WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів

2024-04-30T08:54:46Z

Oleksandr.starchak: Упорядковано відповідно до чинних норм законодавства

== Нормативна-правова база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України “Про регулювання містобудівної діяльності”]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-п Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461].
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-п Порядок внесення плати за видачу сертифіката, який видається у разі прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, та її розмір, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461].
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 “Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування”]
Під час дії воєнного стану прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 р. № 722 “Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану”.

== Добровільний порядок ==
=== Опис суттєвих аспектiв, що впливають на один iз варiантiв вирiшення проблеми (добровiльний) ===
'''На об’єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами роботи, а також змонтоване і випробуване обладнання з дотриманням таких особливостей:'''
* житлові будинки, побудовані за кошти юридичних і фізичних осіб, можуть прийматися в експлуатацію без виконання внутрішніх опоряджувальних робіт у квартирах та вбудовано-прибудованих приміщеннях, які не впливають на експлуатацію будинків, якщо це обумовлено договором, за умови відповідності їх санітарним, протипожежним і технічним вимогам. Перелік внутрішніх опоряджувальних робіт, без виконання яких можливе прийняття в експлуатацію житлових будинків, визначається Мінінфраструктури;
* житлові будинки, в яких є побудовані за кошти державного та місцевих бюджетів квартири, що призначені, зокрема, для соціально незахищених верств населення (осіб з інвалідністю, ветеранів війни, багатодітних сімей, громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших), приймаються в експлуатацію за умови виконання у повному обсязі внутрішніх опоряджувальних робіт в таких квартирах;
* багатоквартирні житлові будинки приймаються в експлуатацію за умови дотримання вимог державних будівельних норм щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;
* на об’єкті виробничого призначення, на якому встановлено технологічне обладнання, повинні бути проведені пусконалагоджувальні роботи згідно з технологічним регламентом, передбаченим проектом будівництва, створено безпечні умови для роботи виробничого персоналу та перебування людей відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, пожежної та техногенної безпеки, екологічних і санітарних норм.
Після проведення реєстрації один примірник декларації повертається замовнику (його уповноваженій особі) особисто або рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення, другий - залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який її зареєстрував.

У разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику (його уповноваженій особі) у спосіб, відповідно до якого були подані документи, з письмовим обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.
=== Куди звернутися ===
Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), та об’єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації (далі - декларація).

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об’єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акта готовності об’єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.

Документи для прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів подаються за вибором замовника до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю:
# в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачами якої є замовник та відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю;
# у паперовій формі або поштовим відправленням з описом вкладення через центри надання адміністративних послуг.
Під час прийняття документів у замовників (крім документів, поданих поштовим відправленням) адміністратори центрів надання адміністративних послуг формують (складають) заяву в електронній формі через Портал Дія або електронний кабінет користувача на підставі інформації, що міститься в документах, поданих замовниками, роздруковують і надають замовникам для перевірки та підпису.

Виключно в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачами якої є замовник та відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю, подаються документи для прийняття в експлуатацію об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками (крім об’єктів, на які поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Закону України “Про державну таємницю”]).

Подання та отримання документів щодо об’єктів, на які поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Закону України “Про державну таємницю”], здійснюється в паперовій формі з дотриманням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Закону України “Про державну таємницю”]. Відомості про такі об’єкти не вносяться до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (у тому числі відомості про об’єкти, щодо яких в поданих документах міститься таємна інформація, що охоплює відомості у сфері оборони, державної безпеки, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України).

Повідомлення про внесення змін до документів, поданих для прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності, щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”, здійснюється замовником у паперовій формі до ДІАМ із дотриманням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Закону України “Про державну таємницю”] без внесення відповідних змін до Реєстру будівельної діяльності.

Створення та подання електронних документів, завантаження документів, необхідних для отримання адміністративних та інших послуг у сфері будівництва, отримання відомостей (даних) про стан розгляду електронних документів та результати їх розгляду здійснюється через електронний кабінет відповідно до Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2021-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681.]

Документи для прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, на які поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Закону України “Про державну таємницю”], подаються замовником до ДІАМ.

=== Строки розгляду ===
Датою прийняття в експлуатацію об’єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката. Експлуатація об’єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється.

У разі прийняття об’єкта в експлуатацію в I або IV кварталі строки виконання окремих видів робіт з оздоблення фасадів та благоустрою території можуть бути перенесені, але тільки у зв’язку з несприятливими погодними умовами, що не дають змоги виконати роботи з оздоблення фасадів та благоустрою території до закінчення несприятливих погодних умов. У разі настання несприятливих погодних умов замовник будівництва робить відповідний запис в декларації або акті готовності об’єкта до експлуатації, зокрема зазначає види робіт з оздоблення фасадів та благоустрою території, які переносяться до закінчення несприятливих погодних умов.

Проектною документацією можуть бути визначені черги та/або пускові комплекси, кожен з яких може бути прийнятий в експлуатацію окремо. При цьому черга та/або пусковий комплекс повинні відповідати вимогам щодо його безпечної експлуатації.У разі потреби замовник може до прийняття об’єкта в експлуатацію вносити погоджені з автором проекту будівництва пропозиції щодо зміни черги та/або пускового комплексу. При цьому із складу пускового комплексу не повинні виключатися будівлі та споруди санітарно-побутового призначення, а також ті, що призначені для створення безпечних умов життєдіяльності. Якщо згідно з будівельним паспортом передбачено будівництво декількох об’єктів, кожен з них може бути прийнятий в експлуатацію окремо.

Підключення об’єкта, прийнятого в експлуатацію, до інженерних мереж здійснюється відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”] протягом десяти днів з дня відповідного звернення замовника до осіб, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію.

Зареєстрована декларація або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об’єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об’єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації чи акті готовності об’єкта до експлуатації, за експлуатацію об’єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

У разі якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, зареєстрованій декларації про готовність об’єкта до експлуатації, а також у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Замовник зобов’язаний протягом трьох робочих днів надати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю відповідних відомостей до реєстру, а також до повідомлення або декларації.

=== Реєстрація декларації ===
Замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю один примірник декларації.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.

У випадках, встановлених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2021-п#Text Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва], у разі подання декларації через електронний кабінет користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації, зазначеної у декларації, та проставлення відмітки про місцезнаходження об’єкта здійснюється в режимі реального часу автоматично програмними засобами Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Після проведення реєстрації один примірник декларації повертається замовнику (його уповноваженій особі) особисто або рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення, другий - залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який її зареєстрував.

У разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику (його уповноваженій особі) у спосіб, відповідно до якого були подані документи, з письмовим обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

Відомості про повернення декларації підлягають внесенню до Реєстру будівельної діяльності (крім об’єктів, на які поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Закону України “Про державну таємницю”]).

Декларація щодо об’єктів, на які поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Закону України “Про державну таємницю”], подається замовником у двох екземплярах, реєструється в журналі реєстрації декларацій і на одному примірнику ставиться відмітка “зареєстровано” із номером реєстрації та повертається замовнику. Другий примірник поданої замовником декларації зберігається в ДІАМ

Копія декларації, яка подана в паперовій формі, зберігається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Після усунення недоліків, що спричинили повернення декларації, замовник (уповноважена ним особа) може повторно звернутися до органу державного архітектурно-будівельного контролю для реєстрації декларації.

Рішення органів державного архітектурно-будівельного контролю про реєстрацію або повернення декларації може бути розглянуто ДІАМ у порядку нагляду (без права реєстрації декларації) або оскаржено до суду.

ДІАМ забезпечує розгляд скарги на рішення про реєстрацію або повернення декларації у строк, що не перевищує 20 робочих днів з дня надходження скарги.

Розгляд скарги на рішення про реєстрацію або повернення декларації в порядку здійснення нагляду проводиться у присутності замовника або його уповноваженої особи.

ДІАМ повідомляє замовника будівництва не пізніше ніж за п’ять робочих днів про дату, час і місце розгляду відповідної скарги рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Скарга може бути розглянута ДІАМ без участі замовника або його уповноваженої особи у разі повторної неявки або письмового повідомлення про відмову від участі у розгляді.

За результатами розгляду ДІАМ приймає рішення про задоволення скарги та зобов’язання щодо повторного розгляду органом державного архітектурно будівельного контролю поданих замовником документів або про відмову в задоволенні скарги.

Про результати розгляду скарги ДІАМ протягом трьох робочих днів повідомляє замовника та відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю

Після усунення недоліків, що спричинили повернення декларації, замовник (уповноважена ним особа) може повторно звернутися до органу державного архітектурно-будівельного контролю для реєстрації декларації.
У разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які не є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 статті 39-1 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”], орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово в паперовій або електронній формі через електронний кабінет повідомляє замовнику (його уповноваженій особі) '''протягом одного робочого дня з дня такого виявлення'''.

'''Замовник зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня самостійного виявлення технічної помилки''' (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) в зареєстрованій декларації або отримання відомостей про виявлення недостовірних даних подати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення їх органом державного архітектурно-будівельного контролю до реєстру шляхом подання особисто або надсилання відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронний кабінет заяви за формою згідно з [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-п додатком 6 до цього Порядку], декларації, в якій враховано зміни, за формою згідно з додатками 2, 3 і 5 до цього [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-п Порядку].

У разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у зареєстрованій декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без затвердженого в установленому порядку проекту або будівельного паспорта, а також набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю звертається до суду із позовом про скасування реєстрації декларації.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили. Про скасування реєстрації декларації замовнику письмово в паперовій або електронній формі через електронний кабінет повідомляється протягом трьох робочих днів з дня її скасування. Після скасування реєстрації декларації замовник має право повторно подати її згідно з вимогами, встановленими пунктом 22 вище зазначеного [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-п Порядку].
=== Видача сертифіката ===
Сертифікат видається органом державного архітектурно-будівельного контролю з використанням Реєстру будівельної діяльності (крім об’єктів, на які поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Закону України “Про державну таємницю”]).

Для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про прийняття в експлуатацію об’єкта та видачу сертифіката, до якої додається акт готовності об’єкта до експлуатації та документ або інформація (реквізити платежу) про внесення плати. Заява про прийняття в експлуатацію об’єкта та видачу сертифіката щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”, подається до ДІАМ у паперовій формі із дотриманням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Закону України “Про державну таємницю”], до якої додається акт готовності об’єкта до експлуатації, та реєструється в журналі реєстрації заяв про видачу сертифіката. До заяви замовником додаються результати технічної інвентаризації об’єкта.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю приймає подані замовником заяву, акт готовності об’єкта до експлуатації та вчиняє дії у межах законодавства щодо з’ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об’єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил на основі чек-листа за результатами виїзного огляду об’єкта будівництва на місцевості з фотофіксацією об’єкта під час прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, який виготовляється з використанням Реєстру будівельної діяльності.

Під час такого огляду посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю з’ясовує наявність виконавчої документації в обсязі, передбаченому державними будівельними нормами, та матеріалів технічної інвентаризації згідно з чек-листом за результатами виїзного огляду об’єкта будівництва на місцевості з фотофіксацією об’єкта під час прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, а також здійснює фото- та відеофіксацію.

За результатами розгляду документів, поданих для прийняття в експлуатацію об’єкта та видачі сертифіката, складається довідка, яка виготовляється з використанням Реєстру будівельної діяльності (крім об’єктів, на які поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Закону України “Про державну таємницю”]).

За результатами розгляду документів, поданих для прийняття в експлуатацію об’єкта та видачі сертифіката, складається довідка, яка виготовляється з використанням Реєстру будівельної діяльності (крім об’єктів, на які поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Закону України “Про державну таємницю”]).

За результатами розгляду документів, поданих для прийняття в експлуатацію об’єкта та видачі сертифіката щодо об’єктів, на які поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Закону України “Про державну таємницю”], ДІАМ виготовляється в паперовій формі чек-лист, та складається довідка.

У разі потреби під час розгляду питань, пов’язаних з видачею сертифіката, орган державного архітектурно-будівельного контролю може звернутися, зокрема з використанням електронного кабінету користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (крім об’єктів, на які поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Закону України “Про державну таємницю”]), до державних органів з метою отримання відповідних висновків, що стосуються об’єкта будівництва.

Сертифікат щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”, видається ДІАМ у паперовій формі у двох примірниках, і реєструється в журналі реєстрації виданих сертифікатів.

Один примірник сертифіката видається особисто замовнику (уповноваженій ним особі) або надсилається рекомендованим листом, другий разом із поданими замовником документами зберігається в ДІАМ.

Рішення про відмову у видачі сертифіката щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”, видається в паперовій формі, і реєструється в журналі реєстрації відмов у видачі сертифіката.

У разі потреби під час розгляду питань, пов’язаних із видачею сертифіката, орган державного архітектурно-будівельного контролю може звернутися, зокрема із використанням електронного кабінету користувача (крім об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”), до державних органів з метою отримання відповідних висновків, що стосуються об’єкта будівництва, зокрема до ДСНС щодо виконання в повному обсязі вимог цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.

Сертифікат щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”, видається ДІАМ у паперовій формі у двох примірниках, і реєструється в журналі реєстрації виданих сертифікатів.

Один примірник сертифіката видається особисто замовнику (уповноваженій ним особі) або надсилається рекомендованим листом, другий разом із поданими замовником документами зберігається в ДІАМ.

Рішення про відмову у видачі сертифіката щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”, видається в паперовій формі, і реєструється в журналі реєстрації відмов у видачі сертифіката.

У разі потреби під час розгляду питань, пов’язаних з видачею сертифіката, орган державного архітектурно-будівельного контролю може звернутися, зокрема з використанням електронного кабінету користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, до державних органів з метою отримання відповідних висновків, що стосуються об’єкта будівництва.

'''Неподання таких висновків у встановлений строк не є підставою для продовження строку видачі сертифіката або відмови в його видачі.'''
Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви приймає рішення про видачу сертифіката або про відмову в його видачі.
'''Сертифікат створюється виключно з використанням Реєстру будівельної діяльності.'''

Реєстрація декларації або видача сертифіката щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”, здійснюється ДІАМ у паперовій формі.

'''У разі прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката орган державного архітектурно-будівельного контролю надсилає замовнику (уповноваженій ним особі) програмними засобами або письмово в паперовій формі щодо об’єктів, на які поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Закону України “Про державну таємницю”], протягом десяти робочих днів з дати подання заяви рішення з обґрунтуванням причин відмови.'''

'''Рішення про відмову у видачі сертифіката виготовляється з використанням Реєстру будівельної діяльності та оприлюднюється на порталі автоматично програмними засобами у день його прийняття (крім об’єктів, на які поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Закону України “Про державну таємницю”]).'''

У разі виявлення у сертифікаті технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) замовник (його уповноважена особа) надсилає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення з виправленими (достовірними) даними щодо інформації, яка потребує змін.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом трьох робочих днів з дня отримання від замовника повідомлення, визначеного абзацом першим цього пункту, забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності.

=== Вартість ===
Замовник зобов'язаний внести в повному обсязі плату за видачу сертифіката.

'''Розмір плати за видачу сертифіката становить для закінчених будівництвом об’єктів:'''
* із середніми (СС2) наслідками - 4,6 прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
* із значними (СС3) наслідками - 5,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Плата за видачу сертифіката вноситься замовником шляхом перерахування коштів через банки, платіжні пристрої чи відділення поштового зв’язку або через Інтернет з використанням платіжних систем та/або програмних засобів Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва чи іншої державної інформаційної системи, інтегрованої з Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва (крім об’єктів, на які поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Закону України “Про державну таємницю”]).

Підтвердженням внесення плати за видачу сертифіката є документ або інформація (реквізити платежу) про внесення плати у будь-якій формі.

Документ або інформація (реквізити платежу) про внесення плати подається замовником (його уповноваженою особою) разом із заявою про прийняття в експлуатацію об’єкта та видачу сертифіката.

Замовник відповідає за правильність визначення суми платежу.

Плата за видачу сертифіката зараховується до доходів загального фонду місцевого бюджету.

У разі прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката оплата повертається за зверненням замовника.
=== Підстави для відмови ===
'''Підставою для відмови у видачі сертифіката є:'''
* неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката;
* виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
* невідповідність об’єкта проектній документації на будівництво такого об’єкта та/або вимогам будівельних норм, зокрема щодо: дотримання вимог, передбачених розділом інженерно-технічних заходів цивільного захисту, вимог пожежної та техногенної безпеки; доступності об’єкта для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;
*невиконання вимог, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2119-19#Text Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання"], щодо оснащення будівлі вузлами обліку відповідних комунальних послуг;
*неврахування суб’єктом господарювання, який планує експлуатувати хоча б один об’єкт підвищеної небезпеки, висновків компетентного органу у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки, щодо поданого звіту про заходи безпеки на об’єкті підвищеної небезпеки або неподання оператором звіту про заходи безпеки на об’єкті підвищеної небезпеки у порядку та строки, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2245-14#Text Законом України "Про об’єкти підвищеної небезпеки"].
У разі прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката орган державного архітектурно-будівельного контролю надсилає замовнику (уповноваженій ним особі) у спосіб, відповідно до якого були подані документи, протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви рішення з обґрунтуванням причин відмови.

'''Після усунення недоліків, що стали підставою для прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката, замовник може повторно звернутися до органу державного архітектурно-будівельного контролю для видачі сертифіката.'''
Центри надання адміністративних послуг повертають замовнику документи, які були надіслані рекомендованим листом до центру надання адміністративних послуг, та інформують замовника щодо внесення до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва таких документів та надсилання їх до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

За зверненням замовника орган, що здійснює розгляд документів, повертає без розгляду подані документи, якщо до моменту надходження заяви не було прийнято рішення. У випадку надходження декількох однакових ідентичних документів щодо одного і того ж об’єкта розгляд таких документів проводиться одночасно, рішення приймається щодо одного документа, а інші ідентичні документи повертаються без розгляду.
=== Порядок оскарження ===
Рішення органів державного архітектурно-будівельного контролю про відмову у видачі сертифіката може бути розглянуто ДІАМ у порядку нагляду (без права видачі сертифіката) або оскаржено до суду.

ДІАМ забезпечує розгляд скарги на рішення про відмову у видачі сертифіката у строк, що не перевищує 20 робочих днів.

Розгляд скарги на рішення про відмову у видачі сертифіката в порядку нагляду проводиться у присутності замовника або його уповноваженої особи.

ДІАМ повідомляє замовника не пізніше ніж за п’ять робочих днів про дату, час і місце розгляду відповідної скарги.

Скарга може бути розглянута ДІАМ без участі замовника або уповноваженої особи у разі повторної неявки або письмового повідомлення про відмову від участі у розгляді.

За результатами розгляду ДІАМ приймає рішення про задоволення скарги та зобов’язання щодо повторного розгляду органом державного архітектурно-будівельного контролю поданих замовником документів або про відмову у задоволенні скарги.

Про результати розгляду скарги ДІАМ протягом трьох робочих днів повідомляє замовника та відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю.
=== Особливі випадки ===
Особливості прийняття в експлуатацію об’єктів, що розташовані на території іноземних держав і є власністю України, визначаються МЗС за погодженням з Мінрегіоном відповідно до вимог законодавства щодо місцезнаходження об’єкта будівництва.
Прийняття в експлуатацію об’єктів, що розташовані на території України і є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб, здійснюється відповідно до цього [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-п Порядку].
== Позасудовий порядок ==
Громадянам, які бажають оформити право власності на об’єкти нерухомого майна спочатку необхідно звернутися до відповідних уповноважених органів у сфері архітектури, будівництва та контролю з метою реалізації свого права власності на об’єкт нерухомості, і лише при відмові компетентного органу визнати за особою таке право або при небажанні у встановленому порядку та у визначений строк розглянути відповідне звернення звертатись до суду з відповідним позовом, який буде розглядатися з урахуванням норм законодавства у цій сфері та судової практики.
== Судовий порядок ==
У випадку визнання права власності на самочинно збудований об’єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-п Порядком] за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об’єкта.

'''Порядок оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію''', наведено в ДБН А3.1-3-94 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів» та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23 березня 1999 року № 12/5-126, в якому, зокрема, роз’яснюється:
* оформлення свідоцтва на право власності на об’єкти, які були закінчені будівництвом після 05 серпня 1992 року і на цей час не прийняті в експлуатацію, проводиться тільки за наявності актів прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями – державними приймальними або державними технічними;
* по об’єктах, що збудовані до 05 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 05 серпня 1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ.
Виходячи зі змісту наведених нормативних актів, громадяни, які збудували житлові будинки до 05 серпня 1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 05 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи.

За умови наявності акта відведення земельної ділянки під забудову, дозволів на забудову, якщо будинок не було введено в експлуатацію, таке будівництво не може визнаватись самочинним, а є незавершеним.
Звернувши увагу на ст.376 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] та на інші акти законодавства у сфері містобудування, суд при розгляді справ щодо самочинного будівництва буде перевіряти: загальні умови, дотримання яких вимагається при будівництві або реконструкції будь-якого об’єкта нерухомості, наявність права на земельну ділянку, на якій ведеться нове будівництво або дозвіл власника цієї ділянки, або власника вже існуючої будівлі на будівництво та реконструкцію; дотримання цільового призначення та дозволеного використання земельної ділянки; наявність затвердженої у встановленому порядку проектної документації, яка є підставою для видачі дозволу на будівництво; дозвіл на будівництво, а саме документ, виданий замовнику (забудовнику) органами місцевого самоврядування, що посвідчує право власника, володільця, орендатора або користувача об’єкта нерухомості здійснити забудову земельної ділянки, будівництво, реконструкцію будівлі, споруди, спорудження; дотримання містобудівних регламентів, будівельних, екологічних, протипожежних та інших правил; дотримання прав та законних інтересів власників, земле володільців, землекористувачів та орендарів.

Також суд в обов’язковому порядку буде з’ясовувати і питання про те, чи звертався позивач про прийняття об’єкта нерухомого майна у експлуатацію у порядку, визначеному чинним законодавством та які причини неможливості прийняття об’єкта у експлуатацію та буде залучати до участі в справі відповідні органи місцевого самоврядування та інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю.
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок приватизації земельної ділянки для обслуговування житлового будинку (за межами населеного пункту)

2024-03-29T07:14:21Z

Oleksandr.starchak:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-12#Text Закон України « Про колективне сільськогосподарське підприємство»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/666/94#Text Указ Президента України від 10 листопада 1994 року № 666 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва»] втратив чинність, крім статті 3 на підставі Указу Президента N 650/2007 від 20.07.2007
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/720/95#Text Указ Президента України 8 серпня 1995 року № 720 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»]
== Загальні поняття ==
Земельні відносини регулюються [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституцією України], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України], а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 3 Земельного кодексу України]).
Право власності на землю набувається та реалізується на підставі [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], а також інших законів, що видаються відповідно до них ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 78 Земельного кодексу України).]
За нормою [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статті 116 Земельного кодексу України] громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України] або за результатами аукціону.
Повноваження органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначенні [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статтею 122 Земельного кодексу України].
== Землі житлової громадської забудови ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Статтею 38 Земельного кодексу України] встановлено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об’єктів загального користування. 
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статті 39 цього ж Кодексу] використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм. 
'''Житлове примiщення (житлова кiмната)''' — опалюване примiщення, розташоване у надземному поверсi, призначене для цiлорiчного проживання i яке вiдповiдає санiтарно-епiдемiологiчним вимогам щодо мiкроклiмату i повiтряного середовища, природного освiтлення, допустимих рiвнiв нормованих параметрiв вiдносно шуму, вiбрацiї, ультразвуку та iнфразвуку, електричних та електромагнiтних полiв та iонiзуючого випромiнювання ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0087858-19#Text ДБН В.2.2-15-2019]).
== Розміщення житлових будинків ==
Розміщення житлових будинків має бути в межах населеного пункту. 
'''Виключенням''' з цього можуть бути лише випадки розміщення житлових будинків для працівників деяких галузей господарства (відомче житло), які потребують проживання у віддалених від населеного пункту місцях, наприклад, для лісників. Крім того, будинки та споруди можуть знаходитися і поза межами населених пунктів на землях, наданих для садівництва (стаття 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n373 Земельного кодексу України]), ведення особистого підсобного (стаття 7 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#Text "Про особисте селянське господарство"]) або фермерського господарства (стаття 16 та ін. Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n129 Про фермерське господарство]"); на землях рекреаційного призначення (стаття 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n373 Земельного кодексу України]), землях транспорту (приміщення для проживання стрілочників, бакенників), оборони тощо. 
== Надання земельної ділянки для будівництва за межами населеного пункту ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/720/95#Text Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»] землі, які використовували колгоспи на праві простійного користування, передавалися їм у колективну власність, що посвідчувалося державними актами на право колективної власності із списком- додатком членів цього КСП. При цьому статтею 5 Земельного кодексу в редакції 1992 року було встановлено, що земля може належати громадянам на праві колективної власності. 
Суб’єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства (КСП). 
Розпорядження цими ділянками здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників. 
Із земель державної власності за межами населеного пункту згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 частиною третьою статті 122 Земельного кодексу України] для будівництва об’єктів, пов’язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 частини сьомої цієї статті] та для індивідуального дачного будівництва '''земельні ділянки надаються рішенням районної адміністрації; із земельних ділянок сільськогосподарського призначення для всіх потреб — Держгеокадастром, а в інших випадках — обласною державною адміністрацією.''' 
Що стосується земель '''колективної власності''', то ними розпоряджаються загальні збори громадян, зазначених у списку-додатку до державного акту на право колективної власності, виданого колишньому КСП. 
Спочатку має бути рішення загальних зборів про передачу земельної ділянки для обслуговування нежитлової будівлі колишнього КСП. І тільки потім власник цієї будівлі має право порушити питання про переведення нежитлового приміщення у житлове та про зміну цільового призначення земельної ділянки. Це можливо лише за умови включення цієї території до населеного пункту.
== Судова практика ==
Постанова Київського окружного адміністративного суду [https://verdictum.ligazakon.net/document/57342900 від 13.04.2016 № 810/871/16]

[https://youcontrol.com.ua/ru/catalog/court-document/93694916/ Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області]
== Див. також ==
* [[Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності]]
* [[Розроблення документації землеустрою]]
* [[Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі]]
* [[Приватизація земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян]]
* [[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Житлове право]]

Особливості об'єднання декількох нотаріальних проваджень у єдиний процес або їх роз'єднання

2024-01-23T07:41:45Z

Oleksandr.starchak: /* Характеристика процедури об'єднання нотаріальних проваджень, які стосуються спадкових правовідносин */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»] 
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5]

== Загальна характеристика умов об'єднання нотаріальних проваджень ==
З точки зору складових нотаріального процесу нотаріальне провадження - це сукупність окремих процесуальних дій, які вчинюються нотаріусом або іншою уповноваженою на вчинення нотаріальних дій особою у визначеній законом послідовності на кожній стадії (етапі) нотаріального процесу.
Нотаріальний процес є більш демократичним і нотаріальна процедура за ступенем чіткості не може йти в порівняння з цивільною процедурою, то загальною умовою для об'єднання окремих проваджень у єдиний процес має бути можливість вчинення кожного з них щодо прав тих осіб, які звернулися до нотаріуса. Якщо умови вчинення нотаріального провадження будуть дотримані, то формально нотаріус не вправі відмовляти в об'єднанні декількох проваджень у єдиний процес і навпаки. Якщо одне з проваджень не може бути вчинене, то має вчинятись лише те, щодо якого немає ускладнень і яке може бути вчиненим. 

Але об'єднання проваджень в один нотаріальний процес за аналогією із цивільним процесом «сприяє економії процесуальних засобів». Цим досягається швидкість у провадженні справи і зменшуються судові витрати. Для осіб, які неодноразово зверталися до нотаріусів, а також, для інших заінтересованих осіб - це насамперед досить значне збереження часу, відсутність зайвого клопоту, сприяння у здійсненні юридичні вагомих прав найбезпечнішим способом . 

'''Зосереджуємо увагу , що доцільно об'єднувати в один нотаріальний процес провадження щодо посвідчення договорів міни про об'єкти нерухомості з провадженням щодо накладення заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, щодо видачі свідоцтва про право на спадщину та вжиття заходів щодо охорони спадкового майно та ін.'''
'''Отже, умовами об'єднання нотаріальних проваджень в один процес можуть бути:'''
якщо вони випливають з одних правовідносин;
* стосуються однієї групи осіб;
* пов'язані за змістом;
* їх сумісне вчинення є доцільним та зумовлене економією процесуальних засобів. 

При цьому перша умова має бути розширеною, оскільки в нотаріальному процесі не тільки характер правовідносин відіграє важливу роль, а й у деяких випадках об'єкт нотаріального провадження впливає на необхідність об'єднання нотаріальних проваджень. Наприклад, коли спадщина є об'єктом інтересу як спадкоємців, так і кредиторів, то можливість укладення між ними договору про погашення заборгованості за рахунок спадкового майна може відбуватись у нотаріальному порядку. 

Для об'єднання проваджень слід виділяти багатоетапні та одноетапні провадження і визначати можливість їх об'єднання. Однак для одноетапних проваджень, наприклад, в разі потреби у особи посвідчити час пред'явлення документа та одночасно засвідчити справжність підпису на документі, труднощі в об'єднанні важко встановити. Аналогічно й для інших одноетапних проваджень, тому умови об'єднання мають свідчити також про особливу увагу до об'єднанні проваджень. 

'''Підставами для роз'єднання проваджень''' слід вважати умови, які утруднюють або затримують вчинення нотаріального процесу, але при цьому треба враховувати процесуальні аспекти можливості такого роз'єднання.
Процедура об'єднання та роз'єднання нотаріальних проваджень має і суттєвий вплив на визначення вартості нотаріального процесу. ''Оскільки кожне самостійне нотаріальне провадження має оплачуватись окремо, то лише їх сукупна ціна має встановлюватись нотаріусом при визначенні вартості вчинення нотаріального процесу.'' 

== Характеристика процедури об'єднання нотаріальних проваджень, які стосуються спадкових правовідносин ==
Якщо розглянути можливість існування заповіту на користь особи, яка про це не знає, то без відповідної регламентації процесу повідомлення її про наявність заповіту вона не зможе реалізувати надане їй спадкодавцем право. Тому складовою частиною спадкового процесу має стати цілий комплекс нотаріальних проваджень, які взаємопов'язані за змістом та мають сприяти охороні інтересів спадкодавця і прав спадкоємців. 

'''На кількість нотаріальних проваджень не обмежується''', кожне може мати свої етапи, які складаються із стадій, а ті в свою чергу із певної кількості процесуальних дій нотаріуса та осіб, які беруть участь у вчиненні нотаріальної дії, що й зумовлює складність нотаріального провадження. 

Отже, можливість об'єднання різних нотаріальних проваджень. Зокрема, доцільно об'єднувати в один нотаріальний процес щодо спадкування майна:
# провадження щодо видачі свідоцтва про право на спадщину;
# провадження із вжиття заходів щодо охорони спадкового майна;
# провадження з оголошення секретного заповіту;
# передача заяв про відкриття спадщини . 

Але під час вчинення такого нотаріального провадження, як видача свідоцтва про право на спадщину, може виникнути питання про зміну розміру часток у спадщині, яка має оформлятися договором спадкоємців та підлягає нотаріальному посвідченню. Разом з видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя) на підставі спільної заяви або в разі смерті одного з подружжя ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 п. 4 ст. 34 Закону України "Про нотаріат").] 

Отже, у нотаріальному процесі щодо спадкування майна об'єднано декілька самостійних нотаріальних проваджень, які мають вчинятися паралельно, тобто повинні враховуватися інтереси усіх спадкоємців, заінтересованих осіб, а також вчинятися інші процесуальні дії, які мають істотне значення для забезпечення видачі свідоцтва про право на спадщину у майбутньому.
== Характеристика процедури об'єднання і роз'єднання нотаріальних проваджень, які стосуються різних правовідносин. ==
Так, згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (розділ 2 глави 11) затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5] ''передбачається, що у разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна. У повідомленні, що надсилається спадкоємцям померлого, які прийняли спадщину, зазначається склад спільного майна подружжя, на частку якого другий із подружжя, що є живим, просить видати свідоцтво про право власності, а також роз'яснюється право звернення до суду у випадку оспорювання спадкоємцями майнових вимог того з подружжя, що залишився живим.'' 

Повідомлення надсилається поштою, а спадкоємці, які прибули до нотаріальної контори, повідомляються нотаріусом усно, про що робиться відмітка на заяві того з подружжя, що залишився живим. Така відмітка підписується спадкоємцями. 

Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з них видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини. 

При видачі свідоцтва нотаріус вимагає документ, який посвідчує шлюбні відносини, в порядку, встановленому чинним законодавством. На примірнику свідоцтва, що залишається у матеріалах нотаріальної справи, робиться відмітка, у якій зазначаються найменування поданого для огляду документа, його номер, дата та найменування юридичної особи, що його видала. 

При видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя на житловий будинок, квартиру та інше нерухоме майно нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. 

При видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з них нотаріус, крім документів, визначених у цьому пункті, вимагає свідоцтво про смерть одного з подружжя.
За наявності заборони відчуження житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя видається у разі згоди на те кредитора (відповідного податкового органу). 

'''Якщо на вищевказане майно накладено арешт судовими чи слідчими органами''', видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя відкладається до зняття арешту. 

Розглянемо правову природу видачі свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям за заповітом. Спадкодавець на випадок своєї смерті залишає заповіт, який при певних умовах є можливість вважати договором дарування. Якщо такий договір здійснюється при житті обох співвласників, то потребується згода другого з подружжя, але це не визначає якісь переваги одного з подружжя щодо майна. Такий порядок передбачає визначення повноважень на відчуження спільного майна, коли у кожного співвласника є лише половина необхідних для цього повноважень. 

Складність цієї правової ситуації і прийняте рішення про певні переваги того із подружжя, хто пережив спадкодавця, зумовлюються строком у 6 місяців, протягом якого вирішується питання про кількісний склад та конкретизацію суб'єктів спадкових правовідносин. Ці питання викликають необхідність у деяких випадках вирішувати правові ситуації, коли треба визначати конкретні частки спадщини, врегульовувати спірні питання щодо зняття заборони відчуження нерухомого майна, обтяженого боргом, тощо. 

'''Отже, змушувати чекати протягом шести місяців для отримання свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя того з подружжя, хто пережив іншого, недоцільно.''' 

Можливий випадок, коли другий із подружжя, що залишився живим претендує на частину майна, яке може бути зазначене в заповіті. Отже, коли існує заповіт, то в цьому випадку визначена воля спадкодавця і видавати свідоцтво на частку у спільному майні подружжя на майно, зазначене у заповіті, неправомірно, оскільки спірні правовідносини вже в наявності-правонаступника спадкодавця визначено. 

Також в разі відкриття спадщини і вжиття заходів до охорони спадкового майна, тобто коли той із подружжя, хто залишився живим, звернувсь після відкриття спадщини, правомірність виділення частки в спільному майні подружжя без згоди на це спадкоємців викликає серйозні правові заперечення. 

Як бачимо, можливість об'єднання окремих проваджень в один нотаріальний процес потребує значного теоретичного аналізу, обґрунтування та уточнення послідовності і строків вчинення нотаріальних проваджень, оскільки ці питання на сьогодні фактично залишаються недослідженими. 

Якщо розглянути можливість існування заповіту на користь особи, яка про це не знає, то без відповідної регламентації процесу повідомлення її про наявність заповіту вона не зможе реалізувати надане їй спадкодавцем право. Тому складовою частиною спадкового процесу має стати цілий комплекс нотаріальних проваджень, які взаємопов'язані за змістом та мають сприяти охороні інтересів спадкодавця і прав
Так, без спадкоємців нотаріус може вживати заходів до охорони спадкового майна, але за їх присутності ця процедура буде спрощена, не буде потреби описувати і зберігати те майно, яке не є цінним, можна взагалі віднайти все належне спадкодавцю майно або місце його знаходження тощо. 

Так, у нотаріуса є право витребовувати від підприємств, установ і організацій відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 4 Закону України "Пре нотаріат"]), а це положення можна використати для розшуку спадкового майна або прав. Наприклад, у нотаріуса є можливість знайти вклади спадкодавця в банках, його іменні акції або права як засновника чи учасника підприємницької діяльності тощо. 

Нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов’язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.
Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі відповідно до
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 63 Закону України «Про нотаріат»].

----
* Використано інформацію з [https://pidruchniki.com/1574022544268/pravo/teoriya_notarialnogo_protsesu науково-практичного посібника "Теорія нотаріального процесу" 2012 рік (Фурса С.Я., Фурса Є.І., Бондарєва М.В., Кармаза О.О., Мельник І.С.)]

[[Категорія: Нотаріальні дії]]
[[Категорія: Нотаріат]]

Освіта дітей з особливими потребами (інклюзивне навчання)

2023-10-23T11:11:25Z

Oleksandr.starchak: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==

*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України "Про освіту"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/957-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 року № 957 "Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти<nowiki>''</nowiki> ]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/545-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 року № 545 "Про затвердження Положення про інклюзивно-ресурсний центр"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1289-2020-%D0%BF#n10 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1289 "Про затвердження Порядку забезпечення допоміжними засобами для навчання осіб з особливими освітніми потребами у закладах освіти"]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-10 Наказ Міністерства освіти і науки України від 09 грудня 2010 року № 1224 "Про затвердження Положення про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах"]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0184-16 Наказ Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року № 8 "Про затвердження Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0564-18#n15 Наказ Міністерства освіти і науки України від 16 квітня 2018 року № 367 "Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0865-18#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0865-18#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 25 червня 2018 року № 677 "Про затвердження Порядку створення груп подовженого дня у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
У період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) під час організації інклюзивного навчання учнів з особливими освітніми потребами можливе застосування дистанційно-очної (змішаної) форми здобуття освіти.
|}
== Загальні положення ==
'''Особа з особливими освітніми потребами''' - особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту (пункт 20 частини першої статті 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закону України "Про освіту"] (далі - Закон).

'''Інклюзивне навчання''' - система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників (пункт 12 частини першої статті 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закону]).

Інклюзивне навчання здобувачів освіти базується на принципах недискримінації, врахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників.

Організація інклюзивного навчання у закладах освіти на відповідних рівнях освіти здійснюється відповідно до порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України (частина перша статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закону]).

'''Інклюзивне освітнє середовище''' - сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей (пункт 13 частини першої статті 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закону]).

Заклади освіти за потреби утворюють ''інклюзивні та/або спеціальні групи і класи для навчання'' осіб з особливими освітніми потребами. У разі звернення особи з особливими освітніми потребами або її батьків така група або клас утворюється в обов’язковому порядку (частина друга статті 20 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закону]).
[[Файл:Рівні підтримки в освітньому процесі у закладах загальної середньої освіти.jpg|міні]]
Заклади освіти зі спеціальними та інклюзивними групами і класами створюють умови для навчання осіб з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей.

Здобуття повної загальної середньої освіти забезпечують також спеціальні заклади загальної середньої освіти:

*'''спеціальна школа''' - заклад загальної середньої освіти для осіб з особливими освітніми потребами, зумовленими порушеннями інтелектуального розвитку, фізичними та/або сенсорними порушеннями;
*'''навчально-реабілітаційний центр''' - заклад загальної середньої освіти для осіб з особливими освітніми потребами, зумовленими складними порушеннями розвитку (частина друга статті 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text Закону України "Про повну загальну середню освіту"]).
[[Файл:Поради батькам (інклюзивне навчання).png|міні]]

[[Навчання осіб з особливими освітніми потребами у спеціальних закладах освіти|Спеціальні заклади загальної середньої освіти]] можуть здійснювати освітню діяльність на одному або на декількох рівнях повної загальної середньої освіти.[[Файл:54798411 401101747116807 1614150762554720256 n.jpg|міні|Інклюзивне навчання]]

== Алгоритм організації інклюзивного навчання для дітей з особливими освітніми потребами в закладі освіти==
[[Зарахування учнів до закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти та їх відрахування|Зарахування учнів до закладу освіти]] здійснюється згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0564-18#n15 Порядком зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 16 квітня 2018 року № 367].

⇒ Керівник закладу освіти на підставі '''заяви''' одного з батьків (інших законних представників) учня та '''висновку''' '''про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини''', що надається інклюзивно-ресурсним центром (далі - висновок), утворює інклюзивний клас та організовує інклюзивне навчання з урахуванням рівня підтримки, рекомендованого інклюзивно-ресурсним центром (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/957-2021-%D0%BF#Text Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 року № 957] (далі - Порядок).

За наявності в закладі освіти кількох класів із здобувачами освіти одного року навчання учні розподіляються пропорційно між такими класами з урахуванням відповідних рівнів підтримки.

'''Увага!''' У період [[Правовий режим воєнного стану|воєнного стану]], [[Надзвичайний стан та надзвичайна ситуація|надзвичайної ситуації або надзвичайного стану]] (особливого періоду) для організації інклюзивного навчання учнів з особливими освітніми потребами (зокрема з числа тих, що вимушені були змінити своє місце проживання (перебування) внаслідок збройної агресії Російської Федерації) до закладу освіти подаються копії документа, що посвідчує особу (в разі наявності) та висновку.

У період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) гранична кількість учнів з особливими освітніми потребами в інклюзивних класах, визначена цим Порядком, не застосовується. Заклад освіти не може відмовити в організації інклюзивного навчання учня з особливими освітніми потребами та створенні інклюзивного класу (пункт 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0564-18#Text Порядку])

⇒ Для учнів, які потребують підтримки в освітньому процесі, керівник закладу освіти формує команду психолого-педагогічного супроводу (далі - команда) та забезпечує її роботу в закладі освіти. До складу команди залучаються фахівці інклюзивно-ресурсного центру, які брали участь у проведенні комплексної оцінки (пункт 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/957-2021-%D0%BF#Text Порядку]). У період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) засідання команди можуть проходити в режимі он-лайн та/або у змішаному очно-дистанційному форматі. (пункт 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0564-18#Text Порядку])

⇒ Для організації інклюзивного навчання учня команда '''протягом двох тижнів''' з початку навчання складає його індивідуальну програму розвитку за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/957-2021-%D0%BF#top встановленою формою], підписується всіма членами команди, одним з батьків (іншим законним представником) учня та затверджується керівником закладу освіти. Індивідуальна програма розвитку переглядається не рідше ніж двічі на рік та повинна враховуватися педагогічними працівниками під час освітнього процесу в інклюзивному класі (пункт 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/957-2021-%D0%BF#Text Порядку]).

Індивідуальна програма розвитку визначає перелік необхідних дитині психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг, що надаються індивідуально та/або в груповій формі (частина п'ята статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text Закону України "Про повну загальну середню освіту"]).

⇒ Для учнів може складатися індивідуальний навчальний план, який повинен містити, зокрема:

#інформацію про назву закладу освіти, прізвище та власне ім’я учня;
#клас, в якому він навчається;
#цілі виконання та строк дії індивідуального навчального плану;
#загальний обсяг навчального навантаження та кількість годин на тиждень для вивчення навчального предмета (інтегрованого курсу);
#інформацію про адаптацію чи модифікацію змісту освітніх компонентів освітньої програми, послідовність, форму і темп їх засвоєння, очікувані результати навчання (пункт 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/957-2021-%D0%BF#Text Порядку]).

'''Важливо!''' Для дітей з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату та пересуваються на кріслах колісних або мають порушення зору, слуху, у закладі освіти можуть надаватися інші соціальні послуги із переліку базових соціальних послуг відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text Закону України "Про соціальні послуги"] та згідно з державними стандартами надання відповідних послуг, затвердженими Міністерством соціальної політики України, в тому числі послуги фізичного супроводу осіб та переклад жестовою мовою. Керівник закладу освіти створює умови для надання таких послуг у закладі освіти на підставі письмової заяви одного з батьків (іншого законного представника) учня '''не пізніше ніж за два робочих дні''' після подання такої заяви.

Для учнів з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних та спеціальних класах закладів загальної середньої освіти, на підставі письмового звернення їхніх батьків утворюються інклюзивні та/або спеціальні групи подовженого дня відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0865-18#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0865-18#Text Порядку створення груп подовженого дня у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти, затвердженого Наказ Міністерства освіти і науки України від 25 червня 2018 року № 677].

Тривалість здобуття освіти учнями може бути продовжена на рівнях початкової та базової середньої освіти відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/585-2003-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 року № 585 "Про встановлення тривалості здобуття повної загальної середньої освіти особами з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти"].

Після завершення навчання учні отримують документи про освіту державного зразка відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1279-18#n6 зразків документів про загальну середню освіту, затверджених Міністерством освіти і науки України].

==Порядок проходження комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини==
'''Комплексна оцінка''' - збір та інтерпретація інформації про особливості розвитку особи з метою визначення її особливих освітніх потреб та визначення її освітніх труднощів, розроблення рекомендацій щодо її індивідуальної освітньої траєкторії, модифікації чи адаптації освітньої програми (навчальних предметів), організації освітнього середовища, особливостей організації надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг (абзац третій пункту 11 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/545-2017-%D0%BF Положення про інклюзивно-ресурсний центр, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 року № 545] (далі - Положення).

Комплексна оцінка, у тому числі повторна, проводиться:

за письмовим (або он-лайн, використовуючи автоматизовану систему інклюзивно-ресурсних центрів) '''зверненням (заявою)''' до інклюзивно-ресурсного центру батьків (одного з батьків) або інших законних представників особи з особливими освітніми потребами, особи, яка подала заяву відповідно до частини четвертої статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"], яка досягла 14 років (за погодженням із батьками, іншими законними представниками), органів опіки та піклування (для дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування (у разі непризначення законного представника у відповідному до законодавства порядку), повнолітньої особи (далі - заявники).

Комплексна оцінка проводиться з обов’язковим спостереженням та додатковим збором інформації фахівцями інклюзивно-ресурсного центру про особливості навчання особи в закладі освіти та/або за місцем її проживання (перебування), в тому числі тимчасового у період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду), консультацій з педагогічними працівниками закладу освіти щодо розроблення її індивідуальної освітньої траєкторії, індивідуальної програми розвитку, необхідності модифікації/адаптації освітньої програми (навчальних предметів), особливостей організації освітнього середовища, рекомендацій з надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг тощо. Для цього фахівці інклюзивно-ресурсних центрів за заявою заявників виїжджають на місце навчання особи з особливими освітніми потребами та/або місця проживання (перебування), в тому числі тимчасового місця проживання (перебування) у період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду).

'''Висновок про комплексну оцінку''' надається батькам (одному з батьків) або законним представникам особи з особливими освітніми потребами, за заявою яких (якого) її проведено, у двох примірниках, один з яких подається батьками (законними представниками) особи до закладу освіти (пункт 30 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/545-2017-%D0%BF Положення]).

===Перелік необхідних документів===
Перед проведенням комплексної оцінки керівник (директор) інклюзивно-ресурсного центру або уповноважені ним працівники проводять первинний прийом заявників, визначають час, місце та дату проведення комплексної оцінки та встановлюють наявність у них таких документів:

#документи, що посвідчують особу заявників;
#свідоцтво про народження дитини;
#інші документів, що посвідчують особу, якій проводитиметься комплексна оцінка;
#індивідуальної програми реабілітації (у разі проведення комплексної оцінки особи з інвалідністю) (пункт 11 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/545-2017-%D0%BF Положення]).

У разі коли особа з особливими освітніми потребами здобуває дошкільну або загальну середню освіту, до заяви можуть додаватися:

#психолого-педагогічна характеристика особи із зазначенням динаміки та якості засвоєння знань під час навчання, підготовлена відповідним педагогічним працівником та затверджена керівником відповідного закладу освіти;
#зошити з рідної мови, математики, результати навчальних досягнень (для осіб, які здобувають загальну середню освіту), малюнки, інші результати навчання, виховання та розвитку особи;
#документи щодо додаткових обстежень особи;
#копія протоколу засідання команди психолого-педагогічного супроводу особи з особливими освітніми потребами із зазначенням потреби щодо продовження тривалості здобуття освіти (пункт 13 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/545-2017-%D0%BF Положення]).

У разі коли особі з особливими освітніми потребами вже надавались психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги, до інклюзивно-ресурсного центру подаються:

#попередні рекомендації щодо проведення комплексної оцінки;
#висновок відповідних фахівців щодо результатів надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг із зазначенням динаміки розвитку особи згідно з індивідуальною програмою розвитку (пункт 14 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/545-2017-%D0%BF Положення]).

У період '''воєнного стану''', надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) можуть надаватися копії документів, що посвідчують особу дитини, особу батьків (інших законних представників) дитини, повнолітньої особи, свідоцтва про народження дитини або пред’являтися документи з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).

===Строк проведення комплексної оцінки===
Інклюзивно-ресурсний центр проводить комплексну оцінку '''не пізніше ніж протягом місяця''' з моменту подання звернення (заяви). Така оцінка з підготовкою відповідного висновку проводиться '''протягом 10 робочих днів'''.

У період '''воєнного стану''', надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) для дітей, які переїхали на тимчасове місце проживання, комплексна оцінка проводиться '''протягом тижня''' з моменту подання звернення (заяви) і проводиться '''протягом 5 робочих днів''' з підготовкою відповідного висновку.

===Місце проведення===
Інклюзивно-ресурсні центри можуть проводити комплексну оцінку, у тому числі повторну, за місцем навчання та/або проживання (перебування) особи. Графік проведення комплексної оцінки обов’язково погоджується з керівником відповідного закладу освіти, закладу охорони здоров’я та батьками (одним з батьків) або законними представниками особи '''за два тижні''' до початку її проведення.

Для осіб, які мають освітні труднощі тяжкого та найтяжчого ступеня прояву; відповідно до індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю потребують індивідуального догляду та супроводу; перебувають на довготривалому лікуванні та/або реабілітації в закладах охорони здоров’я комплексна оцінка проводиться за місцем їх проживання (перебування) (пункт 15 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/545-2017-%D0%BF Положення]).

Участь батьків (одного з батьків) або законних представників особи у проведенні комплексної оцінки є '''обов’язковою'''.

==Корисні посилання==
* [https://mon.gov.ua/ua/prosto-pro-inklyuzivnu-osvitu Просто про інклюзивну освіту]
* [https://nus.org.ua/articles/inklyuzyvne-navchannya-u-shkoli-kroky-do-uspishnogo-pochatku/ Інклюзивне навчання у школі: кроки до успішного початку]
* [https://sqe.gov.ua/inkluzyvne-navchannia-2022/ Державна служба якості освіти інформує, як організувати інклюзивне навчання у 2022 році]
== Див. також ==
* [[Право особи на освіту]]
* [[Навчання осіб з особливими освітніми потребами у спеціальних закладах освіти]]
* [[Здобуття повної загальної середньої освіти в домашніх умовах]]
* [[Організація педагогічного патронажу для здобувачів освіти]]
[[Категорія:Право на освіту]]
[[Категорія:Діти]]

Права та обов'язки профспілок

2023-08-25T09:11:09Z

Oleksandr.starchak: /* Права профспілок */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закон України "Про профспілки, їх права та гарантії діяльності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3356-12 Закон України "Про колективні договори і угоди"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
15 березня 2022 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" (далі - Закон)] відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

Відповідно до статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону] у межах своєї діяльності професійні спілки повинні максимально сприяти забезпеченню обороноздатності держави та забезпечувати громадський контроль за мінімальними трудовими гарантіями, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Законом].

На період дії воєнного стану призупиняється дія статті 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"] та відповідні норми колективних договорів.
|}
== Поняття та мета створення професійної спілки ==
Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів.

'''Професійна спілка (профспілка)''' - добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).

''Професійні спілки'' створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки

Профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об'єднаннями громадян.

Заслуговує на виділення принципове положення про те, що у питаннях колективних інтересів працівників профспілки здійснюють представництво та захист інтересів працівників незалежно від їх членства у профспілках.
Це положення виявляється, зокрема, в тому, що умови колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для власника, так і для працівників підприємства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3356-12 ст. 9 Закону України "Про колективні договори і угоди"]).

Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають рівні права. Обмеження щодо членства у професійних спілках встановлюються виключно цією Конституцією і законами України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text ст. 36 Конституції України]).

Профспілки незалежні у своїй діяльності від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, роботодавців, їх об'єднань (спілок, асоціацій), політичних партій та інших громадських об'єднань, їм не підзвітні і не підконтрольні.

Незалежність профспілок - перший з основних принципів положення і діяльності профспілок - забезпечується також:

* прямою забороною усякого втручання органів державної влади та їх посадових осіб у діяльність профспілок, яке може спричинити за собою обмеження прав профспілок або перешкодити законному здійсненню їх статутної діяльності;
* майнової самостійністю;
* правом самостійно розробляти і затверджувати свої статути, визначати структуру, обирати керівні органи, організовувати свою діяльність;
* забороною контролю за діяльністю профспілок з боку органів юстиції, що реєструють профспілки в якості юридичної особи.

== Права профспілок ==
Права та обов’язки профспілок закріплено розділом ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text Закону України Закону України "Про профспілки, їх права та гарантії діяльності"]

Профспілки, їх об'єднання мають '''право представляти інтереси своїх членів при реалізації ними конституційного права на звернення за захистом своїх прав''' до судових органів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також міжнародних судових установ. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 ст. 19 Закону України "Про профспілки, їх права та гарантії діяльності"]).
Профспілки мають право '''на ведення колективних переговорів та укладання колективних договорів і угод'''. Причому згідно із законом роботодавці, їх об'єднання, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування зобов'язані брати участь у колективних переговорах щодо укладання колективних договорів і угод ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text стаття 20 даного Закону]).

Профспілки, їх об'єднання здійснюють '''контроль за виконанням колективних договорів, угод'''. У разі порушення роботодавцями, їх об'єднаннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування умов колективного договору, угоди профспілки, їх об'єднання мають право направляти їм подання про усунення цих порушень, яке розглядається в тижневий термін. У разі відмови усунути ці порушення або недосягнення згоди у зазначений термін профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до місцевого суду.

Профспілки, їх об'єднання '''захищають право громадян на працю, беруть участь у розробленні та здійсненні державної політики у галузі трудових відносин, оплати праці, охорони праці, соціального захисту'''. Проекти законів, що стосуються соціально-економічних відносин, подаються відповідними органами виконавчої влади з урахуванням пропозицій всеукраїнських профспілок, їх об'єднань. Проекти нормативно-правових актів, що стосуються трудових відносин або соціального захисту громадян, розглядаються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з урахуванням думки відповідних профспілок, об'єднань профспілок.

Профспілки мають широкі '''повноваження щодо визначення разом з роботодавцем умов праці, форм і систем оплати праці, норм праці, розцінок, умов запровадження надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат'''. Ці '''положення встановлюються''' підприємствами у колективному договорі з додержанням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. У разі якщо колективний договір на підприємстві не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з профспілковим органом.

Профспілки здійснюють '''громадський контроль за виплатою заробітної плати, додержанням законодавства про працю та про охорону праці''', створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов праці.

Профспілки '''мають право на проведення незалежної експертизи умов праці''', брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і профзахворювань на виробництві.

Для здійснення цих функцій профспілки, їх об'єднання '''можуть створювати служби правової допомоги та відповідні інспекції, комісії''', затверджувати положення про них. Уповноважені представники профспілок мають право вносити роботодавцям, органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування подання про усунення порушень законодавства про працю, які є обов'язковими для розгляду, та в місячний термін одержувати від них аргументовані відповіді. У разі ненадання аргументованої відповіді у зазначений термін дії чи бездіяльність посадових осіб можуть бути оскаржені до місцевого суду.

Важливі '''''повноваження профспілок у захисті працівників від безробіття та його наслідків встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text статтею 22 Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"]'''''. У разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень, надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведення їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Профспілки мають право вносити пропозиції органам державної влади, органам місцевого самоврядування, роботодавцям, їх об'єднанням '''про перенесення термінів, тимчасове припинення або скасування заходів, пов'язаних з вивільненням працівників, які є обов'язковими для розгляду''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 частина 4 статті 22 Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"]).

Окрім наведених прав, профспілки також мають права у сфері соціального захисту та забезпечення достатнього життєвого рівня громадян. У галузі соціального страхування профспілки та їх об'єднання беруть участь в управлінні державним соціальним страхуванням як представники застрахованих осіб.

Профспілки представляють права та інтереси працівників у відносинах з роботодавцем в управлінні підприємствами, установами, організаціями, а також у ході приватизації об'єктів державної та комунальної власності, беруть участь у роботі комісій з приватизації представляють інтереси працівників підприємства-боржника в комітеті кредиторів у ході процедури банкрутства.

У вирішенні трудових спорів профспілки, їх об'єднання мають право представляти інтереси працівників в органах, що розглядають індивідуальні трудові спори, а також представляти інтереси працівників при вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів) у порядку, встановленому законодавством. Представники профспілок беруть участь у діяльності примирних комісій, трудових арбітражів та інших органів, які розглядають колективний трудовий спір (конфлікт).

Профспілки, їх об'єднання мають право на організацію та проведення страйків, зборів, мітингів, походів і демонстрацій на захист трудових і соціально-економічних прав та інтересів працівників відповідно до закону.

Профспілки мають право одержувати '''''безоплатно інформацію від роботодавців або їх об'єднань, органів державної влади та органів місцевого самоврядування''''' з питань, що стосуються трудових і соціально-економічних прав та законних інтересів своїх членів, а також '''''інформацію про результати господарської діяльності підприємств, установ або організацій'''''. Зазначена інформація має бути надана не пізніше п'ятиденного терміну.

Профспілки, їх об'єднання організовують і здійснюють громадський контроль за реалізацією прав членів профспілки у сфері охорони здоров'я, медико-соціальної допомоги.

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Стаття 32 Закону] передбачає права профспілок, їх об'єднань у захисті житлових прав громадян'''.

Профспілкові органи мають право вимагати розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства, установи або організації, якщо він порушує цей Закон, законодавство про працю, про колективні договори та угоди. Вимога профспілкових органів про розірвання трудового договору (контракту) є обов'язковою для розгляду і виконання. У разі незгоди з нею керівник, стосовно якого прийнято рішення, або орган чи особа, від яких залежить звільнення керівника, можуть у двотижневий строк оскаржити рішення профспілкового органу до місцевого суду. У цьому разі виконання вимоги про розірвання трудового договору зупиняється до винесення судом рішення.

Профспілки, їх об'єднання можуть мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення їх статутної діяльності. Фінансовий контроль за коштами профспілок та їх об'єднань органи державної влади та органи місцевого самоврядування не здійснюють. Контроль за їх надходженням та витрачанням здійснюють контрольно-ревізійні органи, обрані відповідно до статутів (положень) профспілок, їх об'єднань. Позбавлення профспілок права власності може мати місце лише за рішенням суду на підставах, визначених законами.

Члени профспілок не відповідають своїми коштами та іншим майном за зобов'язаннями профспілки та її органів, як і профспілка та її органи не відповідають своїми коштами та іншим майном за зобов'язаннями членів профспілки.

== Права профспілок в умовах воєнного стану. ==
З прийняттям [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»] ,Профспілки тимчасово обмежили у праві наданні згоди на звільнення працівників за ініціативою роботодавця.

У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text статті 5 даного Закону] на період дії воєнного стану, норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text статті 43 Кодексу законів про працю України] (Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Також обмежується дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text частини четвертої статті 40 КЗпП], згідно з якою не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text 5 цієї статті]), а також у період перебування працівника у відпустці.

Нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text статті 43 КЗпП України] встановлено випадки, коли роботодавцю для розірвання трудового договору необхідно отримати попередню згоду профспілки.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Статтею 14 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»] передбачено, що професійні спілки повинні максимально сприяти забезпеченню обороноздатності держави та забезпечувати громадський контроль за мінімальними трудовими гарантіями, передбаченими цим Законом.

На період дії воєнного стану призупинено дію [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text статті 44 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»] та відповідні норми колективних договорів, що означає, що на період дії воєнного стану роботодавці не зобов’язані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці.

'''При цьому законодавством не заборонено проводити такі відрахування у добровільному порядку за наявності у роботодавців такої можливості'''

== Обов’язки профспілок ==
'''Зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text Стаття 36 Закону]''' передбачає обов'язки профспілок їх об'єднання, здійснюючи представництво та захист трудових і соціально-економічних прав та інтересів своїх членів додержуватися Конституції України, законів та інших нормативно-правових актів, а також виконувати колективні договори та угоди, які вони уклали, та взяті на себе зобов'язання.

'''ВАЖЛИВО!'''

Актуальним є питання про майнову відповідальність профспілок за невиконання своїх обов'язків, визначення фінансових джерел для такої відповідальності. У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3356-12 Законі України "Про колективні договори і угоди"] передбачається індивідуальна відповідальність осіб, котрі представляють трудовий колектив. 
[[Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]
[[Категорія:Громадський сектор]]

Права та обов'язки профспілок

2023-08-25T09:08:22Z

Oleksandr.starchak:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закон України "Про профспілки, їх права та гарантії діяльності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3356-12 Закон України "Про колективні договори і угоди"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
15 березня 2022 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" (далі - Закон)] відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

Відповідно до статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону] у межах своєї діяльності професійні спілки повинні максимально сприяти забезпеченню обороноздатності держави та забезпечувати громадський контроль за мінімальними трудовими гарантіями, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Законом].

На період дії воєнного стану призупиняється дія статті 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"] та відповідні норми колективних договорів.
|}
== Поняття та мета створення професійної спілки ==
Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів.

'''Професійна спілка (профспілка)''' - добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).

''Професійні спілки'' створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки

Профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об'єднаннями громадян.

Заслуговує на виділення принципове положення про те, що у питаннях колективних інтересів працівників профспілки здійснюють представництво та захист інтересів працівників незалежно від їх членства у профспілках.
Це положення виявляється, зокрема, в тому, що умови колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для власника, так і для працівників підприємства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3356-12 ст. 9 Закону України "Про колективні договори і угоди"]).

Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають рівні права. Обмеження щодо членства у професійних спілках встановлюються виключно цією Конституцією і законами України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text ст. 36 Конституції України]).

Профспілки незалежні у своїй діяльності від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, роботодавців, їх об'єднань (спілок, асоціацій), політичних партій та інших громадських об'єднань, їм не підзвітні і не підконтрольні.

Незалежність профспілок - перший з основних принципів положення і діяльності профспілок - забезпечується також:

* прямою забороною усякого втручання органів державної влади та їх посадових осіб у діяльність профспілок, яке може спричинити за собою обмеження прав профспілок або перешкодити законному здійсненню їх статутної діяльності;
* майнової самостійністю;
* правом самостійно розробляти і затверджувати свої статути, визначати структуру, обирати керівні органи, організовувати свою діяльність;
* забороною контролю за діяльністю профспілок з боку органів юстиції, що реєструють профспілки в якості юридичної особи.

== Права профспілок ==
Права та обов’язки профспілок закріплено розділом ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text Закону України Закону України "Про профспілки, їх права та гарантії діяльності"]

Профспілки, їх об'єднання мають '''право представляти інтереси своїх членів при реалізації ними конституційного права на звернення за захистом своїх прав''' до судових органів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також міжнародних судових установ. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 ст. 19 Закону України "Про профспілки, їх права та гарантії діяльності"]).
Профспілки мають право '''на ведення колективних переговорів та укладання колективних договорів і угод'''. Причому згідно із законом роботодавці, їх об'єднання, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування зобов'язані брати участь у колективних переговорах щодо укладання колективних договорів і угод ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text стаття 20 даного Закону]).

Профспілки, їх об'єднання здійснюють '''контроль за виконанням колективних договорів, угод'''. У разі порушення роботодавцями, їх об'єднаннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування умов колективного договору, угоди профспілки, їх об'єднання мають право направляти їм подання про усунення цих порушень, яке розглядається в тижневий термін. У разі відмови усунути ці порушення або недосягнення згоди у зазначений термін профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до місцевого суду.

Профспілки, їх об'єднання '''захищають право громадян на працю, беруть участь у розробленні та здійсненні державної політики у галузі трудових відносин, оплати праці, охорони праці, соціального захисту'''. Проекти законів, що стосуються соціально-економічних відносин, подаються відповідними органами виконавчої влади з урахуванням пропозицій всеукраїнських профспілок, їх об'єднань. Проекти нормативно-правових актів, що стосуються трудових відносин або соціального захисту громадян, розглядаються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з урахуванням думки відповідних профспілок, об'єднань профспілок.

Профспілки мають широкі '''повноваження щодо визначення разом з роботодавцем умов праці, форм і систем оплати праці, норм праці, розцінок, умов запровадження надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат'''. Ці '''положення встановлюються''' підприємствами у колективному договорі з додержанням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. У разі якщо колективний договір на підприємстві не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з профспілковим органом.

Профспілки здійснюють '''громадський контроль за виплатою заробітної плати, додержанням законодавства про працю та про охорону праці''', створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов праці.

Профспілки '''мають право на проведення незалежної експертизи умов праці''', брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і профзахворювань на виробництві.

Для здійснення цих функцій профспілки, їх об'єднання '''можуть створювати служби правової допомоги та відповідні інспекції, комісії''', затверджувати положення про них. Уповноважені представники профспілок мають право вносити роботодавцям, органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування подання про усунення порушень законодавства про працю, які є обов'язковими для розгляду, та в місячний термін одержувати від них аргументовані відповіді. У разі ненадання аргументованої відповіді у зазначений термін дії чи бездіяльність посадових осіб можуть бути оскаржені до місцевого суду.

Важливі '''''повноваження профспілок у захисті працівників від безробіття та його наслідків встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text статтею 22 Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"]'''''. У разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень, надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведення їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Профспілки мають право вносити пропозиції органам державної влади, органам місцевого самоврядування, роботодавцям, їх об'єднанням '''про перенесення термінів, тимчасове припинення або скасування заходів, пов'язаних з вивільненням працівників, які є обов'язковими для розгляду''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 частина 4 статті 22 Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"]).

Окрім наведених прав, профспілки також мають права у сфері соціального захисту та забезпечення достатнього життєвого рівня громадян. У галузі соціального страхування профспілки та їх об'єднання беруть участь в управлінні державним соціальним страхуванням як представники застрахованих осіб.

Профспілки представляють права та інтереси працівників у відносинах з роботодавцем в управлінні підприємствами, установами, організаціями, а також у ході приватизації об'єктів державної та комунальної власності, беруть участь у роботі комісій з приватизації представляють інтереси працівників підприємства-боржника в комітеті кредиторів у ході процедури банкрутства.

У вирішенні трудових спорів профспілки, їх об'єднання мають право представляти інтереси працівників в органах, що розглядають індивідуальні трудові спори, а також представляти інтереси працівників при вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів) у порядку, встановленому законодавством. Представники профспілок беруть участь у діяльності примирних комісій, трудових арбітражів та інших органів, які розглядають колективний трудовий спір (конфлікт).

Профспілки, їх об'єднання мають право на організацію та проведення страйків, зборів, мітингів, походів і демонстрацій на захист трудових і соціально-економічних прав та інтересів працівників відповідно до закону.

Профспілки мають право одержувати '''''безоплатно інформацію від роботодавців або їх об'єднань, органів державної влади та органів місцевого самоврядування''''' з питань, що стосуються трудових і соціально-економічних прав та законних інтересів своїх членів, а також '''''інформацію про результати господарської діяльності підприємств, установ або організацій'''''. Зазначена інформація має бути надана не пізніше п'ятиденного терміну.

Профспілки, їх об'єднання організовують і здійснюють громадський контроль за реалізацією прав членів профспілки у сфері охорони здоров'я, медико-соціальної допомоги.

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Стаття 32 Закону] передбачає права профспілок, їх об'єднань у захисті житлових прав громадян'''.

Профспілкові органи мають право вимагати розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства, установи або організації, якщо він порушує цей Закон, законодавство про працю, про колективні договори та угоди. Вимога профспілкових органів про розірвання трудового договору (контракту) є обов'язковою для розгляду і виконання. У разі незгоди з нею керівник, стосовно якого прийнято рішення, або орган чи особа, від яких залежить звільнення керівника, можуть у двотижневий строк оскаржити рішення профспілкового органу до місцевого суду. У цьому разі виконання вимоги про розірвання трудового договору зупиняється до винесення судом рішення.

Профспілки, їх об'єднання можуть мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення їх статутної діяльності. Фінансовий контроль за коштами профспілок та їх об'єднань органи державної влади та органи місцевого самоврядування не здійснюють. Контроль за їх надходженням та витрачанням здійснюють контрольно-ревізійні органи, обрані відповідно до статутів (положень) профспілок, їх об'єднань. Позбавлення профспілок права власності може мати місце лише за рішенням суду на підставах, визначених законами.

Члени профспілок не відповідають своїми коштами та іншим майном за зобов'язаннями профспілки та її органів, як і профспілка та її органи не відповідають своїми коштами та іншим майном за зобов'язаннями членів профспілки.

== '''Права профспілок в умовах воєнного стану.''' ==
З прийняттям [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»] ,Профспілки тимчасово обмежили у праві наданні згоди на звільнення працівників за ініціативою роботодавця.

У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text статті 5 даного Закону] на період дії воєнного стану, норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text статті 43 Кодексу законів про працю України] (Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Також обмежується дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text частини четвертої статті 40 КЗпП], згідно з якою не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text 5 цієї статті]), а також у період перебування працівника у відпустці.

Нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text статті 43 КЗпП України] встановлено випадки, коли роботодавцю для розірвання трудового договору необхідно отримати попередню згоду профспілки.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Статтею 14 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»] передбачено, що професійні спілки повинні максимально сприяти забезпеченню обороноздатності держави та забезпечувати громадський контроль за мінімальними трудовими гарантіями, передбаченими цим Законом.

На період дії воєнного стану призупинено дію [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text статті 44 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»] та відповідні норми колективних договорів, що означає, що на період дії воєнного стану роботодавці не зобов’язані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці.

'''При цьому законодавством не заборонено проводити такі відрахування у добровільному порядку за наявності у роботодавців такої можливості'''

== Обов’язки профспілок ==
'''Зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text Стаття 36 Закону]''' передбачає обов'язки профспілок їх об'єднання, здійснюючи представництво та захист трудових і соціально-економічних прав та інтересів своїх членів додержуватися Конституції України, законів та інших нормативно-правових актів, а також виконувати колективні договори та угоди, які вони уклали, та взяті на себе зобов'язання.

'''ВАЖЛИВО!'''

Актуальним є питання про майнову відповідальність профспілок за невиконання своїх обов'язків, визначення фінансових джерел для такої відповідальності. У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3356-12 Законі України "Про колективні договори і угоди"] передбачається індивідуальна відповідальність осіб, котрі представляють трудовий колектив. 
[[Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]
[[Категорія:Громадський сектор]]

Створення фермерського господарства

2023-07-07T06:35:52Z

Oleksandr.starchak:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/973-15 Закон України "Про фермерське господарство]" (далі - Закон)
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1576-12 Закон України "Про господарські товариства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-19#n14 Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 05 квітня 2019 року № 177 "Про затвердження типової форми договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства"]
== Загальна інформація ==
'''Фермерське господарство''' є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у [[Виділення земельної ділянки для ведення фермерського господарства|власність]] та/або користування, у тому числі в [[Оренда земельних ділянок|оренду]], для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства (частина перша статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закону]).

Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.

Право на створення фермерського господарства має кожний '''дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку''' та виявив бажання створити фермерське господарство (частина першою статті 5 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/973-15 Закону).]

'''Типи фермерського господарства:'''

♦ без статусу юридичної особи як [[Державна реєстрація фізичної особи – підприємця|фізична особа - підприємець]] (організовується на основі діяльності фізичної особи - підприємця і має статус сімейного фермерського господарства, за умови використання праці членів такого господарства, якими є виключно фізична особа - підприємець та члени її сім’ї);

♦ зі [[Порядок державної реєстрації юридичної особи|статусом юридичної особи]]:
* сімейне фермерське господарство, в діяльності якого використовується праця членів такого господарства, якими є виключно члени однієї сім’ї;
* сімейне фермерське господарством із залученням інших громадян виключно для виконання [[Правове регулювання роботи сезонних працівників|сезонних]] та окремих робіт, які безпосередньо пов’язані з діяльністю господарства і потребують спеціальних знань чи навичок.
[[Файл:Зразок статуту Фермерського господарства.odt|міні]]
== Порядок створення фермерського господарства ==
Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для [[Порядок державної реєстрації юридичної особи|державної реєстрації юридичних осіб]] та [[Державна реєстрація фізичної особи – підприємця|фізичних осіб - підприємців]], '''за умови набуття''' громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, [[Виділення земельної ділянки для ведення фермерського господарства|права власності]] або [[Оренда земельних ділянок|користування]] земельною ділянкою (стаття 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закону]).

'''Увага!!! З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану!'''

Державна реєстрація юридичних осіб у період воєнного стану здійснюється з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану" .

Так, державна реєстрація, крім державної реєстрації, що відповідно до законодавства здійснюється в автоматичному режимі, проводиться виключно:

* державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що перебувають у трудових відносинах із суб’єктом державної реєстрації/суб’єктом державної реєстрації прав, місцезнаходженням якого є адміністративно-територіальна одиниця, що не включена до затвердженого відповідно до пункту 1-2 цієї постанови переліку адміністративно-територіальних одиниць, та відповідають вимогам, визначеним підпунктом 10-4 пункту 1 цієї постанови (далі - державні реєстратори);
* посадовими особами Міністерства юстиції, його територіальних органів (далі - посадові особи), перелік яких письмово повідомляється Міністерством юстиції технічному адміністратору Державного реєстру прав/Єдиного державного реєстру;
* нотаріусами, включеними до затвердженого Міністерством юстиції переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна (далі - перелік нотаріусів);
* державними та приватними виконавцями відповідно до повноважень, визначених законом, перелік яких письмово повідомляється Міністерством юстиції технічному адміністратору Державного реєстру прав.
* Нотаріусам, включеним до переліку нотаріусів із застереженням про заборону нотаріального посвідчення договорів щодо відчуження корпоративних прав, забороняється проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а із застереженням про заборону нотаріального посвідчення договорів щодо відчуження нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва або майнових прав щодо майбутнього нерухомого майна (далі - нерухоме майно) - державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державна реєстрація юридичної особи, громадського формування, нерухомого майна, місцезнаходженням яких є адміністративно-територіальна одиниця, що включена до затвердженого відповідно до пункту 1-2 цієї постанови переліку адміністративно-територіальних одиниць, проводиться незалежно від місцезнаходження такої юридичної особи, громадського формування, нерухомого майна.

Адміністративний збір не справляється за державну реєстрацію благодійних організацій, громадських об’єднань, відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій, предметом діяльності яких є надання допомоги Збройним Силам, іншим військовим формуванням, правоохоронним (спеціальним) органам, органам цивільного захисту, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим особам, які забезпечують національну безпеку і оборону, відсіч і стримування збройної агресії іноземної держави, а також особам, які постраждали чи можуть постраждати від такої збройної агресії, у тому числі за державну реєстрацію змін до відомостей про таких суб’єктів, що передбачають включення до предмету їх діяльності надання такої допомоги.

=== Створення сімейного фермерського господарства без набуття статусу юридичної особи ===
Сімейне фермерське господарство без статусу юридичної особи організовується фізичною особою самостійно або спільно з членами її сім’ї на підставі '''договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-19#n14 типова форма договору]), який укладається в письмовій формі і підлягає [[Нотаріальне посвідчення правочинів|нотаріальному посвідченню]] за місцем розташування майна та земельних ділянок фермерського господарства.

На виконання постанови [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-п#Text Кабінету Міністрів України № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»] наказом Міністерства юстиції України від 3 травня 2022 р. № 1760/5 затверджено перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна.

Умови договору про створення сімейного фермерського господарства визначають:
* найменування, місцезнаходження (адресу) господарства, мету та види його діяльності;
* порядок прийняття рішень та координації спільної діяльності членів господарства;
* правовий режим спільного майна членів господарства;
* порядок покриття витрат та розподілу результатів (прибутку або збитків) діяльності господарства між його членами;
* порядок вступу до господарства та виходу з нього;
* трудові відносини членів господарства, інші положення, що не суперечать чинному законодавству;
* прізвище, ім’я та по батькові членів господарства, ступінь їх родинного зв’язку, паспортні дані та реєстраційні номери облікових карток платників податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті, реєстраційні номери облікових карток платників податків не зазначаються);
* інші положення, що не суперечать чинному законодавству (частина п'ята статті 81 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закону]).
Головою сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи є член сім’ї, визначений договором (декларацією) про створення сімейного фермерського господарства, який [[Державна реєстрація фізичної особи – підприємця|реєструється як фізична особа - підприємець]], та який в подальшому виступає від імені господарства.
{| class="wikitable"
|+
|'''Цікаво!''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1057323-19#Text Лист Міністерства юстиції України від 25 листопада 2019 року № 10575/8.4.3/32-19 "Щодо порядку державної реєстрації сімейних фермерських господарств"]
|}
=== Створення сімейного фермерського господарства без набуття статусу юридичної особи ===
Фермерське господарство як [[Порядок державної реєстрації юридичної особи|юридична особа]] діє на основі статуту, в якому зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

'''Перелік необхідних документів'''

Для державної реєстрації фермерського господарства як юридичної особи його голова подає виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міській, районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг; нотаріусу наступні документи:
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16#n57 заяву про державну реєстрацію створення юридичної особи] (форма 1);
# протокол загальних зборів засновників фермерського господарства (оригінал або нотаріально засвідчена копія);
# статут;
# документ про сплату адміністративного збору;
# нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, - для фізичної особи - нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, - для фізичної особи - резидента.
'''Детальніше див.''' "[[Порядок державної реєстрації юридичної особи]]".
=== Дії, які потрібно виконати після реєстрації ===
Після того як фермерське господарство зареєстровано потрібно:
# стати на податковий облік в територіальному органі Державної фіскальної служби (у тому числі щодо переходу на [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)|спрощену систему оподаткування]]);
# для подання податкової звітності в електронній формі - отримати сертифікат [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|електронного ключа]] в центрі сертифікації ключів, наприклад на [https://uakey.com.ua/ сайті АЦСК "Україна"];
# якщо фермерське господарство планує отримувати дохід у безготівковій формі, потрібно відкрити поточний рахунок в банківській установі.
== Членство у фермерському господарстві ==
Членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім’ї, родичі, які об’єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень установчого документа фермерського господарства.

При створенні фермерського господарства одним із членів сім’ї інші члени сім’ї, а також родичі можуть стати членами цього фермерського господарства після внесення змін до його установчого документа.
{| class="wikitable"
|+
!ФГ та його членів мають право:
!Обов'язки ФГ та його членів
|-
|
# продавати або іншим способом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину;
# самостійно господарювати на землі;
# власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену сільськогосподарську продукцію;
# на відшкодування збитків;
# споруджувати житлові будинки, господарські будівлі та споруди;
# реалізовувати вироблену сільськогосподарську продукцію на вітчизняних ринках і поставляти на експорт;
# інші права.
|
# забезпечувати використання земельних ділянок за їх цільовим призначенням;
# додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;
# сплачувати податки та збори;
# не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;
# не допускати зниження родючості ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;
# надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів;
# дотримуватися санітарних, екологічних та інших вимог щодо якості продукції;
# дотримуватися правил добросусідства та встановлених обмежень у використанні земель і земельних сервітутів;
# зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.с
|}
== Майно фермерського господарства ==
До складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Майно фермерського господарства належить йому на праві власності.

Фермерське господарство має право споруджувати житлові будинки, господарські будівлі та споруди на належних йому, його членам на праві власності земельних ділянках відповідно до затвердженої документації із землеустрою та містобудівної документації у встановленому законом порядку.

На орендованій земельній ділянці фермерське господарство - орендар має право за письмовою згодою орендодавця зводити житлові будинки, господарські будівлі та споруди, а також закладати багаторічні насадження, здійснювати будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем відповідно до затвердженої документації із землеустрою, містобудівної документації та з дотриманням умов цільового використання земельної ділянки у встановленому законом порядку. (стаття 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закону]).
== Державна підтримка ==
→ Доплата [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування]] членам/голові сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи, яке утворене відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n54 статті 81 Закону] та зареєстроване платником [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)|єдиного податку четвертої групи]] згідно із главою 1 розділу XIV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України], відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/565-2019-%D0%BF#Text Порядку надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб - членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвредженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 565].

Члени/голова сімейного фермерського господарства, які підлягають страхуванню на інших підставах або звільняються від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n57 частини четвертої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування"] та не беруть добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, не мають права на отримання доплати.

→ Фінансова підтримка відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/106-2018-%D0%BF#Text Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств, завтердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2018 року № 106], за напрямами:
# часткова компенсація вартості насіння сільськогосподарських рослин вітчизняного виробництва, закупленого у фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які здійснюють виробництво та/або його реалізацію;
# часткова компенсація витрат, пов’язаних з наданими сільськогосподарськими дорадчими послугами;
# фінансова підтримка сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;
# часткова компенсація вартості придбаної сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва;
# бюджетна субсидія на одиницю оброблюваних угідь (1 гектар) - новоствореним фермерським господарствам;
# бюджетна субсидія на одиницю оброблюваних угідь (1 гектар) для фермерських господарств (крім новостворених);
# здешевлення кредитів;
# спеціальна бюджетна дотація за утримання корів молочного напряму продуктивності фермерському господарству, у власності якого перебуває від п’яти корів, ідентифікованих та зареєстрованих відповідно до законодавства.
Міністерство аграрної політики та продовольства України робить спростили наступні процедури та полегшення посівної кампанії:

* для забезпечення сільгоспвиробників насінням до посівної в Україні на час воєнного стану скасовані додаткові процедури із сертифікації насіннєвого матеріалу;

* дозволено експлуатацію сільгоспмашин без їх реєстрації на період воєнного стану;
* запущено аграрну платформу Міністерства по збору актуальних потреб аграріїв під посівну в режимі реального часу https://agrostatus.org;
* створено онлайн-платформу для покращення логістичних маршрутів аграріїв в умовах воєнного стану [https://prodsafety.org https://prodsafety.org.]

== Корисні посилання ==
* [https://farmer.co.ua/ua/ Асоціація фермерів та приватних землевласників України] (представницький орган фермерських господарств України)
* [https://i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2018/may/issue-38/article-36314.html Створюємо фермерське господарство]
* [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/Presentation_Hudyma_Fermer.pdf Фермерські господарства: деякі проблеми застосування норм процесуального та матеріального права у земельних спорах]
== Див. також ==
* [[Виділення земельної ділянки для ведення фермерського господарства]]
* [[Cпадкування фермерського господарства|Спадкування фермерського господарства]]
[[Категорія:Аграрне право]]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Право інтелектуальної власності на наукове відкриття, винахід, корисну модель та промисловий зразок

2023-06-27T11:21:11Z

Oleksandr.starchak: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_123 Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883 pоку]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (ЦК)]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3687-12 Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3688-12 Закон України "Про охорону прав на промислові зразки"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1716-2004-п Постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1716 "Про затвердження Порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0364-02 Наказ Мiнiстерства освiти i науки України вiд 15 березня 2002 року № 197 "Про затвердження Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0226-02 Наказ Мiнiстерства освiти i науки України вiд 18 лютого 2002 року № 110 "Про затвердження Правил складання та подання заявки на промисловий зразок"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
== Загальна характеристика ==
{| class="wikitable"
|+
!Назва
!Визначення
!Об'єкт
!Придатність для набуття права інтелектуальної власності
!Правоохоронний документ
!Термін дії правової охорони
|-
|'''Наукове відкриття'''
|Встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих
закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу,

які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання.
| ---
|
* Закономірність матеріального світу як об’єкт наукового відкриття;
* явище матеріального світу як об’єкт наукового відкриття;
* наукова новизна, що встановлюється за датою пріоритету;
* вірогідність, яку повинен довести заявник
|Диплом
|Безстроково
|-
|'''Винахід'''
|Технологічне (технічне) рішення у будь-якій галузі, яке
є новим, корисним у господарській діяльності і може бути практично застосоване, може отримати правову охорону від держави і стати об'єктом промислової власності.
|
* Продукт (пристрій, речовина тощо);
* процес у будь-якій сфері технології;
* штами мікроорганізмів, культури рослин та тварин, а також методики пошуків
|
* Новизна;
* винахідницький рівень;
* придатність для промислового використання
|Патент
|20 років від дати подання заявки на винахід, залишаючи за винахідниками право продовжити вказаний строк відповідно до закону
|-
|'''Корисна модель'''
|Нове технічне рішення, що не випливає із наявного рівня техніки і промислово придатне; результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології що відповідає умовам патентоспроможності
|
* Продукт (пристрій, речовину тощо);
* процес у будь-якій сфері технології
|
* Новизна;
* придатність для промислового використання
|Патент
|10 років від дати подання заявки
|-
|'''Промисловий зразок'''
|Результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання, характеризується будь-яким новим видом форми, конфігурації, кольору чи сукупності цих елементів у продукті, що створює естетичне враження.
|Форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають
зовнішній вигляд промислового виробу. Об'єкти промислового зразка призначені для задоволення ергономічних та естетичних потреб.
Як промислові зразки не можуть отримати правову охорону об'єкти архітектури (окрім малих архітектурних форм), промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди; друкована продукція;

об'єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних їм речовин тощо.
|Новизна
|Свідоцтво
|5 років від дати подання заявки
|}

== Засвідчення набуття права інтелектуальної власності ==
♦ Право на наукове відкриття засвідчується '''дипломом''' та охороняється у порядку, встановленому законом (стаття 458 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2454 ЦК]). Автор наукового відкриття має право надати науковому відкриттю своє ім'я або спеціальну назву.

На сьогоднішній день актуальних законодавчих норм, які б регулювали порядок отримання диплому немає. На разі науковими відкриттями опікуються лише громадські організації (наприклад, в Україні діє громадська організація "Асоціація авторів наукових відкритів України", яка реєструє наукові відкриття, але без їх належної державної експертизи).

♦ Набуття права інтелектуальної власності в Україні на винахід, корисну модель засвідчується '''[[Патент як охоронний документ та порядок його отримання|патентом]], а промисловий зразок – свідоцтвом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ст.156 Господарського кодексу України]).'''

'''Патент''' - (патент на винахід, патент на секретний винахід, патент на корисну модель, патент на секретну корисну модель) - охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і права на винахід (корисну модель).

Відповідно до чинного законодавства України набуття права інтелектуальної власності на промисловий зразок засвідчується свідоцтвом.

Право на одержання свідоцтва має автор та інші особи, які набули право на промисловий зразок за договором чи законом.

Право власності на винахід, корисну модель засвідчується патентом (патент на винахід, деклараційний патент на винахід, деклараційний патент на корисну модель, патент (деклараційний патент) на секретний винахід, деклараційний патент на секретну корисну модель), який підлягає реєстрації в Державному реєстрі патентів України на винаходи, Державному реєстрі України на корисні моделі.

Крім того будь-яка особа має право запатентувати винахід, корисну модель та промисловий зв’язок в іноземних державах за дотримання певних умов та згідно визначеної нормативно-правовими актами процедури. Промисловий зразок в іноземних державах можливо зареєструвати подавши заявку до відомства держави, у якій заявник бажає одержати охорону промислового зразка, згідно із законодавством цієї держави або шляхом подання однієї заявки до Міжнародного бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності, яка діє відповідно до положень Гаазької угоди. У зв'язку з тим, що Україна є учасницею Гаазького акта Гаазької угоди (Акта 1960 р.) та Женевського акта Гаазької угоди (Акта 1999 р.), українські заявники можуть отримати міжнародну реєстрацію на територіях більш ніж 60 держав
Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації, за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 465 ЦК]).

Див. додатково:
* [[Свідоцтво на промисловий зразок]]
* [[Патент на винахід та корисну модель]]

== Майнові права інтелектуальної власності ==
Майновими правами інтелектуальної власності на об'єкти патентного права є:
* право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка;
* виключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії);
* виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання;
* інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать володільцю відповідного патенту (свідоцтва), якщо інше не встановлено договором чи законом (стаття 464 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК]).

== Припинення чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок ==
У разі припинення чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок ці об'єкти можуть '''вільно та безоплатно''' використовуватися будь-якою особою, за винятками, встановленими законом.

Якщо у зв'язку з достроковим припиненням чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок завдано збитків особі, якій було надано дозвіл на використання цих об'єктів, такі збитки відшкодовуються особою, яка надала зазначений дозвіл, якщо інше не встановлено договором чи законом (стаття 467 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК]).

== Право попереднього користувача ==
Будь-яка особа, яка до дати подання заявки на винахід, корисну модель, промисловий зразок або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки (першість у поданні заявки) в інтересах своєї діяльності '''добросовісно''' використала винахід, корисну модель, промисловий зразок в Україні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача).

Право попереднього користувача може передаватися або переходити до іншої особи тільки разом із підприємством чи діловою практикою або з тією частиною підприємства чи ділової практики, в яких було використано винахід, корисну модель, промисловий зразок або здійснено значну і серйозну підготовку для такого використання (стаття 470 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК]).

== Корисні посилання ==
* [https://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=5cec6634-7998-42fc-bd4a-06b57a5f4a48&tag=Ob-ktiPravaIntelektualnoiVlasnosti Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України]
* [https://ukrpatent.org/uk Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності"]

== Див. також ==
* [[Право інтелектуальної власності]]
* [[Захист прав інтелектуальної власності]]
* [[Право інтелектуальної власності на комерційне найменування, комерційну таємницю та торгівельну марку]]
* [[Право інтелектуальної власності роботодавця на об'єкти інтелектуальної власності, створені працівниками]]
* [[Свідоцтво на промисловий зразок]]
* [[Патент на винахід та корисну модель]]

[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів

2023-04-28T10:09:43Z

Oleksandr.starchak:

== Нормативна-правова база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України “Про регулювання містобудівної діяльності”]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-п Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461].
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-п Порядок внесення плати за видачу сертифіката, який видається у разі прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, та її розмір, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461].
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 “Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування”]
Під час дії воєнного стану прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 р. № 722 “Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану”.

== Добровільний порядок ==
=== Опис суттєвих аспектiв, що впливають на один iз варiантiв вирiшення проблеми (добровiльний) ===
'''На об’єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами роботи, а також змонтоване і випробуване обладнання з дотриманням таких особливостей:'''
* житлові будинки, побудовані за кошти юридичних і фізичних осіб, можуть прийматися в експлуатацію без виконання внутрішніх опоряджувальних робіт у квартирах та вбудовано-прибудованих приміщеннях, які не впливають на експлуатацію будинків, якщо це обумовлено договором, за умови відповідності їх санітарним, протипожежним і технічним вимогам. Перелік внутрішніх опоряджувальних робіт, без виконання яких можливе прийняття в експлуатацію житлових будинків, визначається Мінрегіоном;
* житлові будинки, в яких є побудовані за кошти державного та місцевих бюджетів квартири, що призначені, зокрема, для соціально незахищених верств населення (осіб з інвалідністю, ветеранів війни, багатодітних сімей, громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших), приймаються в експлуатацію за умови виконання у повному обсязі внутрішніх опоряджувальних робіт в таких квартирах;
* багатоквартирні житлові будинки приймаються в експлуатацію за умови дотримання вимог державних будівельних норм щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;
* на об’єкті виробничого призначення, на якому встановлено технологічне обладнання, повинні бути проведені пусконалагоджувальні роботи згідно з технологічним регламентом, передбаченим проектом будівництва, створено безпечні умови для роботи виробничого персоналу та перебування людей відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, пожежної та техногенної безпеки, екологічних і санітарних норм.
Після проведення реєстрації один примірник декларації повертається замовнику (його уповноваженій особі) особисто або рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення, другий - залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який її зареєстрував.

У разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику (його уповноваженій особі) у спосіб, відповідно до якого були подані документи, з письмовим обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.
=== Куди звернутися ===
Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), та об’єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації (далі - декларація).

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об’єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акта готовності об’єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.

Документи для прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів подаються за вибором замовника до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю:
# в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачами якої є замовник та відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю;
# у паперовій формі або поштовим відправленням з описом вкладення через центри надання адміністративних послуг.
Під час прийняття документів у замовників адміністратори центрів надання адміністративних послуг через кабінет на Порталі Дія або електронний кабінет користувача створюють заявку з накладанням електронного підпису, завантажують до кабінету шляхом сканування документи, що подані заявником, та надсилають до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Виключно в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачами якої є замовник та відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю, подаються документи для прийняття в експлуатацію об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками (крім об’єктів, на які поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Закону України “Про державну таємницю”]).

Подання та отримання документів щодо об’єктів, на які поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Закону України “Про державну таємницю”], здійснюється в паперовій формі з дотриманням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Закону України “Про державну таємницю”]. Відомості про такі об’єкти не вносяться до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (у тому числі відомості про об’єкти, щодо яких в поданих документах міститься таємна інформація, що охоплює відомості у сфері оборони, державної безпеки, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України).

Повідомлення про внесення змін до документів, поданих для прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності, щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”, здійснюється замовником у паперовій формі до ДІАМ із дотриманням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Закону України “Про державну таємницю”] без внесення відповідних змін до Реєстру будівельної діяльності.

Створення та подання електронних документів, завантаження документів, необхідних для отримання адміністративних та інших послуг у сфері будівництва, отримання відомостей (даних) про стан розгляду електронних документів та результати їх розгляду здійснюється через електронний кабінет відповідно до Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2021-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681.]

Документи для прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, на які поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Закону України “Про державну таємницю”], подаються замовником до ДІАМ.

=== Строки розгляду ===
Датою прийняття в експлуатацію об’єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката. Експлуатація об’єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється.

У разі прийняття об’єкта в експлуатацію в I або IV кварталі строки виконання окремих видів робіт з оздоблення фасадів та благоустрою території можуть бути перенесені, але тільки у зв’язку з несприятливими погодними умовами, що не дають змоги виконати роботи з оздоблення фасадів та благоустрою території до закінчення несприятливих погодних умов. У разі настання несприятливих погодних умов замовник будівництва робить відповідний запис в декларації або акті готовності об’єкта до експлуатації, зокрема зазначає види робіт з оздоблення фасадів та благоустрою території, які переносяться до закінчення несприятливих погодних умов.

Проектною документацією можуть бути визначені черги та/або пускові комплекси, кожен з яких може бути прийнятий в експлуатацію окремо. При цьому черга та/або пусковий комплекс повинні відповідати вимогам щодо його безпечної експлуатації.У разі потреби замовник може до прийняття об’єкта в експлуатацію вносити погоджені з автором проекту будівництва пропозиції щодо зміни черги та/або пускового комплексу. При цьому із складу пускового комплексу не повинні виключатися будівлі та споруди санітарно-побутового призначення, а також ті, що призначені для створення безпечних умов життєдіяльності. Якщо згідно з будівельним паспортом передбачено будівництво декількох об’єктів, кожен з них може бути прийнятий в експлуатацію окремо.

Підключення об’єкта, прийнятого в експлуатацію, до інженерних мереж здійснюється відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”] протягом десяти днів з дня відповідного звернення замовника до осіб, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію.

Зареєстрована декларація або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об’єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об’єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації чи акті готовності об’єкта до експлуатації, за експлуатацію об’єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

У разі якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, зареєстрованій декларації про готовність об’єкта до експлуатації, а також у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Замовник зобов’язаний протягом трьох робочих днів надати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю відповідних відомостей до реєстру, а також до повідомлення або декларації.

=== Реєстрація декларації ===
Замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю один примірник декларації.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.

У випадках, встановлених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2021-п#Text Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва], у разі подання декларації через електронний кабінет користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації, зазначеної у декларації, та проставлення відмітки про місцезнаходження об’єкта здійснюється в режимі реального часу автоматично програмними засобами Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Після проведення реєстрації один примірник декларації повертається замовнику (його уповноваженій особі) особисто або рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення, другий - залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який її зареєстрував.

У разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику (його уповноваженій особі) у спосіб, відповідно до якого були подані документи, з письмовим обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

Відомості про повернення декларації підлягають внесенню до Реєстру будівельної діяльності (крім об’єктів, на які поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Закону України “Про державну таємницю”]).

Декларація щодо об’єктів, на які поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Закону України “Про державну таємницю”], подається замовником у двох екземплярах, реєструється в журналі реєстрації декларацій і на одному примірнику ставиться відмітка “зареєстровано” із номером реєстрації та повертається замовнику. Другий примірник поданої замовником декларації зберігається в ДІАМ

Копія декларації, яка подана в паперовій формі, зберігається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Після усунення недоліків, що спричинили повернення декларації, замовник (уповноважена ним особа) може повторно звернутися до органу державного архітектурно-будівельного контролю для реєстрації декларації.

Рішення органів державного архітектурно-будівельного контролю про реєстрацію або повернення декларації може бути розглянуто ДІАМ у порядку нагляду (без права реєстрації декларації) або оскаржено до суду.

ДІАМ забезпечує розгляд скарги на рішення про реєстрацію або повернення декларації у строк, що не перевищує 20 робочих днів з дня надходження скарги.

Розгляд скарги на рішення про реєстрацію або повернення декларації в порядку здійснення нагляду проводиться у присутності замовника або його уповноваженої особи.

ДІАМ повідомляє замовника будівництва не пізніше ніж за п’ять робочих днів про дату, час і місце розгляду відповідної скарги рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Скарга може бути розглянута ДІАМ без участі замовника або його уповноваженої особи у разі повторної неявки або письмового повідомлення про відмову від участі у розгляді.

За результатами розгляду ДІАМ приймає рішення про задоволення скарги та зобов’язання щодо повторного розгляду органом державного архітектурно будівельного контролю поданих замовником документів або про відмову в задоволенні скарги.

Про результати розгляду скарги ДІАМ протягом трьох робочих днів повідомляє замовника та відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю

Після усунення недоліків, що спричинили повернення декларації, замовник (уповноважена ним особа) може повторно звернутися до органу державного архітектурно-будівельного контролю для реєстрації декларації.
У разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які не є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 статті 39-1 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”], орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово в паперовій або електронній формі через електронний кабінет повідомляє замовнику (його уповноваженій особі) '''протягом одного робочого дня з дня такого виявлення'''.

'''Замовник зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня самостійного виявлення технічної помилки''' (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) в зареєстрованій декларації або отримання відомостей про виявлення недостовірних даних подати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення їх органом державного архітектурно-будівельного контролю до реєстру шляхом подання особисто або надсилання відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронний кабінет заяви за формою згідно з [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-п додатком 6 до цього Порядку], декларації, в якій враховано зміни, за формою згідно з додатками 2, 3 і 5 до цього [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-п Порядку].

У разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у зареєстрованій декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без затвердженого в установленому порядку проекту або будівельного паспорта, а також набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю звертається до суду із позовом про скасування реєстрації декларації.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили. Про скасування реєстрації декларації замовнику письмово в паперовій або електронній формі через електронний кабінет повідомляється протягом трьох робочих днів з дня її скасування. Після скасування реєстрації декларації замовник має право повторно подати її згідно з вимогами, встановленими пунктом 22 вище зазначеного [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-п Порядку].
=== Видача сертифіката ===
Сертифікат видається органом державного архітектурно-будівельного контролю з використанням Реєстру будівельної діяльності (крім об’єктів, на які поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Закону України “Про державну таємницю”]).

Для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про прийняття в експлуатацію об’єкта та видачу сертифіката, до якої додається акт готовності об’єкта до експлуатації та документ або інформація (реквізити платежу) про внесення плати. Заява про прийняття в експлуатацію об’єкта та видачу сертифіката щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”, подається до ДІАМ у паперовій формі із дотриманням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Закону України “Про державну таємницю”], до якої додається акт готовності об’єкта до експлуатації, та реєструється в журналі реєстрації заяв про видачу сертифіката. До заяви замовником додаються результати технічної інвентаризації об’єкта.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю приймає подані замовником заяву, акт готовності об’єкта до експлуатації та вчиняє дії у межах законодавства щодо з’ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об’єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил на основі чек-листа за результатами виїзного огляду об’єкта будівництва на місцевості з фотофіксацією об’єкта під час прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, який виготовляється з використанням Реєстру будівельної діяльності.

Під час такого огляду посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю з’ясовує наявність виконавчої документації в обсязі, передбаченому державними будівельними нормами, та матеріалів технічної інвентаризації згідно з чек-листом за результатами виїзного огляду об’єкта будівництва на місцевості з фотофіксацією об’єкта під час прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, а також здійснює фото- та відеофіксацію.

За результатами розгляду документів, поданих для прийняття в експлуатацію об’єкта та видачі сертифіката, складається довідка, яка виготовляється з використанням Реєстру будівельної діяльності (крім об’єктів, на які поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Закону України “Про державну таємницю”]).

За результатами розгляду документів, поданих для прийняття в експлуатацію об’єкта та видачі сертифіката, складається довідка, яка виготовляється з використанням Реєстру будівельної діяльності (крім об’єктів, на які поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Закону України “Про державну таємницю”]).

За результатами розгляду документів, поданих для прийняття в експлуатацію об’єкта та видачі сертифіката щодо об’єктів, на які поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Закону України “Про державну таємницю”], ДІАМ виготовляється в паперовій формі чек-лист, та складається довідка.

У разі потреби під час розгляду питань, пов’язаних з видачею сертифіката, орган державного архітектурно-будівельного контролю може звернутися, зокрема з використанням електронного кабінету користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (крім об’єктів, на які поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Закону України “Про державну таємницю”]), до державних органів з метою отримання відповідних висновків, що стосуються об’єкта будівництва.

Сертифікат щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”, видається ДІАМ у паперовій формі у двох примірниках, і реєструється в журналі реєстрації виданих сертифікатів.

Один примірник сертифіката видається особисто замовнику (уповноваженій ним особі) або надсилається рекомендованим листом, другий разом із поданими замовником документами зберігається в ДІАМ.

Рішення про відмову у видачі сертифіката щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”, видається в паперовій формі, і реєструється в журналі реєстрації відмов у видачі сертифіката.

У разі потреби під час розгляду питань, пов’язаних з видачею сертифіката, орган державного архітектурно-будівельного контролю може звернутися, зокрема з використанням електронного кабінету користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (крім об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”), до державних органів з метою отримання відповідних висновків, що стосуються об’єкта будівництва.

Сертифікат щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”, видається ДІАМ у паперовій формі у двох примірниках, і реєструється в журналі реєстрації виданих сертифікатів.

Один примірник сертифіката видається особисто замовнику (уповноваженій ним особі) або надсилається рекомендованим листом, другий разом із поданими замовником документами зберігається в ДІАМ.

Рішення про відмову у видачі сертифіката щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”, видається в паперовій формі, і реєструється в журналі реєстрації відмов у видачі сертифіката.

У разі потреби під час розгляду питань, пов’язаних з видачею сертифіката, орган державного архітектурно-будівельного контролю може звернутися, зокрема з використанням електронного кабінету користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, до державних органів з метою отримання відповідних висновків, що стосуються об’єкта будівництва.

'''Неподання таких висновків у встановлений строк не є підставою для продовження строку видачі сертифіката або відмови в його видачі.'''
Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви приймає рішення про видачу сертифіката або про відмову в його видачі.
'''Сертифікат створюється виключно з використанням Реєстру будівельної діяльності.'''

Реєстрація декларації або видача сертифіката щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”, здійснюється ДІАМ у паперовій формі.

'''У разі прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката орган державного архітектурно-будівельного контролю надсилає замовнику (уповноваженій ним особі) програмними засобами або письмово в паперовій формі щодо об’єктів, на які поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Закону України “Про державну таємницю”], протягом десяти робочих днів з дати подання заяви рішення з обґрунтуванням причин відмови.'''

'''Рішення про відмову у видачі сертифіката виготовляється з використанням Реєстру будівельної діяльності та оприлюднюється на порталі автоматично програмними засобами у день його прийняття (крім об’єктів, на які поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Закону України “Про державну таємницю”]).'''

У разі виявлення у сертифікаті технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) замовник (його уповноважена особа) надсилає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення з виправленими (достовірними) даними щодо інформації, яка потребує змін.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом трьох робочих днів з дня отримання від замовника повідомлення, визначеного абзацом першим цього пункту, забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності.

=== Вартість ===
Замовник зобов'язаний внести в повному обсязі плату за видачу сертифіката.

'''Розмір плати за видачу сертифіката становить для закінчених будівництвом об’єктів:'''
* із середніми (СС2) наслідками - 4,6 прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
* із значними (СС3) наслідками - 5,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Плата за видачу сертифіката вноситься замовником шляхом перерахування коштів через банки, платіжні пристрої чи відділення поштового зв’язку або через Інтернет з використанням платіжних систем та/або програмних засобів Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва чи іншої державної інформаційної системи, інтегрованої з Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва (крім об’єктів, на які поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Закону України “Про державну таємницю”]).

Підтвердженням внесення плати за видачу сертифіката є документ або інформація (реквізити платежу) про внесення плати у будь-якій формі.

Документ або інформація (реквізити платежу) про внесення плати подається замовником (його уповноваженою особою) разом із заявою про прийняття в експлуатацію об’єкта та видачу сертифіката.

Замовник відповідає за правильність визначення суми платежу.

Плата за видачу сертифіката зараховується до доходів загального фонду місцевого бюджету.

У разі прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката оплата повертається за зверненням замовника.
=== Підстави для відмови ===
'''Підставою для відмови у видачі сертифіката є:'''
* неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката;
* виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
* невідповідність об’єкта проектній документації на будівництво такого об’єкта та/або вимогам будівельних норм, у тому числі щодо: дотримання вимог, передбачених розділом інженерно-технічних заходів цивільного захисту, вимог пожежної та техногенної безпеки;доступності об’єкта для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення;
*невиконання вимог, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2119-19#Text Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання"], щодо оснащення будівлі вузлами обліку відповідних комунальних послуг;
*неврахування суб’єктом господарювання, який планує експлуатувати хоча б один об’єкт підвищеної небезпеки, висновків компетентного органу у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки, щодо поданого звіту про заходи безпеки на об’єкті підвищеної небезпеки або неподання оператором звіту про заходи безпеки на об’єкті підвищеної небезпеки у порядку та строки, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2245-14#Text Законом України "Про об’єкти підвищеної небезпеки"].
У разі прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката орган державного архітектурно-будівельного контролю надсилає замовнику (уповноваженій ним особі) у спосіб, відповідно до якого були подані документи, протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви рішення з обґрунтуванням причин відмови.

'''Після усунення недоліків, що стали підставою для прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката, замовник може повторно звернутися до органу державного архітектурно-будівельного контролю для видачі сертифіката.'''
Центри надання адміністративних послуг повертають замовнику документи, які були надіслані рекомендованим листом до центру надання адміністративних послуг, та інформують замовника щодо внесення до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва таких документів та надсилання їх до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

За зверненням замовника орган, що здійснює розгляд документів, повертає без розгляду подані документи, якщо до моменту надходження заяви не було прийнято рішення. У випадку надходження декількох однакових ідентичних документів щодо одного і того ж об’єкта розгляд таких документів проводиться одночасно, рішення приймається щодо одного документа, а інші ідентичні документи повертаються без розгляду.
=== Порядок оскарження ===
Рішення органів державного архітектурно-будівельного контролю про відмову у видачі сертифіката може бути розглянуто ДІАМ у порядку нагляду (без права видачі сертифіката) або оскаржено до суду.

ДІАМ забезпечує розгляд скарги на рішення про відмову у видачі сертифіката у строк, що не перевищує 20 робочих днів.

Розгляд скарги на рішення про відмову у видачі сертифіката в порядку нагляду проводиться у присутності замовника або його уповноваженої особи.

ДІАМ повідомляє замовника не пізніше ніж за п’ять робочих днів про дату, час і місце розгляду відповідної скарги.

Скарга може бути розглянута ДІАМ без участі замовника або уповноваженої особи у разі повторної неявки або письмового повідомлення про відмову від участі у розгляді.

За результатами розгляду ДІАМ приймає рішення про задоволення скарги та зобов’язання щодо повторного розгляду органом державного архітектурно-будівельного контролю поданих замовником документів або про відмову у задоволенні скарги.

Про результати розгляду скарги ДІАМ протягом трьох робочих днів повідомляє замовника та відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю.
=== Особливі випадки ===
Особливості прийняття в експлуатацію об’єктів, що розташовані на території іноземних держав і є власністю України, визначаються МЗС за погодженням з Мінрегіоном відповідно до вимог законодавства щодо місцезнаходження об’єкта будівництва.
Прийняття в експлуатацію об’єктів, що розташовані на території України і є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб, здійснюється відповідно до цього [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-п Порядку].
== Позасудовий порядок ==
Громадянам, які бажають оформити право власності на об’єкти нерухомого майна спочатку необхідно звернутися до відповідних уповноважених органів у сфері архітектури, будівництва та контролю з метою реалізації свого права власності на об’єкт нерухомості, і лише при відмові компетентного органу визнати за особою таке право або при небажанні у встановленому порядку та у визначений строк розглянути відповідне звернення звертатись до суду з відповідним позовом, який буде розглядатися з урахуванням норм законодавства у цій сфері та судової практики.
== Судовий порядок ==
У випадку визнання права власності на самочинно збудований об’єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-п Порядком] за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об’єкта.

'''Порядок оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію''', наведено в ДБН А3.1-3-94 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів» та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23 березня 1999 року № 12/5-126, в якому, зокрема, роз’яснюється:
* оформлення свідоцтва на право власності на об’єкти, які були закінчені будівництвом після 05 серпня 1992 року і на цей час не прийняті в експлуатацію, проводиться тільки за наявності актів прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями – державними приймальними або державними технічними;
* по об’єктах, що збудовані до 05 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 05 серпня 1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ.
Виходячи зі змісту наведених нормативних актів, громадяни, які збудували житлові будинки до 05 серпня 1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 05 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи.

За умови наявності акта відведення земельної ділянки під забудову, дозволів на забудову, якщо будинок не було введено в експлуатацію, таке будівництво не може визнаватись самочинним, а є незавершеним.
Звернувши увагу на ст.376 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] та на інші акти законодавства у сфері містобудування, суд при розгляді справ щодо самочинного будівництва буде перевіряти: загальні умови, дотримання яких вимагається при будівництві або реконструкції будь-якого об’єкта нерухомості, наявність права на земельну ділянку, на якій ведеться нове будівництво або дозвіл власника цієї ділянки, або власника вже існуючої будівлі на будівництво та реконструкцію; дотримання цільового призначення та дозволеного використання земельної ділянки; наявність затвердженої у встановленому порядку проектної документації, яка є підставою для видачі дозволу на будівництво; дозвіл на будівництво, а саме документ, виданий замовнику (забудовнику) органами місцевого самоврядування, що посвідчує право власника, володільця, орендатора або користувача об’єкта нерухомості здійснити забудову земельної ділянки, будівництво, реконструкцію будівлі, споруди, спорудження; дотримання містобудівних регламентів, будівельних, екологічних, протипожежних та інших правил; дотримання прав та законних інтересів власників, земле володільців, землекористувачів та орендарів.

Також суд в обов’язковому порядку буде з’ясовувати і питання про те, чи звертався позивач про прийняття об’єкта нерухомого майна у експлуатацію у порядку, визначеному чинним законодавством та які причини неможливості прийняття об’єкта у експлуатацію та буде залучати до участі в справі відповідні органи місцевого самоврядування та інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю.
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Суди]]

Умови призначення і виплати допомоги при народженні дитини

2022-10-03T08:46:39Z

Oleksandr.starchak: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15 Наказ Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441 "Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг"]
== Хто має право на допомогу ==
Допомога при народженні дитини надається одному з батьків або опікуну, який постійно проживає разом з дитиною. Допомога при народженні дитини – це соціальні виплати з бюджету, які здійснюються в грошовій формі. Такий вид допомоги призначений для підтримки матерів протягом 3 років з моменту народження дитини.
== Куди звернутися ==
Для отримання допомоги при народженні дитини необхідно звернутись до відділу соціального захисту населення за місцем проживання одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, або за місцем народження дитини. 
Заява може бути подана в електронній формі (з використанням засобів телекомунікаційних систем, через офіційний веб-сайт Міністерства соціальної політики України за посиланням https://e-services.msp.gov.ua/ з використанням електронного цифрового підпису) структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання заявника. В такому разі факт народження дитини на території України підтверджується за інформацією з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

''З 2020 року в великих містах України можна подати електронну заяву на оформлення допомоги при народженні дитини через [[«Е-малятко» - комплекс реєстраційних послуг для новонароджених|онлайн-сервіс «'''Є-Малятко'''»]].''

Батьки, що відкрили рахунок у відповідній банківській установі для соціальних виплат завчасно, зручним сервісом буде комплексна послуга єМалятко. За однією заявою та один візит батьки мають змогу отримати набір послуг, що супроводжують народження дитини, зокрема: державна реєстрація народженої дитини; призначення допомоги при народженні дитини; реєстрація в демографічному реєстрі; визначення походження народження дитини (якщо батьки не перебувають у зареєстрованому шлюбі); реєстрація в державному реєстрі фізичних осіб-платників податків. 
{| class="wikitable"
|-
| '''Як отримати електронний цифровий підпис (ЕЦП)?''' 
ЕЦП можна отримати в Державній фіскальній службі, ТОВ "Центр сертифікації ключів "України", ПАТ "УкрСиббанк", ПАТ "ПРИВАТБАНК". 
Наприклад, ЕЦП ПАТ "ПРИВАТБАНК" оформлюється через електронний сервіс "Приват24" → розділ "Усі послуги" → "Бізнес" → "Електронний цифровий підпис". Отриманий ЕПЦ можна використовувати не лише для оформлення допомоги при народженні дитини, а й в будь-яких ресурсах, де він застосовується.
|}
== Строк звернення ==
Звернутися необхідно не пізніше '''12 календарних місяців''' після народження дитини, інакше допомогу не призначать.
Водночас допомога при народженні дитини, не одержана через смерть одного з батьків, якому ця допомога була призначена, виплачується матері (батьку, опікуну) за умови звернення за нею не пізніше ніж через 12 місяців після смерті отримувача допомоги.
=== Поновлення строку призначення допомоги ===
У випадку пропущення строку звернення для призначення відповідної допомоги з поважних причин, його можна поновити в судовому порядку шляхом подачі позовної заяви в порядку адміністративного судочинства. 
Перелік поважних причин пропуску даного строку чинним законодавством не визначено. Поважність причин вирішується індивідуально по справі. 
Є позитивна судова практика, щодо поновлення строку у зв'язку з тяжким станом здоров'я дитини або неможливістю звернутися до відділу соціального захисту населення через проведення антитерористичної операції та ведення бойових дій. [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71403295 Рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2017 року у справі № 189/1805/17].

Відповідно до пункту 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/595-2014-%D0%BF Порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 595], особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/509-2014-%D0%BF Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509], пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Тобто, обмеження в часі щодо призначення виплати допомоги при народженні дитини, особам що переміщені на контрольовану територію та взяті на облік внутрішньо переміщених осіб, законодавством не передбачено.

Відповідно до статті 139 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України] при задоволенні позову сторони, яка не суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства, стягуються за рахунок бюджетних сигнувань суб"єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
== Перелік та зразки необхідних документів ==
Для отримання допомоги при народженні дитини необхідно пред'явити:
# паспорт або інших документ, який підтверджує особу;
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15 заява] одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
# копію свідоцтва про народження дитини;
# копію рішення про встановлення опіки ''(подають лише опікуни)'';
# видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини ''(якщо жінка, яка має зареєстроване місце проживання на території України і народила дитину під час тимчасового перебування за межами України)''. 
Даний перелік документів є вичерпним. 
У разі народження дитини під час перебування жінки ''в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань'' адміністрація ізолятора або установи у десятиденний строк після отримання заяви матері про призначення допомоги при народженні дитини подає її заяву і копію свідоцтва про народження дитини органу соціального захисту населення. 
Допомога при народженні дитини ''в разі її смерті'' виплачується на підставі копії свідоцтва про народження дитини або витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дитини та копії свідоцтва про смерть. У разі народження мертвої дитини допомога при народженні
дитини не призначається. 
== Розмір допомоги при народженні ==
Допомога при народженні дитини, яка народилася після 30 квітня 2014 року, призначається у розмірі '''41 280 гривень'''. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі '''10 320 гривень''', решта суми допомоги виплачується протягом наступних '''36 місяців рівними частинами (860 грн. на місяць)''' у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 
Допомога при народженні дитини призначається опікуну на кожну взяту під опіку дитину у розмірі, установленому при народженні дитини. А у випадку якщо дитину (на яку призначають допомогу) влаштовано у дитячий заклад на повне державне утримання, допомога призначається і виплачується також у розмірі, встановленому при народженні дитини. Гроші при цьому перераховують на відкритий у банку рахунок дитини.
== Умови припинення виплати допомоги: ==
* позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
* відмови отримувача допомоги від виховання дитини;
* нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;
* відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
* тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які народилися під час перебування матері в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань за умови перебування дитини разом з матір'ю;
* припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини;
* перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;
* усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
* смерті дитини;
* смерті отримувача допомоги.
'''Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.'''
== Поновлення виплати допомоги ==
Рішення про припинення є не кінцевим і виплату допомогу при народженні можуть відновити (крім випадків смерті дитини і його усиновлення). Для цього особі, яка здійснює догляд за дитиною, потрібно звернутися протягом 12 місяців після припинення виплати допомоги в орган соціального захисту населення з письмовою заявою.
== Контроль за використанням допомоги ==
Контроль за цільовим використанням державної допомоги здійснюється працівниками центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді або уповноваженою особою, визначеною виконавчим органом об'єднаної територіальної громади, в межах повноважень. У разі встановлення факту нецільового використання коштів зазначені органи подають керівнику органу, що призначив допомогу, пропозиції щодо припинення її виплати. 
Також у випадку невідвідування матір'ю (батьком, опікуном) дільничного лікаря-педіатра (сімейного лікаря), під наглядом якого перебуває дитина віком до одного року, адміністрація лікувально-профілактичного закладу повідомляє про це орган праці та соціального захисту населення за місцем проживання дитини.
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Батьки дітей до 3-х/6-ти років]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Права та обов'язки профспілок

2022-08-30T12:45:54Z

Oleksandr.starchak: /* Поняття та мета створення професійної спілки */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закон України "Про профспілки, їх права та гарантії діяльності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3356-12 Закон України "Про колективні договори і угоди"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
15 березня 2022 року прийнято Закон України № 2136-IX "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

У межах своєї діяльності професійні спілки повинні максимально сприяти забезпеченню обороноздатності держави та забезпечувати громадський контроль за мінімальними трудовими гарантіями, передбаченими цим Законом.

На період дії воєнного стану призупиняється дія статті 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"] та відповідні норми колективних договорів.
|}
== Поняття та мета створення професійної спілки ==
Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів.

'''Професійна спілка (профспілка)''' - добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).

''Професійні спілки'' створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки

Профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об'єднаннями громадян.

Заслуговує на виділення принципове положення про те, що у питаннях колективних інтересів працівників профспілки здійснюють представництво та захист інтересів працівників незалежно від їх членства у профспілках.
Це положення виявляється, зокрема, в тому, що умови колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для власника, так і для працівників підприємства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3356-12 ст. 9 Закону України "Про колективні договори і угоди"]).

Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають рівні права. Обмеження щодо членства у професійних спілках встановлюються виключно цією Конституцією і законами України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text ст. 36 Конституції України]).
== Права профспілок ==
Права та обов’язки профспілок закріплено розділом ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text Закону України Закону України "Про профспілки, їх права та гарантії діяльності"]

Профспілки, їх об'єднання мають '''право представляти інтереси своїх членів при реалізації ними конституційного права на звернення за захистом своїх прав''' до судових органів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також міжнародних судових установ. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 ст. 19 Закону України "Про профспілки, їх права та гарантії діяльності"]).
Профспілки мають право '''на ведення колективних переговорів та укладання колективних договорів і угод'''. Причому згідно із законом роботодавці, їх об'єднання, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування зобов'язані брати участь у колективних переговорах щодо укладання колективних договорів і угод ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text стаття 20 даного Закону]).

Профспілки, їх об'єднання здійснюють '''контроль за виконанням колективних договорів, угод'''. У разі порушення роботодавцями, їх об'єднаннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування умов колективного договору, угоди профспілки, їх об'єднання мають право направляти їм подання про усунення цих порушень, яке розглядається в тижневий термін. У разі відмови усунути ці порушення або недосягнення згоди у зазначений термін профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до місцевого суду.

Профспілки, їх об'єднання '''захищають право громадян на працю, беруть участь у розробленні та здійсненні державної політики у галузі трудових відносин, оплати праці, охорони праці, соціального захисту'''. Проекти законів, що стосуються соціально-економічних відносин, подаються відповідними органами виконавчої влади з урахуванням пропозицій всеукраїнських профспілок, їх об'єднань. Проекти нормативно-правових актів, що стосуються трудових відносин або соціального захисту громадян, розглядаються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з урахуванням думки відповідних профспілок, об'єднань профспілок.

Профспілки мають широкі '''повноваження щодо визначення разом з роботодавцем умов праці, форм і систем оплати праці, норм праці, розцінок, умов запровадження надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат'''. Ці '''положення встановлюються''' підприємствами у колективному договорі з додержанням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. У разі якщо колективний договір на підприємстві не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з профспілковим органом.

Профспілки здійснюють '''громадський контроль за виплатою заробітної плати, додержанням законодавства про працю та про охорону праці''', створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов праці.

Профспілки '''мають право на проведення незалежної експертизи умов праці''', брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і профзахворювань на виробництві.

Для здійснення цих функцій профспілки, їх об'єднання '''можуть створювати служби правової допомоги та відповідні інспекції, комісії''', затверджувати положення про них. Уповноважені представники профспілок мають право вносити роботодавцям, органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування подання про усунення порушень законодавства про працю, які є обов'язковими для розгляду, та в місячний термін одержувати від них аргументовані відповіді. У разі ненадання аргументованої відповіді у зазначений термін дії чи бездіяльність посадових осіб можуть бути оскаржені до місцевого суду.

Важливі '''''повноваження профспілок у захисті працівників від безробіття та його наслідків встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text статтею 22 Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"]'''''. У разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень, надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведення їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Профспілки мають право вносити пропозиції органам державної влади, органам місцевого самоврядування, роботодавцям, їх об'єднанням '''про перенесення термінів, тимчасове припинення або скасування заходів, пов'язаних з вивільненням працівників, які є обов'язковими для розгляду''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 частина 4 статті 22 Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"]).

Окрім наведених прав, профспілки також мають права у сфері соціального захисту та забезпечення достатнього життєвого рівня громадян. У галузі соціального страхування профспілки та їх об'єднання беруть участь в управлінні державним соціальним страхуванням як представники застрахованих осіб.

Профспілки представляють права та інтереси працівників у відносинах з роботодавцем в управлінні підприємствами, установами, організаціями, а також у ході приватизації об'єктів державної та комунальної власності, беруть участь у роботі комісій з приватизації представляють інтереси працівників підприємства-боржника в комітеті кредиторів у ході процедури банкрутства.

У вирішенні трудових спорів профспілки, їх об'єднання мають право представляти інтереси працівників в органах, що розглядають індивідуальні трудові спори, а також представляти інтереси працівників при вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів) у порядку, встановленому законодавством. Представники профспілок беруть участь у діяльності примирних комісій, трудових арбітражів та інших органів, які розглядають колективний трудовий спір (конфлікт).

Профспілки, їх об'єднання мають право на організацію та проведення страйків, зборів, мітингів, походів і демонстрацій на захист трудових і соціально-економічних прав та інтересів працівників відповідно до закону.

Профспілки мають право одержувати '''''безоплатно інформацію від роботодавців або їх об'єднань, органів державної влади та органів місцевого самоврядування''''' з питань, що стосуються трудових і соціально-економічних прав та законних інтересів своїх членів, а також '''''інформацію про результати господарської діяльності підприємств, установ або організацій'''''. Зазначена інформація має бути надана не пізніше п'ятиденного терміну.

Профспілки, їх об'єднання організовують і здійснюють громадський контроль за реалізацією прав членів профспілки у сфері охорони здоров'я, медико-соціальної допомоги.

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Стаття 32 Закону] передбачає права профспілок, їх об'єднань у захисті житлових прав громадян'''.

Профспілкові органи мають право вимагати розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства, установи або організації, якщо він порушує цей Закон, законодавство про працю, про колективні договори та угоди. Вимога профспілкових органів про розірвання трудового договору (контракту) є обов'язковою для розгляду і виконання. У разі незгоди з нею керівник, стосовно якого прийнято рішення, або орган чи особа, від яких залежить звільнення керівника, можуть у двотижневий строк оскаржити рішення профспілкового органу до місцевого суду. У цьому разі виконання вимоги про розірвання трудового договору зупиняється до винесення судом рішення.

Профспілки, їх об'єднання можуть мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення їх статутної діяльності. Фінансовий контроль за коштами профспілок та їх об'єднань органи державної влади та органи місцевого самоврядування не здійснюють. Контроль за їх надходженням та витрачанням здійснюють контрольно-ревізійні органи, обрані відповідно до статутів (положень) профспілок, їх об'єднань. Позбавлення профспілок права власності може мати місце лише за рішенням суду на підставах, визначених законами.

Члени профспілок не відповідають своїми коштами та іншим майном за зобов'язаннями профспілки та її органів, як і профспілка та її органи не відповідають своїми коштами та іншим майном за зобов'язаннями членів профспілки.
== Обов’язки профспілок ==
'''Зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text Стаття 36 Закону]''' передбачає обов'язки профспілок їх об'єднання, здійснюючи представництво та захист трудових і соціально-економічних прав та інтересів своїх членів додержуватися Конституції України, законів та інших нормативно-правових актів, а також виконувати колективні договори та угоди, які вони уклали, та взяті на себе зобов'язання.

'''ВАЖЛИВО!'''

Актуальним є питання про майнову відповідальність профспілок за невиконання своїх обов'язків, визначення фінансових джерел для такої відповідальності. У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3356-12 Законі України "Про колективні договори і угоди"] передбачається індивідуальна відповідальність осіб, котрі представляють трудовий колектив. 
[[Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]
[[Категорія:Громадський сектор]]

Створення фермерського господарства

2022-07-29T12:31:31Z

Oleksandr.starchak: /* Державна підтримка */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/973-15 Закон України "Про фермерське господарство]" (далі - Закон)
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1576-12 Закон України "Про господарські товариства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-19#n14 Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 05 квітня 2019 року № 177 "Про затвердження типової форми договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства"]
== Загальна інформація ==
'''Фермерське господарство''' є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у [[Виділення земельної ділянки для ведення фермерського господарства|власність]] та/або користування, у тому числі в [[Оренда земельних ділянок|оренду]], для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства (частина перша статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закону]).

Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.

Право на створення фермерського господарства має кожний '''дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку''' та виявив бажання створити фермерське господарство (частина першою статті 5 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/973-15 Закону).]

'''Типи фермерського господарства:'''

♦ без статусу юридичної особи як [[Державна реєстрація фізичної особи – підприємця|фізична особа - підприємець]] (організовується на основі діяльності фізичної особи - підприємця і має статус сімейного фермерського господарства, за умови використання праці членів такого господарства, якими є виключно фізична особа - підприємець та члени її сім’ї);

♦ зі [[Порядок державної реєстрації юридичної особи|статусом юридичної особи]]:
* сімейне фермерське господарство, в діяльності якого використовується праця членів такого господарства, якими є виключно члени однієї сім’ї;
* сімейне фермерське господарством із залученням інших громадян виключно для виконання [[Правове регулювання роботи сезонних працівників|сезонних]] та окремих робіт, які безпосередньо пов’язані з діяльністю господарства і потребують спеціальних знань чи навичок.
[[Файл:Зразок статуту Фермерського господарства.odt|міні]]
== Порядок створення фермерського господарства ==
Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для [[Порядок державної реєстрації юридичної особи|державної реєстрації юридичних осіб]] та [[Державна реєстрація фізичної особи – підприємця|фізичних осіб - підприємців]], '''за умови набуття''' громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, [[Виділення земельної ділянки для ведення фермерського господарства|права власності]] або [[Оренда земельних ділянок|користування]] земельною ділянкою (стаття 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закону]).
=== Створення сімейного фермерського господарства без набуття статусу юридичної особи ===
Сімейне фермерське господарство без статусу юридичної особи організовується фізичною особою самостійно або спільно з членами її сім’ї на підставі '''договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-19#n14 типова форма договору]), який укладається в письмовій формі і підлягає [[Нотаріальне посвідчення правочинів|нотаріальному посвідченню]] за місцем розташування майна та земельних ділянок фермерського господарства.

Умови договору про створення сімейного фермерського господарства визначають:
* найменування, місцезнаходження (адресу) господарства, мету та види його діяльності;
* порядок прийняття рішень та координації спільної діяльності членів господарства;
* правовий режим спільного майна членів господарства;
* порядок покриття витрат та розподілу результатів (прибутку або збитків) діяльності господарства між його членами;
* порядок вступу до господарства та виходу з нього;
* трудові відносини членів господарства, інші положення, що не суперечать чинному законодавству;
* прізвище, ім’я та по батькові членів господарства, ступінь їх родинного зв’язку, паспортні дані та реєстраційні номери облікових карток платників податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті, реєстраційні номери облікових карток платників податків не зазначаються);
* інші положення, що не суперечать чинному законодавству (частина п'ята статті 81 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закону]).
Головою сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи є член сім’ї, визначений договором (декларацією) про створення сімейного фермерського господарства, який [[Державна реєстрація фізичної особи – підприємця|реєструється як фізична особа - підприємець]], та який в подальшому виступає від імені господарства.
{| class="wikitable"
|+
|'''Цікаво!''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1057323-19#Text Лист Міністерства юстиції України від 25 листопада 2019 року № 10575/8.4.3/32-19 "Щодо порядку державної реєстрації сімейних фермерських господарств"]
|}
=== Створення сімейного фермерського господарства без набуття статусу юридичної особи ===
Фермерське господарство як [[Порядок державної реєстрації юридичної особи|юридична особа]] діє на основі статуту, в якому зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

'''Перелік необхідних документів'''

Для державної реєстрації фермерського господарства як юридичної особи його голова подає виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міській, районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг; нотаріусу наступні документи:
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16#n57 заяву про державну реєстрацію створення юридичної особи] (форма 1);
# протокол загальних зборів засновників фермерського господарства (оригінал або нотаріально засвідчена копія);
# статут;
# документ про сплату адміністративного збору;
# нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, - для фізичної особи - нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, - для фізичної особи - резидента.
'''Детальніше див.''' "[[Порядок державної реєстрації юридичної особи]]".
=== Дії, які потрібно виконати після реєстрації ===
Після того як фермерське господарство зареєстровано потрібно:
# стати на податковий облік в територіальному органі Державної фіскальної служби (у тому числі щодо переходу на [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)|спрощену систему оподаткування]]);
# для подання податкової звітності в електронній формі - отримати сертифікат [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|електронного ключа]] в центрі сертифікації ключів, наприклад на [https://uakey.com.ua/ сайті АЦСК "Україна"];
# якщо фермерське господарство планує отримувати дохід у безготівковій формі, потрібно відкрити поточний рахунок в банківській установі.
== Членство у фермерському господарстві ==
Членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім’ї, родичі, які об’єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень установчого документа фермерського господарства.

При створенні фермерського господарства одним із членів сім’ї інші члени сім’ї, а також родичі можуть стати членами цього фермерського господарства після внесення змін до його установчого документа.
{| class="wikitable"
|+
!ФГ та його членів мають право:
!Обов'язки ФГ та його членів
|-
|
# продавати або іншим способом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину;
# самостійно господарювати на землі;
# власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену сільськогосподарську продукцію;
# на відшкодування збитків;
# споруджувати житлові будинки, господарські будівлі та споруди;
# реалізовувати вироблену сільськогосподарську продукцію на вітчизняних ринках і поставляти на експорт;
# інші права.
|
# забезпечувати використання земельних ділянок за їх цільовим призначенням;
# додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;
# сплачувати податки та збори;
# не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;
# не допускати зниження родючості ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;
# надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів;
# дотримуватися санітарних, екологічних та інших вимог щодо якості продукції;
# дотримуватися правил добросусідства та встановлених обмежень у використанні земель і земельних сервітутів;
# зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.с
|}
== Майно фермерського господарства ==
До складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Майно фермерського господарства належить йому на праві власності.

Фермерське господарство має право споруджувати житлові будинки, господарські будівлі та споруди на належних йому, його членам на праві власності земельних ділянках відповідно до затвердженої документації із землеустрою та містобудівної документації у встановленому законом порядку.

На орендованій земельній ділянці фермерське господарство - орендар має право за письмовою згодою орендодавця зводити житлові будинки, господарські будівлі та споруди, а також закладати багаторічні насадження, здійснювати будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем відповідно до затвердженої документації із землеустрою, містобудівної документації та з дотриманням умов цільового використання земельної ділянки у встановленому законом порядку. (стаття 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закону]).
== Державна підтримка ==
→ Доплата [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування]] членам/голові сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи, яке утворене відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n54 статті 81 Закону] та зареєстроване платником [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)|єдиного податку четвертої групи]] згідно із главою 1 розділу XIV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України], відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/565-2019-%D0%BF#Text Порядку надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб - членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвредженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 565].

Члени/голова сімейного фермерського господарства, які підлягають страхуванню на інших підставах або звільняються від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n57 частини четвертої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування"] та не беруть добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, не мають права на отримання доплати.

→ Фінансова підтримка відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/106-2018-%D0%BF#Text Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств, завтердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2018 року № 106], за напрямами:
# часткова компенсація вартості насіння сільськогосподарських рослин вітчизняного виробництва, закупленого у фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які здійснюють виробництво та/або його реалізацію;
# часткова компенсація витрат, пов’язаних з наданими сільськогосподарськими дорадчими послугами;
# фінансова підтримка сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;
# часткова компенсація вартості придбаної сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва;
# бюджетна субсидія на одиницю оброблюваних угідь (1 гектар) - новоствореним фермерським господарствам;
# бюджетна субсидія на одиницю оброблюваних угідь (1 гектар) для фермерських господарств (крім новостворених);
# здешевлення кредитів;
# спеціальна бюджетна дотація за утримання корів молочного напряму продуктивності фермерському господарству, у власності якого перебуває від п’яти корів, ідентифікованих та зареєстрованих відповідно до законодавства.
Міністерство аграрної політики та продовольства України робить спростили наступні процедури та полегшення посівної кампанії:

* для забезпечення сільгоспвиробників насінням до посівної в Україні на час воєнного стану скасовані додаткові процедури із сертифікації насіннєвого матеріалу;

* дозволено експлуатацію сільгоспмашин без їх реєстрації на період воєнного стану;
* запущено аграрну платформу Міністерства по збору актуальних потреб аграріїв під посівну в режимі реального часу https://agrostatus.org;
* створено онлайн-платформу для покращення логістичних маршрутів аграріїв в умовах воєнного стану [https://prodsafety.org https://prodsafety.org.]

== Корисні посилання ==
* [https://farmer.co.ua/ua/ Асоціація фермерів та приватних землевласників України] (представницький орган фермерських господарств України)
* [https://i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2018/may/issue-38/article-36314.html Створюємо фермерське господарство]
* [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/Presentation_Hudyma_Fermer.pdf Фермерські господарства: деякі проблеми застосування норм процесуального та матеріального права у земельних спорах]
== Див. також ==
* [[Виділення земельної ділянки для ведення фермерського господарства]]
* [[Cпадкування фермерського господарства|Спадкування фермерського господарства]]
[[Категорія:Аграрне право]]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Право інтелектуальної власності на наукове відкриття, винахід, корисну модель та промисловий зразок

2022-06-30T06:30:50Z

Oleksandr.starchak: /* Загальна характеристика */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_123 Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883 pоку]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (ЦК)]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3687-12 Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3688-12 Закон України "Про охорону прав на промислові зразки"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1716-2004-п Постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1716 "Про затвердження Порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0364-02 Наказ Мiнiстерства освiти i науки України вiд 15 березня 2002 року № 197 "Про затвердження Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0226-02 Наказ Мiнiстерства освiти i науки України вiд 18 лютого 2002 року № 110 "Про затвердження Правил складання та подання заявки на промисловий зразок"]
== Загальна характеристика ==
{| class="wikitable"
|+
!Назва
!Визначення
!Об'єкт
!Придатність для набуття права інтелектуальної власності
!Правоохоронний документ
!Термін дії правової охорони
|-
|'''Наукове відкриття'''
|Встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих
закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу,

які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання.
| ---
|
* Закономірність матеріального світу як об’єкт наукового відкриття;
* явище матеріального світу як об’єкт наукового відкриття;
* наукова новизна, що встановлюється за датою пріоритету;
* вірогідність, яку повинен довести заявник
|Диплом
|Безстроково
|-
|'''Винахід'''
|Технологічне (технічне) рішення у будь-якій галузі, яке
є новим, корисним у господарській діяльності і може бути практично застосоване, може отримати правову охорону від держави і стати об'єктом промислової власності.
|
* Продукт (пристрій, речовина тощо);
* процес у будь-якій сфері технології;
* штами мікроорганізмів, культури рослин та тварин, а також методики пошуків
|
* Новизна;
* винахідницький рівень;
* придатність для промислового використання
|Патент
|20 років від дати подання заявки на винахід, залишаючи за винахідниками право продовжити вказаний строк відповідно до закону
|-
|'''Корисна модель'''
|Нове технічне рішення, що не випливає із наявного рівня техніки і промислово придатне; результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології що відповідає умовам патентоспроможності
|
* Продукт (пристрій, речовину тощо);
* процес у будь-якій сфері технології
|
* Новизна;
* придатність для промислового використання
|Патент
|10 років від дати подання заявки
|-
|'''Промисловий зразок'''
|Результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання, характеризується будь-яким новим видом форми, конфігурації, кольору чи сукупності цих елементів у продукті, що створює естетичне враження.
|Форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають
зовнішній вигляд промислового виробу. Об'єкти промислового зразка призначені для задоволення ергономічних та естетичних потреб.
Як промислові зразки не можуть отримати правову охорону об'єкти архітектури (окрім малих архітектурних форм), промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди; друкована продукція;

об'єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних їм речовин тощо.
|Новизна
|Свідоцтво
|5 років від дати подання заявки
|}

== Засвідчення набуття права інтелектуальної власності ==
♦ Право на наукове відкриття засвідчується '''дипломом''' та охороняється у порядку, встановленому законом (стаття 458 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2454 ЦК]). Автор наукового відкриття має право надати науковому відкриттю своє ім'я або спеціальну назву.

На сьогоднішній день актуальних законодавчих норм, які б регулювали порядок отримання диплому немає. На разі науковими відкриттями опікуються лише громадські організації (наприклад, в Україні діє громадська організація "Асоціація авторів наукових відкритів України", яка реєструє наукові відкриття, але без їх належної державної експертизи).

♦ Набуття права інтелектуальної власності в Україні на винахід, корисну модель засвідчується '''[[Патент як охоронний документ та порядок його отримання|патентом]], а промисловий зразок – свідоцтвом'''.

'''Патент''' - (патент на винахід, патент на секретний винахід, патент на корисну модель, патент на секретну корисну модель) - охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і права на винахід (корисну модель).

Відповідно до чинного законодавства України набуття права інтелектуальної власності на промисловий зразок засвідчується свідоцтвом.

Право на одержання свідоцтва має автор та інші особи, які набули право на промисловий зразок за договором чи законом.

Право власності на винахід, корисну модель засвідчується патентом (патент на винахід, деклараційний патент на винахід, деклараційний патент на корисну модель, патент (деклараційний патент) на секретний винахід, деклараційний патент на секретну корисну модель), який підлягає реєстрації в Державному реєстрі патентів України на винаходи, Державному реєстрі України на корисні моделі.

Крім того будь-яка особа має право запатентувати винахід, корисну модель та промисловий зв’язок в іноземних державах за дотримання певних умов та згідно визначеної нормативно-правовими актами процедури. Промисловий зразок в іноземних державах можливо зареєструвати подавши заявку до відомства держави, у якій заявник бажає одержати охорону промислового зразка, згідно із законодавством цієї держави або шляхом подання однієї заявки до Міжнародного бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності, яка діє відповідно до положень Гаазької угоди. У зв'язку з тим, що Україна є учасницею Гаазького акта Гаазької угоди (Акта 1960 р.) та Женевського акта Гаазької угоди (Акта 1999 р.), українські заявники можуть отримати міжнародну реєстрацію на територіях більш ніж 60 держав
Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації, за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 465 ЦК]).

Див. додатково:
* [[Свідоцтво на промисловий зразок]]
* [[Патент на винахід та корисну модель]]

== Майнові права інтелектуальної власності ==
Майновими правами інтелектуальної власності на об'єкти патентного права є:
* право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка;
* виключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії);
* виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання;
* інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать володільцю відповідного патенту (свідоцтва), якщо інше не встановлено договором чи законом (стаття 464 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК]).

== Припинення чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок ==
У разі припинення чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок ці об'єкти можуть '''вільно та безоплатно''' використовуватися будь-якою особою, за винятками, встановленими законом.

Якщо у зв'язку з достроковим припиненням чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок завдано збитків особі, якій було надано дозвіл на використання цих об'єктів, такі збитки відшкодовуються особою, яка надала зазначений дозвіл, якщо інше не встановлено договором чи законом (стаття 467 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК]).

== Право попереднього користувача ==
Будь-яка особа, яка до дати подання заявки на винахід, корисну модель, промисловий зразок або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки (першість у поданні заявки) в інтересах своєї діяльності '''добросовісно''' використала винахід, корисну модель, промисловий зразок в Україні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача).

Право попереднього користувача може передаватися або переходити до іншої особи тільки разом із підприємством чи діловою практикою або з тією частиною підприємства чи ділової практики, в яких було використано винахід, корисну модель, промисловий зразок або здійснено значну і серйозну підготовку для такого використання (стаття 470 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК]).

== Корисні посилання ==
* [https://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=5cec6634-7998-42fc-bd4a-06b57a5f4a48&tag=Ob-ktiPravaIntelektualnoiVlasnosti Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України]
* [https://ukrpatent.org/uk Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності"]

== Див. також ==
* [[Право інтелектуальної власності]]
* [[Захист прав інтелектуальної власності]]
* [[Право інтелектуальної власності на комерційне найменування, комерційну таємницю та торгівельну марку]]
* [[Право інтелектуальної власності роботодавця на об'єкти інтелектуальної власності, створені працівниками]]
* [[Свідоцтво на промисловий зразок]]
* [[Патент на винахід та корисну модель]]

[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Порядок сплати судового збору

2022-06-16T10:20:15Z

Oleksandr.starchak: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1928-20#Text Закон України "Про Державний бюджет України на 2022 рік"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#Text Закон України "Про санкції"]

== Поняття судового збору ==
'''Судовий збір''' - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України "Про судовий збір"]. Судовий збір включається до складу судових витрат [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 (ст. 1 ЗУ "Про судовий збір").]
=== '''У яких випадках стягується судовий збір'''? ===
Відповідно до статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] судовий збір стягується:
* за подання до суду '''позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством''';
* за подання до суду '''апеляційної і касаційної скарг''' на судові рішення, '''заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду''' та з'''аяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України;'''
* за видачу судами документів;
* у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.

=== '''Судовий збір не стягується за подання:''' ===
* заяви про '''перегляд Верховним Судом України судового рішення у разі встановлення міжнародною судовою установою''', юрисдикція якої визнана Україною, '''порушення Україною міжнародних зобов'язань''' при вирішенні справи судом;
* заяви про '''зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення;'''
* заяви про '''поворот виконання судового рішення''';
* заяви про '''винесення додаткового судового рішення;'''
* заяви про '''розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою''';
* заяви про '''встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням;'''
* заяви про '''встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти''' за обставин, що '''загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;'''
* заяви про '''надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;'''
* заяви про '''обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;'''
* заяви про '''видачу обмежувального припису;'''
* позовної '''заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю''' органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само '''незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю''' органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду;
* '''заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб;'''
* '''клопотання про визнання і виконання рішення іноземного суду''' відповідно до міжнародного договору України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України та яким не передбачено плату під час звернення до суду, подання апеляційної та касаційної скарг у таких справах;
* '''заяви про встановлення факту смерті особи''', '''яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або антитерористичних операцій''' та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
* позовної заяви у справах '''про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;'''
*позовної заяви, апеляційної скарги у справах про заборону політичної партії, анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії;
* позовної заяви з '''питання порушених прав сповивача''' (цей пункт на відміну від інших не перелічений в ст. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n7 ЗУ "Про судовий збір"], він знаходиться в ч.3 ст. 22 ЗУ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#n499 "Про захист прав споживачів"], детальніше в статті: [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2 "Сплата судового збору за позовом про захист прав споживачів")]
Згідно ч. 2 ст. 299 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільно процесуального кодексу України] судові витрати, пов’язані з '''провадження справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи''', відносяться на рахунок держави та відповідно до ч. 1 ст. 133 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільно процесуального кодексу України] судові витрати складаються в тому числі з судового збору. Проте існує негативна практика судів, оскільки процедура віднесення витрат на рахунок держави детально законодавчо непрописана тому суди дуже часто залишають позовні заяви без руху посилаючись на відсутність сплати судового збору, також це пов'язано з тим що в минулому в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n7 ЗУ "Про судовий збір"] було прописано звільнення цієї категорії справ від сплати судового збору проте це положення було виключено з закону. Таким чином подаючи позов без сплати судового збору з цього питання можна стикнутись з залишенням позову без руху у зв'язку з спірним трактуванням законодавства місцевими судами.

== Розміри ставок судового збору ==
'''Судовий збір''' стягується відповідно до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1928-20#Text Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік"] станом на 1 січня 2022 року установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі - '''2481 гривня (з 01.07.2022 - 2600 грн.; з 01.12.2022 -2684 грн).'''
{| class="wikitable"
|+Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:
!Найменування документа і дії, за яку справляється судовий збір, та платника судового збору
!Ставка судового збору
|-
|'''1. За подання до суду:'''
|
|-
|1) позовної заяви майнового характеру, яка подана:
|
|-
|юридичною особою
|1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою або фізичною особою - підприємцем
|1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|2) позовної заяви немайнового характеру, яка подана:
|
|-
|юридичною особою або фізичною особою - підприємцем
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою
|0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|3) позовної заяви:
|
|-
|про розірвання шлюбу
|0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|про поділ майна при розірванні шлюбу
|1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|4) заяви у справах окремого провадження; заяви про забезпечення доказів або позову; заяви про перегляд заочного рішення; заяви про скасування рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про роз’яснення судового рішення, які подано; заяви про сприяння третейському суду (міжнародному комерційному арбітражу) в отриманні доказів:
|
|-
|юридичною особою або фізичною особою - підприємцем
|0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою
|0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|4-1) заяви про видачу судового наказу
|0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|4-2) заяви про скасування судового наказу
|0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|4-3) заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України
|0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|5) позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме:
|
|-
|позовної заяви немайнового характеру
|0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|позовної заяви про відшкодування моральної шкоди
|1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|6) апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами
|150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
|-
|7) касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду
|200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми
|-
|9) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду:
|
|-
|юридичною особою або фізичною особою - підприємцем
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою
|0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|'''2. За подання до господарського суду:'''
|
|-
|1) позовної заяви майнового характеру
|1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|2) позовної заяви немайнового характеру
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|2-1) заяви про видачу судового наказу
|0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|2-2) заяви про скасування судового наказу
|0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|3) заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову; заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про скасування рішення третейського суду; заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду; заяви про роз’яснення судового рішення
|0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|4) апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами
|150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
|-
|5) касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство
|200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
|-
|7) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|8) заяви про затвердження плану санації до порушення провадження у справі про банкрутство
|2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|9) заяви про порушення справи про банкрутство
|10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|10) заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною
|2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|'''3. За подання до адміністративного суду:'''
|
|-
|1) адміністративного позову:
|
|-
|майнового характеру, який подано:
|
|-
|суб’єктом владних повноважень, юридичною особою
|1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою або фізичною особою - підприємцем
|1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|немайнового характеру, який подано:
|
|-
|суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою
|0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|2) апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами
|150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
|-
|3) касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду
|200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви
|-
|5) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|6) заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення
|0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|'''4. За видачу судами документів:'''
|
|-
|1) за повторну видачу копії судового рішення
|0,003 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш паперу
|-
|4) за видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання
|0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|5) за виготовлення копії судового рішення у разі, якщо особа, яка не бере (не брала) участі у справі, якщо судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов’язків, звертається до апарату відповідного суду з письмовою заявою про виготовлення такої копії згідно із Законом України "Про доступ до судових рішень"
|0,003 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш копії
|-
|6) за виготовлення копій документів, долучених до справи
|0,003 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш копії
|-
|'''5. У разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення'''
|0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|}
Ознайомитись з вищеописаними ставками в грошовому еквіваленті (в гривнях) можна на сайті '''[https://court.gov.ua/sudova-vlada/sudy/ Судова влада України]''' обравши необхідний суд, та натиснувши на відповідну категорію з вище перелічених.

== Пільги щодо стягнення судового збору ==
Під час розгляду справ в усіх судових інстанціях '''від сплати судового збору звільняються:'''
* позивачі - у справах про '''стягнення заробітної плати та поновлення на роботі''';
* позивачі - у справах про в'''ідшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;'''
* позивачі - у справах '''про стягнення аліментів,''' збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;
* позивачі - у справах '''щодо спорів, пов’язаних з виплатою компенсації''', поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов’язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим '''відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні";'''
* особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах '''щодо спорів, пов’язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;'''
* позивачі - у '''справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення''';
* '''громадяни,''' які у випадках, передбачених законодавством, '''звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб''';
* '''особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім’ї воїнів''' (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
* '''особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю''';
* позивачі - '''громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;'''
* '''виборці - у справах про уточнення списку виборців;'''
* '''військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти''', які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - '''у справах, пов’язаних з виконанням військового обов’язку,''' а також під час виконання службових обов’язків;
* '''учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України''' - '''у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;'''
* позивачі - '''у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту";'''
* '''фізичні особи''' (крім суб’єктів підприємницької діяльності) - '''кредитори''', які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов’язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - '''після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом''';
* '''органи місцевого самоврядування''' - '''за подання заяви про визнання спадщини відумерлою;'''
* позивачі - '''за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій''' відповідно до пунктів 19, 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
* '''засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі,''' позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - '''у справах, пов’язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України''', у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.
* '''центральний орган виконавчої влади''', що реалізує державну політику '''з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю''', його територіальні органи;
* заявники - '''у справах за заявами про встановлення фактів,''' що мають юридичне значення, '''поданих у зв’язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру''', що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;
* позивачі - '''у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди''' у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;
* позивачі - '''за подання позовів щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах''', що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
*центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, - у справах про застосування санкції, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#Text пунктом 1'''-1''' частини першої статті 4 Закону України "Про санкції"];
* Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - '''за подання позовів, предметом яких є відшкодування шкоди (збитків)''', у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17#n624 статтею 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"].

Для звільнення від сплати судового збору слід прописати в позовній заяві до якої з даних категорій ви наляжете та прописати що просите суд звільнити вас від сплати судового збору (та долучити до позовної заяви як додаток відповідне посвідчення, наприклад інваліда відповідної групи).[[Файл:Звільнення від судового збору.docx|міні]]

== Порядок сплати судового збору ==
'''Судовий збір сплачується готівкою''' або '''перераховується у безготівковій формі.'''

'''Реквізити для сплати судового збору, формування квитанції або онлайн сплати можна знайти на сайті [https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ Судова влада України]''' (на сайті слід обрати ваш суд та перейти на нього) або безпосередньо зайти за допомогою пошуку в інтернеті на сайті суду до якого ви подаєте заяву та обрати вкладку громадянам, судовий збір. Перейшовши на вкладку судовий збір вам слід обрати ставку судового збору з перелічених натиснувши на неї та в вікні що з'явиться вести свої дані та обрати спосіб оплати (онлайн оплата чи формування квитанції на оплату в банку).

Після проведення оплати вам слід зберегти квитанцію про оплату, оскільки вона долучається до позовної заяви як додаток (у випадку оплати онлайн вам також сформується квитанція яку слід роздрукувати).

'''Іноземець''' за подання позовної заяви, якщо ціна визначена в іноземній валюті, '''може сплачувати судовий збір в іноземній валюті''' '''з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти''', встановленого Національним банком України на день сплати.

'''Якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному відповідно до ціни позову''', а встановлена при цьому позивачем '''ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна''' або якщо на день подання позову '''неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає''' '''суд''' з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

'''Якщо розмір позовних вимог збільшено''' або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою. '''У разі зменшення розміру позовних вимог''' питання щодо повернення суми судового збору вирішується відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 7 Закону України "Про судовий збір"].

Див. також: [[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати]].
{|
|+'''Особливості сплати судового збору'''
|За подання позовної заяви, що має '''одночасно майновий і немайновий характер'''
|судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
|-
|За подання позовної заяви в якій '''об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру'''
|судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру
|-
|За подання позовної заяви '''про розірвання шлюбу з одночасним поділом майна'''
|судовий збір справляється за розірвання шлюбу і за поділ майна
|-
|Якщо скаргу (заяву) подано '''про перегляд судового рішення в частині позовних вимог''' (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням)
|судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум)
|-
|За '''повторно подані позови''', що раніше '''були залишені без розгляд'''
|судовий збір сплачується на загальних підставах.
|-
|За подання '''зустрічних позовних заяв''', а також заяв '''про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами'''
|судовий збір справляється на загальних підставах.
|-
|У разі '''вибуття із справи позивача'''
|судовий збір сплачується його правонаступником, якщо збір не був сплачений.
|}

У разі '''роз'єднання судом позовних вимог судовий збір''', сплачений за подання позову, '''не повертається і перерахунок не здійснюється'''. Після роз'єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується.

Якщо '''позов подається одночасно кількома позивачами''' до одного або кількох відповідачів, '''судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову''' і '''сплачується''' кожним позивачем '''пропорційно''' долі поданих кожним з них вимог '''окремим платіжним документом.'''

У разі коли '''позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами''' до одного або кількох відповідачів''', судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах,''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 установлених статтею 4 Закону України "Про судовий збір"] '''за подання позову немайнового характеру.'''

Судовий збір стягується з урахуванням загальної суми позову також у разі:
* подання позову одним позивачем до кількох відповідачів;
* об'єднання суддею в одне провадження кількох однорідних позовних вимог.

== Повернення судового збору ==
Згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 7 Закону України "Про судовий збір"] '''сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду''' в разі:
# зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
# повернення заяви або скарги;
# відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;
# залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
# закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Якщо судовий збір '''сплачено в більшому розмірі чи зменшено розмір позовних вимог''' (п.1 ч.1 ст.7 ЗУ "Про судовий збір") - '''судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми''', в '''інших випадках''' передбачених частиною першою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 7 Закону України "Про судовий збір"]- '''повністю.'''

У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики відповідно до [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 .Див. також:] [[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати]].

== Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати ==
'''Враховуючи майновий стан сторони''', '''суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору''' на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі '''за таких умов:'''
* '''розмір судового збору''' '''перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи''' за попередній календарний рік;
'''або позивачами у справі є:'''
* військовослужбовці;
* батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
* одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
* члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;
* особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.
'''Важливо:''' '''Суд також може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати враховуючи майновий стан сторони.'''

== Судова практика ==
[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85613193 Постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18] (судовий збір за декілька прохань суду "визнати протиправним акт", "скасувати", "визнати нечинним", "зобов’язати прийняти рішення" тощо сплачується як за одну позовну вимогу немайнового характеру).

== Див. також ==
* [[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати]]
* [[Судові витрати:поняття, види, порядок оплати]]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2 Сплата судового збору за позовом про захист прав споживачів]

[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок сплати судового збору

2022-06-16T10:19:22Z

Oleksandr.starchak: /* Поняття судового збору */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1928-20#Text Закон України "Про Державний бюджет України на 2022 рік"]

== Поняття судового збору ==
'''Судовий збір''' - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України "Про судовий збір"]. Судовий збір включається до складу судових витрат [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 (ст. 1 ЗУ "Про судовий збір").]
=== '''У яких випадках стягується судовий збір'''? ===
Відповідно до статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] судовий збір стягується:
* за подання до суду '''позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством''';
* за подання до суду '''апеляційної і касаційної скарг''' на судові рішення, '''заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду''' та з'''аяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України;'''
* за видачу судами документів;
* у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.

=== '''Судовий збір не стягується за подання:''' ===
* заяви про '''перегляд Верховним Судом України судового рішення у разі встановлення міжнародною судовою установою''', юрисдикція якої визнана Україною, '''порушення Україною міжнародних зобов'язань''' при вирішенні справи судом;
* заяви про '''зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення;'''
* заяви про '''поворот виконання судового рішення''';
* заяви про '''винесення додаткового судового рішення;'''
* заяви про '''розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою''';
* заяви про '''встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням;'''
* заяви про '''встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти''' за обставин, що '''загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;'''
* заяви про '''надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;'''
* заяви про '''обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;'''
* заяви про '''видачу обмежувального припису;'''
* позовної '''заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю''' органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само '''незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю''' органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду;
* '''заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб;'''
* '''клопотання про визнання і виконання рішення іноземного суду''' відповідно до міжнародного договору України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України та яким не передбачено плату під час звернення до суду, подання апеляційної та касаційної скарг у таких справах;
* '''заяви про встановлення факту смерті особи''', '''яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або антитерористичних операцій''' та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
* позовної заяви у справах '''про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;'''
*позовної заяви, апеляційної скарги у справах про заборону політичної партії, анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії;
* позовної заяви з '''питання порушених прав сповивача''' (цей пункт на відміну від інших не перелічений в ст. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n7 ЗУ "Про судовий збір"], він знаходиться в ч.3 ст. 22 ЗУ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#n499 "Про захист прав споживачів"], детальніше в статті: [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2 "Сплата судового збору за позовом про захист прав споживачів")]
Згідно ч. 2 ст. 299 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільно процесуального кодексу України] судові витрати, пов’язані з '''провадження справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи''', відносяться на рахунок держави та відповідно до ч. 1 ст. 133 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільно процесуального кодексу України] судові витрати складаються в тому числі з судового збору. Проте існує негативна практика судів, оскільки процедура віднесення витрат на рахунок держави детально законодавчо непрописана тому суди дуже часто залишають позовні заяви без руху посилаючись на відсутність сплати судового збору, також це пов'язано з тим що в минулому в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n7 ЗУ "Про судовий збір"] було прописано звільнення цієї категорії справ від сплати судового збору проте це положення було виключено з закону. Таким чином подаючи позов без сплати судового збору з цього питання можна стикнутись з залишенням позову без руху у зв'язку з спірним трактуванням законодавства місцевими судами.

== Розміри ставок судового збору ==
'''Судовий збір''' стягується відповідно до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1928-20#Text Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік"] станом на 1 січня 2022 року установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі - '''2481 гривня (з 01.07.2022 - 2600 грн.; з 01.12.2022 -2684 грн).'''
{| class="wikitable"
|+Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:
!Найменування документа і дії, за яку справляється судовий збір, та платника судового збору
!Ставка судового збору
|-
|'''1. За подання до суду:'''
|
|-
|1) позовної заяви майнового характеру, яка подана:
|
|-
|юридичною особою
|1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою або фізичною особою - підприємцем
|1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|2) позовної заяви немайнового характеру, яка подана:
|
|-
|юридичною особою або фізичною особою - підприємцем
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою
|0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|3) позовної заяви:
|
|-
|про розірвання шлюбу
|0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|про поділ майна при розірванні шлюбу
|1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|4) заяви у справах окремого провадження; заяви про забезпечення доказів або позову; заяви про перегляд заочного рішення; заяви про скасування рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про роз’яснення судового рішення, які подано; заяви про сприяння третейському суду (міжнародному комерційному арбітражу) в отриманні доказів:
|
|-
|юридичною особою або фізичною особою - підприємцем
|0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою
|0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|4-1) заяви про видачу судового наказу
|0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|4-2) заяви про скасування судового наказу
|0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|4-3) заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України
|0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|5) позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме:
|
|-
|позовної заяви немайнового характеру
|0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|позовної заяви про відшкодування моральної шкоди
|1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|6) апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами
|150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
|-
|7) касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду
|200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми
|-
|9) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду:
|
|-
|юридичною особою або фізичною особою - підприємцем
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою
|0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|'''2. За подання до господарського суду:'''
|
|-
|1) позовної заяви майнового характеру
|1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|2) позовної заяви немайнового характеру
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|2-1) заяви про видачу судового наказу
|0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|2-2) заяви про скасування судового наказу
|0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|3) заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову; заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про скасування рішення третейського суду; заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду; заяви про роз’яснення судового рішення
|0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|4) апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами
|150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
|-
|5) касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство
|200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
|-
|7) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|8) заяви про затвердження плану санації до порушення провадження у справі про банкрутство
|2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|9) заяви про порушення справи про банкрутство
|10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|10) заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною
|2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|'''3. За подання до адміністративного суду:'''
|
|-
|1) адміністративного позову:
|
|-
|майнового характеру, який подано:
|
|-
|суб’єктом владних повноважень, юридичною особою
|1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою або фізичною особою - підприємцем
|1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|немайнового характеру, який подано:
|
|-
|суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою
|0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|2) апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами
|150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
|-
|3) касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду
|200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви
|-
|5) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|6) заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення
|0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|'''4. За видачу судами документів:'''
|
|-
|1) за повторну видачу копії судового рішення
|0,003 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш паперу
|-
|4) за видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання
|0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|5) за виготовлення копії судового рішення у разі, якщо особа, яка не бере (не брала) участі у справі, якщо судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов’язків, звертається до апарату відповідного суду з письмовою заявою про виготовлення такої копії згідно із Законом України "Про доступ до судових рішень"
|0,003 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш копії
|-
|6) за виготовлення копій документів, долучених до справи
|0,003 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш копії
|-
|'''5. У разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення'''
|0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|}
Ознайомитись з вищеописаними ставками в грошовому еквіваленті (в гривнях) можна на сайті '''[https://court.gov.ua/sudova-vlada/sudy/ Судова влада України]''' обравши необхідний суд, та натиснувши на відповідну категорію з вище перелічених.

== Пільги щодо стягнення судового збору ==
Під час розгляду справ в усіх судових інстанціях '''від сплати судового збору звільняються:'''
* позивачі - у справах про '''стягнення заробітної плати та поновлення на роботі''';
* позивачі - у справах про в'''ідшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;'''
* позивачі - у справах '''про стягнення аліментів,''' збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;
* позивачі - у справах '''щодо спорів, пов’язаних з виплатою компенсації''', поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов’язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим '''відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні";'''
* особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах '''щодо спорів, пов’язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;'''
* позивачі - у '''справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення''';
* '''громадяни,''' які у випадках, передбачених законодавством, '''звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб''';
* '''особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім’ї воїнів''' (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
* '''особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю''';
* позивачі - '''громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;'''
* '''виборці - у справах про уточнення списку виборців;'''
* '''військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти''', які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - '''у справах, пов’язаних з виконанням військового обов’язку,''' а також під час виконання службових обов’язків;
* '''учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України''' - '''у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;'''
* позивачі - '''у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту";'''
* '''фізичні особи''' (крім суб’єктів підприємницької діяльності) - '''кредитори''', які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов’язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - '''після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом''';
* '''органи місцевого самоврядування''' - '''за подання заяви про визнання спадщини відумерлою;'''
* позивачі - '''за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій''' відповідно до пунктів 19, 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
* '''засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі,''' позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - '''у справах, пов’язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України''', у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.
* '''центральний орган виконавчої влади''', що реалізує державну політику '''з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю''', його територіальні органи;
* заявники - '''у справах за заявами про встановлення фактів,''' що мають юридичне значення, '''поданих у зв’язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру''', що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;
* позивачі - '''у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди''' у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;
* позивачі - '''за подання позовів щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах''', що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
*центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, - у справах про застосування санкції, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#Text пунктом 1'''-1''' частини першої статті 4 Закону України "Про санкції"];
* Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - '''за подання позовів, предметом яких є відшкодування шкоди (збитків)''', у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17#n624 статтею 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"].

Для звільнення від сплати судового збору слід прописати в позовній заяві до якої з даних категорій ви наляжете та прописати що просите суд звільнити вас від сплати судового збору (та долучити до позовної заяви як додаток відповідне посвідчення, наприклад інваліда відповідної групи).[[Файл:Звільнення від судового збору.docx|міні]]

== Порядок сплати судового збору ==
'''Судовий збір сплачується готівкою''' або '''перераховується у безготівковій формі.'''

'''Реквізити для сплати судового збору, формування квитанції або онлайн сплати можна знайти на сайті [https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ Судова влада України]''' (на сайті слід обрати ваш суд та перейти на нього) або безпосередньо зайти за допомогою пошуку в інтернеті на сайті суду до якого ви подаєте заяву та обрати вкладку громадянам, судовий збір. Перейшовши на вкладку судовий збір вам слід обрати ставку судового збору з перелічених натиснувши на неї та в вікні що з'явиться вести свої дані та обрати спосіб оплати (онлайн оплата чи формування квитанції на оплату в банку).

Після проведення оплати вам слід зберегти квитанцію про оплату, оскільки вона долучається до позовної заяви як додаток (у випадку оплати онлайн вам також сформується квитанція яку слід роздрукувати).

'''Іноземець''' за подання позовної заяви, якщо ціна визначена в іноземній валюті, '''може сплачувати судовий збір в іноземній валюті''' '''з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти''', встановленого Національним банком України на день сплати.

'''Якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному відповідно до ціни позову''', а встановлена при цьому позивачем '''ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна''' або якщо на день подання позову '''неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає''' '''суд''' з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

'''Якщо розмір позовних вимог збільшено''' або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою. '''У разі зменшення розміру позовних вимог''' питання щодо повернення суми судового збору вирішується відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 7 Закону України "Про судовий збір"].

Див. також: [[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати]].
{|
|+'''Особливості сплати судового збору'''
|За подання позовної заяви, що має '''одночасно майновий і немайновий характер'''
|судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
|-
|За подання позовної заяви в якій '''об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру'''
|судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру
|-
|За подання позовної заяви '''про розірвання шлюбу з одночасним поділом майна'''
|судовий збір справляється за розірвання шлюбу і за поділ майна
|-
|Якщо скаргу (заяву) подано '''про перегляд судового рішення в частині позовних вимог''' (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням)
|судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум)
|-
|За '''повторно подані позови''', що раніше '''були залишені без розгляд'''
|судовий збір сплачується на загальних підставах.
|-
|За подання '''зустрічних позовних заяв''', а також заяв '''про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами'''
|судовий збір справляється на загальних підставах.
|-
|У разі '''вибуття із справи позивача'''
|судовий збір сплачується його правонаступником, якщо збір не був сплачений.
|}

У разі '''роз'єднання судом позовних вимог судовий збір''', сплачений за подання позову, '''не повертається і перерахунок не здійснюється'''. Після роз'єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується.

Якщо '''позов подається одночасно кількома позивачами''' до одного або кількох відповідачів, '''судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову''' і '''сплачується''' кожним позивачем '''пропорційно''' долі поданих кожним з них вимог '''окремим платіжним документом.'''

У разі коли '''позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами''' до одного або кількох відповідачів''', судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах,''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 установлених статтею 4 Закону України "Про судовий збір"] '''за подання позову немайнового характеру.'''

Судовий збір стягується з урахуванням загальної суми позову також у разі:
* подання позову одним позивачем до кількох відповідачів;
* об'єднання суддею в одне провадження кількох однорідних позовних вимог.

== Повернення судового збору ==
Згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 7 Закону України "Про судовий збір"] '''сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду''' в разі:
# зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
# повернення заяви або скарги;
# відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;
# залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
# закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Якщо судовий збір '''сплачено в більшому розмірі чи зменшено розмір позовних вимог''' (п.1 ч.1 ст.7 ЗУ "Про судовий збір") - '''судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми''', в '''інших випадках''' передбачених частиною першою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 7 Закону України "Про судовий збір"]- '''повністю.'''

У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики відповідно до [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 .Див. також:] [[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати]].

== Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати ==
'''Враховуючи майновий стан сторони''', '''суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору''' на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі '''за таких умов:'''
* '''розмір судового збору''' '''перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи''' за попередній календарний рік;
'''або позивачами у справі є:'''
* військовослужбовці;
* батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
* одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
* члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;
* особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.
'''Важливо:''' '''Суд також може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати враховуючи майновий стан сторони.'''

== Судова практика ==
[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85613193 Постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18] (судовий збір за декілька прохань суду "визнати протиправним акт", "скасувати", "визнати нечинним", "зобов’язати прийняти рішення" тощо сплачується як за одну позовну вимогу немайнового характеру).

== Див. також ==
* [[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати]]
* [[Судові витрати:поняття, види, порядок оплати]]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2 Сплата судового збору за позовом про захист прав споживачів]

[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів

2022-04-28T10:20:51Z

Oleksandr.starchak: /* Куди звернутися */

== Нормативна-правова база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України “Про регулювання містобудівної діяльності”]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-п Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461].
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-п Порядок внесення плати за видачу сертифіката, який видається у разі прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, та її розмір, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461].
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 “Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування”]

== Добровільний порядок ==
=== Опис суттєвих аспектiв, що впливають на один iз варiантiв вирiшення проблеми (добровiльний) ===
'''На об’єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами роботи, а також змонтоване і випробуване обладнання з дотриманням таких особливостей:'''
* житлові будинки, побудовані за кошти юридичних і фізичних осіб, можуть прийматися в експлуатацію без виконання внутрішніх опоряджувальних робіт у квартирах та вбудовано-прибудованих приміщеннях, які не впливають на експлуатацію будинків, якщо це обумовлено договором, за умови відповідності їх санітарним, протипожежним і технічним вимогам. Перелік внутрішніх опоряджувальних робіт, без виконання яких можливе прийняття в експлуатацію житлових будинків, визначається Мінрегіоном;
* житлові будинки, в яких є побудовані за кошти державного та місцевих бюджетів квартири, що призначені, зокрема, для соціально незахищених верств населення (осіб з інвалідністю, ветеранів війни, багатодітних сімей, громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших), приймаються в експлуатацію за умови виконання у повному обсязі внутрішніх опоряджувальних робіт в таких квартирах;
* багатоквартирні житлові будинки приймаються в експлуатацію за умови дотримання вимог державних будівельних норм щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;
* на об’єкті виробничого призначення, на якому встановлено технологічне обладнання, повинні бути проведені пусконалагоджувальні роботи згідно з технологічним регламентом, передбаченим проектом будівництва, створено безпечні умови для роботи виробничого персоналу та перебування людей відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, пожежної та техногенної безпеки, екологічних і санітарних норм.

Після проведення реєстрації один примірник декларації повертається замовнику (його уповноваженій особі) особисто або рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення, другий - залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який її зареєстрував.

У разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику (його уповноваженій особі) у спосіб, відповідно до якого були подані документи, з письмовим обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

=== Куди звернутися ===
Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), та об’єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації (далі - декларація).

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об’єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акта готовності об’єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.

Документи для прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів подаються за вибором замовника до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю:

# в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачами якої є замовник та відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю;
# у паперовій формі або поштовим відправленням з описом вкладення через центри надання адміністративних послуг.

Під час прийняття документів у замовників адміністратори центрів надання адміністративних послуг через кабінет на Порталі Дія або електронний кабінет користувача створюють заявку з накладанням електронного підпису, завантажують до кабінету шляхом сканування документи, що подані заявником, та надсилають до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Виключно в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачами якої є замовник та відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю, подаються документи для прийняття в експлуатацію об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками (крім об’єктів, на які поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Закону України “Про державну таємницю”]).

Подання та отримання документів щодо об’єктів, на які поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Закону України “Про державну таємницю”], здійснюється в паперовій формі з дотриманням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Закону України “Про державну таємницю”].

Створення та подання електронних документів, завантаження документів, необхідних для отримання адміністративних та інших послуг у сфері будівництва, отримання відомостей (даних) про стан розгляду електронних документів та результати їх розгляду здійснюється через електронний кабінет відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2021-п#Text Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва], затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681.

=== Строки розгляду ===
Датою прийняття в експлуатацію об’єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката. Експлуатація об’єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється.

У разі прийняття об’єкта в експлуатацію в I або IV кварталі строки виконання окремих видів робіт з оздоблення фасадів та благоустрою території можуть бути перенесені, але тільки у зв’язку з несприятливими погодними умовами, що не дають змоги виконати роботи з оздоблення фасадів та благоустрою території до закінчення несприятливих погодних умов. У разі настання несприятливих погодних умов замовник будівництва робить відповідний запис в декларації або акті готовності об’єкта до експлуатації, зокрема зазначає види робіт з оздоблення фасадів та благоустрою території, які переносяться до закінчення несприятливих погодних умов.

Проектною документацією можуть бути визначені черги та/або пускові комплекси, кожен з яких може бути прийнятий в експлуатацію окремо. При цьому черга та/або пусковий комплекс повинні відповідати вимогам щодо його безпечної експлуатації.У разі потреби замовник може до прийняття об’єкта в експлуатацію вносити погоджені з автором проекту будівництва пропозиції щодо зміни черги та/або пускового комплексу. При цьому із складу пускового комплексу не повинні виключатися будівлі та споруди санітарно-побутового призначення, а також ті, що призначені для створення безпечних умов життєдіяльності. Якщо згідно з будівельним паспортом передбачено будівництво декількох об’єктів, кожен з них може бути прийнятий в експлуатацію окремо.

Підключення об’єкта, прийнятого в експлуатацію, до інженерних мереж здійснюється відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”] протягом десяти днів з дня відповідного звернення замовника до осіб, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію.

Зареєстрована декларація або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об’єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об’єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації чи акті готовності об’єкта до експлуатації, за експлуатацію об’єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

=== Реєстрація декларації ===
Замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю один примірник декларації.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.

У випадках, встановлених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2021-п#Text Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва], у разі подання декларації через електронний кабінет користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації, зазначеної у декларації, та проставлення відмітки про місцезнаходження об’єкта здійснюється в режимі реального часу автоматично програмними засобами Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Після проведення реєстрації один примірник декларації повертається замовнику (його уповноваженій особі) особисто або рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення, другий - залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який її зареєстрував.

У разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику (його уповноваженій особі) у спосіб, відповідно до якого були подані документи, з письмовим обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

Відомості про повернення декларації підлягають внесенню до Реєстру будівельної діяльності.

Копія декларації, яка подана в паперовій формі, зберігається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Після усунення недоліків, що спричинили повернення декларації, замовник (уповноважена ним особа) може повторно звернутися до органу державного архітектурно-будівельного контролю для реєстрації декларації.

Рішення органів державного архітектурно-будівельного контролю про реєстрацію або повернення декларації може бути розглянуто ДІАМ у порядку нагляду (без права реєстрації декларації) або оскаржено до суду.

ДІАМ забезпечує розгляд скарги на рішення про реєстрацію або повернення декларації у строк, що не перевищує 20 робочих днів з дня надходження скарги.

Розгляд скарги на рішення про реєстрацію або повернення декларації в порядку здійснення нагляду проводиться у присутності замовника або його уповноваженої особи.

ДІАМ повідомляє замовника будівництва не пізніше ніж за п’ять робочих днів про дату, час і місце розгляду відповідної скарги рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Скарга може бути розглянута ДІАМ без участі замовника або його уповноваженої особи у разі повторної неявки або письмового повідомлення про відмову від участі у розгляді.

За результатами розгляду ДІАМ приймає рішення про задоволення скарги та зобов’язання щодо повторного розгляду органом державного архітектурно будівельного контролю поданих замовником документів або про відмову в задоволенні скарги.

Про результати розгляду скарги ДІАМ протягом трьох робочих днів повідомляє замовника та відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю

Після усунення недоліків, що спричинили повернення декларації, замовник (уповноважена ним особа) може повторно звернутися до органу державного архітектурно-будівельного контролю для реєстрації декларації.
У разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які не є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 статті 39-1 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”], орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово в паперовій або електронній формі через електронний кабінет повідомляє замовнику (його уповноваженій особі) '''протягом одного робочого дня з дня такого виявлення'''.

'''Замовник зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня самостійного виявлення технічної помилки''' (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) в зареєстрованій декларації або отримання відомостей про виявлення недостовірних даних подати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення їх органом державного архітектурно-будівельного контролю до реєстру шляхом подання особисто або надсилання відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронний кабінет заяви за формою згідно з [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-п додатком 6 до цього Порядку], декларації, в якій враховано зміни, за формою згідно з додатками 2, 3 і 5 до цього [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-п Порядку].

У разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у зареєстрованій декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без затвердженого в установленому порядку проекту або будівельного паспорта, а також набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю звертається до суду із позовом про скасування реєстрації декларації.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили. Про скасування реєстрації декларації замовнику письмово в паперовій або електронній формі через електронний кабінет повідомляється протягом трьох робочих днів з дня її скасування. Після скасування реєстрації декларації замовник має право повторно подати її згідно з вимогами, встановленими пунктом 22 вище зазначеного [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-п Порядку].

=== Видача сертифіката ===
Сертифікат видається органом державного архітектурно-будівельного контролю з використанням Реєстру будівельної діяльності

Для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про прийняття в експлуатацію об’єкта та видачу сертифіката, до якої додається акт готовності об’єкта до експлуатації та документ або інформація (реквізити платежу) про внесення плати.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю приймає подані замовником заяву, акт готовності об’єкта до експлуатації та вчиняє дії у межах законодавства щодо з’ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об’єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил на основі чек-листа за результатами виїзного огляду об’єкта будівництва на місцевості з фотофіксацією об’єкта під час прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, який виготовляється з використанням Реєстру будівельної діяльності.

Під час такого огляду посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю з’ясовує наявність виконавчої документації в обсязі, передбаченому державними будівельними нормами, та матеріалів технічної інвентаризації згідно з чек-листом за результатами виїзного огляду об’єкта будівництва на місцевості з фотофіксацією об’єкта під час прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, а також здійснює фото- та відеофіксацію.

За результатами розгляду документів, поданих для прийняття в експлуатацію об’єкта та видачі сертифіката, складається довідка, яка виготовляється з використанням Реєстру будівельної діяльності.

У разі потреби під час розгляду питань, пов’язаних з видачею сертифіката, орган державного архітектурно-будівельного контролю може звернутися, зокрема з використанням електронного кабінету користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, до державних органів з метою отримання відповідних висновків, що стосуються об’єкта будівництва.

'''Неподання таких висновків у встановлений строк не є підставою для продовження строку видачі сертифіката або відмови в його видачі.'''
Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви приймає рішення про видачу сертифіката або про відмову в його видачі.
'''Сертифікат створюється виключно з використанням Реєстру будівельної діяльності.'''

'''У разі прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката орган державного архітектурно-будівельного контролю надсилає замовнику (уповноваженій ним особі) програмними засобами протягом десяти робочих днів з дати подання заяви рішення з обґрунтуванням причин відмови.'''

'''Рішення про відмову у видачі сертифіката виготовляється з використанням Реєстру будівельної діяльності та оприлюднюється на порталі автоматично програмними засобами у день його прийняття.'''

=== Вартість ===
Замовник зобов'язаний внести в повному обсязі плату за видачу сертифіката.

'''Розмір плати за видачу сертифіката становить для закінчених будівництвом об’єктів:'''
* із середніми (СС2) наслідками - 4,6 прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
* із значними (СС3) наслідками - 5,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Плата за видачу сертифіката вноситься замовником шляхом перерахування коштів через банки, платіжні пристрої чи відділення поштового зв’язку або через Інтернет з використанням платіжних систем та/або програмних засобів Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва чи іншої державної інформаційної системи, інтегрованої з Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва.

Підтвердженням внесення плати за видачу сертифіката є документ або інформація (реквізити платежу) про внесення плати у будь-якій формі.

Документ або інформація (реквізити платежу) про внесення плати подається замовником (його уповноваженою особою) разом із заявою про прийняття в експлуатацію об’єкта та видачу сертифіката.

Замовник відповідає за правильність визначення суми платежу.

Плата за видачу сертифіката зараховується до доходів загального фонду місцевого бюджету.

У разі прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката оплата повертається за зверненням замовника.

=== Підстави для відмови ===
'''Підставою для відмови у видачі сертифіката є:'''
* неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката;
* виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
* невідповідність об’єкта проектній документації на будівництво такого об’єкта та/або вимогам будівельних норм і правил, у тому числі щодо доступності об’єкта для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;
*невиконання вимог, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2119-19#Text Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання"], щодо оснащення будівлі вузлами обліку відповідних комунальних послуг.

У разі прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката орган державного архітектурно-будівельного контролю надсилає замовнику (уповноваженій ним особі) у спосіб, відповідно до якого були подані документи, протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви рішення з обґрунтуванням причин відмови.

'''Після усунення недоліків, що стали підставою для прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката, замовник може повторно звернутися до органу державного архітектурно-будівельного контролю для видачі сертифіката.'''
Центри надання адміністративних послуг повертають замовнику документи, які були надіслані рекомендованим листом до центру надання адміністративних послуг, та інформують замовника щодо внесення до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва таких документів та надсилання їх до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

За зверненням замовника орган, що здійснює розгляд документів, повертає без розгляду подані документи, якщо до моменту надходження заяви не було прийнято рішення. У випадку надходження декількох однакових ідентичних документів щодо одного і того ж об’єкта розгляд таких документів проводиться одночасно, рішення приймається щодо одного документа, а інші ідентичні документи повертаються без розгляду.

=== Порядок оскарження ===
Рішення органів державного архітектурно-будівельного контролю про відмову у видачі сертифіката може бути розглянуто ДІАМ у порядку нагляду (без права видачі сертифіката) або оскаржено до суду.

ДІАМ забезпечує розгляд скарги на рішення про відмову у видачі сертифіката у строк, що не перевищує 20 робочих днів.

Розгляд скарги на рішення про відмову у видачі сертифіката в порядку нагляду проводиться у присутності замовника або його уповноваженої особи.

ДІАМ повідомляє замовника не пізніше ніж за п’ять робочих днів про дату, час і місце розгляду відповідної скарги.

Скарга може бути розглянута ДІАМ без участі замовника або уповноваженої особи у разі повторної неявки або письмового повідомлення про відмову від участі у розгляді.

За результатами розгляду ДІАМ приймає рішення про задоволення скарги та зобов’язання щодо повторного розгляду органом державного архітектурно-будівельного контролю поданих замовником документів або про відмову у задоволенні скарги.

Про результати розгляду скарги ДІАМ протягом трьох робочих днів повідомляє замовника та відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю.

=== Особливі випадки ===
Особливості прийняття в експлуатацію об’єктів, що розташовані на території іноземних держав і є власністю України, визначаються МЗС за погодженням з Мінрегіоном відповідно до вимог законодавства щодо місцезнаходження об’єкта будівництва.
Прийняття в експлуатацію об’єктів, що розташовані на території України і є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб, здійснюється відповідно до цього [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-п Порядку].

== Позасудовий порядок ==
Громадянам, які бажають оформити право власності на об’єкти нерухомого майна спочатку необхідно звернутися до відповідних уповноважених органів у сфері архітектури, будівництва та контролю з метою реалізації свого права власності на об’єкт нерухомості, і лише при відмові компетентного органу визнати за особою таке право або при небажанні у встановленому порядку та у визначений строк розглянути відповідне звернення звертатись до суду з відповідним позовом, який буде розглядатися з урахуванням норм законодавства у цій сфері та судової практики.

== Судовий порядок ==
У випадку визнання права власності на самочинно збудований об’єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-п Порядком] за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об’єкта.

'''Порядок оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію''', наведено в ДБН А3.1-3-94 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів» та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23 березня 1999 року № 12/5-126, в якому, зокрема, роз’яснюється:
* оформлення свідоцтва на право власності на об’єкти, які були закінчені будівництвом після 05 серпня 1992 року і на цей час не прийняті в експлуатацію, проводиться тільки за наявності актів прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями – державними приймальними або державними технічними;
* по об’єктах, що збудовані до 05 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 05 серпня 1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ.

Виходячи зі змісту наведених нормативних актів, громадяни, які збудували житлові будинки до 05 серпня 1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 05 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи.

За умови наявності акта відведення земельної ділянки під забудову, дозволів на забудову, якщо будинок не було введено в експлуатацію, таке будівництво не може визнаватись самочинним, а є незавершеним.
Звернувши увагу на ст.376 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] та на інші акти законодавства у сфері містобудування, суд при розгляді справ щодо самочинного будівництва буде перевіряти: загальні умови, дотримання яких вимагається при будівництві або реконструкції будь-якого об’єкта нерухомості, наявність права на земельну ділянку, на якій ведеться нове будівництво або дозвіл власника цієї ділянки, або власника вже існуючої будівлі на будівництво та реконструкцію; дотримання цільового призначення та дозволеного використання земельної ділянки; наявність затвердженої у встановленому порядку проектної документації, яка є підставою для видачі дозволу на будівництво; дозвіл на будівництво, а саме документ, виданий замовнику (забудовнику) органами місцевого самоврядування, що посвідчує право власника, володільця, орендатора або користувача об’єкта нерухомості здійснити забудову земельної ділянки, будівництво, реконструкцію будівлі, споруди, спорудження; дотримання містобудівних регламентів, будівельних, екологічних, протипожежних та інших правил; дотримання прав та законних інтересів власників, земле володільців, землекористувачів та орендарів.

Також суд в обов’язковому порядку буде з’ясовувати і питання про те, чи звертався позивач про прийняття об’єкта нерухомого майна у експлуатацію у порядку, визначеному чинним законодавством та які причини неможливості прийняття об’єкта у експлуатацію та буде залучати до участі в справі відповідні органи місцевого самоврядування та інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю.

[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Суди]]

Соціальні гарантії працівників бібліотек

2022-04-28T09:59:34Z

Oleksandr.starchak: /* Інші соціальні гарантії */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2778-17 Закон України "Про культуру"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/32/95-вр Закон України "Про бібліотеки і бібліотечну справу"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України "Про охорону праці"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр Закон України "Про відпустки"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1026-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1026 "Питання виплати працівникам державних і комунальних клубних закладів, парків культури та відпочинку, центрів (будинків) народної творчості, центрів культури та дозвілля, інших культурно-освітніх центрів доплати за вислугу років, допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1073-2009-п Постанова Кабінет Міністрів України від 30 вересня 2009 року № 1073 "Про підвищення заробітної плати працівникам бібліотек"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/84-2005-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 січня 2005 року № 84 "Про затвердження Порядку виплати доплати за вислугу років працівникам державних і комунальних бібліотек"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/409-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 409 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1193-06 наказ Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства культури і туризму України від 13 вересня 2006 року № 341/651/619/769 "Про затвердження Порядку забезпечення працівників бюджетних установ (закладів) безплатним користуванням житлом з опаленням і освітленням відповідно до пункту "ї" частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, частини п'ятої статті 29 Закону України "Про культуру", абзацу першого частини третьої статті 57 Закону України "Про освіту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0041-13 Наказ Міністерства надзвичайних ситуацій України від 12 грудня 2012 року № 1398 "Про затвердження Правил охорони праці для працівників бібліотек"]

== Соціальні гарантії працівників бібліотек ==
Працівники бібліотек незалежно від форм власності та підпорядкування користуються рівними правами, як і інші працівники підприємств, установ, організацій.

==== Безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням ====
Працiвникам бiблiотек, якi працюють у селах i селищах, а також пенсiонерам, якi ранiше працювали у бiблiотеках у цих населених пунктах i проживають у них, держава відповідно до законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням i освiтленням у межах встановлених норм (стаття 30 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/32/95-вр Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу"]). 
Право пенсіонерів на гарантії підтверджується ''довідкою'', виданою відділом освіти, відділом охорони здоров'я, відділом культури (культури і туризму), райдержадміністрації або адміністрацією установи (закладу), у якому вони працювали, сільською або селищною радою (у разі ліквідації закладу тощо) ''за постійним місцем проживання пенсіонера на підставі записів у трудовій книжці'' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1193-06 наказ Міністерства праці та соціальної політики України,Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства культури і туризму України від 13 вересня 2006 року № 341/651/619/769 "Про затвердження Порядку забезпечення працівників бюджетних установ (закладів) безплатним користуванням житлом з опаленням і освітленням відповідно до пункту "ї" частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, частини п'ятої статті 29 Закону України "Про культуру", абзацу першого частини третьої статті 57 Закону України "Про освіту"]). 

Норми безоплатного користування житлом з опаленням і освітленням встановлено [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/409-2014-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 409 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування"].

==== Встановлення доплат ====
Працiвники бiблiотек мають [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/84-2005-%D0%BF право на доплату за вислугу залежно від наявного стажу роботи]. 
За наявності стажу роботи ''понад 3 років доплата становить 10 %'' від посадового окладу відповідного працівника, ''понад 10 років – 20 %'', ''понад 20 років – 30 %''. 
Доплата за вислугу років виплачується щомісяця працівникам державних і комунальних бібліотек, які провадять культурну, освітню, інформаційну, науково-дослідну, методичну діяльність, крім тих, що мають право на виплату надбавки (доплати) за стаж роботи (вислугу років) на інших підставах.

==== Встановлення надбавок ====
Працівникам державних і комунальних бібліотек, які провадять культурну, освітню, інформаційну, науково-дослідну, методичну діяльність та займають посади, включені до переліку посад згідно з додатком до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/84-2005-%D0%BF Порядку виплати доплати за вислугу років працівникам державних і комунальних бібліотек, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 2005 року № 84], встановлюється надбавка за особливі умови роботи у граничному розмірі ''50 відсотків посадового окладу''. 
Конкретний розмір надбавки встановлюється керівником установи, закладу, організації у межах фонду оплати праці.

==== Охорона праці ====
На працiвникiв бібліотек, як і на працівників інших професій поширюються гарантiї, встановленi законодавством про працю, соцiальне страхування, пенсiйне забезпечення. Так, для працівників бібліотек незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування передбачено:
# створення в бібліотеках [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1526-04 служби охорони праці] або призначається відповідальна особа з питань охорони праці;
# проведення навчання і перевірку знань працівників бібліотек з питань охорони праці;
# безоплатне забезпечення спеціальним одягом;
# проведення медичних оглядів працівників бібліотек.

==== Право на відпустки ====
Працівники бібліотек мають право на [[Щорічні та додаткові відпустки|щорічну основну відпустку]] після відпрацювання 6 місячного строку, а також на інші види відпусток, а саме:
* додаткова відпустка у зв'язку з навчанням;
* відпустка для підготовки та участі в змаганнях;
* соціальні відпустки:
* відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами;
* відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
* відпустка у зв'язку з усиновленням дитини;
* додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;
* відпустка без збереження заробітної плати.

==== Інші соціальні гарантії ====
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"] працівники бібліотек мають право на гарантії соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, охороною життя та здоров'я. 
Відповідно до статті 16 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"] передбачено застрахованим працівником отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, зокрема:
* послуги з реабілітації у сфері охорони здоров’я, що надаються відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1053-20#Text Закону України "Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я"];
* послуги професійної реабілітації, включаючи збереження робочого місця, навчання або перекваліфікацію, якщо загальна тривалість професійної реабілітації не перевищує двох років;
* відшкодування під час проходження реабілітації у сфері охорони здоров’я і професійної реабілітації витрат на проїзд до місця проведення реабілітації чи навчання і у зворотному напрямку, витрат на житло та харчування, транспортування багажу, на проїзд особи, яка її супроводжує;
* послуги соціальної реабілітації, включаючи придбання автомобіля, протезів, допомогу у веденні домашнього господарства, що надаються відповідно до законодавства;
* оскарження дії страховика, страхувальника-роботодавця щодо надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг;
* судовий захист своїх прав.

[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Охорона праці]]
[[Категорія: Гарантії і компенсації]]
[[Категорія: Пільги та гарантії на медичну допомогу]]
[[Категорія: Пільги та гарантії щодо надання відпусток]]
[[Категорія: Пільга щодо забезпечення жилою площею]]

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів

2021-12-30T07:37:19Z

Oleksandr.starchak: /* Здійснення габаритно-вагового контролю */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text Закон України «Про дорожній рух»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#Text Закон України «Про автомобільний транспорт»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1582-20#Text Закон України 29 червня 2021 року № 1582-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/879-2007-%D0%BF#n22 Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» від 27 червня 2007 року № 879]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1171-16#Text Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України 28 липня 2016 року № 255]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#n701 Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306]

== Механізм здійснення габаритно-вагового контролю ==
Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/879-2007-%D0%BF#n22 Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок).]''

Згідно до п. 4 розділу «Загальні питання» '''габаритно-ваговий контроль''' - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

'''Великовагові та великогабаритні транспортні засоби''' - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.<blockquote>
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#n701 Згідно з п. 22.5 Правил дорожнього руху],''' з''а спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.'' ''Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.''
</blockquote>'''Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів''' на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Габаритно-ваговий контроль може здійснюватися на стаціонарному або пересувному пункті.

== Стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю ==
'''''Стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю''''' - позначене відповідними дорожніми знаками та розташоване поблизу проїзної частини дороги відокремлене місце для здійснення контролю навантаження на вісь (осі) транспортних засобів, загальна маса та/або габарити яких перевищують установлені параметри, де розташовані спеціальні службові приміщення, споруди з вимірювальним і зважувальним обладнанням, а також майданчики для зберігання вантажів та стоянки транспортних засобів.

Місце розташування стаціонарного пункту та схема організації дорожнього руху під час під’їзду до пункту та виїзду з нього визначаються Укртрансбезпекою та її територіальними органами і погоджуються з власниками автомобільних доріг та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

У темну пору доби місце здійснення габаритно-вагового контролю повинне бути освітленим.

'''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1171-16#Text Стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю повинен мати:]'''''

1) позначення відповідними дорожніми знаками;

2) рівну поверхню без крутих ухилів (≤ 3 проміле);

3) тверде покриття (асфальтобетонне або цементобетонне);

4) стоянку для транспортних засобів, що проходять габаритно-ваговий контроль;

5) підключення до мережі електроживлення (220/380 В);

6) місце відпочинку для водіїв;

7) стоянку для автомобілів персоналу;

8) зовнішнє освітлення;

9) стаціонарні ваги для точного зважування транспортних засобів у русі;

10) ворота габаритного контролю для встановлення параметрів висоти та ширини транспортних засобів;

11) оптичний датчик визначення довжини транспортних засобів;

12) електронно-обчислювальну техніку з відповідним програмним забезпеченням для збору, аналізу, накопичення, зберігання та передачі інформації;

13) приміщення для персоналу та електронно-обчислювальної техніки;

14) засоби зв'язку (телефон, факс, Інтернет);

15) свідоцтво про повірку ваг та свідоцтво про державну метрологічну атестацію ваг;

16) засоби організації дорожнього руху відповідно до схеми організації дорожнього руху при під'їзді до пункту та виїзді з нього, узгодженої з відповідними підрозділами Національної поліції України та Державним агентством автомобільних доріг України;

17) платіжний термінал для розрахунку електронним платіжним засобом.

== Пересувний пункт габаритно-вагового контролю ==
'''''Пересувний пункт габаритно-вагового контролю''''' - спеціальний транспортний засіб, обладнаний вимірювальною і зважувальною технікою для здійснення контролю. Ділянка дороги на відстані 100 метрів до пересувного пункту, 50 метрів за пересувним пунктом та узбіччя дороги за напрямком руху, де розташовано пункт, вважаються його межами. Місце здійснення габаритно-вагового контролю позначається відповідними тимчасовими дорожніми знаками.

Місце та режим роботи пересувного пункту встановлюється Укртрансбезпекою за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції.

Забороняється експлуатація пересувних пунктів у темну пору доби, крім випадків, коли такий пункт розташовано на освітлених ділянках автомобільних доріг, у морських, річкових портах, вантажних терміналах, місцях формування вантажопотоків.

'''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1171-16#Text Пересувний пункт габаритно-вагового контролю повинен мати:]'''''

1) позначення відповідними тимчасовими дорожніми знаками;

2) рівну поверхню із поздовжнім та поперечним ухилом ≤ 3 проміле;

3) тверде покриття (асфальтобетонне або цементобетонне) без деформацій дорожнього одягу;

4) ширину не менше ніж 7,0 м.

Пересувний пункт повинен бути укомплектований таким технічним обладнанням:

1) спеціалізований транспортний засіб;

2) комплект пересувних автомобільних ваг для осьового зважування транспортних засобів у русі, до складу якого входять дві вагові платформи, ваговий індикатор у футлярі та чотири вирівнювальні доріжки;

3) рулетка стрічкова, рейка телескопічна завдовжки 6 м для вимірювань параметрів висоти транспортних засобів, рулетка електронна в комплекті зі світловідбивачем;

4) комп'ютерна техніка;

5) акумулятор для резервного електроживлення;

6) бензиновий (дизельний) електрогенератор;

7) засоби зв'язку;

8) свідоцтво про повірку ваг та свідоцтво про державну метрологічну атестацію;

9) платіжний термінал для розрахунку електронним платіжним засобом.

Пересувний пункт повинен мати засоби організації дорожнього руху, які встановлюються відповідно до тимчасової схеми організації дорожнього руху, узгодженої з відповідними підрозділами Національної поліції України та Державним агентством автомобільних доріг України, а саме:

1) панно «Пересувний пункт вагового та габаритного контролю» на жовтому тлі;

2) знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 90 км/год» на жовтому фоні з табличкою 7.5.1 «Вид транспортного засобу»;

3) знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 70 км/год» на жовтому фоні з табличкою 7.5.1 «Вид транспортного засобу»;

4) знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 50 км/год» на жовтому фоні з табличкою 7.5.1 «Вид транспортного засобу»;

5) знак 3.41 «Контроль»;

6) знак 3.31 «Зона обмеження максимальної швидкості»;

7) знак 3.32 «Кінець зони обмеження максимальної швидкості»;

8) два знаки 3.25 «Обгін заборонено»;

9) два знаки 3.26 «Кінець заборони обгону»;

10) знак 3.30 «Кінець обмеження максимальної швидкості»;

11) оранжеві конуси з горизонтальними світловідбивними смугами білого кольору;

12) інші технічні засоби організації дорожнього руху (в разі необхідності).

Вимірювальне і вагове обладнання пересувного пункту повинно бути атестовано на проведення вимірювань та мати відповідне свідоцтво спеціально уповноваженого органу у сфері метрології.

Персонал контрольно-габаритногопункту має бути забезпечений спецодягом, до складу якого входить сигнальний жилет оранжевого кольору із світловідбивними елементами.

Вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2 % та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником.

== Здійснення габаритно-вагового контролю ==
Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

'''Габаритно-ваговий контроль транспортного засобу проводиться протягом не більше однієї години''' (з моменту заїзду транспортного засобу на ваги до кінцевого оформлення матеріалів у разі виявлення порушення).

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

У разі пред’явлення водієм транспортного засобу міжнародного сертифіката зважування габаритно-ваговий контроль у частині зважування не здійснюється.

За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

У разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подвійний розмір застосовується в частині перевищення фактичних показників над показниками, визначеними у дозволі, за пройдену частину маршруту.

Довідка про здійснення габаритно-вагового контролю та/або сертифікат зважування, або документ щодо внесення плати за проїзд є чинними протягом усього маршруту.

У разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних пунктах габаритно-вагового контролю порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З 1 жовтня 2021 року, на автошляхах України запрацювала автоматична фіксація порушень габаритно-вагового контролю (ГВК) з допомогою майданчиків Зважування-в-русі (WiM).

Система WiM (Weigh-in-Motion) передбачає цілодобовий моніторинг навантаження транспорту на дорогу. Спеціальне обладнання монтується у дорожнє покриття та над дорогою на спеціальній фермі. Датчики фіксують параметри транспортного засобу — вагу, габарити, швидкість, номерні знаки. Завдяки тому, що система повністю перекриває проїзну частину, обійти її неможливо. Наразі в Україні дані збираються з 52 майданчиків WiM

== Відповідальність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю ==
Про випадки невиконання водієм транспортного засобу законних вимог посадових осіб працівників Укртрансбезпеки щодо зупинки транспортного засобу для проведення габаритно-вагового контролю, Укртрансбезпека або її територіальний орган, що здійснює габаритно-ваговий контроль, оперативно повідомляє уповноваженим підрозділам Національної поліції.

Відповідальність за збереження великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, рух яких заборонено, за весь час з моменту заборони руху до його відновлення несе перевізник, а в разі перевезення вантажу - вантажовідправник.

[[Категорія:Адміністративне право]]

Придбання, зберігання, перевезення, облік і використання вибухових матеріалів

2021-12-29T13:07:09Z

Oleksandr.starchak:

== '''Нормативна база''' ==

# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text Наказ МВС України від 21.08.98 № 622 «ІНСТРУКЦІЯ про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів»]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1127-13#Text Про затвердження Правил безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення]

==    '''Визначення терміну та здійснення маркування''' ==

'''Термін вибухові матеріали''' (ВМ) об'єднує в собі два терміни - вибухові речовини (ВР) та засоби ініціювання (ЗІ).

Вибухові речовини - це хімічні сполуки чи суміші, здатні під впливом зовнішнього імпульсу до самопоширення з великою швидкістю хімічної реакції із утворенням газоподібних продуктів та виділенням тепла. До них належать амоніти, амонали, тротил, вибухові напівпродукти утилізації - порохи тощо.

'''Засоби ініціювання''' - зовнішні джерела імпульсу для здійснення вибуху (електродетонатори, капсуль-детонатори, вогнепровідний та детонаційний шнури тощо).

Усі вибухові матеріали повинні бути промарковані в умовах виробника, підприємства-споживача та містити особисту позначку майстра-підривника під час їх видавання останнім зі складу ВМ для проведення вибухових робіт.

Керівники підприємств у триденний термін після проведення маркування чи його оновлення зобов'язані надавати інформацію про вище згадане до територіальних органів поліції.

==    '''Придбання вибухових матеріалів''' ==

Підставою для видачі дозволів на придбання вибухових матеріалів підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють вибухові роботи та виготовляють вибухові речовини, є клопотання керівників цих організацій, до яких додаються:

* свідоцтво (дозвіл) Державної служби України з питань праці (далі - Держпраці) на придбання вибухових матеріалів та ведення підривних робіт чи виготовлення вибухових речовин;
* акт про придатність приміщення, де зберігатимуться вибухові матеріали, який складається комісією з представників органу поліції, пожежного нагляду, Держпраці та зацікавленої організації;
* платіжне доручення (квитанція) банку про оплату послуг, пов'язаних із видачею дозволів на придбання чи виготовлення вибухових речовин.

==    '''Зберігання вибухових матеріалів''' ==

Вибухові матеріали мають зберігатися в призначених для цієї мети приміщеннях і місцях (далі - місця зберігання ВМ), які відповідають встановленим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0546-07#Text НПАОП 0.00-7.08-07] вимогам. При цьому дозволяється зберігання вибухових матеріалів на спеціально призначених для цього складах Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях на підставі укладених з командуванням військових частин договорів за умови дотримання на цих об'єктах вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1127-13#n15 Єдиних правил безпеки при підривних роботах, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості №355 від 12.06.2013р]., та цієї Інструкції, а також забезпечення доступу і контролю органів поліції та Держпраці. Організація зберігання ВМ повинна виключати їх втрату, а умови зберігання - псування.

==    '''Приймання, відпускання і облік вибухових матеріалів''' ==

Підприємство зобов'язане вести облік надходжень і витрат вибухових матеріалів на складах ВМ у книзі обліку надходжень і витрат вибухових матеріалів, а на складах і в роздавальних камерах, з яких відбувається видавання вибухових матеріалів підривникам і приймання від них решток ВМ, - у книзі видачі і повернення вибухових матеріалів.

Книги, які ведуться завідуючими складами і роздавальниками, мають бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою або пломбою органу Держпраці.

==    '''Організація і порядок охорони складів вибухових матеріалів''' ==

Склад постів, їх кількість і дислокація, а також порядок організації охорони стосовно конкретних умов визначаються керівниками підприємств спільно з територіальними підрозділами поліції і Службою безпеки України.

''Охорона складів здійснюється для:''

* забезпечення пропускного режиму
* контролю за ввезенням і вивезенням вибухових матеріалів;
* своєчасного запобігання нападам на об'єкт
* своєчасного запобігання спробам розкрадання
* для вжиття заходів у разі стихійного лиха.

==    '''Перевезення вибухових матеріалів''' ==

Перевезення територією України вибухових матеріалів здійснюється на підставі дозволів, що видаються органами поліції відповідно до заяви керівника підприємства, а також копій дозволу на придбання ВМ або, у відповідних випадках, дозволу на право проведення підривних робіт (робіт з ВМ).

Охорона вибухових матеріалів під час перевезень територією України здійснюється працівниками підрозділів поліції охорони Національної поліції України або відомчої воєнізованої охорони, які озброюються вогнепальною зброєю.

Придбання, зберігання, перевезення, облік і використання вибухових матеріалів

2021-12-29T13:05:47Z

Oleksandr.starchak:

== '''Нормативна база''' ==

# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text Наказ МВС України від 21.08.98 № 622 «ІНСТРУКЦІЯ про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів»]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]

==    '''Визначення терміну та здійснення маркування''' ==

'''Термін вибухові матеріали''' (ВМ) об'єднує в собі два терміни - вибухові речовини (ВР) та засоби ініціювання (ЗІ).

Вибухові речовини - це хімічні сполуки чи суміші, здатні під впливом зовнішнього імпульсу до самопоширення з великою швидкістю хімічної реакції із утворенням газоподібних продуктів та виділенням тепла. До них належать амоніти, амонали, тротил, вибухові напівпродукти утилізації - порохи тощо.

'''Засоби ініціювання''' - зовнішні джерела імпульсу для здійснення вибуху (електродетонатори, капсуль-детонатори, вогнепровідний та детонаційний шнури тощо).

Усі вибухові матеріали повинні бути промарковані в умовах виробника, підприємства-споживача та містити особисту позначку майстра-підривника під час їх видавання останнім зі складу ВМ для проведення вибухових робіт.

Керівники підприємств у триденний термін після проведення маркування чи його оновлення зобов'язані надавати інформацію про вище згадане до територіальних органів поліції.

==    '''Придбання вибухових матеріалів''' ==

Підставою для видачі дозволів на придбання вибухових матеріалів підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють вибухові роботи та виготовляють вибухові речовини, є клопотання керівників цих організацій, до яких додаються:

* свідоцтво (дозвіл) Державної служби України з питань праці (далі - Держпраці) на придбання вибухових матеріалів та ведення підривних робіт чи виготовлення вибухових речовин;
* акт про придатність приміщення, де зберігатимуться вибухові матеріали, який складається комісією з представників органу поліції, пожежного нагляду, Держпраці та зацікавленої організації;
* платіжне доручення (квитанція) банку про оплату послуг, пов'язаних із видачею дозволів на придбання чи виготовлення вибухових речовин.

==    '''Зберігання вибухових матеріалів''' ==

Вибухові матеріали мають зберігатися в призначених для цієї мети приміщеннях і місцях (далі - місця зберігання ВМ), які відповідають встановленим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0546-07#Text НПАОП 0.00-7.08-07] вимогам. При цьому дозволяється зберігання вибухових матеріалів на спеціально призначених для цього складах Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях на підставі укладених з командуванням військових частин договорів за умови дотримання на цих об'єктах вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1127-13#n15 Єдиних правил безпеки при підривних роботах, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості №355 від 12.06.2013р]., та цієї Інструкції, а також забезпечення доступу і контролю органів поліції та Держпраці. Організація зберігання ВМ повинна виключати їх втрату, а умови зберігання - псування.

==    '''Приймання, відпускання і облік вибухових матеріалів''' ==

Підприємство зобов'язане вести облік надходжень і витрат вибухових матеріалів на складах ВМ у книзі обліку надходжень і витрат вибухових матеріалів, а на складах і в роздавальних камерах, з яких відбувається видавання вибухових матеріалів підривникам і приймання від них решток ВМ, - у книзі видачі і повернення вибухових матеріалів.

Книги, які ведуться завідуючими складами і роздавальниками, мають бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою або пломбою органу Держпраці.

==    '''Організація і порядок охорони складів вибухових матеріалів''' ==

Склад постів, їх кількість і дислокація, а також порядок організації охорони стосовно конкретних умов визначаються керівниками підприємств спільно з територіальними підрозділами поліції і Службою безпеки України.

''Охорона складів здійснюється для:''

* забезпечення пропускного режиму
* контролю за ввезенням і вивезенням вибухових матеріалів;
* своєчасного запобігання нападам на об'єкт
* своєчасного запобігання спробам розкрадання
* для вжиття заходів у разі стихійного лиха.

==    '''Перевезення вибухових матеріалів''' ==

Перевезення територією України вибухових матеріалів здійснюється на підставі дозволів, що видаються органами поліції відповідно до заяви керівника підприємства, а також копій дозволу на придбання ВМ або, у відповідних випадках, дозволу на право проведення підривних робіт (робіт з ВМ).

Охорона вибухових матеріалів під час перевезень територією України здійснюється працівниками підрозділів поліції охорони Національної поліції України або відомчої воєнізованої охорони, які озброюються вогнепальною зброєю.

Придбання, зберігання, перевезення, облік і використання вибухових матеріалів

2021-12-29T13:00:40Z

Oleksandr.starchak:

== '''Нормативна база''' ==
· [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text Наказ МВС України від 21.08.98 № 622 «ІНСТРУКЦІЯ про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів»]

· [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]

==    '''Визначення терміну та здійснення маркування''' ==

'''Термін вибухові матеріали''' (ВМ) об'єднує в собі два терміни - вибухові речовини (ВР) та засоби ініціювання (ЗІ).

Вибухові речовини - це хімічні сполуки чи суміші, здатні під впливом зовнішнього імпульсу до самопоширення з великою швидкістю хімічної реакції із утворенням газоподібних продуктів та виділенням тепла. До них належать амоніти, амонали, тротил, вибухові напівпродукти утилізації - порохи тощо.

'''Засоби ініціювання''' - зовнішні джерела імпульсу для здійснення вибуху (електродетонатори, капсуль-детонатори, вогнепровідний та детонаційний шнури тощо).

Усі вибухові матеріали повинні бути промарковані в умовах виробника, підприємства-споживача та містити особисту позначку майстра-підривника під час їх видавання останнім зі складу ВМ для проведення вибухових робіт.

Керівники підприємств у триденний термін після проведення маркування чи його оновлення зобов'язані надавати інформацію про вище згадане до територіальних органів поліції.

==    '''Придбання вибухових матеріалів''' ==

Підставою для видачі дозволів на придбання вибухових матеріалів підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють вибухові роботи та виготовляють вибухові речовини, є клопотання керівників цих організацій, до яких додаються:

* свідоцтво (дозвіл) Державної служби України з питань праці (далі - Держпраці) на придбання вибухових матеріалів та ведення підривних робіт чи виготовлення вибухових речовин;
* акт про придатність приміщення, де зберігатимуться вибухові матеріали, який складається комісією з представників органу поліції, пожежного нагляду, Держпраці та зацікавленої організації;
* платіжне доручення (квитанція) банку про оплату послуг, пов'язаних із видачею дозволів на придбання чи виготовлення вибухових речовин.

==    '''Зберігання вибухових матеріалів''' ==

Вибухові матеріали мають зберігатися в призначених для цієї мети приміщеннях і місцях (далі - місця зберігання ВМ), які відповідають встановленим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0546-07#Text НПАОП 0.00-7.08-07] вимогам. При цьому дозволяється зберігання вибухових матеріалів на спеціально призначених для цього складах Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях на підставі укладених з командуванням військових частин договорів за умови дотримання на цих об'єктах вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1127-13#n15 Єдиних правил безпеки при підривних роботах, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості №355 від 12.06.2013р]., та цієї Інструкції, а також забезпечення доступу і контролю органів поліції та Держпраці. Організація зберігання ВМ повинна виключати їх втрату, а умови зберігання - псування.

==    '''Приймання, відпускання і облік вибухових матеріалів''' ==

Підприємство зобов'язане вести облік надходжень і витрат вибухових матеріалів на складах ВМ у книзі обліку надходжень і витрат вибухових матеріалів, а на складах і в роздавальних камерах, з яких відбувається видавання вибухових матеріалів підривникам і приймання від них решток ВМ, - у книзі видачі і повернення вибухових матеріалів.

Книги, які ведуться завідуючими складами і роздавальниками, мають бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою або пломбою органу Держпраці.

==    '''Організація і порядок охорони складів вибухових матеріалів''' ==

Склад постів, їх кількість і дислокація, а також порядок організації охорони стосовно конкретних умов визначаються керівниками підприємств спільно з територіальними підрозділами поліції і Службою безпеки України.

''Охорона складів здійснюється для:''

* забезпечення пропускного режиму
* контролю за ввезенням і вивезенням вибухових матеріалів;
* своєчасного запобігання нападам на об'єкт
* своєчасного запобігання спробам розкрадання
* для вжиття заходів у разі стихійного лиха.

==    '''Перевезення вибухових матеріалів''' ==

Перевезення територією України вибухових матеріалів здійснюється на підставі дозволів, що видаються органами поліції відповідно до заяви керівника підприємства, а також копій дозволу на придбання ВМ або, у відповідних випадках, дозволу на право проведення підривних робіт (робіт з ВМ).

Охорона вибухових матеріалів під час перевезень територією України здійснюється працівниками підрозділів поліції охорони Національної поліції України або відомчої воєнізованої охорони, які озброюються вогнепальною зброєю.

Придбання, зберігання, перевезення, облік і використання вибухових матеріалів

2021-12-29T12:48:41Z

Oleksandr.starchak:

== '''Нормативна база''' ==
· [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text Наказ МВС України від 21.08.98 № 622 «ІНСТРУКЦІЯ про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів»]

· [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]

==    '''Визначення терміну та здійснення маркування''' ==

Термін вибухові матеріали (ВМ) об'єднує в собі два терміни - вибухові речовини (ВР) та засоби ініціювання (ЗІ).

Вибухові речовини - це хімічні сполуки чи суміші, здатні під впливом зовнішнього імпульсу до самопоширення з великою швидкістю хімічної реакції із утворенням газоподібних продуктів та виділенням тепла. До них належать амоніти, амонали, тротил, вибухові напівпродукти утилізації - порохи тощо.

Засоби ініціювання - зовнішні джерела імпульсу для здійснення вибуху (електродетонатори, капсуль-детонатори, вогнепровідний та детонаційний шнури тощо).

Усі вибухові матеріали повинні бути промарковані в умовах виробника, підприємства-споживача та містити особисту позначку майстра-підривника під час їх видавання останнім зі складу ВМ для проведення вибухових робіт.

Керівники підприємств у триденний термін після проведення маркування чи його оновлення зобов'язані надавати інформацію про вище згадане до територіальних органів поліції.

==    '''Придбання вибухових матеріалів''' ==

Підставою для видачі дозволів на придбання вибухових матеріалів підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють вибухові роботи та виготовляють вибухові речовини, є клопотання керівників цих організацій, до яких додаються:

ü свідоцтво (дозвіл) Державної служби України з питань праці (далі - Держпраці) на придбання вибухових матеріалів та ведення підривних робіт чи виготовлення вибухових речовин;

ü акт про придатність приміщення, де зберігатимуться вибухові матеріали, який складається комісією з представників органу поліції, пожежного нагляду, Держпраці та зацікавленої організації;

ü платіжне доручення (квитанція) банку про оплату послуг, пов'язаних із видачею дозволів на придбання чи виготовлення вибухових речовин.

==    '''Зберігання вибухових матеріалів''' ==

Вибухові матеріали мають зберігатися в призначених для цієї мети приміщеннях і місцях (далі - місця зберігання ВМ), які відповідають встановленим НПАОП 0.00-7.08-07 вимогам. При цьому дозволяється зберігання вибухових матеріалів на спеціально призначених для цього складах Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях на підставі укладених з командуванням військових частин договорів за умови дотримання на цих об'єктах вимог Єдиних правил безпеки при підривних роботах, затверджених Держгіртехнаглядом України від 25 березня 1992 року, та цієї Інструкції, а також забезпечення доступу і контролю органів поліції та Держпраці. Організація зберігання ВМ повинна виключати їх втрату, а умови зберігання - псування.

==    '''Приймання, відпускання і облік вибухових матеріалів''' ==

Підприємство зобов'язане вести облік надходжень і витрат вибухових матеріалів на складах ВМ у книзі обліку надходжень і витрат вибухових матеріалів, а на складах і в роздавальних камерах, з яких відбувається видавання вибухових матеріалів підривникам і приймання від них решток ВМ, - у книзі видачі і повернення вибухових матеріалів.

Книги, які ведуться завідуючими складами і роздавальниками, мають бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою або пломбою органу Держпраці.

==    '''Організація і порядок охорони складів вибухових матеріалів''' ==

Склад постів, їх кількість і дислокація, а також порядок організації охорони стосовно конкретних умов визначаються керівниками підприємств спільно з територіальними підрозділами поліції і Службою безпеки України.

Охорона складів здійснюється для:

Ø забезпечення пропускного режиму

Ø контролю за ввезенням і вивезенням вибухових матеріалів;

Ø своєчасного запобігання нападам на об'єкт

Ø своєчасного запобігання спробам розкрадання

Ø для вжиття заходів у разі стихійного лиха.

==    '''Перевезення вибухових матеріалів''' ==

Перевезення територією України вибухових матеріалів здійснюється на підставі дозволів, що видаються органами поліції відповідно до заяви керівника підприємства, а також копій дозволу на придбання ВМ або, у відповідних випадках, дозволу на право проведення підривних робіт (робіт з ВМ).

Охорона вибухових матеріалів під час перевезень територією України здійснюється працівниками підрозділів поліції охорони Національної поліції України або відомчої воєнізованої охорони, які озброюються вогнепальною зброєю.

Придбання, зберігання, перевезення, облік і використання вибухових матеріалів

2021-12-29T12:48:22Z

Oleksandr.starchak:

== Нормативна база ==
· [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text Наказ МВС України від 21.08.98 № 622 «ІНСТРУКЦІЯ про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів»]

· [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]

==    '''Визначення терміну та здійснення маркування''' ==

Термін вибухові матеріали (ВМ) об'єднує в собі два терміни - вибухові речовини (ВР) та засоби ініціювання (ЗІ).

Вибухові речовини - це хімічні сполуки чи суміші, здатні під впливом зовнішнього імпульсу до самопоширення з великою швидкістю хімічної реакції із утворенням газоподібних продуктів та виділенням тепла. До них належать амоніти, амонали, тротил, вибухові напівпродукти утилізації - порохи тощо.

Засоби ініціювання - зовнішні джерела імпульсу для здійснення вибуху (електродетонатори, капсуль-детонатори, вогнепровідний та детонаційний шнури тощо).

Усі вибухові матеріали повинні бути промарковані в умовах виробника, підприємства-споживача та містити особисту позначку майстра-підривника під час їх видавання останнім зі складу ВМ для проведення вибухових робіт.

Керівники підприємств у триденний термін після проведення маркування чи його оновлення зобов'язані надавати інформацію про вище згадане до територіальних органів поліції.

==    '''Придбання вибухових матеріалів''' ==

Підставою для видачі дозволів на придбання вибухових матеріалів підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють вибухові роботи та виготовляють вибухові речовини, є клопотання керівників цих організацій, до яких додаються:

ü свідоцтво (дозвіл) Державної служби України з питань праці (далі - Держпраці) на придбання вибухових матеріалів та ведення підривних робіт чи виготовлення вибухових речовин;

ü акт про придатність приміщення, де зберігатимуться вибухові матеріали, який складається комісією з представників органу поліції, пожежного нагляду, Держпраці та зацікавленої організації;

ü платіжне доручення (квитанція) банку про оплату послуг, пов'язаних із видачею дозволів на придбання чи виготовлення вибухових речовин.

==    '''Зберігання вибухових матеріалів''' ==

Вибухові матеріали мають зберігатися в призначених для цієї мети приміщеннях і місцях (далі - місця зберігання ВМ), які відповідають встановленим НПАОП 0.00-7.08-07 вимогам. При цьому дозволяється зберігання вибухових матеріалів на спеціально призначених для цього складах Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях на підставі укладених з командуванням військових частин договорів за умови дотримання на цих об'єктах вимог Єдиних правил безпеки при підривних роботах, затверджених Держгіртехнаглядом України від 25 березня 1992 року, та цієї Інструкції, а також забезпечення доступу і контролю органів поліції та Держпраці. Організація зберігання ВМ повинна виключати їх втрату, а умови зберігання - псування.

==    '''Приймання, відпускання і облік вибухових матеріалів''' ==

Підприємство зобов'язане вести облік надходжень і витрат вибухових матеріалів на складах ВМ у книзі обліку надходжень і витрат вибухових матеріалів, а на складах і в роздавальних камерах, з яких відбувається видавання вибухових матеріалів підривникам і приймання від них решток ВМ, - у книзі видачі і повернення вибухових матеріалів.

Книги, які ведуться завідуючими складами і роздавальниками, мають бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою або пломбою органу Держпраці.

==    '''Організація і порядок охорони складів вибухових матеріалів''' ==

Склад постів, їх кількість і дислокація, а також порядок організації охорони стосовно конкретних умов визначаються керівниками підприємств спільно з територіальними підрозділами поліції і Службою безпеки України.

Охорона складів здійснюється для:

Ø забезпечення пропускного режиму

Ø контролю за ввезенням і вивезенням вибухових матеріалів;

Ø своєчасного запобігання нападам на об'єкт

Ø своєчасного запобігання спробам розкрадання

Ø для вжиття заходів у разі стихійного лиха.

==    '''Перевезення вибухових матеріалів''' ==

Перевезення територією України вибухових матеріалів здійснюється на підставі дозволів, що видаються органами поліції відповідно до заяви керівника підприємства, а також копій дозволу на придбання ВМ або, у відповідних випадках, дозволу на право проведення підривних робіт (робіт з ВМ).

Охорона вибухових матеріалів під час перевезень територією України здійснюється працівниками підрозділів поліції охорони Національної поліції України або відомчої воєнізованої охорони, які озброюються вогнепальною зброєю.

Придбання, зберігання, перевезення, облік і використання вибухових матеріалів

2021-12-29T12:47:52Z

Oleksandr.starchak:

1. Нормативна база

2. Визначення терміну та здійснення маркування

3. Придбання вибухових матеріалів

4. Зберігання вибухових матеріалів

5. Приймання, відпускання і облік вибухових матеріалів

6. Організація і порядок охорони складів вибухових матеріалів

7. Перевезення вибухових матеріалів

Нормативна база

· [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text Наказ МВС України від 21.08.98 № 622 «ІНСТРУКЦІЯ про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів»]

· [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]

==    '''Визначення терміну та здійснення маркування''' ==

Термін вибухові матеріали (ВМ) об'єднує в собі два терміни - вибухові речовини (ВР) та засоби ініціювання (ЗІ).

Вибухові речовини - це хімічні сполуки чи суміші, здатні під впливом зовнішнього імпульсу до самопоширення з великою швидкістю хімічної реакції із утворенням газоподібних продуктів та виділенням тепла. До них належать амоніти, амонали, тротил, вибухові напівпродукти утилізації - порохи тощо.

Засоби ініціювання - зовнішні джерела імпульсу для здійснення вибуху (електродетонатори, капсуль-детонатори, вогнепровідний та детонаційний шнури тощо).

Усі вибухові матеріали повинні бути промарковані в умовах виробника, підприємства-споживача та містити особисту позначку майстра-підривника під час їх видавання останнім зі складу ВМ для проведення вибухових робіт.

Керівники підприємств у триденний термін після проведення маркування чи його оновлення зобов'язані надавати інформацію про вище згадане до територіальних органів поліції.

==    '''Придбання вибухових матеріалів''' ==

Підставою для видачі дозволів на придбання вибухових матеріалів підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють вибухові роботи та виготовляють вибухові речовини, є клопотання керівників цих організацій, до яких додаються:

ü свідоцтво (дозвіл) Державної служби України з питань праці (далі - Держпраці) на придбання вибухових матеріалів та ведення підривних робіт чи виготовлення вибухових речовин;

ü акт про придатність приміщення, де зберігатимуться вибухові матеріали, який складається комісією з представників органу поліції, пожежного нагляду, Держпраці та зацікавленої організації;

ü платіжне доручення (квитанція) банку про оплату послуг, пов'язаних із видачею дозволів на придбання чи виготовлення вибухових речовин.

==    '''Зберігання вибухових матеріалів''' ==

Вибухові матеріали мають зберігатися в призначених для цієї мети приміщеннях і місцях (далі - місця зберігання ВМ), які відповідають встановленим НПАОП 0.00-7.08-07 вимогам. При цьому дозволяється зберігання вибухових матеріалів на спеціально призначених для цього складах Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях на підставі укладених з командуванням військових частин договорів за умови дотримання на цих об'єктах вимог Єдиних правил безпеки при підривних роботах, затверджених Держгіртехнаглядом України від 25 березня 1992 року, та цієї Інструкції, а також забезпечення доступу і контролю органів поліції та Держпраці. Організація зберігання ВМ повинна виключати їх втрату, а умови зберігання - псування.

==    '''Приймання, відпускання і облік вибухових матеріалів''' ==

Підприємство зобов'язане вести облік надходжень і витрат вибухових матеріалів на складах ВМ у книзі обліку надходжень і витрат вибухових матеріалів, а на складах і в роздавальних камерах, з яких відбувається видавання вибухових матеріалів підривникам і приймання від них решток ВМ, - у книзі видачі і повернення вибухових матеріалів.

Книги, які ведуться завідуючими складами і роздавальниками, мають бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою або пломбою органу Держпраці.

==    '''Організація і порядок охорони складів вибухових матеріалів''' ==

Склад постів, їх кількість і дислокація, а також порядок організації охорони стосовно конкретних умов визначаються керівниками підприємств спільно з територіальними підрозділами поліції і Службою безпеки України.

Охорона складів здійснюється для:

Ø забезпечення пропускного режиму

Ø контролю за ввезенням і вивезенням вибухових матеріалів;

Ø своєчасного запобігання нападам на об'єкт

Ø своєчасного запобігання спробам розкрадання

Ø для вжиття заходів у разі стихійного лиха.

==    '''Перевезення вибухових матеріалів''' ==

Перевезення територією України вибухових матеріалів здійснюється на підставі дозволів, що видаються органами поліції відповідно до заяви керівника підприємства, а також копій дозволу на придбання ВМ або, у відповідних випадках, дозволу на право проведення підривних робіт (робіт з ВМ).

Охорона вибухових матеріалів під час перевезень територією України здійснюється працівниками підрозділів поліції охорони Національної поліції України або відомчої воєнізованої охорони, які озброюються вогнепальною зброєю.

Придбання, зберігання, перевезення, облік і використання вибухових матеріалів

2021-12-29T12:47:25Z

Oleksandr.starchak: Скасування редагування № 32418 користувача Oleksandr.starchak (обговорення)

== Зміст ==
1. Нормативна база

2. Визначення терміну та здійснення маркування

3. Придбання вибухових матеріалів

4. Зберігання вибухових матеріалів

5. Приймання, відпускання і облік вибухових матеріалів

6. Організація і порядок охорони складів вибухових матеріалів

7. Перевезення вибухових матеріалів

Нормативна база

· [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text Наказ МВС України від 21.08.98 № 622 «ІНСТРУКЦІЯ про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів»]

· [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]

==    '''Визначення терміну та здійснення маркування''' ==

Термін вибухові матеріали (ВМ) об'єднує в собі два терміни - вибухові речовини (ВР) та засоби ініціювання (ЗІ).

Вибухові речовини - це хімічні сполуки чи суміші, здатні під впливом зовнішнього імпульсу до самопоширення з великою швидкістю хімічної реакції із утворенням газоподібних продуктів та виділенням тепла. До них належать амоніти, амонали, тротил, вибухові напівпродукти утилізації - порохи тощо.

Засоби ініціювання - зовнішні джерела імпульсу для здійснення вибуху (електродетонатори, капсуль-детонатори, вогнепровідний та детонаційний шнури тощо).

Усі вибухові матеріали повинні бути промарковані в умовах виробника, підприємства-споживача та містити особисту позначку майстра-підривника під час їх видавання останнім зі складу ВМ для проведення вибухових робіт.

Керівники підприємств у триденний термін після проведення маркування чи його оновлення зобов'язані надавати інформацію про вище згадане до територіальних органів поліції.

==    '''Придбання вибухових матеріалів''' ==

Підставою для видачі дозволів на придбання вибухових матеріалів підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють вибухові роботи та виготовляють вибухові речовини, є клопотання керівників цих організацій, до яких додаються:

ü свідоцтво (дозвіл) Державної служби України з питань праці (далі - Держпраці) на придбання вибухових матеріалів та ведення підривних робіт чи виготовлення вибухових речовин;

ü акт про придатність приміщення, де зберігатимуться вибухові матеріали, який складається комісією з представників органу поліції, пожежного нагляду, Держпраці та зацікавленої організації;

ü платіжне доручення (квитанція) банку про оплату послуг, пов'язаних із видачею дозволів на придбання чи виготовлення вибухових речовин.

==    '''Зберігання вибухових матеріалів''' ==

Вибухові матеріали мають зберігатися в призначених для цієї мети приміщеннях і місцях (далі - місця зберігання ВМ), які відповідають встановленим НПАОП 0.00-7.08-07 вимогам. При цьому дозволяється зберігання вибухових матеріалів на спеціально призначених для цього складах Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях на підставі укладених з командуванням військових частин договорів за умови дотримання на цих об'єктах вимог Єдиних правил безпеки при підривних роботах, затверджених Держгіртехнаглядом України від 25 березня 1992 року, та цієї Інструкції, а також забезпечення доступу і контролю органів поліції та Держпраці. Організація зберігання ВМ повинна виключати їх втрату, а умови зберігання - псування.

==    '''Приймання, відпускання і облік вибухових матеріалів''' ==

Підприємство зобов'язане вести облік надходжень і витрат вибухових матеріалів на складах ВМ у книзі обліку надходжень і витрат вибухових матеріалів, а на складах і в роздавальних камерах, з яких відбувається видавання вибухових матеріалів підривникам і приймання від них решток ВМ, - у книзі видачі і повернення вибухових матеріалів.

Книги, які ведуться завідуючими складами і роздавальниками, мають бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою або пломбою органу Держпраці.

==    '''Організація і порядок охорони складів вибухових матеріалів''' ==

Склад постів, їх кількість і дислокація, а також порядок організації охорони стосовно конкретних умов визначаються керівниками підприємств спільно з територіальними підрозділами поліції і Службою безпеки України.

Охорона складів здійснюється для:

Ø забезпечення пропускного режиму

Ø контролю за ввезенням і вивезенням вибухових матеріалів;

Ø своєчасного запобігання нападам на об'єкт

Ø своєчасного запобігання спробам розкрадання

Ø для вжиття заходів у разі стихійного лиха.

==    '''Перевезення вибухових матеріалів''' ==

Перевезення територією України вибухових матеріалів здійснюється на підставі дозволів, що видаються органами поліції відповідно до заяви керівника підприємства, а також копій дозволу на придбання ВМ або, у відповідних випадках, дозволу на право проведення підривних робіт (робіт з ВМ).

Охорона вибухових матеріалів під час перевезень територією України здійснюється працівниками підрозділів поліції охорони Національної поліції України або відомчої воєнізованої охорони, які озброюються вогнепальною зброєю.

Придбання, зберігання, перевезення, облік і використання вибухових матеріалів

2021-12-29T12:30:29Z

Oleksandr.starchak: /* Зміст */

Придбання, зберігання, перевезення, облік і використання вибухових матеріалів

2021-12-29T12:28:13Z

Oleksandr.starchak:

Придбання, зберігання, перевезення, облік і використання вибухових матеріалів

2021-12-29T12:25:45Z

Oleksandr.starchak: Створена сторінка: Зміст 1. Нормативна база 2. Визначення терміну та здійснення маркування 3. При...

Зміст

1. Нормативна база

2. Визначення терміну та здійснення маркування

3. Придбання вибухових матеріалів

4. Зберігання вибухових матеріалів

5. Приймання, відпускання і облік вибухових матеріалів

6. Організація і порядок охорони складів вибухових матеріалів

7. Перевезення вибухових матеріалів

Нормативна база

· [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text Наказ МВС України від 21.08.98 № 622 «ІНСТРУКЦІЯ про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів»]

· [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]

   '''Визначення терміну та здійснення маркування'''

Термін вибухові матеріали (ВМ) об'єднує в собі два терміни - вибухові речовини (ВР) та засоби ініціювання (ЗІ).

Вибухові речовини - це хімічні сполуки чи суміші, здатні під впливом зовнішнього імпульсу до самопоширення з великою швидкістю хімічної реакції із утворенням газоподібних продуктів та виділенням тепла. До них належать амоніти, амонали, тротил, вибухові напівпродукти утилізації - порохи тощо.

Засоби ініціювання - зовнішні джерела імпульсу для здійснення вибуху (електродетонатори, капсуль-детонатори, вогнепровідний та детонаційний шнури тощо).

Усі вибухові матеріали повинні бути промарковані в умовах виробника, підприємства-споживача та містити особисту позначку майстра-підривника під час їх видавання останнім зі складу ВМ для проведення вибухових робіт.

Керівники підприємств у триденний термін після проведення маркування чи його оновлення зобов'язані надавати інформацію про вище згадане до територіальних органів поліції.

   '''Придбання вибухових матеріалів'''

Підставою для видачі дозволів на придбання вибухових матеріалів підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють вибухові роботи та виготовляють вибухові речовини, є клопотання керівників цих організацій, до яких додаються:

ü свідоцтво (дозвіл) Державної служби України з питань праці (далі - Держпраці) на придбання вибухових матеріалів та ведення підривних робіт чи виготовлення вибухових речовин;

ü акт про придатність приміщення, де зберігатимуться вибухові матеріали, який складається комісією з представників органу поліції, пожежного нагляду, Держпраці та зацікавленої організації;

ü платіжне доручення (квитанція) банку про оплату послуг, пов'язаних із видачею дозволів на придбання чи виготовлення вибухових речовин.

   '''Зберігання вибухових матеріалів'''

Вибухові матеріали мають зберігатися в призначених для цієї мети приміщеннях і місцях (далі - місця зберігання ВМ), які відповідають встановленим НПАОП 0.00-7.08-07 вимогам. При цьому дозволяється зберігання вибухових матеріалів на спеціально призначених для цього складах Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях на підставі укладених з командуванням військових частин договорів за умови дотримання на цих об'єктах вимог Єдиних правил безпеки при підривних роботах, затверджених Держгіртехнаглядом України від 25 березня 1992 року, та цієї Інструкції, а також забезпечення доступу і контролю органів поліції та Держпраці. Організація зберігання ВМ повинна виключати їх втрату, а умови зберігання - псування.

   '''Приймання, відпускання і облік вибухових матеріалів'''

Підприємство зобов'язане вести облік надходжень і витрат вибухових матеріалів на складах ВМ у книзі обліку надходжень і витрат вибухових матеріалів, а на складах і в роздавальних камерах, з яких відбувається видавання вибухових матеріалів підривникам і приймання від них решток ВМ, - у книзі видачі і повернення вибухових матеріалів.

Книги, які ведуться завідуючими складами і роздавальниками, мають бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою або пломбою органу Держпраці.

   '''Організація і порядок охорони складів вибухових матеріалів'''

Склад постів, їх кількість і дислокація, а також порядок організації охорони стосовно конкретних умов визначаються керівниками підприємств спільно з територіальними підрозділами поліції і Службою безпеки України.

Охорона складів здійснюється для:

Ø забезпечення пропускного режиму

Ø контролю за ввезенням і вивезенням вибухових матеріалів;

Ø своєчасного запобігання нападам на об'єкт

Ø своєчасного запобігання спробам розкрадання

Ø для вжиття заходів у разі стихійного лиха.

   '''Перевезення вибухових матеріалів'''

Перевезення територією України вибухових матеріалів здійснюється на підставі дозволів, що видаються органами поліції відповідно до заяви керівника підприємства, а також копій дозволу на придбання ВМ або, у відповідних випадках, дозволу на право проведення підривних робіт (робіт з ВМ).

Охорона вибухових матеріалів під час перевезень територією України здійснюється працівниками підрозділів поліції охорони Національної поліції України або відомчої воєнізованої охорони, які озброюються вогнепальною зброєю.

Звільнення з роботи у разі появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння

2021-11-30T08:18:29Z

Oleksandr.starchak: /* Наслідки поновлення працівника на роботі. */

==Нормативна база==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про звернення громадян]"
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/62/95-вр Закон україни «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними»]

==Загальна інформація==
Можливість звільнення працівника за появу на роботі у нетверезому або іншому подібному стані передбачена у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 п. 7 ст. 40 Кодексу законів про працю України] у якій зокрема зазначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадку появи працівника на роботі у:
* нетверезому стані;
* стані наркотичного сп’яніння;
* стані токсичного сп’яніння.
Звільнення за [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n855 п. 7 статті 40 Кодексу законів про працю України] фактично є звільненням з ініціативи роботодавця за грубе порушення трудової дисципліни, чим здебільшого і являється поява працівника на роботі у нетверезому або іншому подібному стані. Разом з тим працівник може потрапити, наприклад, у певний стан «сп’яніння» не лише внаслідок якихось своїх винних дій, що пов’язані із порушенням трудової дисципліни, але і внаслідок вживання певних медичних препаратів, які йому прописав лікар. При цьому стан відповідного сп’яніння від лікарських засобів і його допустимість при роботі за різними професіями можуть також мати відмінності (наприклад, для водія автотранспортних засобів і прибиральниці службових приміщень).
При цьому поява на роботі в нетверезому стані - це означає появу в такому вигляді на території підприємства в робочий час. Не може бути підставою для звільнення працівника поява в нетверезому вигляді на робочому місці у вільний від роботи час, у вихідний день, під час відпустки тощо. Однак, працівники з ненормованим робочим днем можуть бути звільнені за п. 7 ст. 40 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] і в тому випадку, коли вони перебували на роботі в нетверезому стані після закінчення робочого часу. Нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп'яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів (ст. 57 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України]).

Поняття сп’яніння міститься в науково-практичному коментарі до Кримінального кодексу України. Зокрема, сп’яніння - це особливий фізіологічний, а не патологічний стан. Працівник за власною волею вживає спиртні напої, сам себе доводить до стану сп'яніння, усвідомлює негативний вплив спиртних напоїв та наркотиків на свою поведінку. Він передбачає можливі негативні наслідки, не втрачає здатності усвідомлювати їх настання. Все це дає підстави вважати його винним у допущенні дисциплінарних проступків і притягати до відповідальності.

Верховний Суд України у п. 25 Постанови № 9 роз'яснив, що нетверезий стан, наркотичне або токсичне сп'яніння можуть підтверджуватися як медичним висновком, так і іншими видами доказів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст. 27 ЦПК України]), яким суд має дати відповідну оцінку. А це означає, що для підтвердження цього достатньо показань свідків, які не суперечать один одному і викликають довіру. Стан сп'яніння слід засвідчити у той самий день.

У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-95#Text п. І.Т.1. "Інструкції про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в-заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів»], затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства юстиції України від 24 лютого 1995 р. №114/38/15-36-18 передбачено, що ознаками знаходження особи у стані сп'яніння є таке: запах алкоголю з рота, нестійкість пози, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

Залишкове явище попереднього сп'яніння (похмілля, перегар) не підпадає під дію [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text п. 7 ст. 40 КЗпП України]. Якщо працівник, перебуваючи у стані похмілля, не може на належному рівні виконувати свої трудові обов'язки, йому можна оголосити дисциплінарне стягнення у вигляді догани, а звільнити за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text п. 7 ст. 40 КЗпП] України не можна

== У разі звільнення працівника роботодавець зобов’язаний: ==
# забезпечити себе доказами появи працівника на роботі у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння. Підтвердженням можуть служити медичний висновок, акти, пояснення третіх осіб. Оптимальний варіант – направлення працівника для огляду на предмет сп’яніння до установи охорони здоров’я. Якщо зробити це неможливо, то складається відповідний акт у довільній формі за участі декількох свідків. В акті необхідно описати всі зовнішні ознаки сп’яніння (різкий запах алкоголю, невпевнена хода, незв’язне мовлення тощо) і показання спеціальних технічних засобів (якщо вони застосовувалися).Незважаючи на те що КЗпП не встановлює відмінностей між алкогольним, наркотичним і токсичним сп’янінням, для встановлення стану наркотичного сп’яніння чинним законодавством установлено спеціальні норми. Так, факт незаконного застосування наркотичних засобів також може бути встановлено на підставі показань свідків, наявності ознак наркотичного сп’яніння (ч. 2 ст. 12 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/62/95-вр Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними»]). Проте встановлення наявності стану наркотичного сп’яніння внаслідок незаконного застосування наркотичних або психотропних речовин перебуває в компетенції виключно лікаря.Якщо у власника або адміністрації підприємства є підстави вважати, що працівник перебуває у стані наркотичного сп’яніння, йому може бути запропоновано пройти медичний огляд добровільно. У разі відмови працівника роботодавець може звернутися до органів внутрішніх справ для примусового приводу такого працівника на медичний огляд;
# витребувати у працівника письмове пояснення причини появи на роботі в такому вигляді ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 стаття 149 Кодексу законів про працю України]);
# отримати згоду профспілкового органу на звільнення на підставі п. 7 ч. 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 ст. 40 КЗпП];
# видати наказ про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення не пізніше одного місяця з дня виявлення проступку, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або відпусткою (але не пізніше 6 місяців з дня здійснення проступку) ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n852 стаття 148 Кодексу законів про працю України]). З наказом ознайомити працівника під підпис. Якщо працівник відмовляється від підпису, складається відповідний акт. Не слід застосовувати інші заходи дисциплінарного стягнення до працівника за появу на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння!
# провести з працівником остаточний розрахунок і видати йому копію наказу і належним чином оформлену трудову книжку. При звільненні на підставі [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 п. 7 ч. 1 статті 40 Кодексу законів про працю України] у трудовій книжці працівника здійснюється запис: «Звільнений у зв’язку з появою на роботі в нетверезому стані (або наркотичним і токсичним сп’янінням), п. 7 ч. 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 ст. 40 КЗпП]».

==Куди звернутись==
Не погоджуючись з прийнятим стосовно себе рішенням про звільнення працівник вправі звернутись з мотивованою заявою до власника або уповноваженого ним органу з проханням скасувати наказ та поновити працівника на роботі.
Мотивована заява про скасування наказу та поновлення на роботі на ім'я власника або уповноваженого ним органу.

==Вартість==
Позивачі за подання до суду позовної заяви про поновлення на роботі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

==Строки розгляду питання==
Відповідно до ст. 17, 20 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”] заява може бути подана до власника або уповноваженого ним органу протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
==Підстави для відмови==
Підстави для відмови в скасуванні наказу передбачити неможливо, однак у будь-якому випадку це не є перешкодою для вирішення спору у судовому порядку.

==Позасудовий порядок вирішення==
Позасудовий порядок вирішення спору можливий виключно як добровільне скасування наказу про звільнення.

==Судовий порядок вирішення==
Відповідно до ст.233 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] звільнений працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Згідно зі ст.234 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] у разі пропуску з поважних причин строків звернення до суду, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.
==Куди звернутись==
Відповідно до ч.1 ст.110 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] позов подається до загального суду за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача .
У разі, якщо спір про поновлення на роботі стосується публічної служби, то позивач відповідно до п.1 частини 2 ст.17 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства] повинен звертатись до окружного адміністративного суду за місцем проживання.
Якщо ж позивач поновлюється на службі в органах місцевого самоврядування, то позов відповідно до п.1 частини 1 ст.18 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства] подається до місцевого загального суду за своїм місцем реєстрації.
Відповідно до п.1 частини 1 ст.5 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України “Про судовий збір”] позивач у справах про поновлення на роботі від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється.

== Наслідки поновлення працівника на роботі. ==
У разі поновлення працівника на роботі останній має право на відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу та на відшкодування моральної шкоди за незаконне звільнення. У трудовій книжці вносяться відповідні зміни, зокрема визнається недійсним запис про звільнення і робиться запис про поновлення на попередній роботі. Наприклад, пишеться: «Запис за № таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі». У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі. При наявності в трудовій книжці запису про звільнення або переведення на іншу роботу, надалі визнаного недійсним, на прохання працівника видається дублікат трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним.
[[Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]

Звільнення з роботи у разі появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння

2021-11-30T08:16:54Z

Oleksandr.starchak: /* Наслідки поновлення працівника на роботі. */

==Нормативна база==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про звернення громадян]"
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/62/95-вр Закон україни «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними»]

==Загальна інформація==
Можливість звільнення працівника за появу на роботі у нетверезому або іншому подібному стані передбачена у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 п. 7 ст. 40 Кодексу законів про працю України] у якій зокрема зазначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадку появи працівника на роботі у:
* нетверезому стані;
* стані наркотичного сп’яніння;
* стані токсичного сп’яніння.
Звільнення за [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n855 п. 7 статті 40 Кодексу законів про працю України] фактично є звільненням з ініціативи роботодавця за грубе порушення трудової дисципліни, чим здебільшого і являється поява працівника на роботі у нетверезому або іншому подібному стані. Разом з тим працівник може потрапити, наприклад, у певний стан «сп’яніння» не лише внаслідок якихось своїх винних дій, що пов’язані із порушенням трудової дисципліни, але і внаслідок вживання певних медичних препаратів, які йому прописав лікар. При цьому стан відповідного сп’яніння від лікарських засобів і його допустимість при роботі за різними професіями можуть також мати відмінності (наприклад, для водія автотранспортних засобів і прибиральниці службових приміщень).
При цьому поява на роботі в нетверезому стані - це означає появу в такому вигляді на території підприємства в робочий час. Не може бути підставою для звільнення працівника поява в нетверезому вигляді на робочому місці у вільний від роботи час, у вихідний день, під час відпустки тощо. Однак, працівники з ненормованим робочим днем можуть бути звільнені за п. 7 ст. 40 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] і в тому випадку, коли вони перебували на роботі в нетверезому стані після закінчення робочого часу. Нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп'яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів (ст. 57 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України]).

Поняття сп’яніння міститься в науково-практичному коментарі до Кримінального кодексу України. Зокрема, сп’яніння - це особливий фізіологічний, а не патологічний стан. Працівник за власною волею вживає спиртні напої, сам себе доводить до стану сп'яніння, усвідомлює негативний вплив спиртних напоїв та наркотиків на свою поведінку. Він передбачає можливі негативні наслідки, не втрачає здатності усвідомлювати їх настання. Все це дає підстави вважати його винним у допущенні дисциплінарних проступків і притягати до відповідальності.

Верховний Суд України у п. 25 Постанови № 9 роз'яснив, що нетверезий стан, наркотичне або токсичне сп'яніння можуть підтверджуватися як медичним висновком, так і іншими видами доказів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст. 27 ЦПК України]), яким суд має дати відповідну оцінку. А це означає, що для підтвердження цього достатньо показань свідків, які не суперечать один одному і викликають довіру. Стан сп'яніння слід засвідчити у той самий день.

У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-95#Text п. І.Т.1. "Інструкції про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в-заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів»], затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства юстиції України від 24 лютого 1995 р. №114/38/15-36-18 передбачено, що ознаками знаходження особи у стані сп'яніння є таке: запах алкоголю з рота, нестійкість пози, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

Залишкове явище попереднього сп'яніння (похмілля, перегар) не підпадає під дію [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text п. 7 ст. 40 КЗпП України]. Якщо працівник, перебуваючи у стані похмілля, не може на належному рівні виконувати свої трудові обов'язки, йому можна оголосити дисциплінарне стягнення у вигляді догани, а звільнити за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text п. 7 ст. 40 КЗпП] України не можна

== У разі звільнення працівника роботодавець зобов’язаний: ==
# забезпечити себе доказами появи працівника на роботі у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння. Підтвердженням можуть служити медичний висновок, акти, пояснення третіх осіб. Оптимальний варіант – направлення працівника для огляду на предмет сп’яніння до установи охорони здоров’я. Якщо зробити це неможливо, то складається відповідний акт у довільній формі за участі декількох свідків. В акті необхідно описати всі зовнішні ознаки сп’яніння (різкий запах алкоголю, невпевнена хода, незв’язне мовлення тощо) і показання спеціальних технічних засобів (якщо вони застосовувалися).Незважаючи на те що КЗпП не встановлює відмінностей між алкогольним, наркотичним і токсичним сп’янінням, для встановлення стану наркотичного сп’яніння чинним законодавством установлено спеціальні норми. Так, факт незаконного застосування наркотичних засобів також може бути встановлено на підставі показань свідків, наявності ознак наркотичного сп’яніння (ч. 2 ст. 12 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/62/95-вр Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними»]). Проте встановлення наявності стану наркотичного сп’яніння внаслідок незаконного застосування наркотичних або психотропних речовин перебуває в компетенції виключно лікаря.Якщо у власника або адміністрації підприємства є підстави вважати, що працівник перебуває у стані наркотичного сп’яніння, йому може бути запропоновано пройти медичний огляд добровільно. У разі відмови працівника роботодавець може звернутися до органів внутрішніх справ для примусового приводу такого працівника на медичний огляд;
# витребувати у працівника письмове пояснення причини появи на роботі в такому вигляді ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 стаття 149 Кодексу законів про працю України]);
# отримати згоду профспілкового органу на звільнення на підставі п. 7 ч. 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 ст. 40 КЗпП];
# видати наказ про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення не пізніше одного місяця з дня виявлення проступку, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або відпусткою (але не пізніше 6 місяців з дня здійснення проступку) ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n852 стаття 148 Кодексу законів про працю України]). З наказом ознайомити працівника під підпис. Якщо працівник відмовляється від підпису, складається відповідний акт. Не слід застосовувати інші заходи дисциплінарного стягнення до працівника за появу на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння!
# провести з працівником остаточний розрахунок і видати йому копію наказу і належним чином оформлену трудову книжку. При звільненні на підставі [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 п. 7 ч. 1 статті 40 Кодексу законів про працю України] у трудовій книжці працівника здійснюється запис: «Звільнений у зв’язку з появою на роботі в нетверезому стані (або наркотичним і токсичним сп’янінням), п. 7 ч. 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 ст. 40 КЗпП]».

==Куди звернутись==
Не погоджуючись з прийнятим стосовно себе рішенням про звільнення працівник вправі звернутись з мотивованою заявою до власника або уповноваженого ним органу з проханням скасувати наказ та поновити працівника на роботі.
Мотивована заява про скасування наказу та поновлення на роботі на ім'я власника або уповноваженого ним органу.

==Вартість==
Позивачі за подання до суду позовної заяви про поновлення на роботі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

==Строки розгляду питання==
Відповідно до ст. 17, 20 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”] заява може бути подана до власника або уповноваженого ним органу протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
==Підстави для відмови==
Підстави для відмови в скасуванні наказу передбачити неможливо, однак у будь-якому випадку це не є перешкодою для вирішення спору у судовому порядку.

==Позасудовий порядок вирішення==
Позасудовий порядок вирішення спору можливий виключно як добровільне скасування наказу про звільнення.

==Судовий порядок вирішення==
Відповідно до ст.233 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] звільнений працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Згідно зі ст.234 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] у разі пропуску з поважних причин строків звернення до суду, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.
==Куди звернутись==
Відповідно до ч.1 ст.110 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] позов подається до загального суду за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача .
У разі, якщо спір про поновлення на роботі стосується публічної служби, то позивач відповідно до п.1 частини 2 ст.17 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства] повинен звертатись до окружного адміністративного суду за місцем проживання.
Якщо ж позивач поновлюється на службі в органах місцевого самоврядування, то позов відповідно до п.1 частини 1 ст.18 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства] подається до місцевого загального суду за своїм місцем реєстрації.
Відповідно до п.1 частини 1 ст.5 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України “Про судовий збір”] позивач у справах про поновлення на роботі від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється.

== Наслідки поновлення працівника на роботі. ==
У разі поновлення працівника на роботі останній має право на відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу та на відшкодування моральної шкоди за незаконне звільнення.

У трудовій книжці вносяться відповідні зміни, зокрема визнається недійсним запис про звільнення і робиться запис про поновлення на попередній роботі. Наприклад, пишеться: «Запис за № таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі». У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі.

При наявності в трудовій книжці запису про звільнення або переведення на іншу роботу, надалі визнаного недійсним, на прохання працівника видається дублікат трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним.
[[Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]

Звільнення з роботи у разі появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння

2021-11-30T08:15:57Z

Oleksandr.starchak:

==Нормативна база==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про звернення громадян]"
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/62/95-вр Закон україни «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними»]

==Загальна інформація==
Можливість звільнення працівника за появу на роботі у нетверезому або іншому подібному стані передбачена у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 п. 7 ст. 40 Кодексу законів про працю України] у якій зокрема зазначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадку появи працівника на роботі у:
* нетверезому стані;
* стані наркотичного сп’яніння;
* стані токсичного сп’яніння.
Звільнення за [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n855 п. 7 статті 40 Кодексу законів про працю України] фактично є звільненням з ініціативи роботодавця за грубе порушення трудової дисципліни, чим здебільшого і являється поява працівника на роботі у нетверезому або іншому подібному стані. Разом з тим працівник може потрапити, наприклад, у певний стан «сп’яніння» не лише внаслідок якихось своїх винних дій, що пов’язані із порушенням трудової дисципліни, але і внаслідок вживання певних медичних препаратів, які йому прописав лікар. При цьому стан відповідного сп’яніння від лікарських засобів і його допустимість при роботі за різними професіями можуть також мати відмінності (наприклад, для водія автотранспортних засобів і прибиральниці службових приміщень).
При цьому поява на роботі в нетверезому стані - це означає появу в такому вигляді на території підприємства в робочий час. Не може бути підставою для звільнення працівника поява в нетверезому вигляді на робочому місці у вільний від роботи час, у вихідний день, під час відпустки тощо. Однак, працівники з ненормованим робочим днем можуть бути звільнені за п. 7 ст. 40 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] і в тому випадку, коли вони перебували на роботі в нетверезому стані після закінчення робочого часу. Нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп'яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів (ст. 57 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України]).

Поняття сп’яніння міститься в науково-практичному коментарі до Кримінального кодексу України. Зокрема, сп’яніння - це особливий фізіологічний, а не патологічний стан. Працівник за власною волею вживає спиртні напої, сам себе доводить до стану сп'яніння, усвідомлює негативний вплив спиртних напоїв та наркотиків на свою поведінку. Він передбачає можливі негативні наслідки, не втрачає здатності усвідомлювати їх настання. Все це дає підстави вважати його винним у допущенні дисциплінарних проступків і притягати до відповідальності.

Верховний Суд України у п. 25 Постанови № 9 роз'яснив, що нетверезий стан, наркотичне або токсичне сп'яніння можуть підтверджуватися як медичним висновком, так і іншими видами доказів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст. 27 ЦПК України]), яким суд має дати відповідну оцінку. А це означає, що для підтвердження цього достатньо показань свідків, які не суперечать один одному і викликають довіру. Стан сп'яніння слід засвідчити у той самий день.

У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-95#Text п. І.Т.1. "Інструкції про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в-заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів»], затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства юстиції України від 24 лютого 1995 р. №114/38/15-36-18 передбачено, що ознаками знаходження особи у стані сп'яніння є таке: запах алкоголю з рота, нестійкість пози, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

Залишкове явище попереднього сп'яніння (похмілля, перегар) не підпадає під дію [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text п. 7 ст. 40 КЗпП України]. Якщо працівник, перебуваючи у стані похмілля, не може на належному рівні виконувати свої трудові обов'язки, йому можна оголосити дисциплінарне стягнення у вигляді догани, а звільнити за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text п. 7 ст. 40 КЗпП] України не можна

== У разі звільнення працівника роботодавець зобов’язаний: ==
# забезпечити себе доказами появи працівника на роботі у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння. Підтвердженням можуть служити медичний висновок, акти, пояснення третіх осіб. Оптимальний варіант – направлення працівника для огляду на предмет сп’яніння до установи охорони здоров’я. Якщо зробити це неможливо, то складається відповідний акт у довільній формі за участі декількох свідків. В акті необхідно описати всі зовнішні ознаки сп’яніння (різкий запах алкоголю, невпевнена хода, незв’язне мовлення тощо) і показання спеціальних технічних засобів (якщо вони застосовувалися).Незважаючи на те що КЗпП не встановлює відмінностей між алкогольним, наркотичним і токсичним сп’янінням, для встановлення стану наркотичного сп’яніння чинним законодавством установлено спеціальні норми. Так, факт незаконного застосування наркотичних засобів також може бути встановлено на підставі показань свідків, наявності ознак наркотичного сп’яніння (ч. 2 ст. 12 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/62/95-вр Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними»]). Проте встановлення наявності стану наркотичного сп’яніння внаслідок незаконного застосування наркотичних або психотропних речовин перебуває в компетенції виключно лікаря.Якщо у власника або адміністрації підприємства є підстави вважати, що працівник перебуває у стані наркотичного сп’яніння, йому може бути запропоновано пройти медичний огляд добровільно. У разі відмови працівника роботодавець може звернутися до органів внутрішніх справ для примусового приводу такого працівника на медичний огляд;
# витребувати у працівника письмове пояснення причини появи на роботі в такому вигляді ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 стаття 149 Кодексу законів про працю України]);
# отримати згоду профспілкового органу на звільнення на підставі п. 7 ч. 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 ст. 40 КЗпП];
# видати наказ про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення не пізніше одного місяця з дня виявлення проступку, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або відпусткою (але не пізніше 6 місяців з дня здійснення проступку) ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n852 стаття 148 Кодексу законів про працю України]). З наказом ознайомити працівника під підпис. Якщо працівник відмовляється від підпису, складається відповідний акт. Не слід застосовувати інші заходи дисциплінарного стягнення до працівника за появу на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння!
# провести з працівником остаточний розрахунок і видати йому копію наказу і належним чином оформлену трудову книжку. При звільненні на підставі [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 п. 7 ч. 1 статті 40 Кодексу законів про працю України] у трудовій книжці працівника здійснюється запис: «Звільнений у зв’язку з появою на роботі в нетверезому стані (або наркотичним і токсичним сп’янінням), п. 7 ч. 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 ст. 40 КЗпП]».

==Куди звернутись==
Не погоджуючись з прийнятим стосовно себе рішенням про звільнення працівник вправі звернутись з мотивованою заявою до власника або уповноваженого ним органу з проханням скасувати наказ та поновити працівника на роботі.
Мотивована заява про скасування наказу та поновлення на роботі на ім'я власника або уповноваженого ним органу.

==Вартість==
Позивачі за подання до суду позовної заяви про поновлення на роботі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

==Строки розгляду питання==
Відповідно до ст. 17, 20 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”] заява може бути подана до власника або уповноваженого ним органу протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
==Підстави для відмови==
Підстави для відмови в скасуванні наказу передбачити неможливо, однак у будь-якому випадку це не є перешкодою для вирішення спору у судовому порядку.

==Позасудовий порядок вирішення==
Позасудовий порядок вирішення спору можливий виключно як добровільне скасування наказу про звільнення.

==Судовий порядок вирішення==
Відповідно до ст.233 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] звільнений працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Згідно зі ст.234 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] у разі пропуску з поважних причин строків звернення до суду, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.
==Куди звернутись==
Відповідно до ч.1 ст.110 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] позов подається до загального суду за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача .
У разі, якщо спір про поновлення на роботі стосується публічної служби, то позивач відповідно до п.1 частини 2 ст.17 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства] повинен звертатись до окружного адміністративного суду за місцем проживання.
Якщо ж позивач поновлюється на службі в органах місцевого самоврядування, то позов відповідно до п.1 частини 1 ст.18 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства] подається до місцевого загального суду за своїм місцем реєстрації.
Відповідно до п.1 частини 1 ст.5 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України “Про судовий збір”] позивач у справах про поновлення на роботі від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється.

== Наслідки поновлення працівника на роботі. ==
У разі поновлення працівника на роботі останній має право на відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу та на відшкодування моральної шкоди за незаконне звільнення.

У трудовій книжці вносяться відповідні зміни, зокрема визнається недійсним запис про звільнення і робиться запис про поновлення на попередній роботі. Наприклад, пишеться: «Запис за № таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі». У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі.

При наявності в трудовій книжці запису про звільнення або переведення на іншу роботу, надалі визнаного недійсним, на прохання працівника видається дублікат трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним.
[[Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]

Порядок надання в тимчасове користування житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб

2021-10-29T06:24:22Z

Oleksandr.starchak: /* Пріоритетність надання внутрішньо переміщеним особам житлових приміщень */

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n25 Сімейний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n172 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n173 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/582-2019-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 № 582 "Про затвердження Порядку формування фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб і Порядку надання в тимчасове користування житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1439-14 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 27.10.2014 № 778 "Про затвердження переліку рідкісних (орфанних) захворювань"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0688-04 Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 14.05.2004 № 98 "Про затвердження форм щодо житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0112-02 Спільний наказ Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України,Державного комітету молодіжної політики спорту і туризму України від 15.11.2001 № 486/202/524/455/3370 "Про затвердження Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги"]
== Порядок взяття на облік громадян, які потребують надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання==
=== Кому безоплатно надається житлове приміщення? ===
Внутрішньо переміщеній особі та членам її сім’ї безоплатно надається житлове приміщення з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб '''за місцем фактичного проживання/перебування в межах території обслуговування районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських рад,''' в яких зазначені особи та члени їх сімей перебувають '''протягом року''' на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.

Внутрішньо переміщена особа береться на облік громадян, які потребують надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання (далі - облік):
* за умови відсутності в неї та будь-кого з членів сім’ї у власності житлового приміщення/частини житлового приміщення, придатного для проживання, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій і Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення (розмежування), у районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях;
* у разі наявності у власності внутрішньо переміщеної особи або членів її сім’ї житлового приміщення/частини житлового приміщення, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій і Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення (розмежування), у районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях, яке зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок збройної агресії Російської Федерації, що підтверджується актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), складеного комісією, що утворена районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, військово-цивільною адміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі утворення) ради, за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/505-2014-%D0%BF#n160 додатком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг".]

{| class="wikitable"
|-
| Першочергове право на забезпечення житловим приміщенням з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб мають сім’ї внутрішньо переміщених осіб з неповнолітніми дітьми, вагітні жінки, особи, які втратили працездатність, та особи пенсійного віку з числа внутрішньо переміщених осіб.
|}

Перебування на обліку не є підставою для відмови внутрішньо переміщеній особі в подальшому взятті такої особи на:
* соціальний квартирний облік;
* облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов;
* облік осіб, які мають право на отримання житла (пільгових кредитів на будівництво і придбання житла) за державними житловими програмами для окремих категорій осіб, визначених законодавством;
* інші види обліку для отримання житла.
=== Куди звертатися? ===
До відповідного центру надання адміністративних послуг або відповідного органу місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності - відповідної військово-цивільної адміністрації (далі - уповноважені органи) у межах території обслуговування органу соціального захисту населення, в якому вони перебувають на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб протягом року.
=== Перелік необхідних документів ===
Внутрішньо переміщеною особою для взяття на облік подається заява (за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/582-2019-%D0%BF#n185 додатком 1] з підписами всіх повнолітніх членів сім’ї).

До заяви додаються:
* копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України;
* копія довідки внутрішньо переміщеної особи про взяття на облік в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та копії відповідних довідок членів сім’ї (за наявності);
* акт обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири) за наявності умов, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/582-2019-%D0%BF абзацом другим пункту 2 Порядку];
* копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини заявника та всіх членів його сім’ї (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, посвідчення опікуна або піклувальника тощо);
* довідки про доходи заявника та всіх членів його сім’ї за попередні шість місяців;
* копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (не надається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному територіальному органу ДФС і мають відмітку в паспорті громадянина України);
* копії документів, що підтверджують підстави пріоритетності в наданні внутрішньо переміщеним особам житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб.

У разі подання заяви уповноваженим представником внутрішньо переміщеної особи пред’являються документи, що посвідчують особу представника, та копія довіреності.

=== Строк прийняття рішення ===
Рішення про взяття внутрішньо переміщеної особи на облік або про відмову у взятті на такий облік приймається уповноваженим органом '''протягом десяти днів''' з дня подання висновку комісії щодо такої особи.

Уповноважений орган '''не пізніше семи робочих днів''' з дня прийняття рішення про взяття на облік або про відмову у взятті на облік надсилає внутрішньо переміщеній особі поштовим відправленням повідомлення із зазначенням дати взяття на облік, дати і номера рішення або підстави для відмови у взятті на облік.

=== Підстави для відмови ===
Підставами для відмови у взятті внутрішньо переміщених осіб на облік є:
* неподання необхідного пакета документів;
* подання документів, що містять недостовірні відомості.

== Порядок надання житлових приміщень внутрішньо переміщеним особам з фондів житла для тимчасового проживання ==
У разі надходження до фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб житлових приміщень, придатних для надання у тимчасове користування внутрішньо переміщеним особам та членам їх сімей, комісія '''протягом п’яти робочих днів''' з дня надходження такого житла зобов’язана провести засідання з питання надання житла внутрішньо переміщеним особам.

Засідання комісії з питання надання житлових приміщень внутрішньо переміщеним особам з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб вважається правоможним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її складу.

Комісія простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії затверджує висновок щодо питання надання житлових приміщень внутрішньо переміщеним особам з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб.

Висновок комісії містить рекомендації про надання житлових приміщень внутрішньо переміщеним особам та членам їх сімей за результатами нарахованих балів за бальною системою оцінювання потреби у житлі внутрішньо переміщених осіб, визначеним цим Порядком.

Висновок оформляється протоколом засідання комісії, який підписує головуючий на засіданні та секретар засідання комісії.
==== Пріоритетність надання внутрішньо переміщеним особам житлових приміщень====
Пріоритетність надання внутрішньо переміщеним особам житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб визначається за кількістю балів, що набере внутрішньо переміщена особа/сім’я.
{| class="wikitable"
|-
! colspan=3 |Система нарахування балів
|-
| rowspan=6 |Пріоритетні критерії (нараховуються на сім’ю за найвищим показником) || сім’ї з трьома і більше неповнолітніми дітьми || 27 балів
|-
| сім’ї з двома неповнолітніми дітьми || 26 балів
|-
| сім’ї з однією неповнолітньою дитиною || 25 балів
|-
| сім’ї, у складі яких є вагітні жінки || 24 балів
|-
| сім’ї, у складі яких є особи, які втратили працездатність || 23 балів
|-
| сім’ї, у складі яких є особи пенсійного віку || 22 балів
|-
| rowspan=15 |Загальні критерії (нараховуються за наявності підстав) || сім’ї з дітьми, один з батьків яких загинув (пропав безвісти) під час проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях || 3 бали на сім’ю
|-
| сім’ї осіб, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n153 абзацами четвертим - восьмим, шістнадцятим - двадцять другим пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], у складі яких є внутрішньо переміщені особи || 2 бали на сім’ю
|-
| внутрішньо переміщені особи з числа осіб, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни, визначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n153 пунктах 11-14 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], та члени їх сімей || 1 бал на особу
|-
| наявність у складі сім’ї дитини, якій надано статус постраждалої внаслідок воєнних дій та збройного конфлікту || 2 бали на кожну дитину
|-
| сім’ї з дітьми з інвалідністю || 3 бали на кожну дитину
|-
| багатодітні сім’ї || 2 бали на сім’ю
|-
| неповні сім’ї з дітьми, де мати чи батько виховують їх самостійно || 2 бали сім’ю
|-
| сім’ї, у складі яких є непрацездатні особи || 2 бали на сім’ю
|-
| наявність у складі сім’ї осіб, які хворіють на рідкісні (орфанні) захворювання за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1439-14#n14 переліком рідкісних (орфанних) захворювань, що призводять до скорочення тривалості життя хворих або їх інвалідизації та для яких існують визнані методи лікування, затверджені наказом МОЗ від 27 жовтня 2014 р. № 778] || 2 бали на сім’ю
|-
| особи з інвалідністю I та II групи з числа внутрішньо переміщених осіб || 2 бали на особу
|-
| сім’ї, у складі яких є особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 і 2|| 2 бали на сім’ю
|-
| сім’ї, у яких середньомісячний сукупний дохід за попередні шість місяців, розрахований уповноваженим органом відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-п#Text Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги], менший від прожиткового мінімуму на сім’ю в розрахунку на місяць та величини регіонального показника опосередкованої вартості наймання житла || 3 бали на сім’ю
|-
| особи, нагороджені державними нагородами за безпосередню участь в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях || 1 бал за одну нагороду
|-
| сім’ї, які мають клопотання щодо потреби в забезпеченні тимчасовим житлом від підприємства, установи, організації в галузі науки, охорони здоров’я, освіти, культури та фізичної культури і спорту щодо спеціаліста з числа внутрішньо переміщених осіб, який є висококваліфікованим фахівцем у відповідній галузі || 2 бали на сім’ю
|-
| особи, уповноважені на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування з числа внутрішньо переміщених осіб || 3 бали на особу
|-
|}

'''У разі рівної кількості балів пріоритет на отримання житлових приміщень з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб має особа, заява якої була зареєстрована раніше за часом.'''

{| class="wikitable"
|-
| У разі зміни обставин, що були підставою для взяття на облік та/або отримання житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, внутрішньо переміщена особа зобов’язана '''протягом семи робочих днів''' повідомити комісії про такі зміни.
|}
=== Рішення про надання або відмову у наданні житлових приміщень ===
Висновок комісії передається на розгляд уповноваженого органу '''протягом десяти днів''' з дня його затвердження комісією.

Рішення уповноваженого органу про надання або відмову у наданні внутрішньо переміщеним особам та членам їх сімей житлових приміщень з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб приймається '''протягом десяти днів''' з дня отримання висновку комісії.

=== Видача ордеру на вселення ===
На підставі рішення про надання внутрішньо переміщеним особам і членам їх сімей житлових приміщень з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб уповноваженим органом видається ордер на вселення в житлове приміщення за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/582-2019-%D0%BF#n187 додатком 2].

Ордер вручається внутрішньо переміщеній особі, на ім’я якої він виданий.

Після вселення в житлове приміщення з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб внутрішньо переміщена особа здає ордер балансоутримувачу будинку (приміщення).

Рішення про надання внутрішньо переміщеним особам і членам їх сімей житлових приміщень з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб може бути переглянуте до або після видачі ордера в разі виявлення обставин, які не були раніше відомі та могли вплинути на таке рішення.

=== Строк користування житловим приміщенням ===
Житлові приміщення з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб безоплатно надаються внутрішньо переміщеним особам та членам їх сімей у тимчасове користування на строк '''до одного року з можливістю продовження на наступний строк у разі відсутності змін у їх статусі та якщо вони не набули іншого місця проживання.'''

Після закінчення встановленого строку тимчасового проживання та наявності змін, що спричинили внутрішнє переміщення, або обставин, що раніше існували, або з підстав дострокового припинення права на користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб внутрішньо переміщені особи зобов’язані звільнити надане житлове приміщення.

Уповноважений орган '''за 14 робочих днів''' до закінчення строку проживання, визначеного договором користування, попереджає внутрішньо переміщену особу про необхідність звільнення такого житла.
=== Договір користування житловими приміщеннями===
Користування житловими приміщеннями з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб здійснюється на підставі договору за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0688-04 формою, встановленою наказом Держжитлокомунгоспу від 14 травня 2004 р. № 98] (далі - договір користування).

Договір користування укладається після видачі ордера на житлове приміщення з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб між уповноваженим органом або уповноваженою ним особою та внутрішньо переміщеною особою, якій надається в тимчасове користування житлове приміщення.

Ордер і договір користування є підставою для вселення в житлове приміщення з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб і користування таким житловим приміщенням на договірних умовах. Строк проживання розраховується з дати підписання договору користування.

У договорі користування зазначаються особи, які проживатимуть разом із внутрішньо переміщеною особою. Такі особи набувають рівних із внутрішньо переміщеною особою прав та обов’язків щодо користування житловими приміщеннями.

=== Правила користування житловими приміщеннями ===
Під час вселення/виселення внутрішньо переміщеної особи в/із житлове/житлового приміщення з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб складається акт стану житлового приміщення та приймання-передачі житлового приміщення з описом (за наявності майна) житлового приміщення, твердого інвентарю, меблів та м’якого інвентарю, що здається в наймання, та його обладнання за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/582-2019-%D0%BF#n189 формою згідно з додатком 3.]

Внутрішньо переміщені особи, яким надане житлове приміщення з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, '''не мають права''' приватизувати, обмінювати та здійснювати поділ такого житла, використовувати для провадження підприємницької діяльності, здавати у піднаймання або вселяти до нього інших осіб, не зазначених у договорі користування.

Внутрішньо переміщена особа та члени її сім’ї зобов’язані дотримуватись умов договору користування, а також правил користування житловими приміщеннями, утримання житлового будинку та прибудинкової території.

Внутрішньо переміщена особа зобов’язана своєчасно вносити плату за житлово-комунальні та інші послуги за затвердженими в установленому порядку уповноваженими органами тарифами.

=== Продовження договору користування на наступний строк ===
Внутрішньо перемішена особа в разі відсутності істотних змін, що спричинили внутрішнє переміщення, або обставин, що раніше існували, та якщо вона не набула іншого місця проживання '''не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку договору''' користування подає заяву уповноваженому органові про продовження договору користування на наступний строк.

Комісія зобов’язана розглянути зазначену заяву до закінчення строку дії договору користування та письмово повідомити заявнику про зроблений нею висновок.

Висновок затверджується в порядку, визначеному для обліку внутрішньо переміщених осіб, які потребують надання житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб.

На підставі висновку уповноваженим органом '''протягом двох робочих днів''' (але не пізніше закінчення строку дії договору користування житловим приміщенням) з дня отримання висновку комісії приймається рішення про продовження строку надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб.

У разі коли внутрішньо переміщена особа '''не повідомила про свій намір продовжити дію договору користування''' в установлені строки та порядку, вона втрачає право на продовження договору користування та зобов’язана звільнити житлове приміщення '''протягом трьох робочих днів''' після закінчення строку дії договору користування.

== Дострокове припинення надання житлового приміщення ==
Підставами для прийняття рішення комісією про дострокове припинення надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб є:
* отримання в користування внутрішньо переміщеною особою або придбання нею іншого житла (житлового приміщення);
* скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n172 частиною першою статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"];
* подання завідомо недостовірних відомостей, що стали підставою для надання внутрішньо переміщеній особі житлового приміщення з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб;
* систематичне порушення внутрішньо переміщеною особою та/або членами її сім’ї правил користування житловим приміщенням з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб;
* приведення внутрішньо переміщеною особою та/або членами її сім’ї житлового приміщення з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб у непридатний для його використання стан;
* порушення умов договору користування після застосування до внутрішньо переміщеної особи заходу впливу, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/582-2019-%D0%BF Порядком];
* інші підстави, встановлені законом.

== Порушення внутрішньо переміщеною особою умов договору користування ==
Порушення внутрішньо переміщеною особою умов договору користування тягне за собою:
* письмове попередження про порушення умов договору користування;
* розгляд комісією питання про дострокове припинення надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб;
* подання позову до суду про виселення без надання іншого житлового приміщення.

Примусове виселення внутрішньо переміщеної особи та членів її сім’ї із житлових приміщень фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб здійснюється '''лише на підставі рішення суду.'''

[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія: Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]
[[Категорія: Житлове право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Допомога на дітей одиноким матерям

2021-10-22T09:22:51Z

Oleksandr.starchak: /* Розмір допомоги */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/646-20#n58 Закон України від 02.06.2020 № 646-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціальних гарантій для окремих категорій осіб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-п Постанова Кабінету міністрів України від 27.12.2001 № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 № 250 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 632 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги"]

== Особи, що мають право на допомогу ==
'''Право на допомогу мають:'''
* одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку державним органом реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини;
* вдова та вдівець з дітьми, мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію.

Водночас якщо одинока мати (вдова, вдівець), мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, уклала шлюб, за нею зберігається право на одержання допомоги на дітей, які народилися до шлюбу, за умови, якщо ці діти не були усиновлені новим чоловіком (дружиною).

Допомога на дітей одиноким матерям призначається незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги.

Законодавством України передбачені пільги та різні гарантії для одиноких матерів, однак, деякі із них, жінка втрачає, у разі коли вона вступає в шлюб.
Проте, варто зазначити, що поняття "одинока мати" визначається чинним законодавством України по різному, і застосовується в залежності від того, на які правовідносини воно поширюється.

== Підстави припинення виплати допомоги ==
'''Виплата допомоги на дітей одиноким матерям припиняється у разі''':
* позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
* відмови отримувача допомоги від виховання дитини;
* тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;
* відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
* позбавлення волі отримувача допомоги за рішенням суду;
* скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;
* працевлаштування дитини або реєстрації нею шлюбу до досягнення 18-річного віку;
* надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності, якщо вона записана матір’ю або батьком дитини;
* смерті дитини;
* смерті отримувача допомоги.

'''Виплата допомоги припиняється або зупиняється''' на підставі поданих ''' ''обґрунтованих пропозицій органу опіки та піклування за поданням центрів соціальних служб та/або служб у справах дітей або уповноваженої особи, визначеної виконавчим органом ради територіальної громади, до органу соціального захисту населення з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.'' '''

'''Виплата допомоги на дітей одиноким матерям також припиняється:'''
* якщо сім’єю подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання допомоги на дітей одиноким матерям та на визначення її розміру, або встановлено фактичну зайнятість особи, що приносить дохід (винагороду), без оформлення, реєстрації в установленому законодавством порядку, ― з місяця, що настає за місяцем, у якому виявлено порушення. В такому разі на наступний строк допомогу на дітей одиноким матерям може бути призначено не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення;
* у разі переїзду сім’ї до іншої місцевості або настання обставин, що унеможливлюють виплату допомоги на дітей одиноким матерям (зокрема, смерть одинокої особи), ― з місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зміни;
* за заявою отримувача допомоги на дітей одиноким матерям ― з місяця, що настає за місяцем її подання;
* якщо реєстрацію особи, яка включена до складу сім’ї, як безробітної припинено з причин, передбачених абзацами шістнадцятим (крім припинення реєстрації в разі працевлаштування самостійно), вісімнадцятим ― двадцять першим підпункту 1, підпунктами 2 і 3 пункту 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 792], ― з місяця, наступного за місяцем, у якому надійшла інформація з центру зайнятості;
* у разі виявлення, що непрацююча працездатна особа, фактично не здійснювала догляд за особою, яка досягла 80-річного віку, або не надавала соціальних послуг з догляду відповідно до законодавства у зв’язку з перебуванням за кордоном сукупно більше ніж 60 днів протягом періоду отримання допомоги на дітей одиноким матерям, ― з місяця, наступного за місяцем, у якому надійшла відповідна інформація з Держприкордонслужби;
*якщо діти, які навчаються у закладах загальної середньої освіти та входять до складу сім’ї, відсутні на навчальних заняттях з невідомих або без поважних причин протягом десяти навчальних днів підряд, - з місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла відповідна інформація від служби у справах дітей. Зазначену інформацію служба у справах дітей подає не пізніше ніж через три календарних дні після її отримання від закладів загальної середньої освіти. У разі припинення дії обставини, вище зазначеної, виплата допомоги на дітей одиноким матерям поновлюється на підставі письмової заяви отримувача такої допомоги та інформації, отриманої за запитом органу соціального захисту населення від закладу загальної середньої освіти, про відвідування учнем навчальних занять з місяця, в якому поновлено відвідування, та продовжується до закінчення строку її призначення.

== Куди звернутись ==
З 1 січня 2021 р. заяви з необхідними документами приймаються від громадян органами соціального захисту населення районних держадміністрацій лише у разі надіслання їх поштою (крім допомоги при народженні дитини з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-п#Text абзацу четвертого пункту 43 цього Порядку]) або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг).

З 1 липня 2021 р. заяви з необхідними документами приймаються посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг виключно з формуванням електронної справи.

Заяви з необхідними документами (після формування електронної справи) у паперовому вигляді передаються відповідному органу соціального захисту населення не рідше ніж раз на два тижні.

== Розмір допомоги ==
Допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, '''які мають дітей віком до 18 років''' (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, а також вищих навчальних закладах І-IV рівнів акредитації, – до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше, ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Середньомісячний сукупний дохід сім’ї визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#Text Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632].

'''До складу сім’ї особи, що звертається за призначенням зазначеної допомоги, включаються:'''
* чоловік (дружина);
* рідні, усиновлені та підопічні діти віком до 18 років, а також діти віком до 23 років, які навчаються за денною формою у вищих навчальних закладах І — IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах і не мають власних сімей незалежно від місця проживання або реєстрації;
* неодружені повнолітні діти, які визнані особами з інвалідністю з дитинства І та II групи або особами з інвалідністю І групи і проживають разом з батьками;
* непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів;
* жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей;
* особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю І групи і доглядає за нею. ''Склад сім’ї особи, яка звертається за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям, визначається на дату звернення за її призначенням.''

'''Прожитковий мінімум на дитину:'''
{| class="wikitable"
|-
! Вік дитини !! Розмір прожиткового мінімуму 01.01.2021 - 30.06.2021 !! 01.07.2021 - 30.11.2021 !! 01.12.2021 - 31.12.2021
|-
| Діти віком до 6 років || <center>1921</center> ||2013
|2100
|-
| Діти віком від 6 до 18 років || <center>2395</center> ||2510||2618
|-
| Діти віком від 18 до 23 років || <center>2270</center> ||2379||2481
|}

'''Допомога призначається на кожну дитину окремо. Розмір допомоги перераховується з дня досягнення дитиною відповідного віку без звернення одержувача допомоги до органу соціального захисту населення.'''
Розмір допомоги, яка надається з урахуванням доходів сім'ї,
може бути перерахований з місяця подання отримувачем допомоги
заяви до закінчення строку її призначення.

== Перелік необхідних документів ==
'''Для призначення допомоги вперше подаються такі документи:'''
# Заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінпраці.
# витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданий відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідка про народження, видана виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, із зазначенням підстави для внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України], або виданий компетентним органом іноземної держави документ про народження, в якому відсутні відомості про батька, за умови легалізації такого документа в установленому законодавством порядку.
# Копія свідоцтва про народження дитини.
# Декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
# Довідка про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру.
# Копія рішення про усиновлення ''(подають усиновлювачі).''
# Копія свідоцтва про смерть одного з подружжя та довідка про неотримання на дитину пенсії та державної соціальної допомоги ''(подають мати або батько у разі смерті одного з батьків дитини, що не отримує на дитину пенсію у зв’язку із втратою годувальника, соціальну пенсію або державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю").''

== Строки розгляду питання ==
'''Допомога на дітей одиноким матерям призначається з місяця''', в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 18-річного віку (якщо діти навчаються за денною або дуальною формою у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) включно.

Кожні шість місяців допомога підлягає перегляду у відповідності до сукупних доходів родини за минулі шість місяців. Для перегляду необхідно звернутися до Управління соціального захисту населення та подати декларація про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї).

У випадку звернення особи за допомогою після березня 2016 року, зазначені допомоги призначатимуться з місяця звернення за допомогою.
Громадяни, які звернулись у період з січень по березень 2016 року за наданням допомоги на дітей одиноким матерям, виплата зазначеної допомоги здійснюватиметься з 01 січня 2016 року.
'''Подані документи розглядаються органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги, протягом 10 днів з дня подання заяви.'''

== Підстави для відмови ==
Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, право на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має. При реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, яка є батьком її дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається.

Допомога на дітей одиноким матерям не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні.

Крім того, '''допомога на дітей одиноким матерям не призначається, якщо:'''
* у складі сім’ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, передбачених в абзацах одинадцятому - п’ятнадцятому цього пункту)

''Допомога на дітей одиноким матерям у зазначеному випадку призначається, якщо особи протягом періоду, за який враховуються доходи:''

# сплатили або за них сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців;
# доглядали за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку, за дітьми, хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, за дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідності, за особою з інвалідністю І групи, за особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу, за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, а також за особами, які досягли 80-річного віку;
# надавали соціальні послуги з догляду відповідно до законодавства.

*особи, які входять до складу сім’ї, протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям, здійснили купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатили (одноразово) будь-які послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних згідно із соціальною нормою житла та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування) на суму, яка на дату купівлі, оплати перевищує 50 тис. гривень;
* ) у власності сім’ї є друга квартира (будинок), крім житла, яке розташоване на тимчасово окупованій території в Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, або житла, непридатного для проживання, що підтверджено актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), за формою згідно з додатком до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 80, ст. 2271; 2015 р., № 70, ст. 2312), а також житла, отриманого дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, особою з їх числа за рахунок державного чи місцевого бюджету; житлових приміщень у гуртожитках; Допомога на дітей одиноким матерям призначається в разі, коли багатодітна сім’я виховує трьох і більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) та у її власності є друга квартира (будинок), за винятком житла, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, за умови, що загальна площа такого житла не перевищує 13,65 кв. метра на одного члена сім’ї та додатково 35,22 кв. метра на сім’ю;
* у власності сім’ї є більше ніж один автомобіль, транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з дати випуску якого минуло менше ніж 15 років ''(крім мопеда і причепа)''. '''При цьому не враховуються транспортні засоби, отримані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, а також транспортні засоби, придбані батьками ― вихователями дитячих будинків сімейного типу.'''

'''ВАЖЛИВО!!!''' ''Якщо у складі сім’ї є непрацюючі працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, і протягом цього періоду зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні менше трьох місяців або які (за яких) не сплатили (не сплачено) мінімального розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування сумарно протягом трьох місяців періоду, за який враховуються доходи, допомога на дітей одиноким матерям призначається:''
не більше ніж на два шестимісячних періоди, якщо:
# у складі сім’ї є дитина з інвалідністю або особа з інвалідністю, яка згідно з випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією потребує постійного стороннього догляду;
# відсутність будь-яких джерел для існування пов’язана з тривалою хворобою одного та/або кількох членів сім’ї.

''Якщо непрацююча працездатна особа зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна або перебуває на обліку в центрі зайнятості як така, що шукає роботу, більше ніж 12 місяців станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, та в шестимісячному періоді отримання допомоги на дітей одиноким матерям не працевлаштувалася за направленням центру зайнятості або не забезпечила себе роботою самостійно, розмір такої допомоги під час наступного звернення за її призначенням зменшується на 50 відсотків, на наступний період - на 75 відсотків. Така допомога під час наступного звернення призначається не раніше ніж через шість місяців після завершення її виплати.''

''Якщо непрацююча працездатна особа зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна або перебуває на обліку в центрі зайнятості як така, що шукає роботу, більше ніж 12 місяців станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, та в шестимісячному періоді отримання допомоги на дітей одиноким матерям не працевлаштувалася у зв’язку з відсутністю підходящої роботи або направлена центром зайнятості на професійне навчання, така допомога призначається без зменшення її розміру.''

== Порядок оскарження (позасудовий та судовий порядок) ==

Ви можете звернутися зі скаргою на дії чи бездіяльність місцевого органу соціального захисту '''до органу влади, якому він підпорядковується'''. Зокрема: до керівництва районної держадміністрації чи виконавчого комітету міської ради; до обласного управління або департаменту соціального захисту; керівництва обласної державної адміністрації.

'''Також Ви маєте можливість захистити свої права у судовому порядку.'''

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Одинока мати (батько)‎]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:За пільгами та іншими гарантіями, встановленими законом]]

Реєстрація центром зайнятості безробітних осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні

2021-09-28T09:38:20Z

Oleksandr.starchak: /* Реєстрація online. */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 792 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/244-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2020 року № 244 "Про внесення змін до Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1516-18#n14 Наказ Мінсоцполітики України від 19 грудня 2018 року № 1913 "Про затвердження Порядку та умов складання, виконання індивідуальних планів надання послуг і працевлаштування"]

== Визначення термінів ==
'''''Безробітний''''' - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших, передбачених законодавством доходів, як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/page п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення"]). 
'''''Зареєстрований безробітний''''' - особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/page п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення"]). 
'''Працевлаштування''' - комплекс правових, економічних та організаційних заходів, спрямованих на забезпечення реалізації права особи на працю ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/page п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення"]) 
'''''Кар’єрний радник''''' - співробітник центру зайнятості, який відповідно до цього Порядку забезпечує організацію надання послуг особам, які шукають роботу, зареєстрованим безробітним, здійснює супровід таких осіб з метою їх подальшого працевлаштування. 
'''''Облік осіб, які шукають роботу''''', - внесення даних про осіб, які шукають роботу, до Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості.
== Облік осіб, які шукають роботу ==
=== Куди звертатися? ===
Облік осіб, які шукають роботу, проводиться центром зайнятості незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування таких осіб.

Записатись на відвідування до будь-якого центру зайнятості можна на сайті [https://www.dcz.gov.ua Державної служби зайнятості].

=== Перелік необхідних документів ===
Для взяття на облік у центрі зайнятості особи, які шукають роботу:
* пред’являють:
# громадяни України - паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;
# іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, визнані в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, яким надано в Україні притулок чи тимчасовий захист, а також ті, що одержали дозвіл на імміграцію, - посвідку на постійне проживання або посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист;
# довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України);
* інформують про освіту, досвід роботи, зайнятість або перебування у трудових відносинах.

'''Особа з інвалідністю''', яка не досягла встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або державну соціальну допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"], '''подає копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією та у разі наявності пред’являє індивідуальну програму реабілітації.''' 

Особи, які не пред’явили документи зазначені вище мають право на отримання інформації про послуги, що надаються центром зайнятості.
=== Порядок взяття на облік ===
Кар’єрний радник вносить до Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості отримані про особу, яка шукає роботу, персональні дані: 
* прізвище, ім’я та по батькові;
* серію та номер паспорта або дані іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України або дані посвідки на постійне проживання або посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист;
* зареєстроване місце проживання чи місце перебування;
* число, місяць та рік народження;
* реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному органу державної податкової служби і мають відповідну відмітку в паспорті) та інші відомості, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF Порядком].
У разі прийняття рішення про звільнення працівника відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 пунктів 2, 4, 6, 8 частини першої статті 36, пунктів 2, 6, 10, 11 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України] та повідомлення ним про це центру зайнятості '''не пізніше ніж за два тижні''' така особа береться на облік у центрі зайнятості в день звернення та має право на першочергове формування її резюме, розміщення його на офіційному веб-сайті державної служби зайнятості, профорієнтацію, інформаційно-консультаційні послуги та послуги з пошуку роботи з метою працевлаштування до набуття статусу безробітного.

==== '''Реєстрація online.''' ====
Особи, звільнені з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, беруться на облік у центрі зайнятості та '''мають право на першочергове отримання послуг центру зайнятості.''' 
Військові комісаріати надають інформацію центрам зайнятості про осіб, які звільнені з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення.

Слід зазначити, що на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, для безробітних які хочуть звернутися до центрів зайнятості для подальшої реєстрації та призначення допомоги по безробіттю, стала доступною реєстрація online. Рішення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/307-2020-п#Text ухвалено КМУ 24 квітня 2020 року постановою № 307 «Про реалізацію експериментального проекту щодо реєстрації, перереєстрації безробітних та призначення виплати допомоги по безробіттю в електронній формі»].

Надання електронної послуги здійснюється за заявою, поданою в електронній формі особою, яку ідентифіковано шляхом використання кваліфікованого електронного підпису, електронної системи ідентифікації “Bank ID” чи іншого засобу ідентифікації особи, який дає можливість однозначно ідентифікувати заявника.

Після чого необхідно заповнини анкету, в якій додаються сканкопії (фотокопії) документів необхідні для реєстрації (паспорт, документи про освіту, трудова книжка тощо).

Рішення про надання статусу безробітного або відмову в наданні такого статусу приймається центром зайнятості не пізніше сьомого календарного дня з дня подання особою, яка шукає роботу, заяви про надання (поновлення) статусу безробітного. Після чого безробітний отримує підтвердження на електронну пошту або на телефон про надання статусу безробітного та виплати допомоги із безробіття /або сповіщення про необхідність доопрацювання / або аргументована відмова

=== Складення індивідуального плану надання послуг ===
За результатами первинного профілювання кар’єрний радник разом з особою, яка шукає роботу, складають індивідуальний план надання послуг.

В індивідуальному плані надання послуг зазначається комплекс заходів, які мають вжити кар’єрний радник та особа, яка шукає роботу, строки та періодичність їх надання, зобов’язання сторін щодо виконання цього плану.

Індивідуальний план надання послуг особі, яка шукає роботу, складається у двох примірниках, підписується безпосередньо такою особою та кар’єрним радником.

Один примірник підписаного обома сторонами індивідуального плану надання послуг видається особі, яка шукає роботу.

За спільною згодою кар’єрного радника та особи, яка шукає роботу, строк надання послуг згідно з індивідуальним планом надання послуг може бути змінено.

У разі зміни центру зайнятості індивідуальний план надання послуг розробляється та підписується з урахуванням раніше складеного плану за попереднім місцем обліку особи, яка шукає роботу.

Примірна форма індивідуального плану надання послуг, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1516-18#n14 порядок та умови його складення], виконання затверджуються Мінсоцполітики.

У разі наявності пропозиції щодо роботи кар’єрний радник повідомляє про це особі, яка шукає роботу, та видає направлення на працевлаштування.

=== Облік особи, яка шукає роботу, припиняється===
Облік особи, яка шукає роботу, припиняється
* з дня:
# реєстрації її як безробітної;
# відмови від отримання послуг центру зайнятості;
# відмови від підписання індивідуального плану надання послуг;
# смерті.
* у разі не звернення особою за послугами до центру зайнятості протягом 60 календарних днів з наступного дня після останнього дня звернення. Облік припиняється на 61 календарний день.

== Надання статусу безробітного ==
Особи, які закінчили або припинили навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, звільнилися із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і вперше приймаються на роботу та зареєструвалися в центрі зайнятості '''протягом шести місяців''' з дня закінчення або припинення навчання чи звільнення із служби, мають право на додаткові гарантії у сприянні з працевлаштування.

Особам, які навчаються за денною формою у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, а також особам, у яких відсутній страховий стаж, крім тих, що зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 частині другій статті 6 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"], не може бути надано статус безробітного.

=== Перелік необхідних документів ===
Для надання статусу безробітного особа, яка шукає роботу, подає заяву про надання статусу безробітного, пред’являє документи, що посвідчують особу та підтверджує громадянство, а також:
* трудову книжку (цивільно-правовий договір чи документ, який підтверджує припинення останнього виду зайнятості). Особа, яка втратила трудову книжку, пред’являє дублікат трудової книжки чи довідку архівної установи про прийняття та звільнення з роботи;
* документ про освіту або його дублікат (за наявності такого документа або дубліката);
* військово-обліковий документ для осіб, які звільнилися із строкової військової служби.
Крім документів зазначених вище, для отримання статусу безробітного подаються: 
♦ '''внутрішньо переміщеними особами у разі відсутності документів, що підтверджують факт звільнення:'''
# заява про припинення трудових відносин, справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, або документ, що підтверджує факт припинення зайнятості (цивільно-правовий договір, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), або відповідне рішення суду - у разі припинення трудових відносин (припинення зайнятості) у судовому порядку;
# розрахунковий документ (квитанція), що підтверджує надсилання зазначеної заяви роботодавцю рекомендованим листом з описом вкладення (за можливості);
♦ '''членами особистого селянського господарства, для яких така робота була основною''' (крім осіб, які закінчили або припинили навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти), звільнилися із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і вперше приймаються на роботу та звернулися для реєстрації до центру зайнятості протягом шести місяців з дня закінчення або припинення навчання чи звільнення із служби), - довідка про припинення ведення особистого селянського господарства або вихід з такого господарства, видана сільською, селищною або міською радою за місцезнаходженням земельної ділянки.

Для цілей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF#n26 Порядку] ведення особистого селянського господарства вважається основною роботою для члена такого господарства за умови, що '''протягом 12 місяців,''' які передували дню звернення до центру зайнятості, він провадив лише таку діяльність чи одночасно перебував у трудових відносинах або був зайнятим згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 частиною першою статті 4 Закону України "Про зайнятість населення"] менше шести місяців.

Зазначену довідку не подають члени особистого селянського господарства, які:
* є внутрішньо переміщеними особами;
* проходили військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;

♦ '''військовослужбовцями''' (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, утворених відповідно до законів, Держприкордонслужби, СБУ, Держспецтрансслужби, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також особовим складом воєнізованих аварійно-рятувальних служб, утворених відповідно до законодавства на постійній основі (далі - військовослужбовці), які звільнені із служби за станом здоров’я, у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів без права на пенсію, - військово-обліковий документ, в якому зазначена дата взяття їх на облік у військовому комісаріаті відповідно до законодавства.

'''Особи, які зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про зайнятість населення"]''' (крім осіб з інвалідністю, які не досягли встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] пенсійного віку і норматив працевлаштування яких встановлюється згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]) '''та які мають право на додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню''' на підприємства, в установи, організації з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб за рахунок квоти у розмірі 5 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників, з метою прискорення їх працевлаштування, крім документів, зазначених вище, подають:
* '''''один з батьків або особа, яка їх замінює і має на утриманні дитину (дітей) віком до шести років,''''' - свідоцтво про народження дитини, рішення органу опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування над такою дитиною або рішення суду;
* '''''один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років,''''' - свідоцтво про народження дитини, рішення органу опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування над такою дитиною або рішення суду та/або довідку структурного підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої держадміністрації або виконавчого органу міської ради про отримання (неотримання) соціальної допомоги;
* '''''один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину з інвалідністю, утримує без одного з подружжя особу з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) та/або особу з інвалідністю I групи (незалежно від причини інвалідності),''''' - пенсійне посвідчення, що містить запис про інвалідність, рішення місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування про встановлення опіки чи піклування над такою дитиною або рішення суду та/або довідку структурного підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої держадміністрації або виконавчого органу міської ради про отримання (неотримання) соціальної допомоги;
* '''''один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину з інвалідністю (до досягнення нею 18-річного віку),''''' - пенсійне посвідчення, що містить запис про інвалідність. У разі відсутності пенсійного посвідчення належність до однієї з категорій осіб (один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину з інвалідністю, утримує без одного з подружжя особу з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) та/або особу з інвалідністю I групи (незалежно від причини інвалідності), один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину з інвалідністю (до досягнення нею 18-річного віку) може підтверджуватися одним з таких документів:
# посвідченням особи, яка отримує державну соціальну допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"];
# медичним висновком про дитину з інвалідністю віком до 18 років;
# довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
* '''''дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування,''''' - копію рішення місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
* '''''особа, яка звільнена після відбування покарання або примусового лікування, за умови відсутності будь-якого виду зайнятості з дати звільнення до дати реєстрації у центрі зайнятості''''' - відповідну довідку установи, в якій така особа відбувала покарання або проходила примусове лікування;
* '''''особа, якій виповнилося 15 років та яка за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, може, як виняток, прийматися на роботу''''', - заяву одного з батьків або особи, яка їх замінює, про згоду на працевлаштування такої особи, свідоцтво про народження чи рішення суду або розпорядження органів опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування;
* '''''учасники бойових дій''''', зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 пунктах 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], - посвідчення учасника бойових дій та у разі потреби копію довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або копію довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення.

=== Порядок реєстрації ===
Особа, яка шукає роботу і подала заяву про надання статусу безробітного, зобов’язана подати кар’єрному раднику '''не пізніше сьомого календарного дня''' з дня отримання направлення на працевлаштування письмову відповідь роботодавця про працевлаштування або відмову у працевлаштуванні.

Під час формування направлення на працевлаштування кар’єрний радник зобов’язаний перевірити актуальність пропозиції підходящої роботи та попередньо узгодити з роботодавцем умови проведення співбесіди з особою, яка шукає роботу і подала заяву про надання статусу безробітного.

Якщо в зазначений строк така особа подає кар’єрному раднику письмову відповідь роботодавця про відмову у працевлаштуванні або відстрочення вирішення питання щодо працевлаштування у зв’язку з необхідністю проходження медичного та наркологічного огляду, призначення дати конкурсного відбору, такій особі надається статус безробітного з дня подання відповідної заяви.

У разі відсутності підходящої роботи особі, яка шукає роботу, може бути надано статус безробітного з '''першого дня''' взяття на облік у центрі зайнятості.

=== Строк прийняття рішення про відмову чи надання статусу безробітного ===
Рішення про надання статусу безробітного чи відмову у наданні такого статусу приймається центром зайнятості '''не пізніше сьомого календарного дня''' з дня подання особою, яка шукає роботу, заяви про надання статусу безробітного.

{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!!! Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/244-2020-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2020 року № 244 "Про внесення змін до Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу"] у ''період встановлення карантину'' реєстрація безробітного здійснюється ''з першого дня після подання особою,'' яка шукає роботу, ''заяви про надання статусу безробітного'' за формою, визначеною Державним центром зайнятості.'''

'''Призначення виплати допомоги по безробіттю у такому разі здійснюється ''з першого дня реєстрації безробітного''.'''

'''Після завершення карантину безробітний ''зобов’язаний протягом 10 робочих днів'' подати центру зайнятості документів, необхідних для надання статусу безробітньої особи.'''

'''Такий період може бути продовжений з урахуванням поважної причини - ''карантину''. У такому разі документи подаються до центру зайнятості на наступний день, що настає після закінчення дії обставин, що склалися у зв’язку з поважною причиною.'''

|}

З рішенням про надання (відмову в наданні) статусу безробітного, визначення розміру і строку виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття, відкладення, скорочення тривалості та припинення виплати такого забезпечення особа ознайомлюється під час відвідування кар’єрного радника, про що ставить підпис у відповідному додатку до персональної картки.

У разі відмови особи поставити підпис у додатку до персональної картки кар’єрним радником вноситься до неї відповідний запис.

=== Підстави для відмови у наданні статусу безробітного ===
Підставами для відмови у наданні статусу безробітного є:
* відсутність на дату прийняття рішення про надання статусу безробітного документів, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF пунктах 17 і 18 Порядку];
* встановлення факту зайнятості особи, у тому числі отримання повідомлення від роботодавця про працевлаштування особи;
* подання заяви про надання статусу безробітного особою, яка не зазначена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 частині першій статті 43 Закону України "Про зайнятість населення"];
* письмова відмова особи від пропозиції підходящої роботи;
* невідвідування роботодавця та неподання в установлений строк без поважних причин особою письмової відповіді роботодавця про результати співбесіди відповідно до виданого центром зайнятості направлення на працевлаштування;
* неповернення особою коштів, отриманих за період попередньої реєстрації, що припинена на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF абзаців вісімнадцятого - двадцятого підпункту 1 пункту 30 Порядку.] 

У разі прийняття центром зайнятості рішення про відмову у наданні статусу безробітного особа може повторно подати заяву про надання зазначеного статусу не раніше '''ніж через сім календарних днів''' з дня прийняття такого рішення.

Рішення центру зайнятості про відмову у наданні статусу безробітного може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.

== Зміна зареєстрованим безробітним центру зайнятості==
У разі бажання зареєстрованого безробітного здійснювати пошук роботи, отримувати виплату матеріального забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги в іншому центрі зайнятості така особа подає до обраного центру зайнятості відповідну заяву, на підставі якої формується персональна картка безробітного.

З дня подання такої заяви реєстрація у попередньому центрі зайнятості, в якому особа набула статусу безробітного та отримувала соціальні послуги і матеріальне забезпечення, припиняється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF абзацу двадцять третього підпункту 1 пункту 30 Порядку].

Перереєстрація безробітного в центрі зайнятості, до якого він звернувся, здійснюється на '''наступний день після подання відповідної заяв'''и.

У випадку зміни центру зайнятості розробляється та підписується новий індивідуальний план працевлаштування з урахуванням плану, складеного за попереднім місцем реєстрації безробітного.

== Припинення реєстрації безробітного==
Центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного '''з дня''':
# початку зайнятості особи (крім участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, зайнятості працею, пов’язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів);
# працевлаштування за наймом на умовах трудового договору (контракту);
# укладення цивільно-правового договору про виконання робіт (надання послуг);
# забезпечення роботою самостійно;
# призначення виплати грошового забезпечення батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу, прийомним батькам;
# призначення грошової допомоги на догляд за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього нагляду;
# призначення грошової допомоги, компенсації та/або надбавки непрацюючій працездатній особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною з інвалідністю, особою з інвалідністю I групи або особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку;
# зайняття іншим видом діяльності згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 статтею 4 Закону України "Про зайнятість населення"];
# видання відповідно до законодавства про працю наказу (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі;
# вступу на навчання за денною формою, у тому числі з використанням ваучера;
# призову чи прийому на військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу;
# набрання законної сили вироком суду про засудження зареєстрованого безробітного до позбавлення волі, обмеження волі, арешту (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням);
# досягнення зареєстрованим безробітним встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] пенсійного віку або призначення пенсії за віком на пільгових умовах чи за вислугу років;
# подання ним заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до трьох років;
# подання зареєстрованим безробітним заяви про припинення реєстрації;
# визнання зареєстрованого безробітного нездатним до трудової діяльності відповідно до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
# встановлення факту подання зареєстрованим безробітним недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання йому статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації;
# встановлення факту виконання зареєстрованим безробітним оплачуваної роботи (надання послуг), зайняття іншим видом діяльності згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 статтею 4 Закону України "Про зайнятість населення"];
# припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин;
# відмови від двох пропозицій підходящої роботи, в тому числі за набутою професією за направленням центру зайнятості, а для зареєстрованого безробітного, який вперше шукає роботу та не має професії (спеціальності), - відмови від двох пропозицій проходження професійного навчання у період з дня реєстрації (перереєстрації);
# смерті зареєстрованого безробітного або визнання його за рішенням суду померлим, безвісно відсутнім, недієздатним чи обмежено дієздатним;
# подання зареєстрованим безробітним заяви про бажання отримувати соціальні послуги та виплату матеріального забезпечення на випадок безробіття в іншому центрі зайнятості;
* '''у разі невідвідування зареєстрованим безробітним без поважних причин центру зайнятості:'''
# '''''протягом 30 робочих днів''''' з дати прийняття рішення про таке відвідування (крім тих, що беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, проходять професійне навчання за направленням центру зайнятості, зайняті працею, пов’язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів) (реєстрація припиняється з наступного дня після останнього фактичного відвідування центру зайнятості. Рішення про припинення реєстрації безробітного у цьому випадку приймається на 31-й день);
# '''''протягом 14 робочих днів''''' з дня припинення участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, закінчення праці, пов’язаної з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів (реєстрація припиняється з дня припинення участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, праці, пов’язаної з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів. Рішення про припинення реєстрації безробітного у цьому випадку приймається на 15-й день);
# '''''протягом 14 робочих днів''''' з дня закінчення професійного навчання за направленням центру зайнятості (реєстрація припиняється з дня закінчення професійного навчання за направленням центру зайнятості. Рішення про припинення реєстрації безробітного у цьому випадку приймається на 15-й день);
# '''''протягом 14 робочих днів''''' з дня закінчення строку дії медичної довідки по вагітності та пологах (реєстрація припиняється з дня закінчення строку дії медичної довідки по вагітності та пологах. Рішення про припинення реєстрації безробітного у цьому випадку приймається на 15-й день);
* '''з дня відмови від складення, підписання, а також з дня встановлення факту невиконання без поважних причин, зазначених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF абзаці третьому пункту 28 Порядку], індивідуального плану працевлаштування.'''
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія:Одинока мати (батько)]]
[[Категорія:Безробіття]]
<references />

Реєстрація центром зайнятості безробітних осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні

2021-09-28T09:37:04Z

Oleksandr.starchak: /* Порядок взяття на облік */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 792 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/244-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2020 року № 244 "Про внесення змін до Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1516-18#n14 Наказ Мінсоцполітики України від 19 грудня 2018 року № 1913 "Про затвердження Порядку та умов складання, виконання індивідуальних планів надання послуг і працевлаштування"]

== Визначення термінів ==
'''''Безробітний''''' - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших, передбачених законодавством доходів, як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/page п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення"]). 
'''''Зареєстрований безробітний''''' - особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/page п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення"]). 
'''Працевлаштування''' - комплекс правових, економічних та організаційних заходів, спрямованих на забезпечення реалізації права особи на працю ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/page п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення"]) 
'''''Кар’єрний радник''''' - співробітник центру зайнятості, який відповідно до цього Порядку забезпечує організацію надання послуг особам, які шукають роботу, зареєстрованим безробітним, здійснює супровід таких осіб з метою їх подальшого працевлаштування. 
'''''Облік осіб, які шукають роботу''''', - внесення даних про осіб, які шукають роботу, до Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості.
== Облік осіб, які шукають роботу ==
=== Куди звертатися? ===
Облік осіб, які шукають роботу, проводиться центром зайнятості незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування таких осіб.

Записатись на відвідування до будь-якого центру зайнятості можна на сайті [https://www.dcz.gov.ua Державної служби зайнятості].

=== Перелік необхідних документів ===
Для взяття на облік у центрі зайнятості особи, які шукають роботу:
* пред’являють:
# громадяни України - паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;
# іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, визнані в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, яким надано в Україні притулок чи тимчасовий захист, а також ті, що одержали дозвіл на імміграцію, - посвідку на постійне проживання або посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист;
# довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України);
* інформують про освіту, досвід роботи, зайнятість або перебування у трудових відносинах.

'''Особа з інвалідністю''', яка не досягла встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або державну соціальну допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"], '''подає копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією та у разі наявності пред’являє індивідуальну програму реабілітації.''' 

Особи, які не пред’явили документи зазначені вище мають право на отримання інформації про послуги, що надаються центром зайнятості.
=== Порядок взяття на облік ===
Кар’єрний радник вносить до Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості отримані про особу, яка шукає роботу, персональні дані: 
* прізвище, ім’я та по батькові;
* серію та номер паспорта або дані іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України або дані посвідки на постійне проживання або посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист;
* зареєстроване місце проживання чи місце перебування;
* число, місяць та рік народження;
* реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному органу державної податкової служби і мають відповідну відмітку в паспорті) та інші відомості, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF Порядком].
У разі прийняття рішення про звільнення працівника відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 пунктів 2, 4, 6, 8 частини першої статті 36, пунктів 2, 6, 10, 11 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України] та повідомлення ним про це центру зайнятості '''не пізніше ніж за два тижні''' така особа береться на облік у центрі зайнятості в день звернення та має право на першочергове формування її резюме, розміщення його на офіційному веб-сайті державної служби зайнятості, профорієнтацію, інформаційно-консультаційні послуги та послуги з пошуку роботи з метою працевлаштування до набуття статусу безробітного.

==== '''Реєстрація online.''' ====
Особи, звільнені з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, беруться на облік у центрі зайнятості та '''мають право на першочергове отримання послуг центру зайнятості.''' 
Військові комісаріати надають інформацію центрам зайнятості про осіб, які звільнені з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення.

Слід зазначити, що на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, для безробітних які хочуть звернутися до центрів зайнятості для подальшої реєстрації та призначення допомоги по безробіттю, стала доступною реєстрація online. Рішення ухвалено КМУ 24 квітня 2020 року постановою № 307 «Про реалізацію експериментального проекту щодо реєстрації, перереєстрації безробітних та призначення виплати допомоги по безробіттю в електронній формі».

Надання електронної послуги здійснюється за заявою, поданою в електронній формі особою, яку ідентифіковано шляхом використання кваліфікованого електронного підпису, електронної системи ідентифікації “Bank ID” чи іншого засобу ідентифікації особи, який дає можливість однозначно ідентифікувати заявника.

Після чого необхідно заповнини анкету, в якій додаються сканкопії (фотокопії) документів необхідні для реєстрації (паспорт, документи про освіту, трудова книжка тощо).

Рішення про надання статусу безробітного або відмову в наданні такого статусу приймається центром зайнятості не пізніше сьомого календарного дня з дня подання особою, яка шукає роботу, заяви про надання (поновлення) статусу безробітного. Після чого безробітний отримує підтвердження на електронну пошту або на телефон про надання статусу безробітного та виплати допомоги із безробіття /або сповіщення про необхідність доопрацювання / або аргументована відмова

=== Складення індивідуального плану надання послуг ===
За результатами первинного профілювання кар’єрний радник разом з особою, яка шукає роботу, складають індивідуальний план надання послуг.

В індивідуальному плані надання послуг зазначається комплекс заходів, які мають вжити кар’єрний радник та особа, яка шукає роботу, строки та періодичність їх надання, зобов’язання сторін щодо виконання цього плану.

Індивідуальний план надання послуг особі, яка шукає роботу, складається у двох примірниках, підписується безпосередньо такою особою та кар’єрним радником.

Один примірник підписаного обома сторонами індивідуального плану надання послуг видається особі, яка шукає роботу.

За спільною згодою кар’єрного радника та особи, яка шукає роботу, строк надання послуг згідно з індивідуальним планом надання послуг може бути змінено.

У разі зміни центру зайнятості індивідуальний план надання послуг розробляється та підписується з урахуванням раніше складеного плану за попереднім місцем обліку особи, яка шукає роботу.

Примірна форма індивідуального плану надання послуг, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1516-18#n14 порядок та умови його складення], виконання затверджуються Мінсоцполітики.

У разі наявності пропозиції щодо роботи кар’єрний радник повідомляє про це особі, яка шукає роботу, та видає направлення на працевлаштування.

=== Облік особи, яка шукає роботу, припиняється===
Облік особи, яка шукає роботу, припиняється
* з дня:
# реєстрації її як безробітної;
# відмови від отримання послуг центру зайнятості;
# відмови від підписання індивідуального плану надання послуг;
# смерті.
* у разі не звернення особою за послугами до центру зайнятості протягом 60 календарних днів з наступного дня після останнього дня звернення. Облік припиняється на 61 календарний день.

== Надання статусу безробітного ==
Особи, які закінчили або припинили навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, звільнилися із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і вперше приймаються на роботу та зареєструвалися в центрі зайнятості '''протягом шести місяців''' з дня закінчення або припинення навчання чи звільнення із служби, мають право на додаткові гарантії у сприянні з працевлаштування.

Особам, які навчаються за денною формою у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, а також особам, у яких відсутній страховий стаж, крім тих, що зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 частині другій статті 6 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"], не може бути надано статус безробітного.

=== Перелік необхідних документів ===
Для надання статусу безробітного особа, яка шукає роботу, подає заяву про надання статусу безробітного, пред’являє документи, що посвідчують особу та підтверджує громадянство, а також:
* трудову книжку (цивільно-правовий договір чи документ, який підтверджує припинення останнього виду зайнятості). Особа, яка втратила трудову книжку, пред’являє дублікат трудової книжки чи довідку архівної установи про прийняття та звільнення з роботи;
* документ про освіту або його дублікат (за наявності такого документа або дубліката);
* військово-обліковий документ для осіб, які звільнилися із строкової військової служби.
Крім документів зазначених вище, для отримання статусу безробітного подаються: 
♦ '''внутрішньо переміщеними особами у разі відсутності документів, що підтверджують факт звільнення:'''
# заява про припинення трудових відносин, справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, або документ, що підтверджує факт припинення зайнятості (цивільно-правовий договір, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), або відповідне рішення суду - у разі припинення трудових відносин (припинення зайнятості) у судовому порядку;
# розрахунковий документ (квитанція), що підтверджує надсилання зазначеної заяви роботодавцю рекомендованим листом з описом вкладення (за можливості);
♦ '''членами особистого селянського господарства, для яких така робота була основною''' (крім осіб, які закінчили або припинили навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти), звільнилися із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і вперше приймаються на роботу та звернулися для реєстрації до центру зайнятості протягом шести місяців з дня закінчення або припинення навчання чи звільнення із служби), - довідка про припинення ведення особистого селянського господарства або вихід з такого господарства, видана сільською, селищною або міською радою за місцезнаходженням земельної ділянки.

Для цілей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF#n26 Порядку] ведення особистого селянського господарства вважається основною роботою для члена такого господарства за умови, що '''протягом 12 місяців,''' які передували дню звернення до центру зайнятості, він провадив лише таку діяльність чи одночасно перебував у трудових відносинах або був зайнятим згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 частиною першою статті 4 Закону України "Про зайнятість населення"] менше шести місяців.

Зазначену довідку не подають члени особистого селянського господарства, які:
* є внутрішньо переміщеними особами;
* проходили військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;

♦ '''військовослужбовцями''' (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, утворених відповідно до законів, Держприкордонслужби, СБУ, Держспецтрансслужби, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також особовим складом воєнізованих аварійно-рятувальних служб, утворених відповідно до законодавства на постійній основі (далі - військовослужбовці), які звільнені із служби за станом здоров’я, у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів без права на пенсію, - військово-обліковий документ, в якому зазначена дата взяття їх на облік у військовому комісаріаті відповідно до законодавства.

'''Особи, які зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про зайнятість населення"]''' (крім осіб з інвалідністю, які не досягли встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] пенсійного віку і норматив працевлаштування яких встановлюється згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]) '''та які мають право на додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню''' на підприємства, в установи, організації з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб за рахунок квоти у розмірі 5 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників, з метою прискорення їх працевлаштування, крім документів, зазначених вище, подають:
* '''''один з батьків або особа, яка їх замінює і має на утриманні дитину (дітей) віком до шести років,''''' - свідоцтво про народження дитини, рішення органу опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування над такою дитиною або рішення суду;
* '''''один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років,''''' - свідоцтво про народження дитини, рішення органу опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування над такою дитиною або рішення суду та/або довідку структурного підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої держадміністрації або виконавчого органу міської ради про отримання (неотримання) соціальної допомоги;
* '''''один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину з інвалідністю, утримує без одного з подружжя особу з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) та/або особу з інвалідністю I групи (незалежно від причини інвалідності),''''' - пенсійне посвідчення, що містить запис про інвалідність, рішення місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування про встановлення опіки чи піклування над такою дитиною або рішення суду та/або довідку структурного підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої держадміністрації або виконавчого органу міської ради про отримання (неотримання) соціальної допомоги;
* '''''один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину з інвалідністю (до досягнення нею 18-річного віку),''''' - пенсійне посвідчення, що містить запис про інвалідність. У разі відсутності пенсійного посвідчення належність до однієї з категорій осіб (один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину з інвалідністю, утримує без одного з подружжя особу з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) та/або особу з інвалідністю I групи (незалежно від причини інвалідності), один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину з інвалідністю (до досягнення нею 18-річного віку) може підтверджуватися одним з таких документів:
# посвідченням особи, яка отримує державну соціальну допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"];
# медичним висновком про дитину з інвалідністю віком до 18 років;
# довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
* '''''дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування,''''' - копію рішення місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
* '''''особа, яка звільнена після відбування покарання або примусового лікування, за умови відсутності будь-якого виду зайнятості з дати звільнення до дати реєстрації у центрі зайнятості''''' - відповідну довідку установи, в якій така особа відбувала покарання або проходила примусове лікування;
* '''''особа, якій виповнилося 15 років та яка за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, може, як виняток, прийматися на роботу''''', - заяву одного з батьків або особи, яка їх замінює, про згоду на працевлаштування такої особи, свідоцтво про народження чи рішення суду або розпорядження органів опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування;
* '''''учасники бойових дій''''', зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 пунктах 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], - посвідчення учасника бойових дій та у разі потреби копію довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або копію довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення.

=== Порядок реєстрації ===
Особа, яка шукає роботу і подала заяву про надання статусу безробітного, зобов’язана подати кар’єрному раднику '''не пізніше сьомого календарного дня''' з дня отримання направлення на працевлаштування письмову відповідь роботодавця про працевлаштування або відмову у працевлаштуванні.

Під час формування направлення на працевлаштування кар’єрний радник зобов’язаний перевірити актуальність пропозиції підходящої роботи та попередньо узгодити з роботодавцем умови проведення співбесіди з особою, яка шукає роботу і подала заяву про надання статусу безробітного.

Якщо в зазначений строк така особа подає кар’єрному раднику письмову відповідь роботодавця про відмову у працевлаштуванні або відстрочення вирішення питання щодо працевлаштування у зв’язку з необхідністю проходження медичного та наркологічного огляду, призначення дати конкурсного відбору, такій особі надається статус безробітного з дня подання відповідної заяви.

У разі відсутності підходящої роботи особі, яка шукає роботу, може бути надано статус безробітного з '''першого дня''' взяття на облік у центрі зайнятості.

=== Строк прийняття рішення про відмову чи надання статусу безробітного ===
Рішення про надання статусу безробітного чи відмову у наданні такого статусу приймається центром зайнятості '''не пізніше сьомого календарного дня''' з дня подання особою, яка шукає роботу, заяви про надання статусу безробітного.

{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!!! Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/244-2020-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2020 року № 244 "Про внесення змін до Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу"] у ''період встановлення карантину'' реєстрація безробітного здійснюється ''з першого дня після подання особою,'' яка шукає роботу, ''заяви про надання статусу безробітного'' за формою, визначеною Державним центром зайнятості.'''

'''Призначення виплати допомоги по безробіттю у такому разі здійснюється ''з першого дня реєстрації безробітного''.'''

'''Після завершення карантину безробітний ''зобов’язаний протягом 10 робочих днів'' подати центру зайнятості документів, необхідних для надання статусу безробітньої особи.'''

'''Такий період може бути продовжений з урахуванням поважної причини - ''карантину''. У такому разі документи подаються до центру зайнятості на наступний день, що настає після закінчення дії обставин, що склалися у зв’язку з поважною причиною.'''

|}

З рішенням про надання (відмову в наданні) статусу безробітного, визначення розміру і строку виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття, відкладення, скорочення тривалості та припинення виплати такого забезпечення особа ознайомлюється під час відвідування кар’єрного радника, про що ставить підпис у відповідному додатку до персональної картки.

У разі відмови особи поставити підпис у додатку до персональної картки кар’єрним радником вноситься до неї відповідний запис.

=== Підстави для відмови у наданні статусу безробітного ===
Підставами для відмови у наданні статусу безробітного є:
* відсутність на дату прийняття рішення про надання статусу безробітного документів, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF пунктах 17 і 18 Порядку];
* встановлення факту зайнятості особи, у тому числі отримання повідомлення від роботодавця про працевлаштування особи;
* подання заяви про надання статусу безробітного особою, яка не зазначена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 частині першій статті 43 Закону України "Про зайнятість населення"];
* письмова відмова особи від пропозиції підходящої роботи;
* невідвідування роботодавця та неподання в установлений строк без поважних причин особою письмової відповіді роботодавця про результати співбесіди відповідно до виданого центром зайнятості направлення на працевлаштування;
* неповернення особою коштів, отриманих за період попередньої реєстрації, що припинена на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF абзаців вісімнадцятого - двадцятого підпункту 1 пункту 30 Порядку.] 

У разі прийняття центром зайнятості рішення про відмову у наданні статусу безробітного особа може повторно подати заяву про надання зазначеного статусу не раніше '''ніж через сім календарних днів''' з дня прийняття такого рішення.

Рішення центру зайнятості про відмову у наданні статусу безробітного може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.

== Зміна зареєстрованим безробітним центру зайнятості==
У разі бажання зареєстрованого безробітного здійснювати пошук роботи, отримувати виплату матеріального забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги в іншому центрі зайнятості така особа подає до обраного центру зайнятості відповідну заяву, на підставі якої формується персональна картка безробітного.

З дня подання такої заяви реєстрація у попередньому центрі зайнятості, в якому особа набула статусу безробітного та отримувала соціальні послуги і матеріальне забезпечення, припиняється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF абзацу двадцять третього підпункту 1 пункту 30 Порядку].

Перереєстрація безробітного в центрі зайнятості, до якого він звернувся, здійснюється на '''наступний день після подання відповідної заяв'''и.

У випадку зміни центру зайнятості розробляється та підписується новий індивідуальний план працевлаштування з урахуванням плану, складеного за попереднім місцем реєстрації безробітного.

== Припинення реєстрації безробітного==
Центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного '''з дня''':
# початку зайнятості особи (крім участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, зайнятості працею, пов’язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів);
# працевлаштування за наймом на умовах трудового договору (контракту);
# укладення цивільно-правового договору про виконання робіт (надання послуг);
# забезпечення роботою самостійно;
# призначення виплати грошового забезпечення батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу, прийомним батькам;
# призначення грошової допомоги на догляд за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього нагляду;
# призначення грошової допомоги, компенсації та/або надбавки непрацюючій працездатній особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною з інвалідністю, особою з інвалідністю I групи або особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку;
# зайняття іншим видом діяльності згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 статтею 4 Закону України "Про зайнятість населення"];
# видання відповідно до законодавства про працю наказу (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі;
# вступу на навчання за денною формою, у тому числі з використанням ваучера;
# призову чи прийому на військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу;
# набрання законної сили вироком суду про засудження зареєстрованого безробітного до позбавлення волі, обмеження волі, арешту (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням);
# досягнення зареєстрованим безробітним встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] пенсійного віку або призначення пенсії за віком на пільгових умовах чи за вислугу років;
# подання ним заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до трьох років;
# подання зареєстрованим безробітним заяви про припинення реєстрації;
# визнання зареєстрованого безробітного нездатним до трудової діяльності відповідно до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
# встановлення факту подання зареєстрованим безробітним недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання йому статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації;
# встановлення факту виконання зареєстрованим безробітним оплачуваної роботи (надання послуг), зайняття іншим видом діяльності згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 статтею 4 Закону України "Про зайнятість населення"];
# припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин;
# відмови від двох пропозицій підходящої роботи, в тому числі за набутою професією за направленням центру зайнятості, а для зареєстрованого безробітного, який вперше шукає роботу та не має професії (спеціальності), - відмови від двох пропозицій проходження професійного навчання у період з дня реєстрації (перереєстрації);
# смерті зареєстрованого безробітного або визнання його за рішенням суду померлим, безвісно відсутнім, недієздатним чи обмежено дієздатним;
# подання зареєстрованим безробітним заяви про бажання отримувати соціальні послуги та виплату матеріального забезпечення на випадок безробіття в іншому центрі зайнятості;
* '''у разі невідвідування зареєстрованим безробітним без поважних причин центру зайнятості:'''
# '''''протягом 30 робочих днів''''' з дати прийняття рішення про таке відвідування (крім тих, що беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, проходять професійне навчання за направленням центру зайнятості, зайняті працею, пов’язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів) (реєстрація припиняється з наступного дня після останнього фактичного відвідування центру зайнятості. Рішення про припинення реєстрації безробітного у цьому випадку приймається на 31-й день);
# '''''протягом 14 робочих днів''''' з дня припинення участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, закінчення праці, пов’язаної з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів (реєстрація припиняється з дня припинення участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, праці, пов’язаної з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів. Рішення про припинення реєстрації безробітного у цьому випадку приймається на 15-й день);
# '''''протягом 14 робочих днів''''' з дня закінчення професійного навчання за направленням центру зайнятості (реєстрація припиняється з дня закінчення професійного навчання за направленням центру зайнятості. Рішення про припинення реєстрації безробітного у цьому випадку приймається на 15-й день);
# '''''протягом 14 робочих днів''''' з дня закінчення строку дії медичної довідки по вагітності та пологах (реєстрація припиняється з дня закінчення строку дії медичної довідки по вагітності та пологах. Рішення про припинення реєстрації безробітного у цьому випадку приймається на 15-й день);
* '''з дня відмови від складення, підписання, а також з дня встановлення факту невиконання без поважних причин, зазначених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF абзаці третьому пункту 28 Порядку], індивідуального плану працевлаштування.'''
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія:Одинока мати (батько)]]
[[Категорія:Безробіття]]
<references />

Порядок розірвання шлюбу

2021-09-15T12:49:02Z

Oleksandr.starchak: /* Вартість */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page Цивільній процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00/page Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя"]

== Припинення шлюбу внаслідок його розірвання ==
[[Файл:Припинення шлюбу внаслідок його розірвання.jpg|міні|Припинення шлюбу внаслідок його розірвання]]
Шлюб може бути припинено унаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим та у результаті його розірвання, яке здійснюється за ініціативою одного з подружжя або за спільною заявою подружжя.

'''Шлюб припиняється внаслідок його розірвання:'''
* за спільною заявою подружжя або одного з них ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 106, 107 Сімейного кодексу України (далі - СК України)];
* за спільною заявою подружжя (або за [https://iv.ko.court.gov.ua/sud1012/courtinfo/zrazok/p-zayava-2 позовом одного з подружжя]) на підставі рішення суду ( [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 109, 110 СК України]).

== Розірвання шлюбу в позасудовому порядку ==
=== Куди звернутися ===
'''I.''' За спільною заявою подружжя: проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання подружжя або одного з них за умови спільної згоди та відсутності неповнолітніх дітей.
Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору. 
Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї заяву від його імені може подати другий з подружжя.

У випадку перебування одного з подружжя в установі виконання покарань,засвідчення справжності підпису на документах здійснюється начальником установи виконання покарань згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 40-1 Закону України "Про нотаріат"]. Засвідчення начальником установи виконання покарань справжності підпису на документах прирівнюється до нотаріального засвідчення справжності підпису.

'''II.''' За заявою одного з подружжя: проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання подружжя або одного з них, якщо другий із подружжя:
# визнаний безвісно відсутнім;
# визнаний недієздатним.

=== Перелік необхідних документів: ===
# заява про розірвання шлюбу;
# свідоцтво про шлюб;
# копія рішення суду (витяг з рішення суду) про визнання другого з подружжя безвісно відсутнім чи недієздатним (у випадку розірвання шлюбу за заявою одного з подружжя).
Той із подружжя, який бажає ''відновити своє дошлюбне прізвище'', повинен письмово заявити про це у відділі державної реєстрації актів цивільного стану під час державної реєстрації розірвання шлюбу.

=== Вартість ===
За реєстрацію розірвання шлюбу справляється ''державне мито'' у розмірі:
* за взаємною згодою подружжя, яке не має неповнолітніх дітей → '''''0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян''''';
* з особами, визнаними в установленому порядку безвісно відсутніми або недієздатними → '''''0,03 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян''''' (підпункт "б" пункту 5 статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]).

=== Строк розгляду ===
Орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу '''після спливу одного місяця від дня подання такої заяви''', якщо вона не була відкликана, та видає свідоцтво про розірвання шлюбу. У разі розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану шлюб припиняється ''у день реєстрації розірвання шлюбу''.

У разі якщо подружжя через поважну причину не може з'явитися до органу державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації розірвання шлюбу у встановлений для них день, строк такої реєстрації на письмове прохання подружжя може бути перенесений на інший день. При цьому ''строк перенесення державної реєстрації розірвання шлюбу не може перевищувати одного року з дня подання заяви'' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 абзац перший частини четвертої статті 15 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стан"]). Якщо подружжя не з'явилося для проведення державної реєстрації розірвання шлюбу і не повідомило про причину неявки ''протягом трьох місяців з дня подання відповідної заяви, заява втрачає чинність''.

Якщо один з подружжя через поважну причину не може з'явитися для державної реєстрації розірвання шлюбу, він може під час подачі заяви про реєстрацію розірвання шлюбу або впродовж місяця письмово повідомити орган державної реєстрації актів цивільного стану про згоду реєстрації розірвання шлюбу за його відсутності та зазначити місцезнаходження органу державної реєстрації актів цивільного стану, до якого слід надіслати свідоцтво про розірвання шлюбу. У разі надсилання письмового повідомлення підпис на ньому того з подружжя, який не може з'явитися, повинен бути нотаріально засвідчений.

Майнові та інші спори між подружжям, що виникли з шлюбу та залишились невирішеними на момент його розірвання, можуть бути розглянуті судами загальної юрисдикції у порядку позовного провадження за позовною заявою, поданою одним з подружжя.

== Розірвання шлюбу в судовому порядку ==
У випадку, коли подружжя має неповнолітніх дітей, або один з подружжя заперечує проти розірвання шлюбу, шлюб може бути розірваний '''лише у судовому порядку'''. Справи про розірвання шлюбу розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами в порядку позовного провадження. 
Позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. 
За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них. За подання позовної заяви про розірвання шлюбу сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

У разі розірвання шлюбу судом '''шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу'''. Якщо шлюб розривається через суд, свідоцтво про розірвання шлюбу '''''не видається'''''.

=== Розірвання шлюбу у порядку окремого провадження ===
У порядку [[Звернення до суду: окреме провадження|окремого провадження]] розглядаються справи про розірвання шлюбу за '''спільною заявою подружжя''', яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі. Справа про [[Розірвання шлюбу із засудженою особою|розірвання шлюбу за заявою особи, засудженої до позбавлення волі]], може бути розглянута судом за участю представника такої особи.

При розірванні шлюбу за спільною заявою подружжя ''обов'язковою є наявність згоди між дружиною та чоловіком щодо розірвання шлюбу''. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Особливостями судової процедури в порядку окремого провадження є те, що, суд не з’ясовує причини розлучення, не вживає заходів щодо примирення подружжя, але при цьому суд повинен перевірити відповідність умов Договору інтересам дитини, а також пересвідчитись, що умови Договору не порушують засади рівності прав батьків дитини.

Враховуючи вимоги положень цивільного та сімейного законодавства, можна стверджувати, що у Заяві про розірвання шлюбу має бути зазначено дату і місце реєстрації шлюбу, мотиви розірвання шлюбу та наявність від такого шлюбу неповнолітніх дітей.Також варто зазначити, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання Заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати Заяву про розірвання шлюбу (частина четверта статті 109 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України]).

==== Договори, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу ====
1) Разом зі спільною заявою в порядку окремого провадження подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із '''письмовим договором''' про те:
# з ким із них будуть проживати діти;
# яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо;
# умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

2) '''Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений''' та передбачати:
# способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину тим з них, хто проживає окремо від дитини;
# порядок, умови та форми (грошова і (або) натуральна) надання утримання одним з батьків.

==== Вартість ====
За подання заяви про розірвання шлюбу в порядку окремого провадження особа повинна сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 1 січня 2021 року - 454,00 грн) [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 (підпункт 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір")] крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.

==== Строк розгляду ====
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу 'після спливу одного місяця від дня подання заяви'. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.

=== Розірвання шлюбу в порядку позовного провадження ===
У порядку [[Звернення до суду: окреме провадження|позовного провадження]] судами загальної юрисдикції ''(за зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача або за домовленістю за місцем проживання/перебування позивача/відповідача)'' розглядаються справи про розірвання шлюбу у випадках, коли один з подружжя заперечує проти розірвання шлюбу або ухиляється від подання спільної заяви подружжя до органу реєстрації актів цивільного стану чи суду.

Провадження у справі відкривається судом на '''підставі позовної заяви''' (''[https://vl.rv.court.gov.ua/sud1702/30/151/ зразок]''), поданої одним з подружжя у встановленому порядку. В даній позовній заяві має бути зазначено дату і місце реєстрації шлюбу, мотиви його розірвання та наявність від такого шлюбу неповнолітніх дітей.

Слід зазначити, що діти, які досягли чотирнадцяти років, мають право самостійно обирати своє місце проживання після розірвання шлюбу батька та матері.

==== Вартість ====
За подання позовної заяви про розірвання шлюбу в порядку позовного провадження особа повинна сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір") крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.

==== Строк для примирення ====
У справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю '''строк для примирення''', який не може перевищувати шести місяців [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 (частина сьома статті 240 Цивільного процесуального кодексу України)]. 
Вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується ''у випадку відсутності згоди'' одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (пункт десятий [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя"]). Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.

=== '''<big>Розірвання шлюбу за правилами спрощеного позовного провадження</big>''' ===
З 08.02.2020 року, відповідно до частини четвертої статті 274 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] розірвання шлюбу в судовому порядку може здійснюватися за правилами [[Спрощене провадження в цивільних справах|спрощеного позовного провадження]].
{| class="wikitable"
|+
!Важливо! Зміни не стосуються справ про розірвання шлюбу щодо яких вже відкрито провадження
|}
Для того, щоб розірвання шлюбу здійснювалося за правилами спрощеного позовного провадження, потрібно подати клопотання у письмовій формі одночасно із поданням позовної заяви, або таке клопотання може міститися у позовній заяві [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (частина перша статті 276 Цивільного процесуального кодексу України)].

==== '''Зміна спрощеного провадження на загальне позовне провадження''' ====
За наслідками розгляду клопотання про розірвання шлюбу за правилами спрощеного позовного провадження, суд може його задовольнити і одночасно надати відповідачу строк для подання заяви із запереченням щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Якщо відповідач вчасно подасть обґрунтовані заперечення і суд знайде підстави для їх задоволення, то порядок розгляду справи може бути змінений на загальний [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ( стаття 277 Цивільного процесуального кодексу України).]

==== '''Строк''' ====
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text статті 275 Цивільного процесуального кодексу України], справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються судом протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

=== Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлено ===
Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений будь-ким з подружжя у випадках:
* вагітності дружини;
* протягом одного року після народження дитини.

'''Винятки:'''

1) позов може бути подано у разі, коли один з подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину, щодо другого з подружжя або дитини (право на розірвання шлюбу за таких обставин не пов'язується з винесенням судом обвинувального вироку);

2) позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини може бути подано, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою у встановленому порядку шляхом подання заяви про визнання батьківства;

3) чоловік або дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу до досягнення дитиною одного року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про батька дитини виключено із актового запису про народження дитини. 

[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок розірвання шлюбу

2021-09-15T12:41:57Z

Oleksandr.starchak: /* Вартість */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page Цивільній процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00/page Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя"]

== Припинення шлюбу внаслідок його розірвання ==
[[Файл:Припинення шлюбу внаслідок його розірвання.jpg|міні|Припинення шлюбу внаслідок його розірвання]]
Шлюб може бути припинено унаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим та у результаті його розірвання, яке здійснюється за ініціативою одного з подружжя або за спільною заявою подружжя.

'''Шлюб припиняється внаслідок його розірвання:'''
* за спільною заявою подружжя або одного з них ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 106, 107 Сімейного кодексу України (далі - СК України)];
* за спільною заявою подружжя (або за [https://iv.ko.court.gov.ua/sud1012/courtinfo/zrazok/p-zayava-2 позовом одного з подружжя]) на підставі рішення суду ( [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 109, 110 СК України]).

== Розірвання шлюбу в позасудовому порядку ==
=== Куди звернутися ===
'''I.''' За спільною заявою подружжя: проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання подружжя або одного з них за умови спільної згоди та відсутності неповнолітніх дітей.
Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору. 
Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї заяву від його імені може подати другий з подружжя.

У випадку перебування одного з подружжя в установі виконання покарань,засвідчення справжності підпису на документах здійснюється начальником установи виконання покарань згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 40-1 Закону України "Про нотаріат"]. Засвідчення начальником установи виконання покарань справжності підпису на документах прирівнюється до нотаріального засвідчення справжності підпису.

'''II.''' За заявою одного з подружжя: проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання подружжя або одного з них, якщо другий із подружжя:
# визнаний безвісно відсутнім;
# визнаний недієздатним.

=== Перелік необхідних документів: ===
# заява про розірвання шлюбу;
# свідоцтво про шлюб;
# копія рішення суду (витяг з рішення суду) про визнання другого з подружжя безвісно відсутнім чи недієздатним (у випадку розірвання шлюбу за заявою одного з подружжя).
Той із подружжя, який бажає ''відновити своє дошлюбне прізвище'', повинен письмово заявити про це у відділі державної реєстрації актів цивільного стану під час державної реєстрації розірвання шлюбу.

=== Вартість ===
За реєстрацію розірвання шлюбу справляється ''державне мито'' у розмірі:
* за взаємною згодою подружжя, яке не має неповнолітніх дітей → '''''0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян''''';
* з особами, визнаними в установленому порядку безвісно відсутніми або недієздатними → '''''0,03 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян''''' (підпункт "б" пункту 5 статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]).

=== Строк розгляду ===
Орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу '''після спливу одного місяця від дня подання такої заяви''', якщо вона не була відкликана, та видає свідоцтво про розірвання шлюбу. У разі розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану шлюб припиняється ''у день реєстрації розірвання шлюбу''.

У разі якщо подружжя через поважну причину не може з'явитися до органу державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації розірвання шлюбу у встановлений для них день, строк такої реєстрації на письмове прохання подружжя може бути перенесений на інший день. При цьому ''строк перенесення державної реєстрації розірвання шлюбу не може перевищувати одного року з дня подання заяви'' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 абзац перший частини четвертої статті 15 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стан"]). Якщо подружжя не з'явилося для проведення державної реєстрації розірвання шлюбу і не повідомило про причину неявки ''протягом трьох місяців з дня подання відповідної заяви, заява втрачає чинність''.

Якщо один з подружжя через поважну причину не може з'явитися для державної реєстрації розірвання шлюбу, він може під час подачі заяви про реєстрацію розірвання шлюбу або впродовж місяця письмово повідомити орган державної реєстрації актів цивільного стану про згоду реєстрації розірвання шлюбу за його відсутності та зазначити місцезнаходження органу державної реєстрації актів цивільного стану, до якого слід надіслати свідоцтво про розірвання шлюбу. У разі надсилання письмового повідомлення підпис на ньому того з подружжя, який не може з'явитися, повинен бути нотаріально засвідчений.

Майнові та інші спори між подружжям, що виникли з шлюбу та залишились невирішеними на момент його розірвання, можуть бути розглянуті судами загальної юрисдикції у порядку позовного провадження за позовною заявою, поданою одним з подружжя.

== Розірвання шлюбу в судовому порядку ==
У випадку, коли подружжя має неповнолітніх дітей, або один з подружжя заперечує проти розірвання шлюбу, шлюб може бути розірваний '''лише у судовому порядку'''. Справи про розірвання шлюбу розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами в порядку позовного провадження. 
Позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. 
За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них. За подання позовної заяви про розірвання шлюбу сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

У разі розірвання шлюбу судом '''шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу'''. Якщо шлюб розривається через суд, свідоцтво про розірвання шлюбу '''''не видається'''''.

=== Розірвання шлюбу у порядку окремого провадження ===
У порядку [[Звернення до суду: окреме провадження|окремого провадження]] розглядаються справи про розірвання шлюбу за '''спільною заявою подружжя''', яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі. Справа про [[Розірвання шлюбу із засудженою особою|розірвання шлюбу за заявою особи, засудженої до позбавлення волі]], може бути розглянута судом за участю представника такої особи.

При розірванні шлюбу за спільною заявою подружжя ''обов'язковою є наявність згоди між дружиною та чоловіком щодо розірвання шлюбу''. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Особливостями судової процедури в порядку окремого провадження є те, що, суд не з’ясовує причини розлучення, не вживає заходів щодо примирення подружжя, але при цьому суд повинен перевірити відповідність умов Договору інтересам дитини, а також пересвідчитись, що умови Договору не порушують засади рівності прав батьків дитини.

Враховуючи вимоги положень цивільного та сімейного законодавства, можна стверджувати, що у Заяві про розірвання шлюбу має бути зазначено дату і місце реєстрації шлюбу, мотиви розірвання шлюбу та наявність від такого шлюбу неповнолітніх дітей.Також варто зазначити, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання Заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати Заяву про розірвання шлюбу (частина четверта статті 109 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України]).

==== Договори, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу ====
1) Разом зі спільною заявою в порядку окремого провадження подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із '''письмовим договором''' про те:
# з ким із них будуть проживати діти;
# яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо;
# умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

2) '''Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений''' та передбачати:
# способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину тим з них, хто проживає окремо від дитини;
# порядок, умови та форми (грошова і (або) натуральна) надання утримання одним з батьків.

==== Вартість ====
За подання заяви про розірвання шлюбу в порядку окремого провадження особа повинна сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 1 липня 2021 року - 475,80 грн) [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 (підпункт 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір")] крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.

==== Строк розгляду ====
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу 'після спливу одного місяця від дня подання заяви'. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.

=== Розірвання шлюбу в порядку позовного провадження ===
У порядку [[Звернення до суду: окреме провадження|позовного провадження]] судами загальної юрисдикції ''(за зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача або за домовленістю за місцем проживання/перебування позивача/відповідача)'' розглядаються справи про розірвання шлюбу у випадках, коли один з подружжя заперечує проти розірвання шлюбу або ухиляється від подання спільної заяви подружжя до органу реєстрації актів цивільного стану чи суду.

Провадження у справі відкривається судом на '''підставі позовної заяви''' (''[https://vl.rv.court.gov.ua/sud1702/30/151/ зразок]''), поданої одним з подружжя у встановленому порядку. В даній позовній заяві має бути зазначено дату і місце реєстрації шлюбу, мотиви його розірвання та наявність від такого шлюбу неповнолітніх дітей.

Слід зазначити, що діти, які досягли чотирнадцяти років, мають право самостійно обирати своє місце проживання після розірвання шлюбу батька та матері.

==== Вартість ====
За подання позовної заяви про розірвання шлюбу в порядку позовного провадження особа повинна сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір") крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.

==== Строк для примирення ====
У справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю '''строк для примирення''', який не може перевищувати шести місяців [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 (частина сьома статті 240 Цивільного процесуального кодексу України)]. 
Вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується ''у випадку відсутності згоди'' одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (пункт десятий [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя"]). Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.

=== '''<big>Розірвання шлюбу за правилами спрощеного позовного провадження</big>''' ===
З 08.02.2020 року, відповідно до частини четвертої статті 274 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] розірвання шлюбу в судовому порядку може здійснюватися за правилами [[Спрощене провадження в цивільних справах|спрощеного позовного провадження]].
{| class="wikitable"
|+
!Важливо! Зміни не стосуються справ про розірвання шлюбу щодо яких вже відкрито провадження
|}
Для того, щоб розірвання шлюбу здійснювалося за правилами спрощеного позовного провадження, потрібно подати клопотання у письмовій формі одночасно із поданням позовної заяви, або таке клопотання може міститися у позовній заяві [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (частина перша статті 276 Цивільного процесуального кодексу України)].

==== '''Зміна спрощеного провадження на загальне позовне провадження''' ====
За наслідками розгляду клопотання про розірвання шлюбу за правилами спрощеного позовного провадження, суд може його задовольнити і одночасно надати відповідачу строк для подання заяви із запереченням щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Якщо відповідач вчасно подасть обґрунтовані заперечення і суд знайде підстави для їх задоволення, то порядок розгляду справи може бути змінений на загальний [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ( стаття 277 Цивільного процесуального кодексу України).]

==== '''Строк''' ====
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text статті 275 Цивільного процесуального кодексу України], справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються судом протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

=== Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлено ===
Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений будь-ким з подружжя у випадках:
* вагітності дружини;
* протягом одного року після народження дитини.

'''Винятки:'''

1) позов може бути подано у разі, коли один з подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину, щодо другого з подружжя або дитини (право на розірвання шлюбу за таких обставин не пов'язується з винесенням судом обвинувального вироку);

2) позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини може бути подано, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою у встановленому порядку шляхом подання заяви про визнання батьківства;

3) чоловік або дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу до досягнення дитиною одного року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про батька дитини виключено із актового запису про народження дитини. 

[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Суди]]

Захист тварин від жорстокого поводження

2021-08-30T07:00:13Z

Oleksandr.starchak: /* Що таке жорстоке поводження з тваринами? */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1476106911331607 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 Закон України "Про захист тварин від жорстокого поводження"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2894-14 Закон України "Про тваринний світ"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2498-12 Закон України "Про ветеринарну медицину"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4004-12 Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2120-19 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження гуманного ставлення до тварин"]
== Що таке жорстоке поводження з тваринами? ==

'''Жорстоке поводження з тваринами''' - знущання над тваринами, у тому числі безпритульними, що спричинило їх мучення, завдало їм фізичного болю, страждань, у тому числі спричинило тілесні ушкодження, каліцтво чи загибель, нацьковування тварин одна на одну та на інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, залишення тварин напризволяще, а також інші порушення правил утримання, поводження та транспортування тварин ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n8 стаття 1 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»])

== Основні принципи захисту тварин від жорстокого поводження ==

Поводження з тваринами ґрунтується на таких принципах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n45 стаття 4 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»]):

* жорстоке поводження з тваринами є несумісним з вимогами моральності та гуманності, спричиняє моральну шкоду людині;
* забезпечення умов життя тварин, які відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям;
* право власності та інші речові права на тварин у разі жорстокого поводження з ними можуть бути припинені відповідно до
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 цього Закону];
* заборона жорстоких методів умертвіння тварин;
* відповідальність за жорстоке поводження з тваринами;
* утримання і поводження з домашніми тваринами без мети заподіяння шкоди як оточуючим, так і самій тварині

== Заборона пропаганди жорстокого поводження з тваринами ==

'''''Забороняються''':''

* пропаганда жорстокого поводження з тваринами;
* заклики до жорстокого поводження з ними;
* пропаганда мисливства в системі дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної і вищої освіти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n53 стаття 5 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»]);
* використання в розважальних або комерційних цілях матеріалів, що демонструють жорстоке поводження з тваринами.

== Загальні правила утримання тварин, що виключають жорстокість ==

''Умови утримання тварин'' повинні відповідати їх біологічним,
видовим та індивідуальним особливостям ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n61 стаття 7 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»])
Умови утримання тварин повинні задовольняти їх природні потреби в їжі, воді, сні, рухах, контактах із собі подібними, у
природній активності та інші потреби. (див. п.4 статті WikiLegаLAid [[Порядок утримання домашніх тварин у населених пунктах|«Порядок утримання домашніх тварин у населених пунктах"]])
Кількість тварин, що утримуються, обмежується можливістю забезпечення їм умов утримання відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 вимог цього Закону].

'''''Місце утримання тварин''''' повинно бути оснащено таким чином, щоб забезпечити необхідні простір, температурно-вологісний режим, природне освітлення, вентиляцію та можливість контакту тварин із природним для них середовищем. 

Утримання тварин у дитячих закладах допускається за умови забезпечення постійного догляду за тваринами відповідно до вимог
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»].

== Право власності та інших речових прав на тварин ==

Право власності або інші речові права особи, яка утримує тварину, ''обмежені обов'язком дотримання норм і вимог'' [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»].

Право власності та інші речові права на тварин у разі жорстокого поводження з ними '''''можуть бути припинені за рішенням суд'''у'' шляхом їх оплатного вилучення або конфіскації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n107 стаття 12 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»]). 

Угоди, укладені особою, яка не досягла 18 років, з набуття або передачі права власності чи іншого речового права на тварину
''можуть бути визнані недійсними за рішенням суду'', якщо такі угоди укладені без згоди батьків цієї особи або осіб, що їх замінюють. 

'''Шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.''' 

Продаж з попереднім виставленням пропонованих тварин для показу покупцям допускається в разі дотримання вимог [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»].

''Продавець тварини '''зобов'язаний''''' забезпечити покупця достовірною інформацією про вид, породу, стан здоров'я та інші якості тварини, а також про умови її утримання. 

Якщо продається дика тварина з числа видів, що занесені до [https://redbook-ua.org/ Червоної книги України] або підлягають охороні відповідно до чинних
міжнародних договорів України, інша дика тварина, '''''продавець тварини зобов'язаний''''' також надати покупцеві документ, що засвідчує законність набуття такої тварини у власність.

'''Дарування тварин допускається після попереднього погодження з майбутнім власником.'''
== Чи допускається умертвіння тварин? ==

'''Умертвіння тварин''' допускається лише у випадках ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n127 стаття 17 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»]):
* для одержання господарсько корисної продукції;
* для припинення страждань тварин, якщо вони не можуть бути припинені в інший спосіб;
* за необхідності умертвіння окремих тварин, які хворі на сказ чи на інші хвороби, що підлягають повідомленню, або є носіями хвороб, що підлягають повідомленню, що підтверджено відповідним документом державної установи ветеринарної медицини;
* при регулюванні чисельності диких тварин і тварин;

* за необхідності оборони від нападу тварини, якщо життя або здоров'я людей знаходиться в небезпеці.

'''При умертвінні тварин мають дотримуватися такі вимоги''':
* умертвіння проводиться методами, що виключають передсмертні страждання тварин;
* приміщення, де проводиться умертвіння, повинно бути відокремлене від приміщення, де утримуються інші тварини;
* забороняється застосовувати негуманні методи умертвіння тварин, що призводять до загибелі від задушшя, електричного
струму, больових ін'єкцій, отруєння, курареподібних препаратів, перегріву, та інші больові методи;
* забороняється використовувати для умертвіння тварин пестициди з вмістом фосфіду цинку ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1832-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі]);
* переробка тварин дозволяється тільки після їх умертвіння;
* умертвіння тварин, що страждають, проводиться негайно, якщо їх страждання неможливо припинити іншим чином,
* забороняється умертвіння тварин для регулювання чисельності безпритульних тварин.

== Які загальні правила поводження з тваринами, що виключають жорстокість? ==

'''При поводженні з тваринами не допускається''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n144 стаття 18 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»]):
* використання оснащень, інвентарю, що травмують тварин;
* примушування тварин до виконання неприродних для них дій, що призводять до травмувань;
* нанесення побоїв, травм з метою примушування тварин до виконання будь-яких вимог;
* використання тварин в умовах надмірних фізіологічних навантажень тощо.

При проведенні больових процедур обов'язкове застосування знеболюючих препаратів.

'''Забороняється:'''
* розведення тварин з виявленими генетичними змінами, що спричиняють їм страждання;
* розведення тварин зі спадково закріпленою агресивністю;
* примушування до нападу одних тварин на інших, крім випадків використання собак мисливських порід, інших ловчих звірів та
птахів для полювання;
* проведення генетичних змін на тваринах;
* застосування до тварин фармакологічних та механічних засобів допінгу;
* інші дії чи бездіяльність, що суперечать принципам захисту тварин від жорстокого поводження.

== Яка відповідальність передбачена за жорстоке поводження з тваринами ? ==
[[Файл:Відповідальнсть за жорстоке поводження з тваринами.jpg|міні]]
Чинним законодавством України передбачено '''''адміністративну та кримінальну відповідальність''''' за жорстоке поводження з тваринами. 
'''Адміністративна відповідальність:'''
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n606 Стаття 89 Кодексу України про адміністративні правопорушення]

Жорстоке поводження з тваринами - знущання над тваринами, завдання побоїв або вчинення інших насильницьких дій, що завдали тварині фізичного болю, страждань і не спричинили тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі, залишення тварин напризволяще, у тому числі порушення правил утримання тварин, -тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров’я.

Ті самі дії, вчинені стосовно двох і більше тварин, або групою осіб, або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення, пропаганда жорстокого поводження з тваринами - тягнуть за собою накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров’я.

Насильницькі дії стосовно тварин, спрямовані на задоволення статевої пристрасті, - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров’я.

'''Кримінальну відповідальність''' за жорстоке поводження з тваринами передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2063 статтею 299 Кримінального кодексу України], а саме:

* '''жорстоке поводження з тваринами, що відносяться до хребетних, у тому числі безпритульними тваринами, що вчинене умисно та призвело до каліцтва чи загибелі тварини, а також нацьковування тварин одна на одну чи інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, публічні заклики до вчинення діянь, які мають ознаки жорстокого поводження з тваринами, а також поширення матеріалів із закликами до вчинення таких дій''' -
караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років;

* '''ті самі дії, вчинені у присутності малолітнього чи неповнолітнього''',
- караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років;

* '''вищевказані дії, вчинені з особливою жорстокістю або у присутності малолітнього чи неповнолітнього, або щодо двох і більше тварин, або повторно, або групою осіб, або вчинені активним способом''', - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.
== Куди звернутись особі, яка стала свідком жорстокого поводження з тваринами? ==

У випадках виявлення жорстокого поводження з тваринами громадянам необхідно викликати представників Національної поліції для з’ясування всіх обставин справи та притягнення винної особи до відповідальності, оскільки саме вони відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n8 статті 32 Закону] здійснюють нагляд за дотриманням порядку вигулу домашніх тварин (собак) у громадських місцях та вживають відповідних заходів у разі порушення законодавства про порядок поводження й утримання домашніх тварин, у тому числі шляхом складання протоколів.

Особа, яка звернулася до поліції із заявою, має статус заявника. Права заявника перераховані в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n860 статті 60 Кримінально-процесуального кодексу].

[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Кримінальне право]]

Притягнення особи до адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами у стані сп'яніння

2021-07-27T09:34:02Z

Oleksandr.starchak: /* Строки розгляду справи */

== Нормативні документи ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 11 червня 2004 року № 11 "Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення"]

== Особи, що мають право складати протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП ==
У випадку вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1082 ст. 130 КУпАП], відповідною уповноваженою на те посадовою особою складається протокол ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n361 стаття 254 КУпАП]).
Згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n361 255 КУпАП], у разі керування особою транспортними засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння протокол про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції). Такий протокол про адміністративне правопорушення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

== Органи, що розглядають справу про адміністративне правопорушення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n361 Статтею 257 КУпАП] визначено, що протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Так, згідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n45 статті 221 КУпАП] судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП.
За таких обставин, слід зазначити, що протокол після складання та підписання уповноваженою на те посадовою особо органів внутрішніх справ направляється на розгляд до суду.
За загальним правилом, відповідно до статті 276. КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

== Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення ==
Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, вручається повістка в якій зазначаються дата і місце розгляду справи (стаття [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n661 2772 КУпАП]).
Розгляд справи розпочинається з оголошення складу суду. Суддя оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов’язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n661 280 КУпАП] визначено певний перелік обставин, що підлягають судом з’ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Так суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати:

- чи було вчинено адміністративне правопорушення,

- чи винна дана особа в його вчиненні,

- чи підлягає вона адміністративній відповідальності,

- чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність,

- чи заподіяно майнову шкоду,

- чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

== Докази ==
Згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n661 251 КУпАП] доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Такі дані встановлюються:

- протоколом про адміністративне правопорушення;

- поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків;

- висновком експерта;

- речовими доказами;

- показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису;

- актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу;

- протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення (посадові особи Національної поліції).

== Рішення в справі ==
Згідно ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n661 284 КУпАП] розглянувши справу про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, суд виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про закриття справи.

== Строки розгляду справи ==
Частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text 6 статті 38 КУпАП] передбачено адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
Закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП є обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Отже, якщо судом на протязі року з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, не прийнято постанову про притягнення особи до відповідальності, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Керування транспортним засобом в стані сп’яніння

2021-06-18T08:22:32Z

Oleksandr.starchak: /* Суб’єкт проступку */

== Нормативна база ==
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 Кримінальний кодекс України (далі - КК України)]

== Загальна інформація ==
Статтею 286-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#Text КК України] (з 01.07.2020) встановлено кримінальну відповідальність за вчинення кримінального проступку у вигляді (Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного наркотичного чи іншого сп’яніння) керування транспортними засобами в нетверезому стані, що спричинило потерпілому середньої тяжкості, тяжке тілесне ушкодження ,смерть.

== Склад проступку ==

=== Об’єкт проступку ===
Об’єктом проступку (на що посягає правопорушення) '''є безпека руху й експлуатації автомобільного та деяких інших видів транспорту'''. Основним безпосереднім об'єктом злочину є безпека руху й експлуатації автомобільного та деяких інших видів транспорту у стані алкогольного наркотичного чи іншого сп’яніння, а його додатковим обов’язковим об'єктом - життя і здоров'я особи.

Предмет проступку

Предметом проступку (за допомогою чого вчиняється правопорушення) можуть бути:
* всі види автомобілів;
* трактори та інші самохідні машини;
* трамваї і тролейбуси;
* мотоцикли та інші механічні транспортні засоби.

=== Об'єктивна сторона проступку: ===
* керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
* передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;
* відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку медичного освідування на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
* вживання водієм транспортного засобу '''після дорожньо-транспортної пригоди за його участю''' алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником);
* вживання водієм транспортного засобу '''після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського''', до проведення уповноваженою особою медичного освідування з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
* вживання водієм транспортного засобу алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником) '''до прийняття рішення про звільнення від проведення медичного освідування;'''

* порушенні Правил безпеки руху чи експлуатації транспорту, тобто в порушенні конкретного правила, передбаченого конкретним пунктом правил, у стані алкогольного наркотичного чи іншого сп’яніння:
* настанні суспільне небезпечних наслідків – заподіяння смерті чи тілесних ушкоджень учасникам дорожнього руху
* причинному зв’язку між порушенням правил безпеки руху чи експлуатації транспорту у стані алкогольного наркотичного чи іншого сп’яніння та спричиненими наслідками.

=== Суб'єктивна сторона проступку ===
Для кваліфікації даного проступку форма вини не має значення. Відповідальність настає незалежно від того, чи умисно особа вживала алкоголь, наркотики, чи препарати, які знижують увагу та швидкість реакції, а потім керувала транспортним засобом, чи з необережності не врахувала, що вживані речовини ще лишилися у крові.

Суб'єктивна сторона злочину визначається ставленням винного до наслідків і в цілому характеризується необережною виною.

=== Суб’єкт проступку ===
'''Суб'єктом''' проуступку є фізична, осудна особа, яка досягла 16-ти років та керувала певним транспортним засобом.

== Відповідальність ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статті 286-1 КК] України

1. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, -

караються позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п’яти років.

2. Ті самі діяння, вчинені в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п’яти до восьми років.

3. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони спричинили смерть потерпілого, -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п’яти до десяти років.

4. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони спричинили загибель кількох осіб, -

караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від семи до десяти років.

'''[[Категорія:Кримінальне право]]'''

Керування транспортним засобом в стані сп’яніння

2021-06-18T08:21:58Z

Oleksandr.starchak:

== Нормативна база ==
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 Кримінальний кодекс України (далі - КК України)]

== Загальна інформація ==
Статтею 286-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#Text КК України] (з 01.07.2020) встановлено кримінальну відповідальність за вчинення кримінального проступку у вигляді (Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного наркотичного чи іншого сп’яніння) керування транспортними засобами в нетверезому стані, що спричинило потерпілому середньої тяжкості, тяжке тілесне ушкодження ,смерть.

== Склад проступку ==

=== Об’єкт проступку ===
Об’єктом проступку (на що посягає правопорушення) '''є безпека руху й експлуатації автомобільного та деяких інших видів транспорту'''. Основним безпосереднім об'єктом злочину є безпека руху й експлуатації автомобільного та деяких інших видів транспорту у стані алкогольного наркотичного чи іншого сп’яніння, а його додатковим обов’язковим об'єктом - життя і здоров'я особи.

Предмет проступку

Предметом проступку (за допомогою чого вчиняється правопорушення) можуть бути:
* всі види автомобілів;
* трактори та інші самохідні машини;
* трамваї і тролейбуси;
* мотоцикли та інші механічні транспортні засоби.

=== Об'єктивна сторона проступку: ===
* керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
* передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;
* відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку медичного освідування на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
* вживання водієм транспортного засобу '''після дорожньо-транспортної пригоди за його участю''' алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником);
* вживання водієм транспортного засобу '''після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського''', до проведення уповноваженою особою медичного освідування з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
* вживання водієм транспортного засобу алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником) '''до прийняття рішення про звільнення від проведення медичного освідування;'''

* порушенні Правил безпеки руху чи експлуатації транспорту, тобто в порушенні конкретного правила, передбаченого конкретним пунктом правил, у стані алкогольного наркотичного чи іншого сп’яніння:
* настанні суспільне небезпечних наслідків – заподіяння смерті чи тілесних ушкоджень учасникам дорожнього руху
* причинному зв’язку між порушенням правил безпеки руху чи експлуатації транспорту у стані алкогольного наркотичного чи іншого сп’яніння та спричиненими наслідками.

=== Суб'єктивна сторона проступку ===
Для кваліфікації даного проступку форма вини не має значення. Відповідальність настає незалежно від того, чи умисно особа вживала алкоголь, наркотики, чи препарати, які знижують увагу та швидкість реакції, а потім керувала транспортним засобом, чи з необережності не врахувала, що вживані речовини ще лишилися у крові.

Суб'єктивна сторона злочину визначається ставленням винного до наслідків і в цілому характеризується необережною виною.

=== Суб’єкт проступку ===
'''Суб'єктом''' проуступку є фізична, осудна особа, яка досягла 16-ти років та керувала певним транспортним засобом.

== Відповідальність ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статті 286-1 КК] України

1. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, -

караються позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п’яти років.

2. Ті самі діяння, вчинені в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п’яти до восьми років.

3. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони спричинили смерть потерпілого, -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п’яти до десяти років.

4. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони спричинили загибель кількох осіб, -

караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від семи до десяти років'''.'''
''''''

'''[[Категорія:Кримінальне право]]'''

Права споживачів та їх захист

2021-06-17T11:46:36Z

Oleksandr.starchak: /* Права споживачів */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2809-15 Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/172-94-%D0%BF Перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню), затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 172 "Про реалізацію окремих положень Закону України "Про захист прав споживачів"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/833-2006-%D0%BF Порядок провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1257-07 Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджені наказом Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 року № 104]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0628-03 Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами (із змінами), затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11 липня 2003 року № 185]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0288-02 Правилах торгівлі на риках (із змінами), затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26 лютого 2002 року № 57/188/84/105]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/v0005700-96 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року № 5 "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів"]

== Визначення поняття "споживач" ==
'''''Споживач''''' - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (стаття 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України "Про захист прав споживачів"]).

== Права споживачів ==
Згідно статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону України "Про захист прав споживачів"] (далі - Закон) споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб '''мають право на:'''

1) захист своїх прав державою;

2) належну якість продукції та обслуговування;

3) безпеку продукції;

4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної";

4'''-1''') обслуговування державною мовою відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#Text Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"];

5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону;

6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав;

7) об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).

== Обов'язки споживача під час придбання, замовлення або використання продукції ==
'''Споживач зобов'язаний:'''
# перед початком експлуатації товару уважно ознайомитися з правилами експлуатації, викладеними в наданій виробником (продавцем, виконавцем) документації на товар;
# в разі необхідності роз'яснення умов та правил використання товару - до початку використання товару звернутися за роз’ясненнями до продавця (виробника, виконавця) або до іншої вказаної в експлуатаційній документації особи, що виконує їх функції;
# користуватися товаром згідно з його цільовим призначенням та дотримуватися умов (вимог, норм, правил), встановлених виробником товару (виконавцем) в експлуатаційній документації;
# з метою запобігання негативним для споживача наслідкам використання товару - застосовувати передбачені виробником в товарі засоби безпеки з дотриманням передбачених експлуатаційною документацією спеціальних правил, а в разі відсутності таких правил в документації - дотримуватися звичайних розумних заходів безпеки, встановлених для товарів такого роду Закону.

== Придбання товару неналежної якості ==
У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 
# пропорційного зменшення ціни;
# безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
# відшкодування витрат на усунення недоліків товару (стаття 8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України "Про захист прав споживачів"]). 
Для непродовольчих товарів, що перебували у використанні - задовольняються вимоги споживача за згодою продавця. 

Товар неналежної якості підлягає обміну протягом '''''гарантійного строку''''' (строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов'язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв'язку з введенням її в обіг), який зазначається в паспорті на продукцію або будь-якому іншому документі, що додається до продукції.

=== Права споживача у разі виявлення недоліків товару протягом встановленого гарантійного терміну з вини виробника: ===
* розірвання договору і повернення коштів, які були витрачені на покупку,
* на заміну товару на такий самий, або аналогічний, якщо є в наяваності у продавця. 
За необхідності наявність істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару підтверджується ''висновком експертизи'', яка повинна бути організованою продавцем (виконавцем, виробником) у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. 
Експертиза проводиться ''за рахунок продавця (виконавця, виробника)''. Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов'язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку (абзац другий частини четвертої стаття 17 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України "Про захист прав споживачів"]). 

'''Строки виконання вимоги заміни товару:'''
* за наявності товару – негайно;
* у разі перевірки якості товару - 14 денний термін або за домовленістю;
* у разі відсутності товару – 2-місячний строк з моменту подання заяви (частина шоста стаття 8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України "Про захист прав споживачів"]).

=== Безоплатне усунення недоліків товару ===
Недоліки товару, пред'явлені споживачем, повинні бути усунуті ''протягом чотирнадцяти днів'' з дати його пред'явлення або за згодою сторін в інший строк. 
На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) незалежно від моделі.
За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.
'''Строки пред'явлення вимоги після закінчення гарантійного терміну:''' 
* протягом установленого строку служби;
* протягом 10 років, якщо строк служби не встановлено в разі виявлення недоліків з вини виробника. 
''Якщо вимогу споживача не задоволено протягом 14 днів, споживач має право пред'явити інші вимоги встановлені частиною першою статті 8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України "Про захист прав споживачів"].''

== Умови обміну/повернення товару належної якості ==
'''Права споживачів при придбанні непродовольчого товару належної якості:''' 
* обміняти товар належної якості на аналогічний, якщо куплений товар не підійшов за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути використаний за призначенням;
* придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, якщо відсутній аналогічний товар;
* здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж;
* розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару. 

'''Строк обміну:''' протягом 14 днів, не рахуючи дня купівлі. 
'''Умови обміну:'''
* якщо товар не використовувався
* якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики,
* збережено розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром, або відтворений на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцій (дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій) QR-код, що дає змогу споживачеві здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, або надісланий електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти. 
{| class="wikitable"
|-
| '''''Важливо!''''' Перелік товарів, які не підлягають обміну (поверненню) затверджені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/172-94-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 172 "Про реалізацію окремих положень Закону України "Про захист прав споживачів"].
|}

=== Права споживача при розірванні договору купівлі-продажу: ===
* розрахунки із споживачем провадяться виходячи з вартості товару на час його купівлі.
* гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору,
* в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

== Добровільний порядок вирішення питання в разі порушення прав споживача ==
=== Куди звертатись: ===
→ до продавця за місцем купівлі товару; 
→ виконавця робіт; 
→ до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у відповідному регіоні ([http://www.consumer.gov.ua/ContentPages/Kontakti_Terorganiv/139/ контакти територіальних органів]) в разі відмови продавця, виробника задовольнити вимоги споживача.

=== Перелік необхідних документів: ===
* усна чи письмова вимога;
* розрахунковий документ з позначкою про дату продажу;
* технічний паспорт (в разі гарантійного терміну з позначкою про дату продажу). 
[[Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт, послуг]]

== Вимоги до інформації про продукцію ==
'''Споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію''', що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). 

'''Інформація про продукцію повинна містити:'''

1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;

3) дані про основні властивості продукції, номінальну кількість (масу, об’єм тощо), умови використання;

4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;

5) позначку про наявність у складі продукції генетично модифікованих організмів;

6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції;

6'''-1''') виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї у відповідність, якщо законом чи відповідним технічним регламентом не встановлено інший порядок дій виробника

7) дату виготовлення;

8) відомості про умови зберігання;

9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця);

10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції;

11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;

12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування

=== Інформація, яка має бути обов'язково зазначена на етикетці харчової продукції ===
Згідно зі статтею 38 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2809-15 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів (із змінами та доповненнями)], усі харчові продукти, що знаходяться в обігу в Україні, етикетуються державною мовою України та повинні містити у доступній для сприймання споживачем формі інформацію про:
# назву харчового продукту;
# назву та повну адресу і телефон виробника, адресу потужностей (об’єкта) виробництва, а для імпортованих харчових продуктів - назву, повну адресу і телефон імпортера;
# кількість нетто харчового продукту у встановлених одиницях виміру (вага, об’єм або поштучно);
# склад харчового продукту у порядку переваги складників, у тому числі харчових добавок та ароматизаторів, що використовувались у його виробництві;
# калорійність та поживну цінність із вказівкою на кількість білка, вуглеводів та жирів у встановлених одиницях виміру на 100 грамів харчового продукту;
# кінцеву дату споживання "Вжити до" або дату виробництва та строк придатності;
# номер партії виробництва;
# умови зберігання та використання, якщо харчовий продукт потребує певних умов зберігання та використання для забезпечення його безпечності та якості;
# застереження щодо споживання харчового продукту певними категоріями населення (дітьми, вагітними жінками, літніми людьми, спортсменами та алергіками), якщо такий продукт може негативно впливати на їх здоров'я при його споживанні. 

Згідно з пунктом 21 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/833-2006-%D0%BF Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833], суб'єкт господарювання також зобов'язаний:
* надавати споживачеві у доступній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари;
* провести перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни товарів з наданням споживачеві контрольно-вимірювальних приладів, документів, які підтверджують якість, безпеку, ціну товарів;
* перевірити справність виробу, продемонструвати, за можливості, його роботу та ознайомити споживача з правилами користування;
* забезпечити можливість використання електронних платіжних засобів під час здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) відповідно до законодавства;
* забезпечити доступ споживачів до торговельних об'єктів без здавання на збереження особистих речей, крім товарів, реалізація яких здійснюється у таких торговельних об'єктах;
* створити умови для збереження речей споживачів, у разі, коли вхід до торговельного об'єкта з товарами, які реалізуються в таких закладах, заборонено. 

'''Крім того, у кожному магазині повинен міститися куточок покупця, на якому розміщуються:'''
* інформація про найменування власника або уповноваженого ним органу; книга відгуків та пропозицій;
* адреси і номери телефонів органів, що забезпечують захист прав споживачів;
* торговельний патент, ліцензії відповідно до встановлених законодавством вимог. 

'''На вимогу споживача відповідальний працівник суб’єкта господарювання повинен надати йому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]''', санітарні норми, ветеринарні документи, правила продажу окремих видів товарів відповідно до спеціалізації суб’єкта господарювання (пункт 10 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/833-2006-%D0%BF Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833]).

== Судовий захист прав споживачів ==
Споживачі мають право захисти свої порушені права шляхом звернення до суду з позовною заявою про:
# про усунення недоліків товару;
# про заміну товару неналежної якості на аналогічний товар належної якості;
# про розірвання договору і відшкодування понесених збитків;
# про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної товаром неналежної якості. 

Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав (частина третя статті 22 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України "Про захист прав споживачів"]).
{| class="wikitable"
|-
| '''''Важливо!''''' [http://reyestr.court.gov.ua/Review/73054749 Постановою Великої палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц] визначено, що позивач звільняється від сплати судового збору під час подання позовної заяви щодо захисту прав споживачів на всіх стадіях судового розгляду.
|}

'''Позовна давність у випадку виявлення недоліків товару:''' 
* один рік - обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених статтею 680 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3357 Цивільного кодексу України], а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), - від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності);
* якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв'язку з його недоліками може бути пред'явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна - в межах трьох років від дня передання товару покупцеві, якщо договором або законом не встановлений більший строк.

[[Категорія: Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія: Суди‎‎]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком

2021-05-31T14:21:31Z

Oleksandr.starchak:

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1683-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення окремих категорій осіб із числа учасників антитерористичної операції»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/244-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 16.05.1992 № 244 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/937-2007-%D0%BF Порядок призначення пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2007 № 937]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF/stru#Stru Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ru/583-92-%D0%BF/stru#Stru Список текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 12.10.1992 № 583]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06 Порядок, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 № 18-6]

== Загальна інформація ==

Для реалізації права на призначення пенсії за віком законодавством встановлено порядок звернення громадянами до [http://www.pfu.gov.ua/pfu/control/uk/index органів Пенсійного фонду України] (добровільний порядок). У разі прийняття органами Пенсійного фонду України рішення про відмову в призначенні пенсії за віком, особа отримує право звернутися до суду для оскарження відповідного рішення (судовий порядок).

== Пенсійний вік ==
З квітня 2021-го пенсійний вік для жінок збільшено до 60 років і таким чином вік і правила виходу на пенсію у чоловіків і жінок однакові.

Проте жінки, які досягнули віку 59,6 років до квітня 2021 року, зможуть отримати виплату на півроку раніше (це ті, хто народився з 1 жовтня 1960-го по 31 березня 1961 року)

'''До досягнення 60 років,''' право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;

57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;

59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;

59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

У 2021 році в Україні відповідно до закону [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] зміняться вимоги до страхового стажу, а саме:
* щоб вийти на пенсію в 60 років потрібно 28 років стажу (до цього часу було 27 років);
* щоб вийти на пенсію в 63 роки потрібно від 18 до 28 років стажу;
* щоб вийти в 65 років потрібно від 15 до 18 років стажу.
Слід зазначити, що вимоги для виходу на пенсію в 60 років в Україні підвищуються поетапно: у 2020 для цього було потрібно 27 років офіційного працевлаштування, а в 2028 році збільшиться до 35 років.

Крім того, якщо особі, якій вже виповнилося 60 років, офіційного страхового стажу для виходу на пенсію недостатньо, його можна докупити. Щоб докупити рік стажу, доведеться заплатити 31 680 грн (до квітня 2021 року ця сума була 24 937 грн).

=== Категорії громадян, які мають право на призначення дострокової пенсії за віком ===

'''На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:''' 

'''1. особи з інвалідністю по зору I групи - сліпі та особи з інвалідністю з дитинства I групи''' (тимчасово, до прийняття відповідного закону) - після досягнення чоловіками 50 років, жінками - 40 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу в чоловіків і не менше 10 років страхового стажу в жінок ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 абз. 3 п. 3 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону]); 

'''2. Жінки, які народили п’ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми (пункти "є" і "ж" статті 56). При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії (стаття 94).'''

У разі відсутності матері, коли виховання дитини з інвалідністю здійснювалось його батьком, йому призначається пенсія за віком після досягнення 55 років при стажі роботи 20 років. 

'''3. військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, а також ті, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов’язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків), захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, особи, яким надано статус учасника бойових дій [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 відповідно до пункту 20 статті 6], особи з інвалідністю внаслідок війни [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], особи з числа резервістів і військовозобов’язаних, яким надано статус учасника бойових дій [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 відповідно до пункту 19 статті 6], особи з інвалідністю внаслідок війни [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 відповідно до абзаців шостого та сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону], а також [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону] з числа членів сімей резервістів і військовозобов’язаних, мають право на призначення дострокової пенсії за віком - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1683-19 абз. 6 п. 3 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону в редакції Закону України від 18.10.2016 № 1683-VIII]); '''

'''4. працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці,''' - за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF списками № 1 та № 2] виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461] (далі – працівники [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1], [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF списком № 2]) і за результатами атестації робочих місць до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n80 (п. «а», п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»)]. 

'''Для працівників [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1] :''' 

* після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. 

'''До досягнення 50 років,''' право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

* 45 років - по 31 березня 1970 року включно;
* 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;
* 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;
* 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;
* 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;
* 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;
* 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;
* 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;
* 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;
* 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;
* 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року. 

За відсутності стажу роботи 25 років у чоловіків та 20 років у жінок, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок. 

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1], але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням загального пенсійного віку: 

* чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
* жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року. 

'''Для працівників [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2]:''' 

- після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. 

'''До досягнення 55 років,''' право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 

При наявності стажу роботи менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок. 

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці (12 років і 6 місяців для чоловіків та 10 років для жінок), [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2], але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи (30 років для чоловіків і 25 - для жінок), пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням загального пенсійного віку: 

* чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
* жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року. 

Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років. 

При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону, знижується на 1 рік. 

'''Окремим категоріям працівників залежно від умов праці за результатами атестації робочих місць можуть призначатися пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій, але не раніше ніж за 5 років до досягнення віку, передбаченого статтею 26 Закону, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.''' 

Згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/937-2007-%D0%BF Порядком призначення пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2007 № 937] пільгові пенсії можуть призначатися за рахунок коштів підприємств та організацій (крім тих, що фінансуються або дотуються з бюджету) відповідно до Закону працівникам, що працюють (працювали) на виробництвах, роботах, за професіями і на посадах, не передбачених списками № 1 та № 2: 

* чоловікам - при стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, на тому підприємстві, у тій організації, за рахунок яких призначається пенсія. 

За відсутності встановленого стажу роботи, в період до 1 квітня 2024 р. пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 р. по 31 березня 2016 р. - не менше 25 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2016 р. по 31 березня 2017 р. - не менше 26 років;
* з 1 квітня 2017 р. по 31 березня 2018 р. - не менше 26 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 р. по 31 березня 2019 р. - не менше 27 років;
* з 1 квітня 2019 р. по 31 березня 2020 р. - не менше 27 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 р. по 31 березня 2021 р. - не менше 28 років;
* з 1 квітня 2021 р. по 31 березня 2022 р. - не менше 28 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 р. по 31 березня 2023 р. - не менше 29 років;
* з 1 квітня 2023 р. по 31 березня 2024 р. - не менше 29 років 6 місяців; 

жінкам - при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, на тому підприємстві, у тій організації, за рахунок яких призначається пенсія. 

За відсутності встановленого стажу роботи, в період до 1 квітня 2024 р. пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 р. по 31 березня 2016 р. - не менше 20 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2016 р. по 31 березня 2017 р. - не менше 21 року;
* з 1 квітня 2017 р. по 31 березня 2018 р. - не менше 21 року 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 р. по 31 березня 2019 р. - не менше 22 років;
* з 1 квітня 2019 р. по 31 березня 2020 р. - не менше 22 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 р. по 31 березня 2021 р. - не менше 23 років;
* з 1 квітня 2021 р. по 31 березня 2022 р. - не менше 23 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 р. по 31 березня 2023 р. - не менше 24 років;
* з 1 квітня 2023 р. по 31 березня 2024 р. - не менше 24 років 6 місяців. 

За наявності не менш як половини стажу роботи, яка дає право на призначення пільгової пенсії, вік виходу на пенсію зменшується: 

* чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
* жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року. 

Механізм зарахування до стажу роботи, яка дає право на призначення пільгової пенсії, інших періодів, які згідно із законодавством зараховуються до стажу роботи, яка дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, визначається в колективному договорі (угоді). 

'''5. трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 

За відсутності встановленого стажу роботи, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; 

'''6. жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «г» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 

За відсутності встановленого стажу роботи, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців. 

До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 

'''7. жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства - після досягнення 55 років при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «д» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 

До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

50 років - по 31 березня 1965 року включно;
50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 

'''8. жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «е» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 

До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 

'''9. робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за Списком текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 12.10.1992 № 583 - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «є» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 

До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 

'''10. жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, відповідно до''' [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/244-92-%D0%BF '''Постанови Кабінету Міністрів України від 16.0.5.1992 № 244 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей»'''] ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «ж» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 

'''11. водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв - після досягнення 55 років і при стажі роботи''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']): 

* для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; 

* для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
 
За відсутності встановленого стажу роботи, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок. 

До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 

'''12. особи, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення – із зменшенням загального пенсійного віку''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення»'''], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 '''ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»''']): 

{| class="wikitable"
|-
! '''№ п\п''' !! '''Категорії осіб, які постраждали''' !! '''Зменшення віку'''
|-
| 1 || Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: || -
|-
| - || - які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів || 10 років
|-
| - || - які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів || 8 років
|-
| - || - які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році || 5 років
|}
 
Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1] (чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на три роки. 

Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2] (чоловіки - 12 років 6 місяців і більше, жінки - 10 років і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік. 

{| class="wikitable"
|-
! '''2''' !! '''Потерпілі від Чорнобильської катастрофи:''' !! '''-'''
|-
| - || - евакуйовані з 10-кілометрової зони відчуження у 1986 році || 10 років
|-
| - || - евакуйовані з інших територій зони відчуження у 1986 році || 8 років
|-
| - || - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні безумовного (обов’язкового) відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 2 років || 4 роки*
та додатково 1 рік за кожний рік проживання, роботи, але не більше 9 років
|-
| - || - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років || 3 роки*
та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років
|-
| - || - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років || 2 роки*
та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років
|-
| - || - особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов’язаними з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що виконувалися за урядовими завданнями || 2 роки
|}
 
''(* Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період).'' 

Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1] (чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на два роки. 

Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які відпрацювали на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2] (чоловіки - 12 років 6 місяців і більше, жінки - 10 років і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік. 

Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, якщо не обумовлено інше. При цьому відповідне зниження пенсійного віку, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року. 
'''Пенсії за віком окремим категоріям громадян''' 

Особи, хворі на гіпофізарний нанізм (ліліпути), і диспропорційні карлики мають право на пенсію за віком:

* чоловіки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 20 років;
* жінки - після досягнення 40 років і при стажі роботи не менше 15 років;
* інваліди по зору I групи - сліпі та інваліди з дитинства I групи мають право на пенсію за віком:
* чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років;
* жінки - після досягнення 40 років і при стажі роботи не менше 10 років. 

== Позасудовий порядок звернення за призначенням пенсії за віком ==

Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України. 

Для призначення пенсії необхідно подати заяву до органів Пенсійного фонду України. Заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим - до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання заявника. 

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. При цьому пенсії за віком призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. 

=== Перелік необхідних документів ===

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1] до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 

'''1.''' документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування; 

'''2.''' трудова книжка та документи про стаж, що визначені [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637]. 

У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року. 

У тих випадках, коли в трудовій книжці немає відомостей, що підтверджують право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій (далі – підприємства) або їх правонаступників. Коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці за [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF Списками № 1 та № 2], такі довідки є необхідними, оскільки в трудових книжках не зазначається, в яких умовах працювали особи, та не вказується, чи були такі особи зайняті певними роботами або на певних виробництвах протягом повного робочого дня. 

У довідці мають бути вказані:
* - періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу;
* - професія або посада;
* - характер виконуваної роботи;
* - розділ, підрозділ, пункт, найменування (або номери) Списків, якими передбачено ці роботи;
* - первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
* Видавати такі довідки мають право винятково підприємства, на яких працювала особа, або їх правонаступники. Якщо правонаступника немає, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, встановленої для окремих категорій працівників, здійснюється відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06 Порядку, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, визначеному Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1], за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном, відповідними комісіями, що створені при головних управліннях Пенсійного фонду України в кожній області. 

'''3.''' документи про місце проживання (реєстрації) особи; 

'''4.''' документи, які засвідчують особливий статус особи (при призначенні відповідної пенсії на пільгових умовах): 

* посвідчення учасника бойових дій та довідка військового комісаріату про період (періоди) участі у бойових діях;
* довідка МСЕК про визнання особи особою з інвалідністю унаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов’язку;
* висновок МСЕК щодо причинного зв’язку смерті особи з пораненням, контузією, каліцтвом, одержаними при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків), або захворюванням, пов’язаним з перебуванням на фронті, ліквідацією Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов’язку;
* довідка МСЕК про визнання особи особою з інвалідністю по зору I групи – сліпим;
* закладу охорони здоров’я про наявність відповідного захворювання: гіпофізарний нанізм (ліліпути), диспропорційні карлики;
* посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою Постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об’єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями);
* документи про народження та виховання дитини до чотирнадцятирічного віку;
* документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю;
* заява матері про згоду щодо призначення пенсії батьку або документи, що підтверджують її відсутність (свідоцтво органу державної реєстрації актів цивільного стану про смерть, рішення суду про визнання її безвісно відсутньою тощо), у разі звернення за пенсією батька, яким здійснювалось виховання п’ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю.

=== Строки розгляду питання ===

''Документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії, не пізніше 10 днів з дня їх надходження.'' 

Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення. 

Пенсії за віком призначаються з дня досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку. Якщо звернення надійшло пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку, пенсії за віком призначаються з дня звернення за пенсією. 

Пенсії за віком призначаються довічно, незалежно від стану здоров’я. 

=== Підстави для відмови ===

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. 

Підставами для відмови в призначенні пенсії за віком є:
* відсутність встановленого законодавством стажу;
* недосягнення встановленого законодавством віку;
* відсутність підтвердження належності особи до відповідної категорії (при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах). 

=== Порядок оскарження дій, пов’язаних з призначенням пенсії за віком ===

Якщо орган Пенсійного фонду виніс рішення про відмову у призначенні пенсії чи тривалий час не виносить жодного рішення по заяві про призначення пенсії, або вчиняє інші дії чи бездіяльність, які порушують права особи, що звернулася за призначенням пенсії, то ці рішення, дії чи бездіяльності особа може оскаржити: 

* шляхом подання письмової скарги до вищого за підлеглістю органу Пенсійного фонду – у місячний термін з моменту ознайомлення особи з рішенням, з яким вона не згодна, але не пізніше одного року з моменту винесення цього рішення;
* шляхом подання до суду адміністративної позовної заяви у строк не пізніше 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАСУ)]. 

=== Розгляд скарг на рішення органу Пенсійного фонду України ===

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 № 18-6], письмова скарга на рішення органу Пенсійного фонду подається до вищого за підлеглістю органу Пенсійного фонду. Скарга на рішення органу, що призначає пенсії, подається громадянином особисто або законним представником відповідно до законодавства або представником, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (далі - заявник). Подання скарги не позбавляє заявника права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства. Скарга повинна бути викладена в письмовій формі та підписана заявником із зазначенням дати. 

Скарга надсилається до органу Пенсійного фонду України поштою або передається заявником особисто. У скарзі має бути зазначено: 

* прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання заявника;
* найменування органу Пенсійного фонду України, яким прийнято рішення;
* суть порушеної вимоги;
* інформація про оскарження рішення органу Пенсійного фонду України в суді (у разі оскарження рішення). 

=== Строки подання скарги ===

Скарга може бути подана до органу Пенсійного фонду України вищого рівня протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням. 

Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом Пенсійного фонду України, що розглядає скаргу. 

Орган Пенсійного фонду України зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його у термін не більше одного місяця від дня надходження скарги на адресу заявника поштою або надати йому під розписку. 

Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, орган Пенсійного фонду України може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги заявника, про що письмово повідомити заявника до закінчення тридцятиденного строку. При цьому загальний термін розгляду скарги не може перевищувати сорока п’яти днів. 

У разі, якщо останній день строків розгляду скарги припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день. 

== Судовий порядок звернення за призначеням пенсії за віком ==

=== Підсудність ===

Порядок оскарження рішення про відмову в призначенні пенсії за віком регулюється [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ]. 

Адміністративний позов подається до суду першої інстанції на вибір позивача: або за місцем проживання позивача, або за місцезнаходженням відповідача. Адміністративний позов може бути подано безпосередньо до суду першої інстанції позивачем (його представником) або надіслано поштою. Якщо позов подається до суду представником позивача, він повинен мати довіреність, яка посвідчує його право на подання позову. 

=== Судовий збір ===
Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарного року (наприклад: згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2246-19 Закону України “Про державний бюджет України на 2018 рік”] прожитковий мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1762 грн. Таким чином, ставка судового збору дорівнюватиме 704 грн. 80 коп.). 

Судовий збір заявник має право сплатити через [https://kap.minjust.gov.ua/ електронні сервіси Міністерства Юстиції України], в тому числі, звернувшись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду. 

=== Порядок складення позову ===

У адміністративному позові має бути зазначено: 

* Найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява.
* Ім'я позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.
* Ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.
* Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
* У разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо.
* Перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
* Квитанція про сплату судового збору. 

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів. 

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. 

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. 

Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі. 

=== Перелік необхідних документів ===

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 106 КАСУ] у позовній заяві зазначаються: 

* найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;
* ім’я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
* ім’я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;
* зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
* у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;
* перелік документів та інших матеріалів, що додаються. 

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів. 

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. 

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб’єктом владних повноважень. Суб’єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати. 

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. 

Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім’я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника. 

=== Строки подання адміністративної позовної заяви та її розгляду ===

Особа може оскаржити рішення про відмову в призначенні пенсії за віком шляхом подання до суду адміністративної позовної заяви у строк не пізніше 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. 

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ], якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору, і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб’єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень. 

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ]. 

=== Порядок оскарження ===

При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Негайно після закінчення судового розгляду суд приймає постанову іменем України. 

Постанова суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. 

[[Категорія:Призначення пенсії]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Суди]]

Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком

2021-05-31T14:17:46Z

Oleksandr.starchak:

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1683-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення окремих категорій осіб із числа учасників антитерористичної операції»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/244-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 16.05.1992 № 244 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/937-2007-%D0%BF Порядок призначення пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2007 № 937]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF/stru#Stru Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ru/583-92-%D0%BF/stru#Stru Список текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 12.10.1992 № 583]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06 Порядок, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 № 18-6]

== Загальна інформація ==

Для реалізації права на призначення пенсії за віком законодавством встановлено порядок звернення громадянами до [http://www.pfu.gov.ua/pfu/control/uk/index органів Пенсійного фонду України] (добровільний порядок). У разі прийняття органами Пенсійного фонду України рішення про відмову в призначенні пенсії за віком, особа отримує право звернутися до суду для оскарження відповідного рішення (судовий порядок).

== Пенсійний вік ==
З квітня 2021-го пенсійний вік для жінок збільшено до 60 років і таким чином вік і правила виходу на пенсію у чоловіків і жінок однакові.

Проте жінки, які досягнули віку 59,6 років до квітня 2021 року, зможуть отримати виплату на півроку раніше (це ті, хто народився з 1 жовтня 1960-го по 31 березня 1961 року)

'''До досягнення 60 років,''' право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;

57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;

59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;

59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

У 2021 році в Україні відповідно до закону Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування зміняться вимоги до страхового стажу, а саме:
* щоб вийти на пенсію в 60 років потрібно 28 років стажу (до цього часу було 27 років);
* щоб вийти на пенсію в 63 роки потрібно від 18 до 28 років стажу;
* щоб вийти в 65 років потрібно від 15 до 18 років стажу.
Слід зазначити, що вимоги для виходу на пенсію в 60 років в Україні підвищуються поетапно: у 2020 для цього було потрібно 27 років офіційного працевлаштування, а в 2028 році збільшиться до 35 років.

Крім того, якщо особі, якій вже виповнилося 60 років, офіційного страхового стажу для виходу на пенсію недостатньо, його можна докупити. Щоб докупити рік стажу, доведеться заплатити 31 680 грн (до квітня 2021 року ця сума була 24 937 грн).

=== Категорії громадян, які мають право на призначення дострокової пенсії за віком ===

'''На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:''' 

'''1. особи з інвалідністю по зору I групи - сліпі та особи з інвалідністю з дитинства I групи''' (тимчасово, до прийняття відповідного закону) - після досягнення чоловіками 50 років, жінками - 40 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу в чоловіків і не менше 10 років страхового стажу в жінок ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 абз. 3 п. 3 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону]); 

'''2. Жінки, які народили п’ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми (пункти "є" і "ж" статті 56). При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії (стаття 94).'''

У разі відсутності матері, коли виховання дитини з інвалідністю здійснювалось його батьком, йому призначається пенсія за віком після досягнення 55 років при стажі роботи 20 років. 

'''3. військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, а також ті, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов’язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків), захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, особи, яким надано статус учасника бойових дій [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 відповідно до пункту 20 статті 6], особи з інвалідністю внаслідок війни [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], особи з числа резервістів і військовозобов’язаних, яким надано статус учасника бойових дій [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 відповідно до пункту 19 статті 6], особи з інвалідністю внаслідок війни [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 відповідно до абзаців шостого та сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону], а також [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону] з числа членів сімей резервістів і військовозобов’язаних, мають право на призначення дострокової пенсії за віком - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1683-19 абз. 6 п. 3 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону в редакції Закону України від 18.10.2016 № 1683-VIII]); '''

'''4. працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці,''' - за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF списками № 1 та № 2] виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461] (далі – працівники [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1], [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF списком № 2]) і за результатами атестації робочих місць до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n80 (п. «а», п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»)]. 

'''Для працівників [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1] :''' 

* після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. 

'''До досягнення 50 років,''' право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

* 45 років - по 31 березня 1970 року включно;
* 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;
* 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;
* 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;
* 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;
* 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;
* 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;
* 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;
* 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;
* 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;
* 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року. 

За відсутності стажу роботи 25 років у чоловіків та 20 років у жінок, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок. 

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1], але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням загального пенсійного віку: 

* чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
* жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року. 

'''Для працівників [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2]:''' 

- після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. 

'''До досягнення 55 років,''' право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 

При наявності стажу роботи менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок. 

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці (12 років і 6 місяців для чоловіків та 10 років для жінок), [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2], але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи (30 років для чоловіків і 25 - для жінок), пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням загального пенсійного віку: 

* чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
* жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року. 

Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років. 

При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону, знижується на 1 рік. 

'''Окремим категоріям працівників залежно від умов праці за результатами атестації робочих місць можуть призначатися пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій, але не раніше ніж за 5 років до досягнення віку, передбаченого статтею 26 Закону, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.''' 

Згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/937-2007-%D0%BF Порядком призначення пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2007 № 937] пільгові пенсії можуть призначатися за рахунок коштів підприємств та організацій (крім тих, що фінансуються або дотуються з бюджету) відповідно до Закону працівникам, що працюють (працювали) на виробництвах, роботах, за професіями і на посадах, не передбачених списками № 1 та № 2: 

* чоловікам - при стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, на тому підприємстві, у тій організації, за рахунок яких призначається пенсія. 

За відсутності встановленого стажу роботи, в період до 1 квітня 2024 р. пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 р. по 31 березня 2016 р. - не менше 25 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2016 р. по 31 березня 2017 р. - не менше 26 років;
* з 1 квітня 2017 р. по 31 березня 2018 р. - не менше 26 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 р. по 31 березня 2019 р. - не менше 27 років;
* з 1 квітня 2019 р. по 31 березня 2020 р. - не менше 27 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 р. по 31 березня 2021 р. - не менше 28 років;
* з 1 квітня 2021 р. по 31 березня 2022 р. - не менше 28 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 р. по 31 березня 2023 р. - не менше 29 років;
* з 1 квітня 2023 р. по 31 березня 2024 р. - не менше 29 років 6 місяців; 

жінкам - при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, на тому підприємстві, у тій організації, за рахунок яких призначається пенсія. 

За відсутності встановленого стажу роботи, в період до 1 квітня 2024 р. пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 р. по 31 березня 2016 р. - не менше 20 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2016 р. по 31 березня 2017 р. - не менше 21 року;
* з 1 квітня 2017 р. по 31 березня 2018 р. - не менше 21 року 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 р. по 31 березня 2019 р. - не менше 22 років;
* з 1 квітня 2019 р. по 31 березня 2020 р. - не менше 22 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 р. по 31 березня 2021 р. - не менше 23 років;
* з 1 квітня 2021 р. по 31 березня 2022 р. - не менше 23 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 р. по 31 березня 2023 р. - не менше 24 років;
* з 1 квітня 2023 р. по 31 березня 2024 р. - не менше 24 років 6 місяців. 

За наявності не менш як половини стажу роботи, яка дає право на призначення пільгової пенсії, вік виходу на пенсію зменшується: 

* чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
* жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року. 

Механізм зарахування до стажу роботи, яка дає право на призначення пільгової пенсії, інших періодів, які згідно із законодавством зараховуються до стажу роботи, яка дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, визначається в колективному договорі (угоді). 

'''5. трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 

За відсутності встановленого стажу роботи, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; 

'''6. жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «г» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 

За відсутності встановленого стажу роботи, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців. 

До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 

'''7. жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства - після досягнення 55 років при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «д» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 

До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

50 років - по 31 березня 1965 року включно;
50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 

'''8. жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «е» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 

До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 

'''9. робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за Списком текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 12.10.1992 № 583 - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «є» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 

До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 

'''10. жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, відповідно до''' [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/244-92-%D0%BF '''Постанови Кабінету Міністрів України від 16.0.5.1992 № 244 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей»'''] ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «ж» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 

'''11. водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв - після досягнення 55 років і при стажі роботи''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']): 

* для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; 

* для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
 
За відсутності встановленого стажу роботи, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок. 

До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 

'''12. особи, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення – із зменшенням загального пенсійного віку''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення»'''], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 '''ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»''']): 

{| class="wikitable"
|-
! '''№ п\п''' !! '''Категорії осіб, які постраждали''' !! '''Зменшення віку'''
|-
| 1 || Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: || -
|-
| - || - які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів || 10 років
|-
| - || - які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів || 8 років
|-
| - || - які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році || 5 років
|}
 
Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1] (чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на три роки. 

Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2] (чоловіки - 12 років 6 місяців і більше, жінки - 10 років і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік. 

{| class="wikitable"
|-
! '''2''' !! '''Потерпілі від Чорнобильської катастрофи:''' !! '''-'''
|-
| - || - евакуйовані з 10-кілометрової зони відчуження у 1986 році || 10 років
|-
| - || - евакуйовані з інших територій зони відчуження у 1986 році || 8 років
|-
| - || - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні безумовного (обов’язкового) відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 2 років || 4 роки*
та додатково 1 рік за кожний рік проживання, роботи, але не більше 9 років
|-
| - || - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років || 3 роки*
та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років
|-
| - || - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років || 2 роки*
та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років
|-
| - || - особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов’язаними з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що виконувалися за урядовими завданнями || 2 роки
|}
 
''(* Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період).'' 

Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1] (чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на два роки. 

Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які відпрацювали на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2] (чоловіки - 12 років 6 місяців і більше, жінки - 10 років і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік. 

Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, якщо не обумовлено інше. При цьому відповідне зниження пенсійного віку, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року. 
'''Пенсії за віком окремим категоріям громадян''' 

Особи, хворі на гіпофізарний нанізм (ліліпути), і диспропорційні карлики мають право на пенсію за віком:

* чоловіки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 20 років;
* жінки - після досягнення 40 років і при стажі роботи не менше 15 років;
* інваліди по зору I групи - сліпі та інваліди з дитинства I групи мають право на пенсію за віком:
* чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років;
* жінки - після досягнення 40 років і при стажі роботи не менше 10 років. 

== Позасудовий порядок звернення за призначенням пенсії за віком ==

Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України. 

Для призначення пенсії необхідно подати заяву до органів Пенсійного фонду України. Заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим - до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання заявника. 

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. При цьому пенсії за віком призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. 

=== Перелік необхідних документів ===

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1] до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 

'''1.''' документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування; 

'''2.''' трудова книжка та документи про стаж, що визначені [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637]. 

У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року. 

У тих випадках, коли в трудовій книжці немає відомостей, що підтверджують право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій (далі – підприємства) або їх правонаступників. Коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці за [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF Списками № 1 та № 2], такі довідки є необхідними, оскільки в трудових книжках не зазначається, в яких умовах працювали особи, та не вказується, чи були такі особи зайняті певними роботами або на певних виробництвах протягом повного робочого дня. 

У довідці мають бути вказані:
* - періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу;
* - професія або посада;
* - характер виконуваної роботи;
* - розділ, підрозділ, пункт, найменування (або номери) Списків, якими передбачено ці роботи;
* - первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
* Видавати такі довідки мають право винятково підприємства, на яких працювала особа, або їх правонаступники. Якщо правонаступника немає, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, встановленої для окремих категорій працівників, здійснюється відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06 Порядку, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, визначеному Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1], за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном, відповідними комісіями, що створені при головних управліннях Пенсійного фонду України в кожній області. 

'''3.''' документи про місце проживання (реєстрації) особи; 

'''4.''' документи, які засвідчують особливий статус особи (при призначенні відповідної пенсії на пільгових умовах): 

* посвідчення учасника бойових дій та довідка військового комісаріату про період (періоди) участі у бойових діях;
* довідка МСЕК про визнання особи особою з інвалідністю унаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов’язку;
* висновок МСЕК щодо причинного зв’язку смерті особи з пораненням, контузією, каліцтвом, одержаними при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків), або захворюванням, пов’язаним з перебуванням на фронті, ліквідацією Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов’язку;
* довідка МСЕК про визнання особи особою з інвалідністю по зору I групи – сліпим;
* закладу охорони здоров’я про наявність відповідного захворювання: гіпофізарний нанізм (ліліпути), диспропорційні карлики;
* посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою Постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об’єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями);
* документи про народження та виховання дитини до чотирнадцятирічного віку;
* документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю;
* заява матері про згоду щодо призначення пенсії батьку або документи, що підтверджують її відсутність (свідоцтво органу державної реєстрації актів цивільного стану про смерть, рішення суду про визнання її безвісно відсутньою тощо), у разі звернення за пенсією батька, яким здійснювалось виховання п’ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю.

=== Строки розгляду питання ===

''Документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії, не пізніше 10 днів з дня їх надходження.'' 

Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення. 

Пенсії за віком призначаються з дня досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку. Якщо звернення надійшло пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку, пенсії за віком призначаються з дня звернення за пенсією. 

Пенсії за віком призначаються довічно, незалежно від стану здоров’я. 

=== Підстави для відмови ===

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. 

Підставами для відмови в призначенні пенсії за віком є:
* відсутність встановленого законодавством стажу;
* недосягнення встановленого законодавством віку;
* відсутність підтвердження належності особи до відповідної категорії (при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах). 

=== Порядок оскарження дій, пов’язаних з призначенням пенсії за віком ===

Якщо орган Пенсійного фонду виніс рішення про відмову у призначенні пенсії чи тривалий час не виносить жодного рішення по заяві про призначення пенсії, або вчиняє інші дії чи бездіяльність, які порушують права особи, що звернулася за призначенням пенсії, то ці рішення, дії чи бездіяльності особа може оскаржити: 

* шляхом подання письмової скарги до вищого за підлеглістю органу Пенсійного фонду – у місячний термін з моменту ознайомлення особи з рішенням, з яким вона не згодна, але не пізніше одного року з моменту винесення цього рішення;
* шляхом подання до суду адміністративної позовної заяви у строк не пізніше 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАСУ)]. 

=== Розгляд скарг на рішення органу Пенсійного фонду України ===

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 № 18-6], письмова скарга на рішення органу Пенсійного фонду подається до вищого за підлеглістю органу Пенсійного фонду. Скарга на рішення органу, що призначає пенсії, подається громадянином особисто або законним представником відповідно до законодавства або представником, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (далі - заявник). Подання скарги не позбавляє заявника права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства. Скарга повинна бути викладена в письмовій формі та підписана заявником із зазначенням дати. 

Скарга надсилається до органу Пенсійного фонду України поштою або передається заявником особисто. У скарзі має бути зазначено: 

* прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання заявника;
* найменування органу Пенсійного фонду України, яким прийнято рішення;
* суть порушеної вимоги;
* інформація про оскарження рішення органу Пенсійного фонду України в суді (у разі оскарження рішення). 

=== Строки подання скарги ===

Скарга може бути подана до органу Пенсійного фонду України вищого рівня протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням. 

Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом Пенсійного фонду України, що розглядає скаргу. 

Орган Пенсійного фонду України зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його у термін не більше одного місяця від дня надходження скарги на адресу заявника поштою або надати йому під розписку. 

Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, орган Пенсійного фонду України може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги заявника, про що письмово повідомити заявника до закінчення тридцятиденного строку. При цьому загальний термін розгляду скарги не може перевищувати сорока п’яти днів. 

У разі, якщо останній день строків розгляду скарги припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день. 

== Судовий порядок звернення за призначеням пенсії за віком ==

=== Підсудність ===

Порядок оскарження рішення про відмову в призначенні пенсії за віком регулюється [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ]. 

Адміністративний позов подається до суду першої інстанції на вибір позивача: або за місцем проживання позивача, або за місцезнаходженням відповідача. Адміністративний позов може бути подано безпосередньо до суду першої інстанції позивачем (його представником) або надіслано поштою. Якщо позов подається до суду представником позивача, він повинен мати довіреність, яка посвідчує його право на подання позову. 

=== Судовий збір ===
Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарного року (наприклад: згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2246-19 Закону України “Про державний бюджет України на 2018 рік”] прожитковий мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1762 грн. Таким чином, ставка судового збору дорівнюватиме 704 грн. 80 коп.). 

Судовий збір заявник має право сплатити через [https://kap.minjust.gov.ua/ електронні сервіси Міністерства Юстиції України], в тому числі, звернувшись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду. 

=== Порядок складення позову ===

У адміністративному позові має бути зазначено: 

* Найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява.
* Ім'я позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.
* Ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.
* Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
* У разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо.
* Перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
* Квитанція про сплату судового збору. 

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів. 

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. 

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. 

Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі. 

=== Перелік необхідних документів ===

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 106 КАСУ] у позовній заяві зазначаються: 

* найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;
* ім’я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
* ім’я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;
* зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
* у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;
* перелік документів та інших матеріалів, що додаються. 

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів. 

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. 

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб’єктом владних повноважень. Суб’єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати. 

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. 

Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім’я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника. 

=== Строки подання адміністративної позовної заяви та її розгляду ===

Особа може оскаржити рішення про відмову в призначенні пенсії за віком шляхом подання до суду адміністративної позовної заяви у строк не пізніше 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. 

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ], якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору, і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб’єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень. 

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ]. 

=== Порядок оскарження ===

При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Негайно після закінчення судового розгляду суд приймає постанову іменем України. 

Постанова суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. 

[[Категорія:Призначення пенсії]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Суди]]

Спадкування у селянських господарствах

2021-05-27T13:13:50Z

Oleksandr.starchak: /* Основні положення */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закону України "Про фермерське господарство"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#Text Закон України "Про особисте селянське господарство"]

== Основні положення ==
Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#Text статті 1 Закону України "Про особисте селянське господарство"] особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

До майна, яке використовується для ведення особистого селянського господарства, належать земельні ділянки, жилі будинки, господарські будівлі та споруди, сільськогосподарська техніка, інвентар та обладнання, транспортні засоби, сільськогосподарські та свійські тварини і птиця, бджолосім'ї, багаторічні насадження, вироблена сільськогосподарська продукція, продукти її переробки та інше майно, набуте у власність членами господарства в установленому законодавством порядку. 

Також відповідно до статті 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] землі фермерського господарства можуть складатися із:
• земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;
• земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;
• земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Тобто, у випадку особистого селянського господарства жодних відмінностей від загальних положень спадкування немає, оскільки особисте селянське господарство є не організаційно-правовою формою юридичної особи, а діяльністю, відповідно, власного майна з особливим статусом не має.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text статті 1 Закону України "Про фермерське господарство"] фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства)

В установчому документі зазначаються:
# Найменування господарства.
# Його місцезнаходження та юридична адреса.
# Предмет і мета діяльності.
# Порядок формування майна (складеного капіталу).
# Органи управління, порядок прийняття ними рішень.
# Порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Смерть голови фермерського господарства не є підставою припинення його діяльності за умови, що залишається хоча б один член такого господарства, який бажає продовжити його діяльність. Так, відповідно до ст. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закону України «Про фермерське господарство»] членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім’ї, родичі, які об’єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень установчого документа фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом). Оскільки після смерті голови фермерського господарства членом такого господарства залишається інший з подружжя, фермерське господарство не підлягає ліквідації.

Однак якщо спадкодавець був єдиним членом фермерського господарства, то господарство, як юридична особа, припиняє своє існування (у зв’язку зі смертю єдиного члена господарства). Якщо фермерське господарство успадковується двома або більше спадкоємцями, то земельна ділянка поділу не підлягає, якщо в результаті її поділу утвориться хоча б одна земельна ділянка менше мінімального розміру, встановленого для даного регіону. У разі виникнення спору з приводу того, кому зі спадкоємців повинна перейти земельна ділянка, якщо вона не підлягатиме поділу з вищенаведених підстав, спір повинен вирішуватися в судовому порядку (ч .2 ст. 23 ЗУ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text “Про фермерське господарство”])

Порядок спадкування майна члена фермерського господарства здійснюється з урахуванням вимог законодавства України, а саме відповідно до закону. (ч .1 ст. 23 ЗУ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text “Про фермерське господарство”]).
== Спадкування у фермерському господарстві ==
Фермерське господарство складається з:
# Майна, переданого до складеного капіталу;
# Нерозподіленого прибутку;
# Майнових зобов'язань;
# Інших зобов’язань.
Фермерським господарствам можуть належати: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством у результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Успадкування фермерського господарства (в цілому або частини - у випадку наявності декількох спадкоємців) полягає у спадкуванні права на частку в статутному (складеному) капіталі. При цьому спадкування права на участь не входить до складу спадщини відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 1219 Цивільного кодексу України].

=== Варіанти спадкування ===
У випадку створення фермерського господарства одним учасником:

1) якщо є лише один спадкоємець - він буде спадкувати безпосередньо майно фермерського господарства, за бажанням може бути включений до складу фермерського господарства замість померлого учасника для подальшого ведення фермерського господарства.

2) якщо є декілька спадкоємців - спадкують безпосередньо майно фермерського господарства у визначених долях, за бажанням кожен зі спадкоємців може бути включений до складу фермерського господарства.

Якщо ніхто зі спадкоємців не бажатиме займатися фермерською діяльністю, то таке господарства припиняється відповідно до вимог статті 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закону України "Про фермерське господарство]".

=== Порядок спадкування ===

Алгоритм успадкування майна фермерського господарства:
# Звернення до нотаріуса за місцем відкриття спадщини для прийняття спадщини.
# Отримання свідоцтва про право на спадщину після спливу 6-місячного строку з моменту смерті спадкодавця. При цьому, видача свідоцтва про право на спадщину на майно здійснюється нотаріусом на підставі правовстановлюючих документів щодо належності спадкового майна спадкодавцеві, в залежності від того типу майна, яке належить фермерському господарству (земельні ділянки, будівлі, техніка, грошові кошти тощо). Для кожного конкретного випадку спадкування фермерського господарства перелік необхідних документів буде визначатись індивідуально, оскільки перш за все нотаріусу необхідно ознайомитись зі статутом господарства. Адже саме статут установлює первісні внески до фермерського господарства (що характеризують статус майна господарства), визначає порядок формування майна господарства (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього тощо. Нотаріус після детального аналізу основних положень статуту визначає, що є спадковим майном фермерського господарства, який правовий статус такого майна та, відповідно, які саме документи необхідні для оформлення спадкових прав.
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Земельне право]]

Порядок надання соціальних стипендій студентам (курсантам)

2021-04-15T07:27:28Z

Oleksandr.starchak: /* Строки розгляду питання */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/1556-18 Закон України "Про вищу освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#Text Закон України “Про фахову передвищу освіту”]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1045-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1045 "Деякі питання виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів"]

== Хто має право на отримання стипендії? ==
На соціальні стипендії мають право студенти (курсанти), які не отримують академічних стипендій, які не перебувають на державному утриманні (крім дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також студентів (курсантів) вищого навчального закладу, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків) та не перебувають в академічній відпустці, '''з числа:'''
# дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також студентів (курсантів) вищого навчального закладу, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків, відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/1556-18 статті 62 Закону України "Про вищу освітуту"] статтею [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"];
# осіб, які мають право на отримання соціальної стипендії відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"];
# шахтарів, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки відповідно до статті [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/345-17 5 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці"];
# осіб, батьки яких є шахтарями, які мають стаж підземної роботи не менше 15 років або загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи стали особами з інвалідністю I або II групи, відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/345-17 статті 5 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці"] — протягом трьох років після здобуття загальної середньої освіти;
# осіб, які визнані постраждалими учасниками Революції Гідності, учасниками бойових дій відповідно до пункту 19 частини першої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], та їх дітей (до закінчення навчання в такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#Text статті 43 Закону України “Про фахову передвищу освіту”] [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/1556-18 статті 44 Закону України "Про вищу освіту"];
# дітей, один з батьків яких загинув (пропав безвісти) в районі проведення АТО, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій або збройних конфліктів або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих в районі проведення АТО, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій або збройних конфліктів, а також внаслідок захворювання, одержаного в період участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (до закінчення навчання в такому закладі, але не більше ніж до досягнення ними 23 років);
# дітей, один з батьків яких загинув під час масових акцій громадянського протесту або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час масових акцій громадянського протесту (до закінчення навчальних закладів, але не більше ніж до досягнення ними 23 років);
# дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи (до закінчення навчання в такому закладі, але не більше ніж до досягнення ними 23 років);
# осіб, яким призначені соціальні стипендії Верховної Ради України для студентів вищих навчальних закладів з числа дітей-сиріт та дітей з малозабезпечених сімей відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/218-15 постанови Верховної Ради України від 24 жовтня 2002 року № 218-IV "Про заснування соціальних стипендій Верховної Ради України для студентів вищих навчальних закладів з числа дітей-сиріт та дітей з малозабезпечених сімей"];
# дітей з інвалідністю та осіб з інвалідністю I - III групи;
# студентів (курсантів) із сімей, які отримують допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14#Text Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям"];
# осіб з інвалідністю внаслідок війни відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”] та їх дітей (до закінчення дітьми навчання у такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років);
# дітей, які проживають у населених пунктах на лінії зіткнення (до закінчення дітьми навчання у закладі освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років). 

Студенти (курсанти), які мають право на отримання соціальної стипендії і набувають право на отримання академічної стипендії, '''надається один вид стипендії за їх вибором''', натомість дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, а також студентам (курсантам), які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків, '''може виплачуватися одночасно соціальна стипендія та академічна стипендія'''.

== Куди і з яким переліком документів звертатися? ==
'''Звертатися необхідно до вищого навчального закладу або його структурного підрозділу за місцем їх навчання із заявою, в якій зазначаються такі відомості:'''
* прізвище, ім'я та по батькові;
* число, місяць, рік народження;
* зареєстроване та фактичне місце проживання;
* підстава для отримання соціальної стипендії.

'''До заяви додаються копії таких документів:'''
* паспорт громадянина України;
* свідоцтва про народження дитини;
* довідки про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків (не додається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відповідну відмітку в паспорті);
* студентський квиток або довідка вищого навчального закладу про навчання студента (курсанта) в цьому закладі. 

До заяви також додаються додаткові документи відповідно до належності особи, яка звертається, до певної категорії [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1045-2016-%D0%BFпункт 5 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1045].

== Строки розгляду питання ==
Після надходження заяви з додатками уповноважена особа, призначена керівником вищого навчального закладу формує на кожного студента (курсанта), який звернувся за призначенням соціальної стипендії, особову справу. Завірена копія особової справи в десятиденний строк з дня звернення студента (курсанта) передається до органу соціального захисту населення за місцезнаходженням відповідного вищого навчального закладу або його структурного підрозділу, що має статус юридичної особи. 

Орган соціального захисту населення в п'ятиденний строк з дня отримання завіреної копії особової справи вносить відомості про студента (курсанта), який має право на отримання соціальної стипендії, до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.

'''Соціальна стипендія студентам (курсантам) вищих навчальних закладів призначається на весь період навчання починаючи з місяця звернення за її наданням та виплачується щомісяця в такому розмірі: '''
* студентам (курсантам) вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації-890 грн.;
* студентам (курсантам) вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації-1180 грн.;
* студентам (курсантам) вищих навчальних закладів I - IV рівня акредитації з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також студентів (курсантів) вищого навчального закладу, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків, - 150 % ПМПО, установленого на 1 січня календарного року — '''3405,00 грн''' (2270,00 грн × 150 %). ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/52-2021-п#Text Кабмін ''постановою від 27.01.2021 р. № 52''] вніс відповідні зміни до ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-2016-п#Text постанов КМУ від 28.12.2016 р. № 1045]'' та ''від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1047-2016-п#Text 28.12.2016 р. № 1047])''. 

Розміри соціальної стипендії '''можуть бути зменшені''' таким категоріям студентів(курсантів):
* студентам індустріально-педагогічних вищих навчальних закладів I - II рівня акредитації, які навчаються за програмами підготовки майстрів виробничого навчання і забезпечуються безоплатним триразовим харчуванням, - 50 відсотків, а тим, що забезпечуються безоплатним одноразовим харчуванням, - 20 відсотків;
* курсантам вищих навчальних закладів, які перебувають на державному утриманні, крім дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також студентів (курсантів) вищого навчального закладу, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків, - 50 відсотків.

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Право на освіту]]
[[Категорія:Пільги у сфері освіти]]
[[Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
[[Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування]]
[[Категорія:Діти-сироти]]
[[Категорія:Малозабезпечені особи‎]]

Фінансування виконавчого провадження

2021-04-09T08:05:52Z

Oleksandr.starchak: /* Особливості стягнення виконавчого збору */

== Нормативна база ==

# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження»]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/554-2004-%D0%BF Порядок використання коштів виконавчого провадження, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року № 554.]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5.]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1300-16 Наказ Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2830/5 «Про встановлення видів та розмірів витрат виконавчого провадження»]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003760-10 Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби»]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-19 Рішенням Конституційного Суду України справа № 3-368/2018(5259/18) № 2-р(II)/2019 від 15.05.2019}]

== '''Опис суттєвих аспектів фінансування виконавчого провадження''' ==

'''Фінансування виконавчого провадження''' здійснюється за рахунок '''коштів виконавчого провадження''', які відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статті 42 Закону України «Про виконавче провадження»] '''складаються з:'''
* '''виконавчого збору,''' стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 27 Закону України «Про виконавче провадження»], або основної винагороди приватного виконавця;
* '''авансового внеску стягувача''';
* стягнутих з боржника коштів на '''витрати виконавчого провадження.'''
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/554-2004-%D0%BF Порядку використання коштів виконавчого провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року № 554,] вищезазначені '''кошти використовуються органами державної виконавчої служби''' для організації та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), а саме '''для оплати:'''
{| class="wikitable"
! colspan="2" |Використання коштів органами державної виконавчої служби
|-
|1)
|послуг з перевезення, зберігання і реалізації майна боржника;
|-
|2)
|послуг експертів, суб’єктів оціночної діяльності - суб’єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до проведення виконавчих дій;
|-
|3)
|поштового переказу стягувачеві стягнених аліментних сум;
|-
|4)
|проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини;
|-
|5)
|розміщення оголошення в засобах масової інформації;
|-
|6)
|виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження,    ведення    автоматизованої системи виконавчого провадження;
|-
|7)
|інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби, у тому числі на:
|-
| colspan="2" |зарахування коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби (комісія банку);
|-
| colspan="2" |виплату винагороди державним виконавцям;
|-
| colspan="2" |придбання службових приміщень та службових житлових приміщень;
|-
| colspan="2" |страхування державних виконавців;
|-
| colspan="2" |забезпечення працівників органів державної виконавчої служби форменим одягом;
|-
| colspan="2" |матеріально-технічне    забезпечення    діяльності    органів державної виконавчої служби (придбання предметів та матеріалів канцелярського приладдя, обладнання, інвентарю та інших), їх ремонт та обслуговування;
|-
| colspan="2" |передплата періодичних, довідкових та інформаційних видань;
|-
| colspan="2" |витрати на транспортні послуги (утримання та оренда транспортних засобів), грошова компенсація за використання державними   виконавцями   власних транспортних засобів;
|-
| colspan="2" |оренда приміщень;
|-
| colspan="2" |витрати на послуги поштового зв’язку та послуги зв’язку (доступ до Інтернету, установка телефонів тощо);
|-
| colspan="2" |оплату послуг з охорони;
|-
| colspan="2" |проведення поліграфічних робіт;
|-
| colspan="2" |проведення семінарів;
|-
| colspan="2" |оплату службових відряджень та проїзду державних виконавців, у тому числі на придбання проїзних документів;
|-
| colspan="2" |оплату комунальних послуг та енергоносіїв;
|-
| colspan="2" |придбання основних засобів, комп’ютерних програм та програмного забезпечення;
|-
| colspan="2" |поточний та капітальний ремонт службових приміщень;
|-
| colspan="2" |сплату судового збору.
|}

== '''Особливості стягнення виконавчого збору''' ==
Виконавчий збір стягується згідно постанови державного виконавця, яка виноситься одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). У постанові про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем зазначається розмір та обов’язок сплати виконавчого збору.

'''Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі:'''
* 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів;
* двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи (відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік" мінімальна заробітна плата з 1 січня складає 6000,00 грн.,з 1 грудня – 6500,00 грн., тобто розмір виконавчого збору з 1 січня становить 6000,00*2 = 12000,00 грн., з 1 грудня – 13000,00 грн. ) та в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (тобто розмір виконавчого збору становить з 1 січня 6000,00*4 = 24000,00 грн., з 1 грудня 6500,00* 4 = 26000,00 грн.) за примусове виконання рішення немайнового характеру;
* 10 відсотків суми '''заборгованості зі сплати аліментів наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців. У подальшому''' державний виконавець '''зобов’язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця''' у розмірі, визначеному вище, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу.
'''Постанова про стягнення виконавчого збору''' за виконавчими документами про стягнення аліментів '''виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі''' або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.

Якщо '''рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково''' '''до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження''', сума виконавчого збору зазначається в '''розмірі 10 % з суми, яка не була сплачена боржником''' до відкриття виконавчого провадження [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 (п. 8 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень).]

Слід зазначити, що виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.

=== У яких випадках виконавчий збір не стягується? ===
{| class="wikitable"
! colspan="2" |Виконавчий збір не стягується:
|-
|1)
|за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;
|-
|2)
|у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;
|-
|3)
|якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"];
|-
|4)
|за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів;
|-
|5)
|у разі виконання рішення приватним виконавцем;
|-
|6)
|за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1730-19 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії"], а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом
|}
Під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі.У разі стягнення частини виконавчого збору на момент передачі виконавчого документа приватному виконавцю стягнута частина виконавчого збору поверненню не підлягає.

== '''У яких випадках стягувачем сплачується авансовий внесок?''' ==
{| class="wikitable"
!ВАЖЛИВО! Обов’язок сплати авансового внеску стягувачем при пред’явленні виконавчого документа згідно положення статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційними), згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-19 Рішенням Конституційного Суду № 2-р(II)/2019 від 15.05.2019}.]
|}
Крім того слід зазначити, що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження»] '''передбачено й інші випадки, де зазначено щодо необхідності сплати авансового внеску,''' а саме:
* за умови авансування стягувачем у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», витрат виконавчого провадження, документи виконавчого провадження можуть надсилатися його учасникам рекомендованими листами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 (ч.3 ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження»);]
* у випадку залучення до проведення виконавчих дій суб’єктів господарювання на платній основі, виготовлення технічної документації на майно, здійснення витрат на валютообмінні фінансові операції та інших витрат, пов’язаних із перерахуванням коштів, стягувач зобов’язаний додатково здійснити авансування таких витрат [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 (ч.1 ст. 43 ЗУ «Про виконавче провадження»);]
* у разі відсутності технічної документації на майно, у зв’язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення такої документації здійснюється за зверненням виконавця в установленому законодавством порядку за рахунок додаткового авансування стягувача. У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня одержання відповідного повідомлення виконавця не авансує витрати, пов’язані з підготовкою технічної документації на майно, виконавчий документ повертається стягувачу, за умови що відсутнє інше майно у боржника, на яке можливо звернути стягнення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 (ч.5 ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження»).]
У разі '''перебування виконавчого провадження на виконанні у приватного виконавця''' авансування стягувачем зазначених '''витрат виконавчого провадження є обов’язковим лише на вимогу приватного виконавця.'''

З метою забезпечення провадження виконавчих дій виконавець може здійснювати інші витрати виконавчого провадження, крім встановлених Міністерством юстиції України, за умови їх обов’язкового авансування стягувачем.

=== '''Повернення авансового внеску''' ===
'''Авансовий внесок повертається стягувачу після закінчення''' '''виконавчого провадження''' або '''повернення''' виконавчого документа, якщо інше не передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України «Про виконавче провадження (ч. 3 статті 43 ЗУ «Про виконавче провадження»)].

'''Невикористаний авансовий внесок повертається стягувачу впродовж 3 робочих днів з дня винесення відповідної постанови''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 (п.3 Розділу '''VI''' Інструкції з організації примусового виконання рішень).]

'''Про використання авансового внеску виконавець готує звіт,''' в якому наводить перелік витрат виконавчого провадження, які було здійснено за рахунок авансового внеску, '''із зазначенням сум коштів, які було сплачено на фінансування кожної з витрат.'''

За умови повернення виконавчого документа за письмовою заявою стягувача відповідно до '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»] звіт про використання авансового внеску надається стягувачу на його письмову вимогу.'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Статтею 45 Закону України «Про виконавче провадження»] передбачено, що при розподілі стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) у '''першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій'''.

== '''Особливості стягнення витрат на проведення виконавчих дій''' ==
Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

'''Витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.'''

'''Мінімальні витрати''' виконавчого провадження '''складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов’язаних з винесенням постанов про''':
* відкриття виконавчого провадження;
* стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується);
* стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується);
* стягнення витрат виконавчого провадження;
* закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу).
'''Витрати, пов’язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження:'''
* виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари);
* пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв’язку)).
До '''додаткових витрат''' виконавчого провадження належать '''витрати''' виконавчого провадження, '''які не визначені цим пунктом як мінімальні витрати''' виконавчого провадження.

Якщо під час примусового виконання рішення виконавцем '''було здійснено додаткові витрати виконавчого провадження''', виконавець '''на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум''' згідно з вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] '''виносить постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження''' (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає розміри та види додаткових витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні.

'''У разі повернення виконавчого документа стягувачу''' з підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 пунктами 1, 3, 4, 6, 8 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»], '''чи закінчення виконавчого провадження''' з підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 пунктами 1, 2, 6, 7, 9-15 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»,] '''витрати виконавчого провадження не були стягнуті, державний виконавець виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження''' (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає види та суми витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні.

'''У випадку закінчення або повернення виконавчого документа витрати виконавчого провадження, які здійснювалися приватним виконавцем за рахунок власних коштів, не були стягнуті, приватний виконавець за потреби виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження,''' яка підлягає виконанню в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України «Про виконавче провадження»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкцією з організації примусового виконання рішень.] Слід зазначити, що '''дана постанова підлягає виконанню іншим приватним виконавцем або органом державної виконавчої служби''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 (ч.4 ст.5 ЗУ «Про виконавче провадження»).]

Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

== '''Див. також''' ==
* [[Повернення виконавчого документу стягувачу]]
* [[Закінчення виконавчого провадження]]
* [[Порядок сплати виконавчого збору]]
* [[Оскарження дій державних виконавців]]
[[Категорія: Виконання судових рішень]]
[[Категорія: Виконавче провадження]]

Підстави зупинення транспортного засобу. Повноваження поліцейського та права водія

2021-03-26T11:40:27Z

Oleksandr.starchak: /* Превентивні заходу працівника поліції */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про національну поліцію"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-п/paran120#n120 Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 "Про Правила дорожнього руху"]

== Перелік підстав для зупинення транспортного засобу ==
стаття 35 Закону України "Про національну поліцію" передбачає чіткий перелік підстав для зупинення транспортного засобу поліцейським, і здійснюється лише у разі: 

# якщо водій порушив Правила дорожнього руху;
# якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;
# якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об’єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;
# якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;
# якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;
# якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;
# якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;
# якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;
# порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;
# якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.

Так, працівники державної автомобільної інспекції крім перерахованих вище підстав мають право зупинити транспортний засіб у разі: 

# Відсутності номерного знака на транспортному засобі або наявності номерного знака, який не відповідає встановленим вимогам, закріплений у не встановленому для цього місці, закритий іншими предметами чи забруднений, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів;
# Наявності даних про використання транспортного засобу з протиправною метою;
# Проведення цільових заходів (операції, відпрацювання, оперативні плани) для перевірки документів на право користування і керування транспортним засобом, документів на транспортний засіб.
Поліцейський '''зобов’язаний''' зупиняти транспортні засоби у разі:
# якщо є інформація, що свідчить про порушення власником транспортного засобу митних правил, виявлені митними органами відповідно до Митного кодексу України, а саме: порушення строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту іншого транспортного засобу особистого користування, використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, розкомплектування чи передачу у володіння, користування або розпорядження такого транспортного засобу особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту;
# якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб, який зареєстрований в іншій країні, не зареєстрований в Україні у встановлені законодавством строки чи перебуває на території України з порушенням строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, чи використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, чи переданий у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
3. Поліцейський зобов’язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

== Зупинення авто за порушення правил дорожнього руху: ==
В [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-п/paran120#n120 Пункті 2.4 Правил дорожнього руху] зазначено, що водій на вимогу працівника поліції України зобов’язаний зупинитися з дотриманням приписів правил дорожнього руху. Працівники підрозділу поліції на дорозі – є працівниками органів Національної поліції України, законні вимоги яких повинні бути виконані. Водій зобов’язаний зупинити авто, не порушуючи діючі ПДР, тобто зупиняючи транспортний засіб, водій повинен забезпечити безпеку проїзду собі та іншим учасникам, не перешкоджати їм, навіть якщо працівник поліції України незаконно вимагає зупинитися негайно на його вимогу.

== Після зупинки aвто нацполіцією: ==
Згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-п/paran120#n120 пунктом 2.4 Правил дорожнього руху] водій зобов’язaний пред’явити для перевірки документи і дaти можливість перевірити номери вузлів і aгрегaтів і комплектність трaнспортного зaсобу. Порaди щодо поведінки після зупинки: виходити з сaлону aвтомобілю водію не обов’язково, aдже обов’язок нaдaння для перевірки документів, номерів вузлів тa aгрегaтів можнa виконaти, відкривши кaпот з сaлону. У водія відсутній обов’язок зaлишaти сaлон aвтомобіля, вкaзувaти нa місцезнaходження номерів, протирaти їх, тримaти кришку кaпотa і т. д.

'''Дії тa прaвa водія після виконaння вимоги прaцівникa поліції України:'''
# Водій мaє прaво знaти про особу, що його зупинилa — співробітник Національної поліції України зобов’язaний привітaтися, нaзвaти свою посaду, звaння тa прізвище.
# Водій мaє прaво впевнитися в нaявності посвідчення у співробітникa Національної поліції України, при чому мaти реaльну здaтність і прaво переписaти aбо іншим чином зaфіксувaти дaні з посвідчення ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 стaття 18 Зaкону Укрaїни «Про Національну поліцію»]).
# Водій мaє прaво не дaвaти ніяких пояснень співробітнику Національної поліції України. Крім того, у водія немaє обов’язку відповідaти нa питaння «куди і звідки їдете?», «Який був знaк?», Чи читaли пункт … прaвил? »Тa інші (стaття 63 Конституції Укрaїни).
# Водій мaє прaво знaти і йому повинні чітко роз’яснити причину зупинки — співробітник Національної поліції України зобов’язaний нaзвaти причину зупинки трaнспортного зaсобу ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 стaття 16 Зaкону Укрaїни «Про дорожній рух»]) і суть скоєного прaвопорушення, якщо тaке мaло місце ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 ч.2 ст.35 ЗУ “Про Національну поліцію”]).

'''Лише при законній зупинці автотраспорту водій забов’язаний пред’явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться у наступних документах:'''
* посвідчення водія відповідної категорії;
* техпаспорт – реєстраційний документ на транспортний засіб (для армійських авто – технічний талон);
* поліс (сертифікат) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов’язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії);
* передбачену спеціальними правилами документацію – на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів;
* дозвіл, виданий Державтоінспекцією МВС – у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків і (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв;
* тримати руки в полі зору поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України і не виходити з транспортного засобу без дозволу.
Пасажир транспортного засобу тобто особа, яка користується транспортним засобом, але не причетна до керування ним,після зупинки транспортного засобу зобов'язаний:
* на вимогу поліцейського знаходитися на своєму місці до відповідного розпорядження або вимоги поліцейського;
* на вимогу поліцейського вийти з транспортного засобу.

== Превентивні заходу працівника поліції ==

Відповідно до ст.31 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/580-19 ЗУ «Про Національну поліцію»] працівник поліції може застосовувати такі превентивні заходи:

* перевірка документів особи;
* опитування особи;
* поверхнева перевірка і огляд;
* зупинення транспортного засобу;
* вимога залишити місце і обмеження доступу до визначеної території;
* обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю;
* застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису
* перевірка дотримання обмежень, установлених законом стосовно осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, та інших категорій осіб;
* поліцейське піклування.
Під час проведення превентивних поліцейських заходів поліція зобов’язана повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.
Крім того, права поліцейських, щодо транспортних засобів, установлено КУпАП, а саме:
* тимчасове вилучення посвідчення водія
* тимчасове затримання транспортних засобів
* відсторонення осіб від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

== Права водія під час зупинки транспортного засобу ==

Під час зупинки транспортного засобу поліцейський зобов’язаний без затримки підійти до водія, а не змушувати його витрачати час.
Документи надавати в руки поліцейського не обов’язково, достатньо показати в розгорнутому вигляді. Вимога працівника поліції передати йому у руки документи протиправна ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 ст. 16 ЗУ «Про дорожній рух»]). 

Водій під час зупинення зупинення транспортного засобу має право:
* знати причину зупинки транспортного засобу з детальним описом підстав зупинки;
* зафіксувати автомобіль на якому несе службу поліцейський;
* при наявності аудіо- відеофіксуючого пристрою –фіксувати дії поліцейського;
* на вимогу учасника дорожнього руху поліцейський зобов’язаний пред’явити службове посвідчення;
* в разі огляду транспортного засобу, повинен бути складений протокол,один екземпляр якого водій має право отримати.

[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]

Стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів

2021-03-24T12:46:32Z

Oleksandr.starchak: /* Алгоритм обчислення неустойки (пені) */

== Нормативно – правова база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]

== Правова природа виникнення зобов’язання ==
Досить часто батьки не виконують свій обов’язок з утримання дітей, а відтак виникає необхідність стягнення не лише аліментів, а й заборгованості по аліментам. При цьому, слід зазначити, що на таких батьків, у випадку прострочення виконання зобов’язання, покладається додаткова фінансова відповідальність, а саме – '''нараховується пеня'''.
{| class="wikitable"
|-
! style="background-color:#6495ED;" | Нормативно-правовий акт !! style="background-color:#FFFF00;" | Текст документа
|-
| '''[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]''' ||
# '''Відповідно до ч. 1 ст. 3''' "В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини". 
# '''Відповідно до ч. 2 ст. 3''' "Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів". 
# '''Відповідно до ст. 18''' "Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини".
|-
| '''[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]''' || '''Відповідно до ст. 180''' "Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття". 
'''Якщо батьки не можуть дійти згоди щодо питання стосовно утримання дитини, то держава може зобов’язати виконувати встановлений законодавством обов’язок.'''
|-
| '''[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]''' || '''Відповідно до ст. 549''' ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
|}
За правовою природою '''аліментні зобов’язання''' – це періодичні платежі, які боржник зобов’язаний '''сплачувати щомісяця''' і '''несвоєчасна сплата''' яких передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді '''стягнення неустойки (пені)'''.
Оскільки неустойка у вигляді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов’язань, які виникають у боржника щомісяця, то й пеня має триваючий характер і обчислюється за прострочення кожного зобов’язання окремо. 
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!!!''' Зобов’язання по сплаті заборгованості за аліментами '''не припиняється''' з припиненням зобов’язання сплати самих аліментів. Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 194 Сімейного Кодексу України], '''заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття''', а у випадку, якщо дитина продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, а батьки можуть надати таку допомогу, то до досягнення нею двадцяти трьох років. Таким чином, зобов’язання по сплаті заборгованості за аліментами не припиняється з припиненням зобов’язання сплати самих аліментів.
|}

== Алгоритм обчислення неустойки (пені) ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України]: у разі '''виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти''' за рішенням суду або за домовленістю між батьками, '''одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені)''' у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. 
Відповідно до [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90616084 ''постанови КЦС ВС від 20.07.2020 по справі № 362/4462/16'' Велика Палата Верховного Суду] у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження №14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою''':''' 
{| class="wikitable"
|-
| '''p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn), де:'''
|}
p – загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 – нарахована сума аліментів за перший місяць (сума аліментів які не були сплачені);

Q1 – кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;

A2 – нарахована сума аліментів за другий місяць (сума аліментів які не були сплачені);

Q2- кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць. 
{| class="wikitable"
|-
| '''Приклад №1:''' Боржник мав сплатити 2500 грн. аліментів до 01 березня 2020 року, а сплатив їх 31 грудня 2020 року, тобто через 305 дні. Розраховуємо: 2500*305*1%=7625 грн. Але відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України розмір пені обмежено 100% щомісячного платежу, тобто дорівнює 2500 грн.
'''Приклад №2:''' Боржник мав сплатити 2500 грн. аліментів до 01 березня 2020 року, а сплатив їх 31 травня 2020 року, тобто через 91 день. Розраховуємо: 2500*91*1%=2275 грн
|}
Окрім того, відповідно до роз’яснень викладених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"] передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 196 Сімейного кодексу України]  відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. 

Таким чином, Верховним Судом України було зроблено висновок, відповідно до якого встановлено виключні випадки, за яких в діях платника аліментів відсутні ознаки вини.

== Судовий порядок стягнення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статей 4, 5 Цивільного процесуального кодексу України] кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Стаття 18 Сімейного кодексу України] встановлено, що кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін. 
'''Способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є''': 
1) встановлення правовідношення; 
2) примусове виконання добровільно не виконаного обов'язку; 
3) припинення правовідношення, а також його анулювання; 
4) припинення дій, які порушують сімейні права; 
5) відновлення правовідношення, яке існувало до порушення права; 
6) відшкодування матеріальної та моральної шкоди, якщо це передбачено цим Кодексом або договором; 
7) зміна правовідношення; 
8) визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
=== Перелік необхідних документів: ===
# копія паспорта позивача;
# копія картки платника податків позивача;
# довідка про склад сім’ї;
# копія свідоцтва про розірвання шлюбу або рішення суду;
# копія свідоцтва про народження дитини;
# копія виконавчого листа;
# копія постанови про відкриття виконавчого провадження;
# розрахунок виплати та заборгованості.
=== Вартість ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 п. 3 частини першої ст. 5 Закону України "Про судовий збір"] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях '''звільняються позивачі у справах''' про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, '''стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів''', індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, у зв’язку із чим сплата судового збору за подання цієї позовної заяви щодо стягнення неустойки (пені) за несвоєчасне виконання зобов’язань зі сплати аліментів Відповідачем не здійснюється.
=== Позовна давність ===
Стосовно позовної давності, яка має застосовуватись до нарахування пені за несвоєчасне та/або неповне виконання зобов’язань зі сплати аліментів, варто наголосити, що в даному випадку законодавством в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 20 Сімейного кодексу України] чітко встановлено, що до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених: 

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною другою статті 72] (застосування позовної давності до вимог про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя);
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною другою статті 129] (спір про батьківство між чоловіком матері дитини та особою, яка вважає себе батьком дитини);
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною третьою статті 138] (право матері дитини на оспорювання батьківства свого чоловіка);
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною третьою статті 139] (спір про материнство) цього Кодексу, а тому на правовідносини, які регулюються ст. 196 СK України, не поширюється дія норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦK України] про позовну давність.

== Судова практика ==
''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/90616084 Постанова КЦС ВС від 20.07.2020 по справі № 362/4462/16]''

[[Категорія: Стягнення аліментів]]
[[Категорія: Суди]]

Права дитини

2021-02-24T12:53:00Z

Oleksandr.starchak:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвеція про права дитини]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n193 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України "Про безоплатну правову допомогу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384#Text Декларація прав дитини, 1959]

== Права та свободи дитини ==
'''Права дитини''' — система можливостей, які необхідні особі для її комплексного та цілісного розвитку в умовах і відповідно до вимог середовища, беручи до уваги незрілість дитини (за міжнародно-правовими актами визнається «кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, що застосовується до даної особи, вона не досягає повноліття раніше»)
# Кожна дитина має право на життя з моменту визначення її живонародженою та життєздатною за критеріями Всесвітньої організації охорони здоров’я.
# Кожна дитина з моменту народження має право на ім’я та громадянство.
# Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
# Кожна дитина має право на вільне висловлювання особистої думки, формування власних поглядів, розвиток власної суспільної активності, отримання інформації, що відповідає її віку.
# Кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності.

== Права дитини відповідно до Конвенції про права дитини ==
Дитиною є «кожна людська істота до досягнення 18-річного віку», якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше.
Всі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною забезпечуються без будь-якої дискримінації.
В усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
'''Держава поважає відповідальність, права і обов’язки батьків чи членів розширеної сім’ї.'''
* Кожна дитина має невід’ємне право на життя.
* Дитина має право на ім’я і набуття громадянства, а також право знати своїх батьків і право на їх піклування.
* Дитина має право на збереження своєї індивідуальності і громадянства.
* Дитина має право не розлучатися з батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.
* Дитина має право вільно висловлювати власні погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага.
* Дитина має право вільно висловлювати свої думки; це право включає свободу шукати, одержувати і передавати інформацію та ідеї будь-якого роду.
[[Файл:Права дитини.jpg|міні|Права дитини]]
* Повинно поважатися право дитини на свободу думки, совісті та релігії.
* Дитина має право на свободу асоціацій і мирних зборів.
* Жодна дитина не може бути об’єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність.
* Держава забезпечує право дитини на доступ до інформації із національних та міжнародних джерел.
* Дитина має право на користування найбільш досконалими послугами системи охорони здоров’я з приділенням першочергової уваги розвитку первинної медико-санітарної допомоги.
* Дитина має право користуватися благами соціального забезпечення.
* Дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
* Дитина має право на освіту.
* Дитина має право користуватися своєю культурою.
* Дитина має право на відпочинок і дозвілля, право брати участь в іграх та вільно брати участь у культурному житті та займатися мистецтвом.
* Дитина має право на захист від економічної експлуатації та від виконання будь-якої роботи, яка може завдати шкоди її життю та розвитку.
* Дитина повинна бути захищена від незаконного зловживання наркотичними засобами.

''Держава вживає всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації.''

''Держава зобов’язана захищати дитину від усіх форм сексуальної експлуатації та сексуальних розбещень; від використання дитини з метою експлуатації у проституції або в іншій незаконній сексуальній практиці, у порнографії та порнографічних матеріалах.''
''Держава зобов’язана вживати всіх можливих заходів з метою забезпечення захисту дітей, яких торкається збройний конфлікт, та догляду за ними.''

== Цивільні права неповнолітніх ==

#[[Файл:Як дитині отримати правову допомогу?.png|міні|Як дитині отримати правову допомогу?]]Самостійно вчиняти дрібні побутові правочини.
# Здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.
# Самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами.
# Самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.
# Бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи.
# Бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи. 

Діти мають рівні права та обов'язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою. 
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 ст.14 ЗУ "Про безоплатну правову допомогу"] '''діти''', у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту '''мають право на безоплатну вторинну правову допомогу'''.

== Захист прав дітей в Україні з урахуванням міжнародних договорів з питань сімейного права ==
Важливим напрямком діяльності нашої держави у сфері захисту дитинства є покращення чинного законодавства, у тому числі й імплементація норм міжнародного права. Як результат - Україна є учасницею цілого ряду міжнародних документів у сфері забезпечення прав дитини.

Конвенція ООН про права дитини, яка є основним документом, що визначає правові стандарти у сфері захисту прав дитини, була ратифікована Україною ще 27 лютого 1991 року і набула чинності 27 вересня 1991 року.

Особливе значення відіграє і ратифікація багатьох міжнародних договорів.

У 2006 році було ратифіковано: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_188#Text Конвенцію про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей], 1980р.; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_135#Text Європейську конвенцію про здійснення прав дітей], 1996р.; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973_002#Text Конвенцію про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей], 1996р.; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_659#Text Конвенцію про контакт з дітьми], 2003р.; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_425#Text Конвенцію про стягнення аліментів за кордоном], 1956р. та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973_001#Text Конвенцію про визнання і виконання рішень стосовно зобов’язань про утримання], 1973р.

У 2008 році ратифіковано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_327#Text Європейську конвенцію про визнання та виконання рішень стосовно опіки над дітьми та про поновлення опіки над дітьми], 1980р. У січні 2009 року Верховна Рада України ратифікувала [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_568#Text Європейську конвенцію про правовий статус дітей, народжених поза шлюбом], 1975р.

На захист дітей від їх незаконного переміщення спрямована [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_188#Text Конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей]. Конвенція створює процедуру для забезпечення повернення дітей, яких незаконно вивозять або утримують, до країни постійного місця проживання.

Україна приєдналася до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_188#Text Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення] дітей 11 січня 2006 року, а чинності Конвенція набула 1 вересня 2006 року. Конвенція застосовується до будь-якої дитини, яка не досягла 16 років, та проживала в Договірній державі безпосередньо перед протиправним вивезенням за кордон. Стаття 8 Конвенції надає будь-якій особі, установі (іншому органу), які стверджують, що дитина була вивезена або утримується з порушенням прав піклування, право звернутися з заявою про допомогу у забезпеченні повернення дитини.

Визначення загальних принципів, що застосовуються до контакту між дітьми та їхніми батьками, а також іншими особами, що мають сімейні зв’язки з дітьми, відповідних запобіжних заходів та гарантій для забезпечення належного здійснення контакту й негайного повернення дітей після закінчення контакту, а також започаткування співробітництва між компетентними органами є предметом '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_659#Text Конвенції про контакт з дітьми]''''' , яка була ратифікована Верховною Радою України 20 вересня 2006 року . Конвенція набула чинності для нашої держави 1 квітня 2007 року. Положення Конвенції дозволяють вирішувати комплекс питань пов’язаних з реалізацією права на контакт.

Слід також відзначити '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_327#Text Європейську конвенцію про визнання та виконання рішень стосовно опіки над дітьми та про поновлення опіки над дітьми]''''', яка була розроблена в рамках Ради Європи, ратифікована [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/135-17#Text Законом України від 6 березня 2008 року № 135-VI] , і дозволяє вирішувати питання пов’язані з піклуванням про дитину. Конвенція набула чинності для України 1 листопада 2008 року.

У Конвенції термін "опіка" вживається для визначення права особи піклуватися про дитину, зокрема обирати їй місце проживання, або стосується права доступу до дитини. При цьому Конвенція застосовується як до фізичних осіб, так й юридичних осіб, установ і організацій. Слід також зауважити, що Конвенція не застосовується до рішень, метою яких є визначення виключно законного представництва або забезпечення представництва інтересів дітей у майнових питаннях. У той же час, такі рішення можуть прийматися до визнання і виконання, у тому разі, коли вони безпосередньо стосуються опіки.

Метою '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973_002#Text Конвенції про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей]''''' є сприяння застосуванню зазначених вище Конвенцій. Верховна Рада України прийняла Закон України про приєднання до цієї Конвенції 14 вересня 2006 року. Конвенція набула чинності для України 1 лютого 2008 року. 9

Підтримка прав дітей, забезпечення надання їм процесуальних прав та полегшення застосування ними цих прав шляхом забезпечення того, щоб діти особисто або через інших осіб чи органи були поінформовані та допущені до участі у розгляді судом справ, що їх стосуються, є предметом '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_135#Text Європейської конвенції про здійснення прав дітей],''''' яку ратифіковано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/69-16#Text Законом України від 3 серпня 2006 року № 69-V]. Конвенція набула чинності для України 1 квітня 2007 року.

Відповідно до положень Конвенції визначаються процесуальні заходи, що мають вживатися державами для сприяння здійсненню прав дітей при розгляді судом сімейних справ, зокрема тих, що пов’язані зі здійсненням батьками своєї відповідальності, визначення місця проживання дитини і доступу, – з метою найкращого врахування думки та інтересів дитини.

19 жовтня 2006 року для України набула чинності '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_425#Text Конвенція про стягнення аліментів за кордоном],''''' сторонами якої є 61 держава світу.

Метою Конвенції є спрощення стягнення аліментів у випадках, коли позивач і відповідач проживають у різних державах. Конвенція врегульовує механізм передачі прохання про стягнення аліментів з відповідача, передачу судових рішень у договірну державу, в який приймається рішення про виконання.

Крім того, з 1 серпня 2008 року для України набула чинності '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973_001#Text Конвенція про визнання і виконання рішень стосовно зобов’язань про утримання]''''', відповідний Закон про приєднання до якої Верховна Рада України прийняла 14 вересня 2006 року, і яка також надає змогу визнавати та виконувати судові рішення про стягнення аліментів, винесені в Україні, на території інших Держав-учасниць Конвенції.

Конвенція дозволяє визнавати і виконувати рішення про стягнення аліментів, винесених в інших державах, незалежно від того, рішення це суду чи адміністративного органу. Зобов’язання по утриманню можуть виникати з сімейних відносин, материнства, батьківства, шлюбу або родинних зв’язків

== Захист порушених прав дітей в Україні ==
Захист прав дітей в Україні здійснюється:
* прокуратурою;
* органом опіки та піклування;
* органами внутрішніх справ.
'''Орган опіки та піклування''' здійснює контроль за захистом прав та інтересів малолітніх і неповнолітніх осіб, за умовами, в яких вони проживають, а також вихованням і освітою. Даний орган веде облік і пошук дітей, які залишилися без нагляду батьків, а також з урахуванням певних обставин вибирають місце їх подальшого влаштування. 

'''Прокуратура''', в свою чергу, має право подати позов про позбавлення батьківських прав, скасувати рішення про усиновлення дитини, подати позов про поновлення порушених прав дитини, обов’язковий учасник судового засіданні при розгляді справи про захист прав дитини в Україні, має право оскаржити акт органів, які мають пряме відношення до захисту прав дитини. 

'''Поліція''' приймає участь у справах, що стосуються примусового виконання рішення про відібрання дитини, а також при розшуку осіб, які не виконують рішення суду щодо виховання дитини.
[[Категорія:Сімейне право]]
[[Категорія:Цивільне право]]