WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Правовий статус народного депутата

2021-12-16T13:05:24Z

Oleksandr.melnyk: створення нової статті

=== Нормативно-правова база. ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n5017 Ст. 78-81 Конституція України];

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2790-12#Text Закон України "Про статус народного депутата України" в редакції Закону від 28 лютого 2014 року № 836-VII];

Регламент Верховної Ради України від 10 лютого 2010 року.

=== Вступ. ===
Правовий статус народного депутата України встановлюється положеннями Конституції України (статті 78-81), Законом України "Про статус народного депутата України" в редакції Закону від 28 лютого 2014 року № 836-VII, Регламентом Верховної Ради України від 10 лютого 2010 року.

Цей Закон визначає статус (права, обов'язки і відповідальність) народного депутата України у Верховній Раді України та за її межами, встановлює правові і соціальні гарантії здійснення народним депутатом України своїх депутатських повноважень.

=== Хто може бути народним депутатом ===
Народним депутатом може бути громадянин України, що проживає в Україні на протязі останніх 5 років, досяг 21 року, має право голосу та не має судимості за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.

=== Строк повноважень ===
Народний депутат здійснює свої повноваження на постійній основі, які починаються після складення ним присяги на вірність Україні перед Верховною Радою України з моменту скріплення присяги особистим підписом під її текстом та припиняються з моменту відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.

Після набуття депутатських повноважень народний депутат одержує депутатське посвідчення та нагрудний знак народного депутата України. Нагрудний знак має форму і кольори Державного Прапора України з надписом "НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ" та користується їм протягом строку здійснення своїх повноважень.

Звання народного депутата із зазначенням порядкового номера скликання Верховної Ради України зберігається за ним довічно, за винятком дострокового припинення його повноважень.

Посвідчення народного депутата має спеціальну вкладку, в якій виписані основні права народного депутата. Після закінчення строку повноважень народний депутат має право користуватися депутатським посвідченням у випадках, передбачених законом.

=== Дострокове припинення повноважень ===
Повноваження народного депутата можуть бути припинені достроково за наступних обставин:

# подання особисто письмової заяви про складення депутатських повноважень;
# набрання законної сили обвинувального вироку щодо нього;
# визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;
# припинення його громадянства або виїзду на постійне проживання за межі України;
# у разі смерті;
# порушення вимог частини першої статті 3 Закону України «Про статус народного депутата України» № 2790-XII від 16 листопада 1992 р.

=== Діяльність, праця, сумісництво ===
Законом встановлено, що народний депутат не має права мати іншого представницького мандата, бути на державній службі, обіймати інші оплачувані посади, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності), входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку. У разі виникнення обставин, що порушують вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, народний депутат України у 20-денний строк з дня виникнення таких обставин припиняє таку діяльність або подає особисту заяву про складення повноважень народного депутата України.

=== Законодавча ініціатива ===
Народний депутат має право законодавчої ініціативи, яке реалізується у формі внесення до Верховної Ради України:

# законопроекту;
# проекту постанови;
# іншої законодавчої пропозиції.

Порядок внесення законопроекту, проекту постанови чи іншої законодавчої пропозиції на розгляд Верховної Ради України та порядок їх розгляду визначаються законом про Регламент Верховної Ради України.

Для реалізації права законодавчої ініціативи народний депутат наділений правами, що закріплені в Законі України «Про статус народного депутата України»:

* На вимогу народного депутата посадові особи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій зобов'язані забезпечити його консультаціями відповідних фахівців з питань депутатської діяльності і надати їх невідкладно, а за відсутності такої можливості — не пізніш як у п'ятиденний строк, необхідну інформацію та документацію.
* Апарат Верховної Ради України зобов'язаний забезпечити народного депутата актами Верховної Ради України, а на вимогу народного депутата також актами Президента України, нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями Конституційного Суду України, Верховного Суду України, офіційними матеріалами Рахункової палати і Центральної виборчої комісії. Органи влади Автономної Республіки Крим, органи державної влади та органи місцевого самоврядування при зверненні народного депутата зобов'язані надати йому офіційні матеріали щодо своєї діяльності.
* Народний депутат має право знайомитися з будь-якою конфіденційною та таємною інформацією з питань депутатської діяльності. Доступ до державної таємниці усіх ступенів секретності надається після взяття народним депутатом письмового зобов'язання щодо збереження державної таємниці.
* Вносити пропозиції про розгляд на засіданнях відповідного комітету, тимчасової спеціальної чи тимчасової слідчої комісії будь-якого питання, що належить до їх компетенції, а також брати участь в обговоренні питань, що вносяться на розгляд комітету, тимчасової спеціальної чи тимчасової слідчої комісії.

Народний депутат має право ухвального голосу щодо всіх питань, що розглядаються на засіданнях Верховної Ради України та її органів, до складу яких його обрано. Кожний народний депутат у Верховній Раді України та її органах, до складу яких його обрано, має один голос.

=== Відповідальність за висловлювання ===
Народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у Верховній Раді України та її органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.

=== Імідж ===
У своїй діяльності народний депутат повинен дотримуватися загальновизнаних норм моралі; зберігати власну гідність, поважати честь і гідність інших народних депутатів, посадових та службових осіб; утримуватись від дій, заяв та вчинків, що компрометують його самого, виборців, Верховну Раду України, державу.

Реєстрація права власності на земельну ділянку

2021-10-01T12:27:57Z

Oleksandr.melnyk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15/page Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 "Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]]

== '''Загальні положення''' ==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статті 125 Земельного кодексу України] '''право власності, зокрема, на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права'''. Наразі зареєструвати право власності на землю можна як через суб'єктів державної реєстрації прав, місцеві центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи), так і через нотаріусів, які наділені повноваженнями державних реєстраторів прав на нерухоме майно та можуть здійснювати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень без вчинення нотаріальної дії щодо такого майна.

Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням нерухомого майна. Державна реєстрація обтяжень речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 ч. 5 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]).

== '''Органи та суб’єкти, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав''' ==
*Міністерство юстиції України та його територіальні органи ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15/page в межах повноважень визначених ст.ст 7, 8 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]);
*суб’єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, акредитовані суб’єкти ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15/page в межах повноважень визначених ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]);
*державні реєстратори прав на нерухоме майно ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15/page в межах повноважень визначених ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).

== '''Документи, що підтверджують право власності та право користування земельною ділянкою''' ==
Документами, що підтверджують право власності на землю та право користування земельною ділянкою є:
* державний акт на право власності на земельну ділянку або акт на право постійного користування землею ( до 01.01.2013);
* свідоцтво про право власності на нерухоме майно (з 01.01.2013);
* свідоцтво про право на спадщину;
* судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття/зміни права власності на земельну ділянку;
* витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або Державного земельного кадастру про реєстрацію права власності;
* договір оренди, суперфіцію, емфітевзису;
* інші цивільно-правові угоди щодо відчуження земельної ділянки.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають ''з моменту державної реєстрації цих'' прав. Реєстрація права власності чи іншого права (оренду, сервітут, суперфіцій, емфітевзис і т.і.) на землю з 2016 року можна здійснити ''через місцевий центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), який приймає документи для держреєстрації речових прав на нерухоме майно, або у нотаріуса.'' Правила реєстрації прав на нерухоме майно, у тому числі на земельну ділянку, визначені, зокрема [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF/page Порядком], затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127, яка набрала чинності з 01.01.2016 р. Державна реєстрація прав може проводитися за заявою, поданою ''в електронній формі'' через Єдиний державний веб-портал електронних послуг чи інші інформаційні системи на підставі договорів про надання сервісної послуги, укладених з технічним адміністратором Державного реєстру прав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text п. 30 Порядку]). Державна реєстрація права власності на земельну ділянку, реєстрацію якого не проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент його набуття, якщо такі права набуті згідно з рішенням органу влади чи органу місцевого самоврядування, проводиться за умови встановлення факту відсутності відомостей про речові права інших осіб на таку земельну ділянку в Державному земельному кадастрі.
Державна реєстрація речових прав на земельну ділянку, похідних від права власності, набутих та оформлених в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться з одночасною державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку, крім випадків, якщо право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text ст. 29 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]).

== '''Пакет необхідних документів для подачі на реєстрацію''' ==
* витяг з Державного земельного кадастру (ДЗК);
* копію та оригінал паспорту заявника;
* копію та оригінал ідентифікаційного номеру;
* підтвердження оплати адміністративного збору;
* документ, що підтверджує право на звільнення від сплати адміністративного збору (у випадку його наявності).
* документ - підстава виникнення права на ділянку (договір купівлі-продажу (дарування, міни і т.і.), рішення суду, свідоцтво на спадщину, тощо);
* довіреність, якщо документи подаються представником (нотаріально засвідчена, якщо від фізичної особи);
* оригінал та копію паспорту, ідентифікаційного номеру представника, якщо документи подаються представником.

Заява про реєстрацію права друкується держреєстратором або нотаріусом та підписується заявником на місці.
''Витяг з Державного земельного кадастру (ДЗК) не має потреби подавати у випадку, коли документи, які є підставою виникнення, переходу чи припинення права власності або інших прав, містять в собі інформацію про кадастровий номер.''

== '''Розмір адміністративного збору за державну реєстрацію права власності''' ==
Відповідно до статті 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] за державну реєстрацію права власності справляється адміністративний збір у розмірі '''0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (237 грн 90 коп)'''.

За державну реєстрацію права власності, проведену у строки менші, ніж передбачені статтею 19 цього Закону, стягується адміністративний збір у розмірі:
* 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб (2 379 грн) - у '''строк два робочі дні;'''
* 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (4 758 грн)- у '''строк один робочий день;'''
* 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (11 895 грн) - у '''строк 2 години.'''
Станом на сьогоднішній день (2021 рік) '''адміністративний збір стягується''' у розмірі '''237 грн 90 коп''', якщо державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

Слід зазначити, що '''адміністративний збір сплачується за одну надану послугу''' у сфері державної реєстрації прав. У випадку надання даної послуги '''одночасно усім співвласникам нерухомого майна адміністративний збір стягується один раз у повному обсязі'''.

У разі надання однієї послуги у сфері державної реєстрації прав співвласникам нерухомого майна окремо один від одного, адміністративний збір стягується у повному обсязі з кожного із співвласників.

За проведення державної реєстрації прав власності на '''земельну ділянку, набутого та оформленого в установленому порядку до 1 січня 2013 року''' державна реєстрація '''прав проводиться безоплатно''' (п.1 ч.8 ст. 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]).

'''Адміністративний збір не повертається''' '''у разі відмови''' у проведенні реєстраційних дій, а у '''випадку відкликання заяви''' про державну реєстрацію прав адміністративний збір '''підлягає поверненню'''.

== '''Строки розгляду''' ==
Загальний строк розгляду поданих державному реєстратору документів складає '''''5 робочих днів'' (не календарних!).''' Зі спливом вказаного строку, за бажанням, можна буде отримати від державного реєстратора роздруківку з реєстру на бланку формату А4, проте без підпису та печатки держреєстратора. Новий порядок передбачає, що рішення держреєстратора розміщується на сайті Мінюсту та має таку ж юридичну силу, як і паперове підтвердження реєстрації права.
Закон надає можливість ''скоротити п'ятиденний строк до 2 днів, 24х та 2х годин, проте збір за реєстрацію збільшиться.''

Після реєстрації права в Державному реєстрі речових прав, особа стає власником та розпорядником земельної ділянки. [[ Порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно|Інформація з Державного реєстру речових прав]] надається за допомогою програмних засобів ведення цього Реєстру у паперовій або електронній формі, що має однакову юридичну силу та містить обов’язкове посилання на Державний реєстр прав. Крім того, є можливість отримати інформацію про будь-який об'єкт нерухомості в формі інформаційної довідки самостійно через [https://kap.minjust.gov.ua/services?product_id=1&is_registry=1&keywords=&usertype=all Кабінет електронних сервісів Мінюсту.]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Реєстрація права власності на земельну ділянку

2021-10-01T12:24:30Z

Oleksandr.melnyk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15/page Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 "Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]]

== '''Загальні положення''' ==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статті 125 Земельного кодексу України] '''право власності, зокрема, на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права'''. Наразі зареєструвати право власності на землю можна як через суб'єктів державної реєстрації прав, місцеві центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи), так і через нотаріусів, які наділені повноваженнями державних реєстраторів прав на нерухоме майно та можуть здійснювати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень без вчинення нотаріальної дії щодо такого майна.

Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням нерухомого майна. Державна реєстрація обтяжень речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 ч. 5 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]).

== '''Органи та суб’єкти, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав''' ==
*Міністерство юстиції України та його територіальні органи ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15/page в межах повноважень визначених ст.ст 7, 8 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]);
*суб’єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, акредитовані суб’єкти ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15/page в межах повноважень визначених ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]);
*державні реєстратори прав на нерухоме майно ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15/page в межах повноважень визначених ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).

== '''Документи, що підтверджують право власності та право користування земельною ділянкою''' ==
Документами, що підтверджують право власності на землю та право користування земельною ділянкою є:
* державний акт на право власності на земельну ділянку або акт на право постійного користування землею ( до 01.01.2013);
* свідоцтво про право власності на нерухоме майно (з 01.01.2013);
* свідоцтво про право на спадщину;
* судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття/зміни права власності на земельну ділянку;
* витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або Державного земельного кадастру про реєстрацію права власності;
* договір оренди, суперфіцію, емфітевзису;
* інші цивільно-правові угоди щодо відчуження земельної ділянки.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають ''з моменту державної реєстрації цих'' прав. Реєстрація права власності чи іншого права (оренду, сервітут, суперфіцій, емфітевзис і т.і.) на землю з 2016 року можна здійснити ''через місцевий центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), який приймає документи для держреєстрації речових прав на нерухоме майно, або у нотаріуса.'' Правила реєстрації прав на нерухоме майно, у тому числі на земельну ділянку, визначені, зокрема [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF/page Порядком], затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127, яка набрала чинності з 01.01.2016 р. Державна реєстрація прав може проводитися за заявою, поданою ''в електронній формі'' через Єдиний державний веб-портал електронних послуг чи інші інформаційні системи на підставі договорів про надання сервісної послуги, укладених з технічним адміністратором Державного реєстру прав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text п. 30 Порядку]). Державна реєстрація права власності на земельну ділянку, реєстрацію якого не проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент його набуття, якщо такі права набуті згідно з рішенням органу влади чи органу місцевого самоврядування, проводиться за умови встановлення факту відсутності відомостей про речові права інших осіб на таку земельну ділянку в Державному земельному кадастрі.
Державна реєстрація речових прав на земельну ділянку, похідних від права власності, набутих та оформлених в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться з одночасною державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку, крім випадків, якщо право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text ст. 29 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]).

== '''Пакет необхідних документів для подачі на реєстрацію''' ==
* витяг з Державного земельного кадастру (ДЗК);
* копію та оригінал паспорту заявника;
* копію та оригінал ідентифікаційного номеру;
* підтвердження оплати адміністративного збору;
* документ, що підтверджує право на звільнення від сплати адміністративного збору (у випадку його наявності).
* документ - підстава виникнення права на ділянку (договір купівлі-продажу (дарування, міни і т.і.), рішення суду, свідоцтво на спадщину, тощо);
* довіреність, якщо документи подаються представником (нотаріально засвідчена, якщо від фізичної особи);
* оригінал та копію паспорту, ідентифікаційного номеру представника, якщо документи подаються представником.

Заява про реєстрацію права друкується держреєстратором або нотаріусом та підписується заявником на місці.
''Витяг з Державного земельного кадастру (ДЗК) не має потреби подавати у випадку, коли документи, які є підставою виникнення, переходу чи припинення права власності або інших прав, містять в собі інформацію про кадастровий номер.''

== '''Розмір адміністративного збору за державну реєстрацію права власності''' ==
Відповідно до статті 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] за державну реєстрацію права власності справляється адміністративний збір у розмірі '''0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (237 грн 90 коп)'''.

За державну реєстрацію права власності, проведену у строки менші, ніж передбачені статтею 19 цього Закону, стягується адміністративний збір у розмірі:
* 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб (2 379 грн) - у '''строк два робочі дні;'''
* 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (4 758)- у '''строк один робочий день;'''
* 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (11 895) - у '''строк 2 години.'''
Станом на сьогоднішній день (2021 рік) '''адміністративний збір стягується''' у розмірі '''237 грн 90 коп''', якщо державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

Слід зазначити, що '''адміністративний збір сплачується за одну надану послугу''' у сфері державної реєстрації прав. У випадку надання даної послуги '''одночасно усім співвласникам нерухомого майна адміністративний збір стягується один раз у повному обсязі'''.

У разі надання однієї послуги у сфері державної реєстрації прав співвласникам нерухомого майна окремо один від одного, адміністративний збір стягується у повному обсязі з кожного із співвласників.

За проведення державної реєстрації прав власності на '''земельну ділянку, набутого та оформленого в установленому порядку до 1 січня 2013 року''' державна реєстрація '''прав проводиться безоплатно''' (п.1 ч.8 ст. 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]).

'''Адміністративний збір не повертається''' '''у разі відмови''' у проведенні реєстраційних дій, а у '''випадку відкликання заяви''' про державну реєстрацію прав адміністративний збір '''підлягає поверненню'''.

== '''Строки розгляду''' ==
Загальний строк розгляду поданих державному реєстратору документів складає '''''5 робочих днів'' (не календарних!).''' Зі спливом вказаного строку, за бажанням, можна буде отримати від державного реєстратора роздруківку з реєстру на бланку формату А4, проте без підпису та печатки держреєстратора. Новий порядок передбачає, що рішення держреєстратора розміщується на сайті Мінюсту та має таку ж юридичну силу, як і паперове підтвердження реєстрації права.
Закон надає можливість ''скоротити п'ятиденний строк до 2 днів, 24х та 2х годин, проте збір за реєстрацію збільшиться.''

Після реєстрації права в Державному реєстрі речових прав, особа стає власником та розпорядником земельної ділянки. [[ Порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно|Інформація з Державного реєстру речових прав]] надається за допомогою програмних засобів ведення цього Реєстру у паперовій або електронній формі, що має однакову юридичну силу та містить обов’язкове посилання на Державний реєстр прав. Крім того, є можливість отримати інформацію про будь-який об'єкт нерухомості в формі інформаційної довідки самостійно через [https://kap.minjust.gov.ua/services?product_id=1&is_registry=1&keywords=&usertype=all Кабінет електронних сервісів Мінюсту.]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Порядок використання земель з меліоративними системами

2019-01-03T12:22:15Z

Oleksandr.melnyk: /* Нормативна база */

==Нормативна база==

*[https://www.president.gov.ua/ua/documents/constitution/konstituciya-ukrayini-rozdil-i Конституція України, ст.13-14]; 
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1389-14 Закон України про меліорацію Землі] 
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України про охорону навколишнього середовища] 
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон україни про оренду земель] 
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України] 
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-вр Водний кодекс України] 
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-вр Кодекс України про надра] 
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] 
*[http://wiki.legalaid.gov.ua/images/4/42/%D0%94%D0%91%D0%9D_%D0%92.2.4-1-99.doc Державні будівельні норми України в.2.4-1-99 (документ Word DOC)] 
*[http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v206_574-06 Наказ про порядок використання меліоративних фондів та меліоративних земель] 

Діяльність у сфері меліорації земель регулюється:
— [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/561-12 Земельним кодексом України (561-12]), 
— [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Водним кодексом України (213/95-ВР]), 
— [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 Кодексом України про надра (132/94-ВР)], 
— [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" (1264-12)], 
— іншими нормативно-правовими актами, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. 
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про меліорацію земель, то застосовуються норми міжнародного договору.

==Поняття меліоративних земель та меліоративних систем. Ст. 1 ЗУ "Про меліорацію земель"==

*'''''меліоровані землі''''' - угіддя, на яких здійснено комплекс меліоративних заходів відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації; 
*'''''меліоративна система''''' - технологічно цілісна інженерна інфраструктура, що включає в себе такі окремі об'єкти, як меліоративна мережа каналів, трубопроводів (зрошувальних, осушувальних, осушувально-зволожувальних, колекторно-дренажних) з гідротехнічними спорудами і насосними станціями, захисні дамби, спостережна мережа, дороги і споруди на них, взаємодію яких забезпечує управління водним, тепловим, повітряним і поживним режимом грунтів на меліорованих землях. 

==Суб’єкти господарювання які використовують землі з меліоративними системами.==

Суб’єктами господарювання які використовують землі з меліоративними системами є:
*сільськогосподарські підприємства, асоціації водо- та землекористувачів, кооперативи або окремі власники, інші фізичні та юридичні особи, що використовують у своїй діяльності меліоровані землі і внутрішньогосподарські меліоративні системи;
*органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що мають у комунальній власності внутрішньогосподарські меліоративні системи;
*організації, які надають послуги суб'єктам господарювання (подача та відведення води, технічне обслуговування та ремонт об'єктів інженерної інфраструктури внутрішньогосподарських меліоративних систем тощо). 

==Умови використання земельних ділянок з меліоративними системами==

Земельні ділянки, одержані громадянами внаслідок приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, на яких розташовані та функціонують меліоративні системи, використовуються спільно на підставі угоди. У разі відсутності згоди щодо спільного використання зазначених земельних ділянок питання вирішується в судовому порядку.
Власники, користувачі, у тому числі орендарі меліорованих земель зобов'язані забезпечувати:
[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T161532.html (абзац перший частини першої статті 25 Закону України від 20.09.2016 р. N 1532-VIII)] 

*одержання високих урожаїв сільськогосподарських культур шляхом застосування науково обгрунтованих технологій вирощування високоврожайних, стійких до захворювань та шкідників, адаптованих до грунтово-кліматичних умов сортів і гібридів сільськогосподарських культур;
*збереження та відтворення родючості грунтів, біологічне різноманіття і екологічну рівновагу в навколишньому природному середовищі;
*сприяння належній експлуатації відповідних меліоративних систем та об'єктів інженерної інфраструктури таких систем, а також вжиття заходів із запобігання їх пошкодженню. 

[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T161532.html (частина перша статті 25 Закону України від 20.09.2016 р. N 1532-VIII)] :
Власники, користувачі, у тому числі орендарі меліорованих земель включають щороку до книг історії полів дані про призначення, розміри та основні характеристики меліорованих ділянок, якісні показники грунту, а також відомості про ефективність використання цих ділянок - урожайність сільськогосподарських культур, способи обробітку грунту, періодичність і кількість внесення добрив, здійснені меліоративні та природоохоронні заходи.
[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T161532.html (частина друга статті 25 Закону України від 20.09.2016 р. N 1532-VIII)] :
Власники, користувачі, у тому числі орендарі меліорованих земель несуть відповідальність за стан їх використання та моніторинг навколишнього природного середовища в зоні впливу меліоративної системи згідно із законодавством аж до припинення права власності чи користування меліорованими землями.
[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T161532.html (частина третя статті 25 Закону України від 20.09.2016 р. N 1532-VIII)] :
Обмеження і обтяження у використанні ділянок меліорованих та прилеглих до них земель здійснюються в порядку, що встановлюється Земельним кодексом України.

[http://kodeksy.com.ua/pro_orendu_zemli/statja-19.htm Стаття 19 Закону України "Про оренду землі"] :
"При передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є земельними ділянками меліорованих земель і на яких проводиться гідротехнічна меліорація, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 10 років. До договору оренди землі включається зобов'язання орендаря здійснювати інвестиції у розвиток та модернізацію відповідних меліоративних систем і об'єктів інженерної інфраструктури та сприяти їх належній експлуатації".

==Екологічні та технологічні обмеження при використанні земель з меліоративними системами.==
Використання меліоративних земель повинно здійснюватись без погіршення еколого-меліоративного стану угідь і технічного стану меліоративних систем на умовах відновлення або покращення екологічної ситуації та родючості ґрунтів. Забороняється застосування заходів, що призводять до погіршення якості земельних ділянок. Господарська діяльність на територіях підвищеного екологічного ризику, яка може завдавати шкоди іншим землевласникам, землекористувачам та навколишньому природному середовищу, повинна бути змінена або припинена.
Обмеження господарської діяльності на меліорованих
землях стосується:
— використання деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земельних ділянок; 
— необґрунтовано інтенсивного використання земель; 
— розорювання сіножатей та пасовищ на землях, ускладнених процесами шкідливої дії вод; 
— використання земель спеціального призначення для сільськогосподарських потреб (землі охоронних зон, водного фонду, заповідних територій тощо). 

==Пробеми використання земель з меліорованими системами.==

Під час паювання земель та майна колективних сільськогосподарських підприємств меліоративні системи не паювалися ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/177-2001-п п.21 Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів КСП, у тому числі реорганізованих, затверджених ПКМ від 28.02.2001 № 177]). 
Оскільки у разі ліквідації КСП існувала можливість переходу меліоративних систем у власність членів КСП, що була серйозною загрозою для їх цілісності, змінами до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-12 ЗУ "Про колективне сільськогосподарське підприємство"] (п.8 ст. 31 в ред. від 20.02.2003) було передбачено, що меліоративні системи в складі іншого майна, що не підлягало паюванню, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності в порядку, встановленому КМУ (див. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1253-2003-п ПКМ від 13.08.2003 № 1253 "Про затвердження Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників"]). 
Таке рішення призвело до утворення ситуації, коли на приватних землях знаходяться комунальні меліоративні системи. На жаль, у цій ситуації власники вбачають більшу вигоду у здаванні труб системи на металобрухт, ніж в її утриманні. 
Для забезпечення ефективного та еколого-безпечного використання меліорованих земель 02.11.2006 Державним комітетом України по водному господарству та Міністерством аграрної політики України було видано спільний [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v206_574-06 наказ № 206/638 "Про Порядок використання меліоративних фондів і меліорованих земель"]. Як видається, положення затверджене наказом мають обмежений ефект, оскільки або повторюють існуючі вимоги законодавства, або не забезпечені механізмом примусового забезпечення. Таким чином, задовільна правова база для спільного використання земель з меліоративними системами відсутня. 
Чинне законодавство, що визначає правовий режим земельних ділянок з меліоративними системами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1389-14 ЗУ "Про меліорацію земель"], [http://wiki.legalaid.gov.ua/images/4/42/%D0%94%D0%91%D0%9D_%D0%92.2.4-1-99.doc ДБН В.2.4-1-99 "Меліоративні системи та споруди"] тощо), на жаль, не розраховане на ситуацію, коли земельні ділянки із меліоративними системами поділені на дрібні "клаптики". Ефективне використання земель за таких умов взагалі неможливе. Потрібно законодавчо заохочувати концентрацію земель з меліоративними системами в обмеженого кола власників (або хоча б користувачів) і не допускати подрібнення таких земель у майбутньому.

[[Категорія: Земельне_право]]

Порядок використання земель з меліоративними системами

2019-01-03T12:10:17Z

Oleksandr.melnyk: /* Екологічні та технологічні обмеження при використанні земель з меліоративними системами. */

==Нормативна база==

— [https://www.president.gov.ua/ua/documents/constitution/konstituciya-ukrayini-rozdil-i Конституція України, ст.13-14]; 
— [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1389-14 Закон України про меліорацію Землі] 
— [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України про охорону навколишнього середовища] 
— [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон україни про оренду земель] 
— [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України] 
— [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-вр Водний кодекс України] 
— [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-вр Кодекс України про надра] 
— [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] 
— [http://wiki.legalaid.gov.ua/images/4/42/%D0%94%D0%91%D0%9D_%D0%92.2.4-1-99.doc Державні будівельні норми України в.2.4-1-99 (документ Word DOC)] 
— [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v206_574-06 Наказ про порядок використання меліоративних фондів та меліоративних земель] 

Діяльність у сфері меліорації земель регулюється:
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/561-12 Земельним кодексом України (561-12]),
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Водним кодексом України (213/95-ВР]),
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 Кодексом України про надра (132/94-ВР)],
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" (1264-12)],
*іншими нормативно-правовими актами, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про меліорацію земель, то застосовуються норми міжнародного договору.

==Поняття меліоративних земель та меліоративних систем. Ст. 1 ЗУ "Про меліорацію земель"==

*'''''меліоровані землі''''' - угіддя, на яких здійснено комплекс меліоративних заходів відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації; 
*'''''меліоративна система''''' - технологічно цілісна інженерна інфраструктура, що включає в себе такі окремі об'єкти, як меліоративна мережа каналів, трубопроводів (зрошувальних, осушувальних, осушувально-зволожувальних, колекторно-дренажних) з гідротехнічними спорудами і насосними станціями, захисні дамби, спостережна мережа, дороги і споруди на них, взаємодію яких забезпечує управління водним, тепловим, повітряним і поживним режимом грунтів на меліорованих землях. 

==Суб’єкти господарювання які використовують землі з меліоративними системами.==

Суб’єктами господарювання які використовують землі з меліоративними системами є:
*сільськогосподарські підприємства, асоціації водо- та землекористувачів, кооперативи або окремі власники, інші фізичні та юридичні особи, що використовують у своїй діяльності меліоровані землі і внутрішньогосподарські меліоративні системи;
*органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що мають у комунальній власності внутрішньогосподарські меліоративні системи;
*організації, які надають послуги суб'єктам господарювання (подача та відведення води, технічне обслуговування та ремонт об'єктів інженерної інфраструктури внутрішньогосподарських меліоративних систем тощо). 

==Умови використання земельних ділянок з меліоративними системами==

Земельні ділянки, одержані громадянами внаслідок приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, на яких розташовані та функціонують меліоративні системи, використовуються спільно на підставі угоди. У разі відсутності згоди щодо спільного використання зазначених земельних ділянок питання вирішується в судовому порядку.
Власники, користувачі, у тому числі орендарі меліорованих земель зобов'язані забезпечувати:
[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T161532.html (абзац перший частини першої статті 25 Закону України від 20.09.2016 р. N 1532-VIII)] 

*одержання високих урожаїв сільськогосподарських культур шляхом застосування науково обгрунтованих технологій вирощування високоврожайних, стійких до захворювань та шкідників, адаптованих до грунтово-кліматичних умов сортів і гібридів сільськогосподарських культур;
*збереження та відтворення родючості грунтів, біологічне різноманіття і екологічну рівновагу в навколишньому природному середовищі;
*сприяння належній експлуатації відповідних меліоративних систем та об'єктів інженерної інфраструктури таких систем, а також вжиття заходів із запобігання їх пошкодженню. 

[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T161532.html (частина перша статті 25 Закону України від 20.09.2016 р. N 1532-VIII)] :
Власники, користувачі, у тому числі орендарі меліорованих земель включають щороку до книг історії полів дані про призначення, розміри та основні характеристики меліорованих ділянок, якісні показники грунту, а також відомості про ефективність використання цих ділянок - урожайність сільськогосподарських культур, способи обробітку грунту, періодичність і кількість внесення добрив, здійснені меліоративні та природоохоронні заходи.
[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T161532.html (частина друга статті 25 Закону України від 20.09.2016 р. N 1532-VIII)] :
Власники, користувачі, у тому числі орендарі меліорованих земель несуть відповідальність за стан їх використання та моніторинг навколишнього природного середовища в зоні впливу меліоративної системи згідно із законодавством аж до припинення права власності чи користування меліорованими землями.
[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T161532.html (частина третя статті 25 Закону України від 20.09.2016 р. N 1532-VIII)] :
Обмеження і обтяження у використанні ділянок меліорованих та прилеглих до них земель здійснюються в порядку, що встановлюється Земельним кодексом України.

[http://kodeksy.com.ua/pro_orendu_zemli/statja-19.htm Стаття 19 Закону України "Про оренду землі"] :
"При передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є земельними ділянками меліорованих земель і на яких проводиться гідротехнічна меліорація, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 10 років. До договору оренди землі включається зобов'язання орендаря здійснювати інвестиції у розвиток та модернізацію відповідних меліоративних систем і об'єктів інженерної інфраструктури та сприяти їх належній експлуатації".

==Екологічні та технологічні обмеження при використанні земель з меліоративними системами.==
Використання меліоративних земель повинно здійснюватись без погіршення еколого-меліоративного стану угідь і технічного стану меліоративних систем на умовах відновлення або покращення екологічної ситуації та родючості ґрунтів. Забороняється застосування заходів, що призводять до погіршення якості земельних ділянок. Господарська діяльність на територіях підвищеного екологічного ризику, яка може завдавати шкоди іншим землевласникам, землекористувачам та навколишньому природному середовищу, повинна бути змінена або припинена.
Обмеження господарської діяльності на меліорованих
землях стосується:
— використання деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земельних ділянок; 
— необґрунтовано інтенсивного використання земель; 
— розорювання сіножатей та пасовищ на землях, ускладнених процесами шкідливої дії вод; 
— використання земель спеціального призначення для сільськогосподарських потреб (землі охоронних зон, водного фонду, заповідних територій тощо). 

==Пробеми використання земель з меліорованими системами.==

Під час паювання земель та майна колективних сільськогосподарських підприємств меліоративні системи не паювалися ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/177-2001-п п.21 Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів КСП, у тому числі реорганізованих, затверджених ПКМ від 28.02.2001 № 177]). 
Оскільки у разі ліквідації КСП існувала можливість переходу меліоративних систем у власність членів КСП, що була серйозною загрозою для їх цілісності, змінами до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-12 ЗУ "Про колективне сільськогосподарське підприємство"] (п.8 ст. 31 в ред. від 20.02.2003) було передбачено, що меліоративні системи в складі іншого майна, що не підлягало паюванню, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності в порядку, встановленому КМУ (див. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1253-2003-п ПКМ від 13.08.2003 № 1253 "Про затвердження Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників"]). 
Таке рішення призвело до утворення ситуації, коли на приватних землях знаходяться комунальні меліоративні системи. На жаль, у цій ситуації власники вбачають більшу вигоду у здаванні труб системи на металобрухт, ніж в її утриманні. 
Для забезпечення ефективного та еколого-безпечного використання меліорованих земель 02.11.2006 Державним комітетом України по водному господарству та Міністерством аграрної політики України було видано спільний [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v206_574-06 наказ № 206/638 "Про Порядок використання меліоративних фондів і меліорованих земель"]. Як видається, положення затверджене наказом мають обмежений ефект, оскільки або повторюють існуючі вимоги законодавства, або не забезпечені механізмом примусового забезпечення. Таким чином, задовільна правова база для спільного використання земель з меліоративними системами відсутня. 
Чинне законодавство, що визначає правовий режим земельних ділянок з меліоративними системами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1389-14 ЗУ "Про меліорацію земель"], [http://wiki.legalaid.gov.ua/images/4/42/%D0%94%D0%91%D0%9D_%D0%92.2.4-1-99.doc ДБН В.2.4-1-99 "Меліоративні системи та споруди"] тощо), на жаль, не розраховане на ситуацію, коли земельні ділянки із меліоративними системами поділені на дрібні "клаптики". Ефективне використання земель за таких умов взагалі неможливе. Потрібно законодавчо заохочувати концентрацію земель з меліоративними системами в обмеженого кола власників (або хоча б користувачів) і не допускати подрібнення таких земель у майбутньому.

[[Категорія: Земельне_право]]

Порядок використання земель з меліоративними системами

2019-01-03T12:09:48Z

Oleksandr.melnyk: /* Екологічні та технологічні обмеження при використанні земель з меліоративними системами. */

==Нормативна база==

— [https://www.president.gov.ua/ua/documents/constitution/konstituciya-ukrayini-rozdil-i Конституція України, ст.13-14]; 
— [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1389-14 Закон України про меліорацію Землі] 
— [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України про охорону навколишнього середовища] 
— [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон україни про оренду земель] 
— [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України] 
— [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-вр Водний кодекс України] 
— [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-вр Кодекс України про надра] 
— [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] 
— [http://wiki.legalaid.gov.ua/images/4/42/%D0%94%D0%91%D0%9D_%D0%92.2.4-1-99.doc Державні будівельні норми України в.2.4-1-99 (документ Word DOC)] 
— [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v206_574-06 Наказ про порядок використання меліоративних фондів та меліоративних земель] 

Діяльність у сфері меліорації земель регулюється:
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/561-12 Земельним кодексом України (561-12]),
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Водним кодексом України (213/95-ВР]),
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 Кодексом України про надра (132/94-ВР)],
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" (1264-12)],
*іншими нормативно-правовими актами, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про меліорацію земель, то застосовуються норми міжнародного договору.

==Поняття меліоративних земель та меліоративних систем. Ст. 1 ЗУ "Про меліорацію земель"==

*'''''меліоровані землі''''' - угіддя, на яких здійснено комплекс меліоративних заходів відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації; 
*'''''меліоративна система''''' - технологічно цілісна інженерна інфраструктура, що включає в себе такі окремі об'єкти, як меліоративна мережа каналів, трубопроводів (зрошувальних, осушувальних, осушувально-зволожувальних, колекторно-дренажних) з гідротехнічними спорудами і насосними станціями, захисні дамби, спостережна мережа, дороги і споруди на них, взаємодію яких забезпечує управління водним, тепловим, повітряним і поживним режимом грунтів на меліорованих землях. 

==Суб’єкти господарювання які використовують землі з меліоративними системами.==

Суб’єктами господарювання які використовують землі з меліоративними системами є:
*сільськогосподарські підприємства, асоціації водо- та землекористувачів, кооперативи або окремі власники, інші фізичні та юридичні особи, що використовують у своїй діяльності меліоровані землі і внутрішньогосподарські меліоративні системи;
*органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що мають у комунальній власності внутрішньогосподарські меліоративні системи;
*організації, які надають послуги суб'єктам господарювання (подача та відведення води, технічне обслуговування та ремонт об'єктів інженерної інфраструктури внутрішньогосподарських меліоративних систем тощо). 

==Умови використання земельних ділянок з меліоративними системами==

Земельні ділянки, одержані громадянами внаслідок приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, на яких розташовані та функціонують меліоративні системи, використовуються спільно на підставі угоди. У разі відсутності згоди щодо спільного використання зазначених земельних ділянок питання вирішується в судовому порядку.
Власники, користувачі, у тому числі орендарі меліорованих земель зобов'язані забезпечувати:
[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T161532.html (абзац перший частини першої статті 25 Закону України від 20.09.2016 р. N 1532-VIII)] 

*одержання високих урожаїв сільськогосподарських культур шляхом застосування науково обгрунтованих технологій вирощування високоврожайних, стійких до захворювань та шкідників, адаптованих до грунтово-кліматичних умов сортів і гібридів сільськогосподарських культур;
*збереження та відтворення родючості грунтів, біологічне різноманіття і екологічну рівновагу в навколишньому природному середовищі;
*сприяння належній експлуатації відповідних меліоративних систем та об'єктів інженерної інфраструктури таких систем, а також вжиття заходів із запобігання їх пошкодженню. 

[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T161532.html (частина перша статті 25 Закону України від 20.09.2016 р. N 1532-VIII)] :
Власники, користувачі, у тому числі орендарі меліорованих земель включають щороку до книг історії полів дані про призначення, розміри та основні характеристики меліорованих ділянок, якісні показники грунту, а також відомості про ефективність використання цих ділянок - урожайність сільськогосподарських культур, способи обробітку грунту, періодичність і кількість внесення добрив, здійснені меліоративні та природоохоронні заходи.
[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T161532.html (частина друга статті 25 Закону України від 20.09.2016 р. N 1532-VIII)] :
Власники, користувачі, у тому числі орендарі меліорованих земель несуть відповідальність за стан їх використання та моніторинг навколишнього природного середовища в зоні впливу меліоративної системи згідно із законодавством аж до припинення права власності чи користування меліорованими землями.
[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T161532.html (частина третя статті 25 Закону України від 20.09.2016 р. N 1532-VIII)] :
Обмеження і обтяження у використанні ділянок меліорованих та прилеглих до них земель здійснюються в порядку, що встановлюється Земельним кодексом України.

[http://kodeksy.com.ua/pro_orendu_zemli/statja-19.htm Стаття 19 Закону України "Про оренду землі"] :
"При передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є земельними ділянками меліорованих земель і на яких проводиться гідротехнічна меліорація, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 10 років. До договору оренди землі включається зобов'язання орендаря здійснювати інвестиції у розвиток та модернізацію відповідних меліоративних систем і об'єктів інженерної інфраструктури та сприяти їх належній експлуатації".

==Екологічні та технологічні обмеження при використанні земель з меліоративними системами.==
Використання меліоративних земель повинно здійснюватись без погіршення еколого-меліоративного стану угідь і технічного стану меліоративних систем на умовах відновлення або покращення екологічної ситуації та родючості ґрунтів. Забороняється застосування заходів, що призводять до погіршення якості земельних ділянок. Господарська діяльність на територіях підвищеного екологічного ризику, яка може завдавати шкоди іншим землевласникам, землекористувачам та навколишньому природному середовищу, повинна бути змінена або припинена.
Обмеження господарської діяльності на меліорованих
землях стосується:
— використання деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земельних ділянок;
— необґрунтовано інтенсивного використання земель;
— розорювання сіножатей та пасовищ на землях, ускладнених процесами шкідливої дії вод;
— використання земель спеціального призначення для сільськогосподарських потреб (землі охоронних зон, водного фонду, заповідних територій тощо).

==Пробеми використання земель з меліорованими системами.==

Під час паювання земель та майна колективних сільськогосподарських підприємств меліоративні системи не паювалися ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/177-2001-п п.21 Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів КСП, у тому числі реорганізованих, затверджених ПКМ від 28.02.2001 № 177]). 
Оскільки у разі ліквідації КСП існувала можливість переходу меліоративних систем у власність членів КСП, що була серйозною загрозою для їх цілісності, змінами до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-12 ЗУ "Про колективне сільськогосподарське підприємство"] (п.8 ст. 31 в ред. від 20.02.2003) було передбачено, що меліоративні системи в складі іншого майна, що не підлягало паюванню, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності в порядку, встановленому КМУ (див. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1253-2003-п ПКМ від 13.08.2003 № 1253 "Про затвердження Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників"]). 
Таке рішення призвело до утворення ситуації, коли на приватних землях знаходяться комунальні меліоративні системи. На жаль, у цій ситуації власники вбачають більшу вигоду у здаванні труб системи на металобрухт, ніж в її утриманні. 
Для забезпечення ефективного та еколого-безпечного використання меліорованих земель 02.11.2006 Державним комітетом України по водному господарству та Міністерством аграрної політики України було видано спільний [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v206_574-06 наказ № 206/638 "Про Порядок використання меліоративних фондів і меліорованих земель"]. Як видається, положення затверджене наказом мають обмежений ефект, оскільки або повторюють існуючі вимоги законодавства, або не забезпечені механізмом примусового забезпечення. Таким чином, задовільна правова база для спільного використання земель з меліоративними системами відсутня. 
Чинне законодавство, що визначає правовий режим земельних ділянок з меліоративними системами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1389-14 ЗУ "Про меліорацію земель"], [http://wiki.legalaid.gov.ua/images/4/42/%D0%94%D0%91%D0%9D_%D0%92.2.4-1-99.doc ДБН В.2.4-1-99 "Меліоративні системи та споруди"] тощо), на жаль, не розраховане на ситуацію, коли земельні ділянки із меліоративними системами поділені на дрібні "клаптики". Ефективне використання земель за таких умов взагалі неможливе. Потрібно законодавчо заохочувати концентрацію земель з меліоративними системами в обмеженого кола власників (або хоча б користувачів) і не допускати подрібнення таких земель у майбутньому.

[[Категорія: Земельне_право]]

Порядок використання земель з меліоративними системами

2019-01-03T12:08:51Z

Oleksandr.melnyk: /* Екологічні та технологічні обмеження при використанні земель з меліоративними системами. */

==Нормативна база==

— [https://www.president.gov.ua/ua/documents/constitution/konstituciya-ukrayini-rozdil-i Конституція України, ст.13-14]; 
— [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1389-14 Закон України про меліорацію Землі] 
— [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України про охорону навколишнього середовища] 
— [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон україни про оренду земель] 
— [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України] 
— [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-вр Водний кодекс України] 
— [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-вр Кодекс України про надра] 
— [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] 
— [http://wiki.legalaid.gov.ua/images/4/42/%D0%94%D0%91%D0%9D_%D0%92.2.4-1-99.doc Державні будівельні норми України в.2.4-1-99 (документ Word DOC)] 
— [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v206_574-06 Наказ про порядок використання меліоративних фондів та меліоративних земель] 

Діяльність у сфері меліорації земель регулюється:
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/561-12 Земельним кодексом України (561-12]),
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Водним кодексом України (213/95-ВР]),
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 Кодексом України про надра (132/94-ВР)],
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" (1264-12)],
*іншими нормативно-правовими актами, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про меліорацію земель, то застосовуються норми міжнародного договору.

==Поняття меліоративних земель та меліоративних систем. Ст. 1 ЗУ "Про меліорацію земель"==

*'''''меліоровані землі''''' - угіддя, на яких здійснено комплекс меліоративних заходів відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації; 
*'''''меліоративна система''''' - технологічно цілісна інженерна інфраструктура, що включає в себе такі окремі об'єкти, як меліоративна мережа каналів, трубопроводів (зрошувальних, осушувальних, осушувально-зволожувальних, колекторно-дренажних) з гідротехнічними спорудами і насосними станціями, захисні дамби, спостережна мережа, дороги і споруди на них, взаємодію яких забезпечує управління водним, тепловим, повітряним і поживним режимом грунтів на меліорованих землях. 

==Суб’єкти господарювання які використовують землі з меліоративними системами.==

Суб’єктами господарювання які використовують землі з меліоративними системами є:
*сільськогосподарські підприємства, асоціації водо- та землекористувачів, кооперативи або окремі власники, інші фізичні та юридичні особи, що використовують у своїй діяльності меліоровані землі і внутрішньогосподарські меліоративні системи;
*органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що мають у комунальній власності внутрішньогосподарські меліоративні системи;
*організації, які надають послуги суб'єктам господарювання (подача та відведення води, технічне обслуговування та ремонт об'єктів інженерної інфраструктури внутрішньогосподарських меліоративних систем тощо). 

==Умови використання земельних ділянок з меліоративними системами==

Земельні ділянки, одержані громадянами внаслідок приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, на яких розташовані та функціонують меліоративні системи, використовуються спільно на підставі угоди. У разі відсутності згоди щодо спільного використання зазначених земельних ділянок питання вирішується в судовому порядку.
Власники, користувачі, у тому числі орендарі меліорованих земель зобов'язані забезпечувати:
[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T161532.html (абзац перший частини першої статті 25 Закону України від 20.09.2016 р. N 1532-VIII)] 

*одержання високих урожаїв сільськогосподарських культур шляхом застосування науково обгрунтованих технологій вирощування високоврожайних, стійких до захворювань та шкідників, адаптованих до грунтово-кліматичних умов сортів і гібридів сільськогосподарських культур;
*збереження та відтворення родючості грунтів, біологічне різноманіття і екологічну рівновагу в навколишньому природному середовищі;
*сприяння належній експлуатації відповідних меліоративних систем та об'єктів інженерної інфраструктури таких систем, а також вжиття заходів із запобігання їх пошкодженню. 

[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T161532.html (частина перша статті 25 Закону України від 20.09.2016 р. N 1532-VIII)] :
Власники, користувачі, у тому числі орендарі меліорованих земель включають щороку до книг історії полів дані про призначення, розміри та основні характеристики меліорованих ділянок, якісні показники грунту, а також відомості про ефективність використання цих ділянок - урожайність сільськогосподарських культур, способи обробітку грунту, періодичність і кількість внесення добрив, здійснені меліоративні та природоохоронні заходи.
[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T161532.html (частина друга статті 25 Закону України від 20.09.2016 р. N 1532-VIII)] :
Власники, користувачі, у тому числі орендарі меліорованих земель несуть відповідальність за стан їх використання та моніторинг навколишнього природного середовища в зоні впливу меліоративної системи згідно із законодавством аж до припинення права власності чи користування меліорованими землями.
[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T161532.html (частина третя статті 25 Закону України від 20.09.2016 р. N 1532-VIII)] :
Обмеження і обтяження у використанні ділянок меліорованих та прилеглих до них земель здійснюються в порядку, що встановлюється Земельним кодексом України.

[http://kodeksy.com.ua/pro_orendu_zemli/statja-19.htm Стаття 19 Закону України "Про оренду землі"] :
"При передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є земельними ділянками меліорованих земель і на яких проводиться гідротехнічна меліорація, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 10 років. До договору оренди землі включається зобов'язання орендаря здійснювати інвестиції у розвиток та модернізацію відповідних меліоративних систем і об'єктів інженерної інфраструктури та сприяти їх належній експлуатації".

==Екологічні та технологічні обмеження при використанні земель з меліоративними системами.==
Використання меліоративних земель повинно здійснюватись без погіршення еколого-меліоративного стану угідь і технічного стану меліоративних систем на умовах відновлення або покращення екологічної ситуації та родючості ґрунтів. Забороняється застосування заходів, що призводять до погіршення якості земельних ділянок. Господарська діяльність на територіях підвищеного екологічного ризику, яка може завдавати шкоди іншим землевласникам, землекористувачам та навколишньому природному середовищу, повинна бути змінена або припинена.
Обмеження господарської діяльності на меліорованих
землях стосується:
- використання деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земельних ділянок;
- необґрунтовано інтенсивного використання земель;
- розорювання сіножатей та пасовищ на землях, ускладнених процесами шкідливої дії вод;
- використання земель спеціального призначення для сільськогосподарських потреб (землі охоронних зон, водного фонду, заповідних територій тощо).

==Пробеми використання земель з меліорованими системами.==

Під час паювання земель та майна колективних сільськогосподарських підприємств меліоративні системи не паювалися ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/177-2001-п п.21 Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів КСП, у тому числі реорганізованих, затверджених ПКМ від 28.02.2001 № 177]). 
Оскільки у разі ліквідації КСП існувала можливість переходу меліоративних систем у власність членів КСП, що була серйозною загрозою для їх цілісності, змінами до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-12 ЗУ "Про колективне сільськогосподарське підприємство"] (п.8 ст. 31 в ред. від 20.02.2003) було передбачено, що меліоративні системи в складі іншого майна, що не підлягало паюванню, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності в порядку, встановленому КМУ (див. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1253-2003-п ПКМ від 13.08.2003 № 1253 "Про затвердження Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників"]). 
Таке рішення призвело до утворення ситуації, коли на приватних землях знаходяться комунальні меліоративні системи. На жаль, у цій ситуації власники вбачають більшу вигоду у здаванні труб системи на металобрухт, ніж в її утриманні. 
Для забезпечення ефективного та еколого-безпечного використання меліорованих земель 02.11.2006 Державним комітетом України по водному господарству та Міністерством аграрної політики України було видано спільний [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v206_574-06 наказ № 206/638 "Про Порядок використання меліоративних фондів і меліорованих земель"]. Як видається, положення затверджене наказом мають обмежений ефект, оскільки або повторюють існуючі вимоги законодавства, або не забезпечені механізмом примусового забезпечення. Таким чином, задовільна правова база для спільного використання земель з меліоративними системами відсутня. 
Чинне законодавство, що визначає правовий режим земельних ділянок з меліоративними системами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1389-14 ЗУ "Про меліорацію земель"], [http://wiki.legalaid.gov.ua/images/4/42/%D0%94%D0%91%D0%9D_%D0%92.2.4-1-99.doc ДБН В.2.4-1-99 "Меліоративні системи та споруди"] тощо), на жаль, не розраховане на ситуацію, коли земельні ділянки із меліоративними системами поділені на дрібні "клаптики". Ефективне використання земель за таких умов взагалі неможливе. Потрібно законодавчо заохочувати концентрацію земель з меліоративними системами в обмеженого кола власників (або хоча б користувачів) і не допускати подрібнення таких земель у майбутньому.

[[Категорія: Земельне_право]]

Порядок використання земель з меліоративними системами

2019-01-03T12:08:08Z

Oleksandr.melnyk:

==Нормативна база==

— [https://www.president.gov.ua/ua/documents/constitution/konstituciya-ukrayini-rozdil-i Конституція України, ст.13-14]; 
— [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1389-14 Закон України про меліорацію Землі] 
— [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України про охорону навколишнього середовища] 
— [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон україни про оренду земель] 
— [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України] 
— [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-вр Водний кодекс України] 
— [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-вр Кодекс України про надра] 
— [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] 
— [http://wiki.legalaid.gov.ua/images/4/42/%D0%94%D0%91%D0%9D_%D0%92.2.4-1-99.doc Державні будівельні норми України в.2.4-1-99 (документ Word DOC)] 
— [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v206_574-06 Наказ про порядок використання меліоративних фондів та меліоративних земель] 

Діяльність у сфері меліорації земель регулюється:
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/561-12 Земельним кодексом України (561-12]),
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Водним кодексом України (213/95-ВР]),
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 Кодексом України про надра (132/94-ВР)],
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" (1264-12)],
*іншими нормативно-правовими актами, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про меліорацію земель, то застосовуються норми міжнародного договору.

==Поняття меліоративних земель та меліоративних систем. Ст. 1 ЗУ "Про меліорацію земель"==

*'''''меліоровані землі''''' - угіддя, на яких здійснено комплекс меліоративних заходів відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації; 
*'''''меліоративна система''''' - технологічно цілісна інженерна інфраструктура, що включає в себе такі окремі об'єкти, як меліоративна мережа каналів, трубопроводів (зрошувальних, осушувальних, осушувально-зволожувальних, колекторно-дренажних) з гідротехнічними спорудами і насосними станціями, захисні дамби, спостережна мережа, дороги і споруди на них, взаємодію яких забезпечує управління водним, тепловим, повітряним і поживним режимом грунтів на меліорованих землях. 

==Суб’єкти господарювання які використовують землі з меліоративними системами.==

Суб’єктами господарювання які використовують землі з меліоративними системами є:
*сільськогосподарські підприємства, асоціації водо- та землекористувачів, кооперативи або окремі власники, інші фізичні та юридичні особи, що використовують у своїй діяльності меліоровані землі і внутрішньогосподарські меліоративні системи;
*органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що мають у комунальній власності внутрішньогосподарські меліоративні системи;
*організації, які надають послуги суб'єктам господарювання (подача та відведення води, технічне обслуговування та ремонт об'єктів інженерної інфраструктури внутрішньогосподарських меліоративних систем тощо). 

==Умови використання земельних ділянок з меліоративними системами==

Земельні ділянки, одержані громадянами внаслідок приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, на яких розташовані та функціонують меліоративні системи, використовуються спільно на підставі угоди. У разі відсутності згоди щодо спільного використання зазначених земельних ділянок питання вирішується в судовому порядку.
Власники, користувачі, у тому числі орендарі меліорованих земель зобов'язані забезпечувати:
[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T161532.html (абзац перший частини першої статті 25 Закону України від 20.09.2016 р. N 1532-VIII)] 

*одержання високих урожаїв сільськогосподарських культур шляхом застосування науково обгрунтованих технологій вирощування високоврожайних, стійких до захворювань та шкідників, адаптованих до грунтово-кліматичних умов сортів і гібридів сільськогосподарських культур;
*збереження та відтворення родючості грунтів, біологічне різноманіття і екологічну рівновагу в навколишньому природному середовищі;
*сприяння належній експлуатації відповідних меліоративних систем та об'єктів інженерної інфраструктури таких систем, а також вжиття заходів із запобігання їх пошкодженню. 

[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T161532.html (частина перша статті 25 Закону України від 20.09.2016 р. N 1532-VIII)] :
Власники, користувачі, у тому числі орендарі меліорованих земель включають щороку до книг історії полів дані про призначення, розміри та основні характеристики меліорованих ділянок, якісні показники грунту, а також відомості про ефективність використання цих ділянок - урожайність сільськогосподарських культур, способи обробітку грунту, періодичність і кількість внесення добрив, здійснені меліоративні та природоохоронні заходи.
[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T161532.html (частина друга статті 25 Закону України від 20.09.2016 р. N 1532-VIII)] :
Власники, користувачі, у тому числі орендарі меліорованих земель несуть відповідальність за стан їх використання та моніторинг навколишнього природного середовища в зоні впливу меліоративної системи згідно із законодавством аж до припинення права власності чи користування меліорованими землями.
[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T161532.html (частина третя статті 25 Закону України від 20.09.2016 р. N 1532-VIII)] :
Обмеження і обтяження у використанні ділянок меліорованих та прилеглих до них земель здійснюються в порядку, що встановлюється Земельним кодексом України.

[http://kodeksy.com.ua/pro_orendu_zemli/statja-19.htm Стаття 19 Закону України "Про оренду землі"] :
"При передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є земельними ділянками меліорованих земель і на яких проводиться гідротехнічна меліорація, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 10 років. До договору оренди землі включається зобов'язання орендаря здійснювати інвестиції у розвиток та модернізацію відповідних меліоративних систем і об'єктів інженерної інфраструктури та сприяти їх належній експлуатації".

==Екологічні та технологічні обмеження при використанні земель з меліоративними системами.==
Використання меліоративних земель повинно здійснюватись без погіршення еколого-меліоративного стану угідь і технічного стану меліоративних систем на умовах відновлення або покращення екологічної ситуації та родючості ґрунтів. Забороняється застосування заходів, що призводять до погіршення якості земельних ділянок. Господарська діяльність на територіях підвищеного екологічного ризику, яка може завдавати шкоди іншим землевласникам, землекористувачам та навколишньому природному середовищу, повинна бути змінена або припинена.
Обмеження господарської діяльності на меліорованих
землях стосується:
- використання деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земельних ділянок;
- необґрунтовано інтенсивного використання земель;
- розорювання сіножатей та пасовищ на землях, ускладнених процесами шкідливої дії вод;
- використання земель спеціального призначення для сільськогосподарських потреб (землі охоронних зон, водного фонду, заповідних територій тощо).

==Пробеми використання земель з меліорованими системами.==

Під час паювання земель та майна колективних сільськогосподарських підприємств меліоративні системи не паювалися ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/177-2001-п п.21 Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів КСП, у тому числі реорганізованих, затверджених ПКМ від 28.02.2001 № 177]). 
Оскільки у разі ліквідації КСП існувала можливість переходу меліоративних систем у власність членів КСП, що була серйозною загрозою для їх цілісності, змінами до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-12 ЗУ "Про колективне сільськогосподарське підприємство"] (п.8 ст. 31 в ред. від 20.02.2003) було передбачено, що меліоративні системи в складі іншого майна, що не підлягало паюванню, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності в порядку, встановленому КМУ (див. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1253-2003-п ПКМ від 13.08.2003 № 1253 "Про затвердження Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників"]). 
Таке рішення призвело до утворення ситуації, коли на приватних землях знаходяться комунальні меліоративні системи. На жаль, у цій ситуації власники вбачають більшу вигоду у здаванні труб системи на металобрухт, ніж в її утриманні. 
Для забезпечення ефективного та еколого-безпечного використання меліорованих земель 02.11.2006 Державним комітетом України по водному господарству та Міністерством аграрної політики України було видано спільний [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v206_574-06 наказ № 206/638 "Про Порядок використання меліоративних фондів і меліорованих земель"]. Як видається, положення затверджене наказом мають обмежений ефект, оскільки або повторюють існуючі вимоги законодавства, або не забезпечені механізмом примусового забезпечення. Таким чином, задовільна правова база для спільного використання земель з меліоративними системами відсутня. 
Чинне законодавство, що визначає правовий режим земельних ділянок з меліоративними системами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1389-14 ЗУ "Про меліорацію земель"], [http://wiki.legalaid.gov.ua/images/4/42/%D0%94%D0%91%D0%9D_%D0%92.2.4-1-99.doc ДБН В.2.4-1-99 "Меліоративні системи та споруди"] тощо), на жаль, не розраховане на ситуацію, коли земельні ділянки із меліоративними системами поділені на дрібні "клаптики". Ефективне використання земель за таких умов взагалі неможливе. Потрібно законодавчо заохочувати концентрацію земель з меліоративними системами в обмеженого кола власників (або хоча б користувачів) і не допускати подрібнення таких земель у майбутньому.

[[Категорія: Земельне_право]]

Порядок використання земель з меліоративними системами

2019-01-03T12:04:38Z

Oleksandr.melnyk:

==Нормативна база==

— [https://www.president.gov.ua/ua/documents/constitution/konstituciya-ukrayini-rozdil-i Конституція України, ст.13-14]; 
— [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1389-14 Закон України про меліорацію Землі] 
— [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України про охорону навколишнього середовища] 
— [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон україни про оренду земель] 
— [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України] 
— [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-вр Водний кодекс України] 
— [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-вр Кодекс України про надра] 
— [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] 
— [http://wiki.legalaid.gov.ua/images/4/42/%D0%94%D0%91%D0%9D_%D0%92.2.4-1-99.doc Державні будівельні норми України в.2.4-1-99 (документ Word DOC)] 
— [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v206_574-06 Наказ про порядок використання меліоративних фондів та меліоративних земель] 

Діяльність у сфері меліорації земель регулюється:
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/561-12 Земельним кодексом України (561-12]),
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Водним кодексом України (213/95-ВР]),
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 Кодексом України про надра (132/94-ВР)],
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" (1264-12)],
*іншими нормативно-правовими актами, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про меліорацію земель, то застосовуються норми міжнародного договору.

==Поняття меліоративних земель та меліоративних систем. Ст. 1 ЗУ "Про меліорацію земель"==

*'''''меліоровані землі''''' - угіддя, на яких здійснено комплекс меліоративних заходів відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації; 
*'''''меліоративна система''''' - технологічно цілісна інженерна інфраструктура, що включає в себе такі окремі об'єкти, як меліоративна мережа каналів, трубопроводів (зрошувальних, осушувальних, осушувально-зволожувальних, колекторно-дренажних) з гідротехнічними спорудами і насосними станціями, захисні дамби, спостережна мережа, дороги і споруди на них, взаємодію яких забезпечує управління водним, тепловим, повітряним і поживним режимом грунтів на меліорованих землях. 

==Суб’єкти господарювання які використовують землі з меліоративними системами.==

Суб’єктами господарювання які використовують землі з меліоративними системами є:
*сільськогосподарські підприємства, асоціації водо- та землекористувачів, кооперативи або окремі власники, інші фізичні та юридичні особи, що використовують у своїй діяльності меліоровані землі і внутрішньогосподарські меліоративні системи;
*органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що мають у комунальній власності внутрішньогосподарські меліоративні системи;
*організації, які надають послуги суб'єктам господарювання (подача та відведення води, технічне обслуговування та ремонт об'єктів інженерної інфраструктури внутрішньогосподарських меліоративних систем тощо). 

==Умови використання земельних ділянок з меліоративними системами==

Земельні ділянки, одержані громадянами внаслідок приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, на яких розташовані та функціонують меліоративні системи, використовуються спільно на підставі угоди. У разі відсутності згоди щодо спільного використання зазначених земельних ділянок питання вирішується в судовому порядку.
Власники, користувачі, у тому числі орендарі меліорованих земель зобов'язані забезпечувати:
[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T161532.html (абзац перший частини першої статті 25 Закону України від 20.09.2016 р. N 1532-VIII)] 

*одержання високих урожаїв сільськогосподарських культур шляхом застосування науково обгрунтованих технологій вирощування високоврожайних, стійких до захворювань та шкідників, адаптованих до грунтово-кліматичних умов сортів і гібридів сільськогосподарських культур;
*збереження та відтворення родючості грунтів, біологічне різноманіття і екологічну рівновагу в навколишньому природному середовищі;
*сприяння належній експлуатації відповідних меліоративних систем та об'єктів інженерної інфраструктури таких систем, а також вжиття заходів із запобігання їх пошкодженню. 

[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T161532.html (частина перша статті 25 Закону України від 20.09.2016 р. N 1532-VIII)] :
Власники, користувачі, у тому числі орендарі меліорованих земель включають щороку до книг історії полів дані про призначення, розміри та основні характеристики меліорованих ділянок, якісні показники грунту, а також відомості про ефективність використання цих ділянок - урожайність сільськогосподарських культур, способи обробітку грунту, періодичність і кількість внесення добрив, здійснені меліоративні та природоохоронні заходи.
[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T161532.html (частина друга статті 25 Закону України від 20.09.2016 р. N 1532-VIII)] :
Власники, користувачі, у тому числі орендарі меліорованих земель несуть відповідальність за стан їх використання та моніторинг навколишнього природного середовища в зоні впливу меліоративної системи згідно із законодавством аж до припинення права власності чи користування меліорованими землями.
[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T161532.html (частина третя статті 25 Закону України від 20.09.2016 р. N 1532-VIII)] :
Обмеження і обтяження у використанні ділянок меліорованих та прилеглих до них земель здійснюються в порядку, що встановлюється Земельним кодексом України.

[http://kodeksy.com.ua/pro_orendu_zemli/statja-19.htm Стаття 19 Закону України "Про оренду землі"] :
"При передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є земельними ділянками меліорованих земель і на яких проводиться гідротехнічна меліорація, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 10 років. До договору оренди землі включається зобов'язання орендаря здійснювати інвестиції у розвиток та модернізацію відповідних меліоративних систем і об'єктів інженерної інфраструктури та сприяти їх належній експлуатації".

==Екологічні та технологічні обмеження при використанні земель з меліоративними системами.==
Використання меліоративних земель повинно здійснюватись без погіршення еколого-меліоративного стану угідь і технічного стану меліоративних систем на умовах відновлення або покращення екологічної ситуації та родючості ґрунтів. Забороняється застосування заходів, що призводять до погіршення якості земельних ділянок. Господарська діяльність на територіях підвищеного екологічного ризику, яка може завдавати шкоди іншим землевласникам, землекористувачам та навколишньому природному середовищу, повинна бути змінена або припинена.
Обмеження господарської діяльності на меліорованих
землях стосується:
- використання деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земельних ділянок;
- необґрунтовано інтенсивного використання земель;
- розорювання сіножатей та пасовищ на землях, ускладнених процесами шкідливої дії вод;
- використання земель спеціального призначення для сільськогосподарських потреб (землі охоронних зон, водного фонду, заповідних територій тощо).

==Пробеми використання земель з меліорованими системами.==

Під час паювання земель та майна колективних сільськогосподарських підприємств меліоративні системи не паювалися ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/177-2001-п п.21 Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів КСП, у тому числі реорганізованих, затверджених ПКМ від 28.02.2001 № 177]).
Оскільки у разі ліквідації КСП існувала можливість переходу меліоративних систем у власність членів КСП, що була серйозною загрозою для їх цілісності, змінами до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-12 ЗУ "Про колективне сільськогосподарське підприємство"] (п.8 ст. 31 в ред. від 20.02.2003) було передбачено, що меліоративні системи в складі іншого майна, що не підлягало паюванню, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності в порядку, встановленому КМУ (див. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1253-2003-п ПКМ від 13.08.2003 № 1253 "Про затвердження Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників"]).
Таке рішення призвело до утворення ситуації, коли на приватних землях знаходяться комунальні меліоративні системи. На жаль, у цій ситуації власники вбачають більшу вигоду у здаванні труб системи на металобрухт, ніж в її утриманні.
Для забезпечення ефективного та еколого-безпечного використання меліорованих земель 02.11.2006 Державним комітетом України по водному господарству та Міністерством аграрної політики України було видано спільний [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v206_574-06 наказ № 206/638 "Про Порядок використання меліоративних фондів і меліорованих земель"]. Як видається, положення затверджене наказом мають обмежений ефект, оскільки або повторюють існуючі вимоги законодавства, або не забезпечені механізмом примусового забезпечення. Таким чином, задовільна правова база для спільного використання земель з меліоративними системами відсутня.
Чинне законодавство, що визначає правовий режим земельних ділянок з меліоративними системами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1389-14 ЗУ "Про меліорацію земель"], [http://wiki.legalaid.gov.ua/images/4/42/%D0%94%D0%91%D0%9D_%D0%92.2.4-1-99.doc ДБН В.2.4-1-99 "Меліоративні системи та споруди"] тощо), на жаль, не розраховане на ситуацію, коли земельні ділянки із меліоративними системами поділені на дрібні "клаптики". Ефективне використання земель за таких умов взагалі неможливе. Потрібно законодавчо заохочувати концентрацію земель з меліоративними системами в обмеженого кола власників (або хоча б користувачів) і не допускати подрібнення таких земель у майбутньому.

[[Категорія: Земельне_право]]

Порядок використання земель з меліоративними системами

2019-01-03T12:01:58Z

Oleksandr.melnyk: Повна заміна тексту статті.

==Нормативна база==

— [https://www.president.gov.ua/ua/documents/constitution/konstituciya-ukrayini-rozdil-i Конституція України, ст.13-14]; 
— [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1389-14 Закон України про меліорацію Землі] 
— [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України про охорону навколишнього середовища] 
— [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон україни про оренду земель] 
— [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України] 
— [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-вр Водний кодекс України] 
— [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-вр Кодекс України про надра] 
— [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] 
— [http://wiki.legalaid.gov.ua/images/4/42/%D0%94%D0%91%D0%9D_%D0%92.2.4-1-99.doc Державні будівельні норми України в.2.4-1-99 (документ Word DOC)] 
— [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v206_574-06 Наказ про порядок використання меліоративних фондів та меліоративних земель] 

Діяльність у сфері меліорації земель регулюється:
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/561-12 Земельним кодексом України (561-12]),
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Водним кодексом України (213/95-ВР]),
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 Кодексом України про надра (132/94-ВР)],
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" (1264-12)],
*іншими нормативно-правовими актами, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про меліорацію земель, то застосовуються норми міжнародного договору.

==Поняття меліоративних земель та меліоративних систем. Ст. 1 ЗУ "Про меліорацію земель"==

*'''''меліоровані землі''''' - угіддя, на яких здійснено комплекс меліоративних заходів відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації; 
*'''''меліоративна система''''' - технологічно цілісна інженерна інфраструктура, що включає в себе такі окремі об'єкти, як меліоративна мережа каналів, трубопроводів (зрошувальних, осушувальних, осушувально-зволожувальних, колекторно-дренажних) з гідротехнічними спорудами і насосними станціями, захисні дамби, спостережна мережа, дороги і споруди на них, взаємодію яких забезпечує управління водним, тепловим, повітряним і поживним режимом грунтів на меліорованих землях. 

==Суб’єкти господарювання які використовують землі з меліоративними системами.==

Суб’єктами господарювання які використовують землі з меліоративними системами є:
*сільськогосподарські підприємства, асоціації водо- та землекористувачів, кооперативи або окремі власники, інші фізичні та юридичні особи, що використовують у своїй діяльності меліоровані землі і внутрішньогосподарські меліоративні системи;
*органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що мають у комунальній власності внутрішньогосподарські меліоративні системи;
*організації, які надають послуги суб'єктам господарювання (подача та відведення води, технічне обслуговування та ремонт об'єктів інженерної інфраструктури внутрішньогосподарських меліоративних систем тощо). 

==Умови використання земельних ділянок з меліоративними системами==

Земельні ділянки, одержані громадянами внаслідок приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, на яких розташовані та функціонують меліоративні системи, використовуються спільно на підставі угоди. У разі відсутності згоди щодо спільного використання зазначених земельних ділянок питання вирішується в судовому порядку.
Власники, користувачі, у тому числі орендарі меліорованих земель зобов'язані забезпечувати:
[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T161532.html (абзац перший частини першої статті 25 Закону України від 20.09.2016 р. N 1532-VIII)] 

*одержання високих урожаїв сільськогосподарських культур шляхом застосування науково обгрунтованих технологій вирощування високоврожайних, стійких до захворювань та шкідників, адаптованих до грунтово-кліматичних умов сортів і гібридів сільськогосподарських культур;
*збереження та відтворення родючості грунтів, біологічне різноманіття і екологічну рівновагу в навколишньому природному середовищі;
*сприяння належній експлуатації відповідних меліоративних систем та об'єктів інженерної інфраструктури таких систем, а також вжиття заходів із запобігання їх пошкодженню. 

[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T161532.html (частина перша статті 25 Закону України від 20.09.2016 р. N 1532-VIII)] :
Власники, користувачі, у тому числі орендарі меліорованих земель включають щороку до книг історії полів дані про призначення, розміри та основні характеристики меліорованих ділянок, якісні показники грунту, а також відомості про ефективність використання цих ділянок - урожайність сільськогосподарських культур, способи обробітку грунту, періодичність і кількість внесення добрив, здійснені меліоративні та природоохоронні заходи.
[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T161532.html (частина друга статті 25 Закону України від 20.09.2016 р. N 1532-VIII)] :
Власники, користувачі, у тому числі орендарі меліорованих земель несуть відповідальність за стан їх використання та моніторинг навколишнього природного середовища в зоні впливу меліоративної системи згідно із законодавством аж до припинення права власності чи користування меліорованими землями.
[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T161532.html (частина третя статті 25 Закону України від 20.09.2016 р. N 1532-VIII)] :
Обмеження і обтяження у використанні ділянок меліорованих та прилеглих до них земель здійснюються в порядку, що встановлюється Земельним кодексом України.

[http://kodeksy.com.ua/pro_orendu_zemli/statja-19.htm Стаття 19 Закону України "Про оренду землі"] :
"При передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є земельними ділянками меліорованих земель і на яких проводиться гідротехнічна меліорація, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 10 років. До договору оренди землі включається зобов'язання орендаря здійснювати інвестиції у розвиток та модернізацію відповідних меліоративних систем і об'єктів інженерної інфраструктури та сприяти їх належній експлуатації".

==Екологічні та технологічні обмеження при використанні земель з меліоративними системами.==
Використання меліоративних земель повинно здійснюватись без погіршення еколого-меліоративного стану угідь і технічного стану меліоративних систем на умовах відновлення або покращення екологічної ситуації та родючості ґрунтів. Забороняється застосування заходів, що призводять до погіршення якості земельних ділянок. Господарська діяльність на територіях підвищеного екологічного ризику, яка може завдавати шкоди іншим землевласникам, землекористувачам та навколишньому природному середовищу, повинна бути змінена або припинена.
Обмеження господарської діяльності на меліорованих
землях стосується:
- використання деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земельних ділянок;
- необґрунтовано інтенсивного використання земель;
- розорювання сіножатей та пасовищ на землях, ускладнених процесами шкідливої дії вод;
- використання земель спеціального призначення для сільськогосподарських потреб (землі охоронних зон, водного фонду, заповідних територій тощо).

==Пробеми використання земель з меліорованими системами.==

Під час паювання земель та майна колективних сільськогосподарських підприємств меліоративні системи не паювалися ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/177-2001-п п.21 Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів КСП, у тому числі реорганізованих, затверджених ПКМ від 28.02.2001 № 177]).
Оскільки у разі ліквідації КСП існувала можливість переходу меліоративних систем у власність членів КСП, що була серйозною загрозою для їх цілісності, змінами до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-12 ЗУ "Про колективне сільськогосподарське підприємство"] (п.8 ст. 31 в ред. від 20.02.2003) було передбачено, що меліоративні системи в складі іншого майна, що не підлягало паюванню, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності в порядку, встановленому КМУ (див. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1253-2003-п ПКМ від 13.08.2003 № 1253 "Про затвердження Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників"]).
Таке рішення призвело до утворення ситуації, коли на приватних землях знаходяться комунальні меліоративні системи. На жаль, у цій ситуації власники вбачають більшу вигоду у здаванні труб системи на металобрухт, ніж в її утриманні.
Для забезпечення ефективного та еколого-безпечного використання меліорованих земель 02.11.2006 Державним комітетом України по водному господарству та Міністерством аграрної політики України було видано спільний [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v206_574-06 наказ № 206/638 "Про Порядок використання меліоративних фондів і меліорованих земель"]. Як видається, положення затверджене наказом мають обмежений ефект, оскільки або повторюють існуючі вимоги законодавства, або не забезпечені механізмом примусового забезпечення. Таким чином, задовільна правова база для спільного використання земель з меліоративними системами відсутня.
Чинне законодавство, що визначає правовий режим земельних ділянок з меліоративними системами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1389-14 ЗУ "Про меліорацію земель"], [http://wiki.legalaid.gov.ua/images/4/42/%D0%94%D0%91%D0%9D_%D0%92.2.4-1-99.doc ДБН В.2.4-1-99 "Меліоративні системи та споруди"] тощо), на жаль, не розраховане на ситуацію, коли земельні ділянки із меліоративними системами поділені на дрібні "клаптики". Ефективне використання земель за таких умов взагалі неможливе. Потрібно законодавчо заохочувати концентрацію земель з меліоративними системами в обмеженого кола власників (або хоча б користувачів) і не допускати подрібнення таких земель у майбутньому.

[[Категорія: Земельне]]

Файл:ДБН В.2.4-1-99.doc

2019-01-03T11:22:02Z

Oleksandr.melnyk:

Допомога по тимчасовій непрацездатності

2016-12-20T10:21:46Z

Oleksandr.melnyk: /* Розмір надання допомоги по тимчасовій непрацездатності */

== Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності ==
Тимчасова непрацездатність – це непрацездатність особи внаслідок захворювання, травми або з інших причин, що не залежить від факту втрати працездатності, яка має тимчасовий зворотний характер під впливом лікування та реабілітаційних заходів.
Тимчасова непрацездатність може бути спричинена:
# фізичною нездатністю особи здійснювати трудову діяльність (хвороба, травма, тощо);
# неможливістю працювати у зв’язку із необхідністю здійснювати догляд за іншим членом сім’ї (хворою дитиною, хворим членом сім’ї, за дитиною до трьох років, за дитиною до досягнення трьох річного віку або дитиною-інвалідом до 16 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною);
# неможливістю працювати у зв’язку із настанням обставин, спричинених діями державних органів (карантин, накладений органами санітарно-епідеміологічної служби).

Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з страхових випадків:
# тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві;
# необхідності догляду за хворою дитиною;
# необхідності догляду за хворим членом сім’ї;
# догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;
# карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби;
# тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу;
# протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства;
# перебування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм.
Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/440-2015-%D0%BF/paran9#n9 порядку], встановленому Кабінетом Міністрів України.

Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується Фондом застрахованим інвалідам, які працюють на підприємствах та в організаціях товариств УТОГ і УТОС, починаючи з першого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Застрахованим особам, які працюють на сезонних і тимчасових роботах, допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, надається не більш як за 75 календарних днів протягом календарного року.

Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів.

Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування, виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування в стаціонарі разом з хворою дитиною.

Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворим членом сім’ї (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) надається застрахованій особі з першого дня, але не більш як за три календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин, - не більш як за сім календарних днів.
Допомога по тимчасовій непрацездатності в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років, надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання в порядку та розмірах, встановлених цим Законом.

6. Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, по догляду за хворим членом сім’ї та в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років, не надається, якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням або творчій відпустці.

Якщо тимчасова непрацездатність застрахованої особи викликана карантином, накладеним органами санітарно-епідеміологічної служби, надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини.

У разі тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу цій особі надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за час такої роботи, але не більш як за два місяці. Ця допомога обчислюється за загальними правилами, але надається в розмірі, який разом із заробітком за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суми повного заробітку до часу переведення.
Допомога по тимчасовій непрацездатності в разі здійснення протезування за медичними показаннями в стаціонарі протезно-ортопедичного підприємства надається застрахованій особі з першого дня за весь період перебування в цьому підприємстві з урахуванням часу на проїзд до протезно-ортопедичного підприємства і назад.

Допомога по тимчасовій непрацездатності в разі здійснення санаторно-курортного лікування надається застрахованій особі, якщо тривалість щорічної (основної та додаткової) відпустки недостатня для лікування та проїзду до санаторно-курортного закладу і назад.

Застрахованій особі, яка направляється на лікування в реабілітаційне відділення санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм безпосередньо із стаціонару лікувального закладу, допомога по тимчасовій непрацездатності надається за весь час перебування у санаторно-курортному закладі (з урахуванням часу на проїзд до санаторно-курортного закладу і у зворотному напрямку) у розмірах, встановлених цим Законом.
Допомога по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі, яка виховує дитину-інваліда віком до 18 років, надається за весь період санаторно-курортного лікування дитини-інваліда (з урахуванням часу на проїзд до санаторно-курортного закладу і у зворотному напрямку) за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за нею.

У разі настання тимчасової непрацездатності застрахованої особи у період вирішення спору про незаконність її звільнення з роботи допомога по тимчасовій непрацездатності надається за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення такого рішення відповідним органом.

== Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності ==
Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається:

* у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину;
* у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
* за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
* за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;
* у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;
* за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням.
Застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.

== Порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність ==
Тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності. Видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність здійснюється лікуючим лікарем (фельдшером) при пред'явленні паспорта чи іншого документа, який засвідчує особу непрацездатного і не може бути платною послугою в закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності.

Видача та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюються тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого з обгрунтуванням тимчасової непрацездатності.

Листок непрацездатності (довідка) видається і закривається в одному лікувально-профілактичному закладі, крім випадків доліковування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів. За наявності показань для подальшого лікування іншим лікувально-профілактичним закладом видається новий листок непрацездатності (довідка) як продовження попереднього. Листок непрацездатності (довідка) в
амбулаторно-поліклінічних закладах видається лікуючим лікарем (фельдшером) переважно за місцем проживання чи роботи. У разі вибору особою лікуючого лікаря і лікувально-профілактичного закладу не за місцем проживання чи роботи документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність, видаються за наявності заяви-клопотання особи, погодженої з головним лікарем обраного лікувально-профілактичного закладу, або його заступником, засвідченої підписом та круглою печаткою лікувально-профілактичного закладу.

У разі втрати листка непрацездатності за рішенням ЛКК лікувально-профілактичного закладу, в якому його видано, видається новий листок непрацездатності з позначкою "дублікат" на підставі довідки з місця роботи про те, що за період тимчасової непрацездатності виплата допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю не здійснювалась.
Якщо до моменту чергової виплати заробітної плати непрацездатність ще продовжується, громадянину на його бажання видається листок непрацездатності, з зазначенням у графі "Заключні висновки", що він продовжує хворіти, та подальшим оформленням продовження листка непрацездатності.

== Експертиза тимчасової непрацездатності ==

Направлення хворого для огляду до МСЕК здійснюють ЛКК лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання або лікування при наявності стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у тому разі, коли хворий був звільнений від роботи протягом чотирьох місяців безперервно з дня настання тимчасової непрацездатності чи протягом п'яти місяців у зв'язку з одним і тим самим захворюванням або його ускладненнями за останні дванадцять місяців, а при захворюванні на туберкульоз - протягом десяти місяців з дня настання непрацездатності.
На МСЕК направляються інваліди для переогляду в зв'язку із змінами в стані здоров'я, працюючі інваліди - для зміни трудової рекомендації чи внесення доповнень до індивідуальної програми реабілітації інваліда тощо.

У разі визнання хворого інвалідом листок непрацездатності закривається днем надходження документів хворого на МСЕК, дата встановлення інвалідності обов'язково вказується у листку непрацездатності.

Особам, не визнаним інвалідами:
* у разі визнання їх працездатними термін тимчасової непрацездатності закінчується датою огляду в МСЕК;
* у разі визнання їх непрацездатними листок непрацездатності продовжується ЛКК лікувально-профілактичного закладу до відновлення працездатності або повторного направлення до МСЕК.

При відмові хворого від направлення до МСЕК або несвоєчасному прибутті його на експертизу без поважної причини, факт відмови або нез'явлення засвідчується відповідною позначкою про це в листку непрацездатності та в медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого. Відмова від направлення до МСЕК і нез'явлення без поважної причини на огляд МСЕК не є підставою для виписки хворого на роботу.

== Розмір надання допомоги по тимчасовій непрацездатності ==

{| class="wikitable"
|-
! Категорія осіб !! Страховий стаж !! Розмір (у %-х середньої заробітної плати або доходу)
|-
| застрахована особа || до 3 років
від 3 до 5 років

від 5 до 8 років

понад 8 років
|| 50

60

70

100
|-
| застраховані особи, віднесені до 1-3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи || Незалежно від страхового стажу || 100
|-
| один з батьків або особа, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи || Незалежно від страхового стажу || 100
|-
| ветерани війни та особи, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» || Незалежно від страхового стажу || 100
|-
| особи, віднесені до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»
|| Незалежно від страхового стажу || 100
|-
| донори, які мають право на пільгу, передбачену ст. 10 Закону України «Про донорство крові та її компонентів»
|| Незалежно від страхового стажу || 100
|-

|}

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї) в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до ФСС.

== Нормативна база ==

# http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1105-14/page
# http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01
# http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1456-04

Допомога по тимчасовій непрацездатності

2016-12-20T10:19:19Z

Oleksandr.melnyk: Створена сторінка: == Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності == Тимчасова непрацездатність...

== Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності ==
Тимчасова непрацездатність – це непрацездатність особи внаслідок захворювання, травми або з інших причин, що не залежить від факту втрати працездатності, яка має тимчасовий зворотний характер під впливом лікування та реабілітаційних заходів.
Тимчасова непрацездатність може бути спричинена:
# фізичною нездатністю особи здійснювати трудову діяльність (хвороба, травма, тощо);
# неможливістю працювати у зв’язку із необхідністю здійснювати догляд за іншим членом сім’ї (хворою дитиною, хворим членом сім’ї, за дитиною до трьох років, за дитиною до досягнення трьох річного віку або дитиною-інвалідом до 16 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною);
# неможливістю працювати у зв’язку із настанням обставин, спричинених діями державних органів (карантин, накладений органами санітарно-епідеміологічної служби).

Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з страхових випадків:
# тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві;
# необхідності догляду за хворою дитиною;
# необхідності догляду за хворим членом сім’ї;
# догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;
# карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби;
# тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу;
# протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства;
# перебування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм.
Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/440-2015-%D0%BF/paran9#n9 порядку], встановленому Кабінетом Міністрів України.

Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується Фондом застрахованим інвалідам, які працюють на підприємствах та в організаціях товариств УТОГ і УТОС, починаючи з першого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Застрахованим особам, які працюють на сезонних і тимчасових роботах, допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, надається не більш як за 75 календарних днів протягом календарного року.

Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів.

Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування, виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування в стаціонарі разом з хворою дитиною.

Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворим членом сім’ї (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) надається застрахованій особі з першого дня, але не більш як за три календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин, - не більш як за сім календарних днів.
Допомога по тимчасовій непрацездатності в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років, надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання в порядку та розмірах, встановлених цим Законом.

6. Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, по догляду за хворим членом сім’ї та в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років, не надається, якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням або творчій відпустці.

Якщо тимчасова непрацездатність застрахованої особи викликана карантином, накладеним органами санітарно-епідеміологічної служби, надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини.

У разі тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу цій особі надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за час такої роботи, але не більш як за два місяці. Ця допомога обчислюється за загальними правилами, але надається в розмірі, який разом із заробітком за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суми повного заробітку до часу переведення.
Допомога по тимчасовій непрацездатності в разі здійснення протезування за медичними показаннями в стаціонарі протезно-ортопедичного підприємства надається застрахованій особі з першого дня за весь період перебування в цьому підприємстві з урахуванням часу на проїзд до протезно-ортопедичного підприємства і назад.

Допомога по тимчасовій непрацездатності в разі здійснення санаторно-курортного лікування надається застрахованій особі, якщо тривалість щорічної (основної та додаткової) відпустки недостатня для лікування та проїзду до санаторно-курортного закладу і назад.

Застрахованій особі, яка направляється на лікування в реабілітаційне відділення санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм безпосередньо із стаціонару лікувального закладу, допомога по тимчасовій непрацездатності надається за весь час перебування у санаторно-курортному закладі (з урахуванням часу на проїзд до санаторно-курортного закладу і у зворотному напрямку) у розмірах, встановлених цим Законом.
Допомога по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі, яка виховує дитину-інваліда віком до 18 років, надається за весь період санаторно-курортного лікування дитини-інваліда (з урахуванням часу на проїзд до санаторно-курортного закладу і у зворотному напрямку) за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за нею.

У разі настання тимчасової непрацездатності застрахованої особи у період вирішення спору про незаконність її звільнення з роботи допомога по тимчасовій непрацездатності надається за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення такого рішення відповідним органом.

== Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності ==
Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається:

* у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину;
* у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
* за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
* за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;
* у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;
* за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням.
Застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.

== Порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність ==
Тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності. Видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність здійснюється лікуючим лікарем (фельдшером) при пред'явленні паспорта чи іншого документа, який засвідчує особу непрацездатного і не може бути платною послугою в закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності.

Видача та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюються тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого з обгрунтуванням тимчасової непрацездатності.

Листок непрацездатності (довідка) видається і закривається в одному лікувально-профілактичному закладі, крім випадків доліковування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів. За наявності показань для подальшого лікування іншим лікувально-профілактичним закладом видається новий листок непрацездатності (довідка) як продовження попереднього. Листок непрацездатності (довідка) в
амбулаторно-поліклінічних закладах видається лікуючим лікарем (фельдшером) переважно за місцем проживання чи роботи. У разі вибору особою лікуючого лікаря і лікувально-профілактичного закладу не за місцем проживання чи роботи документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність, видаються за наявності заяви-клопотання особи, погодженої з головним лікарем обраного лікувально-профілактичного закладу, або його заступником, засвідченої підписом та круглою печаткою лікувально-профілактичного закладу.

У разі втрати листка непрацездатності за рішенням ЛКК лікувально-профілактичного закладу, в якому його видано, видається новий листок непрацездатності з позначкою "дублікат" на підставі довідки з місця роботи про те, що за період тимчасової непрацездатності виплата допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю не здійснювалась.
Якщо до моменту чергової виплати заробітної плати непрацездатність ще продовжується, громадянину на його бажання видається листок непрацездатності, з зазначенням у графі "Заключні висновки", що він продовжує хворіти, та подальшим оформленням продовження листка непрацездатності.

== Експертиза тимчасової непрацездатності ==

Направлення хворого для огляду до МСЕК здійснюють ЛКК лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання або лікування при наявності стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у тому разі, коли хворий був звільнений від роботи протягом чотирьох місяців безперервно з дня настання тимчасової непрацездатності чи протягом п'яти місяців у зв'язку з одним і тим самим захворюванням або його ускладненнями за останні дванадцять місяців, а при захворюванні на туберкульоз - протягом десяти місяців з дня настання непрацездатності.
На МСЕК направляються інваліди для переогляду в зв'язку із змінами в стані здоров'я, працюючі інваліди - для зміни трудової рекомендації чи внесення доповнень до індивідуальної програми реабілітації інваліда тощо.

У разі визнання хворого інвалідом листок непрацездатності закривається днем надходження документів хворого на МСЕК, дата встановлення інвалідності обов'язково вказується у листку непрацездатності.

Особам, не визнаним інвалідами:
* у разі визнання їх працездатними термін тимчасової непрацездатності закінчується датою огляду в МСЕК;
* у разі визнання їх непрацездатними листок непрацездатності продовжується ЛКК лікувально-профілактичного закладу до відновлення працездатності або повторного направлення до МСЕК.

При відмові хворого від направлення до МСЕК або несвоєчасному прибутті його на експертизу без поважної причини, факт відмови або нез'явлення засвідчується відповідною позначкою про це в листку непрацездатності та в медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого. Відмова від направлення до МСЕК і нез'явлення без поважної причини на огляд МСЕК не є підставою для виписки хворого на роботу.

== Розмір надання допомоги по тимчасовій непрацездатності ==

{| class="wikitable"
|-
! Категорія осіб !! Страховий стаж !! Розмір (у %-х середньої заробітної плати або доходу)
|-
| застрахована особа || до 3 років
від 3 до 5 років

від 5 до 8 років

понад 8 років
|| 50

60

70

100
|-
| застраховані особи, віднесені до 1-3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи || Приклад || Приклад
|-
| один з батьків або особа, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи || Приклад || Приклад
|-
| ветерани війни та особи, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» || Приклад || Приклад
|-
| особи, віднесені до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»
|| Приклад || Приклад
|-
| донори, які мають право на пільгу, передбачену ст. 10 Закону України «Про донорство крові та її компонентів»
|| Приклад || Приклад
|-

|}

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї) в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до ФСС.
== Нормативна база ==

# http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1105-14/page
# http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01
# http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1456-04