WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Звільнення від відбування покарання у зв'язку з прийняттям рішення про передачу засудженого для обміну як військовополоненого

2024-02-19T06:42:00Z

Oleksii.bohdan:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153#Text Женевська конвенція про поводження з військовополоненими від 12.08.1949]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/441-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12.04.2022 № 441 «Про затвердження Порядку здійснення передачі військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора» (має гриф «Для службового користування»)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/257-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.2022 № 257 «Про затвердження Положення про Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими»]

== Загальні положення ==
'''Військовополоненими''' є особи, які потрапили в полон до супротивника й належать до однієї з таких категорій:

* Особового складу збройних сил сторони конфлікту, а також членів ополчення або добровольчих загонів, які є частиною цих збройних сил.
* Членів інших ополчень та добровольчих загонів, зокрема членів організованих рухів опору, які належать до однієї зі сторін конфлікту й діють на своїй території або за її межами, навіть якщо цю територію окуповано, за умови, що ці ополчення або добровольчі загони, зокрема організовані рухи опору, відповідають таким умовам:
* ними командує особа, яка відповідає за своїх підлеглих;
* вони мають постійний відмітний знак, добре розпізнаваний на відстані;
* вони носять зброю відкрито;
* вони здійснюють свої операції згідно із законами та звичаями війни.
* Членів особового складу регулярних збройних сил, які заявляють про свою відданість урядові або владі, що не визнані державою, яка їх затримує.
* Осіб, які супроводжують збройні сили, але фактично не входять до їхнього складу, наприклад цивільних осіб з екіпажів військових літаків, військових кореспондентів, постачальників, особового складу робочих підрозділів або служб побутового обслуговування збройних сил, за умови, що вони отримали на це дозвіл тих збройних сил, які вони супроводжують, для чого останні видають їм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_a153 посвідчення особи за зразком, наведеним у додатку].
* Членів екіпажів суден торговельного флоту, зокрема капітанів, лоцманів та юнг, а також екіпажів цивільних повітряних суден сторін конфлікту, які не користуються більш сприятливим режимом згідно з будь-якими іншими положеннями міжнародного права.
* Жителів неокупованої території, які під час наближення ворога озброюються, щоб чинити опір силам загарбника, не маючи часу сформуватися в регулярні війська, за умови, що вони носять зброю відкрито і дотримуються правил і звичаїв ведення війни.

'''З наведеними нижче особами поводяться так само, як і з військовополоненими''':

* Особами, які належать або належали до збройних сил окупованої країни, якщо держава-окупант вважає за потрібне з причини такої відданості інтернувати їх, навіть якщо перед тим їх було звільнено тоді, коли бойові дії проходили за межами окупованої зазначеною державою території, зокрема коли ці особи зробили безуспішну спробу приєднатися до збройних сил, до яких вони належать і які ведуть бойові дії, або коли вони не з'явилися за викликом, зробленим з метою їхнього інтернування.
* Особами, які належать до однієї з категорій, перелічених у цій статті, яких прийняли на своїй території нейтральні держави або держави, що не воюють, і яких ці держави повинні інтернувати відповідно до міжнародного права, якщо вони не вирішать застосувати до них більш сприятливий режим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+4#w1_4 (стаття 4 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими від 12.08.1949)].

'''Особа, стосовно якої уповноваженим органом прийнято рішення про обмін як військовополоненого''', - будь-яка особа, яка має процесуальний статус підозрюваного, обвинуваченого, засудженого та яка включена відповідним уповноваженим органом до списку для обміну як військовополонений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82+28#w2_2 (пункт 28 частина 1 статті 3 Кримінального процесуального кодексу України)].

'''Засудженим''' у кримінальному провадженні є обвинувачений, обвинувальний вирок суду щодо якого набрав законної сили [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+43#w2_1 (частина 2 статті 43 Кримінального процесуального кодексу України)].

== Звільнення від відбування покарання у зв’язку з прийняттям рішення про передачу засудженого для обміну як військовополоненого ==
Звільняється від відбування покарання засуджений, стосовно якого уповноваженим органом прийнято рішення про його передачу для обміну як військовополоненого та яким надано письмову згоду на проведення такого обміну. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+84#w2_4 (частина 1 статті 841 Кримінального кодексу України)].

Якщо обмін такого засудженого не відбувся, суд за клопотанням прокурора приймає рішення про направлення засудженого, звільненого від відбування покарання у зв'язку з його передачею для обміну як військовополоненого, для подальшого відбування призначеного раніше покарання. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+84#w2_4 (частина 2 статті 841 Кримінального кодексу України)].

У разі вчинення особою, яку було звільнено судом від відбування покарання у зв’язку з прийняттям уповноваженим органом рішення про її передачу для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+71#w2_2 статтями 71 «Призначення покарання за сукупністю вироків»] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+72#w2_1 72 «Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення»] Кримінального кодексу України. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+84#w2_4 (частина 3 статті 841 Кримінального кодексу України)].

== Порядок передачі військовополонених ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/441-2022-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2022 № 441] затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/257-2022-%D0%BF?find=1&text=%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F#w1_2 Порядок здійснення передачі військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора], який має гриф «Для службового користування».

Повноваження щодо забезпечення передачі військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення оборонців України, які перебували у полоні держави-агресора, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/257-2022-%D0%BF?find=1&text=%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F#w1_2 Порядку здійснення передачі військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора], затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/441-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2022 № 441], здійснює Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/257-2022-%D0%BF?find=1&text=%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F#w1_2 (підпункт 4 пункту 4 Положення про Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2022 № 257)]

Склад Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими: Начальник Головного управління розвідки Міноборони, голова Координаційного штабу; Радник Керівника Офісу Президента України (за згодою); Представник Головного управління розвідки Міноборони, секретар Координаційного штабу; Представник Мінреінтеграції; Представник Мін’юсту; Представник Мінекономіки; Представник Міноборони; Представник МВС; Представник МЗС; Представник МОЗ; Представник Національної поліції; Представник Адміністрації Держприкордонслужби; Представник Національної гвардії (за згодою); Представник Збройних Сил (за згодою); Представник СБУ (за згодою); Представник Апарату Ради національної безпеки і оборони України (за згодою); Представник Офісу Генерального прокурора (за згодою). [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/257-2022-%D0%BF?find=1&text=%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4#w1_2 (Додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2022 р. № 257)]

Рішення Координаційного штабу вважаються схваленими, якщо за них проголосувало більш як половина присутніх на засіданні членів Координаційного штабу.

Рішення про затвердження списку для здійснення передачі військовополонених ворогів та звільнення оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, приймається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/257-2022-%D0%BF?find=1&text=%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F#w1_2 Порядку здійснення передачі військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора], затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/441-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2022 № 441.]

Рішення Координаційного штабу, прийняті в межах його повноважень, є обов’язковими для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/257-2022-%D0%BF?find=1&text=%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F#w1_2 (пункт 9 Положення про Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2022 № 257)].

[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Засуджені]]
[[Категорія:Військовополонені/Безвісно відсутні]]

Державна зрада

2023-12-12T07:04:05Z

Oleksii.bohdan:

== Нормативна база ==
* [https://unic.un.org/aroundworld/unics/common/documents/publications/uncharter/UN%20Charter_Ukrainian.pdf Статут Організації Об'єднаних Націй і Статут Міжнародного Суду ООН від 26 червня 1945 року]
* [https://zakononline.com.ua/documents/show/140031___140031 Декларація про зміцнення міжнародної безпеки від 16 грудня 1970 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19 Закон України "Про національну безпеку України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України "Про оборону України"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Закон України "Про державну таємницю"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закон України "Про Службу безпеки України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text Закон України "Про національну безпеку України"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/55-12 Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0052-21#n7 Наказ Служби безпеки України від 23 грудня 2020 року № 383 "Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Телефонна лінія щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту:
*'''(096) 755-02-40''' (Viber, WhatsApp, Telegram, Signal);

*'''conflict2022.ua@gmail.com'''
'''''Детальніше див.:''''' https://www.gp.gov.ua/ua/posts/povidomlennya-pro-zlocini-vcineni-v-umovax-zbroinogo-konfliktu
|}
== Загальне законодавче визначення поняття державної зради та її юридичних складових ==
'''<big>Державна зрада</big>''' – це діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України (стаття 111 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]).

'''Суверенітет''' (державний суверенітет) України - верховенство, самостійність, повнота і неподільність влади України в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/55-12 Декларація про державний суверенітет України)].

'''Територіальна цілісність та недоторканість''' – принцип міжнародного публічного права, згідно з яким територія держави є недоторканою від посягань з боку інших держав шляхом застосування військової сили або загрози силою ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_a32)пункт частина четверта статті 2 Статуту Організації Об’єднаних Націй, Декларація про зміцнення міжнародної безпеки )].

'''Обороноздатність держави''' - здатність держави до захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Вона складається з матеріальних і духовних елементів та є сукупністю воєнного, економічного, соціального та морально-політичного потенціалу у сфері оборони та належних умов для його реалізації (стаття 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України «Про оборону України»)].

'''Національна безпека України''' - захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз (пункт 9 частини першої статті 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19 Закону України "Про національну безпеку України"]).

Складові національної безпеки -державна, економічна та інформаційна безпека України.
== Кримінально-правова характеристика державної зради ==
=== Об’єкт кримінального правопорушення (злочину) ===
'''Родовий об’єкт злочину''' - суспільні відносини з охорони основ національної безпеки України.

'''Безпосередній об’єкт злочину''' - зовнішня безпека України, її суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність, обороноздатність, державна, економічна чи інформаційна безпека.

'''Видовий об’єкт злочину''' - зовнішня та внутрішня безпеки України.
=== Об’єктивна сторона кримінального правопорушення (злочину)===
'''1) Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту''' (перехід до ворога через лінію фронту (лінію бойового розмежування), вступ до військових формувань ворога, участь за завданням ворожої сторони у бойових або інших підривних діях проти України, надання різної допомоги представникам, у тому числі і агентам ворога у їх діяльності на шкоду інтересам України тощо. Може полягати, як у переході на територію ворога (так званий фізичний перехід), так і в наданні допомоги ворогові або його представникам на території України (так званий інтелектуальний перехід). У цій формі державна зрада визнається закінченою з моменту, коли особа почала надавати допомогу ворогові.

'''Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цієї форми державної зради є час вчинення злочину - в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту.'''

'''Воєнний стан''' - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України «Про оборону України»)].

'''Збройний конфлікт''' - збройне зіткнення між державами (міжнародний збройний конфлікт, збройний конфлікт на державному кордоні) або між ворогуючими сторонами в межах території однієї держави, як правило, за підтримки ззовні (внутрішній збройний конфлікт) (пункт 7 частини першої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text Закону України "Про національну безпеку України"]).''' 2) Шпигунство''' передача або збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам відомостей, що становлять державну таємницю.

'''Відомості, що становлять державну таємницю (державна таємниця, секретна інформація)''' - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому Законом України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Про державну таємницю]», державною таємницею і підлягають охороні державою (стаття 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Закону України «Про державну таємницю»)].

'''Охорону держаної таємниці''' здійснює Служба безпеки України, яка визначена спеціально уповноваженим державним органом України у сфері забезпечення охорони державної таємниці (стаття 2 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закону України "Про Службу безпеки України"»], стаття 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Закону України «Про державну таємницю»)].

В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0052-21#n7 '''Наказі Служби безпеки України від 23 грудня 2020 року № 383 "Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю"'''] міститься перелік відомостей, які відненсені до державної таємниці.

'''Державна зрада у формі шпигунства є закінченим при вчиненні хоча б однієї із таких дій:'''

1) збирання відомостей, що становлять державну таємницю з метою їх передачі іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам;

2) передачі іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам відомостей, що становлять державну таємницю.

'''3) Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України -''' полягає в будь-якій допомозі у проведенні діяльності, направленої на завдання будь-якої шкоди інтересам України.

При цій формі не має значення, як діяла особа - за завданням іноземної держави чи з власної ініціативи. Цією формою охоплюються і випадки, коли особа, за завданням іноземних держав або їх представників, організовує (або вчинює) на шкоду інтересам України будь-який інший злочин проти основ національної безпеки України (наприклад, диверсію, посягання на життя державного чи громадського діяча).
=== Суб’єкт кримінального правопорушення ===
Суб’єктом державної зради у будь-якій її формі може бути '''тільки громадянин України, який досяг 16-річного віку (на відміну від суб'єкта, зазначеного у''' статті 114 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] «Шпигунство», в якому суб’єктом виступає тільки '''громадянин іншої держави або особа без громадянства).'''
=== Суб’єктивна сторона кримінального правопорушення ===
Суб’єктивна сторона державної зради характеризується '''виною у вигляді прямого умислу''', за якого особа усвідомлює, що її діяння вчиняються на шкоду зовнішній та внутрішній безпеці (інтересам) України, передбачає їх суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання. Мотиви державної зради можуть бути різні: '''користь, помста, бажання полегшити виїзд на постійне місце проживання до іншої країни тощо'''.
== Кримінальна відповідальність за скоєння державної зради ==
04 березня 2022 року Верховною Радою України прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2113-20#Text Закон України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за злочини проти основ національної безпеки України в умовах дії режиму воєнного стану"].

Відповідно до статті статті 111 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] державна зрада карається '''позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.'''

Ті самі діяння, вчинені в '''умовах воєнного стану''', - '''караються позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна.'''

При цьому, '''звільняється від кримінальної відповідальності громадянин України,''' якщо він на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їх представників '''ніяких дій не вчинив і добровільно заявив органам державної влади''' про свій зв’язок з ними та про отримане завдання.
== Особливості кримінального процесу щодо державної зради у формі шпигунства у зв’язку із наявністю відомостей, що становлять державну таємницю ==
=== Охорона державної таємниці під час кримінального провадження щодо державної зради у формі шпигунства ===
Слід зазначити, що згідно з '''статтею 517 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України]:'''

- досудове розслідування та судове провадження у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, проводяться з дотриманням вимог режиму секретності;

- процесуальні рішення не повинні містити відомостей, що становлять державну таємницю;

- до участі у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, допускаються особи, які мають допуск до державної таємниці відповідної форми та яким надано доступ до конкретної секретної інформації (категорії секретної інформації) та її матеріальних носіїв. Підозрюваний чи обвинувачений бере участь у кримінальному провадженні без оформлення допуску до державної таємниці після роз’яснення йому вимог статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Закону України "Про державну таємницю"] та попередження про кримінальну відповідальність за розголошення відомостей, що становлять державну таємницю;

- доступ до матеріалів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, надається захисникам та законним представникам підозрюваного, обвинуваченого, потерпілому та їхнім представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, секретарю судового засідання, судовому розпоряднику, яким надано допуск до державної таємниці та які потребують його під час здійснення своїх прав і обов’язків, передбачених цим Кодексом, виходячи з обставин, встановлених під час кримінального провадження;

Потерпілому та його представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, секретарю судового засідання, судовому розпоряднику ''забороняється робити виписки та копії з матеріалів, які містять державну таємницю.''

Захисникам та законним представникам підозрюваного чи обвинуваченого ''забороняється робити копії з матеріалів, які містять державну таємницю.''

'''Зверніть Увагу!''' Підозрюваний, обвинувачений, його захисник та законний представник з метою підготовки та здійснення захисту можуть робити виписки з матеріалів, що містять державну таємницю. Такі виписки опечатуються особою, якою були зроблені, у вигляді, що унеможливлює ознайомлення з їх змістом. Виписки зберігаються з дотриманням вимог режиму секретності в органі досудового розслідування або суді та надаються особі, яка їх склала, на її вимогу: під час досудового розслідування - у приміщенні органу досудового розслідування, під час судового провадження - у приміщенні суду. Ознайомлення із змістом виписок будь-кого, крім особи, яка їх зробила, не допускається.

- матеріальні носії секретної інформації, які не долучені до матеріалів досудового розслідування, передаються в установленому законом порядку на зберігання до режимно-секретного підрозділу органу досудового розслідування.

- здійснення кримінального провадження, яке містить державну таємницю, не є підставою для обмеження прав його учасників, крім випадків, передбачених законом та обумовлених необхідністю забезпечення охорони державної таємниці.
=== Особливості проведення експертизи у кримінальному провадженні щодо державної зради у формі шпигунства, яке містить державну таємницю ===
Відповідно до '''статті 518 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України] проведення експертизи''' щодо законності віднесення інформації у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку до державної таємниці, зміни ступеня секретності цієї інформації та її розсекречування, підготовка висновку щодо завданої національній безпеці України шкоди у разі розголошення секретної інформації чи втрати матеріальних носіїв такої інформації '''здійснюється посадовою особою, на яку покладено виконання функцій державного експерта з питань таємниць''' відповідно до закону у сфері державної таємниці. У такому разі на зазначену особу поширюються обов’язки і права, які цим Кодексом передбачено для експертів.

'''Важливо! Якщо під час проведення експертизи використовуються методики, технології чи інформація, що містять охоронювану державою таємницю, в описовій частині висновку експертизи ці відомості не зазначаються.'''
[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]

Відновлення документів про вищу освіту, отриманих до 2014 року на непідконтрольних територіях

2023-11-14T07:37:05Z

Oleksii.bohdan:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#Text Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text Закон України «Про вищу освіту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0593-14#n13 Порядок замовлення та видачі документів про вищу освіту державного зразка та додатків до них випускниками вищих навчальних закладів, розташованих та тимчасово окупованій території України, у 2014 році, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України 28.05.2014 № 655, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.06.2014 за № 593/25370]
== Загальні положення ==
'''Тимчасово окупована Російською Федерацією територія України''' (далі - тимчасово окупована територія) є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції] та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1#w1_1 (частина перша статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»)].

Одним з основних напрямів захисту прав і свобод цивільного населення на тимчасово окупованих територіях є забезпечення доступу до закладів освіти та медіа України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+5#w1_9 (пункт 7 частини другої статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»)].

'''Вища освіта''' - сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1#w1_1 (пункт 5 частини першої статті 1 Закону України «Про вищу освіту»).]

Документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.

Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями:
* диплом молодшого бакалавра;
* диплом бакалавра;
* диплом магістра;
* диплом доктора філософії/доктора мистецтва [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+7#w1_8 (частина друга статті 7 Закону України «Про вищу освіту»)].
Форми документів про вищу освіту за відповідними ступенями затверджені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0122-21#Text наказом Міністерства освіти і науки України від 25.01.2021 № 102 «Про затвердження форм документів про вищу освіту (наукові ступені) та додатка до них, зразка академічної довідки», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2021 за № 122/35744.]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/811-2020-%D0%BF#Text Перелік обов’язкової інформації, яка повинна міститися в документах про вищу освіту (науковий ступінь), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2020 № 811 «Про документи про вищу освіту (науковий ступінь)»].
== Порядок отримання документів про вищу освіту ==
У разі якщо випускник повністю виконав вимоги навчального плану, пройшов державну атестацію у вищому навчальному закладі, розташованому на тимчасово окупованій території України, та відмовився від отримання документа про вищу освіту зразка, не передбаченого законодавством України, Міністерство освіти і науки України за '''заявою''' випускника визначає вищий навчальний заклад, розташований в інших регіонах України, який забезпечить виготовлення і видачу документа про вищу освіту та додатка до нього.
В обов’язковому порядку випускник додає до заяви копію документа, що посвідчує особу, а також залікову книжку або академічну довідку (за наявності).
[[Файл:68734339 779396115850087 1099414355356680192 n.jpg|міні|Порядок відновлення документа про вищу освіту.]]
Якщо випускник отримав у 2014 році документ про вищу освіту зразка, не передбаченого законодавством України, у вищому навчальному закладі, розташованому на тимчасово окупованій території України, та бажає отримати документ про вищу освіту та додаток до нього встановленого законодавством України зразка, Міністерство освіти і науки України за '''заявою''' випускника визначає вищий навчальний заклад, розташований в інших регіонах України, який забезпечить виготовлення і видачу документа про вищу освіту та додатка до нього.
В обов’язковому порядку випускник додає до заяви копію документа, що посвідчує особу, а також копію документа про вищу освіту зразка, не передбаченого законодавством України, який він отримав у вищому навчальному закладі, розташованому на тимчасово окупованій території України.

Інформація про навчання випускника (курс, рік навчання, напрям підготовки (спеціальність) обов’язково перевіряється в Єдиній державній електронній базі з питань освіти [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0593-14#Text (пункти 3 та 4 Порядку замовлення та видачі документів про вищу освіту державного зразка та додатків до них випускниками вищих навчальних закладів, розташованих та тимчасово окупованій території України, у 2014 році, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 28.05.2014 № 655)] (далі - Порядок).

У документі про вищу освіту державного зразка, виготовлення якого забезпечує визначений Міністерством освіти і науки України вищий навчальний заклад, відтворюються найменування вищого навчального закладу, розташованого на тимчасово окупованій території України, у якому навчався випускник, відповідно до інформації, зазначеної в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, а також печатка, посада, підпис, прізвище та ініціали керівника вищого навчального закладу, який здійснює виготовлення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0593-14#Text (пункт 5 Порядку)].

Виготовлення та видачу виправленого документа про вищу освіту державного зразка та додатка до нього або дубліката документа про вищу освіту державного зразка та додатка до нього випускнику, який закінчив вищий навчальний заклад, розташований на тимчасово окупованій території України, до 2014 року забезпечує визначений Міністерством освіти і науки України вищий навчальний заклад, розташований в інших регіонах України.

У разі відсутності можливостей у відокремленого структурного підрозділу, розташованого на тимчасово окупованій території України, вищого навчального закладу здійснити виготовлення та видачу документів про вищу освіту державного зразка та додатків до них, виготовлення та видачу документів про вищу освіту державного зразка та додатків до них випускникам забезпечує базовий вищий навчальний заклад, розташований в інших регіонах України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0593-14#Text (пункт 8 Порядку)].
== Див. також ==
* [[Отримання документа про освіту на території України особами, які мешкають на тимчасово окупованій території]]
* [[Порядок визнання в Україні іноземних документів про освіту]]
[[Категорія:Право на освіту]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи‎]]

Захист прав та законних інтересів дитини у разі затримання або тримання під вартою її батьків або інших законних представників

2023-11-13T11:56:07Z

Oleksii.bohdan:

== Нормативна база: ==

* Закон України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2858-20#Text «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо захисту прав та законних інтересів дитини у разі затримання або тримання під вартою її батьків або інших законних представників»]
* Закон України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text «Про охорону дитинства»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенція про права дитини]
* Закон України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#Text «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»]
* Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]

== Поняття, правовий статус дітей позбавлених батьківського спілкування ==
Відповідно до ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1#w1_1 ст. 1 ЗУ «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»]'' '''діти, позбавлені батьківського піклування''', - діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, '''відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства''', розшуком їх органами Національної поліції, пов’язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також діти, розлучені із сім’єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов’язків з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та безпритульні діти.

За приписами ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+52#w2_1 частини 2 статті 52 Конституції України]'' утримання та виховання дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу.

До набрання чинності Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2858-20#Text «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо захисту прав та законних інтересів дитини у разі затримання або тримання під вартою її батьків або інших законних представників»] від 12.01.2023року, питання захисту прав дитини, у разі, якщо до батьків застосовано такий захід забезпечення кримінального провадження як затримання та запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, було фактично неврегульованим. У такій ситуації дитина нейчастіше залишається без піклування батьків та зазнає негативного психо-емоційного впливу. Отже саме у цей час захист інтересів дитини потребує особливої уваги з боку держави.

Вівдповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+6#w1_6 ч.1 ст. 6 ''ЗУ «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»''] за умови втрати дитиною батьківського піклування відповідний орган опіки та піклування вживає вичерпних заходів щодо влаштування дитини в сім’ї громадян України - на усиновлення, під опіку або піклування, у прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу.

   Згідно п.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF?find=1&text=%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82+4#w1_15 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини особи], якім стало відомо про факт залишення дитини без батьківського піклування, зобов’язані негайно повідомити про це службу у справах дітей за місцем виявлення дитини. Орган опіки та піклування повинен з’ясувати іншу інформацію щодо дитини та вжити заходів щодо забезпечення її прав і інтересів. Однак жодна з чинних норм не передбачала обов’язок службових осіб, уповноважених на затримання особи, слідчого, прокурора інфоромувати органи опіки та піклування про дитину, яка внаслідок таких процесуальних дій залишалася без догляду та піклування батьків.

   [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] доповнено нормами, що передбачають обов’язкове повідомлення уповноваженого підрозділу органів Національної поліціїї та органу опіки та піклування за місцем перебування дитини про факт залишення дитини без батьківського піклування та необхідність вжиття невідкладних заходів щодо тимчасового влаштування дитини у таких випадках:

   У разі затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання, уповноважена службова особа, яка затримала особу, повинна негайно повідомити відповідні органи про факт залишення дитини без батьківського піклування. відомості про дату і точний час повідомлення зазначаються у протоколі затримання ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+191#w2_1 ч.9 ст. 191 КПК України])

   Такий саме порядок встановлений для уповноваженої на затримання службової особи у разі затримання особи без дозволу суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+213#w2_1 ч.6 ст.213 КПК України])

   У разі, якщо під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд встановить, що у зв’язку із застосуванням зазначеного запобіжного заходу дитина, яка перебуває на утриманні підозрюваного, обвинуваченого, залишиться без батьківського піклування, слідчий суддя, суд зобов’язує прокурора повідомити уповноважені органи, відомості про що зазначаються в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Орган опіки та піклування невідкладно після тимчасового влаштування дитини, залишеної без батьківського піклування, інформує слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про місце проживання (перебування) дитини. Крім того, після отримання такої інформації, зазначені службові особи зобов’язані повідомити наведену інформацію про місце проживання (перебування) дитини підозрюваного, обвинуваченого ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+194#w2_1 ч.9 ст.194 КПК України]).

   У разі вирішення питання про застосування запобіжного заходу до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру, та після застосування судом запобіжних заходів у вигляді передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім’ї з обов’язковим лікарським наглядом або поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку, у разі наявності на утриманні у такої особи дитини, яка залишається без батьківського піклування, прокурор повинен негайно проінформувати уповноважені органи, а про вжиті заходи – затриманого та суд ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+508#w2_1 ч.4 ст.508 КПК України]).

   У разі наявності на утриманні особи, стосовно якої слідчим суддею розглядається клопотання про застосування тимчасового арешту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+583#w2_1 ч.11 ст.583 КПК України]) або екстрадиційного арешту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+584#w2_1 ч.15 ст.584 КПК України]), дитини, яка залишається без батьківського піклування, слідчий суддя зобов’язує прокурора негайно повідомити уповноважені органи, про що зазначається в ухвалі суду.

   Дітям, батьки яких під час здійснення кримінального провадження тримаються під вартою, що підтверджується ухвалою слідчого судді, відповідно до п[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+24#n96 .7 ст.24 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини], надається статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

== Тимчасове влаштування ==
Тимчасове влаштування дитини, яка залишилася без батьківського піклування, проводять у межах компетенції служба у справах дітей та уповноважений орган Національної поліції за місцем виявлення дитини.

Дитина, яка залишилася без батьківського піклування, тимчасово може бути влаштована у:

* сім’ю родичів, знайомих;
* сім’ю патронатного вихователя;
* притулок для дітей служби у справах дітей;
* центр соціально-психологічної реабілітації дітей;
* центр соціальної підтримки дітей та сімей;
* соціально-реабілітаційний центр (дитяче містечко);
* будинок дитини, дитячий будинок-інтернат системи соціального захисту населення;
* стаціонарну службу (відділення) центру соціальних служб, що здійснює соціально-психологічну реабілітацію дітей;
* стаціонарну службу (відділення) соціально-психологічної реабілітації дітей (надання послуги соціально-психологічної реабілітації дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах) центру надання соціальних послуг.