заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів '''за три місяці''' з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, '''якщо дитина хворіє на:'''
* тяжкі перинатальні ураження нервової системи;
* тяжкі вроджені вади розвитку;
* рідкісне орфанне захворювання;
* онкологічні, онкогематологічні захворювання;
* дитячий церебральний параліч;
* тяжкі психічні розлади;
* цукровий діабет I типу (інсулінозалежний);
* гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня;
* або аліменти призначені на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги.
'''Повторне протягом року вчинення правопорушення''', передбаченого [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 частинами першою та другою статті 1831 КУпАП], тобто невжиття особою заходів щодо сплати аліментів протягом двох місяців з дня відбуття адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, призначеного з підстав, передбачених цією статтею, - тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від двохсот сорока до трьохсот шістдесяти годин.
=== Додаткові заходи впливу до боржників за аліментами, що застосовуються виконавцем у виконавчому провадженні ===
Частиною другою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] передбачено, що за наявності заборгованості із сплати аліментів '''понад три місяці''' стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, '''якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці'''.

Частиною дев'ятою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] визначено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів '''за чотири місяці''', державний виконавець виносить вмотивовані постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві:
# виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
# керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
# користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. '''''Дія такої постанови зупиняється на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні відповідно до пункту 102 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"''''';
# полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Вказані заходи застосовуються виконавцем, при наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів '''за три місяці''', якщо аліменти сплачуються на утримання дитини:
* з інвалідністю;
* яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня;
* яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги.
Зазначені постанови надсилаються сторонам виконавчого провадження для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Вказані постанови, в разі якщо вони не оскаржені сторонами протягом 10 днів згідно з частиною п'ятою статті 74 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону], направляються до виконання відповідними органами.

У разі оскарження рішення, дії виконавця, постанови, зазначені у пунктах 1 - 4 частини дев'ятої статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону], якщо їх не скасовано, підлягають виконанню відповідними органами після розгляду справи відповідним судом.

Тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі:
# якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування;
# використання боржником транспортного засобу у зв'язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю;
# проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
# розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом.
Частиною чотирнадцятою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] передбачено стягнення з боржника і перерахування стягувачу суми штрафів за постановою виконавця у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів:
* 20 відсотків суми заборгованості, якщо її сукупний розмір перевищує суму відповідних платежів за один рік;
* 30 відсотків суми заборгованості, якщо її сукупний розмір перевищує суму відповідних платежів за два роки;
* 50 відсотків суми заборгованості, якщо її сукупний розмір перевищує суму відповідних платежів за три роки.
У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

Згідно з [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частиною четвертою статті 11 Закону] строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев'ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
== Звільнення від відповідальності за прострочення сплати аліментів, зменшення розміру неустойки (статті 196 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України]) ==
Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім ([https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частина третя статті 196 СК України]).

До відповідальності не можна притягнути платника аліментів, якщо заборгованість за аліментами утворилася з незалежних від платника аліментів причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками тощо ([https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]).
=== Можливість звільнення від відповідальності за прострочення сплати аліментів, зменшення розміру неустойки ===
Можливість звільнення від відповідальності за прострочення сплати аліментів, зменшення розміру неустойки входить виключно тільки до повноважень суду.

При цьому, враховуючи норму встановлену [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною другою статті 197 СК України], суд, лише за позовом платника аліментів може повністю або частково [[Звільнення від нарахованої заборгованості по сплаті аліментів|звільнити його від сплати заборгованості за аліментами]], якщо заборгованість виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Звільнення судом платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами, за наявності зазначених умов дає підстави суду і звільнити платника аліментів, і від сплати неустойки, хоч про це і відсутня пряма вказівка в [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 196 СК України].

Суд, з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів (наприклад, наявність тяжко хворого члена сім'ї боржника, або наявність іншої неповнолітньої дитини, яких боржник зобов'язаний утримувати тощо), може зменшити розмір неустойки ([https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частина друга статті 196 СК України]).

При цьому, тяжка хвороба, матеріальний та сімейний стан платника аліментів або інші обставини, повинні мати істотне значення щодо можливості платника аліментів сплачувати аліменти, чи сплатити заборгованість та неустойку (пеню).

При розгляді справ про стягнення аліментів суд відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України) повинен роз'яснювати сторонам їх відповідальність за прострочення сплати. Якщо аліменти сплачуються не за рішенням суду, а згідно з укладеним між батьками договором, передбачена [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 196 СК України] санкція застосовується за наявності прямої вказівки про це в договорі.
== Алгоритм дій для стягнення неустойки згідно з статтею 196 СК України ==
Для стягнення неустойки згідно [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 196 СК України] заінтересованій особі (стягувачу) слід вчинити наступні дії:
# довідатись про розмір заборгованості за аліментами;
# розрахувати розмір неустойки за прострочення сплати аліментів;
# [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|скласти позовну заяву та звернутись до відповідного суду]] в відповідності до вимог, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України].
=== Обчислення розміру заборгованості за аліментами: ===
В разі, якщо [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів|виконавче провадження з примусового виконання судового рішення]] про стягнення аліментів відкрите, для отримання розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, заінтересована особа (стягувач) звертається з письмовою заявою до державного виконавця, приватного виконавця, який згідно з частиною четвертою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця та зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу за його '''заявою'''.

Частиною тринадцятою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] визначено, що '''довідка''' про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом.

Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів дійсна протягом одного місяця з дня її видачі.

Згідно з [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною третьою статті 195 СК України] розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а у разі спору - судом. Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.

Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України].

Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом (частина восьма статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону]).
=== Розрахунок розміру неустойки за прострочення сплати аліментів: ===
На підставі даних про обчислення виконавцем розміру заборгованості за аліментами, стягувач (позивач) повинен самостійно розрахувати розмір неустойки згідно з [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною першою статті 196 СК України].

При цьому, слід зазначити в позовній заяві ціну позову, обгрунтований розрахунок сум, що стягуються ([https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 пункт 3 частини третьої статті 175, пункт 1 частини першої статті 176 ЦПК України]). Відповідно, в разі, якщо позивачем не зазначено розрахунку неустойки в позовній заяві і не визначено ціни позову, - позовна заява буде вважатись такою, що не відповідає вимогам [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 175 ЦПК України] і залишена без руху відповідно до [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частини першої статті 185 ЦПК України].

'''При розрахунку неустойки необхідні наступні дані:'''
* '''''Дата, коли повинен був бути сплачений кожен щомісячний платіж'''''.
''Наприклад:'' якщо аліменти призначені судом з 01.03.2016, платіж аліментів за березень 2016 року повинен був бути сплачений 01.04.2016, аліменти за квітень 2016 р. - повинні були сплачені 01.05.2016, і так по кожному щомісячному платежу).
* '''''Сума щомісячної заборгованості, за кожен місяць окремо.'''''
''Наприклад:'' якщо аліменти призначені судом з 01.03.2016 в розмірі 1000 грн., і боржником було сплачено за цей місяць 500 грн., - заборгованість становить - 500 грн.

Якщо аліменти призначені судом з 15.03.2016 в розмірі 1000 грн., і боржником було сплачено за цей місяць 100 грн., - заборгованість обчислюється наступним чином: в березні 2016 року - 31 день, аліменти повинні бути сплачені за 16 днів березня 2016 року, відповідно — 1000 грн./31 день*16 днів= 516,129 грн. - сплачена сума 100 грн. = заборгованість становить 416,129 грн.

В такому ж порядку повинна бути обчислена сума заборгованості по кожному щомісячному платежу.
* '''''Обчислити пеню по кожній щомісячній заборгованості від дня порушення платником аліментів свого обов’язку по день її сплати чи день подання позову, в разі, якщо аліменти взагалі не сплачувались.'''''
''Приклад розрахунку:''

З 19.12.2012 по 19.12.2014 відповідач повинен був сплачувати на користь позивачки щомісячно по 700 грн. Позовна заява подається 25.01.2016.

Розмір неустойки по сплаті аліментів в розмірі 700,00 грн. за грудень 2012 р., а саме за 12 днів грудня 2012 р. по 25.01.2016 розраховується наступним чином.

Визначення розміру заборгованості за 12 днів грудня 2012 року: всього в грудні 31 днів, з них щомісячний розмір аліментів встановлений 700 грн., відповідно, враховуючи рішення суду про стягнення 700 грн. з 19.12.2012, заборгованість відповідача за грудень 2012 року складає тільки за 12 днів – (700 грн./31*12=270,96).

Розрахунок неустойки з суми 270,96 грн. за 12 днів грудня 2012 року повинен нараховуватись з 01.01.2013 по 25.01.2016, з врахуванням обмеження розміру неустойки, згідно з частиною першою статті 196 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1009 СК України] ('''встановлене обмеження в праві на стягнення неустойки за весь період прострочення чи існування заборгованості, але не більше 100 відсотків заборгованості'''):(270,96 грн. х 1 % х 1120 днів) = 3034.75 грн., '''але не більше 100 % заборгованості - підлягає до стягнення 270,96 грн'''.
{| class="wikitable"
|-
! Сума заборгованості (грн.) !! Період прострочення !! Кількість днів прострочення !! Розмір пені за кожний день прострочення !! Сума пені за період прострочення (грн.), але не більше 100 % заборгованості
|-
| 270.96 || 01.01.2013 -
25.01.2016
|| 1120 || 1.0 % || 3034.75 нарахована пеня, '''Пеня до стягнення - 270,96'''
|-
|}'''При цьому слід зважати,''' що у разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частиною чотирнадцятою статті 71 Закону], максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання (''дивитись додатково: п. 2.4 даної консультації)''.
* '''''нарахована пеня за кожен місячний прострочений платіж підсумовується і визначається загальний розмір пені'''''.
=== Сплата судового збору за подання позову про сплату неустойки (пені) згідно статті 196 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1009 СК України] ===
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] '''від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, позивачі - у справах про''' стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, '''стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів''', індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;
=== Звернення до суду ===
Згідно вимог, установлених [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частиною першою статті 27 ЦПК України], - позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Водночас позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача ([https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частина перша статті 28 ЦПК України]).

[[:Файл:Позов пеня по аліментах.odt|Зразок позовної заяви]]

'''Детальніше див.:''' [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
=== Судова практика ===
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81573936 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16] (з огляду на те, що принцип верховенства права передбачає наявність правової визначеності, зокрема і при вирішенні питання щодо необхідності відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і вважає, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення).
== Алгоритм дій для притягнення платника аліментів до кримінальної відповідальності за статтями 164-165 КК України, в разі прострочення сплати аліментів і виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів ==
Відповідно до частини одинадцятої статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, виконавець роз'яснює стягувачу право на звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення боржником, що полягає в ухиленні від сплати аліментів.

В відповідності до вимог, установлених [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частиною першою статті 477 Кримінального процесуального кодексу України] (далі - КПК України) кримінальне провадження щодо кримінальних правопорушень, передбачених [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною першою статті 164 КК України], [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною першою статті 165 КК України] може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого і здійснюється у [[Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення|формі приватного обвинувачення]].

Потерпілий має право подати до слідчого, дізнавача, прокурора, іншої службової особи органу, уповноваженого на початок досудового розслідування, заяву про вчинення кримінального правопорушення протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення певного кримінального правопорушення ([https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина перша статті 478 КПК України]).

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text частиною другою статті 12, пункту 2 частини першої статті 49 КК України] кримінальні правопорушення, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статтями 164-165 КК України], відносяться до кримінальних проступків, '''давність притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення вказаних діянь становить 3 роки'''. Водночас, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального проступку - минуло п'ять років.

Отже, стягувач аліментів, за наявності заборгованості із сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці, може звернутись у встановленому [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] порядку до органів досудового розслідування з заявою про вчинення платником аліментів (боржником) кримінального правопорушення, але протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
== Інші обмеження щодо боржників за аліментами ==
=== Обмеження у перереєстрації нерухомого і рухомого майна, арешт коштів на рахунках боржника в банках ===
Згідно вимог, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text частиною п'ятою статті 9 Закону] відомості про боржника вносяться до [https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиного реєстру боржників], (''крім відомостей щодо боржників'', якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, ''які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців'', та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням [[Відкриття виконавчого провадження|постанови про відкриття виконавчого провадження]].

'''Детальніше див.:''' [[Єдиний реєстр боржників]]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Частиною третьою статті 9 Закону] установлено:
* ''державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб'єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень'', у разі звернення особи за вчиненням певної дії щодо майна, що належить боржнику, який внесений до Єдиного реєстру боржників, зобов'язані не пізніше наступного робочого дня повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про майно, щодо якого звернулася така особа.
* ''банки'', небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей у разі відкриття або закриття рахунку / електронного гаманця фізичній або юридичній особі, внесеній до Єдиного реєстру боржників, у тому числі через відокремлені підрозділи банку, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, зобов'язані у день відкриття або закриття рахунку / електронного гаманця повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця. Порядок надання такої інформації та форма повідомлення встановлюються Національним банком України за погодженням із Міністерством юстиції України.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення зобов'язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно та/або на кошти / електронні гроші, що знаходяться на рахунках / електронних гаманцях боржника в банках, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text статтею 56 Закону], крім випадку, коли на таке майно арешт уже накладено з тих самих підстав.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 пункту 12 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 пункт 81 статті 49 Закону України "Про нотаріат"]).

У разі звернення особи, яка внесена до Єдиного реєстру боржників, для здійснення перереєстрації, зняття з обліку транспортного засобу з метою його відчуження територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України зобов'язані відмовити у вчиненні реєстраційної дії, про що не пізніше наступного робочого дня повідомити зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про такий транспортний засіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 частина п'ята статті 34 Закону України “Про дорожній рух”]).
=== Обмеження в сфері державної реєстрації юридичних осіб ===
Якщо засновник (учасник), на момент подання заяви про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв'язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі, (пайовому фонді) юридичної особи в результаті відчуження її таким засновником (учасником), внесений до Єдиного реєстру боржників (крім випадку, якщо таким засновником (учасником) є державний орган, орган місцевого самоврядування), - це є підставою для відмови у державній реєстрації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15 пункт 31 частини першої статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань]").
=== Обмеження у праві здійснення державної служби і зайняття посад в органах державної влади ===
* Пропозиція міністра про звільнення з посади першого заступника міністра та заступників міністра повинна бути внесена у разі наявності у них заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3166-17 абзац 2 частини другої статі 9 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади"]).
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-18 з частиною першою статті 7 Закону України "Про Кабінет Міністрів України"] не може бути призначена на посаду члена Кабінету Міністрів України особа, яка має, зокрема, заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Член Кабінету Міністрів України (крім Прем'єр-міністра України) може бути звільнений з посади Верховною Радою України:
* за поданням Прем'єр-міністра України (стосовно Міністра закордонних справ України та Міністра оборони України таке подання вноситься за згодою Президента України), у тому числі у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання;
* за поданням Президента України - Міністр закордонних справ України та Міністр оборони України, у тому числі у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-18 пункт 2 і 3 частини першої статті 18 Закону України "Про Кабінет Міністрів України"]).
'''Увага!''' Обмеження щодо зайняття посад в органах державної влади особами, які мають заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини також передбачені законами України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1698-18 "Про Національне антикорупційне бюро України"] (статті 6, 10, 13), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18 "Про прокуратуру"] (статті 39-42), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-19 "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів”] (стаття 3), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-19#Text "Про Державне бюро розслідувань"] (стаття 10), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-IX#Text "Про Бюро економічної безпеки України”] (статті 16 та 20).
=== Обмеження у сфері виборчих прав ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Частиною другою статті 161 Виборчого кодексу України] визначено, що на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії стосовно кожного кандидата у депутати оприлюднюються, зокрема, відомості про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Відомості про реєстрацію кандидатів у депутати в єдиному виборчому окрузі із зазначенням суб'єкта висування, порядкового номера кандидата, прізвища, власного імені (усіх власних імен), по батькові (за наявності), числа, місяця, року народження, відомостей про громадянство, освіту, партійність, посаду, місце роботи (заняття), місце проживання, наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, номера територіального виборчого округу, до якого віднесено кандидата, та порядкового номера кандидата у відповідному територіальному виборчому списку кожного кандидата в депутати (крім першого кандидата) передаються для оприлюднення на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії у встановленому нею порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text частина восьма статті 227 Виборчого кодексу України]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15 Пунктом 3 частини другої статті 5 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад"] установлено, що повноваження депутата місцевої ради можуть припинятися достроково також за рішенням відповідної ради у зв'язку: '''з несплатою аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців''' з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
== Див. також ==
* [[Відповідальність за несплату аліментів]]
* [[Стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів]]
[[Категорія:Стягнення аліментів]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]

Підстави та порядок припинення трудового договору

2023-05-22T08:23:40Z

Olena.horodytska: /* Куди звертатись в разі виникнення трудового спору */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України «Про судовий збір»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" | '''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
15 березня 2022 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"], відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

У зв'язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров'я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури) (''стаття 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону]'').

У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

У період дії воєнного стану норми статті 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України] не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів (''стаття 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону]'').
|}
== Підстави припинення трудового договору ==
Відповідно до статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print Кодексу законів про працю України] (далі - КЗпП України) підставами припинення трудового договору є:
# [[Звільнення працівника за угодою сторін|угода сторін]];
# закінчення строку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text пункти 2 і 3 статті 23 КЗпП України]), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення;
# призов або вступ працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на [[Альтернативна (невійськова) служба|альтернативну (невійськову) службу]], крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої статті 119 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print КЗпП України];
# [[розірвання трудового договору з ініціативи працівника]] (статті 38, 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print КЗпП України]), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print КЗпП України]) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print КЗпП України]);
# переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;
# відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці;
# набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи;
# укладення трудового договору (контракту), всупереч вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України "Про запобігання корупції"], встановленим для осіб, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом року з дня її припинення;
# з підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18 Законом України "Про очищення влади"];
# набрання законної сили рішенням суду про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави стосовно особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у передбачених статтею 290 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] випадках;
# підстави, передбачені трудовим договором з нефіксованим робочим часом, [[Контракт як особлива форма трудового договору|контрактом]];
#смерть роботодавця - фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою]];
#смерть працівника, [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим]];
#відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль;
# підстави, передбачені іншими законами.
'''Важливо!''' Зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації ''не припиняє дії'' трудового договору.

Для припинення трудового договору з підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1716 пунктом 81] частини першої статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204 КЗпП України], працівник подає в електронній або паперовій формі до будь-якого районного, міськрайонного, міського центру зайнятості, філії регіонального центру зайнятості заяву про припинення трудового договору з викладенням відповідної інформації та копії документів, що підтверджують обставини, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1716 пункті 81] частини першої статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204 КЗпП України] (за наявності). Датою припинення трудового договору вважається день подання відповідної заяви. Районний, міськрайонний, міський центр зайнятості, філія регіонального центру зайнятості за місцем звернення працівника у день припинення трудового договору повідомляє про це:
* центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню ([https://portal.pfu.gov.ua/ Пенсійний фонд України]);
* центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ([https://tax.gov.ua/ Державна податкова служба України]).
Порядок припинення трудового договору з підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1716 пунктом 81] частини першої статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204 КЗпП України], встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У разі зміни роботодавця, а також у разі їх реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи роботодавця можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України]).
== Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця ==
Згідно зі статтею 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print КЗпП України] трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:
# [[Звільнення з роботи у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці|змін в організації виробництва і праці]], в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників ''(звільнення допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу)'';
# виявленої [[Звільнення у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі|невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі]] внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці ''(звільнення допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу)'';
# [[Звільнення з роботи у разі систематичного невиконання працівником своїх обов'язків без поважних причин|систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків]], покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи [[Застосування дисциплінарних стягнень та їх оскарження|дисциплінарного стягнення]];
# [[Звільнення з роботи за прогул|прогулу]] (в тому числі відсутності на роботі ''більше трьох годин протягом робочого дня'') без поважних причин;
# [[Звільнення у разі нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності|нез'явлення на роботу протягом ''більш як чотирьох місяців підряд'' внаслідок тимчасової непрацездатності]], не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
# [[Звільнення з роботи у разі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу|поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу]] ''(звільнення допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу)'';
# [[Звільнення з роботи у разі появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння|появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння]];
# [[Звільнення з роботи за вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника|вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника]], встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу;
# призову або мобілізації власника - фізичної особи під час особливого періоду;
10. встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування.
== Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з окремими категоріями працівників за певних умов ==
Крім підстав, передбачених статтею 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках:
# одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами податкових та митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами;
# винних дій керівника підприємства, установи, організації, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати;
# винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку роботодавця;
# вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи;
# перебування всупереч вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закону України "Про запобігання корупції"] у прямому підпорядкуванні у близької особи ''(звільнення проводиться, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу)'';
# наявності у працівника реального чи потенційного конфлікту інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Законом України "Про запобігання корупції"].
# припинення повноважень посадових осіб;
#неможливості забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.
Роботодавець з власної ініціативи зобов’язаний розірвати трудовий договір з посадовою особою в разі ''повторного порушення'' нею вимог законодавства у сфері ліцензування, з питань видачі документів дозвільного характеру або у сфері надання адміністративних послуг, передбачених статтями 16610, 16612, 18844 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1694 Кодексу України про адміністративні правопорушення].
{| class="wikitable"
|-
| '''Не допускається звільнення працівника''' з ініціативи власника або уповноваженого ним органу '''в період його тимчасової непрацездатності''' ''(крім звільнення за нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності (пункт 5 статті 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print КЗпП України])'', а також '''у період перебування працівника у відпустці'''.
'''Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.'''

Особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print КЗпП України], а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 421, частин першої, другої і третьої статті 492, статті 74, частини третьої статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print КЗпП України], встановлюються законом, що регулює їхній статус.
|}
== Розірвання трудового договору з ініціативи працівника ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text статті 38 КЗпП України] працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово '''за два тижні'''.

Роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник у разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, а саме:
*переїзд на нове місце проживання;
*переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
*вступ до навчального закладу;
*неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком;
*вагітність;
*догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю;
*догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи;
*вихід на пенсію;
*прийняття на роботу за конкурсом;
*інші поважні причини.
'''Важливо!''' Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Окрім цього, ''строковий трудовий договір'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text пункти 2 і 3 статті 23 КЗпП України]) підлягає розірванню ''достроково'' на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою статті 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу].

Спори про дострокове розірвання трудового договору вирішуються в загальному порядку, встановленому для розгляду трудових спорів.
== Куди звертатись в разі виникнення трудового спору ==
Трудові спори розглядаються:

1) [[Комісія по трудових спорах|комісіями по трудових спорах]];

2) [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами]].
'''Важливо!''' Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України]).
{| class="wikitable"
|+
!Важливо! Під час карантину строк звернення до суду продовжено на час його дії. Постановою Кабінету Міністрів України № 383 від 25.04.2023 року карантин в Україні продовжено до 30 червня 2023 року.
|}
Позивач має право подати позов у порядку цивільного судочинства за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) або за зареєстрованим місцем проживання/перебування.
== Вартість ==
Позивачі за подання до суду позовної заяви про поновлення на роботі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях (пункт 1 частини першої статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»]).
== Порядок розрахунку при звільненні з роботи ==
Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок.

'''Важливо!''' Днем звільнення вважається останній день роботи. Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Відповідно до статті 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print Кодексу законів про працю України] при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, роботодавець в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму. 
[[Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]

Компенсація особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю

2023-04-25T05:55:20Z

Olena.horodytska: /* Необхідний перелік документів для отримання компенсації */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text Закон України "Про соціальні послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF#T Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859 "Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0639-22#n7 Наказ Міністерства соціальної політики України від 17.05.2022 № 150 "Про затвердження Методики обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї для надання соціальних послуг"].
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0221-21#n19 Наказ Міністерста соціальної політики України від 29.01.2021 року №37 «Про затвердження форм документів, необхідних для призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі».]
== Загальні положення ==
Законодавство України передбачає виплату '''компенсації за догляд''' для фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності '''на непрофесійній основі''', без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг особам з числа членів своєї сім'ї, які спільно з нею проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки та є:
* особами з інвалідністю 1 групи;
* дітьми з інвалідністю;
* громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;
* невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;
* дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1161-2018-%D0%BF#Text Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2018 року № 1161].
'''ВАЖЛИВО!''' Якщо фізичні особи отримують щомісячні компенсаційні виплати відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/558-2004-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 року №558 "Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги"], то вони продовжують отримувати такі виплати до дати призначення їм іншої виплати на догляд або до 31 грудня 2022 року.

'''Компенсація не призначається''' фізичним особам, які здійснюють догляд, якщо особи, за якими здійснюється догляд, отримують соціальні послуги догляду вдома, паліативного догляду та стаціонарного догляду.

Якщо фізична особа здійснює догляд за декількома особами, то компенсацію за догляд така особа зможе отримати лише одну.

Для підтвердження факту спільного проживання з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та догляду за нею складається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0221-21#n25 акт про проведення обстеження сім’ї] фахівцями уповноваженого органу. Форма акта про проведення обстеження сім’ї затверджується Мінсоцполітики.

Якщо фізична особа надає соціальні послуги за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, але має інше зареєстроване місце проживання, обстеження сім’ї для встановлення факту догляду є обов’язковим.
== Розрахунок розміру компенсації ==
Компенсація призначається на '''12 місяців і виплачується щомісяця за рахунок коштів місцевого бюджету з місяця звернення за нею, якщо протягом місяця з дня звернення подано всі необхідні документи.''' Якщо в у довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, медичному висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді зазначено інший строк, то компенсація призначається на такий строк, але не більше 12 місяців.

'''Розмір компенсації''' обчислюється як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, установленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи, яка надає соціальні послуги,за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення із заявою про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму на 1 січня відповідного року компенсація перераховується без звернення фізичної особи, яка надає соціальні послуги. Уповноважені органи проводять перерахунок раніше призначеної компенсації з місяця встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Середньомісячний сукупний дохід фізичної особи, яка надає соціальні послуги, визначається із застосуванням автоматизованого обміну даними між інформаційно-телекомунікаційними системами органів влади, підприємств, установ, організацій та обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу сім’ї цієї особи на кількість осіб, які входять до складу сім’ї, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0639-22#Text Методикою обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї для надання соціальних послуг, затвердженою наказом Мінсоцполітики від 17 травня 2022 р. № 150.]
==Куди звертатися==
Для того, щоб отримати компенсацію за догляд, фізичній особі потрібно звернутися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення '''за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.''' Якщо структурний підрозділ з питань соціального захисту населення відсутній, то потрібно звернутися до уповноваженої посадової особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади або до центру надання адміністративних послуг.

'''УВАГА!''' Якщо фізична особа надає соціальні послуги за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, але має інше зареєстроване місце проживання, структурні підрозділи перевіряють (із використанням інформаційних систем) відомості щодо неотримання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, компенсації за зареєстрованим місцем проживання.
==Необхідний перелік документів для отримання компенсації==
Фізична особа, '''яка надає догляд''', має звернутися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення (уповноваженої особи або центру надання адміністративних послуг) з '''заявою про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі у паперовій.'''
[[Файл:Заява_про_згоду_надавати_соціальні_послугм.doc|міні]]
Законний представник або '''особа, яка потребує догляду''', подає заяву про згоду отримувати соціальні послуги від фізичної особи, яка надає соціальні послуги.
[[Файл:Заява про згоду отримувати соціальні послуги (1).doc|міні]]
Такі заяви можна подати і в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг.

Разом з вищевказаними заявами для призначення компенсації фізична особа, яка здійснює догляд, подає:

'''1) у паперовій формі:'''
# заява про надання компенсації;
# заява про перерахування коштів із зазначенням рахунка в установі банку;
# копія паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Для іноземців та осіб без громадянства - копія посвідчення біженця, копія посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або копія паспортного документа іноземця та копія посвідки на тимчасове проживання/посвідка на постійне проживання (подається фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, якій надаються соціальні послуги на непрофесійній основі);
# копія документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, у якому зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) (подається фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі);
# копія свідоцтва про народження дитини (у разі надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі дитині);
#декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім’ї заявника;[[Файл:Декларація форма.doc|міні]]
#копія акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
# висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0511-21#Text за формою, затвердженою МОЗ];
# висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді невиліковно хворих осіб, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, за формою, затвердженою МОЗ;
# копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ;
# довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими МОЗ;
# копія рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
# копія рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для опікунів або піклувальників);
'''2) в електронній формі:'''
* заява про надання компенсації;
* декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім’ї заявника та відомості про членів його сім’ї (прізвище, ім’я та по батькові, сімейний стан, число, місяць і рік народження, серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України чи документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
* відомості про свідоцтво про народження дитини (серія, номер, дата видачі, прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) дитини, прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) батьків;
* скановані копії документів, зазначених в абзацах 8-13 переліку документів для подання в паперовій формі, з урахуванням категорії особи, яка потребує надання соціальних послуг.
==Підстави припинення та тимчасового зупинення виплати компенсації==
Виплата компенсації '''припиняється''' у разі:
* зміни місця проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, чи фізичної особи, яка надає соціальні послуги та отримує компенсацію;
* смерті особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;
* смерті фізичної особи, яка надавала соціальні послуги та отримувала компенсацію;
* перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, на повному державному утриманні або отримання соціальних послуг стаціонарного догляду, паліативного догляду в умовах стаціонару за плату.
У разі виникнення обставин, внаслідок яких '''припиняється''' догляд, фізична особа, яка надає соціальні послуги та отримує компенсацію, зобов’язана в десятиденний строк письмово повідомити про це структурним підрозділам, що здійснюють її виплату. Виплата компенсації припиняється з місяця, що настає за тим, у якому сталися зміни.

Виплата компенсації '''тимчасово зупиняється''' у разі:
* перебування фізичної особи, яка надає соціальні послуги, за межами України понад 10 календарних днів;
* перебування фізичної особи, яка надає соціальні послуги, на стаціонарному лікуванні протягом повного календарного місяця;
* пропущення особою з інвалідністю I групи чергового переогляду органами медико-соціальної експертизи або дитиною з інвалідністю - огляду лікарсько-консультаційними комісіями.
Для продовження виплати компенсації на наступний строк подаються заява про надання компенсації, декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї), документи, зазначені в абзацах восьмому - чотирнадцятому підпункту 1 пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF#T Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859], крім копії акта огляду медико-соціальною експертною комісією, висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді у разі, коли їх видано безстроково або якщо строк не зазначено.
==Виплата неодержаних сум компенсацій за минулий період==
Суми компенсації, не отримані своєчасно фізичною особою, яка надає соціальні послуги, виплачуються за минулий період, але не більш як за 12 місяців, що передують місяцю звернення за їх отриманням.

Суми компенсації, не отримані фізичною особою, яка надає соціальні послуги, з вини структурного підрозділу, який їх призначає та виплачує, виплачуються за минулий період без обмеження будь-яким строком. При цьому виплата за минулий період проводиться з урахуванням прожиткового мінімуму, затвердженого на момент виплати.

Суми компенсації, що нараховані фізичній особі, яка надає соціальні послуги, та залишилися недоотриманими у зв’язку з її смертю, виплачуються за весь період по місяць (включно), що настає за тим, у якому сталися зміни, членам її сім’ї.

'''''У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму на 1 січня відповідного року, перерахунок розміру компенсації здійснюється без подання заяви фізичною особою, яка надає соціальні послуги.'''''

<big>'''Призначення, виплата та контроль за наданням соціальних послуг фізичними особами'''</big>

Рішення структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської міста обласного значення, районної в місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади про відмову у призначенні компенсації може бути оскаржено в органі виконавчої влади вищого рівня або в суді.

На кожну фізичну особу, яка надає соціальні послуги та отримує компенсацію, відповідним структурним підрозділом формується особова справа, в якій зберігаються матеріали, необхідні для призначення компенсації.

В особовому рахунку, що заповнюється на підставі документів особової справи, фіксуються відомості про виплату компенсації.

Суми компенсації, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку фізичної особи, яка надає соціальні послуги, через подання документів із завідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім’ї, приховування обставин, які впливають на призначення і виплату компенсації тощо, стягуються відповідно до законодавства.

Відрахування надміру виплаченої суми компенсації на підставі рішень відповідних структурних підрозділів проводиться у щомісячному розмірі не більш як 20 відсотків суми виплачуваної компенсації.

Якщо фізична особа, яка надає соціальні послуги, не повернула добровільно надміру виплачені їй суми, вони стягуються в судовому порядку на підставі заяви структурного підрозділу, що призначив компенсацію.

Структурні підрозділи, що призначають та виплачують компенсацію, здійснюють контроль за наданням соціальних послуг фізичними особами, які надають соціальні послуги.
== Див. також ==
* [[Інвалідність та порядок її встановлення]]
* [[Порядок встановлення інвалідності дитини]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]

Компенсація особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю

2023-04-25T05:52:52Z

Olena.horodytska: /* Необхідний перелік документів для отримання компенсації */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text Закон України "Про соціальні послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF#T Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859 "Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0639-22#n7 Наказ Міністерства соціальної політики України від 17.05.2022 № 150 "Про затвердження Методики обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї для надання соціальних послуг"].
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0221-21#n19 Наказ Міністерста соціальної політики України від 29.01.2021 року №37 «Про затвердження форм документів, необхідних для призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі».]
== Загальні положення ==
Законодавство України передбачає виплату '''компенсації за догляд''' для фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності '''на непрофесійній основі''', без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг особам з числа членів своєї сім'ї, які спільно з нею проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки та є:
* особами з інвалідністю 1 групи;
* дітьми з інвалідністю;
* громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;
* невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;
* дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1161-2018-%D0%BF#Text Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2018 року № 1161].
'''ВАЖЛИВО!''' Якщо фізичні особи отримують щомісячні компенсаційні виплати відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/558-2004-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 року №558 "Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги"], то вони продовжують отримувати такі виплати до дати призначення їм іншої виплати на догляд або до 31 грудня 2022 року.

'''Компенсація не призначається''' фізичним особам, які здійснюють догляд, якщо особи, за якими здійснюється догляд, отримують соціальні послуги догляду вдома, паліативного догляду та стаціонарного догляду.

Якщо фізична особа здійснює догляд за декількома особами, то компенсацію за догляд така особа зможе отримати лише одну.

Для підтвердження факту спільного проживання з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та догляду за нею складається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0221-21#n25 акт про проведення обстеження сім’ї] фахівцями уповноваженого органу. Форма акта про проведення обстеження сім’ї затверджується Мінсоцполітики.

Якщо фізична особа надає соціальні послуги за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, але має інше зареєстроване місце проживання, обстеження сім’ї для встановлення факту догляду є обов’язковим.
== Розрахунок розміру компенсації ==
Компенсація призначається на '''12 місяців і виплачується щомісяця за рахунок коштів місцевого бюджету з місяця звернення за нею, якщо протягом місяця з дня звернення подано всі необхідні документи.''' Якщо в у довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, медичному висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді зазначено інший строк, то компенсація призначається на такий строк, але не більше 12 місяців.

'''Розмір компенсації''' обчислюється як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, установленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи, яка надає соціальні послуги,за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення із заявою про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму на 1 січня відповідного року компенсація перераховується без звернення фізичної особи, яка надає соціальні послуги. Уповноважені органи проводять перерахунок раніше призначеної компенсації з місяця встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Середньомісячний сукупний дохід фізичної особи, яка надає соціальні послуги, визначається із застосуванням автоматизованого обміну даними між інформаційно-телекомунікаційними системами органів влади, підприємств, установ, організацій та обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу сім’ї цієї особи на кількість осіб, які входять до складу сім’ї, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0639-22#Text Методикою обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї для надання соціальних послуг, затвердженою наказом Мінсоцполітики від 17 травня 2022 р. № 150.]
==Куди звертатися==
Для того, щоб отримати компенсацію за догляд, фізичній особі потрібно звернутися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення '''за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.''' Якщо структурний підрозділ з питань соціального захисту населення відсутній, то потрібно звернутися до уповноваженої посадової особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади або до центру надання адміністративних послуг.

'''УВАГА!''' Якщо фізична особа надає соціальні послуги за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, але має інше зареєстроване місце проживання, структурні підрозділи перевіряють (із використанням інформаційних систем) відомості щодо неотримання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, компенсації за зареєстрованим місцем проживання.
==Необхідний перелік документів для отримання компенсації==
Фізична особа, '''яка надає догляд''', має звернутися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення (уповноваженої особи або центру надання адміністративних послуг) з '''заявою про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі у паперовій.'''
[[Файл:Заява_про_згоду_надавати_соціальні_послугм.doc|міні]]
Законний представник або '''особа, яка потребує догляду''', подає заяву про згоду отримувати соціальні послуги від фізичної особи, яка надає соціальні послуги.
[[Файл:Заява про згоду отримувати соціальні послуги (1).doc|міні]]
Такі заяви можна подати і в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг.

Разом з вищевказаними заявами для призначення компенсації фізична особа, яка здійснює догляд, подає:

'''1) у паперовій формі:'''
# заява про надання компенсації;
# заява про перерахування коштів із зазначенням рахунка в установі банку;
# копія паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Для іноземців та осіб без громадянства - копія посвідчення біженця, копія посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або копія паспортного документа іноземця та копія посвідки на тимчасове проживання/посвідка на постійне проживання (подається фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, якій надаються соціальні послуги на непрофесійній основі);
# копія документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, у якому зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) (подається фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі);
# копія свідоцтва про народження дитини (у разі надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі дитині);
# [[Файл:Декларація форма.doc|міні]]декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім’ї заявника;
# копія акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
# висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0511-21#Text за формою, затвердженою МОЗ];
# висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді невиліковно хворих осіб, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, за формою, затвердженою МОЗ;
# копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ;
# довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими МОЗ;
# копія рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
# копія рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для опікунів або піклувальників);
'''2) в електронній формі:'''
* заява про надання компенсації;
* декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім’ї заявника та відомості про членів його сім’ї (прізвище, ім’я та по батькові, сімейний стан, число, місяць і рік народження, серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України чи документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
* відомості про свідоцтво про народження дитини (серія, номер, дата видачі, прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) дитини, прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) батьків;
* скановані копії документів, зазначених в абзацах 8-13 переліку документів для подання в паперовій формі, з урахуванням категорії особи, яка потребує надання соціальних послуг.
==Підстави припинення та тимчасового зупинення виплати компенсації==
Виплата компенсації '''припиняється''' у разі:
* зміни місця проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, чи фізичної особи, яка надає соціальні послуги та отримує компенсацію;
* смерті особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;
* смерті фізичної особи, яка надавала соціальні послуги та отримувала компенсацію;
* перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, на повному державному утриманні або отримання соціальних послуг стаціонарного догляду, паліативного догляду в умовах стаціонару за плату.
У разі виникнення обставин, внаслідок яких '''припиняється''' догляд, фізична особа, яка надає соціальні послуги та отримує компенсацію, зобов’язана в десятиденний строк письмово повідомити про це структурним підрозділам, що здійснюють її виплату. Виплата компенсації припиняється з місяця, що настає за тим, у якому сталися зміни.

Виплата компенсації '''тимчасово зупиняється''' у разі:
* перебування фізичної особи, яка надає соціальні послуги, за межами України понад 10 календарних днів;
* перебування фізичної особи, яка надає соціальні послуги, на стаціонарному лікуванні протягом повного календарного місяця;
* пропущення особою з інвалідністю I групи чергового переогляду органами медико-соціальної експертизи або дитиною з інвалідністю - огляду лікарсько-консультаційними комісіями.
Для продовження виплати компенсації на наступний строк подаються заява про надання компенсації, декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї), документи, зазначені в абзацах восьмому - чотирнадцятому підпункту 1 пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF#T Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859], крім копії акта огляду медико-соціальною експертною комісією, висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді у разі, коли їх видано безстроково або якщо строк не зазначено.
==Виплата неодержаних сум компенсацій за минулий період==
Суми компенсації, не отримані своєчасно фізичною особою, яка надає соціальні послуги, виплачуються за минулий період, але не більш як за 12 місяців, що передують місяцю звернення за їх отриманням.

Суми компенсації, не отримані фізичною особою, яка надає соціальні послуги, з вини структурного підрозділу, який їх призначає та виплачує, виплачуються за минулий період без обмеження будь-яким строком. При цьому виплата за минулий період проводиться з урахуванням прожиткового мінімуму, затвердженого на момент виплати.

Суми компенсації, що нараховані фізичній особі, яка надає соціальні послуги, та залишилися недоотриманими у зв’язку з її смертю, виплачуються за весь період по місяць (включно), що настає за тим, у якому сталися зміни, членам її сім’ї.

'''''У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму на 1 січня відповідного року, перерахунок розміру компенсації здійснюється без подання заяви фізичною особою, яка надає соціальні послуги.'''''

<big>'''Призначення, виплата та контроль за наданням соціальних послуг фізичними особами'''</big>

Рішення структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської міста обласного значення, районної в місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади про відмову у призначенні компенсації може бути оскаржено в органі виконавчої влади вищого рівня або в суді.

На кожну фізичну особу, яка надає соціальні послуги та отримує компенсацію, відповідним структурним підрозділом формується особова справа, в якій зберігаються матеріали, необхідні для призначення компенсації.

В особовому рахунку, що заповнюється на підставі документів особової справи, фіксуються відомості про виплату компенсації.

Суми компенсації, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку фізичної особи, яка надає соціальні послуги, через подання документів із завідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім’ї, приховування обставин, які впливають на призначення і виплату компенсації тощо, стягуються відповідно до законодавства.

Відрахування надміру виплаченої суми компенсації на підставі рішень відповідних структурних підрозділів проводиться у щомісячному розмірі не більш як 20 відсотків суми виплачуваної компенсації.

Якщо фізична особа, яка надає соціальні послуги, не повернула добровільно надміру виплачені їй суми, вони стягуються в судовому порядку на підставі заяви структурного підрозділу, що призначив компенсацію.

Структурні підрозділи, що призначають та виплачують компенсацію, здійснюють контроль за наданням соціальних послуг фізичними особами, які надають соціальні послуги.
== Див. також ==
* [[Інвалідність та порядок її встановлення]]
* [[Порядок встановлення інвалідності дитини]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]

Компенсація особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю

2023-04-25T05:49:04Z

Olena.horodytska: /* Розрахунок розміру компенсації */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text Закон України "Про соціальні послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF#T Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859 "Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0639-22#n7 Наказ Міністерства соціальної політики України від 17.05.2022 № 150 "Про затвердження Методики обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї для надання соціальних послуг"].
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0221-21#n19 Наказ Міністерста соціальної політики України від 29.01.2021 року №37 «Про затвердження форм документів, необхідних для призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі».]
== Загальні положення ==
Законодавство України передбачає виплату '''компенсації за догляд''' для фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності '''на непрофесійній основі''', без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг особам з числа членів своєї сім'ї, які спільно з нею проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки та є:
* особами з інвалідністю 1 групи;
* дітьми з інвалідністю;
* громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;
* невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;
* дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1161-2018-%D0%BF#Text Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2018 року № 1161].
'''ВАЖЛИВО!''' Якщо фізичні особи отримують щомісячні компенсаційні виплати відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/558-2004-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 року №558 "Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги"], то вони продовжують отримувати такі виплати до дати призначення їм іншої виплати на догляд або до 31 грудня 2022 року.

'''Компенсація не призначається''' фізичним особам, які здійснюють догляд, якщо особи, за якими здійснюється догляд, отримують соціальні послуги догляду вдома, паліативного догляду та стаціонарного догляду.

Якщо фізична особа здійснює догляд за декількома особами, то компенсацію за догляд така особа зможе отримати лише одну.

Для підтвердження факту спільного проживання з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та догляду за нею складається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0221-21#n25 акт про проведення обстеження сім’ї] фахівцями уповноваженого органу. Форма акта про проведення обстеження сім’ї затверджується Мінсоцполітики.

Якщо фізична особа надає соціальні послуги за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, але має інше зареєстроване місце проживання, обстеження сім’ї для встановлення факту догляду є обов’язковим.
== Розрахунок розміру компенсації ==
Компенсація призначається на '''12 місяців і виплачується щомісяця за рахунок коштів місцевого бюджету з місяця звернення за нею, якщо протягом місяця з дня звернення подано всі необхідні документи.''' Якщо в у довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, медичному висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді зазначено інший строк, то компенсація призначається на такий строк, але не більше 12 місяців.

'''Розмір компенсації''' обчислюється як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, установленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи, яка надає соціальні послуги,за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення із заявою про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму на 1 січня відповідного року компенсація перераховується без звернення фізичної особи, яка надає соціальні послуги. Уповноважені органи проводять перерахунок раніше призначеної компенсації з місяця встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Середньомісячний сукупний дохід фізичної особи, яка надає соціальні послуги, визначається із застосуванням автоматизованого обміну даними між інформаційно-телекомунікаційними системами органів влади, підприємств, установ, організацій та обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу сім’ї цієї особи на кількість осіб, які входять до складу сім’ї, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0639-22#Text Методикою обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї для надання соціальних послуг, затвердженою наказом Мінсоцполітики від 17 травня 2022 р. № 150.]
==Куди звертатися==
Для того, щоб отримати компенсацію за догляд, фізичній особі потрібно звернутися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення '''за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.''' Якщо структурний підрозділ з питань соціального захисту населення відсутній, то потрібно звернутися до уповноваженої посадової особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади або до центру надання адміністративних послуг.

'''УВАГА!''' Якщо фізична особа надає соціальні послуги за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, але має інше зареєстроване місце проживання, структурні підрозділи перевіряють (із використанням інформаційних систем) відомості щодо неотримання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, компенсації за зареєстрованим місцем проживання.
==Необхідний перелік документів для отримання компенсації==
Фізична особа, '''яка надає догляд''', має звернутися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення (уповноваженої особи або центру надання адміністративних послуг) з '''заявою про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі у паперовій.'''
[[Файл:Заява_про_згоду_надавати_соціальні_послугм.doc|міні]]
Законний представник або '''особа, яка потребує догляду''', подає заяву про згоду отримувати соціальні послуги від фізичної особи, яка надає соціальні послуги.
[[Файл:Заява про згоду отримувати соціальні послуги (1).doc|міні]]
Такі заяви можна подати і в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг.

Разом з вищевказаними заявами для призначення компенсації фізична особа, яка здійснює догляд, подає:

'''1) у паперовій формі:'''
# заява про надання компенсації;
# заява про перерахування коштів із зазначенням рахунка в установі банку;
# копія паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Для іноземців та осіб без громадянства - копія посвідчення біженця, копія посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або копія паспортного документа іноземця та копія посвідки на тимчасове проживання/посвідка на постійне проживання (подається фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, якій надаються соціальні послуги на непрофесійній основі);
# копія документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, у якому зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) (подається фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі);
# копія свідоцтва про народження дитини (у разі надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі дитині);
# [[Файл:Декларація форма.doc|міні]]декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім’ї заявника ;
# копія акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
# висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0511-21#Text за формою, затвердженою МОЗ];
# висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді невиліковно хворих осіб, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, за формою, затвердженою МОЗ;
# копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ;
# довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими МОЗ;
# копія рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
# копія рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для опікунів або піклувальників);
'''2) в електронній формі:'''
* заява про надання компенсації;
* декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім’ї заявника та відомості про членів його сім’ї (прізвище, ім’я та по батькові, сімейний стан, число, місяць і рік народження, серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України чи документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
* відомості про свідоцтво про народження дитини (серія, номер, дата видачі, прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) дитини, прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) батьків;
* скановані копії документів, зазначених в абзацах 8-13 переліку документів для подання в паперовій формі, з урахуванням категорії особи, яка потребує надання соціальних послуг.
==Підстави припинення та тимчасового зупинення виплати компенсації==
Виплата компенсації '''припиняється''' у разі:
* зміни місця проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, чи фізичної особи, яка надає соціальні послуги та отримує компенсацію;
* смерті особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;
* смерті фізичної особи, яка надавала соціальні послуги та отримувала компенсацію;
* перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, на повному державному утриманні або отримання соціальних послуг стаціонарного догляду, паліативного догляду в умовах стаціонару за плату.
У разі виникнення обставин, внаслідок яких '''припиняється''' догляд, фізична особа, яка надає соціальні послуги та отримує компенсацію, зобов’язана в десятиденний строк письмово повідомити про це структурним підрозділам, що здійснюють її виплату. Виплата компенсації припиняється з місяця, що настає за тим, у якому сталися зміни.

Виплата компенсації '''тимчасово зупиняється''' у разі:
* перебування фізичної особи, яка надає соціальні послуги, за межами України понад 10 календарних днів;
* перебування фізичної особи, яка надає соціальні послуги, на стаціонарному лікуванні протягом повного календарного місяця;
* пропущення особою з інвалідністю I групи чергового переогляду органами медико-соціальної експертизи або дитиною з інвалідністю - огляду лікарсько-консультаційними комісіями.
Для продовження виплати компенсації на наступний строк подаються заява про надання компенсації, декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї), документи, зазначені в абзацах восьмому - чотирнадцятому підпункту 1 пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF#T Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859], крім копії акта огляду медико-соціальною експертною комісією, висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді у разі, коли їх видано безстроково або якщо строк не зазначено.
==Виплата неодержаних сум компенсацій за минулий період==
Суми компенсації, не отримані своєчасно фізичною особою, яка надає соціальні послуги, виплачуються за минулий період, але не більш як за 12 місяців, що передують місяцю звернення за їх отриманням.

Суми компенсації, не отримані фізичною особою, яка надає соціальні послуги, з вини структурного підрозділу, який їх призначає та виплачує, виплачуються за минулий період без обмеження будь-яким строком. При цьому виплата за минулий період проводиться з урахуванням прожиткового мінімуму, затвердженого на момент виплати.

Суми компенсації, що нараховані фізичній особі, яка надає соціальні послуги, та залишилися недоотриманими у зв’язку з її смертю, виплачуються за весь період по місяць (включно), що настає за тим, у якому сталися зміни, членам її сім’ї.

'''''У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму на 1 січня відповідного року, перерахунок розміру компенсації здійснюється без подання заяви фізичною особою, яка надає соціальні послуги.'''''

<big>'''Призначення, виплата та контроль за наданням соціальних послуг фізичними особами'''</big>

Рішення структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської міста обласного значення, районної в місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади про відмову у призначенні компенсації може бути оскаржено в органі виконавчої влади вищого рівня або в суді.

На кожну фізичну особу, яка надає соціальні послуги та отримує компенсацію, відповідним структурним підрозділом формується особова справа, в якій зберігаються матеріали, необхідні для призначення компенсації.

В особовому рахунку, що заповнюється на підставі документів особової справи, фіксуються відомості про виплату компенсації.

Суми компенсації, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку фізичної особи, яка надає соціальні послуги, через подання документів із завідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім’ї, приховування обставин, які впливають на призначення і виплату компенсації тощо, стягуються відповідно до законодавства.

Відрахування надміру виплаченої суми компенсації на підставі рішень відповідних структурних підрозділів проводиться у щомісячному розмірі не більш як 20 відсотків суми виплачуваної компенсації.

Якщо фізична особа, яка надає соціальні послуги, не повернула добровільно надміру виплачені їй суми, вони стягуються в судовому порядку на підставі заяви структурного підрозділу, що призначив компенсацію.

Структурні підрозділи, що призначають та виплачують компенсацію, здійснюють контроль за наданням соціальних послуг фізичними особами, які надають соціальні послуги.
== Див. також ==
* [[Інвалідність та порядок її встановлення]]
* [[Порядок встановлення інвалідності дитини]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]

Файл:Декларація форма.doc

2023-04-25T05:48:23Z

Olena.horodytska:

Наказ №37 від 29.01.2021

Умови призначення, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю

2023-03-24T08:32:24Z

Olena.horodytska:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1533-14&p=1314627761835151 Закон України Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Закон України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text Закон України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF#n181 Постанова Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 792 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 "Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 13 листопада 2001 року № 455 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян"]
*Постанова Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 735 "Про особливості реалізації державної політики у сферах зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час воєнного стану та після його припинення або скасування"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/735-2022-%D0%BF#n35]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0344-20#Te Постанова правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 08 квітня 2020 року № 217 "Про мінімальний розмір допомоги по безробіттю під час карантину"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
07 травня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2220-20#Text від 21 квітня 2022 року № 2220-IX Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану"], яким внесено зміни до З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14#n440 акону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]'','' якими врегульовано питання реєстрації та ведення обліку безробітних під час дії воєнного стану.

Також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/334-2022-п#n2 постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 року № 334 "Деякі питання реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, нарахування та виплати допомоги по безробіттю на період дії воєнного стану"] визначено особливості, з урахуванням яких на період дії воєнного стану здійснюється реєстрація, перереєстрація безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, нарахування та виплата допомоги по безробіттю.

'''Детальніше див.: [[Умови та порядок призначення допомоги по безробіттю під час дії воєнного стану]].'''

Якщо громадянин перебуває на території, де тривають воєнні дії, рекомендуємо телефонувати за день до призначеного прийому на номери «гарячих ліній» Державного та регіональних центрів зайнятості.

Фахівці «гарячої лінії» уточнюють у клієнта таку інформацію:
# центр зайнятості реєстрації;
# прізвище, ім’я, по батькові;
# дату народження;
# номер облікової картки платника податку (за можливості).
Ця інформація передається до центру зайнятості реєстрації особи або ж до центру, який тимчасово обслуговує клієнтів відповідного регіону.

Такий телефонний дзвінок прирівнюється до підтвердження наміру перебування в статусі безробітного. Виплата допомоги по безробіттю буде продовжена.

Єдиний номер "гарячої лінії" Державного центру зайнятості '''0800 33 70 20.''' Сервіс працює з понеділка по четвер із 9:00 до 18:00 та у п’ятницю з 9:00 до 16:45.

[https://www.dcz.gov.ua/storinka/kontakty-oblasnyh-centriv-zaynyatosti '''Контакти обласних центрів зайнятості''']
|}
== Загальні положення ==
Допомога по безробіттю надається застрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.

'''Безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи''' (пункт 2 частини першої статті 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України "Про зайнятість населення"]).

Статусу безробітного може набути:
* особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема за віком, на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;
* особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування]" пенсійного віку та отримує [[Пенсія по інвалідності|пенсію по інвалідності]] або [[Соціальні пенсії|соціальну допомогу]] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"];
* особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була [[Звільнення з роботи у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці|звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці]], зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.
*одинока мати (батько), яка (який) здійснює догляд за дитиною з інвалідністю та один з батьків, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновитель, опікун, піклувальник дитини з інвалідністю підгрупи А, які відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" мають право на призначення надбавки на догляд за дитиною.
Статус безробітного надається зазначеним особам за їх особистою '''заявою''' (у тому числі поданою засобами електронної ідентифікації) у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у [https://www.dcz.gov.ua/ територіальних органах] центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції (Державний центр зайнятості), незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (стаття 43 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України "Про зайнятість населення"]).

'''Детальніше див.:''' [[Реєстрація центром зайнятості безробітних осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні]]
== Куди звертатися ==
Допомога по безробіттю надається громадянам України, які отримали [[Реєстрація центром зайнятості безробітних осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні|статус безробітного]], і призначається [https://www.dcz.gov.ua/ центрами зайнятості] '''з восьмого дня''' після реєстрації безробітного за його особистою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0537-20#n155 заявою] встановленої форми.<blockquote>
'''Під час воєнного стану, допомога по безробіттю призначається з першого дня надання статусу безробітного.'''
</blockquote>Подати заяву на отримання допомоги заявник також може заповнивши заяву на отримання послуги онлайн на [https://diia.gov.ua/services/otrimannya-statusu-bezrobitnogo Порталі Дія].
'''При перебуванні на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії''', статусу безробітного можна набути через Портал Дія (у разі наявності кваліфікованого електронного підпису), вебсайт Державної служби зайнятості www.dcz.gov.ua (розділ "Реєстрація безробітних") або чат-бот (телеграм-канал або вайбер-канал "Державна служба зайнятості").
== Порядок виплати допомоги по безробіттю ==
Рішення про призначення допомоги по безробіттю, розмір і строки виплати, відкладення, скорочення та припинення виплати оформляється наказом керівника центру зайнятості, в якому безробітний зареєстрований та отримує соціальні послуги. Інформація про прийняті рішення вноситься до персональної картки особи. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/735-2022-%D0%BF#n35 пункт 23 Порядку надання допомоги по безробіттю, затвердженого Постановаю Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 735 "Про особливості реалізації державної політики у сферах зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час воєнного стану та після його припинення або скасування"] (далі - Порядок).

Період, за який здійснюється поточне нарахування допомоги по безробіттю, обмежується датою, що передує дню останнього відвідування безробітним центру зайнятості, де він зареєстрований.

Допомога по безробіттю нараховується центрами зайнятості та виплачується через банківські установи в установленому порядку.
== Розмір та тривалість виплати допомоги по безробіттю ==
Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю застрахованим особам не може перевищувати 360 календарних днів (особам передпенсійного віку - не більше 720 календарних днів) протягом двох років з дня її призначення (пункт 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0537-20#Text Порядку]).
Під час дії воєнного стану (пункт 3-3 Розділ VIII ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14#Text Закону України Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття]): тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 90 календарних днів. Безробітним, строк виплати допомоги по безробіттю яких на дату набрання чинності цим Законом перевищує 90 днів, виплата допомоги по безробіттю припиняється через 30 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом; для осіб передпенсійного віку (за рік до досягнення відповідного віку та за наявності необхідного для призначення пенсії за віком страхового стажу, визначених частинами першою - четвертою статті 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування") тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів.
Якщо страховий стаж протягом 12 місяців, що передують місяцю реєстрації особи як безробітної, становить '''не менше ніж сім місяців''', розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду для цієї категорії осіб:

до 3 років - 50 відсотків;

від 3 до 6 років - 55 відсотків;

від 6 до 12 років - 60 відсотків;

від 12 до 18 років - 65 відсотків;

від 18 до 24 років - 70 відсотків;

від 24 до 30 років - 75 відсотків;

понад 30 років - 80 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:

перша половина строку тривалості виплати допомоги по безробіттю - 100 відсотків;

у подальшому - 50 відсотків.

Для особи, страховий стаж якої становить не менше 15 років і яка протягом 15 років, що передували місяцю надання статусу зареєстрованого безробітного, не отримувала допомогу по безробіттю, під час визначення розміру допомоги по безробіттю відсотки до середньої заробітної плати (доходу), встановлені цією частиною, збільшуються на 10 відсоткових пунктів.

Мінімальний розмір допомоги по безробіттю у даному випадку становить '''1800 гривень''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0197-20#Text постанова правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України від 20 лютого 2020 року № 197/34480 "Про мінімальний розмір допомоги по безробіттю"]).

Допомога по безробіттю призначається '''у мінімальному розмірі''' особам, визнаним в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування:
# мають страховий стаж менше семи місяців;
# звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених пунктами [[Звільнення з роботи у разі систематичного невиконання працівником своїх обов'язків без поважних причин|3]], [[Звільнення з роботи за прогул|4]], [[Звільнення з роботи у разі появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння|7]] і [[Звільнення з роботи за вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника|8]] статті 40, статтями 41 і 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України] (далі - КЗпП), а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами;
# молодь, яка закінчила або припинила навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і яка потребує сприяння у працевлаштуванні на перше робоче місце у разі реєстрації в установленому порядку відповідних осіб як безробітних;
# внутрішньо переміщена особа (до отримання документів та відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж допомога по безробіттю);
# працівники та гіг-спеціалісти юридичних осіб, що перебувають у статусі резидента Дія Сіті згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1667-20#Text Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"], після звільнення чи припинення гіг-контракту (стаття 23 [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1533-14&p=1314627761835151 Закону України Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]).
Мінімальний розмір допомоги по безробіттю у даному випадку становить '''650 гривень''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0197-20#Text постанова правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України від 20 лютого 2020 року № 197/34480 "Про мінімальний розмір допомоги по безробіттю"]).
{| class="wikitable"
|+
!УВАГА! Під час дії на території України карантину для осіб, які мають страховий стаж менше 6 місяців або звільнені з роботи з підстав, передбачених пунктами 3, 4, 7 і 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, мінімальний розмір допомоги по безробіттю становитить 1000 гривень.
|}
Допомога по безробіттю за календарний місяць '''не може перевищувати півтора розміру мінімальної заробітної плати''', установленої законом.

'''Увага! Під час дії правового режиму воєнного стану максимальний розмір допомоги по безробіттю не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року (на 2023 рік - 6700 гривень).'''

Виплата допомоги по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за [[Розірвання трудового договору з ініціативи працівника|власним бажанням]] без поважних причин або за угодою сторін, починається з 31-го календарного дня (частина четверта статті 23 [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1533-14&p=1314627761835151 Закону]).
== Відкладення та скорочення виплати допомоги по безробіттю ==
'''Виплата допомоги по безробіттю відкладається:'''

▷ на строк, що дорівнює періоду, протягом якого застрахованій особі відповідно до законів надаються вихідна допомога або інші виплати при звільненні з підприємств, установ та організацій або закінченні строку повноважень за виборною посадою, що забезпечують часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку;

▷ не більше ніж на 1 місяць - особам, які звільнені з підстав, зазначених у пункті 6 частини першої статті 36, пунктах 1, 2 та 6 частини першої статті 40 та пункті 5 частини першої статті 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 КЗпП], унаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (частина третя статті 38 і стаття 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 КЗпП]);

▷ до 6 місяців, протягом яких безробітному відповідно до частини другої статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15#Text Закону України "Про статус депутатів місцевих рад"] виплачується з відповідного місцевого бюджету середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді.

'''Тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на строк 90 календарних днів у разі:'''

◆ звільнення з останнього місця роботи чи служби:
# за власним бажанням без поважних причин (з дня призначення допомоги по безробіттю);
# за згодою сторін або з підстав, передбачених пунктом 7 частини першої статті 36, пунктами 3, 4, 7 та 8 частини першої статті 40, статтями 41 (крім пункту 5) та 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 КЗпП], а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами України, наслідком яких є притягнення особи до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної відповідальності (з 271-го календарного дня, особам передпенсійного віку - з 631 календарного дня після призначення допомоги по безробіттю).
◆ недотримання рекомендацій щодо сприяння у працевлаштуванні, а саме:
# невідвідування безробітним без поважних причин центру зайнятості, в якому він зареєстрований, у визначений і погоджений з ним день та час (з дня невідвідування);
# невідвідування без поважних причин роботодавця упродовж 7 календарних днів відповідно до виданого направлення на працевлаштування на підходящу роботу (з 8-го дня невідвідування роботодавця);
# відмови від проходження професійного навчання у випадках, передбачених частиною другою статті 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text Закону України "Про зайнятість населення"];
# припинення без поважних причин професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням центру зайнятості;
# порушення без поважних причин строку відвідування центру зайнятості після закінчення професійного навчання за направленням центру зайнятості (з дня, призначеного відвідування з урахуванням часу на проїзд, що підтверджується документально);
# невиконання заходів визначених індивідуальним планом працевлаштування.
== Відвідування центру зайнятості ==
Зареєстрований безробітний, який з поважної причини не зміг звернутися до центру зайнятості у строк, установлений кар’єрним радником для відвідування, повинен відвідати центр зайнятості не пізніше ніж у день, що настає після закінчення дії обставин, що склалися у зв’язку з поважною причиною, за умови підтвердження її наявності відповідними документами.

'''Поважними причинами''', наявність яких підтверджена відповідними документами, є хвороба громадянина, смерть членів його сім’ї та родичів, догляд за хворою дитиною віком до 14 років, відвідування лікарні, судових та правоохоронних органів, районних військкоматів, інших державних установ та інші обставини, які унеможливлюють відвідування центру зайнятості.

Дата наступного відвідування зареєстрованим безробітним центру зайнятості, в якому він зареєстрований, встановлюється кар’єрним радником не рідше ніж один раз на 30 календарних днів з урахуванням ситуації, яка склалася на регіональному ринку праці, за погодженням із зареєстрованим безробітним, що зазначається в додатку до персональної картки, та може бути відстрочена більш як на 30 календарних днів у зв’язку з поданням:
* довідки-виклику на сесію та заяви зареєстрованого безробітного про невідвідування центру зайнятості протягом періоду сесії чи захисту дипломної роботи в разі навчання за заочною чи вечірньою формою у закладах освіти не за направленням центру зайнятості (до наступного робочого дня після закінчення сесії чи захисту дипломної роботи з урахуванням часу, необхідного для проїзду від місця навчання);
* повістки про призов на навчальні або перевірочні збори у Збройні Сили відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”] (до наступного робочого дня після закінчення зборів з урахуванням часу, необхідного для проїзду від місця зборів);
* заяви про надання дозволу не відвідувати центр зайнятості у зв’язку із:
# санаторно-курортним лікуванням (для осіб, звільнених з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення), , що підтверджується документом про проходження такого лікування;
# проходженням психологічної реабілітації та професійної адаптації (для осіб, звільнених з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення), що підтверджується документом про проходження такої реабілітації та професійної адаптації;
# оздоровленням та літнім відпочинком дітей віком до 14 років (перерва між відвідуваннями може становити 40 календарних днів один раз протягом календарного року) (пункт 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF#n181 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 792]).
== Припинення та поновлення виплати допомоги по безробіттю ==
'''Виплата допомоги по безробіттю припиняється в разі:'''
* закінчення строку її виплати (з наступного дня після закінчення строку виплати);
* припинення реєстрації безробітного з підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF#n181 Порядком реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 792];
* призначення допомоги по вагітності та пологах (з дня набуття права на допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами відповідно до медичної довідки).
Поновлення виплати та розрахунок залишку допомоги по безробіттю здійснюються в межах дворічного періоду з дня:
* перереєстрації безробітного;
* наступного після закінчення періоду отримання допомоги по вагітності та пологах.
== Див. також ==
* [[Реєстрація центром зайнятості безробітних осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні]]
*[[Умови та порядок призначення допомоги по безробіттю під час дії воєнного стану]]
*[[Умови та порядок призначення допомоги по безробіттю під час карантину]]
* [[Допомога по безробіттю для організації власного бізнесу]]
* [[Отримання внутрішньо переміщеною особою статусу безробітного]]
* [[Порядок та умови отримання ваучера на навчання]]
* [[Працевлаштування та допомога по безробіттю військовослужбовцям]]
[[Категорія: Безробіття]]

Виконання рішення суду про виселення особи

2023-02-24T07:20:47Z

Olena.horodytska: /* Загальні відомості */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України «Про виконавче провадження»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до пункту 5-2 розділу VI "Прикінцеві положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text Закону України "Про іпотеку"] у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія, зокрема статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти) цього Закону.
|}
== Загальні відомості ==
Відповідно до статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон)], виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законі] органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом], іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону,] а також рішеннями, які відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону] підлягають примусовому виконанню.

'''Примусове виселення полягає''' у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від:
*боржника,
*майна боржиника,
*домашніх тварин боржника
'''Примусове виселення також порягає забороні боржнику користуватися цим приміщенням.''' Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі.

Виселення особи підлягає примусовому виконанню на підставі виконавчого листа, який видається судом на підставі судового рішення, яке набрало законної сили. '''Примусове виконання рішення суду про виселення особи покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).'''
{| class="wikitable"
| style="background-color:#98FB98;" |УВАГА! Приватні виконавці не здійснюють примусове виконання рішення про виселення особи.
|}
==Строки виконання==
Виконавчий документ про виселення особи пред’являється для виконання '''з дня, наступного після набрання рішенням законної сили, але не більше, ніж''' '''три роки.'''

У постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець зазначає, що боржнику необхідно виконати рішення суду '''протягом 10 робочих днів.'''

Державний виконавець наступного робочого дня після закінчення 10-денного строку, перевіряє виконання боржником рішення про його виселення.
{| class="wikitable"
|+
!<nowiki>Важливо!!! У разі невиконання боржником рішення про його виселення самостійно державний виконавець виконує його примусово.</nowiki>
|}
== Порядок виконання рішення суду про виселення==
Державний виконавець призначає день і час примусового виселення, про що письмово інформує боржника. Боржник вважається повідомленим про його примусове виселення, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися виселення, чи іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем.

'''Відсутність боржника''', належним чином повідомленого про день і час примусового виселення, під час виконання рішення про виселення боржника '''не є перешкодою для його виселення.'''

Для виконання рішення про примусове виселення боржника державний виконавець здійснює у присутності понятих та за участю працівників поліції, які залучаються на підставі постанови державного виконавця.

У разі, якщо виконання рішення здійснюється за відсутності боржника, державний виконавець зобов’язаний провести опис майна та скласти 2 екземпляри акту опису майна, один з яких під розписку вручити боржнику. Описане майно передається для відповідального зберігання стягувачу або іншій особі, визначеній державним виконавцем. Передане для зберігання майно боржника повертається йому державним виконавцем на підставі акта після відшкодування боржником витрат, пов’язаних із зберіганням такого майна. У разі якщо боржник відмовляється відшкодувати витрати, пов’язані із зберіганням майна, вони компенсуються за рахунок реалізації майна боржника або його частини.

'''Зберігання майна здійснюється протягом не більше двох місяців з дня передачі на зберігання'''. Після закінчення двомісячного строку невитребуване майно реалізується в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом]. Отримані від реалізації такого майна кошти, за вирахуванням понесених витрат, перераховуються боржнику.

У разі якщо майно не було реалізовано, розпорядження ним здійснюється в порядку, встановленому для розпорядження безхазяйним майном.

Про виконання рішення про виселення боржника державний виконавець складає акт, що підписується особами, які брали участь у виконанні рішення про примусове виселення.

У разі якщо особі, яка підлягає виселенню, має бути надано інше житлове приміщення, державний виконавець надсилає органу, який відповідно до судового рішення зобов’язаний надати боржнику інше житлове приміщення, повідомлення про строк виконання рішення про надання такого приміщення. У разі ненадання у визначений строк іншого житлового приміщення державний виконавець складає відповідний акт і звертається до суду з поданням про встановлення порядку подальшого виконання рішення. До вирішення судом зазначеного питання виконавчі дії не проводяться.
{| class="wikitable"
| style="background-color:#98FB98;" |Увага! Якщо боржник перешкоджає виконанню рішення про його виселення, державний виконавець накладає на нього штраф у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України «Про виконавче провадження»]
Відповідно до статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" розмір штрафу для фізичної особи становить 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 гривень), в разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі (3400 гривень) та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
|}
У разі якщо особа самостійно вселилася у приміщення, з якого вона була примусово виселена, повторне її виселення може бути здійснено державним виконавцем на підставі ухвали суду, який прийняв рішення про виселення. Виконавче провадження у такому разі підлягає відновленню за постановою державного виконавця.

__ОБОВ_ЗМІСТ__
[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Користування жилими приміщеннями]]
[[Категорія:Вирішення житлових спорів]]

Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки

2023-01-10T12:04:20Z

Olena.horodytska: /* Умови настання відповідальності */

==Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про страхування"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 "Про Правила дорожнього руху"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0004740-13 Постанова Вищого спеціалізованого суду від 01.03.2013 № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки"]
== Джерело підвищеної небезпеки (поняття та характеристика) ==
'''''Джерелом підвищеної небезпеки''''' є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5543 частина перша статті 1187 ЦК України]).

'''''За характером та механізмом прояву шкідливих властивостей предмети підвищеної небезпеки прийнято поділяти на:'''''
# механічні (автомашини, рухомий склад залізниць, річкові і морські судна, виробничо-механічне обладнання підприємств),
# теплові (обладнання гарячих цехів, паросилові установки з підвищеним тиском тощо);
# електричне (обладнання та інші агрегати енергосистеми, що знаходяться під високою напругою 380 вольт і вище);
# хімічні, отруйні, вибухові і вогненебезпечні речовини (бензин, бензол, газ, ефір, отрути);
# радіоактивні;
# біологічні (дикі тварини, бійцівські, службові собаки тощо).
'''''Ознаки джерела підвищеної небезпеки:'''''
# джерелом підвищеної небезпеки визнається певна діяльність, що здійснюється в процесі експлуатації конкретного об´єкта;
# здійснення діяльності пов´язане з використанням, зберіганням або утриманням деяких засобів, речовин, тварин тощо;
# діяльність створює реальну підвищену небезпеку заподіяння шкоди особі, яка цю діяльність здійснює, та іншим особам;
# непідконтрольність процесу даної діяльності суб´єкту, який її здійснює.
== Особи, які зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки==
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5543 частина друга статті 1187 ЦК України]).

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF пункт 2.2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306]).

Також, положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), але також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.

'''Не вважається особою''', яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, '''і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту)''' із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. При цьому враховується:
* час заподіяння шкоди (чи була заподіяна шкода під час виконання трудових обов’язків, чи в вільний від роботи час);
* правомірність експлуатації (було довірено предмет підвищеної небезпеки працівникові у процесі виконання ним трудових обов'язків або він самовільно неправомірно використовував його у особистих цілях).
'''Фізична чи юридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдану її працівником''' при виконанні трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) чи цивільно-правового договору, '''має право зворотної вимоги (регресу) до такого працівника''' - фактичного завдавача шкоди - у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5543 частина перша статті 1191 ЦК України]).

'''Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом''', механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.

Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
== Умови настання відповідальності ==
'''Шкода''', заподіяна фізичним або юридичним особам джерелом підвищеної небезпеки, '''має бути відшкодована''' організацією чи громадянином, діяльність яких пов'язана з небезпекою для оточення, '''якщо останні не доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.'''

[[Відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди|Майнова відповідальність]] (в тому числі і моральна) за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, повинна наставати як при цілеспрямованому його використанні, так і при мимовільному прояві його шкідливих властивостей (наприклад, у разі заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).
У випадку порушення зобов'язання '''моральна шкода може бути відшкодована лише тоді, коли це встановлено договором або законом''' ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5543 стаття 611 ЦК України]). Зокрема, можливість відшкодування моральної шкоди передбачена у відносинах у сфері [[Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (автоцивілка)|обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів]].
{| class="wikitable"
|+
!УВАГА! Транспортний засіб, який не рухався (зберігався на автостоянці), але спричинив завдання шкоди внаслідок його загоряння через технічну несправність електричної чи паливної системи, слід кваліфікувати як джерело підвищеної небезпеки у розумінні частини першої статті 1187 ЦК України. Транспортний засіб кваліфікується як джерело підвищеної небезпеки не через його можливість рухатись, а через його конструктивні особливості, що зумовлює наявність у власника або особи, яка володіє відповідним транспортним засобом на іншому правовому титулі, обов`язків, що опосередковують необхідність недопущення завдання шкоди іншим особам, (зокрема, необхідність дотримання низки технічних вимог, порушення яких може мати наслідком ймовірне неконтрольоване завдання шкоди) ''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/108238968?fbclid=IwAR1fQUj705kLIFVHSJ0tAl_Ftvl1AOGeevadh0O1BUAsxKyHl77Wsy1l1Hg (Постанова Верховного Суду України від 05.12.2022 року у справі № 214/7462/20)]''
|}

== Звільнення від відповідальності ==
Підстави звільнення особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки підвищеної небезпеки від обов'язку відшкодування
* непереборна сила (непереборною силою визнається надзвичайна або невідворотна за даних умов подія);
* умисел потерпілого. 
'''Під непереборною силою слід розуміти,''' зокрема, надзвичайні або невідворотні за даних умов події ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5543 пункт 1 частини першої статті 263 ЦК України]), тобто ті, які мають зовнішній характер.

'''Під умислом потерпілого слід розуміти''', зокрема, таку його протиправну поведінку, коли потерпілий не лише передбачає, але і бажає або свідомо допускає настання шкідливого результату (наприклад, суїцид).
== Відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки ==
'''Особи, які спільно завдали шкоди,''' тобто завдали неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, '''несуть солідарну відповідальність перед потерпілими''' ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5543 статті 543, 1190 ЦК України]). У такому самому порядку відповідають особи, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, за шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам. 
Спір про відшкодування шкоди, завданої при цьому самим джерелам підвищеної небезпеки кожним із їх володільців перед іншим із них, вирішується за правилами [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5543 статті 1188 ЦК України], а саме:
# шкода, завдана одному з володільців із вини іншого, відшкодовується винним;
# не відшкодовується шкода, завдана володільцю лише з його вини;
# за наявності вини всіх володільців розмір відшкодування визначається судом у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (тобто залежно від ступеня вини кожного);
# у разі відсутності вини володільців у взаємному завданні шкоди жоден із них не має права на відшкодування.
'''Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоду, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їх вини.'''
== Див. додатково ==
* [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
* [[Відшкодування моральної шкоди]]
* [[Відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди]]
* [[Відшкодування шкоди, завданої внаслідок нападу собаки]]
[[Категорія: Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія: Суди‎‎]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]

Отримання внутрішньо переміщеною особою статусу безробітного

2022-12-19T12:09:19Z

Olena.horodytska: /* Розмір допомоги по безробіттю */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1706-18/page Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 792 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/334-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 р. № 334 "Деякі питання реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, нарахування та виплати допомоги по безробіттю на період дії воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/735-2022-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 р. № 735 «Про особливості реалізації державної політики у сферах зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час воєнного стану та після його припинення або скасування»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 13 листопада 2001 року № 455 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0537-20#Text Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 06 квітня 2020 року № 624 "Про затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0197-20#n10 Постанова правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 31 січня 2020 року №211 "Про мінімальний розмір допомоги по безробіттю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0344-20#Te Постанова правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 08 квітня 2020 року №217 "Про мінімальний розмір допомоги по безробіттю під час карантину"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
07 травня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2220-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану» від 21 квітня 2022 року № 2220-IX], яким внесено зміни до З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14#n440 акону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]''(пункт 3-3 розділу VIII "Прикінцеві положення"),'' якими врегульовано питання реєстрації та ведення обліку безробітних під час дії воєнного стану.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/334-2022-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 р. № 334 "Деякі питання реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, нарахування та виплати допомоги по безробіттю на період дії воєнного стану"] установлено, що реєстрація, перереєстрація безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, нарахування та виплата допомоги по безробіттю на період дії воєнного стану здійснюється з урахуванням деяких особливостей.

Зокрема, '''статус безробітного надається''' особі, зазначеній в частині першій статті 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text Закону України “Про зайнятість населення”], '''з першого дня реєстрації''' її у центрі зайнятості за її особистою заявою. Подати заяву можна в електронній формі за допомогою засобів '''Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі – [https://diia.gov.ua портал Дія]'''), у тому числі мобільного додатку Порталу Дія, або за допомогою засобів телекомунікаційного зв’язку.

Подати [https://diia.gov.ua/services/dopomoga-po-bezrobittyu заяву про надання чи поновлення статусу безробітного та заяву про призначення чи поновлення допомоги по безробіттю] можна на [https://diia.gov.ua порталі Дія].

'''Детальніше див.: [[Умови та порядок призначення допомоги по безробіттю під час дії воєнного стану]].'''
|}
== Хто є внутрішньо переміщеними особами ==
'''Внутрішньо переміщеною особою є''' громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру (Закон України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text "Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб"]). Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, Центр надання адміністративних послуг за місцем фактичного проживання, або через портал «Дія» у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Для громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території, реалізація прав на зайнятість, загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття здійснюється відповідно до законодавства України.
== Кому надається допомога по безробіттю ==
'''Допомога по безробіттю надається тільки тим громадянам, хто отримав офіційний статус безробітного.''' Відповідно до ч. 1 ст. 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n410 Закону України «Про зайнятість населення»] '''статус безробітного надається:'''

1) особі працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;

2) особі з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0466-02 законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] та "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю]";

3) особі, молодшій 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.

Статус безробітного надається особам за їх особистою заявою (у тому числі поданою засобами електронної ідентифікації) у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

В період дії воєнного стану виплата допомоги по безробіттю може здійснюватися '''без особистого відвідування безробітним, який перебуває на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії''', територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, '''за умови''' підтвердження безробітним наміру перебування у статусі безробітного будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними, не рідше ніж один раз на 30 календарних днів.
== Надання статусу безробітного ==
Для надання статусу безробітного особа, яка шукає роботу, подає заяву про надання статусу безробітного (у тому числі засобами електронної ідентифікації) до центру зайнятості, який обирає для обслуговування.

Внутрішньо переміщеними особами, а також особами, які під час воєнного стану перебувають на території територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), та мають зареєстроване або задеклароване місце проживання або останнє місце роботи (останній вид зайнятості) на зазначених територіях, '''у разі відсутності документів, що підтверджують факт звільнення''' для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю і соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття''', мають право припинити такий трудовий договір в односторонньому порядку, подавши до центру зайнятості:'''

заяву про припинення трудового договору на ім’я роботодавця, про що центр зайнятості повідомляє роботодавцю (будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними), територіальному органу ДПС та територіальному органу Пенсійного фонду України у порядку інформаційної взаємодії між такими органами. Датою припинення трудового договору є день, що настає за днем подання такої заяви. Форма заяви визначається Державним центром зайнятості.
== Куди звертатися за допомогою по безробіттю ==
Внутрішньо переміщена особа для отримання статусу безробітного звертається до центру зайнятості за місцем проживання із заявою про надання статусу безробітного.

Під час воєнного стану особа, яка перебуває на території територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), може звернутися до будь-якого центру зайнятості будь-якими доступними їй засобами комунікації, у тому числі електронними, із заявою про наданням статусу безробітного.

'''При взятті безробітного на облік, на нього заводиться персональна картка, в якій вказуються особисті дані:'''
* Прізвище, ім’я та по батькові;
* число, місяць і рік народження;
* зареєстроване місце проживання або перебування;
* ІПН або серія та номер паспорта;
* відомості про останнє місце роботи або вид діяльності, підстава для припинення трудових відносин відповідно до запису в трудовій книжці або іншого виду діяльності, що підтверджено документально.
== Основні документи, які необхідно мати при собі: ==
* паспорт;
* довідку про присвоєння ідентифікаційного коду (за наявності);
* трудову книжку (за наявності) або цивільно-правовий договір, або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (відомості електронної трудової книжки);
*військово-обліковий документ для осіб, які звільнилися із строкової військової служби, для військовозобов’язаних осіб під час воєнного стану у зв’язку з мобілізацією;
* документи про освіту або його дублікат (за наявності);
* довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
У разі відсутності під час воєнного стану у внутрішньо переміщених осіб, а також осіб, які перебувають на території територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), документів, необхідних для реєстрації їх як безробітних, центр зайнятості отримує відомості про періоди страхового стажу, трудової діяльності, заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) у:
* Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків;
* Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань;
* реєстрі страхувальників та реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування;
* інформаційній системі ДМС;
* інформаційній системі МВС;
* Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб;
* податковій звітності за останній звітний період чи за IV квартал 2021 р. або річній звітності за 2021 рік.
Форма заяви про надання статусу безробітного затверджується Державним центром зайнятості.

Рішення про надання статусу безробітного чи відмову у наданні такого статусу приймається центром зайнятості не пізніше сьомого календарного дня з дня подання особою, яка шукає роботу, заяви про надання статусу безробітного, а для осіб, які припиняють трудові відносини через центр зайнятості - після припинення трудових відносин.
== Розмір допомоги по безробіттю ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»], грошова допомога призначається з 8-го дня після реєстрації в державній службі зайнятості. Безробітним, які звільнені з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин (стаття 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України]) або за порушення трудової дисципліни, грошові виплати з безробіття нараховуються лише на 91-й день.

'''Важливо!'''

'''Під час воєнного стану, у період проведення заходів, спрямованих на запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, допомога по безробіттю призначається з першого дня надання статусу безробітного.'''

Внутрішньо переміщеній особі в разі відсутності документів та відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж, допомога по безробіттю призначається тривалістю 180 календарних днів протягом двох років з дня її призначення в мінімальному розмірі, що встановлюється правлінням Фонду.

Після надходження таких документів та відомостей рішення про призначення допомоги по безробіттю переглядається відповідно до законодавства.
{| class="wikitable"
|-
! colspan="3" | Розмір допомоги по безробіттю
|-
|'''Страховий стаж''' |||'''Відсоткове співвідношення'''
|-
| до 3 років || 50%
|-
| від 3 до 6 років|| 55%
|-
|від 6 до 12 років
|60%
|-
| 6 10 від до років |від 12 до 18 років|| 65%
|-
|від 18 до 24 років
|70%
|-
|від 24 до 30 років
|75%
|-
|понад 30 років
|80%
|-
|}
Відповідно до українського законодавства загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років. Однак, існує ряд нюансів (зокрема стаття звільнення), які впливають на тривалість надання фінансової допомоги безробітним. Так, періоди грошових виплат з безробіття наступні:
{| class="wikitable"
|+
! colspan="2" |Тривалість виплати допомоги по безробіттю
!
|-
|'''Страховий стаж'''
|'''Строк'''
|'''Строк виплати під час воєнного стану'''
|-
|до 3 років
|180 календарних днів
|не може перевищувати 90 календарних днів
|-
|від 3 до 6 років
|210 календарних днів
|не може перевищувати 90 календарних днів
|-
|від 6 до 12 років
|240 календарних днів
|не може перевищувати 90 календарних днів
|-
|від 12 до 18 років
|270 календарних днів
|не може перевищувати 90 календарних днів
|-
|від 18 до 24 років
|300 календарних днів
|не може перевищувати 90 календарних днів
|-
|від 24 до 30 років
|330 календарних днів
|не може перевищувати 90 календарних днів
|-
|понад 30 років
|360 календарних днів
|не може перевищувати 90 календарних днів
|}
Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:

* перша половина строку тривалості виплати допомоги по безробіттю - 100 відсотків;
* у подальшому - 50 відсотків.

{| class="wikitable"
|+
!Важливо!
!Строк виплати
!Строк виплати під час воєнного стану
|-
|Молодь, яка закінчила або припинила навчання у закладах загальної середньої,
професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти,

звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби

і яка потребує сприяння у працевлаштуванні на перше робоче місце у разі

реєстрації в установленому порядку відповідних осіб як безробітних
|не більше 120 календарних днів
|не може перевищувати 90 календарних днів
|-
|Внутрішньо переміщена особа, яка не має документів,
необхідних для надання статусу безробітного
|не більше 120 календарних днів
|не може перевищувати 90 календарних днів
|-
|Для осіб передпенсійного віку (за два роки до досягнення відповідного віку та за наявності необхідного для призначення пенсії за віком страхового стажу)
|не більше 720 календарних днів
|не може перевищувати 360 календарних днів
|}
'''УВАГА! Безробітним,''' '''строк виплати допомоги по безробіттю яких на 29.10.2022 перевищує 90 днів, виплата допомоги по безробіттю припиняється через 30 календарних днів.'''

===== Виплати по безробіттю у 2022 році: =====
'''Мінімальна''' сума допомоги по безробіттю на 2022 рік:
* 1800 гривень, якщо страховий стаж 7 місяців і більше;
* 1000 гривень, якщо за останні 12 місяців страховий стаж менший 7 місяців.
{| class="wikitable"
|+
! colspan="2" |Максимальний розмір
|-
|'''Мирний час'''
|'''Під час воєнного стану'''
|-
|Допомога по безробіттю не може перевищувати
'''півтора розміру мінімальної заробітної плати''',

установленої законом.
|не може перевищувати '''розміру мінімальної'''
'''заробітної плати''', встановленої законом

на 1 січня календарного року;
|-
|
|
|}
== Скорочення виплати допомоги по безробіттю на строк до 90 календарних днів ==
'''Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0537-20#Text Порядком надання допомоги по безробіттю] тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на строк до 90 календарних днів у разі:'''

1) звільнення з останнього місця роботи чи служби:
* за власним бажанням без поважних причин (з дня призначення допомоги по безробіттю);
* за згодою сторін або з підстав, передбачених пунктом 7 частини першої статті 36, пунктами 3, 4, 7 та 8 частини першої статті 40, статтями 41 (крім пункту 5) та 45 Кодексу законів про працю України, а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами України, наслідком яких є притягнення особи до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної відповідальності (з 271-го календарного дня, особам передпенсійного віку - з 631 календарного дня після призначення допомоги по безробіттю).
2) недотримання письмових індивідуальних рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню, а саме:
*невідвідування безробітним центру зайнятості, в якому він зареєстрований, у визначений і погоджений з ним час (з дня невідвідування);
*невідвідування без поважних причин роботодавця упродовж 7 календарних днів відповідно до виданого направлення на працевлаштування на підходящу роботу (з 8-го дня невідвідування роботодавця);
*відмова від проходження професійного навчання у випадках, передбачених частиною другою статті 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України "Про зайнятість населення"];

* припинення без поважних причин професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням центру зайнятості;
* порушення без поважних причин строку відвідування центру зайнятості після закінчення професійного навчання за направленням центру зайнятості (з дня, призначеного відвідування з урахуванням часу на проїзд, що підтверджується документально);

* невиконання заходів визначених індивідуальним планом працевлаштування
'''Поважними причинами є:'''
* ''хвороба громадянина, ''
* ''смерть членів його сім'ї та родичів, ''
* ''догляд за хворою дитиною віком до 14 років, ''
* ''відвідування закладів охорони здоров’я, судових та правоохоронних органів, військових комісаріатів, інших державних установ''
* ''інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють відвідування центру зайнятості, що підтверджується відповідними документами.''
{| class="wikitable"
|'''''Зверніть увагу!'''''
'''Якщо виплата допомоги по безробіттю скорочується ''за дворічний період її виплати вперше'', то строк скорочення становить ''15 календарних днів'' '''.'''У кожному наступному разі строк скорочення ''збільшується на 15 календарних днів'', але не більше як на 90 календарних днів.'''
|}
== Нарахування виплат по безробіттю в разі невідвідування центру зайнятості з поважних причин ==
Виплата допомоги з безробіттю нараховується та виплачується в межах її загальної тривалості в разі невідвідування центру зайнятості з поважних причин, а саме в разі:
* хвороби безробітного — на підставі довідки довільної форми, виданої в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01 наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 р. № 455]. За дорученням безробітного, який хворіє, оформленим у встановленому порядку, за наявності названої довідки допомога з безробіття може бути одержана іншою особою;
* надання права безробітному за його заявою залишити місце постійного проживання строком не більш як на 30 календарних днів упродовж календарного року для оздоровлення та літнього відпочинку дітей віком до 14 років;
* сесії чи захисту дипломної роботи, якщо безробітний навчається за заочною чи вечірньою формами навчання в навчальних, закладах не за направленням державної служби зайнятості — за наявності довідки-виклику на сесію та заяви безробітного про невідвідування центру зайнятості впродовж цього періоду;
* призову на навчальні (або перевірні) та спеціальні збори у Збройні сили України згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Законом України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу»];
* визнання особою з інвалідністю у період одержання допомоги з безробіття, призначеної відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0821-15 Порядку надання допомоги по безробіттю], у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності.
== Підстави припинення та поновлення виплати по безробіттю ==
Виплата допомоги по безробіттю припиняється в такому разі:
* закінчення строку її виплати (з наступного дня після закінчення строку виплати);
*працевлаштування безробітного;
* працевлаштування за наймом на умовах трудового договору (контракту);
* укладення цивільно-правового договору про виконання робіт (надання послуг);
* забезпечення роботою самостійно;
* призначення виплати грошового забезпечення батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу, прийомним батькам;
* призначення грошової допомогина догляд за особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії закладу закладу охорони здоров'я потребує постійного стороннього нагляду;
* призначення грошової допомоги, компенсації та/або надбавки непрацюючій працездатній особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною з інвалідністю, особою з інвалідністю І групи або особою похилого віку, яка за висновком закладу охорони здоров'я потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку;
*зайняття іншим видом діяльності згідно із статтею 4 Закону України “Про зайнятість населення”
* видання відповідного до законодавства про працю наказу (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі;
* вступу на навчання за денною формо, у тому числі з використанням ваучера;
* призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу;
* набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі безробітного або направлення його за рішенням суду на примусове лікування;
* призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку;
* подання письмової заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
* подання заяви про припиненння реєстрації;
* визнання зареєстрованого безробітнього нездатнимдо трудової діяльності відповідно до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
* призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості;
* встановлення факту виконання зареєстрованим безробітнім оплачуваної роботи (надання послуг);
* припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин;
* відмови безробітного від двох пропозицій підходящої роботи або від двох пропозицій проходження професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, у тому числі осіб, які вперше шукають роботу та не мають професії (спеціальності);
* зняття з обліку за невідвідування без поважних причин державної служби зайнятості 30 і більше календарних днів;
* у разі смерті безробітнього або визнання його за рішенням суду померлим, безвісно відсутнім, недієздатним чи обмежено дієздатним;

* призначення допомоги по вагітності та пологах (з дня набуття права на допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами відповідно до медичної довідки);
* подання зареєстрованим безробітним заяви про бажання отримувати соціальні послуги та виплату матеріального забезпечення на випадок безробіття в іншому центрі зайнятості;
* відмови від виконання суспільно-корисних робіт в умовах воєнного стану, які запроваджуються на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 р. № 753 “Про затвердження Порядку залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану”;
* встановлення факту перебування зареєстрованого безробітного за кордоном понад 30 календарних днів під час воєнного стану;
* видачі клопотання на достроковий вихід на пенсію.
Виплата допомоги по безробіттю припиняється також у разі невідвідування (непідтвердження будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними, наміру перебування у статусі зареєстрованого безробітного) зареєстрованим безробітним без поважних причин центру зайнятості:
* протягом 30 робочих днів з дня, що настає за днем прийняття рішення про таке відвідування, а у період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та під час воєнного стану - з дня, що настає за днем останнього фактичного підтвердження безробітним наміру перебування у статусі безробітного (крім тих, що беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, проходять професійне навчання за направленням центру зайнятості, зайняті працею, пов’язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів, виконують суспільно корисні роботи під час воєнного стану) (реєстрація припиняється з наступного дня після останнього фактичного відвідування центру зайнятості або останнього фактичного підтвердження безробітним наміру перебування у статусі безробітного в центрі зайнятості будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними. Рішення про припинення реєстрації безробітного у такому разі приймається на 31-й робочий день);
* протягом 14 робочих днів з дня припинення участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, закінчення праці, пов’язаної з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів, закінчення строкового трудового договору про виконання суспільно корисних робіт під час воєнного стану (реєстрація припиняється з наступного дня за останнім днем участі особи у громадських та інших роботах тимчасового характеру, праці, пов’язаної з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів, закінчення строкового трудового договору про виконання суспільно корисних робіт під час воєнного стану. Рішення про припинення реєстрації безробітного у такому разі приймається на 15-й робочий день);
* протягом 14 робочих днів з дня закінчення професійного навчання за направленням центру зайнятості (реєстрація припиняється з наступного дня після закінчення професійного навчання за направленням центру зайнятості. Рішення про припинення реєстрації безробітного у такому випадку приймається на 15 робочий день);
* протягом 14 робочих днів з дня закінчення строку дії медичної довідки по вагітності та пологах (реєстрація припиняється з наступного дня після закінчення строку дії медичної довідки по вагітності та пологах. Рішення про припинення реєстрації безробітного у такому випадку приймається на 15 робочий день).
Наявність поважних причин підтверджується відповідними документами.

Під час воєнного стану дія абзацу вимога про припинення виплати у разі невідвідування центру зайнятості не поширюється на осіб, які зареєстровані у центрах на території територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), за умови відвідування ними центру зайнятості (підтвердження наміру перебування у статусі безробітного будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними) протягом 30 календарних днів після припинення або скасування воєнного стану.

Поновлення виплати та розрахунок залишку допомоги по безробіттю здійснюється в межах дворічного періоду з дня:
* перереєстрації безробітньоо;
* подання зареєстрованою безробітньою жінкою заяви про її бажання здійснювати пошук роботи після закінчення терміну отримання допомоги по вагітності та пологах.
Для осіб, попередня реєстрація яких припинена відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF#n169:~:text=%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%2030%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%87%D0%B8%D1%85,%D0%B9%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C)%3B абзацу другого підпункту 2 пункту 30 цього Порядку], перереєстрація в центрі зайнятості можлива не раніше ніж через 90 календарних днів з дня припинення попередньої реєстрації.

Перереєстрація безробітного здійснюється не раніше ніж через 30 календарних днів з дня припинення попередньої реєстрації відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF#n173:~:text=3)%20%D0%B7%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6%20%D0%B7%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83%20%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%20%D0%B0%D0%B1%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%20%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D1%83%2028%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D1%96%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%3B підпункту 3 пункту 30 цього Порядку].
==Корисні посилання==
*[https://www.dcz.gov.ua/ Державна служба зайнятості]
*[https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=14qd4APq5iu-pCebH-hbmpyclTLQpz9Ve&ll=48.87926719732236%2C31.20682397034939&z=6 Мапа працюючих центрів зайнятості]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Умови_призначення,_тривалість_та_розмір_виплати_допомоги_по_безробіттю Умови призначення, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Умови_та_порядок_призначення_допомоги_по_безробіттю_під_час_дії_воєнного_стану?veaction=edit Умови та порядок призначення допомоги по безробіттю під час дії воєнного стану]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Реєстрація_центром_зайнятості_безробітних_осіб,_які_звертаються_за_сприянням_у_працевлаштуванні Реєстрація центром зайнятості безробітних осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні]
{| class="wikitable"
|+
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Безробіття]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Отримання внутрішньо переміщеною особою статусу безробітного

2022-12-19T09:49:58Z

Olena.horodytska:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1706-18/page Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 792 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/334-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 р. № 334 "Деякі питання реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, нарахування та виплати допомоги по безробіттю на період дії воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/735-2022-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 р. № 735 «Про особливості реалізації державної політики у сферах зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час воєнного стану та після його припинення або скасування»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 13 листопада 2001 року № 455 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0537-20#Text Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 06 квітня 2020 року № 624 "Про затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0197-20#n10 Постанова правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 31 січня 2020 року №211 "Про мінімальний розмір допомоги по безробіттю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0344-20#Te Постанова правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 08 квітня 2020 року №217 "Про мінімальний розмір допомоги по безробіттю під час карантину"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
07 травня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2220-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану» від 21 квітня 2022 року № 2220-IX], яким внесено зміни до З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14#n440 акону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]''(пункт 3-3 розділу VIII "Прикінцеві положення"),'' якими врегульовано питання реєстрації та ведення обліку безробітних під час дії воєнного стану.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/334-2022-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 р. № 334 "Деякі питання реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, нарахування та виплати допомоги по безробіттю на період дії воєнного стану"] установлено, що реєстрація, перереєстрація безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, нарахування та виплата допомоги по безробіттю на період дії воєнного стану здійснюється з урахуванням деяких особливостей.

Зокрема, '''статус безробітного надається''' особі, зазначеній в частині першій статті 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text Закону України “Про зайнятість населення”], '''з першого дня реєстрації''' її у центрі зайнятості за її особистою заявою. Подати заяву можна в електронній формі за допомогою засобів '''Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі – [https://diia.gov.ua портал Дія]'''), у тому числі мобільного додатку Порталу Дія, або за допомогою засобів телекомунікаційного зв’язку.

Подати [https://diia.gov.ua/services/dopomoga-po-bezrobittyu заяву про надання чи поновлення статусу безробітного та заяву про призначення чи поновлення допомоги по безробіттю] можна на [https://diia.gov.ua порталі Дія].

'''Детальніше див.: [[Умови та порядок призначення допомоги по безробіттю під час дії воєнного стану]].'''
|}
== Хто є внутрішньо переміщеними особами ==
'''Внутрішньо переміщеною особою є''' громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру (Закон України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text "Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб"]). Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, Центр надання адміністративних послуг за місцем фактичного проживання, або через портал «Дія» у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Для громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території, реалізація прав на зайнятість, загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття здійснюється відповідно до законодавства України.
== Кому надається допомога по безробіттю ==
'''Допомога по безробіттю надається тільки тим громадянам, хто отримав офіційний статус безробітного.''' Відповідно до ч. 1 ст. 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n410 Закону України «Про зайнятість населення»] '''статус безробітного надається:'''

1) особі працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;

2) особі з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0466-02 законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] та "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю]";

3) особі, молодшій 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.

Статус безробітного надається особам за їх особистою заявою (у тому числі поданою засобами електронної ідентифікації) у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

В період дії воєнного стану виплата допомоги по безробіттю може здійснюватися '''без особистого відвідування безробітним, який перебуває на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії''', територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, '''за умови''' підтвердження безробітним наміру перебування у статусі безробітного будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними, не рідше ніж один раз на 30 календарних днів.
== Надання статусу безробітного ==
Для надання статусу безробітного особа, яка шукає роботу, подає заяву про надання статусу безробітного (у тому числі засобами електронної ідентифікації) до центру зайнятості, який обирає для обслуговування.

Внутрішньо переміщеними особами, а також особами, які під час воєнного стану перебувають на території територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), та мають зареєстроване або задеклароване місце проживання або останнє місце роботи (останній вид зайнятості) на зазначених територіях, '''у разі відсутності документів, що підтверджують факт звільнення''' для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю і соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття''', мають право припинити такий трудовий договір в односторонньому порядку, подавши до центру зайнятості:'''

заяву про припинення трудового договору на ім’я роботодавця, про що центр зайнятості повідомляє роботодавцю (будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними), територіальному органу ДПС та територіальному органу Пенсійного фонду України у порядку інформаційної взаємодії між такими органами. Датою припинення трудового договору є день, що настає за днем подання такої заяви. Форма заяви визначається Державним центром зайнятості.
== Куди звертатися за допомогою по безробіттю ==
Внутрішньо переміщена особа для отримання статусу безробітного звертається до центру зайнятості за місцем проживання із заявою про надання статусу безробітного.

Під час воєнного стану особа, яка перебуває на території територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), може звернутися до будь-якого центру зайнятості будь-якими доступними їй засобами комунікації, у тому числі електронними, із заявою про наданням статусу безробітного.

'''При взятті безробітного на облік, на нього заводиться персональна картка, в якій вказуються особисті дані:'''
* Прізвище, ім’я та по батькові;
* число, місяць і рік народження;
* зареєстроване місце проживання або перебування;
* ІПН або серія та номер паспорта;
* відомості про останнє місце роботи або вид діяльності, підстава для припинення трудових відносин відповідно до запису в трудовій книжці або іншого виду діяльності, що підтверджено документально.
== Основні документи, які необхідно мати при собі: ==
* паспорт;
* довідку про присвоєння ідентифікаційного коду (за наявності);
* трудову книжку (за наявності) або цивільно-правовий договір, або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (відомості електронної трудової книжки);
*військово-обліковий документ для осіб, які звільнилися із строкової військової служби, для військовозобов’язаних осіб під час воєнного стану у зв’язку з мобілізацією;
* документи про освіту або його дублікат (за наявності);
* довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
У разі відсутності під час воєнного стану у внутрішньо переміщених осіб, а також осіб, які перебувають на території територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), документів, необхідних для реєстрації їх як безробітних, центр зайнятості отримує відомості про періоди страхового стажу, трудової діяльності, заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) у:
* Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків;
* Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань;
* реєстрі страхувальників та реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування;
* інформаційній системі ДМС;
* інформаційній системі МВС;
* Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб;
* податковій звітності за останній звітний період чи за IV квартал 2021 р. або річній звітності за 2021 рік.
Форма заяви про надання статусу безробітного затверджується Державним центром зайнятості.

Рішення про надання статусу безробітного чи відмову у наданні такого статусу приймається центром зайнятості не пізніше сьомого календарного дня з дня подання особою, яка шукає роботу, заяви про надання статусу безробітного, а для осіб, які припиняють трудові відносини через центр зайнятості - після припинення трудових відносин.
== Розмір допомоги по безробіттю ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»], грошова допомога призначається з 8-го дня після реєстрації в державній службі зайнятості. Безробітним, які звільнені з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин (стаття 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України]) або за порушення трудової дисципліни, грошові виплати з безробіття нараховуються лише на 91-й день.

'''Важливо!'''

'''Під час воєнного стану, у період проведення заходів, спрямованих на запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, допомога по безробіттю призначається з першого дня надання статусу безробітного.'''

Внутрішньо переміщеній особі в разі відсутності документів та відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж, допомога по безробіттю призначається тривалістю 180 календарних днів протягом двох років з дня її призначення в мінімальному розмірі, що встановлюється правлінням Фонду.

Після надходження таких документів та відомостей рішення про призначення допомоги по безробіттю переглядається відповідно до законодавства.
{| class="wikitable"
|-
! colspan="3" | Розмір допомоги по безробіттю
|-
|'''Страховий стаж''' |||'''Відсоткове співвідношення'''
|-
| до 3 років || 50%
|-
| від 3 до 6 років|| 55%
|-
|від 6 до 12 років
|60%
|-
| 6 10 від до років |від 12 до 18 років|| 65%
|-
|від 18 до 24 років
|70%
|-
|від 24 до 30 років
|75%
|-
|понад 30 років
|80%
|-
|}
Відповідно до українського законодавства загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років. Однак, існує ряд нюансів (зокрема стаття звільнення), які впливають на тривалість надання фінансової допомоги безробітним. Так, періоди грошових виплат з безробіття наступні:
* '''720 днів''' – для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію)
* '''360 днів''' – стандартна тривалість виплат для більшості непрацюючих громадян
* '''270 днів''' – при звільненні з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, за згодою сторін, а також по пунктах 3, 4, 7, 8 статті 40 і статтями 41 і 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України]
* '''180 днів''' – для переселенців, а також молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася зі строкової військової служби
'''Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:'''
* перші 90 календарних днів — 100%,
* упродовж наступних 90 календарних днів — 80%;
* у подальшому — 70%. 
===== Виплати по безробіттю у 2022 році: =====
'''Максимальна''' сума допомоги по безробіттю на 2022 рік:
* з 01.01.2022 — 9924 гривень
* з 01.07.2022 — 10400 гривень
* з 01.12.2022 — 10736 гривень
'''Мінімальна''' сума допомоги по безробіттю на 2022 рік:
* 1800 гривень, якщо страховий стаж 6 місяців і більше;
* 650 гривень, якщо за останні 12 місяців страховий стаж менший 6 місяців.
{| class="wikitable"
|-
! Категорія осіб !! Розмір допомоги
|-
|тимчасово непрацездатні внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, перебувають у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій ||650 грн
|-
|застраховані особи у разі:
* ''тимчасової непрацездатності на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві; ''
* ''необхідності догляду за хворою дитиною;''

* ''необхідності догляду за хворим членом сім’ї;''

* ''догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;''
* ''карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби;''

* ''на період перебування у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій;''

* ''тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу;''

* ''протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства;''

* ''перебування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм''
|| 1800 грн
|}
{| class="wikitable"
|-
!ВАЖЛИВО! '''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0344-20#Text постанови від 08.04.2020 № 217 "Про мінімальний розмір допомоги по безробіттю на період карантину"] на період дії карантину та протягом 30 календарних днів після його закінчення мінімальний розмір допомоги по безробіттю становить 1000 гривень.'''
|}
Допомога по безробіттю за календарний місяць не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на відповідний рік, і не може бути меншою від мінімального розміру, установленого правлінням Фонду.

Якщо на восьмий день з дати реєстрації безробітного, що є застрахованою особою, відсутні дані в повному обсязі для обчислення страхового стажу та середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), допомога по безробіттю призначається в мінімальному розмірі, що встановлюється правлінням Фонду.

Після надходження необхідних даних про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру, а в разі відсутності даних для військовослужбовців - після подання особою документів з військового комісаріату, де така особа перебувала на обліку, військової частини або органів, де проходила службу, здійснюється перерахунок виплати допомоги по безробіттю з дня її призначення. У разі припинення реєстрації безробітного перерахунок може здійснюватися за заявою особи.
== Скорочення виплати допомоги по безробіттю на строк до 90 календарних днів ==
'''Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0537-20#Text Порядком надання допомоги по безробіттю] тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на строк до 90 календарних днів у разі:'''

1) звільнення з останнього місця роботи чи служби:
* за власним бажанням без поважних причин (з дня призначення допомоги по безробіттю);
* за згодою сторін або з підстав, передбачених пунктом 7 частини першої статті 36, пунктами 3, 4, 7 та 8 частини першої статті 40, статтями 41 (крім пункту 5) та 45 Кодексу законів про працю України, а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами України, наслідком яких є притягнення особи до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної відповідальності (з 271-го календарного дня, особам передпенсійного віку - з 631 календарного дня після призначення допомоги по безробіттю).
2) недотримання письмових індивідуальних рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню, а саме:
*невідвідування безробітним центру зайнятості, в якому він зареєстрований, у визначений і погоджений з ним час (з дня невідвідування);
*невідвідування без поважних причин роботодавця упродовж 7 календарних днів відповідно до виданого направлення на працевлаштування на підходящу роботу (з 8-го дня невідвідування роботодавця);
*відмова від проходження професійного навчання у випадках, передбачених частиною другою статті 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України "Про зайнятість населення"];

* припинення без поважних причин професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням центру зайнятості;
* порушення без поважних причин строку відвідування центру зайнятості після закінчення професійного навчання за направленням центру зайнятості (з дня, призначеного відвідування з урахуванням часу на проїзд, що підтверджується документально);

* невиконання заходів визначених індивідуальним планом працевлаштування
'''Поважними причинами є:'''
* ''хвороба громадянина, ''
* ''смерть членів його сім'ї та родичів, ''
* ''догляд за хворою дитиною віком до 14 років, ''
* ''відвідування закладів охорони здоров’я, судових та правоохоронних органів, військових комісаріатів, інших державних установ''
* ''інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють відвідування центру зайнятості, що підтверджується відповідними документами.''
{| class="wikitable"
|'''''Зверніть увагу!'''''
'''Якщо виплата допомоги по безробіттю скорочується ''за дворічний період її виплати вперше'', то строк скорочення становить ''15 календарних днів'' '''.'''У кожному наступному разі строк скорочення ''збільшується на 15 календарних днів'', але не більше як на 90 календарних днів.'''
|}
== Нарахування виплат по безробіттю в разі невідвідування центру зайнятості з поважних причин ==
Виплата допомоги з безробіттю нараховується та виплачується в межах її загальної тривалості в разі невідвідування центру зайнятості з поважних причин, а саме в разі:
* хвороби безробітного — на підставі довідки довільної форми, виданої в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01 наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 р. № 455]. За дорученням безробітного, який хворіє, оформленим у встановленому порядку, за наявності названої довідки допомога з безробіття може бути одержана іншою особою;
* надання права безробітному за його заявою залишити місце постійного проживання строком не більш як на 30 календарних днів упродовж календарного року для оздоровлення та літнього відпочинку дітей віком до 14 років;
* сесії чи захисту дипломної роботи, якщо безробітний навчається за заочною чи вечірньою формами навчання в навчальних, закладах не за направленням державної служби зайнятості — за наявності довідки-виклику на сесію та заяви безробітного про невідвідування центру зайнятості впродовж цього періоду;
* призову на навчальні (або перевірні) та спеціальні збори у Збройні сили України згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Законом України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу»];
* визнання особою з інвалідністю у період одержання допомоги з безробіття, призначеної відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0821-15 Порядку надання допомоги по безробіттю], у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності.
== Підстави припинення та поновлення виплати по безробіттю ==
Виплата допомоги по безробіттю припиняється в такому разі:
* закінчення строку її виплати (з наступного дня після закінчення строку виплати);
*працевлаштування безробітного;
* працевлаштування за наймом на умовах трудового договору (контракту);
* укладення цивільно-правового договору про виконання робіт (надання послуг);
* забезпечення роботою самостійно;
* призначення виплати грошового забезпечення батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу, прийомним батькам;
* призначення грошової допомогина догляд за особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії закладу закладу охорони здоров'я потребує постійного стороннього нагляду;
* призначення грошової допомоги, компенсації та/або надбавки непрацюючій працездатній особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною з інвалідністю, особою з інвалідністю І групи або особою похилого віку, яка за висновком закладу охорони здоров'я потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку;
*зайняття іншим видом діяльності згідно із статтею 4 Закону України “Про зайнятість населення”
* видання відповідного до законодавства про працю наказу (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі;
* вступу на навчання за денною формо, у тому числі з використанням ваучера;
* призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу;
* набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі безробітного або направлення його за рішенням суду на примусове лікування;
* призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку;
* подання письмової заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
* подання заяви про припиненння реєстрації;
* визнання зареєстрованого безробітнього нездатнимдо трудової діяльності відповідно до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
* призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості;
* встановлення факту виконання зареєстрованим безробітнім оплачуваної роботи (надання послуг);
* припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин;
* відмови безробітного від двох пропозицій підходящої роботи або від двох пропозицій проходження професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, у тому числі осіб, які вперше шукають роботу та не мають професії (спеціальності);
* зняття з обліку за невідвідування без поважних причин державної служби зайнятості 30 і більше календарних днів;
* у разі смерті безробітнього або визнання його за рішенням суду померлим, безвісно відсутнім, недієздатним чи обмежено дієздатним;

* призначення допомоги по вагітності та пологах (з дня набуття права на допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами відповідно до медичної довідки);
* подання зареєстрованим безробітним заяви про бажання отримувати соціальні послуги та виплату матеріального забезпечення на випадок безробіття в іншому центрі зайнятості;
* відмови від виконання суспільно-корисних робіт в умовах воєнного стану, які запроваджуються на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 р. № 753 “Про затвердження Порядку залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану”;
* встановлення факту перебування зареєстрованого безробітного за кордоном понад 30 календарних днів під час воєнного стану;
* видачі клопотання на достроковий вихід на пенсію.
Виплата допомоги по безробіттю припиняється також у разі невідвідування (непідтвердження будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними, наміру перебування у статусі зареєстрованого безробітного) зареєстрованим безробітним без поважних причин центру зайнятості:
* протягом 30 робочих днів з дня, що настає за днем прийняття рішення про таке відвідування, а у період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та під час воєнного стану - з дня, що настає за днем останнього фактичного підтвердження безробітним наміру перебування у статусі безробітного (крім тих, що беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, проходять професійне навчання за направленням центру зайнятості, зайняті працею, пов’язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів, виконують суспільно корисні роботи під час воєнного стану) (реєстрація припиняється з наступного дня після останнього фактичного відвідування центру зайнятості або останнього фактичного підтвердження безробітним наміру перебування у статусі безробітного в центрі зайнятості будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними. Рішення про припинення реєстрації безробітного у такому разі приймається на 31-й робочий день);
* протягом 14 робочих днів з дня припинення участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, закінчення праці, пов’язаної з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів, закінчення строкового трудового договору про виконання суспільно корисних робіт під час воєнного стану (реєстрація припиняється з наступного дня за останнім днем участі особи у громадських та інших роботах тимчасового характеру, праці, пов’язаної з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів, закінчення строкового трудового договору про виконання суспільно корисних робіт під час воєнного стану. Рішення про припинення реєстрації безробітного у такому разі приймається на 15-й робочий день);
* протягом 14 робочих днів з дня закінчення професійного навчання за направленням центру зайнятості (реєстрація припиняється з наступного дня після закінчення професійного навчання за направленням центру зайнятості. Рішення про припинення реєстрації безробітного у такому випадку приймається на 15 робочий день);
* протягом 14 робочих днів з дня закінчення строку дії медичної довідки по вагітності та пологах (реєстрація припиняється з наступного дня після закінчення строку дії медичної довідки по вагітності та пологах. Рішення про припинення реєстрації безробітного у такому випадку приймається на 15 робочий день).
Наявність поважних причин підтверджується відповідними документами.

Під час воєнного стану дія абзацу вимога про припинення виплати у разі невідвідування центру зайнятості не поширюється на осіб, які зареєстровані у центрах на території територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), за умови відвідування ними центру зайнятості (підтвердження наміру перебування у статусі безробітного будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними) протягом 30 календарних днів після припинення або скасування воєнного стану.

Поновлення виплати та розрахунок залишку допомоги по безробіттю здійснюється в межах дворічного періоду з дня:
* перереєстрації безробітньоо;
* подання зареєстрованою безробітньою жінкою заяви про її бажання здійснювати пошук роботи після закінчення терміну отримання допомоги по вагітності та пологах.
Для осіб, попередня реєстрація яких припинена відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF#n169:~:text=%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%2030%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%87%D0%B8%D1%85,%D0%B9%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C)%3B абзацу другого підпункту 2 пункту 30 цього Порядку], перереєстрація в центрі зайнятості можлива не раніше ніж через 90 календарних днів з дня припинення попередньої реєстрації.

Перереєстрація безробітного здійснюється не раніше ніж через 30 календарних днів з дня припинення попередньої реєстрації відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF#n173:~:text=3)%20%D0%B7%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6%20%D0%B7%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83%20%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%20%D0%B0%D0%B1%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%20%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D1%83%2028%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D1%96%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%3B підпункту 3 пункту 30 цього Порядку].
==Корисні посилання==
*[https://www.dcz.gov.ua/ Державна служба зайнятості]
*[https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=14qd4APq5iu-pCebH-hbmpyclTLQpz9Ve&ll=48.87926719732236%2C31.20682397034939&z=6 Мапа працюючих центрів зайнятості]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Умови_призначення,_тривалість_та_розмір_виплати_допомоги_по_безробіттю Умови призначення, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Умови_та_порядок_призначення_допомоги_по_безробіттю_під_час_дії_воєнного_стану?veaction=edit Умови та порядок призначення допомоги по безробіттю під час дії воєнного стану]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Реєстрація_центром_зайнятості_безробітних_осіб,_які_звертаються_за_сприянням_у_працевлаштуванні Реєстрація центром зайнятості безробітних осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні]
{| class="wikitable"
|+
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Безробіття]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану

2022-12-06T12:26:02Z

Olena.horodytska:

==Нормативна база==
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/921-2016-%D0%BF Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року № 921]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/194-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 року № 194 "Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану"]
* [https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=d9d94a08-38ec-43d3-bc4b-a9515d562d96&title=ListMinekonomikiVid08-03-2022-2714-20-9420-03-SchodoOrganizatsiiBroniuvanniaViiskovozoboviazanikhZaOrganamiDerzhavnoiVladi-InshimiDerzhavnimiOrganami-ATakozhPidprimstvami-Ustanovami-Organizatsiiami-YakiZadovolniaiutPotrebiZbroinikhSil-InshikhViiskovikhFormuvan-NaselenniaVUmovakhPravovogoRezhimuVonnogoStanu Лист Мінекономіки від 08.03.2022 № 2714-20/9420-03 «Щодо організації бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями, які задовольняють потреби збройних сил, інших військових формувань, населення в умовах правового режиму воєнного стану»]
{| class="wikitable sortable"
| style="background-color:#98FB98;" |[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1259-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 04.11.2022 №1259] передбачає продовження строку відстрочки від мобілізації.
Так, строки дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, наданих військовозобов’язаним відповідними рішеннями Міністерства економіки згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/194-2022-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 року № 194 “Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану]”, які не закінчилися на день набрання чинності цією постановою, продовжуються автоматично на '''два місяці.'''
|}
==Загальні положення==
Бронювання військовозобов’язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період (стаття 24 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"] ).

Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють:
# в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;
# на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
# на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань;
# на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Військовозобов’язані, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n461 частині першій] цієї статті, не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві.

Порядок та організація бронювання, переліки посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Під час дії воєнного стану бронювання військовозобов’язаних може також здійснюватися за списком військовозобов’язаних, поданим у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку відповідним органом державної влади, іншим державним органом, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією, зазначеними в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n461 частині першій] цієї статті.

З питань, що пов'язані з бронюванням військовозобов'язаних за підприємствами, останні звертаються до міністерств, відомств, обласних державних адміністрацій та до військових комісаріатів за місцем знаходження підприємств.

В умовах правового режиму воєнного стану бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями, які задовольняють потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення, здійснюється у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/194-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 року № 194 "Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану"] (далі - постанова).

'''Важливо!''' Не підлягають бронюванню у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/194-2022-%D0%BF#top постановою], військовозобов'язані, які мають посвідчення про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час, тобто військовозобов'язані, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями відповідно до Переліків посад і професій військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 року № 493 (із змінами).

'''Увага!''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1002-2022-п#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 2022 року № 1002] внесено зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 03 березня 2022 року № 194 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану», а саме:

Строк дії відстрочки може бути продовжений на строк до двох місяців на підставі обґрунтованого подання органу державної влади, іншого державного органу, яке не потребує погодження Міністерства оборони, якщо вони були надані. Міністерство економіки розглядає пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних, приймає відповідне рішення та надсилає його копію Міноборони, а також Мінагрополітики.

Мінагрополітики, отримавши наказ Мінекономіки щодо бронювання військовозобов’язаних, формує пакет документів та надсилає його підприємству, установі чи організації (далі – підприємству).

У пакет документів входить:
*лист Міноборони щодо погодження пропозицій на бронювання військовозобов’язаних працівників підприємства;
*лист та наказ Мінекономіки, де зазначено підприємство, за пропозиціями якого бронюються відповідні працівники.
Отримавши документи, підприємство має право сформувати Витяг, завірити його підписом керівника та печаткою, та надати працівнику для оформлення бронювання у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
==Подання пропозицій для бронювання працівників==
⇒ Підприємства, установи і організації надсилають '''пропозиції щодо бронювання''' військовозобов'язаних, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/194-2022-%D0%BF#top установленої форми] до органів державної влади, інших державних органів за відповідною сферою управління, галуззю національної економіки для проведення аналізу та узагальнення.
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' Відповідно до [https://wiki.legalaid.gov.ua/images/5/55/%D0%A9%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%9C%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8.pdf листа Міністерства оборони України від 11 березня 2022 року № 220/1469] Головнокомандувачем Збройних Сил України прийнято рішення щодо заборони бронювання військовозобов'язаних, які мають нижчезазначені дефіцитні для Збройних Сил України військово-облікові спеціальності:
рядового, сержантського та старшинського складу:
*003, 004, 008, 015, 016, 019, 021, 028, 029, 034, 035, 036, 037, 039, 047, 048, 054, 055, 058, 065, 069, 070, 071, 072, 110, 113, 117, 118, 121, 122, 123, 124, 125, 126, 133, 134, 135, 136, 137, 139, 140, 143,144, 145, 146, 147, 153, 163, 178, 183, 184, 210, 216, 220, 221, 223, 225, 233, 234, 245, 248, 250, 251, 260, 261, 262, 265, 267, 307, 320, 323, 326, 333, 340, 379, 381, 382, 383, 403, 420, 460, 474, 500, 501, 502, 503, 507, 525, 527, 528, 530, 531, 538, 543, 544, 549, 550, 554, 569;
*офіцерського складу за групами ВОС: 02, 03, 04, 06, 07, 08, 09, 10, 12, 14, 34, 44, 46, 47, 49, 50, 52, 53, 54, 70, 90.
|}
⇒ Органи державної влади, інші державні органи подають Міністерству економіки погоджені Міністерством оборони '''пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних''' у відповідних сферах управління, галузях національної економіки, на підприємствах, в установах і організаціях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/194-2022-%D0%BF#Text за встановленою формою] в друкованій формі та/або в електронній формі з відповідним обґрунтуванням (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/194-2022-%D0%BF#Text Постанови]).

Відповідно до [https://wiki.legalaid.gov.ua/images/b/b4/%D0%A9%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B2_%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D0%BC%D1%83_%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83_%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%9C%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B8.pdf листа Міністерства економіки України 08 березня 2022 року № 2714-20/9420-03 "Щодо організації бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану"] у разі включення до пропозицій військовозобов'язаних працівників підприємств, установ і організацій необхідно додавати належне '''обґрунтування''' щодо виконання таким підприємством, установою, організацією завдань із задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, населення з відповідним підтвердженням (прийняте рішення Уряду, обласних, Київської військових адміністрацій, укладений договір тощо).

⇒ Міністерство економіки узагальнює подані органами державної влади, іншими державними органами пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних і протягом одного робочого дня приймає відповідне рішення та надсилає його копію Міністерству оборони, а також зазначеним органам.

У рішенні Міністерства економіки зазначається строк дії відстрочки, який '''не може перевищувати шість місяців'''.
{| class="wikitable"
|[https://www.me.gov.ua/Ascod/List '''Список наказів Міністерства економіки України щодо бронювання військовозобов'язаних на підприємствах, установах, організаціях''']
|}
⇒ З метою підтвердження надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час орган державної влади, інший державний орган видає військовозобов’язаному '''витяг з наказу Міністерства економіки'''.

⇒ Міністерство оборони організовує через Генеральний штаб Збройних Сил доведення в одноденний строк до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки витягів з наказів Міністерства економіки.

Відповідно до [https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=d9d94a08-38ec-43d3-bc4b-a9515d562d96&title=ListMinekonomikiVid08-03-2022-2714-20-9420-03-SchodoOrganizatsiiBroniuvanniaViiskovozoboviazanikhZaOrganamiDerzhavnoiVladi-InshimiDerzhavnimiOrganami-ATakozhPidprimstvami-Ustanovami-Organizatsiiami-YakiZadovolniaiutPotrebiZbroinikhSil-InshikhViiskovikhFormuvan-NaselenniaVUmovakhPravovogoRezhimuVonnogoStanu Листа Мінекономіки від 08.03.2022 № 2714-20/9420-03 «Щодо організації бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями, які задовольняють потреби збройних сил, інших військових формувань, населення в умовах правового режиму воєнного стану»,] пропозиції щодо бронювання військовозобов'язаних, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час (далі - Пропозиції), подаються виключно органами державної влади, іншими державними органами до Мінекономіки за формою, визначеною постановою (додаток 1 до [https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-bronyuvannya-vijskovozobovyazanih-v-umovah-pravovogo-rezhimu-voyennogo-stanu-194 Постанови]).

'''Пропозиції органів державної влади, інших державних органів щодо бронювання військовозобов'язаних не розглядатимуться Міністерством економіки у разі:'''
* відсутності погодження Пропозицій Міністерством оборони;
* невідповідності поданих Пропозицій формі, визначеній додатком 1 до [https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-bronyuvannya-vijskovozobovyazanih-v-umovah-pravovogo-rezhimu-voyennogo-stanu-194 Постанови];
*відсутності даних у відповідних графах Пропозицій.
'''Підстави для аналювання відстрочки:'''
#закінчення строку її дії;
#завершення виконання або скасування завдання підприємству, установі, організації щодо задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, населення;
#ліквідації органу державної влади, іншого державного органу, підприємства, установи, організації;
#звільнення військовозобов’язаного з органу державної влади, іншого державного органу, підприємства, установи, організації (пункт 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/194-2022-%D0%BF#Text Постанови]).
У разі наявності однієї з трьох останніх підстав анулювання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час здійснюється шляхом прийняття в одноденний строк рішення Міністерства економіки на підставі обґрунтованого подання органу державної влади, іншого державного органу та надсилання його копії Міністерству оборони, а також зазначеним органам.
==Див. також==
*[[Військовий облік та бронювання військовозобов'язаних і призовників в державних установах, на підприємствах, організаціях]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Приватизація земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян

2022-11-21T09:22:44Z

Olena.horodytska: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]"
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/paran249#n249 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру]"
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text підпункту 5 пункту 27 '''розділу IX Земельного кодексу України''']''',''' '''у період дії воєнного стану в Україні''' або окремих її місцевостях, в межах України або окремої її місцевості, у якій введено воєнний стан '''безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність,''' надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації '''забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом".
|}
== Хто може звернутись ==
Громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, '''подає клопотання''' '''до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування,''' що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text 122 Земельного кодексу України.]
До клопотання додається розроблена відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закону України "Про землеустрій"] технічна документація із землеустрою щодо [[Встановлення меж земельної ділянки|встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)]], '''що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (частина перша статті 118 Земельного кодексу України ).]
== Розмір земельної ділянки, що може бути приватизована ==
Незалежно від розміру земельної ділянки, якою фактично користується громадянин, по спрощеній процедурі він може приватизувати у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 стаття 121 Земельного кодексу України]).
== Підготовка документів для приватизації ==
=== 1. Виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)===
==== Куди звертатися? ====
Перш за все, для оформлення права власності на земельну ділянку необхідно замовити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (далі - технічна документація). Розробником технічної документації, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 статті 26 Закону України "Про землеустрій"] можуть бути:
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Процедура виготовлення технічної документації передбачає виїзд інженера-геодезиста зі спеціальним обладнанням для проведення кадастрової зйомки і встановлення межі поділу земельної ділянки в натурі.

'''За результатами проведених робіт замовнику видається:'''
* технічна документація на земельну ділянку;
* диск з технічною документацією у електронній формі та документом, що містить відомості про результати робіт із землеустрою, які підлягають внесенню до [https://e.land.gov.ua/auth_select Державного земельного кадастру].
'''Розробники документації''' від імені замовника '''подають документацію із землеустрою''' '''до''' територіального органу '''[https://land.gov.ua/index.php/terorhany/ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр)]''', для внесення відомостей '''до Державного земельного кадастру''', якщо інше не встановлено договором (стаття 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 Закону України «Про землеустрій»]).
==== Вартість та строк розгляду ====
Вартість послуг, а також тривалість виготовлення технічної документації узгоджується між замовником та розробником. '''Максимальний строк складання документації''' із землеустрою '''не повинен перевищувати шести місяців''' з моменту укладення договору.
=== 2. Реєстрація технічної документації у Державному земельному кадастрі ===
==== Куди звертатися? ====
Після отримання технічної документації на земельну ділянку, її необхідно зареєструвати у [https://land.gov.ua/index.php/terorhany/ територіальному органі Держгеокадастр]. ''Для цього кадастровому реєстратору подаються наступні документи:''
# Заява про внесення відомостей до Державного земельного кадастру за формою, встановленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/1051-2012-%D0%BF#Text Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051].
# Технічна документація у паперовій та електронній формі.
# Електронний документ, що містить відомості про результати робіт із землеустрою, які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»].
# Документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).
У результаті наданої послуги замовник отримує '''витяг з Державного земельного кадастру''', який містить, зокрема, кадастровий номер земельної ділянки. Відтепер земельну ділянку можна знайти на [https://map.land.gov.ua/kadastrova-karta Публічній кадастровій карті України], ввівши відповідний кадастровий номер.
==== Вартість та строк розгляду ====
Внесення відомостей до Державного земельного кадастру відбувається протягом 14 днів з моменту подачі необхідних документів, послуга безоплатна.
== Отримання рішення про передачу земельної ділянки у приватну власність ==
=== Куди звертатися? ===
Після реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, необхідно звернутися до органу місцевого самоврядування з заявою про передачу земельної ділянки у приватну власність.

Орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) повинен прийняти рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність.

''До заяви додаються:''
* технічна документація;
* Витяг з Державного земельного кадастру.
У результаті прийнятого рішення, ви отримуєте рішення (витяг) органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність.

''Підставою для відмови у передачі земельної ділянки у власність може бути невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.''
=== Вартість та строк розгляду ===
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування '''у місячний строк''' з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (частина друга статті 118 Земельного кодексу України)].

Дана послуга безоплатна.
== [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A0%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%83_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D1%83 Реєстрація права власності на земельну ділянку] ==
=== Куди звертатися? ===
''Реєстрацію права власності на земельну ділянку здійснюють:''
* виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг;
* нотаріус.
''Державному реєстратору подаються наступні документи:'' - [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1504-16 заява встановленої форми;] - документ, що посвідчує особу; - засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки; - витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку; - документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.
=== Вартість та строк розгляду ===
Реєстрація здійснюється у строк '''до 5 робочих днів'''.

За надану послугу стягується плата у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2022 рік - '''248 грн''') ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 частина перша статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).
== Дивись також: ==
* [[Набуття права власності на земельну ділянку під придбаною нерухомістю]]
* [[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]
* [[Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності]]
[[Категорія:Право власності на землю‎]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Визначення розміру аліментів на дитину

2022-11-17T09:45:05Z

Olena.horodytska: /* Доходи з яких утримуються аліменти */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1282-12 Закон України "Про індексацію грошових доходів населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1928-20#Text Закон України "Про Державний бюджет України на 2022 рік"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ru/146-93-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб"]
== Відрахування аліментів на утримання дитини у добровільному порядку ==
=== Сплата аліментів на дитину за ініціативою платника ===
[[Файл:30689045 415920435520058 3801753404227120214 n.png|200px|thumb|right|Як оформити аліменти?]]
[[Файл:Info1.jpg|міні|Порядок оформлення аліментів, їх розмір та відповідальність за несплату]]
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейним кодексом України] (''стаття 187'') передбачено '''добровільний спосіб''' виконання матір’ю або батьком свого обов’язку утримувати дитину шляхом сплати аліментів.

Так, один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві. Така заява може бути ним відкликана.

На підставі заяви одного з батьків аліменти відраховуються '''не пізніше триденного строку''' від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії.

На підставі заяви одного з батьків '''аліменти можуть бути відраховані і тоді, коли загальна сума, яка підлягає відрахуванню на підставі заяви та виконавчих документів, перевищує половину заробітної плати, пенсії, стипендії,''' а також якщо з нього вже стягуються аліменти на іншу дитину.
=== Договір про сплату аліментів на дитину ===
Батьки мають право укласти '''договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначаються розмір та строки виплати'''.

При цьому, умови такого договору не можуть порушувати права дитини, передбачені чинним законодавством.

'''Договір про сплату аліментів укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.'''

У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Див. додатково [[Договір між батьками про сплату аліментів на дитину]]
== Стягнення аліментів на утримання дитини на підставі рішення суду ==
У разі неможливості досягнення між батьками угоди про добровільне відрахування (сплату) одним з них аліментів, кошти на утримання дитини (аліменти) можуть бути присуджені за рішенням суду.
=== Спосіб стягнення аліментів ===
'''За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються''' (за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина):
# '''у частці від доходу матері, батька дитини''';
# '''у твердій грошовій сумі'''.
'''Спосіб стягнення аліментів''', визначений рішенням суду, може '''бути змінений за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.'''
== Розмір аліментів на дитину ==
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

'''Мінімальний гарантований розмір''' аліментів на одну дитину становить не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а '''мінімальний рекомендований розмір''' аліментів на одну дитину - розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів).

При цьому, суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати (''частина друга і третя статті 182'' [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).
=== Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів ===
'''Відповідно до сатті 182 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] при визначенні розміру аліментів суд ураховує:'''
# стан здоров’я та матеріальне становище дитини;
# стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;
# наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків чи дочки, сина;
# наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
# доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
# інші обставини, що мають істотне значення.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!!!''' Будь-які витрати на утримання дітей мають визначатися за домовленістю між батьками або за рішенням суду. При цьому слід враховувати, що у разі спору суд має визначати не лише сам факт стягнення витрат, а також їхній розмір. Отже, спір щодо витрат на утримання дитини може містити незгоду між батьками, як щодо самого факту сплати аліментів, так і щодо розміру аліментів, які сплачуються добровільно. ''' Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.'''
''Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою одержувача аліментів може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч. 1 ст. 184 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та ухвалення рішення судом першої інстанції)''

'''Дана правова позиція міститься в [http://reyestr.court.gov.ua/Review/86607305 Постанові Верховного Суду України від 23 грудня 2019 року у справі № 344/10971/16-ц]'''
|}
=== Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини ===
Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі:
* на одну дитину - однієї чверті,
* на двох дітей - однієї третини,
* на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
=== Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі ===
Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1282-12 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»], якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, '''має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.'''
=== Розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку ===
У 2022 році прожитковий мінімум на дітей становить:
{| class="wikitable"
|-
| віком '''до 6 років''':||
* з 1 січня 2022 року - '''2100 гривень''',
* з 1 липня - '''2201 гривень''',
* з 1 грудня - '''2272 гривні''';
|-
| віком '''від 6 до 18 років''':||
* з 1 січня 2022 року - '''2618 гривень''',
* з 1 липня - ''' 2744 гривень''',
* з 1 грудня - '''2833 гривень'''.
|}
== Доходи з яких утримуються аліменти ==
При визначені розміру аліментів ураховуються такі доходи платника аліментів як: '''основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до заробітної плати, премії та винагороди, пенсії, стипендії, допомоги по безробіттю, дивіденди''' та інші доходи, визначені в [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ru/146-93-%D0%BF Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146].
'''Дохід від продажу нерухомого майна не повинен враховуватись під час визначення розміру аліментів''' таку позицію висловив Верховний Суд у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94666367 Постанові від 25 січня 2021 року у справі № 758/10761/13-ц (провадження № 61-19815сво19)]. Висновок Верховного Суду, що викладеній в цій Постанові звучить так - виручення боржником грошових коштів від продажу нерухомого майна, в обмін на передачу покупцю права власності на зазначене нерухоме майно, не має наслідком отримання доходу платником аліментів, а є грошовим еквівалентом вартості цього майна до його продажу та не є видом заробітку (доходу), з якого стягуються аліментні платежі, у розумінні Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів.
{| class="wikitable"
|+
!16.11.2022 року набрали чинності зміни щодо видів доходів, з яких стягуються аліменти на утримання дитини. Так, з військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв’язку, Держприкордонслужби, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, БЕБ, служби цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, співробітників Служби судової охорони ''утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, інших виплат, установлених законодавством, зокрема додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом.''
|}

== [[Зміна розміру аліментів, що стягуються на утримання дитини|Можливість зміни розміру аліментів на дитину]] ==
Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейним Кодексом України].

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Статтею 192 Сімейного кодексу України] передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Зміна сімейного стану позивача, а саме народження інших дітей/дитини без підтвердження погіршення його матеріального становища, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів, оскільки батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/91680574?fbclid=IwAR2SUZhJUvcTYkzkqU7p4Uh3EY4pYVkD6U3lmCO-Dl9L6o2YeLFQ-ABLT4s Постанова Верховного суду від 16.09.2020, справа № 565/2017/19]).
== Припинення права на аліменти на дитину ==
Обов’язок зі сплати аліментів того з батьків, який проживає окремо, може бути припинений шляхом укладення за угодою між батьками та з дозволу органу опіки та піклування договору про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).
В свою чергу той із батьків, з ким проживає дитина, зобов'язується в подальшому самостійно утримувати її. У випадку невиконання такого обов'язку, договір про передачу права власності на нерухоме майно може бути розірваний в судовому порядку за позовом відчужувача.
Якщо дитина досягла чотирнадцяти років, вона бере участь в укладенні цього договору.
Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону. При цьому набувачем права власності на нерухоме майно є сама дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно.
== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/86607305 Постанова Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 344/10971/16-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/91680574?fbclid=IwAR2SUZhJUvcTYkzkqU7p4Uh3EY4pYVkD6U3lmCO-Dl9L6o2YeLFQ-ABLT4s Постанова Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2017/19]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94666367 Постанова Верховного Суду від 25 січня 2021 року у справі № 758/10761/13-ц]
[[Категорія: Стягнення аліментів]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Нотаріат]]