WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту

2025-05-20T11:54:57Z

Oleh.alieksieiev: Замінена частина 5 статті 26 ЗАКОН УКРАЇНИ Про військовий обов'язок і військову службу зі змінами станом на 10.05.2025 року

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/248/2016 Указ Президента України від 10 червня 2016 року № 248 "Про Положення про проходження військової служби у Збройних Силах України іноземцями та особами без громадянства"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2013-п/paran12#n12 Постанова Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413 "Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу"]
== Поняття військової служби ==
'''''Військова служба''''' є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов'язок та державну службу" (далі - Закон)]. Військовослужбовці, які проходять кадрову або строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, громадяни призовного віку, які мають вищу, професійно-технічну, повну або базову загальну середню освіту і не проходили строкової військової служби, військовозобов'язані, а також жінки, які не перебувають на військовому обліку, укладають [[Укладення контракту на проходження військової служби|контракт про проходження військової служби за контрактом]].
== Підстави припинення (розірвання) контракту==
Відповідно до частини пʼятої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону] контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:
{| class="wikitable"
|
|'''1) у мирний час:'''
а) у зв’язку із закінченням строку контракту;

б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, крім випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;

в) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

г) у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;

ґ) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

д) через службову невідповідність;

е) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права обіймати певні посади;

ж) у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням (за бажанням військовослужбовця);

з) у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;

и) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

і) у зв’язку із неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;

ї) у зв’язку із встановленням за результатами спеціальної перевірки відомостей, які не відповідають встановленим законодавством вимогам для зайняття посади;

й) у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади";

к) у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації та небажанням продовжувати військову службу за новим контрактом військовослужбовцями, які проходили військову службу за контрактом, укладеним на умовах, передбачених абзацами другим і п’ятим частини третьої статті 23 цього Закону;

л) у зв’язку з припиненням громадянства України;

м) у зв’язку з встановленням невідповідності військовослужбовця вимогам проходження військової служби, визначеним частиною шостою статті 20'''-2''' цього Закону, чи визнанням його таким, що не пройшов випробування, встановлене частиною першою статті 21'''-2''' цього Закону;

н) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;

о) у зв’язку з відкликанням мандата на право здійснення військової капеланської діяльності;

п) за угодою сторін - у разі набуття військовослужбовцем права на пенсію за вислугу років;

р) у зв’язку з обранням народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

с) у зв’язку із призначенням (обранням) на посаду судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя;

'''2) під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану):'''

а) у зв’язку із закінченням строку контракту;

б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;

в) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

г) у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;

ґ) через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

д) через службову невідповідність;

е) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права обіймати певні посади;

ж) у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;

з) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

и) у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;

і) у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади";

ї) у зв’язку з встановленням невідповідності військовослужбовця вимогам проходження військової служби, визначеним частиною шостою статті 20'''-2''' цього Закону, чи визнанням його таким, що не пройшов випробування, встановлене частиною першою статті 21'''-2''' цього Закону;

й) які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби за цією підставою (за бажанням військовослужбовців), здійснюється у строки, визначені центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, але не пізніше трьох місяців з дня набуття такого права, а тих, хто на час набуття права на звільнення зі служби виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, - протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань;

к) які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби за цією підставою (за бажанням військовослужбовців), здійснюється у строки, визначені в абзаці другому підпункту "й" цього пункту цієї частини;

л) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;

м) у зв’язку з відкликанням мандата на право здійснення військової капеланської діяльності;

н) за угодою сторін - у разі набуття військовослужбовцем права на пенсію за вислугу років;

о) за власним бажанням (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України), але не раніше шести місяців проходження ними безперервної військової служби;

п) у зв’язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

р) у зв’язку з обранням народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

с) у зв’язку із призначенням (обранням) на посаду судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя;

'''3) під час проведення мобілізації та дії воєнного стану:'''

а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) за станом здоров’я:

на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;

за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;

г) через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

ґ) за власним бажанням (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України), але не раніше шести місяців проходження ними безперервної військової служби;

д) у зв’язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

е) у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу);

ж) у зв’язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану;

з) у зв’язку з призначенням (обранням) на посаду судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя;

и) у зв’язку з визнанням військовослужбовця таким, що не пройшов випробування, встановлене частиною першою статті 21'''-2''' цього Закону (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України);

''{Пункт 3 частини п’ятої статті 26 доповнено пунктом "и" згідно із Законом'' № 4019-IX від 10.10.2024''}''

і) через службову невідповідність (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України);

''{Пункт 3 частини п’ятої статті 26 доповнено пунктом "і" згідно із Законом'' № 4019-IX від 10.10.2024''}''

ї) у зв’язку з відмовою від проведення психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України).

''{Пункт 3 частини п’ятої статті 26 доповнено пунктом "ї" згідно із Законом'' № 4019-IX від 10.10.2024''}''
|-
|
|
|-
|
|і
|}

==Хто приймає рішення про звільнення з військової служби за контрактом==
{| class="wikitable"
|-
| rowspan="4" |За рішенням командування військової частини||'''Загальні підстави:'''
* у зв'язку із закінченням строку контракту;
*за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;
*за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;
*через службову невідповідність;
* у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;
* у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку;
* у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;
*у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
*у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;
*у зв’язку із встановленням за результатами спеціальної перевірки відомостей, які не відповідають установленим законодавством вимогам для зайняття посади;
*у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертоюстатті 1 Закону України "Про очищення влади";
*у зв’язку з припиненням громадянства України.
|-
|'''під час дії особливого періоду з моменту оголошення мобілізації до оголошення воєнного стану або після прийняття рішення про демобілізацію:'''
*за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу;
* у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку;
* у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
* у зв'язку з проведенням організаційних заходів у порядку, визначеному Генеральним штабом Збройних Сил України, за умови завершення виконання визначених завдань;
*через службову невідповідність осіб рядового, сержантського і старшинського (крім прапорщиків, старших прапорщиків, мічманів, старших мічманів) складу у разі невиконання службових обов'язків
|-
| '''Під час воєнного стану:'''
*які досягли граничного віку перебування військовозобов'язаних у запасі, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду;
*визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;
* у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі
|-
|'''Після прийняття рішення про демобілізацію:'''
* у зв'язку із закінченням строку контракту, укладеного під час особливого періоду, та небажанням проходити військову службу за новим контрактом
|-
| rowspan="4" |За рішенням військовослужбовця||'''Загальні підстави:'''
* у зв'язку із закінченням строку контракту;
*за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;
*за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
*через сімейні обставини або з інших поважних причин, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/413-2013-%D0%BF/paran12#n12 перелік] яких встановлено Кабінетом Міністрів України;
* у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням
|-
| '''Під час дії особливого періоду з моменту оголошення мобілізації до оголошення воєнного стану або після прийняття рішення про демобілізацію:'''
*жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу;
*за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу;
*через такі сімейні обставини або інші поважні причини: виховання матір'ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері); утримання жінкою (чоловіком) - військовослужбовцем повнолітньої дитини віком до 23 років, яка є особою з інвалідністю I чи II групи, якщо вона (він) не висловила (не висловив) бажання продовжувати військову службу; необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років; наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років; утримання жінкою (чоловіком) - військовослужбовцем дитини з інвалідністю підгрупи А віком до 18 років, якщо вона (він) не висловила (не висловив) бажання продовжувати військову службу;
|-
| '''Під час воєнного стану:'''
*які досягли граничного віку перебування військовозобов'язаних у запасі, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду;
*визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку
|-
|'''Після прийняття рішення про демобілізацію:'''
* у зв'язку із закінченням строку контракту, укладеного під час особливого періоду, та небажанням проходити військову службу за новим контрактом
|}
Для потреб Збройних Сил України та інших військових формувань (крім Служби зовнішньої розвідки України) військовослужбовцям військової служби за контрактом з числа громадян України, які під час проходження військової служби були визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров’я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов’язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (крім розумових, сенсорних, психологічних вад, розладів психіки, поведінки та інших захворювань, визначених Міністерством оборони України та іншими центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями), за їх зверненням може бути продовжено військову службу до закінчення строку контракту з можливістю укладення нового контракту, але не більше ніж до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.
==Випадки дострокового розірвання (припинення контракту)==
Дострокове припинення (розірвання) контракту відбувається в день присвоєння офіцерського звання військовослужбовцю. Також, дострокове припинення (розірвання) контракту відбувається:

- за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;

- за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

- у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;

- через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких встановлено Кабінетом Міністрів України;

- через службову невідповідність;

- у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;

- у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку;

- у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням (за бажанням військовослужбовця);

- у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.
==Закінчення проходження військової служби==
'''Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.'''

Із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) '''військовослужбовець не виключається та контракт не припиняється (не розривається) у разі:'''
*перебування на лікуванні;
*захоплення в полон або заручником, а також інтернування у нейтральну державу;
*безвісної відсутності - до визнання його в установленому порядку безвісно відсутнім або оголошення померлим;
* настання інших випадків, визначених законодавством.

== Див. також ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Строки_військової_служби_та_звільнення_з_військової_служби Строки військової служби та звільнення з військової служби]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Звільнення_з_військової_служби_за_станом_здоров’я Звільнення з військової служби за станом здоров’я]

'''[[Категорія:Військова служба‎]]'''

Мораторій на продаж сільськогосподарських земель

2024-10-16T12:47:25Z

Oleh.alieksieiev: Доповнено розділ Мораторій двома абзацами

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
== Загальній огляд та підстави застосування мораторію ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text ст. 14 Конституції України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 1 Земельного кодексу України] земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Така охорона полягає у забезпеченні раціонального використання земельних ресурсів, збереженні й відтворенні родючості ґрунтів, захисті їх від псування та забруднення, реалізації громадянами, юридичними особами та державою їхніх прав власності та землекористування відповідно до закону.

'''Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України] визначає, що землями '''сільськогосподарського призначення визнаються землі,''' '''надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.'''

'''До земель сільськогосподарського призначення належать:'''
* сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
* несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
'''Заборона (мораторій) на продаж та відчуження сільськогосподарських земель означає, що власники землі не можуть вільно розпоряджатися нею, а лише у спосіб дозволений чинним законодавством.'''

У березні 1991 набув чинності перший український [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/561-12 Земельний кодекс України]. На той час, умовою прийняття кодексу з приватною власністю на землю була вимога щодо запровадження мораторію на відчудження земельніх ділянок '''''на 6 років'''''. Це було реалізовано в новій редакції [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/561-12 Земельного кодексу України] в березні 1992 року, зокрема ст. 17 передбачала, що власники земельних ділянок, переданих їм Радою народних депутатів, не вправі протягом шести років з часу набуття права власності продавати або іншими способами відчужувати належну їм земельну ділянку, крім передачі її у спадщину або Раді народних депутатів на тих же умовах, на яких вона була їм передана. При наявності поважних причин суд за позовом власника може скоротити зазначений строк.

В подальшому у 1990-х роках в Україні відбулась земельна реформа шляхом розпаювання земель колишніх радгоспів/колгоспів серед працівників та пенсіонерів цих підприємств.

Ухвалений 18 січня 2001 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2242-14#Text Закон України «Про угоди щодо відчуження земельної частки] (паю)» встановив, що до врегулювання порядку реалізації прав громадян і юридичних осіб на земельну частку (пай) Земельним кодексом України власники земельних часток (паїв) тимчасово не можуть укладати угоди щодо купівлі-продажу, дарування земельної частки (паю) або іншим способом відчужувати ці частки (паї), – окрім передачі їх у спадщину та при викупі земельних ділянок для державних і громадських потреб.

Та ухвалений 25 жовтня 2001 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України] не лише визначив термін такої заборони відчуження до 1 січня 2005 року, але й поширив її як на земельні частки (паї), так і на земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства та іншого товарного сільськогосподарського виробництва незалежно від форми власності. Це й стало називатися «мораторієм на купівлю та продаж земель сільськогосподарського призначення».

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/490-16/ed20070113#Text Законом України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо заборони продажу земель сільськогосподарського призначення до прийняття відповідних законодавчих актів"] від 19 грудня 2006 року N 490-V визначено заборону до 01 січня 2008 року купівлі-продажу або іншим способом відчуження земельних ділянок які перебувають у власності громадян та юридичних осіб:

* для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,
* виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського
* господарства,
* земельних часток (паїв)

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пункту 15 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України] до 1 січня 2024 року діє обмеження, а саме:
* '''загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення''' '''у власності громадянина''' України '''не може перевищувати ста гектарів'''. Зазначене обмеження не поширюється на земельні ділянки, набуті у власність громадянином до набрання чинності цим підпунктом;
* '''забороняється купівля-продаж або відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб земельних ділянок''', які перебувають у приватній власності і віднесені до земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), '''крім переходу до банків права власності на земельні ділянки як предмет застави''', передачі земельних ділянок у спадщину, обміну (міни) відповідно до частини другої статті 37-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] земельної ділянки на іншу земельну ділянку з однаковою нормативною грошовою оцінкою або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10 відсотків та відчуження земельних ділянок для суспільних потреб. Угоди (у тому числі довіреності), '''укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток''' (паїв), встановленої цим підпунктом, у частині їх купівлі-продажу та відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на користь юридичних осіб на майбутнє (у тому числі укладення попередніх договорів), є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).
'''Забороняються відчуження земельних часток (паїв), земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності,''' відчуження та зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення приватної власності, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), '''розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя''', '''крім передачі їх у спадщину.''' Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або відчуження в інший спосіб земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених цим пунктом, у частині їх купівлі-продажу та відчуження в інший спосіб, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє, є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (п. 14-1розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України).]

== '''Скасування мораторію''' ==
31 березня 2020 року Верховною Радою України прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» № 552-IX], яким було знято мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення.

Відповідно до вищевказаного закону '''1 липня 2021 року скасовано мораторій (заборону) на продаж земель сільськогосподарського призначення, крім земель державної власності.'''

'''Набувати право власності''' на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть:
* '''громадяни України,'''
* '''юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади;'''
* '''територіальні громади,'''
* '''держава'''
З 1 січня 2024 року купувати землю сільськогосподарського призначення дозволено українським юридичним особам, які створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками яких є лише громадяни України та/або держава чи територіальні громади. Обмеження земель в одні руки - не більше 10 тис. га.

До 1 січня 2030 року ціна продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) не може бути меншою за їх нормативну грошову оцінку.

Право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може також набуватися банками лише в порядку звернення стягнення на них як на предмет застави. Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками на земельних торгах протягом двох років з дня набуття права власності.

Іноземці отримують право придбавати землю або частки в юридичних особах — власниках землі тільки в разі схвалення цього на референдумі.

За будь-яких умов заборона поширюється на:
* іноземців та їх юридичних осіб — в частині земель, що розташовані ближче 50 кілометрів від державного кордону України;
* громадян держави, визнаної державою-агресором або державою-окупантом;
* осіб, які належать або належали до терористичних організацій;
* юридичних осіб, що належать іноземним державам;
* юридичних осіб, у яких неможливо встановити бенефіціарного власника (контролера);
* юридичних осіб, бенефіціарні власники (контролери) яких зареєстровані в офшорних зонах або державах з «чорного списку» FATF;
* осіб, стосовно яких застосовано санкції.
Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина України не може перевищувати '''десяти тисяч гектарів.'''

Розрахунки за цивільно-правовими угодами про відчуження землі провадяться в безготівковій формі; обов’язкова наявність у набувача землі документів, які підтверджують джерела походження коштів. Переважне право на придбання земельної ділянки (яке належить поточному орендарю) може бути передано ним іншій особі.

'''Ціна продажу''' виділених в натурі (на місцевості) '''земельних часток (паїв)''' '''не може бути меншою за їх нормативну грошову оцінку.'''

З 2030 року скасовується мінімальна ціна продажу виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв).

Відповідно до '''ст. 131''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20#Text Земельного Кодексу України] врегульовано набуття права власності на земельні ділянки на підставі цивільно-правових угод:

1. Укладення цивільно-правових угод, що передбачають перехід права власності на земельні ділянки, а також набуття права власності на земельні ділянки за такими угодами здійснюються відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.

2. Купівля-продаж земельної ділянки здійснюється з дотриманням переважного права на її придбання. Переважне право на придбання земельної ділянки може бути передано його суб’єктом іншій особі, про що такий суб’єкт має письмово повідомити власника земельної ділянки".

Припинення права власності на земельну ділянку особи, якщо земельна ділянка не може належати їй на праві власності та/або у зв’язку з порушенням обов’язку щодо її відчуження протягом установленого законом строку визначено '''статтею 145''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20#Text Земельного Кодексу України], та припиняється з наступних умов:

1. Якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

2. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов’язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

3. У разі порушення вимог статті 130 цього Кодексу щодо граничної площі земель сільськогосподарського призначення, що можуть перебувати у власності однієї особи, земельні ділянки, площа яких перевищує зазначені граничні розміри, конфіскуються за рішенням суду.

4. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов’язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику"

== Корисні посилання ==
* [https://land.gov.ua Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру]
== Див. також ==
* [[Продаж земель сільськогосподарського призначення (ринок землі)]]
[[Категорія:Право користування землями‎]]
[[Категорія:Право власності на землю‎]]

Процедура скорочення чисельності або штату працівників

2020-06-11T08:34:07Z

Oleh.alieksieiev:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України] (далі - КЗпП України)
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України «Про зайнятість населення»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3721-12 Закон України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2195-15 Закон України «Про соціальний захист дітей війни»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0989-13 наказ Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 317 «Про затвердження форми звітності № 4-ПН „Інформація про заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці” та Порядку її подання», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за № 989/23521]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанова Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
* [https://oda.court.gov.ua/sud1590/pravovipoziciivsu/6-40cs15 постанова Верховного Суду України у справі за № 6-40цс15 від 01.04.2015 р.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0017323-11 роз’яснення Міністерства юстиції України від 25.01.2011 " Гарантії працівників у разі ліквідації або реорганізації підприємства, установи, організації"]

== Скорочення чисельності або штату працівників як підстава для розірвання трудового договору ==
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] '''трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі,''' ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, '''скорочення чисельності або штату працівників'''.

Відповідно до роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики України, надане листом від 07.04.2011 № 114/06/187-11, скорочення штату працівників та скорочення чисельності працівників – це різні поняття.

'''Чисельність працівників''' – це списочний склад працюючих, і скорочення чисельності працівників передбачає зменшення їх кількості. Наприклад, у штатному розписі замість 7 штатних одиниць менеджерів з продажу залишається лише 3. Тобто зменшується певна кількість працюючих однієї професії.

'''Штат працівників''' – це сукупність посад, встановлених штатним розписом підприємства. Тому скорочення штату являє собою зміну штатного розпису за рахунок ліквідації певних посад або зменшення кількості штатних одиниць за певними посадами. Наприклад, скорочується посада водія, посада інспектора з кадрів тощо.

Скорочення чисельності або штату працівників допускається виключно у разі наявності змін в організації виробництва і праці (наприклад, вдосконалення, покращення процесу виробництва, зменшення обсягу виробництва продукції, перепрофілювання підприємства, установи, організації тощо).
[[Файл:Лист Міністерства праці та соціальної політики від 07.04.2011 №11406187-11.docx|міні|Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 07.04.2011 №114/06/187-11]]
== Етапи скорочення чисельності або штату працівників ==
[[Файл:Звільнення у зв'язку зі скороченням штату. Алгоритм дій. .jpg|міні|Звільнення у зв'язку зі скороченням штату. Алгоритм дій. ]]
Процедура скорочення чисельності або штату працівників передбачає:
# повідомлення первинних профспілкових організацій про заплановане скорочення чисельності або штату працівників;
# видання наказу про скорочення чисельності або штату працівників;
# попередження працівників про наступне вивільнення, пропонування переведення на іншу роботу;
# отримання згоди виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації на звільнення працівників;
# інформування місцевого центру зайнятості про заплановане масове вивільнення працівників;
# звільнення працівників.

== Повідомлення первинних профспілкових організацій про заплановане скорочення чисельності або штату працівників ==
Відповідно до частини третьої статті 22 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»] у разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, '''не пізніше як за три місяці''' до намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям (у разі наявності) інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

== Видання наказу про скорочення чисельності або штату працівників ==
Наступним кроком процедури скорочення чисельності або штату працівників є видання наказу із основної діяльності про внесення змін до структури і штатного розпису підприємства, установи, організації. Наказ має містити обгрунтування скорочення чисельності або штату працівників.
У ньому мають бути зазначено перелік посад, кількість та категорії працівників, які будуть виключені із штатного розпису.

== Порядок вивільнення працівників ==
При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці необхідно враховувати:
* обмеження щодо звільнення окремих категорій працівників;
* переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

=== Обмеження щодо звільнення окремих категорій працівників ===
'''Не допускається звільнення''' за пунктом 1 статті 40 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] (крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації) '''окремих категорій працівників, а саме:'''
* вагітних жінок (''стаття 184 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'') ;
* жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - у випадках, якщо дитина потребує домашнього догляду, визначеному у медичному висновку, але не більше як до досягення дитиною шестирічного віку)(''стаття 184 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
* одиноких матерів при наявності дитини віком до 14 років або дитини з інвалідністю (''стаття 184 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
* батьків, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі) (''статті 184, 186-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
* опікунів (піклувальників)(''статті 184, 186-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
* прийомних батьків (''статті 184, 186-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
* батьків – вихователів (''статті 184, 186-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
* працівників молодше вісімнадцяти років (звільнення провадиться лише у виняткових випадках і не допускається без працевлаштування) (''стаття 198 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
* працівників в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (''частина третя статті 40 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
* працівників, які обиралися до складу профспілкових органів підприємства, установи, організації, протягом року після закінчення строку, на який обирався цей склад (крім випадків виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі у зв'язку із станом здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи, або вчинення працівником дій, за які законом передбачена можливість звільнення з роботи чи служби). Така гарантія не надається працівникам у разі дострокового припинення повноважень у цих органах у зв'язку з неналежним виконанням своїх обов'язків або за власним бажанням, за винятком випадків, якщо це пов'язано із станом здоров'я (''стаття 252 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], частина четверта статті 41 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності]"'').

=== Переважне право на залишення на роботі ===
Відповідно до статті 42 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] '''при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці'''.

'''При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається''':
* сімейним – при наявності двох і більше утриманців;
* особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;
* працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;
* працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;
* учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»];
* авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;
* працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;
* особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;
* працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби;
* працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.

'''Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.'''
Так, '''першочергове право на залишення на роботі''' при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації '''надається також''':
* учасникам бойових дій (''пункт 13 частини першої статті 12'' [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]);
* особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (''пункт 14 частини першої статті 13'' [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]);
* сім'ям військовослужбовців, партизанів, осіб, які, перебуваючи у складі добровольчих формувань, загинули або померли внаслідок поранення, одержаного під час безпосередньої участі в антитерористичній операції та інші особи на яких, згідно з статтею 10 Закону поширюється його чинність (''пункт 14 частини першої статті 15'' [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»])
* особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (''пункт 20 частини першої статті 16'' Закону України [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]);
* особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною (''пункт 20 частини першої статті 9'' Закону України [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3721-12 «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»]).
* дітям війни (''стаття 5'' Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2195-15 «Про соціальний захист дітей війни»]);
* особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорій 1, 2, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які належать до категорії 3 (''пункт 7 статті 20, пункт 1 частини першої статті 21, пункт 1 статті 22'' [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]). 

=== Попередження працівників про наступне вивільнення ===
Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають '''не пізніше ніж за два місяці''' (''частина перша статті 49-2 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).''

При цьому, законодавством про працю не передбачена форма та спосіб повідомлення працівника про скорочення чисельності або штату працівників. Водночас у разі виникнення трудових спорів власник повинен мати докази, що працівника було повідомлено про відповідне скорочення за два місяці.
У зв'язку з цим, попереджати працівника про наступне вивільнення доцільно у письмовій формі (із проставленням працівником підпису та дати ознайомлення).

Збіг двомісячного строку, встановленого статтею 49-2 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], починається з наступного дня після ознайомлення.

Чинне законодавство не передбачає виключення із строку попередження працівника про наступне вивільнення (не менш ніж за 2 місяці) часу знаходження його у відпустці або тимчасової непрацездатності.

При недодержанні строку попередження працівника про звільнення, якщо він не підлягає поновленню на роботі з інших підстав, суд змінює дату його звільнення, зарахувавши строк попередження, протягом якого він працював (пункт 19 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]).

=== Пропозиція працівникові іншої роботи ===
'''Одночасно з попередженням''' про звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган '''пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації''' (''частина третя статті 49-2 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'').

Отже, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний пропонувати працівнику вакансії, які були на день попередження про звільнення, а також вакансії, які з’являються протягом 2 місяців і які відповідають його професії та кваліфікації (рівнозначні нинішній посаді або нижчі). Разом з цим власник або уповноважений ним орган не зобов’язаний пропонувати працівнику посаду вищого рівня, можливість призначення на такі посади визначається загальними правилами про комплектування кадрів, які діють на підприємстві.

Звільнення з підстав скорочення чисельності або штату працівників допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу (''частина друга статті 40 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'').
== Отримання згоди виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації на звільнення працівників ==
Згідно з частиною першою статті 43 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] '''розірвання трудового договору''' з підстав, передбачених, зокрема пунктом 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації) статті 40 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], '''може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник''', крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, працівником органу внутрішніх справ, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.

Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся власник або уповноважений ним орган.

=== Строк розгляду подання про розірвання трудового договору ===
У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає '''у 15-денний строк''' обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.

=== Порядок розгляду подання про розірвання трудового договору ===
Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися '''у присутності працівника''', на якого воно внесено.

Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат.

Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

=== Строк протягом якого виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє про прийняте рішення ===
Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі '''в триденний строк''' після його прийняття.

У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.

=== Відмова у наданні згоди на розірвання трудового договору ===
Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обгрунтованим.

У разі якщо в рішенні немає обгрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

=== Строк, протягом якого трудовий договір може бути розірвано ===
Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

=== Наслідки розірвання трудового договору без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) ===
Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша статті 43 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]) розглядає спір по суті.

Аналогічним чином вирішується спір про поновлення на роботі, якщо згоду профспілкового органу на звільнення визнано такою, що не має юридичного значення. Відмова профспілкового органу в згоді на звільнення є підставою для поновлення працівника на роботі (''пункт 15 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]'').

== [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0989-13 Інформування місцевого центру зайнятості про заплановане масове вивільнення працівників] ==
'''У разі якщо вивільнення працівників''' у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації '''є масовим, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний''' своєчасно та в повному обсязі '''поінформувати''' ''територіальний орган Державної служби зайнятості України у містах Києві та Севастополі, районі, місті, районі у місті за місцем реєстрації як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування'' '''про заплановане вивільнення працівників за два місяці до вивільнення''' (''стаття 48, абзац третій пункту 4 частини третьої статті 50 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України "Про зайнятість населенння"]).''

Масовим вивільненням з ініціативи роботодавця (крім випадку ліквідації юридичної особи) є одноразове або протягом:
* одного місяця:
# вивільнення 10 і більше працівників на підприємстві, в установі та організації з чисельністю від 20 до 100 працівників;
# вивільнення 10 і більше відсотків працівників на підприємстві, в установі та організації з чисельністю від 101 до 300 працівників;
* трьох місяців - вивільнення 20 і більше відсотків працівників на підприємстві, в установі та організації незалежно від чисельності працівників.
{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!'''
'''У разі неподання або порушення роботодавцем установленого порядку подання даних''', передбачених абзацом третім пункту 4 частини третьої статті 50 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України "Про зайнятість населенння"], '''стягується штраф у чотирикратному розмірі мінімальної заробітної плати''', встановленої на момент виявлення порушення.
|}

== Звільнення працівників ==
=== Видання наказу про звільнення, внесення запису до трудової книжки ===
Після закінчення двомісячного терміну з дня повідомлення працівника про наступне вивільнення та у разі відмови працівника від переведення на запропоновану вакантну посаду або відсутності вакантних посад роботодавець видає індивідуальні накази про звільнення працівників (наказ з кадрових питань тривалого строку зберігання). У наказі обов’язково вказується підстава звільнення (скорочення чисельності або штату працівників) та посилання на статтю [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] (пункт 1 частини першої статті 40 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]). З наказом працівників ознайомлюють під підпис.

На підставі виданого наказу вносяться запис про звільнення до трудової книжки працівника відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110].

=== Видача трудової книжки, копії наказу про звільнення та проведення розрахунку з працівником ===
Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок (''стаття 47 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'').

При припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 1 статті 40 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку ( ''стаття 44 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'').

Якщо працівник в день звільнення не працював, то суми, що йому належать від підприємства, установи, організації мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму (''стаття 116 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'').

У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.

У разі мобілізації власника - фізичної особи свої обов’язки, визначені статтею 47 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], він повинен виконати протягом місяця після своєї демобілізації без застосування санкцій та штрафів.

== Гарантії звільненим працівникам ==
Звільнення за пунктом 1 статті 40 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] у зв’язку з скороченням чисельності або штату працівників провадиться з наданням гарантій, передбачених КЗпП України, а саме:

* працівник (при відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації) має право на отримання допомоги по безробіттю, звернувшись за працевлаштуванням до державної служби зайнятості (''частина третя статті 49-2 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
* працівник (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації) протягом одного року після розірвання трудового договору має право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, якщо власник або уповноважений ним орган проводить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації (''стаття 42-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'').

== Оскарження рішення про звільнення ==
Відповідно до частини першої статті 235 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв’язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Hезаконно звільнений працівник може звернутися з позовною заявою про поновлення на роботі й оплату за час вимушеного прогулу до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) або за зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача [[Поновлення на роботі незаконно звільненого працівника|відповідно до порядку, передбаченого законодавством]], в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (''стаття 233 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'').

{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!'''
Відповідно до пункту 19 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 року № 9] '''суди при розгляді трудових спорів, пов'язаних зі звільненням за пунктом 1 статті 40 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], з'ясовують наступне:''' чи дійсно мало місце скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано роботодавцем норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що роботодавець не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджували його за два місяці про наступне вивільнення.
|}
== Див.також ==
* [[Поновлення на роботі незаконно звільненого працівника]]
* [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]] [[Категорія:Гарантії залишення на роботі]] [[Категорія:Трудові спори]] [[Категорія:Особи, які мають особливі (трудові) заслуги перед Батьківщиною‏‎]] [[Категорія:Вагітні жінки]] [[Категорія:Одинока мати (батько)]] [[Категорія:Батьки дітей до 3-х/6-ти років]] [[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]] ‏
1.Правовий висновок у постанові Верховного Суду від 02.06.2020 р. у справі №826/24208/15 (провадження №К/9901/12472/18) щодо скорочення штату

Верховний Суд зробив висновок щодо необхідності дотримання чіткої та послідовної процедури вивільнення працівників у разі скорочення штату, яка передбачає:

1) повідомлення працівників не пізніше, ніж за два місяці;

2) пропонування працівнику всіх наявних вакантних посад, які були наявними на момент попередження працівника про звільнення та з`явилися протягом періоду з дня попередження до дня звільнення, а також існували безпосередньо станом на день звільнення, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації;

3) перевірку наявності у працівників, посади яких скорочуються, більш високої чи більш низької кваліфікації і продуктивності праці, тобто здійснення їх порівняльного аналізу за такими критеріями.

Аналогічний правовий підхід застосований в постановах Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 809/1353/16 та від 13 березня 2020 року у справі № 813/2688/16.

При цьому, визначальним критерієм для встановлення наявності переважного права на залишення на роботі працівника при скороченні чисельності штату у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці є саме рівень його кваліфікації та продуктивність праці, а сімейний стан, стаж роботи та інші обставини, що надають право для залишення на роботі, враховуються лише у тому разі, коли працівники мають однакову кваліфікацію і продуктивність праці. Разом з тим, під кваліфікацією розуміється здатність працівника виконувати завдання та обов`язки відповідної роботи. Доказами більш високої кваліфікації можуть бути відомості про освіту і присвоєння кваліфікаційних розрядів (класів, категорій, рангів), підвищення кваліфікації, навчання без відриву від виробництва, винаходи і раціоналізаторські пропозиції, авторами яких є відповідні працівники, тимчасове виконання обов`язків більш кваліфікованих працівників, досвід трудової діяльності.

Про продуктивність праці, як узагальнюючий показник її результативності, може свідчити збільшення обсягу виконуваної роботи, її якості, суміщення професій тощо. Однією з істотних ознак більш високої продуктивності праці є дисциплінованість працівника.

Таким чином, для порівняння кваліфікації та продуктивності праці працівників повинні досліджуватись документи та інші відомості про освіту і присвоєння кваліфікаційних розрядів, про підвищення кваліфікації, про навчання без відриву від виробництва, про винаходи і раціоналізаторські пропозиції, авторами яких є відповідні працівники, про тимчасове виконання обов`язків більш кваліфікованих працівників, про досвід трудової діяльності, про виконання норм виробітку (продуктивність праці), про розширення зони обслуговування, про збільшення обсягу виконуваної роботи, про суміщення професій тощо.

Продуктивність праці і кваліфікація працівника підлягають оцінюванню окремо, але в кінцевому підсумку роботодавець повинен визначити працівників, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці за сукупністю цих двох показників. При відсутності різниці у кваліфікації і продуктивності праці перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені в частині другій статті 42 КЗпП.

Водночас, для виявлення працівників, які підлягають у першу чергу залишенню на роботі при скороченні штатів, роботодавець повинен зробити порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягають звільненню. Такий аналіз може бути проведений шляхом складання відповідної довідки у довільній формі з наведенням даних, які свідчать про переважне право одного перед іншим на залишення на роботі.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 31 січня 2018 року у справі № 824/3229/14-а, від 11 липня 2018 року у справі № 816/1232/17, від 17 березня 2020 року у справі № 826/510/16.

Отже, лише виконання роботодавцем усіх у сукупності вищезазначених гарантій реалізації працівником права на працю при скороченні штатів є підставою для правомірного звільнення.

'''''2) пропонування працівнику всіх наявних вакантних посад, які були наявними на момент попередження працівника про звільнення та з`явилися протягом періоду з дня попередження до дня звільнення, а також існували безпосередньо станом на день звільнення, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації;'''''

'''''3) перевірку наявності у працівників, посади яких скорочуються, більш високої чи більш низької кваліфікації і продуктивності праці, тобто здійснення їх порівняльного аналізу за такими критеріями.'''''

'''''Аналогічний правовий підхід застосований в постановах Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 809/1353/16 та від 13 березня 2020 року у справі № 813/2688/16.'''''

'''''При цьому, визначальним критерієм для встановлення наявності переважного права на залишення на роботі працівника при скороченні чисельності штату у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці є саме рівень його кваліфікації та продуктивність праці, а сімейний стан, стаж роботи та інші обставини, що надають право для залишення на роботі, враховуються лише у тому разі, коли працівники мають однакову кваліфікацію і продуктивність праці. Разом з тим, під кваліфікацією розуміється здатність працівника виконувати завдання та обов`язки відповідної роботи. Доказами більш високої кваліфікації можуть бути відомості про освіту і присвоєння кваліфікаційних розрядів (класів, категорій, рангів), підвищення кваліфікації, навчання без відриву від виробництва, винаходи і раціоналізаторські пропозиції, авторами яких є відповідні працівники, тимчасове виконання обов`язків більш кваліфікованих працівників, досвід трудової діяльності.'''''

'''''Про продуктивність праці, як узагальнюючий показник її результативності, може свідчити збільшення обсягу виконуваної роботи, її якості, суміщення професій тощо. Однією з істотних ознак більш високої продуктивності праці є дисциплінованість працівника.'''''

'''''Таким чином, для порівняння кваліфікації та продуктивності праці працівників повинні досліджуватись документи та інші відомості про освіту і присвоєння кваліфікаційних розрядів, про підвищення кваліфікації, про навчання без відриву від виробництва, про винаходи і раціоналізаторські пропозиції, авторами яких є відповідні працівники, про тимчасове виконання обов`язків більш кваліфікованих працівників, про досвід трудової діяльності, про виконання норм виробітку (продуктивність праці), про розширення зони обслуговування, про збільшення обсягу виконуваної роботи, про суміщення професій тощо.'''''

'''''Продуктивність праці і кваліфікація працівника підлягають оцінюванню окремо, але в кінцевому підсумку роботодавець повинен визначити працівників, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці за сукупністю цих двох показників. При відсутності різниці у кваліфікації і продуктивності праці перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені в частині другій статті 42 КЗпП.'''''

'''''Водночас, для виявлення працівників, які підлягають у першу чергу залишенню на роботі при скороченні штатів, роботодавець повинен зробити порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягають звільненню. Такий аналіз може бути проведений шляхом складання відповідної довідки у довільній формі з наведенням даних, які свідчать про переважне право одного перед іншим на залишення на роботі.'''''

'''''Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 31 січня 2018 року у справі № 824/3229/14-а, від 11 липня 2018 року у справі № 816/1232/17, від 17 березня 2020 року у справі № 826/510/16.'''''

'''''Отже, лише виконання роботодавцем усіх у сукупності вищезазначених гарантій реалізації працівником права на працю при скороченні штатів є підставою для правомірного звільнення.'''''

[[Категорія:Діти війни]]
[[Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи‏]]
[[Категорія:Суди‏]]

Процедура скорочення чисельності або штату працівників

2020-06-11T08:31:02Z

Oleh.alieksieiev:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України] (далі - КЗпП України)
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України «Про зайнятість населення»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3721-12 Закон України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2195-15 Закон України «Про соціальний захист дітей війни»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0989-13 наказ Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 317 «Про затвердження форми звітності № 4-ПН „Інформація про заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці” та Порядку її подання», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за № 989/23521]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанова Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
* [https://oda.court.gov.ua/sud1590/pravovipoziciivsu/6-40cs15 постанова Верховного Суду України у справі за № 6-40цс15 від 01.04.2015 р.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0017323-11 роз’яснення Міністерства юстиції України від 25.01.2011 " Гарантії працівників у разі ліквідації або реорганізації підприємства, установи, організації"]

== Скорочення чисельності або штату працівників як підстава для розірвання трудового договору ==
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] '''трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі,''' ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, '''скорочення чисельності або штату працівників'''.

Відповідно до роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики України, надане листом від 07.04.2011 № 114/06/187-11, скорочення штату працівників та скорочення чисельності працівників – це різні поняття.

'''Чисельність працівників''' – це списочний склад працюючих, і скорочення чисельності працівників передбачає зменшення їх кількості. Наприклад, у штатному розписі замість 7 штатних одиниць менеджерів з продажу залишається лише 3. Тобто зменшується певна кількість працюючих однієї професії.

'''Штат працівників''' – це сукупність посад, встановлених штатним розписом підприємства. Тому скорочення штату являє собою зміну штатного розпису за рахунок ліквідації певних посад або зменшення кількості штатних одиниць за певними посадами. Наприклад, скорочується посада водія, посада інспектора з кадрів тощо.

Скорочення чисельності або штату працівників допускається виключно у разі наявності змін в організації виробництва і праці (наприклад, вдосконалення, покращення процесу виробництва, зменшення обсягу виробництва продукції, перепрофілювання підприємства, установи, організації тощо).
[[Файл:Лист Міністерства праці та соціальної політики від 07.04.2011 №11406187-11.docx|міні|Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 07.04.2011 №114/06/187-11]]
== Етапи скорочення чисельності або штату працівників ==
[[Файл:Звільнення у зв'язку зі скороченням штату. Алгоритм дій. .jpg|міні|Звільнення у зв'язку зі скороченням штату. Алгоритм дій. ]]
Процедура скорочення чисельності або штату працівників передбачає:
# повідомлення первинних профспілкових організацій про заплановане скорочення чисельності або штату працівників;
# видання наказу про скорочення чисельності або штату працівників;
# попередження працівників про наступне вивільнення, пропонування переведення на іншу роботу;
# отримання згоди виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації на звільнення працівників;
# інформування місцевого центру зайнятості про заплановане масове вивільнення працівників;
# звільнення працівників.

== Повідомлення первинних профспілкових організацій про заплановане скорочення чисельності або штату працівників ==
Відповідно до частини третьої статті 22 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»] у разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, '''не пізніше як за три місяці''' до намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям (у разі наявності) інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

== Видання наказу про скорочення чисельності або штату працівників ==
Наступним кроком процедури скорочення чисельності або штату працівників є видання наказу із основної діяльності про внесення змін до структури і штатного розпису підприємства, установи, організації. Наказ має містити обгрунтування скорочення чисельності або штату працівників.
У ньому мають бути зазначено перелік посад, кількість та категорії працівників, які будуть виключені із штатного розпису.

== Порядок вивільнення працівників ==
При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці необхідно враховувати:
* обмеження щодо звільнення окремих категорій працівників;
* переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

=== Обмеження щодо звільнення окремих категорій працівників ===
'''Не допускається звільнення''' за пунктом 1 статті 40 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] (крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації) '''окремих категорій працівників, а саме:'''
* вагітних жінок (''стаття 184 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'') ;
* жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - у випадках, якщо дитина потребує домашнього догляду, визначеному у медичному висновку, але не більше як до досягення дитиною шестирічного віку)(''стаття 184 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
* одиноких матерів при наявності дитини віком до 14 років або дитини з інвалідністю (''стаття 184 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
* батьків, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі) (''статті 184, 186-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
* опікунів (піклувальників)(''статті 184, 186-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
* прийомних батьків (''статті 184, 186-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
* батьків – вихователів (''статті 184, 186-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
* працівників молодше вісімнадцяти років (звільнення провадиться лише у виняткових випадках і не допускається без працевлаштування) (''стаття 198 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
* працівників в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (''частина третя статті 40 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
* працівників, які обиралися до складу профспілкових органів підприємства, установи, організації, протягом року після закінчення строку, на який обирався цей склад (крім випадків виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі у зв'язку із станом здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи, або вчинення працівником дій, за які законом передбачена можливість звільнення з роботи чи служби). Така гарантія не надається працівникам у разі дострокового припинення повноважень у цих органах у зв'язку з неналежним виконанням своїх обов'язків або за власним бажанням, за винятком випадків, якщо це пов'язано із станом здоров'я (''стаття 252 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], частина четверта статті 41 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності]"'').

=== Переважне право на залишення на роботі ===
Відповідно до статті 42 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] '''при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці'''.

'''При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається''':
* сімейним – при наявності двох і більше утриманців;
* особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;
* працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;
* працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;
* учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»];
* авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;
* працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;
* особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;
* працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби;
* працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.

'''Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.'''
Так, '''першочергове право на залишення на роботі''' при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації '''надається також''':
* учасникам бойових дій (''пункт 13 частини першої статті 12'' [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]);
* особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (''пункт 14 частини першої статті 13'' [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]);
* сім'ям військовослужбовців, партизанів, осіб, які, перебуваючи у складі добровольчих формувань, загинули або померли внаслідок поранення, одержаного під час безпосередньої участі в антитерористичній операції та інші особи на яких, згідно з статтею 10 Закону поширюється його чинність (''пункт 14 частини першої статті 15'' [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»])
* особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (''пункт 20 частини першої статті 16'' Закону України [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]);
* особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною (''пункт 20 частини першої статті 9'' Закону України [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3721-12 «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»]).
* дітям війни (''стаття 5'' Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2195-15 «Про соціальний захист дітей війни»]);
* особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорій 1, 2, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які належать до категорії 3 (''пункт 7 статті 20, пункт 1 частини першої статті 21, пункт 1 статті 22'' [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]). 

=== Попередження працівників про наступне вивільнення ===
Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають '''не пізніше ніж за два місяці''' (''частина перша статті 49-2 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).''

При цьому, законодавством про працю не передбачена форма та спосіб повідомлення працівника про скорочення чисельності або штату працівників. Водночас у разі виникнення трудових спорів власник повинен мати докази, що працівника було повідомлено про відповідне скорочення за два місяці.
У зв'язку з цим, попереджати працівника про наступне вивільнення доцільно у письмовій формі (із проставленням працівником підпису та дати ознайомлення).

Збіг двомісячного строку, встановленого статтею 49-2 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], починається з наступного дня після ознайомлення.

Чинне законодавство не передбачає виключення із строку попередження працівника про наступне вивільнення (не менш ніж за 2 місяці) часу знаходження його у відпустці або тимчасової непрацездатності.

При недодержанні строку попередження працівника про звільнення, якщо він не підлягає поновленню на роботі з інших підстав, суд змінює дату його звільнення, зарахувавши строк попередження, протягом якого він працював (пункт 19 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]).

=== Пропозиція працівникові іншої роботи ===
'''Одночасно з попередженням''' про звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган '''пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації''' (''частина третя статті 49-2 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'').

Отже, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний пропонувати працівнику вакансії, які були на день попередження про звільнення, а також вакансії, які з’являються протягом 2 місяців і які відповідають його професії та кваліфікації (рівнозначні нинішній посаді або нижчі). Разом з цим власник або уповноважений ним орган не зобов’язаний пропонувати працівнику посаду вищого рівня, можливість призначення на такі посади визначається загальними правилами про комплектування кадрів, які діють на підприємстві.

Звільнення з підстав скорочення чисельності або штату працівників допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу (''частина друга статті 40 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'').
== Отримання згоди виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації на звільнення працівників ==
Згідно з частиною першою статті 43 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] '''розірвання трудового договору''' з підстав, передбачених, зокрема пунктом 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації) статті 40 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], '''може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник''', крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, працівником органу внутрішніх справ, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.

Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся власник або уповноважений ним орган.

=== Строк розгляду подання про розірвання трудового договору ===
У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає '''у 15-денний строк''' обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.

=== Порядок розгляду подання про розірвання трудового договору ===
Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися '''у присутності працівника''', на якого воно внесено.

Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат.

Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

=== Строк протягом якого виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє про прийняте рішення ===
Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі '''в триденний строк''' після його прийняття.

У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.

=== Відмова у наданні згоди на розірвання трудового договору ===
Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обгрунтованим.

У разі якщо в рішенні немає обгрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

=== Строк, протягом якого трудовий договір може бути розірвано ===
Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

=== Наслідки розірвання трудового договору без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) ===
Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша статті 43 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]) розглядає спір по суті.

Аналогічним чином вирішується спір про поновлення на роботі, якщо згоду профспілкового органу на звільнення визнано такою, що не має юридичного значення. Відмова профспілкового органу в згоді на звільнення є підставою для поновлення працівника на роботі (''пункт 15 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]'').

== [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0989-13 Інформування місцевого центру зайнятості про заплановане масове вивільнення працівників] ==
'''У разі якщо вивільнення працівників''' у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації '''є масовим, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний''' своєчасно та в повному обсязі '''поінформувати''' ''територіальний орган Державної служби зайнятості України у містах Києві та Севастополі, районі, місті, районі у місті за місцем реєстрації як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування'' '''про заплановане вивільнення працівників за два місяці до вивільнення''' (''стаття 48, абзац третій пункту 4 частини третьої статті 50 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України "Про зайнятість населенння"]).''

Масовим вивільненням з ініціативи роботодавця (крім випадку ліквідації юридичної особи) є одноразове або протягом:
* одного місяця:
# вивільнення 10 і більше працівників на підприємстві, в установі та організації з чисельністю від 20 до 100 працівників;
# вивільнення 10 і більше відсотків працівників на підприємстві, в установі та організації з чисельністю від 101 до 300 працівників;
* трьох місяців - вивільнення 20 і більше відсотків працівників на підприємстві, в установі та організації незалежно від чисельності працівників.
{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!'''
'''У разі неподання або порушення роботодавцем установленого порядку подання даних''', передбачених абзацом третім пункту 4 частини третьої статті 50 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України "Про зайнятість населенння"], '''стягується штраф у чотирикратному розмірі мінімальної заробітної плати''', встановленої на момент виявлення порушення.
|}

== Звільнення працівників ==
=== Видання наказу про звільнення, внесення запису до трудової книжки ===
Після закінчення двомісячного терміну з дня повідомлення працівника про наступне вивільнення та у разі відмови працівника від переведення на запропоновану вакантну посаду або відсутності вакантних посад роботодавець видає індивідуальні накази про звільнення працівників (наказ з кадрових питань тривалого строку зберігання). У наказі обов’язково вказується підстава звільнення (скорочення чисельності або штату працівників) та посилання на статтю [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] (пункт 1 частини першої статті 40 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]). З наказом працівників ознайомлюють під підпис.

На підставі виданого наказу вносяться запис про звільнення до трудової книжки працівника відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110].

=== Видача трудової книжки, копії наказу про звільнення та проведення розрахунку з працівником ===
Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок (''стаття 47 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'').

При припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 1 статті 40 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку ( ''стаття 44 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'').

Якщо працівник в день звільнення не працював, то суми, що йому належать від підприємства, установи, організації мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму (''стаття 116 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'').

У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.

У разі мобілізації власника - фізичної особи свої обов’язки, визначені статтею 47 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], він повинен виконати протягом місяця після своєї демобілізації без застосування санкцій та штрафів.

== Гарантії звільненим працівникам ==
Звільнення за пунктом 1 статті 40 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] у зв’язку з скороченням чисельності або штату працівників провадиться з наданням гарантій, передбачених КЗпП України, а саме:

* працівник (при відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації) має право на отримання допомоги по безробіттю, звернувшись за працевлаштуванням до державної служби зайнятості (''частина третя статті 49-2 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
* працівник (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації) протягом одного року після розірвання трудового договору має право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, якщо власник або уповноважений ним орган проводить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації (''стаття 42-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'').

== Оскарження рішення про звільнення ==
Відповідно до частини першої статті 235 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв’язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Hезаконно звільнений працівник може звернутися з позовною заявою про поновлення на роботі й оплату за час вимушеного прогулу до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) або за зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача [[Поновлення на роботі незаконно звільненого працівника|відповідно до порядку, передбаченого законодавством]], в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (''стаття 233 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'').

{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!'''
Відповідно до пункту 19 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 року № 9] '''суди при розгляді трудових спорів, пов'язаних зі звільненням за пунктом 1 статті 40 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], з'ясовують наступне:''' чи дійсно мало місце скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано роботодавцем норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що роботодавець не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджували його за два місяці про наступне вивільнення.
|}
== Див.також ==
* [[Поновлення на роботі незаконно звільненого працівника]]
* [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]] [[Категорія:Гарантії залишення на роботі]] [[Категорія:Трудові спори]] [[Категорія:Особи, які мають особливі (трудові) заслуги перед Батьківщиною‏‎]] [[Категорія:Вагітні жінки]] [[Категорія:Одинока мати (батько)]] [[Категорія:Батьки дітей до 3-х/6-ти років]] [[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]] ‏
1.Правовий висновок у постанові Верховного Суду від 02.06.2020 р. у справі №826/24208/15 (провадження №К/9901/12472/18) щодо скорочення штату

Верховний Суд зробив висновок щодо необхідності дотримання чіткої та послідовної процедури вивільнення працівників у разі скорочення штату, яка передбачає:

1) повідомлення працівників не пізніше, ніж за два місяці;

2) пропонування працівнику всіх наявних вакантних посад, які були наявними на момент попередження працівника про звільнення та з`явилися протягом періоду з дня попередження до дня звільнення, а також існували безпосередньо станом на день звільнення, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації;

3) перевірку наявності у працівників, посади яких скорочуються, більш високої чи більш низької кваліфікації і продуктивності праці, тобто здійснення їх порівняльного аналізу за такими критеріями.

Аналогічний правовий підхід застосований в постановах Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 809/1353/16 та від 13 березня 2020 року у справі № 813/2688/16.

При цьому, визначальним критерієм для встановлення наявності переважного права на залишення на роботі працівника при скороченні чисельності штату у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці є саме рівень його кваліфікації та продуктивність праці, а сімейний стан, стаж роботи та інші обставини, що надають право для залишення на роботі, враховуються лише у тому разі, коли працівники мають однакову кваліфікацію і продуктивність праці. Разом з тим, під кваліфікацією розуміється здатність працівника виконувати завдання та обов`язки відповідної роботи. Доказами більш високої кваліфікації можуть бути відомості про освіту і присвоєння кваліфікаційних розрядів (класів, категорій, рангів), підвищення кваліфікації, навчання без відриву від виробництва, винаходи і раціоналізаторські пропозиції, авторами яких є відповідні працівники, тимчасове виконання обов`язків більш кваліфікованих працівників, досвід трудової діяльності.

Про продуктивність праці, як узагальнюючий показник її результативності, може свідчити збільшення обсягу виконуваної роботи, її якості, суміщення професій тощо. Однією з істотних ознак більш високої продуктивності праці є дисциплінованість працівника.

Таким чином, для порівняння кваліфікації та продуктивності праці працівників повинні досліджуватись документи та інші відомості про освіту і присвоєння кваліфікаційних розрядів, про підвищення кваліфікації, про навчання без відриву від виробництва, про винаходи і раціоналізаторські пропозиції, авторами яких є відповідні працівники, про тимчасове виконання обов`язків більш кваліфікованих працівників, про досвід трудової діяльності, про виконання норм виробітку (продуктивність праці), про розширення зони обслуговування, про збільшення обсягу виконуваної роботи, про суміщення професій тощо.

Продуктивність праці і кваліфікація працівника підлягають оцінюванню окремо, але в кінцевому підсумку роботодавець повинен визначити працівників, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці за сукупністю цих двох показників. При відсутності різниці у кваліфікації і продуктивності праці перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені в частині другій статті 42 КЗпП.

Водночас, для виявлення працівників, які підлягають у першу чергу залишенню на роботі при скороченні штатів, роботодавець повинен зробити порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягають звільненню. Такий аналіз може бути проведений шляхом складання відповідної довідки у довільній формі з наведенням даних, які свідчать про переважне право одного перед іншим на залишення на роботі.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 31 січня 2018 року у справі № 824/3229/14-а, від 11 липня 2018 року у справі № 816/1232/17, від 17 березня 2020 року у справі № 826/510/16.

Отже, лише виконання роботодавцем усіх у сукупності вищезазначених гарантій реалізації працівником права на працю при скороченні штатів є підставою для правомірного звільнення.

'''''1) повідомлення працівників не пізніше, ніж за два місяці;'''''

'''''2) пропонування працівнику всіх наявних вакантних посад, які були наявними на момент попередження працівника про звільнення та з`явилися протягом періоду з дня попередження до дня звільнення, а також існували безпосередньо станом на день звільнення, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації;'''''

'''''3) перевірку наявності у працівників, посади яких скорочуються, більш високої чи більш низької кваліфікації і продуктивності праці, тобто здійснення їх порівняльного аналізу за такими критеріями.'''''

'''''Аналогічний правовий підхід застосований в постановах Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 809/1353/16 та від 13 березня 2020 року у справі № 813/2688/16.'''''

'''''При цьому, визначальним критерієм для встановлення наявності переважного права на залишення на роботі працівника при скороченні чисельності штату у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці є саме рівень його кваліфікації та продуктивність праці, а сімейний стан, стаж роботи та інші обставини, що надають право для залишення на роботі, враховуються лише у тому разі, коли працівники мають однакову кваліфікацію і продуктивність праці. Разом з тим, під кваліфікацією розуміється здатність працівника виконувати завдання та обов`язки відповідної роботи. Доказами більш високої кваліфікації можуть бути відомості про освіту і присвоєння кваліфікаційних розрядів (класів, категорій, рангів), підвищення кваліфікації, навчання без відриву від виробництва, винаходи і раціоналізаторські пропозиції, авторами яких є відповідні працівники, тимчасове виконання обов`язків більш кваліфікованих працівників, досвід трудової діяльності.'''''

'''''Про продуктивність праці, як узагальнюючий показник її результативності, може свідчити збільшення обсягу виконуваної роботи, її якості, суміщення професій тощо. Однією з істотних ознак більш високої продуктивності праці є дисциплінованість працівника.'''''

'''''Таким чином, для порівняння кваліфікації та продуктивності праці працівників повинні досліджуватись документи та інші відомості про освіту і присвоєння кваліфікаційних розрядів, про підвищення кваліфікації, про навчання без відриву від виробництва, про винаходи і раціоналізаторські пропозиції, авторами яких є відповідні працівники, про тимчасове виконання обов`язків більш кваліфікованих працівників, про досвід трудової діяльності, про виконання норм виробітку (продуктивність праці), про розширення зони обслуговування, про збільшення обсягу виконуваної роботи, про суміщення професій тощо.'''''

'''''Продуктивність праці і кваліфікація працівника підлягають оцінюванню окремо, але в кінцевому підсумку роботодавець повинен визначити працівників, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці за сукупністю цих двох показників. При відсутності різниці у кваліфікації і продуктивності праці перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені в частині другій статті 42 КЗпП.'''''

'''''Водночас, для виявлення працівників, які підлягають у першу чергу залишенню на роботі при скороченні штатів, роботодавець повинен зробити порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягають звільненню. Такий аналіз може бути проведений шляхом складання відповідної довідки у довільній формі з наведенням даних, які свідчать про переважне право одного перед іншим на залишення на роботі.'''''

'''''Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 31 січня 2018 року у справі № 824/3229/14-а, від 11 липня 2018 року у справі № 816/1232/17, від 17 березня 2020 року у справі № 826/510/16.'''''

'''''Отже, лише виконання роботодавцем усіх у сукупності вищезазначених гарантій реалізації працівником права на працю при скороченні штатів є підставою для правомірного звільнення.'''''

[[Категорія:Діти війни]]
[[Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи‏]]
[[Категорія:Суди‏]]

Процедура скорочення чисельності або штату працівників

2020-06-11T07:19:39Z

Oleh.alieksieiev: /* Оскарження рішення про звільнення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України] (далі - КЗпП України)
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України «Про зайнятість населення»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3721-12 Закон України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2195-15 Закон України «Про соціальний захист дітей війни»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0989-13 наказ Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 317 «Про затвердження форми звітності № 4-ПН „Інформація про заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці” та Порядку її подання», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за № 989/23521]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанова Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
* [https://oda.court.gov.ua/sud1590/pravovipoziciivsu/6-40cs15 постанова Верховного Суду України у справі за № 6-40цс15 від 01.04.2015 р.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0017323-11 роз’яснення Міністерства юстиції України від 25.01.2011 " Гарантії працівників у разі ліквідації або реорганізації підприємства, установи, організації"]

== Скорочення чисельності або штату працівників як підстава для розірвання трудового договору ==
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] '''трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі,''' ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, '''скорочення чисельності або штату працівників'''.

Відповідно до роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики України, надане листом від 07.04.2011 № 114/06/187-11, скорочення штату працівників та скорочення чисельності працівників – це різні поняття.

'''Чисельність працівників''' – це списочний склад працюючих, і скорочення чисельності працівників передбачає зменшення їх кількості. Наприклад, у штатному розписі замість 7 штатних одиниць менеджерів з продажу залишається лише 3. Тобто зменшується певна кількість працюючих однієї професії.

'''Штат працівників''' – це сукупність посад, встановлених штатним розписом підприємства. Тому скорочення штату являє собою зміну штатного розпису за рахунок ліквідації певних посад або зменшення кількості штатних одиниць за певними посадами. Наприклад, скорочується посада водія, посада інспектора з кадрів тощо.

Скорочення чисельності або штату працівників допускається виключно у разі наявності змін в організації виробництва і праці (наприклад, вдосконалення, покращення процесу виробництва, зменшення обсягу виробництва продукції, перепрофілювання підприємства, установи, організації тощо).
[[Файл:Лист Міністерства праці та соціальної політики від 07.04.2011 №11406187-11.docx|міні|Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 07.04.2011 №114/06/187-11]]
== Етапи скорочення чисельності або штату працівників ==
[[Файл:Звільнення у зв'язку зі скороченням штату. Алгоритм дій. .jpg|міні|Звільнення у зв'язку зі скороченням штату. Алгоритм дій. ]]
Процедура скорочення чисельності або штату працівників передбачає:
# повідомлення первинних профспілкових організацій про заплановане скорочення чисельності або штату працівників;
# видання наказу про скорочення чисельності або штату працівників;
# попередження працівників про наступне вивільнення, пропонування переведення на іншу роботу;
# отримання згоди виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації на звільнення працівників;
# інформування місцевого центру зайнятості про заплановане масове вивільнення працівників;
# звільнення працівників.

== Повідомлення первинних профспілкових організацій про заплановане скорочення чисельності або штату працівників ==
Відповідно до частини третьої статті 22 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»] у разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, '''не пізніше як за три місяці''' до намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям (у разі наявності) інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

== Видання наказу про скорочення чисельності або штату працівників ==
Наступним кроком процедури скорочення чисельності або штату працівників є видання наказу із основної діяльності про внесення змін до структури і штатного розпису підприємства, установи, організації. Наказ має містити обгрунтування скорочення чисельності або штату працівників.
У ньому мають бути зазначено перелік посад, кількість та категорії працівників, які будуть виключені із штатного розпису.

== Порядок вивільнення працівників ==
При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці необхідно враховувати:
* обмеження щодо звільнення окремих категорій працівників;
* переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

=== Обмеження щодо звільнення окремих категорій працівників ===
'''Не допускається звільнення''' за пунктом 1 статті 40 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] (крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації) '''окремих категорій працівників, а саме:'''
* вагітних жінок (''стаття 184 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'') ;
* жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - у випадках, якщо дитина потребує домашнього догляду, визначеному у медичному висновку, але не більше як до досягення дитиною шестирічного віку)(''стаття 184 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
* одиноких матерів при наявності дитини віком до 14 років або дитини з інвалідністю (''стаття 184 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
* батьків, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі) (''статті 184, 186-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
* опікунів (піклувальників)(''статті 184, 186-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
* прийомних батьків (''статті 184, 186-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
* батьків – вихователів (''статті 184, 186-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
* працівників молодше вісімнадцяти років (звільнення провадиться лише у виняткових випадках і не допускається без працевлаштування) (''стаття 198 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
* працівників в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (''частина третя статті 40 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
* працівників, які обиралися до складу профспілкових органів підприємства, установи, організації, протягом року після закінчення строку, на який обирався цей склад (крім випадків виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі у зв'язку із станом здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи, або вчинення працівником дій, за які законом передбачена можливість звільнення з роботи чи служби). Така гарантія не надається працівникам у разі дострокового припинення повноважень у цих органах у зв'язку з неналежним виконанням своїх обов'язків або за власним бажанням, за винятком випадків, якщо це пов'язано із станом здоров'я (''стаття 252 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], частина четверта статті 41 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності]"'').

=== Переважне право на залишення на роботі ===
Відповідно до статті 42 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] '''при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці'''.

'''При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається''':
* сімейним – при наявності двох і більше утриманців;
* особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;
* працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;
* працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;
* учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»];
* авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;
* працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;
* особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;
* працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби;
* працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.

'''Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.'''
Так, '''першочергове право на залишення на роботі''' при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації '''надається також''':
* учасникам бойових дій (''пункт 13 частини першої статті 12'' [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]);
* особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (''пункт 14 частини першої статті 13'' [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]);
* сім'ям військовослужбовців, партизанів, осіб, які, перебуваючи у складі добровольчих формувань, загинули або померли внаслідок поранення, одержаного під час безпосередньої участі в антитерористичній операції та інші особи на яких, згідно з статтею 10 Закону поширюється його чинність (''пункт 14 частини першої статті 15'' [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»])
* особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (''пункт 20 частини першої статті 16'' Закону України [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]);
* особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною (''пункт 20 частини першої статті 9'' Закону України [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3721-12 «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»]).
* дітям війни (''стаття 5'' Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2195-15 «Про соціальний захист дітей війни»]);
* особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорій 1, 2, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які належать до категорії 3 (''пункт 7 статті 20, пункт 1 частини першої статті 21, пункт 1 статті 22'' [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]). 

=== Попередження працівників про наступне вивільнення ===
Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають '''не пізніше ніж за два місяці''' (''частина перша статті 49-2 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).''

При цьому, законодавством про працю не передбачена форма та спосіб повідомлення працівника про скорочення чисельності або штату працівників. Водночас у разі виникнення трудових спорів власник повинен мати докази, що працівника було повідомлено про відповідне скорочення за два місяці.
У зв'язку з цим, попереджати працівника про наступне вивільнення доцільно у письмовій формі (із проставленням працівником підпису та дати ознайомлення).

Збіг двомісячного строку, встановленого статтею 49-2 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], починається з наступного дня після ознайомлення.

Чинне законодавство не передбачає виключення із строку попередження працівника про наступне вивільнення (не менш ніж за 2 місяці) часу знаходження його у відпустці або тимчасової непрацездатності.

При недодержанні строку попередження працівника про звільнення, якщо він не підлягає поновленню на роботі з інших підстав, суд змінює дату його звільнення, зарахувавши строк попередження, протягом якого він працював (пункт 19 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]).

=== Пропозиція працівникові іншої роботи ===
'''Одночасно з попередженням''' про звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган '''пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації''' (''частина третя статті 49-2 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'').

Отже, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний пропонувати працівнику вакансії, які були на день попередження про звільнення, а також вакансії, які з’являються протягом 2 місяців і які відповідають його професії та кваліфікації (рівнозначні нинішній посаді або нижчі). Разом з цим власник або уповноважений ним орган не зобов’язаний пропонувати працівнику посаду вищого рівня, можливість призначення на такі посади визначається загальними правилами про комплектування кадрів, які діють на підприємстві.

Звільнення з підстав скорочення чисельності або штату працівників допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу (''частина друга статті 40 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'').
== Отримання згоди виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації на звільнення працівників ==
Згідно з частиною першою статті 43 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] '''розірвання трудового договору''' з підстав, передбачених, зокрема пунктом 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації) статті 40 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], '''може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник''', крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, працівником органу внутрішніх справ, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.

Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся власник або уповноважений ним орган.

=== Строк розгляду подання про розірвання трудового договору ===
У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає '''у 15-денний строк''' обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.

=== Порядок розгляду подання про розірвання трудового договору ===
Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися '''у присутності працівника''', на якого воно внесено.

Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат.

Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

=== Строк протягом якого виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє про прийняте рішення ===
Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі '''в триденний строк''' після його прийняття.

У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.

=== Відмова у наданні згоди на розірвання трудового договору ===
Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обгрунтованим.

У разі якщо в рішенні немає обгрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

=== Строк, протягом якого трудовий договір може бути розірвано ===
Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

=== Наслідки розірвання трудового договору без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) ===
Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша статті 43 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]) розглядає спір по суті.

Аналогічним чином вирішується спір про поновлення на роботі, якщо згоду профспілкового органу на звільнення визнано такою, що не має юридичного значення. Відмова профспілкового органу в згоді на звільнення є підставою для поновлення працівника на роботі (''пункт 15 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]'').

== [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0989-13 Інформування місцевого центру зайнятості про заплановане масове вивільнення працівників] ==
'''У разі якщо вивільнення працівників''' у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації '''є масовим, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний''' своєчасно та в повному обсязі '''поінформувати''' ''територіальний орган Державної служби зайнятості України у містах Києві та Севастополі, районі, місті, районі у місті за місцем реєстрації як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування'' '''про заплановане вивільнення працівників за два місяці до вивільнення''' (''стаття 48, абзац третій пункту 4 частини третьої статті 50 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України "Про зайнятість населенння"]).''

Масовим вивільненням з ініціативи роботодавця (крім випадку ліквідації юридичної особи) є одноразове або протягом:
* одного місяця:
# вивільнення 10 і більше працівників на підприємстві, в установі та організації з чисельністю від 20 до 100 працівників;
# вивільнення 10 і більше відсотків працівників на підприємстві, в установі та організації з чисельністю від 101 до 300 працівників;
* трьох місяців - вивільнення 20 і більше відсотків працівників на підприємстві, в установі та організації незалежно від чисельності працівників.
{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!'''
'''У разі неподання або порушення роботодавцем установленого порядку подання даних''', передбачених абзацом третім пункту 4 частини третьої статті 50 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України "Про зайнятість населенння"], '''стягується штраф у чотирикратному розмірі мінімальної заробітної плати''', встановленої на момент виявлення порушення.
|}

== Звільнення працівників ==
=== Видання наказу про звільнення, внесення запису до трудової книжки ===
Після закінчення двомісячного терміну з дня повідомлення працівника про наступне вивільнення та у разі відмови працівника від переведення на запропоновану вакантну посаду або відсутності вакантних посад роботодавець видає індивідуальні накази про звільнення працівників (наказ з кадрових питань тривалого строку зберігання). У наказі обов’язково вказується підстава звільнення (скорочення чисельності або штату працівників) та посилання на статтю [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] (пункт 1 частини першої статті 40 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]). З наказом працівників ознайомлюють під підпис.

На підставі виданого наказу вносяться запис про звільнення до трудової книжки працівника відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110].

=== Видача трудової книжки, копії наказу про звільнення та проведення розрахунку з працівником ===
Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок (''стаття 47 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'').

При припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 1 статті 40 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку ( ''стаття 44 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'').

Якщо працівник в день звільнення не працював, то суми, що йому належать від підприємства, установи, організації мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму (''стаття 116 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'').

У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.

У разі мобілізації власника - фізичної особи свої обов’язки, визначені статтею 47 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], він повинен виконати протягом місяця після своєї демобілізації без застосування санкцій та штрафів.

== Гарантії звільненим працівникам ==
Звільнення за пунктом 1 статті 40 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] у зв’язку з скороченням чисельності або штату працівників провадиться з наданням гарантій, передбачених КЗпП України, а саме:

* працівник (при відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації) має право на отримання допомоги по безробіттю, звернувшись за працевлаштуванням до державної служби зайнятості (''частина третя статті 49-2 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
* працівник (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації) протягом одного року після розірвання трудового договору має право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, якщо власник або уповноважений ним орган проводить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації (''стаття 42-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'').

== Оскарження рішення про звільнення ==
Відповідно до частини першої статті 235 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв’язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Hезаконно звільнений працівник може звернутися з позовною заявою про поновлення на роботі й оплату за час вимушеного прогулу до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) або за зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача [[Поновлення на роботі незаконно звільненого працівника|відповідно до порядку, передбаченого законодавством]], в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (''стаття 233 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'').

При виникненні спору між працівником і роботодавцем суд не вправі обговорювати питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників, але наявність підстав для звільнення (чи відбувалося скорочення штату або чисельності працівників) та дотримання відповідної процедури він перевірить обов’язково.

{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!'''
Відповідно до пункту 19 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 року № 9] '''суди при розгляді трудових спорів, пов'язаних зі звільненням за пунктом 1 статті 40 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], з'ясовують наступне:''' чи дійсно мало місце скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано роботодавцем норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що роботодавець не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджували його за два місяці про наступне вивільнення.
|}
== Див.також ==
* [[Поновлення на роботі незаконно звільненого працівника]]
* [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]] [[Категорія:Гарантії залишення на роботі]] [[Категорія:Трудові спори]] [[Категорія:Особи, які мають особливі (трудові) заслуги перед Батьківщиною‏‎]] [[Категорія:Вагітні жінки]] [[Категорія:Одинока мати (батько)]] [[Категорія:Батьки дітей до 3-х/6-ти років]] [[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]] ‏
[[Категорія:Діти війни]]
[[Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи‏]]
[[Категорія:Суди‏]]

Припинення договору оренди землі

2020-06-10T14:13:30Z

Oleh.alieksieiev: /* Судова практика у справах щодо розірвання договорів оренди землі */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17 Закон України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі"]

== Поняття договору оренди землі ==
'''Оренда землі''' - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою (землекористування, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
 За договором оренди орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Типова форма договору оренди землі затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220]. 
Договір оренди землі набирає чинності після його ''державної реєстрації''. Якщо державну реєстрацію договору не проведено, то умови даного договору не зобов’язують сторін.
Земельна ділянка, обтяжена заставою, може бути передана в оренду в разі згоди заставодержателя.

== Істотними умовами договору оренди землі є: ==
* об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
* строк дії договору оренди;
* орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

== Строки оренди ==
Строк оренди земельної ділянки не може перевищувати '''50 років.''' Строк оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства не може бути меншим як '''7 років'''. При передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є земельними ділянками меліорованих земель і на яких проводиться гідротехнічна меліорація, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як '''10 років'''. 
Якщо договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб укладено на невизначений строк, кожна із сторін може відмовитися від договору, попередньо попередивши про це другу сторону не менш як за один рік ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина друга статті 408 ЦК України]). 
Спори, пов'язані з орендою землі, ''вирішуються у судовому порядку''.

== Підстави припинення чи розірвання договору ==
Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або умовами самого договору.

Нормами чинного законодавства України визначено два шляхи дострокового розірвання договору оренди землі:
* за згодою сторін;
* за рішенням суду.
Договір оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності може бути розірвано ''у разі необхідності надання її для суспільних потреб'' у разі прийняття рішення про використання земельної ділянки для розміщення об’єктів, визначених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17 частиною першою статті 7 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності"]. 
У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону. 
У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за шість місяців, а на землях несільськогосподарського призначення - за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов'язань.
*Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
На вимогу однієї із сторін договір оренди ''може бути достроково розірваний'' '''за рішенням суду''' в порядку, встановленому законом, однак для цього повинні бути конкретні підстави. 
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/161-14 статті 32 Закону України «Про оренду землі»] на вимогу однієї із сторін договір оренди землі '''може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі''':
* невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 24 і 25 Закону України "Про оренду землі"];
* невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору;
* випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки;
* виникнення підстав, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Статтею 141 Земельного кодексу України] передбачені підстави припинення права користування земельною ділянкою, до яких в даному випадку можна віднести: 
використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати (систематичність: два і більше роки) . Також обов’язки щодо охорони землі при здійсненні господарської діяльності встановлені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15 розділом VI Закону України «Про охорону земель»].

Якщо жодних порушень за орендарем не виявлено, то потрібно чекати закінчення дії договору або все ж таки вести переговори щодо розірвання договору за згодою сторін.

== Судова практика у справах щодо розірвання договорів оренди землі ==
Систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість. При цьому відсутність письмового погодження орендодавцем та орендарем форми розрахунку виплати орендної плати за договором не заслуговує на увагу, оскільки указане не звільняє відповідача від обов’язку виконувати умови договору оренди землі в частині сплати погодженого розміру орендної плати ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77870570 Постанова Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №484/301/18]).

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86205820 Постанова Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі №183/1749/17]).

Доводи відповідача про те, що він направляв позивачу пропозицію отримати орендну плату за землю, проте позивач за її отриманням не з'явився, не можуть бути підставою для висновку про належне виконання своїх зобов'язань за договором оренди землі ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86241066 Постанова Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі №272/872/17]).

Разом з тим договорами оренди землі може бути передбачене положення, в якому сторони встановили можливість одностороннього розірвання договору без настання будь-яких умов. За таких умов при розірванні договору однією із сторін доводи іншої сторони про відсутні причини для його розірвання в односторонньому порядку суд залишив без уваги.
([http://reyestr.court.gov.ua/Review/74188327 Постанова Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №420/504/16-ц]).

== Наслідки припинення або розірвання договору оренди ==
У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.
У разі невиконання орендарем обов’язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов’язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Договір оренди]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Встановлення факту належності особі правовстановлюючих документів

2020-06-10T07:48:53Z

Oleh.alieksieiev: /* Які заяви про встановлення факту належності особі документа не підлягають судовому розгляду */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 постанова Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»]

== Порядок та випадки встановлення фактів належності особі правовстановлюючого документу ==
'''Встановлення факту належності правовстановлюючих документів''' особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали '''здійснюється в судовому порядку''' (пункт 6 частини першої статті 315 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], пункт 12 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 постанови пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»]).

У цих справах суд встановлює належність особі правовстановлюючих документів, а не тотожність прізвища, імені, по батькові, неоднаково названих в різних документах, не присвоєння чи залишення одного з них.

Крім того, '''суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу''', наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв'язку з пораненням, повідомлення військових частин, військових комісаріатів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв'язку з обставинами воєнного часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж, довідки про реабілітацію тощо.

== Умови розгляду судом справ про встановлення факту належності особі правовстановлюючих документів ==
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються судом якщо:
* згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
* законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;
* заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
* встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право (суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду).

== Куди звернутись ==
Заява фізичної особи про встановлення факту належності особі правовстановлюючих документів подається [[Звернення до суду: окреме провадження|в порядку окремого провадження]] '''до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду''' за місцем її проживання.

Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України (стаття 316 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]).

== Хто має право звернутися до суду ==
Заяву про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документа можуть подати:
* особа - власник правовстановлюючого документа, якій необхідно довести належність їй цього документа;
* спадкоємці померлої особи — власника цього документа для оформлення спадкових прав;
* утриманці померлого для одержання пенсії;
* прокурор у порядку статей 56, 57 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України];
* інші особи, які заінтересовані у встановленні факту (військові комісаріати, правоохоронні органи, управління соціального захисту населення, управління Пенсійного фонду України, територіальна громада, фінансові органи, навчальні заклади, органи страхування тощо).

== Вартість ==
За подання заяви особа сплачує [http://court.gov.ua/sudytax/ судовий збір у розмірі], передбаченому статтею 4 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»].

== Перелік і зразки необхідних документів ==
Заява про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документу повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтею 175 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], так і вимогам щодо її змісту, передбаченим статтею 318 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].

Відповідно до статті 318 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] у заяві повинно бути зазначено:
* який факт заявник просить встановити та з якою метою;
* причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
* докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про те, що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. 
Так, виправити помилковий запис у трудовій книжці має роботодавець який його зробив, у разі його відсутності - правонаступник, якщо підприємство ліквідовано відповідне виправлення робить архівна установа.
[[Файл:Зразок Заява про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.docx|міні|зразок заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документу]]

== Які заяви про встановлення факту належності особі документа не підлягають судовому розгляду ==
Не підлягають судовому розгляду в окремому провадженні заяви про встановлення факту належності особі вироку або рішення суду, паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, посвідчення до ордена чи медалі, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану. Зазначені питання вирішуються органом, який видає документ.

Не підлягає встановленню належність документів, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання тощо. Зазначене є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі (наприклад, факту реєстрації народження).

Описки та помилки в судовому рішенні виправляються не шляхом встановлення факту належності правовстановлюючого документа, а шляхом виправлення описки у порядку, передбаченому статтею 269 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].

У судовому порядку відповідно до пункту 26 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсій, затвердженого постановою КМУ від 12 серпня 1993 р. N 637 встановлюється лише факт приналежності документа, що підтверджує трудовий стаж, якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження. Тобто встановлення фактів наявності трудового стажу здійснюється органами ПФУ….Установлений нормативно-правовими актами порядок призначення пенсії передбачає і встановлення органом ПФУ відповідного факту, а рішення вказаного органу щодо призначення підлягає оскарженню у встановленому законом порядку.

== Зміст рішення суду ==
У рішенні суду зазначається відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. 
Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів (стаття 319 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]). 
'''Тобто суд лише встановлює, що документ виданий певній особі, в дійсності належить їй, але він не вправі вносити виправлення у даний документ.''' 

{| class="wikitable"
|-
| '''Корисно!'''
[[Файл:Лист ВСУ від 01.01.2012 Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.docx|міні|Лист ВСУ від 01.01.2012_Судова практика розгляду справ про встановлення юрфактів]]
|}

[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія:Суди‎]]