WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Поділ та об'єднання земельних ділянок

2022-08-17T07:24:27Z

Oleh.bulavytskyi: Доповнення до розділу

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"] державна реєстрація, крім державної реєстрації в автоматичному режимі, проводиться виключно державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державні реєстратори), посадовими особами Міністерства юстиції, його територіальних органів (далі - посадові особи), включеними до затвердженого Міністерством юстиції переліку державних реєстраторів та посадових осіб, якими в умовах воєнного стану проводиться державна реєстрація (далі - перелік). Перелік може передбачати обмеження (умови) проведення (прийняття) включеними до нього державними реєстраторами, посадовими особами реєстраційних дій (рішень про державну реєстрацію прав).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0386-22#Text Наказом Міністерства юстиції України від 01.04.2022 № 1307/5 затверджено Перелік адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану.]

Державні реєстратори мають право приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, якщо відповідні обмеження (умови) не передбачено переліком.

Державна реєстрація проводиться '''невідкладно''' після отримання у повному обсязі належних документів для державної реєстрації. Документи для державної реєстрації, які подані не у повному обсязі або не відповідають законодавству, не розглядаються та повертаються заявникові без оформлення відповідного рішення з одночасним усним повідомленням заявнику про повний перелік документів, що повинні бути подані, та/або вимоги законодавства, що повинні бути дотримані. Якщо документи для державної реєстрації надіслано електронною поштою або за допомогою інших засобів зв’язку, таке повідомлення заявнику здійснюється електронною поштою або за допомогою інших засобів зв’язку.

Державна реєстрація проводиться '''незалежно від місцезнаходження нерухомого майна''', якщо відповідні обмеження (умови) не передбачено переліком.

Сплата адміністративного збору може підтверджуватися електронною копією (у тому числі скрін-копією) відповідного платіжного документа.
|}
==Загальні поняття==
'''Земельна ділянка''' – це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n608 ст. 79 Земельного кодексу України]).

За нормою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n613 статті 79-1 Земельного кодексу України] формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об’єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

'''Відповідно до вимог цієї статті формування земельних ділянок здійснюється: '''
*у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;
*шляхом поділу чи об’єднання раніше сформованих земельних ділянок;
*шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
*шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом;
*за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
*за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території.
'''Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.'''

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.

Поділ, об’єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Поділ, об’єднання земельної ділянки, що перебуває у користуванні, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Справжність підпису на такій згоді засвідчується нотаріально.

Земельні ділянки можуть бути об’єднані, якщо вони мають однакове цільове призначення. У разі поділу земельної ділянки, об’єднання земельних ділянок сформовані земельні ділянки зберігають своє цільове призначення.
==Поділ та об’єднання земельних ділянок==
Поділ земельної ділянки може здійснюватись для різних цілей.

У більшості випадків він необхідний, наприклад, коли:

- необхідно продати, подарувати, обміняти не всю земельну ділянку, а лише її частину;

- потрібно провести поділ земельної ділянки між співвласниками будинку;

- коли людина хоче залишити її у спадок декільком спадкоємцям.

Поділ може проводитись для земельних ділянок приватної, комунальної та державної власності. При цьому, коли ділянку поділяють на кілька частин, то необхідно встановити нові межові знаки. Проведення розподілу земельної ділянки чи об’єднання декількох земельних ділянок можливо тільки після розробки технічної документації щодо встановлення меж ділянок, а також після формування створених в результаті поділу ділянок у Державному земельному кадастрі, для присвоєння кадастрового номеру кожній новоствореній ділянці та окремо провести державну реєстрацію права власності на кожну з них.
=== Варто розуміти, що:===
# Під час проведення поділу земельної ділянки не можна змінити її цільове призначення. Процедуру зміни цільового призначення частини земельної ділянки можна розпочинати лише тоді, коли частка буде виділена у окрему земельну ділянку, яка буде зареєстрована у Державному земельному кадастрі, а право власності на неї – у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
#Поділ чи об’єднння земельної ділянки не припиняє дію обмежень у її використанні. Усі встановлені обмеження будуть поширюватись на новоутворені земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.
#Поділ земельної ділянки, яка знаходиться в оренді, на правах емфітевзису, суперфіцію, передана у іпотеку буде можливим лише після отримання нотаріально засвідченої письмової згоди на це цих осіб, після поділу земельної ділянки, усі договори користування або застави мають бути переукладені.
#Розмір і конфігурація земельної ділянки не повинні створювати перешкод для її використанням за цільовим призначенням.
'''Об’єднати земельні ділянки можна, якщо дотриматися таких умов:'''
*усі ділянки, які планується об’єднувати, знаходяться в межах одного населеного пункту;
*у земельних ділянок спільна межа;
* всі об’єднувані землі мають однакове цільове призначення.
*якщо на земельну ділянку не накладено арешту.
Для об'єднання земельної ділянки необхідно зробити наступні кроки:

# Перевірте, чи зареєстрована Ваша земельна ділянка у Державному земельному кадастрі та чи зареєстровано право власності на неї у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Якщо ні – необхідно вчинити відповідні дії (покрокові інструкції із вчинення цих дій Ви можете знайти на сайті zem.ua).
# Замовити у землевпорядної організації виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок. Технічна документація має бути складена у паперовій формі та у формі електронного документу.
# Вам слід звернутися до державного кадастрового реєстратора у територіальному (районному, міському) органі Держземагентства України із заявами про державну реєстрацію земельної ділянки, сформованої у результаті об’єднання. Якщо інше не передбачено договором про розроблення землевпорядної документації, до цього органу має звертатись землевпорядна організація.

До заяви додається:

• копія документа, що посвідчує особу;

• копія документа, що посвідчує повноваження діяти від Вашого імені (договір, довіреність);

• копія документа про присвоєння податкового номера;

• розроблена технічна документація із землеустрою у паперовому вигляді та у формі електронного документу;

• документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації земельної ділянки.

===Документи та дії, необхідні для поділу земельної ділянки===
Документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.

'''Розробниками документації із землеустрою є:'''
*юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;
*фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Одним із рідновидів документації із землеустрою є технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок. Дана документація розробляється за рішенням власників земельних ділянок за згодою заставодержателів, користувачів земельних ділянок. Підставою для поділу земельної ділянки є засвідчена нотаріально заява власника земельної ділянки. Довірчий власник не має права без погодження із засновником довірчої власності здійснювати поділ, об’єднання земельних ділянок

''' Для розробки технічної документації поділу земельної ділянки необхідно надати землевпорядній організації : '''
*нотаріально засвідчену заяву власника ( співвласників) на поділ земельної ділянки;
*засвідчену нотаріально копію правовстановлюючого документу на земельну ділянку (державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договір купівлі-продажу, дарування, міни, тощо);
*копії ідентифікаційних даних власника (паспорт, ідентифікаційний номер).
Якщо є декілька власників земельної ділянки (спільна часткова або спільна сумісна власність), то в такому випадку укладається нотаріальний договір на поділ земельної ділянки між співвласниками.

У випадку, якщо ділянка ділиться особливим чином, а не окремими рівними частинами, або на земельній ділянці є забудова, то необхідно також кадастрова зйомка земельної ділянки.

За наявності зазначених документів землевпорядна організація проводить відповідні роботи з розробки технічної документації поділу земельної ділянки на підставі укладеного договору з власником такої ділянки.

'''Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок включає:'''

а) пояснювальну записку;

б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації;

в) кадастрові плани земельних ділянок, які об’єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку;

г) матеріали польових геодезичних робіт;

ґ) відомості про встановлені межові знаки на межі поділу;

д) перелік обтяжень прав на земельну ділянку, обмежень на її використання та наявні земельні сервітути

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Ст. 50 Закону України "Про землеустрій"] також містить положення про те, що проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки також можуть передбачати поділ, об’єднання земельних ділянок, які перебувають у власності однієї особи.
===Державна реєстрація земельних ділянок державним кадастровим реєстратором===
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:
*заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;
*документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.
*У разі якщо відповідно до закону поділ, об’єднання земельних ділянок здійснюються за погодженням з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, фізичними чи юридичними особами, до заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, сформованої в результаті поділу або об’єднання земельних ділянок, також додаються документи, що належним чином підтверджують таку згоду.
Заява з доданими документами надсилається заявником засобами телекомунікаційного зв’язку.

Кожній земельній ділянці, що утворилась в результаті поділу, присвоюється новий кадастровий номер, який буде зазначено у відповідному витягу з кадастру.

'''Особливості внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку у разі її поділу чи об'єднання з іншою земельною ділянкою, а також відновлення її меж'''

1. У разі поділу або об'єднання земельних ділянок запис про державну реєстрацію земельної ділянки та кадастровий номер земельної ділянки скасовуються, а Поземельна книга на таку земельну ділянку закривається.

2. У Поземельній книзі на земельні ділянки, сформовані в результаті поділу або об'єднання земельних ділянок, здійснюється запис про такий поділ чи об'єднання із зазначенням скасованих кадастрових номерів земельних ділянок.

3. Записи про обмеження у використанні земельної ділянки, яка була поділена чи об'єднана з іншою, переносяться до поземельних книг на земельні ділянки, сформовані в результаті такого поділу чи об'єднання (крім випадків, коли обмеження поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до новосформованої земельної ділянки).

4. У разі відновлення меж земельної ділянки за її фактичним використанням у зв'язку з неможливістю виявлення дійсних меж кадастрові номери відповідних земельних ділянок не скасовуються, а відповідні зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до поземельних книг у порядку, визначеному частиною четвертою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n299 статті 26 Закону України "Про Державний земельний кадастр."]
===Реєстрація права власності на земельні ділянки, утворені в результаті поділу ===
'''У разі поділу або об’єднання земельних ділянок первинна земельна ділянка припиняє існування як об’єкт цивільних прав,''' а її державна реєстрація скасовується. Тому, необхідно звернутися до державного реєстратора для реєстрації права власності на новостворені земельні ділянки.

'''Після отримання витягів з кадастру на земельні ділянки, що утворились в результаті поділу, необхідно звернутись''' до центру надання адміністративних послуг чи нотаріуса '''з метою реєстрації права власності окремо на кожну новоутворену''' в результаті поділу чи або об’єднання '''земельну ділянку.''' Державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує та реєструє заяву в базі даних заяв за умови оплати послуг за державну реєстрацію прав у повному обсязі та встановлення особи заявника, а також у разі, коли заява подається щодо земельної ділянки, - за умови наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про таку земельну ділянку.

У разі, коли відомості Державного земельного кадастру про власників, користувачів земельної ділянки, перенесені з державного реєстру земель, містять неповну або неточну інформацію, що унеможливлює ідентифікацію особи, державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав надсилає відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 17 жовтня 2012 р. № 1051] (Офіційний вісник України, 2012 р., № 89, ст. 3598), повідомлення в електронній формі державному кадастровому реєстраторові про уточнення інформації в Державному земельному кадастрі, в якому зазначається виключний перелік відомостей, що є неповними або неточними.

У разі проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку у результаті поділу, виділу частки із земельної ділянки або об’єднання земельних ділянок, державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав відкриває новий розділ у цьому Реєстрі з присвоєнням відповідного реєстраційного номера. Одночасно з відкриттям розділу у Державному реєстрі прав переносить відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про суб’єктів цих прав щодо земельної ділянки, закінченого будівництвом об’єкта, який поділяється, частка з якого виділяється, або щодо земельних ділянок, закінчених будівництвом об’єктів, які об’єднуються, до відповідних розділів, відкритих на кожний з таких об’єктів.

''Для державної реєстрації права власності на земельну ділянку, що створюється шляхом поділу або об’єднання подається документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку до її поділу або об’єднання (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав).''

Варто звернути увагу, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n249 пункту 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»] у разі поділу земельної ділянки державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу. За нормою пункту 114 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051], відомості про земельну ділянку у разі скасування її державної реєстрації:
*набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора;
*відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи;
*зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.
'''Обмеження прав на землю'''

Поділ чи об'єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.
[[Категорія:Земельне право]]

Дитячий будинок-інтернат (діти з інвалідністю 4-18 років): умови приймання та відрахування

2022-07-14T09:43:28Z

Oleh.bulavytskyi: Доповнення до розділу

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний Кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закон України "Про психіатричну допомогу"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 Закон України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/978-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 978 "Деякі питання соціального захисту дітей з інвалідністю та осіб з інвалідністю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2057-13#Text Типове положення про відділення денного догляду для дітей-інвалідів, затверджене Наказом Міністерства соціальної політики України від 09.10.2013 № 653]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1190-17#Text Типове положення про відділення (групу) п'ятиденного стаціонарного догляду, затверджене Наказом Міністерства соціальної політики України від 05.09.2017 № 1409]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1181-17#Text Типове положення про відділення (групу) транзитного перебування, затверджене Наказом Міністерства соціальної політики України від 04.09.2017 № 1398]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1182-17#Text Типове положення про відділення (групу) підтриманого проживання осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, затверджене Наказом Міністерства соціальної політики України від 31.08.2017 № 1385]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1078-17#Text Типове положення про відділення паліативного догляду громадян похилого віку, осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, затверджене Наказом Міністерства соціальної політики України від 09.08.2017 № 1293]
== Поняття "дитячий будинок-інтернат" ==
'''Дитячий будинок-інтернат''' - стаціонарна соціально-медична установа, призначена для тимчасового (до 6 місяців) або постійного (понад 6 місяців) перебування або проживання дітей з інвалідністю віком від 4 до 18 років (далі - вихованці) та осіб з інвалідністю віком до 35 років (далі - підопічні) з порушеннями фізичного, інтелектуального розвитку та психічними розладами, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду, побутового обслуговування, медичної допомоги, освітніх послуг, комплексу реабілітаційних заходів і згідно з медичним висновком не мають протипоказань для перебування в зазначеній установі незалежно від наявності осіб, зобов’язаних згідно із законом їх утримувати. 
Будинки-інтернати поділяються на:
* будинки-інтернати (відділення) I профілю (змішані за статтю) для вихованців з легкою розумовою відсталістю та/або розладами психіки, що супроводжуються стійкими фізичними порушеннями опорно-рухового апарату, для яких самостійне пересування є значно ускладненим або неможливим;
* будинки-інтернати (відділення) II профілю (розділені за статтю) для вихованців з помірною розумовою відсталістю та/або тяжкими розладами психіки, які потребують догляду, навчання та реабілітації, можуть самостійно пересуватися та себе обслуговувати;
* будинки-інтернати (відділення) III профілю (розділені за статтю) для вихованців з тяжкою і глибокою розумовою відсталістю та/або стійкими розладами психіки, які потребують догляду, навчання та реабілітації, можуть самостійно пересуватися і частково себе обслуговувати;
* будинки-інтернати (відділення) IV профілю (змішані за статтю) для вихованців з тяжкою і глибокою розумовою відсталістю та/або стійкими хронічними розладами психіки, які потребують паліативного догляду, навчання і реабілітації та для яких самостійне пересування є значно ускладненим або неможливим.
'''У будинку-інтернаті можуть діяти такі відділення:''' 
* '''молодіжне відділення для підопічних''' - це відділення для перебування осіб з інвалідністю віком від 18 до 35 років (далі - особи) з вадами фізичного та/або розумового розвитку та психічними розладами, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування, освітніх та реабілітаційних послуг [[Молодіжне відділення дитячого будинку для перебування осіб з інвалідністю віком 18-35 років|дод.див. консультацію "Молодіжне відділення дитячого будинку-інтернату для перебування осіб з інвалідністю віком 18-35 років]]. 
* '''відділення (групи) денного догляду''' - структурний підрозділ установи або закладу соціального обслуговування органів соціального захисту населення (далі - установа), що утворюється для надання соціальної послуги денного догляду не менш як 30 дітям з інвалідністю.
* '''відділення (групи) п’ятиденного стаціонарного догляду''' -структурний підрозділ установи або закладу соціального обслуговування, що утворюється для надання дітям з інвалідністю віком від 4 до 18 років та/або особам з інвалідністю віком від 18 до 35 років соціальних '''послуг протягом п’яти робочих днів із метою забезпечення сімейного виховання, якісного догляду за ними, збереження їхніх сімейних і родинних стосунків;''' 
* '''відділення (групи) транзитного перебування''' - структурний підрозділ установи або закладу соціального обслуговування системи соціального захисту населення, що утворюється для надання дітям з інвалідністю віком від 4 до 18 років та/або особам з інвалідністю віком від 18 до 35 років соціальних послуг '''із метою підготовки їх до влаштування у сімейні форми виховання або до самостійного проживання/отримання соціальної послуги підтриманого проживання'''; 
* '''відділення (групи) підтриманого проживання''' - це структурний підрозділ установи або закладу соціального обслуговування системи соціального захисту населення, що утворюється для надання соціальної послуги підтриманого проживання не менше ніж 12, але не більше ніж 15 особам похилого віку та/або особам з інвалідністю, які досягли повноліття (далі - підопічні), які потребують догляду та підтримки; 
* '''відділення (групи) паліативного догляду''' - структурний підрозділ установи або закладу соціального обслуговування системи соціального захисту населення, що утворюється для надання особам похилого віку, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та хворим (із числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, '''але не більше ніж чотири місяці)'''.
== Хто може бути прийнятим до будинку-інтенату ==
До будинку-інтернату приймаються діти з інвалідністю віком від 4 до 18 років та особи з інвалідністю віком до 35 років із порушеннями фізичного, інтелектуального розвитку та психічними розладами, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду, побутового обслуговування, медичної допомоги, освітніх послуг, комплексу реабілітаційних заходів згідно з медичним висновком, не мають протипоказань для перебування в будинку-інтернаті незалежно від наявності осіб, зобов’язаних згідно із законом їх утримувати. 
Профіль будинку-інтернату (відділення), влаштуванню до якого підлягає дитина з інвалідністю, визначається відповідним структурним підрозділом з питань соціального захисту населення на підставі висновків і рекомендацій лікарсько-консультативної комісії та інклюзивно-ресурсного центру.

== Протипоказання для направлення до будинку-інтернату ==
Є IV профілю будинку-інтернату до яких зараховуються діти - однак для зарахування дитини є протипоказання, в зв'язку з чим дитину можуть не зарахувати до такого будинку, такими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/978-2016-%D0%BF#n178 протипоказаннями] є :

* хвороби в гострому періоді, хронічні хвороби в стадії загострення;
* хвороби, що потребують стаціонарного лікування, в тому числі у спеціалізованих закладах охорони здоров’я (відділеннях), зокрема туберкульозного, шкірно-венерологічного, онкологічного та онкогематологічного профілю;
* гострі інфекційні захворювання до закінчення строку карантину;
* епілепсія з прогредієнтним перебігом, неконтрольованими нападами, серійними нападами, епілептичним статусом, сутінковим станом свідомості, дисфоріями;
* розлади особистості з антисоціальною, агресивною, аутоагресивною поведінкою, повторними суїцидальними діями та епізодами руйнівної поведінки;
* різні психічні, неврологічні захворювання та/або порушення розвитку, при яких можливе навчання в закладах загальної середньої освіти.

== Куди звернутися ==
Документи подаються до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах у разі утворення (крім мм. Києва та Севастополя) рад за місцем проживання або перебування дитини з інвалідністю.
== Перелік необхідних документів ==
Влаштування дитини з інвалідністю до будинку-інтернату здійснюється на період, що не перевищує одного року згідно '''з путівкою''', виданою структурним підрозділом з питань соціального захисту населення '''на підставі''':
# заяви батьків, опікунів/піклувальників, інших законних представників, керівника установи, в якій перебувала дитина з інвалідністю, про прийняття дитини з інвалідністю до будинку-інтернату;
# свідоцтва про народження або паспорта (за наявності);
# реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності);
# відомостей про батьків, інших законних представників, родичів дитини з інвалідністю і членів її сім’ї (для підтримання зв’язку та родинних стосунків) із зазначенням прізвища, імені, по батькові та контактної інформації;
# медичної довідки про санітарно-епідеміологічне оточення (контакт з інфекційними хворими), що дійсна протягом трьох днів;
# виписки з медичної документації [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0976-14#n3 за формою № 112/о "Історія розвитку дитини"], з висновком лікарсько-консультативної комісії за участю дитячого лікаря-психіатра про можливість перебування дитини з інвалідністю в будинку-інтернаті;
# висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, виданого інклюзивно-ресурсним центром (за наявності);
# індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/z1197-07 за встановленою формою];
# психолого-педагогічної характеристики (у разі переведення з будинку дитини, закладу освіти тощо);
# пенсійного посвідчення або посвідчення отримувача державної соціальної допомоги (за наявності);
# довідки про розмір призначеної пенсії та/або державної соціальної допомоги, виданої уповноваженим органом на запит структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті у разі її утворення (крім мм. Києва та Севастополя) ради, аліментів (за умови призначення);
# документа про освіту дитини з інвалідністю, інформації з закладів освіти (за наявності);
# трьох фотокарток розміром 3 х 4 сантиметри;
# копії ощадної книжки дитини з інвалідністю або договору про відкриття рахунка в установі банку для перерахування пенсії, державної соціальної допомоги та інших видів виплат відповідно до законодавства (за наявності);
# копій паспортів батьків дитини з інвалідністю (для дітей, в яких є батьки);
# довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб (за наявності) ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/978-2016-%D0%BF пункт 25 Положення]). 
''Під час подання копій документів пред'являються оригінали документів для ознайомлення.''

Діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування додатково до зазначених документів додатково подають:
# копії рішення органу опіки та піклування за місцем проживання (перебування) дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, про її влаштування до будинку-інтернату та/або рішення про встановлення опіки чи піклування над нею;
# копії рішення органу опіки та піклування про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
# копії документа, що підтверджує право власності дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, на нерухомість (за наявності);
# опису майна дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF#n370 за встановленою формою];
# копії рішення органу опіки та піклування про встановлення опіки над майном дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування (за наявності);
# документа, що підтверджує взяття дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, на квартирний облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, після досягнення нею 16-річного віку (у разі відсутності житла);
# копії обліково-статистичної картки дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. 
На підставі результатів оцінки потреб вихованця та індивідуальної програми реабілітації складається індивідуальний план надання соціальної послуги, на основі якої і свою чергу '''укладається договір про надання такої послуги''' між
керівництвом будинку-інтернату та одиним з батьків, іншим законним представником вихованця або його опікуном/піклувальником, або уповноваженою особою органу опіки та піклування, на обліку в якому перебуває вихованець (у разі здійснення опіки або піклування органом опіки та піклування), або уповноважена керівником будинку-інтернату особа (у разі здійснення опіки або піклування будинком-інтернатом).
== Тимчасове вибуття з будинку-інтерната ==
Тимчасове вибуття вихованця/підопічного за особистими мотивами або на канікули здійснюється на підставі:
письмової заяви батьків, опікунів/піклувальників, інших законних представників вихованця із зобов’язанням здійснення догляду за ним;
особистої заяви підопічного за наявності висновку комісії лікарів-психіатрів про можливість особи самостійно задовольняти свої основні життєві потреби;
письмової заяви опікунів/піклувальників, родичів підопічного або інших осіб (за письмової згоди опікуна/піклувальника або будинку-інтернату в разі здійснення опіки або піклування будинком-інтернатом), які мають намір тимчасово забрати підопічного та зобов’язуються здійснювати догляд за ним (для підопічних, визнаних недієздатними та цивільна дієздатність яких обмежена).([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/978-2016-%D0%BF пункт 35 Положення]). 
=== Строки тимчасового вибуття ===
Керівництво будинку-інтернату в індивідуальному порядку розглядає питання щодо тимчасового вибуття вихованця '''не більш як на 2 місяці''', а на період літніх канікул - '''на строк до 3 місяців''' (з метою збереження родинних зв’язків та можливості повернення вихованця в сім’ю), в окремих випадках може розглядатися питання про вибуддя дитини '''на строк до 6 місяців''' протягом календарного року.
== Відрахування з будинку-інтернату ==
Виписка та відрахування вихованців здійснюються відповідно до наказу керівництва будинку-інтернату за наявності однієї з таких підстав:
* письмова заява батьків, опікунів/піклувальників, інших законних представників вихованців із зобов’язанням здійснення необхідного догляду;
* неповернення без погодження з керівництвом будинку-інтернату з поїздки до батьків, опікунів/піклувальників, інших законних представників, родичів, інших осіб після закінчення шестимісячного строку (у разі, коли причинами неповернення є рішення про це батьків, опікунів/піклувальників, інших законних представників вихованця, підтверджене письмовою заявою);
* закінчення строку перебування в будинку-інтернаті;
* рішення суду;
* смерть вихованця або оголошення його померлим;
* переведення вихованця до іншого будинку-інтернату;
* направлення на працевлаштування або навчання до іншого навчального закладу ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/978-2016-%D0%BF пункт 38 Положення]). 
Після досягнення вихованцями 18-річного віку за умови встановлення їм інвалідності на підставі особистої заяви, заяви опікуна/піклувальника (для вихованців, визнаних недієздатними або цивільна дієздатність яких обмежена) або керівника будинку-інтернату (якщо опіку чи піклування над вихованцем здійснює будинок-інтернат) і висновку лікарської комісії за участю лікаря-психіатра вони переводяться до молодіжного відділення будинку-інтернату, психоневрологічного інтернату або будинку-інтернату для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю.
== Див.також ==
* [[Молодіжне відділення дитячого будинку для перебування осіб з інвалідністю віком 18-35 років]]
* [[Дитячі будинки і загальноосвітні школи - інтернати для дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування]]
* [[Спеціальні загальноосвітні школи (школа-інтернат) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]

Оренда земельної ділянки комунальної власності

2022-06-27T11:43:37Z

Oleh.bulavytskyi: доповнення

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України "Про оренду землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закону України "Про землеустрій"]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1012-19#Text Закон України від 18 лютого 2016 року № 1012-VIII «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України 3 березня 2004 р. № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24.03.2022 р. № 2145-IX] визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''' серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням пунктів 27 і 28 розділу X "Перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України]".

'''''Важливо!''''' Земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності можуть надаватися в оренду лише для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Договір оренди землі не може бути поновлений, укладений на новий строк і припиняється зі спливом строку, на який його укладено.

Земельні торги щодо прав оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності не проводяться. Водночас, земельні торги, які були оголошені і не завершені, вважаються скасованими.

Договір оренди земельної ділянки укладається лише в електронній формі, та засвідчується кваліфікованими електронними підписами орендаря і орендодавця.

Передача в оренду земельної ділянки здійснюється без проведення земельних торгів.

Формування земельної ділянки з метою передачі її в оренду здійснюється без внесення відомостей про таку земельну ділянку до Державного земельного кадастру (державної реєстрації) та присвоєння їй кадастрового номера, на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, яка розробляється за рішенням органу, уповноваженого передавати земельну ділянку в оренду, та затверджується таким органом. Така технічна документація включає лише:

пояснювальну записку;

матеріали топографо-геодезичних вишукувань;

відомості про обчислення площі земельної ділянки;

кадастровий план земельної ділянки;

перелік обмежень у використанні земельної ділянки;

відомості про встановлені межові знаки.

Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель, яка розробляється відповідно до цього підпункту, не може передбачати поділ, об’єднання земельних ділянок.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 17.03.2022 року № 2120-ІХ] було внесено певні зміни щодо оподаткування землі (пп. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПКУ]).

На період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний стан, '''не нараховується та не сплачується плата за землю''' ''(земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності)'' за:
* земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії;
* земельні ділянки, що розташовані на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації;
* земельні ділянки, визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.
|}
== Загальні положення ==
Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
* Оренда державної та комунальної землі є найбільш розповсюдженим речовим правом на неприватну землю.
* Об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
* Земельна ділянка може передаватися в оренду разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.
* Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи
* Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.
== Варіанти оренди неприватної землі в Україні ==
В Україні є '''два варіанти''' передачі в оренду неприватних земель:
# за результатами проведення земельних торгів;
# за рішенням відповідного органу розпорядження землею (ст. 124 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України)].
'''Перший варіант.'''
* Щоб отримати землю в оренду, варто моніторити оголошення на веб-сайті Держгеокадастру (http://torgy.land.gov.ua/auction) на предмет уже запланованих земельних аукціонів.
Процедура набуття права оренди на земельних торгах виглядає так:
* Крок 1. Зареєструватись на електронному майданчику. Крок 2. Обрати необхідні торги та подати заяву на участь
* Крок 3. Сплатити реєстраційний та гарантійний внески на рахунок виконавця земельних торгів
* Крок 4. Підготувати пакет підтверджуючих документів Для участі у торгах необхідно підготувати пакет підтверджуючих документів, передбачених ст.137 Земельного кодексу та п. 8 Постанови КМУ №688. Для підписання документів необхідно мати ЕЦП та сканер, адже документи мають бути в електронному вигляді та за підписом ЕЦП потенційного учасника. У разі, якщо пакет документі буде неповним, виконавець відхилить учасника та не зареєструє аукціонний білет. Тому важливо одразу підготувати повний пакет документів у відповідності до законодавства.
* Крок. 5 Направити електронний пакет документів на перевірку виконавцю.Документи надсилають на електронну пошту виконавця земельних торгів, які він перевіряє протягом одного дня. Важливо, що заява на участь в аукціоні (документи учасника) мають бути надіслані щонайменше за 3 дні до аукціону. У разі, якщо документи відповідають законодавству, виконавець реєструє аукціонний квиток та його номер. Якщо ні – виконавець відмовляє в допуску до участі в аукціоні.
* Крок 6. Отримати номер аукціонного білету від виконавця.Отримання номеру аукціонного квитка є підтвердженням набуття статусу учасника та фактично зеленим світлом для участі в електронному аукціоні.
* Крок 7. Прийняти участь в аукціоні.
* Крок 8. Підписати електронний протокол .У разі виграшу - підписати електронний протокол за допомогою ЕЦП до 18:00 дня аукціону. Протокол підписується одразу ж в день аукціону, адже у процедурі приватизації, наприклад, протокол підписується протягом 6 робочих днів, а в земельних торгах усе відбувається день в день. що зручно та оперативно для учасника та без додаткової бюрократії. До того ж підписують за допомогою найзручнішого механізму – накладення ЕЦП.
* Крок 9. Підписати договір в електронному та в паперовому вигляді. Проект договору обов'язково публікують в умовах оголошення і учасник ще на етапі підготовки документів знає, на яких умовах буде укладена угода. Підписують договір аналогічно як і протокол - ЕПЦ, але з тією особливістю, що додатково необхідно підписати й в паперовому вигляді, для подальшої реєстрації угоди.
'''''Перевагою набуття права оренди на земельних торгах є оперативність''''', адже орендар не зобов’язаний:отримувати рішення органу розпорядження земельною ділянкою про дозвіл на розробку документації із землеустрою;розробляти таку документацію та погоджувати її; реєструвати земельну ділянку в ДЗК; отримувати рішення органу розпорядження земельною ділянкою про передачу земельної ділянки в оренду.
У''сі необхідні процедури щодо формування земельної ділянки та її державної реєстрації виконує організатор торгів до їх проведення. Договір оренди земельної ділянки укладають за їх результатами безпосередньо в день проведення торгів''.''' Другий варіант''' Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Алгоритм дій:
* Перевірити, чи вільна земля можна на сайті [https://map.land.gov.ua/?cc=3461340.1719504707,6177585.367221659&z=6.5&l=kadastr&bl=ortho10k_all «Публічна кадастрова карта України».]
* Потрібно подати заяву до органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власності. У ньому повинні бути вказані приблизний розмір земельної ділянки та її цільове призначення.
* 1. '''Отримання дозволу''' органу розпорядження обраною земельною ділянкою на розробку документації із землеустрою (у визначених вище випадках). Підставою для відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законодавства, містобудівної або землевпорядної документації. 2. '''Розробка документації із землеустрою та її погодження'''. Розробниками документації із землеустрою можуть бути юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою, '''або'''ж фізичні особи – підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою (частина 2 статті 26 Закону України від 22.05.2003 № 858-IV «Про землеустрій», надалі – Закон про землеустрій). 3. '''Отримання рішення компетентного органу про надання земельної ділянки в оренду'''. За загальним правилом, строк прийняття такого рішення – '''''два тижні''''' з дня отримання документації із землеустрою. 4. '''Укладення договору оренди земельної ділянки'''. Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів. 5. '''Реєстрація права оренди''' в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Застосування першого варіанта є '''пріоритетним.''' Другий варіант використовують лише у виняткових ситуаціях.
== Істотні умови договору оренди землі ==
''Порушення вимог законодавства, або відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених законом, є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, та визнання його недійсним.''
''Істотними умовами договору оренди землі є:''
* об’єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);
* строк дії договору оренди;
* орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;
* умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;
* умови збереження стану об’єкта оренди;
* умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;
* умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;
* існуючі обмеження щодо використання земельної ділянки;
* визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об’єкта оренди чи його частини;
* відповідальність сторін.
== Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності ==
Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується орендарем з дня виникнення права користування земельною ділянкою, а саме з дня реєстрації договору оренди земельної ділянки, якщо інше не встановлено умовами договору.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF#Text п.11. Типового договору оренди землі] '''орендна плата вноситься у такі строки:'''

1) за земельні ділянки державної та/або комунальної власності, набуті в оренду за результатами земельних торгів:

- за перший рік - не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди;

- починаючи з наступного року - відповідно до Податкового кодексу України;

2) за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної та/або комунальної власності, набуті в оренду без проведення земельних торгів:

- за перший рік - у п’ятиденний строк після підписання договору оренди;

- починаючи з наступного року - відповідно до Податкового кодексу України;
* Відповідно до ст. 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
* Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
* Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
* Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
''Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:''
* не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;
* не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n6911 ст. 288 Податкового кодексу України] встановлюють мінімальні та максимальні межі розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у відсотках до нормативної грошової оцінки. При цьому якщо сума річного платежу за договором оренди землі є меншою, ніж сума платежу, визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n6911 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України], то річна сума платежу, що підлягає перерахуванню до бюджету, не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

== Див. також: ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Оренда_земельних_ділянок Оренда земельних ділянок]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Договір_оренди_земельної_ділянки Договір оренди земельної ділянки]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Припинення_договору_оренди_землі Припинення договору оренди землі]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Припинення_договору_оренди_землі_у_разі_ліквідації_юридичної_особи Припинення договору оренди землі у разі ліквідації юридичної особи]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Визнання_договору_оренди_земельної_ділянки_недійсним_(нікчемним) Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним (нікчемним)]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Дострокове_розірвання_договору_оренди_землі Дострокове розірвання договору оренди землі]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Орендна_плата_за_користування_земельною_ділянкою Орендна плата за користування земельною ділянкою]
* З[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Зміна_і_поновлення_договору_оренди_земельної_ділянки міна і поновлення договору оренди земельної ділянки]

[[Категорія:Право користування землями]]

Особливості оподаткування подарунків

2022-05-24T09:53:06Z

Oleh.bulavytskyi: Доповнення до розділу

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1082-20 Законом України "Про Державний бюджет на 2021 рік"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2117-14 Закон України "Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15 Закон України "Про оцінку земель"]

== Оподаткування вартості подарунків отриманих фізичними особами-резидентами ==
 Пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n4213 174.3 ст. 174 Податкового кодексу України] визначено, що особами, '''відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є обдаровувані'''.

'''Дохід зазначається в річній податковій декларації,''' крім нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення договору або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем реєстрації договору, та осіб, які отримали об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими обдаровуваними – резидентами, які сплатили податок та збір до оформлення подарунку.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3561 п. 1 ст. 722 Цивільного кодексу України] '''право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття.''' 
Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка. Якщо подарунок був прийнятий обдаровуваним і не повернутий у звітному році, дохід у вигляді подарунку, отриманий фізичної особою– резидентом від фізичної особи – резидента, що не є членом сім’ї першого або другого ступеня споріднення, у разі розірвання договору дарування в наступному році, '''оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військовим збором за ставкою 1,5%.'''
Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n3877 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України], відповідно до пп. 168.4.5 якого фізична особа, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету, зокрема, у разі нотаріального посвідчення договорів дарування - за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв), в інших випадках - за її податковою адресою. Отже, платник податку, який отримав дохід у вигляді вартості подарованого нерухомого майна, може сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до нотаріального посвідчення договору дарування нерухомого майна за місцем нотаріального посвідчення такого договору. Якщо ж до нотаріального посвідчення податки не було сплачено, платник податку зобов'язаний до 1 травня року, що настає за звітним подати податкову декларацію до податкової інспекції за місцем проживання, та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій податковій декларації.

'''Декларацію слід було подати до 01 травня 2021 року, а зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору слід сплатити у строк до 01 серпня 2021 року.''' 

Фізичні особи, що одержали дохід у вигляді подарунку, який оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість такого подарунку до складу загального річного оподатковуваного доходу. Такі фізичні особи можуть не подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації. 

'''Батьки (усиновителі) та опікуни (піклувальники)''' у разі отримання малолітньою/неповнолітньою дитиною подарунка від сторонньої особи, мають подати податкову декларацію від імені малолітньої/неповнолітньої дитини та сплатити податок на доходи фізичних осіб і військовий збір, з урахуванням норм Податкового кодексу.

== Визначення оціночної вартості подарунку для розрахунку податку на доходу == 

'''Не підлягає оподаткуванню''' вартість дарунків (а також '''призів переможцям та призерам спортивних змагань''') у частині, що не '''перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати''' (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Тобто, в 2021 році вартість подарунка у розмірі 1500 грн не оподатковується ПДФО та військовим збором. Якщо подарунок коштує більше, то сума перевищення оподатковується ПДФО та військовим збором. При цьому, якщо вартість подарунків перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб як додаткове благо з урахуванням положень п.164.5 ст.164 ПКУ. 

У випадку отримання особою подарунку, який оподатковуються за нульовою ставкою, його оціночна вартість з метою оподаткування не визначається. 

'''Одержувачі подарунка першого та другого ступенів споріднення податок на доходи фізичних осіб не сплачують.''' '''До першого ступеня''' споріднення віднесені ''діти, у тому числі усиновлені, чоловік/дружина, батьки дарувальника.'' '''Другий ступінь споріднення''' утворюють ''рідні брати та сестри, дід і баба за материнською та батьківською лініями''. 

Родичі дарувальника '''третього та наступних ступенів спорідненості''' сплачують податок на доходи фізичних осіб '''за ставкою 5% від вартості подарованої нерухомості та військовий збір у розмірі 1,5% від суми договору'''. 

'''З метою оподаткування''' податку на доходи фізичних осіб '''вартості земельної ділянки як об’єкта подарунку''', застосовується '''оціночна вартість''', яка визначається за допомогою '''експертної грошової оцінки земельної ділянки.''' '''Фізична особа – резидент, яка отримує подарунок від фізичної особи – резидента,''' але не відноситься до членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення, '''сплачує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5% від вартості будь-якого подарунку, а також військовий збір за ставкою 1,5%'''. 

23 лютого 2017 року №1910-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини». Даним законом внесено зміни до Податкового кодексу щодо визначення членів сім’ї фізичної особи першого та другого ступенів споріднення, а також щодо оподаткування спадщини за нульовою ставкою у разі успадкування майна цими категоріями осіб. Застосовуються ці норм з 1 січня 2018 року. Тепер згідно з підпунктом 14.1.263 пункту Податкового кодексу, членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Податкового кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки. 

Оподаткування подарованої житлової нерухомості відбувається за правилами статті 174 Податкового кодексу України. 

За правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n6392 статті 266 Податкового кодексу України], пільгова база податку на нерухомість становить:
- для квартир незалежно від їхньої кількості – 60 кв. м;
- для житлових будинків незалежно від їхньої кількості – 120 кв. м;
- для різних типів об'єктів житлової нерухомості, якщо вони є власністю одного із власників – 180 кв. м. 

== Сплата податку фізичними особами-нерезидентами за отриманий ними подарунок ==
'''Доходи отриманні в Україні,''' що нараховуються (виплачуються, надаються) '''на користь нерезидентів''', '''оподатковуються за правилами''' та ставками, визначеними '''для резидентів''' (громадян України).

'''Нерезидетни - фізичні особи''' (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України.

'''Фізична особа – нерезидент, яка отримала подарунок від фізичної особи – резидента, зобов’язана сплатити податок''' на доходи фізичних осіб до нотаріального оформлення подарованого об’єкта, або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування, '''за ставкою 18 % (+1,5 % військового збору).'''

'''У разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом''' – юридичною особою або самозайнятою фізичною особою, '''такий резидент вважається податковим агентом нерезидента''' щодо таких доходів. 
Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов’язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18%.

Окрім того, він зобов’язаний подавати податковий розрахунок за формою №1-ДФ до контролюючого органу за місцем свого розташування. У графі 2 «Податковий номер або серія та номер паспорта» форми №1-ДФ відображається, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків, про якого надається інформація в податковому розрахунку.
Фізособа-нерезидент, яка отримує від юр. особи-резидента подарунок, зобов’язана зареєструватися у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та надати податковому агенту реєстраційний номер облікової картки.

== Правила надання та оподаткування новорічних подарунків наданих підприємством працівникам та їх дітям ==

'''Новорічні подарунки підприємство може надавати як працівникам, так і непрацівникам, наприклад пайовикам, а також їхнім дітям.''' Оподаткування у всіх випадках здійснюється за однаковими правилами.

У зв'язку з підвищенням у 2021 році розміру мінімальної заробітної плати, '''вартість негрошового неоподатковуваного подарунка становить 1500 грн. Якщо вартість подарунків перевищує цю величину, то вони є додатковим благом, а оподатковуються за ставкою 18 %.''' Оскільки подарунок є негрошовим доходом, то під час його нарахування для визначення бази оподаткування податку на доходи фізичних осіб застосовують негрошовий коефіцієнт.

З 1 січня 2019 року обкладається податком на доходи фізичних осіб тільки розмір перевищення граничної вартості подарунка. Відповідні зміни внесено до пп. 165.1.39 Податкового кодексу України. 

'''Отже, зараз, якщо вартість подарунка не перевищує 25 % мінімальної заробітної плати,''' то вона відображається у формі № 1-ДФ без застосування коефіцієнта з ознакою доходу «160». У разі перевищення всю вартість подарунка слід відобразити з урахуванням негрошового коефіцієнта і з ознакою доходу «126». 

'''З оподатковуваного доходу у вигляді подарунка утримується також військовий збір за ставкою 1,5 %.''' Застосування «натурального» коефіцієнта в такому разі не передбачено.
У разі надання доходу у вигляді подарунка в негрошовій формі податок на доходи фізичних осіб та військовий збір сплачуються (перераховуються) до бюджету протягом 3 банківських днів, що настають за днем такого надання (пп. 168.1.2 Податкового кодексу). 

''Приклад 1''
У 2021 року роботодавець надав працівникові два подарунки: один – для нього вартістю 1050 грн., а другий – для його дитини вартістю 800 грн. Загальна вартість – 1 850 грн., що перевищує граничний розмір неоподатковуваного доходу (1500 грн.). 

Якщо підприємство видає новорічні подарунки окремо дитині працівника та самому працівникові і обидві ці фізичні особи будуть відображені як отримувачі доходу у формі № 1ДФ (із зазначенням реєстраційного номера облікової картки платника податків кожного з них), то й оподаткування вартості подарунка для кожного його отримувача здійснюватиметься окремо. 

''Приклад 2''
У 2021 році підприємство видало дитині працівника подарунок вартістю 850 грн., а працівникові – подарунок вартістю 1 100 грн. У такому разі ані дохід дитини, ані дохід працівника не обкладатиметься податок на доходи фізичних осіб, оскільки вартість отриманих ними подарунків, не перевищує 25 % мінімальної заробітної плати (1180,75 грн.), а у формі № 1ДФ вся сума такого доходу (850 грн. та 1100 грн.) зазначатиметься з ознакою «160». 

Нарахування єдиного соціального внеску, на відміну від оподаткування, залежить від того, чи є фізична особа-отримувач подарунка працівником підприємства. 

=== Оподаткування подарунків отриманих дітьми від профспілки ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2117-14#Text Законом України «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків»] передбачено деякі особливості оподаткування подарунків.

Так, у період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року вартість святкових подарунків і квитків на новорічно-різдвяні заходи, отриманих від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських (у т.ч. профспілкових) організацій та створених ними закладів освіти, охорони здоров’я і культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів, не включається до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб – батьків, які отримали такі подарунки чи квитки. 

'''Під дитячими святковими подарунками розуміються набори товарів, які містять лише кондитерські вироби та іграшки вітчизняного виробництва і фрукти, загальною вартістю не більше 8 % прожиткового мінімуму для працездатної особи, установленого Законом України «Про Державний бюджет на 2021 рік».''' 

Оскільки прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 01.01.2021 дорівнює 2270 грн., то неоподатковувана вартість дитячих святкових подарунків у 2021 році (які будуть отримані у період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року) буде дорівнювати 181,6 грн. (2270 грн. х 8 %). 

'''Отже, якщо на підприємстві є профспілка і вона надає дітям подарунки або квитки вартістю до 181,6 грн., то їх вартість також не обкладається податком на доходи фізичних осіб та військовим збором'''.

Вартість дарунків, дорожчих за 181,6 грн., профспілки відображають у податковому розрахунку форми №1 ДФ як додаткове благо.

[[Категорія: Податкове право]]
[[Категорія:Громадський сектор]]

Право несільськогосподарських підприємств, установ та організацій на землю

2022-04-27T08:34:02Z

Oleh.bulavytskyi: доповнення та зміна посилань на статті

== Нормативна база ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України;] 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України;] 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України;] 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України «Про оренду землі».] 
== Загальна інформація ==
Земля в Україні є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, так зазначено в Конституції. 
Держава гарантує право власності на землю. Набувати та реалізовувати відповідне право на землю можуть як громадянами, так і юридичні особи, однак лише виключно на підставі і у спосіб визначений Законодавством. 
Земельний кодекс України, як фундаментальний нормативно-правовий акт містить визначення земель сільськогосподарського призначення та порядок їх використання. 
== Хто може набути право власності та користування земельною ділянкою? ==
Набути право власності та користування земельною ділянкою можуть: 
* громадяни - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства;
* сільськогосподарські підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
* сільськогосподарські науково-дослідні установи та навчальні заклади, сільські професійно-технічні училища та загальноосвітні школи - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства;
* несільськогосподарські підприємства, установи та організації, релігійні організаці і об'єднання громадян - для ведення підсобного сільського господарства;
* оптові ринки сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.
*Державні та комунальні несільськогосподарські підприємства, установи та організації можуть набувати в оренду землі сільськогосподарського та іншого призначення для ведення підсобного господарства. 
''Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n299 ч. 5 ст. 22 Земельного кодексу України] землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватися у власність іноземцям, особам без громадянства. Іноземці та особи без громадянства можуть отримати землі сільськогосподарського призначення лише у спадок.''

''Якщо такі землі прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, то '''протягом року з моменту отримання права на них зазначені особи мають їх відчужити''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1454 ч. 4 ст. 81, ст. 145 ЗК]).'' ''Також, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 частиною другою статті 82 ЗК України] встановлено обмеження у набутті у власність земельних ділянок іноземними юридичними особами.''

== Право несільськогосподарських підприємств, установ та організацій на землю ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n386 статті 37 Земельного кодексу України] зазначено, що приватні несільськогосподарські підприємства, установи та організації можуть набувати у власність або оренду землі сільськогосподарського та іншого призначення для ведення підсобного господарства. 
Що стосується поняття «підсобне господарство» то законодавством не встановлено чіткого визначення, однак при цьому мається на увазі напрямок господарської діяльності підприємства або окремих громадян. 
Поділ «підприємств, установ та організацій» на сільськогосподарські та несільськогосподарські, на законодавчому рівні не закріплено. 
Використовувати земельні ділянки для ведення сільського господарства «несільськогосподарськими» підприємствами можуть однаково здійснюватися і «сільськогосподарськими» підприємствами, головне, щоб це не суперечило статутним документам та положенням. 
== Порядок набуття у власність або оренду землі несільськогосподарськами підприємствами, установами та організаціями ==
Юридичні особи набувають права власності й права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 Земельним кодексом України].

Земельний кодекс встановив, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникають після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує це право, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди i його державної реєстрації. При цьому приступати до використання земельної ділянки до встановлення меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації забороняється.

Юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі:

* придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
* внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу (підставою для внесення земельної ділянки до статутного фонду юридичної особі є рішення власника цієї земельної ділянки.);
* прийняття спадщини;
* виникнення інших підстав, передбачених законом.

Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

В окремих випадках, для вирощування сільськогосподарської продукції, певна частина якої може використовуватись для задоволення внутрішніх сировинних потреб чи для реалізації/передачі працівникам несільськогосподарських підприємств, установ та організацій надання земельних ділянок несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям для ведення підсобного господарства можливе надання на умовах оренди, але потрібно враховувати чи мають право дані заклади займатися вирощуванням сільськогосподарської продукції.
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Господарське право]]

Захист прав на земельну ділянку

2022-03-28T08:02:43Z

Oleh.bulavytskyi: Доповнення до статті

==Нормативна база==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1541 Земельний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про місцеве самоврядування"]

==Поняття захисту прав на земельну ділянку==
'''Захист прав на земельну ділянку''' – це сукупність правових засобів, визначених нормативно-правовими актами, які спрямовані та гарантують захист порушених прав землевласників та землекористувачів.

==Гарантії захисту прав на земельні ділянки==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного Кодексу України] під «гарантією» розуміє дії, спрямовані на забезпечення прав на володіння, користування та розпорядження землею всіх суб’єктів земельних правовідносин.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4204 Статтею 13 Контитуції України] визначається, що Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання. закріплює рівність перед законом усіх без винятку суб’єктів права власності та гарантує кожному захист його прав і свобод. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4208 Статтею 14 Конституції України] передбачається конституційна гарантія щодо захисту прав на землю, яка є основним національним багатством та перебуває під особливою охороною держави.
Конституційні норми безпосередньо втілені у земельному законодавстві. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1540 Глава 23 «Захист прав на землю»] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного Кодексу України] містить визначення способів захисту прав на земельні ділянки, гарантій права власності на земельну ділянку, а також відповідальність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за порушення права власності на землю та за видання актів, які порушують права власників земельних ділянок.
Нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного Кодексу України] гарантується та забезпечується фізичним і юридичним особам рівні умови та способи захисту права власності на земельні ділянки та права користування ними ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1541 ст.152 Земельного кодексу України)].

Розділ V [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного Кодексу України] поділяє гарантії прав на землю на три різновиди:
#визнання прав;
#відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;
#визнання угоди недійсною;
#визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;
#відшкодування заподіяних збитків;
#застосування інших, передбачених законом, способів.
У статті 156 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного Кодексу України] вказані гарантії, пов’язані з відшкодуванням власникам землі та землекористувачам збитків, заподіяних внаслідок:
*вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;
*тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;
*встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;
*погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;
*приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;
*неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки;
*використання земельних ділянок для потреб нафтогазової галузі;
*використання земельних ділянок для потреб надрокористування з метою дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення.

==Способи захисту прав на земельні ділянки==
Відповідно до статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного Кодексу України], власник земельної ділянки чи землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, а також на відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:
*визнання прав
*відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, та запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав
*визнання угоди недійсною
*визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування
*відшкодування заподіяних збитків
*застосування інших, передбачених законом, способів.
'''Способи захисту прав на землю поділяються на: '''
#речово-правові
#зобов’язально-правові
#спеціальні способи захисту земельних прав.
'''Речово-правові способи захисту прав на землю''' безпосередньо спрямовані на захист суб’єктивного права власності на землю чи права землекористування осіб, які на момент порушення права не перебувають у зобов’язальних відносинах з порушником.

'''До такого способу захисту земельних прав належать:'''
*визнання прав на земельну ділянку
*відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав
*запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов)
*вимога власника земельної ділянки або землекористувача усунути порушення у здійсненні їхніх прав, які не пов’язані з позбавленням володіння земельною ділянкою (негаторний позов) та ін.
'''Зобов'язально-правові способи захисту''' мають на меті захист прав суб'єкта як учасника зобов'язальних відносин.

'''До зобов’язально-правових способів захисту належать: '''
*відшкодування збитків, заподіяних невиконанням або неналежними виконанням умов договорів (відчуження, придбання, оренди (суборенди) земельної ділянки тощо)
*повернення власникові наданої у користування за договором оренди земельної ділянки та ін.
'''Спеціальні способи захисту земельних прав''' стосуються особливих випадків порушення прав власників земельних ділянок і землекористувачів. Вони зумовлені особливим колом уповноважених чи зобов'язаних осіб і надзвичайними обставинами.

'''До спеціальних способів захисту відносяться:'''
*визнання угоди щодо земельної ділянки недійсною
*визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, які порушують права власників земельних ділянок і землекористувачів та ін.

==Органи, що вирішують земельні спори==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574 статті 158] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного Кодексу України], земельні спори вирішуються судами та органами місцевого самоврядування. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах території територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органу місцевого самоврядування спір вирішується у судовому порядку. Земельні спори розглядаються органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у тижневий строк з дня подання заяви. Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин.Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення. У рішенні органу місцевого самоврядування визначається порядок його виконання. Рішення передається сторонам у триденний строк з дня його прийняття. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n1046 статті 77] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»] вирішення спорів про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку. Статями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n94 15,] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n97 16] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] визначається, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
[[Категорія:Земельне право]]

Припинення договору оренди землі у разі ліквідації юридичної особи

2022-01-28T08:09:20Z

Oleh.bulavytskyi: доповнення до статті

== Нормативні акти ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України «Про оренду землі»]

== Право оренди земельної ділянки ==
Чинним законодавством України, а саме ст. 93 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Також згідно зі ст. 1 Закон України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Про оренду землі]» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

== Орендарі земельних ділянок ==
Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Статтею 5 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Про оренду землі]» встановлено, що орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Орендарями земельних ділянок можуть бути:

а) районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом;

б) сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом;

в) громадяни і юридичні особи, іноземці та особи без громадянства, міжнародні об’єднання та організації, а також іноземні держави.

== Договір оренди землі ==
Поняття договору оренди землі має своє відображення у статті 13 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Про оренду землі]». Так договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Отже, з огляду на наведене, юридичні особи, які використовують земельні ділянки на підставі договору оренди землі – є орендарями земельних ділянок.

== Реорганізація юридичної особи ==
Під час здійснення господарської діяльності юридичні особи можуть бути реорганізовані. Реорганізація юридичної особи може відбуватися декількома шляхами.

Так, статтею 104 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] визначено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

== Особливості переукладання договору оренди землі у разі реорганізації юридичної особи-орендаря ==
Законодавством України, що регулює земельні відносини, передбачені певні особливості переукладання договору оренди землі у разі реорганізації юридичної особи-орендаря. Так, статтею 16 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Про оренду землі]» встановлено, що зміна найменування сторін договору оренди землі, зокрема внаслідок реорганізації юридичної особи або зміни типу акціонерного товариства, не є підставою для внесення змін до договору оренди землі та/або його переоформлення.

Дане правило має своє відображення і у ст. 32. Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Про оренду землі]», де зазначено, що реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Однак стаття 31 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Про оренду землі]» передбачає, що договір оренди землі припиняється в разі в.ч. ліквідації юридичної особи-орендаря.

Отже, за таких обставин, у разі коли юридична особа - орендар приєднується до іншої юридичної особи договір оренди землі припиняється та може бути укладено з іншою юридичною особою.

У випадку приєднання до юридичної особи – орендаря іншої юридичної особи, або зміни найменування юридичної особи - орендаря, або зміни типу акціонерного товариства, підстави для припинення договору оренди землі відсутні.

== Що робити коли орендар відмовляється в розірванні чи переукладенні договору ==
Після ліквідації юридичної особи, власники даної фірми іноді не дають згоди щодо припинення договору та продовжують використовувати земельну ділянку у власних цілях. В таких випадках орендодавцю (власнику земельної ділянки) необхідно звернутися до орендаря з письмовою заявою щодо розірвання такого договору. На даний лист Ви можете отримати відмову або не отримати відповідь взагалі. Наступним кроком потрібно буде звернутися до суду щодо визнання договору оренди землі припиненим. Після рішення суду договір оренди землі буде припинений а земельна ділянка буде повернена Вам у власність.

== Див. також ==
* [[ Договір оренди земельної ділянки]]
* [[Припинення договору оренди землі]]
* [[Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним (нікчемним)]]
* [[Дострокове розірвання договору оренди землі]]
* [[Орендна плата за користування земельною ділянкою]]

[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Договір оренди]]
[[Категорія:Господарське право]]

Будівництво об'єктів на землях сільськогосподарського призначення

2021-12-30T05:55:55Z

Oleh.bulavytskyi: Доповнення до розділу

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний Кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187/98-вр#Text Закон України «Про відходи»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va507565-00#Text Державний класифікатор будівель і споруд ДК 018-2000, затверджений наказом Держстандарту від 17.08.2000 р. № 507]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10#Text Наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 «Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель»]

== Категорії об’єктів будівництва на землях сільськогосподарського призначення ==
Відповідно до частини 1 статті 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного Кодексу України] землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. 

Масив земель, що використовуються сільгосппідприємствами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, складається із:
* земель, що перебувають у власності, земель, отриманих у користування (в оренду);
* земель, що використовуються сільгосппідприємствами для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).
Чинним законодавством України дійсно передбачано можливість будівництва об’єктів нерухомості на землях сільськогосподарського призначення, але за умови, що подальше функціональне використання цих об’єктів відповідатиме цільовому призначенню земельної ділянки. Цільове призначення земель визначено Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Держкомзему від 23.07.10 р. № 548, відповідно до якої землі сільськогосподарського призначення можуть використовуватися для:
# ведення товарного сільськогосподарського виробництва; фермерського господарства;
# особистого селянського господарства; підсобного сільського господарства; індивідуального садівництва;
# колективного садівництва; городництва; сінокосіння та випасання худоби; дослідницьких і навчальних цілей;
# пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства тощо.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va507565-00#Text Державного класифікатора будівель і споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту від 17.08.2000 р. № 507], до будівель сільськогосподарського призначення, лісництва і рибного господарства належать (код 1271):
* будівлі для тваринництва, птахівництва, зберігання зерна, садівництва, виноградарства і виноробства,
* силосні й сінажні;
* будівлі для тепличного, рибного господарств;
* будівлі підприємств лісництва і звірівництва;
* інші об’єкти сільськогосподарського призначення.
До цього класу будівель також відносяться: корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади і надвірні споруди, підвали, винокурні, винні ємкості, теплиці, силосні ями тощо. Також на землях сільськогосподарського призначення у разі зміни цільового призначення здійснюють будівництво (розміщення) об’єктів автозаправних станцій, торгівлі,полігони твердових побутових відходів.
== Будівницто автозаправної станції ==
'''Автозаправна станція (АЗС)''' — комплекс будинків, споруд, технологічного обладнання, призначений для приймання, зберігання моторного палива та заправлення ним автотранспорту (мототранспорту).
Для будівництва автозаправної станції на землях сільськогосподарського призначення необхідна зміна категорії земель та цільового призначення земельної ділянки на землі транспорту, цільове призначення — для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства згідно коду 12.04 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10#Text Класифікації видів цільового призначення земель].

'''Важливо! Під час розміщення АЗС поблизу лісових масивів, насаджень і посівів сільськогосподарських культур, де можливе поширення вогню, по периметру меж території АЗС необхідно передбачати наземне покриття, що не поширює полум’я по своїй поверхні або зорану земельну смугу завширшки не менше як 5 м. Відстань від АЗС до посівів сільськогосподарських культур слід визначати не менше 30 м.'''

Розміщення АЗС усіх типів не допускається:
* у прибережних захисних смугах водних об’єктів;
* у І та ІІ поясах зони санітарної охорони поверхневих та підземних джерел водопостачання;
* у санітарно-захисних смугах магістральних водопроводів;
* у санітарно-захисних зонах повітряних ліній електропередач. 

Земельна ділянка під АЗС надається відповідним суб’єктам господарювання шляхом продажу речового права оренди на неї на конкурентних засадах (земельних торгах).
== Будівництво об’єктів торгівлі ==
'''Об’єкт торгівлі''' — будь-яка торговельна точка як стаціонарної мережі (магазини, ринкові комплекси, пункти стаціонарної дрібнороздрібної торговельної мережі — кіоски, палатки, ларі, ларьки, павільйони, торговельні автомати), так і пересувної мережі (автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання низькотемпературні лотки-прилавки, розноски, лотки, столики тощо. 

Для розміщення об’єктів торгівлі будь-якої конструкції на землях сільськогосподарського призначення потрібно змінити категорію земель та цільового призначення земельної ділянки на код [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10#Text КВЦПЗ — 03.01 - 03.17 «Землі громадської забудови»], цільове призначення — для Для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування; Для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти;Для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров'я та соціальної допомоги; Для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій; Для будівництва та обслуговування будівель закладів культурно-просвітницького обслуговування; Для будівництва та обслуговування будівель екстериторіальних організацій та органів; будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
Будинки та споруди підприємств роздрібної торгівлі слід передбачати на земельних ділянках, що розташовуються згідно з вимогами містобудівних, санітарних та норм пожежної безпеки; Для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування; Для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ; Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов’язаної з отриманням прибутку); Для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки; Для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування; Для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування;Для розміщення та постійної діяльності органів і підрозділів ДСНС; Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови; Для цілей підрозділів 03.01-03.15, 03.17 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду; Для розміщення та експлуатації закладів з обслуговування відвідувачів об’єктів рекреаційного призначення;

Ділянки підприємств роздрібної торгівлі повинні бути упорядковані, озеленені, обладнані малими архітектурними формами, елементами благоустрою та місцями для встановлення рекламних стендів. Під'їзні шляхи, тротуари і розвантажувальні майданчики повинні бути заасфальтовані або замощені.
Площа земельної ділянки для розміщення підприємства торгівлі повинна бути достатньою для під'їзду до нього автомобілів та розвантаження товарів, організації стоянок автотранспорту співробітників та відвідувачів.
== Розміщення полігона твердих побутових відходів ==

'''Полігони твердих побутових відходів''' є інженерними спеціалізоми, які призначені для захоронення твердих побутових відходів (ТПВ). Для розміщення полігона ТПВ необхідна зміна категорії земель та цільового призначення земельної ділянки на код [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10#Text КВЦПЗ] 11.02 «Землі промисловості», цільове призначення — для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

'''Полігони ТПВ розміщуються:'''
* ''на ділянках, де є можливість вжиття заходів і впровадження інженерних рішень, що виключають забруднення навколишнього природного середовища, розвиток небезпечних геологічних процесів чи інших негативних процесів і явищ;''
* ''на землях несільськогосподарського призначення, непридатних для сільського господарства, погіршеної якості, не зайнятих зеленими насадженнями (особливо лісами 1-ї групи);''
* ''на ділянках, прилеглих до міських територій, якщо вони не включені в житлову забудову відповідно до генерального плану розвитку міста на найближчі 25 років, а також під перспективну забудову;''
* ''з урахуванням рози вітрів відносно житлової забудови, зон відпочинку й інших місць масового перебування населення за межами санітарно-захисної зони;''
* ''за межами зон можливого впливу на водозабори, поверхневі води, заповідники, курорти тощо;''
* ''на ділянках, що характеризуються природною захищеністю підземних вод від забруднення;''
* ''за межами міст;''
'' '''на відстані, не менше:'''''
* 15 км – від аеропортів та різного роду аеродромів;
* 3000 м – від межі курортного міста, відкритих водоймищ господарського призначення, об’єктів, які використовуються у культурно-оздоровчих цілях, заповідників, місць відпочинку перелітних птахів, морського узбережжя;
* 1000 м – від межі міст;
* 500 м – від житлової та громадської забудови (санітарно-захисна зона);
* 200 м – від сільськогосподарських угідь і від автомобільних та залізничних шляхів загальної мережі;
* 50 м – від межі лісу і лісопосадок, не призначених для використання в рекреаційних цілях.
Відповідно до статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187/98-вр#Text Закону України "Про відходи"] розміщення відходів — це зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах. Захороненням відходів є остаточне розміщення відходів при їх видаленні у спеціально відведених місцях чи на об'єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини не перевищував установлених нормативів.

'''''Розміщення полігонів ТПВ не допускається:'''''
* ''на площах залягання корисних копалин і територіях з гірничими виробками без погодження з''
* ''у небезпечних зонах відвалів породи різних шахт чи збагачувальних фабрик;''
* ''у зонах активного карсту;''
* ''у зонах розвитку тектонічних розломів, зсувів, селевих потоків, снігових лавин, підтоплення й інших небезпечних геологічних процесів, а також на територіях сезонного затоплення;''
* ''у заболочених місцях;''
* ''у зонах поповнення і виходу на поверхню підземних вод;''
* ''у водоохоронних зонах;''
* ''у зонах санітарної охорони курортів;''
* ''у зонах формування і використання мінеральних вод;''
* ''на територіях зон І, II поясу санітарної охорони водозаборів питних і мінеральних вод;''
* ''на землях, зайнятих чи призначених під зайняття лісами, лісопарками, іншими зеленими насадженнями, що виконують захисні функції і є місцями масового відпочинку населення;''
Для вирішення комплексу питань розміщення полігона ТПВ відповідному органу місцевого самоврядування, зокрема, необхідно вжити заходів з:
* оформлення документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою під розміщення полігона ТПВ відповідно до вимог чинного законодавства;
* отримання комунальним підприємством (якщо саме воно буде експлуатантом полігона) спеціального паспорта на місце видалення ТПВ;
* отримання суб'єктом господарювання — експлуатантом полігона дозволу на розміщення та ліміти на утворення відходів.
[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія:Екологічне право]]

Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним (нікчемним)

2021-11-29T15:02:58Z

Oleh.bulavytskyi: доповнення до статті

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України «Про оренду землі»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/191-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/742-15 Закон України «Про особисте селянське господарство»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1378-15 Закон України «Про оцінку земель»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1444-20#n186 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо продажу земельних ділянок та набуття права користування ними через електронні аукціони"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF/paran10#n10 Постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0003700-08#Text Узагальнення Верховного Суду України від 24 листопада 2008 року "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними"]

== Поняття та істотні умови договору оренди землі ==
Серед прав на землю в України важливе значення має право орендного землекористування, засноване на договірному строковому платному володінні і користуванні земельною ділянкою. Згідно ст. 13 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14/page?text Закону України «Про оренду землі»], '''''договір оренди землі''''' – це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку у відповідності до умов договору та вимог земельного законодавства. Порядок укладання договору оренди землі визначено статтею 16 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14/page?text Закону України «Про оренду землі»]. А саме, укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку. Типова форма договору оренді землі затверджена [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 р. № 220] ([https://drive.google.com/file/d/1WBOlxmsfRF5fFYyX7CqLP11AGmEkSR3y/view?usp=sharing Типовий договір оренди землі]).

Істотними умовами договору оренди землі є:
* об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
* дата укладення та строк дії договору оренди;
* орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

== Першочергові дії власника землі для визнання договору оренди недійсним ==
Перед тим як звернутися до суду з позовною заявою щодо визнання договору оренди землі недійсним (нікчемним) обов'язково необхідно звернутися до відповідача (орендаря) з письмовою заявою з вказаним порушення, що свідчить про недійсність договору оренди землі та вимагати визнати такий факт і розірвати договір оренди землі в досудовому порядку. В разі відмови відповідача щодо Вашої вимоги, звернутися до землевпорядної юридичної особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою. Дана нормативна грошова оцінка знадобиться для розрахування судового збору при подачі позовної заяви, а відмові відповідача від визнання факту недійсності договору оренди та його розірвання буде підставою для звернення до суду.

== Правові наслідки недодержання сторонами при укладенні договору оренди землі вимог закону ==
Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів.

Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.

'''Зміна найменування сторін договору оренди землі, зокрема внаслідок реорганізації юридичної особи або зміни типу акціонерного товариства, не є підставою для внесення змін до договору оренди землі та/або його переоформлення.'''

Відповідно до статті 203 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], загальними необхідними вимогами, для чинності правочину є:
* Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
* Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
* Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
* Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
* Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
* Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

Згідно статті 215 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених Цивільним кодексом України, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Статтею 216 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] передбачені правові наслідки недійсності правочину, зокрема, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі - відшкодувати вартість того, що одержано за цінами які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки передбачені вище застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи. Також статтею 217 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини. Згідно статті 234 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами. Згідно статті 235 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється (стаття 236 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

'''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/84481451 Позиція Верховного Суду (постанова від 11 вересня 2019 року у справі № 522/11532/15-ц провадження № 61-18199св18])'''

Згідно із положенням частини другої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8795 389 ЦПК України] підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1220 215 ЦК України] підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1220 215 ЦК України] одна із сторін договору або інша заінтересована особа вправі заперечити його дійсність, якщо недійсність правочину прямо не встановлена.

Аналіз змісту частини третьої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1220 215 ЦК України] свідчить про те, що договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов`язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Саме по собі порушення сторонами договору при його укладенні окремих вимог закону не може бути підставою для визнання його недійсним, якщо судом не буде встановлено, що укладеним договором порушено право чи законний інтерес позивача і воно може бути відновлене шляхом визнання договору недійсним. При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n20 3], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n94 15], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n97 16 ЦК України], які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.

Подібна позиція зазначена Верховним Судом, відсутність ''однієї із істотних умов у договорі оренди землі'' може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише у разі встановлення факту порушення, невизнання або оспорення прав, свобод чи інтересів особи, яка звертається із позовом ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/90847472?fbclid=IwAR16Y_7FoTsOhfpgcfKJOkAp9cAMd9WDPjG905uxiBEoM2_Z6gIg0OIaRy4 №471/761/17-ц]). Зокрема, для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є:

* пред’явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою;
* наявність підстав для оспорювання правочину;
* встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб’єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці.

За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулось.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини перша, третя статті 10 ЦПК України у редакції, чинній на час подання позову та розгляду справи в судах).

За приписами статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6454 57 ЦПК України] (у зазначеній редакції) доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Аналогічні норми містяться у статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6586 76 ЦПК України] у редакції від 03 жовтня 2017 року.

У частині другій статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6467 59 ЦПК України] (у редакції, чинній на час подання позову та розгляду справи в судах) передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Аналогічні вимоги містяться у статті 78 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до вимог частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6471 60 ЦПК України] (у редакції, чинній на час подання позову та розгляду справи в судах) кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина четверта статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6471 60 ЦПК України] (у зазначеній редакції).

Крім того, ЦК України передбачені засади захисту права власності. Зокрема, статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2082 387 ЦК України] передбачено право власника витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Згідно із частиною першою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2084 388 ЦК України], якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки добросовісне набуття в розумінні статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2084 388 ЦК України] можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з незаконного володіння.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захистові шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, установленого статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1220 215], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1225 216 ЦК] України. При встановленні наявності речово-правових відносин, до таких відносин не застосовується зобов`язальний спосіб захисту. У зобов`язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2084 388 ЦК України], які дають право витребувати майно у добросовісного набувача. У разі, якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2101 392 ЦК] України права такої особи підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.
== Недотримання істотних умов договору оренди землі, як підстава визнання договору недійсним відповідно до закону ==
Згідно з частиною 1 статті 638 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. За змістом частини 2 статті 792 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

'''Відповідно до статті 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України «Про оренду землі»] істотними умовами договору оренди землі є''':
* об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
* дата укладення та строк дії договору оренди;
* орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
''Слід звернути увагу'', що державні акти на право власності на земельну ділянку, видані до 2002 року, не містили інформації щодо кадастрового номера земельної ділянки, а тому таким земельним ділянкам кадастрові номери присвоєні не були. В той же час, при укладенні договору оренди землі обов’язковою умовою є наявність кадастрового номеру земельної ділянки, а тому, перш ніж укладати договір оренди землі, необхідно здійснити дії щодо присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці. Присвоєння кадастрових номерів на вже приватизовані земельні ділянки при існуючому державному акті відбувається на підставі технічної документації із землеустрою, а також із внесенням відомостей про земельну ділянку до бази даних автоматизованої системи державного земельного кадастру.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди землі та інші.

При укладанні договорів оренди землі необхідною вимогою є його письмова форма. Що стосується нотаріального посвідчення договору, то воно здійснюється лише за бажанням однієї із сторін (стаття 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України «Про оренду землі»]).

За нотаріальне посвідчення договорів суборенди, договорів оренди землі ставка державного мита становить 0,01 відсоток від грошової оцінки земельної ділянки, яка встановлюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (підпункт «у» пункту 3 статті 3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 № 7-93]).

У разі відсутності грошової оцінки земель, ставка державного мита становить 1 відсоток від суми договору, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Відповідно до статті 4 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1952-15?find=1&text Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»], право оренди земельної ділянки підлягає обов’язковій державній реєстрації.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/84481451 Постанова Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 522/11532/15-ц]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/90847472?fbclid=IwAR16Y_7FoTsOhfpgcfKJOkAp9cAMd9WDPjG905uxiBEoM2_Z6gIg0OIaRy4 Постанова Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №471/761/17-ц]

== Див. також ==
* [[Договір оренди земельної ділянки]]
* [[Припинення договору оренди землі]]
* [[Дострокове розірвання договору оренди землі]]

[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Договір оренди]]
[[Категорія:Суди]]

Права та обов'язки землевласників та землекористувачів

2021-10-28T10:07:31Z

Oleh.bulavytskyi: доповнення статтей та прав орендаря та орендодавця

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#Text Кодекс України про надра]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]

== Визначення термінів ==
'''''Земельна ділянка''''' - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами (п. 14.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n256 ст. 14 Податкового кодексу України).]

'''''Землевласники''''' — це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п.п. 14.1.34 п.14.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n256 ст. 14 Податкового кодексу України])

'''''Землекористувачі''''' — юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п.п. 14.1.73, п .14.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n256 ст. 14 Податкового кодексу України]).

'''''Право користування земельною ділянкою''''' — це юридично забезпечена можливість суб'єкта здійснювати господарське та інше безпосереднє використання земельної ділянки з метою отримання доходів та інших благ матеріального та нематеріального характеру від корисних властивостей землі.

'''''Користування наданою земельною ділянкою''''' — не тільки право, а й обов'язок землекористувача. При цьому він повинен забезпечувати використання землі за цільовим призначенням. Якщо землекористувач не виконує цей обов'язок, то для нього наставатимуть негативні наслідки.

== Права та обов’язки землевласників ==
'''Права землевласників:'''
* продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність;
* самостійно господарювати на землі;
* власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію;
* використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі;
* на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;
* споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.
''Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text стаття 90 Земельного кодексу України])

'''Обов’язки землевласників:'''
* забезпечувати використання їх за цільовим призначенням;
* додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;
* своєчасно сплачувати земельний податок;
* не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;
* підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;
* своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;
* не порушувати режиму санітарних зон та охоронних територій;
* дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;
* зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем;
* за свій рахунок привести земельну ділянку у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком здійснення такої зміни не власником земельної ділянки, коли приведення у попередній стан здійснюється за рахунок особи, яка незаконно змінила рельєф.
* не допускати такого використання своєї ділянки, яке могло б негативно вплинути на стан та умови використання суміжних ділянок
''Законом можуть бути встановлені інші обов'язки власників земельних ділянок'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text стаття 91 Земельного кодексу України]).

== Права та обов’язки землекористувачів ==
'''Права землекористувачів:'''
* самостійно господарювати на землі;
* самостійно визначати напрями своєї діяльності відповідно до цільового призначення земельної ділянки;
* власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію;
* використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі;
* на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;
* споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.
''Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text стаття 95 Земельного кодексу України]).

'''Обов'язки землекористувачів:'''
* забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки;
* додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;
* своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;
* не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;
* підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;
* своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;
* дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;
* зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем;
*не допускати випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища;
*обкошувати (з прибиранням скошеного) та оборювати земельні ділянки, прилеглі до торфовищ, полезахисних лісових смуг, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, у смугах відведення автомобільних доріг і залізниць.
''Законом можуть бути встановлені інші обов'язки землекористувачів'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text стаття 96 Земельного кодексу України]).

== Права та обов’язки власників та користувачів земель сільськогосподарського призначення ==
'''Права та обов’язки землевласників:'''
* власник земельної ділянки має право вимагати від землекористувача використання її за призначенням, встановленим у договорі;
* власник земельної ділянки має право вимагати у землекористувача додержання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості грунтів, державних стандартів, норм і правил проектних рішень, місцевих правил забудови населених пунктів;
* власник земельної ділянки має право вимагати у землекористувача додержання режиму використання водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони та територій, які особливо охороняються;
* власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.
* власник земельної ділянки зобов'язаний не перешкоджати землекористувачеві у здійсненні його прав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 409 Цивільного кодексу України]).
*відшкодування збитків унаслідок зміни стану орендованої земельної ділянки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n189 (стаття 29 ЗУ "Про оренду землі")]
'''Права та обов’язки землекористувачів:'''
* землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в повному обсязі, відповідно до договору;
* землекористувач зобов'язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, а також інші платежі, встановлені законом;
* землекористувач зобов'язаний ефективно використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, підвищувати її родючість, застосовувати природоохоронні технології виробництва, утримуватися від дій, які можуть призвести до погіршення екологічної ситуації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 410 Цивільного кодексу України]).
*право на захист орендаря та орендодавця на орендовану земельну ділянку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n175 (стаття 26 ЗУ "Про оренду землі")];
*відшкодування збитків, завданих орендарю [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n179 (стаття 28 ЗУ "Про оренду землі")];

== Права та обов’язки власника та користувача земельної ділянки наданої для забудови ==
'''Права та обов’язки власника:'''
* власник земельної ділянки, наданої для забудови, має право на одержання плати за користування нею.
* якщо на земельній ділянці збудовані промислові об'єкти, договором може бути передбачено право власника земельної ділянки на одержання частки від доходу землекористувача.
* власник земельної ділянки має право володіти, користуватися нею в обсязі, встановленому договором із землекористувачем.
* перехід права власності на земельну ділянку до іншої особи не впливає на обсяг права власника будівлі (споруди) щодо користування земельною ділянкою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 414 Цивільного кодексу України]).
'''Права та обов’язки землекористувача:'''
* землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в обсязі, встановленому договором;
* землекористувач має право власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови;
* особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди);
* землекористувач зобов'язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, наданою йому для забудови, а також інші платежі, встановлені законом;
* землекористувач зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.

== Право землевласників і землекористувачів на видобування корисних копалин місцевого значення, торфу, підземних вод (крім мінеральних) та користування надрами для інших цілей ==
Землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право '''''без спеціальних дозволів та гірничого відводу''''' видобувати корисні копалини місцевого значення і торф '''''загальною глибиною розробки до двох метрів''''', а також '''''підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб''''', крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів '''''не перевищує 300 кубічних метрів на добу'''''.

Землевласники і землекористувачі, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, частка сільськогосподарського товаровиробництва яких '''''за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води (крім мінеральних) для сільськогосподарських, виробничих, а також власних господарсько-побутових потреб.'''''

Видобування корисних копалин місцевого значення і торфу з застосуванням спеціальних технічних засобів, які '''''можуть призвести до небажаних змін навколишнього природного середовища''''', '''''погоджується з місцевими радами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#Text стаття 23 Кодексу України про надра]).

Права та обов'язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою.

Землевласники і землекористувачі можуть бути '''''позбавлені права видобування корисних копалин''''' місцевого значення, торфу і прісних підземних вод та права користування надрами для господарських і побутових потреб '''''у разі порушення ними порядку і умов користування надрами на наданих їм у власність або користування земельних ділянках місцевими радами або іншими спеціально уповноваженими органами''''' в порядку, передбаченому законодавством України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#Text стаття 27 Кодексу України про надра]).
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Право користування землями]]

Землі запасу

2021-09-28T06:05:09Z

Oleh.bulavytskyi: доповнення щодо основ земель запасу

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закону України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10#Text Наказ Державного комітету України із земельних ресурсів 23 липня 2010 року № 548 "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель"]
* '''[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/p1026697-03#Text Як треба розуміти визначення "землі запасу"? Які землі можуть перебувати у запасі? Враховуючи вимоги чинного законодавства, чи можна отримати земельну ділянку із земель запасу у постійне користування та який порядок справляння земельного податку при цьому?]'''

== Загальна інформація ==
Землями запасу визнаються всі землі, не переведені у власність або не надані у постійне користування. До них належать також землі, право власності або користування якими припинено відповідно до статей 140 і 141 Земельного кодексу України Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надано у власність або користування громадянам чи юридичним особам, можуть перебувати у запасі (ст. 19 Земельного кодексу Відповідно до вимог Земельного кодексу земельні ділянки із земель запасу можуть бути передані у власність або постійне користування громадянам, сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям. Однак слід мати на увазі, що згідно зі ст. 92 Земельного кодексу права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності. Дані державного земельного кадастру (форма N 6-зем "Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі,землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності" встановлюють процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності та права користування земельними ділянками і містять сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку,класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

В основі поділу всіх земель України на самостійні категорії покладено їх основне цільове призначення. 
Кожна категорія земель має узагальнене цільове призначення, що визначає специфіку її особливого правового режиму. 
Відповідно до статті 1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку. 
Згідно частини 1 статті 19 Земельний кодексу України, Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:
# землі сільськогосподарського призначення;
# землі житлової та громадської забудови;
# землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
# землі оздоровчого призначення;
# землі рекреаційного призначення;
# землі історико-культурного призначення;
# землі лісогосподарського призначення;
# землі водного фонду;
# землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
'''Земельні ділянки кожної із вищезазначених категорій земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі''' (ч.2 ст. 19 Земельний кодексу України) 
Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень визначені статтею 122 ЗК України. 
Земельні ділянки, віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення. На землі запасу розповсюджуються вимоги щодо цільового призначення земель конкретної категорії, в межах якої вони перебувають. 
'''Землі запасу, не є окремою категорією земель і можуть бути будь-якого цільового призначення.'''

== Використання земель запасу ==
Всі неприватизовані землі, які знаходяться в межах населеного пунткту, є комунальною власністю. Всі неприватизовані землі, які знаходяться за межами населених пунктів є державною власністю. '''Тобто, землі запасу перебувають або в комунальній, або державній власності.'''
У разі ліквідації державного чи комунального підприємства, установи, організації землі, які перебувають у їх постійному користуванні, за рішенням відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування переводяться до земель запасу або надаються іншим громадянам та юридичним особам для використання за їх цільовим призначенням, а договори оренди земельних ділянок припиняються.
{| class="wikitable"
|-
|Землями запасу визнаються всі землі, не переведені у власність або не надані у постійне користування, а також землі, право власності або користування якими припинено відповідно до статей 140 i 141 Земельного кодексу України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n324 (п.3. ст.24. Земельниу кодекс України).] 
|}
'''Відповідно до Земельного кодексу земельні ділянки із земель запасу можуть бути передані у власність або постійне користування громадянам, сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям.''' 
[[Право постійного користування земельною ділянкою|Права постійного користування земельною ділянкою]] із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності. 
Положеннями ст. 116 ЗК визначено, що '''громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування у межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.''' 
[[Оренда земельних ділянок|Оренда державної та комунальної землі]] є найбільш розповсюдженим речовим правом на неприватизовану землю. 
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. 
'''В Україні є два варіанти передачі в оренду неприватних земель:'''
* за результатами проведення земельних торгів ([https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2 порядок проведення земельних торгів]);
* за рішенням відповідного органу розпорядження землею ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1097 ст. 124 Земельного кодексу України]).
Тобто рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування є необхідною умовою для безпосереднього переходу до укладання договору оренди землі. 
Без рішення органу місцевого самоврядування про передачу землі в оренду визнати договір оренди землі укладеним, або в будь-який інший спосіб визнати право оренди земельної ділянки за заявником навіть через суд - незаконно. 
'''Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).''' 
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" зі змінами та доповненнями ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1107 ст. 126 ЗКУ]). Водночас орендар земельної ділянки зобов’язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/161-14#n161 ст. 25 ЗУ "Про оренду землі"]).

== Див. також ==
* [[Землі водного фонду]]
* [[Землі лісогосподарського призначення]]
* [[Землі транспорту]]
* [[Землі індустріальних парків]]
* [[Землі історико-культурного призначення та їх правове регулювання]]
[[Категорія:Земельне право]]

Національна інвентаризація лісів

2021-08-26T14:10:29Z

Oleh.bulavytskyi: доповнення інформації, а саме мета інвентаризації лісів

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n803 Лісовий кодекс України 21 січня 1994 року № 3852-XII]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/643-20#Text Закон України «Про внесення змін до Лісового кодексу України щодо проведення національної інвентаризації лісів» від 2 червня 2020 року № 643-IX]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення національної інвентаризації лісів та внесення зміни у додаток до Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» від 21 квітня 2021 р. № 392]
== Поняття національної інвентаризації лісів ==
'''25 червня 2020 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/643-20#Text Закон України «Про внесення змін до Лісового кодексу України щодо проведення національної інвентаризації лісів]'''» від 2 червня 2020 року № 643-IX, яким було внесено зміни до Лісового кодексу України, а саме доповнено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n856 статтею 55¹], яка визначає поняття – національна інвентаризація лісів.

'''Національна інвентаризація лісів''' - система вибірково-статистичних обстежень лісового фонду України, спрямована на отримання обґрунтованої узагальненої інформації щодо лісів для потреб планування, у тому числі стратегічного, ведення лісового господарства, державного лісового кадастру, моніторингу лісів.

Порядок та організація проведення інвентаризації лісів затверджені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2021-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення національної інвентаризації лісів та внесення зміни у додаток до Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» від 21 квітня 2021 р. № 392]

'''Організація проведення інвентаризації лісів здійснюється [https://forest.gov.ua Держлісагентством]''' та забезпечується організацією визначеною ним з числа підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства.

Особами, уповноваженими на проведення інвентаризації лісів, які під час обстежень мають право перебувати на земельних ділянках лісового фонду України, крім випадків, передбачених законом, є особи, визначені організацією, що проводить інвентаризацію лісів, і включені до складу польових та контрольних інвентаризаційних груп, що проводять інвентаризацію лісів.

'''Цикл інвентаризації лісів становить шість років та включає п’ятирічний період збору інформації''' про показники інвентаризації лісів (далі - показники) шляхом проведення щорічних вибірково-статистичних обстежень на лісових інвентаризаційних ділянках на території лісового фонду України та один рік підготовки звіту. Останній рік циклу робіт з інвентаризації лісів є першим роком наступного циклу.

'''Національна інвентаризація лісів проводиться для лісовпорядкування, а саме:'''

1) відновлення у встановленому порядку меж території лісового фонду України і визначення внутрігосподарської організації;

2) виконання відповідних топографо-геодезичних робіт і спеціального картографування лісів;

3) визначення породного та вікового складу деревостанів, їх стану, якісних і кількісних характеристик лісових ресурсів;

4) виявлення деревостанів, що потребують рубок, з метою поліпшення якісного складу лісів;

5) обґрунтування поділу лісів на категорії залежно від основних виконуваних ними функцій;

6) обчислення розрахункової лісосіки, обсягів використання інших видів лісових ресурсів;

7) визначення обсягів робіт щодо відновлення лісів і лісорозведення, охорони лісів від пожеж, захисту від шкідників і хвороб, інших лісогосподарських заходів, а також порядку і способів їх проведення;

8) ландшафтні, ґрунтові, лісотипологічні, лісобіологічні та інші обстеження і дослідження лісових природних комплексів;

9) виявлення пралісів, квазіпралісів, природних лісів, типових та унікальних природних комплексів, місць зростання та оселення рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення видів тваринного і рослинного світу і підлягають заповіданню, включенню до екологічної мережі;

10) упорядкування мисливських угідь;

11) забезпечення первинного обліку лісів і державного лісового кадастру;

12) проведення науково-дослідних робіт з метою забезпечення науково обґрунтованого використання лісових ресурсів, охорони, захисту та відтворення лісів;

13) складання проектів організації і розвитку лісового господарства та здійснення авторського нагляду за їх виконанням;

14) участь у розробленні програм охорони, захисту, використання та відтворення лісів;

16) інші лісовпорядні дії.

== Процедура проведення інвентаризації лісів ==
'''Інвентаризація лісів проводиться за такими етапами:'''
* підготовчі роботи;
* польові роботи;
* камеральні роботи.

'''Підготовчі роботи включають:'''
* проектування системи вибірково-статистичних обстежень та формування мережі інвентаризаційних ділянок відповідно;
* перевірку наявності та якості даних дистанційного зондування Землі, їх попередню обробку;
* проведення стратифікації інвентаризаційних ділянок;
* планування маршрутів та складення графіка проведення польових робіт;
* вирішення питання щодо підбору нормативів для проведення інвентаризації лісів;
* уточнення розподілу інвентаризаційних ділянок між видами земельних угідь, категоріями земель, користувачами та власниками земель;
* проведення навчання та колективного тренування потенційних виконавців польових робіт.
'''За результатами підготовчих робіт складається звіт''', в якому зазначаються особливості природних та економічних умов проведення польових робіт.

'''Польові роботи''' з обстеження інвентаризаційних ділянок на місцевості проводяться польовими інвентаризаційними групами, що складаються щонайменше з двох інженерно-технічних працівників. Склад польових інвентаризаційних груп затверджується організацією, що проводить інвентаризацію лісів.
Період проведення польових робіт визначається організацією, що проводить інвентаризацію лісів, з урахуванням тривалості вегетаційного періоду та погодних умов відповідного календарного року. Технологія робіт на лісових інвентаризаційних ділянках передбачає виконання послідовно ряду пов’язаних технологічних операцій залежно від початкового або повторного їх обстеження.

До завдань '''камеральних робіт''' належить ведення бази даних інвентаризації лісів, статистична обробка зібраної інформації про показники, ведення документації, формування звітних таблиць та аналітичного звіту інвентаризації лісів.
Документація щодо інвентаризації лісів містить:
* мережу та перелік інвентаризаційних ділянок;
* звітні матеріали циклу інвентаризації лісів;
* технічну документацію щодо інвентаризації лісів.
* аналітичного звіту інвентаризації лісів.

Контроль за проведенням робіт з інвентаризації лісів здійснюється контрольними групами, утвореними у складі організації, що проводить інвентаризацію лісів.

Під час проведення інвентаризації лісів здійснюється контроль за результатами стратифікації інвентаризаційних ділянок; обсягами, змістом та якістю проведення польових робіт; процедурою підготовки та вмістом документації.

Усунення помилок за результатами контролю за проведенням робіт з інвентаризації лісів здійснюється виконавцями таких робіт у місячний строк після їх виявлення.
== Результати інвентаризації лісів ==
'''Результатами інвентаризації лісів''' є '''аналітичний звіт інвентаризації лісів''', до якого додаються звітні таблиці інвентаризації лісів.

Звітні таблиці інвентаризації лісів отримують шляхом статистичної обробки інформації про показники, зібраної під час обстеження лісових інвентаризаційних ділянок.

У звітних таблицях інвентаризації лісів інформація, що характеризує площу, наводиться у тисячах гектарів (з одним знаком після коми), а загальні запаси насаджень - у мільйонах кубічних метрів (з двома знаками після коми).

Значення показників у звітних таблицях наводяться як в цілому в межах території України, так і в розрізі окремих областей.

'''Організація, що проводить інвентаризацію лісів, складає звіт про результати інвентаризації лісів''' та подає його для затвердження '''Держлісагентству не пізніше 1 вересня року''', що настає після закінчення п’ятирічного періоду збору інформації про показники.

Для цілей планування обстежень та підготовки звітів про результати інвентаризації лісів відомості про земельні ділянки (цільове призначення, вид земельних угідь, форма власності, вид речового права власників і користувачів земельних ділянок) для мережі інвентаризаційних ділянок інвентаризації лісів Держлісагентство отримує в порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром, іншими кадастрами та інформаційними системами. 

[[Категорія:Екологічне право]]
[[Категорія:Земельне право]]

Визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку

2021-06-30T09:08:48Z

Oleh.bulavytskyi: зміна органу в зв'язку з децентралізацією та оновлення статей і посилань

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]

== Аналіз законодавства ==
Згідно з ч. 1 ст. 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 391 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

За змістом ч. 2 ст. 373 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (''земельну ділянку'') набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно зі статтею 125 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] (''в редакції, чинній до 05.03.2009'') право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

(Згідно зі статтею 125 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] (''поточна редакція, чинна після 05.03.2009'') право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав).

Статті 116, 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] передбачають, що громадяни та юридичні особи набувають права власності або права користування земельними ділянками на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Державний акт на право приватної власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади. Частиною 5 ст.116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] визначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

За положеннями статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється в тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
В силу ст.19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частинами першою, другою статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 393 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ч. 1 ст. 393 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] якщо інше не встановлено законом, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Відповідно до частин другої, п'ятої статті 158 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органу місцевого самоврядування спір вирішується у судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 90 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом. Як вбачається із ст. 153 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. Отже, набуття права власності на земельну ділянку, яка на законних підставах перебуває в постійному користуванні іншої особи, є прямим порушенням прав такої особи на належне користування землею. 

== Способи вирішення правового питання ==

На практиці трапляються випадки, коли виконавчим комітетом територіальної громади приймається рішення щодо виділення земельної ділянка спочатку одній особі, а через певний час виконавчий комітет громади виносить ще одне рішення на ту саму ділянку у власність іншій особі, тобто дві таких ділянки різних осіб повністю співпадають. Обидві такі особи отримують державні акти, трапляються випадки, коли одні і ті ж ділянці присвоєно два кадастрові номери.
У разі наявності земельної ділянки, на яку виданий земельний акт, та яка повністю співпадає із Вашою земельною ділянкою, єдиним способом вирішення цього спору є звернення до суду.

Важливим є те, що визнати недійсним державного акту іншої особи на право власності на земельну ділянку можливо лише у тому випадку, якщо Вам вказана земельна ділянка була передана у власність раніше, ніж цій особі.

За описаної ситуації, згідно правил підсудності, Вам необхідно звернутися до місцевого районного суду з цивільним позовом про скасування рішення органу, яким була передана у власність земельна ділянка, та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку. Відповідачами у вказаній справі виступатимуть власник земельної ділянки, що збігається з Вашою, орган, яким була передана у власність іншій особі земельна ділянка, та Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Щодо підсудності вказаної справи, тобто конкретного суду, до якого необхідно звернутися, то згідно статті 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6210 Цивільного процесуального кодексу] позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом, позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. згідно пункту 15 статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6213 Цивільного процесуального кодексу] позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред’являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Тобто можливим є подача позову у місцевий районний суд як за місцем проживання чи реєстрації власника земельної ділянки, що збігається з Вашою, місцезнаходженням органу, яким була передана у власність іншій особі земельна ділянка, або місцезнаходженням Головного управління Держгеокадастру.

== Аналіз судової практики ==

У п. 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 постанови Пленуму Верховного СудуУкраїни від 16 квітня 2004 року №7] «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» судам роз'яснено, що, розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів (про усунення перешкод у користуванні ними тощо), суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викупу) її в позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його недійсність.
Відповідно до правової позиції, яка викладена в [https://oda.court.gov.ua/sud1590/pravovipoziciivsu/6-33cs13 постанові Верховного суду України від 22 травня 2013 року в справі № 6-33цс13], державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

За правовою позицією, яка висловлена [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VS160359.html Верховним Судом України в постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2824цс15] державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, то у спорах, повязаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

У постанові Верховного Суду від 19.10.2020 року по справі № 686/10181/17 встановлено Правовий висновок про визнання недійсним рішення міської ради та Державного акту на право власності на землю.
Суди правильно узяли до уваги, що всупереч положень статті 22 ЗК України 1990 року, яка була чинною на час виділення позивачу земельної ділянки рішенням виконкому міської ради, ОСОБА_1 приступив до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею.

Отже, фактичні межі земельної ділянки, якою користується позивач, не встановлювалися уповноваженими землевпорядними організаціями.

При цьому суди виходили із відсутності доказів накладення меж належної ОСОБА_2 земельної ділянки на межі земельної ділянки позивача, у зв`язку із відсутністю даних щодо фактичного користування спірними земельними ділянками, а отже і наявності правових підстав для скасування рішень органу місцевого самоврядування, якими цю земельну ділянку виділено її власнику (відповідачу), а також відповідного Державного акту про право власності на землю.

Разом із тим суди попередніх інстанцій надали належну правову оцінку висновку експерта за результатами проведення судової землевпорядної експертизи, врахувавши, що вихідні дані, які використовував експерт – належна ОСОБА_2 земельна ділянка та земельна ділянка, що перебуває у користуванні ОСОБА_1, суперечать розмірам виділеної позивачу земельної ділянки.

З урахуванням того, що він фактично користується земельною ділянкою іншою площею, аніж виділена йому рішенням виконкому міської ради земельна ділянка, порушення його прав як землекористувача сусіднім землевласником ОСОБА_2 не доведено.
Детальніше ознайомитися з постановою можна за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/92334522

== Пропозиція щодо можливих варіантів вирішення питання ==

У разі наявності земельної ділянки, на яку виданий земельний акт, та яка повністю співпадає із Вашою земельною ділянкою, за умови, що рішення про передачу земельної ділянки Вам було прийняте раніше, ніж власнику іншої тотожної з вашою ділянки, єдиним шляхом вирішення такої проблеми є звернення до суду.

Позовна заява про скасування рішення органу, яким була передана у власність земельна ділянка, та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку має бути подана місцем реєстрації чи перебування одного з відповідачів у вказаній справі: власника земельної ділянки, що збігається з Вашою, органу, яким була передана у власність іншій особі земельна ділянка, або Головного управління Держгеокадастру.
[[Категорія:Право власності на землю]]

Порядок безоплатного отримання земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд

2021-05-28T12:39:51Z

Oleh.bulavytskyi: доповнення

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру"]

== '''Розмір земельної ділянки, що безоплатно передаються громадянам''' ==
Громадяни набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (частини 1 статті 116 Земельного кодексу України).]

За рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування Громадянам України можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (ст. 40 Земельного кодексу України).]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Пунктом «г» частини 1 статті 121 Земельного кодексу України], встановлено, що '''громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)''':
* у '''селах''' - не більше '''0,25 гектара''';
* в '''селищах''' - не більше '''0,15 гектара''';
* в '''містах''' - не більше '''0,10 гектара''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (п.«г», ч1, ст. 121 Земельного кодексу України).]
{| class="wikitable"
!ВАЖЛИВО! Передача земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) провадиться безоплатно один раз.
|}

== '''Як знайти вільну земельну ділянку?''' ==
Для того, щоб '''знайти вільну земельну ділянку даного виду, необхідно перейти на сторінку''' [https://map.land.gov.ua/?cc=3461340.1719504707,6177585.367221659&z=6.5&l=kadastr&bl=ortho10k_all Публічної кадастрової карти офіційного сайту Держгеокадастру], зазначити населений пункт, обрати вільну земельну ділянку, яка не виділена синім кольором та роздрукувати дані з Публічної кадастрової карти.

Однак слід пам’ятати, що дані земельні ділянки можуть бути вільними, або перебувати в користуванні інших осіб та інформація про них не внесена до Державного земельного кадастру.

Інформацію про вільну земельну ділянку можливо отримати звернувшись до суб’єкта надання адміністративної послуги (державного реєстратора, центр надання адміністративних послуг''')''' які працюють при кожній об'єднаній територіальній громаді у якої знаходиться в комунальній власності земельна ділянка.

== '''Порядок звернення за отриманням земельної ділянки''' ==
Для того щоб отримати безоплатно земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) необхідно:

'''Звернутися''' '''до''' відповідного органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність '''із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою''' щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Дане клопотання подається особисто до органу місцевого самоврядування або направляється поштою.

У '''клопотанні зазначаються та додаються:'''
* цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри;
* графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (викопіювання з планово-картографічних матеріалів);
* погоджений органом місцевого самоврядування детальний план забудови земельної ділянки;
* копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
* документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).
'''Детальний план території''' - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text (ст. 1 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»).]

'''Дані про вільну''' земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку '''можна отримати''' '''в''' уповноважених органах з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, '''забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність''' на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n310 (ч.5 ст. 24 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»).]

До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади '''<big>зобов’язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову</big>''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n310 (ч.5 ст. 24 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»).]

'''Забороняється''' вимагати додаткові матеріали та документи, які не передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статтею 118 Земельного кодексу України.]

Орган місцевого самоврядування розглядає дане клопотання у '''місячний строк''' і '''дає дозвіл (рішення)''' на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки або '''надає мотивовану відмову''' у його наданні.

'''Клопотання''' про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та додатки до нього '''передаються на розгляд постійних комісій ради та за рішенням комісій включаються до порядку денного чергової або позачергової сесії ради.''' На сесії ради '''депутати шляхом голосування приймають рішення про надання дозволу або відмову в наданні дозволу''' на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

При розгляді питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, особа яка подала клопотання має '''право бути присутньою на сесії ради.'''

== '''Що робити, якщо відповіді не отримали, або отримали відмову?''' ==
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам:
* законів, прийнятих відповідно до законів нормативно-правових актів;
* генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації;
* схем землеустрою;
* техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель;
* проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У разі отримання відмови варто звернутись із запитом про надання публічної інформації щодо цієї конкретної земельної ділянки, яка, можливо, вже перебуває на стадії реєстрації іншою особою, абощо. Якщо обрана ділянка виявиться зайнятою, варто розпочати таку ж процедуру щодо іншої земельної ділянки, яка на публічній кадастровій карті — вільна. Слід зазначити, що якщо '''у місячний строк з дня реєстрації клопотання орган не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою або мотивовану відмову у його наданні,''' то зацікавлена особа у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку '''має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє орган місцевого самоврядування.''' До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Однак '''недоліком у обрані такого способу вирішення питання''' буде:
# Труднощі із погодженням суб’єкта господарювання, на виконання таких робіт без прийняття рішення про надання дозволу на розробку такого проекту;
# Також в подальшому можуть виникнути труднощі з реєстрацією ділянки, оскільки державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text (ч.3 ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр»)]. Відмова в здійсненні державної реєстрації може бути оскаржена у судовому порядку.
Також заявник має право звернутися до суду з позовом про визнання бездіяльності ради протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, а саме розглянути клопотання та прийняти рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

== Розробка документації із землеустрою ==
Після отримання рішення про надання дозволу на розроблення документації з землеустрою щодо відведення земельної ділянки '''необхідно звернутися до сертифікованого інженера-землевпорядника (далі - розробник документації)''' та замовити розроблення документації із землеустрою.

Слід зазначити, що '''взаємовідносини замовників і розробників''' документації із землеустрою '''регулюються законодавством України і договором''', де зазначаються: вартість робіт із землеустрою і порядок їх оплати; строк виконання робіт і порядок розгляду документації із землеустрою і т.д.

'''Максимальний строк складання документації''' із землеустрою '''не повинен перевищувати шести місяців''' з моменту укладення договору [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text (ст. 28 ЗУ «Про землеустрій»).]

Розробники документації після проведення робіт видають замовнику документацію із землеустрою щодо формування земельних ділянок та '''можуть від імені замовника подавати документацію''' із землеустрою до територіального органу Держгеокадастру, '''для внесення відомостей до Державного земельного кадастру''', якщо інше не встановлено договором [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text (ст. 26 ЗУ «Про землеустрій»).]

Внесення даних відомостей здійснюється '''безоплатно протягом 14 днів''' з дня отримання відповідних документів, в результаті чого видається '''витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку''', даний Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text (ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр»).]

'''Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки''' у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об’єкт будівництва або планується розташування такого об’єкта '''подається на погодження до структурних підрозділів''' районних державних адміністрацій у сфері '''містобудування та архітектури.'''

== '''Затвердження документації із землеустрою''' ==
'''З метою затвердження технічної документації із землеустрою необхідно звернутися''' '''до''' органу місцевого самоврядування, який видав дозвіл на її розробку, '''з клопотанням''' про затвердження такої документації.

'''До клопотання додаються:'''
* технічна документація із землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
* витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
'''Дане клопотання розглядається''' міською радою, '''у двотижневий строк''' з дня отримання погодженої технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в результаті розгляду приймає '''рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність''' або про відмову у її затвердженні.
{| class="wikitable"
!ВАЖЛИВО! Рішення про затвердження документації із землеустрою є одночасно рішенням про передачу земельної ділянку у власність.
|}

== '''Реєстрація земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно''' ==
Після отримання вищезазначеного рішення, необхідно '''звернутися до суб’єкта надання адміністративної послуги (державного реєстратора, центр надання адміністративних послуг)''' з метою отримання '''Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про реєстрацію права власності.'''

Для державної реєстрації прав на об’єкт нерухомого майна (земельної ділянки) заявник подає:
* '''рішення про затвердження документації із землеустрою та передачі у власність земельної ділянки''';
* '''витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку''' (не обов’язково);
* '''документ, що посвідчує особу''' ''(паспорт, ідентифікаційний код);''
* документ, що '''підтверджує сплату адміністративного збору''' за державну реєстрацію прав (230 грн);
* документ, що підтверджує право на звільнення від сплати адміністративного збору за державну реєстрацію прав (у випадку його наявності).
Станом на сьогоднішній день адміністративний збір стягується '''у розмірі 230 грн (0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2021 рік)''', якщо державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у '''строк, що не перевищує п’яти робочих днів''' з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

'''З моменту проведення Державної реєстрації речового права власності на земельну ділянку Ви стаєте законним її володільцем.'''

== '''Див. також''' ==
* [[Порядок отримання викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)]]
* [[Порядок отримання інформації про вільні земельні ділянки]]
* [[Повноваження органів місцевого самоврядування у галузі земельних відносин]]
* [[Відмова органу місцевого самоврядування в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки]]
* [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Порядок безоплатного отримання земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд

2021-05-28T12:37:59Z

Oleh.bulavytskyi: доповнення

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру"]

== '''Розмір земельної ділянки, що безоплатно передаються громадянам''' ==
Громадяни набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (частини 1 статті 116 Земельного кодексу України).]

За рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування Громадянам України можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (ст. 40 Земельного кодексу України).]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Пунктом «г» частини 1 статті 121 Земельного кодексу України], встановлено, що '''громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)''':
* у '''селах''' - не більше '''0,25 гектара''';
* в '''селищах''' - не більше '''0,15 гектара''';
* в '''містах''' - не більше '''0,10 гектара''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (п.«г», ч1, ст. 121 Земельного кодексу України).]
{| class="wikitable"
!ВАЖЛИВО! Передача земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) провадиться безоплатно один раз.
|}

== '''Як знайти вільну земельну ділянку?''' ==
Для того, щоб '''знайти вільну земельну ділянку даного виду, необхідно перейти на сторінку''' [https://map.land.gov.ua/?cc=3461340.1719504707,6177585.367221659&z=6.5&l=kadastr&bl=ortho10k_all Публічної кадастрової карти офіційного сайту Держгеокадастру], зазначити населений пункт, обрати вільну земельну ділянку, яка не виділена синім кольором та роздрукувати дані з Публічної кадастрової карти.

Однак слід пам’ятати, що дані земельні ділянки можуть бути вільними, або перебувати в користуванні інших осіб та інформація про них не внесена до Державного земельного кадастру.

Інформацію про вільну земельну ділянку можливо отримати звернушись до суб’єкта надання адміністративної послуги (державного реєстратора, центр надання адміністративних послуг''')''' які працюють при кожній об'єднаній територіальній громаді у якої знаходиться в комунальній власності земельна ділянка.

== '''Порядок звернення за отриманням земельної ділянки''' ==
Для того щоб отримати безоплатно земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) необхідно:

'''Звернутися''' '''до''' відповідного органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність '''із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою''' щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Дане клопотання подається особисто до органу місцевого самоврядування або направляється поштою.

У '''клопотанні зазначаються та додаються:'''
* цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри;
* графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (викопіювання з планово-картографічних матеріалів);
* погоджений органом місцевого самоврядування детальний план забудови земельної ділянки;
* копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
* документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).
'''Детальний план території''' - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text (ст. 1 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»).]

'''Дані про вільну''' земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку '''можна отримати''' '''в''' уповноважених органах з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, '''забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність''' на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n310 (ч.5 ст. 24 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»).]

До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади '''<big>зобов’язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову</big>''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n310 (ч.5 ст. 24 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»).]

'''Забороняється''' вимагати додаткові матеріали та документи, які не передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статтею 118 Земельного кодексу України.]

Орган місцевого самоврядування розглядає дане клопотання у '''місячний строк''' і '''дає дозвіл (рішення)''' на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки або '''надає мотивовану відмову''' у його наданні.

'''Клопотання''' про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та додатки до нього '''передаються на розгляд постійних комісій ради та за рішенням комісій включаються до порядку денного чергової або позачергової сесії ради.''' На сесії ради '''депутати шляхом голосування приймають рішення про надання дозволу або відмову в наданні дозволу''' на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

При розгляді питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, особа яка подала клопотання має '''право бути присутньою на сесії ради.'''

== '''Що робити, якщо відповіді не отримали, або отримали відмову?''' ==
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам:
* законів, прийнятих відповідно до законів нормативно-правових актів;
* генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації;
* схем землеустрою;
* техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель;
* проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У разі отримання відмови варто звернутись із запитом про надання публічної інформації щодо цієї конкретної земельної ділянки, яка, можливо, вже перебуває на стадії реєстрації іншою особою, абощо. Якщо обрана ділянка виявиться зайнятою, варто розпочати таку ж процедуру щодо іншої земельної ділянки, яка на публічній кадастровій карті — вільна. Слід зазначити, що якщо '''у місячний строк з дня реєстрації клопотання орган не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою або мотивовану відмову у його наданні,''' то зацікавлена особа у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку '''має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє орган місцевого самоврядування.''' До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Однак '''недоліком у обрані такого способу вирішення питання''' буде:
# Труднощі із погодженням суб’єкта господарювання, на виконання таких робіт без прийняття рішення про надання дозволу на розробку такого проекту;
# Також в подальшому можуть виникнути труднощі з реєстрацією ділянки, оскільки державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text (ч.3 ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр»)]. Відмова в здійсненні державної реєстрації може бути оскаржена у судовому порядку.
Також заявник має право звернутися до суду з позовом про визнання бездіяльності ради протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, а саме розглянути клопотання та прийняти рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

== Розробка документації із землеустрою ==
Після отримання рішення про надання дозволу на розроблення документації з землеустрою щодо відведення земельної ділянки '''необхідно звернутися до сертифікованого інженера-землевпорядника (далі - розробник документації)''' та замовити розроблення документації із землеустрою.

Слід зазначити, що '''взаємовідносини замовників і розробників''' документації із землеустрою '''регулюються законодавством України і договором''', де зазначаються: вартість робіт із землеустрою і порядок їх оплати; строк виконання робіт і порядок розгляду документації із землеустрою і т.д.

'''Максимальний строк складання документації''' із землеустрою '''не повинен перевищувати шести місяців''' з моменту укладення договору [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text (ст. 28 ЗУ «Про землеустрій»).]

Розробники документації після проведення робіт видають замовнику документацію із землеустрою щодо формування земельних ділянок та '''можуть від імені замовника подавати документацію''' із землеустрою до територіального органу Держгеокадастру, '''для внесення відомостей до Державного земельного кадастру''', якщо інше не встановлено договором [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text (ст. 26 ЗУ «Про землеустрій»).]

Внесення даних відомостей здійснюється '''безоплатно протягом 14 днів''' з дня отримання відповідних документів, в результаті чого видається '''витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку''', даний Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text (ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр»).]

'''Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки''' у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об’єкт будівництва або планується розташування такого об’єкта '''подається на погодження до структурних підрозділів''' районних державних адміністрацій у сфері '''містобудування та архітектури.'''

== '''Затвердження документації із землеустрою''' ==
'''З метою затвердження технічної документації із землеустрою необхідно звернутися''' '''до''' органу місцевого самоврядування, який видав дозвіл на її розробку, '''з клопотанням''' про затвердження такої документації.

'''До клопотання додаються:'''
* технічна документація із землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
* витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
'''Дане клопотання розглядається''' міською радою, '''у двотижневий строк''' з дня отримання погодженої технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в результаті розгляду приймає '''рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність''' або про відмову у її затвердженні.
{| class="wikitable"
!ВАЖЛИВО! Рішення про затвердження документації із землеустрою є одночасно рішенням про передачу земельної ділянку у власність.
|}

== '''Реєстрація земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно''' ==
Після отримання вищезазначеного рішення, необхідно '''звернутися до суб’єкта надання адміністративної послуги (державного реєстратора, центр надання адміністративних послуг)''' з метою отримання '''Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про реєстрацію права власності.'''

Для державної реєстрації прав на об’єкт нерухомого майна (земельної ділянки) заявник подає:
* '''рішення про затвердження документації із землеустрою та передачі у власність земельної ділянки''';
* '''витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку''' (не обов’язково);
* '''документ, що посвідчує особу''' ''(паспорт, ідентифікаційний код);''
* документ, що '''підтверджує сплату адміністративного збору''' за державну реєстрацію прав (230 грн);
* документ, що підтверджує право на звільнення від сплати адміністративного збору за державну реєстрацію прав (у випадку його наявності).
Станом на сьогоднішній день адміністративний збір стягується '''у розмірі 230 грн (0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2021 рік)''', якщо державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у '''строк, що не перевищує п’яти робочих днів''' з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

'''З моменту проведення Державної реєстрації речового права власності на земельну ділянку Ви стаєте законним її володільцем.'''

== '''Див. також''' ==
* [[Порядок отримання викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)]]
* [[Порядок отримання інформації про вільні земельні ділянки]]
* [[Повноваження органів місцевого самоврядування у галузі земельних відносин]]
* [[Відмова органу місцевого самоврядування в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки]]
* [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Адміністративна відповідальність за порушення карантину

2021-04-29T14:06:23Z

Oleh.bulavytskyi: доповнення рішенням суду

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4004-12 Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 року № 540-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1000-20#n6 Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 6 листопада 2020 року № 1000-IX]

== Загальні відомості ==
{| class="wikitable"
|+
| '''З 12 березня 2020 року до 30 квітня 2021 року''' на усій території України встановлено карантин відповідно до постанов Кабінету Міністрів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами)], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"].
|}
'''Коронавіруси''' становлять велике сімейство вірусів з доведеними хвороботворними властивостями по відношенню до людини або тварин. Відомо, що ряд коронавірусів здатний викликати у людини респіраторні інфекції в діапазоні від звичайної застуди до більш серйозних станів, таких як близькосхідний респіраторний синдром (БВРС) і важкий гострий респіраторний синдром (ВГРС). Останній з недавно відкритих коронавірусів викликає захворювання COVID-19.

'''COVID-19 –''' інфекційне захворювання, викликане останнім з недавно відкритих коронавірусів. До спалаху інфекції в Ухані, Китай, в грудні 2019 року про новий вірус і захворювання нічого не було відомо.

== Адміністративне правопорушення (проступок) ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Статтею 19 Конституції України] передбачено, що органи влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи повинні діяти в межах, порядку і спосіб визначений законами України.

Згідно з вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр пункту 22 частини 1 статті 92 Конституції України] діяння, яке є адміністративним правопорушенням, визначено законом.

Статтею 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення](далі - КУпАП) визначено, що ''Адміністративне правопорушення (проступк)'' - протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Це означає, що ''особу можна притягти до відповідальності за дію чи бездіяльність лише в тому випадку, якщо'' відповідальність за такі дії передбачена відповідним законом, а не відповідною статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], не якимись правилами, нормами, порядками, інструкціями, рішеннями органів місцевого самоврядування.

Як передбачено статтею 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], ''до відповідальності громадяни можуть бути притягнуті за:''
* порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства,
* порушення рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Передбачено ''покарання у вигляді штрафу''''':''' від 17 000 грн до 34 000 грн для громадян та від 34 000 грн до 170 000 грн. для посадових осіб.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1000-20#n6 Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 6 листопада 2020 року № 1000-IX] статтю 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] доповнено частиною другою, відповідно до якої '''перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, — тягне за собою накладення штрафу від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 255 грн.)'''.

Крім того, надано право розглядати справи про дотримання цих протиепідемічних заходів виконавчим комітетам сільських, селищних, міських рад, а також Національній поліції, органам державної санітарно-епідеміологічної служби.

Окрім цього, пунктом 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]

встановлено заборони, порушення яких призводить до притягнення до відповідальності за ст. 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП].
Зокрема,на території України на період дії карантину забороняється :
* перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно;
* перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні;
* самовільно залишати місця самоізоляції, обсервації;
* та інше.

== Відповідальність неповнолітніх ==
Відповідно до статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] адміністративна відповідальність наступає з 16-ти років. До осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], а саме:
* зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;
* попередження;
* догана або сувора догана;
* передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
Тобто, штраф, передбачений санкцією [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статті 44-3 КУпАП], неповнолітнім не загрожує.

== Звільнення від адміністративної відповідальності ==
Особу може бути звільнено від адміністративної відповідальності за порушення карантину у разі, коли вона діяла в стані крайньої необхідності, а також якщо в постанові про адміністративне правопорушення не зазначено, яку конкретну норму , за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, '''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/95339062?fbclid=IwAR0MXpYKB3ZWtIRBow3gfWnbPfcQpQplo_VDI_Dpwnjp1mutXqBjj5JNRMg ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА від 02.03.2021 Справа № 756/1974/21]'''

== Протокол про адміністративне правопорушення ==
''Протокол про адміністративне правопорушення'' – це відповідним чином оформлений уповноваженою особою процесуальний документ про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП].

''До осіб, які мають право складати протоколи про адміністративне правопорушення за порушення карантину відносяться уповноважені посадові особи:''
* органів внутрішніх справ (Національної поліції);
* органів охорони здоров’я;
* органів державної санітарно-епідеміологічної служби;
* посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад.
''Особа, яка складає протокол, зобов’язана'' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 1 ст. 256 КУпАП] внести наступні відомості:
* дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол;
* відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення);
* місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення;
* нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;
* прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;
* інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статтею 268 КУпАП], про що робиться відмітка у протоколі.

''При складанні протоколу за порушення карантину, обов'язково вказується'' суть порушення (об‘єкт, суб‘єкт, об‘єктивна та суб‘єктивна сторона), тобто хто вчинив, які саме особа вчинила дії, їх кваліфікуючі ознаки, наявність умислу.

Обов’язок внести ці відомості посадовою особою корелюється із правом особи знати в чому її звинувачують як складовою частиною конституційного права особи, яка притягується до відповідальності на захист та юридичну допомогу.

''Якщо відносно Вас складають адміністративний протокол, Ви вправі вимагати від особи, яка складає цей протокол відповіді на наступні запитання:''
# У чому полягає правопорушення ?
# Яке саме з порушень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ч.1 ст. 44-3 КУпАП] Ви вчинили?
# Яким нормативно-правовим актом передбачено Ваш обов’язок чинити такі дії та відповідальність за невиконання цього обов’язку?
''Отже, якщо відносно Вас складають адміністративний протокол, рекомендується:''
# Задати поліцейському три питання, що зазначено вище та по можливості зняти це на відео.
# В жодному разі не відмовлятися від підписання протоколу.
# У разі незгоди з складанням протоколу про адміністративне правопорушення, перед його підписанням у протоколі можна написати: «з порушенням не згідний, письмові пояснення будуть надані до суду».
# Забрати копію протоколу.
Після цього упродовж 7 днів слід звернутися до адвоката або самому написати письмові пояснення до суду щодо незгоди складеного відносно Вас протоколу про адміністративне порушення за порушення правил щодо карантину.

[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Право земельного сервітуту

2021-04-01T09:21:15Z

Oleh.bulavytskyi: Нотаріальне посвідчення договору

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс Української РСР]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-14/conv/print1482220648784246 Пленум Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав]

== Загальні визначення ==
'''Право земельного сервітуту''' - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками) відповідно до статті 98 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодеку України].
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2135 статтею 401 Цивільного кодексу України] право користування чужим майном встановлюється щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

УВАГА!!! Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпоряджання земельною ділянкою.

== Види сервітутів ==
{| class="wikitable"
|-
! colspan="2" | Види сервітутів
|-
| Особистий сервітут || Сервітуарієм за особистим сервітутом є певна особа, інтересам якої служить обслуговуюча річ. Права, що випливають з особистого сервітуту, належать лише цій конкретно визначеній особі та не можуть бути передані сервітуарієм іншій особі, навіть її спадкоємцям. 
За особистим сервітутом права закріплені особисто за сервітуарієм та припиняються після його смерті. Члени сім'ї власника житла, які проживають разом із ним, мають право користування цим житлом відповідно до закону (особистий сервітут, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2156 ч.1 ст. 405 Цивільного кодексу України]). У таких правовдіносинах підлягають застосуванню не норми ЖК УРСР, а норми, передбачені главою 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2135 Цивільного кодексу України]. Тобто стосовно права членів сім'ї власника житлового приміщення на користування ним підлягають застосуванню положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2156 статті 405 Цивільного кодексу України]. 

Оскільки інше не встановлено законом, договором чи заповітом, на підставі яких встановлено сервітут, то відсутність члена сім'ї понад один рік без поважних причин є юридичним фактом, що є підставою для втрати членом сім'ї права користування житлом. У цьому випадку положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n378 статей 71, 72 Житловий Кодекс Української РСР] застосуванню не підлягають. Таких висновків дійшов [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-14/conv/print1482220648784246 Пленум Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014р. № 5.]
|-
| Земельний сервітут || Право земельного сервітуту закріплено за певним обтяжуючим об’єктом по відношенню до іншого обтяженого об’єкту, а не щодо конкретної особи, відтак - не залежить від власників відповідних об’єктів сервітуту. 

Земельним кодексом України право земельного сервітуту визначається як право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Власник, землекористувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право: вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом; на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту. 

Земельний сервітут встановлюється за домовленістю між власниками сусідніх земельних ділянок на підставі договору, у разі недосягнення сторонами домовленості щодо встановлення або умов сервітуту, спір вирішується судом за позовом осіб, що потребують встановлення сервітуту. Право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на земельну ділянку відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".] 

Щодо змісту договору про встановлення земельного сервітуту, то, виходячи з його цільової спрямованості, слід чітко викласти усі права та обов'язки, що надаватимуться сервітуарію (особі, в інтересах якої встановлений сервітут). Також невід'ємною частиною договору земельного сервітуту є технічний (кадастровий) план спірної земельної ділянки, яким визначається обґрунтування площі і меж чужої земельної ділянки на яку поширюється право сервітуту. Земельний сервітут не підлягає відчуженню, зокрема він не може бути предметом купівлі-продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом особою, в інтересах якої цей сервітут встановлено, іншим фізичним та юридичним особам ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n861 ч.2 ст. 101 Земельного кодексу України]).
|}

== Земельні сервітути за терміном дії ==
Земельний кодекс України поділяє земельні сервітути за терміном їх дії (на постійні та строкові). Строк, на який встановлюється сервітут, повинен бути обумовлений. Сервітут, встановлений без визначення строку його дії, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n838 ч. 2 ст. 98 Земельного кодексу України] є постійним, тобто безстроковим. Сервітут може бути встановлений також на період дії певних обставин, що були підставою його встановлення. У разі припинення таких обставин дія сервітуту також припиняється.

'''Види земельних сервітутів, які можуть бути встановлені, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n843 ст. 99 Земельного кодексу України]:'''

♦ право проходу та проїзду на велосипеді;

♦ право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;

♦ право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв’язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій;

♦ право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку;

♦ право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку;

♦ право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми;

♦ право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми;

♦ право прогону худоби по наявному шляху;

♦ право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;

♦ інші земельні сервітути. 
{| class="wikitable"
|-
| '''Зазначений перелік не є вичерпним.'''
|}

== Нотаріальне посвідчення договору ==
Відповідно до внесених змін [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст.100 Земельного Кодексу України] За домовленістю сторін договір про встановлення земельного сервітуту може бути посвідчений нотаріально.Власник земельної ділянки також може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору про встановлення земельного сервітуту та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.

== Плата за користування сервітутом ==
Плата за користування сервітутом. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n861 ч. З ст. 101 Земельного кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2144 ч. 3 ст. 403 Цивільного кодексу України] власник або користувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких він встановлений, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом.

Визначення розміру плати за встановлення сервітуту віднесено до компетенції суб'єктів сервітутних відносин. При цьому сторони повинні виходити з того, що плата має враховувати ті обмеження, які перешкоджатимуть власнику реалізовувати своє право на обтяжене сервітутом майно.

Сервітут є самостійним речовим правом на земельну ділянку. Однак він не підлягає відчуженню окремо від неї. Тому сервітут не може бути предметом купівлі-продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом особі, яка не є власником ділянки, для забезпечення користування якою його встановлено. У цьому розумінні сервітут має акцесорний характер щодо того права, в інтересах реалізації якого його встановлено.

== Припинення сервітуту ==
'''Підставами припинення сервітуту є:'''
# поєднання в одній особі сервітуарія та власника;
# відмова сервітуарія від сервітуту;
# закінчення строку, при встановлені строкового сервітуту;
# припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту;
# невикористання сервітуту протягом певного періоду (окремі випадки)
# смерть особи, на користь якої було встановлено особистий сервітут.
'''На вимогу власника земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, дія сервітуту може бути припинена в судовому порядку у випадках:'''
# припинення підстав його встановлення;
# встановлення земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням;
# невиконання або неналежне виконання умов договору сервітуарієм

== Встановлення земельного сервітуту в судовому порядку ==
Встановити земельний сервітут на сусідній земельній ділянці може тільки власник або користувач іншої сусідньої земельної ділянки. Позовні вимоги інших осіб, зацікавлених у встановленні сервітуту на земельну ділянку, в судовому порядку задоволенню не підлягають. Не підлягають також задоволенню у судовому порядку вимоги щодо усунення перешкод в користуванні майном (земельною ділянкою) у випадку, коли власник сусідньої ділянки не вчиняє протиправних дій.

Якщо доступ доземельної ділянки ускладнено завдяки існуванню сусідньої земельної ділянки, особа має право вимагати саме встановлення сервітуту щодо такої сусідньої ділянки, а не вимагати усунути перешкоди в користуванні вашим майном (негаторний позов) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2099 статті 391 Цивільного кодексу України]. Звернутись з вимогою щодо встановлення сервітуту можна тільки до власника або користувача сусідньої (суміжної) земельної ділянки. Вимоги до інших осіб також не будуть задоволені судом.

Зверненню до суду з позовом щодо встановлення сервітуту має передувати письмове звернення до власника сусідньої земельної ділянки з пропозицією щодо укладення договору сервітуту. Якщо подати позов без такого звернення, суд також відмовить у задоволені позову.

За результатами розгляду справи, суд може встановити земельний сервітут тільки у випадку неможливості позивача задовольнити потреби щодо своєї земельної ділянки іншим способом. Якщо суд встановить, що неможливість нормально використовувати ділянку зумовлена діями самого позивача, суд відмовить в задоволені позову.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статті 34 Земельного кодексу України] обґрунтування площі і меж, а також обов’язок виготовлення кадастрового плану земельної ділянки (обов’язковий додаток до договору сервітуту), на яку необхідно встановити сервітут, покладається на заінтересовану особу – позивача. Встановлений сервітут має враховувати витрати власника земельної ділянки по сплаті орендної плати, земельного податку згідно з підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]. В рішенні суду має бути чітко вказано, який вид сервітуту встановлюється на суміжній земельній ділянці.

Договір сервітуту земельної ділянки може бути визнаний недійсним в судовому порядку, якщо сервітуарій користується суміжною земельною ділянкою без технічної документації на землю та за відсутності встановлених меж ділянки в натурі (на місцевості) Отже, обов’язковими умовами звернення до відповідного суду з позовом щодо встановлення сервітуту мають бути:
* підтвердження права власності або користування земельною ділянкою, яка потребує сервітуту на суміжній земельній ділянці;
* підтвердження факту звернення до власника чи користувача сусідньої земельної ділянки з письмовою пропозицією укласти договір сервітуту;
* підтвердження неможливості задовольнити свої потреби в інший спосіб, крім встановлення сервітуту.
[[Файл:Договір сервітуту.docx|міні|Договір сервітуту]]

== Судова практика ==
* Постанова Верховного суду від 26.03.2020 року по справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88522559 № 383/153/17] в якій суд відмовив у дозволі на обтяження сервітутом земельної ділянки, оскільки особа не довела, що єдиним способом забезпечення проїзду до складського приміщення можливе лише шляхом проїзду через земельну ділянку відповідача.
* Постанова Верховного суду від 17.01.2019 [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79250242 № 607/12777/17] в якій зазначена аналогічна ситуація, коли суд відмовив у зв’язку з тим що позивачу необхідність встановлення сервітуту зводиться до певного рівня комфорту в користуванні майном, а реальної необхідності, підкріпленої доказами неможливості користування майном, без встановлення сервітуту позивачем не наведено.
[[Категорія: Право користування чужим майном]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія: Нотаріат]]

Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним (нікчемним)

2021-02-26T07:24:19Z

Oleh.bulavytskyi: Прикріплення посилання

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України «Про оренду землі»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/191-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/742-15 Закон України «Про особисте селянське господарство»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1378-15 Закон України «Про оцінку земель»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF/paran10#n10 Постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0003700-08#Text Узагальнення Верховного Суду України від 24 листопада 2008 року "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними"]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/84481451 Постанова від 11.09.2019 по справі № 522/11532/15-ц Касаційний цивільний суд Верховного Суду]

== Поняття та істотні умови договору оренди землі ==
Серед прав на землю в України важливе значення має право орендного землекористування, засноване на договірному строковому платному володінні і користуванні земельною ділянкою. Згідно ст. 13 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14/page?text Закону України «Про оренду землі»], '''''договір оренди землі''''' – це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку у відповідності до умов договору та вимог земельного законодавства. Порядок укладання договору оренди землі визначено статтею 16 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14/page?text Закону України «Про оренду землі»]. А саме, укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку. Типова форма договору оренді землі затверджена [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 р. № 220] ([https://drive.google.com/file/d/1WBOlxmsfRF5fFYyX7CqLP11AGmEkSR3y/view?usp=sharing Типовий договір оренди землі]).

Істотними умовами договору оренди землі є:
* об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
* дата укладення та строк дії договору оренди;
* орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

== Правові наслідки недодержання сторонами при укладенні договору оренди землі вимог закону ==
Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.

'''Зміна найменування сторін договору оренди землі, зокрема внаслідок реорганізації юридичної особи або зміни типу акціонерного товариства, не є підставою для внесення змін до договору оренди землі та/або його переоформлення.'''

Відповідно до статті 203 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], загальними необхідними вимогами, для чинності правочину є:
* Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
* Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
* Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
* Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
* Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
* Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

Згідно статті 215 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених Цивільним кодексом України, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Статтею 216 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] передбачені правові наслідки недійсності правочину, зокрема, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі - відшкодувати вартість того, що одержано за цінами які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки передбачені вище застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи. Також статтею 217 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини. Згідно статті 234 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами. Згідно статті 235 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється (стаття 236 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

'''Позиція Верховного Суду 11 вересня 2019 року м. Київ справа № 522/11532/15-ц провадження № 61-18199св18'''

Згідно із положенням частини другої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8795 389 ЦПК] України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1220 215 ЦК] України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1220 215 ЦК] України одна із сторін договору або інша заінтересована особа вправі заперечити його дійсність, якщо недійсність правочину прямо не встановлена.

Аналіз змісту частини третьої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1220 215 ЦК] України свідчить про те, що договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов`язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Саме по собі порушення сторонами договору при його укладенні окремих вимог закону не може бути підставою для визнання його недійсним, якщо судом не буде встановлено, що укладеним договором порушено право чи законний інтерес позивача і воно може бути відновлене шляхом визнання договору недійсним. При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n20 3], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n94 15], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n97 16 ЦК України], які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.

За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулось.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини перша, третя статті 10ЦПК України у редакції, чинній на час подання позову та розгляду справи в судах).

За приписами статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6454 57 ЦПК] України (у зазначеній редакції) доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Аналогічні норми містяться у статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6586 76 ЦПК] України у редакції від 03 жовтня 2017 року.

У частині другій статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6467 59 ЦПК] України (у редакції, чинній на час подання позову та розгляду справи в судах) передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Аналогічні вимоги містяться у статті 78 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до вимог частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6471 60 ЦПК] України (у редакції, чинній на час подання позову та розгляду справи в судах) кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина четверта статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6471 60 ЦПК] України (у зазначеній редакції).

Крім того, ЦК України передбачені засади захисту права власності. Зокрема, статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2082 387 ЦК України] передбачено право власника витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Згідно із частиною першою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2084 388 ЦК України], якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки добросовісне набуття в розумінні статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2084 388 ЦК України] можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з незаконного володіння.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захистові шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, установленого статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1220 215], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1225 216 ЦК] України. При встановленні наявності речово-правових відносин, до таких відносин не застосовується зобов`язальний спосіб захисту. У зобов`язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2084 388 ЦК України], які дають право витребувати майно у добросовісного набувача. У разі, якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2101 392 ЦК] України права такої особи підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.

== Недотримання істотних умов договору оренди землі, як підстава визнання договору недійсним відповідно до закону ==
Згідно з частиною 1 статті 638 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. За змістом частини 2 статті 792 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. '''Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є''': - об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки). Слід звернути увагу, що державні акти на право власності на земельну ділянку, видані до 2002 року, не містили інформації щодо кадастрового номера земельної ділянки, а тому таким земельним ділянкам кадастрові номери присвоєні не були. В той же час, при укладенні договору оренди землі обов’язковою умовою є наявність кадастрового номеру земельної ділянки, а тому, перш ніж укладати договір оренди землі, необхідно здійснити дії щодо присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці. Присвоєння кадастрових номерів на вже приватизовані земельні ділянки при існуючому державному акті відбувається на підставі технічної документації із землеустрою, а також із внесенням відомостей про земельну ділянку до бази даних автоматизованої системи державного земельного кадастру.
* строк дії договору;
* орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди землі та інші.

При укладанні договорів оренди землі необхідною вимогою є його письмова форма. Що стосується нотаріального посвідчення договору, то воно здійснюється лише за бажанням однієї із сторін (стаття 14 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14/page?text=%E0%EA%F2 Закону України «Про оренду землі»]).

За нотаріальне посвідчення договорів суборенди, договорів оренди землі ставка державного мита становить 0,01 відсоток від грошової оцінки земельної ділянки, яка встановлюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (підпункт «у» пункту 3 статті 3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету «Про державне мито» від 21.01.1993 № 7-93]).

У разі відсутності грошової оцінки земель, ставка державного мита становить 1 відсоток від суми договору, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Відповідно до статті 4 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1952-15?find=1&text Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»], право оренди земельної ділянки підлягає обов’язковій державній реєстрації.

== Див. також ==
* [[ Договір оренди земельної ділянки]]
* [[Припинення договору оренди землі]]
* [[Дострокове розірвання договору оренди землі]]

[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Договір оренди]]
[[Категорія:Суди]]

Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним (нікчемним)

2021-02-25T08:08:04Z

Oleh.bulavytskyi: доповнення тексту та законодавства новим рышенням ВС Украъни

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України «Про оренду землі»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/191-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/742-15 Закон України «Про особисте селянське господарство»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1378-15 Закон України «Про оцінку земель»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF/paran10#n10 Постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0003700-08#Text Узагальнення Верховного Суду України від 24 листопада 2008 року "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними"]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/84481451 Постанова від 11.09.2019 по справі № 522/11532/15-ц Касаційний цивільний суд Верховного Суду]

== Поняття та істотні умови договору оренди землі ==
Серед прав на землю в України важливе значення має право орендного землекористування, засноване на договірному строковому платному володінні і користуванні земельною ділянкою. Згідно ст. 13 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14/page?text Закону України «Про оренду землі»], '''''договір оренди землі''''' – це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку у відповідності до умов договору та вимог земельного законодавства. Порядок укладання договору оренди землі визначено статтею 16 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14/page?text Закону України «Про оренду землі»]. А саме, укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку. Типова форма договору оренді землі затверджена [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 р. № 220] ([https://drive.google.com/file/d/1WBOlxmsfRF5fFYyX7CqLP11AGmEkSR3y/view?usp=sharing Типовий договір оренди землі]).

Істотними умовами договору оренди землі є:
* об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
* дата укладення та строк дії договору оренди;
* орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

== Правові наслідки недодержання сторонами при укладенні договору оренди землі вимог закону ==
Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.

'''Зміна найменування сторін договору оренди землі, зокрема внаслідок реорганізації юридичної особи або зміни типу акціонерного товариства, не є підставою для внесення змін до договору оренди землі та/або його переоформлення.'''

Відповідно до статті 203 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], загальними необхідними вимогами, для чинності правочину є:
* Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
* Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
* Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
* Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
* Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
* Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

Згідно статті 215 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених Цивільним кодексом України, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Статтею 216 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] передбачені правові наслідки недійсності правочину, зокрема, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі - відшкодувати вартість того, що одержано за цінами які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки передбачені вище застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи. Також статтею 217 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини. Згідно статті 234 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами. Згідно статті 235 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється (стаття 236 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

'''Позиція Верховного Суду'''

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 215 ЦК України одна із сторін договору або інша заінтересована особа вправі заперечити його дійсність, якщо недійсність правочину прямо не встановлена.

Аналіз змісту частини третьої статті 215 ЦК України свідчить про те, що договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов`язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Саме по собі порушення сторонами договору при його укладенні окремих вимог закону не може бути підставою для визнання його недійсним, якщо судом не буде встановлено, що укладеним договором порушено право чи законний інтерес позивача і воно може бути відновлене шляхом визнання договору недійсним. При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.

За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулось.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини перша, третя статті 10ЦПК України у редакції, чинній на час подання позову та розгляду справи в судах).

За приписами статті 57 ЦПК України (у зазначеній редакції) доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Аналогічні норми містяться у статті 76 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року.

У частині другій статті 59 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання позову та розгляду справи в судах) передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Аналогічні вимоги містяться у статті 78 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до вимог частини першої статті 60 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання позову та розгляду справи в судах) кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина четверта статті 60 ЦПК України (у зазначеній редакції).

Крім того, ЦК України передбачені засади захисту права власності. Зокрема, статтею 387 ЦК України передбачено право власника витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Згідно із частиною першою статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки добросовісне набуття в розумінні статті 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з незаконного володіння.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захистові шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, установленого статтями 215, 216 ЦК України. При встановленні наявності речово-правових відносин, до таких відносин не застосовується зобов`язальний спосіб захисту. У зобов`язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача. У разі, якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до статті 392 ЦК України права такої особи підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.

== Недотримання істотних умов договору оренди землі, як підстава визнання договору недійсним відповідно до закону ==
Згідно з частиною 1 статті 638 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. За змістом частини 2 статті 792 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. '''Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є''': - об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки). Слід звернути увагу, що державні акти на право власності на земельну ділянку, видані до 2002 року, не містили інформації щодо кадастрового номера земельної ділянки, а тому таким земельним ділянкам кадастрові номери присвоєні не були. В той же час, при укладенні договору оренди землі обов’язковою умовою є наявність кадастрового номеру земельної ділянки, а тому, перш ніж укладати договір оренди землі, необхідно здійснити дії щодо присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці. Присвоєння кадастрових номерів на вже приватизовані земельні ділянки при існуючому державному акті відбувається на підставі технічної документації із землеустрою, а також із внесенням відомостей про земельну ділянку до бази даних автоматизованої системи державного земельного кадастру.
* строк дії договору;
* орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди землі та інші.

При укладанні договорів оренди землі необхідною вимогою є його письмова форма. Що стосується нотаріального посвідчення договору, то воно здійснюється лише за бажанням однієї із сторін (стаття 14 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14/page?text=%E0%EA%F2 Закону України «Про оренду землі»]).

За нотаріальне посвідчення договорів суборенди, договорів оренди землі ставка державного мита становить 0,01 відсоток від грошової оцінки земельної ділянки, яка встановлюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (підпункт «у» пункту 3 статті 3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету «Про державне мито» від 21.01.1993 № 7-93]).

У разі відсутності грошової оцінки земель, ставка державного мита становить 1 відсоток від суми договору, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Відповідно до статті 4 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1952-15?find=1&text Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»], право оренди земельної ділянки підлягає обов’язковій державній реєстрації.

== Див. також ==
* [[ Договір оренди земельної ділянки]]
* [[Припинення договору оренди землі]]
* [[Дострокове розірвання договору оренди землі]]

[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Договір оренди]]
[[Категорія:Суди]]

Відмова органу місцевого самоврядування в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки

2021-01-28T14:13:42Z

Oleh.bulavytskyi: Уточнення до статті

== '''Нормативна база''' ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]

== '''Звернення з клопотанням до органу місцевого самоврядування''' ==
[[Файл:Зразок клопотання.docx|міні]]
З метою безоплатного отримання земельної ділянки із земель комунальної власності, громадянам України необхідно звернутися '''до відповідного органу місцевого самоврядування ('''сільської, селищної, міської ради), який передає такі земельні ділянки у власність '''із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки .''' У клопотанні необхідно зазначити місце знаходження земельної ділянки, цільове призначення та орієнтовні розміри даної земельної ділянки. Слід зазначити, що '''обмежень у виборі місця розташування такої земельної ділянки законодавством не передбачено'''.

'''У клопотанні зазначаються та додаються:'''
* цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри;
* графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (можна отримати дані матеріали у відділі Держгеокадастру);
* погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
* документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства);
* копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
* документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).
{| class="wikitable"
!УВАГА! Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, які не передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статтею 118 Земельного кодексу України].
|}
<blockquote> '''Дане клопотання краще подавати до органу місцевого самоврядування декількома способами:'''</blockquote>
* '''Особисто''' – шляхом звернення до загального відділу відповідної ради з клопотанням та додатками до нього (необхідно зробити копію клопотання на якій працівник відділу зазначить інформацію про дату реєстрації, посаду та ПІБ особи, що прийняла клопотання та додатки до нього)
* '''Поштою''' – шляхом направлення клопотання та додатків до нього поштовим відправленням (краще направляти цінним листом з описом вкладення)

== '''Розгляд клопотання та прийняття рішення''' ==
'''Клопотання''' про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та додатки до нього '''передаються на розгляд постійних комісій ради та за рішенням комісій включаються до порядку денного чергової або позачергової сесії ради.'''

Дата проведення засідання сесії, проекти рішень, сформований та підписаний головою порядок денний пленарного засідання оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідної ради.

'''ВАЖЛИВО!''' При розгляді питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, особа яка подала клопотання має '''право бути присутньою на сесії ради.''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text пункту 17 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"] сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

На сесії ради '''депутати шляхом голосування приймають рішення про надання дозволу або відмову в наданні дозволу''' на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У випадку надання органом місцевого самоврядування '''відмови про надання дозволу''' на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, '''дана відмова повинна бути вмотивована''' та прийнята виключно на пленарних засіданнях відповідної ради у вигляді рішення сесії ради [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n925 (ч. 30, ч. 34 ст. 26 , ч.10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»)]. '''Дана відмова може бути оскаржена в судовому порядку'''.

== '''Термін розгляду клопотання''' ==
Орган місцевого самоврядування '''розглядає''' дане клопотання '''у місячний строк''' і '''дає дозвіл на розроблення документації''' із землеустрою щодо відведення земельної ділянки або '''надає мотивовану відмову у його наданні''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (ч.7.ст 118 Земельного кодексу України) .]

Проте інколи на практиці судами враховується черговість пленарних засідань рад у разі включення питання до порядку денного сесії ради, що відбуватиметься пізніше встановленого законодавством строку. Прийняття радою рішення з пропущеним строком в свою чергу суперечить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text частині сьомій статті 118 Земельного кодексу України], та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text частині п'ятій статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"] де зазначено, що сесія ради з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності скликається '''- не рідше ніж один раз на місяць.'''

== '''Підстави відмови''' ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України] визначений '''перелік підстав для відмови''' у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:
* невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів;
* невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;
* невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
'''Рішення сесії про відмову в надані дозволу з інших підстав не є правомірною та може бути оскаржено в порядку адміністративного судочинства.'''
{| class="wikitable"
!'''Враховуючи імперативність норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text частини шостої статті 118 Земельний кодекс України], недодержання вимог щодо змісту клопотання, ненадання належним чином оформлених графічних матеріалів або погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою''' [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78626478?fbclid=IwAR0aBrDTR9ktZrkd7POOxc8CKo9loKedvJB-k2JCxm5tdc9rJyt9C0b07uE (Постанова Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у справі №509/4156/15-а)]
|}

== '''Бездіяльність органу місцевого самоврядування''' ==
У разі якщо, орган місцевого самоврядування ігнорує належним чином оформлене клопотання та '''не надає в місячний строк згоди на розробку проекту землеустрою''' або '''вмотивованої відмови''' в його наданні – '''є два шляхи захисту свого порушеного права''':

==== Автоматичне погодження ====
У випадку не надання дозволу після спливу одного місяця з дня реєстрації клопотання '''у місячний термін''' (з дати спливу місячного строку на прийняття рішення) можна скористатися правом щодо замовлення '''розроблення проекту''' землеустрою щодо відведення земельної ділянки '''без надання дозволу''' на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, про що '''письмово необхідно повідомити відповідний орган місцевого самоврядування'''. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 122 ЗК України]).

Однак '''недоліком''' у обрані такого способу вирішення питання буде:
* труднощі із погодженням суб’єкта господарювання, на виконання таких робіт без прийняття рішення про надання дозволу на розробку такого проекту;
* також в подальшому можуть виникнути труднощі з реєстрацією ділянки, оскільки державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text (ч.3 ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр»)] . Відмова в здійсненні державної реєстрації може бути оскаржена у судовому порядку.

==== Оскарження протиправної бездіяльності до суду ====
Дану бездіяльність органу місцевого самоврядування можна '''оскаржити, звернувшись до окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання бездіяльності ради протиправною та зобов’язання вчинити певні дії''', а саме розглянути клопотання та прийняти рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

== '''Судова практика''' ==
* Щодо права суду зобов'язати орган влади видати дозвіл [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90155000 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року № 825/2228/18]
* Щодо принципу мовчазної згоди [https://reyestr.court.gov.ua/Review/71938609 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року № 814/741/16]
* Щодо відсутності у органу місцевого самоврядування дискреційних повноважень відносно статті 118 Земельного кодексу України [https://reyestr.court.gov.ua/Review/84195886 Постанова Верховного Суду від 11 вересня 2019 року №819/570/18]
* ''Щодо можливості самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права через принцип мовчазної згоди або в судовому порядку'' - [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78626478 ''Постанова Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17.12.2018 року справа №509/4156/15-а'']

== '''Див. також''' ==
* [[Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності]]
* [[Розроблення документації землеустрою]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Відповідальність за порушення земельного законодавства

2021-01-04T08:32:52Z

Oleh.bulavytskyi: Доповнення статей до відповідальності відповідно до Кримінального кодексу

== Нормативна база: ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний Кодекс України]

== Відповідальність за порушення земельного законодавства ==
'''Відповідальність за порушення земельного законодавства''' - це передбачені законом несприятливі наслідки, яких зазнає особа за порушення приписів земельно-правової норми. 

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1872 ст. 211 ЗК України], громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: 

а) укладення угод з порушенням земельного законодавства; 
б) самовільне зайняття земельних ділянок; 
в) псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами; 
г) розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, що негативно впливають на стан земель; 
ґ) невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням; 
д) порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; 
е) знищення межових знаків; 
є) приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок; 
ж) непроведення рекультивації порушених земель; 
з) знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень; 
и) невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту; 
і) відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою; використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без затверджених у випадках, визначених законом, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь; 
ї) ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них; 
й) порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок; 
к) порушення строку видачі державного акта на право власності на земельну ділянку. 

Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення земельного законодавства. 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1872 Ст. 211 ЗК України] не дає підстав застосування до порушника відповідальності. Зазначена стаття відсилає до норм цивільного, адміністративного та кримінального законодавства, якими передбачені санкції за вчинення конкретних правопорушень. 

== Цивільно-правова відповідальність ==
'''Цивільно-правова відповідальність''' застосовується за порушення майнових прав суб’єктів земельних правовідносин. Вона полягає у настанні несприятливих для порушника наслідків, які передбачені договором або законом та задоволенню інтересів потерпілої сторони. Так у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1872 ст. 210 ЗК України] встановлено, що угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, ренти, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду. Тобто зазначена стаття відсилає до норм цивільного права, правил укладання договорів, правових наслідків та відповідальності за порушення встановленого законом порядку. 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1562 Ст. 156 ЗК України] встановлює, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: 
а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; 
б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; 
в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; 
г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; 
ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; 
д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки; 
е) використання земельних ділянок для потреб нафтогазової галузі; 
є) використання земельних ділянок для потреб надрокористування з метою дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення. 

Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.
Особливості відшкодування збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам внаслідок створення чи зміни меж природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків, визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Законом України "Про природно-заповідний фонд України"] 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1892 Статтею 212 ЗК України], встановлюється порядок повернення самовільно зайнятих земельних ділянок. Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду. 

== Адміністративна відповідальність ==
'''Адміністративна відповідальність''' за порушення земельного законодавства передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n313 главою 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення]. Основний вид стягнення – штраф. Суб’єктами є громадяни та/або посадові особи.
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]''' встановлює відповідальність за наступні правопорушення:
* псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами, а так само невжиття заходів по боротьбі з бур'янами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n315 ст. 52]);
* використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n315 ст. 53]);
* самовільне зайняття земельної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n315 ст. 53-1]);
* перекручення даних державного земельного кадастру, а також приховування інформації про стан земель, розміри, кількість земельних ділянок, наявність земель запасу або резервного фонду (ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n315 53-2]);
* зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу, а також невиконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту (ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n331 53-3]);
* незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель (ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n335 53-4]);
* порушення посадовою особою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування встановленого законодавством строку погодження (відмови у погодженні) документації із землеустрою (ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n339 53-5]);
* порушення встановлених законом строків внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей, вимагання не передбачених законом документів для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та для надання таких відомостей (ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2654 53-6]);
* порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; непроведення рекультивації порушених земель ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n351 ст. 54]);
* відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою; використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без затверджених у випадках, визначених законом, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n357 ст. 55]);
* знищення громадянами межових знаків меж землекористувань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n363 ст. 56]).

== Кримінальна відповідальність ==
'''Кримінальна відповідальність''' настає за вчинення кримінального правопорушення (кримінального проступку або злочину) передбачених кримінальним кодексом і є найбільш суровим видом юридичної відповідальності. Особа може каратися штрафом, позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, обмеженням волі або позбавленням волі. За порушення норм земельного права кримінальна відповідальність передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1581 розділом VIII Кримінального кодексу України] і містить покарання за наступні правопорушення:
* забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров'я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1593 ст. 239]);
* незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1598 ст. 239-1]);
* незаконне заволодіння поверхневим (ґрунтовим) шаром земель водного фонду в особливо великих розмірах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1607 ст. 239-2]);
* Порушення встановлених правил охорони надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля [[(ст. 240) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1616|(ст. 240)]]
* Незаконне видобування, збут, придбання, передача, пересилання, перевезення, переробка бурштину [[(ст. 240-1)https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3660|(ст. 240-1)]]
* безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту; умисне ухилення від обов’язкової рекультивації земель, порушених внаслідок дослідно-промислової розробки родовищ бурштину чи видобування бурштину на підставі спеціального дозволу на користування надрами, що заподіяло істотну шкоду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1690 ст. 254]).

[[Категорія:Відповідальність за порушення земельного законодавства]]

Пропуск учнями без поважних причин навчальних занять – адміністративна відповідальність

2021-01-03T12:46:33Z

Oleh.bulavytskyi: доповнення до статті

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1948 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n672 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n114 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [https://www.kmu.gov.ua/npas/250270773?fbclid=IwAR1XfiBBt0ldUhC3LQK35senSjNkg8BhZHoGRvNOYlb_CrrDE8eY5ySBK68 Постанова Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 р. № 684 "Про затвердження Порядку ведення обліку дітей шкільного віку та учнів"]

== Пропуск учнями без поважних причин навчальних занять – адміністративна відповідальність ==
Відповідно до [https://www.kmu.gov.ua/npas/250270773?fbclid=IwAR1XfiBBt0ldUhC3LQK35senSjNkg8BhZHoGRvNOYlb_CrrDE8eY5ySBK68 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення обліку дітей шкільного віку та учнів»] у разі відсутності учнів, які не досягли повноліття, на навчальних заняттях протягом '''10 робочих днів''' підряд з невідомих або без поважних причин навчальний заклад невідкладно надає відповідному територіальному органу Національної поліції та службі у справах дітей дані таких учнів для провадження діяльності відповідно до законодавства, пов’язаної із захистом їх прав на здобуття загальної середньої освіти.

Причини відсутності учня на навчальних заняттях підтверджуються відповідною '''медичною довідкою закладу охорони здоров’я''' або '''письмовим поясненням батьків''' (одного з батьків) учня чи інших законних представників (для учнів, які не досягли повноліття) або учня (для повнолітніх учнів), що зберігаються в його особовій справі протягом поточного навчального року.

Іншими словами, якщо дитина хворіла і тому не відвідувала школу, до навчального закладу потрібно надати медичну довідку. Якщо школяр перебував удома під наглядом батьків, підтвердженням стане заява від батька або матері.

'''Важливо''' – за пропуск заняття без поважної причини, батьків можна притягнути до адміністративної відповідальності.

Отож, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1948 ст. 184 КУпАП] ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від 850 грн. до 1700 грн. Проте, якщо ситуація повториться тоді батьки заплатять штраф від 1700 грн до 5100 грн.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85953291?fbclid=IwAR3GlOSQZrautLi1KlKqP--F7r5qXWUJ7iSCGNrn_YpHYyH6xcAFvhANNxw Постанова Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 листопада 2019 року у сСправі № 676/7501/19]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Адміністративні правопорушення в сфері громадської безпеки

2020-12-07T13:10:57Z

Oleh.bulavytskyi: Створена сторінка: ''''''Зміст''''' • * 1 Нормативна база; * 2 поняття правопорушення в сфері громадської безпек...

''''''Зміст'''''
•
* 1 Нормативна база;
* 2 поняття правопорушення в сфері громадської безпеки;
* 3 Види адміністративних правопорушень в сфері громадської безпеки;
* 4 Порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення;
* 5 Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень;
* 6 Порядок оскарження постанови про адміністративне правопорушення;

'''Нормативна база'''
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення];
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України];
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1496-15#Text Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06.11.2015 № 1376];

== '''Поняття правопорушення в сфері громадської безпеки''' ==

Правопорушення в сфері громадської безпеки проявляються в дрібному хуліганстві, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, такі дії тягнуть за собою накладення штрафу - від трьох (51 грн.) до семи (119 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
статті правопорушення передбачені КУпАП:
 
Стаття 1731-. Поширювання неправдивих чуток;
• 
Стаття 173-2. Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування;
• 
Стаття 173-3. Виготовлення та пропаганда георгіївської (гвардійської) стрічки;
• 
Стаття 173-4. Булінг (цькування) учасника освітнього процесу;
• С 
таття 174. Стрільба з вогнепальної, холодної метальної чи пневматичної зброї, пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії в населених пунктах і в не відведених для цього місцях або з порушенням установленого порядку;
• 
Стаття 175. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки;
• 
Стаття 175-1. Куріння тютюнових виробів у заборонених місцях;
• 
Стаття 175-2. Здійснення суб'єктом господарювання господарської діяльності без декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки;
• 
Стаття 176. Виготовлення, зберігання самогону та апаратів для його вироблення;
• 
Стаття 177. Придбання самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення;
• 
Стаття 177-2. Виготовлення, придбання, зберігання або реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв або тютюнових виробів;
• 
Стаття 178. Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п'яному вигляді;
• 
Стаття 179. Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на виробництві;
• 
Стаття 180. Доведення неповнолітнього до стану сп'яніння;
• 
Стаття 180-1. Порушення порядку перебування дітей у закладах, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладах громадського харчування;
• 
Стаття 181. Азартні ігри, ворожіння в громадських місцях;
• 
Стаття 181-1. Заняття проституцією;
• 
Стаття 182. Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях;
• 
Стаття 183. Завідомо неправдивий виклик спеціальних служб;
• 
Стаття 183-1. Несплата аліментів;
• 
Стаття 183-2. Ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт;
• 
Стаття 184. Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей;
== '''Види адміністративних правопорушень в сфері громадської безпеки''' ==

По справі про адміністративне правопорушення працівник поліції (уповноважена на те особа) може виносити однин з таких протоколів:
* про адміністративне правопорушення;
* про адміністративні затримання (вразі неможливості скласти такий протокол на місці);
* про вилучення речей і документів;
* про огляд речей та особистий огляд;
* а також отримання пояснення від осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків;

Працівник поліції при розгляді справ про адміністративні правопорушення, може накладати адміністративні стягнення у вигляді: громадські роботи, виправні роботи, відрахуванням двадцяти процентів заробітку, адміністративний арешт, накладення штрафу. Притягнення до адміністративної відповідальності можливе лише у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.

== '''Порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення''' ==
Розгляд справ про адміністративні правопорушення здійснюють уповноважені посадові особи органів поліції відповідно до статті 222 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, визначених статтею 247 КУпАП.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення або місцем проживання правопорушника відповідно до статті 276 КУпАП у строки, визначені статтею 277 КУпАП.
У випадках, передбачених частиною першою статті 258 КУпАП, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова по справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 КУпАП.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються її права, передбачені частиною першою статті 268 КУпАП та статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України.
Справа про адміністративне правопорушення відповідно до частини першої статті 268 КУпАП розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Уповноважені посадові особи органів поліції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідно до статті 278 КУпАП вирішують такі питання:
чи належить до їх компетенції розгляд даної справи;
чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвокатів.
Уповноважена посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, відповідно до статті 280 КУпАП зобов’язана з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правомірного вирішення справи.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, уповноважена посадова особа органу поліції відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення (додаток 7).
Постанова по справі про адміністративне правопорушення складається на спеціальному бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка постанови по справі про адміністративне правопорушення (додаток 8), на якому проставлено відповідні серію і номер.
 
За наявності технічної можливості постанова по справі про адміністративне правопорушення складається в електронній формі з використанням мобільного логістичного пристрою із автоматичним присвоєнням їй відповідної серії та номера, а також із зазначенням відомостей, визначених у додатку 7 до цієї Інструкції, яка інтегрується до електронної картки про адміністративне правопорушення та роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв у вигляді стрічки.
Бланк постанови по справі про адміністративне правопорушення заповнюється розбірливим почерком. Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до постанови, а також внесення додаткових записів після того, як постанова підписана особою, щодо якої вона винесена. У разі допущення порушень при оформленні такої постанови її заповнений бланк вважається зіпсованим.
При винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення у ній зазначаються, зокрема:
у графі «посада, найменування органу поліції, звання, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка винесла постанову» - прізвище, ім’я, по батькові посадової особи органу поліції, яка винесла постанову, та орган поліції (повністю, без скорочень);
у графі «установив» - число, місяць, рік, час та місце вчинення адміністративного правопорушення, а також обставини і суть правопорушення, установлені при розгляді матеріалів адміністративної справи;
у графі «ураховуючи, що гр-нин(ка)» - прізвище та ініціали правопорушника;
у графі «постановив» - уповноважена посадова особа органу поліції з урахуванням та зазначенням обставин, що пом’якшують (стаття 34 КУпАП) чи обтяжують (стаття 35 КУпАП) відповідальність за адміністративне правопорушення, зазначає прийняте у справі рішення.
У справі про адміністративне правопорушення посадова особа органу поліції, яка її розглядає, відповідно до статті 284 КУпАП виносить одну з таких постанов:
про накладення адміністративного стягнення;
про закриття справи.
Відповідно до частини першої статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді).
Постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення (додаток 9) виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також за наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП.
Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, крім посадової особи, звільняється від адміністративної відповідальності, а матеріали передаються на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу.
Про заходи громадського впливу, застосовані до осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесений до компетенції органів поліції, власник підприємства, установи, організації, або уповноважений ним орган, або громадська організація повинні не пізніш як у десятиденний строк з дня одержання матеріалів повідомити орган (посадову особу), який (яка) надіслав(ла) матеріали (стаття 21 КУпАП).
Постанова по справі про адміністративне правопорушення відповідно до статті 285 КУпАП оголошується негайно після закінчення розгляду адміністративної справи.
Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої цю постанову винесено. Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення вручається особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, особисто під підпис. У постанові по справі про адміністративне правопорушення зазначається дата її вручення і ставиться підпис правопорушника. У разі якщо копія постанови по справі про адміністративне правопорушення надсилається поштою, про це робиться відповідна відмітка у справі, до якої долучається корінець поштового повідомлення про її отримання.
Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення в той самий строк вручається або надсилається потерпілому на його прохання (у ній зазначається дата її вручення і ставиться підпис особи, яка її отримала).
Особа, щодо якої винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, може її оскаржити в порядку, визначеному статтею 288 КУпАП, та в строк, визначений статтею 289 КУпАП.
Відповідно до статті 293 КУпАП посадова особа органу поліції, уповноважена розглядати справи про адміністративні правопорушення, при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість її винесення і приймає одне з таких рішень:
1) залишає постанову по справі про адміністративне правопорушення без зміни, а скаргу без задоволення та виносить рішення щодо залишення постанови по справі про адміністративне правопорушення без змін, а скарги або подання прокурора без задоволення (додаток 10);
2) скасовує постанову по справі про адміністративне правопорушення і надсилає справу на новий розгляд та виносить рішення щодо скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та надсилання справи на новий розгляд (додаток 11);
3) скасовує постанову по справі про адміністративне правопорушення і закриває справу та виносить рішення щодо скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення і закриття справи (додаток 12);
4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, але без посилення стягнення, та виносить рішення щодо зміни заходу стягнення (додаток 13).
Копія рішення по скарзі на постанову протягом трьох днів надсилається особі, щодо якої її винесено, у той самий строк копія постанови надсилається потерпілому на його прохання.

== '''Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень''' ==

1. Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено КУпАП та іншими законами України.
2. Контроль за виконанням постанов про накладення адміністративних стягнень здійснюється керівниками органів поліції.
3. Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
4. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

== '''Порядок оскарження постанови про адміністративне правопорушення''' ==

Постанову адміністративної комісії може бути оскаржена як вищим керівництвом уповноваженої особи яка склала винесла постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, так і в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати судового збору .

[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Суди]]

Плата за землю (земельний податок)

2020-12-01T14:42:08Z

Oleh.bulavytskyi: збільшено перелік категорій щодо пільг щодо сплати земельного податку для юридичних осіб

== Нормативно-правова база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page?text=%CF%EB%E0%F2%ED%E8%EA%E8+%EF%EE%E4%E0%F2%EA%F3 Податковий Кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page Земельний Кодекс України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/71-19 Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/66121.html Лист ДФС України від 19.01.2016 №1656/7/99-99-17-04-02-16 "Про зміни до Податкового кодексу України та індексацію нормативної грошової оцінки земель"]

== Земельний податок та плата за землю ==

<big>'''Земельний податок'''</big> є однією із форм плати за землю ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п.п. 14.1.147 Податкового кодексу України]). В свою чергу, <big>'''плата за землю'''</big> — це одна із складових податку на майно ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п.п. 265.1.3 Податкового кодексу України]). Із цього робимо висновок, що наразі земельний податок є місцевим ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п.п. 10.1.1 Податкового кодексу України]), а не загальнодержавним (як це було до 2015 року, до набуття чинності [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/71-19 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи»]).

== Платники податку на землю ==

'''Платниками податку на землю є''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п.п. 14.1.72 Податкового кодексу України, п. 269.1 Податкового кодексу України]):

* власники земельних ділянок;
* власники земельних часток (паїв);
* землекористувачі.

Для юридичної особи не оформлення права власності на землю є порушенням, відповідальність за яке встановлено [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 144 Земельного кодексу України].

== Об’єкти оподаткування ==

'''Об'єктами оподаткування є''' ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 270.1 Подактового кодексу України]):
* земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
* земельні частки (паї), які перебувають у власності.

== База оподаткування та ставки земельного податку ==
'''Базою для розрахунку податку на землю є:'''
* нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації;
* площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
{| class="wikitable"
|-
! Земельні ділянки, для яких нормативну грошову оцінку '''ПРОВЕДЕНО''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п.п.271.1.1 Податкового кодексу України]) !! Земельні ділянки, для яких нормативну грошову оцінку '''НЕ ПРОВЕДЕНО''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п.п.271.1.2 Податкового кодексу України])
|-
| '''НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА''' земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 XІІ Податкового кодексу України] ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 274 Податкового кодексу України]) || '''ПЛОЩА''' земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст.277 Податкового кодексу України])
|-
| 1. '''не більше 1 відсотка''' від нормативної грошової оцінки - для сільськогосподарських угідь та земель загального користування; 2. '''не більше 12 відсотків''' від нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності; 3. '''не більше 3 відсотків''' від їх нормативної грошової оцінки - для решти земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено || '''не більше 5 відсотків''' від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по АРК або по області

|}
Порядок індексації нормативної грошової оцінки визначено [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 289 Податкового кодексу України]. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки (обрахований згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 289.2 Податкового кодексу України]) станом на 1 січня 2016 року становить '''1,433''' (див. лист Держслужби статистики від 11.01.2016 р. № 11.1-5/6-16; лист Держгеокадастру від 11.01.2016 р. № 6-28-0.22-201/2-16 і лист ДФСУ від 19.01.2016 р. № 1656/7/99-99-17-04-02-16).

Виняток із цього правила лише один. Індекс споживчих цін за 2015 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів), застосовується із значенням '''120 відсотків''' ( п. 6 підрозд. 6 розд. ХХ Податкового кодексу України).
Земельний податок у будь-якому випадку обраховується виходячи з нормативної грошової оцінки. Ціна придбання земельної ділянки, зазначена в тому чи іншому цивільно-правовому договорі на її придбання, тут жодного значення не має.

'''Органи місцевої влади''' переглядають нормативну грошову оцінку. Зауважимо: аби таке рішення застосовувати у плановому році, воно має бути офіційно оприлюднене '''не пізніше 15 липня''' попереднього року. В іншому випадку нове значення нормативної грошової оцінки буде застосовуватися не у плановому році, а через рік ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 271.2 Податкового кодексу України]).
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 286.1 Податкового кодексу України]).

== Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню ==
Не всі земельні ділянки, які перебувають у власності чи у постійному користуванні, оподатковуються земельним податком. '''Згідно зі [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 283 Податкового кодексу України] встановлено перелік земельних ділянок, які у будь-якому разі не оподатковуються земельним податком, так би мовити, «випадають» з об’єкта оподаткування цим податком.''' До таких земельних ділянок належать:
* сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов’язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства;
* землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння;
* земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур;
* землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування — землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв’язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг;
* земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень;
* земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв;
* земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на безоплатній основі;
* земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку.

== Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб ==

'''Від сплати податку на землю звільняються такі категорії фізичних осіб''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 281 Податкового кодексу України]):
* особи з інвалідністю першої і другої груп;
* фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
* пенсіонери (за віком);
* ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»];
* фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
* власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, які передали ці ділянки та паї в оренду платнику єдиного податку четвертої групи

== Пільги щодо сплати земельного податку для юридичних осіб ==
'''Від сплати податку на землю звільняються такі категорії юридичних осіб''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 282 Податкового кодексу України]):
* санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів;
* громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських організацій інвалідів (кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 % середньооблікової чисельності, а їх фонд оплати праці — не менше 25 % загальних витрат на оплату праці);
* бази олімпійської та паралімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України;
* дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми власності, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів
* державні та комунальні дитячі санаторно-курортні заклади та заклади оздоровлення і відпочинку, а також дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення таких підприємств, установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;
* державні та комунальні центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, центри фізичного здоров’я населення, центри з розвитку фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, дитячо-юнацькі спортивні школи, а також центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацькі спортивні школи і спортивні споруди всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, за земельні ділянки, на яких розміщені їх спортивні споруди. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій, декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

При цьому слід мати на увазі, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для зазначених вище категорій фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм. 

'''Зверніть увагу!''' Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.
 
Певні додаткові пільги зі сплати земельного податку можуть встановлюватися '''місцевими органами влади'''. Причому якщо таку пільгу встановлено місцевими органами влади посеред року, то застосовувати її «пільговики» мають право не раніше місяця, наступного за місяцем відповідного рішення. Тобто за правилом [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 284.2 Податкового кодексу України.]
 

Згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 281.2 Податкового кодексу України] фізичні особи, які належать до перелічених категорій платників, можуть отримати пільгу зі сплати земельного податку лише в межах встановленого ліміту площі земельної ділянки.

== Податковий період для земельного податку ==
Базовим податковим (звітним) періодом для земельного податку є '''календарний рік''' — '''з 1 січня по 31 грудня включно'''.

Для новостворених підприємств, а також для осіб, що набувають право власності та/або користування на нові земельні ділянки, звітний період може бути '''менше 12 місяців''' ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 285 Податкового кодексу України]).

<big>'''«Річний» варіант'''.</big>
Платники (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щорічно станом на 1 січня і не '''пізніше 20 лютого''' поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки декларацію на поточний рік. У декларації річна сума земельного податку розбивається рівними частинами за місяцями. Якщо платник подав таку декларацію, то він може не подавати щомісячні декларації ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 286.2 Податкового кодексу України]). Що стосується фізичних осіб, то їм суму податку нараховує контролюючий орган. Він зазначає цю суму в спеціальному податковому повідомленні-рішенні, яке надсилає платнику '''до 1 липня поточного року''' ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 286.5 Податкового кодексу України]). Безпосередньо податок фізичні особи сплачують '''протягом 60 днів''' із дня, коли їм вручили податкове повідомлення-рішення ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 287.5 Податкового кодексу України]).

<big>'''«Місячний» варіант'''.</big>
У цьому випадку декларацію платники подають '''протягом 20 календарних днів місяця''', що настає за звітним. Відповідно, річна «земельна» декларація у цьому випадку не подається ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 286.3 Податкового кодексу України]).

== Строки сплати податку ==
<big>'''«Річний» варіант'''.</big>
Якщо платник звітував за річною декларацією, земельний податок він сплачує щомісячно рівними частинами. Строк — '''30 календарних днів''', що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 287.3 Подактового кодексу України]).
 

<big>'''«Місячний» варіант'''.</big>
Якщо платник звітував за місячною декларацією, земельний податок також сплачується щомісячно '''протягом 30 календарних днів''', що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 287.4 Податкового кодексу України]).

[[Категорія: Податкове право]]
[[Категорія: Право власності на землю]]
[[Категорія: Охорона земель]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Плата за землю (земельний податок)

2020-12-01T14:26:02Z

Oleh.bulavytskyi:

== Нормативно-правова база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page?text=%CF%EB%E0%F2%ED%E8%EA%E8+%EF%EE%E4%E0%F2%EA%F3 Податковий Кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page Земельний Кодекс України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/71-19 Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/66121.html Лист ДФС України від 19.01.2016 №1656/7/99-99-17-04-02-16 "Про зміни до Податкового кодексу України та індексацію нормативної грошової оцінки земель"]

== Земельний податок та плата за землю ==

<big>'''Земельний податок'''</big> є однією із форм плати за землю ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п.п. 14.1.147 Податкового кодексу України]). В свою чергу, <big>'''плата за землю'''</big> — це одна із складових податку на майно ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п.п. 265.1.3 Податкового кодексу України]). Із цього робимо висновок, що наразі земельний податок є місцевим ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п.п. 10.1.1 Податкового кодексу України]), а не загальнодержавним (як це було до 2015 року, до набуття чинності [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/71-19 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи»]).

== Платники податку на землю ==

'''Платниками податку на землю є''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п.п. 14.1.72 Податкового кодексу України, п. 269.1 Податкового кодексу України]):

* власники земельних ділянок;
* власники земельних часток (паїв);
* землекористувачі.

Для юридичної особи не оформлення права власності на землю є порушенням, відповідальність за яке встановлено [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 144 Земельного кодексу України].

== Об’єкти оподаткування ==

'''Об'єктами оподаткування є''' ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 270.1 Подактового кодексу України]):
* земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
* земельні частки (паї), які перебувають у власності.

== База оподаткування та ставки земельного податку ==
'''Базою для розрахунку податку на землю є:'''
* нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації;
* площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
{| class="wikitable"
|-
! Земельні ділянки, для яких нормативну грошову оцінку '''ПРОВЕДЕНО''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п.п.271.1.1 Податкового кодексу України]) !! Земельні ділянки, для яких нормативну грошову оцінку '''НЕ ПРОВЕДЕНО''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п.п.271.1.2 Податкового кодексу України])
|-
| '''НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА''' земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 XІІ Податкового кодексу України] ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 274 Податкового кодексу України]) || '''ПЛОЩА''' земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст.277 Податкового кодексу України])
|-
| 1. '''не більше 1 відсотка''' від нормативної грошової оцінки - для сільськогосподарських угідь та земель загального користування; 2. '''не більше 12 відсотків''' від нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності; 3. '''не більше 3 відсотків''' від їх нормативної грошової оцінки - для решти земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено || '''не більше 5 відсотків''' від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по АРК або по області

|}
Порядок індексації нормативної грошової оцінки визначено [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 289 Податкового кодексу України]. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки (обрахований згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 289.2 Податкового кодексу України]) станом на 1 січня 2016 року становить '''1,433''' (див. лист Держслужби статистики від 11.01.2016 р. № 11.1-5/6-16; лист Держгеокадастру від 11.01.2016 р. № 6-28-0.22-201/2-16 і лист ДФСУ від 19.01.2016 р. № 1656/7/99-99-17-04-02-16).

Виняток із цього правила лише один. Індекс споживчих цін за 2015 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів), застосовується із значенням '''120 відсотків''' ( п. 6 підрозд. 6 розд. ХХ Податкового кодексу України).
Земельний податок у будь-якому випадку обраховується виходячи з нормативної грошової оцінки. Ціна придбання земельної ділянки, зазначена в тому чи іншому цивільно-правовому договорі на її придбання, тут жодного значення не має.

'''Органи місцевої влади''' переглядають нормативну грошову оцінку. Зауважимо: аби таке рішення застосовувати у плановому році, воно має бути офіційно оприлюднене '''не пізніше 15 липня''' попереднього року. В іншому випадку нове значення нормативної грошової оцінки буде застосовуватися не у плановому році, а через рік ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 271.2 Податкового кодексу України]).
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 286.1 Податкового кодексу України]).

== Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню ==
Не всі земельні ділянки, які перебувають у власності чи у постійному користуванні, оподатковуються земельним податком. '''Згідно зі [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 283 Податкового кодексу України] встановлено перелік земельних ділянок, які у будь-якому разі не оподатковуються земельним податком, так би мовити, «випадають» з об’єкта оподаткування цим податком.''' До таких земельних ділянок належать:
* сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов’язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства;
* землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння;
* земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур;
* землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування — землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв’язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг;
* земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень;
* земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв;
* земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на безоплатній основі;
* земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку.

== Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб ==

'''Від сплати податку на землю звільняються такі категорії фізичних осіб''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 281 Податкового кодексу України]):
* особи з інвалідністю першої і другої груп;
* фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
* пенсіонери (за віком);
* ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»];
* фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
* власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, які передали ці ділянки та паї в оренду платнику єдиного податку четвертої групи

== Пільги щодо сплати земельного податку для юридичних осіб ==
'''Від сплати податку на землю звільняються такі категорії юридичних осіб''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 282 Податкового кодексу України]):
* санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів;
* громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських організацій інвалідів (кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 % середньооблікової чисельності, а їх фонд оплати праці — не менше 25 % загальних витрат на оплату праці);
* бази олімпійської та паралімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України;
* дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми власності, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів

При цьому слід мати на увазі, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для зазначених вище категорій фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм. 

'''Зверніть увагу!''' Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.
 
Певні додаткові пільги зі сплати земельного податку можуть встановлюватися '''місцевими органами влади'''. Причому якщо таку пільгу встановлено місцевими органами влади посеред року, то застосовувати її «пільговики» мають право не раніше місяця, наступного за місяцем відповідного рішення. Тобто за правилом [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 284.2 Податкового кодексу України.]
 

Згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 281.2 Податкового кодексу України] фізичні особи, які належать до перелічених категорій платників, можуть отримати пільгу зі сплати земельного податку лише в межах встановленого ліміту площі земельної ділянки.

== Податковий період для земельного податку ==
Базовим податковим (звітним) періодом для земельного податку є '''календарний рік''' — '''з 1 січня по 31 грудня включно'''.

Для новостворених підприємств, а також для осіб, що набувають право власності та/або користування на нові земельні ділянки, звітний період може бути '''менше 12 місяців''' ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 285 Податкового кодексу України]).

<big>'''«Річний» варіант'''.</big>
Платники (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щорічно станом на 1 січня і не '''пізніше 20 лютого''' поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки декларацію на поточний рік. У декларації річна сума земельного податку розбивається рівними частинами за місяцями. Якщо платник подав таку декларацію, то він може не подавати щомісячні декларації ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 286.2 Податкового кодексу України]). Що стосується фізичних осіб, то їм суму податку нараховує контролюючий орган. Він зазначає цю суму в спеціальному податковому повідомленні-рішенні, яке надсилає платнику '''до 1 липня поточного року''' ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 286.5 Податкового кодексу України]). Безпосередньо податок фізичні особи сплачують '''протягом 60 днів''' із дня, коли їм вручили податкове повідомлення-рішення ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 287.5 Податкового кодексу України]).

<big>'''«Місячний» варіант'''.</big>
У цьому випадку декларацію платники подають '''протягом 20 календарних днів місяця''', що настає за звітним. Відповідно, річна «земельна» декларація у цьому випадку не подається ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 286.3 Податкового кодексу України]).

== Строки сплати податку ==
<big>'''«Річний» варіант'''.</big>
Якщо платник звітував за річною декларацією, земельний податок він сплачує щомісячно рівними частинами. Строк — '''30 календарних днів''', що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 287.3 Подактового кодексу України]).
 

<big>'''«Місячний» варіант'''.</big>
Якщо платник звітував за місячною декларацією, земельний податок також сплачується щомісячно '''протягом 30 календарних днів''', що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 287.4 Податкового кодексу України]).

[[Категорія: Податкове право]]
[[Категорія: Право власності на землю]]
[[Категорія: Охорона земель]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]