WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Конфіденційна інформація

2017-02-27T10:07:26Z

Oleksandr.levytskyi: /* Кримінальна відповідальність */

'''Конфіденційна інформація''' – (від англ. confidence — довіра) це відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням.

Відповідно до Ст. 21 ЗУ "Про інформацію", конфіденційна інформація разом із службовою та таємною інформацією належить до інформації з обмеженим доступом.

== Нормативна база ==

Міжнародні нормативно-правові акти:
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/994_326 Конвенція про захист осіб стосовно автоматизованої обробки даних особистого характеру]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_242 Директива Європейського Парламенту і Ради «Про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і про вільне переміщення таких даних»]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_243 Директива 97/66/ЄС Європейського Парламенту і Ради "Стосовно обробки персональних даних і захисту права на невтручання в особисте життя в телекомунікаційному секторі" ]

Українське законодавство:
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ Цивільний кодекс України ]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення ]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію" ]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закон України "Про доступ до публічної інформації"]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/74/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про інформаційні агентства" ]

Постанови пленумів вищих судів:
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v_001700-09 Постанова пленуму ВСУ "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" ]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0010760-16 Постанова пленуму ВАСУ "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації"]

== Конфіденційна інформація як підвид інформації з обмеженим доступом ==

'''Інформація з обмеженим доступом''' – це така інформація, доступ до якої має лише обмежене коло осіб і оприлюднення якої заборонено розпорядником інформації відповідно до закону. Обмеження доступу до інформації здійснюється в інтересах національної безпеки або охорони законних прав фізичних та юридичних осіб.
Важливо! Обмежується доступ до інформації, а не до документу. Відповідно, якщо в одному документі міститься відкрита і закрита інформація, то відкрита інформація може бути надана на ознайомлення зацікавленій особі у вигляді окремого документу.

За змістом ст. 6 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» вбачається, що інформація з обмеженим доступом, може бути наступною:
* конфіденційна інформація;
* таємна інформація – інформація, доступ до якої обмежується і розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю слідства та іншу передбачену законом таємницю;
* службова інформація - що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню або прийняттю рішень; зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці

До конфіденційної інформації, що є власністю держави і перебуває в користуванні органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, '''не можуть бути віднесені відомості:'''
* про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту;
* про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, які сталися або можуть статися і загрожують безпеці громадян;
* про стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення;
* стосовно стану справ із правами і свободами людини і громадянина, а також фактів їх порушень;
* про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб;
* інша інформація, доступ до якої відповідно до законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

== Конфіденційна інформація про фізичну та юридичну особу ==

Конфіденційна інформація умовно поділяється на конфіденційну інформацію про фізичну особу та конфіденційну інформацію про юридичну особу.

Підставою для визначення інформації конфіденційною є бажання фізичної чи юридичної особи вважати певну інформацію про неї чи інформацію, що знаходиться у її володінні, конфіденційною. Персональні дані та відомості про фізичну особу є тотожними поняттями. А інформація про особу поширюється не тільки на фізичних а й на юридичних осіб. Будь-яка інформація про особу може бути віднесена на розсуд особи до конфіденційної, якщо це не заборонено Законом. Втім, не вся інформація про особу є конфіденційною. ''Не належать до інформації з обмеженим доступом: декларації про доходи осіб та членів їхніх сімей, які претендують на зайняття чи займають виборну посаду в органах влади та обіймають посаду державного службовця, службовця органу місцевого самоврядування першої або другої категорії.''

=== Конфіденційна інформація про фізичну особу ===
Конфіденційна інформація є підвидом інформації про особу і не вичерпується персональними даними. В Законах прямо визначено, що є конфіденційною інформацією про особу. Це, зокрема:

* відомості про національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, адреса, дата та місце народження (ч.2 ст.11 ЗУ «Про інформацію»); реєстраційний (п.70.15, ст.70 Податкового кодексу);
* відомості про місце проживання (ч.8 ст.6 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні»);
* відомості про страховий стаж, результати медичних обстежень, отримані доходи застрахованої фізичної особи (ст.33 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»);
* відомості про особисте життя громадян, одержані із звернень громадян (ст.10.ЗУ «Про звернення громадян»);
* первинні дані, отримані в процесі проведення Перепису населення (ст.16 ЗУ «Про Всеукраїнський перепис населення»);
* відомості, що подаються заявником на визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (ч. 10.ст.7 ЗУ «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»);
* інформація про пенсійні внески, пенсійні виплати та інвестиційний прибуток (збиток), що обліковується на індивідуальному пенсійному рахунку учасника пенсійного фонду, пенсійні депозитні рахунки фізичних осіб, договори страхування довічної пенсії (ч.3 ст.53 ЗУ «Про недержавне пенсійне страхування»);
* інформація про стан пенсійних активів, облікованих на накопичувальному пенсійному рахунку застрахованої особи (ч.1.ст.98 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»);
* відомості щодо предмета договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, хід їх виконання та результати (ст.895 Цивільного кодексу)
* інформація яка може сприяти ідентифікації особи неповнолітнього правопорушника або яка стосується факту самогубства неповнолітнього (ч.3.ст.62 ЗУ «Про телебачення та радіомовлення»);
* інформація про померлого (ст.7 ЗУ Про поховання та охоронну справу»);
* відомості про оплату праці працівника (ст.31 ЗУ «Про оплату праці» Відомості про оплату праці надаються лише у випадках передбачених законодавством, або за згодою чи на вимогу працівника);
* заявки та матеріали на видачу патентів ( ст. 19 ЗУ «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»);
* дані про особу взяту під захист у кримінальному судочинстві ( ст.15 ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»);
* матеріали заявки фізичної чи юридичної особи на реєстрацію сорту рослин, результати експертизи сорту рослин (ст.23 ЗУ «Про охорону прав на сорти рослин»);
* дані про працівника суду або правоохоронного органу, взятого під захист (ст. 10 ЗУ «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів»);
* інформація про осіб, які звернулися до кризового центру про допомогу (ч. 3.ст.8 ЗУ «Про попередження насильства в сім'ї);
* інформація,що стосується митної вартості товарів, що переміщаються через митний кордон України (ч.1.ст. 263 Митного кодексу);
* інформація,що міститься в заяві про державну реєстрацію лікарського засобу та додатка до них (ч.8.ст.9 ЗУ «Про лікарські засоби»);
* відомості, що містяться в текстах судових рішень та дають можливість ідентифікувати фізичну особу, зокрема: імена (ім'я, по батькові, прізвище) фізичних осіб; місце проживання або перебування фізичних осіб із зазначенням адреси, номерів телефонів чи інших засобів зв’язку, адреси електронної пошти, ідентифікаційних номерів (коди);
* реєстраційні номери транспортних засобів (ст.7 ЗУ «Про доступ до судових рішень»).

Цей перелік не є вичерпним і може бути доповнений іншими законодавчими актами.

Відповідно до ст. 10 ЗУ "Про доступ до публічної інформації" кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто.
Крім того, кожна особа має право:
1) знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються,
2) як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються;
3) вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання,
4) використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону.

Право особи на свою приватну сферу абсолютне (це таємниця приватного життя, лікарська таємниця, таємниця сповіді, сюди також слід віднести банківську таємницю, оскільки кожна особа має право вимагати від необмеженого кола осіб обов'язкової заборони на збирання вказаних відомостей, а якщо ці відомості стали відомими особі у зв'язку з її професійною діяльністю, то - нерозголошення).

=== Конфіденційна інформація про юридичну особу ===
Що стосується конфіденційної інформації для юридичної особи, то це інформація, яка міститься в договорах, контрактах, листах, звітах, аналітичних матеріалах, виписках з бухгалтерських рахунків, схемах, графіках, специфікаціях і інших документах, що фігурують в діяльності юридичної особи. Розголошення даних, що містяться в таких документах, може бути використано конкурентами і, відповідно, завдати економічної та іншої шкоди юридичній особі.
Важливо уточнити, що конфіденційна інформація є тотожною комерційній таємниці. Особливістю відомостей, що складають комерційну таємницю, як вид конфіденційної інформації, є їх комерційний і господарський характер. Іншими словами, це інформація, що має економічну цінність, здатна впливати на фінансове становище суб’єкта підприємницької діяльності, розмір одержуваного ним прибутку.

'''При цьому, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.1993 року "Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці", комерційну таємницю не становлять:'''
* установчі документи, документи, що дозволяють займатися підприємницькою чи господарською діяльністю та її окремими видами;
* інформація за всіма встановленими формами державної звітності; дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов'язкових платежів; відомості про чисельність і склад працюючих, їхню заробітну плату в цілому та за
* професіями й посадами, а також наявність вільних робочих місць;
* документи про сплату податків і обов'язкових платежів;
* інформація про забруднення навколишнього природного середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізацію продукції, що завдає шкоди здоров'ю, а також інші порушення законодавства України та розміри заподіяних при цьому збитків;
* документи про платоспроможність;
* відомості про участь посадових осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, спілках, об'єднаннях та інших організаціях, які займаються підприємницькою діяльністю;
* відомості, що відповідно до чинного законодавства підлягають оголошенню.

== Розпорядники конфіденційної інформації ==

Розпорядниками, тобто особами, які відповідно до їх повноважень володіють конфіденційною інформацією, являються:
* суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
* юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
* особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
* суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, відповідно до ст. 32 Конституції України.

'''Розпорядник інформації зобов'язаний:'''
* надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується;
* використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом;
* вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб;
* виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується.
* надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об’єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
* вести облік запитів на інформацію;
* визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо;
* мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації;
Зберігання інформації про особу не повинно тривати довше, ніж це необхідно для досягнення мети, задля якої ця інформація збиралася.

== Відповідальність за неправомірне використання конфіденційної інформації ==

===Кримінальна відповідальність===
Кримінальним кодексом України передбачена відповідальність за порушення недоторканості приватного життя.

:'''''Стаття 182. Порушення недоторканності приватного життя'''''

::''1. Незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу, -''
::''караються штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.''

::''2. Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи, -''
::''караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.''

::'''''Примітка'''. Істотною шкодою у цій статті, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.''

Конституція України у ст. 32 встановила право кожного громадянина на недоторканність приватного життя, на особисту і сімейну таємницю, а також заборонила збирання, зберігання, поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди. Однією з гарантій здійснення цього права громадян є ст. 182 КК. Таке право може бути обмежене тільки відповідно до закону на підставі судового рішення.

Небезпечність даного злочину полягає в тому, що він порушує суспільні відносини, що забезпечують недоторканність приватного життя особи. Предметом злочину є конфіденційна інформація про особу. Така інформація може закріплюватися на різних матеріальних носіях: папері, касетах, дискетах, фотографіях, міститися у творі, що публічно демонструється, або у творі, виданому в засобах масової інформації, тощо. До конфіденційних належать відомості, які становлять особисту або сімейну таємницю особи, наприклад, інформація про сімейний стан, стан здоров’я, майновий стан, відомості про дату народження тощо, а також будь-які інші відомості, які потерпілий бажає зберегти в таємниці. Не може визнаватися конфіденційною така інформація, яка вже була раніше оприлюднена шляхом публікації або у будь-який інший спосіб. Потерпілим від даного злочину може бути будь-яка особа, щодо якої збиралася, використовувалася або поширювалася конфіденційна інформація.

Об’єктивна сторона злочину виражається у вчиненні щодо особи однієї із таких альтернативних дій, а саме у незаконному: а) збиранні конфіденційної інформації щодо цієї особи; б) зберіганні такої інформації; в) використанні; г) знищенні або д) поширенні вказаної конфіденційної інформації чи е) незаконній зміні такої інформації.

Незаконність стосовно кожної із зазначених дій означає: а) відсутність згоди фізичної особи на її здійснення або б) відсутність передбачених Конституцією України та законами України правових підстав для вчинення цих дій без згоди особи.

===Адміністративна відповідальність===
Кодексом України про адміністративні правопорушення також передбачена відповідальність за неправомірне використання конфіденційної інформації. Це, зокрема стаття '''164-3''' - недобросовісна конкуренція (відповідальність передбачена за отримання, використання, розголошення комерційної таємниці, а також іншої конфіденційної інформації з метою заподіяння шкоди діловій репутації або майну іншого підприємця ), стаття '''186-3''' - порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень, стаття '''212-2''' - порушення законодавства про державну таємницю.

===Цивільно-правова відповідальність===
Статтями 286 та 302 Цивільного кодексу України передбачена заборона поширення інформації про фізичну особу без її згоди. Так, при наявності відповідних фактів, право особи на приватне життя якої було порушене, вона має право звернутися до суду з позовом про захист честі та гідності, стягнення моральної шкоди чи іншим видом позову.

Також, відповідно до статті 862 ЦК якщо сторона у договорі підряду внаслідок виконання договору одержала від другої сторони інформацію про нові рішення і технічні знання, у тому числі й такі, що не захищаються законом, а також відомості, що можуть розглядатися як комерційна таємниця, вона не має права повідомляти їх іншим особам без згоди другої сторони.

Відповідно до ст. 895 ЦК виконавець і замовник зобов'язані забезпечити конфіденційність відомостей щодо предмета договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, ходу його виконання та одержаних результатів, якщо інше не встановлено договором. Обсяг відомостей, що належать до конфіденційних, встановлюється договором.
[[Категорія: Цивільне право]]

Конфіденційна інформація

2017-02-27T08:38:44Z

Oleksandr.levytskyi:

'''Конфіденційна інформація''' – (від англ. confidence — довіра) це відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням.

Відповідно до Ст. 21 ЗУ "Про інформацію", конфіденційна інформація разом із службовою та таємною інформацією належить до інформації з обмеженим доступом.

== Нормативна база ==

Міжнародні нормативно-правові акти:
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/994_326 Конвенція про захист осіб стосовно автоматизованої обробки даних особистого характеру]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_242 Директива Європейського Парламенту і Ради «Про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і про вільне переміщення таких даних»]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_243 Директива 97/66/ЄС Європейського Парламенту і Ради "Стосовно обробки персональних даних і захисту права на невтручання в особисте життя в телекомунікаційному секторі" ]

Українське законодавство:
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ Цивільний кодекс України ]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення ]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію" ]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закон України "Про доступ до публічної інформації"]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/74/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про інформаційні агентства" ]

Постанови пленумів вищих судів:
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v_001700-09 Постанова пленуму ВСУ "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" ]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0010760-16 Постанова пленуму ВАСУ "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації"]

== Конфіденційна інформація як підвид інформації з обмеженим доступом ==

'''Інформація з обмеженим доступом''' – це така інформація, доступ до якої має лише обмежене коло осіб і оприлюднення якої заборонено розпорядником інформації відповідно до закону. Обмеження доступу до інформації здійснюється в інтересах національної безпеки або охорони законних прав фізичних та юридичних осіб.
Важливо! Обмежується доступ до інформації, а не до документу. Відповідно, якщо в одному документі міститься відкрита і закрита інформація, то відкрита інформація може бути надана на ознайомлення зацікавленій особі у вигляді окремого документу.

За змістом ст. 6 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» вбачається, що інформація з обмеженим доступом, може бути наступною:
* конфіденційна інформація;
* таємна інформація – інформація, доступ до якої обмежується і розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю слідства та іншу передбачену законом таємницю;
* службова інформація - що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню або прийняттю рішень; зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці

До конфіденційної інформації, що є власністю держави і перебуває в користуванні органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, '''не можуть бути віднесені відомості:'''
* про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту;
* про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, які сталися або можуть статися і загрожують безпеці громадян;
* про стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення;
* стосовно стану справ із правами і свободами людини і громадянина, а також фактів їх порушень;
* про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб;
* інша інформація, доступ до якої відповідно до законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

== Конфіденційна інформація про фізичну та юридичну особу ==

Конфіденційна інформація умовно поділяється на конфіденційну інформацію про фізичну особу та конфіденційну інформацію про юридичну особу.

Підставою для визначення інформації конфіденційною є бажання фізичної чи юридичної особи вважати певну інформацію про неї чи інформацію, що знаходиться у її володінні, конфіденційною. Персональні дані та відомості про фізичну особу є тотожними поняттями. А інформація про особу поширюється не тільки на фізичних а й на юридичних осіб. Будь-яка інформація про особу може бути віднесена на розсуд особи до конфіденційної, якщо це не заборонено Законом. Втім, не вся інформація про особу є конфіденційною. ''Не належать до інформації з обмеженим доступом: декларації про доходи осіб та членів їхніх сімей, які претендують на зайняття чи займають виборну посаду в органах влади та обіймають посаду державного службовця, службовця органу місцевого самоврядування першої або другої категорії.''

=== Конфіденційна інформація про фізичну особу ===
Конфіденційна інформація є підвидом інформації про особу і не вичерпується персональними даними. В Законах прямо визначено, що є конфіденційною інформацією про особу. Це, зокрема:

* відомості про національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, адреса, дата та місце народження (ч.2 ст.11 ЗУ «Про інформацію»); реєстраційний (п.70.15, ст.70 Податкового кодексу);
* відомості про місце проживання (ч.8 ст.6 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні»);
* відомості про страховий стаж, результати медичних обстежень, отримані доходи застрахованої фізичної особи (ст.33 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»);
* відомості про особисте життя громадян, одержані із звернень громадян (ст.10.ЗУ «Про звернення громадян»);
* первинні дані, отримані в процесі проведення Перепису населення (ст.16 ЗУ «Про Всеукраїнський перепис населення»);
* відомості, що подаються заявником на визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (ч. 10.ст.7 ЗУ «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»);
* інформація про пенсійні внески, пенсійні виплати та інвестиційний прибуток (збиток), що обліковується на індивідуальному пенсійному рахунку учасника пенсійного фонду, пенсійні депозитні рахунки фізичних осіб, договори страхування довічної пенсії (ч.3 ст.53 ЗУ «Про недержавне пенсійне страхування»);
* інформація про стан пенсійних активів, облікованих на накопичувальному пенсійному рахунку застрахованої особи (ч.1.ст.98 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»);
* відомості щодо предмета договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, хід їх виконання та результати (ст.895 Цивільного кодексу)
* інформація яка може сприяти ідентифікації особи неповнолітнього правопорушника або яка стосується факту самогубства неповнолітнього (ч.3.ст.62 ЗУ «Про телебачення та радіомовлення»);
* інформація про померлого (ст.7 ЗУ Про поховання та охоронну справу»);
* відомості про оплату праці працівника (ст.31 ЗУ «Про оплату праці» Відомості про оплату праці надаються лише у випадках передбачених законодавством, або за згодою чи на вимогу працівника);
* заявки та матеріали на видачу патентів ( ст. 19 ЗУ «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»);
* дані про особу взяту під захист у кримінальному судочинстві ( ст.15 ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»);
* матеріали заявки фізичної чи юридичної особи на реєстрацію сорту рослин, результати експертизи сорту рослин (ст.23 ЗУ «Про охорону прав на сорти рослин»);
* дані про працівника суду або правоохоронного органу, взятого під захист (ст. 10 ЗУ «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів»);
* інформація про осіб, які звернулися до кризового центру про допомогу (ч. 3.ст.8 ЗУ «Про попередження насильства в сім'ї);
* інформація,що стосується митної вартості товарів, що переміщаються через митний кордон України (ч.1.ст. 263 Митного кодексу);
* інформація,що міститься в заяві про державну реєстрацію лікарського засобу та додатка до них (ч.8.ст.9 ЗУ «Про лікарські засоби»);
* відомості, що містяться в текстах судових рішень та дають можливість ідентифікувати фізичну особу, зокрема: імена (ім'я, по батькові, прізвище) фізичних осіб; місце проживання або перебування фізичних осіб із зазначенням адреси, номерів телефонів чи інших засобів зв’язку, адреси електронної пошти, ідентифікаційних номерів (коди);
* реєстраційні номери транспортних засобів (ст.7 ЗУ «Про доступ до судових рішень»).

Цей перелік не є вичерпним і може бути доповнений іншими законодавчими актами.

Відповідно до ст. 10 ЗУ "Про доступ до публічної інформації" кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто.
Крім того, кожна особа має право:
1) знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються,
2) як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються;
3) вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання,
4) використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону.

Право особи на свою приватну сферу абсолютне (це таємниця приватного життя, лікарська таємниця, таємниця сповіді, сюди також слід віднести банківську таємницю, оскільки кожна особа має право вимагати від необмеженого кола осіб обов'язкової заборони на збирання вказаних відомостей, а якщо ці відомості стали відомими особі у зв'язку з її професійною діяльністю, то - нерозголошення).

=== Конфіденційна інформація про юридичну особу ===
Що стосується конфіденційної інформації для юридичної особи, то це інформація, яка міститься в договорах, контрактах, листах, звітах, аналітичних матеріалах, виписках з бухгалтерських рахунків, схемах, графіках, специфікаціях і інших документах, що фігурують в діяльності юридичної особи. Розголошення даних, що містяться в таких документах, може бути використано конкурентами і, відповідно, завдати економічної та іншої шкоди юридичній особі.
Важливо уточнити, що конфіденційна інформація є тотожною комерційній таємниці. Особливістю відомостей, що складають комерційну таємницю, як вид конфіденційної інформації, є їх комерційний і господарський характер. Іншими словами, це інформація, що має економічну цінність, здатна впливати на фінансове становище суб’єкта підприємницької діяльності, розмір одержуваного ним прибутку.

'''При цьому, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.1993 року "Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці", комерційну таємницю не становлять:'''
* установчі документи, документи, що дозволяють займатися підприємницькою чи господарською діяльністю та її окремими видами;
* інформація за всіма встановленими формами державної звітності; дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов'язкових платежів; відомості про чисельність і склад працюючих, їхню заробітну плату в цілому та за
* професіями й посадами, а також наявність вільних робочих місць;
* документи про сплату податків і обов'язкових платежів;
* інформація про забруднення навколишнього природного середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізацію продукції, що завдає шкоди здоров'ю, а також інші порушення законодавства України та розміри заподіяних при цьому збитків;
* документи про платоспроможність;
* відомості про участь посадових осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, спілках, об'єднаннях та інших організаціях, які займаються підприємницькою діяльністю;
* відомості, що відповідно до чинного законодавства підлягають оголошенню.

== Розпорядники конфіденційної інформації ==

Розпорядниками, тобто особами, які відповідно до їх повноважень володіють конфіденційною інформацією, являються:
* суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
* юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
* особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
* суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, відповідно до ст. 32 Конституції України.

'''Розпорядник інформації зобов'язаний:'''
* надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується;
* використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом;
* вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб;
* виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується.
* надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об’єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
* вести облік запитів на інформацію;
* визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо;
* мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації;
Зберігання інформації про особу не повинно тривати довше, ніж це необхідно для досягнення мети, задля якої ця інформація збиралася.

== Відповідальність за неправомірне використання конфіденційної інформації ==

===Кримінальна відповідальність===
Кримінальним кодексом України передбачена відповідальність за порушення недоторканості приватного життя.

:'''''Стаття 182. Порушення недоторканності приватного життя'''''

::''1. Незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу, -''
::''караються штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.''

::''2. Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи, -''
::''караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.''

::'''''Примітка'''. Істотною шкодою у цій статті, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.''

===Адміністративна відповідальність===
Кодексом України про адміністративні правопорушення також передбачена відповідальність за неправомірне використання конфіденційної інформації. Це, зокрема стаття '''164-3''' - недобросовісна конкуренція (відповідальність передбачена за отримання, використання, розголошення комерційної таємниці, а також іншої конфіденційної інформації з метою заподіяння шкоди діловій репутації або майну іншого підприємця ), стаття '''186-3''' - порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень, стаття '''212-2''' - порушення законодавства про державну таємницю.

===Цивільно-правова відповідальність===
Статтями 286 та 302 Цивільного кодексу України передбачена заборона поширення інформації про фізичну особу без її згоди. Так, при наявності відповідних фактів, право особи на приватне життя якої було порушене, вона має право звернутися до суду з позовом про захист честі та гідності, стягнення моральної шкоди чи іншим видом позову.

Також, відповідно до статті 862 ЦК якщо сторона у договорі підряду внаслідок виконання договору одержала від другої сторони інформацію про нові рішення і технічні знання, у тому числі й такі, що не захищаються законом, а також відомості, що можуть розглядатися як комерційна таємниця, вона не має права повідомляти їх іншим особам без згоди другої сторони.

Відповідно до ст. 895 ЦК виконавець і замовник зобов'язані забезпечити конфіденційність відомостей щодо предмета договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, ходу його виконання та одержаних результатів, якщо інше не встановлено договором. Обсяг відомостей, що належать до конфіденційних, встановлюється договором.
[[Категорія: Цивільне право]]

Конфіденційна інформація

2017-02-27T08:36:33Z

Oleksandr.levytskyi: /* Відповідальність за неправомірне використання конфіденційної інформації */

'''Конфіденційна інформація''' – (від англ. confidence — довіра) це відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням.

Відповідно до Ст. 21 ЗУ "Про інформацію", конфіденційна інформація разом із службовою та таємною інформацією належить до інформації з обмеженим доступом.

== Нормативна база ==

Міжнародні нормативно-правові акти:
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/994_326 Конвенція про захист осіб стосовно автоматизованої обробки даних особистого характеру]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_242 Директива Європейського Парламенту і Ради «Про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і про вільне переміщення таких даних»]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_243 Директива 97/66/ЄС Європейського Парламенту і Ради "Стосовно обробки персональних даних і захисту права на невтручання в особисте життя в телекомунікаційному секторі" ]

Українське законодавство:
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ Цивільний кодекс України ]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення ]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію" ]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закон України "Про доступ до публічної інформації"]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/74/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про інформаційні агентства" ]

Постанови пленумів вищих судів:
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v_001700-09 Постанова пленуму ВСУ "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" ]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0010760-16 Постанова пленуму ВАСУ "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації"]

== Інформація з обмеженим доступом ==

'''Інформація з обмеженим доступом''' – це така інформація, доступ до якої має лише обмежене коло осіб і оприлюднення якої заборонено розпорядником інформації відповідно до закону. Обмеження доступу до інформації здійснюється в інтересах національної безпеки або охорони законних прав фізичних та юридичних осіб.
Важливо! Обмежується доступ до інформації, а не до документу. Відповідно, якщо в одному документі міститься відкрита і закрита інформація, то відкрита інформація може бути надана на ознайомлення зацікавленій особі у вигляді окремого документу.

За змістом ст. 6 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» вбачається, що інформація з обмеженим доступом, може бути наступною:
* конфіденційна інформація;
* таємна інформація – інформація, доступ до якої обмежується і розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю слідства та іншу передбачену законом таємницю;
* службова інформація - що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню або прийняттю рішень; зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці

До конфіденційної інформації, що є власністю держави і перебуває в користуванні органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, '''не можуть бути віднесені відомості:'''
* про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту;
* про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, які сталися або можуть статися і загрожують безпеці громадян;
* про стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення;
* стосовно стану справ із правами і свободами людини і громадянина, а також фактів їх порушень;
* про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб;
* інша інформація, доступ до якої відповідно до законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

== Конфіденційна інформація про фізичну та юридичну особу ==

Конфіденційна інформація умовно поділяється на конфіденційну інформацію про фізичну особу та конфіденційну інформацію про юридичну особу.

Підставою для визначення інформації конфіденційною є бажання фізичної чи юридичної особи вважати певну інформацію про неї чи інформацію, що знаходиться у її володінні, конфіденційною. Персональні дані та відомості про фізичну особу є тотожними поняттями. А інформація про особу поширюється не тільки на фізичних а й на юридичних осіб. Будь-яка інформація про особу може бути віднесена на розсуд особи до конфіденційної, якщо це не заборонено Законом. Втім, не вся інформація про особу є конфіденційною. ''Не належать до інформації з обмеженим доступом: декларації про доходи осіб та членів їхніх сімей, які претендують на зайняття чи займають виборну посаду в органах влади та обіймають посаду державного службовця, службовця органу місцевого самоврядування першої або другої категорії.''

=== Конфіденційна інформація про фізичну особу ===
Конфіденційна інформація є підвидом інформації про особу і не вичерпується персональними даними. В Законах прямо визначено, що є конфіденційною інформацією про особу. Це, зокрема:

* відомості про національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, адреса, дата та місце народження (ч.2 ст.11 ЗУ «Про інформацію»); реєстраційний (п.70.15, ст.70 Податкового кодексу);
* відомості про місце проживання (ч.8 ст.6 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні»);
* відомості про страховий стаж, результати медичних обстежень, отримані доходи застрахованої фізичної особи (ст.33 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»);
* відомості про особисте життя громадян, одержані із звернень громадян (ст.10.ЗУ «Про звернення громадян»);
* первинні дані, отримані в процесі проведення Перепису населення (ст.16 ЗУ «Про Всеукраїнський перепис населення»);
* відомості, що подаються заявником на визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (ч. 10.ст.7 ЗУ «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»);
* інформація про пенсійні внески, пенсійні виплати та інвестиційний прибуток (збиток), що обліковується на індивідуальному пенсійному рахунку учасника пенсійного фонду, пенсійні депозитні рахунки фізичних осіб, договори страхування довічної пенсії (ч.3 ст.53 ЗУ «Про недержавне пенсійне страхування»);
* інформація про стан пенсійних активів, облікованих на накопичувальному пенсійному рахунку застрахованої особи (ч.1.ст.98 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»);
* відомості щодо предмета договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, хід їх виконання та результати (ст.895 Цивільного кодексу)
* інформація яка може сприяти ідентифікації особи неповнолітнього правопорушника або яка стосується факту самогубства неповнолітнього (ч.3.ст.62 ЗУ «Про телебачення та радіомовлення»);
* інформація про померлого (ст.7 ЗУ Про поховання та охоронну справу»);
* відомості про оплату праці працівника (ст.31 ЗУ «Про оплату праці» Відомості про оплату праці надаються лише у випадках передбачених законодавством, або за згодою чи на вимогу працівника);
* заявки та матеріали на видачу патентів ( ст. 19 ЗУ «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»);
* дані про особу взяту під захист у кримінальному судочинстві ( ст.15 ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»);
* матеріали заявки фізичної чи юридичної особи на реєстрацію сорту рослин, результати експертизи сорту рослин (ст.23 ЗУ «Про охорону прав на сорти рослин»);
* дані про працівника суду або правоохоронного органу, взятого під захист (ст. 10 ЗУ «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів»);
* інформація про осіб, які звернулися до кризового центру про допомогу (ч. 3.ст.8 ЗУ «Про попередження насильства в сім'ї);
* інформація,що стосується митної вартості товарів, що переміщаються через митний кордон України (ч.1.ст. 263 Митного кодексу);
* інформація,що міститься в заяві про державну реєстрацію лікарського засобу та додатка до них (ч.8.ст.9 ЗУ «Про лікарські засоби»);
* відомості, що містяться в текстах судових рішень та дають можливість ідентифікувати фізичну особу, зокрема: імена (ім'я, по батькові, прізвище) фізичних осіб; місце проживання або перебування фізичних осіб із зазначенням адреси, номерів телефонів чи інших засобів зв’язку, адреси електронної пошти, ідентифікаційних номерів (коди);
* реєстраційні номери транспортних засобів (ст.7 ЗУ «Про доступ до судових рішень»).

Цей перелік не є вичерпним і може бути доповнений іншими законодавчими актами.

Відповідно до ст. 10 ЗУ "Про доступ до публічної інформації" кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто.
Крім того, кожна особа має право:
1) знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються,
2) як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються;
3) вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання,
4) використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону.

Право особи на свою приватну сферу абсолютне (це таємниця приватного життя, лікарська таємниця, таємниця сповіді, сюди також слід віднести банківську таємницю, оскільки кожна особа має право вимагати від необмеженого кола осіб обов'язкової заборони на збирання вказаних відомостей, а якщо ці відомості стали відомими особі у зв'язку з її професійною діяльністю, то - нерозголошення).

=== Конфіденційна інформація про юридичну особу ===
Що стосується конфіденційної інформації для юридичної особи, то це інформація, яка міститься в договорах, контрактах, листах, звітах, аналітичних матеріалах, виписках з бухгалтерських рахунків, схемах, графіках, специфікаціях і інших документах, що фігурують в діяльності юридичної особи. Розголошення даних, що містяться в таких документах, може бути використано конкурентами і, відповідно, завдати економічної та іншої шкоди юридичній особі.
Важливо уточнити, що конфіденційна інформація є тотожною комерційній таємниці. Особливістю відомостей, що складають комерційну таємницю, як вид конфіденційної інформації, є їх комерційний і господарський характер. Іншими словами, це інформація, що має економічну цінність, здатна впливати на фінансове становище суб’єкта підприємницької діяльності, розмір одержуваного ним прибутку.

'''При цьому, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.1993 року "Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці", комерційну таємницю не становлять:'''
* установчі документи, документи, що дозволяють займатися підприємницькою чи господарською діяльністю та її окремими видами;
* інформація за всіма встановленими формами державної звітності; дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов'язкових платежів; відомості про чисельність і склад працюючих, їхню заробітну плату в цілому та за
* професіями й посадами, а також наявність вільних робочих місць;
* документи про сплату податків і обов'язкових платежів;
* інформація про забруднення навколишнього природного середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізацію продукції, що завдає шкоди здоров'ю, а також інші порушення законодавства України та розміри заподіяних при цьому збитків;
* документи про платоспроможність;
* відомості про участь посадових осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, спілках, об'єднаннях та інших організаціях, які займаються підприємницькою діяльністю;
* відомості, що відповідно до чинного законодавства підлягають оголошенню.

== Розпорядники конфіденційної інформації ==

Розпорядниками, тобто особами, які відповідно до їх повноважень володіють конфіденційною інформацією, являються:
* суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
* юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
* особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
* суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, відповідно до ст. 32 Конституції України.

'''Розпорядник інформації зобов'язаний:'''
* надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується;
* використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом;
* вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб;
* виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується.
* надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об’єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
* вести облік запитів на інформацію;
* визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо;
* мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації;
Зберігання інформації про особу не повинно тривати довше, ніж це необхідно для досягнення мети, задля якої ця інформація збиралася.

== Відповідальність за неправомірне використання конфіденційної інформації ==

===Кримінальна відповідальність===
Кримінальним кодексом України передбачена відповідальність за порушення недоторканості приватного життя.

:'''''Стаття 182. Порушення недоторканності приватного життя'''''

::''1. Незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу, -''
::''караються штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.''

::''2. Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи, -''
::''караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.''

::'''''Примітка'''. Істотною шкодою у цій статті, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.''

===Адміністративна відповідальність===
Кодексом України про адміністративні правопорушення також передбачена відповідальність за неправомірне використання конфіденційної інформації. Це, зокрема стаття '''164-3''' - недобросовісна конкуренція (відповідальність передбачена за отримання, використання, розголошення комерційної таємниці, а також іншої конфіденційної інформації з метою заподіяння шкоди діловій репутації або майну іншого підприємця ), стаття '''186-3''' - порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень, стаття '''212-2''' - порушення законодавства про державну таємницю.

===Цивільно-правова відповідальність===
Статтями 286 та 302 Цивільного кодексу України передбачена заборона поширення інформації про фізичну особу без її згоди. Так, при наявності відповідних фактів, право особи на приватне життя якої було порушене, вона має право звернутися до суду з позовом про захист честі та гідності, стягнення моральної шкоди чи іншим видом позову.

Також, відповідно до статті 862 ЦК якщо сторона у договорі підряду внаслідок виконання договору одержала від другої сторони інформацію про нові рішення і технічні знання, у тому числі й такі, що не захищаються законом, а також відомості, що можуть розглядатися як комерційна таємниця, вона не має права повідомляти їх іншим особам без згоди другої сторони.

Відповідно до ст. 895 ЦК виконавець і замовник зобов'язані забезпечити конфіденційність відомостей щодо предмета договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, ходу його виконання та одержаних результатів, якщо інше не встановлено договором. Обсяг відомостей, що належать до конфіденційних, встановлюється договором.
[[Категорія: Цивільне право]]

Конфіденційна інформація

2017-02-27T08:33:35Z

Oleksandr.levytskyi: /* Нормативна база */

'''Конфіденційна інформація''' – (від англ. confidence — довіра) це відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням.

Відповідно до Ст. 21 ЗУ "Про інформацію", конфіденційна інформація разом із службовою та таємною інформацією належить до інформації з обмеженим доступом.

== Нормативна база ==

Міжнародні нормативно-правові акти:
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/994_326 Конвенція про захист осіб стосовно автоматизованої обробки даних особистого характеру]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_242 Директива Європейського Парламенту і Ради «Про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і про вільне переміщення таких даних»]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_243 Директива 97/66/ЄС Європейського Парламенту і Ради "Стосовно обробки персональних даних і захисту права на невтручання в особисте життя в телекомунікаційному секторі" ]

Українське законодавство:
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ Цивільний кодекс України ]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення ]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію" ]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закон України "Про доступ до публічної інформації"]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/74/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про інформаційні агентства" ]

Постанови пленумів вищих судів:
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v_001700-09 Постанова пленуму ВСУ "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" ]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0010760-16 Постанова пленуму ВАСУ "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації"]

== Інформація з обмеженим доступом ==

'''Інформація з обмеженим доступом''' – це така інформація, доступ до якої має лише обмежене коло осіб і оприлюднення якої заборонено розпорядником інформації відповідно до закону. Обмеження доступу до інформації здійснюється в інтересах національної безпеки або охорони законних прав фізичних та юридичних осіб.
Важливо! Обмежується доступ до інформації, а не до документу. Відповідно, якщо в одному документі міститься відкрита і закрита інформація, то відкрита інформація може бути надана на ознайомлення зацікавленій особі у вигляді окремого документу.

За змістом ст. 6 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» вбачається, що інформація з обмеженим доступом, може бути наступною:
* конфіденційна інформація;
* таємна інформація – інформація, доступ до якої обмежується і розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю слідства та іншу передбачену законом таємницю;
* службова інформація - що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню або прийняттю рішень; зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці

До конфіденційної інформації, що є власністю держави і перебуває в користуванні органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, '''не можуть бути віднесені відомості:'''
* про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту;
* про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, які сталися або можуть статися і загрожують безпеці громадян;
* про стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення;
* стосовно стану справ із правами і свободами людини і громадянина, а також фактів їх порушень;
* про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб;
* інша інформація, доступ до якої відповідно до законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

== Конфіденційна інформація про фізичну та юридичну особу ==

Конфіденційна інформація умовно поділяється на конфіденційну інформацію про фізичну особу та конфіденційну інформацію про юридичну особу.

Підставою для визначення інформації конфіденційною є бажання фізичної чи юридичної особи вважати певну інформацію про неї чи інформацію, що знаходиться у її володінні, конфіденційною. Персональні дані та відомості про фізичну особу є тотожними поняттями. А інформація про особу поширюється не тільки на фізичних а й на юридичних осіб. Будь-яка інформація про особу може бути віднесена на розсуд особи до конфіденційної, якщо це не заборонено Законом. Втім, не вся інформація про особу є конфіденційною. ''Не належать до інформації з обмеженим доступом: декларації про доходи осіб та членів їхніх сімей, які претендують на зайняття чи займають виборну посаду в органах влади та обіймають посаду державного службовця, службовця органу місцевого самоврядування першої або другої категорії.''

=== Конфіденційна інформація про фізичну особу ===
Конфіденційна інформація є підвидом інформації про особу і не вичерпується персональними даними. В Законах прямо визначено, що є конфіденційною інформацією про особу. Це, зокрема:

* відомості про національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, адреса, дата та місце народження (ч.2 ст.11 ЗУ «Про інформацію»); реєстраційний (п.70.15, ст.70 Податкового кодексу);
* відомості про місце проживання (ч.8 ст.6 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні»);
* відомості про страховий стаж, результати медичних обстежень, отримані доходи застрахованої фізичної особи (ст.33 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»);
* відомості про особисте життя громадян, одержані із звернень громадян (ст.10.ЗУ «Про звернення громадян»);
* первинні дані, отримані в процесі проведення Перепису населення (ст.16 ЗУ «Про Всеукраїнський перепис населення»);
* відомості, що подаються заявником на визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (ч. 10.ст.7 ЗУ «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»);
* інформація про пенсійні внески, пенсійні виплати та інвестиційний прибуток (збиток), що обліковується на індивідуальному пенсійному рахунку учасника пенсійного фонду, пенсійні депозитні рахунки фізичних осіб, договори страхування довічної пенсії (ч.3 ст.53 ЗУ «Про недержавне пенсійне страхування»);
* інформація про стан пенсійних активів, облікованих на накопичувальному пенсійному рахунку застрахованої особи (ч.1.ст.98 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»);
* відомості щодо предмета договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, хід їх виконання та результати (ст.895 Цивільного кодексу)
* інформація яка може сприяти ідентифікації особи неповнолітнього правопорушника або яка стосується факту самогубства неповнолітнього (ч.3.ст.62 ЗУ «Про телебачення та радіомовлення»);
* інформація про померлого (ст.7 ЗУ Про поховання та охоронну справу»);
* відомості про оплату праці працівника (ст.31 ЗУ «Про оплату праці» Відомості про оплату праці надаються лише у випадках передбачених законодавством, або за згодою чи на вимогу працівника);
* заявки та матеріали на видачу патентів ( ст. 19 ЗУ «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»);
* дані про особу взяту під захист у кримінальному судочинстві ( ст.15 ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»);
* матеріали заявки фізичної чи юридичної особи на реєстрацію сорту рослин, результати експертизи сорту рослин (ст.23 ЗУ «Про охорону прав на сорти рослин»);
* дані про працівника суду або правоохоронного органу, взятого під захист (ст. 10 ЗУ «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів»);
* інформація про осіб, які звернулися до кризового центру про допомогу (ч. 3.ст.8 ЗУ «Про попередження насильства в сім'ї);
* інформація,що стосується митної вартості товарів, що переміщаються через митний кордон України (ч.1.ст. 263 Митного кодексу);
* інформація,що міститься в заяві про державну реєстрацію лікарського засобу та додатка до них (ч.8.ст.9 ЗУ «Про лікарські засоби»);
* відомості, що містяться в текстах судових рішень та дають можливість ідентифікувати фізичну особу, зокрема: імена (ім'я, по батькові, прізвище) фізичних осіб; місце проживання або перебування фізичних осіб із зазначенням адреси, номерів телефонів чи інших засобів зв’язку, адреси електронної пошти, ідентифікаційних номерів (коди);
* реєстраційні номери транспортних засобів (ст.7 ЗУ «Про доступ до судових рішень»).

Цей перелік не є вичерпним і може бути доповнений іншими законодавчими актами.

Відповідно до ст. 10 ЗУ "Про доступ до публічної інформації" кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто.
Крім того, кожна особа має право:
1) знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються,
2) як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються;
3) вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання,
4) використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону.

Право особи на свою приватну сферу абсолютне (це таємниця приватного життя, лікарська таємниця, таємниця сповіді, сюди також слід віднести банківську таємницю, оскільки кожна особа має право вимагати від необмеженого кола осіб обов'язкової заборони на збирання вказаних відомостей, а якщо ці відомості стали відомими особі у зв'язку з її професійною діяльністю, то - нерозголошення).

=== Конфіденційна інформація про юридичну особу ===
Що стосується конфіденційної інформації для юридичної особи, то це інформація, яка міститься в договорах, контрактах, листах, звітах, аналітичних матеріалах, виписках з бухгалтерських рахунків, схемах, графіках, специфікаціях і інших документах, що фігурують в діяльності юридичної особи. Розголошення даних, що містяться в таких документах, може бути використано конкурентами і, відповідно, завдати економічної та іншої шкоди юридичній особі.
Важливо уточнити, що конфіденційна інформація є тотожною комерційній таємниці. Особливістю відомостей, що складають комерційну таємницю, як вид конфіденційної інформації, є їх комерційний і господарський характер. Іншими словами, це інформація, що має економічну цінність, здатна впливати на фінансове становище суб’єкта підприємницької діяльності, розмір одержуваного ним прибутку.

'''При цьому, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.1993 року "Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці", комерційну таємницю не становлять:'''
* установчі документи, документи, що дозволяють займатися підприємницькою чи господарською діяльністю та її окремими видами;
* інформація за всіма встановленими формами державної звітності; дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов'язкових платежів; відомості про чисельність і склад працюючих, їхню заробітну плату в цілому та за
* професіями й посадами, а також наявність вільних робочих місць;
* документи про сплату податків і обов'язкових платежів;
* інформація про забруднення навколишнього природного середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізацію продукції, що завдає шкоди здоров'ю, а також інші порушення законодавства України та розміри заподіяних при цьому збитків;
* документи про платоспроможність;
* відомості про участь посадових осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, спілках, об'єднаннях та інших організаціях, які займаються підприємницькою діяльністю;
* відомості, що відповідно до чинного законодавства підлягають оголошенню.

== Розпорядники конфіденційної інформації ==

Розпорядниками, тобто особами, які відповідно до їх повноважень володіють конфіденційною інформацією, являються:
* суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
* юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
* особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
* суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, відповідно до ст. 32 Конституції України.

'''Розпорядник інформації зобов'язаний:'''
* надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується;
* використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом;
* вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб;
* виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується.
* надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об’єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
* вести облік запитів на інформацію;
* визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо;
* мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації;
Зберігання інформації про особу не повинно тривати довше, ніж це необхідно для досягнення мети, задля якої ця інформація збиралася.

== Відповідальність за неправомірне використання конфіденційної інформації ==

===Кримінальна відповідальність===
Кримінальним кодексом України передбачена відповідальність за порушення недоторканості приватного життя.

:'''''Стаття 182. Порушення недоторканності приватного життя'''''

::''1. Незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу, -''
::''караються штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.''

::''2. Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи, -''
::''караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.''

::'''''Примітка'''. Істотною шкодою у цій статті, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.''

===Адміністративна відповідальність===
Кодексом України про адміністративні правопорушення також передбачена відповідальність за неправомірне використання конфіденційної інформації. Це, зокрема стаття '''164-3''' - недобросовісна конкуренція (відповідальність передбачена отримання, використання, розголошення комерційної таємниці, а також іншої конфіденційної інформації з метою заподіяння шкоди діловій репутації або майну іншого підприємця ), стаття '''186-3''' - порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень, стаття '''212-2''' - порушення законодавства про державну таємницю.
===Цивільно-правова відповідальність===
Статтями 286 та 302 Цивільного кодексу України передбачена заборона поширення інформації про фізичну особу без її згоди. Так, при наявності відповідних фактів, право особи на приватне життя якої було порушене, вона має право звернутися до суду з позовом про захист честі та гідності, стягнення моральної шкоди чи іншим видом позову.

Також, відповідно до статті 862 ЦК якщо сторона у договорі підряду внаслідок виконання договору одержала від другої сторони інформацію про нові рішення і технічні знання, у тому числі й такі, що не захищаються законом, а також відомості, що можуть розглядатися як комерційна таємниця, вона не має права повідомляти їх іншим особам без згоди другої сторони.

Відповідно до ст. 895 ЦК виконавець і замовник зобов'язані забезпечити конфіденційність відомостей щодо предмета договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, ходу його виконання та одержаних результатів, якщо інше не встановлено договором. Обсяг відомостей, що належать до конфіденційних, встановлюється договором.
[[Категорія: Цивільне право]]

Конфіденційна інформація

2017-02-27T08:26:51Z

Oleksandr.levytskyi: /* Конфіденційна інформація про фізичну особу */

'''Конфіденційна інформація''' – (від англ. confidence — довіра) це відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням.

Відповідно до Ст. 21 ЗУ "Про інформацію", конфіденційна інформація разом із службовою та таємною інформацією належить до інформації з обмеженим доступом.

== Нормативна база ==

Міжнародні нормативно-правові акти:
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/994_326 Конвенція про захист осіб стосовно автоматизованої обробки даних особистого характеру]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_242 Директива Європейського Парламенту і Ради «Про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і про вільне переміщення таких даних»]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_243 Директива 97/66/ЄС Європейського Парламенту і Ради "Стосовно обробки персональних даних і захисту права на невтручання в особисте життя в телекомунікаційному секторі" ]

Українське законодавство:
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ Цивільний кодекс України ]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію" ]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закон України "Про доступ до публічної інформації"]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/74/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про інформаційні агентства" ]

== Інформація з обмеженим доступом ==

'''Інформація з обмеженим доступом''' – це така інформація, доступ до якої має лише обмежене коло осіб і оприлюднення якої заборонено розпорядником інформації відповідно до закону. Обмеження доступу до інформації здійснюється в інтересах національної безпеки або охорони законних прав фізичних та юридичних осіб.
Важливо! Обмежується доступ до інформації, а не до документу. Відповідно, якщо в одному документі міститься відкрита і закрита інформація, то відкрита інформація може бути надана на ознайомлення зацікавленій особі у вигляді окремого документу.

За змістом ст. 6 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» вбачається, що інформація з обмеженим доступом, може бути наступною:
* конфіденційна інформація;
* таємна інформація – інформація, доступ до якої обмежується і розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю слідства та іншу передбачену законом таємницю;
* службова інформація - що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню або прийняттю рішень; зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці

До конфіденційної інформації, що є власністю держави і перебуває в користуванні органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, '''не можуть бути віднесені відомості:'''
* про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту;
* про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, які сталися або можуть статися і загрожують безпеці громадян;
* про стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення;
* стосовно стану справ із правами і свободами людини і громадянина, а також фактів їх порушень;
* про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб;
* інша інформація, доступ до якої відповідно до законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

== Конфіденційна інформація про фізичну та юридичну особу ==

Конфіденційна інформація умовно поділяється на конфіденційну інформацію про фізичну особу та конфіденційну інформацію про юридичну особу.

Підставою для визначення інформації конфіденційною є бажання фізичної чи юридичної особи вважати певну інформацію про неї чи інформацію, що знаходиться у її володінні, конфіденційною. Персональні дані та відомості про фізичну особу є тотожними поняттями. А інформація про особу поширюється не тільки на фізичних а й на юридичних осіб. Будь-яка інформація про особу може бути віднесена на розсуд особи до конфіденційної, якщо це не заборонено Законом. Втім, не вся інформація про особу є конфіденційною. ''Не належать до інформації з обмеженим доступом: декларації про доходи осіб та членів їхніх сімей, які претендують на зайняття чи займають виборну посаду в органах влади та обіймають посаду державного службовця, службовця органу місцевого самоврядування першої або другої категорії.''

=== Конфіденційна інформація про фізичну особу ===
Конфіденційна інформація є підвидом інформації про особу і не вичерпується персональними даними. В Законах прямо визначено, що є конфіденційною інформацією про особу. Це, зокрема:

* відомості про національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, адреса, дата та місце народження (ч.2 ст.11 ЗУ «Про інформацію»); реєстраційний (п.70.15, ст.70 Податкового кодексу);
* відомості про місце проживання (ч.8 ст.6 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні»);
* відомості про страховий стаж, результати медичних обстежень, отримані доходи застрахованої фізичної особи (ст.33 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»);
* відомості про особисте життя громадян, одержані із звернень громадян (ст.10.ЗУ «Про звернення громадян»);
* первинні дані, отримані в процесі проведення Перепису населення (ст.16 ЗУ «Про Всеукраїнський перепис населення»);
* відомості, що подаються заявником на визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (ч. 10.ст.7 ЗУ «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»);
* інформація про пенсійні внески, пенсійні виплати та інвестиційний прибуток (збиток), що обліковується на індивідуальному пенсійному рахунку учасника пенсійного фонду, пенсійні депозитні рахунки фізичних осіб, договори страхування довічної пенсії (ч.3 ст.53 ЗУ «Про недержавне пенсійне страхування»);
* інформація про стан пенсійних активів, облікованих на накопичувальному пенсійному рахунку застрахованої особи (ч.1.ст.98 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»);
* відомості щодо предмета договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, хід їх виконання та результати (ст.895 Цивільного кодексу)
* інформація яка може сприяти ідентифікації особи неповнолітнього правопорушника або яка стосується факту самогубства неповнолітнього (ч.3.ст.62 ЗУ «Про телебачення та радіомовлення»);
* інформація про померлого (ст.7 ЗУ Про поховання та охоронну справу»);
* відомості про оплату праці працівника (ст.31 ЗУ «Про оплату праці» Відомості про оплату праці надаються лише у випадках передбачених законодавством, або за згодою чи на вимогу працівника);
* заявки та матеріали на видачу патентів ( ст. 19 ЗУ «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»);
* дані про особу взяту під захист у кримінальному судочинстві ( ст.15 ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»);
* матеріали заявки фізичної чи юридичної особи на реєстрацію сорту рослин, результати експертизи сорту рослин (ст.23 ЗУ «Про охорону прав на сорти рослин»);
* дані про працівника суду або правоохоронного органу, взятого під захист (ст. 10 ЗУ «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів»);
* інформація про осіб, які звернулися до кризового центру про допомогу (ч. 3.ст.8 ЗУ «Про попередження насильства в сім'ї);
* інформація,що стосується митної вартості товарів, що переміщаються через митний кордон України (ч.1.ст. 263 Митного кодексу);
* інформація,що міститься в заяві про державну реєстрацію лікарського засобу та додатка до них (ч.8.ст.9 ЗУ «Про лікарські засоби»);
* відомості, що містяться в текстах судових рішень та дають можливість ідентифікувати фізичну особу, зокрема: імена (ім'я, по батькові, прізвище) фізичних осіб; місце проживання або перебування фізичних осіб із зазначенням адреси, номерів телефонів чи інших засобів зв’язку, адреси електронної пошти, ідентифікаційних номерів (коди);
* реєстраційні номери транспортних засобів (ст.7 ЗУ «Про доступ до судових рішень»).

Цей перелік не є вичерпним і може бути доповнений іншими законодавчими актами.

Відповідно до ст. 10 ЗУ "Про доступ до публічної інформації" кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто.
Крім того, кожна особа має право:
1) знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються,
2) як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються;
3) вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання,
4) використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону.

Право особи на свою приватну сферу абсолютне (це таємниця приватного життя, лікарська таємниця, таємниця сповіді, сюди також слід віднести банківську таємницю, оскільки кожна особа має право вимагати від необмеженого кола осіб обов'язкової заборони на збирання вказаних відомостей, а якщо ці відомості стали відомими особі у зв'язку з її професійною діяльністю, то - нерозголошення).

=== Конфіденційна інформація про юридичну особу ===
Що стосується конфіденційної інформації для юридичної особи, то це інформація, яка міститься в договорах, контрактах, листах, звітах, аналітичних матеріалах, виписках з бухгалтерських рахунків, схемах, графіках, специфікаціях і інших документах, що фігурують в діяльності юридичної особи. Розголошення даних, що містяться в таких документах, може бути використано конкурентами і, відповідно, завдати економічної та іншої шкоди юридичній особі.
Важливо уточнити, що конфіденційна інформація є тотожною комерційній таємниці. Особливістю відомостей, що складають комерційну таємницю, як вид конфіденційної інформації, є їх комерційний і господарський характер. Іншими словами, це інформація, що має економічну цінність, здатна впливати на фінансове становище суб’єкта підприємницької діяльності, розмір одержуваного ним прибутку.

'''При цьому, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.1993 року "Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці", комерційну таємницю не становлять:'''
* установчі документи, документи, що дозволяють займатися підприємницькою чи господарською діяльністю та її окремими видами;
* інформація за всіма встановленими формами державної звітності; дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов'язкових платежів; відомості про чисельність і склад працюючих, їхню заробітну плату в цілому та за
* професіями й посадами, а також наявність вільних робочих місць;
* документи про сплату податків і обов'язкових платежів;
* інформація про забруднення навколишнього природного середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізацію продукції, що завдає шкоди здоров'ю, а також інші порушення законодавства України та розміри заподіяних при цьому збитків;
* документи про платоспроможність;
* відомості про участь посадових осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, спілках, об'єднаннях та інших організаціях, які займаються підприємницькою діяльністю;
* відомості, що відповідно до чинного законодавства підлягають оголошенню.

== Розпорядники конфіденційної інформації ==

Розпорядниками, тобто особами, які відповідно до їх повноважень володіють конфіденційною інформацією, являються:
* суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
* юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
* особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
* суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, відповідно до ст. 32 Конституції України.

'''Розпорядник інформації зобов'язаний:'''
* надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується;
* використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом;
* вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб;
* виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується.
* надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об’єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
* вести облік запитів на інформацію;
* визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо;
* мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації;
Зберігання інформації про особу не повинно тривати довше, ніж це необхідно для досягнення мети, задля якої ця інформація збиралася.

== Відповідальність за неправомірне використання конфіденційної інформації ==

===Кримінальна відповідальність===
Кримінальним кодексом України передбачена відповідальність за порушення недоторканості приватного життя.

:'''''Стаття 182. Порушення недоторканності приватного життя'''''

::''1. Незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу, -''
::''караються штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.''

::''2. Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи, -''
::''караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.''

::'''''Примітка'''. Істотною шкодою у цій статті, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.''

===Адміністративна відповідальність===
Кодексом України про адміністративні правопорушення також передбачена відповідальність за неправомірне використання конфіденційної інформації. Це, зокрема стаття '''164-3''' - недобросовісна конкуренція (відповідальність передбачена отримання, використання, розголошення комерційної таємниці, а також іншої конфіденційної інформації з метою заподіяння шкоди діловій репутації або майну іншого підприємця ), стаття '''186-3''' - порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень, стаття '''212-2''' - порушення законодавства про державну таємницю.
===Цивільно-правова відповідальність===
Статтями 286 та 302 Цивільного кодексу України передбачена заборона поширення інформації про фізичну особу без її згоди. Так, при наявності відповідних фактів, право особи на приватне життя якої було порушене, вона має право звернутися до суду з позовом про захист честі та гідності, стягнення моральної шкоди чи іншим видом позову.

Також, відповідно до статті 862 ЦК якщо сторона у договорі підряду внаслідок виконання договору одержала від другої сторони інформацію про нові рішення і технічні знання, у тому числі й такі, що не захищаються законом, а також відомості, що можуть розглядатися як комерційна таємниця, вона не має права повідомляти їх іншим особам без згоди другої сторони.

Відповідно до ст. 895 ЦК виконавець і замовник зобов'язані забезпечити конфіденційність відомостей щодо предмета договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, ходу його виконання та одержаних результатів, якщо інше не встановлено договором. Обсяг відомостей, що належать до конфіденційних, встановлюється договором.
[[Категорія: Цивільне право]]

Конфіденційна інформація

2017-02-27T08:21:17Z

Oleksandr.levytskyi: /* Відповідальність за неправомірне поширення конфіденційної інформації */

'''Конфіденційна інформація''' – (від англ. confidence — довіра) це відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням.

Відповідно до Ст. 21 ЗУ "Про інформацію", конфіденційна інформація разом із службовою та таємною інформацією належить до інформації з обмеженим доступом.

== Нормативна база ==

Міжнародні нормативно-правові акти:
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/994_326 Конвенція про захист осіб стосовно автоматизованої обробки даних особистого характеру]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_242 Директива Європейського Парламенту і Ради «Про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і про вільне переміщення таких даних»]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_243 Директива 97/66/ЄС Європейського Парламенту і Ради "Стосовно обробки персональних даних і захисту права на невтручання в особисте життя в телекомунікаційному секторі" ]

Українське законодавство:
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ Цивільний кодекс України ]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію" ]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закон України "Про доступ до публічної інформації"]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/74/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про інформаційні агентства" ]

== Інформація з обмеженим доступом ==

'''Інформація з обмеженим доступом''' – це така інформація, доступ до якої має лише обмежене коло осіб і оприлюднення якої заборонено розпорядником інформації відповідно до закону. Обмеження доступу до інформації здійснюється в інтересах національної безпеки або охорони законних прав фізичних та юридичних осіб.
Важливо! Обмежується доступ до інформації, а не до документу. Відповідно, якщо в одному документі міститься відкрита і закрита інформація, то відкрита інформація може бути надана на ознайомлення зацікавленій особі у вигляді окремого документу.

За змістом ст. 6 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» вбачається, що інформація з обмеженим доступом, може бути наступною:
* конфіденційна інформація;
* таємна інформація – інформація, доступ до якої обмежується і розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю слідства та іншу передбачену законом таємницю;
* службова інформація - що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню або прийняттю рішень; зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці

До конфіденційної інформації, що є власністю держави і перебуває в користуванні органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, '''не можуть бути віднесені відомості:'''
* про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту;
* про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, які сталися або можуть статися і загрожують безпеці громадян;
* про стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення;
* стосовно стану справ із правами і свободами людини і громадянина, а також фактів їх порушень;
* про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб;
* інша інформація, доступ до якої відповідно до законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

== Конфіденційна інформація про фізичну та юридичну особу ==

Конфіденційна інформація умовно поділяється на конфіденційну інформацію про фізичну особу та конфіденційну інформацію про юридичну особу.

Підставою для визначення інформації конфіденційною є бажання фізичної чи юридичної особи вважати певну інформацію про неї чи інформацію, що знаходиться у її володінні, конфіденційною. Персональні дані та відомості про фізичну особу є тотожними поняттями. А інформація про особу поширюється не тільки на фізичних а й на юридичних осіб. Будь-яка інформація про особу може бути віднесена на розсуд особи до конфіденційної, якщо це не заборонено Законом. Втім, не вся інформація про особу є конфіденційною. ''Не належать до інформації з обмеженим доступом: декларації про доходи осіб та членів їхніх сімей, які претендують на зайняття чи займають виборну посаду в органах влади та обіймають посаду державного службовця, службовця органу місцевого самоврядування першої або другої категорії.''

=== Конфіденційна інформація про фізичну особу ===
Конфіденційна інформація є підвидом інформації про особу і не вичерпується персональними даними. В Законах прямо визначено, що є конфіденційною інформацією про особу. Це, зокрема:

* відомості про національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, адреса, дата та місце народження (ч.2 ст.11 ЗУ «Про інформацію»); реєстраційний (п.70.15, ст.70 Податкового кодексу);
* відомості про місце проживання (ч.8 ст.6 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні»);
* відомості про страховий стаж, результати медичних обстежень, отримані доходи застрахованої фізичної особи (ст.33 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»);
* відомості про особисте життя громадян, одержані із звернень громадян (ст.10.ЗУ «Про звернення громадян»);
* первинні дані, отримані в процесі проведення Перепису населення (ст.16 ЗУ «Про Всеукраїнський перепис населення»);
* відомості, що подаються заявником на визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (ч. 10.ст.7 ЗУ «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»);
* інформація про пенсійні внески, пенсійні виплати та інвестиційний прибуток (збиток), що обліковується на індивідуальному пенсійному рахунку учасника пенсійного фонду, пенсійні депозитні рахунки фізичних осіб, договори страхування довічної пенсії (ч.3 ст.53 ЗУ «Про недержавне пенсійне страхування»);
* інформація про стан пенсійних активів, облікованих на накопичувальному пенсійному рахунку застрахованої особи (ч.1.ст.98 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»);
* відомості щодо предмета договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, хід їх виконання та результати (ст.895 Цивільного кодексу)
* інформація яка може сприяти ідентифікації особи неповнолітнього правопорушника або яка стосується факту самогубства неповнолітнього (ч.3.ст.62 ЗУ «Про телебачення та радіомовлення»);
* інформація про померлого (ст.7 ЗУ Про поховання та охоронну справу»);
* відомості про оплату праці працівника (ст.31 ЗУ «Про оплату праці» Відомості про оплату праці надаються лише у випадках передбачених законодавством, або за згодою чи на вимогу працівника);
* заявки та матеріали на видачу патентів ( ст. 19 ЗУ «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»);
* дані про особу взяту під захист у кримінальному судочинстві ( ст.15 ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»);
* матеріали заявки фізичної чи юридичної особи на реєстрацію сорту рослин, результати експертизи сорту рослин (ст.23 ЗУ «Про охорону прав на сорти рослин»);
* дані про працівника суду або правоохоронного органу, взятого під захист (ст. 10 ЗУ «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів»);
* інформація про осіб, які звернулися до кризового центру про допомогу (ч. 3.ст.8 ЗУ «Про попередження насильства в сім'ї);
* інформація,що стосується митної вартості товарів, що переміщаються через митний кордон України (ч.1.ст. 263 Митного кодексу);
* інформація,що міститься в заяві про державну реєстрацію лікарського засобу та додатка до них (ч.8.ст.9 ЗУ «Про лікарські засоби»);
* відомості, що містяться в текстах судових рішень та дають можливість ідентифікувати фізичну особу, зокрема: імена (ім'я, по батькові, прізвище) фізичних осіб; місце проживання або перебування фізичних осіб із зазначенням адреси, номерів телефонів чи інших засобів зв’язку, адреси електронної пошти, ідентифікаційних номерів (коди); реєстраційні номери транспортних засобів (ст.7 ЗУ «Про доступ до судових рішень»).

Відповідно до ст. 10 ЗУ "Про доступ до публічної інформації" кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто.
Крім того, кожна особа має право:
1) знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються,
2) як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються;
3) вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання,
4) використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону.

Право особи на свою приватну сферу абсолютне (це таємниця приватного життя, лікарська таємниця, таємниця сповіді, сюди також слід віднести банківську таємницю, оскільки кожна особа має право вимагати від необмеженого кола осіб обов'язкової заборони на збирання вказаних відомостей, а якщо ці відомості стали відомими особі у зв'язку з її професійною діяльністю, то - нерозголошення).

=== Конфіденційна інформація про юридичну особу ===
Що стосується конфіденційної інформації для юридичної особи, то це інформація, яка міститься в договорах, контрактах, листах, звітах, аналітичних матеріалах, виписках з бухгалтерських рахунків, схемах, графіках, специфікаціях і інших документах, що фігурують в діяльності юридичної особи. Розголошення даних, що містяться в таких документах, може бути використано конкурентами і, відповідно, завдати економічної та іншої шкоди юридичній особі.
Важливо уточнити, що конфіденційна інформація є тотожною комерційній таємниці. Особливістю відомостей, що складають комерційну таємницю, як вид конфіденційної інформації, є їх комерційний і господарський характер. Іншими словами, це інформація, що має економічну цінність, здатна впливати на фінансове становище суб’єкта підприємницької діяльності, розмір одержуваного ним прибутку.

'''При цьому, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.1993 року "Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці", комерційну таємницю не становлять:'''
* установчі документи, документи, що дозволяють займатися підприємницькою чи господарською діяльністю та її окремими видами;
* інформація за всіма встановленими формами державної звітності; дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов'язкових платежів; відомості про чисельність і склад працюючих, їхню заробітну плату в цілому та за
* професіями й посадами, а також наявність вільних робочих місць;
* документи про сплату податків і обов'язкових платежів;
* інформація про забруднення навколишнього природного середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізацію продукції, що завдає шкоди здоров'ю, а також інші порушення законодавства України та розміри заподіяних при цьому збитків;
* документи про платоспроможність;
* відомості про участь посадових осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, спілках, об'єднаннях та інших організаціях, які займаються підприємницькою діяльністю;
* відомості, що відповідно до чинного законодавства підлягають оголошенню.

== Розпорядники конфіденційної інформації ==

Розпорядниками, тобто особами, які відповідно до їх повноважень володіють конфіденційною інформацією, являються:
* суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
* юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
* особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
* суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, відповідно до ст. 32 Конституції України.

'''Розпорядник інформації зобов'язаний:'''
* надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується;
* використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом;
* вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб;
* виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується.
* надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об’єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
* вести облік запитів на інформацію;
* визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо;
* мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації;
Зберігання інформації про особу не повинно тривати довше, ніж це необхідно для досягнення мети, задля якої ця інформація збиралася.

== Відповідальність за неправомірне використання конфіденційної інформації ==

===Кримінальна відповідальність===
Кримінальним кодексом України передбачена відповідальність за порушення недоторканості приватного життя.

:'''''Стаття 182. Порушення недоторканності приватного життя'''''

::''1. Незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу, -''
::''караються штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.''

::''2. Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи, -''
::''караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.''

::'''''Примітка'''. Істотною шкодою у цій статті, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.''

===Адміністративна відповідальність===
Кодексом України про адміністративні правопорушення також передбачена відповідальність за неправомірне використання конфіденційної інформації. Це, зокрема стаття '''164-3''' - недобросовісна конкуренція (відповідальність передбачена отримання, використання, розголошення комерційної таємниці, а також іншої конфіденційної інформації з метою заподіяння шкоди діловій репутації або майну іншого підприємця ), стаття '''186-3''' - порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень, стаття '''212-2''' - порушення законодавства про державну таємницю.
===Цивільно-правова відповідальність===
Статтями 286 та 302 Цивільного кодексу України передбачена заборона поширення інформації про фізичну особу без її згоди. Так, при наявності відповідних фактів, право особи на приватне життя якої було порушене, вона має право звернутися до суду з позовом про захист честі та гідності, стягнення моральної шкоди чи іншим видом позову.

Також, відповідно до статті 862 ЦК якщо сторона у договорі підряду внаслідок виконання договору одержала від другої сторони інформацію про нові рішення і технічні знання, у тому числі й такі, що не захищаються законом, а також відомості, що можуть розглядатися як комерційна таємниця, вона не має права повідомляти їх іншим особам без згоди другої сторони.

Відповідно до ст. 895 ЦК виконавець і замовник зобов'язані забезпечити конфіденційність відомостей щодо предмета договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, ходу його виконання та одержаних результатів, якщо інше не встановлено договором. Обсяг відомостей, що належать до конфіденційних, встановлюється договором.
[[Категорія: Цивільне право]]

Конфіденційна інформація

2017-02-27T07:48:55Z

Oleksandr.levytskyi: /* Відповідальність за неправомірне поширення конфіденційної інформації */

'''Конфіденційна інформація''' – (від англ. confidence — довіра) це відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням.

Відповідно до Ст. 21 ЗУ "Про інформацію", конфіденційна інформація разом із службовою та таємною інформацією належить до інформації з обмеженим доступом.

== Нормативна база ==

Міжнародні нормативно-правові акти:
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/994_326 Конвенція про захист осіб стосовно автоматизованої обробки даних особистого характеру]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_242 Директива Європейського Парламенту і Ради «Про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і про вільне переміщення таких даних»]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_243 Директива 97/66/ЄС Європейського Парламенту і Ради "Стосовно обробки персональних даних і захисту права на невтручання в особисте життя в телекомунікаційному секторі" ]

Українське законодавство:
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ Цивільний кодекс України ]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію" ]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закон України "Про доступ до публічної інформації"]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/74/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про інформаційні агентства" ]

== Інформація з обмеженим доступом ==

'''Інформація з обмеженим доступом''' – це така інформація, доступ до якої має лише обмежене коло осіб і оприлюднення якої заборонено розпорядником інформації відповідно до закону. Обмеження доступу до інформації здійснюється в інтересах національної безпеки або охорони законних прав фізичних та юридичних осіб.
Важливо! Обмежується доступ до інформації, а не до документу. Відповідно, якщо в одному документі міститься відкрита і закрита інформація, то відкрита інформація може бути надана на ознайомлення зацікавленій особі у вигляді окремого документу.

За змістом ст. 6 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» вбачається, що інформація з обмеженим доступом, може бути наступною:
* конфіденційна інформація;
* таємна інформація – інформація, доступ до якої обмежується і розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю слідства та іншу передбачену законом таємницю;
* службова інформація - що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню або прийняттю рішень; зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці

До конфіденційної інформації, що є власністю держави і перебуває в користуванні органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, '''не можуть бути віднесені відомості:'''
* про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту;
* про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, які сталися або можуть статися і загрожують безпеці громадян;
* про стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення;
* стосовно стану справ із правами і свободами людини і громадянина, а також фактів їх порушень;
* про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб;
* інша інформація, доступ до якої відповідно до законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

== Конфіденційна інформація про фізичну та юридичну особу ==

Конфіденційна інформація умовно поділяється на конфіденційну інформацію про фізичну особу та конфіденційну інформацію про юридичну особу.

Підставою для визначення інформації конфіденційною є бажання фізичної чи юридичної особи вважати певну інформацію про неї чи інформацію, що знаходиться у її володінні, конфіденційною. Персональні дані та відомості про фізичну особу є тотожними поняттями. А інформація про особу поширюється не тільки на фізичних а й на юридичних осіб. Будь-яка інформація про особу може бути віднесена на розсуд особи до конфіденційної, якщо це не заборонено Законом. Втім, не вся інформація про особу є конфіденційною. ''Не належать до інформації з обмеженим доступом: декларації про доходи осіб та членів їхніх сімей, які претендують на зайняття чи займають виборну посаду в органах влади та обіймають посаду державного службовця, службовця органу місцевого самоврядування першої або другої категорії.''

=== Конфіденційна інформація про фізичну особу ===
Конфіденційна інформація є підвидом інформації про особу і не вичерпується персональними даними. В Законах прямо визначено, що є конфіденційною інформацією про особу. Це, зокрема:

* відомості про національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, адреса, дата та місце народження (ч.2 ст.11 ЗУ «Про інформацію»); реєстраційний (п.70.15, ст.70 Податкового кодексу);
* відомості про місце проживання (ч.8 ст.6 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні»);
* відомості про страховий стаж, результати медичних обстежень, отримані доходи застрахованої фізичної особи (ст.33 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»);
* відомості про особисте життя громадян, одержані із звернень громадян (ст.10.ЗУ «Про звернення громадян»);
* первинні дані, отримані в процесі проведення Перепису населення (ст.16 ЗУ «Про Всеукраїнський перепис населення»);
* відомості, що подаються заявником на визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (ч. 10.ст.7 ЗУ «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»);
* інформація про пенсійні внески, пенсійні виплати та інвестиційний прибуток (збиток), що обліковується на індивідуальному пенсійному рахунку учасника пенсійного фонду, пенсійні депозитні рахунки фізичних осіб, договори страхування довічної пенсії (ч.3 ст.53 ЗУ «Про недержавне пенсійне страхування»);
* інформація про стан пенсійних активів, облікованих на накопичувальному пенсійному рахунку застрахованої особи (ч.1.ст.98 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»);
* відомості щодо предмета договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, хід їх виконання та результати (ст.895 Цивільного кодексу)
* інформація яка може сприяти ідентифікації особи неповнолітнього правопорушника або яка стосується факту самогубства неповнолітнього (ч.3.ст.62 ЗУ «Про телебачення та радіомовлення»);
* інформація про померлого (ст.7 ЗУ Про поховання та охоронну справу»);
* відомості про оплату праці працівника (ст.31 ЗУ «Про оплату праці» Відомості про оплату праці надаються лише у випадках передбачених законодавством, або за згодою чи на вимогу працівника);
* заявки та матеріали на видачу патентів ( ст. 19 ЗУ «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»);
* дані про особу взяту під захист у кримінальному судочинстві ( ст.15 ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»);
* матеріали заявки фізичної чи юридичної особи на реєстрацію сорту рослин, результати експертизи сорту рослин (ст.23 ЗУ «Про охорону прав на сорти рослин»);
* дані про працівника суду або правоохоронного органу, взятого під захист (ст. 10 ЗУ «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів»);
* інформація про осіб, які звернулися до кризового центру про допомогу (ч. 3.ст.8 ЗУ «Про попередження насильства в сім'ї);
* інформація,що стосується митної вартості товарів, що переміщаються через митний кордон України (ч.1.ст. 263 Митного кодексу);
* інформація,що міститься в заяві про державну реєстрацію лікарського засобу та додатка до них (ч.8.ст.9 ЗУ «Про лікарські засоби»);
* відомості, що містяться в текстах судових рішень та дають можливість ідентифікувати фізичну особу, зокрема: імена (ім'я, по батькові, прізвище) фізичних осіб; місце проживання або перебування фізичних осіб із зазначенням адреси, номерів телефонів чи інших засобів зв’язку, адреси електронної пошти, ідентифікаційних номерів (коди); реєстраційні номери транспортних засобів (ст.7 ЗУ «Про доступ до судових рішень»).

Відповідно до ст. 10 ЗУ "Про доступ до публічної інформації" кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто.
Крім того, кожна особа має право:
1) знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються,
2) як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються;
3) вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання,
4) використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону.

Право особи на свою приватну сферу абсолютне (це таємниця приватного життя, лікарська таємниця, таємниця сповіді, сюди також слід віднести банківську таємницю, оскільки кожна особа має право вимагати від необмеженого кола осіб обов'язкової заборони на збирання вказаних відомостей, а якщо ці відомості стали відомими особі у зв'язку з її професійною діяльністю, то - нерозголошення).

=== Конфіденційна інформація про юридичну особу ===
Що стосується конфіденційної інформації для юридичної особи, то це інформація, яка міститься в договорах, контрактах, листах, звітах, аналітичних матеріалах, виписках з бухгалтерських рахунків, схемах, графіках, специфікаціях і інших документах, що фігурують в діяльності юридичної особи. Розголошення даних, що містяться в таких документах, може бути використано конкурентами і, відповідно, завдати економічної та іншої шкоди юридичній особі.
Важливо уточнити, що конфіденційна інформація є тотожною комерційній таємниці. Особливістю відомостей, що складають комерційну таємницю, як вид конфіденційної інформації, є їх комерційний і господарський характер. Іншими словами, це інформація, що має економічну цінність, здатна впливати на фінансове становище суб’єкта підприємницької діяльності, розмір одержуваного ним прибутку.

'''При цьому, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.1993 року "Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці", комерційну таємницю не становлять:'''
* установчі документи, документи, що дозволяють займатися підприємницькою чи господарською діяльністю та її окремими видами;
* інформація за всіма встановленими формами державної звітності; дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов'язкових платежів; відомості про чисельність і склад працюючих, їхню заробітну плату в цілому та за
* професіями й посадами, а також наявність вільних робочих місць;
* документи про сплату податків і обов'язкових платежів;
* інформація про забруднення навколишнього природного середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізацію продукції, що завдає шкоди здоров'ю, а також інші порушення законодавства України та розміри заподіяних при цьому збитків;
* документи про платоспроможність;
* відомості про участь посадових осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, спілках, об'єднаннях та інших організаціях, які займаються підприємницькою діяльністю;
* відомості, що відповідно до чинного законодавства підлягають оголошенню.

== Розпорядники конфіденційної інформації ==

Розпорядниками, тобто особами, які відповідно до їх повноважень володіють конфіденційною інформацією, являються:
* суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
* юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
* особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
* суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, відповідно до ст. 32 Конституції України.

'''Розпорядник інформації зобов'язаний:'''
* надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується;
* використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом;
* вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб;
* виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується.
* надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об’єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
* вести облік запитів на інформацію;
* визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо;
* мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації;
Зберігання інформації про особу не повинно тривати довше, ніж це необхідно для досягнення мети, задля якої ця інформація збиралася.

== Відповідальність за неправомірне поширення конфіденційної інформації ==

Кримінальним кодексом України передбачена відповідальність за порушення недоторканості приватного життя.

:'''''Стаття 182. Порушення недоторканності приватного життя'''''

:''1. Незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу, -''
:''караються штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.''

:''2. Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи, -''
:''караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.''

:'''''Примітка'''. Істотною шкодою у цій статті, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.''

[[Категорія: Цивільне право]]

Конфіденційна інформація

2017-02-24T13:29:59Z

Oleksandr.levytskyi: /* Конфіденційна інформація про фізичну та юридичну особу */

'''Конфіденційна інформація''' – (від англ. confidence — довіра) це відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням.

Відповідно до Ст. 21 ЗУ "Про інформацію", конфіденційна інформація разом із службовою та таємною інформацією належить до інформації з обмеженим доступом.

== Нормативна база ==

Міжнародні нормативно-правові акти:
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/994_326 Конвенція про захист осіб стосовно автоматизованої обробки даних особистого характеру]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_242 Директива Європейського Парламенту і Ради «Про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і про вільне переміщення таких даних»]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_243 Директива 97/66/ЄС Європейського Парламенту і Ради "Стосовно обробки персональних даних і захисту права на невтручання в особисте життя в телекомунікаційному секторі" ]

Українське законодавство:
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ Цивільний кодекс України ]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію" ]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закон України "Про доступ до публічної інформації"]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/74/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про інформаційні агентства" ]

== Інформація з обмеженим доступом ==

'''Інформація з обмеженим доступом''' – це така інформація, доступ до якої має лише обмежене коло осіб і оприлюднення якої заборонено розпорядником інформації відповідно до закону. Обмеження доступу до інформації здійснюється в інтересах національної безпеки або охорони законних прав фізичних та юридичних осіб.
Важливо! Обмежується доступ до інформації, а не до документу. Відповідно, якщо в одному документі міститься відкрита і закрита інформація, то відкрита інформація може бути надана на ознайомлення зацікавленій особі у вигляді окремого документу.

За змістом ст. 6 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» вбачається, що інформація з обмеженим доступом, може бути наступною:
* конфіденційна інформація;
* таємна інформація – інформація, доступ до якої обмежується і розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю слідства та іншу передбачену законом таємницю;
* службова інформація - що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню або прийняттю рішень; зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці

До конфіденційної інформації, що є власністю держави і перебуває в користуванні органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, '''не можуть бути віднесені відомості:'''
* про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту;
* про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, які сталися або можуть статися і загрожують безпеці громадян;
* про стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення;
* стосовно стану справ із правами і свободами людини і громадянина, а також фактів їх порушень;
* про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб;
* інша інформація, доступ до якої відповідно до законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

== Конфіденційна інформація про фізичну та юридичну особу ==

Конфіденційна інформація умовно поділяється на конфіденційну інформацію про фізичну особу та конфіденційну інформацію про юридичну особу.

Підставою для визначення інформації конфіденційною є бажання фізичної чи юридичної особи вважати певну інформацію про неї чи інформацію, що знаходиться у її володінні, конфіденційною. Персональні дані та відомості про фізичну особу є тотожними поняттями. А інформація про особу поширюється не тільки на фізичних а й на юридичних осіб. Будь-яка інформація про особу може бути віднесена на розсуд особи до конфіденційної, якщо це не заборонено Законом. Втім, не вся інформація про особу є конфіденційною. ''Не належать до інформації з обмеженим доступом: декларації про доходи осіб та членів їхніх сімей, які претендують на зайняття чи займають виборну посаду в органах влади та обіймають посаду державного службовця, службовця органу місцевого самоврядування першої або другої категорії.''

=== Конфіденційна інформація про фізичну особу ===
Конфіденційна інформація є підвидом інформації про особу і не вичерпується персональними даними. В Законах прямо визначено, що є конфіденційною інформацією про особу. Це, зокрема:

* відомості про національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, адреса, дата та місце народження (ч.2 ст.11 ЗУ «Про інформацію»); реєстраційний (п.70.15, ст.70 Податкового кодексу);
* відомості про місце проживання (ч.8 ст.6 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні»);
* відомості про страховий стаж, результати медичних обстежень, отримані доходи застрахованої фізичної особи (ст.33 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»);
* відомості про особисте життя громадян, одержані із звернень громадян (ст.10.ЗУ «Про звернення громадян»);
* первинні дані, отримані в процесі проведення Перепису населення (ст.16 ЗУ «Про Всеукраїнський перепис населення»);
* відомості, що подаються заявником на визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (ч. 10.ст.7 ЗУ «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»);
* інформація про пенсійні внески, пенсійні виплати та інвестиційний прибуток (збиток), що обліковується на індивідуальному пенсійному рахунку учасника пенсійного фонду, пенсійні депозитні рахунки фізичних осіб, договори страхування довічної пенсії (ч.3 ст.53 ЗУ «Про недержавне пенсійне страхування»);
* інформація про стан пенсійних активів, облікованих на накопичувальному пенсійному рахунку застрахованої особи (ч.1.ст.98 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»);
* відомості щодо предмета договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, хід їх виконання та результати (ст.895 Цивільного кодексу)
* інформація яка може сприяти ідентифікації особи неповнолітнього правопорушника або яка стосується факту самогубства неповнолітнього (ч.3.ст.62 ЗУ «Про телебачення та радіомовлення»);
* інформація про померлого (ст.7 ЗУ Про поховання та охоронну справу»);
* відомості про оплату праці працівника (ст.31 ЗУ «Про оплату праці» Відомості про оплату праці надаються лише у випадках передбачених законодавством, або за згодою чи на вимогу працівника);
* заявки та матеріали на видачу патентів ( ст. 19 ЗУ «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»);
* дані про особу взяту під захист у кримінальному судочинстві ( ст.15 ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»);
* матеріали заявки фізичної чи юридичної особи на реєстрацію сорту рослин, результати експертизи сорту рослин (ст.23 ЗУ «Про охорону прав на сорти рослин»);
* дані про працівника суду або правоохоронного органу, взятого під захист (ст. 10 ЗУ «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів»);
* інформація про осіб, які звернулися до кризового центру про допомогу (ч. 3.ст.8 ЗУ «Про попередження насильства в сім'ї);
* інформація,що стосується митної вартості товарів, що переміщаються через митний кордон України (ч.1.ст. 263 Митного кодексу);
* інформація,що міститься в заяві про державну реєстрацію лікарського засобу та додатка до них (ч.8.ст.9 ЗУ «Про лікарські засоби»);
* відомості, що містяться в текстах судових рішень та дають можливість ідентифікувати фізичну особу, зокрема: імена (ім'я, по батькові, прізвище) фізичних осіб; місце проживання або перебування фізичних осіб із зазначенням адреси, номерів телефонів чи інших засобів зв’язку, адреси електронної пошти, ідентифікаційних номерів (коди); реєстраційні номери транспортних засобів (ст.7 ЗУ «Про доступ до судових рішень»).

Відповідно до ст. 10 ЗУ "Про доступ до публічної інформації" кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто.
Крім того, кожна особа має право:
1) знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються,
2) як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються;
3) вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання,
4) використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону.

Право особи на свою приватну сферу абсолютне (це таємниця приватного життя, лікарська таємниця, таємниця сповіді, сюди також слід віднести банківську таємницю, оскільки кожна особа має право вимагати від необмеженого кола осіб обов'язкової заборони на збирання вказаних відомостей, а якщо ці відомості стали відомими особі у зв'язку з її професійною діяльністю, то - нерозголошення).

=== Конфіденційна інформація про юридичну особу ===
Що стосується конфіденційної інформації для юридичної особи, то це інформація, яка міститься в договорах, контрактах, листах, звітах, аналітичних матеріалах, виписках з бухгалтерських рахунків, схемах, графіках, специфікаціях і інших документах, що фігурують в діяльності юридичної особи. Розголошення даних, що містяться в таких документах, може бути використано конкурентами і, відповідно, завдати економічної та іншої шкоди юридичній особі.
Важливо уточнити, що конфіденційна інформація є тотожною комерційній таємниці. Особливістю відомостей, що складають комерційну таємницю, як вид конфіденційної інформації, є їх комерційний і господарський характер. Іншими словами, це інформація, що має економічну цінність, здатна впливати на фінансове становище суб’єкта підприємницької діяльності, розмір одержуваного ним прибутку.

'''При цьому, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.1993 року "Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці", комерційну таємницю не становлять:'''
* установчі документи, документи, що дозволяють займатися підприємницькою чи господарською діяльністю та її окремими видами;
* інформація за всіма встановленими формами державної звітності; дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов'язкових платежів; відомості про чисельність і склад працюючих, їхню заробітну плату в цілому та за
* професіями й посадами, а також наявність вільних робочих місць;
* документи про сплату податків і обов'язкових платежів;
* інформація про забруднення навколишнього природного середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізацію продукції, що завдає шкоди здоров'ю, а також інші порушення законодавства України та розміри заподіяних при цьому збитків;
* документи про платоспроможність;
* відомості про участь посадових осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, спілках, об'єднаннях та інших організаціях, які займаються підприємницькою діяльністю;
* відомості, що відповідно до чинного законодавства підлягають оголошенню.

== Розпорядники конфіденційної інформації ==

Розпорядниками, тобто особами, які відповідно до їх повноважень володіють конфіденційною інформацією, являються:
* суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
* юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
* особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
* суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, відповідно до ст. 32 Конституції України.

'''Розпорядник інформації зобов'язаний:'''
* надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується;
* використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом;
* вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб;
* виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується.
* надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об’єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
* вести облік запитів на інформацію;
* визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо;
* мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації;
Зберігання інформації про особу не повинно тривати довше, ніж це необхідно для досягнення мети, задля якої ця інформація збиралася.

== Відповідальність за неправомірне поширення конфіденційної інформації ==

розділ в процесі наповнення

[[Категорія: Цивільне право]]

Конфіденційна інформація

2017-02-24T10:52:26Z

Oleksandr.levytskyi: /* Відповідальність за неправомірне поширення конфіденційної інформації */

'''Конфіденційна інформація''' – (від англ. confidence — довіра) це відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням.

Відповідно до Ст. 21 ЗУ "Про інформацію", конфіденційна інформація разом із службовою та таємною інформацією належить до інформації з обмеженим доступом.

== Нормативна база ==

Міжнародні нормативно-правові акти:
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/994_326 Конвенція про захист осіб стосовно автоматизованої обробки даних особистого характеру]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_242 Директива Європейського Парламенту і Ради «Про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і про вільне переміщення таких даних»]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_243 Директива 97/66/ЄС Європейського Парламенту і Ради "Стосовно обробки персональних даних і захисту права на невтручання в особисте життя в телекомунікаційному секторі" ]

Українське законодавство:
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ Цивільний кодекс України ]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію" ]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закон України "Про доступ до публічної інформації"]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/74/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про інформаційні агентства" ]

== Інформація з обмеженим доступом ==

'''Інформація з обмеженим доступом''' – це така інформація, доступ до якої має лише обмежене коло осіб і оприлюднення якої заборонено розпорядником інформації відповідно до закону. Обмеження доступу до інформації здійснюється в інтересах національної безпеки або охорони законних прав фізичних та юридичних осіб.
Важливо! Обмежується доступ до інформації, а не до документу. Відповідно, якщо в одному документі міститься відкрита і закрита інформація, то відкрита інформація може бути надана на ознайомлення зацікавленій особі у вигляді окремого документу.

За змістом ст. 6 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» вбачається, що інформація з обмеженим доступом, може бути наступною:
* конфіденційна інформація;
* таємна інформація – інформація, доступ до якої обмежується і розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю слідства та іншу передбачену законом таємницю;
* службова інформація - що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню або прийняттю рішень; зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці

До конфіденційної інформації, що є власністю держави і перебуває в користуванні органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, '''не можуть бути віднесені відомості:'''
* про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту;
* про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, які сталися або можуть статися і загрожують безпеці громадян;
* про стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення;
* стосовно стану справ із правами і свободами людини і громадянина, а також фактів їх порушень;
* про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб;
* інша інформація, доступ до якої відповідно до законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

== Конфіденційна інформація про фізичну та юридичну особу ==

Конфіденційна інформація умовно поділяється на конфіденційну інформацію про фізичну особу та конфіденційну інформацію про юридичну особу.

Підставою для визначення інформації конфіденційною є бажання фізичної чи юридичної особи вважати певну інформацію про неї чи інформацію, що знаходиться у її володінні, конфіденційною. Персональні дані та відомості про фізичну особу є тотожними поняттями. А інформація про особу поширюється не тільки на фізичних а й на юридичних осіб. Будь-яка інформація про особу може бути віднесена на розсуд особи до конфіденційної, якщо це не заборонено Законом. Втім, не вся інформація про особу є конфіденційною. ''Не належать до інформації з обмеженим доступом: декларації про доходи осіб та членів їхніх сімей, які претендують на зайняття чи займають виборну посаду в органах влади та обіймають посаду державного службовця, службовця органу місцевого самоврядування першої або другої категорії.''

'''Конфіденційна інформація є підвидом інформації про особу і не вичерпується персональними даними. В Законах прямо визначено, що є конфіденційною інформацією про особу. Це, зокрема:'''

* відомості про національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, адреса, дата та місце народження (ч.2 ст.11 ЗУ «Про інформацію»); реєстраційний (п.70.15, ст.70 Податкового кодексу);
* відомості про місце проживання (ч.8 ст.6 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні»);
* відомості про страховий стаж, результати медичних обстежень, отримані доходи застрахованої фізичної особи (ст.33 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»);
* відомості про особисте життя громадян, одержані із звернень громадян (ст.10.ЗУ «Про звернення громадян»);
* первинні дані, отримані в процесі проведення Перепису населення (ст.16 ЗУ «Про Всеукраїнський перепис населення»);
* відомості, що подаються заявником на визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (ч. 10.ст.7 ЗУ «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»);
* інформація про пенсійні внески, пенсійні виплати та інвестиційний прибуток (збиток), що обліковується на індивідуальному пенсійному рахунку учасника пенсійного фонду, пенсійні депозитні рахунки фізичних осіб, договори страхування довічної пенсії (ч.3 ст.53 ЗУ «Про недержавне пенсійне страхування»);
* інформація про стан пенсійних активів, облікованих на накопичувальному пенсійному рахунку застрахованої особи (ч.1.ст.98 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»);
* відомості щодо предмета договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, хід їх виконання та результати (ст.895 Цивільного кодексу)
* інформація яка може сприяти ідентифікації особи неповнолітнього правопорушника або яка стосується факту самогубства неповнолітнього (ч.3.ст.62 ЗУ «Про телебачення та радіомовлення»);
* інформація про померлого (ст.7 ЗУ Про поховання та охоронну справу»);
* відомості про оплату праці працівника (ст.31 ЗУ «Про оплату праці» Відомості про оплату праці надаються лише у випадках передбачених законодавством, або за згодою чи на вимогу працівника);
* заявки та матеріали на видачу патентів ( ст. 19 ЗУ «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»);
* дані про особу взяту під захист у кримінальному судочинстві ( ст.15 ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»);
* матеріали заявки фізичної чи юридичної особи на реєстрацію сорту рослин, результати експертизи сорту рослин (ст.23 ЗУ «Про охорону прав на сорти рослин»);
* дані про працівника суду або правоохоронного органу, взятого під захист (ст. 10 ЗУ «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів»);
* інформація про осіб, які звернулися до кризового центру про допомогу (ч. 3.ст.8 ЗУ «Про попередження насильства в сім'ї);
* інформація,що стосується митної вартості товарів, що переміщаються через митний кордон України (ч.1.ст. 263 Митного кодексу);
* інформація,що міститься в заяві про державну реєстрацію лікарського засобу та додатка до них (ч.8.ст.9 ЗУ «Про лікарські засоби»);
* відомості, що містяться в текстах судових рішень та дають можливість ідентифікувати фізичну особу, зокрема: імена (ім'я, по батькові, прізвище) фізичних осіб; місце проживання або перебування фізичних осіб із зазначенням адреси, номерів телефонів чи інших засобів зв’язку, адреси електронної пошти, ідентифікаційних номерів (коди); реєстраційні номери транспортних засобів (ст.7 ЗУ «Про доступ до судових рішень»).

Відповідно до ст. 10 ЗУ "Про доступ до публічної інформації" кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто.
Крім того, кожна особа має право:
1) знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються,
2) як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються;
3) вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання,
4) використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону.

Право особи на свою приватну сферу абсолютне (це таємниця приватного життя, лікарська таємниця, таємниця сповіді, сюди також слід віднести банківську таємницю, оскільки кожна особа має право вимагати від необмеженого кола осіб обов'язкової заборони на збирання вказаних відомостей, а якщо ці відомості стали відомими особі у зв'язку з її професійною діяльністю, то - нерозголошення).

Що стосується конфіденційної інформації для юридичної особи, то це інформація, яка міститься в договорах, контрактах, листах, звітах, аналітичних матеріалах, виписках з бухгалтерських рахунків, схемах, графіках, специфікаціях і інших документах, що фігурують в діяльності юридичної особи. Розголошення даних, що містяться в таких документах, може бути використано конкурентами і, відповідно, завдати економічної та іншої шкоди юридичній особі.
Важливо уточнити, що конфіденційна інформація є тотожною комерційній таємниці. Особливістю відомостей, що складають комерційну таємницю, як вид конфіденційної інформації, є їх комерційний і господарський характер. Іншими словами, це інформація, що має економічну цінність, здатна впливати на фінансове становище суб’єкта підприємницької діяльності, розмір одержуваного ним прибутку.

'''При цьому, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.1993 року "Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці", комерційну таємницю не становлять:'''
* установчі документи, документи, що дозволяють займатися підприємницькою чи господарською діяльністю та її окремими видами;
* інформація за всіма встановленими формами державної звітності; дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов'язкових платежів; відомості про чисельність і склад працюючих, їхню заробітну плату в цілому та за
* професіями й посадами, а також наявність вільних робочих місць;
* документи про сплату податків і обов'язкових платежів;
* інформація про забруднення навколишнього природного середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізацію продукції, що завдає шкоди здоров'ю, а також інші порушення законодавства України та розміри заподіяних при цьому збитків;
* документи про платоспроможність;
* відомості про участь посадових осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, спілках, об'єднаннях та інших організаціях, які займаються підприємницькою діяльністю;
* відомості, що відповідно до чинного законодавства підлягають оголошенню.

== Розпорядники конфіденційної інформації ==

Розпорядниками, тобто особами, які відповідно до їх повноважень володіють конфіденційною інформацією, являються:
* суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
* юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
* особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
* суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, відповідно до ст. 32 Конституції України.

'''Розпорядник інформації зобов'язаний:'''
* надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується;
* використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом;
* вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб;
* виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується.
* надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об’єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
* вести облік запитів на інформацію;
* визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо;
* мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації;
Зберігання інформації про особу не повинно тривати довше, ніж це необхідно для досягнення мети, задля якої ця інформація збиралася.

== Відповідальність за неправомірне поширення конфіденційної інформації ==

розділ в процесі наповнення

[[Категорія: Цивільне право]]

Конфіденційна інформація

2017-02-24T10:51:39Z

Oleksandr.levytskyi:

'''Конфіденційна інформація''' – (від англ. confidence — довіра) це відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням.

Відповідно до Ст. 21 ЗУ "Про інформацію", конфіденційна інформація разом із службовою та таємною інформацією належить до інформації з обмеженим доступом.

== Нормативна база ==

Міжнародні нормативно-правові акти:
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/994_326 Конвенція про захист осіб стосовно автоматизованої обробки даних особистого характеру]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_242 Директива Європейського Парламенту і Ради «Про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і про вільне переміщення таких даних»]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_243 Директива 97/66/ЄС Європейського Парламенту і Ради "Стосовно обробки персональних даних і захисту права на невтручання в особисте життя в телекомунікаційному секторі" ]

Українське законодавство:
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ Цивільний кодекс України ]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію" ]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закон України "Про доступ до публічної інформації"]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/74/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про інформаційні агентства" ]

== Інформація з обмеженим доступом ==

'''Інформація з обмеженим доступом''' – це така інформація, доступ до якої має лише обмежене коло осіб і оприлюднення якої заборонено розпорядником інформації відповідно до закону. Обмеження доступу до інформації здійснюється в інтересах національної безпеки або охорони законних прав фізичних та юридичних осіб.
Важливо! Обмежується доступ до інформації, а не до документу. Відповідно, якщо в одному документі міститься відкрита і закрита інформація, то відкрита інформація може бути надана на ознайомлення зацікавленій особі у вигляді окремого документу.

За змістом ст. 6 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» вбачається, що інформація з обмеженим доступом, може бути наступною:
* конфіденційна інформація;
* таємна інформація – інформація, доступ до якої обмежується і розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю слідства та іншу передбачену законом таємницю;
* службова інформація - що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню або прийняттю рішень; зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці

До конфіденційної інформації, що є власністю держави і перебуває в користуванні органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, '''не можуть бути віднесені відомості:'''
* про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту;
* про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, які сталися або можуть статися і загрожують безпеці громадян;
* про стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення;
* стосовно стану справ із правами і свободами людини і громадянина, а також фактів їх порушень;
* про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб;
* інша інформація, доступ до якої відповідно до законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

== Конфіденційна інформація про фізичну та юридичну особу ==

Конфіденційна інформація умовно поділяється на конфіденційну інформацію про фізичну особу та конфіденційну інформацію про юридичну особу.

Підставою для визначення інформації конфіденційною є бажання фізичної чи юридичної особи вважати певну інформацію про неї чи інформацію, що знаходиться у її володінні, конфіденційною. Персональні дані та відомості про фізичну особу є тотожними поняттями. А інформація про особу поширюється не тільки на фізичних а й на юридичних осіб. Будь-яка інформація про особу може бути віднесена на розсуд особи до конфіденційної, якщо це не заборонено Законом. Втім, не вся інформація про особу є конфіденційною. ''Не належать до інформації з обмеженим доступом: декларації про доходи осіб та членів їхніх сімей, які претендують на зайняття чи займають виборну посаду в органах влади та обіймають посаду державного службовця, службовця органу місцевого самоврядування першої або другої категорії.''

'''Конфіденційна інформація є підвидом інформації про особу і не вичерпується персональними даними. В Законах прямо визначено, що є конфіденційною інформацією про особу. Це, зокрема:'''

* відомості про національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, адреса, дата та місце народження (ч.2 ст.11 ЗУ «Про інформацію»); реєстраційний (п.70.15, ст.70 Податкового кодексу);
* відомості про місце проживання (ч.8 ст.6 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні»);
* відомості про страховий стаж, результати медичних обстежень, отримані доходи застрахованої фізичної особи (ст.33 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»);
* відомості про особисте життя громадян, одержані із звернень громадян (ст.10.ЗУ «Про звернення громадян»);
* первинні дані, отримані в процесі проведення Перепису населення (ст.16 ЗУ «Про Всеукраїнський перепис населення»);
* відомості, що подаються заявником на визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (ч. 10.ст.7 ЗУ «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»);
* інформація про пенсійні внески, пенсійні виплати та інвестиційний прибуток (збиток), що обліковується на індивідуальному пенсійному рахунку учасника пенсійного фонду, пенсійні депозитні рахунки фізичних осіб, договори страхування довічної пенсії (ч.3 ст.53 ЗУ «Про недержавне пенсійне страхування»);
* інформація про стан пенсійних активів, облікованих на накопичувальному пенсійному рахунку застрахованої особи (ч.1.ст.98 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»);
* відомості щодо предмета договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, хід їх виконання та результати (ст.895 Цивільного кодексу)
* інформація яка може сприяти ідентифікації особи неповнолітнього правопорушника або яка стосується факту самогубства неповнолітнього (ч.3.ст.62 ЗУ «Про телебачення та радіомовлення»);
* інформація про померлого (ст.7 ЗУ Про поховання та охоронну справу»);
* відомості про оплату праці працівника (ст.31 ЗУ «Про оплату праці» Відомості про оплату праці надаються лише у випадках передбачених законодавством, або за згодою чи на вимогу працівника);
* заявки та матеріали на видачу патентів ( ст. 19 ЗУ «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»);
* дані про особу взяту під захист у кримінальному судочинстві ( ст.15 ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»);
* матеріали заявки фізичної чи юридичної особи на реєстрацію сорту рослин, результати експертизи сорту рослин (ст.23 ЗУ «Про охорону прав на сорти рослин»);
* дані про працівника суду або правоохоронного органу, взятого під захист (ст. 10 ЗУ «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів»);
* інформація про осіб, які звернулися до кризового центру про допомогу (ч. 3.ст.8 ЗУ «Про попередження насильства в сім'ї);
* інформація,що стосується митної вартості товарів, що переміщаються через митний кордон України (ч.1.ст. 263 Митного кодексу);
* інформація,що міститься в заяві про державну реєстрацію лікарського засобу та додатка до них (ч.8.ст.9 ЗУ «Про лікарські засоби»);
* відомості, що містяться в текстах судових рішень та дають можливість ідентифікувати фізичну особу, зокрема: імена (ім'я, по батькові, прізвище) фізичних осіб; місце проживання або перебування фізичних осіб із зазначенням адреси, номерів телефонів чи інших засобів зв’язку, адреси електронної пошти, ідентифікаційних номерів (коди); реєстраційні номери транспортних засобів (ст.7 ЗУ «Про доступ до судових рішень»).

Відповідно до ст. 10 ЗУ "Про доступ до публічної інформації" кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто.
Крім того, кожна особа має право:
1) знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються,
2) як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються;
3) вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання,
4) використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону.

Право особи на свою приватну сферу абсолютне (це таємниця приватного життя, лікарська таємниця, таємниця сповіді, сюди також слід віднести банківську таємницю, оскільки кожна особа має право вимагати від необмеженого кола осіб обов'язкової заборони на збирання вказаних відомостей, а якщо ці відомості стали відомими особі у зв'язку з її професійною діяльністю, то - нерозголошення).

Що стосується конфіденційної інформації для юридичної особи, то це інформація, яка міститься в договорах, контрактах, листах, звітах, аналітичних матеріалах, виписках з бухгалтерських рахунків, схемах, графіках, специфікаціях і інших документах, що фігурують в діяльності юридичної особи. Розголошення даних, що містяться в таких документах, може бути використано конкурентами і, відповідно, завдати економічної та іншої шкоди юридичній особі.
Важливо уточнити, що конфіденційна інформація є тотожною комерційній таємниці. Особливістю відомостей, що складають комерційну таємницю, як вид конфіденційної інформації, є їх комерційний і господарський характер. Іншими словами, це інформація, що має економічну цінність, здатна впливати на фінансове становище суб’єкта підприємницької діяльності, розмір одержуваного ним прибутку.

'''При цьому, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.1993 року "Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці", комерційну таємницю не становлять:'''
* установчі документи, документи, що дозволяють займатися підприємницькою чи господарською діяльністю та її окремими видами;
* інформація за всіма встановленими формами державної звітності; дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов'язкових платежів; відомості про чисельність і склад працюючих, їхню заробітну плату в цілому та за
* професіями й посадами, а також наявність вільних робочих місць;
* документи про сплату податків і обов'язкових платежів;
* інформація про забруднення навколишнього природного середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізацію продукції, що завдає шкоди здоров'ю, а також інші порушення законодавства України та розміри заподіяних при цьому збитків;
* документи про платоспроможність;
* відомості про участь посадових осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, спілках, об'єднаннях та інших організаціях, які займаються підприємницькою діяльністю;
* відомості, що відповідно до чинного законодавства підлягають оголошенню.

== Розпорядники конфіденційної інформації ==

Розпорядниками, тобто особами, які відповідно до їх повноважень володіють конфіденційною інформацією, являються:
* суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
* юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
* особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
* суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, відповідно до ст. 32 Конституції України.

'''Розпорядник інформації зобов'язаний:'''
* надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується;
* використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом;
* вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб;
* виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується.
* надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об’єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
* вести облік запитів на інформацію;
* визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо;
* мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації;
Зберігання інформації про особу не повинно тривати довше, ніж це необхідно для досягнення мети, задля якої ця інформація збиралася.

== Відповідальність за неправомірне поширення конфіденційної інформації ==

*в процесі*

[[Категорія: Цивільне право]]

Конфіденційна інформація

2017-02-24T10:50:27Z

Oleksandr.levytskyi: Створена сторінка: '''Конфіденційна інформація''' – (від англ. confidence — довіра) це відомості, які знаходяться...

'''Конфіденційна інформація''' – (від англ. confidence — довіра) це відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням.

Відповідно до Ст. 21 ЗУ "Про інформацію", конфіденційна інформація разом із службовою та таємною інформацією належить до інформації з обмеженим доступом.

== Нормативна база ==

Міжнародні нормативно-правові акти:
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/994_326 Конвенція про захист осіб стосовно автоматизованої обробки даних особистого характеру]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_242 Директива Європейського Парламенту і Ради «Про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і про вільне переміщення таких даних»]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_243 Директива 97/66/ЄС Європейського Парламенту і Ради "Стосовно обробки персональних даних і захисту права на невтручання в особисте життя в телекомунікаційному секторі" ]

Українське законодавство:
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ Цивільний кодекс України ]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію" ]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закон України "Про доступ до публічної інформації"]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/74/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про інформаційні агентства" ]

== Інформація з обмеженим доступом ==

'''Інформація з обмеженим доступом''' – це така інформація, доступ до якої має лише обмежене коло осіб і оприлюднення якої заборонено розпорядником інформації відповідно до закону. Обмеження доступу до інформації здійснюється в інтересах національної безпеки або охорони законних прав фізичних та юридичних осіб.
Важливо! Обмежується доступ до інформації, а не до документу. Відповідно, якщо в одному документі міститься відкрита і закрита інформація, то відкрита інформація може бути надана на ознайомлення зацікавленій особі у вигляді окремого документу.

За змістом ст. 6 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» вбачається, що інформація з обмеженим доступом, може бути наступною:
* конфіденційна інформація;
* таємна інформація – інформація, доступ до якої обмежується і розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю слідства та іншу передбачену законом таємницю;
* службова інформація - що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню або прийняттю рішень; зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці

До конфіденційної інформації, що є власністю держави і перебуває в користуванні органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, '''не можуть бути віднесені відомості:'''
* про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту;
* про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, які сталися або можуть статися і загрожують безпеці громадян;
* про стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення;
* стосовно стану справ із правами і свободами людини і громадянина, а також фактів їх порушень;
* про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб;
* інша інформація, доступ до якої відповідно до законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

== Конфіденційна інформація про фізичну та юридичну особу ==

Конфіденційна інформація умовно поділяється на конфіденційну інформацію про фізичну особу та конфіденційну інформацію про юридичну особу.

Підставою для визначення інформації конфіденційною є бажання фізичної чи юридичної особи вважати певну інформацію про неї чи інформацію, що знаходиться у її володінні, конфіденційною. Персональні дані та відомості про фізичну особу є тотожними поняттями. А інформація про особу поширюється не тільки на фізичних а й на юридичних осіб. Будь-яка інформація про особу може бути віднесена на розсуд особи до конфіденційної, якщо це не заборонено Законом. Втім, не вся інформація про особу є конфіденційною. ''Не належать до інформації з обмеженим доступом: декларації про доходи осіб та членів їхніх сімей, які претендують на зайняття чи займають виборну посаду в органах влади та обіймають посаду державного службовця, службовця органу місцевого самоврядування першої або другої категорії.''

'''Конфіденційна інформація є підвидом інформації про особу і не вичерпується персональними даними. В Законах прямо визначено, що є конфіденційною інформацією про особу. Це, зокрема:'''

* відомості про національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, адреса, дата та місце народження (ч.2 ст.11 ЗУ «Про інформацію»); реєстраційний (п.70.15, ст.70 Податкового кодексу);
* відомості про місце проживання (ч.8 ст.6 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні»);
* відомості про страховий стаж, результати медичних обстежень, отримані доходи застрахованої фізичної особи (ст.33 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»);
* відомості про особисте життя громадян, одержані із звернень громадян (ст.10.ЗУ «Про звернення громадян»);
* первинні дані, отримані в процесі проведення Перепису населення (ст.16 ЗУ «Про Всеукраїнський перепис населення»);
* відомості, що подаються заявником на визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (ч. 10.ст.7 ЗУ «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»);
* інформація про пенсійні внески, пенсійні виплати та інвестиційний прибуток (збиток), що обліковується на індивідуальному пенсійному рахунку учасника пенсійного фонду, пенсійні депозитні рахунки фізичних осіб, договори страхування довічної пенсії (ч.3 ст.53 ЗУ «Про недержавне пенсійне страхування»);
* інформація про стан пенсійних активів, облікованих на накопичувальному пенсійному рахунку застрахованої особи (ч.1.ст.98 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»);
* відомості щодо предмета договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, хід їх виконання та результати (ст.895 Цивільного кодексу)
* інформація яка може сприяти ідентифікації особи неповнолітнього правопорушника або яка стосується факту самогубства неповнолітнього (ч.3.ст.62 ЗУ «Про телебачення та радіомовлення»);
* інформація про померлого (ст.7 ЗУ Про поховання та охоронну справу»);
* відомості про оплату праці працівника (ст.31 ЗУ «Про оплату праці» Відомості про оплату праці надаються лише у випадках передбачених законодавством, або за згодою чи на вимогу працівника);
* заявки та матеріали на видачу патентів ( ст. 19 ЗУ «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»);
* дані про особу взяту під захист у кримінальному судочинстві ( ст.15 ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»);
* матеріали заявки фізичної чи юридичної особи на реєстрацію сорту рослин, результати експертизи сорту рослин (ст.23 ЗУ «Про охорону прав на сорти рослин»);
* дані про працівника суду або правоохоронного органу, взятого під захист (ст. 10 ЗУ «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів»);
* інформація про осіб, які звернулися до кризового центру про допомогу (ч. 3.ст.8 ЗУ «Про попередження насильства в сім'ї);
* інформація,що стосується митної вартості товарів, що переміщаються через митний кордон України (ч.1.ст. 263 Митного кодексу);
* інформація,що міститься в заяві про державну реєстрацію лікарського засобу та додатка до них (ч.8.ст.9 ЗУ «Про лікарські засоби»);
* відомості, що містяться в текстах судових рішень та дають можливість ідентифікувати фізичну особу, зокрема: імена (ім'я, по батькові, прізвище) фізичних осіб; місце проживання або перебування фізичних осіб із зазначенням адреси, номерів телефонів чи інших засобів зв’язку, адреси електронної пошти, ідентифікаційних номерів (коди); реєстраційні номери транспортних засобів (ст.7 ЗУ «Про доступ до судових рішень»).

Відповідно до ст. 10 ЗУ "Про доступ до публічної інформації" кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто.
Крім того, кожна особа має право:
1) знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються,
2) як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються;
3) вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання,
4) використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону.

Право особи на свою приватну сферу абсолютне (це таємниця приватного життя, лікарська таємниця, таємниця сповіді, сюди також слід віднести банківську таємницю, оскільки кожна особа має право вимагати від необмеженого кола осіб обов'язкової заборони на збирання вказаних відомостей, а якщо ці відомості стали відомими особі у зв'язку з її професійною діяльністю, то - нерозголошення).

Що стосується конфіденційної інформації для юридичної особи, то це інформація, яка міститься в договорах, контрактах, листах, звітах, аналітичних матеріалах, виписках з бухгалтерських рахунків, схемах, графіках, специфікаціях і інших документах, що фігурують в діяльності юридичної особи. Розголошення даних, що містяться в таких документах, може бути використано конкурентами і, відповідно, завдати економічної та іншої шкоди юридичній особі.
Важливо уточнити, що конфіденційна інформація є тотожною комерційній таємниці. Особливістю відомостей, що складають комерційну таємницю, як вид конфіденційної інформації, є їх комерційний і господарський характер. Іншими словами, це інформація, що має економічну цінність, здатна впливати на фінансове становище суб’єкта підприємницької діяльності, розмір одержуваного ним прибутку.

'''При цьому, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.1993 року "Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці", комерційну таємницю не становлять:'''
* установчі документи, документи, що дозволяють займатися підприємницькою чи господарською діяльністю та її окремими видами;
* інформація за всіма встановленими формами державної звітності; дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов'язкових платежів; відомості про чисельність і склад працюючих, їхню заробітну плату в цілому та за
* професіями й посадами, а також наявність вільних робочих місць;
* документи про сплату податків і обов'язкових платежів;
* інформація про забруднення навколишнього природного середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізацію продукції, що завдає шкоди здоров'ю, а також інші порушення законодавства України та розміри заподіяних при цьому збитків;
* документи про платоспроможність;
* відомості про участь посадових осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, спілках, об'єднаннях та інших організаціях, які займаються підприємницькою діяльністю;
* відомості, що відповідно до чинного законодавства підлягають оголошенню.

== Розпорядники конфіденційної інформації ==

Розпорядниками, тобто особами, які відповідно до їх повноважень володіють конфіденційною інформацією, являються:
* суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
* юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
* особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
* суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, відповідно до ст. 32 Конституції України.

'''Розпорядник інформації зобов'язаний:'''
* надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується;
* використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом;
* вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб;
* виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується.
* надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об’єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
* вести облік запитів на інформацію;
* визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо;
* мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації;
Зберігання інформації про особу не повинно тривати довше, ніж це необхідно для досягнення мети, задля якої ця інформація збиралася.

== Відповідальність за неправомірне поширення конфіденційної інформації ==

[[Категорія: Цивільне право]]

Договір ренти

2016-12-19T20:37:46Z

Oleksandr.levytskyi: Створена сторінка: == Визначення договору ренти == Поняття договору ренти закріплено ч. 1 ст. 731 ЦК Укр...

== Визначення договору ренти ==
 
 
Поняття договору ренти закріплено ч. 1 ст. 731 ЦК України, згідно з якою за договором ренти одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі. Договором ренти може бути встановлений обов'язок виплачувати ренту безстроково (безстрокова рента) або протягом певного строку.
Договір ренти є самостійним видом договорів, направлених на передачу майна у власність. Від інших договорів цієї групи він відрізняється обсягом та особливим характером відносин, що складаються між сторонами. Характерною особливістю договору ренти є те, що майно, яке передається під виплату ренти, одразу ж переходить у власність платника ренти, який вправі відчужувати його одразу ж після отримання, за винятком спеціально обумовлених у законі або договорі випадків, а одержувач ренти взамін переданого ним за договором майна отримує довгострокове зобов'язання з боку платника по виплаті ренти.
Відповідно, договори ренти можуть мати односторонній та взаємний характер. Реальні договори ренти, за якими передача рухомого майна здійснюється за моделлю договору дарування, є односторонніми, а консенсуальні договори ренти, за якими передача нерухомого майна здійснюється за моделлю договору купівлі-продажу, є двосторонніми (взаємними).

== Сторони договору ренти == ==
Сторонами у договорі ренти можуть бути фізичні або юридичні особи. Необхідність конкретизації суб'єктного складу договірного правовідношення ренти обумовлена тим, що відчужувачем у такому різновиді договору ренти, як договір довічного утримання (догляду), може виступати лише фізична особа. Договір ренти, відповідно до змісту коментованої статті, таких обмежень не містить. Можливість юридичних осіб окремих організаційно-правових форм виступати одержувачем або платником ренти залежить від обсягу їх правоздатності визначеної законом та установчими документами. Так, за змістом ст. 77 ГК не може виступати одержувачем ренти казенне підприємство.

== Форма укладання договору ренти == ===

Договір ренти належить до договорів, в яких передбачена законом обов’язкова письмова форма договору з обов’язковим дотриманням сторонами у момент укладання вимог передбачених п. 2, 4 ст. 207 ЦК України та нотаріальне посвідчення такого договору. Крім того, договір про передачу нерухомого майна під виплату ренти підлягає державній реєстрації.
Необхідність державної реєстрації договору про передачу нерухомого майна під виплату ренти пояснюється тим, що даний договірний тип відноситься до категорії договорів про передачу нерухомого майна у власність, а відповідно до ст. 182 та 210 ЦК всі правочини, направлені на відчуження нерухомості, підлягають обов'язковій державній реєстрації.

== Відповідальність за прострочення виплати ренти та форма і розмір ренти ==

За прострочення виплати ренти платник ренти сплачує одержувачеві ренти проценти (ст..736 ЦК України).
Незалежно від того в якій формі здійснюються рентні платежі (речами, грошима, роботами чи послугами), їх прострочення закон пов'язує з відповідальністю платника за невиконання грошового зобов'язання, оскільки при всьому різноманітті форм рентних платежів грошовий еквівалент договору повинен бути визначений сторонами обов'язково.
Так, як сплата процентів за ст. 536 ЦК не є видом цивільно-правової відповідальності у її традиційному розумінні, обов'язок по їх сплаті наступає у всіх випадках прострочення виплати ренти, навіть і в тому випадку, коли це відбулося не з вини платника ренти. Крім того сплата процентів за ст. 536 ЦК не є і видом неустойки, а відтак правила про визначення розміру неустойки та порядок її сплати до процентів, передбачених ст. 736 ЦК не застосовується.
#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ
У випадку, якщо сторони договору ренти не визначили розмір процентів, які підлягають сплаті за прострочення виплати ренти, для боржника наступає відповідальність за невиконання грошового зобов'язання, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК.
Форма виплати ренти встановлюється договором ренти .Рента може виплачуватися у грошовій формі або шляхом передання речей, виконання робіт або надання послуг. Однак договором може бути передбачена виплата ренти шляхом передання речей, виконання робіт або надання послуг, які за своєю вартістю повинні відповідати грошовій сумі ренти. Також не виключена можливість встановлення сторонами змішаної суми ренти, яка поряд з виплатою грошових коштів буде передбачати надання утримання в натурі. Розмір ренти встановлюється договором. Мінімальним розміром рентних платежів у договорі ренти грошових сум є облікова ставка Національного банку України. Якщо ж сторонами узгоджена інша форма рентних платежів (передача речей, виконання робіт, надання послуг тощо) то, п. 2,ч. 2 ст. 737 не діє і всі несприятливі наслідки інфляційних процесів покладаються на платника ренти. У такому випадку сторони мають право на власний розсуд встановити порядок індексації розміру рентних платежів.

== Право платника безстрокової ренти на відмову від договору ренти ==
У відповідності до статті 379 Цивільного кодексу України платник безстрокової ренти має право відмовитися від договору ренти. Умова договору, відповідно до якої платник безстрокової ренти не може відмовитися від договору ренти, є нікчемною. Договором ренти можуть бути встановлені умови здійснення платником безстрокової ренти відмови від договору ренти. Договір ренти припиняється після спливу трьох місяців від дня одержання одержувачем ренти письмової відмови платника безстрокової ренти від договору за умови повного розрахунку між ними.
Договір безстрокової ренти укладається на невизначений строк. Він спрямований на встановлення зобов´язальних правовідносин між платником ренти та її одержувачем, які можуть існувати невизначений строк. Може бути знищене (використане) те майно, яке було передане під виплату ренти, можуть змінитися особи, які першими укладали даний договір, але саме зобов´язання з виплати ренти буде зберігатися. Існує ряд випадків припинення такого зобов´язання на підставах, характерних як для більшості цивільно-правових зобов´язань, так і спеціальних підстав, характерних лише для рентних відносин.
Зобов´язання з виплати ренти може бути припинене у випадку відмови платника ренти від договору. Дана умова є обов´язковою для сторін, і повинна бути врахована при укладанні договору ренти.
Сторони договору ренти залишають за собою право встановити умови, відповідно до яких платник безстрокової ренти має право відмовитися від подальшого виконання зобов´язання.
Зобов´язання з виплати ренти може бути припинене у випадку досягнення сторонами договору згоди про розірвання договору. Сторони вправі самі визначити, на яких засадах це відбувається, чи передбачається повернення майна і вже виплачених рентних платежів, чи отримує одержувач ренти компенсацію.
Згідно з ч. 3 вищезгаданої статті, що коментується, договір ренти припиняється після спливу трьох місяців від дня одержання одержувачем ренти письмової відмови платника безстрокової ренти від договору за умови повного розрахунку між ними.

== Право одержувача безстрокової ренти на розірвання договору ренти ==
Одержувач безстрокової ренти має право вимагати розірвання договору ренти у разі, якщо:
1) платник безстрокової ренти прострочив її виплату більш як на один рік;
2) платник безстрокової ренти порушив свої зобов'язання щодо забезпечення виплати ренти;
3) платник безстрокової ренти визнаний неплатоспроможним або виникли інші обставини, які явно свідчать про неможливість виплати ним ренти у розмірі і в строки, що встановлені договором.
Одержувач безстрокової ренти має право вимагати розірвання договору ренти також в інших випадках, встановлених договором ренти.
На відміну від платника ренти її одержувач має право вимагати розірвання договору ренти лише у випадках, встановлених законом та договором. Перелічені у п. 1 ст. 740 ЦК випадки розірвання договору ренти пов'язані в основному з порушеннями платником ренти своїх обов'язків за договором, які вже відбулись чи можуть відбутися на майбутнє.
Першою підставою для розірвання договору ренти в односторонньому порядку виступає затримка виплати безстрокової ренти більш як на один рік.
Якщо платник ренти взяв на себе обов'язок її забезпечити, підставою для розірвання договору ренти є невиконання ним цього обов'язку
Неплатоспроможність платника безстрокової ренти виступає самостійною підставою розірвання договору ренти. Поняття неплатоспроможності розкрито у ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", де вказано, що неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності. Оскільки закон вимагає саме визнання факту неплатоспроможності, не уточнюючи при цьому, ким саме повинно бути здійснене таке визнання, можна припустити, що таке визнання здійснюється господарськими судами шляхом прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.
Таким чином договір ренти може бути розірвано одержувачем ренти з підстав, передбачених підпунктом 3 коментованої статті лише у тому випадку, якщо платником ренти є суб'єкт підприємницької діяльності і він визнаний господарським судом банкрутом у порядку передбаченому Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". У всіх інших випадках неплатоспроможність боржника або наявність обставин, які явно свідчать про неможливість виплати ним ренти у розмірі і в строки, що встановлені договором, повинні бути встановлені окремим рішенням суду.
Перелік підстав, що дають право одержувачу ренти розірвати договір ренти в односторонньому порядку, носить не виключний характер і може бути розширений угодою сторін. Зокрема, договір ренти може додатково вказувати на такі випадки, як перехід обтяженого рентою майна до іншої особи, суттєва зміна складу, якості чи призначення майна, що передане під виплату безстрокової ренти, виїзд платника безстрокової ренти на постійне місце проживання за кордон і таке інше.
З урахуванням того, що вимога про розірвання договору ренти не є мірою цивільно-правової відповідальності, вона може бути заявлена одержувачем ренти незалежно від того, чи винен платник ренти у порушенні своїх обов'язків за договором.

== Розрахунки між сторонами у разі розірвання договору ренти
==
Відповідно до статті 741 Цивільного кодексу України розрахунки за договором ренти проводяться слідуючим чином :
1. Якщо договором ренти не встановлені правові наслідки розірвання договору ренти, розрахунки провадяться залежно від того, чи майно було передано у власність платника ренти за плату чи безоплатно.
2. Якщо майно було передано у власність платника ренти безоплатно, у разі розірвання договору ренти одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти.
3. Якщо майно було передано у власність платника ренти за плату, одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти та вартості переданого майна.
Фактично встановлються правила про викупну ціну ренти і виходить з того, що сторони повинні самостійно врегулювати це питання у договорі. У випадку, якщо сторони умову про викупну ціну ренти не погодили, пп. 2 та 3 ст. 714 ЦК встановлюють правила її визначення, в залежності від того, чи платно було придбане майно, що виступає предметом ренти. В обох випадках у викупну ціну ренти включається річна сума рентних платежів.
У п. 3 ст. 741 ЦК України ми стикаємось з юридично-технічною помилкою законодавця, який вимагає від платника ренти, який при укладенні договору вже сплатив покупну ціну ренти, виплати покупної ціни ренти ще раз. В даному випадку сплачена платником ренти покупна ціна ренти повинна бути повернута йому одержувачем ренти, як безпідставно придбане майно.

== Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна, переданого під виплату ренти на певний строк ===

Відповідно до ст. 743 Цивільного кодексу України при випадковому знищенні або випадковомуо пошкодженні майна, переданого під виплату ренти на певний строк, платник ренти не звільняється від обов'язку виплачувати її до закінчення строку виплати ренти на умовах, встановлених договором ренти.
Можливі випадки, коли майно, яке передається під виплату ренти, отримує пошкодження чи гине випадково (мова йде про випадки, коли в цьому немає вини жодної зі сторін, наприклад, в результаті дії третіх осіб чи в результаті незворотної сили). Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна залежить від того, на яких умовах передається майно за договором ренти. Якщо майно було передане платнику ренти безоплатно, то ризик випадкового знищення або пошкодження майна, переданого під виплату безстрокової ренти, несе платник ренти, останній не звільняється від зобов'язання виплачувати ренту.
Зобов'язання з виплати ренти може бути припинене в результаті випадкового знищення або випадкового пошкодження майна, переданого під виплату ренти даного виду. Це можливо тільки у випадку, коли, по-перше, майно було передане під виплату ренти за плату, по-друге, коли платник ренти вправі вимагати припинення зобов'язання з виплати ренти або зміни умов її виплати. У випадку, коли договір ренти був укладений на певний строк, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна до закінчення строку виплати ренти на умовах, установлених договором ренти, покладається на платника ренти.

Надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку

2016-11-30T14:50:02Z

Oleksandr.levytskyi:

Особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: 
* вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або 
* неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.

== Нормативна база ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/print1480080629025436 Цивільний процесуальний кодекс України] 

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1489-14/page Про психіатричну допомогу] 

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Основи законодавства України про охорону здоров'я] 

== Підсудність ==
За умов, визначених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1489-14/page Законом України "Про психіатричну допомогу"], заява лікаря-психіатра про проведення психіатричного огляду особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги та її продовження в примусовому порядку подається до суду за місцем проживання особи, а заява представника психіатричного закладу про госпіталізацію особи до психіатричного закладу у примусовому порядку та заява про продовження такої госпіталізації подається до суду за місцезнаходженням зазначеного закладу.
 
Заява особи, якій за рішенням суду надається амбулаторна психіатрична допомога у примусовому порядку, або її законного представника про припинення цієї допомоги подається до суду за місцепроживанням особи, а про припинення госпіталізації до психіатричного закладу у примусовому порядку - до суду за місцезнаходженням психіатричного закладу.
Особа, щодо якої суд розглядає справу про надання
психіатричної допомоги в примусовому порядку, має право на безоплатну правову допомогу в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, протягом розгляду справи в суді.
Зміст заяви
У заяві про проведення психіатричного огляду фізичної особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку та її продовження, про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку та продовження такої госпіталізації повинні бути зазначені підстави для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, встановлені законом.
До заяви про психіатричний огляд або надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку додається висновок лікаря-психіатра, а про продовження примусово амбулаторної психіатричної допомоги, про примусову госпіталізацію, її продовження - висновок комісії лікарів-психіатрів та інші відповідні матеріали.
У заяві фізичної особи або її законного представника про припинення амбулаторної психіатричної допомоги чи госпіталізації до психіатричного закладу у примусовому порядку мають бути наведені обставини і докази, на яких ґрунтуються ці вимоги.
Керівник психіатричного закладу зобов'язаний негайно
повідомити про госпіталізацію особи до психіатричного закладу в
примусовому порядку членів її сім'ї, інших родичів або її
законного представника. У разі відсутності відомостей про
наявність членів сім'ї, інших родичів або законного представника в
особи, яку госпіталізовано, а також про їх місце проживання
повідомляються органи Національної поліції за місцем проживання
цієї особи.

== Строк подання заяви ==
У випадках, коли відповідно до закону госпіталізація у примусовому порядку була проведена за рішенням лікаря-психіатра і визнана доцільною комісією лікарів-психіатрів, психіатричний заклад, в якому перебуває особа, направляє до суду заяву про її госпіталізацію у примусовому порядку протягом 24 годин.
Заява фізичної особи або її законного представника про припинення надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку може бути подана через три місяці з дня ухвалення рішення суду про надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку або її продовження, госпіталізацію у примусовому порядку, її продовження.
== Строки розгляду справи ==
Заява про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку розглядається судом у такі строки з дня її надходження до суду:
про госпіталізацію особи до психіатричного закладу - протягом 24 годин;
про психіатричний огляд - протягом трьох днів;
про надання амбулаторної психіатричної допомоги, її продовження та продовження госпіталізації - протягом десяти днів.

== Рішення суду ==
Залежно від встановлених обставин суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.
Рішення про задоволення заяви лікаря-психіатра, представника психіатричного закладу є підставою для надання відповідної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Рішення про відмову в задоволенні заяви про продовження амбулаторної психіатричної допомоги, продовження госпіталізації, а також рішення про задоволення заяви фізичної особи чи її законного представника є підставою для припинення надання зазначеної примусової психіатричної допомоги.
== Види заходів медичного характеру ==
За рішенням суду застосовуються такі примусові заходи медичного характеру:
# надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку;
# госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом;
# госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом;
# госпіталізація до психіатричного закладу з суворим наглядом.

== Порядок розгляду справи ==
Справа за заявою про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку чи про припинення надання амбулаторної психіатричної допомоги, госпіталізацію у примусовому порядку розглядається в присутності особи, щодо якої вирішується питання про надання їй психіатричної допомоги у примусовому порядку, з обов'язковою участю прокурора, лікаря-психіатра, представника психіатричного закладу, що подав заяву, та законного представника особи, щодо якої розглядаються питання, пов'язані з наданням психіатричної допомоги.

== Продовження госпіталізації в примусовому порядку ==
Перебування особи в психіатричному закладі в примусовому порядку може здійснюватися лише протягом часу наявності підстав, за якими було проведено госпіталізацію.
Особа, яку було госпіталізовано до психіатричного закладу в примусовому порядку, повинна оглядатися комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на місяць з метою встановлення наявності підстав для продовження чи припинення такої госпіталізації. 
У разі необхідності продовження госпіталізації в примусовому порядку понад 6 місяців представник психіатричного закладу повинен направити до суду за місцем знаходження психіатричного закладу заяву про продовження такої госпіталізації. До заяви, в якій повинні бути викладені підстави госпіталізації особи до психіатричного закладу в примусовому порядку, додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обгрунтування про необхідність продовження такої госпіталізації. В подальшому продовження госпіталізації особи в психіатричному закладі проводиться кожного разу на строк, який не може перевищувати 6 місяців.
Клопотання про припинення госпіталізації в примусовому порядку можуть направлятися до суду особою, яку було госпіталізовано в примусовому порядку, або її законним представником через кожні 3 місяці з часу ухвалення судом рішення про продовження такої госпіталізації.

== Виписка особи з психіатричного закладу ==
Виписка з психіатричного закладу здійснюється у разі завершення обстеження чи експертизи психічного стану особи або видужання особи чи такої зміни стану її психічного здоров'я, що не потребує подальшого лікування в стаціонарних умовах.
Виписка особи, яку було госпіталізовано до психіатричного закладу в примусовому порядку, здійснюється за рішенням комісії лікарів-психіатрів або за рішенням суду про відмову в продовженні такої госпіталізації.
Виписка особи, яка вчинила суспільно небезпечні діяння та щодо якої судом було застосовано примусові заходи медичного характеру, здійснюється за рішенням суду.
== Зміна або припинення застосування примусового заходу медичного характеру==
Питання про зміну або припинення застосування примусового
заходу медичного характеру вирішується судом у разі такої зміни
стану психічного здоров'я особи, за якої відпадає необхідність
застосування раніше призначеного заходу або виникає необхідність у
призначенні іншого примусового заходу медичного характеру.
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[Категорія:Суди]]

Надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку

2016-11-30T14:48:09Z

Oleksandr.levytskyi: Створена сторінка: Особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатри...

Особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: 
* вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або 
* неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.

== Нормативна база ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/print1480080629025436 Цивільний процесуальний кодекс України] 

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1489-14/page Про психіатричну допомогу] 

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Основи законодавства України про охорону здоров'я] 

== Підсудність ==
За умов, визначених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1489-14/page Законом України "Про психіатричну допомогу"], заява лікаря-психіатра про проведення психіатричного огляду особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги та її продовження в примусовому порядку подається до суду за місцем проживання особи, а заява представника психіатричного закладу про госпіталізацію особи до психіатричного закладу у примусовому порядку та заява про продовження такої госпіталізації подається до суду за місцезнаходженням зазначеного закладу.
 
Заява особи, якій за рішенням суду надається амбулаторна психіатрична допомога у примусовому порядку, або її законного представника про припинення цієї допомоги подається до суду за місцепроживанням особи, а про припинення госпіталізації до психіатричного закладу у примусовому порядку - до суду за місцезнаходженням психіатричного закладу.
Особа, щодо якої суд розглядає справу про надання
психіатричної допомоги в примусовому порядку, має право на безоплатну правову допомогу в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, протягом розгляду справи в суді.
Зміст заяви
У заяві про проведення психіатричного огляду фізичної особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку та її продовження, про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку та продовження такої госпіталізації повинні бути зазначені підстави для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, встановлені законом.
До заяви про психіатричний огляд або надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку додається висновок лікаря-психіатра, а про продовження примусово амбулаторної психіатричної допомоги, про примусову госпіталізацію, її продовження - висновок комісії лікарів-психіатрів та інші відповідні матеріали.
У заяві фізичної особи або її законного представника про припинення амбулаторної психіатричної допомоги чи госпіталізації до психіатричного закладу у примусовому порядку мають бути наведені обставини і докази, на яких ґрунтуються ці вимоги.
Керівник психіатричного закладу зобов'язаний негайно
повідомити про госпіталізацію особи до психіатричного закладу в
примусовому порядку членів її сім'ї, інших родичів або її
законного представника. У разі відсутності відомостей про
наявність членів сім'ї, інших родичів або законного представника в
особи, яку госпіталізовано, а також про їх місце проживання
повідомляються органи Національної поліції за місцем проживання
цієї особи.

== Строк подання заяви ==
У випадках, коли відповідно до закону госпіталізація у примусовому порядку була проведена за рішенням лікаря-психіатра і визнана доцільною комісією лікарів-психіатрів, психіатричний заклад, в якому перебуває особа, направляє до суду заяву про її госпіталізацію у примусовому порядку протягом 24 годин.
Заява фізичної особи або її законного представника про припинення надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку може бути подана через три місяці з дня ухвалення рішення суду про надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку або її продовження, госпіталізацію у примусовому порядку, її продовження.
== Строки розгляду справи ==
Заява про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку розглядається судом у такі строки з дня її надходження до суду:
про госпіталізацію особи до психіатричного закладу - протягом 24 годин;
про психіатричний огляд - протягом трьох днів;
про надання амбулаторної психіатричної допомоги, її продовження та продовження госпіталізації - протягом десяти днів.

== Рішення суду ==
Залежно від встановлених обставин суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.
Рішення про задоволення заяви лікаря-психіатра, представника психіатричного закладу є підставою для надання відповідної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Рішення про відмову в задоволенні заяви про продовження амбулаторної психіатричної допомоги, продовження госпіталізації, а також рішення про задоволення заяви фізичної особи чи її законного представника є підставою для припинення надання зазначеної примусової психіатричної допомоги.
== Види заходів медичного характеру ==
За рішенням суду застосовуються такі примусові заходи медичного характеру: # надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку;
# госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом;
# госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом;
# госпіталізація до психіатричного закладу з суворим наглядом.

== Порядок розгляду справи ==
Справа за заявою про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку чи про припинення надання амбулаторної психіатричної допомоги, госпіталізацію у примусовому порядку розглядається в присутності особи, щодо якої вирішується питання про надання їй психіатричної допомоги у примусовому порядку, з обов'язковою участю прокурора, лікаря-психіатра, представника психіатричного закладу, що подав заяву, та законного представника особи, щодо якої розглядаються питання, пов'язані з наданням психіатричної допомоги.

== Продовження госпіталізації в примусовому порядку ==
Перебування особи в психіатричному закладі в примусовому порядку може здійснюватися лише протягом часу наявності підстав, за якими було проведено госпіталізацію.
Особа, яку було госпіталізовано до психіатричного закладу в примусовому порядку, повинна оглядатися комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на місяць з метою встановлення наявності підстав для продовження чи припинення такої госпіталізації. 
У разі необхідності продовження госпіталізації в примусовому порядку понад 6 місяців представник психіатричного закладу повинен направити до суду за місцем знаходження психіатричного закладу заяву про продовження такої госпіталізації. До заяви, в якій повинні бути викладені підстави госпіталізації особи до психіатричного закладу в примусовому порядку, додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обгрунтування про необхідність продовження такої госпіталізації. В подальшому продовження госпіталізації особи в психіатричному закладі проводиться кожного разу на строк, який не може перевищувати 6 місяців.
Клопотання про припинення госпіталізації в примусовому порядку можуть направлятися до суду особою, яку було госпіталізовано в примусовому порядку, або її законним представником через кожні 3 місяці з часу ухвалення судом рішення про продовження такої госпіталізації.

== Виписка особи з психіатричного закладу ==
Виписка з психіатричного закладу здійснюється у разі завершення обстеження чи експертизи психічного стану особи або видужання особи чи такої зміни стану її психічного здоров'я, що не потребує подальшого лікування в стаціонарних умовах.
Виписка особи, яку було госпіталізовано до психіатричного закладу в примусовому порядку, здійснюється за рішенням комісії лікарів-психіатрів або за рішенням суду про відмову в продовженні такої госпіталізації.
Виписка особи, яка вчинила суспільно небезпечні діяння та щодо якої судом було застосовано примусові заходи медичного характеру, здійснюється за рішенням суду.
== Зміна або припинення застосування примусового заходу медичного характеру==
Питання про зміну або припинення застосування примусового
заходу медичного характеру вирішується судом у разі такої зміни
стану психічного здоров'я особи, за якої відпадає необхідність
застосування раніше призначеного заходу або виникає необхідність у
призначенні іншого примусового заходу медичного характеру.
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[Категорія:Суди]]