WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Встановлення фактів реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення

2025-11-17T08:45:24Z

Oleksiy.lysakov:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" в]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95/print1517321520925797 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]
== Розгляд справ про встановлення факту реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення ==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України] суд в [[Звернення до суду: окреме провадження|окремому провадженні]], зокрема розглядає справи про встановлення факту реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення.

'''Предметом''' '''встановлення факту''' реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення у суді є:
* існування факту реєстрації;
* якщо відповідний запис в органах РАЦСу не зберігся (відсутність архіву або відповідної книги реєстрації, а також за наявності книги, проте за відсутності запису в ній);
* якщо у поновленні такого запису органи РАЦСу відмовили у встановленому законом порядку;
* запис може бути поновлено лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації події.
'''Важливо зазначити,''' що судом не встановлюються факти реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення, а лише встановлюється факт їх реєстрації в актових книгах, якщо в органах реєстрації актів цивільного стану не збереглися відповідні записи і ті відмовилися їх поновити, або вони можуть бути відновлені тільки на підставі рішення суду про встановлення їх реєстрації.

Відмова відповідного органу у поновленні запису підтверджується його письмовим висновком, наявність якого є необхідною умовою прийняття судом заяви про встановлення вказаного факту.
== Особи, які мають право на звернення із заявою про встановлення факту реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення ==
Із заявою про порушення справи можуть звернутися особи, для яких наявність факту реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення може породжувати юридичні наслідки.

Відповідно до пункту 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95/print1517321520925797 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"] із заявами про встановлення факту реєстрації шлюбу може звернутись подружжя або кожен з них. Якщо заяву подано лише одним з подружжя, другий з них залучається до участі у справі як заінтересована особа.

Отже,із такою заявою мають право звернутися:
* особи, стосовно яких був здійснений реєстраційний запис, члени їх сім'ї;
* законні представники неповнолітніх та недієздатних;
* спадкоємці померлих.
== Зміст заяви про встановлення факту ==
Згідно із статтею 318 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] '''у заяві повинно міститися:'''
# який факт заявник просить встановити та з якою метою;
# причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
# докази, що підтверджують факт.
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
== Перелік доказів та документів до заяви про встановлення факту реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення ==
'''До заяви''' про встановлення факту реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення '''можуть додаватися такі документи та докази:'''
* довідка архіву органів РАЦСу, що підтверджує факт втрати у цих органах запису, та висновок районного (міського) відділу (бюро) РАЦСу про відмову в поновленні запису акта цивільного стану.
* докази, що підтверджують наявність цього юридичного факту (документи, акти, листи ділового та особистого характеру, які містять інформацію про реєстрацію усиновлення, шлюбу, розірвання шлюбу, наприклад: довідку архіву РАЦСу про те, що актовий запис втрачено, довідки церковних архівів та інших установ, які реєстрували шлюб, виписку з паспорта, в яких є відмітка (штамп) про реєстрацію чи розірвання шлюбу, документи ділового характеру (анкети, особові справи), свідоцтва про народження дітей, де батьками зазначені заявники, актові записи про народження дітей, домові книги, показання свідків щодо факту реєстрації шлюбу, інші документи, які містять інформацію про реєстрацію чи розірвання шлюбу).
== Підсудність справ та розміри судового збору ==
Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду '''за місцем її проживання''' (частина перша статті 316 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України]).

Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його '''клопотанням''' ухвалою судді [https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/perelik_sprav/ Верховного Суду] (частина друга статті 316 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України]). Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

За подання до суду заяви у справах окремого провадження '''ставка судового збору''' становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 5 частини другої статті 4 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»]). Станом на 2025 рік судовий збір становить - 605, 60 грн.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78426198 Постанова Верховного Суду від 10 грудня 2018 року у справі № 2-о-48/10] (доказом реєстрації шлюбу є особистий щоденник померлого).
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/100126822 Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 04.10.2021 у справі № 752/15842/21] (встановлення факту розірвання шлюбу)
[[index.php?title=Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Припинення примусових заходів медичного характеру. Порядок та умови

2025-10-16T07:58:56Z

Oleksiy.lysakov: /* Поняття та мета примусових заходів медичного характеру */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14#Text Закон України “Про психіатричну допомогу”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України “Про судових збір”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-05#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування” від 03.06.2005 № 7]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text Закону України «Про судоустрій та статус суддів»]

== Поняття та мета примусових заходів медичного характеру ==
1. [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування|Примусові заходи медичного характеру]] - це надання за рішенням суду психіатричної допомоги у примусовому порядку особі, яка вчинила суспільно небезпечну дію (бездіяльність), що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України (далі за текстом - ККУ), з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільне небезпечних діянь. Ці заходи не є кримінальним покаранням. Примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ККУ, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

Психіатрична допомога являє собою комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених законом, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд та медикосоціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади.

Застосування до неосудної (обмежено осудної) особи примусових заходів медичного характеру є можливим лише за умови, якщо:

1) доведено вчинення нею суспільно небезпечного діяння, що містать ознаки конкретного злочину;

2) за своїм психічним станом особа являє небезпеку для суспільства.

2. Примусові заходи медичного характеру є одним із видів психіатричної допомоги громадянам, які страждають на психічні розлади. Крім зазначених у ст. 92 ККУ, іншими видами такої допомоги є: психіатричний огляд, добровільна госпіталізація особи до психіатричного закладу, поміщення особи до психоневрологічного закладу для соціального захисту або спеціального навчання, переведення особи із цього закладу до будинку-інтернату (пансіонату) для громадян похилого віку та інвалідів.

Головна відмінність примусових заходів медичного характеру від інших видів психіатричної допомоги полягає у тому, що лише перші застосовуються до осіб, які визнані судом неосудними чи обмежено осудними у зв'язку із вчиненням ними суспільне небезпечного діяння, передбаченого ККУ.

3. Відповідно до ст.151 ККУ, поміщення в психіатричний заклад завідомо психічно здорової людини визнається злочином.

== Особи, до яких застосовуються примусові заходи медичного характеру ==
Згідно зі ст. 93 ККУ примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили:

1) суспільне небезпечне діяння у стані неосудності, що передбачене ч. 2 ст. 19 ККУ. Такі особи не підлягають кримінальній відповідальності;

2) злочин у стані обмеженої осудності, що передбачене ст. 20 ККУ. Такі особи підлягають кримінальній відповідальності;

3) злочин у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання, що передбачене ч. З ст. 19 ККУ. Ці особи не підлягають покаранню, до них за призначенням суду можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру, а після одужання вони можуть підлягати покаранню.

== Види примусових заходів медичного характеру ==
Відповідно до частини 1 статті 94 Кримінального кодексу України та ст.19 Закону України "Про психіатричну ", залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру:

1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку;

2) госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом;

3) госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом;

4) госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.

== Порядок та умови припинення примусових заходів медичного характеру ==
1. Припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється на підставі ухвали суду, в межах територіальної юрисдикції якого застосовується цей захід чи відбувається лікування. Суд за місцем лікування такої особи вирішує ці питання в тому випадку, коли ухвала суду виконується поза місцем діяльності суду, який застосував заходи медичного характеру.

2. Припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров'я відпала потреба в раніше застосовуваних заходах медичного характеру і вона не становить більше небезпеки для суспільства.

3. Розгляд питання про припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за поданням представника медичного закладу (лікаря-психіатра), або заявою особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, або її захисника чи іншого законного представника, у разі якщо така особа за своїм станом здоров’я не може усвідомлено подати до суду відповідну заяву. До подання або заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність припинення застосування таких примусових заходів, або, у разі наявності, висновок обраного особою незалежного лікаря-психіатра.

4. Особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення застосування таких заходів. Особа, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, має право звернутися до суду із заявою про припинення застосування примусових заходів медичного характеру не частіше одного разу на 6 місяців та незалежно від того, чи розглядалося це питання судом в зазначений період. Особа, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, має право звернутися до обраного нею незалежного лікаря-психіатра з метою отримання висновку про стан свого психічного здоров’я та про необхідність застосування до неї примусових заходів медичного характеру або про їх припинення. Адміністрація закладу з надання психіатричної допомоги, в якому перебуває особа, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, а також адміністрація кримінально-виконавчої установи, якщо примусові заходи медичного характеру застосовуються до особи за місцем відбування покарання, зобов’язані забезпечити безперешкодну можливість обстеження особи обраним нею незалежним лікарем-психіатром на території закладу з надання психіатричної допомоги або кримінально-виконавчої установи відповідно.

5. У судове засідання викликаються: прокурор, захисник, представник медичного закладу, представник лікарської комісії, що дала висновок, особа щодо якої вирішується питання про припинення застосування примусових заходів медичного характеру (якщо дозволяє стан її здоров'я).

6. Якщо особі судовим рішенням суду іноземної держави призначено застосування примусового заходу медичного характеру і ця особа передана в Україну в порядку, передбаченому ст.ст. 605-611 КПКУ, то питання про продовження застосування цього заходу вирішується лише за результатами судового розгляду в Україні.

7. Ухвалою суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться спеціальна навчально-виховна установа, неповнолітній може бути достроково звільнений від примусового заходу виховного характеру. Ухвала суду може бути постановлена за наслідками клопотання неповнолітнього, його захисника, законного представника або прокурора, якщо поведінка неповнолітнього під час перебування у навчально-виховній установі свідчить про його перевиховання. Під час розгляду клопотання суд з'ясовує думку ради спеціальної навчально-виховної установи, в якій перебуває неповнолітній, щодо можливості його дострокового звільнення від примусового заходу виховного характеру. Під час вирішення питання про дострокове звільнення неповнолітнього від примусового заходу виховного характеру суд має керуватися положеннями ст. 539 КПКУ. Рішення про звільнення від примусових заходів виховного характеру може бути прийняте судом за наявності двох умов: 1) відповідного клопотання осіб, зазначених 2) з'ясування думки ради спеціальної навчально-виховної установи, в якій перебуває неповнолітній, щодо можливості його дострокового звільнення від примусового заходу виховного характеру. Рішення про звільнення неповнолітнього від примусових заходів виховного характеру не зупиняє виконання судового рішення про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок учинення суспільно небезпечного діяння, ухваленого у порядку цивільного судочинства.

8. Під час ухвалення судом рішення про звільнення від примусових заходів виховного характеру не беруться до уваги строки, передбачені ч. З ст. 81 ККУ для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Приписами постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 03.06.2005 року, про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування, вказано, що враховуючи специфіку справ про застосування примусових заходів медичного характеру, їх скасування (припинення), зумовлену станом психічного здоров'я людини, судам належить без зволікання вирішувати питання про призначення цих справ до розгляду й оперативно їх розглядати. При розгляді справи про скасування (припинення) застосування примусових заходів медичного характеру суд, за наявності сумніву в правильності висновків комісії лікарів-психіатрів, може викликати в судове засідання представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надавав особі психіатричну допомогу, а за потреби - призначити судово-психіатричну експертизу. Суди повинні мати на увазі, що у справах про скасування (припинення) примусових заходів медичного характеру повідомлення про день і місце судового розгляду представника адміністрації психіатричного закладу і самої особи, щодо якої вирішується таке питання, є обов'язковим.

== Відновлення кримінального провадження, яке було зупинене у зв'язку із застосування примусових заходів медичного характеру ==
У разі видужання особи, яка після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу або в неї настав тимчасовий розлад психічної діяльності чи інший хворобливий стан психіки, які позбавляли її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними, суд на підставі висновку комісії лікарів-психіатрів своєю ухвалою припиняє застосування примусових заходів медичного характеру.

Постановлення ухвали суду про припинення застосування примусових заходів медичного характеру є підставою для проведення досудового розслідування чи судового провадження.

У разі засудження цієї особи до арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців чи позбавлення волі час її перебування в медичній установі зараховується у строк відбування покарання.

Якщо на час розгляду питання про відновлення кримінального провадження закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності або прийнято закон, який усуває кримінальну відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, кримінальне провадження підлягає закриттю, якщо особа, щодо якої розглядається питання, не заперечує проти цього.

== Документи, які необхідні для звернення до суду щодо припинення примусових заходів медичного характеру. ==
* Заява про припинення заходу медичного характеру(звернення до суду здійснюється лікарем-психіатром, особою, стосовно якої припиняється захід медичного характеру або представником особи, стосовно якої припиняється захід медичного характеру);
* Ордер про надання правничої допомоги, якщо із заявою звертається представник особи, стосовно якої припиняється захід медичного характеру;
* Копія паспорта громадянина України особи, стосовно якої припиняється захід медичного характеру;
* Копія постанови суду відповідно до якої здійснювався примусовий захід медичного характеру;
* Копія медичного висновку комісії лікарів-психіатрів, висновок лікаря-психіатра та інші документи, що підверджують одужання особи.
Копії документів надаються відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Вищезазначений перелік не є вичерпаний, але є обов’язковим.

== Сплата судового збору ==
Згідно пункту 5 статті 5 Закону України “Про судовий збір”, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники у справах, щодо спорів пов’язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги.

== Приклади судової практики ==
[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82380647 Ухвала Кілійського районного суду Одеської області від 13.06.2019 року по справі № 502/964/19]

[https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/82938361 Постанова Верховного суду від 19 червня 2019 року м. Київ справа № 206/4148/17-ц]

[[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінально-процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінально-виконавче право]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування]]

Громадські та інші роботи тимчасового характеру для безробітних осіб

2025-05-05T09:01:02Z

Oleksiy.lysakov:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України «Про зайнятість населення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-вр Закон України «Про оплату праці»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/175-2013-п Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 175 «Про затвердження Порядку організації громадських та інших робіт тимчасового характеру»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0311400-74 Указ Президії Верховної Ради СРСР від 24 вересня 1974 року № 311-09 «Про умови праці тимчасових робітників і службовців»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Наказ Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 "Про затвердження інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

'''Зверніть увагу!''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#n9 Постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 р. № 446 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу"] установлено, що Працівники, які втратили частину заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг) без припинення трудових відносин, беруться на облік на умовах, визначених цим Порядком. Такі особи мають право брати участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру за направленням центру зайнятості.

Центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного у разі невідвідування (непідтвердження будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними, наміру перебування у статусі зареєстрованого безробітного) зареєстрованим безробітним без поважних причин центру зайнятості протягом 14 робочих днів з дня припинення участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, закінчення праці, пов’язаної з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів, закінчення строкового трудового договору про виконання суспільно корисних робіт під час воєнного стану (реєстрація припиняється з наступного дня за останнім днем участі особи у громадських та інших роботах тимчасового характеру, праці, пов’язаної з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів, закінчення строкового трудового договору про виконання суспільно корисних робіт під час воєнного стану. Рішення про припинення реєстрації безробітного у такому разі приймається на 15-й робочий день).

|}

== Загальна характеристика ==

Громадські роботи є видом суспільно корисних оплачуваних робіт в інтересах територіальної громади, що організовуються для додаткового стимулювання мотивації до праці і матеріальної підтримки безробітних та інших категорій осіб і виконуються ними на добровільних засадах. Крім того, з цією ж метою передбачена можливість організації роботодавцями інших робіт, що носять тимчасовий характер ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 ст. 31 Закону № 5067]). 

Громадські та інші роботи тимчасового характеру виконуються виключно на створених для цього ''тимчасових робочих місцях'' ― для організації таких робіт ''не можуть бути використані постійні робочі місця та вакансії''.

Вони можуть виконуватися на умовах неповного робочого дня. 

'''Тимчасовими вважаються працівники''', яких прийнято на роботу '''на строк до двох місяців,''' а '''для заміщення тимчасово відсутніх працівників''', за якими зберігається їх місце роботи (посада), – '''до чотирьох місяців''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0311400-74 п. 1 Указу № 311]). Списку тимчасових робіт не встановлено, а отже, тимчасовий працівник може виконувати: 

– будь-яку роботу, для виконання якої його працевлаштовують на строк до двох місяців; 

– конкретну роботу, передбачену для посади тимчасово відсутнього працівника. При цьому тимчасовий працівник приймається на роботу на тих самих умовах, на яких працює тимчасово відсутній працівник. 

== Види громадських робіт ==

Види громадських робіт визначаються місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад '''за критеріями''', встановленими у ч. 3 ст. 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону № 5067], а саме:

# мають тимчасовий характер і для їх організації не можуть бути використані постійні робочі місця та вакансії; 
#
# можуть виконуватися на умовах неповного робочого дня; 
#
# мають економічну, соціальну та екологічну користь для регіону; 
#
# надають можливість тимчасового працевлаштування безробітних на роботи, що не потребують додаткової спеціальної, освітньої та кваліфікаційної підготовки. 

До громадських та інших робіт тимчасового характеру не відносяться роботи, що пов’язані з ризиком для життя, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0232-05#Text Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26 січня 2005 р. № 15].

Порядок організації громадських та інших робіт тимчасового характеру затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/175-2013-п постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 р. № 175] (далі — Порядок № 175).

== Умови участі ==
У п. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/175-2013-п Порядку № 175] встановлено, що '''до виконання громадських та інших робіт тимчасового характеру залучаються наступні категорії осіб:''' 

— зареєстровані безробітні; 

— особи, які перебувають на обліку в територіальних органах Державної служби зайнятості у районах, містах, районах у містах (далі — територіальні органи Держслужби зайнятості) як такі, що шукають роботу; 

— працівники, які втратили частину заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення до 50 відсотків передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції (далі — працівники, які втратили частину заробітної плати). 

'''Участь у таких роботах зазначені особи можуть брати протягом строку, що сумарно у межах року не перевищує 180 календарних днів.''' 

Працівники, у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення до 50 відсотків передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції, мають право без припинення трудових відносин на участь у громадських роботах у межах строку зупинення (скорочення) виробництва. (ч. 7 ст. 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону № 5067]). 

'''Зверніть увагу!''' Виконання громадських робіт та робіт тимчасового характеру має здійснюватися вищезазначеними категоріями осіб '''на добровільних засадах''' (ч. 1 ст. 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text Закону № 5067]) та зареєстровані безробітні можуть залучатися до оплачуваних громадських робіт '''за їх згодою''', ч. 7 ст. 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону № 5067]. 

== Соціальні гарантії для осіб, зайнятих на громадських роботах ==
На осіб, які беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, поширюються державні соціальні гарантії, передбачені законодавством про працю та зайнятість населення і загальнообов’язкове державне соціальне страхування. 

З особами, які беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, роботодавці укладають в письмовій формі '''строкові трудові договори''' на строк, що сумарно протягом року не може перевищувати ''180 календарних днів''.

Облік трудової діяльності осіб, які беруть участь у громадських роботах, здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”]. Тобто, період участі зареєстрованих безробітних у громадських роботах '''зараховується до страхового стажу'''. 

'''Зверніть увагу!''' Записи про участь осіб у громадських роботах вносяться роботодавцем до трудових книжок (за наявності) на вимогу таких осіб. 

Оплата праці таких осіб здійснюється за фактично виконану роботу в розмірі, що не може бути меншим, ніж мінімальний розмір заробітної плати, та відповідно до положень угоди.

Згідно ч. 9 ст. 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text Закону № 5067], зареєстрованим безробітним, які брали участь у виконанні громадських робіт або інших робіт тимчасового характеру, ''після виконання таких робіт'' з дня, наступного за днем їх припинення, ''продовжується виплата допомоги по безробіттю ''у розмірах і в строки, встановлені законодавством. 

== Організація робіт та їх фінансування ==

Організація громадських робіт здійснюється місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (далі - місцеві органи влади) за участю територіальних органів із залученням на добровільних засадах роботодавців.

У період воєнного стану організація громадських робіт здійснюється військовими адміністраціями (у разі їх утворення), місцевими органами влади за участю територіальних органів із залученням на добровільних засадах роботодавців.

Місцеві органи влади щороку відповідно до територіальних програм зайнятості населення та інших відповідних програм приймають рішення щодо організації громадських робіт, визначають види робіт, роботодавців, за участю яких планується організація таких робіт, та інформують їх про прийняте рішення. Місцеві органи влади доводять територіальним органам інформацію про прийняте рішення і обсяги коштів, необхідних для фінансування організації громадських робіт.

Види громадських робіт визначаються місцевими органами влади '''за критеріями''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text частини третьої статті 31 Закону України “Про зайнятість населення”].

У період воєнного стану місцеві органи влади приймають рішення щодо організації громадських робіт за потреби, визначають види робіт, роботодавців або громадські організації чи організації та установи, що залучають до своєї діяльності волонтерів, за участю яких планується організація таких робіт, та інформують про прийняте рішення.

Місцеві органи влади доводять територіальним органам інформацію про прийняте рішення, кількість осіб, яких необхідно залучити до їх виконання, а також про обсяги коштів, необхідних для фінансування організації громадських робіт. 

Організація і проведення громадських робіт здійснюються на підставі '''договору про організацію громадських робіт''' та фінансування їх організації, який укладається між територіальним органом і роботодавцем або громадською організацією чи організацією та установою, що залучає до своєї діяльності волонтерів відповідно до рішення місцевого органу влади, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/175-2013-%D0%BF#Text пунктом 8 Порядку], на строк в межах відповідного бюджетного періоду. У разі коли роботодавцем є місцевий орган влади, зазначений договір укладається між місцевим органом влади і територіальним органом.

Відповідно до ч. 6 ст. 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону № 5067] та п. 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/175-2013-п Порядку № 175] фінансування '''організації громадських робіт здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів, роботодавців та інших не заборонених законодавством джерел.''' Ці кошти спрямовуються на: 

— оплату основної та додаткової заробітної плати осіб, визначеної відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-вр Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 р. № 108/95-ВР]; 

— сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок), зокрема, у період тимчасової непрацездатності в межах дії строкового трудового договору; 

— оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності в межах дії строкового трудового договору; 

— оплату проїзду в межах регіону до місця виконання робіт та у зворотному напрямку осіб, які беруть участь у громадських роботах; 

— оплату медичного та наркологічного огляду (у разі потреби); 

— придбання малоцінних необоротних матеріальних активів, господарських матеріалів, малоцінних та швидкозношувальних предметів, їх ремонт та обслуговування. 

У період воєнного стану, карантину або режиму надзвичайної ситуації чи надзвичайного стану фінансування організації громадських робіт, до яких залучаються зареєстровані безробітні, може здійснюватися на умовах фінансування та/або співфінансування за рахунок коштів місцевих бюджетів, роботодавців, інших не заборонених законодавством джерел та Фонду.

'''Зверніть увагу!''' Перерви в громадських або інших роботах тимчасового характеру тривалістю ''не більше 8 годин на місяць'', що надаються з урахуванням часу на проїзд зареєстрованим безробітним для відвідування територіальних органів з метою пошуку роботи, а у разі наявності пропозицій щодо підходящої роботи - для відвідування роботодавців, '''підлягають оплаті за рахунок коштів, передбачених для фінансування організації таких робіт'''.

У строки, визначені в договорі про організацію громадських робіт та фінансування їх організації, роботодавець надає територіальному органу '''довідку''' про виконання громадських робіт особами, направленими територіальним органом, за формою, затвердженою Мінекономіки. 

'''Зверніть увагу!''' Зареєстрований безробітний зобов’язаний відвідати територіальний орган протягом ''14 робочих днів'' після закінчення строкового трудового договору. У разі невідвідування зареєстрованим безробітним територіального органу в установлений строк, '''реєстрація безробітного в зазначеному органі припиняється''' (п. 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/175-2013-п Порядку № 175]).

== Документальне оформлення робіт тимчасового характеру ==

Для додаткового стимулювання мотивації до праці та матеріальної підтримки безробітних та інших категорій осіб роботодавцями організовуються '''строком до шести місяців''' роботи, що носять тимчасовий характер. Для організації таких видів робіт тимчасового характеру не можуть бути використані постійні робочі місця та вакансії.

З безробітними, які залучаються до виконання робіт тимчасового характеру, '''укладаються трудові договори''' на строк, що сумарно протягом року не може перевищувати ''180 календарних днів.''

Фінансування організації робіт тимчасового характеру здійснюється за рахунок коштів роботодавців та інших не заборонених законодавством джерел. 

== Контроль і відповідальність ==
Відповідно до ч. 1 ст. 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 р. № 1533-ІІІ] (далі — Закон № 1533) та положень Договору, територіальний орган має право: 

— здійснювати перевірку цільового використання роботодавцем коштів, що були отримані ним на організацію громадських робіт, — один раз на півроку та у разі дострокового розірвання Договору за ініціативою роботодавця; 

— проводити перевірку у разі надходження письмового звернення від фізичної або юридичної особи про факти порушення роботодавцем законодавства щодо організації громадських робіт або умов Договору — упродовж 30 робочих днів з дня отримання такої інформації; 

— під час перевірки отримувати від роботодавця необхідні документи та пояснення (у тому числі в письмовій формі) з питань, що виникають під час перевірки; 

— припинити фінансування громадських робіт за рахунок коштів Фонду у разі виявлення перевіркою фактів нецільового використання коштів або неподання довідки про виконання громадських робіт у встановлений строк. 

'''За порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду накладається штраф у розмірі наданої Фондом суми, використаної з порушенням''' (ч. 2 ст. 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закону № 1533]). 
Право застосовувати фінансові санкції та накладати адміністративні штрафи від імені Фонду мають керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його заступники, керівники територіальних органів та їх заступники.

За порушення порядку використання коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, несвоєчасне або неповне їх повернення, несвоєчасне подання або неподання визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14#Text Законом № 1533] відомостей, подання недостовірних відомостей про використання коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, посадові особи підприємств, установ, організацій, фізичні особи, які використовують найману працю, '''несуть адміністративну відповідальність''' відповідно до ст.1653 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі — КУпАП) у розмірі ''від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'', а у разі повторного порушення протягом року — ''від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян''.

Така ж відповідальність встановлена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ст. 18823 КУпАП] за вчинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам Фонду у проведенні перевірок щодо використання страхових коштів, зокрема, наданих для фінансування організації громадських робіт.

Відповідальність за відповідність громадських робіт інтересам територіальної громади та належність їх до суспільно корисних робіт покладається на місцеві органи влади.

[[Категорія:Трудове право‏‎]]
[[Категорія:Соціальне право‏‎]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту‏‎]]
[[Категорія:Безробіття]]

Порядок оскарження постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу

2025-04-15T07:54:42Z

Oleksiy.lysakov: /* Судова практика */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n842 Закон України «Про автомобільний транспорт»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1567-2006-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 «Про затвердження Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі)"]

== Застосування адміністративно-господарських санкцій до суб'єктів господарювання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ст.238 ГК України]) ==
За порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі '''адміністративно-господарські санкці'''ї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ст.239 ГК України]). Однією з різновидностей таких санкцій є '''''адміністративно-господарський штраф'''.''

== Поняття адміністративно-господарського штрафу ==
Адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ст. 241 ГК України]).

Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.

== Порядок розгляду справи про порушення ==
Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) '''''не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення'''''.

''Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням''.

У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить '''постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів''', яка оформляється згідно з додатком 5.

Відповідно до п. 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1567-2006-п Порядку №1567] копія постанови видається '''не пізніше ніж протягом трьох днів''' після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання '''під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням'''.

У разі оскарження постанови про застосування фінансових санкцій стягнення сплачується '''не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів''' після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення (абз. 2 п. 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1567-2006-п Порядку №1567]).

Отже, після складання посадовою особою органу державного контролю акту, в якому зафіксовано встановлені під час проведення перевірки порушення особою вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення не пізніше ніж протягом '''двох місяців''' з дня його виявлення здійснюється розгляд справи про порушення.

При цьому розгляд справи про порушення можливий у відсутність уповноваженої особи суб'єкта господарювання лише у разі належного сповіщення суб'єкта господарювання про розгляд справи, а '''засобами сповіщення суб'єкта господарювання про розгляд справи про порушення визначено розписку чи рекомендований лист із повідомленням'''.
== Скарга на постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу ==
При виявленні порушень вчинених контролюючим органом складається скарга на постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу. Вона може бути подана до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю.

Скарга на постанову подається '''протягом 10 днів''' після її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин за заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання, щодо якого винесена постанова, строк може бути поновлений керівником органу державного контролю за умови надання заявником документів, що підтверджують наявність поважних причин несвоєчасного подання скарги в установлений строк (тимчасова непрацездатність, засвідчена в установленому порядку, або перебування у відрядженні).

'''''Подання в установлений строк скарги зупиняє виконання постанови до розгляду скарги по суті'''''.

Під час розгляду скарги на постанову перевіряється законність і обґрунтованість її винесення та у '''десятиденний строк''' після надходження скарги приймається одне з таких рішень:
* постанова залишається без зміни, а скарга без задоволення;
* постанова скасовується і матеріали подаються на повторний розгляд;
* змінюється розмір стягнення в межах, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n842 Законом], проте не в бік збільшення.
Копія рішення по скарзі на постанову видається у строк '''до трьох днів''' під розписку уповноваженій особі суб'єкта господарювання чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.
== Оскарження постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу до суду ==
Адміністративний позов про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, оформлений відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України], подається в порядку адміністративного судочинства до ''Окружного адміністративного суду'' за зареєстрованим місцем проживання (перебуванням) цієї особи позивача, або за місцезнаходженням відповідача.

За подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу відповідно до підпункт 1 пункту 3 частини другої статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] (1211.20 грн. - станом на 01 січня 2024 року). Пільги щодо сплати судового збору визначені ст. ст. 5, 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"]. Такі справи відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] розглядаються судом у порядку спрощеного провадження без виклику сторін, так як належать до справ незначної складності.

За результатами розгляду справи суд виносить рішення, за яким визнає постанову Укртрансбезпеки про застосування штрафу протиправною і скасовує її, або відмовляє у задоволенні позову.

Рішення надсилається судом за адресою позивача (перевізника) та за адресою Укртрансбезпеки.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96109749 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року у справі № 620/745/21]
* рішення ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОГО ОКРУЖНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ https://reyestr.court.gov.ua/Review/110313983
* Позовні вимоги суб’єкта господарювання щодо повернення з Державного бюджету України коштів, які були сплачені як адміністративно-господарський штраф, але після скасування постанови про застосування штрафу знаходяться у бюджеті без достатньої правової підстави, підлягають розгляду у порядку '''господарського судочинства''' ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/113176434 Постанова] Верховного суду від 08.08.2023 року провадження №12-36гс22)

[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Суди]]

Багаж та ручна поклажа: як правильно перевозити речі під час авіаперельотів

2025-04-15T07:46:16Z

Oleksiy.lysakov: /* Захист прав споживачів послуг з повітряних перевезень */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3393-17 Повітряний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12#Text Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0594-19#Text Наказ Державної авіаційної служби України від 15.03.2019 № 322 «Про затвердження Авіаційних правил України «Інструкція з організації та здійснення контролю на безпеку в аеропортах України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0141-19 Наказ Державної авіаційної служби України від 26.11.2018 № 1239 «Про затвердження Авіаційних правил України «Правила повітряних перевезень та обслуговування пасажирів і багажу»]

== Реєстрація пасажирів та оформлення багажу ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0141-19/ed20201103#n382 Відповідно до Авіаційних правил України "Правила повітряних перевезень та обслуговування пасажирів і багажу", затверджених наказом Державної авіаційної служби України від 26.11.2018 №1239] реєстрацію пасажирів та оформлення багажу до перевезення в аеропорту забезпечує авіаперевізник або агент з обслуговування. 
Час проведення реєстрації пасажирів встановлює авіаперевізник. 
Час початку та закінчення реєстрації і посадки на борт повітряного судна мають бути зазначені у квитку або в іншому документі, що надається пасажиру під час продажу квитка.

Для перевезення пасажирів та оформлення багажу авіаперевізник або агент з обслуговування відповідно до договору повітряного перевезення забезпечує проведення реєстрації пасажирів та оформлення багажу із застосуванням автоматизованих систем контролю відправлень (DCS), за винятком авіаперевізників, які здійснюють перевезення з аеропортів (злітно-посадкових майданчиків), не обладнаних автоматизованими системами контролю відправлень.

Пасажир може здійснювати реєстрацію також самостійно за допомогою веб-сайту авіаперевізника або в аеропорту за допомогою кіосків самообслуговування.

Реєстрація в аеропорту здійснюється безкоштовно, якщо:
* це передбачено правилами застосування тарифу, за яким було придбано квиток;
* не можна здійснити реєстрацію за допомогою веб-сайту авіаперевізника або за допомогою кіоску самообслуговування.
* В іншому разі за здійснення реєстрації в аеропорту авіаперевізник може стягувати додаткову плату.

Реєстрація пасажирів та оформлення багажу здійснюються на підставі квитка та одного із документів, що посвідчують особу, визначених законодавством України або відображення в електронному вигляді інформації, що міститься в цих документах. 

Відповідно до статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12#Text Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України"] документами, що дають право громадянину України на виїзд з України і в’їзд в Україну, є:
* паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
* дипломатичний паспорт України;
* службовий паспорт України;
* посвідчення особи моряка;
* посвідчення члена екіпажу;
* посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в’їзд в Україну).
У передбачених міжнародними договорами України випадках замість документів, зазначених у частині першій цієї статті, для виїзду з України і в’їзду в Україну можуть використовуватися інші документи.

Під час реєстрації пасажирів та оформлення багажу весь багаж пасажира, передбачений для повітряного перевезення, підлягає зважуванню.

Авіаперевізник або агент з обслуговування зобов’язаний зазначити у багажній квитанції кількість і вагу прийнятого до повітряного перевезення багажу та видати пасажиру відривний талон ідентифікаційної багажної бирки на зареєстрований багаж.
За наявності у пасажира квитка в електронному вигляді відомості щодо кількості та ваги багажу зазначаються в електронному вигляді в системі відправок DCS.
Для позначення особливих умов повітряного перевезення зареєстрованого багажу додатково до ідентифікаційної багажної бирки прикріплюється спеціальна попереджувальна багажна бирка без номера («Крихкий» (Fragile); «Пріоритетний» (Priority); «Тварини» (Live Animals); «Трансфер» (Transfer); «Крісло колісне» (Wheelchair); «Дитина без супроводу» (UM); «Доставка до повітряного судна» (Delivery at Aircraft) тощо). Форма багажних бирок має відповідати Резолюціям ІАТА.
Після реєстрації та оформлення багажу авіаперевізник відповідає за цілісність і схоронність зареєстрованого багажу. 
Цілісність та схоронність ручної поклажі забезпечує пасажир. 
Збереження багажу, на який прикріплено бирку «Доставка до повітряного судна» (Delivery at Aircraft), забезпечує пасажир до моменту передачі його для завантаження у багажне відділення біля повітряного судна. 
Плата за повітряне перевезення багажу, вага якого перевищує встановлену авіаперевізником норму безкоштовного провезення, стягується відповідно до встановленого правилами авіаперевізника тарифу. Оплата за перевезення такого багажу оформлюється квитанцією про оплату наднормового багажу або ордером різних зборів.

== Багаж ==
==== 1. Вимоги до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0141-19#n1289 багажу] ====
1. Багаж пасажира приймається до повітряного перевезення під час його оформлення в аеропорту відправлення, аеропорту трансферу, аеропорту зупинки або в іншому пункті реєстрації, визначеному авіаперевізником. 

2. Речі пасажира залежно від їх розміру, ваги та особливостей можуть перевозитися як зареєстрований багаж або незареєстрований багаж (ручна поклажа). 

3. Як зареєстрований багаж можуть перевозитися місця багажу вагою не більше ніж 32 кг. Сума трьох вимірів окремого місця багажу (довжини, ширини, висоти) не має перевищувати 158 см.
Наднормовий багаж, негабаритний багаж та місце багажу вагою понад 32 кг приймається до повітряного перевезення тільки за згодою авіаперевізника та за наявності на борту повітряного судна вільної для провезення ємності, а також за умови оплати пасажиром перевезення такого багажу, крім випадків, коли перевезення такого багажу вже попередньо погоджене з авіаперевізником та оплачене.
Багаж, що не відповідає вимогам цього пункту, пасажир має оформляти для повітряного перевезення як вантаж. 

4. Інформація щодо максимальної кількості та ваги багажу, що приймає авіаперевізник для транспортування без оплати, вноситься до правил застосування тарифів та зазначається у правилах авіаперевізника і договорі перевезення, що надається пасажиру. 

5. Інформація щодо оплати повітряного перевезення наднормового багажу надається авіаперевізником, агентом з продажу та/або агентом з обслуговування під час бронювання повітряного перевезення або під час реєстрації пасажира та оформлення багажу. 

6. Оплата повітряного перевезення наднормового багажу здійснюється відповідно до встановленого правилами авіаперевізника тарифом, що діє на день оформлення ордеру різних зборів або квитанції про оплату наднормового багажу та на дату вильоту, зазначену у квитку. Така оплата може бути здійснена попередньо за згодою авіаперевізника під час оформлення квитка або в аеропорту під час реєстрації.
У разі несплати пасажиром відповідних тарифів і зборів авіаперевізник має право відмовити у повітряному перевезенні наднормового багажу. 

7. У разі оформлення пасажиром багажу до повітряного перевезення фактично у меншій кількості ніж та, яку пасажир попередньо оплатив, авіаперевізник зобов’язаний повернути пасажиру різницю між сумою сплачених коштів та вартістю повітряного перевезення фактичної кількості багажу.
У разі оформлення пасажиром багажу до повітряного перевезення фактично у більшій кількості ніж та, яку пасажир попередньо оплатив, пасажир має здійснити доплату за перевезення фактичної кількості багажу. 

8. У разі перевантаження повітряного судна чи за відсутності вільного тоннажу авіаперевізник, повідомивши про це пасажира, має право здійснити перевезення його багажу наступним рейсом або рейсом іншого авіаперевізника в найкоротший строк.
Авіаперевізник самостійно визначає, який багаж буде перевезено наступним рейсом або рейсом іншого авіаперевізника. 

9. Максимальна вага та кількість багажу, що приймається до повітряного перевезення безкоштовно, визначається правилами застосованого тарифу та зазначається у договорі повітряного перевезення. 

10. Авіаперевізник зобов’язаний вжити заходів для здійснення повітряного перевезення пасажира та його зареєстрованого багажу на борту того самого повітряного судна, особливо якщо згідно з чинним законодавством вимагається присутність пасажира під час проведення митних процедур щодо багажу.
У разі перевезення зареєстрованого багажу на борту іншого повітряного судна авіаперевізник зобов’язаний за вибором пасажира здійснити доставку багажу у найкоротший строк за наданою пасажиром у акті про неналежне перевезення багажу (PIR - Property Irregularity Report) адресою або компенсувати його транспортні витрати, пов’язані з доставкою такого багажу відповідно до вимог правил авіаперевізника. 

11. Оформлення багажу за вибором авіаперевізника може здійснюватися відповідно до вагової концепції (baggage weight concept) або поштучної концепції (baggage piece concept), тобто комбінацією характеристик ваги, розміру, кількості місць. 

12. Авіаперевізник відповідає за збереження багажу з моменту його реєстрації до повітряного перевезення та до моменту видачі пасажиру. 

Прийняття багажу авіаперевізником до повітряного перевезення підтверджується виданим пасажиру відривним талоном багажної ідентифікаційної бирки та багажною квитанцією щодо кількості та ваги місць, які прийняті до повітряного перевезення. З моменту прийняття авіаперевізником багажу до перевезення і до моменту його видачі доступ пасажира до зареєстрованого багажу забороняється, крім випадків проведення його ідентифікації або додаткового догляду відповідними уповноваженими службами.

==== 2. Умови безкоштовного перевезення багажу ====
1. Незалежно від правил застосування тарифу, за яким придбано квиток, пасажир має право перевезти безоплатно такий незареєстрований багаж (ручну поклажу) та відповідає за його збереження, зокрема: жіноча і чоловіча сумки, папка для паперу, верхній одяг, жакет, парасолька або палиця, друковані видання для читання під час польоту, харчування для дитини, необхідне під час польоту, дитяча дорожня люлька (за присутності дитини віком до 1 року), прогулянковий дитячий візок, складене крісло колісне та/або милиці.
Загальна вага незареєстрованого багажу (ручної поклажі), за винятком крісла колісного, не має перевищувати 7 кг, якщо інше не встановлено правилами авіаперевізника. 

2. Авіаперевізник має право розширити перелік та загальну вагу речей, які перевозяться безоплатно. 

3. Незалежно від правил застосування тарифу, за яким придбано квиток, авіаперевізник може стягувати додаткову плату за перевезення:
речей пасажирів (незалежно від їх найменування), розмір, вага яких не відповідає вимогам правил авіаперевізника;
не запакованих відповідно до вимог глави 5 цього розділу речей пасажирів незалежно від їх найменування та призначення;
побутової та теле-, відео-, аудіо-, фототехніки, вага одного місця якої понад 10 кг;
квітів, саджанців рослин, харчової зелені, висушених рослин, дерев та кущів загальною вагою понад 5 кг;
кореспонденції, яка супроводжується фельд’єгерями;
тварин (свійських або диких), птахів, бджіл та іншої живності, за винятком собаки-поводиря, який супроводжує пасажира з інвалідністю або з обмеженою рухливістю. 

4. Авіаперевізник має право розширити перелік речей, за перевезення яких може стягуватись додаткова плата, незалежно від правил застосування тарифу.

==== 3. Оголошена цінність багажу ====
1. Пасажир має право оголосити цінність свого зареєстрованого багажу. 

2. Цінність зареєстрованого багажу оголошується для кожного місця багажу окремо. У разі оголошення цінності багажу пасажир повинен сплатити вартість, визначену тарифом авіаперевізника. 

3. Для підтвердження оплати повітряного перевезення багажу із оголошеною цінністю авіаперевізник або агент з продажу повинен видати ордер різних зборів або квитанцію про оплату наднормового багажу, в якій зазначаються пункти, між якими здійснюється перевезення багажу з оголошеною цінністю. 

4. Умови прийняття до повітряного перевезення багажу із оголошеною цінністю та вартість такої послуги встановлюються правилами авіаперевізника.
У разі втрати або пошкодження багажу з оголошеною цінністю сума відшкодування обмежується його заявленою цінністю.

==== 4. Групове перевезення багажу ====
1. На вимогу пасажирів, які подорожують групою, або членів однієї родини, авіаперевізник зобов’язаний об’єднати їх багаж. 

2. Об’єднання місць багажу стосується тільки норм безкоштовного перевезення багажу. Багаж має оформлятися для кожного пасажира окремо. Об’єднання місць багажу групи пасажирів або членів однієї родини стосується тільки об’єднаної норми безкоштовного перевезення багажу кожного пасажира. 

Груповий багаж за згодою пасажира оформлюється на одну уповноважену всіма пасажирами особу, що входить до складу групи цих пасажирів або родини. При цьому у перевізних документах кожного пасажира мають зазначатися кількість місць та вага його багажу.

==== 5. Вимоги до упаковки багажу ====
1. Пасажир має забезпечити належне пакування кожного місця багажу, яке забезпечує його збереження під час повітряного перевезення та обробки і унеможливлює заподіяння шкоди пасажирам, членам екіпажу, третім особам, повітряному судну, багажу інших пасажирів або іншому майну, а також унеможливлює вільний/випадковий доступ до вмісту багажу сторонніх осіб.
Авіаперевізник має право не приймати до перевезення багаж як зареєстрований, пакування якого не відповідає вимогам цього пункту, або вимагати від пасажира додатково запакувати багаж.
Відповідність пакування багажу вимогам цього пункту визначає авіаперевізник. 

2. Багаж, який має зовнішні пошкодження, що не впливають на його цілісність під час повітряного перевезення та обробки і не можуть заподіяти шкоди пасажирам, членам екіпажу, третім особам, повітряному судну, багажу інших пасажирів або іншому майну, може бути прийнятий до повітряного перевезення як зареєстрований багаж за згодою авіаперевізника. Про наявність та вид пошкодження багажу авіаперевізником або його агентом з обслуговування робиться відмітка у багажній квитанції (бирці «Limited Release» - перевезення з обмеженою відповідальністю), яку засвідчує підписом пасажир.

==== 6. Перелік небезпечних предметів і речовин, заборонених до перевезення повітряним транспортом ====
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0594-19#n876 Перелік небезпечних предметів і речовин, заборонених до перевезення повітряним транспортом, затверджено Наказом Державної авіаційної служби України від 15.03.2019 № 322.]

'''1. Пасажири та ручна поклажа'''

Пасажирам не дозволяється в ручній поклажі та особистих речах з міркувань безпеки проносити в зони обмеженого доступу та на борт повітряного судна такі предмети:
* пістолети, вогнепальна зброя та інші пристрої, що вистрілюють кульовий заряд,- пристрої, які можуть бути використані для заподіяння серйозних ушкоджень шляхом пострілу кулі, в тому числі:
* усі види вогнепальної зброї, включаючи пістолети, револьвери, гвинтівки і рушниці;
* іграшкові пістолети, муляжі та імітації стрілецької зброї, які можна сприйняти за справжню зброю;
* складові частини стрілецької зброї, за винятком телескопічних прицілів;
* пневматичні рушниці стислого повітря та балончики вуглекислого газу, включаючи пістолети, рушниці для стрільби кульками, гвинтівки і пістолети для стрільби кульками;
* сигнальні ракетниці та стартові пістолети;
* луки, арбалети і стріли;
* гарпунні рушниці та рушниці для підводного полювання;
* рогатки і пращі;
* пристрої шокової дії, а саме:
* знаряддя для шокового ураження (пістолети, палиці тощо);
* пристрої шокової дії на тварин і пристрої умертвіння тварин;
* хімічні речовини, гази і спреї, що виводять з ладу і паралізують (газ Мейс, перцевий спрей, кислотні спреї, спреї, що відлякують тварин, і сльозогінний газ тощо);
* загострені предмети чи предмети з гострим наконечником, а саме:
* предмети, призначені для рубання (сокири, різаки, тесаки тощо);
* льодові сокирки і льодоруби;
* леза для гоління;
* ножі для різання картону;
* ножі з довжиною леза більше 6 см;
* ножиці з лезами завдовжки більше 6 см (якщо міряти від центра шарніра);
* знаряддя для бойових мистецтв із загостреними кінцями або загостреними крайками;
* мечі та шаблі;
* робочі інструменти, а саме:
* інструменти монтування;
* дрилі та свердла, включаючи акумуляторні портативні електричні дрилі;
* інструменти з лезами або стержнями завдовжки більше 6 см, які можна використати як зброю (викрутки, стамески тощо);
* пили, включаючи акумуляторні портативні електричні пили;
* паяльні лампи;
* «пістолети» для кріплення і забивання цвяхів;
* затуплені інструменти, а саме:
* бейсбольні біти і біти для гри в софтбол;
* ключки та кийки, а саме різні види поліцейських палиць (тверді, гнучкі та палиці з ліхтарем тощо);
* знаряддя для бойових мистецтв;
* вибухові речовини та запалювальні речовини і пристрої, а саме:
* боєприпаси;
* капсули-детонатори;
* детонатори і запали;
* копії або імітації вибухових пристроїв;
* міни, гранати та інші вибухові пристрої військового призначення;
* піротехніка, включаючи піротехнічні вироби для феєрверків;
* димові шашки або патрони;
* динаміт, порох і пластичні вибухові речовини тощо.
'''2. Пасажири та зареєстрований багаж'''

Пасажирам не дозволяється перевозити в зареєстрованому багажі такі предмети:
* вибухові речовини та запалювальні речовини і пристрої, а саме:
* боєприпаси;
* капсули-детонатори;
* детонатори і запали;
* міни, гранати та інші вибухові пристрої військового призначення;
* піротехніка, включаючи піротехнічні вироби для феєрверків;
* димові шашки або патрони;
* динаміт, порох і пластичні вибухові речовини тощо.

==== 7. Право на відмову в прийманні до перевезення багажу ====
1. Зареєстрований багаж пасажира, який не з’явився на посадку на борт повітряного судна, підлягає обов’язковому вивантаженню з повітряного судна. 

2. Авіаперевізник має право відмовитися прийняти багаж як зареєстрований, якщо він належним чином не упакований у валізи із замками або інші відповідні контейнери, які забезпечують безпечне транспортування багажу та його обробку з використанням звичайних засобів обробки вантажів. 

3. Авіаперевізник має право відмовити у перевезенні або подальшому перевезенні як багажу речей, визначених у пунктах 1-3 глави 6 цього розділу Авіаційних правил України, якщо на підставі відповідних документів виявить, що такі речі містять будь-які недозволені матеріали чи предмети.
Авіаперевізник не відповідає за речі, які він відмовився приймати до перевезення як багаж. 

4. Авіаперевізник може за бажанням пасажира перевезти речі, визначені в пунктах 1,2 глави 6 цього розділу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0141-19 Авіаційних правил України,] як несупроводжуваний багаж (вантаж) з урахуванням вимог глави 9 цього розділу авіаційних правил України.

==== 8. Право на догляд ====
1. З метою забезпечення безпеки польоту та відстеження речей, визначених у пунктах 1 та 2 глави 6 цього розділу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0141-19 Авіаційних правил України], авіаперевізник має право вимагати від пасажира пройти контроль на безпеку, який здійснюють служби авіаційної безпеки авіаперевізника, аеропорту, і надати багаж для догляду, а також доглядати чи організувати догляд багажу за відсутності пасажира.
У разі відмови пасажира надати багаж для догляду авіаперевізник має право відмовити у перевезенні такого пасажира та/або багажу. 

2. Авіаперевізник не відповідає за шкоду, заподіяну пасажиру або його багажу в разі виявлення під час здійснення догляду або інших видів контролю щодо безпеки предметів, заборонених для повітряного перевезення, за винятком випадків недбалості авіаперевізника. 

3. Авіаперевізник або агент з обслуговування забезпечує виконання процедури ідентифікації зареєстрованого багажу пасажирів, які не з’явилися на борт повітряного судна або покинули його до відправлення.

==== 9. Несупроводжуваний багаж ====
1. За бажанням пасажира і за згодою авіаперевізника багаж може бути оформлений як несупроводжуваний багаж. 

2. Несупроводжуваний багаж приймається до повітряного перевезення між тими самими пунктами, між якими подорожує пасажир, відповідно до квитка і тільки після самостійного митного оформлення багажу пасажиром. 

3. Повітряне перевезення несупроводжуваного багажу оформлюється авіавантажною накладною, здійснюється згідно з правилами повітряних перевезень вантажів, що затверджуються авіаперевізником, і оплачується згідно з тарифами на перевезення вантажів, встановленими авіаперевізником.

== Ручна поклажа ==
1. До ручної поклажі приймаються речі, які мають вагу та габарити, встановлені правилами авіаперевізника, що дозволяє безпечно розмістити їх у салоні повітряного судна на багажних полицях або під сидінням крісла.
Забороняється розміщення ручної поклажі та дозволених до перевезення речей у проходах салону повітряного судна. 

2. До речей, які не відповідають установленим авіаперевізником вимогам до ручної поклажі або які не дозволяється перевозити в пасажирському салоні повітряного судна, застосовуються правила для зареєстрованого багажу. 

3. Ручна поклажа не має містити будь-яких колючих та ріжучих предметів, у тому числі манікюрних ножиць та пилочок, голок для медичних ін’єкцій, в’язальних спиць, металевих ножів, штопорів, предметів, пристроїв та іграшок, що імітують усі види зброї, запальничок у вигляді пістолетів та інших видів зброї, а також предметів із затупленими кінцями, якими можна завдати тілесних ушкоджень.
Також забороняється заносити на борт повітряного судна в ручній поклажі будь-які рідини, суспензії, креми, пасти ємністю понад 100 мл (грамів) в одному флаконі (тюбику). Загальний об’єм зазначених речовин у ручній поклажі, упакованих в тару ємністю до 100 мл (грамів), не має перевищувати 1 л (кг) на одного пасажира. У разі використання обладнання для перевірки рідини, аерозолів та гелів їх об’єм для повітряного перевезення не обмежується.
Предмети і речовини, заборонені до перевезення у пасажирському салоні, але дозволені до перевезення у багажу, визначаються авіаційними правилами України. 

4. За ручну поклажу протягом усього перевезення відповідає пасажир.

== Перевезення деяких категорій багажу ==

==== 1. Перевезення багажу в салоні повітряного судна ====
1. Авіаперевізник має право прийняти до повітряного перевезення у салоні повітряного судна речі, які зазначені у пункті 2 глави 6 розділу XI Авіаційних правил України та потребують особливих застережних заходів під час повітряного перевезення або особливих умов обробки. 

2. Речі, які пасажир вважає непридатними для перевезення у вантажному відсіку повітряного судна, приймаються до повітряного перевезення у пасажирському салоні лише за попереднім погодженням з авіаперевізником та з урахуванням вимог цих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0141-19 Авіаційних правил]. 

Перевезення таких речей оплачує пасажир відповідно до правил авіаперевізника та з урахуванням кількості необхідних для його перевезення пасажирських місць. 

3. Вага одного нестандартного місця багажу, що перевозиться в салоні повітряного судна, не має перевищувати 80 кг, якщо інше не встановлено правилами авіаперевізника, а його розміри мають давати змогу розмістити багаж на окремому(их) пасажирському(их) кріслі(ах).
Упаковка багажу, що перевозиться в салоні повітряного судна, має забезпечити належне його кріплення на пасажирському(их) кріслі(ах) та відповідати санітарним нормам. 

4. Доставка багажу, що перевозиться в салоні повітряного судна, до повітряного судна, його завантаження, розміщення в салоні повітряного судна, розвантаження та перевезення у межах терміналів аеропорту здійснюється пасажиром або агентом з обслуговування, за попереднім замовленням та з оплатою цих послуг.

==== 2. Перевезення тварин (птахів) ====
1. Повітряне перевезення собак, котів, птахів та інших тварин здійснюється за умови одержання дозволу авіаперевізника під час бронювання повітряного перевезення.
Тварини, які приймаються до повітряного перевезення, обов’язково мають бути належним чином розміщені у контейнерах/клітках і мати чинні свідоцтва про вакцинації та довідки про стан їх здоров’я, дозволи на ввезення в країну призначення чи транзиту. Тварини мають бути чисті, охайні та не мати неприємного запаху.
Авіаперевізник має право визначати спосіб перевезення і обмежити кількість тварин, що дозволяється перевозити на одному рейсі. 

2. Повітряне перевезення тварин, прийнятих як зареєстрований багаж разом з контейнером і харчуванням, має оплачуватися як додаткова послуга, яку пасажир має сплатити відповідно до тарифу, установленого авіаперевізником. 

3. Службові собаки, які допомагають працівникам державних органів, командам рятувальників, перевозяться безкоштовно разом з контейнерами і продуктами для їх харчування. Таке перевезення попередньо має бути узгоджене з авіаперевізником. 

4. У пасажирському салоні повітряного судна дозволяється перевозити:
службових собак у супроводі кінолога;
службових тварин, у тому числі собак-поводирів для сліпих і глухих пасажирів за умови, що на тваринах є ошийник і намордник;
дрібних тварин, маса яких разом із засобами перевезення не перевищує 8 кг.
Службова собака або собака-поводир має перебувати біля ніг кінолога/пасажира, а клітки птахів мають бути покриті щільною світлонепроникною тканиною.
Пасажир відповідає за тварину, яка перевозиться у пасажирському салоні. 

5. Тварини, маса яких із засобом перевезення перевищує 8 кг, перевозяться в багажно-вантажних відсіках повітряного судна (крім собак-поводирів та службових собак). 

6. Обов’язок надання всіх необхідних для перевезення тварин документів, передбачених чинним законодавством країни відправлення, призначення або транзиту, покладається на пасажира.
Авіаперевізник не відповідає за травмування, втрату, захворювання або загибель тварин, які сталися внаслідок відмови у ввезенні їх до країни пункту призначення або транзиту, якщо такої шкоди не заподіяно внаслідок недбальства авіаперевізника. 

7. У разі невиконання пасажиром вимог пунктів 1-6 цієї глави [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0141-19 Авіаційних правил України] авіаперевізник має право під час реєстрації пасажира на власний розсуд прийняти остаточне рішення щодо прийняття до повітряного перевезення чи відмови в перевезенні тварин (птахів).

== Захист прав споживачів послуг з повітряних перевезень ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3393-17 Стаття 101 Повітряного кодексу України.] Захист прав споживачів послуг з повітряних перевезень
* Уповноважений орган з питань цивільної авіації здійснює контроль за дотриманням авіаперевізниками та іншими суб'єктами авіаційної діяльності правил повітряних перевезень пасажирів, багажу, вантажу і пошти та за їх відповідністю вимогам і правилам, установленим міжнародними договорами України та авіаційними правилами України, зокрема в частині дотримання прав пасажирів, вантажовідправників, які користуються послугами з повітряних перевезень, та вимог щодо розгляду звернень пасажирів, вантажовідправників.
* У разі подання такого звернення уповноважений орган з питань цивільної авіації приймає рішення про:
# відсутність факту порушення авіаперевізником вимог законодавства, в тому числі авіаційних правил України;
# наявність факту порушення авіаперевізником вимог законодавства, в тому числі авіаційних правил України, із зазначенням обсягу порушення та дати, до якої порушення слід усунути.
* Дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України "Про захист прав споживачів"] поширюється на повітряні перевезення, крім питань, які врегульовані цим Кодексом, правилами повітряних перевезень пасажирів та вантажів, міжнародними договорами України.

== Висновок Верховного суду ==
Видача авіаперевізником відповідного квитка та багажної квитанції пасажиру свідчить про виникнення між ними договірних правовідносин, а тому у випадку відмови у перевезенні, скасування чи тривалої затримки рейсу відшкодування шкоди покладається саме на авіаперевізника. ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/87732927 Постанова] Верховного суду від 05.02.2020 року провадження №61-13650св19)

[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Багаж та ручна поклажа: як правильно перевозити речі під час авіаперельотів

2025-04-15T07:21:13Z

Oleksiy.lysakov: /* 1. Вимоги до багажу */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3393-17 Повітряний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12#Text Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0594-19#Text Наказ Державної авіаційної служби України від 15.03.2019 № 322 «Про затвердження Авіаційних правил України «Інструкція з організації та здійснення контролю на безпеку в аеропортах України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0141-19 Наказ Державної авіаційної служби України від 26.11.2018 № 1239 «Про затвердження Авіаційних правил України «Правила повітряних перевезень та обслуговування пасажирів і багажу»]

== Реєстрація пасажирів та оформлення багажу ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0141-19/ed20201103#n382 Відповідно до Авіаційних правил України "Правила повітряних перевезень та обслуговування пасажирів і багажу", затверджених наказом Державної авіаційної служби України від 26.11.2018 №1239] реєстрацію пасажирів та оформлення багажу до перевезення в аеропорту забезпечує авіаперевізник або агент з обслуговування. 
Час проведення реєстрації пасажирів встановлює авіаперевізник. 
Час початку та закінчення реєстрації і посадки на борт повітряного судна мають бути зазначені у квитку або в іншому документі, що надається пасажиру під час продажу квитка.

Для перевезення пасажирів та оформлення багажу авіаперевізник або агент з обслуговування відповідно до договору повітряного перевезення забезпечує проведення реєстрації пасажирів та оформлення багажу із застосуванням автоматизованих систем контролю відправлень (DCS), за винятком авіаперевізників, які здійснюють перевезення з аеропортів (злітно-посадкових майданчиків), не обладнаних автоматизованими системами контролю відправлень.

Пасажир може здійснювати реєстрацію також самостійно за допомогою веб-сайту авіаперевізника або в аеропорту за допомогою кіосків самообслуговування.

Реєстрація в аеропорту здійснюється безкоштовно, якщо:
* це передбачено правилами застосування тарифу, за яким було придбано квиток;
* не можна здійснити реєстрацію за допомогою веб-сайту авіаперевізника або за допомогою кіоску самообслуговування.
* В іншому разі за здійснення реєстрації в аеропорту авіаперевізник може стягувати додаткову плату.

Реєстрація пасажирів та оформлення багажу здійснюються на підставі квитка та одного із документів, що посвідчують особу, визначених законодавством України або відображення в електронному вигляді інформації, що міститься в цих документах. 

Відповідно до статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12#Text Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України"] документами, що дають право громадянину України на виїзд з України і в’їзд в Україну, є:
* паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
* дипломатичний паспорт України;
* службовий паспорт України;
* посвідчення особи моряка;
* посвідчення члена екіпажу;
* посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в’їзд в Україну).
У передбачених міжнародними договорами України випадках замість документів, зазначених у частині першій цієї статті, для виїзду з України і в’їзду в Україну можуть використовуватися інші документи.

Під час реєстрації пасажирів та оформлення багажу весь багаж пасажира, передбачений для повітряного перевезення, підлягає зважуванню.

Авіаперевізник або агент з обслуговування зобов’язаний зазначити у багажній квитанції кількість і вагу прийнятого до повітряного перевезення багажу та видати пасажиру відривний талон ідентифікаційної багажної бирки на зареєстрований багаж.
За наявності у пасажира квитка в електронному вигляді відомості щодо кількості та ваги багажу зазначаються в електронному вигляді в системі відправок DCS.
Для позначення особливих умов повітряного перевезення зареєстрованого багажу додатково до ідентифікаційної багажної бирки прикріплюється спеціальна попереджувальна багажна бирка без номера («Крихкий» (Fragile); «Пріоритетний» (Priority); «Тварини» (Live Animals); «Трансфер» (Transfer); «Крісло колісне» (Wheelchair); «Дитина без супроводу» (UM); «Доставка до повітряного судна» (Delivery at Aircraft) тощо). Форма багажних бирок має відповідати Резолюціям ІАТА.
Після реєстрації та оформлення багажу авіаперевізник відповідає за цілісність і схоронність зареєстрованого багажу. 
Цілісність та схоронність ручної поклажі забезпечує пасажир. 
Збереження багажу, на який прикріплено бирку «Доставка до повітряного судна» (Delivery at Aircraft), забезпечує пасажир до моменту передачі його для завантаження у багажне відділення біля повітряного судна. 
Плата за повітряне перевезення багажу, вага якого перевищує встановлену авіаперевізником норму безкоштовного провезення, стягується відповідно до встановленого правилами авіаперевізника тарифу. Оплата за перевезення такого багажу оформлюється квитанцією про оплату наднормового багажу або ордером різних зборів.

== Багаж ==
==== 1. Вимоги до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0141-19#n1289 багажу] ====
1. Багаж пасажира приймається до повітряного перевезення під час його оформлення в аеропорту відправлення, аеропорту трансферу, аеропорту зупинки або в іншому пункті реєстрації, визначеному авіаперевізником. 

2. Речі пасажира залежно від їх розміру, ваги та особливостей можуть перевозитися як зареєстрований багаж або незареєстрований багаж (ручна поклажа). 

3. Як зареєстрований багаж можуть перевозитися місця багажу вагою не більше ніж 32 кг. Сума трьох вимірів окремого місця багажу (довжини, ширини, висоти) не має перевищувати 158 см.
Наднормовий багаж, негабаритний багаж та місце багажу вагою понад 32 кг приймається до повітряного перевезення тільки за згодою авіаперевізника та за наявності на борту повітряного судна вільної для провезення ємності, а також за умови оплати пасажиром перевезення такого багажу, крім випадків, коли перевезення такого багажу вже попередньо погоджене з авіаперевізником та оплачене.
Багаж, що не відповідає вимогам цього пункту, пасажир має оформляти для повітряного перевезення як вантаж. 

4. Інформація щодо максимальної кількості та ваги багажу, що приймає авіаперевізник для транспортування без оплати, вноситься до правил застосування тарифів та зазначається у правилах авіаперевізника і договорі перевезення, що надається пасажиру. 

5. Інформація щодо оплати повітряного перевезення наднормового багажу надається авіаперевізником, агентом з продажу та/або агентом з обслуговування під час бронювання повітряного перевезення або під час реєстрації пасажира та оформлення багажу. 

6. Оплата повітряного перевезення наднормового багажу здійснюється відповідно до встановленого правилами авіаперевізника тарифом, що діє на день оформлення ордеру різних зборів або квитанції про оплату наднормового багажу та на дату вильоту, зазначену у квитку. Така оплата може бути здійснена попередньо за згодою авіаперевізника під час оформлення квитка або в аеропорту під час реєстрації.
У разі несплати пасажиром відповідних тарифів і зборів авіаперевізник має право відмовити у повітряному перевезенні наднормового багажу. 

7. У разі оформлення пасажиром багажу до повітряного перевезення фактично у меншій кількості ніж та, яку пасажир попередньо оплатив, авіаперевізник зобов’язаний повернути пасажиру різницю між сумою сплачених коштів та вартістю повітряного перевезення фактичної кількості багажу.
У разі оформлення пасажиром багажу до повітряного перевезення фактично у більшій кількості ніж та, яку пасажир попередньо оплатив, пасажир має здійснити доплату за перевезення фактичної кількості багажу. 

8. У разі перевантаження повітряного судна чи за відсутності вільного тоннажу авіаперевізник, повідомивши про це пасажира, має право здійснити перевезення його багажу наступним рейсом або рейсом іншого авіаперевізника в найкоротший строк.
Авіаперевізник самостійно визначає, який багаж буде перевезено наступним рейсом або рейсом іншого авіаперевізника. 

9. Максимальна вага та кількість багажу, що приймається до повітряного перевезення безкоштовно, визначається правилами застосованого тарифу та зазначається у договорі повітряного перевезення. 

10. Авіаперевізник зобов’язаний вжити заходів для здійснення повітряного перевезення пасажира та його зареєстрованого багажу на борту того самого повітряного судна, особливо якщо згідно з чинним законодавством вимагається присутність пасажира під час проведення митних процедур щодо багажу.
У разі перевезення зареєстрованого багажу на борту іншого повітряного судна авіаперевізник зобов’язаний за вибором пасажира здійснити доставку багажу у найкоротший строк за наданою пасажиром у акті про неналежне перевезення багажу (PIR - Property Irregularity Report) адресою або компенсувати його транспортні витрати, пов’язані з доставкою такого багажу відповідно до вимог правил авіаперевізника. 

11. Оформлення багажу за вибором авіаперевізника може здійснюватися відповідно до вагової концепції (baggage weight concept) або поштучної концепції (baggage piece concept), тобто комбінацією характеристик ваги, розміру, кількості місць. 

12. Авіаперевізник відповідає за збереження багажу з моменту його реєстрації до повітряного перевезення та до моменту видачі пасажиру. 

Прийняття багажу авіаперевізником до повітряного перевезення підтверджується виданим пасажиру відривним талоном багажної ідентифікаційної бирки та багажною квитанцією щодо кількості та ваги місць, які прийняті до повітряного перевезення. З моменту прийняття авіаперевізником багажу до перевезення і до моменту його видачі доступ пасажира до зареєстрованого багажу забороняється, крім випадків проведення його ідентифікації або додаткового догляду відповідними уповноваженими службами.

==== 2. Умови безкоштовного перевезення багажу ====
1. Незалежно від правил застосування тарифу, за яким придбано квиток, пасажир має право перевезти безоплатно такий незареєстрований багаж (ручну поклажу) та відповідає за його збереження, зокрема: жіноча і чоловіча сумки, папка для паперу, верхній одяг, жакет, парасолька або палиця, друковані видання для читання під час польоту, харчування для дитини, необхідне під час польоту, дитяча дорожня люлька (за присутності дитини віком до 1 року), прогулянковий дитячий візок, складене крісло колісне та/або милиці.
Загальна вага незареєстрованого багажу (ручної поклажі), за винятком крісла колісного, не має перевищувати 7 кг, якщо інше не встановлено правилами авіаперевізника. 

2. Авіаперевізник має право розширити перелік та загальну вагу речей, які перевозяться безоплатно. 

3. Незалежно від правил застосування тарифу, за яким придбано квиток, авіаперевізник може стягувати додаткову плату за перевезення:
речей пасажирів (незалежно від їх найменування), розмір, вага яких не відповідає вимогам правил авіаперевізника;
не запакованих відповідно до вимог глави 5 цього розділу речей пасажирів незалежно від їх найменування та призначення;
побутової та теле-, відео-, аудіо-, фототехніки, вага одного місця якої понад 10 кг;
квітів, саджанців рослин, харчової зелені, висушених рослин, дерев та кущів загальною вагою понад 5 кг;
кореспонденції, яка супроводжується фельд’єгерями;
тварин (свійських або диких), птахів, бджіл та іншої живності, за винятком собаки-поводиря, який супроводжує пасажира з інвалідністю або з обмеженою рухливістю. 

4. Авіаперевізник має право розширити перелік речей, за перевезення яких може стягуватись додаткова плата, незалежно від правил застосування тарифу.

==== 3. Оголошена цінність багажу ====
1. Пасажир має право оголосити цінність свого зареєстрованого багажу. 

2. Цінність зареєстрованого багажу оголошується для кожного місця багажу окремо. У разі оголошення цінності багажу пасажир повинен сплатити вартість, визначену тарифом авіаперевізника. 

3. Для підтвердження оплати повітряного перевезення багажу із оголошеною цінністю авіаперевізник або агент з продажу повинен видати ордер різних зборів або квитанцію про оплату наднормового багажу, в якій зазначаються пункти, між якими здійснюється перевезення багажу з оголошеною цінністю. 

4. Умови прийняття до повітряного перевезення багажу із оголошеною цінністю та вартість такої послуги встановлюються правилами авіаперевізника.
У разі втрати або пошкодження багажу з оголошеною цінністю сума відшкодування обмежується його заявленою цінністю.

==== 4. Групове перевезення багажу ====
1. На вимогу пасажирів, які подорожують групою, або членів однієї родини, авіаперевізник зобов’язаний об’єднати їх багаж. 

2. Об’єднання місць багажу стосується тільки норм безкоштовного перевезення багажу. Багаж має оформлятися для кожного пасажира окремо. Об’єднання місць багажу групи пасажирів або членів однієї родини стосується тільки об’єднаної норми безкоштовного перевезення багажу кожного пасажира. 

Груповий багаж за згодою пасажира оформлюється на одну уповноважену всіма пасажирами особу, що входить до складу групи цих пасажирів або родини. При цьому у перевізних документах кожного пасажира мають зазначатися кількість місць та вага його багажу.

==== 5. Вимоги до упаковки багажу ====
1. Пасажир має забезпечити належне пакування кожного місця багажу, яке забезпечує його збереження під час повітряного перевезення та обробки і унеможливлює заподіяння шкоди пасажирам, членам екіпажу, третім особам, повітряному судну, багажу інших пасажирів або іншому майну, а також унеможливлює вільний/випадковий доступ до вмісту багажу сторонніх осіб.
Авіаперевізник має право не приймати до перевезення багаж як зареєстрований, пакування якого не відповідає вимогам цього пункту, або вимагати від пасажира додатково запакувати багаж.
Відповідність пакування багажу вимогам цього пункту визначає авіаперевізник. 

2. Багаж, який має зовнішні пошкодження, що не впливають на його цілісність під час повітряного перевезення та обробки і не можуть заподіяти шкоди пасажирам, членам екіпажу, третім особам, повітряному судну, багажу інших пасажирів або іншому майну, може бути прийнятий до повітряного перевезення як зареєстрований багаж за згодою авіаперевізника. Про наявність та вид пошкодження багажу авіаперевізником або його агентом з обслуговування робиться відмітка у багажній квитанції (бирці «Limited Release» - перевезення з обмеженою відповідальністю), яку засвідчує підписом пасажир.

==== 6. Перелік небезпечних предметів і речовин, заборонених до перевезення повітряним транспортом ====
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0594-19#n876 Перелік небезпечних предметів і речовин, заборонених до перевезення повітряним транспортом, затверджено Наказом Державної авіаційної служби України від 15.03.2019 № 322.]

'''1. Пасажири та ручна поклажа'''

Пасажирам не дозволяється в ручній поклажі та особистих речах з міркувань безпеки проносити в зони обмеженого доступу та на борт повітряного судна такі предмети:
* пістолети, вогнепальна зброя та інші пристрої, що вистрілюють кульовий заряд,- пристрої, які можуть бути використані для заподіяння серйозних ушкоджень шляхом пострілу кулі, в тому числі:
* усі види вогнепальної зброї, включаючи пістолети, револьвери, гвинтівки і рушниці;
* іграшкові пістолети, муляжі та імітації стрілецької зброї, які можна сприйняти за справжню зброю;
* складові частини стрілецької зброї, за винятком телескопічних прицілів;
* пневматичні рушниці стислого повітря та балончики вуглекислого газу, включаючи пістолети, рушниці для стрільби кульками, гвинтівки і пістолети для стрільби кульками;
* сигнальні ракетниці та стартові пістолети;
* луки, арбалети і стріли;
* гарпунні рушниці та рушниці для підводного полювання;
* рогатки і пращі;
* пристрої шокової дії, а саме:
* знаряддя для шокового ураження (пістолети, палиці тощо);
* пристрої шокової дії на тварин і пристрої умертвіння тварин;
* хімічні речовини, гази і спреї, що виводять з ладу і паралізують (газ Мейс, перцевий спрей, кислотні спреї, спреї, що відлякують тварин, і сльозогінний газ тощо);
* загострені предмети чи предмети з гострим наконечником, а саме:
* предмети, призначені для рубання (сокири, різаки, тесаки тощо);
* льодові сокирки і льодоруби;
* леза для гоління;
* ножі для різання картону;
* ножі з довжиною леза більше 6 см;
* ножиці з лезами завдовжки більше 6 см (якщо міряти від центра шарніра);
* знаряддя для бойових мистецтв із загостреними кінцями або загостреними крайками;
* мечі та шаблі;
* робочі інструменти, а саме:
* інструменти монтування;
* дрилі та свердла, включаючи акумуляторні портативні електричні дрилі;
* інструменти з лезами або стержнями завдовжки більше 6 см, які можна використати як зброю (викрутки, стамески тощо);
* пили, включаючи акумуляторні портативні електричні пили;
* паяльні лампи;
* «пістолети» для кріплення і забивання цвяхів;
* затуплені інструменти, а саме:
* бейсбольні біти і біти для гри в софтбол;
* ключки та кийки, а саме різні види поліцейських палиць (тверді, гнучкі та палиці з ліхтарем тощо);
* знаряддя для бойових мистецтв;
* вибухові речовини та запалювальні речовини і пристрої, а саме:
* боєприпаси;
* капсули-детонатори;
* детонатори і запали;
* копії або імітації вибухових пристроїв;
* міни, гранати та інші вибухові пристрої військового призначення;
* піротехніка, включаючи піротехнічні вироби для феєрверків;
* димові шашки або патрони;
* динаміт, порох і пластичні вибухові речовини тощо.
'''2. Пасажири та зареєстрований багаж'''

Пасажирам не дозволяється перевозити в зареєстрованому багажі такі предмети:
* вибухові речовини та запалювальні речовини і пристрої, а саме:
* боєприпаси;
* капсули-детонатори;
* детонатори і запали;
* міни, гранати та інші вибухові пристрої військового призначення;
* піротехніка, включаючи піротехнічні вироби для феєрверків;
* димові шашки або патрони;
* динаміт, порох і пластичні вибухові речовини тощо.

==== 7. Право на відмову в прийманні до перевезення багажу ====
1. Зареєстрований багаж пасажира, який не з’явився на посадку на борт повітряного судна, підлягає обов’язковому вивантаженню з повітряного судна. 

2. Авіаперевізник має право відмовитися прийняти багаж як зареєстрований, якщо він належним чином не упакований у валізи із замками або інші відповідні контейнери, які забезпечують безпечне транспортування багажу та його обробку з використанням звичайних засобів обробки вантажів. 

3. Авіаперевізник має право відмовити у перевезенні або подальшому перевезенні як багажу речей, визначених у пунктах 1-3 глави 6 цього розділу Авіаційних правил України, якщо на підставі відповідних документів виявить, що такі речі містять будь-які недозволені матеріали чи предмети.
Авіаперевізник не відповідає за речі, які він відмовився приймати до перевезення як багаж. 

4. Авіаперевізник може за бажанням пасажира перевезти речі, визначені в пунктах 1,2 глави 6 цього розділу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0141-19 Авіаційних правил України,] як несупроводжуваний багаж (вантаж) з урахуванням вимог глави 9 цього розділу авіаційних правил України.

==== 8. Право на догляд ====
1. З метою забезпечення безпеки польоту та відстеження речей, визначених у пунктах 1 та 2 глави 6 цього розділу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0141-19 Авіаційних правил України], авіаперевізник має право вимагати від пасажира пройти контроль на безпеку, який здійснюють служби авіаційної безпеки авіаперевізника, аеропорту, і надати багаж для догляду, а також доглядати чи організувати догляд багажу за відсутності пасажира.
У разі відмови пасажира надати багаж для догляду авіаперевізник має право відмовити у перевезенні такого пасажира та/або багажу. 

2. Авіаперевізник не відповідає за шкоду, заподіяну пасажиру або його багажу в разі виявлення під час здійснення догляду або інших видів контролю щодо безпеки предметів, заборонених для повітряного перевезення, за винятком випадків недбалості авіаперевізника. 

3. Авіаперевізник або агент з обслуговування забезпечує виконання процедури ідентифікації зареєстрованого багажу пасажирів, які не з’явилися на борт повітряного судна або покинули його до відправлення.

==== 9. Несупроводжуваний багаж ====
1. За бажанням пасажира і за згодою авіаперевізника багаж може бути оформлений як несупроводжуваний багаж. 

2. Несупроводжуваний багаж приймається до повітряного перевезення між тими самими пунктами, між якими подорожує пасажир, відповідно до квитка і тільки після самостійного митного оформлення багажу пасажиром. 

3. Повітряне перевезення несупроводжуваного багажу оформлюється авіавантажною накладною, здійснюється згідно з правилами повітряних перевезень вантажів, що затверджуються авіаперевізником, і оплачується згідно з тарифами на перевезення вантажів, встановленими авіаперевізником.

== Ручна поклажа ==
1. До ручної поклажі приймаються речі, які мають вагу та габарити, встановлені правилами авіаперевізника, що дозволяє безпечно розмістити їх у салоні повітряного судна на багажних полицях або під сидінням крісла.
Забороняється розміщення ручної поклажі та дозволених до перевезення речей у проходах салону повітряного судна. 

2. До речей, які не відповідають установленим авіаперевізником вимогам до ручної поклажі або які не дозволяється перевозити в пасажирському салоні повітряного судна, застосовуються правила для зареєстрованого багажу. 

3. Ручна поклажа не має містити будь-яких колючих та ріжучих предметів, у тому числі манікюрних ножиць та пилочок, голок для медичних ін’єкцій, в’язальних спиць, металевих ножів, штопорів, предметів, пристроїв та іграшок, що імітують усі види зброї, запальничок у вигляді пістолетів та інших видів зброї, а також предметів із затупленими кінцями, якими можна завдати тілесних ушкоджень.
Також забороняється заносити на борт повітряного судна в ручній поклажі будь-які рідини, суспензії, креми, пасти ємністю понад 100 мл (грамів) в одному флаконі (тюбику). Загальний об’єм зазначених речовин у ручній поклажі, упакованих в тару ємністю до 100 мл (грамів), не має перевищувати 1 л (кг) на одного пасажира. У разі використання обладнання для перевірки рідини, аерозолів та гелів їх об’єм для повітряного перевезення не обмежується.
Предмети і речовини, заборонені до перевезення у пасажирському салоні, але дозволені до перевезення у багажу, визначаються авіаційними правилами України. 

4. За ручну поклажу протягом усього перевезення відповідає пасажир.

== Перевезення деяких категорій багажу ==

==== 1. Перевезення багажу в салоні повітряного судна ====
1. Авіаперевізник має право прийняти до повітряного перевезення у салоні повітряного судна речі, які зазначені у пункті 2 глави 6 розділу XI Авіаційних правил України та потребують особливих застережних заходів під час повітряного перевезення або особливих умов обробки. 

2. Речі, які пасажир вважає непридатними для перевезення у вантажному відсіку повітряного судна, приймаються до повітряного перевезення у пасажирському салоні лише за попереднім погодженням з авіаперевізником та з урахуванням вимог цих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0141-19 Авіаційних правил]. 

Перевезення таких речей оплачує пасажир відповідно до правил авіаперевізника та з урахуванням кількості необхідних для його перевезення пасажирських місць. 

3. Вага одного нестандартного місця багажу, що перевозиться в салоні повітряного судна, не має перевищувати 80 кг, якщо інше не встановлено правилами авіаперевізника, а його розміри мають давати змогу розмістити багаж на окремому(их) пасажирському(их) кріслі(ах).
Упаковка багажу, що перевозиться в салоні повітряного судна, має забезпечити належне його кріплення на пасажирському(их) кріслі(ах) та відповідати санітарним нормам. 

4. Доставка багажу, що перевозиться в салоні повітряного судна, до повітряного судна, його завантаження, розміщення в салоні повітряного судна, розвантаження та перевезення у межах терміналів аеропорту здійснюється пасажиром або агентом з обслуговування, за попереднім замовленням та з оплатою цих послуг.

==== 2. Перевезення тварин (птахів) ====
1. Повітряне перевезення собак, котів, птахів та інших тварин здійснюється за умови одержання дозволу авіаперевізника під час бронювання повітряного перевезення.
Тварини, які приймаються до повітряного перевезення, обов’язково мають бути належним чином розміщені у контейнерах/клітках і мати чинні свідоцтва про вакцинації та довідки про стан їх здоров’я, дозволи на ввезення в країну призначення чи транзиту. Тварини мають бути чисті, охайні та не мати неприємного запаху.
Авіаперевізник має право визначати спосіб перевезення і обмежити кількість тварин, що дозволяється перевозити на одному рейсі. 

2. Повітряне перевезення тварин, прийнятих як зареєстрований багаж разом з контейнером і харчуванням, має оплачуватися як додаткова послуга, яку пасажир має сплатити відповідно до тарифу, установленого авіаперевізником. 

3. Службові собаки, які допомагають працівникам державних органів, командам рятувальників, перевозяться безкоштовно разом з контейнерами і продуктами для їх харчування. Таке перевезення попередньо має бути узгоджене з авіаперевізником. 

4. У пасажирському салоні повітряного судна дозволяється перевозити:
службових собак у супроводі кінолога;
службових тварин, у тому числі собак-поводирів для сліпих і глухих пасажирів за умови, що на тваринах є ошийник і намордник;
дрібних тварин, маса яких разом із засобами перевезення не перевищує 8 кг.
Службова собака або собака-поводир має перебувати біля ніг кінолога/пасажира, а клітки птахів мають бути покриті щільною світлонепроникною тканиною.
Пасажир відповідає за тварину, яка перевозиться у пасажирському салоні. 

5. Тварини, маса яких із засобом перевезення перевищує 8 кг, перевозяться в багажно-вантажних відсіках повітряного судна (крім собак-поводирів та службових собак). 

6. Обов’язок надання всіх необхідних для перевезення тварин документів, передбачених чинним законодавством країни відправлення, призначення або транзиту, покладається на пасажира.
Авіаперевізник не відповідає за травмування, втрату, захворювання або загибель тварин, які сталися внаслідок відмови у ввезенні їх до країни пункту призначення або транзиту, якщо такої шкоди не заподіяно внаслідок недбальства авіаперевізника. 

7. У разі невиконання пасажиром вимог пунктів 1-6 цієї глави [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0141-19 Авіаційних правил України] авіаперевізник має право під час реєстрації пасажира на власний розсуд прийняти остаточне рішення щодо прийняття до повітряного перевезення чи відмови в перевезенні тварин (птахів).

== Захист прав споживачів послуг з повітряних перевезень ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3393-17 Стаття 101 Повітряного кодексу України.] Захист прав споживачів послуг з повітряних перевезень
* Уповноважений орган з питань цивільної авіації здійснює контроль за дотриманням авіаперевізниками та іншими суб'єктами авіаційної діяльності правил повітряних перевезень пасажирів, багажу, вантажу і пошти та за їх відповідністю вимогам і правилам, установленим міжнародними договорами України та авіаційними правилами України, зокрема в частині дотримання прав пасажирів, вантажовідправників, які користуються послугами з повітряних перевезень, та вимог щодо розгляду звернень пасажирів, вантажовідправників.
* У разі подання такого звернення уповноважений орган з питань цивільної авіації приймає рішення про:
# відсутність факту порушення авіаперевізником вимог законодавства, в тому числі авіаційних правил України;
# наявність факту порушення авіаперевізником вимог законодавства, в тому числі авіаційних правил України, із зазначенням обсягу порушення та дати, до якої порушення слід усунути.
* Дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України "Про захист прав споживачів"] поширюється на повітряні перевезення, крім питань, які врегульовані цим Кодексом, правилами повітряних перевезень пасажирів та вантажів, міжнародними договорами України.
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Порядок приєднання до мережі електропостачання

2025-03-18T15:10:44Z

Oleksiy.lysakov:

== Нормативна база ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n6 КОДЕКС систем розподілу]

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0673-08 Правила взаємовідносин між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» та суб'єктами (об'єктами) електроенергетики в умовах паралельної роботи в складі Об'єднаної енергетичної системи України, затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 02 червня 2008 року № 303, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 23 липня 2008 року за № 673/15364]

[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0352874-22#Text НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ Постанова №352 від 26.03.2022 року "Про особливості тимчасового приєднання електроустановок до системи розподілу у період дії в Україні воєнного стану"]
==Порядок приєднання до електроустановок ==
'''Приєднання електроустановки''' (далі - приєднання) – надання електропередавальною організацією послуги замовнику зі створення технічної можливості для передачі (прийняття) у місце приєднання електроустановки замовника відповідної потужності до електричних мереж електропередавальної організації (у тому числі новозбудованих) електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням показників її якості та надійності.

Замовником може бути фізична або юридична особа, яка повідомила електропередавальну організацію про намір приєднання до електричних мереж письмово або через web-сайт електропередавальної організації в мережі Інтернет із застосуванням електронного цифрового підпису в установленому законодавством порядку.

'''Послуга з приєднання надається на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n6 договору про приєднання]''', що укладається за типовою формою (Додаток 1).

Для отримання проекту договору про приєднання замовник звертається до електропередавальної організації за місцем розташування його електроустановок із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n6 заявою про приєднання електроустановки певної потужності] (додаток 2).

До заяви про приєднання електроустановки певної потужності додаються:

1) копія документа, що підтверджує право власності чи користування цим об'єктом, або копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, або, за відсутності об'єкта, копія документа, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У разі відсутності кадастрового номера у свідоцтві про право власності на земельну ділянку - викопіювання з топографо-геодезичного плану або плану забудови території із зазначенням місця розташування земельної ділянки;

2) копія ситуаційного плану та копія викопіювання з топографо-геодезичного плану в масштабі 1:2000 (1:1000, 1:500 або 1:200) із зазначенням (вказанням) місця розташування об'єкта (об'єктів) замовника, земельної ділянки замовника та прогнозної точки приєднання (для об'єктів, що приєднуються до електричних мереж уперше);

''{Підпункт 2 пункту 4.4.2 глави 4.4 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1209 від 24.06.2020}''

3) копія паспорта або належним чином оформлена довіреність чи інший документ на право укладати та підписувати договір про приєднання, а також подання та отримання документів;

4) ТЕО (за наявності).

У разі приєднання фотоелектричної станції, що розташована на об'єкті архітектури (дах, фасад), до заяви про приєднання додаються:

копія документа, що підтверджує право власності чи користування об'єктом архітектури або право власності чи користування частиною об'єкта архітектури (дах, фасад);

копія ситуаційного плану із зазначенням прогнозної точки приєднання;

лист погодження від власника об'єкта архітектури, на якому буде здійснено будівництво та експлуатація фотоелектричної станції, щодо надання дозволу на улаштування точки приєднання на межі земельної ділянки власника об'єкта архітектури, на якому буде розташована відповідна фотоелектрична станція.

Замовник - юридична особа або фізична особа-підприємець додатково надає копію витягу з Реєстру платників єдиного податку або копію свідоцтва платника податку на додану вартість (далі - ПДВ).

Замовник - фізична особа додатково надає реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку в паспорті (або слово «відмова» у разі, якщо паспорт виготовлений у формі картки) - серія та номер паспорта);

5) інформаційна довідка-повідомлення (довільної форми) щодо наявності або відсутності намірів брати участь в аукціоні з розподілу річної квоти підтримки.

''У разі коли об'єкт (земельна ділянка) замовника перебуває у власності (користуванні) декількох осіб, електропередавальна організація укладає договір про приєднання з одним із співвласників (користувачів) за умови наявності письмової згоди всіх інших співвласників (користувачів), про що робиться відповідна відмітка в договорі.''

У разі якщо в межах території, на якій розташовані електроустановки або передбачається будівництво нових електроустановок замовника, здійснюють свою діяльність декілька електропередавальних організацій, замовник обирає електропередавальну організацію, яка буде надавати послугу з приєднання.

'''Точка приєднання електроустановок замовника зазначається в договорі про приєднання.''' Точка приєднання має бути розташована на межі земельної ділянки замовника або, за згодою замовника, на території цієї земельної ділянки.

На підставі заяви замовника про приєднання електроустановки певної потужності та викопіювання із ситуаційного плану протягом двох робочих днів електропередавальна організація визначає точки забезпечення потужності, виходячи зі структури електричних мереж та навантаження у зоні можливого приєднання.

Для населення з індивідуальною забудовою житла за однією адресою у разі перерозподілу потужності між власниками (співвласниками) без зміни сумарної величини приєднаної потужності об'єкта архітектури, зміни категорії електроустановок щодо надійності електропостачання або зміни точки приєднання технічні умови не видаються. За необхідності здійснення монтажу (демонтажу) додаткових елементів електричної мережі відповідна реконструкція здійснюється електропередавальною організацією згідно з укладеним договором.
== Особливості приєднання комплексної забудови ==
Відповідно до п.4.1.13 Кодексу системи розподілу, приєднання електроустановок замовника на території, що підлягає комплексній забудові (мікрорайон/квартал, вулиця), здійснюється після виконання електропередавальною організацією, яка здійснює на цій території ліцензовану діяльність, електрифікації території, що підлягає комплексній забудові, згідно з планами забудови відповідної території.

Функції замовника електрифікації території, що підлягає комплексній забудові, може виконувати суб'єкт, уповноважений згідно із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Частина 3 ст. 33 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що функції замовника на будівництво виконавчий орган місцевої ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації виконують безпосередньо або можуть делегувати їх на конкурсній основі генеральному підряднику (підряднику) у порядку, встановленому законодавством. Функції замовника комплексної забудови території може виконувати власник (користувач) відповідної земельної ділянки в межах такої земельної ділянки, переданої (наданої) йому в установленому законом порядку.

Планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

''Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.''

Детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

'''Детальний план території визначає''':

1) принципи планувально-просторової організації забудови;

2) червоні лінії та лінії регулювання забудови;

3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами;

4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території;

5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування;

6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;

7) черговість та обсяги інженерної підготовки території;

8) систему інженерних мереж;

У разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб '''забороняється'''.

Зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території '''забороняється'''.

Комплексна забудова території здійснюється з метою забезпечення реалізації громадських інтересів і спрямовується на попереднє проведення інженерної підготовки, спорудження зовнішніх інженерно-транспортних мереж, об’єктів соціальної сфери, житлових будинків, інших об’єктів будівництва, а також на благоустрій території. Комплексна забудова території може здійснюватися шляхом комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду одним або кількома інвесторами.

Після здійснення електрифікації території, що підлягає комплексній забудові, всі електричні мережі залишаються у власності електропередавальної організації, на території здійснення ліцензованої діяльності якої розташована територія комплексної забудови.

Рішення про організацію комплексної забудови території у визначених межах та рішення про розміщення об’єктів будівництва на території населених пунктів та за їх межами під час комплексної забудови території приймає виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, районна державна адміністрація відповідно до їх повноважень у порядку, передбаченому Законом .

Рішення про розроблення детального плану певної території одночасно є рішенням про комплексну забудову цієї території.
Функції замовника на будівництво виконавчий орган місцевої ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації виконують безпосередньо або можуть делегувати їх на конкурсній основі генеральному підряднику (підряднику) у порядку, встановленому законодавством.

Електрифікація території, що підлягає комплексній забудові, здійснюється за рахунок складової тарифу на передачу електричної енергії або, за згодою суб'єкта, який виконує функції замовника електрифікації, за рахунок поворотної фінансової допомоги.

У разі якщо хоча б один об'єкт, розташований на земельній ділянці, яка перебуває в межах території, що підлягає комплексній забудові, приєднаний до електричних мереж електропередавальної організації в установленому порядку, така територія вважається електрифікованою, а об'єкти всіх замовників на інших земельних ділянках у межах цієї території мають бути приєднані електропередавальною організацією відповідно до вимог Правил у залежності від типу приєднання.

Враховуючи зазначене, орган місцевого самоврядування, на території якого розташовано обєкт, що будується, повинен звернутися до електропередавальної організації за отриманням технічних умов на зовнєшнє електропостачання нових вулиць, кварталу або мікрорайону. За отриманними технічними умовами повинна бути здійснена електрофікація, після чого з’явиться можливість підключення окремих фізичних осіб.
== Типи приєднання ==
Для визначення типу приєднання (стандартне приєднання або приєднання, яке не є стандартним) за точку забезпечення потужності приймається найближча точка в існуючих (діючих) електричних мережах (повітряна лінія, трансформаторна підстанція або розподільний пункт) електропередавальної організації ступеня напруги, що відповідає ступеню напруги в точці приєднання.

Для замовника послуги з приєднання технічні умови мають містити виключно вимоги щодо проектування електричних мереж внутрішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (у межах земельної ділянки замовника) та щодо безпеки електропостачання.

'''''Приєднання електроустановок об’єктів до електричних мереж може бути стандартним або нестандартним.'''''

=== Стандартне приєднання передбачає виконання комплексу таких робіт: ===
- розроблення технічних умов, включаючи вимоги щодо влаштування вузла комерційного обліку;

- підготовку технічного завдання на проєктування;

- розроблення та узгодження з іншими заінтересованими сторонами проєктної документації на будівництво, реконструкцію та/або технічне переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (до точки приєднання електроустановок замовника);

- здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення об’єктів електроенергетики;

- перевірка та погодження ОСР проєктної документації замовника на відповідність вимогам технічних умов у частині вибору параметрів електричного обладнання на станційному об'єкті (трансформаторна підстанція) замовника та узгодження електричних мереж замовника із електричними мережами ОСР на напрузі приєднання 6 кВ та вище;

- виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт.

Послуга зі стандартного приєднання '''не включає''' послугу з влаштування комерційного обліку електричної енергії.

1. Подання замовником до електропередавальної організації заяви про приєднання електроустановки певної потужності відповідно до додатка 2 Кодексу системи розподілу, необхідних документів та оплату замовником електропередавальній організації вартості приєднання відповідно до умов договору про приєднання.

''У разі відсутності повного комплекту документів, що додаються до заяви про приєднання електроустановки певної потужності, електропередавальна організація протягом двох робочих днів від дня отримання заяви повідомляє про це замовнику та повертає заяву про приєднання з додатками без розгляду.''

2. Електропередавальна організація безоплатно надає замовнику підписаний договір про приєднання, з визначенням у ньому розміру плати за приєднання, невід'ємною частиною якого є технічні умови стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок .

''У разі якщо визначена в заяві замовника точка приєднання розташована на відстані, більшій ніж це передбачено для стандартного приєднання, приєднання не є стандартним і електропередавальна організація надає замовнику письмову обґрунтовану відмову у забезпеченні стандартного приєднання. У цьому випадку порядок приєднання визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n436 п.4.3 Кодексу системи розподілу]'' .

3. Електропередавальна організація готує технічні вимоги до проекту зовнішнього електрозабезпечення, забезпечує виконання проектної документації, будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт та введення в експлуатацію новозбудованих чи реконструйованих електроустановок до точки приєднання замовника.

Під час проектування електричних мереж електропередавальна організація використовує типові проекти та проекти повторення.

'''Строк надання послуги зі стандартного приєднання для електроустановок замовника першого ступеня потужності становить 45 календарних днів, починаючи з наступного робочого дня від дати оплати замовником ОСР вартості приєднання відповідно до договору про приєднання. Для електроустановок замовника другого ступеня потужності цей строк становить 60 календарних днів, починаючи з наступного робочого дня від дати оплати замовником ОСР вартості приєднання відповідно до договору про приєднання.'''

''Встановлені строки надання послуг зі стандартних приєднань можуть бути змінені за згодою сторін договору про приєднання у разі впливу істотних факторів на тривалість будівельно-монтажних робіт або з інших причин, погоджених сторонами договору про приєднання.''

У разі необхідності збільшення строку надання послуги зі стандартного приєднання через затримку здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики (затримка в погодженні власника (власників) або Користувача (Користувачів) земельної ділянки (земельних ділянок)) ОСР не пізніше ніж за 10 календарних днів до закінчення строку надання послуги з приєднання письмово (або у спосіб, узгоджений із замовником) повідомляє замовника про збільшення строку проєктування не більше ніж на 10 календарних днів (з наданням документального підтвердження причин виникнення затримки та зазначенням найменування організацій, до яких звернувся ОСР щодо питання вирішення землевідведення з наданням копій офіційного листування). У разі неможливості здійснення ОСР у зазначені строки заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики (із причин, не залежних від ОСР) пеня за порушення строків виконання зобов'язання за договором про приєднання на строк здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики не сплачується, а плата за приєднання не підлягає зменшенню.

ОСР зобов'язаний, а замовник має право здійснювати всі можливі заходи в межах чинного законодавства з метою вирішення питання щодо відведення в установленому порядку земельних ділянок для розміщення об'єктів електроенергетики, у тому числі направлення відповідних листів до органів місцевого самоврядування та контролюючих органів, ініціювання проведення узгоджувальних нарад та робочих зустрічей в органах місцевого самоврядування за участю замовника (уповноваженого представника замовника) тощо з метою максимального прискорення здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики.

Після завершення здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики продовжується перебіг строку надання послуги з приєднання, встановленого умовами договору про приєднання, про що ОСР інформує замовника.

4. Енергопостачальник надає замовнику підписаний договір про постачання електричної енергії або договір про користування електричною енергією не пізніше 5 робочих днів після введення в експлуатацію об'єкта замовника та електроустановок зовнішнього електрозабезпечення від точки приєднання до об'єкта замовника, підписання між електропередавальною організацією та замовником двох примірників акта про надання/отримання послуги з приєднання електроустановок до електричних мереж та виконання усіх зобов'язань за договором про приєднання.

5. Підключення електроустановки замовника до електричних мереж електропередавальної організації здійснюється на підставі заяви протягом 5 днів, якщо підключення не потребує припинення електропостачання інших споживачів, або 10 днів, якщо підключення потребує припинення електропостачання інших споживачів, після введення в експлуатацію об'єкта замовника в порядку, встановленому законодавством у сфері містобудування.
===Приєднання яке не є стандартним, передбачає: ===
1. Подання замовником до електропередавальної організації заяви про приєднання електроустановки певної потужності відповідно до додатка 2 до Правил та необхідних документів.

- при приєднанні електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії, потужністю 70 МВт та більше замовник звертається із заявою про приєднання електроустановок до ліцензіата з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами.

- при приєднанні електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії, потужністю до 10 МВт замовник звертається із заявою про приєднання електроустановок до електропередавальної організації, на території здійснення ліцензованої діяльності якої розташовані електроустановки замовника.

- при приєднанні електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії, потужністю від 10 до 70 МВт замовник може звернутись із заявою про приєднання електроустановок до електропередавальної організації, на території здійснення ліцензованої діяльності якої розташовані електроустановки замовника, або до ліцензіата з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами. Остаточне рішення щодо приєднання електроустановок замовника визначається техніко-економічним обґрунтуванням з урахуванням впливу на якість електричної енергії в зоні можливого приєднання.

'''''У разі відсутності повного комплекту документів, що додаються до заяви про приєднання електроустановки певної потужності, електропередавальна організація протягом трьох робочих днів від дня отримання заяви повідомляє про це замовнику та повертає заяву про приєднання з додатками без розгляду.'''''

2. Безоплатну підготовку та видачу електропередавальною організацією проекту договору про приєднання відповідно до додатка 1 до Правил та підписаних технічних умов, які є невід'ємною частиною договору про приєднання (не пізніше 10 робочих днів від дня подання заяви замовника про приєднання електроустановки та 20 робочих днів у разі необхідності їх узгодження з власником магістральних/міждержавних електричних мереж).

Технічні умови приєднання, яке не є стандартним, до електричних мереж електроустановок складаються за типовою формою відповідно до додатка 4 до Правил.

''Визначення вартості послуги з приєднання, яке не є стандартним, відповідно до методики розрахунку плати за приєднання електроустановок до електричних мереж.''

У разі якщо для приєднання електроустановок замовника необхідно здійснити будівництво, реконструкцію чи технічне переоснащення електричних мереж на ступені напруги 110 - 150 кВ, приєднати електроустановки потужністю 5 МВт та більше або якщо за розрахунками електропередавальної організації точка забезпечення потужності розташована в мережах ліцензіата з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, проект технічного завдання на проектування в строк не пізніше 10 робочих днів від дня подання заяви замовника про приєднання електроустановки надається електропередавальною організацією ліцензіату з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами для формування технічних вимог.

Ліцензіат з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами впродовж 15 робочих днів від дня отримання проекту технічного завдання на проектування надає електропередавальній організації технічні вимоги щодо реконструкції та/або будівництва об'єктів магістральних та міждержавних електричних мереж, які є складовою частиною технічного завдання на проектування.

3. Підписання договору про приєднання сторонами.

4. Забезпечення електропередавальною організацією проектування розвитку електричних мереж від точки забезпечення потужності до точки приєднання електроустановок замовника відповідно до технічного завдання на проектування та здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики (у разі необхідності), які необхідно спорудити для інженерного забезпечення електроустановок замовника.

Узгодження електропередавальною організацією з іншими заінтересованими сторонами проектної документації щодо розвитку електричних мереж від точки забезпечення потужності до точки приєднання електроустановок замовника.

5. У разі якщо для забезпечення потужності замовника відповідно до проектної документації будуть використовуватися електричні мережі інших ліцензіатів з передачі електричної енергії та/або ліцензіата з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, ці ліцензіати беруть дольову участь у наданні послуги з приєднання та є сторонами договору про приєднання. Проектна документація у цьому випадку виконується окремими розділами (томами), у тому числі з окремими за кожним ліцензіатом кошторисами.

6. Здійснення замовником оплати електропередавальній організації вартості послуги з приєднання відповідно до умов договору про приєднання.

7. Забезпечення електропередавальною організацією виконання будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт та введення в експлуатацію новозбудованих чи реконструйованих електроустановок до точки приєднання замовника.

Нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення електричних мереж від точки приєднання до об'єкта замовника здійснюються замовником або за рахунок коштів замовника.

Нове будівництво, реконструкція та/або технічне переоснащення електричних мереж (об'єктів електроенергетики) від узгодженої точки приєднання до точки забезпечення потужності в електричних мережах електропередавальної організації здійснюється цією електропередавальною організацією на конкурентних засадах за рахунок коштів, отриманих як плата за приєднання.

'''Строк надання послуги з приєднання ("під ключ"), яке не є стандартним, становить (не більше):'''

- 120 календарних днів (у тому числі 30 днів для проєктування електричних мереж лінійної частини приєднання) - для замовників із заявленою до приєднання потужністю електроустановок до 160 кВт (включно);

- 230 календарних днів (у тому числі 30 днів для проєктування електричних мереж лінійної частини приєднання) - для замовників із заявленою до приєднання потужністю електроустановок від 160 кВт до 400 кВт (включно);

- 280 календарних днів (у тому числі 45 днів для проєктування електричних мереж лінійної частини приєднання) - для замовників із заявленою до приєднання потужністю електроустановок від 400 кВт до 1000 кВт (включно);

- 350 календарних днів (у тому числі 60 днів для проєктування електричних мереж лінійної частини приєднання) - для замовників із заявленою до приєднання потужністю електроустановок від 1000 кВт до 5000 кВт (включно).

Якщо величина заявленої до приєднання потужності електроустановок замовника становить більше 5000 кВт, строк надання послуги з приєднання визначається з урахуванням строків виконання відповідних заходів згідно з проєктною документацію.

'''Перебіг строку надання послуги з приєднання починається з дня, наступного за днем оплати замовником ОСР вартості послуги з приєднання до електричних мереж відповідно до умов договору про приєднання.'''

''Встановлені строки надання послуги з приєднання, яке не є стандартним, можуть бути змінені за згодою сторін договору про приєднання у разі впливу істотних факторів на тривалість будівельно-монтажних робіт або з інших причин, погоджених сторонами договору про приєднання.''

У разі необхідності збільшення строку надання послуги з нестандартного приєднання через затримку здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об’єктів електроенергетики (затримка в погодженні власника (власників) або Користувача (Користувачів) земельної ділянки (земельних ділянок)) ОСР не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення строку проєктування електричних мереж лінійної частини приєднання письмово та відповідно до вимог цього розділу повідомляє замовника про збільшення строку проєктування на 30 календарних днів (з наданням документального підтвердження причин виникнення затримки). У разі неможливості здійснення ОСР у зазначені строки заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об’єктів електроенергетики (із причин, не залежних від ОСР) пеня за порушення строків виконання зобов’язання за договором про приєднання на строк здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об’єктів електроенергетики не сплачується, а плата за приєднання не підлягає зменшенню.

ОСР зобов’язаний, а замовник має право здійснювати усі можливі заходи в межах чинного законодавства з метою вирішення питання щодо відведення в установленому порядку земельних ділянок для розміщення об’єктів електроенергетики, у тому числі направлення відповідних листів до органів місцевого самоврядування та контролюючих органів, ініціювання проведення узгоджувальних нарад та робочих зустрічей в органах місцевого самоврядування за участю замовника (уповноваженого представника замовника) тощо з метою максимального прискорення здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об’єктів електроенергетики.

Після завершення процедури відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об’єктів електроенергетики продовжується перебіг строку надання послуги з приєднання, встановленого умовами договору про приєднання, про що ОСР інформує замовника.

Технічні умови та технічне завдання на проєктування є чинними до завершення будівництва, реконструкції та/або технічного переоснащення електроустановок зовнішнього інженерного забезпечення та об’єкта замовника відповідно до договору про приєднання.

Проєктні, будівельно-монтажні і пусконалагоджувальні роботи, пов’язані з виконанням договору про приєднання, мають виконуватися юридичними та/або фізичними особами-підприємцями, які мають право на виконання цих робіт.

8. Енергопостачальник надає замовнику підписаний договір про постачання електричної енергії або договір про користування електричною енергією не пізніше 5 робочих днів після введення в експлуатацію об'єкта замовника та електроустановок зовнішнього електрозабезпечення від точки приєднання до об'єкта замовника, підписання між електропередавальною організацією та замовником двох примірників акта про надання/отримання послуги з приєднання електроустановок до електричних мереж та виконання усіх зобов'язань за договором про приєднання.

9. Забезпечення власниками транзитних електроустановок їх оперативно-технічного обслуговування.

10. Підключення електроустановки замовника до електричних мереж електропередавальної організації здійснюється на підставі заяви протягом 5 днів, якщо підключення не потребує припинення електропостачання інших споживачів, або 10 днів, якщо підключення потребує припинення електропостачання інших споживачів, після введення в експлуатацію об'єкта замовника в порядку, встановленому законодавством у сфері містобудування.

'''ДОДАТКИ:'''

Додаток 1

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n4012 ТИПОВИЙ ДОГОВІР про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу]

Додаток 2

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n4012 ТИПОВИЙ ДОГОВІР про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу з проєктуванням лінійної частини приєднання]

Додаток 3

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n4012 ЗАЯВА про приєднання електроустановки певної потужності до Типового договору]

== Особливості тимчасового приєднання електроустановок до системи розподілу у період дії в Україні воєнного стану ==
З метою забезпечення можливості приєднання до електричних мереж на територіях, де можливі або тривають активні бойові дії, з урахуванням вимог безпеки і захисту здоров’я та життя виробничого персоналу операторів систем розподілу НКРЕКП продовжила надання операторами систем розподілу послуг з приєднання відповідно до Порядку тимчасового приєднання електроустановок до системи розподілу у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.03.2022 №352 (Порядок), виключно для замовників, які звернулись із заявою про приєднання електроустановок:

* об’єктів, що використовуються для тимчасового розміщення переміщених (евакуйованих) осіб з метою їх тимчасового проживання в модульних містечках, та для задоволення потреб підприємств із сфери управління Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України та Міністерства економіки України, а також підприємств Державного концерну «Укроборонпром», які залучені до виконання мобілізаційного завдання, Збройних Сил України, інших військових формувань України, правоохоронних органів і сил цивільного захисту;
* розташованих на територіях, де можливі бойові дії, територіях активних бойових дій та/або території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, визначених згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309.

=== Інформація щодо процедури приєднання електроустановок замовників до електричних мереж ===
Приєднання новозбудованих, реконструйованих чи технічно переоснащених електроустановок замовників до електричних мереж регулюється Кодексом систем розподілу, затвердженим Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 310 (із змінами і доповненнями).

Стандартне приєднання - приєднання електроустановки замовника до діючих мереж оператора системи розподілу на відстань, що не перевищує 300 метрів по прямій лінії від місця забезпечення потужності до місця приєднання, яке диференціюється за ступенем потужності:

* перший ступінь - до 16 кВт включно;
* другий ступінь - від 16 кВт до 50 кВт включно;

Нестандартне приєднання - приєднання до електричних мереж електроустановки, за умов приєднання якої ступені напруги в точці приєднання та точці забезпечення потужності не збігаються та/або за умови перевищення числових значень для стандартного приєднання, приєднання до електричних мереж суб’єкта господарювання, який не є ОСР.

У випадку приєднання електроустановок, замовнику для отримання технічних умов із приєднання до електричних мереж , необхідно звернутись до Оператора в «єдине вікно» відповідного району електричних мереж (поштові адреси «єдиних вікон», телефони та електронні адреси) незалежно від типу приєднання, з заявою встановленого зразка та необхідними документами, а саме:

# копія паспорта у разі відсутності унікального номера запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (для фізичних осіб);
# належним чином оформлений документ, що посвідчує право на представництво інтересів особи у випадку подання заяви представником;
# копія документа, що підтверджує право власності чи користування об’єктом нерухомого майна у разі відсутності відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
# графічні матеріали із зазначенням місця розташування об'єкта (об'єктів) замовника, земельної ділянки замовника та прогнозованої точки приєднання (для об'єктів, що приєднуються до електричних мереж уперше);
# техніко-економічне обґрунтування (у визначених цим Кодексом випадках, в інших випадках – за наявності);
# інформаційна довідка-повідомлення (довільної форми) щодо наявності або відсутності намірів брати участь в аукціоні з розподілу річної квоти підтримки (для суб’єктів господарювання – виробників ВДЕ).

У разі приєднання фотоелектричної станції, що розташована на об'єкті архітектури (дах, фасад), технічних засобів телекомунікації на об’єкті архітектури до заяви про приєднання додатково додаються:

# копія документа, що підтверджує право власності чи користування об'єктом архітектури або право власності чи користування частиною об'єкта архітектури (дах, фасад) (у разі приєднання фотоелектричної станції);
# копія договору з доступу (у випадку приєднання технічних засобів телекомунікації відповідно до Закону України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж»);
# графічні матеріали із зазначенням (вказанням) місця розташування об'єкта (об'єктів) замовника, земельної ділянки замовника та прогнозованої точки приєднання (для об'єктів, що приєднуються до електричних мереж уперше);
# лист-погодження від власника об'єкта архітектури, на якому буде здійснено будівництво та експлуатацію фотоелектричної станції, технічних засобів телекомунікації, щодо надання дозволу на улаштування точки приєднання на межі земельної ділянки власника об'єкта архітектури, на якому буде розташована відповідна фотоелектрична станція, технічні засоби телекомунікації. Точка приєднання фотоелектричної станції, що розташована на об'єкті архітектури (дах, фасад), технічних засобів телекомунікації має бути розташована на межі земельної ділянки власника об'єкта архітектури, на якому буде розташована відповідна фотоелектрична станція, технічні засоби телекомунікації.

У разі приєднання індустріального парку, створеного відповідно до вимог законодавства, замовником з приєднання індустріального парку додатково до заяви додаються:

# копія документа про право власності чи користування земельною ділянкою, кадастрові номери земельних ділянок, на яких створено індустріальний парк;
# копія витягу з Реєстру індустріальних (промислових) парків;
# копія договору про створення та функціонування індустріального парку (якщо замовником послуги з приєднання індустріального парку є керуюча компанія індустріального парку).

У разі приєднання до електричних мереж суб'єкта господарювання згідно з пунктом 4.1.11 глави 4.1 Кодексу систем розподілу до заяви про приєднання додаються технічні вимоги та/або вихідні дані, отримані від суб'єкта господарювання.

У заяві про приєднання зазначаються відомості про:

# номер запису про право власності та реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
# унікальний номер запису замовника (фізичної особи) в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
# реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку в паспорті (або слово «відмова» у разі, якщо паспорт виготовлений у формі картки) – серія та номер паспорта) (за наявності);
# наявність/відсутність статусу платника єдиного податку;
# індивідуальний податковий номер (для юридичних осіб);
# код ЄДРПОУ у випадку подання заяви юридичною особою.
Послуга зі стандартного приєднання надається на підставі типового договору про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу, який є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за типовою формою.

При стандартному приєднанні ОСР готує технічні умови на приєднання, забезпечує виконання проектної документації, будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт та введення в експлуатацію новозбудованих чи реконструйованих електроустановок до точки приєднання замовника.

Технічні умови на стандартне приєднання надаються замовнику ОСР протягом 10 робочих днів з наступного робочого дня від дати реєстрації заяви та повного пакета документів, передбачених Кодексом систем розподілу. Договір про приєднання вважається укладеним з дати подання замовником належним чином оформленої заяви про приєднання та документів, що додаються до неї. Технічні умови набирають чинності після оплати замовником вартості послуги з приєднання. Якщо замовник не оплатив послугу зі стандартного приєднання протягом 20 днів з дня отримання технічних умов, розрахунку вартості плати за приєднання до електричних мереж та рахунка на оплату плати за приєднання, такий договір вважається розірваним, а технічні умови такими, що не набрали чинності

Строк надання послуги зі стандартного приєднання для електроустановок замовника першого ступеня потужності становить 45 календарних днів, починаючи з наступного робочого дня від дати оплати замовником ОСР вартості приєднання відповідно до договору про приєднання. Для електроустановок замовника другого ступеня потужності цей строк становить 60 календарних днів, починаючи з наступного робочого дня від дати оплати замовником ОСР вартості приєднання відповідно до договору про приєднання.

У разі стандартного приєднання та нестандартного приєднання «під ключ» розроблення проектно-кошторисної документації на електроустановки зовнішнього електрозабезпечення здійснюється ОСР (та включає ввідний пристрій з комутаційним апаратом (ввідним)).

Послуга з нестандартного приєднання надається на підставі типового договору про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу «під ключ» або з проєктуванням лінійної частини приєднання замовником, який є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за відповідною типовою формою.

При бажанні, замовник може здійснювати проектування лінійної частини приєднання, про що робить відмітку у заяві.

Перебіг строку надання послуги з приєднання починається з дня, наступного за днем оплати Замовником ОСР вартості послуги з приєднання до електричних мереж відповідно до умов договору про приєднання.

ОСР зобов'язаний, а замовник має право здійснювати всі можливі заходи в межах чинного законодавства з метою вирішення питання щодо відведення в установленому порядку земельних ділянок для розміщення об'єктів електроенергетики, у тому числі направлення відповідних листів до органів місцевого самоврядування та контролюючих органів, ініціювання проведення узгоджувальних нарад та робочих зустрічей в органах місцевого самоврядування за участю замовника (уповноваженого представника замовника) тощо з метою максимального прискорення здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики.

ОСР після завершення робіт з приєднання повідомляє замовника у спосіб, указаний у заяві про приєднання, про готовність власних мереж до підключення електроустановок замовника шляхом надання повідомлення про надання послуги з приєднання в частині зовнішнього електрозабезпечення. Зазначене повідомлення про надання послуги з приєднання є підставою для укладання замовником договорів (або внесення змін до діючих договорів) згідно з вимогами, встановленими на ринку електричної енергії.

Фактом виконання зобов'язання ОСР з приєднання об'єкта замовника (будівництва електричних мереж зовнішнього електропостачання об'єкта замовника від місця забезпечення потужності в точку приєднання) є факт подачі напруги в узгоджену точку приєднання та встановлення в точці приєднання ввідного пристрою із комутаційним апаратом (ввідним). Факт надання послуги з приєднання підтверджується наданим ОСР замовнику повідомленням про надання послуги з приєднання.

Послуга з приєднання вважається наданою з дати надання ОСР замовнику повідомлення.

Після отримання довідки про виконання технічних умов у частині зовнішнього електрозабезпечення Замовник надає ОСР заяву на підключення, до якої додаються:

* документи, що підтверджують прийняття в експлуатацію (сертифікат або декларація) новозбудованих, реконструйованих або технічно переоснащених об’єктів Замовника;
* документи, що підтверджують укладання Замовником договорів (або внесення змін до діючих договорів) згідно з вимогами, встановленими на ринку електричної енергії;
* документи, що підтверджують отримання Замовником послуги з улаштування комерційного обліку електричної енергії.

Підключення електроустановок Замовника до електричної мережі здійснюється протягом 5 робочих днів після отримання заяви Замовника або 10 робочих днів, якщо підключення потребує припинення електропостачання інших Користувачів.

Плата за стандартне приєднання електроустановок до електричних мереж розраховується Товариством у відповідності до «Методики (порядку) формування плати за приєднання до системи передачі та системи розподілу» затвердженої постановою НКРЕКП від 18.12.2018 р. № 1965, із застосуванням ставок, затверджених постановою НКРЕКП № 2700 від 23.12.2020 р., «Про затвердження ставок плати за стандартне приєднання на 2021 рік» та постановою НКРЕКП № 2701 від 23.12.2020 р. «Про затвердження ставок плати за нестандартне приєднання потужності та ставок плати за лінійну частину приєднання на 2021 рік».

Порядок розгляду проєктної документації

1. Загальні положення

1.1. Замовник послуги з приєднання до електричних мереж оператора системи розподілу (далі ОСР) повинен забезпечити розроблення проєктної документації та її узгодження з ОСР та іншими зацікавленими організаціями у разі:

1.1.1. нестандартного приєднання, з проєктуванням замовником лінійної частини приєднання: на електроустановки зовнішнього електрозабезпечення (будівництва електричних мереж лінійної частини приєднання від точки забезпечення потужності до точки приєднання);

1.1.2. нестандартного приєднання «під ключ» або нестандартного приєднання, з проєктуванням замовником лінійної частини приєднання для об’єктів напругою в точці приєднання вище 27,5 кВ: на електроустановки внутрішнього електрозабезпечення (у межах земельної ділянки Замовника) від точки приєднання до об'єкта Замовника на території цієї земельної ділянки;

1.1.3. стандартного приєднання, нестандартного приєднання «під ключ» або нестандартного приєднання, з проєктуванням замовником лінійної частини приєднання: на улаштування вузла комерційного обліку електричної енергії (у випадку, якщо не застосовуються типові проєктні рішення).

1.2. Проєктна документація має бути розроблена окремими частинами (томами) на електроустановки:

- зовнішнього електрозабезпечення (будівництва електричних мереж лінійної частини приєднання від точки забезпечення потужності до точки приєднання);

- внутрішнього електрозабезпечення (у межах земельної ділянки Замовника) від точки приєднання до об'єкта Замовника на території цієї земельної ділянки та улаштування вузла комерційного обліку електричної енергії.

1.3. Строк розгляду проєктної документації, отриманої ОСР на узгодження, не може перевищувати 15 робочих днів, починаючи з наступного робочого дня від дати отримання, а у разі необхідності узгодження з іншими ОСР - 30 робочих днів.

1.4. У разі наявності обґрунтованих зауважень з боку ОСР, Замовник здійснює доопрацювання проєктної документації у термін 30 робочих днів з дня отримання зауважень до неї. Замовник може продовжити строк доопрацювання проєктної документації шляхом письмового повідомлення ОСР, направленого не пізніше ніж за 2 робочі дні до закінчення строку доопрацювання.

1.5. Узгодження проєктної документації здійснюється ОСР безоплатно.

1.6. За результатами розгляду проєктної документації ОСР, що видав технічні умови, оформлює узагальнене технічне рішення щодо проєкту. Технічним рішенням проєктна документація або узгоджується, або до неї надаються обґрунтовані зауваження, що потребують доопрацювання проєкту. Обґрунтовані зауваження до проєктної документації мають містити посилання на вимоги стандартів та нормативних документів.

2. Вимоги до розроблення та оформлення проєктної документації

2.1. Проєктна документація оформлюється українською мовою, відповідно до вимог ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», ДСТУ Б А.2.4-4:2009 «Основні вимоги до проектної та робочої документації», «Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів» затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №45 від 16.05.2011, вихідних даних та чинного законодавства України з урахуванням нормативних та галузевих документів.

2.2. Назва об’єкта будівництва за проєктною документацією має відповідати завданню на проєктування, не змінюватися на всіх стадіях проєктування та відображати вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт) та його місце розташування.

2.3. Проектна документація на паперових носіях повинна бути зброшурована та завірена печатками і підписами відповідальних виконавців.

2.4. У складі проєктної документації обов’язкова наявність:

- завдання на проєктування, технічних умов та інших вихідних даних;

- копій кваліфікаційних сертифікатів відповідальних виконавців інженерів-проектувальників та наказу про призначення відповідальних інженерів-проєктувальників;

- розрахунку класу наслідків об’єкту будівництва;

- обґрунтування застосування коефіцієнтів на умови виконання робіт у розділі ПОБ (охоронна зона, щільна забудова і т.д.);

- актуальної топографічної зйомки з нанесеними кадастровими межами земельних ділянок;

- погоджень усіх зацікавлених організацій;

- креслення застосованих типових вузлів та опор з прив’язкою до конкретного об’єкту.

2.5. У специфікації матеріалів і устаткування необхідно вказувати тип матеріалів, устаткування і комплектуючих, повну назву підприємства-виробника або постачальника; надавати опитувальні листи, прайс-листи заводів-виробників або цінову пропозицію на основне устаткування.

3. Вимоги до передачі проєктної документації

3.1. Розроблена проєктна документація передається на узгодження у:

- 4-х примірниках у паперовому вигляді та електронному примірнику (на електронному носії або на e-mail: pkv@hoe.com.ua) – на електроустановки зовнішнього електрозабезпечення (від точки забезпечення потужності до точки приєднання);

- 2-ох примірниках у паперовому вигляді та електронному примірнику (на електронному носії або на e-mail: pkv@hoe.com.ua) – на електроустановки внутрішнього електрозабезпечення (від точки приєднання до об'єкта Замовника).

3.2. Проєктна документація на електроустановки зовнішнього електрозабезпечення у паперовому вигляді має містити план трас проєктованих електромереж з оригіналами погоджень усіх зацікавлених організацій.

3.3. Проєктна документація в електронному примірнику має бути надана у форматі в «pdf» (скановані копії оригінальних документів з підписами виконавців та погодження зацікавлених організацій). Додатково кошторисна документація на електроустановки зовнішнього електрозабезпечення надається у форматі «ims» програмного комплексу АВК-5 або форматі іншого програмного комплексу по випуску кошторисів.
[[Категорія:Інші питання цивільного права‎]]

Порядок приєднання до мережі електропостачання

2025-03-18T15:08:56Z

Oleksiy.lysakov:

== Нормативна база ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n6 КОДЕКС систем розподілу]

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0673-08 Правила взаємовідносин між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» та суб'єктами (об'єктами) електроенергетики в умовах паралельної роботи в складі Об'єднаної енергетичної системи України, затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 02 червня 2008 року № 303, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 23 липня 2008 року за № 673/15364]

[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0352874-22#Text НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ Постанова №352 від 26.03.2022 року "Про особливості тимчасового приєднання електроустановок до системи розподілу у період дії в Україні воєнного стану"]
==Порядок приєднання до електроустановок ==
'''Приєднання електроустановки''' (далі - приєднання) – надання електропередавальною організацією послуги замовнику зі створення технічної можливості для передачі (прийняття) у місце приєднання електроустановки замовника відповідної потужності до електричних мереж електропередавальної організації (у тому числі новозбудованих) електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням показників її якості та надійності.

Замовником може бути фізична або юридична особа, яка повідомила електропередавальну організацію про намір приєднання до електричних мереж письмово або через web-сайт електропередавальної організації в мережі Інтернет із застосуванням електронного цифрового підпису в установленому законодавством порядку.

'''Послуга з приєднання надається на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n6 договору про приєднання]''', що укладається за типовою формою (Додаток 1).

Для отримання проекту договору про приєднання замовник звертається до електропередавальної організації за місцем розташування його електроустановок із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n6 заявою про приєднання електроустановки певної потужності] (додаток 2).

До заяви про приєднання електроустановки певної потужності додаються:

1) копія документа, що підтверджує право власності чи користування цим об'єктом, або копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, або, за відсутності об'єкта, копія документа, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У разі відсутності кадастрового номера у свідоцтві про право власності на земельну ділянку - викопіювання з топографо-геодезичного плану або плану забудови території із зазначенням місця розташування земельної ділянки;

2) копія ситуаційного плану та копія викопіювання з топографо-геодезичного плану в масштабі 1:2000 (1:1000, 1:500 або 1:200) із зазначенням (вказанням) місця розташування об'єкта (об'єктів) замовника, земельної ділянки замовника та прогнозної точки приєднання (для об'єктів, що приєднуються до електричних мереж уперше);

''{Підпункт 2 пункту 4.4.2 глави 4.4 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1209 від 24.06.2020}''

3) копія паспорта або належним чином оформлена довіреність чи інший документ на право укладати та підписувати договір про приєднання, а також подання та отримання документів;

4) ТЕО (за наявності).

У разі приєднання фотоелектричної станції, що розташована на об'єкті архітектури (дах, фасад), до заяви про приєднання додаються:

копія документа, що підтверджує право власності чи користування об'єктом архітектури або право власності чи користування частиною об'єкта архітектури (дах, фасад);

копія ситуаційного плану із зазначенням прогнозної точки приєднання;

лист погодження від власника об'єкта архітектури, на якому буде здійснено будівництво та експлуатація фотоелектричної станції, щодо надання дозволу на улаштування точки приєднання на межі земельної ділянки власника об'єкта архітектури, на якому буде розташована відповідна фотоелектрична станція.

Замовник - юридична особа або фізична особа-підприємець додатково надає копію витягу з Реєстру платників єдиного податку або копію свідоцтва платника податку на додану вартість (далі - ПДВ).

Замовник - фізична особа додатково надає реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку в паспорті (або слово «відмова» у разі, якщо паспорт виготовлений у формі картки) - серія та номер паспорта);

5) інформаційна довідка-повідомлення (довільної форми) щодо наявності або відсутності намірів брати участь в аукціоні з розподілу річної квоти підтримки.

''У разі коли об'єкт (земельна ділянка) замовника перебуває у власності (користуванні) декількох осіб, електропередавальна організація укладає договір про приєднання з одним із співвласників (користувачів) за умови наявності письмової згоди всіх інших співвласників (користувачів), про що робиться відповідна відмітка в договорі.''

У разі якщо в межах території, на якій розташовані електроустановки або передбачається будівництво нових електроустановок замовника, здійснюють свою діяльність декілька електропередавальних організацій, замовник обирає електропередавальну організацію, яка буде надавати послугу з приєднання.

'''Точка приєднання електроустановок замовника зазначається в договорі про приєднання.''' Точка приєднання має бути розташована на межі земельної ділянки замовника або, за згодою замовника, на території цієї земельної ділянки.

На підставі заяви замовника про приєднання електроустановки певної потужності та викопіювання із ситуаційного плану протягом двох робочих днів електропередавальна організація визначає точки забезпечення потужності, виходячи зі структури електричних мереж та навантаження у зоні можливого приєднання.

Для населення з індивідуальною забудовою житла за однією адресою у разі перерозподілу потужності між власниками (співвласниками) без зміни сумарної величини приєднаної потужності об'єкта архітектури, зміни категорії електроустановок щодо надійності електропостачання або зміни точки приєднання технічні умови не видаються. За необхідності здійснення монтажу (демонтажу) додаткових елементів електричної мережі відповідна реконструкція здійснюється електропередавальною організацією згідно з укладеним договором.
== Особливості приєднання комплексної забудови ==
Відповідно до п.4.1.13 Кодексу системи розподілу, приєднання електроустановок замовника на території, що підлягає комплексній забудові (мікрорайон/квартал, вулиця), здійснюється після виконання електропередавальною організацією, яка здійснює на цій території ліцензовану діяльність, електрифікації території, що підлягає комплексній забудові, згідно з планами забудови відповідної території.

Функції замовника електрифікації території, що підлягає комплексній забудові, може виконувати суб'єкт, уповноважений згідно із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Частина 3 ст. 33 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що функції замовника на будівництво виконавчий орган місцевої ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації виконують безпосередньо або можуть делегувати їх на конкурсній основі генеральному підряднику (підряднику) у порядку, встановленому законодавством. Функції замовника комплексної забудови території може виконувати власник (користувач) відповідної земельної ділянки в межах такої земельної ділянки, переданої (наданої) йому в установленому законом порядку.

Планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

''Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.''

Детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

'''Детальний план території визначає''':

1) принципи планувально-просторової організації забудови;

2) червоні лінії та лінії регулювання забудови;

3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами;

4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території;

5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування;

6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;

7) черговість та обсяги інженерної підготовки території;

8) систему інженерних мереж;

У разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб '''забороняється'''.

Зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території '''забороняється'''.

Комплексна забудова території здійснюється з метою забезпечення реалізації громадських інтересів і спрямовується на попереднє проведення інженерної підготовки, спорудження зовнішніх інженерно-транспортних мереж, об’єктів соціальної сфери, житлових будинків, інших об’єктів будівництва, а також на благоустрій території. Комплексна забудова території може здійснюватися шляхом комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду одним або кількома інвесторами.

Після здійснення електрифікації території, що підлягає комплексній забудові, всі електричні мережі залишаються у власності електропередавальної організації, на території здійснення ліцензованої діяльності якої розташована територія комплексної забудови.

Рішення про організацію комплексної забудови території у визначених межах та рішення про розміщення об’єктів будівництва на території населених пунктів та за їх межами під час комплексної забудови території приймає виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, районна державна адміністрація відповідно до їх повноважень у порядку, передбаченому Законом .

Рішення про розроблення детального плану певної території одночасно є рішенням про комплексну забудову цієї території.
Функції замовника на будівництво виконавчий орган місцевої ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації виконують безпосередньо або можуть делегувати їх на конкурсній основі генеральному підряднику (підряднику) у порядку, встановленому законодавством.

Електрифікація території, що підлягає комплексній забудові, здійснюється за рахунок складової тарифу на передачу електричної енергії або, за згодою суб'єкта, який виконує функції замовника електрифікації, за рахунок поворотної фінансової допомоги.

У разі якщо хоча б один об'єкт, розташований на земельній ділянці, яка перебуває в межах території, що підлягає комплексній забудові, приєднаний до електричних мереж електропередавальної організації в установленому порядку, така територія вважається електрифікованою, а об'єкти всіх замовників на інших земельних ділянках у межах цієї території мають бути приєднані електропередавальною організацією відповідно до вимог Правил у залежності від типу приєднання.

Враховуючи зазначене, орган місцевого самоврядування, на території якого розташовано обєкт, що будується, повинен звернутися до електропередавальної організації за отриманням технічних умов на зовнєшнє електропостачання нових вулиць, кварталу або мікрорайону. За отриманними технічними умовами повинна бути здійснена електрофікація, після чого з’явиться можливість підключення окремих фізичних осіб.
== Типи приєднання ==
Для визначення типу приєднання (стандартне приєднання або приєднання, яке не є стандартним) за точку забезпечення потужності приймається найближча точка в існуючих (діючих) електричних мережах (повітряна лінія, трансформаторна підстанція або розподільний пункт) електропередавальної організації ступеня напруги, що відповідає ступеню напруги в точці приєднання.

Для замовника послуги з приєднання технічні умови мають містити виключно вимоги щодо проектування електричних мереж внутрішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (у межах земельної ділянки замовника) та щодо безпеки електропостачання.

'''''Приєднання електроустановок об’єктів до електричних мереж може бути стандартним або нестандартним.'''''

=== Стандартне приєднання передбачає виконання комплексу таких робіт: ===
- розроблення технічних умов, включаючи вимоги щодо влаштування вузла комерційного обліку;

- підготовку технічного завдання на проєктування;

- розроблення та узгодження з іншими заінтересованими сторонами проєктної документації на будівництво, реконструкцію та/або технічне переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (до точки приєднання електроустановок замовника);

- здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення об’єктів електроенергетики;

- перевірка та погодження ОСР проєктної документації замовника на відповідність вимогам технічних умов у частині вибору параметрів електричного обладнання на станційному об'єкті (трансформаторна підстанція) замовника та узгодження електричних мереж замовника із електричними мережами ОСР на напрузі приєднання 6 кВ та вище;

- виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт.

Послуга зі стандартного приєднання '''не включає''' послугу з влаштування комерційного обліку електричної енергії.

1. Подання замовником до електропередавальної організації заяви про приєднання електроустановки певної потужності відповідно до додатка 2 Кодексу системи розподілу, необхідних документів та оплату замовником електропередавальній організації вартості приєднання відповідно до умов договору про приєднання.

''У разі відсутності повного комплекту документів, що додаються до заяви про приєднання електроустановки певної потужності, електропередавальна організація протягом двох робочих днів від дня отримання заяви повідомляє про це замовнику та повертає заяву про приєднання з додатками без розгляду.''

2. Електропередавальна організація безоплатно надає замовнику підписаний договір про приєднання, з визначенням у ньому розміру плати за приєднання, невід'ємною частиною якого є технічні умови стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок .

''У разі якщо визначена в заяві замовника точка приєднання розташована на відстані, більшій ніж це передбачено для стандартного приєднання, приєднання не є стандартним і електропередавальна організація надає замовнику письмову обґрунтовану відмову у забезпеченні стандартного приєднання. У цьому випадку порядок приєднання визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n436 п.4.3 Кодексу системи розподілу]'' .

3. Електропередавальна організація готує технічні вимоги до проекту зовнішнього електрозабезпечення, забезпечує виконання проектної документації, будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт та введення в експлуатацію новозбудованих чи реконструйованих електроустановок до точки приєднання замовника.

Під час проектування електричних мереж електропередавальна організація використовує типові проекти та проекти повторення.

'''Строк надання послуги зі стандартного приєднання для електроустановок замовника першого ступеня потужності становить 45 календарних днів, починаючи з наступного робочого дня від дати оплати замовником ОСР вартості приєднання відповідно до договору про приєднання. Для електроустановок замовника другого ступеня потужності цей строк становить 60 календарних днів, починаючи з наступного робочого дня від дати оплати замовником ОСР вартості приєднання відповідно до договору про приєднання.'''

''Встановлені строки надання послуг зі стандартних приєднань можуть бути змінені за згодою сторін договору про приєднання у разі впливу істотних факторів на тривалість будівельно-монтажних робіт або з інших причин, погоджених сторонами договору про приєднання.''

У разі необхідності збільшення строку надання послуги зі стандартного приєднання через затримку здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики (затримка в погодженні власника (власників) або Користувача (Користувачів) земельної ділянки (земельних ділянок)) ОСР не пізніше ніж за 10 календарних днів до закінчення строку надання послуги з приєднання письмово (або у спосіб, узгоджений із замовником) повідомляє замовника про збільшення строку проєктування не більше ніж на 10 календарних днів (з наданням документального підтвердження причин виникнення затримки та зазначенням найменування організацій, до яких звернувся ОСР щодо питання вирішення землевідведення з наданням копій офіційного листування). У разі неможливості здійснення ОСР у зазначені строки заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики (із причин, не залежних від ОСР) пеня за порушення строків виконання зобов'язання за договором про приєднання на строк здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики не сплачується, а плата за приєднання не підлягає зменшенню.

ОСР зобов'язаний, а замовник має право здійснювати всі можливі заходи в межах чинного законодавства з метою вирішення питання щодо відведення в установленому порядку земельних ділянок для розміщення об'єктів електроенергетики, у тому числі направлення відповідних листів до органів місцевого самоврядування та контролюючих органів, ініціювання проведення узгоджувальних нарад та робочих зустрічей в органах місцевого самоврядування за участю замовника (уповноваженого представника замовника) тощо з метою максимального прискорення здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики.

Після завершення здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики продовжується перебіг строку надання послуги з приєднання, встановленого умовами договору про приєднання, про що ОСР інформує замовника.

4. Енергопостачальник надає замовнику підписаний договір про постачання електричної енергії або договір про користування електричною енергією не пізніше 5 робочих днів після введення в експлуатацію об'єкта замовника та електроустановок зовнішнього електрозабезпечення від точки приєднання до об'єкта замовника, підписання між електропередавальною організацією та замовником двох примірників акта про надання/отримання послуги з приєднання електроустановок до електричних мереж та виконання усіх зобов'язань за договором про приєднання.

5. Підключення електроустановки замовника до електричних мереж електропередавальної організації здійснюється на підставі заяви протягом 5 днів, якщо підключення не потребує припинення електропостачання інших споживачів, або 10 днів, якщо підключення потребує припинення електропостачання інших споживачів, після введення в експлуатацію об'єкта замовника в порядку, встановленому законодавством у сфері містобудування.
===Приєднання яке не є стандартним, передбачає: ===
1. Подання замовником до електропередавальної організації заяви про приєднання електроустановки певної потужності відповідно до додатка 2 до Правил та необхідних документів.

- при приєднанні електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії, потужністю 70 МВт та більше замовник звертається із заявою про приєднання електроустановок до ліцензіата з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами.

- при приєднанні електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії, потужністю до 10 МВт замовник звертається із заявою про приєднання електроустановок до електропередавальної організації, на території здійснення ліцензованої діяльності якої розташовані електроустановки замовника.

- при приєднанні електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії, потужністю від 10 до 70 МВт замовник може звернутись із заявою про приєднання електроустановок до електропередавальної організації, на території здійснення ліцензованої діяльності якої розташовані електроустановки замовника, або до ліцензіата з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами. Остаточне рішення щодо приєднання електроустановок замовника визначається техніко-економічним обґрунтуванням з урахуванням впливу на якість електричної енергії в зоні можливого приєднання.

'''''У разі відсутності повного комплекту документів, що додаються до заяви про приєднання електроустановки певної потужності, електропередавальна організація протягом трьох робочих днів від дня отримання заяви повідомляє про це замовнику та повертає заяву про приєднання з додатками без розгляду.'''''

2. Безоплатну підготовку та видачу електропередавальною організацією проекту договору про приєднання відповідно до додатка 1 до Правил та підписаних технічних умов, які є невід'ємною частиною договору про приєднання (не пізніше 10 робочих днів від дня подання заяви замовника про приєднання електроустановки та 20 робочих днів у разі необхідності їх узгодження з власником магістральних/міждержавних електричних мереж).

Технічні умови приєднання, яке не є стандартним, до електричних мереж електроустановок складаються за типовою формою відповідно до додатка 4 до Правил.

''Визначення вартості послуги з приєднання, яке не є стандартним, відповідно до методики розрахунку плати за приєднання електроустановок до електричних мереж.''

У разі якщо для приєднання електроустановок замовника необхідно здійснити будівництво, реконструкцію чи технічне переоснащення електричних мереж на ступені напруги 110 - 150 кВ, приєднати електроустановки потужністю 5 МВт та більше або якщо за розрахунками електропередавальної організації точка забезпечення потужності розташована в мережах ліцензіата з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, проект технічного завдання на проектування в строк не пізніше 10 робочих днів від дня подання заяви замовника про приєднання електроустановки надається електропередавальною організацією ліцензіату з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами для формування технічних вимог.

Ліцензіат з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами впродовж 15 робочих днів від дня отримання проекту технічного завдання на проектування надає електропередавальній організації технічні вимоги щодо реконструкції та/або будівництва об'єктів магістральних та міждержавних електричних мереж, які є складовою частиною технічного завдання на проектування.

3. Підписання договору про приєднання сторонами.

4. Забезпечення електропередавальною організацією проектування розвитку електричних мереж від точки забезпечення потужності до точки приєднання електроустановок замовника відповідно до технічного завдання на проектування та здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики (у разі необхідності), які необхідно спорудити для інженерного забезпечення електроустановок замовника.

Узгодження електропередавальною організацією з іншими заінтересованими сторонами проектної документації щодо розвитку електричних мереж від точки забезпечення потужності до точки приєднання електроустановок замовника.

5. У разі якщо для забезпечення потужності замовника відповідно до проектної документації будуть використовуватися електричні мережі інших ліцензіатів з передачі електричної енергії та/або ліцензіата з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, ці ліцензіати беруть дольову участь у наданні послуги з приєднання та є сторонами договору про приєднання. Проектна документація у цьому випадку виконується окремими розділами (томами), у тому числі з окремими за кожним ліцензіатом кошторисами.

6. Здійснення замовником оплати електропередавальній організації вартості послуги з приєднання відповідно до умов договору про приєднання.

7. Забезпечення електропередавальною організацією виконання будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт та введення в експлуатацію новозбудованих чи реконструйованих електроустановок до точки приєднання замовника.

Нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення електричних мереж від точки приєднання до об'єкта замовника здійснюються замовником або за рахунок коштів замовника.

Нове будівництво, реконструкція та/або технічне переоснащення електричних мереж (об'єктів електроенергетики) від узгодженої точки приєднання до точки забезпечення потужності в електричних мережах електропередавальної організації здійснюється цією електропередавальною організацією на конкурентних засадах за рахунок коштів, отриманих як плата за приєднання.

'''Строк надання послуги з приєднання ("під ключ"), яке не є стандартним, становить (не більше):'''

- 120 календарних днів (у тому числі 30 днів для проєктування електричних мереж лінійної частини приєднання) - для замовників із заявленою до приєднання потужністю електроустановок до 160 кВт (включно);

- 230 календарних днів (у тому числі 30 днів для проєктування електричних мереж лінійної частини приєднання) - для замовників із заявленою до приєднання потужністю електроустановок від 160 кВт до 400 кВт (включно);

- 280 календарних днів (у тому числі 45 днів для проєктування електричних мереж лінійної частини приєднання) - для замовників із заявленою до приєднання потужністю електроустановок від 400 кВт до 1000 кВт (включно);

- 350 календарних днів (у тому числі 60 днів для проєктування електричних мереж лінійної частини приєднання) - для замовників із заявленою до приєднання потужністю електроустановок від 1000 кВт до 5000 кВт (включно).

Якщо величина заявленої до приєднання потужності електроустановок замовника становить більше 5000 кВт, строк надання послуги з приєднання визначається з урахуванням строків виконання відповідних заходів згідно з проєктною документацію.

'''Перебіг строку надання послуги з приєднання починається з дня, наступного за днем оплати замовником ОСР вартості послуги з приєднання до електричних мереж відповідно до умов договору про приєднання.'''

''Встановлені строки надання послуги з приєднання, яке не є стандартним, можуть бути змінені за згодою сторін договору про приєднання у разі впливу істотних факторів на тривалість будівельно-монтажних робіт або з інших причин, погоджених сторонами договору про приєднання.''

У разі необхідності збільшення строку надання послуги з нестандартного приєднання через затримку здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об’єктів електроенергетики (затримка в погодженні власника (власників) або Користувача (Користувачів) земельної ділянки (земельних ділянок)) ОСР не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення строку проєктування електричних мереж лінійної частини приєднання письмово та відповідно до вимог цього розділу повідомляє замовника про збільшення строку проєктування на 30 календарних днів (з наданням документального підтвердження причин виникнення затримки). У разі неможливості здійснення ОСР у зазначені строки заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об’єктів електроенергетики (із причин, не залежних від ОСР) пеня за порушення строків виконання зобов’язання за договором про приєднання на строк здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об’єктів електроенергетики не сплачується, а плата за приєднання не підлягає зменшенню.

ОСР зобов’язаний, а замовник має право здійснювати усі можливі заходи в межах чинного законодавства з метою вирішення питання щодо відведення в установленому порядку земельних ділянок для розміщення об’єктів електроенергетики, у тому числі направлення відповідних листів до органів місцевого самоврядування та контролюючих органів, ініціювання проведення узгоджувальних нарад та робочих зустрічей в органах місцевого самоврядування за участю замовника (уповноваженого представника замовника) тощо з метою максимального прискорення здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об’єктів електроенергетики.

Після завершення процедури відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об’єктів електроенергетики продовжується перебіг строку надання послуги з приєднання, встановленого умовами договору про приєднання, про що ОСР інформує замовника.

Технічні умови та технічне завдання на проєктування є чинними до завершення будівництва, реконструкції та/або технічного переоснащення електроустановок зовнішнього інженерного забезпечення та об’єкта замовника відповідно до договору про приєднання.

Проєктні, будівельно-монтажні і пусконалагоджувальні роботи, пов’язані з виконанням договору про приєднання, мають виконуватися юридичними та/або фізичними особами-підприємцями, які мають право на виконання цих робіт.

8. Енергопостачальник надає замовнику підписаний договір про постачання електричної енергії або договір про користування електричною енергією не пізніше 5 робочих днів після введення в експлуатацію об'єкта замовника та електроустановок зовнішнього електрозабезпечення від точки приєднання до об'єкта замовника, підписання між електропередавальною організацією та замовником двох примірників акта про надання/отримання послуги з приєднання електроустановок до електричних мереж та виконання усіх зобов'язань за договором про приєднання.

9. Забезпечення власниками транзитних електроустановок їх оперативно-технічного обслуговування.

10. Підключення електроустановки замовника до електричних мереж електропередавальної організації здійснюється на підставі заяви протягом 5 днів, якщо підключення не потребує припинення електропостачання інших споживачів, або 10 днів, якщо підключення потребує припинення електропостачання інших споживачів, після введення в експлуатацію об'єкта замовника в порядку, встановленому законодавством у сфері містобудування.

'''ДОДАТКИ:'''

Додаток 1

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n4012 ТИПОВИЙ ДОГОВІР про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу]

Додаток 2

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n4012 ТИПОВИЙ ДОГОВІР про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу з проєктуванням лінійної частини приєднання]

Додаток 3

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n4012 ЗАЯВА про приєднання електроустановки певної потужності до Типового договору]

== Особливості тимчасового приєднання електроустановок до системи розподілу у період дії в Україні воєнного стану ==
З метою забезпечення можливості приєднання до електричних мереж на територіях, де можливі або тривають активні бойові дії, з урахуванням вимог безпеки і захисту здоров’я та життя виробничого персоналу операторів систем розподілу НКРЕКП продовжила надання операторами систем розподілу послуг з приєднання відповідно до Порядку тимчасового приєднання електроустановок до системи розподілу у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.03.2022 №352 (Порядок), виключно для замовників, які звернулись із заявою про приєднання електроустановок:

* об’єктів, що використовуються для тимчасового розміщення переміщених (евакуйованих) осіб з метою їх тимчасового проживання в модульних містечках, та для задоволення потреб підприємств із сфери управління Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України та Міністерства економіки України, а також підприємств Державного концерну «Укроборонпром», які залучені до виконання мобілізаційного завдання, Збройних Сил України, інших військових формувань України, правоохоронних органів і сил цивільного захисту;
* розташованих на територіях, де можливі бойові дії, територіях активних бойових дій та/або території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, визначених згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309.

=== '''Інформація щодо процедури приєднання електроустановок замовників до електричних мереж''' ===
Приєднання новозбудованих, реконструйованих чи технічно переоснащених електроустановок замовників до електричних мереж регулюється Кодексом систем розподілу, затвердженим Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 310 (із змінами і доповненнями).

Стандартне приєднання - приєднання електроустановки замовника до діючих мереж оператора системи розподілу на відстань, що не перевищує 300 метрів по прямій лінії від місця забезпечення потужності до місця приєднання, яке диференціюється за ступенем потужності:

* перший ступінь - до 16 кВт включно;
* другий ступінь - від 16 кВт до 50 кВт включно;

Нестандартне приєднання - приєднання до електричних мереж електроустановки, за умов приєднання якої ступені напруги в точці приєднання та точці забезпечення потужності не збігаються та/або за умови перевищення числових значень для стандартного приєднання, приєднання до електричних мереж суб’єкта господарювання, який не є ОСР.

У випадку приєднання електроустановок, замовнику для отримання технічних умов із приєднання до електричних мереж , необхідно звернутись до Оператора в «єдине вікно» відповідного району електричних мереж (поштові адреси «єдиних вікон», телефони та електронні адреси) незалежно від типу приєднання, з заявою встановленого зразка та необхідними документами, а саме:

# копія паспорта у разі відсутності унікального номера запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (для фізичних осіб);
# належним чином оформлений документ, що посвідчує право на представництво інтересів особи у випадку подання заяви представником;
# копія документа, що підтверджує право власності чи користування об’єктом нерухомого майна у разі відсутності відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
# графічні матеріали із зазначенням місця розташування об'єкта (об'єктів) замовника, земельної ділянки замовника та прогнозованої точки приєднання (для об'єктів, що приєднуються до електричних мереж уперше);
# техніко-економічне обґрунтування (у визначених цим Кодексом випадках, в інших випадках – за наявності);
# інформаційна довідка-повідомлення (довільної форми) щодо наявності або відсутності намірів брати участь в аукціоні з розподілу річної квоти підтримки (для суб’єктів господарювання – виробників ВДЕ).

У разі приєднання фотоелектричної станції, що розташована на об'єкті архітектури (дах, фасад), технічних засобів телекомунікації на об’єкті архітектури до заяви про приєднання додатково додаються:

# копія документа, що підтверджує право власності чи користування об'єктом архітектури або право власності чи користування частиною об'єкта архітектури (дах, фасад) (у разі приєднання фотоелектричної станції);
# копія договору з доступу (у випадку приєднання технічних засобів телекомунікації відповідно до Закону України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж»);
# графічні матеріали із зазначенням (вказанням) місця розташування об'єкта (об'єктів) замовника, земельної ділянки замовника та прогнозованої точки приєднання (для об'єктів, що приєднуються до електричних мереж уперше);
# лист-погодження від власника об'єкта архітектури, на якому буде здійснено будівництво та експлуатацію фотоелектричної станції, технічних засобів телекомунікації, щодо надання дозволу на улаштування точки приєднання на межі земельної ділянки власника об'єкта архітектури, на якому буде розташована відповідна фотоелектрична станція, технічні засоби телекомунікації. Точка приєднання фотоелектричної станції, що розташована на об'єкті архітектури (дах, фасад), технічних засобів телекомунікації має бути розташована на межі земельної ділянки власника об'єкта архітектури, на якому буде розташована відповідна фотоелектрична станція, технічні засоби телекомунікації.

У разі приєднання індустріального парку, створеного відповідно до вимог законодавства, замовником з приєднання індустріального парку додатково до заяви додаються:

# копія документа про право власності чи користування земельною ділянкою, кадастрові номери земельних ділянок, на яких створено індустріальний парк;
# копія витягу з Реєстру індустріальних (промислових) парків;
# копія договору про створення та функціонування індустріального парку (якщо замовником послуги з приєднання індустріального парку є керуюча компанія індустріального парку).

У разі приєднання до електричних мереж суб'єкта господарювання згідно з пунктом 4.1.11 глави 4.1 Кодексу систем розподілу до заяви про приєднання додаються технічні вимоги та/або вихідні дані, отримані від суб'єкта господарювання.

У заяві про приєднання зазначаються відомості про:

# номер запису про право власності та реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
# унікальний номер запису замовника (фізичної особи) в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
# реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку в паспорті (або слово «відмова» у разі, якщо паспорт виготовлений у формі картки) – серія та номер паспорта) (за наявності);
# наявність/відсутність статусу платника єдиного податку;
# індивідуальний податковий номер (для юридичних осіб);
# код ЄДРПОУ у випадку подання заяви юридичною особою.

Послуга зі стандартного приєднання надається на підставі типового договору про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу, який є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за типовою формою.

При стандартному приєднанні ОСР готує технічні умови на приєднання, забезпечує виконання проектної документації, будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт та введення в експлуатацію новозбудованих чи реконструйованих електроустановок до точки приєднання замовника.

Технічні умови на стандартне приєднання надаються замовнику ОСР протягом 10 робочих днів з наступного робочого дня від дати реєстрації заяви та повного пакета документів, передбачених Кодексом систем розподілу. Договір про приєднання вважається укладеним з дати подання замовником належним чином оформленої заяви про приєднання та документів, що додаються до неї. Технічні умови набирають чинності після оплати замовником вартості послуги з приєднання. Якщо замовник не оплатив послугу зі стандартного приєднання протягом 20 днів з дня отримання технічних умов, розрахунку вартості плати за приєднання до електричних мереж та рахунка на оплату плати за приєднання, такий договір вважається розірваним, а технічні умови такими, що не набрали чинності

Строк надання послуги зі стандартного приєднання для електроустановок замовника першого ступеня потужності становить 45 календарних днів, починаючи з наступного робочого дня від дати оплати замовником ОСР вартості приєднання відповідно до договору про приєднання. Для електроустановок замовника другого ступеня потужності цей строк становить 60 календарних днів, починаючи з наступного робочого дня від дати оплати замовником ОСР вартості приєднання відповідно до договору про приєднання.

У разі стандартного приєднання та нестандартного приєднання «під ключ» розроблення проектно-кошторисної документації на електроустановки зовнішнього електрозабезпечення здійснюється ОСР (та включає ввідний пристрій з комутаційним апаратом (ввідним)).

Послуга з нестандартного приєднання надається на підставі типового договору про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу «під ключ» або з проєктуванням лінійної частини приєднання замовником, який є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за відповідною типовою формою.

При бажанні, замовник може здійснювати проектування лінійної частини приєднання, про що робить відмітку у заяві.

Перебіг строку надання послуги з приєднання починається з дня, наступного за днем оплати Замовником ОСР вартості послуги з приєднання до електричних мереж відповідно до умов договору про приєднання.

ОСР зобов'язаний, а замовник має право здійснювати всі можливі заходи в межах чинного законодавства з метою вирішення питання щодо відведення в установленому порядку земельних ділянок для розміщення об'єктів електроенергетики, у тому числі направлення відповідних листів до органів місцевого самоврядування та контролюючих органів, ініціювання проведення узгоджувальних нарад та робочих зустрічей в органах місцевого самоврядування за участю замовника (уповноваженого представника замовника) тощо з метою максимального прискорення здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики.

ОСР після завершення робіт з приєднання повідомляє замовника у спосіб, указаний у заяві про приєднання, про готовність власних мереж до підключення електроустановок замовника шляхом надання повідомлення про надання послуги з приєднання в частині зовнішнього електрозабезпечення. Зазначене повідомлення про надання послуги з приєднання є підставою для укладання замовником договорів (або внесення змін до діючих договорів) згідно з вимогами, встановленими на ринку електричної енергії.

Фактом виконання зобов'язання ОСР з приєднання об'єкта замовника (будівництва електричних мереж зовнішнього електропостачання об'єкта замовника від місця забезпечення потужності в точку приєднання) є факт подачі напруги в узгоджену точку приєднання та встановлення в точці приєднання ввідного пристрою із комутаційним апаратом (ввідним). Факт надання послуги з приєднання підтверджується наданим ОСР замовнику повідомленням про надання послуги з приєднання.

Послуга з приєднання вважається наданою з дати надання ОСР замовнику повідомлення.

Після отримання довідки про виконання технічних умов у частині зовнішнього електрозабезпечення Замовник надає ОСР заяву на підключення, до якої додаються:

* документи, що підтверджують прийняття в експлуатацію (сертифікат або декларація) новозбудованих, реконструйованих або технічно переоснащених об’єктів Замовника;
* документи, що підтверджують укладання Замовником договорів (або внесення змін до діючих договорів) згідно з вимогами, встановленими на ринку електричної енергії;
* документи, що підтверджують отримання Замовником послуги з улаштування комерційного обліку електричної енергії.

Підключення електроустановок Замовника до електричної мережі здійснюється протягом 5 робочих днів після отримання заяви Замовника або 10 робочих днів, якщо підключення потребує припинення електропостачання інших Користувачів.

Плата за стандартне приєднання електроустановок до електричних мереж розраховується Товариством у відповідності до «Методики (порядку) формування плати за приєднання до системи передачі та системи розподілу» затвердженої постановою НКРЕКП від 18.12.2018 р. № 1965, із застосуванням ставок, затверджених постановою НКРЕКП № 2700 від 23.12.2020 р., «Про затвердження ставок плати за стандартне приєднання на 2021 рік» та постановою НКРЕКП № 2701 від 23.12.2020 р. «Про затвердження ставок плати за нестандартне приєднання потужності та ставок плати за лінійну частину приєднання на 2021 рік».

Порядок розгляду проєктної документації

1. Загальні положення

1.1. Замовник послуги з приєднання до електричних мереж оператора системи розподілу (далі ОСР) повинен забезпечити розроблення проєктної документації та її узгодження з ОСР та іншими зацікавленими організаціями у разі:

1.1.1. нестандартного приєднання, з проєктуванням замовником лінійної частини приєднання: на електроустановки зовнішнього електрозабезпечення (будівництва електричних мереж лінійної частини приєднання від точки забезпечення потужності до точки приєднання);

1.1.2. нестандартного приєднання «під ключ» або нестандартного приєднання, з проєктуванням замовником лінійної частини приєднання для об’єктів напругою в точці приєднання вище 27,5 кВ: на електроустановки внутрішнього електрозабезпечення (у межах земельної ділянки Замовника) від точки приєднання до об'єкта Замовника на території цієї земельної ділянки;

1.1.3. стандартного приєднання, нестандартного приєднання «під ключ» або нестандартного приєднання, з проєктуванням замовником лінійної частини приєднання: на улаштування вузла комерційного обліку електричної енергії (у випадку, якщо не застосовуються типові проєктні рішення).

1.2. Проєктна документація має бути розроблена окремими частинами (томами) на електроустановки:

- зовнішнього електрозабезпечення (будівництва електричних мереж лінійної частини приєднання від точки забезпечення потужності до точки приєднання);

- внутрішнього електрозабезпечення (у межах земельної ділянки Замовника) від точки приєднання до об'єкта Замовника на території цієї земельної ділянки та улаштування вузла комерційного обліку електричної енергії.

1.3. Строк розгляду проєктної документації, отриманої ОСР на узгодження, не може перевищувати 15 робочих днів, починаючи з наступного робочого дня від дати отримання, а у разі необхідності узгодження з іншими ОСР - 30 робочих днів.

1.4. У разі наявності обґрунтованих зауважень з боку ОСР, Замовник здійснює доопрацювання проєктної документації у термін 30 робочих днів з дня отримання зауважень до неї. Замовник може продовжити строк доопрацювання проєктної документації шляхом письмового повідомлення ОСР, направленого не пізніше ніж за 2 робочі дні до закінчення строку доопрацювання.

1.5. Узгодження проєктної документації здійснюється ОСР безоплатно.

1.6. За результатами розгляду проєктної документації ОСР, що видав технічні умови, оформлює узагальнене технічне рішення щодо проєкту. Технічним рішенням проєктна документація або узгоджується, або до неї надаються обґрунтовані зауваження, що потребують доопрацювання проєкту. Обґрунтовані зауваження до проєктної документації мають містити посилання на вимоги стандартів та нормативних документів.

2. Вимоги до розроблення та оформлення проєктної документації

2.1. Проєктна документація оформлюється українською мовою, відповідно до вимог ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», ДСТУ Б А.2.4-4:2009 «Основні вимоги до проектної та робочої документації», «Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів» затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №45 від 16.05.2011, вихідних даних та чинного законодавства України з урахуванням нормативних та галузевих документів.

2.2. Назва об’єкта будівництва за проєктною документацією має відповідати завданню на проєктування, не змінюватися на всіх стадіях проєктування та відображати вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт) та його місце розташування.

2.3. Проектна документація на паперових носіях повинна бути зброшурована та завірена печатками і підписами відповідальних виконавців.

2.4. У складі проєктної документації обов’язкова наявність:

- завдання на проєктування, технічних умов та інших вихідних даних;

- копій кваліфікаційних сертифікатів відповідальних виконавців інженерів-проектувальників та наказу про призначення відповідальних інженерів-проєктувальників;

- розрахунку класу наслідків об’єкту будівництва;

- обґрунтування застосування коефіцієнтів на умови виконання робіт у розділі ПОБ (охоронна зона, щільна забудова і т.д.);

- актуальної топографічної зйомки з нанесеними кадастровими межами земельних ділянок;

- погоджень усіх зацікавлених організацій;

- креслення застосованих типових вузлів та опор з прив’язкою до конкретного об’єкту.

2.5. У специфікації матеріалів і устаткування необхідно вказувати тип матеріалів, устаткування і комплектуючих, повну назву підприємства-виробника або постачальника; надавати опитувальні листи, прайс-листи заводів-виробників або цінову пропозицію на основне устаткування.

3. Вимоги до передачі проєктної документації

3.1. Розроблена проєктна документація передається на узгодження у:

- 4-х примірниках у паперовому вигляді та електронному примірнику (на електронному носії або на e-mail: pkv@hoe.com.ua) – на електроустановки зовнішнього електрозабезпечення (від точки забезпечення потужності до точки приєднання);

- 2-ох примірниках у паперовому вигляді та електронному примірнику (на електронному носії або на e-mail: pkv@hoe.com.ua) – на електроустановки внутрішнього електрозабезпечення (від точки приєднання до об'єкта Замовника).

3.2. Проєктна документація на електроустановки зовнішнього електрозабезпечення у паперовому вигляді має містити план трас проєктованих електромереж з оригіналами погоджень усіх зацікавлених організацій.

3.3. Проєктна документація в електронному примірнику має бути надана у форматі в «pdf» (скановані копії оригінальних документів з підписами виконавців та погодження зацікавлених організацій). Додатково кошторисна документація на електроустановки зовнішнього електрозабезпечення надається у форматі «ims» програмного комплексу АВК-5 або форматі іншого програмного комплексу по випуску кошторисів.
[[Категорія:Інші питання цивільного права‎]]

Порядок приєднання до мережі електропостачання

2025-03-18T15:05:46Z

Oleksiy.lysakov:

== '''Нормативна база''' ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n6 КОДЕКС систем розподілу]

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0673-08 Правила взаємовідносин між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» та суб'єктами (об'єктами) електроенергетики в умовах паралельної роботи в складі Об'єднаної енергетичної системи України, затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 02 червня 2008 року № 303, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 23 липня 2008 року за № 673/15364]

[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0352874-22#Text НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ Постанова №352 від 26.03.2022 року "Про особливості тимчасового приєднання електроустановок до системи розподілу у період дії в Україні воєнного стану"]
=='''Порядок приєднання до електроустановок''' ==
'''Приєднання електроустановки''' (далі - приєднання) – надання електропередавальною організацією послуги замовнику зі створення технічної можливості для передачі (прийняття) у місце приєднання електроустановки замовника відповідної потужності до електричних мереж електропередавальної організації (у тому числі новозбудованих) електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням показників її якості та надійності.

Замовником може бути фізична або юридична особа, яка повідомила електропередавальну організацію про намір приєднання до електричних мереж письмово або через web-сайт електропередавальної організації в мережі Інтернет із застосуванням електронного цифрового підпису в установленому законодавством порядку.

'''Послуга з приєднання надається на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n6 договору про приєднання]''', що укладається за типовою формою (Додаток 1).

Для отримання проекту договору про приєднання замовник звертається до електропередавальної організації за місцем розташування його електроустановок із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n6 заявою про приєднання електроустановки певної потужності] (додаток 2).

До заяви про приєднання електроустановки певної потужності додаються:

1) копія документа, що підтверджує право власності чи користування цим об'єктом, або копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, або, за відсутності об'єкта, копія документа, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У разі відсутності кадастрового номера у свідоцтві про право власності на земельну ділянку - викопіювання з топографо-геодезичного плану або плану забудови території із зазначенням місця розташування земельної ділянки;

2) копія ситуаційного плану та копія викопіювання з топографо-геодезичного плану в масштабі 1:2000 (1:1000, 1:500 або 1:200) із зазначенням (вказанням) місця розташування об'єкта (об'єктів) замовника, земельної ділянки замовника та прогнозної точки приєднання (для об'єктів, що приєднуються до електричних мереж уперше);

''{Підпункт 2 пункту 4.4.2 глави 4.4 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1209 від 24.06.2020}''

3) копія паспорта або належним чином оформлена довіреність чи інший документ на право укладати та підписувати договір про приєднання, а також подання та отримання документів;

4) ТЕО (за наявності).

У разі приєднання фотоелектричної станції, що розташована на об'єкті архітектури (дах, фасад), до заяви про приєднання додаються:

копія документа, що підтверджує право власності чи користування об'єктом архітектури або право власності чи користування частиною об'єкта архітектури (дах, фасад);

копія ситуаційного плану із зазначенням прогнозної точки приєднання;

лист погодження від власника об'єкта архітектури, на якому буде здійснено будівництво та експлуатація фотоелектричної станції, щодо надання дозволу на улаштування точки приєднання на межі земельної ділянки власника об'єкта архітектури, на якому буде розташована відповідна фотоелектрична станція.

Замовник - юридична особа або фізична особа-підприємець додатково надає копію витягу з Реєстру платників єдиного податку або копію свідоцтва платника податку на додану вартість (далі - ПДВ).

Замовник - фізична особа додатково надає реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку в паспорті (або слово «відмова» у разі, якщо паспорт виготовлений у формі картки) - серія та номер паспорта);

5) інформаційна довідка-повідомлення (довільної форми) щодо наявності або відсутності намірів брати участь в аукціоні з розподілу річної квоти підтримки.

''У разі коли об'єкт (земельна ділянка) замовника перебуває у власності (користуванні) декількох осіб, електропередавальна організація укладає договір про приєднання з одним із співвласників (користувачів) за умови наявності письмової згоди всіх інших співвласників (користувачів), про що робиться відповідна відмітка в договорі.''

У разі якщо в межах території, на якій розташовані електроустановки або передбачається будівництво нових електроустановок замовника, здійснюють свою діяльність декілька електропередавальних організацій, замовник обирає електропередавальну організацію, яка буде надавати послугу з приєднання.

'''Точка приєднання електроустановок замовника зазначається в договорі про приєднання.''' Точка приєднання має бути розташована на межі земельної ділянки замовника або, за згодою замовника, на території цієї земельної ділянки.

На підставі заяви замовника про приєднання електроустановки певної потужності та викопіювання із ситуаційного плану протягом двох робочих днів електропередавальна організація визначає точки забезпечення потужності, виходячи зі структури електричних мереж та навантаження у зоні можливого приєднання.

Для населення з індивідуальною забудовою житла за однією адресою у разі перерозподілу потужності між власниками (співвласниками) без зміни сумарної величини приєднаної потужності об'єкта архітектури, зміни категорії електроустановок щодо надійності електропостачання або зміни точки приєднання технічні умови не видаються. За необхідності здійснення монтажу (демонтажу) додаткових елементів електричної мережі відповідна реконструкція здійснюється електропередавальною організацією згідно з укладеним договором.
== '''Особливості приєднання комплексної забудови''' ==
Відповідно до п.4.1.13 Кодексу системи розподілу, приєднання електроустановок замовника на території, що підлягає комплексній забудові (мікрорайон/квартал, вулиця), здійснюється після виконання електропередавальною організацією, яка здійснює на цій території ліцензовану діяльність, електрифікації території, що підлягає комплексній забудові, згідно з планами забудови відповідної території.

Функції замовника електрифікації території, що підлягає комплексній забудові, може виконувати суб'єкт, уповноважений згідно із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Частина 3 ст. 33 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що функції замовника на будівництво виконавчий орган місцевої ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації виконують безпосередньо або можуть делегувати їх на конкурсній основі генеральному підряднику (підряднику) у порядку, встановленому законодавством. Функції замовника комплексної забудови території може виконувати власник (користувач) відповідної земельної ділянки в межах такої земельної ділянки, переданої (наданої) йому в установленому законом порядку.

Планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

''Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.''

Детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

'''Детальний план території визначає''':

1) принципи планувально-просторової організації забудови;

2) червоні лінії та лінії регулювання забудови;

3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами;

4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території;

5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування;

6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;

7) черговість та обсяги інженерної підготовки території;

8) систему інженерних мереж;

У разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб '''забороняється'''.

Зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території '''забороняється'''.

Комплексна забудова території здійснюється з метою забезпечення реалізації громадських інтересів і спрямовується на попереднє проведення інженерної підготовки, спорудження зовнішніх інженерно-транспортних мереж, об’єктів соціальної сфери, житлових будинків, інших об’єктів будівництва, а також на благоустрій території. Комплексна забудова території може здійснюватися шляхом комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду одним або кількома інвесторами.

Після здійснення електрифікації території, що підлягає комплексній забудові, всі електричні мережі залишаються у власності електропередавальної організації, на території здійснення ліцензованої діяльності якої розташована територія комплексної забудови.

Рішення про організацію комплексної забудови території у визначених межах та рішення про розміщення об’єктів будівництва на території населених пунктів та за їх межами під час комплексної забудови території приймає виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, районна державна адміністрація відповідно до їх повноважень у порядку, передбаченому Законом .

Рішення про розроблення детального плану певної території одночасно є рішенням про комплексну забудову цієї території.
Функції замовника на будівництво виконавчий орган місцевої ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації виконують безпосередньо або можуть делегувати їх на конкурсній основі генеральному підряднику (підряднику) у порядку, встановленому законодавством.

Електрифікація території, що підлягає комплексній забудові, здійснюється за рахунок складової тарифу на передачу електричної енергії або, за згодою суб'єкта, який виконує функції замовника електрифікації, за рахунок поворотної фінансової допомоги.

У разі якщо хоча б один об'єкт, розташований на земельній ділянці, яка перебуває в межах території, що підлягає комплексній забудові, приєднаний до електричних мереж електропередавальної організації в установленому порядку, така територія вважається електрифікованою, а об'єкти всіх замовників на інших земельних ділянках у межах цієї території мають бути приєднані електропередавальною організацією відповідно до вимог Правил у залежності від типу приєднання.

Враховуючи зазначене, орган місцевого самоврядування, на території якого розташовано обєкт, що будується, повинен звернутися до електропередавальної організації за отриманням технічних умов на зовнєшнє електропостачання нових вулиць, кварталу або мікрорайону. За отриманними технічними умовами повинна бути здійснена електрофікація, після чого з’явиться можливість підключення окремих фізичних осіб.
== '''Типи приєднання''' ==
Для визначення типу приєднання (стандартне приєднання або приєднання, яке не є стандартним) за точку забезпечення потужності приймається найближча точка в існуючих (діючих) електричних мережах (повітряна лінія, трансформаторна підстанція або розподільний пункт) електропередавальної організації ступеня напруги, що відповідає ступеню напруги в точці приєднання.

Для замовника послуги з приєднання технічні умови мають містити виключно вимоги щодо проектування електричних мереж внутрішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (у межах земельної ділянки замовника) та щодо безпеки електропостачання.

'''''Приєднання електроустановок об’єктів до електричних мереж може бути стандартним або нестандартним.'''''
=== '''Стандартне приєднання передбачає виконання комплексу таких робіт:''' ===
- розроблення технічних умов, включаючи вимоги щодо влаштування вузла комерційного обліку;

- підготовку технічного завдання на проєктування;

- розроблення та узгодження з іншими заінтересованими сторонами проєктної документації на будівництво, реконструкцію та/або технічне переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (до точки приєднання електроустановок замовника);

- здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення об’єктів електроенергетики;

- перевірка та погодження ОСР проєктної документації замовника на відповідність вимогам технічних умов у частині вибору параметрів електричного обладнання на станційному об'єкті (трансформаторна підстанція) замовника та узгодження електричних мереж замовника із електричними мережами ОСР на напрузі приєднання 6 кВ та вище;

- виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт.

Послуга зі стандартного приєднання '''не включає''' послугу з влаштування комерційного обліку електричної енергії.

1. Подання замовником до електропередавальної організації заяви про приєднання електроустановки певної потужності відповідно до додатка 2 Кодексу системи розподілу, необхідних документів та оплату замовником електропередавальній організації вартості приєднання відповідно до умов договору про приєднання.

''У разі відсутності повного комплекту документів, що додаються до заяви про приєднання електроустановки певної потужності, електропередавальна організація протягом двох робочих днів від дня отримання заяви повідомляє про це замовнику та повертає заяву про приєднання з додатками без розгляду.''

2. Електропередавальна організація безоплатно надає замовнику підписаний договір про приєднання, з визначенням у ньому розміру плати за приєднання, невід'ємною частиною якого є технічні умови стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок .

''У разі якщо визначена в заяві замовника точка приєднання розташована на відстані, більшій ніж це передбачено для стандартного приєднання, приєднання не є стандартним і електропередавальна організація надає замовнику письмову обґрунтовану відмову у забезпеченні стандартного приєднання. У цьому випадку порядок приєднання визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n436 п.4.3 Кодексу системи розподілу]'' .

3. Електропередавальна організація готує технічні вимоги до проекту зовнішнього електрозабезпечення, забезпечує виконання проектної документації, будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт та введення в експлуатацію новозбудованих чи реконструйованих електроустановок до точки приєднання замовника.

Під час проектування електричних мереж електропередавальна організація використовує типові проекти та проекти повторення.

'''Строк надання послуги зі стандартного приєднання для електроустановок замовника першого ступеня потужності становить 45 календарних днів, починаючи з наступного робочого дня від дати оплати замовником ОСР вартості приєднання відповідно до договору про приєднання. Для електроустановок замовника другого ступеня потужності цей строк становить 60 календарних днів, починаючи з наступного робочого дня від дати оплати замовником ОСР вартості приєднання відповідно до договору про приєднання.'''

''Встановлені строки надання послуг зі стандартних приєднань можуть бути змінені за згодою сторін договору про приєднання у разі впливу істотних факторів на тривалість будівельно-монтажних робіт або з інших причин, погоджених сторонами договору про приєднання.''

У разі необхідності збільшення строку надання послуги зі стандартного приєднання через затримку здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики (затримка в погодженні власника (власників) або Користувача (Користувачів) земельної ділянки (земельних ділянок)) ОСР не пізніше ніж за 10 календарних днів до закінчення строку надання послуги з приєднання письмово (або у спосіб, узгоджений із замовником) повідомляє замовника про збільшення строку проєктування не більше ніж на 10 календарних днів (з наданням документального підтвердження причин виникнення затримки та зазначенням найменування організацій, до яких звернувся ОСР щодо питання вирішення землевідведення з наданням копій офіційного листування). У разі неможливості здійснення ОСР у зазначені строки заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики (із причин, не залежних від ОСР) пеня за порушення строків виконання зобов'язання за договором про приєднання на строк здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики не сплачується, а плата за приєднання не підлягає зменшенню.

ОСР зобов'язаний, а замовник має право здійснювати всі можливі заходи в межах чинного законодавства з метою вирішення питання щодо відведення в установленому порядку земельних ділянок для розміщення об'єктів електроенергетики, у тому числі направлення відповідних листів до органів місцевого самоврядування та контролюючих органів, ініціювання проведення узгоджувальних нарад та робочих зустрічей в органах місцевого самоврядування за участю замовника (уповноваженого представника замовника) тощо з метою максимального прискорення здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики.

Після завершення здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики продовжується перебіг строку надання послуги з приєднання, встановленого умовами договору про приєднання, про що ОСР інформує замовника.

4. Енергопостачальник надає замовнику підписаний договір про постачання електричної енергії або договір про користування електричною енергією не пізніше 5 робочих днів після введення в експлуатацію об'єкта замовника та електроустановок зовнішнього електрозабезпечення від точки приєднання до об'єкта замовника, підписання між електропередавальною організацією та замовником двох примірників акта про надання/отримання послуги з приєднання електроустановок до електричних мереж та виконання усіх зобов'язань за договором про приєднання.

5. Підключення електроустановки замовника до електричних мереж електропередавальної організації здійснюється на підставі заяви протягом 5 днів, якщо підключення не потребує припинення електропостачання інших споживачів, або 10 днів, якщо підключення потребує припинення електропостачання інших споживачів, після введення в експлуатацію об'єкта замовника в порядку, встановленому законодавством у сфері містобудування.
==='''Приєднання''' '''яке не є стандартним, передбачає:''' ===
1. Подання замовником до електропередавальної організації заяви про приєднання електроустановки певної потужності відповідно до додатка 2 до Правил та необхідних документів.

- при приєднанні електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії, потужністю 70 МВт та більше замовник звертається із заявою про приєднання електроустановок до ліцензіата з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами.

- при приєднанні електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії, потужністю до 10 МВт замовник звертається із заявою про приєднання електроустановок до електропередавальної організації, на території здійснення ліцензованої діяльності якої розташовані електроустановки замовника.

- при приєднанні електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії, потужністю від 10 до 70 МВт замовник може звернутись із заявою про приєднання електроустановок до електропередавальної організації, на території здійснення ліцензованої діяльності якої розташовані електроустановки замовника, або до ліцензіата з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами. Остаточне рішення щодо приєднання електроустановок замовника визначається техніко-економічним обґрунтуванням з урахуванням впливу на якість електричної енергії в зоні можливого приєднання.

'''''У разі відсутності повного комплекту документів, що додаються до заяви про приєднання електроустановки певної потужності, електропередавальна організація протягом трьох робочих днів від дня отримання заяви повідомляє про це замовнику та повертає заяву про приєднання з додатками без розгляду.'''''

2. Безоплатну підготовку та видачу електропередавальною організацією проекту договору про приєднання відповідно до додатка 1 до Правил та підписаних технічних умов, які є невід'ємною частиною договору про приєднання (не пізніше 10 робочих днів від дня подання заяви замовника про приєднання електроустановки та 20 робочих днів у разі необхідності їх узгодження з власником магістральних/міждержавних електричних мереж).

Технічні умови приєднання, яке не є стандартним, до електричних мереж електроустановок складаються за типовою формою відповідно до додатка 4 до Правил.

''Визначення вартості послуги з приєднання, яке не є стандартним, відповідно до методики розрахунку плати за приєднання електроустановок до електричних мереж.''

У разі якщо для приєднання електроустановок замовника необхідно здійснити будівництво, реконструкцію чи технічне переоснащення електричних мереж на ступені напруги 110 - 150 кВ, приєднати електроустановки потужністю 5 МВт та більше або якщо за розрахунками електропередавальної організації точка забезпечення потужності розташована в мережах ліцензіата з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, проект технічного завдання на проектування в строк не пізніше 10 робочих днів від дня подання заяви замовника про приєднання електроустановки надається електропередавальною організацією ліцензіату з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами для формування технічних вимог.

Ліцензіат з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами впродовж 15 робочих днів від дня отримання проекту технічного завдання на проектування надає електропередавальній організації технічні вимоги щодо реконструкції та/або будівництва об'єктів магістральних та міждержавних електричних мереж, які є складовою частиною технічного завдання на проектування.

3. Підписання договору про приєднання сторонами.

4. Забезпечення електропередавальною організацією проектування розвитку електричних мереж від точки забезпечення потужності до точки приєднання електроустановок замовника відповідно до технічного завдання на проектування та здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики (у разі необхідності), які необхідно спорудити для інженерного забезпечення електроустановок замовника.

Узгодження електропередавальною організацією з іншими заінтересованими сторонами проектної документації щодо розвитку електричних мереж від точки забезпечення потужності до точки приєднання електроустановок замовника.

5. У разі якщо для забезпечення потужності замовника відповідно до проектної документації будуть використовуватися електричні мережі інших ліцензіатів з передачі електричної енергії та/або ліцензіата з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, ці ліцензіати беруть дольову участь у наданні послуги з приєднання та є сторонами договору про приєднання. Проектна документація у цьому випадку виконується окремими розділами (томами), у тому числі з окремими за кожним ліцензіатом кошторисами.

6. Здійснення замовником оплати електропередавальній організації вартості послуги з приєднання відповідно до умов договору про приєднання.

7. Забезпечення електропередавальною організацією виконання будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт та введення в експлуатацію новозбудованих чи реконструйованих електроустановок до точки приєднання замовника.

Нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення електричних мереж від точки приєднання до об'єкта замовника здійснюються замовником або за рахунок коштів замовника.

Нове будівництво, реконструкція та/або технічне переоснащення електричних мереж (об'єктів електроенергетики) від узгодженої точки приєднання до точки забезпечення потужності в електричних мережах електропередавальної організації здійснюється цією електропередавальною організацією на конкурентних засадах за рахунок коштів, отриманих як плата за приєднання.

'''Строк надання послуги з приєднання ("під ключ"), яке не є стандартним, становить (не більше):'''

- 120 календарних днів (у тому числі 30 днів для проєктування електричних мереж лінійної частини приєднання) - для замовників із заявленою до приєднання потужністю електроустановок до 160 кВт (включно);

- 230 календарних днів (у тому числі 30 днів для проєктування електричних мереж лінійної частини приєднання) - для замовників із заявленою до приєднання потужністю електроустановок від 160 кВт до 400 кВт (включно);

- 280 календарних днів (у тому числі 45 днів для проєктування електричних мереж лінійної частини приєднання) - для замовників із заявленою до приєднання потужністю електроустановок від 400 кВт до 1000 кВт (включно);

- 350 календарних днів (у тому числі 60 днів для проєктування електричних мереж лінійної частини приєднання) - для замовників із заявленою до приєднання потужністю електроустановок від 1000 кВт до 5000 кВт (включно).

Якщо величина заявленої до приєднання потужності електроустановок замовника становить більше 5000 кВт, строк надання послуги з приєднання визначається з урахуванням строків виконання відповідних заходів згідно з проєктною документацію.

'''Перебіг строку надання послуги з приєднання починається з дня, наступного за днем оплати замовником ОСР вартості послуги з приєднання до електричних мереж відповідно до умов договору про приєднання.'''

''Встановлені строки надання послуги з приєднання, яке не є стандартним, можуть бути змінені за згодою сторін договору про приєднання у разі впливу істотних факторів на тривалість будівельно-монтажних робіт або з інших причин, погоджених сторонами договору про приєднання.''

У разі необхідності збільшення строку надання послуги з нестандартного приєднання через затримку здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об’єктів електроенергетики (затримка в погодженні власника (власників) або Користувача (Користувачів) земельної ділянки (земельних ділянок)) ОСР не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення строку проєктування електричних мереж лінійної частини приєднання письмово та відповідно до вимог цього розділу повідомляє замовника про збільшення строку проєктування на 30 календарних днів (з наданням документального підтвердження причин виникнення затримки). У разі неможливості здійснення ОСР у зазначені строки заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об’єктів електроенергетики (із причин, не залежних від ОСР) пеня за порушення строків виконання зобов’язання за договором про приєднання на строк здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об’єктів електроенергетики не сплачується, а плата за приєднання не підлягає зменшенню.

ОСР зобов’язаний, а замовник має право здійснювати усі можливі заходи в межах чинного законодавства з метою вирішення питання щодо відведення в установленому порядку земельних ділянок для розміщення об’єктів електроенергетики, у тому числі направлення відповідних листів до органів місцевого самоврядування та контролюючих органів, ініціювання проведення узгоджувальних нарад та робочих зустрічей в органах місцевого самоврядування за участю замовника (уповноваженого представника замовника) тощо з метою максимального прискорення здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об’єктів електроенергетики.

Після завершення процедури відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об’єктів електроенергетики продовжується перебіг строку надання послуги з приєднання, встановленого умовами договору про приєднання, про що ОСР інформує замовника.

Технічні умови та технічне завдання на проєктування є чинними до завершення будівництва, реконструкції та/або технічного переоснащення електроустановок зовнішнього інженерного забезпечення та об’єкта замовника відповідно до договору про приєднання.

Проєктні, будівельно-монтажні і пусконалагоджувальні роботи, пов’язані з виконанням договору про приєднання, мають виконуватися юридичними та/або фізичними особами-підприємцями, які мають право на виконання цих робіт.

8. Енергопостачальник надає замовнику підписаний договір про постачання електричної енергії або договір про користування електричною енергією не пізніше 5 робочих днів після введення в експлуатацію об'єкта замовника та електроустановок зовнішнього електрозабезпечення від точки приєднання до об'єкта замовника, підписання між електропередавальною організацією та замовником двох примірників акта про надання/отримання послуги з приєднання електроустановок до електричних мереж та виконання усіх зобов'язань за договором про приєднання.

9. Забезпечення власниками транзитних електроустановок їх оперативно-технічного обслуговування.

10. Підключення електроустановки замовника до електричних мереж електропередавальної організації здійснюється на підставі заяви протягом 5 днів, якщо підключення не потребує припинення електропостачання інших споживачів, або 10 днів, якщо підключення потребує припинення електропостачання інших споживачів, після введення в експлуатацію об'єкта замовника в порядку, встановленому законодавством у сфері містобудування.

'''ДОДАТКИ:'''

Додаток 1

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n4012 ТИПОВИЙ ДОГОВІР про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу]

Додаток 2

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n4012 ТИПОВИЙ ДОГОВІР про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу з проєктуванням лінійної частини приєднання]

Додаток 3

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n4012 ЗАЯВА про приєднання електроустановки певної потужності до Типового договору]

== '''Особливості тимчасового приєднання електроустановок до системи розподілу у період дії в Україні воєнного стану''' ==
З метою забезпечення можливості приєднання до електричних мереж на територіях, де можливі або тривають активні бойові дії, з урахуванням вимог безпеки і захисту здоров’я та життя виробничого персоналу операторів систем розподілу НКРЕКП продовжила надання операторами систем розподілу послуг з приєднання відповідно до Порядку тимчасового приєднання електроустановок до системи розподілу у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.03.2022 №352 (Порядок), виключно для замовників, які звернулись із заявою про приєднання електроустановок:

* об’єктів, що використовуються для тимчасового розміщення переміщених (евакуйованих) осіб з метою їх тимчасового проживання в модульних містечках, та для задоволення потреб підприємств із сфери управління Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України та Міністерства економіки України, а також підприємств Державного концерну «Укроборонпром», які залучені до виконання мобілізаційного завдання, Збройних Сил України, інших військових формувань України, правоохоронних органів і сил цивільного захисту;
* розташованих на територіях, де можливі бойові дії, територіях активних бойових дій та/або території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, визначених згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309.

=== '''Інформація щодо процедури приєднання електроустановок замовників до електричних мереж''' ===
Приєднання новозбудованих, реконструйованих чи технічно переоснащених електроустановок замовників до електричних мереж регулюється Кодексом систем розподілу, затвердженим Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 310 (із змінами і доповненнями).

Стандартне приєднання - приєднання електроустановки замовника до діючих мереж оператора системи розподілу на відстань, що не перевищує 300 метрів по прямій лінії від місця забезпечення потужності до місця приєднання, яке диференціюється за ступенем потужності:

* перший ступінь - до 16 кВт включно;
* другий ступінь - від 16 кВт до 50 кВт включно;

Нестандартне приєднання - приєднання до електричних мереж електроустановки, за умов приєднання якої ступені напруги в точці приєднання та точці забезпечення потужності не збігаються та/або за умови перевищення числових значень для стандартного приєднання, приєднання до електричних мереж суб’єкта господарювання, який не є ОСР.

У випадку приєднання електроустановок, замовнику для отримання технічних умов із приєднання до електричних мереж , необхідно звернутись до Оператора в «єдине вікно» відповідного району електричних мереж (поштові адреси «єдиних вікон», телефони та електронні адреси) незалежно від типу приєднання, з заявою встановленого зразка та необхідними документами, а саме:

# копія паспорта у разі відсутності унікального номера запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (для фізичних осіб);
# належним чином оформлений документ, що посвідчує право на представництво інтересів особи у випадку подання заяви представником;
# копія документа, що підтверджує право власності чи користування об’єктом нерухомого майна у разі відсутності відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
# графічні матеріали із зазначенням місця розташування об'єкта (об'єктів) замовника, земельної ділянки замовника та прогнозованої точки приєднання (для об'єктів, що приєднуються до електричних мереж уперше);
# техніко-економічне обґрунтування (у визначених цим Кодексом випадках, в інших випадках – за наявності);
# інформаційна довідка-повідомлення (довільної форми) щодо наявності або відсутності намірів брати участь в аукціоні з розподілу річної квоти підтримки (для суб’єктів господарювання – виробників ВДЕ).

У разі приєднання фотоелектричної станції, що розташована на об'єкті архітектури (дах, фасад), технічних засобів телекомунікації на об’єкті архітектури до заяви про приєднання додатково додаються:

# копія документа, що підтверджує право власності чи користування об'єктом архітектури або право власності чи користування частиною об'єкта архітектури (дах, фасад) (у разі приєднання фотоелектричної станції);
# копія договору з доступу (у випадку приєднання технічних засобів телекомунікації відповідно до Закону України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж»);
# графічні матеріали із зазначенням (вказанням) місця розташування об'єкта (об'єктів) замовника, земельної ділянки замовника та прогнозованої точки приєднання (для об'єктів, що приєднуються до електричних мереж уперше);
# лист-погодження від власника об'єкта архітектури, на якому буде здійснено будівництво та експлуатацію фотоелектричної станції, технічних засобів телекомунікації, щодо надання дозволу на улаштування точки приєднання на межі земельної ділянки власника об'єкта архітектури, на якому буде розташована відповідна фотоелектрична станція, технічні засоби телекомунікації. Точка приєднання фотоелектричної станції, що розташована на об'єкті архітектури (дах, фасад), технічних засобів телекомунікації має бути розташована на межі земельної ділянки власника об'єкта архітектури, на якому буде розташована відповідна фотоелектрична станція, технічні засоби телекомунікації.

У разі приєднання індустріального парку, створеного відповідно до вимог законодавства, замовником з приєднання індустріального парку додатково до заяви додаються:

# копія документа про право власності чи користування земельною ділянкою, кадастрові номери земельних ділянок, на яких створено індустріальний парк;
# копія витягу з Реєстру індустріальних (промислових) парків;
# копія договору про створення та функціонування індустріального парку (якщо замовником послуги з приєднання індустріального парку є керуюча компанія індустріального парку).

У разі приєднання до електричних мереж суб'єкта господарювання згідно з пунктом 4.1.11 глави 4.1 Кодексу систем розподілу до заяви про приєднання додаються технічні вимоги та/або вихідні дані, отримані від суб'єкта господарювання.

У заяві про приєднання зазначаються відомості про:

# номер запису про право власності та реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
# унікальний номер запису замовника (фізичної особи) в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
# реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку в паспорті (або слово «відмова» у разі, якщо паспорт виготовлений у формі картки) – серія та номер паспорта) (за наявності);
# наявність/відсутність статусу платника єдиного податку;
# індивідуальний податковий номер (для юридичних осіб);
# код ЄДРПОУ у випадку подання заяви юридичною особою.

Послуга зі стандартного приєднання надається на підставі типового договору про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу, який є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за типовою формою.

При стандартному приєднанні ОСР готує технічні умови на приєднання, забезпечує виконання проектної документації, будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт та введення в експлуатацію новозбудованих чи реконструйованих електроустановок до точки приєднання замовника.

Технічні умови на стандартне приєднання надаються замовнику ОСР протягом 10 робочих днів з наступного робочого дня від дати реєстрації заяви та повного пакета документів, передбачених Кодексом систем розподілу. Договір про приєднання вважається укладеним з дати подання замовником належним чином оформленої заяви про приєднання та документів, що додаються до неї. Технічні умови набирають чинності після оплати замовником вартості послуги з приєднання. Якщо замовник не оплатив послугу зі стандартного приєднання протягом 20 днів з дня отримання технічних умов, розрахунку вартості плати за приєднання до електричних мереж та рахунка на оплату плати за приєднання, такий договір вважається розірваним, а технічні умови такими, що не набрали чинності

Строк надання послуги зі стандартного приєднання для електроустановок замовника першого ступеня потужності становить 45 календарних днів, починаючи з наступного робочого дня від дати оплати замовником ОСР вартості приєднання відповідно до договору про приєднання. Для електроустановок замовника другого ступеня потужності цей строк становить 60 календарних днів, починаючи з наступного робочого дня від дати оплати замовником ОСР вартості приєднання відповідно до договору про приєднання.

У разі стандартного приєднання та нестандартного приєднання «під ключ» розроблення проектно-кошторисної документації на електроустановки зовнішнього електрозабезпечення здійснюється ОСР (та включає ввідний пристрій з комутаційним апаратом (ввідним)).

Послуга з нестандартного приєднання надається на підставі типового договору про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу «під ключ» або з проєктуванням лінійної частини приєднання замовником, який є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за відповідною типовою формою.

При бажанні, замовник може здійснювати проектування лінійної частини приєднання, про що робить відмітку у заяві.

Перебіг строку надання послуги з приєднання починається з дня, наступного за днем оплати Замовником ОСР вартості послуги з приєднання до електричних мереж відповідно до умов договору про приєднання.

ОСР зобов'язаний, а замовник має право здійснювати всі можливі заходи в межах чинного законодавства з метою вирішення питання щодо відведення в установленому порядку земельних ділянок для розміщення об'єктів електроенергетики, у тому числі направлення відповідних листів до органів місцевого самоврядування та контролюючих органів, ініціювання проведення узгоджувальних нарад та робочих зустрічей в органах місцевого самоврядування за участю замовника (уповноваженого представника замовника) тощо з метою максимального прискорення здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики.

ОСР після завершення робіт з приєднання повідомляє замовника у спосіб, указаний у заяві про приєднання, про готовність власних мереж до підключення електроустановок замовника шляхом надання повідомлення про надання послуги з приєднання в частині зовнішнього електрозабезпечення. Зазначене повідомлення про надання послуги з приєднання є підставою для укладання замовником договорів (або внесення змін до діючих договорів) згідно з вимогами, встановленими на ринку електричної енергії.

Фактом виконання зобов'язання ОСР з приєднання об'єкта замовника (будівництва електричних мереж зовнішнього електропостачання об'єкта замовника від місця забезпечення потужності в точку приєднання) є факт подачі напруги в узгоджену точку приєднання та встановлення в точці приєднання ввідного пристрою із комутаційним апаратом (ввідним). Факт надання послуги з приєднання підтверджується наданим ОСР замовнику повідомленням про надання послуги з приєднання.

Послуга з приєднання вважається наданою з дати надання ОСР замовнику повідомлення.

Після отримання довідки про виконання технічних умов у частині зовнішнього електрозабезпечення Замовник надає ОСР заяву на підключення, до якої додаються:

* документи, що підтверджують прийняття в експлуатацію (сертифікат або декларація) новозбудованих, реконструйованих або технічно переоснащених об’єктів Замовника;
* документи, що підтверджують укладання Замовником договорів (або внесення змін до діючих договорів) згідно з вимогами, встановленими на ринку електричної енергії;
* документи, що підтверджують отримання Замовником послуги з улаштування комерційного обліку електричної енергії.

Підключення електроустановок Замовника до електричної мережі здійснюється протягом 5 робочих днів після отримання заяви Замовника або 10 робочих днів, якщо підключення потребує припинення електропостачання інших Користувачів.

Плата за стандартне приєднання електроустановок до електричних мереж розраховується Товариством у відповідності до «Методики (порядку) формування плати за приєднання до системи передачі та системи розподілу» затвердженої постановою НКРЕКП від 18.12.2018 р. № 1965, із застосуванням ставок, затверджених постановою НКРЕКП № 2700 від 23.12.2020 р., «Про затвердження ставок плати за стандартне приєднання на 2021 рік» та постановою НКРЕКП № 2701 від 23.12.2020 р. «Про затвердження ставок плати за нестандартне приєднання потужності та ставок плати за лінійну частину приєднання на 2021 рік».

Порядок розгляду проєктної документації

1. Загальні положення

1.1. Замовник послуги з приєднання до електричних мереж оператора системи розподілу (далі ОСР) повинен забезпечити розроблення проєктної документації та її узгодження з ОСР та іншими зацікавленими організаціями у разі:

1.1.1. нестандартного приєднання, з проєктуванням замовником лінійної частини приєднання: на електроустановки зовнішнього електрозабезпечення (будівництва електричних мереж лінійної частини приєднання від точки забезпечення потужності до точки приєднання);

1.1.2. нестандартного приєднання «під ключ» або нестандартного приєднання, з проєктуванням замовником лінійної частини приєднання для об’єктів напругою в точці приєднання вище 27,5 кВ: на електроустановки внутрішнього електрозабезпечення (у межах земельної ділянки Замовника) від точки приєднання до об'єкта Замовника на території цієї земельної ділянки;

1.1.3. стандартного приєднання, нестандартного приєднання «під ключ» або нестандартного приєднання, з проєктуванням замовником лінійної частини приєднання: на улаштування вузла комерційного обліку електричної енергії (у випадку, якщо не застосовуються типові проєктні рішення).

1.2. Проєктна документація має бути розроблена окремими частинами (томами) на електроустановки:

- зовнішнього електрозабезпечення (будівництва електричних мереж лінійної частини приєднання від точки забезпечення потужності до точки приєднання);

- внутрішнього електрозабезпечення (у межах земельної ділянки Замовника) від точки приєднання до об'єкта Замовника на території цієї земельної ділянки та улаштування вузла комерційного обліку електричної енергії.

1.3. Строк розгляду проєктної документації, отриманої ОСР на узгодження, не може перевищувати 15 робочих днів, починаючи з наступного робочого дня від дати отримання, а у разі необхідності узгодження з іншими ОСР - 30 робочих днів.

1.4. У разі наявності обґрунтованих зауважень з боку ОСР, Замовник здійснює доопрацювання проєктної документації у термін 30 робочих днів з дня отримання зауважень до неї. Замовник може продовжити строк доопрацювання проєктної документації шляхом письмового повідомлення ОСР, направленого не пізніше ніж за 2 робочі дні до закінчення строку доопрацювання.

1.5. Узгодження проєктної документації здійснюється ОСР безоплатно.

1.6. За результатами розгляду проєктної документації ОСР, що видав технічні умови, оформлює узагальнене технічне рішення щодо проєкту. Технічним рішенням проєктна документація або узгоджується, або до неї надаються обґрунтовані зауваження, що потребують доопрацювання проєкту. Обґрунтовані зауваження до проєктної документації мають містити посилання на вимоги стандартів та нормативних документів.

2. Вимоги до розроблення та оформлення проєктної документації

2.1. Проєктна документація оформлюється українською мовою, відповідно до вимог ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», ДСТУ Б А.2.4-4:2009 «Основні вимоги до проектної та робочої документації», «Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів» затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №45 від 16.05.2011, вихідних даних та чинного законодавства України з урахуванням нормативних та галузевих документів.

2.2. Назва об’єкта будівництва за проєктною документацією має відповідати завданню на проєктування, не змінюватися на всіх стадіях проєктування та відображати вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт) та його місце розташування.

2.3. Проектна документація на паперових носіях повинна бути зброшурована та завірена печатками і підписами відповідальних виконавців.

2.4. У складі проєктної документації обов’язкова наявність:

- завдання на проєктування, технічних умов та інших вихідних даних;

- копій кваліфікаційних сертифікатів відповідальних виконавців інженерів-проектувальників та наказу про призначення відповідальних інженерів-проєктувальників;

- розрахунку класу наслідків об’єкту будівництва;

- обґрунтування застосування коефіцієнтів на умови виконання робіт у розділі ПОБ (охоронна зона, щільна забудова і т.д.);

- актуальної топографічної зйомки з нанесеними кадастровими межами земельних ділянок;

- погоджень усіх зацікавлених організацій;

- креслення застосованих типових вузлів та опор з прив’язкою до конкретного об’єкту.

2.5. У специфікації матеріалів і устаткування необхідно вказувати тип матеріалів, устаткування і комплектуючих, повну назву підприємства-виробника або постачальника; надавати опитувальні листи, прайс-листи заводів-виробників або цінову пропозицію на основне устаткування.

3. Вимоги до передачі проєктної документації

3.1. Розроблена проєктна документація передається на узгодження у:

- 4-х примірниках у паперовому вигляді та електронному примірнику (на електронному носії або на e-mail: pkv@hoe.com.ua) – на електроустановки зовнішнього електрозабезпечення (від точки забезпечення потужності до точки приєднання);

- 2-ох примірниках у паперовому вигляді та електронному примірнику (на електронному носії або на e-mail: pkv@hoe.com.ua) – на електроустановки внутрішнього електрозабезпечення (від точки приєднання до об'єкта Замовника).

3.2. Проєктна документація на електроустановки зовнішнього електрозабезпечення у паперовому вигляді має містити план трас проєктованих електромереж з оригіналами погоджень усіх зацікавлених організацій.

3.3. Проєктна документація в електронному примірнику має бути надана у форматі в «pdf» (скановані копії оригінальних документів з підписами виконавців та погодження зацікавлених організацій). Додатково кошторисна документація на електроустановки зовнішнього електрозабезпечення надається у форматі «ims» програмного комплексу АВК-5 або форматі іншого програмного комплексу по випуску кошторисів.
[[Категорія:Інші питання цивільного права‎]]

Порядок приєднання до мережі електропостачання

2025-03-18T15:04:45Z

Oleksiy.lysakov:

== '''Нормативна база''' ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n6 КОДЕКС систем розподілу]

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0673-08 Правила взаємовідносин між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» та суб'єктами (об'єктами) електроенергетики в умовах паралельної роботи в складі Об'єднаної енергетичної системи України, затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 02 червня 2008 року № 303, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 23 липня 2008 року за № 673/15364]

[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0352874-22#Text НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ Постанова №352 від 26.03.2022 року "Про особливості тимчасового приєднання електроустановок до системи розподілу у період дії в Україні воєнного стану"]
=='''Порядок приєднання до електроустановок''' ==
'''Приєднання електроустановки''' (далі - приєднання) – надання електропередавальною організацією послуги замовнику зі створення технічної можливості для передачі (прийняття) у місце приєднання електроустановки замовника відповідної потужності до електричних мереж електропередавальної організації (у тому числі новозбудованих) електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням показників її якості та надійності.

Замовником може бути фізична або юридична особа, яка повідомила електропередавальну організацію про намір приєднання до електричних мереж письмово або через web-сайт електропередавальної організації в мережі Інтернет із застосуванням електронного цифрового підпису в установленому законодавством порядку.

'''Послуга з приєднання надається на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n6 договору про приєднання]''', що укладається за типовою формою (Додаток 1).

Для отримання проекту договору про приєднання замовник звертається до електропередавальної організації за місцем розташування його електроустановок із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n6 заявою про приєднання електроустановки певної потужності] (додаток 2).

До заяви про приєднання електроустановки певної потужності додаються:

1) копія документа, що підтверджує право власності чи користування цим об'єктом, або копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, або, за відсутності об'єкта, копія документа, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У разі відсутності кадастрового номера у свідоцтві про право власності на земельну ділянку - викопіювання з топографо-геодезичного плану або плану забудови території із зазначенням місця розташування земельної ділянки;

2) копія ситуаційного плану та копія викопіювання з топографо-геодезичного плану в масштабі 1:2000 (1:1000, 1:500 або 1:200) із зазначенням (вказанням) місця розташування об'єкта (об'єктів) замовника, земельної ділянки замовника та прогнозної точки приєднання (для об'єктів, що приєднуються до електричних мереж уперше);

''{Підпункт 2 пункту 4.4.2 глави 4.4 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1209 від 24.06.2020}''

3) копія паспорта або належним чином оформлена довіреність чи інший документ на право укладати та підписувати договір про приєднання, а також подання та отримання документів;

4) ТЕО (за наявності).

У разі приєднання фотоелектричної станції, що розташована на об'єкті архітектури (дах, фасад), до заяви про приєднання додаються:

копія документа, що підтверджує право власності чи користування об'єктом архітектури або право власності чи користування частиною об'єкта архітектури (дах, фасад);

копія ситуаційного плану із зазначенням прогнозної точки приєднання;

лист погодження від власника об'єкта архітектури, на якому буде здійснено будівництво та експлуатація фотоелектричної станції, щодо надання дозволу на улаштування точки приєднання на межі земельної ділянки власника об'єкта архітектури, на якому буде розташована відповідна фотоелектрична станція.

Замовник - юридична особа або фізична особа-підприємець додатково надає копію витягу з Реєстру платників єдиного податку або копію свідоцтва платника податку на додану вартість (далі - ПДВ).

Замовник - фізична особа додатково надає реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку в паспорті (або слово «відмова» у разі, якщо паспорт виготовлений у формі картки) - серія та номер паспорта);

5) інформаційна довідка-повідомлення (довільної форми) щодо наявності або відсутності намірів брати участь в аукціоні з розподілу річної квоти підтримки.

''У разі коли об'єкт (земельна ділянка) замовника перебуває у власності (користуванні) декількох осіб, електропередавальна організація укладає договір про приєднання з одним із співвласників (користувачів) за умови наявності письмової згоди всіх інших співвласників (користувачів), про що робиться відповідна відмітка в договорі.''

У разі якщо в межах території, на якій розташовані електроустановки або передбачається будівництво нових електроустановок замовника, здійснюють свою діяльність декілька електропередавальних організацій, замовник обирає електропередавальну організацію, яка буде надавати послугу з приєднання.

'''Точка приєднання електроустановок замовника зазначається в договорі про приєднання.''' Точка приєднання має бути розташована на межі земельної ділянки замовника або, за згодою замовника, на території цієї земельної ділянки.

На підставі заяви замовника про приєднання електроустановки певної потужності та викопіювання із ситуаційного плану протягом двох робочих днів електропередавальна організація визначає точки забезпечення потужності, виходячи зі структури електричних мереж та навантаження у зоні можливого приєднання.

Для населення з індивідуальною забудовою житла за однією адресою у разі перерозподілу потужності між власниками (співвласниками) без зміни сумарної величини приєднаної потужності об'єкта архітектури, зміни категорії електроустановок щодо надійності електропостачання або зміни точки приєднання технічні умови не видаються. За необхідності здійснення монтажу (демонтажу) додаткових елементів електричної мережі відповідна реконструкція здійснюється електропередавальною організацією згідно з укладеним договором.
== '''Особливості приєднання комплексної забудови''' ==
Відповідно до п.4.1.13 Кодексу системи розподілу, приєднання електроустановок замовника на території, що підлягає комплексній забудові (мікрорайон/квартал, вулиця), здійснюється після виконання електропередавальною організацією, яка здійснює на цій території ліцензовану діяльність, електрифікації території, що підлягає комплексній забудові, згідно з планами забудови відповідної території.

Функції замовника електрифікації території, що підлягає комплексній забудові, може виконувати суб'єкт, уповноважений згідно із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Частина 3 ст. 33 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що функції замовника на будівництво виконавчий орган місцевої ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації виконують безпосередньо або можуть делегувати їх на конкурсній основі генеральному підряднику (підряднику) у порядку, встановленому законодавством. Функції замовника комплексної забудови території може виконувати власник (користувач) відповідної земельної ділянки в межах такої земельної ділянки, переданої (наданої) йому в установленому законом порядку.

Планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

''Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.''

Детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

'''Детальний план території визначає''':

1) принципи планувально-просторової організації забудови;

2) червоні лінії та лінії регулювання забудови;

3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами;

4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території;

5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування;

6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;

7) черговість та обсяги інженерної підготовки території;

8) систему інженерних мереж;

У разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб '''забороняється'''.

Зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території '''забороняється'''.

Комплексна забудова території здійснюється з метою забезпечення реалізації громадських інтересів і спрямовується на попереднє проведення інженерної підготовки, спорудження зовнішніх інженерно-транспортних мереж, об’єктів соціальної сфери, житлових будинків, інших об’єктів будівництва, а також на благоустрій території. Комплексна забудова території може здійснюватися шляхом комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду одним або кількома інвесторами.

Після здійснення електрифікації території, що підлягає комплексній забудові, всі електричні мережі залишаються у власності електропередавальної організації, на території здійснення ліцензованої діяльності якої розташована територія комплексної забудови.

Рішення про організацію комплексної забудови території у визначених межах та рішення про розміщення об’єктів будівництва на території населених пунктів та за їх межами під час комплексної забудови території приймає виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, районна державна адміністрація відповідно до їх повноважень у порядку, передбаченому Законом .

Рішення про розроблення детального плану певної території одночасно є рішенням про комплексну забудову цієї території.
Функції замовника на будівництво виконавчий орган місцевої ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації виконують безпосередньо або можуть делегувати їх на конкурсній основі генеральному підряднику (підряднику) у порядку, встановленому законодавством.

Електрифікація території, що підлягає комплексній забудові, здійснюється за рахунок складової тарифу на передачу електричної енергії або, за згодою суб'єкта, який виконує функції замовника електрифікації, за рахунок поворотної фінансової допомоги.

У разі якщо хоча б один об'єкт, розташований на земельній ділянці, яка перебуває в межах території, що підлягає комплексній забудові, приєднаний до електричних мереж електропередавальної організації в установленому порядку, така територія вважається електрифікованою, а об'єкти всіх замовників на інших земельних ділянках у межах цієї території мають бути приєднані електропередавальною організацією відповідно до вимог Правил у залежності від типу приєднання.

Враховуючи зазначене, орган місцевого самоврядування, на території якого розташовано обєкт, що будується, повинен звернутися до електропередавальної організації за отриманням технічних умов на зовнєшнє електропостачання нових вулиць, кварталу або мікрорайону. За отриманними технічними умовами повинна бути здійснена електрофікація, після чого з’явиться можливість підключення окремих фізичних осіб.
== '''Типи приєднання''' ==
Для визначення типу приєднання (стандартне приєднання або приєднання, яке не є стандартним) за точку забезпечення потужності приймається найближча точка в існуючих (діючих) електричних мережах (повітряна лінія, трансформаторна підстанція або розподільний пункт) електропередавальної організації ступеня напруги, що відповідає ступеню напруги в точці приєднання.

Для замовника послуги з приєднання технічні умови мають містити виключно вимоги щодо проектування електричних мереж внутрішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (у межах земельної ділянки замовника) та щодо безпеки електропостачання.

'''''Приєднання електроустановок об’єктів до електричних мереж може бути стандартним або нестандартним.'''''
=== '''Стандартне приєднання передбачає виконання комплексу таких робіт:''' ===
- розроблення технічних умов, включаючи вимоги щодо влаштування вузла комерційного обліку;

- підготовку технічного завдання на проєктування;

- розроблення та узгодження з іншими заінтересованими сторонами проєктної документації на будівництво, реконструкцію та/або технічне переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (до точки приєднання електроустановок замовника);

- здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення об’єктів електроенергетики;

- перевірка та погодження ОСР проєктної документації замовника на відповідність вимогам технічних умов у частині вибору параметрів електричного обладнання на станційному об'єкті (трансформаторна підстанція) замовника та узгодження електричних мереж замовника із електричними мережами ОСР на напрузі приєднання 6 кВ та вище;

- виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт.

Послуга зі стандартного приєднання '''не включає''' послугу з влаштування комерційного обліку електричної енергії.

1. Подання замовником до електропередавальної організації заяви про приєднання електроустановки певної потужності відповідно до додатка 2 Кодексу системи розподілу, необхідних документів та оплату замовником електропередавальній організації вартості приєднання відповідно до умов договору про приєднання.

''У разі відсутності повного комплекту документів, що додаються до заяви про приєднання електроустановки певної потужності, електропередавальна організація протягом двох робочих днів від дня отримання заяви повідомляє про це замовнику та повертає заяву про приєднання з додатками без розгляду.''

2. Електропередавальна організація безоплатно надає замовнику підписаний договір про приєднання, з визначенням у ньому розміру плати за приєднання, невід'ємною частиною якого є технічні умови стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок .

''У разі якщо визначена в заяві замовника точка приєднання розташована на відстані, більшій ніж це передбачено для стандартного приєднання, приєднання не є стандартним і електропередавальна організація надає замовнику письмову обґрунтовану відмову у забезпеченні стандартного приєднання. У цьому випадку порядок приєднання визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n436 п.4.3 Кодексу системи розподілу]'' .

3. Електропередавальна організація готує технічні вимоги до проекту зовнішнього електрозабезпечення, забезпечує виконання проектної документації, будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт та введення в експлуатацію новозбудованих чи реконструйованих електроустановок до точки приєднання замовника.

Під час проектування електричних мереж електропередавальна організація використовує типові проекти та проекти повторення.

'''Строк надання послуги зі стандартного приєднання для електроустановок замовника першого ступеня потужності становить 45 календарних днів, починаючи з наступного робочого дня від дати оплати замовником ОСР вартості приєднання відповідно до договору про приєднання. Для електроустановок замовника другого ступеня потужності цей строк становить 60 календарних днів, починаючи з наступного робочого дня від дати оплати замовником ОСР вартості приєднання відповідно до договору про приєднання.'''

''Встановлені строки надання послуг зі стандартних приєднань можуть бути змінені за згодою сторін договору про приєднання у разі впливу істотних факторів на тривалість будівельно-монтажних робіт або з інших причин, погоджених сторонами договору про приєднання.''

У разі необхідності збільшення строку надання послуги зі стандартного приєднання через затримку здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики (затримка в погодженні власника (власників) або Користувача (Користувачів) земельної ділянки (земельних ділянок)) ОСР не пізніше ніж за 10 календарних днів до закінчення строку надання послуги з приєднання письмово (або у спосіб, узгоджений із замовником) повідомляє замовника про збільшення строку проєктування не більше ніж на 10 календарних днів (з наданням документального підтвердження причин виникнення затримки та зазначенням найменування організацій, до яких звернувся ОСР щодо питання вирішення землевідведення з наданням копій офіційного листування). У разі неможливості здійснення ОСР у зазначені строки заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики (із причин, не залежних від ОСР) пеня за порушення строків виконання зобов'язання за договором про приєднання на строк здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики не сплачується, а плата за приєднання не підлягає зменшенню.

ОСР зобов'язаний, а замовник має право здійснювати всі можливі заходи в межах чинного законодавства з метою вирішення питання щодо відведення в установленому порядку земельних ділянок для розміщення об'єктів електроенергетики, у тому числі направлення відповідних листів до органів місцевого самоврядування та контролюючих органів, ініціювання проведення узгоджувальних нарад та робочих зустрічей в органах місцевого самоврядування за участю замовника (уповноваженого представника замовника) тощо з метою максимального прискорення здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики.

Після завершення здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики продовжується перебіг строку надання послуги з приєднання, встановленого умовами договору про приєднання, про що ОСР інформує замовника.

4. Енергопостачальник надає замовнику підписаний договір про постачання електричної енергії або договір про користування електричною енергією не пізніше 5 робочих днів після введення в експлуатацію об'єкта замовника та електроустановок зовнішнього електрозабезпечення від точки приєднання до об'єкта замовника, підписання між електропередавальною організацією та замовником двох примірників акта про надання/отримання послуги з приєднання електроустановок до електричних мереж та виконання усіх зобов'язань за договором про приєднання.

5. Підключення електроустановки замовника до електричних мереж електропередавальної організації здійснюється на підставі заяви протягом 5 днів, якщо підключення не потребує припинення електропостачання інших споживачів, або 10 днів, якщо підключення потребує припинення електропостачання інших споживачів, після введення в експлуатацію об'єкта замовника в порядку, встановленому законодавством у сфері містобудування.
==='''Приєднання''' '''яке не є стандартним, передбачає:''' ===
1. Подання замовником до електропередавальної організації заяви про приєднання електроустановки певної потужності відповідно до додатка 2 до Правил та необхідних документів.

- при приєднанні електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії, потужністю 70 МВт та більше замовник звертається із заявою про приєднання електроустановок до ліцензіата з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами.

- при приєднанні електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії, потужністю до 10 МВт замовник звертається із заявою про приєднання електроустановок до електропередавальної організації, на території здійснення ліцензованої діяльності якої розташовані електроустановки замовника.

- при приєднанні електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії, потужністю від 10 до 70 МВт замовник може звернутись із заявою про приєднання електроустановок до електропередавальної організації, на території здійснення ліцензованої діяльності якої розташовані електроустановки замовника, або до ліцензіата з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами. Остаточне рішення щодо приєднання електроустановок замовника визначається техніко-економічним обґрунтуванням з урахуванням впливу на якість електричної енергії в зоні можливого приєднання.

'''''У разі відсутності повного комплекту документів, що додаються до заяви про приєднання електроустановки певної потужності, електропередавальна організація протягом трьох робочих днів від дня отримання заяви повідомляє про це замовнику та повертає заяву про приєднання з додатками без розгляду.'''''

2. Безоплатну підготовку та видачу електропередавальною організацією проекту договору про приєднання відповідно до додатка 1 до Правил та підписаних технічних умов, які є невід'ємною частиною договору про приєднання (не пізніше 10 робочих днів від дня подання заяви замовника про приєднання електроустановки та 20 робочих днів у разі необхідності їх узгодження з власником магістральних/міждержавних електричних мереж).

Технічні умови приєднання, яке не є стандартним, до електричних мереж електроустановок складаються за типовою формою відповідно до додатка 4 до Правил.

''Визначення вартості послуги з приєднання, яке не є стандартним, відповідно до методики розрахунку плати за приєднання електроустановок до електричних мереж.''

У разі якщо для приєднання електроустановок замовника необхідно здійснити будівництво, реконструкцію чи технічне переоснащення електричних мереж на ступені напруги 110 - 150 кВ, приєднати електроустановки потужністю 5 МВт та більше або якщо за розрахунками електропередавальної організації точка забезпечення потужності розташована в мережах ліцензіата з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, проект технічного завдання на проектування в строк не пізніше 10 робочих днів від дня подання заяви замовника про приєднання електроустановки надається електропередавальною організацією ліцензіату з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами для формування технічних вимог.

Ліцензіат з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами впродовж 15 робочих днів від дня отримання проекту технічного завдання на проектування надає електропередавальній організації технічні вимоги щодо реконструкції та/або будівництва об'єктів магістральних та міждержавних електричних мереж, які є складовою частиною технічного завдання на проектування.

3. Підписання договору про приєднання сторонами.

4. Забезпечення електропередавальною організацією проектування розвитку електричних мереж від точки забезпечення потужності до точки приєднання електроустановок замовника відповідно до технічного завдання на проектування та здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики (у разі необхідності), які необхідно спорудити для інженерного забезпечення електроустановок замовника.

Узгодження електропередавальною організацією з іншими заінтересованими сторонами проектної документації щодо розвитку електричних мереж від точки забезпечення потужності до точки приєднання електроустановок замовника.

5. У разі якщо для забезпечення потужності замовника відповідно до проектної документації будуть використовуватися електричні мережі інших ліцензіатів з передачі електричної енергії та/або ліцензіата з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, ці ліцензіати беруть дольову участь у наданні послуги з приєднання та є сторонами договору про приєднання. Проектна документація у цьому випадку виконується окремими розділами (томами), у тому числі з окремими за кожним ліцензіатом кошторисами.

6. Здійснення замовником оплати електропередавальній організації вартості послуги з приєднання відповідно до умов договору про приєднання.

7. Забезпечення електропередавальною організацією виконання будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт та введення в експлуатацію новозбудованих чи реконструйованих електроустановок до точки приєднання замовника.

Нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення електричних мереж від точки приєднання до об'єкта замовника здійснюються замовником або за рахунок коштів замовника.

Нове будівництво, реконструкція та/або технічне переоснащення електричних мереж (об'єктів електроенергетики) від узгодженої точки приєднання до точки забезпечення потужності в електричних мережах електропередавальної організації здійснюється цією електропередавальною організацією на конкурентних засадах за рахунок коштів, отриманих як плата за приєднання.

'''Строк надання послуги з приєднання ("під ключ"), яке не є стандартним, становить (не більше):'''

- 120 календарних днів (у тому числі 30 днів для проєктування електричних мереж лінійної частини приєднання) - для замовників із заявленою до приєднання потужністю електроустановок до 160 кВт (включно);

- 230 календарних днів (у тому числі 30 днів для проєктування електричних мереж лінійної частини приєднання) - для замовників із заявленою до приєднання потужністю електроустановок від 160 кВт до 400 кВт (включно);

- 280 календарних днів (у тому числі 45 днів для проєктування електричних мереж лінійної частини приєднання) - для замовників із заявленою до приєднання потужністю електроустановок від 400 кВт до 1000 кВт (включно);

- 350 календарних днів (у тому числі 60 днів для проєктування електричних мереж лінійної частини приєднання) - для замовників із заявленою до приєднання потужністю електроустановок від 1000 кВт до 5000 кВт (включно).

Якщо величина заявленої до приєднання потужності електроустановок замовника становить більше 5000 кВт, строк надання послуги з приєднання визначається з урахуванням строків виконання відповідних заходів згідно з проєктною документацію.

'''Перебіг строку надання послуги з приєднання починається з дня, наступного за днем оплати замовником ОСР вартості послуги з приєднання до електричних мереж відповідно до умов договору про приєднання.'''

''Встановлені строки надання послуги з приєднання, яке не є стандартним, можуть бути змінені за згодою сторін договору про приєднання у разі впливу істотних факторів на тривалість будівельно-монтажних робіт або з інших причин, погоджених сторонами договору про приєднання.''

У разі необхідності збільшення строку надання послуги з нестандартного приєднання через затримку здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об’єктів електроенергетики (затримка в погодженні власника (власників) або Користувача (Користувачів) земельної ділянки (земельних ділянок)) ОСР не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення строку проєктування електричних мереж лінійної частини приєднання письмово та відповідно до вимог цього розділу повідомляє замовника про збільшення строку проєктування на 30 календарних днів (з наданням документального підтвердження причин виникнення затримки). У разі неможливості здійснення ОСР у зазначені строки заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об’єктів електроенергетики (із причин, не залежних від ОСР) пеня за порушення строків виконання зобов’язання за договором про приєднання на строк здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об’єктів електроенергетики не сплачується, а плата за приєднання не підлягає зменшенню.

ОСР зобов’язаний, а замовник має право здійснювати усі можливі заходи в межах чинного законодавства з метою вирішення питання щодо відведення в установленому порядку земельних ділянок для розміщення об’єктів електроенергетики, у тому числі направлення відповідних листів до органів місцевого самоврядування та контролюючих органів, ініціювання проведення узгоджувальних нарад та робочих зустрічей в органах місцевого самоврядування за участю замовника (уповноваженого представника замовника) тощо з метою максимального прискорення здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об’єктів електроенергетики.

Після завершення процедури відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об’єктів електроенергетики продовжується перебіг строку надання послуги з приєднання, встановленого умовами договору про приєднання, про що ОСР інформує замовника.

Технічні умови та технічне завдання на проєктування є чинними до завершення будівництва, реконструкції та/або технічного переоснащення електроустановок зовнішнього інженерного забезпечення та об’єкта замовника відповідно до договору про приєднання.

Проєктні, будівельно-монтажні і пусконалагоджувальні роботи, пов’язані з виконанням договору про приєднання, мають виконуватися юридичними та/або фізичними особами-підприємцями, які мають право на виконання цих робіт.

8. Енергопостачальник надає замовнику підписаний договір про постачання електричної енергії або договір про користування електричною енергією не пізніше 5 робочих днів після введення в експлуатацію об'єкта замовника та електроустановок зовнішнього електрозабезпечення від точки приєднання до об'єкта замовника, підписання між електропередавальною організацією та замовником двох примірників акта про надання/отримання послуги з приєднання електроустановок до електричних мереж та виконання усіх зобов'язань за договором про приєднання.

9. Забезпечення власниками транзитних електроустановок їх оперативно-технічного обслуговування.

10. Підключення електроустановки замовника до електричних мереж електропередавальної організації здійснюється на підставі заяви протягом 5 днів, якщо підключення не потребує припинення електропостачання інших споживачів, або 10 днів, якщо підключення потребує припинення електропостачання інших споживачів, після введення в експлуатацію об'єкта замовника в порядку, встановленому законодавством у сфері містобудування.

'''ДОДАТКИ:'''

Додаток 1

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n4012 ТИПОВИЙ ДОГОВІР про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу]

Додаток 2

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n4012 ТИПОВИЙ ДОГОВІР про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу з проєктуванням лінійної частини приєднання]

Додаток 3

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n4012 ЗАЯВА про приєднання електроустановки певної потужності до Типового договору]

== '''Особливості тимчасового приєднання електроустановок до системи розподілу у період дії в Україні воєнного стану''' ==
З метою забезпечення можливості приєднання до електричних мереж на територіях, де можливі або тривають активні бойові дії, з урахуванням вимог безпеки і захисту здоров’я та життя виробничого персоналу операторів систем розподілу НКРЕКП продовжила надання операторами систем розподілу послуг з приєднання відповідно до Порядку тимчасового приєднання електроустановок до системи розподілу у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.03.2022 №352 (Порядок), виключно для замовників, які звернулись із заявою про приєднання електроустановок:

* об’єктів, що використовуються для тимчасового розміщення переміщених (евакуйованих) осіб з метою їх тимчасового проживання в модульних містечках, та для задоволення потреб підприємств із сфери управління Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України та Міністерства економіки України, а також підприємств Державного концерну «Укроборонпром», які залучені до виконання мобілізаційного завдання, Збройних Сил України, інших військових формувань України, правоохоронних органів і сил цивільного захисту;
* розташованих на територіях, де можливі бойові дії, територіях активних бойових дій та/або території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, визначених згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309.

=== Інформація щодо процедури приєднання електроустановок замовників до електричних мереж ===
Приєднання новозбудованих, реконструйованих чи технічно переоснащених електроустановок замовників до електричних мереж регулюється Кодексом систем розподілу, затвердженим Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 310 (із змінами і доповненнями).

Стандартне приєднання - приєднання електроустановки замовника до діючих мереж оператора системи розподілу на відстань, що не перевищує 300 метрів по прямій лінії від місця забезпечення потужності до місця приєднання, яке диференціюється за ступенем потужності:

* перший ступінь - до 16 кВт включно;
* другий ступінь - від 16 кВт до 50 кВт включно;

Нестандартне приєднання - приєднання до електричних мереж електроустановки, за умов приєднання якої ступені напруги в точці приєднання та точці забезпечення потужності не збігаються та/або за умови перевищення числових значень для стандартного приєднання, приєднання до електричних мереж суб’єкта господарювання, який не є ОСР.

У випадку приєднання електроустановок, замовнику для отримання технічних умов із приєднання до електричних мереж , необхідно звернутись до Оператора в «єдине вікно» відповідного району електричних мереж (поштові адреси «єдиних вікон», телефони та електронні адреси) незалежно від типу приєднання, з заявою встановленого зразка та необхідними документами, а саме:

# копія паспорта у разі відсутності унікального номера запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (для фізичних осіб);
# належним чином оформлений документ, що посвідчує право на представництво інтересів особи у випадку подання заяви представником;
# копія документа, що підтверджує право власності чи користування об’єктом нерухомого майна у разі відсутності відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
# графічні матеріали із зазначенням місця розташування об'єкта (об'єктів) замовника, земельної ділянки замовника та прогнозованої точки приєднання (для об'єктів, що приєднуються до електричних мереж уперше);
# техніко-економічне обґрунтування (у визначених цим Кодексом випадках, в інших випадках – за наявності);
# інформаційна довідка-повідомлення (довільної форми) щодо наявності або відсутності намірів брати участь в аукціоні з розподілу річної квоти підтримки (для суб’єктів господарювання – виробників ВДЕ).

У разі приєднання фотоелектричної станції, що розташована на об'єкті архітектури (дах, фасад), технічних засобів телекомунікації на об’єкті архітектури до заяви про приєднання додатково додаються:

# копія документа, що підтверджує право власності чи користування об'єктом архітектури або право власності чи користування частиною об'єкта архітектури (дах, фасад) (у разі приєднання фотоелектричної станції);
# копія договору з доступу (у випадку приєднання технічних засобів телекомунікації відповідно до Закону України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж»);
# графічні матеріали із зазначенням (вказанням) місця розташування об'єкта (об'єктів) замовника, земельної ділянки замовника та прогнозованої точки приєднання (для об'єктів, що приєднуються до електричних мереж уперше);
# лист-погодження від власника об'єкта архітектури, на якому буде здійснено будівництво та експлуатацію фотоелектричної станції, технічних засобів телекомунікації, щодо надання дозволу на улаштування точки приєднання на межі земельної ділянки власника об'єкта архітектури, на якому буде розташована відповідна фотоелектрична станція, технічні засоби телекомунікації. Точка приєднання фотоелектричної станції, що розташована на об'єкті архітектури (дах, фасад), технічних засобів телекомунікації має бути розташована на межі земельної ділянки власника об'єкта архітектури, на якому буде розташована відповідна фотоелектрична станція, технічні засоби телекомунікації.

У разі приєднання індустріального парку, створеного відповідно до вимог законодавства, замовником з приєднання індустріального парку додатково до заяви додаються:

# копія документа про право власності чи користування земельною ділянкою, кадастрові номери земельних ділянок, на яких створено індустріальний парк;
# копія витягу з Реєстру індустріальних (промислових) парків;
# копія договору про створення та функціонування індустріального парку (якщо замовником послуги з приєднання індустріального парку є керуюча компанія індустріального парку).

У разі приєднання до електричних мереж суб'єкта господарювання згідно з пунктом 4.1.11 глави 4.1 Кодексу систем розподілу до заяви про приєднання додаються технічні вимоги та/або вихідні дані, отримані від суб'єкта господарювання.

У заяві про приєднання зазначаються відомості про:

# номер запису про право власності та реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
# унікальний номер запису замовника (фізичної особи) в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
# реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку в паспорті (або слово «відмова» у разі, якщо паспорт виготовлений у формі картки) – серія та номер паспорта) (за наявності);
# наявність/відсутність статусу платника єдиного податку;
# індивідуальний податковий номер (для юридичних осіб);
# код ЄДРПОУ у випадку подання заяви юридичною особою.

Послуга зі стандартного приєднання надається на підставі типового договору про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу, який є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за типовою формою.

При стандартному приєднанні ОСР готує технічні умови на приєднання, забезпечує виконання проектної документації, будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт та введення в експлуатацію новозбудованих чи реконструйованих електроустановок до точки приєднання замовника.

Технічні умови на стандартне приєднання надаються замовнику ОСР протягом 10 робочих днів з наступного робочого дня від дати реєстрації заяви та повного пакета документів, передбачених Кодексом систем розподілу. Договір про приєднання вважається укладеним з дати подання замовником належним чином оформленої заяви про приєднання та документів, що додаються до неї. Технічні умови набирають чинності після оплати замовником вартості послуги з приєднання. Якщо замовник не оплатив послугу зі стандартного приєднання протягом 20 днів з дня отримання технічних умов, розрахунку вартості плати за приєднання до електричних мереж та рахунка на оплату плати за приєднання, такий договір вважається розірваним, а технічні умови такими, що не набрали чинності

Строк надання послуги зі стандартного приєднання для електроустановок замовника першого ступеня потужності становить 45 календарних днів, починаючи з наступного робочого дня від дати оплати замовником ОСР вартості приєднання відповідно до договору про приєднання. Для електроустановок замовника другого ступеня потужності цей строк становить 60 календарних днів, починаючи з наступного робочого дня від дати оплати замовником ОСР вартості приєднання відповідно до договору про приєднання.

У разі стандартного приєднання та нестандартного приєднання «під ключ» розроблення проектно-кошторисної документації на електроустановки зовнішнього електрозабезпечення здійснюється ОСР (та включає ввідний пристрій з комутаційним апаратом (ввідним)).

Послуга з нестандартного приєднання надається на підставі типового договору про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу «під ключ» або з проєктуванням лінійної частини приєднання замовником, який є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за відповідною типовою формою.

При бажанні, замовник може здійснювати проектування лінійної частини приєднання, про що робить відмітку у заяві.

Перебіг строку надання послуги з приєднання починається з дня, наступного за днем оплати Замовником ОСР вартості послуги з приєднання до електричних мереж відповідно до умов договору про приєднання.

ОСР зобов'язаний, а замовник має право здійснювати всі можливі заходи в межах чинного законодавства з метою вирішення питання щодо відведення в установленому порядку земельних ділянок для розміщення об'єктів електроенергетики, у тому числі направлення відповідних листів до органів місцевого самоврядування та контролюючих органів, ініціювання проведення узгоджувальних нарад та робочих зустрічей в органах місцевого самоврядування за участю замовника (уповноваженого представника замовника) тощо з метою максимального прискорення здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики.

ОСР після завершення робіт з приєднання повідомляє замовника у спосіб, указаний у заяві про приєднання, про готовність власних мереж до підключення електроустановок замовника шляхом надання повідомлення про надання послуги з приєднання в частині зовнішнього електрозабезпечення. Зазначене повідомлення про надання послуги з приєднання є підставою для укладання замовником договорів (або внесення змін до діючих договорів) згідно з вимогами, встановленими на ринку електричної енергії.

Фактом виконання зобов'язання ОСР з приєднання об'єкта замовника (будівництва електричних мереж зовнішнього електропостачання об'єкта замовника від місця забезпечення потужності в точку приєднання) є факт подачі напруги в узгоджену точку приєднання та встановлення в точці приєднання ввідного пристрою із комутаційним апаратом (ввідним). Факт надання послуги з приєднання підтверджується наданим ОСР замовнику повідомленням про надання послуги з приєднання.

Послуга з приєднання вважається наданою з дати надання ОСР замовнику повідомлення.

Після отримання довідки про виконання технічних умов у частині зовнішнього електрозабезпечення Замовник надає ОСР заяву на підключення, до якої додаються:

* документи, що підтверджують прийняття в експлуатацію (сертифікат або декларація) новозбудованих, реконструйованих або технічно переоснащених об’єктів Замовника;
* документи, що підтверджують укладання Замовником договорів (або внесення змін до діючих договорів) згідно з вимогами, встановленими на ринку електричної енергії;
* документи, що підтверджують отримання Замовником послуги з улаштування комерційного обліку електричної енергії.

Підключення електроустановок Замовника до електричної мережі здійснюється протягом 5 робочих днів після отримання заяви Замовника або 10 робочих днів, якщо підключення потребує припинення електропостачання інших Користувачів.

Плата за стандартне приєднання електроустановок до електричних мереж розраховується Товариством у відповідності до «Методики (порядку) формування плати за приєднання до системи передачі та системи розподілу» затвердженої постановою НКРЕКП від 18.12.2018 р. № 1965, із застосуванням ставок, затверджених постановою НКРЕКП № 2700 від 23.12.2020 р., «Про затвердження ставок плати за стандартне приєднання на 2021 рік» та постановою НКРЕКП № 2701 від 23.12.2020 р. «Про затвердження ставок плати за нестандартне приєднання потужності та ставок плати за лінійну частину приєднання на 2021 рік».

Порядок розгляду проєктної документації

1. Загальні положення

1.1. Замовник послуги з приєднання до електричних мереж оператора системи розподілу (далі ОСР) повинен забезпечити розроблення проєктної документації та її узгодження з ОСР та іншими зацікавленими організаціями у разі:

1.1.1. нестандартного приєднання, з проєктуванням замовником лінійної частини приєднання: на електроустановки зовнішнього електрозабезпечення (будівництва електричних мереж лінійної частини приєднання від точки забезпечення потужності до точки приєднання);

1.1.2. нестандартного приєднання «під ключ» або нестандартного приєднання, з проєктуванням замовником лінійної частини приєднання для об’єктів напругою в точці приєднання вище 27,5 кВ: на електроустановки внутрішнього електрозабезпечення (у межах земельної ділянки Замовника) від точки приєднання до об'єкта Замовника на території цієї земельної ділянки;

1.1.3. стандартного приєднання, нестандартного приєднання «під ключ» або нестандартного приєднання, з проєктуванням замовником лінійної частини приєднання: на улаштування вузла комерційного обліку електричної енергії (у випадку, якщо не застосовуються типові проєктні рішення).

1.2. Проєктна документація має бути розроблена окремими частинами (томами) на електроустановки:

- зовнішнього електрозабезпечення (будівництва електричних мереж лінійної частини приєднання від точки забезпечення потужності до точки приєднання);

- внутрішнього електрозабезпечення (у межах земельної ділянки Замовника) від точки приєднання до об'єкта Замовника на території цієї земельної ділянки та улаштування вузла комерційного обліку електричної енергії.

1.3. Строк розгляду проєктної документації, отриманої ОСР на узгодження, не може перевищувати 15 робочих днів, починаючи з наступного робочого дня від дати отримання, а у разі необхідності узгодження з іншими ОСР - 30 робочих днів.

1.4. У разі наявності обґрунтованих зауважень з боку ОСР, Замовник здійснює доопрацювання проєктної документації у термін 30 робочих днів з дня отримання зауважень до неї. Замовник може продовжити строк доопрацювання проєктної документації шляхом письмового повідомлення ОСР, направленого не пізніше ніж за 2 робочі дні до закінчення строку доопрацювання.

1.5. Узгодження проєктної документації здійснюється ОСР безоплатно.

1.6. За результатами розгляду проєктної документації ОСР, що видав технічні умови, оформлює узагальнене технічне рішення щодо проєкту. Технічним рішенням проєктна документація або узгоджується, або до неї надаються обґрунтовані зауваження, що потребують доопрацювання проєкту. Обґрунтовані зауваження до проєктної документації мають містити посилання на вимоги стандартів та нормативних документів.

2. Вимоги до розроблення та оформлення проєктної документації

2.1. Проєктна документація оформлюється українською мовою, відповідно до вимог ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», ДСТУ Б А.2.4-4:2009 «Основні вимоги до проектної та робочої документації», «Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів» затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №45 від 16.05.2011, вихідних даних та чинного законодавства України з урахуванням нормативних та галузевих документів.

2.2. Назва об’єкта будівництва за проєктною документацією має відповідати завданню на проєктування, не змінюватися на всіх стадіях проєктування та відображати вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт) та його місце розташування.

2.3. Проектна документація на паперових носіях повинна бути зброшурована та завірена печатками і підписами відповідальних виконавців.

2.4. У складі проєктної документації обов’язкова наявність:

- завдання на проєктування, технічних умов та інших вихідних даних;

- копій кваліфікаційних сертифікатів відповідальних виконавців інженерів-проектувальників та наказу про призначення відповідальних інженерів-проєктувальників;

- розрахунку класу наслідків об’єкту будівництва;

- обґрунтування застосування коефіцієнтів на умови виконання робіт у розділі ПОБ (охоронна зона, щільна забудова і т.д.);

- актуальної топографічної зйомки з нанесеними кадастровими межами земельних ділянок;

- погоджень усіх зацікавлених організацій;

- креслення застосованих типових вузлів та опор з прив’язкою до конкретного об’єкту.

2.5. У специфікації матеріалів і устаткування необхідно вказувати тип матеріалів, устаткування і комплектуючих, повну назву підприємства-виробника або постачальника; надавати опитувальні листи, прайс-листи заводів-виробників або цінову пропозицію на основне устаткування.

3. Вимоги до передачі проєктної документації

3.1. Розроблена проєктна документація передається на узгодження у:

- 4-х примірниках у паперовому вигляді та електронному примірнику (на електронному носії або на e-mail: pkv@hoe.com.ua) – на електроустановки зовнішнього електрозабезпечення (від точки забезпечення потужності до точки приєднання);

- 2-ох примірниках у паперовому вигляді та електронному примірнику (на електронному носії або на e-mail: pkv@hoe.com.ua) – на електроустановки внутрішнього електрозабезпечення (від точки приєднання до об'єкта Замовника).

3.2. Проєктна документація на електроустановки зовнішнього електрозабезпечення у паперовому вигляді має містити план трас проєктованих електромереж з оригіналами погоджень усіх зацікавлених організацій.

3.3. Проєктна документація в електронному примірнику має бути надана у форматі в «pdf» (скановані копії оригінальних документів з підписами виконавців та погодження зацікавлених організацій). Додатково кошторисна документація на електроустановки зовнішнього електрозабезпечення надається у форматі «ims» програмного комплексу АВК-5 або форматі іншого програмного комплексу по випуску кошторисів.
[[Категорія:Інші питання цивільного права‎]]

Компенсація шкоди здоров'ю, завданої внаслідок падіння бурульок

2025-01-13T14:10:52Z

Oleksiy.lysakov:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України "Про житлово-комунальні послуги"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закон України "Про благоустрій населених пунктів"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1529-17 Типові правила благоустрою території населеного пункту, затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.11.2017 року №310]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1046-04 Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд, затверджений наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 року №150]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/270-2001-%D0%BF Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 року №270]
== Хто має відповідати ==
У випадку заподієння шкоди здоров'ю людині, завданої внаслідок падіння бурульок з даху будинку, відповідальність несе управитель зазначеного будинку.

Відповідно до статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України «Про житлово-комунальні послуги»] управитель багатоквартирного будинку - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб’єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Згідно з п.1.5 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій], затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 76 від 17 травня 2005 року, та п.1.1.8.6. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1046-04 Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України № 150 від 10 серпня 2004 року], <big>'''''балансоутримувач зобов'язаний регулярно виконувати роботи по скиданню з дахів і покрівель снігу та льоду'''''</big>. До такого ж висновку прийшла колегія ВССУ у справі № 6-15405св15.

У випадку заподієння шкоди здоров'ю людині, завданої внаслідок падіння бурульок з даху будинку, який використовується підприємством (фізичною-особою підприємцем) або є його власнітю, відповідальність несе власник підприємства (фізична-особа підприємець).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#n165 Закону України "Про благоустрій наслених пунктів"] утримувати в належному стані об’єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об’єктів територію.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#n165 Закону України "Про благоустрій наслених пунктів"] відшкодовувати збитки та іншу шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою та охорони навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, установлених законодавством України.

Згідно ч.1 ст.1166 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5466 Цивільного кодексу України] майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
== Дії при нанесенні шкоди здоров'ю, завдані внаслідок падіння бурульок ==
# Звернення до швидкої допомоги або медичного закладу.
# Звернення до органів поліції з заявою про скоєння злочину за ст.367 КК України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20367.%20%D0%A1%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%D1%87%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE. "Службове недбальство"].
# Звернутись до місцевого самоврядування із заявою про розслідування нещасного випадку невиробничого характеру.
# Звернутись до управління житлово-комунального господарства ЖКГ з запитом про надання інформації хто є власником будинку, з якого людина через падіння бурульок зазнали пошкодження здоров'я.
# Звернутись з заявою про відшкодування шкоди до власника (управитель багатоквартирного будинку) будинку.
# В разі відмови такого відшкодування, звернутись з позовом до суду.
== Судовий порядок стягнення відшкодуванню шкоди здоров'ю, завданої внаслідок падіння бурульок ==
Якщо відповідачем є суб’єктом владних повноважень необхідно звертатись до суду з '''адміністративним позовом.'''

Суб’єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Якщо відповідач фізична особа необхідно звертатись до суду з '''цивільним позовом'''.

Від сплати судового збору позивач буде '''''звільнений''''' на підставі п.2 ч.1 ст.5 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"]. Крім матеріальної шкоди, потеріпілий має право також на стягнення моральної шкоди, відповідно до ст.23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]
== Докази в судовому процесі ==
* Фотографії з прив'язкою до вивісок магазинів, балкону, вікон, інших елементів, які ідентифікують будинок з якого впали бурульк
* Показання свідкі
* Виписки з медичної картки, довідки, епікризи
* Квитанції (чеки) про придбання ліків або надання послуг з діагностування травм
* Постанова слідчого чи прокурора про закриття кримінального провадження ( у випадку звернення з заявою про злочин)
* Акт про нещасний випадок невиробничого характеру (у випадку звернення з заявою про розслідування нещасного випадку)
== Судова практика ==
'''Позиція Верховного суду України''': Житлово-експлуатаційні підприємства зобов'язані прибирати дахи і карнізи від льоду. Невиконання цього обов`язку буде підставою для відповідальності. [https://reyestr.court.gov.ua/Review/52523367 Ухвала ВССУ у справі № 6-15405СВ15 від 07.10.15].
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]

Придбання, зберігання, носіння та перевезення мисливської вогнепальної гладкоствольної зброї та бойових припасів до неї

2024-12-18T13:28:23Z

Oleksiy.lysakov: /* Придбання зброї */

== Нормативна база ==
♦ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення] 
♦ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2471-12 Постанова Верховної Ради України "Про право власності на окремі види майна"] 
♦ [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98.%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0 Наказ Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів" від 21.08.1998 № 622] ♦ [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/706-93-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1993 року № 706 "Про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії"]

♦ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0273-22#Text Наказом Міністерства внутрішній справ від 01.03.2022 року №170 “Про особливості видачі громадянам України дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї під час дії воєнного стану”]

== Поняття мисливської вогнепальної гладкоствольної зброї ==
Мисливська вогнепальна зброя - вогнепальна зброя, що відповідає вимогам, установленим до мисливської зброї технічним регламентом, а за його відсутності - національним (галузевим) стандартом (пункт 8.8 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98.%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622]).

== Порядок отримання дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї під час дії ВОЄННОГО СТАНУ ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0273-22#Text Наказом Міністерства внутрішній справ від 01.03.2022 року №170 “Про особливості видачі громадянам України дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї під час дії воєнного стану”] був змінений порядок видачі дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв (далі-дозвіл) на час дії воєнного стану на території України.

Для отримання дозволу під час дії воєнного стану громадянину України необхідно:

- Подати на ім’я керівника органу поліції за місцем проживання (перебування) заявника '''письмову заяву про видачу дозволу''', за наявності документу, що посвідчує особу, додавши до заяви копії сторінок паспорта громадянина України (для осіб, яким видано паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм,- копію паспорта та витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання).

За наявності, до заяви також подається: копія військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу, військового квитка офіцера запасу, копія посвідчення пенсіонера або ветерана військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, служби цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державної кримінально-виконавчої служби України, або копія посвідчення члена громадського формування з охорони громадського порядку, або копія дозволу на зброю.

- Дочекатись проведення за можливості органами поліції у встановленому порядку перевірок, тривалість яких не повинна перевищувати '''двох днів''' та отримати дозвіл.

У випадку, якщо буде встановлена наявність таких обставин:

- наявності даних про систематичне (два чи більше разів) порушення такою особою громадського порядку (притягнення два чи більше разів протягом року до адміністративної відповідальності за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП);

- систематичне порушення вимог Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1998 року за № 637/3077 (далі - Інструкція), щодо зберігання, перевезення, використання раніше придбаної зброї, пристроїв (притягнення два чи більше разів протягом року до адміністративної відповідальності за статтями 174, 190, 191, 193, 194, 195 КУпАП);

- керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (притягнення протягом року до адміністративної відповідальності за частинами другою, третьою статті 130 КУпАП);

- незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах (притягнення протягом року до адміністративної відповідальності два чи більше разів за статтею 44 КУпАП);

- вчинення домашнього насильства (притягнення протягом року до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 КУпАП);

- наявність інформації про повідомлення такій особі про підозру або інформації про складення щодо такої особи повідомлення про підозру, що не вручене через не встановлення її місцезнаходження;

- наявності в особи судимості за тяжкий злочин, особливо тяжкий злочин, яка не погашена або не знята в установленому порядку;

- протягом року з дня набрання законної сили рішенням суду, про конфіскацію чи оплатне вилучення зброї;

у наданні дозволу буде '''ВІДМОВЛЕНО''', а випадку, якщо вже був виданий такий дозвіл, він буде '''АНУЛЬОВАНИЙ'''.

'''Важливо!''' Дозвіл надаєть тільки на час дії правового режиму воєнного стану. '''Не пізніше 10 днів після припинення або скасування дії воєнного стану''' в Україні громадяни зобов’язані '''здати''' вогнепальну зброю та набої до неї до органів поліції для прийняття та обліку вогнепальної зброї. Вся отримана вогнепальна зброя та набої до неї, не пізніше 10 днів після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні, може бути оформлена за наявності підстав та з дотриманням звичайних умов, визначених Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622 або реалізована у встановленому порядку.
== Придбання зброї ==
'''Право''' 
Правом придбання мисливської гладкоствольної зброї та основних частин до неї користуються громадяни України, які досягли 21-річного віку, мисливської нарізної зброї та основних частин до неї - 25-річного віку, холодної, охолощеної та пневматичної зброї та основних частин до неї - 18-річного віку. Кількість зброї, яку може мати громадянин України, не обмежена, однак власник зброї повинен забезпечити її безумовну схоронність ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2471-12 Постанова Верховної Ради України "Про право власності на окремі види майна"]). 

'''Дозвіл на придбання та зберігання мисливської вогнепальної гладкоствольної зброї'<nowiki/>''''' Для одержання громадянами в органах поліції дозволу на придбання мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї, пневматичної зброї, холодної та охолощеної зброї громадянами подаються такі документи''''':'''

• заява щодо видачі дозволу на придбання зброї на ім'я керівника органу поліції за місцем проживання заявника;

• медична довідка;

• платіжний документ (платіжне доручення, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв'язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання відповідної платної послуги;

• довідка про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування;

• копії 1, 2 та 11 сторінок паспорта громадянина України.

Якщо фактичне проживання громадянина інше, ніж зазначене в паспорті, необхідно надати документ, що підтверджує фактичне місце проживання громадянина (договір оренди житлового приміщення, свідоцтво про право власності на житлове приміщення тощо).

Дозволи на придбання, зберігання та носіння зброї, пристроїв оформляються, переоформляються після проведення органами поліції у встановленому порядку перевірок, тривалість яких не повинна перевищувати один місяць, щодо відсутності обставин, визначених у пункті 5.1 глави 5 розділу I цієї Інструкції, та достовірності документів, які подані для отримання, перереєстрації зазначених дозволів.
Якщо громадянин, який звертається до органу поліції для оформлення дозволу на придбання зброї, пристрою, вже має у власності чи у користуванні зброю, пристрій, він надає копію дозволу на зберігання цієї зброї, пристрою, а документи (довідки), які були подані при отриманні дозволу на придбання, зберігання (перереєстрації), є дійсними, повторно не оформляються, власник подає їх копії.
Для одержання в органах поліції дозволу на придбання основних частин до мисливської вогнепальної зброї громадянами подаються:
заява щодо видачі дозволу на придбання основних частин зброї на ім'я керівника органу поліції за місцем проживання заявника;
копія дозволу на право зберігання, носіння зброї відповідного виду, моделі;
платіжний документ (платіжне доручення, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв'язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання відповідної платної послуги.
Заміна основних частин зброї, в майстернях, які мають ліцензії МВС України, здійснюється без отримання додаткового дозволу на їх придбання.
Особи, що звернулися до органів поліції за видачею дозволів на придбання, зберігання та носіння зброї, пристроїв, персонально відповідають за достовірність наданих документів відповідно до законодавства України.

'''''Особа, яка звертається для отримання дозволу на придбання зброї і має дійсний дозвіл на зберігання та носіння такого ж виду зброї, інформація про який міститься в ЄРЗ, подає лише заяву та копія документа (платіжна інструкція, квитанція, фіскальний касовий чек) з відміткою банку, відділення поштового зв’язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання заявнику відповідної платної послуги.''''' '''''Рішення про надання дозволу на придбання такого ж виду зброї приймається протягом п’ятнадцяти робочих днів від дня подачі документів.'''''

 
''Для одержання дозволу на зберігання та носіння мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї, пневматичної зброї, холодної і охолощенної зброї, пристроїв власниками до органів поліції подаються:''
* ''заява щодо видачі дозволу на зберігання та носіння зброї на ім'я керівника органу поліції;''
* дві фотокартки розміром 3 х 4 см;
* Мед. довідку про те, що протипоказань на придбання зброї немає. Форма 127/о.
* дублікат дозволу з відміткою магазину про продаж зброї, пристрою або з відміткою про переоформлення їх у встановленому законодавством порядку;
* платіжний документ (платіжне доручення, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв'язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання відповідної платної послуги.
Також власник зброї пред’являє договір страхування (крім охолощеної зброї).

Для одержання дозволу на зберігання колекційної холодної зброї її власник подає в орган поліції за місцем проживання:

заяву щодо видачі дозволу на зберігання колекційної холодної зброї на ім'я керівника органу поліції;

фотографії зброї розміром 15 х 15 см;

платіжний документ (платіжне доручення, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв'язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання відповідної платної послуги.

На підставі поданих документів орган поліції видає дозвіл на зберігання такої зброї. У дозволі ставиться штамп "колекція".
У разі потреби перевезення такої зброї органи поліції, у яких така зброя зареєстрована, видають дозволи на її перевезення в порядку, визначеному для надання дозволу на перевезення вогнепальної зброї.

Мисливські ножі придбаваються громадянами за наявності дозволу органу поліції на право зберігання та носіння мисливської вогнепальної зброї. При цьому в дозволі на право зберігання та носіння такої зброї магазином робиться відмітка про реалізацію ножа. 
За відсутності в громадянина зазначеного вище дозволу мисливські ножі придбаваються за дозволом на право придбання холодної зброї в порядку, установленому пунктом 12.2 цієї глави. 
У разі неможливості зробити в дозволі на право зберігання та носіння мисливської зброї відмітку про придбання ножа магазином видається довідка, яка в 10-денний строк разом з відповідною заявою про реєстрацію подається власником до органу поліції за місцем реєстрації мисливської зброї. 
Для перереєстрації зброї, пристроїв (продовження терміну дії дозволу на їх зберігання та носіння), які придбані відповідно до законодавства, до органів поліції власник подає:
* заяву про продовження терміну дії дозволу;
* медичну довідку;
* платіжний документ (платіжне доручення, квитанцію) з відміткою банку, відділення поштового зв'язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання відповідної платної послуги.
Також власник зброї пред’являє договір страхування. 
Власниками пристроїв до заяви додаються документи, які підтверджують статус особи щодо права їх придбання, зберігання і носіння. 
Перереєстрація (продовження строку дії дозволу на зберігання та носіння) охолощеної зброї не проводиться[https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98.%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0 (Наказ Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів" від 21.08.1998 № 622]).

=== Перереєстрація зброї ===
Для перереєстрації зброї, пристроїв (продовження терміну дії дозволу на їх зберігання та носіння), які придбані відповідно до законодавства, до органів поліції власник подає:
• заяву про продовження терміну дії дозволу;
• медичну довідку;
• платіжний документ (платіжне доручення, квитанцію) з відміткою банку, відділення поштового зв'язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання відповідної платної послуги.
Також власник зброї пред’являє договір страхування.
Власниками пристроїв до заяви додаються документи, які підтверджують статус особи щодо права їх придбання, зберігання і носіння.
Перереєстрація (продовження строку дії дозволу на зберігання та носіння) охолощеної зброї не проводиться ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98.%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0 Наказ Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів" від 21.08.1998 № 622] ).

== Зберігання, перевезення та носіння зброї та боєприпасів до неї ==
Вогнепальна мисливська зброя, основні частини зброї, бойові припаси до неї, пневматична, холодна, охолощена зброя, пристрої та зазначені патрони громадянами України перевозяться через митний кордон України на підставі дозволів на право перевезення зброї територією України, які видаються УП ЦОУП, ГУНП. 
Перевезення громадянами України зброї, якою вони нагороджені уповноваженими посадовими особами іноземних держав, здійснюється за дозволом УП ЦОУП на перевезення зброї через митний кордон України.
Дозвіл на перевезення через митний кордон України нагородної вогнепальної зброї, врученої відповідно до законодавства України іноземцям, оформляється відповідно до листа (клопотання) органу державної влади, який здійснював нагородження. До листа (клопотання) додаються:
засвідчена в установленому законодавством порядку копія документа про нагородження зброєю;
копії 1 та 2 сторінок паспорта особи, якій вручено нагородну зброю;
платіжний документ (платіжне доручення, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв'язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання відповідної платної послуги.
. 

''''''Власник зброї у разі зміни місця проживання зобов’язаний звернутися до органу поліції із проханням щодо зняття її з обліку, вказавши при цьому нову адресу.''''''
Після прибуття на нове місце проживання власник зобов’язаний у десятиденний строк (у прикордонній місцевості протягом 24 годин) поставити на облік особисту зброю в місцевому органі поліції ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98.%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622 "Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів" ]).

= Обмеження в праві на придбання, зберігання і носіння зброї громадянам=
Органи поліції не мають права давати згоду керівникам підприємств, установ, організацій та суб'єктам господарювання на укладення трудових договорів на виконання таких робіт, а також видавати дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, пневматичної чи холодної зброї, пристроїв та патронів до них громадянам, а також проводити їх перереєстрацію в разі:
• наявності в особи медичних протипоказань до виконання вказаних функціональних обов'язків та володіння зброєю;
• наявності даних про систематичне (два чи більше разів) порушення такою особою громадського порядку, зловживання спиртними напоями, вживання наркотичних речовин без призначення лікаря, інших одурманюючих засобів, вчинення домашнього насильства, що підтверджується документально;
• систематичного порушення вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98/ed20230623#Text Інструкції] щодо зберігання, перевезення, використання раніше придбаної зброї, пристроїв (притягнення два чи більше разів протягом року до адміністративної відповідальності за статтями 174, 190, 191, 193, 194, 195 КУпАП);• керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (притягнення протягом року до адміністративної відповідальності за частинами другою, третьою статті 130 КУпАП);• розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п’яному вигляді (притягнення протягом року до адміністративної відповідальності за частинами другою, третьою статті 178 КУпАП);• незаконного виробництва, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах (притягнення протягом року до адміністративної відповідальності два чи більше разів за статтею 44 КУпАП);• наявності вмотивованої постанови державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника в праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;
• надходження від уповноваженого органу до УП ЦОУП, УП ГУНП інформації про повідомлення такій особі про підозру або інформації про складення щодо такої особи повідомлення про підозру, що не вручене через невстановлення її місцезнаходження;• вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування (притягнення протягом року до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 КУпАП);
• наявності в особи судимості за злочин, яка не погашена або не знята в установленому порядку;
• відсутності довідки про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування;
• відсутності права, визначеного актами законодавства, на придбання, зберігання і носіння пристроїв;
• наявності рішення суду про конфіскацію чи оплатне вилучення зброї, основної частини зброї, пристрою (протягом року з дня набрання законної сили)..

[[Категорія: Адміністративне право]]

Державне регулювання діяльності у сфері азартних ігор

2024-11-18T07:03:35Z

Oleksiy.lysakov: /* Обмеження в доступі до азартних ігор */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/768-20#Text Закон України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20#Text Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/743-19#Text Закон України "Про запобігання впливу корупційних правопорушень на результати офіційних спортивних змагань"]
== Діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор ==
Органом державного регулювання у сфері організації та проведення азартних ігор є Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (далі - Уповноважений орган). Діяльність Уповноваженого органу спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/891-2020-%D0%BF#n12 Положення про Уповноважений орган] (далі - Положення) затверджується Кабінетом Міністрів України. Уповноважений орган забезпечує відкритість своєї діяльності, тому порядок денний засідань Уповноваженого органу підлягає оприлюдненню на офіційному вебсайті Уповноваженого органу не пізніше ніж за три робочі дні до дня проведення засідання.

Закони України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3166-17#Text "Про центральні органи виконавчої влади"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text "Про державну службу"], інші нормативно-правові акти, що регулюють діяльність органів виконавчої влади, застосовуються до Уповноваженого органу з урахуванням особливостей, визначених Законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/768-20#Text "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор"]

На території України дозволяється організовувати та проводити виключно такі види діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор:
# організація та проведення азартних ігор у гральних закладах казино;
# організація та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет;
# організація та проведення букмекерської діяльності в букмекерських пунктах та в мережі Інтернет;
# організація та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів;
# організація та проведення азартних ігор в покер в мережі Інтернет.

До азартних ігор не належать:
* організація та проведення творчих конкурсів, спортивних змагань тощо, незважаючи на те, передбачається чи не передбачається умовами проведення грошовий або майновий виграш;
* гра в більярд, гра в кеглі (боулінг) та інші ігри, що проводяться без одержання гравцем призу (виграшу);
* гра на автоматах типу "кран-машина" (двокоординатні автомати), в якій як виграш (приз) гравець отримує виключно матеріальні речі (іграшки, цукерки тощо);
* випуск та проведення лотерей;
* організація та проведення спортивного покеру.

Державний нагляд (контроль) за ринком азартних ігор здійснюється шляхом проведення планових, позапланових перевірок, фактичних перевірок (методом контрольних закупок) та моніторингу діяльності організаторів азартних ігор з використанням Державної системи онлайн-моніторингу.

Планові перевірки організаторів азартних ігор, їх відокремлених підрозділів проводяться не частіше ніж один раз на рік, але не рідше ніж один раз на три роки відповідно до планів, затверджених Уповноваженим органом.

Позапланові перевірки проводяться за рішенням Уповноваженого органу з питань, зазначених у таких рішеннях. Рішення про проведення позапланової перевірки приймається:
# '''''на підставі письмового чи електронного звернення про порушення законодавства, стандартів чи інших нормативних документів у сфері організації та проведення азартних ігор;'''''
# з метою перевірки виконання розпоряджень чи приписів про усунення раніше виявлених порушень;
# у разі виявлення недостовірності даних, зазначених у документах обов’язкової звітності, поданих організатором азартних ігор, або у разі отримання таких даних через Державну систему онлайн-моніторингу;
# з метою перевірки дотримання організатором азартних ігор вимог щодо підключення грального обладнання до Державної системи онлайн-моніторингу.
== Обов'язки організаторів азартних ігор ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/768-20/conv#n389 Передбачені ст.15 Закон України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" .]

У місцях провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор у вільному доступі для гравців та відвідувачів розміщуються інформаційні матеріали щодо ігрової залежності та відповідальної гри, зокрема про обмеження віку гравця, шанси на виграш, принципи відповідальної гри, місця, де можна отримати допомогу у разі гральної залежності, викладені державною мовою та переведені на англійську мову.

Організатор азартних ігор, який одержав розпорядження або припис уповноваженої посадової особи Уповноваженого органу про усунення порушень законодавства у сфері організації та проведення азартних ігор, зобов’язаний у встановлений розпорядженням чи приписом строк усунути виявлені порушення та подати до Уповноваженого органу відповідну інформацію. Строк усунення організатором азартних ігор порушень законодавства про азартні ігри не повинен перевищувати двох місяців з дня отримання організатором азартних ігор відповідного розпорядження чи припису Уповноваженого органу.
== Обмеження в доступі до азартних ігор ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/768-20/conv#n389 Закону] гравцями не можуть бути:
* недієздатні та обмежено дієздатні особи;
* особи, які не досягли 21-річного віку;
* особи, які відповідно до законодавства мають відповідні обмеження;
* особи, які перебувають в стані наркотичного чи алкогольного сп’яніння;
* особи, визнані організатором азартних ігор небажаними;
* особи, внесені до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх.
Якщо особа, незважаючи на встановлену цим Законом, правилами участі в азартній грі заборону, взяла участь в азартній грі, такий договір про участь в азартній грі, укладений між організатором азартної гри та такою особою, є нікчемним. Виплата (видача) виграшів (призів) за нікчемними договорами не здійснюється.

Обмеження участі особи в азартних іграх шляхом внесення до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх, здійснюється:

1) самостійно за заявою особи шляхом особистого подання організатору азартних ігор або Уповноваженому органу письмової заяви (заяви про самообмеження) з одночасним пред’явленням документа, що посвідчує особу

Така заява повинна містити:

* відомості про прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи, яка подає заяву;
* відомості про прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) особи, стосовно якої встановлюється обмеження, дані документа, що посвідчує особу (найменування документа, серія (за наявності), номер, дата видачі, найменування державного органу, що видав документ, офіційна назва органу іноземної держави, в якому видано документ)
* строк відмови від відвідування гральних закладів та участі в інших видах азартних ігор;
* дату заяви та особистий підпис заявника (крім звернення, що подається в електронній формі);

Подання заяви будь-якому організатору азартних ігор або Уповноваженому органу розглядається як подання заяви всім організаторам азартних ігор на території України.

2) Уповноваженим органом за обґрунтованою заявою членів сім’ї першого ступеня споріднення або законних представників (заяви про обмеження) на строк до шести місяців у порядку, визначеному цією статтею;

3) за рішенням суду.

Гравець може бути обмежений у відвідуванні гральних закладів та в участі у азартних іграх шляхом його внесення до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх, Уповноваженим органом за заявою членів сім’ї першого ступеня споріднення або законних представників тимчасово до ухвалення рішення суду, але не більше шести місяців у разі:
* перевищення витрат на гру над особистими доходами гравця, що ставить гравця або його сім’ю у скрутне матеріальне становище;
* наявності боргових зобов’язань на суму більш як 100 прожиткових мінімумів доходів громадян;
* ухилення особи від сплати аліментів впродовж більше трьох місяців;
* якщо особа або члени її сім’ї є отримувачами житлової субсидії чи пільг на сплату житлово-комунальних послуг.
При поданні заяви про обмеження в ній зазначається обґрунтування необхідності встановлення такого обмеження.

У разі якщо гравець шляхом участі в азартних іграх завдає шкоду самому собі та/або своїй сім’ї через приведення до тяжкого матеріального стану, такий гравець може бути обмежений у відвідуваннях гральних закладів та участі в азартних іграх на строк від шести місяців до трьох років за рішенням суду. Для цього РОЗДІЛ IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] доповнено главою 2-1 «Розгляд судом справ про обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх» (ст.ст. 300-1 — 300-5 ЦПК України).

Заяву про обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх може бути подано членами сім’ї першого ступеня споріднення або законними представниками такої особи. Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Заява про обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх подається до суду за місцем проживання такої особи. Справи про обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх судом розглядаються в окремому провадженні за участю заявника та особи, стосовно якої розглядається справа.

Судові витрати пов’язані з провадженням справи про обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх, відносяться на рахунок держави.
== Адміністративна відповідальність за участь в організованих без дозволу азартних іграх. ==
Відповідно до статті 181 Кодексу України про адміністративні правопорушення участь в організованих без дозволу азартних іграх (карти, рулетку, "наперсток" та інші) на гроші, речі та інші цінності тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією грального приладдя, а також грошей, речей та інших цінностей, що є ставкою у грі, або без такої.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, тягнуть за собою накладення штрафу від семи до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією грального приладдя, а також грошей, речей та інших цінностей, що є ставкою у грі, або без такої.
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Суди]]

Військово-транспортний обов’язок: вилучення транспортних засобів під час мобілізації

2024-10-15T06:53:08Z

Oleksiy.lysakov: добавлений розділ Юрисдикція розгляду судових спорів

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/65/2022#Text Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року № 1921 «Про затвердження Положення про військово-транспортний обов’язок»]
== Загальна інформація ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні»] на всій території України введено правовий режим воєнного стану.

За таких умов виникає необхідність забезпечити Збройних Сил України, інші військові формування необхідними транспортними засобами і технікою для виконання завдань із захисту держави.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/65/2022#Text пункту 3 статті 8 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію»] місцеві органи виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.

Військово-транспортний обов’язок установлюється з метою задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на особливий період транспортними засобами і технікою і поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, у тому числі на залізниці, порти, пристані, аеропорти, нафтобази, автозаправні станції дорожнього господарства та інші підприємства, установи і організації, які забезпечують експлуатацію транспортних засобів, а також на громадян - власників транспортних засобів. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n119 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»]

Також, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n371 статтею 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»] передбачено, що підприємства, установи та організації, зокрема зобов’язані надавати під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні та інші матеріально-технічні засоби Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту згідно з мобілізаційними планами з наступним відшкодуванням їх вартості в порядку, встановленому законом.

Територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України щокварталу подають до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відомості про реєстрацію (перереєстрацію), переобладнання та зняття з обліку транспортних засобів, які перебувають у власності підприємств, установ та організацій і можуть бути призначені для задоволення потреб Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.

Порядок виконання військово-транспортного обов’язку для задоволення потреб Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецзв’язку та Держспецтрансслужби на особливий період транспортними засобами і технікою усіх типів і марок вітчизняного та іноземного виробництва, їх повернення під час демобілізації та компенсації шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-п#Text Положенням про військово-транспортний обов'язок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року № 1921 (далі - Положення).]

Дія цього Положення не поширюється на дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, представництва іноземних та міжнародних організацій, іноземців та осіб без громадянства.

Від передачі транспортних засобів і техніки військовим формуванням під час мобілізації можуть звільнятися підприємства, установи та організації у зв’язку з виконанням ними встановлених мобілізаційних завдань за наявності укладеного з Міноборони договору на виконання мобілізаційних завдань, а також за умови, що їх транспортні засоби і техніка задіяні у виробничому процесі виконання мобілізаційних завдань. Від передачі транспортних засобів і техніки військовим формуванням під час мобілізації можуть звільнятися також підприємства, установи та організації, у яких є висока суспільна потреба, та банки державного сектору. При цьому перелік підприємств, установ та організацій, у яких є висока суспільна потреба, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Міноборони.

== Підготовка транспортних засобів і техніки для передачі ==
Військово-транспортний обов’язок є складовою частиною мобілізаційної підготовки і мобілізації в державі та включає в себе проведення заходів, пов’язаних з військовим обліком, завчасною підготовкою, перевіркою готовності до передачі та передачею в особливий період транспортних засобів і техніки військовим формуванням.

Під час мобілізації задоволення потреб військових формувань здійснюється шляхом безоплатного залучення транспортних засобів і техніки підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності на умовах повернення їх після оголошення демобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють залучення транспортних засобів і техніки за лімітами вилучення транспортних засобів і техніки та відсотковими нормами вилучення, затвердженими Кабінетом Міністрів України, як окремо, так і у складі спеціальних формувань, які передаються до складу військових формувань під час мобілізації.(пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-п#Text Положення).]

Перелік транспортних засобів і техніки, які можуть призначатися для задоволення потреб військових формувань на особливий період, визначається Міноборони.(пункт 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-п#Text Положення).] Посадові особи та громадяни несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання військово-транспортного обов’язку відповідно до закону. (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-п#Text Положення).]

Завдання з підготовки до передачі та передачі транспортних засобів і техніки військовим формуванням під час мобілізації встановлюються '''розпорядженнями''' місцевих держадміністрацій за поданням ТЦК та СП та доводяться до відома через відповідні ТЦК та СП до керівників підприємств, установ та організацій шляхом вручення відповідних '''часткових нарядів''' та громадян - власників транспортних засобів у разі введення правового режиму воєнного стану шляхом вручення '''часткових нарядів''' (пункт 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-п#Text Положення).]

Для [[Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобіля|державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів]] у територіальних органах з надання сервісних послуг МВС (крім транспортних засобів, власниками яких є громадяни), крім документів, необхідних для реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку, представником підприємства, установи чи організації, транспортні засоби яких підлягають реєстрації (перереєстрації), зняттю з обліку, подається '''довідка''', форма якої визначається Міноборони, з відміткою керівника ТЦК та СП про постановку транспортного засобу на військовий облік або зняття з такого обліку.

Для забезпечення ведення ТЦК та СП та органами військового управління військового обліку транспортних засобів і техніки, органи Державної служби з безпеки на транспорті, інспекцій державного технічного нагляду місцевих держадміністрацій подають до ТЦК та СП інформацію про реєстрацію (перереєстрацію), зміну реєстраційних даних та зняття з обліку транспортних засобів і техніки на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Зазначена інформація подається щороку не пізніше 20 червня та 20 грудня або протягом п’яти робочих днів з дати надходження відповідних запитів ТЦК та СП.

Інформація про реєстрацію (перереєстрацію) та зняття з обліку транспортних засобів, які перебувають у власності підприємств, установ та організацій і можуть бути призначені для задоволення потреб Збройних Сил та інших військових формувань в особливий період, подається до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки територіальними органами з надання сервісних послуг МВС щокварталу та протягом п’яти робочих днів з дати надходження відповідних запитів від таких центрів.

Керівники підприємств, установ та організацій подають ТЦК та СП щороку до 20 червня та 20 грудня інформацію про наявність транспортних засобів і техніки, їх технічний стан, а також про громадян, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях на таких транспортних засобах і техніці, за формою згідно з додатком 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-п#Text Положення.]

У разі зміни найменування підприємства, установи та організації або форми власності, відправки транспортних засобів і техніки в інші регіони або за межі території України на тривалий час, передачі права власності на транспортні засоби і техніку іншим юридичним особам або громадянам, в довгострокову оренду ([[Фінансовий лізинг автотранспорту. Визнання договору фінансового лізингу автотранспорту недійсним|лізинг]]), а також якщо транспортний засіб або техніка є предметом застави як виконання зобов’язання за [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання|договорами про надання кредиту]] та [[Засоби забезпечення виконання зобов'язань|гарантії]] перед банківською установою, та в інших випадках, коли унеможливлюється передача транспортних засобів і техніки військовим формуванням, керівники підприємств, установ та організацій зобов’язані у семиденний строк повідомити про це ТЦК та СП, на військовому обліку яких перебувають транспортні засоби і техніка (пункт 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-п#Text Положення).]

У випадку реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), ліквідації або банкрутства підприємства, установи та організації, транспортні засоби і техніка яких призначені для задоволення потреб військових формувань на особливий період, місцеві держадміністрації (виконавчі органи сільських, селищних, міських рад) повідомляють про це ТЦК та СП з поданням пропозиції щодо покладення завдання з підготовки та передачі транспортних засобів і техніки військовим формуванням на правонаступників або на інші підприємства, установи та організації, які розташовані на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Визначена техніка підлягають не частіше одного разу на рік, але не рідше трьох разів на п’ять років в мирний час перевірці їх мобілізаційної готовності представниками ТЦК та СП.

Перевірка мобілізаційної готовності транспортних засобів і техніки проводиться за окремими графіками та планами, що розробляються ТЦК та СП, погоджуються з місцевими держадміністраціями, затверджуються обласними територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки та доводяться районними (міськими) ТЦК та СП до відома керівників підприємств, установ та організацій.

За результатами перевірки складається '''акт''' у чотирьох примірниках, один з яких подається місцевій держадміністрації, другий - підприємству, установі чи організації, транспортні засоби і техніка яких перевірялися, третій - ТЦК та СП, четвертий - військовій частині (підрозділу), установі чи організації військового формування, для яких призначені транспортні засоби і техніка, що перевірялися (пункт 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-п#Text Положення).]
== Порядок передачі транспортних засобів ==
Керівники підприємств, установ та організацій забезпечують доставку і передачу військовим формуванням в установлені строки у визначених пунктах передачі транспортних засобів і техніки у технічно справному стані з відповідними реєстраційними документами та документами, що засвідчують їх технічний стан, а також укомплектованих запасними частинами, шанцевим інструментом і заправним інвентарем, відповідно вимогам, визначеним у додатку 2 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-п#Text Положення.] Доставка транспортних засобів і техніки до пунктів передачі, проведення підготовчих заходів для встановлення на них обладнання, дообладнання згідно з комплектацією, встановленою заводом-виробником, здійснюються силами і засобами підприємств, установ та організацій.

Для забезпечення доставки транспортних засобів і техніки до визначених пунктів передачі місцеві держадміністрації (органи місцевого самоврядування) за поданням ТЦК та СП створюють на нафтобазах, автозаправних станціях незалежно від форми власності незнижувальний запас пально-мастильних матеріалів у обсязі, достатньому для забезпечення заправки пальним встановленої кількості транспортних засобів і техніки.

Технічний стан транспортних засобів і техніки, призначених для задоволення потреб військових формувань на особливий період, та їх обладнання повинні відповідати вимогам чинних в Україні правил, нормативів, стандартів і забезпечувати використання (експлуатацію) транспортних засобів і техніки за призначенням.

Залучення під час мобілізації транспортних засобів і техніки оформляється відповідним '''актом приймання-передачі''' за формою згідно з додатком 4 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-п#Text Положення.]

Акт приймання-передачі складається у трьох примірниках і підписується керівником підприємства, установи та організації або його уповноваженим представником, керівником ТЦК та СП або його уповноваженим представником та командиром (начальником) військової частини (підрозділу), установи та організації військового формування або його уповноваженим представником, якому передається транспортний засіб або техніка, і скріплюється печатками.

В акті приймання-передачі транспортних засобів і техніки зазначається залишкова (балансова) вартість транспортного засобу або техніки, визначена відповідно до даних балансу підприємства, установи та організації, складеного на останню звітну дату (останній день кварталу (року).

За власною ініціативою власника та за рахунок його коштів може проводитися незалежна оцінка транспортного засобу або техніки шляхом залучення суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання в порядку, визначеному законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. В такому разі в акті приймання-передачі транспортного засобу і техніки зазначається вартість транспортного засобу або техніки, визначена за результатами проведення їх незалежної оцінки.

Після взяття на облік в установленому порядку у відповідній військовій частині (підрозділі), установі та організації військових формувань прийнятих транспортних засобів і техніки проводиться їх відомча реєстрація із здійсненням обов’язкового технічного контролю (у разі відсутності документів, що підтверджують його здійснення).
== Повернення транспортних засобів і техніки залучених під час мобілізації ==
Повернення підприємствам, установам та організаціям транспортних засобів і техніки здійснюється військовими частинами (підрозділами), установами та організаціями військових формувань, для задоволення потреб яких вони залучалися, протягом 30 календарних днів з дати оголошення демобілізації через ТЦК та СП, які здійснили таке залучення.

Для повернення транспортних засобів і техніки керівники підприємств, установ та організацій, транспортні засоби і техніка яких залучалися під час мобілізації, звертаються до ТЦК та СП за місцем їх залучення з відповідною '''заявою'''.

Строки та пункти повернення транспортних засобів і техніки визначаються ТЦК та СП за погодженням з місцевими держадміністраціями і доводяться до відома керівників підприємств, установ та організацій.

Командири (начальники) військових частин (підрозділів), керівники установ та організацій військових формувань під час повернення підприємствам, установам та організаціям транспортних засобів і техніки зобов’язані забезпечити:

# технічне обслуговування транспортних засобів і техніки та їх заправку пальним в обсягах, що дадуть змогу доставити транспортні засоби і техніку до пунктів повернення із залишком пального після повернення в обсягах, які були на момент передачі;
# здійснення (у разі потреби) визначення обсягу шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації;
# своєчасну доставку транспортних засобів і техніки у визначені пункти повернення.

Транспортні засоби і техніка повертаються з відповідними реєстраційними документами та державними номерними знаками.
== Визначення обсягу шкоди, у випадку її заподіяння, транспортним засобам і техніці залученим під час мобілізації ==
Обсяг шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації, визначається під час підготовки військовими частинами (підрозділами), установами та організаціями військових формувань транспортних засобів і техніки до повернення підприємствам, установам та організаціям та здійснюється суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання, суб’єктом оціночної діяльності - органом державної влади та органом місцевого самоврядування або судовим експертом за результатами проведення оцінки майна у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, відповідно до встановлених стандартів та методик за рахунок коштів державного бюджету, призначених для фінансування військових формувань, для задоволення потреб яких залучалися транспортні засоби і техніка.

Про повернення транспортних засобів і техніки, залучених під час мобілізації, складається '''акт''' за формою згідно з додатками 6 і 7 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-п#Text Положення.]. До акта про повернення транспортних засобів і техніки додається '''висновок експерта''' (експертне дослідження) або '''звіт про оцінку майна''' (акт оцінки майна). Звіт про оцінку майна (акт оцінки майна), складений за результатами її проведення, підлягає рецензуванню відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
== Порядок компенсації шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації ==
Право на компенсацію шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації, мають юридичні особи комунальної і приватної форми власності, транспортні засоби і техніка яких залучалися для задоволення потреб військових формувань під час мобілізації.

Компенсація шкоди здійснюється за рахунок коштів державного бюджету протягом п’яти наступних бюджетних періодів після оголошення демобілізації та повернення транспортних засобів і техніки підприємствам, установам та організаціям.

Для отримання компенсації шкоди керівник підприємства, установи та організації, транспортні засоби і техніка яких залучалися під час мобілізації, після оголошення демобілізації та повернення транспортних засобів і техніки звертається до ТЦК та СП за місцем їх залучення із '''заявою''', до якої додаються акт приймання-передачі, акт про повернення під час демобілізації транспортних засобів і техніки і висновок експерта (експертне дослідження) або звіт про оцінку майна (акт оцінки майна).

У заяві зазначаються такі відомості про підприємство, установу та організацію:

# повне найменування;
# місцезнаходження;
# реєстраційний номер облікової картки платника податків;
# реквізити банківського рахунка.

ТЦК та СП розглядає заяву протягом 10 робочих днів з дати її подання.

У разі виникнення потреби в перевірці викладених у заяві фактів та з’ясуванні додаткових обставин заява розглядається протягом одного місяця з повідомленням про це заявнику.

За результатами розгляду заяви ТЦК та СП оформляє '''висновок''' про здійснення виплати для компенсації шкоди, завданої транспортному засобу або техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації, за формою згідно з додатком 8 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-п#Text Положення,] який підписується керівником ТЦК та СП із зазначенням прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою.

Зазначений висновок складається у трьох примірниках, один з яких передається заявникові, другий - територіальному органу Казначейства, а третій зберігається у ТЦК та СП.

Виплата компенсації шкоди здійснюється ТЦК та СП у порядку черговості оформлення висновків.

У разі коли внаслідок залучення під час мобілізації транспортний засіб або техніка були знищені, їх власнику відшкодовується майнова шкода, визначена за результатами незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, на дату проведення такої оцінки.

Визначення майнової шкоди здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, призначених для фінансування військових формувань, для задоволення потреб яких залучалися транспортні засоби і техніка.

Звіт про оцінку майна разом з документами, які підтверджують знищення транспортного засобу або техніки, військові формування надають власнику транспортного засобу і техніки.

Транспортні засоби і техніка, які були знищені внаслідок їх залучення під час мобілізації, підлягають списанню з балансового обліку підприємств, установ та організацій на підставі наданих військовими формуваннями документів, які підтверджують знищення таких транспортних засобів і техніки.

Спори, пов’язані з виплатою компенсації шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації, та відшкодування майнової шкоди за знищені транспортні засоби і техніку розв’язуються в судовому порядку.

== Юрисдикція розгляду судових спорів (Висновок Верховного суду) ==
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 червня 2023 року в справі № 686/8141/22 (провадження № 61-5313св23) зазначено, що:

«Підсумовуючи, не є публічно-правовим спір між суб`єктом владних повноважень та суб`єктом приватного права - фізичною особою, у якому дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права.

Предметом спору у цій справі є оскарження розпорядження та акта щодо примусового відчуження транспортного засобу позивача, а отже, спір, що виник між сторонами у цій справі, стосується майнових прав позивача та має приватно-правовий характер. Спірні правовідносини виникли внаслідок прийняття рішення про примусове відчуження майна, яке порушує, на думку позивача, його права, а тому у позивача виникла необхідність захисту свого цивільного права, у зв`язку з чим він правомірно звернувся до суду із позовом в порядку цивільного судочинства.

Вказаного суд апеляційної інстанції не врахував та при вирішенні питання юрисдикції спору не оцінив належним чином предмет спору та характер спірних правовідносин, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про те, що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства»

<big>Таким чином, при оскарженні розпоряджень та актів щодо примусового відчуження транспортного засобу необхідно звертатись до суду в порядку цивільного судочинства.</big>
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[Категорія:Воєнний стан]]

Кримінальне провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю

2024-06-12T07:39:48Z

Oleksiy.lysakov: додані правові позиції ВС

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Закон України «Про державну таємницю»]
== Загальна інформація ==
'''Державна таємниця''' (далі також - секретна інформація) - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Законом України "Про державну таємницю"], державною таємницею і підлягають охороні державою.

Досудове розслідування та судове провадження у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, проводяться з дотриманням вимог режиму секретності.

Процесуальні рішення не повинні містити відомостей, що становлять державну таємницю.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статті 517 Кримінального процесуального кодексу України] до участі у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, допускаються особи, '''які мають допуск до державної таємниці''' відповідної форми та яким надано доступ до конкретної секретної інформації (категорії секретної інформації) та її матеріальних носіїв. Підозрюваний чи обвинувачений бере участь у кримінальному провадженні без оформлення допуску до державної таємниці після роз’яснення йому вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text статті 28 Закону України "Про державну таємницю"] та попередження про кримінальну відповідальність за розголошення відомостей, що становлять державну таємницю.

Доступ до матеріалів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, надається захисникам та законним представникам підозрюваного, обвинуваченого, потерпілому та їхнім представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, секретарю судового засідання, судовому розпоряднику, яким надано допуск до державної таємниці та які потребують його під час здійснення своїх прав і обов’язків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4030 Кримінальним процесуальним кодексом України], виходячи з обставин, встановлених під час кримінального провадження. Рішення про надання доступу до конкретної таємної інформації та її матеріальних носіїв приймаються у формі '''наказу або письмового розпорядження''' керівником органу досудового розслідування, прокурором, судом.
== Хто має право робити виписки та копії з матеріалів, які містять державну таємницю ==
→ Підозрюваний, обвинувачений, його захисник та законний представник з метою підготовки та здійснення захисту можуть робити виписки з матеріалів, що містять державну таємницю. Такі виписки опечатуються особою, якою були зроблені, у вигляді, що унеможливлює ознайомлення з їх змістом. Виписки зберігаються з дотриманням вимог режиму секретності в органі досудового розслідування або суді та надаються особі, яка їх склала, на її вимогу: під час досудового розслідування - у приміщенні органу досудового розслідування, під час судового провадження - у приміщенні суду. Ознайомлення із змістом виписок будь-кого, крім особи, яка їх зробила, не допускається.

→ Захисникам та законним представникам підозрюваного чи обвинуваченого забороняється робити копії з матеріалів, які містять державну таємницю.

→ Потерпілому та його представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, секретарю судового засідання, судовому розпоряднику забороняється робити виписки та копії з матеріалів, які містять державну таємницю.

Матеріальні носії секретної інформації, які не долучені до матеріалів досудового розслідування, передаються в установленому законом порядку на зберігання до режимно-секретного підрозділу органу досудового розслідування.

Здійснення кримінального провадження, яке містить державну таємницю, не є підставою для обмеження прав його учасників, крім випадків, передбачених законом та обумовлених необхідністю забезпечення охорони державної таємниці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text стаття 517 Кримінального процесуального кодексу України]).
== Особливості проведення експертизи у кримінальному провадженні, яке містить державну таємницю ==
Проведення експертизи щодо '''законності віднесення інформації''' у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку до державної таємниці, зміни ступеня секретності цієї інформації та її розсекречування, підготовка висновку щодо завданої національній безпеці України шкоди у разі розголошення секретної інформації чи втрати матеріальних носіїв такої інформації здійснюється посадовою особою, на яку покладено виконання функцій державного експерта з питань таємниць відповідно до закону у сфері державної таємниці. У такому разі на зазначену особу поширюються обов’язки і права, які [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4030 Кримінальним процесуальним кодексом України] передбачено для [[Експерт у кримінальному провадженні: права, обов'язки, відповідальність|експертів]]. Якщо під час проведення експертизи використовуються методики, технології чи інформація, що містять охоронювану державою таємницю, в описовій частині висновку експертизи ці відомості не зазначаються (с[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text таття 518 Кримінального процесуального кодексу України]).
== Кримінальна відповідальність за розголошення державної таємниці ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Статтею 328 Кримінального кодексу України] визначено, що розголошення відомостей, що становлять державну таємницю, особою, якій ці відомості були довірені або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків, за відсутності ознак державної зради або шпигунства - карається позбавленням волі на строк від '''двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого, а те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, - карається позбавленням волі строком від п'яти до восьми років.'''

= Правові позиції Верховного Суду =
Дії громадянина України, спрямовані на збирання з метою передачі представникам РФ відомостей, що становлять державну таємницю, містять ознаки складу [[Державна зрада|державної зради]] у формі шпигунства (ст. 111 КК). [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94905354 Постанова Верховного суду від 04.02.2021 року №638/1423/18].

Особи, які залучаються до проведення негласних слідчих (розшукових) дій (зокрема, поняті, закупники наркотичних засобів, психотропних речовин), не обов’язково повинні мати доступ до державної таємниці. Згідно зі ст. 11 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» такі особи зобов’язані лише не розголошувати таємницю, що стала їм відома у зв’язку з проведенням оперативно-розшукової діяльності. [https://reyestr.court.gov.ua/Review/107078142 Постанова Верховного суду від 26.10.2022 року №202/5035/20.]

Розголошення відомостей, що становлять державну таємницю, має місце у випадку повідомлення особою, яка мала допуск до державної таємниці, інформації, що містилася в листі з грифом «Таємно» іншій особі, яка не мала такого допуску, у результаті чого відбувся витік відповідної інформації. Неврегульованість у нормативних документах, що визначають порядок допуску до державної таємниці, питання, якого стосувався лист із грифом «Таємно», не виключає ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 328 КК. Притягнення особи до дисциплінарної відповідальності за розголошення відомостей, що становлять державну таємницю, у встановленому законом порядку, не виключає можливість притягнення її до кримінальної відповідальності за ст. 328 КК. [https://reyestr.court.gov.ua/Review/113794512 Постанова Верховного суду від 26.09.2023 року №208/4254/19.]

== Див. також ==
* [[Розголошення державної таємниці та втрата документів, що містять державну таємницю]]
* [[Обмеження прав у зв'язку з допуском та доступом до державної таємниці]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Заборгованість спадкодавця зі сплати аліментів, наявна на час смерті

2019-01-03T15:46:04Z

Oleksiy.lysakov:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний Кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний Кодекс України]

== Перехід зобов’язання зі сплати аліментів спадкодавця до спадкоємців ==
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ч.1, 4 ст. 194 СК України аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання.

Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років.

Відповідно до позиції викладеної в [http://reyestr.court.gov.ua/Review/73156995 '''''постанові Верховного суду від 21.03.2018 року у справі 161/11682/15-ц]''''' '''''за змістом статті 194 СК України від погашення заборгованості за аліментами боржника не може звільнити жодна обставина. У випадку смерті платника аліментів його спадкоємці за рахунок наявних активів спадкової маси зобов'язані погасити заборгованість за аліментами на дитину.'''''

== Порядок пред’явлення вимоги щодо виплати заборгованості за аліментами ==
Статтею 1281 ЦК України визначено, що спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Згідно ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

[[Категорія:Цивільне право]]‎
[[Категорія:Спадкове право]]

Заборгованість спадкодавця зі сплати аліментів, наявна на час смерті

2019-01-03T15:11:40Z

Oleksiy.lysakov:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний Кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний Кодекс України]

== Перехід зобов’язання зі сплати аліментів спадкодавця до спадкоємців ==
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). 

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. 

Відповідно до вимог ч.1, 4 ст. 194 СК України аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання. 

Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років. 

Відповідно до позиції викладеної в [http://reyestr.court.gov.ua/Review/73156995 '''''постанові Верховного суду від 21.03.2018 року у справі 161/11682/15-ц]''''' '''''за змістом статті 194 СК України від погашення заборгованості за аліментами боржника не може звільнити жодна обставина. У випадку смерті платника аліментів його спадкоємці за рахунок наявних активів спадкової маси зобов'язані погасити заборгованість за аліментами на дитину.'''''

== Порядок пред’явлення вимоги щодо виплати заборгованості за аліментами ==
Статтею 1281 ЦК України визначено, що спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. 

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. 

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. 

Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги. 

Згідно ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. 

Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. 

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі. 
[[Категорія:Цивільне право]]‎ 
[[Категорія:Спадкове право]]

Заборгованість спадкодавця зі сплати аліментів, наявна на час смерті

2019-01-03T14:45:55Z

Oleksiy.lysakov:

== ==

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний Кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний Кодекс України]

== Перехід зобов’язання зі сплати аліментів спадкодавця до спадкоємців ==

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). 

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. 

Відповідно до вимог ч.1, 4 ст. 194 СК України аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання. 

Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років. 

Відповідно до позиції викладеної в [http://reyestr.court.gov.ua/Review/73156995 '''''постанові Верховного суду від 21.03.2018 року у справі 161/11682/15-ц]''''' '''''за змістом статті 194 СК України від погашення заборгованості за аліментами боржника не може звільнити жодна обставина. У випадку смерті платника аліментів його спадкоємці за рахунок наявних активів спадкової маси зобов'язані погасити заборгованість за аліментами на дитину.
'''''
== Порядок пред’явлення вимоги щодо виплати заборгованості за аліментами ==
Статтею 1281 ЦК України визначено, що спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. 

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. 

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. 

Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги. 

Згідно ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. 

Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. 

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі. 
[[Категорія:Цивільне право]]‎ 
[[Категорія:Спадкове право]]

Заборгованість спадкодавця зі сплати аліментів, наявна на час смерті

2019-01-03T14:40:16Z

Oleksiy.lysakov:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний Кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний Кодекс України]

== Перехід зобов’язання зі сплати аліментів спадкодавця до спадкоємців ==

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). 

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. 

Відповідно до вимог ч.1, 4 ст. 194 СК України аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання. 

Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років. 

Відповідно до позиції викладеної в [http://reyestr.court.gov.ua/Review/73156995 '''''постанові Верховного суду від 21.03.2018 року у справі 161/11682/15-ц]''''' '''''за змістом статті 194 СК України від погашення заборгованості за аліментами боржника не може звільнити жодна обставина. У випадку смерті платника аліментів його спадкоємці за рахунок наявних активів спадкової маси зобов'язані погасити заборгованість за аліментами на дитину.
'''''
== Порядок пред’явлення вимоги щодо виплати заборгованості за аліментами ==
Статтею 1281 ЦК України визначено, що спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. 

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. 

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. 

Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги. 

Згідно ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. 

Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. 

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі. 
[[Категорія:Цивільне право]]‎ 
[[Категорія:Спадкове право]]

Громадянство та належність до громадянства України

2019-01-03T14:26:20Z

Oleksiy.lysakov:

== '''Нормативна база ''' ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України від 28.06.1996 року ];
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15%2016 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 року № 435-IV]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України «Про громадянство України» від 18.01.2001 року № 2235-III];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/215/2001 Указ Президента України "Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України"" від 27.03.2001 року № 215/2001]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0610-18 Наказ Міністерства закордонних справ України від 23.04.2018 року № 182 "Про затвердження Положення про консульський збір України та Інструкції про порядок справляння сум консульського збору за вчинення консульських дій, обліку сум консульських надходжень та проведення звірок фактичних консульських надходжень в закордонних дипломатичних установах України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12 Наказ Міністерства фінансів України від 07.07.2012 року № 811 "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита"]
'''''

=='''Поняття громадянства України'''==

Громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.

Громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України;

=='''Належність до громадянства України'''==

Відповідно до вимог ст. 3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону України «Про громадянство України»] громадянами України є: 

1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.'''Такі особи є громадянами України з 24 серпня 1991 року'''. 

2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» від 13 листопада 1991 року проживали в Україні і не були громадянами інших держав. '''Такі особи є громадянами України з 13 листопада 1991 року'''; 

3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис «громадянин України», та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України.''' Такі особи є громадянами України з моменту внесення відмітки про громадянство України '''; 

4)''' особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України '''. 

=== '''Документи, які підтверджують громадянство України''' ===

1. паспорт громадянина України; 
2. паспорт громадянина України для виїзду за кордон; 
3. тимчасове посвідчення громадянина України; 
4. дипломатичний паспорт; 
5. службовий паспорт; 
6. посвідчення особи моряка; 
7. посвідчення члена екіпажу; 
8. посвідчення особи на повернення в Україну. 

=='''Набуття громадянства України'''==

Вимогами ст. 6 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону України «Про громадянство України»] визначено перелік підстав набуття громадянства України, а саме: 
1. за народженням; 
2. за територіальним походженням; 
3. внаслідок прийняття до громадянства; 
4. внаслідок поновлення у громадянстві; 
5. внаслідок усиновлення; 
6. внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на виховання в сім'ю патронатного вихователя; 
7. внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; 
8. у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; 
9. внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; 
10. за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

=='''Загальний порядок подання заяв та інших документів для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України.''' ==

Для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень.

У випадках, передбачених законодавством України, за подання заяви та інших документів з питань громадянства сплачується [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12 державне мито] або [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0610-18 консульський збір], документ про сплату якого подається разом із заявами та іншими документами з питань громадянства.

Заяви з питань громадянства оформлюються: 

* про прийняття до громадянства України[[Медіа:Заява_про_прийняття_до_громадянства_України.doc]] та про вихід з громадянства України - на ім'я Президента України;
* [[Медіа:Заява_про_встановлення_належності_до_громадянства_України.doc]] та [[Медіа:Заява_про_оформлення_належності_до_громадянства_України.doc]] особою, яка проживає на території України, - на ім'я начальника головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі за місцем проживання особи
* про оформлення набуття громадянства України особою, яка проживає на території України, - на ім'я начальника головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі за місцем проживання особи;
* про встановлення та оформлення належності до громадянства України особою, яка постійно проживає за кордоном, - на ім'я керівника дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем постійного проживання особи;
* про перевірку належності до громадянства України особою, яка перебуває за кордоном, - на ім'я керівника дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем перебування особи;
* про оформлення набуття громадянства України особою, яка постійно проживає за кордоном, - на ім'я керівника дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем постійного проживання особи.

Заява з питань громадянства подається у письмовій формі з зазначенням дати її складання та підписується заявником.

Заяву з питань громадянства дитини підписує один з її батьків або інший законний представник дитини.

Особа, яка зареєструвала шлюб до досягнення повноліття або якій надано повну цивільну дієздатність до досягнення повноліття відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15%2016 Цивільного кодексу України], заяву з питань громадянства підписує самостійно.

Заяву з питань громадянства недієздатної особи підписує її опікун.

Якщо заявник не може підписати заяву через неписьменність або фізичні вади, заяву на його прохання підписує інша особа.

Заяви та інші документи з питань громадянства подаються:

* особою, яка проживає в Україні на законних підставах, - до управління, відділу (сектору) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення за місцем проживання особи в Україні;
* особою, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, - до управління, відділу (сектору) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення за місцем реєстрації особи;
* особою, яка постійно проживає за кордоном, - до дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем постійного проживання особи.

Заяву та інші документи з питань громадянства заявник подає особисто.

За наявності поважних причин (хвороба заявника, стихійне лихо тощо) заява та інші документи з питань громадянства на прохання заявника можуть подаватися іншою особою або надсилатися поштою.

Заява та інші документи з питань громадянства недієздатної особи подаються її опікуном.

Заява та інші документи з питань громадянства дитини подаються одним з її батьків або іншим законним представником дитини за місцем проживання дитини або одного з її батьків чи іншого законного представника.

Особа, яка зареєструвала шлюб до досягнення повноліття або якій надано повну цивільну дієздатність до досягнення повноліття відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], заяву та інші документи з питань громадянства подає самостійно.

Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред'являється документ, що посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном та подаються копії таких документів.

Згода на набуття громадянства України або на вихід з громадянства України дитини віком від 14 до 18 років надається нею у формі письмової заяви, подається у присутності дитини. За наявності поважних причин (хвороба дитини, стихійне лихо тощо) така заява може подаватися за відсутності дитини.

[[Категорія:Інші питання цивільного права‎]]

Громадянство та належність до громадянства України

2019-01-03T14:18:39Z

Oleksiy.lysakov: /* Поняття громадянства України */

== '''Нормативна база ''' ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України від 28.06.1996 року ];
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15%2016 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 року № 435-IV]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України «Про громадянство України» від 18.01.2001 року № 2235-III];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/215/2001 Указ Президента України "Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України"" від 27.03.2001 року № 215/2001]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0610-18 Наказ Міністерства закордонних справ України від 23.04.2018 року № 182 "Про затвердження Положення про консульський збір України та Інструкції про порядок справляння сум консульського збору за вчинення консульських дій, обліку сум консульських надходжень та проведення звірок фактичних консульських надходжень в закордонних дипломатичних установах України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12 Наказ Міністерства фінансів України від 07.07.2012 року № 811 "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита"]
'''''

=='''Поняття громадянства України'''==

Громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.

Громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України;

=='''Належність до громадянства України'''==

Відповідно до вимог ст. 3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону України «Про громадянство України»] громадянами України є: 

1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.'''Такі особи є громадянами України з 24 серпня 1991 року'''. 

2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» від 13 листопада 1991 року проживали в Україні і не були громадянами інших держав. '''Такі особи є громадянами України з 13 листопада 1991 року'''; 

3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис «громадянин України», та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України.''' Такі особи є громадянами України з моменту внесення відмітки про громадянство України '''; 

4)''' особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України '''. 

=== '''Документи, які підтверджують громадянство України''' ===

1. паспорт громадянина України; 

2. паспорт громадянина України для виїзду за кордон; 

3. тимчасове посвідчення громадянина України; 

4. дипломатичний паспорт; 

5. службовий паспорт; 

6. посвідчення особи моряка; 

7. посвідчення члена екіпажу; 

8. посвідчення особи на повернення в Україну. 

='''Набуття громадянства України''' =
Вимогами ст. 6 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону України «Про громадянство України»] визначено перелік підстав набуття громадянства України, а саме: 

1. за народженням;
2. за територіальним походженням;
3. внаслідок прийняття до громадянства;
4. внаслідок поновлення у громадянстві;
5. внаслідок усиновлення;
6. внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на виховання в сім'ю патронатного вихователя;
7. внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки;
8. у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;
9. внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства;
10. за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

='''Загальний порядок подання заяв та інших документів для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України.''' =

Для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень.

У випадках, передбачених законодавством України, за подання заяви та інших документів з питань громадянства сплачується [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12 державне мито] або [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0610-18 консульський збір], документ про сплату якого подається разом із заявами та іншими документами з питань громадянства.

Заяви з питань громадянства оформлюються: 

* про прийняття до громадянства України[[Медіа:Заява_про_прийняття_до_громадянства_України.doc]] та про вихід з громадянства України - на ім'я Президента України;
* [[Медіа:Заява_про_встановлення_належності_до_громадянства_України.doc]] та [[Медіа:Заява_про_оформлення_належності_до_громадянства_України.doc]] особою, яка проживає на території України, - на ім'я начальника головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі за місцем проживання особи
* про оформлення набуття громадянства України особою, яка проживає на території України, - на ім'я начальника головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі за місцем проживання особи;
* про встановлення та оформлення належності до громадянства України особою, яка постійно проживає за кордоном, - на ім'я керівника дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем постійного проживання особи;
* про перевірку належності до громадянства України особою, яка перебуває за кордоном, - на ім'я керівника дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем перебування особи;
* про оформлення набуття громадянства України особою, яка постійно проживає за кордоном, - на ім'я керівника дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем постійного проживання особи.

Заява з питань громадянства подається у письмовій формі з зазначенням дати її складання та підписується заявником.

Заяву з питань громадянства дитини підписує один з її батьків або інший законний представник дитини.

Особа, яка зареєструвала шлюб до досягнення повноліття або якій надано повну цивільну дієздатність до досягнення повноліття відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15%2016 Цивільного кодексу України], заяву з питань громадянства підписує самостійно.

Заяву з питань громадянства недієздатної особи підписує її опікун.

Якщо заявник не може підписати заяву через неписьменність або фізичні вади, заяву на його прохання підписує інша особа.

Заяви та інші документи з питань громадянства подаються:

* особою, яка проживає в Україні на законних підставах, - до управління, відділу (сектору) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення за місцем проживання особи в Україні;
* особою, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, - до управління, відділу (сектору) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення за місцем реєстрації особи;
* особою, яка постійно проживає за кордоном, - до дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем постійного проживання особи.

Заяву та інші документи з питань громадянства заявник подає особисто.

За наявності поважних причин (хвороба заявника, стихійне лихо тощо) заява та інші документи з питань громадянства на прохання заявника можуть подаватися іншою особою або надсилатися поштою.

Заява та інші документи з питань громадянства недієздатної особи подаються її опікуном.

Заява та інші документи з питань громадянства дитини подаються одним з її батьків або іншим законним представником дитини за місцем проживання дитини або одного з її батьків чи іншого законного представника.

Особа, яка зареєструвала шлюб до досягнення повноліття або якій надано повну цивільну дієздатність до досягнення повноліття відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], заяву та інші документи з питань громадянства подає самостійно.

Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред'являється документ, що посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном та подаються копії таких документів.

Згода на набуття громадянства України або на вихід з громадянства України дитини віком від 14 до 18 років надається нею у формі письмової заяви, подається у присутності дитини. За наявності поважних причин (хвороба дитини, стихійне лихо тощо) така заява може подаватися за відсутності дитини.

[[Категорія:Інші питання цивільного права‎]]

Громадянство та належність до громадянства України

2019-01-03T14:09:58Z

Oleksiy.lysakov: /* Належність до громадянства України */

== '''Нормативна база ''' ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України від 28.06.1996 року ];
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15%2016 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 року № 435-IV]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України «Про громадянство України» від 18.01.2001 року № 2235-III];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/215/2001 Указ Президента України "Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України"" від 27.03.2001 року № 215/2001]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0610-18 Наказ Міністерства закордонних справ України від 23.04.2018 року № 182 "Про затвердження Положення про консульський збір України та Інструкції про порядок справляння сум консульського збору за вчинення консульських дій, обліку сум консульських надходжень та проведення звірок фактичних консульських надходжень в закордонних дипломатичних установах України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12 Наказ Міністерства фінансів України від 07.07.2012 року № 811 "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита"]
'''''

='''Поняття громадянства України'''=

Громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.

Громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України;

=== '''Належність до громадянства України''' ===

Відповідно до вимог ст. 3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону України «Про громадянство України»] громадянами України є: 

1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.'''Такі особи є громадянами України з 24 серпня 1991 року'''. 

2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» від 13 листопада 1991 року проживали в Україні і не були громадянами інших держав. '''Такі особи є громадянами України з 13 листопада 1991 року'''; 

3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис «громадянин України», та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України.''' Такі особи є громадянами України з моменту внесення відмітки про громадянство України '''; 

4)''' особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України '''. 

=== '''Документи, які підтверджують громадянство України''' ===

1. паспорт громадянина України;
2. паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
3. тимчасове посвідчення громадянина України;
4. дипломатичний паспорт;
5. службовий паспорт;
6. посвідчення особи моряка;
7. посвідчення члена екіпажу;
8. посвідчення особи на повернення в Україну.

='''Набуття громадянства України''' =
Вимогами ст. 6 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону України «Про громадянство України»] визначено перелік підстав набуття громадянства України, а саме: 

1. за народженням;
2. за територіальним походженням;
3. внаслідок прийняття до громадянства;
4. внаслідок поновлення у громадянстві;
5. внаслідок усиновлення;
6. внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на виховання в сім'ю патронатного вихователя;
7. внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки;
8. у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;
9. внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства;
10. за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

='''Загальний порядок подання заяв та інших документів для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України.''' =

Для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень.

У випадках, передбачених законодавством України, за подання заяви та інших документів з питань громадянства сплачується [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12 державне мито] або [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0610-18 консульський збір], документ про сплату якого подається разом із заявами та іншими документами з питань громадянства.

Заяви з питань громадянства оформлюються: 

* про прийняття до громадянства України[[Медіа:Заява_про_прийняття_до_громадянства_України.doc]] та про вихід з громадянства України - на ім'я Президента України;
* [[Медіа:Заява_про_встановлення_належності_до_громадянства_України.doc]] та [[Медіа:Заява_про_оформлення_належності_до_громадянства_України.doc]] особою, яка проживає на території України, - на ім'я начальника головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі за місцем проживання особи
* про оформлення набуття громадянства України особою, яка проживає на території України, - на ім'я начальника головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі за місцем проживання особи;
* про встановлення та оформлення належності до громадянства України особою, яка постійно проживає за кордоном, - на ім'я керівника дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем постійного проживання особи;
* про перевірку належності до громадянства України особою, яка перебуває за кордоном, - на ім'я керівника дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем перебування особи;
* про оформлення набуття громадянства України особою, яка постійно проживає за кордоном, - на ім'я керівника дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем постійного проживання особи.

Заява з питань громадянства подається у письмовій формі з зазначенням дати її складання та підписується заявником.

Заяву з питань громадянства дитини підписує один з її батьків або інший законний представник дитини.

Особа, яка зареєструвала шлюб до досягнення повноліття або якій надано повну цивільну дієздатність до досягнення повноліття відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15%2016 Цивільного кодексу України], заяву з питань громадянства підписує самостійно.

Заяву з питань громадянства недієздатної особи підписує її опікун.

Якщо заявник не може підписати заяву через неписьменність або фізичні вади, заяву на його прохання підписує інша особа.

Заяви та інші документи з питань громадянства подаються:

* особою, яка проживає в Україні на законних підставах, - до управління, відділу (сектору) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення за місцем проживання особи в Україні;
* особою, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, - до управління, відділу (сектору) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення за місцем реєстрації особи;
* особою, яка постійно проживає за кордоном, - до дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем постійного проживання особи.

Заяву та інші документи з питань громадянства заявник подає особисто.

За наявності поважних причин (хвороба заявника, стихійне лихо тощо) заява та інші документи з питань громадянства на прохання заявника можуть подаватися іншою особою або надсилатися поштою.

Заява та інші документи з питань громадянства недієздатної особи подаються її опікуном.

Заява та інші документи з питань громадянства дитини подаються одним з її батьків або іншим законним представником дитини за місцем проживання дитини або одного з її батьків чи іншого законного представника.

Особа, яка зареєструвала шлюб до досягнення повноліття або якій надано повну цивільну дієздатність до досягнення повноліття відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], заяву та інші документи з питань громадянства подає самостійно.

Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред'являється документ, що посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном та подаються копії таких документів.

Згода на набуття громадянства України або на вихід з громадянства України дитини віком від 14 до 18 років надається нею у формі письмової заяви, подається у присутності дитини. За наявності поважних причин (хвороба дитини, стихійне лихо тощо) така заява може подаватися за відсутності дитини.

[[Категорія:Інші питання цивільного права‎]]

Громадянство та належність до громадянства України

2019-01-03T14:02:10Z

Oleksiy.lysakov: /* Нормативна база */

== '''Нормативна база ''' ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України від 28.06.1996 року ];
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15%2016 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 року № 435-IV]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України «Про громадянство України» від 18.01.2001 року № 2235-III];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/215/2001 Указ Президента України "Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України"" від 27.03.2001 року № 215/2001]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0610-18 Наказ Міністерства закордонних справ України від 23.04.2018 року № 182 "Про затвердження Положення про консульський збір України та Інструкції про порядок справляння сум консульського збору за вчинення консульських дій, обліку сум консульських надходжень та проведення звірок фактичних консульських надходжень в закордонних дипломатичних установах України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12 Наказ Міністерства фінансів України від 07.07.2012 року № 811 "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита"]
'''''

='''Поняття громадянства України'''=

Громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.

Громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України;

=== '''Належність до громадянства України''' ===

Відповідно до вимог ст. 3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону України «Про громадянство України»] громадянами України є:

1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України. <big>'''Такі особи є громадянами України з 24 серпня 1991 року'''
2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» від 13 листопада 1991 року проживали в Україні і не були громадянами інших держав. <big>'''Такі особи є громадянами України з 13 листопада 1991 року'''</big>; 
3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис «громадянин України», та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України. <big>'''Такі особи є громадянами України з моменту внесення відмітки про громадянство України;'''</big> 
4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України. 

=== '''Документи, які підтверджують громадянство України''' ===

1. паспорт громадянина України;
2. паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
3. тимчасове посвідчення громадянина України;
4. дипломатичний паспорт;
5. службовий паспорт;
6. посвідчення особи моряка;
7. посвідчення члена екіпажу;
8. посвідчення особи на повернення в Україну.

='''Набуття громадянства України''' =
Вимогами ст. 6 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону України «Про громадянство України»] визначено перелік підстав набуття громадянства України, а саме: 

1. за народженням;
2. за територіальним походженням;
3. внаслідок прийняття до громадянства;
4. внаслідок поновлення у громадянстві;
5. внаслідок усиновлення;
6. внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на виховання в сім'ю патронатного вихователя;
7. внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки;
8. у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;
9. внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства;
10. за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

='''Загальний порядок подання заяв та інших документів для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України.''' =

Для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень.

У випадках, передбачених законодавством України, за подання заяви та інших документів з питань громадянства сплачується [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12 державне мито] або [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0610-18 консульський збір], документ про сплату якого подається разом із заявами та іншими документами з питань громадянства.

Заяви з питань громадянства оформлюються: 

* про прийняття до громадянства України[[Медіа:Заява_про_прийняття_до_громадянства_України.doc]] та про вихід з громадянства України - на ім'я Президента України;
* [[Медіа:Заява_про_встановлення_належності_до_громадянства_України.doc]] та [[Медіа:Заява_про_оформлення_належності_до_громадянства_України.doc]] особою, яка проживає на території України, - на ім'я начальника головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі за місцем проживання особи
* про оформлення набуття громадянства України особою, яка проживає на території України, - на ім'я начальника головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі за місцем проживання особи;
* про встановлення та оформлення належності до громадянства України особою, яка постійно проживає за кордоном, - на ім'я керівника дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем постійного проживання особи;
* про перевірку належності до громадянства України особою, яка перебуває за кордоном, - на ім'я керівника дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем перебування особи;
* про оформлення набуття громадянства України особою, яка постійно проживає за кордоном, - на ім'я керівника дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем постійного проживання особи.

Заява з питань громадянства подається у письмовій формі з зазначенням дати її складання та підписується заявником.

Заяву з питань громадянства дитини підписує один з її батьків або інший законний представник дитини.

Особа, яка зареєструвала шлюб до досягнення повноліття або якій надано повну цивільну дієздатність до досягнення повноліття відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15%2016 Цивільного кодексу України], заяву з питань громадянства підписує самостійно.

Заяву з питань громадянства недієздатної особи підписує її опікун.

Якщо заявник не може підписати заяву через неписьменність або фізичні вади, заяву на його прохання підписує інша особа.

Заяви та інші документи з питань громадянства подаються:

* особою, яка проживає в Україні на законних підставах, - до управління, відділу (сектору) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення за місцем проживання особи в Україні;
* особою, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, - до управління, відділу (сектору) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення за місцем реєстрації особи;
* особою, яка постійно проживає за кордоном, - до дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем постійного проживання особи.

Заяву та інші документи з питань громадянства заявник подає особисто.

За наявності поважних причин (хвороба заявника, стихійне лихо тощо) заява та інші документи з питань громадянства на прохання заявника можуть подаватися іншою особою або надсилатися поштою.

Заява та інші документи з питань громадянства недієздатної особи подаються її опікуном.

Заява та інші документи з питань громадянства дитини подаються одним з її батьків або іншим законним представником дитини за місцем проживання дитини або одного з її батьків чи іншого законного представника.

Особа, яка зареєструвала шлюб до досягнення повноліття або якій надано повну цивільну дієздатність до досягнення повноліття відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], заяву та інші документи з питань громадянства подає самостійно.

Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред'являється документ, що посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном та подаються копії таких документів.

Згода на набуття громадянства України або на вихід з громадянства України дитини віком від 14 до 18 років надається нею у формі письмової заяви, подається у присутності дитини. За наявності поважних причин (хвороба дитини, стихійне лихо тощо) така заява може подаватися за відсутності дитини.

[[Категорія:Інші питання цивільного права‎]]

Особливості застосування сімейного законодавства у часі

2019-01-03T13:49:31Z

Oleksiy.lysakov:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний Кодекс України від 10.01.2002 № 2947-III]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2006-07 Кодекс про шлюб та сім’ю від 20.06.1969 № 2006-VII]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-99 Рішення Конституційного суду України від 09.02.1999 року № 1-рп/99]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07 Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 року]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 року]

== Дія сімейного законодавства у часі==

Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Дія сімейного законодавства у часі підпорядковується загальному правилу: нові нормативно-правові акти поширюються на ті відносини, які виникають після введення в дію нових актів.

Відповідно до ст. 94 Конституції України закон набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Зміст цього положення й аналіз опублікованих законів свідчать про те, що новий закон може набрати чинності:
– по-перше, після 10 днів від дня його офіційного оприлюднення (опублікування);
– по-друге, від дня оприлюднення закону чи від строку, зазначеного в ньому.

Так, СК України був прийнятий 10 січня 2002 р., а набрання ним чинності у ч. 1 Прикінцевих положень Кодексу було пов'язано з набранням чинності ЦК України. Прикінцеві та перехідні положення ЦК України цією датою визначили 1 січня 2004 р.

== Особливості застосування сімейного законодавства у часі ==

Важливе значення має момент припинення дії сімейно-правових актів, який залежить від того, чи зазначений у нормативному акті термін його дії:
– якщо в нормативному акті встановлений термін його дії, то він втрачає юридичну силу з настанням зазначеного в ньому строку;
– якщо термін дії правового акта не вказаний, то він припиняє свою дію або з прийняттям нового нормативного акта, що регулює такі ж суспільні відносини, що і чинний раніше, або в результаті його скасування.

'''Наприклад''', згідно з п. 2 ч. 2 Прикінцевих положень СК України був визнаний таким, що втратив чинність із вступом у дію СК України, Кодекс про шлюб та сім'ю 1969 р.
В деяких випадках новий закон може поширюватися на відносини, які виникли до набрання ним чинності і продовжують існувати після цього. Так, ст. 58 Конституції України зазначає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Проте такі положення більшою мірою стосуються кримінального або адміністративного законодавчого акта.

Роз’ясненнями п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 року, яка узгоджується із Рішенням Конституційного Суду України № 1-рп/99 по справі № 1-7/99 за конституційним зверненням про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів визначено, що за загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч. 1 ст. 58 Конституції України ( 254к/96-ВР ) норми Сімейного кодексу України ( 2947-14 ) (далі - СК) застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 1 січня 2004 р. До сімейних відносин, які вже існували на зазначену дату, норми СК ( 2947-14 ) застосовуються в частині лише тих прав і обов'язків, що виникли після набрання ним чинності. Ці права й обов'язки визначаються на підставах, передбачених СК. Тобто з урахуванням положення ч. 1 ст. 58 Конституції України закріплений принцип зворотної дії в часі закону та інших нормативно-правових актів, у випадку коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

== Момент припинення шлюбу ==

Ч. 1 ст. 114 СК України встановлено, що у випадку розірвання шлюбу державним органом РАЦС (адміністративний порядок) шлюб припиняється в день реєстрації розірвання шлюбу. Ця стаття закону зазнала певних змін. В первісній редакції ч. 1 ст. 114 СК України вказувалося, що шлюб припиняється у день винесення органом РАЦС постанови про розірвання шлюбу. Законом України від 22.12.2006 p. № 524-V «Про внесення змін до Сімейного та Цивільного кодексів України» винесення органами РАЦС постанов про розірвання шлюбу було скасоване. У зв'язку з цим органи РАЦС одразу реєструють розірвання шлюбу. Саме з цим моментом і пов'язане його припинення.

Розірвання шлюбу в судовому порядку має свої особливості (ч. 2 ст. 114 СК України). Важливими в цьому плані є два моменти: а) винесення судом рішення про розірвання шлюбу; б) набрання чинності рішенням суду.

Таким чином саме день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу вважається днем припинення шлюбу. Із цим днем і пов'язані для сторін всі наслідки розірвання шлюбу.

Проблема визначення моменту припинення шлюбу у разі його розірвання вкрай гостро постала у зв'язку з прийняттям нового СК України та неспівпадінням з цього питання норм старого та нового законодавства.

Так за новим СК днем розірвання шлюбу вважається день набрання чинності рішенням суду (ч. 2 ст. 114 СК України), натомість згідно із законодавством, що діяло раніше, шлюб припинявся у день, коли подружжя або один з них на підставі рішення суду реєстрували розірвання шлюбу в органах РАЦС (ст. 44 КпШС України). Таким чином, рішення суду щодо розірвання шлюбу не мало вирішального значення.

Роз’ясненнями п. 15. Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 року визначено, що хоча розірвання шлюбу, здійснене на підставі рішення суду, потребує подальшої реєстрації у державному органі РАЦС, моментом припинення шлюбу є день набрання чинності рішенням суду про його розірвання (ч. 2 ст. 114 СК) ( 2947-14 ). Це правило не поширюється на випадки, коли шлюб було розірвано у судовому порядку до 1 січня 2004 р., тобто до дня набрання чинності СК.

Таким чином, '''якщо шлюб було розірвано у судовому порядку до 1 січня 2004 р. та не зареєстровано в органах РАЦС''', тобто до дня набрання чинності СК, такий '''шлюб не вважається розірваним.'''

=== Визнання батьківства ===

Підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у ст. 128 СК, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у ст. 53 КпШС.

Роз’ясненнями п. 3. Постанови Пленуму Верховного суду України 15.05.2006 N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено що, вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді справ цієї категорії, '''повинні виходити з дати народження дитини'''.

Так, при розгляді справ про встановлення батьківства '''щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 р.''', необхідно застосовувати відповідні '''норми КпШС''', беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір'ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.

Справи про '''визнання батьківства щодо дитини, яка народилася не раніше 1 січня 2004 р.''', суд має вирішувати '''відповідно до норм СК України, зокрема ч. 2 ст. 128''' на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства.

== Поділ спільного майна подружжя ==

Як вже було зазначено за загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч. 1 ст. 58 Конституції України) норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 1 січня 2004 р. До сімейних відносин, які вже існували на зазначену дату, норми СК України застосовуються в частині лише тих прав і обов'язків, що виникли після набрання ним чинності.

У випадку набуття подружжям права власності на майно до 2004 р., а поділ спільного майна здійснює після 2004 р. очевидно, що подружнє правовідношення виникло під час дії КпШС. У свою чергу права й обов'язки, яких сторони набувають у зв'язку з поділом спільного майна, виникають уже після того, як набув чинності СК України. Одна частина правовідношень регулюється старим законом (КпШС), а друга – новим (СК України).

У зв'язку з цим '''порядок набуття спільного майна та його правовий режим визначаються старим законом''', а '''поділ майна подружжя''' має здійснюватися '''за правилами, передбаченими новим законом'''.

За таких обставин розмір часток подружжя у майні, що є об'єктом права спільної сумісної власності, способи та порядок його поділу визначатимуться за правилами СК України.
[[Категорія:Сімейне право]]

Громадянство та належність до громадянства України

2019-01-03T13:44:49Z

Oleksiy.lysakov: /* Належність до громадянства України */

== '''Нормативна база ''''' ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України від 28.06.1996 року ];
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15%2016 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 року № 435-IV]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України «Про громадянство України» від 18.01.2001 року № 2235-III];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/215/2001 Указ Президента України "Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України"" від 27.03.2001 року № 215/2001]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0610-18 Наказ Міністерства закордонних справ України від 23.04.2018 року № 182 "Про затвердження Положення про консульський збір України та Інструкції про порядок справляння сум консульського збору за вчинення консульських дій, обліку сум консульських надходжень та проведення звірок фактичних консульських надходжень в закордонних дипломатичних установах України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12 Наказ Міністерства фінансів України від 07.07.2012 року № 811 "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита"]
'''''
='''Поняття громадянства України'''=

Громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.

Громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України;

=== '''Належність до громадянства України''' ===

Відповідно до вимог ст. 3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону України «Про громадянство України»] громадянами України є:

1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України. <big>'''Такі особи є громадянами України з 24 серпня 1991 року'''
2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» від 13 листопада 1991 року проживали в Україні і не були громадянами інших держав. <big>'''Такі особи є громадянами України з 13 листопада 1991 року'''</big>; 
3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис «громадянин України», та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України. <big>'''Такі особи є громадянами України з моменту внесення відмітки про громадянство України;'''</big> 
4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України. 

=== '''Документи, які підтверджують громадянство України''' ===

1. паспорт громадянина України;
2. паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
3. тимчасове посвідчення громадянина України;
4. дипломатичний паспорт;
5. службовий паспорт;
6. посвідчення особи моряка;
7. посвідчення члена екіпажу;
8. посвідчення особи на повернення в Україну.

='''Набуття громадянства України''' =
Вимогами ст. 6 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону України «Про громадянство України»] визначено перелік підстав набуття громадянства України, а саме: 

1. за народженням;
2. за територіальним походженням;
3. внаслідок прийняття до громадянства;
4. внаслідок поновлення у громадянстві;
5. внаслідок усиновлення;
6. внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на виховання в сім'ю патронатного вихователя;
7. внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки;
8. у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;
9. внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства;
10. за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

='''Загальний порядок подання заяв та інших документів для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України.''' =

Для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень.

У випадках, передбачених законодавством України, за подання заяви та інших документів з питань громадянства сплачується [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12 державне мито] або [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0610-18 консульський збір], документ про сплату якого подається разом із заявами та іншими документами з питань громадянства.

Заяви з питань громадянства оформлюються: 

* про прийняття до громадянства України[[Медіа:Заява_про_прийняття_до_громадянства_України.doc]] та про вихід з громадянства України - на ім'я Президента України;
* [[Медіа:Заява_про_встановлення_належності_до_громадянства_України.doc]] та [[Медіа:Заява_про_оформлення_належності_до_громадянства_України.doc]] особою, яка проживає на території України, - на ім'я начальника головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі за місцем проживання особи
* про оформлення набуття громадянства України особою, яка проживає на території України, - на ім'я начальника головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі за місцем проживання особи;
* про встановлення та оформлення належності до громадянства України особою, яка постійно проживає за кордоном, - на ім'я керівника дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем постійного проживання особи;
* про перевірку належності до громадянства України особою, яка перебуває за кордоном, - на ім'я керівника дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем перебування особи;
* про оформлення набуття громадянства України особою, яка постійно проживає за кордоном, - на ім'я керівника дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем постійного проживання особи.

Заява з питань громадянства подається у письмовій формі з зазначенням дати її складання та підписується заявником.

Заяву з питань громадянства дитини підписує один з її батьків або інший законний представник дитини.

Особа, яка зареєструвала шлюб до досягнення повноліття або якій надано повну цивільну дієздатність до досягнення повноліття відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15%2016 Цивільного кодексу України], заяву з питань громадянства підписує самостійно.

Заяву з питань громадянства недієздатної особи підписує її опікун.

Якщо заявник не може підписати заяву через неписьменність або фізичні вади, заяву на його прохання підписує інша особа.

Заяви та інші документи з питань громадянства подаються:

* особою, яка проживає в Україні на законних підставах, - до управління, відділу (сектору) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення за місцем проживання особи в Україні;
* особою, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, - до управління, відділу (сектору) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення за місцем реєстрації особи;
* особою, яка постійно проживає за кордоном, - до дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем постійного проживання особи.

Заяву та інші документи з питань громадянства заявник подає особисто.

За наявності поважних причин (хвороба заявника, стихійне лихо тощо) заява та інші документи з питань громадянства на прохання заявника можуть подаватися іншою особою або надсилатися поштою.

Заява та інші документи з питань громадянства недієздатної особи подаються її опікуном.

Заява та інші документи з питань громадянства дитини подаються одним з її батьків або іншим законним представником дитини за місцем проживання дитини або одного з її батьків чи іншого законного представника.

Особа, яка зареєструвала шлюб до досягнення повноліття або якій надано повну цивільну дієздатність до досягнення повноліття відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], заяву та інші документи з питань громадянства подає самостійно.

Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред'являється документ, що посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном та подаються копії таких документів.

Згода на набуття громадянства України або на вихід з громадянства України дитини віком від 14 до 18 років надається нею у формі письмової заяви, подається у присутності дитини. За наявності поважних причин (хвороба дитини, стихійне лихо тощо) така заява може подаватися за відсутності дитини.

[[Категорія:Інші питання цивільного права‎]]

Заборгованість спадкодавця зі сплати аліментів, наявна на час смерті

2019-01-03T13:38:41Z

Oleksiy.lysakov: Створена сторінка: Зміст # Нормативна база # Перехід зобов’язання зі сплати аліментів спадкодавця до спад...

Зміст
# Нормативна база
# Перехід зобов’язання зі сплати аліментів спадкодавця до спадкоємців
# Порядок пред’явлення вимоги щодо виплати заборгованості за аліментами 

== 1.Нормативна база ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний Кодекс України] 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний Кодекс України]
 
== 2. Перехід зобов’язання зі сплати аліментів спадкодавця до спадкоємців ==

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). 

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. 

Відповідно до вимог ч.1, 4 ст. 194 СК України аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання. 

Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років. 

Відповідно до позиції викладеної в [http://reyestr.court.gov.ua/Review/73156995 постанові Верховного суду від 21.03.2018 року у справі 161/11682/15-ц] '''''за змістом статті 194 СК України від погашення заборгованості за аліментами боржника не може звільнити жодна обставина. У випадку смерті платника аліментів його спадкоємці за рахунок наявних активів спадкової маси зобов'язані погасити заборгованість за аліментами на дитину.
'''''
== 3. Порядок пред’явлення вимоги щодо виплати заборгованості за аліментами ==
Статтею 1281 ЦК України визначено, що спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. 

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. 

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. 

Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги. 

Згідно ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. 

Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. 

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі. 
[[Категорія:Цивільне право]]‎ 
[[Категорія:Спадкове право]]

Компенсація шкоди здоров'ю, завданої внаслідок падіння бурульок

2018-08-02T11:05:48Z

Oleksiy.lysakov:

[[Файл:1517929785280897985.gif]]
== Нормативна база ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII] 
Закон України "Про житлово-комунальні послуги" '''(в''тратив чинність, з дня введення в дію цього [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закону], крім норм, що регулюють надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, управління будинком, спорудою або групою будинків, ремонту приміщень, будинків, споруд, які втрачають чинність через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом'').''' 
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закон України "Про благоустрій населених пунктів" від 06.09.2005 № 2807-IV] 
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1529-17 Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України "Про затвердження Типових правилд благоустрою території населеного пункту" від 27.11.2017 року №310] 
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1046-04 Наказ Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 року №150] 
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Наказ Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76] 
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/270-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів від 22.03.2001 року №270 "Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру"] 
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"від 25.07.2018] 
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV]
== Хто має відповідати ==
У випадку заподієння шкоди здоров'ю людині, завданої внаслідок падіння бурульок з даху будинку, відповідальність несе балансоутримувач зазначеного будинку. 

'''''Балансоутримувач''''' будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 законом]. 

Відповідно до п.4 ч.1 ст.7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить визначення виконавця житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. 
Згідно з п.1.5 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій], затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 76 від 17 травня 2005 року, та п.1.1.8.6. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1046-04 Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України № 150 від 10 серпня 2004 року], <big>'''''балансоутримувач зобов'язаний регулярно виконувати роботи по скиданню з дахів і покрівель снігу та льоду'''''</big>. До такого ж висновку прийшла колегія ВССУ у справі № 6-15405св15.

== Дії при нанесенні шкоди здоров'ю, завдані внаслідок падіння бурульок ==

# Звернення до швидкої допомоги або медичного закладу 
# Звернення до органів поліції з заявою про скоєння злочину за ст.367 КК України "Службове недбальство" 
# Звернутись до міської ради із заявою про розслідування нещасного випадку невиробничого характеру 
# Звернутись до управління житлово-комунального господарства ЖКГ з запитом про надання інформації хто є власником будинку, з якого людина через падіння бурульок зазнали пошкодження здоров'я 
# Звернутись з заявою про відшкодування шкоди до власника (балансоутримувача) будинку 
# В разі відмови такого відшкодування, звернутись з позовом до суду 

== Судовий порядок стягнення відшкодуванню шкоди здоров'ю, завданої внаслідок падіння бурульок ==
Якщо відповідачем є суб’єктом владних повноважень необхідно звертатись до до суду з '''адміністративним позовом''' 
Суб’єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг 

Якщо відповідач фізична особа необхідно звертатись до до суду з цивільним позовом.

Від сплати судового збору позивач буде '''''звільнений''''' на підставі п.2 ч.1 ст.5 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ЗУ "Про судовий збір"]
Крім матеріальної шкоди, потеріпілий має право також на стягнення моральної шкоди, відповідно до ст.23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]
== Докази в судовому процесі ==

* Фотографії з прив'язкою до вивісок магазинів, балкону, вікон, інших елементів, які ідентифікують будинок з якого впали бурульки 
* Показання свідків 
* Виписки з медичної картки, довідки, епікризи 
* Квитанції (чеки) про придбання ліків або надання послуг з діагностування травм 
* Постанова слідчого чи прокурора про закриття кримінального провадження ( у випадку звернення з заявою про злочин) 
* Акт про нещасний випадок невиробничого характеру (у випадку звернення з заявою про розслідування нещасного випадку)
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]

Компенсація шкоди здоров'ю, завданої внаслідок падіння бурульок

2018-08-02T09:59:55Z

Oleksiy.lysakov:

[[Файл:1517929785280897985.gif]]
== Нормативна база ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII] 
Закон України "Про житлово-комунальні послуги" '''(в''тратив чинність, з дня введення в дію цього [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закону], крім норм, що регулюють надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, управління будинком, спорудою або групою будинків, ремонту приміщень, будинків, споруд, які втрачають чинність через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом'').''' 
Закон України "Про благоустрій населених пунктів" від 06.09.2005 № 2807-IV 
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1529-17 Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України "Про затвердження Типових правилд благоустрою території населеного пункту" від 27.11.2017 року №310] 
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1046-04 Наказ Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 року №150] 
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Наказ Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76] 
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/270-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів від 22.03.2001 року №270 "Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру"] 
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"від 25.07.2018] 
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV]
== Хто має відповідати ==
У випадку заподієння шкоди здоров'ю людині, завданої внаслідок падіння бурульок з даху будинку, відповідальність несе балансоутримувач зазначеного будинку. 

'''''Балансоутримувач''''' будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 законом]. 

Відповідно до п.4 ч.1 ст.7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить визначення виконавця житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. 
Згідно з п.1.5 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій], затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 76 від 17 травня 2005 року, та п.1.1.8.6. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1046-04 Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України № 150 від 10 серпня 2004 року], <big>'''''балансоутримувач зобов'язаний регулярно виконувати роботи по скиданню з дахів і покрівель снігу та льоду'''''</big>. До такого ж висновку прийшла колегія ВССУ у справі № 6-15405св15.

== Дії при нанесенні шкоди здоров'ю, завдані внаслідок падіння бурульок ==

# Звернення до швидкої допомоги або медичного закладу 
# Звернення до органів поліції з заявою про скоєння злочину за ст.367 КК України "Службове недбальство" 
# Звернутись до міської ради із заявою про розслідування нещасного випадку невиробничого характеру 
# Звернутись до управління житлово-комунального господарства ЖКГ з запитом про надання інформації хто є власником будинку, з якого людина через падіння бурульок зазнали пошкодження здоров'я 
# Звернутись з заявою про відшкодування шкоди до власника (балансоутримувача) будинку 
# В разі відмови такого відшкодування, звернутись з позовом до суду 

== Судовий порядок стягнення відшкодуванню шкоди здоров'ю, завданої внаслідок падіння бурульок ==
Якщо відповідачем є суб’єктом владних повноважень необхідно звертатись до до суду з '''адміністративним позовом''' 
Суб’єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг 

Якщо відповідач фізична особа необхідно звертатись до до суду з цивільним позовом.

Від сплати судового збору позивач буде '''''звільнений''''' на підставі п.2 ч.1 ст.5 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ЗУ "Про судовий збір"]
Крім матеріальної шкоди, потеріпілий має право також на стягнення моральної шкоди, відповідно до ст.23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]
== Докази в судовому процесі ==

* Фотографії з прив'язкою до вивісок магазинів, балкону, вікон, інших елементів, які ідентифікують будинок з якого впали бурульки 
* Показання свідків 
* Виписки з медичної картки, довідки, епікризи 
* Квитанції (чеки) про придбання ліків або надання послуг з діагностування травм 
* Постанова слідчого чи прокурора про закриття кримінального провадження ( у випадку звернення з заявою про злочин) 
* Акт про нещасний випадок невиробничого характеру (у випадку звернення з заявою про розслідування нещасного випадку)
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]

Компенсація шкоди здоров'ю, завданої внаслідок падіння бурульок

2018-08-02T09:53:24Z

Oleksiy.lysakov:

[[Файл:1517929785280897985.gif]]
== Нормативна база ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII] 
Закон України "Про житлово-комунальні послуги" '''(в''тратив чинність, з дня введення в дію цього [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закону], крім норм, що регулюють надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, управління будинком, спорудою або групою будинків, ремонту приміщень, будинків, споруд, які втрачають чинність через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом'').''' 
Закон України "Про благоустрій населених пунктів" від 06.09.2005 № 2807-IV 
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1529-17 Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України "Про затвердження Типових правилд благоустрою території населеного пункту" від 27.11.2017 року №310] 
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1046-04 Наказ Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 року №150] 
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Наказ Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76] 
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/270-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів від 22.03.2001 року №270 "Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру"] 
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"від 25.07.2018] 
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV]
== Хто має відповідати ==
У випадку заподієння шкоди здоров'ю людині, завданої внаслідок падіння бурульок з даху будинку, відповідальність несе балансоутримувач зазначеного будинку. 

'''''Балансоутримувач''''' будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 законом]. 

Відповідно до п.4 ч.1 ст.7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить визначення виконавця житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. 
Згідно з п.1.5 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій], затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 76 від 17 травня 2005 року, та п.1.1.8.6. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1046-04 Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України № 150 від 10 серпня 2004 року], <big>'''''балансоутримувач зобов'язаний регулярно виконувати роботи по скиданню з дахів і покрівель снігу та льоду'''''</big>.

== Дії при нанесенні шкоди здоров'ю, завдані внаслідок падіння бурульок ==

# Звернення до швидкої допомоги або медичного закладу 
# Звернення до органів поліції з заявою про скоєння злочину за ст.367 КК України "Службове недбальство" 
# Звернутись до міської ради із заявою про розслідування нещасного випадку невиробничого характеру 
# Звернутись до управління житлово-комунального господарства ЖКГ з запитом про надання інформації хто є власником будинку, з якого людина через падіння бурульок зазнали пошкодження здоров'я 
# Звернутись з заявою про відшкодування шкоди до власника (балансоутримувача) будинку 
# В разі відмови такого відшкодування, звернутись з позовом до суду 

== Судовий порядок стягнення відшкодуванню шкоди здоров'ю, завданої внаслідок падіння бурульок ==
Якщо відповідачем є суб’єктом владних повноважень необхідно звертатись до до суду з '''адміністративним позовом''' 
Суб’єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг 

Якщо відповідач фізична особа необхідно звертатись до до суду з цивільним позовом.

Від сплати судового збору позивач буде '''''звільнений''''' на підставі п.2 ч.1 ст.5 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ЗУ "Про судовий збір"]
Крім матеріальної шкоди, потеріпілий має право також на стягнення моральної шкоди, відповідно до ст.23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]
== Докази в судовому процесі ==

* Фотографії з прив'язкою до вивісок магазинів, балкону, вікон, інших елементів, які ідентифікують будинок з якого впали бурульки 
* Показання свідків 
* Виписки з медичної картки, довідки, епікризи 
* Квитанції (чеки) про придбання ліків або надання послуг з діагностування травм 
* Постанова слідчого чи прокурора про закриття кримінального провадження ( у випадку звернення з заявою про злочин) 
* Акт про нещасний випадок невиробничого характеру (у випадку звернення з заявою про розслідування нещасного випадку)
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]

Компенсація шкоди здоров'ю, завданої внаслідок падіння бурульок

2018-08-02T09:31:58Z

Oleksiy.lysakov:

== Нормативна база ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII] 
Закон України "Про житлово-комунальні послуги" '''(в''тратив чинність, з дня введення в дію цього [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закону], крім норм, що регулюють надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, управління будинком, спорудою або групою будинків, ремонту приміщень, будинків, споруд, які втрачають чинність через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом'').''' 
Закон України "Про благоустрій населених пунктів" від 06.09.2005 № 2807-IV 
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1529-17 Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України "Про затвердження Типових правилд благоустрою території населеного пункту" від 27.11.2017 року №310] 
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1046-04 Наказ Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 року №150] 
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Наказ Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76] 
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"від 25.07.2018] 
== Хто має відповідати ==
У випадку заподієння шкоди здоров'ю людині, завданої внаслідок падіння бурульок з даху будинку, відповідальність несе балансоутримувач зазначеного будинку. 

'''''Балансоутримувач''''' будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 законом]. 

Відповідно до п.4 ч.1 ст.7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить визначення виконавця житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. 
Згідно з п.1.5 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій], затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 76 від 17 травня 2005 року, та п.1.1.8.6. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1046-04 Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України № 150 від 10 серпня 2004 року], <big>'''''балансоутримувач зобов'язаний регулярно виконувати роботи по скиданню з дахів і покрівель снігу та льоду'''''</big>.

== Дії при нанесенні шкоди здоров'ю, завдані внаслідок падіння бурульок ==

# Звернення до швидкої допомоги або медичного закладу 
# Звернення до органів поліції з заявою про скоєння злочину за ст.367 КК України "Службове недбальство" 
# Звернутись до управління житлово-комунального господарства ЖКГ з запитом про надання інформації хто є власником будинку, з якого людина через падіння бурульок зазнали пошкодження здоров'я 
# Звернутись з заявою про відшкодування шкоди до власника (балансоутримувача) будинку 
# В разі відмови такого відшкодування, звернутись з позовом до суду 

== Судовий порядок стягнення відшкодуванню шкоди здоров'ю, завданої внаслідок падіння бурульок ==
Якщо відповідачем є суб’єктом владних повноважень необхідно звертатись до до суду з '''адміністративним позовом''' 
Суб’єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг 

Якщо відповідач фізична особа необхідно звертатись до до суду з цивільним позовом.

Від сплати судового збору позивач буде '''''звільнений''''' на підставі п.2 ч.1 ст.5 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ЗУ "Про судовий збір"]

== Докази в судовому процесі ==

Фотографії з прив'язкою до вивісок магазинів, балкону, вікон, інших елементів, які ідентифікують будинок з якого впали бурульки 
Показання свідків 
Виписки з медичної картки, довідки, епікризи 
Квитанції (чеки) про придбання ліків або діагностування 
Постанова слідчого чи прокурора про закриття кримінального провадження ( у випадку звернення з заявою про злочин)

Компенсація шкоди здоров'ю, завданої внаслідок падіння бурульок

2018-08-02T08:17:50Z

Oleksiy.lysakov: Створена сторінка: == Нормативна база == Закон України "Про житлово-комунальні послуги" Закон України "Пр...

== Нормативна база ==
Закон України "Про житлово-комунальні послуги" 
Закон України "Про благоустрій населених пунктів" 
Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України "Про затвердження Типових правилд благоустрою території населеного пункту" від 27.11.2017 року №310 
Наказ Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 року №150 
Наказ Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76

Умови призначення, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю

2018-08-01T10:16:46Z

Oleksiy.lysakov:

== '''Нормативна база''' ==
# [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1533-14&p=1314627761835151 Закон України Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття від 02.03.2000 № 1533-III]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII] 
# [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0821-15 Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 15.06.2015 № 613 «Про затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності»]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/198-2013-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 р. № 198 «Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу»]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України "Про зайнятість населення від 05.07.2012 № 5067-VI"] 
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF Порядкок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. №1266]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1577-17 Постанова Правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття "Про мінімальний розмір допомоги по безробіттю" від 15.12.2017 № 149]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01 Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 р. № 455]

== '''Кому надається допомога''' ==

Допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.
 
'''Безробітний'''- особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Статус безробітного надається цим особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції (центр зайнятості), незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування. 

== '''Куди звертатися за допомогою''' ==

Допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості за місцем перебування безробітного на обліку і виплачується в установленому порядку через банківські установи. 
Під час проведення реєстрації працівник центру зайнятості заповнює в Єдиній інформаційно-аналітичній системі державної служби зайнятості персональну картку, в якій зазначаються персональні дані безробітного (прізвище, ім’я та по батькові, зареєстроване місце проживання чи перебування, число, місяць та рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відповідну відмітку в паспорті), відомості про останнє місце роботи або вид діяльності згідно із частиною першою статті 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України “Про зайнятість населення”], підстава для припинення трудових відносин відповідно до запису в трудовій книжці або іншого виду діяльності, що підтверджено документально. Форма персональної картки та додатки до неї затверджуються Мінсоцполітики. 

== '''Перелік документів необхідних для отримання допомоги''' ==

Допомога з безробіття призначається на підставі:
* особистої заяви безробітного [[Медіа:Заява про призначення.doc]],
* довідки (довідок) про середню заробітну плату (дохід) за останнім місцем (кількома місцями) роботи чи служби,
* трудової книжки,
* військового квитка,
* копії цивільно-правового договору та пред’явленням свідоцтва про загальнообов’язкове державне соціальне страхування(за наявності),
* паспорта або іншого документа, що посвідчує особу. 
 
Військовослужбовці Збройних сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ, інших військових формувань, утворених відповідно до Законів України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної спеціальної служби транспорту, особи рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, органів внутрішніх справ, органів і підрозілів цивільного захисту, особи начальницького складу податкової міліції, а також особовий склад воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань), створених відповідно до законодавства на постійниій основі (далі — військовослужбовці), крім військовослужбовців строкової служби, звільнені зі служби, подають довідку (довідки) з військового комісаріату, військової частини або іншого формування, яке виплачує грошове забезпечення, про строки проходження служби, які включаються та (або) прирівнюються до страхового стажу, а також розмір і строки виплати грошового забезпечення відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням
Відповідні довідки подають також особи, які проходили державну службу в підрозділах міліції та були звільнені у зв’язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію або звільнені за станом здоров’я. 

До державної служби зайнятості громадяни подають копії відповідних документів (трудової книжки, цивільно-правового договору про виконання робіт (надання послуг), диплома або іншого документа про освіту, довідки ІПН), які зберігаються в їхній особовій справі (абзац 7 п. 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/198-2013-%D0%BF Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних]). 

== '''Яким документом оформляється рішення про призначення допомоги з безробіття?''' ==

Рішення про призначення допомоги з безробіття, її розмір і строки виплати, відкладення, скорочення та припинення виплати оформлюється наказом центру зайнятості, номер і дата якого заноситься до картки персонального обліку безробітного. З цим наказом безробітний має бути ознайомлений під особистий підпис у картці обліку ухвалених рішень керівництва центру зайнятості. 

== '''Розмір та тривалість виплати допомоги по безробіттю''' ==

Згідно з п.1 ст.23 [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1533-14&p=1314627761835151 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»] застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу. Розмір цієї допомоги визначається у відсотках до їхньої середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. №1266], ''залежно від страхового стажу:'' 
* до двох років — 50%, 
* від двох до шести років — 55, 
* від шести до 10 — 60, 
* понад 10 років — 70%. 

''Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру'': 
* перші 90 календарних днів — 100%, 
* упродовж наступних 90 календарних днів — 80; 
* у подальшому — 70%. 

Допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму, для працездатних осіб, установленого Законом. 
Застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців або звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7 і 8 статті 40, статтями 41 і 45 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України], молодь, яка закінчила або припинила навчання, звільнилась з військової або невійськової служби, мають право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі. 
Мінімальний розмір встановлюється Правління Фонду. 

Правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1577-17 постановою від 15.12.2017 № 149] установило з 01 січня 2018 року мінімальний розмір допомоги по безробіттю: 1) для осіб, зазначених у частині другій статті 22 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", у розмірі 544 гривні; 2) для осіб, зазначених у частині першій статті 22 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", у розмірі 1 440 гривень. 

Допомога по безробіттю виплачується з 8-го дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. 

Виплата допомога по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, починається з 91-го календарного дня. 

Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом 2 років. Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 720 календарних днів, для осіб, які шукають роботу вперше, та інших незастрахованих осіб — 180 календарних днів. 

=== '''У яких випадках допомога по безробіттю скорочується на строк до 90 календарних днів?''' ===

Згідно з п.5.4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0821-15 Порядку надання допомоги по безробіттю] тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на строк до 90 календарних днів у разі: 

* приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу (в тому числі поза межами України) або здійснення іншої діяльності за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю — на строк, не менший від кількості календарних днів тимчасової роботи.Тимчасовою вважається робота, на яку працівника прийнято на строк до двох або чотирьох місяців у разі заміщення тимчасово відсутнього працівника, за яким на законних під ставах зберігається його місце роботи;
* порушення умов і строку реєстрації, перереєстрації як безробітного — на строк не менш як 30 календарних днів; 
* недотримання рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню відповідно до Законів України [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 «Про зайнятість населення]» та «[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»], наданих безробітному в письмовій формі, у тому числі неповідомлення про перетин державного кордону у період, визначений працівником центру зайнятості для самостійного пошуку роботи — на строк не менш як 15 календарних днів; 
* припинення без поважних причин професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості — на строк не менш як 60 календарних днів. 

=== '''У яких випадках розмір допомоги по безробіттю може бути зменшений і на який термін?''' ===

Згідно з п.4.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, в тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Мінпраці України від 20.11.2000 р. №307, однією з умов для призначення допомоги по безробіттю є готовність особи до участі в загальнодержавних оплачуваних громадських роботах, якщо така робота для неї є підходящою. У разі відмови особи від участі в таких громадських роботах без поважних причин розмір допомоги по безробіттю, визначений відповідно до цього пункту, зменшується на 50% строком до трьох місяців. 

== '''Чи нараховується та виплачується допомога з безробіття в разі невідвідування центру зайнятості з поважних причин?''' ==

Виплата допомоги з безробіттю нараховується та виплачується в межах її загальної тривалості в разі невідвідування центру зайнятості з поважних причин, а саме в разі: 

* хвороби безробітного — на підставі довідки довільної форми, виданої в порядку, передбаченому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01 Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 р. № 455]. За дорученням безробітного, який хворіє, оформленим у встановленому порядку, за наявності названої довідки допомога з безробіття може бути одержана іншою особою; 
* надання права безробітному за його заявою залишити місце постійного проживання строком не більш як на 30 календарних днів упродовж календарного року для оздоровлення та літнього відпочинку дітей віком до 14 років; 
* сесії чи захисту дипломної роботи, якщо безробітний навчається за заочною чи вечірньою формами навчання в навчальних, закладах не за направленням державної служби зайнятості — за наявності довідки-виклику на сесію та заяви безробітного про невідвідування центру зайнятості впродовж цього періоду; 
* призову на навчальні (або перевірні) та спеціальні збори у Збройні сили України згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Законом України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу»]; 
* визнання особи інвалідом у період одержання допомоги з безробіття, призначеної відповідно до п. 2. 7 та 4. 1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0821-15 Порядку надання допомоги з безробіття]. 

== '''Підстави припинення виплати допомоги''' ==

Виплата допомоги по безробіттю припиняється в такому разі: 

* працевлаштування безробітного, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов’язаної з одержанням доходу безпосередньо від такої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб’єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами);
* поновлення безробітного на роботі за рішенням суду (з дня поновлення); 
* вступу до навчального закладу на навчання з відривом від виробництва (з дня зарахування до навчального закладу); 
* проходження професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості (з дня початку занять);
* призову на строкову військову або альтернативну (не військову) службу (з дати, зазначеної в повістці);
* набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі безробітного (з дня набрання законної сили вироком суду або рішенням суду)або направлення його за рішенням суду на примусове лікування (з дня набрання законної сили вироком суду або рішенням суду);
* призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку;
* призначення безробітній жінці допомоги з вагітності та пологів (з дня набуття такого права відповідно до медичної довідки);
* подання письмової заяви про бажання доглядати за дитиною до досягнення нею трирічного віку (з дня подання заяви або з дати, зазначеної в заяві);
* подання письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості (з дня подання заяви або з дати, зазначеної в заяві);
* переїзду на постійне місце проживання в іншу місцевість або закінчення строку реєстрації місця проживання (з наступного дня після виписки або закінчення строку реєстрації);
* зняття з обліку за невідвідування без поважних причин державної служби зайнятості впродовж 30 і більше календарних днів (з наступного дня після останнього відвідування безробітним центру зайнятості);
* призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості (з дня встановлення порушення);
* закінчення строку її виплати (з наступного дня);
* визнання непрацездатною особи з інвалідністю в період перебування її на обліку як безробітної (з дня видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії);
* відмови безробітного від двох пропозицій підходящої роботи або від двох пропозицій проходження професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, в тому числі осіб, які вперше шукають роботу та не мають професії (спеціальності)(з дня відмови від другої пропозиції);
* відмови безробітного від роботи за спеціальністю, професією, набутою після професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості(з дня відмови від роботи);
* смерті безробітного (з дня смерті).
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Файл:Заява про призначення.doc

2018-08-01T10:01:17Z

Oleksiy.lysakov: заява

заява

Особливості застосування сімейного законодавства у часі

2018-07-25T14:21:35Z

Oleksiy.lysakov: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] * [http://zakon2...

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний Кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2006-07 Кодекс про шлюб та сім’ю]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-99 Рішення Конституційного суду України від 09.02.1999 року № 1-рп/99]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07 Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 року]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 року]

== 1.Дія сімейного законодавства у часі ==

Дія сімейного законодавства у часі має велике практичне значення у зв'язку з тим, що воно періодично оновлюється: з'являються нові норми сімейного права, а ті, що раніше діяли, припиняють своє існування; вносяться зміни і доповнення до чинного законодавства.
Дія сімейного законодавства у часі підпорядковується загальному правилу: нові нормативно-правові акти поширюються на ті відносини, які виникають після введення в дію нових актів.
Відповідно до ст. 94 Конституції України закон набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Зміст цього положення й аналіз опублікованих законів свідчать про те, що новий закон може набрати чинності:
– по-перше, після 10 днів від дня його офіційного оприлюднення (опублікування);
– по-друге, від дня оприлюднення закону чи від строку, зазначеного в ньому.
Так, СК України був прийнятий 10 січня 2002 р., а набрання ним чинності у ч. 1 Прикінцевих положень Кодексу було пов'язано з набранням чинності ЦК України. Прикінцеві та перехідні положення ЦК України цією датою визначили 1 січня 2004 р.

== 2.Особливості застосування сімейного законодавства у часі ==

Важливе значення має момент припинення дії сімейно-правових актів, який залежить від того, чи зазначений у нормативному акті термін його дії:
– якщо в нормативному акті встановлений термін його дії, то він втрачає юридичну силу з настанням зазначеного в ньому строку;
– якщо термін дії правового акта не вказаний, то він припиняє свою дію або з прийняттям нового нормативного акта, що регулює такі ж суспільні відносини, що і чинний раніше, або в результаті його скасування.
Наприклад, згідно з п. 2 ч. 2 Прикінцевих положень СК України був визнаний таким, що втратив чинність із вступом у дію СК України, Кодекс про шлюб та сім'ю 1969 р.
В деяких випадках новий закон може поширюватися на відносини, які виникли до набрання ним чинності і продовжують існувати після цього. Так, ст. 58 Конституції України зазначає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Проте такі положення більшою мірою стосуються кримінального або адміністративного законодавчого акта.
Роз’ясненнями п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 року, яка узгоджується із Рішенням Конституційного Суду України № 1-рп/99 по справі № 1-7/99 за конституційним зверненням про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів визначено, що за загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч. 1 ст. 58 Конституції України ( 254к/96-ВР ) норми Сімейного кодексу України ( 2947-14 ) (далі - СК) застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 1 січня 2004 р. До сімейних відносин, які вже існували на зазначену дату, норми СК ( 2947-14 ) застосовуються в частині лише тих прав і обов'язків, що виникли після набрання ним чинності. Ці права й обов'язки визначаються на підставах, передбачених СК. Тобто з урахуванням положення ч. 1 ст. 58 Конституції України закріплений принцип зворотної дії в часі закону та інших нормативно-правових актів, у випадку коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

== 2.1. момент припинення шлюбу ==

Ч. 1 ст. 114 СК України встановлено, що у випадку розірвання шлюбу державним органом РАЦС (адміністративний порядок) шлюб припиняється в день реєстрації розірвання шлюбу. Ця стаття закону зазнала певних змін. В первісній редакції ч. 1 ст. 114 СК України вказувалося, що шлюб припиняється у день винесення органом РАЦС постанови про розірвання шлюбу. Законом України від 22.12.2006 p. № 524-V «Про внесення змін до Сімейного та Цивільного кодексів України» винесення органами РАЦС постанов про розірвання шлюбу було скасоване. У зв'язку з цим органи РАЦС одразу реєструють розірвання шлюбу. Саме з цим моментом і пов'язане його припинення.
Розірвання шлюбу в судовому порядку має свої особливості (ч. 2 ст. 114 СК України). Важливими в цьому плані є два моменти: а) винесення судом рішення про розірвання шлюбу; б) набрання чинності рішенням суду.
Таким чином саме день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу вважається днем припинення шлюбу. Із цим днем і пов'язані для сторін всі наслідки розірвання шлюбу.
Проблема визначення моменту припинення шлюбу у разі його розірвання вкрай гостро постала у зв'язку з прийняттям нового СК України та неспівпадінням з цього питання норм старого та нового законодавства.
Так за новим СК днем розірвання шлюбу вважається день набрання чинності рішенням суду (ч. 2 ст. 114 СК України), натомість згідно із законодавством, що діяло раніше, шлюб припинявся у день, коли подружжя або один з них на підставі рішення суду реєстрували розірвання шлюбу в органах РАЦС (ст. 44 КпШС України). Таким чином, рішення суду щодо розірвання шлюбу не мало вирішального значення.
Роз’ясненнями п. 15. Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 року визначено, що хоча розірвання шлюбу, здійснене на підставі рішення суду, потребує подальшої реєстрації у державному органі РАЦС, моментом припинення шлюбу є день набрання чинності рішенням суду про його розірвання (ч. 2 ст. 114 СК) ( 2947-14 ). Це правило не поширюється на випадки, коли шлюб було розірвано у судовому порядку до 1 січня 2004 р., тобто до дня набрання чинності СК.
Таким чином, якщо шлюб було розірвано у судовому порядку до 1 січня 2004 р. та не зареєстровано в органах РАЦС, тобто до дня набрання чинності СК, такий шлюб не вважається розірваним.

== 2.2. визнання батьківства ==

Підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у ст. 128 СК, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у ст. 53 КпШС.
Роз’ясненнями п. 3. Постанови Пленуму Верховного суду України 15.05.2006 N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено що, вирішуючи питання про те, якою нормою слід
керуватися при розгляді справ цієї категорії, повинні виходити з дати народження дитини.
Так, при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 р., необхідно застосовувати відповідні норми КпШС, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір'ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.
Справи про визнання батьківства щодо дитини, яка народилася
не раніше 1 січня 2004 р., суд має вирішувати відповідно до норм
СК України, зокрема ч. 2 ст. 128 на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства.

== 2.3. поділ спільного майна подружжя ==

Як вже було зазначено за загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч. 1 ст. 58 Конституції України) норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 1 січня 2004 р. До сімейних відносин, які вже існували на зазначену дату, норми СК України застосовуються в частині лише тих прав і обов'язків, що виникли після набрання ним чинності.
У випадку набуття подружжям права власності на майно до 2004 р., а поділ спільного майна здійснює після 2004 р. очевидно, що подружнє правовідношення виникло під час дії КпШС. У свою чергу права й обов'язки, яких сторони набувають у зв'язку з поділом спільного майна, виникають уже після того, як набув чинності СК України. Одна частина правовідношень регулюється старим законом (КпШС), а друга – новим (СК України).
У зв'язку з цим порядок набуття спільного майна та його правовий режим визначаються старим законом, а поділ майна подружжя має здійснюватися за правилами, передбаченими новим законом. За таких обставин розмір часток подружжя у майні, що є об'єктом права спільної сумісної власності, способи та порядок його поділу визначатимуться за правилами СК України.

Громадянство та належність до громадянства України

2018-06-21T09:40:51Z

Oleksiy.lysakov:

'''Громадянство та належність до громадянства України.'''

== '''1.Нормативна база ''''' ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України];
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України «Про громадянство України»];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/215/2001 Указ Президента України № 215/2001 від 27.03.2001 року];
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/215/2001 Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджений Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 (в редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 року № 588/2006)]
'''''
== '''2.Поняття громадянства України''' ==

Громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.

Громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України;

== '''2.1Належність до громадянства України''' ==

Відповідно до вимог ст. 3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону України «Про громадянство України»] громадянами України є:

1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України. <big>'''Такі особи є громадянами України з 24 серпня 1991 року'''</big>; 
2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» від 13 листопада 1991 року проживали в Україні і не були громадянами інших держав. <big>'''Такі особи є громадянами України з 13 листопада 1991 року'''</big>; 
3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис «громадянин України», та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України. <big>'''Такі особи є громадянами України з моменту внесення відмітки про громадянство України;'''</big> 
4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України. 

== '''2.2.Документи, які підтверджують громадянство України''' ==

1. паспорт громадянина України;
2. паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
3. тимчасове посвідчення громадянина України;
4. дипломатичний паспорт;
5. службовий паспорт;
6. посвідчення особи моряка;
7. посвідчення члена екіпажу;
8. посвідчення особи на повернення в Україну.

== '''3.Набуття громадянства України''' ==
Вимогами ст. 6 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону України «Про громадянство України»] визначено перелік підстав набуття громадянства України, а саме: 

1. за народженням;
2. за територіальним походженням;
3. внаслідок прийняття до громадянства;
4. внаслідок поновлення у громадянстві;
5. внаслідок усиновлення;
6. внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на виховання в сім'ю патронатного вихователя;
7. внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки;
8. у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;
9. внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства;
10. за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

== '''4.Загальний порядок подання заяв та інших документів для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України.''' ==

Для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень.

У випадках, передбачених законодавством України, за подання заяви та інших документів з питань громадянства сплачується державне мито або консульський збір, документ про сплату якого подається разом із заявами та іншими документами з питань громадянства.

Заяви з питань громадянства оформлюються: 

* про прийняття до громадянства України та про вихід з громадянства
* України - на ім'я Президента України;
* про встановлення та оформлення належності до громадянства України особою, яка проживає на території України, - на ім'я начальника головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі за місцем проживання особи;
* про оформлення набуття громадянства України особою, яка проживає
* на території України, - на ім'я начальника головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі за місцем проживання особи;
* про встановлення та оформлення належності до громадянства України особою, яка постійно проживає за кордоном, - на ім'я керівника дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем постійного проживання особи;
* про перевірку належності до громадянства України особою, яка перебуває за кордоном, - на ім'я керівника дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем перебування особи;
* про оформлення набуття громадянства України особою, яка постійно проживає за кордоном, - на ім'я керівника дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем постійного проживання особи.

Заява з питань громадянства подається у письмовій формі з зазначенням дати її складання та підписується заявником.

Заяву з питань громадянства дитини підписує один з її батьків або інший законний представник дитини.

Особа, яка зареєструвала шлюб до досягнення повноліття або якій надано повну цивільну дієздатність до досягнення повноліття відповідно до Цивільного кодексу України, заяву з питань громадянства підписує самостійно.

Заяву з питань громадянства недієздатної особи підписує її опікун.

Якщо заявник не може підписати заяву через неписьменність або фізичні вади, заяву на його прохання підписує інша особа.

Заяви та інші документи з питань громадянства подаються:

* особою, яка проживає в Україні на законних підставах, - до управління, відділу (сектору) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення за місцем проживання особи в Україні;
* особою, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, - до управління, відділу (сектору) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення за місцем реєстрації особи;
* особою, яка постійно проживає за кордоном, - до дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем постійного проживання особи.

Заяву та інші документи з питань громадянства заявник подає особисто.

За наявності поважних причин (хвороба заявника, стихійне лихо тощо) заява та інші документи з питань громадянства на прохання заявника можуть подаватися іншою особою або надсилатися поштою.

Заява та інші документи з питань громадянства недієздатної особи подаються її опікуном.

Заява та інші документи з питань громадянства дитини подаються одним з її батьків або іншим законним представником дитини за місцем проживання дитини або одного з її батьків чи іншого законного представника.

Особа, яка зареєструвала шлюб до досягнення повноліття або якій надано повну цивільну дієздатність до досягнення повноліття відповідно до Цивільного кодексу України, заяву та інші документи з питань громадянства подає самостійно.

Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред'являється документ, що посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном та подаються копії таких документів.

Згода на набуття громадянства України або на вихід з громадянства України дитини віком від 14 до 18 років надається нею у формі письмової заяви, подається у присутності дитини. За наявності поважних причин (хвороба дитини, стихійне лихо тощо) така заява може подаватися за відсутності дитини.

[[Категорія:Інші питання цивільного права‎]]

Громадянство та належність до громадянства України

2018-06-21T09:33:31Z

Oleksiy.lysakov:

'''Громадянство та належність до громадянства України.'''

'''Зміст'''
1. Нормативна база
2. Поняття громадянства України
2.1. належність до громадянства України
2.2. документи, які підтверджують громадянство України
3. Набуття громадянства України
4. Загальний порядок подання заяв та інших документів для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України
'''
'''== 1.Нормативна база ==''''''
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України];
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України «Про громадянство України»];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/215/2001 Указ Президента України № 215/2001 від 27.03.2001 року];
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/215/2001 Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджений Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 (в редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 року № 588/2006)]
''''''
== '''2.Поняття громадянства України''' ==''' '''

Громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.

Громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України;
== 

'''2.1Належність до громадянства України''' ==

Відповідно до вимог ст. 3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону України «Про громадянство України»] громадянами України є:

#1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України. <big>'''Такі особи є громадянами України з 24 серпня 1991 року'''</big>; 
#2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» від 13 листопада 1991 року проживали в Україні і не були громадянами інших держав. <big>'''Такі особи є громадянами України з 13 листопада 1991 року'''</big>; 
#3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис «громадянин України», та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України. <big>'''Такі особи є громадянами України з моменту внесення відмітки про громадянство України;'''</big> 
#4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України. 

== '''2.2.Документи, які підтверджують громадянство України''' ==

# 1. паспорт громадянина України;
# 2. паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
# 3. тимчасове посвідчення громадянина України;
# 4. дипломатичний паспорт;
# 5. службовий паспорт;
# 6. посвідчення особи моряка;
# 7. посвідчення члена екіпажу;
# 8. посвідчення особи на повернення в Україну.

== '''3.Набуття громадянства України''' ==
Вимогами ст. 6 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону України «Про громадянство України»] визначено перелік підстав набуття громадянства України, а саме: 

# 1. за народженням;
# 2. за територіальним походженням;
# 3. внаслідок прийняття до громадянства;
# 4. внаслідок поновлення у громадянстві;
# 5. внаслідок усиновлення;
# 6. внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на виховання в сім'ю патронатного вихователя;
# 7. внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки;
# 8. у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;
# 9. внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства;
# 10. за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

== '''4.Загальний порядок подання заяв та інших документів для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України.''' == 

Для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень.

У випадках, передбачених законодавством України, за подання заяви та інших документів з питань громадянства сплачується державне мито або консульський збір, документ про сплату якого подається разом із заявами та іншими документами з питань громадянства.

Заяви з питань громадянства оформлюються: 

* про прийняття до громадянства України та про вихід з громадянства
* України - на ім'я Президента України;
* про встановлення та оформлення належності до громадянства України особою, яка проживає на території України, - на ім'я начальника головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі за місцем проживання особи;
* про оформлення набуття громадянства України особою, яка проживає
* на території України, - на ім'я начальника головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі за місцем проживання особи;
* про встановлення та оформлення належності до громадянства України особою, яка постійно проживає за кордоном, - на ім'я керівника дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем постійного проживання особи;
* про перевірку належності до громадянства України особою, яка перебуває за кордоном, - на ім'я керівника дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем перебування особи;
* про оформлення набуття громадянства України особою, яка постійно проживає за кордоном, - на ім'я керівника дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем постійного проживання особи.

Заява з питань громадянства подається у письмовій формі з зазначенням дати її складання та підписується заявником.

Заяву з питань громадянства дитини підписує один з її батьків або інший законний представник дитини.

Особа, яка зареєструвала шлюб до досягнення повноліття або якій надано повну цивільну дієздатність до досягнення повноліття відповідно до Цивільного кодексу України, заяву з питань громадянства підписує самостійно.

Заяву з питань громадянства недієздатної особи підписує її опікун.

Якщо заявник не може підписати заяву через неписьменність або фізичні вади, заяву на його прохання підписує інша особа.

Заяви та інші документи з питань громадянства подаються:

* особою, яка проживає в Україні на законних підставах, - до управління, відділу (сектору) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення за місцем проживання особи в Україні;
* особою, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, - до управління, відділу (сектору) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення за місцем реєстрації особи;
* особою, яка постійно проживає за кордоном, - до дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем постійного проживання особи.

Заяву та інші документи з питань громадянства заявник подає особисто.

За наявності поважних причин (хвороба заявника, стихійне лихо тощо) заява та інші документи з питань громадянства на прохання заявника можуть подаватися іншою особою або надсилатися поштою.

Заява та інші документи з питань громадянства недієздатної особи подаються її опікуном.

Заява та інші документи з питань громадянства дитини подаються одним з її батьків або іншим законним представником дитини за місцем проживання дитини або одного з її батьків чи іншого законного представника.

Особа, яка зареєструвала шлюб до досягнення повноліття або якій надано повну цивільну дієздатність до досягнення повноліття відповідно до Цивільного кодексу України, заяву та інші документи з питань громадянства подає самостійно.

Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред'являється документ, що посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном та подаються копії таких документів.

Згода на набуття громадянства України або на вихід з громадянства України дитини віком від 14 до 18 років надається нею у формі письмової заяви, подається у присутності дитини. За наявності поважних причин (хвороба дитини, стихійне лихо тощо) така заява може подаватися за відсутності дитини.

[[Категорія:Інші питання цивільного права‎]]

Громадянство та належність до громадянства України

2018-06-18T10:26:25Z

Oleksiy.lysakov: Зміст 1. Нормативна база 2. Поняття громадянства України 2.1. належність до громадянства України 2.2. документи, які підтверджують громадянств

Громадянство та належність до громадянства України.

Зміст
1. Нормативна база
2. Поняття громадянства України
2.1. належність до громадянства України
2.2. документи, які підтверджують громадянство України
3. Набуття громадянства України
4. Загальний порядок подання заяв та інших документів для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України

1.Нормативна база
Конституція України;
Закон України «Про громадянство України»;
Указ Президента України № 215/2001 від 27.03.2001 року;
Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджений Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 (в редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 року № 588/2006)

2.Поняття громадянства України
Громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.

Громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України;

2.1Належність до громадянства України
Відповідно до вимог ст. 3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є:

1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України. Такі особи є громадянами України з 24 серпня 1991 року;

2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» від 13 листопада 1991 року проживали в Україні і не були громадянами інших держав. Такі особи є громадянами України з 13 листопада 1991 року;
3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис «громадянин України», та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України. Такі особи є громадянами України з моменту внесення відмітки про громадянство України;

4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.

2.2.Документи, які підтверджують громадянство України
1. паспорт громадянина України;
2. паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
3. тимчасове посвідчення громадянина України;
4. дипломатичний паспорт; 5. службовий паспорт;
6. посвідчення особи моряка;
7. посвідчення члена екіпажу;
8. посвідчення особи на повернення в Україну.

3.Набуття громадянства України
Вимогами ст. 6 Закону України «Про громадянство України» визначено перелік підстав набуття громадянства України, а саме:
1. за народженням;
2. за територіальним походженням;
3. внаслідок прийняття до громадянства;
4. внаслідок поновлення у громадянстві;
5. внаслідок усиновлення;
6. внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на виховання в сім'ю патронатного вихователя;
7. внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки;
8. у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;
9. внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства;
10. за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

4.Загальний порядок подання заяв та інших документів для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України.
Для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень.

У випадках, передбачених законодавством України, за подання заяви та інших документів з питань громадянства сплачується державне мито або консульський збір, документ про сплату якого подається разом із заявами та іншими документами з питань громадянства.

Заяви з питань громадянства оформлюються:
- про прийняття до громадянства України та про вихід з громадянства
України - на ім'я Президента України;
- про встановлення та оформлення належності до громадянства України особою, яка проживає на території України, - на ім'я начальника головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі за місцем проживання особи;
- про оформлення набуття громадянства України особою, яка проживає
на території України, - на ім'я начальника головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі за місцем проживання особи;
- про встановлення та оформлення належності до громадянства України особою, яка постійно проживає за кордоном, - на ім'я керівника дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем постійного проживання особи;
- про перевірку належності до громадянства України особою, яка перебуває за кордоном, - на ім'я керівника дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем перебування особи;
- про оформлення набуття громадянства України особою, яка постійно проживає за кордоном, - на ім'я керівника дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем постійного проживання особи.

Заява з питань громадянства подається у письмовій формі з зазначенням дати її складання та підписується заявником.

Заяву з питань громадянства дитини підписує один з її батьків або інший законний представник дитини.

Особа, яка зареєструвала шлюб до досягнення повноліття або якій надано повну цивільну дієздатність до досягнення повноліття відповідно до Цивільного кодексу України, заяву з питань громадянства підписує самостійно.

Заяву з питань громадянства недієздатної особи підписує її опікун.

Якщо заявник не може підписати заяву через неписьменність або фізичні вади, заяву на його прохання підписує інша особа.

Заяви та інші документи з питань громадянства подаються:
- особою, яка проживає в Україні на законних підставах, - до управління, відділу (сектору) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення за місцем проживання особи в Україні;
- особою, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, - до управління, відділу (сектору) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення за місцем реєстрації особи;
- особою, яка постійно проживає за кордоном, - до дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем постійного проживання особи.

Заяву та інші документи з питань громадянства заявник подає особисто.

За наявності поважних причин (хвороба заявника, стихійне лихо тощо) заява та інші документи з питань громадянства на прохання заявника можуть подаватися іншою особою або надсилатися поштою.

Заява та інші документи з питань громадянства недієздатної особи подаються її опікуном.

Заява та інші документи з питань громадянства дитини подаються одним з її батьків або іншим законним представником дитини за місцем проживання дитини або одного з її батьків чи іншого законного представника.

Особа, яка зареєструвала шлюб до досягнення повноліття або якій надано повну цивільну дієздатність до досягнення повноліття відповідно до Цивільного кодексу України, заяву та інші документи з питань громадянства подає самостійно.

Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред'являється документ, що посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном та подаються копії таких документів.

Згода на набуття громадянства України або на вихід з громадянства України дитини віком від 14 до 18 років надається нею у формі письмової заяви, подається у присутності дитини. За наявності поважних причин (хвороба дитини, стихійне лихо тощо) така заява може подаватися за відсутності дитини.

[[Категорія:Інші питання цивільного права]]

Громадянство та належність до громадянства України

2018-06-18T09:47:45Z

Oleksiy.lysakov: Громадянство та належність до громадянства України

<big>Громадянство та належність до громадянства України.</big>Текст у верхньому індексі

Зміст
# 1. Нормативна база
# 2. Поняття громадянства України
# 2.1. належність до громадянства України
# 2.2. документи, які підтверджують громадянство України
# 3. Набуття громадянства України
# 4. Загальний порядок подання заяв та інших документів для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України

1.== Нормативна база ==
Конституція України;
Закон України «Про громадянство України»;
Указ Президента України № 215/2001 від 27.03.2001 року;
Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджений Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 (в редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 року № 588/2006)

2.== Поняття громадянства України ==
Громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.

Громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України;

2.1== Належність до громадянства України ==
Відповідно до вимог ст. 3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є:

# 1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України. Такі особи є громадянами України з 24 серпня 1991 року;
#
# 2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» від 13 листопада 1991 року проживали в Україні і не були громадянами інших держав. Такі особи є громадянами України з 13 листопада 1991 року;
# 3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис «громадянин України», та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України. Такі особи є громадянами України з моменту внесення відмітки про громадянство України;
#
# 4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.

2.2.== Документи, які підтверджують громадянство України ==
# 1. # паспорт громадянина України;
# # 2. паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
# # 3. тимчасове посвідчення громадянина України;
# # 4. дипломатичний паспорт;
# # 5. службовий паспорт;
# # 6. посвідчення особи моряка;
# # 7. посвідчення члена екіпажу;
# # 8. посвідчення особи на повернення в Україну.

3.== Набуття громадянства України ==
Вимогами ст. 6 Закону України «Про громадянство України» визначено перелік підстав набуття громадянства України, а саме:
# 1. за народженням;
# 2. за територіальним походженням;
# 3. внаслідок прийняття до громадянства;
# 4. внаслідок поновлення у громадянстві;
# 5. внаслідок усиновлення;
# 6. внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на виховання в сім'ю патронатного вихователя;
# 7. внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки;
# 8. у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;
# 9. внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства;
# 10. за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

4. == Загальний порядок подання заяв та інших документів для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України. ==
Для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень.

У випадках, передбачених законодавством України, за подання заяви та інших документів з питань громадянства сплачується державне мито або консульський збір, документ про сплату якого подається разом із заявами та іншими документами з питань громадянства.

Заяви з питань громадянства оформлюються:
* - про прийняття до громадянства України та про вихід з громадянства
* України - на ім'я Президента України;
* - про встановлення та оформлення належності до громадянства України особою, яка проживає на території України, - на ім'я начальника головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі за місцем проживання особи;
* - про оформлення набуття громадянства України особою, яка проживає
* на території України, - на ім'я начальника головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі за місцем проживання особи;
* - про встановлення та оформлення належності до громадянства України особою, яка постійно проживає за кордоном, - на ім'я керівника дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем постійного проживання особи;
* - про перевірку належності до громадянства України особою, яка перебуває за кордоном, - на ім'я керівника дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем перебування особи;
* - про оформлення набуття громадянства України особою, яка постійно проживає за кордоном, - на ім'я керівника дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем постійного проживання особи.

Заява з питань громадянства подається у письмовій формі з зазначенням дати її складання та підписується заявником.

Заяву з питань громадянства дитини підписує один з її батьків або інший законний представник дитини.

Особа, яка зареєструвала шлюб до досягнення повноліття або якій надано повну цивільну дієздатність до досягнення повноліття відповідно до Цивільного кодексу України, заяву з питань громадянства підписує самостійно.

Заяву з питань громадянства недієздатної особи підписує її опікун.

Якщо заявник не може підписати заяву через неписьменність або фізичні вади, заяву на його прохання підписує інша особа.

Заяви та інші документи з питань громадянства подаються:
* - особою, яка проживає в Україні на законних підставах, - до управління, відділу (сектору) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення за місцем проживання особи в Україні;
* - особою, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, - до управління, відділу (сектору) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення за місцем реєстрації особи;
* - особою, яка постійно проживає за кордоном, - до дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем постійного проживання особи.

Заяву та інші документи з питань громадянства заявник подає особисто.

За наявності поважних причин (хвороба заявника, стихійне лихо тощо) заява та інші документи з питань громадянства на прохання заявника можуть подаватися іншою особою або надсилатися поштою.

Заява та інші документи з питань громадянства недієздатної особи подаються її опікуном.

Заява та інші документи з питань громадянства дитини подаються одним з її батьків або іншим законним представником дитини за місцем проживання дитини або одного з її батьків чи іншого законного представника.

Особа, яка зареєструвала шлюб до досягнення повноліття або якій надано повну цивільну дієздатність до досягнення повноліття відповідно до Цивільного кодексу України, заяву та інші документи з питань громадянства подає самостійно.

Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред'являється документ, що посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном та подаються копії таких документів.

Згода на набуття громадянства України або на вихід з громадянства України дитини віком від 14 до 18 років надається нею у формі письмової заяви, подається у присутності дитини. За наявності поважних причин (хвороба дитини, стихійне лихо тощо) така заява може подаватися за відсутності дитини.

Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів

2018-03-28T14:42:53Z

Oleksiy.lysakov:

== Нормативна база ==

1. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1378-15 Закон України «Про оцінку земель» № 1378 від 11.12.2003р.]

2. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2658-14 Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» № 2658 від 12.07.2001р.]

3. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2658-14 Методика нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджена постановою КМ України № 213 от 23.03.1995р.]

4. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0388-06 Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджений сумісним наказом Держкомітету України по земельним ресурсам, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України та Української академією наук № 18/15/21/11 від 27.01.2006р.]

== Загальна інформація про нормативну оцінку земельних ділянок ==
Законом України «Про оцінку земель» (далі – Закон)встановлено, що грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.
Згідно Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок – капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Нормативну грошову оцінку земельних ділянок здійснюють для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/831-2016-%D0%BF/paran11#n11 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 р. № 831], нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення проводиться окремо за сільськогосподарськими угіддями (ріллею, багаторічними насадженнями, сіножатями, пасовищами, перелогами) та несільськогосподарськими угіддями на землях сільськогосподарського призначення.
Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, у тому числі земель під господарськими будівлями і дворами, є відомості Державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристика земель, бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель), документація із землеустрою.
Держгеокадастр оприлюднює показники нормативної грошової оцінки 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі та перелогів, багаторічних насаджень, природних сіножатей, пасовищ) у середньому по Україні та в розрізі регіонів України за період 1995 – 2018 роки.

== Суб’єкти проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок ==
Згідно п.3 Розділу І Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.05.2017 року № 262 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 31.05.2017 року № 679/30547, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку земель» розробниками технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок є особи, які згідно із Законом України «Про землеустрій» мають право на здійснення діяльності у сфері землеустрою. Відповідність технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок положенням нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил засвідчується:

• у паперовій формі - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника;

• в електронній формі - електронним цифровим підписом сертифікованого інженера-землевпорядника згідно із законодавством про використання електронного цифрового підпису.

== Обов'язкове проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок ==
На виконання ст.13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі:

• визначення розміру земельного податку;

• визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності;

• визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом;

• визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва;

• розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель;

• відчуження земельних ділянок площею понад 50 гектарів, що належать до державної або комунальної власності, для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд.
У всіх інших випадках грошова оцінка земельних ділянок може проводитися за згодою сторін та у випадках, визначених цим та іншими законами України.

== Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок ==
За результатами проведення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення у межах району складається технічна документація про нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення району, що затверджується у порядку, встановленому законом.
Технічна документація про нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення району включає:

• пояснювальну записку, що містить мету проведення оцінки, опис об’єкта оцінки, розрахунки нормативної грошової оцінки земель району;

• завдання на виконання робіт із зазначенням підстави, умов та строків виконання робіт;

• рішення про проведення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення району, прийняте відповідно до Закону України «Про оцінку земель»;

• викопіювання з кадастрових карт (планів) з відображенням природно-сільськогосподарських районів у межах району;

• картограму розповсюдження агровиробничих груп ґрунтів району;

• шкалу нормативної грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів сільськогосподарських угідь району.

До затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення району нормативна грошова оцінка окремої земельної ділянки може визначатись за технічною документацією про нормативну грошову оцінку земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що затверджується у порядку, встановленому законом, та включає:

• пояснювальну записку, що містить мету проведення оцінки, опис об’єкта оцінки, розрахунки нормативної грошової оцінки земель району;

• завдання на виконання робіт із зазначенням підстави, умов та строків виконання робіт;

• викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких вказане місце розташування земельної ділянки;

• викопіювання з кадастрових карт (планів) з відображенням природно-сільськогосподарських районів;

• картограму розповсюдження агровиробничих груп ґрунтів на земельній ділянці;

• шкалу нормативної грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів сільськогосподарських угідь земельної ділянки.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
З метою внесення даних до Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення оформлюється електронний документ відповідно до вимог Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (із змінами).

[[Категорія: Право власності на землю]]

Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів

2018-03-28T14:41:15Z

Oleksiy.lysakov:

== Нормативна база ==

1. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1378-15 Закон України «Про оцінку земель» № 1378 від 11.12.2003р.]
2. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2658-14 Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» № 2658 від 12.07.2001р.]
3. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2658-14 Методика нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджена постановою КМ України № 213 от 23.03.1995р.]
4. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0388-06 Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджений сумісним наказом Держкомітету України по земельним ресурсам, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України та Української академією наук № 18/15/21/11 від 27.01.2006р.]

== Загальна інформація про нормативну оцінку земельних ділянок ==
Законом України «Про оцінку земель» (далі – Закон)встановлено, що грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.
Згідно Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок – капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Нормативну грошову оцінку земельних ділянок здійснюють для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/831-2016-%D0%BF/paran11#n11 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 р. № 831], нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення проводиться окремо за сільськогосподарськими угіддями (ріллею, багаторічними насадженнями, сіножатями, пасовищами, перелогами) та несільськогосподарськими угіддями на землях сільськогосподарського призначення.
Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, у тому числі земель під господарськими будівлями і дворами, є відомості Державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристика земель, бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель), документація із землеустрою.
Держгеокадастр оприлюднює показники нормативної грошової оцінки 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі та перелогів, багаторічних насаджень, природних сіножатей, пасовищ) у середньому по Україні та в розрізі регіонів України за період 1995 – 2018 роки.

== Суб’єкти проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок ==
Згідно п.3 Розділу І Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.05.2017 року № 262 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 31.05.2017 року № 679/30547, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку земель» розробниками технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок є особи, які згідно із Законом України «Про землеустрій» мають право на здійснення діяльності у сфері землеустрою. Відповідність технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок положенням нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил засвідчується:

• у паперовій формі - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника;

• в електронній формі - електронним цифровим підписом сертифікованого інженера-землевпорядника згідно із законодавством про використання електронного цифрового підпису.

== Обов'язкове проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок ==
На виконання ст.13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі:

• визначення розміру земельного податку;

• визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності;

• визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом;

• визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва;

• розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель;

• відчуження земельних ділянок площею понад 50 гектарів, що належать до державної або комунальної власності, для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд.
У всіх інших випадках грошова оцінка земельних ділянок може проводитися за згодою сторін та у випадках, визначених цим та іншими законами України.

== Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок ==
За результатами проведення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення у межах району складається технічна документація про нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення району, що затверджується у порядку, встановленому законом.
Технічна документація про нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення району включає:

• пояснювальну записку, що містить мету проведення оцінки, опис об’єкта оцінки, розрахунки нормативної грошової оцінки земель району;

• завдання на виконання робіт із зазначенням підстави, умов та строків виконання робіт;

• рішення про проведення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення району, прийняте відповідно до Закону України «Про оцінку земель»;

• викопіювання з кадастрових карт (планів) з відображенням природно-сільськогосподарських районів у межах району;

• картограму розповсюдження агровиробничих груп ґрунтів району;

• шкалу нормативної грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів сільськогосподарських угідь району.

До затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення району нормативна грошова оцінка окремої земельної ділянки може визначатись за технічною документацією про нормативну грошову оцінку земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що затверджується у порядку, встановленому законом, та включає:

• пояснювальну записку, що містить мету проведення оцінки, опис об’єкта оцінки, розрахунки нормативної грошової оцінки земель району;

• завдання на виконання робіт із зазначенням підстави, умов та строків виконання робіт;

• викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких вказане місце розташування земельної ділянки;

• викопіювання з кадастрових карт (планів) з відображенням природно-сільськогосподарських районів;

• картограму розповсюдження агровиробничих груп ґрунтів на земельній ділянці;

• шкалу нормативної грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів сільськогосподарських угідь земельної ділянки.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
З метою внесення даних до Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення оформлюється електронний документ відповідно до вимог Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (із змінами).

[[Категорія: Право власності на землю]]

Медичні огляди працівників: підстави та порядок проведення

2018-03-28T13:52:00Z

Oleksiy.lysakov:

== Нормативна база: ==

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 • Кодекс законів про працю України]
• [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України "Про охорону праці"]
• [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
• [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1238-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 06 листопада 1997 року № 1238 "Про обов'язковий профілактичний огляд і порядок його проведення"]
• [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0018-95 Наказ Міністерства охорони здоров'я України та Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23 вересня 1994 року № 263/121 "Про затвердження Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі"]
• [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0260-05 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 13 грудня 2004 року № 614 "Про затвердження Порядку складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці"]
• [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0846-07 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 21 травня 2007 року № 246 "Про затвердження Порядку проведення медоглядів працівників певних категорій"]
• [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1325-16 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 15 вересня 2016 року № 970 "Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення"]

== Загальна характеристика ==
Відповідно до чинного законодавства України у сфері охорони здоров’я та трудового права встановлено обов’язок та порядок медичного огляду працівників, метою якого є визначення, оцінювання та фіксування стану здоров’я працівника, з’ясування можливості до виконання певних трудових обов’язків та встановлення медичних протипоказань, своєчасного виявлення гострих та хронічних захворювань, а також превенції виникнення та розповсюдження інфекційних хвороб.

== Види медичних оглядів ==
Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 №246 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 року за №846/14113, визначено види медичних оглядів працівників.
Отже, медичні огляди поділяються на:
• попередні (при прийнятті на роботу);
• періодичні (протягом трудової діяльності);
• позачергові (за ініціативною роботодавця чи працівника);
• щорічні (для осіб до 21 року).
Попередній медичний огляд проводиться під час прийняття на роботу з метою:
- визначення стану здоров'я працівника і реєстрації вихідних об'єктивних показників здоров'я та можливості виконання без погіршення стану здоров'я професійних обов'язків в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу;
- виявлення професійних захворювань (отруєнь), що виникли раніше при роботі на попередніх виробництвах, та попередження виробничо зумовлених і професійних захворювань (отруєнь).

Періодичні медичні огляди проводяться з метою:
- своєчасного виявлення ранніх ознак гострих і хронічних професійних захворювань (отруєнь), загальних та виробничо зумовлених захворювань у працівників;
- забезпечення динамічного спостереження за станом здоров'я працівників в умовах дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;
- вирішення питання щодо можливості працівника продовжувати роботу в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;
- розробки індивідуальних та групових закладів охорони здоров'я та реабілітаційних заходів працівникам, що віднесені за результатами медичного огляду до групи ризику;
- проведення відповідних оздоровчих заходів.

Позачерговий медичний огляд працівників проводииться:
- за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров'я пов'язане з умовами праці;
- за своєю ініціативою, якщо стан здоров'я працівника не дає змоги йому виконувати свої трудові обов'язки.

Згідно ст.169 Кодексу законів про працю України щорічний медичний огляд осіб до 21 року є обов’язковим.

== Проходження медичних оглядів особами молодше 18 років ==

Нормами ст.191 КЗпП та ст. 11 Закону України «Про охорону праці» усі особи молодше вісімнадцяти років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов'язковому медичному оглядові.

== Гарантії, права та обов’язки працівників при проходженні медичного огляду ==

Кодексом законів про працю України визначено, що працівник зобов'язаний проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди (ст. 159 КЗпП, ст. 14 ЗУ «Про охорону праці»).
На виконання статті 123 КЗпП за час перебування в медичному закладі на обстеженні за працівниками, зобов'язаними проходити таке обстеження, зберігається середній заробіток за місцем роботи.
ацівників, які підлягають періодичним медоглядам, заклад охорони здоров’я складає план-графік їх проведення, погоджує його з роботодавцем і закладом державної санітарно-епідеміологічної служби. 
У плані-графіку вказуються строки проведення медоглядів, лабораторні, функціональні та інші дослідження та лікарі, залучені до їх проведення. Медогляд лікарями проводиться тільки за наявності результатів зазначених досліджень.

== Права і обов’язки роботодавців при проходженні працівниками медичного огляду ==

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року (ст.169 КЗпП).
Також, статтею 17 Закону України «Про охорону праці» встановлено, що роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок позачерговий медичний огляд працівників:
• за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров'я пов'язане з умовами праці;
• за своєю ініціативою, якщо стан здоров'я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов'язки.
За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів.

Згідно ст.46 КЗпП за роботодавцем або уповноваженим ним органом закріплено право відсторонення працівника від роботи за умови відмови або ухилення працівником від проходження обов’язкових медичних оглядів. Роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов'язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов'язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати (ст. 17 ЗУ «Про охорону праці»).
Розділом ІІІ Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 №246 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 року за №846/14113, прописано роль роботодавця при організації проходження медичного огляду працівниками. Роботодавець:
• організовує лабораторні дослідження умов праці з визначенням шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу на конкретних робочих місцях працівників відповідно до гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу з метою визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду, і подає ці дані відповідній санітарно-епідеміологічній станції;
• повинен під час укладання трудового договору поінформувати працівника під підписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору;
• працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я. До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи;
• погоджує план-графік проведення медичних оглядів закладами охорони здоров'я;
• забезпечує своєчасну та організовану явку працівників на медичні огляди та обстеження;
• здійснює контроль за проведенням медоглядів у строки, погоджені з закладами охорони здоров'я, призначає відповідальних осіб за організацію медогляду;
• відсторонює від роботи працівників, які не пройшли в установлений термін медичні огляди, та не допускає до роботи працівників, яким за медичним висновком така робота протипоказана за станом здоров'я.

== Перелік професій виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам ==

На виконання статті 21 Закону України „Про захист населення від інфекційних хвороб” постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2001р. № 559 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам (даді – Перелік).
Переліком виділено 28 підприємств та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам.
Детальніше із цими підприємствами та організаціями можна ознайомитися у самому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/559-2001-%D0%BF Переліку].
Також, обов’язковий профілактичний медичний огляд проводиться з метою професійного добору. Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі, було затверджено [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0018-95 Наказом Міністерства охорони здоров’я України та Державного комітету України по нагляду за охороною праці 23.09.1994 року №263/121 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.01.1995 року № 18/554.].

== Порядок проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок ==
Порядок проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2001р. № 559 (далі - Порядок).
Як вже зазначалося, обов'язкові медичні огляди проводяться за рахунок роботодавців (підприємств, установ, організацій або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, що використовує працю найманих працівників).
Терміни проведення обов'язкових медичних оглядів встановлюються МОЗ (у разі погіршення епідемічної ситуації за поданням відповідного головного державного санітарного лікаря органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть приймати рішення щодо проведення позачергових обов'язкових медичних оглядів).
Перелік необхідних обстежень, лікарів-спеціалістів, видів клінічних, лабораторних та інших досліджень, що необхідні для проведення обов'язкових медичних оглядів, затверджується МОЗ.
Роботодавець має забезпечити ведення журналу реєстрації особистих медичних книжок, де зазначаються номер, серія, дата видачі книжки, прізвище, ім'я та по батькові її власника.
Видачу або реалізацію особистих медичних книжок можуть здійснювати заклади та установи охорони здоров'я, які проводитимуть обов'язкові медичні огляди.
Особиста медична книжка видається працівникові тільки для проходження медичного огляду, після чого вона підлягає поверненню роботодавцеві, який забезпечує зберігання цієї книжки. В окремих випадках, коли зберігання особистої медичної книжки у роботодавця є недоцільним або неможливим, допускається її зберігання у працівника.
У разі звільнення працівника особиста медична книжка видається йому під розписку разом з трудовою книжкою.
Зразок бланка особистої медичної книжки та порядок її ведення затверджуються МОЗ.
Для проведення обов'язкового періодичного медичного огляду роботодавець складає за погодженням з відповідним головним державним санітарним лікарем список працівників, які повинні пройти цей огляд. Копія списку передається до закладу або установи охорони здоров'я, де проводитиметься цей огляд. У разі проведення попереднього (до прийняття на роботу) обов'язкового медичного огляду роботодавець направляє закладу чи установі охорони здоров'я відповідного листа.
Роботодавець здійснює контроль за проходженням працівниками у встановлені терміни обов'язкових медичних оглядів і несе за це відповідальність.
Усі результати обстеження, що проводяться лікарями-спеціалістами (у тому числі лабораторних, клінічних та інших досліджень), обов'язково заносяться до особистої медичної книжки.
На підставі результатів обстеження кожен лікар-спеціаліст робить висновок щодо можливості допущення працівника до роботи.
Дані про результати обов'язкових медичних оглядів працівників підлягають обліку у відповідних установах державної санітарно-епідеміологічної служби.
Установи державної санітарно-епідеміологічної служби під час здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду перевіряють своєчасність проходження обов'язкового медичного огляду та наявність особистих медичних книжок у працівників, які підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам.

== Відсторонення від роботи осіб, які є бактеріоносіями ==
Відповідно до статті 23 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» встановлено, що у разі якщо бактеріоносіями є особи, робота яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, такі особи за їх згодою тимчасово переводяться на роботу, не пов'язану з ризиком поширення інфекційних хвороб. Якщо зазначених осіб перевести на іншу роботу неможливо, вони відсторонюються від роботи в порядку, встановленому законом. На період відсторонення від роботи цим особам виплачується допомога у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
Зазначені особи можуть бути визнані тимчасово або постійно не придатними за станом здоров'я для виконання певних видів робіт.
Рішення про тимчасову чи постійну непридатність осіб, які є бактеріоносіями, для виконання певних видів робіт приймається медико-соціальними експертними комісіями на підставі результатів лікування, даних медичних оглядів тощо. Таке рішення медико-соціальної експертної комісії може бути в установленому порядку оскаржено до суду.

[[Категорія: Право на медичну допомогу]]

Відшкодування Моторним (транспортним) страховим бюро шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, винуватцями якої є окремі категорії громадян

2017-11-21T14:46:40Z

Oleksiy.lysakov:

== Нормативна база ==

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1961-15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»]

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про страхування»]

== Відшкодування шкоди ==

Ч. 1 ст. 41 Конституції України визначено право володіння, користування і розпорядження своєю власністю; використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.
Ці конституційні положення поширюються також на правовідносини із захисту майнових прав особи, у тому числі шляхом відшкодування матеріальної та моральної шкоди у випадках, визначених законом.
Загальні підстави та особливості відшкодування шкоди, завданої, зокрема, джерелом підвищеної небезпеки, передбачені у ст.ст. 1166, 1167, 1187 Цивільного кодексу України. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1187 цього Кодексу шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Отже, особа, якій заподіяно шкоду, зокрема внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у випадках, визначених законом, має право на її відшкодування. Захист цього права фізичних та юридичних осіб у разі настання страхових випадків, передбачених договором страхування або законом, забезпечує цивільно-правовий інститут страхування.

== Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ==

П. 9 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про страхування» встановлено види обов'язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Зазначений Закон є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У цьому законі визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів спрямоване на захист матеріальних інтересів потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та на компенсацію шкоди, заподіяної їх життю та здоров'ю, а також завданих їм матеріальних та моральних збитків, у тому числі за рахунок Моторного бюро, у випадках, передбачених Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

== Моторне (транспортне) страхове бюро України ==

Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у
МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Одним із завдань Моторного бюро є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»; у разі заподіяння шкоди особами, на яких поширюється дія п. 13.1 ст. 13 зазначеного Закону, Моторне бюро відшкодовує її за рахунок коштів фонду захисту потерпілих (підпункт 39.2.1 п. 39.2 ст. 39, підпункт "г" п. 41.1 ст. 41 ).
Отже, у встановлених вищезазначеним Законом випадках, Моторне бюро виступає гарантом відшкодування шкоди потерпілим від дорожньо-транспортних пригод за рахунок коштів відповідних фондів.

== Особливості страхування цивільно-правової відповідальності окремих категорій громадян України ==

У Законі України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено особливості його застосування у випадках заподіяння шкоди внаслідок дорожньо-транспортних пригод, винуватцями яких є окремі категорії громадян, та обов'язкові умови, за наявності яких певні категорії фізичних осіб вважаються такими, чия цивільно-правова відповідальність застрахована, а Моторне бюро, відповідно, зобов'язане відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та майну потерпілих.
Так п. 13.1 ст. 13 зазначеного Закону для інвалідів I групи умовою їх страхування є особисте керування належними їм транспортними засобами, а також і керування належними їм транспортними засобами іншою особою в їх присутності.
Отже, зазначена категорія осіб звільняється від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України, а потерпілі особи мають право на відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені у цьому пункті особи, за рахунок коштів Моторного бюро із фонду захисту потерпілих.
Вказане звільнення від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є пільгою , яку держава надала певним категоріям своїх громадян.
Ця пільга полягає у повному звільненні інвалідів 1 групи, від дотримання загального правила, встановленого законом для власників та інших законних володільців транспортних засобів, - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та захисту майнових інтересів страхувальників.
Враховуючи зазначене можливо зробити висновок що таке звільнення має соціальний зміст і спрямоване на забезпечення підвищеного соціального захисту тих категорій громадян, які його заслуговують та/або потребують, а також передбачає звільнення від юридичної відповідальності за завдання шкоди транспортним засобом, який є джерелом підвищеної небезпеки.

[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]] [[Категорія:Інваліди]]

Відшкодування Моторним (транспортним) страховим бюро шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, винуватцями якої є окремі категорії громадян

2017-11-21T14:42:05Z

Oleksiy.lysakov:

== Нормативна база ==

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1961-15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»]

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про страхування»]

== Відшкодування шкоди ==

Ч. 1 ст. 41 Конституції України визначено право володіння, користування і розпорядження своєю власністю; використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.
Ці конституційні положення поширюються також на правовідносини із захисту майнових прав особи, у тому числі шляхом відшкодування матеріальної та моральної шкоди у випадках, визначених законом.
Загальні підстави та особливості відшкодування шкоди, завданої, зокрема, джерелом підвищеної небезпеки, передбачені у ст.ст. 1166, 1167, 1187 Цивільного кодексу України. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1187 цього Кодексу шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Отже, особа, якій заподіяно шкоду, зокрема внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у випадках, визначених законом, має право на її відшкодування. Захист цього права фізичних та юридичних осіб у разі настання страхових випадків, передбачених договором страхування або законом, забезпечує цивільно-правовий інститут страхування.

== Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ==

П. 9 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про страхування» встановлено види обов'язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Зазначений Закон є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У цьому законі визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів спрямоване на захист матеріальних інтересів потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та на компенсацію шкоди, заподіяної їх життю та здоров'ю, а також завданих їм матеріальних та моральних збитків, у тому числі за рахунок Моторного бюро, у випадках, передбачених Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

== Моторне (транспортне) страхове бюро України ==

Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у
МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Одним із завдань Моторного бюро є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»; у разі заподіяння шкоди особами, на яких поширюється дія п. 13.1 ст. 13 зазначеного Закону, Моторне бюро відшкодовує її за рахунок коштів фонду захисту потерпілих (підпункт 39.2.1 п. 39.2 ст. 39, підпункт "г" п. 41.1 ст. 41 ).
Отже, у встановлених вищезазначеним Законом випадках, Моторне бюро виступає гарантом відшкодування шкоди потерпілим від дорожньо-транспортних пригод за рахунок коштів відповідних фондів.

== Особливості страхування цивільно-правової відповідальності окремих категорій громадян України ==

У Законі України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено особливості його застосування у випадках заподіяння шкоди внаслідок дорожньо-транспортних пригод, винуватцями яких є окремі категорії громадян, та обов'язкові умови, за наявності яких певні категорії фізичних осіб вважаються такими, чия цивільно-правова відповідальність застрахована, а Моторне бюро, відповідно, зобов'язане відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та майну потерпілих.
Так п. 13.1 ст. 13 зазначеного Закону для інвалідів I групи умовою їх страхування є особисте керування належними їм транспортними засобами, а також і керування належними їм транспортними засобами іншою особою в їх присутності.
Отже, зазначена категорія осіб звільняється від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України, а потерпілі особи мають право на відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені у цьому пункті особи, за рахунок коштів Моторного бюро із фонду захисту потерпілих.
Вказане звільнення від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є пільгою , яку держава надала певним категоріям своїх громадян.
Ця пільга полягає у повному звільненні інвалідів 1 групи, від дотримання загального правила, встановленого законом для власників та інших законних володільців транспортних засобів, - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та захисту майнових інтересів страхувальників.
Враховуючи зазначене можливо зробити висновок що таке звільнення має соціальний зміст і спрямоване на забезпечення підвищеного соціального захисту тих категорій громадян, які його заслуговують та/або потребують, а також передбачає звільнення від юридичної відповідальності за завдання шкоди транспортним засобом, який є джерелом підвищеної небезпеки.

[[Договірне (зобов’язальне) право]] [[Інваліди]]

Відшкодування Моторним (транспортним) страховим бюро шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, винуватцями якої є окремі категорії громадян

2017-11-21T14:41:52Z

Oleksiy.lysakov:

== Нормативна база ==

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1961-15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»]

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про страхування»]

== Відшкодування шкоди ==

Ч. 1 ст. 41 Конституції України визначено право володіння, користування і розпорядження своєю власністю; використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.
Ці конституційні положення поширюються також на правовідносини із захисту майнових прав особи, у тому числі шляхом відшкодування матеріальної та моральної шкоди у випадках, визначених законом.
Загальні підстави та особливості відшкодування шкоди, завданої, зокрема, джерелом підвищеної небезпеки, передбачені у ст.ст. 1166, 1167, 1187 Цивільного кодексу України. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1187 цього Кодексу шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Отже, особа, якій заподіяно шкоду, зокрема внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у випадках, визначених законом, має право на її відшкодування. Захист цього права фізичних та юридичних осіб у разі настання страхових випадків, передбачених договором страхування або законом, забезпечує цивільно-правовий інститут страхування.

== Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ==

П. 9 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про страхування» встановлено види обов'язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Зазначений Закон є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У цьому законі визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів спрямоване на захист матеріальних інтересів потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та на компенсацію шкоди, заподіяної їх життю та здоров'ю, а також завданих їм матеріальних та моральних збитків, у тому числі за рахунок Моторного бюро, у випадках, передбачених Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

== Моторне (транспортне) страхове бюро України ==

Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у
МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Одним із завдань Моторного бюро є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»; у разі заподіяння шкоди особами, на яких поширюється дія п. 13.1 ст. 13 зазначеного Закону, Моторне бюро відшкодовує її за рахунок коштів фонду захисту потерпілих (підпункт 39.2.1 п. 39.2 ст. 39, підпункт "г" п. 41.1 ст. 41 ).
Отже, у встановлених вищезазначеним Законом випадках, Моторне бюро виступає гарантом відшкодування шкоди потерпілим від дорожньо-транспортних пригод за рахунок коштів відповідних фондів.

== Особливості страхування цивільно-правової відповідальності окремих категорій громадян України ==

У Законі України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено особливості його застосування у випадках заподіяння шкоди внаслідок дорожньо-транспортних пригод, винуватцями яких є окремі категорії громадян, та обов'язкові умови, за наявності яких певні категорії фізичних осіб вважаються такими, чия цивільно-правова відповідальність застрахована, а Моторне бюро, відповідно, зобов'язане відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та майну потерпілих.
Так п. 13.1 ст. 13 зазначеного Закону для інвалідів I групи умовою їх страхування є особисте керування належними їм транспортними засобами, а також і керування належними їм транспортними засобами іншою особою в їх присутності.
Отже, зазначена категорія осіб звільняється від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України, а потерпілі особи мають право на відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені у цьому пункті особи, за рахунок коштів Моторного бюро із фонду захисту потерпілих.
Вказане звільнення від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є пільгою , яку держава надала певним категоріям своїх громадян.
Ця пільга полягає у повному звільненні інвалідів 1 групи, від дотримання загального правила, встановленого законом для власників та інших законних володільців транспортних засобів, - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та захисту майнових інтересів страхувальників.
Враховуючи зазначене можливо зробити висновок що таке звільнення має соціальний зміст і спрямоване на забезпечення підвищеного соціального захисту тих категорій громадян, які його заслуговують та/або потребують, а також передбачає звільнення від юридичної відповідальності за завдання шкоди транспортним засобом, який є джерелом підвищеної небезпеки.

[[Договірне (зобов’язальне) право]] [[Інваліди]]

Відшкодування Моторним (транспортним) страховим бюро шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, винуватцями якої є окремі категорії громадян

2017-11-21T14:41:31Z

Oleksiy.lysakov:

== Нормативна база ==

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1961-15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»]
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про страхування»]

== Відшкодування шкоди ==

Ч. 1 ст. 41 Конституції України визначено право володіння, користування і розпорядження своєю власністю; використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.
Ці конституційні положення поширюються також на правовідносини із захисту майнових прав особи, у тому числі шляхом відшкодування матеріальної та моральної шкоди у випадках, визначених законом.
Загальні підстави та особливості відшкодування шкоди, завданої, зокрема, джерелом підвищеної небезпеки, передбачені у ст.ст. 1166, 1167, 1187 Цивільного кодексу України. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1187 цього Кодексу шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Отже, особа, якій заподіяно шкоду, зокрема внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у випадках, визначених законом, має право на її відшкодування. Захист цього права фізичних та юридичних осіб у разі настання страхових випадків, передбачених договором страхування або законом, забезпечує цивільно-правовий інститут страхування.

== Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ==

П. 9 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про страхування» встановлено види обов'язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Зазначений Закон є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У цьому законі визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів спрямоване на захист матеріальних інтересів потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та на компенсацію шкоди, заподіяної їх життю та здоров'ю, а також завданих їм матеріальних та моральних збитків, у тому числі за рахунок Моторного бюро, у випадках, передбачених Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

== Моторне (транспортне) страхове бюро України ==

Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у
МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Одним із завдань Моторного бюро є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»; у разі заподіяння шкоди особами, на яких поширюється дія п. 13.1 ст. 13 зазначеного Закону, Моторне бюро відшкодовує її за рахунок коштів фонду захисту потерпілих (підпункт 39.2.1 п. 39.2 ст. 39, підпункт "г" п. 41.1 ст. 41 ).
Отже, у встановлених вищезазначеним Законом випадках, Моторне бюро виступає гарантом відшкодування шкоди потерпілим від дорожньо-транспортних пригод за рахунок коштів відповідних фондів.

== Особливості страхування цивільно-правової відповідальності окремих категорій громадян України ==

У Законі України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено особливості його застосування у випадках заподіяння шкоди внаслідок дорожньо-транспортних пригод, винуватцями яких є окремі категорії громадян, та обов'язкові умови, за наявності яких певні категорії фізичних осіб вважаються такими, чия цивільно-правова відповідальність застрахована, а Моторне бюро, відповідно, зобов'язане відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та майну потерпілих.
Так п. 13.1 ст. 13 зазначеного Закону для інвалідів I групи умовою їх страхування є особисте керування належними їм транспортними засобами, а також і керування належними їм транспортними засобами іншою особою в їх присутності.
Отже, зазначена категорія осіб звільняється від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України, а потерпілі особи мають право на відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені у цьому пункті особи, за рахунок коштів Моторного бюро із фонду захисту потерпілих.
Вказане звільнення від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є пільгою , яку держава надала певним категоріям своїх громадян.
Ця пільга полягає у повному звільненні інвалідів 1 групи, від дотримання загального правила, встановленого законом для власників та інших законних володільців транспортних засобів, - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та захисту майнових інтересів страхувальників.
Враховуючи зазначене можливо зробити висновок що таке звільнення має соціальний зміст і спрямоване на забезпечення підвищеного соціального захисту тих категорій громадян, які його заслуговують та/або потребують, а також передбачає звільнення від юридичної відповідальності за завдання шкоди транспортним засобом, який є джерелом підвищеної небезпеки.

[[Договірне (зобов’язальне) право]] [[Інваліди]]

Відшкодування Моторним (транспортним) страховим бюро шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, винуватцями якої є окремі категорії громадян

2017-11-21T14:40:58Z

Oleksiy.lysakov: Створена сторінка: == Нормативна база == [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] [http://zakon0.rada.g...

== Нормативна база ==

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1961-15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»]
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про страхування»]

== Відшкодування шкоди ==[[]]

Ч. 1 ст. 41 Конституції України визначено право володіння, користування і розпорядження своєю власністю; використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.
Ці конституційні положення поширюються також на правовідносини із захисту майнових прав особи, у тому числі шляхом відшкодування матеріальної та моральної шкоди у випадках, визначених законом.
Загальні підстави та особливості відшкодування шкоди, завданої, зокрема, джерелом підвищеної небезпеки, передбачені у ст.ст. 1166, 1167, 1187 Цивільного кодексу України. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1187 цього Кодексу шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Отже, особа, якій заподіяно шкоду, зокрема внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у випадках, визначених законом, має право на її відшкодування. Захист цього права фізичних та юридичних осіб у разі настання страхових випадків, передбачених договором страхування або законом, забезпечує цивільно-правовий інститут страхування.

== Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ==

П. 9 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про страхування» встановлено види обов'язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Зазначений Закон є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У цьому законі визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів спрямоване на захист матеріальних інтересів потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та на компенсацію шкоди, заподіяної їх життю та здоров'ю, а також завданих їм матеріальних та моральних збитків, у тому числі за рахунок Моторного бюро, у випадках, передбачених Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

== Моторне (транспортне) страхове бюро України ==

Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у
МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Одним із завдань Моторного бюро є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»; у разі заподіяння шкоди особами, на яких поширюється дія п. 13.1 ст. 13 зазначеного Закону, Моторне бюро відшкодовує її за рахунок коштів фонду захисту потерпілих (підпункт 39.2.1 п. 39.2 ст. 39, підпункт "г" п. 41.1 ст. 41 ).
Отже, у встановлених вищезазначеним Законом випадках, Моторне бюро виступає гарантом відшкодування шкоди потерпілим від дорожньо-транспортних пригод за рахунок коштів відповідних фондів.

== Особливості страхування цивільно-правової відповідальності окремих категорій громадян України ==

У Законі України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено особливості його застосування у випадках заподіяння шкоди внаслідок дорожньо-транспортних пригод, винуватцями яких є окремі категорії громадян, та обов'язкові умови, за наявності яких певні категорії фізичних осіб вважаються такими, чия цивільно-правова відповідальність застрахована, а Моторне бюро, відповідно, зобов'язане відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та майну потерпілих.
Так п. 13.1 ст. 13 зазначеного Закону для інвалідів I групи умовою їх страхування є особисте керування належними їм транспортними засобами, а також і керування належними їм транспортними засобами іншою особою в їх присутності.
Отже, зазначена категорія осіб звільняється від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України, а потерпілі особи мають право на відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені у цьому пункті особи, за рахунок коштів Моторного бюро із фонду захисту потерпілих.
Вказане звільнення від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є пільгою , яку держава надала певним категоріям своїх громадян.
Ця пільга полягає у повному звільненні інвалідів 1 групи, від дотримання загального правила, встановленого законом для власників та інших законних володільців транспортних засобів, - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та захисту майнових інтересів страхувальників.
Враховуючи зазначене можливо зробити висновок що таке звільнення має соціальний зміст і спрямоване на забезпечення підвищеного соціального захисту тих категорій громадян, які його заслуговують та/або потребують, а також передбачає звільнення від юридичної відповідальності за завдання шкоди транспортним засобом, який є джерелом підвищеної небезпеки.

[[Договірне (зобов’язальне) право]] [[Інваліди]]

Порядок приєднання до мережі електропостачання

2017-11-17T07:38:14Z

Oleksiy.lysakov: Створена сторінка: == Нормативна база == [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудів...

== Нормативна база ==

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0236-13 Правила приєднання електроустановок до електричних мереж № 32 від 17.01.2013 року, затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики 17.01.2013 № 32]

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0673-08 Правила взаємовідносин між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» та суб'єктами (об'єктами) електроенергетики в умовах паралельної роботи в складі Об'єднаної енергетичної системи України, затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 02 червня 2008 року № 303, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 23 липня 2008 року за № 673/15364]

==Порядок приєднання до електроустановок ==
Приєднання електроустановки (далі - приєднання) – надання електропередавальною організацією послуги замовнику зі створення технічної можливості для передачі (прийняття) у місце приєднання електроустановки замовника відповідної потужності до електричних мереж електропередавальної організації (у тому числі новозбудованих) електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням показників її якості та надійності.
Замовником може бути фізична або юридична особа, яка повідомила електропередавальну організацію про намір приєднання до електричних мереж письмово або через web-сайт електропередавальної організації в мережі Інтернет із застосуванням електронного цифрового підпису в установленому законодавством порядку.
Послуга з приєднання надається на підставі [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0236-13/print#n150 договору про приєднання], що укладається за типовою формою (додаток 1).
Для отримання проекту договору про приєднання замовник звертається до електропередавальної організації за місцем розташування його електроустановок із [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0236-13/print#n152 заявою про приєднання електроустановки певної потужності] (додаток 2).
До заяви про приєднання електроустановки певної потужності додаються:
- ситуаційний план та викопіювання з топографо-геодезичного плану в масштабі 1:2000 із зазначенням місця розташування об'єкта (об'єктів) замовника, земельної ділянки замовника або прогнозованої точки приєднання;
- копія будівельного паспорта або містобудівних умов та обмежень з графічною частиною із зазначенням місця розташування, потужності та категорії надійності електропостачання за кожним об'єктом замовника (для об'єктів, які приєднуються до електричних мереж уперше);
- копія документа, який підтверджує право власності чи користування цим об'єктом або, за відсутності об'єкта, право власності чи користування земельною ділянкою;
- копія належним чином оформленої довіреності чи іншого документа на право укладати договори особі, яка уповноважена підписувати договори (за потреби).
У разі коли об'єкт (земельна ділянка) замовника перебуває у власності (користуванні) декількох осіб, електропередавальна організація укладає договір про приєднання з одним із співвласників (користувачів) за умови наявності письмової згоди всіх інших співвласників (користувачів), про що робиться відповідна відмітка в договорі.
У разі якщо в межах території, на якій розташовані електроустановки або передбачається будівництво нових електроустановок замовника, здійснюють свою діяльність декілька електропередавальних організацій, замовник обирає електропередавальну організацію, яка буде надавати послугу з приєднання.
Точка приєднання електроустановок замовника зазначається в договорі про приєднання. Точка приєднання має бути розташована на межі земельної ділянки замовника або, за згодою замовника, на території цієї земельної ділянки.
На підставі заяви замовника про приєднання електроустановки певної потужності та викопіювання із ситуаційного плану протягом двох робочих днів електропередавальна організація визначає точки забезпечення потужності, виходячи зі структури електричних мереж та навантаження у зоні можливого приєднання.
Для населення з індивідуальною забудовою житла за однією адресою у разі перерозподілу потужності між власниками (співвласниками) без зміни сумарної величини приєднаної потужності об'єкта архітектури, зміни категорії електроустановок щодо надійності електропостачання або зміни точки приєднання технічні умови не видаються. За необхідності здійснення монтажу (демонтажу) додаткових елементів електричної мережі відповідна реконструкція здійснюється електропередавальною організацією згідно з укладеним договором.

== Особливості приєднання комплексної забудови ==

Відповідно до п. 1.6. Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, приєднання електроустановок замовника на території, що підлягає комплексній забудові (мікрорайон/квартал, вулиця), здійснюється після виконання електропередавальною організацією, яка здійснює на цій території ліцензовану діяльність, електрифікації території, що підлягає комплексній забудові, згідно з планами забудови відповідної території.
Функції замовника електрифікації території, що підлягає комплексній забудові, може виконувати суб'єкт, уповноважений згідно із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Ч. 3 ст. 33 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що функції замовника на будівництво виконавчий орган місцевої ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації виконують безпосередньо або можуть делегувати їх на конкурсній основі генеральному підряднику (підряднику) у порядку, встановленому законодавством. Функції замовника комплексної забудови території може виконувати власник (користувач) відповідної земельної ділянки в межах такої земельної ділянки, переданої (наданої) йому в установленому законом порядку.
Планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.
Детальний план території визначає:
1) принципи планувально-просторової організації забудови;
2) червоні лінії та лінії регулювання забудови;
3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами;
4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території;
5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування;
6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;
7) черговість та обсяги інженерної підготовки території;
8) систему інженерних мереж;
У разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.
Зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється.
Комплексна забудова території здійснюється з метою забезпечення реалізації громадських інтересів і спрямовується на попереднє проведення інженерної підготовки, спорудження зовнішніх інженерно-транспортних мереж, об’єктів соціальної сфери, житлових будинків, інших об’єктів будівництва, а також на благоустрій території. Комплексна забудова території може здійснюватися шляхом комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду одним або кількома інвесторами.
Після здійснення електрифікації території, що підлягає комплексній забудові, всі електричні мережі залишаються у власності електропередавальної організації, на території здійснення ліцензованої діяльності якої розташована територія комплексної забудови.
Рішення про організацію комплексної забудови території у визначених межах та рішення про розміщення об’єктів будівництва на території населених пунктів та за їх межами під час комплексної забудови території приймає виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, районна державна адміністрація відповідно до їх повноважень у порядку, передбаченому цим Законом.
Рішення про розроблення детального плану певної території одночасно є рішенням про комплексну забудову цієї території.
Функції замовника на будівництво виконавчий орган місцевої ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації виконують безпосередньо або можуть делегувати їх на конкурсній основі генеральному підряднику (підряднику) у порядку, встановленому законодавством.
Електрифікація території, що підлягає комплексній забудові, здійснюється за рахунок складової тарифу на передачу електричної енергії або, за згодою суб'єкта, який виконує функції замовника електрифікації, за рахунок поворотної фінансової допомоги.
У разі якщо хоча б один об'єкт, розташований на земельній ділянці, яка перебуває в межах території, що підлягає комплексній забудові, приєднаний до електричних мереж електропередавальної організації в установленому порядку, така територія вважається електрифікованою, а об'єкти всіх замовників на інших земельних ділянках у межах цієї території мають бути приєднані електропередавальною організацією відповідно до вимог Правил у залежності від типу приєднання.
Враховуючи зазначене, орган місцевого самоврядування, на території якого розташовано обєкт, що будується, повинен звернутися до електропередавальної організації за отриманням технічних умов на зовнєшнє електропостачання нових вулиць, кварталу або мікрорайону. За отриманними технічними умовами повинна бути здійснена електрофікація, після чого з’явиться можливість підключення окремих фізичних осіб.

== Типи приєднання ==

Для визначення типу приєднання (стандартне приєднання або приєднання, яке не є стандартним) за точку забезпечення потужності приймається найближча точка в існуючих (діючих) електричних мережах (повітряна лінія, трансформаторна підстанція або розподільний пункт) електропередавальної організації ступеня напруги, що відповідає ступеню напруги в точці приєднання.
Для замовника послуги з приєднання технічні умови мають містити виключно вимоги щодо проектування електричних мереж внутрішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (у межах земельної ділянки замовника) та щодо безпеки електропостачання.
Приєднання електроустановок об’єктів до електричних мереж може бути стандартним або нестандартним.

== Стандартне приєднання передбачає: ==

1. Подання замовником до електропередавальної організації заяви про приєднання електроустановки певної потужності відповідно до додатка 2 до Правил, необхідних документів та оплату замовником електропередавальній організації вартості приєднання відповідно до умов договору про приєднання.
У разі відсутності повного комплекту документів, що додаються до заяви про приєднання електроустановки певної потужності, електропередавальна організація протягом трьох робочих днів від дня отримання заяви повідомляє про це замовнику та повертає заяву про приєднання з додатками без розгляду.
2. Електропередавальна організація безоплатно протягом п'яти робочих днів від дня подання зазначеної заяви надає замовнику підписаний договір про приєднання, з визначенням у ньому розміру плати за приєднання, невід'ємною частиною якого є технічні умови стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок відповідно до додатка 3 до Правил.
У разі якщо визначена в заяві замовника точка приєднання розташована на відстані, більшій ніж це передбачено для стандартного приєднання, приєднання не є стандартним і електропередавальна організація надає замовнику письмову обґрунтовану відмову у забезпеченні стандартного приєднання. У цьому випадку порядок приєднання визначається [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0236-13/print#n87 розділом III] Правил.
3. Електропередавальна організація готує технічні вимоги до проекту зовнішнього електрозабезпечення, забезпечує виконання проектної документації, будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт та введення в експлуатацію новозбудованих чи реконструйованих електроустановок до точки приєднання замовника.
Під час проектування електричних мереж електропередавальна організація використовує типові проекти та проекти повторення.
Строк надання послуги з приєднання для електроустановок першого ступеня потужності становить 20 календарних днів від дати оплати замовником електропередавальній організації вартості приєднання відповідно до договору про приєднання. Для електроустановок другого та третього ступенів потужності цей строк становить 30 календарних днів.
Встановлені строки надання послуг зі стандартних приєднань можуть бути змінені за згодою сторін договору про приєднання у разі впливу істотних факторів на тривалість будівельно-монтажних робіт або з інших причин, погоджених сторонами договору про приєднання.
У разі необхідності збільшення строку надання послуги зі стандартного приєднання через затримку здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики (затримка в погодженні власника (власників) або користувача (користувачів) земельної ділянки (земельних ділянок)) електропередавальна організація не пізніше ніж за 10 робочих днів до закінчення строку надання послуги з приєднання письмово та відповідно до вимог розділу IV цих Правил повідомляє замовника про збільшення терміну проектування на 30 календарних днів (з наданням документального підтвердження причин виникнення затримки). У разі неможливості здійснення електропередавальною організацією в зазначені строки заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики (із причин, не залежних від електропередавальної організації) пеня за порушення строків виконання зобов'язання за договором про приєднання на термін здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики не сплачується, а плата за приєднання не підлягає зменшенню.
Електропередавальна організація зобов'язана, а замовник має право здійснювати усі можливі заходи в межах чинного законодавства з метою вирішення питання щодо відведення в установленому порядку земельних ділянок для розміщення об'єктів електроенергетики, у тому числі направлення відповідних листів до органів місцевого самоврядування та контролюючих органів, ініціювання проведення узгоджувальних нарад та робочих зустрічей в органах місцевого самоврядування за участю замовника (уповноваженого представника замовника) тощо з метою максимального прискорення здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики.
Після завершення здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики продовжується відлік строку надання послуги з приєднання, встановленого умовами договору про приєднання, про що електропередавальна організація інформує замовника.
4. Енергопостачальник надає замовнику підписаний договір про постачання електричної енергії або договір про користування електричною енергією не пізніше 5 робочих днів після введення в експлуатацію об'єкта замовника та електроустановок зовнішнього електрозабезпечення від точки приєднання до об'єкта замовника, підписання між електропередавальною організацією та замовником двох примірників акта про надання/отримання послуги з приєднання електроустановок до електричних мереж та виконання усіх зобов'язань за договором про приєднання.

5. Підключення електроустановки замовника до електричних мереж електропередавальної організації здійснюється на підставі заяви протягом 5 днів, якщо підключення не потребує припинення електропостачання інших споживачів, або 10 днів, якщо підключення потребує припинення електропостачання інших споживачів, після введення в експлуатацію об'єкта замовника в порядку, встановленому законодавством у сфері містобудування.

==Приєднання нестандартне ==

Приєднання, яке не є стандартним, передбачає:
1. Подання замовником до електропередавальної організації заяви про приєднання електроустановки певної потужності відповідно до додатка 2 до Правил та необхідних документів.
При приєднанні електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії, потужністю 70 МВт та більше замовник звертається із заявою про приєднання електроустановок до ліцензіата з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами.
При приєднанні електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії, потужністю до 10 МВт замовник звертається із заявою про приєднання електроустановок до електропередавальної організації, на території здійснення ліцензованої діяльності якої розташовані електроустановки замовника.
При приєднанні електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії, потужністю від 10 до 70 МВт замовник може звернутись із заявою про приєднання електроустановок до електропередавальної організації, на території здійснення ліцензованої діяльності якої розташовані електроустановки замовника, або до ліцензіата з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами. Остаточне рішення щодо приєднання електроустановок замовника визначається техніко-економічним обґрунтуванням з урахуванням впливу на якість електричної енергії в зоні можливого приєднання.
У разі відсутності повного комплекту документів, що додаються до заяви про приєднання електроустановки певної потужності, електропередавальна організація протягом трьох робочих днів від дня отримання заяви повідомляє про це замовнику та повертає заяву про приєднання з додатками без розгляду.
2. Безоплатну підготовку та видачу електропередавальною організацією проекту договору про приєднання відповідно до додатка 1 до Правил та підписаних технічних умов, які є невід'ємною частиною договору про приєднання (не пізніше 10 робочих днів від дня подання заяви замовника про приєднання електроустановки та 20 робочих днів у разі необхідності їх узгодження з власником магістральних/міждержавних електричних мереж).
Технічні умови приєднання, яке не є стандартним, до електричних мереж електроустановок складаються за типовою формою відповідно до додатка 4 до Правил.
Визначення вартості послуги з приєднання, яке не є стандартним, відповідно до методики розрахунку плати за приєднання електроустановок до електричних мереж.
У разі якщо для приєднання електроустановок замовника необхідно здійснити будівництво, реконструкцію чи технічне переоснащення електричних мереж на ступені напруги 110 - 150 кВ, приєднати електроустановки потужністю 5 МВт та більше або якщо за розрахунками електропередавальної організації точка забезпечення потужності розташована в мережах ліцензіата з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, проект технічного завдання на проектування в строк не пізніше 10 робочих днів від дня подання заяви замовника про приєднання електроустановки надається електропередавальною організацією ліцензіату з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами для формування технічних вимог.
Ліцензіат з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами впродовж 15 робочих днів від дня отримання проекту технічного завдання на проектування надає електропередавальній організації технічні вимоги щодо реконструкції та/або будівництва об'єктів магістральних та міждержавних електричних мереж, які є складовою частиною технічного завдання на проектування.
3. Підписання договору про приєднання сторонами.
4. Забезпечення електропередавальною організацією проектування розвитку електричних мереж від точки забезпечення потужності до точки приєднання електроустановок замовника відповідно до технічного завдання на проектування та здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики (у разі необхідності), які необхідно спорудити для інженерного забезпечення електроустановок замовника.
Узгодження електропередавальною організацією з іншими заінтересованими сторонами проектної документації щодо розвитку електричних мереж від точки забезпечення потужності до точки приєднання електроустановок замовника.
5. У разі якщо для забезпечення потужності замовника відповідно до проектної документації будуть використовуватися електричні мережі інших ліцензіатів з передачі електричної енергії та/або ліцензіата з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, ці ліцензіати беруть дольову участь у наданні послуги з приєднання та є сторонами договору про приєднання. Проектна документація у цьому випадку виконується окремими розділами (томами), у тому числі з окремими за кожним ліцензіатом кошторисами.

6. Здійснення замовником оплати електропередавальній організації вартості послуги з приєднання відповідно до умов договору про приєднання.

7. Забезпечення електропередавальною організацією виконання будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт та введення в експлуатацію новозбудованих чи реконструйованих електроустановок до точки приєднання замовника.
Нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення електричних мереж від точки приєднання до об'єкта замовника здійснюються замовником або за рахунок коштів замовника.
Нове будівництво, реконструкція та/або технічне переоснащення електричних мереж (об'єктів електроенергетики) від узгодженої точки приєднання до точки забезпечення потужності в електричних мережах електропередавальної організації здійснюється цією електропередавальною організацією на конкурентних засадах за рахунок коштів, отриманих як плата за приєднання.
Строк надання послуги з приєднання ("під ключ"), яке не є стандартним, становить (не більше):
120 календарних днів (у тому числі 15 днів для проектування електричних мереж лінійної частини приєднання) - для замовників із заявленою до приєднання потужністю електроустановок до 160 кВт (включно);
230 календарних днів (у тому числі 30 днів для проектування електричних мереж лінійної частини приєднання) - для замовників із заявленою до приєднання потужністю електроустановок від 160 кВт до 400 кВт (включно);
280 календарних днів (у тому числі 45 днів для проектування електричних мереж лінійної частини приєднання) - для замовників із заявленою до приєднання потужністю електроустановок від 400 кВт до 1000 кВт (включно);
350 календарних днів (у тому числі 60 днів для проектування електричних мереж лінійної частини приєднання) - для замовників із заявленою до приєднання потужністю електроустановок від 1000 кВт до 5000 кВт (включно).
Обчислення строку надання послуги з приєднання починається від дати оплати замовником електропередавальній організації вартості послуги з приєднання до електричних мереж відповідно до умов договору про приєднання.
Встановлені строки надання послуги з приєднання, яке не є стандартним, можуть бути змінені за згодою сторін договору про приєднання у разі впливу істотних факторів на тривалість будівельно-монтажних робіт або з інших причин, погоджених сторонами договору про приєднання.
У разі необхідності збільшення строку надання послуги з приєднання, яке не є стандартним, через затримку здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики (затримка в погодженні власника (власників) або користувача (користувачів) земельної ділянки (земельних ділянок)) електропередавальна організація не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення строку проектування електричних мереж лінійної частини приєднання письмово та відповідно до вимог розділу IV цих Правил повідомляє замовника про збільшення терміну проектування на 30 календарних днів (з наданням документального підтвердження причин виникнення затримки). У разі неможливості здійснення електропередавальною організацією в зазначені строки заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики (із причин, незалежних від електропередавальної організації) пеня за порушення строків виконання зобов'язання за договором про приєднання на термін здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики не сплачується, а плата за приєднання не підлягає зменшенню.
Електропередавальна організація зобов'язана, а замовник має право здійснювати усі можливі заходи в межах чинного законодавства з метою вирішення питання щодо відведення в установленому порядку земельних ділянок для розміщення об'єктів електроенергетики, у тому числі направлення відповідних листів до органів місцевого самоврядування та контролюючих органів, ініціювання проведення узгоджувальних нарад та робочих зустрічей в органах місцевого самоврядування за участю замовника (уповноваженого представника замовника) тощо з метою максимального прискорення здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики.
Після завершення здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики продовжується відлік строку надання послуги з приєднання, встановленого умовами договору про приєднання, про що електропередавальна організація інформує замовника.
У разі якщо величина заявленої до приєднання потужності електроустановок замовника становить більше 5000 кВт, строк надання послуги з приєднання визначається з урахуванням строків виконання відповідних заходів згідно з проектною документацію.
Технічні умови та технічне завдання на проектування є чинними до завершення будівництва, реконструкції та/або технічного переоснащення електроустановок зовнішнього інженерного забезпечення та об'єкта замовника відповідно до договору про приєднання.
Проектні, будівельно-монтажні і пусконалагоджувальні роботи, пов'язані з виконанням договору про приєднання, мають виконуватися юридичними та/або фізичними особами - підприємцями, які мають право на виконання цих робіт.
8. Енергопостачальник надає замовнику підписаний договір про постачання електричної енергії або договір про користування електричною енергією не пізніше 5 робочих днів після введення в експлуатацію об'єкта замовника та електроустановок зовнішнього електрозабезпечення від точки приєднання до об'єкта замовника, підписання між електропередавальною організацією та замовником двох примірників акта про надання/отримання послуги з приєднання електроустановок до електричних мереж та виконання усіх зобов'язань за договором про приєднання.
9. Власник електроустановки, призначеної для виробництва електричної енергії та для паралельної роботи з об'єднаною енергетичною системою, перед її підключенням зобов'язаний додатково укласти договір про паралельну роботу в складі ОЕС України відповідно до форми примірного договору, наведеної в додатку 11 до Правил взаємовідносин між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» та суб'єктами (об'єктами) електроенергетики в умовах паралельної роботи в складі Об'єднаної енергетичної системи України, з державним підприємством, яке виконує функції диспетчерського (оперативно-технологічного) управління об'єднаною енергетичною системою України.
10. Забезпечення власниками транзитних електроустановок їх оперативно-технічного обслуговування.
11. Підключення електроустановки замовника до електричних мереж електропередавальної організації здійснюється на підставі заяви протягом 5 днів, якщо підключення не потребує припинення електропостачання інших споживачів, або 10 днів, якщо підключення потребує припинення електропостачання інших споживачів, після введення в експлуатацію об'єкта замовника в порядку, встановленому законодавством у сфері містобудування.

[[Категорія:Інші питання цивільного права‎]]