WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Переведення учнів між закладами освіти

2026-04-02T06:51:54Z

Olena.drahun: /* Порядок переведення */

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закон України "Про освіту"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text Закон України "Про повну загальну середню освіту"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0564-18#n15 Наказ Міністерства освіти та науки України від 16.04.2018 № 367 "Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0274729-22#Text Наказ Міністерства освіти та науки України від 28.03.2022 № 274 "Про деякі питання організації здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні"]
== Право на зміну навчального закладу ==
Кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов’язковою. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4337 статті 53 Конституції України] держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток різних форм здобуття освіти, різних форм навчання.

Стаття 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закону України "Про освіту"] передбачає, що батьки мають право обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття їх дітьми відповідної освіти.

Відповідно до частини другої статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text Закону України "Про повну загальну середню освіту"] право дитини на здобуття початкової та базової середньої освіти у комунальному закладі освіти (його структурному підрозділі), за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає дитина, гарантується, але це не обмежує право батьків дитини або особи, яка досягла повноліття, обирати інший заклад освіти.
== Порядок переведення ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0564-18#n15 Порядком зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти та науки України від 16.04.2018 № 367] для переведення учня з одного закладу освіти до іншого учень чи один з його батьків (для учнів, які не досягли 18-річного віку) має звернутися до обраного ним закладу освіти щодо можливості зарахування з відповідним письмовим зверненням (запитом) в довільній формі, у тому числі шляхом надсилання сканованої копії звернення на електронну пошту закладу освіти.

Керівник закладу освіти впродовж п’яти робочих днів з дати надходження такого звернення (запиту) має надати заявнику письмову відповідь (у тому числі шляхом надсилання її сканованої копії на електронну пошту заявника) про наявність чи відсутність вільних місць у певному класі та можливість чи неможливість зарахування учня до цього класу.

У письмовому підтвердженні можливості зарахування дитини має бути зазначений кінцевий термін для подання заяви про переведення та особової справи учня.

'''До закладу освіти, з якого переводиться учень, подаються:'''
* заява про переведення від одного з батьків учня (для учнів, які не досягли 18-річного віку) або учня;
* письмове підтвердження або його сканована копія з іншого закладу освіти про можливість зарахування до нього відповідного учня.
'''Впродовж одного робочого дня з дня отримання відповідних документів''' керівник закладу освіти зобов’язаний видати '''наказ про відрахування учня для переведення до іншого закладу освіти та видати особову справу учня'''.

'''Протягом п’яти робочих днів з дня отримання від закладу освіти зазначених документів учень чи один із його батьків (для учнів, які не досягли 18-річного віку) має подати до закладу освіти, до якого переводиться учень:'''
* заяву про зарахування;
* особову справу учня.
У такому випадку '''наказ про зарахування учня до закладу освіти має бути виданий впродовж одного робочого дня з дня отримання документів'''

== Особливості переведення учнів між закладами освіти в умовах воєнного стану ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0274729-22#Text наказу Міністерства освіти і науки України від 28.03.2022 №274 "Про деякі питання організації здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні"] зарахування здобувачів загальної середньої освіти, які були вимушені змінити місце навчання та/або проживання (перебування) і проживають (перебувають) в Україні чи за її межами, до закладів освіти здійснюється за заявою або її сканованою копією чи фотокопією, що подається до закладу освіти одним з батьків, опікуном, іншим законним представником, родичем здобувача освіти або повнолітнім здобувачем освіти наручно, факсом, електронною поштою, іншими засобами зв’язку чи у будь-який інший спосіб (за вибором заявника). Загальна середня освіта для здобувачів освіти здійснюється за будь-якою формою, що може забезпечити заклад освіти та є найбільш безпечною для них.

Також, органи управління у сфері освіти місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, зокрема у підпорядкуванні яких перебувають заклади загальної середньої освіти та установи освіти, забезпечують та організовують:

* проживання здобувачів освіти та осіб, які їх супроводжують (батьків, опікунів, інших законних представників, родичів тощо), працівників закладів освіти та установ освіти у пансіонах, гуртожитках тощо та їх харчування у разі подання відповідної заяви;
* приймання закладами освіти заяв (сканованих копій чи фотокопій) щодо надання інформації про отримані в Україні документи про загальну середню освіту (незалежно від місця їх отримання), поданих у будь-який спосіб за вибором заявника, а саме здобувачем освіти, його законним представником (одним з батьків, опікуном тощо) чи родичем, за наявності документів, які підтверджують особу, їх узагальнення та надсилання державному підприємству «Інфоресурс» протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідних заяв.
== Див. також ==
* [[Право особи на освіту]]
* [[Зарахування учнів до закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти та їх відрахування]]
* [[Отримання документа про освіту на території України особами, які мешкають на тимчасово окупованій території]]
* [[Прийом дитини до дошкільного навчального закладу, в тому числі без відповідних профілактичних щеплень]]
* [[Екстернатна форма навчання]]
* [[Освіта дітей з особливими потребами (інклюзивне навчання)]]
* [[Пропуск учнями без поважних причин навчальних занять – адміністративна відповідальність]]
[[index.php?title=Категорія:Право на освіту]]
[[index.php?title=Категорія:Діти]]

Захист цивільного населення під час війни

2026-03-03T08:41:29Z

Olena.drahun: /* Міжнародні гарантії */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Конвенція про захист цивільного населення під час війни]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_200#Text Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв збройних конфліктів неміжнародного характеру (Протокол II), від 8 червня 1977 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодекс цивільного захисту населення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
== Міжнародні гарантії ==
12 серпня 1949 року на дипломатичній конференції, що проходила в Женеві з 21 квітня до 12 серпня 1949 року, була підписана [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Конвенція про захист цивільного населення під час війни] (далі - Конвенція), яка врегульовувала поведінку сторін під час можливого у майбутньому військового конфлікту або війни.
=== На які зіткнення розповсюджується Конвенція? ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Конвенція] застосовується до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами (далі - Сторонами) навіть якщо одна з них не визнає стану війни. Виходячи із положень згаданого документа '''Високі договірні сторони''' – це уряди держав - членів Ради Європи, які підписали [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Конвенція] .

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Конвенція] також застосовується до всіх випадків часткової або цілковитої окупації Високої Договірної Сторони, навіть якщо ця окупація не натрапляє на жодний збройний спротив.

Одна з держав, які перебувають у конфлікті, може не бути учасницею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Конвенції], держави, які є її учасницями, залишаються зобов'язаними нею у своїх взаємовідносинах. Крім того, вони зобов'язані [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Конвенцією] стосовно зазначеної держави, якщо остання приймає та застосовує її положення.
=== На яких осіб розповсюджується дія Конвенції? ===
Особами, що перебувають під захистом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Конвенції], є ті, хто в будь-який момент та за будь-яких обставин опиняються, у разі конфлікту чи окупації, під владою сторони конфлікту або окупаційної держави, громадянами яких вони не є.

Поранені та хворі, а також особи з інвалідністю та вагітні жінки перебувають під особливим захистом і користуються особливим шануванням.

Цивільні лікарні, організовані для надання допомоги пораненим, хворим, особам з інвалідністю та породіллям, за жодних обставин не можуть бути об’єктом нападу, натомість вони завжди користуватимуться повагою сторін конфлікту й перебуватимуть під їхнім захистом.

У разі збройного конфлікту, який не має міжнародного характеру й виникає на території однієї зі Сторін, кожна сторона конфлікту зобов'язана застосовувати як мінімум такі положення:

1) з особами, які не беруть активної участі в бойових діях, у тому числі з особами зі складу збройних сил, що склали зброю, а також із тими, хто hors de combat (той, що вийшов з ладу (фр.) унаслідок хвороби, поранення, затримання чи з будь-якої іншої причини, поводяться гуманно, без будь-якої ворожої дискримінації, причиною якої слугують раса, колір шкіри, релігія чи вірування, стать, походження чи майновий стан чи будь-які інші подібні критерії.

Із цією метою є забороненими й залишатимуться забороненими будь-коли та будь-де такі діяння стосовно зазначених вище осіб:

a) насилля над життям й особистістю, зокрема всі види вбивств, завдання каліцтва, жорстоке поводження й тортури;

b) захоплення заручників;

c) наруга над людською гідністю, зокрема образливе та принизливе поводження;

d) засудження та застосування покарання без попереднього судового рішення, винесеного судом, який створено належним чином і який надає судові гарантії, визнані цивілізованими народами як необхідні.

2) обов'язок підбирати поранених і хворих та надавати їм допомогу.
== Національні гарантії ==
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодекс цивільного захисту України] регулює відносини, пов’язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов’язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

'''Цивільний захист''' - комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Крім того, діяльність Кабінету Міністрів України в умовах воєнного стану після початку збройного конфлікту здійснює заходи щодо створення відповідно до норм міжнародного гуманітарного права безпечних зон, організованих у спосіб, який дає змогу забезпечити захист цивільних осіб.

'''Детальніше див.:''' [[Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій|Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій.]]
== Самостійні дії ==
=== Дії під час артилерійського обстрілу житлових масивів ===
'''ЯКЩО ОБСТРІЛ ЗАСТАВ ВАС НА ВУЛИЦІ'''

Якщо артилерійський обстріл застав вас на вулиці, негайно лягайте на землю (канаву, яму), щільно притулившись до якогось виступу: бордюру, клумби, забору тощо та накрийте голову руками. Найчастіше причиною поранення є не пряме влучання снаряду, а результат попадання уламків та вплив вибухової хвилі. Снаряди та міни відриваються в верхньому шарі грунту, уламки після підриву летять на висоті 30-50 см. над поверхнею землі.

'''ЯКЩО ОБСТРІЛ ЗАСТАВ ВАС В БУДІВЛІ'''

Негайно прямуйте до підвалу (укриття), у випадку, якщо підвал відсутній або зачинений, зайдіть до сусідів на першому поверсі. Існує правило: чим нижче спустишся, тим безпечніше. Як правило снаряди попадають у верхні поверхи.

Якщо артилерійський обстріл застав вас у будинку зненацька і не лишилося часу зреагувати, швидко йдіть в кімнату віддалену напряму, звідки ведеться обстріл. Лежачи або сидячи притуліться до несучої стіни, не стійте напроти. Найчастіше уламки потрапляють у приміщення через вікна. Якщо є можливість, завчасно заклейте скло вікон скотчем або забарикадуйте шафами, це врятує вас від уламків скла. Якщо обстріли є постійними, необхідно завчасно забарикадувати вікна мішками з піском, важкими меблями, речами.

'''ЯКЩО ПІД ЧАС ОБСТРІЛУ ВИ ЗНАХОДИТИСЯ В ТРАНСПОРТІ'''

(маршрутному таксі, тролейбусі, трамваї тощо)

1. Попросіть водія зупинити транспортний засіб.

2. Вийдіть з транспортного засобу та швидко відійдіть від дороги в напрямку від багатоповерхівок та промислових об’єктів. Ляжте на землю та закрийте голову руками.

Якщо вибухи застали вас у дорозі на власному автомобілі – не розраховуйте, що на автомобілі ви зможете швидко втекти від обстрілу. Зупиніться, вийдіть з автомобіля та відбіжіть якомога далі від дороги.

Загальні вимоги до укриття.

Укриття має бути заглибленим і разом із тим знаходитися подалі від споруд, які можуть обвалитися на вас зверху при прямому попаданні, або можуть спалахнути. Ідеальний захист дає траншея або ж канава (подібна до окопу) глибиною 1-2 метри, на відкритому місці.

'''УКРИТИСЯ ПІД ЧАС АРТИЛЕРІЙСЬКОГО ОБСТРІЛУ МОЖНА'''

– у спеціально обладнаному бомбосховищі;

– у підземному переході;

– в будь-якій канаві, траншеї, ямі;

– в трубі водостоку під дорогою;

– вздовж високого бордюру чи підмурку паркану;

– у підвалі під капітальними будинками старої забудови;

– в оглядовій ямі гаражу, станції технічного обслуговування;

– в каналізаційних люках;

– в „воронках”, що лишилися від попередніх обстрілів.

'''''НЕМОЖНА ВИКОРИСТОВУВАТИ ДЛЯ УКРИТТЯ'''''

– під’їзди будинків;

– місця під технікою (вантажівкою, автобусом);

– непідготовлені для укриття підвали;

– укриття розташовані ближче 30-50 метрів від багатоповерхових будівель;

– проходи поміж штабелями, контейнерами, будівельними матеріалами.

'''ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ АРТИЛЕРІЙСЬКОГО ОБСТРІЛУ'''

Зачекайте приблизно 10 хвилин. Обережно підніміться, уважно огляньте місцевість навколо себе, пересувайтесь не кваплячись та уважно оглядайте маршрут руху, ноги ставте на вільну від уламків поверхню. Не піднімайте з землі незнайомі вам предмети. Снаряди можуть бути касетними і місцевість в результаті застосування спеціальних боєприпасів може бути замінована. Бойові елементи касетних боєприпасів та снаряди які не підірвалися можуть вибухнути від найменшого дотику. Уважно слідкуйте за дітьми, не дозволяйте їм торкатися до будь яких предметів.
=== «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА» ===
'''ЯК ДІЗНАТИСЯ ПРО ПОВІТРЯНУ ТРИВОГУ ?'''

З метою привернення уваги населення до сигналів оповіщення цивільного захисту, вмикаються електричні сирени, які дублюються протяжними гудками інших звукових пристроїв суб’єктів господарювання та транспортних засобів.

Сигнал " ПОВІТРЯНА ТРИВОГА" лунає протягом 2-3 хвилин.

Після цього у мовному режимі через засоби масової інформації (вуличні гучномовці, радіо, телебачення тощо) до населення доводиться сигнал «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА» та порядок дій за цим сигналом.

З моменту подачі сигналу «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА» до початку повітряної атаки може минути від декількох секунд до кількох хвилин. Використайте цей час максимально ефективно.

ПІСЛЯ СИГНАЛУ «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА»

Якщо ви вдома:
* Ввімкніть приймач радіотрансляційної мережі, телевізор, радіоприймач, уважно прослухати інформацію.
* Якщо є можливість, попередьте сусідів та одиноких людей, що мешкають поруч.
* Зачиніть вікна, вимкніть усі електричні та нагрівальні прилади.
* Перекрийте квартирний газовий вентиль, загасіть печі, вимкніть світло.
* Швидко одягніться та одягніть дітей.
''Перевірте наявність пришитих із внутрішньої боку одягу у дітей дошкільного віку нашивок, на яких зазначено: прізвище, ім’я, по-батькові, адреса, вік, номер телефону особи, якій необхідно повідомити про дитину (батьки, опікуни, інші родичі тощо).''

Візьміть:

– індивідуальні засоби захисту;

– завчасно підготовлений запас продуктів і води;

– особисті документи;

– кишеньковий ліхтар та найкоротшим шляхом прямувати до найближчої захисної споруди.

Якщо ви на роботі:

1. Виконайте заходи, передбачені на цей випадок Планом реагування на надзвичайні ситуації суб’єктами господарювання , Інструкція щодо дій персоналу суб’єкта господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій.

2. Дійте за вказівками керівництва суб’єкта господарювання.

3. Швидко, без паніки займіть місце у захисній споруді (сховищі, підвальному приміщенні).

4. Виконуйте вимоги старшого (коменданта).

Якщо ви в громадському місці:
# Вислухайте вказівки адміністрації.
# Дійте у відповідності з ними – ідіть у зазначені сховища або укриття.
Якщо ви в транспорті:

1. Попросіть водія зупинити транспортний засіб.

2. Вийдіть з транспортного засобу та рухайтесь в напрямку протилежному від багатоповерхівок та промислових об’єктів (парку, скверу, пустиря).

3. Швидко, без паніки займіть місце у захисній споруді (сховищі, підвальному приміщенні).

У разі відсутності в радіусі 500 м від будинку захисної споруди, використовуйте для укриття підвальне приміщення під будинком. Не можна після сигналу «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА» залишатися в будинках, особливо на верхніх поверхах, адже внаслідок вибуху вони будуть руйнуватися від впливу ударної хвилі.

Як поводитися в захисній споруді:
# Зайняти місце у захисній споруді.
# Виконувати вимоги старшого (коменданта).
# Не палити та не смітити.
# Голосно не розмовляти.
# Зберігати спокій та дотримуватися порядку.
# Допомагати дітям, літнім людям та осбам з інвалідністю.
# Уважно слідкувати за розпорядженнями та сигналами оповіщення.
УВАГА!

До ускладнення обстановки Вам необхідно з’ясувати у ЖЕКу, ОСББ:

1.Прогноз щодо виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і порядок дій населення.

2. Маршрути евакуації (якщо вона передбачається) у безпечний район.

3. Місце розташування найближчої захисної споруди, у якій можна укритися.

У разі загрози життю та здоров’ю необхідно потурбуватись про наявність:

– найпростіших засобів індивідуального захисту (респіратора, ватно-марлевої пов’язки, протипилової тканинної маски);

– найпростіших засобів медичної допомоги: бинта, йоду, джгута, перекису водню, нашатирного спирту, знеболювальних засобів тощо).
[[index.php?title=Категорія:Воєнний стан]]

Надзвичайний стан та надзвичайна ситуація

2026-01-27T08:27:33Z

Olena.drahun: /* Загальні поняття */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17 Кодекс цивільного захисту України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14 Закон України "Про правовий режим надзвичайного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/368-2004-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 368 "Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями"]
== Загальні поняття ==
'''Надзвичайна ситуація''' - обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#n53 (пункт 24 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України] (далі - КЦЗУ).

'''Надзвичайний стан''' - це особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров’ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства і передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування відповідно до цього Закону повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров’я громадян, нормального функціонування національної економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захисту конституційного ладу, а також допускає тимчасове, обумовлене загрозою, обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14#n8 стаття 1 Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану")].

'''Види надзвичайних ситуацій залежно від характеру походження подій, що можуть зумовити виникнення надзвичайних ситуацій на території України:'''
# техногенного характеру;
# природного характеру;
# соціальні;
# воєнні (частина друга статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#n102 КЦЗУ]).
'''Рівні надзвичайних ситуацій залежно від обсягів заподіяних надзвичайною ситуацією наслідків, обсягів технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації:'''
#державний;
# регіональний;
# місцевий;
# об'єктовий (частина третя статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#n102 КЦЗУ]).
== Що перебачає введення надзвичайного стану або надзвичайної ситуації ==
[[Файл:Відмінності між надзвичайною ситуацією та надзвичайним станом.jpg|міні]]
'''Надзвичайна ситуація:''' влада, передусім служби цивільного захисту, працюватиме посиленіше у спеціальному режимі, для подолання катаклізму, епідемії чи іншої надзвичайної ситуації. Влада має організувати регулярне сповіщення українців про події, пов’язані з ситуацією, локалізувати проблему, допомагати потерпілим, а за потреби – провести евакуацію жителів. Пряме втручання держави в управління приватними компаніями чи обмеження прав та свобод українців не передбачається.

'''Надзвичайний стан:''' у цей період держава може напряму управляти як державними, так і усіма приватними компаніями фактично у «ручному режимі», а права і свободи українців можуть бути значно обмежені.

Можливо запровадження комендантської години, і наказу не залишати домівок без вагомих причин, і обмеження свободи пересування країною, і перепрофілювання компанії на випуск необхідної для країни продукції чи послуги, і примусове відчуження або вилучення майна у громадян та бізнесу, тобто будь-які інші рішення, які допоможуть зберегти життя громадян та протистояти виклику у державі загалом.
== Які права громадян обмежують ці режими ==
Режим надзвичайної ситуації відрізняється від надзвичайного стану тим, що він не обмежує права і свободи людей, але встановлює певні обов'язки для громадян, зокрема:
* дотримуватись правил поведінки, безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях;
* до прибуття аварійно-рятувальних підрозділів вживати заходів для рятування населення і майна;
* дотримуватися режимів захисту від епідемії, радіації тощо.
Однак, введення на території України надзвичайного стану запроваджує такі обмежувальні заходи для громадян та бізнесу, як:
* встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан;
* обмеження руху транспорту та їх огляд;
* посилення охорони громадського порядку та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;
* заборона проведення масових заходів, крім заходів, дозвіл на проведення яких встановлюється судом;
* заборона страйків;
* примусове відчуження або вилучення майна у юридичних і фізичних осіб.
'''Детальніше див.:''' [[Умови введення надзвичайного стану]]

Зважаючи на те, що вірус COVID-19 є надзвичайною ситуацією природного характеру, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14#n92 статті 17 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану»], можуть вводитися додаткові обмежувальні заходи, а саме:
* запровадження особливого порядку розподілення продуктів харчування і предметів першої необхідності;
* усунення від роботи на період надзвичайного стану, в разі неналежного виконання своїх обов'язків, керівників державних підприємств, установ і організацій, від діяльності яких залежить нормалізація обстановки в районі надзвичайного стану, та покладення тимчасового виконання обов'язків зазначених керівників на інших осіб;
* зміна режиму роботи підприємств, установ, організацій усіх форм власності, переорієнтація їх на виробництво необхідної в умовах надзвичайного стану продукції, інші зміни виробничої діяльності, необхідні для проведення аварійно-рятувальних і відновлювальних робіт;
* мобілізація та використання ресурсів підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності для відвернення небезпеки та ліквідації надзвичайних ситуацій з обов'язковою компенсацією понесених втрат;
* встановлення карантину та проведення інших обов'язкових санітарних та протиепідемічних заходів;
* тимчасова заборона будівництва нових, розширення діючих підприємств та інших об'єктів, діяльність яких не пов'язана з ліквідацією надзвичайної ситуації або забезпеченням життєдіяльності населення та аварійно-рятувальних формувань тощо.
Також, з метою ліквідації особливо тяжких надзвичайних ситуацій, у мирний час може здійснюватися цільова мобілізація, обсяги і строк проведення якої визначаються в Указі Президента України про введення надзвичайного стану.
== Хто ухвалює рішення ==
'''Надзвичайна ситуація:''' місцева влада.

'''Надзвичайний стан:''' Президент видає указ, який має ухвалити Верховна Рада, при чому протягом двох днів з моменту звернення Президента.
== Причини введення ==
'''Надзвичайна ситуація:''' вводиться більше для активізації зусиль державної влади мінімізації локальної проблеми на рівні села, міста, району або області.

'''Надзвичайний стан:''' вводиться, щоб фактично протистояти загрозі існуванню держави чи її громадян, у критичній ситуації.
== Відшкодування збитків, завданих під час введення надзвичайного стану ==
Особам, які втратили житло у зв’язку з обставинами, пов’язаними з дією надзвичайного стану, в тому числі з проведенням робіт по їх відверненню або ліквідації, відповідно до закону надаються жилі приміщення. Особам, які постраждали від надзвичайних ситуацій, в тому числі при проведенні аварійно-рятувальних робіт, відшкодовуються заподіяні матеріальні збитки та надається інша необхідна допомога на умовах і в порядку, встановленому законом.

Юридичним особам, майно і ресурси яких використовувалися для відвернення або ліквідації ситуацій, що стали причиною введення надзвичайного стану, відшкодовується їх повна вартість у встановленому законом порядку.

Якщо майно, що було примусово відчужене у юридичних і фізичних осіб, після скасування правового режиму надзвичайного стану збереглося, колишній власник або уповноважена ним особа має право вимагати повернення такого майна у судовому порядку або вимагати надання йому взамін іншого майна, якщо це можливо ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14#n144 стаття 25 Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану"]).
== Гарантії трудових прав громадян в умовах надзвичайного стану ==
Особам, тимчасово переведеним на роботу, не обумовлену трудовим договором, а також залученим до робіт по ліквідації надзвичайних ситуацій у випадках, передбачених цим Законом, гарантується оплата праці відповідно до чинного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14#n149 стаття 26 Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану"]).
== Правосуддя в умовах надзвичайного стану ==
Правосуддя на території, де введено надзвичайний стан, здійснюється лише судами, створеними відповідно до Конституції України.

Введення будь-яких скорочених або прискорених форм судочинства забороняється ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14#n163 стаття 31 Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану"]).
== Відшкодування матеріальних збитків та надання допомоги постраждалим внаслідок надзвичайної ситуації ==
'''Заходи соціального захисту та відшкодування матеріальних збитків постраждалим внаслідок надзвичайної ситуації включають:'''

1) надання (виплату) матеріальної допомоги (компенсації);

2) забезпечення житлом;

3) надання медичної та психологічної допомоги;

4) надання гуманітарної допомоги;

5) надання інших видів допомоги.

3. Заходи соціального захисту та відшкодування матеріальних збитків постраждалим здійснюються за рахунок:

1) коштів державного та місцевих бюджетів;

2) коштів суб’єктів господарювання або фізичних осіб, винних у виникненні надзвичайних ситуацій;

3) коштів за договорами добровільного страхування, укладеними відповідно до законодавства про страхування;

4) добровільних пожертвувань фізичних та юридичних осіб, благодійних організацій та об’єднань громадян;

5) інших не заборонених законодавством джерел.

4. Надання невідкладної допомоги постраждалим може здійснюватися за рахунок коштів резервних фондів державного та місцевих бюджетів відповідно до рівня надзвичайної ситуації, а також матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Відшкодування матеріальних збитків постраждалим внаслідок надзвичайних ситуацій здійснюється у порядку, визначеному законом.

'''Забезпечення житлом постраждалих, житло яких стало непридатним для проживання внаслідок надзвичайної ситуації, здійснюється місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання шляхом:'''

1) надання житлових приміщень з фонду житла для тимчасового проживання;

2) позачергового надання житла, збудованого за замовленням місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання;

3) будівництва житлових будинків для постраждалих;

4) закупівлі квартир або житлових будинків.

2. Будівництво або закупівля житлових будинків чи квартир для постраждалих, які проживали в будинках державного або комунального житлового фонду, здійснюється за рахунок державних коштів, виділених на зазначені цілі, з урахуванням площі жилих (нежилих) приміщень та кількості кімнат, якими володів постраждалий.

3. Будівництво або закупівля житлових будинків чи квартир для постраждалих, які проживали у приватному житловому фонді, здійснюється за рахунок державних коштів, які виділяються на зазначені цілі, за вирахуванням коштів, отриманих постраждалим за страхування будинку, якщо будинок був застрахований.

4. Постраждалі, які проживали у приватному житловому фонді, мають право на власне будівництво житлового будинку на умовах фінансування, зазначених у частині третій цієї статті, з одержанням для цього земельних ділянок.

5. Придбання шляхом централізованої закупівлі житлового будинку чи квартири для постраждалого здійснюється за бажанням одержувача.

6. Закупівля житлових будинків чи квартир для постраждалих може здійснюватися у населеному пункті, де він проживав, або за їх згодою у будь-якому населеному пункті України.

7. Якщо будівництво або закупівля квартири (житлового будинку) для постраждалих здійснюється місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання, грошова компенсація за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок) не виплачується.

8. Постраждалі, яким виплачено грошову компенсацію за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок), житлом за рахунок держави не забезпечуються.

9. Забезпечення житлом постраждалого або виплата грошової компенсації за рахунок держави здійснюється за умови добровільної передачі постраждалим зруйнованого або пошкодженого внаслідок надзвичайної ситуації житла місцевим державним адміністраціям або органам місцевого самоврядування, суб’єктам господарювання.

10. Розмір грошової компенсації за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок) визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України відповідно до місцезнаходження такого майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#n1140 стаття 86 Кодексу цивільного захисту України]).

'''Надання медичної та психологічної допомоги'''

1. Постраждалі під час надзвичайних ситуацій мають право на надання їм безоплатної медичної допомоги.

2. Постраждалі, а також особи, які залучалися до виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, гасіння пожеж, за висновками медико-соціальних експертних комісій забезпечуються психологічною реабілітацією.

3. Неповнолітні особи, які постраждали внаслідок надзвичайних ситуацій, забезпечуються психологічною реабілітацією у санаторно-курортних закладах, при яких утворено центри медико-психологічної реабілітації.

4. Постраждалі, а також особи, які залучалися до виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, гасіння пожеж, мають право на отримання безоплатної психологічної допомоги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#n1140 статті 84-87 Кодексу цивільного захисту України]).

Надзвичайний стан та надзвичайна ситуація

2026-01-27T08:22:17Z

Olena.drahun: /* Відшкодування матеріальних збитків та надання допомоги постраждалим внаслідок надзвичайної ситуації */ додано посилання на статтю 86 Кодексу цивільного захисту України

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17 Кодекс цивільного захисту України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14 Закон України "Про правовий режим надзвичайного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/368-2004-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 368 "Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями"]
== Загальні поняття ==
'''Надзвичайна ситуація''' - обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності (пункт 24 ч[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#n53 астини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України] (далі - КЦЗУ).

'''Надзвичайний стан''' - це особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров’ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства і передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування відповідно до цього Закону повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров’я громадян, нормального функціонування національної економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захисту конституційного ладу, а також допускає тимчасове, обумовлене загрозою, обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14#n8 стаття 1 Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану")].

'''Види надзвичайних ситуацій залежно від характеру походження подій, що можуть зумовити виникнення надзвичайних ситуацій на території України:'''
# техногенного характеру;
# природного характеру;
# соціальні;
# воєнні (частина друга статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#n102 КЦЗУ]).
'''Рівні надзвичайних ситуацій залежно від обсягів заподіяних надзвичайною ситуацією наслідків, обсягів технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації:'''
#державний;
# регіональний;
# місцевий;
# об'єктовий (частина третя статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#n102 КЦЗУ]).
== Що перебачає введення надзвичайного стану або надзвичайної ситуації ==
[[Файл:Відмінності між надзвичайною ситуацією та надзвичайним станом.jpg|міні]]
'''Надзвичайна ситуація:''' влада, передусім служби цивільного захисту, працюватиме посиленіше у спеціальному режимі, для подолання катаклізму, епідемії чи іншої надзвичайної ситуації. Влада має організувати регулярне сповіщення українців про події, пов’язані з ситуацією, локалізувати проблему, допомагати потерпілим, а за потреби – провести евакуацію жителів. Пряме втручання держави в управління приватними компаніями чи обмеження прав та свобод українців не передбачається.

'''Надзвичайний стан:''' у цей період держава може напряму управляти як державними, так і усіма приватними компаніями фактично у «ручному режимі», а права і свободи українців можуть бути значно обмежені.

Можливо запровадження комендантської години, і наказу не залишати домівок без вагомих причин, і обмеження свободи пересування країною, і перепрофілювання компанії на випуск необхідної для країни продукції чи послуги, і примусове відчуження або вилучення майна у громадян та бізнесу, тобто будь-які інші рішення, які допоможуть зберегти життя громадян та протистояти виклику у державі загалом.
== Які права громадян обмежують ці режими ==
Режим надзвичайної ситуації відрізняється від надзвичайного стану тим, що він не обмежує права і свободи людей, але встановлює певні обов'язки для громадян, зокрема:
* дотримуватись правил поведінки, безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях;
* до прибуття аварійно-рятувальних підрозділів вживати заходів для рятування населення і майна;
* дотримуватися режимів захисту від епідемії, радіації тощо.
Однак, введення на території України надзвичайного стану запроваджує такі обмежувальні заходи для громадян та бізнесу, як:
* встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан;
* обмеження руху транспорту та їх огляд;
* посилення охорони громадського порядку та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;
* заборона проведення масових заходів, крім заходів, дозвіл на проведення яких встановлюється судом;
* заборона страйків;
* примусове відчуження або вилучення майна у юридичних і фізичних осіб.
'''Детальніше див.:''' [[Умови введення надзвичайного стану]]

Зважаючи на те, що вірус COVID-19 є надзвичайною ситуацією природного характеру, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14#n92 статті 17 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану»], можуть вводитися додаткові обмежувальні заходи, а саме:
* запровадження особливого порядку розподілення продуктів харчування і предметів першої необхідності;
* усунення від роботи на період надзвичайного стану, в разі неналежного виконання своїх обов'язків, керівників державних підприємств, установ і організацій, від діяльності яких залежить нормалізація обстановки в районі надзвичайного стану, та покладення тимчасового виконання обов'язків зазначених керівників на інших осіб;
* зміна режиму роботи підприємств, установ, організацій усіх форм власності, переорієнтація їх на виробництво необхідної в умовах надзвичайного стану продукції, інші зміни виробничої діяльності, необхідні для проведення аварійно-рятувальних і відновлювальних робіт;
* мобілізація та використання ресурсів підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності для відвернення небезпеки та ліквідації надзвичайних ситуацій з обов'язковою компенсацією понесених втрат;
* встановлення карантину та проведення інших обов'язкових санітарних та протиепідемічних заходів;
* тимчасова заборона будівництва нових, розширення діючих підприємств та інших об'єктів, діяльність яких не пов'язана з ліквідацією надзвичайної ситуації або забезпеченням життєдіяльності населення та аварійно-рятувальних формувань тощо.
Також, з метою ліквідації особливо тяжких надзвичайних ситуацій, у мирний час може здійснюватися цільова мобілізація, обсяги і строк проведення якої визначаються в Указі Президента України про введення надзвичайного стану.
== Хто ухвалює рішення ==
'''Надзвичайна ситуація:''' місцева влада.

'''Надзвичайний стан:''' Президент видає указ, який має ухвалити Верховна Рада, при чому протягом двох днів з моменту звернення Президента.
== Причини введення ==
'''Надзвичайна ситуація:''' вводиться більше для активізації зусиль державної влади мінімізації локальної проблеми на рівні села, міста, району або області.

'''Надзвичайний стан:''' вводиться, щоб фактично протистояти загрозі існуванню держави чи її громадян, у критичній ситуації.
== Відшкодування збитків, завданих під час введення надзвичайного стану ==
Особам, які втратили житло у зв’язку з обставинами, пов’язаними з дією надзвичайного стану, в тому числі з проведенням робіт по їх відверненню або ліквідації, відповідно до закону надаються жилі приміщення. Особам, які постраждали від надзвичайних ситуацій, в тому числі при проведенні аварійно-рятувальних робіт, відшкодовуються заподіяні матеріальні збитки та надається інша необхідна допомога на умовах і в порядку, встановленому законом.

Юридичним особам, майно і ресурси яких використовувалися для відвернення або ліквідації ситуацій, що стали причиною введення надзвичайного стану, відшкодовується їх повна вартість у встановленому законом порядку.

Якщо майно, що було примусово відчужене у юридичних і фізичних осіб, після скасування правового режиму надзвичайного стану збереглося, колишній власник або уповноважена ним особа має право вимагати повернення такого майна у судовому порядку або вимагати надання йому взамін іншого майна, якщо це можливо ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14#n144 стаття 25 Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану"]).
== Гарантії трудових прав громадян в умовах надзвичайного стану ==
Особам, тимчасово переведеним на роботу, не обумовлену трудовим договором, а також залученим до робіт по ліквідації надзвичайних ситуацій у випадках, передбачених цим Законом, гарантується оплата праці відповідно до чинного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14#n149 стаття 26 Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану"]).
== Правосуддя в умовах надзвичайного стану ==
Правосуддя на території, де введено надзвичайний стан, здійснюється лише судами, створеними відповідно до Конституції України.

Введення будь-яких скорочених або прискорених форм судочинства забороняється ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14#n163 стаття 31 Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану"]).
== Відшкодування матеріальних збитків та надання допомоги постраждалим внаслідок надзвичайної ситуації ==
'''Заходи соціального захисту та відшкодування матеріальних збитків постраждалим внаслідок надзвичайної ситуації включають:'''

1) надання (виплату) матеріальної допомоги (компенсації);

2) забезпечення житлом;

3) надання медичної та психологічної допомоги;

4) надання гуманітарної допомоги;

5) надання інших видів допомоги.

3. Заходи соціального захисту та відшкодування матеріальних збитків постраждалим здійснюються за рахунок:

1) коштів державного та місцевих бюджетів;

2) коштів суб’єктів господарювання або фізичних осіб, винних у виникненні надзвичайних ситуацій;

3) коштів за договорами добровільного страхування, укладеними відповідно до законодавства про страхування;

4) добровільних пожертвувань фізичних та юридичних осіб, благодійних організацій та об’єднань громадян;

5) інших не заборонених законодавством джерел.

4. Надання невідкладної допомоги постраждалим може здійснюватися за рахунок коштів резервних фондів державного та місцевих бюджетів відповідно до рівня надзвичайної ситуації, а також матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Відшкодування матеріальних збитків постраждалим внаслідок надзвичайних ситуацій здійснюється у порядку, визначеному законом.

'''Забезпечення житлом постраждалих, житло яких стало непридатним для проживання внаслідок надзвичайної ситуації, здійснюється місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання шляхом:'''

1) надання житлових приміщень з фонду житла для тимчасового проживання;

2) позачергового надання житла, збудованого за замовленням місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання;

3) будівництва житлових будинків для постраждалих;

4) закупівлі квартир або житлових будинків.

2. Будівництво або закупівля житлових будинків чи квартир для постраждалих, які проживали в будинках державного або комунального житлового фонду, здійснюється за рахунок державних коштів, виділених на зазначені цілі, з урахуванням площі жилих (нежилих) приміщень та кількості кімнат, якими володів постраждалий.

3. Будівництво або закупівля житлових будинків чи квартир для постраждалих, які проживали у приватному житловому фонді, здійснюється за рахунок державних коштів, які виділяються на зазначені цілі, за вирахуванням коштів, отриманих постраждалим за страхування будинку, якщо будинок був застрахований.

4. Постраждалі, які проживали у приватному житловому фонді, мають право на власне будівництво житлового будинку на умовах фінансування, зазначених у частині третій цієї статті, з одержанням для цього земельних ділянок.

5. Придбання шляхом централізованої закупівлі житлового будинку чи квартири для постраждалого здійснюється за бажанням одержувача.

6. Закупівля житлових будинків чи квартир для постраждалих може здійснюватися у населеному пункті, де він проживав, або за їх згодою у будь-якому населеному пункті України.

7. Якщо будівництво або закупівля квартири (житлового будинку) для постраждалих здійснюється місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання, грошова компенсація за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок) не виплачується.

8. Постраждалі, яким виплачено грошову компенсацію за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок), житлом за рахунок держави не забезпечуються.

9. Забезпечення житлом постраждалого або виплата грошової компенсації за рахунок держави здійснюється за умови добровільної передачі постраждалим зруйнованого або пошкодженого внаслідок надзвичайної ситуації житла місцевим державним адміністраціям або органам місцевого самоврядування, суб’єктам господарювання.

10. Розмір грошової компенсації за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок) визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України відповідно до місцезнаходження такого майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#n1140 стаття 86 Кодексу цивільного захисту України]).

'''Надання медичної та психологічної допомоги'''

1. Постраждалі під час надзвичайних ситуацій мають право на надання їм безоплатної медичної допомоги.

2. Постраждалі, а також особи, які залучалися до виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, гасіння пожеж, за висновками медико-соціальних експертних комісій забезпечуються психологічною реабілітацією.

3. Неповнолітні особи, які постраждали внаслідок надзвичайних ситуацій, забезпечуються психологічною реабілітацією у санаторно-курортних закладах, при яких утворено центри медико-психологічної реабілітації.

4. Постраждалі, а також особи, які залучалися до виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, гасіння пожеж, мають право на отримання безоплатної психологічної допомоги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#n1140 статті 84-87 Кодексу цивільного захисту України]).

Надзвичайний стан та надзвичайна ситуація

2026-01-27T08:07:16Z

Olena.drahun: /* Загальні поняття */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17 Кодекс цивільного захисту України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14 Закон України "Про правовий режим надзвичайного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/368-2004-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 368 "Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями"]
== Загальні поняття ==
'''Надзвичайна ситуація''' - обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності (пункт 24 ч[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#n53 астини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України] (далі - КЦЗУ).

'''Надзвичайний стан''' - це особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров’ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства і передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування відповідно до цього Закону повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров’я громадян, нормального функціонування національної економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захисту конституційного ладу, а також допускає тимчасове, обумовлене загрозою, обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14#n8 стаття 1 Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану")].

'''Види надзвичайних ситуацій залежно від характеру походження подій, що можуть зумовити виникнення надзвичайних ситуацій на території України:'''
# техногенного характеру;
# природного характеру;
# соціальні;
# воєнні (частина друга статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#n102 КЦЗУ]).
'''Рівні надзвичайних ситуацій залежно від обсягів заподіяних надзвичайною ситуацією наслідків, обсягів технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації:'''
#державний;
# регіональний;
# місцевий;
# об'єктовий (частина третя статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#n102 КЦЗУ]).
== Що перебачає введення надзвичайного стану або надзвичайної ситуації ==
[[Файл:Відмінності між надзвичайною ситуацією та надзвичайним станом.jpg|міні]]
'''Надзвичайна ситуація:''' влада, передусім служби цивільного захисту, працюватиме посиленіше у спеціальному режимі, для подолання катаклізму, епідемії чи іншої надзвичайної ситуації. Влада має організувати регулярне сповіщення українців про події, пов’язані з ситуацією, локалізувати проблему, допомагати потерпілим, а за потреби – провести евакуацію жителів. Пряме втручання держави в управління приватними компаніями чи обмеження прав та свобод українців не передбачається.

'''Надзвичайний стан:''' у цей період держава може напряму управляти як державними, так і усіма приватними компаніями фактично у «ручному режимі», а права і свободи українців можуть бути значно обмежені.

Можливо запровадження комендантської години, і наказу не залишати домівок без вагомих причин, і обмеження свободи пересування країною, і перепрофілювання компанії на випуск необхідної для країни продукції чи послуги, і примусове відчуження або вилучення майна у громадян та бізнесу, тобто будь-які інші рішення, які допоможуть зберегти життя громадян та протистояти виклику у державі загалом.
== Які права громадян обмежують ці режими ==
Режим надзвичайної ситуації відрізняється від надзвичайного стану тим, що він не обмежує права і свободи людей, але встановлює певні обов'язки для громадян, зокрема:
* дотримуватись правил поведінки, безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях;
* до прибуття аварійно-рятувальних підрозділів вживати заходів для рятування населення і майна;
* дотримуватися режимів захисту від епідемії, радіації тощо.
Однак, введення на території України надзвичайного стану запроваджує такі обмежувальні заходи для громадян та бізнесу, як:
* встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан;
* обмеження руху транспорту та їх огляд;
* посилення охорони громадського порядку та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;
* заборона проведення масових заходів, крім заходів, дозвіл на проведення яких встановлюється судом;
* заборона страйків;
* примусове відчуження або вилучення майна у юридичних і фізичних осіб.
'''Детальніше див.:''' [[Умови введення надзвичайного стану]]

Зважаючи на те, що вірус COVID-19 є надзвичайною ситуацією природного характеру, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14#n92 статті 17 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану»], можуть вводитися додаткові обмежувальні заходи, а саме:
* запровадження особливого порядку розподілення продуктів харчування і предметів першої необхідності;
* усунення від роботи на період надзвичайного стану, в разі неналежного виконання своїх обов'язків, керівників державних підприємств, установ і організацій, від діяльності яких залежить нормалізація обстановки в районі надзвичайного стану, та покладення тимчасового виконання обов'язків зазначених керівників на інших осіб;
* зміна режиму роботи підприємств, установ, організацій усіх форм власності, переорієнтація їх на виробництво необхідної в умовах надзвичайного стану продукції, інші зміни виробничої діяльності, необхідні для проведення аварійно-рятувальних і відновлювальних робіт;
* мобілізація та використання ресурсів підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності для відвернення небезпеки та ліквідації надзвичайних ситуацій з обов'язковою компенсацією понесених втрат;
* встановлення карантину та проведення інших обов'язкових санітарних та протиепідемічних заходів;
* тимчасова заборона будівництва нових, розширення діючих підприємств та інших об'єктів, діяльність яких не пов'язана з ліквідацією надзвичайної ситуації або забезпеченням життєдіяльності населення та аварійно-рятувальних формувань тощо.
Також, з метою ліквідації особливо тяжких надзвичайних ситуацій, у мирний час може здійснюватися цільова мобілізація, обсяги і строк проведення якої визначаються в Указі Президента України про введення надзвичайного стану.
== Хто ухвалює рішення ==
'''Надзвичайна ситуація:''' місцева влада.

'''Надзвичайний стан:''' Президент видає указ, який має ухвалити Верховна Рада, при чому протягом двох днів з моменту звернення Президента.
== Причини введення ==
'''Надзвичайна ситуація:''' вводиться більше для активізації зусиль державної влади мінімізації локальної проблеми на рівні села, міста, району або області.

'''Надзвичайний стан:''' вводиться, щоб фактично протистояти загрозі існуванню держави чи її громадян, у критичній ситуації.
== Відшкодування збитків, завданих під час введення надзвичайного стану ==
Особам, які втратили житло у зв’язку з обставинами, пов’язаними з дією надзвичайного стану, в тому числі з проведенням робіт по їх відверненню або ліквідації, відповідно до закону надаються жилі приміщення. Особам, які постраждали від надзвичайних ситуацій, в тому числі при проведенні аварійно-рятувальних робіт, відшкодовуються заподіяні матеріальні збитки та надається інша необхідна допомога на умовах і в порядку, встановленому законом.

Юридичним особам, майно і ресурси яких використовувалися для відвернення або ліквідації ситуацій, що стали причиною введення надзвичайного стану, відшкодовується їх повна вартість у встановленому законом порядку.

Якщо майно, що було примусово відчужене у юридичних і фізичних осіб, після скасування правового режиму надзвичайного стану збереглося, колишній власник або уповноважена ним особа має право вимагати повернення такого майна у судовому порядку або вимагати надання йому взамін іншого майна, якщо це можливо ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14#n144 стаття 25 Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану"]).
== Гарантії трудових прав громадян в умовах надзвичайного стану ==
Особам, тимчасово переведеним на роботу, не обумовлену трудовим договором, а також залученим до робіт по ліквідації надзвичайних ситуацій у випадках, передбачених цим Законом, гарантується оплата праці відповідно до чинного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14#n149 стаття 26 Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану"]).
== Правосуддя в умовах надзвичайного стану ==
Правосуддя на території, де введено надзвичайний стан, здійснюється лише судами, створеними відповідно до Конституції України.

Введення будь-яких скорочених або прискорених форм судочинства забороняється ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14#n163 стаття 31 Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану"]).
== Відшкодування матеріальних збитків та надання допомоги постраждалим внаслідок надзвичайної ситуації ==
'''Заходи соціального захисту та відшкодування матеріальних збитків постраждалим внаслідок надзвичайної ситуації включають:'''

1) надання (виплату) матеріальної допомоги (компенсації);

2) забезпечення житлом;

3) надання медичної та психологічної допомоги;

4) надання гуманітарної допомоги;

5) надання інших видів допомоги.

3. Заходи соціального захисту та відшкодування матеріальних збитків постраждалим здійснюються за рахунок:

1) коштів державного та місцевих бюджетів;

2) коштів суб’єктів господарювання або фізичних осіб, винних у виникненні надзвичайних ситуацій;

3) коштів за договорами добровільного страхування, укладеними відповідно до законодавства про страхування;

4) добровільних пожертвувань фізичних та юридичних осіб, благодійних організацій та об’єднань громадян;

5) інших не заборонених законодавством джерел.

4. Надання невідкладної допомоги постраждалим може здійснюватися за рахунок коштів резервних фондів державного та місцевих бюджетів відповідно до рівня надзвичайної ситуації, а також матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Відшкодування матеріальних збитків постраждалим внаслідок надзвичайних ситуацій здійснюється у порядку, визначеному законом.

'''Забезпечення житлом постраждалих, житло яких стало непридатним для проживання внаслідок надзвичайної ситуації, здійснюється місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання шляхом:'''

1) надання житлових приміщень з фонду житла для тимчасового проживання;

2) позачергового надання житла, збудованого за замовленням місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання;

3) будівництва житлових будинків для постраждалих;

4) закупівлі квартир або житлових будинків.

2. Будівництво або закупівля житлових будинків чи квартир для постраждалих, які проживали в будинках державного або комунального житлового фонду, здійснюється за рахунок державних коштів, виділених на зазначені цілі, з урахуванням площі жилих (нежилих) приміщень та кількості кімнат, якими володів постраждалий.

3. Будівництво або закупівля житлових будинків чи квартир для постраждалих, які проживали у приватному житловому фонді, здійснюється за рахунок державних коштів, які виділяються на зазначені цілі, за вирахуванням коштів, отриманих постраждалим за страхування будинку, якщо будинок був застрахований.

4. Постраждалі, які проживали у приватному житловому фонді, мають право на власне будівництво житлового будинку на умовах фінансування, зазначених у частині третій цієї статті, з одержанням для цього земельних ділянок.

5. Придбання шляхом централізованої закупівлі житлового будинку чи квартири для постраждалого здійснюється за бажанням одержувача.

6. Закупівля житлових будинків чи квартир для постраждалих може здійснюватися у населеному пункті, де він проживав, або за їх згодою у будь-якому населеному пункті України.

7. Якщо будівництво або закупівля квартири (житлового будинку) для постраждалих здійснюється місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання, грошова компенсація за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок) не виплачується.

8. Постраждалі, яким виплачено грошову компенсацію за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок), житлом за рахунок держави не забезпечуються.

9. Забезпечення житлом постраждалого або виплата грошової компенсації за рахунок держави здійснюється за умови добровільної передачі постраждалим зруйнованого або пошкодженого внаслідок надзвичайної ситуації житла місцевим державним адміністраціям або органам місцевого самоврядування, суб’єктам господарювання.

10. Розмір грошової компенсації за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок) визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України відповідно до місцезнаходження такого майна.

'''Надання медичної та психологічної допомоги'''

1. Постраждалі під час надзвичайних ситуацій мають право на надання їм безоплатної медичної допомоги.

2. Постраждалі, а також особи, які залучалися до виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, гасіння пожеж, за висновками медико-соціальних експертних комісій забезпечуються психологічною реабілітацією.

3. Неповнолітні особи, які постраждали внаслідок надзвичайних ситуацій, забезпечуються психологічною реабілітацією у санаторно-курортних закладах, при яких утворено центри медико-психологічної реабілітації.

4. Постраждалі, а також особи, які залучалися до виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, гасіння пожеж, мають право на отримання безоплатної психологічної допомоги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#n1140 статті 84-87 Кодексу цивільного захисту України]).
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]

Порядок і черговість відшкодування коштів за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб

2026-01-15T07:39:36Z

Olena.drahun: /* Виплата коштів за вкладом спадкоємцям померлого вкладника */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 "Про затвердження Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

01 квітня 2022 року Верховною Радою України прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2180-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення стабільності системи гарантування вкладів фізичних осіб» № 2180-IX], яким передбачено повне відшкодування вкладів фізичних осіб Фондом гарантування вкладів на період дії воєнного стану та трьох місяців після його припинення чи скасування.
*Упродовж вказаного періоду Фонд гарантування вкладів відшкодовує кожному вкладнику банку кошти в повному розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення банку з ринку, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page#Text Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”].
Дія цієї норми поширюється на банки, рішення про виведення з ринку яких будуть прийняті після набрання чинності цим Законом.
* Через три місяці після припинення чи скасування дії воєнного стану гарантована сума за вкладами становитиме не менше 600 000 грн.
Це стосуватиметься банків, що визнаватимуться неплатоспроможними після набрання чинності цими нормами.
*Ощадбанк приєднується до Фонду гарантування вкладів.
|}

==Загальні положення==
[http://www.fg.gov.ua/ '''Фонд гарантування вкладів фізичних осіб'''] (далі - Фонд) є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон)].

Фонд гарантує вклади фізичних осіб в банках України, що є учасниками Фонду. Учасниками Фонду є [http://www.fg.gov.ua/uchasnyky-fondu всі банки], крім ПАТ "Державний ощадний банк України" (вклади фізичних осіб ПАТ "Державного ощадного банку України" гарантуються державою [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page статті 57 Закону України "Про банки і банківську діяльність"]. Участь банків у Фонді є обов'язковою. Банк стає учасником Фонду в день отримання ним банківської ліцензії.

'''Кредитні спілки не є учасниками фонду.'''

==Відшкодування коштів за вкладами==
'''Вклад''' - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах [[Особливості укладення договорів банківського вкладу (в тому числі відшкодування коштів за вкладом у випадку ліквідації банків)|договору банківського вкладу (депозиту)]], [[Договір банківського рахунка|банківського рахунку]] або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти (пункт 3 частини першої статті 2 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]. 

'''Протягом 15 робочих днів''' з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку уповноважена особа Фонду, зокрема формує перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (частина друга статті 27 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]). Відповідно до зазначеного переліку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованого відшкодування. 

Фонд не пізніше, ніж '''через 20 робочих днів''' з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на [http://www.fg.gov.ua/ офіційному веб-сайті Фонду], а також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур’єр" або "Голос України" (частина третя статті 27 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]).

===Початок виплати коштів===
Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, '''не пізніше 20 робочих днів''' (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку (стаття 28 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]).

===Кошти, які відшкодовуються Фондом===
Фонд відшкодовує кошти '''в розмірі вкладу, включаючи відсотки''', станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. 

Максимальна сума відшкодування коштів за вкладами становить '''200 тисяч гривень''' – це граничний розмір на одну фізичну особу, незалежно від того, чи має вона один або більше вкладів у одному банку. Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів у розмірі його вкладу разом з відсотками, нарахованими на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Отримання коштів вкладниками понад гарантовану суму ''(200 тисяч гривень)'' здійснюється в порядку черговості за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, визначеній статтею 52 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]. 

Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до статті 36 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону.]

'''''Фондом не відшкодовуються кошти за такими вкладами:'''''
* передані банку в довірче управління;
*за вкладом у розмірі менше 10 гривень;
*за ощадними та депозитними сертифікатами банків;
*розміщені на вклад у банку особою, яка є пов’язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних;
*розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік ;
*розміщені на вклад власником істотної участі банку;
*за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n1330 Закону України "Про банки і банківську діяльність"], або мають інші фінансові привілеї від банку;
*за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов’язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов’язань;
*за вкладами у філіях іноземних банків;
*за вкладами у банківських металах;
*розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

==Виплата коштів за вкладом==
Виплата коштів за вкладами здійснюються '''через банки-агенти''' на підставі укладених з ними договорів (пункт 6 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 "Про затвердження Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами" (далі - Положення)]. 

Документи, які необхідно надати:
#паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
#реєстраційний номер облікової картки платника податків ''(за наявності)'';
#довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта ''(для внутрішньо переміщених осіб)'';
#довіреність ''(якщо виплату отримує представник вкладника)'';
#свідоцтва про народження вкладника або інший документ, що посвідчує особу вкладника ''(якщо виплату отримує законний представник вкладника)''.

Виплата гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчується після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, здійснюється Фондом після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

=== Виплата коштів за вкладом спадкоємцям померлого вкладника===
Виплата коштів за вкладами спадкоємцям здійснюється за результатами розгляду їх '''індивідуальних звернень''' - заяви про виплату гарантованої суми відшкодування ([https://yurotdel.com.ua/zayava/zrazok_zaiavu_do_fondy_garantyvannia_vkladiv_fizuchnuh_osib звернення]). 
Розрахунок суми відшкодування, що сплачується спадкоємцям вкладника, здійснюється на основі, пропорційній успадкованим ними частинам вкладу(ів), в межах суми відшкодування, що належала цьому вкладнику (пункт 8 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Положення]). 

До заяви додаються:
#засвідчена особистим підписом спадкоємця вкладника копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу спадкоємця вкладника, з інформацією про прізвище, ім’я, по батькові, серію, номер, найменування або код органу, що видав документ, дату видачі;
#реєстраційний номер облікової картки платника податків ''(за наявності)'' (пункт 9 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Положення]). 

Заяви про виплату гарантованої суми відшкодування, надіслані (подані) не пізніше дня подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про ліквідацію банку як юридичної особи, розглядаються у строк, що '''не перевищує 3 місяців'''. Заявник повідомляється про результат розгляду індивідуального звернення.

==Див. також==
*[[Спадкування права на вклад у банку]]

[[index.php?title=Категорія:Банківське право]]
[[index.php?title=Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

Порядок і черговість відшкодування коштів за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб

2026-01-15T07:33:18Z

Olena.drahun: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 "Про затвердження Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

01 квітня 2022 року Верховною Радою України прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2180-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення стабільності системи гарантування вкладів фізичних осіб» № 2180-IX], яким передбачено повне відшкодування вкладів фізичних осіб Фондом гарантування вкладів на період дії воєнного стану та трьох місяців після його припинення чи скасування.
*Упродовж вказаного періоду Фонд гарантування вкладів відшкодовує кожному вкладнику банку кошти в повному розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення банку з ринку, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page#Text Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”].
Дія цієї норми поширюється на банки, рішення про виведення з ринку яких будуть прийняті після набрання чинності цим Законом.
* Через три місяці після припинення чи скасування дії воєнного стану гарантована сума за вкладами становитиме не менше 600 000 грн.
Це стосуватиметься банків, що визнаватимуться неплатоспроможними після набрання чинності цими нормами.
*Ощадбанк приєднується до Фонду гарантування вкладів.
|}

==Загальні положення==
[http://www.fg.gov.ua/ '''Фонд гарантування вкладів фізичних осіб'''] (далі - Фонд) є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон)].

Фонд гарантує вклади фізичних осіб в банках України, що є учасниками Фонду. Учасниками Фонду є [http://www.fg.gov.ua/uchasnyky-fondu всі банки], крім ПАТ "Державний ощадний банк України" (вклади фізичних осіб ПАТ "Державного ощадного банку України" гарантуються державою [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page статті 57 Закону України "Про банки і банківську діяльність"]. Участь банків у Фонді є обов'язковою. Банк стає учасником Фонду в день отримання ним банківської ліцензії.

'''Кредитні спілки не є учасниками фонду.'''

==Відшкодування коштів за вкладами==
'''Вклад''' - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах [[Особливості укладення договорів банківського вкладу (в тому числі відшкодування коштів за вкладом у випадку ліквідації банків)|договору банківського вкладу (депозиту)]], [[Договір банківського рахунка|банківського рахунку]] або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти (пункт 3 частини першої статті 2 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]. 

'''Протягом 15 робочих днів''' з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку уповноважена особа Фонду, зокрема формує перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (частина друга статті 27 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]). Відповідно до зазначеного переліку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованого відшкодування. 

Фонд не пізніше, ніж '''через 20 робочих днів''' з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на [http://www.fg.gov.ua/ офіційному веб-сайті Фонду], а також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур’єр" або "Голос України" (частина третя статті 27 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]).

===Початок виплати коштів===
Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, '''не пізніше 20 робочих днів''' (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку (стаття 28 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]).

===Кошти, які відшкодовуються Фондом===
Фонд відшкодовує кошти '''в розмірі вкладу, включаючи відсотки''', станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. 

Максимальна сума відшкодування коштів за вкладами становить '''200 тисяч гривень''' – це граничний розмір на одну фізичну особу, незалежно від того, чи має вона один або більше вкладів у одному банку. Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів у розмірі його вкладу разом з відсотками, нарахованими на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Отримання коштів вкладниками понад гарантовану суму ''(200 тисяч гривень)'' здійснюється в порядку черговості за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, визначеній статтею 52 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]. 

Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до статті 36 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону.]

'''''Фондом не відшкодовуються кошти за такими вкладами:'''''
* передані банку в довірче управління;
*за вкладом у розмірі менше 10 гривень;
*за ощадними та депозитними сертифікатами банків;
*розміщені на вклад у банку особою, яка є пов’язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних;
*розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік ;
*розміщені на вклад власником істотної участі банку;
*за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n1330 Закону України "Про банки і банківську діяльність"], або мають інші фінансові привілеї від банку;
*за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов’язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов’язань;
*за вкладами у філіях іноземних банків;
*за вкладами у банківських металах;
*розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

==Виплата коштів за вкладом==
Виплата коштів за вкладами здійснюються '''через банки-агенти''' на підставі укладених з ними договорів (пункт 6 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 "Про затвердження Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами" (далі - Положення)]. 

Документи, які необхідно надати:
#паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
#реєстраційний номер облікової картки платника податків ''(за наявності)'';
#довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта ''(для внутрішньо переміщених осіб)'';
#довіреність ''(якщо виплату отримує представник вкладника)'';
#свідоцтва про народження вкладника або інший документ, що посвідчує особу вкладника ''(якщо виплату отримує законний представник вкладника)''.

Виплата гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчується після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, здійснюється Фондом після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

=== Виплата коштів за вкладом спадкоємцям померлого вкладника===
Виплата коштів за вкладами спадкоємцям здійснюється за результатами розгляду їх '''індивідуальних звернень''' - заяви про виплату гарантованої суми відшкодування ([https://yurotdel.com.ua/zayava/zrazok_zaiavu_do_fondy_garantyvannia_vkladiv_fizuchnuh_osib|Зразок звернення]). 
Розрахунок суми відшкодування, що сплачується спадкоємцям вкладника, здійснюється на основі, пропорційній успадкованим ними частинам вкладу(ів), в межах суми відшкодування, що належала цьому вкладнику (пункт 8 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Положення]). 

До заяви додаються:
#засвідчена особистим підписом спадкоємця вкладника копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу спадкоємця вкладника, з інформацією про прізвище, ім’я, по батькові, серію, номер, найменування або код органу, що видав документ, дату видачі;
#реєстраційний номер облікової картки платника податків ''(за наявності)'' (пункт 9 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Положення]). 

Заяви про виплату гарантованої суми відшкодування, надіслані (подані) не пізніше дня подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про ліквідацію банку як юридичної особи, розглядаються у строк, що '''не перевищує 3 місяців'''. Заявник повідомляється про результат розгляду індивідуального звернення.

==Див. також==
*[[Спадкування права на вклад у банку]]

[[index.php?title=Категорія:Банківське право]]
[[index.php?title=Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

Порядок і черговість відшкодування коштів за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб

2026-01-15T07:32:21Z

Olena.drahun: /* Нормативна база */ активне посилання на Закон

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 "Про затвердження Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

01 квітня 2022 року Верховною Радою України прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2180-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення стабільності системи гарантування вкладів фізичних осіб» № 2180-IX]| яким передбачено повне відшкодування вкладів фізичних осіб Фондом гарантування вкладів на період дії воєнного стану та трьох місяців після його припинення чи скасування.
*Упродовж вказаного періоду Фонд гарантування вкладів відшкодовує кожному вкладнику банку кошти в повному розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення банку з ринку, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page#Text Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”].
Дія цієї норми поширюється на банки, рішення про виведення з ринку яких будуть прийняті після набрання чинності цим Законом.
* Через три місяці після припинення чи скасування дії воєнного стану гарантована сума за вкладами становитиме не менше 600 000 грн.
Це стосуватиметься банків, що визнаватимуться неплатоспроможними після набрання чинності цими нормами.
*Ощадбанк приєднується до Фонду гарантування вкладів.
|}

==Загальні положення==
[http://www.fg.gov.ua/ '''Фонд гарантування вкладів фізичних осіб'''] (далі - Фонд) є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон)].

Фонд гарантує вклади фізичних осіб в банках України, що є учасниками Фонду. Учасниками Фонду є [http://www.fg.gov.ua/uchasnyky-fondu всі банки], крім ПАТ "Державний ощадний банк України" (вклади фізичних осіб ПАТ "Державного ощадного банку України" гарантуються державою [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page статті 57 Закону України "Про банки і банківську діяльність"]. Участь банків у Фонді є обов'язковою. Банк стає учасником Фонду в день отримання ним банківської ліцензії.

'''Кредитні спілки не є учасниками фонду.'''

==Відшкодування коштів за вкладами==
'''Вклад''' - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах [[Особливості укладення договорів банківського вкладу (в тому числі відшкодування коштів за вкладом у випадку ліквідації банків)|договору банківського вкладу (депозиту)]], [[Договір банківського рахунка|банківського рахунку]] або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти (пункт 3 частини першої статті 2 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]. 

'''Протягом 15 робочих днів''' з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку уповноважена особа Фонду, зокрема формує перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (частина друга статті 27 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]). Відповідно до зазначеного переліку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованого відшкодування. 

Фонд не пізніше, ніж '''через 20 робочих днів''' з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на [http://www.fg.gov.ua/ офіційному веб-сайті Фонду], а також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур’єр" або "Голос України" (частина третя статті 27 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]).

===Початок виплати коштів===
Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, '''не пізніше 20 робочих днів''' (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку (стаття 28 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]).

===Кошти, які відшкодовуються Фондом===
Фонд відшкодовує кошти '''в розмірі вкладу, включаючи відсотки''', станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. 

Максимальна сума відшкодування коштів за вкладами становить '''200 тисяч гривень''' – це граничний розмір на одну фізичну особу, незалежно від того, чи має вона один або більше вкладів у одному банку. Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів у розмірі його вкладу разом з відсотками, нарахованими на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Отримання коштів вкладниками понад гарантовану суму ''(200 тисяч гривень)'' здійснюється в порядку черговості за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, визначеній статтею 52 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]. 

Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до статті 36 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону.]

'''''Фондом не відшкодовуються кошти за такими вкладами:'''''
* передані банку в довірче управління;
*за вкладом у розмірі менше 10 гривень;
*за ощадними та депозитними сертифікатами банків;
*розміщені на вклад у банку особою, яка є пов’язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних;
*розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік ;
*розміщені на вклад власником істотної участі банку;
*за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n1330 Закону України "Про банки і банківську діяльність"], або мають інші фінансові привілеї від банку;
*за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов’язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов’язань;
*за вкладами у філіях іноземних банків;
*за вкладами у банківських металах;
*розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

==Виплата коштів за вкладом==
Виплата коштів за вкладами здійснюються '''через банки-агенти''' на підставі укладених з ними договорів (пункт 6 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 "Про затвердження Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами" (далі - Положення)]. 

Документи, які необхідно надати:
#паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
#реєстраційний номер облікової картки платника податків ''(за наявності)'';
#довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта ''(для внутрішньо переміщених осіб)'';
#довіреність ''(якщо виплату отримує представник вкладника)'';
#свідоцтва про народження вкладника або інший документ, що посвідчує особу вкладника ''(якщо виплату отримує законний представник вкладника)''.

Виплата гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчується після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, здійснюється Фондом після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

=== Виплата коштів за вкладом спадкоємцям померлого вкладника===
Виплата коштів за вкладами спадкоємцям здійснюється за результатами розгляду їх '''індивідуальних звернень''' - заяви про виплату гарантованої суми відшкодування ([https://yurotdel.com.ua/zayava/zrazok_zaiavu_do_fondy_garantyvannia_vkladiv_fizuchnuh_osib|Зразок звернення]). 
Розрахунок суми відшкодування, що сплачується спадкоємцям вкладника, здійснюється на основі, пропорційній успадкованим ними частинам вкладу(ів), в межах суми відшкодування, що належала цьому вкладнику (пункт 8 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Положення]). 

До заяви додаються:
#засвідчена особистим підписом спадкоємця вкладника копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу спадкоємця вкладника, з інформацією про прізвище, ім’я, по батькові, серію, номер, найменування або код органу, що видав документ, дату видачі;
#реєстраційний номер облікової картки платника податків ''(за наявності)'' (пункт 9 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Положення]). 

Заяви про виплату гарантованої суми відшкодування, надіслані (подані) не пізніше дня подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про ліквідацію банку як юридичної особи, розглядаються у строк, що '''не перевищує 3 місяців'''. Заявник повідомляється про результат розгляду індивідуального звернення.

==Див. також==
*[[Спадкування права на вклад у банку]]

[[index.php?title=Категорія:Банківське право]]
[[index.php?title=Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

Порядок і черговість відшкодування коштів за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб

2026-01-08T09:43:48Z

Olena.drahun: /* Нормативна база */ активне посилпн

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 "Про затвердження Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

01 квітня 2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення стабільності системи гарантування вкладів фізичних осіб» № 2180-IX|https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2180-20#Text], яким передбачено повне відшкодування вкладів фізичних осіб Фондом гарантування вкладів на період дії воєнного стану та трьох місяців після його припинення чи скасування.
*Упродовж вказаного періоду Фонд гарантування вкладів відшкодовує кожному вкладнику банку кошти в повному розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення банку з ринку, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page#Text Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”].
Дія цієї норми поширюється на банки, рішення про виведення з ринку яких будуть прийняті після набрання чинності цим Законом.
* Через три місяці після припинення чи скасування дії воєнного стану гарантована сума за вкладами становитиме не менше 600 000 грн.
Це стосуватиметься банків, що визнаватимуться неплатоспроможними після набрання чинності цими нормами.
*Ощадбанк приєднується до Фонду гарантування вкладів.
|}

==Загальні положення==
[http://www.fg.gov.ua/ '''Фонд гарантування вкладів фізичних осіб'''] (далі - Фонд) є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон)].

Фонд гарантує вклади фізичних осіб в банках України, що є учасниками Фонду. Учасниками Фонду є [http://www.fg.gov.ua/uchasnyky-fondu всі банки], крім ПАТ "Державний ощадний банк України" (вклади фізичних осіб ПАТ "Державного ощадного банку України" гарантуються державою [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page статті 57 Закону України "Про банки і банківську діяльність"]. Участь банків у Фонді є обов'язковою. Банк стає учасником Фонду в день отримання ним банківської ліцензії.

'''Кредитні спілки не є учасниками фонду.'''

==Відшкодування коштів за вкладами==
'''Вклад''' - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах [[Особливості укладення договорів банківського вкладу (в тому числі відшкодування коштів за вкладом у випадку ліквідації банків)|договору банківського вкладу (депозиту)]], [[Договір банківського рахунка|банківського рахунку]] або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти (пункт 3 частини першої статті 2 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]. 

'''Протягом 15 робочих днів''' з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку уповноважена особа Фонду, зокрема формує перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (частина друга статті 27 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]). Відповідно до зазначеного переліку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованого відшкодування. 

Фонд не пізніше, ніж '''через 20 робочих днів''' з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на [http://www.fg.gov.ua/ офіційному веб-сайті Фонду], а також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур’єр" або "Голос України" (частина третя статті 27 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]).

===Початок виплати коштів===
Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, '''не пізніше 20 робочих днів''' (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку (стаття 28 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]).

===Кошти, які відшкодовуються Фондом===
Фонд відшкодовує кошти '''в розмірі вкладу, включаючи відсотки''', станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. 

Максимальна сума відшкодування коштів за вкладами становить '''200 тисяч гривень''' – це граничний розмір на одну фізичну особу, незалежно від того, чи має вона один або більше вкладів у одному банку. Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів у розмірі його вкладу разом з відсотками, нарахованими на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Отримання коштів вкладниками понад гарантовану суму ''(200 тисяч гривень)'' здійснюється в порядку черговості за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, визначеній статтею 52 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]. 

Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до статті 36 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону.]

'''''Фондом не відшкодовуються кошти за такими вкладами:'''''
* передані банку в довірче управління;
*за вкладом у розмірі менше 10 гривень;
*за ощадними та депозитними сертифікатами банків;
*розміщені на вклад у банку особою, яка є пов’язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних;
*розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік ;
*розміщені на вклад власником істотної участі банку;
*за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n1330 Закону України "Про банки і банківську діяльність"], або мають інші фінансові привілеї від банку;
*за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов’язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов’язань;
*за вкладами у філіях іноземних банків;
*за вкладами у банківських металах;
*розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

==Виплата коштів за вкладом==
Виплата коштів за вкладами здійснюються '''через банки-агенти''' на підставі укладених з ними договорів (пункт 6 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 "Про затвердження Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами" (далі - Положення)]. 

Документи, які необхідно надати:
#паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
#реєстраційний номер облікової картки платника податків ''(за наявності)'';
#довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта ''(для внутрішньо переміщених осіб)'';
#довіреність ''(якщо виплату отримує представник вкладника)'';
#свідоцтва про народження вкладника або інший документ, що посвідчує особу вкладника ''(якщо виплату отримує законний представник вкладника)''.

Виплата гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчується після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, здійснюється Фондом після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

=== Виплата коштів за вкладом спадкоємцям померлого вкладника===
Виплата коштів за вкладами спадкоємцям здійснюється за результатами розгляду їх '''індивідуальних звернень''' - заяви про виплату гарантованої суми відшкодування ([https://yurotdel.com.ua/zayava/zrazok_zaiavu_do_fondy_garantyvannia_vkladiv_fizuchnuh_osib|Зразок звернення]). 
Розрахунок суми відшкодування, що сплачується спадкоємцям вкладника, здійснюється на основі, пропорційній успадкованим ними частинам вкладу(ів), в межах суми відшкодування, що належала цьому вкладнику (пункт 8 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Положення]). 

До заяви додаються:
#засвідчена особистим підписом спадкоємця вкладника копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу спадкоємця вкладника, з інформацією про прізвище, ім’я, по батькові, серію, номер, найменування або код органу, що видав документ, дату видачі;
#реєстраційний номер облікової картки платника податків ''(за наявності)'' (пункт 9 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Положення]). 

Заяви про виплату гарантованої суми відшкодування, надіслані (подані) не пізніше дня подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про ліквідацію банку як юридичної особи, розглядаються у строк, що '''не перевищує 3 місяців'''. Заявник повідомляється про результат розгляду індивідуального звернення.

==Див. також==
*[[Спадкування права на вклад у банку]]

[[Категорія: Банківське право‏‎]]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

Порядок і черговість відшкодування коштів за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб

2026-01-08T09:30:00Z

Olena.drahun: /* Нормативна база */ активне посилання на Закон

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 "Про затвердження Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

01 квітня 2022 року Верховною Радою України прийнято [[Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення стабільності системи гарантування вкладів фізичних осіб» №|https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2180-20#Text]], яким передбачено повне відшкодування вкладів фізичних осіб Фондом гарантування вкладів на період дії воєнного стану та трьох місяців після його припинення чи скасування.
*Упродовж вказаного періоду Фонд гарантування вкладів відшкодовує кожному вкладнику банку кошти в повному розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення банку з ринку, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page#Text Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”].
Дія цієї норми поширюється на банки, рішення про виведення з ринку яких будуть прийняті після набрання чинності цим Законом.
* Через три місяці після припинення чи скасування дії воєнного стану гарантована сума за вкладами становитиме не менше 600 000 грн.
Це стосуватиметься банків, що визнаватимуться неплатоспроможними після набрання чинності цими нормами.
*Ощадбанк приєднується до Фонду гарантування вкладів.
|}

==Загальні положення==
[http://www.fg.gov.ua/ '''Фонд гарантування вкладів фізичних осіб'''] (далі - Фонд) є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон)].

Фонд гарантує вклади фізичних осіб в банках України, що є учасниками Фонду. Учасниками Фонду є [http://www.fg.gov.ua/uchasnyky-fondu всі банки], крім ПАТ "Державний ощадний банк України" (вклади фізичних осіб ПАТ "Державного ощадного банку України" гарантуються державою [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page статті 57 Закону України "Про банки і банківську діяльність"]. Участь банків у Фонді є обов'язковою. Банк стає учасником Фонду в день отримання ним банківської ліцензії.

'''Кредитні спілки не є учасниками фонду.'''

==Відшкодування коштів за вкладами==
'''Вклад''' - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах [[Особливості укладення договорів банківського вкладу (в тому числі відшкодування коштів за вкладом у випадку ліквідації банків)|договору банківського вкладу (депозиту)]], [[Договір банківського рахунка|банківського рахунку]] або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти (пункт 3 частини першої статті 2 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]. 

'''Протягом 15 робочих днів''' з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку уповноважена особа Фонду, зокрема формує перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (частина друга статті 27 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]). Відповідно до зазначеного переліку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованого відшкодування. 

Фонд не пізніше, ніж '''через 20 робочих днів''' з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на [http://www.fg.gov.ua/ офіційному веб-сайті Фонду], а також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур’єр" або "Голос України" (частина третя статті 27 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]).

===Початок виплати коштів===
Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, '''не пізніше 20 робочих днів''' (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку (стаття 28 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]).

===Кошти, які відшкодовуються Фондом===
Фонд відшкодовує кошти '''в розмірі вкладу, включаючи відсотки''', станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. 

Максимальна сума відшкодування коштів за вкладами становить '''200 тисяч гривень''' – це граничний розмір на одну фізичну особу, незалежно від того, чи має вона один або більше вкладів у одному банку. Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів у розмірі його вкладу разом з відсотками, нарахованими на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Отримання коштів вкладниками понад гарантовану суму ''(200 тисяч гривень)'' здійснюється в порядку черговості за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, визначеній статтею 52 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]. 

Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до статті 36 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону.]

'''''Фондом не відшкодовуються кошти за такими вкладами:'''''
* передані банку в довірче управління;
*за вкладом у розмірі менше 10 гривень;
*за ощадними та депозитними сертифікатами банків;
*розміщені на вклад у банку особою, яка є пов’язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних;
*розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік ;
*розміщені на вклад власником істотної участі банку;
*за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n1330 Закону України "Про банки і банківську діяльність"], або мають інші фінансові привілеї від банку;
*за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов’язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов’язань;
*за вкладами у філіях іноземних банків;
*за вкладами у банківських металах;
*розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

==Виплата коштів за вкладом==
Виплата коштів за вкладами здійснюються '''через банки-агенти''' на підставі укладених з ними договорів (пункт 6 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 "Про затвердження Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами" (далі - Положення)]. 

Документи, які необхідно надати:
#паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
#реєстраційний номер облікової картки платника податків ''(за наявності)'';
#довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта ''(для внутрішньо переміщених осіб)'';
#довіреність ''(якщо виплату отримує представник вкладника)'';
#свідоцтва про народження вкладника або інший документ, що посвідчує особу вкладника ''(якщо виплату отримує законний представник вкладника)''.

Виплата гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчується після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, здійснюється Фондом після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

=== Виплата коштів за вкладом спадкоємцям померлого вкладника===
Виплата коштів за вкладами спадкоємцям здійснюється за результатами розгляду їх '''індивідуальних звернень''' - заяви про виплату гарантованої суми відшкодування ([https://yurotdel.com.ua/zayava/zrazok_zaiavu_do_fondy_garantyvannia_vkladiv_fizuchnuh_osib|Зразок звернення]). 
Розрахунок суми відшкодування, що сплачується спадкоємцям вкладника, здійснюється на основі, пропорційній успадкованим ними частинам вкладу(ів), в межах суми відшкодування, що належала цьому вкладнику (пункт 8 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Положення]). 

До заяви додаються:
#засвідчена особистим підписом спадкоємця вкладника копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу спадкоємця вкладника, з інформацією про прізвище, ім’я, по батькові, серію, номер, найменування або код органу, що видав документ, дату видачі;
#реєстраційний номер облікової картки платника податків ''(за наявності)'' (пункт 9 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Положення]). 

Заяви про виплату гарантованої суми відшкодування, надіслані (подані) не пізніше дня подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про ліквідацію банку як юридичної особи, розглядаються у строк, що '''не перевищує 3 місяців'''. Заявник повідомляється про результат розгляду індивідуального звернення.

==Див. також==
*[[Спадкування права на вклад у банку]]

[[Категорія: Банківське право‏‎]]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

Порядок і черговість відшкодування коштів за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб

2026-01-08T09:18:48Z

Olena.drahun: /* Нормативна база */ активне посилання на Закон

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 "Про затвердження Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

01 квітня 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2180-20#Text] Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення стабільності системи гарантування вкладів фізичних осіб» № 2180-IX,яким передбачено повне відшкодування вкладів фізичних осіб Фондом гарантування вкладів на період дії воєнного стану та трьох місяців після його припинення чи скасування.
*Упродовж вказаного періоду Фонд гарантування вкладів відшкодовує кожному вкладнику банку кошти в повному розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення банку з ринку, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page#Text Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”].
Дія цієї норми поширюється на банки, рішення про виведення з ринку яких будуть прийняті після набрання чинності цим Законом.
* Через три місяці після припинення чи скасування дії воєнного стану гарантована сума за вкладами становитиме не менше 600 000 грн.
Це стосуватиметься банків, що визнаватимуться неплатоспроможними після набрання чинності цими нормами.
*Ощадбанк приєднується до Фонду гарантування вкладів.
|}

==Загальні положення==
[http://www.fg.gov.ua/ '''Фонд гарантування вкладів фізичних осіб'''] (далі - Фонд) є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон)].

Фонд гарантує вклади фізичних осіб в банках України, що є учасниками Фонду. Учасниками Фонду є [http://www.fg.gov.ua/uchasnyky-fondu всі банки], крім ПАТ "Державний ощадний банк України" (вклади фізичних осіб ПАТ "Державного ощадного банку України" гарантуються державою [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page статті 57 Закону України "Про банки і банківську діяльність"]. Участь банків у Фонді є обов'язковою. Банк стає учасником Фонду в день отримання ним банківської ліцензії.

'''Кредитні спілки не є учасниками фонду.'''

==Відшкодування коштів за вкладами==
'''Вклад''' - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах [[Особливості укладення договорів банківського вкладу (в тому числі відшкодування коштів за вкладом у випадку ліквідації банків)|договору банківського вкладу (депозиту)]], [[Договір банківського рахунка|банківського рахунку]] або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти (пункт 3 частини першої статті 2 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]. 

'''Протягом 15 робочих днів''' з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку уповноважена особа Фонду, зокрема формує перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (частина друга статті 27 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]). Відповідно до зазначеного переліку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованого відшкодування. 

Фонд не пізніше, ніж '''через 20 робочих днів''' з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на [http://www.fg.gov.ua/ офіційному веб-сайті Фонду], а також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур’єр" або "Голос України" (частина третя статті 27 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]).

===Початок виплати коштів===
Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, '''не пізніше 20 робочих днів''' (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку (стаття 28 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]).

===Кошти, які відшкодовуються Фондом===
Фонд відшкодовує кошти '''в розмірі вкладу, включаючи відсотки''', станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. 

Максимальна сума відшкодування коштів за вкладами становить '''200 тисяч гривень''' – це граничний розмір на одну фізичну особу, незалежно від того, чи має вона один або більше вкладів у одному банку. Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів у розмірі його вкладу разом з відсотками, нарахованими на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Отримання коштів вкладниками понад гарантовану суму ''(200 тисяч гривень)'' здійснюється в порядку черговості за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, визначеній статтею 52 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]. 

Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до статті 36 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону.]

'''''Фондом не відшкодовуються кошти за такими вкладами:'''''
* передані банку в довірче управління;
*за вкладом у розмірі менше 10 гривень;
*за ощадними та депозитними сертифікатами банків;
*розміщені на вклад у банку особою, яка є пов’язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних;
*розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік ;
*розміщені на вклад власником істотної участі банку;
*за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n1330 Закону України "Про банки і банківську діяльність"], або мають інші фінансові привілеї від банку;
*за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов’язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов’язань;
*за вкладами у філіях іноземних банків;
*за вкладами у банківських металах;
*розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

==Виплата коштів за вкладом==
Виплата коштів за вкладами здійснюються '''через банки-агенти''' на підставі укладених з ними договорів (пункт 6 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 "Про затвердження Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами" (далі - Положення)]. 

Документи, які необхідно надати:
#паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
#реєстраційний номер облікової картки платника податків ''(за наявності)'';
#довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта ''(для внутрішньо переміщених осіб)'';
#довіреність ''(якщо виплату отримує представник вкладника)'';
#свідоцтва про народження вкладника або інший документ, що посвідчує особу вкладника ''(якщо виплату отримує законний представник вкладника)''.

Виплата гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчується після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, здійснюється Фондом після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

=== Виплата коштів за вкладом спадкоємцям померлого вкладника===
Виплата коштів за вкладами спадкоємцям здійснюється за результатами розгляду їх '''індивідуальних звернень''' - заяви про виплату гарантованої суми відшкодування ([https://yurotdel.com.ua/zayava/zrazok_zaiavu_do_fondy_garantyvannia_vkladiv_fizuchnuh_osib|Зразок звернення]). 
Розрахунок суми відшкодування, що сплачується спадкоємцям вкладника, здійснюється на основі, пропорційній успадкованим ними частинам вкладу(ів), в межах суми відшкодування, що належала цьому вкладнику (пункт 8 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Положення]). 

До заяви додаються:
#засвідчена особистим підписом спадкоємця вкладника копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу спадкоємця вкладника, з інформацією про прізвище, ім’я, по батькові, серію, номер, найменування або код органу, що видав документ, дату видачі;
#реєстраційний номер облікової картки платника податків ''(за наявності)'' (пункт 9 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Положення]). 

Заяви про виплату гарантованої суми відшкодування, надіслані (подані) не пізніше дня подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про ліквідацію банку як юридичної особи, розглядаються у строк, що '''не перевищує 3 місяців'''. Заявник повідомляється про результат розгляду індивідуального звернення.

==Див. також==
*[[Спадкування права на вклад у банку]]

[[Категорія: Банківське право‏‎]]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

Порядок і черговість відшкодування коштів за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб

2026-01-08T09:10:48Z

Olena.drahun: /* Нормативна база */ активне посилання на Закон

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 "Про затвердження Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

01 квітня 2022 року [http://www.golos.com.ua/documents/z-2180-ix.pdf Верховною Радою України прийнято [[Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення стабільності системи гарантування вкладів фізичних осіб» № |https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2180-20#Text]] яким передбачено повне відшкодування вкладів фізичних осіб Фондом гарантування вкладів на період дії воєнного стану та трьох місяців після його припинення чи скасування.
*Упродовж вказаного періоду Фонд гарантування вкладів відшкодовує кожному вкладнику банку кошти в повному розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення банку з ринку, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page#Text Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”].
Дія цієї норми поширюється на банки, рішення про виведення з ринку яких будуть прийняті після набрання чинності цим Законом.
* Через три місяці після припинення чи скасування дії воєнного стану гарантована сума за вкладами становитиме не менше 600 000 грн.
Це стосуватиметься банків, що визнаватимуться неплатоспроможними після набрання чинності цими нормами.
*Ощадбанк приєднується до Фонду гарантування вкладів.
|}

==Загальні положення==
[http://www.fg.gov.ua/ '''Фонд гарантування вкладів фізичних осіб'''] (далі - Фонд) є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон)].

Фонд гарантує вклади фізичних осіб в банках України, що є учасниками Фонду. Учасниками Фонду є [http://www.fg.gov.ua/uchasnyky-fondu всі банки], крім ПАТ "Державний ощадний банк України" (вклади фізичних осіб ПАТ "Державного ощадного банку України" гарантуються державою [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page статті 57 Закону України "Про банки і банківську діяльність"]. Участь банків у Фонді є обов'язковою. Банк стає учасником Фонду в день отримання ним банківської ліцензії.

'''Кредитні спілки не є учасниками фонду.'''

==Відшкодування коштів за вкладами==
'''Вклад''' - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах [[Особливості укладення договорів банківського вкладу (в тому числі відшкодування коштів за вкладом у випадку ліквідації банків)|договору банківського вкладу (депозиту)]], [[Договір банківського рахунка|банківського рахунку]] або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти (пункт 3 частини першої статті 2 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]. 

'''Протягом 15 робочих днів''' з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку уповноважена особа Фонду, зокрема формує перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (частина друга статті 27 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]). Відповідно до зазначеного переліку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованого відшкодування. 

Фонд не пізніше, ніж '''через 20 робочих днів''' з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на [http://www.fg.gov.ua/ офіційному веб-сайті Фонду], а також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур’єр" або "Голос України" (частина третя статті 27 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]).

===Початок виплати коштів===
Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, '''не пізніше 20 робочих днів''' (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку (стаття 28 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]).

===Кошти, які відшкодовуються Фондом===
Фонд відшкодовує кошти '''в розмірі вкладу, включаючи відсотки''', станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. 

Максимальна сума відшкодування коштів за вкладами становить '''200 тисяч гривень''' – це граничний розмір на одну фізичну особу, незалежно від того, чи має вона один або більше вкладів у одному банку. Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів у розмірі його вкладу разом з відсотками, нарахованими на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Отримання коштів вкладниками понад гарантовану суму ''(200 тисяч гривень)'' здійснюється в порядку черговості за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, визначеній статтею 52 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]. 

Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до статті 36 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону.]

'''''Фондом не відшкодовуються кошти за такими вкладами:'''''
* передані банку в довірче управління;
*за вкладом у розмірі менше 10 гривень;
*за ощадними та депозитними сертифікатами банків;
*розміщені на вклад у банку особою, яка є пов’язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних;
*розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік ;
*розміщені на вклад власником істотної участі банку;
*за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n1330 Закону України "Про банки і банківську діяльність"], або мають інші фінансові привілеї від банку;
*за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов’язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов’язань;
*за вкладами у філіях іноземних банків;
*за вкладами у банківських металах;
*розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

==Виплата коштів за вкладом==
Виплата коштів за вкладами здійснюються '''через банки-агенти''' на підставі укладених з ними договорів (пункт 6 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 "Про затвердження Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами" (далі - Положення)]. 

Документи, які необхідно надати:
#паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
#реєстраційний номер облікової картки платника податків ''(за наявності)'';
#довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта ''(для внутрішньо переміщених осіб)'';
#довіреність ''(якщо виплату отримує представник вкладника)'';
#свідоцтва про народження вкладника або інший документ, що посвідчує особу вкладника ''(якщо виплату отримує законний представник вкладника)''.

Виплата гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчується після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, здійснюється Фондом після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

=== Виплата коштів за вкладом спадкоємцям померлого вкладника===
Виплата коштів за вкладами спадкоємцям здійснюється за результатами розгляду їх '''індивідуальних звернень''' - заяви про виплату гарантованої суми відшкодування ([https://yurotdel.com.ua/zayava/zrazok_zaiavu_do_fondy_garantyvannia_vkladiv_fizuchnuh_osib|Зразок звернення]). 
Розрахунок суми відшкодування, що сплачується спадкоємцям вкладника, здійснюється на основі, пропорційній успадкованим ними частинам вкладу(ів), в межах суми відшкодування, що належала цьому вкладнику (пункт 8 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Положення]). 

До заяви додаються:
#засвідчена особистим підписом спадкоємця вкладника копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу спадкоємця вкладника, з інформацією про прізвище, ім’я, по батькові, серію, номер, найменування або код органу, що видав документ, дату видачі;
#реєстраційний номер облікової картки платника податків ''(за наявності)'' (пункт 9 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Положення]). 

Заяви про виплату гарантованої суми відшкодування, надіслані (подані) не пізніше дня подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про ліквідацію банку як юридичної особи, розглядаються у строк, що '''не перевищує 3 місяців'''. Заявник повідомляється про результат розгляду індивідуального звернення.

==Див. також==
*[[Спадкування права на вклад у банку]]

[[Категорія: Банківське право‏‎]]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

Порядок і черговість відшкодування коштів за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб

2026-01-08T08:58:29Z

Olena.drahun: /* Виплата коштів за вкладом спадкоємцям померлого вкладника */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 "Про затвердження Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

01 квітня 2022 року [http://www.golos.com.ua/documents/z-2180-ix.pdf Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення стабільності системи гарантування вкладів фізичних осіб» № 2180-IX], яким передбачено повне відшкодування вкладів фізичних осіб Фондом гарантування вкладів на період дії воєнного стану та трьох місяців після його припинення чи скасування.
*Упродовж вказаного періоду Фонд гарантування вкладів відшкодовує кожному вкладнику банку кошти в повному розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення банку з ринку, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page#Text Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”].
Дія цієї норми поширюється на банки, рішення про виведення з ринку яких будуть прийняті після набрання чинності цим Законом.
* Через три місяці після припинення чи скасування дії воєнного стану гарантована сума за вкладами становитиме не менше 600 000 грн.
Це стосуватиметься банків, що визнаватимуться неплатоспроможними після набрання чинності цими нормами.
*Ощадбанк приєднується до Фонду гарантування вкладів.
|}

==Загальні положення==
[http://www.fg.gov.ua/ '''Фонд гарантування вкладів фізичних осіб'''] (далі - Фонд) є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон)].

Фонд гарантує вклади фізичних осіб в банках України, що є учасниками Фонду. Учасниками Фонду є [http://www.fg.gov.ua/uchasnyky-fondu всі банки], крім ПАТ "Державний ощадний банк України" (вклади фізичних осіб ПАТ "Державного ощадного банку України" гарантуються державою [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page статті 57 Закону України "Про банки і банківську діяльність"]. Участь банків у Фонді є обов'язковою. Банк стає учасником Фонду в день отримання ним банківської ліцензії.

'''Кредитні спілки не є учасниками фонду.'''

==Відшкодування коштів за вкладами==
'''Вклад''' - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах [[Особливості укладення договорів банківського вкладу (в тому числі відшкодування коштів за вкладом у випадку ліквідації банків)|договору банківського вкладу (депозиту)]], [[Договір банківського рахунка|банківського рахунку]] або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти (пункт 3 частини першої статті 2 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]. 

'''Протягом 15 робочих днів''' з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку уповноважена особа Фонду, зокрема формує перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (частина друга статті 27 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]). Відповідно до зазначеного переліку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованого відшкодування. 

Фонд не пізніше, ніж '''через 20 робочих днів''' з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на [http://www.fg.gov.ua/ офіційному веб-сайті Фонду], а також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур’єр" або "Голос України" (частина третя статті 27 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]).

===Початок виплати коштів===
Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, '''не пізніше 20 робочих днів''' (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку (стаття 28 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]).

===Кошти, які відшкодовуються Фондом===
Фонд відшкодовує кошти '''в розмірі вкладу, включаючи відсотки''', станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. 

Максимальна сума відшкодування коштів за вкладами становить '''200 тисяч гривень''' – це граничний розмір на одну фізичну особу, незалежно від того, чи має вона один або більше вкладів у одному банку. Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів у розмірі його вкладу разом з відсотками, нарахованими на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Отримання коштів вкладниками понад гарантовану суму ''(200 тисяч гривень)'' здійснюється в порядку черговості за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, визначеній статтею 52 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]. 

Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до статті 36 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону.]

'''''Фондом не відшкодовуються кошти за такими вкладами:'''''
* передані банку в довірче управління;
*за вкладом у розмірі менше 10 гривень;
*за ощадними та депозитними сертифікатами банків;
*розміщені на вклад у банку особою, яка є пов’язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних;
*розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік ;
*розміщені на вклад власником істотної участі банку;
*за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n1330 Закону України "Про банки і банківську діяльність"], або мають інші фінансові привілеї від банку;
*за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов’язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов’язань;
*за вкладами у філіях іноземних банків;
*за вкладами у банківських металах;
*розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

==Виплата коштів за вкладом==
Виплата коштів за вкладами здійснюються '''через банки-агенти''' на підставі укладених з ними договорів (пункт 6 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 "Про затвердження Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами" (далі - Положення)]. 

Документи, які необхідно надати:
#паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
#реєстраційний номер облікової картки платника податків ''(за наявності)'';
#довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта ''(для внутрішньо переміщених осіб)'';
#довіреність ''(якщо виплату отримує представник вкладника)'';
#свідоцтва про народження вкладника або інший документ, що посвідчує особу вкладника ''(якщо виплату отримує законний представник вкладника)''.

Виплата гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчується після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, здійснюється Фондом після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

=== Виплата коштів за вкладом спадкоємцям померлого вкладника===
Виплата коштів за вкладами спадкоємцям здійснюється за результатами розгляду їх '''індивідуальних звернень''' - заяви про виплату гарантованої суми відшкодування ([https://yurotdel.com.ua/zayava/zrazok_zaiavu_do_fondy_garantyvannia_vkladiv_fizuchnuh_osib|Зразок звернення]). 
Розрахунок суми відшкодування, що сплачується спадкоємцям вкладника, здійснюється на основі, пропорційній успадкованим ними частинам вкладу(ів), в межах суми відшкодування, що належала цьому вкладнику (пункт 8 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Положення]). 

До заяви додаються:
#засвідчена особистим підписом спадкоємця вкладника копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу спадкоємця вкладника, з інформацією про прізвище, ім’я, по батькові, серію, номер, найменування або код органу, що видав документ, дату видачі;
#реєстраційний номер облікової картки платника податків ''(за наявності)'' (пункт 9 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Положення]). 

Заяви про виплату гарантованої суми відшкодування, надіслані (подані) не пізніше дня подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про ліквідацію банку як юридичної особи, розглядаються у строк, що '''не перевищує 3 місяців'''. Заявник повідомляється про результат розгляду індивідуального звернення.

==Див. також==
*[[Спадкування права на вклад у банку]]

[[Категорія: Банківське право‏‎]]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

Порядок і черговість відшкодування коштів за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб

2026-01-08T08:53:56Z

Olena.drahun: /* Виплата коштів за вкладом спадкоємцям померлого вкладника */ активне посилання на зразок звернення

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 "Про затвердження Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

01 квітня 2022 року [http://www.golos.com.ua/documents/z-2180-ix.pdf Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення стабільності системи гарантування вкладів фізичних осіб» № 2180-IX], яким передбачено повне відшкодування вкладів фізичних осіб Фондом гарантування вкладів на період дії воєнного стану та трьох місяців після його припинення чи скасування.
*Упродовж вказаного періоду Фонд гарантування вкладів відшкодовує кожному вкладнику банку кошти в повному розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення банку з ринку, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page#Text Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”].
Дія цієї норми поширюється на банки, рішення про виведення з ринку яких будуть прийняті після набрання чинності цим Законом.
* Через три місяці після припинення чи скасування дії воєнного стану гарантована сума за вкладами становитиме не менше 600 000 грн.
Це стосуватиметься банків, що визнаватимуться неплатоспроможними після набрання чинності цими нормами.
*Ощадбанк приєднується до Фонду гарантування вкладів.
|}

==Загальні положення==
[http://www.fg.gov.ua/ '''Фонд гарантування вкладів фізичних осіб'''] (далі - Фонд) є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон)].

Фонд гарантує вклади фізичних осіб в банках України, що є учасниками Фонду. Учасниками Фонду є [http://www.fg.gov.ua/uchasnyky-fondu всі банки], крім ПАТ "Державний ощадний банк України" (вклади фізичних осіб ПАТ "Державного ощадного банку України" гарантуються державою [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page статті 57 Закону України "Про банки і банківську діяльність"]. Участь банків у Фонді є обов'язковою. Банк стає учасником Фонду в день отримання ним банківської ліцензії.

'''Кредитні спілки не є учасниками фонду.'''

==Відшкодування коштів за вкладами==
'''Вклад''' - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах [[Особливості укладення договорів банківського вкладу (в тому числі відшкодування коштів за вкладом у випадку ліквідації банків)|договору банківського вкладу (депозиту)]], [[Договір банківського рахунка|банківського рахунку]] або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти (пункт 3 частини першої статті 2 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]. 

'''Протягом 15 робочих днів''' з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку уповноважена особа Фонду, зокрема формує перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (частина друга статті 27 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]). Відповідно до зазначеного переліку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованого відшкодування. 

Фонд не пізніше, ніж '''через 20 робочих днів''' з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на [http://www.fg.gov.ua/ офіційному веб-сайті Фонду], а також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур’єр" або "Голос України" (частина третя статті 27 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]).

===Початок виплати коштів===
Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, '''не пізніше 20 робочих днів''' (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку (стаття 28 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]).

===Кошти, які відшкодовуються Фондом===
Фонд відшкодовує кошти '''в розмірі вкладу, включаючи відсотки''', станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. 

Максимальна сума відшкодування коштів за вкладами становить '''200 тисяч гривень''' – це граничний розмір на одну фізичну особу, незалежно від того, чи має вона один або більше вкладів у одному банку. Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів у розмірі його вкладу разом з відсотками, нарахованими на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Отримання коштів вкладниками понад гарантовану суму ''(200 тисяч гривень)'' здійснюється в порядку черговості за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, визначеній статтею 52 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]. 

Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до статті 36 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону.]

'''''Фондом не відшкодовуються кошти за такими вкладами:'''''
* передані банку в довірче управління;
*за вкладом у розмірі менше 10 гривень;
*за ощадними та депозитними сертифікатами банків;
*розміщені на вклад у банку особою, яка є пов’язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних;
*розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік ;
*розміщені на вклад власником істотної участі банку;
*за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n1330 Закону України "Про банки і банківську діяльність"], або мають інші фінансові привілеї від банку;
*за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов’язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов’язань;
*за вкладами у філіях іноземних банків;
*за вкладами у банківських металах;
*розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

==Виплата коштів за вкладом==
Виплата коштів за вкладами здійснюються '''через банки-агенти''' на підставі укладених з ними договорів (пункт 6 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 "Про затвердження Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами" (далі - Положення)]. 

Документи, які необхідно надати:
#паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
#реєстраційний номер облікової картки платника податків ''(за наявності)'';
#довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта ''(для внутрішньо переміщених осіб)'';
#довіреність ''(якщо виплату отримує представник вкладника)'';
#свідоцтва про народження вкладника або інший документ, що посвідчує особу вкладника ''(якщо виплату отримує законний представник вкладника)''.

Виплата гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчується після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, здійснюється Фондом після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

=== Виплата коштів за вкладом спадкоємцям померлого вкладника===
Виплата коштів за вкладами спадкоємцям здійснюється за результатами розгляду їх '''індивідуальних звернень''' - заяви про виплату гарантованої суми відшкодування ([[[https://yurotdel.com.ua/zayava/zrazok_zaiavu_do_fondy_garantyvannia_vkladiv_fizuchnuh_osib|Зразок звернення]). 
Розрахунок суми відшкодування, що сплачується спадкоємцям вкладника, здійснюється на основі, пропорційній успадкованим ними частинам вкладу(ів), в межах суми відшкодування, що належала цьому вкладнику (пункт 8 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Положення]). 

До заяви додаються:
#засвідчена особистим підписом спадкоємця вкладника копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу спадкоємця вкладника, з інформацією про прізвище, ім’я, по батькові, серію, номер, найменування або код органу, що видав документ, дату видачі;
#реєстраційний номер облікової картки платника податків ''(за наявності)'' (пункт 9 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Положення]). 

Заяви про виплату гарантованої суми відшкодування, надіслані (подані) не пізніше дня подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про ліквідацію банку як юридичної особи, розглядаються у строк, що '''не перевищує 3 місяців'''. Заявник повідомляється про результат розгляду індивідуального звернення.

==Див. також==
*[[Спадкування права на вклад у банку]]

[[Категорія: Банківське право‏‎]]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

Порядок і черговість відшкодування коштів за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб

2026-01-08T08:48:39Z

Olena.drahun: /* Виплата коштів за вкладом */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 "Про затвердження Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

01 квітня 2022 року [http://www.golos.com.ua/documents/z-2180-ix.pdf Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення стабільності системи гарантування вкладів фізичних осіб» № 2180-IX], яким передбачено повне відшкодування вкладів фізичних осіб Фондом гарантування вкладів на період дії воєнного стану та трьох місяців після його припинення чи скасування.
*Упродовж вказаного періоду Фонд гарантування вкладів відшкодовує кожному вкладнику банку кошти в повному розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення банку з ринку, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page#Text Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”].
Дія цієї норми поширюється на банки, рішення про виведення з ринку яких будуть прийняті після набрання чинності цим Законом.
* Через три місяці після припинення чи скасування дії воєнного стану гарантована сума за вкладами становитиме не менше 600 000 грн.
Це стосуватиметься банків, що визнаватимуться неплатоспроможними після набрання чинності цими нормами.
*Ощадбанк приєднується до Фонду гарантування вкладів.
|}

==Загальні положення==
[http://www.fg.gov.ua/ '''Фонд гарантування вкладів фізичних осіб'''] (далі - Фонд) є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон)].

Фонд гарантує вклади фізичних осіб в банках України, що є учасниками Фонду. Учасниками Фонду є [http://www.fg.gov.ua/uchasnyky-fondu всі банки], крім ПАТ "Державний ощадний банк України" (вклади фізичних осіб ПАТ "Державного ощадного банку України" гарантуються державою [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page статті 57 Закону України "Про банки і банківську діяльність"]. Участь банків у Фонді є обов'язковою. Банк стає учасником Фонду в день отримання ним банківської ліцензії.

'''Кредитні спілки не є учасниками фонду.'''

==Відшкодування коштів за вкладами==
'''Вклад''' - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах [[Особливості укладення договорів банківського вкладу (в тому числі відшкодування коштів за вкладом у випадку ліквідації банків)|договору банківського вкладу (депозиту)]], [[Договір банківського рахунка|банківського рахунку]] або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти (пункт 3 частини першої статті 2 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]. 

'''Протягом 15 робочих днів''' з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку уповноважена особа Фонду, зокрема формує перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (частина друга статті 27 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]). Відповідно до зазначеного переліку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованого відшкодування. 

Фонд не пізніше, ніж '''через 20 робочих днів''' з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на [http://www.fg.gov.ua/ офіційному веб-сайті Фонду], а також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур’єр" або "Голос України" (частина третя статті 27 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]).

===Початок виплати коштів===
Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, '''не пізніше 20 робочих днів''' (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку (стаття 28 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]).

===Кошти, які відшкодовуються Фондом===
Фонд відшкодовує кошти '''в розмірі вкладу, включаючи відсотки''', станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. 

Максимальна сума відшкодування коштів за вкладами становить '''200 тисяч гривень''' – це граничний розмір на одну фізичну особу, незалежно від того, чи має вона один або більше вкладів у одному банку. Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів у розмірі його вкладу разом з відсотками, нарахованими на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Отримання коштів вкладниками понад гарантовану суму ''(200 тисяч гривень)'' здійснюється в порядку черговості за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, визначеній статтею 52 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]. 

Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до статті 36 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону.]

'''''Фондом не відшкодовуються кошти за такими вкладами:'''''
* передані банку в довірче управління;
*за вкладом у розмірі менше 10 гривень;
*за ощадними та депозитними сертифікатами банків;
*розміщені на вклад у банку особою, яка є пов’язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних;
*розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік ;
*розміщені на вклад власником істотної участі банку;
*за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n1330 Закону України "Про банки і банківську діяльність"], або мають інші фінансові привілеї від банку;
*за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов’язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов’язань;
*за вкладами у філіях іноземних банків;
*за вкладами у банківських металах;
*розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

==Виплата коштів за вкладом==
Виплата коштів за вкладами здійснюються '''через банки-агенти''' на підставі укладених з ними договорів (пункт 6 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 "Про затвердження Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами" (далі - Положення)]. 

Документи, які необхідно надати:
#паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
#реєстраційний номер облікової картки платника податків ''(за наявності)'';
#довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта ''(для внутрішньо переміщених осіб)'';
#довіреність ''(якщо виплату отримує представник вкладника)'';
#свідоцтва про народження вкладника або інший документ, що посвідчує особу вкладника ''(якщо виплату отримує законний представник вкладника)''.

Виплата гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчується після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, здійснюється Фондом після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

=== Виплата коштів за вкладом спадкоємцям померлого вкладника===
Виплата коштів за вкладами спадкоємцям здійснюється за результатами розгляду їх '''індивідуальних звернень''' - заяви про виплату гарантованої суми відшкодування ([http://www.fg.gov.ua/dlia-vkladnykiv/blank-zaiavy-pro-otrymannia-vidshkoduvannia-za-vkladom-u-banku-shcho-likviduietsia ''зразок звернення'']). 
Розрахунок суми відшкодування, що сплачується спадкоємцям вкладника, здійснюється на основі, пропорційній успадкованим ними частинам вкладу(ів), в межах суми відшкодування, що належала цьому вкладнику (пункт 8 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Положення]). 

До заяви додаються:
#засвідчена особистим підписом спадкоємця вкладника копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу спадкоємця вкладника, з інформацією про прізвище, ім’я, по батькові, серію, номер, найменування або код органу, що видав документ, дату видачі;
#реєстраційний номер облікової картки платника податків ''(за наявності)'' (пункт 9 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Положення]). 

Заяви про виплату гарантованої суми відшкодування, надіслані (подані) не пізніше дня подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про ліквідацію банку як юридичної особи, розглядаються у строк, що '''не перевищує 3 місяців'''. Заявник повідомляється про результат розгляду індивідуального звернення.

==Див. також==
*[[Спадкування права на вклад у банку]]

[[Категорія: Банківське право‏‎]]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

Порядок і черговість відшкодування коштів за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб

2026-01-08T08:45:15Z

Olena.drahun: /* Кошти, які відшкодовуються Фондом */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 "Про затвердження Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

01 квітня 2022 року [http://www.golos.com.ua/documents/z-2180-ix.pdf Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення стабільності системи гарантування вкладів фізичних осіб» № 2180-IX], яким передбачено повне відшкодування вкладів фізичних осіб Фондом гарантування вкладів на період дії воєнного стану та трьох місяців після його припинення чи скасування.
*Упродовж вказаного періоду Фонд гарантування вкладів відшкодовує кожному вкладнику банку кошти в повному розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення банку з ринку, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page#Text Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”].
Дія цієї норми поширюється на банки, рішення про виведення з ринку яких будуть прийняті після набрання чинності цим Законом.
* Через три місяці після припинення чи скасування дії воєнного стану гарантована сума за вкладами становитиме не менше 600 000 грн.
Це стосуватиметься банків, що визнаватимуться неплатоспроможними після набрання чинності цими нормами.
*Ощадбанк приєднується до Фонду гарантування вкладів.
|}

==Загальні положення==
[http://www.fg.gov.ua/ '''Фонд гарантування вкладів фізичних осіб'''] (далі - Фонд) є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон)].

Фонд гарантує вклади фізичних осіб в банках України, що є учасниками Фонду. Учасниками Фонду є [http://www.fg.gov.ua/uchasnyky-fondu всі банки], крім ПАТ "Державний ощадний банк України" (вклади фізичних осіб ПАТ "Державного ощадного банку України" гарантуються державою [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page статті 57 Закону України "Про банки і банківську діяльність"]. Участь банків у Фонді є обов'язковою. Банк стає учасником Фонду в день отримання ним банківської ліцензії.

'''Кредитні спілки не є учасниками фонду.'''

==Відшкодування коштів за вкладами==
'''Вклад''' - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах [[Особливості укладення договорів банківського вкладу (в тому числі відшкодування коштів за вкладом у випадку ліквідації банків)|договору банківського вкладу (депозиту)]], [[Договір банківського рахунка|банківського рахунку]] або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти (пункт 3 частини першої статті 2 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]. 

'''Протягом 15 робочих днів''' з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку уповноважена особа Фонду, зокрема формує перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (частина друга статті 27 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]). Відповідно до зазначеного переліку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованого відшкодування. 

Фонд не пізніше, ніж '''через 20 робочих днів''' з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на [http://www.fg.gov.ua/ офіційному веб-сайті Фонду], а також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур’єр" або "Голос України" (частина третя статті 27 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]).

===Початок виплати коштів===
Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, '''не пізніше 20 робочих днів''' (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку (стаття 28 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]).

===Кошти, які відшкодовуються Фондом===
Фонд відшкодовує кошти '''в розмірі вкладу, включаючи відсотки''', станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. 

Максимальна сума відшкодування коштів за вкладами становить '''200 тисяч гривень''' – це граничний розмір на одну фізичну особу, незалежно від того, чи має вона один або більше вкладів у одному банку. Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів у розмірі його вкладу разом з відсотками, нарахованими на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Отримання коштів вкладниками понад гарантовану суму ''(200 тисяч гривень)'' здійснюється в порядку черговості за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, визначеній статтею 52 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]. 

Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до статті 36 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону.]

'''''Фондом не відшкодовуються кошти за такими вкладами:'''''
* передані банку в довірче управління;
*за вкладом у розмірі менше 10 гривень;
*за ощадними та депозитними сертифікатами банків;
*розміщені на вклад у банку особою, яка є пов’язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних;
*розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік ;
*розміщені на вклад власником істотної участі банку;
*за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n1330 Закону України "Про банки і банківську діяльність"], або мають інші фінансові привілеї від банку;
*за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов’язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов’язань;
*за вкладами у філіях іноземних банків;
*за вкладами у банківських металах;
*розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

==Виплата коштів за вкладом==
Виплата коштів за вкладами здійснюються '''через банки-агенти''' на підставі укладених з ними договорів (пункт 6 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 "Про затвердження Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами" (далі - Положення)]. 

Документи, які необхідно надати:
#паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
#реєстраційний номер облікової картки платника податків ''(за наявності)'';
#довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта ''(для внутрішньо переміщених осіб)'';
#довіреність ''(якщо виплату отримує прдеставник вкладника)'';
#свідоцтва про народження вкладника або інший документ, що посвідчує особу вкладника ''(якщо виплату отримує законний представник вкладника)''.

Виплата гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчується після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, здійснюється Фондом після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

=== Виплата коштів за вкладом спадкоємцям померлого вкладника===
Виплата коштів за вкладами спадкоємцям здійснюється за результатами розгляду їх '''індивідуальних звернень''' - заяви про виплату гарантованої суми відшкодування ([http://www.fg.gov.ua/dlia-vkladnykiv/blank-zaiavy-pro-otrymannia-vidshkoduvannia-za-vkladom-u-banku-shcho-likviduietsia ''зразок звернення'']). 
Розрахунок суми відшкодування, що сплачується спадкоємцям вкладника, здійснюється на основі, пропорційній успадкованим ними частинам вкладу(ів), в межах суми відшкодування, що належала цьому вкладнику (пункт 8 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Положення]). 

До заяви додаються:
#засвідчена особистим підписом спадкоємця вкладника копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу спадкоємця вкладника, з інформацією про прізвище, ім’я, по батькові, серію, номер, найменування або код органу, що видав документ, дату видачі;
#реєстраційний номер облікової картки платника податків ''(за наявності)'' (пункт 9 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Положення]). 

Заяви про виплату гарантованої суми відшкодування, надіслані (подані) не пізніше дня подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про ліквідацію банку як юридичної особи, розглядаються у строк, що '''не перевищує 3 місяців'''. Заявник повідомляється про результат розгляду індивідуального звернення.

==Див. також==
*[[Спадкування права на вклад у банку]]

[[Категорія: Банківське право‏‎]]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

Порядок і черговість відшкодування коштів за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб

2026-01-08T08:12:07Z

Olena.drahun: /* Відшкодування коштів за вкладами */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 "Про затвердження Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

01 квітня 2022 року [http://www.golos.com.ua/documents/z-2180-ix.pdf Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення стабільності системи гарантування вкладів фізичних осіб» № 2180-IX], яким передбачено повне відшкодування вкладів фізичних осіб Фондом гарантування вкладів на період дії воєнного стану та трьох місяців після його припинення чи скасування.
*Упродовж вказаного періоду Фонд гарантування вкладів відшкодовує кожному вкладнику банку кошти в повному розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення банку з ринку, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page#Text Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”].
Дія цієї норми поширюється на банки, рішення про виведення з ринку яких будуть прийняті після набрання чинності цим Законом.
* Через три місяці після припинення чи скасування дії воєнного стану гарантована сума за вкладами становитиме не менше 600 000 грн.
Це стосуватиметься банків, що визнаватимуться неплатоспроможними після набрання чинності цими нормами.
*Ощадбанк приєднується до Фонду гарантування вкладів.
|}

==Загальні положення==
[http://www.fg.gov.ua/ '''Фонд гарантування вкладів фізичних осіб'''] (далі - Фонд) є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон)].

Фонд гарантує вклади фізичних осіб в банках України, що є учасниками Фонду. Учасниками Фонду є [http://www.fg.gov.ua/uchasnyky-fondu всі банки], крім ПАТ "Державний ощадний банк України" (вклади фізичних осіб ПАТ "Державного ощадного банку України" гарантуються державою [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page статті 57 Закону України "Про банки і банківську діяльність"]. Участь банків у Фонді є обов'язковою. Банк стає учасником Фонду в день отримання ним банківської ліцензії.

'''Кредитні спілки не є учасниками фонду.'''

==Відшкодування коштів за вкладами==
'''Вклад''' - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах [[Особливості укладення договорів банківського вкладу (в тому числі відшкодування коштів за вкладом у випадку ліквідації банків)|договору банківського вкладу (депозиту)]], [[Договір банківського рахунка|банківського рахунку]] або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти (пункт 3 частини першої статті 2 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]. 

'''Протягом 15 робочих днів''' з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку уповноважена особа Фонду, зокрема формує перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (частина друга статті 27 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]). Відповідно до зазначеного переліку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованого відшкодування. 

Фонд не пізніше, ніж '''через 20 робочих днів''' з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на [http://www.fg.gov.ua/ офіційному веб-сайті Фонду], а також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур’єр" або "Голос України" (частина третя статті 27 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]).

===Початок виплати коштів===
Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, '''не пізніше 20 робочих днів''' (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку (стаття 28 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]).

===Кошти, які відшкодовуються Фондом===
Фонд відшкодовує кошти '''в розмірі вкладу, включаючи відсотки''', станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. 

Максимальна сума відшкодування коштів за вкладами становить '''200 тисяч гривень''' – це граничний розмір на одну фізичну особу, незалежно від того, чи має вона один або більше вкладів у одному банку. Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів у розмірі його вкладу разом з відсотками, нарахованими на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Отримання коштів вкладниками понад гарантовану суму ''(200 тисяч гривень)'' здійснюється в порядку черговості за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, визначеній статтею 52 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]. 

Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до статті 36 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону.]

'''''Фондом не відшкодовуються кошти за вкладами:'''''
* передані банку в довірче управління;
*за вкладом у розмірі менше 10 гривень;
*за ощадними та депозитними сертифікатами банків;
*розміщені на вклад у банку особою, яка є пов’язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних;
*розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік ;
*розміщені на вклад власником істотної участі банку;
*за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n1330 Закону України "Про банки і банківську діяльність"], або мають інші фінансові привілеї від банку;
*за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов’язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов’язань;
*за вкладами у філіях іноземних банків;
*за вкладами у банківських металах;
*розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

==Виплата коштів за вкладом==
Виплата коштів за вкладами здійснюються '''через банки-агенти''' на підставі укладених з ними договорів (пункт 6 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 "Про затвердження Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами" (далі - Положення)]. 

Документи, які необхідно надати:
#паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
#реєстраційний номер облікової картки платника податків ''(за наявності)'';
#довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта ''(для внутрішньо переміщених осіб)'';
#довіреність ''(якщо виплату отримує прдеставник вкладника)'';
#свідоцтва про народження вкладника або інший документ, що посвідчує особу вкладника ''(якщо виплату отримує законний представник вкладника)''.

Виплата гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчується після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, здійснюється Фондом після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

=== Виплата коштів за вкладом спадкоємцям померлого вкладника===
Виплата коштів за вкладами спадкоємцям здійснюється за результатами розгляду їх '''індивідуальних звернень''' - заяви про виплату гарантованої суми відшкодування ([http://www.fg.gov.ua/dlia-vkladnykiv/blank-zaiavy-pro-otrymannia-vidshkoduvannia-za-vkladom-u-banku-shcho-likviduietsia ''зразок звернення'']). 
Розрахунок суми відшкодування, що сплачується спадкоємцям вкладника, здійснюється на основі, пропорційній успадкованим ними частинам вкладу(ів), в межах суми відшкодування, що належала цьому вкладнику (пункт 8 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Положення]). 

До заяви додаються:
#засвідчена особистим підписом спадкоємця вкладника копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу спадкоємця вкладника, з інформацією про прізвище, ім’я, по батькові, серію, номер, найменування або код органу, що видав документ, дату видачі;
#реєстраційний номер облікової картки платника податків ''(за наявності)'' (пункт 9 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Положення]). 

Заяви про виплату гарантованої суми відшкодування, надіслані (подані) не пізніше дня подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про ліквідацію банку як юридичної особи, розглядаються у строк, що '''не перевищує 3 місяців'''. Заявник повідомляється про результат розгляду індивідуального звернення.

==Див. також==
*[[Спадкування права на вклад у банку]]

[[Категорія: Банківське право‏‎]]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

Вчинення правочину неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності

2025-11-06T10:24:50Z

Olena.drahun: /* Загальні аспекти */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2623-15 Закон України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України № 6 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»]
== Загальні аспекти ==
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Правочин, який неповнолітня особа вчинила за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів), піклувальника, може бути згодом схвалений ними у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 221 Цивільного кодексу України](далі-ЦК України)

Правочин, вчинений неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів), піклувальників, може бути визнаний судом недійсним за позовом заінтересованої особи. '''Неповнолітньою вважається особа''' у віці від 14 до 18 років. ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]). Неповнолітні особи мають неповну цивільну дієздатність, тобто, ''всі правочини вони вчиняють самі, але за згодою своїх батьків, усиновлювачів або піклувальників''. При цьому закон вимагає саме наявності згоди зазначених осіб, а не їх обізнаності.

Ряд правочинів, спеціально передбачених законом, наприклад, дрібні побутові правочини, розпорядження своїм заробітком тощо ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]) неповнолітні мають право вчиняти самостійно, а відтак [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1254 стаття 222 ЦК України] на такі правочини не поширюється. Правові наслідки, передбачені правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1254 стаття 222 ЦК України]можуть застосовуватися лише до тих правочинів, які підлягають схваленню батьками, усиновлювачами або піклувальниками.

Сама по собі відсутність згоди батьків (усиновлювачів) або піклувальників на вчинення правочину ще не робить його недійсним. Згода може бути надана й після вчинення правочину, за винятком тих випадків, коли законом вимагається обов'язкова письмова згода до укладення правочину, наприклад, щодо транспортних засобів або нерухомого майна. Причому допускається як надання прямої згоди (у письмовій формі, якщо це вимагається законом), так і схвалення правочину шляхом непред'явлення батьками (усиновлювачами) або піклувальниками неповнолітнього претензії другій стороні протягом одного місяця з моменту, коли ці особи дізналися про вчинення неповнолітнім правочину.
== Підстави, за наявності яких правочини, вчинені неповнолітніми особами, можуть визнаватись недійсними ==
Згідно з нормами [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] такий правочин може бути визнано недійсним у таких випадках:
# вихід неповнолітньою особою за межі цивільної дієздатності;
# відсутня попередня згода або наступне схвалення батьків (усиновителів) чи піклувальників на вчинення такого правочину;
# подано заяву законних представників до суду про визнання правочину недійсним.
При цьому для визнання правочину недійсним достатньо, щоб лише однією стороною був неповнолітній, котрий вчинив правочин, що виходить за межі його дієздатності, без згоди батьків (усиновителів) чи піклувальників, а іншою стороною може бути особа повністю дієздатна (хоча не виключається вчинення правочину й двома неповнолітніми, один з яких вчинив її без згоди батьків (усиновителів) чи піклувальників).
== Умови для визнання правочину, вчиненого неповнолітнім за межами його цивільної дієздатності, недійсним ==
Правочин, вчинений неповнолітнім за межами його цивільної дієздатності, можна визнати недійсним:
* у разі, коли буде доведено, що цей «вихід за межі дієздатності» було здійснено, тобто правочин не підпадає під коло «дозволених» правочинів, передбачених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статтею 32 ЦК України];
* відсутня згода законних представників на вчинення такого правочину (попередня згода або ж подальше його схвалення ними).
Варто зауважити, що цивільне законодавство виокремлює низку правочинів, які можуть бути визнані недійними через відсутність згоди третіх осіб на їх вчинення. Усі ці правочини мають одну спільну ознаку: для їх дійсності необхідна не лише воля сторін цього правочину, але й воля третіх осіб, які не є сторонами правочину.

У правочинах, в яких підставою їх недійсності є відсутність законодавчо закріпленої згоди третіх осіб, що не є стороною правочину, воля сторін правочину не має вад. Це пов’язано з тим, що в окремих категорій осіб відсутність повноцінної волі передбачено законом (зокрема, це малолітні та неповнолітні особи). Відповідно вони не наділені правом оспорювання правочинів, які ними укладені. Правом оспорювання правочинів малолітніх та неповнолітніх дітей наділені їх '''законні представники''', які можуть або частково доповнювати їх волю, або ж повністю заміщувати своїх підопічних. При повному заміщенні – законний представник сам вчиняє правочини від імені підопічного, при частковому – сама особа, яка має недостатність волі, але для дійсності правочину необхідна згода визначеного кола осіб.

Неповнолітня ж особа не має права оспорювати вчинений нею ж правочин з цих підстав, оскільки його воля вже виявлена і виражена при цьому коректно, нормальним чином, без будь-яких її порушень. Порушена воля тієї особи, яка повинна надавати згоду на вчинення правочинів неповнолітнім, оскільки фактично вона не врахована взагалі (бо не отримана його згода), а тому саме він і має право оспорювати такі правочини.
== Правові наслідки вчинення правочину неповнолітньою особою ==
Правочини вчинені неповнолітніми особами належать ''до категорії '''оспорюваних'''''. З позовом про визнання такого правочину недійсним можуть звернутися ''батьки (усиновлювачі) або піклувальники неповнолітньої особи, її контрагент за договором, орган опіки та піклування та інші особи, права яких зачіпаються таким правочином''. Адже, як передбачено [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільним процесуальним кодексом України], у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Передбачена законом згода батьків (усиновлювачів) або піклувальників неповнолітньої особи на вчинення нею правочину встановлена з метою забезпечення інтересів останньої. Тому якщо вчинений неповнолітнім правочин хоча і не схвалений його батьками або піклувальниками, але не зачіпає інтересів неповнолітнього, суд має право відмовити у визнанні такого правочину недійсним.

Наслідком визнання недійсним правочину, вчиненого неповнолітніми особами між собою, є покладення на них зобов'язання повернути другій стороні все одержане за цим правочином у натурі. Якщо обома сторонами недійсного правочину є неповнолітні особи, то кожна з них зобов'язана повернути другій стороні усе одержане нею за цим правочином у натурі. У разі неможливості повернення одержаного в натурі відшкодовується його вартість за цінами, які існують на момент відшкодування.

Грошове відшкодування здійснюється за рахунок коштів неповнолітньої особи. Батьки (усиновлювачі) або піклувальники зобов'язані здійснити відшкодування за власний рахунок за наявності таких підстав:
* у неповнолітньої особи відсутні кошти, достатні для відшкодування;
* вчиненню правочину або втраті майна, яке було предметом правочину, сприяла винна поведінка батьків (усиновлювачів) або піклувальників.
Положення не поширюються на правочини неповнолітніх, які є повністю дієздатними у зв'язку з укладенням шлюбу або їх «емансипацією» ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 34 ЦК України]).

Сторона, яка знала про стан фізичної особи у момент вчинення правочину, зобов'язана відшкодувати їй моральну шкоду, завдану у зв'язку із вчиненням такого правочину.
== Забезпечення захисту прав малолітніх або неповнолітніх осіб під час розгляду справи у суді ==
Під час розгляду справи, крім прав та обов’язків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 43 ЦК України], малолітня або неповнолітня особа має також такі процесуальні права:

1) безпосередньо або через представника чи законного представника висловлювати свою думку та отримувати його допомогу у висловленні такої думки;

2) отримувати через представника чи законного представника інформацію про судовий розгляд;

3) здійснювати інші процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки, передбачені міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Суд роз’яснює малолітній або неповнолітній особі її права та можливі наслідки дій її представника чи законного представника у разі, якщо за віком вона може усвідомити їх значення. Суд сприяє створенню належних умов для здійснення малолітньою або неповнолітньою особою її прав, визначених законом та передбачених міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
== Судова практика ==
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України № 6 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»]
# [https://ips.ligazakon.net/document/VRR00220 АНАЛІЗ окремих питань, що виникають при застосуванні судами рекомендаційних роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»]
# [http://reyestr.court.gov.ua/Review/32341304 Рішення Вінницького міського суду Вінницької області по справі № 206/5030/2012 від 13 грудня 2012 року]
# [http://reyestr.court.gov.ua/Review/24165985 Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області по справі № 2-454/12 від 23 травня 2012 року]
[[index.php?title=Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Вчинення правочину неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності

2025-11-06T10:22:53Z

Olena.drahun: /* Загальні аспекти */ замінено посилання на актуальний НПА

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2623-15 Закон України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України № 6 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»]
== Загальні аспекти ==
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Правочин, який неповнолітня особа вчинила за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів), піклувальника, може бути згодом схвалений ними у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 221 Цивільного кодексу України](далі-ЦК України)

Правочин, вчинений неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів), піклувальників, може бути визнаний судом недійсним за позовом заінтересованої особи. '''Неповнолітньою вважається особа''' у віці від 14 до 18 років. ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]). Неповнолітні особи мають неповну цивільну дієздатність, тобто, ''всі правочини вони вчиняють самі, але за згодою своїх батьків, усиновлювачів або піклувальників''. При цьому закон вимагає саме наявності згоди зазначених осіб, а не їх обізнаності.

Ряд правочинів, спеціально передбачених законом, наприклад, дрібні побутові правочини, розпорядження своїм заробітком тощо ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]) неповнолітні мають право вчиняти самостійно, а відтак [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1254 стаття 222 ЦК] [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 України] на такі правочини не поширюється. Правові наслідки, передбачені правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1254 стаття 222 ЦК] [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 України]можуть застосовуватися лише до тих правочинів, які підлягають схваленню батьками, усиновлювачами або піклувальниками.

Сама по собі відсутність згоди батьків (усиновлювачів) або піклувальників на вчинення правочину ще не робить його недійсним. Згода може бути надана й після вчинення правочину, за винятком тих випадків, коли законом вимагається обов'язкова письмова згода до укладення правочину, наприклад, щодо транспортних засобів або нерухомого майна. Причому допускається як надання прямої згоди (у письмовій формі, якщо це вимагається законом), так і схвалення правочину шляхом непред'явлення батьками (усиновлювачами) або піклувальниками неповнолітнього претензії другій стороні протягом одного місяця з моменту, коли ці особи дізналися про вчинення неповнолітнім правочину.
== Підстави, за наявності яких правочини, вчинені неповнолітніми особами, можуть визнаватись недійсними ==
Згідно з нормами [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] такий правочин може бути визнано недійсним у таких випадках:
# вихід неповнолітньою особою за межі цивільної дієздатності;
# відсутня попередня згода або наступне схвалення батьків (усиновителів) чи піклувальників на вчинення такого правочину;
# подано заяву законних представників до суду про визнання правочину недійсним.
При цьому для визнання правочину недійсним достатньо, щоб лише однією стороною був неповнолітній, котрий вчинив правочин, що виходить за межі його дієздатності, без згоди батьків (усиновителів) чи піклувальників, а іншою стороною може бути особа повністю дієздатна (хоча не виключається вчинення правочину й двома неповнолітніми, один з яких вчинив її без згоди батьків (усиновителів) чи піклувальників).
== Умови для визнання правочину, вчиненого неповнолітнім за межами його цивільної дієздатності, недійсним ==
Правочин, вчинений неповнолітнім за межами його цивільної дієздатності, можна визнати недійсним:
* у разі, коли буде доведено, що цей «вихід за межі дієздатності» було здійснено, тобто правочин не підпадає під коло «дозволених» правочинів, передбачених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статтею 32 ЦК України];
* відсутня згода законних представників на вчинення такого правочину (попередня згода або ж подальше його схвалення ними).
Варто зауважити, що цивільне законодавство виокремлює низку правочинів, які можуть бути визнані недійними через відсутність згоди третіх осіб на їх вчинення. Усі ці правочини мають одну спільну ознаку: для їх дійсності необхідна не лише воля сторін цього правочину, але й воля третіх осіб, які не є сторонами правочину.

У правочинах, в яких підставою їх недійсності є відсутність законодавчо закріпленої згоди третіх осіб, що не є стороною правочину, воля сторін правочину не має вад. Це пов’язано з тим, що в окремих категорій осіб відсутність повноцінної волі передбачено законом (зокрема, це малолітні та неповнолітні особи). Відповідно вони не наділені правом оспорювання правочинів, які ними укладені. Правом оспорювання правочинів малолітніх та неповнолітніх дітей наділені їх '''законні представники''', які можуть або частково доповнювати їх волю, або ж повністю заміщувати своїх підопічних. При повному заміщенні – законний представник сам вчиняє правочини від імені підопічного, при частковому – сама особа, яка має недостатність волі, але для дійсності правочину необхідна згода визначеного кола осіб.

Неповнолітня ж особа не має права оспорювати вчинений нею ж правочин з цих підстав, оскільки його воля вже виявлена і виражена при цьому коректно, нормальним чином, без будь-яких її порушень. Порушена воля тієї особи, яка повинна надавати згоду на вчинення правочинів неповнолітнім, оскільки фактично вона не врахована взагалі (бо не отримана його згода), а тому саме він і має право оспорювати такі правочини.
== Правові наслідки вчинення правочину неповнолітньою особою ==
Правочини вчинені неповнолітніми особами належать ''до категорії '''оспорюваних'''''. З позовом про визнання такого правочину недійсним можуть звернутися ''батьки (усиновлювачі) або піклувальники неповнолітньої особи, її контрагент за договором, орган опіки та піклування та інші особи, права яких зачіпаються таким правочином''. Адже, як передбачено [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільним процесуальним кодексом України], у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Передбачена законом згода батьків (усиновлювачів) або піклувальників неповнолітньої особи на вчинення нею правочину встановлена з метою забезпечення інтересів останньої. Тому якщо вчинений неповнолітнім правочин хоча і не схвалений його батьками або піклувальниками, але не зачіпає інтересів неповнолітнього, суд має право відмовити у визнанні такого правочину недійсним.

Наслідком визнання недійсним правочину, вчиненого неповнолітніми особами між собою, є покладення на них зобов'язання повернути другій стороні все одержане за цим правочином у натурі. Якщо обома сторонами недійсного правочину є неповнолітні особи, то кожна з них зобов'язана повернути другій стороні усе одержане нею за цим правочином у натурі. У разі неможливості повернення одержаного в натурі відшкодовується його вартість за цінами, які існують на момент відшкодування.

Грошове відшкодування здійснюється за рахунок коштів неповнолітньої особи. Батьки (усиновлювачі) або піклувальники зобов'язані здійснити відшкодування за власний рахунок за наявності таких підстав:
* у неповнолітньої особи відсутні кошти, достатні для відшкодування;
* вчиненню правочину або втраті майна, яке було предметом правочину, сприяла винна поведінка батьків (усиновлювачів) або піклувальників.
Положення не поширюються на правочини неповнолітніх, які є повністю дієздатними у зв'язку з укладенням шлюбу або їх «емансипацією» ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 34 ЦК України]).

Сторона, яка знала про стан фізичної особи у момент вчинення правочину, зобов'язана відшкодувати їй моральну шкоду, завдану у зв'язку із вчиненням такого правочину.
== Забезпечення захисту прав малолітніх або неповнолітніх осіб під час розгляду справи у суді ==
Під час розгляду справи, крім прав та обов’язків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 43 ЦК України], малолітня або неповнолітня особа має також такі процесуальні права:

1) безпосередньо або через представника чи законного представника висловлювати свою думку та отримувати його допомогу у висловленні такої думки;

2) отримувати через представника чи законного представника інформацію про судовий розгляд;

3) здійснювати інші процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки, передбачені міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Суд роз’яснює малолітній або неповнолітній особі її права та можливі наслідки дій її представника чи законного представника у разі, якщо за віком вона може усвідомити їх значення. Суд сприяє створенню належних умов для здійснення малолітньою або неповнолітньою особою її прав, визначених законом та передбачених міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
== Судова практика ==
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України № 6 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»]
# [https://ips.ligazakon.net/document/VRR00220 АНАЛІЗ окремих питань, що виникають при застосуванні судами рекомендаційних роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»]
# [http://reyestr.court.gov.ua/Review/32341304 Рішення Вінницького міського суду Вінницької області по справі № 206/5030/2012 від 13 грудня 2012 року]
# [http://reyestr.court.gov.ua/Review/24165985 Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області по справі № 2-454/12 від 23 травня 2012 року]
[[index.php?title=Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Вчинення правочину неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності

2025-11-06T10:17:22Z

Olena.drahun: /* Загальні аспекти */Цивільний кодекс України-абревіатура ЦК України

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2623-15 Закон України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України № 6 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»]
== Загальні аспекти ==
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Правочин, який неповнолітня особа вчинила за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів), піклувальника, може бути згодом схвалений ними у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ed20060220#o1138 статтею 221 Цивільного кодексу України](далі-ЦК України)

Правочин, вчинений неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів), піклувальників, може бути визнаний судом недійсним за позовом заінтересованої особи. '''Неповнолітньою вважається особа''' у віці від 14 до 18 років. ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]). Неповнолітні особи мають неповну цивільну дієздатність, тобто, ''всі правочини вони вчиняють самі, але за згодою своїх батьків, усиновлювачів або піклувальників''. При цьому закон вимагає саме наявності згоди зазначених осіб, а не їх обізнаності.

Ряд правочинів, спеціально передбачених законом, наприклад, дрібні побутові правочини, розпорядження своїм заробітком тощо ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]) неповнолітні мають право вчиняти самостійно, а відтак [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1254 стаття 222 ЦК] [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 України] на такі правочини не поширюється. Правові наслідки, передбачені правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1254 стаття 222 ЦК] [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 України]можуть застосовуватися лише до тих правочинів, які підлягають схваленню батьками, усиновлювачами або піклувальниками.

Сама по собі відсутність згоди батьків (усиновлювачів) або піклувальників на вчинення правочину ще не робить його недійсним. Згода може бути надана й після вчинення правочину, за винятком тих випадків, коли законом вимагається обов'язкова письмова згода до укладення правочину, наприклад, щодо транспортних засобів або нерухомого майна. Причому допускається як надання прямої згоди (у письмовій формі, якщо це вимагається законом), так і схвалення правочину шляхом непред'явлення батьками (усиновлювачами) або піклувальниками неповнолітнього претензії другій стороні протягом одного місяця з моменту, коли ці особи дізналися про вчинення неповнолітнім правочину.
== Підстави, за наявності яких правочини, вчинені неповнолітніми особами, можуть визнаватись недійсними ==
Згідно з нормами [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] такий правочин може бути визнано недійсним у таких випадках:
# вихід неповнолітньою особою за межі цивільної дієздатності;
# відсутня попередня згода або наступне схвалення батьків (усиновителів) чи піклувальників на вчинення такого правочину;
# подано заяву законних представників до суду про визнання правочину недійсним.
При цьому для визнання правочину недійсним достатньо, щоб лише однією стороною був неповнолітній, котрий вчинив правочин, що виходить за межі його дієздатності, без згоди батьків (усиновителів) чи піклувальників, а іншою стороною може бути особа повністю дієздатна (хоча не виключається вчинення правочину й двома неповнолітніми, один з яких вчинив її без згоди батьків (усиновителів) чи піклувальників).
== Умови для визнання правочину, вчиненого неповнолітнім за межами його цивільної дієздатності, недійсним ==
Правочин, вчинений неповнолітнім за межами його цивільної дієздатності, можна визнати недійсним:
* у разі, коли буде доведено, що цей «вихід за межі дієздатності» було здійснено, тобто правочин не підпадає під коло «дозволених» правочинів, передбачених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статтею 32 ЦК України];
* відсутня згода законних представників на вчинення такого правочину (попередня згода або ж подальше його схвалення ними).
Варто зауважити, що цивільне законодавство виокремлює низку правочинів, які можуть бути визнані недійними через відсутність згоди третіх осіб на їх вчинення. Усі ці правочини мають одну спільну ознаку: для їх дійсності необхідна не лише воля сторін цього правочину, але й воля третіх осіб, які не є сторонами правочину.

У правочинах, в яких підставою їх недійсності є відсутність законодавчо закріпленої згоди третіх осіб, що не є стороною правочину, воля сторін правочину не має вад. Це пов’язано з тим, що в окремих категорій осіб відсутність повноцінної волі передбачено законом (зокрема, це малолітні та неповнолітні особи). Відповідно вони не наділені правом оспорювання правочинів, які ними укладені. Правом оспорювання правочинів малолітніх та неповнолітніх дітей наділені їх '''законні представники''', які можуть або частково доповнювати їх волю, або ж повністю заміщувати своїх підопічних. При повному заміщенні – законний представник сам вчиняє правочини від імені підопічного, при частковому – сама особа, яка має недостатність волі, але для дійсності правочину необхідна згода визначеного кола осіб.

Неповнолітня ж особа не має права оспорювати вчинений нею ж правочин з цих підстав, оскільки його воля вже виявлена і виражена при цьому коректно, нормальним чином, без будь-яких її порушень. Порушена воля тієї особи, яка повинна надавати згоду на вчинення правочинів неповнолітнім, оскільки фактично вона не врахована взагалі (бо не отримана його згода), а тому саме він і має право оспорювати такі правочини.
== Правові наслідки вчинення правочину неповнолітньою особою ==
Правочини вчинені неповнолітніми особами належать ''до категорії '''оспорюваних'''''. З позовом про визнання такого правочину недійсним можуть звернутися ''батьки (усиновлювачі) або піклувальники неповнолітньої особи, її контрагент за договором, орган опіки та піклування та інші особи, права яких зачіпаються таким правочином''. Адже, як передбачено [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільним процесуальним кодексом України], у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Передбачена законом згода батьків (усиновлювачів) або піклувальників неповнолітньої особи на вчинення нею правочину встановлена з метою забезпечення інтересів останньої. Тому якщо вчинений неповнолітнім правочин хоча і не схвалений його батьками або піклувальниками, але не зачіпає інтересів неповнолітнього, суд має право відмовити у визнанні такого правочину недійсним.

Наслідком визнання недійсним правочину, вчиненого неповнолітніми особами між собою, є покладення на них зобов'язання повернути другій стороні все одержане за цим правочином у натурі. Якщо обома сторонами недійсного правочину є неповнолітні особи, то кожна з них зобов'язана повернути другій стороні усе одержане нею за цим правочином у натурі. У разі неможливості повернення одержаного в натурі відшкодовується його вартість за цінами, які існують на момент відшкодування.

Грошове відшкодування здійснюється за рахунок коштів неповнолітньої особи. Батьки (усиновлювачі) або піклувальники зобов'язані здійснити відшкодування за власний рахунок за наявності таких підстав:
* у неповнолітньої особи відсутні кошти, достатні для відшкодування;
* вчиненню правочину або втраті майна, яке було предметом правочину, сприяла винна поведінка батьків (усиновлювачів) або піклувальників.
Положення не поширюються на правочини неповнолітніх, які є повністю дієздатними у зв'язку з укладенням шлюбу або їх «емансипацією» ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 34 ЦК України]).

Сторона, яка знала про стан фізичної особи у момент вчинення правочину, зобов'язана відшкодувати їй моральну шкоду, завдану у зв'язку із вчиненням такого правочину.
== Забезпечення захисту прав малолітніх або неповнолітніх осіб під час розгляду справи у суді ==
Під час розгляду справи, крім прав та обов’язків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 43 ЦК України], малолітня або неповнолітня особа має також такі процесуальні права:

1) безпосередньо або через представника чи законного представника висловлювати свою думку та отримувати його допомогу у висловленні такої думки;

2) отримувати через представника чи законного представника інформацію про судовий розгляд;

3) здійснювати інші процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки, передбачені міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Суд роз’яснює малолітній або неповнолітній особі її права та можливі наслідки дій її представника чи законного представника у разі, якщо за віком вона може усвідомити їх значення. Суд сприяє створенню належних умов для здійснення малолітньою або неповнолітньою особою її прав, визначених законом та передбачених міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
== Судова практика ==
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України № 6 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»]
# [https://ips.ligazakon.net/document/VRR00220 АНАЛІЗ окремих питань, що виникають при застосуванні судами рекомендаційних роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»]
# [http://reyestr.court.gov.ua/Review/32341304 Рішення Вінницького міського суду Вінницької області по справі № 206/5030/2012 від 13 грудня 2012 року]
# [http://reyestr.court.gov.ua/Review/24165985 Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області по справі № 2-454/12 від 23 травня 2012 року]
[[index.php?title=Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Здійснення риболовлі в орендованих ставках

2025-10-10T13:20:37Z

Olena.drahun: /* Де і хто може здійснювати риболовлю в орендованих ставках */Видалено абзаци через втрату чинності

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Водний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2894-14 Закон України «Про тваринний світ»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5293-17 Закон України «Про аквакультуру»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1042-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023 року № 1042 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 вересня 2022 року № 700 «Про затвердження Правил любительського і спортивного рибальства»]

== Види водокористування ==

Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 ст. 46 Водного кодексу України], водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне. Загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 ст. 47 Водного кодексу України]). На водних об'єктах, наданих в оренду, загальне водокористування допускається на умовах, встановлених водокористувачем, за погодженням з органом, який надав водний об'єкт в оренду. Водокористувач, який узяв водний об'єкт у користування на умовах оренди, зобов'язаний доводити до відома населення умови водокористування, а також про заборону загального водокористування на водному об'єкті, наданому в оренду. Якщо водокористувачем або відповідною радою не встановлено таких умов, загальне водокористування визнається дозволеним без обмежень ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 ст. 47 Водного кодексу України]). Умови загального водокористування передбачаються договором оренди або окремим додатком до нього. 
Громадяни, перед тим, як здійснювати рибальство в орендованому іншими особами ставку, '''повинні вияснити''', чи є обмеження щодо загального водокористування на даному водному об’єкті, ознайомитись з цими обмеженнями ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 ст. 51 Водного кодексу України]).

== Де і хто може здійснювати риболовлю в орендованих ставках ==

Любительське рибальство в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється за умови, що така діяльність не суперечить режиму територій та об’єктів природно-заповідного фонду, який визначається Положенням про території та об’єкти природно-заповідного фонду та/або Проектом організації території об’єкта природно-заповідного фонду, з дотриманням вимог цих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text Правил](і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1043-22#Text Положення про рекреаційну діяльність у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України, затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 26 липня 2022 року № 256, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 вересня 2022 року за № 1043/38379].

 '''Любительський та спортивний вилов риби, інших водних біоресурсів здійснюється так:'''

1. Під час здійснення любительського, спортивного рибальства та підводного полювання об’єктами добування (вилову) є водні біоресурси, крім тих, що занесені до Червоної книги України, переліків регіонально рідкісних видів, що охороняються, та включені до інших переліків, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text п.1 ч.ІІ] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text Правил])

2. Любительське рибальство дозволяється здійснювати рибалкам безоплатно у порядку загального використання водних біоресурсів для особистих потреб (без права реалізації) не забороненими цими Правилами знаряддями добування (вилову) та у мінімально дозволених для добування (вилову) розмірах видів водних біоресурсів під час здійснення любительського, спортивного рибальства та підводного полювання, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22/paran168#n168 додатком 1] до цих Правил, за нормами добування (вилову) дозволених видів водних біоресурсів на одного рибалку за добу (далі - добова норма улову), визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22/paran168#n168 додатком 2] до цих Правил ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text п.2 ч.ІІ] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text Правил]).

Любительське, спортивне рибальство та підводне полювання, що перевищує встановлені цими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22?find=1&text=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE+%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0+%D0%BD%D0%B0+%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D1%85%2C+%D0%B4%D0%B5+%D0%B2%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B5+%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B5+%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%2C+%D0%B0+%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6+%D0%BD%D0%B0+%D1%82%D0%B8%D1%85%2C+%D1%89%D0%BE+%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%80%D1%96#n177 Правилами] обсяги безоплатного добування (вилову) водних біоресурсів здійснюється за плату у Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1347-2023-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2023 року № 1347].

3. Місця та строки заборон добування (вилову) водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22?find=1&text=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE+%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0+%D0%BD%D0%B0+%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D1%85%2C+%D0%B4%D0%B5+%D0%B2%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B5+%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B5+%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%2C+%D0%B0+%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6+%D0%BD%D0%B0+%D1%82%D0%B8%D1%85%2C+%D1%89%D0%BE+%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%80%D1%96#n177 додатком 3 до цих Правил]. Місця та строки заборон, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22?find=1&text=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE+%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0+%D0%BD%D0%B0+%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D1%85%2C+%D0%B4%D0%B5+%D0%B2%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B5+%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B5+%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%2C+%D0%B0+%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6+%D0%BD%D0%B0+%D1%82%D0%B8%D1%85%2C+%D1%89%D0%BE+%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%80%D1%96#n177 додатком 3 до цих Правил], можуть переноситись, а також збільшуватися чи зменшуватися (не більше ніж на 15 днів) наказами органів рибоохорони у відповідних районах діяльності на підставі науково-біологічних обґрунтувань наукових установ, та у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, управління якими здійснюється спеціальними адміністраціями,- за погодженням із спеціальними адміністраціями установ природно-заповідного фонду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text п.3 ч.ІІ] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text Правил]).

4. Розміри водних біоресурсів визначаються для:

риб - шляхом виміру довжини від вершини рила (при закритому роті) до початку середніх променів хвостового плавника;

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1458-22#n11 {Абзац другий пункту 4 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 924 від 22.11.2022}]

раків та креветок - шляхом виміру довжини по спині від лінії, що поєднує середину очей, до краю середньої хвостової пластини;

двостулкових молюсків (мідія, гребінці та інші) - шляхом виміру найбільшої довжини мушлі.

== Обмеження ==

'''Заборонені знаряддя лову і способи добування (вилову) водних біоресурсів під час здійснення любительського рибальства [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text (ч. ІV] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text Правил])'''

'''1. Забороняється добування (вилов) такими знаряддями лову:'''

*1) сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями лову, за винятком раколовок конструкції «хапка» та підсак, встановлених цими Правилами розмірів; 2) вогнепальною зброєю; 3) пневматичною зброєю, за виключенням підводної рушниці; 4) гарпунами, острогами, луками, арбалетами та іншими колючими знаряддями лову за виключенням не заборонених цими Правилами гачкових знарядь лову та елементів підводних рушниць; 5) давлячими, капканоподібними знаряддями лову; 6) електроловильними системами (електровудки, електрогони, електрошокери, ультразвукові прилади тощо); 7) гачковими, у тому числі нахлистовими, донними, поплавковими, зимовими вудками, жерлицями (кружками) та спінінгами всіх видів з використанням штучної або природної принади у разі, якщо загальна кількість гачків перевищує сім одиниць на одного рибалку; 8) одинарними з’єднаними між собою, подвійними і потрійними гачками без блешні, природної або штучної принади; 9) підсакою діаметром більше 100 см або «хваткою» («павуком») розмір яких перевищує 1 '''×''' 1 м із кроком вічка сіткового полотна більше 10 мм для добування (вилову) раків, живця та принад; 10) механічними пристроями (засобами) для протягування сіток та інших сіткових знарядь добування (вилову) під кригою; 11) механічними, напівмеханічними засобами та знаряддями лову, у тому числі всіма видами драг та неводів; 12) підсакою (сачком) діаметром більше 70 см або будь-якої іншої форми, із загальною довжиною сторін більше 220 см, із кроком вічка менше 8 мм для добування (вилову) мідій, рапанів та креветок, та кроком вічка менше 3 мм для добування (вилову) гамаруса та мотиля; 13) раколовками конструкції «хапка» з діаметром більше 70 см, кроком вічка більше 22 мм у кількості більше однієї одиниці на одного рибалку; 14) іншими забороненими законодавством знаряддями лову. '''2. Забороняється добування (вилов) такими способами:''' 1) багріння; 2) глушіння; 3) із використанням вибухових, отруйних, газоподібних, наркотичних речовин; 4) із використанням аквалангів та інших автономних дихальних пристроїв; 5) із моторних суден з включеною силовою установкою, з використанням більше ніж одного знаряддя лову на одного рибалку; 6) облаштування запруд та інших видів загороджень, що частково або повністю перегороджують русло рибогосподарського водного об’єкта (його частини) та перешкоджають вільному пересуванню водних біоресурсів; 7) повного або часткового спуску води з рибогосподарського водного об’єкта (його частини); 8) раків у темний час доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) із застосуванням підсвічування; 9) іншими забороненими законодавством способами. '''3. Забороняється добування (вилов) у таких місцях:''' 1) у верхніх б’єфах гребель гідроелектростанцій (крім мікро-, міні- та малих гідроелектростанцій) на відстані ближче ніж 500 м до греблі; 2) у нижніх б’єфах гребель гідроелектростанцій (крім мікро-, міні- та малих гідроелектростанцій) на відстані, визначеній додатком 3 до цих Правил для басейну Чорного моря та рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) річкових басейнів; 3) на відстані ближче ніж 100 м до рибницьких господарств, які у своїй господарській діяльності використовують плавучі рибницькі садки або здійснюють свою господарську діяльність у формі марикультури; 4) на рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), які розташовані на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 5) на зимувальних ямах, в тому числі з берега; 6) на нерестовищах у період нересту, в тому числі з берега; 7) у межах режимних зон мостів, які охороняються; 8) у межах охоронних зон електричних мереж; 9) каналах (підвідних, скидних, магістральних) теплоенергоцентралей, електростанцій, відводах рибогосподарських і меліоративних систем, шлюзових каналах тощо; 10) у інших місцях заборонених законодавством. '''4. Забороняється добування (вилов) у такі періоди:''' 1) у темний час доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) із суден у Чорному та Азовському морях; 2) у темний час доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) у межах судового ходу; 3) у осінньо-зимовий період (від льодоставу до скресання криги) знаряддями лову, оснащеними гачками, відстань у яких від цівки до кінчика жала перевищує 10 мм; 4) у період нересту, за виключенням добування (вилову) водних біоресурсів на не заборонених органами рибоохорони ділянках рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) гачковими знаряддями лову з кількістю гачків не більше двох на рибалку або спінінгом з однією штучною приманкою з берега; 5) добування (вилову) раків у період їх линьки і виношування ними ікри.

== Відповідальність ==

Незаконне обмеження прав загального водокористування може потягти цивільно-правову (наприклад, розірвання договору оренди ставка), кримінальну (наприклад, самоправство чи перевищення службових повноважень) чи іншу відповідальність. Незаконний вилов риби в орендованому ставку іншими особами може призвести до адміністративної чи кримінальної відповідальності, оскільки риба є власністю орендаря і її вилов може розцінюватись, як крадіжка. [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Статтею 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення]передбачено адміністративну відповідальність за:

* '''Порушення правил рибальства''' - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
* '''Грубе порушення правил рибальства''' (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову) - тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої і на посадових осіб - від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої

Шкода, заподіяна громадянами України, іноземцями та особами без громадянства незаконним (з порушенням Правил рибальства) виловом, добуванням або знищенням цінних видів риб,водних безхребетних і водних рослин у рибогосподарських водоймах, відшкодовується порушниками відповідно до такс, затверджених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1042-2023-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023 року № 1042 "Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів".]
 Застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення цих Правил рибальства. Незаконно виловлені водні живі ресурси підлягають вилученню в установленому законодавством порядку.
 Контроль за дотриманням Правил рибальства здійснюють органи рибоохорони та інші спеціально уповноважені на те органи, а також громадські інспектори рибоохорони та громадські інспектори з охорони довкілля.

[[index.php?title=Категорія:Екологічне право]]

Здійснення риболовлі в орендованих ставках

2025-10-10T13:04:23Z

Olena.drahun: /* Де і хто може здійснювати риболовлю в орендованих ставках */

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Водний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2894-14 Закон України «Про тваринний світ»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5293-17 Закон України «Про аквакультуру»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1042-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023року № 1042 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 вересня 2022 року № 700 «Про затвердження Правил любительського і спортивного рибальства»]

== Види водокористування ==

Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 ст. 46 Водного кодексу України], водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне. Загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 ст. 47 Водного кодексу України]). На водних об'єктах, наданих в оренду, загальне водокористування допускається на умовах, встановлених водокористувачем, за погодженням з органом, який надав водний об'єкт в оренду. Водокористувач, який узяв водний об'єкт у користування на умовах оренди, зобов'язаний доводити до відома населення умови водокористування, а також про заборону загального водокористування на водному об'єкті, наданому в оренду. Якщо водокористувачем або відповідною радою не встановлено таких умов, загальне водокористування визнається дозволеним без обмежень ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 ст. 47 Водного кодексу України]). Умови загального водокористування передбачаються договором оренди або окремим додатком до нього. 
Громадяни, перед тим, як здійснювати рибальство в орендованому іншими особами ставку, '''повинні вияснити''', чи є обмеження щодо загального водокористування на даному водному об’єкті, ознайомитись з цими обмеженнями ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 ст. 51 Водного кодексу України]).

== Де і хто може здійснювати риболовлю в орендованих ставках ==

Любительське рибальство в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється за умови, що така діяльність не суперечить режиму територій та об’єктів природно-заповідного фонду, який визначається Положенням про території та об’єкти природно-заповідного фонду та/або Проектом організації території об’єкта природно-заповідного фонду, з дотриманням вимог цих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text Правил](і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1043-22#Text Положення про рекреаційну діяльність у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України, затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 26 липня 2022 року № 256, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 вересня 2022 року за № 1043/38379]. '''Любительський та спортивний вилов риби, інших водних біоресурсів здійснюється так:'''

1. Під час здійснення любительського, спортивного рибальства та підводного полювання об’єктами добування (вилову) є водні біоресурси, крім тих, що занесені до Червоної книги України, переліків регіонально рідкісних видів, що охороняються, та включені до інших переліків, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text п.1 ч.ІІ] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text Правил])

2. Любительське рибальство дозволяється здійснювати рибалкам безоплатно у порядку загального використання водних біоресурсів для особистих потреб (без права реалізації) не забороненими цими Правилами знаряддями добування (вилову) та у мінімально дозволених для добування (вилову) розмірах видів водних біоресурсів під час здійснення любительського, спортивного рибальства та підводного полювання, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22/paran168#n168 додатком 1] до цих Правил, за нормами добування (вилову) дозволених видів водних біоресурсів на одного рибалку за добу (далі - добова норма улову), визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22/paran168#n168 додатком 2] до цих Правил ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text п.2 ч.ІІ] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text Правил]).

Любительське, спортивне рибальство та підводне полювання, що перевищує встановлені цими Правилами обсяги безоплатного добування (вилову) водних біоресурсів здійснюється за плату у Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1347-2023-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2023 року № 1347].

3. Місця та строки заборон добування (вилову) водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22?find=1&text=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE+%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0+%D0%BD%D0%B0+%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D1%85%2C+%D0%B4%D0%B5+%D0%B2%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B5+%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B5+%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%2C+%D0%B0+%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6+%D0%BD%D0%B0+%D1%82%D0%B8%D1%85%2C+%D1%89%D0%BE+%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%80%D1%96#n177 додатком 3 до цих Правил]. Місця та строки заборон, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22?find=1&text=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE+%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0+%D0%BD%D0%B0+%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D1%85%2C+%D0%B4%D0%B5+%D0%B2%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B5+%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B5+%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%2C+%D0%B0+%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6+%D0%BD%D0%B0+%D1%82%D0%B8%D1%85%2C+%D1%89%D0%BE+%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%80%D1%96#n177 додатком 3 до цих Правил], можуть переноситись, а також збільшуватися чи зменшуватися (не більше ніж на 15 днів) наказами органів рибоохорони у відповідних районах діяльності на підставі науково-біологічних обґрунтувань наукових установ, та у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, управління якими здійснюється спеціальними адміністраціями,- за погодженням із спеціальними адміністраціями установ природно-заповідного фонду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text п.3 ч.ІІ] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text Правил]).

4. Розміри водних біоресурсів визначаються для:

риб - шляхом виміру довжини від вершини рила (при закритому роті) до початку середніх променів хвостового плавника;

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1458-22#n11 {Абзац другий пункту 4 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 924 від 22.11.2022}]

раків та креветок - шляхом виміру довжини по спині від лінії, що поєднує середину очей, до краю середньої хвостової пластини;

двостулкових молюсків (мідія, гребінці та інші) - шляхом виміру найбільшої довжини мушлі.

 '''Право безплатного рибальства на водоймах, де впроваджене платне рибальство, а також на тих, що закріплені за громадськими об’єднаннями, надається (за наявності відповідного посвідчення):'''
* особам з інвалідністю I та II груп;
* учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС I та II категорій;

* дітям до 16 років.
'''Любительський лов риби дозволяється:'''
* на водоймах загального користування – з берега або з човна, вудками всіх видів із загальною кількістю гачків не більше п'яти на рибалку, та спінінгом;
* на водоймах, на яких впроваджене платне рибальство: членам громадських об'єднань за їх членськими квитками з берега або з човна вудками усіх видів із загальною кількістю гачків не більше десяти на рибалку і спінінгом, іншим особам – забороняється;
* дітям до 16 років самостійний лов риби дозволяється тільки з берега.

== Обмеження ==

'''Заборонені знаряддя лову і способи добування (вилову) водних біоресурсів під час здійснення любительського рибальства [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text (ч. ІV] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text Правил])'''

'''1. Забороняється добування (вилов) такими знаряддями лову:'''

*1) сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями лову, за винятком раколовок конструкції «хапка» та підсак, встановлених цими Правилами розмірів; 2) вогнепальною зброєю; 3) пневматичною зброєю, за виключенням підводної рушниці; 4) гарпунами, острогами, луками, арбалетами та іншими колючими знаряддями лову за виключенням не заборонених цими Правилами гачкових знарядь лову та елементів підводних рушниць; 5) давлячими, капканоподібними знаряддями лову; 6) електроловильними системами (електровудки, електрогони, електрошокери, ультразвукові прилади тощо); 7) гачковими, у тому числі нахлистовими, донними, поплавковими, зимовими вудками, жерлицями (кружками) та спінінгами всіх видів з використанням штучної або природної принади у разі, якщо загальна кількість гачків перевищує сім одиниць на одного рибалку; 8) одинарними з’єднаними між собою, подвійними і потрійними гачками без блешні, природної або штучної принади; 9) підсакою діаметром більше 100 см або «хваткою» («павуком») розмір яких перевищує 1 '''×''' 1 м із кроком вічка сіткового полотна більше 10 мм для добування (вилову) раків, живця та принад; 10) механічними пристроями (засобами) для протягування сіток та інших сіткових знарядь добування (вилову) під кригою; 11) механічними, напівмеханічними засобами та знаряддями лову, у тому числі всіма видами драг та неводів; 12) підсакою (сачком) діаметром більше 70 см або будь-якої іншої форми, із загальною довжиною сторін більше 220 см, із кроком вічка менше 8 мм для добування (вилову) мідій, рапанів та креветок, та кроком вічка менше 3 мм для добування (вилову) гамаруса та мотиля; 13) раколовками конструкції «хапка» з діаметром більше 70 см, кроком вічка більше 22 мм у кількості більше однієї одиниці на одного рибалку; 14) іншими забороненими законодавством знаряддями лову. '''2. Забороняється добування (вилов) такими способами:''' 1) багріння; 2) глушіння; 3) із використанням вибухових, отруйних, газоподібних, наркотичних речовин; 4) із використанням аквалангів та інших автономних дихальних пристроїв; 5) із моторних суден з включеною силовою установкою, з використанням більше ніж одного знаряддя лову на одного рибалку; 6) облаштування запруд та інших видів загороджень, що частково або повністю перегороджують русло рибогосподарського водного об’єкта (його частини) та перешкоджають вільному пересуванню водних біоресурсів; 7) повного або часткового спуску води з рибогосподарського водного об’єкта (його частини); 8) раків у темний час доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) із застосуванням підсвічування; 9) іншими забороненими законодавством способами. '''3. Забороняється добування (вилов) у таких місцях:''' 1) у верхніх б’єфах гребель гідроелектростанцій (крім мікро-, міні- та малих гідроелектростанцій) на відстані ближче ніж 500 м до греблі; 2) у нижніх б’єфах гребель гідроелектростанцій (крім мікро-, міні- та малих гідроелектростанцій) на відстані, визначеній додатком 3 до цих Правил для басейну Чорного моря та рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) річкових басейнів; 3) на відстані ближче ніж 100 м до рибницьких господарств, які у своїй господарській діяльності використовують плавучі рибницькі садки або здійснюють свою господарську діяльність у формі марикультури; 4) на рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), які розташовані на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 5) на зимувальних ямах, в тому числі з берега; 6) на нерестовищах у період нересту, в тому числі з берега; 7) у межах режимних зон мостів, які охороняються; 8) у межах охоронних зон електричних мереж; 9) каналах (підвідних, скидних, магістральних) теплоенергоцентралей, електростанцій, відводах рибогосподарських і меліоративних систем, шлюзових каналах тощо; 10) у інших місцях заборонених законодавством. '''4. Забороняється добування (вилов) у такі періоди:''' 1) у темний час доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) із суден у Чорному та Азовському морях; 2) у темний час доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) у межах судового ходу; 3) у осінньо-зимовий період (від льодоставу до скресання криги) знаряддями лову, оснащеними гачками, відстань у яких від цівки до кінчика жала перевищує 10 мм; 4) у період нересту, за виключенням добування (вилову) водних біоресурсів на не заборонених органами рибоохорони ділянках рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) гачковими знаряддями лову з кількістю гачків не більше двох на рибалку або спінінгом з однією штучною приманкою з берега; 5) добування (вилову) раків у період їх линьки і виношування ними ікри.

== Відповідальність ==

Незаконне обмеження прав загального водокористування може потягти цивільно-правову (наприклад, розірвання договору оренди ставка), кримінальну (наприклад, самоправство чи перевищення службових повноважень) чи іншу відповідальність. Незаконний вилов риби в орендованому ставку іншими особами може призвести до адміністративної чи кримінальної відповідальності, оскільки риба є власністю орендаря і її вилов може розцінюватись, як крадіжка. [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Статтею 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення]передбачено адміністративну відповідальність за:

* '''Порушення правил рибальства''' - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
* '''Грубе порушення правил рибальства''' (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову) - тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої і на посадових осіб - від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої

Шкода, заподіяна громадянами України, іноземцями та особами без громадянства незаконним (з порушенням Правил рибальства) виловом, добуванням або знищенням цінних видів риб,водних безхребетних і водних рослин у рибогосподарських водоймах, відшкодовується порушниками відповідно до такс, затверджених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1042-2023-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023 року № 1042 "Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів".]
 Застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення цих Правил рибальства. Незаконно виловлені водні живі ресурси підлягають вилученню в установленому законодавством порядку.
 Контроль за дотриманням Правил рибальства здійснюють органи рибоохорони та інші спеціально уповноважені на те органи, а також громадські інспектори рибоохорони та громадські інспектори з охорони довкілля.

[[index.php?title=Категорія:Екологічне право]]

Здійснення риболовлі в орендованих ставках

2025-10-09T10:37:21Z

Olena.drahun: /* Відповідальність */

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Водний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2894-14 Закон України «Про тваринний світ»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5293-17 Закон України «Про аквакультуру»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1042-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023року № 1042 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 вересня 2022 року № 700 «Про затвердження Правил любительського і спортивного рибальства»]

== Види водокористування ==

Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 ст. 46 Водного кодексу України], водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне. Загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 ст. 47 Водного кодексу України]). На водних об'єктах, наданих в оренду, загальне водокористування допускається на умовах, встановлених водокористувачем, за погодженням з органом, який надав водний об'єкт в оренду. Водокористувач, який узяв водний об'єкт у користування на умовах оренди, зобов'язаний доводити до відома населення умови водокористування, а також про заборону загального водокористування на водному об'єкті, наданому в оренду. Якщо водокористувачем або відповідною радою не встановлено таких умов, загальне водокористування визнається дозволеним без обмежень ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 ст. 47 Водного кодексу України]). Умови загального водокористування передбачаються договором оренди або окремим додатком до нього. 
Громадяни, перед тим, як здійснювати рибальство в орендованому іншими особами ставку, '''повинні вияснити''', чи є обмеження щодо загального водокористування на даному водному об’єкті, ознайомитись з цими обмеженнями ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 ст. 51 Водного кодексу України]).

== Де і хто може здійснювати риболовлю в орендованих ставках ==

Любительське рибальство в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється за умови, що така діяльність не суперечить режиму територій та об’єктів природно-заповідного фонду, який визначається Положенням про території та об’єкти природно-заповідного фонду та/або Проектом організації території об’єкта природно-заповідного фонду, з дотриманням вимог цих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text Правил](і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1043-22#Text Положення про рекреаційну діяльність у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України, затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 26 липня 2022 року № 256, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 вересня 2022 року за № 1043/38379]. '''Любительський та спортивний вилов риби, інших водних біоресурсів здійснюється так:'''

1. Під час здійснення любительського, спортивного рибальства та підводного полювання об’єктами добування (вилову) є водні біоресурси, крім тих, що занесені до Червоної книги України, переліків регіонально рідкісних видів, що охороняються, та включені до інших переліків, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text п.1 ч.ІІ] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text Правил])

2. Любительське рибальство дозволяється здійснювати рибалкам безоплатно у порядку загального використання водних біоресурсів для особистих потреб (без права реалізації) не забороненими цими Правилами знаряддями добування (вилову) та у мінімально дозволених для добування (вилову) розмірах видів водних біоресурсів під час здійснення любительського, спортивного рибальства та підводного полювання, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22/paran168#n168 додатком 1] до цих Правил, за нормами добування (вилову) дозволених видів водних біоресурсів на одного рибалку за добу (далі - добова норма улову), визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22/paran168#n168 додатком 2] до цих Правил ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text п.2 ч.ІІ] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text Правил]).

Любительське, спортивне рибальство та підводне полювання, що перевищує встановлені цими Правилами обсяги безоплатного добування (вилову) водних біоресурсів здійснюється за плату у Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1347-2023-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2023 року № 1347].

3. Місця та строки заборон добування (вилову) водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) визначені додатком 3 до цих Правил. Місця та строки заборон, визначені додатком 3 до цих Правил, можуть переноситись, а також збільшуватися чи зменшуватися (не більше ніж на 15 днів) наказами органів рибоохорони у відповідних районах діяльності на підставі науково-біологічних обґрунтувань наукових установ, та у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, управління якими здійснюється спеціальними адміністраціями,- за погодженням із спеціальними адміністраціями установ природно-заповідного фонду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text п.3 ч.ІІ] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text Правил]).

4. Розміри водних біоресурсів визначаються для:

риб - шляхом виміру довжини від вершини рила (при закритому роті) до початку середніх променів хвостового плавника;

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1458-22#n11 {Абзац другий пункту 4 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 924 від 22.11.2022}]

раків та креветок - шляхом виміру довжини по спині від лінії, що поєднує середину очей, до краю середньої хвостової пластини;

двостулкових молюсків (мідія, гребінці та інші) - шляхом виміру найбільшої довжини мушлі.

 '''Право безплатного рибальства на водоймах, де впроваджене платне рибальство, а також на тих, що закріплені за громадськими об’єднаннями, надається (за наявності відповідного посвідчення):'''
* особам з інвалідністю I та II груп;
* учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС I та II категорій;

* дітям до 16 років.
'''Любительський лов риби дозволяється:'''
* на водоймах загального користування – з берега або з човна, вудками всіх видів із загальною кількістю гачків не більше п'яти на рибалку, та спінінгом;
* на водоймах, на яких впроваджене платне рибальство: членам громадських об'єднань за їх членськими квитками з берега або з човна вудками усіх видів із загальною кількістю гачків не більше десяти на рибалку і спінінгом, іншим особам – забороняється;
* дітям до 16 років самостійний лов риби дозволяється тільки з берега.

== Обмеження ==

'''Заборонені знаряддя лову і способи добування (вилову) водних біоресурсів під час здійснення любительського рибальства [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text (ч. ІV] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text Правил])'''

'''1. Забороняється добування (вилов) такими знаряддями лову:'''

*1) сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями лову, за винятком раколовок конструкції «хапка» та підсак, встановлених цими Правилами розмірів; 2) вогнепальною зброєю; 3) пневматичною зброєю, за виключенням підводної рушниці; 4) гарпунами, острогами, луками, арбалетами та іншими колючими знаряддями лову за виключенням не заборонених цими Правилами гачкових знарядь лову та елементів підводних рушниць; 5) давлячими, капканоподібними знаряддями лову; 6) електроловильними системами (електровудки, електрогони, електрошокери, ультразвукові прилади тощо); 7) гачковими, у тому числі нахлистовими, донними, поплавковими, зимовими вудками, жерлицями (кружками) та спінінгами всіх видів з використанням штучної або природної принади у разі, якщо загальна кількість гачків перевищує сім одиниць на одного рибалку; 8) одинарними з’єднаними між собою, подвійними і потрійними гачками без блешні, природної або штучної принади; 9) підсакою діаметром більше 100 см або «хваткою» («павуком») розмір яких перевищує 1 '''×''' 1 м із кроком вічка сіткового полотна більше 10 мм для добування (вилову) раків, живця та принад; 10) механічними пристроями (засобами) для протягування сіток та інших сіткових знарядь добування (вилову) під кригою; 11) механічними, напівмеханічними засобами та знаряддями лову, у тому числі всіма видами драг та неводів; 12) підсакою (сачком) діаметром більше 70 см або будь-якої іншої форми, із загальною довжиною сторін більше 220 см, із кроком вічка менше 8 мм для добування (вилову) мідій, рапанів та креветок, та кроком вічка менше 3 мм для добування (вилову) гамаруса та мотиля; 13) раколовками конструкції «хапка» з діаметром більше 70 см, кроком вічка більше 22 мм у кількості більше однієї одиниці на одного рибалку; 14) іншими забороненими законодавством знаряддями лову. '''2. Забороняється добування (вилов) такими способами:''' 1) багріння; 2) глушіння; 3) із використанням вибухових, отруйних, газоподібних, наркотичних речовин; 4) із використанням аквалангів та інших автономних дихальних пристроїв; 5) із моторних суден з включеною силовою установкою, з використанням більше ніж одного знаряддя лову на одного рибалку; 6) облаштування запруд та інших видів загороджень, що частково або повністю перегороджують русло рибогосподарського водного об’єкта (його частини) та перешкоджають вільному пересуванню водних біоресурсів; 7) повного або часткового спуску води з рибогосподарського водного об’єкта (його частини); 8) раків у темний час доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) із застосуванням підсвічування; 9) іншими забороненими законодавством способами. '''3. Забороняється добування (вилов) у таких місцях:''' 1) у верхніх б’єфах гребель гідроелектростанцій (крім мікро-, міні- та малих гідроелектростанцій) на відстані ближче ніж 500 м до греблі; 2) у нижніх б’єфах гребель гідроелектростанцій (крім мікро-, міні- та малих гідроелектростанцій) на відстані, визначеній додатком 3 до цих Правил для басейну Чорного моря та рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) річкових басейнів; 3) на відстані ближче ніж 100 м до рибницьких господарств, які у своїй господарській діяльності використовують плавучі рибницькі садки або здійснюють свою господарську діяльність у формі марикультури; 4) на рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), які розташовані на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 5) на зимувальних ямах, в тому числі з берега; 6) на нерестовищах у період нересту, в тому числі з берега; 7) у межах режимних зон мостів, які охороняються; 8) у межах охоронних зон електричних мереж; 9) каналах (підвідних, скидних, магістральних) теплоенергоцентралей, електростанцій, відводах рибогосподарських і меліоративних систем, шлюзових каналах тощо; 10) у інших місцях заборонених законодавством. '''4. Забороняється добування (вилов) у такі періоди:''' 1) у темний час доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) із суден у Чорному та Азовському морях; 2) у темний час доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) у межах судового ходу; 3) у осінньо-зимовий період (від льодоставу до скресання криги) знаряддями лову, оснащеними гачками, відстань у яких від цівки до кінчика жала перевищує 10 мм; 4) у період нересту, за виключенням добування (вилову) водних біоресурсів на не заборонених органами рибоохорони ділянках рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) гачковими знаряддями лову з кількістю гачків не більше двох на рибалку або спінінгом з однією штучною приманкою з берега; 5) добування (вилову) раків у період їх линьки і виношування ними ікри.

== Відповідальність ==

Незаконне обмеження прав загального водокористування може потягти цивільно-правову (наприклад, розірвання договору оренди ставка), кримінальну (наприклад, самоправство чи перевищення службових повноважень) чи іншу відповідальність. Незаконний вилов риби в орендованому ставку іншими особами може призвести до адміністративної чи кримінальної відповідальності, оскільки риба є власністю орендаря і її вилов може розцінюватись, як крадіжка. [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Статтею 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення]передбачено адміністративну відповідальність за:

* '''Порушення правил рибальства''' - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
* '''Грубе порушення правил рибальства''' (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову) - тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої і на посадових осіб - від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої

Шкода, заподіяна громадянами України, іноземцями та особами без громадянства незаконним (з порушенням Правил рибальства) виловом, добуванням або знищенням цінних видів риб,водних безхребетних і водних рослин у рибогосподарських водоймах, відшкодовується порушниками відповідно до такс, затверджених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1042-2023-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023 року № 1042 "Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів".]
 Застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення цих Правил рибальства. Незаконно виловлені водні живі ресурси підлягають вилученню в установленому законодавством порядку.
 Контроль за дотриманням Правил рибальства здійснюють органи рибоохорони та інші спеціально уповноважені на те органи, а також громадські інспектори рибоохорони та громадські інспектори з охорони довкілля.

[[index.php?title=Категорія:Екологічне право]]

Здійснення риболовлі в орендованих ставках

2025-10-09T10:11:30Z

Olena.drahun: /* Обмеження */ Додано НПА

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Водний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2894-14 Закон України «Про тваринний світ»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5293-17 Закон України «Про аквакультуру»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1042-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023року № 1042 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 вересня 2022 року № 700 «Про затвердження Правил любительського і спортивного рибальства»]

== Види водокористування ==

Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 ст. 46 Водного кодексу України], водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне. Загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 ст. 47 Водного кодексу України]). На водних об'єктах, наданих в оренду, загальне водокористування допускається на умовах, встановлених водокористувачем, за погодженням з органом, який надав водний об'єкт в оренду. Водокористувач, який узяв водний об'єкт у користування на умовах оренди, зобов'язаний доводити до відома населення умови водокористування, а також про заборону загального водокористування на водному об'єкті, наданому в оренду. Якщо водокористувачем або відповідною радою не встановлено таких умов, загальне водокористування визнається дозволеним без обмежень ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 ст. 47 Водного кодексу України]). Умови загального водокористування передбачаються договором оренди або окремим додатком до нього. 
Громадяни, перед тим, як здійснювати рибальство в орендованому іншими особами ставку, '''повинні вияснити''', чи є обмеження щодо загального водокористування на даному водному об’єкті, ознайомитись з цими обмеженнями ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 ст. 51 Водного кодексу України]).

== Де і хто може здійснювати риболовлю в орендованих ставках ==

Любительське рибальство в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється за умови, що така діяльність не суперечить режиму територій та об’єктів природно-заповідного фонду, який визначається Положенням про території та об’єкти природно-заповідного фонду та/або Проектом організації території об’єкта природно-заповідного фонду, з дотриманням вимог цих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text Правил](і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1043-22#Text Положення про рекреаційну діяльність у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України, затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 26 липня 2022 року № 256, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 вересня 2022 року за № 1043/38379]. '''Любительський та спортивний вилов риби, інших водних біоресурсів здійснюється так:'''

1. Під час здійснення любительського, спортивного рибальства та підводного полювання об’єктами добування (вилову) є водні біоресурси, крім тих, що занесені до Червоної книги України, переліків регіонально рідкісних видів, що охороняються, та включені до інших переліків, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text п.1 ч.ІІ] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text Правил])

2. Любительське рибальство дозволяється здійснювати рибалкам безоплатно у порядку загального використання водних біоресурсів для особистих потреб (без права реалізації) не забороненими цими Правилами знаряддями добування (вилову) та у мінімально дозволених для добування (вилову) розмірах видів водних біоресурсів під час здійснення любительського, спортивного рибальства та підводного полювання, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22/paran168#n168 додатком 1] до цих Правил, за нормами добування (вилову) дозволених видів водних біоресурсів на одного рибалку за добу (далі - добова норма улову), визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22/paran168#n168 додатком 2] до цих Правил ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text п.2 ч.ІІ] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text Правил]).

Любительське, спортивне рибальство та підводне полювання, що перевищує встановлені цими Правилами обсяги безоплатного добування (вилову) водних біоресурсів здійснюється за плату у Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1347-2023-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2023 року № 1347].

3. Місця та строки заборон добування (вилову) водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) визначені додатком 3 до цих Правил. Місця та строки заборон, визначені додатком 3 до цих Правил, можуть переноситись, а також збільшуватися чи зменшуватися (не більше ніж на 15 днів) наказами органів рибоохорони у відповідних районах діяльності на підставі науково-біологічних обґрунтувань наукових установ, та у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, управління якими здійснюється спеціальними адміністраціями,- за погодженням із спеціальними адміністраціями установ природно-заповідного фонду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text п.3 ч.ІІ] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text Правил]).

4. Розміри водних біоресурсів визначаються для:

риб - шляхом виміру довжини від вершини рила (при закритому роті) до початку середніх променів хвостового плавника;

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1458-22#n11 {Абзац другий пункту 4 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 924 від 22.11.2022}]

раків та креветок - шляхом виміру довжини по спині від лінії, що поєднує середину очей, до краю середньої хвостової пластини;

двостулкових молюсків (мідія, гребінці та інші) - шляхом виміру найбільшої довжини мушлі.

 '''Право безплатного рибальства на водоймах, де впроваджене платне рибальство, а також на тих, що закріплені за громадськими об’єднаннями, надається (за наявності відповідного посвідчення):'''
* особам з інвалідністю I та II груп;
* учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС I та II категорій;

* дітям до 16 років.
'''Любительський лов риби дозволяється:'''
* на водоймах загального користування – з берега або з човна, вудками всіх видів із загальною кількістю гачків не більше п'яти на рибалку, та спінінгом;
* на водоймах, на яких впроваджене платне рибальство: членам громадських об'єднань за їх членськими квитками з берега або з човна вудками усіх видів із загальною кількістю гачків не більше десяти на рибалку і спінінгом, іншим особам – забороняється;
* дітям до 16 років самостійний лов риби дозволяється тільки з берега.

== Обмеження ==

'''Заборонені знаряддя лову і способи добування (вилову) водних біоресурсів під час здійснення любительського рибальства [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text (ч. ІV] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text Правил])'''

'''1. Забороняється добування (вилов) такими знаряддями лову:'''

*1) сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями лову, за винятком раколовок конструкції «хапка» та підсак, встановлених цими Правилами розмірів; 2) вогнепальною зброєю; 3) пневматичною зброєю, за виключенням підводної рушниці; 4) гарпунами, острогами, луками, арбалетами та іншими колючими знаряддями лову за виключенням не заборонених цими Правилами гачкових знарядь лову та елементів підводних рушниць; 5) давлячими, капканоподібними знаряддями лову; 6) електроловильними системами (електровудки, електрогони, електрошокери, ультразвукові прилади тощо); 7) гачковими, у тому числі нахлистовими, донними, поплавковими, зимовими вудками, жерлицями (кружками) та спінінгами всіх видів з використанням штучної або природної принади у разі, якщо загальна кількість гачків перевищує сім одиниць на одного рибалку; 8) одинарними з’єднаними між собою, подвійними і потрійними гачками без блешні, природної або штучної принади; 9) підсакою діаметром більше 100 см або «хваткою» («павуком») розмір яких перевищує 1 '''×''' 1 м із кроком вічка сіткового полотна більше 10 мм для добування (вилову) раків, живця та принад; 10) механічними пристроями (засобами) для протягування сіток та інших сіткових знарядь добування (вилову) під кригою; 11) механічними, напівмеханічними засобами та знаряддями лову, у тому числі всіма видами драг та неводів; 12) підсакою (сачком) діаметром більше 70 см або будь-якої іншої форми, із загальною довжиною сторін більше 220 см, із кроком вічка менше 8 мм для добування (вилову) мідій, рапанів та креветок, та кроком вічка менше 3 мм для добування (вилову) гамаруса та мотиля; 13) раколовками конструкції «хапка» з діаметром більше 70 см, кроком вічка більше 22 мм у кількості більше однієї одиниці на одного рибалку; 14) іншими забороненими законодавством знаряддями лову. '''2. Забороняється добування (вилов) такими способами:''' 1) багріння; 2) глушіння; 3) із використанням вибухових, отруйних, газоподібних, наркотичних речовин; 4) із використанням аквалангів та інших автономних дихальних пристроїв; 5) із моторних суден з включеною силовою установкою, з використанням більше ніж одного знаряддя лову на одного рибалку; 6) облаштування запруд та інших видів загороджень, що частково або повністю перегороджують русло рибогосподарського водного об’єкта (його частини) та перешкоджають вільному пересуванню водних біоресурсів; 7) повного або часткового спуску води з рибогосподарського водного об’єкта (його частини); 8) раків у темний час доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) із застосуванням підсвічування; 9) іншими забороненими законодавством способами. '''3. Забороняється добування (вилов) у таких місцях:''' 1) у верхніх б’єфах гребель гідроелектростанцій (крім мікро-, міні- та малих гідроелектростанцій) на відстані ближче ніж 500 м до греблі; 2) у нижніх б’єфах гребель гідроелектростанцій (крім мікро-, міні- та малих гідроелектростанцій) на відстані, визначеній додатком 3 до цих Правил для басейну Чорного моря та рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) річкових басейнів; 3) на відстані ближче ніж 100 м до рибницьких господарств, які у своїй господарській діяльності використовують плавучі рибницькі садки або здійснюють свою господарську діяльність у формі марикультури; 4) на рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), які розташовані на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 5) на зимувальних ямах, в тому числі з берега; 6) на нерестовищах у період нересту, в тому числі з берега; 7) у межах режимних зон мостів, які охороняються; 8) у межах охоронних зон електричних мереж; 9) каналах (підвідних, скидних, магістральних) теплоенергоцентралей, електростанцій, відводах рибогосподарських і меліоративних систем, шлюзових каналах тощо; 10) у інших місцях заборонених законодавством. '''4. Забороняється добування (вилов) у такі періоди:''' 1) у темний час доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) із суден у Чорному та Азовському морях; 2) у темний час доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) у межах судового ходу; 3) у осінньо-зимовий період (від льодоставу до скресання криги) знаряддями лову, оснащеними гачками, відстань у яких від цівки до кінчика жала перевищує 10 мм; 4) у період нересту, за виключенням добування (вилову) водних біоресурсів на не заборонених органами рибоохорони ділянках рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) гачковими знаряддями лову з кількістю гачків не більше двох на рибалку або спінінгом з однією штучною приманкою з берега; 5) добування (вилову) раків у період їх линьки і виношування ними ікри.

== Відповідальність ==

Незаконне обмеження прав загального водокористування може потягти цивільно-правову (наприклад, розірвання договору оренди ставка), кримінальну (наприклад, самоправство чи перевищення службових повноважень) чи іншу відповідальність. Незаконний вилов риби в орендованому ставку іншими особами може призвести до адміністративної чи кримінальної відповідальності, оскільки риба є власністю орендаря і її вилов може розцінюватись як крадіжка. [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Статтею 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення]передбачено адміністративну відповідальність за:

* '''Порушення правил рибальства''' - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
* '''Грубе порушення правил рибальства''' (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову) - тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої і на посадових осіб - від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої

Шкода, заподіяна громадянами України, іноземцями та особами без громадянства незаконним (з порушенням Правил рибальства) виловом, добуванням або знищенням цінних видів риб,водних безхребетних і водних рослин у рибогосподарських водоймах, відшкодовується порушниками відповідно до такс, затверджених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1042-2023-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023 року № 1042 "Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів".]
 Застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення цих Правил рибальства. Незаконно виловлені водні живі ресурси підлягають вилученню в установленому законодавством порядку.
 Контроль за дотриманням Правил рибальства здійснюють органи рибоохорони та інші спеціально уповноважені на те органи, а також громадські інспектори рибоохорони та громадські інспектори з охорони довкілля.

[[index.php?title=Категорія:Екологічне право]]

Здійснення риболовлі в орендованих ставках

2025-10-09T09:55:57Z

Olena.drahun: /* Де і хто може здійснювати риболовлю в орендованих ставках */

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Водний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2894-14 Закон України «Про тваринний світ»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5293-17 Закон України «Про аквакультуру»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1042-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023року № 1042 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 вересня 2022 року № 700 «Про затвердження Правил любительського і спортивного рибальства»]

== Види водокористування ==

Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 ст. 46 Водного кодексу України], водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне. Загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 ст. 47 Водного кодексу України]). На водних об'єктах, наданих в оренду, загальне водокористування допускається на умовах, встановлених водокористувачем, за погодженням з органом, який надав водний об'єкт в оренду. Водокористувач, який узяв водний об'єкт у користування на умовах оренди, зобов'язаний доводити до відома населення умови водокористування, а також про заборону загального водокористування на водному об'єкті, наданому в оренду. Якщо водокористувачем або відповідною радою не встановлено таких умов, загальне водокористування визнається дозволеним без обмежень ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 ст. 47 Водного кодексу України]). Умови загального водокористування передбачаються договором оренди або окремим додатком до нього. 
Громадяни, перед тим, як здійснювати рибальство в орендованому іншими особами ставку, '''повинні вияснити''', чи є обмеження щодо загального водокористування на даному водному об’єкті, ознайомитись з цими обмеженнями ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 ст. 51 Водного кодексу України]).

== Де і хто може здійснювати риболовлю в орендованих ставках ==

Любительське рибальство в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється за умови, що така діяльність не суперечить режиму територій та об’єктів природно-заповідного фонду, який визначається Положенням про території та об’єкти природно-заповідного фонду та/або Проектом організації території об’єкта природно-заповідного фонду, з дотриманням вимог цих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text Правил](і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1043-22#Text Положення про рекреаційну діяльність у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України, затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 26 липня 2022 року № 256, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 вересня 2022 року за № 1043/38379]. '''Любительський та спортивний вилов риби, інших водних біоресурсів здійснюється так:'''

1. Під час здійснення любительського, спортивного рибальства та підводного полювання об’єктами добування (вилову) є водні біоресурси, крім тих, що занесені до Червоної книги України, переліків регіонально рідкісних видів, що охороняються, та включені до інших переліків, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text п.1 ч.ІІ] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text Правил])

2. Любительське рибальство дозволяється здійснювати рибалкам безоплатно у порядку загального використання водних біоресурсів для особистих потреб (без права реалізації) не забороненими цими Правилами знаряддями добування (вилову) та у мінімально дозволених для добування (вилову) розмірах видів водних біоресурсів під час здійснення любительського, спортивного рибальства та підводного полювання, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22/paran168#n168 додатком 1] до цих Правил, за нормами добування (вилову) дозволених видів водних біоресурсів на одного рибалку за добу (далі - добова норма улову), визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22/paran168#n168 додатком 2] до цих Правил ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text п.2 ч.ІІ] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text Правил]).

Любительське, спортивне рибальство та підводне полювання, що перевищує встановлені цими Правилами обсяги безоплатного добування (вилову) водних біоресурсів здійснюється за плату у Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1347-2023-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2023 року № 1347].

3. Місця та строки заборон добування (вилову) водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) визначені додатком 3 до цих Правил. Місця та строки заборон, визначені додатком 3 до цих Правил, можуть переноситись, а також збільшуватися чи зменшуватися (не більше ніж на 15 днів) наказами органів рибоохорони у відповідних районах діяльності на підставі науково-біологічних обґрунтувань наукових установ, та у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, управління якими здійснюється спеціальними адміністраціями,- за погодженням із спеціальними адміністраціями установ природно-заповідного фонду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text п.3 ч.ІІ] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text Правил]).

4. Розміри водних біоресурсів визначаються для:

риб - шляхом виміру довжини від вершини рила (при закритому роті) до початку середніх променів хвостового плавника;

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1458-22#n11 {Абзац другий пункту 4 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 924 від 22.11.2022}]

раків та креветок - шляхом виміру довжини по спині від лінії, що поєднує середину очей, до краю середньої хвостової пластини;

двостулкових молюсків (мідія, гребінці та інші) - шляхом виміру найбільшої довжини мушлі.

 '''Право безплатного рибальства на водоймах, де впроваджене платне рибальство, а також на тих, що закріплені за громадськими об’єднаннями, надається (за наявності відповідного посвідчення):'''
* особам з інвалідністю I та II груп;
* учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС I та II категорій;

* дітям до 16 років.
'''Любительський лов риби дозволяється:'''
* на водоймах загального користування – з берега або з човна, вудками всіх видів із загальною кількістю гачків не більше п'яти на рибалку, та спінінгом;
* на водоймах, на яких впроваджене платне рибальство: членам громадських об'єднань за їх членськими квитками з берега або з човна вудками усіх видів із загальною кількістю гачків не більше десяти на рибалку і спінінгом, іншим особам – забороняється;
* дітям до 16 років самостійний лов риби дозволяється тільки з берега.

== Обмеження ==

'''Заборонено любительське та спортивне рибальство:'''

* із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм;
* у каналах теплоенергоцентралей, підвідних та скидних каналах електростанцій;
* у підвідних і магістральних каналах, відводах рибогосподарських та меліоративних систем, в шлюзових каналах тощо;
* у новостворених водосховищах (до особливого розпорядження);
* з незареєстрованих плавзасобів або таких, що не мають на корпусі чіткого реєстраційного номера (за винятком веслових човнів);
* з човнів або інших плавзасобів на промислових ділянках, закріплених за користувачами водних біоресурсів, а також на відстані від берега більш як 3 км в Чорному морі і 1,5 км – в Азовському морі;
* у верхніх б’єфах гребель на відстані ближче ніж за 500 метрів;
* поблизу мостів, які охороняються, в межах режимних зон охорони;
* у радіусі 500 метрів навколо риборозплідних господарств;
* у водоймах риборозплідних і товарних рибних господарств;
* на водоймах, що розташовані в зоні евакуації (відчуження) на територіях, радіоактивно забруднених унаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС;
* на зимувальних ямах;
* з криги на ділянках водойм, закріплених за рибодобувними організаціями – на відстані більш як за 500 метрів від берега;
* на водоймах, що не визначені органами рибоохорони як такі, на яких дозволене любительське рибальство;
* у темний час доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) з човнів та інших плавучих засобів у Чорному та Азовському морях;
* без наявності відповідних документів, що дають право на здійснення лову в окремих водоймах. Інформацію про точне місце розташування заборонених водойм, або про ділянки, відведені для любительського рибальства, місця зимувальних ям, період нересту можливо уточнити в територіальних органах рибоохорони.

== Відповідальність ==

Незаконне обмеження прав загального водокористування може потягти цивільно-правову (наприклад, розірвання договору оренди ставка), кримінальну (наприклад, самоправство чи перевищення службових повноважень) чи іншу відповідальність. Незаконний вилов риби в орендованому ставку іншими особами може призвести до адміністративної чи кримінальної відповідальності, оскільки риба є власністю орендаря і її вилов може розцінюватись як крадіжка. [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Статтею 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення]передбачено адміністративну відповідальність за:

* '''Порушення правил рибальства''' - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
* '''Грубе порушення правил рибальства''' (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову) - тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої і на посадових осіб - від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої

Шкода, заподіяна громадянами України, іноземцями та особами без громадянства незаконним (з порушенням Правил рибальства) виловом, добуванням або знищенням цінних видів риб,водних безхребетних і водних рослин у рибогосподарських водоймах, відшкодовується порушниками відповідно до такс, затверджених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1042-2023-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023 року № 1042 "Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів".]
 Застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення цих Правил рибальства. Незаконно виловлені водні живі ресурси підлягають вилученню в установленому законодавством порядку.
 Контроль за дотриманням Правил рибальства здійснюють органи рибоохорони та інші спеціально уповноважені на те органи, а також громадські інспектори рибоохорони та громадські інспектори з охорони довкілля.

[[index.php?title=Категорія:Екологічне право]]

Здійснення риболовлі в орендованих ставках

2025-10-09T09:44:54Z

Olena.drahun: /* Види водокористування */ доданоНПА

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Водний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2894-14 Закон України «Про тваринний світ»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5293-17 Закон України «Про аквакультуру»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1042-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023року № 1042 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 вересня 2022 року № 700 «Про затвердження Правил любительського і спортивного рибальства»]

== Види водокористування ==

Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 ст. 46 Водного кодексу України], водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне. Загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 ст. 47 Водного кодексу України]). На водних об'єктах, наданих в оренду, загальне водокористування допускається на умовах, встановлених водокористувачем, за погодженням з органом, який надав водний об'єкт в оренду. Водокористувач, який узяв водний об'єкт у користування на умовах оренди, зобов'язаний доводити до відома населення умови водокористування, а також про заборону загального водокористування на водному об'єкті, наданому в оренду. Якщо водокористувачем або відповідною радою не встановлено таких умов, загальне водокористування визнається дозволеним без обмежень ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 ст. 47 Водного кодексу України]). Умови загального водокористування передбачаються договором оренди або окремим додатком до нього. 
Громадяни, перед тим, як здійснювати рибальство в орендованому іншими особами ставку, '''повинні вияснити''', чи є обмеження щодо загального водокористування на даному водному об’єкті, ознайомитись з цими обмеженнями ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 ст. 51 Водного кодексу України]).

== Де і хто може здійснювати риболовлю в орендованих ставках ==

Любительське рибальство в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється за умови, що така діяльність не суперечить режиму територій та об’єктів природно-заповідного фонду, який визначається Положенням про території та об’єкти природно-заповідного фонду та/або Проектом організації території об’єкта природно-заповідного фонду, з дотриманням вимог цих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text Правил](і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1043-22#Text Положення про рекреаційну діяльність у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України, затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 26 липня 2022 року № 256, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 вересня 2022 року за № 1043/38379]. '''Любительський та спортивний вилов риби, інших водних біоресурсів здійснюється'''

1. Під час здійснення любительського, спортивного рибальства та підводного полювання об’єктами добування (вилову) є водні біоресурси, крім тих, що занесені до Червоної книги України, переліків регіонально рідкісних видів, що охороняються, та включені до інших переліків, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

2. Любительське рибальство дозволяється здійснювати рибалкам безоплатно у порядку загального використання водних біоресурсів для особистих потреб (без права реалізації) не забороненими цими Правилами знаряддями добування (вилову) та у мінімально дозволених для добування (вилову) розмірах видів водних біоресурсів під час здійснення любительського, спортивного рибальства та підводного полювання, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22/paran168#n168 додатком 1] до цих Правил, за нормами добування (вилову) дозволених видів водних біоресурсів на одного рибалку за добу (далі - добова норма улову), визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22/paran168#n168 додатком 2] до цих Правил.

Любительське, спортивне рибальство та підводне полювання, що перевищує встановлені цими Правилами обсяги безоплатного добування (вилову) водних біоресурсів здійснюється за плату у Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1347-2023-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2023 року № 1347].

3. Місця та строки заборон добування (вилову) водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) визначені додатком 3 до цих Правил. Місця та строки заборон, визначені додатком 3 до цих Правил, можуть переноситись, а також збільшуватися чи зменшуватися (не більше ніж на 15 днів) наказами органів рибоохорони у відповідних районах діяльності на підставі науково-біологічних обґрунтувань наукових установ, та у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, управління якими здійснюється спеціальними адміністраціями,- за погодженням із спеціальними адміністраціями установ природно-заповідного фонду.

4. Розміри водних біоресурсів визначаються для:

риб - шляхом виміру довжини від вершини рила (при закритому роті) до початку середніх променів хвостового плавника;

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1458-22#n11 {Абзац другий пункту 4 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 924 від 22.11.2022}]

раків та креветок - шляхом виміру довжини по спині від лінії, що поєднує середину очей, до краю середньої хвостової пластини;

двостулкових молюсків (мідія, гребінці та інші) - шляхом виміру найбільшої довжини мушлі.

 '''Право безплатного рибальства на водоймах, де впроваджене платне рибальство, а також на тих, що закріплені за громадськими об’єднаннями, надається (за наявності відповідного посвідчення):'''
* особам з інвалідністю I та II груп;
* учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС I та II категорій;

* дітям до 16 років.
'''Любительський лов риби дозволяється:'''
* на водоймах загального користування – з берега або з човна, вудками всіх видів із загальною кількістю гачків не більше п'яти на рибалку, та спінінгом;
* на водоймах, на яких впроваджене платне рибальство: членам громадських об'єднань за їх членськими квитками з берега або з човна вудками усіх видів із загальною кількістю гачків не більше десяти на рибалку і спінінгом, іншим особам – забороняється;
* дітям до 16 років самостійний лов риби дозволяється тільки з берега.

== Обмеження ==

'''Заборонено любительське та спортивне рибальство:'''

* із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм;
* у каналах теплоенергоцентралей, підвідних та скидних каналах електростанцій;
* у підвідних і магістральних каналах, відводах рибогосподарських та меліоративних систем, в шлюзових каналах тощо;
* у новостворених водосховищах (до особливого розпорядження);
* з незареєстрованих плавзасобів або таких, що не мають на корпусі чіткого реєстраційного номера (за винятком веслових човнів);
* з човнів або інших плавзасобів на промислових ділянках, закріплених за користувачами водних біоресурсів, а також на відстані від берега більш як 3 км в Чорному морі і 1,5 км – в Азовському морі;
* у верхніх б’єфах гребель на відстані ближче ніж за 500 метрів;
* поблизу мостів, які охороняються, в межах режимних зон охорони;
* у радіусі 500 метрів навколо риборозплідних господарств;
* у водоймах риборозплідних і товарних рибних господарств;
* на водоймах, що розташовані в зоні евакуації (відчуження) на територіях, радіоактивно забруднених унаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС;
* на зимувальних ямах;
* з криги на ділянках водойм, закріплених за рибодобувними організаціями – на відстані більш як за 500 метрів від берега;
* на водоймах, що не визначені органами рибоохорони як такі, на яких дозволене любительське рибальство;
* у темний час доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) з човнів та інших плавучих засобів у Чорному та Азовському морях;
* без наявності відповідних документів, що дають право на здійснення лову в окремих водоймах. Інформацію про точне місце розташування заборонених водойм, або про ділянки, відведені для любительського рибальства, місця зимувальних ям, період нересту можливо уточнити в територіальних органах рибоохорони.

== Відповідальність ==

Незаконне обмеження прав загального водокористування може потягти цивільно-правову (наприклад, розірвання договору оренди ставка), кримінальну (наприклад, самоправство чи перевищення службових повноважень) чи іншу відповідальність. Незаконний вилов риби в орендованому ставку іншими особами може призвести до адміністративної чи кримінальної відповідальності, оскільки риба є власністю орендаря і її вилов може розцінюватись як крадіжка. [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Статтею 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення]передбачено адміністративну відповідальність за:

* '''Порушення правил рибальства''' - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
* '''Грубе порушення правил рибальства''' (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову) - тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої і на посадових осіб - від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої

Шкода, заподіяна громадянами України, іноземцями та особами без громадянства незаконним (з порушенням Правил рибальства) виловом, добуванням або знищенням цінних видів риб,водних безхребетних і водних рослин у рибогосподарських водоймах, відшкодовується порушниками відповідно до такс, затверджених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1042-2023-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023 року № 1042 "Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів".]
 Застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення цих Правил рибальства. Незаконно виловлені водні живі ресурси підлягають вилученню в установленому законодавством порядку.
 Контроль за дотриманням Правил рибальства здійснюють органи рибоохорони та інші спеціально уповноважені на те органи, а також громадські інспектори рибоохорони та громадські інспектори з охорони довкілля.

[[index.php?title=Категорія:Екологічне право]]

Організація і проведення навчальних зборів з військовозобов'язаними

2025-09-23T09:37:45Z

Olena.drahun: /* Порядок проведення навчальних зборів */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12| Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/548-14| Закон України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08| Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0296-22#Text Інструкція з організації і проведення зборів із резервістами та військовозобов’язаними в органах військового управління, з’єднаннях, військових частинах, установах та організаціях Міністерства оборони України, Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затверджена наказом Міністерства оборони України від 05 січня 2022 року № 2]
== Загальна інформація ==
* '''Резервісти''' - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період;
*'''Військовозобов’язані -''' особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12%7C#n134 ч.9 ст. 1 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу"]).
*'''Навчальні збори''' - основна форма підготовки резервістів та військовозобов’язаних, яка спрямована на відновлення (набуття, удосконалення) індивідуальних спроможностей, необхідних під час дій на посадах у складі підрозділів;
*'''Перевірочні збори -''' основна форма перевірки системи оповіщення, збору, поставки територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦКСП) мобілізаційних ресурсів, їх приймання військовими частинами (установами) у терміни, встановлені планами, формування підрозділів, уточнення приписного складу;
*Програма навчальних (перевірочних) зборів - документ, що визначає організацію та порядок проведення навчальних (перевірочних) зборів (далі - програма зборів). Програма зборів включає усі заходи, які проводяться у військовій частині (установі) під час проходження зборів резервістами та військовозобов’язаними;
*Програма підготовки резервістів (військовозобов’язаних) - документ, що визначає завдання, вимоги та зміст підготовки резервістів (військовозобов’язаних) за відповідними військово-обліковими спеціальностями (далі - програма підготовки). Програма підготовки містить предмети навчання, перелік тем за кожним предметом, кількість годин на кожну тему, коло знань, умінь та навичок, що підлягають засвоєнню за кожним предметом навчання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0296-22#Text п.2 розділ І Інструкції з організації і проведення зборів із резервістами та військовозобов’язаними в органах військового управління, з’єднаннях, військових частинах, установах та організаціях Міністерства оборони України, Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту]).
== Порядок проведення навчальних зборів ==
Організація і проведення навчальних (перевірочних) зборів з резервістами та військовозобов’язаними (далі - збори) включає:
* планування зборів;
* оповіщення резервістів та військовозобов’язаних;
* відбір резервістів та військовозобов’язаних на збори;
* збір резервістів та військовозобов’язаних, їх доставку до місця проведення зборів;
* прийом військовими частинами (установами) резервістів та військовозобов’язаних та їх розміщення;
* підготовка резервістів та військовозобов’язаних за відповідними програмами;
* повернення резервістів та військовозобов’язаних до ТЦКСП;
* призначення (перепризначення) резервістів та військовозобов’язаних, які пройшли збори до складу команд;
* проведення відповідних фінансових розрахунків;
* контроль організації і проведення зборів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0296-22#n14 пункт 3 Інструкції з організації і проведення зборів із резервістами та військовозобов’язаними в органах військового управління, з’єднаннях, військових частинах, установах та організаціях Міністерства оборони України, Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту]).
За даними військового обліку районні (міські) ТЦКСП здійснюють вивчення і попередній відбір військовозобов’язаних та резервістів для проходження навчальних зборів без їх виклику до ТЦКСП. З метою організації оповіщення ТЦКСП повідомляють про проведення навчальних зборів з резервістами та військовозобов’язаними органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, на території яких розташовані військові частини (установи) чи з території яких призиваються військовозобов’язані, за три місяці до початку таких зборів, а про проведення перевірочних зборів - за один місяць.

Оповіщення військовозобов’язаних та резервістів, відібраних кандидатами для призову на навчальні збори, проводиться для перевірки їх облікових даних та проведення медичного огляду. Оповіщення проводиться шляхом вручення повісток встановленого зразка, у яких зазначено час прибуття до ТЦКСП.

Резервісти, які уклали контракт на проходження служби у військовому резерві певної військової частини, сповіщаються цією військовою частиною у взаємодії з ТЦКСП, де вони перебувають на обліку.

Військовозобов’язані та резервісти, які призиваються (викликаються) на збори, підлягають медичному огляду, що проводиться відповідно до вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n14 наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800].

За результатами медичного огляду в особові справи офіцерів запасу вкладають оновлені картки медичного огляду відповідних військово-лікарських комісій, а в списках військовозобов’язаних та резервістів, які складаються у трьох примірниках за формою, наведеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0296-22#n286 додатку 4 до цієї Інструкції], роблять відповідні записи із зазначенням результату медичного огляду.

Збір резервістів і військовозобов’язаних для їх перевезення до місць проведення зборів здійснюється в пункті постійної дислокації ТЦКСП.

Резервіст може самостійно прибути до місця проведення зборів у день та час, вказаний начальником ТЦКСП чи командиром військової частини, у якій вони проходять службу у військовому резерві.

У разі прибуття резервіста до місця проведення зборів на власному автотранспорті командир військової частини (установи) визначає паркувальні місця та організовує цілодобовий нагляд за автотранспортом.

Перевезення резервістів та військовозобов’язаних до пунктів постійної дислокації військових частин (місць проведення зборів) та у зворотному напрямку організовують ТЦКСП у взаємодії з командирами військових частин.

Перевезення резервістів та військовозобов’язаних до місця проведення зборів та в зворотному напрямку проводиться залізничним, морським, річковим або автомобільним транспортом під керівництвом представника ТЦКСП.

Команди резервістів та військовозобов’язаних чисельністю до 54 осіб під час проїзду залізничним транспортом перевозяться пасажирськими потягами за діючим графіком руху потягів. Заявки на планування військових перевезень залізничним транспортом подаються до Командування Сил логістики Збройних Сил України не пізніше ніж за 10 діб до дати відправлення.

Команди чисельністю понад 54 особи за розпорядженням начальника Генерального штабу Збройних Сил України можуть перевозитися військовими ешелонами. Заявки на перевезення резервістів та військовозобов’язаних військовими ешелонами органами військового управління подаються до Командування Сил логістики Збройних Сил України не пізніше ніж за 45 діб до дати відправлення.

Доставлення резервістів та військовозобов’язаних від/до залізничної станції (станцій розвантаження/завантаження) до/від військових частин (навчальних центрів, установ) здійснюється автомобільним транспортом військових частин (навчальних центрів, установ), де проводяться збори. 
== Проходження зборів військовозобов'язаними ==
Ст. 29 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»] визначає порядок проходження зборів військовозобов'язаними. Зокрема, військовозобов'язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Про початок та закінчення зборів військовозобов'язаних видається відповідний наказ командира військової частини. Чисельність військовозобов'язаних, які підлягають призову на навчальні збори, щорічно визначається Міністерством оборони України в межах бюджетних асигнувань на оборону. 
На військовозобов'язаних поширюється дія статутів Збройних Сил України. Військовозобов’язані (крім резервістів) можуть бути призвані районними (міськими) ТЦКСП один раз на три роки на навчальні збори '''строком до двох місяців (але відповідно до змін у законодавстві з 01.01.2022 року, цей строк збільшується до трьох місяців)'''. Час і строки проведення навчальних зборів військовозобов'язаних та резервістів визначаються Генеральним штабом Збройних Сил України та органами управління іншими військовими формуваннями відповідно до цього Закону. Військовозобов’язані та резервісти у період між навчальними зборами можуть залучатися за планом Генерального штабу Збройних Сил України та органів управління іншими військовими формуваннями за погодженням з Генеральним штабом Збройних Сил України до перевірочних зборів строком до п’яти днів, як без відриву від виробництва, так і з відривом 
'''Загальний строк виконання обов’язків служби у військовому резерві не може перевищувати трьох місяців на рік, якщо інше не визначено законом.''' При цьому час перебування на перевірочних зборах зараховується до загального строку перебування на навчальних зборах. У разі прийняття Президентом України схваленого Верховною Радою України рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошення окремих місцевостей України зонами надзвичайної екологічної ситуації військовозобов'язані можуть призиватися на спеціальні збори на строк не більше двох місяців. Військовозобов'язані, яким надійшла повістка районного (міського) ТЦКСП (органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України) на прибуття для призову на збори, зобов'язані прибути в пункт і в строк, зазначені у повістці. 
Керівники підприємств, установ, організацій та навчальних закладів незалежно від підпорядкування та форми власності на вимогу ТЦКСП забезпечують своєчасне прибуття військовозобов'язаних до визначених пунктів збору. 
'''Поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття''' військовозобов'язаного до ТЦКСП для призову на збори в пункт і в строк, установлені ТЦКСП, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Призвані на збори військовозобов'язані забезпечуються матеріальними засобами в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. 
== Пільги військовозобов'язаними на весь період зборів ==
За призваними на збори військовозобов'язаними '''на весь період зборів''' на весь час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, '''зберігаються місце роботи''', а також '''займана посада та середня заробітна плата''' на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності.

Виплата середньої заробітної плати військовозобов'язаним за весь період зборів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо військовозобов'язаний захворів під час зборів і продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберігаються місце роботи і займана посада, а з дня закінчення зборів, у разі тимчасової непрацездатності, замість заробітної плати виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності відповідно до закону. Військовозобов'язаним, які на день призову на збори не працюють, на весь період зборів, включаючи час проїзду до військової частини і назад, виплачується грошове забезпечення в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12%7C#n613 ст. 29 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу"]). 

== Звільнення від проходження зборів ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n651 Ст. 30 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»] визначає категорії осіб, які звільняються від проходження зборів. 
'''Від проходження зборів звільняються (крім резервістів):''' 
1) працівники Збройних Сил України та інших військових формувань; 
2) працівники підприємств, установ і організацій цивільної авіації, які безпосередньо забезпечують перевезення, обслуговування та ремонт повітряних суден і аеродромної техніки; 
3) плавучий склад суден морського і річкового транспорту та суден рибної промисловості в період навігації; 
4) особи, які працюють у сільському господарстві, а також зайняті на підприємствах з ремонту сільськогосподарської техніки, - в період посівних і збиральних робіт, за винятком перевірочних зборів; 
5)науково-педагогічні (педагогічні) працівники закладів вищої, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної) та загальної середньої освіти - в період, коли у цих закладах проводяться заняття;

6) студенти (курсанти) невійськових закладів фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною, дуальною і вечірньою формами здобуття освіти - на весь строк навчання, а студенти закладів фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за заочною та екстернатною формою здобуття освіти, а також аспіранти та докторанти - в період екзаменаційних сесій; 
7) вагітні військовозобов’язані-жінки; 
8) особи, звільнені з військової служби, - протягом року після звільнення в запас, за винятком перевірочних зборів; 
9) військовозобов'язані, які мають дітей віком до трьох років або трьох і більше дітей віком до 16 років; 
10) військовозобов'язані - у зв'язку з депутатською діяльністю; 
11) військовозобов'язані, заброньовані за органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та воєнний час; 
11-1) військовозобов'язані, які уклали контракт про перебування у резерві служби цивільного захисту, - з метою підготовки резерву служби цивільного захисту; 
12) студенти, які навчаються у вищих і середніх духовних навчальних закладах; 
13) священнослужителі, які займають посаду в одній з релігійних організацій, що діє за статутом (положенням), зареєстрованим у встановленому порядку; 
14) кандидати в народні депутати України, зареєстровані в установленому порядку, за їх заявою - до дня опублікування результатів виборів включно. 
В окремих випадках, за наявності інших поважних причин і подання військовозобов'язаними відповідних документів, рішення про звільнення від проходження зборів приймається районним (міським) ТЦКСП, де вони перебувають на військовому обліку. 
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]

Організація і проведення навчальних зборів з військовозобов'язаними

2025-09-23T09:36:32Z

Olena.drahun: /* Порядок проведення навчальних зборів */ Замінено на актуальну інформацію згідно п.3 ІНСТРУКЦІЇ з організації і проведення зборів із резервістами та військовозобов’язаними в органах військового управління, з’єднаннях, військових частинах, установах та організаціях Міністерства оборони України, Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12| Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/548-14| Закон України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08| Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0296-22#Text Інструкція з організації і проведення зборів із резервістами та військовозобов’язаними в органах військового управління, з’єднаннях, військових частинах, установах та організаціях Міністерства оборони України, Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затверджена наказом Міністерства оборони України від 05 січня 2022 року № 2]
== Загальна інформація ==
* '''Резервісти''' - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період;
*'''Військовозобов’язані -''' особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12%7C#n134 ч.9 ст. 1 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу"]).
*'''Навчальні збори''' - основна форма підготовки резервістів та військовозобов’язаних, яка спрямована на відновлення (набуття, удосконалення) індивідуальних спроможностей, необхідних під час дій на посадах у складі підрозділів;
*'''Перевірочні збори -''' основна форма перевірки системи оповіщення, збору, поставки територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦКСП) мобілізаційних ресурсів, їх приймання військовими частинами (установами) у терміни, встановлені планами, формування підрозділів, уточнення приписного складу;
*Програма навчальних (перевірочних) зборів - документ, що визначає організацію та порядок проведення навчальних (перевірочних) зборів (далі - програма зборів). Програма зборів включає усі заходи, які проводяться у військовій частині (установі) під час проходження зборів резервістами та військовозобов’язаними;
*Програма підготовки резервістів (військовозобов’язаних) - документ, що визначає завдання, вимоги та зміст підготовки резервістів (військовозобов’язаних) за відповідними військово-обліковими спеціальностями (далі - програма підготовки). Програма підготовки містить предмети навчання, перелік тем за кожним предметом, кількість годин на кожну тему, коло знань, умінь та навичок, що підлягають засвоєнню за кожним предметом навчання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0296-22#Text п.2 розділ І Інструкції з організації і проведення зборів із резервістами та військовозобов’язаними в органах військового управління, з’єднаннях, військових частинах, установах та організаціях Міністерства оборони України, Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту]).
== Порядок проведення навчальних зборів ==
Організація і проведення навчальних (перевірочних) зборів з резервістами та військовозобов’язаними (далі - збори) включає:
* планування зборів;
* оповіщення резервістів та військовозобов’язаних;
* відбір резервістів та військовозобов’язаних на збори;
* збір резервістів та військовозобов’язаних, їх доставку до місця проведення зборів;
* прийом військовими частинами (установами) резервістів та військовозобов’язаних та їх розміщення;
* підготовка резервістів та військовозобов’язаних за відповідними програмами;
* повернення резервістів та військовозобов’язаних до ТЦКСП;
* призначення (перепризначення) резервістів та військовозобов’язаних, які пройшли збори до складу команд;
* проведення відповідних фінансових розрахунків;
* контроль організації і проведення зборів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0296-22#n14 пункт 3 Інструкції з організації і проведення зборів із резервістами та військовозобов’язаними в органах військового управління, з’єднаннях, військових частинах, установах та організаціях Міністерства оборони України, Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту]).
За даними військового обліку районні (міські) ТЦКСП здійснюють вивчення і попередній відбір військовозобов’язаних та резервістів для проходження навчальних зборів без їх виклику до ТЦКСП. З метою організації оповіщення ТЦКСП повідомляють про проведення навчальних зборів з резервістами та військовозобов’язаними органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, на території яких розташовані військові частини (установи) чи з території яких призиваються військовозобов’язані, за три місяці до початку таких зборів, а про проведення перевірочних зборів - за один місяць.

Оповіщення військовозобов’язаних та резервістів, відібраних кандидатами для призову на навчальні збори, проводиться для перевірки їх облікових даних та проведення медичного огляду. Оповіщення проводиться шляхом вручення повісток встановленого зразка, у яких зазначено час прибуття до ТЦКСП.

Резервісти, які уклали контракт на проходження служби у військовому резерві певної військової частини, сповіщаються цією військовою частиною у взаємодії з ТЦКСП, де вони перебувають на обліку.

Військовозобов’язані та резервісти, які призиваються (викликаються) на збори, підлягають медичному огляду, що проводиться відповідно до вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n14 наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800] (далі - Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України).

За результатами медичного огляду в особові справи офіцерів запасу вкладають оновлені картки медичного огляду відповідних військово-лікарських комісій, а в списках військовозобов’язаних та резервістів, які складаються у трьох примірниках за формою, наведеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0296-22#n286 додатку 4 до цієї Інструкції], роблять відповідні записи із зазначенням результату медичного огляду.

Збір резервістів і військовозобов’язаних для їх перевезення до місць проведення зборів здійснюється в пункті постійної дислокації ТЦКСП.

Резервіст може самостійно прибути до місця проведення зборів у день та час, вказаний начальником ТЦКСП чи командиром військової частини, у якій вони проходять службу у військовому резерві.

У разі прибуття резервіста до місця проведення зборів на власному автотранспорті командир військової частини (установи) визначає паркувальні місця та організовує цілодобовий нагляд за автотранспортом.

Перевезення резервістів та військовозобов’язаних до пунктів постійної дислокації військових частин (місць проведення зборів) та у зворотному напрямку організовують ТЦКСП у взаємодії з командирами військових частин.

Перевезення резервістів та військовозобов’язаних до місця проведення зборів та в зворотному напрямку проводиться залізничним, морським, річковим або автомобільним транспортом під керівництвом представника ТЦКСП.

Команди резервістів та військовозобов’язаних чисельністю до 54 осіб під час проїзду залізничним транспортом перевозяться пасажирськими потягами за діючим графіком руху потягів. Заявки на планування військових перевезень залізничним транспортом подаються до Командування Сил логістики Збройних Сил України не пізніше ніж за 10 діб до дати відправлення.

Команди чисельністю понад 54 особи за розпорядженням начальника Генерального штабу Збройних Сил України можуть перевозитися військовими ешелонами. Заявки на перевезення резервістів та військовозобов’язаних військовими ешелонами органами військового управління подаються до Командування Сил логістики Збройних Сил України не пізніше ніж за 45 діб до дати відправлення.

Доставлення резервістів та військовозобов’язаних від/до залізничної станції (станцій розвантаження/завантаження) до/від військових частин (навчальних центрів, установ) здійснюється автомобільним транспортом військових частин (навчальних центрів, установ), де проводяться збори. 
== Проходження зборів військовозобов'язаними ==
Ст. 29 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»] визначає порядок проходження зборів військовозобов'язаними. Зокрема, військовозобов'язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Про початок та закінчення зборів військовозобов'язаних видається відповідний наказ командира військової частини. Чисельність військовозобов'язаних, які підлягають призову на навчальні збори, щорічно визначається Міністерством оборони України в межах бюджетних асигнувань на оборону. 
На військовозобов'язаних поширюється дія статутів Збройних Сил України. Військовозобов’язані (крім резервістів) можуть бути призвані районними (міськими) ТЦКСП один раз на три роки на навчальні збори '''строком до двох місяців (але відповідно до змін у законодавстві з 01.01.2022 року, цей строк збільшується до трьох місяців)'''. Час і строки проведення навчальних зборів військовозобов'язаних та резервістів визначаються Генеральним штабом Збройних Сил України та органами управління іншими військовими формуваннями відповідно до цього Закону. Військовозобов’язані та резервісти у період між навчальними зборами можуть залучатися за планом Генерального штабу Збройних Сил України та органів управління іншими військовими формуваннями за погодженням з Генеральним штабом Збройних Сил України до перевірочних зборів строком до п’яти днів, як без відриву від виробництва, так і з відривом 
'''Загальний строк виконання обов’язків служби у військовому резерві не може перевищувати трьох місяців на рік, якщо інше не визначено законом.''' При цьому час перебування на перевірочних зборах зараховується до загального строку перебування на навчальних зборах. У разі прийняття Президентом України схваленого Верховною Радою України рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошення окремих місцевостей України зонами надзвичайної екологічної ситуації військовозобов'язані можуть призиватися на спеціальні збори на строк не більше двох місяців. Військовозобов'язані, яким надійшла повістка районного (міського) ТЦКСП (органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України) на прибуття для призову на збори, зобов'язані прибути в пункт і в строк, зазначені у повістці. 
Керівники підприємств, установ, організацій та навчальних закладів незалежно від підпорядкування та форми власності на вимогу ТЦКСП забезпечують своєчасне прибуття військовозобов'язаних до визначених пунктів збору. 
'''Поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття''' військовозобов'язаного до ТЦКСП для призову на збори в пункт і в строк, установлені ТЦКСП, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Призвані на збори військовозобов'язані забезпечуються матеріальними засобами в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. 
== Пільги військовозобов'язаними на весь період зборів ==
За призваними на збори військовозобов'язаними '''на весь період зборів''' на весь час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, '''зберігаються місце роботи''', а також '''займана посада та середня заробітна плата''' на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності.

Виплата середньої заробітної плати військовозобов'язаним за весь період зборів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо військовозобов'язаний захворів під час зборів і продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберігаються місце роботи і займана посада, а з дня закінчення зборів, у разі тимчасової непрацездатності, замість заробітної плати виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності відповідно до закону. Військовозобов'язаним, які на день призову на збори не працюють, на весь період зборів, включаючи час проїзду до військової частини і назад, виплачується грошове забезпечення в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12%7C#n613 ст. 29 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу"]). 

== Звільнення від проходження зборів ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n651 Ст. 30 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»] визначає категорії осіб, які звільняються від проходження зборів. 
'''Від проходження зборів звільняються (крім резервістів):''' 
1) працівники Збройних Сил України та інших військових формувань; 
2) працівники підприємств, установ і організацій цивільної авіації, які безпосередньо забезпечують перевезення, обслуговування та ремонт повітряних суден і аеродромної техніки; 
3) плавучий склад суден морського і річкового транспорту та суден рибної промисловості в період навігації; 
4) особи, які працюють у сільському господарстві, а також зайняті на підприємствах з ремонту сільськогосподарської техніки, - в період посівних і збиральних робіт, за винятком перевірочних зборів; 
5)науково-педагогічні (педагогічні) працівники закладів вищої, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної) та загальної середньої освіти - в період, коли у цих закладах проводяться заняття;

6) студенти (курсанти) невійськових закладів фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною, дуальною і вечірньою формами здобуття освіти - на весь строк навчання, а студенти закладів фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за заочною та екстернатною формою здобуття освіти, а також аспіранти та докторанти - в період екзаменаційних сесій; 
7) вагітні військовозобов’язані-жінки; 
8) особи, звільнені з військової служби, - протягом року після звільнення в запас, за винятком перевірочних зборів; 
9) військовозобов'язані, які мають дітей віком до трьох років або трьох і більше дітей віком до 16 років; 
10) військовозобов'язані - у зв'язку з депутатською діяльністю; 
11) військовозобов'язані, заброньовані за органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та воєнний час; 
11-1) військовозобов'язані, які уклали контракт про перебування у резерві служби цивільного захисту, - з метою підготовки резерву служби цивільного захисту; 
12) студенти, які навчаються у вищих і середніх духовних навчальних закладах; 
13) священнослужителі, які займають посаду в одній з релігійних організацій, що діє за статутом (положенням), зареєстрованим у встановленому порядку; 
14) кандидати в народні депутати України, зареєстровані в установленому порядку, за їх заявою - до дня опублікування результатів виборів включно. 
В окремих випадках, за наявності інших поважних причин і подання військовозобов'язаними відповідних документів, рішення про звільнення від проходження зборів приймається районним (міським) ТЦКСП, де вони перебувають на військовому обліку. 
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]

Організація і проведення навчальних зборів з військовозобов'язаними

2025-09-23T09:00:30Z

Olena.drahun: /* Проходження зборів військовозобов'язаними */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12| Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/548-14| Закон України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08| Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0296-22#Text Інструкція з організації і проведення зборів із резервістами та військовозобов’язаними в органах військового управління, з’єднаннях, військових частинах, установах та організаціях Міністерства оборони України, Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затверджена наказом Міністерства оборони України від 05 січня 2022 року № 2]
== Загальна інформація ==
* '''Резервісти''' - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період;
*'''Військовозобов’язані -''' особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12%7C#n134 ч.9 ст. 1 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу"]).
*'''Навчальні збори''' - основна форма підготовки резервістів та військовозобов’язаних, яка спрямована на відновлення (набуття, удосконалення) індивідуальних спроможностей, необхідних під час дій на посадах у складі підрозділів;
*'''Перевірочні збори -''' основна форма перевірки системи оповіщення, збору, поставки територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦКСП) мобілізаційних ресурсів, їх приймання військовими частинами (установами) у терміни, встановлені планами, формування підрозділів, уточнення приписного складу;
*Програма навчальних (перевірочних) зборів - документ, що визначає організацію та порядок проведення навчальних (перевірочних) зборів (далі - програма зборів). Програма зборів включає усі заходи, які проводяться у військовій частині (установі) під час проходження зборів резервістами та військовозобов’язаними;
*Програма підготовки резервістів (військовозобов’язаних) - документ, що визначає завдання, вимоги та зміст підготовки резервістів (військовозобов’язаних) за відповідними військово-обліковими спеціальностями (далі - програма підготовки). Програма підготовки містить предмети навчання, перелік тем за кожним предметом, кількість годин на кожну тему, коло знань, умінь та навичок, що підлягають засвоєнню за кожним предметом навчання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0296-22#Text п.2 розділ І Інструкції з організації і проведення зборів із резервістами та військовозобов’язаними в органах військового управління, з’єднаннях, військових частинах, установах та організаціях Міністерства оборони України, Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту]).
== Порядок проведення навчальних зборів ==
Організація і проведення навчальних (перевірочних) зборів з резервістами та військовозобов’язаними (далі - збори) включає:
* планування зборів;
* оповіщення резервістів та військовозобов’язаних;
* відбір резервістів та військовозобов’язаних на збори;
* збір резервістів та військовозобов’язаних, їх доставку до місця проведення зборів;
* прийом військовими частинами (установами) резервістів та військовозобов’язаних та їх розміщення;
* підготовка резервістів та військовозобов’язаних за відповідними програмами;
* повернення резервістів та військовозобов’язаних до ТЦКСП;
* призначення (перепризначення) резервістів та військовозобов’язаних, які пройшли збори до складу команд;
* проведення відповідних фінансових розрахунків;
* контроль організації і проведення зборів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0296-22#n14 пункт 3 Інструкції з організації і проведення зборів із резервістами та військовозобов’язаними в органах військового управління, з’єднаннях, військових частинах, установах та організаціях Міністерства оборони України, Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту]).
Проведення навчальних зборів планується одночасно з проведенням заходів оперативної, бойової підготовки та підготовки з мобілізаційних питань військ (сил). Проведення навчальних зборів призначеного складу територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки( ТЦКСП) планується протягом року під час проведення мобілізаційних навчань ТЦКСП та у підготовчий період. За даними військового обліку районні (міські) ТЦКСП здійснюють вивчення і попередній відбір військовозобов’язаних для проходження навчальних зборів без виклику їх у ТЦКСП. Сповіщення військовозобов’язаних, відібраних кандидатами для призову на навчальні збори, проводиться для перевірки їх облікових даних та проведення медичного огляду. Сповіщення проводиться шляхом вручення повісток встановленого зразка, у яких зазначено час прибуття до ТЦКСП. Військовозобов’язані, які призиваються на навчальні збори, підлягають медичному огляду, що проводиться відповідно до вимог [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (зі змінами)] (далі - Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України). За результатами медичного огляду в особові справи офіцерів запасу вкладають оновлені картки медичного огляду відповідних військово-лікарських комісій, а в списках військовозобов’язаних, які складаються у трьох примірниках, роблять відповідні записи із зазначенням результату медичного огляду. 
На військовозобов’язаних, призваних на навчальні збори, ТЦКСП подають командирам військових частин (установ) перший та другий примірник списку військовозобов’язаних, третій залишається у ТЦКСП. Перший та другий примірники списків військовозобов’язаних вручаються командиром (начальником) військової частини (установи) старшому команди під особистий підпис. Список військовозобов’язаних є підставою для зарахування військовозобов’язаних на всі види забезпечення у військовій частині (установі). 
Перевезення військовозобов’язаних до місця проведення навчальних зборів та в зворотному напрямку проводиться залізничним, морським, річковим або автомобільним транспортом. 
Команди військовозобов’язаних чисельністю до 54 осіб під час проїзду залізничним транспортом перевозяться пасажирськими потягами за чинним графіком руху потягів, команди чисельністю понад 54 особи за розпорядженням Генерального штабу Збройних Сил України можуть перевозитися військовими ешелонами. 
Внутрішня служба на навчальних зборах здійснюється відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Звільнення їх із розташування військової частини (установи) проводиться командиром (начальником) військової частини (установи) відповідно до вимог статей 199-220 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/548-14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України]. 
Про проведення навчальних зборів з військовозобов’язаними повідомляються органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, на території яких розташовані військові частини (установи) чи з території яких призиваються військовозобов’язані, за три місяці до їх початку, а про проведення перевірочних зборів - за один місяць. 
== Проходження зборів військовозобов'язаними ==
Ст. 29 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»] визначає порядок проходження зборів військовозобов'язаними. Зокрема, військовозобов'язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Про початок та закінчення зборів військовозобов'язаних видається відповідний наказ командира військової частини. Чисельність військовозобов'язаних, які підлягають призову на навчальні збори, щорічно визначається Міністерством оборони України в межах бюджетних асигнувань на оборону. 
На військовозобов'язаних поширюється дія статутів Збройних Сил України. Військовозобов’язані (крім резервістів) можуть бути призвані районними (міськими) ТЦКСП один раз на три роки на навчальні збори '''строком до двох місяців (але відповідно до змін у законодавстві з 01.01.2022 року, цей строк збільшується до трьох місяців)'''. Час і строки проведення навчальних зборів військовозобов'язаних та резервістів визначаються Генеральним штабом Збройних Сил України та органами управління іншими військовими формуваннями відповідно до цього Закону. Військовозобов’язані та резервісти у період між навчальними зборами можуть залучатися за планом Генерального штабу Збройних Сил України та органів управління іншими військовими формуваннями за погодженням з Генеральним штабом Збройних Сил України до перевірочних зборів строком до п’яти днів, як без відриву від виробництва, так і з відривом 
'''Загальний строк виконання обов’язків служби у військовому резерві не може перевищувати трьох місяців на рік, якщо інше не визначено законом.''' При цьому час перебування на перевірочних зборах зараховується до загального строку перебування на навчальних зборах. У разі прийняття Президентом України схваленого Верховною Радою України рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошення окремих місцевостей України зонами надзвичайної екологічної ситуації військовозобов'язані можуть призиватися на спеціальні збори на строк не більше двох місяців. Військовозобов'язані, яким надійшла повістка районного (міського) ТЦКСП (органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України) на прибуття для призову на збори, зобов'язані прибути в пункт і в строк, зазначені у повістці. 
Керівники підприємств, установ, організацій та навчальних закладів незалежно від підпорядкування та форми власності на вимогу ТЦКСП забезпечують своєчасне прибуття військовозобов'язаних до визначених пунктів збору. 
'''Поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття''' військовозобов'язаного до ТЦКСП для призову на збори в пункт і в строк, установлені ТЦКСП, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Призвані на збори військовозобов'язані забезпечуються матеріальними засобами в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. 
== Пільги військовозобов'язаними на весь період зборів ==
За призваними на збори військовозобов'язаними '''на весь період зборів''' на весь час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, '''зберігаються місце роботи''', а також '''займана посада та середня заробітна плата''' на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності.

Виплата середньої заробітної плати військовозобов'язаним за весь період зборів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо військовозобов'язаний захворів під час зборів і продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберігаються місце роботи і займана посада, а з дня закінчення зборів, у разі тимчасової непрацездатності, замість заробітної плати виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності відповідно до закону. Військовозобов'язаним, які на день призову на збори не працюють, на весь період зборів, включаючи час проїзду до військової частини і назад, виплачується грошове забезпечення в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12%7C#n613 ст. 29 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу"]). 

== Звільнення від проходження зборів ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n651 Ст. 30 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»] визначає категорії осіб, які звільняються від проходження зборів. 
'''Від проходження зборів звільняються (крім резервістів):''' 
1) працівники Збройних Сил України та інших військових формувань; 
2) працівники підприємств, установ і організацій цивільної авіації, які безпосередньо забезпечують перевезення, обслуговування та ремонт повітряних суден і аеродромної техніки; 
3) плавучий склад суден морського і річкового транспорту та суден рибної промисловості в період навігації; 
4) особи, які працюють у сільському господарстві, а також зайняті на підприємствах з ремонту сільськогосподарської техніки, - в період посівних і збиральних робіт, за винятком перевірочних зборів; 
5)науково-педагогічні (педагогічні) працівники закладів вищої, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної) та загальної середньої освіти - в період, коли у цих закладах проводяться заняття;

6) студенти (курсанти) невійськових закладів фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною, дуальною і вечірньою формами здобуття освіти - на весь строк навчання, а студенти закладів фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за заочною та екстернатною формою здобуття освіти, а також аспіранти та докторанти - в період екзаменаційних сесій; 
7) вагітні військовозобов’язані-жінки; 
8) особи, звільнені з військової служби, - протягом року після звільнення в запас, за винятком перевірочних зборів; 
9) військовозобов'язані, які мають дітей віком до трьох років або трьох і більше дітей віком до 16 років; 
10) військовозобов'язані - у зв'язку з депутатською діяльністю; 
11) військовозобов'язані, заброньовані за органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та воєнний час; 
11-1) військовозобов'язані, які уклали контракт про перебування у резерві служби цивільного захисту, - з метою підготовки резерву служби цивільного захисту; 
12) студенти, які навчаються у вищих і середніх духовних навчальних закладах; 
13) священнослужителі, які займають посаду в одній з релігійних організацій, що діє за статутом (положенням), зареєстрованим у встановленому порядку; 
14) кандидати в народні депутати України, зареєстровані в установленому порядку, за їх заявою - до дня опублікування результатів виборів включно. 
В окремих випадках, за наявності інших поважних причин і подання військовозобов'язаними відповідних документів, рішення про звільнення від проходження зборів приймається районним (міським) ТЦКСП, де вони перебувають на військовому обліку. 
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]

Організація і проведення навчальних зборів з військовозобов'язаними

2025-09-23T08:57:55Z

Olena.drahun: /* Проходження зборів військовозобов'язаними */ дублювалось речення про загальний строк виконання обов'язків служби

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12| Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/548-14| Закон України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08| Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0296-22#Text Інструкція з організації і проведення зборів із резервістами та військовозобов’язаними в органах військового управління, з’єднаннях, військових частинах, установах та організаціях Міністерства оборони України, Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затверджена наказом Міністерства оборони України від 05 січня 2022 року № 2]
== Загальна інформація ==
* '''Резервісти''' - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період;
*'''Військовозобов’язані -''' особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12%7C#n134 ч.9 ст. 1 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу"]).
*'''Навчальні збори''' - основна форма підготовки резервістів та військовозобов’язаних, яка спрямована на відновлення (набуття, удосконалення) індивідуальних спроможностей, необхідних під час дій на посадах у складі підрозділів;
*'''Перевірочні збори -''' основна форма перевірки системи оповіщення, збору, поставки територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦКСП) мобілізаційних ресурсів, їх приймання військовими частинами (установами) у терміни, встановлені планами, формування підрозділів, уточнення приписного складу;
*Програма навчальних (перевірочних) зборів - документ, що визначає організацію та порядок проведення навчальних (перевірочних) зборів (далі - програма зборів). Програма зборів включає усі заходи, які проводяться у військовій частині (установі) під час проходження зборів резервістами та військовозобов’язаними;
*Програма підготовки резервістів (військовозобов’язаних) - документ, що визначає завдання, вимоги та зміст підготовки резервістів (військовозобов’язаних) за відповідними військово-обліковими спеціальностями (далі - програма підготовки). Програма підготовки містить предмети навчання, перелік тем за кожним предметом, кількість годин на кожну тему, коло знань, умінь та навичок, що підлягають засвоєнню за кожним предметом навчання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0296-22#Text п.2 розділ І Інструкції з організації і проведення зборів із резервістами та військовозобов’язаними в органах військового управління, з’єднаннях, військових частинах, установах та організаціях Міністерства оборони України, Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту]).
== Порядок проведення навчальних зборів ==
Організація і проведення навчальних (перевірочних) зборів з резервістами та військовозобов’язаними (далі - збори) включає:
* планування зборів;
* оповіщення резервістів та військовозобов’язаних;
* відбір резервістів та військовозобов’язаних на збори;
* збір резервістів та військовозобов’язаних, їх доставку до місця проведення зборів;
* прийом військовими частинами (установами) резервістів та військовозобов’язаних та їх розміщення;
* підготовка резервістів та військовозобов’язаних за відповідними програмами;
* повернення резервістів та військовозобов’язаних до ТЦКСП;
* призначення (перепризначення) резервістів та військовозобов’язаних, які пройшли збори до складу команд;
* проведення відповідних фінансових розрахунків;
* контроль організації і проведення зборів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0296-22#n14 пункт 3 Інструкції з організації і проведення зборів із резервістами та військовозобов’язаними в органах військового управління, з’єднаннях, військових частинах, установах та організаціях Міністерства оборони України, Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту]).
Проведення навчальних зборів планується одночасно з проведенням заходів оперативної, бойової підготовки та підготовки з мобілізаційних питань військ (сил). Проведення навчальних зборів призначеного складу територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки( ТЦКСП) планується протягом року під час проведення мобілізаційних навчань ТЦКСП та у підготовчий період. За даними військового обліку районні (міські) ТЦКСП здійснюють вивчення і попередній відбір військовозобов’язаних для проходження навчальних зборів без виклику їх у ТЦКСП. Сповіщення військовозобов’язаних, відібраних кандидатами для призову на навчальні збори, проводиться для перевірки їх облікових даних та проведення медичного огляду. Сповіщення проводиться шляхом вручення повісток встановленого зразка, у яких зазначено час прибуття до ТЦКСП. Військовозобов’язані, які призиваються на навчальні збори, підлягають медичному огляду, що проводиться відповідно до вимог [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (зі змінами)] (далі - Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України). За результатами медичного огляду в особові справи офіцерів запасу вкладають оновлені картки медичного огляду відповідних військово-лікарських комісій, а в списках військовозобов’язаних, які складаються у трьох примірниках, роблять відповідні записи із зазначенням результату медичного огляду. 
На військовозобов’язаних, призваних на навчальні збори, ТЦКСП подають командирам військових частин (установ) перший та другий примірник списку військовозобов’язаних, третій залишається у ТЦКСП. Перший та другий примірники списків військовозобов’язаних вручаються командиром (начальником) військової частини (установи) старшому команди під особистий підпис. Список військовозобов’язаних є підставою для зарахування військовозобов’язаних на всі види забезпечення у військовій частині (установі). 
Перевезення військовозобов’язаних до місця проведення навчальних зборів та в зворотному напрямку проводиться залізничним, морським, річковим або автомобільним транспортом. 
Команди військовозобов’язаних чисельністю до 54 осіб під час проїзду залізничним транспортом перевозяться пасажирськими потягами за чинним графіком руху потягів, команди чисельністю понад 54 особи за розпорядженням Генерального штабу Збройних Сил України можуть перевозитися військовими ешелонами. 
Внутрішня служба на навчальних зборах здійснюється відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Звільнення їх із розташування військової частини (установи) проводиться командиром (начальником) військової частини (установи) відповідно до вимог статей 199-220 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/548-14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України]. 
Про проведення навчальних зборів з військовозобов’язаними повідомляються органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, на території яких розташовані військові частини (установи) чи з території яких призиваються військовозобов’язані, за три місяці до їх початку, а про проведення перевірочних зборів - за один місяць. 
== Проходження зборів військовозобов'язаними ==
Ст. 29 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»] визначає порядок проходження зборів військовозобов'язаними. Зокрема, військовозобов'язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Про початок та закінчення зборів військовозобов'язаних видається відповідний наказ командира військової частини. Чисельність військовозобов'язаних, які підлягають призову на навчальні збори, щорічно визначається Міністерством оборони України в межах бюджетних асигнувань на оборону. 
На військовозобов'язаних поширюється дія статутів Збройних Сил України. Військовозобов’язані (крім резервістів) можуть бути призвані районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки( ТЦКСП) один раз на три роки на навчальні збори '''строком до двох місяців (але відповідно до змін у законодавстві з 01.01.2022 року, цей строк збільшується до трьох місяців)'''. Час і строки проведення навчальних зборів військовозобов'язаних та резервістів визначаються Генеральним штабом Збройних Сил України та органами управління іншими військовими формуваннями відповідно до цього Закону. Військовозобов’язані та резервісти у період між навчальними зборами можуть залучатися за планом Генерального штабу Збройних Сил України та органів управління іншими військовими формуваннями за погодженням з Генеральним штабом Збройних Сил України до перевірочних зборів строком до п’яти днів, як без відриву від виробництва, так і з відривом 
'''Загальний строк виконання обов’язків служби у військовому резерві не може перевищувати трьох місяців на рік, якщо інше не визначено законом.''' При цьому час перебування на перевірочних зборах зараховується до загального строку перебування на навчальних зборах. У разі прийняття Президентом України схваленого Верховною Радою України рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошення окремих місцевостей України зонами надзвичайної екологічної ситуації військовозобов'язані можуть призиватися на спеціальні збори на строк не більше двох місяців. Військовозобов'язані, яким надійшла повістка районного (міського) ТЦКСП (органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України) на прибуття для призову на збори, зобов'язані прибути в пункт і в строк, зазначені у повістці. 
Керівники підприємств, установ, організацій та навчальних закладів незалежно від підпорядкування та форми власності на вимогу ТЦКСП забезпечують своєчасне прибуття військовозобов'язаних до визначених пунктів збору. 
'''Поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття''' військовозобов'язаного до ТЦКСП для призову на збори в пункт і в строк, установлені ТЦКСП, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Призвані на збори військовозобов'язані забезпечуються матеріальними засобами в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. 
== Пільги військовозобов'язаними на весь період зборів ==
За призваними на збори військовозобов'язаними '''на весь період зборів''' на весь час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, '''зберігаються місце роботи''', а також '''займана посада та середня заробітна плата''' на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності.

Виплата середньої заробітної плати військовозобов'язаним за весь період зборів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо військовозобов'язаний захворів під час зборів і продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберігаються місце роботи і займана посада, а з дня закінчення зборів, у разі тимчасової непрацездатності, замість заробітної плати виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності відповідно до закону. Військовозобов'язаним, які на день призову на збори не працюють, на весь період зборів, включаючи час проїзду до військової частини і назад, виплачується грошове забезпечення в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12%7C#n613 ст. 29 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу"]). 

== Звільнення від проходження зборів ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n651 Ст. 30 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»] визначає категорії осіб, які звільняються від проходження зборів. 
'''Від проходження зборів звільняються (крім резервістів):''' 
1) працівники Збройних Сил України та інших військових формувань; 
2) працівники підприємств, установ і організацій цивільної авіації, які безпосередньо забезпечують перевезення, обслуговування та ремонт повітряних суден і аеродромної техніки; 
3) плавучий склад суден морського і річкового транспорту та суден рибної промисловості в період навігації; 
4) особи, які працюють у сільському господарстві, а також зайняті на підприємствах з ремонту сільськогосподарської техніки, - в період посівних і збиральних робіт, за винятком перевірочних зборів; 
5)науково-педагогічні (педагогічні) працівники закладів вищої, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної) та загальної середньої освіти - в період, коли у цих закладах проводяться заняття;

6) студенти (курсанти) невійськових закладів фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною, дуальною і вечірньою формами здобуття освіти - на весь строк навчання, а студенти закладів фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за заочною та екстернатною формою здобуття освіти, а також аспіранти та докторанти - в період екзаменаційних сесій; 
7) вагітні військовозобов’язані-жінки; 
8) особи, звільнені з військової служби, - протягом року після звільнення в запас, за винятком перевірочних зборів; 
9) військовозобов'язані, які мають дітей віком до трьох років або трьох і більше дітей віком до 16 років; 
10) військовозобов'язані - у зв'язку з депутатською діяльністю; 
11) військовозобов'язані, заброньовані за органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та воєнний час; 
11-1) військовозобов'язані, які уклали контракт про перебування у резерві служби цивільного захисту, - з метою підготовки резерву служби цивільного захисту; 
12) студенти, які навчаються у вищих і середніх духовних навчальних закладах; 
13) священнослужителі, які займають посаду в одній з релігійних організацій, що діє за статутом (положенням), зареєстрованим у встановленому порядку; 
14) кандидати в народні депутати України, зареєстровані в установленому порядку, за їх заявою - до дня опублікування результатів виборів включно. 
В окремих випадках, за наявності інших поважних причин і подання військовозобов'язаними відповідних документів, рішення про звільнення від проходження зборів приймається районним (міським) ТЦКСП, де вони перебувають на військовому обліку. 
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]

Організація і проведення навчальних зборів з військовозобов'язаними

2025-09-04T07:42:11Z

Olena.drahun: /* Проходження зборів військовозобов'язаними */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12| Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/548-14| Закон України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08| Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0296-22#Text Інструкція з організації і проведення зборів із резервістами та військовозобов’язаними в органах військового управління, з’єднаннях, військових частинах, установах та організаціях Міністерства оборони України, Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затверджена наказом Міністерства оборони України від 05 січня 2022 року № 2]
== Загальна інформація ==
* '''Резервісти''' - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період;
*'''Військовозобов’язані -''' особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
*'''Навчальні збори''' - основна форма підготовки резервістів та військовозобов’язаних, яка спрямована на відновлення (набуття, удосконалення) індивідуальних спроможностей, необхідних під час дій на посадах у складі підрозділів;
*'''Перевірочні збори -''' основна форма перевірки системи оповіщення, збору, поставки територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦКСП) мобілізаційних ресурсів, їх приймання військовими частинами (установами) у терміни, встановлені планами, формування підрозділів, уточнення приписного складу;
*Програма навчальних (перевірочних) зборів - документ, що визначає організацію та порядок проведення навчальних (перевірочних) зборів (далі - програма зборів). Програма зборів включає усі заходи, які проводяться у військовій частині (установі) під час проходження зборів резервістами та військовозобов’язаними;
*Програма підготовки резервістів (військовозобов’язаних) - документ, що визначає завдання, вимоги та зміст підготовки резервістів (військовозобов’язаних) за відповідними військово-обліковими спеціальностями (далі - програма підготовки). Програма підготовки містить предмети навчання, перелік тем за кожним предметом, кількість годин на кожну тему, коло знань, умінь та навичок, що підлягають засвоєнню за кожним предметом навчання.
== Порядок проведення навчальних зборів ==
Організація і проведення навчальних (перевірочних) зборів з резервістами та військовозобов’язаними (далі - збори) включає:
* планування зборів;
* оповіщення резервістів та військовозобов’язаних;
* відбір резервістів та військовозобов’язаних на збори;
* збір резервістів та військовозобов’язаних, їх доставку до місця проведення зборів;
* прийом військовими частинами (установами) резервістів та військовозобов’язаних та їх розміщення;
* підготовка резервістів та військовозобов’язаних за відповідними програмами;
* повернення резервістів та військовозобов’язаних до ТЦКСП;
* призначення (перепризначення) резервістів та військовозобов’язаних, які пройшли збори до складу команд;
* проведення відповідних фінансових розрахунків;
* контроль організації і проведення зборів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0296-22#n14 пункт 3 Інструкції з організації і проведення зборів із резервістами та військовозобов’язаними в органах військового управління, з’єднаннях, військових частинах, установах та організаціях Міністерства оборони України, Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту]).
Проведення навчальних зборів планується одночасно з проведенням заходів оперативної, бойової підготовки та підготовки з мобілізаційних питань військ (сил). Проведення навчальних зборів призначеного складу територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки( ТЦКСП) планується протягом року під час проведення мобілізаційних навчань ТЦКСП та у підготовчий період. За даними військового обліку районні (міські) ТЦКСП здійснюють вивчення і попередній відбір військовозобов’язаних для проходження навчальних зборів без виклику їх у ТЦКСП. Сповіщення військовозобов’язаних, відібраних кандидатами для призову на навчальні збори, проводиться для перевірки їх облікових даних та проведення медичного огляду. Сповіщення проводиться шляхом вручення повісток встановленого зразка, у яких зазначено час прибуття до ТЦКСП. Військовозобов’язані, які призиваються на навчальні збори, підлягають медичному огляду, що проводиться відповідно до вимог [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (зі змінами)] (далі - Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України). За результатами медичного огляду в особові справи офіцерів запасу вкладають оновлені картки медичного огляду відповідних військово-лікарських комісій, а в списках військовозобов’язаних, які складаються у трьох примірниках, роблять відповідні записи із зазначенням результату медичного огляду. 
На військовозобов’язаних, призваних на навчальні збори, ТЦКСП подають командирам військових частин (установ) перший та другий примірник списку військовозобов’язаних, третій залишається у ТЦКСП. Перший та другий примірники списків військовозобов’язаних вручаються командиром (начальником) військової частини (установи) старшому команди під особистий підпис. Список військовозобов’язаних є підставою для зарахування військовозобов’язаних на всі види забезпечення у військовій частині (установі). 
Перевезення військовозобов’язаних до місця проведення навчальних зборів та в зворотному напрямку проводиться залізничним, морським, річковим або автомобільним транспортом. 
Команди військовозобов’язаних чисельністю до 54 осіб під час проїзду залізничним транспортом перевозяться пасажирськими потягами за чинним графіком руху потягів, команди чисельністю понад 54 особи за розпорядженням Генерального штабу Збройних Сил України можуть перевозитися військовими ешелонами. 
Внутрішня служба на навчальних зборах здійснюється відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Звільнення їх із розташування військової частини (установи) проводиться командиром (начальником) військової частини (установи) відповідно до вимог статей 199-220 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/548-14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України]. 
Про проведення навчальних зборів з військовозобов’язаними повідомляються органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, на території яких розташовані військові частини (установи) чи з території яких призиваються військовозобов’язані, за три місяці до їх початку, а про проведення перевірочних зборів - за один місяць. 
== Проходження зборів військовозобов'язаними ==
Ст. 29 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»] визначає порядок проходження зборів військовозобов'язаними. Зокрема, військовозобов'язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Про початок та закінчення зборів військовозобов'язаних видається відповідний наказ командира військової частини. Чисельність військовозобов'язаних, які підлягають призову на навчальні збори, щорічно визначається Міністерством оборони України в межах бюджетних асигнувань на оборону. 
На військовозобов'язаних поширюється дія статутів Збройних Сил України. Військовозобов’язані (крім резервістів) можуть бути призвані районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки( ТЦКСП) один раз на три роки на навчальні збори '''строком до двох місяців (але відповідно до змін у законодавстві з 01.01.2022 року, цей строк збільшується до трьох місяців)'''. Час і строки проведення навчальних зборів військовозобов'язаних та резервістів визначаються Генеральним штабом Збройних Сил України та органами управління іншими військовими формуваннями відповідно до цього Закону. Військовозобов’язані та резервісти у період між навчальними зборами можуть залучатися за планом Генерального штабу Збройних Сил України та органів управління іншими військовими формуваннями за погодженням з Генеральним штабом Збройних Сил України до перевірочних зборів строком до п’яти днів, як без відриву від виробництва, так і з відривом 
'''Загальний строк виконання обов’язків служби у військовому резерві не може перевищувати трьох місяців на рік, якщо інше не визначено законом.''' При цьому час перебування на перевірочних зборах зараховується до загального строку перебування на навчальних зборах. Загальний строк виконання обов’язків служби у військовому резерві не може перевищувати трьох місяців на рік, якщо інше не визначено законом. У разі прийняття Президентом України схваленого Верховною Радою України рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошення окремих місцевостей України зонами надзвичайної екологічної ситуації військовозобов'язані можуть призиватися на спеціальні збори на строк не більше двох місяців. Військовозобов'язані, яким надійшла повістка районного (міського) ТЦКСП (органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України) на прибуття для призову на збори, зобов'язані прибути в пункт і в строк, зазначені у повістці. 
Керівники підприємств, установ, організацій та навчальних закладів незалежно від підпорядкування та форми власності на вимогу ТЦКСП забезпечують своєчасне прибуття військовозобов'язаних до визначених пунктів збору. 
'''Поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття''' військовозобов'язаного до ТЦКСП для призову на збори в пункт і в строк, установлені ТЦКСП, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Призвані на збори військовозобов'язані забезпечуються матеріальними засобами в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. 
== Пільги військовозобов'язаними на весь період зборів ==
За призваними на збори військовозобов'язаними '''на весь період зборів''' на весь час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, '''зберігаються місце роботи''', а також '''займана посада та середня заробітна плата''' на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності. Виплата середньої заробітної плати військовозобов'язаним за весь період зборів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо військовозобов'язаний захворів під час зборів і продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберігаються місце роботи і займана посада, а з дня закінчення зборів, у разі тимчасової непрацездатності, замість заробітної плати виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності відповідно до закону. Військовозобов'язаним, які на день призову на збори не працюють, на весь період зборів, включаючи час проїзду до військової частини і назад, виплачується грошове забезпечення в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями. 
== Звільнення від проходження зборів ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n651 Ст. 30 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»] визначає категорії осіб, які звільняються від проходження зборів. 
'''Від проходження зборів звільняються (крім резервістів):''' 
1) працівники Збройних Сил України та інших військових формувань; 
2) працівники підприємств, установ і організацій цивільної авіації, які безпосередньо забезпечують перевезення, обслуговування та ремонт повітряних суден і аеродромної техніки; 
3) плавучий склад суден морського і річкового транспорту та суден рибної промисловості в період навігації; 
4) особи, які працюють у сільському господарстві, а також зайняті на підприємствах з ремонту сільськогосподарської техніки, - в період посівних і збиральних робіт, за винятком перевірочних зборів; 
5)науково-педагогічні (педагогічні) працівники закладів вищої, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної) та загальної середньої освіти - в період, коли у цих закладах проводяться заняття;

6) студенти (курсанти) невійськових закладів фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною, дуальною і вечірньою формами здобуття освіти - на весь строк навчання, а студенти закладів фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за заочною та екстернатною формою здобуття освіти, а також аспіранти та докторанти - в період екзаменаційних сесій; 
7) вагітні військовозобов’язані-жінки; 
8) особи, звільнені з військової служби, - протягом року після звільнення в запас, за винятком перевірочних зборів; 
9) військовозобов'язані, які мають дітей віком до трьох років або трьох і більше дітей віком до 16 років; 
10) військовозобов'язані - у зв'язку з депутатською діяльністю; 
11) військовозобов'язані, заброньовані за органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та воєнний час; 
11-1) військовозобов'язані, які уклали контракт про перебування у резерві служби цивільного захисту, - з метою підготовки резерву служби цивільного захисту; 
12) студенти, які навчаються у вищих і середніх духовних навчальних закладах; 
13) священнослужителі, які займають посаду в одній з релігійних організацій, що діє за статутом (положенням), зареєстрованим у встановленому порядку; 
14) кандидати в народні депутати України, зареєстровані в установленому порядку, за їх заявою - до дня опублікування результатів виборів включно. 
В окремих випадках, за наявності інших поважних причин і подання військовозобов'язаними відповідних документів, рішення про звільнення від проходження зборів приймається районним (міським) ТЦКСП, де вони перебувають на військовому обліку. 
[[Категорія:Військова служба]]

Організація і проведення навчальних зборів з військовозобов'язаними

2025-09-04T07:32:00Z

Olena.drahun: /* Порядок проведення навчальних зборів */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12| Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/548-14| Закон України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08| Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0296-22#Text Інструкція з організації і проведення зборів із резервістами та військовозобов’язаними в органах військового управління, з’єднаннях, військових частинах, установах та організаціях Міністерства оборони України, Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затверджена наказом Міністерства оборони України від 05 січня 2022 року № 2]
== Загальна інформація ==
* '''Резервісти''' - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період;
*'''Військовозобов’язані -''' особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
*'''Навчальні збори''' - основна форма підготовки резервістів та військовозобов’язаних, яка спрямована на відновлення (набуття, удосконалення) індивідуальних спроможностей, необхідних під час дій на посадах у складі підрозділів;
*'''Перевірочні збори -''' основна форма перевірки системи оповіщення, збору, поставки територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦКСП) мобілізаційних ресурсів, їх приймання військовими частинами (установами) у терміни, встановлені планами, формування підрозділів, уточнення приписного складу;
*Програма навчальних (перевірочних) зборів - документ, що визначає організацію та порядок проведення навчальних (перевірочних) зборів (далі - програма зборів). Програма зборів включає усі заходи, які проводяться у військовій частині (установі) під час проходження зборів резервістами та військовозобов’язаними;
*Програма підготовки резервістів (військовозобов’язаних) - документ, що визначає завдання, вимоги та зміст підготовки резервістів (військовозобов’язаних) за відповідними військово-обліковими спеціальностями (далі - програма підготовки). Програма підготовки містить предмети навчання, перелік тем за кожним предметом, кількість годин на кожну тему, коло знань, умінь та навичок, що підлягають засвоєнню за кожним предметом навчання.
== Порядок проведення навчальних зборів ==
Організація і проведення навчальних (перевірочних) зборів з резервістами та військовозобов’язаними (далі - збори) включає:
* планування зборів;
* оповіщення резервістів та військовозобов’язаних;
* відбір резервістів та військовозобов’язаних на збори;
* збір резервістів та військовозобов’язаних, їх доставку до місця проведення зборів;
* прийом військовими частинами (установами) резервістів та військовозобов’язаних та їх розміщення;
* підготовка резервістів та військовозобов’язаних за відповідними програмами;
* повернення резервістів та військовозобов’язаних до ТЦКСП;
* призначення (перепризначення) резервістів та військовозобов’язаних, які пройшли збори до складу команд;
* проведення відповідних фінансових розрахунків;
* контроль організації і проведення зборів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0296-22#n14 пункт 3 Інструкції з організації і проведення зборів із резервістами та військовозобов’язаними в органах військового управління, з’єднаннях, військових частинах, установах та організаціях Міністерства оборони України, Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту]).
Проведення навчальних зборів планується одночасно з проведенням заходів оперативної, бойової підготовки та підготовки з мобілізаційних питань військ (сил). Проведення навчальних зборів призначеного складу територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки( ТЦКСП) планується протягом року під час проведення мобілізаційних навчань ТЦКСП та у підготовчий період. За даними військового обліку районні (міські) ТЦКСП здійснюють вивчення і попередній відбір військовозобов’язаних для проходження навчальних зборів без виклику їх у ТЦКСП. Сповіщення військовозобов’язаних, відібраних кандидатами для призову на навчальні збори, проводиться для перевірки їх облікових даних та проведення медичного огляду. Сповіщення проводиться шляхом вручення повісток встановленого зразка, у яких зазначено час прибуття до ТЦКСП. Військовозобов’язані, які призиваються на навчальні збори, підлягають медичному огляду, що проводиться відповідно до вимог [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (зі змінами)] (далі - Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України). За результатами медичного огляду в особові справи офіцерів запасу вкладають оновлені картки медичного огляду відповідних військово-лікарських комісій, а в списках військовозобов’язаних, які складаються у трьох примірниках, роблять відповідні записи із зазначенням результату медичного огляду. 
На військовозобов’язаних, призваних на навчальні збори, ТЦКСП подають командирам військових частин (установ) перший та другий примірник списку військовозобов’язаних, третій залишається у ТЦКСП. Перший та другий примірники списків військовозобов’язаних вручаються командиром (начальником) військової частини (установи) старшому команди під особистий підпис. Список військовозобов’язаних є підставою для зарахування військовозобов’язаних на всі види забезпечення у військовій частині (установі). 
Перевезення військовозобов’язаних до місця проведення навчальних зборів та в зворотному напрямку проводиться залізничним, морським, річковим або автомобільним транспортом. 
Команди військовозобов’язаних чисельністю до 54 осіб під час проїзду залізничним транспортом перевозяться пасажирськими потягами за чинним графіком руху потягів, команди чисельністю понад 54 особи за розпорядженням Генерального штабу Збройних Сил України можуть перевозитися військовими ешелонами. 
Внутрішня служба на навчальних зборах здійснюється відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Звільнення їх із розташування військової частини (установи) проводиться командиром (начальником) військової частини (установи) відповідно до вимог статей 199-220 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/548-14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України]. 
Про проведення навчальних зборів з військовозобов’язаними повідомляються органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, на території яких розташовані військові частини (установи) чи з території яких призиваються військовозобов’язані, за три місяці до їх початку, а про проведення перевірочних зборів - за один місяць. 
== Проходження зборів військовозобов'язаними ==
Ст. 29 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»] визначає порядок проходження зборів військовозобов'язаними. Зокрема, військовозобов'язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Про початок та закінчення зборів військовозобов'язаних видається відповідний наказ командира військової частини. Чисельність військовозобов'язаних, які підлягають призову на навчальні збори, щорічно визначається Міністерством оборони України в межах бюджетних асигнувань на оборону. 
На військовозобов'язаних поширюється дія статутів Збройних Сил України. Військовозобов’язані (крім резервістів) можуть бути призвані районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки( ТЦКСП) один раз на три роки на навчальні збори '''строком до двох місяців (але відповідно до змін у законодавстві з 01.01.2022 року, цей строк збільшується до трьох місяців)''' . Час і строки проведення навчальних зборів військовозобов'язаних та резервістів визначаються Генеральним штабом Збройних Сил України та органами управління іншими військовими формуваннями відповідно до цього Закону. Військовозобов’язані та резервісти у період між навчальними зборами можуть залучатися за планом Генерального штабу Збройних Сил України та органів управління іншими військовими формуваннями за погодженням з Генеральним штабом Збройних Сил України до перевірочних зборів строком до п’яти днів як без відриву від виробництва, так і з відривом 
'''Загальний строк виконання обов’язків служби у військовому резерві не може перевищувати трьох місяців на рік, якщо інше не визначено законом.''' При цьому час перебування на перевірочних зборах зараховується до загального строку перебування на навчальних зборах. Загальний строк виконання обов’язків служби у військовому резерві не може перевищувати трьох місяців на рік, якщо інше не визначено законом. У разі прийняття Президентом України схваленого Верховною Радою України рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошення окремих місцевостей України зонами надзвичайної екологічної ситуації військовозобов'язані можуть призиватися на спеціальні збори на строк не більше двох місяців. Військовозобов'язані, яким надійшла повістка районного (міського) ТЦКСП (органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України) на прибуття для призову на збори, зобов'язані прибути в пункт і в строк, зазначені у повістці. 
Керівники підприємств, установ, організацій та навчальних закладів незалежно від підпорядкування та форми власності на вимогу ТЦКСП забезпечують своєчасне прибуття військовозобов'язаних до визначених пунктів збору. 
'''Поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття''' військовозобов'язаного до ТЦКСП для призову на збори в пункт і в строк, установлені ТЦКСП, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Призвані на збори військовозобов'язані забезпечуються матеріальними засобами в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. 
== Пільги військовозобов'язаними на весь період зборів ==
За призваними на збори військовозобов'язаними '''на весь період зборів''' на весь час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, '''зберігаються місце роботи''', а також '''займана посада та середня заробітна плата''' на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності. Виплата середньої заробітної плати військовозобов'язаним за весь період зборів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо військовозобов'язаний захворів під час зборів і продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберігаються місце роботи і займана посада, а з дня закінчення зборів, у разі тимчасової непрацездатності, замість заробітної плати виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності відповідно до закону. Військовозобов'язаним, які на день призову на збори не працюють, на весь період зборів включаючи час проїзду до військової частини і назад, виплачується грошове забезпечення в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями. 
== Звільнення від проходження зборів ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n651 Ст. 30 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»] визначає категорії осіб, які звільняються від проходження зборів. 
'''Від проходження зборів звільняються (крім резервістів):''' 
1) працівники Збройних Сил України та інших військових формувань; 
2) працівники підприємств, установ і організацій цивільної авіації, які безпосередньо забезпечують перевезення, обслуговування та ремонт повітряних суден і аеродромної техніки; 
3) плавучий склад суден морського і річкового транспорту та суден рибної промисловості в період навігації; 
4) особи, які працюють у сільському господарстві, а також зайняті на підприємствах з ремонту сільськогосподарської техніки, - в період посівних і збиральних робіт, за винятком перевірочних зборів; 
5)науково-педагогічні (педагогічні) працівники закладів вищої, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної) та загальної середньої освіти - в період, коли у цих закладах проводяться заняття;

6) студенти (курсанти невійськових) закладів фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною, дуальною і вечірньою формами здобуття освіти - на весь строк навчання, а студенти закладів фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за заочною та екстернатною формою здобуття освіти, а також аспіранти та докторанти - в період екзаменаційних сесій; 
7) вагітні військовозобов’язані-жінки; 
8) особи, звільнені з військової служби, - протягом року після звільнення в запас, за винятком перевірочних зборів; 
9) військовозобов'язані, які мають дітей віком до трьох років або трьох і більше дітей віком до 16 років; 
10) військовозобов'язані - у зв'язку з депутатською діяльністю; 
11) військовозобов'язані, заброньовані за органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та воєнний час; 
11-1) військовозобов'язані, які уклали контракт про перебування у резерві служби цивільного захисту, - з метою підготовки резерву служби цивільного захисту; 
12) студенти, які навчаються у вищих і середніх духовних навчальних закладах; 
13) священнослужителі, які займають посаду в одній з релігійних організацій, що діє за статутом (положенням), зареєстрованим у встановленому порядку; 
14) кандидати в народні депутати України, зареєстровані в установленому порядку, за їх заявою - до дня опублікування результатів виборів включно. 
В окремих випадках, за наявності інших поважних причин і подання військовозобов'язаними відповідних документів, рішення про звільнення від проходження зборів приймається районним (міським) ТЦКСП, де вони перебувають на військовому обліку. 
[[Категорія:Військова служба]]

Охорона спадкового майна

2025-09-03T09:42:44Z

Olena.drahun: /* Підготовчі дії нотаріуса перед вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (ЦК України)]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09 Методичні рекомендації щодо вчинення нотаріальних дій, пов'язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя, схвалені Рішенням Науково-експертної ради з питань нотаріату при Міністерстві юстиції України від 29.01.2009 (далі - Методичні рекомендації)]
== Загальні положення ==
Вжиття заходів щодо охорони спадкового майна є однією із найважливіших нотаріальних дій, що гарантує захист майнових прав громадян.

Ця нотаріальна дія вчиняється після її оплати у день подачі всіх необхідних документів.

Заходи щодо охорони спадкового майна мають бути проведені у максимально стислі строки.

Охорона спадкового майна здійснюється в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів та кредиторів спадкодавця з метою збереження його до прийняття спадщини спадкоємцями. Охорона спадкового майна триває до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини.

Нотаріус або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини за заявою спадкоємців або за повідомленням підприємств, установ, організацій, громадян, або на підставі рішення суду про оголошення фізичної особи померлою чи за своєю власною ініціативою вживає заходів до охорони спадкового майна.

Охорона спадкового майна триває до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини, або набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.

Особи або органи, що вживають заходів з охорони спадкового майна, мають право укладати договори з третіми особами, спрямовані на забезпечення охорони спадкового майна.

Витрати на охорону спадкового майна відшкодовуються спадкоємцями відповідно до їхньої частки у спадщині, а у разі визнання спадщини відумерлою - органом місцевого самоврядування, який від імені територіальної громади здійснює право власності щодо спадщини, яку визнано відумерлою. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5993 стаття 1283 ЦК України]).
{| class="wikitable"
|-
! colspan= 2 |'''Вжиття заходів щодо охорони спадкового майна здійснюється поетапно:''' 
|-
| 1. || прийняття заяви про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна
|-
| 2. || здійснення підготовчих дій (витребування та отримання всіх необхідних документів, вирішення питання щодо залучення свідків, необхідності залучення експерта чи оцінювача тощо)
|-
| 3. || опис спадкового майна
|-
| 4. || охорона та зберігання описаного спадкового майна
|}
== Хто може вживати заходи щодо охорони спадкового майна?==
Нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n617 стаття 60 Закону України "Про нотаріат"]).
== Підстави вжиття заходів щодо охорони спадкового майна==
Нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, за місцем відкриття спадщини за заявою спадкоємців або за повідомленням фізичних та юридичних осіб, або на підставі рішення суду про оголошення фізичної особи померлою чи за своєю власною ініціативою вживає заходів до охорони спадкового майна, коли це потрібно в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів, кредиторів або держави.

Ці заходи вживаються ними безпосередньо або шляхом доручення нотаріусам чи посадовим особам органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням майна.
== Підготовчі дії нотаріуса перед вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна==
Заява про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09#o490 додаток № 1 Методичних рекомендацій]) після надходження відразу реєструється в Книзі обліку заяв про вжиття заходів до охорони спадкового майна та встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або над майном фізичної особи, місце перебування якої невідоме ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09#o504 додаток № 2 Методичних рекомендацій]).
{| class="wikitable"
|-
! colspan= 2 |Перед вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна нотаріус вчиняє низку дій, які забезпечують повну охорону цього майна, а саме:
|-
| 1. || визначає місце відкриття спадщини, наявність спадкового майна, його склад та місцезнаходження
|-
| 2. || перевіряє наявність спадкової справи за даними Спадкового реєстру. Якщо спадкова справа не заведена, нотаріус реєструє заяву про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна також і в Книзі обліку і реєстрації спадкових справ, заводить спадкову справу і реєструє її у Спадковому реєстрі
|-
| 3. || з'ясовує, чи були вжиті попередні заходи щодо збереження спадкового майна. Якщо такі заходи були вжиті - то ким, коли і як (чи було приміщення опечатано, де знаходяться ключі від цього приміщення тощо)
|-
| 4. || повідомляє про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі про проведення опису майна спадкодавця, нотаріус повідомляє житлово-експлуатаційні органи, а в разі необхідності - органи внутрішніх справ та інших заінтересованих осіб (кредитора). Якщо є підстави вважати, що спадщина може бути визнана відумерлою, нотаріус повинен повідомити відповідний орган місцевого самоврядування
|-
| 5. || вживає заходів для залучення до участі в проведенні опису майна свідків (не менше двох). Свідками можуть бути будь-які незаінтересовані особи з повною цивільною дієздатністю
|}
== Строк вжиття заходів ==
Вжиття заходів щодо охорони спадкового майна здійснюється нотаріусом після отримання документів, що підтверджують факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, але '''''не пізніше наступного дня з дати надходження таких документів.'''''

'''На підтвердження факту смерті''' нотаріусу надається свідоцтво про смерть, з якого виготовляється копія та проставляється відмітка "згідно з оригіналом". Зазначена копія долучається до спадкової справи. У разі відсутності свідоцтва про смерть нотаріус робить запит до органу реєстрації актів цивільного стану для отримання копії актового запису про реєстрацію смерті та повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть.

'''На підтвердження місця відкриття спадщини''' нотаріусу подається довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування, будинкова книга із записом про місце проживання спадкодавця тощо. Якщо надати такі документи неможливо, нотаріус робить запит до адресного довідкового бюро.
== Опис спадкового майна ==
Для охорони спадкового майна нотаріуси та посадові особи органів місцевого самоврядування '''провадять опис майна і передають його на зберігання спадкоємцям або іншим особам'''.

'''Якщо у складі спадщини є майно, що потребує управління, а також у разі подання позову кредиторами спадкодавця до прийняття спадщини спадкоємцями нотаріус призначає хранителя майна.''' У місцевості, де немає нотаріуса, посадова особа органу місцевого самоврядування призначає у цих випадках над спадковим майном опікуна. Опис спадкового майна проводиться за участю заінтересованих осіб (за бажанням) і не менше двох свідків.

Присутність виконавця заповіту при здійсненні опису спадкового майна є обов'язковою.
=== Порядок проведення опису майна===
Після одержання заяви та вжиття всіх необхідних попередніх заходів нотаріус зобов'язаний прибути за місцем знаходження майна для складання акта опису спадкового майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09#o532 додаток № 4 Методичних рекомендацій]).

'''В акті опису мають бути зазначені:'''
# дата та час складання акта опису, а також прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який проводить опис;
# найменування державної нотаріальної контори або нотаріального округу, в якому зареєстрований приватний нотаріус;
# дата одержання заяви про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна (повідомлення про орієнтовний склад спадкового майна) або доручення нотаріуса, яким заведено спадкову справу, про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна;
# прізвище, ім'я, по батькові, адреса, а в необхідних випадках - місце роботи та посади осіб, які беруть участь в описі;
# прізвище, ім'я, по батькові спадкодавця, дата його смерті, місце відкриття спадщини та місце знаходження спадкового майна;
# відомості про спадкоємців;
# відомості про те, чи було опечатано приміщення до прибуття нотаріуса і ким, стан пломб та печаток, якщо приміщення опечатано;
# опис спадкового майна з детальною характеристикою кожної речі окремо (колір, вага, номінал, розмір, сорт, марка, рік випуску, а для іноземної валюти - купюра, її номінал, вартість за курсом Національного банку України тощо) та визначення їх вартості з урахуванням відсотка зносу.
На кожній сторінці акта опису підводиться підсумок кількості речей (предметів) та їх вартості, а після закінчення опису - загальний підсумок кількості речей (предметів) і їх вартості.

Нотаріус зобов'язаний включити до акта опису все майно, що знаходиться в житловому будинку (квартирі, кімнаті, іншому приміщенні тощо), який належав померлому. Опису підлягає все майно спадкодавця, у тому числі особисті речі, а також предмети його професійної діяльності (наприклад, музичні інструменти музиканта, медичні інструменти лікаря тощо).

Заяви щодо належності цих речей іншим особам заносяться до акта опису. У таких випадках нотаріус повинен роз'яснити заінтересованим особам порядок звернення до суду з позовом про виключення майна з акта опису. До акта опису необхідно заносити й інші зауваження та заяви осіб, які присутні при проведенні опису (наприклад, про відсутність деяких речей, які до останнього часу були, а на час проведення опису їх немає тощо).

Якщо опис майна провадиться протягом декількох днів, нотаріус повинен кожен раз опечатувати приміщення, де проводиться опис, якщо воно вільне, а в акті опису робити відмітку про причини та час припинення опису, його поновлення, час поновлення, стан пломб та печаток при наступному розпечатуванні приміщення.

У кінці акта опису зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, рік народження охоронця, якому передано на зберігання майно, найменування документа, який посвідчує його особу, номер, дата видачі, найменування установи, що видала документ, місце проживання цієї особи.

Акт опису складається не менше ніж у трьох примірниках.

Усі примірники підписуються нотаріусом, заінтересованими особами, свідками та охоронцем, якому передано на зберігання спадкове майно.
Один примірник акта опису видається охоронцю спадкового майна.
=== Виключення спадкового майна з акта опису ===
У разі одержання нотаріусом рішення суду про виключення майна з акта опису спадкового майна на цьому акті робиться спеціальний напис, у якому зазначаються реквізити цього рішення, на підставі якого майно вилучено з акта опису, перелік вилучених предметів. Напис скріплюється підписом та печаткою нотаріуса. Копія рішення суду додається до матеріалів спадкової справи.
{| class="wikitable"
|-
| Додатково
При проведенні опису спадкового майна у нотаріусів виникають труднощі з визначенням того, яке майно вважати предметами звичайної домашньої обстановки та вжитку, а яке вважати цінним.

На практиці до цінних предметів відносять вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінне каміння, предмети антикваріату, цінні колекції, цінні рукописи тощо.
Спір між спадкоємцями щодо визнання речей цінними вирішується в судовому порядку.
|}
=== Оцінка майна ===
Встановлення вартості описаних речей (з урахуванням зносу) провадиться спільно нотаріусом та особами, які беруть участь в описі спадкового майна, за чинними цінами.

Нерухоме майно оцінюється виходячи з ринкової вартості такого майна.

Забороняється визначати лише загальну вартість майна без оцінки та детальної характеристики кожної речі окремо.

Якщо визначити вартість окремої речі неможливо або спадкоємці заперечують проти визначеної нотаріусом та особами, які беруть участь в описі, вартості, спадкоємці мають право запросити спеціаліста-експерта або оцінювача. Оплата праці спеціалістів (експертів, оцінювачів) здійснюється спадкоємцями.
== Випадки, коли вжити заходів щодо охорони спадкового майна неможливо==
Якщо вжити заходів щодо охорони спадкового майна неможливо у зв'язку з тим, що спадкоємці або інші особи, які проживали разом із спадкодавцем, заперечують проти проведення опису, майно відсутнє або не надається для опису, або вивезене, нотаріус складає акт і повідомляє про це тих спадкоємців, які звертались за вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, а в необхідних випадках - фінансовий орган або прокурора. Нотаріус не вправі вимагати пред'явлення йому майна для опису.

Якщо під час проведення опису нотаріус встановить, що майно, яке підлягає опису, відсутнє або вивезене іншими спадкоємцями, він складає про це акт. Нотаріус зобов'язаний роз'яснити спадкоємцям порядок звернення до суду з відповідним позовом.
== Призначення охоронця спадкового майна ==
Охоронцем спадкового майна може бути призначено осіб з числа спадкоємців, опікунів над майном осіб, визнаних безвісно відсутніми або місцеперебування яких невідоме, або інших осіб, визначених спадкоємцями.

За наявності виконавця заповіту він призначається охоронцем усього спадкового майна, як заповіданого, так і не заповіданого.

За бажанням спадкоємців за законом у разі наявності виконавця заповіту нотаріус може призначити охоронцем майна, що спадкується за законом, із числа інших осіб.

Нотаріус попереджає охоронця та інших осіб, яким передано на зберігання спадкове майно, про кримінальну відповідальність у разі розтрати або його приховування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1317 стаття 197 Кримінального кодексу України]), а також про матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду.
=== Винагорода за зберігання спадкового майна ===
Хранителі, опікуни та інші особи, яким передано на зберігання спадкове майно, якщо вони не є спадкоємцями, мають право одержати від спадкоємців винагороду за зберігання спадкового майна в розмірі, передбаченому чинним законодавством України.

Вказані особи також мають право на відшкодування необхідних витрат по зберіганню і управлінню спадковим майном, за вирахуванням фактично одержаної вигоди від використання цього майна.
=== Відповідальність за порушення обов'язку щодо охорони спадкового майна ===
Після закінчення опису спадкового майна нотаріус попереджає охоронця та інших осіб, яким спадкове майно передано на зберігання, про кримінальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання особою, якій доручено зберігання чи охорона чужого майна, своїх обов'язків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text стаття 197 Кримінального кодексу України]).
== Укладання договору на управління спадщиною ==
Якщо під час вжиття заходів щодо охорони спадкового майна з'ясується, що у складі спадщини є майно, що потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних та юридичних дій для підтримання його в належному стані, нотаріус, у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту, на підставі заяви заінтересованої особи, укладає договір на управління спадщиною з цією особою ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09 додаток № 5 Методичних рекомендацій]).

Договір на управління спадщиною укладається нотаріусом з дотриманням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1203 частини другої статті 212 ЦК України].

Текст договору викладається без застосування спеціальних бланків нотаріальних документів згідно з актом опису спадкового майна, який є невід'ємною частиною договору (перелік цього майна може викладатися в тексті договору). Договір на управління спадщиною не реєструється в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.

'''За укладання договору на управління спадщиною державне мито (плата) не стягується.'''

Інформація про укладення договору на управління спадщиною заноситься до Книги обліку договорів на управління спадщиною ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09#o605 додаток № 6 Методичних рекомендацій]).

При укладанні зазначеного договору нотаріус зобов'язаний пересвідчитись у тому, що це майно було власністю спадкодавця на момент відкриття спадщини, про що зазначається в тексті договору з посиланням на реквізити відповідного документа (за наявності).
=== Строк дії договору ===
Строк дії договору визначено до з'явлення спадкоємців або до прийняття спадщини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6001 частина друга статті 1285 ЦК України]).
=== Припинення дії договору на управління спадщиною ===
Договір припиняє свою дію лише з появою спадкоємців або прийняттям спадщини.

Відмова від прийняття спадщини не припиняє дії договору. У разі надходження до нотаріуса за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини, нотаріус повідомляє особу, з якою укладений договір на управління спадщиною, про припинення дії договору.

У разі відсутності спадкоємців за законом і за заповітом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття спадщини ніким із спадкоємців, а також відмови від її прийняття, укладений договір на управління спадщиною діє до ухвалення судом рішення про визнання спадщини відумерлою.
== Строк, протягом якого триває охорона спадкового майна ==
Охорона спадкового майна триває до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини, або набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%9E%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%BE%D1%8E. частина третя статті 1283 ЦК України]).

Охорона спадкового майна може тривати після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини, якщо до нотаріуса надійде заява про згоду на прийняття спадщини від осіб, для яких право спадкування виникає у разі неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5933 частини третьої статті 1270 ЦК України] і якщо до спливу встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини залишилось менше трьох місяців.

У випадку, зазначеному вище, охорона спадкового майна продовжується до прийняття спадщини всіма особами, а якщо вона ними не прийнята - до спливу трьох місяців з дня надходження від будь-якої з цих осіб заяви про згоду прийняти спадщину, якщо частина шестимісячного строку, що залишилась для прийняття спадщини, менше трьох місяців.

== Передача на зберігання окремих видів спадкового майна ==
'''Виявлені під час опису вибухові речовини і вибухові засоби, боєприпаси, зброя (холодна, вогнепальна, пневматична), спеціальні засоби самооборони, заряджені речовинами сльозогінної та дратівної дії передаються нотаріусом за окремим описом до органу внутрішніх справ.'''

'''''Якщо під час вжиття заходів щодо охорони спадкового майна нотаріусом виявлені грошові суми''''' (цінні папери), що залишилися після померлого, вони вносяться на відповідні рахунки для обліку депозитних сум нотаріуса чи до банківської установи, про що виписується відповідна квитанція. Квитанція підшивається до спадкової справи.

Зберігання спадкового майна в депозиті нотаріуса чи банківської установи здійснюється за рахунок спадкоємців.

'''''Якщо під час опису виявлені золото, платина, срібло, метали іридієво-платинової групи''''' у будь-якому вигляді, іноземна валюта і виражені в іноземній валюті або монетарних металах платіжні документи, вироби із срібла, монетарних металів, дорогоцінного каміння, а також дорогоцінне каміння і перли, вони здаються до банківської установи на зберігання за окремим описом.

Перед тим, як передати зазначені цінності на зберігання до установи банку, нотаріус реєструє їх у Книзі обліку цінностей при вжитті заходів щодо охорони спадкового майна.

'''''Ордени, медалі, нагрудні знаки, а також документи''''' про нагородження за наявності спадкоємців залишаються у сім'ї спадкодавця.

За згодою спадкоємців державні нагороди можуть бути передані на тимчасове або постійне зберігання до музеїв. Державні нагороди передаються музеям на підставі рішення Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України за наявності відповідного клопотання музейного закладу.

Передані до музеїв на постійне зберігання державні нагороди спадкоємцям померлого не повертаються.

У разі відсутності спадкоємців державні нагороди і документи про нагородження передаються на зберігання державі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1549-14#Text стаття 18 Закону України "Про державні нагороди України"]).

'''''Цінні рукописи, літературні твори, листи тощо, що мають історичне та наукове значення,''''' включаються до акта опису та передаються на зберігання спадкоємцям. Якщо спадкоємців немає, нотаріус передає документи на зберігання за окремим описом до відповідних організацій (інститут, музей тощо) у порядку, передбаченому чинним законодавством.

'''''При виявленні у складі спадкового майна об'єктів, які перебувають на державному обліку''''' як пам'ятки історії і культури, нотаріус повідомляє про це відповідні органи охорони пам'яток історії та культури.

'''''Ощадні книжки, заставні на речі спадкодавця, що знаходяться в ломбарді''''' тощо, передаються на зберігання спадкоємцям, а якщо спадкоємців немає - зберігаються у нотаріуса.

== Передача речей, що не мають цінності у зв`язку зі зносом ==
Якщо під час опису спадкового майна виявляться '''''речі, які у зв'язку зі зносом не мають ніякої цінності, нотаріус''''' за згодою спадкоємців або фінансового органу, якщо опис проводиться без участі спадкоємців, не включає до акта опису такі речі, а за окремим описом передає їх для знищення або на заготівельну базу утильсировини.

Передача на зберігання продуктів харчування

'''''Якщо серед спадкового майна виявляться продукти харчування''''', нотаріус передає їх спадкоємцям.

Якщо опис проводиться без участі спадкоємців, продукти харчування довгострокового терміну зберігання передаються відповідним організаціям для реалізації.

Передавання проводиться за окремим актом, який підписує, крім нотаріуса та свідків, спадкоємець або представник організації, яким передані продукти харчування.

== Припинення заходів щодо охорони спадкового майна==
Охорона спадкового майна триває до прийняття спадщини всіма спадкоємцями, а якщо її не прийнято - до закінчення строку, встановленого цивільним законодавством України для прийняття спадщини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n652 частина перша статті 65 Закону України "Про нотаріат"]).

Заходи щодо охорони спадкового майна припиняє нотаріус, який їх вживав.

Якщо місце відкриття спадщини і місце вжиття заходів до охорони спадкового майна різні, про припинення охорони спадкового майна попередньо повідомляється нотаріус за місцем відкриття спадщини.

Про припинення охорони спадкового майна нотаріус за місцем відкриття спадщини попередньо повідомляє спадкоємців та виконавця заповіту.

З припиненням заходів до охорони спадкового майна повноваження виконавця заповіту тривають до повного здійснення волі спадкодавця, яка виражена в заповіті.
== Дивись також: ==
* [[Прийняття спадщини, у складі якої є нерухоме майно, у випадку відсутності у спадкоємців правовстановлюючих документів на майно]]
* [[Позбавлення права на спадкування]]
* [[Відумерлість спадщини]]
* [[Поділ спадщини між спадкоємцями]]
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Механізм передачі земель сільськогосподарського призначення об'єднаній територіальній громаді

2025-08-11T07:42:24Z

Olena.drahun: /* Загальні положення */ "сільські ради" замінено на "старостинські округи"

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/449/2020 Указ Президента Укрїни від 15 жовтня 2020 року № 449 "Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1113-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року №1113 "Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру»]
== Загальні положення ==
Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури гуртових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою гуртових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Загальний порядок передачі земель з державної у комунальну власність визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статтею 117 Земельного кодексу України].

Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями відповідно до повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України].

Такими суб’єктами є:
* Держгеокадастр відповідно до частини четвертої статті статі 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2015-%D0%BF#Text постанови КМУ від 14 січня 2015 р. № 15 «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру»]
* міські, селищні ради та старостинські округи (села), що представляють територіальні громади, відповідно до частини першої статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України].
Відповідно до статті 117 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] у рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у комунальну власність зазначаються:
* кадастровий номер земельної ділянки;
* її місце розташування;
* площа;
* цільове призначення;
* відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку;
* обмеження у її використанні.
На підставі рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності територіальної громади на неї.

До земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об’єктів у комунальну власність. До земель комунальної власності, які не можуть передаватися у державну власність, належать земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об'єктів у державну власність.
== Алгоритми передачі земельних ділянок ==
Передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення можна здійснювати одним із варіантів:

-після проведення інвентаризації земель в межах території всієї територіальної громади або адміністративно-територіальної одиниці. Такий варіант дозволить провести інвентаризацію одночасно всієї території, але є довготривалим та дороговартістним;

-поетапно, шляхом проведення інвентаризації земель територіальної громади по частинах. Такий варіант є більш гнучким та дозволить в короткі строки отримати вже земельні ділянки у комунальну власність.
==== ''Алгоритм 1'' ====
* Держгеокадастр розробляє відповідну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель частини території селищної, міської ради чи старостинського округу(села).
* Держгеокадастр приймає наказ про передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення з державної до комунальної власності
* ОМС та Держгеокадастр підписують акт приймання передачі земельних ділянок.
* ОМС реєструє право власності територіальної громади на такі земельні ділянки в реєстрі речових прав на нерухоме майно.

* ОМС інформує землекористувача про перехід права власності від держави до ОМС.
==== ''Алгоритм 2'' ====
І. Сформовані земельні ділянки, які зареєстровані у Державному земельному кадастрі, зокрема на які укладені договори оренди, орендодавцем яких є Держгеокадастр, а також земельні ділянки, які були проінвентаризовані раніше.

Такі ділянки можуть бути передані без розробки документації із землеустрою щодо інвентаризації земель за таким алгоритмом:
# ОМС звертається до Держгеокадастру із клопотанням передати, в першу чергу, до проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення держаної власності у комунальну, земельних ділянок, які є вже сформовані та/або зареєстровані в ДЗК (зокрема, це можуть бути ділянки які передані у оренду Держгеокадастром, були раніше проінвентаризовані);
# Держгеокадастр приймає наказ про передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення з державної до комунальної власності.
# Після прийняття відповідного наказу Держгеокадастром ОМС приймає рішення про прийняття таких земель у комунальну власність.
# ОМС та Держгеокадастр підписують акт приймання передачі земельних ділянок
# ОМС реєструє право власності територіальної громади на такі земельні ділянки в реєстрі речових прав на нерухоме майно.
# ОМС інформує землекористувача про перехід права власності від держави до ОМС.
ІІ. Землі сільськогосподарського призначення державної власності, які не надані у власність і в користування

Такі землі можуть бути передані у комунальну власність лише після формування їх у земельні ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель:
# ОМС визначає пріоритетні масиви земель, які можуть бути передані у комунальну власність.
# ОМС приймає рішення про ініціювання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну. У рішенні зазначаються пріоритетні масиви, як реалізація першого етапу передачі земель.
# Держгеокадастр розробляє відповідну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель частини території селищної, міської ради чи старостинського округу (села).
# Держгеокадастр приймає наказ про передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення з державної до комунальної власності.
# Після прийняття відповідного наказу Держгеокадастром ОМС приймає рішення про прийняття таких земель у комунальну власність.
# ОМС та Держгеокадастр підписують акт приймання передачі земельних ділянок
# ОМС інформує землекористувача про перехід права власності від держави до ОМС.
ІІІ. Земельні ділянки, які перебувають у користуванні фізичних та юридичних осіб, але не зареєстровані у Державному земельному кадастрі.
# провести інвентаризацію документів, що були видані до 2013 року, та посвідчують право користування на земельні ділянки (рішення рад про надання земельних ділянок, договори оренди, державні акти на право постійного користування тощо);
# провести інвентаризацію державних актів на право власності на земельні ділянки, які були видані до 2013 року;
# встановити фактичне місцерозташування таких ділянок.
[[Категорія:Земельне право]]

Порядок видачі посвідчення учасника бойових дій

2025-07-07T12:34:16Z

Olena.drahun: /* Особи, які відносяться до учасників бойових дій */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/302-94-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 "Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1029-23#n9 Наказ Служби безпеки України від 25 травня 2023 року № 191 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі у Службі безпеки України посвідчень учасників бойових дій, нагрудних знаків "Ветеран війни - учасник бойових дій" та листів талонів на право одержання ветеранами війни проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1152-18#n8 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 17 вересня 2018 року № 760 "Про затвердження Інструкції про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та з інших соціальних питань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0521-21#Text Наказ Міністерства у справах ветеранів України від 26 лютого 2021 року № 43 "Про затвердження Положення про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/887-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України"] від 22 серпня 2023 р. № 887
* Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення” [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-п#Text від] 20 серпня 2014 р. № 413
* Постанова Кабінету Міністрів України Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/63-94-п#Text від] 8 лютого 1994 р. N 63
*

== Поняття посвідчення ==
'''Посвідчення''' є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], на підставі якого надаються відповідні пільги і компенсації.

Учасникам бойових дій видаються посвідчення з написом "Посвідчення учасника бойових дій" та нагрудний знак "Ветеран війни - учасник бойових дій" ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-94-%D0%BF#Text пункт 3 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302]).

'''Електронне посвідчення ветерана''' (далі - е-посвідчення ветерана) - посвідчення ветерана у формі електронного відображення інформації, що містить відомості про видане особі “Посвідчення учасника бойових дій”, “Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни”, “Посвідчення учасника війни” або “Посвідчення члена сім’ї загиблого” разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом), який забезпечує перехід за посиланням на відповідний підтвердний запис в електронних ресурсах Єдиного державного реєстру ветеранів війни, яке формується у разі виявлення бажання запитувача, підтверджує його статус; невід’ємною частиною е-посвідчення ветерана є відцифрований образ обличчя, що міститься в Єдиному державному реєстрі ветеранів війни або відображається в е-паспорті/е-паспорті для виїзду за кордон, за згодою особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-94-%D0%BF#Text пункт 2 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302]).
== Особи, які відносяться до учасників бойових дій ==
Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил чинної армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n45 ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] ''учасниками бойових дій визнаються:''
# військовослужбовці, які проходили службу у військових підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу чинної армії в період громадянської та Другої світової воєн, під час інших бойових операцій по захисту Батьківщини, партизани і підпільники громадянської та Другої світової воєн;
# учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів); військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, працівники поліції, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/63-94-п#Text Перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України];
# військовослужбовці, а також особи начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, які в період Другої світової війни проходили службу в містах, участь в обороні яких зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, встановлених для військовослужбовців частин чинної армії;
# особи вільнонайманого складу Збройних Сил, військ і органів Міністерства внутрішніх справ і Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, які займали штатні посади у військових підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу чинної армії в період Другої світової війни та інші періоди ведення бойових дій, або перебували в ці періоди у містах, участь в обороні яких зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, встановлених для військовослужбовців частин чинної армії;
# колишні військовослужбовці, особи вільнонайманого складу, а також колишні бійці винищувальних батальйонів, взводів і загонів захисту народу та інших формувань, що брали безпосередню участь у бойових операціях по ліквідації диверсійно-терористичних груп фашистської Німеччини та інших незаконних формувань і груп на території колишнього Союзу РСР;
# працівники спеціальних формувань Народного комісаріату шляхів, Народного комісаріату зв'язку, Народного комісаріату охорони здоров'я, складу промислових і транспортних суден, який перебував у плаванні і льотно-підйомного складу авіації Народного комісаріату рибної промисловості колишнього Союзу РСР, морського і річкового флоту, льотно-підйомного складу авіації Головного управління Північного морського шляху, переведені у період Другої світової війни на становище осіб, що перебували у лавах Червоної Армії і виконували завдання в інтересах армії та флоту в межах тилових кордонів чинних фронтів або оперативних зон чинних флотів, а також члени екіпажів суден транспортного флоту, які були захоплені в портах фашистської Німеччини 22 червня 1941 року на порушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_b85#Text Конвенції про становище ворожих торгових суден на початку воєнних дій (Гаага, 1907 рік)];
# особи, які в період Другої світової війни перебували у складі частин і підрозділів чинної армії та флоту як сини, вихованці полків і юнги до досягнення ними повноліття;
# особи, які брали участь у бойових діях проти фашистської Німеччини та її союзників у роки другої світової війни на території інших держав у складі армій союзників колишнього СРСР, партизанських загонів, підпільних груп та інших антифашистських формувань;
# працівники сфери культурного обслуговування фронтів, які в період Другої світової війни або в період ведення бойових дій в інших державах виступали перед воїнами чинних армій, флотів, військових з'єднань і контингентів;
# особи, які в період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року працювали на підприємствах, в установах і організаціях міста Ленінграда і нагороджені медаллю "За оборону Ленінграда", та особи, нагороджені знаком "Жителю блокадного Ленінграда", а також особи, які з 30 жовтня 1941 року по 4 липня 1942 року брали участь у обороні міста Севастополя і нагороджені медаллю "За оборону Севастополя";
# особи, які у складі груп піротехнічних робіт (груп розмінування) залучалися до безпосереднього виконання завдань щодо розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів на території України, та особи, які на мінних тральщиках брали участь у траленні бойових мін у територіальних і нейтральних водах у воєнний і повоєнний час;
# особи, які у неповнолітньому віці були призвані чи добровільно вступили до лав Радянської Армії і Військово-Морського Флоту під час військових призовів 1941-1945 років;
# військовозобов'язані, які призивалися на навчальні збори і направлялися до Афганістану в період ведення там бойових дій;
# військовослужбовці автомобільних батальйонів, які направлялися до Афганістану для доставлення вантажів у цю країну в період ведення там бойових дій;
# військовослужбовці льотного складу, які здійснювали вильоти на бойові завдання до Афганістану з території колишнього Союзу РСР;
# особи, які брали участь у всіх формах збройної боротьби за незалежність України у XX столітті у складі Української повстанської армії, Української повстанчої армії отамана Тараса Боровця (Бульби) "Поліська Січ", Української народної революційної армії (УНРА), Організації народної оборони "Карпатська Січ", Української військової організації (УВО), збройних підрозділів Організації українських націоналістів і відповідно до Закону України "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті" визнані борцями за незалежність України у XX столітті. Порядок надання статусу учасника бойових дій зазначеним особам встановлюється Кабінетом Міністрів України;
# військовослужбовці та особи, які були зараховані до частин місцевої протиповітряної оборони Народного Комісаріату внутрішніх справ колишнього Союзу РСР і брали безпосередню участь у відбиванні ворожих нальотів, ліквідації наслідків бомбардувань та артилерійських обстрілів, що здійснювалися спеціально сформованими частинами;
# особи, які у складі формувань народного ополчення брали участь у бойових діях під час Другої світової війни;
# військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, працівники поліції, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
# особи, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для '''''захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції''''', перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
# особи, які у період до 23 лютого 2018 року включно у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення не менше 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення, у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національною гвардією України, Службою безпеки України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами;
# члени екіпажів кораблів, катерів, суден забезпечення, літаків та вертольотів, особи, які, перебуваючи на борту кораблів, катерів, суден забезпечення, літаків (вертольотів) Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України та Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, виконували бойове (службове) завдання із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з військовими формуваннями інших держав і незаконними збройними формуваннями;
# співробітники розвідувальних органів України під прикриттям та особи, залучені до конфіденційного співробітництва з розвідувальними органами України і які виконували свої завдання на тимчасово окупованій території України, в районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, або на інших територіях, де в період виконання цих завдань велися бойові дії;
# залучені до конфіденційного співробітництва особи, які брали участь у виконанні завдань руху опору на тимчасово окупованій території України, у районі проведення антитерористичної операції, районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, або на інших територіях, де в період виконання цих завдань велися воєнні (бойові) дії;
#особи, які з 24 лютого по 25 березня 2022 року відповідно до Закону України "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України" або у складі добровольчих формувань у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною прикордонною службою України, Національною поліцією, Національною гвардією України, Службою безпеки України та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

# Органи, які видають посвідчення

"Посвідчення учасника бойових дій" і нагрудний знак видаються Мін’юстом, органами Міноборони, МВС, Мінветеранів, Національної поліції, Національної гвардії, ДСНС, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Управління державної охорони, ДФС, Адміністрації Державної прикордонної служби, Держспецзв'язку, а також Держспецтрансслужбою '''за місцем реєстрації ветерана''' після [[Отримання статусу учасника бойових дій та позбавлення такого статусу|надання особі статусу учасника бойових дій у встановленому порядку]].

Е-посвідчення ветерана формується безоплатно засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - '''Портал Дія''') за бажанням особи, на ім’я якої оформлено “Посвідчення учасника бойових дій”.

Для формування та використання е-посвідчення ветерана така особа повинна завантажити мобільний додаток Порталу Дія на електронний пристрій, критерії якого підтримують використання такого додатка (далі - електронний пристрій), та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію.

Е-посвідчення ветерана формується автоматично засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія, на підставі відомостей про видане особі “Посвідчення учасника бойових дій”, що містяться в Єдиному державному реєстрі ветеранів війни, та відцифрованого образу його обличчя з е-паспорта/е-паспорта для виїзду за кордон у разі надання згоди на відображення у ньому відцифрованого образу обличчя.

'''Важливо!''' Якщо особа не надала згоду на відображення у е-посвідченні ветерана відцифрованого образу обличчя, е-посвідчення ветерана не формується.

Кожному е-посвідченню ветерана присвоюється унікальний електронний ідентифікатор (QR-код, штрих-код, цифровий код) для доступу до відомостей Єдиного державного реєстру ветеранів війни, на підставі яких формувалися е-посвідчення ветерана.

Доступ особи до е-посвідчення ветерана блокується у разі прийняття рішення про позбавлення особи відповідного статусу або закінчення строку дії відповідного посвідчення у паперовій формі, виявлених під час проведення перевірки з використанням технічних засобів Єдиного державного реєстру ветеранів війни та Порталу Дія.

'''Зверніть увагу!''' Е-посвідчення ветерана може пред’являтися особою замість та без додаткового пред’явлення посвідчення, виданого особі.
[[Файл:2224-680x425.jpg|міні|Отримання посвідчення учасника бойових дій (роз'яснення Генерального штабу ЗСУ)]]
== Видача посвідчень громадянам інших держав ==
Громадянам інших держав, що перебували у складі колишнього СРСР, видаються посвідчення учасника бойових дій у разі переїзду на постійне місце проживання в Україну. Особам з їх числа, яким призначена пенсія, зазначені посвідчення видаються органами соціального захисту населення у разі отримання виплат в органах Пенсійного фонду України. Зазначеним особам, які не досягли пенсійного віку, посвідчення, видається у порядку, визначеному [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/302-94-%D0%BF пунктом 7 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302].
== Порядок вручення посвідчення ==
Посвідчення вручається особисто учаснику бойових дій або, за його дорученням, рідним чи іншим особам, за що вони розписуються у відповідних документах.
== Видача нового посвідчення ==
Якщо посвідчення стало непридатним, було втрачене або змінилися особисті дані (прізвище, ім’я та по батькові (у разі наявності), то за заявою ветерана війни чи члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни, члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України видається нове посвідчення у порядку, визначеному пунктом 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-94-п#Text Положення].
[[Категорія: Військова служба]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО‏‎]]

Порядок видачі посвідчення учасника бойових дій

2025-07-07T12:30:42Z

Olena.drahun: /* Поняття посвідчення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/302-94-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 "Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1029-23#n9 Наказ Служби безпеки України від 25 травня 2023 року № 191 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі у Службі безпеки України посвідчень учасників бойових дій, нагрудних знаків "Ветеран війни - учасник бойових дій" та листів талонів на право одержання ветеранами війни проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1152-18#n8 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 17 вересня 2018 року № 760 "Про затвердження Інструкції про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та з інших соціальних питань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0521-21#Text Наказ Міністерства у справах ветеранів України від 26 лютого 2021 року № 43 "Про затвердження Положення про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/887-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України"] від 22 серпня 2023 р. № 887
* Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення” [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-п#Text від] 20 серпня 2014 р. № 413
* Постанова Кабінету Міністрів України Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/63-94-п#Text від] 8 лютого 1994 р. N 63
*

== Поняття посвідчення ==
'''Посвідчення''' є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], на підставі якого надаються відповідні пільги і компенсації.

Учасникам бойових дій видаються посвідчення з написом "Посвідчення учасника бойових дій" та нагрудний знак "Ветеран війни - учасник бойових дій" ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-94-%D0%BF#Text пункт 3 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302]).

'''Електронне посвідчення ветерана''' (далі - е-посвідчення ветерана) - посвідчення ветерана у формі електронного відображення інформації, що містить відомості про видане особі “Посвідчення учасника бойових дій”, “Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни”, “Посвідчення учасника війни” або “Посвідчення члена сім’ї загиблого” разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом), який забезпечує перехід за посиланням на відповідний підтвердний запис в електронних ресурсах Єдиного державного реєстру ветеранів війни, яке формується у разі виявлення бажання запитувача, підтверджує його статус; невід’ємною частиною е-посвідчення ветерана є відцифрований образ обличчя, що міститься в Єдиному державному реєстрі ветеранів війни або відображається в е-паспорті/е-паспорті для виїзду за кордон, за згодою особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-94-%D0%BF#Text пункт 2 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302]).
== Особи, які відносяться до учасників бойових дій ==
Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил чинної армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n45 ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] ''учасниками бойових дій визнаються:''
# військовослужбовці, які проходили службу у військових підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу чинної армії в період громадянської та Другої світової воєн, під час інших бойових операцій по захисту Батьківщини, партизани і підпільники громадянської та Другої світової воєн;
# учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів); військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, працівники поліції, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/63-94-п#Text Перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України];
# військовослужбовці, а також особи начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, які в період Другої світової війни проходили службу в містах, участь в обороні яких зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, встановлених для військовослужбовців частин чинної армії;
# особи вільнонайманого складу Збройних Сил, військ і органів Міністерства внутрішніх справ і Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, які займали штатні посади у військових підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу чинної армії в період Другої світової війни та інші періоди ведення бойових дій, або перебували в ці періоди у містах, участь в обороні яких зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, встановлених для військовослужбовців частин чинної армії;
# колишні військовослужбовці, особи вільнонайманого складу, а також колишні бійці винищувальних батальйонів, взводів і загонів захисту народу та інших формувань, що брали безпосередню участь у бойових операціях по ліквідації диверсійно-терористичних груп фашистської Німеччини та інших незаконних формувань і груп на території колишнього Союзу РСР;
# працівники спеціальних формувань Народного комісаріату шляхів, Народного комісаріату зв'язку, Народного комісаріату охорони здоров'я, складу промислових і транспортних суден, який перебував у плаванні і льотно-підйомного складу авіації Народного комісаріату рибної промисловості колишнього Союзу РСР, морського і річкового флоту, льотно-підйомного складу авіації Головного управління Північного морського шляху, переведені у період Другої світової війни на становище осіб, що перебували у лавах Червоної Армії і виконували завдання в інтересах армії та флоту в межах тилових кордонів чинних фронтів або оперативних зон чинних флотів, а також члени екіпажів суден транспортного флоту, які були захоплені в портах фашистської Німеччини 22 червня 1941 року на порушення [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_b84 Конвенції про становище ворожих торгових суден на початку воєнних дій (Гаага, 1907 рік)];
# особи, які в період Другої світової війни перебували у складі частин і підрозділів чинної армії та флоту як сини, вихованці полків і юнги до досягнення ними повноліття;
# особи, які брали участь у бойових діях проти фашистської Німеччини та її союзників у роки другої світової війни на території інших держав у складі армій союзників колишнього СРСР, партизанських загонів, підпільних груп та інших антифашистських формувань;
# працівники сфери культурного обслуговування фронтів, які в період Другої світової війни або в період ведення бойових дій в інших державах виступали перед воїнами чинних армій, флотів, військових з'єднань і контингентів;
# особи, які в період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року працювали на підприємствах, в установах і організаціях міста Ленінграда і нагороджені медаллю "За оборону Ленінграда", та особи, нагороджені знаком "Жителю блокадного Ленінграда", а також особи, які з 30 жовтня 1941 року по 4 липня 1942 року брали участь у обороні міста Севастополя і нагороджені медаллю "За оборону Севастополя";
# особи, які у складі груп піротехнічних робіт (груп розмінування) залучалися до безпосереднього виконання завдань щодо розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів на території України, та особи, які на мінних тральщиках брали участь у траленні бойових мін у територіальних і нейтральних водах у воєнний і повоєнний час;
# особи, які у неповнолітньому віці були призвані чи добровільно вступили до лав Радянської Армії і Військово-Морського Флоту під час військових призовів 1941-1945 років;
# військовозобов'язані, які призивалися на навчальні збори і направлялися до Афганістану в період ведення там бойових дій;
# військовослужбовці автомобільних батальйонів, які направлялися до Афганістану для доставлення вантажів у цю країну в період ведення там бойових дій;
# військовослужбовці льотного складу, які здійснювали вильоти на бойові завдання до Афганістану з території колишнього Союзу РСР;
# особи, які брали участь у всіх формах збройної боротьби за незалежність України у XX столітті у складі Української повстанської армії, Української повстанчої армії отамана Тараса Боровця (Бульби) "Поліська Січ", Української народної революційної армії (УНРА), Організації народної оборони "Карпатська Січ", Української військової організації (УВО), збройних підрозділів Організації українських націоналістів і відповідно до Закону України "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті" визнані борцями за незалежність України у XX столітті. Порядок надання статусу учасника бойових дій зазначеним особам встановлюється Кабінетом Міністрів України;
# військовослужбовці та особи, які були зараховані до частин місцевої протиповітряної оборони Народного Комісаріату внутрішніх справ колишнього Союзу РСР і брали безпосередню участь у відбиванні ворожих нальотів, ліквідації наслідків бомбардувань та артилерійських обстрілів, що здійснювалися спеціально сформованими частинами;
# особи, які у складі формувань народного ополчення брали участь у бойових діях під час Другої світової війни;
# військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, працівники поліції, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
# особи, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для '''''захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції''''', перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
# особи, які у період до 23 лютого 2018 року включно у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення не менше 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення, у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національною гвардією України, Службою безпеки України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами;
# члени екіпажів кораблів, катерів, суден забезпечення, літаків та вертольотів, особи, які, перебуваючи на борту кораблів, катерів, суден забезпечення, літаків (вертольотів) Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України та Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, виконували бойове (службове) завдання із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з військовими формуваннями інших держав і незаконними збройними формуваннями;
# співробітники розвідувальних органів України під прикриттям та особи, залучені до конфіденційного співробітництва з розвідувальними органами України і які виконували свої завдання на тимчасово окупованій території України, в районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, або на інших територіях, де в період виконання цих завдань велися бойові дії;
# залучені до конфіденційного співробітництва особи, які брали участь у виконанні завдань руху опору на тимчасово окупованій території України, у районі проведення антитерористичної операції, районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, або на інших територіях, де в період виконання цих завдань велися воєнні (бойові) дії;
#особи, які з 24 лютого по 25 березня 2022 року відповідно до Закону України "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України" або у складі добровольчих формувань у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною прикордонною службою України, Національною поліцією, Національною гвардією України, Службою безпеки України та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

# Органи, які видають посвідчення

"Посвідчення учасника бойових дій" і нагрудний знак видаються Мін’юстом, органами Міноборони, МВС, Мінветеранів, Національної поліції, Національної гвардії, ДСНС, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Управління державної охорони, ДФС, Адміністрації Державної прикордонної служби, Держспецзв'язку, а також Держспецтрансслужбою '''за місцем реєстрації ветерана''' після [[Отримання статусу учасника бойових дій та позбавлення такого статусу|надання особі статусу учасника бойових дій у встановленому порядку]].

Е-посвідчення ветерана формується безоплатно засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - '''Портал Дія''') за бажанням особи, на ім’я якої оформлено “Посвідчення учасника бойових дій”.

Для формування та використання е-посвідчення ветерана така особа повинна завантажити мобільний додаток Порталу Дія на електронний пристрій, критерії якого підтримують використання такого додатка (далі - електронний пристрій), та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію.

Е-посвідчення ветерана формується автоматично засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія, на підставі відомостей про видане особі “Посвідчення учасника бойових дій”, що містяться в Єдиному державному реєстрі ветеранів війни, та відцифрованого образу його обличчя з е-паспорта/е-паспорта для виїзду за кордон у разі надання згоди на відображення у ньому відцифрованого образу обличчя.

'''Важливо!''' Якщо особа не надала згоду на відображення у е-посвідченні ветерана відцифрованого образу обличчя, е-посвідчення ветерана не формується.

Кожному е-посвідченню ветерана присвоюється унікальний електронний ідентифікатор (QR-код, штрих-код, цифровий код) для доступу до відомостей Єдиного державного реєстру ветеранів війни, на підставі яких формувалися е-посвідчення ветерана.

Доступ особи до е-посвідчення ветерана блокується у разі прийняття рішення про позбавлення особи відповідного статусу або закінчення строку дії відповідного посвідчення у паперовій формі, виявлених під час проведення перевірки з використанням технічних засобів Єдиного державного реєстру ветеранів війни та Порталу Дія.

'''Зверніть увагу!''' Е-посвідчення ветерана може пред’являтися особою замість та без додаткового пред’явлення посвідчення, виданого особі.
[[Файл:2224-680x425.jpg|міні|Отримання посвідчення учасника бойових дій (роз'яснення Генерального штабу ЗСУ)]]
== Видача посвідчень громадянам інших держав ==
Громадянам інших держав, що перебували у складі колишнього СРСР, видаються посвідчення учасника бойових дій у разі переїзду на постійне місце проживання в Україну. Особам з їх числа, яким призначена пенсія, зазначені посвідчення видаються органами соціального захисту населення у разі отримання виплат в органах Пенсійного фонду України. Зазначеним особам, які не досягли пенсійного віку, посвідчення, видається у порядку, визначеному [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/302-94-%D0%BF пунктом 7 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302].
== Порядок вручення посвідчення ==
Посвідчення вручається особисто учаснику бойових дій або, за його дорученням, рідним чи іншим особам, за що вони розписуються у відповідних документах.
== Видача нового посвідчення ==
Якщо посвідчення стало непридатним, було втрачене або змінилися особисті дані (прізвище, ім’я та по батькові (у разі наявності), то за заявою ветерана війни чи члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни, члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України видається нове посвідчення у порядку, визначеному пунктом 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-94-п#Text Положення].
[[Категорія: Військова служба]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО‏‎]]

Незаконне перетинання державного кордону

2025-07-07T11:45:47Z

Olena.drahun: /* Безоплатна правнича допомога */

== Нормативна база ==
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_059 Протокол № 4 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 року (стаття 3)]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_015 Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року (стаття 14)]
*[https://zakononline.com.ua/documents/show/140251___140251 Декларація про територіальний притулок від 14 грудня 1967 року]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1777-12 Закон України "Про державний кордон України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1710-17 Закон України "Про прикордонний контроль"]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17/page Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2491-14 Закон України "Про імміграцію"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3671-17/page Закон України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1363-2011-%D0%BF#Text Порядок інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 року № 1363"]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/751-2010-%D0%BF Положення про пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року № 751]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/en/118-2017-%D0%BF Правила оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, постанова Кабінету Міністрів України від 01 березня 2017 року № 118]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0881-06 Положення про взаємодію в контрольованій зоні авіаційних суб'єктів служб авіаційної безпеки з підрозділами центральних органів виконавчої влади щодо забезпечення авіаційної безпеки, затверджене наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 05 липня 2006 року № 482]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
У зв’язку із військовою агресією з боку Російської Федерації та введенням воєнного стану на території України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/188-2022-р#Text розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.02.2022 № 188-р "Про тимчасове закриття деяких пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю"] тимчасово з 00 год. 00 хв. 28 лютого 2022 р. закрито деякі пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю (перелік визначено у додатку до розпорядження).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/333-2022-р#Text розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2022 року № 333-р "Про відкриття пунктів пропуску через державний кордон “Дяківці” та “Красноїльськ”] відкрито міжнародні пункти пропуску “Дяківці” та “Красноїльськ” через державний кордон для пішохідного та автомобільного сполучення.
|}
== Загальна інформація ==
Недоторканість державного кордону є однією з найважливіших ознак суверенітету та територіальної цілісності будь – якої держави – базових складових забезпечення національної безпеки. Виконання однієї з основних функцій держави України, відповідно до статті 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституції України] – охорона своєї території, реалізується не тільки через системи контролю при безпосередньому перетинанні державного кордону України на пунктах пропуску, а і шляхом створення ефективної системи запобіжних заходів у тому числі, й через встановлення юридичної відповідальності за такі порушення.

=== Адміністративне правопорушення ===
'''Незаконне перетинання державного кордону або спроба незаконного перетинання державного кордону України''' - це перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи документів, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади (стаття 2041 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]).

Об'єкт [[Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність|адміністративного проступк]][[Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність|у]]: суспільні відносини у сфері охорони державного кордону.

Об'єктивна сторона:
* перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України;
* перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів;
* перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом в пунктах пропуску через державний кордон України з використанням підробленого документа чи документів, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
{| class="wikitable"
|+
|'''Виняток!''' Не поширюється на випадки повернення в Україну без встановлених документів громадян України, які стали жертвами злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми, а також на випадки прибуття в Україну іноземців чи осіб без громадянства з наміром отримати притулок чи бути визнаними в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, якщо вони звернулися із заявою про надання притулку чи заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"].
|}
Суб'єкт: загальний (фізичні осудні особи, які досягли 16- річного віку).

Суб'єктивна сторона: визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Якщо особу, яка не досягла 16 років, супроводжує лише один дорослий та існують обґрунтовані підстави для того, щоб підозрювати, що особа, яка не досягла 16 років, незаконно перетинає державний кордон, посадова особа Державної прикордонної служби України проводить ретельну перевірку з метою виявлення будь-яких невідповідностей чи суперечностей у наданій інформації.
=== Кримінальне правопорушення ===
'''Незаконне перетинання державного кордону України''' - перетинання державного кордону України з метою заподіяння шкоди інтересам держави або особою, якій заборонено в’їзд на територію України, або представниками підрозділів збройних сил чи інших силових відомств держави-агресора у будь-який спосіб поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів, або за документами, що містять недостовірні відомості (стаття 3322 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] (далі - КК України).

'''Об’єктом''' кримінального правопорушення, передбаченого статтею 3322 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], слід вважати однорідні суспільні відносини, які охоплюють певну галузь суспільного життя – прикордонну безпеку України, а безпосереднім – суспільні відносини, що забезпечують нормативно встановлений і врегульований порядок перетинання державного кордону України.

Суспільно небезпечною ж дією як елемента '''об’єктивної сторони''' кримінального правопорушення є активна поведінка особи, спрямована на цілеспрямоване порушення нею приписів відповідних нормативно-правових актів щодо встановленого порядку перетинання державного кордону України.

'''Суб’єктами кримінального правопорушення''', передбаченого статтею 3322 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], можуть бути:

1) особи, яким заборонено в’їзд на територію України;

2) представники підрозділу збройних сил чи інших силових відомств держави-агресора;

3) особи, які мають на меті незаконно перетнути державний кордон України з метою заподіяння шкоди інтересам держави. При цьому наявність мети «заподіяння шкодити інтересам держави» не є обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони кримінального правопорушення, вчиненого першою або другою групою суб’єктів.

'''Суб'єктивна сторона''' кримінального правопорушення характеризується виною у формі прямого умислу. Мотиви і мета злочину не мають значення для його кваліфікації, проте особливістю може бути наявність мети – заподіяння шкоди інтересам держави.
=== Надання безоплатної вторинної правничої допомоги особі, яку затримано в адміністративному, кримінальному порядку ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1363-2011-%D0%BF#Text Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правничої допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 № 1363"] (далі-Порядок) негайно після фактичного затримання особи, органами (посадовими особами), уповноваженими здійснювати адміністративне затримання, органами досудового розслідування, слідчими, дізнавачами, прокурорами, службовими особами, відповідальними за перебування затриманих, іншими уповноваженими службовими особами за допомогою телефонного, факсимільного зв’язку на єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомоги (0-800-213103) (контактний центр системи надання безоплатної правової допомоги) повідомляється про факт затримання особи на підставі вчинення адміністративного, або кримінального правопорушення. Після проведення необхідної реєстрації повідомлення, відбувається пошук вільного адвоката, який буде надавати безоплатну правничу допомогу. Право особи на захист можливо порушити, якщо уповноважені особи, не повідомили про затримання особи.
== В який спосіб перетинання державного кордону вважається незаконним ==
'''Пункт пропуску через державний кордон''' (далі - пункт пропуску) - спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, автомобільних і пішохідних шляхах, в аеропортах (на аеродромах), морських і річкових портах, включаючи частину їх акваторії (захищена повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об'єктами природного походження), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, на якій здійснюються прикордонний, митний контроль, інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/751-2010-%D0%BF Положення про пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року № 751]).

Види пунктів пропуску:

♦ ''за категоріями:'' міжнародні (пропуск через державний кордон громадян, транспортних засобів та вантажів будь-яких держав, а також осіб без громадянства); міждержавні (пропуск через державний кордон громадян, транспортних засобів та вантажів України і суміжної держави); місцеві (пропуск через державний кордон громадян України і суміжної держави, які проживають у прикордонних областях (районах), і транспортних засобів, що їм належать, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України);

♦ ''за видами сполучення:'' для автомобільного, залізничного, морського, пішохідного, повітряного, поромного і річкового;

♦ ''за характером транспортних перевезень:'' пасажирські, вантажні, вантажно-пасажирські (з обмеженням або без обмеження вантажопідйомності транспортних засобів); для окремих видів транспортних засобів (військових кораблів, морських та річкових суден); для окремих видів операцій (перевалка вантажів, проведення ремонтних робіт тощо);

♦ ''за режимом функціонування'': постійні і тимчасові;

♦ ''за часом роботи:'' цілодобові і такі, що працюють у визначений на підставі двосторонніх договорів час.

У пункті пропуску визначаються місця для безпосереднього перетинання державного кордону, а також зони прикордонного, митного та інших видів контролю.

[https://dpsu.gov.ua/ua/map ІНТЕРАКТИВНА МАПА ПУНКТІВ ПРОПУСКУ/КПВВ], які функціонують відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/288-2020-р#Text розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 № 288-р "Про тимчасове закриття деяких пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю"].

Таким чином, '''перетинання державного кордону поза пунктами пропуску''' через державний кордон може означати, що особа перетнула державний кордон:
*поза місцем розташування пункту пропуску;

*поза місцем, визначеним у пункті пропуску для безпосереднього перетинання державного кордону;

*хоча і в зазначеному місці, але в час, коли пункт пропуску не функціонував.
=== Належні документи для перетинання державного кордону: ===
*'''для громадян України''': [[Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон|паспорт громадянина України для виїзду за кордон]]; тимчасове посвідчення громадянина України; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; [[Дії у разі втрати паспорта для виїзду за кордон під час перебування за межами України. Посвідчення особи на повернення в Україну|посвідчення особи на повернення в Україну]]; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; [[Порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України|внутрішній паспорт громадянина України]], військовий квиток або свідоцтво про народження дитини тощо.
Згідно указу Президента України №64/2022 введено воєнний стан в Україні. На час його введення можуть обмежуватися деякі конституційні [[Правила перетину кордону в умовах воєнного стану окремими категоріями громадян|права]], наприклад, передбачене '''Статтею 33 Конституції України.''' Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Постанови Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України від 27 січня 1995 р.№57 Кабінету Міністрів України] зазначений вичерпний перелік категорій осіб, що мають право виїхати за межі України при введені воєнного стану на законних засадах, перелік дозвільних документів для них, визначені підстави та термін перебування за кордоном.
*'''для іноземців та осіб без громадянства, які не проживають в Україні постійно''': паспортний документ - документ, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства і виданий уповноваженими органами іноземної держави або статутними організаціями ООН, який дає право виїзду за кордон і визнаний Україною, у т.ч. дипломатичний чи службовий паспорт, книжка чиновника ООН, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, та візовий документ - відповідна [[Оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитний проїзд через її територію|віза чи візова етикетка]], а також інші документи, які подавались для оформлення візи ([[Порядок оформлення запрошення іноземцям та особам без громадянства на отримання візи для в’їзду в Україну|запрошення встановленого зразка]], документи, що підтверджують туристичний характер поїздки);

* '''для осіб без громадянства''', які постійно проживають на території України, - [[Оформлення посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон|посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон]].
'''Не можна вважати дійсним документ, отриманий хоча й у встановленому законом порядку, але на підставі введення службових осіб, які оформлюють такий документ, в оману щодо реальної особистості громадянина'''.
== Покарання за незаконне перетинання державного кордону ==
Особи, винні в порушенні або спробі порушення режиму державного кордону України, прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, у незаконному переміщенні або спробі незаконного переміщення через державний кордон України вантажів, матеріалів, документів та інших предметів, а також в інших порушеннях законодавства про державний кордон України, несуть '''кримінальну''', '''адміністративну''' або іншу відповідальність згідно з законодавством України.
=== Адміністративна відповідальність ===
Перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи документів, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади карається штрафом від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративним арештом на строк до 15 діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.

Ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, - штраф від 500 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від 10 до 15 діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.
{| class="wikitable"
|'''Виняток!''' Особа, яка з наміром бути визнаною біженцем в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту, не несе відповідальності за незаконне перетинання державного кордону України, якщо вона без зволікань звернулася із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Така особа не несе відповідальності за порушення правил перебування в Україні, якщо вона перебуває на території України протягом часу, необхідного для подання заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту
|}
=== Кримінальна відповідальність ===
Статтею 3322 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] передбачено, перетинання державного кордону України з метою заподіяння шкоди інтересам держави або особою, якій заборонено в’їзд на територію України, або представниками підрозділів збройних сил чи інших силових відомств держави-агресора у будь-який спосіб поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів, або за документами, що містять недостовірні відомості, карається позбавленням волі на строк до трьох років.

Ті самі дії, вчинені повторно або групою осіб, караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, поєднані з насильством або із застосуванням зброї, караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.
{| class="wikitable"
|+
!Приклад, [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/110291110?linked=zo&did=253776___548563___332.2 Вирок '''Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20.03.2023 року''']
|}
== Міжнародні договори щодо перетину кордону з Україною ==
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/703_002 Договір між Україною і Словацького Республікою про спільний державний кордон від 14 жовтня 1993 року]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/703_001 Договір між Україною і Словацькою Республікою про режим українсько-словацького державного кордону, співробітництво та взаємодопомогу з прикордонних питань від 14 жовтня 1993 року]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/348_636 Договір між Україною та Угорською Республікою про режим українсько-угорського державного кордону, співробітництво та взаємодопомогу з прикордонних питань від 19 травня 1995 року]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/112_004 Договір між Україною і Республікою Білорусь про державний кордон від 12 травня 1997 року]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_078 Угода між Урядом України і Управлінням Верховного Комісара ООН у справах біженців від 23 вересня 1996 року]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/498_032 Угода між Урядом України і Урядом Республіки Молдова про приймання та передачу осіб через українсько-молдовський державний кордон від 11 березня 1997 року]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/498_031 Угода між Урядом України і Урядом Республіки Молдова про організацію спільного контролю в пунктах пропуску через українсько-молдовський державний кордон від 1З березня 1997 року]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/642_051 Угода між Урядом України і Урядом Румунії про спрощений порядок перетинання спільного державного кордону громадянами, які проживають у прикордонних районах і повітах від 29 березня 1996 року]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/616_170 Угода між Урядом України та Урядом Республіки Польща про передачу і прийом осіб через спільний державний кордон від 24 травня 1993 року]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/268_009 Угода між Урядом України і Урядом Грузії про співробітництво з прикордонних питань від 31 серпня 1996 року]
== Безоплатна правнича допомога ==
Щоб отримати [[Правнича допомога|консультацію або залучити захисника для отримання вторинної правничої допомоги]], особа може звернутися до
* [https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/ центру з надання безоплатної правничої допомоги],
* найближчого [https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?fbclid=IwAR06alS204sAGz_wY2fej7sDbiDgFrH4546qlkXWXIpIlwyeg6_8dCtjpfE&mid=1er4ZNvS4q5ULH8SJpBRxs_-nqqYnNoYg&ll=47.36830624380779%2C30.44494545097743&z=8 бюро правничої допомоги]
* зателефонувати на номер '''0800-213-103''' (дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні)
* для дзвінків з-за кордону +38(044) 363 10 41 (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку).
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]

Незаконне перетинання державного кордону

2025-07-07T11:44:43Z

Olena.drahun: /* Безоплатна правнича допомога */

== Нормативна база ==
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_059 Протокол № 4 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 року (стаття 3)]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_015 Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року (стаття 14)]
*[https://zakononline.com.ua/documents/show/140251___140251 Декларація про територіальний притулок від 14 грудня 1967 року]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1777-12 Закон України "Про державний кордон України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1710-17 Закон України "Про прикордонний контроль"]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17/page Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2491-14 Закон України "Про імміграцію"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3671-17/page Закон України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1363-2011-%D0%BF#Text Порядок інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 року № 1363"]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/751-2010-%D0%BF Положення про пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року № 751]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/en/118-2017-%D0%BF Правила оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, постанова Кабінету Міністрів України від 01 березня 2017 року № 118]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0881-06 Положення про взаємодію в контрольованій зоні авіаційних суб'єктів служб авіаційної безпеки з підрозділами центральних органів виконавчої влади щодо забезпечення авіаційної безпеки, затверджене наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 05 липня 2006 року № 482]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
У зв’язку із військовою агресією з боку Російської Федерації та введенням воєнного стану на території України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/188-2022-р#Text розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.02.2022 № 188-р "Про тимчасове закриття деяких пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю"] тимчасово з 00 год. 00 хв. 28 лютого 2022 р. закрито деякі пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю (перелік визначено у додатку до розпорядження).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/333-2022-р#Text розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2022 року № 333-р "Про відкриття пунктів пропуску через державний кордон “Дяківці” та “Красноїльськ”] відкрито міжнародні пункти пропуску “Дяківці” та “Красноїльськ” через державний кордон для пішохідного та автомобільного сполучення.
|}
== Загальна інформація ==
Недоторканість державного кордону є однією з найважливіших ознак суверенітету та територіальної цілісності будь – якої держави – базових складових забезпечення національної безпеки. Виконання однієї з основних функцій держави України, відповідно до статті 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституції України] – охорона своєї території, реалізується не тільки через системи контролю при безпосередньому перетинанні державного кордону України на пунктах пропуску, а і шляхом створення ефективної системи запобіжних заходів у тому числі, й через встановлення юридичної відповідальності за такі порушення.

=== Адміністративне правопорушення ===
'''Незаконне перетинання державного кордону або спроба незаконного перетинання державного кордону України''' - це перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи документів, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади (стаття 2041 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]).

Об'єкт [[Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність|адміністративного проступк]][[Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність|у]]: суспільні відносини у сфері охорони державного кордону.

Об'єктивна сторона:
* перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України;
* перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів;
* перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом в пунктах пропуску через державний кордон України з використанням підробленого документа чи документів, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
{| class="wikitable"
|+
|'''Виняток!''' Не поширюється на випадки повернення в Україну без встановлених документів громадян України, які стали жертвами злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми, а також на випадки прибуття в Україну іноземців чи осіб без громадянства з наміром отримати притулок чи бути визнаними в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, якщо вони звернулися із заявою про надання притулку чи заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"].
|}
Суб'єкт: загальний (фізичні осудні особи, які досягли 16- річного віку).

Суб'єктивна сторона: визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Якщо особу, яка не досягла 16 років, супроводжує лише один дорослий та існують обґрунтовані підстави для того, щоб підозрювати, що особа, яка не досягла 16 років, незаконно перетинає державний кордон, посадова особа Державної прикордонної служби України проводить ретельну перевірку з метою виявлення будь-яких невідповідностей чи суперечностей у наданій інформації.
=== Кримінальне правопорушення ===
'''Незаконне перетинання державного кордону України''' - перетинання державного кордону України з метою заподіяння шкоди інтересам держави або особою, якій заборонено в’їзд на територію України, або представниками підрозділів збройних сил чи інших силових відомств держави-агресора у будь-який спосіб поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів, або за документами, що містять недостовірні відомості (стаття 3322 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] (далі - КК України).

'''Об’єктом''' кримінального правопорушення, передбаченого статтею 3322 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], слід вважати однорідні суспільні відносини, які охоплюють певну галузь суспільного життя – прикордонну безпеку України, а безпосереднім – суспільні відносини, що забезпечують нормативно встановлений і врегульований порядок перетинання державного кордону України.

Суспільно небезпечною ж дією як елемента '''об’єктивної сторони''' кримінального правопорушення є активна поведінка особи, спрямована на цілеспрямоване порушення нею приписів відповідних нормативно-правових актів щодо встановленого порядку перетинання державного кордону України.

'''Суб’єктами кримінального правопорушення''', передбаченого статтею 3322 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], можуть бути:

1) особи, яким заборонено в’їзд на територію України;

2) представники підрозділу збройних сил чи інших силових відомств держави-агресора;

3) особи, які мають на меті незаконно перетнути державний кордон України з метою заподіяння шкоди інтересам держави. При цьому наявність мети «заподіяння шкодити інтересам держави» не є обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони кримінального правопорушення, вчиненого першою або другою групою суб’єктів.

'''Суб'єктивна сторона''' кримінального правопорушення характеризується виною у формі прямого умислу. Мотиви і мета злочину не мають значення для його кваліфікації, проте особливістю може бути наявність мети – заподіяння шкоди інтересам держави.
=== Надання безоплатної вторинної правничої допомоги особі, яку затримано в адміністративному, кримінальному порядку ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1363-2011-%D0%BF#Text Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правничої допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 № 1363"] (далі-Порядок) негайно після фактичного затримання особи, органами (посадовими особами), уповноваженими здійснювати адміністративне затримання, органами досудового розслідування, слідчими, дізнавачами, прокурорами, службовими особами, відповідальними за перебування затриманих, іншими уповноваженими службовими особами за допомогою телефонного, факсимільного зв’язку на єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомоги (0-800-213103) (контактний центр системи надання безоплатної правової допомоги) повідомляється про факт затримання особи на підставі вчинення адміністративного, або кримінального правопорушення. Після проведення необхідної реєстрації повідомлення, відбувається пошук вільного адвоката, який буде надавати безоплатну правничу допомогу. Право особи на захист можливо порушити, якщо уповноважені особи, не повідомили про затримання особи.
== В який спосіб перетинання державного кордону вважається незаконним ==
'''Пункт пропуску через державний кордон''' (далі - пункт пропуску) - спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, автомобільних і пішохідних шляхах, в аеропортах (на аеродромах), морських і річкових портах, включаючи частину їх акваторії (захищена повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об'єктами природного походження), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, на якій здійснюються прикордонний, митний контроль, інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/751-2010-%D0%BF Положення про пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року № 751]).

Види пунктів пропуску:

♦ ''за категоріями:'' міжнародні (пропуск через державний кордон громадян, транспортних засобів та вантажів будь-яких держав, а також осіб без громадянства); міждержавні (пропуск через державний кордон громадян, транспортних засобів та вантажів України і суміжної держави); місцеві (пропуск через державний кордон громадян України і суміжної держави, які проживають у прикордонних областях (районах), і транспортних засобів, що їм належать, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України);

♦ ''за видами сполучення:'' для автомобільного, залізничного, морського, пішохідного, повітряного, поромного і річкового;

♦ ''за характером транспортних перевезень:'' пасажирські, вантажні, вантажно-пасажирські (з обмеженням або без обмеження вантажопідйомності транспортних засобів); для окремих видів транспортних засобів (військових кораблів, морських та річкових суден); для окремих видів операцій (перевалка вантажів, проведення ремонтних робіт тощо);

♦ ''за режимом функціонування'': постійні і тимчасові;

♦ ''за часом роботи:'' цілодобові і такі, що працюють у визначений на підставі двосторонніх договорів час.

У пункті пропуску визначаються місця для безпосереднього перетинання державного кордону, а також зони прикордонного, митного та інших видів контролю.

[https://dpsu.gov.ua/ua/map ІНТЕРАКТИВНА МАПА ПУНКТІВ ПРОПУСКУ/КПВВ], які функціонують відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/288-2020-р#Text розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 № 288-р "Про тимчасове закриття деяких пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю"].

Таким чином, '''перетинання державного кордону поза пунктами пропуску''' через державний кордон може означати, що особа перетнула державний кордон:
*поза місцем розташування пункту пропуску;

*поза місцем, визначеним у пункті пропуску для безпосереднього перетинання державного кордону;

*хоча і в зазначеному місці, але в час, коли пункт пропуску не функціонував.
=== Належні документи для перетинання державного кордону: ===
*'''для громадян України''': [[Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон|паспорт громадянина України для виїзду за кордон]]; тимчасове посвідчення громадянина України; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; [[Дії у разі втрати паспорта для виїзду за кордон під час перебування за межами України. Посвідчення особи на повернення в Україну|посвідчення особи на повернення в Україну]]; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; [[Порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України|внутрішній паспорт громадянина України]], військовий квиток або свідоцтво про народження дитини тощо.
Згідно указу Президента України №64/2022 введено воєнний стан в Україні. На час його введення можуть обмежуватися деякі конституційні [[Правила перетину кордону в умовах воєнного стану окремими категоріями громадян|права]], наприклад, передбачене '''Статтею 33 Конституції України.''' Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Постанови Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України від 27 січня 1995 р.№57 Кабінету Міністрів України] зазначений вичерпний перелік категорій осіб, що мають право виїхати за межі України при введені воєнного стану на законних засадах, перелік дозвільних документів для них, визначені підстави та термін перебування за кордоном.
*'''для іноземців та осіб без громадянства, які не проживають в Україні постійно''': паспортний документ - документ, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства і виданий уповноваженими органами іноземної держави або статутними організаціями ООН, який дає право виїзду за кордон і визнаний Україною, у т.ч. дипломатичний чи службовий паспорт, книжка чиновника ООН, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, та візовий документ - відповідна [[Оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитний проїзд через її територію|віза чи візова етикетка]], а також інші документи, які подавались для оформлення візи ([[Порядок оформлення запрошення іноземцям та особам без громадянства на отримання візи для в’їзду в Україну|запрошення встановленого зразка]], документи, що підтверджують туристичний характер поїздки);

* '''для осіб без громадянства''', які постійно проживають на території України, - [[Оформлення посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон|посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон]].
'''Не можна вважати дійсним документ, отриманий хоча й у встановленому законом порядку, але на підставі введення службових осіб, які оформлюють такий документ, в оману щодо реальної особистості громадянина'''.
== Покарання за незаконне перетинання державного кордону ==
Особи, винні в порушенні або спробі порушення режиму державного кордону України, прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, у незаконному переміщенні або спробі незаконного переміщення через державний кордон України вантажів, матеріалів, документів та інших предметів, а також в інших порушеннях законодавства про державний кордон України, несуть '''кримінальну''', '''адміністративну''' або іншу відповідальність згідно з законодавством України.
=== Адміністративна відповідальність ===
Перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи документів, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади карається штрафом від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративним арештом на строк до 15 діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.

Ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, - штраф від 500 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від 10 до 15 діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.
{| class="wikitable"
|'''Виняток!''' Особа, яка з наміром бути визнаною біженцем в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту, не несе відповідальності за незаконне перетинання державного кордону України, якщо вона без зволікань звернулася із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Така особа не несе відповідальності за порушення правил перебування в Україні, якщо вона перебуває на території України протягом часу, необхідного для подання заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту
|}
=== Кримінальна відповідальність ===
Статтею 3322 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] передбачено, перетинання державного кордону України з метою заподіяння шкоди інтересам держави або особою, якій заборонено в’їзд на територію України, або представниками підрозділів збройних сил чи інших силових відомств держави-агресора у будь-який спосіб поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів, або за документами, що містять недостовірні відомості, карається позбавленням волі на строк до трьох років.

Ті самі дії, вчинені повторно або групою осіб, караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, поєднані з насильством або із застосуванням зброї, караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.
{| class="wikitable"
|+
!Приклад, [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/110291110?linked=zo&did=253776___548563___332.2 Вирок '''Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20.03.2023 року''']
|}
== Міжнародні договори щодо перетину кордону з Україною ==
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/703_002 Договір між Україною і Словацького Республікою про спільний державний кордон від 14 жовтня 1993 року]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/703_001 Договір між Україною і Словацькою Республікою про режим українсько-словацького державного кордону, співробітництво та взаємодопомогу з прикордонних питань від 14 жовтня 1993 року]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/348_636 Договір між Україною та Угорською Республікою про режим українсько-угорського державного кордону, співробітництво та взаємодопомогу з прикордонних питань від 19 травня 1995 року]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/112_004 Договір між Україною і Республікою Білорусь про державний кордон від 12 травня 1997 року]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_078 Угода між Урядом України і Управлінням Верховного Комісара ООН у справах біженців від 23 вересня 1996 року]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/498_032 Угода між Урядом України і Урядом Республіки Молдова про приймання та передачу осіб через українсько-молдовський державний кордон від 11 березня 1997 року]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/498_031 Угода між Урядом України і Урядом Республіки Молдова про організацію спільного контролю в пунктах пропуску через українсько-молдовський державний кордон від 1З березня 1997 року]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/642_051 Угода між Урядом України і Урядом Румунії про спрощений порядок перетинання спільного державного кордону громадянами, які проживають у прикордонних районах і повітах від 29 березня 1996 року]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/616_170 Угода між Урядом України та Урядом Республіки Польща про передачу і прийом осіб через спільний державний кордон від 24 травня 1993 року]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/268_009 Угода між Урядом України і Урядом Грузії про співробітництво з прикордонних питань від 31 серпня 1996 року]
== Безоплатна правнича допомога ==
Щоб отримати [[Правнича допомога|консультацію або залучити захисника для отримання вторинної правничої допомоги]], особа може звернутися до
* [https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/ центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги],
* найближчого [https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?fbclid=IwAR06alS204sAGz_wY2fej7sDbiDgFrH4546qlkXWXIpIlwyeg6_8dCtjpfE&mid=1er4ZNvS4q5ULH8SJpBRxs_-nqqYnNoYg&ll=47.36830624380779%2C30.44494545097743&z=8 бюро правничої допомоги]
* зателефонувати на номер '''0800-213-103''' (дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні)
* для дзвінків з-за кордону +38(044) 363 10 41 (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку).
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]

Незаконне перетинання державного кордону

2025-07-07T11:43:30Z

Olena.drahun: /* Загальна інформація */

== Нормативна база ==
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_059 Протокол № 4 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 року (стаття 3)]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_015 Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року (стаття 14)]
*[https://zakononline.com.ua/documents/show/140251___140251 Декларація про територіальний притулок від 14 грудня 1967 року]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1777-12 Закон України "Про державний кордон України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1710-17 Закон України "Про прикордонний контроль"]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17/page Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2491-14 Закон України "Про імміграцію"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3671-17/page Закон України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1363-2011-%D0%BF#Text Порядок інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 року № 1363"]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/751-2010-%D0%BF Положення про пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року № 751]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/en/118-2017-%D0%BF Правила оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, постанова Кабінету Міністрів України від 01 березня 2017 року № 118]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0881-06 Положення про взаємодію в контрольованій зоні авіаційних суб'єктів служб авіаційної безпеки з підрозділами центральних органів виконавчої влади щодо забезпечення авіаційної безпеки, затверджене наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 05 липня 2006 року № 482]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
У зв’язку із військовою агресією з боку Російської Федерації та введенням воєнного стану на території України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/188-2022-р#Text розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.02.2022 № 188-р "Про тимчасове закриття деяких пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю"] тимчасово з 00 год. 00 хв. 28 лютого 2022 р. закрито деякі пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю (перелік визначено у додатку до розпорядження).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/333-2022-р#Text розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2022 року № 333-р "Про відкриття пунктів пропуску через державний кордон “Дяківці” та “Красноїльськ”] відкрито міжнародні пункти пропуску “Дяківці” та “Красноїльськ” через державний кордон для пішохідного та автомобільного сполучення.
|}
== Загальна інформація ==
Недоторканість державного кордону є однією з найважливіших ознак суверенітету та територіальної цілісності будь – якої держави – базових складових забезпечення національної безпеки. Виконання однієї з основних функцій держави України, відповідно до статті 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституції України] – охорона своєї території, реалізується не тільки через системи контролю при безпосередньому перетинанні державного кордону України на пунктах пропуску, а і шляхом створення ефективної системи запобіжних заходів у тому числі, й через встановлення юридичної відповідальності за такі порушення.

=== Адміністративне правопорушення ===
'''Незаконне перетинання державного кордону або спроба незаконного перетинання державного кордону України''' - це перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи документів, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади (стаття 2041 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]).

Об'єкт [[Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність|адміністративного проступк]][[Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність|у]]: суспільні відносини у сфері охорони державного кордону.

Об'єктивна сторона:
* перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України;
* перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів;
* перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом в пунктах пропуску через державний кордон України з використанням підробленого документа чи документів, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
{| class="wikitable"
|+
|'''Виняток!''' Не поширюється на випадки повернення в Україну без встановлених документів громадян України, які стали жертвами злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми, а також на випадки прибуття в Україну іноземців чи осіб без громадянства з наміром отримати притулок чи бути визнаними в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, якщо вони звернулися із заявою про надання притулку чи заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"].
|}
Суб'єкт: загальний (фізичні осудні особи, які досягли 16- річного віку).

Суб'єктивна сторона: визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Якщо особу, яка не досягла 16 років, супроводжує лише один дорослий та існують обґрунтовані підстави для того, щоб підозрювати, що особа, яка не досягла 16 років, незаконно перетинає державний кордон, посадова особа Державної прикордонної служби України проводить ретельну перевірку з метою виявлення будь-яких невідповідностей чи суперечностей у наданій інформації.
=== Кримінальне правопорушення ===
'''Незаконне перетинання державного кордону України''' - перетинання державного кордону України з метою заподіяння шкоди інтересам держави або особою, якій заборонено в’їзд на територію України, або представниками підрозділів збройних сил чи інших силових відомств держави-агресора у будь-який спосіб поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів, або за документами, що містять недостовірні відомості (стаття 3322 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] (далі - КК України).

'''Об’єктом''' кримінального правопорушення, передбаченого статтею 3322 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], слід вважати однорідні суспільні відносини, які охоплюють певну галузь суспільного життя – прикордонну безпеку України, а безпосереднім – суспільні відносини, що забезпечують нормативно встановлений і врегульований порядок перетинання державного кордону України.

Суспільно небезпечною ж дією як елемента '''об’єктивної сторони''' кримінального правопорушення є активна поведінка особи, спрямована на цілеспрямоване порушення нею приписів відповідних нормативно-правових актів щодо встановленого порядку перетинання державного кордону України.

'''Суб’єктами кримінального правопорушення''', передбаченого статтею 3322 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], можуть бути:

1) особи, яким заборонено в’їзд на територію України;

2) представники підрозділу збройних сил чи інших силових відомств держави-агресора;

3) особи, які мають на меті незаконно перетнути державний кордон України з метою заподіяння шкоди інтересам держави. При цьому наявність мети «заподіяння шкодити інтересам держави» не є обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони кримінального правопорушення, вчиненого першою або другою групою суб’єктів.

'''Суб'єктивна сторона''' кримінального правопорушення характеризується виною у формі прямого умислу. Мотиви і мета злочину не мають значення для його кваліфікації, проте особливістю може бути наявність мети – заподіяння шкоди інтересам держави.
=== Надання безоплатної вторинної правничої допомоги особі, яку затримано в адміністративному, кримінальному порядку ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1363-2011-%D0%BF#Text Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правничої допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 № 1363"] (далі-Порядок) негайно після фактичного затримання особи, органами (посадовими особами), уповноваженими здійснювати адміністративне затримання, органами досудового розслідування, слідчими, дізнавачами, прокурорами, службовими особами, відповідальними за перебування затриманих, іншими уповноваженими службовими особами за допомогою телефонного, факсимільного зв’язку на єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомоги (0-800-213103) (контактний центр системи надання безоплатної правової допомоги) повідомляється про факт затримання особи на підставі вчинення адміністративного, або кримінального правопорушення. Після проведення необхідної реєстрації повідомлення, відбувається пошук вільного адвоката, який буде надавати безоплатну правничу допомогу. Право особи на захист можливо порушити, якщо уповноважені особи, не повідомили про затримання особи.
== В який спосіб перетинання державного кордону вважається незаконним ==
'''Пункт пропуску через державний кордон''' (далі - пункт пропуску) - спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, автомобільних і пішохідних шляхах, в аеропортах (на аеродромах), морських і річкових портах, включаючи частину їх акваторії (захищена повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об'єктами природного походження), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, на якій здійснюються прикордонний, митний контроль, інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/751-2010-%D0%BF Положення про пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року № 751]).

Види пунктів пропуску:

♦ ''за категоріями:'' міжнародні (пропуск через державний кордон громадян, транспортних засобів та вантажів будь-яких держав, а також осіб без громадянства); міждержавні (пропуск через державний кордон громадян, транспортних засобів та вантажів України і суміжної держави); місцеві (пропуск через державний кордон громадян України і суміжної держави, які проживають у прикордонних областях (районах), і транспортних засобів, що їм належать, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України);

♦ ''за видами сполучення:'' для автомобільного, залізничного, морського, пішохідного, повітряного, поромного і річкового;

♦ ''за характером транспортних перевезень:'' пасажирські, вантажні, вантажно-пасажирські (з обмеженням або без обмеження вантажопідйомності транспортних засобів); для окремих видів транспортних засобів (військових кораблів, морських та річкових суден); для окремих видів операцій (перевалка вантажів, проведення ремонтних робіт тощо);

♦ ''за режимом функціонування'': постійні і тимчасові;

♦ ''за часом роботи:'' цілодобові і такі, що працюють у визначений на підставі двосторонніх договорів час.

У пункті пропуску визначаються місця для безпосереднього перетинання державного кордону, а також зони прикордонного, митного та інших видів контролю.

[https://dpsu.gov.ua/ua/map ІНТЕРАКТИВНА МАПА ПУНКТІВ ПРОПУСКУ/КПВВ], які функціонують відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/288-2020-р#Text розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 № 288-р "Про тимчасове закриття деяких пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю"].

Таким чином, '''перетинання державного кордону поза пунктами пропуску''' через державний кордон може означати, що особа перетнула державний кордон:
*поза місцем розташування пункту пропуску;

*поза місцем, визначеним у пункті пропуску для безпосереднього перетинання державного кордону;

*хоча і в зазначеному місці, але в час, коли пункт пропуску не функціонував.
=== Належні документи для перетинання державного кордону: ===
*'''для громадян України''': [[Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон|паспорт громадянина України для виїзду за кордон]]; тимчасове посвідчення громадянина України; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; [[Дії у разі втрати паспорта для виїзду за кордон під час перебування за межами України. Посвідчення особи на повернення в Україну|посвідчення особи на повернення в Україну]]; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; [[Порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України|внутрішній паспорт громадянина України]], військовий квиток або свідоцтво про народження дитини тощо.
Згідно указу Президента України №64/2022 введено воєнний стан в Україні. На час його введення можуть обмежуватися деякі конституційні [[Правила перетину кордону в умовах воєнного стану окремими категоріями громадян|права]], наприклад, передбачене '''Статтею 33 Конституції України.''' Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Постанови Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України від 27 січня 1995 р.№57 Кабінету Міністрів України] зазначений вичерпний перелік категорій осіб, що мають право виїхати за межі України при введені воєнного стану на законних засадах, перелік дозвільних документів для них, визначені підстави та термін перебування за кордоном.
*'''для іноземців та осіб без громадянства, які не проживають в Україні постійно''': паспортний документ - документ, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства і виданий уповноваженими органами іноземної держави або статутними організаціями ООН, який дає право виїзду за кордон і визнаний Україною, у т.ч. дипломатичний чи службовий паспорт, книжка чиновника ООН, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, та візовий документ - відповідна [[Оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитний проїзд через її територію|віза чи візова етикетка]], а також інші документи, які подавались для оформлення візи ([[Порядок оформлення запрошення іноземцям та особам без громадянства на отримання візи для в’їзду в Україну|запрошення встановленого зразка]], документи, що підтверджують туристичний характер поїздки);

* '''для осіб без громадянства''', які постійно проживають на території України, - [[Оформлення посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон|посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон]].
'''Не можна вважати дійсним документ, отриманий хоча й у встановленому законом порядку, але на підставі введення службових осіб, які оформлюють такий документ, в оману щодо реальної особистості громадянина'''.
== Покарання за незаконне перетинання державного кордону ==
Особи, винні в порушенні або спробі порушення режиму державного кордону України, прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, у незаконному переміщенні або спробі незаконного переміщення через державний кордон України вантажів, матеріалів, документів та інших предметів, а також в інших порушеннях законодавства про державний кордон України, несуть '''кримінальну''', '''адміністративну''' або іншу відповідальність згідно з законодавством України.
=== Адміністративна відповідальність ===
Перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи документів, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади карається штрафом від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративним арештом на строк до 15 діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.

Ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, - штраф від 500 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від 10 до 15 діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.
{| class="wikitable"
|'''Виняток!''' Особа, яка з наміром бути визнаною біженцем в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту, не несе відповідальності за незаконне перетинання державного кордону України, якщо вона без зволікань звернулася із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Така особа не несе відповідальності за порушення правил перебування в Україні, якщо вона перебуває на території України протягом часу, необхідного для подання заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту
|}
=== Кримінальна відповідальність ===
Статтею 3322 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] передбачено, перетинання державного кордону України з метою заподіяння шкоди інтересам держави або особою, якій заборонено в’їзд на територію України, або представниками підрозділів збройних сил чи інших силових відомств держави-агресора у будь-який спосіб поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів, або за документами, що містять недостовірні відомості, карається позбавленням волі на строк до трьох років.

Ті самі дії, вчинені повторно або групою осіб, караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, поєднані з насильством або із застосуванням зброї, караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.
{| class="wikitable"
|+
!Приклад, [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/110291110?linked=zo&did=253776___548563___332.2 Вирок '''Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20.03.2023 року''']
|}
== Міжнародні договори щодо перетину кордону з Україною ==
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/703_002 Договір між Україною і Словацького Республікою про спільний державний кордон від 14 жовтня 1993 року]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/703_001 Договір між Україною і Словацькою Республікою про режим українсько-словацького державного кордону, співробітництво та взаємодопомогу з прикордонних питань від 14 жовтня 1993 року]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/348_636 Договір між Україною та Угорською Республікою про режим українсько-угорського державного кордону, співробітництво та взаємодопомогу з прикордонних питань від 19 травня 1995 року]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/112_004 Договір між Україною і Республікою Білорусь про державний кордон від 12 травня 1997 року]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_078 Угода між Урядом України і Управлінням Верховного Комісара ООН у справах біженців від 23 вересня 1996 року]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/498_032 Угода між Урядом України і Урядом Республіки Молдова про приймання та передачу осіб через українсько-молдовський державний кордон від 11 березня 1997 року]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/498_031 Угода між Урядом України і Урядом Республіки Молдова про організацію спільного контролю в пунктах пропуску через українсько-молдовський державний кордон від 1З березня 1997 року]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/642_051 Угода між Урядом України і Урядом Румунії про спрощений порядок перетинання спільного державного кордону громадянами, які проживають у прикордонних районах і повітах від 29 березня 1996 року]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/616_170 Угода між Урядом України та Урядом Республіки Польща про передачу і прийом осіб через спільний державний кордон від 24 травня 1993 року]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/268_009 Угода між Урядом України і Урядом Грузії про співробітництво з прикордонних питань від 31 серпня 1996 року]
== Безоплатна правнича допомога ==
Щоб отримати [[Правнича допомога|консультацію або залучити захисника для отримання вторинної правничої допомоги]], особа може звернутися до
* [https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/ центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги],
* найближчого [https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?fbclid=IwAR06alS204sAGz_wY2fej7sDbiDgFrH4546qlkXWXIpIlwyeg6_8dCtjpfE&mid=1er4ZNvS4q5ULH8SJpBRxs_-nqqYnNoYg&ll=47.36830624380779%2C30.44494545097743&z=8 бюро правової допомоги]
* зателефонувати на номер '''0800-213-103''' (дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні)
* для дзвінків з-за кордону +38(044) 363 10 41 (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку).
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]

Електронна трудова книжка або порядок обліку трудової діяльності працівника в електронній формі

2025-05-28T10:02:32Z

Olena.drahun: /* Продовження ведення паперової трудової книжки */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1217-20#Text Закон України від 05 лютого 2021 року № 1217-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1084-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 року № 1084 "Про запровадження обліку трудової діяльності працівника, фізичної особи - підприємця, фізичної особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, в електронній формі"]
== Загальна інформація ==
10 червня 2021 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1217-20#Text Закон України від 05 лютого 2021 року № 1217-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі"] (далі - Закон), яким започатковано ведення електронної трудової книжки, як цифрового аналога паперової.

З набранням чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1217-20#Text Закону] '''облік трудової діяльності працівника здійснюватиметься в електронній формі''' в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр) у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".]
== Електронна трудова книжка ==
В електронній трудовій книжці відображається уся наявна інформація про стаж, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, строкову військову службу та інші події, які раніше фіксувалися в паперовій формі.
[[Файл:Оцифровування документів.jpg|міні]]
Прикінцевими та перехідними положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1217-20#top Закону] встановлено, що відсутні відомості про трудову діяльність працівників включаються Пенсійним фондом України до Реєстру з паперових трудових книжок на підставі відомостей, поданих страхувальником або застрахованою особою, '''протягом п'яти років'''.

Відомості про трудову діяльність працівника (зокрема, з паперових трудових книжок, довідок тощо) включаються до Реєстру на підставі сканованих або оцифрованих копій документів, засвідчених [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованим електронним підписом]], поданих роботодавцем або працівником через [https://portal.pfu.gov.ua/ вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України].
{| class="wikitable"
|+
|'''Для врахування!''' Скановані копії трудової книжки, інших документів про стаж мають містити всі сторінки та поля відповідних документів, бути придатні для сприйняття їх змісту, зокрема дані про серію та номер бланків документів.
|}
Після заповнення роботодавцем або громадянином анкети та прикріплення сканкопій документів фахівці територіальних органів Пенсійного фонду України переводять їх у цифровий формат; здійснюють звірку записів трудової книжки із даними, що вже містяться в персональній картці Реєстру.

Відомості про трудову діяльність застрахованої особи в електронній формі подаються в будь-який період протягом п’яти років з дня набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1217-20#Text Закону України від 05 лютого 2021 року No 1217-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі”] (10 червня 2021 року) з урахуванням першочергового подання та опрацювання відомостей про трудову діяльність осіб, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”] залишилося два і менше років, та про трудову діяльність осіб за період до 01 липня 2000 року.
== Продовження ведення паперової трудової книжки ==
З набранням чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1217-20#Text Закону] та після закінчення перехідного періоду, '''паперова трудова книжка фактично втратить статус обов'язкового документу''', але працівники, які хочуть отримувати відомості про трудову діяльність саме в паперовій формі зможуть користуватися й надалі такою можливістю.

Відповідно до частини третьої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n141 статті 24 Кодексу законів про працю України] (далі - КЗпП України) при укладенні трудового договору громадянин, який вперше приймається на роботу, має право подати вимогу про оформлення трудової книжки, яка оформляється роботодавцем в обов'язковому порядку '''не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу'''. До неї вноситимуться усі записи про трудову діяльність особи (прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі). Однак, якщо працівник не забажає заповнювати паперовий варіант трудової книжки, то при працевлаштуванні будуть подаватися лише відомості про трудову діяльність з Реєстру, а всі зміни вноситимуться безпосередньо до електронної версії трудової книжки.

'''Якщо раніше трудова книжка зберігалась у роботодавця, то зараз вона буде знаходитись у працівника.''' Тому працівник, що має намір продовжувати користуватися паперовою трудовою книжкою, з власної ініціативи повинен надавати таку трудову книжку роботодавцю для її заповнення.

Крім того, якщо раніше [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n310 стаття 47 КЗпП України] передбачала обов'язок роботодавця видати у день звільнення працівнику належно оформлену трудову книжку, а порушення такого обов'язку мало суттєві матеріальні наслідки для роботодавця, то зараз, після звершення усіх процедур внесення даних до Реєстру, у роботодавця зникає обов'язок видавати працівнику трудову книжку, оскільки вона буде зберігатися саме у працівника. Тому, '''невнесення будь-яких відомостей про звільнення працівника у паперову трудову книжку та її невидача,''' у разі, якщо працівник не заявить таку вимогу та не надасть трудову книжку для заповнення, '''не нестиме будь-яких наслідків для роботодавця.''' Тепер власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення та провести з ним розрахунок у строки, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n697 статті 116 КЗпП України].

При цьому слід врахувати, що '''до завершення процедури включення до Реєстру відомостей про трудову діяльність, роботодавці продовжують зберігати та заповнювати трудові книжки,''' та трудова книжка повинна бути видана працівнику у день звільнення. Лише після того, як всі дані про трудову діяльність працівників будуть внесені до Реєстру, паперова трудова книжка повертається працівнику під розписку.
== ФОП та трудова книжка ==
Фізична особа - підприємець не є найманим працівником, тому запис щодо підприємницької діяльності в своїй трудовій книжці він '''не робить'''.

Для того, щоб оцифрувати підприємницьку діяльність через персональний кабінет на [https://portal.pfu.gov.ua/ вебпорталі Пенсійного фонду України] необхідно надати скан-копії:
* витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрація як ФОП;
* або довідки з Державної податкової служби про облік як суб'єкта підприємницької діяльності.
== Корисні посилання ==
* [https://pravokator.club/news/elektronna-trudova-knyzhka-yak-tse-pratsyuye/ Вебінар: електронна трудова книжка: як це працює?]
== Див. також ==
* [[Трудова книжка - основний документ про трудову діяльність]]
* [[Порядок ведення трудової книжки фізичною особою-підприємцем]]
* [[Внесення виправлень до трудової книжки. Видача дубліката у разі втрати трудової книжки]]
* [[Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній]]
* [[Особливості внесення записів до трудової книжки мобілізованого]]
[[Категорія: Трудова книжка. Трудовий стаж]]

Виділення земельної ділянки учаснику бойових дій

2025-05-05T07:52:55Z

Olena.drahun: /* Погодження проекту землеустрою */ Заміна неактивних посилань на активні

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/paran249#n249 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04 березня 2004 року № 266 "Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пунктів 27 і 28 розділу X] "Перехідні положення" Земельного кодексу України".
|}
== Розміри земельних ділянок, що безоплатно передаються громадянам ==
Учасники бойових дій та особи прирівняні до них відповідно до пункту 14 частини першої статті 12 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], у тому числі учасники антитерористичної операції, мають право на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, в таких розмірах:
# '''для ведення садівництва''' — не більше 0,12 га;
# '''для ведення особистого селянського господарства''' — не більше 2,0 га;
# '''для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах''' — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;
# '''для індивідуального дачного будівництва''' — не більше 0,10 гектара.
Для обрання вільної земельної ділянки за бажаним місцем розташування та з відповідним цільовим призначенням може допомогти [https://map.land.gov.ua/?cc=3461340.1719504707,6177585.367221659&z=6.5&l=kadastr&bl=ortho10k_all '''Публічна кадастрова карта'''](у зв'язку з дією воєнного стану на території України доступ до сервісу обмежений(карта відключена для загального доступу) .

'''УВАГА! Безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності Земельним Кодексом України.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (підп. 5 п. 27 розд. Х Земельного кодексу України)]'''
== Куди звертатися для отримання земельної ділянки ==
Учасникам бойових дій, зацікавленим в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності необхідно звернутися з '''клопотанням''' до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статтею 122 Земельного кодексу України], а саме:
* сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності відповідних територіальних громад);
* обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб;
* районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб (за межами населених пунктів земельні ділянки для городництва, ведення садівництва, ОСГ та будівництва індивідуального житлового будинку вони не передають);
* обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена;
* [https://land.gov.ua/ Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області] (якщо питання стосується земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства державної власності);
* Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування, які не входять до складу адміністративно-територіальних одиниць, передає у постійне користування земельні ділянки, примусово вилучені у державну власність відповідно до Закону України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів", а також передає у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою можна направити в [https://e.land.gov.ua/services електронній формі].
|}
== Вимоги до клопотання (заяви)==
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм безоплатної приватизації) [https://khersonska.land.gov.ua/zrazky-zaiav-shchodo-vidvedennia-zemelny/ (зразки клопотання (заяви)].

До клопотання додаються:
#графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, звернувшись до органів Держгеокадастру, [http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta викопіювання з кадастрової карти]);
#погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
#документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства);
#копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
#документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).
'''Увага!''' Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи (частина шоста статті 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 Земельного кодексу України]).
== Термін розгляду клопотання (заяви) ==
Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідним органом, або про відмову у наданні такого дозволу (мотивовано) має бути прийнято в місячний строк.

'''Підставою відмови''' у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.
== [[Розроблення документації землеустрою|Розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки]] ==
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

'''''Розробником проекту землеустрою''''' можуть бути лише:
# юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням (землевпорядні організації) та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
# фізична особа - підприємець, яка володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованим інженером-землевпорядником (частина друга статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 Закону України "Про землеустрій"]).
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' З переліком суб’єктів господарювання, що надають відповідні послуги, можна ознайомитися у [https://land.gov.ua/kvalifikatsiina-komisiia/ Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників], або у [https://land.gov.ua/ територіальному органі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру] (Держгеокадастр).
|}
Складання документації із землеустрою передбачає, що інженер-землевпорядник повинен визначити точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати і скласти кадастровий план земельної ділянки для внесення в майбутньому відомостей про виділену земельну ділянку до Державного земельного кадастру, а також може стати в нагоді для відновлення меж ділянки і захисті права на землю.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розроблятиметься виконавцем (землевпорядною організацією) на підставі укладеного із замовником [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF договору].

Термін виконання робіт згідно із законодавством не може перевищувати '''6 місяців'''.
== Погодження проекту землеустрою ==
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає погодженню з:
#''[https://land.gov.ua/ територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру;]''
#''[https://uma.od.gov.ua/ управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради]'' (у випадку місцезнаходження земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об’єкт будівництва або планується розташування такого об’єкта);
#іншими організаціями (органами лісового, водного господарства, охорони культурної спадщини, екології тощо) в окремих індивідуальних випадках.
'''Строк розгляду:''' протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту або його копії відповідні органи зобов'язані безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

'''Підстава для відмови:''' лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Проект землеустрою включає:
# завдання на розроблення проекту землеустрою;
# пояснювальну записку;
# копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);
# рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);
# письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;
# довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;
# матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);
# відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
# копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці;
# розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);
# розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);
# акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);
# акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);
# перелік обмежень у використанні земельних ділянок;
# викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
# кадастровий план земельної ділянки;
# матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість)(у разі формування земельної ділянки);
# матеріали погодження проекту землеустрою (стаття 50 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/858-15/page Закону України "Про землеустрій"]).
== Реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі ==
Для реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі необхідно звернутися до територіального органу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру за місцем розташування земельної ділянки із:
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру] ''(додаток 22)'';
# оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);
# документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.
'''Строк розгляду заяви:''' 14 днів.

'''Вартість: '''внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно (додаток 3 до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/835-2011-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2011 року № 835 "Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг"]).

Крім того, на підтвердження державної реєстрації заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, в якому зазначаються відомості внесені до Поземельної книги, зокрема, кадастровий номер. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.
== Затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ==
Для затвердження проекту землеустрою особі до місцевої ради, місцевої державної адміністрації або територіального органу Держгеокадастру '''клопотання про затвердження проекту землеустрою'''.

До клопотання додаються: → екземпляр погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; → витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

'''Строк розгляду:''' 2 тижні з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1808-15#Text Законом України "Про державну експертизу землевпорядної документації"] після отримання позитивного висновку такої експертизи).

Рішення про затвердження проекту землеустрою є одночасно рішенням про передачу земельної ділянку у власність чи у користування.
== Реєстрація права власності на земельну ділянку ==
Реєстрацію права власності на земельну ділянку здійснюють виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг; нотаріус.

'''Перелік необхідних документів:'''
#[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1504-16 заява встановленої форми;]
#документ, що посвідчує особу;
#засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки;
#витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;
#документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 частина перша статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).
'''Строк розгляду:''' до 5 робочих днів.

Див. також
*[[Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі]]
*[[Порядок отримання земель для сінокосіння і випасання худоби]]
*[[Приватизація земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян]]
*[[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]
*[[Розроблення документації землеустрою]]
*[[Публічна кадастрова карта та порядок користування]]
[[Категорія:Пільга щодо відведення земельних ділянок‎]]
[[Категорія:Право власності на землю‎]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Виділення земельної ділянки учаснику бойових дій

2025-05-05T07:35:20Z

Olena.drahun: /* Розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки */ Заміна неактивних посилань на активні

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/paran249#n249 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04 березня 2004 року № 266 "Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пунктів 27 і 28 розділу X] "Перехідні положення" Земельного кодексу України".
|}
== Розміри земельних ділянок, що безоплатно передаються громадянам ==
Учасники бойових дій та особи прирівняні до них відповідно до пункту 14 частини першої статті 12 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], у тому числі учасники антитерористичної операції, мають право на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, в таких розмірах:
# '''для ведення садівництва''' — не більше 0,12 га;
# '''для ведення особистого селянського господарства''' — не більше 2,0 га;
# '''для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах''' — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;
# '''для індивідуального дачного будівництва''' — не більше 0,10 гектара.
Для обрання вільної земельної ділянки за бажаним місцем розташування та з відповідним цільовим призначенням може допомогти [https://map.land.gov.ua/?cc=3461340.1719504707,6177585.367221659&z=6.5&l=kadastr&bl=ortho10k_all '''Публічна кадастрова карта'''](у зв'язку з дією воєнного стану на території України доступ до сервісу обмежений(карта відключена для загального доступу) .

'''УВАГА! Безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності Земельним Кодексом України.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (підп. 5 п. 27 розд. Х Земельного кодексу України)]'''
== Куди звертатися для отримання земельної ділянки ==
Учасникам бойових дій, зацікавленим в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності необхідно звернутися з '''клопотанням''' до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статтею 122 Земельного кодексу України], а саме:
* сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності відповідних територіальних громад);
* обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб;
* районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб (за межами населених пунктів земельні ділянки для городництва, ведення садівництва, ОСГ та будівництва індивідуального житлового будинку вони не передають);
* обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена;
* [https://land.gov.ua/ Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області] (якщо питання стосується земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства державної власності);
* Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування, які не входять до складу адміністративно-територіальних одиниць, передає у постійне користування земельні ділянки, примусово вилучені у державну власність відповідно до Закону України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів", а також передає у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою можна направити в [https://e.land.gov.ua/services електронній формі].
|}
== Вимоги до клопотання (заяви)==
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм безоплатної приватизації) [https://khersonska.land.gov.ua/zrazky-zaiav-shchodo-vidvedennia-zemelny/ (зразки клопотання (заяви)].

До клопотання додаються:
#графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, звернувшись до органів Держгеокадастру, [http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta викопіювання з кадастрової карти]);
#погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
#документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства);
#копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
#документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).
'''Увага!''' Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи (частина шоста статті 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 Земельного кодексу України]).
== Термін розгляду клопотання (заяви) ==
Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідним органом, або про відмову у наданні такого дозволу (мотивовано) має бути прийнято в місячний строк.

'''Підставою відмови''' у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.
== [[Розроблення документації землеустрою|Розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки]] ==
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

'''''Розробником проекту землеустрою''''' можуть бути лише:
# юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням (землевпорядні організації) та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
# фізична особа - підприємець, яка володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованим інженером-землевпорядником (частина друга статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 Закону України "Про землеустрій"]).
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' З переліком суб’єктів господарювання, що надають відповідні послуги, можна ознайомитися у [https://land.gov.ua/kvalifikatsiina-komisiia/ Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників], або у [https://land.gov.ua/ територіальному органі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру] (Держгеокадастр).
|}
Складання документації із землеустрою передбачає, що інженер-землевпорядник повинен визначити точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати і скласти кадастровий план земельної ділянки для внесення в майбутньому відомостей про виділену земельну ділянку до Державного земельного кадастру, а також може стати в нагоді для відновлення меж ділянки і захисті права на землю.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розроблятиметься виконавцем (землевпорядною організацією) на підставі укладеного із замовником [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF договору].

Термін виконання робіт згідно із законодавством не може перевищувати '''6 місяців'''.
== Погодження проекту землеустрою ==
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає погодженню з:
#[http://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ ''територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру;'']
#[http://www.dabi.gov.ua/pro-dabi/strukturni-pidrozdily-dabi/ ''управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради''] (у випадку місцезнаходження земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об’єкт будівництва або планується розташування такого об’єкта);
#іншими організаціями (органами лісового, водного господарства, охорони культурної спадщини, екології тощо) в окремих індивідуальних випадках.
'''Строк розгляду:''' протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту або його копії відповідні органи зобов'язані безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

'''Підстава для відмови:''' лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Проект землеустрою включає:
# завдання на розроблення проекту землеустрою;
# пояснювальну записку;
# копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);
# рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);
# письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;
# довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;
# матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);
# відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
# копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці;
# розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);
# розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);
# акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);
# акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);
# перелік обмежень у використанні земельних ділянок;
# викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
# кадастровий план земельної ділянки;
# матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість)(у разі формування земельної ділянки);
# матеріали погодження проекту землеустрою (стаття 50 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/858-15/page Закону України "Про землеустрій"]).
== Реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі ==
Для реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі необхідно звернутися до територіального органу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру за місцем розташування земельної ділянки із:
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру] ''(додаток 22)'';
# оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);
# документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.
'''Строк розгляду заяви:''' 14 днів.

'''Вартість: '''внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно (додаток 3 до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/835-2011-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2011 року № 835 "Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг"]).

Крім того, на підтвердження державної реєстрації заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, в якому зазначаються відомості внесені до Поземельної книги, зокрема, кадастровий номер. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.
== Затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ==
Для затвердження проекту землеустрою особі до місцевої ради, місцевої державної адміністрації або територіального органу Держгеокадастру '''клопотання про затвердження проекту землеустрою'''.

До клопотання додаються: → екземпляр погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; → витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

'''Строк розгляду:''' 2 тижні з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1808-15#Text Законом України "Про державну експертизу землевпорядної документації"] після отримання позитивного висновку такої експертизи).

Рішення про затвердження проекту землеустрою є одночасно рішенням про передачу земельної ділянку у власність чи у користування.
== Реєстрація права власності на земельну ділянку ==
Реєстрацію права власності на земельну ділянку здійснюють виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг; нотаріус.

'''Перелік необхідних документів:'''
#[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1504-16 заява встановленої форми;]
#документ, що посвідчує особу;
#засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки;
#витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;
#документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 частина перша статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).
'''Строк розгляду:''' до 5 робочих днів.

Див. також
*[[Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі]]
*[[Порядок отримання земель для сінокосіння і випасання худоби]]
*[[Приватизація земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян]]
*[[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]
*[[Розроблення документації землеустрою]]
*[[Публічна кадастрова карта та порядок користування]]
[[Категорія:Пільга щодо відведення земельних ділянок‎]]
[[Категорія:Право власності на землю‎]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Виділення земельної ділянки учаснику бойових дій

2025-05-05T07:28:34Z

Olena.drahun: /* Вимоги до клопотання (заяви) */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/paran249#n249 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04 березня 2004 року № 266 "Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пунктів 27 і 28 розділу X] "Перехідні положення" Земельного кодексу України".
|}
== Розміри земельних ділянок, що безоплатно передаються громадянам ==
Учасники бойових дій та особи прирівняні до них відповідно до пункту 14 частини першої статті 12 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], у тому числі учасники антитерористичної операції, мають право на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, в таких розмірах:
# '''для ведення садівництва''' — не більше 0,12 га;
# '''для ведення особистого селянського господарства''' — не більше 2,0 га;
# '''для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах''' — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;
# '''для індивідуального дачного будівництва''' — не більше 0,10 гектара.
Для обрання вільної земельної ділянки за бажаним місцем розташування та з відповідним цільовим призначенням може допомогти [https://map.land.gov.ua/?cc=3461340.1719504707,6177585.367221659&z=6.5&l=kadastr&bl=ortho10k_all '''Публічна кадастрова карта'''](у зв'язку з дією воєнного стану на території України доступ до сервісу обмежений(карта відключена для загального доступу) .

'''УВАГА! Безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності Земельним Кодексом України.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (підп. 5 п. 27 розд. Х Земельного кодексу України)]'''
== Куди звертатися для отримання земельної ділянки ==
Учасникам бойових дій, зацікавленим в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності необхідно звернутися з '''клопотанням''' до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статтею 122 Земельного кодексу України], а саме:
* сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності відповідних територіальних громад);
* обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб;
* районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб (за межами населених пунктів земельні ділянки для городництва, ведення садівництва, ОСГ та будівництва індивідуального житлового будинку вони не передають);
* обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена;
* [https://land.gov.ua/ Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області] (якщо питання стосується земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства державної власності);
* Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування, які не входять до складу адміністративно-територіальних одиниць, передає у постійне користування земельні ділянки, примусово вилучені у державну власність відповідно до Закону України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів", а також передає у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою можна направити в [https://e.land.gov.ua/services електронній формі].
|}
== Вимоги до клопотання (заяви)==
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм безоплатної приватизації) [https://khersonska.land.gov.ua/zrazky-zaiav-shchodo-vidvedennia-zemelny/ (зразки клопотання (заяви)].

До клопотання додаються:
#графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, звернувшись до органів Держгеокадастру, [http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta викопіювання з кадастрової карти]);
#погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
#документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства);
#копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
#документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).
'''Увага!''' Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи (частина шоста статті 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 Земельного кодексу України]).
== Термін розгляду клопотання (заяви) ==
Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідним органом, або про відмову у наданні такого дозволу (мотивовано) має бути прийнято в місячний строк.

'''Підставою відмови''' у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.
== [[Розроблення документації землеустрою|Розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки]] ==
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

'''''Розробником проекту землеустрою''''' можуть бути лише:
# юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням (землевпорядні організації) та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
# фізична особа - підприємець, яка володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованим інженером-землевпорядником (частина друга статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 Закону України "Про землеустрій"]).
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' З переліком суб’єктів господарювання, що надають відповідні послуги, можна ознайомитися у [https://land.gov.ua/info/derzhavnyi-reiestr-sertyfikovanykh-inzheneriv-zemlevporiadnykiv/ Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників], або у [https://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ територіальному органі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру] (Держгеокадастр).
|}
Складання документації із землеустрою передбачає, що інженер-землевпорядник повинен визначити точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати і скласти кадастровий план земельної ділянки для внесення в майбутньому відомостей про виділену земельну ділянку до Державного земельного кадастру, а також може стати в нагоді для відновлення меж ділянки і захисті права на землю.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розроблятиметься виконавцем (землевпорядною організацією) на підставі укладеного із замовником [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF договору].

Термін виконання робіт згідно із законодавством не може перевищувати '''6 місяців'''.
== Погодження проекту землеустрою ==
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає погодженню з:
#[http://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ ''територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру;'']
#[http://www.dabi.gov.ua/pro-dabi/strukturni-pidrozdily-dabi/ ''управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради''] (у випадку місцезнаходження земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об’єкт будівництва або планується розташування такого об’єкта);
#іншими організаціями (органами лісового, водного господарства, охорони культурної спадщини, екології тощо) в окремих індивідуальних випадках.
'''Строк розгляду:''' протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту або його копії відповідні органи зобов'язані безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

'''Підстава для відмови:''' лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Проект землеустрою включає:
# завдання на розроблення проекту землеустрою;
# пояснювальну записку;
# копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);
# рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);
# письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;
# довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;
# матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);
# відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
# копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці;
# розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);
# розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);
# акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);
# акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);
# перелік обмежень у використанні земельних ділянок;
# викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
# кадастровий план земельної ділянки;
# матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість)(у разі формування земельної ділянки);
# матеріали погодження проекту землеустрою (стаття 50 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/858-15/page Закону України "Про землеустрій"]).
== Реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі ==
Для реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі необхідно звернутися до територіального органу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру за місцем розташування земельної ділянки із:
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру] ''(додаток 22)'';
# оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);
# документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.
'''Строк розгляду заяви:''' 14 днів.

'''Вартість: '''внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно (додаток 3 до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/835-2011-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2011 року № 835 "Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг"]).

Крім того, на підтвердження державної реєстрації заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, в якому зазначаються відомості внесені до Поземельної книги, зокрема, кадастровий номер. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.
== Затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ==
Для затвердження проекту землеустрою особі до місцевої ради, місцевої державної адміністрації або територіального органу Держгеокадастру '''клопотання про затвердження проекту землеустрою'''.

До клопотання додаються: → екземпляр погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; → витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

'''Строк розгляду:''' 2 тижні з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1808-15#Text Законом України "Про державну експертизу землевпорядної документації"] після отримання позитивного висновку такої експертизи).

Рішення про затвердження проекту землеустрою є одночасно рішенням про передачу земельної ділянку у власність чи у користування.
== Реєстрація права власності на земельну ділянку ==
Реєстрацію права власності на земельну ділянку здійснюють виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг; нотаріус.

'''Перелік необхідних документів:'''
#[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1504-16 заява встановленої форми;]
#документ, що посвідчує особу;
#засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки;
#витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;
#документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 частина перша статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).
'''Строк розгляду:''' до 5 робочих днів.

Див. також
*[[Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі]]
*[[Порядок отримання земель для сінокосіння і випасання худоби]]
*[[Приватизація земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян]]
*[[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]
*[[Розроблення документації землеустрою]]
*[[Публічна кадастрова карта та порядок користування]]
[[Категорія:Пільга щодо відведення земельних ділянок‎]]
[[Категорія:Право власності на землю‎]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Виділення земельної ділянки учаснику бойових дій

2025-05-05T07:26:29Z

Olena.drahun: /* Вимоги до клопотання (заяви) */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/paran249#n249 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04 березня 2004 року № 266 "Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пунктів 27 і 28 розділу X] "Перехідні положення" Земельного кодексу України".
|}
== Розміри земельних ділянок, що безоплатно передаються громадянам ==
Учасники бойових дій та особи прирівняні до них відповідно до пункту 14 частини першої статті 12 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], у тому числі учасники антитерористичної операції, мають право на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, в таких розмірах:
# '''для ведення садівництва''' — не більше 0,12 га;
# '''для ведення особистого селянського господарства''' — не більше 2,0 га;
# '''для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах''' — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;
# '''для індивідуального дачного будівництва''' — не більше 0,10 гектара.
Для обрання вільної земельної ділянки за бажаним місцем розташування та з відповідним цільовим призначенням може допомогти [https://map.land.gov.ua/?cc=3461340.1719504707,6177585.367221659&z=6.5&l=kadastr&bl=ortho10k_all '''Публічна кадастрова карта'''](у зв'язку з дією воєнного стану на території України доступ до сервісу обмежений(карта відключена для загального доступу) .

'''УВАГА! Безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності Земельним Кодексом України.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (підп. 5 п. 27 розд. Х Земельного кодексу України)]'''
== Куди звертатися для отримання земельної ділянки ==
Учасникам бойових дій, зацікавленим в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності необхідно звернутися з '''клопотанням''' до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статтею 122 Земельного кодексу України], а саме:
* сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності відповідних територіальних громад);
* обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб;
* районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб (за межами населених пунктів земельні ділянки для городництва, ведення садівництва, ОСГ та будівництва індивідуального житлового будинку вони не передають);
* обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена;
* [https://land.gov.ua/ Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області] (якщо питання стосується земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства державної власності);
* Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування, які не входять до складу адміністративно-територіальних одиниць, передає у постійне користування земельні ділянки, примусово вилучені у державну власність відповідно до Закону України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів", а також передає у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою можна направити в [https://e.land.gov.ua/services електронній формі].
|}
== Вимоги до клопотання (заяви)==
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм безоплатної приватизації) [https://khersonska.land.gov.ua/zrazky-zaiav-shchodo-vidvedennia-zemelny/ (зразки клопотання (заяви)].

До клопотання додаються:
#графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, [http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta викопіювання з кадастрової карти (звернувшись до органів Держгеокадастру)]);
#погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
#документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства);
#копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
#документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).
'''Увага!''' Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи (частина шоста статті 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 Земельного кодексу України]).
== Термін розгляду клопотання (заяви) ==
Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідним органом, або про відмову у наданні такого дозволу (мотивовано) має бути прийнято в місячний строк.

'''Підставою відмови''' у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.
== [[Розроблення документації землеустрою|Розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки]] ==
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

'''''Розробником проекту землеустрою''''' можуть бути лише:
# юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням (землевпорядні організації) та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
# фізична особа - підприємець, яка володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованим інженером-землевпорядником (частина друга статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 Закону України "Про землеустрій"]).
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' З переліком суб’єктів господарювання, що надають відповідні послуги, можна ознайомитися у [https://land.gov.ua/info/derzhavnyi-reiestr-sertyfikovanykh-inzheneriv-zemlevporiadnykiv/ Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників], або у [https://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ територіальному органі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру] (Держгеокадастр).
|}
Складання документації із землеустрою передбачає, що інженер-землевпорядник повинен визначити точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати і скласти кадастровий план земельної ділянки для внесення в майбутньому відомостей про виділену земельну ділянку до Державного земельного кадастру, а також може стати в нагоді для відновлення меж ділянки і захисті права на землю.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розроблятиметься виконавцем (землевпорядною організацією) на підставі укладеного із замовником [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF договору].

Термін виконання робіт згідно із законодавством не може перевищувати '''6 місяців'''.
== Погодження проекту землеустрою ==
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає погодженню з:
#[http://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ ''територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру;'']
#[http://www.dabi.gov.ua/pro-dabi/strukturni-pidrozdily-dabi/ ''управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради''] (у випадку місцезнаходження земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об’єкт будівництва або планується розташування такого об’єкта);
#іншими організаціями (органами лісового, водного господарства, охорони культурної спадщини, екології тощо) в окремих індивідуальних випадках.
'''Строк розгляду:''' протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту або його копії відповідні органи зобов'язані безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

'''Підстава для відмови:''' лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Проект землеустрою включає:
# завдання на розроблення проекту землеустрою;
# пояснювальну записку;
# копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);
# рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);
# письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;
# довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;
# матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);
# відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
# копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці;
# розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);
# розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);
# акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);
# акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);
# перелік обмежень у використанні земельних ділянок;
# викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
# кадастровий план земельної ділянки;
# матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість)(у разі формування земельної ділянки);
# матеріали погодження проекту землеустрою (стаття 50 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/858-15/page Закону України "Про землеустрій"]).
== Реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі ==
Для реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі необхідно звернутися до територіального органу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру за місцем розташування земельної ділянки із:
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру] ''(додаток 22)'';
# оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);
# документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.
'''Строк розгляду заяви:''' 14 днів.

'''Вартість: '''внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно (додаток 3 до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/835-2011-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2011 року № 835 "Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг"]).

Крім того, на підтвердження державної реєстрації заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, в якому зазначаються відомості внесені до Поземельної книги, зокрема, кадастровий номер. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.
== Затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ==
Для затвердження проекту землеустрою особі до місцевої ради, місцевої державної адміністрації або територіального органу Держгеокадастру '''клопотання про затвердження проекту землеустрою'''.

До клопотання додаються: → екземпляр погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; → витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

'''Строк розгляду:''' 2 тижні з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1808-15#Text Законом України "Про державну експертизу землевпорядної документації"] після отримання позитивного висновку такої експертизи).

Рішення про затвердження проекту землеустрою є одночасно рішенням про передачу земельної ділянку у власність чи у користування.
== Реєстрація права власності на земельну ділянку ==
Реєстрацію права власності на земельну ділянку здійснюють виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг; нотаріус.

'''Перелік необхідних документів:'''
#[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1504-16 заява встановленої форми;]
#документ, що посвідчує особу;
#засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки;
#витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;
#документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 частина перша статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).
'''Строк розгляду:''' до 5 робочих днів.

Див. також
*[[Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі]]
*[[Порядок отримання земель для сінокосіння і випасання худоби]]
*[[Приватизація земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян]]
*[[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]
*[[Розроблення документації землеустрою]]
*[[Публічна кадастрова карта та порядок користування]]
[[Категорія:Пільга щодо відведення земельних ділянок‎]]
[[Категорія:Право власності на землю‎]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Виділення земельної ділянки учаснику бойових дій

2025-05-05T07:21:57Z

Olena.drahun: /* Вимоги до клопотання (заяви) */ Неактивне посилання замінено активним

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/paran249#n249 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04 березня 2004 року № 266 "Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пунктів 27 і 28 розділу X] "Перехідні положення" Земельного кодексу України".
|}
== Розміри земельних ділянок, що безоплатно передаються громадянам ==
Учасники бойових дій та особи прирівняні до них відповідно до пункту 14 частини першої статті 12 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], у тому числі учасники антитерористичної операції, мають право на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, в таких розмірах:
# '''для ведення садівництва''' — не більше 0,12 га;
# '''для ведення особистого селянського господарства''' — не більше 2,0 га;
# '''для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах''' — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;
# '''для індивідуального дачного будівництва''' — не більше 0,10 гектара.
Для обрання вільної земельної ділянки за бажаним місцем розташування та з відповідним цільовим призначенням може допомогти [https://map.land.gov.ua/?cc=3461340.1719504707,6177585.367221659&z=6.5&l=kadastr&bl=ortho10k_all '''Публічна кадастрова карта'''](у зв'язку з дією воєнного стану на території України доступ до сервісу обмежений(карта відключена для загального доступу) .

'''УВАГА! Безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності Земельним Кодексом України.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (підп. 5 п. 27 розд. Х Земельного кодексу України)]'''
== Куди звертатися для отримання земельної ділянки ==
Учасникам бойових дій, зацікавленим в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності необхідно звернутися з '''клопотанням''' до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статтею 122 Земельного кодексу України], а саме:
* сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності відповідних територіальних громад);
* обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб;
* районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб (за межами населених пунктів земельні ділянки для городництва, ведення садівництва, ОСГ та будівництва індивідуального житлового будинку вони не передають);
* обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена;
* [https://land.gov.ua/ Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області] (якщо питання стосується земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства державної власності);
* Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування, які не входять до складу адміністративно-територіальних одиниць, передає у постійне користування земельні ділянки, примусово вилучені у державну власність відповідно до Закону України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів", а також передає у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою можна направити в [https://e.land.gov.ua/services електронній формі].
|}
== Вимоги до клопотання (заяви)==
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм безоплатної приватизації) [https://khersonska.land.gov.ua/zrazky-zaiav-shchodo-vidvedennia-zemelny/ (зразки клопотання (заяви)].

До клопотання додаються:
#графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, [http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta викопіювання з кадастрової карти]);
#погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
#документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства);
#копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
#документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).
'''Увага!''' Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи (частина шоста статті 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 Земельного кодексу України]).
== Термін розгляду клопотання (заяви) ==
Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідним органом, або про відмову у наданні такого дозволу (мотивовано) має бути прийнято в місячний строк.

'''Підставою відмови''' у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.
== [[Розроблення документації землеустрою|Розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки]] ==
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

'''''Розробником проекту землеустрою''''' можуть бути лише:
# юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням (землевпорядні організації) та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
# фізична особа - підприємець, яка володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованим інженером-землевпорядником (частина друга статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 Закону України "Про землеустрій"]).
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' З переліком суб’єктів господарювання, що надають відповідні послуги, можна ознайомитися у [https://land.gov.ua/info/derzhavnyi-reiestr-sertyfikovanykh-inzheneriv-zemlevporiadnykiv/ Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників], або у [https://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ територіальному органі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру] (Держгеокадастр).
|}
Складання документації із землеустрою передбачає, що інженер-землевпорядник повинен визначити точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати і скласти кадастровий план земельної ділянки для внесення в майбутньому відомостей про виділену земельну ділянку до Державного земельного кадастру, а також може стати в нагоді для відновлення меж ділянки і захисті права на землю.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розроблятиметься виконавцем (землевпорядною організацією) на підставі укладеного із замовником [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF договору].

Термін виконання робіт згідно із законодавством не може перевищувати '''6 місяців'''.
== Погодження проекту землеустрою ==
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає погодженню з:
#[http://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ ''територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру;'']
#[http://www.dabi.gov.ua/pro-dabi/strukturni-pidrozdily-dabi/ ''управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради''] (у випадку місцезнаходження земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об’єкт будівництва або планується розташування такого об’єкта);
#іншими організаціями (органами лісового, водного господарства, охорони культурної спадщини, екології тощо) в окремих індивідуальних випадках.
'''Строк розгляду:''' протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту або його копії відповідні органи зобов'язані безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

'''Підстава для відмови:''' лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Проект землеустрою включає:
# завдання на розроблення проекту землеустрою;
# пояснювальну записку;
# копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);
# рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);
# письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;
# довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;
# матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);
# відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
# копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці;
# розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);
# розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);
# акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);
# акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);
# перелік обмежень у використанні земельних ділянок;
# викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
# кадастровий план земельної ділянки;
# матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість)(у разі формування земельної ділянки);
# матеріали погодження проекту землеустрою (стаття 50 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/858-15/page Закону України "Про землеустрій"]).
== Реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі ==
Для реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі необхідно звернутися до територіального органу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру за місцем розташування земельної ділянки із:
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру] ''(додаток 22)'';
# оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);
# документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.
'''Строк розгляду заяви:''' 14 днів.

'''Вартість: '''внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно (додаток 3 до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/835-2011-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2011 року № 835 "Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг"]).

Крім того, на підтвердження державної реєстрації заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, в якому зазначаються відомості внесені до Поземельної книги, зокрема, кадастровий номер. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.
== Затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ==
Для затвердження проекту землеустрою особі до місцевої ради, місцевої державної адміністрації або територіального органу Держгеокадастру '''клопотання про затвердження проекту землеустрою'''.

До клопотання додаються: → екземпляр погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; → витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

'''Строк розгляду:''' 2 тижні з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1808-15#Text Законом України "Про державну експертизу землевпорядної документації"] після отримання позитивного висновку такої експертизи).

Рішення про затвердження проекту землеустрою є одночасно рішенням про передачу земельної ділянку у власність чи у користування.
== Реєстрація права власності на земельну ділянку ==
Реєстрацію права власності на земельну ділянку здійснюють виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг; нотаріус.

'''Перелік необхідних документів:'''
#[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1504-16 заява встановленої форми;]
#документ, що посвідчує особу;
#засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки;
#витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;
#документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 частина перша статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).
'''Строк розгляду:''' до 5 робочих днів.

Див. також
*[[Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі]]
*[[Порядок отримання земель для сінокосіння і випасання худоби]]
*[[Приватизація земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян]]
*[[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]
*[[Розроблення документації землеустрою]]
*[[Публічна кадастрова карта та порядок користування]]
[[Категорія:Пільга щодо відведення земельних ділянок‎]]
[[Категорія:Право власності на землю‎]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Виділення земельної ділянки учаснику бойових дій

2025-05-05T07:09:42Z

Olena.drahun: /* Куди звертатися для отримання земельної ділянки */ заміна неактивного посилання на сайт Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на активне

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/paran249#n249 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04 березня 2004 року № 266 "Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пунктів 27 і 28 розділу X] "Перехідні положення" Земельного кодексу України".
|}
== Розміри земельних ділянок, що безоплатно передаються громадянам ==
Учасники бойових дій та особи прирівняні до них відповідно до пункту 14 частини першої статті 12 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], у тому числі учасники антитерористичної операції, мають право на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, в таких розмірах:
# '''для ведення садівництва''' — не більше 0,12 га;
# '''для ведення особистого селянського господарства''' — не більше 2,0 га;
# '''для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах''' — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;
# '''для індивідуального дачного будівництва''' — не більше 0,10 гектара.
Для обрання вільної земельної ділянки за бажаним місцем розташування та з відповідним цільовим призначенням може допомогти [https://map.land.gov.ua/?cc=3461340.1719504707,6177585.367221659&z=6.5&l=kadastr&bl=ortho10k_all '''Публічна кадастрова карта'''](у зв'язку з дією воєнного стану на території України доступ до сервісу обмежений(карта відключена для загального доступу) .

'''УВАГА! Безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності Земельним Кодексом України.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (підп. 5 п. 27 розд. Х Земельного кодексу України)]'''
== Куди звертатися для отримання земельної ділянки ==
Учасникам бойових дій, зацікавленим в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності необхідно звернутися з '''клопотанням''' до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статтею 122 Земельного кодексу України], а саме:
* сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності відповідних територіальних громад);
* обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб;
* районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб (за межами населених пунктів земельні ділянки для городництва, ведення садівництва, ОСГ та будівництва індивідуального житлового будинку вони не передають);
* обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена;
* [https://land.gov.ua/ Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області] (якщо питання стосується земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства державної власності);
* Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування, які не входять до складу адміністративно-територіальних одиниць, передає у постійне користування земельні ділянки, примусово вилучені у державну власність відповідно до Закону України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів", а також передає у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою можна направити в [https://e.land.gov.ua/services електронній формі].
|}
== Вимоги до клопотання (заяви)==
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм безоплатної приватизації) [http://odeska.land.gov.ua/info/zrazky-zaiav-shchodo-realizatsii-povnovazhen-z-peredachi-zemel-silskohospodarskoho-pryznachennia-derzhavnoi-vlasnosti-dlia-vsikh-potreb-holovnym-upravlinniam-derzhheokadastru-v-odeskii-oblasti/ (зразки клопотання (заяви)].

До клопотання додаються:
#графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, [http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta викопіювання з кадастрової карти]);
#погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
#документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства);
#копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
#документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).
'''Увага!''' Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи (частина шоста статті 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 Земельного кодексу України]).
== Термін розгляду клопотання (заяви) ==
Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідним органом, або про відмову у наданні такого дозволу (мотивовано) має бути прийнято в місячний строк.

'''Підставою відмови''' у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.
== [[Розроблення документації землеустрою|Розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки]] ==
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

'''''Розробником проекту землеустрою''''' можуть бути лише:
# юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням (землевпорядні організації) та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
# фізична особа - підприємець, яка володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованим інженером-землевпорядником (частина друга статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 Закону України "Про землеустрій"]).
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' З переліком суб’єктів господарювання, що надають відповідні послуги, можна ознайомитися у [https://land.gov.ua/info/derzhavnyi-reiestr-sertyfikovanykh-inzheneriv-zemlevporiadnykiv/ Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників], або у [https://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ територіальному органі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру] (Держгеокадастр).
|}
Складання документації із землеустрою передбачає, що інженер-землевпорядник повинен визначити точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати і скласти кадастровий план земельної ділянки для внесення в майбутньому відомостей про виділену земельну ділянку до Державного земельного кадастру, а також може стати в нагоді для відновлення меж ділянки і захисті права на землю.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розроблятиметься виконавцем (землевпорядною організацією) на підставі укладеного із замовником [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF договору].

Термін виконання робіт згідно із законодавством не може перевищувати '''6 місяців'''.
== Погодження проекту землеустрою ==
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає погодженню з:
#[http://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ ''територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру;'']
#[http://www.dabi.gov.ua/pro-dabi/strukturni-pidrozdily-dabi/ ''управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради''] (у випадку місцезнаходження земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об’єкт будівництва або планується розташування такого об’єкта);
#іншими організаціями (органами лісового, водного господарства, охорони культурної спадщини, екології тощо) в окремих індивідуальних випадках.
'''Строк розгляду:''' протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту або його копії відповідні органи зобов'язані безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

'''Підстава для відмови:''' лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Проект землеустрою включає:
# завдання на розроблення проекту землеустрою;
# пояснювальну записку;
# копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);
# рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);
# письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;
# довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;
# матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);
# відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
# копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці;
# розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);
# розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);
# акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);
# акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);
# перелік обмежень у використанні земельних ділянок;
# викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
# кадастровий план земельної ділянки;
# матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість)(у разі формування земельної ділянки);
# матеріали погодження проекту землеустрою (стаття 50 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/858-15/page Закону України "Про землеустрій"]).
== Реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі ==
Для реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі необхідно звернутися до територіального органу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру за місцем розташування земельної ділянки із:
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру] ''(додаток 22)'';
# оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);
# документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.
'''Строк розгляду заяви:''' 14 днів.

'''Вартість: '''внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно (додаток 3 до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/835-2011-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2011 року № 835 "Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг"]).

Крім того, на підтвердження державної реєстрації заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, в якому зазначаються відомості внесені до Поземельної книги, зокрема, кадастровий номер. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.
== Затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ==
Для затвердження проекту землеустрою особі до місцевої ради, місцевої державної адміністрації або територіального органу Держгеокадастру '''клопотання про затвердження проекту землеустрою'''.

До клопотання додаються: → екземпляр погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; → витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

'''Строк розгляду:''' 2 тижні з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1808-15#Text Законом України "Про державну експертизу землевпорядної документації"] після отримання позитивного висновку такої експертизи).

Рішення про затвердження проекту землеустрою є одночасно рішенням про передачу земельної ділянку у власність чи у користування.
== Реєстрація права власності на земельну ділянку ==
Реєстрацію права власності на земельну ділянку здійснюють виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг; нотаріус.

'''Перелік необхідних документів:'''
#[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1504-16 заява встановленої форми;]
#документ, що посвідчує особу;
#засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки;
#витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;
#документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 частина перша статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).
'''Строк розгляду:''' до 5 робочих днів.

Див. також
*[[Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі]]
*[[Порядок отримання земель для сінокосіння і випасання худоби]]
*[[Приватизація земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян]]
*[[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]
*[[Розроблення документації землеустрою]]
*[[Публічна кадастрова карта та порядок користування]]
[[Категорія:Пільга щодо відведення земельних ділянок‎]]
[[Категорія:Право власності на землю‎]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Виділення земельної ділянки учаснику бойових дій

2025-05-05T06:57:14Z

Olena.drahun: /* Нормативна база */ Неактивне посилання на постанову замінено активним

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/paran249#n249 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04 березня 2004 року № 266 "Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пунктів 27 і 28 розділу X] "Перехідні положення" Земельного кодексу України".
|}
== Розміри земельних ділянок, що безоплатно передаються громадянам ==
Учасники бойових дій та особи прирівняні до них відповідно до пункту 14 частини першої статті 12 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], у тому числі учасники антитерористичної операції, мають право на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, в таких розмірах:
# '''для ведення садівництва''' — не більше 0,12 га;
# '''для ведення особистого селянського господарства''' — не більше 2,0 га;
# '''для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах''' — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;
# '''для індивідуального дачного будівництва''' — не більше 0,10 гектара.
Для обрання вільної земельної ділянки за бажаним місцем розташування та з відповідним цільовим призначенням може допомогти [https://map.land.gov.ua/?cc=3461340.1719504707,6177585.367221659&z=6.5&l=kadastr&bl=ortho10k_all '''Публічна кадастрова карта'''](у зв'язку з дією воєнного стану на території України доступ до сервісу обмежений(карта відключена для загального доступу) .

'''УВАГА! Безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності Земельним Кодексом України.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (підп. 5 п. 27 розд. Х Земельного кодексу України)]'''
== Куди звертатися для отримання земельної ділянки ==
Учасникам бойових дій, зацікавленим в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності необхідно звернутися з '''клопотанням''' до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статтею 122 Земельного кодексу України], а саме:
* сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності відповідних територіальних громад);
* обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб;
* районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб (за межами населених пунктів земельні ділянки для городництва, ведення садівництва, ОСГ та будівництва індивідуального житлового будинку вони не передають);
* обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена;
* [https://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області] (якщо питання стосується земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства державної власності);
* Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування, які не входять до складу адміністративно-територіальних одиниць, передає у постійне користування земельні ділянки, примусово вилучені у державну власність відповідно до Закону України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів", а також передає у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою можна направити в [https://e.land.gov.ua/services електронній формі].
|}
== Вимоги до клопотання (заяви)==
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм безоплатної приватизації) [http://odeska.land.gov.ua/info/zrazky-zaiav-shchodo-realizatsii-povnovazhen-z-peredachi-zemel-silskohospodarskoho-pryznachennia-derzhavnoi-vlasnosti-dlia-vsikh-potreb-holovnym-upravlinniam-derzhheokadastru-v-odeskii-oblasti/ (зразки клопотання (заяви)].

До клопотання додаються:
#графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, [http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta викопіювання з кадастрової карти]);
#погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
#документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства);
#копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
#документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).
'''Увага!''' Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи (частина шоста статті 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 Земельного кодексу України]).
== Термін розгляду клопотання (заяви) ==
Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідним органом, або про відмову у наданні такого дозволу (мотивовано) має бути прийнято в місячний строк.

'''Підставою відмови''' у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.
== [[Розроблення документації землеустрою|Розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки]] ==
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

'''''Розробником проекту землеустрою''''' можуть бути лише:
# юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням (землевпорядні організації) та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
# фізична особа - підприємець, яка володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованим інженером-землевпорядником (частина друга статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 Закону України "Про землеустрій"]).
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' З переліком суб’єктів господарювання, що надають відповідні послуги, можна ознайомитися у [https://land.gov.ua/info/derzhavnyi-reiestr-sertyfikovanykh-inzheneriv-zemlevporiadnykiv/ Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників], або у [https://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ територіальному органі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру] (Держгеокадастр).
|}
Складання документації із землеустрою передбачає, що інженер-землевпорядник повинен визначити точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати і скласти кадастровий план земельної ділянки для внесення в майбутньому відомостей про виділену земельну ділянку до Державного земельного кадастру, а також може стати в нагоді для відновлення меж ділянки і захисті права на землю.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розроблятиметься виконавцем (землевпорядною організацією) на підставі укладеного із замовником [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF договору].

Термін виконання робіт згідно із законодавством не може перевищувати '''6 місяців'''.
== Погодження проекту землеустрою ==
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає погодженню з:
#[http://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ ''територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру;'']
#[http://www.dabi.gov.ua/pro-dabi/strukturni-pidrozdily-dabi/ ''управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради''] (у випадку місцезнаходження земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об’єкт будівництва або планується розташування такого об’єкта);
#іншими організаціями (органами лісового, водного господарства, охорони культурної спадщини, екології тощо) в окремих індивідуальних випадках.
'''Строк розгляду:''' протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту або його копії відповідні органи зобов'язані безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

'''Підстава для відмови:''' лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Проект землеустрою включає:
# завдання на розроблення проекту землеустрою;
# пояснювальну записку;
# копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);
# рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);
# письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;
# довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;
# матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);
# відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
# копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці;
# розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);
# розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);
# акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);
# акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);
# перелік обмежень у використанні земельних ділянок;
# викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
# кадастровий план земельної ділянки;
# матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість)(у разі формування земельної ділянки);
# матеріали погодження проекту землеустрою (стаття 50 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/858-15/page Закону України "Про землеустрій"]).
== Реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі ==
Для реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі необхідно звернутися до територіального органу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру за місцем розташування земельної ділянки із:
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру] ''(додаток 22)'';
# оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);
# документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.
'''Строк розгляду заяви:''' 14 днів.

'''Вартість: '''внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно (додаток 3 до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/835-2011-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2011 року № 835 "Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг"]).

Крім того, на підтвердження державної реєстрації заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, в якому зазначаються відомості внесені до Поземельної книги, зокрема, кадастровий номер. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.
== Затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ==
Для затвердження проекту землеустрою особі до місцевої ради, місцевої державної адміністрації або територіального органу Держгеокадастру '''клопотання про затвердження проекту землеустрою'''.

До клопотання додаються: → екземпляр погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; → витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

'''Строк розгляду:''' 2 тижні з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1808-15#Text Законом України "Про державну експертизу землевпорядної документації"] після отримання позитивного висновку такої експертизи).

Рішення про затвердження проекту землеустрою є одночасно рішенням про передачу земельної ділянку у власність чи у користування.
== Реєстрація права власності на земельну ділянку ==
Реєстрацію права власності на земельну ділянку здійснюють виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг; нотаріус.

'''Перелік необхідних документів:'''
#[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1504-16 заява встановленої форми;]
#документ, що посвідчує особу;
#засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки;
#витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;
#документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 частина перша статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).
'''Строк розгляду:''' до 5 робочих днів.

Див. також
*[[Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі]]
*[[Порядок отримання земель для сінокосіння і випасання худоби]]
*[[Приватизація земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян]]
*[[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]
*[[Розроблення документації землеустрою]]
*[[Публічна кадастрова карта та порядок користування]]
[[Категорія:Пільга щодо відведення земельних ділянок‎]]
[[Категорія:Право власності на землю‎]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Переведення учнів між закладами освіти

2025-04-04T08:14:07Z

Olena.drahun: /* Особливості переведення учнів між закладами освіти в умовах воєнного стану */

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закон України "Про освіту"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text Закон України "Про повну загальну середню освіту"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0564-18#n15 Наказ Міністерства освіти та науки України від 16.04.2018 № 367 "Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0274729-22#Text Наказ Міністерства освіти та науки України від 28.03.2022 № 274 "Про деякі питання організації здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні"]
== Право на зміну навчального закладу ==
Кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов’язковою. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4337 статті 53 Конституції України] держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток різних форм здобуття освіти, різних форм навчання.

Стаття 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закону України "Про освіту"] передбачає, що батьки мають право обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття їх дітьми відповідної освіти.

Відповідно до частини другої статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text Закону України "Про повну загальну середню освіту"] право дитини на здобуття початкової та базової середньої освіти у комунальному закладі освіти (його структурному підрозділі), за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає дитина, гарантується, але це не обмежує право батьків дитини або особи, яка досягла повноліття, обирати інший заклад освіти.
== Порядок переведення ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0564-18#n15 Порядком зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти та науки України від 16.04.2018 № 367] для переведення учня з одного закладу освіти до іншого учень чи один з його батьків (для учнів, які не досягли 18-річного віку) має звернутися до обраного ним закладу освіти щодо можливості зарахування з відповідним письмовим зверненням (запитом) в довільній формі, у тому числі шляхом надсилання сканованої копії звернення на електронну пошту закладу освіти .

Керівник закладу освіти впродовж п’яти робочих днів з дати надходження такого звернення (запиту) має надати заявнику письмову відповідь (у тому числі шляхом надсилання її сканованої копії на електронну пошту заявника) про наявність чи відсутність вільних місць у певному класі та можливість чи неможливість зарахування учня до цього класу.

У письмовому підтвердженні можливості зарахування дитини має бути зазначений кінцевий термін для подання заяви про переведення та особової справи учня.

'''До закладу освіти, з якого переводиться учень, подаються:'''
* заява про переведення від одного з батьків учня (для учнів, які не досягли 18-річного віку) або учня;
* письмове підтвердження або його сканована копія з іншого закладу освіти про можливість зарахування до нього відповідного учня.
'''Впродовж одного робочого дня з дня отримання відповідних документів''' керівник закладу освіти зобов’язаний видати '''наказ про відрахування учня для переведення до іншого закладу освіти та видати особову справу учня'''.

'''Протягом п’яти робочих днів з дня отримання від закладу освіти зазначених документів учень чи один із його батьків (для учнів, які не досягли 18-річного віку) має подати до закладу освіти, до якого переводиться учень:'''
* заяву про зарахування;
* особову справу учня.
У такому випадку '''наказ про зарахування учня до закладу освіти має бути виданий впродовж одного робочого дня з дня отримання документів'''

== Особливості переведення учнів між закладами освіти в умовах воєнного стану ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0274729-22#Text наказу Міністерства освіти і науки України від 28.03.2022 №274 "Про деякі питання організації здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні"] зарахування здобувачів загальної середньої освіти, які були вимушені змінити місце навчання та/або проживання (перебування) і проживають (перебувають) в Україні чи за її межами, до закладів освіти здійснюється за заявою або її сканованою копією чи фотокопією, що подається до закладу освіти одним з батьків, опікуном, іншим законним представником, родичем здобувача освіти або повнолітнім здобувачем освіти наручно, факсом, електронною поштою, іншими засобами зв’язку чи у будь-який інший спосіб (за вибором заявника). Загальна середня освіта для здобувачів освіти здійснюється за будь-якою формою, що може забезпечити заклад освіти та є найбільш безпечною для них.

Також, органи управління у сфері освіти місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, зокрема у підпорядкуванні яких перебувають заклади загальної середньої освіти та установи освіти, забезпечують та організовують:

* проживання здобувачів освіти та осіб, які їх супроводжують (батьків, опікунів, інших законних представників, родичів тощо), працівників закладів освіти та установ освіти у пансіонах, гуртожитках тощо та їх харчування у разі подання відповідної заяви;
* приймання закладами освіти заяв (сканованих копій чи фотокопій) щодо надання інформації про отримані в Україні документи про загальну середню освіту (незалежно від місця їх отримання), поданих у будь-який спосіб за вибором заявника, а саме здобувачем освіти, його законним представником (одним з батьків, опікуном тощо) чи родичем, за наявності документів, які підтверджують особу, їх узагальнення та надсилання державному підприємству «Інфоресурс» протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідних заяв.
== Див. також ==
* [[Право особи на освіту]]
* [[Зарахування учнів до закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти та їх відрахування]]
* [[Отримання документа про освіту на території України особами, які мешкають на тимчасово окупованій території]]
* [[Прийом дитини до дошкільного навчального закладу, в тому числі без відповідних профілактичних щеплень]]
* [[Екстернатна форма навчання]]
* [[Освіта дітей з особливими потребами (інклюзивне навчання)]]
* [[Пропуск учнями без поважних причин навчальних занять – адміністративна відповідальність]]
[[Категорія:Право на освіту]]
[[Категорія:Діти]]

Переведення учнів між закладами освіти

2025-04-04T08:10:43Z

Olena.drahun: /* Порядок переведення */

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закон України "Про освіту"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text Закон України "Про повну загальну середню освіту"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0564-18#n15 Наказ Міністерства освіти та науки України від 16.04.2018 № 367 "Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0274729-22#Text Наказ Міністерства освіти та науки України від 28.03.2022 № 274 "Про деякі питання організації здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні"]
== Право на зміну навчального закладу ==
Кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов’язковою. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4337 статті 53 Конституції України] держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток різних форм здобуття освіти, різних форм навчання.

Стаття 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закону України "Про освіту"] передбачає, що батьки мають право обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття їх дітьми відповідної освіти.

Відповідно до частини другої статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text Закону України "Про повну загальну середню освіту"] право дитини на здобуття початкової та базової середньої освіти у комунальному закладі освіти (його структурному підрозділі), за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає дитина, гарантується, але це не обмежує право батьків дитини або особи, яка досягла повноліття, обирати інший заклад освіти.
== Порядок переведення ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0564-18#n15 Порядком зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти та науки України від 16.04.2018 № 367] для переведення учня з одного закладу освіти до іншого учень чи один з його батьків (для учнів, які не досягли 18-річного віку) має звернутися до обраного ним закладу освіти щодо можливості зарахування з відповідним письмовим зверненням (запитом) в довільній формі, у тому числі шляхом надсилання сканованої копії звернення на електронну пошту закладу освіти .

Керівник закладу освіти впродовж п’яти робочих днів з дати надходження такого звернення (запиту) має надати заявнику письмову відповідь (у тому числі шляхом надсилання її сканованої копії на електронну пошту заявника) про наявність чи відсутність вільних місць у певному класі та можливість чи неможливість зарахування учня до цього класу.

У письмовому підтвердженні можливості зарахування дитини має бути зазначений кінцевий термін для подання заяви про переведення та особової справи учня.

'''До закладу освіти, з якого переводиться учень, подаються:'''
* заява про переведення від одного з батьків учня (для учнів, які не досягли 18-річного віку) або учня;
* письмове підтвердження або його сканована копія з іншого закладу освіти про можливість зарахування до нього відповідного учня.
'''Впродовж одного робочого дня з дня отримання відповідних документів''' керівник закладу освіти зобов’язаний видати '''наказ про відрахування учня для переведення до іншого закладу освіти та видати особову справу учня'''.

'''Протягом п’яти робочих днів з дня отримання від закладу освіти зазначених документів учень чи один із його батьків (для учнів, які не досягли 18-річного віку) має подати до закладу освіти, до якого переводиться учень:'''
* заяву про зарахування;
* особову справу учня.
У такому випадку '''наказ про зарахування учня до закладу освіти має бути виданий впродовж одного робочого дня з дня отримання документів'''

== Особливості переведення учнів між закладами освіти в умовах воєнного стану ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0274729-22#Text наказу Міністерства освіти і науки України від 28.03.2022 №274 "Про деякі питання організації здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні"] зарахування здобувачів загальної середньої освіти, які були вимушені змінити місце навчання та/або проживання (перебування) і проживають (перебувають) в Україні чи за її межами, до закладів освіти здійснюється за заявою або її сканованою копією чи фотокопією, що подається до закладу освіти одним з батьків, опікуном, іншим законним представником, родичем здобувача освіти або повнолітнім здобувачем освіти наручно, факсом, електронною поштою, іншими засобами зв’язку чи у будь-який інший спосіб (за вибором заявника). Загальна середня освіта для здобувачів освіти здійснюється за будь-якою формою, що може забезпечити заклад освіти та є найбільш безпечною для них.

Також, органи управління у сфері освіти місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, зокрема у підпорядкуванні яких перебувають заклади загальної середньої освіти (далі - заклади освіти) та установи освіти (далі - органи управління у сфері освіти), забезпечують та організовують:

* проживання здобувачів освіти та осіб, які їх супроводжують (батьків, опікунів, інших законних представників, родичів тощо), працівників закладів освіти та установ освіти у пансіонах, гуртожитках тощо та їх харчування у разі подання відповідної заяви;
* приймання закладами освіти заяв (сканованих копій чи фотокопій) щодо надання інформації про отримані в Україні документи про загальну середню освіту (незалежно від місця їх отримання), поданих у будь-який спосіб за вибором заявника, а саме здобувачем освіти, його законним представником (одним з батьків, опікуном тощо) чи родичем, за наявності документів, які підтверджують особу, їх узагальнення та надсилання державному підприємству «Інфоресурс» протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідних заяв.
== Див. також ==
* [[Право особи на освіту]]
* [[Зарахування учнів до закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти та їх відрахування]]
* [[Отримання документа про освіту на території України особами, які мешкають на тимчасово окупованій території]]
* [[Прийом дитини до дошкільного навчального закладу, в тому числі без відповідних профілактичних щеплень]]
* [[Екстернатна форма навчання]]
* [[Освіта дітей з особливими потребами (інклюзивне навчання)]]
* [[Пропуск учнями без поважних причин навчальних занять – адміністративна відповідальність]]
[[Категорія:Право на освіту]]
[[Категорія:Діти]]

Переведення учнів між закладами освіти

2025-04-04T06:34:10Z

Olena.drahun: /* Порядок переведення */

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закон України "Про освіту"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text Закон України "Про повну загальну середню освіту"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0564-18#n15 Наказ Міністерства освіти та науки України від 16.04.2018 № 367 "Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0274729-22#Text Наказ Міністерства освіти та науки України від 28.03.2022 № 274 "Про деякі питання організації здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні"]
== Право на зміну навчального закладу ==
Кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов’язковою. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4337 статті 53 Конституції України] держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток різних форм здобуття освіти, різних форм навчання.

Стаття 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закону України "Про освіту"] передбачає, що батьки мають право обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття їх дітьми відповідної освіти.

Відповідно до частини другої статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text Закону України "Про повну загальну середню освіту"] право дитини на здобуття початкової та базової середньої освіти у комунальному закладі освіти (його структурному підрозділі), за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає дитина, гарантується, але це не обмежує право батьків дитини або особи, яка досягла повноліття, обирати інший заклад освіти.
== Порядок переведення ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0564-18#n15 Порядком зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти та науки України від 16.04.2018 № 367] для переведення учня з одного закладу освіти до іншого учень чи один з його батьків (для учнів, які не досягли 18-річного віку) має звернутися до обраного ним закладу освіти щодо можливості зарахування з відповідним письмовим зверненням (запитом) в довільній формі, у тому числі шляхом надсилання сканованої копії звернення на електронну пошту закладу освіти .

Керівник закладу освіти упродовж п’яти робочих днів з дати надходження такого звернення (запиту) має надати заявнику письмову відповідь (у тому числі шляхом надсилання її сканованої копії на електронну пошту заявника) про наявність чи відсутність вільних місць у певному класі та можливість чи неможливість зарахування учня до цього класу.

У письмовому підтвердженні можливості зарахування дитини має бути зазначений кінцевий термін для подання заяви про переведення та особової справи учня.

'''До закладу освіти, з якого переводиться учень, подаються:'''
* заява про переведення від одного з батьків учня (для учнів, які не досягли 18-річного віку) або учня;
* письмове підтвердження або його сканована копія з іншого закладу освіти про можливість зарахування до нього відповідного учня.
'''Впродовж одного робочого дня з дня отримання відповідних документів''' керівник закладу освіти зобов’язаний видати '''наказ про відрахування учня для переведення до іншого закладу освіти та видати особову справу учня'''.

'''Протягом п’яти робочих днів з дня отримання від закладу освіти зазначених документів учень чи один із його батьків (для учнів, які не досягли 18-річного віку) має подати до закладу освіти, до якого переводиться учень:'''
* заяву про зарахування;
* особову справу учня.
У такому випадку '''наказ про зарахування учня до закладу освіти має бути виданий впродовж одного робочого дня з дня отримання документів'''

== Особливості переведення учнів між закладами освіти в умовах воєнного стану ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0274729-22#Text наказу Міністерства освіти і науки України від 28.03.2022 №274 "Про деякі питання організації здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні"] зарахування здобувачів загальної середньої освіти, які були вимушені змінити місце навчання та/або проживання (перебування) і проживають (перебувають) в Україні чи за її межами, до закладів освіти здійснюється за заявою або її сканованою копією чи фотокопією, що подається до закладу освіти одним з батьків, опікуном, іншим законним представником, родичем здобувача освіти або повнолітнім здобувачем освіти наручно, факсом, електронною поштою, іншими засобами зв’язку чи у будь-який інший спосіб (за вибором заявника). Загальна середня освіта для здобувачів освіти здійснюється за будь-якою формою, що може забезпечити заклад освіти та є найбільш безпечною для них.

Також, органи управління у сфері освіти місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, зокрема у підпорядкуванні яких перебувають заклади загальної середньої освіти (далі - заклади освіти) та установи освіти (далі - органи управління у сфері освіти), забезпечують та організовують:

* проживання здобувачів освіти та осіб, які їх супроводжують (батьків, опікунів, інших законних представників, родичів тощо), працівників закладів освіти та установ освіти у пансіонах, гуртожитках тощо та їх харчування у разі подання відповідної заяви;
* приймання закладами освіти заяв (сканованих копій чи фотокопій) щодо надання інформації про отримані в Україні документи про загальну середню освіту (незалежно від місця їх отримання), поданих у будь-який спосіб за вибором заявника, а саме здобувачем освіти, його законним представником (одним з батьків, опікуном тощо) чи родичем, за наявності документів, які підтверджують особу, їх узагальнення та надсилання державному підприємству «Інфоресурс» протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідних заяв.
== Див. також ==
* [[Право особи на освіту]]
* [[Зарахування учнів до закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти та їх відрахування]]
* [[Отримання документа про освіту на території України особами, які мешкають на тимчасово окупованій території]]
* [[Прийом дитини до дошкільного навчального закладу, в тому числі без відповідних профілактичних щеплень]]
* [[Екстернатна форма навчання]]
* [[Освіта дітей з особливими потребами (інклюзивне навчання)]]
* [[Пропуск учнями без поважних причин навчальних занять – адміністративна відповідальність]]
[[Категорія:Право на освіту]]
[[Категорія:Діти]]