WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Файл:Test.png

2018-10-29T09:39:29Z

Oleksii.tertyshnyi:

тест

Файл:Font color.docx

2018-10-29T09:36:46Z

Oleksii.tertyshnyi:

Тестовий файл

Участь ув'язнених і засуджених у цивільних та сімейних відносинах

2018-07-19T00:24:42Z

Oleksii.tertyshnyi: Створена сторінка: == Нормативна база == # [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] # [http://zakon3.rada.go...

== Нормативна база ==
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] 
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"] 
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3352-12 Закон України "Про попереднє ув'язнення"] 
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України "Про громадянство України"] 
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]

== Участь ув’язнених і засуджених у цивільних відносинах ==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] та [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону України "Про нотаріат"] начальники СІЗО мають право посвідчувати заповіти та довіреності ув’язнених і засуджених, які тримаються в цих установах. Зазначені акти прирівнюються до нотаріально посвідчених, державне мито при цьому не справляється. 
При посвідченні начальником СІЗО заповіту один посвідчений примірник видається заповідачу, другий негайно передається до державного нотаріального архіву чи до державної нотаріальної контори за постійним місцем проживання заповідача. Довідка про здійснення зазначеної дії долучається до особової справи ув’язненого чи засудженого. 
Посвідчена довіреність вручається особі, яка його видала, або на її прохання і за її рахунок надсилається за вказаною поштовою адресою особі, на ім’я якої видане це доручення. 
Розгляд питань, пов’язаних із громадянством України, здійснюється адміністрацією СІЗО відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону України "Про громадянство України"], а ув’язнених або засуджених іноземців та осіб без громадянства - відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"] з урахуванням обмежень, які встановлені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3352-12 Законом України "Про попереднє ув’язнення"].

== Участь ув’язнених і засуджених у сімейно-правових відносинах ==
Державна реєстрація укладення шлюбу ув’язнених і засуджених у СІЗО проводиться відповідно до чинного законодавства органом реєстрації актів цивільного стану (далі - РАЦС) за місцем розташування СІЗО. 
Особа, яка виявила бажання одружитися з ув’язненим чи засудженим, звертається до органу РАЦС для отримання бланка спільної заяви про укладення шлюбу та надає його адміністрації СІЗО. У разі взаємної добровільної згоди на укладення шлюбу та відсутності обставин, що цьому перешкоджають, ув’язнений або засуджений заповнює свою частину бланка заяви. 
Достовірність підпису на заяві ув’язненого або засудженого засвідчується начальником СІЗО. Посвідчена заява передається іншій стороні для подальшого оформлення в органі РАЦС. 
Державна реєстрація укладання шлюбу проводиться тільки за наявності документів, що посвідчують осіб, у їх присутності у спеціально виділеному приміщенні СІЗО. Загальна кількість запрошених з боку вказаних осіб, крім представника РАЦС, не може бути більше двох осіб, яким при державній реєстрації укладення шлюбу необхідно мати виданий слідчим або судом, які здійснюють кримінальне провадження, письмовий дозвіл на побачення. 
Оплата державного мита за державну реєстрацію укладення шлюбу та інші необхідні витрати проводяться за рахунок осіб, які укладають шлюб. 
Після державної реєстрації укладення шлюбу адміністрація СІЗО надає ув’язненому або засудженому побачення з чоловіком (дружиною) відповідно до законодавства. 
На прохання осіб, які укладають шлюб, адміністрацією СІЗО надається можливість проведення обряду вінчання. 
Державна реєстрація розірвання шлюбу (розлучення) ув’язнених і засуджених здійснюється відповідно до законодавства.

== Поховання ув’язнених і засуджених, які померли у СІЗО ==
Порядок поховання ув’язнених та засуджених, які померли у СІЗО, оформлення документів щодо видачі їх тіл визначаються відповідно до чинного законодавства.

[[Категорія:Кримінально-виконавче право]]
[[Категорія:Засуджені]]

Медичне обслуговування ув’язнених і засуджених в СІЗО

2018-07-19T00:00:50Z

Oleksii.tertyshnyi: Створена сторінка: == Нормативна база == # [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3352-12 Закон України "Про попереднє ув'язнення"]<br...

== Нормативна база ==
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3352-12 Закон України "Про попереднє ув'язнення"] 
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закон України "Про психіатричну допомогу"] 
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0212-12/paran16#n16 Наказ Міністерства юстиції України від 10.02.2012 № 239/5/104 "Про затвердження Порядку взаємодії закладів охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров’я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту"] 
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0445-13 Наказ Міністерства юстиції України від 18.03.2013 № 460/5 "Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України"]

== Організація роботи медичної частини СІЗО ==
Медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в СІЗО організовуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров’я. Для цього в СІЗО створюється медична частина, яка є її структурним підрозділом. 
Медична частина забезпечує надання первинної лікувально-профілактичної допомоги ув’язненим і засудженим. Вона включає консультацію лікаря, діагностику і лікування основних найпоширеніших захворювань, травм та отруєнь, профілактичні заходи, направлення хворого ув’язненого чи засудженого для надання спеціалізованої та високоспеціалізованої допомоги. 
Основними завданнями медичної частини є: 
* надання невідкладної медичної допомоги; 
* надання амбулаторної та стаціонарної медичної допомоги; 
* організація і проведення медичних оглядів, диспансеризації; 
* проведення комплексу санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів; 
* гігієнічне навчання і пропаганда здорового способу життя. 
Медична частина має у своєму складі амбулаторію, стаціонар, інфекційний ізолятор, окрему палату-ізолятор для тримання осіб з психічними розладами, аптеку і стерилізаційну (автоклавну). Усі приміщення медичної частини обладнуються інженерно-технічними засобами охорони і нагляду. 
Амбулаторія медичної частини СІЗО призначена для надання амбулаторної медичної допомоги ув’язненим і засудженим. 
До складу амбулаторії входять кабінети: начальника медичної частини; лікарського прийому (терапевта, фтизіатра, психіатра, нарколога, стоматолога тощо); долікарського прийому (фельдшери, медсестри); фізіотерапевтичний; процедурний; допоміжні діагностичні, у тому числі функціональної діагностики, рентгенологічний, флюорографічний. 
В амбулаторії обладнуються приміщення для: клініко-діагностичної лабораторії; перев’язувального кабінету; зберігання ліків; очікування прийому. 
Стаціонар медичної частини призначений для: 
* стаціонарного обстеження і лікування хворих з передбачуваною тривалістю їх перебування до 30 діб; 
* тимчасової ізоляції інфекційних хворих, а також хворих із захворюваннями з підозрою на інфекційні, до їх направлення до спеціалізованих лікувальних закладів; 
* лікування хворих після виписки їх із закладів охорони здоров’я відповідно до висновків фахівців органів охорони здоров’я; 
* тримання хворих, які підлягають звільненню через хворобу, за неможливості перебування їх у камерах. 
У корпусах СІЗО обладнуються кімнати для проведення амбулаторного прийому ув’язнених і засуджених (медичні кабінети).

== Організація лікувально-профілактичної допомоги у СІЗО ==

У СІЗО здійснюються: медичний контроль за станом здоров’я ув’язнених і засуджених шляхом проведення оглядів та обстежень; виявлення осіб, які потребують лікування та постійного медичного нагляду, проведення щодо них лікувально-оздоровчих заходів з метою збереження здоров’я і працездатності; амбулаторне і стаціонарне лікування методами і засобами відповідно до чинного законодавства. 
У СІЗО ув’язнені і засуджені звертаються по медичну допомогу до медичного працівника під час щоденного обходу ним камер, а в разі гострого захворювання - до посадових осіб СІЗО. 
Посадова особа СІЗО, до якої звернувся хворий, зобов’язана вжити заходів до організації надання йому медичної допомоги. Виведення на амбулаторне лікування організовується так, щоб шлях ув’язнених і засуджених із камер до амбулаторії та у зворотному напрямку був найкоротшим і унеможливлював порушення вимог ізоляції. Пересування хворих на інфекційні захворювання здійснюється окремо від усіх інших осіб. 
Амбулаторний прийом проводиться медичними працівниками у медичних кабінетах режимних корпусів за попереднім записом, що здійснюється фельдшером. Медичному персоналу не дозволяється заходити в камери і залишатися там без супроводу посадових осіб СІЗО. 
До медичного кабінету ув’язнені і засуджені виводяться індивідуально або групами по 3-5 осіб. У медичному кабінеті під час прийому обов’язково має бути присутньою посадова особа СІЗО. 
Розміщення хворих ув’язнених і засуджених у стаціонарі медичної частини проводиться за рекомендацією медичного працівника СІЗО з дотриманням вимог ізоляції. 
Особи, щодо яких є підозра на наявність у них інфекційних або паразитарних захворювань, розміщуються в камерах медичної частини, що виділяються під карантин, строк якого визначається медичними показаннями. Первинна санітарна обробка таких осіб здійснюється в останню чергу з обов’язковою дезінфекцією одягу й особистих речей. 
Лікарські засоби ув’язненими і засудженими приймаються відповідно до встановлених лікарем призначень під контролем медичного працівника. 
У разі необхідності цілодобового невідкладного прийому лікарських засобів вони видаються на руки хворому (не більше добової норми) за призначенням лікаря. 
У випадках, коли ув’язнений або засуджений бажає використовувати аналоги медичних препаратів, призначених для проходження курсу лікування, вони можуть бути отримані від родичів (у фабричній закритій, не пошкодженій упаковці) за висновком лікаря в порядку, визначеному чинним законодавством. Такі ліки підлягають обліку в медичній частині. 
Ув’язнені і засуджені, які вибувають із СІЗО, підлягають медичному огляду. До перевезення не допускаються хворі в гострій стадії захворювання, хворі на інфекційні та венеричні захворювання, уражені педикульозом, коростою, які не пройшли встановленого курсу лікування. 
Виняток становлять хворі на активну форму туберкульозу та венеричні захворювання, вироки щодо яких набрали законної сили. Таких хворих направляють на лікування до спеціалізованих лікарень ДПтС в умовах ізоляції. Перевезення осіб, хворих на туберкульоз, до лікувальних закладів, судів, для проведення слідчих дій здійснюється спеціалізованим транспортом з додержанням санітарно-гігієнічних норм. 
Ув’язнені і засуджені підлягають обов’язковому тілесному огляду під час гігієнічного миття, а неповнолітні особи - щодня. 

== Особливості проведення лікувально-профілактичних заходів у випадку психічних розладів в ув’язнених і засуджених ==

При психічних розладах, у тому числі інтоксикаційних та алкогольних психозах, агресивній поведінці з проявами буйства, намаганні в збудженому стані вчинити членоушкодження до ув’язненого або засудженого застосовується захід ізоляції у вигляді поміщення до окремої палати-ізолятора медичної частини СІЗО. 
Палата-ізолятор обладнується відповідно до вимог та особливостей обладнання окремої палати-ізолятора медичної частини СІЗО, визначених додатком 31 до цих Правил. Поміщення ув’язненого або засудженого до цієї палати здійснюється за розпорядженням начальника СІЗО на підставі висновку лікаря-психіатра (комісії лікарів-психіатрів). 
Про поміщення ув’язненого або засудженого до окремої палати- ізолятора посадовою особою СІЗО складається акт, у якому зазначаються: підстави щодо застосування ізоляції, лікар (комісія лікарів), який зробив висновок, інші особливості застосування цього заходу. Акт підписується присутніми черговим помічником, медичним працівником СІЗО та молодшими інспекторами, які брали участь у поміщенні хворого до палати-ізолятора, затверджується начальником СІЗО та долучається до особової справи ув’язненого чи засудженого, а також робиться запис у його медичній карті. 
Перед поміщенням до окремої палати-ізолятора ув’язненого чи засудженого ретельно оглядають посадові особи та медичні працівники СІЗО, вилучають у нього всі небезпечні предмети та роз’яснюють про необхідність його перебування в палаті, дотримання режиму та тимчасовість заходу. Відповідно до психічного стану хворого його супровід здійснюють два молодших інспектори та лікар. 
Контроль за станом здоров’я хворого при проведенні ізоляції здійснюють медичні працівники СІЗО. При цьому ізоляція переривається кожні 2 години на 20 хвилин для годування хворого, проведення лікувальних процедур, відправлення фізіологічних потреб тощо. 
Ув’язнений або засуджений, який перебуває в ізоляції, має оглядатися лікарем не менше одного разу на 3-4 години. Тривалість разового призначення ізоляції встановлюється до 8 годин, для продовження її строку необхідне нове призначення. При продовженні строку ізоляції більше ніж на 48 годин хворого перед кожним новим призначенням має оглядати комісія лікарів-психіатрів.

[[Категорія:Кримінально-виконавче право]]
[[Категорія:Засуджені]]

Права і обов'язки засуджених до позбавлення волі

2018-04-20T01:24:10Z

Oleksii.tertyshnyi: Створена сторінка: == Нормативна база == [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1129-15/page Кримінально-виконавчий кодекс України]...

== Нормативна база ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1129-15/page Кримінально-виконавчий кодекс України]

== Права засуджених до позбавлення волі ==
Засуджені, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, мають право: 
* одержувати інформацію і роз'яснення про умови відбування і порядок виконання покарання у виді позбавлення волі; 
* користуватися послугами, які надаються в місцях позбавлення волі, в тому числі додатковими, оплачуваними; 
* брати участь у трудовій діяльності; 
* отримувати медичну допомогу і лікування, у тому числі платні медичні послуги за рахунок особистих грошових коштів чи коштів рідних та близьких в закладах охорони здоров'я, які мають ліцензію Міністерства охорони здоров'я України та не віднесені до відання центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань; 
* розпоряджатися грошовими коштами, придбавати, володіти і розпоряджатися предметами, речами, виробами; 
* здійснювати листування з особами, які знаходяться за межами колоній, вести з ними телефонні розмови, у тому числі у мережах рухомого (мобільного) зв'язку, користуватися глобальною мережею Інтернет; 
* одержувати і відправляти посилки, бандеролі, грошові перекази, одержувати передачі; 
* зустрічатися з родичами та іншими особами; 
* подавати пропозиції, заяви і скарги в усній чи письмовій формі від свого імені; 
* брати участь у роботі самодіяльних організацій та гуртків соціально корисної спрямованості, займатися фізичною культурою і спортом; 
* придбавати, користуватися і зберігати предмети першої потреби, періодичні видання, літературу, продукти харчування; 
* розпоряджатися вільним часом, який відведений розпорядком дня, не порушуючи при цьому правил поведінки; 
* одержувати освіту відповідно до законодавства про освіту; 
* одержувати правову допомогу від адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; 
* звертатися до адміністрації з проханням внести подання щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання чи щодо заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням. 
Засудженим можуть надаватися й інші права, реалізація яких не суперечить меті покарання, порядку і умовам виконання та відбування покарання.

== Обов’язки засуджених до позбавлення волі ==
Засуджені до позбавлення волі зобов'язані:
* дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами; 
* утримувати в чистоті і порядку приміщення, дбайливо ставитися до майна колонії і предметів, якими вони користуються при виконанні дорученої роботи, здійснювати за ними належний догляд і використовувати їх тільки за призначенням; 
* виконувати встановлені законодавством вимоги персоналу колонії; 
* виконувати необхідні роботи по самообслуговуванню, благоустрою колонії; 
* дотримуватися санітарно-гігієнічних норм; 
* дотримуватися вимог пожежної безпеки і безпеки праці.

== Заборони для засуджених до позбавлення волі ==
Засудженим до позбавлення волі забороняється: 
* самовільно залишати колонію, порушувати лінію охорони; 
* спілкуватися із засудженими та іншими особами з порушенням встановлених правил ізоляції, звертатися до них з проханням про виконання незаконних дій; 
* придбавати, виготовляти, зберігати і використовувати гроші, цінності, предмети, речі, речовини і вироби, заборонені до використання в колонії; 
* продавати, дарувати або відчужувати в інший спосіб на користь інших осіб предмети, вироби і речі, що перебувають в особистому користуванні; 
* умисно заподіювати собі тілесні ушкодження, у тому числі з допомогою іншої особи, завдавати шкоду своєму здоров'ю з метою ухилення від відбування покарання або виконання встановлених обов'язків; 
* умисно завдавати шкоду державному, комунальному майну, майну інших юридичних чи фізичних осіб, у тому числі майну інших засуджених, створювати загрозу заподіяння шкоди такому майну; 
* вживати спиртні напої, наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги чи інші одурманюючі засоби; 
* чинити опір законним діям персоналу колонії, перешкоджати виконанню ним своїх службових обов'язків, підбурювати до цього інших засуджених; 
* грати в настільні та інші ігри з метою здобуття матеріальної чи іншої вигоди; 
* вживати нецензурні та жаргонні слова, давати і присвоювати прізвиська; 
* самовільно залишати призначену для перебування ізольовану територію, приміщення або визначене місце роботи, а також перебувати без дозволу адміністрації колонії у гуртожитках та відділеннях, у яких вони не проживають, або на виробничих об'єктах, на яких вони не працюють; 
* завішувати чи міняти без дозволу адміністрації колонії спальні місця, а також обладнувати їх у комунально-побутових та інших службових або виробничих приміщеннях; 
* готувати та вживати їжу в непередбачених для цього місцях, виносити продукти харчування з їдальні без дозволу адміністрації колонії; 
* мати при собі предмети і речі в асортименті і кількості, що виходять за межі, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виконання кримінальних покарань; 
* курити у не відведених для цього місцях та неповнолітнім у виховних колоніях; 
* надсилати та отримувати кореспонденцію всупереч порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виконання кримінальних покарань; 
* наносити собі або іншим особам татуювання; 
* тримати тварин без дозволу адміністрації установи виконання покарань; 
* виготовляти, зберігати саморобні електроприлади та користуватися ними; 
* самовільно переплановувати, змінювати конструктивні елементи будівель та споруд колонії, споруджувати на виробничих об'єктах різні об'єкти (лазні, пральні, душові, сейфи, будиночки, будки, приміщення та засоби для відпочинку, опалення).

[[Категорія:Кримінально-виконавче право]]
[[Категорія:Засуджені‎]]

Виховний вплив на засуджених до позбавлення волі

2018-01-17T22:39:09Z

Oleksii.tertyshnyi: Створена сторінка: == Нормативна база == [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України] ...

== Нормативна база ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України] 
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/651-14 Закон України "Про загальну середню освіту"] 
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1060-12 Закон України "Про освіту"] 
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/103/98-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про професійно-технічну освіту"]

== Соціально-виховна робота із засудженими до позбавлення волі: основні напрями, форми і методи ==
Соціально-виховна робота - цілеспрямована діяльність персоналу органів і установ виконання покарань та інших соціальних інституцій для досягнення мети виправлення і ресоціалізації засуджених. 
Соціально-виховна робота спрямована на формування та закріплення в засуджених прагнення до заняття суспільно корисною діяльністю, сумлінного ставлення до праці, дотримання вимог законів та інших прийнятих у суспільстві правил поведінки, підвищення їх загальноосвітнього і культурного рівнів. 
Участь засуджених у виховних заходах, які проводяться в колоніях, враховується при визначенні ступеня їхнього виправлення, а також при застосуванні заходів заохочення і стягнення. 
Розпорядком дня колоній можуть бути передбачені виховні заходи, участь в яких для засуджених є обов'язковою. 
Стимулювання правослухняної поведінки засуджених здійснюється за допомогою програм диференційованого виховного впливу з урахуванням їхньої поведінки, психічного стану і ступеня соціальної занедбаності. 
Програми диференційованого виховного впливу на засуджених повинні враховувати можливості виховної функції режиму відбування покарання, загальноосвітнього і професійно-технічного навчання, заходів заохочення і стягнення, які застосовуються до осіб, позбавлених волі, самодіяльних організацій засуджених, громадських, благодійних і релігійних організацій, а також залучення засуджених до самовиховання. 
У колоніях проводиться моральне, правове, трудове, естетичне, фізичне, санітарно-гігієнічне виховання засуджених, а також інші його види, що сприяють становленню їх на життєву позицію, яка відповідає правовим нормам і вимогам суспільно корисної діяльності. 
Соціально-виховна робота із засудженими організовується в індивідуальних, групових і масових формах на основі психолого-педагогічних принципів і методів.

== Загальноосвітнє і професійно-технічне навчання засуджених до позбавлення волі ==
У колоніях відповідно до законів України [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1060-12 "Про освіту"] і [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/651-14 "Про загальну середню освіту"] для засуджених забезпечується доступність і безоплатність здобуття повної загальної середньої освіти. 
Засудженим, які бажають підвищувати свій загальноосвітній рівень, незалежно від віку створюються умови для самоосвіти, надається можливість навчання в загальноосвітніх навчальних закладах колоній, які створюються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до потреб у них і за наявності необхідної матеріально-технічної та науково-методичної бази, педагогічних кадрів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 
У виховних колоніях утворюються середні загальноосвітні школи трьох ступенів. Засуджені, які навчаються в них, підручниками, зошитами та письмовим приладдям забезпечуються безоплатно. 
Для засуджених, які не мають робітничої професії, за якою вони можуть бути працевлаштовані в даній колонії, надається можливість підготовки на курсах професійного навчання робітників на виробництві. 
Організація загальноосвітнього і професійно-технічного навчання засуджених, у тому числі професійно-технічного навчання на виробництві, здійснюється відповідно до законів України [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1060-12 "Про освіту"], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/651-14 "Про загальну середню освіту"] і [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/103/98-%D0%B2%D1%80 "Про професійно-технічну освіту"] в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 
На період проходження державної підсумкової атестації засуджені, які навчаються, звільняються від роботи на строк, передбачений законодавством. Заробітна плата їм за цей період не нараховується, харчування надається безоплатно. 
Засудженим, які займаються самоосвітою, адміністрація колонії створює необхідні умови для занять у вільний від роботи час. 
Загальноосвітнє і професійно-технічне навчання засуджених заохочується і враховується при визначенні ступеня їхнього виправлення. 
Педагогічні працівники загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів надають допомогу адміністрації колонії в соціально-виховній роботі із засудженими.

== Самодіяльні організації засуджених до позбавлення волі ==
Самодіяльні організації засуджених до позбавлення волі створюються в колоніях з метою розвитку в засуджених корисної ініціативи, соціальної активності, здорових міжособових взаємовідносин, участі у вирішенні питань організації праці, навчання, відпочинку, побуту, впливу на виправлення засуджених, розвитку корисних соціальних зв'язків. 
Участь у самодіяльних організаціях є добровільною справою кожного засудженого, його соціально корисна активність заохочується адміністрацією колонії і враховується при визначенні ступеня його виправлення. 
У колоніях із числа засуджених, які зарекомендували себе позитивно, створюються ради колективів колоній і відділень соціально-психологічної служби. У колоніях можуть створюватися й інші самодіяльні організації засуджених, якщо їхня діяльність не суперечить порядку і умовам відбування покарання. 
Засуджені, які входять до складу самодіяльних організацій, не користуються додатковими пільгами і не звільняються від основної роботи.

== Богослужіння і релігійні обряди в колоніях ==
У колоніях здійснення свободи сповідувати будь-яку релігію або виражати переконання, пов'язані із ставленням до релігії, підлягає лише тим обмеженням, які необхідні для забезпечення ізоляції, громадської безпеки і встановлені [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчим кодексом України]. 
Богослужіння і релігійні обряди в колоніях проводяться за проханням засуджених або за зверненням релігійної організації в неробочий час. 
Адміністрація колонії сприяє у запрошенні священнослужителів, бере участь у визначенні місця, часу та інших умов проведення богослужіння, обряду або церемонії. Адміністрація колонії не має виявляти свого ставлення до певної релігії чи конфесії. 
Засуджені мають право на придбання і користування релігійною літературою, іншими предметами і матеріалами релігійного призначення, використання яких не суперечить інтересам забезпечення ізоляції засуджених, а також іншим умовам виконання покарання. 
Засуджені не мають права, посилаючись на свої релігійні переконання, ухилятися від виконання своїх обов'язків, а також установлених вимог режиму відбування покарання. 
Відправлення релігійних обрядів не повинно порушувати розпорядок дня в колоніях, а також утискати права інших осіб, які відбувають покарання. 
У колонії для відправлення релігійних обрядів можуть допускатися тільки представники релігійних організацій, які офіційно зареєстровані у встановленому законом порядку.

== Організація душпастирської опіки засуджених ==
Душпастирська опіка засуджених - діяльність в установах виконання покарань священнослужителів (капеланів), уповноважених релігійними організаціями, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, спрямована на задоволення релігійних потреб засуджених, їх духовне виховання. 
Для координації заходів душпастирської опіки засуджених центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, створює дорадчий орган, до складу якого включаються представники заінтересованих релігійних центрів і управлінь, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку. 
Порядок спеціальної підготовки священнослужителів (капеланів) та надання повноважень на здійснення заходів душпастирської опіки засуджених погоджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань. 
Заходи душпастирської опіки не повинні порушувати встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами порядок виконання і відбування покарань. 
Зустрічі священнослужителів (капеланів) із засудженими надаються у час, вільний від роботи (навчання) засуджених, без обмеження кількості зустрічей у місці, визначеному адміністрацією установи виконання покарань. 
Адміністрація установ виконання покарань сприяє забезпеченню конфіденційності зустрічей засуджених із священнослужителями (капеланами). 
Священнослужителі (капелани) можуть відвідувати установи виконання покарань для проведення заходів душпастирської опіки за спеціальним дозволом адміністрації таких установ у завчасно погоджений з адміністрацією установи час. 
Таємниця сповіді є недоторканною і охороняється законом. Забороняється оприлюднювати, фіксувати технічними засобами та відтворювати будь-яку інформацію, отриману зі сповіді. Відомості, отримані зі сповіді, не можуть бути предметом досудового розслідування, досудового слідства чи кримінального провадження, використовуватися як доказ. Ніхто в жодному разі не може допитувати священнослужителя, перекладача чи іншу особу з питань, пов’язаних з конфіденційністю сповіді.

== Вільний час засуджених до позбавлення волі ==
Час, вільний від основної трудової діяльності і виконання обов'язкових заходів, передбачених розпорядком дня для засуджених у колонії, є їх вільним часом. 
Вільний час засуджених повинен тривати не менш як дві години на добу і передбачається розпорядком дня колонії.

== Заходи заохочення та порядок їх застосування до осіб, позбавлених волі ==
За виконання покладених обов’язків та додержання правил поведінки, встановлених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчим кодексом України] та правилами внутрішнього розпорядку колонії, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, можуть застосовуватися такі заходи заохочення: 
* подяка;
* дострокове зняття раніше накладеного стягнення;
* нагородження похвальною грамотою;
* присвоєння почесного звання "кращий за поведінкою", "активний учасник самодіяльності" тощо;
* виплата грошової премії;
* нагородження подарунком;
* переведення на поліпшені умови тримання;
* надання дозволу для виїзду за межі колонії з метою відвідування рідних до семи діб засудженим, які тримаються у дільницях соціальної реабілітації виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання та середнього рівня безпеки;
* надання додаткового короткострокового або тривалого побачення;
* дозвіл додатково витрачати гроші для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби в сумі до п’ятдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати;
* збільшення тривалості прогулянки засудженим, які тримаються в дільницях посиленого контролю колоній і приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки, до двох годин. 
Застосування заходів заохочення має на меті здійснення виховного впливу на осіб, до яких ці заходи застосовуються на основі об’єктивної оцінки додержання ними правил поведінки, встановлених цим Кодексом та правилами внутрішнього розпорядку колонії, а також дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці. 
При заохоченні до засудженого застосовується один захід заохочення. 
Грошова премія приєднується до заробітку і зараховується на особовий рахунок засудженого, подарунок передається на зберігання до звільнення засудженого або за його проханням надсилається родичам. 
У порядку заохочення засудженим протягом року може бути надано додатково одне короткострокове чи тривале побачення. 
До засуджених, які тримаються в дільницях посиленого контролю колоній і приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки, заохочення у виді збільшення тривалості прогулянки застосовується на строк до одного місяця. 
Із засудженого може бути достроково знято, як правило, лише одне раніше накладене стягнення. 
Заохочення у виді подяки і дострокового зняття раніше накладеного стягнення застосовуються усно або письмово, інші заохочення - тільки письмово. 
Адміністрація колонії зобов’язана щоквартально проводити оцінювання поведінки особи, додержання нею правил поведінки, встановлених цим Кодексом та правилами внутрішнього розпорядку колонії, а також дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці та приймати вмотивоване рішення про доцільність або недоцільність застосування до особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, заходів заохочення. Прийняте рішення відображається в індивідуальній програмі соціально-виховної роботи та доводиться до відома особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, під підпис. 
Інформація про осіб, до яких застосовано заохочення, з метою виховного впливу на інших засуджених, за згодою засудженого, може поширюватися через місцеву стінгазету, радіо, на зібраннях засуджених, доводитися до відома родичів. 

== Заходи стягнення, що застосовуються до осіб, позбавлених волі та порядок їх застосування ==
За невиконання покладених обов’язків та порушення встановлених заборон до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, можуть застосовуватися такі заходи стягнення: 
* попередження;
* догана;
* сувора догана;
* грошовий штраф до двох мінімальних розмірів заробітної плати;
* скасування поліпшених умов тримання;
* поміщення засуджених чоловіків, які тримаються у виправних колоніях, у дисциплінарний ізолятор з виведенням або без виведення на роботу чи навчання на строк до чотирнадцяти діб, а засуджених жінок - до десяти діб;
* поміщення засуджених, які тримаються в приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки, у карцер без виведення на роботу на строк до чотирнадцяти діб;
* переведення засуджених, які тримаються у виправних колоніях, крім засуджених, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строк до трьох місяців. 
Попередження - це письмове застереження про притягнення до дисциплінарної відповідальності певного виду у разі повторного порушення. 
Вагітні жінки, жінки, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, інваліди першої групи в дисциплінарний ізолятор, карцер, приміщення камерного типу (одиночну камеру) не поміщаються. 
При призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку. Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого. 
За кілька проступків, вчинених одночасно, накладається одне стягнення. 
Стягнення може бути накладене лише на особу, яка вчинила проступок, і не пізніше десяти діб з дня виявлення проступку, а якщо у зв'язку з проступком проводилась перевірка, то з дня її закінчення, але не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. 
Накладене стягнення звертається до виконання негайно, а у виняткових випадках - у строк не пізніше одного місяця з дня його накладення. Якщо протягом місяця з дня накладення стягнення воно не було звернено до виконання, то це стягнення не виконується. 
Повторне переведення на поліпшені умови тримання може бути застосоване не раніше, ніж через шість місяців з дня відбуття стягнення. 
Стягнення накладається лише письмово. 
Стягнення у виді грошового штрафу накладається тільки за злісне порушення встановленого порядку відбування покарання, передбачене статтею 133 цього Кодексу, за постановою начальника колонії або особи, яка виконує його обов'язки. Постанова оголошується засудженому під розписку. Стягнена сума штрафу перераховується в доход держави. 
Поміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор або в карцер чи переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) проводиться за вмотивованою постановою начальника колонії або особи, яка виконує його обов'язки, з визначенням строку тримання. 
Стягнення у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) накладається в разі безуспішного застосування інших заходів впливу. 
До засуджених, які поміщені в дисциплінарний ізолятор або карцер, переведені до приміщення камерного типу (одиночної камери), можуть застосовуватися всі заходи стягнення, за винятком повторного поміщення в дисциплінарний ізолятор або карцер, повторного переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери). 
Під час тримання в дисциплінарному ізоляторі, карцері або приміщенні камерного типу (одиночній камері) засудженим забороняються побачення, за винятком адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, придбання продуктів харчування і предметів першої потреби, одержання посилок (передач) і бандеролей, користування настільними іграми. 
Засудженим, на яких накладено дисциплінарне стягнення у виді поміщення у дисциплінарний ізолятор, карцер або переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери), телефонна розмова може бути надана лише з дозволу начальника колонії як виняток, з метою виховного впливу або у зв'язку з винятковими особистими обставинами (смерть або тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого, стихійне лихо, що спричинило значну матеріальну шкоду засудженому або його сім'ї). 
У дисциплінарному ізоляторі, карцері або приміщенні камерного типу (одиночній камері) засуджені забезпечуються індивідуальним спальним місцем і постільними речами. Постільні речі видаються тільки на час сну, верхній одяг - на час виходу з приміщення. 
Тримання засуджених у карцері одиночне. 
Засудженим, які тримаються в дисциплінарному ізоляторі, карцері або приміщенні камерного типу (одиночній камері), надається щоденна прогулянка тривалістю одна година. 
Посилки (передачі) і бандеролі вручаються засудженому після закінчення строку його перебування в дисциплінарному ізоляторі, карцері або приміщенні камерного типу (одиночній камері). 
Засуджені, які тримаються в дисциплінарному ізоляторі з виведенням на роботу, в приміщенні камерного типу (одиночній камері), працюють окремо від інших засуджених. 
Засуджений може оскаржити накладене на нього стягнення, однак подання скарги не зупиняє виконання стягнення. Посадова особа, яка наклала стягнення, за наявності для того підстав може його скасувати або замінити іншим, більш м'яким стягненням. Вища посадова особа може скасувати стягнення в разі, коли посадова особа, яка наклала стягнення, перевищила свої повноваження або стягнення було накладено нею при відсутності порушення з боку засудженого. 
Якщо протягом шести місяців з дня відбуття стягнення засуджений не буде підданий новому стягненню, він визнається таким, що не має стягнення. 
При накладенні стягнення на засудженого адміністрація колонії надає йому можливість у встановленому порядку повідомити про це близьких родичів, адвоката або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. 
Адміністрація колонії при встановленні факту порушення особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, вимог режиму зобов’язана невідкладно розпочати перевірку причин, обставин і мотивів вчинення порушення, поведінки цієї особи до вчинення проступку, визначити кількість і характер раніше накладених стягнень, а також отримати її пояснення про суть проступку. За наслідками такої перевірки приймається рішення про доцільність або недоцільність застосування до особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, заходів стягнення та обґрунтовується їх вид. Якщо адміністрація колонії прийняла рішення обмежитися іншими профілактичними заходами, це відображається у щоденнику індивідуальної роботи із засудженим та доводиться до відома особи під підпис.

[[Категорія:Кримінально-виконавче право]]
[[Категорія:Засуджені]]

Звільнення від відбування покарання з випробуванням

2018-01-16T12:37:48Z

Oleksii.tertyshnyi: Створена сторінка: == Нормативна база == [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] == Загальні по...

== Нормативна база ==
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]

== Загальні положення ==
Якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. 
Суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням. 
У випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. 
Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.

== Обов’язки, які покладає суд на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням ==
У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого такі обов’язки: 
# періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 
# повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. 
На осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, суд може додатково покласти такі обов’язки: 
# попросити публічно або в іншій формі пробачення у потерпілого; 
# не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 
# працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу); 
# виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою; 
# пройти курс лікування від розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин або захворювання, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб; 
# дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, обмеження спілкування, пересування та проведення дозвілля. 
На особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, суд покладає обов’язки, передбачені частиною другою цієї статті, необхідні і достатні для її виправлення з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом’якшують або обтяжують покарання. 
Нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців - командирами військових частин.

== Застосування додаткових покарань у разі звільнення від відбування основного покарання з випробуванням ==
У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

== Правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням ==
Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання. 
Якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
 
У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтях 71, 72 Кримінального кодексу України].

== Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років ==
У разі призначення покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі вагітним жінкам або жінкам, які мають дітей віком до семи років, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п'яти років за тяжкі і особливо тяжкі злочини, а також за корупційні злочини, суд може звільнити таких засуджених від відбування як основного, так і додаткового покарання з встановленням іспитового строку у межах строку, на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв'язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною семирічного віку. 
У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, суд покладає на засуджену обов’язки відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статті 76 Кримінального кодексу України]. 
Нагляд за засудженими здійснюється уповноваженим органом з питань пробації. 
Після закінчення іспитового строку суд, залежно від поведінки засудженої, звільняє її від покарання або направляє для відбування покарання, призначеного вироком. 
У разі, коли звільнена від відбування покарання з випробуванням жінка відмовилася від дитини, передала її в дитячий будинок, зникла з місця проживання, ухиляється від виховання дитини, догляду за нею, не виконує покладених на неї судом обов'язків або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про її небажання стати на шлях виправлення, суд за поданням контролюючого органу направляє засуджену для відбування покарання згідно з вироком суду. 
Якщо засуджена вчинила в період іспитового строку новий злочин, суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими у [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтях 71, 72 Кримінального кодексу України].

[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Засуджені]]

Особливості відбування покарання в колоніях різних видів

2017-10-02T09:05:06Z

Oleksii.tertyshnyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України] 

== Відбування покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки ==
Засуджені у виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання мають право витрачати для придбання продуктів харчування, одягу, взуття, білизни та предметів першої потреби гроші, зароблені у виправній колонії, одержані за переказами, за рахунок пенсії та іншого доходу, без обмеження їх обсягу. 
Засудженим, які перебувають у '''''дільниці посиленого контролю''''', надаються '''''одне короткострокове побачення на місяць''''' і '''''одне тривале побачення на три місяці'''''. 
Засудженим, які перебувають у '''''дільниці ресоціалізації''''', надаються '''''одне короткострокове побачення на місяць''''' і '''''одне тривале побачення на два місяці'''''. 
Засудженим, які перебувають у '''''дільниці соціальної реабілітації''''', надаються '''''короткострокові побачення без обмежень''''' та '''''тривале побачення щомісяця'''''. 
При сумлінній поведінці і ставленні до праці після відбуття не менше однієї третини строку покарання засуджені, які тримаються в дільниці ресоціалізації виправної колонії, мають право на поліпшення умов тримання.

== Відбування покарання у виправних колоніях середнього рівня безпеки ==

У виправних колоніях середнього рівня безпеки засуджені мають право витрачати на місяць для придбання продуктів харчування, одягу, взуття та предметів першої потреби гроші, зароблені у виправній колонії, одержані за переказами, за рахунок пенсії та іншого доходу, без обмеження їх обсягу. 
Засудженим, які перебувають у '''''дільниці посиленого контролю''''', надаються '''''одне короткострокове побачення на місяць''''' і '''''одне тривале побачення на три місяці'''''. 
Засудженим, які перебувають у '''''дільниці ресоціалізації''''', надаються '''''одне короткострокове побачення на місяць''''' і '''''одне тривале побачення на два місяці'''''. 
Засудженим, які перебувають у '''''дільниці соціальної реабілітації''''', надаються '''''короткострокові побачення без обмежень''''' та '''''тривале побачення щомісяця'''''. 
При сумлінній поведінці і ставленні до праці після відбуття не менше половини строку покарання засуджені, які тримаються в дільниці ресоціалізації виправної колонії, мають право на поліпшення умов тримання.

== Відбування покарання у виправних колоніях максимального рівня безпеки ==

У виправних колоніях максимального рівня безпеки засуджені тримаються в умовах суворої ізоляції у '''''звичайних жилих приміщеннях''''' та '''''приміщеннях камерного типу'''''. 
У '''''звичайних жилих приміщеннях''''' тримаються: 
* чоловіки, яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у порядку помилування або амністії; 
* чоловіки, засуджені за умисні особливо тяжкі злочини; 
* чоловіки, які раніше двічі в будь-якій послідовності були засуджені до позбавлення волі за такі злочини: проти основ національної безпеки України; умисне вбивство; умисне тяжке тілесне ушкодження; захоплення заручників; зґвалтування; розбій, вчинений при обтяжуючих обставинах; вимагання, вчинене при обтяжуючих обставинах; виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї; створення злочинної організації; бандитизм; терористичний акт; створення непередбачених законом воєнізованих або збройних формувань; викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем; незаконне заволодіння транспортним засобом при обтяжуючих обставинах; контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів; незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів; організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів; посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця; посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя; злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи; втеча з місця позбавлення волі або з-під варти; посягання на життя представника іноземної держави і які знову вчинили будь-який з перелічених злочинів, за який вони засуджені до покарання у виді позбавлення волі. 
У '''''приміщеннях камерного типу''''' тримаються: 
* чоловіки, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі; 
* чоловіки, яким покарання у виді смертної кари замінено довічним позбавленням волі; 
* чоловіки, засуджені за умисні особливо тяжкі злочини; 
* чоловіки, засуджені за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період відбування покарання у виді позбавлення волі; 
* чоловіки, які раніше були засуджені до позбавлення волі за будь-який з таких злочинів: проти основ національної безпеки України; умисне вбивство при обтяжуючих обставинах; захоплення заручників; зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а також зґвалтування неповнолітньої чи неповнолітнього, малолітньої чи малолітнього; розбій, вчинений організованою групою або поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень; вимагання, вчинене організованою групою або поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження; створення злочинної організації; бандитизм; терористичний акт; посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця; посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя; злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи; втеча з місця позбавлення волі або з-під варти і які знову вчинили будь-який з перелічених злочинів, за який вони засуджені до покарання у виді позбавлення волі; 
* чоловіки, переведені із колоній середнього рівня безпеки на підставах, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчим кодексом України]. 
У виправних колоніях максимального рівня безпеки засуджені мають право витрачати для придбання продуктів харчування, одягу, взуття та предметів першої потреби гроші, зароблені у виправній колонії, одержані за переказами, за рахунок пенсії та іншого доходу, без обмеження їх обсягу. 
Засудженим, які перебувають у '''''дільниці посиленого контролю''''', надаються '''''одне короткострокове побачення на місяць''''' і '''''одне тривале побачення на три місяці'''''. 
Засудженим, які перебувають у '''''дільниці ресоціалізації''''', надаються '''''одне короткострокове побачення на місяць''''' і '''''одне тривале побачення на два місяці'''''. 
Засудженим, які перебувають у '''''приміщеннях камерного типу''''', надається '''''щоденна прогулянка тривалістю одна година'''''. 
При сумлінній поведінці і ставленні до праці після відбуття не менше половини строку покарання засуджені, які тримаються в дільниці ресоціалізації виправної колонії, мають право на поліпшення умов тримання.

[[Категорія:Кримінально-виконавче право]]
[[Категорія:Засуджені]]

Виконання покарання у виді довічного позбавлення волі

2017-10-02T09:01:29Z

Oleksii.tertyshnyi: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України] ==...

== Нормативна база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України]

== Місця відбування покарання у виді довічного позбавлення волі ==
Засуджені до довічного позбавлення волі відбувають покарання: 
* чоловіки - у секторах максимального рівня безпеки виправних колоній середнього рівня безпеки та виправних колоніях максимального рівня безпеки; 
* жінки - у секторах середнього рівня безпеки виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання та виправних колоніях середнього рівня безпеки. 
Засуджені до довічного позбавлення волі тримаються окремо від інших засуджених, крім тих, які після відбуття десяти років покарання у приміщеннях камерного типу переведені до звичайних жилих приміщень колонії максимального рівня безпеки.

== Порядок і умови виконання та відбування покарання у виді довічного позбавлення волі ==

Засуджені, які відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі, розміщуються в приміщеннях камерного типу, як правило, по дві особи і носять одяг спеціального зразка. За заявою засудженого та в інших необхідних випадках з метою захисту засудженого від можливих посягань на його життя з боку інших засуджених чи запобігання вчиненню ним злочину або при наявності медичного висновку за постановою начальника колонії його можуть тримати в одиночній камері. 
На осіб, які відбувають довічне позбавлення волі, поширюються права і обов'язки засуджених до позбавлення волі, передбачені статтею 107 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчого кодексу України].
Засуджені до довічного позбавлення волі залучаються до праці тільки на території колонії з урахуванням вимог тримання їх у приміщеннях камерного типу.
Для засуджених, які не мають загальної середньої освіти, у виправних колоніях утворюються консультаційні пункти. 
Засуджені до довічного позбавлення волі мають право: 
* витрачати для придбання продуктів харчування, одягу, взуття, білизни та предметів першої потреби гроші, зароблені у виправній колонії, одержані за переказами, за рахунок пенсії та іншого доходу, без обмеження їх обсягу; 
* одержувати один раз на місяць короткострокове побачення та один раз на два місяці тривале побачення з близькими родичами (подружжя, батьки, діти, всиновлювачі, всиновлені, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки). Тривалі побачення можуть надаватися і подружжю, яке проживало однією сім'єю, але не перебувало у шлюбі, за умови, що в них є спільні неповнолітні діти. 
Засудженим надається щоденна прогулянка тривалістю одна година. 
При сумлінній поведінці і ставленні до праці після відбуття п'яти років строку покарання засудженому може бути дозволено брати участь у групових заходах освітнього, культурно-масового та фізкультурно-оздоровчого характеру. 
Засудженим до довічного позбавлення волі може бути подано клопотання про його помилування після відбуття ним не менше двадцяти років призначеного покарання.

== Зміна умов тримання засуджених до довічного позбавлення волі ==
Зміна умов тримання засуджених до довічного позбавлення волі здійснюється в порядку, визначеному статтею 100 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчого кодексу України]. 
Засуджені до довічного позбавлення волі чоловіки можуть бути переведені: 
* з приміщень камерного типу, в яких тримаються дві особи, до багатомісних приміщень камерного типу виправної колонії максимального рівня безпеки з наданням дозволу на участь у групових заходах освітнього, культурно-масового та фізкультурно-оздоровчого характеру в порядку, встановленому законодавством, - після фактичного відбуття у таких приміщеннях не менш як п'яти років строку покарання; 
* з багатомісних приміщень камерного типу до звичайних жилих приміщень виправної колонії максимального рівня безпеки - після фактичного відбуття у таких приміщеннях не менш як п'яти років строку покарання. 
Засуджені до довічного позбавлення волі, які злісно порушують установлений порядок відбування покарання, можуть бути переведені із звичайних жилих приміщень до приміщень камерного типу виправної колонії максимального рівня безпеки. 
'''Зміна умов тримання не застосовується до засуджених до довічного позбавлення волі, які хворіють на венеричні захворювання, активну форму туберкульозу, та з психічними розладами.'''

== Особливості виконання та відбування покарання жінками, засудженими до покарання у виді довічного позбавлення волі ==
Жінки, засуджені до довічного позбавлення волі, розміщуються, як правило, у секторах середнього рівня безпеки виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання. 
Для жінок, засуджених до довічного позбавлення волі, встановлюється режим, передбачений для тримання засуджених у виправній колонії середнього рівня безпеки.

[[Категорія:Кримінально-виконавче право]]
[[Категорія:Засуджені]]

Особливості відбування покарання в колоніях різних видів

2017-10-02T08:31:26Z

Oleksii.tertyshnyi: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України]<br /...

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України] 

== Відбування покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки ==
Засуджені у виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання мають право витрачати для придбання продуктів харчування, одягу, взуття, білизни та предметів першої потреби гроші, зароблені у виправній колонії, одержані за переказами, за рахунок пенсії та іншого доходу, без обмеження їх обсягу. 
Засудженим, які перебувають у '''''дільниці посиленого контролю''''', надаються '''''одне короткострокове побачення на місяць''''' і '''''одне тривале побачення на три місяці'''''. 
Засудженим, які перебувають у '''''дільниці ресоціалізації''''', надаються '''''одне короткострокове побачення на місяць''''' і '''''одне тривале побачення на два місяці'''''. 
Засудженим, які перебувають у '''''дільниці соціальної реабілітації''''', надаються '''''короткострокові побачення без обмежень''''' та '''''тривале побачення щомісяця'''''. 
При сумлінній поведінці і ставленні до праці після відбуття не менше однієї третини строку покарання засуджені, які тримаються в дільниці ресоціалізації виправної колонії, мають право на поліпшення умов тримання.

== Відбування покарання у виправних колоніях середнього рівня безпеки ==

У виправних колоніях середнього рівня безпеки засуджені мають право витрачати на місяць для придбання продуктів харчування, одягу, взуття та предметів першої потреби гроші, зароблені у виправній колонії, одержані за переказами, за рахунок пенсії та іншого доходу, без обмеження їх обсягу. 
Засудженим, які перебувають у '''''дільниці посиленого контролю''''', надаються '''''одне короткострокове побачення на місяць''''' і '''''одне тривале побачення на три місяці'''''. 
Засудженим, які перебувають у '''''дільниці ресоціалізації''''', надаються '''''одне короткострокове побачення на місяць''''' і '''''одне тривале побачення на два місяці'''''. 
Засудженим, які перебувають у '''''дільниці соціальної реабілітації''''', надаються '''''короткострокові побачення без обмежень''''' та '''''тривале побачення щомісяця'''''. 
При сумлінній поведінці і ставленні до праці після відбуття не менше половини строку покарання засуджені, які тримаються в дільниці ресоціалізації виправної колонії, мають право на поліпшення умов тримання.

== Відбування покарання у виправних колоніях максимального рівня безпеки ==

У виправних колоніях максимального рівня безпеки засуджені тримаються в умовах суворої ізоляції у '''''звичайних жилих приміщеннях''''' та '''''приміщеннях камерного типу'''''. 
У '''''звичайних жилих приміщеннях''''' тримаються: 
* чоловіки, яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у порядку помилування або амністії; 
* чоловіки, засуджені за умисні особливо тяжкі злочини; 
* чоловіки, які раніше двічі в будь-якій послідовності були засуджені до позбавлення волі за такі злочини: проти основ національної безпеки України; умисне вбивство; умисне тяжке тілесне ушкодження; захоплення заручників; зґвалтування; розбій, вчинений при обтяжуючих обставинах; вимагання, вчинене при обтяжуючих обставинах; виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї; створення злочинної організації; бандитизм; терористичний акт; створення непередбачених законом воєнізованих або збройних формувань; викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем; незаконне заволодіння транспортним засобом при обтяжуючих обставинах; контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів; незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів; організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів; посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця; посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя; злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи; втеча з місця позбавлення волі або з-під варти; посягання на життя представника іноземної держави і які знову вчинили будь-який з перелічених злочинів, за який вони засуджені до покарання у виді позбавлення волі. 
У '''''приміщеннях камерного типу''''' тримаються: 
* чоловіки, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі; 
* чоловіки, яким покарання у виді смертної кари замінено довічним позбавленням волі; 
* чоловіки, засуджені за умисні особливо тяжкі злочини; 
* чоловіки, засуджені за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період відбування покарання у виді позбавлення волі; 
* чоловіки, які раніше були засуджені до позбавлення волі за будь-який з таких злочинів: проти основ національної безпеки України; умисне вбивство при обтяжуючих обставинах; захоплення заручників; зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а також зґвалтування неповнолітньої чи неповнолітнього, малолітньої чи малолітнього; розбій, вчинений організованою групою або поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень; вимагання, вчинене організованою групою або поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження; створення злочинної організації; бандитизм; терористичний акт; посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця; посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя; злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи; втеча з місця позбавлення волі або з-під варти і які знову вчинили будь-який з перелічених злочинів, за який вони засуджені до покарання у виді позбавлення волі; 
* чоловіки, переведені із колоній середнього рівня безпеки на підставах, передбачених Кримінально-виконавчим кодексом України. 
У виправних колоніях максимального рівня безпеки засуджені мають право витрачати для придбання продуктів харчування, одягу, взуття та предметів першої потреби гроші, зароблені у виправній колонії, одержані за переказами, за рахунок пенсії та іншого доходу, без обмеження їх обсягу. 
Засудженим, які перебувають у '''''дільниці посиленого контролю''''', надаються '''''одне короткострокове побачення на місяць''''' і '''''одне тривале побачення на три місяці'''''. 
Засудженим, які перебувають у '''''дільниці ресоціалізації''''', надаються '''''одне короткострокове побачення на місяць''''' і '''''одне тривале побачення на два місяці'''''. 
Засудженим, які перебувають у '''''приміщеннях камерного типу''''', надається '''''щоденна прогулянка тривалістю одна година'''''. 
При сумлінній поведінці і ставленні до праці після відбуття не менше половини строку покарання засуджені, які тримаються в дільниці ресоціалізації виправної колонії, мають право на поліпшення умов тримання.

[[Категорія:Кримінально-виконавче право]]
[[Категорія:Засуджені]]

Порядок перебування у залі судового засідання

2017-07-15T23:30:40Z

Oleksii.tertyshnyi: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] * [http://zakon3.ra...

== Нормативна база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України "Про судоустрій і статус суддів"]

== Гласність і відкритість судового провадження ==

Кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у випадках: 
# якщо обвинуваченим є неповнолітній;
# розгляду справи про злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи;
# необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи;
# якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом;
# необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Кримінальне провадження у закритому судовому засіданні суд здійснює з додержанням правил судочинства, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальним процесуальним кодексом України]. '''На судовому розгляді в закритому судовому засіданні можуть бути присутні лише сторони та інші учасники кримінального провадження'''.

== Право перебувати в залі судового засідання ==

'''Кількість присутніх''' у залі судового засідання '''може бути обмежена''' головуючим '''лише у разі недостатності місць у залі судового засідання'''. 

Близькі родичі та члени сім’ї обвинуваченого і потерпілого, а також представники засобів масової інформації мають пріоритетне право бути присутніми під час судового засідання.

== Обов’язки присутніх у залі судового засідання ==

Особи, присутні у залі судового засідання, при вході до нього суду та при виході суду повинні встати. Сторони кримінального провадження допитують свідків та заявляють клопотання, подають заперечення стоячи і лише після надання їм слова головуючим у судовому засіданні. Свідки, експерти, спеціалісти дають показання, стоячи на місці, призначеному для свідків. Особи, присутні в залі, заслуховують вирок суду стоячи. Відхилення від цих правил допускається з дозволу головуючого в судовому засіданні. 

Сторони та учасники кримінального провадження, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов’язані додержуватися порядку в судовому засіданні і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого у судовому засіданні. 

Сторони та учасники кримінального провадження звертаються до суду '''"Ваша честь"''' або '''"Шановний суд"'''. 

Матеріали, речі і документи передаються головуючому в судовому засіданні через судового розпорядника.

== Заходи до порушників порядку судового засідання ==

Якщо обвинувачений порушує порядок у залі судового засідання або не підкоряється розпорядженням головуючого у судовому засіданні, останній попереджає обвинуваченого про те, що в разі повторення ним зазначених дій його буде видалено з зали судового засідання. При повторному порушенні обвинуваченим порядку судового засідання він може бути видалений за ухвалою суду з зали засідання тимчасово або на весь час судового розгляду. Якщо такий обвинувачений не представлений захисником, суд зобов’язаний залучити захисника для здійснення захисту за призначенням і відкласти судовий розгляд на строк, необхідний для його підготовки до захисту. 

Після повернення до зали засідання обвинуваченому надається можливість ознайомитися з доказами, які були досліджені, а також з рішеннями, які були ухвалені за його відсутності, та дати пояснення щодо них. У разі видалення обвинуваченого на весь час судового розгляду, судове рішення, яким закінчено провадження в суді, негайно оголошується обвинуваченому після його ухвалення. 

У разі невиконання розпорядження головуючого прокурором чи захисником головуючий робить їм попередження про відповідальність за неповагу до суду. При повторному порушенні порядку у залі судового засідання їх може бути притягнуто до відповідальності, встановленої законом. 

У разі невиконання розпорядження головуючого іншими особами, присутніми у судовому засіданні, головуючий робить їм попередження про відповідальність за неповагу до суду. При повторному порушенні порядку у залі судового засідання їх за ухвалою суду може бути видалено із зали судового засідання та притягнуто до відповідальності, встановленої законом. 

За неповагу до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого в судовому засіданні оголошується перерва.

[[Категорія:Кримінально-процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Праця засуджених до позбавлення волі

2017-07-15T23:00:02Z

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України] 
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України] 
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] 
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2017 р. № 80 "Про затвердження Порядку відшкодування вартості витрат на утримання засуджених в установах виконання покарань"]

== Залучення засуджених до позбавлення волі до суспільно корисної праці ==

Засуджені до позбавлення волі мають право працювати та залучаються до суспільно корисної праці у місцях і на роботах, визначених адміністрацією колонії, з урахуванням наявних виробничих потужностей, зважаючи при цьому на стать, вік, працездатність, стан здоров’я і спеціальність. Засуджені залучаються до оплачуваної праці, як правило, на підприємствах, у майстернях колоній, а також на державних або інших форм власності підприємствах за строковим трудовим договором, що укладається між засудженим і виправною колонією (слідчим ізолятором), за умови забезпечення їх належної охорони та ізоляції. 

Адміністрація зобов'язана створювати умови, що дають змогу засудженим займатися суспільно корисною оплачуваною працею. 

Праця засуджених до позбавлення волі регулюється законодавством про працю з особливостями, визначеними [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчим кодексом України].

Засудженим, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"], інвалідам першої та другої груп, хворим на активну форму туберкульозу, жінкам з вагітністю понад чотири місяці, жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, дозволяється працювати за їхнім бажанням з урахуванням висновку лікарської комісії колонії. 

Засуджені не мають права припиняти роботу з метою вирішення трудових та інших конфліктів. 

Засуджені можуть залучатися без оплати праці лише до робіт з благоустрою колоній і прилеглих до них територій, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення колоній продовольством. До цих робіт засуджені залучаються '''в порядку черговості, в неробочий час і не більш як на дві години на день'''.

== Умови праці засуджених до позбавлення волі ==

Для осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, робочий тиждень не може перевищувати норму тривалості робочого часу, встановленого законодавством про працю. Місце та вид роботи, час початку та закінчення роботи (зміни) визначаються адміністрацією колонії. Засуджені звільняються від роботи у вихідні, святкові та неробочі дні, визначені законодавством про працю. 

З урахуванням характеру виконуваних засудженим робіт допускається підсумований облік робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин. 

Праця засуджених організовується з додержанням правил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії, встановлених законодавством про працю.

== Оплата праці засуджених до позбавлення волі ==

Праця осіб, засуджених до позбавлення волі, оплачується відповідно до її кількості і якості. Форми і системи оплати праці, норми праці та розцінки встановлюються нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України. 

У виправних колоніях '''на особовий рахунок засуджених''', які залучаються до суспільно корисної оплачуваної праці, '''зараховується''' незалежно від усіх відрахувань '''не менш як п’ятдесят відсотків нарахованого їм місячного заробітку'''.

== Відрахування із заробітку або іншого доходу засуджених до позбавлення волі ==

Особи, які відбувають покарання у виправних колоніях, відшкодовують витрати на їх утримання, крім вартості харчування, взуття, одягу, білизни, спецхарчування та спецодягу. 

Утримання засуджених в установах виконання покарань полягає у створенні належних матеріально-побутових умов під час відбування покарання, визначених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчим кодексом України] та іншими нормативно-правовими актами. 

Відшкодування засудженими витрат на утримання, що належить до власних надходжень виправних колоній, здійснюється після відрахування податку на доходи фізичних осіб і аліментів. Відрахування за виконавчими листами та іншими виконавчими документами здійснюється у порядку, встановленому законом. Відшкодування засудженими вартості витрат на їх утримання за звітний місяць здійснюється із заробітку, пенсій та іншого доходу, що нараховані засудженим у місяці, що настає за звітним. 

Утримання засуджених в установах виконання покарань включає в себе надання житлово-комунальних та побутових послуг. 
До житлово-комунальних послуг, що надаються засудженим, належать:
* комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);
*послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо). 
До побутових послуг, що можуть надаватися засудженим, належать послуги:
* з ремонту взуття;
* з ремонту одягу та побутових текстильних виробів;
* з ремонту, реставрації та поновлення меблів;
* з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- та відеоапаратури;
* з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів;
* з прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів;
* лазень;
* з дрібного ремонту, прасування білизни та одягу;
* перукарень. 

Побутові послуги, що можуть надаватися засудженим, визначаються галузевим класифікатором “Класифікація послуг і продукції у сфері побутового обслуговування” (ГК 201-01-2001). 

Вартість витрат на утримання засуджених в установах виконання покарань, яка відшкодовується із нарахованого їм заробітку, пенсій та іншого доходу, розраховується за видами наданих послуг, які безпосередньо пов’язані із забезпеченням створення належних матеріально-побутових умов під час відбування покарання. 

Кошти, які установа виконання покарань отримує від відшкодування засудженими вартості витрат на їх утримання, зараховуються до спеціального фонду державного бюджету та використовуються в порядку, встановленому законодавством.

== Загальнообов’язкове державне соціальне страхування і пенсійне забезпечення засуджених до позбавлення волі ==

Засуджені до позбавлення волі, залучені до суспільно корисної оплачуваної праці за строковим трудовим договором, підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню. 

Засуджені мають право на загальних підставах на призначення та отримання пенсії за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених законодавством про пенсійне забезпечення. 

Пенсії засудженим за наявності відповідного права призначаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем відбування покарання. Особа, яка під час відбування покарання набула право на пенсію, надає адміністрації виправного закладу клопотання про забезпечення необхідних умов для призначення їй пенсії за місцезнаходженням цього виправного закладу, у тому числі щодо виклику представників Пенсійного фонду України з метою подання у встановленому порядку необхідних документів безпосередньо особою, яка відбуває покарання, або представником особи, яка відбуває покарання, за нотаріальним дорученням. 

Адміністрація виправного закладу '''не більш як протягом 30 днів з дня реєстрації клопотання''' забезпечує зустріч засудженого з представником Пенсійного фонду України та всебічно сприяє належному оформленню і поданню ним відповідних документів або забезпечує умови для оформлення і подання необхідних документів через представника особи, яка відбуває покарання. 

Виплата особам, засудженим до позбавлення волі, призначених пенсій здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на рахунок установи за місцем відбування покарання. 

Із пенсій засуджених до позбавлення волі відшкодовуються витрати на їх утримання в установах виконання покарань в [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80-2017-%D0%BF порядку], встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому '''не менш як п’ятдесят відсотків пенсії зараховується''' установою за місцем відбування покарання '''на особовий рахунок засудженого'''.

[[Категорія:Виконання покарань у виді позбавлення волі]]
[[Категорія:Засуджені]]
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]

Експерт у кримінальному провадженні: права, обов'язки, відповідальність

2017-03-23T18:49:11Z

Oleksii.tertyshnyi: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс Украї...

== Нормативна база ==

* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4038-12 Закон України “Про судову експертизу”]

== Статус експерта у кримінальному провадженні ==
Експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4038-12 Закону України "Про судову експертизу"] на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об’єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань. 

Не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від сторін кримінального провадження або потерпілого.

== Права експерта у кримінальному провадженні ==

Експерт має право:
# знайомитися з матеріалами кримінального провадження, що стосуються предмета дослідження;
# заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов’язаних із проведенням експертизи;
# бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предметів та об’єктів дослідження;
# викладати у висновку експертизи виявлені в ході її проведення відомості, які мають значення для кримінального провадження і з приводу яких йому не були поставлені запитання;
# ставити запитання, що стосуються предмета та об’єктів дослідження, особам, які беруть участь у кримінальному провадженні;
# одержати винагороду за виконану роботу та відшкодування витрат, пов’язаних із проведенням експертизи і викликом для надання пояснень чи показань, у разі, якщо проведення експертизи не є службовим обов’язком особи, яка залучена як експерт;
# заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом;
# користуватися іншими правами, передбаченими [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4038-12 Законом України "Про судову експертизу"]. 

Експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи. Експерт може відмовитися від давання висновку, якщо поданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов’язків. Заява про відмову має бути вмотивованою.

== Обов’язки експерта у кримінальному провадженні ==

Експерт зобов’язаний:
# особисто провести повне дослідження і дати обґрунтований та об’єктивний письмовий висновок на поставлені йому запитання, а в разі необхідності - роз’яснити його;
# прибути до слідчого, прокурора, суду і дати відповіді на запитання під час допиту;
# забезпечити збереження об’єкта експертизи. Якщо дослідження пов’язане з повним або частковим знищенням об’єкта експертизи або зміною його властивостей, експерт повинен одержати на це дозвіл від особи, яка залучила експерта;
# не розголошувати без дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду відомості, що стали йому відомі у зв’язку з виконанням обов’язків, або не повідомляти будь-кому, крім особи, яка його залучила, чи суду про хід проведення експертизи та її результати;
# заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальним процесуальним кодексом України]. 

Експерт невідкладно повинен повідомити особу, яка його залучила, чи суд, що доручив проведення експертизи, про неможливість проведення експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів. 

У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення експерт невідкладно заявляє клопотання особі, яка призначила експертизу, чи суду, що доручив її проведення, щодо його уточнення або повідомляє про неможливість проведення експертизи за поставленим запитанням або без залучення інших осіб.

== Відповідальність експерта ==

За завідомо неправдивий висновок під час провадження досудового розслідування або в суді, відмову без поважних причин від виконання покладених обов'язків у суді або під час провадження досудового розслідування експерт несе кримінальну відповідальність. 

За злісне ухилення від явки в суд, до органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування експерт несе адміністративну відповідальність.

[[Категорія:Кримінально-процесуальне право]]

Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту

2017-03-23T17:47:41Z

== Нормативна база ==

* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України “Про Національну поліцію”]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1087-16 Наказ Міністерства внутрішніх справ № 654 від 13.07.2016 "Про затвердження Інструкції про порядок виконання органами Національної поліції ухвал слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та про зміну раніше обраного запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1503-12 Наказ Міністерства внутрішніх справ № 696 від 09.08.2012 "Про затвердження Положення про порядок застосування електронних засобів контролю"]

== Умови застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ==

Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. 

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. 

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не може бути застосований до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-1141, 258-2585, 260, 261 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].

== Взяття на облік та контроль за поведінкою особи, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту ==

Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. 

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. 

Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з’являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов’язаних із виконанням покладених на неї зобов’язань, використовувати електронні засоби контролю (надалі — ЕЗК). 

Застосування ЕЗК полягає в закріпленні на тілі підозрюваного (обвинуваченого) електронного пристрою, який дає змогу відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження. 

Метою застосування ЕЗК є забезпечення виконання зобов’язань, що покладаються на підозрюваного (обвинуваченого) ухвалою слідчого судді, суду про застосування запобіжного заходу, не пов’язаного з позбавленням волі, або у вигляді домашнього арешту. 

Не допускається застосування ЕЗК, які суттєво порушують нормальний уклад життя особи, спричиняють значні незручності у їх носінні або можуть становити небезпеку для життя та здоров’я особи, яка їх використовує. Забороняється застосовувати ЕКЗ, які не пройшли сертифікацію відповідно до чинного законодавства. 

Працівники органу внутрішніх справ при отриманні ухвали слідчого судді, суду про обрання підозрюваному (обвинуваченому) запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та поставленні на облік такої особи з метою здійснення контролю за її поведінкою застосовують ЕЗК, якщо такий обов’язок було покладено на підозрюваного (обвинуваченого) відповідною ухвалою, а також повідомляють про це слідчого або суд, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. 

На виконання ухвали слідчого судді, суду працівник органу внутрішніх справ:
* негайно знайомить підозрюваного (обвинуваченого) з ухвалою слідчого судді, суду та вручає йому копію ухвали про застосування стосовно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Роз’яснює підозрюваному (обвинуваченому) сутність запобіжного заходу, обмеження, які визначені в ухвалі. Складає протокол оголошення підозрюваному (обвинуваченому) ухвали слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу та вручення її копії;
* роз’яснює підозрюваному (обвинуваченому) вимоги, які пов’язані із застосуванням ЕЗК, що визначені в ухвалі слідчого судді, суду. Роз’яснює йому також, що його відмова від носіння ЕЗК, умисне зняття, пошкодження або інше втручання в роботу ЕЗК з метою ухилення від контролю є невиконанням обов’язків, покладених на нього судом при обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, і тягне за собою наслідки, передбачені статтею 179 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]. Складає протокол про роз’яснення підозрюваному (обвинуваченому) обов’язків, передбачених статтею 194 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України];
* за участю представника уповноваженого підрозділу, якому працівник органу внутрішніх справ вручає копію ухвали слідчого судді, суду, роз’яснює підозрюваному (обвинуваченому) правила користування ЕЗК, техніку безпеки поводження з ним. Складає протокол про роз’яснення підозрюваному (обвинуваченому) правил користування ЕЗК;
* може бути присутнім під час закріплення на тілі підозрюваного (обвинуваченого) електронного браслета або персонального трекера та приведення їх у дію;
* про закріплення на тілі підозрюваного (обвинуваченого) електронного браслета або персонального трекера негайно повідомляє слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд;
* співпрацює з уповноваженим підрозділом з приводу виконання підозрюваним (обвинуваченим) обов’язків, покладених на нього ухвалою слідчого судді, суду;
* має право з’являтися в житло підозрюваного (обвинуваченого), який перебуває під домашнім арештом, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов’язаних із виконанням покладених на нього зобов’язань, у тому числі використання ЕЗК;
* про поведінку підозрюваного (обвинуваченого), а також порушення цією особою зобов’язань, зазначених в ухвалі, негайно інформує слідчого, прокурора та суд.

== Тривалість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ==

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

[[Категорія:Кримінально-процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]

Особливості зарахування строку попереднього ув’язнення

2016-12-20T15:43:09Z

Oleksii.tertyshnyi: Створена сторінка: == Нормативно-правова база == [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] [h...

== Нормативно-правова база ==

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] 
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/838-19 Закон України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання»]

== Строк, який включається у строк попереднього ув’язнення ==

У строк попереднього ув’язнення включається строк: 
# затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; 
# затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; 
# тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження; 
# перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи; 
# перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув’язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.

== Порядок зарахування строку попереднього ув’язнення ==

Зарахування судом строку попереднього ув’язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув’язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі. 
У разі призначення судом іншого покарання, ніж позбавлення волі, зарахування строку попереднього ув’язнення в межах того самого кримінального провадження здійснюється в такому порядку: 
# строк попереднього ув’язнення переводиться у строк позбавлення волі; 
# визначений після переведення строк позбавлення волі переводиться в інший призначений вид покарання. 
Переведення одного покарання в інше відбувається за наступними правилами співвідношення покарань: 
1. одному дню позбавлення волі відповідають: 
* один день тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту; 
* два дні обмеження волі; 
* три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт; 
* вісім годин громадських робіт; 
2. одному дню тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту відповідають: 
* два дні обмеження волі; 
* три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт; 
3. одному дню обмеження волі відповідають три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт; 
4. одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт.

== Звільнення засудженого від відбування покарання шляхом зарахування строку попереднього ув’язнення ==

Суд має звільнити засудженого від відбування покарання, якщо строк попереднього ув’язнення, відбутий засудженим у межах кримінального провадження, дорівнює або перевищує фактично призначене йому основне покарання. У разі якщо до винесення вироку строк попереднього ув’язнення, відбутий особою, перевищуватиме співвідношення, максимально можливий строк позбавлення волі, передбачений Особливою частиною Кримінального кодексу для злочину (злочинів), у якому (яких) підозрюється така особа, така особа має бути негайно звільнена судом з-під варти за ініціативою суду або за ініціативою особи, яка звільняється, або її захисника (законного представника) чи прокурора. Таке звільнення допускається на стадії судового розгляду кримінального провадження і на стадії досудового розслідування такого кримінального провадження.

[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Засуджені]]

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та заміна невідбутої частини покарання більш м’яким

2016-12-20T15:22:40Z

Oleksii.tertyshnyi: Створена сторінка: == Нормативно-правова база == * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] * [http...

== Нормативно-правова база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-02 Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м’яким»]

== Поняття умовно-дострокового звільнення від відбування покарання та підстави застосування ==

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є звільненням засудженого від подальшого відбування призначеного покарання до закінчення строку покарання за наявності певних підстав, передбачених Кримінальним кодексом України. 
До осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання. 
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: 
# не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний тяжкий злочин; 
# не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі; 
# не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.

== Застосування умовно-дострокового звільнення до неповнолітніх ==

До осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі за злочин, вчинений у віці до вісімнадцяти років, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання незалежно від тяжкості вчиненого злочину. 
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване до засуджених за злочин, вчинений у віці до вісімнадцяти років, після фактичного відбуття: 
# не менше третини призначеного строку покарання у виді позбавлення волі за злочин невеликої або середньої тяжкості і за необережний тяжкий злочин; 
# не менше половини строку покарання у виді позбавлення волі, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила у віці до вісімнадцяти років новий умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі; 
# не менше двох третин строку покарання у виді позбавлення волі, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі і була умовно-достроково звільнена від відбування покарання, але до закінчення невідбутої частини покарання та до досягнення вісімнадцятирічного віку знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.

== Підстави заміни невідбутої частини покарання більш м’яким ==

Особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині Кримінального кодексу України для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком. 
У разі заміни невідбутої частини основного покарання більш м'яким засудженого може бути звільнено також і від додаткового покарання у виді позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю. 
Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим: 
# не менше третини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний тяжкий злочин; 
# не менше половини строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, коли особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона була засуджена до позбавлення волі; 
# не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і вчинила новий умисний злочин протягом невідбутої частини покарання. 
До неповнолітніх заміна невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням не застосовується.

== Головна умова прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м’яким ==

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність: 
# при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання - того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення; 
# при заміні невідбутої частини покарання більш м'яким - того, що засуджений став на шлях виправлення; 
# при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання особи, яка була засуджена до позбавлення волі за злочин, вчинений у віці до 18 років, - того, що вона сумлінною поведінкою, ставленням до праці та навчання довела своє виправлення.

[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Засуджені]]