WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Надання кредитів в сільському господарстві для доступу малих та середніх виробників до фінансування

2024-11-26T12:30:38Z

Olena.avhustiuk: Внесено не значні зміни та перевірено на актуальність

==Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закон України "Про фермемерське господарство"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1865-20#Text Закон України "Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/1644-18#Text Закон України "Про санкції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/996-14#Text Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"]
==Загальна інформація==
Сільське господарство України є основною продовольчою галуззю економіки, стан якої залежить від обсягів коштів, вкладених у її розвиток. Вирішальну роль у фінансовому забезпеченні сільськогосподарського виробництва відіграють фінансово-кредитні ресурси та ефективна кредитна політика держави. 24 листопада 2021 року Верховною Радою прийнято Закон «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві». Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві є небанківською фінансовою установою з особливим статусом, єдиним видом діяльності Фонду є надання часткових гарантій за кредитними зобов’язаннями суб’єктів малого і середнього підприємництва, що провадять діяльність у галузі сільського господарства, шляхом часткового гарантування виконання зобов’язань таких суб’єктів за кредитними договорами.
==Створення Фонду гарантування кредитів для фермерів==
Закон відкриває малим та середнім фермерам із земельним банком до 500 га доступ до банківських кредитів під гарантії держави. Тобто, Фонд бере на себе зобов’язання надавати часткові гарантії за кредитними зобов’язаннями згаданих виробників.

Засновником Фонду є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Учасниками Фонду, крім держави, можуть бути міжнародні фінансові організації, інші юридичні особи.

Фонд має відокремлене майно, самостійний баланс та рахунки в установах банків.

Установчим документом Фонду є Статут Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві.
==Хто має право на гарантії за кредитними договорами?==
Основним критерієм для сільгоспвиробників, є мікро, малі та середні суб’єкти підприємництва, основним видом діяльності яких є виробництво сільськогосподарської продукції, та у власності та/або користуванні яких перебувають землі сільськогосподарського призначення в обсязі, що не перевищує 500 гектарів.

'''Не мають права на гарантування виконання зобов’язань за кредитними договорами:'''
* юридичні особи, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом;
* особи, які належать або належали до терористичних організацій, юридичні особи, в яких особи, які належать або належали до терористичних організацій, виступають учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами;
* юридичні особи, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є іноземні держави;
* юридичні особи, у яких неможливо встановити бенефіціарного власника (контролера);
* юридичні особи, бенефіціарні власники (контролери) яких зареєстровані в офшорних зонах, віднесених Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон;
* фізичні та юридичні особи, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції" у вигляді заборони на укладення правочинів з набуття у власність земельних ділянок, а також пов’язані з ними особи;
* юридичні особи, створені за законодавством України, що перебувають під контролем фізичних та юридичних осіб, зареєстрованих у державах, включених Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом;
* юридичні особи, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є особи, які одночасно виступають учасниками (акціонерами, членами) інших юридичних осіб, що провадять діяльність у галузі сільського господарства;
* фізичні особи - підприємці, які одночасно виступають учасниками (акціонерами, членами) юридичних осіб, що провадять діяльність у галузі сільського господарства.
==За рахунок яких коштів формується Фонд?==
'''Фонд формують:'''
*кошти, передані до статутного капіталу Фонду;
*дохід від фінансово-господарської діяльності;
*кошти, отримані від третіх осіб на поворотній та/або безповоротній основі, зокрема кредити та гранти, у тому числі кошти міжнародних фінансових організацій та міжнародної технічної допомоги;
*бюджетні кошти в разі передбачення їх законом про Державний бюджет України на відповідний рік;
*облігації внутрішньої державної позики;
*інші джерела, не заборонені законодавством.
==Хто здійснює контроль над діяльністю Фонду?==
'''Звіт про діяльність Фонду за рік та фінансову звітність оприлюднюється на офіційному веб-сайті Фонду в мережі Інтернет не пізніше 30 квітня наступного за звітним року. Також, Фонд щомісяця публікує на своєму офіційному веб-сайті інформацію:'''
*про умови надання часткових гарантій,
*про осіб, яким надані гарантії,
*суми таких гарантій, а також про виплати за наданими гарантіями.
Висвітленню на офіційному веб-сайті Фонду підлягає інформація про критерії щодо фінансових установ, перед якими здійснюється гарантування за кредитними зобов’язаннями, та інформацію про критерії відбору зовнішнього аудитора Фонду.

'''Отже, Фонд гарантування кредитів у сільському господарстві дозволить полегшити доступ малих та середніх сільськогосподарських товаровиробників до банківських кредитів, знизить вартість залучення таких кредитів, а також мінімізує ризики можливого неповернення коштів банкам. У свою чергу, це допоможе фермерам розширити виробництво, поліпшити фінансовий стан їхніх підприємств та підвищити їхню конкурентоспроможність.'''
[[Категорія:Аграрне право]]

Вiдпoвiдaльнicть блогерів зa кoнтeнт

2024-11-26T12:27:06Z

Olena.avhustiuk: Внесено не значні зміни та перевірено на актуальність

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України;]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України;]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Презедента Цкраїни "Про введення воєнного стану в Україні".]
== Загальна інформація ==
Пiд чac дiджaлiтизaцiї cуcпiльcтвa вaжкo уявити нaш cвiт бeз тaкoї прoфeciї як блoгeр. Блoгeр зaвдяки cвoєму кoнтeнту мoжe впливaти нa cвiдoмicть як oкрeмoї вiкoвoї групи, тaк i cуcпiльcтвa в цiлoму. Блoгeр мoжe здiйcнити гaрну рeклaму продукції, збiльшити кiлькicть пiдпиcникiв cтoрiнки, здiйcнити рoзiгрaш пoдaрунків мiж пiдпиcникaми, зiбрaти кoшти нa дoбрoчиннicть тoщo.

Втiм, ceрeд блoгeрiв мoжуть трaпитиcя i нeдoбрoчecнi, якi хoчуть нажити кoшти на горі людей.
== Притягнення блoгeрa дo вiдпoвiдaльнocтi зa шaхрaйcтвo з дoбрoчиннicтю ==
В зв’язку з вoєнними дiями бaгaтo блoгeрiв зaлучилиcя дo збoру кoштiв для ciмeй, якi зaлишилиcя бeз дoмiвoк, для лiкувaння тa придбaння нeoбхiднoї aумнiцiї для Збрoйних Cил Укрaйни тoщo. Прoхaння прo дoпoмoгу мoжe бути виклaдeнe в пocтi ocoбиcтo, тaк i з пocилaнням нa пeвнi грoмaдcькi oргaнiзaцiї чи блaгoдiйнi фoнди. При цьoму блoгeр мoжe вкaзaти плaтiжнi рeквiзити cвoї, a нe oргaнiзaцiї чи людини, якa пoтрeбує дoпoмoги i привлacнити кoшти. Щo мoжнa зрoбити, щoб притягнути йoгo дo вiдпoвiдaльнocтi?

1. Якщo Ви хoчeтe нaдicлaти кoшти для дoбрoчиннocтi пeрeвiряйтe iнфoрмaцiю, якa нaдaєтьcя (нaприклaд, якщo зруйнoвaнo житлo, чи пoвiдoмляли прo цe зacoби мacoвoї iнфoрмaцiї, якщo цe пoтрeбa в лiкувaннi чи є випиcки тa eпiкризи з лiкувaльних зaклaдiв тoщo).

2. Зрoбiть cкрiн чи фoтo пocту з нoмeрoм бaнкiвcьких рeквiзитiв (в прoцeci збoру кoштiв рeквiзити мoжуть змiнитиcя нa iншi).

3. Якщo Ви здiйcнювaли пeрeкaз кoштiв – збeрeжiть квитaнцiю.

Вci збoри кoштiв вiд блoгeрiв, якi мaють нa мeтi дoбрoчиннicть, пoтiм мaють вiдкритo висвітлитися в будь-якiй для них зручнiй фoрмi. Якщo цьoгo нe вiдбулocя i у Вac виник cумнiв, щoдo дoцiльнoгo викoриcтaння кoштiв нeoбхiднo звeрнутиcя дo пoлiцiї з зaявoю прo вчинeння кримiнaльнoгo прaвoпoрушeння пeрeдбaчeнoгo cт. 190 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримiнaльнoгo кoдeкcу Укрaїни] (шaхрайства).
== Притягнення блoгeрa дo вiдпoвiдaльнocтi зa рoзпoвcюджeння фoтo тa вiдeo oбcтрiлiв чи мicць пoтрaпляння вoрoжих cнaрядiв ==
Пiд чac вoєннoгo cтaну зaбoрoнeнo фiкcувaти oбcтрiли чи мicця пoтрaпляння вoрoжих cнaрядiв, втiм пo вciй тeритoрiї Укрaїни фiкcуютьcя випaдки рoзпoвcюджeння тaких мaтeрiaлiв у coцiaльних мeрeжaх вiдрaзу пicля влучaння aбo пaдiння рaкeт.

У дeяких випaдкaх цe мoжуть дiяти блoгeри-aгeнти рф, якi кoригують рaкeтнi oбcтрiли укрaїнcьких мicт i рoзвiдувaти пoзицiї пiдрoздiлiв Збройних Cил України, a у iнших випaдкaх мoжуть прocтo знiмaти i пoширювaти лeгкoвaжнi oчeвидцi пoдiй.

Якщo ж ви пoмiтили пiдoзрiлих ociб, якi фiкcують мicцe пaдiння рaкeти, ви мoжeтe пoвiдoмити прo них прaвooхoрoнцiв, cкoриcтaвшиcь [https://t.me/stop_russian_war_bot чaт-бoтoм Cлужби бeзпeки Укрaїни] aбo зaтeлeфoнувaвши нa гaрячу лiнiю Cлужби бeзпeки Укрaїни 0 800 501 482.

Зa виcвiтлeння iнфoрмaцiї про oбcтрiли чи мicця пoтрaпляння вoрoжих cнaрядiв блoгeрiв мoжуть притягнути дo кримiнaльнoї вiдпoвiдaльнocтi зa нacтупними кримiнaльними прaвoпoрушeннями:
* cт. 114-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] '''(Поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, у тому числі про їх переміщення територією України, якщо така інформація не розміщувалася (не поширювалася) у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України, Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України чи Службою безпеки України або в офіційних джерелах країн-партнерів, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стан''') кaрaєтьcя пoзбaвлeнням вoлi вiд 3 дo 5 рoкiв; '''Поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану''' карається позбавленням волі вiд 8 дo 12 рoкiв; '''Дії вчинені за попередньою змовою групою осіб або з корисливих мотивів, або з метою надання такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України, або її представникам, або іншим незаконним збройним формуванням, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, за відсутності ознак державної зради або шпигунства''' караються позбавленням волі на строк від 8 до 12 років.
* cт. 114 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] '''(шпигунcтвo)''' кaрaєтьcя пoзбaвлeнням вoлi нa cтрoк вiд 10 дo 15 рoкiв з конфіскацією майна або без такої.
* cт. 111 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] '''(дeржaвнa зрaдa)''' кaрaєтьcя пoзбaвлeнням вoлi вiд 12 дo 15 рoкiв з кoнфicкaцiєю мaйнa, a тi caмi дiї, вчинeнi в умoвaх вoєннoгo cтaну, пeрeдбaчaють пoзбaвлeння вoлi cтрoкoм нa 15 рoкiв aбo дoвiчнe пoзбaвлeння вoлi з кoнфicкaцiю мaйнa.
Вчинeння цих дiй пiд чac вoєннoгo cтaну є oбтяжуючoю oбcтaвинoю.
{| class="wikitable"
|-
! Докладніше про [[несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї в Україну, рух, розміщення ЗСУ, вчинене в умовах воєнного стану]]
|}
== Притягнення блoгeрa зa нeвикoнaння умoв дoгoвoру, щoдo рoзмiщeння рeклaми ==
Чacтo бувaє тaк, щo фiзичнi ocoби пiдприємцi, юридичнi тa фiзичнi ocoби зaмoвляють у блoгeрiв рeклaму cвoєї прoдукцiї, a тaкoж мoжуть зaмoвити збiльшeння кiлькocтi пiдпиcникiв прoвeдeнням рoзiгрaшу у фoрмaтi «giveaway». Втiм, блoгeр мoжe зрoбити нeякicну рeклaму, aбo взaгaлi нe викoнaти дoмoвлeнocтi. Щo в дaнoму випaдку мoжe зрoбити зaмoвник?

Притягнути блoгeрa дo вiдпoвiдaльнocтi, зa нeвикoнaння дoмoвлeнocтi прo рoзмiщeння рeклaми, мoжливo лишe в рaзi уклaдeння мiж вaми пиcьмoвoгo дoгoвoру. Шляхoм пoдaчi вiдпoвiднoї пoзoвнoї зaяви дo cуду.

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/94864122 Рiшeння Гocпoдaрcькoгo cуду мicтa Києвa вiд 09.09.2021 рoку пo cпрaвi № 910/1801/21] є гaрним прeцeдeнтoм cтягнeння штрaфних caнкцiй в рoзмiрi 250 000 грн. зa нeвикoнaння умoв дoгoвoру мiж зaмoвникoм тa блoгeрoм.

Oтжe, для тoгo, щoб нe пoтрaпити дo нeдoбрocoвicних блoгeрiв, aбo шaхрaїв нeoбхiднo уклacти дoгoвiр прo рeклaму. Зaвдяки дoгoвoру зaхищaютьcя iнтeрecи oбoх cтoрiн i в рaзi нe викoнaння oбoв’язкiв cтoрiн дoгoвoру їх мoжнa притягнути дo вiдпoвiдaльнocтi.

В дoгoвoрi мoжнa зaзнaчити вимoги дo кoнтeнту, a caмe:
* тeхнiчнe зaвдaння, в якoму кoнкрeтнo зaзнaчaєтьcя cпociб виклaдeння рeклaми (пocт з oднiєю фoтoгрaфiєю, пocт-кaруceль, stories, IGTV тoщo);
* рoзмiр cупрoвiднoгo тeкcту;
* пeрioдичнicть рeклaми.
Тaкoж дoгoвiр мoжe мicтити aкт прийoму-пeрeдaчi, дe cтoрoни дoгoвoру зaзнaчaють вiдcутнicть прeтeнзiй oдин дo oднoгo.
== Див. також ==
* [[Відкрита інформація]]
* [[Конфіденційна інформація]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Господарське право]]

Санітарні норми для торгівельних закладів (магазинів) під час карантину

2024-09-20T10:29:25Z

Olena.avhustiuk: Перевірено на актуальність

== Номативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/771/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України від 17 березня 2020 року № 530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0628-03 Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11.07.2003 №185]

{| class="wikitable"
|+
!'''<nowiki>Увага!!!</nowiki>''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/651-2023-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651] на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 '''відмінено''' з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
|}

== Основні санітарні норми для супермаркетів та магазинів під час карантину ==
Пандемія коронавірусу COVID-19 вплинула на життя людей у більшості країн світу. В Україні – також. Ще однією зі сфер життєдіяльності, які зазнали змін це мережі супермаркетів та магазинів. Саме вони мають забезпечити для своїх працівників та відвідувачів безпечні умови перебування у цих приміщеннях. 
Діяльність цих закладів не підпадає під обмежувальні заходи на час карантину. Однак для захисту здоров’я громадян Міністерство охорони здоров’я закликає дотримуватися посилених санітарно-гігієнічних норм. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 в Україні залежно від епідемічної ситуації в регіоні чи окремих його частинах визначають «зелений», «жовтий», «помаранчевий» або «червоний» рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19, кожний з яких має свої дозволи та заборони.
=== Адміністрація закладів торгівлі повинна: ===
* не допускати осіб в торгівельні зали з ознаками захворювання на ГРВІ;
* проводити щогодини дезінфекцію поверхонь торгівельного обладнання, інвентарю, тощо;
* всіх працюючих забезпечити засобами індивідуального захисту;
* забезпечити заклади для покупців достатньою кількістю одноразових рукавичок та пакувального матеріалу;
* при вході в торгівельні зали магазинів самообслуговування забезпечити покупців одноразовими рукавичками та встановити ємкості для використаних засобів індивідуального захисту;
* забезпечити фасування та пакування всіх видів продовольчих товарів;
* заборонити продаж в режимі самообслуговування вагових продовольчих товарів, подальша термічна обробка яких не передбачена;
* продуктовим супермаркетам забезпечити роботу наявних кас впродовж усього робочого часу для попередження утворення черг та скупчення людей;
* в кінці робочої зміни забезпечити обов’язкове генеральне прибирання всіх приміщень та торгівельного обладнання з використанням миючих та дезінфікуючих засобів;
* заборонити перебування тварин в місцях торгівлі;
* заборонити продаж продовольчих товарів в неустановлених місцях.
=== Відвідувачі супермаркетів мають дотримуватись таких правил: ===
* перед входом до торгової зали закладу необхідно одягнути захисну маску;
* обробити руки, ручку візка або кошика антисептиком;
* для скорочення часу перебування в закладі торгівлі наперед підготуйте список товарів, які необхідно придбати;
* в торговій залі та в черзі до каси дотримуйтеся відстані між відвідувачами не менше 2 метрів ;
* якщо ви маєте симптоми респіраторного захворювання, залишайтеся дома та зверніться телефоном за допомогою до родичів, сусідів, знайомих, які зможуть доставити вам необхідні товари;
* при можливості замовте необхідні товари через інтернет, по телефону служби доставки торгового закладу.
== Відповідальність за порушення санітарних норм ==
=== Адміністративна відповідальність ===
Статтею 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] передбачає притягнення до адмінвідповідальності у вигляді штрафу за порушення санітарних правил і норм (далі - СанПіН). Розмір штрафу залежить від особи, яку притягають до відповідальності: для громадян передбачений штраф від 17 до 204 грн.; для посадових осіб – від 102 до 425 грн. 
Відповідно до ст. 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення], розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням санітарних норм, уповноважені органи державної санітарно-епідеміологічної служби.
=== Кримінальна відповідальність ===
Законодавство України передбачає кримінальну відповідальність за порушення СанПіН, щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням. 
Так, статтею 325 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] передбачено, що порушення санітарних правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним захворюванням, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань: карається штрафом до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (згідно з останніми змінами від 17000 до 51 000) або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. 
Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки: караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років. 
Умисне поширення епідемії з метою ослаблення держави (диверсія) кваліфікується за ст. 113 Кримінального кодексу України. 
[[Категорія:Захист прав споживачів]]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Кримінальне право]]

Надання кредитів в сільському господарстві для доступу малих та середніх виробників до фінансування

2024-09-20T07:23:13Z

Olena.avhustiuk: Внесено не значні зміни та перевірено на актуальність

==Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закон України "Про фермемерське господарство"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1865-20#Text Закон України "Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/1644-18#Text Закон України "Про санкції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/996-14#Text Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"]
==Загальна інформація==
Сільське господарство України є основною продовольчою галуззю економіки, стан якої залежить від обсягів коштів, вкладених у її розвиток. Вирішальну роль у фінансовому забезпеченні сільськогосподарського виробництва відіграють фінансово-кредитні ресурси та ефективна кредитна політика держави. 24 листопада 2021 року Верховною Радою прийнято Закон «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві». Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві є небанківською фінансовою установою з особливим статусом, єдиним видом діяльності Фонду є надання часткових гарантій за кредитними зобов’язаннями суб’єктів малого і середнього підприємництва, що провадять діяльність у галузі сільського господарства, шляхом часткового гарантування виконання зобов’язань таких суб’єктів за кредитними договорами.
==Створення Фонду гарантування кредитів для фермерів==
Закон відкриває малим та середнім фермерам із земельним банком до 500 га доступ до банківських кредитів під гарантії держави. Тобто, Фонд бере на себе зобов’язання надавати часткові гарантії за кредитними зобов’язаннями згаданих виробників.

Засновником Фонду є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Учасниками Фонду, крім держави, можуть бути міжнародні фінансові організації, інші юридичні особи.

Фонд має відокремлене майно, самостійний баланс та рахунки в установах банків.

Установчим документом Фонду є Статут Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві.
==Хто має право на гарантії за кредитними договорами?==
Основним критерієм для сільгоспвиробників, є мікро, малі та середні суб’єкти підприємництва, основним видом діяльності яких є виробництво сільськогосподарської продукції, та у власності та/або користуванні яких перебувають землі сільськогосподарського призначення в обсязі, що не перевищує 500 гектарів.

Не мають права на гарантування виконання зобов’язань за кредитними договорами:
* юридичні особи, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом;
* особи, які належать або належали до терористичних організацій, юридичні особи, в яких особи, які належать або належали до терористичних організацій, виступають учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами;
* юридичні особи, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є іноземні держави;
* юридичні особи, у яких неможливо встановити бенефіціарного власника (контролера);
* юридичні особи, бенефіціарні власники (контролери) яких зареєстровані в офшорних зонах, віднесених Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон;
* фізичні та юридичні особи, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції" у вигляді заборони на укладення правочинів з набуття у власність земельних ділянок, а також пов’язані з ними особи;
* юридичні особи, створені за законодавством України, що перебувають під контролем фізичних та юридичних осіб, зареєстрованих у державах, включених Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом;
* юридичні особи, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є особи, які одночасно виступають учасниками (акціонерами, членами) інших юридичних осіб, що провадять діяльність у галузі сільського господарства;
* фізичні особи - підприємці, які одночасно виступають учасниками (акціонерами, членами) юридичних осіб, що провадять діяльність у галузі сільського господарства.
==За рахунок яких коштів формується Фонд?==
Фонд формують:
*кошти, передані до статутного капіталу Фонду;
*дохід від фінансово-господарської діяльності;
*кошти, отримані від третіх осіб на поворотній та/або безповоротній основі, зокрема кредити та гранти, у тому числі кошти міжнародних фінансових організацій та міжнародної технічної допомоги;
*бюджетні кошти в разі передбачення їх законом про Державний бюджет України на відповідний рік;
*облігації внутрішньої державної позики;
*інші джерела, не заборонені законодавством.
==Хто здійснює контроль над діяльністю Фонду?==
Звіт про діяльність Фонду за рік та фінансову звітність оприлюднюється на офіційному веб-сайті Фонду в мережі Інтернет не пізніше 30 квітня наступного за звітним року. Також, Фонд щомісяця публікує на своєму офіційному веб-сайті інформацію:
*про умови надання часткових гарантій,
*про осіб, яким надані гарантії,
*суми таких гарантій, а також про виплати за наданими гарантіями.
Висвітленню на офіційному веб-сайті Фонду підлягає інформація про критерії щодо фінансових установ, перед якими здійснюється гарантування за кредитними зобов’язаннями, та інформацію про критерії відбору зовнішнього аудитора Фонду.

'''Отже, Фонд гарантування кредитів у сільському господарстві дозволить полегшити доступ малих та середніх сільськогосподарських товаровиробників до банківських кредитів, знизить вартість залучення таких кредитів, а також мінімізує ризики можливого неповернення коштів банкам. У свою чергу, це допоможе фермерам розширити виробництво, поліпшити фінансовий стан їхніх підприємств та підвищити їхню конкурентоспроможність.'''
[[Категорія:Аграрне право]]

Сплата кредитної заборгованості подружжям після розірвання шлюбу між ними

2024-08-19T12:56:48Z

Olena.avhustiuk: Перевірено на актуальність

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text ч. 3 ст. 61 Сімейного кодексу України], якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім’ї, то гроші, інше майно, у тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text ч.4 ст. 65 Сімейного кодексу України] передбачено, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім’ї. Отже, грошові кошти, отримані одним з подружжя за кредитним договором, укладеним в інтересах сім’ї, слід вважати спільними коштами подружжя.

 
У постанові [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07#Text Пленуму Верховного Суду України від 27 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»] вказано, що при поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов’язаннями, що виникли в інтересах сім’ї. 
'''Кредитний договір''' - це цивільно-правовий документ, який визначає взаємні юридичні права і обов'язки та економічну відповідальність банку і клієнта (позичальника) з приводу проведення кредитної операції. 
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст.1054 Цивільного кодексу України]). 
Для укладення кредитного договору (за яким позичальником виступає один з подружжя) отримання згоди другого з подружжя не потрібне, оскільки цей правочин не стосується спільного майна подружжя, а той з подружжя, хто позичає кошти, не розпоряджається спільним майном подружжя, він стає учасником зобов'язальних правовідносин. 
== Сплата кредитної заборгованості тільки одним з подружжя після розірвання шлюбу ==
Борг сплачується тільки одним з подружжя після розірвання шлюбу у таких випадках
* кредитні зобов'язання, які з'явилися до укладення шлюбу;
* особисті борги, які були придбані на особисті потреби або потай від іншого з подружжя;
* борги набуті у спадок. 
== Поділ боргу за кредитним договором одного з подружжя між колишнім подружжям ==
Борг за кредитним договором одного з подружжя ділиться між колишнім подружжям за таких умов
* кредитний договір укладений під час шлюбу;
* кредитний договір укладений в інтересах сім’ї;
* одержаний кредит використаний в інтересах сім’ї, а не у власних, не пов’язаних із сім’єю, інтересах одного з подружжя.

== Спростування презумпції спільності майна подружжя ==
Відповідно до сімейного законодавства діє принцип спільності майна подружжя.

За загальним правилом застосування презумпції спільності майна подружжя, згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n315 статтею 60 Сімейного кодексу України], майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, і позивач не зобов'язаний доводити належність набутого за час шлюбу майна до майна подружжя.

Презумція спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, може бути спростована, й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, у тому числі в судовому порядку. Так, придбання майна, хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, не може вважатися об’єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане. Тому сам собою факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для надання такому майну статусу спільної сумісної власності подружжя.

'''Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.'''

== Судова практика ==

* '''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/61817253 Постанова Верховного Суду України від 14.09.2016 у справі № 334/5907/14-ц] (провадження № 6-539цс16)''' (до складу майна, що підлягає поділу, входить загальне майно, наявне у подружжя на час розгляду справи, і те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї. Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то цивільні права та обов'язки за цим договором виникають в обох із подружжя. Якщо наявність боргових зобов'язань підтверджується відповідними засобами доказування, такі боргові зобов'язання повинні враховуватись при поділі майна подружжя).
* '''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/88575006 Постанова Верховного Суду України від 02.04.2020 року у справі № 638/17330/16-ц] (провадження № 61-43636св18)''' (права на спільну сумісну власність на квартиру кореспондується боргове зобов`язання – повернення грошової суми, що позичалася на придбання цього будинку. У цій справі придбаний за кредитні кошти будинок у судовому порядку був поділений між подружжям із визначенням рівних часток у праві спільної сумісної власності. Позивачка звернулась до суду з позовом про визнання боргу колишнього подружжя спільним зобов’язанням, стягнення в порядку зворотної вимоги (регресу) частини грошових коштів з іншого з подружжя. Судом було встановлено, що, оскільки після поділу майна подружжя і визначення частки у спільній сумісній власності, позивачка виконала зобов`язання обох співвласників набутого за позичені кошти майна, повністю повернула кредитору борг, виконавши у такий спосіб і зобов`язання відповідача, тому вона має право на отримання відшкодування частини сплачених нею грошових коштів).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/97103814?fbclid=IwAR3z7FPkY6I5_KytbX0xh8aUvHhMWpJ6Br--suV-T9Yqn749x20NYLYGioM '''Постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду України від 19.05.2021 у справі № 641/9402/13-ц'''] ('''провадження № 61-773св20''') (суд вважає правильними висновки про наявність підстав для солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за договором позики, оскільки договір позики був укладений за згодою дружини, якою не надано доказів того, що кошти отримані за договором позики були використані не в інтересах сім`ї, а на особисті потреби чоловіка, тобто нею не спростовано презумпцію спільності права власності подружжя, проте тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, хто її спростовує). 
[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

Дії осіб, які постраждали від сексуального насильства під час війни (СНПК)

2024-08-19T12:55:20Z

Olena.avhustiuk: Перевірено на актуальність

== Нормативна база[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#top Конвенція про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року] ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]
==Загальна інформація==
Під час воєнного стану сексуальне насильство застосовується для деморалізації мирного населення. Воно означає зґвалтування або будь-який інший напад сексуального характеру, вчинений стосовно жінок, чоловіків або дітей. Його наслідки можуть бути жорстокими та полягати у сильному фізичному та психологічному впливі на жертв та інших свідків.

Сексуальне насильство внаслідок воєнних дій та збройного конфлікту – не просто кримінальний злочин, це порушення міжнародного гуманітарного права та прав людини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#top Конвенція про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року]).
===Форми сексуального насильства:===
*зґвалтування;
*сексуальне рабство;
*примушування до зайняття проституцією;
* примусова вагітність;
*примусова стерилізація;
*інші форми сексуального насильства, подібні за тяжкістю (наприклад, погрози зґвалтуванням або сексуальним насильством, каліцтво жіночих або чоловічих статевих органів, тортури сексуального характеру, примусове оголення тощо).
Зґвалтування та інші форми сексуального насильства, скоєні під час війни, належать до воєнних злочинів, що розглядаються [https://www.icc-cpi.int/ Міжнародним кримінальним судом], який наразі збирає докази та здійснює розслідування воєнних злочинів та злочинів проти людяності, вчинених в Україні.
Постраждалі від сексуального насильства мають право на медичну, психологічну та правову допомоги.
{| class="wikitable"
|'''Важливо!''' Уряд запустив єдиний онлайн-майданчик для допомоги українцям постраждалим внаслідок війни: [https://www.help-platform.in.ua/#about Платформа допомоги врятованим]
|}

==Алгоритм дій постраждалої особи у випадку вчинення щодо неї кримінального правопорушення проти статевої свободи==
⇒ За можливості, знайти найбільш безпечне для себе місце.

⇒ Звернутися за медичною допомогою та для фіксації тілесних пошкоджень і стану здоров’я до закладів охорони здоров’я '''за номером 103'''.

До закладу охорони здоров’я (пункту невідкладної медичної допомоги – ПНД) необхідно звернутися для зняття побоїв та проведення судово-медичної експертизи. Відповідно до законодавства заклади охорони здоров’я зобов’язані проводити медичне обстеження постраждалих від сексуального насильства осіб, які до них звернулися, та документувати його результати.

Необхідно вимагати від лікарів та обов’язково зберігати оригінали медичних довідок, висновки судово-медичних експертиз, рецепти, направлення, рекомендації тощо. Також, на вимогу постраждалої особи надається необхідна інформація про медичну допомогу у вигляді [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0661-12#Text довідки № 028/о або № 027/о].[[Файл:Контакти для повідомлення про факти вчинення сексуального насильства.png|міні|Контакти для повідомлення про факти вчинення сексуального насильства]]
⇒ Повідомити про злочин діючі органи влади:
*Національну поліцію України за номером '''102''' або '''0 800 500 202''' (кол-центр поліції). ''Важливо переконатися, що звернення до правоохоронних органів зареєстровано (інформація внесена в Єдиному реєстрі досудових розслідувань та відкрито кримінальне провадження);''
*[https://www.gp.gov.ua/ua/posts/sajti-oblasnih-prokuratur прокуратуру];
*військову адміністрацію за місцем вчинення злочину або за місцем перебування.
'''Якщо особа перебуває на тимчасово окупованій території і не має змоги звернутися до уповноважених органів влади України, потрібно повідомити про злочин:'''
{| class="wikitable"
|[https://www.gp.gov.ua/ '''Офіс Генерального прокурора'''] на:
телефонну лінію щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту –

(096) 755-02-40 (Viber, WhatsApp, Telegram, Signal);

електронну пошту: conflict2022.ua@gmail.com

''У разі направлення інформації за допомогою електронної пошти необхідно''

''зазначати свої ПІБ та засоби зв’язку.''
|[https://www.ombudsman.gov.ua/ '''Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини'''] на:
телефонну лінію +38 044 253 75 89 або 0800 501 720;

електронну пошту: hotline@ombudsman.gov.ua

''У разі направлення інформації за допомогою електронної пошти''

''необхідно зазначати свої ПІБ та засоби зв’язку.''
|}
⇒ Максимально задокументувати злочин (за можливості провести фото/відео фіксацію та зафіксувати можливих свідків). Зберігати фото-, відеозаписи (якщо такі робились), одяг, який був на постраждалій особі може містити сліди злочину, тому одяг варто зберегти, важливо не приймати душ чи ванну, не чистити зуби тощо до проведення судово-медичної експертизи або огляду лікарів.
Для того щоб можна було застосувати докази для притягнення винних до відповідальності за вчинення злочинів проти статевої свободи важливим фактором є їхнє правильне збирання та зберігання.[[Файл:1.jpg|праворуч|безрамки]]Необхідно зібрати сліди біологічного походження (сліди нападника на тілі, під нігтями тощо). Якщо на території вчинення злочину ведуться активні бойові дії і звернутися до правоохоронних органів або медичного закладу неможливо для фіксації злочину їх необхідно зібрати самостійно та зберегти. Для цього їх можна відібрати на чистий марлевий або ватний тампон, який потрібно попередньо змочити водою, загорнути тампон трубочкою у сухий чистий папір та покласти до зіп-пакету або іншого поліетиленового пакету, надійно запакувавши його. Пакет слід підписати, вказавши, звідки взято зразок (з якої частини тіла чи поверхні), а також зазначивши дату та час забору. Така ж процедура із речовими доказами (одяг та інші предмети зі слідами злочину). Обов’язково докази необхідно опечатувати (двоє сусідів або інших осіб ставлять підписи на кожному такому пакеті, а за можливості вести фото або відеозйомку збирання доказів).
Окрім того, завершуючим етапом є складення акту, в якому у довільній формі необхідно вказати: дату, місце складання, а також прізвища, імена та підписи осіб, які його склали, їхні контакти та описати, що сталося, які докази зібрано, куди їх поміщено та як опечатано.

Зібрані докази необхідно зберігати в сухих умовах, уникаючи впливу прямих сонячних променів, коли з’явиться можливість терміново передайте їх правоохоронцям за описом, який ви склали. Опис має бути в двох екземплярах, один із них, з відміткою про прийняття має залишатися у вас до завершення розслідування.

⇒ Зафіксувати інформацію щодо вчиненого кримінального правопорушення:
*обставини злочину з детальним описом (обов'язково занотувати найважливіші обставини події, оскільки розслідування міжнародних злочинів триває довго і деякі деталі можна забути);
*місце злочину (конкретна адреса або позначка на карті);
*дату та час вчинення злочину;
*[[Файл:2.jpg|праворуч|безрамки]]ПІБ, дата народження, контактні дані постраждалої особи;
*інформацію про свідків злочину (ПІБ, дата народження, контактні дані);
*детальну інформацію про особу/осіб, які вчинили злочин (кількість злочинців, якщо відомо – імена та посади, в якій уніформі вони були, чи мали при собі зброю та яку, транспортні засоби, про що розмовляли між собою, з керівництвом та що саме казали, які відносини були між злочинцями – чи це були рядові солдати або їх керівництво, чи згадували при вас ранги, імена один одного тощо);
*інформацію про інші випадки таких злочинів у даній місцевості;
*завдану шкоду (матеріального, морального, психологічного характеру).
'''Увага!''' Передати інформацію до міжнародного кримінального суду можна через:
# Офіс Прокурора Міжнародного кримінального суду у Гаазі, електронна адреса: otp.informationdesk@icc-cpi.int (писати можна будь-якою мовою);
# Офіс Генерального прокурора України: [https://warcrimes.gov.ua/ warcrimes.gov.ua.] - сайт для централізованого збору інформації про воєнні злочини, де можна завантажити фото та відеоматеріали, які в подальшому будуть використані для відновлення правосуддя в Україні та міжнародних органах;
# телеграм-боти: Cлужби безпеки України: @stop_russian_war_bot; Кіберполіції України: @ukraine_avanger_bot.
== Право постраждалої особи на допомогу та отримання відшкодування за завдану шкоду ==
◆ Право на психологічну допомогу: психолог складає висновок щодо емоційного стану потерпілої внаслідок пережитих подій. Такий висновок буде доказом заподіяння моральної шкоди та давати правові підстави для пред’явлення [[Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов|цивільного позову]] з метою отримання відшкодування шкоди.
[[Файл:3.jpg|праворуч|безрамки]]
Психологічну допомогу можна отримати:
* 0800 500 335 або 116 123 - Національна гаряча лінія із запобігання домашньому насильству;
* +38 (096) 839 76 17 або на цьому ж номері телеграм: @forpostcenter - громадська організація "Форпост" – психологічна допомога та консультації лікарів психіатрів;
* 8 0800 500 335 - проект «Розірви коло»;
* tellmecomua@gmail.com - психологічна допомога «Розкажи мені».
◆ Право на [[Правнича допомога|правничу допомогу]]:
* 0 800 213 103 - контактний центр системи [https://legalaid.gov.ua/ надання безоплатної правничої допомоги] або для дзвінків з-за кордону - +38(044)363 10 41 (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку);
* [https://t.me/LegalAidUkraineBot інші сервіси доступу до безоплатної правничої допомоги;]
* +38 (068) 145 55 90 - Асоціація жінок-юристок «Юрфем» (з понеділка по п’ятницю з 9 до 18 години);
* телеграм @ESOSdoc aбо пошта evromaidansos@gmail.com - правозахисна ініціатива Євромайдан SOS.
◆ Право на отримання постраждалою особою відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Постраждалі особи можуть домагатися різних форм відшкодування через використання різних засобів на національному та міжнародному рівнях, зокрема:[[Файл:4.jpg|праворуч|безрамки]]
# через цивільний процес, поданням [[Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов|цивільного позову]] про відшкодування проти особи чи групи осіб, визнаних винними у вчиненні злочину (сексуального насильства) відповідно до кримінального законодавства на національному рівні, тобто національними судами;
# через адміністративні програми відшкодування та допомоги постраждалим, які держави повинні надавати, коли відбуваються широкомасштабні порушення або сторони, відповідальні за завдану шкоду - зокрема інші держави - не можуть або не бажають виконувати свої зобов’язання (у разі прийняття відповідних нормативних актів);
# через Цільовий фонд Міжнародного кримінального суду для постраждалих, місія якого - надавати підтримку постраждалим від геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів згідно з юрисдикцією Міжнародного кримінального суду через два його окремі мандати - відшкодування та допомоги. Цільове фінансування становить важливу частину ресурсів Цільового фонду за мандатом допомоги, особливо для підтримки постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом та звірствами.
==Відповідальність за вчинення злочинів проти статевої свободи==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n975 Кримінальним кодексом України] за вчинення кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості особи передбачена така відповідальність:
*[[Відповідальність за зґвалтування|зґвалтування]] (дії сексуального характеру, які пов’язані з проникненням в тіло іншої особи без добровільної згоди потерпілої особи) - карається позбавленням волі на строк від трьох років до довічного позбавлення волі (стаття 152);
*[[сексуальне насильство]] (будь-які насильницькі дії сексуального характеру, які не пов’язані із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи) – карається позбавленням волі на строк від 5 років до довічного позбавлення волі (стаття 153);
*примушування до вступу в статевий зв'язок (примушування особи без її добровільної згоди до здійснення акту сексуального характеру з іншою особою) - карається штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів або обмеженням/позбавленням волі на строк до 3 років (стаття 154);
*вчинення дій сексуального характеру з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку (вчинення повнолітньою особою дій сексуального характеру, які пов’язані з проникненням в тіло особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку) - караються обмеженням/позбавленням волі на строк від 5 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого (стаття 155);
*[[розбещення неповнолітніх]] (розпусні дії щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку) - караються обмеженням/позбавленням волі на строк від 5 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого (стаття 156);
*домагання дитини для сексуальних цілей (пропозиція зустрічі, зроблена повнолітньою особою, особі, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з метою вчинення відносно неї будь-яких дій сексуального характеру або розпусних дій, у разі якщо після такої пропозиції було вчинено хоча б одну дію, спрямовану на те, щоб така зустріч відбулася) - караються обмеженням/позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого (стаття 156-1).
''''' Важливо!''''' Ці дії вчинені з використанням умов воєнного стану є обставиною, яка дані злочини обтяжує.

== Корисні посилання ==

* [https://legalaid.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/dopomoga-pry-snpk.pdf Буклет «Допомога людям, які пережили сексуальне насильство» (розроблено та випущено системою надання безоплатної правничої допомоги спільно з БФ «Сильні»).]
* [https://legalaid.gov.ua/wp-content/uploads/2022/11/buklet-seksualne-nasylstvo-povyazane-z-konfliktom.pdf Інформаційний буклет "Що треба знати та як діяти якщо Ви постраждали або стали свідком воєнного злочину"]

[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[Категорія:Воєнний стан]]

Пoрядoк здійcнення перевірки відпoвіднocті нaбувaчa aбo влacникa земельнoї ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення

2024-07-19T07:42:26Z

Olena.avhustiuk: перевірено на актуальність

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закон України "Про нотаріат"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20#Text Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#Text Закон України "Про санкції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-2021-%D0%BF#Text Порядок здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним статтею 130 Земельного кодексу України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 року № 637]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/239-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 та від 16 червня 2021 р. № 637 від від 1 березня 2024 р. № 239]
== Загальна інформація ==
Відкриття ринку землі дoзвoлилo грoмaдянaм вільнo купувaти тa прoдaвaти землі cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення, які нaлежaть їм нa прaві привaтнoї влacнocті. Тoму вaжливим acпектoм під час відчуження тa нaбуття земельнoї ділянки є здійcнення перевірки відпoвіднocті нaбувaчa aбo влacникa земельнoї ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення. Здійcнення такої перевірки, проводиться з метою недопущення набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення фізичними та юридичними особами, яким відповідно до законодавства заборонено набувати таке право.
== Ким прoвoдитьcя перевіркa відпoвіднocті нaбувaчa aбo влacникa земельнoї ділянки? ==
Перевіркa відпoвіднocті нaбувaчa та його прaвa влacнocті нa земельну ділянку cільcькoгocпoдaрcькoгo призначення, зокрема стосовно обмежень щодо загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які вправі набувати у власність одна особа, прoвoдитьcя нoтaріуcoм.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/239-2024-%D0%BF#Text Перевірка набувача проводиться до:]

* посвідчення нотаріусом правочину про відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення;

* засвідчення нотаріусом справжності підпису на акті приймання-передачі або іншому документі, що підтверджує факт передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність:

- юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо);

- фізичної або юридичної особи у результаті припинення (ліквідації чи реорганізації) юридичної особи або виділу з неї нової юридичної особи.”..

Перевіркa відпoвіднocті влacникa земельнoї ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення прoвoдитьcя oргaнoм, щo здійcнює держaвний кoнтрoль зa викoриcтaнням тa oхoрoнoю земель.

Це передбaченo [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-2021-%D0%BF#Text Пoрядкoм здійcнення перевірки відпoвіднocті нaбувaчa aбo влacникa земельнoї ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення вимoгaм, визнaченим cтaттею 130 Земельнoгo кoдекcу Укрaїни, зaтвердженим Кaбінетoм Мініcтрів Укрaіни від 16 червня 2021 року № 637] (далі – Порядок).
== Хтo мoже нaбувaти прaвo влacнocті нa земельні ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення? ==
'''Нaбувaти прaвo влacнocті нa земельні ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення можуть:'''
* грoмaдяни Укрaїни;
* юридичні ocoби Укрaїни, cтвoрені і зaрееcтрoвaні зa зaкoнoдaвcтвoм Укрaїни, учacникaми (aкціoнерaми, членaми) яких є тільки грoмaдяни Укрaїни тa/aбo держaвa, тa/aбo теритoріaльні грoмaди;
* теритoріaльні грoмaди;
* держaвa.
В періoд з 1 липня 2021 рoку пo 31 грудня 2023 рoку дoзвoленo oбіг земель виключнo між грoмaдянaми Укрaїни. В цей періoд відчуження земель cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення привaтнoї влacнocті дoзвoленo між грoмaдянaми Укрaїни з рoзрaхунку не больше 100 гa.
== Як здійcнюєтьcя вcтaнoвлення ocoби нaбувaчa? ==
Вcтaнoвлення ocoби нaбувaчa для фізичнoї ocoби відбувaєтьcя зa дoкументaми, щo підтверджують грoмaдянcтвo Укрaїни (пacпoрт грoмaдянинa Укрaїни; пacпoрт грoмaдянинa Укрaїни для виїзду зa кoрдoн; тимчacoве пocвідчення грoмaдянинa Укрaїни; диплoмaтичний пacпoрт; cлужбoвий пacпoрт; пocвідчення ocoби мoрякa; пocвідчення членa екіпaжу; пocвідчення ocoби нa пoвернення в Укрaїну).

Вcтaнoвлення ocoби нaбувaчa для юридичнoї ocoби здійcнюєтьcя з метoю перевірки утвoрення і реєcтрaції тaкoї ocoби згіднo з зaкoнoдaвcтвoм Укрaїни, учacникaми aбo кінцевими бенефіціaрними влacникaми якoї є грoмaдяни Укрaїни. Ця перевіркa відбувaєтьcя і зa cтруктурoю влacнocті, зa фoрмoю тa зміcтoм, визнaченими відпoвіднo дo зaкoнoдaвcтвa, тa зa відoмocтями Єдинoгo держaвнoгo рееcтру юридичних ocіб, фізичних ocіб – підприємців тa грoмaдcьких фoрмувaнь.

'''Вaжливo!''' Для вcтaнoвлення кінцевoгo бенефіціaрнoгo влacникa нoтaріуc впрaві викoриcтoвувaти дaні, щo міcтятьcя в oфіційних дoкументaх, oфіційних тa інших джерелaх.

'''Для перевірки юридичнoї ocoби – нaбувaчa, нoтaріуc зoбoв’язaний:'''
* уcтaнoвити кінцевoгo бенефіціaрнoгo влacникa (шляхoм витребувaння відoмocтей прo cтруктуру влacнocті від юридичної особи і викoриcтaння відoмocтей, щo міcтятьcя в Єдинoму держaвнoму реєcтрі юридичних ocіб, фізичних ocіб – підприємців тa грoмaдcьких фoрмувaнь) або факт його відсутності;
* oтримaти відoмocті, щo дaють змoгу вcтaнoвити кінцевoгo бенефіціaрнoгo влacникa.
'''Вaжливo!''' Під чac перевірки нoтaріуcoм, aбo упoвнoвaженим oргaнoм здійcнюєтьcя пoшук взaємoзв’язків між юридичними ocoбaми тa їх зacнoвникaми, кінцевими бенефіціaрними влacникaми з метою визначення загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

'''Звертaємo увaгу нa те, щo нoтaріуcoм тaкoж буде прoведенa перевіркa юридичнoї ocoби – нaбувaчa віднocнo:'''
* зacтocoвувaння caнкцій у вигляді зaбoрoни нa нaбуття у влacніcть земельних ділянoк cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення;
* нaлежніcть грoмaдянcтвa дo держaви, визнaнoї Укрaїнoю відпoвіднo дo зaкoнoдaвcтвa держaвoю-aгреcoрoм aбo держaвoю-oкупaнтoм;
* вcтaнoвлення фaкту перебувaння в переліку ocіб, пoв’язaних з прoвaдженням терoриcтичнoї діяльнocті aбo cтocoвнo яких зacтocoвaнo міжнaрoдні caнкції, рoзміщеному нa oфіційнoму веб-caйті Державної служби фінансового мoнітoрингу України;
* вcтaнoвлення фaкту перебувaння в переліку держaв (юриcдикцій), щo не викoнують рекoмендaції міжнaрoдних, міжурядoвих oргaнізaцій, зaдіяних у cфері бoрoтьби з легaлізaцією (відмивaнням) дoхoдів, oдержaних злoчинним шляхoм, aбo фінaнcувaнням терoризму чи фінaнcувaнням рoзпoвcюдження збрoї мacoвoгo знищення, oприлюдненoгo нa oфіційнoму веб-caйті Державної служби фінансового мoнітoрингу України;
* джерелa пoхoдження кoштів aбo інших aктивів нaбувaчa (джерелaми, щo підтверджують пoхoдження кoштів, є: зaрoбітнa плaтa; гoнoрaри тa інші виплaти згіднo з цивільнo-прaвoвими прaвoчинaми; дoхід від підприємницькoї діяльнocті; дoхід від відчуження мaйнa; пенcія; cпaдщинa тa інші джерелa, не зaбoрoнені зaкoнoм).
'''Oдним з вaжливих крoків є перевіркa нoтaріуcoм земельних ділянoк cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення віднocнo:'''
* фaкту виділення земельнoї ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення зa рaхунoк земельнoї чacтки (пaю) тa її рoзтaшувaння cтocoвнo держaвнoгo кoрдoну Укрaїни;
* визнaчення зaгaльнoї плoщі земельних ділянoк cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення у влacнocті грoмaдянинa Укрaїни тa юридичнoї ocoби, учacникoм (aкціoнерoм, членoм) aбo кінцевим бенефіціaрним влacникoм якoї він є.
Для визначення загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення нотаріус здійснює відповідний пошук в Державному земельному кадастрі шляхом безпосереднього доступу.

'''Пошук земельних ділянок в Державному земельному кадастрі здійснюється за такими ідентифікаторами:'''

* щодо суб’єкта речового права - фізичної особи - реєстраційний номер облікової картки платника податків/серія або номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття номера;
* щодо суб’єкта речового права - юридичної особи - ідентифікаційний код юридичної особи;
* щодо об’єкта речового права - земельної ділянки - кадастровий номер.

Нотаріус, орган, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, проводять пошук зареєстрованих прав власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення набувача (власника), особи, з якою набувач (власник) перебуває (перебував) у шлюбі, та/або юридичної особи приватного права, учасником (членом, акціонером) або кінцевим бенефіціарним власником якої є набувач (власник), у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”].

З метою перевірки факту належності фізичній особі земельної ділянки сільськогосподарського призначення на праві спільної сумісної власності подружжя нотаріус витребовує від набувача відомості та документи про його перебування у шлюбі, зокрема зареєстрованому за кордоном, та про набуття земельних ділянок сільськогосподарського призначення на праві спільної сумісної власності подружжя, а також використовує відомості Державного реєстру актів цивільного стану громадян шляхом безпосереднього доступу до нього для перевірки отриманої інформації щодо реєстрації та/або припинення шлюбу на території України.

Якщо земельна ділянка сільськогосподарського призначення належить набувачеві (власникові) на праві спільної сумісної/часткової власності, площа земельної ділянки, яка перебуває у його власності, визначається пропорційно до частки у праві власності.

Якщо земельна ділянка сільськогосподарського призначення перебуває у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

З метою перевірки права власності громадянина України на частку у статутному (складеному) капіталі, у пайовому фонді юридичної особи приватного права (крім акціонерних товариств) нотаріус, орган, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, проводять пошук в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань шляхом безпосереднього доступу.

У разі потреби нотаріус з метою проведення перевірки набувача має право звертатися із запитами до НКЦПФР, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, які зобов’язані протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію та/або документи (їх копії).

== Щo є результaтoм перевірки? ==
Піcля прoведення перевірки зa її результaтaми нoтaріуc cклaдaє [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/239-2024-%D0%BF#Text прoтoкoл] прoведення перевірки нaбувaчa відповідно до встановленої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/239-2024-%D0%BF#Text Порядком] фoрми.

'''Прoтoкoл мaє міcтити нacтупні дaні:'''
* дaту cклaдення тa нoмер прoтoкoлу;
* нaзву прaвoчину, зa пocвідченням якoгo звернувcя нaбувaч;
* відoмocті прo нaбувaчa, визнaчені у пункті 5 Пoрядку;
* кaдacтрoвий нoмер земельнoї ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення, якa нaлежить нaбувaчу тa/aбo юридичній ocoбі привaтнoгo прaвa, учacникoм (членoм, aкціoнерoм) якoї є нaбувaч, зa відoмocтями Держaвнoгo земельнoгo кaдacтру, Держaвнoгo реєcтру речoвих прaв нa нерухoме мaйнo, Єдинoгo держaвнoгo реєcтру юридичних ocіб, фізичних ocіб – підприємців тa грoмaдcьких фoрмувaнь;
* відoмocті прo відпoвідніcть чи невідпoвідніcть нaбувaчa вимoгaм, визнaченим cтaттею 130 Земельнoгo кoдекcу Укрaїни;
* інфoрмaцію прo зупинення дії, cпрямoвaнoї нa нaбуття у влacніcть земельнoї ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення;
* влacне ім’я, прізвище нoтaріуca, щo прoвів перевірку нaбувaчa.
Прoтoкoл підпиcуєтьcя нoтaріуcoм тa cкріплюєтьcя йoгo печaткoю, вигoтoвляєтьcя не менше ніж у двoх примірникaх, oдин з яких зaлишaєтьcя у cпрaвaх нoтaріуca, a другий передaєтьcя нaбувaчу.

Відпoвідaльніcть зa дocтoвірніcть внеcенoї дo прoтoкoлу інфoрмaції неcе нoтaріуc, який прoвoдив тaку перевірку.

У рaзі виявлення пoрушення вимoг cтaтті 130 Земельнoгo кoдекcу Укрaїни oргaн, щo здійcнює держaвний кoнтрoль зa викoриcтaнням тa oхoрoнoю земель, гoтує мaтеріaли зa результaтaми прoведенoї перевірки для пoдaння пoзoву дo cуду прo кoнфіcкaцію відпoвіднoї земельнoї ділянки.
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]

Види мобільних шахрайств та методи їх протидії

2024-07-19T07:36:44Z

Olena.avhustiuk: Переглянуто на актуальність

== Нормативна база==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1089-IX#Text Закон України «Про електронні комунікації»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/295-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 року № 295 "Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v3636500-18#Text Рекомендації для зниження ризику шахрайських операцій (лист Національного банку України від 04.07.2018 № 57-0009/36366])
=="Перемога" в акції==
На Ваш номер приходить SMS-повідомлення від мобільного оператора або магазину, що Ви перемогли в акції, але для того, щоб отримати виграш Ви повинні на певний номер переказати кошти, надіслати повідомлення, або зателефонувати.

 
'''Ваші дії:''' якщо Вам прийшло дане повідомлення, не поспішайте дотримуватися зазначених в ньому інструкцій. Перевірити наявність акцій мобільних операторів або магазинів доволі просто. Необхідно лише зайти на офіційний сайт або зателефонувати на контактний номер оператора або магазину та уточнити всі деталі.
== Виготовлення дублікату SIM-карти з метою заволодіння коштів, які знаходяться на картковому рахунку==
На Ваш мобільний номер телефонують з невідомих номерів та не дочекавшись відповіді переривають дзвінок, а Ви перетелефонували. Після чого шахрай телефонує Вашому оператору та блокує номер телефону у зв’язку з його втратою. 
Згодом шахрай повторно телефонує мобільному оператору, який обслуговує SIM-картку, та з метою отримання дубліката раніше заблокованої SIM-картки відповідає на питання оператора для підтвердження, що саме він є власником картки. У більшості випадків питання стосуються останніх номерів абонентів, з якими спілкувався клієнт, та коли в останнє поповнювався рахунок тощо. Далі шахрай отримує дублікат Вашої SIM-карти і доступ до мобільних додатків, у тому числі й контроль над фінансовими операціями. 
'''Ваші дії:'''
*не телефонувати та не відповідати на дзвінки з невідомих номерів;
*не зазначати номер мобільного телефону, закріплений за платіжною карткою в оголошеннях;
* не розголошувати номери мобільних телефонів близьких стороннім особам;
*не передавати стороннім особам SMS-коди, які Вам надходять на номер;
* звернутися до оператора мобільного зв’язку із заявою про те, що дублікат Вашої SIM-карти може бути виданий лише за наявності паспорта з відповідними реквізитами, або перейти на контрактне обслуговування номера. 
==Дзвінок від "працівника банку"==
Найчастіше шахраї працюють за такою схемою: телефонують та повідомляють щодо спроби здійснення атаки на Ваш картковий рахунок, викрадення з нього коштів, або необхідності продовження дії кредитної картки чи підвищення кредитного ліміту на ній. Особа, яка телефонує, представляється працівником банку або служби охорони банку. 
Для того щоб заволодіти Вашими коштами їм необхідна наступна інформація: пароль від банківської картки; секретне слово, SMS-код, який прийшов на номер мобільного телефону, номер банківської картки, термін її дії, CVV2-код тощо.
Після чого Вам надходить на номер мобільного телефону SMS-повідомлення про зняття коштів з рахунку і для того, щоб уникнути атаки на картковий рахунок необхідно підійти до найближчого банкомату чи терміналу, ввести спеціальну комбінацію та SMS-код, який прийде Вам на номер. Однак, якщо виконати всі дії, шахраї заволодіють коштами з Вашого рахунку.

 
'''Ваші дії:'''
*працівник банку не має права з’ясовувати або уточнювати особисті дані клієнта;
*ніколи нікому не повідомляйте номер банківської картки, термін її дії, CVV2-код, а також паролі, що надходять в SMS-повідомленні;
*зателефонуйте на контактний номер Вашого банку та з’ясуйте чи дійсно відбувалася атака на Вашу картку та чи потрібно її перевипустити;
*залиште заявку оператору, що з Вашим картковим рахунком намагалися вчинити шахрайські дії та заблокуйте картку. 
==З Вашим родичем "сталася біда"==
На Ваш номер телефонує особа, яка назвавшись знайомим Вашого родича, або представником правоохоронних органів повідомляє, що Ваш родич затриманий за вчинення кримінального правопорушення, але є можливість вирішити дане питання за певну суму коштів. Дані кошти необхідно або скинути на картковий рахунок, або підвезти в певне місце, або відати їх третій особі, яка за ними приїде.

 
'''Ваші дії:'''
* не панікуйте;
*запитайте посаду особи, яка Вам телефонує (якщо попередньо вона зазначила, що працює в правоохоронному органі) та до якого саме відділення поліції доставлено Вашого родича. Як правило, після таких запитань шахрай намагатиметься маніпулювати Вами та здійснювати тиск, зазначаючи що Вашому родичеві «світить реальний термін та його посадять»;
*не повідомляйте інформацію про себе та своїх близьких;
*терміново завершіть розмову і зателефонуйте тому родичеві, з приводу затримання якого повідомили (якщо є можливість під час розмови з шахраєм, паралельно зателефонуйте Вашому родичу);
*повідомте Департамент кіберполіції Національної поліції України (https://cyberpolice.gov.ua/contacts/) про спробу вчинення шахрайства.
==Фішинг==
Такий вид шахрайство відбувається з використанням фішингових сайтів. Шахраї створюють фальшиві сайти в мережі Інтернеті, де пропонують придбати товари або надати послуги з використанням великих знижок чи вигідних акцій. 
Однак, замість сплати коштів з використанням спеціальних програм на картковий рахунок покупця чи надавача послуг покупцеві пропонують надіслати кошти на номер мобільного телефону − «фінансовий номер». 
Клієнт переказує кошти на відповідний номер, з якого зловмисники виводять гроші через офіційні сайти на інші рахунки і знімають їх з банкоматів, а покупець залишається без товару чи послуги та коштів.

 
'''Ваші дії:'''
*здійснювати покупки через перевірені вебсайти;
*ознайомлюватися в мережі Інтернеті з відгуками на дані вебсайти;
* користуватися під час купівлі товару послугою «післяплата»;
*перевірити фальшиві вебсайти можна на сервісі Департаменту кіберполіції Національної поліції України STOP FRAUD (https://cyberpolice.gov.ua/stopfraud/) або у Чорному переліку сайтів-шахраїв (https://www.ema.com.ua/citizens/blacklist/).
==Помилкове поповнення мобільного телефону==
На Ваш мобільний телефон приходить SMS-повідомлення з незнайомого номеру мобільного телефону, що Ваш мобільний рахунок поповнено на певну суму. Після чого Вам телефонують та просять повернути кошти на банківський рахунок або номер мобільний телефону, оскільки помилково ввели не той номер.

 
'''Ваші дії:'''
*SMS-повідомлення про поповнення рахунку може надходити лише з номера Вашого оператора мобільного зв’язку (як правило, вони відповідно позначені «Kyivstar», «Vodafone» тощо);
*перевірте стан Вашого мобільного рахунку. Якщо гроші не зарахувалися, то вимагайте копію квитанції, яка б підтвердила поповнення саме Вашого рахунку. 
==Онлайн-шопінг==
Робити покупки онлайн дуже вигідно, а особливо під час карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. А для шахрая це теж дуже вигідно, оскільки він може замаскуватися як під продавця, так і покупця. 
Під час шахрайських дій продавець може пропонувати занижену вартість товару, вигідні акції, просити Вас зняти ліміт з картки для проведення оплати, адже йому про це надійшло сповіщення від банку та попереджає, що зараз Вам надійде SMS-повідомлення для підтвердження замовлення, оформлення послуги чи оплати товару. 
'''Ваші дії:'''
*запитайте характеристики товару;
*не розголошуйте відомості Вашого карткового рахунку (повідомлення 16-значного номера Вашої картки буде достатньо для проведення платежу);
*користуйтеся при під час купівлі товару послугою «післяплата»;
*перевіряйте фальшиві вебсайти на сервісі [https://cyberpolice.gov.ua/stopfraud/ Департаменту кіберполіції Національної поліції України] або у [https://www.ema.com.ua/citizens/blacklist/ Чорному переліку сайтів-шахраїв]

==Виграш в лотерею ==
Шахрайство з лотереями/призами зазвичай має дві схеми:
# Жертва отримує неочікуваний телефонний дзвінок, від когось, хто стверджує, що він є працівником державної установи чи представником відомої організації або знаменитості, та повідомляє жертві, що вона виграла велику суму грошей або приз. Шахрай втирається у довіру до жертви і пояснює, що для того, щоб забрати виграш, потрібно спочатку переказати невелику суму грошей для сплати податку на товар чи збору за оформлення документів. Слідуючи інструкціям шахраїв, жертви відразу надсилають гроші, але ніколи не отримують своїх «виграшів», а також втрачають гроші, витрачені на «податки та збори».
# Жертви отримують SMS з неочікуваною платіжною квитанцією або грошовий переказ та вказівку щодо депонування грошей і негайного повернення частини коштів відправнику для покриття зборів або податків. Кілька тижнів потому, жертви дізнаються про те, що квитанція була підробленою, а гроші, витрачені на сплату «податків», повернути неможливо. Таким чином жертва потрапляє на гачок шахрая, адже тепер їй необхідно повернути витрачені гроші до банку.

'''Ваші дії:'''
*ніколи нікому не повідомляйте номер банківської картки, термін її дії, CVV2-код, а також паролі, що надходять в SMS-повідомленні;
*перевіряйте фальшиві вебсайти на сервісі [https://cyberpolice.gov.ua/stopfraud/ Департаменту кіберполіції Національної поліції України] або у [https://www.ema.com.ua/citizens/blacklist/ Чорному переліку сайтів-шахраїв]
== Див. додатково ==
* [[Шахрайство при покупках і продажах в мережі Інтернет]]
* [[Захист прав в Інтернеті]]
* [[Кримінальна відповідальність за кіберзлочини]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Порядок подання та розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення

2024-06-20T10:33:05Z

Olena.avhustiuk: переглянуто на актуальність

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Постанова правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 року №18-6 "Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0095-10 Постанова правління Пенсійного фонду України від 24 грудня 2009 року № 28-7 "Про удосконалення порядку розгляду скарг громадян на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення"]

== Оскарження рішення органу, що призначає пенсію ==
У разі, якщо особа вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, особа має право оскаржити таке рішення:
* у органі Пенсійного фонду України вищого рівня відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 року № 18-6 (далі - Порядок)];
* у судовому порядку. 
'''Подання скарги відповідно до згаданого [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядку] не позбавляє заявника права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства.'''

== Подання скарги на рішення органу, що призначає пенсію, у органі Пенсійного фонду України вищого рівня ==
=== Хто може звернутись зі скаргою ===
Скарга на рішення органу, що призначає пенсії, подається громадянином особисто або законним представником відповідно до законодавства або представником, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

=== Куди звернутись ===
'''Скарга подається:'''
* на рішення управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах відповідно - до головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні органи Пенсійного фонду України);
* на рішення регіональних органів Пенсійного фонду України - до Пенсійного фонду України та супроводжується документами, що свідчать про прийняття неправильних рішень. 

'''Рішення за розглядом скарги заявника приймає''' керівник відповідного органу Пенсійного фонду України (або його заступник відповідно до розподілу функціональних повноважень).

Скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв України, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються відповідно Головою правління Пенсійного фонду України, начальниками регіональних органів Пенсійного фонду України особисто.

'''За бажанням особи скарга може бути розглянута Комісією з питань розгляду скарг громадян на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, утвореною при Пенсійному фонді України''' або при регіональних органах Пенсійного фонду України. 
Рішення Комісії, прийняте за розглядом скарги, носить рекомендаційний характер. 
За результатами розгляду скарги Комісія вносить рекомендації Голові правління Пенсійного фонду України або іншій особі, яка уповноважена приймати рішення.

=== Строк подання скарги ===
Скарга може бути подана до органу Пенсійного фонду України вищого рівня '''протягом одного року''' з моменту прийняття рішення, '''але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням.''' 
Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом Пенсійного фонду України, що розглядає скаргу.

=== Необхідні документи ===
Скарга повинна бути викладена в письмовій формі та підписана заявником із зазначенням дати. 
Скарга надсилається до органу Пенсійного фонду України поштою або передається заявником особисто.

'''У скарзі має бути зазначено:'''
* прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання заявника;
* найменування органу Пенсійного фонду України, яким прийнято рішення;
* суть порушеної вимоги;
* інформація про оскарження рішення органу Пенсійного фонду України в суді (у разі оскарження рішення).

'''Скарга, оформлена без дотримання цих вимог,''' що не дає можливості розглянути скаргу по суті, '''повертається заявнику з відповідними обґрунтуваннями не пізніше ніж через десять днів''' від дня отримання такої скарги. 
У разі необхідності заявник може подавати інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються заявнику.

=== Строк розгляду скарги ===
'''Орган Пенсійного фонду України зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його у термін не більше одного місяця''' від дня надходження скарги на адресу заявника поштою або надати йому під розписку. 
Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, орган Пенсійного фонду України може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги заявника, про що письмово повідомити заявника до закінчення тридцятиденного строку.
При цьому загальний термін розгляду скарги не може перевищувати сорока п'яти днів. 
На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду скарги може бути скорочено від встановленого цим пунктом терміну. 
У разі, якщо останній день строків розгляду скарги припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день.Рішення за результатами розгляду

'''Орган Пенсійного фонду України''' при розгляді скарги заявника перевіряє законність і обґрунтованість рішення, що оскаржується, і '''приймає одне з таких рішень:'''
# залишає скаргу без задоволення;
# повністю або в певній частині задовольняє скаргу. У разі повного або часткового задоволення скарги до рішення даються розпорядження органу Пенсійного фонду України, рішення якого скасовано повністю або в певній частині, про вчинення відповідних дій.

Рішення за розглядом скарги заявника приймає керівник відповідного органу Пенсійного фонду України (або його заступник
відповідно до розподілу функціональних повноважень).

Скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв України, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни
розглядаються відповідно Головою правління Пенсійного фонду України, начальниками регіональних органів Пенсійного фонду
України особисто.

=== Оскарження рішення органу Пенсійного фонду ===
Рішення органу Пенсійного фонду може бути оскаржене в органі Пенсійного фонду України вищого рівня або в судовому порядку. Рішення Пенсійного фонду України, прийняте за розглядом скарги, може бути оскаржене в судовому порядку в термін, передбачений законодавством України.

== Судовий порядок оскарження рішення органу, що призначає пенсію ==
'''Громадяни, яких не задовольняє рішення органу Пенсійного фонду України, мають право:'''
* звертатися в суд зі скаргами на дії або бездіяльність органів Пенсійного фонду України, їх посадових та службових осіб;
* оскаржувати в апеляційному порядку рішення судів нижчого рівня;
* вимагати своєчасного та цілковитого виконання рішень судів, які набули чинності.

== Куди звертатись ==
У разі, якщо громадянин вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, громадянин має право оскаржити таке рішення шляхом подання до суду адміністративної позовної заяви у строк не пізніше '''6 місяців''' з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).]

== Вимоги до позовної заяви ==
У разі судового оскарження дій (бездіяльності) посадових осіб органів Пенсійного фонду України, слід керуватися нормами [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України]. Так, стаття 160 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] встановлює вимоги до позовної заяви. 
У позовній заяві зазначаються:
# найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;
# повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
# зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;
# зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
# виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
# відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;
# відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
# перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
# у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
# у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
# власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

== Оскарження в апеляційному порядку ==
Відповідно до статті 295 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
* на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
* на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України]. 

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) (ст. 325 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України]).

== Вартість ==
Судовий збір сплачується відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»].

[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Суди]]

Митні пільги, передбачені Митним кодексом України

2024-06-19T13:35:19Z

Olena.avhustiuk: переглянуто на актуальність

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
==Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України дипломатичними представництвами іноземних держав в Україні==
Митні пільги — встановлене законодавством звільнення (повне або часткове) осіб, що переміщають через митний кордон товари або інші предмети, від митних платежів (стаття 382 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]).
# Дипломатичні представництва іноземних держав в Україні за умови дотримання встановленого [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митним кодексом України] порядку переміщення товарів через митний кордон України (у тому числі вимог, передбачених статтею 319 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]) можуть ввозити на митну територію України та вивозити з її митної території товари, призначені для офіційного (службового) користування цих представництв із звільненням від митного огляду та сплати митних платежів.
# Моторні транспортні засоби, призначені для офіційного (службового) користування дипломатичних представництв іноземних держав в Україні, можуть ввозитися цими представництвами на умовах, зазначених у частині першій цієї статті, в кількості, необхідній для забезпечення їх функціонування, але не більше від кількості членів дипломатичного персоналу представництва, а також двох додаткових транспортних засобів.

== Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України главою дипломатичного представництва іноземної держави, членами дипломатичного персоналу представництва та членами їх сімей ==
Відповідно до статті 383 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]
# Глава дипломатичного представництва іноземної держави та члени дипломатичного персоналу представництва, а також члени їхніх сімей, які проживають разом з ними, за умови, що вони не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, можуть ввозити в Україну товари, призначені для особистого користування, включаючи предмети початкового облаштування, та вивозити з України товари, призначені для особистого користування, включаючи придбані на митній території України, з дотриманням встановленого цим Кодексом порядку їх переміщення через митний кордон України (у тому числі вимог, передбачених статтею 319 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]) та зі звільненням від сплати митних платежів.
# Особистий багаж глави дипломатичного представництва іноземної держави, членів дипломатичного персоналу представництва, а також членів їхніх сімей, які проживають разом з ними, звільняється від митного огляду, якщо немає достатніх підстав вважати, що він містить товари, не призначені для особистого користування, або товари, ввезення (вивезення) яких заборонене законом або регулюється карантинними та іншими спеціальними правилами. Такий огляд повинен здійснюватися тільки в присутності зазначених у цій статті осіб або їх уповноважених представників та за письмовим розпорядженням керівника відповідного митного органу або його заступника.
# Глава дипломатичного представництва іноземної держави та члени дипломатичного персоналу представництва, а також члени їхніх сімей, які проживають разом з ними, за умови, що вони не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, можуть ввозити в Україну моторні транспортні засоби, призначені для особистого користування, з дотриманням встановленого [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митним кодексом України] порядку їх переміщення через митний кордон України та зі звільненням від сплати митних платежів у кількості, що не перевищує:
* двох одиниць для глави представництва;
* однієї одиниці для кожного члена дипломатичного персоналу представництва;
* однієї одиниці для кожного повнолітнього члена сім’ї глави представництва та членів дипломатичного персоналу.

== Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України членами адміністративно-технічного персоналу дипломатичного представництва іноземної держави та членами їх сімей ==
Відповідно до статті 384 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]
# Члени адміністративно-технічного персоналу дипломатичного представництва іноземної держави та члени їхніх сімей, які проживають разом з ними, якщо вони не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, можуть ввозити в Україну товари, призначені для початкового облаштування, з дотриманням встановленого [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митним кодексом України] порядку їх переміщення через митний кордон України (у тому числі вимог, передбачених статтею 319 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]) та із звільненням від сплати митних платежів. Перелік товарів, які можуть бути віднесені до таких, що призначені для початкового облаштування, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
# Особи, зазначені у частині першій цієї статті, можуть ввозити в Україну в установленому цим Кодексом порядку моторні транспортні засоби, призначені для особистого користування, із звільненням від сплати митних платежів у кількості не більше одного моторного транспортного засобу на сім’ю.

== Поширення митних пільг, що надаються згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митним кодексом України] членам дипломатичного персоналу представництва іноземної держави, на членів адміністративно-технічного персоналу цього представництва та на членів їхніх сімей ==
Відповідно до статті 385 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]

# З урахуванням принципу взаємності стосовно кожної окремої держави митні пільги, що надаються згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] членам дипломатичного персоналу представництва іноземної держави, можуть поширюватися на членів адміністративно-технічного персоналу цього представництва, а також на членів їхніх сімей, які не є громадянами України та не проживають в Україні постійно.

== Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України консульськими установами іноземних держав та членами їх персоналу ==
Відповідно до статті 386 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]
# Консульським установам іноземних держав, консульським посадовим особам, включаючи главу консульської установи та консульських службовців, а також членів їхніх сімей, надаються митні пільги, передбачені цим Кодексом для дипломатичних представництв іноземних держав або відповідного персоналу дипломатичного представництва.
# З урахуванням принципу взаємності стосовно кожної окремої держави на працівників обслуговуючого персоналу консульської установи, а також на членів їхніх сімей, якщо вони не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, можуть поширюватися митні пільги, що надаються згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митним кодексом України] відповідному персоналу дипломатичного представництва іноземної держави.

== Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України іноземними дипломатичними і консульськими кур’єрами ==
Відповідно статті 388 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]
# Іноземні дипломатичні та консульські кур’єри можуть ввозити в Україну та вивозити з України товари, призначені для їх особистого користування, із звільненням на основі взаємності від митного огляду та сплати митних платежів.

== Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України представниками та членами делегацій іноземних держав==
Відповідно дл статті 389 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]
# Представникам іноземних держав, членам парламентських та урядових делегацій, а також на основі взаємності членам делегацій іноземних держав, які приїздять в Україну для участі в міжнародних переговорах, міжнародних конференціях та нарадах або з іншими офіційними дорученнями, надаються митні пільги, передбачені цим Кодексом для дипломатичного персоналу представництв іноземних держав. Такі пільги надаються також членам сімей цих осіб, які їх супроводжують.
# Дипломатичному персоналу, консульським посадовим особам представництв іноземних держав, членам їхніх сімей, а також особам, зазначеним у частині першій цієї статті, які прямують з тією ж метою транзитом через територію України, надаються митні пільги, передбачені цим Кодексом для дипломатичного персоналу представництв іноземних держав.

== Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України міжнародними організаціями, представництвами іноземних держав при них, а також їх персоналом==
Відповідно до статті 391 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]
# Митні пільги для міжнародних організацій та представництв іноземних держав при них, а також для персоналу цих організацій і представництв та членів сімей персоналу визначаються міжнародними договорами України, укладеними відповідно до закону.

== Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України посадовими особами представництв іноземних держав та міжнародних організацій в Україні ==
Відповідно до статті 392 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]

1. Кожна посадова особа, яка має пільги згідно із статтями 383–386, 388, 389, 391 цього Кодексу, користується ними у разі прямування в Україну для зайняття відповідної посади з моменту перетину митного кордону України, а у разі знаходження на території України - з того часу, коли ця посадова особа офіційно приступила до виконання своїх обов’язків.

2. Члени сімей посадових осіб, зазначених у частині першій цієї статті, якщо вони не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, мають ті самі пільги, що і ці посадові особи.

== Припинення надання митних пільг посадовим особам представництв іноземних держав та міжнародних організацій в Україні ==
Згідно статті статті 393 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] після залишення посадовими особами представництв іноземних держав та міжнародних організацій митної території України надання їм митних пільг, передбачених статтею 383, частиною другою статті 384, статтями 385, 386, 388, 389, 391 цього Кодексу, припиняється.
[[Категорія: Митне право]]

Землі промисловості

2024-06-19T13:14:26Z

Olena.avhustiuk: Земельні ділянки усіх форм власності та категорій надаються у користування власникам спеціальних дозволів на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) загальнодержавного та місцевого значення та (або) на видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення шляхом встановлення земельних сервітутів згідно з межами ділянок надр та строками дії відповідних спеціальних дозво

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України;]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України «Про оренду землі»;]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/155-20#Text Закон України «Про концесії»;]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про транспорт»;]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/192/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про трубопровідний транспорт»;]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#Text Закон України «Про автомобільний транспорт»;]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/273/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про залізничний транспорт»;]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/39/95-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»;]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1345-15#Text Закон України «Про використання земель оборони»;]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5018-17#Text Закон України «Про індустріальні парки».]
== Визначення земель промисловості ==
'''Землі промисловості''' - це одна із категорій земель України, до яких належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.
Основне цільове призначення земель промисловості полягає в тому, що вони використовуються або призначені для забезпечення діяльності промислових підприємств, а також експлуатації об’єктів промисловості.

Також до земель промисловості належать землі індустріальних парків .

Індустріальні парки створюються на земельних ділянках площею не менше 10 гектарів і не більше однієї тисячі гектарів. Допускається розташування між земельними ділянками індустріального парку земельних ділянок, на яких розташовано або передбачається розташувати відповідно до містобудівної документації виключно об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури. 
== У якій власності можуть перебувати землі промисловості? ==
* державній (усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності);
* комунальній (землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст);
* приватній (землі, які належать на праві власності громадянам та юридичним особам).
Розміри земельних ділянок визначаються відповідно до затверджених в установленому порядку державних норм і проєктної документації, а відведення земельних ділянок здійснюється з урахуванням черговості їх освоєння. 
== Кому можуть бути надані землі промисловості? ==
Землі промисловості є непридатними для ведення сільського господарства. Як правило, на них здійснюється спеціальна несільськогосподарська діяльність відповідними підприємствами, установами й організаціями, а також громадянами, які теж можуть виступати суб’єктами такої діяльності, якщо здійснюють установлене законом використання цієї категорії земель. 
== Які особливості здійснення права власності на землі промисловості? ==
Земельні ділянки усіх форм власності та категорій надаються у користування власникам спеціальних дозволів на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) загальнодержавного та місцевого значення та (або) на видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення шляхом встановлення земельних сервітутів згідно з межами ділянок надр та строками дії відповідних спеціальних дозволів на користування надрами, а також за межами таких ділянок надр для будівництва та розміщення споруд/об’єктів, пов’язаних із зазначеним видом діяльності (з автоматичним продовженням строку дії земельного сервітуту в разі продовження строку дії відповідного спеціального дозволу на користування надрами). Встановлення земельних сервітутів для зазначених цілей здійснюється без зміни цільового призначення таких земельних ділянок, крім земель природно-заповідного фонду, оздоровчого призначення, рекреаційного призначення, історико-культурного призначення.

Власникові земель промисловості належить – володіння, користування та розпорядження об’єктом права власності.
Володіння землями промисловості полягає в тому, що на таких земельних ділянках розміщуються й експлуатуються основні, підсобні й допоміжні будівлі та споруди промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під’їзні шляхи, інженерні мережі, адміністративно-побутові будівлі, інші споруди, тобто відповідні нерухомі об’єкти промисловості.
Право користування землями промисловості полягає в наданні власникові можливості використовувати земельну ділянку відповідно до її конкретного цільового призначення, тобто для розміщення й експлуатації основних, підсобних, допоміжних будівель і споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під’їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.
Право розпорядження землями промисловості нерозривно пов’язано з правом на промисловий об’єкт. Відчуження певного промислового об’єкта здійснюється разом із земельною ділянкою, на якій він розміщений. 
'''Винятками є:''' 
* якщо частина будівлі або споруди не може бути виділена в натурі разом з частиною земельної ділянки;
* якщо будівля або споруда знаходяться на земельній ділянці, вилученій з обігу. 
== Які особливості оренди земель промисловості? ==
Оренда земель промисловості є важливою правовою формою використання земель. При вирішенні питання щодо розміру орендної плати при оренді земель промисловості, які перебувають у публічній власності треба враховувати інтереси, з одного боку, публічного власника щодо максимально ефективного розпорядження земельною ділянкою, а з другого – орендаря стосовно розміру орендної плати щодо її регулярного підвищення.
У зв’язку із цим розмір і порядок зміни орендної плати за землі промисловості, що перебувають у приватній власності, повинні встановлюватись у договорі за згодою сторін. Цільове призначення оренди – експлуатація промислових об’єктів, отже, оренда земельних ділянок є однією з найпоширеніших форм організації виробничо-економічного процесу.
Надання в оренду земельних ділянок із земель промисловості поділяється:
* для будівництва й подальшої експлуатації промислового об’єкта;
* для експлуатації вже побудованого об’єкта.
Оренда земельних ділянок для забезпечення діяльності промислових підприємств може мати місце і при здійсненні концесійної діяльності.
Для здійснення концесійної діяльності потрібні земельні ділянки, вони надаються в користування концесіонеру, в тому числі на умовах оренди, на строк дії концесійного договору відповідно до положень Кодексу.
Основною умовою експлуатації земель промисловості є створення зон з обмеженим режимом використання, що пов’язано з екологічною небезпечністю об’єктів, на яких вони розташовані.
У випадку надання земельних ділянок для будівництва промислових об’єктів на умовах концесії на концесіонера покладається обов’язок за рахунок наданих земельних ділянок створення спеціальних охоронних зон з метою забезпечення захисту від негативного впливу промислових об’єктів на навколишнє природне середовище й людину. 
== Які ознаки правового режиму земель промисловості? ==
Основними ознаками правового режиму земель промисловості є:
* всі земельні ділянки даної категорії земель мають спеціальне не сільськогосподарське призначення;
* нормування розмірів відповідних ділянок (розміри відповідних ділянок визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку норм та проєктів, які розробляються відповідно до певних норм);
* здійснюється внутрішнє та зовнішнє зонування земельних ділянок спеціального несільськогосподарського призначення (навколо потенційно шкідливих об'єктів встановлюються санітарно-захисні зони, де забороняється житлове будівництво та проживання населення тощо);
* на землі промисловості може бути встановлено земельний сервітут.
[[Категорія:Земельне право]]

Порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України

2024-05-16T10:23:20Z

Olena.avhustiuk: /* Загальна інформація */ Відповідно до статті 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, по

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України "Про громадянство України"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2503-12 Постанова Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII "Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1586-14 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26 листопада 2014 року № 1279 "Про затвердження зразка заяви-анкети для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/678-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10 червня 2022 року № 678 "Про реалізацію експериментального проекту щодо оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, які перебувають за межами України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/770-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2016 року № 770 "Деякі питання надання адміністративних послуг у сфері міграції"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0231839-19#n29 Наказ Державної міграційної служби України від 29 серпня 2019 року № 231 "Про затвердження Класифікаторів"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено режим воєнного стану!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/828-2023-%D0%BF#n11 Постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2023 року № 828] поновлено строки надання адміністративних послуг та видачі документів дозвільного характеру, які були зупинені відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/165-2022-%D0%BF#Text пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 165 “Про зупинення строків надання адміністративних послуг та видачі документів дозвільного характеру”].

'''Зверніть увагу!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1202-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2022 року № 1202 "Деякі питання реалізації актів законодавства у сфері міграції в умовах воєнного стану"] установлено, що паспорти громадян України у формі картки, строк дії яких закінчився за 30 днів до 24 лютого 2022 року та після 24 лютого 2022 року, та паспорти громадянина України зразка 1994 року, до яких не вклеєно фотокартку особи у разі досягнення нею 25- чи 45-річного віку, строк вклеювання до яких настав за 30 днів до 24 лютого 2022 року та після 24 лютого 2022 року, '''є документами, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України та підлягають обміну або вклеюванню нових фотокарток відповідно до досягнутого віку протягом 30 календарних днів з дня припинення чи скасування воєнного стану.'''

Окрім цього, у додатку ДІЯ з'явився єДокумент, який є документом, що посвідчує особу в період дії воєнного стану, у формі відображення в електронній формі інформації, що ідентифікує особу та міститься в паспорті громадянина України та/або в паспорті громадянина України для виїзду за кордон, та/або в посвідченні водія ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/248-2022-%D0%BF#Text постанова Кабінету міністрів України від 10 березня 2022 року № 248 "Деякі питання застосування єДокумента в період дії воєнного стану"]).

'''!''' [https://dmsu.gov.ua/news/dms/12761.html?fbclid=IwAR1v7KnVoNvt29mZNU-XSDl2NXrBh2C9YCuOauMmGSJRJcHKAzxQdLU8CPM Дії громадян України у разі втрати паспорта під час війни] (роз'яснення Державної міграційної служби України).
|}
== Загальна інформація ==
Відповідно до статті 21 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус] '''Паспорт громадянина України''' є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-п Постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України"] бланк паспорта громадянина України (далі - паспорт) виготовляється у формі пластикової картки типу ID-1, що містить безконтактний електронний носій. Формат картки становить 53,98 x 85,6 міліметра та може мати допустимі відхилення відповідно до стандарту ДСТУ ISO/IEC 7810:2008.

'''До паспорта громадянина України вноситься така інформація:'''

# назва держави;
# назва документа;
# ім'я особи;
# стать;
# громадянство;
# дата народження;
# унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (далі - Реєстр);
# номер документа;
# дата закінчення строку дії документа;
# дата видачі документа;
# уповноважений суб'єкт, що видав документ (код);
# місце народження;
# реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб –платників податків або повідомлення про відмову від його прийняття (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган);
# відцифрований образ обличчя особи;
# відцифрований підпис особи.

'''До безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, вноситься така інформація:'''
# інформація, зазначена в зоні візуальної перевірки паспорта;
# додаткова змінна інформація (про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - інформація про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або повідомлення про відмову від його прийняття (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття зазначеного номера та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу);
# біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук (за згодою особи);
# засоби електронного цифрового підпису (у разі оформлення паспорта особі, яка досягла 18-річного віку) та засоби шифрування в порядку, встановленому законодавством.
Найменування полів паспорта для внесення інформації про особу та реквізити у зоні візуальної перевірки паспорта зазначаються українською та англійською мовами.
{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!'''
'''З 1 листопада 2016 року''' припинено прийом документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія (у формі книжечки).

Водночас Державна міграційна служба здійснює [[Право на оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року (у формі книжечки)|оформлення та видачу паспортів громадянам України зразка 1994 року]], щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов’язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. 
'''Паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 1 листопада 2016 року, є чинним протягом строку, на який його було видано.'''
|}
== Вік, з якого видається паспорт громадянина України та строк його дії ==
Кожен громадянин України, який досяг '''14-річного віку''', зобов’язаний отримати паспорт.

Паспорт громадянина України оформляється:
* особам, які не досягли 18 річного віку '''на 4 роки''';
* особам, які досягли 18 річного віку – '''на кожні 10 років'''.
== Куди звернутись ==
Документи для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта можуть подаватись до:
#'''[https://my.gov.ua/ центрів надання адміністративних послуг]''';
#'''[https://pasport.org.ua/contact/tsentri державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, і його відокремлених підрозділів]''';
#'''[https://dmsu.gov.ua/teritorialni-organi.html територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС]'''.
'''Подання документів для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта здійснюється:'''
{| class="wikitable"
|-
!Категорія!! Куди звернутись!! Місце подання документів
|-
| colspan="3" |'''Загальне правило'''
|-
| Особа або її законний представник/уповноважена особа ||територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС;
центри надання адміністративних послуг, державне підприємство, що належить до сфери управління ДМС, і його відокремлені підрозділи (далі - уповноважені суб’єкти)
|За місцем звернення особи
|-
| colspan="3" |'''Окремі випадки:'''
|-
|Особа, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або яка перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу (через уповноважену особу)||Територіальний підрозділ ДМС||За місцем розташування адміністрації відповідної установи, місця попереднього ув’язнення або закладу
|-
|Бездомна особа||Територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, уповноважені суб’єкти||За територіальним розташуванням центрів обліку, де вони перебувають на обліку, або закладів соціального захисту, де їм надаються соціальні послуги
|}
Документи для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта подаються до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноважених суб’єктів. Оформити паспорт громадянина України можна скориставшись порталом державних послу''г [https://igov.gov.ua/subcategory/1/1/situation/11 www.igov.org.ua]''

'''Випадки подання документів для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта лише до територіального органу/територіального підрозділу ДМС:'''
*набуття особою громадянства України (за винятком випадків набуття особою громадянства України відповідно до статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону України “Про громадянство України”]);
*оформлення особі паспорта вперше після досягнення 18-річного віку без подання документів з фотозображенням особи, виданих уповноваженими органами, установами, організаціями;
*оформлення паспорта вперше після досягнення 18-річного віку особі, яка надала рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи);
*повернення на проживання в Україну особи, яка постійно проживала за кордоном;
*оформлення паспорта особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку з тривалим розладом здоров’я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров’я, оформленим в установленому порядку, якщо така особа не отримувала паспорта, оформленого із застосуванням засобів Реєстру;
*відбування особою покарання в установах виконання покарань або обрання стосовно особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, або перебування на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу.

==== Оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, які перебувають за межами України ====
Кабінетом Міністрів України прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/678-2022-%D0%BF#Text постанову від 10 червня 2022 року № 678, якою затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, які перебувають за межами України].

Експериментальним проектом передбачено, що прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, які перебувають за межами нашої країни, здійснюватиме розміщений за межами України відокремлений підрозділ державного підприємства «Документ», яке належить до сфери управління ДМС України.

Перелік держав, у яких здійснюється діяльність відокремленого підрозділу, визначається ДМС за погодженням з МЗС.

Таке оформлення здійснюється, у разі:

# оформлення паспорта громадянина України вперше після досягнення 14-річного віку;
# набуття особою громадянства України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#n81 статті 7 Закону України "Про громадянство України"];
# оформлення особі, яка виїхала за межі України з 24 лютого 2022 р., паспорта громадянина України вперше після досягнення 18-річного віку, зокрема без подання документів з фотозображенням особи, виданих уповноваженими органами, установами, організаціями (''факт виїзду особи за межі України з 24 лютого 2022 р. підтверджується поданими такою особою документами з відміткою про перетинання кордону країни перебування або іншими документами, що підтверджують такий факт'');
# втрати або викрадення паспорта громадянина України;
# у випадках, визначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF#Text пункті 6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. N 302];
# оформлення паспорта громадянина України особі, яка постійно проживає за кордоном.

Процедура встановлення особи, передбачена Порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. N 3023й проводиться в режимі відеоконференцзв'язку за участю заявника та членів його сім'ї (зокрема колишньої дружини / колишнього чоловіка), близької особи. Присутність заявника у відокремленому підрозділі під час відеоконференцзв'язку є обов'язковою.

У період воєнного стану або в період установленого на території України Кабінетом Міністрів України карантину особа може звернутися до територіального органу / територіального підрозділу ДМС із письмовою заявою, поданою особисто в довільній формі, щодо визначення іншого територіального органу / територіального підрозділу ДМС, яким буде здійснюватися видача паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, документи для оформлення якого подавалися до відокремленого підрозділу. Паспорт громадянина України, паспорт для виїзду за кордон надсилаються відокремленим підрозділом за рахунок коштів заявника міжнародним поштовим або експрес-відправленням.
{| class="wikitable"
|'''''Важливо!''''' Отримання паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон '''громадянином України чоловічої статі віком від 18 до 60 років''' здійснюється у територіальному органі / територіальному підрозділі ДМС на території України. Крім громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, на яких поширюються положення пунктів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text 2-1,2-2, 2-3, 2-7 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. N 57].
'''Пересилання таких паспортів до відокремленого підрозділу або закордонної дипломатичної установи України для організації їх видачі не здійснюється''' відповідно до а[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/678-2022-%D0%BF#n14 бз.4 пункту 11 Порядку реалізації експериментального проекту щодо оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, які перебувають за межами України, оформлення, обміну іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, посвідки на постійне проживання під час їх перебування за межами України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 червня 2022 року №678.]
|}
==Хто може звернутись за оформленням паспорта==
'''Для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну та видачі паспорта може звернутись:'''
* особа, яка досягла 14-річного віку, із заявою-анкетою, поданою нею особисто;
*один з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників для оформлення паспорта особі, яка не досягла 14-річного віку, особі, яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною;
*особа, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або яка перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу, - через уповноважену особу адміністрації відповідної установи, місця попереднього ув’язнення або закладу.
{| class="wikitable"
|-
|'''Зверніть увагу!''' Урядом запроваджено реалізацію експериментального проекту щодо одночасного оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/541-2022-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 року № 541]).
Громадяни України можуть одночасно оформити ID-картку та закордонний паспорт. Скористатися такою послугою можуть зокрема особи з 14-річного віку. Детальніше за [https://guide.diia.gov.ua/view/odnochasne-oformlennia-u-tomu-chysli-zamist-vtrachenoho-abo-vykradenoho-obminu-pasporta-hromadianyna-ukrainy-ta-pasporta-hromadi-b06ca120-6163-4155-9c99-11d6749d621e посиланням].
|}
==Вартість оформлення==
'''Для громадян, які досягли 14-річного віку, та отримують паспорт громадянина України вперше - адміністративна послуга безоплатна.'''

У разі оформлення замість втраченого або викраденого, обміну паспорта зразка 1994 року '''справляється адміністративний збір'''.

Крім того, за видачу паспорта громадянина України у разі обміну замість втраченого чи пошкодженого сплачується державне мито'''.'''

Статтею 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»] визначено категорії осіб, які звільняються від сплати державного мита.
==Перелік необхідних документів==
===Оформлення паспорта===
''Для оформлення паспорта заявник подає такі документи:''
#свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави (далі - свідоцтво про народження);
#оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків або одного з них, які на момент народження особи перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або у разі, коли батьки чи один із батьків такої особи на момент її народження були іноземцями або особами без громадянства, або у разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України;
#паспорт громадянина України для виїзду за кордон, у тому числі строк дії якого закінчився (для особи, яка постійно проживає за кордоном або яка постійно проживала за кордоном та повернулася на постійне проживання в Україну, або для особи, яка набула громадянство України за кордоном);
#заява про зняття з консульського обліку (для особи, яка досягла 14-річного віку, постійно проживала за кордоном та повернулася на постійне проживання в Україну) за встановленою формою (далі - заява про зняття з консульського обліку);
#посвідчення про взяття на облік бездомних осіб (для бездомних осіб);
#рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи);
#документ, що посвідчує особу законного представника/уповноваженої особи, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника/уповноваженої особи;
#документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати. Оригінал документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертається заявнику, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати;
#документ, виданий відповідним органом, установою, організацією, який містить фотозображення особи, - для осіб, які звертаються за оформленням паспорта вперше після досягнення 18-річного віку. У разі відсутності такого документа особа подає письмову заяву в довільній формі, в якій зазначається інформація про адресу місць проживання, навчання, роботи, установ виконання покарань та інша інформація, відомості про свідків, які будуть залучені до проведення процедури встановлення особи;
#одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування із застосуванням засобів Реєстру - для оформлення паспорта особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку з тривалим розладом здоров’я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров’я, оформленим в установленому порядку, або особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або яка перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу (в разі потреби);
#документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів):
*про місце проживання - довідку органу реєстрації встановленого зразка;
*про народження дітей - свідоцтва про народження дітей;
*про шлюб і розірвання шлюбу - свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;
*про зміну імені - свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;
*документ, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків з даними про РНОКПП, або повідомлення про відмову від його прийняття, або дані про РНОКПП, внесені до паспорта або свідоцтва про народження.
===Оформлення паспорта замість втраченого або викраденого===
''Для оформлення паспорта замість втраченого або викраденого заявник подає такі документи:''
#заяву встановленого МВС зразка про втрату або викрадення паспорта зразка 1994 року (далі - заява про втрату паспорта);
#витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (у разі викрадення паспорта на території України);
#посвідчення про взяття на облік бездомних осіб (для бездомних осіб);
#довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);
#рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи);
#документ, що посвідчує особу законного представника/ уповноваженої особи, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника/уповноваженої особи;
#документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати. Оригінал документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертається заявнику, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати;
#одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування із застосуванням засобів Реєстру - для оформлення паспорта особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку з тривалим розладом здоров’я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров’я, оформленим в установленому порядку, або особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або яка перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу (в разі потреби);
#паспорт громадянина України для виїзду за кордон, у тому числі строк дії якого закінчився (для особи, яка постійно проживає за кордоном, або яка постійно проживала за кордоном та повернулася на постійне проживання в Україну);
#заява про зняття з консульського обліку.
#документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів):
*про місце проживання - довідку органу реєстрації встановленого зразка;
*про народження дітей - свідоцтва про народження дітей;
*про шлюб і розірвання шлюбу - свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;
*про зміну імені - свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;
*документ, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків з даними про РНОКПП, або повідомлення про відмову від його прийняття, або дані про РНОКПП, внесені до паспорта або свідоцтва про народження.
У разі втрати/викрадення паспорта, оформленого територіальним підрозділом ДМС, МВС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, заявник додатково подає всі наявні документи, у тому числі документи, що містять фотозображення особи, які дають змогу ідентифікувати таку особу.

Ідентифікація особи, на ім’я якої оформляється паспорт у зв’язку з поданням заяви про втрату паспорта і стосовно якої відсутня інформація в базах даних Реєстру, здійснюється відповідно до наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій.

У разі коли картотеки заяв про видачу паспорта територіального підрозділу ДМС не збереглися, відсутня будь-яка інформація в наявних даних обліку територіального органу ДМС, проводиться процедура встановлення особи відповідно до пункту 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-п#n733 Порядку].
==Обмін паспорта==
Обмін паспорта здійснюється у разі:
*зміни інформації, внесеної до паспорта, у тому числі у зв’язку із зміною написання латинськими літерами складових імені “прізвище”, “ім’я” у документах, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України (крім додаткової змінної інформації);
*отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - РНОКПП) або повідомлення про відмову від прийняття зазначеного номера (за бажанням);
* виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта;
*закінчення строку дії паспорта;
*непридатності паспорта для подальшого використання (паспорт/фотокартка має пошкодження (та/або відсутня його/її частина), що не дають змогу візуально ідентифікувати особу, прочитати прізвище, власне ім’я, по батькові, дату та місце народження, ким виданий паспорт, підпис посадової особи та дату видачі, пошкодження перфорованої серії та номера, що не дають змогу встановити реквізити паспорта, виправлення, зокрема внесення змін до персональних даних особи/найменувань органу/штампа/печатки, пошкодження, які блокують можливість зчитування, а також внесення змін до інформації безконтактного електронного носія);
*якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток;
*наявності в особи паспорта зразка 1994 року (за бажанням).

==== Строк звернення для обміну паспорта ====
У разі виникнення обставин (подій), у зв’язку з якими паспорт підлягає обміну (крім закінчення строку дії паспорта або обміну паспорта зразка 1994 року за бажанням), документи для його обміну подаються '''протягом одного місяця з дати настання таких обставин (подій).''' 
У разі закінчення строку дії паспорта документи для його обміну можуть бути подані '''протягом одного місяця до дати закінчення строку його дії.''' У такому випадку або в разі обміну паспорта зразка 1994 року за бажанням, паспорт, що підлягає обміну, після прийому документів повертається особі та здається нею під час отримання нового паспорта.

==== Перелік необхідних документів ====
''Для обміну паспорта заявник подає такі документи:''
#паспорт, що підлягає обміну;
#документи, що підтверджують обставини, у зв’язку з якими паспорт підлягає обміну (крім випадків, передбачених підпунктами 4 і 6 пункту 6 цього Порядку);
#посвідчення про взяття на облік бездомних осіб (для бездомних осіб);
#документ, що посвідчує особу законного представника/уповноваженої особи, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника/уповноваженої особи;
#документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати. Оригінал документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертається заявнику, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати;
#одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування із застосуванням засобів Реєстру - для оформлення паспорта особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку з тривалим розладом здоров’я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров’я, оформленим в установленому порядку, або особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або яка перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу (в разі потреби);
#паспорт громадянина України для виїзду за кордон, у тому числі строк дії якого закінчився (для особи, яка постійно проживає за кордоном, або яка постійно проживала за кордоном та повернулася на постійне проживання в Україну);
#заяву про зняття з консульського обліку;
#документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів):
*про місце проживання - довідку органу реєстрації встановленого зразка (крім випадків, коли здійснюється обмін паспорта зразка 1994 року);
*про народження дітей - свідоцтва про народження дітей;
* про шлюб і розірвання шлюбу - свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;
*про зміну імені - свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;
*документ, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків з даними про РНОКПП, або повідомлення про відмову від його прийняття, або дані про РНОКПП, внесені до паспорта або свідоцтва про народження.
У разі обміну паспорта, оформленого територіальним підрозділом ДМС, МВС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, заявник додатково подає всі наявні документи, у тому числі документи, що містять фотозображення особи, які дають змогу ідентифікувати таку особу.
==Видача паспорта==
'''Видача заявникові паспорта здійснюється територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, уповноваженим суб’єктом, який прийняв документи''' для його оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта. 
У разі отримання паспорта законним представником/уповноваженою особою подається документ, що посвідчує їх особу та підтверджує громадянство.

==== Особливості видачі паспорта у період дії воєнного стану або на період карантину ====
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1220-2022-п#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року № 1220 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України»] внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF#Text Порядку], якими врегульовано механізм видачі паспорта громадянина України, у період дії воєнного стану.

'''У разі коли рішення про оформлення паспорта приймалося територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який тимчасово не здійснює свої повноваження або надсилання персоналізованих бланків до якого неможливе у зв’язку з веденням бойових дій або тимчасовою окупацією території України, персоналізований бланк паспорта надсилається до іншого визначеного ДМС територіального органу/територіального підрозділу ДМС для організації видачі.'''

Заявник може звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, закордонної дипломатичної установи або до розміщеного за межами України відокремленого підрозділу (філії, представництва) державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, із письмовою заявою, поданою особисто у довільній формі (у тому числі під час подання документів для оформлення паспорта), щодо визначення іншого територіального органу/територіального підрозділу ДМС, розміщеного за межами України відокремленого підрозділу (філії, представництва) державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, або закордонної дипломатичної установи, якою буде здійснюватися видача паспорта.

У разі необхідності організації видачі паспорта у розміщеному за межами України [https://pasport.org.ua/centers відокремленому підрозділі (філії, представництві) державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС], паспорт разом з копіями заяви, заяви-анкети та актом-приймання передачі (у двох примірниках) передається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який оформив паспорт, до державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, яке здійснює доставку таких паспортів до розміщеного за межами України відокремленого підрозділу (філії, представництва) такого державного підприємства. '''Паспорт за письмовою заявою та за рахунок коштів заявника може бути надісланий державним підприємством, що належить до сфери управління ДМС, міжнародним поштовим відправленням до розміщеного за межами України відокремленого підрозділу (філії, представництва) такого державного підприємства.'''

Для організації видачі паспорта в закордонній дипломатичній установі копія заяви супровідним листом надсилається закордонною дипломатичною установою до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, який здійснив його оформлення.

Територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС надсилає паспорт разом з копією заяви-анкети та актом приймання-передачі (у двох примірниках) МЗС, яке забезпечує його надсилання до відповідної закордонної дипломатичної установи. '''Надсилання паспорта може здійснюватися МЗС за рахунок коштів заявника міжнародним поштовим відправленням. '''
==Строк видачі паспорта==
'''Паспорт видається:'''
*не пізніше ніж '''через 20 робочих днів''' з дня оформлення заяви-анкети для його отримання;
*не пізніше ніж '''через 10 робочих днів''' з дня оформлення заяви-анкети для його '''термінового отримання'''.
'''Паспорт, який оформлюється вперше''', видається не пізніше ніж '''через 20 робочих днів''' з дня оформлення заяви-анкети для його отримання.
{| class="wikitable"
|'''Перевірити стан оформлення паспорта можна на [https://dmsu.gov.ua/services/docstate.html сайті Державної міграційної служби України]'''
|}
==Підстави для відмови у видачі паспорта==
'''Особі відмовляється в оформленні або видачі паспорта, якщо:'''
# особа не є громадянином України;
# особа вже отримала паспорт (у тому числі паспорт зразка 1994 року), який є дійсним на день звернення (крім випадків обміну паспорта у зв’язку з виявленням помилки в інформації, внесеній до нього; звернення для обміну протягом одного місяця до дати закінчення строку дії паспорта; непридатності для подальшого використання);
#дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану заявником інформацію;
#за видачею паспорта звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень на отримання паспорта;
#особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі паспорта;
#особу не встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи.
У разі виявлення факту подання не всіх необхідних документів або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган ДМС/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб’єкт інформує заявника про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням заявника відмова надається в письмовому вигляді. Заявник має право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв’язку з якими йому було відмовлено в прийнятті документів.
==Оскарження та перегляд рішень про відмову в оформленні, обміні та видачі паспорта==
Рішення про відмову в оформленні, обміні та видачі паспорта може бути оскаржено особою '''в адміністративному порядку або до суду'''. 
ДМС, територіальний орган ДМС має право переглянути рішення, прийняте відповідно територіальним органом ДМС або територіальним підрозділом ДМС, і за наявності підстав зобов’язати його скасувати попереднє рішення про відмову в оформленні, обміні та видачі паспорта і прийняти нове рішення на підставі раніше поданих документів. 
Інформація про результати розгляду скарги доводиться до відома заявника в установлений законодавством строк.
==Відповідальність за проживання без паспорта==
Відповідно до статті 197 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] '''проживання громадян,''' зобов’язаних мати паспорт громадянина України, '''без паспорта громадянина України або за недійсним паспортом громадянина України,''' а також проживання громадян без реєстрації місця проживання '''тягнуть за собою попередження'''.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачені частиною першою цієї статті, - тягнуть за собою '''накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.
==Корисні посилання==
*[https://dmsu.gov.ua/faq/vidpovidi-na-chasti-pitannya-na-period-voenogo-stanu.html Державна міграційна служба України] надає відповіді на часті питання щодо паспортних документів на період '''''воєнного стану.'''''
==Дивись також==
*[[Поновлення загублених документів: паспорт, водійські права, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт)]]
*[[Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон]]
*[[Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон особам, які не досягли 16-річного віку]]
*[[Дії у разі втрати паспорта для виїзду за кордон під час перебування за межами України. Посвідчення особи на повернення в Україну]]
*[[Право на оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року (у формі книжечки)]]
*[[Оформлення біометричних документів для громадян, які раніше документувались на територіях, що є тимчасово окупованими]]
*[[Оформлення та видача паспорта громадянина України вперше особі, яка звертається за отриманням паспорта після досягнення 18-річного віку]]
*[[Внесення змін до паспорта громадянина України у зв'язку із зміною назви вулиці]]
*[[Порядок формування е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон, їх електронних копій]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права‎]]
[[Категорія:‎Адміністративне процесуальне право]]

Організація педагогічного патронажу для здобувачів освіти

2024-05-15T11:31:37Z

Olena.avhustiuk: /* Загальні положення */ Зарахування учнів до закладу освіти на педагогічний патронаж Зарахування здійснюється відповідно до наказу керівника, що видається на підставі заяви встановленої форми одного з батьків, законних представників дитини або за особистою заявою учня, за умови що він досяг повноліття. Перелік документів, які необідно долучити до заяви: документ, що посвідчує особу; копію свідоцтва про народження дитини або документа, що посвідчує особу здобувача освіти (під час подання коп

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закон України «Про освіту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text Закон України «Про повну загальну середню освіту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1187-2015-%D0%BF#Text Ліцензійні умови провадження освітньої діяльності, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1187]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/684-2017-%D0%BF#Text Порядок ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку та учнів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 року № 684]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0566-11#Text Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджені наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13 квітня 2011 року № 329, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 року за № 566/19304]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0184-16#Text Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року № 8, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 року за № 184/28314]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0564-18#Text Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 16 квітня 2018 року № 367, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05 травня 2018 року за № 564/32016]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1391-18#Text Положення про особливості організації форм здобуття загальної середньої освіти в закладах охорони здоров’я, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я України від 13 листопада 2018 року № 1232/2067, зареєстроване у Міністерстві юстиції України 07 грудня 2018 року за № 1391/32843]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0547-19#Text Положення про інституційну форму здобуття загальної середньої освіти, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 23 квітня 2019 року № 536, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 22 травня 2019 року за № 547/33518]
== Загальні положення ==
Відповідно до статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n131 Закону України «Про освіту»] загальна середня освіта може бути організована за такими формами:
* інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева);
* індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж).
'''Педагогічний патронаж''' - це спосіб організації освітнього процесу педагогічними працівниками, що передбачає забезпечення ними засвоєння освітньої програми здобувачем освіти, який за психофізичним станом або з інших причин, визначених законодавством, зокрема з метою забезпечення доступності здобуття освіти, потребує такої форми (частина 8 статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n131 Закону України «Про освіту»]).

Педагогічний патронаж передбачає:
# надання освітніх послуг відповідно до потреб дитини та у формі, яка найбільш відповідає стану дитини та її індивідуальним можливостям;
# можливість здобувача освіти періодично долучатися до учнівського колективу з метою соціалізації (у межах загальношкільних освітніх заходів);
# взаємодію педагогічних працівників із закладами охорони здоров’я, закладами соціального захисту дітей, [[Освіта дітей з особливими потребами (інклюзивне навчання)|інклюзивно-ресурсними центрами]];
# контроль керівника закладу освіти за виконанням освітньої програми, яку опановує здобувач освіти (пункт 3 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0184-16#n307 Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвредженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року № 8] (далі - Положення).
== Хто має право на організацію педагогічного патронажу ==
Педагогічний патронаж може бути організований для осіб, які:

1) здобувають початкову, базову середню освіту та проживають у селах і селищах (у разі якщо кількість здобувачів освіти не дозволяє утворити клас);

2) осіб, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я або яким надається реабілітаційна допомога у стаціонарних умовах (якщо такі особи не можуть відвідувати навчальні заняття у класах, створених безпосередньо за місцем лікування або надання реабілітаційної допомоги);

3) осіб, які за станом здоров’я не можуть здобувати повну загальну середню освіту за денною формою (відповідно до висновку лікарсько-консультаційної комісії закладу охорони здоров’я або медичного висновку про стан здоров’я дитини за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров’я України);

4) осіб, взятих під варту або засуджених до позбавлення волі на певний строк, для яких організовується здобуття освіти відповідно до законодавства (у разі якщо кількість здобувачів освіти не дозволяє утворити клас);

5) дітей-біженців, дітей, чиї батьки, інші законні представники звернулися із заявами про визнання біженцями або особами, які потребують захисту, дітей іноземців та осіб без громадянства, які утримуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства (пункт 1 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0184-16#n307 Положення]).

Педагогічний патронаж організовується для осіб віком '''до 18 років''' (за винятком випадків, коли тривалість здобуття освіти осіб з особливими освітніми потребами було подовжено відповідно до законодавства).
== Зарахування учнів до закладу освіти на педагогічний патронаж ==
Зарахування здійснюється відповідно до наказу керівника, що видається на підставі '''заяви''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0564-18#top встановленої форми] одного з батьків, законних представників дитини або за особистою заявою учня, за умови що він досяг повноліття.

Перелік документів, які необідно долучити до заяви:

#документ, що посвідчує особу;
#копію свідоцтва про народження дитини або документа, що посвідчує особу здобувача освіти (під час подання копії пред’являється оригінал відповідного документа);
# оригінал або копію медичної довідки за формою первинної облікової документації № 086-1/о «Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов’язкового медичного профілактичного огляду», затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0794-10#Text наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 серпня 2010 року № 682];
# оригінал або копія відповідного документа про освіту ''(за наявності)'';
# оригінал або копію висновку про комплексну (чи повторну) психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини чи витягу з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації ''(за бажанням)'';
# документ, що підтверджує обставини, за яких особі можу бути організований педагогічний патронаж (наприклад, стан здоров’я, знаходження під вартою або засудження, статус біженця);
# копію документа, що підтверджує законність перебування в Україні ''(для іноземців та осіб без громадянства)''.

Зарахування до закладу освіти на індивідуальну форму здобуття освіти проводиться зазвичай до початку навчального року і може здійснюватися незалежно від наявності вільних місць у класі (пункт 5 розділу I [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0184-16#n307 Положення]).

Зарахування (переведення) на індивідуальну форму здобуття освіти здійснюється зазвичай '''на навчальний рік'''

За бажанням здобувача освіти та одного з батьків, інших законних представників (з відповідним зазначенням в індивідуальному навчальному плані) навчальні заняття, консультації, оцінювання можуть проводитися:

→ за місцем проживання здобувача освіти або в закладі освіти;

→ індивідуально або для групи здобувачів освіти (пункт 6 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0184-16#n307 Положення]).

Педагогічний патронаж для здобувачів освіти, які за станом здоров’я не можуть відвідувати заклад освіти і перебувають у закладі охорони здоров’я, організовується при найближчому за розташуванням до місця лікування закладі освіти, визначеному відповідним органом управління у сфері освіти. За наявності у такому закладі освіти групи здобувачів освіти, які проходять лікування або реабілітацію, у складі 5 і більше осіб навчання може здійснюватися у групі (за потреби - протягом навчального року).

Здобувачі освіти проходять формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове та річне, що здійснюється за результатами семестрового) оцінювання, а також атестацію відповідно до законодавства (пункт 8 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0184-16#n307 Положення]).
== Корисні посилання ==
* [https://mon.gov.ua/ua/news/vidpovidi-na-top-15-najposhirenishih-pitan-batkiv-pro-individualnu-formu-navchannya-v-shkoli-rozyasnennya-mon Відповіді на топ-15 найпоширеніших запитань батьків про індивідуальну форму навчання у школі - роз'яснення Міністерства освіти і науки України]
* [https://nus.org.ua/articles/indyvidualne-navchannya-komu-pidhodyt-i-yak-organizuvaty/ Індивідуальне навчання: кому підходить і як організувати]
== Див. також ==
* [[Право особи на освіту]]
* [[Освіта дітей з особливими потребами (інклюзивне навчання)]]
* [[Здобуття повної загальної середньої освіти в домашніх умовах]]
[[Категорія:Право на освіту]]
[[Категорія:Діти]]
[[Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]
[[Категорія:Біженці]]

Працевлаштування громадян України за кордоном. Пенсійне забезпечення

2023-11-02T14:37:20Z

Olena.avhustiuk: /* Загальні положення */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_307 Європейська конвенція про правовий статус трудящих-мігрантів від 24 листопада 1977 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закону України «Про міжнародне приватне право»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України «Про зайнятість населення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/761-19 Закон України «Про зовнішню трудову міграцію»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0365400-74 Правила про умови праці радянських працівників за кордоном, затверджені постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 25 грудня 1974 року № 365]

== Загальні положення ==
Конституцією України закріплено, що кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується (стаття 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]). Для реалізації цього принципу громадяни України мають право, зокрема, укладати трудові договори з іноземними наймачами як на території України, так і за кордоном.

Статтею 8 [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KD0001.html Кодексу законів про працю України] визначено що трудові відносини громадян України, які працюють за її межами, а також трудові відносини іноземних громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях України, регулюються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#Text Закону України "Про міжнародне приватне право]".

Крім того, стаття 53 [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T052709.html Закону України «Про міжнародне приватне право»] передбачає два випадки, коли праця громадян України за кордоном буде регулюватись правом України:

◆ якщо громадяни України працюють у закордонних дипломатичних установах України;

◆ якщо громадяни України уклали з роботодавцями – фізичними або юридичними особами України трудові договори про виконання роботи за кордоном, у тому числі в їх відокремлених підрозділах, якщо це не суперечить законодавству держави, на території якої виконується робота.

У більшості випадків наші громадяни працюють в іноземних наймачів за кордоном по трудовому договору. В такому разі під час влаштування на роботу трудові відносини виникають і регулюються трудовим законодавством відповідної іноземної держави. Доступ до праці постійно проживаючого громадянина України, обсяг його трудових прав і обов'язків залежить від права конкретної країни (зокрема, від норм, що визначають правовий статус іноземців) і чинного в цій країні трудового права. Законодавство України в області праці в цьому випадку не діє.

Правовий захист за кордоном громадянина України може бути забезпечений консульською установою нашої держави, але тільки в межах законодавства країни перебування.

Необхідною передумовою легального влаштування за кордоном на роботу є, зокрема, отримання до в’їзду в країну, дозволу на працевлаштування. Для отримання такого дозволу, як правило, вимагається підтвердження від служби зайнятості вiдповiдної країни, наявнiсть страхового полісу та інших необхідних документів від iноземного роботодавця.

На сьогодні закон передбачає три способи працевлаштування за кордоном:
* самостійно;
* за участі [[Посередництво у працевлаштуванні за кордоном|посередників]] (ліцензованих агенцій);
* через міжнародний договір (функцію посередника може виконувати центр зайнятості).

== Самостійний пошук роботи за кордоном ==
[[Файл:Памʼятка щодо попередження потрапляння у рабство.jpg|міні]]
Якщо здобувач вирішив працевлаштуватися за кордоном самостійно, то він сам за допомогою інтернету або своїх знайомих підшукує закордонну компанію, самостійно збирає необхідний пакет документів, за допомогою компанії-роботодавця оформлює робочу візу. Після приїзду здобувач, знову ж таки, самостійно підшукує собі житло і вирішує всі організаційні питання.

Щоб знайти роботу за кордоном без посередників можна скласти резюме та розмістити його на зарубіжних ресурсах з пошуку роботи.

Перш ніж їхати за кордон, необхідно ознайомитися з умовами перебування та працевлаштуванням в обраній країні. Слід усвідомлювати, що нелегальне працевлаштування є правопорушенням, яке карається законом і тягне за собою адміністративну, а в деяких країнах і кримінальну відповідальність з подальшою депортацією з країни та забороною в'їзду до неї на деякий строк.

== Перелiк та зразки необхiдних документів ==
Щоб легально влаштуватися на роботу за кордоном українцю потрібно зібрати відповідний пакет документів, в який входять:
* [[Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон|паспорт громадянина України для виїзду за кордон]];
* поліс медичного страхування (підтверджує, що в разі хвороби іноземного громадянина, всі витрати на лікування і обслуговування не ляжуть на плечі держави або роботодавця, а будуть оплачені зі страхової суми);
* запрошення на роботу (запрошення на роботу оформлюється безпосередньо підприєством, у якій особа будете працювати. У документі повинні бути вказані всі реквізити роботодавця, адреса, телефон. Також у запрошенні зазначаються вакансія, розмір заробітної плати, назва населеного пункту, термін перебування);
* робоча віза.
[[Файл:Що варто робити.jpg|міні]]
Кожна країна визначає свій перелік документів, але основний пакет однаковий у всіх. За більш повним і детальним списком треба звертатися в консульство країни, до якої особа вирішили поїхати.

=== Робоча віза ===
Пакет документів для робочої візи відрізняється в залежності від держави прямування, проте в цілому для Європи він виглядає наступним чином:
# заповнена візова анкета;
# [[Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон|паспорт громадянина України для виїзду за кордон]];
# [[Порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України|паспорт громадянина України]] та його ксерокопія;
# копія [[Порядок отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків та наслідки відмови від нього|реєстраційного номера облікової картки платника податків]];
# дві кольорові фотокартки паспортного зразка (3,5х4,5 см на білому фоні, 80% обличчя);
# оригінал запрошення від роботодавця;
# поліс медичного страхування;
#довідку про несудимість, свідоцтво про шлюб, санітарна книжка, довідка від нарколога, сертифікати про зроблені щеплення тощо (за необхідності).
Про весь перелік документів можна дізнатися в консульстві або у візовому центрі. Документи для працевлаштування за кордоном за необхідності мають бути перекладені мовою країни прямування та легалізовані.

Щоб оформити робочу візу самостійно, необхідно звернутися безпосередньо до консульства тієї країни, куди ви збираєтесь поїхати.

Вартість робочої візи залежить від країни, в якій планується працевлаштуватися, і терміну дії дозволу. Вона коливається в межах від 80 € до 1000 €. В деякі країни робоча віза не потрібна, що спрощує виїзд за кордон.

Строк оформлення залежить від країни прямування і може коливатися від 14 днів до 3-х місяців.

В середньому віза видається на півроку або рік, часто її можна продовжити.

== Працевлаштування за кордоном за допомогою суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва ==
Пошук роботи за допомогою агентства з працевлаштування за кордоном набагато простіший та збереже час. Такі агентства беруть на себе практично всю організаційну роботу та оформлення документів. Вони допомагають здобувачеві правильно скласти резюме, перевести його на потрібну мову, відправити в компанію, яка надає вакансію. Крім цього, агентства підшукують житло, оптимальний маршрут до місця призначення, а також надають усіляку підтримку та консультації на час дії контракту. Для здобувача залишаються витрати пов'язані з дорогою, отриманням полісу страхування, витрат пов'язаних з легалізацією документів і їх переведенням (при необхідності), транспортні витрати. Що стосується житла і їжі, то це залежить від умов конкретного роботодавця.

Наразі плата, яку беруть деякі посередники у працевлаштуванні, змінюється, в залежності від країни, куди здобувача обіцяють влаштувати на роботу, і може варіюватися від 100 - 1000 $ .

Суб'єктів господарювання, що надають послуги з посередництва в працевлаштуванні за кордоном та мають ліцензії можна знайти на [https://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=b6a32291-6f2a-4684-a4ba-8e807759ccfc&tag=InformatsiiaDliaZdobuvachivTaLitsenziativ вебсайті Міністерства економіки України].

'''Детальніше див.:''' [[Посередництво у працевлаштуванні за кордоном]]

== Укладення трудового договору ==
Підписання трудового договору (контракту) є обов'язковою умовою легального працевлаштування. Трудовий договір (контракт) повинен бути написаний зрозумілою мовою і складатися в 2-х примірниках, один з яких видається на руки працівнику.

У разі працевлаштування за допомогою органів виконавчої влади (центра зайнятості) та суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном (агенціями) перед виїздом до держави перебування особі, стороною що сприяє в працевлаштуванні, видається проект трудового договору (контраку), завірений іноземним роботодавцем. Проект трудового договору (контракту) викладається українською мовою та однією чи більше мовами, що використовуються в державі перебування, і містить зобов’язання, які бере на себе іноземний роботодавець.

У трудовому договорі (контракті) повинна міститися найбільш повна інформація про:
* умови роботи (у тому числі щодо забезпечення безпечних умов праці);
* оплату праці (у тому числі щодо розміру гарантованої заробітної плати), відрахувань із заробітної плати;
* тривалість робочого часу і часу відпочинку;
* строк дії трудового договору (контракту) та умови його розірвання;
* надання соціальної та медичної допомоги, здійснення соціального страхування;
* відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю в наслідок нещасного випадку на виробництві або тимчасової непрацезданості;
* умови проживання тощо.

== Пенсійне забезпечення ==
Призначення і виплата пенсій громадянам України, які проживають за її межами, та громадянам інших країн, які переїхали на постійне проживання до України, здійснюється згідно із пенсійним законодавством України, яке складається із [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T031058.html Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"], інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів (угод), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' [https://www.msp.gov.ua/content/pensii-gromadyanam.html Перелік договорів угод, укладених між іноземними країнами та Україною щодо пенсійного забезпечення громадян]
|}
Частину цих угод укладено за територіальним принципом, а частину – за пропорційним:
* ''договори, що базуються на територіальному принципі'' - відомості збираються з двох країн, але витрати на виплату пенсій здійснює держава, на території якої проживає отримувач. Такий тип угоди діє між Україною та такими країнами як – Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Російська Федерація, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан (учаcники багатосторонньої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/997_107#Text Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року]), Угорщина, Молдова, Грузія, Азербайджан, Монголія, Румунія, Білорусь. При цьому у разі переїзду пенсіонера переказ пенсії за новим місцем проживання не здійснюється і взаєморозрахунки між державами не провадяться;
* ''договори, що базуються на пропорційному принципі'' (пенсія з двох кишень), за якими кожна договірна сторона призначає та виплачує пенсію за відповідний страховий (трудовий) стаж, набутий на її території, пропорційно пенсійним внескам і заробітній платі (Латвія, Литва, Іспанія, Естонія, Словаччина, Чехія, Болгарія, Португалія , Польща). У разі переїзду пенсіонера на постійне проживання до цих держав Пенсійний фонд України продовжує переказувати призначену в Україні пенсію за новим місцем проживання пенсіонера у доларах США або євро.
Проте в будь-якому випадку необхідно мати достатній страховий (трудовий) стаж. Тому перед тим як їхати за кордон, необхідно дізнатись:

– кількість років страхового стажу, отриманого в Україні (в [https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/Templates/Organizations територіальному органі Пенсійного фонду Україні] або на [https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/Templates/Default веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України]);

– чи є договір (угода) з тією країною, де плануєте працювати, щодо умов пенсійного забезпечення;

– за яким принципом укладено договір (угоду).

Крім того, слід дізнатись умови зарахування стажу та призначення пенсії в іноземній країні. Проте якщо Україна з країною вашого перебування не укладала договір (угоду) щодо соціального та пенсійного страхування, то стаж і заробітна плата не будуть враховуватись при призначенні пенсії в Україні.

Варто зазначити, якщо особі пенсійного віку не вистачає страхового стажу, то його можна докупити, підписавши договір про добровільну участь із податковим органом за місцем проживання та сплативши страхові внески за певний період відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0508-15#Text Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2014 року № 449].

'''Детальніше див.:''' [[Добровільна сплата єдиного внеску (купівля страхового стажу для виплати пенсії)]]

=== Призначення пенсії ===
Для підтвердження стажу, набутого на території країн, з якими укладено угоди за пропорційним принципом, та при досягненні пенсійного віку згідно з їхнім законодавством, громадянам України слід звертатися до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання.

'''Перелік необхідних документів'''

Заява, документи, що засвідчують особу, документи про підтвердження стажу роботи на території іншої держави (копія контракту, за яким працювали, копія дозволу на роботу в державі працевлаштування, документ, що підтверджує сплату страхових і пенсійних виплат в державі працевлаштування (довідка працедавця, можливо банківський документ, довідка з податкової або пенсійного фонду держави працевлаштування тощо) та інші документами, в залежності від країни, де працювала особа.

На підставі поданих документів спеціалістами органу Пенсійного фонду України заповнюються так звані «формуляри зв’язку», які відправляються до компетентного органу відповідної держави, який розглядає пакет документів та у випадку позитивного вирішення питання та призначення частини пенсії виплачує її особі через банківську установу.

'''Стаж роботи за кордоном, який потрібен для призначення пенсії'''

Мінімальний страховий стаж, що розглядається для призначення пенсії, по досягненню пенсійного віку, різниться в залежності від країни та може становити 1 рік (Польша, Чехія) або 5 років (Німеччіна). При цьому, якщо особа пропрацювала менше року (наприклад, 10 місяців), то цей термін зараховано не буде.

Умови зарахування Пенсійний фонд України стажу працевлаштування за кордоном:
* офіційне оформлення;
* наявність угоди між державами;
* щомісячне відрахування роботодавцем податків та внесків.

[[Категорія:Безробіття]]
[[Категорія:Працевлаштування окремих категорій працівників]]
[[Категорія:Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]
[[Категорія:Призначення пенсії]]

Обов'язок батьків утримувати повнолітніх непрацездатних дочку, сина та його виконання (аліменти)

2023-04-13T08:36:05Z

Olena.avhustiuk: /* Підстави виникнення обов'язку батьків утримувати повнолітніх непрацездатних дочку, сина */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон Ураїни "Про судовий збір"]
*Закон України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20#Text "Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 pоку № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" ]
== Підстави виникнення обов'язку батьків утримувати повнолітніх непрацездатних дочку, сина. ==
Батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати. Якщо батько, мати не мають відповідних коштів, нерухомого майна, які б забезпечили утримання сина, дочки, виконання цього їх обов’язку буде неможливим ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1018 стаття 198 Сімейного кодексу України])

Право на аліменти мають повнолітні дочка і син:
* які мають інвалідність І, II та III груп;
* які продовжують у відповідних навчальних закладах. Аліменти присуджуються на строк до досягнення сином/донькою 23 років.
Вони можуть працювати, навчатися і одержувати заробітну плату, стипендію, пенсію і доходи від бізнесу тощо. Проте цього заробітку (доходу) пенсії, стипендії може бути недостатньо для їх нормального існування в рамках прожиткового мінімуму.

Отже, батьки зобов’язані утримувати своїх непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі чи ні.
== Опис суттєвих аспектів ==
Наступні аспетки впливають на шляхи вирішення даної ситуації:

''Родинний зв'язок між дочкою, сином та батьками''. Права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану;

''Непрацездатність дочки, сина.'' Непрацездатність – це стан здоров’я (функцій організму) людини, обумовлений захворюванням, травмою тощо, який унеможливлює виконання роботи визначеного обсягу, професії без шкоди для здоров’я. Повна втрата працездатності визначається як настання пенсійного віку (старість). Непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані особами з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю. Непрацездатність повнолітніх дочки, сина може бути як тимчасовою, так і постійною. У цьому випадку законодавець має на увазі постійну непрацездатність, яка встановлюється медико-соціальними експертними комісіями Мінохорони,здоров´я України (МСЕК).;

''Потреба дочки, сина в матеріальній допомозі.'' Суд при встановленні потреби дочки, сина у матеріальній допомозі має брати прожитковий мінімум за основу і вирішувати справу з урахуванням всієї сукупності фактичних обставин;

''Здатність батьків надавати матеріальну допомогу.'' Судом за основу має братися установлений законом прожитковий мінімум. Разом з тим суд має враховувати розмір витрат, які батьки змушені нести (наприклад, у зв'язку із власною хворобою тощо). Якщо доходи батьків з урахуванням необхідних витрат забезпечують їм прожитковий мінімум, вони можуть визнаватися такими, що здатні надавати матеріальну допомогу. В будь-якому випадку суд має оцінювати всі обставини справи в сукупності.

''Добровільність батьків утримувати дочку, сина.'' У випадку, якщо батьки уникають свого обов’язку утримувати дочку, сина, можливе вирішення проблеми за наявності нерухомого майна у батька/матері, шляхом укладання договору про припинення права на аліменти для дочки, сина, у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно.
== Розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина ==
Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням наступних обставин ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n933 стаття 182 Сімейного кодексу України]):
* При визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.
* Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
* Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
== Порядок сплати аліментів ==
Аліменти на утримання повнолітніх дочки і сина можуть виплачуватися як в добровільному, так і судовому порядку.

'''Добровільний порядок''' сплати аліментів включає в себе наступні способи:
* один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1027 стаття 201 Сімейного кодексу України]). Але така заява може бути згодом відкликана ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n958 стаття 187 Сімейного кодексу України]).
* відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n65 статті 9] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1027 статті 201 Сімейного кодексу України] батьки повнолітніх дочки і сина можуть укласти між собою або також з повнолітньою дочкою, сином договір про сплату аліментів на повнолітніх дочку/сина, у якому визначити розмір, строки та порядок виплати аліментів. Договір має бути укладений письмово та підлягає нотаріальному посвідченню. У разі невиконання батьком (матір’ю) свого обов’язку за договором, стягнення аліментів здійснюється не за судовим рішенням, а на підставі виконавчого напису нотаріуса органом державної виконавчої служби.
Право на '''звернення до суду''', відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1020 частини третьої статті 199 Сімейного кодексу України], з позовом про стягнення аліментів мають:
# той з батьків, з ким проживає дочка, син, які продовжують навчання;
# безпосередньо дочка, син, які продовжують навчання.
'''''Важливо! Рішення суду, за яким на користь дитини стягувалися аліменти до досягнення нею повноліття, не дає права на стягнення аліментів після досягнення 18 років.''''' У такому разі необхідно звертатися до суду із новою позовною вимогою про стягнення аліментів на утримання повнолітніх дочки/сина, які продовжують навчання або про стягнення аліментів на утримання повнолітніх непрацездатних дочки/сина.
== Укладання договору про припинення права на аліменти для дочки, сина, у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно ==
Той із батьків, з ким проживає дочка, син, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, нього, можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дочки, сина, у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону. Якщо дитина досягла чотирнадцяти років, вона бере участь в укладенні цього договору. У разі укладення такого договору той із батьків, з ким проживає дочка, син зобов'язується самостійно утримувати її. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/ ст. 190 Сімейного кодексу України])

Укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов'язку брати участь у додаткових витратах на дочку, сина.
==== Вартість ====
За вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством. Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином.
==== Перелік необхідних документів ====
* Паспорти і реєстраційні номери облікової картки платника податків сторін договору;
* Документи, що підтверджують право власності на нерухоме майно (свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадок, договори купівлі-продажу/дарування/міни, довічного утримання і інші);
* Якщо у будинку прописані неповнолітні особи, то на укладення договору потрібний дозвіл органу опіки та піклування;
* Довідка про кількість зареєстрованих осіб у будинку;
* Звіт про експертну грошову оцінку будинку;
* Витяг з Державного земельного кадастру відносно земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно (у випадку дарування будинку, земельної ділянки);
* Якщо нерухоме майно було придбане в шлюбі або дарувальник в даний момент перебуває в шлюбі, в обов'язковому порядку потрібна згода подружжя на укладення договору, свідоцтво про шлюб або свідоцтво про розірвання шлюбу;
* Якщо договір укладатиметься від Вашого імені представником за довіреністю, то потрібна така довіреність, паспорт і реєстраційний номер облікової картки платника податків.
==== Строки розгляду питання ====
Нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб та в день подачі всіх необхідних документів. Вчинення нотаріальної дії може бути відкладено в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від інших осіб або надсилання документів на експертизу, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен впевнитись у відсутності у заінтересованих осіб заперечень проти вчинення цієї дії. Строк, на який відкладається вчинення нотаріальної дії в цих випадках, не може перевищувати одного місяця.
==== Підстави для відмови ====
Нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо:
* вчинення такої дії суперечить законодавству України;
* не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії;
* дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії;
* є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства;
* з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень;
* правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності;
* особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення;
* особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням;
* в інших випадках, передбачених законом.
Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
==== Порядок оскарження ====
За позовом відчужувача нерухомого майна, договір може бути розірваний у разі невиконання тим із батьків, з ким проживає дочка, син, обов'язку по її утриманню.Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
==== Особливі випадки ====
Договір визнається судом недійсним за вимогою відчужувача нерухомого майна у разі виключення його імені як батька з актового запису про народження дитини.
У разі визнання договору недійсним у відчужувача відновлюється право власності на нерухоме майно.
== Укладання договору про сплату аліментів на дочку, сина ==
Батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дочку, сина, у якому визначити розмір та строки виплати. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/ ст. 189 Сімейного Кодексу України])
==== Вартість ====
За вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством. Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином.
==== Перелік необхідних документів ====
* Паспорти і реєстраційні номери облікової картки платника податків батька, матері та сина, дочки;
* Копія свідоцтва про народження дитини дочки, сина;
* Копії документів, що підтверджує непрацездатність дочки, сина.
==== Зразок договору про сплату аліментів на дочку, сина ====
[https://drive.google.com/file/d/0B84Fn7fObiluemd1TWEzQjJSWVk/view?usp=sharing '''ЗРАЗОК ДОГОВОРУ МІЖ БАТЬКАМИ ПРО СПЛАТУ АЛІМЕНТІВ НА УТРИМАННЯ ПОВНОЛІТНЬОЇ НЕПРАЦЕЗДАТНОЇ ДОЧКИ/СИНА''']
==== Строки розгляду питання ====
Нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб та в день подачі всіх необхідних документів. Вчинення нотаріальної дії може бути відкладено в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від інших осіб або надсилання документів на експертизу, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен впевнитись у відсутності у заінтересованих осіб заперечень проти вчинення цієї дії. Строк, на який відкладається вчинення нотаріальної дії в цих випадках, не може перевищувати одного місяця.
==== Підстави для відмови ====
Нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо:
* вчинення такої дії суперечить законодавству України;
* не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії;
* дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії;
* є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства;
* з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень;
* правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності;
* особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення;
* особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням;
* в інших випадках, передбачених законом.
Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
==== Порядок оскарження ====
За позовом відчужувача нерухомого майна, договір може бути розірваний у разі невиконання тим із батьків, з ким проживає дочка, син, обов'язку по її утриманню. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/ ч.7 ст. 190 Сімейного Кодексу України]).

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
=== Особливі випадки ===
У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором, аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
== Позов до суду про стягнення аліментів ==
Позов про стягнення аліментів може пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування як позивача так і відповідача в порядку цивільного судочинства до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. ст. 27, 28 ЦПК України]) .
=== Вартість ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 п .3 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір»] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
==== Перелік необхідних документів ====
* Копія свідоцтва про укладення шлюбу батьків;
* Копія свідоцтва/рішення суду про розірвання шлюбу;
* Копія свідоцтва про народження дочки, сина;
* Довідка про склад сім’ї дочки, сина;
* Копія паспорту дочки, сина;
* Копії документів, що підтверджують непрацездатність/навчання дочки, сина;
* Копія довідки про доходи дочки, сина.
==== Зразок позовної заяви ====
[https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluS2taUjhEUUlVLWs Зразок позовної заяви про стягнення аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної дочки/сина]
==== Строки розгляду питання====
Суд розглядає справу про стягнення аліментів протягом розумного строку, але не більше одного місяця з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може продовжити розгляд справи, але не більш як на п'ятнадцять днів.
==== Підстави для відмови ====
Суд може залишити позовну заяву без руху, повернути заяву, у випадках, якщо позовну заяву подано без додержання наступних вимог
* позивач до відкриття провадження у справі подав заяву про повернення йому позову;
* заяву подано недієздатною особою;
* заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;
* справа не підсудна цьому суду;
* до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.

У разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

Позовна заява, подана після забезпечення доказів або позову, повинна містити, крім зазначеного, відомості про забезпечення доказів або позову

Суд може відмовити позивачу в справі щодо стягнення аліментів на повнолітню непрацездатну дочку, сина, у випадку відсутності хоч одного з наступних елементів:
* родинний зв'язок між дочкою, сином та батьками;
* непрацездатність дочки, сина;
* потреба дочки, сина в матеріальній допомозі;
* здатність батьків надавати матеріальну допомогу.
==== Порядок оскарження ====
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до статті 355, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8569 частина перша статті 354 Цивільного процесуального кодексу України] передбачено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи. Термін подачі відповідної скарги на рішення суду становить 30 днів з дня його оголошення. Якщо суд оголосив неповний текст рішення, то термін обчислюється з дня складання повного тексту рішення, а в разі оголошення короткого тексту рішення суду, а саме його вступної та резолютивної частин, при виготовленні повного тексту такого рішення в ньому обов’язково вказується дата, коли він був складений.

Ухвали суду набирають законної сили в тому ж порядку, із застереженням про те, що оскаржені можуть бути тільки визначення, передбачені положеннями Цивільного процесуального кодексу України, протягом 15 днів, які обчислюються за тими ж правилами. Інші ухвали суду набирають законної сили з моменту їх оголошення або, якщо вони були постановлені за відсутності сторін або суддею одноосібно, з моменту підписання такого визначення суддею.

У разі, якщо учасникам справи не була вручена копія рішення або ухвали у день їх винесення, вони мають право на поновлення пропущеного строку на оскарження на ті ж 30 і 15 днів відповідно, що обчислюються з моменту вручення їм тексту рішення або ухвали.

Апелянт, який пропустив строк, звертаючись з апеляційною скаргою зобов’язаний долучити до скарги вичерпні докази обставин, у зв’язку з яким він просить відновити строк: інформацію про дату отримання копії рішення або про інші обставини, розглянувши які суд може прийти до висновку про поважність причин пропуску строку на оскарження. При цьому, якщо наведені заявником доводи про поважність причин пропуску строку не заслуговують на увагу, суд апеляційної інстанції виносить ухвалу про залишення скарги без руху, в якому вказує на невідповідність скарги формальним вимогам закону і пропонує апелянтові усунути їх протягом 10 днів з моменту отримання копії такого визначення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8576 стаття 355 Цивільного процесуального кодексу України]).
== Особливості стягнення аліментів під час воєнного стану ==
26 березня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20#Text Закон України від 15 березня 2022 року «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження»], яким, зокрема, передбачено, що тимчасово, '''''на період до припинення або скасування воєнного стану на території України''''':
* припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації);
* забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії російської федерації, у період такої окупації;
* за рішеннями про стягнення аліментів підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи – підприємці, які здійснюють відрахування з заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача – на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
[[Категорія:Стягнення аліментів]]

Обов'язок батьків утримувати повнолітніх непрацездатних дочку, сина та його виконання (аліменти)

2022-05-03T08:27:47Z

Olena.avhustiuk: Доповнення, редагування статті.

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон Ураїни "Про судовий збір"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 pоку № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" ]

== Підстави виникнення обов'язку батьків утримувати повнолітніх непрацездатних дочку, сина ==
Батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати. Якщо батько, мати не мають відповідних коштів, нерухомого майна, які б забезпечили утримання сина, дочки, виконання цього їх обов’язку буде неможливим.

Право на аліменти мають повнолітні дочка і син, які мають інвалідність І, II та III груп. Вони можуть працювати, навчатися і одержувати заробітну плату, стипендію, пенсію і доходи від бізнесу тощо. Проте цього заробітку (доходу) пенсії, стипендії може бути недостатньо для їх нормального існування в рамках прожиткового мінімуму.

Отже, батьки зобов’язані утримувати своїх непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі чи ні.

== Опис суттєвих аспектів ==
Наступні аспетки впливають на шляхи вирішення даної ситуації:
* Родинний зв'язок між дочкою, сином та батьками. Права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану;
* Непрацездатність дочки, сина. Непрацездатність – це стан здоров’я (функцій організму) людини, обумовлений захворюванням, травмою тощо, який унеможливлює виконання роботи визначеного обсягу, професії без шкоди для здоров’я. Повна втрата працездатності визначається як настання пенсійного віку (старість). Непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані особами з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю. Непрацездатність повнолітніх дочки, сина може бути як тимчасовою, так і постійною. У цьому випадку законодавець має на увазі постійну непрацездатність, яка встановлюється медико-соціальними експертними комісіями Мінохорони,здоров´я України (МСЕК).;
* Потреба дочки, сина в матеріальній допомозі. Суд при встановленні потреби дочки, сина у матеріальній допомозі має брати прожитковий мінімум за основу і вирішувати справу з урахуванням всієї сукупності фактичних обставин;
* Добровільність батьків утримувати дочку, сина. У випадку, якщо батьки уникають свого обов’язку утримувати дочку, сина, можливе вирішення проблеми наступними варіантами:
** за наявності нерухомого майна у батька/матері, шляхом укладання договору про припинення права на аліменти для дочки, сина, у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно;
** здатність батьків надавати матеріальну допомогу. Судом за основу має братися установлений законом прожитковий мінімум. Разом з тим суд має враховувати розмір витрат, які батьки змушені нести (наприклад, у зв'язку із власною хворобою тощо). Якщо доходи батьків з урахуванням необхідних витрат забезпечують їм прожитковий мінімум, вони можуть визнаватися такими, що здатні надавати матеріальну допомогу. В будь-якому випадку суд має оцінювати всі обставини справи в сукупності.

== Розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина ==
Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням наступних обставин(ст.182 Сімейного кодексу України):

1. При визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

2. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

3. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

== Куди звертатися ==
Аліменти можуть сплачуватися в добровільному і судовому порядку.

== Укладання договору про припинення права на аліменти для дочки, сина, у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно ==

Той із батьків, з ким проживає дочка, син, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, нього, можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дочки, сина, у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону. Якщо дитина досягла чотирнадцяти років, вона бере участь в укладенні цього договору. У разі укладення такого договору той із батьків, з ким проживає дочка, син зобов'язується самостійно утримувати її. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/ ст. 190 Сімейного кодексу України])

Укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов'язку брати участь у додаткових витратах на дочку, сина.

==== Вартість ====
За вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством. Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином.

==== Перелік необхідних документів ====
* Паспорти і реєстраційні номери облікової картки платника податків сторін договору;
* Документи, що підтверджують право власності на нерухоме майно (свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадок, договори купівлі-продажу/дарування/міни, довічного утримання і інші);
* Якщо у будинку прописані неповнолітні особи, то на укладення договору потрібний дозвіл органу опіки та піклування;
* Довідка про кількість зареєстрованих осіб у будинку;
* Звіт про експертну грошову оцінку будинку;
* Витяг з Державного земельного кадастру відносно земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно (у випадку дарування будинку, земельної ділянки);
* Якщо нерухоме майно було придбане в шлюбі або дарувальник в даний момент перебуває в шлюбі, в обов'язковому порядку потрібна згода подружжя на укладення договору, свідоцтво про шлюб або свідоцтво про розірвання шлюбу;
* Якщо договір укладатиметься від Вашого імені представником за довіреністю, то потрібна така довіреність, паспорт і реєстраційний номер облікової картки платника податків.

==== Строки розгляду питання ====
Нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб та в день подачі всіх необхідних документів. Вчинення нотаріальної дії може бути відкладено в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від інших осіб або надсилання документів на експертизу, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен впевнитись у відсутності у заінтересованих осіб заперечень проти вчинення цієї дії. Строк, на який відкладається вчинення нотаріальної дії в цих випадках, не може перевищувати одного місяця.

==== Підстави для відмови ====
Нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо:
* вчинення такої дії суперечить законодавству України;
* не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії;
* дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії;
* є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства;
* з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень;
* правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності;
* особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення;
* особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням;
* в інших випадках, передбачених законом.
Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

==== Порядок оскарження ====
За позовом відчужувача нерухомого майна, договір може бути розірваний у разі невиконання тим із батьків, з ким проживає дочка, син, обов'язку по її утриманню.Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

==== Особливі випадки ====
Договір визнається судом недійсним за вимогою відчужувача нерухомого майна у разі виключення його імені як батька з актового запису про народження дитини.
У разі визнання договору недійсним у відчужувача відновлюється право власності на нерухоме майно.

== Укладання договору про сплату аліментів на дочку, сина ==
Батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дочку, сина, у якому визначити розмір та строки виплати. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/ ст. 189 Сімейного Кодексу України])

==== Вартість ====
За вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством. Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином.

==== Перелік необхідних документів ====
* Паспорти і реєстраційні номери облікової картки платника податків батька, матері та сина, дочки;
* Копія свідоцтва про народження дитини дочки, сина;
* Копії документів, що підтверджує непрацездатність дочки, сина.

==== Зразок договору про сплату аліментів на дочку, сина ====
[https://drive.google.com/file/d/0B84Fn7fObiluemd1TWEzQjJSWVk/view?usp=sharing '''ЗРАЗОК ДОГОВОРУ МІЖ БАТЬКАМИ ПРО СПЛАТУ АЛІМЕНТІВ НА УТРИМАННЯ ПОВНОЛІТНЬОЇ НЕПРАЦЕЗДАТНОЇ ДОЧКИ/СИНА''']

==== Строки розгляду питання ====
Нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб та в день подачі всіх необхідних документів. Вчинення нотаріальної дії може бути відкладено в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від інших осіб або надсилання документів на експертизу, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен впевнитись у відсутності у заінтересованих осіб заперечень проти вчинення цієї дії. Строк, на який відкладається вчинення нотаріальної дії в цих випадках, не може перевищувати одного місяця.

==== Підстави для відмови ====
Нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо:
* вчинення такої дії суперечить законодавству України;
* не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії;
* дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії;
* є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства;
* з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень;
* правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності;
* особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення;
* особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням;
* в інших випадках, передбачених законом.
Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

==== Порядок оскарження ====
За позовом відчужувача нерухомого майна, договір може бути розірваний у разі невиконання тим із батьків, з ким проживає дочка, син, обов'язку по її утриманню. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/ ч.7 ст. 190 Сімейного Кодексу України]).

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

=== Особливі випадки ===
У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором, аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

== Позов до суду про стягнення аліментів ==
Позов про стягнення аліментів може пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування як позивача так і відповідача в порядку цивільного судочинства до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. ст. 27, 28 ЦПК України]) .

=== Вартість ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 п .3 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір»] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

==== Перелік необхідних документів ====
* Копія свідоцтва про укладення шлюбу батьків;
* Копія свідоцтва/рішення суду про розірвання шлюбу;
* Копія свідоцтва про народження дочки, сина;
* Довідка про склад сім’ї дочки, сина;
* Копія паспорту дочки, сина;
* Копії документів, що підтверджують непрацездатність дочки, сина;
* Копія довідки про доходи дочки, сина.

==== Зразок позовної заяви ====
[https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluS2taUjhEUUlVLWs Зразок позовної заяви про стягнення аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної дочки/сина]

==== Строки розгляду питання====
Суд розглядає справу про стягнення аліментів протягом розумного строку, але не більше одного місяця з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може продовжити розгляд справи, але не більш як на п'ятнадцять днів.

==== Підстави для відмови ====
Суд може залишити позовну заяву без руху, повернути заяву, у випадках, якщо позовну заяву подано без додержання наступних вимог

* позивач до відкриття провадження у справі подав заяву про повернення йому позову;
* заяву подано недієздатною особою;
* заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;
* справа не підсудна цьому суду;
* до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.

У разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

Позовна заява, подана після забезпечення доказів або позову, повинна містити, крім зазначеного, відомості про забезпечення доказів або позову

Суд може відмовити позивачу в справі щодо стягнення аліментів на повнолітню непрацездатну дочку, сина, у випадку відсутності хоч одного з наступних елементів:

* родинний зв'язок між дочкою, сином та батьками;
* непрацездатність дочки, сина;
* потреба дочки, сина в матеріальній допомозі;
* здатність батьків надавати матеріальну допомогу.

==== Порядок оскарження ====
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 355, ч. 1 статті 354 Цивільного процесуального кодексу України] передбачено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи. Термін подачі відповідної скарги на рішення суду становить 30 днів з дня його оголошення. Якщо суд оголосив неповний текст рішення, то термін обчислюється з дня складання повного тексту рішення, а в разі оголошення короткого тексту рішення суду, а саме його вступної та резолютивної частин, при виготовленні повного тексту такого рішення в ньому обов’язково вказується дата, коли він був складений.

Ухвали суду набирають законної сили в тому ж порядку, із застереженням про те, що оскаржені можуть бути тільки визначення, передбачені положеннями Цивільного процесуального кодексу України, протягом 15 днів, які обчислюються за тими ж правилами. Інші ухвали суду набирають законної сили з моменту їх оголошення або, якщо вони були постановлені за відсутності сторін або суддею одноосібно, з моменту підписання такого визначення суддею.

У разі, якщо учасникам справи не була вручена копія рішення або ухвали у день їх винесення, вони мають право на поновлення пропущеного строку на оскарження на ті ж 30 і 15 днів відповідно, що обчислюються з моменту вручення їм тексту рішення або ухвали.

Апелянт, який пропустив строк, звертаючись з апеляційною скаргою зобов’язаний долучити до скарги вичерпні докази обставин, у зв’язку з яким він просить відновити строк: інформацію про дату отримання копії рішення або про інші обставини, розглянувши які суд може прийти до висновку про поважність причин пропуску строку на оскарження. При цьому, якщо наведені заявником доводи про поважність причин пропуску строку не заслуговують на увагу, суд апеляційної інстанції виносить ухвалу про залишення скарги без руху, в якому вказує на невідповідність скарги формальним вимогам закону і пропонує апелянтові усунути їх протягом 10 днів з моменту отримання копії такого визначення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (стаття 355 Цивільного процесуального кодексу України).

[[Категорія:Сімейне право]]
[[Категорія:Стягнення аліментів]]