WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Компенсація на оплату електричної енергії деяким категоріям споживачів

2023-09-20T14:12:45Z

Oleksii.kirnosov: /* Алгоритм розрахунку компенсації: */

== Норматина база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/paran1997#n1997 Податковий кодекс України (далі - Кодекс)]
* [https://www.kmu.gov.ua/npas/pitannya-nadannya-kompensaciyi-de-a64 Постанова Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2021 року № 64·( із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ №650 від 19.06.2023)]
== Загальна інформація ==
01 лютого 2021 року Постановою Кабінету Міністрів України № 64, затверджено Порядок використання коштів для надання компенсації деяким категоріям споживачів електричної енергії (далі – Порядок).

'''Вищезазначеним Порядком передбачено надання компенсації побутовим споживачам електричної енергії (окрім тих, які отримують житлову субсидію), для яких до 31.12.2020 року діяв знижений тариф і які використовують електроенергію для опалення, а також дитячим будинкам сімейного типу, багатодітним та прийомним сім’ям. Компенсація надається як часткова оплата за спожиту в І кварталі 2021 року електричну енергію'''.
==== Категорії споживачів, яким надається компенсація: ====
Компенсація надається для покриття різниці вартості спожитої електричної енергії, що виникла в результаті відміни знижених тарифів і застосування фіксованої ціни для побутових споживачів (крім тих, які отримують житлову субсидію), встановленої з 1 січня 2021 р., таким категоріям споживачів:

- населення, яке проживає в житлових будинках (у тому числі в житлових будинках готельного типу, квартирах та гуртожитках), обладнаних в установленому порядку електроопалювальними установками (у тому числі в сільській місцевості), і станом на 31 грудня 2020 року мало право на знижений тариф;

- населення, яке проживає в багатоквартирних будинках, не газифікованих природним газом і в яких відсутні або не функціонують системи централізованого теплопостачання (у тому числі у сільській місцевості), і станом на 31 грудня 2020 року мало право на знижений тариф;

- багатодітні, прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу.

Компенсація надається для покриття різниці вартості спожитої електричної енергії, що виникла в результаті відміни знижених тарифів і застосування фіксованої ціни для побутових споживачів, встановленої з 1 січня 2021 року.

'''Увага!''' '''Зазначеною постановою визначено, що споживачі електроенергії, які отримують житлову субсидію, не мають права на компенсацію.
'''
Компенсація надається шляхом спрямування бюджетних коштів постачальникам універсальних послуг з подальшим їх зарахуванням, як часткову оплату за спожиту у I кварталі 2021 р. електричну енергію, на особові рахунки споживачів.

Постачальник універсальних послуг повинен поінформувати споживача про надану йому компенсацію шляхом розміщення відповідної інформації у платіжному документі (рахунку) та в особистому кабінеті споживача.

Кабінетом Міністрів України запроваджено автоматичний механізм виплат грошових компенсацій, який не вимагає від споживачів додатково звертатися до електропостачальника для отримання дозволів або довідок. Електропостачальник сам здійснить всі необхідні розрахунки та проінформує споживача про надану йому компенсацію шляхом відображення її суми в платіжному документі (рахунку) та особистому кабінеті споживача.
== '''Алгоритм розрахунку компенсації:''' ==
· за об’єктами споживачів, зазначених у підпунктах 1 і 2 пункту 3 цього Порядку, щодо яких діяли відповідні знижені тарифи станом на 31 грудня 2020 р., здійснюється розрахунок вартості фактичного обсягу споживання в межах обмежень 3000 кВт∙год на місяць, за зниженими тарифами та за фіксованою ціною, встановленою з 1 січня 2021 р.;

· за об’єктами споживачів, зазначених у підпункті 3 пункту 3 цього Порядку, здійснюється розрахунок вартості фактичного обсягу споживання за зниженими тарифами та за фіксованою ціною, встановленою з 1 січня 2021 р.;
* під час здійснення розрахунку за зниженим тарифом та фіксованою ціною:

* за наявності обліку споживання електричної енергії за періодами часу застосовуються відповідні тарифні коефіцієнти;

* не застосовується 30-відсоткова знижка, що була передбачена станом на 31 грудня 2020 р. для населення, яке проживає в 30-кілометровій зоні атомних електростанцій.
''Постачальник послуг з урахуванням інформації, отриманої від Мінсоцполітики, здійснюють розрахунки сум компенсації споживачам (крім тих, які отримують житлові субсидії) та до 10 числа подають Мінсоцполітики і НКРЕКП заявки на перерахування коштів для компенсації деяким категоріям споживачів електричної енергії за формою, встановленою Мінсоцполітики.''

Мінсоцполітики протягом трьох робочих днів після отримання заявок від постачальників універсальних послуг перераховує бюджетні кошти на їх поточні рахунки із спеціальним режимом використання, що зазначені у заявці, в межах відкритих асигнувань за відповідною бюджетною програмою та заявок на перерахування коштів.

У разі здійснення перерахунків обсягу споживання споживачам, які мають право на отримання компенсації згідно з цим Порядком, постачальники універсальних послуг надають додаткову заявку до 1 травня Мінсоцполітики. До 15 травня Мінсоцполітики здійснює перерахування бюджетних коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника універсальних послуг, зазначений постачальником у додатковій заявці.

Розмір отриманої компенсації не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства.

Розмір отриманої компенсації не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу відповідно до підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України.
[[Категорія: Податкове право]]

Компенсація на оплату електричної енергії деяким категоріям споживачів

2023-09-20T13:53:39Z

Oleksii.kirnosov: /* Загальна інформація */

== Норматина база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/paran1997#n1997 Податковий кодекс України (далі - Кодекс)]
* [https://www.kmu.gov.ua/npas/pitannya-nadannya-kompensaciyi-de-a64 Постанова Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2021 року № 64·( із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ №650 від 19.06.2023)]
== Загальна інформація ==
01 лютого 2021 року Постановою Кабінету Міністрів України № 64, затверджено Порядок використання коштів для надання компенсації деяким категоріям споживачів електричної енергії (далі – Порядок).

'''Вищезазначеним Порядком передбачено надання компенсації побутовим споживачам електричної енергії (окрім тих, які отримують житлову субсидію), для яких до 31.12.2020 року діяв знижений тариф і які використовують електроенергію для опалення, а також дитячим будинкам сімейного типу, багатодітним та прийомним сім’ям. Компенсація надається як часткова оплата за спожиту в І кварталі 2021 року електричну енергію'''.
==== Категорії споживачів, яким надається компенсація: ====
Компенсація надається для покриття різниці вартості спожитої електричної енергії, що виникла в результаті відміни знижених тарифів і застосування фіксованої ціни для побутових споживачів (крім тих, які отримують житлову субсидію), встановленої з 1 січня 2021 р., таким категоріям споживачів:

- населення, яке проживає в житлових будинках (у тому числі в житлових будинках готельного типу, квартирах та гуртожитках), обладнаних в установленому порядку електроопалювальними установками (у тому числі в сільській місцевості), і станом на 31 грудня 2020 року мало право на знижений тариф;

- населення, яке проживає в багатоквартирних будинках, не газифікованих природним газом і в яких відсутні або не функціонують системи централізованого теплопостачання (у тому числі у сільській місцевості), і станом на 31 грудня 2020 року мало право на знижений тариф;

- багатодітні, прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу.

Компенсація надається для покриття різниці вартості спожитої електричної енергії, що виникла в результаті відміни знижених тарифів і застосування фіксованої ціни для побутових споживачів, встановленої з 1 січня 2021 року.

'''Увага!''' '''Зазначеною постановою визначено, що споживачі електроенергії, які отримують житлову субсидію, не мають права на компенсацію.
'''
Компенсація надається шляхом спрямування бюджетних коштів постачальникам універсальних послуг з подальшим їх зарахуванням, як часткову оплату за спожиту у I кварталі 2021 р. електричну енергію, на особові рахунки споживачів.

Постачальник універсальних послуг повинен поінформувати споживача про надану йому компенсацію шляхом розміщення відповідної інформації у платіжному документі (рахунку) та в особистому кабінеті споживача.

Кабінетом Міністрів України запроваджено автоматичний механізм виплат грошових компенсацій, який не вимагає від споживачів додатково звертатися до електропостачальника для отримання дозволів або довідок. Електропостачальник сам здійснить всі необхідні розрахунки та проінформує споживача про надану йому компенсацію шляхом відображення її суми в платіжному документі (рахунку) та особистому кабінеті споживача.
== '''Алгоритм розрахунку компенсації:''' ==
· за об’єктами споживачів, зазначених у підпунктах 1 і 2 пункту 3 цього Порядку, щодо яких діяли відповідні знижені тарифи станом на 31 грудня 2020 р., здійснюється розрахунок вартості фактичного обсягу споживання в межах обмежень 3000 кВт∙год на місяць, за зниженими тарифами та за фіксованою ціною, встановленою з 1 січня 2021 р.;

· за об’єктами споживачів, зазначених у підпункті 3 пункту 3 цього Порядку, здійснюється розрахунок вартості фактичного обсягу споживання за зниженими тарифами та за фіксованою ціною, встановленою з 1 січня 2021 р.;
* під час здійснення розрахунку за зниженим тарифом та фіксованою ціною:

* за наявності обліку споживання електричної енергії за періодами часу застосовуються відповідні тарифні коефіцієнти;

* не застосовується 30-відсоткова знижка, що була передбачена станом на 31 грудня 2020 р. для населення, яке проживає в 30-кілометровій зоні атомних електростанцій.
''Постачальник послуг з урахуванням інформації, отриманої від Мінсоцполітики, здійснюють розрахунки сум компенсації споживачам (крім тих, які отримують житлові субсидії) та до 10 числа подають Мінсоцполітики і НКРЕКП заявки на перерахування коштів для компенсації деяким категоріям споживачів електричної енергії за формою, встановленою Мінсоцполітики.''

Розмір отриманої компенсації не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства.

Розмір отриманої компенсації не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу відповідно до підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України.
[[Категорія: Податкове право]]

Компенсація на оплату електричної енергії деяким категоріям споживачів

2023-09-20T13:51:23Z

Oleksii.kirnosov: /* Норматина база */

== Норматина база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/paran1997#n1997 Податковий кодекс України (далі - Кодекс)]
* [https://www.kmu.gov.ua/npas/pitannya-nadannya-kompensaciyi-de-a64 Постанова Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2021 року № 64·( із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ №650 від 19.06.2023)]
== Загальна інформація ==
01 лютого 2021 року Постановою Кабінету Міністрів України № 64, затверджено Порядок використання коштів для надання компенсації деяким категоріям споживачів електричної енергії (далі – Порядок).

'''Вищезазначеним Порядком передбачено надання компенсації побутовим споживачам електричної енергії (окрім тих, які отримують житлову субсидію), для яких до 31.12.2020 року діяв знижений тариф і які використовують електроенергію для опалення, а також дитячим будинкам сімейного типу, багатодітним та прийомним сім’ям. Компенсація надається як часткова оплата за спожиту в І кварталі 2021 року електричну енергію'''.
==== Категорії споживачів, яким надається компенсація: ====
Компенсація надається для покриття різниці вартості спожитої електричної енергії, що виникла в результаті відміни знижених тарифів і застосування фіксованої ціни для побутових споживачів (крім тих, які отримують житлову субсидію), встановленої з 1 січня 2021 р., таким категоріям споживачів:

- населення, яке проживає в житлових будинках (у тому числі в житлових будинках готельного типу, квартирах та гуртожитках), обладнаних в установленому порядку електроопалювальними установками (у тому числі в сільській місцевості), і станом на 31 грудня 2020 року мало право на знижений тариф;

- населення, яке проживає в багатоквартирних будинках, не газифікованих природним газом і в яких відсутні або не функціонують системи централізованого теплопостачання (у тому числі у сільській місцевості), і станом на 31 грудня 2020 року мало право на знижений тариф;

- багатодітні, прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу.

Компенсація надається для покриття різниці вартості спожитої електричної енергії, що виникла в результаті скасування знижених тарифів і застосування фіксованої ціни для побутових споживачів, встановленої з 1 січня 2021 року.

'''Увага!''' '''Зазначеною постановою визначено, що споживачі електроенергії, які отримують житлову субсидію, не мають права на компенсацію.
'''
Компенсація надається шляхом спрямування бюджетних коштів постачальникам універсальних послуг з подальшим їх зарахуванням, як часткову оплату за спожиту у I кварталі 2021 р. електричну енергію, на особові рахунки споживачів.

Постачальник універсальних послуг повинен поінформувати споживача про надану йому компенсацію шляхом розміщення відповідної інформації у платіжному документі (рахунку) та в особистому кабінеті споживача.

Кабінетом Міністрів України запроваджено автоматичний механізм виплат грошових компенсацій, який не вимагає від споживачів додатково звертатися до електропостачальника для отримання дозволів або довідок. Електропостачальник сам здійснить всі необхідні розрахунки та проінформує споживача про надану йому компенсацію шляхом відображення її суми в платіжному документі (рахунку) та особистому кабінеті споживача.
== '''Алгоритм розрахунку компенсації:''' ==
· за об’єктами споживачів, зазначених у підпунктах 1 і 2 пункту 3 цього Порядку, щодо яких діяли відповідні знижені тарифи станом на 31 грудня 2020 р., здійснюється розрахунок вартості фактичного обсягу споживання в межах обмежень 3000 кВт∙год на місяць, за зниженими тарифами та за фіксованою ціною, встановленою з 1 січня 2021 р.;

· за об’єктами споживачів, зазначених у підпункті 3 пункту 3 цього Порядку, здійснюється розрахунок вартості фактичного обсягу споживання за зниженими тарифами та за фіксованою ціною, встановленою з 1 січня 2021 р.;
* під час здійснення розрахунку за зниженим тарифом та фіксованою ціною:

* за наявності обліку споживання електричної енергії за періодами часу застосовуються відповідні тарифні коефіцієнти;

* не застосовується 30-відсоткова знижка, що була передбачена станом на 31 грудня 2020 р. для населення, яке проживає в 30-кілометровій зоні атомних електростанцій.
''Постачальник послуг з урахуванням інформації, отриманої від Мінсоцполітики, здійснюють розрахунки сум компенсації споживачам (крім тих, які отримують житлові субсидії) та до 10 числа подають Мінсоцполітики і НКРЕКП заявки на перерахування коштів для компенсації деяким категоріям споживачів електричної енергії за формою, встановленою Мінсоцполітики.''

Розмір отриманої компенсації не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства.

Розмір отриманої компенсації не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу відповідно до підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України.
[[Категорія: Податкове право]]

Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок

2023-09-20T13:16:15Z

Oleksii.kirnosov: /* Наслідки у разі порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земельної ділянки */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України “Про охорону земель”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#Text Закон України "Про охорону культурної спадщини"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закон України "Про природно-заповідний фонд України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пунктів 27 і 28 розділу X] "Перехідні положення" Земельного кодексу України".
|}
== Повноваження щодо встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок ==
'''Цільове призначення земельної ділянки''' – це її використання за тим призначенням, яке визначене на підставі відповідної технічної документації із землеустрою та чинного законодавства. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261 статті 20 Земельного кодексу України] при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.

Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо:
* земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу;

* земельних ділянок приватної власності - їх власниками.
Зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності, віднесених до категорій земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, а також земельних ділянок (крім земельних ділянок, розташованих на територіях, об’єктах природно-заповідного фонду, та земельних ділянок лісогосподарського призначення), на яких розташовані будівлі, споруди, що є у приватній власності землекористувача, який використовує земельні ділянки на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, може здійснюватися землекористувачем. У такому разі зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, який здійснює розпорядження відповідною земельною ділянкою.

Зміна землекористувачем цільового призначення земельної ділянки державної, комунальної власності, наданої йому в користування (крім постійного користування) без проведення земельних торгів для провадження певної діяльності, не повинна призводити до провадження ним на такій земельній ділянці іншої діяльності (крім випадків розташування на земельній ділянці будівель, споруд, що перебувають у власності землекористувача).

'''Важливо!''' Категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого ''затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту''.

Встановлення цільового призначення земельної ділянки може здійснюватися ''без додержання вищезазначених вимог'', у випадках:
* передачі земельної ділянки державної, комунальної власності відповідно до частини третьої статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"];

* консервації деградованих і малопродуктивних, техногенно забруднених земель;

* віднесення земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення;

* віднесення земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення;

* зміни виду цільового призначення земельної ділянки в межах категорії земель сільськогосподарського призначення (крім віднесення їх до земельних ділянок для садівництва, зміни цільового призначення земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами);

*віднесення до земель морського транспорту земельних ділянок у межах морського порту.
'''Зверніть увагу!''' При внесенні до Державного земельного кадастру відомостей про встановлення або зміну цільового призначення земельної ділянки належність земельної ділянки до відповідної функціональної зони визначається за даними Державного земельного кадастру.

Відомості про цільове призначення земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру.
== Класифікація видів цільового призначення земель ==
Поняття ''«цільове призначення земельної ділянки»'' нерозривно пов’язане з поняттям ''«категорія земель»''. Так, у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n248 статті 19 Земельного кодексу України] передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Отже, категорія – це основне цільове призначення кожної земельної ділянки. Всього на сьогодні існує дев’ять категорій земель:
# сільськогосподарського призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n298 глава 5 Земельного кодексу України]);
# житлової та громадської забудови ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n389 глава 6 Земельного кодексу України]);
# природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n406 глава 7 Земельного кодексу України]);
# оздоровчого призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n419 глава 8 Земельного кодексу України]);
# рекреаційного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n429 глава 9 Земельного кодексу України]);
# історико-культурного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n440 глава 10 Земельного кодексу України]);
# лісогосподарського призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n449 глава 11 Земельного кодексу України]);
# водного фонду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n469 глава 12 Земельного кодексу України]);
# промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n534 глава 13 Земельного кодексу України]).
Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним Кодексом], до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру.
== Порядок зміни цільового призначення земельних ділянок ==
=== '''Оформлення заяви власника на зміну цільового призначення''' ===
На сьогоднішній день, дозвіл на зміну цільового призначення земельної ділянки вже не потрібен. Для першого кроку необхідна нотаріально засвідчена заява на зміну цільового призначення земельної ділянки, підписана власником. Саме ця заява і буде підставою для розробки проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення землі на наступному кроці. 1 липня 2021 року скасована заборона зміни цільового призначення та виду використання на земельні ділянки товарного сільськогосподарського виробництва, земельні ділянки, виділені в натурі власникам земельних часток для ведення особистого селянського господарства та земельних часток (паїв).

Частиною 6 статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261:~:text=6.%20%D0%97%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%20%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE,%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B8). Земельного кодексу України] встановлено, що зміна цільового призначення земельної ділянки '''не потребує''':
* розроблення документації із землеустрою (крім випадків формування земельної ділянки із земель державної та комунальної власності, не сформованих у земельні ділянки);

* прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування (крім рішень про встановлення і зміну цільового призначення земельних ділянок, розпорядження якими здійснюють такі органи).
=== Розроблення та погодження проекту землеустрою ===
Згідно частини 1 статті 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n490:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2050.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2015.07.2021%7D Закону України «Про землеустрій»] проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та ''у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом''. Проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки також можуть передбачати поділ, об’єднання земельних ділянок, які перебувають у власності однієї особи.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок може передбачати формування та/або зміну цільового призначення декількох земельних ділянок, за умови що розпорядником земельних ділянок буде один орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20122.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2006.09.2012%7D Земельного кодексу України], або власником земельної ділянки приватної власності є одна особа.

Для розроблення такого проекту необхідно звернутися до землевпорядної організації, у складі якої працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник або з ФОПом - сертифікованим інженером-землевпорядником. Перелік таких організацій можна знайти в Інтернеті або шляхом звичайного пошуку, або на офіційному сайті [https://land.gov.ua/ Держгеокадастру]. Там же можна перевірити і наявність чинного сертифіката інженера-землевпорядника. Розробка проекту землеустрою здійснюється на підставі укладеного із землевпорядною організацією договору.

Документація із землеустрою розробляється у строк, встановлений договором, який зазвичай становить від 1 до 2 місяців але не більше 6 місяців з моменту укладення договору. Межі земельної ділянки, при потребі, мають бути закріплені межовими знаками встановленого зразка. Проект землеустрою має бути складений у паперовій формі та у формі електронного документу. Вимагайте у організації один примірник проекту для зберігання у себе.

Відповідно до статті 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n490:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97,%D0%B4)%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8. Закону України «Про землеустрій»] проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:
* пояснювальну записку;
* матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);
* розрахунок розміру втрат лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);
* розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);
* перелік обмежень у використанні земельної ділянки;
* кадастровий план земельної ділянки.
У разі формування земельної ділянки чи зміни цільового призначення земельної ділянки для потреб, пов’язаних із забудовою, до проекту додається витяг із відповідної містобудівної документації із зазначенням функціональної зони території, в межах якої розташована земельна ділянка, та обмежень у використанні території для містобудівних потреб. Ці вимоги не поширюються на випадки, якщо відповідно до закону передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб може здійснюватися за відсутності зазначеної містобудівної документації або без дотримання правил співвідношення між видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією.

'''Зміна цільового призначення земельних ділянок погоджується у разі''':
* якщо земельна ділянка перебуває у користуванні на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, у заставі - із землекористувачем, заставодержателем (підпис якого на погодженні посвідчується нотаріально);
* якщо земельна ділянка відноситься до земель оборони - з Міністерством оборони України або органом державної влади, що здійснює керівництво військовим формуванням, до сфери управління якого належить військова частина, установа, військово-навчальний заклад, підприємство та організація, яка використовує землі оборони на праві постійного користування;
* зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок якої земельні ділянки виводяться із складу таких категорій, а також зміни цільового призначення земель, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1505:~:text=%D0%B1)%20%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%84%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B0%20%D0%B7%20%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%84%D1%83%20%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B0%20%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%84%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B0%20%D1%83%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96%20%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%2D%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%B4%D1%8C%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%3B пунктом "б" частини першої статті 150 Земельного Кодексу України], - з Кабінетом Міністрів України.
* Зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок яких земельні ділянки виводяться із складу таких категорій (крім зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення для розміщення на них лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури), а також зміни цільового призначення земель, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1505:~:text=%D0%B1)%20%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%84%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B0%20%D0%B7,%D0%B4%D1%96%D1%8E%20%D0%B7%2017.06.2021%7D пунктом "б" частини першої статті 150 Земельного Кодексу України], здійснюються за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
'''Зверніть увагу!''' Частиною четвертою статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n310 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»], передбачено, що зміна цільового призначення земельної ділянки допускається виключно за умови дотримання правил співвідношення між новим видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією на місцевому рівні, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261:~:text=3.%20%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2012.05.2022%7D частиною третьою статті 20 Земельного кодексу України].

Цей етап можна вважати завершеним тоді, коли проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки при зміні її цільового призначення виготовлений і погоджений, тобто готовий для передачі його до місцевої ради або органу виконавчої влади для затвердження та прийняття рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки.
=== Прийняття рішення уповноваженим органом ===
'''Другий етап''' порядку зміни цільового призначення земельних ділянок передбачає:
* подання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до відповідного органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади;
* розгляд та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
* прийняття уповноваженим органом на підставі проекту відведення земельної ділянки рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, або ж відмову у такій зміні.
=== Зміна цільового призначення земель сільськогосподарського, лісогосподарського призначення ===
Зміна цільового призначення земель лісогосподарського призначення здійснюється за умови відшкодування власником земельної ділянки (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) втрат лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом.

Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки в таких випадках здійснюється за умови надання її власником (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) забезпечення виконання зобов’язання з відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом, у вигляді гарантії.

Державний кадастровий реєстратор, який вносить до Державного земельного кадастру відомості про зміну цільового призначення такої земельної ділянки, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру негайно повідомляє установу, що видала гарантію, про настання підстави для відшкодування втрат лісогосподарського виробництва.
=== Зміна цільового призначення «особливо цінних земель» ===
'''Зміна цільового призначення особливо цінних земель допускається виключно у разі''':
* розміщення на них об’єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та електронних комунікаційних мереж, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об’єктів соціально-культурного призначення, об’єктів, пов’язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією;
* розміщення об’єктів промисловості на землях, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501:~:text=%D0%B0)%20%D1%83%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96,%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D0%BA%D1%96%20%D2%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D0%B8%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%3B пунктом "а" частини першої статті 150 Земельного Кодексу України];
* відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501:~:text=%D0%B0)%20%D1%83%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96,%D0%B4%D1%96%D1%8E%20%D0%B7%2017.06.2021%7D пунктами "а" і "б" частини першої статті 150 Земельного Кодексу України], до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення.
Віповідно до статті 150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501:~:text=1.%20%D0%94%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2006.09.2012%7D Земельного Кодексу України] '''до особливо цінних земель відносяться''':

а) у складі земель сільськогосподарського призначення: чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах; лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти; темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і середньо глибокі ґрунти; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму, дернові глибокі ґрунти Закарпаття;

б) торфовища з глибиною залягання торфу більше одного метра і осушені незалежно від глибини, торфовища у складі водно-болотних угідь міжнародного значення;

в) землі, надані в постійне користування НВАО "Масандра" та підприємствам, що входять до його складу; землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів;

г) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення.

'''Важливо!''' Припинення права постійного користування земельними ділянками особливо цінних земель, визначених у пункті "г" частини першої цієї статті, з підстави добровільної відмови від користування ними або шляхом їх вилучення здійснюється за погодженням з Верховною Радою України. Особливості правового режиму використання земель під торфовищами та можливі види їх цільового призначення визначаються Кабінетом Міністрів України.

Включення земельної ділянки із визначеним видом цільового призначення до меж функціональної зони не тягне за собою обов’язковості зміни виду її цільового призначення незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, визначення яких є можливим у межах такої зони.

'''Зверніть увагу!''' У разі зміни цільового призначення ''земельної ділянки несільськогосподарського призначення'' з віднесенням такої земельної ділянки ''до категорії земель сільськогосподарського призначення'', власником якої є особа, яка відповідно до положень Земельного кодексу України не може набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, така земельна ділянка підлягає відчуженню протягом одного року з дня внесення до Державного земельного кадастру відомостей про змінене цільове призначення земельної ділянки.
=== Реєстрація земельної ділянки зі зміненим цільовим призначенням ===
Для реєстрації змін до відомостей про земельну ділянку необхідно звернутися до державного кадастрового реєстратора у територіальному (районному, міському) органі Держгеокадастру України із заявою про внесення змін до відомостей про земельну ділянку. Якщо інше не передбачено договором про розроблення проекту, до цього органу має звертатись землевпорядна організація.

До заяви додається розроблений та погоджений уповноваженими органами проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у паперовому вигляді та у формі електронного документу, а у разі, якщо щодо проекту проводилась державна експертиза – також оригінал позитивного висновку цієї експертизи.

'''''Дана послуга надається безкоштовно!'''''

Подана Вами заява протягом '''14 днів''' розглядається державним кадастровим реєстратором територіального органу [https://land.gov.ua/ Держгеокадастру] у районі (місті), за наслідком чого, у разі, якщо подані документи складені вірно, державний кадастровий реєстратор вносить відомості про зміну цільового призначення Вашої земельної ділянки до Державного земельного кадастру.

Останнім етапом є реєстрація прав на нерухоме майно в державному реєстрі прав [[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]. Це можна зробити, звернувшись до центру надання адміністративних послуг чи нотаріуса з відповідним пакетом документів. В результаті інформація про реєстрацію права за бажанням заявника може бути надана у паперовій формі.
== Наслідки у разі порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земельної ділянки ==
Існують випадки коли з тих чи інших причин порушено порядок встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок. Відповідно до статті 21 Земельного кодексу України, такі порушення є підставою для:
* визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;
* визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;
* відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;
* притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель».
Відповідно до пункту «а» частини першої статті 143 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1438 Земельного кодексу України] використання земельної ділянки не за цільовим призначенням '''тягне за собою примусове припинення прав на земельну ділянку (як власності, так і користування) у судовому порядку.'''

Щодо інших форм відповідальності за нецільове використання землі:

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n319 Кодексу України про адміністративні правопорушення], за порушення правил використання земель встановлено відповідальність у вигляді накладення штрафу на громадян від п'яти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (стаття 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

У випадках, якщо нецільове використання землі буде поєднане із порушенням інших норм, зокрема законодавства про охорону навколишнього природного середовище, буде також наставати відповідальність і за іншими статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n313 Глави 7 КУпАП]. Саме адміністративна відповідальність є найбільш реалістичним наслідком нецільового використання землі.

Кримінальна відповідальність за такі порушення можлива лише при встановленні таких складів злочинів, як забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1593 стаття 239 Кримінального кодексу України]), безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1690 стаття 254 Кримінального кодексу України]) та інші екологічні злочини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1581 Розділ 8 особливої частини Кримінального кодексу України]). Пошук у Реєстрі судових рішень наочно покаже, як часто дійсно настає така відповідальність.
== Судова практика вирішення спорів щодо зміни цільового призначення земельної ділянки ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79300704 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 820/4219/17]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88407358 Постанова Верховного Суду від 24.03.2020 у справі № 640/13670/19]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81841970 Постанова Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 346/3524/16-а]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77248268 Постанова Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 809/963/16]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86565721 Постанова Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 710/1099/12]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/97926626?fbclid=IwAR0jSaqQOi1I_8SJDOFIKwuFwvc2PkyQpbAVmIgZne7vntvJsJov61r29Vk Постанова Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 (12-11гс21)]. Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, про те, що зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися в порядку, встановленому для зміни цільового призначення такої землі.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90465543 Постанова Верховного суду від 14.07.2020 у справі № 916/1998/19]: висновок щодо поняття «використання земельної ділянки не за цільовим призначенням». Стосується тих випадків, коли на земельній ділянці з певним цільовим призначенням проводиться діяльність, яка виходить за межі цільового призначення та передбачає фактичне використання такої ділянки. Нецільовим використанням земельної ділянки з категорії земель житлової та громадської забудови є її використання за призначенням, не передбаченим генеральним планом населеного пункту, іншою містобудівною документацією, планом земельно-господарського устрою тощо, тобто всупереч земельному законодавству України.
[[Категорія:Охорона земель]]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок

2023-09-20T13:11:35Z

Oleksii.kirnosov: /* Класифікація видів цільового призначення земель */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України “Про охорону земель”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#Text Закон України "Про охорону культурної спадщини"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закон України "Про природно-заповідний фонд України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пунктів 27 і 28 розділу X] "Перехідні положення" Земельного кодексу України".
|}
== Повноваження щодо встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок ==
'''Цільове призначення земельної ділянки''' – це її використання за тим призначенням, яке визначене на підставі відповідної технічної документації із землеустрою та чинного законодавства. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261 статті 20 Земельного кодексу України] при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.

Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо:
* земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу;

* земельних ділянок приватної власності - їх власниками.
Зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності, віднесених до категорій земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, а також земельних ділянок (крім земельних ділянок, розташованих на територіях, об’єктах природно-заповідного фонду, та земельних ділянок лісогосподарського призначення), на яких розташовані будівлі, споруди, що є у приватній власності землекористувача, який використовує земельні ділянки на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, може здійснюватися землекористувачем. У такому разі зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, який здійснює розпорядження відповідною земельною ділянкою.

Зміна землекористувачем цільового призначення земельної ділянки державної, комунальної власності, наданої йому в користування (крім постійного користування) без проведення земельних торгів для провадження певної діяльності, не повинна призводити до провадження ним на такій земельній ділянці іншої діяльності (крім випадків розташування на земельній ділянці будівель, споруд, що перебувають у власності землекористувача).

'''Важливо!''' Категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого ''затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту''.

Встановлення цільового призначення земельної ділянки може здійснюватися ''без додержання вищезазначених вимог'', у випадках:
* передачі земельної ділянки державної, комунальної власності відповідно до частини третьої статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"];

* консервації деградованих і малопродуктивних, техногенно забруднених земель;

* віднесення земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення;

* віднесення земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення;

* зміни виду цільового призначення земельної ділянки в межах категорії земель сільськогосподарського призначення (крім віднесення їх до земельних ділянок для садівництва, зміни цільового призначення земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами);

*віднесення до земель морського транспорту земельних ділянок у межах морського порту.
'''Зверніть увагу!''' При внесенні до Державного земельного кадастру відомостей про встановлення або зміну цільового призначення земельної ділянки належність земельної ділянки до відповідної функціональної зони визначається за даними Державного земельного кадастру.

Відомості про цільове призначення земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру.
== Класифікація видів цільового призначення земель ==
Поняття ''«цільове призначення земельної ділянки»'' нерозривно пов’язане з поняттям ''«категорія земель»''. Так, у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n248 статті 19 Земельного кодексу України] передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Отже, категорія – це основне цільове призначення кожної земельної ділянки. Всього на сьогодні існує дев’ять категорій земель:
# сільськогосподарського призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n298 глава 5 Земельного кодексу України]);
# житлової та громадської забудови ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n389 глава 6 Земельного кодексу України]);
# природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n406 глава 7 Земельного кодексу України]);
# оздоровчого призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n419 глава 8 Земельного кодексу України]);
# рекреаційного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n429 глава 9 Земельного кодексу України]);
# історико-культурного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n440 глава 10 Земельного кодексу України]);
# лісогосподарського призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n449 глава 11 Земельного кодексу України]);
# водного фонду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n469 глава 12 Земельного кодексу України]);
# промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n534 глава 13 Земельного кодексу України]).
Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним Кодексом], до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру.
== Порядок зміни цільового призначення земельних ділянок ==
=== '''Оформлення заяви власника на зміну цільового призначення''' ===
На сьогоднішній день, дозвіл на зміну цільового призначення земельної ділянки вже не потрібен. Для першого кроку необхідна нотаріально засвідчена заява на зміну цільового призначення земельної ділянки, підписана власником. Саме ця заява і буде підставою для розробки проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення землі на наступному кроці. 1 липня 2021 року скасована заборона зміни цільового призначення та виду використання на земельні ділянки товарного сільськогосподарського виробництва, земельні ділянки, виділені в натурі власникам земельних часток для ведення особистого селянського господарства та земельних часток (паїв).

Частиною 6 статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261:~:text=6.%20%D0%97%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%20%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE,%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B8). Земельного кодексу України] встановлено, що зміна цільового призначення земельної ділянки '''не потребує''':
* розроблення документації із землеустрою (крім випадків формування земельної ділянки із земель державної та комунальної власності, не сформованих у земельні ділянки);

* прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування (крім рішень про встановлення і зміну цільового призначення земельних ділянок, розпорядження якими здійснюють такі органи).
=== Розроблення та погодження проекту землеустрою ===
Згідно частини 1 статті 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n490:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2050.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2015.07.2021%7D Закону України «Про землеустрій»] проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та ''у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом''. Проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки також можуть передбачати поділ, об’єднання земельних ділянок, які перебувають у власності однієї особи.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок може передбачати формування та/або зміну цільового призначення декількох земельних ділянок, за умови що розпорядником земельних ділянок буде один орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20122.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2006.09.2012%7D Земельного кодексу України], або власником земельної ділянки приватної власності є одна особа.

Для розроблення такого проекту необхідно звернутися до землевпорядної організації, у складі якої працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник або з ФОПом - сертифікованим інженером-землевпорядником. Перелік таких організацій можна знайти в Інтернеті або шляхом звичайного пошуку, або на офіційному сайті [https://land.gov.ua/ Держгеокадастру]. Там же можна перевірити і наявність чинного сертифіката інженера-землевпорядника. Розробка проекту землеустрою здійснюється на підставі укладеного із землевпорядною організацією договору.

Документація із землеустрою розробляється у строк, встановлений договором, який зазвичай становить від 1 до 2 місяців але не більше 6 місяців з моменту укладення договору. Межі земельної ділянки, при потребі, мають бути закріплені межовими знаками встановленого зразка. Проект землеустрою має бути складений у паперовій формі та у формі електронного документу. Вимагайте у організації один примірник проекту для зберігання у себе.

Відповідно до статті 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n490:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97,%D0%B4)%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8. Закону України «Про землеустрій»] проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:
* пояснювальну записку;
* матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);
* розрахунок розміру втрат лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);
* розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);
* перелік обмежень у використанні земельної ділянки;
* кадастровий план земельної ділянки.
У разі формування земельної ділянки чи зміни цільового призначення земельної ділянки для потреб, пов’язаних із забудовою, до проекту додається витяг із відповідної містобудівної документації із зазначенням функціональної зони території, в межах якої розташована земельна ділянка, та обмежень у використанні території для містобудівних потреб. Ці вимоги не поширюються на випадки, якщо відповідно до закону передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб може здійснюватися за відсутності зазначеної містобудівної документації або без дотримання правил співвідношення між видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією.

'''Зміна цільового призначення земельних ділянок погоджується у разі''':
* якщо земельна ділянка перебуває у користуванні на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, у заставі - із землекористувачем, заставодержателем (підпис якого на погодженні посвідчується нотаріально);
* якщо земельна ділянка відноситься до земель оборони - з Міністерством оборони України або органом державної влади, що здійснює керівництво військовим формуванням, до сфери управління якого належить військова частина, установа, військово-навчальний заклад, підприємство та організація, яка використовує землі оборони на праві постійного користування;
* зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок якої земельні ділянки виводяться із складу таких категорій, а також зміни цільового призначення земель, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1505:~:text=%D0%B1)%20%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%84%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B0%20%D0%B7%20%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%84%D1%83%20%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B0%20%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%84%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B0%20%D1%83%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96%20%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%2D%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%B4%D1%8C%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%3B пунктом "б" частини першої статті 150 Земельного Кодексу України], - з Кабінетом Міністрів України.
* Зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок яких земельні ділянки виводяться із складу таких категорій (крім зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення для розміщення на них лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури), а також зміни цільового призначення земель, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1505:~:text=%D0%B1)%20%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%84%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B0%20%D0%B7,%D0%B4%D1%96%D1%8E%20%D0%B7%2017.06.2021%7D пунктом "б" частини першої статті 150 Земельного Кодексу України], здійснюються за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
'''Зверніть увагу!''' Частиною четвертою статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n310 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»], передбачено, що зміна цільового призначення земельної ділянки допускається виключно за умови дотримання правил співвідношення між новим видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією на місцевому рівні, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261:~:text=3.%20%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2012.05.2022%7D частиною третьою статті 20 Земельного кодексу України].

Цей етап можна вважати завершеним тоді, коли проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки при зміні її цільового призначення виготовлений і погоджений, тобто готовий для передачі його до місцевої ради або органу виконавчої влади для затвердження та прийняття рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки.
=== Прийняття рішення уповноваженим органом ===
'''Другий етап''' порядку зміни цільового призначення земельних ділянок передбачає:
* подання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до відповідного органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади;
* розгляд та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
* прийняття уповноваженим органом на підставі проекту відведення земельної ділянки рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, або ж відмову у такій зміні.
=== Зміна цільового призначення земель сільськогосподарського, лісогосподарського призначення ===
Зміна цільового призначення земель лісогосподарського призначення здійснюється за умови відшкодування власником земельної ділянки (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) втрат лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом.

Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки в таких випадках здійснюється за умови надання її власником (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) забезпечення виконання зобов’язання з відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом, у вигляді гарантії.

Державний кадастровий реєстратор, який вносить до Державного земельного кадастру відомості про зміну цільового призначення такої земельної ділянки, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру негайно повідомляє установу, що видала гарантію, про настання підстави для відшкодування втрат лісогосподарського виробництва.
=== Зміна цільового призначення «особливо цінних земель» ===
'''Зміна цільового призначення особливо цінних земель допускається виключно у разі''':
* розміщення на них об’єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та електронних комунікаційних мереж, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об’єктів соціально-культурного призначення, об’єктів, пов’язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією;
* розміщення об’єктів промисловості на землях, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501:~:text=%D0%B0)%20%D1%83%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96,%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D0%BA%D1%96%20%D2%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D0%B8%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%3B пунктом "а" частини першої статті 150 Земельного Кодексу України];
* відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501:~:text=%D0%B0)%20%D1%83%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96,%D0%B4%D1%96%D1%8E%20%D0%B7%2017.06.2021%7D пунктами "а" і "б" частини першої статті 150 Земельного Кодексу України], до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення.
Віповідно до статті 150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501:~:text=1.%20%D0%94%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2006.09.2012%7D Земельного Кодексу України] '''до особливо цінних земель відносяться''':

а) у складі земель сільськогосподарського призначення: чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах; лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти; темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і середньо глибокі ґрунти; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму, дернові глибокі ґрунти Закарпаття;

б) торфовища з глибиною залягання торфу більше одного метра і осушені незалежно від глибини, торфовища у складі водно-болотних угідь міжнародного значення;

в) землі, надані в постійне користування НВАО "Масандра" та підприємствам, що входять до його складу; землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів;

г) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення.

'''Важливо!''' Припинення права постійного користування земельними ділянками особливо цінних земель, визначених у пункті "г" частини першої цієї статті, з підстави добровільної відмови від користування ними або шляхом їх вилучення здійснюється за погодженням з Верховною Радою України. Особливості правового режиму використання земель під торфовищами та можливі види їх цільового призначення визначаються Кабінетом Міністрів України.

Включення земельної ділянки із визначеним видом цільового призначення до меж функціональної зони не тягне за собою обов’язковості зміни виду її цільового призначення незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, визначення яких є можливим у межах такої зони.

'''Зверніть увагу!''' У разі зміни цільового призначення ''земельної ділянки несільськогосподарського призначення'' з віднесенням такої земельної ділянки ''до категорії земель сільськогосподарського призначення'', власником якої є особа, яка відповідно до положень Земельного кодексу України не може набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, така земельна ділянка підлягає відчуженню протягом одного року з дня внесення до Державного земельного кадастру відомостей про змінене цільове призначення земельної ділянки.
=== Реєстрація земельної ділянки зі зміненим цільовим призначенням ===
Для реєстрації змін до відомостей про земельну ділянку необхідно звернутися до державного кадастрового реєстратора у територіальному (районному, міському) органі Держгеокадастру України із заявою про внесення змін до відомостей про земельну ділянку. Якщо інше не передбачено договором про розроблення проекту, до цього органу має звертатись землевпорядна організація.

До заяви додається розроблений та погоджений уповноваженими органами проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у паперовому вигляді та у формі електронного документу, а у разі, якщо щодо проекту проводилась державна експертиза – також оригінал позитивного висновку цієї експертизи.

'''''Дана послуга надається безкоштовно!'''''

Подана Вами заява протягом '''14 днів''' розглядається державним кадастровим реєстратором територіального органу [https://land.gov.ua/ Держгеокадастру] у районі (місті), за наслідком чого, у разі, якщо подані документи складені вірно, державний кадастровий реєстратор вносить відомості про зміну цільового призначення Вашої земельної ділянки до Державного земельного кадастру.

Останнім етапом є реєстрація прав на нерухоме майно в державному реєстрі прав [[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]. Це можна зробити, звернувшись до центру надання адміністративних послуг чи нотаріуса з відповідним пакетом документів. В результаті інформація про реєстрацію права за бажанням заявника може бути надана у паперовій формі.
== Наслідки у разі порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земельної ділянки ==
Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель, відповідно до статті 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n291 Земельного кодексу України], є підставою для:
* визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;
* визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;
* відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;
* притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель».
Відповідно до пункту «а» частини першої статті 143 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1438 Земельного кодексу України] використання земельної ділянки не за цільовим призначенням '''тягне за собою примусове припинення прав на земельну ділянку (як власності, так і користування) у судовому порядку.'''

Щодо інших форм відповідальності за нецільове використання землі:

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n319 Кодексу України про адміністративні правопорушення], за порушення правил використання земель встановлено відповідальність у вигляді накладення штрафу на громадян від п'яти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У випадках, якщо нецільове використання землі буде поєднане із порушенням інших норм, зокрема законодавства про охорону навколишнього природного середовище, буде також наставати відповідальність і за іншими статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n313 Глави 7 КУпАП]. Саме адміністративна відповідальність є найбільш реалістичним наслідком нецільового використання землі.

Кримінальна відповідальність за такі порушення можлива лише при встановленні таких складів злочинів, як забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1593 стаття 239 Кримінального кодексу України]), безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1690 стаття 254 Кримінального кодексу України]) та інші екологічні злочини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1581 Розділ 8 особливої частини Кримінального кодексу України]). Пошук у Реєстрі судових рішень наочно покаже, як часто дійсно настає така відповідальність.
== Судова практика вирішення спорів щодо зміни цільового призначення земельної ділянки ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79300704 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 820/4219/17]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88407358 Постанова Верховного Суду від 24.03.2020 у справі № 640/13670/19]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81841970 Постанова Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 346/3524/16-а]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77248268 Постанова Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 809/963/16]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86565721 Постанова Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 710/1099/12]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/97926626?fbclid=IwAR0jSaqQOi1I_8SJDOFIKwuFwvc2PkyQpbAVmIgZne7vntvJsJov61r29Vk Постанова Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 (12-11гс21)]. Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, про те, що зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися в порядку, встановленому для зміни цільового призначення такої землі.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90465543 Постанова Верховного суду від 14.07.2020 у справі № 916/1998/19]: висновок щодо поняття «використання земельної ділянки не за цільовим призначенням». Стосується тих випадків, коли на земельній ділянці з певним цільовим призначенням проводиться діяльність, яка виходить за межі цільового призначення та передбачає фактичне використання такої ділянки. Нецільовим використанням земельної ділянки з категорії земель житлової та громадської забудови є її використання за призначенням, не передбаченим генеральним планом населеного пункту, іншою містобудівною документацією, планом земельно-господарського устрою тощо, тобто всупереч земельному законодавству України.
[[Категорія:Охорона земель]]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок

2023-09-20T13:01:53Z

Oleksii.kirnosov: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України “Про охорону земель”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#Text Закон України "Про охорону культурної спадщини"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закон України "Про природно-заповідний фонд України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пунктів 27 і 28 розділу X] "Перехідні положення" Земельного кодексу України".
|}
== Повноваження щодо встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок ==
'''Цільове призначення земельної ділянки''' – це її використання за тим призначенням, яке визначене на підставі відповідної технічної документації із землеустрою та чинного законодавства. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261 статті 20 Земельного кодексу України] при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.

Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо:
* земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу;

* земельних ділянок приватної власності - їх власниками.
Зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності, віднесених до категорій земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, а також земельних ділянок (крім земельних ділянок, розташованих на територіях, об’єктах природно-заповідного фонду, та земельних ділянок лісогосподарського призначення), на яких розташовані будівлі, споруди, що є у приватній власності землекористувача, який використовує земельні ділянки на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, може здійснюватися землекористувачем. У такому разі зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, який здійснює розпорядження відповідною земельною ділянкою.

Зміна землекористувачем цільового призначення земельної ділянки державної, комунальної власності, наданої йому в користування (крім постійного користування) без проведення земельних торгів для провадження певної діяльності, не повинна призводити до провадження ним на такій земельній ділянці іншої діяльності (крім випадків розташування на земельній ділянці будівель, споруд, що перебувають у власності землекористувача).

'''Важливо!''' Категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого ''затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту''.

Встановлення цільового призначення земельної ділянки може здійснюватися ''без додержання вищезазначених вимог'', у випадках:
* передачі земельної ділянки державної, комунальної власності відповідно до частини третьої статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"];

* консервації деградованих і малопродуктивних, техногенно забруднених земель;

* віднесення земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення;

* віднесення земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення;

* зміни виду цільового призначення земельної ділянки в межах категорії земель сільськогосподарського призначення (крім віднесення їх до земельних ділянок для садівництва, зміни цільового призначення земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами);

*віднесення до земель морського транспорту земельних ділянок у межах морського порту.
'''Зверніть увагу!''' При внесенні до Державного земельного кадастру відомостей про встановлення або зміну цільового призначення земельної ділянки належність земельної ділянки до відповідної функціональної зони визначається за даними Державного земельного кадастру.

Відомості про цільове призначення земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру.
== Класифікація видів цільового призначення земель ==
Поняття ''«цільове призначення земельної ділянки»'' нерозривно пов’язане з поняттям ''«категорія земель»''. Так, у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n248 статті 19 Земельного кодексу України] передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Отже, категорія – це основне цільове призначення кожної земельної ділянки. Всього на сьогодні існує дев’ять категорій земель:
# сільськогосподарського призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n298 глава 5 Земельного кодексу України]);
# житлової та громадської забудови ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n389 глава 6 Земельного кодексу України]);
# природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n406 глава 7 Земельного кодексу України]);
# оздоровчого призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n419 глава 8 Земельного кодексу України]);
# рекреаційного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n429 глава 9 Земельного кодексу України]);
# історико-культурного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n440 глава 10 Земельного кодексу України]);
# лісогосподарського призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n449 глава 11 Земельного кодексу України]);
# водного фонду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n469 глава 12 Земельного кодексу України]);
# промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n534 глава 13 Земельного кодексу України]).
Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним Кодексом], до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру.

'''Важливо!''' Віднесення земельних ділянок до певних категорії та виду цільового призначення земельних ділянок має відповідати вищезазначеним класифікатору та правилам.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів, що розпоряджаються землями ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10#n23 розділ 2 Класифікації видів цільового призначення земель]).
== Порядок зміни цільового призначення земельних ділянок ==
=== '''Оформлення заяви власника на зміну цільового призначення''' ===
На сьогоднішній день, дозвіл на зміну цільового призначення земельної ділянки вже не потрібен. Для першого кроку необхідна нотаріально засвідчена заява на зміну цільового призначення земельної ділянки, підписана власником. Саме ця заява і буде підставою для розробки проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення землі на наступному кроці. 1 липня 2021 року скасована заборона зміни цільового призначення та виду використання на земельні ділянки товарного сільськогосподарського виробництва, земельні ділянки, виділені в натурі власникам земельних часток для ведення особистого селянського господарства та земельних часток (паїв).

Частиною 6 статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261:~:text=6.%20%D0%97%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%20%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE,%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B8). Земельного кодексу України] встановлено, що зміна цільового призначення земельної ділянки '''не потребує''':
* розроблення документації із землеустрою (крім випадків формування земельної ділянки із земель державної та комунальної власності, не сформованих у земельні ділянки);

* прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування (крім рішень про встановлення і зміну цільового призначення земельних ділянок, розпорядження якими здійснюють такі органи).
=== Розроблення та погодження проекту землеустрою ===
Згідно частини 1 статті 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n490:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2050.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2015.07.2021%7D Закону України «Про землеустрій»] проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та ''у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом''. Проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки також можуть передбачати поділ, об’єднання земельних ділянок, які перебувають у власності однієї особи.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок може передбачати формування та/або зміну цільового призначення декількох земельних ділянок, за умови що розпорядником земельних ділянок буде один орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20122.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2006.09.2012%7D Земельного кодексу України], або власником земельної ділянки приватної власності є одна особа.

Для розроблення такого проекту необхідно звернутися до землевпорядної організації, у складі якої працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник або з ФОПом - сертифікованим інженером-землевпорядником. Перелік таких організацій можна знайти в Інтернеті або шляхом звичайного пошуку, або на офіційному сайті [https://land.gov.ua/ Держгеокадастру]. Там же можна перевірити і наявність чинного сертифіката інженера-землевпорядника. Розробка проекту землеустрою здійснюється на підставі укладеного із землевпорядною організацією договору.

Документація із землеустрою розробляється у строк, встановлений договором, який зазвичай становить від 1 до 2 місяців але не більше 6 місяців з моменту укладення договору. Межі земельної ділянки, при потребі, мають бути закріплені межовими знаками встановленого зразка. Проект землеустрою має бути складений у паперовій формі та у формі електронного документу. Вимагайте у організації один примірник проекту для зберігання у себе.

Відповідно до статті 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n490:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97,%D0%B4)%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8. Закону України «Про землеустрій»] проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:
* пояснювальну записку;
* матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);
* розрахунок розміру втрат лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);
* розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);
* перелік обмежень у використанні земельної ділянки;
* кадастровий план земельної ділянки.
У разі формування земельної ділянки чи зміни цільового призначення земельної ділянки для потреб, пов’язаних із забудовою, до проекту додається витяг із відповідної містобудівної документації із зазначенням функціональної зони території, в межах якої розташована земельна ділянка, та обмежень у використанні території для містобудівних потреб. Ці вимоги не поширюються на випадки, якщо відповідно до закону передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб може здійснюватися за відсутності зазначеної містобудівної документації або без дотримання правил співвідношення між видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією.

'''Зміна цільового призначення земельних ділянок погоджується у разі''':
* якщо земельна ділянка перебуває у користуванні на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, у заставі - із землекористувачем, заставодержателем (підпис якого на погодженні посвідчується нотаріально);
* якщо земельна ділянка відноситься до земель оборони - з Міністерством оборони України або органом державної влади, що здійснює керівництво військовим формуванням, до сфери управління якого належить військова частина, установа, військово-навчальний заклад, підприємство та організація, яка використовує землі оборони на праві постійного користування;
* зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок якої земельні ділянки виводяться із складу таких категорій, а також зміни цільового призначення земель, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1505:~:text=%D0%B1)%20%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%84%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B0%20%D0%B7%20%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%84%D1%83%20%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B0%20%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%84%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B0%20%D1%83%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96%20%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%2D%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%B4%D1%8C%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%3B пунктом "б" частини першої статті 150 Земельного Кодексу України], - з Кабінетом Міністрів України.
* Зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок яких земельні ділянки виводяться із складу таких категорій (крім зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення для розміщення на них лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури), а також зміни цільового призначення земель, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1505:~:text=%D0%B1)%20%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%84%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B0%20%D0%B7,%D0%B4%D1%96%D1%8E%20%D0%B7%2017.06.2021%7D пунктом "б" частини першої статті 150 Земельного Кодексу України], здійснюються за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
'''Зверніть увагу!''' Частиною четвертою статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n310 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»], передбачено, що зміна цільового призначення земельної ділянки допускається виключно за умови дотримання правил співвідношення між новим видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією на місцевому рівні, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261:~:text=3.%20%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2012.05.2022%7D частиною третьою статті 20 Земельного кодексу України].

Цей етап можна вважати завершеним тоді, коли проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки при зміні її цільового призначення виготовлений і погоджений, тобто готовий для передачі його до місцевої ради або органу виконавчої влади для затвердження та прийняття рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки.
=== Прийняття рішення уповноваженим органом ===
'''Другий етап''' порядку зміни цільового призначення земельних ділянок передбачає:
* подання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до відповідного органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади;
* розгляд та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
* прийняття уповноваженим органом на підставі проекту відведення земельної ділянки рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, або ж відмову у такій зміні.
=== Зміна цільового призначення земель сільськогосподарського, лісогосподарського призначення ===
Зміна цільового призначення земель лісогосподарського призначення здійснюється за умови відшкодування власником земельної ділянки (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) втрат лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом.

Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки в таких випадках здійснюється за умови надання її власником (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) забезпечення виконання зобов’язання з відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом, у вигляді гарантії.

Державний кадастровий реєстратор, який вносить до Державного земельного кадастру відомості про зміну цільового призначення такої земельної ділянки, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру негайно повідомляє установу, що видала гарантію, про настання підстави для відшкодування втрат лісогосподарського виробництва.
=== Зміна цільового призначення «особливо цінних земель» ===
'''Зміна цільового призначення особливо цінних земель допускається виключно у разі''':
* розміщення на них об’єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та електронних комунікаційних мереж, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об’єктів соціально-культурного призначення, об’єктів, пов’язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією;
* розміщення об’єктів промисловості на землях, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501:~:text=%D0%B0)%20%D1%83%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96,%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D0%BA%D1%96%20%D2%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D0%B8%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%3B пунктом "а" частини першої статті 150 Земельного Кодексу України];
* відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501:~:text=%D0%B0)%20%D1%83%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96,%D0%B4%D1%96%D1%8E%20%D0%B7%2017.06.2021%7D пунктами "а" і "б" частини першої статті 150 Земельного Кодексу України], до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення.
Віповідно до статті 150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501:~:text=1.%20%D0%94%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2006.09.2012%7D Земельного Кодексу України] '''до особливо цінних земель відносяться''':

а) у складі земель сільськогосподарського призначення: чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах; лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти; темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і середньо глибокі ґрунти; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму, дернові глибокі ґрунти Закарпаття;

б) торфовища з глибиною залягання торфу більше одного метра і осушені незалежно від глибини, торфовища у складі водно-болотних угідь міжнародного значення;

в) землі, надані в постійне користування НВАО "Масандра" та підприємствам, що входять до його складу; землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів;

г) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення.

'''Важливо!''' Припинення права постійного користування земельними ділянками особливо цінних земель, визначених у пункті "г" частини першої цієї статті, з підстави добровільної відмови від користування ними або шляхом їх вилучення здійснюється за погодженням з Верховною Радою України. Особливості правового режиму використання земель під торфовищами та можливі види їх цільового призначення визначаються Кабінетом Міністрів України.

Включення земельної ділянки із визначеним видом цільового призначення до меж функціональної зони не тягне за собою обов’язковості зміни виду її цільового призначення незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, визначення яких є можливим у межах такої зони.

'''Зверніть увагу!''' У разі зміни цільового призначення ''земельної ділянки несільськогосподарського призначення'' з віднесенням такої земельної ділянки ''до категорії земель сільськогосподарського призначення'', власником якої є особа, яка відповідно до положень Земельного кодексу України не може набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, така земельна ділянка підлягає відчуженню протягом одного року з дня внесення до Державного земельного кадастру відомостей про змінене цільове призначення земельної ділянки.
=== Реєстрація земельної ділянки зі зміненим цільовим призначенням ===
Для реєстрації змін до відомостей про земельну ділянку необхідно звернутися до державного кадастрового реєстратора у територіальному (районному, міському) органі Держгеокадастру України із заявою про внесення змін до відомостей про земельну ділянку. Якщо інше не передбачено договором про розроблення проекту, до цього органу має звертатись землевпорядна організація.

До заяви додається розроблений та погоджений уповноваженими органами проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у паперовому вигляді та у формі електронного документу, а у разі, якщо щодо проекту проводилась державна експертиза – також оригінал позитивного висновку цієї експертизи.

'''''Дана послуга надається безкоштовно!'''''

Подана Вами заява протягом '''14 днів''' розглядається державним кадастровим реєстратором територіального органу [https://land.gov.ua/ Держгеокадастру] у районі (місті), за наслідком чого, у разі, якщо подані документи складені вірно, державний кадастровий реєстратор вносить відомості про зміну цільового призначення Вашої земельної ділянки до Державного земельного кадастру.

Останнім етапом є реєстрація прав на нерухоме майно в державному реєстрі прав [[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]. Це можна зробити, звернувшись до центру надання адміністративних послуг чи нотаріуса з відповідним пакетом документів. В результаті інформація про реєстрацію права за бажанням заявника може бути надана у паперовій формі.
== Наслідки у разі порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земельної ділянки ==
Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель, відповідно до статті 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n291 Земельного кодексу України], є підставою для:
* визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;
* визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;
* відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;
* притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель».
Відповідно до пункту «а» частини першої статті 143 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1438 Земельного кодексу України] використання земельної ділянки не за цільовим призначенням '''тягне за собою примусове припинення прав на земельну ділянку (як власності, так і користування) у судовому порядку.'''

Щодо інших форм відповідальності за нецільове використання землі:

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n319 Кодексу України про адміністративні правопорушення], за порушення правил використання земель встановлено відповідальність у вигляді накладення штрафу на громадян від п'яти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У випадках, якщо нецільове використання землі буде поєднане із порушенням інших норм, зокрема законодавства про охорону навколишнього природного середовище, буде також наставати відповідальність і за іншими статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n313 Глави 7 КУпАП]. Саме адміністративна відповідальність є найбільш реалістичним наслідком нецільового використання землі.

Кримінальна відповідальність за такі порушення можлива лише при встановленні таких складів злочинів, як забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1593 стаття 239 Кримінального кодексу України]), безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1690 стаття 254 Кримінального кодексу України]) та інші екологічні злочини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1581 Розділ 8 особливої частини Кримінального кодексу України]). Пошук у Реєстрі судових рішень наочно покаже, як часто дійсно настає така відповідальність.
== Судова практика вирішення спорів щодо зміни цільового призначення земельної ділянки ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79300704 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 820/4219/17]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88407358 Постанова Верховного Суду від 24.03.2020 у справі № 640/13670/19]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81841970 Постанова Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 346/3524/16-а]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77248268 Постанова Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 809/963/16]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86565721 Постанова Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 710/1099/12]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/97926626?fbclid=IwAR0jSaqQOi1I_8SJDOFIKwuFwvc2PkyQpbAVmIgZne7vntvJsJov61r29Vk Постанова Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 (12-11гс21)]. Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, про те, що зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися в порядку, встановленому для зміни цільового призначення такої землі.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90465543 Постанова Верховного суду від 14.07.2020 у справі № 916/1998/19]: висновок щодо поняття «використання земельної ділянки не за цільовим призначенням». Стосується тих випадків, коли на земельній ділянці з певним цільовим призначенням проводиться діяльність, яка виходить за межі цільового призначення та передбачає фактичне використання такої ділянки. Нецільовим використанням земельної ділянки з категорії земель житлової та громадської забудови є її використання за призначенням, не передбаченим генеральним планом населеного пункту, іншою містобудівною документацією, планом земельно-господарського устрою тощо, тобто всупереч земельному законодавству України.
[[Категорія:Охорона земель]]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Порядок створення штучної водойми (ставок)

2023-09-01T10:10:03Z

Oleksii.kirnosov: /* Поняття та види штучних водних об'єктів як об'єктів правових відносин */

==Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Водний кодекс України]
* [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2059-19 Закон України "Про оцінку впливу на довкілля"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393-2014-%D0%BF Положення про Державне агентство водних ресурсів України, затвержене постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 393]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1174-2015-%D0%BF Положення про Державну службу геології та надр України, затвержене постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1174]
==Поняття та характеристика штучної водойми ==
=== Поняття та види штучних водних об'єктів як об'єктів правових відносин ===
Штучна-водойма - штучне заглиблення в земній поверхні, у якому нагромаджується і затримується вода; безстічний або зі сповільненим стоком поверхневий водний об'єкт (озеро, водосховище, ставок). Чинне законодавство України дозволяє створення в межах приватних земельних ділянок штучних водних об’єктів, які класифікуються за:
# напрямком та інтенсивністю руху водних мас –водойми;
# цільовим призначенням – рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми. Визначені особливості правового режиму різних видів штучних водних об’єктів, створених в межах приватних земельних ділянок.
Вимоги щодо форми та глибини штучної водойми (ставка) :

Законом не передбачено обмежень щодо вибору форми ставка.

Відповідно до ст. 82 ВК України з метою збереження гідрологічного, гідробіологічного та санітарного стану річок забороняється будувати у їхньому басейні водосховища та ставки загальним обсягом, що перевищує обсяг стоку цієї річки у розрахунковий маловодний рік, який спостерігається один раз на 20 років. Також ємність ставка не повинна перевищувати 1 млн. м3 (ст. 1 ВК України). Якщо ви будуєте ставок для риб, то глибина, що рекомендується, – не менше 1,5 м, а якщо йдеться про ставок для відпочинку, то глибина може стартувати й від 0.5 м.

=== Розмежування та взаємодія норм земельного, водного, гірничого та екологічного права у правовому регулюванні створення і використання штучних водних об’єктів на землях приватної власності ===
Відносини зі створення та використання штучних водних об’єктів в основному регулюються земельним, водним, гірничим та екологічним правом. Земельно-правові норми регулюють відносини щодо користування земельними ділянками при створенні та використанні всіх штучних водних об’єктів. Дія водного законодавства поширюється на відносини зі створення та використання штучних водних об’єктів, які є складовою водного фонду країни, а гірничого законодавства – на відносини зі створення штучних водних об’єктів, які наповнюються підземними водами. У разі негативного впливу на довкілля чи виникнення загрози такого впливу при створенні та використанні штучних водних об’єктів застосовуються норми екологічного законодавства. Взаємодіючи між собою, зазначені галузі права забезпечують комплексне правове регулювання створення та використання штучних водних об’єктів на приватних земельних ділянках.
== Порядок створення ==
=== Куди звернутися ===
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 п. 2 ст. 59 Земельного кодексу України] передбачено, що громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.

Для цього необхідно:
# замовити проект будівництва рибогосподарського ставка або в будь-якій іншій проектній організації, яка вміє це робити;
# погодити проект із обласним управлінням водного господарства, обласною екологією та геологами;
# взяти дозвіл у районної ради на будівництво ставка;
# замовити у землевпорядній організації проект землеустрою щодо впорядкування угідь, яким угіддя ділянки змінюються із сіножатей на ставок (штучну водойму);
# погодити проект із районною державною адміністрацією;
# пройти державну землевпорядну експертизу в обласному управлінні Держкомзему;
# затвердити проект;
# перереєструвати земельну ділянку у державному земельному кадастрі із новими угіддями (вносяться зміни у Поземельну книгу).
Як свідчить практика, є простіший спосіб вирішення цього питання. Це стосується осіб, у яких є в приватній власності земельні ділянки за цільовим призначенням для особистого селянського господарства. В такому випадку особа замовляє проект на створення штучної водойми (ставка) в проектній організації, який затверджується самим замовником. Після затвердженої проектної документації власник землі має право на створення штучної водойми (ставка). Згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 ч. 6 ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"] така проектна документація на будівництво об'єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами. Тобто, якщо є земельна ділянка для особистого селянського господарства у власності просто робиться проектна документація на будівництво ставка і ні з ким не погоджується.

При цьому необхідно знати про існуючі обмеження. Так, згідно [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 59, 82 Земельного кодексу України] з метою збереження гідрологічного, гідробіологічного та санітарного стану річок забороняється споруджувати в їх басейні водосховища і ставки загальним обсягом, що перевищує обсяг стоку даної річки в розрахунковий маловодний рік, який спостерігається один раз у двадцять років.Створення на річках та у їх басейнах штучних водойм та водопідпірних споруд, що впливають на природний стік поверхневих і стан підземних вод, допускається лише з дозволу місцевих Рад за погодженням з державними органами водного господарства, охорони навколишнього природного середовища та геології.

Обґрунтована правова модель погодження органами влади створення штучних водних об’єктів на приватних земельних ділянках, яка включає:
# попереднє погодження створення штучного водного об’єкту територіальними органами Держгеокадастру, Держводагентства та Держгеонадр, у разі розташування ділянки у населеному пункті – територіальними органами Мінрегіонбуду, на землях оздоровчого або рекреаційного призначення – територіальними органами Держсанепідслужби, а на землях лісогосподарського призначення – територіальними органами Держлісагентства;
# погодження розробленого проекту будівництва штучного водного об’єкту тими ж органами влади;
# здійснення екологічної експертизи проекту будівництва штучного водного об’єкту територіальними органами Мінприроди після проведення його громадського обговорення та опрацювання організацією, яка його виготовила, зауважень та пропозицій громадськості;
# надання місцевою радою дозволу на створення штучного водного об’єкту в межах приватної земельної ділянки. 
Створення на річках та в їхніх басейнах штучних водойм та водопідпірних споруд, що впливають на природний стік поверхневих і стан підземних вод, допускається лише з дозволу місцевих рад ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 ст. 82 ВК України]). Такий дозвіл повинен погоджуватися з обласними, Київською, Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади АР Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, Держводагентством і Держгеонадрами. При видачі дозволу ці органи вивчають інформацію, що міститься в Державному земельному кадастрі, зокрема про наявність суміжних сформованих земельних ділянок, установлені обмеження їх використання, сервітути, цільове призначення тощо. Така інформація може вплинути на рішення щодо можливості та обґрунтованості створення штучної водойми в певному місці. Крім того, передбачається, що при цьому необхідно проаналізувати та спрогнозувати, чи не призведе відповідна діяльність до порушення прав суміжних землевласників (землекористувачів) в частині правомірного використання їхніх ділянок за цільовим призначенням. Таке порушення може бути безпосереднім (наприклад, затоплення частини сусідньої ділянки в разі створення штучної водойми) або опосередкованим (зокрема, поширення на сусідню ділянку певних обмежень, як-от: заборона провадження певних видів діяльності в прибережній захисній смузі новоствореної водойми).

Таким чином, отримання дозволу може мати місце лише на підставі результатів досліджень, проведених у рамках проекту будівництва штучного водного об'єкту. Зміст проекту будівництва штучного водного об’єкту в межах приватних земельних ділянок не регламентовані законодавством.
[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія: Екологічне право]]

Відшкодування збитків та упущеної вигоди, понесених у зв'язку з діями/бездіяльністю поліції

2023-07-27T11:07:35Z

Oleksii.kirnosov: /* Упущена вигода входить до складу збитків та визначається як доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (пункт 2 частини 2 статті 22 ЦК України). */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди]"

== Загальні положення ==
Втрачена (упущена) вигода — потенційний прибуток, реально не отриманий підприємством, кредитором чи іншим суб'єктом господарської діяльності.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4355 статтею 56 Конституції України] '''кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 22 ЦК України], особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
* Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є:
* втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі
* втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки),
* доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України], майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. '''Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
== Упущена вигода входить до складу збитків та визначається як доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (пункт 2 частини 2 статті 22 ЦК України).''' ==
При визначенні розміру збитків у вигляді упущеної вигоди слід керуватися такими критеріями її розрахунку (обчислення), як:

1) звичайні обставини (умови цивільного/господарського обороту);

2) розумні витрати;

3) компенсаційність відшкодування збитків.

Вимога про стягнення з боржника має ґрунтуватися на точних даних, насамперед бухгалтерських документів, що безспірно засвідчують можливість отримання грошових сум або інших цінностей у разі якби зобов'язання було виконане боржником.

== Спеціальні підстави відповідальності за шкоду у зв'язку з діями/бездіяльністю поліції ==
'''ВАЖЛИВО: Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов:'''
# '''''неправомірні дії цього органу'''''
# '''''наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою'''''
# '''''доведення наявності цих умов покладається на позивача, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України].'''''
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статтею 1176 ЦК України]'''.
* Шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження
* незаконного притягнення до кримінальної відповідальності
* незаконного застосування запобіжного заходу
* незаконного затримання
* незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт
'''Відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.'''

'''УВАГА!''' ''За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]).''

== Основні дії особи при відшкодування збитків та упущеної вигоди ==
'''Перш за все, зібрати доказову базу.''' 
''Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача.'' Такими доказами можуть бути:
* Документи, які підтверджують, що особа була незаконно засуджена
* докази, які говорять про непричетність особи до скоєного злочину.
* необхідно вказати, який саме збиток був нанесений особі незаконними діями поліції, прокуратурою або судом, а також оцінити в грошовому еквіваленті суму компенсації за такі дії.
* подання позовної заяви з необхідними додатками до суду.
* розгляд спору по суті.
'''Важливо!'''''Якщо кримінальне провадження щодо особи закрито на підставі Закону про амністію або акта про помилування – права на відшкодування шкоди немає''. 

'''Після проходження всіх етапів національної судової системи, громадянин, якщо він не згоден з винесеним рішенням Верховного Суду України, має можливість звернутися до Європейського суду з прав людини. ''В такому випадку відповідачем буде виступати держава Україна.'''''

== Судова практика у справах про відшкодування шкоди, завданої поліцією в області упущеної вигоди ==
Судова практика у справах про відшкодування шкоди, завданої поліцією в області упущеної вигоди, збитків викладена у '''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/81013412 постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17]. Верховним Судом зроблено висновок, що визначений законом обов’язок повернути майно не виконаний і державою Україна у спірних правовідносинах не надано жодних гарантій повернення майна, не встановлено строку повернення такого майна, в зв'язку з чим наявні підстави для стягнення з Державного бюджету України заподіяних позивачу збитків'''. 
''Також Велика Палата зазначила, що ініціатор касаційного оскарження (представник прокуратури) не врахував того, що спірні деліктні правовідносини виникли у зв’язку з втратою тимчасово вилученого майна, тобто, через дії, які не опосередковуються регулюванням КПК України, та помилково стверджував про необхідність попереднього судового рішення, яким має бути встановлено протиправність відповідних дій, рішень чи бездіяльності державного органу при здійснені кримінального провадження як підставу для відшкодування шкоди.''

[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]

Відшкодування збитків та упущеної вигоди, понесених у зв'язку з діями/бездіяльністю поліції

2023-07-27T11:07:02Z

Oleksii.kirnosov: /* Загальні положення */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди]"

== Загальні положення ==
Втрачена (упущена) вигода — потенційний прибуток, реально не отриманий підприємством, кредитором чи іншим суб'єктом господарської діяльності.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4355 статтею 56 Конституції України] '''кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 22 ЦК України], особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
* Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є:
* втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі
* втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки),
* доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України], майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. '''Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
== Упущена вигода входить до складу збитків та визначається як доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (пункт 2 частини 2 статті 22 ЦК України).''' ==

== Спеціальні підстави відповідальності за шкоду у зв'язку з діями/бездіяльністю поліції ==
'''ВАЖЛИВО: Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов:'''
# '''''неправомірні дії цього органу'''''
# '''''наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою'''''
# '''''доведення наявності цих умов покладається на позивача, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України].'''''
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статтею 1176 ЦК України]'''.
* Шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження
* незаконного притягнення до кримінальної відповідальності
* незаконного застосування запобіжного заходу
* незаконного затримання
* незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт
'''Відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.'''

'''УВАГА!''' ''За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]).''

== Основні дії особи при відшкодування збитків та упущеної вигоди ==
'''Перш за все, зібрати доказову базу.''' 
''Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача.'' Такими доказами можуть бути:
* Документи, які підтверджують, що особа була незаконно засуджена
* докази, які говорять про непричетність особи до скоєного злочину.
* необхідно вказати, який саме збиток був нанесений особі незаконними діями поліції, прокуратурою або судом, а також оцінити в грошовому еквіваленті суму компенсації за такі дії.
* подання позовної заяви з необхідними додатками до суду.
* розгляд спору по суті.
'''Важливо!'''''Якщо кримінальне провадження щодо особи закрито на підставі Закону про амністію або акта про помилування – права на відшкодування шкоди немає''. 

'''Після проходження всіх етапів національної судової системи, громадянин, якщо він не згоден з винесеним рішенням Верховного Суду України, має можливість звернутися до Європейського суду з прав людини. ''В такому випадку відповідачем буде виступати держава Україна.'''''

== Судова практика у справах про відшкодування шкоди, завданої поліцією в області упущеної вигоди ==
Судова практика у справах про відшкодування шкоди, завданої поліцією в області упущеної вигоди, збитків викладена у '''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/81013412 постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17]. Верховним Судом зроблено висновок, що визначений законом обов’язок повернути майно не виконаний і державою Україна у спірних правовідносинах не надано жодних гарантій повернення майна, не встановлено строку повернення такого майна, в зв'язку з чим наявні підстави для стягнення з Державного бюджету України заподіяних позивачу збитків'''. 
''Також Велика Палата зазначила, що ініціатор касаційного оскарження (представник прокуратури) не врахував того, що спірні деліктні правовідносини виникли у зв’язку з втратою тимчасово вилученого майна, тобто, через дії, які не опосередковуються регулюванням КПК України, та помилково стверджував про необхідність попереднього судового рішення, яким має бути встановлено протиправність відповідних дій, рішень чи бездіяльності державного органу при здійснені кримінального провадження як підставу для відшкодування шкоди.''

[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]

Оскарження постанови за порушення правил карантину

2023-07-27T10:07:40Z

Oleksii.kirnosov: /* Порядок оскарження протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4004-12 Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 року № 540-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215-2020-п Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* Постанова Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/651-2023-%D0%BF#Text]
== Визначення та поняття адміністративної відповідальності за порушення карантину ==
Увага!!! Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.

'''За порушення карантину передбачена адміністративна відповідальність за''':
* у разі порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб»], іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами (частина перша ст. 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]). 
''При цьому, частина перша статті 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] не визначає конкретних правил карантину, за порушення яких настає відповідальність, проте такі правила встановлюються відповідними актами законодавства.''

Справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУПАП] розглядатимуть районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді) (ст. 221 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУПАП]).
* перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно (частина друга статті 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
*Розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУПАП] віднесено до компетенції органів Національної поліції, органів Державної санітарно-епідеміологічної служби (без складання протоколу (ч.2 ст.258, ст.ст. 222, 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУПАП]).
== Звільнення від адміністративної відповідальності ==
Особу може бути звільнено від адміністративної відповідальності за порушення карантину у разі, коли вона діяла в стані крайньої необхідності.
== Порядок оскарження протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності ==
Після оформлення протоколу та доданих до нього матеріалів відповідний орган направляє протокол до суду, у якому й буде розглядатись справа про адміністративне правопорушення.'' 
При розгляді справи в суді повинно бути з’ясовано, чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення та чи можна за допомогою такого протоколу та доданих до нього матеріалів справи встановити наявність в діях відповідної особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП].
 
'''Види найбільш розповсюджених помилок при складанні адміністративного протоколу:'''

* неконкретизована суть адміністративного правопорушення '''
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначається суть адміністративного правопорушення, яка повинна відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], згідно якої складено протокол. 
Стаття 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] носить бланкетний характер, а тому ознакою такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути зазначено, яку конкретно заборону відповідного пункту нормативно-правового акту, яким встановлюються правила карантину, порушила особа, щодо якої складено протокол. 
* Відсутність або недостатність доказів, які підтверджують вчинення особою правопорушення.''' 
Відповідно до ст. 251 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]. 
Такими доказами можуть бути: пояснення свідків, фото та відеоматеріали, та інші докази, які підтверджують факт вчинення особою адміністративного правопорушення. 
'''Відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення достатніх доказів для підтвердження факту вчинення правопорушення, позбавляють права притягнути особу до адміністративної відповідальності.'''

Звертаємо увагу, що суд позбавлений права самостійно збирати докази у справі про адміністративне правопорушення.
А отже згідно ст. 62 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституції України] відсутність та неповнота доказів можуть трактуватись на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. 
Судовий розгляд справи повинен проводитись у межах визначених у протоколі обставин про адміністративне правопорушення, який є фактичним обвинуваченням у вчиненні адміністративного правопорушення.
 
'''Враховуючи вищевикладене рекомендуємо подавати до суду клопотання про закриття провадження у справі, у яких звертати увагу на вищезазначені недоліки.
== Див.також ==
* [[Адміністративна відповідальність за порушення карантину]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Оскарження постанови за порушення правил карантину

2023-07-27T10:05:30Z

Oleksii.kirnosov: /* Визначення та поняття адміністративної відповідальності за порушення карантину */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4004-12 Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 року № 540-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215-2020-п Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* Постанова Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/651-2023-%D0%BF#Text]
== Визначення та поняття адміністративної відповідальності за порушення карантину ==
Увага!!! Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.

'''За порушення карантину передбачена адміністративна відповідальність за''':
* у разі порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб»], іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами (частина перша ст. 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]). 
''При цьому, частина перша статті 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] не визначає конкретних правил карантину, за порушення яких настає відповідальність, проте такі правила встановлюються відповідними актами законодавства.''

Справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУПАП] розглядатимуть районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді) (ст. 221 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУПАП]).
* перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно (частина друга статті 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
*Розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУПАП] віднесено до компетенції органів Національної поліції, органів Державної санітарно-епідеміологічної служби (без складання протоколу (ч.2 ст.258, ст.ст. 222, 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУПАП]).
== Звільнення від адміністративної відповідальності ==
Особу може бути звільнено від адміністративної відповідальності за порушення карантину у разі, коли вона діяла в стані крайньої необхідності.
== Порядок оскарження протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності ==
Після оформлення протоколу та доданих до нього матеріалів відповідний орган направляє протокол до суду, у якому й буде розглядатись справа про адміністративне правопорушення.'' 
При розгляді справи в суді повинно бути з’ясувано, чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення та чи можна за допомогою такого протоколу та доданих до нього матеріалів справи встановити наявність в діях відповідної особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП].
 
'''Види найбільш розпосвюджених помилок при складанні адміністративного протоколу:'''
'''
* неконкретизована суть адміністративного правопорушення '''
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначається суть адміністративного правопорушення, яка повинна відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], згідно якої складено протокол. 
Стаття 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] носить бланкетний характер, а тому ознакою такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути зазначено, яку конкретно заборону відповідного пункту нормативно-правового акту, яким встановлюються правила карантину, порушила особа, щодо якої складено протокол. 
* Відсутність або недостатність доказів, які підтверджують вчинення особою правопорушення.''' 
Відповідно до ст. 251 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]. 
Такими доказами можуть бути: пояснення свідків, фото та відеоматеріали, та інші докази, які підтверджують факт вчинення особою адміністративного правопорушення. 
'''Відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення достатніх доказів для підтвердження факту вчинення правопорушення, позбавляють права притягнути особу до адміністративної відповідальності.'''

Звертаємо увагу, що суд позбавлений права самостійно збирати докази у справі про адміністративне правопорушення.
А отже згідно ст. 62 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституції України] відсутність та неповнота доказів можуть трактуватись на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. 
Судовий розгляд справи повинен проводитись у межах визначених у протоколі обставин про адміністративне правопорушення, який є фактичним обвинуваченням у вчиненні адміністративного правопорушення.
 
'''Враховуючи вищевикладене рекомендуємо подавати до суду клопотання про закриття провадження у справі, у яких звертати увагу на вищезазначені недоліки.
== Див.також ==
* [[Адміністративна відповідальність за порушення карантину]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Оскарження постанови за порушення правил карантину

2023-07-27T10:04:54Z

Oleksii.kirnosov: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4004-12 Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 року № 540-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215-2020-п Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* Постанова Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/651-2023-%D0%BF#Text]
== Визначення та поняття адміністративної відповідальності за порушення карантину ==
'''З 12 березня 2020 року до 30 квітня 2023 року''' на усій території України встановлено карантин відповідно до постанов Кабінету Міністрів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами)], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"].

'''За порушення карантину передбачена адміністративна відповідальність за''':
* у разі порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб»], іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами (частина перша ст. 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]). 
''При цьому, частина перша статті 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] не визначає конкретних правил карантину, за порушення яких настає відповідальність, проте такі правила встановлюються відповідними актами законодавства.''

Справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУПАП] розглядатимуть районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді) (ст. 221 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУПАП]).
* перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно (частина друга статті 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
*Розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУПАП] віднесено до компетенції органів Національної поліції, органів Державної санітарно-епідеміологічної служби (без складання протоколу (ч.2 ст.258, ст.ст. 222, 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУПАП]).
== Звільнення від адміністративної відповідальності ==
Особу може бути звільнено від адміністративної відповідальності за порушення карантину у разі, коли вона діяла в стані крайньої необхідності.
== Порядок оскарження протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності ==
Після оформлення протоколу та доданих до нього матеріалів відповідний орган направляє протокол до суду, у якому й буде розглядатись справа про адміністративне правопорушення.'' 
При розгляді справи в суді повинно бути з’ясувано, чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення та чи можна за допомогою такого протоколу та доданих до нього матеріалів справи встановити наявність в діях відповідної особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП].
 
'''Види найбільш розпосвюджених помилок при складанні адміністративного протоколу:'''
'''
* неконкретизована суть адміністративного правопорушення '''
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначається суть адміністративного правопорушення, яка повинна відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], згідно якої складено протокол. 
Стаття 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] носить бланкетний характер, а тому ознакою такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути зазначено, яку конкретно заборону відповідного пункту нормативно-правового акту, яким встановлюються правила карантину, порушила особа, щодо якої складено протокол. 
* Відсутність або недостатність доказів, які підтверджують вчинення особою правопорушення.''' 
Відповідно до ст. 251 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]. 
Такими доказами можуть бути: пояснення свідків, фото та відеоматеріали, та інші докази, які підтверджують факт вчинення особою адміністративного правопорушення. 
'''Відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення достатніх доказів для підтвердження факту вчинення правопорушення, позбавляють права притягнути особу до адміністративної відповідальності.'''

Звертаємо увагу, що суд позбавлений права самостійно збирати докази у справі про адміністративне правопорушення.
А отже згідно ст. 62 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституції України] відсутність та неповнота доказів можуть трактуватись на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. 
Судовий розгляд справи повинен проводитись у межах визначених у протоколі обставин про адміністративне правопорушення, який є фактичним обвинуваченням у вчиненні адміністративного правопорушення.
 
'''Враховуючи вищевикладене рекомендуємо подавати до суду клопотання про закриття провадження у справі, у яких звертати увагу на вищезазначені недоліки.
== Див.також ==
* [[Адміністративна відповідальність за порушення карантину]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Оскарження постанови за порушення правил карантину

2023-07-27T10:04:33Z

Oleksii.kirnosov: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4004-12 Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 року № 540-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215-2020-п Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* Постанова Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/651-2023-%D0%BF#Text]
== Визначення та поняття адміністративної відповідальності за порушення карантину ==
'''З 12 березня 2020 року до 30 квітня 2023 року''' на усій території України встановлено карантин відповідно до постанов Кабінету Міністрів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами)], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"].

'''За порушення карантину передбачена адміністративна відповідальність за''':
* у разі порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб»], іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами (частина перша ст. 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]). 
''При цьому, частина перша статті 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] не визначає конкретних правил карантину, за порушення яких настає відповідальність, проте такі правила встановлюються відповідними актами законодавства.''

Справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУПАП] розглядатимуть районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді) (ст. 221 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУПАП]).
* перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно (частина друга статті 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
*Розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУПАП] віднесено до компетенції органів Національної поліції, органів Державної санітарно-епідеміологічної служби (без складання протоколу (ч.2 ст.258, ст.ст. 222, 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУПАП]).
== Звільнення від адміністративної відповідальності ==
Особу може бути звільнено від адміністративної відповідальності за порушення карантину у разі, коли вона діяла в стані крайньої необхідності.
== Порядок оскарження протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності ==
Після оформлення протоколу та доданих до нього матеріалів відповідний орган направляє протокол до суду, у якому й буде розглядатись справа про адміністративне правопорушення.'' 
При розгляді справи в суді повинно бути з’ясувано, чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення та чи можна за допомогою такого протоколу та доданих до нього матеріалів справи встановити наявність в діях відповідної особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП].
 
'''Види найбільш розпосвюджених помилок при складанні адміністративного протоколу:'''
'''
* неконкретизована суть адміністративного правопорушення '''
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначається суть адміністративного правопорушення, яка повинна відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], згідно якої складено протокол. 
Стаття 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] носить бланкетний характер, а тому ознакою такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути зазначено, яку конкретно заборону відповідного пункту нормативно-правового акту, яким встановлюються правила карантину, порушила особа, щодо якої складено протокол. 
* Відсутність або недостатність доказів, які підтверджують вчинення особою правопорушення.''' 
Відповідно до ст. 251 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]. 
Такими доказами можуть бути: пояснення свідків, фото та відеоматеріали, та інші докази, які підтверджують факт вчинення особою адміністративного правопорушення. 
'''Відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення достатніх доказів для підтвердження факту вчинення правопорушення, позбавляють права притягнути особу до адміністративної відповідальності.'''

Звертаємо увагу, що суд позбавлений права самостійно збирати докази у справі про адміністративне правопорушення.
А отже згідно ст. 62 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституції України] відсутність та неповнота доказів можуть трактуватись на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. 
Судовий розгляд справи повинен проводитись у межах визначених у протоколі обставин про адміністративне правопорушення, який є фактичним обвинуваченням у вчиненні адміністративного правопорушення.
 
'''Враховуючи вищевикладене рекомендуємо подавати до суду клопотання про закриття провадження у справі, у яких звертати увагу на вищезазначені недоліки.
== Див.також ==
* [[Адміністративна відповідальність за порушення карантину]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Поновлення строків позовної давності в цивільному судочинстві

2023-07-04T11:36:25Z

Oleksii.kirnosov: /* Зупинення перебігу позовної давності */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

Відповідно до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] '''у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], продовжуються на строк його дії.'''
|}
== Поняття позовної давності ==
'''Позовна давність''' - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність надає потерпілій особі чітко визначений, але цілком достатній строк для захисту свого права. Цей строк покликаний сприяти усуненню невизначеності у відносинах учасників цивільно-правового обороту, оскільки за відсутності позовної давності потерпіла особа могла б скільки завгодно утримувати боржника під загрозою застосування заходів державно-примусового впливу, не вдаючись при цьому до реалізації свого інтересу. Встановлення строку позовної давності не тільки спонукає особу, права чи охоронювані інтереси якої порушено, до звернення до суду, а й служить інтересам іншої сторони, встановлюючи часові межі такого звернення, сприяє стабільності правопорядку в цілому. Сплив строку позовної давності є підставою для відмови в позові.

== Види позовної давності ==
===== Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] виділяють два види строків позовної давності: =====
# Загальна - три роки (стаття 257 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]);
# Спеціальна - один рік (стаття 258 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]), яка в свою чергу може бути :
'''Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:'''
* про стягнення неустойки (штрафу, пені);
* про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації.
У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості;
* про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (стаття 362 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]);
* у зв'язку з недоліками проданого товару (стаття 681 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]);
* про розірвання договору дарування (стаття 728 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]);
* у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (стаття 925 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]);
* про оскарження дій виконавця заповіту (стаття 1293 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]);
* про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства;
* Позовна давність, що застосовується до вимог щодо неналежної якості роботи (стаття 863 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]);
* Наслідки несплати чека '''('''стаття 1106 ЦК України '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).'''

== Початок перебігу позовної давності ==
'''Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.'''
 Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня припинення насильства.
 Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.
 У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.
 За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
 За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
 За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Перебіг позовної давності за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави починається від дня набуття оспорюваних активів відповідачем.

Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності

== Зупинення перебігу позовної давності ==
===== Перебіг позовної давності зупиняється: =====
# якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила);
# у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом;
# у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини;
# якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан. У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

== Поновлення строку позовної давності ==
Поновлення строку позовної давності полягає в тому, що суд, визнавши, що строк пропущено з поважної причини, поновлює перебіг строку позовної давності.
Важливо знати, що позовна давність застосовується судом тільки за заявою сторони у спорі.

== Підстави для поновлення строку позовної давності ==
Особа, яка пропустила строки позовної давності, повинна чітко викласти причини такого пропуску у своїй заяві та аргументувати їх.
Такі причини є різними та можуть стосуватися особистого стану особи, наприклад :
# тяжка хвороба
# безпорадний стан
# перебування позивача або відповідача у тривалому відрядженні
# необізнаність особи щодо місця перебування боржника
# протиправних дій інших осіб та ін.
Також вагомою підставою для поновлення строку позовної давності є те, що особа довідалася про порушення свого права або про особу, яка його порушила, після спливу загального або спеціального строку позовної давності. Такі обставини мають бути викладені у заяві про поновлення строків позовної давності із посиланням на доказову базу.

== Наслідки спливу позовної давності ==
===== Важливо звернути увагу на наслідки спливу позовної давності: =====
# ''Особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності''.
# ''Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності''.
# ''Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення''.
# ''Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові''.
# ''Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту''.

== Вимоги, на які позовна давність не поширюється ==
'''Позовна давність не поширюється:'''
* на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом;
* на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу;
* на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, крім випадків завдання такої шкоди внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію;
* на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування);
* на вимогу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, стосовно виконання зобов'язань, що випливають із Закону України "Про державний матеріальний резерв";
* на вимогу про визнання недійсним правочину, предметом якого є відчуження гуртожитку як об’єкта нерухомого майна та/або його частини, на який поширюється дія Закону України"Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", про визнання недійсним свідоцтва про право власності на такий гуртожиток як об’єкт нерухомого майна та/або його частини, про визнання недійсним акта передачі такого гуртожитку як об’єкта нерухомого майна та/або його частини до статутного капіталу (фонду) товариства (організації), створеного у процесі приватизації (корпоратизації) колишніх державних (комунальних) підприємств.

[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Суди]]

Поновлення строків позовної давності в цивільному судочинстві

2023-07-04T11:33:55Z

Oleksii.kirnosov: /* Види позовної давності */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

Відповідно до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] '''у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], продовжуються на строк його дії.'''
|}
== Поняття позовної давності ==
'''Позовна давність''' - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність надає потерпілій особі чітко визначений, але цілком достатній строк для захисту свого права. Цей строк покликаний сприяти усуненню невизначеності у відносинах учасників цивільно-правового обороту, оскільки за відсутності позовної давності потерпіла особа могла б скільки завгодно утримувати боржника під загрозою застосування заходів державно-примусового впливу, не вдаючись при цьому до реалізації свого інтересу. Встановлення строку позовної давності не тільки спонукає особу, права чи охоронювані інтереси якої порушено, до звернення до суду, а й служить інтересам іншої сторони, встановлюючи часові межі такого звернення, сприяє стабільності правопорядку в цілому. Сплив строку позовної давності є підставою для відмови в позові.

== Види позовної давності ==
===== Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] виділяють два види строків позовної давності: =====
# Загальна - три роки (стаття 257 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]);
# Спеціальна - один рік (стаття 258 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]), яка в свою чергу може бути :
'''Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:'''
* про стягнення неустойки (штрафу, пені);
* про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації.
У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості;
* про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (стаття 362 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]);
* у зв'язку з недоліками проданого товару (стаття 681 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]);
* про розірвання договору дарування (стаття 728 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]);
* у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (стаття 925 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]);
* про оскарження дій виконавця заповіту (стаття 1293 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]);
* про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства;
* Позовна давність, що застосовується до вимог щодо неналежної якості роботи (стаття 863 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]);
* Наслідки несплати чека '''('''стаття 1106 ЦК України '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).'''

== Початок перебігу позовної давності ==
'''Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.'''
 Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня припинення насильства.
 Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.
 У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.
 За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
 За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
 За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Перебіг позовної давності за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави починається від дня набуття оспорюваних активів відповідачем.

Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності

== Зупинення перебігу позовної давності ==
===== Перебіг позовної давності зупиняється: =====
# якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила);
# у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом;
# у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини;
# якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.

== Поновлення строку позовної давності ==
Поновлення строку позовної давності полягає в тому, що суд, визнавши, що строк пропущено з поважної причини, поновлює перебіг строку позовної давності.
Важливо знати, що позовна давність застосовується судом тільки за заявою сторони у спорі.

== Підстави для поновлення строку позовної давності ==
Особа, яка пропустила строки позовної давності, повинна чітко викласти причини такого пропуску у своїй заяві та аргументувати їх.
Такі причини є різними та можуть стосуватися особистого стану особи, наприклад :
# тяжка хвороба
# безпорадний стан
# перебування позивача або відповідача у тривалому відрядженні
# необізнаність особи щодо місця перебування боржника
# протиправних дій інших осіб та ін.
Також вагомою підставою для поновлення строку позовної давності є те, що особа довідалася про порушення свого права або про особу, яка його порушила, після спливу загального або спеціального строку позовної давності. Такі обставини мають бути викладені у заяві про поновлення строків позовної давності із посиланням на доказову базу.

== Наслідки спливу позовної давності ==
===== Важливо звернути увагу на наслідки спливу позовної давності: =====
# ''Особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності''.
# ''Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності''.
# ''Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення''.
# ''Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові''.
# ''Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту''.

== Вимоги, на які позовна давність не поширюється ==
'''Позовна давність не поширюється:'''
* на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом;
* на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу;
* на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, крім випадків завдання такої шкоди внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію;
* на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування);
* на вимогу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, стосовно виконання зобов'язань, що випливають із Закону України "Про державний матеріальний резерв";
* на вимогу про визнання недійсним правочину, предметом якого є відчуження гуртожитку як об’єкта нерухомого майна та/або його частини, на який поширюється дія Закону України"Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", про визнання недійсним свідоцтва про право власності на такий гуртожиток як об’єкт нерухомого майна та/або його частини, про визнання недійсним акта передачі такого гуртожитку як об’єкта нерухомого майна та/або його частини до статутного капіталу (фонду) товариства (організації), створеного у процесі приватизації (корпоратизації) колишніх державних (комунальних) підприємств.

[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Суди]]

Поновлення строків позовної давності в цивільному судочинстві

2023-07-04T11:31:59Z

Oleksii.kirnosov: /* Початок перебігу позовної давності */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

Відповідно до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] '''у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], продовжуються на строк його дії.'''
|}
== Поняття позовної давності ==
'''Позовна давність''' - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність надає потерпілій особі чітко визначений, але цілком достатній строк для захисту свого права. Цей строк покликаний сприяти усуненню невизначеності у відносинах учасників цивільно-правового обороту, оскільки за відсутності позовної давності потерпіла особа могла б скільки завгодно утримувати боржника під загрозою застосування заходів державно-примусового впливу, не вдаючись при цьому до реалізації свого інтересу. Встановлення строку позовної давності не тільки спонукає особу, права чи охоронювані інтереси якої порушено, до звернення до суду, а й служить інтересам іншої сторони, встановлюючи часові межі такого звернення, сприяє стабільності правопорядку в цілому. Сплив строку позовної давності є підставою для відмови в позові.

== Види позовної давності ==
===== Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] виділяють два види строків позовної давності: =====
# Загальна - три роки (стаття 257 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]);
# Спеціальна - один рік (стаття 258 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]), яка в свою чергу може бути :
'''Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:'''
* про стягнення неустойки (штрафу, пені);
* про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації.
У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості;
* про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (стаття 362 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]);
* у зв'язку з недоліками проданого товару (стаття 681 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]);
* про розірвання договору дарування (стаття 728 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]);
* у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (стаття 925 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]);
* про оскарження дій виконавця заповіту (стаття 1293 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]);
* про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

== Початок перебігу позовної давності ==
'''Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.'''
 Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня припинення насильства.
 Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.
 У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.
 За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
 За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
 За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Перебіг позовної давності за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави починається від дня набуття оспорюваних активів відповідачем.

Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності

== Зупинення перебігу позовної давності ==
===== Перебіг позовної давності зупиняється: =====
# якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила);
# у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом;
# у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини;
# якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.

== Поновлення строку позовної давності ==
Поновлення строку позовної давності полягає в тому, що суд, визнавши, що строк пропущено з поважної причини, поновлює перебіг строку позовної давності.
Важливо знати, що позовна давність застосовується судом тільки за заявою сторони у спорі.

== Підстави для поновлення строку позовної давності ==
Особа, яка пропустила строки позовної давності, повинна чітко викласти причини такого пропуску у своїй заяві та аргументувати їх.
Такі причини є різними та можуть стосуватися особистого стану особи, наприклад :
# тяжка хвороба
# безпорадний стан
# перебування позивача або відповідача у тривалому відрядженні
# необізнаність особи щодо місця перебування боржника
# протиправних дій інших осіб та ін.
Також вагомою підставою для поновлення строку позовної давності є те, що особа довідалася про порушення свого права або про особу, яка його порушила, після спливу загального або спеціального строку позовної давності. Такі обставини мають бути викладені у заяві про поновлення строків позовної давності із посиланням на доказову базу.

== Наслідки спливу позовної давності ==
===== Важливо звернути увагу на наслідки спливу позовної давності: =====
# ''Особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності''.
# ''Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності''.
# ''Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення''.
# ''Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові''.
# ''Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту''.

== Вимоги, на які позовна давність не поширюється ==
'''Позовна давність не поширюється:'''
* на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом;
* на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу;
* на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, крім випадків завдання такої шкоди внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію;
* на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування);
* на вимогу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, стосовно виконання зобов'язань, що випливають із Закону України "Про державний матеріальний резерв";
* на вимогу про визнання недійсним правочину, предметом якого є відчуження гуртожитку як об’єкта нерухомого майна та/або його частини, на який поширюється дія Закону України"Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", про визнання недійсним свідоцтва про право власності на такий гуртожиток як об’єкт нерухомого майна та/або його частини, про визнання недійсним акта передачі такого гуртожитку як об’єкта нерухомого майна та/або його частини до статутного капіталу (фонду) товариства (організації), створеного у процесі приватизації (корпоратизації) колишніх державних (комунальних) підприємств.

[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Суди]]

Поновлення строків позовної давності в цивільному судочинстві

2023-07-04T11:27:08Z

Oleksii.kirnosov: /* Початок перебігу позовної давності */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

Відповідно до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] '''у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], продовжуються на строк його дії.'''
|}
== Поняття позовної давності ==
'''Позовна давність''' - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність надає потерпілій особі чітко визначений, але цілком достатній строк для захисту свого права. Цей строк покликаний сприяти усуненню невизначеності у відносинах учасників цивільно-правового обороту, оскільки за відсутності позовної давності потерпіла особа могла б скільки завгодно утримувати боржника під загрозою застосування заходів державно-примусового впливу, не вдаючись при цьому до реалізації свого інтересу. Встановлення строку позовної давності не тільки спонукає особу, права чи охоронювані інтереси якої порушено, до звернення до суду, а й служить інтересам іншої сторони, встановлюючи часові межі такого звернення, сприяє стабільності правопорядку в цілому. Сплив строку позовної давності є підставою для відмови в позові.

== Види позовної давності ==
===== Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] виділяють два види строків позовної давності: =====
# Загальна - три роки (стаття 257 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]);
# Спеціальна - один рік (стаття 258 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]), яка в свою чергу може бути :
'''Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:'''
* про стягнення неустойки (штрафу, пені);
* про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації.
У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості;
* про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (стаття 362 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]);
* у зв'язку з недоліками проданого товару (стаття 681 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]);
* про розірвання договору дарування (стаття 728 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]);
* у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (стаття 925 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]);
* про оскарження дій виконавця заповіту (стаття 1293 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]);
* про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

== Початок перебігу позовної давності ==
'''Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.'''
 Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня припинення насильства.
 Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.
 У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.
 За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
 За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
 За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Позовна давність, що застосовується до вимог щодо неналежної якості роботи.

Наслідки несплати чека.

== Зупинення перебігу позовної давності ==
===== Перебіг позовної давності зупиняється: =====
# якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила);
# у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом;
# у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини;
# якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.

== Поновлення строку позовної давності ==
Поновлення строку позовної давності полягає в тому, що суд, визнавши, що строк пропущено з поважної причини, поновлює перебіг строку позовної давності.
Важливо знати, що позовна давність застосовується судом тільки за заявою сторони у спорі.

== Підстави для поновлення строку позовної давності ==
Особа, яка пропустила строки позовної давності, повинна чітко викласти причини такого пропуску у своїй заяві та аргументувати їх.
Такі причини є різними та можуть стосуватися особистого стану особи, наприклад :
# тяжка хвороба
# безпорадний стан
# перебування позивача або відповідача у тривалому відрядженні
# необізнаність особи щодо місця перебування боржника
# протиправних дій інших осіб та ін.
Також вагомою підставою для поновлення строку позовної давності є те, що особа довідалася про порушення свого права або про особу, яка його порушила, після спливу загального або спеціального строку позовної давності. Такі обставини мають бути викладені у заяві про поновлення строків позовної давності із посиланням на доказову базу.

== Наслідки спливу позовної давності ==
===== Важливо звернути увагу на наслідки спливу позовної давності: =====
# ''Особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності''.
# ''Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності''.
# ''Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення''.
# ''Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові''.
# ''Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту''.

== Вимоги, на які позовна давність не поширюється ==
'''Позовна давність не поширюється:'''
* на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом;
* на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу;
* на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, крім випадків завдання такої шкоди внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію;
* на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування);
* на вимогу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, стосовно виконання зобов'язань, що випливають із Закону України "Про державний матеріальний резерв";
* на вимогу про визнання недійсним правочину, предметом якого є відчуження гуртожитку як об’єкта нерухомого майна та/або його частини, на який поширюється дія Закону України"Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", про визнання недійсним свідоцтва про право власності на такий гуртожиток як об’єкт нерухомого майна та/або його частини, про визнання недійсним акта передачі такого гуртожитку як об’єкта нерухомого майна та/або його частини до статутного капіталу (фонду) товариства (організації), створеного у процесі приватизації (корпоратизації) колишніх державних (комунальних) підприємств.

[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них

2023-07-03T14:10:23Z

Oleksii.kirnosov: /* Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності, зміст угоди */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_048#Text Віденська конвенція про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_047#Text Віденська конвенція про консульські зносини від 24 квітня 1963 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20#Text Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1423-20#n1290 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1345-15#Text Закон України «Про використання земель оборони»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-2013-%D0%BF#n15 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 травня 2013 року № 436 «Про затвердження порядку відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил і Державної спеціальної служби транспорту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1531-2002-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 року № 1531 «Про експертну грошову оцінку земельних ділянок»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2009-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2009 року № 381 «Про затвердження Порядку здійснення розрахунків з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки державної та комунальної власності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0396-03#Text Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 9 січня 2003 року № 2 «Про затвердження порядку проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану.»]
{| class="wikitable"
|'''Увага!!!''' '''З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану",''' в Україні введено режим воєнного стану!

'''Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено''' особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:'''

'''Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням пунктів 27 і 28 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України".'''
|}

== положення про продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них ==
Здійснення продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам проводиться згідно Земельного кодексу України органами державної влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статтею 122 цього Кодексу] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 1 ст. 127 Земельного кодексу України]).

Державні органи приватизації здійснюють продаж земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 171 Земельного кодексу України]).

'''Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text частинами 2 і 3 статті 134 Земельного кодексу України] (''детальніше, див статтю у Вікі - [[Порядок проведення земельних торгів]]'')..'''

'''Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України]):'''
* розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб;
* використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів;
* використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями;
* будівництва об'єктів, що в повному обсязі здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів;
* надання земельних ділянок підприємствам, установам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам) під творчі майстерні;
* надання земельних ділянок в оренду для реконструкції кварталів застарілої забудови, для будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено;
* розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України;
* надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб;
* надання земельних ділянок державної або комунальної власності для потреб приватного партнера в рамках державно-приватного партнерства відповідно до закону;
* надання земельної ділянки замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала;
* будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об'єктів зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу);
* будівництва об'єктів забезпечення життєдіяльності населених пунктів (сміттєпереробних об'єктів, очисних споруд, котелень, кладовищ, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд);
* передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва;
* надання земельних ділянок суб'єктам господарювання, що реалізують відповідно до Закону України "Про особливості провадження інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим" зареєстровані в установленому порядку інвестиційні проекти. Надання такої земельної ділянки у власність здійснюється згідно із законодавством після завершення строку реалізації інвестиційного проекту за умови виконання суб'єктом господарювання договору про умови реалізації цього інвестиційного проекту на території Автономної Республіки Крим;
* поновлення договорів оренди землі, укладення договорів оренди землі на новий строк з використанням переважного права орендаря;
* передачі в оренду, концесію майнових комплексів або нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках державної, комунальної власності;
* надання в оренду земельних ділянок індустріальних парків керуючим компаніям цих індустріальних парків;
* надання земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
* надання в оренду земельних ділянок під польовими дорогами, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення (крім доріг, що обмежують масив), відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статті 371 цього Кодексу];
* надання в оренду земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами, що обслуговують масив земель сільськогосподарського призначення,
* надання земельної ділянки державної або комунальної власності в користування (оренду) інвестору із значними інвестиціями для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями. Земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статтями 34, 36 та 121 Земельного кодексу України], а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу. Земельні торги не проводяться при безоплатній передачі земельних ділянок особам, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text пунктів 19 - 21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 3 ст. 134 Земельного кодексу України]).

== Продажу земельної ділянки державної та комунальної власності в умовах воєнного стану ==
Під час дії воєнного стану продовжуються орендні земельні відносини автоматично на 1 рік без внесення відомостей у відповідні реєстри; надається районним військовими адміністраціями право передавати в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком до 1 року земельні ділянки сільгосппризначення державної, комунальної власності, а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, нерозподілених та невитребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв). При цьому розмір орендної плати не може перевищувати 8% нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а для визначення розміру орендної плати застосовуватиметься середня нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по області.

Земельні торги щодо прав оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності не проводяться.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності, права оренди, емфітевзису щодо яких виставлені на земельні торги, переможець у яких не визначений, підлягають передачі в оренду на умовах, визначених підпунктом 2 цього пункту. Вимоги частини п’ятої статті 136 цього Кодексу у разі передачі таких земельних ділянок в оренду не застосовуються.Земельні торги щодо набуття права оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності, які оголошені і не завершені до набрання чинності цим підпунктом, вважаються скасованими.

Оголошення нових земельних торгів щодо набуття права оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності забороняється.

== Землекористувачі, які використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності на праві постійного користування (крім державних, комунальних підприємств, установ, організацій), емфітевзису, можуть передавати такі земельні ділянки в оренду строком до одного року для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. ==

== щодо відчуження і набуття прав на землю ==

'''''На даний час''', згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], існують законодавчі обмеження, які не дозволяють здійсниювати відчуження (передачу у приватну власність) деяких земельних ділянок в залежності від їх цільового призначення або категорії та встановлена заборона придбавати деякі земельні ділянки окремими суб'єктами, а саме:'' 
=== Обмеження щодо земель сільськогосподарського призначення ===

<ins>1)Пунктом 14 Розділу X. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Земельного кодексу України встановлена заборона відчуження земельних часток (паїв), земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності, відчуження та зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення приватної власності, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, крім передачі їх у спадщину. Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або відчуження в інший спосіб земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених цим пунктом, у частині їх купівлі-продажу та відчуження в інший спосіб, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє, є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).</ins>

<ins>↵</ins>

<ins>↵2)Пунктом 15 Розділу X. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Земельного кодексу України встановлено, що до 1 січня 2024 року:</ins>

<ins>а) загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина України не може перевищувати ста гектарів. Зазначене обмеження не поширюється на земельні ділянки, набуті у власність громадянином до набрання чинності цим підпунктом;</ins>

<ins>б) забороняється купівля-продаж або відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб земельних ділянок, які перебувають у приватній власності і віднесені до земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім переходу до банків права власності на земельні ділянки як предмет застави, передачі земельних ділянок у спадщину, обміну (міни) відповідно до частини другої статті 37-1 цього Кодексу земельної ділянки на іншу земельну ділянку з однаковою нормативною грошовою оцінкою або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10 відсотків та відчуження земельних ділянок для суспільних потреб. Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), встановленої цим підпунктом, у частині їх купівлі-продажу та відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на користь юридичних осіб на майбутнє (у тому числі укладення попередніх договорів), є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).</ins> 
 ↵3) '''Забороняється набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення:'''

<ins>1) юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, які не є громадянами України, - на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності, земельні ділянки сільськогосподарського призначення, виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), які розташовані ближче 50 кілометрів від державного кордону України (крім державного кордону України, який проходить по морю);</ins>

<ins>2) юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом;</ins>

<ins>3) особами, які належать або належали до терористичних організацій;</ins>

<ins>4) юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є іноземні держави;</ins>

<ins>5) юридичними особами, у яких неможливо встановити кінцевого бенефіціарного власника;</ins>

<ins>6) юридичними особами, кінцеві бенефіціарні власники яких зареєстровані в офшорних зонах, віднесених до переліку офшорних зон, затвердженого Кабінетом Міністрів України;</ins>

<ins>7) фізичними та юридичними особами, стосовно яких та/або стосовно учасників (акціонерів, членів) або кінцевих бенефіціарних власників застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції" у вигляді заборони на укладення правочинів з набуття у власність земельних ділянок, а також пов’язаними з ними особами;</ins>

<ins>8) юридичними особами, створеними за законодавством України, що перебувають під контролем фізичних та юридичних осіб, зареєстрованих у державах, включених Міжнародною групою з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом. (ст. 130 Земельного кодексу України).</ins>

4) '''Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, іноземними юридичними особами протягом року підлягають відчуженню''' (ч. 4 ст. 81, ч. 4 ст. 82 Земельного кодексу України)

З врахуванням обмежень, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text пунктом 15 Розділу X. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Земельного кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статтею 130 Земельного кодексу України] регламентовано умови продажу земель сільськогосподарського призначення, а саме:

<ins>'''Набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть:'''</ins>

<ins>а) громадяни України;</ins>

<ins>б) юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади;</ins>

<ins>в) територіальні громади;</ins>

<ins>г) держава.</ins>

<ins>Право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може також набуватися банками лише в порядку звернення стягнення на них як на предмет застави. Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками на земельних торгах протягом двох років з дня набуття права власності.</ins>

<ins>Іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення. Цей абзац втрачає чинність за умови та з дня схвалення на референдумі рішення, визначеного абзацом восьмим цієї частини.</ins>

<ins>Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення юридичними особами, створеними і зареєстрованими за законодавством України, учасниками (засновниками) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, які не є громадянами України, може здійснюватися з дня та за умови схвалення такого рішення на референдумі.</ins>

<ins>'''Переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають такі суб’єкти:'''</ins>

<ins>а) у першу чергу - особа, яка має спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин загальнодержавного значення (металічні руди кольорових металів, металічні руди благородних металів, металічні руди рідкіснометалевих та рідкісноземельних металів, радіоактивних металів, електро- та радіотехнічна сировина), якщо відповідно до інформації, отриманої з Державного земельного кадастру, така земельна ділянка знаходиться в межах ділянки надр, наданої такій особі у користування, крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності особи, яка використовує земельну ділянку на праві власності, оренди, емфітевзису, суперфіцію, а також крім земельних ділянок для садівництва;</ins>

<ins>б) у другу чергу - орендар земельної ділянки. (ч. 1 ст. 131' Земельного кодексу України).</ins>

=== Землі державної, комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність ===

'''''1)Землі державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України]):''''' 

а) землі атомної енергетики та космічної системи; 

б) землі під державними залізницями, об'єктами державної власності повітряного і трубопровідного транспорту; 

в) землі оборони; 

г) землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом; 

ґ) землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України]; 

д) землі водного фонду, крім випадків, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України]; 

е) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; 

є) земельні ділянки зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 

ж) земельні ділянки, закріплені за державними закладами професійної (професійно-технічної) освіти; 

ж1) земельні ділянки, закріплені за державними закладами фахової передвищої освіти; 

з) земельні ділянки, закріплені за державними закладами вищої освіти; 

і) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 

ї) землі під об'єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у державній власності. 
 
'''''2)Землі комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 4 ст. 83 Земельного кодексу України]):''''' 
 

а) землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо); 

б) землі під залізницями, автомобільними дорогами, об'єктами повітряного і трубопровідного транспорту; 

в) землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом; 

г) землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України]; 

ґ) землі водного фонду, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України]; 

д) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування; 

е) земельні ділянки, штучно створені в межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, що перебувають у прибережній захисній смузі водних об'єктів, або на земельних ділянках дна водних об'єктів; 

є) землі під об'єктами інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у комунальній власності. 
 

'''''3)Забороняється відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, іноземним державам, іноземним юридичним особам та іноземцям''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1345-15#Text ч. 5 ст. 4 Закону України «Про використання земель оборони»]). 
 

=== Особливості продажу земельних ділянок державної або комунальної власності іноземним державам, іноземним юридичним особам, іноземним громадянам і особам без громадянства ===
'''''1)Земельні ділянки, які не можуть передаватись чи відчужуватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам:''''' 

* земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельні ділянки, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1345-15#Text ч. 5 ст. 4 Закону України «Про використання земель оборони»]). 

'''Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, іноземними юридичними особами протягом року підлягають відчуженню''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 4 ст. 81, ч. 4 ст. 82 Земельного кодексу України]). 
 
'''''2)Набуття іноземцями та особами без громадянства права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення регламентоване [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 2 ст. 81 Земельного кодексу України], згідно якої:''''' 

'''- іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 2 ст. 81 Земельного кодексу України]). 

Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 2 ст. 81 Земельного кодексу України] у разі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 3 ст. 81 Земельного кодексу України]): 

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; 

б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; 

в) прийняття спадщини. 
 
'''''3)Набуття іноземними юридичними особами права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення регламентоване [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 2 ст. 82 Земельного кодексу України], згідно якої:''''' 
 

'''- Іноземні юридичні особи можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення:''' 

а) у межах населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна та для спорудження об'єктів, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності в Україні; 

б) за межами населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна. 

'''Спільні підприємства, засновані за участю іноземних юридичних і фізичних осіб, можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text частинами першою та другою статті 82 Земельного кодексу України], та в порядку, встановленому цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Кодексом] для іноземних юридичних осіб.''' 
'''''4)Особливості продажу земельних ділянок державної або комунальної власності іноземним державам, іноземним юридичним особам регламентовані [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 129 Земельного кодексу України], зокрема:''''' 

''Іноземні держави можуть набувати у власність земельні ділянки для розміщення будівель і споруд дипломатичних представництв та інших, прирівняних до них, організацій відповідно до міжнародних договорів'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 85 Земельного кодексу України]). 

''Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі:''

''- розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб;''

- використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів; '''(ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України)''' 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_048#Text Статтею 1 (п.п. «і») Віденської конвенції про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року] визначено значення терміну "приміщення представництва", який має наступне значення - будівлі чи частини будівель, що використовуються для цілей представництва, включаючи резиденцію голови представництва, незалежно від того, чиєю власністю вони є, включаючи земельну ділянку передбачену для обслуговування вказаної будівлі чи частини будівлі. 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_048#Text Частиною 1 статті 21 Віденської конвенції про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року] предбачено обов'язок держави перебування сприяти аккредитуючій державі в придбанні на своїй території, згідно із своїм законодавством, приміщень, необхідних для ії представництва, або надавати допомогу останній у придбанні приміщень іншим шляхом. 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_047#Text Підпунктом «j» статті 1 Віденської конвенції про консульські зносини від 24 квітня 1963 року] визначено значення терміну "консульські приміщення" - будинки або частини будинків і прилегла до них земельна ділянка, які використовуються виключно для цілей консульської установи, незалежно від того, чиєю власністю вони є. 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_047#Text Статтею 30 Віденської конвенції про консульські зносини від 24 квітня 1963 року] передбачено, що держава перебування повинна надати можливість акредитуючій державі на своїй території, згідно із своїм законодавством і правилами, придбати приміщення, для консульської установи, або надавати допомогу останній у придбанні приміщень іншим шляхом. Держава перебування повинна також, у випадку необхідності, надати допомогу консульській установі в придбанні придатних житлових приміщень для її працівників. 

'''Продаж земельних ділянок, ''що перебувають у державній власності'', іноземним державам та іноземним юридичним особам, здійснюється:'''
* Кабінетом Міністрів України за погодженням з Верховною Радою України - земельних ділянок, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text абз. 1 ч. 1 ст. 129 Земельного кодексу України]).
* Державними органами приватизації за погодженням з Кабінетом Міністрів України - земельних ділянок, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text абз. 2 ч. 1 ст. 129 Земельного кодексу України]). 
'''Продаж земельних ділянок, ''що перебувають у власності територіальних громад'', іноземним державам та іноземним юридичним особам, - здійснюється відповідними радами за погодженням з Кабінетом Міністрів України''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 2 ст. 129 Земельного кодексу України]). 
 
'''Іноземні юридичні особи, зацікавлені в купівлі земельних ділянок''', що перебувають у власності держави та територіальних громад, '''повинні мати зареєстроване постійне представництво з правом ведення господарської діяльності на території України''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 3 ст. 129 Земельного кодексу України]). 

'''Клопотання подається:''' 
* '''Іноземними державами''' щодо придбання земельних ділянок у власність із земель державної або комунальної власності, - до Кабінету Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 4 ст. 129 Земельного кодексу України]).
* '''Іноземними юридичними особами''' щодо придбання земельних ділянок, - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради і державного органу приватизації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 5 ст. 129 Земельного кодексу України]). 

''Іноземними юридичними особами до клопотання додається:'' 

* документ, що посвідчує право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці;
* копія свідоцтва про реєстрацію іноземною юридичною особою постійного представництва з правом ведення господарської діяльності на території України. 

''Розгляд клопотання і продаж земельних ділянок після отримання погодження Кабінету Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 6 ст. 129 Земельного кодексу України]) здійснюються:'' 

* сільськими, селищними, міськими радами;
* державними органами приватизації - щодо земельних ділянок, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації.

=== Особливості продажу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту ===

''Забороняється відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, іноземним державам, іноземним юридичним особам та іноземцям ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1345-15#Text ч. 5 ст. 4 Закону України «Про використання земель оборони»]). 

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 1 ст. 128 Земельного кодексу України] особливості продажу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1345-15#Text Законом України «Про використання земель оборони»].'' 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1345-15#Text Частиною 4 ст. 4 вказаного Закону України] визначено, що відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та у відповідності до цього закону. 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-2013-%D0%BF#n15 Постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2013 р. N 436 затверджено Порядок відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил і Державної спеціальної служби транспорту]. 

== Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності, зміст угоди ==

Продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 1 ст. 128 Земельного кодексу України]). 

Державні органи приватизації здійснюють продаж земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 171 Земельного кодексу України]). 

Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації з зазначенням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 2 ст. 128 Земельного кодексу України]): 
* місця розташування земельної ділянки;
* її цільового призначення, розміру та площі;
* згоди на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки. 
'''До заяви (клопотання) додаються:''' 
* документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд);
* копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.
* копія свідоцтва про реєстрацію постійного представництва з правом ведення господарської діяльності на території України - для юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства іноземної держави. 

Орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування '''у місячний строк''' розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 3 ст. 128 Земельного кодексу України]): 
* про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд);
* чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови. 
Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 6 ст. 128 Земельного кодексу України]). 

'''Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню.''' Документ про оплату або про сплату першого платежу (у разі продажу земельної ділянки з розстроченням платежу) разом з договором купівлі-продажу є підставою для державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 7 ст. 128 Земельного кодексу України]).
'''В угоді повинно бути зазначено ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 2 ст. 132 Земельного кодексу України]):''' 
* назву сторін (прізвище, ім'я та по батькові громадянина, назва юридичної особи);
* вид угоди;
* предмет угоди (земельна ділянка з визначенням місця розташування, площі, цільового призначення, складу угідь, правового режиму тощо);
* документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку;
* відомості про відсутність заборон на відчуження земельної ділянки;
* відомості про відсутність або наявність обмежень щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням (застава, оренда, сервітути тощо);
* договірну ціну;
* права та обов'язки сторін;
* кадастровий номер земельної ділянки;
* момент переходу права власності на земельну ділянку. 

== Ціна продажу земельної ділянки ==
Ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться суб’єктами господарювання, які є суб’єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до закону, на замовлення органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Ціна земельної ділянки площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд визначається за нормативною грошовою оцінкою, вказаною в технічній документації. Фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу, що не може бути більшим ніж 20 відсотків вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 8 ст. 128 Земельного кодексу України]). 
Суб’єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель є: 
* органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють управління у сфері оцінки земель, а також юридичні та фізичні особи, заінтересовані у проведенні оцінки земельних ділянок; 
* юридичні особи - суб’єкти господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, що мають у своєму складі оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок (у частині виконання робіт з експертної грошової оцінки земельних ділянок); 
* фізичні особи - підприємці, які отримали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок (у частині виконання робіт з експертної грошової оцінки земельних ділянок); 
* фізичні та юридичні особи - розробники документації із землеустрою згідно із Законом України "Про землеустрій" (у частині виконання робіт з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок)". 
Сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки. У разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не повертається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 8 ст. 128 Земельного кодексу України]). 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1531-2002-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 р. N 1531 «Про експертну грошову оцінку земельних ділянок» затверджено Методику експертної грошової оцінки земельних ділянок]. 

На виконання вказаної постанови Уряду [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0396-03#Text наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 9 січня 2003 року N 2 затверджено Порядок проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок]. 

''Розрахунки за придбання земельної ділянки можуть здійснюватися з розстроченням платежу за згодою сторін, але не більше ніж на п'ять років'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 9 ст. 128 Земельного кодексу України]). 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2009-%D0%BF#Text Порядок здійснення розрахунків з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки державної та комунальної власності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2009 р. N 381]. 

== Підстави для відмови в продажу земельної ділянки ==
'''Підставою для відмови в продажу земельної ділянки є ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 5 ст. 128 Земельного кодексу України]):''' 
* неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;
* виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
* якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності;
* встановлена Земельним кодексом України заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність;
* відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки. 
'''Рішення про відмову продажу земельної ділянки може бути оскаржено в суді.''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 10 ст. 128 Земельного кодексу України]). 
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Договір купівлі- продажу]]

Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них

2023-07-03T14:05:07Z

Oleksii.kirnosov: /* Землі державної, комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_048#Text Віденська конвенція про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_047#Text Віденська конвенція про консульські зносини від 24 квітня 1963 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20#Text Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1423-20#n1290 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1345-15#Text Закон України «Про використання земель оборони»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-2013-%D0%BF#n15 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 травня 2013 року № 436 «Про затвердження порядку відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил і Державної спеціальної служби транспорту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1531-2002-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 року № 1531 «Про експертну грошову оцінку земельних ділянок»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2009-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2009 року № 381 «Про затвердження Порядку здійснення розрахунків з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки державної та комунальної власності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0396-03#Text Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 9 січня 2003 року № 2 «Про затвердження порядку проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану.»]
{| class="wikitable"
|'''Увага!!!''' '''З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану",''' в Україні введено режим воєнного стану!

'''Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено''' особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:'''

'''Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням пунктів 27 і 28 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України".'''
|}

== положення про продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них ==
Здійснення продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам проводиться згідно Земельного кодексу України органами державної влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статтею 122 цього Кодексу] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 1 ст. 127 Земельного кодексу України]).

Державні органи приватизації здійснюють продаж земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 171 Земельного кодексу України]).

'''Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text частинами 2 і 3 статті 134 Земельного кодексу України] (''детальніше, див статтю у Вікі - [[Порядок проведення земельних торгів]]'')..'''

'''Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України]):'''
* розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб;
* використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів;
* використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями;
* будівництва об'єктів, що в повному обсязі здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів;
* надання земельних ділянок підприємствам, установам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам) під творчі майстерні;
* надання земельних ділянок в оренду для реконструкції кварталів застарілої забудови, для будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено;
* розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України;
* надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб;
* надання земельних ділянок державної або комунальної власності для потреб приватного партнера в рамках державно-приватного партнерства відповідно до закону;
* надання земельної ділянки замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала;
* будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об'єктів зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу);
* будівництва об'єктів забезпечення життєдіяльності населених пунктів (сміттєпереробних об'єктів, очисних споруд, котелень, кладовищ, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд);
* передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва;
* надання земельних ділянок суб'єктам господарювання, що реалізують відповідно до Закону України "Про особливості провадження інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим" зареєстровані в установленому порядку інвестиційні проекти. Надання такої земельної ділянки у власність здійснюється згідно із законодавством після завершення строку реалізації інвестиційного проекту за умови виконання суб'єктом господарювання договору про умови реалізації цього інвестиційного проекту на території Автономної Республіки Крим;
* поновлення договорів оренди землі, укладення договорів оренди землі на новий строк з використанням переважного права орендаря;
* передачі в оренду, концесію майнових комплексів або нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках державної, комунальної власності;
* надання в оренду земельних ділянок індустріальних парків керуючим компаніям цих індустріальних парків;
* надання земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
* надання в оренду земельних ділянок під польовими дорогами, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення (крім доріг, що обмежують масив), відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статті 371 цього Кодексу];
* надання в оренду земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами, що обслуговують масив земель сільськогосподарського призначення,
* надання земельної ділянки державної або комунальної власності в користування (оренду) інвестору із значними інвестиціями для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями. Земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статтями 34, 36 та 121 Земельного кодексу України], а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу. Земельні торги не проводяться при безоплатній передачі земельних ділянок особам, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text пунктів 19 - 21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 3 ст. 134 Земельного кодексу України]).

== Продажу земельної ділянки державної та комунальної власності в умовах воєнного стану ==
Під час дії воєнного стану продовжуються орендні земельні відносини автоматично на 1 рік без внесення відомостей у відповідні реєстри; надається районним військовими адміністраціями право передавати в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком до 1 року земельні ділянки сільгосппризначення державної, комунальної власності, а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, нерозподілених та невитребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв). При цьому розмір орендної плати не може перевищувати 8% нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а для визначення розміру орендної плати застосовуватиметься середня нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по області.

Земельні торги щодо прав оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності не проводяться.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності, права оренди, емфітевзису щодо яких виставлені на земельні торги, переможець у яких не визначений, підлягають передачі в оренду на умовах, визначених підпунктом 2 цього пункту. Вимоги частини п’ятої статті 136 цього Кодексу у разі передачі таких земельних ділянок в оренду не застосовуються.Земельні торги щодо набуття права оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності, які оголошені і не завершені до набрання чинності цим підпунктом, вважаються скасованими.

Оголошення нових земельних торгів щодо набуття права оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності забороняється.

== Землекористувачі, які використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності на праві постійного користування (крім державних, комунальних підприємств, установ, організацій), емфітевзису, можуть передавати такі земельні ділянки в оренду строком до одного року для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. ==

== щодо відчуження і набуття прав на землю ==

'''''На даний час''', згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], існують законодавчі обмеження, які не дозволяють здійсниювати відчуження (передачу у приватну власність) деяких земельних ділянок в залежності від їх цільового призначення або категорії та встановлена заборона придбавати деякі земельні ділянки окремими суб'єктами, а саме:'' 
=== Обмеження щодо земель сільськогосподарського призначення ===

<ins>1)Пунктом 14 Розділу X. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Земельного кодексу України встановлена заборона відчуження земельних часток (паїв), земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності, відчуження та зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення приватної власності, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, крім передачі їх у спадщину. Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або відчуження в інший спосіб земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених цим пунктом, у частині їх купівлі-продажу та відчуження в інший спосіб, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє, є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).</ins>

<ins>↵</ins>

<ins>↵2)Пунктом 15 Розділу X. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Земельного кодексу України встановлено, що до 1 січня 2024 року:</ins>

<ins>а) загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина України не може перевищувати ста гектарів. Зазначене обмеження не поширюється на земельні ділянки, набуті у власність громадянином до набрання чинності цим підпунктом;</ins>

<ins>б) забороняється купівля-продаж або відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб земельних ділянок, які перебувають у приватній власності і віднесені до земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім переходу до банків права власності на земельні ділянки як предмет застави, передачі земельних ділянок у спадщину, обміну (міни) відповідно до частини другої статті 37-1 цього Кодексу земельної ділянки на іншу земельну ділянку з однаковою нормативною грошовою оцінкою або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10 відсотків та відчуження земельних ділянок для суспільних потреб. Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), встановленої цим підпунктом, у частині їх купівлі-продажу та відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на користь юридичних осіб на майбутнє (у тому числі укладення попередніх договорів), є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).</ins> 
 ↵3) '''Забороняється набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення:'''

<ins>1) юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, які не є громадянами України, - на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності, земельні ділянки сільськогосподарського призначення, виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), які розташовані ближче 50 кілометрів від державного кордону України (крім державного кордону України, який проходить по морю);</ins>

<ins>2) юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом;</ins>

<ins>3) особами, які належать або належали до терористичних організацій;</ins>

<ins>4) юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є іноземні держави;</ins>

<ins>5) юридичними особами, у яких неможливо встановити кінцевого бенефіціарного власника;</ins>

<ins>6) юридичними особами, кінцеві бенефіціарні власники яких зареєстровані в офшорних зонах, віднесених до переліку офшорних зон, затвердженого Кабінетом Міністрів України;</ins>

<ins>7) фізичними та юридичними особами, стосовно яких та/або стосовно учасників (акціонерів, членів) або кінцевих бенефіціарних власників застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції" у вигляді заборони на укладення правочинів з набуття у власність земельних ділянок, а також пов’язаними з ними особами;</ins>

<ins>8) юридичними особами, створеними за законодавством України, що перебувають під контролем фізичних та юридичних осіб, зареєстрованих у державах, включених Міжнародною групою з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом. (ст. 130 Земельного кодексу України).</ins>

4) '''Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, іноземними юридичними особами протягом року підлягають відчуженню''' (ч. 4 ст. 81, ч. 4 ст. 82 Земельного кодексу України)

З врахуванням обмежень, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text пунктом 15 Розділу X. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Земельного кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статтею 130 Земельного кодексу України] регламентовано умови продажу земель сільськогосподарського призначення, а саме:

<ins>'''Набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть:'''</ins>

<ins>а) громадяни України;</ins>

<ins>б) юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади;</ins>

<ins>в) територіальні громади;</ins>

<ins>г) держава.</ins>

<ins>Право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може також набуватися банками лише в порядку звернення стягнення на них як на предмет застави. Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками на земельних торгах протягом двох років з дня набуття права власності.</ins>

<ins>Іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення. Цей абзац втрачає чинність за умови та з дня схвалення на референдумі рішення, визначеного абзацом восьмим цієї частини.</ins>

<ins>Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення юридичними особами, створеними і зареєстрованими за законодавством України, учасниками (засновниками) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, які не є громадянами України, може здійснюватися з дня та за умови схвалення такого рішення на референдумі.</ins>

<ins>'''Переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають такі суб’єкти:'''</ins>

<ins>а) у першу чергу - особа, яка має спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин загальнодержавного значення (металічні руди кольорових металів, металічні руди благородних металів, металічні руди рідкіснометалевих та рідкісноземельних металів, радіоактивних металів, електро- та радіотехнічна сировина), якщо відповідно до інформації, отриманої з Державного земельного кадастру, така земельна ділянка знаходиться в межах ділянки надр, наданої такій особі у користування, крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності особи, яка використовує земельну ділянку на праві власності, оренди, емфітевзису, суперфіцію, а також крім земельних ділянок для садівництва;</ins>

<ins>б) у другу чергу - орендар земельної ділянки. (ч. 1 ст. 131' Земельного кодексу України).</ins>

=== Землі державної, комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність ===

'''''1)Землі державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України]):''''' 

а) землі атомної енергетики та космічної системи; 

б) землі під державними залізницями, об'єктами державної власності повітряного і трубопровідного транспорту; 

в) землі оборони; 

г) землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом; 

ґ) землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України]; 

д) землі водного фонду, крім випадків, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України]; 

е) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; 

є) земельні ділянки зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 

ж) земельні ділянки, закріплені за державними закладами професійної (професійно-технічної) освіти; 

ж1) земельні ділянки, закріплені за державними закладами фахової передвищої освіти; 

з) земельні ділянки, закріплені за державними закладами вищої освіти; 

і) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 

ї) землі під об'єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у державній власності. 
 
'''''2)Землі комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 4 ст. 83 Земельного кодексу України]):''''' 
 

а) землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо); 

б) землі під залізницями, автомобільними дорогами, об'єктами повітряного і трубопровідного транспорту; 

в) землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом; 

г) землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України]; 

ґ) землі водного фонду, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України]; 

д) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування; 

е) земельні ділянки, штучно створені в межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, що перебувають у прибережній захисній смузі водних об'єктів, або на земельних ділянках дна водних об'єктів; 

є) землі під об'єктами інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у комунальній власності. 
 

'''''3)Забороняється відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, іноземним державам, іноземним юридичним особам та іноземцям''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1345-15#Text ч. 5 ст. 4 Закону України «Про використання земель оборони»]). 
 

=== Особливості продажу земельних ділянок державної або комунальної власності іноземним державам, іноземним юридичним особам, іноземним громадянам і особам без громадянства ===
'''''1)Земельні ділянки, які не можуть передаватись чи відчужуватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам:''''' 

* земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельні ділянки, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1345-15#Text ч. 5 ст. 4 Закону України «Про використання земель оборони»]). 

'''Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, іноземними юридичними особами протягом року підлягають відчуженню''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 4 ст. 81, ч. 4 ст. 82 Земельного кодексу України]). 
 
'''''2)Набуття іноземцями та особами без громадянства права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення регламентоване [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 2 ст. 81 Земельного кодексу України], згідно якої:''''' 

'''- іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 2 ст. 81 Земельного кодексу України]). 

Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 2 ст. 81 Земельного кодексу України] у разі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 3 ст. 81 Земельного кодексу України]): 

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; 

б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; 

в) прийняття спадщини. 
 
'''''3)Набуття іноземними юридичними особами права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення регламентоване [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 2 ст. 82 Земельного кодексу України], згідно якої:''''' 
 

'''- Іноземні юридичні особи можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення:''' 

а) у межах населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна та для спорудження об'єктів, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності в Україні; 

б) за межами населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна. 

'''Спільні підприємства, засновані за участю іноземних юридичних і фізичних осіб, можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text частинами першою та другою статті 82 Земельного кодексу України], та в порядку, встановленому цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Кодексом] для іноземних юридичних осіб.''' 
'''''4)Особливості продажу земельних ділянок державної або комунальної власності іноземним державам, іноземним юридичним особам регламентовані [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 129 Земельного кодексу України], зокрема:''''' 

''Іноземні держави можуть набувати у власність земельні ділянки для розміщення будівель і споруд дипломатичних представництв та інших, прирівняних до них, організацій відповідно до міжнародних договорів'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 85 Земельного кодексу України]). 

''Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі:''

''- розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб;''

- використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів; '''(ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України)''' 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_048#Text Статтею 1 (п.п. «і») Віденської конвенції про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року] визначено значення терміну "приміщення представництва", який має наступне значення - будівлі чи частини будівель, що використовуються для цілей представництва, включаючи резиденцію голови представництва, незалежно від того, чиєю власністю вони є, включаючи земельну ділянку передбачену для обслуговування вказаної будівлі чи частини будівлі. 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_048#Text Частиною 1 статті 21 Віденської конвенції про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року] предбачено обов'язок держави перебування сприяти аккредитуючій державі в придбанні на своїй території, згідно із своїм законодавством, приміщень, необхідних для ії представництва, або надавати допомогу останній у придбанні приміщень іншим шляхом. 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_047#Text Підпунктом «j» статті 1 Віденської конвенції про консульські зносини від 24 квітня 1963 року] визначено значення терміну "консульські приміщення" - будинки або частини будинків і прилегла до них земельна ділянка, які використовуються виключно для цілей консульської установи, незалежно від того, чиєю власністю вони є. 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_047#Text Статтею 30 Віденської конвенції про консульські зносини від 24 квітня 1963 року] передбачено, що держава перебування повинна надати можливість акредитуючій державі на своїй території, згідно із своїм законодавством і правилами, придбати приміщення, для консульської установи, або надавати допомогу останній у придбанні приміщень іншим шляхом. Держава перебування повинна також, у випадку необхідності, надати допомогу консульській установі в придбанні придатних житлових приміщень для її працівників. 

'''Продаж земельних ділянок, ''що перебувають у державній власності'', іноземним державам та іноземним юридичним особам, здійснюється:'''
* Кабінетом Міністрів України за погодженням з Верховною Радою України - земельних ділянок, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text абз. 1 ч. 1 ст. 129 Земельного кодексу України]).
* Державними органами приватизації за погодженням з Кабінетом Міністрів України - земельних ділянок, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text абз. 2 ч. 1 ст. 129 Земельного кодексу України]). 
'''Продаж земельних ділянок, ''що перебувають у власності територіальних громад'', іноземним державам та іноземним юридичним особам, - здійснюється відповідними радами за погодженням з Кабінетом Міністрів України''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 2 ст. 129 Земельного кодексу України]). 
 
'''Іноземні юридичні особи, зацікавлені в купівлі земельних ділянок''', що перебувають у власності держави та територіальних громад, '''повинні мати зареєстроване постійне представництво з правом ведення господарської діяльності на території України''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 3 ст. 129 Земельного кодексу України]). 

'''Клопотання подається:''' 
* '''Іноземними державами''' щодо придбання земельних ділянок у власність із земель державної або комунальної власності, - до Кабінету Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 4 ст. 129 Земельного кодексу України]).
* '''Іноземними юридичними особами''' щодо придбання земельних ділянок, - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради і державного органу приватизації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 5 ст. 129 Земельного кодексу України]). 

''Іноземними юридичними особами до клопотання додається:'' 

* документ, що посвідчує право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці;
* копія свідоцтва про реєстрацію іноземною юридичною особою постійного представництва з правом ведення господарської діяльності на території України. 

''Розгляд клопотання і продаж земельних ділянок після отримання погодження Кабінету Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 6 ст. 129 Земельного кодексу України]) здійснюються:'' 

* сільськими, селищними, міськими радами;
* державними органами приватизації - щодо земельних ділянок, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації.

=== Особливості продажу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту ===

''Забороняється відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, іноземним державам, іноземним юридичним особам та іноземцям ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1345-15#Text ч. 5 ст. 4 Закону України «Про використання земель оборони»]). 

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 1 ст. 128 Земельного кодексу України] особливості продажу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1345-15#Text Законом України «Про використання земель оборони»].'' 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1345-15#Text Частиною 4 ст. 4 вказаного Закону України] визначено, що відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та у відповідності до цього закону. 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-2013-%D0%BF#n15 Постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2013 р. N 436 затверджено Порядок відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил і Державної спеціальної служби транспорту]. 

== Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності, зміст угоди ==

Продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 1 ст. 128 Земельного кодексу України]). 

Державні органи приватизації здійснюють продаж земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 171 Земельного кодексу України]). 

Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації з зазначенням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 2 ст. 128 Земельного кодексу України]): 
* місця розташування земельної ділянки;
* її цільового призначення, розміру та площі;
* згоди на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки. 
'''До заяви (клопотання) додаються:''' 
* документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд);
* копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу. 

Орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування '''у місячний строк''' розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 3 ст. 128 Земельного кодексу України]): 
* про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд);
* чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови. 
Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 6 ст. 128 Земельного кодексу України]). 

'''Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню.''' Документ про оплату або про сплату першого платежу (у разі продажу земельної ділянки з розстроченням платежу) є підставою для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку та її державної реєстрації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 7 ст. 128 Земельного кодексу України]). 
'''В угоді повинно бути зазначено ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 2 ст. 132 Земельного кодексу України]):''' 
* назву сторін (прізвище, ім'я та по батькові громадянина, назва юридичної особи);
* вид угоди;
* предмет угоди (земельна ділянка з визначенням місця розташування, площі, цільового призначення, складу угідь, правового режиму тощо);
* документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку;
* відомості про відсутність заборон на відчуження земельної ділянки;
* відомості про відсутність або наявність обмежень щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням (застава, оренда, сервітути тощо);
* договірну ціну;
* права та обов'язки сторін;
* кадастровий номер земельної ділянки;
* момент переходу права власності на земельну ділянку. 

== Ціна продажу земельної ділянки ==
Ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться суб’єктами господарювання, які є суб’єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до закону, на замовлення органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Ціна земельної ділянки площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд визначається за нормативною грошовою оцінкою, вказаною в технічній документації. Фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу, що не може бути більшим ніж 20 відсотків вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 8 ст. 128 Земельного кодексу України]). 
Суб’єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель є: 
* органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють управління у сфері оцінки земель, а також юридичні та фізичні особи, заінтересовані у проведенні оцінки земельних ділянок; 
* юридичні особи - суб’єкти господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, що мають у своєму складі оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок (у частині виконання робіт з експертної грошової оцінки земельних ділянок); 
* фізичні особи - підприємці, які отримали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок (у частині виконання робіт з експертної грошової оцінки земельних ділянок); 
* фізичні та юридичні особи - розробники документації із землеустрою згідно із Законом України "Про землеустрій" (у частині виконання робіт з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок)". 
Сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки. У разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не повертається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 8 ст. 128 Земельного кодексу України]). 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1531-2002-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 р. N 1531 «Про експертну грошову оцінку земельних ділянок» затверджено Методику експертної грошової оцінки земельних ділянок]. 

На виконання вказаної постанови Уряду [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0396-03#Text наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 9 січня 2003 року N 2 затверджено Порядок проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок]. 

''Розрахунки за придбання земельної ділянки можуть здійснюватися з розстроченням платежу за згодою сторін, але не більше ніж на п'ять років'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 9 ст. 128 Земельного кодексу України]). 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2009-%D0%BF#Text Порядок здійснення розрахунків з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки державної та комунальної власності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2009 р. N 381]. 

== Підстави для відмови в продажу земельної ділянки ==
'''Підставою для відмови в продажу земельної ділянки є ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 5 ст. 128 Земельного кодексу України]):''' 
* неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;
* виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
* якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності;
* встановлена Земельним кодексом України заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність;
* відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки. 
'''Рішення про відмову продажу земельної ділянки може бути оскаржено в суді.''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 10 ст. 128 Земельного кодексу України]). 
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Договір купівлі- продажу]]

Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них

2023-07-03T13:57:52Z

Oleksii.kirnosov: /* Продажу земельної ділянки державної та комунальної власності в умовах воєнного стану */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_048#Text Віденська конвенція про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_047#Text Віденська конвенція про консульські зносини від 24 квітня 1963 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20#Text Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1423-20#n1290 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1345-15#Text Закон України «Про використання земель оборони»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-2013-%D0%BF#n15 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 травня 2013 року № 436 «Про затвердження порядку відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил і Державної спеціальної служби транспорту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1531-2002-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 року № 1531 «Про експертну грошову оцінку земельних ділянок»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2009-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2009 року № 381 «Про затвердження Порядку здійснення розрахунків з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки державної та комунальної власності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0396-03#Text Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 9 січня 2003 року № 2 «Про затвердження порядку проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану.»]
{| class="wikitable"
|'''Увага!!!''' '''З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану",''' в Україні введено режим воєнного стану!

'''Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено''' особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:'''

'''Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням пунктів 27 і 28 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України".'''
|}

== положення про продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них ==
Здійснення продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам проводиться згідно Земельного кодексу України органами державної влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статтею 122 цього Кодексу] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 1 ст. 127 Земельного кодексу України]).

Державні органи приватизації здійснюють продаж земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 171 Земельного кодексу України]).

'''Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text частинами 2 і 3 статті 134 Земельного кодексу України] (''детальніше, див статтю у Вікі - [[Порядок проведення земельних торгів]]'')..'''

'''Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України]):'''
* розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб;
* використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів;
* використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями;
* будівництва об'єктів, що в повному обсязі здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів;
* надання земельних ділянок підприємствам, установам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам) під творчі майстерні;
* надання земельних ділянок в оренду для реконструкції кварталів застарілої забудови, для будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено;
* розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України;
* надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб;
* надання земельних ділянок державної або комунальної власності для потреб приватного партнера в рамках державно-приватного партнерства відповідно до закону;
* надання земельної ділянки замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала;
* будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об'єктів зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу);
* будівництва об'єктів забезпечення життєдіяльності населених пунктів (сміттєпереробних об'єктів, очисних споруд, котелень, кладовищ, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд);
* передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва;
* надання земельних ділянок суб'єктам господарювання, що реалізують відповідно до Закону України "Про особливості провадження інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим" зареєстровані в установленому порядку інвестиційні проекти. Надання такої земельної ділянки у власність здійснюється згідно із законодавством після завершення строку реалізації інвестиційного проекту за умови виконання суб'єктом господарювання договору про умови реалізації цього інвестиційного проекту на території Автономної Республіки Крим;
* поновлення договорів оренди землі, укладення договорів оренди землі на новий строк з використанням переважного права орендаря;
* передачі в оренду, концесію майнових комплексів або нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках державної, комунальної власності;
* надання в оренду земельних ділянок індустріальних парків керуючим компаніям цих індустріальних парків;
* надання земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
* надання в оренду земельних ділянок під польовими дорогами, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення (крім доріг, що обмежують масив), відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статті 371 цього Кодексу];
* надання в оренду земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами, що обслуговують масив земель сільськогосподарського призначення,
* надання земельної ділянки державної або комунальної власності в користування (оренду) інвестору із значними інвестиціями для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями. Земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статтями 34, 36 та 121 Земельного кодексу України], а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу. Земельні торги не проводяться при безоплатній передачі земельних ділянок особам, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text пунктів 19 - 21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 3 ст. 134 Земельного кодексу України]).

== Продажу земельної ділянки державної та комунальної власності в умовах воєнного стану ==
Під час дії воєнного стану продовжуються орендні земельні відносини автоматично на 1 рік без внесення відомостей у відповідні реєстри; надається районним військовими адміністраціями право передавати в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком до 1 року земельні ділянки сільгосппризначення державної, комунальної власності, а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, нерозподілених та невитребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв). При цьому розмір орендної плати не може перевищувати 8% нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а для визначення розміру орендної плати застосовуватиметься середня нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по області.

Земельні торги щодо прав оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності не проводяться.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності, права оренди, емфітевзису щодо яких виставлені на земельні торги, переможець у яких не визначений, підлягають передачі в оренду на умовах, визначених підпунктом 2 цього пункту. Вимоги частини п’ятої статті 136 цього Кодексу у разі передачі таких земельних ділянок в оренду не застосовуються.Земельні торги щодо набуття права оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності, які оголошені і не завершені до набрання чинності цим підпунктом, вважаються скасованими.

Оголошення нових земельних торгів щодо набуття права оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності забороняється.

== Землекористувачі, які використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності на праві постійного користування (крім державних, комунальних підприємств, установ, організацій), емфітевзису, можуть передавати такі земельні ділянки в оренду строком до одного року для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. ==

== щодо відчуження і набуття прав на землю ==

'''''На даний час''', згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], існують законодавчі обмеження, які не дозволяють здійсниювати відчуження (передачу у приватну власність) деяких земельних ділянок в залежності від їх цільового призначення або категорії та встановлена заборона придбавати деякі земельні ділянки окремими суб'єктами, а саме:'' 
=== Обмеження щодо земель сільськогосподарського призначення ===

<ins>1)Пунктом 14 Розділу X. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Земельного кодексу України встановлена заборона відчуження земельних часток (паїв), земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності, відчуження та зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення приватної власності, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, крім передачі їх у спадщину. Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або відчуження в інший спосіб земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених цим пунктом, у частині їх купівлі-продажу та відчуження в інший спосіб, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє, є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).</ins>

<ins>↵</ins>

<ins>↵2)Пунктом 15 Розділу X. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Земельного кодексу України встановлено, що до 1 січня 2024 року:</ins>

<ins>а) загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина України не може перевищувати ста гектарів. Зазначене обмеження не поширюється на земельні ділянки, набуті у власність громадянином до набрання чинності цим підпунктом;</ins>

<ins>б) забороняється купівля-продаж або відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб земельних ділянок, які перебувають у приватній власності і віднесені до земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім переходу до банків права власності на земельні ділянки як предмет застави, передачі земельних ділянок у спадщину, обміну (міни) відповідно до частини другої статті 37-1 цього Кодексу земельної ділянки на іншу земельну ділянку з однаковою нормативною грошовою оцінкою або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10 відсотків та відчуження земельних ділянок для суспільних потреб. Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), встановленої цим підпунктом, у частині їх купівлі-продажу та відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на користь юридичних осіб на майбутнє (у тому числі укладення попередніх договорів), є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).</ins> 
 ↵3) '''Забороняється набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення:'''

<ins>1) юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, які не є громадянами України, - на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності, земельні ділянки сільськогосподарського призначення, виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), які розташовані ближче 50 кілометрів від державного кордону України (крім державного кордону України, який проходить по морю);</ins>

<ins>2) юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом;</ins>

<ins>3) особами, які належать або належали до терористичних організацій;</ins>

<ins>4) юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є іноземні держави;</ins>

<ins>5) юридичними особами, у яких неможливо встановити кінцевого бенефіціарного власника;</ins>

<ins>6) юридичними особами, кінцеві бенефіціарні власники яких зареєстровані в офшорних зонах, віднесених до переліку офшорних зон, затвердженого Кабінетом Міністрів України;</ins>

<ins>7) фізичними та юридичними особами, стосовно яких та/або стосовно учасників (акціонерів, членів) або кінцевих бенефіціарних власників застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції" у вигляді заборони на укладення правочинів з набуття у власність земельних ділянок, а також пов’язаними з ними особами;</ins>

<ins>8) юридичними особами, створеними за законодавством України, що перебувають під контролем фізичних та юридичних осіб, зареєстрованих у державах, включених Міжнародною групою з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом. (ст. 130 Земельного кодексу України).</ins>

4) '''Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, іноземними юридичними особами протягом року підлягають відчуженню''' (ч. 4 ст. 81, ч. 4 ст. 82 Земельного кодексу України)

З врахуванням обмежень, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text пунктом 15 Розділу X. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Земельного кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статтею 130 Земельного кодексу України] регламентовано умови продажу земель сільськогосподарського призначення, а саме:

<ins>'''Набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть:'''</ins>

<ins>а) громадяни України;</ins>

<ins>б) юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади;</ins>

<ins>в) територіальні громади;</ins>

<ins>г) держава.</ins>

<ins>Право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може також набуватися банками лише в порядку звернення стягнення на них як на предмет застави. Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками на земельних торгах протягом двох років з дня набуття права власності.</ins>

<ins>Іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення. Цей абзац втрачає чинність за умови та з дня схвалення на референдумі рішення, визначеного абзацом восьмим цієї частини.</ins>

<ins>Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення юридичними особами, створеними і зареєстрованими за законодавством України, учасниками (засновниками) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, які не є громадянами України, може здійснюватися з дня та за умови схвалення такого рішення на референдумі.</ins>

<ins>'''Переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають такі суб’єкти:'''</ins>

<ins>а) у першу чергу - особа, яка має спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин загальнодержавного значення (металічні руди кольорових металів, металічні руди благородних металів, металічні руди рідкіснометалевих та рідкісноземельних металів, радіоактивних металів, електро- та радіотехнічна сировина), якщо відповідно до інформації, отриманої з Державного земельного кадастру, така земельна ділянка знаходиться в межах ділянки надр, наданої такій особі у користування, крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності особи, яка використовує земельну ділянку на праві власності, оренди, емфітевзису, суперфіцію, а також крім земельних ділянок для садівництва;</ins>

<ins>б) у другу чергу - орендар земельної ділянки. (ч. 1 ст. 131' Земельного кодексу України).</ins>

=== Землі державної, комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність ===

'''''1)Землі державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України]):''''' 

а) землі атомної енергетики та космічної системи; 

б) землі під державними залізницями, об'єктами державної власності повітряного і трубопровідного транспорту; 

в) землі оборони; 

г) землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом; 

ґ) землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України]; 

д) землі водного фонду, крім випадків, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України]; 

е) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; 

є) земельні ділянки зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 

ж) земельні ділянки, закріплені за державними закладами професійної (професійно-технічної) освіти; 

ж1) земельні ділянки, закріплені за державними закладами фахової передвищої освіти; 

з) земельні ділянки, закріплені за державними закладами вищої освіти; 

і) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 

ї) землі під об'єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у державній власності. 
 
'''''2)Землі комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 4 ст. 83 Земельного кодексу України]):''''' 
 

а) землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо); 

б) землі під залізницями, автомобільними дорогами, об'єктами повітряного і трубопровідного транспорту; 

в) землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом; 

г) землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України]; 

ґ) землі водного фонду, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України]; 

д) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування; 

е) земельні ділянки, штучно створені в межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, що перебувають у прибережній захисній смузі водних об'єктів, або на земельних ділянках дна водних об'єктів; 

є) землі під об'єктами інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у комунальній власності. 
 

'''''3)Забороняється відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, іноземним державам, іноземним юридичним особам та іноземцям''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1345-15#Text ч. 5 ст. 4 Закону України «Про використання земель оборони»]). 
 

=== Особливості продажу земельних ділянок державної або комунальної власності іноземним державам, іноземним юридичним особам, іноземним громадянам і особам без громадянства ===
'''''1)Земельні ділянки, які не можуть передаватись чи відчужуватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам:''''' 

* земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельні ділянки, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1345-15#Text ч. 5 ст. 4 Закону України «Про використання земель оборони»]). 

'''Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, іноземними юридичними особами протягом року підлягають відчуженню''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 4 ст. 81, ч. 4 ст. 82 Земельного кодексу України]). 
 
'''''2)Набуття іноземцями та особами без громадянства права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення регламентоване [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 2 ст. 81 Земельного кодексу України], згідно якої:''''' 

'''- іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 2 ст. 81 Земельного кодексу України]). 

Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 2 ст. 81 Земельного кодексу України] у разі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 3 ст. 81 Земельного кодексу України]): 

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; 

б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; 

в) прийняття спадщини. 
 
'''''3)Набуття іноземними юридичними особами права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення регламентоване [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 2 ст. 82 Земельного кодексу України], згідно якої:''''' 
 

'''- Іноземні юридичні особи можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення:''' 

а) у межах населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна та для спорудження об'єктів, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності в Україні; 

б) за межами населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна. 

'''Спільні підприємства, засновані за участю іноземних юридичних і фізичних осіб, можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text частинами першою та другою статті 82 Земельного кодексу України], та в порядку, встановленому цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Кодексом] для іноземних юридичних осіб.''' 
'''''4)Особливості продажу земельних ділянок державної або комунальної власності іноземним державам, іноземним юридичним особам регламентовані [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 129 Земельного кодексу України], зокрема:''''' 

''Іноземні держави можуть набувати у власність земельні ділянки для розміщення будівель і споруд дипломатичних представництв та інших, прирівняних до них, організацій відповідно до міжнародних договорів'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 85 Земельного кодексу України]). 

''Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України]). 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_048#Text Статтею 1 (п.п. «і») Віденської конвенції про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року] визначено значення терміну "приміщення представництва", який має наступне значення - будівлі чи частини будівель, що використовуються для цілей представництва, включаючи резиденцію голови представництва, незалежно від того, чиєю власністю вони є, включаючи земельну ділянку передбачену для обслуговування вказаної будівлі чи частини будівлі. 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_048#Text Частиною 1 статті 21 Віденської конвенції про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року] предбачено обов'язок держави перебування сприяти аккредитуючій державі в придбанні на своїй території, згідно із своїм законодавством, приміщень, необхідних для ії представництва, або надавати допомогу останній у придбанні приміщень іншим шляхом. 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_047#Text Підпунктом «j» статті 1 Віденської конвенції про консульські зносини від 24 квітня 1963 року] визначено значення терміну "консульські приміщення" - будинки або частини будинків і прилегла до них земельна ділянка, які використовуються виключно для цілей консульської установи, незалежно від того, чиєю власністю вони є. 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_047#Text Статтею 30 Віденської конвенції про консульські зносини від 24 квітня 1963 року] передбачено, що держава перебування повинна надати можливість акредитуючій державі на своїй території, згідно із своїм законодавством і правилами, придбати приміщення, для консульської установи, або надавати допомогу останній у придбанні приміщень іншим шляхом. Держава перебування повинна також, у випадку необхідності, надати допомогу консульській установі в придбанні придатних житлових приміщень для її працівників. 

'''Продаж земельних ділянок, ''що перебувають у державній власності'', іноземним державам та іноземним юридичним особам, здійснюється:'''
* Кабінетом Міністрів України за погодженням з Верховною Радою України - земельних ділянок, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text абз. 1 ч. 1 ст. 129 Земельного кодексу України]).
* Державними органами приватизації за погодженням з Кабінетом Міністрів України - земельних ділянок, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text абз. 2 ч. 1 ст. 129 Земельного кодексу України]). 
'''Продаж земельних ділянок, ''що перебувають у власності територіальних громад'', іноземним державам та іноземним юридичним особам, - здійснюється відповідними радами за погодженням з Кабінетом Міністрів України''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 2 ст. 129 Земельного кодексу України]). 
 
'''Іноземні юридичні особи, зацікавлені в купівлі земельних ділянок''', що перебувають у власності держави та територіальних громад, '''повинні мати зареєстроване постійне представництво з правом ведення господарської діяльності на території України''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 3 ст. 129 Земельного кодексу України]). 

'''Клопотання подається:''' 
* '''Іноземними державами''' щодо придбання земельних ділянок у власність із земель державної або комунальної власності, - до Кабінету Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 4 ст. 129 Земельного кодексу України]).
* '''Іноземними юридичними особами''' щодо придбання земельних ділянок, - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради і державного органу приватизації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 5 ст. 129 Земельного кодексу України]). 

''Іноземними юридичними особами до клопотання додається:'' 

* документ, що посвідчує право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці;
* копія свідоцтва про реєстрацію іноземною юридичною особою постійного представництва з правом ведення господарської діяльності на території України. 

''Розгляд клопотання і продаж земельних ділянок після отримання погодження Кабінету Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 6 ст. 129 Земельного кодексу України]) здійснюються:'' 

* сільськими, селищними, міськими радами;
* державними органами приватизації - щодо земельних ділянок, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації.

=== Особливості продажу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту ===

''Забороняється відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, іноземним державам, іноземним юридичним особам та іноземцям ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1345-15#Text ч. 5 ст. 4 Закону України «Про використання земель оборони»]). 

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 1 ст. 128 Земельного кодексу України] особливості продажу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1345-15#Text Законом України «Про використання земель оборони»].'' 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1345-15#Text Частиною 4 ст. 4 вказаного Закону України] визначено, що відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та у відповідності до цього закону. 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-2013-%D0%BF#n15 Постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2013 р. N 436 затверджено Порядок відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил і Державної спеціальної служби транспорту]. 

== Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності, зміст угоди ==

Продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 1 ст. 128 Земельного кодексу України]). 

Державні органи приватизації здійснюють продаж земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 171 Земельного кодексу України]). 

Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації з зазначенням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 2 ст. 128 Земельного кодексу України]): 
* місця розташування земельної ділянки;
* її цільового призначення, розміру та площі;
* згоди на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки. 
'''До заяви (клопотання) додаються:''' 
* документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд);
* копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу. 

Орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування '''у місячний строк''' розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 3 ст. 128 Земельного кодексу України]): 
* про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд);
* чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови. 
Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 6 ст. 128 Земельного кодексу України]). 

'''Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню.''' Документ про оплату або про сплату першого платежу (у разі продажу земельної ділянки з розстроченням платежу) є підставою для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку та її державної реєстрації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 7 ст. 128 Земельного кодексу України]). 
'''В угоді повинно бути зазначено ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 2 ст. 132 Земельного кодексу України]):''' 
* назву сторін (прізвище, ім'я та по батькові громадянина, назва юридичної особи);
* вид угоди;
* предмет угоди (земельна ділянка з визначенням місця розташування, площі, цільового призначення, складу угідь, правового режиму тощо);
* документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку;
* відомості про відсутність заборон на відчуження земельної ділянки;
* відомості про відсутність або наявність обмежень щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням (застава, оренда, сервітути тощо);
* договірну ціну;
* права та обов'язки сторін;
* кадастровий номер земельної ділянки;
* момент переходу права власності на земельну ділянку. 

== Ціна продажу земельної ділянки ==
Ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться суб’єктами господарювання, які є суб’єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до закону, на замовлення органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Ціна земельної ділянки площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд визначається за нормативною грошовою оцінкою, вказаною в технічній документації. Фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу, що не може бути більшим ніж 20 відсотків вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 8 ст. 128 Земельного кодексу України]). 
Суб’єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель є: 
* органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють управління у сфері оцінки земель, а також юридичні та фізичні особи, заінтересовані у проведенні оцінки земельних ділянок; 
* юридичні особи - суб’єкти господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, що мають у своєму складі оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок (у частині виконання робіт з експертної грошової оцінки земельних ділянок); 
* фізичні особи - підприємці, які отримали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок (у частині виконання робіт з експертної грошової оцінки земельних ділянок); 
* фізичні та юридичні особи - розробники документації із землеустрою згідно із Законом України "Про землеустрій" (у частині виконання робіт з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок)". 
Сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки. У разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не повертається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 8 ст. 128 Земельного кодексу України]). 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1531-2002-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 р. N 1531 «Про експертну грошову оцінку земельних ділянок» затверджено Методику експертної грошової оцінки земельних ділянок]. 

На виконання вказаної постанови Уряду [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0396-03#Text наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 9 січня 2003 року N 2 затверджено Порядок проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок]. 

''Розрахунки за придбання земельної ділянки можуть здійснюватися з розстроченням платежу за згодою сторін, але не більше ніж на п'ять років'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 9 ст. 128 Земельного кодексу України]). 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2009-%D0%BF#Text Порядок здійснення розрахунків з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки державної та комунальної власності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2009 р. N 381]. 

== Підстави для відмови в продажу земельної ділянки ==
'''Підставою для відмови в продажу земельної ділянки є ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 5 ст. 128 Земельного кодексу України]):''' 
* неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;
* виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
* якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності;
* встановлена Земельним кодексом України заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність;
* відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки. 
'''Рішення про відмову продажу земельної ділянки може бути оскаржено в суді.''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 10 ст. 128 Земельного кодексу України]). 
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Договір купівлі- продажу]]

Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них

2023-07-03T13:53:33Z

Oleksii.kirnosov: /* положення про продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_048#Text Віденська конвенція про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_047#Text Віденська конвенція про консульські зносини від 24 квітня 1963 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20#Text Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1423-20#n1290 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1345-15#Text Закон України «Про використання земель оборони»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-2013-%D0%BF#n15 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 травня 2013 року № 436 «Про затвердження порядку відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил і Державної спеціальної служби транспорту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1531-2002-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 року № 1531 «Про експертну грошову оцінку земельних ділянок»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2009-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2009 року № 381 «Про затвердження Порядку здійснення розрахунків з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки державної та комунальної власності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0396-03#Text Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 9 січня 2003 року № 2 «Про затвердження порядку проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану.»]
{| class="wikitable"
|'''Увага!!!''' '''З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану",''' в Україні введено режим воєнного стану!

'''Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено''' особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:'''

'''Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням пунктів 27 і 28 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України".'''
|}

== положення про продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них ==
Здійснення продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам проводиться згідно Земельного кодексу України органами державної влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статтею 122 цього Кодексу] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 1 ст. 127 Земельного кодексу України]).

Державні органи приватизації здійснюють продаж земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 171 Земельного кодексу України]).

'''Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text частинами 2 і 3 статті 134 Земельного кодексу України] (''детальніше, див статтю у Вікі - [[Порядок проведення земельних торгів]]'')..'''

'''Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України]):'''
* розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб;
* використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів;
* використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями;
* будівництва об'єктів, що в повному обсязі здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів;
* надання земельних ділянок підприємствам, установам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам) під творчі майстерні;
* надання земельних ділянок в оренду для реконструкції кварталів застарілої забудови, для будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено;
* розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України;
* надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб;
* надання земельних ділянок державної або комунальної власності для потреб приватного партнера в рамках державно-приватного партнерства відповідно до закону;
* надання земельної ділянки замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала;
* будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об'єктів зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу);
* будівництва об'єктів забезпечення життєдіяльності населених пунктів (сміттєпереробних об'єктів, очисних споруд, котелень, кладовищ, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд);
* передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва;
* надання земельних ділянок суб'єктам господарювання, що реалізують відповідно до Закону України "Про особливості провадження інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим" зареєстровані в установленому порядку інвестиційні проекти. Надання такої земельної ділянки у власність здійснюється згідно із законодавством після завершення строку реалізації інвестиційного проекту за умови виконання суб'єктом господарювання договору про умови реалізації цього інвестиційного проекту на території Автономної Республіки Крим;
* поновлення договорів оренди землі, укладення договорів оренди землі на новий строк з використанням переважного права орендаря;
* передачі в оренду, концесію майнових комплексів або нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках державної, комунальної власності;
* надання в оренду земельних ділянок індустріальних парків керуючим компаніям цих індустріальних парків;
* надання земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
* надання в оренду земельних ділянок під польовими дорогами, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення (крім доріг, що обмежують масив), відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статті 371 цього Кодексу];
* надання в оренду земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами, що обслуговують масив земель сільськогосподарського призначення,
* надання земельної ділянки державної або комунальної власності в користування (оренду) інвестору із значними інвестиціями для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями. Земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статтями 34, 36 та 121 Земельного кодексу України], а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу. Земельні торги не проводяться при безоплатній передачі земельних ділянок особам, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text пунктів 19 - 21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 3 ст. 134 Земельного кодексу України]).

== Продажу земельної ділянки державної та комунальної власності в умовах воєнного стану ==
Під час дії воєнного стану продовжуються орендні земельні відносини автоматично на 1 рік без внесення відомостей у відповідні реєстри; надається районним військовими адміністраціями право передавати в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком до 1 року земельні ділянки сільгосппризначення державної, комунальної власності, а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, нерозподілених та невитребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв). При цьому розмір орендної плати не може перевищувати 8% нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а для визначення розміру орендної плати застосовуватиметься середня нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по області.

Земельні торги щодо прав оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності не проводяться.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності, права оренди, емфітевзису щодо яких виставлені на земельні торги, переможець у яких не визначений, підлягають передачі в оренду на умовах, визначених підпунктом 2 цього пункту. Вимоги частини п’ятої статті 136 цього Кодексу у разі передачі таких земельних ділянок в оренду не застосовуються.Земельні торги щодо набуття права оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності, які оголошені і не завершені до набрання чинності цим підпунктом, вважаються скасованими.

Оголошення нових земельних торгів щодо набуття права оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності забороняється.

== Землекористувачі, які використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності на праві постійного користування (крім державних, комунальних підприємств, установ, організацій), емфітевзису, можуть передавати такі земельні ділянки в оренду строком до одного року для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. ==

== щодо відчуження і набуття прав на землю ==

'''''На даний час''', згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], існують законодавчі обмеження, які не дозволяють здійсниювати відчуження (передачу у приватну власність) деяких земельних ділянок в залежності від їх цільового призначення або категорії та встановлена заборона придбавати деякі земельні ділянки окремими суб'єктами, а саме:'' 

=== Обмеження щодо земель сільськогосподарського призначення ===

<ins>1)Пунктом 14 Розділу X. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Земельного кодексу України встановлена заборона відчуження земельних часток (паїв), земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності, відчуження та зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення приватної власності, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, крім передачі їх у спадщину. Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або відчуження в інший спосіб земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених цим пунктом, у частині їх купівлі-продажу та відчуження в інший спосіб, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє, є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).</ins>

<ins>↵</ins>

<ins>↵2)Пунктом 15 Розділу X. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Земельного кодексу України встановлено, що до 1 січня 2024 року:</ins>

<ins>а) загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина України не може перевищувати ста гектарів. Зазначене обмеження не поширюється на земельні ділянки, набуті у власність громадянином до набрання чинності цим підпунктом;</ins>

<ins>б) забороняється купівля-продаж або відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб земельних ділянок, які перебувають у приватній власності і віднесені до земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім переходу до банків права власності на земельні ділянки як предмет застави, передачі земельних ділянок у спадщину, обміну (міни) відповідно до частини другої статті 37-1 цього Кодексу земельної ділянки на іншу земельну ділянку з однаковою нормативною грошовою оцінкою або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10 відсотків та відчуження земельних ділянок для суспільних потреб. Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), встановленої цим підпунктом, у частині їх купівлі-продажу та відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на користь юридичних осіб на майбутнє (у тому числі укладення попередніх договорів), є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).</ins> 
 ↵3) '''Забороняється набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення:'''

<ins>1) юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, які не є громадянами України, - на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності, земельні ділянки сільськогосподарського призначення, виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), які розташовані ближче 50 кілометрів від державного кордону України (крім державного кордону України, який проходить по морю);</ins>

<ins>2) юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом;</ins>

<ins>3) особами, які належать або належали до терористичних організацій;</ins>

<ins>4) юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є іноземні держави;</ins>

<ins>5) юридичними особами, у яких неможливо встановити кінцевого бенефіціарного власника;</ins>

<ins>6) юридичними особами, кінцеві бенефіціарні власники яких зареєстровані в офшорних зонах, віднесених до переліку офшорних зон, затвердженого Кабінетом Міністрів України;</ins>

<ins>7) фізичними та юридичними особами, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції" у вигляді заборони на укладення правочинів з набуття у власність земельних ділянок, а також пов’язаними з ними особами;</ins>

<ins>8) юридичними особами, створеними за законодавством України, що перебувають під контролем фізичних та юридичних осіб, зареєстрованих у державах, включених Міжнародною групою з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом. (ст. 130 Земельного кодексу України).</ins>

4) '''Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, іноземними юридичними особами протягом року підлягають відчуженню''' (ч. 4 ст. 81, ч. 4 ст. 82 Земельного кодексу України)

З врахуванням обмежень, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text пунктом 15 Розділу X. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Земельного кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статтею 130 Земельного кодексу України] регламентовано умови продажу земель сільськогосподарського призначення, а саме:

<ins>'''Набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть:'''</ins>

<ins>а) громадяни України;</ins>

<ins>б) юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади;</ins>

<ins>в) територіальні громади;</ins>

<ins>г) держава.</ins>

<ins>Право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може також набуватися банками лише в порядку звернення стягнення на них як на предмет застави. Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками на земельних торгах протягом двох років з дня набуття права власності.</ins>

<ins>Іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення. Цей абзац втрачає чинність за умови та з дня схвалення на референдумі рішення, визначеного абзацом восьмим цієї частини.</ins>

<ins>Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення юридичними особами, створеними і зареєстрованими за законодавством України, учасниками (засновниками) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, які не є громадянами України, може здійснюватися з дня та за умови схвалення такого рішення на референдумі.</ins>

<ins>'''Переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають такі суб’єкти:'''</ins>

<ins>а) у першу чергу - особа, яка має спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин загальнодержавного значення (металічні руди кольорових металів, металічні руди благородних металів, металічні руди рідкіснометалевих та рідкісноземельних металів, радіоактивних металів, електро- та радіотехнічна сировина), якщо відповідно до інформації, отриманої з Державного земельного кадастру, така земельна ділянка знаходиться в межах ділянки надр, наданої такій особі у користування, крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності особи, яка використовує земельну ділянку на праві власності, оренди, емфітевзису, суперфіцію, а також крім земельних ділянок для садівництва;</ins>

<ins>б) у другу чергу - орендар земельної ділянки. (ч. 1 ст. 131' Земельного кодексу України).</ins>

=== Землі державної, комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність ===

'''''1)Землі державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України]):''''' 

а) землі атомної енергетики та космічної системи; 

б) землі під державними залізницями, об'єктами державної власності повітряного і трубопровідного транспорту; 

в) землі оборони; 

г) землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом; 

ґ) землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України]; 

д) землі водного фонду, крім випадків, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України]; 

е) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; 

є) земельні ділянки зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 

ж) земельні ділянки, закріплені за державними закладами професійної (професійно-технічної) освіти; 

ж1) земельні ділянки, закріплені за державними закладами фахової передвищої освіти; 

з) земельні ділянки, закріплені за державними закладами вищої освіти; 

і) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 

ї) землі під об'єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у державній власності. 
 
'''''2)Землі комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 4 ст. 83 Земельного кодексу України]):''''' 
 

а) землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо); 

б) землі під залізницями, автомобільними дорогами, об'єктами повітряного і трубопровідного транспорту; 

в) землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом; 

г) землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України]; 

ґ) землі водного фонду, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України]; 

д) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування; 

е) земельні ділянки, штучно створені в межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, що перебувають у прибережній захисній смузі водних об'єктів, або на земельних ділянках дна водних об'єктів; 

є) землі під об'єктами інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у комунальній власності. 
 

'''''3)Забороняється відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, іноземним державам, іноземним юридичним особам та іноземцям''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1345-15#Text ч. 5 ст. 4 Закону України «Про використання земель оборони»]). 
 

=== Особливості продажу земельних ділянок державної або комунальної власності іноземним державам, іноземним юридичним особам, іноземним громадянам і особам без громадянства ===
'''''1)Земельні ділянки, які не можуть передаватись чи відчужуватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам:''''' 

* земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельні ділянки, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1345-15#Text ч. 5 ст. 4 Закону України «Про використання земель оборони»]). 

'''Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, іноземними юридичними особами протягом року підлягають відчуженню''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 4 ст. 81, ч. 4 ст. 82 Земельного кодексу України]). 
 
'''''2)Набуття іноземцями та особами без громадянства права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення регламентоване [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 2 ст. 81 Земельного кодексу України], згідно якої:''''' 

'''- іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 2 ст. 81 Земельного кодексу України]). 

Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 2 ст. 81 Земельного кодексу України] у разі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 3 ст. 81 Земельного кодексу України]): 

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; 

б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; 

в) прийняття спадщини. 
 
'''''3)Набуття іноземними юридичними особами права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення регламентоване [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 2 ст. 82 Земельного кодексу України], згідно якої:''''' 
 

'''- Іноземні юридичні особи можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення:''' 

а) у межах населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна та для спорудження об'єктів, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності в Україні; 

б) за межами населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна. 

'''Спільні підприємства, засновані за участю іноземних юридичних і фізичних осіб, можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text частинами першою та другою статті 82 Земельного кодексу України], та в порядку, встановленому цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Кодексом] для іноземних юридичних осіб.''' 
'''''4)Особливості продажу земельних ділянок державної або комунальної власності іноземним державам, іноземним юридичним особам регламентовані [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 129 Земельного кодексу України], зокрема:''''' 

''Іноземні держави можуть набувати у власність земельні ділянки для розміщення будівель і споруд дипломатичних представництв та інших, прирівняних до них, організацій відповідно до міжнародних договорів'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 85 Земельного кодексу України]). 

''Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України]). 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_048#Text Статтею 1 (п.п. «і») Віденської конвенції про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року] визначено значення терміну "приміщення представництва", який має наступне значення - будівлі чи частини будівель, що використовуються для цілей представництва, включаючи резиденцію голови представництва, незалежно від того, чиєю власністю вони є, включаючи земельну ділянку передбачену для обслуговування вказаної будівлі чи частини будівлі. 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_048#Text Частиною 1 статті 21 Віденської конвенції про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року] предбачено обов'язок держави перебування сприяти аккредитуючій державі в придбанні на своїй території, згідно із своїм законодавством, приміщень, необхідних для ії представництва, або надавати допомогу останній у придбанні приміщень іншим шляхом. 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_047#Text Підпунктом «j» статті 1 Віденської конвенції про консульські зносини від 24 квітня 1963 року] визначено значення терміну "консульські приміщення" - будинки або частини будинків і прилегла до них земельна ділянка, які використовуються виключно для цілей консульської установи, незалежно від того, чиєю власністю вони є. 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_047#Text Статтею 30 Віденської конвенції про консульські зносини від 24 квітня 1963 року] передбачено, що держава перебування повинна надати можливість акредитуючій державі на своїй території, згідно із своїм законодавством і правилами, придбати приміщення, для консульської установи, або надавати допомогу останній у придбанні приміщень іншим шляхом. Держава перебування повинна також, у випадку необхідності, надати допомогу консульській установі в придбанні придатних житлових приміщень для її працівників. 

'''Продаж земельних ділянок, ''що перебувають у державній власності'', іноземним державам та іноземним юридичним особам, здійснюється:'''
* Кабінетом Міністрів України за погодженням з Верховною Радою України - земельних ділянок, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text абз. 1 ч. 1 ст. 129 Земельного кодексу України]).
* Державними органами приватизації за погодженням з Кабінетом Міністрів України - земельних ділянок, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text абз. 2 ч. 1 ст. 129 Земельного кодексу України]). 
'''Продаж земельних ділянок, ''що перебувають у власності територіальних громад'', іноземним державам та іноземним юридичним особам, - здійснюється відповідними радами за погодженням з Кабінетом Міністрів України''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 2 ст. 129 Земельного кодексу України]). 
 
'''Іноземні юридичні особи, зацікавлені в купівлі земельних ділянок''', що перебувають у власності держави та територіальних громад, '''повинні мати зареєстроване постійне представництво з правом ведення господарської діяльності на території України''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 3 ст. 129 Земельного кодексу України]). 

'''Клопотання подається:''' 
* '''Іноземними державами''' щодо придбання земельних ділянок у власність із земель державної або комунальної власності, - до Кабінету Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 4 ст. 129 Земельного кодексу України]).
* '''Іноземними юридичними особами''' щодо придбання земельних ділянок, - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради і державного органу приватизації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 5 ст. 129 Земельного кодексу України]). 

''Іноземними юридичними особами до клопотання додається:'' 

* документ, що посвідчує право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці;
* копія свідоцтва про реєстрацію іноземною юридичною особою постійного представництва з правом ведення господарської діяльності на території України. 

''Розгляд клопотання і продаж земельних ділянок після отримання погодження Кабінету Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 6 ст. 129 Земельного кодексу України]) здійснюються:'' 

* сільськими, селищними, міськими радами;
* державними органами приватизації - щодо земельних ділянок, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації.

=== Особливості продажу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту ===

''Забороняється відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, іноземним державам, іноземним юридичним особам та іноземцям ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1345-15#Text ч. 5 ст. 4 Закону України «Про використання земель оборони»]). 

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 1 ст. 128 Земельного кодексу України] особливості продажу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1345-15#Text Законом України «Про використання земель оборони»].'' 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1345-15#Text Частиною 4 ст. 4 вказаного Закону України] визначено, що відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та у відповідності до цього закону. 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-2013-%D0%BF#n15 Постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2013 р. N 436 затверджено Порядок відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил і Державної спеціальної служби транспорту]. 

== Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності, зміст угоди ==

Продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 1 ст. 128 Земельного кодексу України]). 

Державні органи приватизації здійснюють продаж земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 171 Земельного кодексу України]). 

Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації з зазначенням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 2 ст. 128 Земельного кодексу України]): 
* місця розташування земельної ділянки;
* її цільового призначення, розміру та площі;
* згоди на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки. 
'''До заяви (клопотання) додаються:''' 
* документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд);
* копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу. 

Орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування '''у місячний строк''' розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 3 ст. 128 Земельного кодексу України]): 
* про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд);
* чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови. 
Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 6 ст. 128 Земельного кодексу України]). 

'''Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню.''' Документ про оплату або про сплату першого платежу (у разі продажу земельної ділянки з розстроченням платежу) є підставою для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку та її державної реєстрації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 7 ст. 128 Земельного кодексу України]). 
'''В угоді повинно бути зазначено ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 2 ст. 132 Земельного кодексу України]):''' 
* назву сторін (прізвище, ім'я та по батькові громадянина, назва юридичної особи);
* вид угоди;
* предмет угоди (земельна ділянка з визначенням місця розташування, площі, цільового призначення, складу угідь, правового режиму тощо);
* документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку;
* відомості про відсутність заборон на відчуження земельної ділянки;
* відомості про відсутність або наявність обмежень щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням (застава, оренда, сервітути тощо);
* договірну ціну;
* права та обов'язки сторін;
* кадастровий номер земельної ділянки;
* момент переходу права власності на земельну ділянку. 

== Ціна продажу земельної ділянки ==
Ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться суб’єктами господарювання, які є суб’єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до закону, на замовлення органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Ціна земельної ділянки площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд визначається за нормативною грошовою оцінкою, вказаною в технічній документації. Фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу, що не може бути більшим ніж 20 відсотків вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 8 ст. 128 Земельного кодексу України]). 
Суб’єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель є: 
* органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють управління у сфері оцінки земель, а також юридичні та фізичні особи, заінтересовані у проведенні оцінки земельних ділянок; 
* юридичні особи - суб’єкти господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, що мають у своєму складі оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок (у частині виконання робіт з експертної грошової оцінки земельних ділянок); 
* фізичні особи - підприємці, які отримали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок (у частині виконання робіт з експертної грошової оцінки земельних ділянок); 
* фізичні та юридичні особи - розробники документації із землеустрою згідно із Законом України "Про землеустрій" (у частині виконання робіт з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок)". 
Сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки. У разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не повертається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 8 ст. 128 Земельного кодексу України]). 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1531-2002-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 р. N 1531 «Про експертну грошову оцінку земельних ділянок» затверджено Методику експертної грошової оцінки земельних ділянок]. 

На виконання вказаної постанови Уряду [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0396-03#Text наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 9 січня 2003 року N 2 затверджено Порядок проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок]. 

''Розрахунки за придбання земельної ділянки можуть здійснюватися з розстроченням платежу за згодою сторін, але не більше ніж на п'ять років'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 9 ст. 128 Земельного кодексу України]). 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2009-%D0%BF#Text Порядок здійснення розрахунків з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки державної та комунальної власності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2009 р. N 381]. 

== Підстави для відмови в продажу земельної ділянки ==
'''Підставою для відмови в продажу земельної ділянки є ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 5 ст. 128 Земельного кодексу України]):''' 
* неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;
* виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
* якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності;
* встановлена Земельним кодексом України заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність;
* відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки. 
'''Рішення про відмову продажу земельної ділянки може бути оскаржено в суді.''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 10 ст. 128 Земельного кодексу України]). 
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Договір купівлі- продажу]]

Притягнення перевізників до відповідальності

2023-06-30T11:43:47Z

Oleksii.kirnosov: /* Порядок притягнення перевізника до відповідальності */

== Нормативна база ==
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] (ЦК України)
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14 Закон України "Про автомобільний транспорт"]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про транспорт"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2920-14#Text Закон України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень"]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0128-98 Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363]

== Загальні положення про договір перевезення ==
'''Перевезення''' - один із видів підприємницької діяльності, яка не супроводжується створенням яких-небудь предметів матеріального світу. Основний економічний ефект, який сторони одержують у результаті транспортної діяльності, - це переміщення вантажів, пасажирів, багажу й пошти.

'''Види транспорту:''' транспорт загального користування (залізничний, морський, автомобільний, повітряний, річковий (внутрішній - водний), місцевий електротранспорт, у тому числі метрополітен; промисловий залізничний транспорт; відомчий транспорт; трубопровідний та шляхи сполучення загального користування. Усі вони тісно взаємопов'язані і становлять єдину транспортну систему країни (стаття 21 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про транспорт"]).

'''У главі 64 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] міститься перелік низки договорів, що опосередковують відносини з перевезення вантажів, пасажирів, багажу й пошти. ''Серед них такі:'' перевезення вантажу (стаття 909 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]); перевезення пасажирів і багажу (стаття 910 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]); чартеру (фрахтування) - стаття 912 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] тощо.'''

Важливим є те, що договір перевезення повинен укладатися у письмовій формі (ч. 2 ст. 909 ЦК України).

Сторонами договору є перевізник, вантажовідправник (замовник) та одержувач.

Перевізником може виступати юридична особа або підприємець, а відправником і одержувачем – юридичні особи, підприємці, громадяни.

Перевізником є суб’єкт підприємницької діяльності, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послуги згідно з договором перевезення вантажу певним видом транспорту.

По суті, перевізник - компанія, яка все робить сама. Ця компанія здійснює навантаження товару в свій транспорт, використовує свої холодильники, контейнери, причепи та платформи. Перевізник сам вирішує всі питання, які можуть виникнути в процесі перевезення. Що стосується міжнародних перевезень, то тут, до всього іншого перевізник повинен мати допуск до міжнародних перевезень і відповідати безлічі вимог.

Якщо перевізнику необідно перевезти негабаритний вантаж або такий, що перевищує вагові норми, йому необхідно звернутися за оформленням спеціального дозволу. Їз оформляють в Центрах надання адміністративних послуг, або відділах безпеки дорожнього руху департаментів Патрульної поліції, представництвах Укравтодору.

== Відповідальність за порушення зобов'язання за договорами перевезення ==
'''Відповідальність за порушення зобов'язання за договорами перевезення регулюються такими нормативно-правовими актами :'''
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3044 Цивільним кодексом України], а саме главою 51 "Правові наслідки порушення зобов'язання. Відповідальність за порушення зобов'язання" та главою 64 "Перевезення";
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарським кодексом України], а саме главою 32 "Правове регулювання перевезення вантажів";
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0128-98 Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363];
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14 Законом України "Про автомобільний транспорт"];
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80 Законом України "Про транспорт"].

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4379 Стаття 920 Цивільного кодексу України] вказує на те, що в разі порушення зобов'язань, передбачених договором перевезення, сторони несуть відповідальність, яку визначено за їх домовленістю, якщо інше не встановлено Цивільним кодексом України, іншими законами або транспортними кодексами. Отже, сторонам надано можливість самостійно визначити в договорі відповідальність за невиконання зобов'язань, якщо це не суперечить законодавству.

Відповідальність за порушення умов договору перевезення може бути у вигляді [[Поняття та види неустойки|штрафу або пені]].

Варто зазначити, що в деяких договорах передбачається, що винна сторона за порушення зобов'язання має сплатити і штраф, і пеню, однак це суперечить статті 61 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], оскільки штраф і пеня є різновидами одного виду юридичної відповідальності, а згідно з вищевказаною статтею Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Також відповідно до законодавства зі сторони, яка порушила зобов'язання, можуть бути стягнуті збитки, спричинені невиконанням або неналежним виконанням договору. Це може бути упущена вигода або ж відшкодування вартості товару, який зіпсувався або був пошкоджений внаслідок неналежних дій винної сторони.

Однак варто пам'ятати, що для стягнення збитків необхідно обґрунтувати їх розмір відповідними документами. Це можуть бути документи, якими підтверджується вартість пошкоджених або зіпсованих товарів, договори на їх перепродаж тощо.

Сторони мають право прописати в договорі відповідальність перевізника і замовника і за інші порушення. При цьому вони можуть зазначити конкретні види і розміри штрафних санкцій (штраф, пеня) і окремо – порядок відшкодування збитків.

'''Підстави притягнення перевізника до відповідальності:'''

*ненадання транспортного засобу для перевезення вантажу. Перевізник зобов'язаний надати транспортний засіб для виконання своїх зобов'язань (частина перша статті 921 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). Якщо ж транспортний засіб надано не було, то перевізник притягатиметься до відповідальності, яку зазначено в договорі. Найчастіше в таких випадках передбачається сплата штрафу і відшкодування збитків за упущену вигоду, та в разі якщо мали перевозитись товари, які швидко псуються, – відшкодовується вартість таких товарів;
* порушення строку перевезення. У такому випадку так само прописується штраф (неустойка) та відшкодування всіх завданих збитків (стаття 923 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], стаття 313 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарського кодексу України]);
* перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до моменту видачі вантажу вантажоодержувачу (стаття 924 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], стаття 314 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарського кодексу України]). Варто зазначити, що перевізник звільняється від відповідальності в тому випадку, якщо доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталися не з його вини. Пошкодженням вантажу не з вини перевізника вважаються випадки, коли перевізнику попередньо не повідомили про особливості перевезення певного виду вантажу (крихкий вантаж, вантаж, який має перевозитися в закритих контейнерах тощо). Також перевізник звільняється від відповідальності, якщо товар неправильно запакував замовник чи вантажовідправник.
''Однак варто пам'ятати, що в усіх випадках перевізник також не притягатиметься до відповідальності, якщо буде доведено, що невиконання ним своїх зобов'язань зумовлено [[Форс-мажор|обставинами непереборної сили (форс-мажор)]], які не залежали від волі перевізника.''

== Порядок притягнення перевізника до відповідальності ==
Для того щоб стягнути заборгованість з перевізника, спочатку необхідно надіслати йому претензію про відшкодування завданих збитків, сплату неустойки. У разі відмови перевізника в задоволенні претензії або ж взагалі її ігнорування замовник може звертатись до суду, обґрунтувавши свою позицію відповідними документами: договором перевезення, документами, що підтверджують вартість вантажу, збитки від порушення договору перевізником тощо.

Після набрання рішенням законної сили позивачу видається [[Відкриття виконавчого провадження|виконавчий лист]], який пред'являється до відповідної державної виконавчої служби або ж до приватного виконавця. Часто буває, що виконавці не можуть нічого вдіяти, оскільки на рахунках фірми перевізника відсутні кошти. Аби запобігти таким ситуаціям, необхідно ретельно перевіряти перевізників перед укладенням договору: переглянути державні реєстри щодо наявності судових справ, діючих виконавчих проваджень, перевірити інформацію щодо розміру статутного фонду, дізнатись інформацію про засновників.

== Штрафні санкції при перевантаженні вантажного автомобіля ==
Ст. 60 «ЗУ про автомобільний транспорт» передбачена сума штрафу, яка залежить від того, наскільки вага вища за норму:

* від 5 до 10% - штраф у розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , що становить 8500 гривень;
* від 10 до 20% - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень;
* від 20 до 30% - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень;
* понад 30% - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 54000 гривень.

Зміни законодавства торкнулися і можливих відмов на вимогу пройти габаритно-ваговий контроль. Таким порушникам загрожує штраф у розмірі 51 000 гривень. Також у разі відмови співробітники Укртрансбезпеки наділені повноваженнями супроводити вантажний автомобіль до найближчого пункту вагового контролю. Після прибуття на якому транспорту буде заборонено подальший рух.

Неплатнику штрафів може бути заборонено в'їзд та виїзд із країни.

== Особи, які несуть відповідальність за порушення правил перевезення ==
В абзаці 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», '''суб`єктом відповідальності за встановлене правопорушення є саме автомобільний перевізник'''.

'''(!!!)''' Відповідальність за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів застосовується саме до перевізників.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», '''автомобільний перевізник''' - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (стаття 33 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

Таким чином, суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, в тому числі за перевищення допустимої ширини транспортного засобу при перевезенні вантажу із значним перевищенням, є автомобільний перевізник, який здійснює за власний кошт перевезення вантажів.

Тому відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів '''несе саме перевізник, а не власник транспортних засобів''' у випадку, коли власник не використовує транспортний засіб, а лише володіє майновими правами на транспортний засіб.

Отже, автомобільний перевізник притягується до адміністративно-господарської відповідальності у разі допущення порушень визначених діючим законодавством, але з першу Укртрансбезпека повинна встановити належного суб`єкта відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт та визначити вид порушення з посиланням на конкретні приписи та норми, а у разі незгоди перевізник може оскаржити постанову Укртрансбезпеки в судовому порядку.

== Порядок стягнення штрафу ==
Виявлений та зафіксований уповноваженими співробітниками факт перевантаження автомобіля є підставою для складання відповідного протоколу. Протокол та інші матеріали адміністративної справи надсилаються до судових органів для остаточного рішення.

Важливим моментом є те, що подібна категорія порушень може виявлятися та фіксуватися в автоматичному режимі за допомогою спеціальних технічних засобів. Таким чином, фіксація на фото та відео зйомці також дозволить притягти порушника до відповідальності. При цьому штраф у такому разі прийде до законного власника автомобіля.

== '''Хто здійснює притягнення до відповідальності ''' ==
Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 передбачено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення, справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів.

Адміністративно-господарський штраф повинен бути перерахований автомобільним перевізником на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п’ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів, про що повідомляється територіальний орган Укртрансбезпеки, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі автомобільного перевізника під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

У разі оскарження постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п’ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення.

== Див. також ==
* [[Договір перевезення вантажу]]
* [[Договір перевезення пасажира та багажу]]
* [[Договір перевезення повітряним транспортом (авіаперевезення), квиток]]
* [[Порядок отримання ліцензії на перевезення пасажирів]]
* [[Умови перевезення пасажирів у громадському, залізничному транспорті та таксі в період карантину]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Притягнення перевізників до відповідальності

2023-06-30T11:42:33Z

Oleksii.kirnosov: /* Відповідальність за порушення зобов'язання за договорами перевезення */

Притягнення перевізників до відповідальності

2023-06-30T11:41:40Z

Oleksii.kirnosov: /* Відповідальність за порушення зобов'язання за договорами перевезення */

Притягнення перевізників до відповідальності

2023-06-30T10:12:13Z

Oleksii.kirnosov: загальні положення про договір перевезення

Притягнення перевізників до відповідальності

2023-06-30T10:09:35Z

Oleksii.kirnosov: загальні положення про договір перевезення

Притягнення перевізників до відповідальності

2023-06-30T10:08:34Z

Oleksii.kirnosov: загальні положення про договір перевезення

Притягнення перевізників до відповідальності

2023-06-30T09:49:52Z

Oleksii.kirnosov: нормативна база

Правила утримання сходових площадок і маршів

2023-05-24T13:23:47Z

Oleksii.kirnosov: /* Санітарне утримання */

== Нормативна база ==
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України «Про житлово-комунальні послуги»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF Правила користування приміщеннями жилих будинків і гуртожитків, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 "Про механізм впровадження Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 (далі - Правила)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1046-04 Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджений наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10 серпня 2004 року № 150]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0151-14 Норми часу та матеріально-технічних ресурсів, норми обслуговування для робітників при утриманні будинків, споруд та прибудинкових територій, затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25 грудня 2013 року № 603]
* [http://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2016/11/DBN-V.2.2-15-2005.pdf Державні будівельні норми України "Житлові будинки. Основні положення" ДБН В.2.2-15-2005, затверджені наказом Держбуду України від 18 травня 2005 року № 80]
==Терміни, що використовуються==
'''Жилий будинок''' - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, установлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного в ній проживання.

'''Допоміжні приміщення житлового будинку''' - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.

'''Управитель''' - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору.

'''Утримання будинків і прибудинкових територій''' - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової)
території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
== Утримання допоміжних приміщень ==
Відповідності до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 статті 10 Житлового кодексу України] '''громадяни, зокрема зобов'язані дбайливо ставитись до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержуючись''' [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правил].

'''Сходинкові площадки і марші житлового будинку''' є одним із багатьох конструктивних елементів багатоквартирного будинку, які потребують догляду і утримання їх в належному санітарному і технічному стані мешканцями (орендарями) будинку.

Згідно зі [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 статтею 179 Житлового кодексу України] користування будинками державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов’язковим додержанням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05#Text Правил].

Також громадяни зобов'язані додержуватись чистоти і порядку в під'їздах, кабінах ліфтів на сходинкових клітках і в інших місцях загального користування.

У випадку виникнення необіхності у проведення поточного ремонту сходинкових площадок та маршів житлового будинку викликана пошкодженням частин будинку, інженерного обладнання або зв'язана з капітальним ремонтом будинку чи його конструктивних частин, цей ремонт провадиться наймодавцем (житлово-будівельним кооперативом, Управителем) або за його рахунок.

'''Утримання допоміжних приміщень включає:'''
* технічне обслуговування (планові, позапланові огляди, підготовку до сезонної експлуатації, поточний ремонт конструктивних елементів та інженерних систем і будинкового обладнання);
* заходи, що забезпечують нормативно-вологісний режим допоміжних приміщень;
* обслуговування сміттєпроводів;
* обслуговування автоматичних замикальних пристроїв, вхідних дверей;
* обслуговування ліфтового обладнання;
* обслуговування системи протипожежного водопроводу, пожежогасіння та димовидалення;
* обслуговування допоміжних приміщень, спрямоване на комфортне обслуговування мешканців.
'''У допоміжних приміщеннях жилого будинку повинен забезпечуватися:'''
* справний стан будівельних конструкцій, опалювальних приладів і трубопроводів;

* належний санітарний, протипожежний стан;

* нормативний температурно-вологісний режим.
== Технічне обслуговування і ремонт сходових площадок і маршів ==
'''Під час експлуатації жилого будинку Управитель будинку повинен перевірятися стан таких елементів:'''
* сполучень площадок та маршів між собою і зі стінами,
* сталевих закладних деталей, кріплення поручнів
* поверхонь сходів
* стін металевих кліток
* внутрішніх панельних стін із закладеними інженерними комунікаціями (водопровід, каналізація, внутрішній водостік, електрокабель та ін.).
Використання допоміжних приміщень для розміщення майстерень, комор та інших завдань не допускається. Під маршем сходів у першому і цокольному поверхах допускається обладнання тільки приміщень для вузлів управління центрального опалення, водомірних вузлів і електрощитів, що захищаються неспаленними перегородками. Розміщення у допоміжних приміщеннях побутових речей, обладнання, інвентарю та інших предметів не допускається. Входи на сходові клітки і горища, а також підходи до пожежного обладнання й інвентарю не повинні бути захаращеними (пункти 3.1.13, 3.1.14 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правила]).

Сходові марші і площадки повинні мати справні огорожі з поручнями, котрі не повинні зменшувати встановлену будівельними нормами ширину сходових маршів і площадок ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 п.3.7.15. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій] ).

Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням відповідно до вимог будівельних норм, та '''не дозволяється''' захаращувати шляхи евакуації (коридори, проходи, сходові марші і площадки, вестибюлі, холи, тамбури тощо) меблями, обладнанням, навіть якщо вони не зменшують нормативну ширину (пункти 3.7.17,3.7.18 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій] ).
== Санітарне утримання ==
Мешканці квартир багатоквартирного будинку по домовленості мають право встановлювати за узгодженням порядок і черговість прибирання сходинкових площадок і маршів в будинку.

Крім того, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0151-14#Text Норм часу та матеріально-технічних ресурсів, норми обслуговування для робітників при утриманні будинків, споруд і прибудинкових територій, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 25 грудня 2013 року № 603], дані послуги можуть надавати робітники і виробничий персонал, який зайнятий виконанням робіт по санітарному утриманню домоволодінь ( працівники управителя будинку, ОСББ та інші).
Відповідно до Додатку № 2 до Норм часу та матеріально-технічних ресурсів, норм обслуговування для робітників при утриманні будинків, споруд і прибудинкових територій (пункт 1.3), рекомендований перелік і періодичність надання послуг з прибирання у житлових будинках, гуртожитках та службових приміщеннях
{| class="wikitable"
|№ з/п
|Назва робіт
|Періодичність
|-
|1
|Вологе підмітання вестибюлів, сходових кліток і маршів перших трьох поверхів, місць перед завантажувальними камерами сміттєпроводів і приміщень загального призначення (дитячих кімнат, приміщень контор тощо). Прибирання дворових під'їздів, очищення металевих решіток приямка
|Щодня
|-
|2
|Вологе підмітання сходових кліток і маршів вище третього поверху
|3 рази на тиждень
|-
|3
|Миття вестибюлів, сходових кліток і маршів, пофарбованих панелей
|2 рази на місяць
|-
|4
|Миття приміщень загального призначення
|Щодня
|-
|5
|Миття вікон на сходових клітках і у вестибюлях, дверей
|2 рази на рік
|-
|6
|Обмітання пилу, павутиння і бруду зі стін, стель, дверей, вікон, підвіконь, радіаторів, сітчастих огорож ліфтів
|2 рази на місяць
|-
|7
|Вологе протирання підвіконь, віконних решіток, поручнів, поштових скриньок, електрощитових, сходів на горище
|1 раз на місяць
|}

== Див. також ==
* [[Право власності на допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку]]
* [[Правовий порядок встановлення супутникових антен на дахах будинків]]
* [[Порядок користування прибудинковою територією багатоквартирного будинку]]
[[Категорія: Користування жилими приміщеннями ]]

Правила утримання сходових площадок і маршів

2023-05-24T13:19:40Z

Oleksii.kirnosov: /* Технічне обслуговування і ремонт сходових площадок і маршів */

== Нормативна база ==
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України «Про житлово-комунальні послуги»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF Правила користування приміщеннями жилих будинків і гуртожитків, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 "Про механізм впровадження Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 (далі - Правила)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1046-04 Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджений наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10 серпня 2004 року № 150]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0151-14 Норми часу та матеріально-технічних ресурсів, норми обслуговування для робітників при утриманні будинків, споруд та прибудинкових територій, затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25 грудня 2013 року № 603]
* [http://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2016/11/DBN-V.2.2-15-2005.pdf Державні будівельні норми України "Житлові будинки. Основні положення" ДБН В.2.2-15-2005, затверджені наказом Держбуду України від 18 травня 2005 року № 80]
==Терміни, що використовуються==
'''Жилий будинок''' - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, установлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного в ній проживання.

'''Допоміжні приміщення житлового будинку''' - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.

'''Управитель''' - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору.

'''Утримання будинків і прибудинкових територій''' - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової)
території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
== Утримання допоміжних приміщень ==
Відповідності до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 статті 10 Житлового кодексу України] '''громадяни, зокрема зобов'язані дбайливо ставитись до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержуючись''' [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правил].

'''Сходинкові площадки і марші житлового будинку''' є одним із багатьох конструктивних елементів багатоквартирного будинку, які потребують догляду і утримання їх в належному санітарному і технічному стані мешканцями (орендарями) будинку.

Згідно зі [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 статтею 179 Житлового кодексу України] користування будинками державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов’язковим додержанням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05#Text Правил].

Також громадяни зобов'язані додержуватись чистоти і порядку в під'їздах, кабінах ліфтів на сходинкових клітках і в інших місцях загального користування.

У випадку виникнення необіхності у проведення поточного ремонту сходинкових площадок та маршів житлового будинку викликана пошкодженням частин будинку, інженерного обладнання або зв'язана з капітальним ремонтом будинку чи його конструктивних частин, цей ремонт провадиться наймодавцем (житлово-будівельним кооперативом, Управителем) або за його рахунок.

'''Утримання допоміжних приміщень включає:'''
* технічне обслуговування (планові, позапланові огляди, підготовку до сезонної експлуатації, поточний ремонт конструктивних елементів та інженерних систем і будинкового обладнання);
* заходи, що забезпечують нормативно-вологісний режим допоміжних приміщень;
* обслуговування сміттєпроводів;
* обслуговування автоматичних замикальних пристроїв, вхідних дверей;
* обслуговування ліфтового обладнання;
* обслуговування системи протипожежного водопроводу, пожежогасіння та димовидалення;
* обслуговування допоміжних приміщень, спрямоване на комфортне обслуговування мешканців.
'''У допоміжних приміщеннях жилого будинку повинен забезпечуватися:'''
* справний стан будівельних конструкцій, опалювальних приладів і трубопроводів;

* належний санітарний, протипожежний стан;

* нормативний температурно-вологісний режим.
== Технічне обслуговування і ремонт сходових площадок і маршів ==
'''Під час експлуатації жилого будинку Управитель будинку повинен перевірятися стан таких елементів:'''
* сполучень площадок та маршів між собою і зі стінами,
* сталевих закладних деталей, кріплення поручнів
* поверхонь сходів
* стін металевих кліток
* внутрішніх панельних стін із закладеними інженерними комунікаціями (водопровід, каналізація, внутрішній водостік, електрокабель та ін.).
Використання допоміжних приміщень для розміщення майстерень, комор та інших завдань не допускається. Під маршем сходів у першому і цокольному поверхах допускається обладнання тільки приміщень для вузлів управління центрального опалення, водомірних вузлів і електрощитів, що захищаються неспаленними перегородками. Розміщення у допоміжних приміщеннях побутових речей, обладнання, інвентарю та інших предметів не допускається. Входи на сходові клітки і горища, а також підходи до пожежного обладнання й інвентарю не повинні бути захаращеними (пункти 3.1.13, 3.1.14 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правила]).

Сходові марші і площадки повинні мати справні огорожі з поручнями, котрі не повинні зменшувати встановлену будівельними нормами ширину сходових маршів і площадок ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 п.3.7.15. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій] ).

Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням відповідно до вимог будівельних норм, та '''не дозволяється''' захаращувати шляхи евакуації (коридори, проходи, сходові марші і площадки, вестибюлі, холи, тамбури тощо) меблями, обладнанням, навіть якщо вони не зменшують нормативну ширину (пункти 3.7.17,3.7.18 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій] ).
== Санітарне утримання ==
Мешканці квартир багатоквартирного будинку по домовленості мають право встановлювати за узгодженням порядок і черговість прибирання сходинкових площадок і маршів в будинку.

Крім того, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0151-14#Text Норм часу та матеріально-технічних ресурсів, норми обслуговування для робітників при утриманні будинків, споруд і прибудинкових територій, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 25 грудня 2013 року № 603], дані послуги можуть надавати робітники і виробничий персонал, який зайнятий виконанням робіт по санітарному утриманню домоволодінь ( працівники управителя будинку, ОСББ та інші).
== Див. також ==
* [[Право власності на допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку]]
* [[Правовий порядок встановлення супутникових антен на дахах будинків]]
* [[Порядок користування прибудинковою територією багатоквартирного будинку]]
[[Категорія: Користування жилими приміщеннями ]]

Правила утримання сходових площадок і маршів

2023-05-24T12:38:21Z

Oleksii.kirnosov: /* Технічне обслуговування і ремонт сходових площадок і маршів */

== Нормативна база ==
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України «Про житлово-комунальні послуги»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF Правила користування приміщеннями жилих будинків і гуртожитків, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 "Про механізм впровадження Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 (далі - Правила)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1046-04 Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджений наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10 серпня 2004 року № 150]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0151-14 Норми часу та матеріально-технічних ресурсів, норми обслуговування для робітників при утриманні будинків, споруд та прибудинкових територій, затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25 грудня 2013 року № 603]
* [http://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2016/11/DBN-V.2.2-15-2005.pdf Державні будівельні норми України "Житлові будинки. Основні положення" ДБН В.2.2-15-2005, затверджені наказом Держбуду України від 18 травня 2005 року № 80]
==Терміни, що використовуються==
'''Жилий будинок''' - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, установлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного в ній проживання.

'''Допоміжні приміщення житлового будинку''' - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.

'''Управитель''' - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору.

'''Утримання будинків і прибудинкових територій''' - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової)
території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
== Утримання допоміжних приміщень ==
Відповідності до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 статті 10 Житлового кодексу України] '''громадяни, зокрема зобов'язані дбайливо ставитись до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержуючись''' [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правил].

'''Сходинкові площадки і марші житлового будинку''' є одним із багатьох конструктивних елементів багатоквартирного будинку, які потребують догляду і утримання їх в належному санітарному і технічному стані мешканцями (орендарями) будинку.

Згідно зі [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 статтею 179 Житлового кодексу України] користування будинками державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов’язковим додержанням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05#Text Правил].

Також громадяни зобов'язані додержуватись чистоти і порядку в під'їздах, кабінах ліфтів на сходинкових клітках і в інших місцях загального користування.

У випадку виникнення необіхності у проведення поточного ремонту сходинкових площадок та маршів житлового будинку викликана пошкодженням частин будинку, інженерного обладнання або зв'язана з капітальним ремонтом будинку чи його конструктивних частин, цей ремонт провадиться наймодавцем (житлово-будівельним кооперативом, Управителем) або за його рахунок.

'''Утримання допоміжних приміщень включає:'''
* технічне обслуговування (планові, позапланові огляди, підготовку до сезонної експлуатації, поточний ремонт конструктивних елементів та інженерних систем і будинкового обладнання);
* заходи, що забезпечують нормативно-вологісний режим допоміжних приміщень;
* обслуговування сміттєпроводів;
* обслуговування автоматичних замикальних пристроїв, вхідних дверей;
* обслуговування ліфтового обладнання;
* обслуговування системи протипожежного водопроводу, пожежогасіння та димовидалення;
* обслуговування допоміжних приміщень, спрямоване на комфортне обслуговування мешканців.
'''У допоміжних приміщеннях жилого будинку повинен забезпечуватися:'''
* справний стан будівельних конструкцій, опалювальних приладів і трубопроводів;

* належний санітарний, протипожежний стан;

* нормативний температурно-вологісний режим.
== Технічне обслуговування і ремонт сходових площадок і маршів ==
'''Під час експлуатації жилого будинку Управитель будинку повинен перевірятися стан таких елементів:'''
* сполучень площадок та маршів між собою і зі стінами,
* сталевих закладних деталей, кріплення поручнів
* поверхонь сходів
* стін металевих кліток
* внутрішніх панельних стін із закладеними інженерними комунікаціями (водопровід, каналізація, внутрішній водостік, електрокабель та ін.).
Використання допоміжних приміщень для розміщення майстерень, комор та інших завдань не допускається. Під маршем сходів у першому і цокольному поверхах допускається обладнання тільки приміщень для вузлів управління центрального опалення, водомірних вузлів і електрощитів, що захищаються неспаленними перегородками. Розміщення у допоміжних приміщеннях побутових речей, обладнання, інвентарю та інших предметів не допускається. Входи на сходові клітки і горища, а також підходи до пожежного обладнання й інвентарю не повинні бути захаращеними (пункти 3.1.13, 3.1.14 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правила]).

Сходові марші і площадки повинні мати справні огорожі з поручнями, котрі не повинні зменшувати встановлену будівельними нормами ширину сходових маршів і площадок ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 п.3.7.15. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій] ).

Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням відповідно до вимог будівельних норм, та '''не дозволяється''' захаращувати шляхи евакуації (коридори, проходи, сходові марші і площадки, вестибюлі, холи, тамбури тощо) меблями, обладнанням, навіть якщо вони не зменшують нормативну ширину (пункти 3.7.17,3.7.18 Правил).

== Санітарне утримання ==
Мешканці квартир багатоквартирного будинку по домовленості мають право встановлювати за узгодженням порядок і черговість прибирання сходинкових площадок і маршів в будинку.

Крім того, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0151-14#Text Норм часу та матеріально-технічних ресурсів, норми обслуговування для робітників при утриманні будинків, споруд і прибудинкових територій, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 25 грудня 2013 року № 603], дані послуги можуть надавати робітники і виробничий персонал, який зайнятий виконанням робіт по санітарному утриманню домоволодінь ( працівники управителя будинку, ОСББ та інші).
== Див. також ==
* [[Право власності на допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку]]
* [[Правовий порядок встановлення супутникових антен на дахах будинків]]
* [[Порядок користування прибудинковою територією багатоквартирного будинку]]
[[Категорія: Користування жилими приміщеннями ]]

Правила утримання сходових площадок і маршів

2023-05-24T12:36:01Z

Oleksii.kirnosov: /* Утримання допоміжних приміщень */

== Нормативна база ==
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України «Про житлово-комунальні послуги»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF Правила користування приміщеннями жилих будинків і гуртожитків, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 "Про механізм впровадження Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 (далі - Правила)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1046-04 Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджений наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10 серпня 2004 року № 150]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0151-14 Норми часу та матеріально-технічних ресурсів, норми обслуговування для робітників при утриманні будинків, споруд та прибудинкових територій, затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25 грудня 2013 року № 603]
* [http://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2016/11/DBN-V.2.2-15-2005.pdf Державні будівельні норми України "Житлові будинки. Основні положення" ДБН В.2.2-15-2005, затверджені наказом Держбуду України від 18 травня 2005 року № 80]
==Терміни, що використовуються==
'''Жилий будинок''' - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, установлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного в ній проживання.

'''Допоміжні приміщення житлового будинку''' - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.

'''Управитель''' - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору.

'''Утримання будинків і прибудинкових територій''' - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової)
території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
== Утримання допоміжних приміщень ==
Відповідності до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 статті 10 Житлового кодексу України] '''громадяни, зокрема зобов'язані дбайливо ставитись до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержуючись''' [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правил].

'''Сходинкові площадки і марші житлового будинку''' є одним із багатьох конструктивних елементів багатоквартирного будинку, які потребують догляду і утримання їх в належному санітарному і технічному стані мешканцями (орендарями) будинку.

Згідно зі [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 статтею 179 Житлового кодексу України] користування будинками державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов’язковим додержанням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05#Text Правил].

Також громадяни зобов'язані додержуватись чистоти і порядку в під'їздах, кабінах ліфтів на сходинкових клітках і в інших місцях загального користування.

У випадку виникнення необіхності у проведення поточного ремонту сходинкових площадок та маршів житлового будинку викликана пошкодженням частин будинку, інженерного обладнання або зв'язана з капітальним ремонтом будинку чи його конструктивних частин, цей ремонт провадиться наймодавцем (житлово-будівельним кооперативом, Управителем) або за його рахунок.

'''Утримання допоміжних приміщень включає:'''
* технічне обслуговування (планові, позапланові огляди, підготовку до сезонної експлуатації, поточний ремонт конструктивних елементів та інженерних систем і будинкового обладнання);
* заходи, що забезпечують нормативно-вологісний режим допоміжних приміщень;
* обслуговування сміттєпроводів;
* обслуговування автоматичних замикальних пристроїв, вхідних дверей;
* обслуговування ліфтового обладнання;
* обслуговування системи протипожежного водопроводу, пожежогасіння та димовидалення;
* обслуговування допоміжних приміщень, спрямоване на комфортне обслуговування мешканців.
'''У допоміжних приміщеннях жилого будинку повинен забезпечуватися:'''

* справний стан будівельних конструкцій, опалювальних приладів і трубопроводів;

* належний санітарний, протипожежний стан;

* нормативний температурно-вологісний режим.

== Технічне обслуговування і ремонт сходових площадок і маршів ==
'''Під час експлуатації жилого будинку Управитель будинку повинен перевірятися стан таких елементів:'''
* сполучень площадок та маршів між собою і зі стінами,
* сталевих закладних деталей, кріплення поручнів
* поверхонь сходів
* стін металевих кліток
* внутрішніх панельних стін із закладеними інженерними комунікаціями (водопровід, каналізація, внутрішній водостік, електрокабель та ін.).
Використання допоміжних приміщень для розміщення майстерень, комор та інших завдань не допускається. Під маршем сходів у першому і цокольному поверхах допускається обладнання тільки приміщень для вузлів управління центрального опалення, водомірних вузлів і електрощитів, що захищаються неспаленними перегородками. Розміщення у допоміжних приміщеннях побутових речей, обладнання, інвентарю та інших предметів не допускається. Входи на сходові клітки і горища, а також підходи до пожежного обладнання й інвентарю не повинні бути захаращеними (пункти 3.1.13, 3.1.14 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правила]).

Сходові марші і площадки повинні мати справні огорожі з поручнями, котрі не повинні зменшувати встановлену будівельними нормами ширину сходових маршів і площадок ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 п.3.7.15. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій] ).

Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням відповідно до вимог будівельних норм.
== Санітарне утримання ==
Мешканці квартир багатоквартирного будинку по домовленості мають право встановлювати за узгодженням порядок і черговість прибирання сходинкових площадок і маршів в будинку.

Крім того, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0151-14#Text Норм часу та матеріально-технічних ресурсів, норми обслуговування для робітників при утриманні будинків, споруд і прибудинкових територій, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 25 грудня 2013 року № 603], дані послуги можуть надавати робітники і виробничий персонал, який зайнятий виконанням робіт по санітарному утриманню домоволодінь ( працівники управителя будинку, ОСББ та інші).
== Див. також ==
* [[Право власності на допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку]]
* [[Правовий порядок встановлення супутникових антен на дахах будинків]]
* [[Порядок користування прибудинковою територією багатоквартирного будинку]]
[[Категорія: Користування жилими приміщеннями ]]

Правила утримання сходових площадок і маршів

2023-05-24T12:33:18Z

Oleksii.kirnosov: /* Утримання допоміжних приміщень */

== Нормативна база ==
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України «Про житлово-комунальні послуги»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF Правила користування приміщеннями жилих будинків і гуртожитків, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 "Про механізм впровадження Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 (далі - Правила)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1046-04 Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджений наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10 серпня 2004 року № 150]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0151-14 Норми часу та матеріально-технічних ресурсів, норми обслуговування для робітників при утриманні будинків, споруд та прибудинкових територій, затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25 грудня 2013 року № 603]
* [http://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2016/11/DBN-V.2.2-15-2005.pdf Державні будівельні норми України "Житлові будинки. Основні положення" ДБН В.2.2-15-2005, затверджені наказом Держбуду України від 18 травня 2005 року № 80]
==Терміни, що використовуються==
'''Жилий будинок''' - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, установлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного в ній проживання.

'''Допоміжні приміщення житлового будинку''' - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.

'''Управитель''' - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору.

'''Утримання будинків і прибудинкових територій''' - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової)
території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
== Утримання допоміжних приміщень ==
Відповідності до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 статті 10 Житлового кодексу України] '''громадяни, зокрема зобов'язані дбайливо ставитись до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержуючись''' [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правил].

'''Сходинкові площадки і марші житлового будинку''' є одним із багатьох конструктивних елементів багатоквартирного будинку, які потребують догляду і утримання їх в належному санітарному і технічному стані мешканцями (орендарями) будинку.

Згідно зі [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 статтею 179 Житлового кодексу України] користування будинками державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов’язковим додержанням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05#Text Правил].

Також громадяни зобов'язані додержуватись чистоти і порядку в під'їздах, кабінах ліфтів на сходинкових клітках і в інших місцях загального користування.

У випадку виникнення необіхності у проведення поточного ремонту сходинкових площадок та маршів житлового будинку викликана пошкодженням частин будинку, інженерного обладнання або зв'язана з капітальним ремонтом будинку чи його конструктивних частин, цей ремонт провадиться наймодавцем (житлово-будівельним кооперативом, Управителем) або за його рахунок.

'''Утримання допоміжних приміщень включає:'''
* технічне обслуговування (планові, позапланові огляди, підготовку до сезонної експлуатації, поточний ремонт конструктивних елементів та інженерних систем і будинкового обладнання);
* заходи, що забезпечують нормативно-вологісний режим допоміжних приміщень;
* обслуговування сміттєпроводів;
* обслуговування автоматичних замикальних пристроїв, вхідних дверей;
* обслуговування ліфтового обладнання;
* обслуговування системи протипожежного водопроводу, пожежогасіння та димовидалення;
* обслуговування допоміжних приміщень, спрямоване на комфортне обслуговування мешканців.
== Технічне обслуговування і ремонт сходових площадок і маршів ==
'''Під час експлуатації жилого будинку Управитель будинку повинен перевірятися стан таких елементів:'''
* сполучень площадок та маршів між собою і зі стінами,
* сталевих закладних деталей, кріплення поручнів
* поверхонь сходів
* стін металевих кліток
* внутрішніх панельних стін із закладеними інженерними комунікаціями (водопровід, каналізація, внутрішній водостік, електрокабель та ін.).
Використання допоміжних приміщень для розміщення майстерень, комор та інших завдань не допускається. Під маршем сходів у першому і цокольному поверхах допускається обладнання тільки приміщень для вузлів управління центрального опалення, водомірних вузлів і електрощитів, що захищаються неспаленними перегородками. Розміщення у допоміжних приміщеннях побутових речей, обладнання, інвентарю та інших предметів не допускається. Входи на сходові клітки і горища, а також підходи до пожежного обладнання й інвентарю не повинні бути захаращеними (пункти 3.1.13, 3.1.14 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правила]).

Сходові марші і площадки повинні мати справні огорожі з поручнями, котрі не повинні зменшувати встановлену будівельними нормами ширину сходових маршів і площадок ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 п.3.7.15. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій] ).

Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням відповідно до вимог будівельних норм.
== Санітарне утримання ==
Мешканці квартир багатоквартирного будинку по домовленості мають право встановлювати за узгодженням порядок і черговість прибирання сходинкових площадок і маршів в будинку.

Крім того, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0151-14#Text Норм часу та матеріально-технічних ресурсів, норми обслуговування для робітників при утриманні будинків, споруд і прибудинкових територій, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 25 грудня 2013 року № 603], дані послуги можуть надавати робітники і виробничий персонал, який зайнятий виконанням робіт по санітарному утриманню домоволодінь ( працівники управителя будинку, ОСББ та інші).
== Див. також ==
* [[Право власності на допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку]]
* [[Правовий порядок встановлення супутникових антен на дахах будинків]]
* [[Порядок користування прибудинковою територією багатоквартирного будинку]]
[[Категорія: Користування жилими приміщеннями ]]

Отримання безкоштовних ліків учасниками бойових дій

2023-05-23T14:45:54Z

Oleksii.kirnosov: /* Алгоритм дій у випадку відмови */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 № 1303 "Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/333-2009-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 № 333 "Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0782-05/page Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 19.07.2005 № 360 "Про затвердження Правил виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення, Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків"]
== Умови для отримання ліків ==
Згідно із [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 статтею 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] '''учасниками бойових дій є''' особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

<nowiki>*</nowiki> Перелік підрозділів, що входили до складу діючої армії, та інших формувань визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно із [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 статтею 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] '''учасниками бойових дій визнаються,''' зокрема військовослужбовці, особи, які у складі добровольчих формувань брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Таким чином, документом, що підтверджує статус учасника бойових дій, може бути як посвідчення учасника бойових дій, так і довідка про перебування у зоні проведення антитерористичної операції.

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 пункту 1 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 № 1303 "Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань"] '''учасники бойових дій мають право на безоплатне одержання ліків''', лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів.

'''Умови для отримання ліків:'''
* мати статус учасника бойових дій;
* ліки видаються для амбулаторного лікування (лікування вдома, а не в лікарні) за місцем проживання;
* ліки надаються для лікування лише тих захворювань, які зазначені в [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF Додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 № 1303 "Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань".]
== Перелік лікарських засобів ==
З 1 січня 2018 року безоплатно і на пільгових умовах відпускаються лікарські засоби, включені до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/333-2009-%D0%BF Національного переліку основних лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 № 333.]
{| class="wikitable"
|-
| '''Замінювати ліки на аналог, не зазначений у [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/333-2009-%D0%BF переліку], не можна. Аналог, не зазначений у [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/333-2009-%D0%BF переліку], придбавається за кошти пацієнта, які державою компенсуватися не будуть, оскільки особа не позбавлена можливості звернутися до іншої державної аптеки чи замовити необхідний препарат в цій аптеці.'''
|}
=== Обмеження щодо отримання ліків===
У разі необхідності (відрядження, відпустка тощо) пацієнтам, в тому числі тим, які мають право на безоплатне чи пільгове забезпечення, дозволяється виписувати на одному рецептурному бланку лікарські засоби в кількості, передбаченій для тримісячного курсу лікування, ураховуючи норми відпуску ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0782-05/page пункт 2 розділу ІІ Правил виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.07.2005 № 360] (далі - Правила).

Знеболюючі, психотропні речовини відпускаються лише ті, що зазначені в [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/333-2009-%D0%BF Переліку]. У лікаря, що виписує рецепт, є обмеження щодо кількості таких речовин в одному рецепті ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0782-05/page пункт 6 розділу І Правил]).
== Алгоритм отримання ліків безкоштовно чи на пільгових умовах==
→ Мати рецепт лікаря.

→ Проконтролювати, щоб на рецепті обов'язково був підпис лікаря та його особиста печатка, тільки тоді він має юридичну силу.

→ Попросити лікаря вказати у рецепті міжнародні непатентовані назви ліків (для перевірки наявності лікарських засобів у [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/333-2009-%D0%BF Переліку], а також, щоб у випадку відсутності препарата в обраній аптеці, провізор міг зробити заміну на аналогічний препарат тільки іншого виробника (у випадку, якщо необхідного препарату немає).

→ Запитати у лікаря адресу аптеки, де отримати ліки безоплатно. → Звернутися до аптеки, закріпленої за відповідним медичним закладом, лікар якого надав рецепт, за місцем проживання особи, та пред’явити посвідчення учасника бойових дій та рецепт лікаря.
== Алгоритм дій у випадку відмови==
Досить часто трапляються випадки, коли захисникам відмовляють у наданні необхідних ліків. Причини можуть бути різні. Аби розв’язати це питання, треба насамперед письмово звернутися до завідувача аптеки чи головного лікаря медичного закладу, в якому був виданий рецепт, про наявність або відсутність необхідних лікарських засобів. Надалі, за умови наявності необхідних ліків, необхідно направити звернення до структурних підрозділів охорони здоров’я органів місцевої влади для відповідного реагування.

Проте інколи буває, що ліки потрібні терміново, а відповідь на звернення ще не надходила. В цьому разі потрібно обов’язково зберігати всі чеки на купівлю ліків, аби надалі, в разі законних підстав, повернути свої кошти, під час розгляду компетентними органами звернення або в разі виняткових обставин, в порядку оскарження протиправних дій відповідних посадових осіб у суді.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74550749 Постанова Верховного суду від 07 червня 2018 року у справі № 296/3336/16] (позивачем не доведено, що ліки придбавались ним саме за рецептами лікарів, подані ним документи, що містять перелік лікарських засобів відсутнє прізвище та печатка лікаря, що не дає підстави вважати про їх видачу саме лікарем)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78981821 Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2018 року у справі № 0940/1972/18] (відсутність коштів у бюджеті на фінансування медикаментів для пільгової категорії громадян не є підставою невиконання зобов'язань державою)
== Див. також ==
* [[Медичне забезпечення особи, яка має статус учасника бойових дій]]
* [[Оскарження неправомірних рішень і дії медичних працівників, закладів та органів охорони здоров'я]]
* [[Право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів]]
* [[Правове регулювання програми «доступні ліки»]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Пільги та гарантії на медичну допомогу]]
[[Категорія:Право на медичну допомогу]]

Отримання безкоштовних ліків учасниками бойових дій

2023-05-23T14:45:02Z

Oleksii.kirnosov: /* Алгоритм отримання ліків безкоштовно чи на пільгових умовах */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 № 1303 "Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/333-2009-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 № 333 "Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0782-05/page Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 19.07.2005 № 360 "Про затвердження Правил виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення, Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків"]
== Умови для отримання ліків ==
Згідно із [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 статтею 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] '''учасниками бойових дій є''' особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

<nowiki>*</nowiki> Перелік підрозділів, що входили до складу діючої армії, та інших формувань визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно із [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 статтею 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] '''учасниками бойових дій визнаються,''' зокрема військовослужбовці, особи, які у складі добровольчих формувань брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Таким чином, документом, що підтверджує статус учасника бойових дій, може бути як посвідчення учасника бойових дій, так і довідка про перебування у зоні проведення антитерористичної операції.

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 пункту 1 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 № 1303 "Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань"] '''учасники бойових дій мають право на безоплатне одержання ліків''', лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів.

'''Умови для отримання ліків:'''
* мати статус учасника бойових дій;
* ліки видаються для амбулаторного лікування (лікування вдома, а не в лікарні) за місцем проживання;
* ліки надаються для лікування лише тих захворювань, які зазначені в [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF Додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 № 1303 "Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань".]
== Перелік лікарських засобів ==
З 1 січня 2018 року безоплатно і на пільгових умовах відпускаються лікарські засоби, включені до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/333-2009-%D0%BF Національного переліку основних лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 № 333.]
{| class="wikitable"
|-
| '''Замінювати ліки на аналог, не зазначений у [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/333-2009-%D0%BF переліку], не можна. Аналог, не зазначений у [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/333-2009-%D0%BF переліку], придбавається за кошти пацієнта, які державою компенсуватися не будуть, оскільки особа не позбавлена можливості звернутися до іншої державної аптеки чи замовити необхідний препарат в цій аптеці.'''
|}
=== Обмеження щодо отримання ліків===
У разі необхідності (відрядження, відпустка тощо) пацієнтам, в тому числі тим, які мають право на безоплатне чи пільгове забезпечення, дозволяється виписувати на одному рецептурному бланку лікарські засоби в кількості, передбаченій для тримісячного курсу лікування, ураховуючи норми відпуску ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0782-05/page пункт 2 розділу ІІ Правил виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.07.2005 № 360] (далі - Правила).

Знеболюючі, психотропні речовини відпускаються лише ті, що зазначені в [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/333-2009-%D0%BF Переліку]. У лікаря, що виписує рецепт, є обмеження щодо кількості таких речовин в одному рецепті ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0782-05/page пункт 6 розділу І Правил]).
== Алгоритм отримання ліків безкоштовно чи на пільгових умовах==
→ Мати рецепт лікаря.

→ Проконтролювати, щоб на рецепті обов'язково був підпис лікаря та його особиста печатка, тільки тоді він має юридичну силу.

→ Попросити лікаря вказати у рецепті міжнародні непатентовані назви ліків (для перевірки наявності лікарських засобів у [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/333-2009-%D0%BF Переліку], а також, щоб у випадку відсутності препарата в обраній аптеці, провізор міг зробити заміну на аналогічний препарат тільки іншого виробника (у випадку, якщо необхідного препарату немає).

→ Запитати у лікаря адресу аптеки, де отримати ліки безоплатно. → Звернутися до аптеки, закріпленої за відповідним медичним закладом, лікар якого надав рецепт, за місцем проживання особи, та пред’явити посвідчення учасника бойових дій та рецепт лікаря.
== Алгоритм дій у випадку відмови==
♦ Звернутись у письмовій формі до завідувача аптеки чи головного лікаря медичного закладу із запитом на [[Порядок оформлення запитів на інформацію|отримання публічної інформації]] про наявність необхідних особі препаратів.

♦ Звернутись у письмовій формі із відповідним запитом до міського та обласного управління охорони здоров'я.

♦ Якщо ліки потрібні терміново, а на відповіді ще необхідно чекати, пам'ятайте, що винні особи повинні відшкодувати кошти, витрачені на придбання ліків. Тому потрібно зберегти всі чеки, щоб звернутись до міського голови чи голови обласної державної адміністрації (залежно від того,у чиєму підпорядкуванні знаходиться аптека чи лікарня) регіону, де проживає особа про повернення коштів.

♦ Залежно від отриманої відповіді одержати відшкодування власних витрат або оскаржити відмову у судовому порядку.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74550749 Постанова Верховного суду від 07 червня 2018 року у справі № 296/3336/16] (позивачем не доведено, що ліки придбавались ним саме за рецептами лікарів, подані ним документи, що містять перелік лікарських засобів відсутнє прізвище та печатка лікаря, що не дає підстави вважати про їх видачу саме лікарем)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78981821 Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2018 року у справі № 0940/1972/18] (відсутність коштів у бюджеті на фінансування медикаментів для пільгової категорії громадян не є підставою невиконання зобов'язань державою)
== Див. також ==
* [[Медичне забезпечення особи, яка має статус учасника бойових дій]]
* [[Оскарження неправомірних рішень і дії медичних працівників, закладів та органів охорони здоров'я]]
* [[Право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів]]
* [[Правове регулювання програми «доступні ліки»]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Пільги та гарантії на медичну допомогу]]
[[Категорія:Право на медичну допомогу]]

Отримання безкоштовних ліків учасниками бойових дій

2023-05-23T14:44:25Z

Oleksii.kirnosov: /* Перелік лікарських засобів */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 № 1303 "Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/333-2009-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 № 333 "Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0782-05/page Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 19.07.2005 № 360 "Про затвердження Правил виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення, Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків"]
== Умови для отримання ліків ==
Згідно із [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 статтею 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] '''учасниками бойових дій є''' особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

<nowiki>*</nowiki> Перелік підрозділів, що входили до складу діючої армії, та інших формувань визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно із [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 статтею 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] '''учасниками бойових дій визнаються,''' зокрема військовослужбовці, особи, які у складі добровольчих формувань брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Таким чином, документом, що підтверджує статус учасника бойових дій, може бути як посвідчення учасника бойових дій, так і довідка про перебування у зоні проведення антитерористичної операції.

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 пункту 1 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 № 1303 "Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань"] '''учасники бойових дій мають право на безоплатне одержання ліків''', лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів.

'''Умови для отримання ліків:'''
* мати статус учасника бойових дій;
* ліки видаються для амбулаторного лікування (лікування вдома, а не в лікарні) за місцем проживання;
* ліки надаються для лікування лише тих захворювань, які зазначені в [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF Додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 № 1303 "Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань".]
== Перелік лікарських засобів ==
З 1 січня 2018 року безоплатно і на пільгових умовах відпускаються лікарські засоби, включені до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/333-2009-%D0%BF Національного переліку основних лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 № 333.]
{| class="wikitable"
|-
| '''Замінювати ліки на аналог, не зазначений у [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/333-2009-%D0%BF переліку], не можна. Аналог, не зазначений у [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/333-2009-%D0%BF переліку], придбавається за кошти пацієнта, які державою компенсуватися не будуть, оскільки особа не позбавлена можливості звернутися до іншої державної аптеки чи замовити необхідний препарат в цій аптеці.'''
|}
=== Обмеження щодо отримання ліків===
У разі необхідності (відрядження, відпустка тощо) пацієнтам, в тому числі тим, які мають право на безоплатне чи пільгове забезпечення, дозволяється виписувати на одному рецептурному бланку лікарські засоби в кількості, передбаченій для тримісячного курсу лікування, ураховуючи норми відпуску ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0782-05/page пункт 2 розділу ІІ Правил виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.07.2005 № 360] (далі - Правила).

Знеболюючі, психотропні речовини відпускаються лише ті, що зазначені в [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/333-2009-%D0%BF Переліку]. У лікаря, що виписує рецепт, є обмеження щодо кількості таких речовин в одному рецепті ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0782-05/page пункт 6 розділу І Правил]).
== Алгоритм отримання ліків безкоштовно чи на пільгових умовах==
→ Мати рецепт лікаря.

→ Проконтролювати, щоб на рецепті обов'язково був підпис лікаря та його особиста печатка, тільки тоді він має юридичну силу.

→ Попросити лікаря вказати у рецепті міжнародні непатентовані назви ліків (для перевірки наявності лікарських засобів у [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/333-2009-%D0%BF Переліку], а також, щоб у випадку відсутності препарата в обраній аптеці, провізор міг зробити заміну на аналогічний препарат тільки іншого виробника (у випадку, якщо необхідного препарату немає).

→ Запитати у лікаря адресу аптеки, де отриматиі ліки безоплатно. → Звернутися до аптеки, закріпленої за відповідним медичним закладом, лікар якого надав рецепт, за місцем проживання особи, та пред’явити посвідчення учасника бойових дій та рецепт лікаря.
== Алгоритм дій у випадку відмови==
♦ Звернутись у письмовій формі до завідувача аптеки чи головного лікаря медичного закладу із запитом на [[Порядок оформлення запитів на інформацію|отримання публічної інформації]] про наявність необхідних особі препаратів.

♦ Звернутись у письмовій формі із відповідним запитом до міського та обласного управління охорони здоров'я.

♦ Якщо ліки потрібні терміново, а на відповіді ще необхідно чекати, пам'ятайте, що винні особи повинні відшкодувати кошти, витрачені на придбання ліків. Тому потрібно зберегти всі чеки, щоб звернутись до міського голови чи голови обласної державної адміністрації (залежно від того,у чиєму підпорядкуванні знаходиться аптека чи лікарня) регіону, де проживає особа про повернення коштів.

♦ Залежно від отриманої відповіді одержати відшкодування власних витрат або оскаржити відмову у судовому порядку.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74550749 Постанова Верховного суду від 07 червня 2018 року у справі № 296/3336/16] (позивачем не доведено, що ліки придбавались ним саме за рецептами лікарів, подані ним документи, що містять перелік лікарських засобів відсутнє прізвище та печатка лікаря, що не дає підстави вважати про їх видачу саме лікарем)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78981821 Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2018 року у справі № 0940/1972/18] (відсутність коштів у бюджеті на фінансування медикаментів для пільгової категорії громадян не є підставою невиконання зобов'язань державою)
== Див. також ==
* [[Медичне забезпечення особи, яка має статус учасника бойових дій]]
* [[Оскарження неправомірних рішень і дії медичних працівників, закладів та органів охорони здоров'я]]
* [[Право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів]]
* [[Правове регулювання програми «доступні ліки»]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Пільги та гарантії на медичну допомогу]]
[[Категорія:Право на медичну допомогу]]

Отримання безкоштовних ліків учасниками бойових дій

2023-05-23T14:43:29Z

Oleksii.kirnosov: /* Умови для отримання ліків */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 № 1303 "Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/333-2009-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 № 333 "Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0782-05/page Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 19.07.2005 № 360 "Про затвердження Правил виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення, Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків"]
== Умови для отримання ліків ==
Згідно із [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 статтею 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] '''учасниками бойових дій є''' особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

<nowiki>*</nowiki> Перелік підрозділів, що входили до складу діючої армії, та інших формувань визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно із [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 статтею 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] '''учасниками бойових дій визнаються,''' зокрема військовослужбовці, особи, які у складі добровольчих формувань брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Таким чином, документом, що підтверджує статус учасника бойових дій, може бути як посвідчення учасника бойових дій, так і довідка про перебування у зоні проведення антитерористичної операції.

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 пункту 1 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 № 1303 "Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань"] '''учасники бойових дій мають право на безоплатне одержання ліків''', лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів.

'''Умови для отримання ліків:'''
* мати статус учасника бойових дій;
* ліки видаються для амбулаторного лікування (лікування вдома, а не в лікарні) за місцем проживання;
* ліки надаються для лікування лише тих захворювань, які зазначені в [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF Додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 № 1303 "Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань".]
== Перелік лікарських засобів ==
З 1 січня 2018 року безоплатно і на пільгових умовах відпускатимуться лікарські засоби, включені до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/333-2009-%D0%BF Національного переліку основних лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 № 333.]
{| class="wikitable"
|-
| '''Замінювати ліки на аналог, не зазначений у [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/333-2009-%D0%BF переліку], не можна. Аналог, не зазначений у [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/333-2009-%D0%BF переліку], придбавається за кошти пацієнта, які державою компенсуватися не будуть, оскільки особа не позбавлена можливості звернутися до іншої державної аптеки чи замовити необхідний препарат в цій аптеці.'''
|}
=== Обмеження щодо отримання ліків===
У разі необхідності (відрядження, відпустка тощо) пацієнтам, в тому числі тим, які мають право на безоплатне чи пільгове забезпечення, дозволяється виписувати на одному рецептурному бланку лікарські засоби в кількості, передбаченій для тримісячного курсу лікування, ураховуючи норми відпуску ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0782-05/page пункт 2 розділу ІІ Правил виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.07.2005 № 360] (далі - Правила).

Знеболюючі, психотропні речовини відпускаються лише ті, що зазначені в [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/333-2009-%D0%BF Переліку]. У лікаря, що виписує рецепт, є обмеження щодо кількості таких речовин в одному рецепті ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0782-05/page пункт 6 розділу І Правил]).
== Алгоритм отримання ліків безкоштовно чи на пільгових умовах==
→ Мати рецепт лікаря.

→ Проконтролювати, щоб на рецепті обов'язково був підпис лікаря та його особиста печатка, тільки тоді він має юридичну силу.

→ Попросити лікаря вказати у рецепті міжнародні непатентовані назви ліків (для перевірки наявності лікарських засобів у [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/333-2009-%D0%BF Переліку], а також, щоб у випадку відсутності препарата в обраній аптеці, провізор міг зробити заміну на аналогічний препарат тільки іншого виробника (у випадку, якщо необхідного препарату немає).

→ Запитати у лікаря адресу аптеки, де отриматиі ліки безоплатно. → Звернутися до аптеки, закріпленої за відповідним медичним закладом, лікар якого надав рецепт, за місцем проживання особи, та пред’явити посвідчення учасника бойових дій та рецепт лікаря.
== Алгоритм дій у випадку відмови==
♦ Звернутись у письмовій формі до завідувача аптеки чи головного лікаря медичного закладу із запитом на [[Порядок оформлення запитів на інформацію|отримання публічної інформації]] про наявність необхідних особі препаратів.

♦ Звернутись у письмовій формі із відповідним запитом до міського та обласного управління охорони здоров'я.

♦ Якщо ліки потрібні терміново, а на відповіді ще необхідно чекати, пам'ятайте, що винні особи повинні відшкодувати кошти, витрачені на придбання ліків. Тому потрібно зберегти всі чеки, щоб звернутись до міського голови чи голови обласної державної адміністрації (залежно від того,у чиєму підпорядкуванні знаходиться аптека чи лікарня) регіону, де проживає особа про повернення коштів.

♦ Залежно від отриманої відповіді одержати відшкодування власних витрат або оскаржити відмову у судовому порядку.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74550749 Постанова Верховного суду від 07 червня 2018 року у справі № 296/3336/16] (позивачем не доведено, що ліки придбавались ним саме за рецептами лікарів, подані ним документи, що містять перелік лікарських засобів відсутнє прізвище та печатка лікаря, що не дає підстави вважати про їх видачу саме лікарем)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78981821 Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2018 року у справі № 0940/1972/18] (відсутність коштів у бюджеті на фінансування медикаментів для пільгової категорії громадян не є підставою невиконання зобов'язань державою)
== Див. також ==
* [[Медичне забезпечення особи, яка має статус учасника бойових дій]]
* [[Оскарження неправомірних рішень і дії медичних працівників, закладів та органів охорони здоров'я]]
* [[Право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів]]
* [[Правове регулювання програми «доступні ліки»]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Пільги та гарантії на медичну допомогу]]
[[Категорія:Право на медичну допомогу]]

Отримання безкоштовних ліків учасниками бойових дій

2023-05-23T14:42:55Z

Oleksii.kirnosov: /* Умови для отримання ліків */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 № 1303 "Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/333-2009-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 № 333 "Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0782-05/page Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 19.07.2005 № 360 "Про затвердження Правил виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення, Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків"]
== Умови для отримання ліків ==
'''Отримання пільгового рецепту на ліки'''

Згідно із [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 статтею 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] '''учасниками бойових дій є''' особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

<nowiki>*</nowiki> Перелік підрозділів, що входили до складу діючої армії, та інших формувань визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно із [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 статтею 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] '''учасниками бойових дій визнаються,''' зокрема військовослужбовці, особи, які у складі добровольчих формувань брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Таким чином, документом, що підтверджує статус учасника бойових дій, може бути як посвідчення учасника бойових дій, так і довідка про перебування у зоні проведення антитерористичної операції.

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 пункту 1 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 № 1303 "Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань"] '''учасники бойових дій мають право на безоплатне одержання ліків''', лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів.

'''Умови для отримання ліків:'''
* мати статус учасника бойових дій;
* ліки видаються для амбулаторного лікування (лікування вдома, а не в лікарні) за місцем проживання;
* ліки надаються для лікування лише тих захворювань, які зазначені в [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF Додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 № 1303 "Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань".]
== Перелік лікарських засобів ==
З 1 січня 2018 року безоплатно і на пільгових умовах відпускатимуться лікарські засоби, включені до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/333-2009-%D0%BF Національного переліку основних лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 № 333.]
{| class="wikitable"
|-
| '''Замінювати ліки на аналог, не зазначений у [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/333-2009-%D0%BF переліку], не можна. Аналог, не зазначений у [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/333-2009-%D0%BF переліку], придбавається за кошти пацієнта, які державою компенсуватися не будуть, оскільки особа не позбавлена можливості звернутися до іншої державної аптеки чи замовити необхідний препарат в цій аптеці.'''
|}
=== Обмеження щодо отримання ліків===
У разі необхідності (відрядження, відпустка тощо) пацієнтам, в тому числі тим, які мають право на безоплатне чи пільгове забезпечення, дозволяється виписувати на одному рецептурному бланку лікарські засоби в кількості, передбаченій для тримісячного курсу лікування, ураховуючи норми відпуску ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0782-05/page пункт 2 розділу ІІ Правил виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.07.2005 № 360] (далі - Правила).

Знеболюючі, психотропні речовини відпускаються лише ті, що зазначені в [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/333-2009-%D0%BF Переліку]. У лікаря, що виписує рецепт, є обмеження щодо кількості таких речовин в одному рецепті ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0782-05/page пункт 6 розділу І Правил]).
== Алгоритм отримання ліків безкоштовно чи на пільгових умовах==
→ Мати рецепт лікаря.

→ Проконтролювати, щоб на рецепті обов'язково був підпис лікаря та його особиста печатка, тільки тоді він має юридичну силу.

→ Попросити лікаря вказати у рецепті міжнародні непатентовані назви ліків (для перевірки наявності лікарських засобів у [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/333-2009-%D0%BF Переліку], а також, щоб у випадку відсутності препарата в обраній аптеці, провізор міг зробити заміну на аналогічний препарат тільки іншого виробника (у випадку, якщо необхідного препарату немає).

→ Запитати у лікаря адресу аптеки, де отриматиі ліки безоплатно. → Звернутися до аптеки, закріпленої за відповідним медичним закладом, лікар якого надав рецепт, за місцем проживання особи, та пред’явити посвідчення учасника бойових дій та рецепт лікаря.
== Алгоритм дій у випадку відмови==
♦ Звернутись у письмовій формі до завідувача аптеки чи головного лікаря медичного закладу із запитом на [[Порядок оформлення запитів на інформацію|отримання публічної інформації]] про наявність необхідних особі препаратів.

♦ Звернутись у письмовій формі із відповідним запитом до міського та обласного управління охорони здоров'я.

♦ Якщо ліки потрібні терміново, а на відповіді ще необхідно чекати, пам'ятайте, що винні особи повинні відшкодувати кошти, витрачені на придбання ліків. Тому потрібно зберегти всі чеки, щоб звернутись до міського голови чи голови обласної державної адміністрації (залежно від того,у чиєму підпорядкуванні знаходиться аптека чи лікарня) регіону, де проживає особа про повернення коштів.

♦ Залежно від отриманої відповіді одержати відшкодування власних витрат або оскаржити відмову у судовому порядку.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74550749 Постанова Верховного суду від 07 червня 2018 року у справі № 296/3336/16] (позивачем не доведено, що ліки придбавались ним саме за рецептами лікарів, подані ним документи, що містять перелік лікарських засобів відсутнє прізвище та печатка лікаря, що не дає підстави вважати про їх видачу саме лікарем)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78981821 Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2018 року у справі № 0940/1972/18] (відсутність коштів у бюджеті на фінансування медикаментів для пільгової категорії громадян не є підставою невиконання зобов'язань державою)
== Див. також ==
* [[Медичне забезпечення особи, яка має статус учасника бойових дій]]
* [[Оскарження неправомірних рішень і дії медичних працівників, закладів та органів охорони здоров'я]]
* [[Право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів]]
* [[Правове регулювання програми «доступні ліки»]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Пільги та гарантії на медичну допомогу]]
[[Категорія:Право на медичну допомогу]]

Розірвання безстрокового (до закінчення особливого періоду) контракту зі Збройними Силами України

2023-05-16T13:55:09Z

Oleksii.kirnosov: /* Порядок та підстави розірвання безстрокового (до закінчення особливого періоду) контракту зі Збройними Силами України */

== Нормативна база ==
* Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text]
* Закон України "Про оборону України"
* Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text]
* Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби" від 06 грудня 2016 року № 1769-VІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1769-19#Text]
*Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та осіб, які доглядають за особами з інвалідністю і хворими дітьми" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2122-20#Text]
*Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби деяких категорій громадян" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2169-20#Text]
* Указ Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 "Про часткову мобілізацію"
* Указ Президента України від 26 вересня 2016 року № 411/2016 "Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15
* Указ Президента України від 14 січня 2015 року № 15
* Постанова Вищого адміністративного суду України від 16 лютого 2015 року (справа № 800/582/14)
* Лист Верховного Суду від 13 липня 2018 року № 60-1543/0/2-18
*
{| class="wikitable"
|
'''З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану!'''
|}
== Поняття "особливий період" ==
Відповідно до ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text Закону України "Про оборону України"] особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»] особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період розпочався з 17 березня 2014 р., коли було оприлюднено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указ Президента України від 17.03.2014 р. № 303/2014 «Про часткову мобілізацію»].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію»], затвердженого встановленим порядком, оголошено часткову мобілізацію, у зв’язку з чим в Україні настав особливий період.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»] (далі Закон) не визначено чіткого порядку припинення особливого періоду.

Водночас, зазначеним Законом передбачено такий захід, як демобілізація – комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, – на організацію і штати мирного часу.

Згідно зі статтею 11 зазначеного Закону, рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною Радою України приймає Президент України.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411/2016#Text Указом Президента України від 26 вересня 2016 року № 411/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15»] прийнято рішення про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, крім тих, які висловили бажання продовжувати військову службу. При цьому рішення щодо проведення демобілізації Президентом України не приймалося.

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/42803930 Вищий адміністративний суд України у постанові від 16 лютого 2015 року (справа № 800/582/14)], виходячи із системного аналізу норм Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначив, що закінчення періоду мобілізації не є підставою для припинення особливого періоду.

Ураховуючи вищевикладене, з огляду на зміст заходів мобілізації та демобілізації, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»], закінчення заходів мобілізації не припинило особливий період.

З метою юридичного визначення тривалості особливого періоду до Верховного Суду України звернувся начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України та отримав [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VSS00222.html офіційну відповідь від 13 липня 2018 року № 60-1543/0/2-18], у цьому листі Верховний Суд констатував: особливий період діє у державі починаючи від 17 березня 2014 року, після оприлюднення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року № 303/2014]. Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу '''''не приймав'''''. Завершення заходів мобілізації не припиняє особливого періоду.

Таким чином, [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MUS27482.html Верховний Суд України підтримав позицію Генерального штабу Збройних Сил України, висловлену ним у листі від 20 жовтня 2016 року № 316/1/906], яким надано роз’яснення щодо тривалості дії особливого періоду.
== Порядок та підстави розірвання безстрокового (до закінчення особливого періоду) контракту зі Збройними Силами України ==
06 грудня 2016 року Законом України № 1769-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби» було надане право на звільнення з військової служби військовослужбовцям, яким дію контракту було продовжено понад встановлені строки та тим, що уклали безстрокові контракти до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.

Відповідно до '''статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу'''» відповідно до яких, контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) на таких '''підставах:'''

а) у зв’язку із закінченням строку контракту;

б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;

в) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

г) у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;

ґ) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

- військовослужбовці-жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років;

- виховання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері);

- утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;

- необхідність постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;

- наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

- необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

- наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;

- виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років;

- виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

- військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;

д) через службову невідповідність;

е) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;

є) у зв’язку з позбавленням військового звання у дисциплінарному порядку;

ж) у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;

з) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

и) у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;

і) у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади";

ї) як такі, що не пройшли встановлений випробувальний строк, визначений частиною першою статті 21'''-2''' цього Закону;

й) які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення, висловили бажання звільнитися з військової служби та які виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, '''здійснювати протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань.'''

Військовослужбовці, які набули право на звільнення, але не висловили бажання звільнитися з військової служби, продовжують військову службу.

Військовослужбовцям, які мають намір звільнитися з лав Збройних Сил України необхідно подати командуванню '''рапорт''' у двох примірниках (на другому примірнику проставляється відмітка про отримання та повертається військовослужбовцю).

Файл: Рапорт на звільнення з контрактів до кінця особливого періоду.docx

У разі відмови військовослужбовцю у задоволенні рапорту надається мотивована письмова відповідь.

Внесено зміни до Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» щодо військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які приймаються на військову службу за контрактом та призначаються на посади, встановлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні:

для осіб рядового складу - 3 роки;

для осіб сержантського і старшинського складу - від 3 до 5 років.

Під час дії особливого періоду військовослужбовцям із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом, гарантується можливість припинення (розірвання) контракту за власним бажанням.

Військовослужбовці мають право оскаржити відмову у звільненні в судовому порядку.

== Див. також ==
* [[Виплата компенсації за невикористані дні додаткової відпустки військовослужбовцю]]
* [[Виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня]]
* [[Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту]]
* [[Звільнення з військової служби за станом здоров’я]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Розірвання безстрокового (до закінчення особливого періоду) контракту зі Збройними Силами України

2023-05-16T13:37:28Z

Oleksii.kirnosov: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text]
* Закон України "Про оборону України"
* Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text]
* Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби" від 06 грудня 2016 року № 1769-VІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1769-19#Text]
*Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та осіб, які доглядають за особами з інвалідністю і хворими дітьми" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2122-20#Text]
*Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби деяких категорій громадян" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2169-20#Text]
* Указ Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 "Про часткову мобілізацію"
* Указ Президента України від 26 вересня 2016 року № 411/2016 "Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15
* Указ Президента України від 14 січня 2015 року № 15
* Постанова Вищого адміністративного суду України від 16 лютого 2015 року (справа № 800/582/14)
* Лист Верховного Суду від 13 липня 2018 року № 60-1543/0/2-18
*
{| class="wikitable"
|
'''З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану!'''
|}
== Поняття "особливий період" ==
Відповідно до ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text Закону України "Про оборону України"] особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»] особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період розпочався з 17 березня 2014 р., коли було оприлюднено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указ Президента України від 17.03.2014 р. № 303/2014 «Про часткову мобілізацію»].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію»], затвердженого встановленим порядком, оголошено часткову мобілізацію, у зв’язку з чим в Україні настав особливий період.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»] (далі Закон) не визначено чіткого порядку припинення особливого періоду.

Водночас, зазначеним Законом передбачено такий захід, як демобілізація – комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, – на організацію і штати мирного часу.

Згідно зі статтею 11 зазначеного Закону, рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною Радою України приймає Президент України.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411/2016#Text Указом Президента України від 26 вересня 2016 року № 411/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15»] прийнято рішення про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, крім тих, які висловили бажання продовжувати військову службу. При цьому рішення щодо проведення демобілізації Президентом України не приймалося.

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/42803930 Вищий адміністративний суд України у постанові від 16 лютого 2015 року (справа № 800/582/14)], виходячи із системного аналізу норм Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначив, що закінчення періоду мобілізації не є підставою для припинення особливого періоду.

Ураховуючи вищевикладене, з огляду на зміст заходів мобілізації та демобілізації, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»], закінчення заходів мобілізації не припинило особливий період.

З метою юридичного визначення тривалості особливого періоду до Верховного Суду України звернувся начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України та отримав [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VSS00222.html офіційну відповідь від 13 липня 2018 року № 60-1543/0/2-18], у цьому листі Верховний Суд констатував: особливий період діє у державі починаючи від 17 березня 2014 року, після оприлюднення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року № 303/2014]. Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу '''''не приймав'''''. Завершення заходів мобілізації не припиняє особливого періоду.

Таким чином, [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MUS27482.html Верховний Суд України підтримав позицію Генерального штабу Збройних Сил України, висловлену ним у листі від 20 жовтня 2016 року № 316/1/906], яким надано роз’яснення щодо тривалості дії особливого періоду.
== Порядок та підстави розірвання безстрокового (до закінчення особливого періоду) контракту зі Збройними Силами України ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1769-19#Text 06 грудня 2016 року Законом України № 1769-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби»] було надане право на звільнення з військової служби військовослужбовцям, яким дію контракту було продовжено понад встановлені строки та тим, що уклали безстрокові контракти до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.

Також було внесено зміни до '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]''' відповідно до яких-контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) на '''підставах визначених в підпунктах "й" та "к" пункту 2 частини п'ятої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]''':

Й) - які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби за цією підставою (за бажанням військовослужбовців), здійснюється у строки, визначені центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, але не пізніше трьох місяців з дня набуття такого права, а тих, хто на час набуття права на звільнення зі служби виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, - протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань;

К)- які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

Відповідно до директиви Головного штабу Збройних Сил України від 03 липня 2018 року № Д-1 "Про визначення строків звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби, та особливості їх звільнення" звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули таке '''право на звільнення до 23 червня 2018 року''' (крім військовослужбовців, які виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України) та висловили бажання звільнитися з військової служби, здійснити протягом трьох місяців у таких обсягах (узагальнені показники за органи військового управління з урахуванням підпорядкованих військових частин):

· до 01 серпня 2018 року – до 25 %;

· до 01 вересня 2018 року – до 25 %;

· до 23 вересня 2018 року – до 50 %.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набудуть таке право на звільнення з 23 червня 2018 року та висловили бажання звільнитися з військової служби, здійснювати в установленому порядку у відповідності з вимогами нормативно-правових актів з питань проходження військової служби у Збройних Силах України протягом трьох місяців з дня набуття такого права.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення, висловили бажання звільнитися з військової служби та які виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, '''здійснювати протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань.'''

Військовослужбовці визначених вище категорій, які набули право на звільнення, але не висловили бажання звільнитися з військової служби, продовжують військову службу.

Військовослужбовцям, які мають намір звільнитися з лав Збройних Сил України необхідно подати командуванню '''рапорт''' у двох примірниках (на другому примірнику проставляється відмітка про отримання та повертається військовослужбовцю).
[[Файл:Рапорт на звільнення з контрактів до кінця особливого періоду.docx|міні]]
У разі відмови військовослужбовцю у задоволенні рапорту надається мотивована письмова відповідь.

Внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2197-20#Text Закону України « Про військовий обов’язок та військову службу»] щодо військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які приймаються на військову службу за контрактом та призначаються на посади, встановлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні:

для осіб рядового складу - 3 роки;

для осіб сержантського і старшинського складу - від 3 до 5 років.

Під час дії особливого періоду військовослужбовцям із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом, гарантується можливість припинення (розірвання) контракту за власним бажанням".

Війсьвослужбовці мають право оскаржити відмову у звільненні в [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|судовому порядку]].
== Див. також ==
* [[Виплата компенсації за невикористані дні додаткової відпустки військовослужбовцю]]
* [[Виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня]]
* [[Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту]]
* [[Звільнення з військової служби за станом здоров’я]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Розірвання безстрокового (до закінчення особливого періоду) контракту зі Збройними Силами України

2023-05-16T13:25:29Z

Oleksii.kirnosov: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України "Про оборону України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1769-19#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби» від 06 грудня 2016 року № 1769-VІІІ]
*Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та осіб, які доглядають за особами з інвалідністю і хворими дітьми» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2122-20#Text]
*Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби деяких категорій громадян» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2169-20#Text]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указ Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 "Про часткову мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411/2016#Text Указ Президента України від 26 вересня 2016 року № 411/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15/2015#Text Указ Президента України від 14 січня 2015 року № 15»]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/42803930 Постанова Вищого адміністративного суду України від 16 лютого 2015 року (справа № 800/582/14)]
* [https://vk24.ua/regulations_and_jurisprudence/listi/okremi-kategorii-pracivnikiv/list-verkhovnogo-sudu-vid-13-lipnya-2018-r-no-60-154302-18 Лист Верховного Суду від 13 липня 2018 року № 60-1543/0/2-18]
*
{| class="wikitable"
|
'''З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану!'''
|}
== Поняття "особливий період" ==
Відповідно до ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text Закону України "Про оборону України"] особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»] особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період розпочався з 17 березня 2014 р., коли було оприлюднено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указ Президента України від 17.03.2014 р. № 303/2014 «Про часткову мобілізацію»].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію»], затвердженого встановленим порядком, оголошено часткову мобілізацію, у зв’язку з чим в Україні настав особливий період.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»] (далі Закон) не визначено чіткого порядку припинення особливого періоду.

Водночас, зазначеним Законом передбачено такий захід, як демобілізація – комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, – на організацію і штати мирного часу.

Згідно зі статтею 11 зазначеного Закону, рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною Радою України приймає Президент України.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411/2016#Text Указом Президента України від 26 вересня 2016 року № 411/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15»] прийнято рішення про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, крім тих, які висловили бажання продовжувати військову службу. При цьому рішення щодо проведення демобілізації Президентом України не приймалося.

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/42803930 Вищий адміністративний суд України у постанові від 16 лютого 2015 року (справа № 800/582/14)], виходячи із системного аналізу норм Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначив, що закінчення періоду мобілізації не є підставою для припинення особливого періоду.

Ураховуючи вищевикладене, з огляду на зміст заходів мобілізації та демобілізації, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»], закінчення заходів мобілізації не припинило особливий період.

З метою юридичного визначення тривалості особливого періоду до Верховного Суду України звернувся начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України та отримав [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VSS00222.html офіційну відповідь від 13 липня 2018 року № 60-1543/0/2-18], у цьому листі Верховний Суд констатував: особливий період діє у державі починаючи від 17 березня 2014 року, після оприлюднення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року № 303/2014]. Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу '''''не приймав'''''. Завершення заходів мобілізації не припиняє особливого періоду.

Таким чином, [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MUS27482.html Верховний Суд України підтримав позицію Генерального штабу Збройних Сил України, висловлену ним у листі від 20 жовтня 2016 року № 316/1/906], яким надано роз’яснення щодо тривалості дії особливого періоду.
== Порядок та підстави розірвання безстрокового (до закінчення особливого періоду) контракту зі Збройними Силами України ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1769-19#Text 06 грудня 2016 року Законом України № 1769-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби»] було надане право на звільнення з військової служби військовослужбовцям, яким дію контракту було продовжено понад встановлені строки та тим, що уклали безстрокові контракти до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.

Також було внесено зміни до '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]''' відповідно до яких-контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) на '''підставах визначених в підпунктах "й" та "к" пункту 2 частини п'ятої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]''':

Й) - які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби за цією підставою (за бажанням військовослужбовців), здійснюється у строки, визначені центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, але не пізніше трьох місяців з дня набуття такого права, а тих, хто на час набуття права на звільнення зі служби виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, - протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань;

К)- які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

Відповідно до директиви Головного штабу Збройних Сил України від 03 липня 2018 року № Д-1 "Про визначення строків звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби, та особливості їх звільнення" звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули таке '''право на звільнення до 23 червня 2018 року''' (крім військовослужбовців, які виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України) та висловили бажання звільнитися з військової служби, здійснити протягом трьох місяців у таких обсягах (узагальнені показники за органи військового управління з урахуванням підпорядкованих військових частин):

· до 01 серпня 2018 року – до 25 %;

· до 01 вересня 2018 року – до 25 %;

· до 23 вересня 2018 року – до 50 %.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набудуть таке право на звільнення з 23 червня 2018 року та висловили бажання звільнитися з військової служби, здійснювати в установленому порядку у відповідності з вимогами нормативно-правових актів з питань проходження військової служби у Збройних Силах України протягом трьох місяців з дня набуття такого права.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення, висловили бажання звільнитися з військової служби та які виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, '''здійснювати протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань.'''

Військовослужбовці визначених вище категорій, які набули право на звільнення, але не висловили бажання звільнитися з військової служби, продовжують військову службу.

Військовослужбовцям, які мають намір звільнитися з лав Збройних Сил України необхідно подати командуванню '''рапорт''' у двох примірниках (на другому примірнику проставляється відмітка про отримання та повертається військовослужбовцю).
[[Файл:Рапорт на звільнення з контрактів до кінця особливого періоду.docx|міні]]
У разі відмови військовослужбовцю у задоволенні рапорту надається мотивована письмова відповідь.

Внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2197-20#Text Закону України « Про військовий обов’язок та військову службу»] щодо військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які приймаються на військову службу за контрактом та призначаються на посади, встановлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні:

для осіб рядового складу - 3 роки;

для осіб сержантського і старшинського складу - від 3 до 5 років.

Під час дії особливого періоду військовослужбовцям із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом, гарантується можливість припинення (розірвання) контракту за власним бажанням".

Війсьвослужбовці мають право оскаржити відмову у звільненні в [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|судовому порядку]].
== Див. також ==
* [[Виплата компенсації за невикористані дні додаткової відпустки військовослужбовцю]]
* [[Виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня]]
* [[Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту]]
* [[Звільнення з військової служби за станом здоров’я]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Розрахунок платіжними картками

2023-05-12T07:44:06Z

Oleksii.kirnosov: /* Відповідальність продавця */

== Нормативна база ==
* Податковий кодекс України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17]
*Цивільний кодекс України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text]
*Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80#Text]
*Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80#Text]
*Закон України «Про національний банк України» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/679-14#Text]
*Закон України «Про банки і банківську діяльність» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#Text]
*Закон України «Про платіжні послуги» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text]
*Постанова Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 164«Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрінгу платіжних інструментів» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0164500-22#Text]
*Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0220-16#Text]
*Закону України «Про захист прав споживачів». [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text]
*Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міністерством фінансів України від 14.06.2016 № 547 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16#Text]
== Поняття платіжної картки ==
'''Платіжні картки''' —- електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки за допомогою яких ; це банківські карткові продукти. Для того, щоб за допомогою таких карток клієнт міг оплатити покупку чи послугу.

'''Еквайринг''' — послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі.

'''Еква́йр''' — банк або інша фінансова установа, що надає послуги '''еквайрингу''', тобто, здійснює розрахунки з підприємствами, які приймають оплату від держателів платіжних карток за товари чи послуги або видають їм готівку.

'''Платіжна система -''' комплекс правил і засобів, що дають змогу проводити розрахунки між покупцем товару чи послуги, торгово-сервісною організацію й організацією, що видала клієнту картку для здійснення таких операцій. Як уже зазначалося вище, в системі є три категорії фінансових учасників.

'''Емітенти''' - організації, що випустили картки

Платіжна картка є власністю емітента і надається ним клієнту відповідно до умов договору.

Емісія платіжних карток у межах України проводиться виключно банками, що уклали договір з платіжною організацією відповідної платіжної системи та отримали її дозвіл на виконання цих операцій (крім одноемітентних внутрішньобанківських платіжних систем).

Вид платіжної картки, що емітується банком, тип її носія ідентифікаційних даних (магнітна смуга, мікросхема тощо), реквізити, що наносяться на неї в графічному вигляді, визначаються платіжною організацією відповідної платіжної системи, в якій ця картка застосовується. Обов’язковими реквізитами, що наносяться на платіжну картку, є реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента (Visa, Mastercard, American Express тощо). Платіжні картки внутрішньодержавних платіжних систем повинні містити ідентифікаційний номер емітента, визначений в порядку, встановленому НБУ.

Розпізнавання картки чи її персоналізація здійснюється за допомогою РІН-коду, який вміщує від 4 до 6 символів (іноді до 12). Цей код призначається клієнту при видачі картки служить засобом безпеки і захисту інформації від несанкціонованого доступу у випадку загублення чи викрадення картки. Процес ідентифікації клієнта з використанням РІН-коду називається авторизацією платежу. При цьому виконується не лише ідентифікація клієнта, а й перевірка наявності відповідної суми на рахунку клієнта в банку та перевірка стоп-списку (перелік електронних платіжних засобів, складений за певними їх реквізитами, за якими зупинено проведення операцій).

'''За допомогою різних видів пластикових карток можна скористатися такими послугами:'''

· отримання готівки через банкомати;

· отримання відповіді на запит про стан рахунку;

· переказ коштів з одного рахунку на інший;

· отримання виписки з поточного рахунку;

· оплата мобільного зв’язку;

· отримання кредиту при купівлі товарів чи авансом у вигляді готівки та тощо.

Види платіжних карток

'''Платіжні картки класифікуються:'''

- '''за матеріалом, з якого вони виготовлені''' (паперові, картонні, пластикові, металічні);

- '''за механізмом розрахунків''' (двосторонні системи, багатосторонні системи);

- '''за видом здійснюваних розрахунків:'''

дебетна (дає змогу розпоряджатися грошима в межах залишків коштів на картковому рахунку);
=== кредитна (допускає використання коштів понад наявну на рахунку суму, але в межах встановленого банком ліміту кредитування); ===
- '''за характером використання:'''

власна картка, яка дає можливість фізичній особі розпоряджатися власним картковим рахунком;

корпоративна картка (дає змогу фізичній особі розпоряджатись картковим рахунком юридичної особи);

- '''за способом запису інформації на карту''' (графічний запис, штрих-кодуванням, з магнітною смугою, з мікро процесором (картки пам'яті, смарт-картки);

- '''за приналежністю до закладу-емітенту''' (банківські, комерційні, карткових асоціацій);

- '''за сферою використання''' (універсальні, приватні (цільові);

- '''за територіальною приналежністю''' (міжнародні, національні, локальні, картки, що діють у одному закладі);

- '''за часом використання''' (строкові та безстрокові);

- '''за технічними параметрами:'''

картки з магнітною стрічкою (містить на зворотній стороні закодовану магнітну доріжку з певною інформацією: банківські реквізити власника, номер рахунку, номер секретного коду, строк дії картки, максимальна сума коштів, якою може скористатися власник);

картки з мікропроцесором (існує можливість обробляти інформацію; така картка є безпечнішою, зручною для власника, однак вона дорожча).

Для отримання картки клієнт пише заяву, заповнює спеціальну анкету і укладає угоду з банком. Після виготовлення картки її видають клієнту разом із секретним РIN-кодом, який забороняється повідомляти іншим особам. Власнику картки відкривають картковий рахунок, тобто рахунок, розпоряджатися яким можна за допомогою картки. Банк, який обслуговує картковий рахунок і видає картку, називається банком-емітентом.
== Розрахунок платіжною карткою ==
'''Розрахункова операція''' – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Покупці мають право розраховуватися за товари та послуги у зручний для них спосіб: розрахунок готівкою чи розрахунок платіжною карткою. Для цього у сфері торгівлі використовують платіжні термінали - електронний пристрій, програмно-технічні комплекси самообслуговування, тощо.

РРО дозволяється не використовувати:

- фізособам – платникам єдиного податку першої групи;

- фізособам – платникам єдиного податку другої і третьої груп за умови, що річний обсяг обороту не перевищує 1 млн. грн.;

- у випадках, перелічених у статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (наприклад, у разі продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв і безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу).

'''Зверніть увагу!'''

Не приймати спеціальні платіжні засоби мають право підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. м (крім автозаправних станцій) та суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах із чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.

'''Еквайринг''' — послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі. Банк має право передати електронний платіжний засіб у власність користувача або надати йому в користування (в оренду) у порядку, визначеному договором. Для забезпечення процесу приймання платіжних карток суб’єкт господарювання (торговець) має укласти договір еквайрингу з банком-еквайєром, який займається встановленням та обслуговуванням платіжних терміналів. Такий банк-еквайєр торговець може обрати на власний розсуд. Договір, укладений з банком-еквайєром, надає торговцеві право приймати від споживачів до оплати товарів платіжні картки. Відповідно до договору банк бере на себе зобов’язання перераховувати кошти з карткового рахунку покупця на поточний рахунок торговця на підставі оброблених документів. При цьому розрахунки за операції з банківськими платіжними картками між еквайєрами і торговцями у межах України здійснюють винятково у гривнях згідно з правилами і в порядку, обумовленому в договорі.
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Не приймати спеціальні платіжні засоби мають право також підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. м (крім автозаправних станцій) та суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах із чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.
|}
'''Еквайринг''' — послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі. Банк має право передати електронний платіжний засіб у власність користувача або надати йому в користування (в оренду) у порядку, визначеному договором. Для забезпечення процесу приймання платіжних карток суб’єкт господарювання (торговець) має укласти договір еквайрингу з банком-еквайєром, який займається встановленням та обслуговуванням платіжних терміналів. Такий банк-еквайєр торговець може обрати на власний розсуд. Договір, укладений з банком-еквайєром, надає торговцеві право приймати від споживачів до оплати товарів платіжні картки. Відповідно до договору банк бере на себе зобов’язання перераховувати кошти з карткового рахунку покупця на поточний рахунок торговця на підставі оброблених документів. При цьому розрахунки за операції з банківськими платіжними картками між еквайєрами і торговцями у межах України здійснюють винятково у гривнях згідно з правилами і в порядку, обумовленому в договорі.
== Документальне оформлення операцій з використанням терміналів ==
Операції, що їх здійснюють із використанням електронних платіжних засобів за допомогою платіжних терміналів, мають бути оформлені квитанцією платіжного термінала. Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа, ними можна користуватися під час врегулювання спірних питань.

Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів '''мають містити такі обов’язкові реквізити:'''

1. ідентифікатор еквайєра і торговця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати;

2. ідентифікатор платіжного пристрою;

3. дату і час здійснення операції;

4. суму та валюту операції;

5. суму комісійної винагороди;

6. реквізити електронного платіжного засобу, які дозволені правилами безпеки платіжної системи;

7. вид операції;

8. код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію у платіжній системі.

В разі застосування платіжного термінала, з’єднаного або поєднаного з РРО, касовий чек має містити такі додаткові обов’язкові реквізити:

1. ідентифікатор еквайєра і торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати;

2. ідентифікатор платіжного пристрою;

3. суму комісійної винагороди (за наявності);

4. вид операції;

5. реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) (що дозволені правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ»;

6. напис «Код авт.» і код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію у платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток) без виконання процедур авторизації;

7. підпис касира та підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ».
== Повернення товару, оплаченого через платіжний термінал ==
Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості врегульовані статтею 8 Закону України «Про захист прав споживачів». У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач повертає неякісний товар продавцеві і має право на свій вибір вимагати від продавця: заміни товару на такий самий товар чи на аналогічний із числа наявних у продавця (виробника) або повернення сплаченої за товар грошової суми. Тобто придбані із застосуванням платіжної картки товари неналежної якості також можна повернути продавцеві.

'''Спосіб повернення коштів'''

Розрахунки за участю фізичних осіб, не пов’язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, можна провадити у готівковій або у безготівковій формі (стаття 1087 Цивільного кодексу України). Розрахунки із застосуванням платіжних карток з огляду на вимоги статті 3 Закону є безготівковими. Крім того, згідно зі статтею 2 Закону розрахунковою операцією у разі повернення товару, оплаченого платіжною карткою, вважається оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів до банку покупця.

'''Документальне оформлення'''

Розрахунки під час видачі коштів покупцеві у разі повернення товару проводять на підставі видаткового чека. Видатковий чек має містити обов’язкові реквізити, зокрема вартість одиниці виміру товару і назву операції виплати або назву товару та напис «Видатковий чек» (роз’яснення щодо проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу надано у листі Державної фіскальної служби України від 02.06.2016 № 12039/6/99-99-22-07-03-15).

Процедуру повернення коштів через РРО встановлює Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міністерством фінансів України від 14.06.2016 № 547.
== Відповідальність продавця ==
Дотримання суб’єктами господарювання вимог щодо здійснення розрахунків із використанням електронних платіжних засобів контролює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову (Державна податкова служба України), а забезпечення захисту прав держателів електронних платіжних засобів на здійснення зазначених розрахунків — спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів (Державна служба України з питань безпечності продуктів та захисту споживачів).

За порушення порядку проведення як готівкових розрахунків за товари, так і розрахунків із використанням електронних платіжних засобів статтею 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративна відповідальність. Якщо порушення скоєно вперше, застосовують штраф від '''100 до 200 нмдг''', а в разі повторного порушення протягом року розмір штрафу буде збільшено у п’ять разів (від 500 до 1000 нмдг). Крім того, за відмову споживачеві у реалізації права скористатися під час розрахунку електронними платіжними засобами, якщо за законом продавець зобов’язаний приймати їх до оплати, такий продавець несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 500 нмдг, або 8500 грн. (частина дванадцята статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів»).

'''Зверніть увагу!'''

· Використовувати платіжний інструмент може лише власник.

· Співробітник емітента (Служби безпеки України, Національного банку, поліції тощо) ніколи не буде телефонувати і запитувати дані платіжного інструменту. У разі надходження таких дзвінків слід припинити розмову і звернутися до емітента.

· Емітент зобов'язаний розглядати заяви користувача, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченого законодавством України для розгляду звернень (скарг) громадян. Строки, протягом яких емітент установлює ініціатора та правомірність платіжної операції, та строки повернення на рахунок користувача суми попередньо списаної неналежної платіжної операції становлять не більше 60 календарних днів, відповідно до статті 89 Закону України «Про платіжні послуги».

[[Категорія: Банківське право]]
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Фінансове право]]

Розрахунок платіжними картками

2023-05-12T07:43:23Z

Oleksii.kirnosov: /* Повернення товару, оплаченого через платіжний термінал */

== Нормативна база ==
* Податковий кодекс України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17]
*Цивільний кодекс України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text]
*Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80#Text]
*Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80#Text]
*Закон України «Про національний банк України» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/679-14#Text]
*Закон України «Про банки і банківську діяльність» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#Text]
*Закон України «Про платіжні послуги» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text]
*Постанова Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 164«Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрінгу платіжних інструментів» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0164500-22#Text]
*Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0220-16#Text]
*Закону України «Про захист прав споживачів». [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text]
*Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міністерством фінансів України від 14.06.2016 № 547 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16#Text]
== Поняття платіжної картки ==
'''Платіжні картки''' —- електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки за допомогою яких ; це банківські карткові продукти. Для того, щоб за допомогою таких карток клієнт міг оплатити покупку чи послугу.

'''Еквайринг''' — послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі.

'''Еква́йр''' — банк або інша фінансова установа, що надає послуги '''еквайрингу''', тобто, здійснює розрахунки з підприємствами, які приймають оплату від держателів платіжних карток за товари чи послуги або видають їм готівку.

'''Платіжна система -''' комплекс правил і засобів, що дають змогу проводити розрахунки між покупцем товару чи послуги, торгово-сервісною організацію й організацією, що видала клієнту картку для здійснення таких операцій. Як уже зазначалося вище, в системі є три категорії фінансових учасників.

'''Емітенти''' - організації, що випустили картки

Платіжна картка є власністю емітента і надається ним клієнту відповідно до умов договору.

Емісія платіжних карток у межах України проводиться виключно банками, що уклали договір з платіжною організацією відповідної платіжної системи та отримали її дозвіл на виконання цих операцій (крім одноемітентних внутрішньобанківських платіжних систем).

Вид платіжної картки, що емітується банком, тип її носія ідентифікаційних даних (магнітна смуга, мікросхема тощо), реквізити, що наносяться на неї в графічному вигляді, визначаються платіжною організацією відповідної платіжної системи, в якій ця картка застосовується. Обов’язковими реквізитами, що наносяться на платіжну картку, є реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента (Visa, Mastercard, American Express тощо). Платіжні картки внутрішньодержавних платіжних систем повинні містити ідентифікаційний номер емітента, визначений в порядку, встановленому НБУ.

Розпізнавання картки чи її персоналізація здійснюється за допомогою РІН-коду, який вміщує від 4 до 6 символів (іноді до 12). Цей код призначається клієнту при видачі картки служить засобом безпеки і захисту інформації від несанкціонованого доступу у випадку загублення чи викрадення картки. Процес ідентифікації клієнта з використанням РІН-коду називається авторизацією платежу. При цьому виконується не лише ідентифікація клієнта, а й перевірка наявності відповідної суми на рахунку клієнта в банку та перевірка стоп-списку (перелік електронних платіжних засобів, складений за певними їх реквізитами, за якими зупинено проведення операцій).

'''За допомогою різних видів пластикових карток можна скористатися такими послугами:'''

· отримання готівки через банкомати;

· отримання відповіді на запит про стан рахунку;

· переказ коштів з одного рахунку на інший;

· отримання виписки з поточного рахунку;

· оплата мобільного зв’язку;

· отримання кредиту при купівлі товарів чи авансом у вигляді готівки та тощо.

Види платіжних карток

'''Платіжні картки класифікуються:'''

- '''за матеріалом, з якого вони виготовлені''' (паперові, картонні, пластикові, металічні);

- '''за механізмом розрахунків''' (двосторонні системи, багатосторонні системи);

- '''за видом здійснюваних розрахунків:'''

дебетна (дає змогу розпоряджатися грошима в межах залишків коштів на картковому рахунку);
=== кредитна (допускає використання коштів понад наявну на рахунку суму, але в межах встановленого банком ліміту кредитування); ===
- '''за характером використання:'''

власна картка, яка дає можливість фізичній особі розпоряджатися власним картковим рахунком;

корпоративна картка (дає змогу фізичній особі розпоряджатись картковим рахунком юридичної особи);

- '''за способом запису інформації на карту''' (графічний запис, штрих-кодуванням, з магнітною смугою, з мікро процесором (картки пам'яті, смарт-картки);

- '''за приналежністю до закладу-емітенту''' (банківські, комерційні, карткових асоціацій);

- '''за сферою використання''' (універсальні, приватні (цільові);

- '''за територіальною приналежністю''' (міжнародні, національні, локальні, картки, що діють у одному закладі);

- '''за часом використання''' (строкові та безстрокові);

- '''за технічними параметрами:'''

картки з магнітною стрічкою (містить на зворотній стороні закодовану магнітну доріжку з певною інформацією: банківські реквізити власника, номер рахунку, номер секретного коду, строк дії картки, максимальна сума коштів, якою може скористатися власник);

картки з мікропроцесором (існує можливість обробляти інформацію; така картка є безпечнішою, зручною для власника, однак вона дорожча).

Для отримання картки клієнт пише заяву, заповнює спеціальну анкету і укладає угоду з банком. Після виготовлення картки її видають клієнту разом із секретним РIN-кодом, який забороняється повідомляти іншим особам. Власнику картки відкривають картковий рахунок, тобто рахунок, розпоряджатися яким можна за допомогою картки. Банк, який обслуговує картковий рахунок і видає картку, називається банком-емітентом.
== Розрахунок платіжною карткою ==
'''Розрахункова операція''' – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Покупці мають право розраховуватися за товари та послуги у зручний для них спосіб: розрахунок готівкою чи розрахунок платіжною карткою. Для цього у сфері торгівлі використовують платіжні термінали - електронний пристрій, програмно-технічні комплекси самообслуговування, тощо.

РРО дозволяється не використовувати:

- фізособам – платникам єдиного податку першої групи;

- фізособам – платникам єдиного податку другої і третьої груп за умови, що річний обсяг обороту не перевищує 1 млн. грн.;

- у випадках, перелічених у статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (наприклад, у разі продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв і безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу).

'''Зверніть увагу!'''

Не приймати спеціальні платіжні засоби мають право підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. м (крім автозаправних станцій) та суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах із чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.

'''Еквайринг''' — послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі. Банк має право передати електронний платіжний засіб у власність користувача або надати йому в користування (в оренду) у порядку, визначеному договором. Для забезпечення процесу приймання платіжних карток суб’єкт господарювання (торговець) має укласти договір еквайрингу з банком-еквайєром, який займається встановленням та обслуговуванням платіжних терміналів. Такий банк-еквайєр торговець може обрати на власний розсуд. Договір, укладений з банком-еквайєром, надає торговцеві право приймати від споживачів до оплати товарів платіжні картки. Відповідно до договору банк бере на себе зобов’язання перераховувати кошти з карткового рахунку покупця на поточний рахунок торговця на підставі оброблених документів. При цьому розрахунки за операції з банківськими платіжними картками між еквайєрами і торговцями у межах України здійснюють винятково у гривнях згідно з правилами і в порядку, обумовленому в договорі.
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Не приймати спеціальні платіжні засоби мають право також підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. м (крім автозаправних станцій) та суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах із чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.
|}
'''Еквайринг''' — послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі. Банк має право передати електронний платіжний засіб у власність користувача або надати йому в користування (в оренду) у порядку, визначеному договором. Для забезпечення процесу приймання платіжних карток суб’єкт господарювання (торговець) має укласти договір еквайрингу з банком-еквайєром, який займається встановленням та обслуговуванням платіжних терміналів. Такий банк-еквайєр торговець може обрати на власний розсуд. Договір, укладений з банком-еквайєром, надає торговцеві право приймати від споживачів до оплати товарів платіжні картки. Відповідно до договору банк бере на себе зобов’язання перераховувати кошти з карткового рахунку покупця на поточний рахунок торговця на підставі оброблених документів. При цьому розрахунки за операції з банківськими платіжними картками між еквайєрами і торговцями у межах України здійснюють винятково у гривнях згідно з правилами і в порядку, обумовленому в договорі.
== Документальне оформлення операцій з використанням терміналів ==
Операції, що їх здійснюють із використанням електронних платіжних засобів за допомогою платіжних терміналів, мають бути оформлені квитанцією платіжного термінала. Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа, ними можна користуватися під час врегулювання спірних питань.

Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів '''мають містити такі обов’язкові реквізити:'''

1. ідентифікатор еквайєра і торговця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати;

2. ідентифікатор платіжного пристрою;

3. дату і час здійснення операції;

4. суму та валюту операції;

5. суму комісійної винагороди;

6. реквізити електронного платіжного засобу, які дозволені правилами безпеки платіжної системи;

7. вид операції;

8. код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію у платіжній системі.

В разі застосування платіжного термінала, з’єднаного або поєднаного з РРО, касовий чек має містити такі додаткові обов’язкові реквізити:

1. ідентифікатор еквайєра і торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати;

2. ідентифікатор платіжного пристрою;

3. суму комісійної винагороди (за наявності);

4. вид операції;

5. реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) (що дозволені правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ»;

6. напис «Код авт.» і код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію у платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток) без виконання процедур авторизації;

7. підпис касира та підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ».
== Повернення товару, оплаченого через платіжний термінал ==
Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості врегульовані статтею 8 Закону України «Про захист прав споживачів». У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач повертає неякісний товар продавцеві і має право на свій вибір вимагати від продавця: заміни товару на такий самий товар чи на аналогічний із числа наявних у продавця (виробника) або повернення сплаченої за товар грошової суми. Тобто придбані із застосуванням платіжної картки товари неналежної якості також можна повернути продавцеві.

'''Спосіб повернення коштів'''

Розрахунки за участю фізичних осіб, не пов’язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, можна провадити у готівковій або у безготівковій формі (стаття 1087 Цивільного кодексу України). Розрахунки із застосуванням платіжних карток з огляду на вимоги статті 3 Закону є безготівковими. Крім того, згідно зі статтею 2 Закону розрахунковою операцією у разі повернення товару, оплаченого платіжною карткою, вважається оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів до банку покупця.

'''Документальне оформлення'''

Розрахунки під час видачі коштів покупцеві у разі повернення товару проводять на підставі видаткового чека. Видатковий чек має містити обов’язкові реквізити, зокрема вартість одиниці виміру товару і назву операції виплати або назву товару та напис «Видатковий чек» (роз’яснення щодо проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу надано у листі Державної фіскальної служби України від 02.06.2016 № 12039/6/99-99-22-07-03-15).

Процедуру повернення коштів через РРО встановлює Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міністерством фінансів України від 14.06.2016 № 547.

== Відповідальність продавця ==
Дотримання суб’єктами господарювання вимог щодо здійснення розрахунків із використанням електронних платіжних засобів контролює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову ([https://www.tax.gov.ua/ Державна податкова служба України]), а забезпечення захисту прав держателів електронних платіжних засобів на здійснення зазначених розрахунків — спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів ([http://www.consumer.gov.ua/ Державна служба України з питань безпечності продуктів та захисту споживачів]).

За порушення порядку проведення як готівкових розрахунків за товари, так і розрахунків із використанням електронних платіжних засобів статтею 163-15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3297 Кодексу України про адміністративні правопорушення] встановлено адмінвідповідальність. Якщо порушення скоєно вперше, застосовують штраф від '''100 до 200 нмдг''', а в разі повторного порушення протягом року розмір штрафу буде збільшено у п’ять разів (від 500 до 1000 нмдг). 
Крім того, за відмову споживачеві у реалізації права скористатися під час розрахунку електронними платіжними засобами, якщо за законом продавець зобов’язаний приймати їх до оплати, такий продавець несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 500 нмдг, або 8500 грн. (частина дванадцята статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України "Про захист прав споживачів"]).
[[Категорія: Банківське право]]
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Фінансове право]]

Розрахунок платіжними картками

2023-05-12T07:41:09Z

Oleksii.kirnosov: /* Документальне оформлення операцій з використанням терміналів */

== Нормативна база ==
* Податковий кодекс України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17]
*Цивільний кодекс України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text]
*Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80#Text]
*Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80#Text]
*Закон України «Про національний банк України» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/679-14#Text]
*Закон України «Про банки і банківську діяльність» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#Text]
*Закон України «Про платіжні послуги» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text]
*Постанова Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 164«Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрінгу платіжних інструментів» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0164500-22#Text]
*Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0220-16#Text]
*Закону України «Про захист прав споживачів». [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text]
*Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міністерством фінансів України від 14.06.2016 № 547 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16#Text]
== Поняття платіжної картки ==
'''Платіжні картки''' —- електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки за допомогою яких ; це банківські карткові продукти. Для того, щоб за допомогою таких карток клієнт міг оплатити покупку чи послугу.

'''Еквайринг''' — послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі.

'''Еква́йр''' — банк або інша фінансова установа, що надає послуги '''еквайрингу''', тобто, здійснює розрахунки з підприємствами, які приймають оплату від держателів платіжних карток за товари чи послуги або видають їм готівку.

'''Платіжна система -''' комплекс правил і засобів, що дають змогу проводити розрахунки між покупцем товару чи послуги, торгово-сервісною організацію й організацією, що видала клієнту картку для здійснення таких операцій. Як уже зазначалося вище, в системі є три категорії фінансових учасників.

'''Емітенти''' - організації, що випустили картки

Платіжна картка є власністю емітента і надається ним клієнту відповідно до умов договору.

Емісія платіжних карток у межах України проводиться виключно банками, що уклали договір з платіжною організацією відповідної платіжної системи та отримали її дозвіл на виконання цих операцій (крім одноемітентних внутрішньобанківських платіжних систем).

Вид платіжної картки, що емітується банком, тип її носія ідентифікаційних даних (магнітна смуга, мікросхема тощо), реквізити, що наносяться на неї в графічному вигляді, визначаються платіжною організацією відповідної платіжної системи, в якій ця картка застосовується. Обов’язковими реквізитами, що наносяться на платіжну картку, є реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента (Visa, Mastercard, American Express тощо). Платіжні картки внутрішньодержавних платіжних систем повинні містити ідентифікаційний номер емітента, визначений в порядку, встановленому НБУ.

Розпізнавання картки чи її персоналізація здійснюється за допомогою РІН-коду, який вміщує від 4 до 6 символів (іноді до 12). Цей код призначається клієнту при видачі картки служить засобом безпеки і захисту інформації від несанкціонованого доступу у випадку загублення чи викрадення картки. Процес ідентифікації клієнта з використанням РІН-коду називається авторизацією платежу. При цьому виконується не лише ідентифікація клієнта, а й перевірка наявності відповідної суми на рахунку клієнта в банку та перевірка стоп-списку (перелік електронних платіжних засобів, складений за певними їх реквізитами, за якими зупинено проведення операцій).

'''За допомогою різних видів пластикових карток можна скористатися такими послугами:'''

· отримання готівки через банкомати;

· отримання відповіді на запит про стан рахунку;

· переказ коштів з одного рахунку на інший;

· отримання виписки з поточного рахунку;

· оплата мобільного зв’язку;

· отримання кредиту при купівлі товарів чи авансом у вигляді готівки та тощо.

Види платіжних карток

'''Платіжні картки класифікуються:'''

- '''за матеріалом, з якого вони виготовлені''' (паперові, картонні, пластикові, металічні);

- '''за механізмом розрахунків''' (двосторонні системи, багатосторонні системи);

- '''за видом здійснюваних розрахунків:'''

дебетна (дає змогу розпоряджатися грошима в межах залишків коштів на картковому рахунку);
=== кредитна (допускає використання коштів понад наявну на рахунку суму, але в межах встановленого банком ліміту кредитування); ===
- '''за характером використання:'''

власна картка, яка дає можливість фізичній особі розпоряджатися власним картковим рахунком;

корпоративна картка (дає змогу фізичній особі розпоряджатись картковим рахунком юридичної особи);

- '''за способом запису інформації на карту''' (графічний запис, штрих-кодуванням, з магнітною смугою, з мікро процесором (картки пам'яті, смарт-картки);

- '''за приналежністю до закладу-емітенту''' (банківські, комерційні, карткових асоціацій);

- '''за сферою використання''' (універсальні, приватні (цільові);

- '''за територіальною приналежністю''' (міжнародні, національні, локальні, картки, що діють у одному закладі);

- '''за часом використання''' (строкові та безстрокові);

- '''за технічними параметрами:'''

картки з магнітною стрічкою (містить на зворотній стороні закодовану магнітну доріжку з певною інформацією: банківські реквізити власника, номер рахунку, номер секретного коду, строк дії картки, максимальна сума коштів, якою може скористатися власник);

картки з мікропроцесором (існує можливість обробляти інформацію; така картка є безпечнішою, зручною для власника, однак вона дорожча).

Для отримання картки клієнт пише заяву, заповнює спеціальну анкету і укладає угоду з банком. Після виготовлення картки її видають клієнту разом із секретним РIN-кодом, який забороняється повідомляти іншим особам. Власнику картки відкривають картковий рахунок, тобто рахунок, розпоряджатися яким можна за допомогою картки. Банк, який обслуговує картковий рахунок і видає картку, називається банком-емітентом.
== Розрахунок платіжною карткою ==
'''Розрахункова операція''' – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Покупці мають право розраховуватися за товари та послуги у зручний для них спосіб: розрахунок готівкою чи розрахунок платіжною карткою. Для цього у сфері торгівлі використовують платіжні термінали - електронний пристрій, програмно-технічні комплекси самообслуговування, тощо.

РРО дозволяється не використовувати:

- фізособам – платникам єдиного податку першої групи;

- фізособам – платникам єдиного податку другої і третьої груп за умови, що річний обсяг обороту не перевищує 1 млн. грн.;

- у випадках, перелічених у статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (наприклад, у разі продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв і безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу).

'''Зверніть увагу!'''

Не приймати спеціальні платіжні засоби мають право підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. м (крім автозаправних станцій) та суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах із чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.

'''Еквайринг''' — послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі. Банк має право передати електронний платіжний засіб у власність користувача або надати йому в користування (в оренду) у порядку, визначеному договором. Для забезпечення процесу приймання платіжних карток суб’єкт господарювання (торговець) має укласти договір еквайрингу з банком-еквайєром, який займається встановленням та обслуговуванням платіжних терміналів. Такий банк-еквайєр торговець може обрати на власний розсуд. Договір, укладений з банком-еквайєром, надає торговцеві право приймати від споживачів до оплати товарів платіжні картки. Відповідно до договору банк бере на себе зобов’язання перераховувати кошти з карткового рахунку покупця на поточний рахунок торговця на підставі оброблених документів. При цьому розрахунки за операції з банківськими платіжними картками між еквайєрами і торговцями у межах України здійснюють винятково у гривнях згідно з правилами і в порядку, обумовленому в договорі.
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Не приймати спеціальні платіжні засоби мають право також підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. м (крім автозаправних станцій) та суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах із чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.
|}
'''Еквайринг''' — послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі. Банк має право передати електронний платіжний засіб у власність користувача або надати йому в користування (в оренду) у порядку, визначеному договором. Для забезпечення процесу приймання платіжних карток суб’єкт господарювання (торговець) має укласти договір еквайрингу з банком-еквайєром, який займається встановленням та обслуговуванням платіжних терміналів. Такий банк-еквайєр торговець може обрати на власний розсуд. Договір, укладений з банком-еквайєром, надає торговцеві право приймати від споживачів до оплати товарів платіжні картки. Відповідно до договору банк бере на себе зобов’язання перераховувати кошти з карткового рахунку покупця на поточний рахунок торговця на підставі оброблених документів. При цьому розрахунки за операції з банківськими платіжними картками між еквайєрами і торговцями у межах України здійснюють винятково у гривнях згідно з правилами і в порядку, обумовленому в договорі.
== Документальне оформлення операцій з використанням терміналів ==
Операції, що їх здійснюють із використанням електронних платіжних засобів за допомогою платіжних терміналів, мають бути оформлені квитанцією платіжного термінала. Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа, ними можна користуватися під час врегулювання спірних питань.

Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів '''мають містити такі обов’язкові реквізити:'''

1. ідентифікатор еквайєра і торговця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати;

2. ідентифікатор платіжного пристрою;

3. дату і час здійснення операції;

4. суму та валюту операції;

5. суму комісійної винагороди;

6. реквізити електронного платіжного засобу, які дозволені правилами безпеки платіжної системи;

7. вид операції;

8. код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію у платіжній системі.

В разі застосування платіжного термінала, з’єднаного або поєднаного з РРО, касовий чек має містити такі додаткові обов’язкові реквізити:

1. ідентифікатор еквайєра і торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати;

2. ідентифікатор платіжного пристрою;

3. суму комісійної винагороди (за наявності);

4. вид операції;

5. реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) (що дозволені правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ»;

6. напис «Код авт.» і код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію у платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток) без виконання процедур авторизації;

7. підпис касира та підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ».

== Повернення товару, оплаченого через платіжний термінал ==
Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості врегульовані статтею 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України "Про захист прав споживачів"]. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач повертає [[Права споживачів у разі придбання товару неналежної якості|неякісний товар]] продавцеві і має право на свій вибір вимагати від продавця: заміни товару на такий самий товар чи на аналогічний із числа наявних у продавця (виробника) або повернення сплаченої за товар грошової суми. Тобто придбані із застосуванням платіжної картки товари неналежної якості також можна повернути продавцеві.
=== Спосіб повернення коштів ===
Розрахунки за участю фізичних осіб, не пов’язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, можна провадити у готівковій або у безготівковій формі (стаття 1087 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). Розрахунки із застосуванням платіжних карток з огляду на вимоги статті 3 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-вр Закону] є безготівковими. Крім того, згідно зі статтею 2 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-вр Закону] розрахунковою операцією у разі повернення товару, оплаченого платіжною карткою, вважається оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів до банку покупця.
=== Документальне оформлення ===
Розрахунки під час видачі коштів покупцеві у разі повернення товару проводять на підставі видаткового чека. Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0220-16 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13] видатковий чек має містити обов’язкові реквізити, зокрема вартість одиниці виміру товару і назву операції виплати або назву товару та напис «Видатковий чек» (роз’яснення щодо проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу надано у [http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/68406.html листі Державної фіскальної служби України від 02.06.2016 № 12039/6/99-99-22-07-03-15]).

Процедуру повернення коштів через РРО встановлює [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міністерством фінансів України від 14.06.2016 № 547].
== Відповідальність продавця ==
Дотримання суб’єктами господарювання вимог щодо здійснення розрахунків із використанням електронних платіжних засобів контролює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову ([https://www.tax.gov.ua/ Державна податкова служба України]), а забезпечення захисту прав держателів електронних платіжних засобів на здійснення зазначених розрахунків — спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів ([http://www.consumer.gov.ua/ Державна служба України з питань безпечності продуктів та захисту споживачів]).

За порушення порядку проведення як готівкових розрахунків за товари, так і розрахунків із використанням електронних платіжних засобів статтею 163-15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3297 Кодексу України про адміністративні правопорушення] встановлено адмінвідповідальність. Якщо порушення скоєно вперше, застосовують штраф від '''100 до 200 нмдг''', а в разі повторного порушення протягом року розмір штрафу буде збільшено у п’ять разів (від 500 до 1000 нмдг). 
Крім того, за відмову споживачеві у реалізації права скористатися під час розрахунку електронними платіжними засобами, якщо за законом продавець зобов’язаний приймати їх до оплати, такий продавець несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 500 нмдг, або 8500 грн. (частина дванадцята статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України "Про захист прав споживачів"]).
[[Категорія: Банківське право]]
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Фінансове право]]

Розрахунок платіжними картками

2023-05-12T07:27:47Z

Oleksii.kirnosov: /* Розрахунок платіжною карткою */

== Нормативна база ==
* Податковий кодекс України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17]
*Цивільний кодекс України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text]
*Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80#Text]
*Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80#Text]
*Закон України «Про національний банк України» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/679-14#Text]
*Закон України «Про банки і банківську діяльність» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#Text]
*Закон України «Про платіжні послуги» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text]
*Постанова Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 164«Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрінгу платіжних інструментів» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0164500-22#Text]
*Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0220-16#Text]
*Закону України «Про захист прав споживачів». [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text]
*Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міністерством фінансів України від 14.06.2016 № 547 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16#Text]
== Поняття платіжної картки ==
'''Платіжні картки''' —- електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки за допомогою яких ; це банківські карткові продукти. Для того, щоб за допомогою таких карток клієнт міг оплатити покупку чи послугу.

'''Еквайринг''' — послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі.

'''Еква́йр''' — банк або інша фінансова установа, що надає послуги '''еквайрингу''', тобто, здійснює розрахунки з підприємствами, які приймають оплату від держателів платіжних карток за товари чи послуги або видають їм готівку.

'''Платіжна система -''' комплекс правил і засобів, що дають змогу проводити розрахунки між покупцем товару чи послуги, торгово-сервісною організацію й організацією, що видала клієнту картку для здійснення таких операцій. Як уже зазначалося вище, в системі є три категорії фінансових учасників.

'''Емітенти''' - організації, що випустили картки

Платіжна картка є власністю емітента і надається ним клієнту відповідно до умов договору.

Емісія платіжних карток у межах України проводиться виключно банками, що уклали договір з платіжною організацією відповідної платіжної системи та отримали її дозвіл на виконання цих операцій (крім одноемітентних внутрішньобанківських платіжних систем).

Вид платіжної картки, що емітується банком, тип її носія ідентифікаційних даних (магнітна смуга, мікросхема тощо), реквізити, що наносяться на неї в графічному вигляді, визначаються платіжною організацією відповідної платіжної системи, в якій ця картка застосовується. Обов’язковими реквізитами, що наносяться на платіжну картку, є реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента (Visa, Mastercard, American Express тощо). Платіжні картки внутрішньодержавних платіжних систем повинні містити ідентифікаційний номер емітента, визначений в порядку, встановленому НБУ.

Розпізнавання картки чи її персоналізація здійснюється за допомогою РІН-коду, який вміщує від 4 до 6 символів (іноді до 12). Цей код призначається клієнту при видачі картки служить засобом безпеки і захисту інформації від несанкціонованого доступу у випадку загублення чи викрадення картки. Процес ідентифікації клієнта з використанням РІН-коду називається авторизацією платежу. При цьому виконується не лише ідентифікація клієнта, а й перевірка наявності відповідної суми на рахунку клієнта в банку та перевірка стоп-списку (перелік електронних платіжних засобів, складений за певними їх реквізитами, за якими зупинено проведення операцій).

'''За допомогою різних видів пластикових карток можна скористатися такими послугами:'''

· отримання готівки через банкомати;

· отримання відповіді на запит про стан рахунку;

· переказ коштів з одного рахунку на інший;

· отримання виписки з поточного рахунку;

· оплата мобільного зв’язку;

· отримання кредиту при купівлі товарів чи авансом у вигляді готівки та тощо.

Види платіжних карток

'''Платіжні картки класифікуються:'''

- '''за матеріалом, з якого вони виготовлені''' (паперові, картонні, пластикові, металічні);

- '''за механізмом розрахунків''' (двосторонні системи, багатосторонні системи);

- '''за видом здійснюваних розрахунків:'''

дебетна (дає змогу розпоряджатися грошима в межах залишків коштів на картковому рахунку);
=== кредитна (допускає використання коштів понад наявну на рахунку суму, але в межах встановленого банком ліміту кредитування); ===
- '''за характером використання:'''

власна картка, яка дає можливість фізичній особі розпоряджатися власним картковим рахунком;

корпоративна картка (дає змогу фізичній особі розпоряджатись картковим рахунком юридичної особи);

- '''за способом запису інформації на карту''' (графічний запис, штрих-кодуванням, з магнітною смугою, з мікро процесором (картки пам'яті, смарт-картки);

- '''за приналежністю до закладу-емітенту''' (банківські, комерційні, карткових асоціацій);

- '''за сферою використання''' (універсальні, приватні (цільові);

- '''за територіальною приналежністю''' (міжнародні, національні, локальні, картки, що діють у одному закладі);

- '''за часом використання''' (строкові та безстрокові);

- '''за технічними параметрами:'''

картки з магнітною стрічкою (містить на зворотній стороні закодовану магнітну доріжку з певною інформацією: банківські реквізити власника, номер рахунку, номер секретного коду, строк дії картки, максимальна сума коштів, якою може скористатися власник);

картки з мікропроцесором (існує можливість обробляти інформацію; така картка є безпечнішою, зручною для власника, однак вона дорожча).

Для отримання картки клієнт пише заяву, заповнює спеціальну анкету і укладає угоду з банком. Після виготовлення картки її видають клієнту разом із секретним РIN-кодом, який забороняється повідомляти іншим особам. Власнику картки відкривають картковий рахунок, тобто рахунок, розпоряджатися яким можна за допомогою картки. Банк, який обслуговує картковий рахунок і видає картку, називається банком-емітентом.
== Розрахунок платіжною карткою ==
'''Розрахункова операція''' – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Покупці мають право розраховуватися за товари та послуги у зручний для них спосіб: розрахунок готівкою чи розрахунок платіжною карткою. Для цього у сфері торгівлі використовують платіжні термінали - електронний пристрій, програмно-технічні комплекси самообслуговування, тощо.

РРО дозволяється не використовувати:

- фізособам – платникам єдиного податку першої групи;

- фізособам – платникам єдиного податку другої і третьої груп за умови, що річний обсяг обороту не перевищує 1 млн. грн.;

- у випадках, перелічених у статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (наприклад, у разі продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв і безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу).

'''Зверніть увагу!'''

Не приймати спеціальні платіжні засоби мають право підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. м (крім автозаправних станцій) та суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах із чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.

'''Еквайринг''' — послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі. Банк має право передати електронний платіжний засіб у власність користувача або надати йому в користування (в оренду) у порядку, визначеному договором. Для забезпечення процесу приймання платіжних карток суб’єкт господарювання (торговець) має укласти договір еквайрингу з банком-еквайєром, який займається встановленням та обслуговуванням платіжних терміналів. Такий банк-еквайєр торговець може обрати на власний розсуд. Договір, укладений з банком-еквайєром, надає торговцеві право приймати від споживачів до оплати товарів платіжні картки. Відповідно до договору банк бере на себе зобов’язання перераховувати кошти з карткового рахунку покупця на поточний рахунок торговця на підставі оброблених документів. При цьому розрахунки за операції з банківськими платіжними картками між еквайєрами і торговцями у межах України здійснюють винятково у гривнях згідно з правилами і в порядку, обумовленому в договорі.
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Не приймати спеціальні платіжні засоби мають право також підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. м (крім автозаправних станцій) та суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах із чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.
|}
'''Еквайринг''' — послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі. Банк має право передати електронний платіжний засіб у власність користувача або надати йому в користування (в оренду) у порядку, визначеному договором. Для забезпечення процесу приймання платіжних карток суб’єкт господарювання (торговець) має укласти договір еквайрингу з банком-еквайєром, який займається встановленням та обслуговуванням платіжних терміналів. Такий банк-еквайєр торговець може обрати на власний розсуд. Договір, укладений з банком-еквайєром, надає торговцеві право приймати від споживачів до оплати товарів платіжні картки. Відповідно до договору банк бере на себе зобов’язання перераховувати кошти з карткового рахунку покупця на поточний рахунок торговця на підставі оброблених документів. При цьому розрахунки за операції з банківськими платіжними картками між еквайєрами і торговцями у межах України здійснюють винятково у гривнях згідно з правилами і в порядку, обумовленому в договорі.
== Документальне оформлення операцій з використанням терміналів ==
Розрахунок платіжною карткою проходить за загальними правилами документообігу за операціями з використанням електронних платіжних засобів, що прописані у розділі VII [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0705500-14][http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0705500-14 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 № 705].

Операції, що їх здійснюють із використанням електронних платіжних засобів за допомогою платіжних терміналів, мають бути оформлені квитанцією платіжного термінала. Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа, ними можна користуватися під час врегулювання спірних питань.

Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів '''мають містити такі обов’язкові реквізити:'''
# ідентифікатор еквайєра і торговця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати;
# ідентифікатор платіжного пристрою;
# дату і час здійснення операції;
# суму та валюту операції;
# суму комісійної винагороди;
# реквізити електронного платіжного засобу, які дозволені правилами безпеки платіжної системи;
# вид операції;
# код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію у платіжній системі.
Правила платіжних систем та/або внутрішньобанківські правила можуть також передбачати інші додаткові реквізити документів за операціями з використанням електронних платіжних засобів. Зокрема, пунктом 6 розділу ІІ [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0220-16 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13] (далі — Положення № 13), передбачено, що в разі застосування платіжного термінала, з’єднаного або поєднаного з РРО, касовий чек має містити такі додаткові обов’язкові реквізити:
# ідентифікатор еквайєра і торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати;
# ідентифікатор платіжного пристрою;
# суму комісійної винагороди (за наявності);
# вид операції;
# реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) (що дозволені правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ»;
# напис «Код авт.» і код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію у платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток) без виконання процедур авторизації;
# підпис касира та підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ».
== Повернення товару, оплаченого через платіжний термінал ==
Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості врегульовані статтею 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України "Про захист прав споживачів"]. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач повертає [[Права споживачів у разі придбання товару неналежної якості|неякісний товар]] продавцеві і має право на свій вибір вимагати від продавця: заміни товару на такий самий товар чи на аналогічний із числа наявних у продавця (виробника) або повернення сплаченої за товар грошової суми. Тобто придбані із застосуванням платіжної картки товари неналежної якості також можна повернути продавцеві.
=== Спосіб повернення коштів ===
Розрахунки за участю фізичних осіб, не пов’язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, можна провадити у готівковій або у безготівковій формі (стаття 1087 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). Розрахунки із застосуванням платіжних карток з огляду на вимоги статті 3 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-вр Закону] є безготівковими. Крім того, згідно зі статтею 2 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-вр Закону] розрахунковою операцією у разі повернення товару, оплаченого платіжною карткою, вважається оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів до банку покупця.
=== Документальне оформлення ===
Розрахунки під час видачі коштів покупцеві у разі повернення товару проводять на підставі видаткового чека. Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0220-16 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13] видатковий чек має містити обов’язкові реквізити, зокрема вартість одиниці виміру товару і назву операції виплати або назву товару та напис «Видатковий чек» (роз’яснення щодо проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу надано у [http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/68406.html листі Державної фіскальної служби України від 02.06.2016 № 12039/6/99-99-22-07-03-15]).

Процедуру повернення коштів через РРО встановлює [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міністерством фінансів України від 14.06.2016 № 547].
== Відповідальність продавця ==
Дотримання суб’єктами господарювання вимог щодо здійснення розрахунків із використанням електронних платіжних засобів контролює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову ([https://www.tax.gov.ua/ Державна податкова служба України]), а забезпечення захисту прав держателів електронних платіжних засобів на здійснення зазначених розрахунків — спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів ([http://www.consumer.gov.ua/ Державна служба України з питань безпечності продуктів та захисту споживачів]).

За порушення порядку проведення як готівкових розрахунків за товари, так і розрахунків із використанням електронних платіжних засобів статтею 163-15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3297 Кодексу України про адміністративні правопорушення] встановлено адмінвідповідальність. Якщо порушення скоєно вперше, застосовують штраф від '''100 до 200 нмдг''', а в разі повторного порушення протягом року розмір штрафу буде збільшено у п’ять разів (від 500 до 1000 нмдг). 
Крім того, за відмову споживачеві у реалізації права скористатися під час розрахунку електронними платіжними засобами, якщо за законом продавець зобов’язаний приймати їх до оплати, такий продавець несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 500 нмдг, або 8500 грн. (частина дванадцята статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України "Про захист прав споживачів"]).
[[Категорія: Банківське право]]
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Фінансове право]]

Розрахунок платіжними картками

2023-05-12T07:24:08Z

Oleksii.kirnosov: Поняття платіжної картки

== Нормативна база ==
* Податковий кодекс України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17]
*Цивільний кодекс України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text]
*Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80#Text]
*Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80#Text]
*Закон України «Про національний банк України» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/679-14#Text]
*Закон України «Про банки і банківську діяльність» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#Text]
*Закон України «Про платіжні послуги» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text]
*Постанова Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 164«Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрінгу платіжних інструментів» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0164500-22#Text]
*Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0220-16#Text]
*Закону України «Про захист прав споживачів». [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text]
*Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міністерством фінансів України від 14.06.2016 № 547 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16#Text]
== Поняття платіжної картки ==
'''Платіжні картки''' —- електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки за допомогою яких ; це банківські карткові продукти. Для того, щоб за допомогою таких карток клієнт міг оплатити покупку чи послугу.

'''Еквайринг''' — послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі.

'''Еква́йр''' — банк або інша фінансова установа, що надає послуги '''еквайрингу''', тобто, здійснює розрахунки з підприємствами, які приймають оплату від держателів платіжних карток за товари чи послуги або видають їм готівку.

'''Платіжна система -''' комплекс правил і засобів, що дають змогу проводити розрахунки між покупцем товару чи послуги, торгово-сервісною організацію й організацією, що видала клієнту картку для здійснення таких операцій. Як уже зазначалося вище, в системі є три категорії фінансових учасників.

'''Емітенти''' - організації, що випустили картки

Платіжна картка є власністю емітента і надається ним клієнту відповідно до умов договору.

Емісія платіжних карток у межах України проводиться виключно банками, що уклали договір з платіжною організацією відповідної платіжної системи та отримали її дозвіл на виконання цих операцій (крім одноемітентних внутрішньобанківських платіжних систем).

Вид платіжної картки, що емітується банком, тип її носія ідентифікаційних даних (магнітна смуга, мікросхема тощо), реквізити, що наносяться на неї в графічному вигляді, визначаються платіжною організацією відповідної платіжної системи, в якій ця картка застосовується. Обов’язковими реквізитами, що наносяться на платіжну картку, є реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента (Visa, Mastercard, American Express тощо). Платіжні картки внутрішньодержавних платіжних систем повинні містити ідентифікаційний номер емітента, визначений в порядку, встановленому НБУ.

Розпізнавання картки чи її персоналізація здійснюється за допомогою РІН-коду, який вміщує від 4 до 6 символів (іноді до 12). Цей код призначається клієнту при видачі картки служить засобом безпеки і захисту інформації від несанкціонованого доступу у випадку загублення чи викрадення картки. Процес ідентифікації клієнта з використанням РІН-коду називається авторизацією платежу. При цьому виконується не лише ідентифікація клієнта, а й перевірка наявності відповідної суми на рахунку клієнта в банку та перевірка стоп-списку (перелік електронних платіжних засобів, складений за певними їх реквізитами, за якими зупинено проведення операцій).

'''За допомогою різних видів пластикових карток можна скористатися такими послугами:'''

· отримання готівки через банкомати;

· отримання відповіді на запит про стан рахунку;

· переказ коштів з одного рахунку на інший;

· отримання виписки з поточного рахунку;

· оплата мобільного зв’язку;

· отримання кредиту при купівлі товарів чи авансом у вигляді готівки та тощо.

Види платіжних карток

'''Платіжні картки класифікуються:'''

- '''за матеріалом, з якого вони виготовлені''' (паперові, картонні, пластикові, металічні);

- '''за механізмом розрахунків''' (двосторонні системи, багатосторонні системи);

- '''за видом здійснюваних розрахунків:'''

дебетна (дає змогу розпоряджатися грошима в межах залишків коштів на картковому рахунку);

=== кредитна (допускає використання коштів понад наявну на рахунку суму, але в межах встановленого банком ліміту кредитування); ===
- '''за характером використання:'''

власна картка, яка дає можливість фізичній особі розпоряджатися власним картковим рахунком;

корпоративна картка (дає змогу фізичній особі розпоряджатись картковим рахунком юридичної особи);

- '''за способом запису інформації на карту''' (графічний запис, штрих-кодуванням, з магнітною смугою, з мікро процесором (картки пам'яті, смарт-картки);

- '''за приналежністю до закладу-емітенту''' (банківські, комерційні, карткових асоціацій);

- '''за сферою використання''' (універсальні, приватні (цільові);

- '''за територіальною приналежністю''' (міжнародні, національні, локальні, картки, що діють у одному закладі);

- '''за часом використання''' (строкові та безстрокові);

- '''за технічними параметрами:'''

картки з магнітною стрічкою (містить на зворотній стороні закодовану магнітну доріжку з певною інформацією: банківські реквізити власника, номер рахунку, номер секретного коду, строк дії картки, максимальна сума коштів, якою може скористатися власник);

картки з мікропроцесором (існує можливість обробляти інформацію; така картка є безпечнішою, зручною для власника, однак вона дорожча).

Для отримання картки клієнт пише заяву, заповнює спеціальну анкету і укладає угоду з банком. Після виготовлення картки її видають клієнту разом із секретним РIN-кодом, який забороняється повідомляти іншим особам. Власнику картки відкривають картковий рахунок, тобто рахунок, розпоряджатися яким можна за допомогою картки. Банк, який обслуговує картковий рахунок і видає картку, називається банком-емітентом.

== Розрахунок платіжною карткою ==
Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахунки за готівку, є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»] (далі – Закон), який є спеціальним законом. Дія цього Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

'''Розрахункова операція''' – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця ( стаття 2 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-вр Закону]).

Покупці мають право розраховуватися за товари та послуги у зручний для них спосіб: розрахунок готівкою чи розрахунок платіжною карткою. Для цього у сфері торгівлі використовують '''платіжні термінали''' - електронний пристрій, призначений для ініціювання переказу з рахунку, у т. ч. видачі готівки, отримання довідкової інформації, друкування документа за операцією із застосуванням спеціального платіжного засобу (пункт 1.32-1 статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"]).

Крім того, у великих торговельних центрах використовують програмно-технічні комплекси самообслуговування. Ці пристрої дають користувачам змогу переказувати кошти, а також виконувати інші операції відповідно до функціональних можливостей цього пристрою без безпосередньої участі касира (п. 1.32-1, 1.32-2 статті 1 З[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 акону України «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні»)]. Проте розрахунок платіжною карткою не завжди може бути реалізований. Обов’язок приймати спеціальні платіжні засоби для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) покладено на тих суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і які використовують реєстратори розрахункових операцій (РРО) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»].

РРО дозволяється не використовувати:

фізособам - платникам [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)|єдиного податку першої групи]];

фізособам - платникам [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)|єдиного податку другої і третьої груп]] за умови, що річний обсяг обороту не перевищує 1 млн. грн.;

у випадках, перелічених у статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»] (наприклад, у разі продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв і безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу).

При цьому платіжних терміналів має бути не менше половини від кількості РРО. Для прикладу, за наявності трьох РРО платіжних терміналів має бути щонайменше два. У разі наявності одного РРО суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити приймання спеціальних платіжних засобів. Таку вимогу містить пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/878-2010-%D0%BF від 29.09.2010 № 878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів»] . Ця постанова передбачає також звільнення від обов’язкового приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги). Таке звільнення поширюється на заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних Сил та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств.
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Не приймати спеціальні платіжні засоби мають право також підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. м (крім автозаправних станцій) та суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах із чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.
|}
'''Еквайринг''' — послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі. Банк має право передати електронний платіжний засіб у власність користувача або надати йому в користування (в оренду) у порядку, визначеному договором. Для забезпечення процесу приймання платіжних карток суб’єкт господарювання (торговець) має укласти договір еквайрингу з банком-еквайєром, який займається встановленням та обслуговуванням платіжних терміналів. Такий банк-еквайєр торговець може обрати на власний розсуд. Договір, укладений з банком-еквайєром, надає торговцеві право приймати від споживачів до оплати товарів платіжні картки. Відповідно до договору банк бере на себе зобов’язання перераховувати кошти з карткового рахунку покупця на поточний рахунок торговця на підставі оброблених документів. При цьому розрахунки за операції з банківськими платіжними картками між еквайєрами і торговцями у межах України здійснюють винятково у гривнях згідно з правилами і в порядку, обумовленому в договорі.
== Документальне оформлення операцій з використанням терміналів ==
Розрахунок платіжною карткою проходить за загальними правилами документообігу за операціями з використанням електронних платіжних засобів, що прописані у розділі VII [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0705500-14][http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0705500-14 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 № 705].

Операції, що їх здійснюють із використанням електронних платіжних засобів за допомогою платіжних терміналів, мають бути оформлені квитанцією платіжного термінала. Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа, ними можна користуватися під час врегулювання спірних питань.

Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів '''мають містити такі обов’язкові реквізити:'''
# ідентифікатор еквайєра і торговця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати;
# ідентифікатор платіжного пристрою;
# дату і час здійснення операції;
# суму та валюту операції;
# суму комісійної винагороди;
# реквізити електронного платіжного засобу, які дозволені правилами безпеки платіжної системи;
# вид операції;
# код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію у платіжній системі.
Правила платіжних систем та/або внутрішньобанківські правила можуть також передбачати інші додаткові реквізити документів за операціями з використанням електронних платіжних засобів. Зокрема, пунктом 6 розділу ІІ [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0220-16 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13] (далі — Положення № 13), передбачено, що в разі застосування платіжного термінала, з’єднаного або поєднаного з РРО, касовий чек має містити такі додаткові обов’язкові реквізити:
# ідентифікатор еквайєра і торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати;
# ідентифікатор платіжного пристрою;
# суму комісійної винагороди (за наявності);
# вид операції;
# реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) (що дозволені правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ»;
# напис «Код авт.» і код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію у платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток) без виконання процедур авторизації;
# підпис касира та підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ».
== Повернення товару, оплаченого через платіжний термінал ==
Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості врегульовані статтею 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України "Про захист прав споживачів"]. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач повертає [[Права споживачів у разі придбання товару неналежної якості|неякісний товар]] продавцеві і має право на свій вибір вимагати від продавця: заміни товару на такий самий товар чи на аналогічний із числа наявних у продавця (виробника) або повернення сплаченої за товар грошової суми. Тобто придбані із застосуванням платіжної картки товари неналежної якості також можна повернути продавцеві.
=== Спосіб повернення коштів ===
Розрахунки за участю фізичних осіб, не пов’язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, можна провадити у готівковій або у безготівковій формі (стаття 1087 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). Розрахунки із застосуванням платіжних карток з огляду на вимоги статті 3 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-вр Закону] є безготівковими. Крім того, згідно зі статтею 2 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-вр Закону] розрахунковою операцією у разі повернення товару, оплаченого платіжною карткою, вважається оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів до банку покупця.
=== Документальне оформлення ===
Розрахунки під час видачі коштів покупцеві у разі повернення товару проводять на підставі видаткового чека. Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0220-16 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13] видатковий чек має містити обов’язкові реквізити, зокрема вартість одиниці виміру товару і назву операції виплати або назву товару та напис «Видатковий чек» (роз’яснення щодо проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу надано у [http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/68406.html листі Державної фіскальної служби України від 02.06.2016 № 12039/6/99-99-22-07-03-15]).

Процедуру повернення коштів через РРО встановлює [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міністерством фінансів України від 14.06.2016 № 547].
== Відповідальність продавця ==
Дотримання суб’єктами господарювання вимог щодо здійснення розрахунків із використанням електронних платіжних засобів контролює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову ([https://www.tax.gov.ua/ Державна податкова служба України]), а забезпечення захисту прав держателів електронних платіжних засобів на здійснення зазначених розрахунків — спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів ([http://www.consumer.gov.ua/ Державна служба України з питань безпечності продуктів та захисту споживачів]).

За порушення порядку проведення як готівкових розрахунків за товари, так і розрахунків із використанням електронних платіжних засобів статтею 163-15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3297 Кодексу України про адміністративні правопорушення] встановлено адмінвідповідальність. Якщо порушення скоєно вперше, застосовують штраф від '''100 до 200 нмдг''', а в разі повторного порушення протягом року розмір штрафу буде збільшено у п’ять разів (від 500 до 1000 нмдг). 
Крім того, за відмову споживачеві у реалізації права скористатися під час розрахунку електронними платіжними засобами, якщо за законом продавець зобов’язаний приймати їх до оплати, такий продавець несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 500 нмдг, або 8500 грн. (частина дванадцята статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України "Про захист прав споживачів"]).
[[Категорія: Банківське право]]
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Фінансове право]]

Розрахунок платіжними картками

2023-05-12T06:56:06Z

Oleksii.kirnosov: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* Податковий кодекс України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17]
*Цивільний кодекс України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text]
*Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80#Text]
*Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80#Text]
*Закон України «Про національний банк України» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/679-14#Text]
*Закон України «Про банки і банківську діяльність» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#Text]
*Закон України «Про платіжні послуги» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text]
*Постанова Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 164«Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрінгу платіжних інструментів» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0164500-22#Text]
*Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0220-16#Text]
*Закону України «Про захист прав споживачів». [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text]
*Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міністерством фінансів України від 14.06.2016 № 547 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16#Text]
== Поняття платіжної картки ==
'''Платіжні картки''' — це банківські карткові продукти. Для того, щоб за допомогою таких карток клієнт міг оплатити покупку чи послугу, йому необхідно бути учасником платіжної системи. Під '''платіжною системою''' розуміють комплекс правил і засобів, що дають змогу проводити розрахунки між покупцем товару чи послуги, торгово-сервісною організацію й організацією, що видала клієнту картку для здійснення таких операцій. Як уже зазначалося вище, в системі є три категорії фінансових учасників:
*емітенти (організації, що випустили картки);
*еквайри (банки, що обслуговують карткові угоди на підприємствах торгівлі/сервісу);
*розрахункові банки, покликані врегулювати фінансові зобов'язання інших учасників. Той самий банк може бути й емітентом, і еквайром, і розрахунковим банком одночасно.
Платіжна картка є власністю емітента і надається ним клієнту відповідно до умов договору.

Емісія платіжних карток у межах України проводиться виключно банками, що уклали договір з платіжною організацією відповідної платіжної системи та отримали її дозвіл на виконання цих операцій (крім одноемітентних внутрішньобанківських платіжних систем).
Вид платіжної картки, що емітується банком, тип її носія ідентифікаційних даних (магнітна смуга, мікросхема тощо), реквізити, що наносяться на неї в графічному вигляді, визначаються платіжною організацією відповідної платіжної системи, в якій ця картка застосовується.
Обов’язковими реквізитами, що наносяться на платіжну картку, є реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента. Платіжні картки внутрішньодержавних платіжних систем повинні містити ідентифікаційний номер емітента, визначений в порядку, встановленому НБУ.

У межах України переказ за операціями, які ініційовані із застосуванням платіжних карток, виконується тільки у грошовій одиниці України. Видача готівки через банківські автомати в межах України здійснюється в національній валюті, а через банківські автомати уповноважених банків-емітентів – у валюті рахунка платіжної картки ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0705500-14 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 № 705]).

Розпізнавання картки чи її персоналізація здійснюється за допомогою РІН-коду, який вміщує від 4 до 6 символів (іноді до 12). Цей код призначається клієнту при видачі картки служить засобом безпеки і захисту інформації від несанкціонованого доступу у випадку загублення чи викрадення картки.
Процес ідентифікації клієнта з використанням РІН-коду називається авторизацією платежу. При цьому виконується не лише ідентифікація клієнта, а й перевірка наявності відповідної суми на рахунку клієнта в банку та перевірка стоп-списку (перелік електронних платіжних засобів, складений за певними їх реквізитами, за якими зупинено проведення операцій).

За допомогою різних видів пластикових карток можна скористатися такими послугами:
*отримання готівки через банкомати;
*отримання відповіді на запит про стан рахунку;
*переказ коштів з одного рахунку на інший;
*отримання виписки з поточного рахунку;
*оплата мобільного зв’язку;
*отримання кредиту при купівлі товарів чи авансом у вигляді готівки та тощо.
=== Види платіжних карток: ===
* за матеріалом, з якого вони виготовлені (паперові, картонні, пластикові, металічні);
* на основі механізмів розрахунків (двосторонні системи, багатосторонні системи);
* за видом здійснюваних розрахунків:
# дебетна (дає змогу розпоряджатися грошима в межах залишків коштів на картковому рахунку);
# кредитна (допускає використання коштів понад наявну на рахунку суму, але в межах встановленого банком ліміту кредитування);
* за характером використання:
# власна картка, яка дає можливість фізичній особі розпоряджатися власним картковим рахунком;
# корпоративна картка (дає змогу фізичній особі розпоряджатись картковим рахунком юридичної особи);
* за способом запису інформації па карту (графічний запис, штрих-кодуванням, з магнітною смугою, з мікро процесором (картки пам'яті, смарт-картки);
* за приналежністю до закладу-емітенту (банківські, комерційні, карткових асоціацій);
* за сферою використання (універсальні, приватні (цільові);
* за територіальною приналежністю (міжнародні, національні, локальні, картки, що діють у одному закладі);
* за часом використання (строкові та безстрокові);
* за технічними параметрами:
# картки з магнітною стрічкою (містить на зворотній стороні закодовану магнітну доріжку з певною інформацією: банківські реквізити власника, номер рахунку, номер секретного коду, строк дії картки, максимальна сума коштів, якою може скористатися власник);
# картки з мікропроцесором (існує можливість обробляти інформацію; така картка є безпечнішою, зручною для власника, однак вона дорожча).
Для отримання картки клієнт пише заяву, заповнює спеціальну анкету і укладає угоду з банком. Після виготовлення картки її видають клієнту разом із секретним РIN-кодом, який забороняється повідомляти іншим особам. Власнику картки відкривають картковий рахунок, тобто рахунок, розпоряджатися яким можна за допомогою картки. Банк, який обслуговує картковий рахунок і видає картку, називається банком-емітентом.
== Розрахунок платіжною карткою ==
Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахунки за готівку, є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»] (далі – Закон), який є спеціальним законом. Дія цього Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

'''Розрахункова операція''' – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця ( стаття 2 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-вр Закону]).

Покупці мають право розраховуватися за товари та послуги у зручний для них спосіб: розрахунок готівкою чи розрахунок платіжною карткою. Для цього у сфері торгівлі використовують '''платіжні термінали''' - електронний пристрій, призначений для ініціювання переказу з рахунку, у т. ч. видачі готівки, отримання довідкової інформації, друкування документа за операцією із застосуванням спеціального платіжного засобу (пункт 1.32-1 статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"]).

Крім того, у великих торговельних центрах використовують програмно-технічні комплекси самообслуговування. Ці пристрої дають користувачам змогу переказувати кошти, а також виконувати інші операції відповідно до функціональних можливостей цього пристрою без безпосередньої участі касира (п. 1.32-1, 1.32-2 статті 1 З[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 акону України «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні»)]. Проте розрахунок платіжною карткою не завжди може бути реалізований. Обов’язок приймати спеціальні платіжні засоби для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) покладено на тих суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і які використовують реєстратори розрахункових операцій (РРО) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»].

РРО дозволяється не використовувати:

фізособам - платникам [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)|єдиного податку першої групи]];

фізособам - платникам [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)|єдиного податку другої і третьої груп]] за умови, що річний обсяг обороту не перевищує 1 млн. грн.;

у випадках, перелічених у статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»] (наприклад, у разі продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв і безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу).

При цьому платіжних терміналів має бути не менше половини від кількості РРО. Для прикладу, за наявності трьох РРО платіжних терміналів має бути щонайменше два. У разі наявності одного РРО суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити приймання спеціальних платіжних засобів. Таку вимогу містить пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/878-2010-%D0%BF від 29.09.2010 № 878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів»] . Ця постанова передбачає також звільнення від обов’язкового приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги). Таке звільнення поширюється на заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних Сил та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств.
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Не приймати спеціальні платіжні засоби мають право також підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. м (крім автозаправних станцій) та суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах із чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.
|}
'''Еквайринг''' — послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі. Банк має право передати електронний платіжний засіб у власність користувача або надати йому в користування (в оренду) у порядку, визначеному договором. Для забезпечення процесу приймання платіжних карток суб’єкт господарювання (торговець) має укласти договір еквайрингу з банком-еквайєром, який займається встановленням та обслуговуванням платіжних терміналів. Такий банк-еквайєр торговець може обрати на власний розсуд. Договір, укладений з банком-еквайєром, надає торговцеві право приймати від споживачів до оплати товарів платіжні картки. Відповідно до договору банк бере на себе зобов’язання перераховувати кошти з карткового рахунку покупця на поточний рахунок торговця на підставі оброблених документів. При цьому розрахунки за операції з банківськими платіжними картками між еквайєрами і торговцями у межах України здійснюють винятково у гривнях згідно з правилами і в порядку, обумовленому в договорі.
== Документальне оформлення операцій з використанням терміналів ==
Розрахунок платіжною карткою проходить за загальними правилами документообігу за операціями з використанням електронних платіжних засобів, що прописані у розділі VII [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0705500-14][http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0705500-14 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 № 705].

Операції, що їх здійснюють із використанням електронних платіжних засобів за допомогою платіжних терміналів, мають бути оформлені квитанцією платіжного термінала. Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа, ними можна користуватися під час врегулювання спірних питань.

Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів '''мають містити такі обов’язкові реквізити:'''
# ідентифікатор еквайєра і торговця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати;
# ідентифікатор платіжного пристрою;
# дату і час здійснення операції;
# суму та валюту операції;
# суму комісійної винагороди;
# реквізити електронного платіжного засобу, які дозволені правилами безпеки платіжної системи;
# вид операції;
# код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію у платіжній системі.
Правила платіжних систем та/або внутрішньобанківські правила можуть також передбачати інші додаткові реквізити документів за операціями з використанням електронних платіжних засобів. Зокрема, пунктом 6 розділу ІІ [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0220-16 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13] (далі — Положення № 13), передбачено, що в разі застосування платіжного термінала, з’єднаного або поєднаного з РРО, касовий чек має містити такі додаткові обов’язкові реквізити:
# ідентифікатор еквайєра і торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати;
# ідентифікатор платіжного пристрою;
# суму комісійної винагороди (за наявності);
# вид операції;
# реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) (що дозволені правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ»;
# напис «Код авт.» і код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію у платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток) без виконання процедур авторизації;
# підпис касира та підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ».
== Повернення товару, оплаченого через платіжний термінал ==
Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості врегульовані статтею 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України "Про захист прав споживачів"]. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач повертає [[Права споживачів у разі придбання товару неналежної якості|неякісний товар]] продавцеві і має право на свій вибір вимагати від продавця: заміни товару на такий самий товар чи на аналогічний із числа наявних у продавця (виробника) або повернення сплаченої за товар грошової суми. Тобто придбані із застосуванням платіжної картки товари неналежної якості також можна повернути продавцеві.
=== Спосіб повернення коштів ===
Розрахунки за участю фізичних осіб, не пов’язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, можна провадити у готівковій або у безготівковій формі (стаття 1087 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). Розрахунки із застосуванням платіжних карток з огляду на вимоги статті 3 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-вр Закону] є безготівковими. Крім того, згідно зі статтею 2 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-вр Закону] розрахунковою операцією у разі повернення товару, оплаченого платіжною карткою, вважається оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів до банку покупця.
=== Документальне оформлення ===
Розрахунки під час видачі коштів покупцеві у разі повернення товару проводять на підставі видаткового чека. Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0220-16 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13] видатковий чек має містити обов’язкові реквізити, зокрема вартість одиниці виміру товару і назву операції виплати або назву товару та напис «Видатковий чек» (роз’яснення щодо проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу надано у [http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/68406.html листі Державної фіскальної служби України від 02.06.2016 № 12039/6/99-99-22-07-03-15]).

Процедуру повернення коштів через РРО встановлює [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міністерством фінансів України від 14.06.2016 № 547].
== Відповідальність продавця ==
Дотримання суб’єктами господарювання вимог щодо здійснення розрахунків із використанням електронних платіжних засобів контролює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову ([https://www.tax.gov.ua/ Державна податкова служба України]), а забезпечення захисту прав держателів електронних платіжних засобів на здійснення зазначених розрахунків — спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів ([http://www.consumer.gov.ua/ Державна служба України з питань безпечності продуктів та захисту споживачів]).

За порушення порядку проведення як готівкових розрахунків за товари, так і розрахунків із використанням електронних платіжних засобів статтею 163-15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3297 Кодексу України про адміністративні правопорушення] встановлено адмінвідповідальність. Якщо порушення скоєно вперше, застосовують штраф від '''100 до 200 нмдг''', а в разі повторного порушення протягом року розмір штрафу буде збільшено у п’ять разів (від 500 до 1000 нмдг). 
Крім того, за відмову споживачеві у реалізації права скористатися під час розрахунку електронними платіжними засобами, якщо за законом продавець зобов’язаний приймати їх до оплати, такий продавець несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 500 нмдг, або 8500 грн. (частина дванадцята статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України "Про захист прав споживачів"]).
[[Категорія: Банківське право]]
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Фінансове право]]

Розрахунок платіжними картками

2023-05-11T14:29:24Z

Oleksii.kirnosov:

== Нормативна база ==
* Податковий кодекс України
Цивільний кодекс України
· Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»
· Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»
· Закон України «Про національний банк України»
· Закон України «Про банки і банківську діяльність»
· Закон України «Про платіжні послуги»
· Постанова Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 164«Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрінгу платіжних інструментів»
· Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13.
· Закону України «Про захист прав споживачів».
· Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міністерством фінансів України від 14.06.2016 № 547
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг]»
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 Закону України «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/878-2010-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 29.09.2010 № 878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0705500-14 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 № 705]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0220-16 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міністерством фінансів України від 14.06.2016 № 547]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0377-04 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22]
* [http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/68406.html Лист Державної фіскальної служби України від 02.06.2016 № 12039/6/99-99-22-07-03-15]

== Поняття платіжної картки ==
'''Платіжні картки''' — це банківські карткові продукти. Для того, щоб за допомогою таких карток клієнт міг оплатити покупку чи послугу, йому необхідно бути учасником платіжної системи. Під '''платіжною системою''' розуміють комплекс правил і засобів, що дають змогу проводити розрахунки між покупцем товару чи послуги, торгово-сервісною організацію й організацією, що видала клієнту картку для здійснення таких операцій. Як уже зазначалося вище, в системі є три категорії фінансових учасників:
*емітенти (організації, що випустили картки);
*еквайри (банки, що обслуговують карткові угоди на підприємствах торгівлі/сервісу);
*розрахункові банки, покликані врегулювати фінансові зобов'язання інших учасників. Той самий банк може бути й емітентом, і еквайром, і розрахунковим банком одночасно.
Платіжна картка є власністю емітента і надається ним клієнту відповідно до умов договору.

Емісія платіжних карток у межах України проводиться виключно банками, що уклали договір з платіжною організацією відповідної платіжної системи та отримали її дозвіл на виконання цих операцій (крім одноемітентних внутрішньобанківських платіжних систем).
Вид платіжної картки, що емітується банком, тип її носія ідентифікаційних даних (магнітна смуга, мікросхема тощо), реквізити, що наносяться на неї в графічному вигляді, визначаються платіжною організацією відповідної платіжної системи, в якій ця картка застосовується.
Обов’язковими реквізитами, що наносяться на платіжну картку, є реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента. Платіжні картки внутрішньодержавних платіжних систем повинні містити ідентифікаційний номер емітента, визначений в порядку, встановленому НБУ.

У межах України переказ за операціями, які ініційовані із застосуванням платіжних карток, виконується тільки у грошовій одиниці України. Видача готівки через банківські автомати в межах України здійснюється в національній валюті, а через банківські автомати уповноважених банків-емітентів – у валюті рахунка платіжної картки ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0705500-14 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 № 705]).

Розпізнавання картки чи її персоналізація здійснюється за допомогою РІН-коду, який вміщує від 4 до 6 символів (іноді до 12). Цей код призначається клієнту при видачі картки служить засобом безпеки і захисту інформації від несанкціонованого доступу у випадку загублення чи викрадення картки.
Процес ідентифікації клієнта з використанням РІН-коду називається авторизацією платежу. При цьому виконується не лише ідентифікація клієнта, а й перевірка наявності відповідної суми на рахунку клієнта в банку та перевірка стоп-списку (перелік електронних платіжних засобів, складений за певними їх реквізитами, за якими зупинено проведення операцій).

За допомогою різних видів пластикових карток можна скористатися такими послугами:
*отримання готівки через банкомати;
*отримання відповіді на запит про стан рахунку;
*переказ коштів з одного рахунку на інший;
*отримання виписки з поточного рахунку;
*оплата мобільного зв’язку;
*отримання кредиту при купівлі товарів чи авансом у вигляді готівки та тощо.

=== Види платіжних карток: ===

* за матеріалом, з якого вони виготовлені (паперові, картонні, пластикові, металічні);
* на основі механізмів розрахунків (двосторонні системи, багатосторонні системи);
* за видом здійснюваних розрахунків:
# дебетна (дає змогу розпоряджатися грошима в межах залишків коштів на картковому рахунку);
# кредитна (допускає використання коштів понад наявну на рахунку суму, але в межах встановленого банком ліміту кредитування);
* за характером використання:
# власна картка, яка дає можливість фізичній особі розпоряджатися власним картковим рахунком;
# корпоративна картка (дає змогу фізичній особі розпоряджатись картковим рахунком юридичної особи);
* за способом запису інформації па карту (графічний запис, штрих-кодуванням, з магнітною смугою, з мікро процесором (картки пам'яті, смарт-картки);
* за приналежністю до закладу-емітенту (банківські, комерційні, карткових асоціацій);
* за сферою використання (універсальні, приватні (цільові);
* за територіальною приналежністю (міжнародні, національні, локальні, картки, що діють у одному закладі);
* за часом використання (строкові та безстрокові);
* за технічними параметрами:
# картки з магнітною стрічкою (містить на зворотній стороні закодовану магнітну доріжку з певною інформацією: банківські реквізити власника, номер рахунку, номер секретного коду, строк дії картки, максимальна сума коштів, якою може скористатися власник);
# картки з мікропроцесором (існує можливість обробляти інформацію; така картка є безпечнішою, зручною для власника, однак вона дорожча).
Для отримання картки клієнт пише заяву, заповнює спеціальну анкету і укладає угоду з банком. Після виготовлення картки її видають клієнту разом із секретним РIN-кодом, який забороняється повідомляти іншим особам. Власнику картки відкривають картковий рахунок, тобто рахунок, розпоряджатися яким можна за допомогою картки. Банк, який обслуговує картковий рахунок і видає картку, називається банком-емітентом.

== Розрахунок платіжною карткою ==

Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахунки за готівку, є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»] (далі – Закон), який є спеціальним законом. Дія цього Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

'''Розрахункова операція''' – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця ( стаття 2 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-вр Закону]).

Покупці мають право розраховуватися за товари та послуги у зручний для них спосіб: розрахунок готівкою чи розрахунок платіжною карткою. Для цього у сфері торгівлі використовують '''платіжні термінали''' - електронний пристрій, призначений для ініціювання переказу з рахунку, у т. ч. видачі готівки, отримання довідкової інформації, друкування документа за операцією із застосуванням спеціального платіжного засобу (пункт 1.32-1 статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"]).

Крім того, у великих торговельних центрах використовують програмно-технічні комплекси самообслуговування. Ці пристрої дають користувачам змогу переказувати кошти, а також виконувати інші операції відповідно до функціональних можливостей цього пристрою без безпосередньої участі касира (п. 1.32-1, 1.32-2 статті 1 З[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 акону України «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні»)]. Проте розрахунок платіжною карткою не завжди може бути реалізований. Обов’язок приймати спеціальні платіжні засоби для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) покладено на тих суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і які використовують реєстратори розрахункових операцій (РРО) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»].

РРО дозволяється не використовувати:

фізособам - платникам [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)|єдиного податку першої групи]];

фізособам - платникам [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)|єдиного податку другої і третьої груп]] за умови, що річний обсяг обороту не перевищує 1 млн. грн.;

у випадках, перелічених у статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»] (наприклад, у разі продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв і безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу).

При цьому платіжних терміналів має бути не менше половини від кількості РРО. Для прикладу, за наявності трьох РРО платіжних терміналів має бути щонайменше два. У разі наявності одного РРО суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити приймання спеціальних платіжних засобів. Таку вимогу містить пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/878-2010-%D0%BF від 29.09.2010 № 878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів»] . Ця постанова передбачає також звільнення від обов’язкового приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги). Таке звільнення поширюється на заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних Сил та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств.
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Не приймати спеціальні платіжні засоби мають право також підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. м (крім автозаправних станцій) та суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах із чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.
|}
'''Еквайринг''' — послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі. Банк має право передати електронний платіжний засіб у власність користувача або надати йому в користування (в оренду) у порядку, визначеному договором. Для забезпечення процесу приймання платіжних карток суб’єкт господарювання (торговець) має укласти договір еквайрингу з банком-еквайєром, який займається встановленням та обслуговуванням платіжних терміналів. Такий банк-еквайєр торговець може обрати на власний розсуд. Договір, укладений з банком-еквайєром, надає торговцеві право приймати від споживачів до оплати товарів платіжні картки. Відповідно до договору банк бере на себе зобов’язання перераховувати кошти з карткового рахунку покупця на поточний рахунок торговця на підставі оброблених документів. При цьому розрахунки за операції з банківськими платіжними картками між еквайєрами і торговцями у межах України здійснюють винятково у гривнях згідно з правилами і в порядку, обумовленому в договорі.
== Документальне оформлення операцій з використанням терміналів ==
Розрахунок платіжною карткою проходить за загальними правилами документообігу за операціями з використанням електронних платіжних засобів, що прописані у розділі VII [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0705500-14][http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0705500-14 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 № 705].

Операції, що їх здійснюють із використанням електронних платіжних засобів за допомогою платіжних терміналів, мають бути оформлені квитанцією платіжного термінала. Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа, ними можна користуватися під час врегулювання спірних питань.

Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів '''мають містити такі обов’язкові реквізити:'''
# ідентифікатор еквайєра і торговця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати;
# ідентифікатор платіжного пристрою;
# дату і час здійснення операції;
# суму та валюту операції;
# суму комісійної винагороди;
# реквізити електронного платіжного засобу, які дозволені правилами безпеки платіжної системи;
# вид операції;
# код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію у платіжній системі.
Правила платіжних систем та/або внутрішньобанківські правила можуть також передбачати інші додаткові реквізити документів за операціями з використанням електронних платіжних засобів. Зокрема, пунктом 6 розділу ІІ [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0220-16 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13] (далі — Положення № 13), передбачено, що в разі застосування платіжного термінала, з’єднаного або поєднаного з РРО, касовий чек має містити такі додаткові обов’язкові реквізити:
# ідентифікатор еквайєра і торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати;
# ідентифікатор платіжного пристрою;
# суму комісійної винагороди (за наявності);
# вид операції;
# реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) (що дозволені правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ»;
# напис «Код авт.» і код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію у платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток) без виконання процедур авторизації;
# підпис касира та підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ».

== Повернення товару, оплаченого через платіжний термінал ==
Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості врегульовані статтею 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України "Про захист прав споживачів"]. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач повертає [[Права споживачів у разі придбання товару неналежної якості|неякісний товар]] продавцеві і має право на свій вибір вимагати від продавця: заміни товару на такий самий товар чи на аналогічний із числа наявних у продавця (виробника) або повернення сплаченої за товар грошової суми. Тобто придбані із застосуванням платіжної картки товари неналежної якості також можна повернути продавцеві.

=== Спосіб повернення коштів ===
Розрахунки за участю фізичних осіб, не пов’язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, можна провадити у готівковій або у безготівковій формі (стаття 1087 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). Розрахунки із застосуванням платіжних карток з огляду на вимоги статті 3 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-вр Закону] є безготівковими. Крім того, згідно зі статтею 2 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-вр Закону] розрахунковою операцією у разі повернення товару, оплаченого платіжною карткою, вважається оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів до банку покупця.

=== Документальне оформлення ===
Розрахунки під час видачі коштів покупцеві у разі повернення товару проводять на підставі видаткового чека. Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0220-16 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13] видатковий чек має містити обов’язкові реквізити, зокрема вартість одиниці виміру товару і назву операції виплати або назву товару та напис «Видатковий чек» (роз’яснення щодо проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу надано у [http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/68406.html листі Державної фіскальної служби України від 02.06.2016 № 12039/6/99-99-22-07-03-15]).

Процедуру повернення коштів через РРО встановлює [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міністерством фінансів України від 14.06.2016 № 547].
== Відповідальність продавця ==
Дотримання суб’єктами господарювання вимог щодо здійснення розрахунків із використанням електронних платіжних засобів контролює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову ([https://www.tax.gov.ua/ Державна податкова служба України]), а забезпечення захисту прав держателів електронних платіжних засобів на здійснення зазначених розрахунків — спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів ([http://www.consumer.gov.ua/ Державна служба України з питань безпечності продуктів та захисту споживачів]).

За порушення порядку проведення як готівкових розрахунків за товари, так і розрахунків із використанням електронних платіжних засобів статтею 163-15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3297 Кодексу України про адміністративні правопорушення] встановлено адмінвідповідальність. Якщо порушення скоєно вперше, застосовують штраф від '''100 до 200 нмдг''', а в разі повторного порушення протягом року розмір штрафу буде збільшено у п’ять разів (від 500 до 1000 нмдг). 
Крім того, за відмову споживачеві у реалізації права скористатися під час розрахунку електронними платіжними засобами, якщо за законом продавець зобов’язаний приймати їх до оплати, такий продавець несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 500 нмдг, або 8500 грн. (частина дванадцята статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України "Про захист прав споживачів"]).

[[Категорія: Банківське право]]
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Фінансове право]]

Розрахунок платіжними картками

2023-05-11T14:28:32Z

Oleksii.kirnosov:

== Нормативна база ==
* Податковий кодекс України
*Цивільний кодекс України
*Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»
*Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»
*Закон України «Про національний банк України»
*Закон України «Про банки і банківську діяльність»
*Закон України «Про платіжні послуги»
*Постанова Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 164«Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрінгу платіжних інструментів»
*Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13.
*Закону України «Про захист прав споживачів».
*Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міністерством фінансів України від 14.06.2016 № 547
== Поняття платіжної картки ==
'''Платіжні картки''' — це банківські карткові продукти. Для того, щоб за допомогою таких карток клієнт міг оплатити покупку чи послугу, йому необхідно бути учасником платіжної системи. Під '''платіжною системою''' розуміють комплекс правил і засобів, що дають змогу проводити розрахунки між покупцем товару чи послуги, торгово-сервісною організацію й організацією, що видала клієнту картку для здійснення таких операцій. Як уже зазначалося вище, в системі є три категорії фінансових учасників:
*емітенти (організації, що випустили картки);
*еквайри (банки, що обслуговують карткові угоди на підприємствах торгівлі/сервісу);
*розрахункові банки, покликані врегулювати фінансові зобов'язання інших учасників. Той самий банк може бути й емітентом, і еквайром, і розрахунковим банком одночасно.
Платіжна картка є власністю емітента і надається ним клієнту відповідно до умов договору.

Емісія платіжних карток у межах України проводиться виключно банками, що уклали договір з платіжною організацією відповідної платіжної системи та отримали її дозвіл на виконання цих операцій (крім одноемітентних внутрішньобанківських платіжних систем).
Вид платіжної картки, що емітується банком, тип її носія ідентифікаційних даних (магнітна смуга, мікросхема тощо), реквізити, що наносяться на неї в графічному вигляді, визначаються платіжною організацією відповідної платіжної системи, в якій ця картка застосовується.
Обов’язковими реквізитами, що наносяться на платіжну картку, є реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента. Платіжні картки внутрішньодержавних платіжних систем повинні містити ідентифікаційний номер емітента, визначений в порядку, встановленому НБУ.

У межах України переказ за операціями, які ініційовані із застосуванням платіжних карток, виконується тільки у грошовій одиниці України. Видача готівки через банківські автомати в межах України здійснюється в національній валюті, а через банківські автомати уповноважених банків-емітентів – у валюті рахунка платіжної картки ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0705500-14 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 № 705]).

Розпізнавання картки чи її персоналізація здійснюється за допомогою РІН-коду, який вміщує від 4 до 6 символів (іноді до 12). Цей код призначається клієнту при видачі картки служить засобом безпеки і захисту інформації від несанкціонованого доступу у випадку загублення чи викрадення картки.
Процес ідентифікації клієнта з використанням РІН-коду називається авторизацією платежу. При цьому виконується не лише ідентифікація клієнта, а й перевірка наявності відповідної суми на рахунку клієнта в банку та перевірка стоп-списку (перелік електронних платіжних засобів, складений за певними їх реквізитами, за якими зупинено проведення операцій).

За допомогою різних видів пластикових карток можна скористатися такими послугами:
*отримання готівки через банкомати;
*отримання відповіді на запит про стан рахунку;
*переказ коштів з одного рахунку на інший;
*отримання виписки з поточного рахунку;
*оплата мобільного зв’язку;
*отримання кредиту при купівлі товарів чи авансом у вигляді готівки та тощо.
=== Види платіжних карток: ===
* за матеріалом, з якого вони виготовлені (паперові, картонні, пластикові, металічні);
* на основі механізмів розрахунків (двосторонні системи, багатосторонні системи);
* за видом здійснюваних розрахунків:
# дебетна (дає змогу розпоряджатися грошима в межах залишків коштів на картковому рахунку);
# кредитна (допускає використання коштів понад наявну на рахунку суму, але в межах встановленого банком ліміту кредитування);
* за характером використання:
# власна картка, яка дає можливість фізичній особі розпоряджатися власним картковим рахунком;
# корпоративна картка (дає змогу фізичній особі розпоряджатись картковим рахунком юридичної особи);
* за способом запису інформації па карту (графічний запис, штрих-кодуванням, з магнітною смугою, з мікро процесором (картки пам'яті, смарт-картки);
* за приналежністю до закладу-емітенту (банківські, комерційні, карткових асоціацій);
* за сферою використання (універсальні, приватні (цільові);
* за територіальною приналежністю (міжнародні, національні, локальні, картки, що діють у одному закладі);
* за часом використання (строкові та безстрокові);
* за технічними параметрами:
# картки з магнітною стрічкою (містить на зворотній стороні закодовану магнітну доріжку з певною інформацією: банківські реквізити власника, номер рахунку, номер секретного коду, строк дії картки, максимальна сума коштів, якою може скористатися власник);
# картки з мікропроцесором (існує можливість обробляти інформацію; така картка є безпечнішою, зручною для власника, однак вона дорожча).
Для отримання картки клієнт пише заяву, заповнює спеціальну анкету і укладає угоду з банком. Після виготовлення картки її видають клієнту разом із секретним РIN-кодом, який забороняється повідомляти іншим особам. Власнику картки відкривають картковий рахунок, тобто рахунок, розпоряджатися яким можна за допомогою картки. Банк, який обслуговує картковий рахунок і видає картку, називається банком-емітентом.
== Розрахунок платіжною карткою ==
Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахунки за готівку, є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»] (далі – Закон), який є спеціальним законом. Дія цього Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

'''Розрахункова операція''' – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця ( стаття 2 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-вр Закону]).

Покупці мають право розраховуватися за товари та послуги у зручний для них спосіб: розрахунок готівкою чи розрахунок платіжною карткою. Для цього у сфері торгівлі використовують '''платіжні термінали''' - електронний пристрій, призначений для ініціювання переказу з рахунку, у т. ч. видачі готівки, отримання довідкової інформації, друкування документа за операцією із застосуванням спеціального платіжного засобу (пункт 1.32-1 статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"]).

Крім того, у великих торговельних центрах використовують програмно-технічні комплекси самообслуговування. Ці пристрої дають користувачам змогу переказувати кошти, а також виконувати інші операції відповідно до функціональних можливостей цього пристрою без безпосередньої участі касира (п. 1.32-1, 1.32-2 статті 1 З[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 акону України «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні»)]. Проте розрахунок платіжною карткою не завжди може бути реалізований. Обов’язок приймати спеціальні платіжні засоби для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) покладено на тих суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і які використовують реєстратори розрахункових операцій (РРО) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»].

РРО дозволяється не використовувати:

фізособам - платникам [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)|єдиного податку першої групи]];

фізособам - платникам [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)|єдиного податку другої і третьої груп]] за умови, що річний обсяг обороту не перевищує 1 млн. грн.;

у випадках, перелічених у статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»] (наприклад, у разі продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв і безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу).

При цьому платіжних терміналів має бути не менше половини від кількості РРО. Для прикладу, за наявності трьох РРО платіжних терміналів має бути щонайменше два. У разі наявності одного РРО суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити приймання спеціальних платіжних засобів. Таку вимогу містить пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/878-2010-%D0%BF від 29.09.2010 № 878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів»] . Ця постанова передбачає також звільнення від обов’язкового приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги). Таке звільнення поширюється на заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних Сил та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств.
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Не приймати спеціальні платіжні засоби мають право також підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. м (крім автозаправних станцій) та суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах із чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.
|}
'''Еквайринг''' — послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі. Банк має право передати електронний платіжний засіб у власність користувача або надати йому в користування (в оренду) у порядку, визначеному договором. Для забезпечення процесу приймання платіжних карток суб’єкт господарювання (торговець) має укласти договір еквайрингу з банком-еквайєром, який займається встановленням та обслуговуванням платіжних терміналів. Такий банк-еквайєр торговець може обрати на власний розсуд. Договір, укладений з банком-еквайєром, надає торговцеві право приймати від споживачів до оплати товарів платіжні картки. Відповідно до договору банк бере на себе зобов’язання перераховувати кошти з карткового рахунку покупця на поточний рахунок торговця на підставі оброблених документів. При цьому розрахунки за операції з банківськими платіжними картками між еквайєрами і торговцями у межах України здійснюють винятково у гривнях згідно з правилами і в порядку, обумовленому в договорі.
== Документальне оформлення операцій з використанням терміналів ==
Розрахунок платіжною карткою проходить за загальними правилами документообігу за операціями з використанням електронних платіжних засобів, що прописані у розділі VII [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0705500-14][http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0705500-14 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 № 705].

Операції, що їх здійснюють із використанням електронних платіжних засобів за допомогою платіжних терміналів, мають бути оформлені квитанцією платіжного термінала. Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа, ними можна користуватися під час врегулювання спірних питань.

Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів '''мають містити такі обов’язкові реквізити:'''
# ідентифікатор еквайєра і торговця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати;
# ідентифікатор платіжного пристрою;
# дату і час здійснення операції;
# суму та валюту операції;
# суму комісійної винагороди;
# реквізити електронного платіжного засобу, які дозволені правилами безпеки платіжної системи;
# вид операції;
# код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію у платіжній системі.
Правила платіжних систем та/або внутрішньобанківські правила можуть також передбачати інші додаткові реквізити документів за операціями з використанням електронних платіжних засобів. Зокрема, пунктом 6 розділу ІІ [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0220-16 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13] (далі — Положення № 13), передбачено, що в разі застосування платіжного термінала, з’єднаного або поєднаного з РРО, касовий чек має містити такі додаткові обов’язкові реквізити:
# ідентифікатор еквайєра і торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати;
# ідентифікатор платіжного пристрою;
# суму комісійної винагороди (за наявності);
# вид операції;
# реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) (що дозволені правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ»;
# напис «Код авт.» і код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію у платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток) без виконання процедур авторизації;
# підпис касира та підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ».
== Повернення товару, оплаченого через платіжний термінал ==
Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості врегульовані статтею 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України "Про захист прав споживачів"]. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач повертає [[Права споживачів у разі придбання товару неналежної якості|неякісний товар]] продавцеві і має право на свій вибір вимагати від продавця: заміни товару на такий самий товар чи на аналогічний із числа наявних у продавця (виробника) або повернення сплаченої за товар грошової суми. Тобто придбані із застосуванням платіжної картки товари неналежної якості також можна повернути продавцеві.
=== Спосіб повернення коштів ===
Розрахунки за участю фізичних осіб, не пов’язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, можна провадити у готівковій або у безготівковій формі (стаття 1087 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). Розрахунки із застосуванням платіжних карток з огляду на вимоги статті 3 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-вр Закону] є безготівковими. Крім того, згідно зі статтею 2 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-вр Закону] розрахунковою операцією у разі повернення товару, оплаченого платіжною карткою, вважається оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів до банку покупця.
=== Документальне оформлення ===
Розрахунки під час видачі коштів покупцеві у разі повернення товару проводять на підставі видаткового чека. Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0220-16 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13] видатковий чек має містити обов’язкові реквізити, зокрема вартість одиниці виміру товару і назву операції виплати або назву товару та напис «Видатковий чек» (роз’яснення щодо проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу надано у [http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/68406.html листі Державної фіскальної служби України від 02.06.2016 № 12039/6/99-99-22-07-03-15]).

Процедуру повернення коштів через РРО встановлює [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міністерством фінансів України від 14.06.2016 № 547].
== Відповідальність продавця ==
Дотримання суб’єктами господарювання вимог щодо здійснення розрахунків із використанням електронних платіжних засобів контролює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову ([https://www.tax.gov.ua/ Державна податкова служба України]), а забезпечення захисту прав держателів електронних платіжних засобів на здійснення зазначених розрахунків — спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів ([http://www.consumer.gov.ua/ Державна служба України з питань безпечності продуктів та захисту споживачів]).

За порушення порядку проведення як готівкових розрахунків за товари, так і розрахунків із використанням електронних платіжних засобів статтею 163-15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3297 Кодексу України про адміністративні правопорушення] встановлено адмінвідповідальність. Якщо порушення скоєно вперше, застосовують штраф від '''100 до 200 нмдг''', а в разі повторного порушення протягом року розмір штрафу буде збільшено у п’ять разів (від 500 до 1000 нмдг). 
Крім того, за відмову споживачеві у реалізації права скористатися під час розрахунку електронними платіжними засобами, якщо за законом продавець зобов’язаний приймати їх до оплати, такий продавець несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 500 нмдг, або 8500 грн. (частина дванадцята статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України "Про захист прав споживачів"]).
[[Категорія: Банківське право]]
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Фінансове право]]

Розрахунок платіжними картками

2023-05-11T14:18:38Z

Oleksii.kirnosov: Нормативна база