WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Поділ спадщини між спадкоємцями

2024-03-05T18:48:47Z

Oleksandra.orlyk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільник кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"] перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття '''зупиняється''' на час дії воєнного стану, але '''не більше ніж на чотири місяці.''' Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

'''Зверніть увагу! з 18.06.2023''' зазначена норма скасовується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/469-2023-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № 469]). Тобто діятиме загальний строк прийняття спадщини - 6 місяців.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0325-22#Text Наказом Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року № 1118/5 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату"] (набрав чинності 19.03.2022) внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5,] відповідно до яких:
*в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини;
*в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п'яти робочих днів з дня відновлення такого доступу;
* забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.
На виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»] наказом Міністерства юстиції України від 3 травня 2022 р. № 1760/5 затверджено '''[https://minjust.gov.ua/m/perelik-notariusiv-yakimi-v-umovah-voennogo-stanu-vchinyayutsya-notarialni-dii-schodo-tsinnogo-mayna перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна.]'''
|}

== Загальні положення ==
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, '''спадкуванням''' є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкоємець за [[Спадкування за заповітом|заповітом]] чи за [[Спадкування за законом|законом]] має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом '''шести місяців''' після смерті спадкодавця він не заявив про відмову від неї.

Якщо декілька спадкоємців приймають спадщину, то така спадщина підлягає поділу.

== Розмір часток ==
Відповідно до статті 1267 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] частки у спадщині кожного із спадкоємців '''за законом''' є рівними. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Відповідно до статті 1278 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] частки кожного спадкоємця у спадщині '''за заповітом''' є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

'''Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі'''.

Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

== Договір про поділ спадщини ==
Якщо спадкоємці дійшли згоди про поділ спадщини, вони мають право укласти відповідний договір.

''Предметом'' договору є спадкове майно. До нього входять всі речі, права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Щодо форми, то такий договір має бути укладено письмово і нотаріально посвідчено.

Сторонами в договорі будуть виступати спадкоємці. Відповідно до статті 1222 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин.

== Переважне право окремих спадкоємців на виділ їм спадкового майна в натурі ==

Спадкоємці, які протягом не менш як одного року до часу відкриття спадщини проживали разом із спадкодавцем однією сім'єю, мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку в розмірі частки у спадщині, яка їм належить.

Спадкоємці, які разом із спадкодавцем були співвласниками майна, мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі цього майна, у межах їхньої частки у спадщині, якщо це не порушує інтересів інших спадкоємців, що мають істотне значення відповідно до статті 1279 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України].

== Перерозділ спадщини ==
Якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці, вона підлягає перерозподілу між ними. Такі спадкоємці мають право вимагати передання їм у натурі частини майна, яке збереглося, або сплати грошової компенсації.

Якщо майно, на яке претендує спадкоємець, що пропустив строк для прийняття спадщини, перейшло як відумерле до територіальної громади і збереглося, спадкоємець має право вимагати його передання в натурі. У разі його продажу спадкоємець має право на грошову компенсацію.

== Поділ спадщини в судовому порядку ==

У випадку якщо спадкоємці не згодні в добровільному порядку вирішити питання про поділ спадщини, то таке питання може бути вирішене в судовому порядку.

Відповідно до пункту 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"] при поділі спадщини між спадкоємцями необхідно враховувати правило частини першої статті 1278 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] про те, що коли спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між спадкоємцями, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними. При розподілі такої спадщини необхідно застосувати норми, що регулюють відповідні правовідносини спільної часткової власності.

У разі виникнення спору між спадкоємцями щодо виділу їм у натурі предметів звичайної домашньої обстановк та вжитку суд повинен враховувати використання цього майна одним із спадкоємців, тривалість такого користування, призначення цих предметів, інші обставини, які мають істотні значення.
=== Судовий збір ===
За подання до суду позову майнового характеру справляється [[Порядок сплати судового збору|судовий збір]]:

* '''юридичною особою''' - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
* '''фізичною особою'''- 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
=== Підсудність ===
Відповідно до статті 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов’язані між собою позовні вимоги пред’явлені одночасно щодо декількох об’єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об’єкта, вартість якого є найвищою.

Якщо ж питання стосується розподілу рухомого майна, то такі справи розглядаються за загальним правилом. Позови до фізичної особи пред’являються в [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|суд]] за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86505245 Постанова Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 638/2267/14-ц] (Спадкоємець може звернутися з позовом про виділення частки майна в натурі. Така позовна вимога може містити умову про передачу позивачу певного об’єкта. Суд в такому випадку повинен ухвалити рішення про стягнення грошової компенсації на користь іншого спадкоємця. Розмір компенсації повинен дорівнювати вартості частки іншого спадкоємця).

== Дивись також: ==

* [[Спадкування за заповітом]]
* [[Спадкування за законом]]
* [[Перехід права на прийняття спадщини (спадкова трансмісія)]]
* [[Оформлення права на спадщину]]
* [[Поділ спадщини між спадкоємцями]]
* [[Право на обов'язкову частку у спадщині]]
* [[Відмова від прийняття спадщини]]

[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Відновлення виконавчого провадження внутрішньо переміщеним особам

2024-03-05T18:40:19Z

Oleksandra.orlyk:

== Нормативна база ==
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/page Закон України «Про виконавче провадження»]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12/page Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 24 листопада 2014 року №1970/5№ 246/7]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v2710740-14 Розпорядження Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 вересня 2014 року № 2710/38-14]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20#n2 Законом України "Про внесення змін до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" від 15 березня 2022 року № 2129-IX] забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:
*фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень;
*юридичні особи - боржники можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника такої юридичної особи, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
*припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);
*визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України "Про виконавче провадження"] строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Окрім цього, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2112-20#Text Законом України від 03.03.2022 року № 2112-IX "Про внесення зміни до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо визначення територіальної підсудності судових справ"] '''змінено територіальну юрисдикцію судів на час воєнного стану'''.

Додатково див.:

[https://ips.ligazakon.net/document/VSS00824?an=2 Розпорядження Верховного суду від 08.03.2022 № 2/0/9-22 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану"];

[https://ips.ligazakon.net/document/VSS00825 Розпорядження Верховного суду від 10.03.2022 № 4/0/9-22 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану"] та ін.

[https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/terutor_pidsudnist/ Див. детальніше: Територія України, де у зв’язку з війною не здійснюється правосуддя судами загальної юрисдикції!]
|}
==Загальна інформація==
На сьогоднішній день більшість документів, які знаходяться на тимчасово окупованій території втрачені у зв’язку з бойовими діями, і тому у багатьох громадян постає питання щодо відновлення виконавчого провадження. 
Законодавством України встановлено відповідний порядок для поновлення втрачених документів. Судові рішення про майнові та немайнові стягнення не є винятком. Для стягнення боргу з відповідача, необхідно відновити виконавче провадження. Так само і боржнику для зняття обмежень, встановлених під час виконавчого провадження, після виконання судового рішення необхідно пройти цю процедуру. 
'''Відновлення виконавчого провадження''' – це продовження виконання вимог виконавчого документа державним виконавцем на забезпечення процесуальних гарантій стягувача, спрямованих на повне та фактичне виконання рішення. 
Виконавче провадження можливо відновити за заявою сторони виконавчого провадження або з ініціативи державного виконавця.

За заявою сторони виконавчого провадження або з ініціативи виконавця відновленню підлягають:

* втрачене виконавче провадження або його матеріали;
* знищене виконавче провадження у разі постановлення Європейським судом з прав людини рішення, відповідно до якого держава зобов'язана виконати рішення національного суду;
* '''виконавче провадження, виконання за яким здійснювалось на тимчасово окупованій території.''' 

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12/page#n2861 розділу XV Наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень",] виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони можуть звернутися до суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, за '''видачею дубліката виконавчого документа'''.

Якщо відповідно до заяви боржника виконавче провадження, виконання за яким здійснювалось на тимчасово окупованій території України, необхідно відновити у зв’язку з наміром боржника виконати рішення або необхідністю припинення заходів примусового виконання рішень, таке виконавче провадження може бути відновлено без дубліката виконавчого документа.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього дубліката виконавчого документа (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 3 цього розділу) виносить постанову про відновлення втраченого (знищеного) виконавчого провадження і не пізніше наступного дня надсилає її стягувачеві та боржникові.

У разі відновлення виконавчого провадження за ініціативою виконавця він у постанові роз'яснює сторонам право надати документи виконавчого провадження, їх копії, інші документи або відомості, що стосуються втраченого виконавчого провадження.

Для відновлення виконавчого провадження чи його матеріалів виконавець використовує відомості автоматизованої системи виконавчого провадження про винесені постанови та інші документи виконавчого провадження, інформацію та документи, одержані ним, у тому числі від сторін виконавчого провадження.

==Відновлення виконавчого провадження без звернення до суду==
Якщо відповідно до заяви боржника виконавче провадження, виконання за яким здійснювалось на тимчасово окупованій території України, необхідно відновити у зв’язку з наміром боржника виконати рішення або необхідністю припинення заходів примусового виконання рішень, таке виконавче провадження може бути відновлено без дубліката виконавчого документа. '''Таким чином, звернення до суду в процесі відновлення втраченого виконавчого провадження у такому випадку не є необхідним.'''

Для відновлення виконавчого провадження необхідно подати до органу державної виконавчої служби заяву про відновлення втраченого виконавчого провадження. Відділи державної виконавчої служби, які здійснюють діяльність, зазначені на сайті [https://minjust.gov.ua/ Міністерства юстиції України].

'''У заяві зазначається:'''

- яке виконавче провадження необхідно відновити (номер провадження);

- реквізити виконавчого документа;

- сторони виконавчого провадження, їх місце проживання чи місцезнаходження (у разі наявності вказаної інформації у сторони виконавчого провадження);

- обставини втрати матеріалів виконавчого провадження (наприклад, перебування виконавчого провадження на тимчасово окупованій території);

- які саме документи по справі необхідно поновити;

- для якої мети необхідне їх поновлення.

До заяви про відновлення втраченого провадження бажано додати документи або їх копії, що збереглись і стосуються справи, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку.

У заяві про відновлення матеріалів виконавчого провадження, виконання за яким здійснювалось на тимчасово окупованій території, яка подається боржником, зазначаються обставини, які зумовлюють необхідність відновлення виконавчого провадження (намір виконати рішення, припинення заходів примусового виконання рішень у зв’язку з виконанням рішення у повному обсязі, скасуванням рішення, на підставі якого видано виконавчий документ тощо). У разі виконання боржником рішення у повному обсязі до заяви додаються квитанції, платіжні документи, що підтверджують сплату боргу за виконавчим документом, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження (у разі винесення відповідних постанов).

У разі відновлення виконавчого провадження за ініціативою державного або приватного виконавця у постанові про відновлення виконавчого провадження роз'яснюється сторонам право надати документи виконавчого провадження або їх копії та інші документи або відомості, що стосуються втраченого виконавчого провадження.
==Відновлення виконавчого провадження зі зверненням до суду==
У випадку, якщо для відновлення втраченого виконавчого провадження необхідно подати дублікат виконавчого документа (тобто у всіх випадках, крім зазначеного у попередньому розділі), '''необхідно:'''

'''1.''' Звернутися до відділу державної виконавчої служби, в якому знаходилось на виконанні виконавче провадження, із '''''запитом щодо стану провадження'''''.

''Відділи державної виконавчої служби, які здійснюють діяльність, зазначені на [https://minjust.gov.ua/ сайті Міністерства юстиції України].''

Відділ ДВС повідомить, що виконавче провадження було втрачено внаслідок бойових дій або тимчасової окупації. Ця відповідь буде підставою для звернення до суду з заявою про відновлення судового провадження.

'''2.''' Звернутися до відділу ДВС із '''''заявою про відновлення втраченого виконавчого провадження'''''.

В заяві зазначається:

- яке виконавче провадження необхідно відновити (номер провадження);

- реквізити виконавчого документа;

- сторони виконавчого провадження, їх місце проживання чи місцезнаходження (у разі наявності вказаної інформації у сторони виконавчого провадження);

- обставини втрати матеріалів виконавчого провадження (зокрема, перебування виконавчого провадження на тимчасово окупованій території);

- які саме документи по справі необхідно поновити;

- для якої мети необхідне їх поновлення.

До заяви про відновлення втраченого провадження бажано додати документи або їх копії, що збереглись і стосуються справи, '''навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку'''.

'''3.''' Виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони можуть звернутися до суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, за видачею дубліката виконавчого документа.

Якщо суд, який видавав виконавчий документ, не здійснює діяльності, '''необхідно пройти процедуру відновлення втраченого судового провадження''', звернувшись до суду, відповідно до зміненої підсудності. Інформацію про зміну територіальної підсудності після початку збройної агресії Російської Федерації у 2014 році можна знайти у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v2710740-14 розпорядженні Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 №2710/38-14]. Інформацію про актуальну підсудність після 24.02.2022 року можна знайти на сайті Верховного Суду у [https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/terutor_pidsudnist/ Розпорядженнях Голови Верховного Суду].

Адресу суду можна знайти на офіційному [http://court.gov.ua/ веб-порталі «Судова влада»].

Вимоги до заяви про відновлення втраченого судового провадження встановлені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Розділі X Цивільного процесуального кодексу України] (для цивільних справ), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text Розділі VIII Господарського процесуального кодексу України] (для господарських справ), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Розділі V Кодексу адміністративного судочинства України] (для адміністративних справ).

Відповідно до ст. 495 ЦПК України, ст. 364 ГПК України, ст. 391 КАС України, судовий збір за подачу заяви про відновлення втраченого судового провадження '''не сплачується'''!

За результатами розгляду зібраних і перевірених матеріалів '''суд ухвалює рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині,''' яку, на його думку, необхідно відновити.

'''4.''' Звернутися до суду із '''''заявою про видачу дубліката виконавчого документа'''''.

Заява про видачу дубліката розглядається в судовому засіданні з викликом сторін і заінтересованих осіб. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про видачу дубліката. '''За видачу дубліката справляється судовий збір''' у розмірі, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Законом України «Про судовий збір»].

Вичерпний перелік категорій громадян, які не сплачують судовий збір визначені ст. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»].

'''5.''' Отриманий дублікат виконавчого листа направляється поштою на адресу чи надається особисто до відділу державної виконавчої служби.

У випадку, якщо до отримання дубліката виконавчого документа Ви не зверталися до відділу ДВС із заявою про відновлення виконавчого провадження, необхідно це зробити разом із поданням дубліката (вимоги до заяви див. вище).

Державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту надходження до нього дубліката виконавчого документа виносить постанову про відновлення втраченого (знищеного) виконавчого провадження, копія даної постанови не пізніше наступного дня надсилається до органу який видав виконавчий документ та сторонам виконавчого провадження. Для відновлення виконавчого провадження чи його матеріалів державний виконавець використовує відомості автоматизованої системи виконавчого провадження про винесені постанови та інші документи виконавчого провадження, інформацію та документи, одержані ним, у тому числі від сторін виконавчого провадження.

Відновлене виконавче провадження здійснюється надалі в загальному відповідно до вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/page Закону України «Про виконавче провадження»].

{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8.jpg]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}

[[Категорія: Виконавче провадження]]
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Виконання судових рішень]]
[[Категорія: Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Підстави та порядок звернення із заявою про видачу обмежувального припису

2024-03-05T18:36:00Z

Oleksandra.orlyk:

== Нормативна база ==
* [https://rm.coe.int/1680093d9e Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами від 11 травня 2011 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України (ЦПК України)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3458 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/658-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 658 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0333-19#Text Наказ Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України від 13 березня 2019 року № 369/180 "Про затвердження Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства"]
== Загальні положення ==
'''Обмежувальний припис стосовно кривдника''' - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи. 
{| class="wikitable"
|-
|'''Важливо!''' Буклет "Протидія домашньому насильству: терміновий заборонний та обмежувальний припис" [[Файл:12.Domashne nasilstvo cr.pdf|міні|Буклет "Протидія домашньому насильству: терміновий заборонний та обмежувальний припис"]]
|}
Заходами, які можуть бути застосовані до кривдника на підставі обмежувального припису, є:
# заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою. При цьому, слід звернути увагу, що Закон не передбачає такого виду обмежувального припису, ''як заборона особі входити до місця реєстрації (квартири),'' тому за умови доведеності вчинення насильства суд може застосувати інший захід шляхом заборони перебувати у місці спільного проживання ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/82826699 правова позиція Верховного Суду від 04 липня 2019 року у справі № 638/17813/18]);
# усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
# обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
# заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалої особи;
# заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
# заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Варто зауважити, що '''обмежувальний припис може передбачати застосування одразу кількох зазначених заходів.''' Обмежувальний припис не може містити заходів, що обмежують право проживання чи перебування неповнолітнього кривдника у місці свого постійного проживання (перебування).

Обмежувальний припис виноситься '''на строк від одного до шести місяців''' (стаття 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#n390 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]).
== Особи, які можуть звернутись з заявою про видачу обмежувального припису ==
[[Файл:Протидій домашньому насильству.png|праворуч|безрамки]]
Обмежувальний припис виноситься судом на підставі звернення зацікавлених осіб, а саме:
# постраждалої особи або її представника;
#особи, яка постраждала від насильства за ознакою статі, або її представника - у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-15#Text Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків"];
# у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини - батьків або інших законних представників дитини, родичів дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачухи або вітчима дитини, а також органу опіки та піклування;
# у разі вчинення домашнього насильства стосовно недієздатної особи - опікуна, органу опіки та піклування (стаття 3502 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9726 ЦПК України])
== Порядок звернення до суду ==
Видача обмежувального припису здійснюється шляхом '''ухвалення рішення суду у порядку [[Звернення до суду: окреме провадження|окремого провадження]]''', для цілей чого розділ IV [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК] доповнено новою главою 13.
[[Файл:Протидій домашньому насильству2.png|праворуч|безрамки]]
'''Заява про видачу обмежувального припису''' подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, - за місцезнаходженням цього закладу.

У заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено:
* найменування суду, до якого подається заява;
* ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) заявника та заінтересованої особи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти, у разі якщо заява подається особою, зазначеною у пунктах 3 і 4 частини першої статті 3502 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], - процесуальне становище особи, яка подає заяву, із зазначенням її імені (прізвища, імені та по батькові), місця проживання чи перебування, поштового індексу, відомих номерів засобів зв’язку та адреси електронної пошти, а також ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) дитини або недієздатної особи, в інтересах якої подається заява, місце її проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти, якщо такі відомі;
Заінтересованими особами у справах про видачу обмежувального припису є особи, стосовно яких подано заяву про видачу обмежувального припису, а також інші фізичні особи, прав та інтересів яких стосується заява про видачу обмежувального припису; органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції.
* обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Обставинами, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису '''є факти вчинення кривдником одного з видів насильства''' передбачених статтею 1 Закону України «[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Про запобігання та протидію домашньому насильству]».

Доказами, що підтверджують дані обставини можуть бути матеріали якими підтверджується наявність провадження (кримінального чи про адміністративне правопорушення) щодо особи, яка вчинила домашнє насильство, винесення [[Підстави та порядок застосування термінового заборонного припису стосовно кривдника|термінового заборонного припису]], інформації про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства, показання свідків, висновки експертиз, власна фіксація подій на аудіо- або відеоносії, фіксація з нагрудних камер поліцейських, повідомлення про подію в заклади охорони здоров‘я, медичні довідки, роздруківки текстових повідомлень, копії заяви до поліції тощо.

У разі неможливості надати зазначені докази, до заяви може бути додано клопотання про їх витребування.

При вирішенні питання щодо застосування тимчасового обмеження права власності кривдника шляхом встановлення судом обмежувального припису суд на підставі установлених обставин справи та оцінки факторів небезпеки щодо вчинення домашнього насильства має оцінити пропорційність втручання у права і свободи особи з урахуванням того, що ці заходи пов’язані із протиправною поведінкою такої особи ([http://reyestr.court.gov.ua/Review/89034240 постанова Верховного Суду від 28 квітня 2020 року у справі № 754/11171/19]).

Стосовно оцінки ризиків повторного вчинення кривдником домашнього насильства, слід зауважити, що уповноважений представник поліції за кожним випадком домашнього насильства на кожну постраждалу особу складає оцінку ризиків відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0333-19#Text наказу Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України від 13 березня 2019 року № 369/180 "Про затвердження Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства"].
== Судовий збір ==
Відповідно до пункту 121 частини другої статті З [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України "Про судовий збір"] '''судовий збір не справляється''' за подання заяви про видачу обмежувального припису.
== Зразки заяв про видачу обмежувального припису ==
* [https://drive.google.com/open?id=1Pw9X3IyWKUDdGd3uIlDa0z1LBMZky3q1 Зразок заяви про видачу обмежувального припису 1]

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/images/c/ce/%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%83_%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83.docx Зразок заяви про видачу обмежувального припису 2]
* [[Файл:Заява про видачу обмежувального припису.docx|mini|Заява про видачу обмежувального припису]] 3
== Порядок розгляду та виконання рішення суду про видачу обмежувального припису ==
Справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі.

Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису '''не пізніше 72 годин після надходження заяви''' про видачу обмежувального припису до суду.

Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.

Рішення суду про видачу обмежувального припису '''підлягає негайному виконанню''', а його оскарження не зупиняє його виконання.

Про видачу або продовження обмежувального припису суд не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано або продовжено обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.

'''За умисне невиконання обмежувальних заходів або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом передбачено покарання у виді арешту на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до двох років''' (стаття 3901 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3458 Кримінального кодексу України]).

'''Особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу на правничі послуги''', а саме: здійснення представництва інтересів осіб в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами та на складення документів процесуального характеру, з питань, пов’язаних із захистом їхніх прав, визначених законами України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" і "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків";
== Судова практика ==
* Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві ([http://reyestr.court.gov.ua/Review/86205965 постанова Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 607/10122/19]).

* Сам по собі факт не притягнення особи до юридичної відповідальності ''' не може бути підставою для відмови''' у встановленні тимчасових обмежень за наявності інших об`єктивних даних, якими підтверджуються доводи заявника ([http://reyestr.court.gov.ua/Review/89345674 постанова Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 404/5203/19]).
*Притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства (правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП ) може бути підставою для застосування заходів обмежувального припису [https://reyestr.court.gov.ua/Review/84725899 (постанова Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у справі № 452/317/19-ц).]

* [https://zakononline.com.ua/court-practice/show/12399?utm_source=landing&utm_medium=digest&utm_campaign=zo_digest_168&utm_term=29/06/21_1&utm_content=link_138/2655/19 Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 23 липня 2020 року у справі № 138/2655/19] щодо видачі обмежувального припису.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93793551 Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 23 грудня 2020 року у справі № 753/17743/19] щодо відсутності підстав для видачі обмежувального припису внаслідок вчинення домашнього економічного насильства.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94974041 Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 10 лютого 2021 року у справі № 761/49109/19] щодо обставини, яка не підтверджує факт вчинення домашнього насильства.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95066994 Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 17 лютого 2021 року у справі № 766/13927/20] щодо тимчасового обмеження права власності кривдника з метою забезпечення безпеки постраждалої особи шляхом встановлення судом обмежувального припису.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95066934 Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 17 лютого 2021 року у справі № 753/19409/19] щодо особливостей розгляду справ про видачу обмежувального припису стосовного одного з батьків.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96822439 Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 12 травня 2021 року у справі № 522/19426/20] щодо ненабуття особою статусу «кривдника» як підстави для відмови у встановленні тимчасових обмежень.
== Див. також ==
* [[Підстави та порядок застосування термінового заборонного припису стосовно кривдника]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Домашнє насильство]]

Заповіт в умовах воєнного стану

2024-02-12T09:51:57Z

Oleksandra.orlyk:

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закон України «Про нотаріат»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/419-94-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року №419 "Про порядок посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року №209 «Деякі питання державної реєстрації в умовах воєнного стану та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0325-22#Text Наказ Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року №1118/5 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні"]
== Поняття заповіту ==
Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5762 (стаття 1233 Цивільного кодексу України)] 
За своєю юридичною природою заповіт — це односторонній правочин [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (ст. 202 Цивільного кодексу України),] щодо якого встановлено обов’язкове нотаріальне посвідчення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5815 статті 1247], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5827 1249 Цивільного кодексу України]) 
{| class="wikitable"
!Докладніше [[Спадкування за заповітом]]
|}
У зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022] в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, строк дії якого було продовжено. Нотаріальні дії в умовах воєнного стану вчиняються з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 164] з відповідними змінами та доповненнями.
== Хто може скласти заповіт? ==
Право на заповіт здійснюється '''особисто фізичною особою з повною [[Цивільна дієздатність фізичної особи|цивільною дієздатністю]]''' від 18 років. Законом не допускається вчинення заповіту через представника. Заповіт підписується особисто особою. При собі треба мати оригінал паспорта громадянина України та реєстраційний номер платника податків. 
Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб ''незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин''. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0325-22#Text Наказом Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року № 1118/5 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату»], що набрав чинності 19 березня 2022 року, внесені зміни, зокрема, до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.]
== Як виглядає заповіт, складений під час дії воєнного стану? ==
Процедура складання заповіту до війни (за деякими винятками) була суворо нотаріальною дією, тобто мала бути написана нотаріусом на відповідному бланку, внесена до реєстрів та у відповідний спосіб посвідчена.
{| class="wikitable"
!Докладніше [[Посвідчення заповітів]]
|}
В умовах війни Кабінет Міністрів України вніс зміни до порядку складання заповітів. Під час дії воєнного стану в Україні посвідчення заповітів здійснюється без використання спеціальних бланків нотаріальних документів на білих аркушах паперу з нанесеними на них за допомогою комп’ютерної техніки реквізитами нотаріуса:
*зображення Державного Герба України;
*прізвище, власне імʼя, по батькові (за наявності);
*найменування державної нотаріальної контори (для державного нотаріуса);
*номер свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;
*адреса робочого місця, номер телефону, адреса електронної пошти.
== Хто може посвідчити заповіт в умовах воєнного стану? ==
Цивільним кодексом України також передбачено, що:

* заповіт, крім секретного, у населеному пункті, де немає нотаріуса, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування;
* заповіт особи, яка перебуває на лікуванні у лікарні, госпіталі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров’я, а також особи, яка проживає в будинку для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, може бути посвідчений головним лікарем, його заступником з медичної частини або черговим лікарем цієї лікарні, госпіталю, іншого стаціонарного закладу охорони здоров’я, а також начальником госпіталю, директором або головним лікарем будинку для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю;
* заповіт особи, яка перебуває під час плавання на морському, річковому судні, що ходить під прапором України, може бути посвідчений капітаном цього судна;
* заповіт особи, яка перебуває у пошуковій або іншій експедиції, може бути посвідчений начальником цієї експедиції;
* заповіт військовослужбовця, а в пунктах дислокації військових частин, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, також заповіт працівника, члена його сім’ї і члена сім’ї військовослужбовця може бути посвідчений командиром (начальником) цих частин, з’єднань, установ або військово-навчальних закладів;
* заповіт особи, яка утримується в установі виконання покарань, може бути посвідчений начальником такої установи;
* заповіт особи, яка утримується в слідчому ізоляторі, може бути посвідчений начальником слідчого ізолятора.

== Окремі обмеження щодо вчинення нотаріальних дій ==
В умовах воєнних дій та воєнного стану 6 березня 2022 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text постанову Кабінету Міністрів України №209], якою вносяться до зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF# постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №164], якою передбачаються '''суворі обмеження для громадян росії та юридичних осіб, безпосередньо пов’язаних з країною-агресором'''. 
Зокрема передбачено, що у разі звернення за вчиненням нотаріальної дії громадянина росії, юридичної особи, створеної та зареєстрованої відповідно до законодавства росії, або юридичної особи, створеної та зареєстрованої відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку у статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є громадянин рф або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства росії, '''нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії.''' 
Що стосується незавершених нотаріальних дій, розпочатих до 24 лютого 2022 року щодо зазначеного кола осіб, то вчинення таких нотаріальних дій зупиняється. 
Важливо зазначити, що вказані обмеження діють до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором.

''Станом на даний час єдиний випадок, коли український нотаріус може вчинити нотаріальну дію за зверненням громадянина рф, – це засвідчення справжності підпису на заяві про вихід з російського громадянства''.
== Корисні посилання ==
[https://notar.npu.ua/?fbclid=IwAR1DLX2Ihuo-K1b2c5VOxTsaXmuf_Un4lsvXTQIGqIxvPVTsu1QGMkvHvgY Реєстр нотаріусів, які працюють під час війни]
== Див. також ==
* [[Виконання заповіту]]
* [[Скасування заповіту, внесення до нього змін. Складення заповіту, яким змінено обсяг спадщини без зміни спадкоємця. Заповідальний відказ]]
* [[Як визнати заповіт недійсним]]
* [[Нотаріальне посвідчення правочинів]]
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Комендантська година: порядок введення та обмеження, які встановлюються

2024-02-12T09:22:28Z

Oleksandra.orlyk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-IX#Text Закон України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n2 Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/573-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 08 липня 2020 року № 573 "Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1455-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1455 «Про затвердження Порядку встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан»]
== Загальна інформація ==
Визначення терміну '''комендантська година''' міститься у пункті 5 частини першої статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], а саме – це заборона перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень.

Запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування здійснюється '''лише за наявності реальної загрози життю і безпеці осіб, інтересам суспільства або держави,''' а також для забезпечення громадського порядку.
== Порядок введення ==
Порядок введення комендантської години встановлюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/573-2020-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 573 «Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану».]

'''Комендантська година та встановлення спеціального режиму світломаскування запроваджується шляхом видання наказу військовим командуванням або військовою адміністрацією '''(у разі її утворення), який доводиться до відома військових адміністрацій (у разі їх утворення) або ради оборони Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Мінекономіки, Мінсоцполітики, Мінінфраструктури, МОЗ, МЗС, АТ «Українська залізниця», відповідних органів Держспецтрансслужби, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Національної поліції, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС, військових командувань, з’єднань, військових частин Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Зазначеним наказом призначається комендант, визначаються час, протягом якого діють комендантська година та спеціальний режим світломаскування, межі території їх запровадження, способи здійснення заходів щодо підтримання правопорядку, порядок руху залізничного, автомобільного, морського, річкового, повітряного транспорту, порядок створення, функціювання і місцезнаходження комендатури та її склад.

Накази військового командування та військової адміністрації (у разі її утворення) про запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування доводяться до відома підприємств, установ, організацій та населення сільськими, селищними, міськими радами, військовими адміністраціями (у разі їх утворення) або радами оборони Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя та через засоби масової інформації.
== Обмеження, які діють під час комендантської години ==
[[Файл:Комендантська година.jpg|міні]]
'''На території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.'''

Без перепусток під час комендантської години на вулицях та в інших громадських місцях дозволено перебування та рух транспортних засобів Збройних Сил, Держспецтрансслужби, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Національної поліції, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС а також транспортним засобам спеціалізованого призначення, які виконують невідкладне службове завдання, за умови ввімкнення спеціальних світлових сигнальних пристроїв, а також адвокатам, призначеним регіональними/міжрегіональними центрами з надання безоплатної правничої допомоги для надання безоплатної вторинної правничої допомоги затриманим у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення, особам, час прибуття до яких припадає на визначений період доби, зокрема на власних транспортних засобах

'''ВАЖЛИВО!''' Під час дії комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування продовжують виконувати свої завдання Збройні Сили, Держспецтрансслужба, Національна гвардія, Держприкордонслужба, Національна поліція, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС.
== Перепустки ==
'''Перепустка є документом, що видається в комендатурі із обов’язковим зазначенням строку дії.'''

Таку перепустку необхідно пред’являти:
* громадянином України разом із документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України або її спеціальний статус;
* військовослужбовцем Збройних Сил, Держспецтрансслужби, Національної гвардії, Держприкордонслужби, поліцейським Національної поліції, військовослужбовцем та працівником СБУ, працівником ДФС, ДМС, ДСНС разом із службовим посвідченням;
* іноземцем або особою без громадянства разом із паспортним документом іноземця та документом, що підтверджує законність перебування на території України.
'''Перепустки, видані комендатурою, дійсні тільки в межах території, де запроваджено комендантську годину!'''

Облік таких перепусток також ведеться комендатурою на території, де запроваджено комендантську годину.
== Контроль за дотриманням комендантської години ==
'''Контроль за дотриманням особами комендантської години та спеціального режиму світломаскування здійснюється патрулями, які підпорядковуються коменданту.'''

Під час комендантської години в’їзд/виїзд (вхід/вихід) на територію/з території, де запроваджено комендантську годину, здійснюється лише через визначені комендатурою блокпости.
== Повноваження патрулів ==
'''Патрулям на території, де запроваджено комендантську годину та встановлено спеціальний режим світломаскування, в установленому законодавством порядку надано право:'''
* затримувати і доставляти в органи або підрозділи Національної поліції осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення;
* перевіряти в осіб посвідчення, документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, або паспортні документи іноземця, особи без громадянства, документи, що підтверджують законність перебування на території України, та перепустки, а в разі їх відсутності - затримувати відповідних осіб та доставляти в органи або підрозділи Національної поліції для встановлення особи; за потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які ними перевозяться;
* вилучати в осіб предмети, які є знаряддям, засобом або предметом правопорушення, і передавати їх органам або підрозділам Національної поліції;
* тимчасово обмежувати або забороняти на вулицях та дорогах, окремих ділянках місцевості та в інших громадських місцях перебування або пересування осіб, рух транспортних засобів, зокрема транспортних засобів іноземних, консульських установ чи представництв міжнародних організацій; виводити осіб з окремих ділянок місцевості та об’єктів, евакуйовувати транспортні засоби;
* входити (проникати) на територію та у приміщення підприємств, установ і організацій, у житлові та інші приміщення, на земельні ділянки, що належать особам, під час припинення кримінального правопорушення та в разі переслідування осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, якщо зволікання може створити реальну загрозу життю чи здоров’ю осіб;
* використовувати із службовою метою засоби зв’язку і транспортні засоби, що належать особам (за їх згодою), підприємствам, установам і організаціям, за винятком транспортних засобів іноземних консульських установ чи представництв міжнародних організацій, для запобігання вчиненню кримінального правопорушення, переслідування та затримання осіб, що підозрюються у вчиненні злочину, або для доставки до лікувальних закладів осіб, які потребують медичної допомоги, проїзду до місця злочину;
* застосовувати відповідно до законодавства заходи фізичного впливу, зброю і спеціальні засоби.
'''Що загрожує порушникам'''

Особи, які вчинили кримінальні та адміністративні правопорушення затримуються в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальним процесуальним кодексом України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексом України про адміністративні правопорушення.]

'''Верховна Рада України розглядає [https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/43069 законопроєкт] який передбачає запровадження штрафів за порушення комендантської години.'''

Так, проєкт Закону передбачає штрафи за порушення:

'''Для фізичних осіб:'''

* 8500 - 17000 грн;
* в разі повторного порушення: 17000 - 34000 грн.

'''Для субʼєктів господарювання:'''

* 51000 - 102000 грн;
* в разі повторного порушення: 170000 - 340000 грн.

'''Випадки, які не є порушенням комендантської години:'''

* якщо особа прямує до/з укриттів під час повітряної тривоги;
* супроводжує поранених, важкохворих;
* здійснює заходи з евакуації населення або рятування майна;
* надає медичну (домедичну) допомогу;
* перебуває в стані крайньої необхідності.

Таким чином, у разі прийняття таких змін, порушення комендантської години буде підставою для накладення штрафу у доволі великому розмірі.

Якщо людина в заборонений час – протягом комендантської години – перебуває на вулиці, то комендантський патруль має право її затримати, перевірити в неї наявність документів, які б давали право на перебування на вулиці, чи підтвердити обставину про відсутність таких документів у даної особи, а також встановити причину порушення комендантської години.

За '''непокору''' законному розпорядженню або вимозі патруля на порушника може бути накладено стягнення відповідно до статті 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення.]

Якщо порушник комендантської години чинить '''опір''', його може бути притягнуто до кримінальної відповідальності за статтею 342 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України]
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103795269 Постанова Радомишльського районного суду Житомирської області від 30 березня 2022 року у справі № 289/518/22]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105347792 Постанова Шацького районного суду Волинської області від 20 липня 2022 року у справі № 170/259/22]
== Див. також ==
* [[Введення воєнного стану: заборони та обмеження]]
* [[Права і свободи громадян в умовах воєнного стану]]
* [[Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського]]
* [[Поліцейські заходи примусу]]
* [[Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність]]
* [[Обставини, що виключають адміністративну відповідальність]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Конституційне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Президент України]]
[[Категорія:Верховна Рада України]]
[[Категорія:Кабінет Міністрів України]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Правовий режим воєнного стану

2024-02-12T08:38:14Z

Oleksandra.orlyk: Надано розширений перелік засобів для звернення людей з метою отримання БПД

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/573-2020-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 08 липня 2020 року № 573 "Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1455-2021-%D0%BF#Text Порядок встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1455]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1450-2021-%D0%BF#Text Порядок встановлення заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1450]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1456-2021-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021року № 1456 "Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану"]
{| class="wikitable"
|24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n2 Указом Президента України № 64/2022] введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні продовжувався Указами Президента України [https://www.president.gov.ua/documents/1332022-41737 від 14 березня 2022 року № 133], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/259/2022#n2 від 18 квітня 2022 року № 259], [https://www.president.gov.ua/documents/3412022-42617 від 18 травня 2022 року № 341], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/573/2022#n2 від 12 серпня 2022 року № 573], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/757/2022#Text від 7 листопада 2022 року № 757], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/58/2023#n2 від 6 лютого 2023 року № 58], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254/2023#n2 від 01 травня 2023 року № 254,] '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/451/2023#n2 від 26 липня 2023 року № 451],а також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/734/2023#n2 від 06 листопада 2023 № 734], яким строк дії воєнного стану продовжено з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб (''до 14 лютого 2024 року'').'''
|}
==Поняття "воєнний стан"==
'''Воєнний стан''' - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
[[Файл:3 1064.jpg|міні|https://court.gov.ua/press/news/607021]]
==Порядок введення воєнного стану==
→ Рада національної безпеки і оборони України подає на розгляд Президентові України пропозиції щодо введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях; → Президент України у разі прийняття відповідного рішення видає указ про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях і негайно звертається до Верховної Ради України щодо його затвердження та подає одночасно відповідний проект закону; → Верховна Рада України затверджує Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, який підлягає негайному оголошенню через засоби масової інформації або оприлюдненню в інший спосіб (стаття 5 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"]).
==Органи влади в умовах воєнного стану==
В умовах воєнного стану Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

'''Військовим командуванням''', якому надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об’єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з’єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань (стаття 3 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"]).

Військове командування, в межах повноважень, визначених цим Законом та Указом Президента України про введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, затвердженим Верховною Радою України, видає обов’язкові до виконання накази і директиви з питань забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

На територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися '''тимчасові державні органи - військові адміністрації'''.

Рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування.
==='''Правосуддя в умовах воєнного стану'''===
Правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів (стаття 26 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"]).
Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
==Заходи правового режиму воєнного стану==
В Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану:

1) встановлювати (посилювати) охорону об’єктів критичної інфраструктури та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення, і вводити особливий режим їх роботи. Порядок встановлення (посилення) охорони таких об’єктів та їх перелік, що із введенням воєнного стану підлягають охороні, а також порядок особливого режиму їх роботи затверджуються Кабінетом Міністрів України;

2) запроваджувати трудову повинність для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній сфері та захисту критичної інфраструктури і не заброньованих за підприємствами, установами та організаціями на період дії воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, які виникли в період дії воєнного стану, та залучати їх в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт, що виконуються для задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та захисту критичної інфраструктури і не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки осіб. За працівниками, залученими до виконання суспільно корисних робіт, на час виконання таких робіт зберігається попереднє місце роботи (посада). Порядок залучення працездатних осіб в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт та питання їхнього соціального захисту з урахуванням вимог закону визначаються Кабінетом Міністрів України;

3) використовувати потужності та трудові ресурси підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони, змінювати режим їхньої роботи, проводити інші зміни виробничої діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про працю;

4) примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об’єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка;

5) запроваджувати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування;

6) встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в’їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів;

7) перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України;

8) забороняти проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів;

9) порушувати у порядку, визначеному Конституцією та законами України, питання про заборону діяльності політичних партій, громадських об’єднань, якщо вона спрямована на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на стійкість критичної інфраструктури, права і свободи людини, здоров’я населення;

10) встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, заборону або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан;

11) регулювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, роботу постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, поліграфічних підприємств, видавництв, телерадіоорганізацій, телерадіоцентрів та інших підприємств, установ, організацій і закладів культури та медіа, а також використовувати місцеві радіостанції, телевізійні центри та друкарні для військових потреб і проведення роз’яснювальної роботи серед військ і населення; забороняти роботу приймально-передавальних радіостанцій особистого і колективного користування та передачу інформації через комп’ютерні мережі;

12) у разі порушення вимог або невиконання заходів правового режиму воєнного стану вилучати у підприємств, установ і організацій усіх форм власності, окремих громадян електронне комунікаційне обладнання, телевізійну, відео- і аудіоапаратуру, комп’ютери, а також у разі потреби інші технічні засоби зв’язку;

13) забороняти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, торгівлю зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі;

14) встановлювати особливий режим у сфері виробництва та реалізації лікарських засобів, які мають у своєму складі наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори, інші сильнодіючі речовини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;

15) вилучати у підприємств, установ і організацій навчальну та бойову техніку, вибухові, радіоактивні речовини і матеріали, сильнодіючі хімічні та отруйні речовини;

16) забороняти громадянам, які перебувають на військовому або спеціальному обліку у Міністерстві оборони України, Службі безпеки України чи Службі зовнішньої розвідки України, змінювати місце проживання (місце перебування) без дозволу військового комісара або керівника відповідного органу Служби безпеки України чи Служби зовнішньої розвідки України; обмежувати проходження альтернативної (невійськової) служби;

17) встановлювати для фізичних і юридичних осіб військово-квартирну повинність з розквартирування військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів, особового складу служби цивільного захисту, евакуйованого населення та розміщення військових частин, підрозділів і установ;

18) встановлювати порядок використання фонду захисних споруд цивільного захисту;

19) проводити евакуацію населення у разі виникнення або загрози виникнення надзвичайної ситуації, а також із зон збройних конфліктів (з районів можливих бойових дій) у безпечні райони;

19-1) проводити евакуацію матеріальних і культурних цінностей, що перебувають у державній власності, у разі виникнення загрози їх пошкодження або знищення згідно з переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України;

20) запроваджувати у разі необхідності у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, нормоване забезпечення населення основними продовольчими і непродовольчими товарами;

22) вживати додаткових заходів щодо посилення охорони державної таємниці;

23) інтернувати (примусово оселяти) громадян іноземної держави, яка загрожує нападом чи здійснює агресію проти України;

24) здійснювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, обов’язкову евакуацію затриманих осіб, що перебувають в ізоляторах тимчасового тримання; підозрюваних, обвинувачених осіб, щодо яких застосовано запобіжний захід - тримання під вартою, що перебувають в слідчих ізоляторах; етапування засуджених осіб, які відбувають такі покарання, як арешт, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк та довічне ув’язнення, з установ виконання покарань, розташованих у місцевостях, наближених до районів, де ведуться бойові дії, до відповідних установ, які розташовані в безпечній місцевості;

25) запроваджувати інші заходи, передбачені нормами міжнародного гуманітарного права.

'''Детальніше див.:''' [[Порядок перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу, житла під час дії правового режиму воєнного стану]]
== Припинення та скасування воєнного стану ==
Воєнний стан на всій території України або в окремих її місцевостях припиняється після закінчення строку, на який його було введено.

До закінчення строку, на який було введено воєнний стан, та за умови усунення загрози нападу чи небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності Президент України може прийняти указ про скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях, про що має бути негайно оголошено через засоби масової інформації (стаття 7 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"]).
==Корисні посилання==
*[https://www.mil.gov.ua/content/pdf/NS-WAR.pdf У разі надзвичайної ситуації або війни]
==Див. також ==
*[[Введення воєнного стану: заборони та обмеження]]
*[[Права і свободи громадян в умовах воєнного стану]]
== Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*зателефонуйте до контакт-центру ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*для дзвінків з-за кордону +38 044 363 10 41 (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв’язку);
*зверніться до бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі]).
Щоб поспілкуватися з юристами письмово, напишіть їм. Повідомлення обробляються у будні з 8:00 до 18:00:

* у приватному Telegram чаті «Безоплатна правова допомога (консультації)»;
* у Facebook messenger сторінки системи БПД;
* у Instagram сторінці системи БПД.

[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Верховна Рада України]]
[[Категорія: Президент України]]

Проходження іспиту на визначення рівня володіння державною мовою

2022-11-29T09:52:13Z

Oleksandra.orlyk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19/page#n290 Закон України "Про державну службу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#Text Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161/2010#Text Указ президента України від 15 лютого 2010 року N 161/2010 "Про Концепцію державної мовної політики"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/246-2016-%D0%BF/paran10#n10 Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 р. № 246 "Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/409-2021-п#n10 Постанова Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 р. № 409 "Про затвердження Порядку проведення іспитів на рівень володіння державною мовою"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0897-21#Text Рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 13.05.2021 № 20 "Про затвердження Порядку перевірки рівня володіння державною мовою, єдиних вимог до процедури проведення іспитів та критеріїв оцінювання"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0933-21#Text Рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 27.05.2021 № 24 "Про затвердження Порядку оскарження результатів іспиту на рівень володіння державною мовою та розгляду скарг"]
== Загальні положення ==
Іспит на визначення рівня володіння державною мовою проводиться [https://mova.gov.ua/diyalnist-i-proyekti/ispit-na-riven-volodinnya-derzhavnoyu-movoyu Національною комісією зі стандартів державної мови], за попередньою реєстрацією шляхом здачі іспиту за наслідками якого видається державний сертифікат про рівень володіння державною мовою.

Проходження іспиту на визначення рівня володіння державною мовою обов'язково є обов'язковим для:
# [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Підстави_набуття_громадянства_України набуття громадянства України;]
# визначення рівня володіння державною мовою для виконання службових обов'язків (перелік посад та професій визначенні в ст. 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#Text Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної").]
== Реєстрація і подання заявки на іспит ==
Реєстрація на іспит проводиться на сайті Національної комісії з стандартів державної мови - [https://exam.mova.gov.ua/ exam.mova.gov.ua.]

На іспит слід Зареєструватись на сайті, натиснувши кнопку [https://id.gov.ua/ "Авторизуватися через id.gov.ua".] та вказавши свої дані та електрону пошту, оберіть потрібний іспит та натисніть "Подати заяву на іспит". та Оберіть область і центр іспитування. Після цього натисніть у полі "Оберіть дату" (у календарі будуть активними тільки ті дати, на які в обраному центрі є вільні місця, інакше ви побачите повідомлення, що вільних місць у центрі немає. Якщо вільні місця є, то треба натиснути на доступну дату, і тоді стане активним поле "Проміжок часу". (який слід обрати)

Якщо вам потрібні спеціальні умови для складання іспиту (для інвалідів), поставте відповідну позначку (якщо їх подано безпідставно, їх скасують без права подати нову раніше, ніж через 4 місяці)

Завершаться реєстрація шляхом підтвердження "Подати заяву" ( в меню "Заяви на іспити" ви побачите подану заяву, натиснувши на кнопку "Посилання на вашу заяву", можна подивитися її подробиці.
== Проведення іспиту ==
Претендент повинен прибути для участі в іспиті на визначення рівня володіння державною мовою у день, час та місце, затверджені графіком, і мати при собі документ, що посвідчує особу. До іспиту допускаються особи, присутність яких зафіксована перед початком такого іспиту відповідно до списку осіб, які подали заявки.

Перед початком іспиту на визначення рівня володіння державною мовою претендентів ознайомлюють з процедурою його проведення.

'''Іспит проводиться протягом 120 хв. та складається з:'''
# Письмової частини (складається на комп'ютері, шляхом заповнення тестів ([https://mova.gov.ua/storage/app/sites/19/exam/zrazki-zavdannovitrenazher-3.pdf зразок тестів]), тривалість до 100 хв.);
# Усна частина (тривалістю до 20 хв.).
Претендент має право відмовитися від виконання завдань письмового та усного блоків у будь-який час, що фіксують в електронному протоколі з визнають таким, що не пройшов процедури визначення рівня володіння державною мовою, а виконані завдання не оцінюють.

Претендент переходить до усної частини іспиту на визначення рівня володіння державною мовою лише після завершення виконання завдань письмового блоку або закінчення часу, відведеного для них.
== Встановлення результатів ==
Оцінювання завдань письмової та усної частин іспиту здійснюють за єдиними критеріями відповідно до розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0897-21#Text Рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 13.05.2021 № 20 "Про затвердження Порядку перевірки рівня володіння державною мовою, єдиних вимог до процедури проведення іспитів та критеріїв оцінювання"]

Кількість балів за тестову частину іспиту встановлюється автоматично. Бали за виконання завдань частин «Письмо» та «Говоріння» вносять екзаменатори до електронного протоколу.

Рівень володіння державною мовою визначається на основі підрахунку балів за письмову та усну частини та перетворення їх у відсотки від 0 % до 100 %.

Усі чотири частини іспиту рівноважні, результат за кожну становитиме максимум 25 % від загальної оцінки.

За результатами іспиту особа отримує сертифікати таких рівнів:
[[Файл:Rivni-onovleno-montazhna-oblast-1-kopiya-2.png|міні|355x355пкс|Рівні володіння державною мовою]]
# державний сертифікат початкового рівня першого ступеня отримує особа, яка набрала 30 % +1 бал від загальної кількості балів.
# державний сертифікат початкового рівня другого ступеня отримує особа, яка набрала 40 % +1 бал від загальної кількості балів.
# державний сертифікат середнього рівня першого отримує особа, яка набрала 50 % +1 бал від загальної кількості балів.
# державний сертифікат середнього рівня другого ступеня отримує особа, яка набрала 60 % +1 бал від загальної кількості балів.
# державний сертифікат рівня вільного володіння першого ступеня отримує особа, яка набрала 70 % +1 бал від загальної кількості балів.
# державний сертифікат рівня вільного володіння другого ступеня отримує особа, яка набрала 80 % +1 бал від загальної кількості балів.
== Інформування про результати визначення рівня володіння державною мовою ==
Результати іспиту встановлюються не пізніше 15 календарних днів від дати складення іспиту. Після того, як Комісія ухвалює рішення про надання / ненадання претендентові державного сертифіката на підставі підсумкового електронного протоколу перевірки, запис про видачу державного сертифіката заноситься до Реєстру державних сертифікатів не пізніше наступного дня після встановлення результатів іспиту. Державний сертифікат вважається виданим у момент внесення до Реєстру відповідного запису.

За результатами іспиту на визначення рівня володіння державною мовою претендент отримує Державний сертифікат.

Якщо запис до Реєстру не був внесений упродовж трьох календарних днів від дати встановлення рівня володіння державною мовою, який надає право на отримання відповідного державного сертифіката, такий державний сертифікат вважається виданим.

Державний сертифікат діє безстроково.
== Порядок оскарження результатів іспиту на рівень володіння державною мовою та розгляду скарг ==
Процедура оскарження складається з таких етапів: подання скарги, розгляд скарги та прийняття рішення Комісії.

Скаргу викладають у довільній формі з визначенням суті порушеного питання та надсилають до Комісії протягом трьох календарних днів із дня, коли претендент отримав офіційні результати іспиту через електронний кабінет.

Розгляд скарги, а також прийняття рішення Комісії, відбувається протягом 7 календарних днів із дати надходження скарги до Комісії.

Рішення з питань, що розглядаються на засіданнях Комісії, приймаються шляхом відкритого голосування на підставі наявних матеріалів та інформації, що були викладені у скарзі.

За результатами розгляду скарг щодо порушення процедури проведення іспиту, що може вплинути на об’єктивність результату іспиту, Комісія приймає одне з таких рішень:
# відмовити в задоволенні скарги у зв’язку з непідтвердженням факту порушення процедури проведення іспиту;
# відмовити в задоволенні скарги у зв’язку з тим, що виявлене порушення процедури проведення іспиту не впливає на об’єктивність результату іспиту;
# задовольнити скаргу претендента у разі виявлення порушень процедури проведення іспиту, що вплинули на об’єктивність результату іспиту, і допустити до повторного складання іспиту.
== Див. також ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%86%D0%B5%D0%BC_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8 Підтвердження рівня вільного володіння державною мовою переможцем конкурсу на зайняття посади державної служби]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%83_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D1%83_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%8F Вступ на державну службу та заробітна плата державного службовця]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Державна_мова_в_сфері_обслуговування_та_застосування_санкцій_за_недотримання_такої_вимоги Державна мова в сфері обслуговування та застосування санкцій за недотримання такої вимоги]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Трудове право]]

Особливості трудових відносин із дистанційними працівниками. Надомна праця та її основні вимоги

2022-11-29T09:50:17Z

Oleksandra.orlyk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327#Text Конвенція про надомну працю від 20 червня 1996 року № 177]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_100#Text Рекомендація щодо надомної роботи від 20 червня 1996 року № 184]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#Text Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідінстю в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України від 04 лютого 2021 року № 1213-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання дистанційної роботи»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0275400-81#Text Положення про умови праці надомників, затверджене постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29 вересня 1981 року № 275/17-99], яке діє в частині, що не суперечить Конституції та законам України, до ухвалення відповідних актів згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1545-12#Text Постановою Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року № 1545-XII "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР"]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0988-13 Наказ Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 "Про затвердження форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядку її подання"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1442-05#Text Наказ Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 року № 286 "Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Якщо специфіка виконання роботи передбачає можливість її здійснення віддалено, за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, роботодавцю доцільно прийняти рішення про переведення працівника на дистанційну роботу.

Відповідно до частини першої статті 602 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП] '''дистанційна робота''' – це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією власника або уповноваженого ним органу, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Згідно з пунктом 61 частини першої статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП] трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов’язковим при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або про надомну роботу.

Типова форма трудового договору про дистанційну роботу затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0886-21#Text наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 5 травня 2021 року № 913-21 «Про затвердження типових форм трудових договорів про надомну та дистанційну роботу»].

Водночас, згідно з частиною одинадцятою статті 602 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП] на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або '''у разі виникнення загрози збройної агресії''', надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи. У такому разі норми частини третьої статті 32 цього Кодексу не застосовуються.

Варто врахувати, що в умовах воєнних дій можливі відключення комунікацій, які дозволяють виконання дистанційної роботи – електроенергія та мережа Інтернет.

Неможливість виконання працівником дистанційної роботи у зв’язку з відсутністю відповідних комунікацій, на нашу думку, не можуть розглядатися як порушення трудової дисципліни.

Якщо трудовий договір про дистанційну не укладався, а працівника було переведено на дистанційну роботу наказом роботодавця, рекомендуємо з метою належної організації виконання дистанційної роботи, ознайомлення працівника з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, дорученнями, завданнями та іншими документами роботодавця заздалегідь домовитися про комунікацію та взаємодію між сторонами під час виконання дистанційної роботи:

– визначити засоби електронного зв’язку, наприклад електронна пошта, номер телефону, мобільний додаток тощо);

– умови звітності працівника про виконану роботу (якщо це необхідно);

– умови повідомлення працівником про виникнення ситуацій, що унеможливлюють належне виконання дистанційної роботи

– інші умови щодо комунікації та взаємодії сторін.

Звертаємо увагу, що загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП], а працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення), під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний зв’язок з власником або уповноваженим ним органом, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни. Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.

За можливості може бути запроваджено також гнучкий режим робочого часу та надомну роботу (стаття 60, 601 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП]).

У разі неможливості переведення працівників на дистанційну форму роботи, доцільно надати їм оплачувані відпустки (щорічні, соціальні), а також відпустки без збереження заробітної плати, що надаються в обов’язковому порядку та відпустки без збереження заробітної плати, що надаються за угодою сторін у порядку, визначеному законодавством (статті 25, 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України “Про відпустки”]).

У випадку відсутності працівників на своїх робочих місцях на території ведення бойових дій, необхідно табелювати їхню відсутність умовним позначенням «НЗ» («відсутність з нез’ясованих причин») або «І» («інші причини неявки»). Після з’ясування обставин та виявлення, що причини були поважні, табель обліку використання робочого часу можна скорегувати.

24 березня 2022 року набув чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»] від 15.03.2022р. № 2136-ІХ. Частиною першою статті 2 даного Закону встановлено, що у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.

Разом з тим, сторонам не заборонено використовувати для дистанційної роботи типову форму трудового договору про дистанційну роботу затверджену наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 5 травня 2021 року № 913-21 «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0886-21#Text Про затвердження типових форм трудових договорів про надомну та дистанційну роботу]».

Згідно з частиною другою статті 3 Закону № 2136-ІХ у період дії воєнного стану норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 частини третьої статті 32 Кодексу законів про працю України] та інших законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.

Отже, переведення працівника на дистанційну роботу не вимагає обов’язкового попередження за 2 місяці про зміну істотних умов праці.
|}
== Поняття надомної праці та осіб-надомників, сфери, у яких застосовують роботу вдома ==
Згідно з пунктом 1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0275400-81 Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС] від 29.09.1981 р. № 275/17-99 передбачено, що '''надомниками вважаються особи, які уклали трудовий договір із підприємством про виконання роботи вдома особисто з матеріалів і з використанням знарядь та засобів праці, виділених роботодавцем або придбаних за рахунок його коштів, а також із власних матеріалів та з використанням особистих механізмів й інструментів із дозволу керівництва'''. 
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенцією Міжнародної організації праці від 20.06.1996 № 177] визначено термін '''«надомна праця» як робота, яку особа виконує за місцем її проживання або в інших приміщеннях за її вибором, але не у виробничих приміщеннях роботодавця; за винагороду; з метою виробництва товарів або послуг згідно із вказівками роботодавця'''. 
Відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0988-13 «Про затвердження форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)»] та Порядку її подання» від 31 травня 2013 року № 316, роботу вдома визначено як один із варіантів характеру робіт поряд із постійною, тимчасовою, сезонною роботою, роботою за сумісництвом, роботою, яка має роз’їзний (пересувний) характер, та ін.

Відповідно до пункту 3 Положення про умови праці надомників, затвердженого [http://zakon.rada.gov.ua/go/v0275400-81 постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС] від 29.09.1981 р. № 275/17-99№ 275 при організації праці вдома пріоритет надається виробництву товарів народного вжитку. Разом із тим за рішенням адміністрації підприємства допускається виконувати вдома й інші роботи, якщо за характером і технологіями виробництва це можливо у домашніх умовах та економічно доцільно. 
Серед основних сфер діяльності, де може ефективно застосовуватися надомна праця, можна виокремити такі: 
— складання й ремонт різних видів техніки (побутової, автомобільних приладів, комп’ютерів) та меблів; 
— дизайнерські послуги; 
— догляд за хворими і людьми похилого віку; 
— навчання дорослих (мова, комп’ютер, спорт, танці, музика тощо); 
— консультативна допомога (юридична, психологічна, бізнес-консультування, астрологія); 
— медична допомога; 
— бухгалтерський облік та аудит; 
— робота на телефоні; 
— розроблення програмного забезпечення і різних мультимедійних продуктів; 
— редагування, переклад, коректура та мала поліграфія; 
— приготування обідів, виготовлення окремих видів кулінарної продукції для реалізації; 
— виготовлення різних швейних і в’язаних виробів, взуття, прикрас, деталей інтер’єру, ікебана; 
— розведення домашніх тварин і догляд за ними; 
— відеозйомка та виготовлення відеофільмів; 
— музичний супровід свят тощо. 
==Категорії працівників, які мають переважне право на роботу вдома==
На практиці трудовий договір про роботу вдома можна укладати з різними категоріями працівників, якщо при цьому не погіршуватимуться умови їх праці та не обмежуватимуться права, які вони повинні мати при звичайних умовах праці згідно із законодавством.

У підпункті 2.4.5 пункту 2.4 Наказу Державного комітету статистики України [http://zakon.rada.gov.ua/go/z1442-05 «Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників»] від 28 вересня 2005 року № 286 зазначено, що '''штатні працівники, які уклали трудовий договір із підприємством про виконання роботи вдома особистою працею (надомники), включаються до облікової кількості працівників'''.
Разом із тим законодавством, зокрема пунктом 4 Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0275400-81 Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.09.1981 р.] № 275/17-99 передбачено й певні '''категорії працівників, яким надається переважне право на укладання такого договору, а саме''': 
— жінки, які мають дітей віком до 15 років;

— особи з інвалідністю та пенсіонери (незалежно від виду призначеної пенсії). У статті 18 Закону України [http://zakon.rada.gov.ua/go/875-12 «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»] від 21 березня 1991 року № 875-XII передбачено можливість надомної праці для осіб з інвалідністю, зокрема, зазначено, що особам з інвалідністю, які не мають змоги працювати на підприємствах, державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою про виконання роботи вдома; 
— особи зі зниженою працездатністю, яким в установленому порядку рекомендовано роботу в надомних умовах; 
— особи, що доглядають за особами з інвалідністю або членами сім’ї, які тривалий час хворіють і за станом здоров’я потребують догляду; 
— особи, зайняті на сезонних роботах (у міжсезонний період), а також які навчаються в навчальних закладах з очною формою навчання; 
— особи, які з об’єктивних причин не можуть бути зайняті безпосередньо на виробництві в цій місцевості (наприклад, у районах і місцевостях, що мають вільні трудові ресурси). 
Пунктом 3 Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0275400-81 Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС] від 29.09.1981 р. № 275/17-99 передбачена можливість залучення до виконання завдань надомника і членів його сім’ї.
==Порядок оформлення надомника на роботу==
Під час оформлення на роботу надомник, так само як й інші категорії працівників підприємства, згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n141 статтею 24 Кодексу законів про працю України] зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, — також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.

Згідно з вимогами Кодексу законів про працю України '''трудовий договір із працівниками укладається, як правило,''' '''у письмовій формі'''. Відповідна норма передбачена і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0275400-81#Text Положенням про умови праці надомників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.09.1981 р. № 275/17-99] для надомників. Сьогодні законодавством про працю не передбачено будь-яких юридичних наслідків для сторін договору у разі недотримання його письмової форми, у тому числі визнання договору в такому випадку недійсним.

У письмовому трудовому договорі слід чітко визначити основні й додаткові зобов’язання сторін, зокрема й ті, що передбачені законодавством для надомників, а також:

— найменування підприємства-роботодавця; 
— конкретні умови праці працівника; 
— умови оплати праці; 
— види робіт, що підлягають виконанню; 
— адресу робочого місця надомника тощо. 
Крім цього, у трудовому договорі слід зазначити його '''вид'''. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n134 статті 23 Кодексу законів про працю] із надомником, як і з іншими працівниками, може бути укладено:

— безстроковий трудовий договір, що укладається на невизначений строк; 
— трудовий договір на визначений строк, установлений за погодженням сторін; 
— трудовий договір на час виконання певної роботи. 
Надомну роботу за трудовим договором працівників підприємства не слід плутати із роботою вдома «сторонніх осіб» (фізичних осіб — підприємців, самозайнятих осіб тощо) за цивільно-правовими договорами. У разі укладення цивільно-правових договорів оплачується не процес праці, а її результат, який визначається після закінчення робіт і оформляється актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких і провадиться оплата.
У разі укладання трудового договору в письмовій формі подавати заяву про прийняття на роботу не обов’язково. Але заява може знадобитися, якщо працівник, який уже працює на підприємстві у звичайних умовах, з якихось причин захоче перейти на роботу на умовах надомної праці. У заяві слід зазначити дату прийняття/переведення на таку роботу й посаду (професію) згідно зі штатним розписом, а також, за потреби, причину переведення.
Укладення трудового договору оформляють наказом чи розпорядженням роботодавця про прийняття працівника на роботу. Зміст цього наказу потрібно довести до відома працівника, який виконуватиме роботу вдома, під розписку.

Під час оформлення на роботу надомника слід ознайомити під розписку і з відповідними локальними нормативними актами підприємства, зокрема, з:

— правилами внутрішнього трудового розпорядку;

— колективним договором;

— посадовою (робочою) інструкцією.

Крім того, до початку роботи надомник, як й інші працівники, має в установленому порядку пройти навчання та інструктаж з охорони праці.
==Робоче місце надомника==
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 29 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 Кодексу законів про працю України] до початку роботи за укладеним трудовим договором роботодавець зобов’язаний визначити працівникові робоче місце та забезпечити його потрібними для роботи засобами. Робочим місцем надомника може бути його квартира або інші підходящі приміщення, які йому належать, у т. ч. і не за місцезнаходженням (юридичною адресою) підприємства, тобто в іншій місцевості (населеному пункті). 
Зокрема, у [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN10624.html пункті 1.1 Методичних рекомендацій щодо визначення робочих місць, схвалені протоколом Міністерства праці України від 21 червня 1995 року № 4] передбачено такий вид робочих місць, як робочі місця надомників. Надомниками ж є працівники, робоче місце яких збігається територіально з місцем їх мешкання. 
Квартира надомника має відповідати певним вимогам. Зокрема, у пункті 9 Положення про умови праці надомників, затверджене постановою [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0275400-81 Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС] від 29 вересня 1981 року № 275/17-99 зазначено, що організація трудових процесів удома допускається лише для осіб, які мають потрібні житлово-побутові умови. Обстежують житлово-побутові умови надомника представник роботодавця за участю представника профспілкового органу, а також у потрібних випадках — представники органів санітарного та/або пожежного нагляду. Якщо на підприємстві профспілковий орган відсутній, до обстеження доцільно долучити членів представницького органу трудового колективу, наприклад ради трудового колективу. 
Під час обстеження слід звернути увагу на те, чи не створить виконання надомником дорученої роботи незручностей сусідам, адже згідно з пунктом 12 Положення про умови праці надомників, затверджене постановою [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0275400-81 Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС] від 29 вересня 1981 року № 275/17-99 доручати надомникам такі роботи забороняється. Результати обстеження оформлюють актом.
Питання щодо роботи вдома працівників у системі споживчої кооперації, у тому числі порядок їх обліку регулюються [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0003626-03 Інструкцією про порядок прийняття, переведення, звільнення та обліку кадрів на підприємствах, в організаціях, установах споживчої кооперації України, затверджена постановою шостих зборів Ради Укоопспілки (Центральна спілка споживчих товариств України) XVII скликання від 3 квітня 2003 року] за погодженням із президією ЦК профспілки працівників споживчої кооперації України — постанова від 1 квітня 2003 року № П-10/Р-9.
==Переваги та недоліки роботи вдома==
Використання надомної праці може сприяти підвищенню ефективності діяльності підприємства, установи, організації (далі — підприємство), особливо у сфері малого та середнього бізнесу, адже організована в такий спосіб робота має ряд переваг.

Переваги для роботодавця: 
1. Можна скоротити витрати на оренду приміщень, а отже, збільшити як прибутковість підприємства, так і фонд заробітної плати працівників. Зекономлені кошти можна використовувати для розширення штату (чисельності) працівників, на виплату премій, а також на будь-які інші потреби підприємства. 
2. Є нагода отримати додаткові (у деяких випадках фактично безплатно) канали стаціонарного телефонного зв’язку або підключення до мережі Інтернет. 
3. Можна зменшити витрати підприємства на електроенергію або воду, зекономити на офісних меблях, деякому обладнанні та спростити організацію цілодобової роботи там, де це потрібно. 

Переваги для працівника: 
1. Зменшуються витрати на проїзд у громадському транспорті. 
2. Час, який витрачається на те, щоб дістатися до місця роботи, можна використати на саму роботу або відпочинок. 
'''Недоліки роботи вдома:''' 
Якщо працівник працює вдома, можуть виникнути труднощі з дистанційним контролем за його роботою. Щоб уникнути таких труднощів, можна застосовувати сучасні технології: інформаційні комп’ютерні мережі, мобільний зв’язок, електронну пошту, відеоспостереження тощо. Якщо надомник виконує завдання, результати якого очевидні (наприклад, виробляє певну кількість одиниць меблів або шиє певну кількість пар взуття), то з визначенням ефективності його роботи взагалі не виникає проблем, бо для підприємства неважливо, скільки часу він витратив на виготовлення (пошиття) цієї «одиниці» і в який саме час він це робив. 
== 02 квітня 2020 р. набув чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)"]. ==
Відповідно до змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання дистанційної роботи» від 04.02.2021 р. № 1213-IX ст. 60 викладена в новій редакції:

'''''"Стаття 60. Гнучкий режим робочого часу'''''

За письмовим погодженням між працівником і власником підприємства, установи, організації незалежно від форми власності або уповноваженим ним органом для працівника може встановлюватися гнучкий режим робочого часу, що передбачає саморегулювання працівником часу початку, закінчення роботи та тривалості робочого часу упродовж робочого дня, на визначений строк або безстроково, під час прийняття на роботу або пізніше.

На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру гнучкий режим робочого часу може встановлюватися наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження гнучкого режиму робочого часу. У такому разі норми частини третьої статті 32 цього Кодексу не застосовуються.

Гнучкий режим робочого часу - це форма організації праці, за якою допускається встановлення іншого режиму роботи, ніж визначений правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи іншої, встановленої на певний обліковий період (тиждень, місяць, квартал, рік тощо), норми тривалості робочого часу.

Гнучкий режим робочого часу передбачає:

1) фіксований час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки. При цьому може передбачатися поділ робочого дня на частини;

2) змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу;

3) час перерви для відпочинку і харчування.

Гнучкий режим робочого часу, як правило, не застосовується на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, при багатозмінній організації роботи, а також в інших випадках, обумовлених специфікою діяльності, коли виконання обов’язків працівником потребує його присутності в чітко визначені правилами внутрішнього трудового розпорядку години роботи або коли такий режим є несумісним з вимогами щодо безпечних умов праці.

У разі виробничо-технічної необхідності та/або для виконання невідкладних чи непередбачених завдань власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган може тимчасово (на термін до одного місяця протягом календарного року) застосовувати до працівників, яким установлено гнучкий режим робочого часу, загальний режим роботи на підприємстві, в установі, організації. У такому разі норми частини третьої статті 32 цього Кодексу не застосовуються.

У разі направлення працівника у відрядження на нього поширюється режим роботи, встановлений на підприємстві (в установі, організації), до якого (якої) його відряджено.

Гнучкий режим робочого часу може встановлюватися:

1) за заявою працівника з прийнятними для нього часовими межами графіка роботи без дотримання вимог щодо повідомлення працівника не пізніше ніж за два місяці про зміну режиму роботи;

2) власником або уповноваженим ним органом - у разі виробничої необхідності з обов’язковим повідомленням працівника не пізніше ніж за два місяці про зміну режиму роботи.

Власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган зобов’язаний ознайомити працівників з умовами та специфікою гнучкого режиму робочого часу не менше ніж за два місяці до запровадження такого режиму, забезпечити облік відпрацьованого часу та ефективний контроль за найбільш повним і раціональним використанням робочого часу працівником.

Власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, виходячи із структури робочого часу та встановленого облікового періоду норми його тривалості для кожного окремого працівника, узгоджує час роботи працівника, для якого встановлено гнучкий режим робочого часу, з режимом роботи інших працівників шляхом регулювання фіксованого, змінного часу і часу перерви для відпочинку і харчування.

Запровадження гнучкого режиму робочого часу не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.

У разі порушення встановленого гнучкого режиму робочого часу, крім застосування відповідних дисциплінарних стягнень, працівник може бути переведений на загальний режим роботи без дотримання вимоги щодо повідомлення працівника не пізніше ніж за два місяці про зміну істотних умов праці.

Вимога щодо повідомлення власником або уповноваженим ним органом працівника про зміну режиму роботи, встановлена цією статтею, не поширюється на випадки, передбачені частиною другою цієї статті".

Також Кодекс законів про працю України доповнено ст. 60-1 та ст. 60-2:

'''''"Стаття 60-1. Надомна робота'''''

Надомна робота - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу.

Типова форма трудового договору про надомну роботу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

У разі запровадження надомної роботи робоче місце працівника є фіксованим та не може бути змінено з ініціативи працівника без погодження з власником або уповноваженим ним органом у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. Рішення власника або уповноваженого ним органу про відмову в наданні згоди на зміну робочого місця з ініціативи працівника має бути обґрунтованим.

Працівник у разі неможливості виконання роботи на фіксованому робочому місці з незалежних від нього причин має право змінити робоче місце, за умови повідомлення власника або уповноваженого ним органу не менше ніж за три робочі дні до такої зміни у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. У такому разі норми частини третьої цієї статті не застосовуються.

При виконанні роботи за трудовим договором про надомну роботу на працівників поширюється загальний режим роботи підприємства, установи, організації, якщо інше не передбачено трудовим договором. При цьому тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього Кодексу.

Виконання надомної роботи не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.

Забезпечення засобами виробництва, матеріалами та інструментами, необхідними для виконання працівником надомної роботи, покладається на власника або уповноважений ним орган, якщо інше не передбачено трудовим договором. Працівник, у разі використання своїх інструментів, має право на компенсацію відповідно до положень статті 125 цього Кодексу.

На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру надомна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення трудового договору про надомну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження надомної роботи. У такому разі норми частини третьої статті 32 цього Кодексу не застосовуються.

Власник або уповноважений ним орган самостійно вирішує, в який спосіб доручати працівникові роботу і контролювати її виконання, та забезпечує достовірний облік виконаної роботи.

Надомна робота може бути запроваджена виключно для осіб, які мають практичні навички виконання певних робіт або можуть бути навчені таким навичкам.

Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку, працівники, які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, а також особи, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, можуть працювати на умовах надомної роботи, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу, та власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган має для цього відповідні ресурси та засоби.

'''''Стаття 60-2. Дистанційна робота'''''

'''Дистанційна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією власника або уповноваженого ним органу, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Типова форма трудового договору про дистанційну роботу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.

У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього Кодексу.

За погодженням між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом виконання дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу. Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів, засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням дистанційної роботи витрат визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами таке забезпечення покладається на власника або уповноважений ним орган, який організовує встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів, а також оплачує витрати, пов’язані з цим.

Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення), під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний зв’язок з власником або уповноваженим ним органом, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни. Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.

Працівник може вимагати від власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу тимчасове, строком до двох місяців, переведення на дистанційну роботу, якщо на робочому місці стосовно нього були вчинені дії, що містять ознаки дискримінації. При цьому власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган може відмовити працівнику в такому переведенні, якщо виконання дистанційної роботи не можливе, зважаючи на трудову функцію працівника, а також якщо працівник не навів фактів, які підтверджують, що дискримінація, сексуальне домагання чи інші форми насильства мали місце.

На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи. У такому разі норми частини третьої статті 32 цього Кодексу не застосовуються.

Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку, працівники, які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, а також особи, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, можуть працювати на умовах дистанційної роботи, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу, та власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган має для цього відповідні ресурси та засоби";

Законом зокрема вносяться зміни до Кодексу законів про працю України в частині унормування дистанційної (надомної) роботи.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n387 Нова редакція статті 60 '''Кодексу законів про працю України''']:

· '''дистанційної (надомної) роботи''' – форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця; При дистанційній (надомній) роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n340 50 і 51 цього Кодексу].

· '''гнучкого режиму робочого часу''' – форма організації праці, якою допускається встановлення режиму роботи, що є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи на певний обліковий період (два тижні, місяць тощо) норми тривалості робочого часу.

Також внесено такі зміни:

· при укладенні трудового договору про дистанційну (надомну) роботу обов'язковим є укладення трудового договору у письмовій формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n141 зміни до статті 24]);

· час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 зміни до статті 113]).

· на строки звернення до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за вирішенням трудових спорів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 (стаття 233]) продовжуються строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1550 зміни у Глава XIX Прикінцеві положення]).

У договорі про дистанційну роботу зазначаються безпосередні трудові функції працівника залежно від виду роботи, професії або посади, а саме:

- характеристика або опис роботи;

- вимоги до її виконання;

- набір трудових функцій, що визначається технологічним процесом та передбачає наявність компетентностей, необхідних для їх виконання, з урахуванням, зокрема, професійних стандартів та кваліфікаційних характеристик.

Дистанційна робота дає змогу поєднувати роботу на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця. Особливості поєднання визначаються в договорі.

16.07.2021 року набув чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0886-21#Text наказ Мінекономіки від 05.05.2021 р. № 913-21], яким, зокрема, затверджено типові форм трудових договорів про надомну та дистанційну роботу.
[[Категорія:Трудове право]]

Запобігання та протидія домашньому насильству

2022-11-27T17:22:16Z

Oleksandra.orlyk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2229-19/paran2#n2 Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2558-14 Закон України "Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/658-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 658 "Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі"]
== Поняття домашнього насильства та його види ==
'''Домашнє насильство''' - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (стаття 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2229-19/paran2#n2 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" (далі - Закон)].

Статтею 126-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 Кримінального кодексу України] '''домашнє насильство''' визначене як умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи. Домашнє насильство, у свою чергу, поділяється на такі види:
#'''економічне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;[[Файл:Види насильства.png|міні]]
# '''психологічне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;
# '''сексуальне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;
# '''фізичне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
{| class="wikitable"
|'''Важливо!''' Урядова "гаряча лінія" '''15-47''', де надаються інформаційні, психологічні та юридичні консультації чоловікам та жінкам, які постраждали від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, або з питань загрози вчинення такого насильства, а також надається психологічна допомоги потерпілим від домашнього насильства жінкам, чоловікам, дітям.
|}
Постраждалими від домашнього насильства можуть бути:
* подружжя;
* колишнє подружжя;
* наречені;
* мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя);
* особи, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти;
* особи, які мають спільну дитину (дітей);
* батьки (мати, батько) і дитина (діти);
* дід (баба) та онук (онука);
* прадід (прабаба) та правнук (правнучка);
* вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка);
* рідні брати і сестри;
* інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука);
* діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими;
* опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням;
* прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім’ї патронатного вихователя.
Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, за умови спільного проживання.
== Суб'єкти, які здійснюють заходи у сфері протидію домашньому насильству ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2229-19/paran2#n2 Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"] у своїх нормах чітко визначає перелік суб`єктів, які наділені відповідними повноваженнями для захисту осіб, які постраждали від домашнього насильства.
=== Органи Національної поліції ===
[[Файл:Якщо ви постраждали від домашнього насильства.jpg|міні]]
До повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать:
* виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них;
* прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України;
* інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися;
* винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників;
* взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством;
* здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії;
* анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством;
* взаємодія з іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
* звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству. 
Важливим є той факт, що поліцейські можуть проникати до житла особи без вмотивованого рішення суду в невідкладних випадках, пов’язаних із припиненням вчинюваного акту домашнього насильства, у разі безпосередньої небезпеки для життя чи здоров’я постраждалої особи.
[[Файл:Мережа служб.jpg|міні]]
=== Органи управління освіти, навчальні заклади та установи системи освіти ===
==== Органи управління освітою: ====
До повноважень органів управління освітою у сфері запобігання та протидії домашньому насильству відповідно до компетенції належать:
* забезпечення підготовки фахівців відповідної кваліфікації та галузі знань з метою належного виконання ними функцій із запобігання та протидії домашньому насильству;
* забезпечення впровадження в навчально-виховний процес на всіх освітніх рівнях, у тому числі включення до навчальних програм і планів, питань запобігання та протидії домашньому насильству;
* забезпечення включення до освітньо-професійних програм під час встановлення державних стандартів освіти питань запобігання та протидії домашньому насильству;
* участь у підготовці (перепідготовці, підвищенні кваліфікації) фахівців, які представляють суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
* забезпечення включення до навчальних та виховних програм питань запобігання та протидії домашньому насильству;
* методичне забезпечення навчальних закладів з питань запобігання та протидії домашньому насильству;
* звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
==== Навчальні заклади та установи системи освіти ====
Навчальні заклади та установи системи освіти під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:
* проводять з учасниками навчально-виховного процесу виховну роботу із запобігання та протидії домашньому насильству;
* повідомляють не пізніше однієї доби службу у справах дітей, уповноважені підрозділи органів Національної поліції України у разі виявлення фактів домашнього насильства стосовно дітей або отримання відповідних заяв чи повідомлень;
* проводять інформаційно-просвітницькі заходи з учасниками навчально-виховного процесу з питань запобігання та протидії домашньому насильству, у тому числі стосовно дітей та за участю дітей, приділяючи особливу увагу формуванню небайдужого ставлення учнів до постраждалих дітей, усвідомлення необхідності невідкладного інформування вчителів про випадки домашнього насильства, що стали їм відомі, повідомлення про такі випадки до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей;
* організовують роботу практичного психолога та/або соціального педагога з постраждалими дітьми;
* звітують центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
=== Органи, установи і заклади охорони здоров`я ===
==== Органи охорони здоров`я ====
До повноважень органів охорони здоров’я у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать:
* розроблення та затвердження стандарту надання медичної допомоги постраждалим особам або особам, які ймовірно постраждали від домашнього насильства;
* затвердження порядку проведення та документування результатів медичного обстеження постраждалих осіб;
* методичне забезпечення установ і закладів охорони здоров’я з питань запобігання та протидії домашньому насильству;
* звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
==== Установи і заклади охорони здоров`я ====
Установи і заклади охорони здоров’я під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:
* повідомляють уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про виявлення ушкоджень, що могли виникнути внаслідок вчинення домашнього насильства, а в разі виявлення ушкоджень у дитини - також службу у справах дітей;
* у разі виявлення тілесних ушкоджень забезпечують в установленому порядку проведення медичного обстеження постраждалих осіб;
* у разі виявлення ушкоджень сексуального характеру направляють постраждалих осіб на тестування на ВІЛ-інфекцію;
* надають медичну допомогу постраждалим особам з урахуванням індивідуальних потреб;
* інформують постраждалих осіб про заходи та соціальні послуги, якими вони можуть скористатися;
* звітують центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
=== Загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб ===
Загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб у межах своїх повноважень здійснюють:
* прийом і розгляд заяв від постраждалих осіб або їхніх представників про отримання допомоги, зокрема соціальних послуг для осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах;
* інформування місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, уповноважених підрозділів органів Національної поліції України про виявлення фактів домашнього насильства за наявності добровільної поінформованої згоди постраждалих осіб, крім випадків вчинення насильства стосовно дітей та недієздатних осіб або виявлення актів насильства кримінального характеру, коли така згода не вимагається; у разі виявлення факту домашнього насильства стосовно дитини - інформування не пізніше однієї доби служби у справах дітей та уповноважених підрозділів органів Національної поліції України;
* оцінку потреб постраждалих осіб;
* надання постраждалим особам повної та вичерпної інформації про їхні права і можливості отримання ними дієвої допомоги;
* надання відповідно до компетенції постраждалим особам соціальних послуг, медичної, соціальної, психологічної допомоги на безоплатній основі, сприяння наданню правової допомоги, а також забезпечення тимчасового притулку для таких осіб та їхніх дітей у порядку, передбаченому законодавством;
* інформування в установленому законодавством порядку місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування про осіб, яким надавалася допомога, та про результати її надання.
== Спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству ==
До спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать:
# [[Підстави та порядок застосування термінового заборонного припису стосовно кривдника|терміновий заборонний припис стосовно кривдника]];
# [[Підстави та порядок звернення із заявою про видачу обмежувального припису|обмежувальний припис стосовно кривдника]];
# [[проведення профілактичної роботи щодо кривдника, який вчинив домашнє насильство]]
# [[Проходження корекційних програм особами, які вчиняють насильство в сім'ї|направлення кривдника на проходження програми для кривдників]].
[[Категорія:Сімейне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Домашнє насильство]]

Компенсація за невикористану відпустку

2022-11-21T20:33:49Z

Oleksandra.orlyk:

==Нормативна база==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відпустки»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати"]
==Випадки виплати компенсації за невикористану відпустку==
Згідно зі статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n13 2 Закону України “Про відпустки”] право на відпустки забезпечується: гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом; забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n258 24 цього Закону].

На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n258 статті 24 Закону України “Про відпустки”], у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. У разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, спеціалістів навчальних закладів, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості.
==Випадки, коли можна отримати компенсацію за відпустки==
Випадки, коли можна отримати компенсацію за відпустки, перераховані у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n541 статті 83 КЗпП України:]
* у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;
* у разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, спеціалістів навчальних закладів, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості;
* за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні. Особам віком до вісімнадцяти років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається.
==Як визначити кількість днів невикористаної відпустки==
Відлік права на щорічну відпустку починається з дня укладення трудового договору, тобто це дата прийняття працівника на роботу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n48 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про відпустки»]). На кожну конкретну дату можна порахувати кількість днів щорічної відпустки, заробленої працівником, починаючи із дати його прийняття на роботу.

Святкові та неробочі дні, які передбачені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n454 ст. 73 КЗпП], при визначенні тривалості щорічних відпусток не враховують ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n43 ч. 2 ст. 5 Закону "Про відпустки"]).

'''ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! У період дії воєнного стану не застосовуються норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n43 частини другої статті 5] згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Законом України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" № 2136-IX від 15.03.2022] з урахуванням змін, внесених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2352-20#n2 Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" № 2352-IX від 01.07.2022].'''

Кількість днів, за які потрібно виплатити компенсацію за невикористану відпустку, визначається виходячи з встановленої працівнику тривалості щорічної відпустки та розраховується пропорційно до відпрацьованого часу. Тобто, '''для визначення кількості днів потрібно скористатися формулою:''' '''Комп. дні = Трив. відп.: 365 кал.днів* Відпр. дні,'''

де Трив. відп. – тривалість щорічної відпустки; Відпр. дні – кількість відпрацьованих днів, за які належить відпустка, або Комп. дні = Трив. відп.: 12 місяців* Відпр. міс., де Відпр. міс. – кількість місяців, за які невикористана відпустка.
==Чи можливо отримати компенсацію за невикористану відпустку без звільнення==
Відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n258 24 Закону України «Про відпустки»] у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. В той же час особи, за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні. Наприклад, якщо загальна тривалість щорічної відпустки працівника 28 календарних днів (24 к. д. - щорічна основна відпустка і 4 к. д. - щорічна додаткова відпустка за ненормований робочий день, визначена колективним договором), то за умови використання працівником за відповідний робочий рік щорічної відпустки тривалістю 24 календарних дні, за 4 календарних дні він може отримати компенсацію ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0208739-11#Text Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 24 червня 2011 року N 208/13/116-11 “Щодо грошової компенсації працівникам за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток”]).

Особам віком до вісімнадцяти років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається. Якщо нема факту звільнення працівника, грошова компенсація за невикористані відпустки при його переведенні на іншу посаду не виплачується.
==Чи виплачується компенсація за невикористану відпустку у разі переведення працівника на інше підприємство==
В разі переведення працівника на інше підприємство можливі такі варіанти:
* компенсація за невикористані дні відпустки нараховується та виплачується працівнику за тими ж правилами, що й при звільненні. При цьому стаж роботи, що дає право на відпустку, на новому місці обчислюється від дня укладання трудового договору;
==Чи виплачується компенсація за час соціальної відпустки==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n258 статті 24 Закону України «Про відпустки»] у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

В [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v807_739-13#Text листі Міністерства соціальної політики України від 20 вересня 2013 року № 807/13/155-13] вказано, що додаткова відпустка працівникам, які мають дітей, є соціальною відпусткою і не належить до виду щорічних відпусток [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n23 (стаття 4 Закону України «Про відпустки»)], а тому надається повною тривалістю у будь-який час протягом календарного року, незалежно від відпрацьованого часу і дати народження дитини. При звільненні за попереднім місцем роботи (у тому числі і звільнення у зв’язку з переведенням) працівнику має бути виплачена грошова компенсація за всі невикористані дні додаткової соціальної відпустки.
==Чи впливає неповний робочий день або неповний робочий тиждень на розмір компенсації за невикористану відпустку при звільненні==
Тривалість відпустки працівника, який працює на умовах неповного робочого часу, не відрізняється від тривалості відпустки працівника, який працює повний робочий день (тиждень), тобто залежить від тривалості відпустки, встановленої для конкретної посади і від стажу, що дає право на відповідну відпустку.
==Чи виплачується компенсація за відпустку в разі смерті працівника==
У разі смерті працівника грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, що не була одержана за життя, виплачується членам сім’ї такого працівника, а у разі їх відсутності - входить до складу спадщини. Для отримання коштів потрібна заява спадкоємця в довільній формі.
==Чи потрібно виплачувати компенсацію сезонним працівникам та тим, які прийняті на тимчасову роботу==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексом законів про працю України] для сезонних та тимчасових працівників передбачені такі ж трудові права та гарантії, як і для постійних робітників. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n48 статті 6 Закону України «Про відпустки»] сезонним працівникам, а також тимчасовим працівникам відпустка надається пропорційно до відпрацьованого ними часу. Список сезонних робіт і сезонних галузей затверджується Кабінетом Міністрів України.
==Чи виплачується компенсація за відпустку працівнику, який був на випробувальному терміні==
Коли працівнику було встановлено випробний термін і його звільняють як такого, що не пройшов випробовування за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n171 статтею 28 КЗпП], йому зобов’язані теж нарахувати та виплатити компенсацію за дні невикористаної відпустки, як і іншим працівникам.
==Як розрахувати суму компенсації==
Як зазначено у [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0208739-11#Text листі Міністерства праці та соціальної політики України від 24 червня 2011 року № 208/13/116-11 "Щодо грошової компенсації працівникам за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток"], кількість днів щорічної відпустки, за які необхідно виплатити компенсацію працівникові, має розраховуватися виходячи з фактичної належної йому тривалості щорічної відпустки, яка визначається пропорційно відпрацьованому ним часу. Загального нормативно-правового акта, який би визначав порядок розрахунку кількості днів щорічної відпустки, немає. Тому при підрахунку днів щорічної відпустки пропорційно відпрацьованому часу доцільно скористатися механізмом нарахування оплати за дні відпустки, закладеним у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF постанові Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати"], тобто прив'язку розрахунку днів відпустки робити до календарних днів робочого року, в якому працював працівник.

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. Нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації а невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки. Святкові та неробочі дні (стаття [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n454 73 КЗпП України], які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

Для виплати грошової компенсації за невикористані працівником дні відпустки терміну давності не встановлено, тобто якщо працівник не брав щорічні та «дитячі» відпустки кілька років, під час звільнення компенсацію надають за всі роки ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v6_08203-08#Text лист Міністерства праці та соціальної політики України від 22 лютого 2008 року N 33/13/116-08]).
==Чи можна виплатити грошову компенсацію за невикористані за декілька років дні відпусток без звільнення==
'''Якщо працівник не був у відпустці тривалий час (або використав вибірково тільки окремі дні відпусток) і бажає, не звільняючись, отримати грошову компенсацію за дні невикористаних відпусток?'''

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n258 статтею 24 Закону України «Про відпустки»] тільки в разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Отже, способом отримати грошову компенсацію за невикористану відпустку є звільнення працівника.

Другий варіант ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n258 стаття 24 Закону України «Про відпустки»]): за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні. Основною умовою для одержання грошової компенсацiї за частину щорiчної вiдпустки є обов’язкове використання працiвником 24 календарних днiв щорiчної вiдпустки. Оскільки 24 календарних дні надаються за робочий рік, то за два робочі роки буде 48 календарних днів. І ці дні за перший, другий (наступні) роки треба використати. Тільки пiсля використання працівником 24 календарних днiв щорiчної вiдпустки за робочий рiк, за який надається вiдпустка, за бажанням працiвника (за його письмовою заявою) за решту днiв невикористаної щорiчної вiдпустки може бути виплачено грошову компенсацiю.
==Утримання надміру використаних днів відпустки==
У разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n239 (стаття 22 Закону України «Про відпустки»)]. '''Відрахування, передбачене частиною першою цієї статті, не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи у зв'язку з:'''
# призовом або прийняттям (вступом) на військову службу, направленням на альтернативну (невійськову) службу;
# переведенням працівника за його згодою на інше підприємство або переходом на виборну посаду у випадках, передбачених законами України;
# відмовою від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також відмовою від продовження роботи у зв'язку з істотною зміною умов праці;
# змінами в організації виробництва та праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників;
# виявленням невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, що перешкоджають продовженню даної роботи;
# нез'явленням на роботу понад чотири місяці підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлено більш тривалий термін збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні;
# поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
# направленням на навчання;
# виходом на пенсію.
Відрахування із заробітної плати за невідпрацьовані дні відпустки у разі смерті працівника не провадиться.
==В яких випадках та за які відпустки не виплачують компенсації==
Не можуть розраховувати на отримання компенсації за невикористані дні відпустки особи віком до 18 років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n258 стаття 24 Закону України "Про відпустки"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n541 частина 5 статті 83 КЗпП України] ).

Не виплачують компенсацію також за навчальні, творчі, чорнобильські відпустки та відпустки для підготовки й участі у змаганнях.
==Способи захисту права працівників на виплату компенсації за невикористану відпустку:==
* в позасудовому порядку;
* в судовому порядку.
===Позасудовий порядок. Куди звернутись===
Згідно з частиною першою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1195 225 КЗпП України] працівник для вирішення спору про виплату належної йому компенсації за невикористану відпустку може звернутися із заявою до комісії по трудових спорах (у разі її створення) у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у спорах про виплату належної йому заробітної плати - без обмеження будь-яким строком. У разі пропуску з поважних причин установленого строку комісія по трудових спорах може його поновити. Заява працівника, що надійшла до комісії, підлягає обов'язковій реєстрації.

Комісія по трудових спорах обирається загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства, установи, організації з числом працюючих не менш як 15 чоловік [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1182 (стаття 223 КЗпП України)].

Трудовий спір підлягає розглядові в комісії по трудових спорах, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1191 (частина друга статті 224 КЗпП України)].
====Строк розгляду трудового спору в комісії по трудових спорах====
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1200 статті 226 КЗпП України] комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат. У разі нез'явлення працівника або його представника на засідання комісії розгляд заяви відкладається до наступного засідання. При повторному нез'явленні працівника без поважних причин комісія може винести рішення про зняття цієї заяви з розгляду, що не позбавляє працівника права подати заяву знову в межах тримісячного строку з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Комісія по трудових спорах має право викликати на засідання свідків, доручати спеціалістам проведення технічних, бухгалтерських та інших перевірок, вимагати від власника або уповноваженого ним органу необхідні розрахунки та документи. Засідання комісії по трудових спорах вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин обраних до її складу членів. Працівник і власник або уповноважений ним орган мають право заявити мотивований відвід будь-якому члену комісії. Питання про відвід вирішується більшістю голосів членів комісії, присутніх на засіданні. Член комісії, якому заявлено відвід, не бере участі у вирішенні питання про відвід. На засіданні комісії ведеться протокол, який підписується головою або його заступником і секретарем .
====Порядок оскарження рішення комісії по трудовим спорах====
У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1200 (стаття 228 КЗпП України)].
====Порядок виконання рішень комісії по трудових спорах====
Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом у триденний строк по закінченні десяти днів, передбачених на його оскарження [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1200 (стаття 228 КЗпП України)], за винятком випадків, передбачених частиною п'ятою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1255 статті 235 КЗпП України]. При цьому, У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1216 (стаття 229 КЗпП України)] працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа. На підставі посвідчення, пред’явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1216 (статті 229, 230 КЗпП України)].
===Судовий порядок. Позовне провадження. До якого суду звернутись. Строк звернення до суду===
У разі наявності спору щодо компенсації за невикористану відпустку працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки, згідно з частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 статті 233 КЗпП України].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1252 статті 234 КЗпП України], у разі пропуску з поважних причин строків, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 статтею 233 КЗпП України], районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.
====Вартість====
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»], позивачі у справах про стягнення компенсації за невикористану відпустку від сплати судового збору звільняються.
====Відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні====
В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n697 статті 116 КЗпП України], при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору (стаття [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n701 117 КЗпП України)].
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94237142 Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 160/10875/19] (щодо невиплати поліцейським грошової компенсації за невикористану відпустку за попередні роки, що передують року звільнення). 
[[Категорія:Трудове право]]

Компенсація витрат на оплату за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану

2022-11-21T20:23:57Z

Oleksandra.orlyk:

== Нормативно база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Закон України від 24.02.2022 № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#n12 Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 331 "Про затвердження Порядку надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні"]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-%D1%80#n3 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204-р "Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми "єПідтримка"]
== Хто має право на отримання компенсації ==
Право на компенсацію витрат на оплату за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб* мають '''роботодавці''', які працевлаштували таких осіб під час воєнного стану в Україні, введеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"], зокрема тих працівників, які отримали [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|статус внутрішньо переміщеної особи]] після працевлаштування.
----*Особа, яка після введення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"] воєнного стану перемістилася з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії та яка визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка", затвердженому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-%D1%80#n3 розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204], та отримала [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|'''довідку внутрішньо переміщеної особи''']] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/509-2022-%D0%BF#Text Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб"].
[[Файл:Компенсація за кожного працевлаштованого ВПО.jpg|міні]]
'''УВАГА!''' Не мають право на компенсацію роботодавці, які є бюджетними установами (за винятком надавачів соціальних послуг), фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
== Умови призначення компенсації ==
Компенсація призначається за кожну працевлаштовану особу на умовах строкового або безстрокового [[Трудовий договір, контракт. Види, умови укладення|трудового договору]] ([[Контракт як особлива форма трудового договору|контракту]]), гіг-контракту, зокрема за [[Робота за сумісництвом|сумісництвом]], при '''дотриманні наступних умов''':
* роботодавець перебуває на обліку як платник [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування]];

* розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством;

* подання в установленому законодавством порядку податкової звітності за IV квартал 2021 р. або річної звітності за 2021 рік;

* особа з числа внутрішньо переміщених осіб може бути працевлаштована на визначених умовах один раз;

* роботодавець зобов’язаний звернутись за призначенням допомоги не раніше, ніж через п’ять календарних днів після працевлаштування внутрішньо переміщеної особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#n12 пункт 2 Порядку надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 331] (далі - Порядок).
== Розмір компенсації ==
Компенсація витрат роботодавцеві надається '''у розмірі 6 500 гривень щомісяця''' за кожну працевлаштовану особу, за яку роботодавцем сплачується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Загальна тривалість надання компенсації витрат '''не може перевищувати''' '''двох місяців''' з дня працевлаштування особи
== Період призначення компенсації ==
Компенсація витрат призначається на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 30 календарних днів після його скасування або припинення, '''щомісячно'''.
== Куди звертатись ==
[[Файл:Компенсація роботодавцям за працевлаштування ВПО.png|міні]]
'''Заява''' про призначення компенсації подається не раніше, ніж через п'ять календарних днів після працевлаштування особи роботодавцем до центру зайнятості, розташованого за місцезнаходженням роботодавця в:
* в електронній формі - через [https://diia.gov.ua/services/kompensaciya-za-pracevlashtuvannya-vpo Єдиний державний вебпортал електронних послуг] (далі - Портал Дія);

* в паперовій формі - особисто під час відвідування центру зайнятості або на адресу електронної пошти відповідного [https://www.dcz.gov.ua/ центру зайнятості] (пункт 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#n12 Порядку]).
Для подання заяви через Портал Дія роботодавцю необхідно створити електронний кабінет користувача на Порталі Дія, пройти електронну ідентифікацію, вказати всю необхідну та достовірну інформацію, яка вимагається та надати розрахунковий рахунок.

Формування заяви в електронній формі здійснюється з урахуванням відомостей, отриманих через Портал Дія з інших електронних інформаційних ресурсів або інформаційних систем органів державної влади у порядку інформаційної взаємодії.
=== Перелік необхідних документів ===
До заяви, поданої роботодавцем до центру зайнятості ''в паперовій формі або на електронну адресу'', додаються:
* копія наказу про працевлаштування особи або документ, що підтверджує працевлаштування на умовах, передбачених пунктом 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#n12 Порядку];
* відомості про працівників, які є застрахованими особами;
* копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#n12 Порядку]).
=== Строки прийняття рішення ===
Рішення щодо надання або відмови у наданні компенсації витрат приймається регіональним центром зайнятості '''протягом п’яти календарних днів після отримання заяви''' від роботодавця (крім подання заяви через Портал Дія) та надсилається '''протягом трьох календарних днів''' у зручний спосіб роботодавцеві.

У випадку подання заяви через Портал Дія роботодавцю автоматично, засобами Порталу Дія, надходить повідомлення про результати обробки інформації для отримання компенсації витрат.
=== Підстави для відмови ===
Роботодавцеві може бути відмовлено у призначенні компенсації за таких умов:
* невідповідності роботодавця вимогам, які необхідні для отримання цієї компенсації;
* невідповідності особи критеріям, зазначеним у порядку надання компенсації;
*підтвердження регіональним центром зайнятості за результатами додаткової перевірки факту невідповідності роботодавця або працівника вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#n12 Порядку], встановленого за результатами верифікації, здійсненої Міністерством фінансів України (пункт 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#n12 Порядку]).
=== Оскарження відмови у призначенні компенсації ===
Відмова у призначенні компенсації оскаржується шляхом подання позовної заяви в порядку [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96 адміністративного судочинства].
== Перевірка використання та правомірність отримання компенсації ==
Центр зайнятості має право перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів, дотримання порядку їх використання роботодавцем.
=== Порядок проведення перевірки ===
Перевірка регіональним центром зайнятості може бути проведена:
* за місцезнаходженням роботодавця;
* у приміщенні центру зайнятості (пункт 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#n12 Порядку]).
Проведення перевірки відбувається протягом 180 календарних днів після останньої виплати компенсації.
== Строк та порядок виплати компенсації ==
Перерахування коштів за перший місяць роботи працівника здійснюється протягом п’яти робочих днів після прийняття рішення щодо надання компенсації витрат або отримання відомостей з Реєстру роботодавців отримувачів компенсації витрат через Портал Дія та протягом цього ж строку за другий місяць, у випадку надходження повідомлення про підтвердження продовження зайнятості внутрішньо переміщеної особи.
== Підстави повернення отриманих коштів ==
Роботодавець зобов’язаний повернути суму компенсації витрат на рахунок регіонального центру зайнятості добровільно чи на підставі рішення суду з наступних підстав:
* У разі припинення трудових відносин (в такому випадку до завершення строку виплати компенсації витрат роботодавець протягом п’яти робочих днів з дня такого припинення зобов’язаний повернути суму невикористаної компенсації витрат на рахунок регіонального центру зайнятості. Сума, що підлягає поверненню, визначається як різниця між сумою компенсації витрат (6500 гривень) та її розміром, розрахованим пропорційно відпрацьованому працівником часу на місяць);
*У разі підтвердження за результатами додаткової перевірки факту невідповідності роботодавця або працівника вимогам Порядку, що були отримані за результатами верифікації, здійсненої Мінфіном;
*У разі нецільового використання роботодавцем отриманих коштів або використання їх з порушенням Порядку.
{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8.jpg]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Трудове право]]
[[Категорія: Воєнний стан]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Встановлення факту смерті особи під час воєнного стану

2022-11-15T13:24:18Z

Oleksandra.orlyk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офіс Генерального Прокурора від 09.03.2022 № 177/450/46 «Про затвердження Порядку взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України»]
* [https://ips.ligazakon.net/document/MOZ33468?an=1 Наказ Міністерства охорони здоров’я від 01.03.2022 № 390 «Деякі питання встановлення факту смерті»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0223-19#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100 "Про затвердження Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події"]
== Загальна інформація ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України з 24 лютого 2022 року] , відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], '''в Україні введено режим воєнного стану'''!

Для кращого функціонування та взаємодії спеціалізованих структур щодо встановлення факту смерті людини під час воєнного стану Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я України та Офісом Генерального прокурора 09 березня 2022 року прийнято наказ № 177/450/46, яким затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Порядок взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України] (далі - Порядок).

'''''Важливо!''''' Під час отримання інформації щодо смерті людини, '''огляд трупа працівниками закладів охорони здоров’я проводиться лише за умови відсутності загроз життю та здоров’ю таких працівників.'''

Заклади охорони здоров’я, у разі надходження повідомлення про смерть людини, негайно повідомляють органи та підрозділи Національної поліції України за телефоном екстреного виклику (102) про кожен випадок установлення ними факту смерті людини незалежно від місця її настання.

Уповноважені працівники органів та підрозділів Національної поліції України здійснюють реєстрацію в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, форма якого наведена у додатку 4 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0223-19#Text Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (пункт 4 розділу II), затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08 лютого 2019 року № 100, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 223/33194], повідомлень про факт смерті людини, у тому числі повідомлень, що надійшли від закладів охорони здоров’я.

'''Докази які можуть засвідчити факт смерті особи:'''
* покази свідків;
* письмові докази:
* акт про настання смерті;
* копія лікарського свідоцтва про смерть;
* повідомлення з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки;
* наказ командира військової частини про виключеня особи із особового складу частини та всіх видів забезпечення у зв`язку із загибеллю;
* скріншоти особистого листування, дані отримані з відкритих джерел чи соціальних мереж.
== Встановлення факту смерті за відсутності ознак насильницької смерті ==
'''''У разі смерті особи за місцем свого проживання родичам, близьким або іншим особам необхідно:'''''
* повідомити сімейного лікаря, з яким померлою особою при житті було укладено декларацію, про настання смерті такої особи;
* при неможливості огляду тіла померлої особи сімейним лікарем, необхідно звернутись до служби екстреної медичної допомоги за телефоном 103 з повідомленням про смерть особи та очікувати прибуття бригади екстреної медичної допомоги.
'''''У разі смерті особи за межами свого місця проживання, особам, які виявили померлого необхідно:'''''
* звернутись до служби екстреної медичної допомоги за телефоном 103 з повідомленням про смерть особи та очікувати прибуття бригади екстреної медичної допомоги;
* звернутися до органів Національної поліції України за телефоном 102 з повідомленням про смерть особи та очікувати прибуття екіпажу.
'''Важливо!''' Під час воєнного стану телефони екстрених служб можуть працювати з похибками. Для цього органи місцевого самоврядування інформують громадян, за якими телефонами можна звертатися до цих служб.

Уповноважені працівники органів та підрозділів Національної поліції України за результатами огляду трупа, після з’ясування обставин смерті та за відсутності ознак насильницької смерті чи підозри на таку повідомляють територіальний заклад охорони здоров’я про необхідність оформлення лікарського свідоцтва про смерть.

Працiвникам закладiв охорони здоров’я дозволяється видавати лiкарськi свiдоцтва про смерть та проводити видачу/захоронення тiл без направлення на судово-медичну експертизу за умови огляду трупа працiвником закладу охорони здоров’я на мiсцi перебування трупа зi встановленням факту вiдсутностi ознак насильницької cмepтi або на пiдставi наявної медичної документацiї iз закладiв охорони здоров’я (без уточнення) (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Порядку]).

Невидача лікарського свідоцтва про смерть відповідно до пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Порядку] може бути зумовлена лише прямою письмовою вказівкою з боку органів військової адміністрації, Служби безпеки України та інших уповноважених органів.

'''Зверніть увагу!''' Заклади охорони здоров’я видають лікарські свідоцтва про смерть за територіальним принципом.
== Встановлення факту смерті при встановленні ознак насильницької смерті ==
'''Насильницька смерть''' - смерть від механічних ушкоджень (дія тупих предметів, у тому числі транспортна травма, падіння з висоти, дія гострих предметів, вогнепальної зброї), асфіксії, дії крайніх температур, електричного струму, променевої енергії, низького та високого атмосферного тиску, отруєнь тощо

'''Підозра на насильницьку смерть''' - сукупність обставин, які дають підстави вважати, що смерть людини могла настати внаслідок механічних ушкоджень (дія тупих предметів, у тому числі транспортна травма, падіння з висоти, дія гострих предметів, вогнепальної зброї), асфіксії, дії крайніх температур, електричного струму, променевої енергії, низького та високого атмосферного тиску, отруєнь тощо, зокрема раптова смерть, за нез’ясованих обставин, за наявності тілесних ушкоджень тощо.

У випадку встановлення ознак насильницької смерті, до приїзду працівників поліції на місце події працівникам закладів охорони здоров’я забороняється порушувати обстановку за місцезнаходженням трупа, переміщати його, та необхідно рекомендувати не виконувати такі дії присутнім на місці події особам, у тому числі родичам померлих.

Уповноважені працівники органів та підрозділів Національної поліції України виїжджають для огляду при надходженні повідомлення про факт смерті людини із ознаками насильницької смерті або підозри на таку, у тому числі за місцем її проживання та невідкладно повідомляють прокурора про факт насильницької смерті людини.

Відомості, які містяться в повідомленнях про факти насильницької смерті людини, підозри на таку, підлягають унесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України].

У разі надходження повідомлення про факт насильницької смерті людини, підозри на смерть людини або встановлення такого факту під час огляду трупа (частини трупа) людини, що померла раптово, на місце події виїжджає судово-медичний експерта або лікар, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.

У разі неможливості огляду трупа на місці його виявлення (обстріли, проведення бойових дій тощо) огляд трупа здійснюється слідчим в бюро судово-медичної експертизи або іншому спеціально визначеному та облаштованому безпечному місці, із залученням судово-медичного експерта або лікаря з можливим подальшим направленням трупа для проведення судово-медичної експертизи (розтину) трупа.

'''''Працівники бюро судово-медичної експертизи:'''''
# на підставі постанови, направлення, відношення або іншого документа, складеного уповноваженою особою військова адміністрації, Національної поліції України, Служби безпеки України, прокуратури або інших уповноважених органів, проводиться судово-медичне дослідження (зовнішній огляд) або судово-медична експертиза (розтин) трупа;
# до проведення судово-медичного дослідження або експертизи (надалі - судово-медична експертиза) особисто судово-медичним експертом, який проводить експертизу, дублюється інформаційне сповіщення щодо наявності трупа за телефонним номером, визначеним територіальним органом поліції. Відсутність у поліції попередньої інформації щодо наявності трупа в судово-медичній установі не є підставою для припинення судово-медичної експертизи й видачі лікарського свідоцтва про смерть;
# за умов явних ознак вогнепальної, вибухової, опікової, хімічної, радіаційної або іншої травми, як результату бойових дій, незалежно від того, чи є постраждалий військовим або цивільним, лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем судово-медичним експертом на підставі зовнішнього огляду. Умовою для використання подібного алгоритму є обов’язкове фотографування трупа із достатнім цифровим документуванням, обов’язковий відбір матеріалу для судово-імунологічного та можливого молекулярно-генетичного дослідження (за необхідності), а також за можливості збереження елементів, що стали причиною травмування;
# при проведенні експертизи неідентифікованих трупів осіб, що загинули внаслідок бойових дій (цивільних та військових), підхід має бути таким самим за зовнішнім оглядом. Додатково в обов’язковому порядку експертом мають бути здійснені заходи для подальшої ідентифікації (фіксація та обов’язкове фотографування особливих прикмет, зубної формули тощо, вилучення та зберігання об’єктів для молекулярно-генетичної експертизи). Впізнання трупа зі складанням відповідного протоколу може бути проведене з дотриманням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України].
# за результатами зовнішнього огляду складають дослідну частину висновків експерта.
# проводять судово-медичну експертизу (розтин трупа у виключних випадках з усіма необхідними лабораторними дослідженнями у виключних випадках) та складають висновок експерта;
# надають протягом трьох діб після початку проведення експертизи особі, яка винесла постанову для проведення експертизи, інформацію про причину смерті;
# надають висновок експерта особі, яка направила труп для проведення експертизи, протягом трьох діб після його складання;
# видають лікарські свідоцтва про смерть близьким родичам або уповноваженій особі за наявності документальних підтверджень відповідних повноважень;
# видають лікарське свідоцтво про смерть безпосередньо перед видачею трупа для запобігання перевищення термінів знаходження трупа у морзі;
# здійснюють видачу трупа особі, що має лікарське свідоцтво про смерть без будь-яких додаткових дозволів.
'''''У випадках визначення ознак насильницької смерті у закладі охорони здоров’я (пункт 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Порядку])''''':
# за умов перебування хворого або пораненого перед смертю на лікуванні, лікарське свідоцтво про смерть видається без розтину на підставі огляду трупа та наявної медичної документації;
# при настанні смерті в приймальному відділенні закладу охорони здоров’я за умов явних ознак вогнепальної, вибухової, опікової, хімічної, радіаційної або іншої травми, як результату бойових дій, незалежно від того, чи є постраждалий військовим або цивільним, лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем закладу охорони здоров’я на підставі зовнішнього огляду;
# невидача лікарського свідоцтва про смерть відповідно до підпунктів 1 та 2 пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Порядку] може бути зумовлена лише прямою письмовою вказівкою з боку органів військової адміністрації, Національної поліції України, Служби безпеки України або інших уповноважених органів.
У разі смерті людини поза межами закладів охорони здоров’я лікарське свідоцтво про смерть видається закладом охорони здоров’я за територіальним принципом з наданням інформації про видачу такого свідоцтва до органу та підрозділу Національної поліції України, на території обслуговування якого знаходиться заклад охорони здоров’я.

'''''Також, для проведення судово-медичної експертизи (розтину) або судово-медичного дослідження (зовнішнього огляду) направляються трупи (частини трупів) людей:'''''
# з ознаками насильницької смерті або достатньо обґрунтованої підозри на таку смерть;
# особу яких не встановлено.
При направленні трупа (частини трупа) людини, особу якої не встановлено, для проведення судово-медичного дослідження (зовнішнього огляду) або судово-медичної експертизи (розтину) трупа проводиться дактилоскопіювання.
== Встановлення факту смерті на окремих адміністративно-територіальних одиницях ==
'''У разі неможливості виконання окремих функцій органів державної влади на окремих адміністративно-територіальних одиницях у зв'язку з триваючими бойовими діями:'''

'''''1) у випадку відсутності можливості (відсутність можливості взаємного інформування протягом 3-ох годин та більше), дозволити захоронення тіл за умови:'''''

а) обов'язкового огляду трупа на місці його виявлення з оформленням відповідного протоколу (опису трупа із зазначенням трупних явищ та характеру і локалізацій тілесних ушкоджень);

б) проведення фотофіксації ушкоджень у випадку наявності (у випадку наявності ознак насильницької смерті) як обов'язкового доповнення до опису ушкоджень;

'''''2) випадку невпізнаного (неідентифікованого) трупа та відсутності можливості проведення судово-медичної експертизи, виконати вимоги, зазначені у підпункті 1 пункту 1 [https://ips.ligazakon.net/document/MOZ33468?an=1 наказу Міністерства охорони здоров’я від 01.03.2022 № 390 «Деякі питання встановлення факту смерті»], а також описати антропометричні дані трупа, описати словесний портрет, зробити портретну фотографію та зазначити особливі прикмети (зубну формулу, наявність татуювань тощо);'''''

'''''3) копії заповнених документів разом з заповненою довідкою про причину смерті зберігати у закладі охорони здоров'я до окремого розпорядження.'''''

'''Керівникам структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних та Київської міської військово-цивільних адміністрацій:'''
# самостійно приймати оперативні рішення щодо визначення міст, районів та територій області та районів м. Києва, на яких запроваджується порядок;
# забезпечити інформування органів та підрозділів Національної поліції України та органів прокуратури України (інформування має відбуватись до найближчого діючого підрозділу територіально, або до обласного рівня) про кількість встановлених фактів смерті людини, шляхом надсилання їм копій протоколів огляду трупів разом з фотознімками (на паперових носіях або з використанням електронної пошти), не пізніше 10 діб, з моменту встановлення факту смерті;
# не допускати фіксацію, заповнення та видачу лікарського та фельдшерського свідоцтва про смерть на базі інформації, яка була отримана шляхом телефонного зв'язку, без огляду трупа на місці його виявлення з оформленням відповідного протоколу огляду трупа.
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Встановлення факту смерті особи під час воєнного стану

2022-11-15T12:09:31Z

Oleksandra.orlyk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офіс Генерального Прокурора від 09.03.2022 № 177/450/46 «Про затвердження Порядку взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України»]
* [https://ips.ligazakon.net/document/MOZ33468?an=1 Наказ Міністерства охорони здоров’я від 01.03.2022 № 390 «Деякі питання встановлення факту смерті»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0223-19#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100 "Про затвердження Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події"]
== Загальна інформація ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України з 24 лютого 2022 року] , відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], '''в Україні введено режим воєнного стану'''!

Для кращого функціонування та взаємодії спеціалізованих структур щодо встановлення факту смерті людини під час воєнного стану Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я України та Офісом Генерального прокурора 09 березня 2022 року прийнято наказ № 177/450/46, яким затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Порядок взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України] (далі - Порядок).

'''''Важливо!''''' Під час отримання інформації щодо смерті людини, '''огляд трупа працівниками закладів охорони здоров’я проводиться лише за умови відсутності загроз життю та здоров’ю таких працівників.'''

Заклади охорони здоров’я, у разі надходження повідомлення про смерть людини, негайно повідомляють органи та підрозділи Національної поліції України за телефоном екстреного виклику (102) про кожен випадок установлення ними факту смерті людини незалежно від місця її настання.

Уповноважені працівники органів та підрозділів Національної поліції України здійснюють реєстрацію в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, форма якого наведена у додатку 4 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0223-19#Text Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (пункт 4 розділу II), затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08 лютого 2019 року № 100, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 223/33194], повідомлень про факт смерті людини, у тому числі повідомлень, що надійшли від закладів охорони здоров’я.

'''Докази які можуть засвідчити факт смерті особи:'''
* покази свідків;
* письмові докази:
* акт про настання смерті;
* копія лікарського свідоцтва про смерть;
* повідомлення з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки;
* наказ командира військової частини про виключеня особи із особового складу частини та всіх видів забезпечення у зв`язку із загибеллю;
* скріншоти особистого листування, дані отримані з відкритих джерел чи соціальних мереж.
== Встановлення факту смерті за відсутності ознак насильницької смерті ==
'''''У разі смерті особи за місцем свого проживання родичам, близьким або іншим особам необхідно:'''''
* повідомити сімейного лікаря, з яким померлою особою при житті було укладено декларацію, про настання смерті такої особи;
* при неможливості огляду тіла померлої особи сімейним лікарем, необхідно звернутись до служби екстреної медичної допомоги за телефоном 103 з повідомленням про смерть особи та очікувати прибуття бригади екстреної медичної допомоги.
'''''У разі смерті особи за межами свого місця проживання, особам, які виявили померлого необхідно:'''''
* звернутись до служби екстреної медичної допомоги за телефоном 103 з повідомленням про смерть особи та очікувати прибуття бригади екстреної медичної допомоги;
* звернутися до органів Національної поліції України за телефоном 102 з повідомленням про смерть особи та очікувати прибуття екіпажу.
'''Важливо!''' Під час воєнного стану телефони екстрених служб можуть працювати з похибками. Для цього органи місцевого самоврядування інформують громадян, за якими телефонами можна звертатися до цих служб.

Уповноважені працівники органів та підрозділів Національної поліції України за результатами огляду трупа, після з’ясування обставин смерті та за відсутності ознак насильницької смерті чи підозри на таку повідомляють територіальний заклад охорони здоров’я про необхідність оформлення лікарського свідоцтва про смерть.

Працiвникам закладiв охорони здоров’я дозволяється видавати лiкарськi свiдоцтва про смерть та проводити видачу/захоронення тiл без направлення на судово-медичну експертизу за умови огляду трупа працiвником закладу охорони здоров’я на мiсцi перебування трупа зi встановленням факту вiдсутностi ознак насильницькоi cмepтi або на пiдставi наявної медичної документацiї iз закладiв охорони здоров’я (без уточнення) (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Порядку]).

Невидача лікарського свідоцтва про смерть відповідно до пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Порядку] може бути зумовлена лише прямою письмовою вказівкою з боку органів військової адміністрації, Служби безпеки України та інших уповноважених органів.

'''Зверніть увагу!''' Заклади охорони здоров’я видають лікарські свідоцтва про смерть за територіальним принципом.
== Встановлення факту смерті при встановленні ознак насильницької смерті ==
'''Насильницька смерть''' - смерть від механічних ушкоджень (дія тупих предметів, у тому числі транспортна травма, падіння з висоти, дія гострих предметів, вогнепальної зброї), асфіксії, дії крайніх температур, електричного струму, променевої енергії, низького та високого атмосферного тиску, отруєнь тощо

'''Підозра на насильницьку смерть''' - сукупність обставин, які дають підстави вважати, що смерть людини могла настати внаслідок механічних ушкоджень (дія тупих предметів, у тому числі транспортна травма, падіння з висоти, дія гострих предметів, вогнепальної зброї), асфіксії, дії крайніх температур, електричного струму, променевої енергії, низького та високого атмосферного тиску, отруєнь тощо, зокрема раптова смерть, за нез’ясованих обставин, за наявності тілесних ушкоджень тощо.

У випадку встановлення ознак насильницької смерті, до приїзду працівників поліції на місце події працівникам закладів охорони здоров’я забороняється порушувати обстановку за місцезнаходженням трупа, переміщати його, та необхідно рекомендувати не виконувати такі дії присутнім на місці події особам, у тому числі родичам померлих.

Уповноважені працівники органів та підрозділів Національної поліції України виїжджають для огляду при надходженні повідомлення про факт смерті людини із ознаками насильницької смерті або підозри на таку, у тому числі за місцем її проживання та невідкладно повідомляють прокурора про факт насильницької смерті людини.

Відомості, які містяться в повідомленнях про факти насильницької смерті людини, підозри на таку, підлягають унесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України].

У разі надходження повідомлення про факт насильницької смерті людини, підозри на смерть людини або встановлення такого факту під час огляду трупа (частини трупа) людини, що померла раптово, на місце події виїжджає судово-медичний експерта або лікар, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.

У разі неможливості огляду трупа на місці його виявлення (обстріли, проведення бойових дій тощо) огляд трупа здійснюється слідчим в бюро судово-медичної експертизи або іншому спеціально визначеному та облаштованому безпечному місці, із залученням судово-медичного експерта або лікаря з можливим подальшим направленням трупа для проведення судово-медичної експертизи (розтину) трупа.

'''''Працівники бюро судово-медичної експертизи:'''''
# на підставі постанови, направлення, відношення або іншого документа, складеного уповноваженою особою військова адміністрації, Національної поліції України, Служби безпеки України, прокуратури або інших уповноважених органів, проводиться судово-медичне дослідження (зовнішній огляд) або судово-медична експертиза (розтин) трупа;
# до проведення судово-медичного дослідження або експертизи (надалі - судово-медична експертиза) особисто судово-медичним експертом, який проводить експертизу, дублюється інформаційне сповіщення щодо наявності трупа за телефонним номером, визначеним територіальним органом поліції. Відсутність у поліції попередньої інформації щодо наявності трупа в судово-медичній установі не є підставою для припинення судово-медичної експертизи й видачі лікарського свідоцтва про смерть;
# за умов явних ознак вогнепальної, вибухової, опікової, хімічної, радіаційної або іншої травми, як результату бойових дій, незалежно від того, чи є постраждалий військовим або цивільним, лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем судово-медичним експертом на підставі зовнішнього огляду. Умовою для використання подібного алгоритму є обов’язкове фотографування трупа із достатнім цифровим документуванням, обов’язковий відбір матеріалу для судово-імунологічного та можливого молекулярно-генетичного дослідження (за необхідності), а також за можливості збереження елементів, що стали причиною травмування;
# при проведенні експертизи неідентифікованих трупів осіб, що загинули внаслідок бойових дій (цивільних та військових), підхід має бути таким самим за зовнішнім оглядом. Додатково в обов’язковому порядку експертом мають бути здійснені заходи для подальшої ідентифікації (фіксація та обов’язкове фотографування особливих прикмет, зубної формули тощо, вилучення та зберігання об’єктів для молекулярно-генетичної експертизи). Впізнання трупа зі складанням відповідного протоколу може бути проведене з дотриманням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України].
# за результатами зовнішнього огляду складають дослідну частину висновків експерта.
# проводять судово-медичну експертизу (розтин трупа у виключних випадках з усіма необхідними лабораторними дослідженнями у виключних випадках) та складають висновок експерта;
# надають протягом трьох діб після початку проведення експертизи особі, яка винесла постанову для проведення експертизи, інформацію про причину смерті;
# надають висновок експерта особі, яка направила труп для проведення експертизи, протягом трьох діб після його складання;
# видають лікарські свідоцтва про смерть близьким родичам або уповноваженій особі за наявності документальних підтверджень відповідних повноважень;
# видають лікарське свідоцтво про смерть безпосередньо перед видачею трупа для запобігання перевищення термінів знаходження трупа у морзі;
# здійснюють видачу трупа особі, що має лікарське свідоцтво про смерть без будь-яких додаткових дозволів.
'''''У випадках визначення ознак насильницької смерті у закладі охорони здоров’я (пункт 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Порядку])''''':
# за умов перебування хворого або пораненого перед смертю на лікуванні, лікарське свідоцтво про смерть видається без розтину на підставі огляду трупа та наявної медичної документації;
# при настанні смерті в приймальному відділенні закладу охорони здоров’я за умов явних ознак вогнепальної, вибухової, опікової, хімічної, радіаційної або іншої травми, як результату бойових дій, незалежно від того, чи є постраждалий військовим або цивільним, лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем закладу охорони здоров’я на підставі зовнішнього огляду;
# невидача лікарського свідоцтва про смерть відповідно до підпунктів 1 та 2 пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Порядку] може бути зумовлена лише прямою письмовою вказівкою з боку органів військової адміністрації, Національної поліції України, Служби безпеки України або інших уповноважених органів.
У разі смерті людини поза межами закладів охорони здоров’я лікарське свідоцтво про смерть видається закладом охорони здоров’я за територіальним принципом з наданням інформації про видачу такого свідоцтва до органу та підрозділу Національної поліції України, на території обслуговування якого знаходиться заклад охорони здоров’я.

'''''Також, для проведення судово-медичної експертизи (розтину) або судово-медичного дослідження (зовнішнього огляду) направляються трупи (частини трупів) людей:'''''
# з ознаками насильницької смерті або достатньо обґрунтованої підозри на таку смерть;
# особу яких не встановлено.
При направленні трупа (частини трупа) людини, особу якої не встановлено, для проведення судово-медичного дослідження (зовнішнього огляду) або судово-медичної експертизи (розтину) трупа проводиться дактилоскопіювання.
== Встановлення факту смерті на окремих адміністративно-територіальних одиницях ==
'''У разі неможливості виконання окремих функцій органів державної влади на окремих адміністративно-територіальних одиницях у зв'язку з триваючими бойовими діями:'''

'''''1) у випадку відсутності можливості (відсутність можливості взаємного інформування протягом 3-ох годин та більше), дозволити захоронення тіл за умови:'''''

а) обов'язкового огляду трупа на місці його виявлення з оформленням відповідного протоколу (опису трупа із зазначенням трупних явищ та характеру і локалізацій тілесних ушкоджень);

б) проведення фотофіксації ушкоджень у випадку наявності (у випадку наявності ознак насильницької смерті) як обов'язкового доповнення до опису ушкоджень;

'''''2) випадку невпізнаного (неідентифікованого) трупа та відсутності можливості проведення судово-медичної експертизи, виконати вимоги, зазначені у підпункті 1 пункту 1 [https://ips.ligazakon.net/document/MOZ33468?an=1 наказу Міністерства охорони здоров’я від 01.03.2022 № 390 «Деякі питання встановлення факту смерті»], а також описати антропометричні дані трупа, описати словесний портрет, зробити портретну фотографію та зазначити особливі прикмети (зубну формулу, наявність татуювань тощо);'''''

'''''3) копії заповнених документів разом з заповненою довідкою про причину смерті зберігати у закладі охорони здоров'я до окремого розпорядження.'''''

'''Керівникам структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних та Київської міської військово-цивільних адміністрацій:'''
# самостійно приймати оперативні рішення щодо визначення міст, районів та територій області та районів м. Києва, на яких запроваджується порядок;
# забезпечити інформування органів та підрозділів Національної поліції України та органів прокуратури України (інформування має відбуватись до найближчого діючого підрозділу територіально, або до обласного рівня) про кількість встановлених фактів смерті людини, шляхом надсилання їм копій протоколів огляду трупів разом з фотознімками (на паперових носіях або з використанням електронної пошти), не пізніше 10 діб, з моменту встановлення факту смерті;
# не допускати фіксацію, заповнення та видачу лікарського та фельдшерського свідоцтва про смерть на базі інформації, яка була отримана шляхом телефонного зв'язку, без огляду трупа на місці його виявлення з оформленням відповідного протоколу огляду трупа.
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Підтвердження періодів роботи на тимчасово окупованій території, що зараховується до стажу роботи

2022-11-04T11:00:01Z

Oleksandra.orlyk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06#Text Постанова правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року N 18-1 «Про затвердження Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії»]
== Чи можна підтвердити періоди роботи на тимчасово окупованій території? ==
1 січня 2004 року відбулося набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»], в якому зазначено, що '''до страхового стажу зараховуються тільки ті періоди роботи, протягом яких сплачувалися страхові внески'''.

'''Страховий стаж''' – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (стаття[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n430 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»] ).

Також, в даній статті зазначено, що '''періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше'''.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n465:~:text=1.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%83%2060%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%83%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%88%D0%B5%2015%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%2031%20%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BD%D1%8F%202017%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83. ч. 1 ст. 26 цього Закону], та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній»] передбачено, що ''основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка''.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, '''для підтвердження стажу роботи приймаються''':
* дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування,
* довідки,
* виписки із наказів,
* особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати,
* посвідчення,
* характеристики,
* письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання,
* інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06#Text Постановою Правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1 «Про затвердження Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії»] визначено процедуру підтвердження періодів роботи до 01 січня 2004 року, якщо в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях (їх правонаступниках), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.

Дія цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06#Text Порядку] поширюється на осіб, які працювали:
* на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України;
* на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
* на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років;
* у період до 01 січня 2004 року на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, та якщо в трудовій книжці є записи з виправленням або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи (далі - періоди роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території).
== Куди звернутися ==
Звернутись з питанням підтвердження стажу роботи можна до будь якого '''територіального органу Пенсійного фонду України, незалежно від території обслуговування цього органу'''.

Звернутись із заявою про підтвердження стажу роботи може як сам заявник, так і його законний представник або представник, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється '''комісіями з питань підтвердження стажу роботи''', що дає право на призначення пенсії (далі - Комісії).

Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов’язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники профспілок та організацій Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні та регіональних організацій роботодавців та їх об’єднань.
== Порядок підтвердження періодів роботи на тимчасово окупованій території, що зараховується до стажу роботи ==
'''З питанням підтвердження періодів роботи на тимчасово окупованій території, що зараховуються до стажу роботи потрібно звернутись до обраного територіального органу Пенсійного фонду України та подати:'''
* заяву про підтвердження стажу роботи;
* трудову книжку.
У заяві потрібно зазначити дані про '''''свідків (не менше двох)''''', які знають заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (у тому числі в колгоспі) і мають документи про свою роботу за період, щодо якого вони підтверджуватимуть роботу заявника.

Для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, до заяви додаються:
* документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
* документи (за наявності), видані архівними установами, зокрема:
* довідка про заробітну плату;
* копії документів про проведення атестації робочих місць;
* копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати.
Особа, яка звернулась з питанням підтвердження періодів роботи на тимчасово окупованій території або її законний представник можуть додатково подавати інші документи про стаж роботи.

Допомога у зборі необхідних документів чи отриманні через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі для підтвердження стажу роботи може надаватись територіальними органами Пенсійного фонду України.

''Для підтвердження періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, територіальний орган Пенсійного фонду України запрошує та опитує свідків зазначених заявником в заяві.''

Якщо ''свідок проживає (перебуває) в іншій адміністративно-територіальній одиниці України'', ніж та, в якій проживає (перебуває) заявник, територіальний орган Пенсійного фонду України звертається до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання (перебування) свідка для його опитування.

Запрошення свідку надсилається ''протягом трьох робочих днів ''з дня звернення заявника до територіального органу Пенсійного фонду України (з дня одержання запиту територіальним органом Пенсійного фонду України за місцем проживання (перебування) свідка).

Запрошення ''свідка, який проживає на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастопол''і, для його опитування здійснюється особою, яка звернулась з даним питанням. Опитування проводиться територіальним органом Пенсійного фонду України, який обирає свідок.

'''Зверніть увагу!''' Результати опитування свідка оформляються ''Актом опитування свідка'' (додаток 3 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06#Text Порядку № 18-1] )

''Свідок, що проживає за межами України,'' надсилає заяву, в якій зазначається інформація про спільний період роботи на одному підприємстві із заявником, легалізовану органами Міністерства закордонних справ України (у разі якщо інше не передбачено законодавством України, міжнародними договорами, в яких бере участь Україна) або дипломатичним представництвом чи консульською установою України в державі проживання свідка. До заяви свідок додає завірені копії документів про свою роботу за час, щодо якого він підтверджує роботу заявника.
== Термін розгляду ==
Заява про підтвердження стажу роботи разом з документами '''протягом п’яти робочих днів''' передаються на розгляд Комісії.

Комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та '''не пізніше п'яти робочих днів''' з дня його прийняття повідомляють заявника про прийняте рішення.

Рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку.
{| class="wikitable"
|+
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія:Трудова книжка. Трудовий стаж]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Припинення права власності на зруйноване майно

2022-11-04T10:54:51Z

Oleksandra.orlyk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15/page Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF/paran23#n23 Постанова Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 25 грудня 2015 р. № 1127]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF/page Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 р. № 1388]
== Загальні положення ==
Відповідно до статті ''316 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)]'', '''правом власності''' '''є''' право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

''Статтею 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституції України]'' та ''статтею 317 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]'' визначено, що '''власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном'''.

''Статтею 312 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]'' передбачено, що '''право власності є непорушним'''''.'' '''Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні'''''.'' На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

'''Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.'''

'''Підставами припинення права власності є юридичні факти''' (певні обставини), з якими закон пов'язує ліквідацію права власності взагалі або перехід його до іншої особи.
== Загальні підстави припинення права власності ==
Відповідно до ''ч. 1 ст. 346 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]'' '''право власності припиняється у разі''':
# відчуження власником свого майна;
# відмови власника від права власності;
# припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі;
# знищення майна;
# викупу пам'яток культурної спадщини;
# примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;
# звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника;
# реквізиції;
# конфіскації;
# припинення юридичної особи чи смерті власника;
# визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
Слід звернути увагу на те, що наведений перелік не є вичерпним. Згідно з ''ч. 2 ст. 346 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]'' право власності може бути припинене також в інших випадках, встановлених законом. Наприклад, до таких випадків належить придбання майна проти волі власника добросовісним набувачем (''ст. 388 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]''), смерть власника (''ст. 1216 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]'').
== Припинення права власності на зруйноване майно ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1727 ''Статтею 349 ЦК України''] визначено, що '''право власності на майно припиняється в разі його знищення. При цьому, у разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.'''

При цьому, '''припинення права власності''' незалежно від волі власника '''може бути 2 різновидів''':
* '''припинення права власності з об'єктивних причин''' (загибель речі, загублений речі власником; сплив строку набувальної давності);
* '''припинення права власності внаслідок волевиявлення інших суб'єктів права''' (примусовий викуп майна, звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника, реквізиція, конфіскація тощо). При цьому має дотримуватися положення Конституції України: «Ніхто не може бути позбавлений права власності інакше, як за рішенням суду».

=== Державна реєстрація припинення права власності на нерухоме майно у випадку його знищення ===
'''Державна реєстрація прав на нерухоме майно''' – це офіційне визнання і підтвердження державою виникнення, обмеження, переходу або припинення прав на нерухоме майно, яке супроводжується внесенням відповідного запису до Державного реєстру прав на нерухоме майно, який являє собою інформаційну систему відомостей про права, об'єкти та суб'єкти прав на нерухоме майно і головне, що держава гарантує достовірність зареєстрованих прав.

''Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, в Україні регулює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15/page#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі- Закон)].''

Згідно ''ч. 1 ст. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15/page#Text Закону]'' у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення. 
Відповідно до ''ч. 1 ст. 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15/page#Text Закону],'' '''державним реєстратором є''':
# громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації прав;
# нотаріус;
# державний виконавець, приватний виконавець – у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв’язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки.
Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а сам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-п/paran23#n23 ''Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127.'']

'''Державні реєстратори зобов’язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.'''

Відповідно до ''ч. 3 ст. 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15/page#Text Закону]'' у випадках, передбачених законодавством України, державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об’єкта нерухомого майна, речові права на який підлягають державній реєстрації.

'''Державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.'''

Відповідно до '''''п. 75 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-п/paran23#n23 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127]''''' для державної реєстрації припинення права власності на об’єкт нерухомого майна, об’єкт незавершеного будівництва у зв’язку з його знищенням '''подаються:'''
# документ, відповідно до якого підтверджується факт такого знищення;
# документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об’єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли такі документи було знищено одночасно із знищенням такого об’єкта).
При цьому, '''державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса'''. Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

=== Державна реєстрація припинення права власності на транспортний засіб у випадку його знищення ===
В Україні діє [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-п/page#Text ''Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388.'']

Цим Порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі за текстом транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.

Він є обов'язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов'язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень.

Державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.

При цьому, за правилом пункту ''45 вказаного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-п/page#Text Порядку],'' '''вибракувані транспортні засоби підприємств знімаються з обліку на підставі затверджених актів, а громадян – за заявами їх власників.'''

'''Зняття з обліку в таких випадках проводиться без огляду транспортних засобів. Номерні знаки і реєстраційні документи здаються до сервісних центрів МВС.'''

Вивільнені після зняття з обліку транспортних засобів у зв'язку з їх вибракуванням складові частини, що мають ідентифікаційні номери, залишаються у розпорядженні власників.

Відповідні сервісні центри МВС за зверненням власника видають на такі складові частини довідки встановленого зразка.

Зареєстровані в Україні транспортні засоби, конфісковані або вибракувані за межами України компетентними органами іноземних держав, знімаються з обліку у зв’язку з їх вибракуванням на підставі відповідної інформації таких органів.
[[Категорія:Право власності на майно‎]]

Зміна імені фізичної особи

2022-10-27T07:40:44Z

Oleksandra.orlyk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/942-20#Text Закон України від 03 листопада 2020 року № 2450 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо права фізичної особи на зміну по батькові» (набирає чинності з 01 січня 2021 року)]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/915-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 915 «Про затвердження Порядку розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
== Ім’я фізичної особи ==
'''Ім’я фізичної особи, яка є громадянином України, складається:'''
* з прізвища,
* власного імені
* по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.
=== Вік з якого особа набуває право на зміну імені: ===
* Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на власний розсуд змінити своє прізвище та власне ім’я.
* Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право змінити своє прізвище чи ім’я за згодою батьків.
== Куди звернутися ==
Реєстрація зміни імені громадян України проводиться за їх заявою '''відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем їхнього проживання. '''

Заява про зміну імені подається у письмовій формі за умови пред’явлення паспорта громадянина України. Для зміни імені фізичної особи, яка досягла чотирнадцятирічного віку, разом з відповідною заявою подається свідоцтво про народження та довідка з місця проживання.
== Вартість ==
Державна реєстрація зміни імені громадян України проводиться після сплати заявником державного мита або для громадян України, які постійно проживають за кордоном - сплати заявником консульського збору.

У разі звільнення заявника в установленому законодавством порядку від сплати державного мита або консульського збору він повинен пред'явити відповідний документ, що підтверджує таке право.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"] державне мито сплачується в розмірі:
{| class="wikitable"
|-
| за реєстрацію зміни прізвища, імені та по батькові (крім зміни у разі реєстрації шлюбу) || 0,3 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян
|-
| за реєстрацію повторної зміни прізвища, імені та по батькові, не пов'язаної з реєстрацією шлюбу || 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
|}
== Перелік необхідних документів ==
'''Для зміни імені подаються такі документи:'''
# Заява про зміну імені;
# Свідоцтво про народження заявника;
# Свідоцтво про шлюб (у разі, коли заявник перебуває у шлюбі);
# Свідоцтво про розірвання шлюбу (у разі, коли шлюб розірвано);
# Свідоцтва про народження дітей (у випадку, коли заявник має малолітніх або неповнолітніх дітей);
# Свідоцтва про зміну імені заявника, батька чи матері, якщо воно раніше було змінено;
# Фотокартка заявника;
# Квитанція про сплату державного мита.
Для зміни імені фізичної особи, яка досягла 14-річного віку, разом з відповідною заявою подається заява в письмовій формі батьків (одного з батьків - у разі, коли другий помер, визнаний безвісно відсутнім, оголошений померлим, визнаний обмежено дієздатним, недієздатним, позбавлений батьківських прав щодо цієї дитини, а також якщо відомості про батька (матір) дитини виключено з актового запису про її народження або якщо відомості про чоловіка як батька дитини внесені до актового запису про її народження за заявою матері) або піклувальника про надання згоди на зміну імені. 
Заява про надання згоди батьків (одного з батьків) або піклувальника на зміну імені зазначеної особи може подаватися ними особисто, а у разі, коли заява через поважну причину не може бути подана особисто одним з батьків, така заява, нотаріально засвідчена або прирівняна до нотаріально засвідченої, від його імені може бути подана другим з батьків.
== Порядок та строки розгляду питання ==
Заява про зміну імені розглядається відділом державної реєстрації актів цивільного стану у '''тримісячний строк з дня її подання'''.

За наявності поважних причин цей строк може бути продовжений, але не більш як на три місяці, з письмового дозволу керівника відповідного відділу державної реєстрації актів цивільного стану.
=== Порядок отримання дозволу на зміну імені ===
* Для підтвердження достовірності поданих заявником документів відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву про зміну імені, додає до зазначених документів копії відповідних актових записів цивільного стану або витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
* У разі зберігання актових записів цивільного стану в архівах інших відділів державної реєстрації актів цивільного стану відділ, який прийняв заяву про зміну імені, надсилає відповідні запити до зазначених відділів.
* Дипломатичне представництво або консульська установа України, які прийняли заяву про зміну імені, надсилають запити через МЗС до Укрдержреєстру для подальшого пересилання до відділів державної реєстрації актів цивільного стану, в яких перебувають на зберіганні відповідні актові записи цивільного стану, про витребування їх копій або витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
* Заява про зміну імені дипломатичним представництвом або консульською установою України розглядається у шестимісячний строк з дня її подання. Строк розгляду заяви про зміну імені може бути зупинено у разі потреби у поновленні та внесенні відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Відділ державної реєстрації актів цивільного стану надсилає необхідні матеріали до територіального органу Національної поліції за місцем проживання заявника для надання висновку про можливість зміни імені. Дипломатичне представництво або консульська установа України надсилає необхідні матеріали щодо зміни імені через МЗС до Національної поліції для подальшого пересилання до територіального органу Національної поліції за останнім місцем проживання заявника в Україні.
* Територіальний орган Національної поліції за результатами відповідної перевірки, яка проводиться безоплатно, у місячний строк готує та надсилає висновок про можливість зміни імені разом з усіма матеріалами до відділу державної реєстрації актів цивільного стану чи через МЗС до відповідного дипломатичного представництва або консульської установи України.
* Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво або консульська установа України на підставі документів про зміну імені та висновку територіального органу Національної поліції про можливість зміни імені готує висновок про надання дозволу на зміну імені або відмову в його наданні та надсилає заявникові.
=== Державна реєстрація зміни імені ===
У разі надання дозволу на зміну імені '''заявник у тримісячний строк може звернутися для державної реєстрації зміни імені до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичного представництва або консульської установи України, які складають актовий запис про зміну імені.''' Якщо заявник без поважних причин у зазначений строк не звернувся до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичного представництва або консульської установи України для державної реєстрації зміни імені, дозвіл на зміну імені втрачає силу і для подальшої зміни імені необхідно проходити усю процедуру знов. 
Під час державної реєстрації зміни імені відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво або консульська установа України видає заявникові '''свідоцтво про зміну імені'''.
{| class="wikitable"
|-
| Після державної реєстрації зміни імені відділом державної реєстрації актів цивільного стану у паспорті громадянина України, а дипломатичним представництвом або консульською установою України у паспорті громадянина України для виїзду за кордон робиться відмітка про те, що паспорт у зв'язку із зміною імені підлягає обміну протягом місяця.
|}

=== Подання заяви щодо зміни імені через представника або поштою ===
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2022 року № 1053 було внесено зміни до "''Порядку розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи''" (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 915, та '''передбачено можливість подання заяви щодо зміни імені через представника або поштою'''.

Пункт 3 Порядку було доповнено наступним абзацом: «Заява щодо зміни прізвища у зв’язку з розірванням шлюбу, що не було змінено під час державної реєстрації розірвання шлюбу чи розірвання шлюбу у судовому порядку, справжність підпису заявника на якій нотаріально засвідчена, '''може бути подана через представника або надіслана поштою'''».

Також зміни були внесені у пункт 12 Порядку, яким встановлено, що у разі надання дозволу на зміну імені заявник у тримісячний строк може звернутися особисто для державної реєстрації зміни імені до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичного представництва або консульської установи України, які складають актовий запис про зміну імені, або у випадку зміни прізвища у зв’язку з розірванням шлюбу, що не було змінено під час державної реєстрації розірвання шлюбу чи розірвання шлюбу в судовому порядку, – ч'''ерез представника, який діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності'''.

== Підстави для відмови ==
* здійснення стосовно заявника кримінального провадження або його перебування під адміністративним наглядом;
* наявність у заявника судимості, яку не погашено або не знято в установленому законом порядку;
* офіційне звернення правоохоронних органів іноземних держав про оголошення розшуку заявника;
* подання заявником неправдивих відомостей.
'''''Відмова у наданні дозволу на зміну імені може бути в установленому порядку оскаржена у суді.'''''
== Право фізичної особи на зміну по батькові ==
03 листопада 2020 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/942-20#Text Закон України № 2450 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо права фізичної особи на зміну по батькові»]. Яким доповнено ст. 295 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] та ст. 149 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/ed20200703#Text Сімейного кодексу України] положеннями, які надають фізичній особі право з '''1 січня 2021 року''' змінювати не лише своє прізвище та (або) ім‘я, а й по батькові.

Фізична особа, яка досягла шістнадцятирічного віку має право на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім'я, та (або) по батькові. При досягненні чотирнадцяти років – за згодою батьків, або одного з батьків, якщо другий з батьків помер, визнаний безвісно відсутнім, оголошений померлим, визнаний обмежено дієздатним, недієздатним, позбавлений батьківських прав стосовно цієї дитини або якщо відомості про батька (матір) дитини виключено з актового запису про її народження, або якщо відомості про чоловіка як батька дитини внесені до актового запису про її народження за заявою матері.

У разі заперечення одного з батьків щодо зміни по батькові дитини спір щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов'язків стосовно дитини та інші обставини, що засвідчують відповідність зміни по батькові інтересам дитини.
[[Категорія:Особисті немайнові права фізичної особи]]

Порядок оформлення запитів на інформацію

2022-10-20T17:57:47Z

Oleksandra.orlyk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закон України «Про доступ до публічної інформації»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/547/2011#Text Указ Президента України від 05 травня 2011 року № 547 "Питання забезпечення органами виконавчої влади доступу до публічної інформації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/583-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 583 "Питання виконання Закону України "Про доступ до публічної інформації" в Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органах виконавчої влади"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/740-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 740 "Про затвердження граничних норм витрат на копіювання або друк долкументів, що надаються за запитом на інформацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1277-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів україни від 21 листопада 2011 року № 1277 "Питання системи обліку публічної інформаці"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0010760-16 Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' У зв’язку з військовою агресією Російської Федерації щодо України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні»] (зі змінами) в Україні введено воєнний стан.
З огляду на це розгляд запитів на публічну інформацію в установах, які є розпорядниками публічної інформації може бути призупинено (відстрочено).
Відповідно до частини шостої статті 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text Закону України «Про доступ до публічної інформації»] в разі якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення у передбачені цим Законом строки через настання обставин непереборної сили, допускається відстрочка в задоволенні запиту на інформацію.

Обставини непереборної сили – надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, зокрема загроза війни, збройний конфлікт, ворожі атаки, загальні військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна тощо.
|}
==Поняття та ознаки публічної інформації==
'''Публічна інформація''' - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Законом України «Про доступ до публічної інформації»] (далі – Закон) (''частина перша статті 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'').

Відповідно до пункту 1 [http://www.vasu.gov.ua/plenum/post_plenum/postanova_plenumu_10_29-09-2016/ постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації»] '''публічною інформацією є відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях:'''
*уся інформація, що перебуває у володінні суб'єктів владних повноважень, тобто органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, інших суб'єктів, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання (''пункт 1 частини першої статті 13 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'');
*інформація щодо використання бюджетних коштів юридичними особами, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим (''пункт 2 частини першої статті 13 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'');
*інформація, пов'язана з виконанням особами делегованих повноважень суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг (''пункт 3 частини першої статті 13 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'');
*інформація щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них, якщо йдеться про суб'єктів господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями (''пункт 4 частини першої статті 13 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'');
*інформація про стан довкілля; якість харчових продуктів і предметів побуту; аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян;
*інша інформація, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідна інформація) (''частина друга статті 13 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'').
Отже, визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов'язаний нею володіти (''пункт 1 частини першої статті 22 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'').

Якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям "відображеності та задокументованості" і є публічною.
==Інформація з обмеженим доступом==
За загальним правилом публічна інформація є відкритою. Винятки з цього правила встановлюються законом.

Так, положеннями статті 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону], зокрема, встановлено види інформації, до якої може бути обмежено доступ, - конфіденційна, таємна та службова інформація, та сукупність вимог, дотримання яких є обов'язковим для обмеження доступу до таких видів інформації.

Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
#виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
#розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
#шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
===Інформація, доступ до якої не може бути обмежено===
Не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17#Text Бюджетного кодексу України]), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов’язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Закону України "Про державну таємницю"]), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. Не підлягає обмеженню також доступ до інформації про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень, допущених у сферах діяльності, зазначених у цій частині. Доступ до зазначеної інформації забезпечується розпорядниками інформації відповідно до положень статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text Закону].

Не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", крім випадків, визначених зазначеним Законом.

Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
==Хто є розпорядниками публічної інформації==
'''Розпорядниками інформації''' для цілей [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону] '''визнаються:'''
#суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
#юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
#особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
#суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
До розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють:
*інформацією про стан довкілля;
*інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;
*інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян;
*іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).
==Поняття запиту на інформацію==
'''Запит на інформацію''' - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
==Види та форми запитів на інформацію==
Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним.

Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.
==Хто може бути запитувачами публічної інформації==
'''Запитувачами інформації можуть бути:''' фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень (''пункт 1 частини першої статті 12 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'').
==Оформлення запитів на інформацію==
'''Запит на інформацію має містити:'''
#ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;
#загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
#підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит '''шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника'''. Зазначені форми мають містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо.

У разі якщо з поважних причин (інвалідність, обмежені фізичні можливості тощо) особа не може подати письмовий запит, його має оформити відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації (''стаття 16 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]''), обов'язково зазначивши в запиті своє ім'я, контактний телефон, та надати копію запиту особі, яка його подала.
==Строк розгляду запитів на інформацію==
{| class="wikitable"
|-
! Інформація щодо якої зроблено запит !!Строк розгляду!!Примітка
|-
|запит на інформацію||'''не пізніше п'яти робочих днів''' з дня отримання запиту||
|-
|запит стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян||'''не пізніше 48 годин''' з дня отримання запиту||клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.
|-
|запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних||розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту '''до 20 робочих днів''' з обґрунтуванням такого продовження||про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту
|}
==Плата за надання інформації==
Інформація на запит '''надається безкоштовно'''.

'''У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/740-2011-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 740 "Про затвердження граничних норм витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію"].
==Відмова у задоволенні запиту==
'''Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках''':
* розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
*інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону];
*особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону] фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
*не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою 19 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону].
Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі.
==Відстрочка у задоволенні запиту==
Відстрочка в задоволенні запиту на інформацію допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Законом] строки у разі настання обставин непереборної сили.

Рішення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
==Направлення запиту належному розпорядникові інформації==
Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.

У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
==Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації==
Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації '''можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду''' (''стаття 23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'').

'''Запитувач має право оскаржити:'''
#відмову в задоволенні запиту на інформацію;
#відстрочку задоволення запиту на інформацію;
#ненадання відповіді на запит на інформацію;
#надання недостовірної або неповної інформації;
#несвоєчасне надання інформації;
#невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону];
#інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України].
==Судова практика==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/85775722 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 листопада 2019 року у справі № 9901/133/19] (запитувач інформації навіть після фактичного отримання відповіді на запит має право оскаржити несвоєчасність дій суб’єкта владних повноважень із надання такої інформації).
==Корисні посилання==
*[https://www.president.gov.ua/docs/comment_api_final.pdf Науково-практичний коментар до Закону України "Про доступ до публічної інормації"]
*[https://rm.coe.int/recomendations-final-10-02-21/1680a165f7 Рекомендації Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з питань додержання конституційного права людини і громадянина на доступ до інформації (2020 рік)]
==Див. посилання==
*[[Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Громадський сектор]]

Охорона спадкового майна

2022-10-17T11:59:40Z

Oleksandra.orlyk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (ЦК України)]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09 Методичні рекомендації щодо вчинення нотаріальних дій, пов'язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя, схвалені Рішенням Науково-експертної ради з питань нотаріату при Міністерстві юстиції України від 29.01.2009 (далі - Методичні рекомендації)]
== Загальні положення ==
Вжиття заходів щодо охорони спадкового майна є однією із найважливіших нотаріальних дій, що гарантує захист майнових прав громадян.

Ця нотаріальна дія вчиняється після її оплати у день подачі всіх необхідних документів.

Заходи щодо охорони спадкового майна мають бути проведені у максимально стислі строки.

Охорона спадкового майна здійснюється в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів та кредиторів спадкодавця з метою збереження його до прийняття спадщини спадкоємцями. Охорона спадкового майна триває до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 1283 ЦК України])
{| class="wikitable"
|-
! colspan= 2 |'''Вжиття заходів щодо охорони спадкового майна здійснюється поетапно:''' 
|-
| 1. || прийняття заяви про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна
|-
| 2. || здійснення підготовчих дій (витребування та отримання всіх необхідних документів, вирішення питання щодо залучення свідків, необхідності залучення експерта чи оцінювача тощо)
|-
| 3. || опис спадкового майна
|-
| 4. || охорона та зберігання описаного спадкового майна
|}
== Хто може вживати заходи щодо охорони спадкового майна?==
Нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 стаття 60 Закону України "Про нотаріат"]).
== Підстави вжиття заходів щодо охорони спадкового майна==
Нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, за місцем відкриття спадщини за заявою спадкоємців або за повідомленням фізичних та юридичних осіб, або на підставі рішення суду про оголошення фізичної особи померлою чи за своєю власною ініціативою вживає заходів до охорони спадкового майна, коли це потрібно в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів, кредиторів або держави.

Ці заходи вживаються ними безпосередньо або шляхом доручення нотаріусам чи посадовим особам органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням майна.
== Підготовчі дії нотаріуса перед вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна==
Заява про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09 додаток № 1 Методичних рекомендацій]) після надходження відразу реєструється в Книзі обліку заяв про вжиття заходів до охорони спадкового майна та встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або над майном фізичної особи, місце перебування якої невідоме ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09 додаток № 2 Методичних рекомендацій]).
{| class="wikitable"
|-
! colspan= 2 |Перед вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна нотаріус вчиняє низку дій, які забезпечують повну охорону цього майна, а саме:
|-
| 1. || визначає місце відкриття спадщини, наявність спадкового майна, його склад та місцезнаходження
|-
| 2. || перевіряє наявність спадкової справи за даними Спадкового реєстру. Якщо спадкова справа не заведена, нотаріус реєструє заяву про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна також і в Книзі обліку і реєстрації спадкових справ, заводить спадкову справу і реєструє її у Спадковому реєстрі
|-
| 3. || з'ясовує, чи були вжиті попередні заходи щодо збереження спадкового майна. Якщо такі заходи були вжиті - то ким, коли і як (чи було приміщення опечатано, де знаходяться ключі від цього приміщення тощо)
|-
| 4. || повідомляє про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі про проведення опису майна спадкодавця нотаріус повідомляє житлово-експлуатаційні органи, а в разі необхідності - органи внутрішніх справ та інших заінтересованих осіб (кредитора якщо є підстави вважати, що спадщина може бути визнана відумерлою, нотаріус повинен повідомити відповідний орган місцевого самоврядування
|-
| 5. || вживає заходів для залучення до участі в проведенні опису майна свідків (не менше двох). Свідками можуть бути будь-які незаінтересовані особи з повною цивільною дієздатністю
|}
== Строк вжиття заходів ==
Вжиття заходів щодо охорони спадкового майна здійснюється нотаріусом після отримання документів, що підтверджують факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, але '''''не пізніше наступного дня з дати надходження таких документів.'''''

'''На підтвердження факту смерті''' нотаріусу надається свідоцтво про смерть, з якого виготовляється копія та проставляється відмітка "згідно з оригіналом". Зазначена копія долучається до спадкової справи. У разі відсутності свідоцтва про смерть нотаріус робить запит до органу реєстрації актів цивільного стану для отримання копії актового запису про реєстрацію смерті та повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть.

'''На підтвердження місця відкриття спадщини''' нотаріусу подається довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування, будинкова книга з записом про місце проживання спадкодавця тощо. Якщо надати такі документи неможливо, нотаріус робить запит до адресного довідкового бюро.
== Опис спадкового майна ==
Для охорони спадкового майна нотаріуси та посадові особи органів місцевого самоврядування '''провадять опис майна і передають його на зберігання спадкоємцям або іншим особам'''.

'''Якщо у складі спадщини є майно, що потребує управління, а також у разі подання позову кредиторами спадкодавця до прийняття спадщини спадкоємцями нотаріус призначає хранителя майна.''' У місцевості, де немає нотаріуса, посадова особа органу місцевого самоврядування призначає у цих випадках над спадковим майном опікуна. Опис спадкового майна проводиться за участю заінтересованих осіб (за бажанням) і не менше ніж двох свідків.

Присутність виконавця заповіту при здійсненні опису спадкового майна є обов'язковою.
=== Порядок проведення опису майна===
Після одержання заяви та вжиття всіх необхідних попередніх заходів нотаріус зобов'язаний прибути за місцезнаходженням майна для складання акта опису спадкового майна ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09 додаток № 4 Методичних рекомендацій]).

'''В акті опису мають бути зазначені:'''
# дата та час складання акта опису, а також прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який проводить опис;
# найменування державної нотаріальної контори або нотаріального округу, в якому зареєстрований приватний нотаріус;
# дата одержання заяви про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна (повідомлення про орієнтовний склад спадкового майна) або доручення нотаріуса, яким заведено спадкову справу, про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна;
# прізвище, ім'я, по батькові, адреса, а в необхідних випадках - місце роботи та посади осіб, які беруть участь в описі;
# прізвище, ім'я, по батькові спадкодавця, дата його смерті, місце відкриття спадщини та місцезнаходження спадкового майна;
# відомості про спадкоємців;
# відомості про те, чи було опечатано приміщення до прибуття нотаріуса і ким, стан пломб та печаток, якщо приміщення опечатано;
# опис спадкового майна з детальною характеристикою кожної речі окремо (колір, вага, номінал, розмір, сорт, марка, рік випуску, а для іноземної валюти - купюра, її номінал, вартість за курсом Національного банку України тощо) та визначення їх вартості з урахуванням відсотка зносу.
На кожній сторінці акта опису підводиться підсумок кількості речей (предметів) та їх вартості, а після закінчення опису - загальний підсумок кількості речей (предметів) і їх вартості.

Нотаріус зобов'язаний включити до акта опису все майно, що знаходиться в житловому будинку (квартирі, кімнаті, іншому приміщенні тощо), який належав померлому. Опису підлягає все майно спадкодавця, у тому числі особисті речі, а також предмети його професійної діяльності (наприклад, музичні інструменти музиканта, медичні інструменти лікаря тощо).

Заяви щодо належності цих речей іншим особам заносяться до акта опису. У таких випадках нотаріус повинен роз'яснити заінтересованим особам порядок звернення до суду з позовом про виключення майна з акта опису. До акта опису необхідно заносити й інші зауваження та заяви осіб, які присутні при проведенні опису (наприклад, про відсутність деяких речей, які до останнього часу були, а на час проведення опису їх немає тощо).

Якщо опис майна провадиться протягом декількох днів, нотаріус повинен кожен раз опечатувати приміщення, де проводиться опис, якщо воно вільне, а в акті опису робити відмітку про причини та час припинення опису, його поновлення, час поновлення, стан пломб та печаток при наступному розпечатуванні приміщення.

У кінці акта опису зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, рік народження охоронця, якому передано на зберігання майно, найменування документа, який посвідчує його особу, номер, дата видачі, найменування установи, що видала документ, місце проживання цієї особи.

Акт опису складається не менше ніж у трьох примірниках.

Усі примірники підписуються нотаріусом, заінтересованими особами, свідками та охоронцем, якому передано на зберігання спадкове майно.
Один примірник акта опису видається охоронцю спадкового майна.
=== Виключення спадкового майна з акта опису ===
У разі одержання нотаріусом рішення суду про виключення майна з акта опису спадкового майна на цьому акті робиться спеціальний напис, у якому зазначаються реквізити цього рішення, на підставі якого майно вилучено з акта опису, перелік вилучених предметів. Напис скріплюється підписом та печаткою нотаріуса. Копія рішення суду додається до матеріалів спадкової справи.
{| class="wikitable"
|-
| Додатково
При проведенні опису спадкового майна у нотаріусів виникають труднощі з визначенням того, яке майно вважати предметами звичайної домашньої обстановки та вжитку, а яке вважати цінним.

На практиці до цінних предметів відносять вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінне каміння, предмети антикваріату, цінні колекції, цінні рукописи тощо.
Спір між спадкоємцями щодо визнання речей цінними вирішується в судовому порядку.
|}
=== Оцінка майна ===
Встановлення вартості описаних речей (з урахуванням зносу) провадиться спільно нотаріусом та особами, які беруть участь в описі спадкового майна, за діючими цінами.

Нерухоме майно оцінюється виходячи з ринкової вартості такого майна.

Забороняється визначати лише загальну вартість майна без оцінки та детальної характеристики кожної речі окремо.

Якщо визначити вартість окремої речі неможливо або спадкоємці заперечують проти визначеної нотаріусом та особами, які беруть участь в описі, вартості, спадкоємці мають право запросити спеціаліста-експерта або оцінювача. Оплата праці спеціалістів (експертів, оцінювачів) здійснюється спадкоємцями.
== Випадки, коли вжити заходів щодо охорони спадкового майна неможливо==
Якщо вжити заходів щодо охорони спадкового майна неможливо у зв'язку з тим, що спадкоємці або інші особи, які проживали разом із спадкодавцем, заперечують проти проведення опису, майно відсутнє або не надається для опису,або вивезене, нотаріус складає акт і повідомляє про це тих спадкоємців, які звертались за вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, а в необхідних випадках - фінансовий орган або прокурора. Нотаріус не вправі вимагати пред'явлення йому майна для опису.

Якщо під час проведення опису нотаріус встановить, що майно, яке підлягає опису, відсутнє або вивезене іншими спадкоємцями, він складає про це акт. Нотаріус зобов'язаний роз'яснити спадкоємцям порядок звернення до суду з відповідним позовом.
== Призначення охоронця спадкового майна ==
Охоронцем спадкового майна може бути призначено осіб з числа спадкоємців, опікунів над майном осіб, визнаних безвісно відсутніми або місцеперебування яких невідоме, або інших осіб, визначених спадкоємцями.

За наявності виконавця заповіту він призначається охоронцем усього спадкового майна, як заповіданого, так і не заповіданого.

За бажанням спадкоємців за законом у разі наявності виконавця заповіту нотаріус може призначити охоронцем майна, що спадкується за законом, із числа інших осіб.

Нотаріус попереджає охоронця та інших осіб, яким передано на зберігання спадкове майно, про кримінальну відповідальність у разі розтрати або його приховування ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 197 КК України]), а також про матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду.
=== Винагорода за зберігання спадкового майна ===
Хранителі, опікуни та інші особи, яким передано на зберігання спадкове майно, якщо вони не є спадкоємцями, мають право одержати від спадкоємців винагороду за зберігання спадкового майна в розмірі, передбаченому чинним законодавством України.

Вказані особи також мають право на відшкодування необхідних витрат по зберіганню і управлінню спадковим майном, за вирахуванням фактично одержаної вигоди від використання цього майна.
=== Відповідальність за порушення обов'язку щодо охорони спадкового майна ===
Після закінчення опису спадкового майна нотаріус попереджає охоронця та інших осіб, яким спадкове майно передано на зберігання, про кримінальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання особою, якій доручено зберігання чи охорона чужого майна, своїх обов'язків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text стаття 197 Кримінального кодексу України]).
== Укладання договору на управління спадщиною ==
Якщо під час вжиття заходів щодо охорони спадкового майна з'ясується, що у складі спадщини є майно, що потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних та юридичних дій для підтримання його в належному стані, нотаріус, у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту, на підставі заяви заінтересованої особи, укладає договір на управління спадщиною з цією особою ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09 додаток № 5 Методичних рекомендацій]).

Договір на управління спадщиною укладається нотаріусом з дотриманням вимог [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частини другої статті 212 ЦК України].

Текст договору викладається без застосування спеціальних бланків нотаріальних документів згідно з актом опису спадкового майна, який є невід'ємною частиною договору (перелік цього майна може викладатися в тексті договору). Договір на управління спадщиною не реєструється в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.

'''За укладання договору на управління спадщиною державне мито (плата) не стягується.'''

Інформація про укладення договору на управління спадщиною заноситься до Книги обліку договорів на управління спадщиною ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09 додаток № 6 Методичних рекомендацій]).

При укладанні зазначеного договору нотаріус зобов'язаний пересвідчитись у тому, що це майно було власністю спадкодавця на момент відкриття спадщини, про що зазначається в тексті договору з посиланням на реквізити відповідного документа (за наявності).
=== Строк дії договору ===
Строк дії договору визначено до з'явлення спадкоємців або до прийняття спадщини ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина друга статті 1285 ЦК України]).
=== Припинення дії договору на управління спадщиною ===
Договір припиняє свою дію лише з появою спадкоємців або прийняттям спадщини.

Відмова від прийняття спадщини не припиняє дії договору. У разі надходження до нотаріуса за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини, нотаріус повідомляє особу, з якою укладений договір на управління спадщиною, про припинення дії договору.

У разі відсутності спадкоємців за законом і за заповітом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття спадщини ніким із спадкоємців, а також відмови від її прийняття, укладений договір на управління спадщиною діє до ухвалення судом рішення про визнання спадщини відумерлою.
== Строк, протягом якого триває охорона спадкового майна ==
Охорона спадкового майна триває до прийняття спадщини спадкоємцями, а якщо її не прийнято - до закінчення строку, установленого цивільним законодавством України для прийняття спадщини.

Охорона спадкового майна може тривати після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини, якщо до нотаріуса надійде заява про згоду на прийняття спадщини від осіб, для яких право спадкування виникає у разі неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, на підставі [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частини третьої статті 1270 ЦК України] і якщо до спливу встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини залишилось менше трьох місяців.

У випадку, зазначеному вище, охорона спадкового майна продовжується до прийняття спадщини всіма особами, а якщо вона ними не прийнята - до спливу трьох місяців з дня надходження від будь-якої з цих осіб заяви про згоду прийняти спадщину, якщо частина шестимісячного строку, що залишилась для прийняття спадщини, менше трьох місяців.
== Припинення заходів щодо охорони спадкового майна==
Охорона спадкового майна триває до прийняття спадщини всіма спадкоємцями, а якщо її не прийнято - до закінчення строку, встановленого цивільним законодавством України для прийняття спадщини ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 частина перша статті 65 Закону України "Про нотаріат"]).

Заходи щодо охорони спадкового майна припиняє нотаріус, який їх вживав.

Якщо місце відкриття спадщини і місце вжиття заходів до охорони спадкового майна різні, про припинення охорони спадкового майна попередньо повідомляється нотаріус за місцем відкриття спадщини.

Про припинення охорони спадкового майна нотаріус за місцем відкриття спадщини попередньо повідомляє спадкоємців та виконавця заповіту.

З припиненням заходів до охорони спадкового майна повноваження виконавця заповіту тривають до повного здійснення волі спадкодавця, яка виражена в заповіті.
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Негласні слідчі (розшукові) дії

2022-10-17T11:53:40Z

Oleksandra.orlyk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Закон України "Про державну таємницю"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Закон України "Про оперативно-розшукову діяльність"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0114900-12?info=1 Інструкція про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затверджена наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 16 листопада 2012 року № 114/1042/516/1199/936/1687/5]
== Поняття ==
'''Слідчі (розшукові) дії '''– є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина перша ст.223 КПК України]).

'''Негласні слідчі (розшукові) дії '''– це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених КПК ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина перша ст.246 КПК України]).
== Види негласних слідчих (розшукових) дій ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0114900-12#Text Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні], є такі '''види негласних слідчих (розшукових) дій''':

'''Негласні слідчі (розшукові) дії''', '''які проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.'''

'''Аудіо-, відеоконтроль особи''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 260 КПК України]) - полягає в негласній (без відома особи) фіксації та обробці із використанням технічних засобів розмови цієї особи або інших звуків, рухів, дій, пов'язаних з її діяльністю або місцем перебування тощо.

'''Накладення арешту на кореспонденцію''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 261 КПК України]) - полягає в забороні установам зв'язку та фінансовим установам вручення кореспонденції адресату без відповідної вказівки слідчого, прокурора.

'''Огляд і виїмка кореспонденції''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 262 КПК України]) - полягає в негласному відкритті й огляді затриманої кореспонденції, на яку накладено арешт, її виїмці або знятті копії чи отриманні зразків, нанесенні на виявлені речі і документи спеціальних позначок, обладнанні їх технічними засобами контролю, заміні речей і речовин, що становлять загрозу для оточуючих чи заборонені у вільному обігу, на їх безпечні аналоги.

'''Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних''' '''мереж''' - полягає в негласному проведенні із застосуванням відповідних технічних засобів спостереження, відбору та фіксації змісту інформації, яка передається особою, а також одержанні, перетворенні і фіксації різних видів сигналів, що передаються каналами зв'язку (знаки, сигнали, письмовий текст, зображення, звуки, повідомлення будь-якого виду).

Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж поділяється на:

- контроль за телефонними розмовами, що полягає в негласному проведенні із застосуванням відповідних технічних засобів, у тому числі встановлених на транспортних телекомунікаційних мережах, спостереження, відбору та фіксації змісту телефонних розмов, іншої інформації та сигналів (SMS, MMS, факсимільний зв'язок, модемний зв'язок тощо), які передаються телефонним каналом зв'язку, що контролюється;

- зняття інформації з каналів зв'язку, що полягає в негласному одержанні, перетворенні і фіксації із застосуванням технічних засобів, у тому числі встановлених на транспортних телекомунікаційних мережах, у відповідній формі різних видів сигналів, які передаються каналами зв'язку мережі Інтернет, інших мереж передачі даних, що контролюються.

'''Зняття інформації з електронних інформаційних систем без відома її власника, володільця або утримувача''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 264 КПК України]) - полягає в одержані інформації, у тому числі із застосуванням технічного обладнання, яка міститься в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютер), автоматичних системах, комп'ютерній мережі.

'''Обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 267 КПК України]) - полягає в таємному проникненні слідчого чи уповноваженої особи без відома власника чи володільця, приховано, під псевдонімом або із застосуванням технічних засобів у приміщення та інше володіння для встановлення технічних засобів аудіо-, відеоконтролю особи або безпосередньо з метою виявлення і фіксації слідів кримінального правопорушення, проведення огляду, виявлення документів, речей, що мають значення для досудового розслідування, виготовлення копій чи їх зразків, виявлення осіб, які розшукуються, або з іншою метою для досягнення цілей кримінального провадження.

'''Спостереження за особою в публічно доступних місцях''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 269 КПК України]) - полягає у візуальному спостереженні за особою слідчим чи уповноваженою особою для фіксації її пересування, контактів, поведінки, перебування в певному, публічно доступному місці тощо або застосуванні з цією метою спеціальних технічних засобів для спостереження.

'''Аудіо-, відеоконтроль місця''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 270 КПК України]) - полягає у застосуванні технічного обладнання у публічно доступному місці з метою фіксації відомостей (розмов, поведінки осіб, інших подій), які мають значення для кримінального провадження, без відома присутніх у ньому осіб.

'''Негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 274 КПК України]) - полягає в діях слідчого чи уповноваженої особи, які дозволяють без відома власника чи володільця отримати зразки матеріалів, сировини, виробів тощо, у тому числі в публічно недоступних місцях.

'''Спостереження за річчю або місцем у публічно доступних місцях''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 269 КПК України]) - полягає у візуальному спостереженні за певною річчю або певним місцем слідчим чи уповноваженою особою для фіксації її переміщення, контактів з нею певних осіб, подій у певному місці для перевірки відомостей під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого кримінального правопорушення або застосуванні з цією метою спеціальних технічних засобів для спостереження.
== Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій ==
Негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про кримінальне правопорушення та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб.
{| class="wikitable"
|-
| '''Фактичні підстави''' || '''Юридичні підстави'''
|-
|
* встановлена слідчим (прокурором) неможливість отримання органом досудового розслідування відомостей про злочин та особу, що його вчинила, в інший спосіб;
* потреба органу досудового розслідування діяти в інтересах здійснюваного кримінального провадження негласно.
|| наявність прийнятого уповноваженою особою і у встановленому на те порядку процесуального рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій . Таке рішення має бути оформленим у вигляді постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина третя ст.110, ст.251 КПК, частини третя і четверта ст.248 КПК України]).
|}
Окрема вимога закону пов’язана із обранням виду конкретних негласних слідчих (розшукових) дій та визначенням тяжкості злочину, для досудового розслідування якого здійснюється кримінальне провадження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина друга ст.246 КПК України]).
== Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій до постановлення ухвали слідчого судді ==
{| class="wikitable"
|-
| '''Фактичні підстави''' || '''Юридичні підстави'''
|-
|
* встановлена слідчим (прокурором) неможливість отримання органом досудового розслідування відомостей про злочин та особу, що його вчинила, в інший спосіб;

* потреба діяти невідкладно для врятування життя людей та запобігання вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину в інтересах здійснюваного кримінального провадження негласно.
|| наявність постанови слідчого, узгодженої з прокурором, чи постанови прокурора з дорученням провести негласні слідчі (розшуковв) дії слідчому або уповноваженому оперативному підрозділу.
|}
'''Додаткові вимоги:'''
* невідкладне після початку негласних слідчих (розшукових) дій звернення прокурора з відповідним клопотанням до слідчого судді;
* негайне припинення негласних слідчих (розшукових) дій в разі відмови слідчого судді в наданні дозволу і безспірне знищення отриманої інформації;
* неможливість повторного звернення з клопотанням до слідчого судді.
== Суб’єкти прийняття рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій і їх повноваження ==
1. Слідчий, який здійснює досудове розслідування, та керівник органу досудового розслідування в разі здійснення ним розслідування особисто:
* винесення постанови, підготовка й погодження з прокурором клопотання до слідчого судді;
* погодження з прокурором постанови про проведення негласних слідчих (розшукових) дій в невідкладних випадках
2. Прокурор, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням:
* винесення постанови, підготовка клопотання до слідчого судді;
* виключне право на прийняття рішення про контроль за вчиненням злочину.
3. Слідчий суддя.
== Суб'єкти проведення негласних слідчих (розшукових) дій ==
Суб'єктами організації та проведення негласних слідчих (розшукових) дій слід вважати службових осіб уповноважених законом органів, що приймають рішення щодо їх здійснення, організовують та виконують необхідні дії, спрямовані на отримання відомостей, що входять до предмета доказування у кримінальному провадженні. Відповідно суб'єктами проведення негласних слідчих (розшукових) дій є: слідчий суддя (за винятком передбачених законом випадків, слідчий, що веде досудове розслідування, прокурор, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, керівник органу досудового розслідування, оперативний підрозділ, що виконує доручення слідчого на проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Суб'єктами проведення негласних слідчих (розшукових) дій з метою забезпечення їх організації та здійснення може використовуватись допомога та сприяння осіб, що добровільно співпрацюють із правоохоронними органами на засадах конфіденційного співробітництва. Особи, що співпрацюють з органами досудового розслідування на конфіденційній основі, також можуть допомагати у створенні умов для безпосереднього проведення негласних слідчих (розшукових) дій або ж брати особисту участь в їх здійсненні.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч.1 ст. 517 КПК України], досудове розслідування та судове провадження у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, проводиться з дотриманням вимог режиму секретності. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Частиною 3 ст. 517 КПК України], до участі в кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, допускаються особи, які мають допуск до державної таємниці відповідної форми та яким надано доступ до конкретної секретної інформації (категорії секретної інформації) та її матеріальних носіїв. Виходячи з положеня [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], до кримінального провадження, яке містить державну таємницю, в принципі не можуть бути допущені особи, які не мають допуску до державної таємниці відповідної форми. Мова йде насамперед про осіб, які залучаються слідчим та оперативним працівником під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
== Строк проведення негласних слідчих (розшукових) дій ==
У рішенні про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зазначається строк її проведення.

Строк дії ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій '''не може перевищувати два місяці''', а в разі продовження загальний строк дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій не може перевищувати максимальні строки досудового розслідування,негласних слідчих (розшукових) дій , що проводиться для розшуку особи, яка переховується від ОДР, може тривати до встановлення місце знаходження особи.

Заборона проведення або припинення прокурором негласних слідчих (розшукових) дій скасовує наданий дозвіл слідчого судді.

Фактично початкового визначення загального строку для негласних слідчих (розшукових) дій , які не потребують дозволу слідчого судді, законом не встановлено, але продовження строку здійснюється згідно з вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина п'ята ст.246 КПК України], а максимальний не може перевищувати строку розслідування.

Підстав для поновлення пропущеного строку дії ухвали слідчого судді законодавець не передбачає і поважних причин для цього не встановлює.
== Розгляд клопотання про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій ==
Здійснює розгляд голова чи за його визначенням суддя Апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції ОДР. В розгляді клопотання повинна брати участь особа, яка його подала. Слідчий суддя зобов’язаний розглянути клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії '''протягом шести годин з моменту його отримання.'''

За результатами розгляду слідчий суддя постановляє Ухвалу про надання (або відмову у наданні) дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій і вказує строк її дії. Постановлення Ухвали про відмову в наданні дозволу не перешкоджає повторному зверненню з новим клопотанням і в тому ж порядку до Апеляційного суду в межах територіальної юрисдикції ОДР, а не до іншого.

Продовжує строк слідчий суддя в загальному порядку розгляду клопотання.
== Постанова про проведення негласних слідчих (розшукових) дій ==
До постанови висуваються загальні вимоги, встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст.110 КПК України], за виключенням вказівки в резолютивній частині на можливість та порядок оскарження.

Як документ, що відображає процесуальне рішення слідчого, прокурора, постанова має бути винесена незалежно від того, чи проводиться негласні слідчі (розшукові) дії з дозволу слідчого судді або ж за погодженням з прокурором чи з керівником ОДР. Таке рішення відображається в постанові, а не в клопотанні до слідчого судді чи в дорученні оперативному підрозділу.

Постанова повинна містити відомості про особу, яка буде проводити негласні слідчі (розшукові) дії .
== Фіксація ходу й результатів негласних слідчих (розшукових) дій ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч.1 ст. 252, ч.1 ст. 104 КПК України], в протоколі про проведення негласної слідчої (розшукової) дії всі обставини про хід негласної слідчої (розшукової) дії мають бути зафіксовані.

До фіксації негласних слідчих (розшукових) дій висуваються загальні вимоги. 

'''Форми фіксування:'''
* складання протоколу негласних слідчих (розшукових) дій , до якого в разі необхідності долучаються додатки;
* фіксація за допомогою технічних засобів відомостей на носієві інформації.
== Доручення на проведення негласних слідчих (розшукових) дій ==
'''Доручення може бути надано лише письмово:'''
* прокурором слідчому ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 п.4 частини другої ст.36 КПК України]), який здійснює досудове розслідування або відповідним оперативним підрозділам (п.5 частини другої ст.36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]);
* слідчим, лише за його кримінальним провадженням – уповноваженим оперативним підрозділам, відповідним оперативним підрозділам ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 п.3 частини другої ст.40 КПК України])
*відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч.4 ст. 246 КПК України], виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину. Прийняття такого рішення іншою особою, тягне за собою недопустимість доказів, отриманих внаслідок проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії.
== Забезпечення прав особи ==
Обов'язковим є складання прокурором або за його дорученням слідчим письмового повідомлення особи, конституційні права якої були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій , а також підозрюваного і його захисника '''протягом 12 місяців з дня припинення, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 (ст. 253 КПК України]).

Постановою прокурора має бути оформленим рішення про знищення речей та документів, які прокурор не визнає необхідними для подальшого проведення досудового розслідування (частина перша ст.255 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), а також отримані без відповідного дозволу слідчого судді (частина третя ст. 250 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

Прокурор зобов’язаний письмово повідомити власника речей або документів, отриманих в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій , якщо цей власник може бути зацікавлений у їх поверненні (частина третя ст. 255 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

Зазначені документи повинні бути долучені до матеріалів кримінального провадження.
== Повідомлення осіб, щодо яких проводилися негласні слідчі (розшукові) дії ==
* Особи, конституційні права яких були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також підозрюваний, його захисник мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про таке обмеження.
* Конкретний час повідомлення визначається із урахуванням наявності чи відсутності загроз для досягнення мети досудового розслідування, суспільної безпеки, життя або здоров’я осіб, які причетні до проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Відповідне повідомлення про факт і результати негласної слідчої (розшукової) дії повинне бути здійснене '''протягом дванадцяти місяців з дня припинення таких дій, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом. [[Категорія: Кримінальне право]] [[Категорія: Слідчі дії]] [[Категорія: Суди]] [[Категорія: Правоохоронні органи]]'''

Відповідальність за незаконне використання гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги

2022-10-12T08:21:51Z

Oleksandra.orlyk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3920 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-20#n5 Закон України від 24 березня 2022 року № 2155-ХІ "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконне використання гуманітарної допомоги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1192-14#Text Закон України "Про гуманітарну допомогу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5073-17#Text Закон України "Про благодійну діяльність та благодійні організації"]
== Загальні положення ==
Статтею 2012 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3920 Кримінального кодексу України] (далі - КК України) передбачено відповідальність за незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги.

'''Гуманітарна допомога''' - цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв’язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров’я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Гуманітарна допомога є різновидом [[Благодійна діяльність. Збір благодійних пожертв|благодійництва]] і має спрямовуватися відповідно до обставин, об’єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5073-17#Text Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації"].

'''Благодійна пожертва''' - безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5073-17#Text Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації"].

'''Безоплатна допомога''' (пересилка, виконання робіт, надання послуг) - надання гуманітарної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсацій донорам.
== Склад кримінального правопорушення ==
[[Файл:Відповідальність за продаж гуманітарної допомоги.png|міні]]
=== Об'єкт кримінального правопорушення ===
'''Родовий об'єкт''' - суспільні відносини у сфері господарської діяльності.

'''Безпосередній об'єкт''' - гуманітарна та/або базоплатна допомога, благодійна пожерства, тобто кошти/речі/майно/послуги тощо, головною ознакою яких безоплатне та безкорисне їх надання виключно особам, які її потребують, або для чітко визначених благодійних цілей.
=== Об'єктивна сторона кримінального правопорушення ===
Об'єктивна сторона даного кримінального правопорушення полягає у вчиненні з метою отримання прибутку у значному розмірі таких дій:

▶ продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги;

▶ використання благодійних пожертв, безоплатної допомоги;

▶ укладання інших правочинів щодо розпорядження таким майном.

Дії вважаються вчиненими у значному розмірі, якщо загальна вартість такої гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги у '''350 і більше разів''' перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (у 2022 році - 434 175 гривень).

У випадку, якщо сума завданої шкоди менша зазначеної, винних осіб за наявності у їхніх діях складів інших правопорушень, може бути притягнуто до кримінальної відповідальності за статтями [[Крадіжка|185]], [[Шахрайство|190]], [[Легалізація (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом|209]] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] або адміністративної відповідальності згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексом України про адміністративні правопорушення].

Крім того, у разі використання благодійних пожертв не за призначенням можливе настання цивільно-правової відповідальності згідно з частиною третьою статті 730 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], відповідно до якої пожертвувач або його правонаступники мають право вимагати розірвання [[Договір пожертви: укладення і скасування|договору про пожертву]], якщо пожертва використовується не за призначенням. Самі пожертви підлягають поверненню пожертвувачу в натурі.
=== Суб'єкт кримінального правопорушення ===
Суб'єкт кримінального правопорушення може бути як загальний (частини перша статті 2012 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3920 КК України]), так спеціальний - службова особа (частини друга статті 2012 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3920 КК України]).
=== Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення ===
Суб’єктивна сторона кримінального правопорушення характеризується '''виною у вигляді прямого умислу''' та наявності певної '''мети - отримання прибутку.'''
=== Кваліфікуючі ознаки кримінального правопорушення ===
Вчинення зазначених дій:
* повторно;
* за попередньою змовою групою осіб;
* службовою особою з використанням службового становища;
* у великому розмірі - загальна вартість товарів, безоплатної допомоги або грошової допомоги у 1000 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (у 2022 році - 1 240 500 гривень).
=== Особливо кваліфікуючі ознаки кримінального правопорушення ===
Вчинення дій, передбачених частиною першою або другою статті 2012 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3920 КК України]:
* організованою групою;
* в особливо великому розмірі - якщо загальна вартість товарів, безоплатної допомоги або грошової допомоги у 3000 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (у 2022 році - 3 721 500 гривень);
* під час [[Надзвичайний стан та надзвичайна ситуація|надзвичайного]] або [[Введення воєнного стану: заборони та обмеження|воєнного]] стану.
== Санкція (покарання) ==
1. Продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги або використання благодійних пожертв, безоплатної допомоги або укладання інших правочинів щодо розпорядження таким майном, з метою отримання прибутку, вчинені у значному розмірі, -

караються штрафом від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до чотирьох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, або у великому розмірі, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі, або під час надзвичайного або воєнного стану, -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
== Алгоритм дій особи у разі виявлення незаконного використання гуманітарної допомоги ==
Якщо особа стала свідком продажу гуманітарної допомоги в магазині чи онлайн, необхідно:

⇒ сфотографувати товар на полиці відповідного магазину, зробити скріншот, або фото (якщо мова іде про розміщення товару на продаж в мережі Інтернет);

⇒ звернутися до адміністрації магазину з проханням надати сертифікат якості або іншу супровідну інформацію, яка підтверджує право на реалізацію зазначеного товару, який був попередньо сфотографований чи зафіксований відеозйомку;

⇒ звернутися до користувача, який продає товар, про пред’явлення на ознайомлення чеку, який підтверджує саме купівлю товару, а не отримання його як гуманітарної допомоги;

⇒ повідомити про можливе правопорушення правоохоронні органи: зазначити назву магазину, його місцерозташування, назву самого товару; найменування інтернет-ресурсу та користувача, який розмістив оголошення про продаж, посилання на пост, скріншот з телефону, який підтверджує розміщення товару до продажу зазначеною особою. Вищезазначену інформацію потрібно повідомити до органів поліції за телефоном 102 або скористайтесь додатковими номерами телефонів правоохоронних органів, зокрема зателефонувати на гарячу лінію Служби безпеки України: 0-800-501-482, або направити на відповідну електронну пошту: [/cdn-cgi/l/email-protection <nowiki>[email protected]</nowiki>];

⇒ цікавтеся результатом розгляду повідомлення про можливе правопорушення правоохоронними органами;

⇒ якщо особа на 100% впевнена, що товар дійсно належить до гуманітарної допомоги, але який наразі продають, звернутися до журналістів місцевих видань, телебачення, щоб привернути увагу громадськості до виявленого порушення та додаткового розголосу, для подальшого припинення правопорушення адміністрацією магазину чи фізичною особою та притягнення до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення.
== Див. також ==
* [[Ввезення та оподаткування гуманітарної допомоги]]
* [[Благодійна діяльність. Збір благодійних пожертв]]
* [[Благодійні організації: правові особливості їх створення та діяльності]]
* [[Договір пожертви: укладення і скасування]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[Категорія:Воєнний стан]]

Надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам

2022-10-11T08:35:09Z

Oleksandra.orlyk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/509-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF#n10 Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги на період введення воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-%D1%80#n9 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 204 "Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми "єПідтримка"]
== Хто може отримати допомогу ==
'''''Право на отримання допомоги на проживання мають внутрішньо переміщені особи (далі - ВПО) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#Text Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332] (далі - Порядок).'''''

Допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, а також території адміністративно-територіальних одиниць, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися [[Державна допомога в рамках Програми "єПідтримка"|допомога в рамках Програми "єПідтримка"]], затвердженому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-%D1%80#Text розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року № 204].

'''Детальніше див.:''' [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки]]

Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 р., крім осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, та осіб, які повторно перемістилися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) після 24 лютого 2022 року.
== Куди звернутися ==
Для отримання допомоги ВПО заповнює заяву, яка формується засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка [https://diia.gov.ua/ Порталу Дія] (наразі така послуга онлайн не надається).

Заява про надання допомоги на проживання ВПО за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#Text формою згідно з додатком 1] може бути також подана до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення), уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг (пункт 6 [https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-viplati-dopomogi-na-prozhivannya-vnutrishno-peremishchenim-osobam-332 Порядку]).
== Перелік необхідних документів ==
'''''Для отримання допомоги ВПО заповнює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#Text заяву], у якій зазначається:'''''
# прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) заявника;
# реєстраційний номер облікової картки платника податків;
# дата народження;
# відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, звідки перемістилася особа;
# адреса місця, куди перемістилася особа, та контактний номер телефону;
# номер поточного рахунка із спеціальним режимом використання для зарахування [[Державна допомога в рамках Програми "єПідтримка"|допомоги "єПідтримка"]] або номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) заявника для виплати допомоги;
# наявність статусу особи з інвалідністю;
# відомості про неповнолітніх дітей, які перемістилися разом із ВПО (пункт 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#Text Порядку]).
Інформація про неповнолітню дитину включається до заяви одного з батьків.
== Порядок звернення за допомогою та її виплати ==
Неповнолітня дитина має право самостійно звернутися за призначенням допомоги.

Заяву про виплату допомоги малолітній дитині, яка прибула без супроводу законного представника, може подавати до органу соціального захисту населення, уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг від її імені:
* особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах (у тому числі хрещені батьки), за наявності документа, що підтверджує сімейні, родинні зв'язки особи з дитиною, виданого службою у справах дітей за місцем звернення;
* особа, яку батьки або інші законні представники уповноважили супроводжувати дитину, що підтверджується письмовою заявою одного із законних представників, завіреною органом опіки та піклування;
* особа, до сім'ї якої тимчасово влаштовано дитину, яка залишилися без батьківського піклування (за наявності копії наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування).
Заяву про виплату допомоги особі, яка визнана судом недієздатною, може подавати її законний представник (для недієздатних осіб, яким призначено опікуна), уповноважена особа органу опіки та піклування (для недієздатних осіб, яким опікуна не призначено або втрачено з ним зв'язок під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях) до органу соціального захисту населення, уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг.

Виплата допомоги такій недієздатній особі здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги "єПідтримка" або номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) заявника.

Для подання заяви з використанням мобільного додатку [https://diia.gov.ua/ Порталу Дія] ВПО необхідно встановити мобільний додаток Порталу Дія на електронний пристрій, критерії якого підтримують використання такого додатка, підключений до Інтернету, та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначного встановлення особи (пункт 7 [https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-viplati-dopomogi-na-prozhivannya-vnutrishno-peremishchenim-osobam-332 Порядку]).

Допомога призначається органом соціального захисту населення '''протягом 10 робочих днів''' з дати надходження заяви про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

У разі коли внутрішньо переміщена особа змінювала своє місце обліку та не отримала допомогу, на яку вона мала право, допомога призначається за останнім місцем обліку.

У разі коли внутрішньо переміщена особа подала заяву до 30 квітня 2022 р. та не отримала допомогу, допомога надається за період, коли така особа мала право на допомогу на підставі сформованого Міністерством цифрової трансформації України відповідного переліку внутрішньо переміщених осіб, що подається Міністерством соціальної політики України, або внутрішньо переміщена особа має право звернутися особисто чи поштою до органу соціального захисту населення із заявою за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#Text додатком 1].

Для отримання допомоги така особа додатково подає інформацію, збережену на носіях, що підтверджує факт подання через Портал Дія заяви у строк до 30 квітня 2022 року. Заяву за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#Text додатком 1] із підтвердженою інформацією особа може подати до 1 жовтня 2022 року.
== Розмір допомоги та особливості її виплати ==
Допомога надається '''щомісячно''' з місяця звернення '''до квітня 2022 року''' включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах:
* для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;
* для інших осіб - 2000 гривень (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#Text Порядку]).
Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням.

Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням '''до 30 квітня 2022 року''', надається починаючи з березня 2022 року.

Виплата допомоги малолітній дитині, яка прибула без супроводу законного представника, здійснюється починаючи з березня 2022 року у разі звернення за її наданням '''до 15 травня 2022 року''' включно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування [[Державна допомога в рамках Програми "єПідтримка"|допомоги "єПідтримка"]] або на номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) заявника.

Починаючи '''з травня 2022 року''' така допомога надається ВПО, які перемістилися з тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також ВПО, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали '''до 20 травня 2022 року''' заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через [https://diia.gov.ua/ Єдиний державний вебпортал електронних послуг], або за умови подання документального підтвердження від органів місцевого самоврядування факту пошкодження/знищення нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.

У разі включення територіальної громади до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), допомога надається '''з 1 числа місяця''', наступного за місяцем, в якому відповідну громаду включено до такого переліку. Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 30 квітня 2022 року затверджено [https://ips.ligazakon.net/document/re37789?an=1 наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 24 квітня 2022 року № 75].

'''Увага!''' Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення ВПО, які станом на 1 березня 2022 року отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/505-2014-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 505 "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг"] (втратила чинність 20.03.2022). Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється.

АТ "Ощадбанк" в установленому порядку '''не пізніше ніж протягом наступного робочого дня''' з дня отримання коштів перераховує їх на банківські рахунки (за стандартом IBAN) банку, в якому відкрито рахунок одержувача.

'''Увага!''' Розмір отриманої допомоги не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства.

Розмір отриманої допомоги не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу відповідно до підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України.
== Повернення виплачених сум допомоги ==
У разі неправомірного або повторного отримання ВПО допомоги на проживання за певний період суми виплаченої допомоги повертаються особою добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення на рахунок Міністерства соціальної політики України, відкритий в органах Казначейства (пункт 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#Text Порядку]).
{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8.jpg]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]

Умови та порядок призначення допомоги по безробіттю під час дії воєнного стану

2022-10-03T16:55:37Z

Oleksandra.orlyk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14#Text Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text Закон України "Про зайнятість населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 792 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/334-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 року № 334 “Деякі питання реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, нарахування та виплати допомоги по безробіттю на період дії воєнного стану”]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 “Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-р#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року № 204 "Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми “єПідтримка”]
== Загальна інформація ==
З 24 лютого 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено воєнний стан!

19 березня 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/334-2022-п#Text постанову № 334 “Деякі питання реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, нарахування та виплати допомоги по безробіттю на період дії воєнного стану”], якою визначено особливості з урахуванням яких здійснюється реєстрація, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, нарахування та виплати допомоги по безробіттю на період дії воєнного стану.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2220-IX#Text Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану» від 21 квітня 2022 року № 2220-IX] розділ VIII "Прикінцеві положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14#Text Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"] доповнено пунктом ''3-3,'' яким врегульовано питання реєстрації та ведення обліку безробітних під час дії воєнного стану.
== Кому виплачується допомога ==
'''Право на допомогу по безробіттю мають особи, визнані в установленому порядку безробітними.'''

'''Статус безробітного надається особі з першого дня реєстрації її у центрі зайнятості (чи на [https://diia.gov.ua порталі ДІЯ]) за її заявою.'''

Частиною першою ст. 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text Закону України “Про зайнятість населення”] визначено, що статус безробітного може набути:
# особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;
# особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] та "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю]";
# особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.
'''Допомога по безробіттю призначається з першого дня надання статусу безробітного.'''
== Куди звернутися ==
'''Заяву особи про надання статусу безробітного можна подати:'''
# до обраного нею міського, районного, міськрайонного центру зайнятості або філії регіонального центру зайнятості особисто, під час безпосереднього відвідування ([https://www.google.com/maps/d/viewer?mid=14qd4APq5iu-pCebH-hbmpyclTLQpz9Ve&ll=48.87926719732236%2C31.20682397034939&z=6 мапа центрів зайнятості]);
# в електронній формі за допомогою мобільного додатку Дія чи [https://diia.gov.ua порталу Дія]. [https://diia.gov.ua/services/dopomoga-po-bezrobittyu '''Подати заяву в електронній формі за допомогою мобільного додатку Порталу Дія'''] може особа, яка після введення воєнного стану працювала на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на території [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-%D1%80#Text адміністративно-територіальних одиниць, визначених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року № 204] .На [https://diia.gov.ua порталі Дія]передбачено 2 форми подачі заяви: [https://diia.gov.ua/services/otrimannya-statusu-bezrobitnogo Отримання статусу безробітного] (спрощена процедура) та [https://diia.gov.ua/services/dopomoga-po-bezrobittyu Реєстрація у Центрі зайнятості;]
#за допомогою засобів телекомунікаційного зв’язку (''[https://www.dcz.gov.ua/storinka/reyestraciya-bezrobitnyh-2022 заповнивши заяву онлайн на офіційному вебсайті Державної служби зайнятості, а у випадку неможливості - надіславши електронною поштою роздруковану, заповнену, підписану та сфотографовану заяву]);''
# скориставшись чат-ботом (телеграм-канал або вайбер-канал "Державна служба зайнятості") - '''при перебуванні на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії.'''
[[Файл:Звернення до центру зайнятості онлайн.jpg|міні]]'''Зверніть увагу!''' Під час воєнного стану особа, яка перебуває на території територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), може звернутися до будь-якого центру зайнятості будь-якими доступними їй засобами комунікації, у тому числі електронними, із заявою про наданням статусу безробітного.
{| class="wikitable"
!Див. детальніше: [https://www.dcz.gov.ua/storinka/reyestraciya-bezrobitnyh-2022 Інформація Державної служби зайнятості щодо реєстрації безробітних 2022: покрокова інструкція]
Номер "гарячої лінії" Державної служби зайнятості: '''0800 33 70 20'''.

'''''Сервіс працює з понеділка по четвер із 9:00 до 18:00 та у п’ятницю з 9:00 до 16:45.'''''
|}
== Перелік необхідних документів ==
Для надання статусу безробітного особа, яка шукає роботу:

'''1) У разі особистого звернення під час безпосереднього відвідування центру зайнятості, така особа подає до центру зайнятості:'''
* заяву про надання статусу безробітного;
* документи, перелік яких визначено пунктами 17-19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-п#Text Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 792 (далі - Порядок)], зокрема:
# паспорт громадянина України, [[Порядок формування е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон, їх електронних копій|е-паспорт, е-паспорт для виїзду за кордон]] або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або єДокумент (на період воєнного стану);
# довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному органу державної податкової служби і мають відмітку в паспорті громадянина України) або електронне відображення інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків, у тому числі у формі електронного відображення інформації, що міститься в документах, оформлених із застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру;
# трудову книжку (за наявності) або цивільно-правовий договір, або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (відомості електронної трудової книжки), або документ, що підтверджує припинення останнього виду зайнятості. Особа, яка втратила такі документи (за умови відсутності необхідних відомостей у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування), пред’являє дублікат трудової книжки чи довідку архівної установи про прийняття та звільнення з роботи. За наявності технічної можливості відомості електронної трудової книжки можуть бути отримані шляхом (в результаті) електронного обміну між Державним центром зайнятості та Пенсійним фондом України;
# документ про освіту або його дублікат (за наявності такого документа або дубліката);
# військово-обліковий документ для осіб, які звільнилися із строкової військової служби, для військовозобов’язаних осіб під час воєнного стану у зв’язку з мобілізацією.
2) '''У разі подання заяви в електронній формі через [https://diia.gov.ua/services/dopomoga-po-bezrobittyu Портал Дія <big>*</big>]особою, яка після введення воєнного стану працювала на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на території адміністративно-територіальних одиниць, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-р#Text розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року № 204], така особа:'''
[[Файл:Звернення до центру зайнятості через Портал Дія.jpg|міні]]
* заповнює та підписує заяву, яка формується засобами [https://diia.gov.ua/services/dopomoga-po-bezrobittyu Порталу Дія];
* обирає та/або відкриває поточний рахунок в рамках Програми “єПідтримка” (у порядку, передбаченому абзацом четвертим пункту 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1272-2021-п#Text Порядку надання допомоги в рамках Програми “єПідтримка”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2021 року № 1272);]
* подає до обраного нею центру зайнятості заяву про надання статусу безробітного та про призначення допомоги по безробіттю.
У такому випадку вимоги щодо подання особою до центру зайнятості документів, перелік яких визначено пунктами 17-19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-п#Text Порядку] не поширюються.

'''УВАГА!''' Особи, які подали заяву в електронній формі, '''зобовʼязані''' '''протягом 30 календарних днів''' '''після припинення чи скасування воєнного стану,''' під час першого фактичного відвідування безробітним центру зайнятості (в якому він зареєстрований), '''подати до такого центру зайнятості документи, перелік яких визначено пунктами 17-19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-п#Text Порядку].''' Зазначений період може бути продовжений з урахуванням поважної причини, передбаченої пунктом 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-п#Text Порядку]. У такому разі документи подаються до центру зайнятості на наступний день, що настає після закінчення дії обставин, що склалися у зв’язку з поважною причиною.

_____________________________________

'''''* Подати заяву в електронній формі можуть лише громадяни України. Для цього необхідно:'''''
* ''пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію, у тому числі з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, кваліфікованих електронних підпису та печатки, а також інших засобів ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу;''
* ''мати паспорт громадянина України та/або паспорт громадянина України для виїзду за кордон, сформований засобами Єдиного державного демографічного реєстру (ID-паспорт/ паспорт для виїзду за кордон, що містить безконтактний електронний носій), та реєстраційний номер облікової картки платника податків;''
* ''установити мобільний [https://play.google.com/store/apps/details?id=ua.gov.diia.app&hl=uk&gl=US додаток Дія], або створити особистий електронний кабінет користувача на [https://diia.gov.ua Порталі Дія].''
== Призначення допомоги у разі відсутності документів про періоди страхового стажу, трудової діяльності, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) ==
Призначення допомоги по безробіттю внутрішньо переміщеним особам або особам, які перебувають на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії, які не мають документів про періоди страхового стажу, трудової діяльності, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), здійснюється на підставі відомостей, наявних у:
* Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків;
* Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
* Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування;
* інформаційній системі Державної міграційної служби України та Міністерства внутрішніх справ України;
* Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб;
* податковій звітності за останній звітний період чи за IV квартал 2021 року або річній звітності за 2021 рік.
До отримання відомостей допомога по безробіттю призначається їм у мінімальному розмірі, а загальна тривалість виплати такої допомоги не може перевищувати 180 календарних днів. Після надходження необхідних відомостей тривалість виплати допомоги по безробіттю та її розмір переглядаються відповідно до законодавства.
== Розмір виплати допомоги по безробіттю ==
Мінімальний розмір виплати допомоги по безробіттю становить '''1800 гривень.'''

Максимальний розмір допомоги по безробіттю не може перевищувати 150 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року ('''у 2022 році - 9750 гривень''')

Якщо ж особа має страховий стаж менше 6 місяців протягом 12 місяців, що передували реєстрації як безробітної, або звільнена з останнього місця роботи з підстав, передбачених пунктами 3, 4, 7 і 8 частини першої статті 40, статтями 41 (крім пункту 5 частини першої) та 45 Кодексу законів про працю України, а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами, мають право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі - '''1000 гривень.'''

'''ВПО або тим, хто перебуває на території громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)''', в разі відсутності документів та відомостей про періоди страхового стажу, трудової діяльності, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), допомога по безробіттю призначається тривалістю 180 календарних днів протягом двох років з дня її призначення в мінімальному розмірі для застрахованих осіб — '''1800 гривень.'''

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:

перші 90 календарних днів - 100 відсотків;

протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків;

у подальшому - 70 відсотків.

''Після надходження необхідних документів та відомостей протягом двох років з дня її призначення тривалість виплати допомоги по безробіттю та її розмір переглядаються відповідно до законодавства.''
== Обслуговування громадян ==
'''Надання соціальних послуг, підтвердження наміру перебування у статусі зареєстрованого безробітного може здійснюватися:'''
* під час безпосереднього звернення зареєстрованого безробітного до центру зайнятості;
* за допомогою засобів телекомунікаційного зв’язку.
{| class="wikitable"
!Див. додатково: [https://www.dcz.gov.ua/storinka/obslugovuvannya-gromadyan-pid-chas-voyennogo-stanu Інформація Державної служби зайнятості щодо обслуговування громадян пiд час воєнного стану.]
|}
==== Обслуговування громадян, зареєстрованих у центрах зайнятості, які розташовані на на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії ====
Загальні вимоги, визначені пунктом 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-п#Text Порядку], щодо перереєстрації у випадку зміни центру зайнятості, не поширюються на безробітних, зареєстрованих у центрах зайнятості, які розташовані на території адміністративно-територіальних одиниць, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-р#Text розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року № 204].

Реєстрація таких безробітних не припиняється. Надання соціальних послуг та виплата матеріального забезпечення здійснюються центром зайнятості, до якого вони звертаються або центром зайнятості, на який тимчасово покладено функції з обслуговування безробітних, зареєстрованих у центрах зайнятості, які не можуть працювати в штатному режимі.
== Виплата допомоги ==
'''Виплата допомоги по безробіттю може здійснюватися без особистого відвідування безробітним''', який перебуває на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії, територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, '''за умови підтвердження безробітним наміру перебування у статусі безробітного будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними, не рідше ніж один раз на 30 календарних днів.'''

В адміністративно-територіальних одиницях, де регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості не мають можливості забезпечити підготовку виплатних документів та проведення фінансування, виплата допомоги по безробіттю здійснюється [https://www.oschadbank.ua АТ “Ощадбанк”] шляхом перерахування коштів на банківський рахунок (за стандартом IBAN) в банку, в якому відкрито рахунок одержувача, або здійснення грошових переказів через міжнародну платіжну систему “MY TRANSFER”. Плата за оброблення електронних реєстрів через міжнародну платіжну систему “MY TRANSFER” банку не справляється.

Водночас, якщо протягом 60 календарних днів з дати зарахування переказів АТ “Ощадбанк” одержувачам допомоги по безробіттю одержувач не звернувся за отриманням грошового переказу, відповідні кошти повертаються до АТ “Ощадбанк” для їх повернення на рахунок Державного центру зайнятості не пізніше трьох робочих днів після закінчення такого періоду разом з реєстрами осіб, яким не здійснено виплату грошового переказу.
== Припинення реєстрації безробітного та виплати допомоги ==
'''Реєстрація безробітного може припинятися''' '''у разі''' невідвідування (не підтвердження наміру перебування у статусі безробітного) зареєстрованим безробітним без поважних причин центру зайнятості протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування або дати останнього фактичного підтвердження безробітним наміру перебувати у статусі безробітного будь-якими засобами комунікації (крім тих, що беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, проходять професійне навчання за направленням центру зайнятості; їх реєстрація припиняється з наступного дня після останнього фактичного відвідування центру зайнятості або останнього фактичного підтвердження безробітним наміру перебувати у статусі безробітного в центрі зайнятості будь-якими засобами комунікації).

Рішення про припинення реєстрації безробітного у такому випадку приймається на 31 робочий день.

Скасувати статус безробітного також можливо здійснити шляхом електронного звернення на [https://diia.gov.ua порталі Дія.]

'''Виплата допомоги по безробіттю припиняється:'''
* з підстав, визначених ст. 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14#Text Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”] ''(працевлаштування безробітного; поновлення безробітного на роботі за рішенням суду; вступу до закладу освіти на навчання з відривом від виробництва; відрахування із закладу освіти; призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу; набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі безробітного або направлення його за рішенням суду на примусове лікування; та ін.);''
* у разі перебування безробітного за кордоном понад 30 календарних днів.
== Див. також ==
* [[Умови призначення, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю]]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Отримання_внутрішньо_переміщеною_особою_статусу_безробітного Отримання внутрішньо переміщеною особою статусу безробітного]
*[[Допомога по частковому безробіттю застрахованим особам]]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Реєстрація_центром_зайнятості_безробітних_осіб,_які_звертаються_за_сприянням_у_працевлаштуванні Реєстрація центром зайнятості безробітних осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні]
[[Категорія: Безробіття]]
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю

2022-10-03T11:02:23Z

Oleksandra.orlyk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відпустки»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
* [https://www.zakon-i-normativ.info/index.php/component/lica/?href=0&view=text&base=1&id=814023&menu=1019212 Лист Міністерства соціальної політики України від 25 лютого 2015 року за № 76/13/116-15 «Щодо надання соціальної відпустки працівникам, які мають дітей»]
== Загальна інформація ==
Відповідно до ''статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України "Про відпустки"]'', '''додаткова відпустка надається працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи'''.

Одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, чи які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків '''надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів'''.

За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість '''не може перевищувати 17 календарних днів'''.

'''Примітка:''' До підгрупи А групи I інвалідності '''відносяться''' особи з виключно високим ступенем втрати здоров’я, яка призводить до виникнення потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або самостійно осіб і фактичної нездатності до самообслуговування (абзац одинадцятий п. 27 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317]).
== Хто має право на таку відпустку? ==
* Один з батьків, який має двох та більше дітей віком до 15 років;
* Один з батьків, який має дитину з інвалідністю;
* Один з батьків, який усиновив дитину;
* Матір (батько) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;
* Одинока матір дитини;
*Батько дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
* Особи які взяли під опіку дитину чи особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи;
* Один із прийомних батьків;

'''ВАЖЛИВО!''' Один з батьків має право на додаткову соціальну відпустку за умови, що інший з подружжя в поточному календарному році не скористався своїм правом на цю відпустку.
== Поняття «одинока матір» та «одинокий батько» ==
'''Одинока матір''' – це:
* жінка яка не перебуває у шлюбі і в свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька дитини, або такий запис зроблений на прохання матері відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text статті 135 СК України];
*вдова;

* жінка, яка виховує дитину без батька, в тому числі і та, яка перебуває у розлученні і займається вихованням дитини, а також жінка яка вийшла заміж не за батька дитини і він не усиновив її дитину (пункті 9 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] та пункт 5 частини тринадцятої статті 10 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про відпустки»]).
'''Одинокий батько''' – це:
* чоловік який не находиться у шлюбі і в свідоцтві про народження дитини записано, що він її батько;
* вдівець;
* розлучений чоловік, який займається вихованням дитини без матері.
''Те що батько виплачує аліменти на дитину для надання відпустки значення не має.''
== Підстави для надання відпустки ==
'''Жінка (чоловік) має право на додаткову відпустку на дітей за умови, якщо вона (він):'''
* працевлаштована(ий) (на день початку відпустки має стаж роботи в рахунок року, за який просить надати їй відпустку, тривалістю хоча б один день);
* має двох і більше дітей віком ''до 15 років'' та/або дитину з інвалідністю, дитину, взяту під опіку віком до 18 років, якщо вона не набула прав повнолітнього раніше.
Додаткова відпустка '''надається в будь-який час календарного року''', незалежно від відпрацьованого часу та часу народження дитини. Але, соціальна відпустка не може бути поділена на частини. Тобто, якщо Ви маєте право на цей вид відпустки, ви маєте піти на неї в повному обсязі. Працівник також не втрачає право на соціальну відпустку в році смерті дитини або досягнення нею граничного віку для її надання. Якщо працівник не скористався правом на додаткову відпустку в поточному році, він має право взяти її в наступному. '''Строків давності''' за таким видом відпусток '''не передбачено'''.
== Тривалість додаткової відпустки на дітей ==
Тривалість додаткової відпустки батькам, які мають дітей, становить <big>'''10 календарних днів.'''</big> Святкові і неробочі дні в даному випадку не враховуються (тобто якщо на період відпустки на дітей припадають святкові та неробочі дні, відпустку продовжують на кількість таких днів, але водночас такі дні не оплачують).

'''ВАЖЛИВО:''' При наявності декількох підстав для надання такої відпустки її загальна тривалість не може перевищувати <big>'''17 календарних днів!!!'''</big>
== Документальне підтвердження права на додаткову відпустку ==
'''Один з батьків, який має двох або більше дітей у віці до 15 років''' - надає копії свідоцтв про народження дітей.

'''Один з батьків, який має дитину з інвалідністю:'''
* а) копія свідоцтва про народження дитини;
* б) копія пенсійного посвідчення або посвідчення одержувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, яке містить запис про інвалідність дитини, або копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, виданого закладами та установами МОЗ.
'''Один з батьків, який усиновив дитину:'''
* а) копію свідоцтва про народження;
* б) копія рішення суду про усиновлення дитини.
'''Один з батьків особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А групи І:'''
* а) копія свідоцтва про народження дитини;
* б) копія пенсійного посвідчення або посвідчення одержувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, яке містить запис про інвалідність, або довідки до акта огляду МСЕК.
'''Одинока матір:'''
* а) копія свідоцтва про народження дитини;
* б) довідка органів ДРАЦСу про підстави внесення відомостей про батька дитини в книгу реєстрації актів про народження;
* в) копія паспорта.
'''Вдова/вдовець:'''
* а) копія свідоцтва про народження дитини;
* б) копія свідоцтва про укладення шлюбу;
* в) копія свідоцтва про смерть чоловіка/жінки;
* г) копія паспорта.
'''Розвлучена жінка, яка виховує дитину без батька:'''
* а) копія свідоцтва про народження дитини;
* б) копія свідоцтва про розірвання шлюбу;
* в) офіційно складений, оформлений і засвідчений у встановленому порядку документ, в якому з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі батька у вихованні дитини.
== Особливості надання додаткових відпусток на дітей ==
# Право на додаткову відпустку виникає '''раз на рік''' і не залежить від відпрацьованого часу. У випадку звільнення робітника має право «відгуляти» таку відпустку в повному обсязі або отримати '''грошову компенсацію'''.
# Такі відпустки зазвичай не можуть бути поділені на частини.
# На додаткову відпустку на дітей розповсюджується загальні права переносу або продовження відпусток відповідно до статті 11 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про відпустки»]. Роботодавець не має права відкликати працівника із додаткової відпустки на дітей.
# На додаткову відпустку на дітей мають право особи, які працюють за сумісництвом.
# Виплата грошової компенсації за додаткову соціальну відпустку допускається лише при звільненні.
# Перерахування суми компенсації за невикористані дні додаткової відпустки на дітей на нове підприємство у випадку звільнення за переведенням, не передбачено ([http://www.profiwins.com.ua/uk/letters-and-orders/ministry-of-labor-and-social-policy/5668-4053.html лист Міністерства соціальної політики України від 24 березня 2015 року № 4053/0/14-15/18]).
# Один з батьків, хто подає заяву про таку відпустку повинен надати документ, що підтверджує, що інший не скористався нею у поточному році.
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Відпустка]]
[[Категорія:Пільги та гарантії щодо надання відпусток]]
[[Категорія:Одинока мати (батько)]]

Додаткова грошова допомога за рахунок коштів ЮНІСЕФ

2022-09-27T08:19:03Z

Oleksandra.orlyk:

== Нормативна база==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3701 Податковий кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/405-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2022 р. № 405 Про реалізацію спільного з Міжнародним надзвичайним фондом допомоги дітям при Організації Об’єднаних Націй (ЮНІСЕФ) проекту щодо додаткових заходів соціальної підтримки найбільш вразливих категорій населення]
== Загальні положення ==
[https://www.unicef.org/ukraine/spilno-cash-transfers '''Програми грошової допомоги від ЮНІСЕФ "Спільно"'''] або ж додаткова грошова допомога за рахунок коштів ЮНІСЕФ (далі - допомога) — це додаткова підтримка багатодітних українських сімей, які постраждали від війни.

'''Увага!''' Допомога надається сім’ям, незалежно від наявності чи відсутності довідки [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|внутрішньо переміщеної особи]], які перебувають у будь-якому регіоні України, але за умови, що вони не отримували грошової допомоги від іншої міжнародної гуманітарної організації з 24 лютого 2022 року.
{| class="wikitable"
|+
|У разі виникнення додаткових питань варто звернутися за номером гарячої лінії [https://www.unicef.org/ukraine/spilno-cash-transfers Програми грошової допомоги від ЮНІСЕФ "Спільно"] - '''0 800 600 017''' (безоплатно, працює щодня з 8:00 до 22:00).
|}
== Хто має право на допомогу?==
З 15 червня 2022 року стартував етап допомоги, відповідно до якого в рамках реалізації проекту щодо додаткових заходів соціальної підтримки найбільш вразливих категорій населення право на виплату допомоги за рахунок коштів ЮНІСЕФ мають такі категорії населення:
*сім’ї, до складу яких входять троє і більше дітей, віком до 18 років;
*сім’ї, до складу яких входить принаймні одна дитина з інвалідністю до 18 років.
Наразі '''''[https://www.unicef.org/ukraine/spilno-cash-transfers Програми грошової допомоги від ЮНІСЕФ "Спільно"]''''' працює '''''для сімей в Україні.'''''

За роз'ясненнями ЮНІСЕФ домогосподарство складається з особи або групи пов'язаних чи непов'язаних осіб, які:
* мешкають разом в одному приміщенні;
* дотримуються спільних правил проживання;
* визнають одну і ту саму особу головою домогосподарства;
* разом харчуються.
== Розмір допомоги ==
Виплата допомоги здійснюється в розмірі '''2220 гривень''' на кожного члена сім’ї на місяць, але не більш як для п’ятьох осіб. Тобто, якщо у домогосподарстві проживає четверо осіб, то загальна сума допомоги становитиме 26400 гривень (2200 грн х 4 особи х 3 місяці).

Виплата допомоги '''здійснюється одноразово одним платежем''' із розрахунку на три місяці.

'''Увага!''' Розмір отриманої допомоги не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства, та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу відповідно до підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3701 Податкового кодексу України.]
== Порядок отримання допомоги==
Для отримання допомоги один з повнолітніх членів сім’ї, який належить до визначених категорій, подає заявку на отримання допомоги шляхом заповнення форми на отримання допомоги на офіційному вебсайті ЮНІСЕФ - [https://register.unicef.org/register/uk-ua/registration/ '''register.unicef.org'''] ([https://www.youtube.com/watch?v=R1_04Fo2vHU Інструкція до заповнення заявки на отримання грошової допомоги від ЮНІСЕФ "Спільно"]).

Після забезпечення технічної можливості заявка на отримання допомоги подається за допомогою засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
=== Можна виділити наступні етапи: ===
⇒ Подання заявки: заповнення анкету на вказаному [https://register.unicef.org/register/uk-ua/registration/ сайті], надавши відповіді на запитання, що містяться в анкеті. Відповіді надавати в повному обсязі із застосуванням правдивої інформації.

⇒ Розгляд заявки фахівцями ЮНІСЕФ та його партнерами щодо її відповідності критеріям Програми грошової допомоги від ЮНІСЕФ Спільно.

⇒ Прийняття рішення.

⇒ Повідомлення про рішення через СМС з номеру 4224 за телефоном вказаним у анкеті.

У разі якщо після збереження анкети '''''отримано ID-номер заявки та QR-код''''', то '''''реєстрація пройшла успішно'''''. Додаткових смс із підтвердженням реєстрації не надсилається. Однак, '''''у разі неотримання ID-номер заявки та QR-код''''', можливо відбулась якась помилка, чи збій при роботі і є необхідність '''''заповнити анкету повторно.'''''
== Перелік необхідних документів та інформації про заявника ==
У заявці зазначається інформація про всіх членів сім’ї, до якої додається документальне підтвердження належності сім’ї до визначених категорій та номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) заявника для виплати допомоги.
=== Для нарахування допомоги слід заповнити всі обов’язкові розділи анкети, а саме: ===
[[Файл:Інфографіка грошова допомога Спільно 29.03.2022.png|міні|Інфографіка грошова допомога Спільно]]
* згода на обробку персональних даних;
* місце перебування;
* дані всіх членів домогосподарства (повне ім’я, посвідчення особи, стать, дата народження, а також інформація про банківський рахунок особи, яка відповідатиме за отримання допомоги для всього домогосподарства).
Якщо певних даних не буде внесено до анкети, або вони не відповідатимуть дійсності, це може призвести до негативного рішення щодо заявки і відмови у нарахуванні допомоги.

'''''Перелік документів, які можуть підтвердити особу (потрібно буде обрати один із наявних у списку документів, який зараз має зазначена особа та завантажити файл), а саме:'''''
# реєстраційний номер облікової картки платника податків;
# паспорт громадянина України у формі картки (ID-картка) або у формі книжечки;
# паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
# посвідчення водія;
# свідоцтво про народження дитини;
# посвідка про тимчасове проживання.
За роз'ясненнями ЮНІСЕФ можливо завантажити копію документів із [https://diia.gov.ua додатку "Дія"].

'''''Для підтвердження також може знадобиться фото свідоцтва про народження дитини. Якщо у дитини є посвідчення дитини з інвалідністю, також важливо додати фото цього посвідчення.'''''
=== Обробка та передача персональних даних отриманих ЮНІСЕФ при заповненні заявки ===
Основні моменти:
* ЮНІСЕФ може ділитися персональними даними заявника лише з тими організаціями, на взаємодію з якими заявник надали згоду, заповнюючи анкету (наприклад, ЮНІСЕФ має надавати інформацію про заявника і його родину банку для здійснення переказу, але ці дані захищатимуть правила [[Зберігання, захист, використання та розкриття банківської таємниці|банківської таємниці]]).
* ЮНІСЕФ може поділитися даними заявника з іншими гуманітарними організаціями, що надають допомогу відповідним категоріям громадян.
* ЮНІСЕФ зберігає персональні дані на добре захищеному сервері в хмарі, використовуючи якісні та перевірені методи шифрування, включаючи асиметричне шифрування в стані спокою та передачі, що забезпечує максимальну безпеку інформації.
{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8.jpg]]<center>'''''Консультацію перевірено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
*
[[Категорія:Одноразова грошова допомога]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Міжнародне право]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія:Діти]]

Додаткова грошова допомога за рахунок коштів ЮНІСЕФ

2022-09-27T08:13:03Z

Oleksandra.orlyk:

== Нормативна база==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3701 Податковий кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/405-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2022 р. № 405 Про реалізацію спільного з Міжнародним надзвичайним фондом допомоги дітям при Організації Об’єднаних Націй (ЮНІСЕФ) проекту щодо додаткових заходів соціальної підтримки найбільш вразливих категорій населення]
== Загальні положення ==
[https://www.unicef.org/ukraine/spilno-cash-transfers '''Програми грошової допомоги від ЮНІСЕФ "Спільно"'''] або ж додаткова грошова допомога за рахунок коштів ЮНІСЕФ (далі - допомога) — це додаткова підтримка багатодітних українських сімей, які постраждали від війни.
'''Увага!''' Допомога надається сім’ям незалежно від наявності чи відсутності довідки [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|внутрішньо переміщеної особи]], які перебувають у будь-якому регіоні України, але за умови, що вони не отримували грошової допомоги від іншої міжнародної гуманітарної організації з 24 лютого 2022 року.
{| class="wikitable"
|+
|У разі виникнення додаткових питань варто звернутися за номером гарячої лінії [https://www.unicef.org/ukraine/spilno-cash-transfers Програми грошової допомоги від ЮНІСЕФ "Спільно"] - '''0 800 600 017''' (безоплатно, працює щодня з 8:00 до 22:00).
|}
== Хто має право на допомогу?==
З 15 червня 2022 року стартував етап допомоги, відповідно до якого в рамках реалізації проекту щодо додаткових заходів соціальної підтримки найбільш вразливих категорій населення право на виплату допомоги за рахунок коштів ЮНІСЕФ мають такі категорії населення:
*сім’ї, до складу яких входять троє і більше дітей, віком до 18 років;
*сім’ї, до складу яких входить принаймні одна дитина з інвалідністю до 18 років.
Наразі '''''[https://www.unicef.org/ukraine/spilno-cash-transfers Програми грошової допомоги від ЮНІСЕФ "Спільно"]''''' працює '''''для сімей в Україні.'''''

За роз'ясненнями ЮНІСЕФ домогосподарство складається з особи або групи пов'язаних чи непов'язаних осіб, які:
* мешкають разом в одному приміщенні;
* дотримуються спільних правил проживання;
* визнають одну і ту саму особу головою домогосподарства;
* разом харчуються.
== Розмір допомоги ==
Виплата допомоги здійснюється в розмірі '''2220 гривень''' на кожного члена сім’ї на місяць, але не більш як для п’ятьох осіб. Тобто, якщо у домогосподарстві проживає четверо осіб, то загальна сума допомоги становитиме 26400 гривень (2200 грн х 4 особи х 3 місяці).

Виплата допомоги '''здійснюється одноразово одним платежем''' із розрахунку на три місяці.

'''Увага!''' Розмір отриманої допомоги не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства, та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу відповідно до підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3701 Податкового кодексу України.]
== Порядок отримання допомоги==
Для отримання допомоги один з повнолітніх членів сім’ї, який належить до визначених категорій, подає заявку на отримання допомоги шляхом заповнення форми на отримання допомоги на офіційному вебсайті ЮНІСЕФ - [https://register.unicef.org/register/uk-ua/registration/ '''register.unicef.org'''] ([https://www.youtube.com/watch?v=R1_04Fo2vHU Інструкція до заповнення заявки на отримання грошової допомоги від ЮНІСЕФ "Спільно"]).

Після забезпечення технічної можливості заявка на отримання допомоги подається за допомогою засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
=== Можна виділити наступні етапи: ===
⇒ Подання заявки: заповнення анкету на вказаному [https://register.unicef.org/register/uk-ua/registration/ сайті], надавши відповіді на запитання, що містяться в анкеті. Відповіді надавати в повному обсязі із застосуванням правдивої інформації.

⇒ Розгляд заявки фахівцями ЮНІСЕФ та його партнерами щодо її відповідності критеріям Програми грошової допомоги від ЮНІСЕФ Спільно.

⇒ Прийняття рішення.

⇒ Повідомлення про рішення через СМС з номеру 4224 за телефоном вказаним у анкеті.

У разі якщо після збереження анкети '''''отримано ID-номер заявки та QR-код''''', то '''''реєстрація пройшла успішно'''''. Додаткових смс із підтвердженням реєстрації не надсилається. Однак, '''''у разі неотримання ID-номер заявки та QR-код''''', можливо відбулась якась помилка, чи збій при роботі і є необхідність '''''заповнити анкету повторно.'''''
== Перелік необхідних документів та інформації про заявника ==
У заявці зазначається інформація про всіх членів сім’ї, до якої додається документальне підтвердження належності сім’ї до визначених категорій та номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) заявника для виплати допомоги.
=== Для нарахування допомоги слід заповнити всі обов’язкові розділи анкети, а саме: ===
[[Файл:Інфографіка грошова допомога Спільно 29.03.2022.png|міні|Інфографіка грошова допомога Спільно]]
* згода на обробку персональних даних;
* місце перебування;
* дані всіх членів домогосподарства (повне ім’я, посвідчення особи, стать, дата народження, а також інформація про банківський рахунок особи, яка відповідатиме за отримання допомоги для всього домогосподарства).
Якщо певних даних не буде внесено до анкети, або вони не відповідатимуть дійсності, це може призвести до негативного рішення щодо заявки і відмови у нарахуванні допомоги.

'''''Перелік документів, які можуть підтвердити особу (потрібно буде обрати один із наявних у списку документів, який зараз має зазначена особа та завантажити файл), а саме:'''''
# реєстраційний номер облікової картки платника податків;
# паспорт громадянина України у формі картки (ID-картка) або у формі книжечки;
# паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
# посвідчення водія;
# свідоцтво про народження дитини;
# посвідка про тимчасове проживання.
За роз'ясненнями ЮНІСЕФ можливо завантажити копію документів із [https://diia.gov.ua додатку "Дія"].

'''''Для підтвердження також може знадобиться фото свідоцтва про народження дитини. Якщо у дитини є посвідчення дитини з інвалідністю, також важливо додати фото цього посвідчення.'''''
=== Обробка та передача персональних даних отриманих ЮНІСЕФ при заповненні заявки ===
Основні моменти:
* ЮНІСЕФ може ділитися персональними даними заявника лише з тими організаціями, на взаємодію з якими заявник надали згоду, заповнюючи анкету (наприклад, ЮНІСЕФ має надавати інформацію про заявника і його родину банку для здійснення переказу, але ці дані захищатимуть правила [[Зберігання, захист, використання та розкриття банківської таємниці|банківської таємниці]]).
* ЮНІСЕФ може поділитися даними заявника з іншими гуманітарними організаціями, що надають допомогу відповідним категоріям громадян.
* ЮНІСЕФ зберігає персональні дані на добре захищеному сервері в хмарі, використовуючи якісні та перевірені методи шифрування, включаючи асиметричне шифрування в стані спокою та передачі, що забезпечує максимальну безпеку інформації.
{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8.jpg]]<center>'''''Консультацію перевірено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
*
[[Категорія:Одноразова грошова допомога]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Міжнародне право]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія:Діти]]

Відшкодування шкоди завданої смертю потерпілого

2022-09-26T09:06:10Z

Oleksandra.orlyk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-89 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року № 3 "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-92#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 02 липня 2004 роки № 13 "Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів"]
== Хто і коли відшкодовує шкоду, завдану кримінальним правопорушенням ==
[[Права та обов'язки підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному процесі|Підозрюваний, обвинувачений]], а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа '''має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому.'''

У випадку, коли шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням не відшкодована в добровільному порядку, вона м'''оже бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду [[Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов|цивільного позову в кримінальному провадженні]].'''

Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, коли не встановлено особу, яка вчинила злочин, або така особа є неплатоспроможною, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1359 стаття 127 Кримінального процесуального кодексу України]).
== Хто має право на відшкодування шкоди (компенсацію) ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5605 статті 1200 Цивільного кодексу України], в разі смерті потерпілого '''право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.'''

'''Шкода відшкодовується:'''
# дитині - до досягнення нею 18 років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним 23 років);
# чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно;
# особам з інвалідністю - на строк їх інвалідності;
# одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім’ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними 14 років;
# іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом 5 років після його смерті.
== Розмір шкоди (компенсації) ==
Зазначеним особам шкода відшкодовується у розмірі '''середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого''' з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. '''До складу доходів потерпілого також включаються''' пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.

Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується '''в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.'''

Розмір відшкодування, обчислений для кожного з осіб, які мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, '''не підлягає подальшому перерахункові, крім таких випадків:'''
* народження дитини, зачатої за життя і народженої після смерті годувальника;
* призначення (припинення) виплати відшкодування особам, що здійснюють догляд за дітьми, братами, сестрами, внуками померлого.
Потерпілий має '''право на збільшення розміру відшкодування шкоди,''' якщо його працездатність знизилася порівняно з тією, яка була у нього на момент вирішення питання про відшкодування шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5624 стаття 1203 Цивільного кодексу України]).

За заявою потерпілого у разі підвищення вартості життя розмір відшкодування шкоди, завданої смертю, підлягає [[Індексація грошових доходів населення та відповідальність за її невиплату|індексації]] на підставі рішення суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5640 частина перша статті 1208 Цивільного кодексу України]).

Так само, за заявою потерпілого у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду.

Відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, здійснюється '''щомісячними платежами'''.

За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена '''одноразово, але не більш як за 3 роки наперед'''.

Звертаємо увагу, '''моральна шкода''''','' завдана смертю фізичної особи, відшкодовується лише її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю
== Цивільний позов та порядок його подання ==
Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, '''має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду (тобто на стадії досудового слідства або під час підготовчого судового засідання) пред’явити [[Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов|цивільний позов]]''' до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

На захист інтересів неповнолітніх осіб та осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними чи обмежено дієздатними, цивільний позов може бути пред’явлений їхніми законними представниками.

'''Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред’являються у порядку [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|цивільного судочинства]].'''

'''Відмова у позові в порядку цивільного, господарського або адміністративного судочинства позбавляє цивільного позивача права пред’являти той же позов у кримінальному провадженні.'''

'''Особа, яка не пред’явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред’явити його в порядку цивільного судочинства.'''
== Витрати на поховання ==
У випадку смерті потерпілого організація або громадянин, відповідальні за заподіяння шкоди, '''зобов'язані відшкодувати витрати на поховання (в тому числі на ритуальні послуги і обряди) тій особі, яка понесла ці витрати.''' Тому вимоги про стягнення витрат на поховання можуть пред'являтись як особами, що мають право на відшкодування шкоди у зв'язку зі смертю годувальника, так і сторонніми до потерпілого громадянами і організаціями, що фактично понесли ці витрати (пункт 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-92#Text постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"]).

При цьому, як зазначено в статті 1201 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n5605 Цивільного кодексу України], '''допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.'''

Важливо! Витрати на виготовлення пам'ятників і огорож визначаються, виходячи з їх фактичної вартості, але не вище граничної вартості стандартних пам'ятників і огорож у цій місцевості ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-92#Text пункт 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"]).

Потрібно звернути увагу й на те, що у разі відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, та відшкодування витрат на поховання '''вина потерпілого не враховується.'''
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/73598555 Постанова Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 165/325/17]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/84089214 Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 вересня 2019 року у справі № 759/15415/18]
== Див. також ==
* [[Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов]]
* [[Відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення]]
* [[Особливості відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я чи смертю особи]]
* [[Стягнення моральної шкоди, спричиненої кримінальним або адміністративним правопорушенням]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[Категорія:Представництво інтересів особи, визнаної потерпілою, у кримінальному провадженні]]

Порядок і процедура медичного освідування на предмет керування транспортним засобом в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння

2022-09-26T07:20:27Z

Oleksandra.orlyk:

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України;]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух"];
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року "про затвердження Правил дорожнього руху"]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1413-15 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 "Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції"]
== Загальні положення==
Підлягають огляду на стан сп’яніння водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп’яніння згідно з ознаками такого стану.

'''Ознаками алкогольного сп’яніння є:''' 
* запах алкоголю з порожнини рота;
* порушення координації рухів;
* порушення мови;
* виражене тремтіння пальців рук;
* різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
* поведінка, що не відповідає обстановці.
'''Ознаками наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:''' 
* наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп’яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);
* звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
* сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
* почервоніння обличчя або неприродна блідість.
'''Огляд на стан сп’яніння проводиться:'''
* поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби);
* лікарем закладу охорони здоров’я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
'''У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки''' транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров’я, якому надано право на його проведення відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі – заклад охорони здоров’я).

'''У разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди''' (далі – ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп’яніння учасників цієї пригоди є обов’язковим у закладі охорони здоров’я.
== Проведення огляду на стан алкогольного сп’яніння поліцейським і оформлення його результатів==
За наявності ознак, поліцейський проводить огляд на стан сп’яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Огляд на стан алкогольного сп’яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання.

Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Огляд на стан сп’яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.

Перед проведенням огляду на стан сп’яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп’яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Огляд на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в '''присутності двох свідків.'''
{| class="wikitable"
|-
| '''Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.'''
|}
Установлення стану алкогольного сп’яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1413-15 Інструкції] поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров’я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров’я '''не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.'''

У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров’я.
== Цифровий показник стану алкогольного сп’яніння ==
В Україні вже кілька років існує фіксована норма алкоголю в крові, яка становить 0,20 проміле. Встановлено, що 0,20 проміле рівноцінні 200 гр. вина для чоловіків і 100 гр. сухого вина для жінок, 200 гр. і 100 гр. шампанського, 50гр. і 30 гр. горілки, 50 гр. і 30 гр. коньяку, а також 500 гр. і 330 гр. пива відповідно. Дози алкоголю відповідають допустимій нормі через 30 хвилин після вживання і можуть відрізнятися для кожної конкретної людини.
== Спеціальні прилади для проведення медичного освідування ==
Наказ МВС України повідомляє, що поліціянти мають право перевіряти вміст алкоголю в крові виключно сучасними і сертифікованими приладами.
Сьогодні в їх арсеналі знаходяться такі тестери і газоаналізатори, як: AlcoQuant 6020; Alcotest 6510; Alcotest 6810; Alcotest 7410 Plus com; Алконт 01; Драгер.
== Акт огляду на стан алкогольного сп’яніння==
Результати огляду на стан сп’яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів ([https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1413-15 додаток 2]) (далі – акт огляду). У випадку установлення стану сп’яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Акт огляду складається '''у двох примірниках''', один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп’яніння.

Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
== Проведення огляду на стан сп’яніння в закладах охорони здоров’я і оформлення його результатів ==
=== Місце проведення огляду ===
Перелік закладів охорони здоров’я, яким надається право проведення огляду на стан сп’яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров’я України, Міністерством охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров’я і відповідають установленим МОЗ вимогам.
=== Хто уповноважений проводити огляд? ===
Огляд у закладах охорони здоров’я щодо виявлення стану сп’яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров’я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.
=== Порядок проведення огляду ===
Лікар (фельдшер) повинен ознайомитися з документами особи, яку оглядає (паспорт, особисте посвідчення, посвідчення водія тощо) (за наявності).

'''Відсутність документів не може бути причиною для відмови у проведенні огляду на стан сп’яніння.''' У цьому разі в акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1413-15 додаток 3]) (далі – акт медичного огляду), зазначаються дані щодо зовнішнього вигляду особи, яку оглядають, а також те, що дані про цю особу записані з її слів. У разі надходження документів дані про оглянуту особу долучаються до акта медичного огляду.

'''Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов’язкове.'''

Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності '''зберігається протягом 90 днів.'''

Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.

Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних вище.
{| class="wikitable"
|-
| Якщо водій – учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов’язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров’я, куди він доставлений.
|}
=== Результати огляду ===
За результатами огляду на стан сп’яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп’яніння) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1413-15 додаток 4]), видається на підставі акта медичного огляду.

Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп’яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.

Усі записи в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп’яніння повинні бути розбірливими, не допускається формулювання «Норма».

Акт медичного огляду особи складається '''в одному примірнику''', який залишається в закладі охорони здоров’я.

Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп’яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у '''трьох примірниках:''' перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров’я.

Кожний випадок огляду на стан сп’яніння у закладі охорони здоров’я реєструється в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1413-15 додаток 5]).

Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп’яніння, складені з порушенням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1413-15 Інструкції], вважаються недійсними.
== Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння ==
1. Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, або відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку медичного освідування на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного освідування з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого медичного освідування -

караються штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно, -

караються штрафом у розмірі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від двох до трьох років (стаття 286-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України]).
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Суди]]

Медичне обслуговування внутрішньо переміщених осіб

2022-09-19T10:57:22Z

Oleksandra.orlyk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/paran4324#n4324 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12/page Закон України «Основи законодавства України про охорони здоров'я»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпустку лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань»]
== Правові підстави надання медичного обслуговування ==
Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно (частина друга статті 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]).

Внутрішньо переміщена особа має право на забезпечення лікарськими засобами у випадках та порядку, визначених законодавством та на надання необхідної медичної допомоги в державних та комунальних закладах охорони здоров'я (стаття 9 [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»]).

Кожний пацієнт має право, коли це виправдано його станом, бути прийнятим у будь-якому закладі охорони здоров'я за своїм вибором, якщо цей заклад має можливість забезпечити відповідне лікування (частина друга статті 38 [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12/page Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»]).
== Порядок надання медичного обслуговування ==
Міністерство охорони здоров'я України забезпечує організацію надання медичної допомоги та медичного обслуговування, здійснення комплексних заходів щодо санітарно-епідеміологічної безпеки населення та карантинних заходів ''за місцем фактичного перебування внутрішньо переміщених осіб'' ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 частина друга статті 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»]).

Внутрішньо переміщена особа, яка проживає на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, має право звернутися до закладу охорони здоров'я на власний вибір із заявою на ім'я головного лікаря такого закладу з проханням поставити на облік за місцем фактичного проживання (''зі зразком заяви, як правило, можна ознайомитися в у відповідному закладі''). Документом, що підтверджує місце проживання внутрішньо переміщеної особи, є [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (посилання)]].

Внутрішньо переміщена особа, яка потребує спеціалізованої медичної допомоги (онкологічної, кардіологічної, терапевтичної, психологічної, педіатричної тощо), повинна звернутися до територіального закладу охорони здоров'я та отримати направлення до медичного закладу відповідного профілю.

'''Увага:''' '''Під час дії воєнного стану внутрішньо переміщені особи [https://www.kmu.gov.ua/news/moz-vnutrishno-peremishcheni-osobi-mozhut-otrimuvati-medichnu-dopomogu-za-miscem-prozhivannya-ta-bez-deklaracij можуть отримувати медичну допомогу без укладення декларації].'''

У разі відмови у наданні медичної допомоги можна звернутися до МОЗ за номером 0800602019 або до НСЗУ за номером 1677.
== Порядок забезпечення лікарськими засобами ==
Лікарські засоби відпускаються аптеками (закріпленими за відповідними лікувальними закладами) особам безоплатно і на пільгових умовах у разі їх амбулаторного лікування за рецептами, виписаними лікарями лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання цих осіб.

'''Увага!''' Безоплатно і на пільгових умовах лікарські засоби відпускаються лише '''визначим''' групам населення, зокрема:

1) незалежно від розміру середньомісячного сукупного доходу їх сім'ї:
* дітям віком до трьох років;
* учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та особам, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"];
* особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорій 1 та 2 відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"];
* неповнолітнім дітям померлих громадян, віднесених до категорій 1 та 2, смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"];
* дівчатам-підліткам і жінкам з протипоказаннями вагітності, а також жінкам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (засоби контрацепції - гормональні препарати);
* пенсіонерам, які отримують пенсію за віком або у зв'язку з втратою годувальника (крім осіб, які отримують пенсію на дітей у зв'язку з втратою годувальника), якщо зазначені особи одержують пенсію в розмірі, що не перевищує мінімальний розмір пенсії;
* особам з інвалідністю, які отримують пенсію за віком, по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника (крім осіб, які отримують пенсію на дітей у зв'язку з втратою годувальника), якщо зазначені особи одержують пенсію в розмірі, що не перевищує мінімальний розмір пенсії, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"];
* особам з інвалідністю та особам, які отримують державну соціальну допомогу, призначену замість пенсії, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"];
* дітям з інвалідністю, особам з інвалідністю та особам, які отримують державну соціальну допомогу, призначену замість пенсії, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"] та іншим.
2) якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу:
* дітям з багатодітних сімей відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закону України "Про охорону дитинства"];
* учасникам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною;
* жертвам нацистських переслідувань відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань"] та іншим.
Водночас, діти віком від трьох до шести років, особи з інвалідністю I і II груп тощо отримують лікарські засоби '''з оплатою 50 відсотків від їх вартості'''.
== Відповідальність за відмову у наданні медичної допомоги ==
Медичний працівник, який не надав без поважної причини допомогу, і який зобов'язаний, згідно з установленими правилами, надати таку допомогу, якщо йому завідомо відомо, що це може мати тяжкі наслідки для хворого, ''підлягає кримінальній відповідальності'' (стаття 139 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n885 Кримінального кодексу України]).
{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8.jpg]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія: Право на медичну допомогу]]
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія: Пільги та гарантії на медичну допомогу]]

Відумерлість спадщини

2022-09-19T10:47:53Z

Oleksandra.orlyk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" ]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"] перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття '''зупиняється''' на час дії воєнного стану, але '''не більше ніж на чотири місяці.''''' Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.''
|}
==Поняття відумерлої спадщини==
Відумерлою є спадщина, визнана як така на підставі встановлення судом існування (чи не існування) кількох юридичних фактів (окрім, самого факту смерті спадкодавця, такими фактами можуть бути: відсутність спадкоємців за заповітом та законом, усунення спадкоємців від спадщини тощо) та виконання відповідним органом місцевого самоврядування необхідних процедурних (процесуальних) дій, спрямованих на набуття територіальною громадою прав та обов’язків померлої особи.
== Підстави для визнання спадщини відумерлою==
*відсутність спадкоємців за заповітом і за законом;
*усунення спадкоємців від права на спадкування;
*неприйняття спадкоємцями спадщини;
*відмова спадкоємців від прийняття спадщини
==Суб'єкти звернення до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою==
*орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням;
*кредитор спадкодавця;
*власники або користувачі суміжних земельних ділянок, якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення
==Порядок подання та розгляду заяви, наслідки переходу відумерлої спадщини у власність територіальної громади==
Перехід відумерлої спадщини до територіальної громади здійснюється на підставі судового рішення, а до цього часу майно описується і охороняється відповідно до закону. Заходи щодо охорони майна вживаються нотаріусом за місцем відкриття спадщини, а у населених пунктах, де немає нотаріуса, — відповідним органом місцевого самоврядування (селищні, сільські ради). 
'''Витрати на охорону спадкового майна''' відшкодовуються спадкоємцями відповідно до їхньої частки у спадщині, а у разі визнання спадщини відумерлою - органом місцевого самоврядування, який від імені територіальної громади здійснює право власності щодо спадщини, яку визнано відумерлою [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print (ч. 4 ст. 1283 ЦК України)].

Заява про визнання спадщини відумерлою розглядається в порядку '''окремого провадження''', відповідно до вимог статей [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 293, 294, 334-338 ЦПК України]. 

У заяві про визнання спадщини відумерлою мають бути зазначені відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що становить спадщину, а також докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття.
 
Суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону. 
'''Заява про визнання спадщини відумерлою подається лише після спливу одного року з дня смерті спадкодавця або з дня оголошення судом його померлим відповідно до вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 3 ст. 46 ЦК України]'''. 
Настання смерті спадкодавця має бути підтверджене свідоцтвом про смерть (актовим записом РАЦС) або судовим рішенням. 
Справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов’язковою участю заявника та з обов’язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб.
 
Справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом '''з обов’язковим залученням до участі у справі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та (або) за місцезнаходженням нерухомого майна''', що входить до складу спадщини. 
Перехід відумерлого майна у комунальну власність надає право територіальній громаді на повне розпорядження ним. Відповідно до закону таке майно може залежно від його призначення бути передане в користування іншим особам, в оренду, відчужене (продане) тощо. Водночас, набуття права власності зобов'язує територіальну громаду нести цивільно-правову відповідальність за борги спадкодавця. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 1280 ЦК], якщо майно, на яке претендує спадкоємець, що пропустив строк для прийняття спадщини, перейшло як відумерле до територіальної громади і збереглося, '''спадкоємець має право вимагати його передання в натурі'''. У разі його продажу спадкоємець має право на грошову компенсацію. 
Згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 4 ст. 1277 ЦК України] відповідний '''орган місцевого самоврядування зобов'язаний''' задовольнити вимоги кредиторів, що заявлені в установленому законом порядку. Зокрема, цей орган територіальної громади має відшкодувати майнову шкоду (збитки), завдані спадкодавцю за його життя, а також відшкодувати моральну шкоду, відшкодування якої переходить як обов'язок перед потерпілим лише за умови, якщо шкода (моральна) була присуджена спадкодавцю до його смерті. 
'''Власник відумерлої спадщини''', тим часом, '''зобов'язаний сплатити кредитору''' неустойку (штраф, пеню), якщо вона була стягнена судом за його життя і не відшкодовувалася. Відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої спадкодавцю, може бути лише у межах вартості спадкового майна, яке за судовим рішенням як відумерле майно перейшло у комунальну власність. Розмір відшкодування може бути зменшеним за позовом органу місцевого самоврядування, якщо її вартість виявиться непомірно великою, порівняно із загальною вартістю відумерлого майна.
==Судова практика==
{| class="wikitable"
|-
!Правова позиція!!Рішення суду
|-
|Спірна земельна ділянка, що належала особі, яка померла, могла бути прийнята спадкоємцями померлої або перейти у власність держави в порядку, передбаченому 529-531 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1540-06#o2058 ЦК УРСР] 1961 року, і така спадщина не може бути визнана відумерлою).Правила кн.6 Цивільного кодексу може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1.07.2003 й не була прийнята ніким з осіб, право на спадкування яких виникло відповідно до норм ст.ст.529—531 ЦК УРСР||[https://reyestr.court.gov.ua/Review/79088884 Постанова Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 27.12.2018 у справі № 530/62/14-ц]
|-
|Якщо спадщина відкрилася до набрання чинності ЦК України (1.01.2004), до цих правовідносин підлягають застосуванню норми ЦК УРСР.||[https://reyestr.court.gov.ua/Review/92315204?fbclid=IwAR0w_ucFZr3282uTI016MCWsenGl9Y_cWIeWa_E99a2Ryw7H3ehOp5uGNag Постанова Верховного суду від 08.10.2020 у справі № 671/1064/18]
|-
|Незвернення спадкоємця за оформленням спадкових прав на належну йому земельну частку (пай) після смерті спадкодавця не є підставою для визнання спадщини відумерлою та передачі її територіальній громаді||[https://reyestr.court.gov.ua/Review/75099555 Постанова Верховного суду від 04.07.2018 у справі № 2о-55/2008]
|-
|Визначальною обставиною під час розгляду заяви про визнання спадщини відумерлою в порядку окремого провадження є те, що під час вирішення цього питання не встановлено існування спору про право цивільне.||[https://reyestr.court.gov.ua/Review/86565734 Постанова Верховного Суду від 23.12.2019 у справі № 175/423/18]
|}
[[Категорія:Спадкове право]]

Порядок консервації земель

2022-09-13T10:27:11Z

Oleksandra.orlyk:

== Нормативно-правова база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісовий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15 Закон України "Про охорону земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0810-13 Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.04.2013 № 283 "Про затвердження Порядку консервації земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1389-14#Text Закон України "Про меліорацію земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303-2007-%D0%BF#Text Постанова КМУ від 01.03.2007 N 303 "Про затвердження Правил відтворення лісів»]
== Визначення понять ==
'''Консервація земель''' - припинення господарського використання на визначений термін та залуження або залісення деградованих і малопродуктивних земель, господарське використання яких є екологічно та економічно неефективним, а також техногенно забруднених земельних ділянок, на яких неможливо одержувати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров'я (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15 Закону України "Про охорону земель"]).

До '''деградованих земель''' відносяться:
* земельні ділянки, поверхня яких порушена внаслідок землетрусу, зсувів, карстоутворення, повеней, добування корисних копалин тощо;
* земельні ділянки з еродованими, перезволоженими, з підвищеною кислотністю або засоленістю, забрудненими хімічними речовинами ґрунтами та інші.
До '''малопродуктивних земель''' відносяться сільськогосподарські угіддя, ґрунти яких характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючістю, а їх господарське використання за призначенням є економічно неефективним ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 стаття 171 Земельний кодекс України]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 169 Земельного кодексу України], до '''техногенно забруднених земель''' відносяться землі, забруднені внаслідок господарської діяльності людини, що призвела до деградації земель та її негативного впливу на довкілля і здоров'я людей. Забруднення земель внаслідок господарської діяльності людини та її негативного впливу на довкілля і здоров'я людей може мати місце як у разі впливу антропогенних факторів (аварії, техногенні катастрофи тощо), так і у разі виникнення ситуацій, що знаходяться поза контролем людини (повені, землетруси і т. ін. у місцях розміщення шкідливих техногенних факторів).

'''Консервація земель здійснюється''' шляхом припинення чи обмеження їх господарського використання на визначений термін та залуження, заліснення або ренатуралізації. Передача у власність і користування земель державної та комунальної власності, щодо яких прийнято рішення про їх консервацію, для цілей, не пов’язаних із такою консервацією, забороняється.
== Категорії земель, які підлягають консервації ==
'''Консервація земель здійснюється за наявності:'''
* деградованих земель, зокрема земельних ділянок, поверхня яких порушена внаслідок землетрусів, зсувів, карстоутворення, повеней, добування корисних копалин, незаконної зміни рельєфу, та земельних ділянок з еродованими, перезволоженими, з підвищеною кислотністю або засоленістю, із забрудненими хімічними речовинами ґрунтами;

* малопродуктивних земель, зокрема земель, ґрунти яких характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючістю;
* техногенно забруднених земель, зокрема радіаційно небезпечних, радіоактивно забруднених земель або земель, забруднених важкими металами та іншими хімічними елементами.На час проведення консервації земель '''забороняється''' зміна цільового призначення земельної ділянки та ведення будь-якої діяльності, крім передбаченої проектами консервації земель.
'''ОРІЄНТОВНІ ПОКАЗНИКИ, що характеризують ґрунтові властивості і зумовлюють необхідність консервації земель за природно-сільськогосподарськими зонами'''
{| class="wikitable"
|'''Властивості й ознаки ґрунтів'''
|'''Одиниці виміру'''
|'''Показники ґрунтових властивостей (з урахуванням зонального місцеположення)'''
|-
|1. Еродованість (змитість та дефльованість)
|Ступінь еродованості ґрунтів
|Розмиті, сильно та середньо змиті, сильно та середньо дефльовані
|-
|2. Скелетність
|Уміст уламків гірських порід розміром 3 мм,%
|>26 % від об’єму ґрунту (у 30 см шарі ґрунту)
|-
|3. Легкий гранулометричний склад
|Уміст фізичної глини (часток діаметром менше 0,01 мм), %
|а) зона Полісся - до 3;
б) зона Лісостепу - до 7;

в) зони Степу і Сухого степу - до 10
|-
|4. Важкий гранулометричний склад поверхнево оглеєних ґрунтів
|Уміст фізичної глини (часток діаметром менше 0,01 мм), %
|Понад 50
|-
|5. Гумусованість
|Уміст гумусу, % від маси ґрунту
|а) на Поліссі - менше 0,5;
б) у Лісостепу, Степу північному і південному - менше 1,0;

в) у Сухому степу - 1,0
|-
|6. Реакція ґрунтового розчину
|pH (водний)
|В усіх зонах:
а) менше 4,0;

б) понад 8,5
|-
|7. Уміст рухомого алюмінію
|мг/екв на 100 г ґрунту
|Понад 3,0
|-
|8. Уміст увібраного натрію
|% від суми увібраних основ
|Понад 10
|-
|9. Засолення
|% від маси ґрунту, у перерахунку на токсичні солі
|а) содове - понад 0,1;
б) сульфатно-хлоридне - понад 0,2;

в) сульфатне - понад 1,0
|-
|10. Фізична деградація
|Об’ємна маса, г/куб. см
|а) понад 1,5 - для суглинкових і глинистих ґрунтів;
б) понад 1,7 - для супіщаних і піщаних ґрунтів
|-
|11. Спрацювання органогенних ґрунтів (торфових)
|Потужність органогенного шару, см
|Менше 30
|-
|12. Вторинна підтопленість (заболоченість)
|Рівень підгрунтових вод, м
|Менше 1,0
|-
|13. Хімічне забруднення
|Граничнодопустима концентрація (ГДК)
|Перевищення ГДК рухомих форм (амонійно-ацетатна витяжка)
|-
|14. Радіаційне забруднення
|Щільність забруднення місцевості цезієм - 137, стронцієм - 90, Кі/кв.км
|Cs - 137 - більше 15;
Sr - 90 - більше 3
|}
== Способи та методи консервації ==
У землевпорядній науці розрізняють '''консервацію-реабілітацію''' та '''консервацію-трансформацію:'''
* При '''консервації-реабілітації''' рілля після певного періоду відпочинку знов залучається у виробництво (після відновлення показників ґрунту);
* При '''консервації- трансформації''' деградовані та малородючі ґрунти вилучаються з ріллі безповоротно.
Вибір форми консервації залежить від конкретних характеристик земельної ділянки. Зокрема, залісення доцільно здійснювати у випадках із ярами, крутими схилами, земельними ділянками вздовж доріг, по берегах водойм. Залуження доцільно здійснювати тоді, коли в подальшому передбачається повернення земельної ділянки до сільськогосподарського обробітку тощо.
# '''Заліснення як форма консервації''' земель здійснюється за проектами землеустрою щодо визначення земельних ділянок, які підлягають залісненню, в розрізі сільських рад.Залісення регламентується положеннями лісового законодавства про лісорозведення (див. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 ст. 81 Лісового кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303-2007-%D0%BF#Text постанову КМУ від 01.03.2007 N 303 "Про затвердження Правил відтворення лісів"]). При залісенні відповідна земельна ділянка переводиться до земель лісогосподарського призначення (див. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 20 Земельного кодексу України] та коментар до неї, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 ст. 81 Лісового кодексу України]).
# '''Залуження та залісення''' належать до меліоративних заходів, їхнє здійснення регламентується положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1389-14#Text Закону України "Про меліорацію земель" (ст. ст. 5, 8 та ін.)]. Меліоративні заходи – це роботи, спрямовані на поліпшення хімічних і фізичних властивостей ґрунтів, обводнення пасовищ, створення захисних лісових насаджень, проведення культур-технічних робіт, поліпшення земель з несприятливим водним режимом та інженерно-геологічними умовами, проектування, будівництво (реконструкція) і експлуатація меліоративних систем, включаючи наукове, організаційне та виробничо-технічне забезпечення цих робіт.
# '''Припинення господарського використання земельних ділянок на визначений термін.'''
{| class="wikitable"
!На час проведення консервації земель '''забороняється''' зміна цільового призначення земельної ділянки та ведення будь-якої діяльності, крім передбаченої проектами консервації земель.
|}
== Порядок проведення консервації деградованих, малопродуктивних земель та техногенно забруднених земельних ділянок ==
Порядок консервації земель затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0810-13 Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.04.2013 № 283 "Про затвердження Порядку консервації земель"], визначає організаційні засади щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель, господарське використання яких є екологічно небезпечним та економічно неефективним, а також техногенно забруднених земельних ділянок, на яких неможливо одержати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров’я.

При віднесенні земель до деградованих, малопродуктивних і техногенно забруднених враховуються орієнтовні показники, що характеризують ґрунтові властивості і зумовлюють необхідність консервації земель за природно-сільськогосподарськими зонами, які наведені в додатку до цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0810-13 Порядку].

Консервація земель здійснюється '''незалежно від форми власності земельної ділянки за ініціативою її власника або на підставі відповідного подання територіальних органів Держгеокадастру та/або територіальних органів Держекоінспекції'''.

Консервація земель державної та комунальної власності здійснюється за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статтею 122 Земельного кодексу України .]

Консервація земель приватної власності здійснюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради, на території якої розташована земельна ділянка, на підставі договору про консервацію земель.

'''Договір про консервацію земель приватної власності укладається між власником земельної ділянки та відповідною сільською, селищною, міською радою у письмовій формі і містить такі відомості про земельну ділянку:'''
* кадастровий номер (за наявності);
* місце розташування та розмір;
* вид і спосіб консервації земель;
* вартість і строк консервації земель.
* Інші умови договору визначаються за згодою сторін.
Під час проведення заходів з державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель земельних ділянок територіальні органи Держгеокадастру та/або територіальні органи Держекоінспекції видають власнику земельної ділянки припис щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до їх компетенції, а також протягом '''десяти днів''' письмово повідомляють уповноваженим органам про потребу у здійсненні консервації земель державної або комунальної власності, а сільським, селищним, міським радам - земель приватної власності.

Консервація земель незалежно від форми власності здійснюється відповідно до робочого проекту землеустрою щодо консервації земель , яким визначаються види, способи консервації земель, строк консервації, напрями використання земель, межі земельних ділянок, на яких здійснюється консервація земель.

Замовником проекту консервації земель, а також робіт із проведення необхідних обстежень, вишукувань та інших робіт, необхідних для здійснення консервації, можуть бути органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники.

'''Проект консервації земель''' розробляється суб’єктом господарювання, що є виконавцем робіт із землеустрою відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закону України “Про землеустрій”], згідно з договором про розроблення проекту консервації земель, укладеним між замовником і розробником документації із землеустрою.

Проект консервації земель розробляється відповідно до завдання щодо складення проекту консервації земель, затвердженого замовником.

Проект консервації земель погоджується та затверджується в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статтею 186 Земельного кодексу України.]

Затверджений проект консервації '''земель в електронній формі''' подається розробником документації із землеустрою до територіального органу Держгеокадастру для забезпечення його зберігання в місцевому фонді документації із землеустрою.

Дострокове припинення, продовження або зміна заходів з консервації земель, визначених проектом консервації земель, здійснюються після внесення змін до договору про консервацію земель та/або внесення змін до відповідної документації із землеустрою.
== Повернення деградованих, малопродуктивних земель та техногенно забруднених земельних ділянок у стан попереднього використання ==
'''Після закінчення строку консервації земель державної та комунальної власності''', визначеного проектом консервації земель, уповноважений орган приймає рішення про повернення земельної ділянки до господарського використання.

'''Після закінчення строку консервації земельної ділянки приватної власності,''' визначеного проектом консервації земель та договором про консервацію земель, відповідна сільська, селищна, міська рада приймає рішення про повернення земельної ділянки до господарського використання.
[[Категорія:Екологічне право]]
[[Категорія:Охорона земель]]

Зміна складу угідь в межах одного виду цільового призначення земельної ділянки

2022-09-13T10:24:10Z

Oleksandra.orlyk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України «Про державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру № 1051 від 17.10.2012 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1134-2011-%D0%BF Порядок розробки проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2011 № 1134.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Наказ "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель"]
== Що таке угіддя? ==
Під земельними угіддями слід розуміти ділянки землі, що систематично використовуються або придатні до використання для конкретних господарських цілей і які відрізняються за природно-історичними ознаками. Головною ознакою, що покладена в основну розділення окремих видів угідь є характер їх використання. При цьому класифікація угідь проводиться з урахуванням основного призначення і систематичного використання окремих ділянок землі для певних виробничих цілей.
== Які є види угідь? ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 року], а конкретніше додатком четвертим, визначено Перелік угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ) і в якому зазначені групи (види) угідь, що є в Україні.

'''Група Рілля''' включає сільськогосподарські угіддя, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари (ГОСТ 26640-85) та парники, оранжереї і теплиці, а конкретно підгрупи: рілля, перелоги, парники, оранжереї, теплиці.

До ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав'яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви.
 
'''Група Рослинний покрив земель і ґрунти''' - група включає землі, які використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції, обслуговування сільського господарства. До цієї групи входять підгрупи: сіножаті, пасовища, багаторічні насадження. 
'''Група Землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом - г'''рупа включає незабудовані землі, поверхня яких зовсім або майже не покрита будь-якою рослинністю. Ця група угідь містить в собі підгрупи: кам'янисті місця, піски, болота, солончаки, яри . 
'''Група Чагарникова рослинність природного походження -''' група включає земельні ділянки, вкриті заростями багаторічних дерев'янистих кущових рослин. До цієї групи входять: ліси та інші лісовкриті землі; земельні лісові ділянки, вкриті лісовою рослинністю; земельні лісові ділянки, не вкриті лісовою рослинністю; лісові насадження лінійного типу (включає лісові смуги, створені з метою захисту полів сівозмін та ін..); інші лісовкриті площі . 
'''Група Води -''' група включає частину національної території, покриту поверхневими водами (природні і штучні водойми), що входять до складу природних ланок кругообігу води, яка обмежена лінією узбережжя. До цієї групи відносяться: природні водотоки (річки та струмки); штучні водотоки (канали, колектори, канави); озера; прибережні замкнуті водойми; лимани; ставки; штучні водосховища. 
'''Група Землі під житловою забудовою''' - група включає: землі під житловими будинками з прибудинковими територіями, господарськими будівлями і спорудами; земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, під гуртожитками. Група не включає: готелі та інші заклади для короткострокового проживання (будинки для приїжджих тощо); землі, які зайняті будинками відпочинку, кемпінгами, пансіонатами тощо, тобто ті, які призначені для відпочинку або проведення відпусток. 
'''Група Землі, які використовуються для транспорту -''' група включає: землі державних залізниць, автомобільних шляхів, наземних споруд трубопроводів; території річкових, морських портів та аеропортів; землі, на яких розміщені залізничні станції та автостанції, склади для обладнання і ремонтні майстерні та інші території, потрібні для забезпечення розміщення відповідної інфраструктури, а також земельні ділянки гаражно - будівельних кооперативів, некомерційні автостоянки; лісосмуги вздовж доріг та інші вкриті лісовою рослинністю землі потрібно зараховувати до категорії земель за видами земельних угідь "ліси та інші вкриті лісовою рослинністю землі", водні акваторії портів - до категорії земель "води". Група не включає водні шляхи. 
'''Група Землі, які використовуються для технічної інфраструктури -''' підгрупа включає землі, які використовуються для технічних споруд, що призначені для виробництва та розподілу палива, електроенергії, водопостачання, каналізації, теплопостачання, газопостачання, очищення та ліквідації відходів, очищення стічних вод і відповідних видів діяльності; розміщення газоналивних станцій, а також землі, які використовуються для відповідних установ, інших будівель і споруд обслуговування; території, необхідні для функціонування такої технічної інфраструктури, призначеної для виробництва електроенергії виключно для мереж електропередачі високої напруги (атомні та теплові електростанції, гідроелектростанції, електропідстанції лінії електропередач високої напруги). 
'''Землі під промисловою забудовою -''' група включає землі, на яких провадяться головним чином промислові види діяльності, з усіма допоміжними територіями, зокрема очисні споруди, стоянки, складські площадки, території закладів управління тощо; включаються також землі будівельних організацій та підприємств, землі з господарськими дворами та будівлями, окремо розташованими, які не входять в межі населених пунктів, а також під господарськими дворами держлісгоспів (склади лісоматеріалів, пилорами тощо). Група не включає: території портів і їх складських приміщень, навіть якщо вони є частинами промислових об'єктів, а також землі, які використовуються для відкритих розробок, шахт, кар'єрів і відповідних споруд та інфраструктури. 
'''Група Землі, зайняті поточним будівництвом та відведені під будівництво''' (будівництво на яких не розпочато). 
'''Землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами -''' підгрупа включає землі, зайняті тваринницькими фермами, тракторними станціями, літніми таборами, землі, забудовані іншими будівлями і дворами сільськогосподарського призначення. Також включаються землі під будівлями і дворами загального користування садівничих, дачних кооперативів. 
'''Група Землі, які використовуються для відпочинку та оздоровлення -''' група включає (крім спортивних споруд) землі під санаторно - курортними організаціями, кемпінгами, турбазами, пансіонатами, будинками відпочинку, таборами відпочинку тощо. 
'''Землі під об'єктами та спорудами спеціального призначення -''' група включає землі під військовими базами, об'єктами, фортецями, фортами укріплення, кладовищами, меморіальними комплексами та пам'ятниками, крематоріями, скотомогильниками, землі, які перебувають у стадії меліоративного освоєння та відновлення родючості ґрунтів. 
== Як змінити вид угідь?==
Відповідно до ч. 2 статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності, віднесених до категорій земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а також земельних ділянок (крім земельних ділянок, розташованих на територіях, об’єктах природно-заповідного фонду), на яких розташовані будівлі, споруди, що є у приватній власності землекористувача, який використовує земельні ділянки на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, може здійснюватися землекористувачем. У такому разі зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, який здійснює розпорядження відповідною земельною ділянкою. Зміна цільового призначення земель сільськогосподарського, лісогосподарського призначення здійснюється за умови відшкодування власником земельної ділянки (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом. Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки в таких випадках здійснюється за умови надання її власником (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) забезпечення виконання зобов’язання з відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом, у вигляді гарантії. Державний кадастровий реєстратор, який вносить до Державного земельного кадастру відомості про зміну цільового призначення такої земельної ділянки, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру негайно повідомляє установу, що видала гарантію, про настання підстави для відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва ( ч.8 ст 20 З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text емельного Кодексу України]). Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони".

Відповідно до ч.9 ст.20 [Https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] розміщення на них об’єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв’язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об’єктів соціально-культурного призначення, об’єктів, пов’язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією; розміщення об’єктів промисловості на землях, визначених пунктом "а" частини першої статті 150 цього Кодексу; відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, визначених пунктами "а" і "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення. Відповідно до ч.7 ст.20 зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок яких земельні ділянки виводяться із складу таких категорій (крім зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення для розміщення на них лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури), а також зміни цільового призначення земель, визначених пунктом "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, здійснюються за погодженням з Кабінетом Міністрів України..

Відповідно до ч.11 ст.20 у разі зміни цільового призначення земельної ділянки несільськогосподарського призначення з віднесенням такої земельної ділянки до категорії земель сільськогосподарського призначення, власником якої є особа, яка відповідно до положень Земельного кодексу України не може набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, така земельна ділянка підлягає відчуженню протягом одного року з дня внесення до Державного земельного кадастру відомостей про змінене цільове призначення земельної ділянки. Зміна виду угідь земельної ділянки в межах однієї категорії цільового призначення земельної ділянки можлива на підставі документації з землеустрою та з врахуванням містобудівної документації.

У ч.4 статті 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закону України «Про державний земельний кадастр»] відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), проектів землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що розробляються з метою зміни їх цільового призначення, робочих проектів землеустрою, технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель.

 
== Хто має право бути замовником проекту? ==
Замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи (ст. 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закону України «Про землеустрій»]).

 
== Хто може бути розробником? ==
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою. 
Обрати розробника документації із землеустрою можна з переліку, розміщеного на офіційному сайті Держгеокадастру.Розроблення проекту здійснюється на підставі договору між зацікавленою в оренді землі особою та обраним ним розробником. Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.
== Які документи подавати розробнику? ==
* документи, що підтверджують площу землеволодіння, землекористування;
* копію агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки;
* матеріали книги історії полів за останні три роки, актуальні матеріали польових геодезичних вишукувань та ґрунтових обстежень (у разі їх наявності). 
== Затвердження проекту землеустрою. ==
Затвердження проекту землеустрою здійснюється органами, визначеними ст. 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ], у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому ст. 186 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ]. Відбувається воно шляхом прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення. При зміні цільового призначення земельної ділянки повинні вноситись зміни до Державного земельного кадастру /Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам: законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів; документації із землеустрою або містобудівної документації.
== Відповідальність за порушення процедури зміни цільового призначення земельної ділянки ==
Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для:

а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;

б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;

в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;

г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Щодо інших форм відповідальності, то адміністративна може настати за ст. 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП] (Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X) (порушення правил використання земель, що включає, в тому числі, використання земель не за цільовим призначенням), ст. 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП] (порушення правил землеустрою), іншими статтями глави 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП], якщо порушення порядку використання земель за цільовим призначенням буде поєднане із порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (зокрема, природних об’єктів – лісів, пасовищ, сіножатей тощо). Кримінальна відповідальність настає лише при встановленні таких складів злочинів, як забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля (ст. 239 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ] (Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III), безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту (ст. 254 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ]), незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об’єкті археологічної спадщини(ст. 298 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ]).
[[Категорія:Охорона земель]]

Особливості оформлення спадщини на тимчасово окупованій території

2022-09-06T08:56:48Z

Oleksandra.orlyk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n17 Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/210-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 210 "Про затвердження Порядку реєстрації деяких спадкових справ у Спадковому реєстрі"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/719-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 р. № 719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану»]
== Поняття тимчасово окупованої території ==
''В останні роки громадяни України зіткнулися з питанням вступу у спадщину, родичі яких померли на тимчасово непідконтрольній Україні території та залишили після себе спадок.''

Тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

'''Тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія)''' - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

'''Тимчасово окупована територія України''' ([http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 стаття 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"]):
# сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об’єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях;
# внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституції] та законів України;
#інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України;
# надра під територіями, зазначеними у пунктах 1, 2 і 3 і повітряний простір над цими територіями.
Тимчасова окупація Російською Федерацією територій України незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.

Датою початку тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України є '''19 лютого 2014 року.'''

Окремі об’єкти нафтогазовидобування в межах континентального шельфу України є окупованими Російською Федерацією з 19 лютого 2014 року. Перелік таких об’єктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими Російською Федерацією з 20 лютого 2014 року.

Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими Російською Федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією Російської Федерації) починаючи з 7 квітня 2014 року. Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях з цієї дати, визначено Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України

Дата початку тимчасової окупації територій, передбачених пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначається рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України.

24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

'''Указом Президента України від 18 травня 2022 року № 341/2022''' строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб'''.'''

<big>'''Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022''' строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.</big>

25 квітня 2022 року Мінреінтеграції наказом від 25.04.2022 р. №75 затвердило Перелік територіальних громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Наказом Мінреінтеграції від 26.08.2022 р. №193 знову затверджено оновлений перелік (станом на 23.08.2022 року).

До оновленого переліку територіальних громад, розташованих у районах проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), входить 9 областей. Це територіальні громади Донецької (66), Харківської (56), Дніпропетровської (9), Луганської (37), Запорізької (60), Херсонської (49), Миколаївської (26), Сумської (22), Чернігівської (5) областей. Загалом у переліку наразі 330 громад.

== Спадкування на тимчасово окупованій території України ==
Стаття 1216 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] передбачає, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). ''Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.''

'''Часом відкриття спадщини''' '''є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.'''

Відповідно до норм стаття 1221 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] '''місцем відкриття спадщини''' є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (частина третя статті 1223 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

'''Важливо!''' На час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці (постанова КМУ від 24.06.2022 № 719)

Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Див. додатково консультацію [[Прийняття спадщини. Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини|"Прийняття спадщини. Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини"]].
=== Забезпечення реалізації права на спадкування на тимчасово окупованій території ===
Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"].

'''Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.'''

'''Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.'''

За заявами громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України або переселилися з неї, '''державну реєстрацію актів цивільного стану''', внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання здійснюють відділи державної реєстрації актів цивільного стану за місцем звернення заявника (що цікаво з погляду отримання свідоцтва про смерть українського зразка) ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n17 наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні"]).

Так, у випадку смерті особи на тимчасово окупованій території України, що підтверджується документами, виданими незаконними органами та/або особами, спадкоємцю спочатку варто встановити факт смерті спадкодавця на такій території шляхом звернення з відповідною заявою за місцем проживання (перебування) заявника до відповідного відділу державної реєстрації актів цивільного стану або до суду за межами тимчасово окупованої території України.

Якщо заявник звертався до суду – на підставі рішення суду у справі про встановлення зазначеного факту відділ державної реєстрації актів цивільного стану видасть заявнику свідоцтво про смерть особи встановленого зразка.

Див. додатково консультацію "[[Встановлення факту смерті на тимчасово окупованих територіях]]"
=== Особливості прийняття і оформлення спадщини на тимчасово окупованій території ===
[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Стаття 111 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"] з метою забезпечення реалізації права на спадкування на тимчасово окупованій території визначає, що: "У разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, '''місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви''', що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів".

Законом не встановлюється правил обрання місця подання першої заяви (немає прив’язки до місця реєстрації чи довідки ВПО).

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, а нерухоме майно або основна його частина, у разі відсутності нерухомого майна – основна частина рухомого майна знаходиться на відповідній території, '''місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви''', що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів'''.'''

'''Спадкова справа підлягає реєстрації''' у Спадковому реєстрі відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/210-2015-%D0%BF Порядку реєстрації деяких спадкових справ у Спадковому реєстрі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 210].

Вчинення нотаріальних дій щодо спадкових справ, які були зареєстровані у Спадковому реєстрі до початку тимчасової окупації, але не закінчені, здійснюється будь-яким нотаріусом на підконтрольній Уряду України території за зверненням спадкоємця.

'''Свідоцтво про право на спадщину видається''' нотаріусом за місцем відкриття спадщини (тобто тим нотаріусом, якому було подану заяву про прийняття спадщини) [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 стаття 66 Закону України "Про нотаріат"].
{| class="wikitable"
|+
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Суди]]

Відшкодування застрахованих збитків в зоні АТО

2022-09-06T08:46:56Z

Oleksandra.orlyk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про страхування"]
== Страхові події в зоні АТО ==
З моменту початку антитерористичної операції (далі – АТО) на теренах Донецької та Луганської областей, багатьом людям довелося залишити свої домівки, майно та податися шукати кращого життя до інших областей нашої держави. Деяке майно жителів було знищено, а деяке ще й було застраховане за договорами добровільного страхування майна у страхових компаніях (як правило автомобілі). На практиці виникла проблема у страхувальників, яка створює доволі серйозні проблеми та фактично унеможливлює отримати відшкодування.

У світовій практиці масові народні заворушення, воєнні дії, революції тощо традиційно належать до форс-мажорних обставин, і за ними страховиками збитки не покриваються. Інакше страхові компанії ризикують збанкрутіти, адже потерпілими на таких територіях є - ''юридичні і фізичні особи''.

В усіх договорах страхування прописано '''стандартні винятки''' - це події, що сталися під час воєнних дій, громадянської війни, заколоту, народного повстання, захоплення влади, теракту тощо. Тому страховики на всіх рівнях наголошують, що питання воєнних ризиків та ризиків тероризму - це світова практика. Ці ризики є в усіх без винятку договорах як для фізичних, так і для юридичних осіб. І в мирний, і в воєнний час потрібно купувати окремо страхове покриття або поліс для цих ризиків, тобто до вартості сьогоднішніх договорів ці ризики не включено. Отже, ключовим питанням є те, чи вважаються форс-мажором події на сході нашої країни.
== Сертифікат Торгово-промислової палати України про засвідчення обставин непереборної сили (форс-мажору) при здійсненні страхового відшкодування в зоні АТО ==
''Верховний Суд України'' звернув увагу на те, що слід розмежовувати передбачені договором випадки, коли завдані страхувальнику збитки не підлягають відшкодуванню (страхове відшкодування не виплачується), тобто, коли у страховика немає обов’язку здійснити виплату страхового відшкодування, від передбачених договором та/чи законодавством випадків (дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), коли особа лише звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов’язання в силу дії обставин непереборної сили, проте не звільняється від виконання самого обов’язку здійснити виплату страхового відшкодування.

''Зокрема, в постанові Верховного суду України від 03 лютого 2016 року у справі №910/12274/15 зазначено, що наявність чи відсутність у страхової компанії належних документів, які підтверджують обставини непереборної сили (форс-мажору), не впливає на зміст прав і обов’язків сторін, оскільки відповідно до положень договору заявлена позивачем подія є винятком із числа страхових ризиків, її настання не вважається страховим випадком. За таких обставин ця подія не може бути підставою для виникнення зобов’язання з виплати страхового відшкодування, що об’єктивно усуває можливість розгляду питання про наявність підстав для звільнення від відповідальності за його порушення в аспекті застосування положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3076 статті 617 ЦК України].''
== Страховий випадок та обов’язок страхового відшкодування в зоні АТО ==
Відповідно до статті ''25 Закону України «Про страхування»'' здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком, згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80#Text].

Згідно зі статтею ''979 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]'' за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Положення цієї статті кореспондується з частиною першою статті 16 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про страхування”] (далі - Закон), за змістом якої '''договір страхування''' - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (надати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статті 8 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про страхування"] страховим ризиком є певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання, а '''страховим випадком''' - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

За змістом положень ''статті 988 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] і статті 20 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про страхування"]'' обов’язок страховика здійснити страхове відшкодування виникає лише у разі настання страхового випадку.

Тобто, '''базовим документом, який врегульовує відносини між страховиком та страхувальником – є договір добровільного страхування''', який містить усі істотні умови, а саме визначає: що саме страхується, розмір страхової премії, страхової суми, що вважається страховим випадком, а також, випадки, коли страховик може відмовити у виплаті відшкодування. Так, більшість страховиків виключають зі списку страхових випадків події, що сталися під час військових дій, громадських заворушень, терористичних актів чи будь-яких інших заворушень.

Якщо положення договору страхування мають вищезазначені виключення, то стягнути суму страхового відшкодування буде неможливо, адже факт бойових дій на сході України підтверджують ряд законних та підзаконних актів. Так, ''Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України»'' уведено в дію відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони України, щодо проведення антитерористичної операції на сході України.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, визначено ''Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VII'', за змістом частини першої статті 1 якого періодом проведення антитерористичної операції є час між датою набрання чинності ''Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014'' та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. '''Згідно з частиною другою, зазначеної статті, територія проведення антитерористичної операції – це територія України, на якій розташовано населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.'''

У подальшому на виконання вимог ''абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р і від 2 грудня 2015 року № 1275-р'' затверджено переліки населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

На основі вищевикладеного, якщо договір добровільного страхування має положення, які виключають відповідальність страховика за страховим випадком, який стався у момент проведення військових дій, терористичних атак у тому числі на території проведення антитерористичної операції, то така відмова буде правомірною. Суди України теж притримуються такої позиції, особливо після декількох постанов Верховного суду, який підтримав зазначений висновок, а саме, у справах № 3-1237гс15 від 27.01.2016 року та № 3-1289гс15 від 03.02.2016 року.

Якщо ж договори добровільного страхування майна не мають таких положень, то страховик може звернутися до положень договору про форс-мажорні обставини та відмовити у виплаті з цих підстав. Відповідно форс-мажором страхова буде вважати проведення АТО.

'''У цьому випадку слід звернути увагу на дві обставини:'''

'''Перша''' – підтвердження форс-мажорних обставин здійснює виключно Торгово-промислова палата України своїм сертифікатом.

'''Друга''' – страховики, як правило, знаходяться поза зоною проведення АТО, а тому, у них відсутні обставини, які унеможливлюють виконання ними їхніх зобов’язань за договорами страхування.

<big>'''Відтак, з огляду на проведення антитерористичної операції на сході України, у тому числі за місцем розташування застрахованого майна, подія, пов'язана з руйнуванням майна внаслідок військових дій, а також маневрів або інших військових заходів, громадянської війни, терористичних актів, народних хвилювань будь-якого роду або страйків, не може бути визнана страховим випадком, а тому не породжує обов’язку страховика щодо виплати страхового відшкодування.'''Ознайомитися з позицією Верховного Суду у спорах щодо страхування можна за посиланням [[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/Prezent_strah_Krat.pdf]].
== Н[[Категорія:Інші питання цивільного права]]а[[Категорія:Суди]]да[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]ння грошової допомоги або компенсації постраждалим від надзвичайних ситуацій, які залишилися на попередньому місці проживання ==
У липні 2019 року Кабмін затвердив Порядок надання та визначення розміру грошової допомоги або компенсації постраждалим від надзвичайних ситуацій, які залишилися на попередньому місці проживання. Зокрема, у документі зазначено, що розмір грошової допомоги постраждалим становить від 3 до 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а розмір грошової компенсації за зруйноване житло внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Росії, може бути не більше 300 тис. грн.

Грошова допомога та компенсація є '''одноразовими'''. Повторна виплата коштів не допускається.

Постраждалі подають для отримання грошової допомоги Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим органам виконавчої влади, а для отримання грошової компенсації - комісії такі '''документи''':
* заяву;
* довідку про встановлення статусу особи, яка постраждала від надзвичайної ситуації;
* копію паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу;
* копію довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім випадків, коли особа через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відмітку в паспорті громадянина України).
Для отримання грошової компенсації також подаються:
* документи, що підтверджують право власності на житло, - щодо житлових будинків (квартир), які зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації;
* акт обстеження
Комісія у '''п’ятиденний строк''' з дня подання документів приймає рішення щодо надання постраждалим грошової компенсації, що оформляється протоколом, та повідомляє про це постраждалим.

Грошова допомога постраждалим, які є власниками (співвласниками), наймачами житлового будинку (квартири), пошкодженого (пошкодженої) внаслідок надзвичайної ситуації або проведення робіт з ліквідації її наслідків, а також грошова компенсація постраждалим, які є власниками (співвласниками) житлового будинку (квартири), зруйнованого (зруйнованої) внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, надається в '''місячний строк''' з дня прийняття рішення про її надання.

Виплата грошової допомоги або компенсації '''здійснюється через''' акціонерне товариство “Укрпошта” або шляхом перерахування коштів на банківській рахунок, наданий постраждалим.

Соціальні послуги окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах, та порядок їх надання

2022-09-06T07:20:09Z

Oleksandra.orlyk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19 Закон України "Про соціальні послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/587-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 587 "Про організацію надання соціальних послуг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/185-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року № 185 "Про затвердження критеріїв діяльності надавачів соціальних послуг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/428-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 428 "Про затвердження Порядку регулювання тарифів на соціальні послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/429-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 429 "Про затвердження Порядку установлення диференційованої плати за надання соціальних послуг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 450 "Деякі питання надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/427-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 427 "Деякі питання здійснення контролю за додержанням вимог Закону України “Про соціальні послуги”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1417-2009-%D0%BF/page Постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2009 року № 1417 "Деякі питання діяльності територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг)"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0643-20#n8 Наказ Міністерства соціальної політики України від 23 червня 2020 року № 429 "Про затвердження Класифікатора соціальних послуг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1084-16 Наказ Міністерства соціальної політики України від 14 липня 2016 року № 762 "Про затвердження форм документів, необхідних для оформлення на обслуговування в територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг)"]
== Хто має право на отримання соціальних послуг ==
'''Отримувачами соціальних послуг''' є особи/сім’ї, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах, яким надаються соціальні послуги.

'''Вразливі групи населення''' - особи/сім’ї, які мають найвищий ризик потрапляння у складні життєві обставини через вплив несприятливих зовнішніх та/або внутрішніх чинників.

'''Складні життєві обставини''' - обставини, що негативно впливають на життя, стан здоров’я та розвиток особи, функціонування сім’ї, які особа/сім’я не може подолати самостійно.

'''Чинники''', що можуть зумовити складні життєві обставини:
# похилий вік;
# часткова або повна втрата рухової активності, пам’яті;
# невиліковні хвороби, хвороби, що потребують тривалого лікування;
# психічні та поведінкові розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин;
# інвалідність;
# бездомність;
# безробіття;
# малозабезпеченість особи;
# поведінкові розлади у дітей через розлучення батьків;
# ухилення батьками або особами, які їх замінюють, від виконання своїх обов’язків із виховання дитини;
# втрата соціальних зв’язків, у тому числі під час перебування в місцях позбавлення волі;
# жорстоке поводження з дитиною;
# насильство за ознакою статі;
# домашнє насильство
# потрапляння в ситуацію торгівлі людьми;
# шкода, завдана пожежею, стихійним лихом, катастрофою, бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією;
Дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19 Закону України "Про соціальні послуги"] поширюється на громадян України, а також іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах проживають або перебувають на території України, у тому числі особи, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"] і належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах (стаття 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19 Закону України "Про соціальні послуги"]).
== Суб'єкти надання соціальних послуг ==
'''Соціальні послуги надають:'''

♦ установи/заклади надання соціальних послуг (стаціонарні, реабілітаційні, тимчасового перебування);

♦ інші установи/заклади соціальної підтримки (обслуговування), у тому числі спеціалізовані служби підтримки осіб, постраждалих від домашнього насильства та насильства за ознакою статі;

♦ недержавні підприємства, установи, організації, громадські об’єднання, благодійні, релігійні організації, фізичні особи - підприємці та фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності (стаття 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19 Закону України "Про соціальні послуги"]).

'''До надання соціальних послуг, відповідно до закону, можуть залучатися волонтери.'''

Соціальні послуги '''можуть надаватися''' у центрах зайнятості, закладах охорони здоров’я, освіти, культури тощо.

Фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім’ї, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права і обов’язки, та є:
# особами з інвалідністю I групи;
# дітьми з інвалідністю;
# громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;
# невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;
# дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги (частина шоста статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19 Закону України "Про соціальні послуги"]).
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Для пошуку надавачів соціальних послуг створено [https://www.msp.gov.ua/content/reestr-nadavachiv-socialnih-poslug.html Реєстр надавачів соціальних послуг].
|}
== Вартість надання соціальних послуг ==
Незалежно від їх доходу особи, '''безкоштовно всі соціальні послуги отримуватимуть:'''
# особи, які постраждали від торгівлі людьми;
# особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі;
# діти з інвалідністю;
# особи з інвалідністю I групи;
# діти-сироти;
# діти позбавлені батьківського піклування та особи з їх числа віком до 23 років;
# сім’ї опікунів, піклувальників;
# прийомні сім’ї;
# дитячі будинки сімейного типу;
# сім’ї патронатних вихователів;
# діти, з певним переліком захворювань.
Всі решта отримуватимуть безкоштовно лише соціальні послуги з: інформування, консультування, надання притулку, представництва інтересів, перекладу жестовою мовою, а також екстрені соціальні послуги.

Окрім перерахованих категорій, всі соціальні послуги також '''безоплатно надаватимуться особам, які їх потребують та середньомісячний сукупний дохід яких становить менше двох прожиткових мінімумів для відповідної категорії осіб.'''

Якщо середньомісячний сукупний дохід особи більше двох, але не перевищує чотирьох прожиткових мінімуми для відповідної категорії осіб, таким особам надаються соціальні послуги '''з установленням диференційованої плати''' (порядок визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/429-2020-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 429 "Про затвердження Порядку установлення диференційованої плати за надання соціальних послуг"]).

Якщо середньомісячний сукупний дохід особи '''перевищує чотири прожиткові мінімуми''' для відповідної категорії осіб то '''соціальні послуги надаються за власний рахунок такої особи чи за рахунок третіх осіб'''. Таким же чином надаються послуги понад обсяги, визначені державним стандартом послуг.

'''Прожитковий мінімум''' з 01 січня 2021 року становить для працездатних осіб — '''2270 грн.''', для осіб, що втратили працездатність — '''1769 грн.''', з 01 липня 2021 для працездатних осіб — '''2379 грн.''', для осіб, що втратили працездатність — '''1854 грн.''', та з 01 грудня 2021 для працездатних осіб — '''2481 грн'''., для осіб, що втратили працездатність — '''1934 грн'''.

'''Середньомісячний сукупний дохід''' отримувача соціальних послуг для визначення права на отримання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів або з установленням диференційованої плати '''визначається за попередні шість місяців, що передують місяцю звернення''' за наданням соціальних послуг, та обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу його сім’ї на кількість членів сім’ї, які включаються до її складу.

Розмір плати за соціальні послуги визначає надавач соціальних послуг залежно від змісту та обсягу послуг, що надаються. Порядок регулювання тарифів на соціальні послуги затверджується Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/428-2020-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 428 "Про затвердження Порядку регулювання тарифів на соціальні послуги"]).
== Перелік соціальних послуг ==
{| class="wikitable"
|-
! № !! Соціальна послуга !! Суть !! Державний стандарт
|-
|1. || colspan="3" |Догляд:
|-
| 1.1 || '''догляд вдома'''|| допомога в самообслуговуванні (дотримання особистої гігієни, рухового режиму, годування), пересуванні в побутових умовах, веденні домашнього господарства (закупівля і доставка продуктів харчування, ліків та інших товарів, приготування їжі, косметичне прибирання житла, оплата комунальних платежів, прання білизни, дрібний ремонт одягу), в організації взаємодії з іншими фахівцями та службами (виклик лікаря, працівників комунальних служб, транспортних служб тощо); навчання навичкам самообслуговування; допомога в забезпеченні технічними засобами реабілітації, навчання навичкам користування ними; психологічна підтримка; надання інформації з питань соціального захисту населення; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги; допомога в оформленні документів; || [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1990-13 наказ Міністерства соціальної політики України від 13 листопада 2013 року № 760 «Про затвердження Державного стандарту догляду вдома»]
|-
| 1.2 || '''догляд стаціонарний'''|| створення умов для проживання (надання ліжко-місця з комунально-побутовими послугами в стаціонарних умовах); забезпечення харчуванням, твердим, м'яким інвентарем; допомога у самообслуговуванні (дотримання особистої гігієни, рухового режиму, прийом ліків, годування); спостереження за станом здоров'я, організація надання реабілітаційних та медичних послуг; допомога у забезпеченні технічними засобами реабілітації, навчання навичкам користування ними; навчання навичкам самообслуговування; організація розпорядку дня, у тому числі денної зайнятості, дозвілля; || [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0432-16 наказ Міністерства соціальної політики України від 29 лютого 2016 року № 198 «Про затвердження Державного стандарту стаціонарного догляду за особами, які втратили здатність до самообслуговування чи не набули такої здатності»]
|-
| 1.3|| '''денний догляд'''|| забезпечення умов для денного перебування; забезпечення харчуванням; допомога у самообслуговуванні (дотримання особистої гігієни, рухового режиму, прийом ліків, годування); спостереження за станом здоров'я, надання реабілітаційних послуг; формування та підтримка навичок самообслуговування; психологічна підтримка; організація денної зайнятості, дозвілля. || [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1363-13 наказ Міністерства соціальної політики України від 30 липня 2013 року № 452 «Про затвердження Державного стандарту денного догляду»]
|-
| 2. || '''Підтримане проживання'''|| надання місця для проживання; навчання, розвиток та підтримка навичок самостійного проживання; допомога в організації розпорядку дня; організація медичного патронажу; допомога у веденні домашнього господарства (закупівля і доставка продуктів харчування, ліків та інших товарів, приготування їжі, косметичне прибирання); представництво інтересів; допомога в організації взаємодії з іншими фахівцями та службами; надання інформації з питань соціального захисту населення; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги. || [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0458-15 Наказ Міністерства соціальної політики України від 03 квітня 2015 року № 372 «Про затвердження Державного стандарту підтриманого проживання бездомних осіб»]
|-
| 3. || [[Паліативна допомога|'''Паліативний/хоспісний догляд''']] || допомога у самообслуговуванні (дотримання особистої гігієни, рухового режиму, прийом ліків, годування); спостереження за станом здоров'я; сприяння наданню медичних послуг; допомога у забезпеченні технічними засобами реабілітації, навчання навичкам користування ними; навчання членів сім’ї догляду; допомога у веденні домашнього господарства (закупівля і доставка продуктів харчування, ліків та інших товарів, приготування їжі, косметичне прибирання); представництво інтересів; психологічна підтримка особи та членів сім’ї; надання інформації з питань соціального захисту населення; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги; організація та підтримка груп самодопомоги. || [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0247-16 наказ Міністерства соціальної політики України від 29 січня 2016 року № 58 «Про затвердження Державного стандарту паліативного догляду»]
|-
| 4. || [[Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування|'''Соціальний супровід сімей, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування''']] || допомога у створенні та підтримці позитивного соціально-психологічного клімату в сім’ї; адаптація дитини в нових умовах; створення належних умов для забезпечення індивідуальних потреб кожної дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, у розвитку та вихованні; захист майнових, житлових та інших прав дитини; сприяння навчанню та розвитку дитини; допомога у зміцненні/відновленні родинних та суспільно корисних зв’язків; допомога у створенні та забезпеченні умов для пріоритетного права дитини на усиновлення; підготовка дитини до виходу із сім’ї, в тому числі і до самостійного життя. || [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1089-17 наказ Міністерства соціальної політики України від 11 серпня 2017 року № 1307 «Про затвердження Державного стандарту соціального супроводу сімей, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування»]
|-
| 5. || '''Послуга соціальної адаптації'''|| допомога в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх вирішення, складання плану виходу із складної життєвої ситуації; залучення отримувача до вирішення власної складної життєвої ситуації; надання інформації з питань соціального захисту населення; навчання, формування та розвиток соціальних навичок, умінь, соціальної компетенції; представництво інтересів; корекція психологічного стану та поведінки в повсякденному житті; надання психологічної підтримки; допомога в оформленні документів; сприяння працевлаштуванню; допомога у зміцненні/відновленні родинних та суспільно корисних зв’язків; організація клубів за інтересами, клубів активного довголіття, університетів третього віку; допомога в організації денної зайнятості та дозвілля; сприяння організації та діяльності груп самодопомоги. || [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0665-15 Наказ Міністерства соціальної політики України від 18 травня 2015 року № 514 «Про затвердження Державного стандарту соціальної адаптації»]
|-
| 6. || '''Послуга соціальної інтеграції та реінтеграції'''|| розвиток, формування та підтримка соціальних навичок; допомога в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх вирішення, складання плану виходу із складної життєвої ситуації; залучення отримувача до вирішення власної складної життєвої ситуації; надання інформації з питань соціального захисту населення; представництво інтересів; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги; допомога в оформленні документів; допомога в отриманні реєстрації місця проживання/перебування; сприяння в отриманні житла, працевлаштуванні тощо; корекція психологічного стану та поведінки в повсякденному житті; надання психологічної підтримки; допомога у зміцненні/відновленні родинних та суспільно корисних зв'язків; сприяння організації та діяльності груп самодопомоги; послуги перекладу, вивчення державної мови; сприяння у встановленні зв'язків із національно-культурними організаціями співвітчизників. || [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1671-13 Наказ Міністерства соціальної політики України від 19 вересня 2013 року № 596 «Про затвердження Державного стандарту соціальної інтеграції та реінтеграції бездомних осіб»]
|-
|7. || '''Натуральна допомога'''|| надання натуральної допомоги (пошиття одягу, ремонт одягу, ремонт взуття, перукарські послуги, прання білизни та одягу, ремонтні роботи, обробіток присадибної ділянки, косіння трави біля будинку, рубання та розпилювання дров, косметичне, вологе, генеральне прибирання).|| ---
|-
| 8. || '''Послуга соціальної реабілітації'''|| навчання, формування, розвиток та підтримка соціально-побутових навичок (самообслуговування, комунікації, позитивної поведінки, приготування їжі, користування грошима, орієнтування тощо); допомога у забезпеченні технічними засобами реабілітації, навчання навичкам користування ними; психологічна підтримка, у тому числі шляхом організації та координації підтримки за принципом «рівний - рівному»; нормалізацію психосоціального стану і підвищення якості життя; організація дозвілля, спортивно-оздоровчої, технічної та художньої діяльності, працетерапії; надання інформації з питань соціального захисту населення; || [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0066-19 Наказ Міністерства соціальної політики України від 17 грудня 2018 року № 1901 "Про затвердження Державного стандарту соціальної реабілітації осіб з інтелектуальними та психічними розладами"]
|-
|8.1 || '''послуга соціально-психологічної реабілітації'''|| надання ліжко-місця з комунально-побутовими послугами; забезпечення твердим, м’яким інвентарем, одягом, взуттям, харчуванням; створення умов для здійснення санітарно-гігієнічних заходів, дотримання особистої гігієни; організація збереження особистих речей; проведення психологічного консультування та психолого-педагогічної корекції з урахуванням індивідуальних потреб кожної дитини; створення умов для здобуття дітьми освіти з урахуванням рівня їх підготовки; здійснення трудової адаптації дітей з урахуванням їх інтересів та можливостей; надання безоплатної правової допомоги; представництво інтересів; розвиток, формування та підтримка соціальних навичок; допомога в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх вирішення; організація отримання медичних послуг, медичного обстеження; робота, спрямована на повернення дитини до біологічної родини. || ---
|-
| 9. || [[Соціальний захист бездомних громадян та безпритульних дітей|'''Надання притулку''']] || надання ліжко-місця з комунально-побутовими послугами; забезпечення твердим, м’яким інвентарем, одягом, взуттям, харчуванням; створення умов для здійснення санітарно-гігієнічних заходів, дотримання особистої гігієни; сприяння у створенні умов для здобуття дітьми освіти з урахуванням рівня їх підготовки; організація збереження особистих речей; надання інформації з питань соціального захисту населення; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги; представництво інтересів; розвиток, формування та підтримка соціальних навичок; допомога в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх вирішення; залучення отримувача до вирішення власної складної життєвої обставини; організація отримання медичних послуг, медичного обстеження; психологічне консультування; допомога в організації взаємодії з іншими фахівцями, службами. || [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1447-13 наказ Міністерства соціальної політики від 13 серпня 2013 року № 495 «Про затвердження Державного стандарту надання притулку бездомним особам»]
|-
| 10. || '''Кризове та екстрене втручання'''|| психологічна допомога (консультування, підтримка, діагностика, консультування, корекція, психотерапія, реабілітація); надання інформації з питань соціального захисту населення; допомога в організації взаємодії з іншими фахівцями та службами; представництво інтересів, корекція сімейних стосунків; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги; організація надання невідкладної медичної допомоги; організація надання притулку. || [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ru/z0990-16 наказ Міністерства соціальної політики від 01 липня 2016 року № 716 «Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги кризового та екстреного втручання»]
|-
| 11. || '''Консультування'''|| допомога в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх вирішення, складання плану виходу із складної життєвої ситуації; психологічне консультування; сприяння в отриманні правової допомоги. || [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0866-15 наказ Міністерства соціальної політики від 02 липня 2015 року № 678 «Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги консультування»]
|-
| 12. || '''Соціальний супровід'''||обстеження, оцінка потреб, визначення шляхів вирішення основних проблем; складання індивідуального плану соціального супроводу; залучення отримувача послуги до виконання індивідуального плану соціального супроводу; оцінка результатів виконання індивідуального плану соціального супроводу; регулярні зустрічі чи відвідування отримувача послуги з метою моніторингу виконання поставлених завдань; сприяння у отриманні інших послуг, організації взаємодії з іншими суб’єктами соціального супроводу; допомога в усвідомленні значення дій та/або розвиток вміння керувати ними; навчання та розвиток навичок; психологічне консультування; психологічна підтримка; || [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0621-16 наказ Міністерства соціальної політики від 31 березня 2013 року № 318 «Про затвердження Державного стандарту соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах»]
|-
| 12.1 || '''соціальний супровід при працевлаштуванні та на робочому місці'''|| регулярні зустрічі з отримувачем послуги; відвідування на робочому місці; сприяння в адаптації особи до виконання робочих функцій, пристосуванні робочого місця для осіб з інвалідністю; сприяння у отриманні інших послуг, організації взаємодії з іншими суб'єктами соціального супроводу; навчання та розвиток трудових і соціальних навичок; психологічне консультування; психологічна підтримка. || [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1359-16 наказ Міністерства соціальної політики від 21 вересня 2016 року № 1044 «Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги соціального супроводу при працевлаштуванні та на робочому місці»]
|-
| 13. || '''Представництво інтересів'''|| ведення переговорів від імені отримувача соціальних послуг; допомога в оформленні або відновленні документів; сприяння в реєстрації місця проживання або перебування; допомога у розшуку рідних та близьких, відновленні родинних та соціальних зв'язків; сприяння у забезпеченні доступу до ресурсів і послуг за місцем проживання/перебування, встановленні зв'язків з іншими фахівцями, службами, організаціями, підприємствами, органами, закладами, установами тощо. || [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0127-16 наказ Міністерства соціальної політики від 30 грудня 2015 року № 1261 «Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги представництва інтересів»]
|-
| 14. || '''Посередництво ([[медіація]])'''|| допомога у врегулюванні конфліктів; ведення переговорів; опрацювання шляхів та умов розв'язання конфлікту. || [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1243-16 наказ Міністерства соціальної політики від 17 серпня 2016 року № 892 «Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги посередництва (медіації)»]
|-
| 15. || '''Соціальна профілактика'''|| організація навчання та просвіти; довідкові послуги; розроблення та розповсюдження рекламно-інформаційних матеріалів щодо надання соціальних послуг. || [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1155-15 наказ Міністерства соціальної політики від 10 вересня 2015 року № 912 «Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги профілактики»]
|-
| 16. || '''Послуга фізичного супроводу осіб з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату та пересуваються на кріслах колісних, порушення зору'''|| надання допомоги при переміщенні у громадських місцях і транспорті для відвідування органів державної влади та місцевого самоврядування, установ, організацій та закладів, купівлі товарів, робіт і послуг, у тому числі заповнення бланків, написання заяв, читання інформації під час такого відвідування та інше. || ---
|-
| 17. || '''Послуга перекладу жестовою мовою'''|| переклад жестовою мовою (у тому числі з використанням знакових систем) та словесною мовою під час відвідування особами з інвалідністю з порушеннями слуху органів державної влади та місцевого самоврядування, установ, організацій і закладів, при купівлі товарів, робіт і послуг.|| ---
|-
|18.
|'''Послуга догляду та виховання дітей в умовах, наближених до сімейних'''
|забезпечення місця проживання та особистих потреб; формування та підтримку навичок самообслуговування та особистої гігієни; виховання та розвиток особистості; забезпечення отримання освітніх, медичних та реабілітаційних послуг, та інших допоміжних соціальних послуг, які відповідають потребам отримувачів;
організація надання додаткових соціальних послуг; організацію дозвілля, відпочинку та оздоровлення отримувачів послуги; підготовку дитини до реінтеграції в біологічну сім’ю або влаштування в сімейну форму виховання; підготовку до самостійного життя та соціалізацію в громаді.
| ---
|-
|19.
|'''Послуга супроводу під час інклюзивного навчання'''
|допомога в самообслуговуванні; підтримка у спілкуванні та комунікації з дітьми, педагогами та іншими особами; організація харчування та допомога у прийнятті їжі; організація пересування та допомога під час пересування (мобільність); сприяння в організації денної зайнятості, дозвілля; організація денного відпочинку (сну)
| ---
|}
== Куди звертатися за отриманням безоплатних соціальних послуг ==
Для отримання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів '''особа або її законний представник подає органу соціального захисту населення''' за місцем свого проживання/перебування '''заяву про надання соціальних послуг''' (далі - заява) у письмовій або електронній формі, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Подання заяви з відповідними документами для отримання соціальних послуг особами з інвалідністю та особами похилого віку, які мають інтелектуальні та/або психічні порушення, проводиться відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/576-2019-%D0%BF#Text Порядку надання соціальних послуг особам з інвалідністю та особам похилого віку, які страждають на психічні розлади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 р. № 576].

'''Заява в електронній формі подається через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, електронну систему чи іншу інтегровану з ними інформаційну систему.'''

У разі відсутності в об’єднаній територіальній громаді органу соціального захисту населення '''заява про отримання соціальних послуг приймається уповноваженою посадовою особою''' виконавчого органу сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади або старостинського округу/старостою.

Заяви можуть прийматися центром надання адміністративних послуг за місцем проживання/перебування особи, яка потребує соціальних послуг.

Заява, прийнята уповноваженою посадового особою виконавчого органу сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади, старостинського округу/старостою чи центром надання адміністративних послуг, '''протягом одного робочого дня''' з дати її надходження передається органу соціального захисту населення для підготовки відповідних запитів, клопотань (у разі потреби) та подальшого прийняття рішення.
== Перелік необхідних документів ==
'''До заяви про надання соціальних послуг обов’язково додаються такі документи (або їх скановані копії):'''
* копія паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу, яка потребує надання соціальних послуг;
* копія документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, у якому зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків, або копія паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органові та мають про це відмітку в паспорті);
* копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ (для осіб з інвалідністю);
* копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, виданого в установленому МОЗ порядку (для дитини з інвалідністю);
* копія довідки про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, виданої лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу (за наявності);
* медичний висновок про здатність до самообслуговування та потребу в сторонній допомозі (у разі потреби);
* копія рішення органу опіки та піклування про утворення прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, про влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя (за наявності);
* копія рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, яка потребує надання соціальних послуг (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
* копія рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, яка потребує надання соціальних послуг (за наявності);
* документ, що підтверджує повноваження представника органу опіки та піклування (якщо заява подається органом опіки та піклування);
* копія паспорта громадянина України опікуна або піклувальника особи, яка потребує надання соціальних послуг (за наявності опікуна або піклувальника);
* копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (за наявності);
* акт оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах (за наявності), складений соціальним менеджером/фахівцем із соціальної роботи.
У разі відсутності '''у бездомної особи''' документа, що посвідчує особу, такій особі надається допомога у поновленні зазначеного документа відповідно до законодавства.

Якщо в документах (або їх копіях), які додаються до заяви, міститься інформація (відомості), яка вже є у розпорядженні органу соціального захисту населення або зазначену інформацію (відомості) можливо отримати в порядку електронної інформаційної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів, такі документи не подаються.

Для надання соціальних послуг (крім тих, що надаються за рахунок бюджетних коштів незалежно від доходу отримувача соціальних послуг) за наявності інших отриманих доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, Фонді соціального страхування та згідно із законодавством не може бути отримана на запит органу соціального захисту населення відповідно до цього Порядку, подаються також довідки/ інші документи про доходи.

Підставою для розгляду питання про надання соціальних послуг також є повідомлення суб’єкта та/або акт оцінювання потреб сім’ї/особи, складений соціальним менеджером/фахівцем із соціальної роботи/ соціальним працівником, звернення, повідомлення інших осіб в інтересах осіб, які потребують соціальних послуг у зв’язку з перебуванням у складних життєвих обставинах, рекомендації комісії з питань захисту прав дитини, подані за результатами розгляду матеріалів про стан сім’ї, яка перебуває у складних життєвих обставинах.

'''Особами, які потребують надання соціальної послуги стаціонарного догляду чи паліативного догляду в умовах стаціонару, також подається:'''
* довідка для направлення особи з інвалідністю до інтернатного закладу за формою, затвердженою МОЗ;
* індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю за формою, затвердженою МОЗ (за наявності інвалідності);
* копія пенсійного посвідчення або посвідчення особи, яка отримує державну соціальну допомогу (за наявності);
* копія договору про відкриття та обслуговування поточного рахунка (за наявності).
== Порядок розгляду звернення про надання соціальних послуг ==
Орган соціального захисту населення аналізує отримані документи, уточнює необхідну інформацію, в тому числі шляхом перевірки даних щодо отримувачів державної допомоги, пільг тощо, наявних в інформаційних системах, та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня '''визначає надавача або залучає соціального менеджера/фахівця із соціальної роботи для оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах'''.

'''Для отримання інформації про доходи особи''', що потребує надання соціальних послуг, орган соціального захисту населення '''протягом трьох робочих днів''' після надходження заяви від такої особи, її законного представника, органу опіки та піклування надсилає запит до:
* ДПС - для отримання відомостей про доходи осіб з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мінфіном;
* Пенсійного фонду України - для отримання відомостей про доходи осіб з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування у порядку, встановленому Пенсійним фондом України та Мінсоцполітики;
* фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування - для отримання інформації про страхові виплати із зазначених фондів.
ДПС, Пенсійний фонд України, фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування '''протягом п’яти робочих днів''' після надходження запиту надають органу соціального захисту населення інформацію про доходи/страхові виплати особи, що потребує надання соціальних послуг.

'''У разі неможливості здійснення обміну інформацією''', відсутності даних за необхідний період або за наявності інших отриманих доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування та згідно із законодавством не може бути отримана на запит органу соціального захисту населення, '''отримувач соціальної послуги подає довідки/інші документи про доходи за попередні шість місяців, що передують місяцю звернення за наданням соціальних послуг.'''

'''Оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах''' проводиться соціальним менеджером/фахівцем із соціальної роботи '''протягом п’яти робочих днів''' з дати отримання заяви, звернення, повідомлення про надання соціальних послуг у порядку, встановленому Мінсоцполітики, із залученням у разі потреби психолога, медичного працівника, педагогічного працівника закладу та/або установи освіти, реабілітолога та інших фахівців.

Під час оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах з’ясовуються обставини, що можуть призвести або призвели до порушень у життєдіяльності особи/сім’ї, визначаються чинники, що спричинили потрапляння у складні життєві обставини, рівень складності наявних проблем, їх вплив на життєдіяльність особи/сім’ї, індивідуальні потреби в отриманні соціальних послуг, а також спроможність особи/сім’ї самостійно подолати або мінімізувати негативний вплив таких обставин.

За результатами оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах складається відповідний акт за формою, затвердженою Мінсоцполітики, з пропозиціями щодо переліку соціальних послуг, яких потребує особа/сім’я, та подається органу соціального захисту населення для подальшого прийняття рішення про надання соціальних послуг.

У разі отримання звернення (письмового або усного) особи, у тому числі дитини/сім’ї, про надання соціальних послуг екстрено (кризово) у зв’язку із загрозою життю чи здоров’ю особи або отримання повідомлення від суб’єкта про необхідність надання таких послуг оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах не проводиться.

'''Рішення про надання послуг екстрено (кризово)''' '''приймається органом соціального захисту населення/надавачем невідкладно та протягом однієї доби забезпечується надання соціальних послуг.''' Відповідно до потреб особи надавач проводить термінове втручання в кризову ситуацію з метою негайного усунення або мінімізації наслідків такої ситуації, надання допомоги та підтримки, зокрема шляхом забезпечення психологічної підтримки та консультування (в тому числі телефоном), виїзду мобільної бригади соціально-психологічної допомоги, взаємодії з іншими фахівцями та службами (виклик бригади швидкої допомоги для надання невідкладної медичної допомоги, працівника уповноваженого підрозділу органу Національної поліції тощо).

У разі відсутності в особи, яка потребує надання послуг екстрено (кризово), документа, що посвідчує особу, та інших документів, визначених пунктом 28 цього Порядку, рішення про надання таких соціальних послуг приймається без їх подання.

За результатами надання послуг екстрено (кризово) надавач складає акт про надання соціальної послуги за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
== Прийняття рішення про надання соціальних послуг ==
Після отримання інформації за результатами запиту чи шляхом доступу до даних державних електронних інформаційних ресурсів орган соціального захисту населення '''протягом десяти робочих днів з дня одержання заяви''' відповідно до отриманих документів (даних) та з урахуванням результатів оцінювання потреб особи/ сім’ї у соціальних послугах приймає '''рішення про надання чи відмову в наданні соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів''', що видається за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Про прийняте рішення особа або її законний представник інформується органом соціального захисту населення '''не пізніше ніж через три робочих дні''' з дати його прийняття шляхом надання (надсилання) рішення про надання чи відмову в наданні соціальних послуг (його сканованої копії) у паперовій та/або електронній формі. У рішенні про відмову в наданні соціальних послуг обов’язково повинні бути обґрунтовані підстави відмови.

Рішення про надання соціальних послуг разом з інформацією про особу/сім’ю (призначені виплати та державну допомогу, встановлення статусу внутрішньо переміщеної особи, особи з інвалідністю тощо) також '''надсилається надавачу (надавачам) у паперовій та/або електронній формі не пізніше ніж через три робочих дні з дати його прийняття.'''
== Підстави для відмови у наданні соціальних послуг ==
'''Підставою для відмови особі, яка звернулася із заявою, у наданні соціальних послуг є:'''
* відсутність потреби осіб/сімей, які належать до вразливих категорій населення або перебувають під впливом чинників, що можуть зумовити потрапляння у складні життєві обставини, в соціальних послугах за результатами оцінювання потреб особи/сім’ї;
* ненадання надавачем тих соціальних послуг, яких потребує особа/сім’я;
* наявність в особи відповідно до медичного висновку медичних протипоказань, перелік яких затверджується МОЗ (рішення про надання соціальних послуг приймається після усунення таких протипоказань).
'''Не може бути відмовлено у наданні соціальних послуг особі у разі загрози її життю чи здоров’ю, домашнього насильства, насильства за ознакою статі або жорстокого поводження з дитиною.'''
== Припинення надання соціальних послуг: ==
'''Підставами для припинення надання соціальних послуг є:'''
* відсутність потреби в соціальних послугах за результатами оцінювання потреб осіб/сімей, які належать до вразливих категорій населення або перебувають під впливом чинників, що можуть зумовити потрапляння у складні життєві обставини;
* закінчення строку дії договору про надання соціальних послуг (крім випадків продовження строку дії договору за результатами повторного оцінювання потреб);
* відмова особи/сім’ї від отримання послуг (крім випадків соціального супроводу сімей з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах, і сімей, у яких порушуються права дитини) та дострокове розірвання договору про надання соціальних послуг за ініціативою отримувача соціальних послуг;
* зміна місця проживання/перебування отримувача соціальних послуг, що унеможливлює надання соціальних послуг;
* невиконання без поважних причин отримувачем соціальних послуг вимог, визначених договором про надання соціальних послуг;
* виявлення/встановлення недостовірності поданих отримувачем соціальних послуг інформації/документів під час звернення за наданням соціальних послуг, що унеможливлює подальше їх надання;
* смерть отримувача соціальних послуг;
* дострокове розірвання договору про надання соціальних послуг за ініціативою отримувача соціальних послуг;
* ліквідація (припинення діяльності) надавача або припинення ним надання відповідних соціальних послуг.
== Див. також ==
* [[Порядок надання соціальних послуг особам з інвалідністю та особам похилого віку, які страждають на психічні розлади]]
* [[Порядок здійснення соціального супроводу сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах]]
* [[Соціальне обслуговування неповнолітніх]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Мораторій на продаж сільськогосподарських земель

2022-08-23T10:50:08Z

Oleksandra.orlyk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
== Загальній огляд та підстави застосування мораторію ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text ст. 14 Конституції України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 1 Земельного кодексу України] земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Така охорона полягає у забезпеченні раціонального використання земельних ресурсів, збереженні й відтворенні родючості ґрунтів, захисті їх від псування та забруднення, реалізації громадянами, юридичними особами та державою їхніх прав власності та землекористування відповідно до закону.

'''Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України] визначає, що землями '''сільськогосподарського призначення визнаються землі,''' '''надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.'''

'''До земель сільськогосподарського призначення належать:'''
* сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
* несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
'''Заборона (мораторій) на продаж та відчуження сільськогосподарських земель означає, що власники землі не можуть вільно розпоряджатися нею, а лише у спосіб дозволений чинним законодавством.'''

У березні 1991 набув чинності перший український [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/561-12 Земельний кодекс України]. На той час, умовою прийняття кодексу з приватною власністю на землю була вимога щодо запровадження мораторію на відчудження земельніх ділянок '''''на 6 років'''''. Це було реалізовано в новій редакції [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/561-12 Земельного кодексу України] в березні 1992 року, зокрема ст. 17 передбачала, що власники земельних ділянок, переданих їм Радою народних депутатів, не вправі протягом шести років з часу набуття права власності продавати або іншими способами відчужувати належну їм земельну ділянку, крім передачі її у спадщину або Раді народних депутатів на тих же умовах, на яких вона була їм передана. При наявності поважних причин суд за позовом власника може скоротити зазначений строк.

В подальшому у 1990-х роках в Україні відбулась земельна реформа шляхом розпаювання земель колишніх радгоспів/колгоспів серед працівників та пенсіонерів цих підприємств.

Ухвалений 18 січня 2001 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2242-14#Text Закон України «Про угоди щодо відчуження земельної частки] (паю)» встановив, що до врегулювання порядку реалізації прав громадян і юридичних осіб на земельну частку (пай) Земельним кодексом України власники земельних часток (паїв) тимчасово не можуть укладати угоди щодо купівлі-продажу, дарування земельної частки (паю) або іншим способом відчужувати ці частки (паї), – окрім передачі їх у спадщину та при викупі земельних ділянок для державних і громадських потреб.

Та ухвалений 25 жовтня 2001 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/561-12#Text Земельний кодекс України] не лише визначив термін такої заборони відчуження до 1 січня 2005 року, але й поширив її як на земельні частки (паї), так і на земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства та іншого товарного сільськогосподарського виробництва незалежно від форми власності. Це й стало називатися «мораторієм на купівлю та продаж земель сільськогосподарського призначення».

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text пункту 15 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України] до 1 січня 2024 року діє обмеження, а саме:
* '''загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення''' '''у власності громадянина''' України '''не може перевищувати ста гектарів'''. Зазначене обмеження не поширюється на земельні ділянки, набуті у власність громадянином до набрання чинності цим підпунктом;
* '''забороняється купівля-продаж або відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб земельних ділянок''', які перебувають у приватній власності і віднесені до земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), '''крім переходу до банків права власності на земельні ділянки як предмет застави''', передачі земельних ділянок у спадщину, обміну (міни) відповідно до частини другої статті 37-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] земельної ділянки на іншу земельну ділянку з однаковою нормативною грошовою оцінкою або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10 відсотків та відчуження земельних ділянок для суспільних потреб. Угоди (у тому числі довіреності), '''укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток''' (паїв), встановленої цим підпунктом, у частині їх купівлі-продажу та відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на користь юридичних осіб на майбутнє (у тому числі укладення попередніх договорів), є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).
'''Забороняються відчуження земельних часток (паїв), земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності,''' відчуження та зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення приватної власності, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), '''розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя''', '''крім передачі їх у спадщину.''' Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або відчуження в інший спосіб земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених цим пунктом, у частині їх купівлі-продажу та відчуження в інший спосіб, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє, є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (п. 14-1розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України).]
== '''Скасування мораторію''' ==
31 березня 2020 року Верховною Радою України прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» № 552-IX], яким було знято мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення.

Відповідно до вищевказаного закону '''1 липня 2021 року скасовано мораторій (заборону) на продаж земель сільськогосподарського призначення, крім земель державної власності.'''

'''Набувати право власності''' на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть:
* '''громадяни України,'''
* '''юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади;'''
* '''територіальні громади,'''
* '''держава.'''
Право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може також набуватися банками лише в порядку звернення стягнення на них як на предмет застави. Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками на земельних торгах протягом двох років з дня набуття права власності.

Іноземці отримують право придбавати землю або частки в юридичних особах — власниках землі тільки в разі схвалення цього на референдумі.

За будь-яких умов заборона поширюється на:
* іноземців та їх юридичних осіб — в частині земель, що розташовані ближче 50 кілометрів від державного кордону України;
* громадян держави, визнаної державою-агресором або державою-окупантом;
* осіб, які належать або належали до терористичних організацій;
* юридичних осіб, що належать іноземним державам;
* юридичних осіб, у яких неможливо встановити бенефіціарного власника (контролера);
* юридичних осіб, бенефіціарні власники (контролери) яких зареєстровані в офшорних зонах або державах з «чорного списку» FATF;
* осіб, стосовно яких застосовано санкції.
Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина України не може перевищувати '''десяти тисяч гектарів.'''

Розрахунки за цивільно-правовими угодами про відчуження землі провадяться в безготівковій формі; обов’язкова наявність у набувача землі документів, які підтверджують джерела походження коштів. Переважне право на придбання земельної ділянки (яке належить поточному орендарю) може бути передано ним іншій особі.

'''Ціна продажу''' виділених в натурі (на місцевості) '''земельних часток (паїв)''' '''не може бути меншою за їх нормативну грошову оцінку.'''

З 2030 року скасовується мінімальна ціна продажу виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв).
== Корисні посилання ==
* [https://land.gov.ua Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру]
== Див. також ==
* [[Продаж земель сільськогосподарського призначення (ринок землі)]]
[[Категорія:Право користування землями‎]]
[[Категорія:Право власності на землю‎]]

Відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки

2022-08-23T09:06:48Z

Oleksandra.orlyk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15 Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF#n13 Постанова Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963 "Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 09.09.2020 № 800 «Про внесення змін до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/131-2022-%D0%BF#n2 Постанова Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 131 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. № 963»]
== Загальна інформація ==
Згідно зі статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»] '''самовільне зайняття земельної ділянки''' - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Тобто, згідно із зазначеним терміном, не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування прийняв рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду). Даний перелік рішень є вичерпним. Також не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо стосовно неї вчинено відповідний правочин (тобто, укладена відповідно до законодавства цивільно-правова угода щодо земельної ділянки).
== Відповідальність ==
'''Зверніть увагу! '''Відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки залежить від розміру шкоди, завданої цим правопорушенням.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF#n13 Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963] затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2020-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2020 № 800] «Про внесення змін до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу» '''передбачено збільшення розмірів штрафів за порушення земельного законодавства при використанні земель (які не переглядалися з 2007 року) у 4–5 разів, що сприятиме зменшенню кількості правопорушень у сфері охорони та використання земель та збільшенню обсягів надходжень до державного та місцевих бюджетів за відповідними кодами бюджетної класифікації та від сплати платежів за землю.'''

Розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, здійснюється Держекоінспекцією та її територіальними органами або Держгеокадастром та його територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним особам та громадянам, - територіальними органами Держгеокадастру.

Підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме:
* акт перевірки або акт, складений за результатами здійснення планового або позапланового заходу державного нагляду (контролю);

* протокол про адміністративне правопорушення.
Як свідчить статистка, самовільне зайняття земельної ділянки є досить поширеним видом порушення чинного земельного законодавства, за скоєння якого порушники згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1873 ст. 211 Земельного кодексу України] несуть '''адміністративну, кримінальну або цивільну відповідальність''' відповідно до законодавства.
=== Адміністративна відповідальність ===
Так, самовільне зайняття земельної ділянки є '''адміністративним правопорушенням''', відповідальність за яке передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n323 статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення]. Його вчинення тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 850 гривень) і на посадових осіб – від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 до 1700 гривень)'''.'''
=== Кримінальна відповідальність ===
Також, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1322 статтею 197-1 Кримінального кодексу України] встановлена '''''кримінальна відповідальність''''' за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано '''''значної шкоди''''' її законному володільцю або власнику. За вчинення такого злочину встановлене '''''кримінальне покарання''''' у вигляді штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців. Слід зазначити, що '''''шкода визнається значною, якщо вона у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян''.'''

Відповідно до цієї ж [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статті Кримінального кодексу України] самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за вищезазначений злочин, або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, зокрема, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, карається обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років або позбавленням волі на строк до двох років.

Самовільне '''''будівництво будівель або споруд''''' на самовільно зайнятій земельній ділянці, карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Самовільне '''''будівництво будівель або споруд''''' на самовільно зайнятій земельній ділянці а саме: земельній ділянці ''особливо цінних земель'', землях в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель або вищезазначений злочин вчинений особою, раніше судимою за такий злочин карається позбавленням волі на строк від одного до трьох років.

У разі виявлення порушення земельного законодавства, що має ознаки злочину, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1322 статтею 197-1 Кримінального кодексу України], громадянин, або представник юридичної особи має звернутись до органів поліції з відповідною заявою.

Однак, якщо особа не в змозі визначити характер та суть правопорушення, вона має можливість звернутись до відповідного органу, на який покладено функції і повноваження із здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності.
== Повернення самовільно зайнятої земельної ділянки ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1893 Статтею 212 Земельного кодексу України] передбачено повернення самовільно зайнятих земельних ділянок:
# самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними;
# приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки;
# повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
== Дії особи, у разі виявлення використовування її земельної ділянки без згоди сторонньою особою: ==
- звернутись до правоохоронних органів;

'''- звернутися до мобільних точок доступу до системи надання безоплатної правової допомоги''' з метою повідомлення про факт [[Рейдерське захоплення землі|рейдерського захоплення]] земельної ділянки та консультування щодо подальших дій;

- звернутись до суду із позовом про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки .
[[Категорія:Земельне право]]

Заміна сторони у виконавчому провадженні

2022-08-15T10:17:09Z

Oleksandra.orlyk:

== Нормативна база==
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства в Україні]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження»]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20?fbclid=IwAR3orygjCdbn39nrwn4gSq88YYClcTa-1cKSkNrkx7l2BtORsWeF3bGweHQ#Text Закону України від 15 березня 2022 року № 2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення»], яким [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України «Про виконавче провадження»] доповнено положеннями, що до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором, зупиняється вчинення виконавчих дій, '''забороняється заміна стягувачів у виконавчих діях, стягувачами за якими є російська федерація або такі особи''':
*громадяни російської федерації;

*юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства російської федерації;

*юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства, відмінного від законодавства України, серед кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів) яких є російська федерація, громадянин російської федерації або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації.
Зазначене обмеження не застосовується до громадян російської федерації, які проживають на території України на законних підставах, та юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до закону України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни російської федерації, які проживають на території України на законних підставах, або виключно громадяни України та громадяни російської федерації, які проживають на території України на законних підставах.
|}
==Правове регулювання виконання судових рішень на території України==
'''Виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка завершує його'''. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішення законної сили або за інших умов, встановлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов'язки, зумовлені статусом сторони.

Відповідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/paran5253#n5253 до статті 1291 Конституції України] судові рішення ухвалюються іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України. Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/paran4801#n4801 пунктом 9 частини третьої статті 129 Конституції України], є '''обов'язковість рішень суду'''.

На підставі [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/paran132#n132 частин другої та третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України] (далі - КАСУ) постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran97#n97 Частиною першою статті 18 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України) передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державних влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n1627 статтею 18 Господарського процесуального кодексу України] (далі - ГПК України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. '''Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.''' Обов’язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права чи інтереси.
==Сторони виконавчого провадження та порядок заміни сторони у виконавчому провадженні==
'''Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n160 частина перша статті 15 Закону України "Про виконавче провадження"] (далі - Закон).

'''Стягувачем''' є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. '''Боржником''' є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n160 частина друга статті 15 Закону]).

За рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, що приймаються судами у справах, які розглядаються в порядку цивільного, адміністративного та господарського судочинства, '''стягувачем виступає державний орган''', за позовом якого судом прийнято відповідне рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n160 частина третя статті 15 Закону]).

За рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, прийнятими у справах про адміністративні правопорушення, та за рішеннями, прийнятими у кримінальних провадженнях, стягувачем '''виступає державний орган, який прийняв відповідне рішення або за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n160 частина четверта статті 15 Закону]).

За рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) '''стягувачем є Державна судова адміністрація України'''.
==Порядок заміни сторони у виконавчому провадженні==
У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n160 частина п'ята статті 15 Закону]).

У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім’я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

У випадку заміни сторони (юридичної особи) у [[Вчинення нотаріусами виконавчих написів|виконавчому написі нотаріуса]], який пред’явлено до органу державної виконавчої служби, стороні необхідно звернутися до суду з '''письмовою заявою''' про заміну сторони у виконавчому написі. До такої заяви зазвичай додаються докази того, що юридична особа являється правонаступником тієї юридичної особи, яка вибула (витяг з [https://usr.minjust.gov.ua/content/home Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців], копії протоколів зборів тощо). Без ухвали суду про заміну сторони у виконавчому провадженні, державний виконавець не має права самостійно замінити сторону.

Коли вибуття сторони виконавчого провадження відбулося внаслідок смерті особи, на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n160 статті 15 Закону], державний виконавець виносить постанову про [[Зупинення виконавчих дій|зупинення виконавчого провадження]] та звертається до суду з заявою про заміну сторони. До такої заяви додаються копії свідоцтва про смерть особи, заяви спадкоємців, та інші документи, які є у виконавчому провадженні.
==Судовий розгляд заяви про заміну сторони виконавчого провадження==
Згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частиною третьою статті 442 ЦПК України] суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд, розглянувши заяву сторони або подання державного виконавця, на підставі [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9197 статей 259, 260, 353, 442 ЦПК України], статті 4 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/paran29#n29 Закону] виносить ухвалу про заміну сторони, виконавчого провадження.

При цьому текст ухвали повинен суворо відповідати вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n29 статті 4 Закону] (вимоги до виконавчого документу), а саме – '''в ухвалі повинно бути зазначено''':
*назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім’я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
*дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
*повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
*ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
*реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
*резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
*дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
*строк пред’явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв’язку та адреси електронної пошти.

Невиконання судом цих вимог унеможливлює примусове виконання у виконавчому провадженні.

''Зважаючи на викладене – звернення з заявою про заміну сторони виконавчого провадження – це не лише обов’язковість вимог закону, але і гарантія своєчасного, повного, реального виконання виконавчого документа (рішення, наказу тощо).''
==Заміна сторони у виконавчому провадженні в адміністративному судочинстві==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n12523 статті 379 КАСУ] у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з '''поданням (заявою)''', та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

'''Ухвалу''' суду за результатами вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження може бути оскаржено в порядку, встановленому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n12523 КАСУ].

Відповідні положення застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до с[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9961 татті 52 КАСУ] у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов’язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов’язкові для особи, яку він замінив.
==Заміна сторони у виконавчому провадженні в господарському судочинстві==
Заміна сторони у виконавчому провадженні являє собою заміну сторони в судовій справі, оскільки згідно з частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n1914 статті 52 ГПК України] господарський суд у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов’язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд '''залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу'''. Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n5 статтею 1 Закону] виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Відповідно до частини першої статті 334 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n4142 ГПК України] у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n3386 242 КАСУ].

Відопвідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n4142 частини п'ятої статті 334 ГПК України] положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
==Зразки процесуальних документів==
*[[Файл:Зразок заяви про заміну сторони виконавчого провадження по аліментам.docx|міні|зразок заяви про заміну сторони виконавчого провадження по аліментам]]
*[[Файл:Зразок заяви про заміну сторони виконавчого провадження по дітям війни.docx|міні]]
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96208264 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14] (неможливо здійснити заміну учасника справи та сторони виконавчого провадження за межами відкритої стадії господарського процесу).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102973874 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2022 року у справі № 34/425] (якщо заява про заміну сторони подана після спливу строку пред’явлення виконавчого документа до виконання, то в разі неможливості виконання судового рішення за відсутності підстав для поновлення строків для виконання наказу суду (виконавчого листа) або якщо судове рішення не підлягає виконанню у примусовому порядку через органи виконавчої служби, правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється).
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104076441 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10] (В разі закінчення виконавчого провадження заявник, що звертається із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, повинен поставити перед судом питання щодо відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження). За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження немає і підстави для процесуального правонаступництва. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом із питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися із заявою про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання немає і підстави для процесуального правонаступництва).
== Див. також ==
* [[Відкриття виконавчого провадження]]
* [[Представництво у виконавчому провадженні]]
* [[Поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документа на виконання]]
* [[Закінчення виконавчого провадження]]
[[Категорія: Виконавче провадження]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Господарський процес]]

Військові повістки: види, порядок вручення

2022-08-15T07:58:39Z

Oleksandra.orlyk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України «Про військовий обов’язок та військову службу»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687/2021#Text Указ Президента України від 29 грудня 2021 року № 687 «Про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2022 році»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/352-2002-%D0%BF#Text Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 року № 352]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Згідно з пунктом 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/69/2022#Text Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69 "Про загальну мобілізацію"] місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб – підприємців доручено, зокрема організувати та забезпечити у встановленому порядку своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу.
|}
== Загальні положення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4384 Стаття 65 Конституції України] передбачає, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Основні положення щодо проходження військової служби визначенні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Законом України «Про військовий обов’язок та військову службу» (далі - Закон)].

Відповідно до статті 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n215 Закону] на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на [[Відстрочка та звільнення від призову на строкову військову службу|звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу]].

Громадяни призовного віку в добровільному порядку можуть бути прийняті на військову службу [[Укладення контракту на проходження військової служби|за контрактом]] на умовах, передбачених частиною першою статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n215 Закону], та в порядку, визначеному положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Призов громадян України на строкову військову службу включає проходження ними призовної комісії та відправлення їх до військових частин.

Організація підготовки та проведення призову громадян України на строкову військову службу здійснюється міськими (районними) державними адміністраціями (виконавчими органами міських рад) у взаємодії з відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
== Види повісток у військкомат ==
На даний момент існує чотири види документів, які можна назвати загальним терміном '''«повістка»'''.

▶ Повістка, яка вручається з метою уточнення облікових даних

Даний вид повістки вручається призовнику для внесення відомостей до бази щодо особи призовника, його сімейного стану, інформації про працевлаштування, наявність чи відсутність дітей. Результатом такої перевірки можуть бути виявленні підстави для звільнення від служби в армії, наприклад, за наявності дитини. Окрім того, можуть бути встановленні підстави для відстрочки від призову на строкову військову службу, якщо в призовника є захворювання, які унеможливлюють проходження військової служби.

▶ Повістка на проходження військово-лікарської комісії (ВЛК)

Повістка, яка зобов’язує призовника пройти медичне обстеження. До повістки додається картка дослідження та медичного огляду військовозобов’язаного, у якій зазначається, про придатність чи непридатність призовника до строкової служби.

▶ Повістка-призов на строкову військову службу

У такій повістці вказано термін, у який потрібно з’явитися до призовної дільниці. Окрім того в такій повістці зазначається, що при собі необхідно мати: паспорт, військовий квиток (тимчасове посвідчення) або посвідчення про приписку до призовної дільниці (для призовників), а також, обліково-послужну картку та мобілізаційне розпорядження (при наявності).

▶ Мобілізаційне розпорядження

Такий вид повістки вручається військовозобов'язаним особам, котрі пройшли медичну комісію та визнані придатними до несення військової служби. Здебільшого мобілізаційне розпорядження вручається під час оголошення [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації|мобілізації]]. У мобілізаційному розпорядженні зазначається про обов'язок з'явитися у визначений призовний пункт '''протягом 24 годин''' після оголошення мобілізації.
== Порядок вручення військових повісток ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/352-2002-%D0%BF#Text пункту 56 Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 року № 352] оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та їх прибуття на призовні дільниці здійснюється за розпорядженнями керівників районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Вручення повісток проводиться через відповідні органи місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти, незалежно від підпорядкування і форми власності. Окрім того, повістки громадянам можуть також вручатися безпосередньо посадовими особами районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

'''Повістка має бути вручена особисто або уповноваженими особами повинен бути складений акт про відмову від отримання повістки із підписами уповноважених осіб та свідків.'''

У разі надходження на підприємство листа з територіального центру комплектування та соціальної підтримки, відповідальний за ведення військового обліку зобов’язаний вручити повістку військовозобов’язаному працівнику під підпис.

Якщо працівник відмовляється від отримання повістки, то відповідальна особа за ведення військового обліку має скласти акт про відмову від підпису та отримання повістки і відправити його до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Законодавством чітко не визначено де саме має відбуватися вручення повісток, а тому вручення повістки на вулиці, блокпостах, за місцем проживання тощо не є незаконним. Основна умова - встановлення особи, якій вручається така повістка, що здійснюється на підставі документів, що посвідчують особу (паспорт, посвідчення водія тощо).
== Відповідальність за нез’явлення за повісткою про виклик до військкомату ==
◇ За порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію винна особа може бути пртягнута до адміністративної відповідальності відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2434 статті 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП).

Національній поліції України надано право здійснювати адміністративне затримання військовозобовʼязаних при порушенні законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та доставляти їх до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (статті 259 та 262 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n544 КУпАП], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n751 частина третя статті 38 Закону України "Про військовий обовʼязок і військову службу"]).

◇ За [[ухилення від призову на строкову військову службу|ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу]], винну особу може бути притягнуто до кримінальної відповідальності за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2332 статтею 335 Кримінального кодексу України].

◇ С[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2335 таттею 336 Кримінального кодексу України] передбачена кримінальна відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
== Судова практика ==
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/87424193 Постанова Верховного Суду від 28 січня 2020 року у справі № 759/5435/16-к] (за відсутності даних про вручення особі бойової повістки, а у разі відмови останньої у її отриманні - про фіксування цієї відмови у передбаченому законом порядку, - відсутні дані про доведеність винуватості особи у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого статтею 336 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2335 Кримінального кодексу України]).
== Корисні посилання ==
* [https://zakhidne-minjust.gov.ua/news/viiskovi-povistki-khto-i-de-maie-pravo-vruchati/ Військові повістки: хто і де має право вручати]
* [https://helsinki.org.ua/articles/poriadok-mobilizatsii-do-zbroynykh-syl-ukrainy/ Порядок мобілізації до Збройних сил України (+інфографіка)]
== Див. додатково ==
* [[Ухилення від призову на строкову військову службу]]
* [[Відповідальність за непостановку на облік у військовому комісаріаті]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Одноразова натуральна допомога "пакунок малюка", у тому числі надання грошової компенсації її вартості

2022-08-04T07:41:10Z

Oleksandra.orlyk:

== Нормативна база==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/427-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30 травня 2018 року № 427 "Деякі питання реалізації пілотного проекту із соціального захисту сімей з дітьми та підтримки розвитку відповідального батьківства"]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/en/453-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30 травня 2018 року № 453 "Про затвердження Державної соціальної програми “Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини" на період до 2021 року"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1101-2019-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року № 1101 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/744-2020-%D0%BF#n12 Постанова Кабінету Міністрів України від 29 липня 2020 року № 744 "Деякі питання реалізації пілотного проекту з монетизації одноразової натуральної допомоги “пакунок малюка'''”''']
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0845-18 Наказ Міністерства соціальної політики України від 17 липня 2018 року № 1025 "Деякі питання надання одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» при народженні дитини"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1180-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2020 року № 1180 "Деякі питання надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги “пакунок малюка”]
*[https://ips.ligazakon.net/document/view/KP220204?an=1 Постанова Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 204 "Про особливості призначення та використання грошової компенсації вартості одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка" на період введення воєнного стану"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-п#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 204 "Про особливості призначення та використання грошової компенсації вартості одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка"] на період введення воєнного стану" установлено, що на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування таких особливостей за отриманням грошової компенсаці необхідно звернутися до відділу з питань соціального захисту населення або до центру адміністративних послуг, до органу місцевого самоврядування за місцем проживання/перебування/звернення отримувача.

Заяву про отримання компенсації може подати один з батьків, у яких народилася дитина, а в разі їх відсутності — патронатні вихователі, прийомні батьки, батьки-вихователі, опікуни новонародженої дитини.

До заяви додаються:
*довідка з пологового будинку про неотримання натуральної допомоги „пакунок малюка” (у разі народження дитини у пологовому будинку) або копія документа, що підтверджує факт народження дитини поза межами закладу охорони здоров’я;
*копія свідоцтва про народження дитини або документа, що підтверджує факт народження дитини в/поза межами закладу охорони здоров’я (за відсутності свідоцтва про народження дитини);
*копія рішення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради або суду про встановлення опіки (у разі здійснення опіки над дитиною);
*копія рішення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради про влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя або до дитячого будинку сімейного типу, або прийомної сім’ї (для сім’ї патронатного вихователя, прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу).
Якщо свідоцтва про народження немає, то до заяви достатньо прикласти копію документа, що підтверджує факт народження дитини в закладі охорони здоров’я або поза ним. Перерахування грошової компенсації отримувачам може здійснюватися на будь-який рахунок, відкритий в акціонерному товаристві комерційний банк “ПриватБанк”, у разі неможливості відкриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання. Отримувач використовує призначену грошову компенсацію на придбання будь-яких товарів у будь-яких закладах торгівлі. Обмеження на використання коштів грошової компенсації "пакунка малюка" зняті на весь період воєнного стану плюс один місяць після його завершення. При цьому не застосовується вимога використати кошти грошової компенсації "пакунка малюка" протягом 12 місяців.
|}
==Поняття «пакунок малюка»==
'''Одноразова натуральна допомога “пакунок малюка”''' (далі - допомога “пакунок малюка”) - набір необхідних речей для новонародженої дитини. 

'''"Пакунок малюка” є безповоротною адресною соціальною допомогою сім’ям, у яких народилася живонароджена дитина, у разі відсутності обох батьків - родичам, які в установленому порядку забирають дитину із закладу охорони здоров’я, усиновлювачам, опікунам, прийомним батькам, батькам-вихователям або патронатним вихователям новонародженої дитини.'''
==Суб’єкти отримання допомоги==
Право на отримання “пакунка малюка” мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України і народили живонароджену дитину.

'''Отримувачем “пакунка малюка” є мати/батько, усиновлювачі, родичі, опікуни, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі новонародженої дитини.'''

'''“Пакунок малюка” надається на кожну новонароджену дитину.'''

Якщо в матері новонародженої дитини відсутні документи, що посвідчують особу, заклад охорони здоров’я залучає фахівців із соціальної роботи, соціальних працівників для надання матері соціальних послуг, зокрема соціального супроводу, представництва інтересів, відповідно до законодавства. При цьому “пакунок малюка” надається батьку або родичам такої дитини, а в разі їх відсутності - матері новонародженої дитини на підставі акта приймання-передачі одноразової натуральної допомоги “пакунок малюка” згідно з додатком 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1180-2020-п#Text Порядку надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги “пакунок малюка”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2020 року № 1180 (далі - Порядок).]
==Підстави для відмови у наданні “пакунка малюка”==
Отримувачу може бути відмовлено у наданні “пакунка малюка” у разі подання документів не в повному обсязі.
==Вартість "пакунка малюка"==
'''Отримання “пакунка малюка” не тягне за собою зміни розміру допомоги при народженні дитини.'''

Вартість отриманого “пакунка малюка” не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги та соціальних послуг, що надаються відповідно до законодавства.

Використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення дитини при народженні “пакунком малюка”, здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1180-2020-%D0%BF#Text Порядку].
==Товари для комплектування «пакунка малюка»==
'''Перелік дитячих товарів''' для комплектування одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» при народженні дитини визначено [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0845-18 наказом Міністерства соціальної політики України від 17 липня 2018 року № 1025 "Деякі питання надання одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» при народженні дитини"].
==Порядок отримання «Пакунку малюка»==
'''“Пакунок малюка” видається його отримувачу при народженні дитини у закладі охорони здоров’я або за місцем проживання/перебування новонародженої дитини структурними підрозділами з питань соціального захисту населення''' районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, об’єднаних територіальних громад (далі - місцеві структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) '''не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати її народження.'''

У закладі охорони здоров’я видача отримувачу “пакунка малюка” здійснюється працівником, уповноваженим головним лікарем.

Факт передачі “пакунка малюка” отримувачу фіксується в акті приймання-передачі та в журналі обліку згідно з додатком 1 і 2 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1180-2020-%D0%BF#Text Порядку], який підписується отримувачем “пакунка малюка” та працівником, який його видав.

У разі відсутності в закладі охорони здоров’я “пакунка малюка” на день виписки новонародженої дитини видається довідка про те, що “пакунок малюка” в закладі охорони здоров’я не видано.

На підставі заяви отримувача “пакунка малюка”, поданої у паперовій або електронній формі, та довідки про неотримання “пакунка малюка” в закладі охорони здоров’я місцеві структурні підрозділи з питань соціального захисту населення за місцем проживання/перебування новонародженої дитини видають “пакунок малюка”.

Місцеві структурні підрозділи з питань соціального захисту населення можуть залучати до видачі “пакунка малюка” фахівця із соціальної роботи, соціального працівника, фахівця недержавної організації, до повноважень яких належить проведення соціальної роботи із сім’ями та дітьми або надання медичної допомоги.

У разі народження дитини за межами України або вдома та відмови матері від подальшої госпіталізації “пакунок малюка” видається місцевими структурними підрозділами з питань соціального захисту населення за місцем проживання/перебування новонародженої дитини на підставі особистої письмової заяви отримувача “пакунка малюка” та копії свідоцтва про народження дитини.

У разі виявлення неповного комплектування “пакунка малюка” відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0845-18 переліку дитячих товарів для комплектування одноразової натуральної допомоги “пакунок малюка”, затвердженого Мінсоцполітики], пошкодження товарів, що входять до її складу, закладом охорони здоров’я/місцевим структурним підрозділом з питань соціального захисту населення складається відповідний акт у довільній формі, який у триденний строк надсилається Мінсоцполітики для організації роботи з усунення виявлених недоліків.

Планування обсягу потреби в “пакунках малюка”, розподіл “пакунків малюка” між закладами охорони здоров’я та місцевими структурними підрозділами з питань соціального захисту населення здійснює Мінсоцполітики за поданням структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласної, Київської міської держадміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення).

Контроль за своєчасним та адресним наданням “пакунків малюка” здійснюється регіональними органами соціального захисту населення, територіальними органами Державної соціальної служби, місцевими структурними підрозділами з питань соціального захисту населення.

Отримувач “пакунка малюка” може відмовитися від його отримання на підставі особистої письмової заяви.(пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1180-2020-п#Text Порядку]).
[[Файл:Лгоритм дій для отримання грошової компенсації вартості одноразової натуральної допомоги "Пакунок малюка".jpg|міні|https://www.facebook.com/MLSP.gov.ua/]]
== Монетизація одноразової натуральної допомоги “пакунок малюка” у 2020-2023 роках==
З 01.09.2020 р. починає працювати новий механізм отримання грошової компенсації одноразової допомоги "пакунок малюка", затверджений постановою Кабінету Міністрів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/744-2020-%D0%BF#n12 від 29 липня 2020 року № 744 "Деякі питання реалізації пілотного проекту з монетизації одноразової натуральної допомоги “пакунок малюка'''”'''].

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/744-2020-%D0%BF#n12 Порядок та умови], затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2020 року № 744, визначають механізм реалізації пілотного проекту “Монетизація одноразової натуральної допомоги “'''пакунок малюка”''' '''у 2020-2023 роках''', що передбачає перерахування грошової компенсації вартості одноразової натуральної допомоги “пакунок малюка” (далі - грошова компенсація) на поточний рахунок із спеціальним режимом використання батьків, у яких народилася дитина, а в разі їх відсутності - патронатних вихователів, прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів новонародженої дитини, відкритий в акціонерному товаристві комерційний банк “ПриватБанк”.

'''Право на отримання грошової компенсації мають:'''

* громадяни України,
* іноземці та особи без громадянства, які разом з дитиною на законних підставах проживають на території України, є її батьками, патронатними вихователями, прийомними батьками, батьками-вихователями, опікунами (якщо батьки відмовилися від новонародженої дитини в пологовому будинку (відділенні), перинатальному, неонатальному центрі) (далі - отримувач) і забезпечують належні умови для догляду за нею та її виховання.

'''Грошова компенсація''' є одноразовою виплатою на кожну живонароджену дитину для придбання дитячих товарів та товарів для породіллі.

Призначення грошової компенсації здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення за місцем проживання або місцем перебування отримувача.
[[Файл:Алгоритм дій для отримання грошової компенсації вартості одноразової натуральної допомоги "Пакунок малюка".jpg|міні|https://www.facebook.com/MLSP.gov.ua/]]
Для '''призначення грошової компенсації''' отримувач подає (надсилає) заяву структурному підрозділу з питань соціального захисту населення, виконавчому органу сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади:
*заяву за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/744-2020-%D0%BF#n12 додатком] у паперовій або електронній формі із зазначенням реквізитів спеціального рахунка;

*документи (відомості) у паперовій або електронній формі, зазначені у пунктах 8 і 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/744-2020-%D0%BF#n12 Порядку та умови], затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2020 року № 744.
Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, які призначають грошову компенсацію, здійснюють контроль за її цільовим використанням.
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' [https://pakunok-malyuka.ioc.gov.ua/outletaddresses?fbclid=IwAR2Zkq57LAIxRK7Tt549l82nZQ0v1LXIdh9H_GmGGeCeirwj_EV4GCtOkR8 Дані про роздрібні торгівельні точки з Реєстру закладів торгівлі, що приєдналися до публічного договору про реалізацію пілотного проекту]
|}
'''''Виплата грошової компенсації не тягне за собою зміни розміру допомоги при народженні дитини.'''''
==Додаткові програми для батьків==
З 1 січня 2019 року в Україні почала діяти соціальна програма «муніципальна няня». З її допомогою уряд може відшкодовувати батькам частину зарплати няні, яка доглядає дітей до трьох років.

Детально за посиланням: https://www.facebook.com/volodymyrgroysman/videos/718231831679067/.
==Див. додатково==
*[["Муніципальна няня" та компенсація за послугу]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Отримання внутрішньо переміщеною особою статусу безробітного

2022-08-04T07:35:24Z

Oleksandra.orlyk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1706-18/page Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 792 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/334-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 р. № 334 "Деякі питання реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, нарахування та виплати допомоги по безробіттю на період дії воєнного стану"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 13 листопада 2001 року № 455 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0537-20#Text Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 06 квітня 2020 року № 624 "Про затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0197-20#n10 Постанова правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 31 січня 2020 року №211 "Про мінімальний розмір допомоги по безробіттю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0344-20#Te Постанова правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 08 квітня 2020 року №217 "Про мінімальний розмір допомоги по безробіттю під час карантину"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
07 травня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2220-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану» від 21 квітня 2022 року № 2220-IX], яким внесено зміни до З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14#n440 акону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]''(пункт 3-3 розділу VIII "Прикінцеві положення"),'' якими врегульовано питання реєстрації та ведення обліку безробітних під час дії воєнного стану.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/334-2022-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 р. № 334 "Деякі питання реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, нарахування та виплати допомоги по безробіттю на період дії воєнного стану"] установлено, що реєстрація, перереєстрація безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, нарахування та виплата допомоги по безробіттю на період дії воєнного стану здійснюється з урахуванням деяких особливостей.

Зокрема, '''статус безробітного надається''' особі, зазначеній в частині першій статті 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text Закону України “Про зайнятість населення”], '''з першого дня реєстрації''' її у центрі зайнятості за її особистою заявою. Подати заяву можна в електронній формі за допомогою засобів '''Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі – [https://diia.gov.ua портал Дія]'''), у тому числі мобільного додатку Порталу Дія, або за допомогою засобів телекомунікаційного зв’язку.

Подати [https://diia.gov.ua/services/dopomoga-po-bezrobittyu заяву про надання чи поновлення статусу безробітного та заяву про призначення чи поновлення допомоги по безробіттю] можна на [https://diia.gov.ua порталі Дія].

'''Детальніше див.: [[Умови та порядок призначення допомоги по безробіттю під час дії воєнного стану]].'''
|}
== Хто є внутрішньо переміщеними особами ==
'''Внутрішньо переміщеною особою є''' громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру (Закон України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text "Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб"]). 

Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
== Кому надається допомога по безробіттю ==
'''Допомога по безробіттю надається тільки тим громадянам, хто отримав офіційний статус безробітного.''' Відповідно до ч. 1 ст. 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n410 Закону України «Про зайнятість населення»] '''статус безробітного надається:'''

1) особі працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;

2) особі з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0466-02 законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] та "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю]";

3) особі, молодшій 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників. Статус безробітного надається особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

'''Допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними'''.
== Надання статусу безробітного ==
Зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа, '''яка звільнилася з роботи''' (припинила інший вид зайнятості), за відсутності документів, що підтверджують факт звільнення (припинення зайнятості), періоди трудової діяльності та страхового стажу, реєструється як безробітна та отримує допомогу по безробіттю, соціальні та інші послуги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття відповідно до чинного законодавства.

Зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа, яка не мала можливості припинити трудовий договір (інший вид зайнятості) відповідно до пункту 1 статті 36, статей 38, 39 Кодексу законів про працю України у зв’язку з неможливістю продовження роботи за таким трудовим договором (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання, для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю і соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття має право припинити такий трудовий договір в односторонньому порядку, подавши до центру зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи заяву на ім’я роботодавця про припинення трудового договору.

Зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа, яка не має документів, необхідних для надання статусу безробітного, отримує статус безробітного без вимог, що застосовуються за звичайної процедури. До отримання документів та відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж допомога по безробіттю цим особам призначається у мінімальному розмірі, встановленому законодавством України на випадок безробіття.
== Куди звертатися за допомогою по безробіттю ==
'''Отримати офіційний статус безробітного в Україні можна вставши на облік в центр зайнятості'''. Реєстрація безробітних, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, проводиться незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування, оскільки в Україні діє Єдина інформаційно-аналітична система державної служби зайнятості.

Процедура '''постановки на облік''' на біржу праці і отримання статусу безробітного передбачає збір всіх необхідних документів (перелік наведено нижче в статті) і звернення в найближчий ЦЗ. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF#Text Постанови Кабміну № 792], '''повторна''' постановка на облік в Центрі зайнятості і виплата безробітному допомоги можлива в тих випадках, коли раніше призначена допомога виплачувалась менше 360 днів (для безробітних передпенсійного віку — 720 днів) протягом 2-х років з моменту першого отримання виплати з безробіття.

'''При взятті безробітного на облік, на нього заводиться персональна картка, в якій вказуються особисті дані:'''
* Прізвище, ім’я та по батькові;
* число, місяць і рік народження;
* зареєстроване місце проживання або перебування;
* ІПН або серія та номер паспорта;
* відомості про останнє місце роботи або вид діяльності, підстава для припинення трудових відносин відповідно до запису в трудовій книжці або іншого виду діяльності, що підтверджено документально.
== Основні документи, які необхідно мати при собі: ==
* паспорт;
* довідку про присвоєння ідентифікаційного коду (за наявності);
* трудову книжку (за наявності);
* документи про освіту (за наявності)
* довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
== Розмір допомоги по безробіттю ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»], грошова допомога призначається з 8-го дня після реєстрації в державній службі зайнятості. Безробітним, які звільнені з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин (стаття 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України]) або за порушення трудової дисципліни, грошові виплати з безробіття нараховуються лише на 91-й день.

'''Важливо!'''

'''У період карантину та впродовж 30 днів після його скасування, статус безробітнього надається особі з першого дня реєстрації її в центрі зайнятості за її особистою заявою без дотримання вимог до наявності підходящої роботи. Допомога по безробіттю у такому разі призначається з першого дня надання статусу безробітнього.'''
{| class="wikitable"
|-
! colspan="3" | Розмір допомоги по безробіттю
|-
|'''Страховий стаж''' |||'''Відсоткове співвідношення'''
|-
| до 2 років || 50%
|-
| від 2 до 6 років|| 55%
|-
|від 6 до 10 років
|60%
|-
| 6 10 від до років |понад 10 років|| 70%
|-
|}
Відповідно до українського законодавства загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років. Однак, існує ряд нюансів (зокрема стаття звільнення), які впливають на тривалість надання фінансової допомоги безробітним. Так, періоди грошових виплат з безробіття наступні:
* '''720 днів''' – для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію)
* '''360 днів''' – стандартна тривалість виплат для більшості непрацюючих громадян
* '''270 днів''' – при звільненні з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, за згодою сторін, а також по пунктах 3, 4, 7, 8 статті 40 і статтями 41 і 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України]
* '''180 днів''' – для переселенців, а також молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася зі строкової військової служби
'''Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:'''
* перші 90 календарних днів — 100%,
* упродовж наступних 90 календарних днів — 80%;
* у подальшому — 70%. 
===== Виплати по безробіттю у 2022 році: =====
'''Максимальна''' сума допомоги по безробіттю на 2022 рік:
* з 01.01.2022 — 9924 гривень
* з 01.07.2022 — 10400 гривень
* з 01.12.2022 — 10736 гривень
'''Мінімальна''' сума допомоги по безробіттю на 2022 рік:
* 1800 гривень, якщо страховий стаж 6 місяців і більше;
* 650 гривень, якщо за останні 12 місяців страховий стаж менший 6 місяців.
{| class="wikitable"
|-
! Категорія осіб !! Розмір допомоги
|-
|тимчасово непрацездатні внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, перебувають у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій ||650 грн
|-
|застраховані особи у разі:
* ''тимчасової непрацездатності на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві; ''
* ''необхідності догляду за хворою дитиною;''

* ''необхідності догляду за хворим членом сім’ї;''

* ''догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;''
* ''карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби;''

* ''на період перебування у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій;''

* ''тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу;''

* ''протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства;''

* ''перебування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм''
|| 1800 грн
|}
{| class="wikitable"
|-
!ВАЖЛИВО! '''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0344-20#Text постанови від 08.04.2020 № 217 "Про мінімальний розмір допомоги по безробіттю на період карантину"] на період дії карантину та протягом 30 календарних днів після його закінчення мінімальний розмір допомоги по безробіттю становить 1000 гривень.'''
|}
== Скорочення виплати допомоги по безробіттю на строк до 90 календарних днів ==
'''Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0537-20#Text Порядком надання допомоги по безробіттю] тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на строк до 90 календарних днів у разі:'''

1) недотримання письмових індивідуальних рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню, а саме:
*невідвідування безробітним центру зайнятості, в якому він зареєстрований, у визначений і погоджений з ним час;
*невідвідування роботодавця упродовж 7 календарних днів відповідно до виданого направлення на працевлаштування на підходящу роботу;
*відмова від проходження професійного навчання у випадках, передбачених частиною другою статті 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України "Про зайнятість населення"];
*невиконання без поважних причин обов’язків за договорами про надання соціальних послуг відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Законів України "Про зайнятість населення"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"], наданими безробітному в письмовій формі (з дня відвідування, під час якого з’ясовано недотримання рекомендацій, що були надані під час попереднього відвідування, або з дня призначеного відвідування особою центру зайнятості, узгодженого з безробітним, яке не відбулось);
2) порушення строку звернення без поважних причин до центру зайнятості після закінчення (припинення без поважних причин) професійного навчання за направленням центру зайнятості (з дня, призначеного з урахуванням часу на проїзд для відвідування центру зайнятості).

'''Поважними причинами є:'''
* ''хвороба громадянина, ''
* ''смерть членів його сім'ї та родичів, ''
* ''догляд за хворою дитиною віком до 14 років, ''
* ''відвідування закладів охорони здоров’я, судових та правоохоронних органів, військових комісаріатів, інших державних установ''
* ''інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють відвідування центру зайнятості, що підтверджується відповідними документами.''
{| class="wikitable"
|'''''Зверніть увагу!'''''
'''Якщо виплата допомоги по безробіттю скорочується ''за дворічний період її виплати вперше'', то строк скорочення становить ''15 календарних днів'' '''.'''У кожному наступному разі строк скорочення ''збільшується на 15 календарних днів'', але не більше як на 90 календарних днів.'''
|}
== Нарахування виплат по безробіттю в разі невідвідування центру зайнятості з поважних причин ==
Виплата допомоги з безробіттю нараховується та виплачується в межах її загальної тривалості в разі невідвідування центру зайнятості з поважних причин, а саме в разі:
* хвороби безробітного — на підставі довідки довільної форми, виданої в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01 наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 р. № 455]. За дорученням безробітного, який хворіє, оформленим у встановленому порядку, за наявності названої довідки допомога з безробіття може бути одержана іншою особою;
* надання права безробітному за його заявою залишити місце постійного проживання строком не більш як на 30 календарних днів упродовж календарного року для оздоровлення та літнього відпочинку дітей віком до 14 років;
* сесії чи захисту дипломної роботи, якщо безробітний навчається за заочною чи вечірньою формами навчання в навчальних, закладах не за направленням державної служби зайнятості — за наявності довідки-виклику на сесію та заяви безробітного про невідвідування центру зайнятості впродовж цього періоду;
* призову на навчальні (або перевірні) та спеціальні збори у Збройні сили України згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Законом України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу»];
* визнання особою з інвалідністю у період одержання допомоги з безробіття, призначеної відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0821-15 Порядку надання допомоги по безробіттю], у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності.
== Підстави припинення та поновлення виплати по безробіттю ==
Виплата допомоги по безробіттю припиняється в такому разі:
* працевлаштування безробітного;
* працевлаштування за наймом на умовах трудового договору (контракту);
* укладення цивільно-правового договору про виконання робіт (надання послуг);
* забезпечення роботою самостійно;
* призначення виплати грошового забезпечення батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу, прийомним батькам;
* призначення грошової допомогина догляд за особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії закладу закладу охорони здоров'я потребує постійного стороннього нагляду;
* призначення грошової допомоги, компенсації та/або надбавки непрацюючій працездатній особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною з інвалідністю, особою з інвалідністю І групи або особою похилого віку, яка за висновком закладу охорони здоров'я потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку;
* видання відповідного до законодавства про працю наказу (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі;
* вступу на навчання за денною формо, у тому числі з використанням ваучера;
* призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу;
* набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі безробітного або направлення його за рішенням суду на примусове лікування;
* призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку;
* подання письмової заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
* подання заяви про припиненння реєстрації;
* визнання зареєстрованого безробітнього нездатнимдо трудової діяльності відповідно до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
* призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості;
* встановлення факту виконання зареєстрованим безробітнім оплачуваної роботи (надання послуг);
* припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин;
* відмови безробітного від двох пропозицій підходящої роботи або від двох пропозицій проходження професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, у тому числі осіб, які вперше шукають роботу та не мають професії (спеціальності);
* зняття з обліку за невідвідування без поважних причин державної служби зайнятості 30 і більше календарних днів;
* у разі смерті безробітнього або визнання його за рішенням суду померлим, безвісно відсутнім, недієздатним чи обмежено дієздатним.
Поновлення виплати та розрахунок залишку допомоги по безробіттю здійснюється в межах дворічного періоду з дня:
* перереєстрації безробітньоо;
* подання зареєстрованою безробітньою жінкою заяви про її бажання здійснювати пошук роботи після закінчення терміну отримання допомоги по вагітності та пологах.
==Корисні посилання==
*[https://www.dcz.gov.ua/ Державна служба зайнятості]
*[https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=14qd4APq5iu-pCebH-hbmpyclTLQpz9Ve&ll=48.87926719732236%2C31.20682397034939&z=6 Мапа працюючих центрів зайнятості]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Умови_призначення,_тривалість_та_розмір_виплати_допомоги_по_безробіттю Умови призначення, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Умови_та_порядок_призначення_допомоги_по_безробіттю_під_час_дії_воєнного_стану?veaction=edit Умови та порядок призначення допомоги по безробіттю під час дії воєнного стану]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Реєстрація_центром_зайнятості_безробітних_осіб,_які_звертаються_за_сприянням_у_працевлаштуванні Реєстрація центром зайнятості безробітних осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Безробіття]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Надання допомоги та захисту особам, які постраждали від торгівлі людьми

2022-07-21T08:56:28Z

Oleksandra.orlyk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n942 Кримінальний кодекс України (стаття 149 «Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини»)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3739-17 Закон України «Про протидію торгівлі людьми»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19 Закон України «Про соціальні послуги»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/29-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2012 № 29 «Про Національного координатора у сфері протидії торгівлі людьми»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/111-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 111 «Про затвердження державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2020 року»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 № 417 «Про затвердження Порядку встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/783-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2012 № 783 «Про затвердження Порядку взаємодії суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/660-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2012 № 660 «Про затвердження Порядку виплати одноразової матеріальної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1133-12 Наказ Мінсоцполітики від 18 червня 2012 року № 366 «Про внесення змін до форм заяви про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, та розписки про нерозголошення відомостей»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1327-13 Наказ Мінсоцполітики від 30 липня 2013 року  № 458 «Про затвердження стандартів надання соціальних послуг особам, які постраждали від торгівлі людьми»]
== Поняття торгівлі людьми ==
Поняття торгівлі людьми визначено рядом нормативно-правових актів.

Першим сучасним міжнародно-визнаним тлумаченням терміну «торгівля людьми» є визначення, що міститься у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_791#Text Протоколі «Про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї»] означає - здійснювані з метою експлуатації, вербування, перевезення, передачі, приховування або одержавння людей шляхом загрози силою або її застосування або інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою або уразливістю положення, або шляхом підкупу, у вигляді платежів або вигод, для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3739-17#Text Законом України «Про протидію торгівлі людьми»] визначено, що '''«торгівля людьми»''' — це здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] визнаються злочином. 
Також, подібне тлумачення даного поняття міститься у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n942 ст. 149 Кримінального кодексу України] - торгівля людьми або здійснення іншої незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану особи, — караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
== Державна політика у сфері торгівлі людьми ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3739-17#n36 ст. 4 Закону України «Про протидію торгівлі людьми»] '''основними напрямами державної політики у сфері протидії торгівлі людьми є:'''
* попередження торгівлі людьми шляхом підвищення рівня обізнаності населення, превентивної роботи, зниження рівня вразливості населення, подолання попиту;
* боротьба із злочинністю, пов'язаною з торгівлею людьми, шляхом виявлення злочинів торгівлі людьми, осіб, причетних до скоєння злочину, притягнення їх до відповідальності;
* надання допомоги та захисту особам, які постраждали від торгівлі людьми, шляхом удосконалення системи відновлення їхніх прав, надання комплексу послуг, впровадження механізму взаємодії суб'єктів у сфері протидії торгівлі людьми.
== Порядок та підстави встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми ==
=== Порядок встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми ===
Особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми повинна здійснити наступні кроки:
# Подати за місцем перебування до місцевої держадміністрації [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1133-12#n20 заяву про встановлення статусу] за формою, затвердженою Мінсоцполітики. Іноземець або особа без громадянства, що не володіє українською або російською мовою, заповнює заяву з перекладачем. Для встановлення статусу дитині, яка постраждала від торгівлі людьми, заява подається до місцевої держадміністрації її законним представником або особою, якій стало відомо про таку дитину.
# Пройти співбесіду з відповідальною особою, яка призначається протягом трьох днів з дня подання заяви та заповнити [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-2012-%D0%BF#n55 опитувальний лист]. Під час співбесіди Посадова особа оформляє [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1133-12#n39 розписку про нерозголошення відомостей], які їй стали відомі під час проведення співбесіди.
На підставі інформації, отриманої під час проведення співбесіди, посадова особа оформляє протягом двох робочих днів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1133-12#n46 облікову картку особи], проводить перевірку відомостей отриманих під час проведення співбесіди та направляє документи до Міністерства соціальної політики. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-2012-п#n55 постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 року № 417 «Про затвердження Порядку встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми»] - процедура отримання статусу не повинна перевищувати 19 робочих днів з моменту звернення особи. 

Статус надається терміном на '''2 роки''' та може бути продовжений строком на '''1 рік'''.
=== Підстави встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми ===
Підставами для встановлення статусу є:
# укладення незаконної угоди щодо особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми;
# вербування, переміщення, переховування, передача або одержання особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, шляхом обману, шахрайства, шантажу, її уразливого стану або застосування чи погрозою застосування насильства з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи;
# документи та матеріали, що зібрані під час проведення перевірки і підтверджують можливість встановлення статусу.
== Права особи, яка постраждала від торгівлі людьми. ==
=== Осба якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми. ===
Особа, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право на забезпечення особистої безпеки, поваги, а також на безоплатне одержання:
* інформації щодо своїх прав та можливостей, викладеної мовою, якою володіє така особа;
* медичної, психологічної, соціальної, правової та іншої необхідної допомоги;
* тимчасового розміщення, за бажанням постраждалої особи та у разі відсутності житла, в закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми, на строк до трьох місяців, який у разі необхідності може бути продовжено за рішенням місцевої державної адміністрації, зокрема у зв'язку з участю особи в якості постраждалого або свідка у кримінальному процесі;
* відшкодування моральної та матеріальної шкоди за рахунок осіб, які її заподіяли, у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України];
* одноразової матеріальної допомоги у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/660-2012-п#Text порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України];
* допомоги у працевлаштуванні, реалізації права на освіту та професійну підготовку.
 Іноземець та особа без громадянства, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми на території України, крім передбачених частиною першою цієї статті прав, має також право на:
* безоплатне отримання послуг перекладача;
* тимчасове перебування в Україні строком до трьох місяців, який може бути продовжено у разі необхідності, зокрема у зв'язку з їхньою участю в якості постраждалих або свідків у кримінальному процесі;
* постійне проживання на території України в порядку, встановленому законодавством.
== Куди звертатися ==
'''Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді''' є основним виконавцем заходів з надання допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми, на які покладені функції з здійснення оцінки потреб постраждалої особи, розробки плану її реабілітації, координації та контролю за його виконанням. 

Також, допомогу постраждалі особи можуть отримати в '''територіальних центрах соціального обслуговування (надання соціальних послуг)'''. 
'''Діти''', які постраждали від торгівлі людьми можуть бути влаштовані до '''центру соціально-психологічної реабілітації дітей та притулку для дітей''' з метою тривалого (стаціонарного) або денного перебування дітей, які опинились у складних життєвих обставинах, надання їм комплексної соціальної, психологічної, педагогічної, медичної, правової та інших видів допомоги.

'''За отриманням допомоги можна звернутись і до наступних установ:'''
* уповноваженого підрозділу місцевої державної адміністрації, відповідального за проведення процедури встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми (управління соціального захисту населення);
* фахівця з соціальної роботи, який працює безпосередньо в територіальній громаді;
* служби у справах дітей (у випадку, якщо постраждалою особою є дитина);
* дільничного інспектора поліції або управління внутрішніх справ (відділ боротьби з торгівлею людьми УМВС України);
* громадських організацій.
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/660-2012-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2012 року № 660 «Про затвердження Порядку виплати одноразової матеріальної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми»] '''виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органами соціального захисту населення''' за місцем проживання заявника та '''становить три прожиткові мінімуму для особи відповідної категорії'''. 

Для отримання матеріальної допомоги особа або законний представник дитини, яка постраждала від торгівлі людьми і розлучена із сім’єю, або недієздатної особи подає органові соціального захисту населення за місцем проживання (перебування) зазначеної особи такі документи:
* заяву за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
* копію довідки про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми;
* копію документа, що посвідчує особу.
У разі коли особа постраждала від торгівлі людьми за кордоном, вона може звернутися за допомогою до дипломатичного представництва України в державі, в якій вона перебуває.

Дипломатичне представництво України за кордоном сприяє поверненню громадян України, постраждалих від торгівлі людьми, в Україну відповідно до законодавства.
== Довідково ==
'''527''' та '''0 800 505 501''' – номери телефону Національної безкоштовної гарячої лінії з питань протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів.

 
[https://barcelona.mfa.gov.ua/news/8113-kontakti-gromadsykih-organizacij-jaki-pracyujuty-u-sferi-protidiji-torgivli-lyudymi-na-teritoriji-ukrajini-kontaktni-dani-pracivnikiv-oblasnih-derzhavnih-administracij-vidpovidalynih-za- Контакти громадських організацій, які працюють у сфері протидії торгівлі людьми на території України.]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Інвалідність та порядок її встановлення

2022-07-21T08:47:31Z

Oleksandra.orlyk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2961-15 Закон України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 "Питання медико-соціальної експертизи"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1295-11 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 05 вересня 2011 року № 561 "Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0011-02 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 04 грудня 2001 року № 482 "Про затвердження порядку видачі медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/225-2022-п#Text постанови Кабінети Міністрів України від 08.03.2022 року № 225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України»]

Установлено що '''на період дії воєнного стану на території України та протягом шести місяців після його припинення або скасування:'''

1) у разі коли особа, що звертається для встановлення інвалідності, не може прибути на огляд до медико-соціальної експертної комісії, така комісія може приймати рішення про встановлення інвалідності заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії;

2) Кримська республіканська, обласні, центральні міські у мм. Києві та Севастополі, міські, міжрайонні та районні медико-соціальні експертні комісії здійснюють свої функції з забезпеченням принципу екстериторіальності та забезпечують проведення медико-соціальної експертизи за направленням лікарсько-консультативною комісією незалежно від місця реєстрації, проживання або перебування особи, що звертається для встановлення інвалідності.

Повторний огляд, строк якого припав на період дії воєнного стану на території України, переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування за умови неможливості направлення.

Людей з інвалідністю першої групи та дітей з інвалідністю на кордонах пропускають '''позачергово'''.

Для позачергового перетину кордону особою з інвалідністю першої групи або дитиною з інвалідністю разом з супроводжуючими необхідна наявність посвідчення або довідки, зазначених у статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#Text Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"], що підтверджують статус особи з інвалідністю першої групи або дитини з інвалідністю, які потребують супроводження. Інших вимог щодо документального підтвердження особи супроводжуючого законодавчо не встановлено.

У пунктах пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення пріоритет зазначеним особам надається, якщо вони перетинають кордон пішки або на легковому автомобілі, у якому відсутні інші особи.

Сторінка Міністерства соціальної політики України в Фейсбук: https://www.facebook.com/MLSP.gov.ua
|-
|
|}
== Основні поняття ==
Відповідно до статті 1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2961-15 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні"] '''інвалідність''' - міра втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав на рівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

'''Причинами інвалідності є:'''
* інвалідність з дитинства;
* загальне захворювання;
* нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров’я);
* професійне захворювання пов’язане з трудовою діяльністю;
* поранення, контузії, каліцтва та інші захворювання.
'''Особа з інвалідністю''' - особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист (згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]).

'''Дитина з інвалідністю''' - особа віком до 18 років (повноліття) зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, якій у порядку, визначеному законодавством, встановлено інвалідність. (Визнання дитини віком до 18 років дитиною з інвалідністю, є відповідний '''медичний висновок''' за формою № 080/о «Медичний висновок про дитину з інвалідністю до 18 років», затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0011-02 Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 04 грудня 2001 року № 482 "Про затвердження порядку видачі медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років"].

'''Група інвалідності''' - це ступінь стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров'я.

'''Особі, визнаній особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.'''
== I група інвалідності ==
До '''I групи''' належать особи з найважчим станом здоров'я, які повністю не здатні до самообслуговування, потребують постійного стороннього нагляду, догляду або допомоги, абсолютно залежні від інших осіб у виконанні життєво важливих соціально-побутових функцій або які частково здатні до виконання окремих елементів самообслуговування.

Підставою для встановлення I групи інвалідності є стійкі, значно вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або уродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, неспроможності до самообслуговування і спричиняють до виникнення потреби у постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF/page Критеріями встановлення I групи інвалідності є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності особи у значному III ступені:]
* нездатність до самообслуговування чи повна залежність від інших осіб;
* нездатність до пересування чи повна залежність від інших осіб;
* нездатність до орієнтації (дезорієнтація);
* нездатність до спілкування;
* нездатність контролювати свою поведінку;
* значні обмеження здатності до навчання;
* нездатність до окремих видів трудової діяльності.
'''''I група інвалідності поділяється на підгрупи <big>А</big> і <big>Б</big>''''' залежно від ступеня втрати здоров'я особою з інвалідністю та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді.
{| class="wikitable"
|-
! Підгрупи I групи інвалідності !! Належність особи !! Критерії встановлення
|-
| підгрупа А || належать особи з виключно високим ступенем втрати здоров'я, який спричиняє до виникнення потреби у постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі інших осіб і фактичну нездатність до самообслуговування || критеріями встановлення '''підгрупи А I групи інвалідності''' є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє повну нездатність до самообслуговування та повну залежність від інших осіб (необхідність постійного стороннього нагляду, догляду або допомоги)
|-
| підгрупа Б || належать особи з високим ступенем втрати здоров'я, який спричиняє значну залежність від інших осіб у виконанні життєво важливих соціально-побутових функцій і часткову нездатність до виконання окремих елементів самообслуговування|| критеріями встановлення '''підгрупи Б I групи інвалідності''' є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє втрату можливості самостійного задоволення з допомогою технічних засобів і за умови відповідного облаштування житла більшості життєво необхідних фізіологічних та побутових потреб
|}
Особи з інвалідністю I групи із значно вираженим обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та проводити різні види трудової діяльності за умови їх забезпечення засобами компенсації фізичних дефектів або порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів, створення за необхідності спеціальних умов праці, у тому числі вдома.
== II група інвалідності ==
Підставою для встановлення '''II групи''' інвалідності '''є стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі''', зумовлені захворюванням, травмою або вродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, при збереженій здатності до самообслуговування та не спричиняють потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.

'''Критеріями встановлення''' '''II групи''' інвалідності є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє обмеження у вираженому II ступені однієї чи декількох категорій життєдіяльності особи:
* обмеження самообслуговування II ступеня - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб;
* обмеження здатності до самостійного пересування II ступеня - здатність до самостійного пересування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб;
* обмеження здатності до навчання II ступеня - нездатність до навчання або здатність до навчання тільки у спеціальних навчальних закладах або за спеціальними програмами вдома;
* обмеження здатності до трудової діяльності II ступеня - нездатність до провадження окремих видів трудової діяльності чи здатність до трудової діяльності у спеціально створених умовах з використанням допоміжних засобів і/або спеціально обладнаного робочого місця, за допомогою інших осіб;
* обмеження здатності до орієнтації II ступеня - здатність до орієнтації в часі і просторі за допомогою інших осіб;
* обмеження здатності до спілкування II ступеня - здатність до спілкування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб;
* обмеження здатності контролювати свою поведінку II ступеня - здатність частково чи повністю контролювати свою поведінку тільки за допомогою сторонніх осіб.
До '''II групи інвалідності''' можуть належати також особи, які мають дві хвороби або більше, що призводять до інвалідності, наслідки травми або вроджені вади та їх комбінації, які в сукупності спричиняють значне обмеження життєдіяльності особи та її працездатності.

'''II група інвалідності''' встановляється учням, студентам вищих навчальних закладів I-IV рівня акредитації денної форми навчання, що вперше здобувають відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень освіти, у разі наявності в них ознак інвалідності на період їх навчання. Після закінчення навчального закладу видається довідка про придатність їх до роботи у результаті набуття професії.

Особи з інвалідністю '''II групи''' з вираженим обмеженням життєдіяльності '''можуть навчатися та провадити різні види трудової діяльності, зокрема шляхом створення відповідних умов праці із забезпеченням засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів'''.
== III група інвалідності ==
Підставою для встановлення '''III групи''' інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту.

Критеріями для встановлення '''III групи інвалідності''' є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності у помірно вираженому I ступені:
* обмеження самообслуговування I ступеня - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів;
* обмеження здатності самостійно пересуватися I ступеня - здатність до самостійного пересування з більшим витрачанням часу, часткового пересування та скорочення відстані;
* обмеження здатності до навчання I ступеня - здатність до навчання в навчальних закладах загального типу за умови дотримання спеціального режиму навчального процесу і/або з використанням допоміжних засобів, за допомогою інших осіб (крім персоналу, що навчає);
* обмеження здатності до трудової діяльності I ступеня - часткова втрата можливостей до повноцінної трудової діяльності (втрата професії, значне обмеження кваліфікації або зменшення обсягу професійної трудової діяльності більше ніж на 25 відсотків, значне утруднення в набутті професії чи працевлаштуванні осіб, що раніше ніколи не працювали та не мають професії);
* обмеження здатності до орієнтації I ступеня - здатність до орієнтації в часі, просторі за умови використання допоміжних засобів;
* обмеження здатності до спілкування I ступеня - здатність до спілкування, що характеризується зниженням швидкості, зменшенням обсягу засвоєння, отримання та передавання інформації;
* обмеження здатності контролювати свою поведінку I ступеня - здатність частково контролювати свою поведінку за особливих умов.
Особи з інвалідністю '''III групи''' з помірним обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та провадити різні види трудової діяльності за умови забезпечення у разі потреби засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів.
== Порядок встановлення інвалідності ==
Особи, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я, після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності, з метою встановлення інвалідності, мають право звернутися до '''Медико-соціальної експертної комісії''' за місцем їх проживання або лікування.

'''Медико-соціальна експертна комісія''' - спеціальний заклад в системі охорони здоров'я, що проводить медико-соціальну експертизу особам, які звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, проводиться згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317].

'''Медико-соціальні експертні комісії визначають:'''
# Групу інвалідності, її причину і час настання. Особа може одночасно бути визнана особою з інвалідністю однієї групи і лише з однієї причини. При підвищенні групи інвалідності в разі виникнення більш тяжкого захворювання причина інвалідності встановлюється на вибір особи з інвалідністю. У разі якщо однією з причин інвалідності є інвалідність з дитинства, вказуються дві причини інвалідності.
# Види трудової діяльності, рекомендовані особі з інвалідністю за станом здоров’я.
# Причинний зв’язок інвалідності із захворюванням чи каліцтвом, що виникли у дитинстві, вродженою вадою.
# Ступінь втрати професійної працездатності потерпілим від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання.
# Ступінь втрати здоров’я, групу інвалідності, причину, зв’язок і час настання інвалідності громадян, які постраждали внаслідок політичних репресій або Чорнобильської катастрофи.
# Медичні показання на право одержання особою з інвалідністю спеціального автомобільного транспорту і протипоказання до керування ним.
=== Перелік необхідних документів ===
* заповнена форма направлення, підписана Головою ЛКК, членами комісії та печаткою лікувального закладу (форма 088/о, затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0661-12 наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року № 110]);
* паспорт та копія паспорта;
* медична карта амбулаторного хворого (амбулаторна книжка - форма 025/о, затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0661-12 наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року № 110]);
* трудова книжку та копія трудової книжки, засвідчена у визначеному порядку спеціалістами відділу кадрів з останнього місця роботи або нотаріусом;
* оригінали всіх документів, які вписані в форму 088/с, а саме: довідка про стан здоров’я від хірурга, невропатолога, терапевта та інших спеціалістів, зокрема фахівців з хвороби за якою хворий очікує отримати стан інвалідності, оригінали рентгенологічного обстеження, та лабораторні аналізи. Діагноз хворого за основним захворюванням має бути описаний у виписці з історії хвороби (епікриз).
Дати аналізів та виписок мають відповідати терміну проведеного лікування та обстежень і, відповідно, датам лікарняних листів. Документи, що використовуються для визначення причинного зв'язку інвалідності, подаються в оригіналі або копії, засвідчені в установленому законодавством порядку.
=== Строки розгляду питання ===
Лікарсько-консультативна комісія лікувального профілактичного закладу охорони здоров'я направляє осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, на огляд комісії за формою, затвердженою МОЗ.

Комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності.

Комісія проводить огляд тимчасово непрацездатної особи, що звернулася для проведення медико-соціальної експертизи, <big>'''протягом п'яти робочих днів з дня надходження направлення лікарсько-консультативної комісії'''</big> та приймає рішення про наявність чи відсутність інвалідності.

За наявності підстав для заочного проведення медико-соціальної експертизи, комісія проводить експертизу <big>'''протягом трьох робочих днів з дня надходження направлення лікарсько-консультативної комісії'''</big>.
У разі коли Голова або окремі члени Комісії (навіть один член комісії) не згодні з прийнятим рішенням, окрема думка зазначається в Акті огляду Комісії, який подається '''у триденний строк''' обласній або центральній міській комісії.
=== Пiдстави для вiдмови ===
'''Найчастішими відмовами МСЕК для призначення групи інвалідності є:'''
# Недообстеження, недостатність обгрунтування хвороби.
# Відсутність деяких (уточнюючих) лікарських записів у зв’язку з чим неможливо визначити ступінь інвалідності.
# Недостатність діагнозів чи симптомів тощо.
=== Особливi випадки ===
В деяких випадках, коли особа не може прибути на огляд (переогляд) до комісії за станом здоров'я, згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії, у зв'язку з тим, що проживає у віддаленій місцевості, огляд (переогляд) проводиться за місцем проживання (вдома), у тому числі за місцем проживання у стаціонарних установах для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб або в закладах охорони здоров'я, в яких така особа перебуває на лікуванні.

Особи, які звертаються для встановлення інвалідності, зумовленої наявністю анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів і систем організму, у тому числі необоротною втратою (ампутацією) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин), а також особам з інвалідністю, у яких строк переогляду настає після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"], відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду ('''безстроково''').

Особам, які внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, отримали ушкодження, які призвели до необоротної втрати (у тому числі ампутації) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин), необоротної втрати іншого органу або повної стійкої втрати органом його функцій, що призвело до інвалідності, група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (безстроково) та на ступінь вище визначених законодавством критеріїв встановлення групи інвалідності, але не вище I групи. Переогляд з метою підвищення групи інвалідності таким особам відбувається на підставі особистої заяви особи з інвалідністю або її законного представника у разі настання змін у стані здоров’я і працездатності особи з інвалідністю або за рішенням суду.

'''Датою встановлення інвалідності''' та ступеня втрати професійної працездатності потерпілому від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (у відсотках) вважається день надходження до комісії документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.
== Оскарження рішення про відмову ==
=== Позасудовий порядок ===
Якщо хворому було '''відмовлено в отриманні інвалідності''', або у разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської Комісії, особа має право подати письмову заяву (до якої додається копія висновку МСЕК) до обласних або центральних міських комісій, протягом місяця після одержання висновку МСЕК.

Таку заяву можна подати через МСЕК, яка приймала рішення, або до відповідного управління охорони здоров’я області де проживає хворий. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров’я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення.

Про час та місце огляду громадянин повідомляється по телефону та поштою. У разі незгоди з рішенням обласної МСЕК, хворий може подати заяву до Міністерства охорони здоров’я України.
МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ, центральних міських або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи.

В особливо складних випадках Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпро, пров. Феодосія Макаревського, 1-а) та Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю (м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 104).

Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для Комісії мають '''рекомендаційний характер'''.
=== Судовий порядок ===
Рішення комісії може бути оскаржене до суду шляхом подання адміністративного позову до суду у '''шестимісячний строк''' з моменту прийняття МСЕК рішення. Відповідачем у даній справі буде відповідний Центр медико-соціальної експертизи. Адміністративні справи з приводу оскарження рішення МСЕК, вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом '''за місцезнаходженням відповідача'''.

Судовий збір сплачується відповідно до пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 1 частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір"]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Суди]]

Виконання рішення суду про виселення особи

2022-07-11T10:02:25Z

Oleksandra.orlyk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України «Про виконавче провадження»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5]
== Загальні відомості ==
Відповідно до статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон)], виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законі] органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом], іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону,] а також рішеннями, які відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону] підлягають примусовому виконанню.

'''Примусове виселення полягає''' у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від боржника, його майна, домашніх тварин та у забороні боржнику користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі.

Виселення особи підлягає примусовому виконанню на підставі виконавчого листа, який видається судом на підставі судового рішення, яке набрало законної сили. '''Примусове виконання рішення суду про виселення особи покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).'''
{| class="wikitable"
|+
!УВАГА! Приватні виконавці не здійснюють примусове виконання рішення про виселення особи.
|}
== Строки виконання ==
Виконавчий документ про виселення особи пред’являється для виконання '''з дня, наступного після набрання рішенням законної сили, але не більше, ніж''' '''три роки.'''

У постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець зазначає, що боржнику необхідно виконати рішення суду '''протягом 10 робочих днів.'''

Державний виконавець наступного робочого дня після закінчення 10-денного строку, перевіряє виконання боржником рішення про його виселення.
{| class="wikitable"
|+
!<nowiki>Важливо!!! У разі невиконання боржником рішення про його виселення самостійно державний виконавець виконує його примусово.</nowiki>
|}
== Порядок виконання рішення суду про виселення ==
Державний виконавець призначає день і час примусового виселення, про що письмово інформує боржника. Боржник вважається повідомленим про його примусове виселення, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися виселення, чи іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем.

'''Відсутність боржника''', належним чином повідомленого про день і час примусового виселення, під час виконання рішення про виселення боржника '''не є перешкодою для його виселення.'''

Для виконання рішення про примусове виселення боржника державний виконавець здійснює у присутності понятих та за участю працівників поліції, які залучаються на підставі постанови державного виконавця.

У разі, якщо виконання рішення здійснюється за відсутності боржника, державний виконавець зобов’язаний провести опис майна та скласти 2 екземпляри акту опису майна, один з яких під розписку вручити боржнику. Описане майно передається для відповідального зберігання стягувачу або іншій особі, визначеній державним виконавцем. Передане для зберігання майно боржника повертається йому державним виконавцем на підставі акта після відшкодування боржником витрат, пов’язаних із зберіганням такого майна. У разі якщо боржник відмовляється відшкодувати витрати, пов’язані із зберіганням майна, вони компенсуються за рахунок реалізації майна боржника або його частини.

'''Зберігання майна здійснюється протягом не більше двох місяців з дня передачі на зберігання'''. Після закінчення двомісячного строку невитребуване майно реалізується в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом]. Отримані від реалізації такого майна кошти, за вирахуванням понесених витрат, перераховуються боржнику.

У разі якщо майно не було реалізовано, розпорядження ним здійснюється в порядку, встановленому для розпорядження безхазяйним майном.

Про виконання рішення про виселення боржника державний виконавець складає акт, що підписується особами, які брали участь у виконанні рішення про примусове виселення.

У разі якщо особі, яка підлягає виселенню, має бути надано інше житлове приміщення, державний виконавець надсилає органу, який відповідно до судового рішення зобов’язаний надати боржнику інше житлове приміщення, повідомлення про строк виконання рішення про надання такого приміщення. У разі ненадання у визначений строк іншого житлового приміщення державний виконавець складає відповідний акт і звертається до суду з поданням про встановлення порядку подальшого виконання рішення. До вирішення судом зазначеного питання виконавчі дії не проводяться.
{| class="wikitable"
|Увага! Якщо боржник перешкоджає виконанню рішення про його виселення, державний виконавець накладає на нього штраф у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України «Про виконавче провадження»]
|}
У разі якщо особа самостійно вселилася у приміщення, з якого вона була примусово виселена, повторне її виселення може бути здійснено державним виконавцем на підставі ухвали суду, який прийняв рішення про виселення. Виконавче провадження у такому разі підлягає відновленню за постановою державного виконавця.

__ОБОВ_ЗМІСТ__
[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Користування жилими приміщеннями]]
[[Категорія:Вирішення житлових спорів]]

Службовий твір

2022-07-04T14:09:50Z

Oleksandra.orlyk:

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12/page Закон України «Про авторське право і суміжні права»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3687-12 Закон України «Про охорону прав на винаходи й корисні моделі»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/72-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 72 «Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об’єктів авторського права і суміжних прав»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-10 Постанова Пленуму Верховного Суду України № 5 від 04.06.2010 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0012600-12 Постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/72-2003-%D0%BF/print Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 72 "Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав"]

== Поняття службового твору ==
Відповідно до статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12/print Закону України «Про авторське право і суміжні права»] '''службовий твір''' - ''твір, створений автором у порядку виконання службових обов’язків відповідно до службового завдання чи трудового договору (контракту) між ним і роботодавцем.'' Виходячи з визначення, службовий твір повинен бути створений в ''результаті виконання службового завдання або на умовах передбачених трудовим договором (контрактом)''. Твір не буде вважатись службовим, якщо виходить за межі трудових функцій автора або при відсутності поставленого завдання.

Для того, щоб результат інтелектуальної творчої діяльності вважався «службовим об’єктом», він має бути наділений наступними властивостями:
* '''об’єкт повинен бути створений працівником у зв’язку із виконанням обов’язків за трудовим договором (часовий фактор)'''. Тобто потрібно, щоб службовий об’єкт був створений протягом певного періоду часу, в межах терміну дії належним чином оформленого трудового договору (контракту) між працівником та роботодавцем;
* '''результат інтелектуальної, творчої діяльності повинен бути пов’язаний із виконанням трудових обов’язків працівника'''. У законодавстві щодо правового регулювання службових об’єктів права інтелектуальної власності чітко не визначено поняття та зміст службових обов’язків. Єдине згадування про них є в [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3687-12 Законі України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі»] (ст. 1), де під службовими обов’язками розуміються зафіксовані в трудових договорах (контрактах), посадових інструкціях функціональні обов’язки працівника, що передбачають виконання робіт, які можуть привести до створення винаходу (корисної моделі). Зазвичай службові обов’язки обумовлені кваліфікацією, професією та конкретною займаною посадою працівника. Обов’язки, пов’язані із творчою діяльністю, крім трудового договору (контракту), можуть встановлюватися у відповідних посадових, службових інструкціях чи інших локальних документах підприємства;
* '''створення об’єкта права інтелектуальної власності працівником за окремим дорученням роботодавця'''. Окреме доручення роботодавця може зобов’язати працівника до діяльності, що може призвести до створення об’єкта права інтелектуальної власності, тільки у разі, якщо виконання такого доручення буде в межах трудових обов’язків та відповідно до трудового договору (контракту) між роботодавцем і працівником. Якщо ж окреме доручення надається роботодавцем поза межами трудових обов’язків працівника, створений працівником об’єкт права інтелектуальної власності не може вважатися службовим;
* '''створення працівником об’єкта права інтелектуальної власності з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання, матеріальних і фінансових засобів роботодавця'''. Тобто об’єкт права інтелектуальної власності було створено працівником поза межами трудових обов’язків або після припинення трудових відносини з роботодавцем чи у вільний від роботи час, визнання за таким об’єктом статусу службового повинно відбуватися з урахуванням того, чи був такий об’єкт створено з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва роботодавця і обладнання, матеріальних і фінансових засобів роботодавця.

== Авторське право. Момент виникнення та складові ==
Відповідно до ч.1 статті 437 Цивільного кодексу України '''авторське право виникає з моменту створення твору'''.
Авторське право виникає в силу факту створення інтелектуальною творчою працею автора або співавторів твору науки, літератури і мистецтва. Твір вважається створеним з моменту первинного надання йому будь-якої об'єктивної форми з урахуванням суті твору (зокрема, письмової форми, електронної форми, речової форми).

''Авторське право на твір і право власності на матеріальний об'єкт, у якому втілено твір, не залежать одне від одного.'' '''Відчуження матеріального об'єкта, в якому втілено твір, не означає відчуження авторського права і навпаки.'''
Незалежність авторського права і права власності на матеріальний об'єкт (матеріальний носій) проявляється через зміст особистих немайнових прав та майнових прав суб'єкта авторського права і права власності на матеріальний об'єкт, який полягає у володінні, користуванні та розпорядженні ним.

Тобто, '''авторське право складають:''' ''особисті немайнові права та майнові права.''
=== Особисті немайнові права автора ===
'''Зміст:'''
# право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо)
# об'єкта права інтелектуальної власності;
# право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об'єкта права інтелектуальної власності;
# інші особисті немайнові права інтелектуальної власності, встановлені законом, а саме:
* вимагати зазначення свого імені у зв'язку з використанням твору, якщо це практично можливо;
* забороняти зазначення свого імені у зв'язку з використанням твору;
* обирати псевдонім у зв'язку з використанням твору;
* на недоторканність твору.
'''Приналежність:'''

Відповідно до ч.1 статті 429 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print Цивільного кодексу України] ''особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт.'' У випадках, передбачених законом, окремі особисті немайнові права інтелектуальної власності на такий об'єкт можуть належати юридичній або фізичній особі, де або у якої працює працівник. Проте в жодному законодавчому акті не деталізується, які саме немайнові права можуть належати юридичній або фізичній особі, де або в якої працює працівник.

Згідно ч. 1 статті 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12/print Закону України «Про авторське право і суміжні права»] ''авторське особисте немайнове право на службовий твір належить його автору''.

Відповідно до пункту 24 [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 №5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав»] якщо твір створено у порядку виконання працівником трудового договору (контракту) і в межах строку його дії, тобто при виконанні службових обов'язків і за службовим завданням роботодавця, то ''особисті немайнові права автора твору належать працівникові; вони є невідчужуваними.''

Відповідно до п.35, 37 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0012600-12 Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності»] особисті немайнові права не відчужуються і залишаються за авторами і виконавцями - фізичними особами. Закінчення строку чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір не означає припинення особистих немайнових прав, які діють безстроково.

=== Майнові права інтелектуальної власності на твір ===
'''Зміст:'''
# право на використання об'єкта права інтелектуальної власності. Використанням твору є його опублікування (випуск у світ);відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі;переклад;переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; публічне виконання; продаж, передання в найм (оренду) тощо; імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо; Використанням твору є також інші дії, встановлені законом;
# виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності;
# виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;
# інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
'''Приналежність:'''

Відповідно до ч.2 статті 440 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print Цивільного кодексу України] майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до ч.2 статті 429 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print Цивільного кодексу України] ''майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором.''

Відповідно до пункту 24 [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 №5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав»] ''майнові права на об'єкт авторського права і (або) суміжних прав, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або в якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором. Якщо в трудовому або цивільно-правовому договорі між працівником і роботодавцем (юридичною або фізичною особою, де або в якої він працює) не передбачений інший порядок здійснення майнових прав на створений вказаний об'єкт, то вони мають спільні права як на отримання свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір, так і на використання такого об'єкта.'' Порядок здійснення майнових прав на такий об'єкт може бути врегульований цивільно-правовим договором ([http://sips.gov.ua/ua/zrazkydogap.html Зразки]). У разі передання (відчуження) працівником роботодавцю всіх майнових прав на твір, створений ним у порядку виконання трудового договору, працівник втрачає ці права, залишаючись носієм особистих немайнових прав.

Відповідно до п.35 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0012600-12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності»] ''якщо твір та/або об'єкт суміжного права створено (здійснено, вироблено) за службовим завданням роботодавця та за його рахунок або в порядку виконання службових обов'язків, передбачених трудовим договором (контрактом) або за замовленням, то виключні майнові права на цей об'єкт інтелектуальної власності належать сторонам такого договору спільно, якщо інше не встановлено договором.''

== Винагорода ==
'''[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12/page За створення і використання службового твору автору належить авторська винагорода, розмір та порядок виплати якої встановлюються трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем.]''' Зазначені договори виступають як засоби доказування. При цьому трудовим договором між ними може передбачатися умова щодо укладення цивільно-правового договору про створення об'єкта авторського права і (або) суміжних прав та обов'язок працівника щодо сповіщення про створення такого об'єкта. ''Виплата працівникові заробітної плати не є тотожною виплаті йому авторської винагороди за створений твір у зв'язку з виконанням трудового договору'', оскільки '''заробітна плата - це винагорода за виконану роботу залежно від певних умов, а авторська винагорода - це всі види винагород або компенсацій, що виплачуються авторам за використання їх творів, які охороняються в межах, встановлених авторським правом.''' У разі, коли між сторонами не досягнуто згоди щодо розміру авторської винагороди та справа розглядається в суді,то суди при обчисленні такої винагороди зазвичай керуються положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/72-2003-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 72 "Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав"].

[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]
[[Категорія:Суди]]

Службовий твір

2022-07-04T14:03:00Z

Oleksandra.orlyk:

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12/page Закон України «Про авторське право і суміжні права»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3687-12 Закон України «Про охорону прав на винаходи й корисні моделі»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/72-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 72 «Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об’єктів авторського права і суміжних прав»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-10 Постанова Пленуму Верховного Суду України № 5 від 04.06.2010 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0012600-12 Постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/72-2003-%D0%BF/print Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 72 "Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав"]

== Поняття службового твору ==
Відповідно до статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12/print Закону України «Про авторське право і суміжні права»] '''службовий твір''' - ''твір, створений автором у порядку виконання службових обов’язків відповідно до службового завдання чи трудового договору (контракту) між ним і роботодавцем.'' Виходячи з визначення, службовий твір повинен бути створений в ''результаті виконання службового завдання або на умовах передбачених трудовим договором (контрактом)''. Твір не буде вважатись службовим, якщо виходить за межі трудових функцій автора або при відсутності поставленого завдання.

Для того, щоб результат інтелектуальної творчої діяльності вважався «службовим об’єктом», він має бути '''наділений наступними властивостями:'''
* '''об’єкт повинен бути створений працівником у зв’язку із виконанням обов’язків за трудовим договором (часовий фактор)'''. Тобто потрібно, щоб службовий об’єкт був створений протягом певного періоду часу, в межах терміну дії належним чином оформленого трудового договору (контракту) між працівником та роботодавцем;
* '''результат інтелектуальної, творчої діяльності повинен бути пов’язаний із виконанням трудових обов’язків працівника'''. У законодавстві щодо правового регулювання службових об’єктів права інтелектуальної власності чітко не визначено поняття та зміст службових обов’язків. Єдине згадування про них є в [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3687-12 Законі України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі»] (ст. 1), де під службовими обов’язками розуміються зафіксовані в трудових договорах (контрактах), посадових інструкціях функціональні обов’язки працівника, що передбачають виконання робіт, які можуть привести до створення винаходу (корисної моделі). Зазвичай службові обов’язки обумовлені кваліфікацією, професією та конкретною займаною посадою працівника. Обов’язки, пов’язані із творчою діяльністю, крім трудового договору (контракту), можуть встановлюватися у відповідних посадових, службових інструкціях чи інших локальних документах підприємства;
* '''створення об’єкта права інтелектуальної власності працівником за окремим дорученням роботодавця'''. Окреме доручення роботодавця може зобов’язати працівника до діяльності, що може призвести до створення об’єкта права інтелектуальної власності, тільки у разі, якщо виконання такого доручення буде в межах трудових обов’язків та відповідно до трудового договору (контракту) між роботодавцем і працівником. Якщо ж окреме доручення надається роботодавцем поза межами трудових обов’язків працівника, створений працівником об’єкт права інтелектуальної власності не може вважатися службовим;
* '''створення працівником об’єкта права інтелектуальної власності з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання, матеріальних і фінансових засобів роботодавця'''. Тобто об’єкт права інтелектуальної власності було створено працівником поза межами трудових обов’язків або після припинення трудових відносини з роботодавцем чи у вільний від роботи час, визнання за таким об’єктом статусу службового повинно відбуватися з урахуванням того, чи був такий об’єкт створено з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва роботодавця і обладнання, матеріальних і фінансових засобів роботодавця.

== Авторське право. Момент виникнення та складові ==
Відповідно до ч.1 статті 437 Цивільного кодексу України '''авторське право виникає з моменту створення твору'''.

Авторське право виникає в силу факту створення інтелектуальною творчою працею автора або співавторів твору науки, літератури і мистецтва. Твір вважається створеним з моменту первинного надання йому будь-якої об'єктивної форми з урахуванням суті твору (зокрема, письмової форми, електронної форми, речової форми).

''Авторське право на твір і право власності на матеріальний об'єкт, у якому втілено твір, не залежать одне від одного.'' '''Відчуження матеріального об'єкта, в якому втілено твір, не означає відчуження авторського права і навпаки.'''

Незалежність авторського права і права власності на матеріальний об'єкт (матеріальний носій) проявляється через зміст особистих немайнових прав та майнових прав суб'єкта авторського права і права власності на матеріальний об'єкт, який полягає у володінні, користуванні та розпорядженні ним.

Тобто, '''авторське право складають:''' ''особисті немайнові права та майнові права.''
=== Особисті немайнові права автора ===
'''Зміст:'''
# право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо)
# об'єкта права інтелектуальної власності;
# право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об'єкта права інтелектуальної власності;
# інші особисті немайнові права інтелектуальної власності, встановлені законом, а саме:
* вимагати зазначення свого імені у зв'язку з використанням твору, якщо це практично можливо;
* забороняти зазначення свого імені у зв'язку з використанням твору;
* обирати псевдонім у зв'язку з використанням твору;
* на недоторканність твору.
'''Приналежність:'''

Відповідно до ч.1 статті 429 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print Цивільного кодексу України] ''особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт.'' У випадках, передбачених законом, окремі особисті немайнові права інтелектуальної власності на такий об'єкт можуть належати юридичній або фізичній особі, де або у якої працює працівник. Проте в жодному законодавчому акті не деталізується, які саме немайнові права можуть належати юридичній або фізичній особі, де або в якої працює працівник.

Згідно ч. 1 статті 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12/print Закону України «Про авторське право і суміжні права»] ''авторське особисте немайнове право на службовий твір належить його автору''.

Відповідно до пункту 24 [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 №5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав»] якщо твір створено у порядку виконання працівником трудового договору (контракту) і в межах строку його дії, тобто при виконанні службових обов'язків і за службовим завданням роботодавця, то ''особисті немайнові права автора твору належать працівникові; вони є невідчужуваними.''

Відповідно до п.35, 37 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0012600-12 Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності»] особисті немайнові права не відчужуються і залишаються за авторами і виконавцями - фізичними особами. '''Закінчення строку чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір не означає припинення особистих немайнових прав, які діють безстроково.'''

=== Майнові права інтелектуальної власності на твір ===
'''Зміст:'''
# право на використання об'єкта права інтелектуальної власності. Використанням твору є його опублікування (випуск у світ);відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі;переклад;переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; публічне виконання; продаж, передання в найм (оренду) тощо; імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо; Використанням твору є також інші дії, встановлені законом;
# виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності;
# виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;
# інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
'''Приналежність:'''

Відповідно до ч.2 статті 440 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print Цивільного кодексу України] майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до ч.2 статті 429 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print Цивільного кодексу України] ''майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором.''

Відповідно до пункту 24 [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 №5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав»] ''майнові права на об'єкт авторського права і (або) суміжних прав, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або в якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором. Якщо в трудовому або цивільно-правовому договорі між працівником і роботодавцем (юридичною або фізичною особою, де або в якої він працює) не передбачений інший порядок здійснення майнових прав на створений вказаний об'єкт, то вони мають спільні права як на отримання свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір, так і на використання такого об'єкта.'' Порядок здійснення майнових прав на такий об'єкт може бути врегульований цивільно-правовим договором ([http://sips.gov.ua/ua/zrazkydogap.html Зразки]). У разі передання (відчуження) працівником роботодавцю всіх майнових прав на твір, створений ним у порядку виконання трудового договору, працівник втрачає ці права, залишаючись носієм особистих немайнових прав.

Відповідно до п.35 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0012600-12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності»] ''якщо твір та/або об'єкт суміжного права створено (здійснено, вироблено) за службовим завданням роботодавця та за його рахунок або в порядку виконання службових обов'язків, передбачених трудовим договором (контрактом) або за замовленням, то виключні майнові права на цей об'єкт інтелектуальної власності належать сторонам такого договору спільно, якщо інше не встановлено договором.''

== Винагорода ==
'''[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12/page За створення і використання службового твору автору належить авторська винагорода, розмір та порядок виплати якої встановлюються трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем.]''' Зазначені договори виступають як засоби доказування. При цьому трудовим договором між ними може передбачатися умова щодо укладення цивільно-правового договору про створення об'єкта авторського права і (або) суміжних прав та обов'язок працівника щодо сповіщення про створення такого об'єкта.

''Виплата працівникові заробітної плати не є тотожною виплаті йому авторської винагороди за створений твір у зв'язку з виконанням трудового договору'', оскільки '''заробітна плата - це винагорода за виконану роботу залежно від певних умов, а авторська винагорода - це всі види винагород або компенсацій, що виплачуються авторам за використання їх творів, які охороняються в межах, встановлених авторським правом.''' У разі, коли між сторонами не досягнуто згоди щодо розміру авторської винагороди та справа розглядається в суді,то суди при обчисленні такої винагороди зазвичай керуються положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/72-2003-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 72 "Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав"].

[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]
[[Категорія:Суди]]

Реєстрація шлюбу громадян України з іноземцями та порядок його розірвання

2022-07-04T14:00:07Z

Oleksandra.orlyk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України "Про міжнародне приватне право"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні"]

== Загальна інформація ==
'''Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану (стаття [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text 21 Сімейного кодексу України]).'''

У статті 26 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] зазначено про те, що '''іноземці''' та '''особи без громадянства''', якы перебувають в Україні на законних підставах, '''користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України''', - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Статтею 51 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] визначено, що '''шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка'''. Кожен із подружжя має рівні права і обов’язки у шлюбі та сім’ї.

{| class="wikitable"
|-
| '''ВАЖЛИВО!!!''' Форма та порядок укладення шлюбу в Україні між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, а також між іноземцями або особами без громадянства визначається правом України.
|}
'''Державна реєстрація шлюбу засвідчується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/1025-2010-%D0%BF свідоцтвом про шлюб]''', зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.

'''Шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у 18 років'''.

Особи, які бажають зареєструвати шлюб, мають досягти шлюбного віку на день реєстрації шлюбу.

Жінка та чоловік можуть '''одночасно перебувати лише в одному шлюбі'''. Вони мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.
{| class="wikitable"
|-
| Нормативне регулювання процедури подачі заяви на реєстрацію шлюбу та порядок реєстрації визначені [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейним кодексом України] та [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правилами реєстрації актів цивільного стану в Україні], затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940 (далі - Правила).
|}
== Процедура подачі заяви про реєстрацію шлюбу ==
Законодавством передбачено, що жінка та чоловік, які бажають зареєструвати шлюб, '''[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n547 подають особисто письмову заяву]''' за встановленою формою '''до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану (далі - відділи ДРАЦС) на їх вибір''', або для зручності та уникнення черг у відділах державної реєстрації актів цивільного стану існує можливість записатися через [https://dracs.minjust.gov.ua/#registration Інтернет на прийом до відділів ДРАЦС].

Про форму та порядок укладення шлюбу в Україні між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства див. додатково консультацію "[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Державна_реєстрація_шлюбу:_порядок_реєстрації,_терміни_та_місце_реєстрації_шлюбу,_документи,_необхідні_для_реєстрації_шлюбу Державна реєстрація шлюбу: порядок реєстрації, терміни та місце реєстрації шлюбу, документи, необхідні для реєстрації шлюбу]".

=== Особливості щодо реєстрації шлюбу з іноземцями та особами без громадянства ===
Орган державної реєстрації актів цивільного стану здійснює перевірку законності перебування іноземця або особи без громадянства на території України шляхом направлення в день отримання заяви про державну реєстрацію шлюбу запиту до територіального органу Державної міграційної служби України у разі:
* відсутності у іноземця чи особи без громадянства [[Оформлення посвідки на постійне проживання на території України|посвідки на постійне]] чи [[Оформлення посвідки на тимчасове проживання на території України|тимчасове проживання]];
* відсутності на останній вільній сторінці паспортного документа іноземця, документа, що посвідчує особу без громадянства, або у вкладному талоні відмітки про отримання посвідки, скріпленої печаткою;
* якщо посвідка на постійне або тимчасове проживання іноземця чи особи без громадянства видана територіальними органами чи підрозділами Державної міграційної служби України в Автономній Республіці Крим з 20 лютого 2014 року або на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської областей з 01 березня 2014 року;
* пред'явлення посвідки на постійне або тимчасове проживання іноземця чи особи без громадянства, яка підлягає обміну відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-2018-%D0%BF#Text Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 322], або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2018-%D0%BF#Text Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановоб Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 321].

== Документи, що необхідно подати ==

При подані заяви про реєстрацію шлюбу жінка та чоловік пред’являють на посвідчення своєї особи '''паспорт або паспортний документ, або документ, що посвідчує особу без громадянства'''.

Іноземці та особи без громадянства для реєстрації шлюбу в Україні повинні пред’явити:
* посвідку на постійне чи тимчасове проживання або інший документ, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України;
* документи, що підтверджують припинення попереднього шлюбу або визнання шлюбу недійсним (свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, про визнання шлюбу недійсним, яке набрало законної сили, свідоцтво про смерть одного з подружжя, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про анулювання актового запису про шлюб, який є недійсним тощо) - для осіб, які раніше перебували у шлюбі ''(пункт 5 глави 2 розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n224 Правил])''.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!''' Зазначені документи можуть бути також видані або легалізовані консульською установою або дипломатичним представництвом цієї країни в Україні та надалі легалізовані [https://mfa.gov.ua/ua Міністерством закордонних справ України].
|}
До документів іноземців, осіб без громадянства, які є підставою для реєстрації шлюбу, складених іноземною мовою, '''обов’язково додається переклад тексту на українську мову, достовірність якого засвідчується''' дипломатичним представництвом або консульською установою України за кордоном, посольством (консульством) держави, громадянином якої є іноземець (країни постійного поживання особи без громадянства), [https://mfa.gov.ua/ua Міністерством закордонних справ України], іншим відповідним органом цієї держави або нотаріусом.

== Медичне обстеження наречених ==

Державний орган реєстрації актів цивільного стану під час приймання заяви про реєстрацію шлюбу інформує наречених про '''можливість здійснення медичного обстеження''' та за їх бажанням видає направлення за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0045-03#Text зразком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я] ''(абзац третій пункту 8 глави 2 розділу III [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правил])''.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0044-03#Text Перелік видів добровільного медичного обстеження осіб, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 20 грудня 2002 року № 480].

'''Приховування відомостей про стан здоров’я одним з наречених, наслідком чого може стати (стало) порушення фізичного або психічного здоров’я іншого нареченого чи їхніх нащадків, може бути підставою для визнання шлюбу недійсним.'''

== Обрання часу реєстрації шлюбу ==

Стосовно часу реєстрації шлюбу, то він '''реєструється''' '''після спливу одного місяця від дня подання особами заяви про реєстрацію шлюбу''' ''(пункт 9 глави 2 розділу III [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правил])''.

За наявності поважних причин керівник державного органу реєстрації актів цивільного стану дозволяє реєстрацію шлюбу до спливу цього строку та '''реєструється у день подання відповідної заяви''' або у будь який інший день за бажанням наречених протягом одного місяця у разі:

* вагітності нареченої;
* народження нареченою дитини;
* якщо є безпосередня загроза для життя нареченої або нареченого.
Але якщо є відомості про наявність перешкод до реєстрації шлюбу, '''керівник''' державного органу реєстрації актів цивільного стану може відкласти реєстрацію шлюбу, але '''не більш як на три місяці''' для подання заявником відповідних доказів. Про відстрочку реєстрації шлюбу '''повідомляються наречені'''. Рішення про таке відкладення може бути '''[[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|оскаржене до суду]]'''.

Якщо наречені не можуть з’явитися з поважної причини до органу реєстрації актів цивільного стану в установлений їм день, то строк реєстрації шлюбу '''за їх письмовою заявою переноситься згідно з їхнім бажанням на інший день'''. У цих випадках строк перенесення реєстрації шлюбу не може перевищувати одного року з дня подання заяви.

Якщо наречені не з’явилися до органу реєстрації актів цивільного стану '''протягом тримісячного строку''' від дня подання заяви про реєстрацію шлюбу і не повідомили про причину неявки, то '''заява втрачає чинність'''.

== Чи можлива реєстрація шлюбу через представників? ==

Державна реєстрація шлюбу через представника '''не допускається'''. Присутність нареченої та нареченого в момент реєстрації їхнього шлюбу є обов’язковою (''пункт 13 глави 2 розділу III [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правил]'').

'''''Цікаво!''''' [http://reyestr.court.gov.ua/Review/61324017 Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 вересня 2016 року у справі № 127/18673/14-ц].

== Місце проведення реєстрації шлюбу ==

Державна реєстрація шлюбу проводиться '''у приміщенні органу державної реєстрації актів цивільного стану''' або за заявою наречених державна реєстрація шлюбу може проводитися за місцем їх проживання, за місцем надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть з поважної причини прибути до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

За заявою наречених реєстрація шлюбу проводиться '''в урочистій обстановці'''. Про таке бажання наречені зазначають у заяві про реєстрацію шлюбу (''пункт 15 глави 2 розділу III [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правил]'').

== Вартість реєстрації шлюбу ==
За реєстрацію шлюбу сплачується державне мито у розмірі 0,05 неоподаткованого мінімуму доходів громадян (85 копійок) (''підпункту "а" пункту 5 статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-83 "Про державне мито"]'').

Прийом заяви при проведенні державної реєстрації шлюбу в порядку, встановленому статтею 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n186 Сімейного кодексу України], не є платною послугою (''абзац третій пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1380-10 Порядку надання платних послуг відділами державної реєстрації актів цивільного стану, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 грудня 2010 року № 3335/5]'').

Однак, додатково оплачуються супутні послуги органу ДРАЦС за вибором наречених (повний чи скорочений обряд державної реєстрації шлюбу, видача запрошення із зазначенням дати державної реєстрації шлюбу тощо) у розмірі встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-20#Text наказом Міністерства юстиції України від 30 грудня 2020 року № 4543/5 "Про затвердження розмірів плати за надання платних послуг відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України"].

== Обрання прізвища ==

При реєстрації шлюбу наречені мають '''право обрати прізвище одного з них, як спільне прізвище подружжя або надалі іменуватися дошлюбними прізвищами'''. Наречена/наречений мають право '''приєднати до свого прізвища прізвище нареченого, нареченої.'''

Якщо вони обоє бажають мати подвійне прізвище, за їхньою згодою визначається з якого прізвища воно буде починатися. Складення більше двох прізвищ не допускається, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належить наречена і (або) наречений. Якщо на момент реєстрації шлюбу прізвище нареченої, нареченого вже є подвійним, вона/він має право замінити одну із частин свого прізвища на прізвище другого, про що вказується у заяві про реєстрацію шлюбу.

Якщо на момент реєстрації шлюбу прізвище нареченої, нареченого вже є подвійним, вона, він має право замінити одну із частин свого прізвища на прізвище другого, про що вказується у заяві про реєстрацію шлюбу.

== Загальні правила розірвання шлюбу громадян України з іноземним громадянином ==

Розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем, а також шлюбу іноземців між собою в Україні '''здійснюється відповідно до Закону України [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 "Про міжнародне приватне право"]. Крім того, якщо між Україною та державою, громадянами якої є один з подружжя, укладено [https://mfa.gov.ua/dvostoronnye-spivrobitnictvo договір про правову допомогу в сімейних і цивільних справах], застосовуються його положення і в частині розірвання шлюбу. '''Це означає, що розірвання шлюбу в Україні '''не залежить від громадянства подружжя і буде здійснюватись на підставах і в порядку, передбачених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейним кодексом України].'''

Пункт 7 частини першої статті 76 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n311 Закону України "Про міжнародне приватне право"] передбачає, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України і, відповідно, це є підставою визначення підсудності справ судами України. До такої події можна віднести укладання шлюбу між громадянином України і іноземцем на території України і видання відповідного свідоцтва про шлюб.

Відповідно до рекомендацій Пленуму Верховного Суду України, викладених у [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07 постанові від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя"], '''в разі розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем, один з яких проживає в Україні, питання підсудності визначається за загальними правилами, встановленими ст. 27-28 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України].''' При цьому, слід мати на увазі, що розірвання шлюбу з іноземцем, який проживає в іншій країні можливо в український місцевих судах загальної юрисдикції, у випадку, якщо підписаний договір про правову допомогу між державою України та країною, громадянином якої є інший з подружжя (або один з подружжя), або якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

Розірвання шлюбу у такому випадку може відбуватися за законами України, а отже, фактично нічим не буде відрізнятися від порядку розірвання шлюбу між громадянами України. Це пов’язано з тим, що відповідно до норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] іноземці, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими ж правами та несуть ті ж юридичні обов’язки, що й громадяни України.

У судовому порядку також приймається рішення про розірвання шлюбу за '''заявою одного з подружжя''' без згоди іншого.

'''Які документи потрібно подати до суду в Україні, щоб розірвати шлюб між громадянами різних країн?'''
* позовна заява про розірвання шлюбу;
* копія паспорта та реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача;
* копія паспорту та реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача (за наявності);
* оригінал свідоцтва про шлюб;
* в разі наявності у подружжя дітей - копія свідоцтва про народження дитини;
* квитанція про сплату судового збору, крім випадків коли особа звільнена від сплати судового збору відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»];
* копія позовної заяви в перекладі на ту мову, громадянином якої є відповідач. ''Обов’язково необхідно врахувати те, що переклад позовної заяви потрібно нотаріально посвідчити.''
'''Вартість'''

Судовий збір за подання заяви про розірвання шлюбу в Україні складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2022 році це становить 992,40 грн.).

Досить часто після укладення шлюбу з громадянином іншої держави українець чи українка переїжджають до країни проживання іншого з подружжя. У такій ситуації під час розлучення подружжя може обрати декілька варіантів дій.

Найпростішим варіантом є розірвання шлюбу на території країни проживання, навіть якщо жоден з подружжя не є громадянином цієї держави. Рішення про розірвання шлюбу буде прийматися відповідно до законів та звичаїв країни перебування подружжя. Значною перевагою звернення саме до органів країни перебування є те, що непотрібно нікуди їхати та витрачати додаткові кошти, наприклад, на квитки та час. Є й недоліки.

По-перше, законодавство обраної країни для розірвання шлюбу може висувати певні вимоги, що відсутні в українському законодавстві. Незважаючи на це, такі вимоги мають бути дотримані. По-друге, аби документ про розірвання шлюбу, виданий іноземними органами, мав юридичну силу, він має бути легалізований в Україні. Порядок легалізації залежить від того, у якій країні будо розірвано шлюб, а точніше від того, які домовленості існують між цією країною та Україною.

Крім того, якщо громадянин України та іноземець, що перебувають у шлюбі, проживають у третій країні, але не бажають розривати свої стосунки за її законами, то вони мають право звернутися до компетентних органів або нашої держави, або держави громадянської належності іншого з подружжя.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90591497?fbclid=IwAR3_bCmY3_jQ2-WeeKCvXGwZR98odZT5MoGU3FGNyka4lZkPmD9GYx6ZkWg Постанова Верховного Суду від 24 липня 2020 року у справі № 357/12676/18] (під час вирішення спору про розірвання шлюбу між громадянином США та громадянкою України необхідно застосовувати колізійні прив’язки).

== Див. також ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Державна_реєстрація_шлюбу:_порядок_реєстрації,_терміни_та_місце_реєстрації_шлюбу,_документи,_необхідні_для_реєстрації_шлюбу Державна реєстрація шлюбу: порядок реєстрації, терміни та місце реєстрації шлюбу, документи, необхідні для реєстрації шлюбу]
* [[Порядок розірвання шлюбу]]
* [[Порядок проставлення апостиля]]
* [[Легалізація свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого за кордоном]]
[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]
[[Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]

Порядок повернення сплаченого до Пенсійного фонду України збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у випадку купівлі квартири

2022-07-04T13:38:23Z

Oleksandra.orlyk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740 "Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0291-13 Наказ Міністерства фінансів України від 29 січня 2013 року № 43 "Про затвердження Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13 Наказ Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 "Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, та перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій"]

== Загальні відомості ==
'''Громадян, які придбають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбають житло вперше, звільненні від сплати 1 % збору''' на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна до Пенсійного фонду України (пункт 9 частини першої статті 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"] та пункт 151 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740] (далі - Порядок).

При купівлі нерухомого майна покупець, під час оформлення договору купівлі-продажу у нотаріуса, сплачує збір до Пенсійного фонду України у розмірі 1 % від вартості житла, що передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80 Законом України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування"]. 
'''ВАЖЛИВО!''' Без сплати збору до Пенсійного фонду України нотаріуси не посвідчать договір купівлі-продажу нерухомого майна! 
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 49 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону України "Про нотаріат"], нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов’язані з її вчиненням. 

{| class="wikitable"
|'''ВАЖЛИВО! ''' Проте згідно з пунктом 153 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF Порядку] нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.
|}
Відповідно до аналізу пункту 152 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF Порядку] '''існує такий перелік документів для підтвердження придбання житла вперше:'''

* заява фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
* відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід’ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав). Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно можна отримати онлайн на [https://diia.gov.ua/services/informaciya-z-derzhavnogo-reyestru-rechovih-prav-na-neruhome-majno порталі Дія] та самостійно роздрукувати чи в [https://guide.diia.gov.ua/asc/ центрі наданя адміністративних послуг] (ЦНАП) ''(додатково рекомендується отримати інформацію з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна - довідки з усіх цих реєстрів в вигляді одного документа формуються на запит в [https://guide.diia.gov.ua/asc/ ЦНАП] чи [https://diia.gov.ua/services/informaciya-z-derzhavnogo-reyestru-rechovih-prav-na-neruhome-majno порталі Дія]. Запит слід робити щодо особи, ввівши прізвище, ім'я, по-батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків. Вартість послуги станом на 2022 рік - 30 грн.)''
* документи що підтверджують невикористання житлових чеків (довідки з місць проживання з 1992 року). Отримати таку довідку можна у відділенні АТ "Ощадбанку" чи в деяких ЦНАП (послуга ще не внесена у всі ЦНАП, тому рекомендується звертатись в АТ "Ощадбанк").

'''Таким чином в особи, яка бажає повернути 1 % сплачених до Пенсійного фонду України, наступний почерговий порядок дій:'''

# '''Нотаріус''' може звільнити від сплати 1 % ще при укладенні договору. Нотаріус не мав би вимагати квитанції про оплату 1 % збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та посвідчити укладення договору на основі наданих клієнтом документів згідно з пунктом 152 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF Порядку], проте часта ситуація коли нотаріуси бояться брати на себе відповідальність.
# '''Пенсійний фонд України -''' у випадку відмови нотаріуса посвідчити договір купівлі-продажу, в результаті чого сплачено 1 % збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, особі слід звернутись за заявою про повернення сплачених грошових коштів з долученням документів згідно з пунктом 152 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF Порядку].
# '''Суд''' - у випадку відмови Пенсійного фонду України повернути 1 % збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, можна звернутись до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративного суду]] щодо оскарження такої відмови.

== Дії, необхідні для повернення збору від Пенсійного фонду України ==
'''Порядок дій щодо повернення сплаченого до Пенсійного фонду України 1 % збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у випадку купівлю квартири:'''
# Звернутись до Пенсійного фонду України з заявою про повернення сплачених грошових коштів з посиланням на норму [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування"], відповідно до якої особа звільняється від сплати збору ([https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Файл:Заява_до_пенсійного_фонду_про_повернення.docx Зразок заяви до пенсійного фонду]);
# Отримавши відмову від Пенсійного фонду України або ж взагалі у разі відсутності відповіді, потрібно звертатися до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративного суду]] з позовом щодо повернення сплаченого збору.
# При задоволенні позову Пенсійний фонд України формує та подає до управління Державної казначейської служби України подання про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
'''ВАЖЛИВО!''' При зверненні до Пенсійного фонду України слід подати документи згідно з пунктом 152 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF Порядку], а саме заяву, відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, документ, що підтверджує невикористання житлових чеків, документ що підтверджує сплату 1 % збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Навіть в випадку відмови Пенсійного фонду України, дотримання порядку подачі документів є важливим для подальшого імовірного оскарження відмови Пенсійного фонду України до суду, оскільки в випадку подачі неповного пакету документів зменшуються шанси оскарження. Рекомендується також додати копію договору купівлі-продажу.

== Порядок звернення до суду ==
=== Підсудність справи ===
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України], юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

=== Строк звернення до суду ===
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється '''шестимісячний строк''', який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

=== Перелік необхідних документів ===
'''До позовної заяви необхідно додати наступні документи:'''
* паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків;
* квитанцію про сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування;
* інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформація з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна);
*документ, що підтверджує невикористання житлових чеків ''(за наявності)'';
* відмову Пенсійного фонду України про повернення сплачених грошових коштів;
*документ, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (зазвичай це виконавчі комітети районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради) про те, що особа, перебуває у черзі на одержання житла ''(за наявності)'';
*копія договору купівлі-продажу житла;
* квитанцію про сплату судового збору.

=== Вартість ===
За подачу позовної заяви сплачується [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_сплати_судового_збору#:~:text=судовий%20збір%20сплачується%20на%20загальних%20підставах.&text=судовий%20збір%20справляється%20на%20загальних%20підставах.&text=судовий%20збір%20сплачується%20його%20правонаступником,повертається%20і%20перерахунок%20не%20здійснюється. судовий збір] у розмірі 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (0,4 розміру у 2022 роцу - 992.40 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

== Див. також: ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Договір_купівлі_–_продажу Договір купівлі – продажу]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Розрахунки_фізичних_осіб_між_собою_за_договорами_купівлі-продажу,_які_підлягають_нотаріальному_посвідченню Розрахунки фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Збір_на_обов%27язкове_державне_пенсійне_страхування_при_купівлі_автомобіля_та_нерухомого_майна Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля та нерухомого майна]

[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія:Договір купівлі- продажу]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність

2022-06-29T10:25:13Z

Oleksandra.orlyk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]

== Поняття адміністративного правопорушення ==
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 абз. 1 ст. 9 КУпАП]).

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 (абз. 2 ст. 9 КУпАП]).

== Ознаки та склад адміністративного правопорушення ==
'''Юридичний склад адміністративного правопорушення''' - це передбачена нормами адміністративного права сукупність ознак, при наявності яких те чи інше протиправне діяння можна кваліфікувати як правопорушення.

До цих ознак належать:

* об`єкт;
* об`єктивна сторона;
* суб`єкт;
* суб`єктивна сторона.
'''Об'єкт адміністративного правопорушення''' - це суспільні відносини, врегульовані нормами адміністративного права, яким завдано шкоди адміністративним правопорушенням. Іншими словами, це те, на що спрямовано адміністративне правопорушення.

'''Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення -''' це зовнішні ознаки та обставини які характеризують адміністративне правопорушення.

'''Суб'єкт адміністративного правопорушення''' - це особа, яка вчинила адміністративне правопорушення. Суб'єктом адміністративного правопорушення може бути ''фізична особа, яка досягла 16-річного віку, та юридична особа'' незалежно від форми власності.

'''Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення''' - внутрішнє (психічне) ставлення суб'єкта правопорушення до скоєного діяння і його шкідливих наслідків.

'''Адміністративному правопорушенню властиві такі загально-правові ознаки:'''

* діяння (дія чи бездіяльність);
* протиправність;
* суспільна небезпека;
* загроза громадському порядку;
* винність;
* карність.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статті 10 КУпАП] адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статтею 11 КУпАП] адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

== Вік, після досягнення якого настає адміністративна відповідальність ==
Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли '''''на момент вчинення адміністративного правопорушення''''' '''16-річного віку''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 (ст. 12 КУпАП).]

Відповідно до вимог, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n125 пунктом другим частини першої статті 247 КУпАП] '''''провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, зокрема, недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення 16-річного віку.'''''

'''''Отже, неповнолітня особа у віці від 14 - ти до 16-ти років, - не може бути притягнута до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.'''''

В будь-якому разі, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n125 пунктом четвертим частини першої ст. 34 КУпАП] - '''''вчинення правопорушення неповнолітнім визнається обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення.''''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n173 Частиною 1 ст. 13 КУпАП] передбачено, що до осіб віком від '''шістнадцяти до вісімнадцяти років''', які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статтею 24-1 цього Кодексу]:

1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;

2) попередження;

3) догана або сувора догана;

4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання. У разі вчинення особами віком від '''шістнадцяти до вісімнадцяти років''' адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121-127, частинами першою, другою і третьою статті 130, статтею 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 24-1 цього Кодексу].

== Поняття і сутність адміністративної відповідальності ==
'''Адміністративна відповідальність''' є одним із видів юридичної відповідальності, яка встановлюється державою шляхом видання правових норм, які визначають підстави відповідальності, заходи, що можуть бути застосовані до порушників, порядок розгляду справ про правопорушення і виконання зазначених заходів. Вона потребує оформлення відповідними процесуальними документами і здійснюється державою через уповноважені органи шляхом покарання особи відповідно до чинного законодавства. Адміністративна відповідальність за правопорушення настає, якщо ці порушення за своїм характером ''не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності''.

'''Адміністративна відповідальність''' - це реалізація адміністративно-правових санкцій, застосування адміністративних стягнень.

'''Суть адміністративної відповідальності''' полягає у впливі, що чинять уповноважені органи або посадові особи на громадянина, який вчинив адміністративне правопорушення і тягне за собою негативні для правопорушника наслідки морального (попередження), матеріального (штраф) або особистого характеру (адміністративний арешт).

'''Метою цього впливу є''' виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, в дусі дотримання законів, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як власне правопорушником, так і іншими особами.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n59 Відповідно до ст. 17 КУпАП] особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n59 КУпАП] або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

== Поняття та види адміністративних стягнень ==
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n112 до ст. 24 КУпАП], за вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення:
* попередження;
* штраф;
* оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення;
* конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення;
* позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання); позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;

* громадські роботи;
* виправні роботи;
* суспільно корисні роботи;
* адміністративний арешт;
* арешт з утриманням на гауптвахті.

'''Законами України може бути встановлено й інші, крім зазначених у цій статті, види адміністративних стягнень.''' Законами України може бути передбачено адміністративне видворення за межі України іноземців і осіб без громадянства за вчинення адміністративних правопорушень, які грубо порушують правопорядок. Оплатне вилучення, конфіскація предметів та позбавлення права керування транспортними засобами можуть застосовуватися як основні, так і додаткові адміністративні стягнення; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю - тільки як додаткове, інші адміністративні стягнення, можуть застосовуватися тільки як основні. За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.

Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n112 до ст. 24-1 КУпАП], за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від '''шістнадцяти до вісімнадцяти років''' можуть бути застосовані такі заходи впливу:
* зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;
* попередження;
* догана або сувора догана;
* передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

== Органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення ==
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n112 до ст. 213 КУпАП], справи про адміністративні правопорушення розглядаються:
* адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад;
* виконавчими комітетами (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад та їх посадовими особами, уповноваженими на те цим Кодексом;
* районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями), а у випадках, передбачених цим Кодексом, місцевими адміністративними та господарськими судами, апеляційними судами, вищими спеціалізованими судами та Верховним Судом України;
* органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те Кодексом України про адміністративні правопорушення.

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101655644?fbclid=IwAR1WINSF_FSCmvdHXqNMkywipdWkl5E0bRwLFzQfb6hLzT78At0Yx9JvAUk Постанова Київського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року у справі № 761/35181/21] (Сам по собі факт визнання особою вини у вчиненні адміністративного правопорушення не може бути достатнім доказом та не звільняє від обов'язку надання особами, уповноваженими на складання протоколів про адміністративні правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини.)

[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Адміністративні правопорушення в сфері громадської безпеки

2022-06-29T10:22:05Z

Oleksandra.orlyk:

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1496-15#Text Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376]

== Поняття правопорушення в сфері громадської безпеки ==
'''Правопорушення в сфері громадської безпеки''' посягають на суспільні відносини у сфері громадського порядку та громадської безпеки.

'''Об'єктом''' даних правопорушень є відносини з приводу завдання шкоди здоров'ю лидини, посягання на матеріальні цінності і довкілля.

== Види адміністративних правопорушень в сфері громадської безпеки ==
'''Правопорушення в сфері громадської безпеки передбачені такими статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення]:''' 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1859 Стаття 173 - Дрібне хуліганство] може бути вчинено такими способами:
** нецензурна лайка в громадських місцях;
** образливе чіпляння до громадян;
** інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. 

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1859 Стаття 173-1 - Поширювання неправдивих чуток];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1867 Стаття 173-2 Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n3995 Стаття 173-3 Виготовлення та пропаганда георгіївської (гвардійської) стрічки];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n4217 Стаття 173-4 Булінг (цькування) учасника освітнього процесу];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1873 Стаття 174 Стрільба з вогнепальної, холодної метальної чи пневматичної зброї, пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії в населених пунктах і в не відведених для цього місцях або з порушенням установленого порядку];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1877 Стаття 175 Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1881 Стаття 175-1. Куріння тютюнових виробів у заборонених місцях];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n3269 Стаття 175-2. Здійснення суб'єктом господарювання господарської діяльності без декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1889 Стаття 176. Виготовлення, зберігання самогону та апаратів для його вироблення];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1893 Стаття 177. Придбання самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1898 Стаття 177-2. Виготовлення, придбання, зберігання або реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв або тютюнових виробів];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1904 Стаття 178. Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п'яному вигляді];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1912 Стаття 179. Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на виробництві];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1918 Стаття 180. Доведення неповнолітнього до стану сп'яніння];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n3361 Стаття 180-1. Порушення порядку перебування дітей у закладах, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладах громадського харчування];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1922 Стаття 181. Азартні ігри, ворожіння в громадських місцях];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n3361 Стаття 181-1. Заняття проституцією];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1938 Стаття 182. Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1944 Стаття 183. Завідомо неправдивий виклик спеціальних служб];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n4071 Стаття 183-1. Несплата аліментів];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n4127 Стаття 183-2. Ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1948 Стаття 184. Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей];

== Порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення ==

По справі '''про адміністративне правопорушення працівник поліції''' (уповноважена на те особа) може виносити однин з таких '''протоколів''':
* про адміністративне правопорушення;
* про адміністративні затримання (вразі неможливості скласти такий протокол на місці);
* про вилучення речей і документів;
* про огляд речей та особистий огляд;
* а також отримання пояснення від осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків;

Працівник поліції при розгляді справ про адміністративні правопорушення, може накладати адміністративні стягнення у вигляді:
* громадських робіт;
* виправних робіт;
* відрахуванням двадцяти процентів заробітку;
* адміністративного арешту;
* накладення штрафу.
'''Притягнення до адміністративної відповідальності можливе лише у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків'''.

'''Розгляд справ про адміністративні правопорушення здійснюють уповноважені посадові особи органів поліції, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n52 статті 222 КУпАП].''' Провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;

3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n195 статтею 38 Кодексу];

8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;

9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
Справа про адміністративне правопорушення '''розглядається за місцем його вчинення або місцем проживання правопорушника'''.

== Строки розгляду справ про адміністративні правопорушення ==

Справа про адміністративне правопорушення '''розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення''' та інших матеріалів справи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n654 ст. 277 КУпАП]).

'''Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності'''

'''Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право''':
* знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання;
* при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження;
* оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

'''Справа про адміністративне правопорушення відповідно до частини першої статті 268 КУпАП розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.''' За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. 

== Підготовка до розгляду справи про адміністративне правопорушення ==

'''Уповноважені посадові особи органів поліції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішують такі питання:'''
* чи належить до їх компетенції розгляд даної справи;
* чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
* чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
* чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
* чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвокатів. 

'''Уповноважена посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення зобов’язана з’ясувати:'''
* чи було вчинено адміністративне правопорушення
* чи винна дана особа в його вчиненні
* чи підлягає вона адміністративній відповідальності
* чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність
* чи заподіяно майнову шкоду
* чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу
* з’ясувати інші обставини, що мають значення для правомірного вирішення справи. 

'''Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, уповноважена посадова особа органу поліції виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення''' . 

Постанова по справі про адміністративне правопорушення '''складається на спеціальному бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка постанови по справі про адміністративне правопорушення, на якому проставлено відповідні серію і номер.'''
 

'''За наявності технічної можливості постанова''' по справі про адміністративне правопорушення '''складається в електронній формі з використанням мобільного логістичного пристрою''' із автоматичним присвоєнням їй відповідної серії та номера.

Бланк постанови по справі про адміністративне правопорушення заповнюється розбірливим почерком. Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до постанови, а також внесення додаткових записів після того, як постанова підписана особою, щодо якої вона винесена. У разі допущення порушень при оформленні такої постанови її заповнений бланк вважається зіпсованим. 

== Строки накладення адміністративного стягнення ==
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n195 частини першої статті 38 КУпАП] адміністративне стягнення може бути накладено '''не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення''', а '''при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення'''. 

Постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також за наявності обставин, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n327 статтею 247 КУпАП]. 

'''Постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду адміністративної справи.''' 

Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення '''протягом трьох днів''' вручається або надсилається особі, щодо якої цю постанову винесено. Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення вручається особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, особисто під підпис. У постанові по справі про адміністративне правопорушення зазначається дата її вручення і ставиться підпис правопорушника. У разі якщо копія постанови по справі про адміністративне правопорушення надсилається поштою, про це робиться відповідна відмітка у справі, до якої долучається корінець поштового повідомлення про її отримання. Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення в той самий строк вручається або надсилається потерпілому на його прохання (у ній зазначається дата її вручення і ставиться підпис особи, яка її отримала). 

'''Особа, щодо якої винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, може її оскаржити в установленому законом порядку. Ознайомитися з порядком оскарження можливо у консультації за посиланням [[Порядок оскарження постанови про адміністративне правопорушення]] .''' 

== Розгляд скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення ==
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n792 до статті 293 КУпАП] посадова особа органу поліції, уповноважена розглядати справи про адміністративні правопорушення, при:
# розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість її винесення і приймає одне з таких рішень:
# залишає постанову по справі про адміністративне правопорушення без зміни, а скаргу без задоволення та виносить рішення щодо залишення постанови по справі про адміністративне правопорушення без змін, а скарги або подання прокурора без задоволення;
# скасовує постанову по справі про адміністративне правопорушення і надсилає справу на новий розгляд та виносить рішення щодо скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та надсилання справи на новий розгляд;
# скасовує постанову по справі про адміністративне правопорушення і закриває справу та виносить рішення щодо скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення і закриття справи;
# змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, але без посилення стягнення, та виносить рішення щодо зміни заходу стягнення.
Копія рішення по скарзі на постанову протягом трьох днів надсилається особі, щодо якої її винесено, у той самий строк копія постанови надсилається потерпілому на його прохання.

== Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень ==
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n25 КУпАП] та іншими законами України.

Контроль за виконанням постанов про накладення адміністративних стягнень здійснюється керівниками органів поліції.

Штраф має бути сплачений порушником '''не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу''', а в разі оскарження такої постанови - н'''е пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.'''

У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Суди]]

Cпадкування фермерського господарства

2022-06-09T09:49:09Z

Oleksandra.orlyk:

==Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр/paran4202 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15 Закон України "Про фермерське господарство"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1908-2003-п Постанова Кабінет Міністрів України від 10 грудня 2003 року № 1908 "Про затвердження мінімальних розмірів земельних ділянок, які утворюються в результаті поділу земельної ділянки фермерського господарства, що успадковується"]
==Загальна інформація==
'''Фермерське господарство''' є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону (''частина перша статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закону України "Про фермерське господарство"]'').

Фермерським господарствам можуть належати: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством у результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

'''Детальніше див.''' "[[Створення фермерського господарства]]".

==Спадкування прав громадян у фермерському господарстві==
Успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до ''частини першої статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n157 Закону України "Про фермерське господарство"]''. Фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, нерозподілений прибуток, майнові та інші зобов'язання.

Успадкування фермерського господарства, як цілісного майнового комплексу, або його частини, полягає не в спадкуванні права на участь, а в спадкуванні права на частку в статутному (складеному) капіталі, оскільки право на участь нерозривно пов'язане з особою спадкодавця і належить до прав та обов'язків, які не входять до складу спадщини, залежить від кола учасників фермерського господарства (пункт 2 частини першої статті 1219 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]).

'''Випадки спадкування фермерського господарства, створеного одним учасником:'''

♦ '''у разі успадкування майна фермерського господарства одним спадкоємцем''', він стає правонаступником успадкованого майна фермерського господарства з перспективою подальшого ведення фермерського господарства і включення відповідно до вимог статуту до його складу замість померлого учасника фермерського господарства, якщо він цього бажає.

Якщо у спадкоємя немає такого бажання, він є правонаступником майна товариства з перспективою припинення діяльності фермерського господарства;

♦ '''у разі спадкування кількома спадкоємцями''', вони вважатимуться правонаступниками майна фермерського господарства в отриманих долях, з перспективою подальшого ведення фермерського господарства на колективних засадах чи припинення його діяльності в разі, якщо жоден з них не виявить бажання займатися фермерською діяльністю (''стаття 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n224 Закону "Про фермерське господарство"]'').

'''Якщо частина спадкоємців виявлять бажання займатися фермерською діяльністю, а частина — ні, то спадкоємці, які не бажатимуть займатися фермерською діяльністю, вправі вимагати від фермерського господарства компенсації їм вартості частини успадкованого майна від фермерського господарства в складі інших спадкоємців.'''

Якщо фермерське господарство успадковується двома або більше спадкоємцями, то земельна ділянка поділу не підлягає, якщо в результаті її поділу утвориться хоча б одна земельна ділянка менше [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1908-2003-%D0%BF#Text мінімального розміру, встановленого для даного регіону] (частина друга статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n157 Закону України "Про фермерське господарство"]).

== Оформлення спадщини ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/stru#Stru Статтею 1225 Цивільного кодексу України] передбачено, що право власності на земельну ділянку '''переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування''' (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Для здійснення своїх спадкових прав спадкоємцям (у тому числі і спадкоємці особи, яка одноособово створила фермерське господарство) потрібно звернутися до нотаріуса за місцем відкриття спадщини для [[Оформлення права на спадщину|прийняття спадщини]] та отримання (після закінчення 6-місячного строку) свідоцтва про право на спадщину з певним переліком документів, а саме:

* документом, що посвідчує особу (наприклад, паспортом),
* [[Порядок отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків та наслідки відмови від нього|довідкою про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку]],
* правовстановлюючих документів щодо належності спадкового майна спадкодавцеві та статутом (якщо фермерське господарство - юридична особа).

Нотаріус після детального аналізу основних положень статуту визначає що є спадковим майном фермерського господарства, який правовий статус такого майна та, відповідно, які саме документи необхідно додатково надати для оформлення спадкових прав.

Залежно від того кому саме належить майно, що успадковується (спадкодавцеві чи фермерському господарству), відбуватиметься процедура оформлення спадщини та перелік необхідних документів.

Якщо спадкоємців декілька, вони мають дійти згоди, хто з них здійснюватиме таке управління, і повідомити своє рішення нотаріусу. '''Якщо є заповіт''' – відповідальним може бути визначений виконавець заповіту. Якщо спадкоємців або виконавця заповіту немає, нотаріус укладає договір на управління спадщиною з іншою особою. Зокрема, такою особою може бути сільська, селищна, міська рада за місцем знаходження такої земельної ділянки (''ст. 1285 ЦКУ''). Таким договором визначають повноваження управителя спадщини, зокрема, можна на певну особу покласти обов’язки, які повинен виконувати директор підприємства, визначити особу, відповідальну за подання звітності та виконання податкових обов’язків фермерського господарства тощо.

Повноваження управителя спадщини тривають до отримання Свідоцтва на корпоративні права всіма спадкоємцями, а за їх відсутності – до ухвалення судом рішення про визнання спадщини відумерлою.

'''Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно – за його місцем знаходження.'''

==Судова практика==
* Постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 922/989/18 (у разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) '''право постійного користування земельною ділянкою''', наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством до якого воно перейшло після створення фермерського господарства. Звідси право постійного користування земельною ділянкою саме через перехід його до селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) не входить до складу спадщини. Спадкувати можна права померлого засновника (члена) щодо селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства), а не земельну ділянку, яка перебуває в користуванні такого господарства).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90458957?fbclid=IwAR3aeqdfxG0rbK7ioWThnqWHQV_DcAvQxSTHNDMPsLPDdm57lN7ivBoHJgs Постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16-ц] (у випадку смерті засновника (члена) селянського (фермерського) господарства його спадкоємці мають право на спадкування цього господарства (прав засновника, члена). За наявності у фермерського господарства статутного (складеного) капіталу з розподілом часток між його засновником, членами спадкоємці засновника (члена) фермерського господарства спадкують відповідні права засновника (члена), якому належала відповідна частка у статутному (складеному) капіталі).

== Корисні посилання ==
* [http://ww2.if.gov.ua/rojnyatynska/ua/publication/content/46957.htm?141247888=0033796d6ba5321ad1f43085b6948f46 Правові аспекти спадкування майна члена фермерського господарства]
* [https://vysitska.com/2019/05/31/%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85%D0%B8-%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF/ Шляхи спадкування фермерського господарства]

== Див. також ==
* [[Створення фермерського господарства]]
* [[Виділення земельної ділянки для ведення фермерського господарства]]
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Аграрне право]]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Право користування землями]]