WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Перевірка цільового використання аліментів на дитину

2024-03-25T13:45:54Z

Oleksii.babak:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0102-19 Наказ Міністерства соціальної політики України від 15.11.2018 №1713 "Про затвердження Порядку здійснення органами опіки та піклування контролю за цільовим витрачанням аліментів на дитину"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Наказ Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень"]
== Основні поняття ==
Контроль за цільовим витрачанням аліментів '''здійснюють органи опіки та піклування''' шляхом проведення інспекційних відвідувань одержувача аліментів.

'''Безпосереднє проведення інспекційного відвідування покладається на службу у справах дітей''' відповідної районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, сільської, селищної ради об'єднаної територіальної громади за місцем проживання одержувача аліментів із залученням (за потреби) інших посадових осіб суб'єктів соціальної роботи із сім'ями, дітьми та молоддю (психолог, соціальний педагог, фахівець із соціальної роботи). Кількість посадових осіб, що проводять інспекційне відвідування, не може бути меншою ніж дві особи.
== Куди звертатися? ==
До районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, сільської, селищної ради об'єднаної територіальної громади '''за місцем проживання одержувача аліментів або до відповідної служби у справах дітей.'''
== Що є підставою для проведення перевірки цільового використання аліментів на дитину? ==
Підставою для проведення інспекційного відвідування одержувача аліментів '''є заява платника аліментів'''.

Із такою заявою може звернутися платник аліментів, а подається до районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади за місцем проживання одержувача аліментів або до відповідної служби у справах дітей.
== Перелік необхідних документів до заяви==
'''Для підтвердження сплати аліментів''' разом із заявою платник аліментів обов'язково подає:
* '''розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за останні 12 місяців,''' виданий відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5],

* а також відомості про місце проживання отримувача аліментів.

* '''У разі повторного впродовж року звернення''' платника аліментів із заявою про проведення інспекційного відвідування подається розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за період, що минув з дати проведення попереднього інспекційного відвідування.
'''У разі якщо аліменти на дитину сплачуються не за рішенням суду''' (за домовленістю між батьками дитини, договір між батьками про сплату аліментів на дитину) платник аліментів надає копії інших документів, що підтверджують сплату аліментів на дитину та їх розмір.

'''Наявність заборгованості зі сплати аліментів є підставою для відмови платнику аліментів у проведенні інспекційного відвідування одержувача аліментів.'''

== Порядок проведення інспекційних відвідуваннь==
Інспекційне відвідування проводиться '''впродовж 30 календарних днів''' з дати надходження заяви платника аліментів.

'''Одержувач аліментів обов'язково інформується''' про проведення інспекційного відвідування шляхом надсилання рекомендованого листа з повідомленням про вручення '''не пізніше ніж за 7 календарних днів''' до запланованого дня його проведення з подальшим узгодженням дати та часу візиту засобами телефонного та/або електронного зв'язку (за можливості). У ході проведення інспекційного відвідування здійснюється обстеження умов проживання дитини з метою визначення рівня задоволення її індивідуальних потреб. При цьому береться до уваги розмір аліментів, що сплачуються на дитину.

У рекомендованому листі одержувач аліментів попереджається про адміністративну відповідальність, передбачену статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20188%2D50.,%D1%82%D1%80%D1%8C%D0%BE%D1%85%D1%81%D0%BE%D1%82%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD. 188-50 Кодексу України про адміністративні правопорушення], за створення ним перешкод у проведенні інспекційного відвідування.

У разі якщо розмір аліментів, що сплачується на дитину, '''не перевищує розміру двох прожиткових мінімумів''' для дитини відповідного віку (на кожну дитину) оцінюється рівень забезпечення базових потреб дитини, а саме: забезпечення харчуванням, необхідними ліками у разі потреби, одягом та взуттям відповідно до сезону, іграшками та іншими засобами для розвитку та навчання дитини відповідно до її віку.

У разі якщо розмір аліментів складає '''понад два прожиткових мінімуми''' для дитини відповідного віку (на кожну дитину), підтвердженням цільового використання аліментів на дитину можуть бути:
* наявність облаштованих відповідними меблями та речами місць для сну та відпочинку дитини, її розвитку та навчання;
* наявність приміщень для прийняття їжі та санітарно-гігієнічних потреб;
* наявність обладнання для занять спортом; музичних інструментів;
* відвідування дитиною навчальних курсів, гуртків та секцій;
* відкриття на ім'я дитини банківського рахунку;
* витрати на оздоровлення та лікування дитини, придбання засобів реабілітації тощо.
Під час проведення інспекційного відвідування звертається увага на зовнішній вигляд дитини, її загальний стан та самопочуття, інші ознаки, що можуть свідчити про неналежний рівень задоволення її індивідуальних потреб з урахуванням віку, статі, стану здоров'я, особливостей розвитку (хворобливий вигляд, невідповідність ваги та зросту віку дитини, занедбаність, відсутність продуктів харчування тощо).

У разі якщо дитина досягла такого віку та рівня розвитку, що може висловити свою думку, '''проводиться бесіда з дитиною''' з метою з'ясування рівня задоволення її індивідуальних потреб, зокрема у харчуванні, забезпеченні необхідним одягом, іншими речами та засобами, необхідними для її належного догляду та розвитку.

'''''У разі якщо під час обстеження умов проживання дитини не вдалося об'єктивно з'ясувати стан задоволення її індивідуальних потреб, служба у справах дітей може звернутися із запитами:'''''
* до закладів освіти, охорони здоров'я або соціального забезпечення, у яких дитина отримує відповідні послуги, щодо стану здоров'я дитини (зокрема, спричиненого наявністю чи відсутністю належного харчування, забезпеченням її необхідними ліками у разі потреби тощо), наявності у дитини необхідного для навчання та виховання приладдя, одягу відповідно до віку та сезону, отримання за потреби соціальних та інших послуг, у тому числі платних;
*до надавачів житлово-комунальних послуг щодо стану їх оплати за місцем проживання дитини.
Чеки, квитанції, довідки та інші документи для підтвердження цільового використання коштів одержувач аліментів може надати виключно за власним бажанням та за умови їх наявності.

Також виключно за власним бажанням одержувач аліментів може надати письмове пояснення щодо цільового використання аліментів, яке долучається до висновку за результатами проведення інспекційного відвідування.

== Висновок інспекційних відвідуваннь ==
Протягом '''5 робочих днів''' після проведення інспекційного відвідування складається висновок за результатами інспекційного відвідування щодо цільового витрачання аліментів на дитину за формою згідно із додатком до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0102-19 Порядку], копії якого, завірені в установленому порядку, надсилаються рекомендованими листами з повідомленням про вручення платнику та одержувачу аліментів. У разі неотримання копії висновку поштою платник та одержувач аліментів мають право звернутися за його отриманням до служби у справах дітей.
== Повторне звернення про проведення інспекційного відвідування==
У разі наявності об'єктивних обставин, що унеможливлюють проведення інспекційного відвідування, за умови їх подальшого підтвердження копією відповідного документа (у зв'язку з хворобою дитини та/або одержувача аліментів, перебуванням його та/або дитини на лікуванні у закладі охорони здоров'я, службовому відрядженні, виїздом разом з дитиною на оздоровлення та відпочинок, зокрема за кордон, тощо) '''строк проведення інспекційного відвідування може бути подовжено, але не більше ніж до 45 календарних днів''' від дати надходження заяви про його проведення.

У разі неможливості проведення інспекційного відвідування у встановлений строк платник аліментів інформується про це із зазначенням причини, внаслідок якої інспекційне відвідування не проведено. У такому разі платник аліментів може повторно звернутися із заявою про його проведення.

У разі повторного звернення платника аліментів про проведення інспекційного відвідування таке відвідування проводиться '''не раніше ніж через три місяці''' з дати проведення попереднього інспекційного відвідування.

У разі виявлення за результатами проведеного інспекційного відвідування ознак, що можуть свідчити про нецільове витрачання аліментів, '''платник відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20186.,%D0%BE%D1%89%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. статті 186 Сімейного кодексу України] має право звернутися до суду''' з позовом про [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2,_%D1%89%D0%BE_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 зменшення розміру аліментів] або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

== Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання ==
'''Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання''', якщо протягом '''десяти днів''' від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page ст. 19 Сімейного кодексу України].

Негативні результати перевірки органу опіки й піклування, не перешкоджають зверненню платника в суд з відповідною вимогою. Суд може не погодитися з висновком органу опіки й піклування, якщо він недостатньо обґрунтований, суперечить інтересам дитини ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page ст. 19 СК України]). У випадку, якщо нецільове використання аліментів органом опіки й піклування попередньо не встановлено, платникові необхідно надати суду відповідні докази.

Суд може прийняти рішення '''про зменшення розміру стягуваних аліментів''', якщо буде встановлено, що вони витрачаються не за цільовим призначенням у зв’язку з тим, що стягуються в недоцільно великому розмірі.

Одного факту нецільового витрачання аліментів недостатньо для постановлення судом рішення про зменшення розміру аліментів, оскільки це порушувало б права дитини. Визначаючи розмір тієї частини аліментів, що буде вноситися в банк на особистий рахунок дитини, суд ураховує розмір стягуваних на утримання дитини аліментів, матеріальне становище одержувача аліментів та інші обставини, що мають значення для справ.
== Приклад оскарження рішення ==
Приклад оскарження рішення органу опіки та піклування щодо цільового витрачання аліментів - [https://reyestr.court.gov.ua/Review/72808875 рішення Святошинського районного суду міста Києва від 06 лютого 2018 року у справі №759/9476/17].

== Дивись також: ==

* [[Відповідальність за несплату аліментів]]
* [[Порядок припинення стягнення аліментів на дитину]]
* [[Стягнення аліментів за минулий час]]
* [[Аліменти: право на утримання дитини без розірвання шлюбу]]

[[Категорія:Стягнення аліментів]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів

2024-03-25T13:14:37Z

Oleksii.babak:

[[Категорія: Виконання судових рішень]]
[[Категорія: Виконавче провадження]]
== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1126-16 Наказ Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5 "Про затвердження Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#n16 Наказ Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 "Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна"]
== Загальні положення ==
[[Файл:Img012.jpg|міні]]'''''Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів''''' (посадових осіб) (далі - рішення) являє собою сукупність дій визначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Законі України "Про виконавче провадження"] органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Закону України "Про виконавче провадження"] (далі - Закон).
== Рішення, що підлягають примусовому виконанню ==
Відповідно до статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Закону] примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких '''виконавчих документів''':
# виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень [[Провадження у справах про надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів|третейського суду]], рішень [[Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу|міжнародного комерційного арбітражу]], рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;
# [[Звернення до суду: наказне провадження|судових наказів]];
# ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;
# [[Вчинення нотаріусами виконавчих написів|виконавчих написів нотаріусів]];
# посвідчень [[Комісія по трудових спорах|комісій по трудових спорах]], що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
# постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;
# постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
# рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;
# [[Виконання рішень Європейського суду з прав людини|рішень Європейського суду з прав людини]] з урахуванням особливостей, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"], а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;
# рішень (постанов) суб’єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень;
#рішень Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Аудиторської палати України, які законом визнані виконавчими документами;
#рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про застосування заходів реагування у вигляді штрафу.
== Хто здійснює примусове виконання ==
[[Файл:52743162 742446016140989 6603154528428621824 n-530x750.jpg|міні|463x463пкс]]
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом] випадках на [[Інститут приватних виконавців|приватних виконавців]], правовий статус та організація діяльності яких встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#top Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"] (стаття 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Закону]).

Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються '''податковими органами''', а рішення щодо стягнення коштів - '''банками та іншими фінансовими установами'''.

Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються '''органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів'''.

'''Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, що наведені вище, крім:'''
# рішень про [[Примусове виконання рішення про відібрання дитини|відібрання]] і передання дитини, [[Встановлення порядку побачення з дитиною|встановлення побачення з нею]] або усунення перешкод у побаченні з дитиною;
# [[Процедура виконання рішення суду де боржником є держава|рішень, за якими боржником є держава]], державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету;
# рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону;
# рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи (крім рішень Національного банку України);
# рішень адміністративних судів та [[Виконання рішень Європейського суду з прав людини|рішень Європейського суду з прав людини]];
# рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності;
# рішень про [[Виселення з житлового приміщення, на яке звернуто стягнення|виселення]] та [[Вселення в житлове приміщення|вселення]] фізичних осіб;
# рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які [[Визнання фізичної особи недієздатною|визнані недієздатними]] чи [[Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною. Поновлення цивільної дієздатності|цивільна дієздатність яких обмежена]];
# рішень про [[Конфіскація майна за вироком суду у кримінальних провадженнях|конфіскацію майна]];
# рішень, виконання яких віднесено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом] безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання;
# інших випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#top Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"];
# рішень, за якими боржником є уповноважений суб’єкт управління або господарське товариство в оборонно-промисловому комплексі, визначені частиною першою статті 1 З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1630-20#Text акону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності"], та рішень, які передбачають вчинення дій щодо їх майна.
'''Заходи примусового виконання рішень:'''
* звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
* звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
* вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
* заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем
* інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.(стаття 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n13 Закону]).
Виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання '''протягом трьох років''', крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання '''протягом трьох місяців''' (стаття 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n13 Закону]).

Про права та обов'язки державного (приватного) виконавця '''детальніше див.:''' [[Державні та приватні виконавці: права, обов'язки, компетенції, відповідальність]]
== Початок примусового виконання рішення ==
[[Файл:Img013.jpg|міні]]
⇒ Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа:
* за заявою стягувача про примусове виконання рішення;
* за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;
* якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;
* якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;
* якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (стаття 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Закону]).
'''Важливо!''' ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-19 Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-368/2018(5259/18)] за конституційною скаргою Хліпальської В.В. щодо відповідності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] (конституційності) положень частини другої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n275 Закону] (щодо забезпечення державою виконання судового рішення в частині сплати авансового внеску) від 15.05.2019 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).''

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.[[Файл:MYAMP buklet pamyatka-dlya-borzhnyka A4-2.jpg|міні]]⇒ Виконавець '''не пізніше наступного робочого дня''' з дня надходження до нього виконавчого документа виносить '''постанову про відкриття виконавчого провадження''', в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Закону.]

'''Детальніше див.:''' [[Порядок сплати виконавчого збору]]

У постанові про відкриття виконавчого провадження виконавець зазначає про необхідність виконання боржником рішення:
* протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) - за рішенням немайнового характеру виконавець;
* шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням - за рішенням про [[Встановлення порядку побачення з дитиною|встановлення побачення з дитиною]].
⇒ У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець '''негайно''' після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт.

У разі якщо при відкритті виконавчого провадження виконавцем накладено арешт на майно боржника, боржник за погодженням із стягувачем має право передати йому таке майно або реалізувати його та передати кошти від його реалізації стягувачу в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Після передачі майна стягувачу або внесення покупцем коштів на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця арешт з проданого майна боржника знімається за постановою виконавця.

Якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі.

До [[закінчення виконавчого провадження]] виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, '''не пізніше наступного дня''' з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

'''Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі''' (частина перша статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Закону]).

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам '''не пізніше наступного робочого дня''' з дня їх винесення.

Документи виконавчого провадження органам та особам, які мають електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), яка забезпечує обмін документами, надсилаються виключно в електронній формі.

Виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам, іншим учасникам виконавчого провадження, також адміністрації підприємства, установи, організації, фізичній особі - підприємцю під розписку.
== Особливості примусового виконання деяких рішень ==
За рішеннями, за якими боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акту виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (стаття 68 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Закону]).
== Виконання судових рішень у період воєнного стану [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC,%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F%22%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D1%85. (пункти 102, 103 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"] ==
'''До набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором, зупиняється вчинення виконавчих дій, забороняється заміна стягувачів у виконавчих провадженнях, стягувачами за якими є Російська Федерація або такі особи:'''

* громадяни Російської Федерації;
* юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації;
* юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства, відмінного від законодавства України, серед кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів) яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.

Зазначене обмеження не застосовується до громадян Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, та юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до закону України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, або виключно громадяни України та громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах.

'''Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні:'''

'''''1) фізичні особи - боржники''''', на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.

У разі накладення арешту на кошти, розміщені на декількох поточних рахунках фізичної особи - боржника в одному банку або на поточних рахунках у різних банках, для здійснення видаткових операцій має бути визначений лише один поточний рахунок фізичної особи - боржника в одному банку.

У разі наявності декількох виконавчих проваджень стосовно однієї фізичної особи - боржника для усіх виконавчих проваджень визначається один поточний рахунок для здійснення видаткових операцій. Кількість виконавчих проваджень не впливає на розмір суми, яка не підлягає зверненню стягнення і на яку фізична особа - боржник може здійснювати видаткові операції.

Для визначення такого поточного рахунку у банку фізична особа - боржник звертається до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи - боржника, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв’язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг".

У заяві зазначаються номер поточного рахунку, який фізична особа - боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок. Фізична особа - боржник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві інформації.

Державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви фізичної особи - боржника виносить постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови:

* надає/надсилає відповідну постанову банку (обслуговуючому банку);
* перевіряє наявність інших виконавчих проваджень, відкритих стосовно фізичної особи - боржника, та, у разі якщо стосовно фізичної особи - боржника відкриті інші виконавчі провадження, одночасно надає/надсилає відповідну постанову до органів державної виконавчої служби або приватному виконавцю, які здійснюють примусове виконання у таких виконавчих провадженнях. У такому разі поточний рахунок, зазначений у відповідній постанові, вважається визначеним для здійснення видаткових операцій і в межах таких виконавчих проваджень.

Зупинення вчинення виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження не є підставою для відмови у визначенні поточного рахунку для здійснення видаткових операцій.

У разі надходження від державного, приватного виконавця постанови про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника для здійснення видаткових операцій банк за визначеним у постанові рахунком здійснює видаткові операції на суму коштів у розмірі, встановленому цим підпунктом.

Особливості взаємодії органів державної виконавчої служби та приватних виконавців при визначенні поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій можуть встановлюватися Міністерством юстиції України;

'''''2) юридичні особи - боржники, самозайняті особи (які використовують найману працю фізичних осіб)''''', на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи, а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Контроль за дотриманням встановлених законом вимог під час здійснення виплат покладається на службових осіб юридичної особи - боржника, самозайняту особу відповідно;

'''''3)''''' припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);

'''''4)''''' визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану;

'''''5)''''' зупиняється дія постанов державних виконавців про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.

Зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з’єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, або якщо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій. Вказані положення, не поширюються на рішення, стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди, суб’єкти, визначені в цьому абзаці, а також на рішення про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення.

Забороняється відкриття виконавчих проваджень на підставі виконавчих написів нотаріусів, вчинених на кредитних договорах, які не посвідчені нотаріально.

Забороняється у період дії воєнного стану в Україні, відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України (з дати віднесення територій до таких, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій до моменту виключення таких територій з переліку).

За рішеннями про стягнення аліментів підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці, які здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача - на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

У період дії воєнного стану в Україні постанова або інший процесуальний документ (або їх частина), винесені у виконавчому провадженні приватним виконавцем, якщо вони суперечать вимогам законодавства щодо примусового виконання рішень, можуть бути скасовані за зверненням сторони виконавчого провадження або особи, права якої порушені, постановою керівника структурного підрозділу Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері примусового виконання рішень, або особи, яка виконує його обов’язки, крім випадків, якщо наявна інформація про судове провадження, ініційоване особою, яка подала звернення, у зв’язку із спором між тими самими сторонами з такого самого предмета і з тієї самої підстави. Банкам чи іншим фінансовим установам така постанова надсилається поштою або на офіційну електронну адресу, а також може бути вручена під розписку.

У період дії воєнного стану в Україні приватний виконавець за заявою сторони виконавчого провадження або з власної ініціативи, за умови наявності об’єктивних підстав, має право своєю постановою скасувати постанову чи інший процесуальний документ (або їх частину), винесені ним у виконавчому провадженні.

'''''Тимчасово, на період до припинення або скасування правового режиму воєнного стану в Україні:'''''

1) зупиняється вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень (у тому числі накладення арешту на майно та кошти), боржником за якими є акціонерне товариство "Українська залізниця";

2) підлягають зняттю арешти, накладені до набрання чинності цим Законом на кошти та майно акціонерного товариства "Українська залізниця" у виконавчих провадженнях.

10 червня 2022 року набрав чинності наказ Міністерства юстиції України № 2297/5, яким передбачено особливості роботи державної виконавчої служби по провадженнях на тимчасово окупованій території або на території, яка включена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі ведення активних бойових дій або, які перебувають в оточені. Вказаним наказом, зокрема передбачені зміни до Інструкції з організації примусового виконання рішень. '''Відповідно до пункту 4 розділу 1 Інструкції, під час дії воєнного стану виконання рішень, місцем виконання яких є тимчасово окупована територія здійснюється органом державної виконавчої служби, компетенція якого поширюється на таку територію або органом державної виконавчої служби, визначеним Міністерством юстиції України за поданням (пропозиціями) Департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України при цьому адміністратором автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечується доступ до виконавчих проваджень, які перебувають на виконанні в органі державної виконавчої служби. '''
== Судова практика ==
Щодо відмови або повернення заявнику його документів (виконавчого листа) через те, що у відповідача відсутній розрахунковий рахунок для списання коштів
* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39318956
* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39217607
Щодо зобов’язання Державної казначейської служби України прийняти до виконання виконавчий лист
* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39217607
Щодо відмови судів в зміні способу виконання рішення
* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38094275
Щодо обов'язку державного виконавця не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, але й пересвідчитись у отримані боржником цього документу
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83482473 Постанова Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі 554/13475/15-ц]
== Корисні посилання ==
* [https://minjust.gov.ua/m/departament-derjavnoi-vikonavchoi-slujbi ДЕПАРТАМЕНТ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ]

* [https://erpv.minjust.gov.ua/#/search-private-performer Єдиний реєстр приватних виконавців України]

* [https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиний реєстр боржників]

* [https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Автоматизована система виконавчого провадження]

* [https://setam.net.ua/ Система електронних торгів арештованим майном]
== Див. також ==
* [[Порядок звернення стягнення на майно боржника]]
*[[Судовий контроль за виконанням рішень суду у цивільному судочинстві]]
* [[Виселення з житлового приміщення, на яке звернуто стягнення]]
*[[Зупинення виконавчих дій]]
*[[Закриття виконавчого провадження за строком давності та у зв'язку зі смертю боржника]]
*[[Заміна сторони у виконавчому провадженні]]
*[[Захист прав стягувача у виконавчому провадженні]]
*[[Відстрочення та розстрочення виконання судового рішення]]
* [[Вселення в житлове приміщення]]
[[Категорія:Виконання судових рішень. Виконавче провадження]]

Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів

2024-03-25T13:04:15Z

Oleksii.babak:

[[Категорія: Виконання судових рішень]]
[[Категорія: Виконавче провадження]]
== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1126-16 Наказ Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5 "Про затвердження Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#n16 Наказ Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 "Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану",] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20?fbclid=IwAR3orygjCdbn39nrwn4gSq88YYClcTa-1cKSkNrkx7l2BtORsWeF3bGweHQ#Text п. 102 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»] тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:
* фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.;
* юридичні особи - боржники, самозайняті особи (які використовують найману працю фізичних осіб), на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи, а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Контроль за дотриманням встановлених законом вимог під час здійснення виплат покладається на службових осіб юридичної особи - боржника, самозайняту особу відповідно;
* припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);
* визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану;
* зупиняється дія постанов державних виконавців про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.
Забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.

За рішеннями про стягнення аліментів підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці, які здійснюють відрахування з заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача - на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця".
|}
== Загальні положення ==
[[Файл:Img012.jpg|міні]]'''''Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів''''' (посадових осіб) (далі - рішення) являє собою сукупність дій визначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Законі України "Про виконавче провадження"] органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Закону України "Про виконавче провадження"] (далі - Закон).
== Рішення, що підлягають примусовому виконанню ==
Відповідно до статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Закону] примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких '''виконавчих документів''':
# виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень [[Провадження у справах про надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів|третейського суду]], рішень [[Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу|міжнародного комерційного арбітражу]], рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;
# [[Звернення до суду: наказне провадження|судових наказів]];
# ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;
# [[Вчинення нотаріусами виконавчих написів|виконавчих написів нотаріусів]];
# посвідчень [[Комісія по трудових спорах|комісій по трудових спорах]], що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
# постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;
# постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
# рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;
# [[Виконання рішень Європейського суду з прав людини|рішень Європейського суду з прав людини]] з урахуванням особливостей, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"], а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;
# рішень (постанов) суб’єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень;
#рішень Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Аудиторської палати України, які законом визнані виконавчими документами;
#рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про застосування заходів реагування у вигляді штрафу.
== Хто здійснює примусове виконання ==
[[Файл:52743162 742446016140989 6603154528428621824 n-530x750.jpg|міні|463x463пкс]]
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом] випадках на [[Інститут приватних виконавців|приватних виконавців]], правовий статус та організація діяльності яких встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#top Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"] (стаття 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Закону]).

Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються '''податковими органами''', а рішення щодо стягнення коштів - '''банками та іншими фінансовими установами'''.

Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються '''органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів'''.

'''Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, що наведені вище, крім:'''
# рішень про [[Примусове виконання рішення про відібрання дитини|відібрання]] і передання дитини, [[Встановлення порядку побачення з дитиною|встановлення побачення з нею]] або усунення перешкод у побаченні з дитиною;
# [[Процедура виконання рішення суду де боржником є держава|рішень, за якими боржником є держава]], державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету;
# рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону;
# рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи (крім рішень Національного банку України);
# рішень адміністративних судів та [[Виконання рішень Європейського суду з прав людини|рішень Європейського суду з прав людини]];
# рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності;
# рішень про [[Виселення з житлового приміщення, на яке звернуто стягнення|виселення]] та [[Вселення в житлове приміщення|вселення]] фізичних осіб;
# рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які [[Визнання фізичної особи недієздатною|визнані недієздатними]] чи [[Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною. Поновлення цивільної дієздатності|цивільна дієздатність яких обмежена]];
# рішень про [[Конфіскація майна за вироком суду у кримінальних провадженнях|конфіскацію майна]];
# рішень, виконання яких віднесено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом] безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання;
# інших випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#top Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"];
# рішень, за якими боржником є уповноважений суб’єкт управління або господарське товариство в оборонно-промисловому комплексі, визначені частиною першою статті 1 З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1630-20#Text акону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності"], та рішень, які передбачають вчинення дій щодо їх майна.
'''Заходи примусового виконання рішень:'''
* звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
* звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
* вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
* заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем
* інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.(стаття 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n13 Закону]).
Виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання '''протягом трьох років''', крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання '''протягом трьох місяців''' (стаття 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n13 Закону]).

Про права та обов'язки державного (приватного) виконавця '''детальніше див.:''' [[Державні та приватні виконавці: права, обов'язки, компетенції, відповідальність]]
== Початок примусового виконання рішення ==
[[Файл:Img013.jpg|міні]]
⇒ Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа:
* за заявою стягувача про примусове виконання рішення;
* за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;
* якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;
* якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;
* якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (стаття 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Закону]).
'''Важливо!''' ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-19 Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-368/2018(5259/18)] за конституційною скаргою Хліпальської В.В. щодо відповідності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] (конституційності) положень частини другої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n275 Закону] (щодо забезпечення державою виконання судового рішення в частині сплати авансового внеску) від 15.05.2019 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).''

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.[[Файл:MYAMP buklet pamyatka-dlya-borzhnyka A4-2.jpg|міні]]⇒ Виконавець '''не пізніше наступного робочого дня''' з дня надходження до нього виконавчого документа виносить '''постанову про відкриття виконавчого провадження''', в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Закону.]

'''Детальніше див.:''' [[Порядок сплати виконавчого збору]]

У постанові про відкриття виконавчого провадження виконавець зазначає про необхідність виконання боржником рішення:
* протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) - за рішенням немайнового характеру виконавець;
* шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням - за рішенням про [[Встановлення порядку побачення з дитиною|встановлення побачення з дитиною]].
⇒ У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець '''негайно''' після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт.

У разі якщо при відкритті виконавчого провадження виконавцем накладено арешт на майно боржника, боржник за погодженням із стягувачем має право передати йому таке майно або реалізувати його та передати кошти від його реалізації стягувачу в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Після передачі майна стягувачу або внесення покупцем коштів на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця арешт з проданого майна боржника знімається за постановою виконавця.

Якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі.

До [[закінчення виконавчого провадження]] виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, '''не пізніше наступного дня''' з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

'''Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі''' (частина перша статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Закону]).

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам '''не пізніше наступного робочого дня''' з дня їх винесення.

Документи виконавчого провадження органам та особам, які мають електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), яка забезпечує обмін документами, надсилаються виключно в електронній формі.

Виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам, іншим учасникам виконавчого провадження, також адміністрації підприємства, установи, організації, фізичній особі - підприємцю під розписку.
== Особливості примусового виконання деяких рішень ==
За рішеннями, за якими боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акту виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (стаття 68 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Закону]).
== Виконання судових рішень у період воєнного стану [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC,%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F%22%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D1%85. (пункти 102, 103 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"] ==
'''До набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором, зупиняється вчинення виконавчих дій, забороняється заміна стягувачів у виконавчих провадженнях, стягувачами за якими є Російська Федерація або такі особи:'''

* громадяни Російської Федерації;
* юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації;
* юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства, відмінного від законодавства України, серед кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів) яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.

Зазначене обмеження не застосовується до громадян Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, та юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до закону України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, або виключно громадяни України та громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах.

'''Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні:'''

'''''1) фізичні особи - боржники''''', на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.

У разі накладення арешту на кошти, розміщені на декількох поточних рахунках фізичної особи - боржника в одному банку або на поточних рахунках у різних банках, для здійснення видаткових операцій має бути визначений лише один поточний рахунок фізичної особи - боржника в одному банку.

У разі наявності декількох виконавчих проваджень стосовно однієї фізичної особи - боржника для усіх виконавчих проваджень визначається один поточний рахунок для здійснення видаткових операцій. Кількість виконавчих проваджень не впливає на розмір суми, яка не підлягає зверненню стягнення і на яку фізична особа - боржник може здійснювати видаткові операції.

Для визначення такого поточного рахунку у банку фізична особа - боржник звертається до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи - боржника, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв’язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг".

У заяві зазначаються номер поточного рахунку, який фізична особа - боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок. Фізична особа - боржник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві інформації.

Державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви фізичної особи - боржника виносить постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови:

* надає/надсилає відповідну постанову банку (обслуговуючому банку);
* перевіряє наявність інших виконавчих проваджень, відкритих стосовно фізичної особи - боржника, та, у разі якщо стосовно фізичної особи - боржника відкриті інші виконавчі провадження, одночасно надає/надсилає відповідну постанову до органів державної виконавчої служби або приватному виконавцю, які здійснюють примусове виконання у таких виконавчих провадженнях. У такому разі поточний рахунок, зазначений у відповідній постанові, вважається визначеним для здійснення видаткових операцій і в межах таких виконавчих проваджень.

Зупинення вчинення виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження не є підставою для відмови у визначенні поточного рахунку для здійснення видаткових операцій.

У разі надходження від державного, приватного виконавця постанови про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника для здійснення видаткових операцій банк за визначеним у постанові рахунком здійснює видаткові операції на суму коштів у розмірі, встановленому цим підпунктом.

Особливості взаємодії органів державної виконавчої служби та приватних виконавців при визначенні поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій можуть встановлюватися Міністерством юстиції України;

'''''2) юридичні особи - боржники, самозайняті особи (які використовують найману працю фізичних осіб)''''', на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи, а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Контроль за дотриманням встановлених законом вимог під час здійснення виплат покладається на службових осіб юридичної особи - боржника, самозайняту особу відповідно;

'''''3)''''' припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);

'''''4)''''' визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану;

'''''5)''''' зупиняється дія постанов державних виконавців про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.

Зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з’єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, або якщо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій. Вказані положення, не поширюються на рішення, стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди, суб’єкти, визначені в цьому абзаці, а також на рішення про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення.

Забороняється відкриття виконавчих проваджень на підставі виконавчих написів нотаріусів, вчинених на кредитних договорах, які не посвідчені нотаріально.

Забороняється у період дії воєнного стану в Україні, відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України (з дати віднесення територій до таких, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій до моменту виключення таких територій з переліку).

За рішеннями про стягнення аліментів підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці, які здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача - на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

У період дії воєнного стану в Україні постанова або інший процесуальний документ (або їх частина), винесені у виконавчому провадженні приватним виконавцем, якщо вони суперечать вимогам законодавства щодо примусового виконання рішень, можуть бути скасовані за зверненням сторони виконавчого провадження або особи, права якої порушені, постановою керівника структурного підрозділу Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері примусового виконання рішень, або особи, яка виконує його обов’язки, крім випадків, якщо наявна інформація про судове провадження, ініційоване особою, яка подала звернення, у зв’язку із спором між тими самими сторонами з такого самого предмета і з тієї самої підстави. Банкам чи іншим фінансовим установам така постанова надсилається поштою або на офіційну електронну адресу, а також може бути вручена під розписку.

У період дії воєнного стану в Україні приватний виконавець за заявою сторони виконавчого провадження або з власної ініціативи, за умови наявності об’єктивних підстав, має право своєю постановою скасувати постанову чи інший процесуальний документ (або їх частину), винесені ним у виконавчому провадженні.

'''''Тимчасово, на період до припинення або скасування правового режиму воєнного стану в Україні:'''''

1) зупиняється вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень (у тому числі накладення арешту на майно та кошти), боржником за якими є акціонерне товариство "Українська залізниця";

2) підлягають зняттю арешти, накладені до набрання чинності цим Законом на кошти та майно акціонерного товариства "Українська залізниця" у виконавчих провадженнях.

10 червня 2022 року набрав чинності наказ Міністерства юстиції України № 2297/5, яким передбачено особливості роботи державної виконавчої служби по провадженнях на тимчасово окупованій території або на території, яка включена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі ведення активних бойових дій або, які перебувають в оточені. Вказаним наказом, зокрема передбачені зміни до Інструкції з організації примусового виконання рішень. '''Відповідно до пункту 4 розділу 1 Інструкції, під час дії воєнного стану виконання рішень, місцем виконання яких є тимчасово окупована територія здійснюється органом державної виконавчої служби, компетенція якого поширюється на таку територію або органом державної виконавчої служби, визначеним Міністерством юстиції України за поданням (пропозиціями) Департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України при цьому адміністратором автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечується доступ до виконавчих проваджень, які перебувають на виконанні в органі державної виконавчої служби. '''
== Судова практика ==
Щодо відмови або повернення заявнику його документів (виконавчого листа) через те, що у відповідача відсутній розрахунковий рахунок для списання коштів
* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39318956
* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39217607
Щодо зобов’язання Державної казначейської служби України прийняти до виконання виконавчий лист
* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39217607
Щодо відмови судів в зміні способу виконання рішення
* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38094275
Щодо обов'язку державного виконавця не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, але й пересвідчитись у отримані боржником цього документу
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83482473 Постанова Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі 554/13475/15-ц]
== Корисні посилання ==
* [https://minjust.gov.ua/m/departament-derjavnoi-vikonavchoi-slujbi ДЕПАРТАМЕНТ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ]

* [https://erpv.minjust.gov.ua/#/search-private-performer Єдиний реєстр приватних виконавців України]

* [https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиний реєстр боржників]

* [https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Автоматизована система виконавчого провадження]

* [https://setam.net.ua/ Система електронних торгів арештованим майном]
== Див. також ==
* [[Порядок звернення стягнення на майно боржника]]
*[[Судовий контроль за виконанням рішень суду у цивільному судочинстві]]
* [[Виселення з житлового приміщення, на яке звернуто стягнення]]
*[[Зупинення виконавчих дій]]
*[[Закриття виконавчого провадження за строком давності та у зв'язку зі смертю боржника]]
*[[Заміна сторони у виконавчому провадженні]]
*[[Захист прав стягувача у виконавчому провадженні]]
*[[Відстрочення та розстрочення виконання судового рішення]]
* [[Вселення в житлове приміщення]]
[[Категорія:Виконання судових рішень. Виконавче провадження]]

Процедура виконання рішення суду де боржником є держава

2024-03-25T12:19:06Z

Oleksii.babak:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17#Text Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/845-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013760-16#Text Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року № 13 "Про узагальнення практики вирішення адміністративними судами спорів, які виникають у зв'язку з виконанням рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган або державна установа, підприємство, організація"]
== Основні поняття ==
* '''безспірне списання''' - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів;
* '''боржники''' - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання;
* '''виконавчі документи''' - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України "Про виконавче провадження"];
* '''коди класифікації видатків бюджету''' - коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету, коди програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів, коди типової програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів/тимчасової класифікації видатків та кредитування для бюджетів місцевого самоврядування, які не застосовують програмно-цільовий метод, коди економічної класифікації видатків бюджету;
* '''стягувачі''' - фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів, державні органи (посадові особи) за рішеннями про стягнення коштів в дохід держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/845-2011-%D0%BF#Text:~:text=%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B5%20%D1%81%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%2D%20%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97,%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B1%D1%8E%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%82%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%B8. Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845] ).
== Які судові рішення підпадають під дію [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17#Text Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"] ==
'''''Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов’язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є:'''''
* державний орган;
* державні підприємство, установа, організація;
* юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства. Мається на увазі підприємства ,що належать державі (або в них держава володіє значною часткою) примусова реалізація майна яких забороняється.
'''''Особлива процедура виконання не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.'''''
== Куди звертатися? ==
Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів '''виключно органами Казначейства у порядку черговості''' надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
== Перелік необхідних документів ==
'''У разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:'''
# заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв’язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім’я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення);
# оригінал виконавчого документа;
# судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);
# оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).
'''До заяви можуть додаватися інші документи,''' які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).

'''У разі коли боржник або стягувач змінив найменування без процедури реорганізації (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові (для фізичної особи),''' за наявності підтвердних документів (змін до установчих документів, довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, довідки органу державної реєстрації актів цивільного стану, копії паспорта громадянина України чи іншого документа, що посвідчує особу) орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів з рахунків такого боржника або перерахування їх на рахунок стягувача з урахуванням зміни його найменування (для юридичної особи) або прізвища, імені, по батькові (для фізичної особи).
== Строки пред'явлення рішень до виконання==
Виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання '''протягом трьох років''', крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання '''протягом трьох місяців'''.

Строки пред’явлення виконавчих документів перериваються в разі пред’явлення їх до виконання, надання органом (посадовою особою), який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішень про стягнення коштів.

'''Пропущені строки пред’явлення виконавчих документів''' суду до виконання поновлюються судом в установленому законом порядку, а рішень про стягнення коштів, прийнятих органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, - '''не поновлюються.'''
== Підстави повернення виконавчого документу стягувачу ==
'''Орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли:'''
* виконавчий документ:
# не підлягає виконанню органом Казначейства;
# подано особою, що не має відповідних повноважень;
# пред’явлено до виконання з пропущенням установленого строку;
# не відповідає вимогам, передбаченим [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України "Про виконавче провадження";]
* судове рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку;
* боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17#Text Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"];
* суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов’язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом;
* стягувач узгодив відсутність зазначеної у виконавчому документі суми залишку невідшкодованого податку на додану вартість;
* стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа;
* суми коштів, зазначені у виконавчому документі, перераховані боржником стягувачу;
* відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася;
* протягом місяця з дня звернення до стягувача для отримання додаткових відомостей для виконання рішення про стягнення коштів ним не надано таких відомостей органу Казначейства;
* рішення про стягнення коштів з одержувача бюджетних коштів не відповідає заходам, передбаченим бюджетною програмою;
* наявні інші передбачені законом випадки.
== Підстави повернення виконавчого документу до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав==
'''Орган Казначейства повертає виконавчий документ до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав, у разі:'''
# поновлення судом строку подання апеляційної скарги або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню);
# скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання в установленому порядку виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;
# припинення боржника шляхом ліквідації без правонаступництва, крім випадків, коли боржником є особа, визначена [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 частиною першою статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"], а стягувач не відноситься до осіб, визначених у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 частині другій статті 2 зазначеного Закону];
# повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;
# якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини.
== Відкладення безспірного списання коштів==
'''Відкладення безспірного списання коштів здійснюється у разі:'''
# призначення до розгляду органом, який видав виконавчий документ, заяви про роз’яснення рішення про стягнення коштів, встановлення або зміну порядку і способу, розстрочку та/або відстрочку його виконання чи виправлення помилки або про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;
# необхідності отримання від стягувача додаткових відомостей для виконання рішення про стягнення коштів;
# звернення до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, щодо підтвердження їх зарахування до бюджету або встановлення залишку сум платежів, що підлягають безспірному списанню, чи узгодження реквізитів рахунків, на яких обліковуються надходження бюджету, [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0011201-11 кодів бюджетної класифікації] тощо;
# у випадках, передбачених пунктами 39, 44 і 49 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/845-2011-%D0%BF Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржникі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845].
На час відкладення безспірного списання коштів перебіг строку виконання рішення про стягнення коштів зупиняється.

Безспірне списання коштів і їх перерахування стягувачам здійснюються після усунення обставин, що були підставою для відкладення безспірного списання таких коштів.

У разі наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення про стягнення коштів або унеможливлюють його виконання, орган Казначейства на підставі відповідного рішення органу, який видав виконавчий документ, здійснює відстрочку та/або розстрочку безспірного списання коштів і їх перерахування стягувачам у встановлений таким рішенням спосіб.
== Зупинення безспірного списання коштів==
'''Зупинення безспірного списання коштів здійснюється у разі:'''
* зупинення судом виконання:
# виконавчого документа;
# рішення про стягнення коштів;
* звернення до суду із заявою про заміну особи (боржника, стягувача) правонаступником;
* наявності інших передбачених законом обставин.
Після усунення обставин, що були підставою для зупинення безспірного списання коштів і їх перерахування стягувачам, виконавчий документ виконується відповідно до цього Порядку в порядку черговості, що утворилася на момент усунення таких обставин.

== Безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету ==
'''Органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів:'''

* для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів та інших доходів бюджету;
* для компенсації судового збору за рахунок держави у разі звільнення від його сплати у визначених законом випадках;
* що надійшли в результаті повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії;
* що надійшли від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, вилученого уповноваженими державними органами;
* що надійшли в результаті конфіскації національної або іноземної валюти;
* що надійшли в інший установлений законодавством спосіб;
* з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку.

'''Під час виконання виконавчого документа''' суду про стягнення надходжень бюджету, крім бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, орган Казначейства повідомляє протягом п’яти робочих днів після надходження такого документа відповідному органові, що контролює справляння надходжень бюджету (в разі безспірного списання коштів місцевого бюджету - також відповідному фінансовому органу), про надходження зазначеного виконавчого документа.

'''У разі потреби''' орган Казначейства звертається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, за інформацією про підтвердження зарахування коштів до державного та місцевих бюджетів або встановлення залишку неповернутих з державного та місцевих бюджетів коштів чи узгодження реквізитів рахунків, на яких обліковуються надходження бюджету, кодів бюджетної класифікації тощо та визначає строк її подання, який становить не більш як 15 робочих днів.

Компенсація судового збору за рахунок держави у разі звільнення від його сплати у визначених законом випадках, здійснюється органами Казначейства на підставі виконавчих документів з відповідного рахунка спеціального фонду державного бюджету, на який такий судовий збір зарахований.

''Безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, що надійшли від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, здійснюється органом Казначейства, на рахунки якого зараховані зазначені кошти, у межах суми, що надійшла від реалізації.''

== Безспірне списання коштів з рахунків боржника ==
Безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

'''На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника:'''

* за захищеними видатками, визначеними Бюджетним кодексом України;
* із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору;
* поштових послуг під час здійснення переказу коштів із соціальних виплат, передбачених державним бюджетом на відповідний рік (у тому числі пенсій всіх видів та поштових послуг з доставки та виплати сум компенсаційних виплат);
* за видатками спеціального фонду відповідного бюджету на оплату праці та нарахування на заробітну плату, придбання медикаментів, забезпечення продуктами харчування, оплату комунальних послуг та енергоносіїв;
* з рахунків із спеціальним режимом використання;
* за рахунок позик/грантів за міжнародними договорами;
* у випадку, встановленому абзацом другим пункту 30 цього Порядку.

'''У разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою.'''

== Безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам ==
'''Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації):'''

1) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду;

2) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень;

3) шкоди, заподіяної органом державної влади у сфері нормотворчої діяльності;

4) різниці між сумою коштів, що надійшли до державного бюджету від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, та сумою, встановленою у судовому рішенні;

5) шкоди, заподіяної фізичній особі внаслідок кримінального правопорушення.

== Безспірне списання коштів місцевих бюджетів для відшкодування шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам ==
'''Орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів місцевих бюджетів для відшкодування шкоди, заподіяної:'''

* фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування;
* органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування у сфері нормотворчої діяльності.

* Безспірне списання коштів державного бюджету за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів

'''Безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих'''

1) органом Казначейства:

* документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником;
* інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника;

2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/845-2011-%D0%BF#Text Порядку] документів та відомостей.

Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/845-2011-%D0%BF#Text Порядку] в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у '''тримісячний строк''' з дня надходження необхідних документів та відомостей за наявності відповідних бюджетних асигнувань для здійснення безспірного списання коштів.

'''У разі відсутності''' таких документів та відомостей, якщо боржником є державні підприємство, установа, організація або юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства, перерахування коштів здійснюється на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

'''У рішенні (постанові) про виплату компенсації зазначаються:'''

* назва і дата видачі виконавчого документа, найменування органу, що його видав;
* повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та по батькові (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), код згідно з ЄДРПОУ або податковий номер (для юридичних осіб), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серія і номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття такого номера, реквізити рахунків стягувача і боржника;
* дата надходження документів та відомостей, необхідних для перерахування коштів, дата закінчення встановленого законом строку для перерахування коштів, дата перерахування коштів стягувачу;
* строк прострочення платежу;
* реквізити рахунка, з якого здійснюється безспірне списання;
* спосіб перерахування коштів стягувачу;
* сума нарахованої компенсації.

''Рішення про виплату компенсації затверджується Головою Казначейства, а постанова - керівником органу державної виконавчої служби.''

== Відповідальність за невиконання рішення суду ==
У разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, '''протягом трьох місяців''' не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, стягувачу виплачується '''компенсація в розмірі трьох відсотків річних''' від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів '''з державного органу''' нараховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів '''з державного підприємства або юридичної особи''' нараховується державним виконавцем протягом п’яти днів з дня отримання ним повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, про перерахування коштів, крім випадку, коли кошти перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88815215 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 квітня 2020 року у справі № 804/5950/17 (адміністративне провадження № К/9901/68261/18)]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/75133481 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 916/1227/16 (провадження № 12-105гс18)]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78112030 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 916/376/15-г (провадження № 12-179гс18)]
== Дивись також: ==
* [[Фінансування виконавчого провадження]]
* [[Заміна сторони у виконавчому провадженні]]
* [[Повернення виконавчого документу стягувачу]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Виконання судових рішень]]

Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого

2024-03-25T12:08:09Z

Oleksii.babak:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#Text Закон України "Про поховання та похоронну справу"]
== Загальні положення ==
Відповідно до статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#Text:~:text=%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%20%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D1%8E%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%BC,%D1%82%D0%B0%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D0%B9%20%D0%B2%20%D1%86%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%96%3B Закону України "Про поховання та похоронну справу"] поняття '''"наруга над могилою, іншим місцем поховання"''' включає в себе:
* самовільне утворення надписів, малюнків, символів або інших зображень на кладовищенських спорудах, що використовуються для церемонії поховання та поминання померлих, намогильних спорудах, склепах, урнах з прахом, могилах чи інших місцях поховання;
* самовільне пошкодження, розкопування, руйнування або в інший спосіб знищення кладовищенських споруд, що використовуються для церемонії поховання та поминання померлих, намогильних споруд, огорож, склепів, урн з прахом, могил чи інших місць поховання;
* використання з метою, не передбаченою чинним законодавством, чи самовільне використання кладовищенських споруд, що використовуються для церемонії поховання та поминання померлих, намогильних споруд, склепів, урн з прахом, могил чи інших місць поховання або вчинення інших дій, що мали на меті зневажити родинну чи суспільну пам’ять про померлого, продемонструвати зневажливе ставлення до місця поховання та суспільних, релігійних принципів і традицій в цій сфері.
Під '''наругою над тілом (останками, прахом)''' померлого мається на увазі:
* вчинення непристойних умисних дій над тілом (останками, прахом) померлого;
* самовільне знімання одягу з тіла (останків, праху) померлого;
* переміщення в інше місце або розчленування чи знищення тіла (останків, праху) померлого;
* здійснення акту некрофілії;
* використання частин похованого тіла з ритуальними чи іншими, не передбаченими чинним законодавством цілями;
* вчинення інших дій, що мали на меті зневажити родинну чи суспільну пам’ять про померлого, продемонструвати негативне ставлення до померлого, завдати образи рідним та близьким померлого, виявити зневагу до суспільних, релігійних принципів та традицій в цій сфері.
Відповідальність за наругу над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого передбачена статті 297 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].
== Склад злочину ==
=== Об'єкт ===
'''Об'єктом''' даного злочину виступають моральні засади суспільства в частині поваги до померлих та місць їхнього поховання. Цей злочин заподіює моральну шкоду насамперед рідним і близьким померлих, порушує громадський спокій, може викликати міжетнічні та міжконфесійні конфлікти, негативно впливає на виховання підлітків.
=== Предмет ===
'''Предметами''' даного злочину ''(речі матеріального світу, з приводу яких чи у зв'язку з якими вчиняється злочин)'' являються:
* могила (яма для поховання тіла померлого, а також насип, споруди (хрест, стела, камінь) над місцем поховання);
* інше місце поховання (мавзолей, склеп, корабель чи літак з тілами загиблих тощо);
* труп (тіло померлого як ціле, так і розчленоване, чи його окремі частини);
* урна з прахом (посудина для зберігання праху померлого, який піддано спаленню);
* предмети, що знаходяться в місці поховання або на трупі (будь-які речі, які перебувають в могилі чи на ній, в іншому місці поховання).
=== Об'єктивна сторона ===
Обєктивна сторона даного злочину проявляється у:
# нарузі над могилою, іншим місцем поховання, над трупом або урною з прахом покійного (осквернення, у тому числі шляхом вчинення непристойних надписів, малюнків, виливання нечистот; руйнування надмогильних споруд; розкопування місця поховання, розчленування трупа чи його знищення, зривання одягу);
# викраденні предметів, що знаходяться в місці поховання або на трупі;
#осквернення або руйнування братської могили чи могили Невідомого солдата, пам’ятника, спорудженого в пам’ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни - радянських воїнів-визволителів, учасників партизанського руху, підпільників, жертв нацистських переслідувань, воїнів-інтернаціоналістів та миротворців, а також осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації або іншої держави, визнаної Верховною Радою України агресором, учасників Революції Гідності, борців за незалежність України у XX столітті.
Також, не виключається вчинення даного злочину через бездіяльність, наприклад, невтручання в поведінку свійських тварин, які, наприклад, розривають могилу, справляють на ній природні потреби.
=== Суб'єкт ===
'''Субєкт''' злочину є загальним (особа, яка досягла 16-річного віку).
=== Суб'єктивна сторона ===
'''Суб'єктивна сторона''' цього злочину характеризується '''прямим умислом'''. При нарузі винний усвідомлює характер своїх дій і бажає їх вчинити, а при викраденні предметів він бажає вилучення цих предметів. Мотиви вчинення діянь можуть бути різними, але на кваліфікацію злочину вони не впливають.
== Кваліфікуючі ознаки ==
Кваліфікуючими ознаками даного виду злочину є діяння, вчинені:
* повторно;
* за попередньою змовою групою осіб;
* з корисливих чи хуліганських мотивів;
* щодо пам’ятника, спорудженого в пам’ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни, жертв нацистських переслідувань, а також воїнів-інтернаціоналістів та миротворців;
* поєднані із застосуванням насильства чи погрозою його застосування.
== Особливо кваліфікуючі ознаки ==
Особливо кваліфікуючою ознакою даного виду злочину є вчинення діяння, яке спричинило тяжкі наслідки.
== Санкція (покарання) ==
1. Наруга над могилою, іншим місцем поховання, над тілом (останками, прахом) померлого або над урною з прахом померлого, а також незаконне заволодіння тілом (останками, прахом) померлого, урною з прахом померлого, предметами, що знаходяться на (в) могилі, в іншому місці поховання, на тілі (останках, прахові) померлого, -

караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Осквернення або руйнування братської могили чи могили Невідомого солдата, пам’ятника, спорудженого в пам’ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни - радянських воїнів-визволителів, учасників партизанського руху, підпільників, жертв нацистських переслідувань, воїнів-інтернаціоналістів та миротворців, а також осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації або іншої держави, визнаної Верховною Радою України агресором, учасників Революції Гідності, борців за незалежність України у XX столітті, -

караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з корисливих чи хуліганських мотивів, або щодо пам’ятника, спорудженого в пам’ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни, жертв нацистських переслідувань, а також воїнів-інтернаціоналістів та миротворців, або поєднані із застосуванням насильства чи погрозою його застосування, -

караються обмеженням волі на строк від чотирьох до п’яти років або позбавленням волі від чотирьох до семи років.

4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.
== Дивись також: ==
* [[Відшкодування моральної шкоди]]
* [[Досудове розслідування кримінального провадження та судовий розгляд в умовах воєнного стану]]
* [[Досудове розслідування: загальні положення]]
* [[Зупинення досудового розслідування. Тактика захисту]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Кримінально-процесуальне право]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Охорона спадкового майна

2024-03-25T11:43:36Z

Oleksii.babak:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (ЦК України)]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09 Методичні рекомендації щодо вчинення нотаріальних дій, пов'язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя, схвалені Рішенням Науково-експертної ради з питань нотаріату при Міністерстві юстиції України від 29.01.2009 (далі - Методичні рекомендації)]
== Загальні положення ==
Вжиття заходів щодо охорони спадкового майна є однією із найважливіших нотаріальних дій, що гарантує захист майнових прав громадян.

Ця нотаріальна дія вчиняється після її оплати у день подачі всіх необхідних документів.

Заходи щодо охорони спадкового майна мають бути проведені у максимально стислі строки.

Охорона спадкового майна здійснюється в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів та кредиторів спадкодавця з метою збереження його до прийняття спадщини спадкоємцями. Охорона спадкового майна триває до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини.

Нотаріус або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини за заявою спадкоємців або за повідомленням підприємств, установ, організацій, громадян, або на підставі рішення суду про оголошення фізичної особи померлою чи за своєю власною ініціативою вживає заходів до охорони спадкового майна.

Охорона спадкового майна триває до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини, або набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.

Особи або органи, що вживають заходів з охорони спадкового майна, мають право укладати договори з третіми особами, спрямовані на забезпечення охорони спадкового майна.

Витрати на охорону спадкового майна відшкодовуються спадкоємцями відповідно до їхньої частки у спадщині, а у разі визнання спадщини відумерлою - органом місцевого самоврядування, який від імені територіальної громади здійснює право власності щодо спадщини, яку визнано відумерлою. ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 1283 ЦК України])
{| class="wikitable"
|-
! colspan= 2 |'''Вжиття заходів щодо охорони спадкового майна здійснюється поетапно:''' 
|-
| 1. || прийняття заяви про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна
|-
| 2. || здійснення підготовчих дій (витребування та отримання всіх необхідних документів, вирішення питання щодо залучення свідків, необхідності залучення експерта чи оцінювача тощо)
|-
| 3. || опис спадкового майна
|-
| 4. || охорона та зберігання описаного спадкового майна
|}
== Хто може вживати заходи щодо охорони спадкового майна?==
Нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 стаття 60 Закону України "Про нотаріат"]).
== Підстави вжиття заходів щодо охорони спадкового майна==
Нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, за місцем відкриття спадщини за заявою спадкоємців або за повідомленням фізичних та юридичних осіб, або на підставі рішення суду про оголошення фізичної особи померлою чи за своєю власною ініціативою вживає заходів до охорони спадкового майна, коли це потрібно в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів, кредиторів або держави.

Ці заходи вживаються ними безпосередньо або шляхом доручення нотаріусам чи посадовим особам органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням майна.
== Підготовчі дії нотаріуса перед вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна==
Заява про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09 додаток № 1 Методичних рекомендацій]) після надходження відразу реєструється в Книзі обліку заяв про вжиття заходів до охорони спадкового майна та встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або над майном фізичної особи, місце перебування якої невідоме ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09 додаток № 2 Методичних рекомендацій]).
{| class="wikitable"
|-
! colspan= 2 |Перед вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна нотаріус вчиняє низку дій, які забезпечують повну охорону цього майна, а саме:
|-
| 1. || визначає місце відкриття спадщини, наявність спадкового майна, його склад та місцезнаходження
|-
| 2. || перевіряє наявність спадкової справи за даними Спадкового реєстру. Якщо спадкова справа не заведена, нотаріус реєструє заяву про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна також і в Книзі обліку і реєстрації спадкових справ, заводить спадкову справу і реєструє її у Спадковому реєстрі
|-
| 3. || з'ясовує, чи були вжиті попередні заходи щодо збереження спадкового майна. Якщо такі заходи були вжиті - то ким, коли і як (чи було приміщення опечатано, де знаходяться ключі від цього приміщення тощо)
|-
| 4. || повідомляє про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі про проведення опису майна спадкодавця нотаріус повідомляє житлово-експлуатаційні органи, а в разі необхідності - органи внутрішніх справ та інших заінтересованих осіб (кредитора якщо є підстави вважати, що спадщина може бути визнана відумерлою, нотаріус повинен повідомити відповідний орган місцевого самоврядування
|-
| 5. || вживає заходів для залучення до участі в проведенні опису майна свідків (не менше двох). Свідками можуть бути будь-які незаінтересовані особи з повною цивільною дієздатністю
|}
== Строк вжиття заходів ==
Вжиття заходів щодо охорони спадкового майна здійснюється нотаріусом після отримання документів, що підтверджують факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, але '''''не пізніше наступного дня з дати надходження таких документів.'''''

'''На підтвердження факту смерті''' нотаріусу надається свідоцтво про смерть, з якого виготовляється копія та проставляється відмітка "згідно з оригіналом". Зазначена копія долучається до спадкової справи. У разі відсутності свідоцтва про смерть нотаріус робить запит до органу реєстрації актів цивільного стану для отримання копії актового запису про реєстрацію смерті та повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть.

'''На підтвердження місця відкриття спадщини''' нотаріусу подається довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування, будинкова книга з записом про місце проживання спадкодавця тощо. Якщо надати такі документи неможливо, нотаріус робить запит до адресного довідкового бюро.
== Опис спадкового майна ==
Для охорони спадкового майна нотаріуси та посадові особи органів місцевого самоврядування '''провадять опис майна і передають його на зберігання спадкоємцям або іншим особам'''.

'''Якщо у складі спадщини є майно, що потребує управління, а також у разі подання позову кредиторами спадкодавця до прийняття спадщини спадкоємцями нотаріус призначає хранителя майна.''' У місцевості, де немає нотаріуса, посадова особа органу місцевого самоврядування призначає у цих випадках над спадковим майном опікуна. Опис спадкового майна проводиться за участю заінтересованих осіб (за бажанням) і не менше ніж двох свідків.

Присутність виконавця заповіту при здійсненні опису спадкового майна є обов'язковою.
=== Порядок проведення опису майна===
Після одержання заяви та вжиття всіх необхідних попередніх заходів нотаріус зобов'язаний прибути за місцезнаходженням майна для складання акта опису спадкового майна ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09 додаток № 4 Методичних рекомендацій]).

'''В акті опису мають бути зазначені:'''
# дата та час складання акта опису, а також прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який проводить опис;
# найменування державної нотаріальної контори або нотаріального округу, в якому зареєстрований приватний нотаріус;
# дата одержання заяви про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна (повідомлення про орієнтовний склад спадкового майна) або доручення нотаріуса, яким заведено спадкову справу, про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна;
# прізвище, ім'я, по батькові, адреса, а в необхідних випадках - місце роботи та посади осіб, які беруть участь в описі;
# прізвище, ім'я, по батькові спадкодавця, дата його смерті, місце відкриття спадщини та місцезнаходження спадкового майна;
# відомості про спадкоємців;
# відомості про те, чи було опечатано приміщення до прибуття нотаріуса і ким, стан пломб та печаток, якщо приміщення опечатано;
# опис спадкового майна з детальною характеристикою кожної речі окремо (колір, вага, номінал, розмір, сорт, марка, рік випуску, а для іноземної валюти - купюра, її номінал, вартість за курсом Національного банку України тощо) та визначення їх вартості з урахуванням відсотка зносу.
На кожній сторінці акта опису підводиться підсумок кількості речей (предметів) та їх вартості, а після закінчення опису - загальний підсумок кількості речей (предметів) і їх вартості.

Нотаріус зобов'язаний включити до акта опису все майно, що знаходиться в житловому будинку (квартирі, кімнаті, іншому приміщенні тощо), який належав померлому. Опису підлягає все майно спадкодавця, у тому числі особисті речі, а також предмети його професійної діяльності (наприклад, музичні інструменти музиканта, медичні інструменти лікаря тощо).

Заяви щодо належності цих речей іншим особам заносяться до акта опису. У таких випадках нотаріус повинен роз'яснити заінтересованим особам порядок звернення до суду з позовом про виключення майна з акта опису. До акта опису необхідно заносити й інші зауваження та заяви осіб, які присутні при проведенні опису (наприклад, про відсутність деяких речей, які до останнього часу були, а на час проведення опису їх немає тощо).

Якщо опис майна провадиться протягом декількох днів, нотаріус повинен кожен раз опечатувати приміщення, де проводиться опис, якщо воно вільне, а в акті опису робити відмітку про причини та час припинення опису, його поновлення, час поновлення, стан пломб та печаток при наступному розпечатуванні приміщення.

У кінці акта опису зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, рік народження охоронця, якому передано на зберігання майно, найменування документа, який посвідчує його особу, номер, дата видачі, найменування установи, що видала документ, місце проживання цієї особи.

Акт опису складається не менше ніж у трьох примірниках.

Усі примірники підписуються нотаріусом, заінтересованими особами, свідками та охоронцем, якому передано на зберігання спадкове майно.
Один примірник акта опису видається охоронцю спадкового майна.
=== Виключення спадкового майна з акта опису ===
У разі одержання нотаріусом рішення суду про виключення майна з акта опису спадкового майна на цьому акті робиться спеціальний напис, у якому зазначаються реквізити цього рішення, на підставі якого майно вилучено з акта опису, перелік вилучених предметів. Напис скріплюється підписом та печаткою нотаріуса. Копія рішення суду додається до матеріалів спадкової справи.
{| class="wikitable"
|-
| Додатково
При проведенні опису спадкового майна у нотаріусів виникають труднощі з визначенням того, яке майно вважати предметами звичайної домашньої обстановки та вжитку, а яке вважати цінним.

На практиці до цінних предметів відносять вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінне каміння, предмети антикваріату, цінні колекції, цінні рукописи тощо.
Спір між спадкоємцями щодо визнання речей цінними вирішується в судовому порядку.
|}
=== Оцінка майна ===
Встановлення вартості описаних речей (з урахуванням зносу) провадиться спільно нотаріусом та особами, які беруть участь в описі спадкового майна, за діючими цінами.

Нерухоме майно оцінюється виходячи з ринкової вартості такого майна.

Забороняється визначати лише загальну вартість майна без оцінки та детальної характеристики кожної речі окремо.

Якщо визначити вартість окремої речі неможливо або спадкоємці заперечують проти визначеної нотаріусом та особами, які беруть участь в описі, вартості, спадкоємці мають право запросити спеціаліста-експерта або оцінювача. Оплата праці спеціалістів (експертів, оцінювачів) здійснюється спадкоємцями.
== Випадки, коли вжити заходів щодо охорони спадкового майна неможливо==
Якщо вжити заходів щодо охорони спадкового майна неможливо у зв'язку з тим, що спадкоємці або інші особи, які проживали разом із спадкодавцем, заперечують проти проведення опису, майно відсутнє або не надається для опису,або вивезене, нотаріус складає акт і повідомляє про це тих спадкоємців, які звертались за вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, а в необхідних випадках - фінансовий орган або прокурора. Нотаріус не вправі вимагати пред'явлення йому майна для опису.

Якщо під час проведення опису нотаріус встановить, що майно, яке підлягає опису, відсутнє або вивезене іншими спадкоємцями, він складає про це акт. Нотаріус зобов'язаний роз'яснити спадкоємцям порядок звернення до суду з відповідним позовом.
== Призначення охоронця спадкового майна ==
Охоронцем спадкового майна може бути призначено осіб з числа спадкоємців, опікунів над майном осіб, визнаних безвісно відсутніми або місцеперебування яких невідоме, або інших осіб, визначених спадкоємцями.

За наявності виконавця заповіту він призначається охоронцем усього спадкового майна, як заповіданого, так і не заповіданого.

За бажанням спадкоємців за законом у разі наявності виконавця заповіту нотаріус може призначити охоронцем майна, що спадкується за законом, із числа інших осіб.

Нотаріус попереджає охоронця та інших осіб, яким передано на зберігання спадкове майно, про кримінальну відповідальність у разі розтрати або його приховування ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 197 КК України]), а також про матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду.
=== Винагорода за зберігання спадкового майна ===
Хранителі, опікуни та інші особи, яким передано на зберігання спадкове майно, якщо вони не є спадкоємцями, мають право одержати від спадкоємців винагороду за зберігання спадкового майна в розмірі, передбаченому чинним законодавством України.

Вказані особи також мають право на відшкодування необхідних витрат по зберіганню і управлінню спадковим майном, за вирахуванням фактично одержаної вигоди від використання цього майна.
=== Відповідальність за порушення обов'язку щодо охорони спадкового майна ===
Після закінчення опису спадкового майна нотаріус попереджає охоронця та інших осіб, яким спадкове майно передано на зберігання, про кримінальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання особою, якій доручено зберігання чи охорона чужого майна, своїх обов'язків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text стаття 197 Кримінального кодексу України]).
== Укладання договору на управління спадщиною ==
Якщо під час вжиття заходів щодо охорони спадкового майна з'ясується, що у складі спадщини є майно, що потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних та юридичних дій для підтримання його в належному стані, нотаріус, у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту, на підставі заяви заінтересованої особи, укладає договір на управління спадщиною з цією особою ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09 додаток № 5 Методичних рекомендацій]).

Договір на управління спадщиною укладається нотаріусом з дотриманням вимог [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частини другої статті 212 ЦК України].

Текст договору викладається без застосування спеціальних бланків нотаріальних документів згідно з актом опису спадкового майна, який є невід'ємною частиною договору (перелік цього майна може викладатися в тексті договору). Договір на управління спадщиною не реєструється в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.

'''За укладання договору на управління спадщиною державне мито (плата) не стягується.'''

Інформація про укладення договору на управління спадщиною заноситься до Книги обліку договорів на управління спадщиною ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09 додаток № 6 Методичних рекомендацій]).

При укладанні зазначеного договору нотаріус зобов'язаний пересвідчитись у тому, що це майно було власністю спадкодавця на момент відкриття спадщини, про що зазначається в тексті договору з посиланням на реквізити відповідного документа (за наявності).
=== Строк дії договору ===
Строк дії договору визначено до з'явлення спадкоємців або до прийняття спадщини ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина друга статті 1285 ЦК України]).
=== Припинення дії договору на управління спадщиною ===
Договір припиняє свою дію лише з появою спадкоємців або прийняттям спадщини.

Відмова від прийняття спадщини не припиняє дії договору. У разі надходження до нотаріуса за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини, нотаріус повідомляє особу, з якою укладений договір на управління спадщиною, про припинення дії договору.

У разі відсутності спадкоємців за законом і за заповітом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття спадщини ніким із спадкоємців, а також відмови від її прийняття, укладений договір на управління спадщиною діє до ухвалення судом рішення про визнання спадщини відумерлою.
== Строк, протягом якого триває охорона спадкового майна ==
Охорона спадкового майна триває до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини, або набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%9E%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%BE%D1%8E. частина третя статті 1283 ЦК України])..

Охорона спадкового майна може тривати після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини, якщо до нотаріуса надійде заява про згоду на прийняття спадщини від осіб, для яких право спадкування виникає у разі неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, на підставі [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частини третьої статті 1270 ЦК України] і якщо до спливу встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини залишилось менше трьох місяців.

У випадку, зазначеному вище, охорона спадкового майна продовжується до прийняття спадщини всіма особами, а якщо вона ними не прийнята - до спливу трьох місяців з дня надходження від будь-якої з цих осіб заяви про згоду прийняти спадщину, якщо частина шестимісячного строку, що залишилась для прийняття спадщини, менше трьох місяців.

== Передача на зберігання окремих видів спадкового майна ==
'''Виявлені під час опису вибухові речовини і вибухові засоби, боєприпаси, зброя (холодна, вогнепальна, пневматична), спеціальні засоби самооборони, заряджені речовинами сльозогінної та дратівної дії передаються нотаріусом за окремим описом до органу внутрішніх справ.'''

'''''Якщо під час вжиття заходів щодо охорони спадкового майна нотаріусом виявлені грошові суми''''' (цінні папери), що залишилися після померлого, вони вносяться на відповідні рахунки для обліку депозитних сум нотаріуса чи до банківської установи, про що виписується відповідна квитанція. Квитанція підшивається до спадкової справи.

Зберігання спадкового майна в депозиті нотаріуса чи банківської установи здійснюється за рахунок спадкоємців.

'''''Якщо під час опису виявлені золото, платина, срібло, метали іридієво-платинової групи''''' у будь-якому вигляді, іноземна валюта і виражені в іноземній валюті або монетарних металах платіжні документи, вироби із срібла, монетарних металів, дорогоцінного каміння, а також дорогоцінне каміння і перли, вони здаються до банківської установи на зберігання за окремим описом.

Перед тим як передати зазначені цінності на зберігання до установи банку, нотаріус реєструє їх у Книзі обліку цінностей при вжитті заходів щодо охорони спадкового майна.

'''''Ордени, медалі, нагрудні знаки, а також документи''''' про нагородження за наявності спадкоємців залишаються у сім'ї спадкодавця.

За згодою спадкоємців державні нагороди можуть бути передані на тимчасове або постійне зберігання до музеїв. Державні нагороди передаються музеям на підставі рішення Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України за наявності відповідного клопотання музейного закладу.

Передані до музеїв на постійне зберігання державні нагороди спадкоємцям померлого не повертаються.

У разі відсутності спадкоємців державні нагороди і документи про нагородження передаються на зберігання державі (стаття 18 Закону України "Про державні нагороди України").

'''''Цінні рукописи, літературні твори, листи тощо, що мають історичне та наукове значення,''''' включаються до акта опису та передаються на зберігання спадкоємцям. Якщо спадкоємців немає, нотаріус передає документи на зберігання за окремим описом до відповідних організацій (інститут, музей тощо) у порядку, передбаченому чинним законодавством.

'''''При виявленні у складі спадкового майна об'єктів, які перебувають на державному обліку''''' як пам'ятки історії і культури, нотаріус повідомляє про це відповідні органи охорони пам'яток історії та культури.

'''''Ощадні книжки, заставні на речі спадкодавця, що знаходяться в ломбарді''''' тощо, передаються на зберігання спадкоємцям, а якщо спадкоємців немає - зберігаються у нотаріуса.

== Передача речей, що не мають цінності у зв`язку зі зносом ==
Якщо під час опису спадкового майна виявляться '''''речі, які у зв'язку зі зносом не мають ніякої цінності, нотаріус''''' за згодою спадкоємців або фінансового органу, якщо опис проводиться без участі спадкоємців, не включає до акта опису такі речі, а за окремим описом передає їх для знищення або на заготівельну базу утильсировини.

Передача на зберігання продуктів харчування

'''''Якщо серед спадкового майна виявляться продукти харчування''''', нотаріус передає їх спадкоємцям.

Якщо опис проводиться без участі спадкоємців, продукти харчування довгострокового терміну зберігання передаються відповідним організаціям для реалізації.

Передавання проводиться за окремим актом, який підписує, крім нотаріуса та свідків, спадкоємець або представник організації, яким передані продукти харчування.

== Припинення заходів щодо охорони спадкового майна==
Охорона спадкового майна триває до прийняття спадщини всіма спадкоємцями, а якщо її не прийнято - до закінчення строку, встановленого цивільним законодавством України для прийняття спадщини ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 частина перша статті 65 Закону України "Про нотаріат"]).

Заходи щодо охорони спадкового майна припиняє нотаріус, який їх вживав.

Якщо місце відкриття спадщини і місце вжиття заходів до охорони спадкового майна різні, про припинення охорони спадкового майна попередньо повідомляється нотаріус за місцем відкриття спадщини.

Про припинення охорони спадкового майна нотаріус за місцем відкриття спадщини попередньо повідомляє спадкоємців та виконавця заповіту.

З припиненням заходів до охорони спадкового майна повноваження виконавця заповіту тривають до повного здійснення волі спадкодавця, яка виражена в заповіті.
== Дивись також: ==
* [[Прийняття спадщини, у складі якої є нерухоме майно, у випадку відсутності у спадкоємців правовстановлюючих документів на майно]]
* [[Позбавлення права на спадкування]]
* [[Відумерлість спадщини]]
* [[Поділ спадщини між спадкоємцями]]
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Порядок націоналізації майна громадян російської федерації в Україні

2024-03-25T09:43:56Z

Oleksii.babak:

==Нормативна база==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2116-20#Text Закон України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/326/2022#n5 Указ Президента України від 11 травня 2022 року № 326 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 травня 2022 року "Про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0006525-22#Text Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 травня 2022 року "Про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]
==Загальна інформація==
'''Націоналізація майна '''- процес переходу приватної власності до державної.

'''Резиденти''' - юридичні особи (їх філії, представництва), що здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України на території України, засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких прямо або опосередковано є Російська Федерація та/або у яких Російська Федерація прямо або опосередковано чи юридичні особи, засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких є Російська Федерація та/або у яких Російська Федерація прямо або опосередковано має частку у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, інше членство (участь у будь-якій формі) у юридичній особі;

'''Об’єкти права власності Російської Федерації та її резидентів''' - рухоме і нерухоме майно, кошти, вклади у банках, цінні папери, корпоративні права, інше майно (активи), що знаходяться (зареєстровані) на території України та безпосередньо або через афілійованих осіб належать Російській Федерації та її резидентам.

'''Примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів''' - примусове вилучення об’єктів права власності Російської Федерації та об’єктів права власності її резидентів з мотивів суспільної необхідності (включаючи випадки, за яких це настійно вимагається військовою необхідністю) на користь держави Україна на підставі і в порядку, встановлених цим Законом;

'''Об’єкти права власності Російської Федерації та її резидентів''' - рухоме і нерухоме майно, кошти, вклади у банках, цінні папери, корпоративні права, інше майно (активи), що знаходяться (зареєстровані) на території України та безпосередньо або через афілійованих осіб належать Російській Федерації та її резидентам ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2116-20#Text:~:text=%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D1%86%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%B9%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE,%D1%82%D0%B0%20%D1%97%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BC. стаття 1 Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів»]).

==Принципи примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів==
Проведення примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів здійснюється з мотивів суспільної необхідності (включаючи випадки, за яких це настійно вимагається військовою необхідністю) та ґрунтується на принципах законності, прозорості, об'єктивності, відповідності меті, стратегічної важливості та ефективності.

Примусове вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів здійснюється без будь-якої компенсації (відшкодування) їх вартості, враховуючи повномасштабну агресивну війну, яку Російська Федерація розв'язала і веде проти України та Українського народу.
Може бути вилучено будь-яке без виключення майно Російської Федерації або її резидентів на території України. Зокрема, грошові кошти, валютні цінності, вклади у банках, рухоме та нерухоме майно, майнові права, корпоративні права,цінні папери, криптовалюта ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2116-20#Text:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%82%D0%B0%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83. стаття 2 Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів»]).
==Підстави та порядок примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів==
Рішення про примусове вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів приймається Радою національної безпеки і оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Проект рішення про примусове вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів до Ради національної безпеки і оборони України вноситься Кабінетом Міністрів України.
Проект рішення повинен містити:
*Перелік об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів, що підлягають примусовому вилученню;
*ідентифікацію (місцезнаходження, реєстрацію тощо) об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів;
*найменування осіб, об'єкти права власності яких підлягають примусовому вилученню;
*строки проведення примусового вилучення кожного об'єкта;
Інші положення, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2116-20#Text Законом України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів»]

'''''Не пізніше як у шестимісячний строк''''' після скасування чи завершення воєнного стану в Україні указ Президента України, яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів, підлягає затвердженню Верховною Радою України шляхом прийняття відповідного закону ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2116-20#Text:~:text=%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83. стаття 3 Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів»]).
==Правовий режим примусово вилучених в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів==
Примусово вилучені об'єкти права власності Російської Федерації та її резидентів передаються у господарське відання на тимчасовій або постійній основі спеціалізованому державному підприємству, яке у разі необхідності створюється за рішенням Кабінету Міністрів України на базі вилучених об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів (цілісних майнових комплексів). Примусово вилучені земельні ділянки, що є об'єктами права власності Російської Федерації та її резидентів, передаються зазначеному спеціалізованому державному підприємству у постійне користування.

'''''Примусово вилучені відповідно до цього Закону об’єкти права власності Російської Федерації та її резидентів (крім коштів та корпоративних прав держави у статутних капіталах банків, що перебувають у процедурі ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а також державних облігацій України та державних деривативів) за рішенням Кабінету Міністрів України передаються:'''''

1) у господарське відання на тимчасовій основі спеціалізованим державним підприємствам, установам, організаціям та/або господарським товариствам, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;

2) в управління суб’єктам господарювання, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать державі, шляхом укладення договору управління майном у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Примусово вилучені відповідно до цього Закону об’єкти права власності Російської Федерації та її резидентів у вигляді коштів зараховуються до Державного бюджету України та спрямовуються до фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

Примусово вилучені відповідно до цього Закону об’єкти права власності Російської Федерації та її резидентів у вигляді державних облігацій України та державних деривативів підлягають переказу/зарахуванню на рахунок у цінних паперах Міністерства фінансів України для подальшого погашення та анулювання. Кошти від погашених та анульованих державних облігацій України та державних деривативів, а також нараховані як дохід за державними облігаціями України та державними деривативами до моменту їх погашення та анулювання, перераховуються до Державного бюджету України та спрямовуються до фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

Ухвалення судових рішень про забезпечення позову не зупиняє дії рішення органу державної влади, пов’язаного з примусовим вилученням в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів, та не є підставою для зупинення процесу реєстрації речових прав.

Об’єкти права власності Російської Федерації та її резидентів, реєстрація права власності на які не вимагається відповідно до закону, переходять у власність держави з дня введення в дію указом Президента України рішення Ради національної безпеки і оборони України про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів.

Борги державних підприємств, установ та організацій України та/або господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, права вимоги яких були примусово вилучені відповідно до цього Закону як об’єкти права власності Російської Федерації та її резидентів, вважаються погашеними з дня набрання чинності законом України, яким затверджено указ Президента України про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про примусове вилучення відповідних об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів.

Кошти, отримані від такого продажу, зараховуються до Державного бюджету України та спрямовуються до фонду ліквідації наслідків збройної агресії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2116-20#Text:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2028.07.2022%7D стаття 4 Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів»).]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Право власності на майно]]

Землі енергетичної системи

2024-03-25T09:14:06Z

Oleksii.babak:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text Закон України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Закон України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/49-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 січня 2022 року № 49 «Про затвердження Типової форми договору про встановлення земельного сервітуту для розміщення об’єктів енергетики та передачі електричної енергії»]
== Загальна інформація ==
'''''Землями енергетичної системи''''' визнаються землі, надані під електрогенеруючі об'єкти (атомні, теплові, гідроелектростанції, електростанції з використанням енергії вітру і сонця та інших джерел), під об'єкти транспортування електроенергії до користувача, крім визначених законом випадків розміщення таких об’єктів на землях іншого цільового призначення.

Землі енергетичної системи можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Уздовж повітряних і підземних кабельних ліній електропередачі встановлюються охоронні зони.

Лінійні об’єкти енергетичної інфраструктури можуть розміщуватися на земельних ділянках усіх категорій земель без зміни їх цільового призначення, у тому числі за договорами сервітуту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8,%D0%B7%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83%D1%82%D1%83. стаття 76 Земельного кодексу України]).

'''Енергетична інфраструктура''' - сукупність об’єктів, призначених для виробництва, передачі і розподілу електричної енергії, у тому числі їх технологічна інфраструктура

'''землі енергетики''' - земельні ділянки, надані в установленому порядку для розміщення, будівництва та експлуатації енергогенеруючих підприємств, об'єктів альтернативної енергетики, об'єктів передачі електричної та теплової енергії, виробничих об'єктів, необхідних для експлуатації об'єктів енергетики, в тому числі баз та пунктів (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text:~:text=%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D1%80%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0%20%2D%20%D1%81%D1%83%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,%D0%B1%D0%B0%D0%B7%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%3B Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів"] (далі - Закон).

Основними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text принципами регулювання відносин] на землях енергетики та землях спеціальних зон об'єктів енергетики є:
* комплексність заходів, спрямованих на забезпечення дотримання технологічних режимів виробництва і передачі електричної і теплової енергії та безаварійного функціонування і розвитку енергетичної галузі;
* поєднання інтересів забезпечення енергетичної безпеки держави та захисту навколишнього природного середовища;
* пріоритет безпеки життя і здоров'я населення над економічною вигодою від діяльності об'єктів енергетики;
* визнання пріоритету потреб суспільної необхідності на землі енергетики над потребами приватної власності на землю інших осіб;
* гарантування відшкодування розміру втрат і збитків, які можуть бути заподіяні при будівництві та експлуатації об'єктів енергетики власникам і користувачам земельних ділянок (стаття 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів"] (далі - Закон).
== Землі енергетики ==
До [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text '''земель енергетики'''] відносяться землі, надані в установленому законом порядку у власність та користування для розміщення, будівництва і експлуатації об'єктів з виробництва і передачі електричної та теплової енергії, об'єктів альтернативної енергетики, об'єктів технологічної інфраструктури об'єктів енергетики, в тому числі адміністративних та виробничих будівель підприємств, що здійснюють таку діяльність (стаття 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8,%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%83%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C. Закону]).
* Землі енергогенеруючих підприємств
До земель енергогенеруючих підприємств відносяться земельні ділянки, надані для розміщення, будівництва та експлуатації об'єктів з виробництва електричної та теплової енергії - ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, теплових електростанцій, теплоелектроцентралей, гідроелектростанцій, гідроакумулюючих електростанцій, вітроелектростанцій, електростанцій з використанням енергії сонця, геотермальних електростанцій, біоелектростанцій та електростанцій з використанням інших відновлювальних джерел отримання електроенергії (стаття 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text Закону]).
* Землі під виробничими об'єктами енергетики
До земель під виробничими об'єктами енергетики відносяться земельні ділянки підприємств, установ і організацій, надані для розміщення, будівництва та експлуатації підприємств з виробництва електротехнічного обладнання, пристроїв, матеріалів, будівельних конструкцій, дільниць з ремонту електротехнічного обладнання, промислових і ремонтних баз, службових, адміністративних та виробничих будівель суб'єктів енергетики та інших підприємств, що забезпечують експлуатацію об'єктів енергетики (стаття 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text Закону]).
* Землі міждержавної та магістральної електричної мережі
До земель міждержавної та магістральної електричної мережі відносяться земельні ділянки, надані для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів передачі електричної енергії між державами, а також від електрогенеруючих підприємств до об'єктів місцевої (локальної) електричної мережі: земельні ділянки під міждержавними і магістральними лініями електропередачі високої напруги; земельні ділянки під електричними підстанціями та розподільними пунктами різних типів високої напруги; земельні ділянки під струмопроводами, пристроями і спорудами, які належать до цих електричних мереж (стаття 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text Закону]).
* Землі місцевої (локальної) електричної мережі
До земель місцевої (локальної) електричної мережі відносяться земельні ділянки, надані для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів передачі електричної енергії від магістральної електричної мережі до споживачів електричної енергії: повітряні і кабельні лінії електропередачі, трансформаторні підстанції та розподільні пункти, струмопроводи, пристрої і споруди диспетчерсько-технологічного управління процесом електропередачі, повітряні або кабельні вводи до житлових або нежитлових споруд (стаття 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text Закону]).
* Землі під об'єктами магістральної теплової мережі
До земель під об'єктами магістральної теплової мережі відносяться земельні ділянки, надані для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів теплоенергетики: котелень, підключених до теплової мережі, наземних, надземних та підземних трубопроводів, павільйонів і теплових камер з відповідним обладнанням, насосних станцій, центральних теплових пунктів, комунікаційних тунелів, пристроїв та обладнання, необхідних для управління централізованим теплозабезпеченням (стаття 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text Закону]).
== Порядок надання та використання земельних ділянок для розміщення об'єктів енергетики ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text:~:text=%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97,%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. стаття 14 Закону)]. ==
Земельні ділянки державної та комунальної власності надаються у власність і користування (у тому числі в оренду або користування на умовах сервітуту) для потреб енергетики, у тому числі для будівництва, розміщення та експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури, за '''рішенням''' органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень та в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України].

Лінійні об’єкти енергетичної інфраструктури розміщуються на земельних ділянках усіх категорій земель без зміни їх цільового призначення. На землях, віднесених до категорії земель, визначених пунктом "ж" частини першої статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу Україн]и, можуть розміщуватися об’єкти альтернативної енергетики, що використовують відновлювані джерела енергії (енергія сонячна, вітрова, аеротермальна, геотермальна, гідротермальна, енергія хвиль та припливів, гідроенергія, енергія біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів), незалежно від цільового призначення таких земельних ділянок.

Для будівництва, розміщення та експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури земельні ділянки всіх форм власності, за договором з власником чи користувачем земельної ділянки, можуть використовуватися також шляхом встановлення постійних або строкових земельних сервітутів без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.

Відчуження земельних ділянок, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб, для будівництва об'єктів енергетики може здійснюватися в порядку та на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Законом України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності".]

'''''Не потребують відведення у користування земельні ділянки для розміщення та будівництва оператором системи розподілу кабельних ліній електропередачі напругою до 150 кВ включно, що знаходяться на глибині нижче 0,5 метра від поверхні ґрунту.'''''

Будівництво кабельних ліній електропередачі напругою '''''до 150 кВ включно''''', що здійснюється оператором системи передачі та/або операторами систем розподілу та/або третіми особами на підставі відповідного договору з оператором системи передачі та/або операторами систем розподілу на землях державної або комунальної власності, може здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, за умови отримання дозволу (дозвіл розпорядника земель державної або комунальної власності для використання цих земель на період виконання будівельно-монтажних робіт).

У разі якщо у '''''45-денний строк''''' з дня реєстрації клопотання про надання дозволу на використання земель державної або комунальної власності в період виконання будівельно-монтажних робіт відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування не надав такого дозволу або вмотивовану відмову в його наданні, особа, яка подала відповідне клопотання, з наступного дня після закінчення зазначеного строку має право проводити будівельно-монтажні роботи без такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.

== Визначення розмірів і конфігурації земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів енергетики (стаття 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text:~:text=%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D1%96,%D1%83%D1%81%D1%96%D1%85%20%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BF%20%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%96%D0%B2. Закону]) ==
Розмір площі, що надається у власність чи користування для розміщення енергогенеруючих об'єктів, визначається за проектами їх будівництва відповідно до проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Конфігурація і розміри площ, що надаються для розміщення трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів, струмопроводів, пристроїв і споруд, що належать до електричних мереж, визначаються за проектами їх будівництва відповідно до проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Конфігурація і розміри площ, що відводяться для розміщення опор повітряних ліній електропередачі, а також прокладання кабельних ліній електропередачі, визначаються за проектами їх будівництва відповідно до проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок залежно від конструкції опор та напруги електричної лінії. Для окремих конструкцій опор розміри площ встановлюються державними будівельними нормами на підставі документації із землеустрою.

Конфігурація і розміри площ, що відводяться для розміщення опор повітряних ліній електропередачі, а також прокладання кабельних ліній електропередачі, визначаються за проектами їх будівництва відповідно до проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок залежно від конструкції опор та напруги електричної лінії. Для окремих конструкцій опор розміри площ встановлюються державними будівельними нормами на підставі документації із землеустрою.

Ширина смуги земельної ділянки, яка надається в тимчасове користування для проведення будівельно-монтажних робіт, встановлюється відповідно до державних будівельних норм залежно від напруги електричної лінії, розмірів конструкцій магістральних теплових мереж на підставі документації із землеустрою.

Ширина розчищення просік під трасами повітряних ліній електропередачі, які проходять через земельні лісові ділянки, встановлюється за проектами будівництва ліній електропередачі залежно від висоти лісового масиву з урахуванням їх перспективного росту для усіх груп лісів.

== Встановлення земельних сервітутів для розміщення об'єктів енергетики та передачі електроенергії (стаття 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text:~:text=%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83%D1%82%D1%96%D0%B2,%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2. Закону]) ==
Підприємства, які будують чи експлуатують об'єкти енергетики та передачі електричної енергії, мають право використовувати земельні ділянки за '''договором про встановлення земельного сервітуту з власником чи користувачем земельної ділянки''' або за '''рішенням суду для розміщення об’єктів''' на праві постійних або строкових земельних сервітутів.

Постійні земельні сервітути можуть встановлюватися для розміщення споруд опорних конструкцій повітряних ліній електропередачі, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів, пристроїв і споруд. Строкові земельні сервітути можуть встановлюватися на період будівництва чи проведення планових ремонтних робіт лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури.

Постійні або строкові земельні сервітути можуть встановлюватися для:
* будівництва, реконструкції, капітального ремонту, розміщення експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури;
* проходу, проїзду, а також перевезення будівельних та інших матеріалів через земельну ділянку для будівництва і експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури;
* розміщення на земельній ділянці інформаційних щитів, попереджувальних знаків, які стосуються будівництва та експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури;
* проведення вишукувальних, дослідних та інших робіт для будівництва лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури (стаття 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text Закону]).
Земельні сервітути щодо права будівництва, розміщення та експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури встановлюються на підставі договору про встановлення земельного сервітуту між експлуатуючим підприємством та власниками чи користувачами земельних ділянок, укладеному в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України].

Земельні сервітути на земельних ділянках державної та комунальної власності, які не надані у власність чи користування, встановлюються за договором з органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України], та експлуатуючим підприємством або за рішенням суду.

Строк дії земельного сервітуту визначається у договорі про встановлення земельного сервітуту.

У договорі про встановлення земельного сервітуту для розміщення об'єктів енергетики та передачі електричної енергії зазначаються:
* зміст земельного сервітуту;
* кадастровий номер земельної ділянки, щодо якої встановлюється земельний сервітут (за наявності);
* площа земельної ділянки, на яку поширюється дія земельного сервітуту;
*місце розташування земельної ділянки;
*кадастровий номер;
*розмір плати за встановлення сервітуту;
*строк дії сервітуту (частина восьма стаття 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text Закону]).
У разі недосягнення згоди щодо встановлення земельного сервітуту земельна ділянка може бути відчужена в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Законом України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності"].

Відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, вносяться до Державного земельного кадастру на підставі та в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Законом України "Про Державний земельний кадастр"].

Право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації. Фінансування робіт із землеустрою, необхідних для встановлення сервітутів, та їх державна реєстрація здійснюються за рахунок коштів осіб, на користь яких встановлений сервітут, або за домовленістю сторін.

У разі якщо встановлення земельного сервітуту призводить до неможливості використання земельної ділянки (її частини), власник чи користувач земельної ділянки має право вимагати вилучення (викупу) земельної ділянки (її частини) для [[Викуп земельних ділянок та інших об’єктів нерухомого майна для суспільних потреб|суспільних потреб]] чи з [[Примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного часу чи надзвичайного стану|мотивів суспільної необхідності]], а орендар такої ділянки має право вимагати [[Дострокове розірвання договору оренди землі|розірвання договору оренди земельної ділянки]].

Дія сервітуту зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлено сервітут, до іншої особи, а також у разі зміни осіб, на користь яких встановлено сервітут. У таких випадках до раніше укладених договорів про встановлення сервітутів за бажанням сторін можуть вноситися відповідні зміни, якщо інше не передбачено договором.

У разі переходу права власності на лінійний об’єкт енергетичної інфраструктури або інший об’єкт, для розміщення якого встановлений земельний сервітут, право земельного сервітуту переходить до нового власника такого об’єкта на тих самих умовах. Волевиявлення землевласника (землекористувача) та внесення змін до договору про встановлення земельного сервітуту не вимагаються. Документи, що підтверджують набуття права власності на об’єкт, для розміщення якого встановлений земельний сервітут, є підставою для державної реєстрації переходу права земельного сервітуту.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/49-2022-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 26 січня 2022 року № 49 «Про затвердження Типової форми договору про встановлення земельного сервітуту для розміщення об’єктів енергетики та передачі електричної енергії»] затверджено типову форму договору, що надасть можливість підприємствам, які будують експлуатувати чи експлуатують об’єкти енергетики та передачі електричної енергії, укладати за типовою формою договори про встановлення постійних або строкових земельних сервітутів з власниками чи користувачами земельних ділянок або за рішенням суду для будівництва, реконструкції, капітального ремонту, розміщення експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури; проходу, проїзду, а також перевезення будівельних та інших матеріалів через земельну ділянку для будівництва і експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури; розміщення на земельній ділянці інформаційних щитів, попереджувальних знаків, які стосуються будівництва та експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури; проведення вишукувальних, дослідних та інших робіт для будівництва лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури.
== Правовий режим спеціальних зон об’єктів енергетики ==
Для забезпечення надійної експлуатації та охорони енергогенеруючих об'єктів і об'єктів передачі електричної та теплової енергії, а також безпеки населення і охорони навколишнього природного середовища встановлюються спеціальні зони об'єктів енергетики:
* санітарно-захисні зони атомних електростанцій;
* зони спостереження атомних електростанцій;
* охоронні зони об'єктів енергетики;
* санітарно-захисні зони об'єктів енергетики;
* охоронні зони магістральних теплових мереж.
Земельні ділянки в межах спеціальних зон об'єктів енергетики не вилучаються (викупляються) у власників чи користувачів земельних ділянок, а використовуються з обмеженнями (крім випадків, коли встановлення спеціальних зон призводить до неможливості використання земельних ділянок за цільовим призначенням).

У разі якщо встановлення спеціальних зон об'єктів енергетики призводить до неможливості раціонального використання земельної ділянки за цільовим призначенням, власник чи користувач земельної ділянки має право вимагати вилучення (викупу) всієї земельної ділянки для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а орендар такої земельної ділянки має право вимагати в односторонньому порядку розірвання договору оренди земельної ділянки та відшкодування завданих цим збитків (стаття 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text Закону]).

=== ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ПІДПРИЄМСТВ ЕНЕРГЕТИКИ, ВЛАСНИКІВ І КОРИСТУВАЧІВ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК У СПЕЦІАЛЬНИХ ЗОНАХ ОБ'ЄКТІВ ЕНЕРГЕТИКИ ===

==== '''''Система заходів щодо дотримання правового режиму земель енергетики та спеціальних зон об'єктів енергетики включає:''''' ====

* визначення та встановлення в натурі (на місцевості), у разі необхідності, спеціальних зон земель енергетичної системи;
* встановлення обмежень та обтяжень для власників і користувачів земельних ділянок у межах спеціальних зон земель енергетичної системи;
* державний контроль за дотриманням правового режиму використання земель спеціальних зон.
Система заходів щодо дотримання правового режиму земель спеціальних зон об'єктів енергетики здійснюється відповідно до затверджених проектів будівництва та документації із землеустрою щодо організації і встановлення територій спеціальних зон з визначенням обмежень та обтяжень, сервітутів для власників і користувачів земельних ділянок і письмово укладеного договору земельного сервітуту (стаття 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text:~:text=%D0%B7%D0%BE%D0%BD%20%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8-,%D0%A1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD,%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D1%96%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83%D1%82%D1%83.,-%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2027. Закону]).

===== '''''Підприємства енергетики під час виконання планових робіт з метою забезпечення безаварійної експлуатації об'єктів енергетики мають право:''''' =====

* облаштовувати під'їзні шляхи та пересуватися будь-якими видами транспорту і спеціальної техніки на об'єкти енергетики і транспортування електроенергії для їх технічного обслуговування, проведення ремонтних робіт згідно із схемами під'їздів, погодженими з власниками або користувачами земельних ділянок та місцевими органами виконавчої влади;
* здійснювати технологічну розчистку в межах просік від деревостанів і чагарників уздовж повітряних ліній електропередачі з метою запобігання негативній дії шкідливих факторів на лінії електропередачі та захисту лісів з попереднім погодженням з власниками або користувачами земельних ділянок;
* здійснювати видалення самосійних чагарників та дерев (насаджень) у межах просік, які прокладені за проектами будівництва повітряних ліній електропередачі, з метою підтримання їх у належному стані без дозволу та погодження з власниками або користувачами лісів (стаття 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text:~:text=%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%96%D0%B4,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%96%D0%B2. Закону]).

==== '''''Підприємства енергетики в межах земель охоронних зон об'єктів енергетики у випадках аварій або загрози їх виникнення (аварійної ситуації) для негайної їх локалізації, ліквідації можливих наслідків або відвернення їх загрози без погодження з власниками або користувачами земельних ділянок мають право:''''' ====

* безперешкодного проїзду до місця аварії (аварійної ситуації) та виконання ремонтних і аварійно-відновлювальних робіт;
* здійснювати рубку та обрізування гілок дерев у разі аварій (аварійних ситуацій) у межах охоронних зон об'єктів енергетики, які проходять через земельні лісові ділянки, сади і парки, без наступного відшкодування вартості цих дерев і насаджень (стаття 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text:~:text=%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D0%B2,%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%20%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C. Закону]).

===== '''''Підприємства, які здійснюють експлуатацію об'єктів енергетики, в охоронних зонах цих об'єктів зобов'язані:''''' =====

* для цілей, пов'язаних з безпечною експлуатацією об'єктів енергетики, запобіганням негативним діям шкідливих факторів та захистом лісів, садів, парків, без попереднього узгодження та отримання дозволів здійснювати періодичну технологічну розчистку просік від чагарників, дерев та обрізування гілок;
* утримувати у стані пожежної безпеки просіки та обладнання повітряних ліній електропередачі, які проходять через лісові ділянки та інші багаторічні насадження;
* передбачати у кошторисах планових робіт кошти на відшкодування власникам або користувачам земельних ділянок збитків, завданих при виконані зазначених робіт, та на приведення земельних ділянок, на яких вони проводилися, у стан, придатний для подальшого використання за цільовим призначенням;
* проводити планові ремонтні роботи після збору врожаю сільськогосподарських культур;
* після закінчення планових та аварійно-відновлювальних робіт відшкодовувати власникам або користувачам земельних ділянок усі фактичні збитки, завдані при виконані зазначених робіт, та за свій рахунок приводити земельні ділянки, на яких вони виконувалися, у стан, придатний для подальшого використання за цільовим призначенням;
* висувати обґрунтовані, обов'язкові до виконання вимоги власникам та користувачам земельних ділянок щодо забезпечення дотримання обмежень та обтяжень в охоронних і санітарно-захисних зонах об'єктів енергетики та передачі електричної енергії (стаття 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text:~:text=%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97. Закону]).

===== '''''Власники і користувачі земельних ділянок у спеціальних зонах об'єктів енергетики мають право:''''' =====

* самостійно господарювати на земельних ділянках з дотриманням установлених обмежень та обтяжень;
* на відшкодування збитків, завданих внаслідок виконання планових та аварійно-відновлювальних робіт.
Власники і користувачі земельних ділянок у спеціальних зонах об'єктів енергетики зобов'язані здійснювати господарську та інші види діяльності на зазначених земельних ділянках з дотриманням вимог цього Закону (стаття 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text:~:text=%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D1%83,%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D1%85%20%D0%B7%20%D0%B4%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83. Закону]).

=== ПРОВЕДЕННЯ РОБІТ, ОБМЕЖЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ТА ІНШОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СПЕЦІАЛЬНИХ ЗОНАХ ОБ'ЄКТІВ ЕНЕРГЕТИКИ ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2031.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%85,%D1%81%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D0%B0%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2034%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D1%96%D0%B7%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%E2%84%96 Розділ VI Закону]) ===

===== '''''У межах санітарно-захисних зон атомних електростанцій забороняється розміщення:''''' =====

* житлових будинків,
* громадських будівель,
* дитячих лікувально-оздоровчих закладів,
* об'єктів господарсько-питного водопостачання,
* промислових і підсобних (допоміжних) споруд, що не належать до атомних електростанцій.

===== ''У межах санітарно-захисних зон електричних мереж забороняється:'' =====

* розташовувати житлові і громадські будівлі, майданчики для стоянки і зупинки всіх видів транспорту, підприємства, на яких використовуються легкозаймисті рідини і гази, підприємства з обслуговування автомобілів, сховища нафти, нафтопродуктів та інших пожежонебезпечних речовин;
* вирощування сільськогосподарських культур, що потребують ручного обробітку ґрунту та збирання урожаю;
* проведення сільськогосподарських та інших робіт особами у віці до 18 років у межах санітарно-захисних зон повітряних ліній електропередачі напругою 750 кВ і вище.

===== '''''У межах охоронних зон об'єктів енергетики забороняється:''''' =====

* будувати житлові будинки, будинки громадського призначення;
* розміщати споруди іншого призначення на меншій відстані від елементів електричних мереж, ніж встановлена нормами;
* складати будь-які матеріали, розпалювати вогнища, влаштовувати звалища;
* саджати дерева, крім кущів та саджанців з висотою перспективного росту не більше двох метрів;
* розташовувати автозаправні станції або сховища пально-мастильних матеріалів;
* влаштовувати спортивні майданчики для ігор, стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту, проводити будь-які заходи, пов'язані з великим скупченням людей, не зайнятих виконанням дозволених у встановленому порядку робіт;
* запускати спортивні моделі літальних апаратів та повітряні змії;
* відсипати ґрунт, влаштовувати водосховища, ставки та інші водні споруди;
* влаштовувати зупинки та стоянки усіх видів транспорту (крім залізничного) в охоронних зонах повітряних ліній електропередачі напругою 330 кВ і вище.

===== '''''В охоронних зонах кабельних ліній електропередачі власникам і користувачам земельних ділянок, фізичним і юридичним особам забороняється:''''' =====

* саджати дерева та кущі;
* зводити будинки, споруди будь-якого призначення;
* виконувати роботи із застосуванням ударних механізмів, скидати вантажі масою понад п'ять тонн;
* зливати їдкі і такі, що спричиняють корозію, речовини, пально-мастильні матеріали;
* кидати якорі, проходити із закинутими якорями, ланцюгами, лотами, волокушами і тралами (в охоронних зонах підводних кабельних ліній електропередачі).

Власникам і користувачам земельних ділянок, фізичним та юридичним особам у межах спеціальних зон об'єктів енергетики без письмової згоди підприємств енергетики, у віданні яких перебувають ці мережі, а також без присутності їх представника забороняється виконувати земляні, будівельні та інші роботи, що можуть призвести до порушення безаварійного функціонування об'єктів електричних мереж.

Фізичні та юридичні особи, власники та користувачі земельних ділянок при провадженні господарської та іншої діяльності (вчиненні дій) на землях охоронних зон об'єктів енергетики зобов'язані дотримуватися спеціального режиму їх використання, обмежень та обтяжень, встановлених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами.

Можливість використання земель і водойм, розташованих у санітарно-захисних зонах атомних електростанцій, з народногосподарською метою визначається за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпеки використання ядерної енергії, та підприємством, що експлуатує відповідну атомну електростанцію, за умови обов’язкового проведення радіологічного контролю продукції, що виробляється.

=== ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ПРО ЗЕМЛІ ЕНЕРГЕТИКИ ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2035.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2028.04.2021%7D Розділ VІІ Закону]) ===
'''''Власники і користувачі земельних ділянок мають право на відшкодування обґрунтованого розміру збитків''''', завданих їм внаслідок встановлення обмежень на використання належних їм земельних ділянок у межах спеціальних зон об'єктів енергетики.

До осіб, які мають право на зазначене відшкодування, належать особи, які набули право власності або користування (для земель державної та комунальної власності) земельними ділянками до надання земельної ділянки для будівництва відповідного об'єкта енергетики.

'''''При переході права власності чи користування цими земельними ділянками до інших осіб право на зазначене відшкодування''''' (в частині суми, не виплаченої попередньому власнику або користувачу земельної ділянки) зберігається за її новим власником або користувачем земельної ділянки.

У разі якщо встановлення спеціальної зони об'єкта енергетики спричинить неможливість використання земельної ділянки, повністю або частково розташованої в межах цієї зони, за цільовим призначенням, зазначена земельна ділянка підлягає відчуженню для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.

Підприємства, що здійснюють експлуатацію об'єктів енергетики, мають право на відшкодування збитків, завданих їм власниками або користувачами земельних ділянок, розташованих у межах спеціальних зон об'єктів енергетики, а також іншими особами внаслідок недотримання встановлених цим Законом обмежень на використання земель у межах таких зон.

'''''Відповідальність за порушення законодавства України про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон об'єктів енергетики'''''

Юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон об'єктів енергетики, несуть відповідальність згідно із законом.

Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування заподіяної шкоди.

'''''Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон об'єктів енергетики, підлягає відшкодуванню в порядку, встановленому законодавством.'''''

Державний контроль за дотриманням правового режиму спеціальних зон здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в нафтогазовому комплексі, а за використанням та охороною земель - органами, що здійснюють такий контроль відповідно до закону.

== Дивись також: ==
* [[Особливості регулювання земельних відносин при здійсненні містобудівної діяльності]]
[[ Категорія:Земельне право ]]

Відповідальність за корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення

2024-02-19T09:37:56Z

Oleksii.babak:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закон України "Про запобігання корупції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text Закон України "Про державну службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1039 "Про затвердження Порядку здійснення дисциплінарного провадження"]
== Поняття ==
Основні поняття передбачені Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Про запобігання корупції]":

'''Корупція''' - використання особою наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей.

'''Неправомірна вигода''' - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

'''Подарунок''' - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринково.

'''Корупційне правопорушення''' - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

'''Правопорушення, пов’язане з корупцією''' - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, , за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
== Дисциплінарна відповідальність ==
Основні види дисциплінарної відповідальності передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексом законів про працю України]. Так в статті 147 передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:
# догана;
# звільнення.
До державних службовців відповідно до статті 66 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text Закону України "Про державну службу"] може бути застосовано один із таких видів дисциплінарного стягнення:
# зауваження;
# догана;
# попередження про неповну службову відповідність;
# звільнення з посади державної служби.
Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення такі як: пониження в класному чині, пониження в посаді, позбавлення нагрудного знаку, звільнення з позбавленням класного чину, попередження про неповну службову відповідність, затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду, усне зауваження, зауваження, сувора догана, пониження в спеціальному званні на один ступінь, матеріальна відповідальність тощо.

Порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-2019-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністерів України від 4 грудня 2019 року № 1039.]
== Цивільно-правова відповідальність ==
Порядок застосування такого виду відповідальності регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільним процесуальним кодексом України]. Наставати цивільно-правова відповідальність може виключно у випадках, якщо вчинене правопорушення спричинило негативні наслідки у вигляді заподіяння моральної чи матеріальної шкоди. Відповідно до статті 1166 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Розмір відшкодування моральної та майново шкоди встановлюється законом або домовленістю сторін, а в разі спору - судом.

'''Детальніше див.:''' [[Відшкодування моральної шкоди]]
== Адміністративна відповідальність ==
Розділ 13-А [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)] передбачає відповідальність за адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією. Це відповідальність за:
* Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (стаття 1724);
* Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків (стаття 1725);
* Порушення вимог фінансового контролю (стаття 1726);
* Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (стаття 1727);
* Незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових або інших визначених законом повноважень (стаття 1728);
* Порушення встановлених законом обмежень після припинення повноважень члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (стаття 1728-1);
* Невжиття заходів щодо протидії корупції (стаття 1729);
* Порушення заборони розміщення ставок на спорт, пов’язаних з маніпулюванням офіційним спортивним змаганням (стаття 1729-1);
* Порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля (стаття 1729-2).
Більшість санкцій цих статей передбачає відповідальність у вигляді штрафу від 50 до 2500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а також застосування до порушника адміністративного стягнення у вигляді конфіскації грошей, одержавних внаслідок адміністративного правопорушення, та/або права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком на 1 рік. Відповідно до статті 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

'''Детальніше див.:''' [[Підстави та порядок притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією]]
== Кримінальна відповідальність ==
Повний '''перелік корупційних правопорушень''', за які настає кримінальна відповідальність зазначені у примітці статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України]. Можна виділити дві основних групи корупційних правопорушень:
{| class="wikitable"
|-
! scope="col"| Кримінальні правопорушення вчинені шляхом зловживання службовим становищем
! scope="col"| Безумовно корупційні правопорушення
|-
| [[Привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, відмінність від інших майнових злочинів|Стаття 191. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем]]|| Стаття 210. Нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням
|-
| Стаття 262. Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем || Стаття 354. Підкуп працівника підприємства, установи чи організації
|-
| Стаття 308. Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем || Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем
|-
| Стаття 312. Викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем || Стаття 3641. Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми
|-
| Стаття 313. Викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням || [[Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги|Стаття 3652. Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги]]
|-
| Стаття 320. Порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів || [[Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою|Стаття 368. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою]]
|-
| Стаття 357. Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження || [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F Стаття 3682. Незаконне збагачення]
|-
| rowspan="5" | Стаття 410. Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем || Стаття 3683. Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми
|-
| Стаття 3684. Підкуп особи, яка надає публічні послуги
|-
| [[Відповідальність за незаконне збагачення|Стаття 3685. Незаконне збагачення]]
|-
| Стаття 369. Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі
|-
| Стаття 3692. Зловживання впливом
|}
'''Кримінальними правопорушеннями, пов’язаними з корупцією''', відповідно до Кримінального кодексу України вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями '''366-2''' "Декларування недостовірної інформації"''', 366-3''' "Неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування" '''цього Кодексу'''.

== Корисні посилання ==
* [[Дії особи, якій стало відомо про вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією]]
* [[Підстави та порядок притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Трудове право]]

Відповідальність за корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення

2024-02-19T09:36:32Z

Oleksii.babak:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закон України "Про запобігання корупції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text Закон України "Про державну службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1039 "Про затвердження Порядку здійснення дисциплінарного провадження"]
== Поняття ==
Основні поняття передбачені Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Про запобігання корупції]":

'''Корупція''' - використання особою наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей.

'''Неправомірна вигода''' - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

'''Подарунок''' - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринково.

'''Корупційне правопорушення''' - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

'''Правопорушення, пов’язане з корупцією''' - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, , за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
== Дисциплінарна відповідальність ==
Основні види дисциплінарної відповідальності передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексом законів про працю України]. Так в статті 147 передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:
# догана;
# звільнення.
До державних службовців відповідно до статті 66 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text Закону України "Про державну службу"] може бути застосовано один із таких видів дисциплінарного стягнення:
# зауваження;
# догана;
# попередження про неповну службову відповідність;
# звільнення з посади державної служби.
Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення такі як: пониження в класному чині, пониження в посаді, позбавлення нагрудного знаку, звільнення з позбавленням класного чину, попередження про неповну службову відповідність, затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду, усне зауваження, зауваження, сувора догана, пониження в спеціальному званні на один ступінь, матеріальна відповідальність тощо.

Порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-2019-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністерів України від 4 грудня 2019 року № 1039.]
== Цивільно-правова відповідальність ==
Порядок застосування такого виду відповідальності регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільним процесуальним кодексом України]. Наставати цивільно-правова відповідальність може виключно у випадках, якщо вчинене правопорушення спричинило негативні наслідки у вигляді заподіяння моральної чи матеріальної шкоди. Відповідно до статті 1166 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Розмір відшкодування моральної та майново шкоди встановлюється законом або домовленістю сторін, а в разі спору - судом.

'''Детальніше див.:''' [[Відшкодування моральної шкоди]]
== Адміністративна відповідальність ==
Розділ 13-А [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)] передбачає відповідальність за адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією. Це відповідальність за:
* Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (стаття 1724);
* Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків (стаття 1725);
* Порушення вимог фінансового контролю (стаття 1726);
* Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (стаття 1727);
* Незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових або інших визначених законом повноважень (стаття 1728);
* Порушення встановлених законом обмежень після припинення повноважень члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (стаття 1728-1);
* Невжиття заходів щодо протидії корупції (стаття 1729);
* Порушення заборони розміщення ставок на спорт, пов’язаних з маніпулюванням офіційним спортивним змаганням (стаття 1729-1);
* Порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля (стаття 1729-2).
Більшість санкцій цих статей передбачає відповідальність у вигляді штрафу від 50 до 2500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а також застосування до порушника адміністративного стягнення у вигляді конфіскації грошей, одержавних внаслідок адміністративного правопорушення, та/або права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком на 1 рік. Відповідно до статті 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

'''Детальніше див.:''' [[Підстави та порядок притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією]]
== Кримінальна відповідальність ==
Повний перелік корупційних правопорушень, за які настає кримінальна відповідальність зазначені у примітці статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України]. Можна виділити дві основних групи корупційних правопорушень:
{| class="wikitable"
|-
! scope="col"| Кримінальні правопорушення вчинені шляхом зловживання службовим становищем
! scope="col"| Безумовно корупційні правопорушення
|-
| [[Привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, відмінність від інших майнових злочинів|Стаття 191. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем]]|| Стаття 210. Нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням
|-
| Стаття 262. Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем || Стаття 354. Підкуп працівника підприємства, установи чи організації
|-
| Стаття 308. Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем || Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем
|-
| Стаття 312. Викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем || Стаття 3641. Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми
|-
| Стаття 313. Викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням || [[Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги|Стаття 3652. Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги]]
|-
| Стаття 320. Порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів || [[Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою|Стаття 368. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою]]
|-
| Стаття 357. Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження || [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F Стаття 3682. Незаконне збагачення]
|-
| rowspan="5" | Стаття 410. Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем || Стаття 3683. Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми
|-
| Стаття 3684. Підкуп особи, яка надає публічні послуги
|-
| [[Відповідальність за незаконне збагачення|Стаття 3685. Незаконне збагачення]]
|-
| Стаття 369. Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі
|-
| Стаття 3692. Зловживання впливом
|}
Кримінальними правопорушеннями, пов’язаними з корупцією, відповідно до Кримінального кодексу України вважаються '''кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2''' "Декларування недостовірної інформації"''', 366-3''' "Неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування" '''цього Кодексу'''.

== Корисні посилання ==
* [[Дії особи, якій стало відомо про вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією]]
* [[Підстави та порядок притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Трудове право]]

Надання допомоги особам, звільненим з місць відбування покарання

2024-02-19T09:21:56Z

Oleksii.babak: /*

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України]
* Закон України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3160-17#Text "Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0394-12 Наказ Міністерства юстиції України від 12.03.2012 № 394/5 "Про затвердження Порядку та умов надання одноразової грошової допомоги особам, звільненим з місць відбування покарання"]
== Яка допомога надається особам, звільненим з місць відбування покарання ==
Згідно з статтею 157 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчого кодексу України] особи, які звільнені від відбування покарання, забезпечуються безплатним проїздом до місця проживання або роботи в межах України;

У разі відсутності необхідного за сезоном одягу, взуття і коштів на їх придбання особи, звільнені від відбування покарання, забезпечуються одягом і взуттям безоплатно. Одноразова грошова допомога надається за рахунок коштів Державного бюджету України у порядку, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0394-12#Text встановленому Міністерством юстиції України].
Особи, які звільнені від відбування покарання і потребують за станом здоров'я постійного догляду, а також неповнолітні направляються до місця проживання в супроводі родичів або працівника колонії.

== Надання допомоги засудженим у трудовому і побутовому влаштуванні ==
Уповноважений орган з питань пробації спільно з адміністрацією установи виконання покарань не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строк організовує здійснення заходів щодо сприяння засудженим, які готуються до звільнення, у визначенні місця проживання після звільнення, влаштуванні до спеціалізованих установ для звільнених, госпіталізації до закладів охорони здоров’я (за потреби), працевлаштуванні після звільнення працездатних осіб (стаття 156 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчого кодексу України])

В установах виконання покарань організовуються курси підготовки засуджених до звільнення.

Особи з інвалідністю першої та другої груп, а також особи, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"], у разі потреби, за їхньою згодою направляються у будинки осіб з інвалідністю і престарілих. Неповнолітні, які позбавлені батьківського піклування, у необхідних випадках направляються службами у справах дітей до шкіл-інтернатів або над ними встановлюється опіка чи піклування.

Заходи щодо соціального патронажу осіб, звільнених від покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3160-17#Text Законом України "Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк"], а порядок взаємодії суб’єктів соціального патронажу - Міністерством соціальної політики України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров’я України та Міністерством юстиції України.

== Хто має право на отримання одноразової грошової допомоги ==
Грошова допомога надається особі, яка звільняється з місця відбування покарання, у випадку, '''''якщо на її особовому рахунку відсутні грошові кошти або їх залишок менший однієї норми добових витрат''''', що відшкодовуються відрядженим у межах України, згідно з пунктом 2.1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0394-12 Порядку та умов надання одноразової грошової допомоги особам, звільненим з місць відбування покарання, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.03.2012 № 394/5] (далі - Порядок).
== Необхідні документи==
Грошова допомога надається на підставі '''''письмової заяви особи''''', яка звільняється з місця відбування покарання (пункт 2.1. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0394-12 Порядку]).
== Розмір одноразової грошової допомоги==
Грошова допомога виплачується у сумі однієї або двох норм добових витрат, що відшкодовується відрядженим у межах України, залежно від часу, необхідного для прибуття до місця проживання або роботи у межах України.

При визначенні часу, необхідного для прибуття до місця проживання або роботи особи, яка звільнена з місць відбування покарань, враховується час звільнення, час відправлення транспортного засобу з місцевості, де ця особа відбувала покарання, відстань до місця проживання або роботи в межах України.
=== Якщо для прибуття до місця проживання або роботи необхідно до 24 годин часу===
Особам, звільненим з місць відбування покарання, яким для прибуття до місця проживання або роботи необхідно до 24 годин часу і на особових рахунках яких немає грошових коштів або їх залишок менший однієї норми добових витрат, що відшкодовується відрядженим у межах України, '''''надається одноразова грошова допомога в розмірі, що складає різницю між однією нормою добових витрат і сумою залишку коштів на особовому рахунку''''' звільненої особи після відрахувань, здійснених відповідно до вимог [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 статті 121 Кримінально-виконавчого кодексу України].
=== Якщо для прибуття до місця проживання або роботи необхідно більше ніж 24 годин часу===
Особам, звільненим з місць відбування покарання, яким для прибуття до місця проживання або роботи необхідно більше ніж 24 години часу і на особових рахунках яких немає грошових коштів або їх залишок менший двох норм добових витрат, що відшкодовуються відрядженим у межах України, '''''надається одноразова грошова допомога у розмірі, що складає різницю між двома нормами добових витрат і сумою залишку коштів на особовому рахунку''''' звільненої особи після відрахувань, здійснених відповідно до вимог [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 статті 121 Кримінально-виконавчого кодексу України.]
=== Розмір грошової допомоги іноземцям===
Розмір грошової допомоги іноземцям, які звільняються з місць відбування покарання, '''''розраховується з урахуванням часу, необхідного для прибуття до найближчого дипломатичного представництва або консульської''''' установи своєї держави в Україні або до найближчого пункту перетину державного кордону України (залежно від того, до якої держави прямує звільнена особа).
=== Розмір грошової допомоги особам без громадянства===
Розмір грошової допомоги особам без громадянства, які постійно не проживають в Україні, а також громадянам держав, що не мають дипломатичних представництв або консульських установ в Україні, та які звільняються з місць відбування покарання, '''''розраховується з урахуванням часу, необхідного для прибуття до найближчого дипломатичного представництва держави''''', яка взяла на себе охорону їхніх інтересів, або до найближчого пункту перетину державного кордону України (залежно від того, до якої держави прямує звільнена особа).
== Строк виплати==
Одноразова грошова допомога видається особам, які звільнені з місць відбування покарання, '''у день звільнення''', про що персоналом бухгалтерії установи робиться відповідний запис у довідці про звільнення.
== Дивись також: ==
* [[Порядок відновлення документів особам, які звільняються або звільнилися з місць позбавлення волі]]
* [[Допомога засудженим у трудовому і побутовому влаштуванні]]
* [[Адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі]]
*[[Влаштування осіб, звільнених із місць відбування покарань]]
[[Категорія:Кримінально-виконавче право]]
[[Категорія:Засуджені]]

Надання допомоги особам, звільненим з місць відбування покарання

2024-02-19T09:20:20Z

Oleksii.babak:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України]
* Закон України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3160-17#Text "Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0394-12 Наказ Міністерства юстиції України від 12.03.2012 № 394/5 "Про затвердження Порядку та умов надання одноразової грошової допомоги особам, звільненим з місць відбування покарання"]
== Яка допомога надається особам, звільненим з місць відбування покарання ==
Згідно з статтею 157 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчого кодексу України] особи, які звільнені від відбування покарання, забезпечуються безплатним проїздом до місця проживання або роботи в межах України;

У разі відсутності необхідного за сезоном одягу, взуття і коштів на їх придбання особи, звільнені від відбування покарання, забезпечуються одягом і взуттям безоплатно. Одноразова грошова допомога надається за рахунок коштів Державного бюджету України у порядку, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0394-12#Text встановленому Міністерством юстиції України].
Особи, які звільнені від відбування покарання і потребують за станом здоров'я постійного догляду, а також неповнолітні направляються до місця проживання в супроводі родичів або працівника колонії.
=== Надання допомоги засудженим у трудовому і побутовому влаштуванні ===
Уповноважений орган з питань пробації спільно з адміністрацією установи виконання покарань не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строк організовує здійснення заходів щодо сприяння засудженим, які готуються до звільнення, у визначенні місця проживання після звільнення, влаштуванні до спеціалізованих установ для звільнених, госпіталізації до закладів охорони здоров’я (за потреби), працевлаштуванні після звільнення працездатних осіб (стаття 156 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчого кодексу України])

В установах виконання покарань організовуються курси підготовки засуджених до звільнення.

Особи з інвалідністю першої та другої груп, а також особи, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"], у разі потреби, за їхньою згодою направляються у будинки осіб з інвалідністю і престарілих. Неповнолітні, які позбавлені батьківського піклування, у необхідних випадках направляються службами у справах дітей до шкіл-інтернатів або над ними встановлюється опіка чи піклування.

Заходи щодо соціального патронажу осіб, звільнених від покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3160-17#Text Законом України "Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк"], а порядок взаємодії суб’єктів соціального патронажу - Міністерством соціальної політики України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров’я України та Міністерством юстиції України.

== Хто має право на отримання одноразової грошової допомоги ==
Грошова допомога надається особі, яка звільняється з місця відбування покарання, у випадку, '''''якщо на її особовому рахунку відсутні грошові кошти або їх залишок менший однієї норми добових витрат''''', що відшкодовуються відрядженим у межах України, згідно з пунктом 2.1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0394-12 Порядку та умов надання одноразової грошової допомоги особам, звільненим з місць відбування покарання, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.03.2012 № 394/5] (далі - Порядок).
== Необхідні документи==
Грошова допомога надається на підставі '''''письмової заяви особи''''', яка звільняється з місця відбування покарання (пункт 2.1. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0394-12 Порядку]).
== Розмір одноразової грошової допомоги==
Грошова допомога виплачується у сумі однієї або двох норм добових витрат, що відшкодовується відрядженим у межах України, залежно від часу, необхідного для прибуття до місця проживання або роботи у межах України.

При визначенні часу, необхідного для прибуття до місця проживання або роботи особи, яка звільнена з місць відбування покарань, враховується час звільнення, час відправлення транспортного засобу з місцевості, де ця особа відбувала покарання, відстань до місця проживання або роботи в межах України.
=== Якщо для прибуття до місця проживання або роботи необхідно до 24 годин часу===
Особам, звільненим з місць відбування покарання, яким для прибуття до місця проживання або роботи необхідно до 24 годин часу і на особових рахунках яких немає грошових коштів або їх залишок менший однієї норми добових витрат, що відшкодовується відрядженим у межах України, '''''надається одноразова грошова допомога в розмірі, що складає різницю між однією нормою добових витрат і сумою залишку коштів на особовому рахунку''''' звільненої особи після відрахувань, здійснених відповідно до вимог [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 статті 121 Кримінально-виконавчого кодексу України].
=== Якщо для прибуття до місця проживання або роботи необхідно більше ніж 24 годин часу===
Особам, звільненим з місць відбування покарання, яким для прибуття до місця проживання або роботи необхідно більше ніж 24 години часу і на особових рахунках яких немає грошових коштів або їх залишок менший двох норм добових витрат, що відшкодовуються відрядженим у межах України, '''''надається одноразова грошова допомога у розмірі, що складає різницю між двома нормами добових витрат і сумою залишку коштів на особовому рахунку''''' звільненої особи після відрахувань, здійснених відповідно до вимог [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 статті 121 Кримінально-виконавчого кодексу України.]
=== Розмір грошової допомоги іноземцям===
Розмір грошової допомоги іноземцям, які звільняються з місць відбування покарання, '''''розраховується з урахуванням часу, необхідного для прибуття до найближчого дипломатичного представництва або консульської''''' установи своєї держави в Україні або до найближчого пункту перетину державного кордону України (залежно від того, до якої держави прямує звільнена особа).
=== Розмір грошової допомоги особам без громадянства===
Розмір грошової допомоги особам без громадянства, які постійно не проживають в Україні, а також громадянам держав, що не мають дипломатичних представництв або консульських установ в Україні, та які звільняються з місць відбування покарання, '''''розраховується з урахуванням часу, необхідного для прибуття до найближчого дипломатичного представництва держави''''', яка взяла на себе охорону їхніх інтересів, або до найближчого пункту перетину державного кордону України (залежно від того, до якої держави прямує звільнена особа).
== Строк виплати==
Одноразова грошова допомога видається особам, які звільнені з місць відбування покарання, '''у день звільнення''', про що персоналом бухгалтерії установи робиться відповідний запис у довідці про звільнення.
== Дивись також: ==
* [[Порядок відновлення документів особам, які звільняються або звільнилися з місць позбавлення волі]]
* [[Допомога засудженим у трудовому і побутовому влаштуванні]]
* [[Адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі]]
*[[Влаштування осіб, звільнених із місць відбування покарань]]
[[Категорія:Кримінально-виконавче право]]
[[Категорія:Засуджені]]

Порядок та умови надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійно-технічної та вищої освіти

2024-02-19T09:03:32Z

Oleksii.babak:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n172 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/975-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 № 975 "Про надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/658-2015-%D0%BF/paran8#n8 Постанова Кабінету Міністрів України від 26.08.2015 № 658 "Про затвердження Порядку відшкодування коштів державного або місцевого бюджету, витрачених на оплату послуг з підготовки фахівців"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF/paran10#n10 Постанова Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 "Про Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/302-94-%D0%BF/paran24#n24 Постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302 "Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/509-2014-%D0%BF/paran9#n9 Постанова Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/119-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 119 "Деякі питання соціального захисту постраждалих учасників Революції Гідності"]
== Суб’єкти державної цільової підтримки ==
Відповідно пункту 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/975-2016-%D0%BF#Text Порядку та умов надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійної(професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 № 975] (далі - Порядок та умови), '''державна цільова підтримка для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, надається категоріям громадян, які навчаються у державних або комунальних закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, а саме:'''

1. особам, визнаним учасниками бойових дій, особами з інвалідністю внаслідок війни, постраждалими учасниками Революції Гідності відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"];

2. дітям осіб, визнаних учасниками бойових дій, особами з інвалідністю внаслідок війни, постраждалими учасниками Революції Гідності відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"];

3. дітям загиблих (померлих) осіб, визначених у частині першій статті 10-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n657 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”];

4. дітям осіб, які загинули або померли внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у Революції Гідності, а також дітям осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності;

5. дітям, зареєстрованим як внутрішньо переміщені особи;

6. дітям, які проживають у населених пунктах на лінії зіткнення.

7. особам, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2010-20#Text Закону України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей”], після їх звільнення;

71. дітям осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2010-20#Text Закону України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей”];

72. дітям осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2010-20#Text Закону України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей”], які загинули (померли).

Дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/975-2016-%D0%BF#Text Порядку та умов] поширюється на осіб, які віднесені до категорій, зазначених у підпунктах 2 - 6, 71 і 72 пункту 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/975-2016-%D0%BF#Text Порядку та умов], у тому числі тих, що навчаються за денною формою здобуття освіти, до закінчення такими особами закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.
== Куди звертатися та які документи потрібні ==
Для отримання державної цільової підтримки особи, подають особисто на ''ім’я керівника відповідного закладу професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти'' '''''заяву''''', складену в довільній формі, із зазначенням конкретних видів державної цільової підтримки, на які особи претендують.

У разі коли особа, яка претендує на отримання державної цільової підтримки, а саме часткової оплати навчання за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів шляхом надання особам, зарахованим на навчання за рахунок коштів фізичних і юридичних осіб, пільгових довгострокових кредитів для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, є неповнолітньою, заява подається особою, яка в установленому законом порядку представляє її інтереси.

До заяви '''''додаються завірені в установленому порядку копії документів''''', які підтверджують право на одержання державної цільової підтримки.
=== Документи, які підтверджують право на одержання державної цільової підтримки ===
Документами, які підтверджують право на одержання державної цільової підтримки, є:
* '''для осіб, визнаних учасниками бойових дій, особами з інвалідністю внаслідок війни, постраждалими учасниками Революції Гідності''' відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"],
# ''посвідчення учасника бойових дій'', видане відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n10 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413];
# ''посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни'' встановленого зразка, видане відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-94-%D0%BF#Text Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302];
# ''посвідчення постраждалого учасника Революції Гідності'' встановленого зразка, видане відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/119-2018-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 р. № 119 “Деякі питання соціального захисту постраждалих учасників Революції Гідності”];
* '''для дітей осіб, визнаних учасниками бойових дій, особами з інвалідністю внаслідок війни, постраждалими учасниками Революції Гідності''' відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]:
# ''посвідчення учасника бойових дій'' (батька або матері) встановленого зразка;
# ''посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни ''(батька або матері) встановленого зразка;
# ''посвідчення постраждалого учасника Революції Гідності'' (батька або матері) встановленого зразка;
# ''свідоцтво про народження дитини'';
* '''для осіб, зазначених у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/975-2016-%D0%BF підпунктах 3 і 4 пункту 1 Порядку та умов]''':
# ''посвідчення члена сім’ї загиблого Захисника чи Захисниці України або посвідчення члена сім’ї загиблого встановленого зразка'' (дітям загиблих осіб до досягнення ними 14-річного віку - довідка, що видається матері або іншому повнолітньому члену сім’ї загиблої особи, або опікуну за зареєстрованим/задекларованим місцем проживання (перебування) дитини), видане відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302 ;
# ''свідоцтво про народження дитини'';
* '''для дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи''', - ''довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи'', видана згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/509-2014-%D0%BF#n9 Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб"];

* '''для дітей, які проживають у населених пунктах на лінії зіткнення''', - ''витяг з реєстру територіальної громади'', що передбачений Порядком створення, ведення та адміністрування реєстрів територіальних громад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 “Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1234), який підтверджує відомості про місце проживання (перебування) особи;
* '''для осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей”, після їх звільнення''', - ''виписка з Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України'', видана відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1281-2022-%D0%BF#n141 Порядку створення, ведення, доступу до відомостей Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2022 р. № 1281 “Деякі питання виконання Закону України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей”] (Офіційний вісник України, 2022 р., № 92, ст. 5733);
* '''для дітей осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей”''': 1.''виписка з Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України'', видана відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1281-2022-%D0%BF#n141 Порядку створення, ведення, доступу до відомостей Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2022 р. № 1281 “Деякі питання виконання Закону України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей”] (Офіційний вісник України, 2022 р., № 92, ст. 5733); 2.''свідоцтво про народження дитини'';
*'''для дітей осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей”, які загинули (померли)''': 1. ''виписка з Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України'', видана відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1281-2022-%D0%BF#n141 Порядку створення, ведення, доступу до відомостей Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2022 р. № 1281 “Деякі питання виконання Закону України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей”] (Офіційний вісник України, 2022 р., № 92, ст. 5733); 2. ''свідоцтво про народження дитини;'' 3. ''свідоцтво про смерть батька (матері), стосовно якого (якої) встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей”.''
Для підтвердження права на одержання державної цільової підтримки особами у разі зміни персональних даних (прізвища, власного імені, по батькові (за наявності) додатково подаються відповідні підтверджуючі документи.

== Види державної цільової підтримки ==
'''Державна цільова підтримка надається у вигляді:'''
# повної оплати навчання за рахунок коштів загального фонду державного або місцевих бюджетів у разі зарахування вступників на навчання за державним (регіональним) замовленням відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/975-2016-%D0%BF Порядку та умов], а також умов та правил прийому на навчання до вищих та професійно-технічних навчальних закладів на відповідний рік (далі - умови та правила прийому);
# часткової оплати навчання за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів шляхом надання особам, зарахованим на навчання за рахунок коштів фізичних і юридичних осіб, пільгових довгострокових кредитів для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/673-2018-п#Text Порядку пільгового кредитування для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2018 № 673];
# першочергового переведення здобувачів освіти, зарахованих відповідно до умов та правил прийому на навчання на підставі угод, укладених з фізичною або юридичною особою, на навчання на місцях державного (регіонального) замовлення у державних або комунальних закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, що одержані за рахунок перерозподілу закладом професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти або відповідним державним замовником наявних обсягів державного (регіонального) замовлення;
# соціальної стипендії - для осіб, які навчаються за державним або регіональним замовленням за денною формою здобуття освіти, згідно з Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1045 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 4, ст. 148);
# безоплатного забезпечення підручниками - за рахунок бібліотечного фонду відповідного закладу освіти;
# безоплатного доступу до Інтернету, систем баз даних у державних та комунальних навчальних закладах;
# безоплатного проживання в учнівських та студентських гуртожитках або проживання у студентських гуртожитках з пільговою оплатою - для осіб, які навчаються за денною формою здобуття освіти.
== Види державної цільової підтримки за категоріями громадян, зазначених в пункті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/975-2016-%D0%BF#Text Порядку та умов] ==
'''Особам, зазначеним у пункті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/975-2016-%D0%BF#Text Порядку та умов], державна цільова підтримка надається у вигляді:'''
* повної оплати за навчання для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем (рівнем вищої освіти) за рахунок коштів загального фонду державного або місцевих бюджетів - у разі зарахування на місця державного (регіонального) замовлення відповідно до умов та правил прийому (з урахуванням квот, установлених відповідно до законодавства);
* пільгових довгострокових кредитів для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти;
* першочергового переведення здобувачів освіти, зарахованих відповідно до умов та правил прийому на навчання на підставі угод, укладених з фізичною або юридичною особою, на навчання на місцях державного (регіонального) замовлення у державних або комунальних закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, що одержані за рахунок перерозподілу закладом професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти або відповідним державним замовником наявних обсягів державного (регіонального) замовлення;
* соціальної стипендії для осіб, які навчаються за державним або регіональним замовленням за денною формою здобуття освіти;
* безоплатного забезпечення підручниками - за рахунок бібліотечного фонду відповідного закладу освіти;
* безоплатного доступу до Інтернету, систем баз даних у державних та комунальних закладах освіти.
'''Особам, зазначеним у підпунктах 1-4 пункту 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/975-2016-%D0%BF#Text Порядку та умов]''', які навчаються за денною формою здобуття освіти, державна цільова підтримка на проживання в учнівських та студентських гуртожитках надається у вигляді безоплатного проживання.

'''Дітям, зареєстрованим як внутрішньо переміщені особи і дітям, які проживають у населених пунктах на лінії зіткнення, які навчаються за денною формою здобуття освіти, державна цільова підтримка на проживання в учнівських та студентських гуртожитках надається у вигляді:'''
* безоплатного проживання в учнівських гуртожитках - для учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти;
* проживання у студентських гуртожитках з пільговою оплатою у розмірі, визначеному закладом фахової передвищої або вищої освіти в установленому законодавством порядку, але не більш як 50 відсотків граничного розміру плати за проживання у студентських гуртожитках відповідного типу закладу освіти - для студентів закладів фахової передвищої або вищої освіти, курсантів невійськових закладів фахової передвищої або вищої освіти за умови, що такі особи не отримують допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 “Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам”] (Офіційний вісник України, 2022 р., № 26, ст. 1418).
Взята на облік внутрішньо переміщена особа має право на продовження здобуття певного освітнього рівня на території інших регіонів України за рахунок коштів державного бюджету або інших джерел фінансування. Порядок фінансування навчання категорії осіб, які були зараховані у навчальні заклади на територіях, де виникли обставини, зазначені у статті 1 цього Закону, на навчання за рахунок коштів державного бюджету, встановлюється Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n172:~:text=9.%20%D0%92%D0%B7%D1%8F%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0,%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. ч. 9 ст. 7 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»]).

Діти з числа внутрішньо переміщених осіб чи діти, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, які навчаються у професійно-технічних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форми власності, забезпечуються безкоштовним харчуванням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n172:~:text=10.%20%D0%94%D1%96%D1%82%D0%B8%20%D0%B7,%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. ч. 10 ст. 7 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»]).
=== Надання державної цільової підтримки у разі зміни категорії ===
У разі коли під час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої або вищої освіти особа отримує державну цільову підтримку як така, що належить до категорій, зазначених у підпунктах 5 або 6, або 7 пункту 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/975-2016-%D0%BF#n100 Порядку та умов], і при цьому виникають обставини, що змінюють статус такої особи на належну до іншої категорії осіб, зазначених у підпунктах 1-4, 7-1 і 7-2 пункту 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/975-2016-%D0%BF#n100 Порядку та умов], внаслідок чого така особа має право на отримання додаткових можливостей за рахунок державної цільової підтримки, питання надання такій особі державної цільової підтримки з урахуванням нових обставин розглядається закладом освіти відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/975-2016-%D0%BF#n100 Порядку та умов] за її зверненням.
== Результати розгляду заяви ==

* Державна цільова підтримка певного виду надається за рішенням керівника закладу освіти з дати виникнення нових обставин та за умови надання зазначеними особами відповідних документів не пізніше ніж через три місяці з дня їх видачі.
* Державна цільова підтримка за минулий період призначається не більш як за 12 місяців у разі, коли вона не була своєчасно призначена закладом освіти.
* Контроль за достовірністю відомостей, що містяться у поданих особою документах, а також забезпечення надання державної цільової підтримки відповідно до вимог [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/975-2016-%D0%BF Порядку та умов] та умов покладаються на керівника відповідного закладу освіти.
== Припинення та поновлення надання державної цільової підтримки==

* Надання припиняється у разі відрахування особи з такого закладу освіти в порядку та на підставах, визначених законом.
* Надання державної цільової підтримки державним (комунальним) закладом професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти припиняється також у разі надання здобувачу освіти академічної відпустки.
* У разі поновлення здобувача освіти на навчання до закладу освіти або переведення до іншого закладу освіти питання надання йому державної цільової підтримки розглядається відповідним закладом освіти згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/975-2016-%D0%BF Порядком та умовами].
== Проживання в учнівських та студентських гуртожитках==
Проживання в учнівських та студентських гуртожитках осіб, зазначених у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/975-2016-%D0%BF пункті 4 Порядку та умов], забезпечується відповідним закладом освіти за рахунок та в межах видатків, передбачених на зазначену мету в кошторисах таких навчальних закладів, затверджених в установленому порядку. Особи, які відповідно до пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/975-2016-%D0%BF#Text Порядку та умов] мають право на безоплатне проживання в учнівських та студентських гуртожитках або на проживання у студентських гуртожитках з пільговою оплатою, у разі продовження навчання у цьому ж закладі освіти за наступним рівнем вищої освіти (освітньо-кваліфікаційним рівнем) на період вступу після відрахування в результаті завершення навчання за попереднім рівнем вищої освіти (освітньо-кваліфікаційним рівнем) і до зарахування в установленому законодавством порядку до числа здобувачів освіти на навчання за наступним рівнем вищої освіти (освітньо-кваліфікаційним рівнем) мають право на проживання в учнівському або студентському гуртожитку на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/975-2016-%D0%BF#Text Порядком та умовами].
== Особливі випадки==
Особа, яка належить до однієї із зазначених у пункті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/975-2016-%D0%BF#Text Порядку та умов] категорій громадян, яка навчалася за державним (регіональним) замовленням у державному (комунальному) закладі фахової передвищої та вищої освіти відповідно до умов, визначених Порядком та умовами, і не завершила навчання за певним рівнем фахової передвищої та вищої освіти і яка бажає повторно здобути фахову вищу освіту в державному (комунальному) закладі фахової передвищої та вищої освіти за тим самим рівнем вищої освіти за державним (регіональним) замовленням, має право на отримання пільг та гарантій, визначених Порядком та умовами, у разі відшкодування коштів державного або відповідного місцевого бюджету згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/658-2015-%D0%BF#n8 Порядком відшкодування коштів державного або місцевого бюджету, витрачених на оплату послуг з підготовки фахівців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 р. № 658].

Особа, яка здобула вищу освіту за державним (регіональним) замовленням у державному (комунальному) закладі фахової передвищої та вищої освіти на умовах, визначених цими Порядком та умовами, і яка за станом здоров’я втратила можливість виконувати службові чи посадові обов’язки за отриманою раніше кваліфікацією, що підтверджується висновком медико-соціальної експертної комісії, '''має право на повторне навчання''' у державному (комунальному) закладі фахової передвищої та вищої освіти на умовах державної цільової підтримки, визначеної [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/975-2016-%D0%BF#n32 Порядком та умовами].
== Дивись також: ==
* [[Пільги та гарантії внутрішньо переміщеної особи]]
* [[Пільги та гарантії осіб з інвалідністю]]
* [[Пільги щодо здобуття освіти, передбачені законодавством для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування]]
* [[Пільгові категорії вступників]]
* [[Податкова знижка на навчання]]
* [[Порядок надання соціальних стипендій студентам (курсантам)]]
* [[Державна цільова підтримка дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Право на освіту]]
[[Категорія:Пільги у сфері освіти]]

Порядок припинення газопостачання

2024-02-19T08:42:38Z

Oleksii.babak:

== Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3533-17#Text Закон України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20#n71 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494 "Про затвердження Кодексу газорозподільних систем'''"''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 "Про затвердження Правил постачання природного газу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1378-15#n18 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493 "Про затвердження Кодексу газотранспортної системи"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0674-15 Наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285 "Про затвердження Правил безпеки систем газопостачання"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2022-%D0%BF/ed20231230#Text постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану"] припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі послуги населенням '''в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії''' (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або '''тимчасово окупованих Російською Федерацією''', відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 переліку], затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги - '''заборонено.'''
|}
==Підстави припинення газопостачання==
Відповідно до положень [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15 глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494], оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0674-15 Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285], а також нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, зокрема, у таких випадках:
*несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу;
*отримання від Оператора газотранспортної системи (далі - Оператора ГТС) повідомлення про припинення розподілу природного газу споживачу у випадках:

# відсутності споживача в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника у відповідному розрахунковому періоді;
# відсутності підтвердженої номінації у діючого постачальника на обсяги транспортування природного газу для потреб споживача;

* подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором газорозподільних систем (далі - ГРМ) договір на виконання робіт, пов’язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання;

*відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3533-17 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу"];
*розірвання договору розподілу природного газу;
*несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу засобу вимірювальної техніки (далі - ЗВТ) чи ГРМ;
*несанкціоноване відновлення газоспоживання;
* визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт;
*наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ;
*необґрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання-передачі природного газу (норма застосовується по об’єкту споживача, що не є побутовим);
*відмова представникам Оператора ГРМ в доступі на об’єкти або земельну ділянку Споживача, де розташована газорозподільна система та/або газове обладнання, та/або комерційний вузол обліку газу, для здійснення контролю відповідності встановленого газоспоживаючого обладнання проектній документації, обстеження газових мереж до ВОГ та/або газоспоживаючого обладнання;
*в інших випадках, передбачених законодавством.

==Порядок припинення газопостачання==
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 пункту 27 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496] (далі - Правила), якщо побутовий споживач не здійснив оплату за спожитий природний газ '''протягом десяти днів''' після строку, визначеного договором постачання природного газу, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання природного газу споживачу шляхом направлення споживачу письмового повідомлення (з відміткою про вручення) з вимогою самостійно припинити споживання природного газу за рахунок перекриття запірного пристрою перед газовим приладом та допустити представника постачальника за пред'явленням службового посвідчення на об'єкт для пломбування запірних пристроїв, що має здійснюватися з дотриманням техніки безпеки.

При цьому в повідомленні про припинення споживання природного газу постачальник має зазначити підстави та дату припинення газоспоживання, яка не може бути '''раніше ніж через три дні''' після дати отримання повідомлення.

При припиненні (відновленні) газопостачання складається акт у двох примірниках, один з яких залишається у споживача. При складанні акта про припинення розподілу природного газу Оператор ГРМ зазначає в ньому про наслідки несанкціонованого відновлення газоспоживання, передбачені цим Кодексом, а також обов’язково фіксує фактичні показання лічильника газу на дату припинення газопостачання (розподілу природного газу), за винятком випадків відмови в доступі до об'єкта споживача, де розташований лічильник газу (ЗВТ)

Припинення (обмеження) газопостачання споживачу здійснюється, зокрема, шляхом перекриття запірних пристроїв або встановлення інвентарної заглушки та їх опломбування.

==Хто здійснює припинення газопостачання?==
Постачальник має право здійснити заходи з припинення газопостачання споживачу через залучення до цих робіт Оператора ГРМ згідно з [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 абзацем 2 пункту 27 розділу ІІІ Правил].

Для цього постачальником має бути укладений з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам.

'''''За необхідності здійснення заходів з обмеження чи припинення газопостачання споживачу Оператором ГРМ постачальник надсилає Оператору ГРМ відповідне письмове повідомлення (з позначкою про вручення), копію якого надсилає споживачу (з позначкою про вручення), в якому повинен зазначити підстави припинення, дату та час, коли необхідно припинити розподіл природного газу на об'єкт споживача.'''''

У такому разі Оператор ГРМ відповідно до умов укладеного договору на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання, здійснює в установленому порядку припинення розподілу природного газу на об'єкт споживача, після чого повідомляє про це постачальника.

==Які дії побутового споживача газопостачання?==
Побутовий споживач, що має прострочену заборгованість перед постачальником за послуги з газопостачання, не має права протидіяти постачальнику та/або Оператору ГРМ у заходах із припинення газопостачання та на письмову вимогу постачальника має самостійно припинити власне газоспоживання, відповідно до абзацу 3 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 пункту 21 розділу ІІІ Правил].

==Відповідальність споживачів==
Якщо в результаті відмови в доступі до об’єкта побутового споживача постачальник не здійснив опломбування запірних пристроїв перед газовими приладами споживача-боржника або Оператор ГРМ не здійснив припинення розподілу природного газу на об’єкт побутового споживача, постачальник має право вимагати від споживача-боржника оплати вартості природного газу, фактично спожитого ним (поставленого постачальником) за договором постачання природного газу, та за ціною, визначеною в договорі, а також вимагати від споживача відшкодування збитків, які розраховуються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15#Text пункту 6 розділу VII Правил.]

Згідно з [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 пунктом 29 розділу ІІІ Правил] '''''припинення газопостачання не звільняє побутового споживача від обов'язку сплатити заборгованість за фактично спожитий природний газ.'''''

У разі порушення споживачем строків оплати за договором постачання природного газу споживач сплачує за вимогою постачальника пеню в розмірі, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1386-15#n13 Типовим договором].

==Строк відновлення газопостачання==
Відповідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 пункту 30 розділу ІІІ Правил] '''''відновлення газопостачання споживачу здійснюється за умови оплати простроченої заборгованості за природний газ за договором або складання між постачальником та споживачем графіка погашення заборгованості та відшкодування витрат постачальника на припинення та відновлення газопостачання.'''''

Згідно з [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 пунктом 16 розділу ІІ Правилами] у разі усунення споживачем до зазначеного в повідомленні часу фактів, що стали причиною надіслання повідомлення, і при цьому, якщо споживач завчасно (до дня припинення/обмеження) надав постачальнику підтвердні документи (а Оператору ГРМ/ГТС - копії), газопостачання не припиняється (не обмежується).

'''''Відновлення газопостачання здійснюється за погодженням постачальника та після відшкодування споживачем витрат на припинення та відновлення газопостачання, що понесені постачальником та/або Оператором ГРМ/ГТС.'''''

==Припинення газопостачання в період карантинних обмежень==
Відповідно до пункту 31 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20#n71 Закону України від 17.03.2020 № 530-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"] передбачено, що на території регіонів України (областей, м. Києва, м. Севастополя), на яких установлений '''"червоний"''' рівень епідемічної небезпеки поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), на період дії "червоного" рівня епідемічної небезпеки та протягом 30 днів з дня його скасування забороняється припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг громадянам України у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.

==Дивись також:==
*[[Нарахування заборгованості за спожитий газ, у разі відсутності лічильника газу]]
*[[Виявлення порушень в роботі газових лічильників]]
*[[Заміна газового лічильника]]
*[[Порядок постачання природного газу побутовим споживачам]]

[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Виплата пенсій, не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, ВПО та особам, які відмовилися від довідки ВПО

2024-02-19T08:10:06Z

Oleksii.babak: /* Нормативна база */

==Нормативна база==
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#Text Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1165-2021-%D0%BF?fbclid=IwAR1Tg4UbaVu1j15kC2cM9f0WoGfRIROG3a6cm8hxYpua9I_Py1GNeTixOso#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року № 1165 "Про затвердження Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1080-2010-%D0%BF#n8 Постанова Кабінету Міністрів України від від 1 грудня 2010 року № 1080 " Про затвердження Порядку покриття тимчасових касових розривів Пенсійного фонду України, пов'язаних з виплатою пенсій"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''.
[https://www.msp.gov.ua/news/21495.html Інфографіка: Як отримати пенсії та грошову допомогу у період дії воєнного стану]
|}
== Загальна інформація ==
'''''Механізм виплати пенсій ,або щомісячного довічного грошового утримання''''' з урахуванням надбавок, підвищень, компенсації втрати частини доходу, грошової допомоги та інших пов’язаних із ними виплат, які не виплачено за період до місяця відновлення їх виплати внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”] від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, в тому числі недоотриманої пенсії у зв’язку із смертю пенсіонера з числа внутрішньо переміщених осіб та осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України і не були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи на контрольованій Україною території, відповідно до статті 52 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та статті 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”] .
'''''Пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік.'''''
== Хто здійснює нарахування та повернення коштів за рішенням? ==
'''''Облік сум пенсійних виплат за минулий період ведеться територіальними органами Пенсійного фонду України''''', в яких особи перебувають на обліку як одержувачі пенсій, в базах даних одержувачів пенсій (електронних пенсійних справах) на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України про відновлення виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), а також про виплату недоотриманої пенсії у зв’язку із смертю пенсіонера з числа внутрішньо переміщених осіб або осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України і не були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи на контрольованій Україною території (за наявності нарахованих сум, що підлягають виплаті за період до місяця відновлення виплати пенсій або до місяця смерті особи) (далі - рішення), та у cформованому на їх підставі переліку отримувачів виплат за минулий період (далі - перелік отримувачів).
== Відповідальні особи за виконання рішення ==
Наказом керівника територіального органу Пенсійного фонду України визначаються не менше ніж дві відповідальні особи, які ведуть облік рішень (далі - відповідальна особа).

Відповідальні особи визначаються із числа працівників, які згідно з розподілом службових повноважень мають право доступу до автоматизованих засобів і баз даних обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справ).

Якщо на дату внесення інформації до переліку отримувачів одержувач пенсії перебуває на обліку в іншому територіальному органі Пенсійного фонду України, інформацію до переліку отримувачів вносить відповідальна особа такого органу з урахуванням матеріалів пенсійної справи одержувача пенсії, в тому числі наявного в ній рішення.
== Порядок отримання виплати за рішенням? ==
Пенсійні виплати за минулий період згідно з цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1165-2021-%D0%BF?fbclid=IwAR1Tg4UbaVu1j15kC2cM9f0WoGfRIROG3a6cm8hxYpua9I_Py1GNeTixOso#Text Порядком] проводяться щомісяця отримувачам, яких включено до переліку станом на 1 січня відповідного року.

На забезпечення пенсійних виплат за минулий період щомісяця спрямовується частина бюджетних призначень, передбачених абзацом другим пункту 1 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1165-2021-%D0%BF?fbclid=IwAR1Tg4UbaVu1j15kC2cM9f0WoGfRIROG3a6cm8hxYpua9I_Py1GNeTixOso#Text Порядку], відповідно до бюджетного розпису.

'''У разі недостатності бюджетних призначень для забезпечення пенсійної виплати''' за минулий період у розмірі, передбаченому абзацом другим цього пункту, виплата проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на пенсійні виплати за минулий період бюджетним призначенням, але не більшій належної до виплати суми, що обліковується в переліку отримувачів.

'''За результатами виконання бюджету Пенсійного фонду України за дев’ять місяців''' відповідного року зазначений в абзаці другому цього пункту розмір пенсійної виплати за минулий період може бути збільшений пропорційно залишку бюджетних призначень, але не може перевищувати належної до виплати суми, що обліковується в переліку отримувачів.

Кошти для проведення пенсійних виплат за минулий період включаються до плану-графіка поденного фінансування виплати пенсій і видатків на утримання апарату Пенсійного фонду України, передбаченого Порядком покриття тимчасових касових розривів Пенсійного фонду України, пов’язаних з виплатою пенсій, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1080-2010-%D0%BF#n8 постановою Кабінету Міністрів України від 1 грудня 2010 р. № 1080] .
== Розмір виплати за рішенням ==
'''''Розмір пенсійної виплати''''' за минулий період отримувачам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, визначається в сумі, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому здійснюється пенсійна виплата за минулий період, але не може бути більшим від належної до виплати отримувачу суми, що обліковується в переліку отримувачів.
==Див. також==
*[[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки]]
*[[Відновлення виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам після отримання довідки ВПО]]
*[[Здійснення пенсійних виплат внутрішньо переміщеним особам]]
*[[Призначення вперше пенсій внутрішньо переміщеним особам]]
[[Категорія: Призначення пенсії]]
[[Категорія: Припинення виплати пенсії]]
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]

Порядок захисту прав споживачів при неналежному виконанні умов договору управителем багатоквартирного будинку

2024-01-24T09:48:54Z

Oleksii.babak: /* Претензійний, або досудовий порядок */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закон України «Про житлово-комунальні послуги»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF Постанова Кабінеиту Міністрів України від 05.09.2018 № 712 «Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Наказ Держжитлокомунгосп України від 17.05.2005 № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/970-2013-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2013 № 970 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні,ненадання або надання не в повному обсязі]

== Перелік надання послуг з управління==
'''''Згідно з статтею 5'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України «Про житлово-комунальні послуги»] ''до житлово-комунальних послуг належать:'''''

''житлова послуга'' (послуга з управління багатоквартирним будинком) ''та комунальні послуги'' (а саме, послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами).

'''''Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:'''''
* утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
* купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
* поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

== Права і обов’язки споживачів ==
'''''Статтею 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України «Про житлово-комунальні послуги»] визначені''''' права та обов’язки споживачів.

'''''Споживач має право:'''''
# одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів;
# без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості;
# на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров’ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об’єкт нерухомого майна);
# на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;
# на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості;
# на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об’єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг;
# отримувати від управителя, виконавців комунальних послуг штраф у розмірі, визначеному договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, за перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт;
# на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у встановленому законодавством порядку;
# складати та підписувати акти-претензії у зв’язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їхніх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт;
# без додаткової оплати отримувати від виконавця відповідної послуги чи іншої уповноваженої на розподіл комунальної послуги особи детальний розрахунок розподілу обсягу спожитих комунальних послуг між споживачами багатоквартирного будинку;
# без додаткової оплати отримувати інформацію про проведені управителем, виконавцем комунальної послуги нарахування плати за житлово-комунальні послуги (з розподілом за періодами та видами нарахувань) та отримані від споживача платежі;
# у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води;
# розірвати договір про надання комунальної послуги, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання договору, за умови допуску виконавця для здійснення технічного припинення надання відповідної послуги. Це право не поширюється на договір про постачання теплової енергії, укладений зі споживачами у багатоквартирному будинку, крім випадку розірвання такого договору колективним споживачем.
'''''Обов’язки індивідуальних споживачів:'''''
# укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом;
# своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов’язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини;
# забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу;
# власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку;
# оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;
# дотримуватися правил безпеки, зокрема пожежної та газової, санітарних норм;
# допускати у своє житло (інший об’єкт нерухомого майна) управителя, виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку;
# дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства під час проведення ремонту чи реконструкції житла (іншого об’єкта нерухомого майна), не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг;
# забезпечити своєчасну підготовку об’єктів, що перебувають у його власності, до експлуатації в осінньо-зимовий період;
# у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг;
# інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об’єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;
# надавати виконавцю комунальних послуг або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів спожитих послуг, показання наявних приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку, в порядку та строки, визначені договором.

'''''Окремо виділені права та обов’язки колективного споживача, а саме:'''''
* '''''колективний споживач має право:'''''
# укладати договір про надання комунальної послуги відповідно до статуту в інтересах споживачів, об’єднаних таким колективним споживачем;
# розірвати договір про надання комунальної послуги, укладений ним в інтересах споживачів, об’єднаних таким колективним споживачем, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання.

* '''''колективний споживач зобов’язаний:'''''
# допускати до об’єктів нерухомого майна, що належать колективному споживачу, а також у місця загального користування і допоміжні приміщення багатоквартирних будинків (для об’єднання співвласників багатоквартирного будинку) виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань засобів вимірювальної техніки;
# у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг для споживачів, яких об’єднує такий колективний споживач;
# забезпечувати розподіл між споживачами, об’єднаними таким колективним споживачем, обсягу спожитих комунальних послуг відповідно до законодавства (крім випадку, коли співвласниками визначено іншу особу, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги);
# у разі безпосереднього здійснення розподілу обсягу комунальних послуг між споживачами у будівлі надавати споживачам, об’єднаним таким колективним споживачем, детальний розрахунок розподілу між ними обсягу спожитих комунальних послуг, а в разі обліку комунальних послуг засобами вимірювальної техніки вузла обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі (її частині), надавати також інформацію про їх показання.

== Відповідальніть співвласника у разі несвоєчасного здійснення платежів за послугу з управління ==
Відповідальність за неналежне виконання договору визначено статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України «Про житлово-комунальні послуги»], а також пунктом 51 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 року № 712].

У разі несвоєчасного здійснення платежів за послугу з управління співвласник сплачує пеню в розмірі, встановленому в договорі управління, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу з управління.

'''Пеня не нараховується''' за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

== Права та обов’язки управителя ==
'''''Статтею 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України «Про житлово-комунальні послуги»] визначено права і обов’язки управителів.'''''

'''''Управитель багатоквартирного будинку, зокрема має право:'''''
# вимагати від споживача дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієнічних правил і правил пожежної безпеки, інших нормативно-правових актів у сфері комунальних послуг;
# вимагати від споживача своєчасного проведення робіт з усунення виявлених неполадок, пов’язаних з експлуатацією спільного майна, що виникли з вини споживача, або відшкодування вартості таких робіт;
# отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлових послуг;
# отримувати інформацію від споживачів про зміну власника житла (іншого об’єкта нерухомого майна) та фактичної кількості осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;
# за рішенням співвласників багатоквартирного будинку надавати в оренду, встановлювати сервітут щодо спільного майна багатоквартирного будинку;
# доступу до приміщень, будинків і споруд для ліквідації аварій, усунення неполадок, що виникли у санітарно-технічному та інженерному обладнанні, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів у порядку, визначеному законодавством і договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком;
# вести претензійно-позовну роботу у разі виникнення заборгованості за надані послуги в порядку і строки, встановлені законом та/або договором;
# утворювати системи управління якістю та проводити їх сертифікацію відповідно до національних або міжнародних стандартів акредитованими органами із сертифікації;
# у випадках та порядку, передбачених договором, припинити/призупинити надання послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.
'''''Управитель багатоквартирного будинку, зокрема зобов’язаний:'''''
# забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг;
# від імені співвласників багатоквартирного будинку вживати заходів для забезпечення захисту спільного майна багатоквартирного будинку від протиправних посягань та стягнення з осіб, винних у знищенні, пошкодженні або викраденні спільного майна, відшкодування завданих збитків;
# вести і зберігати технічну та іншу встановлену законом та/або договором документацію багатоквартирного будинку;
# інформувати співвласників багатоквартирного будинку про необхідність капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку;
# у разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку відповідного рішення від імені, в інтересах та за рахунок співвласників укладати з виконавцями комунальних послуг договори про надання таких послуг, забезпечувати виконання умов договорів та контроль якості цих послуг;
# укласти з виконавцем послуги з постачання електричної енергії договір про постачання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку, забезпечувати виконання умов цього договору та контроль якості цих послуг;
# за рішенням співвласників багатоквартирного будинку та в межах виділених ними коштів організовувати виконання та виступати замовником робіт з капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку;
# у разі прийняття відповідного рішення співвласниками багатоквартирного будинку приймати на банківський рахунок, відкритий для розрахунків за окремим багатоквартирним будинком для цієї мети, внески на проведення капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку, орендну плату і плату за сервітути та забезпечувати проведення відповідних розрахунків, а також на запит будь-якого співвласника багатоквартирного будинку, який перебуває в його управлінні, надавати інформацію про рух коштів на відповідному рахунку;
# вести окремий облік доходів і витрат за кожним багатоквартирним будинком, що перебуває в його управлінні, та забезпечувати співвласникам багатоквартирного будинку вільний доступ до такої інформації щодо їхнього будинку у порядку, визначеному договором;
# щороку звітувати перед споживачами про виконання кошторису витрат та подавати кошторис витрат на поточний рік споживачам на погодження.

За згодою сторін договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком також може бути передбачено інші права та обов’язки управителя багатоквартирного будинку.

== Відповідальність у разі ненадання, надання неналежної якості послуги ==

=== Претензійний, або досудовий порядок ===
'''''Статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України «Про житлово-комунальні послуги»] визначено відповідальність за неналежне виконання договору.'''''

Виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов’язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або договором.

Виконавець комунальної послуги не несе відповідальності за її ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, якщо доведе, що в точці обліку такої послуги (в разі укладення індивідуального договору - на межі внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку та інженерно-технічних систем приміщення споживача) її якість відповідала вимогам, встановленим цим Законом, іншими актами законодавства і договором.

'''''Статтею 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України «Про житлово-комунальні послуги»] визначено порядок оформлення претензій споживачів.'''''

У разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління співвласник має право викликати управителя для перевірки її якості.

За результатами перевірки якості послуги з управління складається акт-претензія, який підписується співвласником та управителем.

Управитель (його представник) зобов’язаний прибути на виклик співвласника '''не пізніше ніж протягом однієї доби''' з моменту отримання повідомлення співвласника.

Акт-претензія складається управителем (його представником) та співвласником і повинен містити інформацію про ненадання чи надання неналежної якості послуги з управління із зазначенням причин, дату (строк) її ненадання чи надання неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує її ненадання чи надання неналежної якості.

'''У разі неприбуття управителя (його представника)''' в установлений договором управління строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується співвласником та не менш як двома іншими співвласниками, які проживають (розташовані) у сусідніх приміщеннях, і надсилається управителю рекомендованим листом. Форма акту затверджена постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/970-2013-%D0%BF#Text КМУ № 970] в Додаткі №1.

[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%90%D0%BA%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D1%96%D1%8F.docx Акт-претензія.]

Управитель '''протягом п’яти робочих днів''' вирішує питання про задоволення вимог, викладених в акті-претензії, зокрема шляхом здійснення перерахунку вартості послуги з управління, або видає (надсилає) співвласникові обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання управителем відповіді в установлений строк претензії співвласника вважаються визнаними таким управителем.

Управитель самостійно здійснює перерахунок вартості послуги з управління за весь період її ненадання чи надання неналежної якості, а також сплачує співвласникам неустойку (штраф, пеню) у розмірі, [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF визначеному договором управління.]

За перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт управитель сплачує співвласникам штраф у розмірі, встановленому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF договором управління.]

=== Судовий порядок ===
Спори та розбіжності, що можуть виникнути під час надання послуги з управління, якщо вони не будуть узгоджені шляхом переговорів між сторонами, вирішуються в судовому порядку.

== Див. також ==
* [[Захист прав споживачів електроенергії]]
* [[Порядок припинення газопостачання]]

[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Звернення засуджених, у тому числі щодо надання безоплатної вторинної правничої допомоги, і порядок їх розгляду

2024-01-24T09:30:51Z

Oleksii.babak:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України (далі - КВК України)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України "Про безоплатну правничу допомогу"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Наказ Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року № 2823/5 "Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1091-12#n15 Наказ Міністерства юстиції України від 02 липня 2012 року № 967/5 "Про затвердження Положення про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0493-22#n2 наказу Міністерства юстиції України від 03.05.2022 № 1750/5 "Про затвердження Змін до Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань"] буле внесені зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань], а саме:

Порядок приймання, обліку, звернення судових рішень до виконання, контролю за строками тримання, направлення для участі в судових засіданнях, звільнення ув’язнених організовується відповідно до вимог Інструкції про роботу відділів (груп, секторів, старших інспекторів) контролю за виконанням судових рішень установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, затвердженої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0957-12#n15 наказом Міністерства юстиції України від 08 червня 2012 року № 847/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 червня 2012 року за № 957/21269].
|}
== Загальна інформація ==
Можливість звернення до органів влади за захистом своїх прав чи публічною інформацією є додатковою гарантією засудженим повною мірою реалізувати свої права, передбачено міжнародними конвенціями, а саме: [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод] та [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/997_009 Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах.]
{| class="wikitable"
|'''До відома!''' [https://www.sumyjust.gov.ua/novini/pro-vyhid-z-konvencziyi/ Інформація про вихід України з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року.]
|}Реалізація права на звернення – важливий інструмент для осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі та мають достатньо обмежень, передбачених законодавчими актами та вироком суду.
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4262 Стаття 31 Конституція України] визначає, що кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4291 Стаття 40 Конституції України] зазначає, що всі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатись до органів державної влади, місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, які зобов’язані розглянути звернення та надати обґрунтовану відповідь в установлений законом термін.

Згідно зі [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4363 статтею 59 Конституції України] кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
== Права засуджених осіб у сфері звернень ==
Відповідно до статті 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#n9 Закону України «Про звернення громадян»] - громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n41 частини першої статті 8 КВК України], зокрема '''засуджені мають право:'''
* на отримання інформації про свої права і обов'язки, порядок та умови виконання та відбування призначеного судом покарання. Адміністрація установи чи органу, який виконує покарання, зобов'язана надати засудженим зазначену інформацію, а також ознайомлювати їх із змінами порядку і умов відбування покарань;
* звертатися відповідно до законодавства з пропозиціями, заявами і скаргами до адміністрації органів і установ виконання покарань, їх вищестоящих органів, до [[Порядок та підстави звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини|Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини]], [[Порядок звернення до Європейського суду з прав людини|Європейського суду з прав людини]], а також інших відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, до уповноважених осіб таких міжнародних організацій, суду, органів прокуратури, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань. Відповідні звернення (кореспонденція) подаються до адміністрації установи виконання покарань. Про отримання адміністрацією звернення (кореспонденції) засудженому видається талон-підтвердження. Протягом трьох діб (а у випадках, встановлених законодавством, протягом однієї доби) з часу видачі талона-підтвердження зазначене звернення (кореспонденція) направляється адресату;
* давати пояснення і вести листування, а також звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами рідною мовою. Відповіді засудженим даються мовою звернення. У разі відсутності можливості дати відповідь мовою звернення вона дається українською мовою з перекладом відповіді на мову звернення, який забезпечується органом або установою виконання покарань;
* на отримання копій документів з їхніх особових справ та інших, пов’язаних з реалізацією їхніх прав, документів у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.
== Право засуджених на листування ==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n840 статті 113 КВК України] засудженим дозволяється одержувати і відправляти листи і телеграми за свій рахунок без обмеження їх кількості. Листування між перебуваючими в місцях позбавлення волі засудженими, які не є родичами, допускається тільки з дозволу адміністрації колонії.

Відправлення засудженими листів і звернень проводиться тільки через адміністрацію установ виконання покарань. З цією метою на території установ вивішуються поштові скриньки, які щоденно відкриваються уповноваженими на те посадовими особами. Засуджені, які тримаються у камерах, передають листи для відправлення представникам адміністрації. Листи опускаються до поштових скриньок або передаються представникам адміністрації в незапечатаному вигляді та в подальшому реєструються інспекторами з перевірки кореспонденції.

Листи, адресовані засудженим, переведеним в інші установи виконання покарань, пересилаються за рахунок установ за місцем їх нового тримання. Листи, адресовані засудженим, звільненим від відбування покарання, пересилаються за рахунок установ до обраного ними місця проживання.

Листи засуджених, виконані тайнописом, шифром або із застосуванням інших умовностей, а також ті, що мають цинічний характер або відомості, що не підлягають розголошенню, адресату не надсилаються, про що оголошується засудженому, і знищуються (пункт 1 розділу XIII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року № 2823/5] (далі - Правила).
== Порядок передачі пропозицій, заяв і скарг, адресованих Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини та прокуророві ==
Пропозиції, заяви і скарги, адресовані Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини та прокуророві, переглядові не підлягають і не пізніш як у добовий строк надсилаються за належністю.

Засуджені мають право на звернення до державних і громадських організацій. Звернення, адресовані до цих організацій та на ім'я посадових осіб, адміністрація установ в обов'язковому порядку супроводжує листами. До звернень з питань [[Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування|помилування]], а також переведення до інших установ виконання покарань додаються довідки-характеристики на осіб, які їх подали (пункт 1 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Правил]).

Звернення, подані в письмовому вигляді, реєструються у канцелярії установи і не пізніше як у триденний строк відправляються адресатам. Усні звернення реєструються у журналі приймання засуджених з особистих питань. Відповіді про наслідки розгляду звернень оголошуються засудженим під розпис при надходженні, але не пізніше як у триденний строк, і долучаються до особових справ засуджених.
== Компенсація витрат, пов'язаних зі зверненням громадян ==
Відшкодування витрат за пересилання пропозицій, заяв та скарг проводиться з коштів, які є на особовому рахунку засудженого. У разі відсутності таких коштів їх пересилання проводиться за рахунок коштів, передбачених кошторисом на утримання установи виконання покарань (абзац сьомий пункту 1 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Правил]).
== Право на звернення засуджених до позбавлення волі до ЄСПЛ ==
Адміністрація установ виконання покарань за заявою засудженого сприяє йому в отриманні від інших державних органів та установ відповідних документів, що стосуються справи, зокрема, судових та інших рішень. У разі надходження до установи цих документів адміністрація надає їх засудженому для зберігання та можливого долучення до звернення до [https://www.echr.coe.int/Pages/home.aspx?p=applicants/ukr&c Європейського суду з прав людини].

Конверт з кореспонденцією, що надійшов до засудженого з Європейського суду з прав людини або відправляється до нього, в закритому виді реєструється у журналі обліку кореспонденції осіб, які тримаються в установі. Для підтримання листування з Європейським судом з прав людини та своєчасної відправки необхідних матеріалів у визначені судом терміни засуджені зберігають кореспонденцію при собі.
== Порядок здійснення особистого прийому засуджених ==
Особистий прийом засуджених здійснюється керівництвом установ виконання покарань, а також начальниками підрозділів за графіками.

Персонал [https://minjust.gov.ua/dep/dkvs/departament-z-pitan-vikonannya-kriminalnih-pokaran Департаменту з питань виконання кримінальних покарань], міжрегіональних управлінь з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції України під час відвідування установ виконання покарань приймає засуджених з питань у межах своєї компетенції.

Особистий прийом засуджених до [[Виконання покарання у виді довічного позбавлення волі|довічного позбавлення волі]] здійснюється у спеціально обладнаних приміщеннях (камерах), а засуджених, які тримаються в дисциплінарному ізоляторі, приміщенні камерного типу (одиночній камері), карцері та приміщенні камерного типу виправних колоній (секторів) максимального рівня безпеки,- в окремому приміщенні (камері).

Облік прийнятих осіб та змісту порушених питань ведеться в журналі прийому засуджених з особистих питань керівництвом установи виконання покарань та начальниками підрозділів, що зберігається в канцелярії установи виконання покарань.

Начальники установ виконання покарань або уповноважені ними особи '''не менше одного разу на місяць''' перевіряють виконання рішень, прийнятих під час особистого прийому засуджених (пункт 2 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Правил]).
== Право особи на звернення щодо надання безоплатної правничої допомоги ==

Згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n41 частиною другою статті 8 КВК України] кожному засудженому гарантується право на [[Правнича допомога|правничу допомогу]]. Для одержання правничої допомоги засуджені можуть користуватися послугами адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правничої допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Таке право поширюється і на засуджених осіб, які перебувають на лікуванні у закладах охорони здоров'я.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює надання правничої допомоги за рахунок коштів Державного бюджету України особам, засудженим до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Закон України "Про безоплатну правничу допомогу"] (далі – Закон).

Безоплатна вторинна правнича допомога (БВПД) – вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя та включає такі види правничих послуг:
# захист;
# здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
# складення документів процесуального характеру (стаття 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Закону]).
У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text:~:text=%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%96%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%2C%20%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%20%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%D0%B2%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%96%2C%20%2D%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%81%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2013%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83 п. 9 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу"]особи, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, мають право на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2013.,%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%83. статті 13 цього Закону]

Враховуючи те, що засуджені мають право на отримання всіх видів правничих послуг, вони можуть звертатись для отримання БВПД з будь-якого питання, зокрема щодо:
* здійснення захисту/представництва його інтересів в рамках кримінального провадження (незалежно від процесуального статусу);
* представництва в цивільних справах (визнання права власності на спадкове майно, розірвання шлюбу тощо);
* представництва в адміністративних справах (оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органів державної влади, у тому числі і адміністрації установи виконання покарань);
* представництва інтересів засуджених у справах, пов’язаних із відбуванням покарання (умовно-дострокове звільнення, заміна невідбутої частини покарання більш м’яким тощо);
* складання документів процесуального характеру (апеляційних та касаційних скарг, заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами тощо).
Цей перелік не є вичерпним та перераховує найбільш розповсюджені питання, з якими звертаються засудженні особи до центрів з надання БВПД.
== Порядок забезпечення права на звернення, щодо надання БВПД ==
=== Куди звернутися ===
Відповідно до статті 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Закону] суб’єктами надання БВПД є:
* центри з надання БВПД (регіональні та місцеві);

* адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають БВПД.
Регіональні центри з надання БВПД забезпечують '''захист''' особи, засудженої до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, за зверненням такої особи або за ухвалою суду.

Місцеві центри з надання БВПД забезпечують '''складання документів процесуального характеру та здійснення представництва інтересів''' особи, засудженої до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, за зверненням такої особи або за ухвалою суду в судах, інших органах державної влади, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами.

Адреси та інші контакти центрів з надання безоплатної вторинної правничоїї допомоги можна знайти за посиланням: https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/
=== Порядок отримання засудженою особою БВПД ===
→ Направлення відповідного звернення до центру з надання БВПД

Відповідно до статті 113 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n41 КВК України] та пункту 1 розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#n122 Правил], звернення засуджених, адресовані до державних і громадських організацій та посадовим особам, адміністрація установи виконання покарань супроводжує листами. Це слугує додатковим підтвердженням того, що особа відбуває покарання у відповідній установі.

Центри з надання БВПД не можуть приймати рішення про надання БВПД засудженій особі на підставі звернень його родичів чи друзів.

Для вирішення питання про призначення захисника/представника засудженій особі у зверненні потрібно зазначити таку інформацію:
# прізвище, ім’я, по-батькові, дату народження, місце знаходження;
# суть порушеного питання;
# вид правничої допомоги, що потребує засуджена особа ( БВПД або безоплатну первинну правничу допомогу, що включає надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань; складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру).
У супровідному листі установи виконання покарання мають бути зазначені: дата ухвалення рішення суду та його назва; вид покарання та початок перебігу строку його відбування і його закінчення, а також статті, за якими особу, яка звертається за безоплатною правничою допомогою, засуджено.

[https://wiki.legalaid.gov.ua/images/2/2f/%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D0%B2%D0%BF%D0%B4_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%96.docx Зразок заяви] про надання БВПД.

Відповідне звернення можна надіслати як засобами поштового зв’язку, так і на [https://www.legalaid.gov.ua/kontakty/ електронну адресу центру з надання БВПД] з подальшим надсиланням оригіналів документів. Це є актуальним в тих випадках, коли засуджена особа потребує БВПД в найкоротший термін (наприклад, участь захисника на засіданні дисциплінарної комісії, про проведення якого особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має бути повідомлена про місце і час засідання дисциплінарної комісії не пізніше ніж за одну добу до його проведення).

→ Розгляд звернення та призначення адвоката

У разі звернення засудженої особи про надання одного з видів БВПД, Центр з надання БВПД приймає рішення про надання такої допомоги '''протягом десяти днів''' з дня надходження звернення, призначає адвоката для надання правничої допомоги, видає йому доручення та письмово повідомляє про прийняте рішення заявника.

Це доручення діє до закінчення останнього судового провадження з перегляду судових рішень, використання всіх національних засобів правового захисту, звільнення особи з місця виконання покарання.

→ Після отримання доручення адвокат зобов'язаний протягом п'яти робочих днів прибути до відповідної установи виконання покарань для побачення із засудженою особою та надання їй правничої допомоги з порушеного питання.

Кількість і тривалість таких побачень не обмежена. Засудженому забезпечується можливість спілкування з адвокатом та іншим фахівцем у галузі права у кімнаті для короткострокових побачень без суцільного розмежовуючого захисного скла за їхньою згодою.

Отримання правничої допомоги поширюється на засуджених, що перебувають на лікуванні в стаціонарних закладах охорони здоров’я (абзац третій частини третьої статті 110 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text КВК України]).

'''Підстави для відмови засудженій особі у наданні БВПД'''

Якщо засуджена особа не має підстав для отримання БВПД, Центр з надання БВПД приймає рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги і надсилає копію цього рішення особі, яка звернулася про надання такої допомоги, з одночасним роз'ясненням порядку оскарження рішення про відмову в наданні БВПД.

Слід зазначити, що засудженій особі може бути відмовлено в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) вимоги особи про захист або відновлення її прав є неправомірними; 2) особі раніше надавалася безоплатна вторинна правнича допомога з одного і того ж питання; 3) коли особа використала всі національні засоби правового захисту у справі, з якої звертається за наданням БВПД.

У разі відмови засудженій особі в наданні БВПД, Центр з надання БВПД повинен письмово роз'яснити порядок звернення засудженої особи до відповідних міжнародних судових установ чи відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.
== Хто здійснює захист права на звернення засуджених? ==
* Адміністрація установ виконання покарань має забезпечити виконання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про звернення громадян»].
* [https://www.ombudsman.gov.ua/ Уповноважений Верховної Ради України із прав людини].
== Див. також ==
* [[Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду]]
* [[Медичне обслуговування ув’язнених і засуджених в СІЗО]]
* [[Права і обов'язки засуджених до позбавлення волі]]
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія:Кримінально-виконавче право]]
[[Категорія:Виконання покарань у виді позбавлення волі]]
[[Категорія:Засуджені]]

Кредитна історія: організація, формування та обігу. Бюро кредитних історій

2024-01-24T09:21:23Z

Oleksii.babak:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_326#Text Конвенція про захист осіб стосовно автоматизованої обробки даних особистого характеру (1981)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-15#Text Закон України «Про організацію формування та обігу кредитних історій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80/94-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/222-19#Text Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001699-07#Text Положення Товариства з обмеженою відповідальністю "Перше всеукраїнське бюро кредитних історій" про правила формування і ведення кредитних історій, погоджене Міністерством юстиції України від 01 лютого 2007 року]
== Загальна інформація ==
'''''Бюро кредитних історій''''' (далі - Бюро) - юридична особа, виключною діяльністю якої є збір, зберігання, використання інформації, яка складає кредитну історію.

'''''Кредитна історія''''' - це сукупність інформації про юридичну або фізичну особу, що її ідентифікує, відомостей про виконання нею зобов’язань за кредитними правочинами, іншої відкритої інформації відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-15#Text Закону].

'''''Ведення кредитної історії''''' - діяльність Бюро із збирання, оброблення, зберігання, захисту, використання інформації, яка складає кредитну історію.

'''''Користувач Бюро''''' (далі - Користувач) - юридична або фізична особа - суб’єкт господарської діяльності, яка укладає кредитні правочини та відповідно до договору надає і має право отримувати інформацію, що складає кредитну історію.

'''''Положення Бюро''''' - правила формування і ведення кредитних історій, які затверджуються виконавчим органом Бюро та погоджуються Уповноваженим органом.

'''''Кредитний звіт''''' - сукупність інформації про суб’єкта кредитної історії, яка є повним або частковим відображенням його кредитної історії;

== Принципи формування та доступу до інформації, яка складає кредитну історію ==
Принципами формування та доступу до інформації, яка складає кредитну історію, є:

* забезпечення конституційних прав і свобод суб’єктів кредитних історій;
* адекватність обсягів інформації цілям, для яких вони збираються;
* значимість, всебічність, об’єктивність, повнота і достовірність інформації;
* регулярність та безперервність надходження інформації;
* цільове використання інформації;
* строковість зберігання інформації;
* конфіденційність інформації та її захист;
* збір і надання інформації, що складає кредитну історію, виключно за згодою суб’єкта цієї кредитної історії;
* незалежність Бюро ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-15#Text:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0,%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%91%D1%8E%D1%80%D0%BE. стаття 4 Закон України «Про організацію формування та обігу кредитних історій»]).

== Звідки береться інформація, що міститься в кредитній історії ==
'''''Джерелами формування кредитних історій є''''' відомості, що надаються Користувачем до Бюро за письмовою згодою суб’єкта кредитної історії відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-15#top Закону], а також відомості державних реєстрів, інформація з інших баз даних публічного користування, відкритих для загального користування джерел за винятком відомостей (інформації), що становлять державну таємницю.

Бюро має право отримувати відомості та інформацію, що зазначені у частині першій цієї статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-15#top Закону], на договірних засадах.

Органи або уповноважені особи (держателі, адміністратори державних реєстрів тощо) зобов’язані на запит Бюро надавати відомості з державних реєстрів в електронному вигляді (у форматі бази даних) у разі наявності письмової згоди суб’єктів інформації. Порядок передачі відомостей з державних реєстрів, а також розмір плати за це та інші умови встановлюються Кабінетом Міністрів України або за його дорученням - Держателем або Адміністратором відповідного реєстру та Бюро на підставі договору. Обсяг інформації про суб’єкта кредитної історії, що надається або отримується Користувачем, визначається з урахуванням вимог, які передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-15#top Законом].
== Інформація, що міститься в кредитній історії ==
Кредитна історія містить таку інформацію:

'''''1)відомості, що ідентифікують особу:'''''

для фізичних осіб:
* прізвище, ім’я та по батькові; дата народження; паспортні дані; місце проживання; ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів (у разі наявності) (далі - ідентифікаційний номер); відомості про поточну трудову діяльність; сімейний стан особи та кількість осіб, які перебувають на її утриманні; дата і номер державної реєстрації, відомості про орган державної реєстрації та основний предмет господарської діяльності фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності;
для юридичних осіб:
* повне найменування; місцезнаходження; дата і номер державної реєстрації, відомості про орган державної реєстрації; ідентифікаційний код у [https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України] (далі - ідентифікаційний код); прізвище, ім’я та по батькові, паспортні дані керівника і головного бухгалтера; основний вид господарської діяльності;

* відомості, що ідентифікують власників, які володіють 10 і більше відсотками статутного капіталу юридичної особи:
для фізичних осіб - власників: прізвище, ім’я та по батькові, паспортні дані, ідентифікаційний номер і місце проживання;

для юридичних осіб - власників: повне найменування, місцезнаходження, дата і номер державної реєстрації, відомості про орган державної реєстрації, ідентифікаційний код;

'''''2) відомості про грошове зобов’язання суб’єкта кредитної історії:'''''
# відомості про кредитний правочин та зміни до нього (номер і дата укладання правочину, сторони, вид правочину);
# сума зобов’язання за укладеним кредитним правочином;
# вид валюти зобов’язання;
# строк і порядок виконання кредитного правочину;
# відомості про розмір погашеної суми та остаточну суму зобов’язання за кредитним правочином;
# дата виникнення прострочення зобов’язання за кредитним правочином, його розмір і стадія погашення;
# відомості про припинення кредитного правочину та спосіб його припинення (у тому числі за згодою сторін, у судовому порядку, гарантом тощо);
# відомості про визнання кредитного правочину недійсним і підстави такого визнання;
'''''3) інформацію про суб’єкта кредитної історії, яка складається із сукупності документованої інформації про особу з державних реєстрів, інших баз даних публічного користування, відкритих для загального користування джерел:'''''
# наявність заборгованості за податками та обов’язковими платежами;
# рішення судів, що стосуються виникнення, виконання та припинення зобов’язань за укладеним кредитним правочином;
# рішення судів та органів виконавчої влади, що стосуються майнового стану суб’єкта кредитної історії;
# інші відомості, що впливають на спроможність виконання суб’єктом кредитної історії власних зобов’язань;
'''''4) відомості про операції з інформацією, яка складає кредитну історію:'''''

# дата оновлення кредитної історії;
# найменування Користувача, який надав інформацію до кредитної історії, у разі його згоди на це;
# коментар суб’єкта кредитної історії у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-15#Text Законом].
=== Яка інформація не підлягає збору? ===
'''''Бюро забороняється збирати та зберігати в кредитних історіях інформацію про фізичних осіб щодо:'''''
* національності, расового та етнічного походження;
* політичних поглядів;
* релігійних і філософських переконань;
* стану здоров’я;
* членства в партіях та інших об’єднаннях громадян.
===== До інформації кредитної історії належить Реєстр запитів, який містить наступну інформацію: =====
* дата запитів про надання кредитних звітів та інформація про надання кредитних звітів;
* відомості про Користувача, який надав інформацію до кредитної історії суб’єкта кредитної історії, а також про Користувача або Бюро, яким було зроблено запит про надання інформації, що складає кредитну історію:
- для фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності: прізвище, ім’я та по батькові, ідентифікаційний номер, місце проживання та номер телефону;

- для юридичних осіб - повне найменування, ідентифікаційний код та відомості про уповноважену особу - представника Користувача або Бюро, яка зробила запит, місцезнаходження та номер телефону;

- вид наданого кредитного звіту.
== Права суб’єктів кредитної історії ==
Суб’єкт кредитної історії має право:

→ ознайомитися з інформацією, що міститься у його кредитній історії, а саме: кредитним звітом ''(кредитний звіт - сукупність інформації про суб’єкта кредитної історії, яка є повним або частковим відображенням його кредитної історії)''; інформацією з реєстру запитів.

Реєстр запитів містить таку інформацію: дата запитів про надання кредитних звітів та інформація про надання кредитних звітів; відомості про Користувача, який надав інформацію до кредитної історії суб’єкта кредитної історії, а також про Користувача або Бюро, яким було зроблено запит про надання інформації, що складає кредитну історію; вид наданого кредитного звіту;

→ ознайомитися з інформацією шляхом звернення до Бюро у порядку, визначеному Положенням про Бюро;

→ безоплатно ознайомитися з інформацією '''один раз протягом календарного року''', а також у разі отримання відмови Користувача від укладення кредитного правочину.

Бюро зобов’язане надати суб’єкту кредитної історії інформацію '''протягом двох робочих днів''' з дня отримання від нього відповідного запиту.

→ звернутися до Бюро з письмовою '''заявою''' у разі незгоди з інформацією, що складає його кредитну історію, за винятком інформації про кредитний бал. Заява має включати коментар обсягом не більше ніж 100 слів щодо інформації, що заперечується.

Бюро при отриманні заяви від суб’єкта кредитної історії зобов’язане на час перевірки інформації позначити кредитну історію такого суб’єкта кредитної історії відповідною позначкою та протягом п’яти робочих днів з дня отримання заяви звернутися до Користувача, який надав інформацію, що заперечується, про її підтвердження або зміну.

Бюро залишає кредитну історію суб’єкта кредитної історії без змін та знімає з кредитної історії позначку у разі підтвердження Користувачем інформації, що заперечується. У цьому випадку суб’єкт кредитної історії має право на включення до своєї кредитної історії коментарю обсягом не більше ніж 100 слів щодо інформації, що заперечується, а Бюро зобов’язане долучити цей коментар до його кредитної історії.

Бюро вносить зміни до інформації, що міститься у кредитній історії суб’єкта кредитної історії, та знімає з кредитної історії позначку у разі зміни Користувачем інформації, що заперечувалася суб’єктом кредитної історії.

Бюро вилучає з кредитної історії суб’єкта кредитної історії інформацію, що заперечується суб’єктом кредитної історії, а також знімає відповідну позначку, якщо Користувач, який надав цю інформацію, у п’ятнадцятиденний термін з моменту звернення до нього Бюро не надав відповіді.

Бюро зобов’язане повідомити суб’єкта кредитної історії, Користувача, інформація якого заперечувалася цим суб’єктом, а також усіх, хто звертався до кредитної історії цього суб’єкта впродовж одного року, про зміну інформації, що заперечувалась або була вилучена з кредитної історії, шляхом надіслання, не пізніше двох днів з моменту внесення таких змін до кредитної історії цього суб’єкта, копії його оновленої кредитної історії.

→ [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|оскаржити в судовому порядку]] дії Бюро або Користувача, які порушують його права (стаття 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-15#n135 Закону]).
== Бюро кредитних історій ==
==== Користувачі Бюро кредитних історій ====
Користувачами Бюро можуть бути банки, небанківські фінансові установи та інші суб’єкти господарської діяльності, які продають товари (послуги) з відстроченням платежу або надають майно в кредит, а також особи, які набули [[Договір факторингу|право вимоги за кредитним правочином]] (стаття 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-15#n135 Закону]).
=== Діяльність, яку провадить бюро кредитних історій ===
* Бюро підвищує рівень відомостей банків про потенційних позичальників і дає можливість більш точного прогнозування поворотності позик.
* Бюро дозволяє зменшити плату за пошук інформації, яку стягували банки зі своїх клієнтів.
* Бюро формує свого роду дисциплінуючий механізм для позичальників. Кожен знає, що у разі невиконання зобов’язань його репутація в очах потенційних кредиторів впаде, відрізуючи його від позикових коштів, або роблячи їх набагато дорожчими. Цей механізм також підвищує стимул позичальника до повернення кредиту, зменшуючи ризик несумлінної поведінки.
При цьому Бюро гарантує конфіденційність даних, контролює доступ до них. Бюро не приймає рішень щодо видачі кредиту, не є власником даних що надаються, воно керує обігом інформації, але не змінює дані, що отримані від учасників бюро.

Правові та організаційні засади формування і ведення кредитних історій, права суб’єктів кредитних історій та користувачів бюро кредитних історій, вимоги до захисту інформації, що складає кредитну історію, порядок утворення, діяльності та ліквідації бюро кредитних історій визначає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-15#n149 Закон].
=== Захист Бюро інформації, що складає кредитну історію ===
Згідно зі статтею 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-15/conv#n171 Закону]:
* бюро зобов’язане забезпечити захист інформації, що складає кредитну історію, згідно із законодавством України;
* бюро не мають права доручати третім особам здійснювати діяльність з ведення кредитних історій;
* бюро та Користувачі несуть відповідальність згідно із законами України за перекручення, незаконне розголошення та нецільове використання інформації, що складає кредитну історію.
=== Професійні об’єднання Бюро ===
Професійні об’єднання Бюро засновуються у формі асоціацій (спілок) на принципах добровільності та діють з метою захисту і представлення інтересів своїх членів, розвитку міжрегіональних і міжнародних зв’язків, забезпечення наукового та інформаційного обміну, професійних інтересів, розроблення рекомендацій щодо діяльності Бюро.

Професійні об’єднання Бюро мають право приймати для членів об’єднання правила професійної діяльності Бюро. Професійні об’єднання Бюро можуть здійснювати комерційну діяльність виключно з метою досягнення та відповідно до цілей, для яких вони створювалися.

'''''За рішенням Уповноваженого органу професійному об’єднанню Бюро може бути надано статус саморегульованої організації, яка по відношенню до своїх членів має право:'''''
* здійснювати методичне забезпечення діяльності Бюро;
* здійснювати навчання та підвищення кваліфікації фахівців Бюро;
* розробляти і впроваджувати правила професійної поведінки фахівців Бюро;
* здійснювати інші функції відповідно до статусу саморегульованої організації.
=== Відповідальність Бюро ===
До Бюро можуть бути застосовані такі фінансові санкції:
* за порушення Бюро законодавства України та нормативно-правових актів Уповноваженого органу - штраф у розмірі до 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
* за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання письмового застереження Уповноваженого органу - штраф у розмірі до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
* за системні порушення прав суб’єктів кредитних історій - порушення питання про ліквідацію Бюро.
== Доступні сервіси для перевірки кредитної історії: ==
#[https://www.ubki.ua/ru/ Українське бюро кредитних історій]
#[https://www.pvbki.com/ukr/ Перше українське бюро кредитних історій]
#[https://creditua.com/ Українське кредитне бюро]
== Див. також ==
* [[Стягнення боргу за онлайн кредитом]]
* [[Захист прав споживачів кредитних послуг]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Фінансове право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

Вчинення насильства в сім'ї

2024-01-24T08:56:16Z

Oleksii.babak: /* Види відповідальності */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text Закон України "Про охорону дитинства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2558-14#Text Закон України "Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#Text Закон України "Про Національну поліцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Закон України "Про безоплатну правничу допомогу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/658-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 658 "Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі"]
== Основні поняття ==
* '''домашнє насильство''' - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
[[Файл:Види домашнього насильства.jpg|міні]]
* '''фізичне насильство в сім'ї''' - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру;

* '''сексуальне насильство в сім'ї''' - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;
* '''психологічне насильство в сім'ї''' - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;
* '''економічне насильство в сім'ї''' - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;
* '''кривдник''' - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі;
* '''обмежувальний припис стосовно кривдника''' - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи;
* '''терміновий заборонний припис стосовно кривдника''' - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров’я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства;
== Куди звернутися ==
'''Суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, є:'''
*спеціально уповноважені органи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

*інші органи та установи, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

*загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб;

*громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
'''Спеціально уповноваженими органами у сфері запобігання та протидії домашньому насильству є:'''
*центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

*центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

*Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, у тому числі їх структурні підрозділи, до повноважень яких належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

*сільські, селищні, міські, районні у містах (у разі їх створення) ради, їх виконавчі органи, до повноважень яких належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
'''До інших органів та установ, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, належать:'''
*служби у справах дітей;

*уповноважені підрозділи органів Національної поліції України;

*органи управління освітою, навчальні заклади, установи та організації системи освіти;

*органи охорони здоров’я, установи та заклади охорони здоров’я;

*центри з надання вторинної правничої допомоги;

*суди;

*прокуратура;

*уповноважені органи з питань пробації.
'''До загальних служб підтримки постраждалих осіб належать заклади, які, у тому числі, надають допомогу постраждалим особам:'''
*центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

*притулки для дітей;

*центри соціально-психологічної реабілітації дітей;

*соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка);

*центри соціально-психологічної допомоги;

*територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг);

*інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги постраждалим особам.
До спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб належать притулки для постраждалих осіб, центри медико-соціальної реабілітації постраждалих осіб, кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, мобільні бригади соціально-психологічної допомоги постраждалим особам та особам, які постраждали від насильства за ознакою статі, а також заклади та установи, призначені виключно для постраждалих осіб та осіб, які постраждали від насильства за ознакою статі.

У здійсненні заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, зокрема виявленні фактів домашнього насильства, наданні допомоги та захисту постраждалим особам, можуть брати участь підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, громадські об’єднання та іноземні неурядові організації, фізичні особи - підприємці, які відповідають критеріям діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги, а також фізичні особи, які надають соціальні послуги, у тому числі послуги патронату над дітьми.
== Дії особи, якщо вона зазнала домашнього насильства ==
[[Файл:Якщо ви постраждали від домашнього насильства.jpg|міні]]
'''Крок 1.''' Негайно зателефонувати за номером «102». Під час виклику екіпажу патрульної поліції слід зазначити, що потрібен саме екіпаж “ПОЛІНА” (поліція проти домашнього насильства), які реагують виключно на виклики, що пов'язані із домашнім насильством.

Виклик поліції саме за номером «102» в подальшому допоможе встановити факт здійснення такого виклику у разі, якщо поліція не приїхала або не вжила належних заходів.

За фактом виклику має прибути екіпаж патрульної поліції, зафіксувати прояв домашнього насильства у будь-якій формі та вжити такі заходи:
* скласти протокол про адміністративне правопорушення (що передбачене статтею 1732 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] – вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування).
Далі складений протокол про адміністративне правопорушення разом з матеріалами, що зібрані працівниками поліції на підтвердження факту домашнього насильства, надсилається до суду. І вже суд вирішує, чи притягнути кривдника до відповідальності, чи ні.
* за наявності для цього підстав, затримати кривдника максимум на 3 години;

* застосувати [[Підстави та порядок застосування термінового заборонного припису стосовно кривдника|терміновий заборонний припис]] стосовно кривдника (виноситься строком до 10 діб у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи).
'''Корисно!''' У разі, якщо з будь-яких причин особа не викликала поліцію та не зафіксувала факт насильства в сім’ї в момент вчинення, необхідно звернутися до [https://www.npu.gov.ua/pro-policiyu/struktura-nacionalnoyi-policiyi територіального відділення поліції] та написати [[:Файл:Заява про адміністративне правопорушення за ст. 173-2.docx|заяву про притягнення кривдника до відповідальності]].

Якщо не можливо залишатися вдома, необхідно продумати, де перечекати небезпеку, взяти із собою всі необхідні документи та речі.

'''Крок 2.''' У разі, якщо особа стала жертвою домашнього фізичного або сексуального насильства навіть, якщо немає видимих ознак ушкоджень (наприклад синців чи подряпин), потрібно негайно звернутися до лікаря у травмпункт/судово-медичного експерта, щоб своєчасно зафіксувати тілесні ушкодження і визначити ступінь їх тяжкості. Надалі це допоможе притягнути кривдника до кримінальної відповідальності.

Для зняття таких пошкоджень можна звернутися до бюро судово-медичної експертизи у відповідній області. В подальшому висновок експерта буде вагомим доказом у суді.

'''Крок 3.''' У разі вчинення фізичного або домашнього насильства, бажано негайно звернутись до районного відділення поліції для складання письмової заяви про вчинення кримінального правопорушення, до якого слід додати копію висновку судово-медичного експерта. У такій заяві слід коротко та чітко описати всі обставини справи. Також письмова заява може бути направлена, як цінний лист з повідомленням про доставку.

'''Важливо!''' В районному відділенні поліції також можна зібрати дані, необхідні для кроку № 4, у випадку, якщо насильство в сім’ї було систематичним ([[:Файл:Запит на інформацію щодо вчинення домашнього насильства.docx|зразок запиту на інформацію щодо вчинення насильства в сім’ї]]).

'''Крок 4.''' Скористайтесь правом на встановлення [[Підстави та порядок звернення із заявою про видачу обмежувального припису|обмежувального припису]].
== Права постраждалої особи==
'''Постраждала особа має право на:'''
* дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства;
* особа має право на особисте або через свого представника звернення до суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
* отримувати повну та вичерпну інформацію від суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про свої права і соціальні послуги, медичну, соціальну, психологічну допомогу, якими вона може скористатися;
* безоплатне отримання відповідно до законодавства соціальних послуг, медичної, соціальної та психологічної допомоги відповідно до її потреб;
* [[Правнича допомога|безоплатну правничу допомогу]] у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Законом України "Про безоплатну правничу допомогу"];
* повагу до честі та гідності, уважне та гуманне ставлення з боку суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
* конфіденційність інформації особистого характеру, яка стала відома суб’єктам, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, під час роботи з постраждалою особою, та захист персональних даних;
* вибір спеціаліста за статтю (за можливості);
* відшкодування кривдниками завданих матеріальних збитків і шкоди, заподіяної фізичному та психічному здоров’ю, у порядку, визначеному законодавством;
* звернення до правоохоронних органів і суду з метою притягнення кривдників до відповідальності, застосування до них спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству;
* своєчасне отримання інформації про остаточні рішення суду та процесуальні рішення правоохоронних органів, пов’язані з розглядом факту вчинення стосовно неї домашнього насильства, у тому числі пов’язані з ізоляцією кривдника або його звільненням;
* інші права, передбачені законодавством у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, а також міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.
1 листопада набула чинності для України Стамбульська конвенція, щодо ліквідації гендерно зумовленого насильства, насильства стосовно жінок і домашнього насильства.
[[Файл:1 листопада набула чинності для України Стамбульська конвенція.jpg|міні|1 листопада набула чинності для України Стамбульська конвенція]]
Норми Конвенції захищають не тільки жінок, а застосовуються до всіх постраждалих від насильства (чоловіків і дітей будь-якої статі) в мирний час і в під час збройних конфліктів. А також захищають права українських громадян, які постраждали від насильства за кордоном.
=== Право на безоплатну правничу допомогу для осіб, які постраждали від домашнього насильства ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text:~:text=22)%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96,%D1%96%20%D1%87%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%B2%22%3B Згідно з п. 22 ч. статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу»] особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі мають право на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17/ed20230803#Text Закону], з питань, пов’язаних із захистом їхніх прав, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Text законами України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-15#Text "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків"];
* ''Безоплатна первинна правнича допомога (частина друга статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17/ed20230803#Text Закону])''

# Надання правової інформації;
# Надання консультацій і роз’яснень з правових питань;
# Складання заяв не процесуального характеру;
# Надання допомоги в доступу до безоплатної вторинної правничої допомоги та медіації.
* ''Безоплатна вторинна правнича допомога''

# здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами (пункт 2 частини другої статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17/ed20230803#Text Закону])
# складення документів процесуального характеру (пункт 3 частини другої статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17/ed20230803#Text Закону]).

== Види відповідальності ==

==== [[Кримінальна відповідальність за вчинення домашнього насильства|Кримінальна відповідальність до кривдника]] ====
Домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи, -

карається громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%BD%D1%94%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%2C%20%D1%82%D0%BE%D0%B1%D1%82%D0%BE,%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%85%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2. стаття 126-1 Кримінального кодексу України)]

==== [[Притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім’ї|Адміністративна відповідальність до кривдника]] ====
Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, -

тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, -

тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20173%2D2,%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D1%96%D0%B1. стаття 173-2 КУпАП])

== Спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству, що можуть застосовуватися до кривдника==
'''До спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать:'''
* [[Підстави та порядок застосування термінового заборонного припису стосовно кривдника|терміновий заборонний припис стосовно кривдника]];
* [[Підстави та порядок звернення із заявою про видачу обмежувального припису|обмежувальний припис стосовно кривдника]];
* взяття на профілактичний облік кривдника та [[Проведення профілактичної роботи щодо кривдника, який вчинив домашнє насильство|проведення з ним профілактичної роботи]];
* [[Проходження корекційних програм особами, які вчиняють насильство в сім'ї|направлення кривдника на проходження програми для кривдників]].
== Судова практика ==
# [http://reyestr.court.gov.ua/Review/85407744 Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 04 листопада 2019 року у справі № 756/14384/19] (фізичне та психологічне домашнє насильство стосовно цивільної дружини).
# [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80863064 Вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 квітня 2019 року у справі № 473/888/19] (фізичне насильство відносно матері).
# [http://reyestr.court.gov.ua/Review/89345674 Постанова Верховного Суду України від 19 травня 2020 року у справі №404/5203/19] (визнано, що дружина та малолітня дитина потребують захисту).
== Див. додатково ==
* [[Запобігання та протидія домашньому насильству]]
* [[Захист прав дітей від насильства в сім'ї]]
* [[Заходи протидії домашньому насильству у випадку, якщо однією зі сторін є дитина]]
* [[Притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі]]
[[Категорія:Сімейне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Домашнє насильство]]

Вчинення насильства в сім'ї

2024-01-24T08:45:42Z

Oleksii.babak: /* Право на безоплатну правничу допомогу для осіб, які постраждали від домашнього насильства */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text Закон України "Про охорону дитинства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2558-14#Text Закон України "Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#Text Закон України "Про Національну поліцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Закон України "Про безоплатну правничу допомогу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/658-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 658 "Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі"]
== Основні поняття ==
* '''домашнє насильство''' - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
[[Файл:Види домашнього насильства.jpg|міні]]
* '''фізичне насильство в сім'ї''' - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру;

* '''сексуальне насильство в сім'ї''' - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;
* '''психологічне насильство в сім'ї''' - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;
* '''економічне насильство в сім'ї''' - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;
* '''кривдник''' - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі;
* '''обмежувальний припис стосовно кривдника''' - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи;
* '''терміновий заборонний припис стосовно кривдника''' - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров’я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства;
== Куди звернутися ==
'''Суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, є:'''
*спеціально уповноважені органи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

*інші органи та установи, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

*загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб;

*громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
'''Спеціально уповноваженими органами у сфері запобігання та протидії домашньому насильству є:'''
*центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

*центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

*Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, у тому числі їх структурні підрозділи, до повноважень яких належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

*сільські, селищні, міські, районні у містах (у разі їх створення) ради, їх виконавчі органи, до повноважень яких належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
'''До інших органів та установ, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, належать:'''
*служби у справах дітей;

*уповноважені підрозділи органів Національної поліції України;

*органи управління освітою, навчальні заклади, установи та організації системи освіти;

*органи охорони здоров’я, установи та заклади охорони здоров’я;

*центри з надання вторинної правничої допомоги;

*суди;

*прокуратура;

*уповноважені органи з питань пробації.
'''До загальних служб підтримки постраждалих осіб належать заклади, які, у тому числі, надають допомогу постраждалим особам:'''
*центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

*притулки для дітей;

*центри соціально-психологічної реабілітації дітей;

*соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка);

*центри соціально-психологічної допомоги;

*територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг);

*інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги постраждалим особам.
До спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб належать притулки для постраждалих осіб, центри медико-соціальної реабілітації постраждалих осіб, кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, мобільні бригади соціально-психологічної допомоги постраждалим особам та особам, які постраждали від насильства за ознакою статі, а також заклади та установи, призначені виключно для постраждалих осіб та осіб, які постраждали від насильства за ознакою статі.

У здійсненні заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, зокрема виявленні фактів домашнього насильства, наданні допомоги та захисту постраждалим особам, можуть брати участь підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, громадські об’єднання та іноземні неурядові організації, фізичні особи - підприємці, які відповідають критеріям діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги, а також фізичні особи, які надають соціальні послуги, у тому числі послуги патронату над дітьми.
== Дії особи, якщо вона зазнала домашнього насильства ==
[[Файл:Якщо ви постраждали від домашнього насильства.jpg|міні]]
'''Крок 1.''' Негайно зателефонувати за номером «102». Під час виклику екіпажу патрульної поліції слід зазначити, що потрібен саме екіпаж “ПОЛІНА” (поліція проти домашнього насильства), які реагують виключно на виклики, що пов'язані із домашнім насильством.

Виклик поліції саме за номером «102» в подальшому допоможе встановити факт здійснення такого виклику у разі, якщо поліція не приїхала або не вжила належних заходів.

За фактом виклику має прибути екіпаж патрульної поліції, зафіксувати прояв домашнього насильства у будь-якій формі та вжити такі заходи:
* скласти протокол про адміністративне правопорушення (що передбачене статтею 1732 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] – вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування).
Далі складений протокол про адміністративне правопорушення разом з матеріалами, що зібрані працівниками поліції на підтвердження факту домашнього насильства, надсилається до суду. І вже суд вирішує, чи притягнути кривдника до відповідальності, чи ні.
* за наявності для цього підстав, затримати кривдника максимум на 3 години;

* застосувати [[Підстави та порядок застосування термінового заборонного припису стосовно кривдника|терміновий заборонний припис]] стосовно кривдника (виноситься строком до 10 діб у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи).
'''Корисно!''' У разі, якщо з будь-яких причин особа не викликала поліцію та не зафіксувала факт насильства в сім’ї в момент вчинення, необхідно звернутися до [https://www.npu.gov.ua/pro-policiyu/struktura-nacionalnoyi-policiyi територіального відділення поліції] та написати [[:Файл:Заява про адміністративне правопорушення за ст. 173-2.docx|заяву про притягнення кривдника до відповідальності]].

Якщо не можливо залишатися вдома, необхідно продумати, де перечекати небезпеку, взяти із собою всі необхідні документи та речі.

'''Крок 2.''' У разі, якщо особа стала жертвою домашнього фізичного або сексуального насильства навіть, якщо немає видимих ознак ушкоджень (наприклад синців чи подряпин), потрібно негайно звернутися до лікаря у травмпункт/судово-медичного експерта, щоб своєчасно зафіксувати тілесні ушкодження і визначити ступінь їх тяжкості. Надалі це допоможе притягнути кривдника до кримінальної відповідальності.

Для зняття таких пошкоджень можна звернутися до бюро судово-медичної експертизи у відповідній області. В подальшому висновок експерта буде вагомим доказом у суді.

'''Крок 3.''' У разі вчинення фізичного або домашнього насильства, бажано негайно звернутись до районного відділення поліції для складання письмової заяви про вчинення кримінального правопорушення, до якого слід додати копію висновку судово-медичного експерта. У такій заяві слід коротко та чітко описати всі обставини справи. Також письмова заява може бути направлена, як цінний лист з повідомленням про доставку.

'''Важливо!''' В районному відділенні поліції також можна зібрати дані, необхідні для кроку № 4, у випадку, якщо насильство в сім’ї було систематичним ([[:Файл:Запит на інформацію щодо вчинення домашнього насильства.docx|зразок запиту на інформацію щодо вчинення насильства в сім’ї]]).

'''Крок 4.''' Скористайтесь правом на встановлення [[Підстави та порядок звернення із заявою про видачу обмежувального припису|обмежувального припису]].
== Права постраждалої особи==
'''Постраждала особа має право на:'''
* дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства;
* особа має право на особисте або через свого представника звернення до суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
* отримувати повну та вичерпну інформацію від суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про свої права і соціальні послуги, медичну, соціальну, психологічну допомогу, якими вона може скористатися;
* безоплатне отримання відповідно до законодавства соціальних послуг, медичної, соціальної та психологічної допомоги відповідно до її потреб;
* [[Правнича допомога|безоплатну правничу допомогу]] у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Законом України "Про безоплатну правничу допомогу"];
* повагу до честі та гідності, уважне та гуманне ставлення з боку суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
* конфіденційність інформації особистого характеру, яка стала відома суб’єктам, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, під час роботи з постраждалою особою, та захист персональних даних;
* вибір спеціаліста за статтю (за можливості);
* відшкодування кривдниками завданих матеріальних збитків і шкоди, заподіяної фізичному та психічному здоров’ю, у порядку, визначеному законодавством;
* звернення до правоохоронних органів і суду з метою притягнення кривдників до відповідальності, застосування до них спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству;
* своєчасне отримання інформації про остаточні рішення суду та процесуальні рішення правоохоронних органів, пов’язані з розглядом факту вчинення стосовно неї домашнього насильства, у тому числі пов’язані з ізоляцією кривдника або його звільненням;
* інші права, передбачені законодавством у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, а також міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.
1 листопада набула чинності для України Стамбульська конвенція, щодо ліквідації гендерно зумовленого насильства, насильства стосовно жінок і домашнього насильства.
[[Файл:1 листопада набула чинності для України Стамбульська конвенція.jpg|міні|1 листопада набула чинності для України Стамбульська конвенція]]
Норми Конвенції захищають не тільки жінок, а застосовуються до всіх постраждалих від насильства (чоловіків і дітей будь-якої статі) в мирний час і в під час збройних конфліктів. А також захищають права українських громадян, які постраждали від насильства за кордоном.
=== Право на безоплатну правничу допомогу для осіб, які постраждали від домашнього насильства ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text:~:text=22)%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96,%D1%96%20%D1%87%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%B2%22%3B Згідно з п. 22 ч. статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу»] особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі мають право на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17/ed20230803#Text Закону], з питань, пов’язаних із захистом їхніх прав, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Text законами України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-15#Text "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків"];
* ''Безоплатна первинна правнича допомога (частина друга статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17/ed20230803#Text Закону])''

# Надання правової інформації;
# Надання консультацій і роз’яснень з правових питань;
# Складання заяв не процесуального характеру;
# Надання допомоги в доступу до безоплатної вторинної правничої допомоги та медіації.
* ''Безоплатна вторинна правнича допомога''

# здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами (пункт 2 частини другої статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17/ed20230803#Text Закону])
# складення документів процесуального характеру (пункт 3 частини другої статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17/ed20230803#Text Закону]).

== Види відповідальності ==
* [[Кримінальна відповідальність за вчинення домашнього насильства|Кримінальна відповідальність до кривдника]]
* [[Притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім’ї|Адміністративна відповідальність до кривдника]]
== Спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству, що можуть застосовуватися до кривдника==
'''До спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать:'''
* [[Підстави та порядок застосування термінового заборонного припису стосовно кривдника|терміновий заборонний припис стосовно кривдника]];
* [[Підстави та порядок звернення із заявою про видачу обмежувального припису|обмежувальний припис стосовно кривдника]];
* взяття на профілактичний облік кривдника та [[Проведення профілактичної роботи щодо кривдника, який вчинив домашнє насильство|проведення з ним профілактичної роботи]];
* [[Проходження корекційних програм особами, які вчиняють насильство в сім'ї|направлення кривдника на проходження програми для кривдників]].
== Судова практика ==
# [http://reyestr.court.gov.ua/Review/85407744 Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 04 листопада 2019 року у справі № 756/14384/19] (фізичне та психологічне домашнє насильство стосовно цивільної дружини).
# [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80863064 Вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 квітня 2019 року у справі № 473/888/19] (фізичне насильство відносно матері).
# [http://reyestr.court.gov.ua/Review/89345674 Постанова Верховного Суду України від 19 травня 2020 року у справі №404/5203/19] (визнано, що дружина та малолітня дитина потребують захисту).
== Див. додатково ==
* [[Запобігання та протидія домашньому насильству]]
* [[Захист прав дітей від насильства в сім'ї]]
* [[Заходи протидії домашньому насильству у випадку, якщо однією зі сторін є дитина]]
* [[Притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі]]
[[Категорія:Сімейне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Домашнє насильство]]

Поворот виконання рішення суду у господарській справі

2023-12-19T09:18:09Z

Oleksii.babak:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text Господарський процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v013p710-11#Text Рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011 у справі за конституційним зверненням військової частини А 1080 щодо офіційного тлумачення положення пункту 28 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв'язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України]
== Загальні положення ==
'''Поворот виконання рішення''' - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням (згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v013p710-11#Text Рішенням Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 3-рп/2011]).

'''''Інститут повороту виконання рішення''''' спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
== Хто може звернутися за поворотом виконання рішення у господарському процесі==
Поворот виконання судового рішення у господарській справі визначений статті 333 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text Господарського процесуального кодексу України] (ГПК України).

Відповідно до частини п'ятої статті 333 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ГПК України] питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної '''заяви сторони''', тобто позивача або відповідача.

Враховуючи положення, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v013p710-11#Text Рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 3-рп/2011] та [https://reyestr.court.gov.ua/Review/67994657 постанові Вищого господарського суд України від 25 липня 2017 року у справі № 922/4879/15] варто звернути увагу, що вимагати повороту виконання може не лише відповідач, а й інша особа, чиї права відсутністю такого повороту порушуються.
== Судовий розгляд ==
Згідно з частиною сьомою статті 333 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ГПК України] '''судовий збір не сплачується''' за подання заяви про поворот виконання. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Заява відповідача про поворот виконання рішення '''розглядається судом, який розглядав справу''' як суд першої інстанції, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої статті 333 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ГПК України]. При вирішенні питання про поворот виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у '''двадцятиденний строк''' з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.

Заява про поворот виконання може бути подана '''протягом одного року''' з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи (частина десята статті 333 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ГПК України]).

Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.

==== '''''Частиною першою статті 333 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ГПК України] передбачено, що суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він:''''' ====
1) закриває провадження у справі;

2) залишає позов без розгляду;

3) відмовляє в позові повністю;

4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
==== '''''Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він'':''' ====
1) закриває провадження у справі;

2) залишає позов без розгляду;

3) відмовляє в позові повністю;

4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
==== '''''Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він:''''' ====
1) закриває провадження у справі;

2) залишає позов без розгляду;

3) відмовляє в позові повністю;

4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

'''''Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до вище згаданих умов''''', заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

'''''Якщо скасовано рішення третейського суду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за вказаним рішенням''''' (частина четверта статті 333 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ГПК України]).
== Особливості повороту виконання в окремих категоріях справ ==
'''''Особливістю ухвал суду щодо повороту виконання рішення є те, що вони приймаються на стадіях виконання судового рішення і оскаржити їх одночасно з рішенням суду неможливо.'''''

Видача наказу про повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості провадиться господарським судом за заявою боржника, до якої додається довідка, підписана керівником чи заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем, приватним виконавцем.

Якщо згідно з рішенням місцевого господарського суду з відповідача стягнуто суму, вилучено майно, і це рішення змінено чи скасовано апеляційним господарським судом чи касаційним судом і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, відповідачу слід повернути все, що було з нього стягнуто на підставі зміненого чи скасованого рішення.

'''''Видача поворотного наказу здійснюється за заявою боржника''''', в якій повинно бути зазначено, що було з нього стягнуто за наказом господарського суду і підлягає поверненню. До заяви має бути додана довідка про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем. Ця довідка повинна бути підписана керівником підприємства-боржника (його заступником) і головним (старшим) бухгалтером.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79807745 Ухвала Господарського суд Хмельницької області від 12 лютого 2019 року у справі № 18/1544-10]
== Див. також ==
* [[Поворот виконання рішення суду у цивільній справі]]
[[Категорія: Господарське право]]
[[Категорія: Господарський процес]]

Землі оборони

2023-12-19T09:06:46Z

Oleksii.babak:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n592 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1345-15#Text Закон України "Про використання земель оборони"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-2013-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 травня 2013 року № 436 "Про затвердження Порядку відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил і Державної спеціальної служби транспорту"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1919-2000-%D0%BF#n18 Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 р. № 1919 "Про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!''' 9 червня 2002 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2247-20#Text Закон України від 12 травня 2022 року № 2247-IХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану"], яким визначаються особливості регулювання земельних відносин, а саме володіння користування та розпорядження землею на час воєнного стану.
|}
== Загальні положення ==
'''Землі оборони''' - землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n592 законодавства України].
== Правовий режим земель оборони ==
Землі оборони можуть перебувати лише в '''державній власності'''.

Навколо військових та інших оборонних об'єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування.

У межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій надаються в постійне користування земельні ділянки шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, а вздовж лінії державного кордону України з Російською Федерацією і Республікою Білорусь - шириною до 2 кілометрів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F,%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83 ст. 77 Земельного кодексу України)]

'''''Військовим частинам''''' для виконання покладених на них функцій та завдань '''''земельні ділянки надаються у постійне користування''''' відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n592 Земельного кодексу України].

'''''Особливості надання земельних ділянок військовим частинам''''' під військові та інші оборонні об'єкти визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-2013-%D0%BF#Text Кабінетом Міністрів України.]

'''''Розміри земельних ділянок''''', необхідних для розміщення військових частин та проведення ними постійної діяльності, визначаються згідно із потребами на підставі затвердженої в установленому порядку проектно-технічної документації.

Військові частини зобов'язані використовувати надані їм земельні ділянки '''''відповідно до вимог земельного і природоохоронного законодавства та з дотриманням вимог''''' щодо забезпечення безпеки населення у процесі проведення ними постійної діяльності.

Власники або користувачі земельних ділянок, які межують із земельними ділянками, наданими військовим частинам, можуть вимагати встановлення земельних сервітутів відповідно до закону ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1345-15#Text:~:text=%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83. ст. 2 Закону України "Про використання земель оборони"].)
== Зони особливого режиму використання земель ==
Уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель.

Землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об'єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України.

Навколо військових частин та оборонних об'єктів можуть створюватися зони з особливим режимом використання земель з метою забезпечення функціонування цих військових частин та об'єктів, збереження озброєння, військової техніки, іншого військового майна, охорони державного кордону України, захисту населення, господарських об'єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об'єктах.

Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюються відповідно до закону. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1345-15#Text:~:text=%D0%A3%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D1%83,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83. ст. 3 Закону України "Про використання земель оборони"]).

== Використання земель оборони в господарських цілях ==
Військові частини за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування.

Землі оборони можуть використовуватися для будівництва об'єктів соціально-культурного призначення, житла для військовослужбовців та членів їхніх сімей, а також соціального та доступного житла без зміни їх цільового призначення.

Землі оборони, призначені для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, можуть використовуватися для розміщення засобів зв’язку, навігації та спостереження (радіотехнічного забезпечення), що належать підрозділам об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України, з погодженням умов розміщення та експлуатації зазначених об’єктів з Міністерством оборони України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1345-15#Text:~:text=%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0,%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%86%D1%8F%D0%BC. ст. 4 Закону України "Про використання земель оборони"])..

== Охорона навколишнього природного середовища та екологічна безпека на землях оборони ==
'''''Розміщення, проектування, будівництво, реконструкція, введення в експлуатацію, експлуатація, консервація і ліквідація''''' будівель, споруд та інших оборонних об'єктів, які можуть справляти прямий або опосередкований негативний вплив на земельні ресурси, здійснюються в порядку, визначеному законом.

''На землях оборони встановлюються природоохоронні та інші обмеження щодо використання земель відповідно до закону ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1345-15#Text:~:text=%D0%9E%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83. ст. 5 Закону України "Про використання земель оборони"])...''
== Відчуження земель оборони ==
Особливості відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, здійснюється в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України та й відповідності до закону.

Кошти, отримані від відчуження таких земельних ділянок, зараховуються до Державного бюджету України та використовуються виключно на потреби оборони відповідно до кошторису Міністерства оборони України у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 Бюджетним кодексом України].

'''''Відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна''''', що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, здійснюється в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-2013-%D0%BF#n15 порядку], встановленому Кабінетом Міністрів України та у відповідності до цього закону.

'''''Забороняється відчуження земельних ділянок''''', на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, іноземним державам, іноземним юридичним особам та іноземцям.
=== Порядок відчуження земель оборони ===
▷ Міноборони, Адміністрація Держспецтрансслужби під час проведення реформування Збройних Сил і Держспецтрансслужби здійснюють заходи щодо визначення місця розташування і площі земельних ділянок, що можуть бути продані, та складають переліки земельних ділянок, які можуть бути відчужені разом з розташованими на них об’єктами нерухомого військового майна, за формою згідно з додатком 3 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1919-2000-%D0%BF#n18 Положення про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року № 1919], та '''''переліки земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування''''' Збройних Сил і Держспецтрансслужби та підлягають реалізації, за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-2013-%D0%BF#n88 додатком 1.]
▷ Зазначені '''''переліки земельних ділянок подаються''''' в установленому порядку Кабінетові Міністрів України '''''для затвердження'''''.

* '''Строк''' дії рішення Кабінету Міністрів України щодо затвердження переліку рухомого військового майна, яке може бути відчужено, становить '''три роки.'''
* а переліків нерухомого військового майна, яке може бути відчужено, зокрема разом із земельними ділянками, на яких воно розташоване, - '''п’ять років від дати їх затвердження'''.
* Додаткові переліки військового майна, яке може бути відчужено, діють до закінчення строку дії відповідних переліків військового майна, яке може бути відчужено.

Міноборони складає '''не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії переліків військового майна''', затверджених рішеннями Кабінету Міністрів України, нові переліки військового майна Збройних Сил, яке може бути відчужено, погоджує їх в установленому порядку, в тому числі з Мінекономрозвитку, і подає Кабінетові Міністрів України для затвердження

▷ На підставі зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-2013-%D0%BF#n26 пункті 3 Порядку] переліків Міноборони чи Адміністрація Держспецтрансслужби '''''повідомляють організаторам земельних торгів''''' згідно з їх компетенцією про земельні ділянки, які включені до таких переліків і розташовані в межах відповідних адміністративних територіальних одиниць, та про те, що ці земельні ділянки згідно з прийнятим Кабінетом Міністрів України рішенням пропонуються до продажу з подальшою зміною їх цільового призначення.

▷ Організатори земельних торгів у місячний строк з дня надходження зазначеного повідомлення приймають рішення про проведення добору земельних ділянок, підготовку лотів до проведення земельних торгів та про виставлення на продаж земельних ділянок окремими лотами.

▷ Заходи з добору земельних ділянок здійснюються організаторами земельних торгів за участю Міноборони чи Адміністрації Держспецтрансслужби. Фінансування зазначених заходів здійснюється за рахунок коштів організаторів земельних торгів та/або Міноборони чи Адміністрації Держспецтрансслужби згідно з відповідними бюджетними призначеннями.

▷ Підготовку лотів до проведення земельних торгів забезпечують їх організатори.

▷ Підготовка лотів до проведення земельних торгів у частині визначення їх виконавців здійснюється організаторами земельних торгів за рахунок коштів, передбачених їм у державному бюджеті на відповідну мету.
== Відповідальність за порушення законодавства про використання земель оборони ==
Особи, винні в порушенні законодавства про використання земель оборони, несуть відповідальність згідно із законом.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90951429 Постанова Верховного Суду від 21 липня 2020 року у справі № 815/1784/18] (для цілей одержання додаткових джерел фінансування життєдіяльності військ (сил) для підтримання на належному рівні їх бойової та мобілізаційної готовності військові частини вправі здійснювати господарську діяльність, у тому числі шляхом укладення з фізичними та юридичними особами відповідних договорів з вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках, наданих військовим частинам у постійне користування. При цьому порядок укладення таких договорів і надання дозволів фізичним та юридичним особам на використання земель оборони у сільськогосподарських цілях має визначатися Кабінетом Міністрів України. Отже, залучення уряду до розгляду справи зумовлено тим, що на Кабінет Міністрів України як на вищий орган виконавчої влади Конституцією та законами України покладено повноваження, зокрема, стосовно підзаконного регулювання порядку використання земель оборони, тож, відповідно, рішення у цій справі стосується обов’язків уряду щодо здійснення такого регулювання).
== Див. додатково ==
* [[Відповідальність за порушення земельного законодавства]]
*[[Порядок проведення земельних торгів]]
[[ Категорія:земельне право ]]
[[Категорія:Відповідальність за порушення земельного законодавства]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Заявник як учасник кримінального провадження

2023-12-19T08:43:26Z

Oleksii.babak:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закон України "Про запобігання корупції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1640740-12#Text Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2012 року № 1640/0/4-12 "Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування"]
== Загальні провадження ==
'''Учасники кримінального провадження''' - це сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу (екстрадицію), заявник, у тому числі викривач, свідок та його адвокат, понятий, заставодавець, перекладач, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, секретар судового засідання, судовий розпорядник (стаття 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України] (далі - КПК України).

'''Заявником''' є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим (частина перша статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n860 КПК України]).

Відповідно до статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] '''фізична особа''' - це людина як учасник цивільних відносин. '''Юридична особа''' відповідно до статті 80 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] - це організація, яка створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

'''Тобто заявником є особа ( фізична або юридична)''', яка має інформацію про вчинене кримінальне правопорушення, але вчинене не відносно неї, а скоєне відносно інших осіб.

== Права заявника ==
Відповідно до статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] заявник має право:
# отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;
# отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;
# подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи;
# отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.
Якщо заявник є викравачем, то відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закону України "Про запобігання корупції"] він має право отримувати інформацію про стан досудового розслідування, розпочатого за його заявою чи повідомленням.

Інформація надається слідчим або прокурором у строк '''не більше п’яти днів''' з моменту подання заяви.

Відповідно до статті 214 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але '''не пізніше 24 годин''' після подання заяви зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань обовязково вносяться відомості про прізвище, ім’я, по батькові заявника та короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених заявником. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1640740-12#Text листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2012 року № 1640/0/4-12 "Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування"] заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення вважаються поданими з моменту попередження особи про кримінальну відповідальність (за винятком випадків, коли таке попередження неможливо зробити з об'єктивних причин: надходження заяви, повідомлення поштою, іншим засобом зв'язку, непритомний стан заявника, відрядження тощо). У випадку надходження заяви, повідомлення поштою, іншим засобом зв'язку, строк обчислюється з моменту надходження заяви слідчому, прокурору.

В разі закриття кримінального провадження відповідно до статті 284 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] копія постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження надсилається заявнику. Постанова слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, якщо така скарга подана '''протягом десяти днів''' з моменту отримання заявником копії постанови. Копія постанови прокурора про закриття кримінального провадження надсилається заявнику також. Копія постанови прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи надсилається заявнику.

== Оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора заявником ==
На досудовому провадженні відповідно до статті 303 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] заявником у кримінальному провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
* бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк;
* рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження;
* рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи.
Скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого дізнавача чи прокурора можуть бути подані заявником протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
== Див. також ==
* [[Оскарження бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування]]

Індексація нормативно-грошової оцінки земель

2023-12-19T08:30:31Z

Oleksii.babak:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15 Закон України "Про оцінку земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України "Про оренду землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 "Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2-19877-19#Text Лист Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру 04 січня 2019 року № 22-28-0.22-125/2-19 "Про індексацію нормативної грошової оцінки земель"]
== Загальні положення ==
Закон України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#Text Про оцінку земель]» (далі – Закон) визначає, що грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення поділяється на два типи: нормативну та експертну.

Відповідно до ст. 3 Закону '''об'єктами оцінки земель є''':

* територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин,
* території оціночних районів та зон,
* земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України.

'''Нормативна грошова оцінка земельних ділянок''' - це одна з кількох видів оцінок, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#top Законом], основою розрахунку якої є рентний дохід від використання земельної ділянки протягом певного періоду часу.Коефіцієнт індексаціі застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативно-грошовоі оцінки землі.

'''Нормативну грошову оцінку земельних ділянок здійснюють''' '''для:'''
* визначення розміру земельного податку;
* державного мита при міні;
* спадкуванні (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок;
* орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності;
* втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва;
* вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд;
* при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель (стаття 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#top Закону]).
'''''Нормативну грошову оцінку земельних ділянок проводять юридичні особи, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закону України "Про землеустрій"].'''''

Суб'єкти оціночної діяльності у сфері оцінки земель несуть відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері оцінки земель відповідно до закону.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки громадяни можуть:

→ звернувшись до державного кадастрового реєстратора, адміністратора центру надання адміністративних послуг, уповноваженої посадової особи виконавчого органу місцевого самоврядування;

→ замовивши онлайн через [https://e.land.gov.ua/services Електронні сервіси земельного кадастру] чи [https://diia.gov.ua/services/vityag-pro-normativnu-groshovu-ocinku Порталу Дія].

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років, ділянок, розташованих за межами населених пунктів - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а ділянок несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

При цьому, '''нормативна грошова оцінка, яка використовується для визначення розміру податку та орендної плати, підлягає індексації.'''

Враховуючи положення статті 289 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] згідно якої для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Проте, [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2-19877-19#Text листом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру 04 січня 2019 року № 22-28-0.22-125/2-19 "Про індексацію нормативної грошової оцінки земель"] повідомлено, що відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу XX "Перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] '''індекс споживчих цін за 2017-2023 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків'''.

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2021 рік становить 1,0 .
== Порядок індексації ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2015-%D0%BF#Text Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр)] щороку за індексом споживчих цін за попередній рік розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року.

Із інформацією щодо нормативної грошової оцінки земель (за даними офіційного вебсайту Держгеокадастру) можливо ознайомитися за посиланням: https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/325490.html

Розрахунок здійснюється за формулою:
{|
|-
| || '''Кi = І:100''', ||
|-
| || ''де І - індекс споживчих цін за попередній рік.'' ||
|}
Разом з тим, для земельних ділянок, що не належать до сільськогосподарських угідь, нормативна грошова оцінка яких не виконана, але у якості бази оподаткування застосовується вартісний еквівалент нормативної грошової оцінки ріллі по області, податкові зобов’язання з плати за землю обчислюються із застосуванням граничної величини індексу споживчих цін у розмірі 115 відсотків.

Якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115 ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 стаття 289 Подактового кодексу України]).
== Розміри коефіцієнтів індексації ==
Держгеокадастр, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 статті 289 Податкового кодексу України], '''не пізніше 15 січня''' поточного року інформують Державну податкову службу України і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

'''Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять:'''
{| class="wikitable"
|-
! Рік !! Коефіцієнт індексації
|-
| 1996 || 1,703
|-
| 1997 || 1,059
|-
| 1998 || 1,006
|-
| 1999 || 1,127
|-
| 2000 || 1,182
|-
| 2001 || 1,02
|-
| 2005 || 1,035
|-
| 2007 || 1,028
|-
| 2008 || 1,152
|-
| 2009 || 1,059
|-
| 2010 || 1,0
|-
| 2011 || 1,0
|-
| 2012 || 1,0
|-
| 2013 || 1,0
|-
| 2014 || 1,249
|-
| 2015 || 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 
1,2 для сільськогосподарських угідь
|-
| 2016 || 1,06 (крім сільськогосподарських угідь) та 
1,0 для сільськогосподарських угідь
|-
| 2017 || 1,0
|-
| 2018 || 1,0
|-
| 2019 || 1,0
|-
| 2020 || 1,0
|-
| 2021 || 1,0
|-
| 2022 || 1,1
|}
{| class="wikitable"
|-
| '''''Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася'''''
|}
== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/88674065 Постанова Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 16 березня 2020 року у справі № 922/1658/19] (Індексація нормативно-грошової оцінки землі не призводить до автоматичної зміни умов договорів оренди щодо розміру орендної плати. Нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text статті 21 Закону України "Про оренду землі"] визначено, що розмір орендної плати визначається у договорі, а її обчислення (для сплати) здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором. Законодавчо не передбачено автоматичної зміни розміру орендної плати за договором оренди землі з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки. Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, однак індексація нормативної грошової оцінки не є тотожною індексації орендної плати. Водночас, з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text статті 21 Закону України "Про оренду землі"] та принципу свободи договору, сторони договору оренди землі можуть передбачити саме автоматичну щорічну індексацію нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати за договором оренди землі. Проте у такому разі, зважаючи на природу індексації, '''одночасна подвійна індексація орендної плати та індексація нормативної грошової оцінки не повинна застосовуватися''').
== Див. також ==
* [[Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів]]
* [[Єдина база даних звітів про оцінку майна (оцінка online)]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Податкове право]]

Обмін пошкоджених банкнот

2023-12-19T08:12:54Z

Oleksii.babak: /* Гроші, які підлягають обміну */

==Нормативна база==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#Text Закон України «Про банки і банківську діяльність»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/679-14#Text Закон України «Про Національний банк України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0134500-18#Text Постанова Правління Національного банку України від 03.12.2018 № 134 «Про затвердження Правил визначення платіжних ознак та обміну банкнот, розмінних та обігових монет національної валюти України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0103500-18#Text Постанова Правління Національного банку України від 25.09.2018 № 103 «Про затвердження Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні»]

==Гроші, які підлягають обміну==
Обміну підлягають банкноти, пошкоджені внаслідок пожежі, катастрофи, іншого нещасного випадку чи стихії, а також побутового пошкодження.
Обміну підлягають:
*банкноти, що не мають ознак підроблення;
*банкноти, що мають ознаки зношення, значного зношення або пошкодження;

Підроблені банкноти – це імітації справжніх банкнот, що виготовлені будь-яким способом, включаючи промисловий. До підроблених банкнот належать :
*перероблені банкноти, на яких будь-яким способом (наклеюванням, малюванням, друкуванням) змінені елементи дизайну, зображення, що визначають номінал, рік затвердження/виготовлення зразка, банк-емітент та інші реквізити, і які за зовнішнім виглядом можуть бути сприйняті як справжні банкноти;
*вироби, схожі за дизайном на банкноти, на яких видалені та/або приховані написи рекламного чи сувенірного характеру, та імітовані окремі елементи захисту справжніх банкнот;
*банкноти, складені з частин від справжніх та підроблених банкнот (п[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0134500-18#Text:~:text=%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B8,%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BD%D0%BE%D1%82%3B ідпункт 8 пункту 2 розділу I "Правил визначення платіжних ознак та обміну банкнот, розмінних та обігових монет національної валюти України»]) ;

До зношених монет належать:
*монети, які мають одну або більше з ознак пошкодження, які не перешкоджають без сумніву визначити справжність та номінал монети;
*погнуті або деформовані таким чином, що унеможливлює їх машинний підрахунок;
*із спотвореними та частково збереженими зображеннями аверсу та/або реверсу внаслідок тривалого перебування в обігу, впливу навколишнього середовища та/або дії води/хімічних речовин/вогню (утворення корозійних раковин, зміна кольору, оплавлення);

До банкнот, що мають ознаки значного зношення або пошкодження належать:
*банкноти, пошкоджені внаслідок дії хімічних речовин, води, вогню та/або з утраченими частинами (отворами), що зберегли цілу частину, площа якої не менше ніж 55% початкової площі банкноти
*банкноти, розірвані (розрізані) на дві частини, на яких збереглись обидва однакові серійні номери, і загальна площа цих частин є не меншою, ніж 55% початкової площі банкноти, банкноти, складені (склеєні) з двох суміжних частин різних банкнот одного номіналу та дизайну, якщо одна з частин має не менше ніж 50% початкової площі, а загальна площа цих частин становить не менше ніж 98% початкової площі банкноти, забруднення, плями, написи, відбитки штампів/печаток, крім штампів або написів про погашення "до обміну", "неплатіжна" (уключаючи видимі під дією ультрафіолетових променів) площею кожні понад 400 мм-2, колір яких контрастує з кольором навколишнього зображення або навколишньої незадрукованої ділянки банкноти (за винятком банкнот, зафарбованих спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей або тих, що мають характерне контурне забарвлення, яке може свідчити про спрацювання спецпристрою для зберігання цінностей);
*банкноти, які внаслідок забруднення мають свічення під дією ультрафіолетових променів по всій площині банкноти (за винятком банкнот, зафарбованих спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей або тих, що мають характерне контурне забарвлення, яке може свідчити про спрацювання спецпристрою для зберігання цінностей);
*банкноти, оброблені спеціальними хімічними реактивами під час проведення оперативних заходів чи слідчих дій;
*банкноти, склеєні з порушенням вимог, установлених підпунктом 4 пункту 8 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0134500-18#n266 Правил], що перешкоджає їх обробленню на автоматизованих системах оброблення банкнот.

Національний банк здійснює обмін справжніх банкнот, зафарбованих спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей, тільки банкам та юридичним особам, які використовують спецпристрій для зберігання цінностей, за умови надання ними відповідних документів щодо їх використання, а також документів правоохоронних органів чи суду щодо цих банкнот.

==Гроші, які не підлягають обміну==
Обміну не підлягають неплатіжні банкноти (монети). До неплатіжних банкнот належать:
*справжні банкноти (монети), що у процесі обігу або неналежного зберігання набули ознак зношення та пошкодження, які не відповідають установленим Національним банком критеріям;
*навмисно пошкоджені з метою вчинення кримінального правопорушення банкноти;
*банкноти (монети), які вилучені Національним банком з обігу;
*зразки банкнот;
*банкноти, погашені штампами або написами «до обміну», «неплатіжна»;
*банкноти або монети, які мають одну або більше з таких ознак: механічні пошкодження (надрізані, з отворами, з видаленою частиною, розділені на частини), з повністю відсутніми зображеннями аверсу та/або реверсу.

Якщо банкноти (монети) вилучені Національним банком з обігу, вони підлягають обміну за умови, що вони за дизайном і елементами захисту повністю відповідають зразкам та описам, наведеним на сторінках офіційного Інтернет-представництва Національного банку, мають ознаки зношення чи пошкодження, які не перешкоджають без сумніву визначити справжність та номінал монет, належать до значно зношених банкнот.

'''Національний банк не відшкодовує підроблені та неплатіжні банкноти (монети).'''

==Порядок повернення та обміну пошкоджених банкнот==
Для того, щоб обміняти пошкоджену банкноту, слід звернутися до будь-якого банку України із заявою про обмін банкноти. Обмін банкнот здійснюється безоплатно та без обмежень щодо сум та строків такої заміни.

===Щодо порядку обміну банкнот, пошкоджених через дію хімічних речовин:===

Національний банк приймає банкноти, які значно пошкоджені внаслідок дії хімічних речовин, води, вогню та/або мають свічення під дією ультрафіолетових променів, деструкцію та обвуглення паперу на окремих ділянках або по всій площі банкноти, і площа яких під час приймання та оброблення може стати меншою, ніж 55% початкової площі банкноти, або внаслідок чого створилася цілісна група пошкоджених банкнот, яку неможливо розділити, а також, банкноти, забруднені хімічними та радіоактивними речовинами, будь-якими токсичними органічними субстанціями, що впливають або за певних умов можуть негативно впливати на здоров'я людини (такі банкноти приймаються лише за наявності документа про проведення дезінфекції та/або дезактивації банкнот).

Банк у присутності пред'явника банкнот обстежує зазначені банкноти та складає акт про обстеження значно пошкоджених банкнот у двох примірниках, до якого обов'язково додається фотографія (ксерокопія) значно пошкодженої банкноти та/або фотографії видів зверху і збоку значно пошкодженої групи банкнот; обмінює справжні банкноти, збережена площа цілої частини кожної з яких дорівнює або більше 55% початкової площі банкноти.
Банкноти повертаються банком пред’явнику на його вимогу протягом шести місяців з дня їх прийняття для дослідження. Після закінчення цього строку та відсутності запиту Національний банк знищує неплатіжні банкноти (монети).

===Щодо порядку вилучення сумнівних банкнот===
Банк зобов’язаний вилучити та передати на дослідження до НБУ сумнівні банкноти та банкноти (монети) з дефектами виробника.
Які банкноти є сумнівними:
*заламіновані банкноти;
*банкноти, розірвані (розрізані) на дві частини, на яких немає хоча б одного серійного номера, і загальна площа цих частин є не меншою, ніж 55% початкової площі банкноти;
*банкноти, розірвані (розрізані) на три або більше частин, уключаючи склеєні;
*банкноти, пошкоджені під час надзвичайного режиму.
Національний банк за результатами досліджень оформляє акт, на підставі якого банкноти (монети) можуть бути визнані платіжними, з дефектами виробника, неплатіжними, навмисно пошкодженими з метою вчинення кримінального правопорушення, пошкодженими під час надзвичайного режиму чи підробленими.

==Див. також==

* [[Порядок вилучення з обігу банкнот усіх номіналів зразків до 2003 року]]

[[Категорія:Фінансове право]]
[[Категорія:Банківське право]]

Переведення учнів між закладами освіти

2023-11-07T08:34:05Z

Oleksii.babak: /* Порядок переведення */

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закон України "Про освіту"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text Закон України "Про повну загальну середню освіту"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0564-18#n15 Наказ Міністерства освіти та науки України від 16.04.2018 № 367 "Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0274729-22#Text Наказ Міністерства освіти та науки України від 28.03.2022 № 274 "Про деякі питання організації здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні"]
== Право на зміну навчального закладу ==
Кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов’язковою. Відповідно до статті 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання.

Стаття 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закону України "Про освіту"] передбачає, що батьки здобувачів освіти мають право обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти.

Відповідно до частини другої статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text Закону України "Про повну загальну середню освіту"] право дитини на здобуття початкової та базової середньої освіти у комунальному закладі освіти (його структурному підрозділі), за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає дитина, гарантується, що не обмежує право батьків дитини або особи, яка досягла повноліття, обирати інший заклад освіти відповідно до законодавства.
== Порядок переведення ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0564-18#n15 Порядком зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти та науки України від 16.04.2018 № 367] для переведення учня з одного закладу освіти до іншого учень чи один з його батьків (для учнів, які не досягли повноліття) має звернутися до обраного ним закладу освіти щодо можливості зарахування з відповідним письмовим зверненням (запитом) в довільній формі, у тому числі шляхом надсилання його сканованої копії електронною поштою.

Керівник закладу освіти упродовж п’яти робочих днів з дати надходження такого звернення (запиту) має надати заявнику письмову відповідь (у тому числі шляхом надсилання її сканованої копії на електронну пошту заявника) про наявність чи відсутність вільних місць у певному класі та можливість чи неможливість зарахування учня до цього класу.

У письмовому підтвердженні можливості зарахування дитини має бути зазначений кінцевий термін для подання заяви про переведення та особової справи учня.

'''До закладу освіти, з якого переводиться учень, подаються:'''
* заява про переведення одного з батьків учня (для учнів, які не досягли повноліття) або учня;
* письмове підтвердження або його сканована копія з іншого закладу освіти про можливість зарахування до нього відповідного учня.
'''Упродовж одного робочого дня з дня отримання відповідних документів''' керівник закладу освіти зобов’язаний видати '''наказ про відрахування учня для переведення до іншого закладу освіти та видати особову справу учня'''.

'''Упродовж п’яти робочих днів з дня отримання від закладу освіти зазначених документів учень чи один із його батьків (для учнів, які не досягли повноліття) має подати до закладу освіти, до якого переводиться учень:'''
* заяву про зарахування;
* особову справу учня.
У такому випадку '''наказ про зарахування учня до закладу освіти має бути виданий упродовж одного робочого дня з дня отримання документів'''

== Особливості переведення учнів між закладами освіти в умовах воєнного стану ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0274729-22#Text наказу Міністерства освіти і науки України від 28.03.2022 №274 "Про деякі питання організації здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні"] зарахування здобувачів загальної середньої освіти, які вимушені були змінити місце навчання та/або проживання (перебування) і проживають (перебувають) в Україні чи за її межами, до закладів освіти здійснюється за заявою (її сканованою копією чи фотокопією), що подається до закладу освіти одним з батьків, опікуном, іншим законним представником, родичем здобучана освіти або повнолітнім здобувачем освіти нарочно, факсом, електронною поштою, іншими засобами зв’язку чи у будь-який інший спосіб (за вибором заявника). Здобуття загальної середньої освіти для здобувачів освіти здійснюється за будь-якою формою, що може забезпечити заклад освіти та є найбільш безпечною для них.

Також, органи управління у сфері освіти місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, зокрема у підпорядкуванні яких перебувають заклади загальної середньої освіти (далі - заклади освіти) та установи освіти (далі - органи управління у сфері освіти), забезпечують та організувують:

* проживання здобувачів освіти та осіб, які їх супроводжують (батьків, опікунів, інших законних представників, родичів тощо), працівників закладів освіти та установ освіти у пансіонах, гуртожитках тощо та їх харчування у разі подання відповідної заяви;
* прийом закладами освіти заяв (сканованих копій чи фотокопій) щодо надання інформації про отримані в Україні документи про загальну середню освіту (незалежно від місця їх отримання), поданих у будь-який спосіб за вибором заявника, а саме, здобувачем освіти, його законним представником (одним з батьків, опікуном тощо) чи родичем, за наявності підтверджуючих документів особи, їх узагальнення та надсилання державному підприємству «Інфоресурс» протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідних заяв.
== Див. також ==
* [[Право особи на освіту]]
* [[Зарахування учнів до закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти та їх відрахування]]
* [[Отримання документа про освіту на території України особами, які мешкають на тимчасово окупованій території]]
* [[Прийом дитини до дошкільного навчального закладу, в тому числі без відповідних профілактичних щеплень]]
* [[Екстернатна форма навчання]]
* [[Освіта дітей з особливими потребами (інклюзивне навчання)]]
* [[Пропуск учнями без поважних причин навчальних занять – адміністративна відповідальність]]
[[Категорія:Право на освіту]]
[[Категорія:Діти]]

Земельні ділянки житлово-будівельних (житлових) і гаражно-будівельних кооперативів

2023-11-07T08:15:14Z

Oleksii.babak: /* Приватизація земельної ділянки членом гаражного кооперативу */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1097 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15#Text Закон України «Про кооперацію»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України «Про оренду землі»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!''' 9 червня 2002 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2247-20#Text Закон України від 12 травня 2022 року № 2247-IХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану"], яким визначаються особливості регулювання земельних відносин, а саме володіння користування та розпорядження землею на час воєнного стану.
|}
== Житлово-будівельні (житлові) та гаражно-будівельні кооперативи як суб’єкти права на земельну ділянку ==
Згідно зі ст. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15#Text Закону України «Про кооперацію»] '''кооператив''' - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об’єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. Обслуговуючим кооперативом є кооператив, який утворюється шляхом об’єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.

Земля кооперативу складається із земельних ділянок, наданих йому в оренду або придбаних ним у власність. Кооперативи придбавають земельні ділянки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] (стаття 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15#Text Закону України «Про кооперацію»]).

Статтею 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] (далі - ЗК України) встановлено, що житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду в розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

Житлово-будівельні (житлові) та гаражно-будівельні кооперативи можуть набувати земельні ділянки у власність за цивільно-правовими угодами.

'''Житлово-будівельні і гаражно-будівельні кооперативи є суб’єктами права на земельну ділянку лише після їх [[Порядок державної реєстрації юридичної особи|реєстрації як юридичних осіб]].'''
==Приватизація земельних ділянок кооперативами==
Згідно зі статтею 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] житлово-будівельні і гаражно-будівельні кооперативи зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства, мають законне право на отримання земельної ділянки, у межах існуючої земельної ділянки, у власність шляхом безоплатної її передачі.

Розміри земельних ділянок, що передаються або надаються кооперативам під забудову або для експлуатації зведених будівель, встановлюється згідно з затвердженою містобудівною документацією.

Для отримання у власність землі кооперативу, як існуючому так і новоствореному (на вільних від забудови земельних ділянках), необхідно, звернутися із '''заявою''' в місцеві органи влади з проханням про безоплатну передачу у власність чи користування земель загального користування, які знаходяться на території цього кооперативу. До заяви потрібно долучити: план кооперативу, довідку про його державну реєстрацію, статут, виписку з [https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань].

Крім того, слід підготувати протокол загальних зборів членів кооперативу з рішенням про звернення до органів влади з заявою щодо отримання у власність землі.

Передача земель загального користування у власність кооперативам відбувається на підставі технічної документації із землеустрою.

Власником цих земель після завершення приватизації стає власне кооператив як юридична особа.

'''Набуття прав на земельні ділянки кооперативами здійснюється саме як юридичними особами, а не окремо громадянами-членами кооперативу.'''
==Надання житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам земельних ділянок в оренду==
'''Оренда землі''' - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі [[Договір оренди земельної ділянки|договору оренди]] належить право володіння і користування земельною ділянкою.

[[Оренда земельної ділянки комунальної власності|Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності]], здійснюється на підставі:
*рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування;
*[[Договір купівлі-продажу права оренди земельної ділянки|договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки]] (за результатами проведення [[Порядок проведення земельних торгів|земельних торгів]]).
Право оренди земельної ділянки у кооперативу виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації.
== Використання земельних ділянок житлово-будівельними (житловими) і гаражно-будівельними кооперативами ==
Використання земельних ділянок житлово-будівельними (житловими) і гаражно-будівельними кооперативами в основному здійснюється на підставі права власності.

Це обумовлено необхідністю ведення капітального житлового або гаражного будівництва на землях житлової та громадської забудови. Водночас ділянки нерідко використовуються кооперативами на орендних умовах. Це може мати місце, наприклад, при будівництві кооперативного жилого будинку (для складування та збереження будівельних матеріалів), під час експлуатації комплексу жилих будинків та інших кооперативних споруд (для створення складських приміщень, ремонтно-експлуатаційної бази та розміщення відповідних служб), при експлуатації авто гаражів і автостоянок (для ремонту і обслуговування автотранспортних засобів, тимчасового користування земельними ділянками для розбирання автомобілів тощо).
==Придбання кооперативами земельних ділянок за цивільно-правовими угодами==
Коператив як юридична особа, має право придбати земельну ділянку у власність у іншого громадянина чи юридичної особи на підставі цивільно-правової угоди — [[Договір купівлі-продажу нерухомого майна|купівлі-продажу]], [[Договір міни земельної ділянки|міни]], [[Договір дарування нерухомого майна|дарування]], [[Порядок оформлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та за заповітом|успадкування]], [[Договір довічного утримання|довічного утримання]] та інних цивільно-правових угод, які відповідно повинні укладатися з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України].

Цивільно-правова угода про перехід права власності на земельну ділянку має бути укладена у письмовій формі та нотаріально посвідчена. Зміст угод про перехід права власності на земельні ділянки повинен відповідати вимогам, закріпленим статтею 132 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України].

Цивільно-правові угоди про перехід права власності на земельні ділянки вважаються укладеними з дня їх нотаріального посвідчення. Однак право власності на земельну ділянку виникає у особи, яка набуває земельну ділянку у власність на підставі цивільно-правової угоди, лише після [[Реєстрація права власності на земельну ділянку|державної реєстрації цих прав]] (стаття 125 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України]).
==Приватизація земельної ділянки членом гаражного кооперативу==
Відповідно до статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] кожний громадянин України має право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Таким чином, законодавством передбачено можливість безоплатної приватизації громадянином України земельної ділянки площею до 0,01 га для будівництва індивідуального гаража.

Якщо гараж розташований в межах гаражно-будівельного кооперативу, то член такого кооперативу отримував можливість згідно з внутрішнім розподілом отримати окремий гараж для свого автомобіля, і навіть оформлене [[Приватизація гаражу в гаражному кооперативі|право власності на гараж у гаражно-будівельному кооперативі]] не дає права його членам приватизовувати окремі земельні ділянки під своїми гаражами, адже, ці гаражі не є самостійними (індивідуальними), а мають спільні з іншими гаражами під’їзди, огорожу, стінки тощо. Індивідуальним є тільки в’їзд у гараж.

'''Отже, законом не передбачена можливість приватизації земельної ділянки під гаражем розташованого в межах гаражно-будівельного кооперативу.'''

Член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно.

У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна. Право власності на таке майно у члена кооперативу виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Положення цієї статті не застосовуються до об’єктів права власності кооперативів, діяльність яких регулюється спеціальними законами (ст. 19-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15#Text Закону України «Про кооперацію»].)

== Відповідальність за земельно-правовими зобов'язаннями ==
Кооператив відповідає за своїми зобов’язаннями всім належним йому майном. Порядок покриття завданих кооперативом збитків визначається його статутом.

Члени кооперативу відповідають за зобов’язаннями кооперативу в межах внесеного ними паю, якщо інше не передбачено статутом кооперативу або законом.

Кооператив не несе відповідальності за зобов’язаннями своїх членів (ст. 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15#Text:~:text=%D0%9A%D0%BE%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%94%20%D0%B7%D0%B0,%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%97%D1%85%20%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2. Закону України «Про кооперацію»].).

==Судова практика==
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/39783854 Постанова Верховного Суду України від 17 червня 2014 року у справі № 21-195 а14] (Наведеною нормою передбачено можливість безоплатної передачі земельних ділянок у власність юридичної особи для здійснення житлового будівництва за умови, що така особа створена як житлово-будівельний кооператив, а тому при вирішенні питання щодо безоплатного надання земельної ділянки в порядку, визначеному наведеною нормою, слід в обов'язковому порядку враховувати мету створення відповідного кооперативу, яка має відповідати встановленим вимогам до порядку створення такого кооперативу).
== Дивись додатково ==
*[https://acrec.org.ua/wp-content/uploads/2021/02/research-3-1.pdf Проблеми застосування законодавства та корупціогенні фактори у сфері виділення земельних ділянок без земельних торгів для житлово-будівельних та обслуговуючих кооперативів]
*[[Договір оренди земельної ділянки]]
*[[Приватизація гаражу в гаражному кооперативі]]
*[[Приватизація земельної ділянки під житловим будинком]]
*[[Договір купівлі-продажу права оренди земельної ділянки]]
*[[Правовий режим земель житлової та громадської забудови]]
[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Земельні ділянки житлово-будівельних (житлових) і гаражно-будівельних кооперативів

2023-11-07T08:05:40Z

Oleksii.babak: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1097 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15#Text Закон України «Про кооперацію»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України «Про оренду землі»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!''' 9 червня 2002 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2247-20#Text Закон України від 12 травня 2022 року № 2247-IХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану"], яким визначаються особливості регулювання земельних відносин, а саме володіння користування та розпорядження землею на час воєнного стану.
|}
== Житлово-будівельні (житлові) та гаражно-будівельні кооперативи як суб’єкти права на земельну ділянку ==
Згідно зі ст. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15#Text Закону України «Про кооперацію»] '''кооператив''' - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об’єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. Обслуговуючим кооперативом є кооператив, який утворюється шляхом об’єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.

Земля кооперативу складається із земельних ділянок, наданих йому в оренду або придбаних ним у власність. Кооперативи придбавають земельні ділянки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] (стаття 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15#Text Закону України «Про кооперацію»]).

Статтею 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] (далі - ЗК України) встановлено, що житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду в розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

Житлово-будівельні (житлові) та гаражно-будівельні кооперативи можуть набувати земельні ділянки у власність за цивільно-правовими угодами.

'''Житлово-будівельні і гаражно-будівельні кооперативи є суб’єктами права на земельну ділянку лише після їх [[Порядок державної реєстрації юридичної особи|реєстрації як юридичних осіб]].'''
==Приватизація земельних ділянок кооперативами==
Згідно зі статтею 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] житлово-будівельні і гаражно-будівельні кооперативи зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства, мають законне право на отримання земельної ділянки, у межах існуючої земельної ділянки, у власність шляхом безоплатної її передачі.

Розміри земельних ділянок, що передаються або надаються кооперативам під забудову або для експлуатації зведених будівель, встановлюється згідно з затвердженою містобудівною документацією.

Для отримання у власність землі кооперативу, як існуючому так і новоствореному (на вільних від забудови земельних ділянках), необхідно, звернутися із '''заявою''' в місцеві органи влади з проханням про безоплатну передачу у власність чи користування земель загального користування, які знаходяться на території цього кооперативу. До заяви потрібно долучити: план кооперативу, довідку про його державну реєстрацію, статут, виписку з [https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань].

Крім того, слід підготувати протокол загальних зборів членів кооперативу з рішенням про звернення до органів влади з заявою щодо отримання у власність землі.

Передача земель загального користування у власність кооперативам відбувається на підставі технічної документації із землеустрою.

Власником цих земель після завершення приватизації стає власне кооператив як юридична особа.

'''Набуття прав на земельні ділянки кооперативами здійснюється саме як юридичними особами, а не окремо громадянами-членами кооперативу.'''
==Надання житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам земельних ділянок в оренду==
'''Оренда землі''' - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі [[Договір оренди земельної ділянки|договору оренди]] належить право володіння і користування земельною ділянкою.

[[Оренда земельної ділянки комунальної власності|Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності]], здійснюється на підставі:
*рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування;
*[[Договір купівлі-продажу права оренди земельної ділянки|договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки]] (за результатами проведення [[Порядок проведення земельних торгів|земельних торгів]]).
Право оренди земельної ділянки у кооперативу виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації.
== Використання земельних ділянок житлово-будівельними (житловими) і гаражно-будівельними кооперативами ==
Використання земельних ділянок житлово-будівельними (житловими) і гаражно-будівельними кооперативами в основному здійснюється на підставі права власності.

Це обумовлено необхідністю ведення капітального житлового або гаражного будівництва на землях житлової та громадської забудови. Водночас ділянки нерідко використовуються кооперативами на орендних умовах. Це може мати місце, наприклад, при будівництві кооперативного жилого будинку (для складування та збереження будівельних матеріалів), під час експлуатації комплексу жилих будинків та інших кооперативних споруд (для створення складських приміщень, ремонтно-експлуатаційної бази та розміщення відповідних служб), при експлуатації авто гаражів і автостоянок (для ремонту і обслуговування автотранспортних засобів, тимчасового користування земельними ділянками для розбирання автомобілів тощо).
==Придбання кооперативами земельних ділянок за цивільно-правовими угодами==
Коператив як юридична особа, має право придбати земельну ділянку у власність у іншого громадянина чи юридичної особи на підставі цивільно-правової угоди — [[Договір купівлі-продажу нерухомого майна|купівлі-продажу]], [[Договір міни земельної ділянки|міни]], [[Договір дарування нерухомого майна|дарування]], [[Порядок оформлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та за заповітом|успадкування]], [[Договір довічного утримання|довічного утримання]] та інних цивільно-правових угод, які відповідно повинні укладатися з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України].

Цивільно-правова угода про перехід права власності на земельну ділянку має бути укладена у письмовій формі та нотаріально посвідчена. Зміст угод про перехід права власності на земельні ділянки повинен відповідати вимогам, закріпленим статтею 132 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України].

Цивільно-правові угоди про перехід права власності на земельні ділянки вважаються укладеними з дня їх нотаріального посвідчення. Однак право власності на земельну ділянку виникає у особи, яка набуває земельну ділянку у власність на підставі цивільно-правової угоди, лише після [[Реєстрація права власності на земельну ділянку|державної реєстрації цих прав]] (стаття 125 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України]).
==Приватизація земельної ділянки членом гаражного кооперативу==
Відповідно до статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] кожний громадянин України має право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Таким чином, законодавством передбачено можливість безоплатної приватизації громадянином України земельної ділянки площею до 0,01 га для будівництва індивідуального гаража.

Якщо гараж розташований в межах гаражно-будівельного кооперативу, то член такого кооперативу отримував можливість згідно з внутрішнім розподілом отримати окремий гараж для свого автомобіля, і навіть оформлене [[Приватизація гаражу в гаражному кооперативі|право власності на гараж у гаражно-будівельному кооперативі]] не дає права його членам приватизовувати окремі земельні ділянки під своїми гаражами, адже, ці гаражі не є самостійними (індивідуальними), а мають спільні з іншими гаражами під’їзди, огорожу, стінки тощо. Індивідуальним є тільки в’їзд у гараж.

'''Отже, законом не передбачена можливість приватизації земельної ділянки під гаражем розташованого в межах гаражно-будівельного кооперативу.'''
== Відповідальність за земельно-правовими зобов'язаннями ==
Члени кооперативів не несуть відповідальності за земельно-правовими, як і за іншими, зобов'язаннями цих організацій.
==Судова практика==
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/39783854 Постанова Верховного Суду України від 17 червня 2014 року у справі № 21-195 а14] (Наведеною нормою передбачено можливість безоплатної передачі земельних ділянок у власність юридичної особи для здійснення житлового будівництва за умови, що така особа створена як житлово-будівельний кооператив, а тому при вирішенні питання щодо безоплатного надання земельної ділянки в порядку, визначеному наведеною нормою, слід в обов'язковому порядку враховувати мету створення відповідного кооперативу, яка має відповідати встановленим вимогам до порядку створення такого кооперативу).
== Дивись додатково ==
*[https://acrec.org.ua/wp-content/uploads/2021/02/research-3-1.pdf Проблеми застосування законодавства та корупціогенні фактори у сфері виділення земельних ділянок без земельних торгів для житлово-будівельних та обслуговуючих кооперативів]
*[[Договір оренди земельної ділянки]]
*[[Приватизація гаражу в гаражному кооперативі]]
*[[Приватизація земельної ділянки під житловим будинком]]
*[[Договір купівлі-продажу права оренди земельної ділянки]]
*[[Правовий режим земель житлової та громадської забудови]]
[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Єдина база даних звітів про оцінку майна (оцінка online)

2023-11-07T07:36:41Z

Oleksii.babak: /* Загальні положення */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2658-14#Text Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#Text Закон України «Про оцінку земель»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1440-2003-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 «Про затвердження Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" »]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0677-18#n15 Наказ Фонду державного майна України від 17 травня 2018 року № 658 «Про затвердження Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку»]
== Загальні положення ==
'''Єдина база даних звітів про оцінку''' є автоматизованою системою збирання, накопичення та обробки інформації даних.

'''Адміністратором Єдиної бази''' є відповідний структурний підрозділ Фонду державного майна України з питань інформаційних технологій та моніторингу, яким здійснюється накопичення, зберігання і захист даних Єдиної бази та контроль за доступом до них.

'''Розпорядником Єдиної бази є''' відповідний структурний підрозділ Фонду з питань оціночної діяльності, яким здійснюється аналіз та контроль даних Єдиної бази.

'''Оцінка майна, майнових прав''' (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами.

Майном, яке може оцінюватися, вважаються об’єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід’ємні частини), об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти нерухомості, машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, у тому числі об’єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності;

Майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов’язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (право володіння, розпорядження, користування), спеціальне майнове право на об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості, а також інші специфічні права (право на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та право вимоги.

Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до Закону.

Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником.

Випадки обов'язкового проведення оцінки майна встановлюються Законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2658-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%203.,%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC. (ст. 3 . Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»]

'''Професійна оціночна діяльність''' (далі - оціночна діяльність) - діяльність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до положень цього Закону, яка полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення оцінки майна, розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна .

'''Звіт про оцінку майна''' є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2658-14#Text:~:text=%D0%97%D0%B2%D1%96%D1%82%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BA%D1%83%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D1%94,%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC. (ст. 12 . Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»].

Механізм ведення Фондом державного майна України (далі – Фонд) '''Єдиної бази даних звітів про оцінку''', формування електронних довідок про оціночну вартість об’єкта нерухомості та реєстрації звітів про оцінку майна, складених суб’єктами оціночної діяльності (оцінювачами) для цілей обчислення доходу платника податку – фізичної особи від продажу (обміну) нерухомого майна, а також доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок майна (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою), доходу, отриманого за іншими правочинами, за якими здійснюється перехід права власності на нерухомість, дохід за якими підлягає оподаткуванню у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковим кодексом України], визначено '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0677-18#n15 Порядком ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 17 травня 2018 року № 658 (далі - Порядок).]'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0677-18#n15 Порядок] поширюється на:
* фізичних та юридичних осіб;
* суб’єктів оціночної діяльності – суб’єктів господарювання, які відповідають вимогам, установленим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2658-14#top Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»];
* суб’єктів оціночної діяльності у сфері оцінки земель, які відповідають вимогам, установленим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#Text Законом України «Про оцінку земель»] (у разі визначення ринкової вартості земельної ділянки) (далі – суб’єкти оціночної діяльності);
* оцінювачів;
* нотаріусів.
У Єдиній базі даних звітів про оцінку підлягають реєстрації:
* електронні довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості, сформовані на запити фізичних та юридичних осіб;
* звіти про оцінку майна, складені суб’єктами оціночної діяльності для цілей обчислення доходу платника податку - фізичної особи від продажу (обміну) нерухомого майна (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою), у випадках, передбачених Податковим кодексом України (далі - цілі оподаткування).
'''Зверніть увагу!''' Доступ, внесення, перевірка інформації до/з Єдиної бази даних звітів про оцінку здійснюються '''безоплатно'''. Формування електронних довідок про оціночну вартість об’єкта нерухомості здійснюється '''безоплатно'''.
== Суб’єкти Єдиної бази ==
'''''Суб’єктами Єдиної бази є:'''''
* Фонд;
* фізичні або юридичні особи, на запити яких формується електронна довідка про оціночну вартість об’єкта нерухомості;
* суб’єкти оціночної діяльності (оцінювачі);
* нотаріуси; користувачі інформації з Єдиної бази.
'''''Фізичні та юридичні особи''''', на запит яких формується електронна довідка про оціночну вартість об’єкта нерухомості, зобов’язані вносити до Єдиної бази достовірні дані про об’єкт нерухомості, які відомі або стали відомі про такий об’єкт на дату формування довідки.

'''''Суб’єкти оціночної діяльності (оцінювачі) зобов’язані:'''''
* за результатом визначення ринкової вартості об’єкта оцінки складати звіт про оцінку майна та вносити до Єдиної бази інформацію з нього відповідно до вимог, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0677-18#n15 Порядком];
* зберігати електронну версію повного звіту про оцінку разом з додатками до нього в Єдиній базі, а також в архіві суб’єкта оціночної діяльності у паперовій формі протягом п’яти років після дати оцінки. Звіти про оцінку та інші документи щодо визначення оціночної вартості об’єкта оцінки зберігаються в Єдиній базі та в архіві суб’єкта оціночної діяльності з урахуванням вимог Закону України «Про захист персональних даних», про що має бути зазначено/погоджено в договорі про оцінку майна;
* надсилати на відповідний запит Фонду копію звіту про оцінку, завірену в установленому законодавством порядку суб’єктом оціночної діяльності, який склав такий звіт, оформлену відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1351-11#Text Положення про порядок рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав рецензентами, що працюють у штаті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 31 жовтня 2011 року № 1585/1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2011 року за № 1351/20089] (далі - Положення про рецензування), та завірену в установленому законодавством порядку копію договору на проведення оцінки майна з метою встановлення дотримання вимог частини другої статті 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2658-14#Text Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»] під час проведення оцінки майна;
* відображати у звіті про оцінку та інформації зі звіту про оцінку повну та достовірну інформацію;
* забезпечувати повноту, правильність та достовірність інформації, що вноситься до Єдиної бази;
* забезпечувати відповідність інформації зі звіту про оцінку, складеної у паперовій формі, інформації зі звіту про оцінку, внесеній суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) до Єдиної бази;
* мати кваліфікований електронний підпис чи печатку або удосконалений електронний підпис чи печатку, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів;
* забезпечувати достовірність та ідентичність паперового примірника звіту про оцінку електронній версії звіту про оцінку, який зберігається в Єдиній базі та в архіві суб’єкта оціночної діяльності;
* завантажувати до Єдиної бази електронну форму звіту про оцінку майна, з накладанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, який базується на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів оцінювачів, які безпосередньо проводили оцінку.
== Порядок автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість об’єкта нерухомості в Єдиній базі ==
'''У випадках, визначених Податковим кодексом України, на запити фізичних або юридичних осіб здійснюється електронне визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості, розраховане Модулем Єдиної бази'''

''З метою електронного визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості фізична або юридична особа повинна зареєструватися'', авторизуватися (ідентифікуватися) та внести до сервісу електронного визначення оціночної вартості дані про об’єкт нерухомості. Доступ, внесення даних про об’єкт нерухомості, перевірка інформації до/з Єдиної бази здійснюється безоплатно.

''Перелік обов’язкових даних, які вносяться особою з метою визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості, наведений у додатку 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0239-21#Text Порядку]''

'''До сервісу електронного визначення оціночної вартості об’єкти нерухомості вносяться за такими видами та типами:'''

1) житлова нерухомість:

* квартира в багатоповерховій житловій будівлі;

* квартира в малоповерховій житловій будівлі;
* гуртожиток / комунальна квартира / житлове приміщення; житловий будинок / котедж (будинок одноквартирний підвищеної комфортності) / таунхаус;
* дачний (садовий) будинок;
2) земельна ділянка;

3) нежитлова нерухомість:
* адміністративна будівля або приміщення;
* промислова (складська) будівля або приміщення;
* торговельна будівля або приміщення;
* гараж / паркувальне місце в закритому паркінгу;
4) об’єкт незавершеного будівництва.

При цьому обов’язкові дані, які вносяться особою з метою визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості повинні відповідати офіційним документам на такий об’єкт нерухомості.

На підставі даних про об’єкт нерухомості Модуль Єдиної бази розраховує оціночну вартість такого об’єкта нерухомості.

'''''За результатом''''' визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості Модулем формується довідка про оціночну вартість об’єкта нерухомості відповідно до додатка 2 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0239-21#Text Порядку], з автоматичним присвоєнням кожній довідці унікального реєстраційного номера.

Довідка про оціночну вартість об’єкта нерухомості є чинною '''''впродовж 30 календарних днів з''''' дня її формування Єдиною базою.

'''''Якщо особа не погоджується з результатам'''''и автоматичного визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості, вона має право звернутися до суб’єкта оціночної діяльності (оцінювача) з метою визначення ринкової вартості такого об’єкта та обрати суб’єкта оціночної діяльності (оцінювача) шляхом використання Державного реєстру оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності або Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок.
== Порядок реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі та внесення інформації зі звіту про оцінку до Єдиної бази ==
Звіт про оцінку підлягає реєстрації в Єдиній базі протягом п’яти робочих днів від дати складання такого звіту про оцінку суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем).

Для реєстрації звіту про оцінку суб’єкт оціночної діяльності (оцінювач) вносить інформацію зі звіту про оцінку до Єдиної бази через сервіс внесення інформації.

У разі проведення рецензування звіту про оцінку у порядку, передбаченому розділом V [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0677-18#n15 Порядку], реєстрація звіту про оцінку здійснюється автоматично після внесення до Єдиної бази позитивних результатів рецензування звіту про оцінку за ознаками, визначеними абзацом другим або третім пункту 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1440-2003-%D0%BF#Text Національного стандарту № 1.]

У Єдиній базі підлягає реєстрації виключно звіт про оцінку, щодо якого завершено процедуру складання, підписаний керівником суб’єкта оціночної діяльності та оцінювачем(ами), який(і) безпосередньо брали участь у його складанні.

Електронні версії звітів про оцінку підлягають збереженню в Єдиній базі виключно з накладеними кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом, який базується на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів оцінювача(ів), який(і) безпосередньо проводили оцінку, та кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом, який базується на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів керівника суб’єкта оціночної діяльності, або кваліфікованою електронною печаткою, або удосконаленою електронною печаткою, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів суб’єкта оціночної діяльності. Такі звіти про оцінку, внесені до Єдиної бази, вважаються підписаними оцінювачем(ами), який(і) безпосередньо проводили оцінку, та керівником суб'єкта оціночної діяльності, і прирівнюються до оригіналів звітів про оцінку.

Строк дії звіту про оцінку не може перевищувати шість місяців з дати оцінки, про що зазначається в такому звіті.

Реєстрація звіту про оцінку в Єдиній базі здійснюється після:

* складання суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем(ами)) звіту про оцінку;
* накладання на звіт про оцінку кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, який базується на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, оцінювачем(ами), який(і) безпосередньо проводили оцінку, та кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, який базується на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів керівника суб’єкта оціночної діяльності, або кваліфікованої електронної печатки, або удосконаленої електронної печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів суб’єкта оціночної діяльності;
* внесення до Єдиної бази інформації зі звіту про оцінку за встановленою цим Порядком відповідною формою;
* перевірки інформації зі звіту про оцінку на її повноту, а також відповідності ринкової вартості об’єкта оцінки допустимому 25-відсотковому діапазону вартості на співставні об’єкти нерухомості, інформація про які міститься в Єдиній базі, визначеного Модулем;
* збереження електронної версії звіту про оцінку в Єдиній базі.

З метою реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі суб’єкт оціночної діяльності повинен:

* отримати кваліфікований електронний підпис чи печатку або удосконалений електронний підпис чи печатку, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів;
* забезпечити оцінювачів, які працюють у складі суб’єкта оціночної діяльності та беруть безпосередню участь у складанні звітів про оцінку для цілей оподаткування, кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом, який базується на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів;
* зареєструватися, авторизуватися та ідентифікуватися в Єдиній базі через сервіс внесення інформації з використанням кваліфікованого електронного підпису чи печатки або удосконаленого електронного підпису чи печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів;
* забезпечити реєстрацію, авторизацію та ідентифікацію оцінювачів, що працюють у його складі, в Єдиній базі за допомогою кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, який базується на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів;
* забезпечити внесення інформації зі звіту про оцінку до Єдиної бази через сервіс внесення інформації;
* забезпечити збереження електронної версії звіту про оцінку та окремо висновку про вартість в Єдиній базі та накладання на такий звіт та висновок кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, який базується на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, оцінювачем(ами), який(і) безпосередньо проводили оцінку, та кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, який базується на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів керівника суб’єкта оціночної діяльності, або кваліфікованої електронної печатки, або удосконаленої електронної печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів суб’єкта оціночної діяльності.

За результатами перевірки правових підстав на здійснення суб’єктами оціночної діяльності та/або оцінювачами практичної діяльності з оцінки майна сервіс внесення інформації забезпечує доступ до Єдиної бази суб’єкту оціночної діяльності (оцінювачу).

Для реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі суб’єкт оціночної діяльності (оцінювач) заповнює інформацію зі звіту про оцінку за відповідною формою, встановленою додатками 4-11 до цього Порядку, та додає її до звіту про оцінку. Перелік даних про об’єкт нерухомості зі звіту про оцінку, які вносяться до Єдиної бази, визначений додатками 4-11 до цього Порядку.

На інформацію зі звіту про оцінку накладається кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, який базується на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, оцінювачем(ами), який(і) безпосередньо проводив(ли) оцінку, та кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, який базується на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів керівника суб’єкта оціночної діяльності, або кваліфікована електронна печатка, або удосконалена електронна печатка, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів суб’єкта оціночної діяльності, після чого зазначена інформація вноситься до Єдиної бази.

У разі повноти, правильності та відповідності інформації зі звіту про оцінку, внесеної суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем), у тому числі відповідності ринкової вартості об’єкта оцінки допустимому 25-відсотковому діапазону вартості на співставні об’єкти нерухомості, визначеного Модулем, Єдина база реєструє звіт про оцінку з присвоєнням йому унікального реєстраційного номера. Одночасно формується довідка про внесення інформації зі звіту про оцінку до єдиної бази даних звітів про оцінку, згідно з додатком 12 до цього Порядку, із зазначенням у ній унікального реєстраційного номера звіту про оцінку. Довідка про внесення інформації зі звіту про оцінку до Єдиної бази долучається до звіту про оцінку.

Унікальний реєстраційний номер звіту про оцінку автоматично відображається в інформації зі звіту про оцінку та у довідці про внесення інформації зі звіту про оцінку до Єдиної бази після реєстрації звіту про оцінку Єдиною базою.

Суб’єкт оціночної діяльності (оцінювач) зазначає унікальний реєстраційний номер в паперовому примірнику звіту про оцінку на титульному аркуші такого звіту про оцінку та у висновку про вартість майна.

'''''Єдина база автоматично відмовляє у реєстрації звіту про оцінку у разі:'''''

* виявлення недоліків та/або порушень під час внесення інформації зі звіту про оцінку до Єдиної бази;
* якщо з дати складання звіту про оцінку (або у разі здійснення рецензування звіту про оцінку - з дати завершення такого рецензування) минуло більше п’яти робочих днів;
* якщо визначена у звіті про оцінку ринкова вартість об’єкта нерухомості виходить за межі допустимого 25-відсоткового діапазону вартості на співставні об’єкти нерухомості, визначеного Модулем;
* відсутності електронної версії звіту про оцінку та електронної версії висновку про вартість, внесених суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) до Єдиної бази.

Електронні версії звітів про оцінку та висновків про вартість підлягають збереженню в Єдиній базі, за умови їх реєстрації в Єдиній базі та отримання унікального реєстраційного номера, протягом п’яти років від дати такої реєстрації.

Звіт про оцінку, не зареєстрований в Єдиній базі, без присвоєного унікального реєстраційного номера або з дати реєстрації якого минуло більше шести місяців, для цілей оподаткування не застосовується.

== Наслідки відмови в реєстрації звіту про оцінку ==
У разі '''''відмови Єдиної бази у реєстрації звіту про оцінку на підставі''''' абзацу четвертого пункту 9 розділу ІV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0677-18#n15 Порядку] в Єдиній базі формується повідомлення про відмову у реєстрації звіту про оцінку в єдиній базі даних звітів про оцінку за формою згідно з додатком 13 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0677-18#n15 Порядку].

'''''Повідомленню про відмову''''' у реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі присвоюється номер, що є паролем пошуку для забезпечення рецензування звіту про оцінку.

Фізична або юридична особа, на запит якої здійснюється визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості, або суб’єкт оціночної діяльності (оцінювач) (далі – заявник) має право протягом п’яти робочих днів з дня відмови (формування повідомлення про відмову у реєстрації звіту про оцінку в єдиній базі даних звітів про оцінку) звернутися в електронній формі через сервіс реєстрації звітів про оцінку та рецензій на звіти про оцінку або письмово до Фонду із заявою про забезпечення рецензування звіту про оцінку майна за формою, встановленою додатком 14 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0677-18#n15 Порядку], відповідно до статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2658-14#Text Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»] та статті 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#Text Закону України «Про оцінку земель»].

''Заява про забезпечення рецензування звіту про оцінку формується в Єдиній базі автоматично з одночасним присвоєнням реєстраційного номера та дати формування заяви. До заяви про забезпечення рецензування звіту про оцінку автоматично долучається повідомлення про відмову у реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі та електронна версія звіту про оцінку та висновку про вартість, які зберігаються в Єдиній базі, а також заявником додається електронна версія договору на проведення оцінки майна.''

У разі подання заявником до Фонду заяви про забезпечення рецензування звіту про оцінку у паперовій формі до такої заяви додається прошитий (прошнурований), пронумерований оригінал звіту про оцінку майна, належним чином засвідчена копія договору на проведення оцінки майна, а також повідомлення про відмову у реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі.

'''''Звіт про оцінку та договір на проведення оцінки майна надаються для забезпечення процедури рецензування''''' з дотриманням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17#Text Закону України «Про захист персональних даних»].
== Порядок перевірки нотаріусами електронної довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості та реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі ==
Під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, а також щодо договорів дарування, видачі свідоцтв про право на спадщину (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою), інших правочинів, за якими здійснюється перехід права власності на нерухомість, дохід за якими підлягає оподаткуванню, нотаріус:
* при посвідчені зазначених правочинів перевіряє в Єдиній базі зміст електронної довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості на достовірність даних про об’єкт нерухомості, унікальний реєстраційний номер та дату формування цієї довідки або реєстрацію звіту про оцінку в Єдиній базі та наявність присвоєного йому унікального реєстраційного номера, а також звіряє інформацію про суб’єкта оціночної діяльності (оцінювача) та ринкову вартість об’єкта нерухомості, які містяться у звіті про оцінку, з даними Єдиної бази;
* вносить до Єдиної бази інформацію про ціну об’єкта нерухомості, зазначену в договорі купівлі-продажу (обміну), що ним посвідчується. З цією метою нотаріус повинен зареєструватися, авторизуватися та ідентифікуватися в Єдиній базі з використанням кваліфікованого електронного підпису.
З метою перевірки правових підстав на здійснення нотаріусом професійної діяльності його прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) та номер свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю звіряється з даними Єдиного реєстру нотаріусів під час реєстрації, авторизації, ідентифікації нотаріуса в Єдиній базі та під час перевірки реєстрації електронної довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості або звіту про оцінку в Єдиній базі
== Використання та оприлюднення інформації з Єдиної бази ==
Користувачі інформації з Єдиної бази під час виконання своїх повноважень перевіряють реєстрацію електронної довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості та/або звіту про оцінку в Єдиній базі за унікальним реєстраційним номером, присвоєним Єдиною базою, та/або поштовою адресою об’єкта оцінки, та/або за кадастровим номером земельної ділянки.

Інформація, що міститься в Єдиній базі, в тому числі електронні версії звітів про оцінку, Фонд використовує для реалізації своїх повноважень з державного регулювання оціночної діяльності відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2658-14#Text Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»], зокрема виявлення фактів зберігання в Єдиній базі (внесення в Єдину базу в якості звіту про оцінку з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг) документа, що не містить ознак звіту про оцінку (відповідно до вимог, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1440-2003-%D0%BF#Text Національним стандартом № 1]) без проведення рецензування, а також для проведення вибіркового рецензування електронних версій звітів про оцінку з метою забезпечення контролю якості їх складання, повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна.

Інформація Єдиної бази про об’єкт нерухомості та його вартість, у тому числі унікальні реєстраційні номери електронних довідок про оціночну вартість об'єктів нерухомості та зареєстрованих звітів про оцінку; інформація із електронних довідок про оціночну вартість об’єкта нерухомості та звітів про оцінку; найменування, коди ЄДРПОУ суб’єктів оціночної діяльності, дати і номери їх сертифікатів; прізвища, власні імена та по батькові (за наявності) керівників суб’єктів оціночної діяльності, прізвища, власні імена та по батькові (за наявності) оцінювачів, які безпосередньо проводили оцінку, дати і номери їх кваліфікаційних свідоцтв автоматично оприлюднюється на офіційному вебсайті Фонду в режимі реального часу (крім інформації з обмеженим доступом) у відкритому, прямому неавторизованому доступі з можливістю завантаження у форматі відкритих даних. При цьому до інформації з обмеженим доступом не належить інформація про суб’єктів оціночної діяльності (оцінювачів).
== Дивись додатково: ==
* [[Проведення оцінки майна та майнових прав]]
* [[Індексація нормативно-грошової оцінки земель]]
* [[Оціночно-земельна експертиза]]
* [[Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Земельне право]]

Порядок повернення застави у кримінальному провадженні

2023-11-06T12:56:41Z

Oleksii.babak: /* Звернення застави в дохід держави */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2012-%D0%BF#Text Поря]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 15 "Про затвердження дку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу"]
== Загальні положення ==
'''Застава''' - один із запобіжних заходів і полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків (пункт 3 частини першої статті 176, частина перша статті 182 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України] (далі - КПК України).

Застава може бути внесена:
* підозрюваним;

* обвинуваченим;

* іншою особою (фізичною або юридичною особою – заставодавцем) (частина друга статті 182 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частиною третьою або четвертою статті 183 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].

Застава не може бути внесена юридичними особами державної або комунальної власності або такими, що фінансуються з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі яких є частка державної, комунальної власності або яка належить суб’єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
== Розмір та порядок внесення застави ==
'''Розмір застави''' визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Розмір застави визначається в ухвалі слідчого судді, суду про обрання стосовно особи запобіжного заходу у вигляді застави (пункт 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2012-%D0%BF#Text Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 15] (далі - Порядок).

Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, ''не пізніше п’яти днів'' з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов’язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені ''пізніше п’яти днів'' з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов’язані виконувати покладені на них обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв’язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
== Звернення застави в дохід держави ==
У разі невиконання обов’язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу.

'''Зверніть увагу!''' Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] .

'''Зверніть увагу!''' '''Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.''' При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень.

Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2012-%D0%BF#Text:~:text=%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%B2,868%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2019.09.2012 Згідно з п. 8 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 15] (Далі Порядок) Звернення застави в дохід держави здійснюється на підставі платіжного доручення територіального управління Державної судової адміністрації (надалі ДСА) або апеляційного суду, Вищого антикорупційного суду, наданого до органу Казначейства, в якому відкрито депозитний рахунок, на який було внесено заставу.

Копія ухвали слідчого судді, суду, вироку місцевого суду надсилається протягом ''п'яти днів'' з дня набрання ними законної сили слідчим суддею (судом), який їх постановив чи ухвалив, до територіального управління ДСА, на депозитний рахунок якого було внесено заставу, для підготовки платіжного доручення.

Платіжне доручення видається територіальним управлінням ДСА протягом ''п'яти робочих днів'' з дня надходження ухвали слідчого судді, суду, вироку суду (апеляційним судом, Вищим антикорупційним судом - протягом ''п’яти робочих днів'' з дня постановлення ухвали чи вироку суду), що набрали законної сили, в яких міститься рішення про звернення застави в дохід держави, прийняте у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].
== Умови поверненння застави ==
Застава має бути повернена заставодавцю, якщо:

1) відсутні підстави для застосування негативних наслідків для звернення застави в дохід держави (частина восьма статті 182 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);

2) ухвала про застосування запобіжного заходу припинила свою дію у зв'язку із закінченням строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу (стаття 203 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]) або у зв'язку з набранням чинності іншим судовим рішенням – ухвалою про заміну запобіжного заходу;

3) заставодавець, тобто особа, яка внесла заставу не дає своєї згоди на можливе її звернення судом у майбутньому на виконання вироку в частині майнових стягнень (частина одинадцята статті 182 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
== Хто може звернутися, щодо повернення застави ==
Звертаються ті особи, які її внесли згідно з частиною другою статті 182 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].
== Куди звертатися ==
Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець звертається із відповідною заявою та необхідними документами до [https://dsa.court.gov.ua/dsa/about_dsa/tu/ територіального управління Державної судової адміністрації України] (ДСА) або апеляційного суду, Вищого антикорупційного суду, якому відкрито депозитний рахунок, на який було внесено заставу (пункт 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2012-%D0%BF#top Порядку]).

== Заява про повернення застави у кримінальному процесі ==
[[Файл:Зразок заяви про повернення застави у кримінальному процесі.docx|міні]]
== Документи, які потрібно додати до заяви про повернення застави у кримінальному процесі ==
До заяви про повернення застави у кримінальному процесі необхідно додати наступні документи:
# відповідну ухвалу (рішення, постанову чи вирок) суду засвідчену належним чином (або її ксерокопію), в якій міститься рішення про повернення застави;
# оригінал (дублікат) платіжного документа, що підтверджує факт внесення коштів як застави (квитанції);
# копію паспорту та реєстраційного номера облікової картки платника податків (засвідчені особистим підписом);
# довідку з банку з повними реквізитами для перерахунку коштів на необхідний рахунока, у разі відсутності банківського рахунка - відомості про банк чи підприємство поштового зв’язку;
# копію довіреності чи доручення на звернення з такою заявою та (або) отримання відповідних коштів (в разі, якщо з такою заявою звертається довірена особа чи особа за дорученням);
# ордер та копію свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю (в разі, якщо з такою заявою звертається адвокат).
Територіальне управління ДСА або апеляційний суд, Вищий антикорупційний суд, який обрав запобіжний захід у вигляді застави, розглядає зазначені документи та '''протягом п’яти робочих днів''' з дня їх надходження за умови зарахування коштів на депозитний рахунок готує та подає до органу Казначейства платіжне доручення про повернення коштів.

Повернення коштів, внесених як застава, здійснюється '''протягом п'яти робочих днів''' з дня надходження платіжних доручень територіального управління ДСА або апеляційного суду, Вищого антикорупційного суду, який обрав запобіжний захід у вигляді застави, до органу Казначейства (пункт 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2012-%D0%BF#top Порядку]).
== Корисні посилання ==
* [https://sh.ki.court.gov.ua/sud2610/zastava/ Порядок внесення застави та повернення суми застави]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Кримінальне право]]

Застосування працівниками поліції технічних засобів для відеофіксації та порядок отримання доступу до відеофайлів

2023-11-06T12:03:00Z

Oleksii.babak: /* Порядок застосування технічних засобів для відеофіксації */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закон України "Про захист персональних данних"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0443-20#n7 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 27.04.2020 № 357 "Про затвердження Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0028-19#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026 "Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису] (далі - наказ № 1026)
== Порядок застосування технічних засобів для відеофіксації ==
Фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру згідно зі ст. 307 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України].

Поліція в рамках своїх повноважень для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені законом України про Національну поліцію, тому може відходити від норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України].

Поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#Text:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%96%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%20%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%BC%20%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%97%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%20%D0%B2%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%85%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D1%97%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%86%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D1%83%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC. ч. 2 ст. 30 Закону України "Про Національну поліцію"]) .

Згідно з п. 9 ч. 1 ст 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закону України "Про Національну поліцію"] один із превентивних заходів що може застосовувати працівник поліції - це застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.

Відповідні технічні прилади та технічні засоби, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.

Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію"].
=== Нагрудна камера ===
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0028-19#Text наказом № 1026] під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов’язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.

Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов’язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов’язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
=== На транспортному засобі ===
Відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія.

Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов’язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.

=== Обов’язки працівника поліції, пов’язані із застосуванням технічних приладів і технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапис ===
Під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються:

1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу;

2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб;

3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису;

4) використання носіїв відеозапису у випадках, не пов’язаних із здійсненням ними повноважень поліції;

5) копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам.

За фактами втрати або пошкодження портативного відеореєстратора чи карти пам’яті, відеореєстраторів, установлених на службових транспортних засобах, БпЛА складових стаціонарних та автомобільних систем, призначається та проводиться службове розслідування в установленому законодавством порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0028-19#Text:~:text=%D0%9F%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. розділу 7 наказу № 1026] ).

== Строки зберігання відеофайлів ==
Відповідно до розділу 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0028-19#Text наказу № 1026] строк зберігання відеозаписів становить:
# з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА,- 30 діб;
# з автомобільної або стаціонарної системи залежно від технічних характеристик - не менше 30 діб;
# у стаціонарних системах, які використовуються під час відбору кандидатів на службу до поліції,- 60 діб;
# під час проведення поліцейськими навчальних занять та навчальних зборів зі службової підготовки - встановлюється керівником навчань.
Строк зберігання відеозаписів за рішенням керівника органу, підрозділу поліції може бути збільшено у разі використання їх у процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності, у рамках розслідування кримінального провадження та/або в провадженнях у справах про адміністративні правопорушення, у разі фіксації надзвичайних подій за участю особового складу поліції, інших подій, якщо вони можуть бути використані в процесі службової діяльності органів, підрозділів поліції, під час проведення службових розслідувань.
== Порядок отримання доступу до відеофайлів ==
Для отримання дозволу на копіювання та видачу відеозаписів потрібно звернутися до керівника органу, підрозділу поліції.

Копіювання та видача відеозапису проводяться відповідальною особою на підставі відповідного письмового доручення керівника органу, підрозділу поліції або особи, яка виконує його обов’язки.

У разі копіювання та видачі відеозапису робиться відмітка в Журналі обліку копіювання та видачі відеозаписів зі стаціонарної системи або в Журналі обліку.
Відеозаписи або копії з них можуть бути надані за вмотивованими запитами органів державної влади, органів досудового розслідування, прокуратури, слідчого судді та суду, поліцейського та інших осіб у порядку, передбаченому законодавством України.

Передавання відеозаписів, отриманих з портативних та відеореєстраторів, установлених на службових транспортних засобах, БпЛА, автомобільних та стаціонарних систем для використання засобами масової інформації, а також поширення в мережі Інтернет, здійснюється з дозволу керівника органу, підрозділу поліції з дотриманням Закону України «Про захист персональних даних». Таке передавання здійснюється виключно з метою забезпечення безпеки та захисту інтересів громадян, суспільства і держави, а також з метою захисту гідності та честі працівника поліції.
== Дивись також ==
* [[Техніко-криміналістичне дослідження документів: встановлення змін, текстів, підробок]]
* [[Відеофіксація під час винесення та виконання ухвали про обшук]]
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101212990 Постанова Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 листопада 2021 року у справі № 346/3940/21] (якщо із відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та постійно переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/83105370 Постанова Верховного Суду від 18.07.2019 у справі № 216/5226/16-а] (аналогічна вище викладеною із позицією).
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Мінімальне податкове зобов'язання

2023-10-06T12:26:56Z

Oleksii.babak:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text акон України № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1914-20#Text Закон України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
15 березня 2022 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"], відповідно до якого тимчасово, за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки, '''не нараховується та не сплачується''' загальне мінімальне податкове зобов’язання за земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та/або за земельні ділянки, визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.
|}
== Загальні положення ==

В статті 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] визначено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

30.11.2021 року був прийняти закон [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1914-20#Text 1914-ІХ] яким вносились зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу] і був введений показник як Мінімальне податкове зобов’язання.

'''Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ)''' - мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Податкового Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text:~:text=14.1.114%2D2,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2030.11.2021%7D підпункт 14.1.114-2 пункту 14.1 ст. 14 ПКУ])

== Розрахунок мінімального податкового зобов’язання ==

По своїй суті МПЗ це формула, за якою визначається розмір мінімального податку який зобов’язаний сплатити власник або користувач земельної ділянки. Окремо визначається МПЗ щодо земельних ділянок, нормативна грошова оцінка якої проведена і не проведена.

==== Розрахунок МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена ====
[[Файл:Мінімальне податкове зобов'язання в схемі.jpg|міні]]
Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, обчислюється за формулою:

'''МПЗ = НГОд x К x М / 12''',

де:

'''МПЗ''' - мінімальне податкове зобов’язання;

'''НГОд''' - нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом для справляння плати за землю;

'''К''' - коефіцієнт, який становить 0,05;

'''М''' - кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.
==== Розрахунок МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена ====
Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулою:

'''МПЗ = НГО x S x К x М / 12''',

де:

'''МПЗ''' - мінімальне податкове зобов’язання;

'''НГО '''- нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом для справляння плати за землю;

'''S''' - площа земельної ділянки, гектарах;

'''К '''- коефіцієнт, що становить 0,05;

'''М''' - кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Тимчасово, для розрахунку мінімального податкового зобов’язання за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт "К", визначений у підпунктах 38-1.1.1 і 38-1.1.2 статті 38-1 ПКУ, застосовується із значенням 0,04 ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text п. 67 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ]).

== За який період визначається мінімальне податкове зобов’язання ==
Мінімальне податкове зобов’язання визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.

== Хто звільняється від мінімального податкового зобов’язання ==
Мінімальне податкове зобов’язання не визначається для:
* земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;
* земель запасу;
* невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;
* земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
* земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 1 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів .

== Корисні посилання ==

* [https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/568647.html Визначення мінімального податкового зобов’язання для фізичних осіб]

[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Податкове право]]

Безоплатна передача нереалізованого конфіскованого майна

2023-10-06T11:07:26Z

Oleksii.babak:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/985-2002-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 985 "Про затвердження Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1043-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2022 р. № 1043 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо передачі майна для задоволення потреб функціонування держави в умовах воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0362-18#Text Наказ Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України від 23 березня 2018 року № 892/5/379 "Про затвердження Порядку взаємодії органів державної виконавчої служби та митниць Державної фіскальної служби під час передавання майна, конфіскованого за рішеннями судів, та розпорядження ним"]
== Хто може безоплатно отримати конфісковане майно ==
Відповідно до пункт 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/985-2002-%D0%BF#Text Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 985] (далі - Порядок), якщо майно, в тому числі транспортні засоби, не реалізовано у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України "Про виконавче провадження"], '''державний виконавець вносить на розгляд комісії, що утворюється у складі представників відповідного органу державної виконавчої служби, митного органу, органу державної податкової служби та фінансового органу, пропозицію щодо безоплатної передачі майна:'''
* органам державної влади;
* закладам охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення, соціального захисту, зокрема, закладам, у яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячим будинкам сімейного типу, прийомним сім'ям, будинкам дитини при установах виконання покарань;
* установам виконання покарань;
* слідчим ізоляторам;
* військовим формуванням;
* на благодійні цілі.
== Алгоритм звернення щодо передачі нереалізованого конфіскованого майна ==
1. Обрати відповідне майно за посиланням: [https://setam.net.ua/ www.om.gov.ua].

Переглянути повідомлення про безоплатну передачу майна можна за посиланням: https://setam.net.ua/freetransfers.

2. Подати заявку протягом 30 днів з моменту публікації оголошення.

3. Обґрунтувати потребу на отримання такої допомоги.
{| class="wikitable"
|+
|Відео-роз'яснення як можна звернутися щодо передачі нереалізованого конфіскованого майна: https://minjust.gov.ua/watch/videokomentar-direktora-dp-setam-viktora-vishnova-pro-bezoplatnu-peredachu-konfiskovanogo-nerealizovanogo-mayna .
|}
== Порядок прийняття рішення комісії, щодо передачі нереалізованого конфіскованого майна ==
З метою забезпечення розпорядження конфіскованим майном у способи, відмінні від реалізації, керівник органу державної виконавчої служби утворює комісію, яка складається з представників відповідного органу державної виконавчої служби, державної податкової інспекції у районі, місті (крім м. Києва), районної у місті, об’єднаної та спеціалізованої державної податкової інспекції головного управління ДПС, а якщо майно вилучено митницею - представників відповідної митниці. До складу комісії можуть бути включені представники благодійних організацій. Головою комісії є керівник органу державної виконавчої служби. Рішення комісії приймаються простою більшістю голосів, підписуються присутніми на засіданні членами комісії та затверджуються керівником відповідного органу державної виконавчої служби. У разі коли голоси розділилися порівну, вирішальним є голос голови комісії (пункт 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/985-2002-%D0%BF/ed20210402#Text Порядку]).

У разі коли майно, в тому числі транспортні засоби, не реалізовано у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України "Про виконавче провадження"], державний виконавець вносить на розгляд комісії пропозицію щодо безоплатної передачі майна органам державної влади, закладам охорони здоров’я, освіти, соціального забезпечення, соціального захисту, зокрема закладам, у яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячим будинкам сімейного типу, прийомним сім’ям, будинкам дитини при установах виконання покарань, установам виконання покарань, слідчим ізоляторам, військовим формуванням, а також на благодійні цілі.

Протягом місяця з моменту розміщення повідомлення про безоплатну передачу майна особи, яким надано право на безоплатне отримання майна, можуть звернутися до органу державної виконавчої служби із '''заявою про отримання майна'''.

Інформація про рішення щодо безоплатної передачі майна оприлюднюється на [https://setam.net.ua/freetransfers веб-сайті з питань реалізації арештованого державними виконавцями майна] у десятиденний строк з дня прийняття відповідного рішення із зазначенням безпосереднього отримувача майна. У повідомленні про безоплатну передачу майна зазначається інформація про оподаткування операцій з безоплатної передачі майна, у тому числі підакцизних товарів, з посиланням на норми законодавства.

Якщо протягом місяця з моменту розміщення повідомлення жодна з осіб, яким надано право безоплатного отримання майна, не звернулася до державного виконавця щодо його отримання, державний виконавець виносить на розгляд комісії питання щодо знищення (утилізації) майна.

Рішення щодо знищення (утилізації) майна приймається також у випадку, якщо за рішенням комісії майно не було безоплатно передано жодній з осіб, які виявили бажання його отримати (пункт 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/985-2002-%D0%BF/ed20210402#Text Порядку]).
== Умови відчуження переданого безоплатно майна ==
Передане безоплатно майно, що підлягало оподаткуванню митними платежами, якщо вони не були сплачені, може бути відчужене виключно за умови сплати мита та інших податків і зборів, передбачених законодавством під час його ввезення на територію України (пункт 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/985-2002-%D0%BF/ed20210402#Text Порядку]).
== Передача окремих видів майна ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/985-2002-%D0%BF#Text Порядком] '''окремі види майна можуть бути передані лише окремим суб'єктам:'''

◇Товарно-матеріальні цінності, які були в користуванні і мають ступінь зносу понад 50 відсотків, можуть передаватися безоплатно:
* закладам охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення населення;
* установам виконання покарань, слідчим ізоляторам;
* на благодійні цілі.
◇ Товари і вироби для дітей, м'який інвентар, а саме: одяг (у тому числі спортивний), білизна, постільні речі, шкарпетки, панчохи, взуття (у тому числі спортивне), шкільне приладдя, книги для дітей дошкільного та шкільного віку, штори та занавіски, килими та килимові доріжки, матраци, іграшки для дітей віком до 7 років, за наявності супровідної документації, в якій є відомості про походження товару та підтверджено його безпеку для здоров'я, транспортні та інші засоби, затримані митними органами і конфісковані в установленому порядку, можуть передаватися безоплатно:
* закладам, у яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;
*дитячим будинкам сімейного типу;
* прийомним сім'ям;
* будинкам дитини при установах виконання покарань у кількості, що не перевищує необхідної річної потреби відповідного закладу або сім'ї, за зверненням служби у справах неповнолітніх після проведення належної експертизи.
◇ Продукти харчування за наявності супровідної документації, в якій є відомості про походження товару та підтверджено його безпеку для здоров'я, насамперед такі, що швидко псуються, за умови проведення належної експертизи та з дотриманням термінів придатності до споживання можуть безоплатно передаватися:
* закладам охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення населення;
* військовим формуванням;
* установам виконання покарань, слідчим ізоляторам;
* на благодійні цілі.
◇ Незаконно добуті природні ресурси та виготовлена з них продукція, а також знаряддя незаконного добування природних ресурсів підлягають реалізації, а ті, що є продуктами харчування, безоплатно передаються:
* закладам охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення населення;
* військовим формуванням;
* установам виконання покарань;
* слідчим ізоляторам;
* на благодійні цілі.
У разі реалізації, знищення, утилізації, переробки або безоплатного передання конфіскованого майна державний виконавець виносить відповідну '''постанову про закінчення виконавчого провадження''' на підставі пункту 9 частини першої статті 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України "Про виконавче провадження"], копію якої додатково направляє до митного органу.
== Особливості передачі нереалізованого конфіскованого майна в період воєнного стану ==
=== Кому може передаватися: ===
* Збройним Силам,
*Національній гвардії
* СБУ
* Службі зовнішньої розвідки
* Держприкордонслужбі
* МВС
* Національній поліції
*ДСНС
* Управлінню державної охорони
* Держспецзв’язку
* Іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам,підрозділам, державним органам, установам (організаціям), які утримуються за рахунок бюджетних коштів
=== Для яких цілей ===
Для потреб оборони держави, забезпечення національної безпеки, відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, забезпечення енергетичної безпеки держави, продовольчої безпеки населення
=== Порядок безоплатної передачі конфіскованого майна ===
Передача здійснюється за рішенням керівника обласної військової адміністрації. Для цього органи державної виконавчої служби, яким конфісковане майно за рішенням суду до 5 числа кожного місяця надсилають інформацію про наявність майна. інформація повинна містити відомості про найменування, первинний документ, статус (підстава переходу у власність держави), кількість, одиниці виміру, облікову вартість майна, за якою здійснюватиметься його передача.
Обласні військові адміністрації щомісяця до 10 числа оприлюднюють на власному веб-сайті зведену інформацію про наявне майно яке може бути безоплатно передано. Протягом 15 календарних днів з моменту оприлюднення зазначеної інформації суб’єкти можуть звернутися до відповідної обласної військової адміністрації із заявою про отримання майна. Якщо на одне і теж майно претендує більше ніж один суб’єкт, рішення щодо його отримувача приймається обласною військовою адміністрацією за результатами узгоджувальної наради з уповноваженими представниками таких суб’єктів. Рішення щодо переліку та отримувачів майна, яке необхідне для потреб оборони та національної безпеки, приймається обласною військовою адміністрацією до кінця поточного місяця, у якому здійснювалося оприлюднення інформації про наявність відповідного майна, про що невідкладно інформується орган (суб’єкт господарювання), від якого таку інформацію було отримано.
Передача майна оформлюється актом приймання-передачі, складеним представниками органу державної виконавчої служби та представниками суб’єкта, якому передається майно. При цьому представник суб’єкта, якому передається майно, отримує майно на підставі відповідної довіреності.
=== Майно яке не передається в період воєнного стану на військові потреби: ===

* спирт\ етиловий, алкогольні напої,
* наркотичні засоби, психотропні речовини, прекурсори, лікарські засоби та медичних вироби без державної реєстрації та/або дозвільних документів,
* фальсифікована продукція,
* культурні цінності, а також майно, яке невластиве для потреб оборони та національної безпеки, а саме:

# вироби мистецтва, предмети колекціонування або антикваріат,
# марковані парфуми та декоративна косметика,
# тканини та килими ручної роботи, вироби з натурального хутра, дизайнерський одяг, взуття, сумки та аксесуари провідних світових брендів,
# годинники, канцелярське приладдя та інші вироби з дорогоцінних металів або плакованих чи дубльованих дорогоцінними металами,
# легкові автомобілі з типом кузова купе, кабріолет, родстер, спортивні автомобілі.

Продукти харчування та інше майно, що може зашкодити здоров’ю і життю людини, може бути безоплатно передано за умови, що вони не справляють шкідливого впливу на здоров’я людини та придатні для споживання, що підтверджується наявними товаросупровідними документами на це майно або за відсутності таких документів - висновком (протоколом) уповноваженої лабораторії, акредитованої компетентним органом проводити для цілей державного контролю лабораторні дослідження (випробування), проведення яких забезпечує суб’єкт, якому передається майно.

== Див. також ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Конфіскація_земельної_ділянки Конфіскація земельної ділянки]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Спеціальна_конфіскація Спеціальна конфіскація]

[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Керування транспортним засобом в стані сп’яніння

2023-10-06T10:40:22Z

Oleksii.babak: /* Кримінальна відповідальність. */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20130.%20%D0%9A%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8,%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%85%D1%81%D0%BE%D1%82%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD. Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 Кримінальний кодекс України (далі - КК України)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306]
== Загальна інформація ==
'''''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text п. 2.9. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ "Про правила дорожнього руху"]водієві забороняється:'''''

'''п.п. "а" -''' керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

'''п.п. "г"''' - передавати керування транспортним засобом особам, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у хворобливому стані;

За керування транспортним засобом у стані сп'яніння особу можуть притягнути до адміністративної або кримінальної відповідальності.
== '''Адміністративна відповідальність''' ==
'''''Адміністративна відповідальність''''' за керування транспортним засобом у стання сп'яніння передбачена '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20130.%20%D0%9A%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8,%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%85%D1%81%D0%BE%D1%82%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD. ст. 130 КуПАП]''':

'''1.''' Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -

'''''тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''''

'''2.''' Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, -

'''''тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.'''''

'''3.''' Дії передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -

'''''тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п’ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п’ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.'''''

'''4.''' Вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, -

'''''тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п’ятнадцять діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п’ятнадцять діб.'''''

'''5.''' Керування річковими, морськими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими, морськими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -

'''''тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк десять діб, з позбавленням права керування всіма видами плавучих засобів на строк від одного до трьох років.'''''

'''6.''' Дії, передбачені частиною п’ятою цієї статті, вчинені особами, які не мають права керування річковими, морськими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами, -

'''''тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від десяти до п’ятнадцяти діб.'''''

'''7.''' Вживання особою, яка керувала річковим, морським, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, після аварійної події за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як судно було зупинено на вимогу поліцейського або іншої уповноваженої законом посадової особи до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду -

'''''тягне за собою накладення штрафу на осіб, які мають право керування річковими, морськими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами, у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування всіма видами плавучих засобів на строк три роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''''

== '''Кримінальна відповідальність.''' ==
'''''Кримінальна відповідальність''''' за керування транспортним засобом у стання сп'яніння передбачена '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20286%2D1,%D1%81%D0%B5%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2. ст. 286-1 ККУ] "Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння"''':

'''1.''' Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, -

'''''караються позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п’яти років.'''''

'''2.''' Ті самі діяння, вчинені в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження, -

'''''караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п’яти до восьми років.'''''

'''3.''' Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони спричинили смерть потерпілого, -

'''''караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п’яти до десяти років.'''''

'''4.''' Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони спричинили загибель кількох осіб, -

'''''караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від семи до десяти років.'''''

== Дивись також: ==
* [[Порядок і процедура медичного освідування на предмет керування транспортним засобом в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння]]
* [[Стан сп'яніння як обставина, що обтяжує покарання]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Керування транспортним засобом в стані сп’яніння

2023-10-06T10:28:20Z

Oleksii.babak:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20130.%20%D0%9A%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8,%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%85%D1%81%D0%BE%D1%82%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD. Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 Кримінальний кодекс України (далі - КК України)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306]
== Загальна інформація ==
'''''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text п. 2.9. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ "Про правила дорожнього руху"]водієві забороняється:'''''

'''п.п. "а" -''' керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

'''п.п. "г"''' - передавати керування транспортним засобом особам, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у хворобливому стані;

За керування транспортним засобом у стані сп'яніння особу можуть притягнути до адміністративної або кримінальної відповідальності.
== '''Адміністративна відповідальність''' ==
'''''Адміністративна відповідальність''''' за керування транспортним засобом у стання сп'яніння передбачена '''ст. 130 КуПАП''':

'''1.''' Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -

'''''тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''''

'''2.''' Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, -

'''''тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.'''''

'''3.''' Дії передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -

'''''тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п’ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п’ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.'''''

'''4.''' Вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, -

'''''тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п’ятнадцять діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п’ятнадцять діб.'''''

'''5.''' Керування річковими, морськими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими, морськими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -

'''''тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк десять діб, з позбавленням права керування всіма видами плавучих засобів на строк від одного до трьох років.'''''

'''6.''' Дії, передбачені частиною п’ятою цієї статті, вчинені особами, які не мають права керування річковими, морськими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами, -

'''''тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від десяти до п’ятнадцяти діб.'''''

'''7.''' Вживання особою, яка керувала річковим, морським, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, після аварійної події за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як судно було зупинено на вимогу поліцейського або іншої уповноваженої законом посадової особи до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду -

'''''тягне за собою накладення штрафу на осіб, які мають право керування річковими, морськими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами, у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування всіма видами плавучих засобів на строк три роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''''

== '''Кримінальна відповідальність.''' ==
'''''Кримінальна відповідальність''''' за керування транспортним засобом у стання сп'яніння передбачена '''ст. 286-1 ККУ "Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння"''':

'''1.''' Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, -

'''''караються позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п’яти років.'''''

'''2.''' Ті самі діяння, вчинені в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження, -

'''''караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п’яти до восьми років.'''''

'''3.''' Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони спричинили смерть потерпілого, -

'''''караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п’яти до десяти років.'''''

'''4.''' Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони спричинили загибель кількох осіб, -

'''''караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від семи до десяти років.'''''

== Дивись також: ==
* [[Порядок і процедура медичного освідування на предмет керування транспортним засобом в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння]]
* [[Стан сп'яніння як обставина, що обтяжує покарання]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Порядок монетизації пільг

2023-10-06T09:41:05Z

Oleksii.babak:

== Нормативна база: ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 Бюджетний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/373-2019-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України від 17 квітня 2019 року № 373 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі»]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/409-2014-п Постанова Кабінету міністрів України від 06 серпня 2014 року № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1478-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1478 “Деякі питання соціального захисту малозабезпечених сімей”]
== Загальні положення ==
'''Монетизації пільг''' - механізм надання пільг у грошовій формі, операційні дії щодо виплати пільг у грошовій безготівковій формі та у готівковій формі, окреслено перелік , оплата яких здійснюватиметься у грошовій формі.(пункт 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/373-2019-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України від 17 квітня 2019 року № 373 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі»]»).

Органами Пенсійного фонду України на підставі даних [https://subsidii.ioc.gov.ua/ Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги] та інформації, отриманої від управителів, виконавців комунальних послуг, ОСББ(ЖБК), розраховують суму пільги. '''''Дані розрахунки здійснюються виходячи із:'''''
* з розміру знижки, на яку пільговик має право згідно із Законом ([[Застосування пільг при сплаті житлових послуг]]),
* кількості членів сім’ї, які мають таке право відповідно до законодавчих актів, (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/373-2019-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 373 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі»]» та статті 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 Бюджетного кодексу України] ),
* з урахуванням встановлених державних соціальних нормативів у сфері житлово- комунального обслуговування ( [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/409-2014-п постанова Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування»]).
Згідно з '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/373-2019-%D0%BF постановою Кабінету міністрів України від 17 квітня 2019 року № 373 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі»],''' із січня 2023 р. '''''пільги на оплату житлово-комунальних послуг надаються виключно у грошовій готівковій формі органами Пенсійного фонду України.'''''
== Механізм виплати пільги ==
'''Перерахування коштів за послуги здійснюється згідно пріоритетів, а саме у такій послідовності:'''
# постачання теплової енергії
# постачання та розподіл природного газу або постачання та розподіл електричної енергії за наявності відповідного виду індивідуального опалення
# централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, - постачання та розподіл електричної енергії, - постачання та розподіл природного газу
# поводження з побутовими відходами
# послуги з управління багатоквартирним будинком
# внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку.

За заявою пільговика, поданою структурному підрозділу з питань соціального захисту населення до 15 жовтня (15 травня), але не пізніше 15 жовтня 2022 р., у якій зазначаються виплатні реквізити, виплата пільги здійснюється у грошовій готівковій формі з початку опалювального (неопалювального) сезону.

У заяві також зазначається бажання пільговика щодо подальшого використання залишків коштів в його обліковому записі: продовження розрахунків АТ “Ощадбанк” з управителями, об’єднаннями, виконавцями комунальних послуг до їх повного використання або їх виплата пільговику після 1 червня.

Пільговики, яким надається пільга у грошовій формі, зобов’язані сплачувати щомісяця вартість фактично спожитої послуги з урахуванням суми пільги, перерахованої управителям, об’єднанням, виконавцям комунальних послуг або виплаченої таким пільговикам готівкою.

Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення надають щомісяця до 27 числа управителям, об’єднанням, виконавцям комунальних послуг списки пільговиків, яким нараховано пільгу на оплату житлово-комунальних послуг у поточному місяці, у яких зазначається форма отримання пільги, та дані про облікові записи пільговиків, що ведуться АТ “Ощадбанк”.

Починаючи із січня 2023 р. органи Пенсійного фонду України надають щомісяця до 27 числа управителям, об’єднанням, виконавцям комунальних послуг списки пільговиків, яким нараховано пільгу на оплату житлово-комунальних послуг у поточному місяці.

Для реалізації механізму надання пільг у грошовій формі інформаційна взаємодія між уповноваженими органами, Пенсійним фондом України, Мінсоцполітики, АТ “Ощадбанк” та управителями, об’єднаннями, виконавцями комунальних послуг здійснюється шляхом обміну електронними документами з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Порядок формування виплатних документів на виплату пільг, інші відносини, що виникають між Пенсійним фондом України, його територіальними органами та уповноваженими банками, а також організацією, що здійснює виплату та доставку пенсій та грошової допомоги, під час виплати пільг, визначаються відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1596 “Про затвердження Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках” та від 16 грудня 2020 р. № 1279 “Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги” .

За отриманням інформації про будь-які питання, пов’язані з нарахуванням пільги, пільговики звертаються до уповноважених органів.

За отриманням інформації про спожиті послуги, нараховані суми за послуги, розмір заборгованості (переплати) пільговики звертаються до управителів, об’єднань, виконавців комунальних послуг.

За отриманням інформації про операції, здійснені за обліковим записом пільговика щодо перерахування коштів управителям, об’єднанням, виконавцям комунальних послуг, пільговики звертаються до 1 червня 2023 р. до АТ “Ощадбанк”. Інформація надається в порядку, визначеному АТ “Ощадбанк”.

== Виплати пільг у грошовій готівковій формі ==
Виплата пільг у грошовій готівковій формі здійснюється шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок пільговика, відкритий в установі уповноваженого банку, через відділення організації, що здійснює виплату та доставку пенсій та грошової допомоги, за місцем фактичного проживання або на рахунок в АТ “Ощадбанк”, який відкривається органами Пенсійного фонду України без заяви пільговика.

Відшкодування витрат на оплату послуг з виплати і доставки пільг за місцем фактичного проживання одержувачів здійснюється уповноваженими органами за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі.

У разі смерті пільговика, якому нараховано пільги у грошовій готівковій формі, члени сім’ї померлого, на яких поширювалися пільги, можуть отримати кошти, не виплачені у зв’язку із смертю пільговика, на підставі:

* письмового звернення одного із членів сім’ї, поданого до уповноваженого органу не пізніше дати закінчення бюджетного періоду;
* копії свідоцтва про смерть пільговика.

Фінансування та виплата пільг здійснюється уповноваженими органами у грошовій готівковій формі в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1478-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1478 “Деякі питання соціального захисту малозабезпечених сімей” .]

Невиплачені пільговику кошти враховуються уповноваженими органами під час надання пільги в наступних періодах.

== Куди звертатися ==
'''''Для призначення пільг пільговики, які перебувають на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), або їх законні представники звертаються''''' з відповідною заявою про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу за формою згідно з додатком (далі - заява), до якої додається у разі потреби довідка про наявність у житловому приміщенні пічного опалення та/або кухонного вогнища на твердому паливі '''''до органів Пенсійного фонду України.'''''

Для отримання пільги на придбання твердого палива і скрапленого газу заява подається щороку.

Заяви з необхідними документами та/або відомостями приймаються від заявників органами Пенсійного фонду України, у тому числі у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, мобільний додаток Пенсійного фонду України, веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України або Портал Дія).

Заяви з необхідними документами та/або відомостями також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади або військової адміністрації (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження структурному підрозділу з питань соціального захисту населення/органу Пенсійного фонду України (далі - уповноважений орган).

Заяви з необхідними документами та/або відомостями приймаються посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг виключно з формуванням електронної справи.

Заяви з необхідними документами та/або відомостями (після формування електронної справи) у паперовій формі передаються уповноваженому органу не рідше ніж раз на два тижні.

'''''У разі виникнення обставин, що впливають на надання пільг та їх розмір (зокрема:'''''

* зміна складу членів сім’ї, на яких поширюються пільги;
* зміна категорії пільговика; зміна переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання;
* зміна управителя, виконавця комунальних послуг (крім випадків, коли інформація про зміну надається виконавцем послуги, створення об’єднання) '''''-'''''

'''''пільговик зобов’язаний подати протягом 30 календарних днів до уповноваженого органу нову заяву.'''''

== Особливості надання пільг на придбання твердого палива і скрапленого газу ==
Пільга на придбання твердого палива призначається у разі ненадання в житловому приміщенні комунальної послуги з постачання теплової енергії для централізованого опалення (теплопостачання) та невикористання природного газу або електричної енергії для індивідуального опалення.

Якщо пільговик, який змінив протягом бюджетного періоду зареєстроване (задеклароване) або фактичне місце проживання з вибуттям за межі району (міста), звертається за призначенням пільги на придбання твердого палива і скрапленого газу, він подає довідку щодо отримання/неотримання відповідної пільги за попереднім зареєстрованим (задекларованим) або фактичним місцем проживання.

У разі зміни умов проживання пільговика (підключення житла до системи газо-, тепло-, електропостачання для його опалення) отримані ним кошти у готівковій формі на придбання твердого палива і скрапленого газу або тверде паливо і скраплений газ не повертаються. Пільги на оплату послуг з постачання теплової енергії для потреб централізованого або автономного опалення, з постачання та розподілу природного газу або постачання та розподілу електричної енергії для індивідуального опалення житла надаються пільговику з наступного бюджетного періоду.

У разі зміни протягом бюджетного періоду будь-якого іншого виду опалення житла особи на пічне опалення пільги на придбання твердого палива і скрапленого газу надаються виходячи з кількості місяців, що залишилися до кінця бюджетного періоду, та середньомісячної вартості або кількості твердого палива і скрапленого газу, визначеної шляхом ділення річної вартості або кількості твердого палива і скрапленого газу на 12 місяців.

== Див. також ==
* [[Застосування пільг при сплаті житлових послуг]]
* [[Пільги у готівковій формі з оплати проїзду (монетизація пільг)]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Пільги на користування комунальними послугами]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія: Квартирна плата та комунальні послуги‎]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]
[[Категорія: Малозабезпечені особи]]
[[Категорія: Діти війни]]
[[Категорія: Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
[[Категорія: Особи, які мають особливі (трудові) заслуги перед Батьківщиною]]
[[Категорія: Особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань]]
[[Категорія: Реабілітовані особи]]

Виділення частки майна, що знаходиться у спільній сумісній власності, у разі смерті одного з подружжя (колишнього з подружжя)

2023-10-04T11:26:08Z

Oleksii.babak:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/480-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 року № 480 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо діяльності нотаріусів та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09/page Методичні рекомендації щодо вчинення нотаріальних дій, пов'язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя, схвалені рішенням Науково-експертної ради з питань нотаріату при Міністерстві юстиції України від 29 січня 2009 року]
*[https://minjust.gov.ua/m/perelik-notariusiv-vid-19102022-yakimi-v-umovah-voennogo-stanu-vchinyayutsya-notarialni-dii-schodo-tsinnogo-mayna Наказ Міністерства юстиції України від 19.10.2022 № 4600/5 "Про внесення змін до переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
В умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування:

1) державна реєстрація юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюються з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"];

2) нотаріальні дії вчиняються з урахуванням особливостей, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану".]

'''Важливо!'''

⇒'''[https://minjust.gov.ua/pages/list_of_state_registrars_and_officials_ministry_of_justice Перелік державних реєстраторів та посадових осіб Міністерства юстиції, його територіальних органів, якими в умовах воєнного стану проводиться дежавна реєстрація].'''

⇒'''[https://minjust.gov.ua/m/perelik-notariusiv-yakimi-v-umovah-voennogo-stanu-vchinyayutsya-notarialni-dii-schodo-tsinnogo-mayna Перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна].'''
|}
== Поняття спільної сумісної власності та її особливості ==
'''Спільна сумісна власність – це власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності''' ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1996 ч. 1 ст. 368 ЦК України]). Цією ознакою вона відрізняється від спільної часткової власності, де частки кожного із співвласників визначені.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%2C%20%D1%94%20%D1%97%D1%85%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC. ч. 3 ст. 368 ЦК України]айно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n315 ст. 60 Сімейного кодексу України] майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу), окрім майна, що є особистою приватною власністю дружини та чоловіка відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n292 ст. 57 Сімейного кодексу України]. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
== Спадкування майна, що знаходиться у спільній сумісній власності подружжя ==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5731 ст. 1226 Цивільного кодексу України], частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. При цьому, співвласник має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

При оформленні спадщини як за законом, так і за заповітом нотаріус у випадках, коли із документа, що посвідчує право власності, вбачається, що майно може бути спільною сумісною власністю подружжя, повинен з’ясувати, чи є у спадкодавця той з подружжя, який його пережив і який має право на 1/2 частку в спільному майні подружжя.
== Видача свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text:~:text=%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0%2011.%20%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0,%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%82%D1%83. Глава 11 Поряду вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5] ==
'''Видача свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя.'''

У разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з подальшим повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна.

У повідомленні, що надсилається спадкоємцям померлого, які прийняли спадщину, зазначається склад спільного майна подружжя, на частку якого другий із подружжя, що є живим, просить видати свідоцтво про право власності, а також роз'яснюється право звернення до суду у випадку оспорювання спадкоємцями майнових вимог того з подружжя, що залишився живим.

Повідомлення надсилається поштою, а спадкоємці, які прибули до нотаріальної контори, повідомляються нотаріусом усно, про що робиться відмітка на заяві того з подружжя, що залишився живим. Така відмітка підписується спадкоємцями.

На підставі письмової заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, за згодою другого з подружжя, що є живим, у свідоцтві про право власності може бути визначена і частка померлого у спільній власності.

Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з них видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини.

'''Підстави видачі свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя.'''

При видачі свідоцтва нотаріус вимагає документ, який посвідчує шлюбні відносини, в порядку, встановленому чинним законодавством. На примірнику свідоцтва, що залишається у матеріалах нотаріальної справи, робиться відмітка, у якій зазначаються найменування поданого для огляду документа, його номер, дата та найменування юридичної особи, що його видала.

Якщо до складу майна, на частку якого видається свідоцтво, входить майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, нотаріус вимагає подання документів, які підтверджують право власності подружжя на таке майно.

При видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з них нотаріус, крім документів, визначених у цьому пункті, вимагає свідоцтво про смерть одного з подружжя.

'''Видача свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя у випадку наявності заборони відчуження або арешту на майно.'''

За наявності заборони відчуження житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя видається у разі згоди на те кредитора (відповідного податкового органу).

Згода кредитора має бути викладена у формі письмової заяви.

Якщо на вищевказане майно накладено арешт судовими чи слідчими органами, видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя відкладається до зняття арешту.

Згідно пп. 8 п.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/480-2022-%D0%BF#Text постанови] нотаріальне посвідчення договорів щодо відчуження, поділу (виділу) нерухомого майна, спадкових договорів, договорів іпотеки, про заміну кредитора (відступлення прав вимоги) за кредитним договором та/або договором іпотеки, задоволення вимог іпотекодержателя, встановлення довірчої власності на нерухоме майно, визначення розміру часток у праві спільної власності, договорів поділу спільного майна подружжя (виділу з нього), позички, найму (оренди), лізингу будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) на строк не менш як 3 роки, відчуження цінних паперів, корпоративних прав, у тому числі договорів про внесення змін до таких договорів або їх розірвання (припинення), довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, управління і розпорядження цінними паперами, корпоративними правами, на право доступу до індивідуального банківського сейфа, засвідчення справжності підпису на актах приймання-передачі частки (частини частки) у статутному (складеному) капіталі (статутному фонді) юридичної особи, а також видача свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього з подружжя) на підставі їх спільної заяви, свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів (електронних аукціонів), у тому числі тих, які не відбулися, здійснюється виключно нотаріусами, включеними до затвердженого Міністерством юстиції переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна (далі – перелік).

'''''Якщо той з подружжя, який є живим, не має можливості надати нотаріусу документ, що підтверджує реєстрацію шлюбу зі спадкодавцем, то питання визнання права власності мають вирішуватися у судовому порядку.'''''
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/99977867 Рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 29 вересня 2022 року у справі № 156/565/21, провадження № 2/156/344/21]
== Дивись також: ==
* [[Відчуження частки майна, що перебуває у спільній власності]]
* [[Право спільної часткової власності]]
* [[Спільна сумісна власність на земельну ділянку]]
* [[Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя]]
* [[Проведення виділення в натурі частки нерухомого майна. Присвоєння поштової адреси новоутвореному об'єкту нерухомого майна]]
[[Категорія:Право власності на майно]]
[[Категорія:Поділ спільного майна подружжя]]

Виділення частки майна, що знаходиться у спільній сумісній власності, у разі смерті одного з подружжя (колишнього з подружжя)

2023-10-04T11:23:11Z

Oleksii.babak:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/480-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 року № 480 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо діяльності нотаріусів та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09/page Методичні рекомендації щодо вчинення нотаріальних дій, пов'язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя, схвалені рішенням Науково-експертної ради з питань нотаріату при Міністерстві юстиції України від 29 січня 2009 року]
*[https://minjust.gov.ua/m/perelik-notariusiv-vid-19102022-yakimi-v-umovah-voennogo-stanu-vchinyayutsya-notarialni-dii-schodo-tsinnogo-mayna Наказ Міністерства юстиції України від 19.10.2022 № 4600/5 "Про внесення змін до переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
В умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування:

1) державна реєстрація юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюються з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"];

2) нотаріальні дії вчиняються з урахуванням особливостей, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану".]

'''Важливо!'''

⇒'''[https://minjust.gov.ua/pages/list_of_state_registrars_and_officials_ministry_of_justice Перелік державних реєстраторів та посадових осіб Міністерства юстиції, його територіальних органів, якими в умовах воєнного стану проводиться дежавна реєстрація].'''

⇒'''[https://minjust.gov.ua/m/perelik-notariusiv-yakimi-v-umovah-voennogo-stanu-vchinyayutsya-notarialni-dii-schodo-tsinnogo-mayna Перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна].'''
|}
== Поняття спільної сумісної власності та її особливості ==
'''Спільна сумісна власність – це власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності''' ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1996 ч. 1 ст. 368 ЦК України]). Цією ознакою вона відрізняється від спільної часткової власності, де частки кожного із співвласників визначені.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%2C%20%D1%94%20%D1%97%D1%85%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC. ч. 1 ст. 368 ЦК України]айно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n315 ст. 60 Сімейного кодексу України] майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу), окрім майна, що є особистою приватною власністю дружини та чоловіка відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n292 ст. 57 Сімейного кодексу України]. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
== Спадкування майна, що знаходиться у спільній сумісній власності подружжя ==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5731 ст. 1226 Цивільного кодексу України], частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. При цьому, співвласник має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

При оформленні спадщини як за законом, так і за заповітом нотаріус у випадках, коли із документа, що посвідчує право власності, вбачається, що майно може бути спільною сумісною власністю подружжя, повинен з’ясувати, чи є у спадкодавця той з подружжя, який його пережив і який має право на 1/2 частку в спільному майні подружжя.
== Видача свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text:~:text=%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0%2011.%20%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0,%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%82%D1%83. Глава 11 Поряду вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5] ==
'''Видача свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя.'''

У разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з подальшим повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна.

У повідомленні, що надсилається спадкоємцям померлого, які прийняли спадщину, зазначається склад спільного майна подружжя, на частку якого другий із подружжя, що є живим, просить видати свідоцтво про право власності, а також роз'яснюється право звернення до суду у випадку оспорювання спадкоємцями майнових вимог того з подружжя, що залишився живим.

Повідомлення надсилається поштою, а спадкоємці, які прибули до нотаріальної контори, повідомляються нотаріусом усно, про що робиться відмітка на заяві того з подружжя, що залишився живим. Така відмітка підписується спадкоємцями.

На підставі письмової заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, за згодою другого з подружжя, що є живим, у свідоцтві про право власності може бути визначена і частка померлого у спільній власності.

Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з них видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини.

'''Підстави видачі свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя.'''

При видачі свідоцтва нотаріус вимагає документ, який посвідчує шлюбні відносини, в порядку, встановленому чинним законодавством. На примірнику свідоцтва, що залишається у матеріалах нотаріальної справи, робиться відмітка, у якій зазначаються найменування поданого для огляду документа, його номер, дата та найменування юридичної особи, що його видала.

Якщо до складу майна, на частку якого видається свідоцтво, входить майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, нотаріус вимагає подання документів, які підтверджують право власності подружжя на таке майно.

При видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з них нотаріус, крім документів, визначених у цьому пункті, вимагає свідоцтво про смерть одного з подружжя.

'''Видача свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя у випадку наявності заборони відчуження або арешту на майно.'''

За наявності заборони відчуження житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя видається у разі згоди на те кредитора (відповідного податкового органу).

Згода кредитора має бути викладена у формі письмової заяви.

Якщо на вищевказане майно накладено арешт судовими чи слідчими органами, видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя відкладається до зняття арешту.

Згідно пп. 8 п.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/480-2022-%D0%BF#Text постанови] нотаріальне посвідчення договорів щодо відчуження, поділу (виділу) нерухомого майна, спадкових договорів, договорів іпотеки, про заміну кредитора (відступлення прав вимоги) за кредитним договором та/або договором іпотеки, задоволення вимог іпотекодержателя, встановлення довірчої власності на нерухоме майно, визначення розміру часток у праві спільної власності, договорів поділу спільного майна подружжя (виділу з нього), позички, найму (оренди), лізингу будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) на строк не менш як 3 роки, відчуження цінних паперів, корпоративних прав, у тому числі договорів про внесення змін до таких договорів або їх розірвання (припинення), довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, управління і розпорядження цінними паперами, корпоративними правами, на право доступу до індивідуального банківського сейфа, засвідчення справжності підпису на актах приймання-передачі частки (частини частки) у статутному (складеному) капіталі (статутному фонді) юридичної особи, а також видача свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього з подружжя) на підставі їх спільної заяви, свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів (електронних аукціонів), у тому числі тих, які не відбулися, здійснюється виключно нотаріусами, включеними до затвердженого Міністерством юстиції переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна (далі – перелік).

'''''Якщо той з подружжя, який є живим, не має можливості надати нотаріусу документ, що підтверджує реєстрацію шлюбу зі спадкодавцем, то питання визнання права власності мають вирішуватися у судовому порядку.'''''
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/99977867 Рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 29 вересня 2022 року у справі № 156/565/21, провадження № 2/156/344/21]
== Дивись також: ==
* [[Відчуження частки майна, що перебуває у спільній власності]]
* [[Право спільної часткової власності]]
* [[Спільна сумісна власність на земельну ділянку]]
* [[Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя]]
* [[Проведення виділення в натурі частки нерухомого майна. Присвоєння поштової адреси новоутвореному об'єкту нерухомого майна]]
[[Категорія:Право власності на майно]]
[[Категорія:Поділ спільного майна подружжя]]

Найменування та ознаки належності до Національної поліції та відповідальність за їх незаконне використання

2023-10-04T10:27:51Z

Oleksii.babak:

== Нормативна база ==
* Кримінальний Кодекс [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20353.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2007.04.2011%7D України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/692/2015 Указ Президента України від 09 грудня 2015 року № 692 "Про символіку Національної поліції України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/823-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 823 "Про однострій поліцейських"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0498-16 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2016 року № 177 "Про затвердження Порядку присвоєння спеціальних звань поліції та позбавлення спеціальних звань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0535-19 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 25 квітня 2019 року № 317 "Про заохочення в Національній поліції України]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0092-16 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 23 грудня 2015 року № 1614 "Про організацію видачі спеціальних жетонів поліцейським"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0536-19 Положення про відомчі заохочувальні відзнаки Національної поліції України, затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 квітня 2019 року № 317]
== Символіка поліції ==
'''''Ознаками належності до поліції є символіка поліції, однострій поліцейських, спеціальні звання, відомчі відзнаки, спеціальний жетон та службове посвідчення поліцейського відповідно до статті 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закону України Про Національну поліцію України]".'''''
* Емблема Національної поліції України - це срібна (біла) восьмикутна промениста зірка, у центрі якої розміщено зображення малого Державного Герба України.
* Прапор Національної поліції України – це прямокутне полотнище темно-синього кольору зі співвідношенням ширини до довжини 2x3, у центрі якого розміщено емблему Національної поліції України. Висота емблеми становить 7/9 ширини полотнища.
* Службовим прапором територіального органу, науково-дослідної установи Національної поліції України - це квадратне полотнище темно-синього кольору розміром 130x130 см з рукавом для прикріплення до древка.
* Штандарт керівника Національної поліції України - це темно-синє квадратне полотнище розміром 90 х 90 см із зображенням у центрі емблеми Національної поліції України. Висота емблеми становить 2/3 висоти штандарта.
Описи та малюнки символіки Національної поліції зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/692/2015 Указі Президента України від 09 грудня 2015 року № 692 "Про символіку Національної поліції України"].

Використання найменування поліції або похідних від нього, у тому числі викладених іноземною мовою, ознак належності до поліції здійснюється виключно поліцією, а в інших випадках - за рішенням керівника поліції.

Використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та громадськими об’єднаннями, а так само фізичними особами ознак належності, найменування поліції або похідних від нього, у тому числі викладених іноземною мовою, на одязі, транспортних засобах, будівлях, бланках документів, у найменуванні з порушенням вимог частини другої цієї статті забороняється і має наслідком відповідальність відповідно до закону.
== Однострій поліцейських ==
'''Однострій поліцейських''' - це формений одяг працівників поліції. Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 статтею 20 Закону України "Про Національну поліцію"] поліцейські мають єдиний однострій. Приклади і малюнки форменого одягу працівників поліції зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/823-2015-%D0%BF постанові Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 823 "Про однострій поліцейських"].

На однострої поліцейського розміщується спеціальний жетон. Поліцейському заборонено знімати з однострою чи приховувати спеціальний жетон, а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню її за допомогою технічних засобів. Поліцейський, який виконує службові обов’язки в цивільному одязі, зобов’язаний завжди мати при собі спеціальний жетон, крім випадків, коли його наявність перешкоджає проведенню оперативно-розшукових заходів, негласних слідчих (розшукових) дій, виконанню завдань в умовах режиму секретності, або здійсненню заходів із забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також спеціальних заходів із забезпечення безпеки працівників суду і правоохоронних органів та їх близьких родичів, або під час здійснення повноважень поліції під час дії воєнного стану.

У разі виконання поліцейським службових обов’язків із використанням засобів індивідуального захисту на них розмішується ідентифікаційний номер або спеціальний жетон, крім здійснення повноважень поліції під час дії воєнного стану.
== Спеціальні звання ==
'''''Згідно з статтею 80 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закону України "Про Національну поліцію"] передбачені такі види спеціальних звань поліцейських:'''''
# Спеціальні звання молодшого складу: рядовий поліції, капрал поліції, сержант поліції, старший сержант поліції;
# Спеціальні звання середнього складу: молодший лейтенант поліції, лейтенант поліції, старший лейтенант поліції, капітан поліції, майор поліції, підполковник поліції, полковник поліції;
# Спеціальні звання вищого складу поліції: генерал поліції третього рангу, генерал поліції другого рангу, генерал поліції першого рангу.
Граничні спеціальні звання молодшого, середнього складу поліції за штатними посадами встановлюються керівником поліції. Граничні спеціальні звання поліції вищого складу поліції за штатними посадами встановлюються Президентом України. Порядок присвоєння, позбавлення спеціальних звань та строки вислуги передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0498-16 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2016 року № 177 "Про затвердження Порядку присвоєння спеціальних звань поліції та позбавлення спеціальних звань"].

Поліцейські можуть бути позбавлені спеціального звання за вчинення кримінального правопорушення на підставі вироку суду, що набрав законної сили. Позбавлення спеціального звання здійснюється за наказом керівника органу поліції, який присвоїв відповідне спеціальне звання. Кадрові підрозділи органів та підрозділів поліції протягом десяти діб з моменту отримання належним чином завіреної копії вироку суду, що набрав законної сили, про позбавлення спеціального звання осіб молодшого складу готують відповідний наказ по особовому складу.
== Відомчі відзнаки ==
* Подяка Національної поліції України
* Грамота Національної поліції України
* Почесна грамота Національної поліції України
* Нагрудний знак «Знак Пошани»;
* Медаль «10 років сумлінної служби»;
* Медаль «15 років сумлінної служби»;
* Медаль «20 років сумлінної служби»;
* Медаль «Ветеран служби».
Вищою відзнакою Національної поліції України є нагрудний знак «Знак Пошани». Підстави для нагородження, порядок вручення, носіння, зберігання, опис і зразки передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0536-19 Положенням про відомчі заохочувальні відзнаки Національної поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 квітня 2019 року № 317].
== Спеціальний жетон та службове посвідчення поліцейського ==
'''''Згідно з статтею 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закону України "Про Національну поліцію"] поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон.''''' Спеціальні жетони видаються особам, які призначаються на службу в поліцію на посади молодшого, середнього, вищого складу Національної поліції України, а також курсантам, слухачам, ад’юнктам, докторантам денної форми навчання та працівникам вищого навчального закладу МВС, які набули статусу поліцейських, відряджених до таких навчальних закладів із залишенням на службі в Національній поліції України, і проходять службу в Національній поліції України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закону України "Про Національну поліцію"].

'''''Спеціальні жетони з індивідуальними номерами''''' закріплюються за поліцейськими наказами Національної поліції України, територіальних органів поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції України, закладів, установ Національної поліції України та вищих навчальних закладів МВС одночасно з призначенням на службу на посади молодшого, середнього, вищого складу поліції та зберігаються за ними протягом усього періоду їх служби.

'''''Спеціальний жетон розміщується на однострої поліцейських.''''' Зразки та опис спеціального жетона поліцейського передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0092-16 Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23 грудня 2015 року № 1614 "Про організацію видачі спеціальних жетонів поліцейським"].
== Відповідальність за незаконне використання найменування та ознак належності до Національної поліції України ==
'''''За незаконне використання фізичною особою ознак належності до Національної поліції України за відсутності ознак кримінального злочину передбачена адмінстративна та кримінальна відповідальність.'''''

'''''Стаття 1843 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення].'''''

Незаконне використання фізичною особою ознак належності до Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України за відсутності ознак діяння, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним кодексом України], або незаконне використання фізичною особою на транспортному засобі найменування Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України чи похідних від них, у тому числі викладених іноземною мовою, - '''''тягнуть за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''''

Незаконне використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними особами, фізичними особами - підприємцями, а також громадськими об’єднаннями ознак належності, найменування Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України або похідних від них, у тому числі викладених іноземною мовою, на одязі, транспортних засобах, будівлях, бланках документів, у найменуванні за відсутності ознак діяння, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним кодексом України] - '''тягне за собою накладення штрафу на фізичних осіб - підприємців, посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об’єднань від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''

Дії, передбачені частиною першою або другою статті 1843 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення '''''тягнуть за собою накладення штрафу на фізичних осіб від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на фізичних осіб - підприємців, посадових осіб - від чотирьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''''

'''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20353.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2007.04.2011%7D Стаття 353 Кримінального кодексу Укараїни. Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи.]'''''

1. Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи, поєднане із вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь, -

карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. '''Те саме діяння, пов'язане з використанням форменого одягу чи службового посвідчення працівника правоохоронного органу, -'''

карається обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі на строк до трьох років.
[[Категорія:Адміністративне право‏‎]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Найменування та ознаки належності до Національної поліції та відповідальність за їх незаконне використання

2023-10-04T08:56:14Z

Oleksii.babak:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/692/2015 Указ Президента України від 09 грудня 2015 року № 692 "Про символіку Національної поліції України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/208/2017#n2 Указ Президента України від 04 серпня 2017 року № 208/2017 "Про внесення змін до Указу Президента України від 9 грудня 2015 року № 692"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/823-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 823 "Про однострій поліцейських"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0498-16 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2016 року № 177 "Про затвердження Порядку присвоєння спеціальних звань поліції та позбавлення спеціальних звань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0535-19 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 25 квітня 2019 року № 317 "Про заохочення в Національній поліції України]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0092-16 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 23 грудня 2015 року № 1614 "Про організацію видачі спеціальних жетонів поліцейським"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0536-19 Положення про відомчі заохочувальні відзнаки Національної поліції України, затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 квітня 2019 року № 317]
== Символіка поліції ==
'''''Ознаками належності до поліції є символіка поліції, однострій поліцейських, спеціальні звання, відомчі відзнаки, спеціальний жетон та службове посвідчення поліцейського відповідно до статті 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закону України Про Національну поліцію України]".'''''
* Емблема Національної поліції України - це срібна (біла) восьмикутна промениста зірка, у центрі якої розміщено зображення малого Державного Герба України.
* Прапор Національної поліції України – це прямокутне полотнище темно-синього кольору зі співвідношенням ширини до довжини 2x3, у центрі якого розміщено емблему Національної поліції України. Висота емблеми становить 7/9 ширини полотнища.
* Службовим прапором територіального органу, науково-дослідної установи Національної поліції України - це квадратне полотнище темно-синього кольору розміром 130x130 см з рукавом для прикріплення до древка.
* Штандарт керівника Національної поліції України - це темно-синє квадратне полотнище розміром 90 х 90 см із зображенням у центрі емблеми Національної поліції України. Висота емблеми становить 2/3 висоти штандарта.
Описи та малюнки символіки Національної поліції зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/692/2015 Указі Президента України від 09 грудня 2015 року № 692 "Про символіку Національної поліції України"].

Використання найменування поліції або похідних від нього, у тому числі викладених іноземною мовою, ознак належності до поліції здійснюється виключно поліцією, а в інших випадках - за рішенням керівника поліції.

Використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та громадськими об’єднаннями, а так само фізичними особами ознак належності, найменування поліції або похідних від нього, у тому числі викладених іноземною мовою, на одязі, транспортних засобах, будівлях, бланках документів, у найменуванні з порушенням вимог частини другої статті 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закону України Про Національну поліцію України]'''''".'''''забороняється і має наслідком відповідальність відповідно до закону.
== Однострій поліцейських ==
'''Однострій поліцейських''' - це формений одяг працівників поліції. Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 статтею 20 Закону України "Про Національну поліцію"] поліцейські мають єдиний однострій. Приклади і малюнки форменого одягу працівників поліції зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/823-2015-%D0%BF постанові Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 823 "Про однострій поліцейських"].

На однострої поліцейського розміщується спеціальний жетон. Поліцейському заборонено знімати з однострою чи приховувати спеціальний жетон, а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню її за допомогою технічних засобів. Поліцейський, який виконує службові обов’язки в цивільному одязі, зобов’язаний завжди мати при собі спеціальний жетон, крім випадків, коли його наявність перешкоджає проведенню оперативно-розшукових заходів, негласних слідчих (розшукових) дій, виконанню завдань в умовах режиму секретності, або здійсненню заходів із забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також спеціальних заходів із забезпечення безпеки працівників суду і правоохоронних органів та їх близьких родичів, або під час здійснення повноважень поліції під час дії воєнного стану.

У разі виконання поліцейським службових обов’язків із використанням засобів індивідуального захисту на них розмішується ідентифікаційний номер або спеціальний жетон, крім здійснення повноважень поліції під час дії воєнного стану.
== Спеціальні звання ==
'''''Згідно з статтею 80 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закону України "Про Національну поліцію"] передбачені такі види спеціальних звань поліцейських:'''''

# Спеціальні звання молодшого складу:
* рядовий поліції,
* капрал поліції,
* сержант поліції,
* старший сержант поліції
2. Спеціальні звання середнього складу:

* молодший лейтенант поліції,
* лейтенант поліції,
* старший лейтенант поліції,
* капітан поліції,
* майор поліції,
* підполковник поліції,
* полковник поліції;

3. Спеціальні звання вищого складу поліції:

* генерал поліції третього рангу,
* генерал поліції другого рангу,
* генерал поліції першого рангу.

Граничні спеціальні звання молодшого, середнього складу поліції за штатними посадами встановлюються керівником поліції. Граничні спеціальні звання поліції вищого складу поліції за штатними посадами встановлюються Президентом України. Порядок присвоєння, позбавлення спеціальних звань та строки вислуги передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0498-16 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2016 року № 177 "Про затвердження Порядку присвоєння спеціальних звань поліції та позбавлення спеціальних звань"].

Поліцейські можуть бути позбавлені спеціального звання за вчинення кримінального правопорушення на підставі вироку суду, що набрав законної сили. Позбавлення спеціального звання здійснюється за наказом керівника органу поліції, який присвоїв відповідне спеціальне звання. Кадрові підрозділи органів та підрозділів поліції протягом десяти діб з моменту отримання належним чином завіреної копії вироку суду, що набрав законної сили, про позбавлення спеціального звання осіб молодшого складу готують відповідний наказ по особовому складу.
== Відомчі відзнаки ==
* Подяка Національної поліції України
* Грамота Національної поліції України
* Почесна грамота Національної поліції України
* Нагрудний знак «Знак Пошани»;
* Медаль «10 років сумлінної служби»;
* Медаль «15 років сумлінної служби»;
* Медаль «20 років сумлінної служби»;
* Медаль «Ветеран служби».
Вищою відзнакою Національної поліції України є нагрудний знак «Знак Пошани». Підстави для нагородження, порядок вручення, носіння, зберігання, опис і зразки передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0536-19 Положенням про відомчі заохочувальні відзнаки Національної поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 квітня 2019 року № 317].
== Спеціальний жетон та службове посвідчення поліцейського ==
'''''Згідно з статтею 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закону України "Про Національну поліцію"] поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон.''''' Спеціальні жетони видаються особам, які призначаються на службу в поліцію на посади молодшого, середнього, вищого складу Національної поліції України, а також курсантам, слухачам, ад’юнктам, докторантам денної форми навчання та працівникам вищого навчального закладу МВС, які набули статусу поліцейських, відряджених до таких навчальних закладів із залишенням на службі в Національній поліції України, і проходять службу в Національній поліції України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закону України "Про Національну поліцію"].

'''''Спеціальні жетони з індивідуальними номерами''''' закріплюються за поліцейськими наказами Національної поліції України, територіальних органів поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції України, закладів, установ Національної поліції України та вищих навчальних закладів МВС одночасно з призначенням на службу на посади молодшого, середнього, вищого складу поліції та зберігаються за ними протягом усього періоду їх служби.

'''''Спеціальний жетон розміщується на однострої поліцейських.''''' Зразки та опис спеціального жетона поліцейського передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0092-16 Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23 грудня 2015 року № 1614 "Про організацію видачі спеціальних жетонів поліцейським"].
== Відповідальність за незаконне використання найменування та ознак належності до Національної поліції України ==
'''''За незаконне використання фізичною особою ознак належності до Національної поліції України за відсутності ознак кримінального злочину передбачена відповідальність статтею 1843 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення].'''''

Незаконне використання фізичною особою ознак належності до Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України за відсутності ознак діяння, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним кодексом України], або незаконне використання фізичною особою на транспортному засобі найменування Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України чи похідних від них, у тому числі викладених іноземною мовою, - '''''тягнуть за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''''

Незаконне використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними особами, фізичними особами - підприємцями, а також громадськими об’єднаннями ознак належності, найменування Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України або похідних від них, у тому числі викладених іноземною мовою, на одязі, транспортних засобах, будівлях, бланках документів, у найменуванні за відсутності ознак діяння, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним кодексом України] - '''тягне за собою накладення штрафу на фізичних осіб - підприємців, посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об’єднань від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''

Дії, передбачені частиною першою або другою статті 1843 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення '''''тягнуть за собою накладення штрафу на фізичних осіб від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на фізичних осіб - підприємців, посадових осіб - від чотирьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''''
[[Категорія:Адміністративне право‏‎]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Порядок надання соціальних послуг особам з інвалідністю та особам похилого віку, які страждають на психічні розлади

2023-09-05T08:00:35Z

Oleksii.babak:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19 Закон України "Про соціальні послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/576-2019-%D0%BF Порядок надання соціальних послуг особам з інвалідністю та особам похилого віку, які страждають на психічні розлади, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 року № 576 (далі - Порядок)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/185-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року № 185 "Про затвердження критеріїв діяльності надавачів соціальних послуг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/428-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 428 "Про затвердження Порядку регулювання тарифів на соціальні послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0643-20#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 23 червня 2020 року № 429 "Про затвердження Класифікатора соціальних послуг"]
== Суб'єкти соціальних послуг ==
=== Отримувачі послуг ===
Особи з інвалідністю та особи похилого віку, які страждають на психічні розлади (далі - особи з інвалідністю, особи похилого віку).
=== Надавачі послуг ===
Надавачі соціальних послуг - юридичні та фізичні особи, фізичні особи - підприємці, включені до розділу "Надавачі соціальних послуг" Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг. Критерії діяльності надавачів соціальних послуг затверджені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/185-2020-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2020 року № 185] (далі - надавачі соціальних послуг).
== Види соціальних послуг ==
Особи з інвалідністю, особи похилого віку відповідно до індивідуальних потреб можуть отримувати соціальні послуги, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0643-20#Text перелік яких затверджується Мінсоцполітики], у тому числі:
* підтримане проживання;
* догляд (у тому числі вдома, стаціонарний, денний);
* персональний асистент;
* соціальна адаптація (в тому числі соціально-трудова);
* соціальна реабілітація;
* тимчасовий відпочинок для осіб, які здійснюють догляд за дітьми / особами з інвалідністю;
* натуральна допомога;
* фізичний супровід осіб з інвалідністю, зокрема з інтелектуальними, сенсорними, фізичними, моторними, психічними та поведінковими порушеннями;
* транспортні послуги.
== Вартість ==
Соціальні послуги особам з інвалідністю, особам похилого віку можуть надаватися як за плату, так і безоплатно.

Надавачі соціальних послуг державного та комунального секторів надають всі соціальні послуги за рахунок бюджетних коштів незалежно від доходу отримувача дітям з інвалідністю, особам з інвалідністю I групи та особам, яким завдано шкоди бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією.

Для інших категорій громадян, середньомісячний сукупний дохід яких становить менше двох прожиткових мінімумів для відповідної категорії осіб всі соціальні послуги також надаються за рахунок бюджету.

З установленням диференційованої плати в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, надаються соціальні послуги отримувачам соціальних послуг, середньомісячний сукупний дохід яких перевищує два прожиткові мінімуми, але не перевищує чотири прожиткові мінімуми для відповідної категорії осіб.

За рахунок отримувача соціальних послуг або третіх осіб надаються соціальні послуги:

1) отримувачам соціальних послуг, середньомісячний сукупний дохід яких перевищує чотири прожиткові мінімуми для відповідної категорії осіб;

2) понад обсяги, визначені державним стандартом соціальних послуг.

При цьому, середньомісячний сукупний дохід отримувача соціальних послуг для визначення права на отримання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів або з установленням диференційованої плати визначається шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-телекомунікаційними системами органів влади, підприємств, установ, організацій за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення, та обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу його сім’ї на кількість членів сім’ї, які включаються до її складу. Методика обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Тарифи на соціальні послуги та соціальні послуги із встановленням диференційованої плати встановлюються надавачем соціальних послуг відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/428-2020-%D0%BF#Text Порядку регулювання тарифів на соціальні послуги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 428].

У разі введення надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях можуть бути прийняті рішення про надання за рахунок бюджетних коштів інших соціальних послуг та/або іншим категоріям осіб, ніж зазначені вище.

Надані соціальні послуги під час дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях надавачами соціальних послуг державної/комунальної форми власності (надання притулку, догляд, підтримане проживання, натуральна допомога, транспортні послуги тощо) особам із числа внутрішньо переміщених осіб за новим місцем їх проживання/перебування, які опинилися у складних життєвих обставинах через шкоду, завдану бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією, фінансуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
=== Підстави, за яких соціальні послуги не надаються безоплатно ===
Соціальні послуги стаціонарного догляду, паліативного догляду, догляду вдома, підтриманого проживання не надаються безоплатно особам з інвалідністю, особам похилого віку в разі:
* соціальні послуги їй надає особа, якій призначено компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, щомісячну грошову допомогу особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, щомісячну компенсаційну виплату на догляд за особою з інвалідністю I групи, а також за особою, яка досягла 80-річного віку, в установленому законодавством порядку;
* особа з інвалідністю, особа похилого віку надає соціальні послуги іншій особі та отримує щомісячну компенсаційну виплату на догляд за особою з інвалідністю I групи, а також за особою, яка досягла 80-річного віку, в установленому законодавством порядку.
== Куди звертатися? ==
'''До структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - уповноважений орган) за місцем проживання/перебування особи з інвалідністю, особи похилого віку або до центру надання адміністративних послуг у разі надання соціальних послуг надавачами соціальних послуг державного та комунального сектору, а також недержавного сектору із залученням бюджетних коштів'''.

Для отримання соціальних послуг, що надаються недержавними суб’єктами ''без залучення бюджетних коштів'', особа з інвалідністю, особа похилого віку, її законний представник, орган опіки та піклування звертається до відповідного суб’єкта, що їх надає.
== Перелік необхідних документів ==
Для надання соціальних послуг подається у письмовій або електронній формі заява особи з інвалідністю, особи похилого віку (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена), законного представника (для недієздатних осіб, яким призначено опікунів) або повідомлення уповноваженої особи органу опіки та піклування (для недієздатних осіб, які не мають законного представника).

Під час подання заяви, повідомлення за формою, затвердженою Мінсоцполітики, пред’являються:
* громадянином України - паспорт громадянина України/паспорт громадянина України для виїзду за кордон/тимчасове посвідчення громадянина України/е-паспорт громадянина України/е-паспорт громадянина України для виїзду за кордон/е-документ/посвідчення про взяття на облік бездомної особи за формою, затвердженою Мінсоцполітики; для іноземців та осіб без громадянства - довідка про звернення за захистом в Україні/посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту/посвідчення біженця/паспортний документ іноземця та посвідка на тимчасове проживання або посвідка на постійне проживання;
* документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, внесені до паспорта громадянина України.
До заяви, повідомлення додаються такі документи/копії (якщо викладених у них відомостей немає в державних електронних інформаційних ресурсах):
* висновок про стан здоров’я особи, яка потребує надання соціальних послуг, за формою, затвердженою МОЗ (крім соціальних послуг, які надаються одноразово, екстрено (кризово);
* копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або пенсійне посвідчення, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, видана структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчим органом міської ради, або посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю” (за наявності інвалідності), з пред’явленням оригіналу;
* копія рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, яка потребує надання соціальних послуг (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
* копія рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна (опікунів) або піклувальника (піклувальників) особі, яка потребує надання соціальних послуг (за наявності опікуна (опікунів) або піклувальника (піклувальників);
* рішення органу опіки та піклування про надання соціальних послуг (якщо подається повідомлення уповноваженої особи органу опіки та піклування (для недієздатних осіб, які не мають законного представника);
* копія документа, що підтверджує повноваження представника органу опіки та піклування (якщо подається повідомлення уповноваженої особи органу опіки та піклування (для недієздатних осіб, які не мають законного представника), з пред’явленням оригіналу;
* копія паспорта громадянина України опікуна (опікунів) або піклувальника (піклувальників) особи, яка потребує надання соціальних послуг (за наявності опікуна (опікунів) або піклувальника (піклувальників);
* акт оцінки потреб сім’ї/особи (за наявності), складений соціальним менеджером/фахівцем із соціальної роботи (у разі перебування особи з інвалідністю, особи похилого віку в надавача соціальних послуг - його соціальним працівником) відповідно до пункту 7 цього Порядку;
* декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
* копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (за наявності). За наявності технічної можливості копія зазначеної довідки подається в електронній формі з використанням мобільного додатка Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - “Портал Дія”).
Заява, повідомлення в електронній формі можуть подаватися '''через “Портал Дія”''', у тому числі з використанням мобільного додатка.

На заяву, повідомлення та документи, що подаються в електронній формі, накладається кваліфікований електронний підпис (або удосконалений електронний підпис, який базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа) особи з інвалідністю, особи похилого віку, її законного представника, уповноваженої особи органу опіки та піклування, які звертаються за наданням соціальних послуг.

Якщо в державних електронних інформаційних ресурсах наявні необхідні відомості, відповідні документи/копії не подаються. Зазначені відомості, необхідні для надання соціальної послуги, отримуються органом, що приймає рішення про надання соціальної послуги:
* через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів;
* через інформаційні системи або бази даних;
* шляхом надсилання запитів до власників (розпорядників) зазначених відомостей.
Для осіб з інвалідністю, осіб похилого віку, які потребують надання соціальної послуги стаціонарного догляду, паліативного догляду, підтриманого проживання в інтернатній установі (інтернатному закладі) системи соціального захисту населення (далі - інтернатний заклад), крім зазначених, подаються у паперовій або електронній формі такі документи/копії (якщо викладених у них відомостей немає в державних електронних інформаційних ресурсах):
* довідка про можливість перебування особи в інтернатному закладі з висновком лікарської комісії за участю лікаря-психіатра за формою, встановленою МОЗ;
* копія індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю за формою, затвердженою МОЗ (за наявності інвалідності);
* копія пенсійного посвідчення або посвідчення особи, яка отримує державну соціальну допомогу (за наявності), з пред’явленням оригіналу;
* три фотокартки розміром 3 x 4 сантиметри.
Під час дії на території України або адміністративно-територіальної одиниці надзвичайного або воєнного стану в разі відсутності в особи з інвалідністю, особи похилого віку, яка потребує надання соціальних послуг, паспорта громадянина України/паспорта громадянина України для виїзду за кордон/тимчасового посвідчення громадянина України/е-паспорта громадянина України/е - паспорта громадянина України для виїзду за кордон/е - документа/довідки про звернення за захистом в Україні/посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту/посвідчення біженця/паспортного документа іноземця та посвідки на тимчасове проживання або посвідки на постійне проживання та інших документів, визначених цим пунктом, рішення про надання соціальних послуг приймається без їх подання за заявою такої особи або її законного представника або повідомлення органу опіки та піклування (для недієздатних осіб, опікуна яким не призначено або які втратили з ним зв’язок під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях). При цьому надавач соціальних послуг надає допомогу особі з інвалідністю, особі похилого віку в оформленні заяви та/або документів для звернення в установленому порядку до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, центру надання адміністративних послуг, державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, або його відокремленого підрозділу для оформлення втрачених документів (паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, тимчасового посвідчення громадянина України, довідки про звернення за захистом в Україні, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення біженця, посвідки на тимчасове проживання, посвідки на постійне проживання).

У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану соціальні послуги стаціонарного догляду, паліативного догляду, догляду вдома, підтриманого проживання надаються особам з інвалідністю, особам похилого віку на підставі:
* заяви про надання соціальних послуг, поданої особою з інвалідністю, особою похилого віку (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
* заяви про надання соціальних послуг особі з інвалідністю, особі похилого віку, поданої її законним представником (для недієздатних осіб, яким призначено опікунів);
* повідомлення від уповноваженої особи органу опіки та піклування (для недієздатних осіб, які не мають законного представника).
Зазначені заяви можуть подаватися до уповноваженого органу, відповідної військової адміністрації / обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації / безпосередньо до надавача соціальних послуг.

Після припинення/скасування надзвичайного або воєнного стану на території України або в окремих її місцевостях особа з інвалідністю, особа похилого віку, яка отримує соціальні послуги, або її законний представник, або уповноважений представник органу опіки та піклування (для недієздатних осіб, опікуна яким не призначено або які втратили з ним зв’язок під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях) з метою підтвердження відомостей, необхідних для прийняття рішення про надання соціальних послуг, протягом місяця надає уповноваженому органу необхідні документи, які не було подано раніше.

Соціальні послуги стаціонарного догляду, паліативного догляду, догляду вдома, підтриманого проживання особам з інвалідністю, особам похилого віку з числа бездомних осіб, засуджених осіб, звільнених осіб, пацієнтів закладів з надання психіатричної допомоги надаються на підставі:
* заяви про надання соціальних послуг особи з інвалідністю, особи похилого віку (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
* заяви законного представника та рішення органу опіки та піклування про надання соціальних послуг особі з інвалідністю, особі похилого віку (для недієздатних осіб, яким призначено опікунів);
* повідомлення уповноваженої особи органу опіки та піклування з рішенням органу опіки та піклування (для недієздатних осіб, які не мають законного представника).
До заяви, повідомлення долучаються такі документи/копії (якщо викладених у них відомостей немає в державних електронних інформаційних ресурсах):
* висновок про стан здоров’я особи, яка потребує надання соціальних послуг, за формою, затвердженою МОЗ;
* довідка про можливість перебування особи в інтернатному закладі з висновком лікарської комісії за участю лікаря-психіатра за формою, встановленою Мінсоцполітики та МОЗ;
* декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
* копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (за наявності). У разі технічної можливості копія зазначеної довідки подається в електронній формі з використанням мобільного додатка “Портал Дія”.
== Рішення про надання чи відмову в наданні соціальних послуг ==
Уповноважений орган протягом десяти робочих днів з дати отримання заяви, звернення, повідомлення та з урахуванням результатів оцінювання потреб особи з інвалідністю, особи похилого віку в соціальних послугах приймає рішення про надання/відмову в наданні соціальних послуг відповідно до законодавства. У рішенні про надання соціальних послуг зазначаються результати оцінювання потреб особи з інвалідністю, особи похилого віку в соціальних послугах і найменування надавача (надавачів) соціальних послуг, яким (якими) буде забезпечено надання необхідних соціальних послуг.

Про прийняте рішення уповноважений орган надсилає особі з інвалідністю, особі похилого віку, її законному представнику, уповноваженій особі органу опіки та піклування у паперовій або електронній формі повідомлення про надання/відмову в наданні соціальних послуг не пізніше ніж через три робочих дні з дати його прийняття.

Рішення про надання соціальних послуг чи відмову в їх наданні, що надаються недержавними суб’єктами без залучення бюджетних коштів, приймає відповідний суб’єкт (пункт 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/576-2019-%D0%BF Порядку]).
== Невідкладне надання соціальних послуг ==
Соціальні послуги можуть надаватися екстрено (кризово):
* у разі існування загрози життю чи здоров’ю особи;
* під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях.
У разі отримання уповноваженим органом або надавачем соціальних послуг звернення (письмового або усного) особи з інвалідністю, особи похилого віку про надання соціальних послуг екстрено (кризово) або отримання повідомлення від установ/закладів надання соціальних послуг, соціальних менеджерів, фахівців із соціальної роботи, соціальних працівників або інших уповноважених посадових осіб виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад; закладів охорони здоров’я; установ з надання безоплатної первинної правової допомоги, центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, а також підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, громадських об’єднань, благодійних, релігійних організацій, фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб, про необхідність надання таких послуг проводиться оцінка ситуації, в якій перебуває особа з інвалідністю, особа похилого віку.

За результатами оцінки складається акт про надання повнолітній особі соціальних послуг екстрено (кризово) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. Якщо оцінка проводилася надавачем соціальних послуг, до якого особа з інвалідністю, особа похилого віку звернулася безпосередньо, такий надавач протягом одного дня після проведення оцінки інформує про її результати уповноважений орган.

За результатами оцінки та відповідно до потреб особи з інвалідністю, особи похилого віку екстрено (кризово) можуть надаватися такі соціальні послуги:
* інформування;
* консультування;
* надання притулку, зокрема нічного;
* короткотермінове проживання;
* екстрене (кризове) втручання.
Під час дії на території України або адміністративно-територіальної одиниці надзвичайного або воєнного стану також може забезпечуватися надання екстрено (кризово) таких соціальних послуг:
* представництво інтересів;
* підтримане проживання осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, бездомних осіб;
* соціальний супровід сімей/осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах;
* догляд вдома;
* догляд стаціонарний;
* денний догляд, денний догляд дітей з інвалідністю;
* паліативний догляд;
* соціально-психологічна реабілітація;
* натуральна допомога;
* переклад жестовою мовою;
* транспортні послуги.
Рішення про надання послуг екстрено (кризово) приймається уповноваженим органом/надавачем соціальних послуг невідкладно та протягом однієї доби забезпечується їх надання.

Підтвердженням надання соціальних послуг екстрено (кризово) є акт, що містить відомості, зокрема, про отримувача та надавача таких послуг, надані соціальні послуги, строки, дати їх надання.

Акт формується протягом місяця з початку надання соціальних послуг. За результатами роботи в акті зазначається про необхідність продовження надання соціальних послуг, про що повідомляється уповноваженому органу з надісланням примірника акта.

У разі необхідності продовження надання соціальних послуг, що надавалися екстрено (кризово), надавач соціальних послуг здійснює оцінювання індивідуальних потреб, складає індивідуальний план надання соціальних послуг та укладає договір про їх надання. Рішення про надання соціальних послуг без визначення середньомісячного сукупного доходу особи з інвалідністю, особи похилого віку приймається до припинення/скасування надзвичайного або воєнного стану та протягом місяця після його припинення/скасування.

У разі виявлення потреби в інших соціальних послугах надавач допомагає отримувачу або його законному представнику (якщо опікуна недієздатній особі не призначено або втрачено з ним зв’язок під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях - уповноваженому представнику органу опіки та піклування) подати до уповноваженого органу заяву або повідомлення про надання соціальних послуг.
== Підстави для відмови в наданні соціальних послуг==
Особам з інвалідністю, особам похилого віку може бути відмовлено в наданні соціальних послуг у разі:
* відсутності потреби у соціальних послугах за результатами оцінювання потреб особи;
* ненадання надавачем соціальних послуг тих соціальних послуг, яких потребує особа;
* наявності медичних протипоказань до надання соціальних послуг відповідно до висновку про стан здоров’я особи, яка потребує надання соціальних послуг, за формою, затвердженою МОЗ. Рішення про надання такій особі соціальних послуг приймається після усунення таких протипоказань.
У разі відмови в наданні соціальних послуг, в рішенні про відмову в наданні соціальних послуг та повідомленні про відмову в наданні соціальних послуг додатково зазначається інформація про надавачів соціальних послуг, які здійснюють надання відповідних соціальних послуг.
== Права отримувача та обов'язки надавача соціальної послуги ==
{| class="wikitable"
|-
! style="background-color:#FFE4E1" | Обов'язки надавача !! style="background-color:#FFE4E1" | Права отримувача
|-
| створювати необхідні умови для соціального та правового захисту осіб з інвалідністю, осіб похилого віку || спілкування з іншими особами, в тому числі з адвокатом або іншим законним представником, без присутності сторонніх осіб згідно з правилами внутрішнього розпорядку
|-
| ознайомити особу з інвалідністю, особу похилого віку, її законного представника, орган опіки та піклування із законодавством про психіатричну допомогу, соціальний захист, соціальні послуги, а також з адресами та телефонами відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, громадських організацій, до яких може звернутися отримувач соціальних послуг у разі порушення його прав || забезпечення таємниці листування під час відправлення та отримання будь-якої кореспонденції
|-
| здійснювати захист прав і законних інтересів осіб з інвалідністю, осіб похилого віку, визнаних в установленому законом порядку недієздатними, які не мають законного представника, - у разі надання соціальних послуг стаціонарного догляду || доступ до засобів масової інформації
|-
| створювати безпечні умови для осіб з інвалідністю, осіб похилого віку під час надання соціальних послуг || дозвілля, заняття творчою діяльністю
|-
| невідкладно інформувати членів сім’ї особи з інвалідністю, особи похилого віку (за згодою такої особи), її законних представників про зміни стану здоров’я, виявлені тілесні ушкодження і травми в особи з інвалідністю, особи похилого віку, якій надаються соціальні послуги стаціонарного догляду, паліативного догляду, підтриманого проживання; у разі виявлення у них тілесних ушкоджень кримінального характеру (вогнепальних, колотих, різаних, рубаних, забитих ран) - органи і підрозділи поліції та бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги відповідно до законодавства; || відправлення релігійних обрядів
|-
| інформувати орган опіки та піклування про надання соціальних послуг особі з інвалідністю, особі похилого віку, яка визнана недієздатною і якій не призначено опікуна; || звернення безпосередньо до надавача соціальних послуг з питань отримання соціальних послуг, відрахування з числа отримувачів соціальних послуг і додержання їх прав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Законами України "Про психіатричну допомогу"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] та інших нормативно-правових актів
|-
| організовувати не рідше ніж один раз на рік проведення лікарською комісією за участю лікаря-психіатра, психолога і педагогічного працівника огляду осіб з інвалідністю, осіб похилого віку, які отримують соціальну послугу стаціонарного догляду, в тому числі з метою розв’язання питання щодо подальшого їх перебування в інтернатних закладах або щодо можливості перегляду рішень про недієздатність особи || та інші права визначені чинним законодавством
|}
== Підстави припинення надання соціальних послуг==
Надання соціальних послуг особам з інвалідністю, особам похилого віку припиняється в разі:
* відмови особи з інвалідністю, особи похилого віку, її законного представника від отримання соціальних послуг;
* відсутності потреби в соціальних послугах за результатами оцінювання потреб осіб з інвалідністю, осіб похилого віку;
* надання лікарською комісією медичного закладу за участю лікаря-психіатра висновку про відсутність медичних показань для надання соціальних послуг в інтернатному закладі (у разі надання соціальної послуги стаціонарного догляду);
* закінчення строку дії договору про надання соціальних послуг (крім випадків продовження строку дії договору за результатами оцінювання потреб);
* зміни місця проживання (перебування) (переїзду за межі адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження надавача соціальних послуг);
* невиконання без поважних причин особою з інвалідністю, особою похилого віку вимог, визначених договором про надання соціальних послуг;
* рішення суду;
* припинення діяльності надавача соціальних послуг;
* смерті особи з інвалідністю, особи похилого віку.
Про припинення надання соціальних послуг державними, комунальними закладами/установами видається наказ, а недержавними суб’єктами, що надають соціальні послуги, - наказ (розпорядження).

У разі виявлення в особи з інвалідністю, особи похилого віку медичних протипоказань до надання соціальних послуг відповідно до висновку про стан здоров’я особи з інвалідністю, особи похилого віку, яка потребує надання соціальних послуг, за формою, затвердженою МОЗ, їх надання тимчасово припиняється до усунення таких протипоказань без розірвання договору про надання соціальних послуг.

Повідомлення про припинення надання соціальних послуг у строк '''до трьох робочих днів''' після видачі відповідного наказу/розпорядження надсилається на поштову адресу особи з інвалідністю, особи похилого віку, її законного представника, органу опіки та піклування за місцезнаходженням надавача соціальних послуг (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена), уповноваженому органові, який прийняв рішення про надання соціальних послуг, або структурному підрозділу з питань соціального захисту населення обласної, Київської міської держадміністрації, який видав путівку, а також органу опіки і піклування за місцезнаходженням надавача соціальних послуг (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена), територіального органу Пенсійного фонду України (за потреби).

Рішення про відмову в наданні соціальних послуг або припиненні надання соціальних послуг може бути оскаржене в судовому порядку.

Примусове виселення особи з інвалідністю, особи похилого віку надавачем соціальних послуг із закладу/установи проводиться лише на підставі рішення суду (пункт 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/576-2019-%D0%BF Порядку]).
== Наслідки приховання або подання недостовірної інформації==
Якщо особою з інвалідністю, особою похилого віку, її законним представником, органом опіки та піклування приховано або подано недостовірну інформацію, що вплинуло на встановлення права на надання їй безоплатно соціальних послуг, внаслідок чого було надміру витрачено кошти, або особою з інвалідністю, особою похилого віку, її законним представником, органом опіки і піклування не виконуються умови договору про надання соціальних послуг у частині їх оплати, надавач соціальних послуг:
* визначає обсяг надміру витрачених коштів і встановлює строки їх повернення;
* повідомляє особу з інвалідністю, особу похилого віку, її законного представника, орган опіки та піклування про обсяг надміру витрачених коштів і строки їх повернення.
Якщо особа з інвалідністю, особа похилого віку, її законний представник не повернули надміру витрачені кошти за надані соціальні послуги добровільно, такі кошти стягуються в судовому порядку.
{| class="wikitable"
|+
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
== Див. також ==
* [[Соціальні послуги окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах, та порядок їх надання]]
* [[Соціальний захист бездомних громадян та безпритульних дітей]]
* [[Оформлення постійного догляду за особами, які його потребують (особи з інвалідністю, громадяни похилого віку)]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія: Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
[[Категорія: Діти війни]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]
[[Категорія: Діти війни]]

Правова охорона географічних зазначень

2023-09-05T06:57:32Z

Oleksii.babak:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#n15 Закон України "Про правову охорону географічних зазначень"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1716-2004-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1716 "Про затвердження Порядку сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/943-2022-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року № 943-р "Деякі питання Національного органу інтелектуальної власності"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0649-21#Text Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 12 березня 2021 року № 536-21 "Про затвердження Правил складання, подання та проведення експертизи заявки на реєстрацію географічного зазначення"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0610-21#Text Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 02 березня 2021 року № 433 "Про затвердження Регламенту Апеляційної палати Національного органу інтелектуальної власності"]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#n15 Закону України «Про правову охорону географічних зазначень»] (далі - Закон) '''географічне зазначення''' - найменування місця, що ідентифікує товар, який походить з певного географічного місця та має особливу якість, репутацію чи інші характеристики, зумовлені головним чином цим географічним місцем походження, і хоча б один з етапів виробництва якого (виготовлення (видобування) та/або переробка, та/або приготування) здійснюється на визначеній географічній території.

Одним з видів географічного зазначення є '''назва місця походження товару''', який означає найменування, що ідентифікує товар, який походить з певного географічного місця та який має особливі якості або властивості, виключно або головним чином зумовлені конкретним географічним середовищем з притаманними йому природними і людськими факторами, і ''всі етапи виробництва якого (виготовлення (видобування) та/або переробка, та/або приготування) здійснюються на визначеній географічній території''.

При цьому '''географічним місцем''' є будь-який географічний об’єкт з офіційно визначеними межами, зокрема: країна, регіон як частина країни, населений пункт, місцевість тощо ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#n15:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%201.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2020.09.2019%7D стаття 1 Закону]).

'''Правова охорона географічним зазначенням надається на підставі їх реєстрації''' у встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14 Законом] порядку або відповідно до міжнародних договорів України.

Правова охорона географічного зазначення діє безстроково, за винятком випадків '''дострокового припинення дії реєстрації''' географічного зазначення, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#n255:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2021.,%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. статтею 21 цього Закону]:

1. Дія реєстрації географічного зазначення може бути припинена судом у разі, якщо:

* а) спеціально уповноваженим органом встановлено, що внаслідок зміни або втрати особливих природних та/або людського факторів, характерних для визначеної абзацами четвертим і десятим статті 1 цього Закону географічної території, стало неможливим виробляти товари, які відповідають специфікації товару або документу, передбаченому частиною шостою статті 10 цього Закону;
* б) географічне зазначення не використовується протягом семи років з дати публікації відомостей про реєстрацію географічного зазначення або з іншої дати після такої публікації. Таке припинення здійснюється за заявою будь-якої заінтересованої особи.

2. Дія реєстрації географічного зазначення, пов'язаного з географічним місцем в іноземній державі, припиняється також у зв'язку з припиненням правової охорони цього зазначення в країні походження або на підставі міжнародного договору України.

'''Правова охорона не надається у випадку, якщо географічне зазначення:'''
* не відповідає умовам, передбаченим законодавством;
* є назвою, що стала видовою;
* включає або відтворює назву сорту рослин чи породи тварин, що може ввести в оману споживачів щодо дійсного походження товару. Цей пункт не застосовується у разі, якщо:
*# товар містить або походить від відповідного сорту рослин або породи тварин;
*# споживачі не вводяться в оману;
*# використання назви сорту рослин або породи тварин є добросовісним;
*# виробництво та продаж товару поширилися за межі його географічного місця походження до дати подання заявки на реєстрацію географічного зазначення;
* є тотожним або схожим настільки, що його можна сплутати з торговельною маркою, права на яку визнані в Україні, якщо зважаючи на репутацію, відомість і тривалість використання цієї торговельної марки така правова охорона може ввести в оману споживачів щодо справжності товару (частина перша статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#n15 Закону]).
Цим Законом правова охорона не надається географічному зазначенню, пов'язаному з географічним місцем в іноземній державі, якщо права на це зазначення або інше позначення, що за своїм змістом відповідає поняттю географічного зазначення, не охороняються у відповідній іноземній державі.

== Порядок реєстрації географічного зазначення ==
Державну реєстрацію географічних зазначень шляхом внесення відповідних відомостей до Реєстру здійснює від імені держави '''Національний орган інтелектуальної власності (НОІВ)''', функції якого виконує [https://ukrpatent.org/uk державна організація '''«Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій»'''] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/943-2022-%D1%80#Text][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1267-2020-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року № 943-р "Деякі питання Національного органу інтелектуальної власності"].
=== Особи, які мають право на реєстрацію географічного зазначення ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14 статті 9 Закону] право на реєстрацію географічних зазначень мають об'єднання осіб, які в зазначеному географічному місці виробляють товар та/або видобувають, та/або переробляють сировину для товару, особлива якість, репутація чи інші характеристики якого зумовлені цим географічним місцем. У розумінні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#Text Закону] '''об'єднанням осіб''' є будь-яка сукупність осіб незалежно від її організаційно-правової форми або складу.

При цьому одна фізична або юридична особа має право на реєстрацію географічного зазначення у разі, якщо:
* вона є єдиним виробником, який у цьому географічному місці виробляє товар та/або видобуває, та/або переробляє сировину для товару та бажає подати заявку на реєстрацію географічного зазначення;
* географічна територія, на якій здійснюється виробництво (видобування) та/або переробка, та/або приготування товару, має характеристики, які істотно відрізняються від прилеглих територій, або характеристики товару відрізняються від товарів, вироблених на прилеглих територіях.
=== Подання заявки на реєстрацію географічного зазначення ===
Заявка на реєстрацію географічного зазначення подається до НОІВ особою чи об’єднанням осіб, які мають право на реєстрацію географічного зазначення.

Заявка складається українською мовою та повинна містити:
* заяву про реєстрацію географічного зазначення (назви місця походження товару), в якій необхідно вказати заявника (заявників), його адресу та спеціально уповноважені органи, які перевіряють відповідність товару специфікації товару;
* специфікацію товару, погоджену спеціально уповноваженим органом;
* документ, в якому викладені:
# основні положення специфікації товару: заявлене найменування, опис товару, в тому числі, якщо це доречно, особливі правила пакування та маркування товару, а також стислий опис меж географічного місця, де виробляється та/або переробляється товар;
# опис взаємозв’язку товару з географічним середовищем чи географічним місцем походження товару, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14 Законом], в тому числі особливі положення опису товару або способів його виробництва, що підтверджують такий взаємозв’язок.
'''Специфікація товару''' повинна містити такі відомості:

а) найменування, яке заявляється на реєстрацію як назва місця походження товару або географічне зазначення, у формі та мовою, що використовуються під час продажу товару, або мовою, яка історично використовувалася для маркування товару на відповідній географічній території;

б) назву та опис товару, в тому числі, якщо це доречно, відомості про сировину та основні характеристики товару (фізичні, хімічні, мікробіологічні або органолептичні характеристики товару тощо);

в) межі географічного місця, де виробляється товар, і, якщо це доречно, територію виробництва сировини, якщо вона є більшою за територію виробництва товару або іншою, ніж така територія;

г) опис способів виробництва товару, в тому числі специфічних умов і незмінних місцевих способів виробництва товару в разі їх існування, а також інформацію про пакування, якщо заявник вирішить та обґрунтує, що пакування товару має здійснюватися саме у визначеному географічному місці з метою збереження якості чи гарантування справжності товару, чи забезпечення контролю;

ґ) відомості про взаємозв’язок особливої якості або інших характеристик товару з географічним середовищем або про взаємозв’язок особливої якості, репутації або інших характеристик товару з його географічним місцем походження;

д) особливі правила маркування товару (за наявності).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14 частина шоста статті 10 Закону] іноземні особи та особи без громадянства разом із заявкою замість специфікації товару подають документи, які підтверджують правову охорону заявленого географічного зазначення у відповідній іноземній державі або набуття прав на таке зазначення на підставі добросовісного використання. Такі документи мають відповідати вимогам до відомостей специфікації.

За подання заявки сплачується збір.

Заявник має право відкликати заявку в будь-який час до дати реєстрації географічного зазначення.
=== Розгляд заявки про реєстрацію географічного зазначення ===
Рішення про реєстрацію географічного зазначення або про відмову в реєстрації географічного зазначення приймається на підставі експертизи, під час якої:

а) встановлюється дата подання заявки;

б) заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам до форми заявки та правилам, встановленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності;

в) перевіряється сплачений збір за подання заявки на відповідність встановленим вимогам;

г) перевіряється відповідність заявленого найменування умовам надання правової охорони (частина сьома статті 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14 Закону]).

Заявник має право протягом місяця з дати одержання ним рішення НОІВ затребувати копії матеріалів, що протиставлені заявці. Такі копії надсилаються заявнику протягом місяця з дня надходження запиту.

Заклад експертизи може вимагати від заявника надання додаткових матеріалів у разі, якщо без них проведення експертизи неможливе або якщо виникли обґрунтовані сумніви щодо достовірності будь-яких відомостей чи елементів, які містяться в матеріалах заявки.

Будь-яка особа протягом трьох місяців з дати публікації в Бюлетені відомостей про державну реєстрацію географічного зазначення відомостей про заявку та специфікації товару (або іншого документа, поданого іноземною особою або особою без громадянства), може подати до закладу експертизи мотивоване заперечення щодо невідповідності заявленого географічного зазначення умовам надання правової охорони, іншим вимогам, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14 Законом].
=== Результати розгляду заявки ===
За результатами розгляду заявки на реєстрацію географічного зазначення приймається рішення про реєстрацію географічного зазначення або про відмову в реєстрації географічного зазначення.

Після надходження до заявника рішення про реєстрацію географічного зазначення останній має сплатити:
* [https://ukrpatent.org/uk/articles/derjmito-reestr державне мито за реєстрацію];
* [https://ukrpatent.org/uk/articles/derjmito-reestr збір за публікацію про реєстрацію].
{| class="wikitable"
|-
| Якщо протягом трьох місяців з дати надходження до заявника рішення про реєстрацію географічного зазначення документ про сплату державного мита за реєстрацію і збір за публікацію про реєстрацію в розмірі та у порядку, визначених законодавством, до закладу експертизи не надійшли, державна реєстрація географічного зазначення не проводиться, а заявка вважається відкликаною.
|}
На підставі рішення про реєстрацію географічного зазначення та за наявності документа про сплату державного мита за реєстрацію і сплати збору за публікацію про НОІВ здійснює державну реєстрацію географічного зазначення, для чого вносить відповідні відомості до [https://ukrpatent.org/uk/articles/kzpt-uk Державного реєстру України географічних зазначень].
== Порядок оскарження рішення про відмову в реєстрації географічного зазначення ==
Заявник має право оскаржити рішення про відмову в реєстрації географічного зазначення чи копій матеріалів, що протиставлені заявці у '''[[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|судовому порядку]]''', а також до '''[https://ukrpatent.org/uk/articles/apeliaciyna-palata-rishennya Апеляційної палати]''' протягом двох місяців від дати одержання рішення Національного органу інтелектуальної власності чи копій затребуваних матеріалів.

Оскарження рішення до Апеляційної палати здійснюється шляхом подання заперечення проти рішення у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14 Законом] та на його основі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0610-21#Text регламентом Апеляційної палати].

За подання заперечення сплачується збір. Якщо збір не сплачено у строк, встановлений для оскарження, заперечення вважається неподаним, про що особі, яка його подала, надсилається повідомлення.

У разі оскарження рішення Національного органу інтелектуальної власності особою, яка подавала заперечення відповідно до частини шостої статті 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14/ed20201014#top Закону], такій особі надсилається копія рішення Апеляційної палати.

У разі задоволення заперечення з причин порушення порядку проведення експертизи збір за подання заперечення підлягає поверненню, а заявка повертається до закладу експертизи для проведення повторної експертизи. 
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]
[[Категорія:Міністерства]]

Приватизація земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян

2023-09-04T13:43:59Z

Oleksii.babak:

== Нормативна база ==
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]"
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/paran249#n249 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру]"
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text підпункту 5 пункту 27 '''розділу X Земельного кодексу України''']''',''' '''у період дії воєнного стану в Україні''' або окремих її місцевостях, в межах України або окремої її місцевості, у якій введено воєнний стан '''безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність,''' надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації '''забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом" (введений у дію з 01.01.2002 р.).
|}
== Хто може звернутись ==
Громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, '''подає клопотання''' '''до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування,''' що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text 122 Земельного кодексу України.]
До клопотання додається розроблена відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закону України "Про землеустрій"] технічна документація із землеустрою щодо [[Встановлення меж земельної ділянки|встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)]], '''що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (частина перша статті 118 Земельного кодексу України ).]
== Розмір земельної ділянки, що може бути приватизована ==
Незалежно від розміру земельної ділянки, якою фактично користується громадянин, по спрощеній процедурі він може приватизувати:

* для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;
* для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;
* для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;
* для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;
* для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C,%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA%2C%20%D1%94%20%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC). стаття 121 Земельного кодексу України]

== Підготовка документів для приватизації ==
=== 1. Виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)===
==== Куди звертатися? ====
Перш за все, для оформлення права власності на земельну ділянку необхідно замовити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (далі - технічна документація). Розробником технічної документації, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 статті 26 Закону України "Про землеустрій"] можуть бути:
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Процедура виготовлення технічної документації передбачає виїзд інженера-геодезиста зі спеціальним обладнанням для проведення кадастрової зйомки і встановлення межі поділу земельної ділянки в натурі.

'''За результатами проведених робіт замовнику видається:'''
* технічна документація на земельну ділянку;
* диск з технічною документацією у електронній формі та документом, що містить відомості про результати робіт із землеустрою, які підлягають внесенню до [https://e.land.gov.ua/auth_select Державного земельного кадастру].
'''Розробники документації''' від імені замовника '''подають документацію із землеустрою''' '''до''' територіального органу '''[https://land.gov.ua/index.php/terorhany/ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр)]''', для внесення відомостей '''до Державного земельного кадастру''', якщо інше не встановлено договором (стаття 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 Закону України «Про землеустрій»]).
==== Вартість та строк розгляду ====
Вартість послуг, а також тривалість виготовлення технічної документації узгоджується між замовником та розробником. '''Максимальний строк складання документації''' із землеустрою '''не повинен перевищувати шести місяців''' з моменту укладення договору.
=== 2. Реєстрація технічної документації у Державному земельному кадастрі ===
==== Куди звертатися? ====
Після отримання технічної документації на земельну ділянку, її необхідно зареєструвати у [https://land.gov.ua/index.php/terorhany/ територіальному органі Держгеокадастр]. ''Для цього кадастровому реєстратору подаються наступні документи:''
# Заява про внесення відомостей до Державного земельного кадастру за формою, встановленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/1051-2012-%D0%BF#Text Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051].
# Технічна документація у паперовій та електронній формі.
# Електронний документ, що містить відомості про результати робіт із землеустрою, які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»].
# Документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).
У результаті наданої послуги замовник отримує '''витяг з Державного земельного кадастру''', який містить, зокрема, кадастровий номер земельної ділянки. Відтепер земельну ділянку можна знайти на [https://map.land.gov.ua/kadastrova-karta Публічній кадастровій карті України], ввівши відповідний кадастровий номер.
==== Вартість та строк розгляду ====
Внесення відомостей до Державного земельного кадастру відбувається протягом 14 днів з моменту подачі необхідних документів, послуга безоплатна.
== Отримання рішення про передачу земельної ділянки у приватну власність ==
=== Куди звертатися? ===
Після реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, необхідно звернутися до органу місцевого самоврядування з заявою про передачу земельної ділянки у приватну власність.

Орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) повинен прийняти рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність.

''До заяви додаються:''
* технічна документація;
* Витяг з Державного земельного кадастру.
У результаті прийнятого рішення, ви отримуєте рішення (витяг) органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність.

''Підставою для відмови у передачі земельної ділянки у власність може бути невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.''
=== Вартість та строк розгляду ===
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування '''у місячний строк''' з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%A3%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83,%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%83. (частина друга статті 118 Земельного кодексу України)].

Дана послуга безоплатна.
== [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A0%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%83_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D1%83 Реєстрація права власності на земельну ділянку] ==
=== Куди звертатися? ===
''Реєстрацію права власності на земельну ділянку здійснюють:''
* виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг;
* нотаріус.
''Державному реєстратору подаються наступні документи:'' - [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1504-16 заява встановленої форми;] - документ, що посвідчує особу; - засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки; - витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку; - документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.
=== Вартість та строк розгляду ===
Реєстрація здійснюється у строк '''до 5 робочих днів'''.

За надану послугу стягується плата у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2023 рік - '''270 грн.''') ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text:~:text=1.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%83%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20(%D1%83%20%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%87%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%8C)%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B1%D1%96%D1%80%20%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96%200%2C1%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1. ч. 1 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).
== Дивись також: ==
* [[Набуття права власності на земельну ділянку під придбаною нерухомістю]]
* [[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]
* [[Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності]]
[[Категорія:Право власності на землю‎]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Право постійного користування земельною ділянкою у діяльності фермерських господарств України

2023-09-04T08:44:56Z

Oleksii.babak:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний Кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний Кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закон України «Про фермерське господарство»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців"]
== Загальні поняття ==
'''Фермерське господарство '''є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім’ї, відповідно до закону.

Фермерське господарство має найменування та може мати печатки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text:~:text=%D0%A4%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%20%D1%94,%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%B8. (ч.ч. 1-3 ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство»]).

'''Право постійного користування''' земельною ділянкою у діяльності фермерських господарств – це безстрокове право особи володіти і користуватися земельною ділянкою державної (комунальної) власності, яка раніше була передана цій особі для цілей створення (ведення) фермерського господарства.
== Оформлення право постійного користування земельною ділянкою у діяльності фермерського господарства ==
Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців], за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%208.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2031.03.2016%7D (ст. 8 Закону України «Про фермерське господарство»]).

Сімейне фермерське господарство без статусу юридичної особи організовується фізичною особою самостійно або спільно з членами її сім’ї на підставі договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства.

Договір про створення сімейного фермерського господарства укладається фізичною особою спільно з членами її сім’ї в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню за місцем розташування майна та земельних ділянок фермерського господарства.

Декларація про створення сімейного фермерського господарства (у разі одноосібного ведення такого господарства) складається фізичною особою самостійно в письмовій формі.

Головою сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи є член сім’ї, визначений договором (декларацією) про створення сімейного фермерського господарства, який реєструється як фізична особа - підприємець.

Після укладання (складання) договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства голова сімейного фермерського господарства має зареєструватися як фізична особа - підприємець або зареєструвати зміни до відомостей про фізичну особу - підприємця в порядку, встановленому законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%208%2D,%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8. (ст. 8 Закону України «Про фермерське господарство»]).

Згідно зі ст. 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] землі фермерського господарства можуть складатися:
* із земельних ділянок, що перебувають у приватній власності фермерського господарства як юридичної особи;
* із земельних ділянок, що перебувають у приватній власності громадян — членів іфермерських господарства ;
* із земельних ділянок, що орендуються фермерськими господарствами.
Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Для реєстрації юридичної особи фермерського господарства засновнику необхідно попередньо оформити право постійного користування земельною ділянкою для створення фермерського господарства. Оформлення права користування земельною ділянкою передує створенню та реєстрації фермерського господарства як юридичної особи. Отже, з моменту державної реєстрації фермерського господарства як юридичної особи відбувається автоматичний перехід право постійного користування земельною ділянкою до фермерського господарства.

Відповідно до порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Державна реєстрація прав на земельні ділянки, надані для ведення фермерського господарства, у зв’язку із створенням юридичної особи з організаційно-правовою формою фермерське господарство проводиться за відповідною юридичною особою на підставі документів, необхідних для такої реєстрації, передбачених Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, іншими законами України та цим Порядком, виданих на ім’я засновника, члена такого фермерського господарства

== Перехід право постійного користування земельною ділянкою у діяльності фермерського господарства ==
Згідно Земельним Кодексом України право постійного користування земельною визначено за фізичними особами. Проте право користування, набуте у встановленому порядку до 1 січня 2002 року (коли почав діяти Земельний кодекс), не втрачається внаслідок його не переоформлення підприємством, а зберігається за нею на термін, який потрібен для приведення прав і обов’язків щодо земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства, у тому числі за правонаступником такого землекористувача. Згідно зі статями 104 та 108 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] встановлено, що у разі перетворення (зміни організаційно-правової форми) юридичної особи все її майно, права та обов’язки переходять до нової юридичної особи.
== Підстави припинення права постійного користування земельною ділянкою ==
Підставами припинення права користування земельною ділянкою є:
* добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;
* вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;
* використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;
* використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
* систематична несплата земельного податку або орендної плати;
* набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20141.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0,%D0%B8%22%20%D0%B7%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D1%96%D0%B7%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%E2%84%96%203272 стаття 141 Земельного кодексу України)]
[[ Категорія: Земельне право ]]

Порядок надання екстренної, первинної, спеціалізованої медичної допомоги у місцях позбавлення волі

2023-09-04T07:56:12Z

Oleksii.babak: /* Порядок надання первинної медичної допомоги особам, узятим під варту або яким призначено покарання у виді позбавлення волі */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5081-17 Закон України про екстрену медичну допомогу]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3352-12 Закон України «Про попереднє ув’язнення».]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5081-17 Закон України «Про екстрену медичну допомогу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1972-12 Закон України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2586-14 Закон України «Про протидію захворюванню на туберкульоз»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0661-12#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я № 110 від 14.02.2012 "Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1404-05#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я № 415 від 19.08.2005 "Про удосконалення добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1122-2012-п Порядок надання екстреної медичної допомоги особам, узятим під варту або яким призначено покарання у виді позбавлення волі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2012 року № 1122]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0990-14#Text Порядок організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затверджений наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров’я України, від 15 серпня 2014 № 1348/5/572, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 серпня 2014 р.за № 990/25767]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1615-12 Порядок взаємодії закладів охорони здоров’я, територіальних органів внутрішніх справ, установ виконання покарань і слідчих ізоляторів у частині забезпечення послідовності диспансерного спостереження за ВІЛ-позитивними особами, здійснення клініко-лабораторного моніторингу за перебігом хвороби та проведення антиретровірусної терапії, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства юстиції України від 05 вересня 2012 року № 692/775/1311/5, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19 вересня 2012 року за № 1615/21927]
== Порядок надання екстреної медичної допомоги особам, узятим під варту або яким призначено покарання у виді позбавлення волі ==
'''''Екстрена медична допомога особам,''''' узятим під варту або яким призначено покарання у виді позбавлення волі, надається медичними працівниками відповідного закладу охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби, а у разі неможливості надання такої допомоги у повному обсязі - бригадою екстреної (швидкої) медичної допомоги центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф адміністративно-територіальної одиниці, на території якої розташована установа виконання покарань або слідчий ізолятор, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5081-17 Законом України “Про екстрену медичну допомогу”].

'''''Адміністрація установи виконання покарань або слідчий ізолятор, де утримується особа''''', забезпечує негайний виклик бригади у разі прийняття такого рішення медичним працівником закладу охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби.

У разі прийняття бригадою рішення про необхідність госпіталізації особи, перевезення її до закладу охорони здоров'я, де така допомога може бути надана, здійснюється цією бригадою. '''''Адміністрація установи виконання покарань або слідчий ізолятор забезпечує охорону особи'''''.

Перелік закладів охорони здоров'я, які здійснюють госпіталізацію осіб на умовах стаціонарної медичної допомоги, та порядок взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби із згаданими закладами охорони здоров'я визначаються спільними нормативно-правовими актами Мін'юсту та МОЗ. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1122-2012-%D0%BF ч. 1-4 Порядку надання екстреної медичної допомоги особам, узятим під варту або яким призначено покарання у виді позбавлення волі]).
== Порядок надання первинної медичної допомоги особам, узятим під варту або яким призначено покарання у виді позбавлення волі ==
'''''При проведенні первинного медичного огляду''''', повного медичного обстеження в дільниці карантину діагностики та розподілу, профілактичного медичного огляду, направленні до лікарняного закладу із засудженими проводиться співбесіда з питань профілактики інфекційних захворювань, у тому числі ВІЛ/СНІДу, та пропонується проведення тестування на ВІЛ-інфекцію за згодою засудженого, яка фіксується у формі первинної облікової документації [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0669-12#n3 № 025/о] "Медична карта амбулаторного хворого" або формі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0662-12#n3 № 003/о] "Медична карта стаціонарного хворого" , затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0661-12 № 110], зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974.

Перед та після проведення добровільного тестування на ВІЛ проводиться передтестове та післятестове консультування відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1404-05 Порядку добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію] , затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 серпня 2005 року № 415, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2005 року за № 1404/11684.

До консультування, обстеження та лікування хворих засуджених можуть залучатися лікарі закладів охорони здоров’я.

'''''Орієнтовний перелік закладів охорони здоров’я для надання медичної допомоги засудженим''''' визначається Міністерством охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, управліннями (головними управліннями) охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та міжрегіональними управліннями з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції з урахуванням спеціалізації закладів охорони здоров’я та наявності умов, які дозволяють забезпечити ізоляцію засуджених.

'''''Медичні обстеження (огляди) засуджених, проводяться поза межами чутності і (якщо медичний працівник не бажає іншого в кожному конкретному випадку) поза межами видимості немедичного персоналу.'''''

Під час медичного огляду (обстеження) можуть бути присутніми лише медичні працівники, крім випадків, коли лікар просить персонал установи виконання покарань (далі УВП) бути присутнім з міркувань безпеки або коли засуджений просить про це.

Медичні огляди (обстеження) проводяться у присутності персоналу однієї статі із засудженими.

Засудженим жінкам гарантується право не надавати інформацію та не проходити огляд у зв'язку з історією їхнього репродуктивного здоров'я.

За вимогою жінки у разі можливості їй має бути забезпечено проведення медичного огляду (обстеження) лікарем-жінкою, за винятком ситуації, яка потребує надання медичної допомоги у невідкладному стані. (п[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0990-14 . 8-9 Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі]).

'''''У разі виявлення у засудженого тілесних ушкоджень''''' медичний працівник, який виявив такі ушкодження, складає довідку у трьох примірниках, у якій детально зазначаються:

* відомості (письмова заява, усне або письмове пояснення засудженого, що стосуються обставин отримання тілесних ушкоджень (дата, час, місце отримання, способи заподіяння ушкоджень, відомості про особу (осіб), яка (які), на думку засудженого, їх заподіяла(ли)), а також інші відомості щодо отримання тілесних ушкоджень);
* вичерпний опис медичних показників, що характеризують стан здоров'я засудженого, характер ушкоджень, їх розміри та розташування;
* припущення медичного працівника з огляду на відомості, надані засудженим, та медичні показники, а також обґрунтування їх співвідношення.

До довідки медичним працівником додаються фотографії наявних тілесних ушкоджень засудженого. Два примірники довідки долучаються до матеріалів особової справи та медичної карти амбулаторного хворого 025/о, третій примірник видається особисто засудженому.

Про факт виявлення тілесних ушкоджень у засудженого медичний працівник невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту виявлення таких ушкоджень телефоном, електронною поштою та письмовим повідомленням інформує прокурора та адміністрацію УВП, а у випадках, коли засуджений повідомляє, що тілесні ушкодження заподіяно особами рядового та/або начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України або працівниками інших правоохоронних органів, також - Державне бюро розслідувань. Інформація про факт виявлення тілесних ушкоджень вноситься завідувачем медичної частини або черговим медичним працівником до '''журналу обліку фактів виявлення тілесних ушкоджень у засуджених''', форма якого наведена в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0990-14#n279:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%203%0A%D0%B4%D0%BE,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2004.05.2023%7D додатку 3] до цього Порядку, що зберігається у відповідному закладі охорони здоров’я ДКВС ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0990-14#Text:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%82%D1%96%D0%BB%D0%B5%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9,%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%20%D0%94%D0%9A%D0%92%D0%A1. пункти 3, 4 глави 1 розділу II Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі])

== Порядок надання вторинної медичної допомоги особам, узятим під варту або яким призначено покарання у виді позбавлення волі ==
'''''Спеціалізована (вторинна) медична допомога''''', здійснюються санітарно-гігієнічними та протиепідемічними заходами, організовується забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення, проводиться реабілітаційне лікування після захворювань і травм. Медична допомога засудженим у закладах охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України надається відповідно до системи стандартів у сфері охорони здоров’я, клінічних протоколів надання медичної допомоги в порядку, передбаченому законодавством.
У лікарняних закладах надається '''''спеціалізована (вторинна) медична допомога, до якої входить:'''''
* надання кваліфікованої та спеціалізованої стаціонарної медичної допомоги засудженим;
* визначення ступеня тривалої або постійної втрати працездатності засудженими для встановлення групи інвалідності;
* обстеження та підготовка медичної документації на осіб, які підлягають звільненню від подальшого відбування покарання за хворобою;
* проведення протиепідемічних і санітарно-гігієнічних заходів на території лікарняного закладу.
'''''При лікарняному закладі створюються:''''' комісія з інфекційного контролю та лікарсько-консультативні комісії . У складі багатопрофільних та спеціалізованих лікарень створюються кабінети інфекційних захворювань.

Лікування засуджених у лікарняних закладах здійснюється відповідно до стандартів та нормативів медичної допомоги у сфері охорони здоров’я, клінічних протоколів надання медичної допомоги відповідно до чинного законодавства.
== Порядок направлення засуджених до лікарняних закладів ==
Направленню на госпіталізацію в лікарняні заклади підлягають засуджені, у яких виникли захворювання або загострилися хронічні хвороби, лікування яких потребує госпіталізації до лікарняних закладів, а також при необхідності проведення додаткового обстеження (наявним у медичних частинах УВП обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень) в умовах лікарняних закладів.

Направлення засуджених, які потребують госпіталізації, до закладів охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби здійснюється за висновком лікаря медичної частини з урахуванням переліку показань і протипоказань для направлення хворих до спеціалізованих та багатопрофільних лікарень (відділень), або нарядом міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про направлення на лікування.

З урахуванням стану здоров’я засуджених за висновком лікаря засуджені, які госпіталізуються до лікарняних закладів, перевозяться у супроводі призначеного начальником медичної частини медичного працівника, який бере участь у прийманні конвоєм засуджених, надає медичну допомогу засудженим під час перевезення. Перевезення засуджених, хворих на лепру, здійснюється у спеціально обладнаних вагонах.
== Порядок приймання засуджених до лікарняних закладів ==
'''''Приймання засуджених у лікарняний заклад здійснюється на підставі наряду та за наявності висновку лікаря про потребу проведення лікування засудженого в лікарняному закладі чи проведення обстеження в умовах стаціонару лікарняного закладу.'''''

Забороняється приймати до багатопрофільних лікарень засуджених, хворих на інфекційні захворювання, за відсутності у складі лікарень інфекційно-боксованого відділення. Такі засуджені негайно направляються до лікарняного закладу або до закладу охорони здоров’я з орієнтовного переліку відповідного профілю, у складі яких є таке відділення.

Засуджені, що прибули до лікарняного закладу, реєструються у Журналі обліку, на кожного оформлюється медична карта № 003/о, в яку заносяться усі дані щодо лікувально-діагностичного процесу. Усі засуджені, які прибули до лікарняного закладу, підлягають обов’язковій санітарній обробці зі зміною білизни.

Речі хворого засудженого (одяг, взуття) дезінфікують і після опису, засвідченого черговим фельдшером та особами, які супроводжують хворого, передають на зберігання до вибуття хворого з лікарняного закладу.

При прийомі хворого черговий лікар описує у медичній карті № 003/о дані анамнезу, зовнішнього огляду, епідеміологічні дані, визначає попередній діагноз хвороби, призначає необхідні обстеження та лікування.

'''''У випадках, коли діагноз''', який встановлено засудженому в медичній частині, '''не підтвердився''' та не відповідає медичним показанням для госпіталізації до лікарняних закладів, засуджений найближчим етапом відправляється до установи виконання покарань, з якої його було направлено.''

Черговий лікар записує причину відмови засудженому у госпіталізації до лікарняного закладу в медичні карти № 025/о, № 003/о та в Журнал обліку, про що повідомляє начальника лікарняного закладу.

Хворий засуджений, який прибув до лікарняного закладу, проходить необхідне клініко-лабораторне, функціональне, рентгенологічне, бактеріологічне та інші обстеження, які можливо провести в умовах цього лікарняного закладу.

За результатами обстеження і встановленого діагнозу лікар негайно призначає засудженому відповідне лікування та направляє його у профільне відділення.

При встановленні діагнозу активної форми туберкульозу в багатопрофільній лікарні засуджений негайно направляється до спеціалізованої туберкульозної лікарні.
== Дивись також: ==
* [[Порядок надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі]]
[[Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[Категорія:Виконання покарань у виді позбавлення волі]]
[[Категорія:Засуджені]]

Порядок надання екстренної, первинної, спеціалізованої медичної допомоги у місцях позбавлення волі

2023-09-04T07:54:38Z

Oleksii.babak:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5081-17 Закон України про екстрену медичну допомогу]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3352-12 Закон України «Про попереднє ув’язнення».]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5081-17 Закон України «Про екстрену медичну допомогу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1972-12 Закон України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2586-14 Закон України «Про протидію захворюванню на туберкульоз»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0661-12#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я № 110 від 14.02.2012 "Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1404-05#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я № 415 від 19.08.2005 "Про удосконалення добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1122-2012-п Порядок надання екстреної медичної допомоги особам, узятим під варту або яким призначено покарання у виді позбавлення волі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2012 року № 1122]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0990-14#Text Порядок організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затверджений наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров’я України, від 15 серпня 2014 № 1348/5/572, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 серпня 2014 р.за № 990/25767]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1615-12 Порядок взаємодії закладів охорони здоров’я, територіальних органів внутрішніх справ, установ виконання покарань і слідчих ізоляторів у частині забезпечення послідовності диспансерного спостереження за ВІЛ-позитивними особами, здійснення клініко-лабораторного моніторингу за перебігом хвороби та проведення антиретровірусної терапії, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства юстиції України від 05 вересня 2012 року № 692/775/1311/5, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19 вересня 2012 року за № 1615/21927]
== Порядок надання екстреної медичної допомоги особам, узятим під варту або яким призначено покарання у виді позбавлення волі ==
'''''Екстрена медична допомога особам,''''' узятим під варту або яким призначено покарання у виді позбавлення волі, надається медичними працівниками відповідного закладу охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби, а у разі неможливості надання такої допомоги у повному обсязі - бригадою екстреної (швидкої) медичної допомоги центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф адміністративно-територіальної одиниці, на території якої розташована установа виконання покарань або слідчий ізолятор, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5081-17 Законом України “Про екстрену медичну допомогу”].

'''''Адміністрація установи виконання покарань або слідчий ізолятор, де утримується особа''''', забезпечує негайний виклик бригади у разі прийняття такого рішення медичним працівником закладу охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби.

У разі прийняття бригадою рішення про необхідність госпіталізації особи, перевезення її до закладу охорони здоров'я, де така допомога може бути надана, здійснюється цією бригадою. '''''Адміністрація установи виконання покарань або слідчий ізолятор забезпечує охорону особи'''''.

Перелік закладів охорони здоров'я, які здійснюють госпіталізацію осіб на умовах стаціонарної медичної допомоги, та порядок взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби із згаданими закладами охорони здоров'я визначаються спільними нормативно-правовими актами Мін'юсту та МОЗ. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1122-2012-%D0%BF ч. 1-4 Порядку надання екстреної медичної допомоги особам, узятим під варту або яким призначено покарання у виді позбавлення волі]).
== Порядок надання первинної медичної допомоги особам, узятим під варту або яким призначено покарання у виді позбавлення волі ==
'''''При проведенні первинного медичного огляду''''', повного медичного обстеження в дільниці карантину діагностики та розподілу, профілактичного медичного огляду, направленні до лікарняного закладу із засудженими проводиться співбесіда з питань профілактики інфекційних захворювань, у тому числі ВІЛ/СНІДу, та пропонується проведення тестування на ВІЛ-інфекцію за згодою засудженого, яка фіксується у формі первинної облікової документації [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0669-12#n3 № 025/о] "Медична карта амбулаторного хворого" або формі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0662-12#n3 № 003/о] "Медична карта стаціонарного хворого" , затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0661-12 № 110], зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974.

Перед та після проведення добровільного тестування на ВІЛ проводиться передтестове та післятестове консультування відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1404-05 Порядку добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію] , затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 серпня 2005 року № 415, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2005 року за № 1404/11684.

До консультування, обстеження та лікування хворих засуджених можуть залучатися лікарі закладів охорони здоров’я.

'''''Орієнтовний перелік закладів охорони здоров’я для надання медичної допомоги засудженим''''' визначається Міністерством охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, управліннями (головними управліннями) охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та міжрегіональними управліннями з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції з урахуванням спеціалізації закладів охорони здоров’я та наявності умов, які дозволяють забезпечити ізоляцію засуджених.

'''''Медичні обстеження (огляди) засуджених, проводяться поза межами чутності і (якщо медичний працівник не бажає іншого в кожному конкретному випадку) поза межами видимості немедичного персоналу.'''''

Під час медичного огляду (обстеження) можуть бути присутніми лише медичні працівники, крім випадків, коли лікар просить персонал установи виконання покарань (далі УВП) бути присутнім з міркувань безпеки або коли засуджений просить про це.

Медичні огляди (обстеження) проводяться у присутності персоналу однієї статі із засудженими.

Засудженим жінкам гарантується право не надавати інформацію та не проходити огляд у зв'язку з історією їхнього репродуктивного здоров'я.

За вимогою жінки у разі можливості їй має бути забезпечено проведення медичного огляду (обстеження) лікарем-жінкою, за винятком ситуації, яка потребує надання медичної допомоги у невідкладному стані. (п[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0990-14 . 8-9 Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі]).

'''''У разі виявлення у засудженого тілесних ушкоджень''''' медичний працівник, який виявив такі ушкодження, складає довідку у трьох примірниках, у якій детально зазначаються:

відомості (письмова заява, усне або письмове пояснення засудженого, що стосуються обставин отримання тілесних ушкоджень (дата, час, місце отримання, способи заподіяння ушкоджень, відомості про особу (осіб), яка (які), на думку засудженого, їх заподіяла(ли)), а також інші відомості щодо отримання тілесних ушкоджень);

вичерпний опис медичних показників, що характеризують стан здоров'я засудженого, характер ушкоджень, їх розміри та розташування;

припущення медичного працівника з огляду на відомості, надані засудженим, та медичні показники, а також обґрунтування їх співвідношення.

До довідки медичним працівником додаються фотографії наявних тілесних ушкоджень засудженого. Два примірники довідки долучаються до матеріалів особової справи та медичної карти амбулаторного хворого 025/о, третій примірник видається особисто засудженому.

Про факт виявлення тілесних ушкоджень у засудженого медичний працівник невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту виявлення таких ушкоджень телефоном, електронною поштою та письмовим повідомленням інформує прокурора та адміністрацію УВП, а у випадках, коли засуджений повідомляє, що тілесні ушкодження заподіяно особами рядового та/або начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України або працівниками інших правоохоронних органів, також - Державне бюро розслідувань. Інформація про факт виявлення тілесних ушкоджень вноситься завідувачем медичної частини або черговим медичним працівником до '''журналу обліку фактів виявлення тілесних ушкоджень у засуджених''', форма якого наведена в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0990-14#n279:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%203%0A%D0%B4%D0%BE,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2004.05.2023%7D додатку 3] до цього Порядку, що зберігається у відповідному закладі охорони здоров’я ДКВС ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0990-14#Text:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%82%D1%96%D0%BB%D0%B5%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9,%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%20%D0%94%D0%9A%D0%92%D0%A1. пункти 3, 4 глави 1 розділу II Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі])

== Порядок надання вторинної медичної допомоги особам, узятим під варту або яким призначено покарання у виді позбавлення волі ==
'''''Спеціалізована (вторинна) медична допомога''''', здійснюються санітарно-гігієнічними та протиепідемічними заходами, організовується забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення, проводиться реабілітаційне лікування після захворювань і травм. Медична допомога засудженим у закладах охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України надається відповідно до системи стандартів у сфері охорони здоров’я, клінічних протоколів надання медичної допомоги в порядку, передбаченому законодавством.
У лікарняних закладах надається '''''спеціалізована (вторинна) медична допомога, до якої входить:'''''
* надання кваліфікованої та спеціалізованої стаціонарної медичної допомоги засудженим;
* визначення ступеня тривалої або постійної втрати працездатності засудженими для встановлення групи інвалідності;
* обстеження та підготовка медичної документації на осіб, які підлягають звільненню від подальшого відбування покарання за хворобою;
* проведення протиепідемічних і санітарно-гігієнічних заходів на території лікарняного закладу.
'''''При лікарняному закладі створюються:''''' комісія з інфекційного контролю та лікарсько-консультативні комісії . У складі багатопрофільних та спеціалізованих лікарень створюються кабінети інфекційних захворювань.

Лікування засуджених у лікарняних закладах здійснюється відповідно до стандартів та нормативів медичної допомоги у сфері охорони здоров’я, клінічних протоколів надання медичної допомоги відповідно до чинного законодавства.
== Порядок направлення засуджених до лікарняних закладів ==
Направленню на госпіталізацію в лікарняні заклади підлягають засуджені, у яких виникли захворювання або загострилися хронічні хвороби, лікування яких потребує госпіталізації до лікарняних закладів, а також при необхідності проведення додаткового обстеження (наявним у медичних частинах УВП обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень) в умовах лікарняних закладів.

Направлення засуджених, які потребують госпіталізації, до закладів охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби здійснюється за висновком лікаря медичної частини з урахуванням переліку показань і протипоказань для направлення хворих до спеціалізованих та багатопрофільних лікарень (відділень), або нарядом міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про направлення на лікування.

З урахуванням стану здоров’я засуджених за висновком лікаря засуджені, які госпіталізуються до лікарняних закладів, перевозяться у супроводі призначеного начальником медичної частини медичного працівника, який бере участь у прийманні конвоєм засуджених, надає медичну допомогу засудженим під час перевезення. Перевезення засуджених, хворих на лепру, здійснюється у спеціально обладнаних вагонах.
== Порядок приймання засуджених до лікарняних закладів ==
'''''Приймання засуджених у лікарняний заклад здійснюється на підставі наряду та за наявності висновку лікаря про потребу проведення лікування засудженого в лікарняному закладі чи проведення обстеження в умовах стаціонару лікарняного закладу.'''''

Забороняється приймати до багатопрофільних лікарень засуджених, хворих на інфекційні захворювання, за відсутності у складі лікарень інфекційно-боксованого відділення. Такі засуджені негайно направляються до лікарняного закладу або до закладу охорони здоров’я з орієнтовного переліку відповідного профілю, у складі яких є таке відділення.

Засуджені, що прибули до лікарняного закладу, реєструються у Журналі обліку, на кожного оформлюється медична карта № 003/о, в яку заносяться усі дані щодо лікувально-діагностичного процесу. Усі засуджені, які прибули до лікарняного закладу, підлягають обов’язковій санітарній обробці зі зміною білизни.

Речі хворого засудженого (одяг, взуття) дезінфікують і після опису, засвідченого черговим фельдшером та особами, які супроводжують хворого, передають на зберігання до вибуття хворого з лікарняного закладу.

При прийомі хворого черговий лікар описує у медичній карті № 003/о дані анамнезу, зовнішнього огляду, епідеміологічні дані, визначає попередній діагноз хвороби, призначає необхідні обстеження та лікування.

'''''У випадках, коли діагноз''', який встановлено засудженому в медичній частині, '''не підтвердився''' та не відповідає медичним показанням для госпіталізації до лікарняних закладів, засуджений найближчим етапом відправляється до установи виконання покарань, з якої його було направлено.''

Черговий лікар записує причину відмови засудженому у госпіталізації до лікарняного закладу в медичні карти № 025/о, № 003/о та в Журнал обліку, про що повідомляє начальника лікарняного закладу.

Хворий засуджений, який прибув до лікарняного закладу, проходить необхідне клініко-лабораторне, функціональне, рентгенологічне, бактеріологічне та інші обстеження, які можливо провести в умовах цього лікарняного закладу.

За результатами обстеження і встановленого діагнозу лікар негайно призначає засудженому відповідне лікування та направляє його у профільне відділення.

При встановленні діагнозу активної форми туберкульозу в багатопрофільній лікарні засуджений негайно направляється до спеціалізованої туберкульозної лікарні.
== Дивись також: ==
* [[Порядок надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі]]
[[Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[Категорія:Виконання покарань у виді позбавлення волі]]
[[Категорія:Засуджені]]

Допомога на дітей, хворих на тяжкі захворювання

2023-08-09T09:01:42Z

Oleksii.babak:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1161-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1161 "Про затвердження переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/917-2013-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року № 917 "Деякі питання встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям"]
* Постанова кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 р. № 214 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-%D0%BF#Text "Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 р. № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги на період введення воєнного стану"] установлено, що на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування надання державної соціальної допомоги здійснюється з урахуванням таких особливостей:
*строк виплати державної соціальної '''допомоги на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність''', та пільги, які було призначено раніше, '''продовжується на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування і виплачується за повний місяць без звернення особи до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад міст обласного значення, районних у містах (у разі їх утворення) рад''';

*у разі, коли отримувачами державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю пропущено строк переогляду допомоги, виплата таких видів допомоги не зупиняється на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування;

*структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад міст обласного значення, районних у містах (у разі їх утворення) рад після припинення чи скасування воєнного стану інформує одержувачів, яким виплату державної соціальної допомоги було продовжено, про необхідність протягом одного місяця оновлення документів, необхідних для продовження отримання допомоги.
|}
== Право на допомогу ==
Право на допомогу на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність (далі - допомога особі, яка доглядає за хворою дитиною), мають один із батьків, усиновлювачів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, який постійно проживає та здійснює догляд за дитиною, хворою на один або декілька видів таких захворювань, станів (пункт 423 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%B0%D1%94%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F,%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C%2C%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2. Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751] (далі - Порядок).

Допомога особі, яка доглядає за хворою дититною, призначається громадянам України, іноземцям або особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також особам, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту і мають право на державну допомогу на умовах, передбачених законодавством України, та незалежно від одержання інших видів державної допомоги, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"].

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1161-2018-%D0%BF Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів тощо, що дає право на одержання відповідно до цього розділу державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність], затверджується Кабінетом Міністрів України.
== Куди звертатися ==
Державна допомога особі, яка доглядає за хворою дитиною, призначається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за зареєстрованим місцем проживання або місцем проживання заявника.

Документи подаються законним представником дитини особисто до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади або до центру надання адміністративних послуг. Крім того, такі документи можна надіслати поштою або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Міністерства соціальної політики України або Єдиний державний веб-портал електронних послуг (у разі технічної можливості) на адресу органів соціального захисту населення (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Порядку]).
== Перелік необхідних документів: ==
* заява законного представника дитини, який постійно проживає та здійснює догляд за хворою дитиною, що складається за формою, встановленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15#Text наказом Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441];
* паспорт або інший документ, що посвідчує особу, та документ, що підтверджує повноваження:
# усиновлювача (копія рішення про усиновлення);
# опікуна, піклувальника (копія рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади або суду про встановлення опіки);
# прийомних батьків, батьків-вихователів (копія рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або прийомної сім’ї);
* свідоцтво про народження дитини (копія з пред’явленням оригіналу);
* довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу у порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я. Порядок видачі довідки регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/917-2013-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року № 917 "Деякі питання встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям"] (пункт 424 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Порядку]).
У деяких випадках, коли особа не може самостійно зібрати вищезаначені документи (у зв’язку зі станом здоров’я або з інших поважних причин), за наявності її письмової заяви, збір документів покладається на органи, що призначають допомогу.
== Розмір ==
Допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, надається щомісячно в розмірі двох прожиткових мінімумів, встановлених для дітей відповідного віку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12#Text:~:text=%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C-,%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%2C%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%BA%D1%96,%D1%89%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96%20%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%83.,-%7B%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2018%2D статті 187 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»]
{| class="wikitable"
|'''До відома!''' Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2710-20#n27 Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік"] з 1 січня прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років - 2272 грн; дітей віком від 6 до 18 років - 2833 гривні.
|}
У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, перераховуються без звернення осіб, яким вони призначені, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум.
== Строк призначення та виплати допомоги ==
Допомога на дітей призначається '''з дня звернення''' до органу соціального захисту населення та '''виплачується шість місяців'''.

Виплата допомоги на наступний період продовжується на підставі заяви законного представника дитини та довідка про захворювання дитини з дня зупинення виплати, якщо звернення надійшло '''протягом одного місяця''' з дня її зупинення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text:~:text=42%2D5,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8. пункт 425 Порядку]).

Державна допомога виплачується за вибором законного представника дитини, якому призначено таку допомогу, через виплатні об’єкти АТ «Укрпошта» за місцем проживання або шляхом перерахування коштів на його особовий рахунок, відкритий в установі уповноваженого банку.

У разі зміни місця проживання одержувача державної допомоги, її виплата продовжується органом соціального захисту населення за новим місцем проживання.
== Встановлення інвалідності в період виплати допомоги ==
У разі коли в період виплати допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, дитині встановлено інвалідність, така допомога виплачується до дня встановлення інвалідності.

Органи медико-соціальної експертизи та заклади охорони здоров’я зобов’язані у '''триденний строк''' після встановлення дитині інвалідності надіслати органові соціального захисту населення за місцем проживання дитини '''медичний висновок''' про дитину з інвалідністю віком до 18 років.

Контроль за фактом здійснення догляду за хворою дитиною здійснюється в межах повноважень працівниками центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді або уповноваженою особою, визначеною виконавчим органом ради об’єднаної територіальної громади.

У разі встановлення факту нездійснення догляду за хворою дитиною центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді або уповноважена особа, яка визначена виконавчим органом рад об’єднаних територіальних громад, у межах їх повноважень повинні '''протягом трьох днів''' подати органові соціального захисту населення пропозиції щодо призупинення виплати допомоги.
== Підстави припинення виплати допомоги==
Виплата такої допомоги за рішенням органу соціального захисту населення, який призначив допомогу, припиняється у разі:

* встановлення дитині інвалідності (досягнення дитиною 18 років);
* коли допомога призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
* позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
* позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду;
* скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;
* звільнення опікуна чи піклувальника дитини від виконання їх обов’язків;
* смерті дитини;
* смерті отримувача допомоги. (пункт 426 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text:~:text=%D0%92%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96,%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%96%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8. Порядку]).

== Підстави призупинення виплати допомоги ==
Виплата такої допомоги призупиняється у разі:
* тимчасового влаштування хворої дитини на повне державне утримання за заявою отримувача такої допомоги;
* влаштування дитини на повне державне утримання у разі відібрання хворої дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
*нездійснення догляду за хворою дитиною.
У разі припинення дії обставин, передбачених частинами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12#Text:~:text=%D0%A3%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%2C%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%85,%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC. третьою та четвертою статті 186 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»], виплата допомоги поновлюється за письмовою '''заявою''' отримувача допомоги до органу, який призначає допомогу, з місяця, що настає за місяцем, в якому припинилася дія зазначених обставин.

Допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, призначається незалежно від одержання інших видів державної допомоги, передбачених цим Законом. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12#Text:~:text=%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD.-,%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%2C%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%BA%D1%96,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC.,-%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2018%2D статті 186 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»] .
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту‎]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Діти]]

Правила створення та порядок реєстрації пасік

2023-08-09T07:55:05Z

Oleksii.babak: /* Довідка про наявних бджолосімей */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісовий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1492-14 Закон України "Про бджільництво"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0379-96 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 червня 1996 pоку № 173]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0131-01 Інструкція щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затверджена наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини 30 січня 2001 року № 9]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-21#n4 Порядок видачі ветеринарно-санітарного паспорта пасіки, затверджений наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19 лютого 2021 року № 338]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1202-14 Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01 серпня 2014 року № 288 "Про затвердження Правил заповнення, зберігання, списання ветеринарних документів та вимог до їх обліку"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/107-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2018 року №107 "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції"]
== Загальні положення по створенню (реєстрації) пасік ==
'''Па́сіка -''' господарство (ферма) для розведення бджіл.

Пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах один раз в рік заснування пасіки.

Пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

'''Детальніше див.:''' [[Зайняття бджільництвом|Зайняття бджільництвом.]]
== Позитивні моменти та вигоди реєстрації (узаконення) пасіки ==
'''''Законодавством закріплені переваги та вигоди, які надаються фермеру тільки після узаконення пасіки, а саме:'''''
# ''Отримання дотацій із державного та місцевих бюджетів.''
Тільки при наявності реєстраційних документів на пасіку є можливість отримання:
* державної допомоги у розмірі до 25% для покриття витрат на обладнання;
* пільгових кредитів, пов'язаних із веденням бджільництва;
* грантів міжнародних організацій;
2. ''Надання спрощеної процедури для продажу продукції бджільництва.'' Щоб продати мед, пергу чи маточкове молочко на ринку потрібна довідка із місцевої ветеринарної лабораторії ринку про якість продуктів бджільництва. Пасічники, які зареєструвати бджолосім’ї, без зайвих труднощів пройдуть цю процедуру при наявності паспорта пасіки й на законних підставах зможуть реалізовувати мед.

3. ''Отримання високих шансів для відшкодування збитків завданих пасіці.'' Для отримання відшкодування збитків у разі крадіжки, стихійного лиха чи інших форс-мажорних обставин необхідно визначити розмір шкоди, що можливо здіснити при реєстрації пасіки. Зареєстрована пасіка має відповідний документ, який точно фіксує кількість бджолосімей.

'''Детальніше див.:''' [[Загибель бджіл внаслідок застосування отрутохімікатів|Загибель бджіл внаслідок застосування отрутохімікатів.]]

4. ''Окремі можливості запобігання отруєння бджіл.'' Згідно з ст. 37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1492-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2037.,%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D1%82%D0%BE%D0%BA%D1%81%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83. Закону України "Про бджільництво"] за наявності реєстрації пасіки її власник попереджається не пізніше, ніж за 3 доби до початку обробки через засоби масової інформації, органи місцевого самоврядування. За таких умов та на випадок отруєння бджіл на полях, їх власник зможете пред'явити агровиробнику претензії, у суді довести обґрунтованість своїх вимог щодо компенсації збитку.
==Перелік необхідних документів створенню (реєстрації) пасік==
#''Заява'' до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Реєстрація пасік проводиться на підставі заяви фізичної чи юридичної особи незалежно від форми власності. У заяві про реєстрацію пасіки зазначаються назва та адреса заявника, кількість бджолосімей.
#''Графічні матеріали'', на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
#''Документи'', що підтверджують розмір земельної ділянки.
#''Копія паспорта та ІПН''.
#''Ветеринарно-санітарний паспорт пасіки'' - видається районним (міським) управлінням ветеринарної медицини на пасіку незалежно від форми її власності і є документом, який засвідчує ветеринарно-санітарний стан пасіки.
#Для племінних пасік та племінних бджолорозплідників необхідно ''племінне свідоцтво (сертифікат)'' - документ встановленої форми, який підтверджує якість племінних бджіл.
#''Дозвіл державного департаменту ветеринарної медицини'' – <big>при перевезенні</big>.
== Видача ветеринарно-санітарного паспорта пасіки ==
Згідно з ст. 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1492-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2013.%20%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%2D%D1%81%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D1%86%D1%82%D0%B2%20(%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2)%20%D1%96,%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D1%83%D1%94%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8. Закон України "Про бджільництво"] передбачена видача ветеринарно-санітарного паспорта пасіки

'''Ветеринарно-санітарний паспорт пасіки''', видається районним (міським) управлінням ветеринарної медицини на пасіку незалежно від форми її власності і є документом, який засвідчує ветеринарно-санітарний стан пасіки. Паспорт підписується головним державним інспектором ветеринарної медицини району (міста) і завіряється печаткою районного (міського) управління державної ветеринарної медицини. Паспорт реєструється в журналі обліку районного (міського) управління ветеринарної медицини і має порядковий номер ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1202-14 наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01 серпня 2014 року № 288 "Про затвердження Правил заповнення, зберігання, списання ветеринарних документів та вимог до їх обліку"]).
=== Які документи необхідно підготувати? ===
Реєстрація пасіки проводиться за заявою про реєстрацію пасіки (додаток) власника пасіки або уповноваженої ним особи в день звернення. До заяви додається засвідчена заявником копія паспорта пасіки. У заяві зазначаються:

* прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) (для фізичної особи);
* найменування (для юридичної особи), прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) (для фізичної особи - підприємця);
* місцезнаходження (для юридичної особи), місце проживання (для фізичної особи - підприємця);
* код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) (для фізичної особи - підприємця);
* контактна інформація (номер телефону, адреса електронної пошти)(п. 4, 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0281-21#Text:~:text=%D0%A0%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%BF%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F,%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8) Порядку реєстрації пасік, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19 лютого 2021 року № 338]).

До заяви додається заповнений та підписаний власником пасіки або уповноваженою ним особою паспорт пасіки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-21#Text:~:text=II.%20%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0,%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%20%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8E. Порядку видачі ветеринарно-санітарного паспорта пасіки].

=== Де отримати і форма звернення ===
За місцем проживання власника пасіки або місцезнаходженням пасіки в письмовій або електронній формі (з накладенням кваліфікованого електронного підпису).
=== Строк видачі ===
Видача паспорта пасіки здійснюється в день звернення за заявою про видачу паспорта пасіки
=== Вартість ===
Не передбачено
=== Чи потребує процедура повторення? ===
Паспорт підлягає заміні на новий після заповнення всіх його розділів, а також при зміні власника пасіки.
== Вимогі та перевірки під час реєстрації пасік ==
Під час реєстрації пасік проводиться їх обстеження районними (міськими) управліннями ветеринарної медицини. Дані обстежень заносяться у журнал обліку пасік у районному (міському) управлінні ветеринарної медицини.

'''Детальніше див.:''' [[Розміщення на земельних ділянках, облаштування та перевезення пасік]] стосовно облаштування та розмішення пасік.
==Куди звернутися==
*Державні адміністрації або сільські, селищні, міські ради - '''при реєстрації пасіки'''
*Державний департамент ветеринарної медицини''' – при перевезенні пасіки'''
*Районне (міське) управління ветеринарної медицини - '''при отриманні в''етеринарно-санітарного паспорта пасіки'''''
==Вартість==
#Безоплатно
#Відповідно до договору оренди земельної ділянки
==Строки розгляду питання==
Реєстрація пасіки проводиться за заявою про реєстрацію пасіки власника пасіки або уповноваженої ним особи в день звернення.
==Підстави для відмови==
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути '''''лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів''''', прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
==Порядок оскарження==
У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
== Перереєстрація та внесення змін ==
При зміні назви чи адреси пасіки її власник повинен проінформувати про це районне (міське) управління ветеринарної медицини протягом '''10 днів.'''
== Документи які потрібні для реєстрації пасіки ==
Зразок заяви про реєстрацію пасіки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0281-21#n4 Додаток до Порядку реєстрації пасіки, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19 лютого 2021 року № 338].
===== Документи, що необхідно надати для отримання послуги: =====
Засвідчена заявником копія паспорта пасіки
== Довідка про наявних бджолосімей ==
Видача довідки про реєстрацію пасіки із зазначенням кількості наявних бджолосімей відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/107-2018-%D0%BF#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B1%D0%B4%D0%B6%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%BC%E2%80%99%D1%97%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F,%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%B8%2C%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%96%20%D0%B2%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D1%85. Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 №107 "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції"] ( п. 7)

'''Для отримання довідки про реєстрацію пасіки із зазначенням кількості наявних бджолосімей на останню звітну дату на момент подання документів для отримання дотації за бджолосім’ї особі чи сімейним фермерським господарствам необхідно звернутись до:'''
* Виконавчих органів сільських, селищних, міських рад
* Центру надання адміністративних послуг відповідно до місця проживання
===== Як замовити послугу =====
Подати заяву на отримання послуги заявник може особисто або через законного представника, шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом).
===== Хто може звернутися: фізична особа, фізична особа-підприємець =====
===== Документи, що необхідно надати для отримання послуги: =====
* Заява
* Паспорт громадянина України (під час подання копій вказаних документів, пред’являються оригінали цих документів)
* Документ, що посвідчує особу представника (у разі подання заяви представником особи)
* Документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою)
===== Умови і випадки надання =====
Видача довідки про утримання в господарстві бджолосімей здійснюється '''органом місцевого самоврядування.'''

'''Для чого може бути потрібна?'''

Для отримання дотації за бджолосім’ї заявнику необхідно одержати довідку, видану органом місцевого самоврядування, про реєстрацію пасіки із зазначенням кількості наявних бджолосімей на останню звітну дату на момент подання документів (фізичні особи та фізичні особи - підприємці, зокрема сімейні фермерські господарства).
===== Результат та способи отримання результату =====
* Довідка про утримання в господарстві бджолосімей
* Повідомлення про відсутність відповідної інформації
Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника.
=== Строк та вартість надання послуги ===
Безоплатне надання такої довідки. Адміністративний збір не сплачується

Строк надання - 1 день (календарні)
==Див. також==
* [[Зайняття бджільництвом]]
* [[Загибель бджіл внаслідок застосування отрутохімікатів]]
* [[Розміщення на земельних ділянках, облаштування та перевезення пасік]]
* [[Безпека праці в сільському господарстві]]
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія: Екологічне право]]

Правила створення та порядок реєстрації пасік

2023-08-09T07:50:05Z

Oleksii.babak:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісовий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1492-14 Закон України "Про бджільництво"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0379-96 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 червня 1996 pоку № 173]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0131-01 Інструкція щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затверджена наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини 30 січня 2001 року № 9]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-21#n4 Порядок видачі ветеринарно-санітарного паспорта пасіки, затверджений наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19 лютого 2021 року № 338]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1202-14 Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01 серпня 2014 року № 288 "Про затвердження Правил заповнення, зберігання, списання ветеринарних документів та вимог до їх обліку"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/107-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2018 року №107 "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції"]
== Загальні положення по створенню (реєстрації) пасік ==
'''Па́сіка -''' господарство (ферма) для розведення бджіл.

Пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах один раз в рік заснування пасіки.

Пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

'''Детальніше див.:''' [[Зайняття бджільництвом|Зайняття бджільництвом.]]
== Позитивні моменти та вигоди реєстрації (узаконення) пасіки ==
'''''Законодавством закріплені переваги та вигоди, які надаються фермеру тільки після узаконення пасіки, а саме:'''''
# ''Отримання дотацій із державного та місцевих бюджетів.''
Тільки при наявності реєстраційних документів на пасіку є можливість отримання:
* державної допомоги у розмірі до 25% для покриття витрат на обладнання;
* пільгових кредитів, пов'язаних із веденням бджільництва;
* грантів міжнародних організацій;
2. ''Надання спрощеної процедури для продажу продукції бджільництва.'' Щоб продати мед, пергу чи маточкове молочко на ринку потрібна довідка із місцевої ветеринарної лабораторії ринку про якість продуктів бджільництва. Пасічники, які зареєструвати бджолосім’ї, без зайвих труднощів пройдуть цю процедуру при наявності паспорта пасіки й на законних підставах зможуть реалізовувати мед.

3. ''Отримання високих шансів для відшкодування збитків завданих пасіці.'' Для отримання відшкодування збитків у разі крадіжки, стихійного лиха чи інших форс-мажорних обставин необхідно визначити розмір шкоди, що можливо здіснити при реєстрації пасіки. Зареєстрована пасіка має відповідний документ, який точно фіксує кількість бджолосімей.

'''Детальніше див.:''' [[Загибель бджіл внаслідок застосування отрутохімікатів|Загибель бджіл внаслідок застосування отрутохімікатів.]]

4. ''Окремі можливості запобігання отруєння бджіл.'' Згідно з ст. 37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1492-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2037.,%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D1%82%D0%BE%D0%BA%D1%81%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83. Закону України "Про бджільництво"] за наявності реєстрації пасіки її власник попереджається не пізніше, ніж за 3 доби до початку обробки через засоби масової інформації, органи місцевого самоврядування. За таких умов та на випадок отруєння бджіл на полях, їх власник зможете пред'явити агровиробнику претензії, у суді довести обґрунтованість своїх вимог щодо компенсації збитку.
==Перелік необхідних документів створенню (реєстрації) пасік==
#''Заява'' до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Реєстрація пасік проводиться на підставі заяви фізичної чи юридичної особи незалежно від форми власності. У заяві про реєстрацію пасіки зазначаються назва та адреса заявника, кількість бджолосімей.
#''Графічні матеріали'', на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
#''Документи'', що підтверджують розмір земельної ділянки.
#''Копія паспорта та ІПН''.
#''Ветеринарно-санітарний паспорт пасіки'' - видається районним (міським) управлінням ветеринарної медицини на пасіку незалежно від форми її власності і є документом, який засвідчує ветеринарно-санітарний стан пасіки.
#Для племінних пасік та племінних бджолорозплідників необхідно ''племінне свідоцтво (сертифікат)'' - документ встановленої форми, який підтверджує якість племінних бджіл.
#''Дозвіл державного департаменту ветеринарної медицини'' – <big>при перевезенні</big>.
== Видача ветеринарно-санітарного паспорта пасіки ==
Згідно з ст. 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1492-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2013.%20%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%2D%D1%81%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D1%86%D1%82%D0%B2%20(%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2)%20%D1%96,%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D1%83%D1%94%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8. Закон України "Про бджільництво"] передбачена видача ветеринарно-санітарного паспорта пасіки

'''Ветеринарно-санітарний паспорт пасіки''', видається районним (міським) управлінням ветеринарної медицини на пасіку незалежно від форми її власності і є документом, який засвідчує ветеринарно-санітарний стан пасіки. Паспорт підписується головним державним інспектором ветеринарної медицини району (міста) і завіряється печаткою районного (міського) управління державної ветеринарної медицини. Паспорт реєструється в журналі обліку районного (міського) управління ветеринарної медицини і має порядковий номер ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1202-14 наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01 серпня 2014 року № 288 "Про затвердження Правил заповнення, зберігання, списання ветеринарних документів та вимог до їх обліку"]).
=== Які документи необхідно підготувати? ===
Реєстрація пасіки проводиться за заявою про реєстрацію пасіки (додаток) власника пасіки або уповноваженої ним особи в день звернення. До заяви додається засвідчена заявником копія паспорта пасіки. У заяві зазначаються:

* прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) (для фізичної особи);
* найменування (для юридичної особи), прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) (для фізичної особи - підприємця);
* місцезнаходження (для юридичної особи), місце проживання (для фізичної особи - підприємця);
* код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) (для фізичної особи - підприємця);
* контактна інформація (номер телефону, адреса електронної пошти)(п. 4, 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0281-21#Text:~:text=%D0%A0%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%BF%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F,%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8) Порядку реєстрації пасік, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19 лютого 2021 року № 338]).

До заяви додається заповнений та підписаний власником пасіки або уповноваженою ним особою паспорт пасіки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-21#Text:~:text=II.%20%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0,%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%20%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8E. Порядку видачі ветеринарно-санітарного паспорта пасіки].

=== Де отримати і форма звернення ===
За місцем проживання власника пасіки або місцезнаходженням пасіки в письмовій або електронній формі (з накладенням кваліфікованого електронного підпису).
=== Строк видачі ===
Видача паспорта пасіки здійснюється в день звернення за заявою про видачу паспорта пасіки
=== Вартість ===
Не передбачено
=== Чи потребує процедура повторення? ===
Паспорт підлягає заміні на новий після заповнення всіх його розділів, а також при зміні власника пасіки.
== Вимогі та перевірки під час реєстрації пасік ==
Під час реєстрації пасік проводиться їх обстеження районними (міськими) управліннями ветеринарної медицини. Дані обстежень заносяться у журнал обліку пасік у районному (міському) управлінні ветеринарної медицини.

'''Детальніше див.:''' [[Розміщення на земельних ділянках, облаштування та перевезення пасік]] стосовно облаштування та розмішення пасік.
==Куди звернутися==
*Державні адміністрації або сільські, селищні, міські ради - '''при реєстрації пасіки'''
*Державний департамент ветеринарної медицини''' – при перевезенні пасіки'''
*Районне (міське) управління ветеринарної медицини - '''при отриманні в''етеринарно-санітарного паспорта пасіки'''''
==Вартість==
#Безоплатно
#Відповідно до договору оренди земельної ділянки
==Строки розгляду питання==
Реєстрація пасіки проводиться за заявою про реєстрацію пасіки власника пасіки або уповноваженої ним особи в день звернення.
==Підстави для відмови==
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути '''''лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів''''', прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
==Порядок оскарження==
У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
== Перереєстрація та внесення змін ==
При зміні назви чи адреси пасіки її власник повинен проінформувати про це районне (міське) управління ветеринарної медицини протягом '''10 днів.'''
== Документи які потрібні для реєстрації пасіки ==
Зразок заяви про реєстрацію пасіки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0281-21#n4 Додаток до Порядку реєстрації пасіки, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19 лютого 2021 року № 338].
===== Документи, що необхідно надати для отримання послуги: =====
Засвідчена заявником копія паспорта пасіки
== Довідка про наявних бджолосімей ==
Видача довідки про реєстрацію пасіки із зазначенням кількості наявних бджолосімей відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/107-2018-%D0%BF#Text:~:text=%D0%9A%D0%90%D0%91%D0%86%D0%9D%D0%95%D0%A2%20%D0%9C%D0%86%D0%9D%D0%86%D0%A1%D0%A2%D0%A0%D0%86%D0%92%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%98,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%96%20%D0%B2%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D1%85. Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 №107 "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції"] ( п. 7)

'''Для отримання довідки про реєстрацію пасіки із зазначенням кількості наявних бджолосімей на останню звітну дату на момент подання документів для отримання дотації за бджолосім’ї особі чи сімейним фермерським господарствам необхідно звернутись до:'''
* Виконавчих органів сільських, селищних, міських рад
* Центру надання адміністративних послуг відповідно до місця проживання
===== Як замовити послугу =====
Подати заяву на отримання послуги заявник може особисто або через законного представника, шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом).
===== Хто може звернутися: фізична особа, фізична особа-підприємець =====
===== Документи, що необхідно надати для отримання послуги: =====
* Заява
* Паспорт громадянина України (під час подання копій вказаних документів, пред’являються оригінали цих документів)
* Документ, що посвідчує особу представника (у разі подання заяви представником особи)
* Документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою)
===== Умови і випадки надання =====
Видача довідки про утримання в господарстві бджолосімей здійснюється '''органом місцевого самоврядування.'''

'''Для чого може бути потрібна?'''

Для отримання дотації за бджолосім’ї заявнику необхідно одержати довідку, видану органом місцевого самоврядування, про реєстрацію пасіки із зазначенням кількості наявних бджолосімей на останню звітну дату на момент подання документів (фізичні особи та фізичні особи - підприємці, зокрема сімейні фермерські господарства).
===== Результат та способи отримання результату =====
* Довідка про утримання в господарстві бджолосімей
* Повідомлення про відсутність відповідної інформації
Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника.
=== Строк та вартість надання послуги ===
Безоплатне надання такої довідки. Адміністративний збір не сплачується

Строк надання - 1 день (календарні)
==Див. також==
* [[Зайняття бджільництвом]]
* [[Загибель бджіл внаслідок застосування отрутохімікатів]]
* [[Розміщення на земельних ділянках, облаштування та перевезення пасік]]
* [[Безпека праці в сільському господарстві]]
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія: Екологічне право]]

Правила створення та порядок реєстрації пасік

2023-08-09T07:19:15Z

Oleksii.babak:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісовий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1492-14 Закон України "Про бджільництво"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0379-96 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 червня 1996 pоку № 173]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0131-01 Інструкція щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затверджена наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини 30 січня 2001 року № 9]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-21#n4 Порядок видачі ветеринарно-санітарного паспорта пасіки, затверджений наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19 лютого 2021 року № 338]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1202-14 Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01 серпня 2014 року № 288 "Про затвердження Правил заповнення, зберігання, списання ветеринарних документів та вимог до їх обліку"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/107-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2018 року №107 "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції"]
== Загальні положення по створенню (реєстрації) пасік ==
'''Па́сіка -''' господарство (ферма) для розведення бджіл.

Пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах один раз в рік заснування пасіки.

Пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

'''Детальніше див.:''' [[Зайняття бджільництвом|Зайняття бджільництвом.]]
== Позитивні моменти та вигоди реєстрації (узаконення) пасіки ==
'''''Законодавством закріплені переваги та вигоди, які надаються фермеру тільки після узаконення пасіки, а саме:'''''
# ''Отримання дотацій із державного та місцевих бюджетів.''
Тільки при наявності реєстраційних документів на пасіку є можливість отримання:
* державної допомоги у розмірі до 25% для покриття витрат на обладнання;
* пільгових кредитів, пов'язаних із веденням бджільництва;
* грантів міжнародних організацій;
2. ''Надання спрощеної процедури для продажу продукції бджільництва.'' Щоб продати мед, пергу чи маточкове молочко на ринку потрібна довідка із місцевої ветеринарної лабораторії ринку про якість продуктів бджільництва. Пасічники, які зареєструвати бджолосім’ї, без зайвих труднощів пройдуть цю процедуру при наявності паспорта пасіки й на законних підставах зможуть реалізовувати мед.

3. ''Отримання високих шансів для відшкодування збитків завданих пасіці.'' Для отримання відшкодування збитків у разі крадіжки, стихійного лиха чи інших форс-мажорних обставин необхідно визначити розмір шкоди, що можливо здіснити при реєстрації пасіки. Зареєстрована пасіка має відповідний документ, який точно фіксує кількість бджолосімей.

'''Детальніше див.:''' [[Загибель бджіл внаслідок застосування отрутохімікатів|Загибель бджіл внаслідок застосування отрутохімікатів.]]

4. ''Окремі можливості запобігання отруєння бджіл.'' Згідно з ст. 37 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1492-14 Закону України "Про бджільництво"] за наявності реєстрації пасіки її власник попереджається не пізніше, ніж за 3 доби до початку обробки через засоби масової інформації, органи місцевого самоврядування. За таких умов та на випадок отруєння бджіл на полях, їх власник зможете пред'явити агровиробнику претензії, у суді довести обґрунтованість своїх вимог щодо компенсації збитку.
==Перелік необхідних документів створенню (реєстрації) пасік==
#''Заява'' до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Реєстрація пасік проводиться на підставі заяви фізичної чи юридичної особи незалежно від форми власності. У заяві про реєстрацію пасіки зазначаються назва та адреса заявника, кількість бджолосімей.
#''Графічні матеріали'', на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
#''Документи'', що підтверджують розмір земельної ділянки.
#''Копія паспорта та ІПН''.
#''Ветеринарно-санітарний паспорт пасіки'' - видається районним (міським) управлінням ветеринарної медицини на пасіку незалежно від форми її власності і є документом, який засвідчує ветеринарно-санітарний стан пасіки.
#Для племінних пасік та племінних бджолорозплідників необхідно ''племінне свідоцтво (сертифікат)'' - документ встановленої форми, який підтверджує якість племінних бджіл.
#''Дозвіл державного департаменту ветеринарної медицини'' – <big>при перевезенні</big>.
== Видача ветеринарно-санітарного паспорта пасіки ==
Згідно з ст. 13 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1492-14 Закон України "Про бджільництво"] передбачена видача ветеринарно-санітарного паспорта пасіки

'''Ветеринарно-санітарний паспорт пасіки''', видається районним (міським) управлінням ветеринарної медицини на пасіку незалежно від форми її власності і є документом, який засвідчує ветеринарно-санітарний стан пасіки. Паспорт підписується головним державним інспектором ветеринарної медицини району (міста) і завіряється печаткою районного (міського) управління державної ветеринарної медицини. Паспорт реєструється в журналі обліку районного (міського) управління ветеринарної медицини і має порядковий номер ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1202-14 наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01 серпня 2014 року № 288 "Про затвердження Правил заповнення, зберігання, списання ветеринарних документів та вимог до їх обліку"]).
=== Які документи необхідно підготувати? ===
Заява на реєстрацію пасіки (п. 4, 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0281-21#n4 Порядку реєстрації пасік, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19 лютого 2021 року № 338]). До заяви додається заповнений та підписаний власником пасіки або уповноваженою ним особою паспорт пасіки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-21#n4 Порядку видачі ветеринарно-санітарного паспорта пасіки].
=== Де отримати і форма звернення ===
За місцем проживання власника пасіки або місцезнаходженням пасіки в письмовій або електронній формі (з накладенням кваліфікованого електронного підпису).
=== Строк видачі ===
Видача паспорта пасіки здійснюється в день звернення за заявою про видачу паспорта пасіки
=== Вартість ===
Не передбачено
=== Чи потребує процедура повторення? ===
Паспорт підлягає заміні на новий після заповнення всіх його розділів, а також при зміні власника пасіки.
== Вимогі та перевірки під час реєстрації пасік ==
Під час реєстрації пасік проводиться їх обстеження районними (міськими) управліннями ветеринарної медицини. Дані обстежень заносяться у журнал обліку пасік у районному (міському) управлінні ветеринарної медицини.

'''Детальніше див.:''' [[Розміщення на земельних ділянках, облаштування та перевезення пасік]] стосовно облаштування та розмішення пасік.
==Куди звернутися==
*Державні адміністрації або сільські, селищні, міські ради - '''при реєстрації пасіки'''
*Державний департамент ветеринарної медицини''' – при перевезенні пасіки'''
*Районне (міське) управління ветеринарної медицини - '''при отриманні в''етеринарно-санітарного паспорта пасіки'''''
==Вартість==
#Безоплатно
#Відповідно до договору оренди земельної ділянки
==Строки розгляду питання==
Реєстрація пасіки проводиться за заявою про реєстрацію пасіки власника пасіки або уповноваженої ним особи в день звернення.
==Підстави для відмови==
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути '''''лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів''''', прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
==Порядок оскарження==
У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
== Перереєстрація та внесення змін ==
При зміні назви чи адреси пасіки її власник повинен проінформувати про це районне (міське) управління ветеринарної медицини протягом '''10 днів.'''
== Документи які потрібні для реєстрації пасіки ==
Зразок заяви про реєстрацію пасіки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0281-21#n4 Додаток до Порядку реєстрації пасіки, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19 лютого 2021 року № 338].
===== Документи, що необхідно надати для отримання послуги: =====
Засвідчена заявником копія паспорта пасіки
== Довідка про наявних бджолосімей ==
Видача довідки про реєстрацію пасіки із зазначенням кількості наявних бджолосімей відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/107-2018-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 №107 "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції"] ( п. 7)

'''Для отримання довідки про реєстрацію пасіки із зазначенням кількості наявних бджолосімей на останню звітну дату на момент подання документів для отримання дотації за бджолосім’ї особі чи сімейним фермерським господарствам необхідно звернутись до:'''
* Виконавчих органів сільських, селищних, міських рад
* Центру надання адміністративних послуг відповідно до місця проживання
===== Як замовити послугу =====
Подати заяву на отримання послуги заявник може особисто або через законного представника, шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом).
===== Хто може звернутися: фізична особа, фізична особа-підприємець =====
===== Документи, що необхідно надати для отримання послуги: =====
* Заява
* Паспорт громадянина України (під час подання копій вказаних документів, пред’являються оригінали цих документів)
* Документ, що посвідчує особу представника (у разі подання заяви представником особи)
* Документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою)
===== Умови і випадки надання =====
Видача довідки про утримання в господарстві бджолосімей здійснюється '''органом місцевого самоврядування.'''

'''Для чого може бути потрібна?'''

Для отримання дотації за бджолосім’ї заявнику необхідно одержати довідку, видану органом місцевого самоврядування, про реєстрацію пасіки із зазначенням кількості наявних бджолосімей на останню звітну дату на момент подання документів (фізичні особи та фізичні особи - підприємці, зокрема сімейні фермерські господарства).
===== Результат та способи отримання результату =====
* Довідка про утримання в господарстві бджолосімей
* Повідомлення про відсутність відповідної інформації
Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника.
=== Строк та вартість надання послуги ===
Безоплатне надання такої довідки. Адміністративний збір не сплачується

Строк надання - 1 день (календарні)
==Див. також==
* [[Зайняття бджільництвом]]
* [[Загибель бджіл внаслідок застосування отрутохімікатів]]
* [[Розміщення на земельних ділянках, облаштування та перевезення пасік]]
* [[Безпека праці в сільському господарстві]]
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія: Екологічне право]]