WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Участь цивільних осіб у захисті України

2024-02-15T14:23:48Z

Oksana.vorobey:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-IX#Text Закон України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n2 Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-20#Text Закон України “Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України”]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0295-22#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 07 березня 2022 № 175 "Про затвердження Порядку отримання вогнепальної зброї і боєприпасів цивільними особами, які беруть участь у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/828-2018-п#Text Порядок застосування зброї і бойової техніки з’єднаннями, військовими частинами і підрозділами Збройних Сил під час виконання ними завдань щодо відсічі збройної агресії проти України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 року № 828]

== Загальна інформація ==
З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено режим воєнного стану!

Відповідно до частини першої статті 65 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституції України] захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов’язком громадян України.

Беручи до уваги прагнення цивільних осіб до активної участі у національному спротиві проти збройної агресії Російської Федерації проти суверенітету України та прагнучи захистити життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпеку людини як найвищої соціальної цінності,
Верховною Радою України прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-20#Text Закон України “Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України” (далі - Закон)].

15 березня 2022 року Верховною Радою України прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2124-20#Text Закон України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо визначення обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння та забезпечують бойовий імунітет в умовах дії воєнного стану" № 2124-IX], яким зокрема доповнено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України] новою статтею 43-1 (виконання обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України ).

== Особи, які можуть брати участь у захисті України ==
Громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - цивільні особи) у період дії воєнного стану можуть брати участь у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав.

'''Для відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав, у період дії воєнного стану:'''
* '''цивільні особи''' можуть отримати вогнепальну зброю і боєприпаси до неї відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0295-22#Text порядку та вимог, встановлених Міністерством внутрішніх справ України.]
* '''громадяни України '''можуть застосовувати власну нагородну зброю, спортивну зброю (пістолети, револьвери, гвинтівки, гладкоствольні рушниці), мисливську нарізну, гладкоствольну чи комбіновану зброю та бойові припаси до неї.

== Порядок видачі вогнепальної зброї ==
Рішення про видачу зброї і боєприпасів до неї приймаються керівниками головних управлінь Національної поліції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, установ забезпечення Національної поліції України (далі - уповноважених органів) в адміністративно-територіальних одиницях територій, на яких оголошено воєнний стан, або особами, уповноваженими такими керівниками органів.

=== Перелік необхідних документів ===
Вогнепальна зброя і боєприпаси до неї можуть бути за наявності видані цивільним особам, які бажають брати участь у відсічі збройної агресії, відповідають вимогам, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0295-22#Text Порядком] та іншими нормативно-правовими актами, та за своїми діловими якостями і наявним досвідом можуть застосовувати вогнепальну зброю.

Видача вогнепальної зброї і боєприпасів до неї здійснюється на підставі особисто поданої цивільною особою до уповноваженого органу '''письмової заяви''' про участь у відсічі збройної агресії та видачу вогнепальної зброї та/або боєприпасів до неї '''за наявності документу, що посвідчує особу,''' визначеного частиною першою статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»] або паспортного документу іноземця.

'''До заяви додаються:'''

* копія документу, що посвідчує особу, засвідчена власноруч особою, яка її подає;
* за наявності - копія військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу, військового квитка офіцера запасу, копія посвідчення пенсіонера або ветерана військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, служби цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державної кримінально-виконавчої служби України, посвідчення члена громадського формування з охорони громадського порядку, дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї, посвідчення про нагородження відзнакою «Вогнепальна зброя», посвідчення учасника війни, посвідчення учасника бойових дій.

Першочергово розглядаються заяви цивільних осіб, які надали один з вищезазначених документів.

Цивільній особі, яка отримала вогнепальну зброю та/або боєприпаси до неї, видається '''довідка''' (''форма, наведена в Додатку до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0295-22#Text Порядку]''), в якій зазначаються дані про дату і місце видачі вогнепальної зброї, дані про особу, яка її отримала, вид (назва, модель) вогнепальної зброї, її ідентифікаційні номери, уповноважений орган, який видав вогнепальну зброю і боєприпаси до неї.

=== Строк розгляду заяви ===
Розгляд заяви здійснюється '''упродовж однієї доби''' з моменту її подачі.

=== У яких випадках вогнепальна зброя не видається ===
'''Видача вогнепальної зброї і боєприпасів до неї не здійснюється цивільним особам, які:'''

* не досягли повноліття,
* визнані недієздатними або дієздатність яких обмежена рішенням суду, що набрало законної сили,
* у випадку встановлення уповноваженим органом на дату видачі вогнепальної зброї обставин, зазначених у абзацах другому-дев’ятому підпункту 2 пункту 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0273-22#Text наказу Міністерства внутрішніх справ України від 01 березня 2022 року № 170 «Про особливості видачі громадянам України дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї під час дії воєнного стану», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 березня 2022 року за № 273/37609.]

* вже отримали вогнепальну зброю згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0295-22#Text Порядку], окрім випадку втрати вогнепальної зброї під час відсічі збройної агресії та подання відповідної заяви.

== Порядок застосування вогнепальної зброї ==
Застосування цивільними особами вогнепальної зброї, отриманої відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-20#Text Закону], здійснюється аналогічно до застосування зброї військовослужбовцями під час виконання ними завдань щодо відсічі збройної агресії проти України, з дотриманням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/828-2018-п#Text Порядку застосування зброї і бойової техніки з’єднаннями, військовими частинами і підрозділами Збройних Сил під час виконання ними завдань щодо відсічі збройної агресії проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 року № 828], про що роз’яснюється цивільній особі уповноваженим органом під час видачі їй вогнепальної зброї.

Під час видачі уповноваженим органом вогнепальної зброї цивільна особа попереджається в письмовій формі про кримінальну відповідальність за порушення правил обігу (користування) вогнепальною зброєю.

Уповноважений орган, який видав цивільній особі зброю і боєприпаси до неї, має право перевіряти дотримання такою особою вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0295-22#Text Порядку].

== Відповідальність за застосування вогнепальної зброї (озброєння), бойових припасів або вибухових речовин ==
■ Цивільні особи '''не несуть відповідальності''' за застосування вогнепальної зброї проти осіб, які здійснюють збройну агресію проти України, якщо така зброя застосована на підставі та в порядку, визначених статтею 1 та статтею 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-20#Text Закону].

Відповідно до пункту 22 "Прикінцевих та перехідних положень" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] цивільні особи не несуть кримінальної відповідальності за застосування вогнепальної зброї проти осіб, які здійснюють збройну агресію проти України, якщо така зброя застосована відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-20#Text Закону].

■ Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3899 статті 43-1 Кримінального кодексу України] '''не є кримінальним правопорушенням діяння (дія або бездіяльність), вчинене в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту та спрямоване на відсіч та стримування збройної агресії Російської Федерації або агресії іншої країни,''' якщо це заподіяло шкоду життю або здоров’ю особи, яка здійснює таку агресію, або заподіяло шкоду правоохоронюваним інтересам, за відсутності ознак катування чи застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інших порушень законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Кожна особа має право на захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України незалежно від можливості уникнення зіткнення, заподіяння шкоди або звернення за допомогою до інших осіб чи органів державної влади, Збройних Сил України.

Особа не підлягає кримінальній відповідальності за застосування зброї (озброєння), бойових припасів або вибухових речовин проти осіб, які здійснюють збройну агресію проти України, та за пошкодження чи знищення у зв’язку з цим майна.

'''При цьому, не вважається виконанням обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України діяння (дія або бездіяльність)''', спрямоване на відсіч та стримування збройної агресії Російської Федерації або агресії іншої країни, '''яке явно не відповідає небезпечності агресії або обстановці відсічі та стримування, не було необхідним''' для досягнення значної суспільно корисної мети у конкретній ситуації та створило загрозу для життя інших людей або загрозу екологічної катастрофи чи настання інших надзвичайних подій більшого масштабу.

== Обов'язок здати отриману вогнепальну зброю після припинення чи скасування дії воєнного стану ==
'''Цивільні особи зобов’язані здати отриману ними вогнепальну зброю і невикористані боєприпаси до неї''' до органів Національної поліції України '''не пізніше 10 днів після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні.'''

За порушення цієї вимоги цивільні особи несуть кримінальну відповідальність.

У разі втрати (крадіжки) вогнепальної зброї, невикористаних боєприпасів до неї, які підлягають поверненню цивільними особами, органи Національної поліції України приймають від цивільної особи відповідну заяву та вносять відповідну інформацію щодо розшуку зброї до інформаційно- телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України».
[[Категорія: Воєнний стан]]

Порядок та підстави звернення до поліції за фактами вчинення кримінальних правопорушень

2024-01-23T13:06:16Z

Oksana.vorobey: електронна адреса

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закону України "Про Національну поліцію"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про звернення громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0937-17#n14 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 07 липня 2017 № 575 "Про затвердження Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні" (далі - Інструкція з організації взаємодії)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1493-17 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 15 листопада 2017 року № 930 "Про затвердження Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0443-20#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 27 квітня 2020 року № 357 "Про затвердження Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України" (далі - Інструкція)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0223-19 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 08 лютого 2019 року № 100 "Про затвердження Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події" (далі - Порядок)]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Телефонна лінія щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту: '''(096) 755-02-40''' (Viber, WhatsApp, Telegram, Signal).

'''Електронна адреса: conflict2022.ua@gmail.com'''

Якщо Ви перебуваєте на тимчасово окупованій території: Телефонна лінія Офіс Генерального прокурора щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту - (096) 755-02-40 або [[Mailto:conflict2022.ua@gmail.com|conflict2022.ua@gmail.com]] Інформацію можна передати до Міжнародного кримінального суду [[Mailto:otp.informationdesk@icc-cpi.int|otp.informationdesk@icc-cpi.int]]. Листи приймають будь-якою мовою.

|}
== Підстави звернення до Національної поліції за фактами вчинення кримінальних правопорушень ==
Будь-який громадянин України має законне право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення, у тому числі й до [https://www.npu.gov.ua/ Національної поліції] та до її структурних підрозділів, відповідно до Закону України [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 "Про звернення громадян"].

Детально про вимоги до оформлення звернення див. "[[Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду]]".
== Порядок звернення до Національної поліції України за фактами вчинення кримінальних правопорушень ==
=== Дії в ситуації, коли щодо особи вчинено кримінальне правопорушення ===
'''''Кримінальне правопорушення''''' – це суспільно небезпечне вчинене діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом кримінального правопорушення (стаття 11 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України)].

В ситуації, коли потрібна невідкладна допомога працівників поліції, необхідно:
# зателефонувати на номер скороченого екстреного виклику "102" до оператора Call-центру Національної поліції (безкоштовним зі стаціонарних та мобільних телефонів);
# у момент виклику чітко, розбірливо повідомити своє прізвище, ім'я та по-батькові, місце перебування (адресу) та причину виклику наряду поліції. У ході повідомлення причини виклику, необхідно детально описати події, а саме протиправні дії - кримінальне правопорушення, які стались;
# якщо особа не може назвати точну адресу, необхідно детально описати місце її перебування, а саме назвати орієнтири, наприклад назви магазинів, підприємств чи державних установ, які знаходяться поряд тощо;
# дзвінок буде прийнято та зареєстровано оператором Call-центру телефонної лінії "102" Національної поліції і на виклик буде направлено групу реагування патрульної поліції (ГРПП ) найближчого відділення поліції.
'''''Анонімні заяви та повідомлення не реєструються, тому у разі відмови назвати себе, існує ризик, що на повідомлення не буде невідкладної реакції, крім повідомлення щодо загрози безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності або можливого вчинення терористичного акту.'''''
=== Дії після прибуття працівників поліції за викликом ===
♦ Працівник чергової частини відділення поліції, до якого надійшла заява громадянина від оператора Call-центру телефонної лінії "102" направляє на виклик ГРПП, яка після прибуття на місце виклику повинна за наявності на місці події осіб, які потребують медичної допомоги, викликати екстрену медичну допомогу, до прибуття якої вживати невідкладні дії, спрямовані на врятування та збереження життя людини, за наявності на місці події заявника (потерпілого) з'ясувати обставини правопорушення або події, а у разі встановлення факту вчинення кримінального правопорушення, поінформувати диспетчера (оперативного чергового) про необхідність направлення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/term/41509 Слідчо-оперативної групи] (СОГ) та забезпечити охорону місця події до її прибуття (пункт 2 розділу IX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0443-20#Text Інструкції]).
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Рекомендований час прибуття наряду поліції на місце події з моменту призначення наряду для реагування на правопорушення або подію (з урахуванням середньої швидкості руху автомобіля 40 - 50 км/год) складає:
1) у межах міста:

до 7 хвилин - при перебуванні наряду в зоні оперативного реагування;

до 10 хвилин - у разі якщо задіяно наряд з іншої (сусідньої) зони обслуговування;

2) у сільській місцевості:

до 20 хвилин - при перебуванні наряду в зоні оперативного реагування;

до 40 хвилин - у разі якщо задіяно наряд з іншої дільниці (пункт 3 розділу IX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0443-20#Text Інструкції]).
|}
♦ Після прибуття на місце події СОГ особа повинна детально відповісти на запитання слідчого або іншого працівника слідчо - оперативної групи. Особа може відмовитися від надання інформації. Проведення опитування неповнолітніх допускається '''тільки за участю батьків''' (одного з них), іншого законного представника або педагога (частина друга статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n266 Закону України "Про Національну поліцію"]).

На місце події члени СОГ з’ясовують обставини вчинення кримінального правопорушення, установлюють свідків, прикмети осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, та ймовірні шляхи їх руху (пункт 7 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0937-17#n14 Інструкції з організації взаємодії]).

З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до '''протоколу огляду''' (cтаття 237 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]).

Потерпілий має право приймати участь у проведенні огляду та запрошувати свого захисника або законного представника бути присутнім під час проведення огляду.
[[Файл:Пам'ятка громадянам при зверненні до поліції.jpg|міні]]
=== Звернення до поліції з письмовою заявою ===
Якщо особі стало відомо про вчинене кримінальне правопорушення, або ж вона стала свідком вчиненого кримінального правопорушення, або потерпілою, особа маєте право написати '''письмову заяву про вчинене кримінальне правопорушення до найближчого відділення Національної поліції України незалежно від місця і часу їх учинення'''. Прийняття заяв (повідомлень) заявника здійснює цілодобово, безперервно та невідкладно орган (підрозділ) поліції, до якого надійшла така інформація.

Під час особистого звернення заявника до органу (підрозділу) поліції із письмовою заявою уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції її приймає і реєструє в інформаційно-телекомунікаційної системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (ІТС ІПНП) або журналі єдиного обліку (ЄО) заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, а також оформлює та видає заявникові талон-повідомлення єдиного обліку про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію (пункт 4 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0223-19 Порядку]).

'''Датою подання заяви''' (повідомлення) до органу (підрозділу) поліції вважається дата реєстрації такої заяви (повідомлення) в ІТС ІПНП (журналі ЄО).

Особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення, під підпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, передбачену статтею 383 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України], крім випадків надходження заяви або повідомлення поштою чи зв’язком іншого виду (пункт 2 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0223-19 Порядку]).
{| class="wikitable"
|'''''Важливо!''''' Заяви (повідомлення) можуть направлятися до органу (підрозділу) поліції з використанням засобів поштового зв’язку, мережі Інтернет, електронного зв’язку (електронні звернення), через [https://ukc.gov.ua/ контактні центри державної установи «Урядовий контактний центр»] та телефонну «гарячу лінію» Національної поліції України ('''0-800-50-02-02'''), які реєструються службою діловодства та невідкладно передають керівникові органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов’язки (пункт 12 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0223-19 Порядку]).
|}
'''Зразки бланку заяви та заяви про вчинене кримінальне правопорушення, що подаються до Національної поліції України:'''
* [[Файл:ЗРАЗОК заяви до поліціії за фактом вчинення кримінльного правопорушення.pdf|міні]]
* [[Файл:БЛАНК заяви до поліції за фактом вчинення кримінального правопорушення.docx|міні]]
[[категорія:Правоохоронні органи]]
[[категорія:Кримінальне право‎]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Порядок вступу та членство у садовому товаристві

2023-10-18T11:09:47Z

Oksana.vorobey:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1087-15 Закон України "Про кооперацію"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 Закон України "Про громадські об'єднання"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0097609-04#n34 Класифікація організаційно-правових форм господарювання. ДК 002:2004, затверджена наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 травня 2004 року № 97]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v9_19323-09 Лист Міністерства юстиції України від 30 грудня 2009 року № 1079-0-2-09-19]

== Загальна інформація ==

Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v9_19323-09 листа Міністерства юстиції України від 30 грудня 2009 року № 1079-0-2-09-19] садові (або садівницькі) товариства можуть функціонувати у такій організаційно-правовій формі, як обслуговуючі кооперативи.

'''Обслуговуючий кооператив''' – це кооператив, який створюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності (абзац п'ятий частини першої статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15 Закону України "Про кооперацію"]).

Чисельність членів садового товариства '''не може бути меншою ніж три особи''' (частина п'ята статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15 Закону України "Про кооперацію"]).

Відповідно до статті 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] приватизація земельної ділянки громадянином - членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства. Громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право [[Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності|набувати безоплатно у власність]] або на [[Оренда земельних ділянок|умовах оренди земельні ділянки]] для ведення індивідуального або колективного садівництва.

== Вступ до садового товариства ==

Членом садового товариства можуть бути:
* фізичні особи, які досягли 16-річного віку і виявили бажання брати участь у діяльності садового товариства;
* громадяни України;
* іноземці;
* особи без громадянства;
* юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників.

Вступ до садового товариства здійснюється на підставі письмової заяви та після вносення вступного внесску та паю у розмірах, визначених статутом товариства.

Рішення правління чи голови садового товариства про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів (статя 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15 Закону України "Про кооперацію"]).

Садове товариство зобов'язане вести облік своїх членів та видати кожному з них '''посвідчення про членство'''. У садовому товаристві допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай.

'''Асоційований член''' - фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в садовому товаристві. При ліквідації товариства асоційований член має переважне порівняно з членами товарситва право на одержання паю (частина друга статі 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15 Закону України "Про кооперацію"]).

== Права та обов'язки члена садового товариства ==
{| class="wikitable"
|+
!Права члена товариства
!Обов'язки члена товариства
|-
|
* участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління;
* користування послугами кооперативу;
* одержання кооперативних виплат та виплат на паї;
* одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом;
* право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб;
* право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов’язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити
|
* додержання статуту кооперативу;
* виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу;
* виконання своїх зобов’язань перед кооперативом;
* сплата визначених статутом кооперативу внесків.
|}

== Припинення членства у садовому товаристві ==
Підстави припинення членства у садовому товаристві:
* добровільного виходу із членів;
* припинення трудової участі;
* несплати внесків у порядку, визначеному Статутом;
* смерті фізичної особи;
* ліквідації юридичної особи;
* припинення діяльності садового товариства

Виключення із членів садового товариства може бути оскаржене у [[Звернення до господарського суду|судовому порядку]].

== Див. також ==
* [[Порядок набуття права власності на нерухоме майно члена кооперативу в порядку спадкування]]
* [[Порядок створення та реєстрації сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу]]
* [[Визнання права власності на земельну частку (пай)]]
* [[Приватизація гаражу в гаражному кооперативі]]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Господарський процес]]

Порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

2023-06-13T09:04:39Z

Oksana.vorobey:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF/paran23#n23 Порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127]
== Порядок надання інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно ==
<blockquote>'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''! Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text підпункту 11 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану»] відомості з Єдиного державного реєстру за зверненнями фізичних та юридичних осіб надаються виключно державними реєстраторами, посадовими особами, включеними до переліку, а також адміністраторами центрів надання адміністративних послуг суб’єктів державної реєстрації, державні реєстратори яких включені до переліку, нотаріусами, робоче місце (контора) яких розташовано в межах адміністративно-територіальної одиниці, що не включена до переліку адміністративно-територіальних '''в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких''' '''є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану, затвердженого [https://minjust.gov.ua/n/22650 наказом Мін’юсту від 01 квітня 2022 року № 1307/5]'''Інформація з Державного реєстру прав за зверненнями фізичних та юридичних осіб надається виключно державними реєстраторами, посадовими особами та нотаріусами, які відповідно до цієї постанови отримали доступ до цього Реєстру для проведення державної реєстрації. Доступ до Єдиного державного реєстру для надання відомостей з нього надається таким адміністраторам центрів надання адміністративних послуг, нотаріусам, у тому числі тим, що не включені до переліку нотаріусів, за зверненнями відповідних органів місцевого самоврядування, нотаріусів, до технічного адміністратора цього Реєстру у порядку, визначеному законодавством.
'''Постановою Кабміну "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо діяльності нотаріусів та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану" від 19.04.2022 р. № 480 (надалі - Постанова №480) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/480-2022-%D0%BF#Text]''' внесено низку змін до нормативно-правових актів, що регулюють правила доступу до державних реєстрів та вчинення певних нотаріальних та реєстраційних дій, якими поступово знімається повне блокування роботи державних реєстрів. Зокрема, відновлюється доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (надалі - Реєстр прав), та встановлюються окремі норми та правила щодо порядку доступу та вчинення реєстраційних дій. </blockquote>
Інформація з Державного реєстру прав надається за допомогою програмних засобів ведення цього Реєстру у паперовій або електронній формі, що має однакову юридичну силу та містить обов’язкове посилання на Державний реєстр прав. 
Інформація з Державного реєстру прав у паперовій формі надається на аркушах паперу форматом А4 (210 х 297 міліметрів) без використання спеціальних бланків, проставлення підпису та печатки державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі - державний реєстратор). 
Інформація з Державного реєстру прав у паперовій формі надається державним реєстратором, уповноваженою особою фронт-офісу (“фронт-офіс” - центр надання адміністративних послуг, утворений відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5203-17 Закону України “Про адміністративні послуги”]) або помічником нотаріуса.
Інформація з Державного реєстру прав в електронній формі надається через веб-портал Мін’юсту.
== Надання інформації у паперовій формі ==
Для отримання інформації з Державного реєстру прав у паперовій формі особа, яка бажає отримати таку інформацію, звертається до будь-якого надавача інформації з Державного реєстру прав.
Надавач інформації з Державного реєстру прав встановлює особу, що звернулася за отриманням інформації з Державного реєстру прав, на підставі передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Законом України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”] документа, який посвідчує таку особу, відомості про що вносяться до Державного реєстру прав. 
У разі коли такою особою є іноземець, документом, що посвідчує його особу, є паспортний документ іноземця або інший документ, що посвідчує особу іноземця. 
Надавач інформації з Державного реєстру прав обов’язково повинен повідомити особі, що звернулася за отриманням інформації з Державного реєстру прав, повний розмір адміністративного збору за надання відповідної інформації. 
Пошук відомостей про зареєстровані речові права або про користувачів інформації, формування інформації з Державного реєстру прав здійснюється з використанням програмних засобів ведення Реєстру залежно від зазначених особою параметрів пошуку з використанням одного або декількох ідентифікаторів, визначених у пункті 5 цього Порядку. 
Наданню інформації з Державного реєстру прав у паперовій формі передує справляння в повному обсязі адміністративного збору.
Документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за надання інформації з Державного реєстру прав, зберігається протягом трьох років відповідним надавачем інформації з Державного реєстру прав.
Інформація з Державного реєстру прав, сформована надавачем інформації з Державного реєстру прав за допомогою програмних засобів ведення Реєстру, зберігається в ньому в електронній формі.
== Порядок надання інформації в електронній формі ==
Інформація з Державного реєстру прав в електронній формі через веб-портал Мін’юсту надається особі, яка бажає отримати таку інформацію та ідентифікована шляхом використання кваліфікованого електронного підпису.

Інформація з Державного реєстру прав в електронній формі з використанням сервісної послуги у формі прикладного програмного інтерфейсу Реєстру надається на підставі договору про надання сервісної послуги, укладеного з технічним адміністратором Державного реєстру прав.

Надання інформації з Державного реєстру прав в електронній формі здійснюється автоматично програмними засобами ведення Реєстру шляхом зазначення особою, яка бажає отримати таку інформацію, параметрів пошуку за одним або декількома ідентифікаторам та завантаження сформованої програмними засобами ведення Державного реєстру прав інформації з Державного реєстру прав здійснюється в електронній формі для її подальшого використання, у тому числі друку.

Наданню інформації з Державного реєстру прав в електронній формі передує справляння в повному обсязі адміністративного збору через Інтернет з використанням платіжних систем або в інший спосіб, визначений договором про надання сервісної послуги

Надання інформації з Державного реєстру прав у електронній формі здійснюється в режимі реального часу.
== Адміністративний збір ==
За надання інформації з Державного реєстру прав сплачується адміністративний збір, крім випадків, передбачених законом.
У разі надання інформації про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у Державному реєстрі прав та реєстрах адміністративний збір за надання інформації не повертається.
Відповідно до частин другої і десятої статті 18, частини першої статті 20, частин другої і третьої статті 32, частини третьої статті 34 З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text акону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”] Кабінетом Міністрів України встановлено розмір плати за надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно:
* за надання інформації у паперовій формі — 0,025 розміру мінімальної заробітної плати;
* за надання інформації в електронній формі — 0,0125 розміру мінімальної заробітної плати;
* за надання інформації адвокатам, нотаріусам та їх помічникам (під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва) шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно — 0,04 розміру мінімальної заробітної плати.
Плата за надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно справляється у відповідному розрахунку від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому така інформація отримується, округлюється до гривні та зараховується до державного бюджету у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.
== Особливості форми та засобів надання інформації ==
Інформація з Державного реєстру прав надається незалежно від місцезнаходження нерухомого майна. 
Інформація з Державного реєстру прав у паперовій формі надається за заявою особи, яка бажає отримати таку інформацію, або уповноваженої нею особи (далі - заявник) шляхом звернення до суб’єкта державної реєстрації прав, фронт-офісу або нотаріуса.

Державний реєстратор, уповноважена особа або уповноважена особа фронт-офісу за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує та роздруковує заяву, на якій заявник (за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у ній) проставляє власний підпис. Така заява залишається у суб’єкта державної реєстрації прав, фронт-офісі або нотаріуса. 
За бажанням заявника відповідна заява може бути сформована та роздрукована у двох примірниках, один з яких після проставляння заявником та особою, яка сформувала таку заяву, підписів надається заявникові. 
Після проставлення заявником підпису на заяві державний реєстратор, уповноважена особа або уповноважена особа фронт-офісу реєструє заяву в базі даних заяв.
Заява не підлягає реєстрації у базі даних заяв виключно у разі відсутності документа про сплату адміністративного збору за надання інформації з Державного реєстру прав, крім випадків, передбачених законом. 
== Особливості порядку надання інформації відповідно до суб'єктів звернення ==
Під час формування та реєстрації заяви у базі даних заяв державний реєстратор, уповноважена особа або уповноважена особа фронт-офісу встановлює особу заявника за документом, що посвідчує таку особу, передбаченим [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Законом України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”.] 
У разі коли заявником є іноземець, документом, що посвідчує особу такого заявника, є національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або інший документ, що посвідчує особу іноземця. 
У разі подання заяви уповноваженою на те особою державний реєстратор, уповноважена особа або уповноважена особа фронт-офісу перевіряє обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи.
Обсяг повноважень особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи, перевіряється на підставі відомостей з [https://usr.minjust.gov.ua Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань] за допомогою порталу електронних сервісів.
Разом із заявою заявник подає документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за надання інформації з Державного реєстру прав, крім випадків, передбачених законом.

За результатом розгляду заяви державний реєстратор, уповноважена особа фронт-офісу за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує інформацію з цього Реєстру, яка розміщується на веб-порталі Мін’юсту для доступу до неї заявника з метою її перегляду, завантаження та друку. 
У разі коли заявник за власним бажанням отримує інформацію з Державного реєстру прав у паперовій формі особисто, державний реєстратор, уповноважена особа або уповноважена особа фронт-офісу відповідно до п. 10 Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, встановлюють особу заявника та перевіряють обсяг його повноважень. 
Примірник заяви, що залишився у суб’єкта державної реєстрації прав, фронт-офісі або нотаріуса, документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за надання інформації з Державного реєстру прав, зберігаються відповідним суб’єктом державної реєстрації прав, фронт-офісом чи нотаріусом самостійно протягом трьох років. 
Документи та / або відомості, сформовані державним реєстратором, уповноваженою особою фронт-офісу за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час розгляду заяви, зберігаються в електронній формі у цьому Реєстрі. 
Інформація з Державного реєстру прав в електронній формі надається користувачам, які зареєструвалися на офіційному веб-порталі Мін’юсту з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, у тому числі з використанням електронної системи ідентифікації “Bank ID”.
Для реєстрації на офіційному веб-порталі Мін’юсту користувачем обов’язково зазначаються відомості про прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта громадянина України (для громадянина України, який через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомив про це відповідному контролюючому органові та має відмітку в паспорті громадянина України).
У разі коли користувачем є фізична особа, яка діє в інтересах юридичної особи, крім відомостей, визначених в абзаці першому цього пункту, додатково зазначаються відомості про повне найменування відповідної юридичної особи, її ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ. 
Відповідальність за достовірність відомостей, зазначених під час реєстрації на офіційному веб-порталі Мін’юсту, несе користувач.
Надання інформації з Державного реєстру прав в електронній формі забезпечується за допомогою програмних засобів ведення цього Реєстру шляхом здійснення користувачем пошуку відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, завантаження та перегляду інформації з Державного реєстру прав в електронній формі для її подальшого використання, у тому числі друку. 
Формування інформації з Державного реєстру прав в електронній формі здійснюється автоматично програмними засобами ведення цього Реєстру залежно від зазначених користувачем параметрів пошуку. 
Надання інформації з Державного реєстру прав в електронній формі здійснюється після сплати адміністративного збору за надання такої інформації через Інтернет з використанням платіжних систем. 
== Ідентифікатори пошуку відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження ==
'''за суб’єктом права''':
* за ідентифікаційними даними фізичної особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства):
# прізвище, ім’я та по батькові (за наявності);
# реєстраційний номер облікової картки платника податків;
# серія та номер паспорта громадянина України (для громадянина України, який через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, повідомив про це відповідному контролюючому органові та має відмітку в паспорті громадянина України); іноземця, особи без громадянства).
 
'''щодо суб’єкта речового права, обтяження - фізичної особи:'''
* прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові;
* номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;
* номер та за наявності серія документа, що посвідчує таку особу;
* реєстраційний номер облікової картки платника податків;
'''щодо суб’єкта речового права, обтяження - юридичної особи:'''
* повне найменування юридичної особи;
* ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ.
[[категорія:Цивільне право]]
[[категорія:Інші питання цивільного права‎]]
[[категорія:Право власності на майно‎]]

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно

2023-05-15T13:02:07Z

Oksana.vorobey:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 "Про затвердження Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1499-16#n18 Наказ Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року № 3267/5 "Про затвердження Порядку формування та зберігання реєстраційних справ"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1504-16#n20 Наказ Міністерства юстиції України від 21 листопада 2016 року № 3276/5 "Про затвердження Вимог до оформлення заяв та рішень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно здійснюється з урахуванням особливостей, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"].

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0386-22#Text Наказом Міністерства юстиції України від 01.04.2022 № 1307/5 затверджено Перелік адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану.]

⇒ '''[https://minjust.gov.ua/pages/list_of_state_registrars_and_officials_ministry_of_justice Перелік державних реєстраторів та посадових осіб Міністерства юстиції, його територіальних органів, якими в умовах воєнного стану проводиться дежавна реєстрація].'''

⇒ [https://minjust.gov.ua/pages/list_of_notaries '''Перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна'''].
|}
==Основні поняття==
'''''Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень''''' (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).

'''''Обтяження''''' - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.

'''''Реєстраційна справа''''' - сукупність документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документів, сформованих у процесі проведення таких реєстраційних дій, що зберігаються у паперовій та електронній формі.

'''''Реєстраційна дія''''' - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав.
==Речові права та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації ==
'''Державній реєстрації прав підлягають:'''

♦ право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов’язання на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва;

♦ речові права, похідні від права власності:
* право користування (сервітут);
* право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);
* право забудови земельної ділянки (суперфіцій);
* право господарського відання;
* право оперативного управління;
* право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки;
* право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки;
* іпотека;
* право довірчої власності;
* інші речові права відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 закону]; 
♦ право власності на об’єкт незавершеного будівництва; 
♦ заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
==Нерухоме майно, щодо якого проводиться державна реєстрація прав==
У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на:
* земельні ділянки;
* підприємства як єдині майнові комплекси;
* житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.
'''Не підлягають державній реєстрації''' речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв’язку, залізничні колії ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 частина четверта ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"])
== Суб’єкти, які здійснюють державну реєстрацію ==
'''Суб’єкти, які здійснюють державну реєстрацію прав:'''
* виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;
* акредитовані суб’єкти;
* державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори);
* нотаріуси.
==Підстави для державної реєстрації прав ==
'''Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі:''' 
# укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно,об’єкт незавершеного будівництва або майбутній об’єкт нерухомості, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;
# свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;
# свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;
# виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;
# свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;
# свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;
# рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;
# державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;
# судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості;
# ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;
# заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;
# рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об’єкта нерухомого майна релігійній організації;
# рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об’єкта нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;
# договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості,та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об’єктом довірчої власності;
# актів приймання-передачі нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості неплатоспроможного банку перехідному банку, що створюється відповідно до статті 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";
# інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
=== Державна реєстрація обтяжень===
'''Державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі:''' 
# судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості, що набрало законної сили;
# рішення державного виконавця, приватного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості;
# визначеного законодавством документа, на якому нотаріусом вчинено напис про накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості;
# рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об’єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду;
# договору, укладеного в порядку, визначеному законом, яким встановлюється обтяження речових прав на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості, чи його дубліката;
#договору купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж), договору про участь у фонді фінансування будівництва, на виконання яких сплачено частково ціну майбутнього об’єкта нерухомості;
#заяви про первинну державну реєстрацію спеціального майнового права на всі майбутні об’єкти нерухомості, що є складовими частинами подільного об’єкта незавершеного будівництва, та обтяження речових прав на майбутні об’єкти нерухомості, включені до гарантійної частки;
#заяви про зміну гарантійної частки (у тому числі у зв’язку із зміною проектної документації на будівництво);
# закону, яким встановлено заборону користування та/або розпорядження нерухомим майном,об’єктом незавершеного будівництва, майбутнім об’єктом нерухомості; ;
# інших актів органів державної влади та посадових осіб згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 законом].
=== Державна реєстрація права власності на об’єкт незавершеного будівництва===
'''Для державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва подаються такі документи:''' 
# документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об’єктом (у разі відсутності у Державному реєстрі прав зареєстрованого відповідного речового права на земельну ділянку);
# документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт (крім випадків, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів);
# документ, що містить опис об’єкта незавершеного будівництва за результатами технічної інвентаризації такого об’єкта.
'''Для державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, що підлягає приватизації, подаються такі документи:''' 
# копія наказу Фонду державного майна України про включення об’єкта незавершеного будівництва до переліку об’єктів державної власності, що підлягають приватизації;
# копія наказу державного органу приватизації про прийняття рішення про приватизацію такого об’єкта;
# документ, що містить опис об’єкта незавершеного будівництва за результатами технічної інвентаризації такого об’єкта.
Державна реєстрація права власності на об’єкт незавершеного будівництва, набутого на підставі договору, здійснюється на підставі такого договору.
== Перелік документів, як складової реєстраційного процесу ==
'''Подання документів за заявами:'''
* [http://ddr.minjust.gov.ua/uk/5021ff0875b628596e73198c56d4778f/sfera_derzhavnoyi_reestraciyi_rechovyh_prav_na_neruhome_mayno/ Заява] на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством. Про подання/отримання заяви на проведення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об’єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву.
* [http://ddr.minjust.gov.ua/uk/5021ff0875b628596e73198c56d4778f/sfera_derzhavnoyi_reestraciyi_rechovyh_prav_na_neruhome_mayno/ Заява] про державну реєстрацію прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва одночасно з завершенням такої дії обов’язково формується та реєструється нотаріусом, яким вчинено таку дію. 
Заява про проведення реєстраційних дій не приймається за відсутності документа, що підтверджує оплату послуг, та у разі внесення відповідної плати не в повному обсязі. 
== Строки проведення реєстраційних дій==
Державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в [https://kap.minjust.gov.ua/services/registry Державному реєстрі прав].

Державна реєстрація обтяжень, іпотек речових прав проводиться у строк, що не перевищує двох робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії нотаріусом проводиться невідкладно після завершення нотаріальної дії, але не пізніше строків, встановлених вище.
== Плата (адміністративний збір) за проведення реєстраційних дій==
{| class="wikitable"
|-
! colspan="2" | Плата (адміністративний збір) за проведення реєстраційних дій та за надання інформації з Державного реєстру прав
|-
| colspan="2" |За державну реєстрацію права власності справляється адміністративний збір у '''розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб'''
|-
| За державну реєстрацію права власності (у тому числі довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов’язань), проведену у строки менші, ніж передбачені статтею 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону] || 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк два робочі дні; 
2 прожиткових мінімума для працездатних осіб - у строк один робочий день; 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у строк 2 години.
|-
| colspan="2" |За державну реєстрацію інших речових прав, відмінних від права власності (крім іпотеки), справляється адміністративний збір у '''розмірі 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб'''
|-
| За державну реєстрацію інших речових прав, похідних від права власності, проведену у строки менші, ніж передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 ст. 19 Закону]|| 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у строк два робочі дні; 
1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк один робочий день; 2,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у строк 2 години.
|-
| За державну реєстрацію обтяжень речових прав, іпотеки || 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
| За державну реєстрацію прав у результаті вчинення нотаріальних дій || 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
| За внесення змін до записів Державного реєстру прав, у тому числі виправлення технічної помилки, допущеної з вини заявника || 0,04 прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
| За отримання інформації з Державного реєстру прав || 0,025 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - отримання інформації, витягу в паперовій формі; 
0,0125 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - отримання інформації, витягу в електронній формі; 0,04 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - отримання інформації адвокатами, нотаріусами (під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва) шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру прав
|}
Адміністративний збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом '''на 1 січня календарного року,''' в якому подаються відповідні документи для проведення державної реєстрації прав, та округлюється до найближчих 10 гривень.
=== Звільнення від сплати адміністративного збору===
'''Звільняються від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації речових прав:''' 
# фізичні та юридичні особи - під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному цим Законом;
# громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
# громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;
# громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
# особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, особи з числа учасників антитерористичної операції, учасників здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, яким надано статус особи з інвалідністю внаслідок війни або учасника бойових дій, та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
# особи з інвалідністю I та II груп;
# Національний банк України;
# органи державної влади, органи місцевого самоврядування;
# інші особи за рішенням сільської, селищної, міської ради, виконавчий орган якої здійснює функції суб’єкта державної реєстрації прав.
У разі якщо державна реєстрація права власності або інших речових прав, відмінних від права власності, проводиться у строки менші, ніж передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 ст. 19 Закону], зазначені особи, '''не звільняються від сплати адміністративного збору'''.
== Підстави для відмови в державній реєстрації прав==
'''Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n487 ст. 24 Закону] у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:'''
# заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n487 Закону];
# заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;
# подані документи не відповідають вимогам, встановленим [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n487 Законом];
# подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;
# наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;
# наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;
# заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;
# після завершення строку, встановленого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n487 частиною третьою статті 23 Закону], не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;
# документи подано до неналежного суб’єкта державної реєстрації прав, нотаріуса;
# заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;
# заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;
# заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.
[[категорія:Адміністративне право‏‎]]
[[категорія:Інші питання цивільного права‏‎]]
[[категорія:Право власності на майно‏‎‏‎]]
[[категорія:Житлове право‏‎]]
[[категорія:Спадкове право‏‎]]

Взяття на податковий облік фізичної особи – підприємця

2023-05-15T12:59:28Z

Oksana.vorobey:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1562-11 Наказ Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 "Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0865-21#n9 Наказ Міністерства фінансів України від 13 травня 2021 року № 261 "Про затвердження типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами - підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення"]
== Взяття на податковий облік фізичної особи – підприємця ==
Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

'''Фізичні особи''' - платники податків обліковуються податковим органом у відповідному Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.

Метою створення Державного реєстру, зокрема, є повний облік фізичних осіб, які сплачують податки та інші обов'язкові платежі.
{| class="wikitable"
!Однак, враховуючи релігійні переконання окремих громадян, передбачено право відмови від прийняття податкового номера (реєстраційного номера облікової картки платника податків). У такому випадку платник повідомляє про це орган державної податкової служби, який повинен обліковувати його за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером паспорта. Про це робиться відмітка у паспорті особи.
|}
Документи, що подаються платниками податків для взяття на облік у контролюючих органах, перевіряються у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, і в разі виявлення помилок або подання недостовірних відомостей повертаються для виправлення. Платники податків, які не подали протягом 5 календарних днів, наступних за днем отримання повернутих документів, виправлених документів для взяття на облік у контролюючих органах або повторно подали такі документи з помилками, несуть відповідальність відповідно до закону.

Фізичні особи - підприємці обліковуються у якості самозайнятих осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 65 Податкового кодексу України (далі - ПК України]). Окрема категорія самозайнятих осіб - це фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, тобто діяльність, пов'язану з участю фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності. До цієї діяльності відносять також діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів тощо. Особливістю незалежної професійної діяльності є те, що такі особи не можуть бути підприємцями та не мають більше одного найманця-працівника. Проте це не означає, що названі особи не можуть бути підприємцями - можуть, якщо це прямо не заборонено законом.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 65 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПК України] взяття на облік фізичних осіб - підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".] Облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

У відповідності з ч. 3 ст. 65 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПК України] для взяття на облік фізичної особи, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, така особа повинна подати заяву та документи особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем постійного проживання.

Згідно з ч. 5 ст. 65 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПК України] – взяття на облік самозайнятої особи здійснюється контролюючим органом не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідних відомостей від державного реєстратора (для фізичних осіб - підприємців) або прийняття заяви (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність).
== Документи, які подаються для державної реєстрації фізичної особи – підприємця ==
Відповідно до ч. 1 ст. 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"] для державної реєстрації фізичної особи підприємцем подаються такі документи:
# заява про державну реєстрацію фізичної особи підприємцем, в якій може зазначатися прохання про реєстрацію такої особи платником податку на додану вартість та/або обрання спрощеної системи оподаткування;
# нотаріально засвідчена письмова згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника чи органу опіки та піклування - для фізичної особи, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю, але не має повної цивільної дієздатності;
# договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства - у разі державної реєстрації фізичної особи, яка самостійно або з членами сім’ї створює сімейне фермерське господарство відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15 Закону України "Про фермерське господарство].
Також є можливість заповнити відповідну заяву онлайн через Реєстраційний портал за посиланням – <nowiki>https://online.minjust.gov.ua</nowiki>. Щоправда, для цього має бути попередньо оформлений електронний цифровий підпис (ЕЦП).

Також є необхідність у обранні коду запланованої діяльності за Класифікатором видів економічної діяльності (КВЕД).

[http://kved.ukrstat.gov.ua. Перелік КВЕДів] можна знайти на сайті Державної служби статистики України

КВЕД – це Класифікатор видів економічної діяльності. Відповідно до нього визначається діяльність, якою буде займатися підприємець. Кількість видів, які можна обрати одночасно – необмежена, але обмеженою є реєстраційна форма, якщо вона у паперовому вигляді. У будь-якому разі, додати необхідні види діяльності можна пізніше.

Слід дуже уважно поставитися до вибору діяльності згідно КВЕД, адже зайняття іншим видом діяльності, ніж той, що був обраний, тягне за собою настання негативних наслідків, зокрема – перехід на іншу систему оподаткування чи підвищення ставки податку.

За бажанням заявника, можна відразу подати і заяви про обрання спрощеної системи оподаткування чи про реєстрацію як платника ПДВ.

Після того як здійснено державну реєстрацію фізичної особи - підприємця у відповідних органах Центру надання адміністративних послуг відповідного населеного пункту за місцем постійного проживання особи, здійснюється внесення її до Державного реєстру та протягом 24 годин після надходження документів, крім вихідних та святкових днів на підтвердження видається виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відповідними органами Центру надання адміністративних послуг відповідного населеного пункту, який здійснював державну реєстрацію направляється інформація про фізичну особу-підприємця до відповідних органів населених пунктів Пенсійного фонду України та Державної податкової служби відповідного населеного пункту.

Постановка на облік новостворених підприємців здійснюється протягом 2-х робочих днів з дати отримання органом ДФС від держреєстратора реєстраційної карти та заяви про обрання спрощеної системи оподаткування. Якщо підприємець спочатку планує працювати за загальною системою оподаткування, ніяких заяв до податкової служби подавати не потрібно. Якщо ФОП під час реєстрації не подавав заяву про обрання спрощеної системи оподаткування, можна подати відповідну заяву до ДФС особисто чи в електронній формі.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0865-21#n9 Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами - підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.]

Відповідальність за порушення встановлених законодавством строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів встановлена ст. 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ].

Відповідно до пунктів 6.4 і 6.5 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/z1562-11 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588] взяття на облік за основним місцем обліку фізичної особи - підприємця контролюючим органом проводиться у день отримання відомостей про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця та здійснюється датою внесення даних до Реєстру самозайнятих осіб за номером, який відповідає порядковому номеру реєстрації відповідного повідомлення державного реєстратора в журналі за формою № 7-ОПП.

Дані про взяття на облік фізичної особи - підприємця передаються до Єдиного державного реєстру у день взяття на облік за основним місцем обліку із зазначенням: дати та номера запису про взяття на облік, найменування та ідентифікаційного коду контролюючого органу, в якому фізичну особу - підприємця взято на облік.

Взяття на облік фізичної особи - підприємця підтверджується відомостями, оприлюдненими на порталі електронних сервісів, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/755-15#n2 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".]

Податковим номером платника податків фізичної особи – підприємця є: реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відповідну відмітку у паспорті.

І нарешті завершальна дія для ФОП – це відкриття банківського рахунку, в будь-якому банку України.
== Куди звернутися ==
Взяття на податковий облік фізичної особи-підприємця здійснюється після того, як фізична особа зареєструвалася підприємцем. Їй потрібно звернутися до органів Державної податкової служби для подальшої реєстрації її як платника податку.
== Вартiсть ==
Взяття на податковий облік фізичної особи – підприємця здійснюється безоплатно.
== Строки розгляду питання ==
Взяття на податковий облік фізичної особи – підприємця проводиться у день отримання відомостей про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця.
== Пiдстави для вiдмови ==
Контролюючий орган не відмовляє ФОП у взятті на податковий облік, адже для її реєстрації не потрібно надавати відповідні документи, як наприклад для реєстрації самозайнятої особи.

Контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі:
* наявності обмежень на провадження незалежної професійної діяльності, встановлених законодавством;
* коли документи подані за неналежним місцем обліку;
* коли документи не відповідають встановленим вимогам, подані не в повному обсязі або коли зазначені в різних документах відомості є взаємно невідповідними;
* коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа;
* неподання для реєстрації особою, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.
Після усунення причин, що були підставою для відмови у взятті на облік такої самозайнятої особи, фізична особа може повторно подати документи для взяття її на облік.
== Взяття на облік фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність ==
Взяття на облік фізичних осіб, які не є підприємцями та здійснюють незалежну професійну діяльність, умовою ведення якої згідно із законом є державна реєстрація такої діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності, здійснюється за місцем постійного проживання такої особи.

Для взяття на облік така фізична особа, у строк 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності, зобов'язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу такі документи:
* заяву за формою № 5-ОПП;
* копію реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності, якщо заявник є приватним нотаріусом;
* копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, якщо заявник є адвокатом, який займається адвокатською діяльністю індивідуально;
* копію свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, виданого Центральною експертно-кваліфікаційною комісією при Мін'юсті України за формою, що відповідає додатку
7 до Положення № 86/5, якщо заявником є судовий експерт, який не є працівником державної спеціалізованої установи та отримав право самостійно здійснювати судово - експертну діяльність;
* копію свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого структурним підрозділом Мін'юсту України, який забезпечує реалізацію повноважень державного органу з питань банкрутства, якщо заявником є арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор).
При поданні пред'являється оригінал зазначених документів.

Податкові органи відмовляють в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у таких випадках:
* наявність обмежень на провадження незалежної професійної діяльності, встановлених законодавством;
* подання документів за неналежним місцем обліку;
* документи не відповідають установленим вимогам, подані не в повному обсязі або зазначені в різних документах відомості є взаємно невідповідними;
* фізичну особу вже взято на облік як самозайняту особу;
* неподання для реєстрації особою, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.
Після усунення причин, що були підставою для відмови у взятті на облік такої самозайнятої особи, фізична особа може повторно подати документи для взяття на облік.

Після взяття на облік фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, надсилається (видається) довідка про взяття на облік за формою № 4-ОПП, у якій перед прізвищем, ім'ям та по батькові такої особи обов'язково зазначається вид професійної діяльності, наприклад «приватний нотаріус», «адвокат» тощо.

Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому здійснює незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується в органах ДПС як фізична особа — підприємець з ознакою того, що здійснює незалежну професійну діяльність.

У такому випадку фізична особа зобов'язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до ДПІ за місцем свого постійного проживання заяву за формою № 5-ОПП з позначкою «Зміни» та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.
== Зміни щодо порядку взяття на облік самозайнятих осіб, згідно [https://ips.ligazakon.net/document/view/T200466?utm_source=jurliga.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=jl01&_ga=2.254961352.1143803555.1607926953-1427592653.1603789861 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 р. № 466-IX] ==
Законом № 466 внесено зміни до статті 65 [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T10_2755.html ПК України], якою визначено порядок взяття на облік самозайнятої особи. Зокрема, з 23.05.2020 року, відповідно до пункту 65.5 статті 65 [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T10_2755.html ПК України], взяття на облік самозайнятої особи здійснюється контролюючим органом у день отримання відповідних відомостей від державного реєстратора (для фізичних осіб - підприємців) або прийняття заяви (для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність). Раніше взяття на облік самозайнятої особи здійснювалось контролюючим органом не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідних відомостей від державного реєстратора.

Дані про взяття на облік фізичної особи - підприємця передаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у день взяття на облік у порядку, встановленому Міністерством юстиції України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Взяття на облік фізичної особи - підприємця підтверджується відомостями, оприлюдненими на порталі електронних сервісів відповідно до [https://ips.ligazakon.net/document/view/T030755?an=936794 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]. Раніше взяття на облік фізичної особи - підприємця підтверджувалось випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що надсилалась (видавалась) фізичній особі - підприємцю у порядку, встановленому Законом.

Також статтю 65 [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T10_2755.html ПК України] доповнено новим пунктом 65.9 відповідно до якого, фізична особа, яка зареєстрована як підприємець та при цьому провадить незалежну професійну діяльність, обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Крім цього внесено зміни до пункту 65.10 статті 65 [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T10_2755.html ПК України], якою визначено порядок внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи.

Відтепер підставами для внесення такого запису будуть:

- внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця - з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності;

- припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу - з дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення або іншої дати, визначеної законом, що регулює реєстрацію відповідної незалежної професійної діяльності, датою припинення, зупинення або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу;

- закінчення строку дії свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо) - з дати закінчення такого строку;

- анулювання чи скасування згідно із законодавством свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, або скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації фізичної особи підприємцем - з дати такого анулювання чи скасування.

У разі якщо після внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.
== Податок на прибуток ==
Збільшено дохідний критерій для незастосування податкових різниць із 20 до 40 млн грн.

Збільшено вартісний критерій для визнання ОЗ в податковому обліку. Тож, об'єктом ОЗ для цілей податкового обліку тепер є об'єкт вартістю понад 20000 грн, раніше – понад 6000 грн (за умови дотримання решти умов, передбачених [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T10_2755.html пп. 14.1.138 ПК України]).

Податкову амортизацію не нараховують за ті періоди, коли об'єкти ОЗ не використовувалися (не експлуатувалися) у госпдіяльності платника через їх модернізацію, реконструкцію, добудову, дообладнання й консервацію.

Також до числа об'єктів оподаткування включили дохід, отриманий від азартних ігор з використанням гральних автоматів. Змінили ставки податку, які застосовуються до доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України. Відкоригували й правила щодо різниць, які виникають під час нарахування амортизації необоротних активів, резерву сумнівних боргів, тощо.
== ПДВ ==
Змінено розміри штрафів за порушення термінів і нереєстрацію податкових накладних, складених:

– на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування ПДВ;

– на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою;

– на "компенсувальні" податкові зобов'язання відповідно до [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T10_2755.html п. 198.5 ПК України та ст. 199 ПК України];

– на суму перевищення бази оподаткування над фактичною ціною постачання (із типом причини 15).

Згідно з оновленим [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T10_2755.html п. 1201.2 ПК України]:

– за порушення граничних строків реєстрації, передбачених [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T10_2755.html п. 201.10 ПК України], накладається штраф у розмірі 2 % від обсягу постачання (тобто без урахування ПДВ), але не більше 1020 грн;

– за відсутність реєстрації ПН та РК – штраф у розмірі 5 % від обсягу постачання (тобто без урахування ПДВ), але не більше 3400 грн.

Установлено окремий строк реєстрації зведених ПН для нарахування "компенсувальних" податкових зобов'язань згідно з [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T10_2755.html п. п. 198.5 і 199.1 ПК України], а саме протягом 20 календарних днів після закінчення місяця, у якому їх складено.

Із бази оподаткування буде виключено суми, отримані платником ПДВ як компенсація упущеної вигоди за рішенням суду (через невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань контрагентом) [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T10_2755.html (п. 188.1 ПК України)].

Можливість застосування касового методу обліку ПДВ поширюватиметься і на операції з виконання підрядних будівельних робіт як на підрядників, так і на субпідрядників [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T10_2755.html (п. 187.1 ПК України)].

Змінено строк подання заяви для добровільної реєстрації платником ПДВ. Заяву треба буде подати не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, на який заплановано ПДВ-реєстрацію.

Заяву для ПДВ-реєстрації потрібно буде подавати тільки в електронній формі. Заяву, яку подають новостворені суб'єкти господарювання під час процедури держреєстрації, розглядають у ті самі строки і в тому самому порядку, що й заяву, подану суб'єктами господарювання, що діють.

Продовжено граничний термін реєстрації в ЄРПН зведених податкових накладних із 15 до 20 числа місяця.

Запроваджено єдиний звітний період – календарний місяць звітності з ПДВ (у тому числі для платників єдиного податку).

= Зміни щодо сплати податку на прибуток та ПДВ на час запровадження воєного стану. =
У зв’язку з [https://www.president.gov.ua/documents/642022-41397 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні"], затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, Верховна Рада України. В свою чергу були прийняті законодавчі акти, які внесли зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] та змінили певні процедури спати єдиного податку та ПДВ.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2118-20#n5 Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану" від 03.03.2022 року №2118-IX] вніс зміни до Підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, та вніс пункт 69 в якому зазначається.

Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України. У випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
[[Категорія:Податкове право]]
[[Категорія:Господарське право]]

Цивільно-правова відповідальність малолітніх та неповнолітніх осіб

2023-04-03T07:40:42Z

Oksana.vorobey:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
== Загальні відомості ==
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 статті 1 Закону України "Про охорону дитинства"], '''дитина''' - це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше. 
'''Малолітня особа''' - це фізична особа, яка не досягла 14 років. 
'''Неповнолітня особа''' - це фізична особа у віці від 14 до 18 років. 
Див. додатково консультацію [[Цивільна дієздатність фізичної особи|"Цивільна дієздатність фізичної особи"]].
== Відшкодування шкоди, завданої малолітньою особою ==
Стаття 1178 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5526 ЦК України]
{| class="wikitable"
|-
! Хто відшкодовує шкоду, завдану малолітньої особою !! Умова відшкодування шкоди
|-
|Батьки (усиновлювачі) або опікуни чи інша особа, яка здійснює виховання малолітньої особи || якщо вони не доведуть, що така шкода не є наслідком несумлінного виховання та нагляду за малолітньою особою або ухилення від виховання і нагляду;
|-
|Заклад, заклад охорони здоров’я чи інший закладу, що зобов’язаний здійснювати нагляд за малолітньою особою, а також особа, яка здійснює нагляд за малолітньою особою на підставі договору || коли малолітня особа завдала шкоди під час перебування під наглядом закладу/особи, якщо вони не доведуть, що шкоду було завдано не з їхньої вини;
|-
|Заклад, який здійснює функції опікуна малолітньої особи|| коли малолітня особа перебувала в такому закладі, якщо не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.
|}
Якщо малолітня особа '''завдала шкоди як з вини''' батьків (усиновлювачів) або опікуна, так і з вини закладів або особи, що зобов’язані здійснювати нагляд за нею, ці особи зобов’язані відшкодувати шкоду у частинах, які визначені за домовленістю між ними або за рішенням суду (стаття 1181 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5526 ЦК України]). 
Обов’язок батьків (усиновлювачів) або опікуна чи іншої особи, яка здійснює виховання малолітньої особи, відшкодувати шкоду, завдану малолітньою особою, не припиняється у разі досягнення нею повноліття. 
'''Після досягнення повноліття особа може бути зобов’язана судом відшкодувати шкоду, завдану нею у віці до 14 років життю або здоров’ю потерпілого, якщо вона має достатні для цього кошти, а вищезазначені особи є неплатоспроможними або померли.'''
[[Файл:Https---www.slideshare.net-ssuserd266e3-ss-43541214.jpg|міні|https://www.slideshare.net/ssuserd266e3/ss-43541214]]
== Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою ==
Неповнолітня особа відповідає за завдану нею шкоду на '''самостійно''' загальних підставах (стаття 1179 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5526 ЦК України]). 
Неповнолітня особа '''особисто несе відповідальність''' за порушення договору, укладеного нею самостійно та договору укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника. Однак, якщо в неповнолітнього немає майна, достатнього для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть його батьки (усиновлювачі), піклувальники (стаття 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5526 ЦК України]). 
Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується її батьками (усиновлювачами), піклувальником або закладом у якому перебувала неповнолітня особа, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Батьки (усиновлювачі), піклувальники, заклад, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, зобов’язані відшкодувати шкоду до досягнення особою повноліття. Особа відшкодовує завдану шкоду самостійно після досягнення повноліття або якщо неповнолітня особа стане власником майна, достатнього для відшкодування такої шкоди (стаття 1179 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5526 ЦК України]).
== Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою після набуття нею повної цивільної дієздатності ==
'''Якщо особа набула повної цивільної дієздатності''' (наприклад, досягнення 18 років, укладення шлюбу) вона відшкодовує завдану нею шкоду самостійно. Також, згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 35 Цивільного кодексу України] '''надання повної цивільної дієздатності провадиться за рішенням органу опіки та піклування''' за заявою заінтересованої особи за письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а у разі відсутності такої згоди повна цивільна дієздатність може бути надана за рішенням суду. Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю.

Слід звернути увагу на те, що якщо у такої особи не вистачає майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником. Батьки (усиновлювачі) або піклувальники відшкодовують шкоду завдану неповнолітньою особою, якщо вони дали згоду на набуття нею повної цивільної дієздатності (наприклад, укладання неповнолітнім трудової угоди) і не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Обов’язок цих осіб відшкодувати шкоду припиняється з досягненням особою, яка завдала шкоди, повноліття (стаття 1180 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5526 ЦК України]).
[[Категорія:Відшкодування шкоди]] [[Категорія:Цивільне право]]

Визнання права власності на спадкове майно за участю іноземного елемента

2023-04-03T07:37:58Z

Oksana.vorobey:

== Нормативна база ==
* [https://ips.ligazakon.net/document/view/T10_2755?an=14332&ed=2021_06_15 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2658-14 Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України "Про міжнародне приватне право"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12 Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 07 липня 2012 року № 811]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про практику у справах про спадкування"]
== Досудовий порядок ==
=== Куди звернутися ===
До нотаріату.
Порядок спадкування на території України за загальним правилом проводиться на підставі положень глави 84 Цивільного кодексу України.
Але у разі якщо, в процесі спадкування буде встановлено наявність іноземного елемента.
В положеннях пункту 2 частини першої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закону України "Про міжнародне приватне право"] поняття іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм:
# хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою;
# об’єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави;
# юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави;
То процедура спадкування буде проводиться з урахуванням положень статті 70 та 71 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закону України "Про міжнародне приватне право"]. Та з урахуванням договору про правову допомогу та правові відносини, якщо Україною та державою з якої походить іноземний елемент був такий договір підписаний.
=== Вартiсть ===
Вартість розраховується відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 07 липня 2012 року № 811].
=== Перелік документів необхідних для звернення: ===
*Свідоцтво про смерть спадкодавця.
* Документи, які можуть встановити родинних відносин;
- свідоцтво про народження; 
- свідоцтво про шлюб; 
- витяги з державних реєстрів актів цивільного стану громадян;
* правовстановлюючі документи на нерухомість; 
- договір купівлі – продажу; договір міни; договір дарування; договір довічного утримання; 
- свідоцтво про право спадщину за законом або заповітом; свідоцтво про право власності.
* документи, які можуть підтвердити факт належності рухомого майна; 
- квитанції про сплату; договору купівлі-продажу; гарантійна документація;сертифікат на право власності; цінні папери тощо.
== Судовий порядок ==
=== Куди звернутися ===
У разі неможливості врегулювання питання спадкування, в установленому законом порядку єдиною можливістю вирішення питання є звернення до суду з позовною заявою про визнання право власності на спадкове майно.
=== Вартість ===
За подання позову особа сплачує [https://court.gov.ua/press/news/855999/ судовий збір у розмірі], передбаченому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України «Про судовий збір»]. 
{| class="wikitable"
|-
| '''Автоматичний розрахунок судового збору''' [http://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті «Судова влада»]
|}
=== Перелiк та зразки необхiдних документiв ===
Перелік документів, необхідних для підтвердження визнання право власності на спадкове майно у у суді:
# Свідоцтво про смерть спадкодавця;
# документи, які можуть встановити родинних відносин:
#* свідоцтво про народження;
#* свідоцтво про шлюб;
#* витяги з державних реєстрів актів цивільного стану громадян;
# правовстановлюючі документи на нерухомість (наприклад, договір купівлі – продажу, договір міни, договір дарування, договір довічного утримання, свідоцтво про право спадщину за законом або заповітом, свідоцтво про право власності). '''Важливо!''' У разі якщо спадкодавцем був втрачений правовстановлюючий документ на нерухомість даний документ можна замінити іншим наявним документом (наприклад, технічною документацією, рішеннями сесій на приватизацію, або рішеннями сесій про надання в користування, будинковими книгами, копіями договорів оренди тощо).;
# довідка з КП «БТІ» про право власності (у разі якщо правочин на нерухомість вчинявся до 1 січня 2013 року);
# інформаційний витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та з реєстру речових прав на нерухоме майно (якщо правочин був вчинений починаючи з 1 січня 2013 року);
# довідка про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні(де проживав спадкодавець);
# витяг про реєстрацію у спадковому реєстрі;
# постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, яка видається нотаріусом відповідно до статті 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону України "Про нотаріат"];
# документ, який визначає ринкову вартість спадкового майна для урахування в ціні позову. Найчастіше в даним документом слугує Звіт про оцінку майна (акт оцінки майна). Він видається на підставі положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2658-14 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"] та з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1442-2004-%D0%BF Національного стандарту № 2 "Оцінка нерухомого майна", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1442], та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1440-2003-%D0%BF Національний стандарт № 1 "Загальні положення оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440];
# клопотання про витребування спадкової справи.
[[Файл: Клопотання про витребування спадкової справи.docx|міні]] 
[[Файл: Визнання права власності на спадкове майно.docx|міні]]
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]
== Підсудність справ за участю іноземного елемента ==
Суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#Text у статті 77 Закону України "Про міжнародне приватне право]"
==== Підсудність судам України є виключною у таких справах з іноземним елементом: ====
# якщо нерухоме майно, щодо якого виник спір, знаходиться на території України, крім справ, що стосуються укладення, зміни, розірвання та виконання договорів у рамках державно-приватного партнерства, укладених Кабінетом Міністрів України, згідно з якими нерухоме майно є об’єктом такого партнерства, а спір не стосується виникнення, припинення та реєстрації речових прав на такий об’єкт;
# якщо у справі, яка стосується правовідносин між дітьми та батьками, обидві сторони мають місце проживання в Україні;
# якщо у справі про спадщину спадкодавець - громадянин України і мав в ній місце проживання;
# якщо спір пов’язаний з оформленням права інтелектуальної власності, яке потребує реєстрації чи видачі свідоцтва (патенту) в Україні;
# якщо спір пов’язаний з реєстрацією або ліквідацією на території України іноземних юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців;
# якщо спір стосується дійсності записів у державному реєстрі, кадастрі України;
# якщо у справах про банкрутство боржник був створений відповідно до законодавства України;
# якщо справа стосується випуску або знищення цінних паперів, оформлених в Україні;
# справи, що стосуються усиновлення, яке було здійснено або здійснюється на території України;
# в інших випадках, визначених законами України.
Вирішуючи питання про підсудність справ з іноземним елементом, суд керується не тільки нормами внутрішнього процесуального законодавства, а й колізійними нормами, які містяться перш за все у двосторонніх міжнародних договорах про правову допомогу та інших міжнародних договорах
== Оподаткування ==
Оподаткування – відповідно до Порядку оподаткування доходів фізичних осіб встановлено [https://ips.ligazakon.net/document/view/T10_2755?an=14332&ed=2021_06_15 розділом ІV Податкового кодексу України, згідно із п. 162.1 ст. 162] якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Порядок оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, регулюється [https://ips.ligazakon.net/document/view/T10_2755?an=14332&ed=2021_06_15 п. 170.10.1 ст. 170 ПКУ], яким встановлено, що доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV ПКУ для нерезидентів).

Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регулюється [https://ips.ligazakon.net/document/view/T10_2755?an=14332&ed=2021_06_15 ст. 174 ПКУ, п. 174.2., п.174.2.3] якої встановлено, що для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем - нерезидентом від спадкодавця-резидента, застосовується ставка 18 відсотків, визначена у [https://ips.ligazakon.net/document/view/T10_2755?an=14332&ed=2021_06_15 п. 167.1 ст. 167 ПКУ].

Відповідно до [https://ips.ligazakon.net/document/view/T10_2755?an=14332&ed=2021_06_15 п. 174.3 ст. 174 ПКУ] особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. При цьому спадкоємці - нерезиденти зобов'язані сплатити податок на доходи фізичних осіб до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.

За наявності документа про сплату спадкоємцем - нерезидентом податку з вартості об'єкта спадщини нотаріус згідно з [https://ips.ligazakon.net/document/view/T10_2755?an=14332&ed=2021_06_15 п. 174.4 ст. 174 ПКУ] видає такому спадкоємцю свідоцтво про право на спадщину.

Враховуючи зазначене, до вартості будь-якого об'єкта спадщини, одержаного нерезидентом в Україні від спадкодавця – резидента, застосовується ставка податку 18 відсотків, передбачена [https://ips.ligazakon.net/document/view/T10_2755?an=14332&ed=2021_06_15 п. 167.1 ПКУ]. При цьому спадкоємець-нерезидент зобов’язаний сплатити податок до нотаріального оформлення об’єкта спадщини.

Пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці

2023-03-09T09:20:44Z

Oksana.vorobey:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України "Про охорону праці"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр Закон України "Про відпустки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/442-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 "Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-п Постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1494-18 Мінімальні вимоги безпеки і охорони здоров'я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці, затверджені наказом Міністерства соціальної політики України від 29 листопада 2018 року № 1804]
== Загальна інформація ==
Усі підприємства, установи та організації повинні дбати про безпеку праці і піклуватися про здоров'я своїх працівників. До обов'язків роботодавця входить розробка комплексних заходів по охороні праці, які б гарантували безпечні і здорові умови праці на робочому місці.

Під час укладання трудового договору роботодавець '''повинен''' проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і [[Колективний договір|колективного договору]] (частина друга статті 5 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України "Про охорону праці"].

Головний державним органом, що займається захистом прав працівників є Державна служба України з питань праці, яка здійснює контроль за правильністю застосування роботодавцями списків на пільгове пенсійне забезпечення, контролює якість проведення атестації робочих місць за умовами праці, організовує проведення державної експертизи умов праці тощо.
== Права працівників на охорону праці ==
Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Працівник під час роботи має право:
* відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля (за період простою за ним зберігається середній заробіток);
* розірвати трудовий договір [[Розірвання трудового договору з ініціативи працівника|за власним бажанням]], якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, не додержується умов колективного договору з цих питань (виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку);
* переведення за його згодою на легшу роботу, якщо він за станом здоров'я відповідно до медичного висновку потребує надання такої роботи, а також у разі потреби встановлення скороченого робочого дня та проходження навчання з набуття іншої професії відповідно до законодавства
* збереження місце роботи, а також середнього заробітку на час зупинення експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду за охороною праці чи службою охорони праці (стаття 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону]).
== Підстави для призначення пільг та компенсацій працівникам ==
Працівник має право на отримання відповідної пільги чи компенсації за роботу зі шкідливими й важкими умовами праці, необхідно дотриматися таких умов:
* атестацію робочого місця провели своєчасно — не рідше ніж раз на п’ять років; - професія, посада, робота наявні у відповідному Списку, Переліку;
* право на певну пільгу чи компенсацію підтверджене за результатами атестації;
* працівник зайнятий на роботі, передбаченій відповідним Списком, Переліком, необхідну тривалість робочого часу, визначену нормативним документом.
'''Якщо відсутня хоча б одна з цих умов, працівник не матиме права на ту чи ту пільгу або компенсацію'''.
== Перелік пільг та компенсацій ==
Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством (частина перша статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону]).

Отримати відшкодування у разі ушкодження здоров'я або у разі смерті працівників через Фонд соціального страхування.

У разі роз'їзного характеру роботи працівникові виплачується грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів на умовах, передбачених колективним договором.

Роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) працівникові пільги і компенсації, не передбачені законодавством.

Протягом дії укладеного з працівником трудового договору роботодавець повинен, '''не пізніш як за 2 місяці''', письмово інформувати працівника про зміни виробничих умов та розмірів пільг і компенсацій, з урахуванням тих, що надаються йому додатково.
{| class="wikitable"
|+
!№
!Пільга/компенсація
!Нормативно-правовий акт
|-
|1.
|Право на пенсію за віком на пільгових умовах
|стаття 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закону України "Про пенсійне забезпечення"],
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах"]
|-
|2.
|Щорічна додаткова відпустка тривалістю до 35 календарних днів
|пункт 1 частини першої статті 76 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n666 Кодексу законів про працю України],
стаття 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"],

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1290-97-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1290 "Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці"]
|-
|3.
|Підвищена оплата праці
|стаття 100 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n666 Кодексу законів про працю України],
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v2-78400-86 постанова Державного Комітету СРСР праці і соціальних питань та Секретаріату Всесоюзної Центральної Ради професійних спілок від 03 жовтня 1986 року № 387/22-78 "Про затвердження Типового положення про оцінку умов праці на робочих місцях і порядку застосування галузевих переліків робіт, за якими можуть установлюватися доплати робітникам за умови праці"]

Розмір доплат за шкідливі умови праці обчислюють у відсотках до тарифної ставки (окладу):
* на роботах із важкими та шкідливими умовами праці — 4, 8, 12 %;
* на роботах із особливо важкими та особливо шкідливими умовами праці — 16, 20, 24 %.
Пільги та компенсації встановлюють за результатами атестації робочих місць за умовами праці пропорційно фактично відпрацьованому часу в несприятливих умовах праці, тобто за фактичний час зайнятості працівників на робочому місці зі шкідливими умовами праці (відповідно до п. 1.7 Типового положення).

Зокрема, до робочого часу включають весь час працівника на робочому місці. До фактично відпрацьованого часу, на який нараховується доплата за шкідливі умови праці, не включається:
* час усіх видів відпусток;
* час, протягом якого працівник хворів; час виконання державних і громадянських обов’язків;
* час простоїв, якщо вони офіційно оформлені згідно із законодавством;
* час, коли з виробничих потреб працівника було переведено за наказом керівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором;
* час обідньої перерви, якщо працівник згідно з Правилами внутрішнього трудового розпорядку має можливість використати його на свій розсуд.
|-
|4.
|Скорочена тривалість робочого тижня - не більш як 36 годин на тиждень
|пункт 2 частини другої статті 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n666 Кодексу законів про працю України],
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/163-2001-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 163 "Про затвердження Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня"]
|-
|5.
|Безоплатне отримання молока або рівноцінних харчових продуктів
|стаття 166 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n666 Кодексу законів про працю України],
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v4430400-87 наказ Міністерства охорони здоров'я СРСР від 04 листопада 1987 року № 4430-87 "Перелік хімічних речовин, при роботі з якими у профілактичних цілях рекомендується вживання молока або інших рівноцінних харчових продуктів"]
|-
|6.
|Видача лікувально-профілактичного харчування
|стаття 166 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n666 Кодексу законів про працю України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004400-77#Text постанова Державного комітету Ради міністрів СРСР з праці та соціальних питань, Президіума Всесоюзної ради професійних союзів від 07 січня 1977 року № 4/П-1 "Про затвердження Переліку виробництв, професій та посад, робота в яких дає право на безплатне отримання лікувально-профілактичного харчування в зв'язку з особливо шкідливими умовами праці, раціонів цього харчування, норм безплатної видачі вітамінних препаратів та правил безплатної видачі лікувально-профілактичного харчування]
|-
|7.
|Безоплатне забезпечення спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту
|стаття 163 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n666 Кодексу законів про працю України],
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0424-09 Норми безоплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, затверджені наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 16 квітня 2009 року № 62]
|-
|8.
|Компенсація витрати на придбання спецодягу та інших засобів індивідуального захисту, якщо встановлений нормами строк видачі цих засобів порушено і працівник був змушений придбати їх за власні кошти
|частина друга статті 164 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n666 Кодексу законів про працю України]
|-
|9.
|Видача мила та знешкоджуючих засобів, а також профілактичних паст і мазі працівникам, які мають справу з речовинами, що викликають подразнення шкіри рук
|стаття 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n666 Кодексу законів про працю України],
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v8-66400-66 Інструкція з санітарного утримання приміщень та обладнання виробничих підприємств, затверджена Головним санітарно-епідеміологічним управлінням Міністерства охорони здоров'я СРСР від 31 грудня 1966 року № 658-66]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0383400-22 постанова Народного комісаріату праці РРФСР від 26 серпня 1922 року № 383 "Про видачу мила на підприємствах"]
|-
|10.
|Забезпечення працівників гарячих цехів газованою солоною водою
|стаття 167 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n666 Кодексу законів про працю України],
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/vn001400-34 постанова Секретаріату Всесоюзної центральної ради професійних союзів від 11 червня 1934 року "Про постачання робітників гарячих цехів газованою підсоленою водою"]
|-
|11.
|Додаткова оплачувана перерва санітарно-оздоровчого характеру
|[https://ips.ligazakon.net/document/KD0001 ст.168 Кодексу законів України про працю].
|}
== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/87951282 Постанова Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а]
== Див. також ==
* [[Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці]]
* [[Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком]]
* [[Створення безпечних і нешкідливих умов праці. Державний нагляд за охороною праці]]
* [[Гарантії прав громадян на охорону праці]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації‎]]
[[Категорія:Призначення пенсії]]

Оскарження судового рішення в цивільній справі в суді касаційної інстанції

2023-03-09T09:13:22Z

Oksana.vorobey:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
== Суд касаційної інстанції==
Судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. ([http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/2B6D221CBC3D9659C2257AF30033B26A Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України]).
=== Повноваження суду касаційної інстанції===
'''Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:'''
# залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;
# скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;
# скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;
# скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;
# скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;
# у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині;
# у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 пунктах 1-6 ч. 1 ст. 409 ЦПК.]
== Право касаційного оскарження==
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити у касаційному порядку:
# рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень,які не підлягають касаційному оскарженню;
# ухвали суду першої інстанції, вказані у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 ч.1 ст. 353 ЦПК], після їх перегляду в апеляційному порядку;
# ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз’яснення рішення чи відмову у роз’ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
=== Підставами касаційного оскарження===
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
=== Рішення та ухвали які не підлягають касаційному оскарженню===
'''Не підлягають касаційному оскарженню:'''
# рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом;
# судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
* касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
* особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
* справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
* суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. 
Особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою. Після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов’язки учасника справи.
== Строк на касаційне оскарження==
Касаційна скарга на судове рішення подається '''протягом тридцяти днів''' з дня його проголошення. 
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється '''з дня складення повного судового рішення.''' 
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана '''протягом тридцяти днів''' з дня вручення йому такого судового рішення. 
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 3 ст. 394 ЦПК.]
== Порядок подання касаційної скарги==
Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.
== Форма і зміст касаційної скарги==
Касаційна скарга подається у письмовій формі. 
'''У касаційній скарзі повинно бути зазначено:'''
# найменування суду, до якого подається скарга;
# повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку та адресу електронної пошти, за наявності;
# повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
# рішення (ухвала), що оскаржується;
# підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК] підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК] в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК] в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК], в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень);
# клопотання особи, яка подає скаргу;
# перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги;
# дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується. 
Касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.
До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника. 
'''До касаційної скарги додаються:'''
# копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи;
# докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності;
# документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. 
Якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
== Залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги==
Касаційна скарга реєструється у день її надходження до суду касаційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді, визначеному в порядку, встановленому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 33 ЦПК.] 
У разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 392 ЦПК,] застосовуються положення [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 185 ЦПК], про що суддею постановляється відповідна ухвала. 
Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 390 ЦПК], і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом '''десяти днів''' з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. 
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження на [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 підставі п. 4 ч. 2 ст. 394 ЦПК.] 
'''Касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо:'''
# касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено;
# скаргу подано у інший спосіб, ніж до суду касаційної інстанції;
# до постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження від особи, яка подала скаргу, надійшла заява про її відкликання;
# у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. 
Питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує '''протягом двадцяти днів''' з дня надходження касаційної скарги. Питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом '''двадцяти днів''' з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. 
Копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 272 ЦПК]. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з доданими до скарги матеріалами, а касаційна скарга залишається в суді касаційної інстанції.
== Відкриття касаційного провадження у справі==
Ухвалу про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє '''не пізніше ніж через двадцять днів''' з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. 
Копія ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.
== Відзив на касаційну скаргу==
Учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження. 
'''Відзив на касаційну скаргу має містити:'''
# найменування суду касаційної інстанції;
# ім’я (найменування), поштову адресу особи, яка подає відзив на касаційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адресу електронної пошти, за наявності;
# обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги;
# у разі необхідності - клопотання особи, яка подає відзив на касаційну скаргу;
# перелік матеріалів, що додаються. 
Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судових рішень (рішення). 
До відзиву додаються докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
[[Файл:Відзив на касаційну скаргу зразок.odt|міні]]
== Закриття касаційного провадження==
'''Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо:'''
# після відкриття касаційного провадження особа, яка подала касаційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги;
# після відкриття касаційного провадження виявилося, що касаційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати;
# після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов’язки такої особи не вирішувалося.
== Приєднання до касаційної скарги==
Учасники справи мають право приєднатися до касаційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До касаційної скарги мають право приєднатися особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки. 
Заяву про приєднання до касаційної скарги може бути подано до початку розгляду справи в суді касаційної інстанції. 
До заяви про приєднання до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору та докази надсилання копії заяви іншим учасникам справи.
== Доповнення, зміна або відкликання касаційної скарги або відмова від неї==
Особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її '''протягом строку на касаційне оскарження.''' 
У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи; в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни. 
Особа, яка подала касаційну скаргу, має право відкликати її до постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження. 
Особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати касаційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення касаційного провадження. У разі відмови від касаційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги, постановляє ухвалу про закриття касаційного провадження. 
У разі закриття касаційного провадження у зв’язку з відмовою від касаційної скарги на судові рішення повторне оскарження цих рішень особою, що відмовилася від скарги, не допускається. 
Суд касаційної інстанції має право не приймати відмову від скарги або її відкликання з підстав, визначених у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 5 ст. 206 ЦПК.]
== Строки розгляду касаційної скарги==
Касаційна скарга на судові рішення, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 п. 1 ч. 1 ст. 389 ЦПК], має бути розглянута '''протягом шістдесяти днів''', а на ухвали, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 пунктами 2 і 3 ч. 1 стю 389 ЦПК], - '''протягом тридцяти днів''' з дня постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження у справі.
[[категорія:Цивільне процесуальне право‏‎]]
[[категорія:Оскарження рішення суду‏‎]]
[[категорія:Суди‏‎]]

Порядок та підстави звернення до поліції за фактами вчинення кримінальних правопорушень

2023-02-28T11:49:25Z

Oksana.vorobey: Якщо Ви перебуваєте на тимчасово окупованій території: Телефонна лінія Офіс Генерального прокурора щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту - (096) 755-02-40 або conflict2022.ua@gmail.com Інформацію можна передати до Міжнародного кримінального суду otp.informationdesk@icc-cpi.int. Листи приймають будь-якою мовою.

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закону України "Про Національну поліцію"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про звернення громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0937-17#n14 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 07 липня 2017 № 575 "Про затвердження Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні" (далі - Інструкція з організації взаємодії)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1493-17 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 15 листопада 2017 року № 930 "Про затвердження Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0443-20#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 27 квітня 2020 року № 357 "Про затвердження Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України" (далі - Інструкція)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0223-19 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 08 лютого 2019 року № 100 "Про затвердження Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події" (далі - Порядок)]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Телефонна лінія щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту:
* '''(096) 755-02-40''' (Viber, WhatsApp, Telegram, Signal);

* '''conflict2022.ua@gmail.com'''
*Якщо Ви перебуваєте на тимчасово окупованій території: Телефонна лінія Офіс Генерального прокурора щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту - (096) 755-02-40 або [[Mailto:conflict2022.ua@gmail.com|conflict2022.ua@gmail.com]] Інформацію можна передати до Міжнародного кримінального суду [[Mailto:otp.informationdesk@icc-cpi.int|otp.informationdesk@icc-cpi.int]]. Листи приймають будь-якою мовою.

|}
== Підстави звернення до Національної поліції за фактами вчинення кримінальних правопорушень ==
Будь-який громадянин України має законне право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення, у тому числі й до [https://www.npu.gov.ua/ Національної поліції] та до її структурних підрозділів, відповідно до Закону України [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 "Про звернення громадян"].

Детально про вимоги до оформлення звернення див. "[[Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду]]".
== Порядок звернення до Національної поліції України за фактами вчинення кримінальних правопорушень ==
=== Дії в ситуації, коли щодо особи вчинено кримінальне правопорушення ===
'''''Кримінальне правопорушення''''' – це суспільно небезпечне вчинене діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом кримінального правопорушення (стаття 11 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України)].

В ситуації, коли потрібна невідкладна допомога працівників поліції, необхідно:
# зателефонувати на номер скороченого екстреного виклику "102" до оператора Call-центру Національної поліції (безкоштовним зі стаціонарних та мобільних телефонів);
# у момент виклику чітко, розбірливо повідомити своє прізвище, ім'я та по-батькові, місце перебування (адресу) та причину виклику наряду поліції. У ході повідомлення причини виклику, необхідно детально описати події, а саме протиправні дії - кримінальне правопорушення, які стались;
# якщо особа не може назвати точну адресу, необхідно детально описати місце її перебування, а саме назвати орієнтири, наприклад назви магазинів, підприємств чи державних установ, які знаходяться поряд тощо;
# дзвінок буде прийнято та зареєстровано оператором Call-центру телефонної лінії "102" Національної поліції і на виклик буде направлено групу реагування патрульної поліції (ГРПП ) найближчого відділення поліції.
'''''Анонімні заяви та повідомлення не реєструються, тому у разі відмови назвати себе, існує ризик, що на повідомлення не буде невідкладної реакції, крім повідомлення щодо загрози безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності або можливого вчинення терористичного акту.'''''
=== Дії після прибуття працівників поліції за викликом ===
♦ Працівник чергової частини відділення поліції, до якого надійшла заява громадянина від оператора Call-центру телефонної лінії "102" направляє на виклик ГРПП, яка після прибуття на місце виклику повинна за наявності на місці події осіб, які потребують медичної допомоги, викликати екстрену медичну допомогу, до прибуття якої вживати невідкладні дії, спрямовані на врятування та збереження життя людини, за наявності на місці події заявника (потерпілого) з'ясувати обставини правопорушення або події, а у разі встановлення факту вчинення кримінального правопорушення, поінформувати диспетчера (оперативного чергового) про необхідність направлення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/term/41509 Слідчо-оперативної групи] (СОГ) та забезпечити охорону місця події до її прибуття (пункт 2 розділу IX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0443-20#Text Інструкції]).
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Рекомендований час прибуття наряду поліції на місце події з моменту призначення наряду для реагування на правопорушення або подію (з урахуванням середньої швидкості руху автомобіля 40 - 50 км/год) складає:
1) у межах міста:

до 7 хвилин - при перебуванні наряду в зоні оперативного реагування;

до 10 хвилин - у разі якщо задіяно наряд з іншої (сусідньої) зони обслуговування;

2) у сільській місцевості:

до 20 хвилин - при перебуванні наряду в зоні оперативного реагування;

до 40 хвилин - у разі якщо задіяно наряд з іншої дільниці (пункт 3 розділу IX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0443-20#Text Інструкції]).
|}
♦ Після прибуття на місце події СОГ особа повинна детально відповісти на запитання слідчого або іншого працівника слідчо - оперативної групи. Особа може відмовитися від надання інформації. Проведення опитування неповнолітніх допускається '''тільки за участю батьків''' (одного з них), іншого законного представника або педагога (частина друга статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n266 Закону України "Про Національну поліцію"]).

На місце події члени СОГ з’ясовують обставини вчинення кримінального правопорушення, установлюють свідків, прикмети осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, та ймовірні шляхи їх руху (пункт 7 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0937-17#n14 Інструкції з організації взаємодії]).

З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до '''протоколу огляду''' (cтаття 237 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]).

Потерпілий має право приймати участь у проведенні огляду та запрошувати свого захисника або законного представника бути присутнім під час проведення огляду.
[[Файл:Пам'ятка громадянам при зверненні до поліції.jpg|міні]]
=== Звернення до поліції з письмовою заявою ===
Якщо особі стало відомо про вчинене кримінальне правопорушення, або ж вона стала свідком вчиненого кримінального правопорушення, або потерпілою, особа маєте право написати '''письмову заяву про вчинене кримінальне правопорушення до найближчого відділення Національної поліції України незалежно від місця і часу їх учинення'''. Прийняття заяв (повідомлень) заявника здійснює цілодобово, безперервно та невідкладно орган (підрозділ) поліції, до якого надійшла така інформація.

Під час особистого звернення заявника до органу (підрозділу) поліції із письмовою заявою уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції її приймає і реєструє в інформаційно-телекомунікаційної системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (ІТС ІПНП) або журналі єдиного обліку (ЄО) заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, а також оформлює та видає заявникові талон-повідомлення єдиного обліку про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію (пункт 4 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0223-19 Порядку]).

'''Датою подання заяви''' (повідомлення) до органу (підрозділу) поліції вважається дата реєстрації такої заяви (повідомлення) в ІТС ІПНП (журналі ЄО).

Особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення, під підпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, передбачену статтею 383 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України], крім випадків надходження заяви або повідомлення поштою чи зв’язком іншого виду (пункт 2 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0223-19 Порядку]).
{| class="wikitable"
|'''''Важливо!''''' Заяви (повідомлення) можуть направлятися до органу (підрозділу) поліції з використанням засобів поштового зв’язку, мережі Інтернет, електронного зв’язку (електронні звернення), через [https://ukc.gov.ua/ контактні центри державної установи «Урядовий контактний центр»] та телефонну «гарячу лінію» Національної поліції України ('''0-800-50-02-02'''), які реєструються службою діловодства та невідкладно передають керівникові органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов’язки (пункт 12 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0223-19 Порядку]).
|}
'''Зразки бланку заяви та заяви про вчинене кримінальне правопорушення, що подаються до Національної поліції України:'''
* [[Файл:ЗРАЗОК заяви до поліціії за фактом вчинення кримінльного правопорушення.pdf|міні]]
* [[Файл:БЛАНК заяви до поліції за фактом вчинення кримінального правопорушення.docx|міні]]
[[категорія:Правоохоронні органи]]
[[категорія:Кримінальне право‎]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Порядок встановлення інвалідності дитини

2022-12-15T09:53:02Z

Oksana.vorobey:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2961-15 Закон України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/917-2013-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року № 917 "Деякі питання встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0011-02#top Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 04 грудня 2001 року № 482 "Про затвердження порядку видачі медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/225-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінети Міністрів України від 08.03.2022 року № 225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України»]

Установлено що '''на період дії воєнного стану на території України та протягом шести місяців після його припинення або скасування:'''

1) у разі коли особа, що звертається для встановлення інвалідності, не може прибути на огляд до медико-соціальної експертної комісії, така комісія може приймати рішення про встановлення інвалідності заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії;

2) Кримська республіканська, обласні, центральні міські у мм. Києві та Севастополі, міські, міжрайонні та районні медико-соціальні експертні комісії здійснюють свої функції з забезпеченням принципу екстериторіальності та забезпечують проведення медико-соціальної експертизи за направленням лікарсько-консультативною комісією незалежно від місця реєстрації, проживання або перебування особи, що звертається для встановлення інвалідності.

Повторний огляд, строк якого припав на період дії воєнного стану на території України, переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування за умови неможливості направлення.
|}
==Загальні положення==
'''Дитина з інвалідністю''' - це:

▷ дитина зі стійким розладом функцій організму, спричиненим захворюванням, травмою або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що зумовлюють обмеження її нормальної життєдіяльності та необхідність додаткової соціальної допомоги і захисту (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закону України "Про охорону дитинства"]);

▷ особа до досягнення нею повноліття (віком до 18 років) зі стійким обмеженням життєдіяльності, якій у порядку, визначеному законодавством, встановлено інвалідність (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2961-15 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні"]).
==Причини інвалідності==
Класифікація, що використовується комісією під час проведення медико-соціальної експертизи дітей, визначає основні види порушень функцій організму дитини, зумовлені захворюваннями, травмами (їх наслідками) та/або вродженими вадами, і ступінь їх вираження.

Основними видами порушень функцій організму є:
#порушення психічних функцій (сприйняття, уваги, пам’яті, мислення, інтелекту, емоцій, волі, свідомості, поведінки, психомоторних функцій);
#порушення мови і мовних функцій (усної та письмової, вербальної і невербальної мови, порушення голосоутворення та інше);
#порушення сенсорних функцій (зору, слуху, нюху, дотику, тактильної, больової, температурної та інших видів чутливості);
#порушення статодинамічної функції (рухових функцій голови, тулуба, кінцівок, статики, координації рухів);
#порушення функцій кровообігу, дихання, травлення, виділення, кровотворення, обміну речовин і енергії, внутрішньої секреції, імунітету;
#порушення, зумовлені фізичним каліцтвом (деформація обличчя, голови, тулуба, кінцівок, що призводить до зовнішньої потворності, аномальні отвори шлунково-кишкового, сечовидільного, дихального трактів, порушення розмірів тіла) (пункт 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/917-2013-%D0%BF#Text Порядку встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року № 917] (далі - Порядок).
==Куди звернутися==
[[Файл:Етапи встановлення інвалідності дитині 1.jpg|міні|https://autism.ua/zakonodavstvo/35-zahalni-dokumenty/999-pro-poryadok-oformlennya-invalidnosti-ditini]]
Інвалідність дітям встановлюється '''лікарсько-консультативною комісією''' (далі - ЛКК).

Відповідно до пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/917-2013-%D0%BF#Text Положення про лікарсько-консультативну комісію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року № 917] (далі - Положення), такі комісії функціонують у закладах охорони здоров’я і мають розгалужену систему, до якої входять:
*Центральна комісія Міністерства охорони здоров'я України (утворюється та функціонує за рішенням Міністерства охорони здоров'я України);
* центральна комісія Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим;
*центральні обласні комісії (утворюються за рішенням структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних держадміністрацій);
*центральні міські у мм. Києві та Севастополі комісії (утворюються за рішенням Київської та Севастопольської міських держадміністрацій);
*міські, районні, міжрайонні, районні в містах комісії (утворюються за рішенням керівника відповідного закладу охорони здоров’я Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, структурного підрозділу з питань охорони здоров’я місцевих держадміністрацій).
До складу комісії входять голова, лікарі за спеціальностями, спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або практичний психолог. У засіданнях комісії можуть брати участь представники органів соціального захисту населення, психолого-медико-педагогічних консультацій, а також у разі потреби - представники державної служби зайнятості, інших підприємств, установ та організацій (за згодою).

Організаційною формою роботи комісій є '''засідання'''. Періодичність проведення засідань комісії визначається її головою, але ''не рідше одного разу на місяць''.

'''Лікарсько-консультативні комісії встановлюють:'''
*'''категорію "дитина з інвалідністю"''' особам віком до 18 років. Підставою для встановлення дитині категорії “дитина з інвалідністю” є помірна та середня міра втрати здоров’я, залежність від стороннього догляду, допомоги або диспансерного нагляду і здатність до самообслуговування;
*'''категорію "дитина з інвалідністю підгрупи А"''' особам віком до 18 років, які мають виключно високу міру втрати здоров’я та надзвичайну залежність від постійного стороннього догляду, допомоги або диспансерного нагляду інших осіб і які фактично не здатні до самообслуговування (пункт 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/917-2013-%D0%BF#Text Порядку]).
Також, складають індивідуальну програму реабілітації дитини з інвалідністю, в якій визначаються реабілітаційні заходи, їх обсяги, строки проведення та виконавці.
{| class="wikitable"
|-
| bgcolor="#EED8AE" | '''ВАЖЛИВО!''' '''Висновки комісії, реабілітаційні заходи, визначені в індивідуальній програмі реабілітації дитини з інвалідністю, обов’язкові для виконання''' органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними установами, іншими підприємствами, установами та організаціями, в яких навчаються або перебувають діти.
|}
== Етапи встановлення інвалідності дитині ==
[[Файл:Етапи встановлення інвалідності дитині 2.jpg|міні]]
[[Файл:Етапи встановлення інвалідності дитині 3.jpg|міні]]

⇒ Звернутися до лікаря, який надає первинну медичну допомогу, або закладу охорони здоров’я, в якому спостерігається дитина, та пройти повне медичне обстеження, необхідні дослідження та оцінювання соціальних потреб дитини, визначення клініко-функціонального діагнозу та здійснити лікувальні й реабілітаційні заходи.

⇒ Отримати результати медичного обстеження та направлення лікаря на медико-соціальну експертизу. ⇒ За наявності документів, що підтверджують стійкий розлад функцій організму, зумовлений захворюваннями, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що призводять до обмеження життєдіяльності дитини, призначається медико-соціальне експертиза.

На розгляд ЛКК лікар, який надає дитині первинну медичну допомогу, подає такі документи:
#історію розвитку дитини за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0976-14#Text формою, встановленою Міністерством охорони здоров'я України];
#виписку з медичної карти стаціонарного хворого або консультаційного висновку спеціаліста, виданих після стаціонарного або амбулаторного обстеження та лікування дитини в закладах охорони здоров’я та науково-дослідних установах, визначених Міністерством охорони здоров'я України, з обґрунтуванням медичних показань для визнання дитини особою з інвалідністю із зазначенням згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем здоров’я 10-го перегляду діагнозу та коду;
#план медичної реабілітації;
#документ, що засвідчує особу батьків дитини або її законних представників (пункт 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/917-2013-%D0%BF#Text Порядку]).
⇒ Комісія проводить огляд хворої дитини та розглядає подані документи ''протягом семи робочих днів'' з дня їх надходження (пункт 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/917-2013-%D0%BF#Text Порядку]). Датою встановлення дитині категорії “дитина з інвалідністю” або “дитина з інвалідністю підгрупи А” вважається день надходження до комісії документів.

У разі коли дитина, батьки або законні представники якої звертаються для встановлення категорії “дитина з інвалідністю” або “дитина з інвалідністю підгрупи А”, не може бути присутньою на засіданні комісії за станом здоров’я, огляд її проводиться з виїздом на місце її проживання (перебування), у тому числі в спеціальних установах і закладах соціального захисту дітей, місцях позбавлення волі або в стаціонарі, в якому вона проходить лікування.

В окремих випадках, зокрема коли дитина, батьки або законні представники якої звертаються для встановлення категорії “дитина з інвалідністю” або “дитина з інвалідністю підгрупи А”, проживає у віддаленій, важкодоступній місцевості, члени комісії можуть прийняти рішення щодо встановлення інвалідності дитині на підставі поданих документів за згодою батьків дитини або її законних представників.

⇒ ЛКК в день проведення медико-соціальної експертизи готує '''медичний висновок''' щодо встановлення категорії «дитина з інвалідністю» або «дитина з інвалідністю підгрупи А» або щодо відмови в установленні категорії «дитина з інвалідністю» або «дитина з інвалідністю підгрупи А» з відповідним обґрунтуванням та складає '''індивідуальну програму реабілітації дитини''' з інвалідністю, в якій визначаються реабілітаційні заходи, їх обсяги, строки проведення та виконавці.

Дата повторного огляду зазначається у медичному висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років. Повторний огляд дітей з інвалідністю раніше встановленого строку може бути проведений за '''заявою''' як батьків або законних представників дитини з інвалідністю, так і лікаря, який надає дитині первинну медичну допомогу, в разі зміни стану здоров’я і працездатності (пункт 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/917-2013-%D0%BF#Text Порядку]).

⇒ ЛКК та заклади охорони здоров’я у триденний строк зобов’язані надіслати медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років до органу соціального захисту населення за місцем проживання матері (батька), усиновлювача, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, опікуна, піклувальника дитини з інвалідністю віком до 18 років.
==Оскарження рішення ЛКК==
▶ У разі незгоди з рішенням ЛКК дитина старша 15 років та/або її батьки чи законні представники мають право '''протягом місяця''' після надходження висновку ЛКК звернутися до центральної комісії Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, центральних обласних, центральних міських у мм. Києві та Севастополі (далі - центральні комісії) або до комісії, в якій дитині проводилася медико-соціальна експертиза, чи до Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, відповідного структурного підрозділу з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

▶ Рішення центральної комісії, в свою чергу, може бути оскаржене до центральної комісії Міністерства охорони здоров’я України.

▶ Рішення центральної комісії або ЛКК може бути оскаржене до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|суду]].
==Додаткові гарантії у випадку встановлення інвалідності:==
*Виплата державної соціальної допомоги.
*Пільговий проїзд у громадському, залізничному, повітряному та річковому транспорті;
*Безоплатне санітарно-курортне лікування;
*Безоплатне забезпечення необхідним медичним обладнанням (засоби пересування, протезно-ортопедичні вироби тощо);
*Безоплатне придбання медикаментів за рецептом лікаря у разі амбулаторного лікування;
*Інші пільги та гарантії, у тому числі для матері/батька дитиниз інвалідністю:
#податкова соціальна пільга при сплаті податків з доходу у вигляді заробітної плати;
#можливість працювати за скороченим графіком роботи;
#додаткова відпустка;
#достроковий вихід на пенсію.
== Див. також ==
* [[Виплата одноразової матеріальної допомоги особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та непрацюючим малозабезпеченим особам]]
* [[Порядок забезпечення осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю слуховими апаратами, іншими медичними виробами та засобами]]
* [[Пільги для дітей з інвалідністю]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації‏‏‏‎]]
[[Категорія:Призначення пенсії‏‏‏‎]]
[[Категорія:Пільги та гарантії на медичну допомогу‏‏‎]]
[[Категорія:Безоплатний проїзд транспортом‏‏‎]]
[[Категорія:Безоплатне забезпечення санаторно - курортним лікуванням]]
[[Категорія:Пільги у сфері оподаткування‏‏‎]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Діти]]

Дотримання будівельних норм при будівництві приватного будинку

2022-10-07T10:21:37Z

Oksana.vorobey: Замовник, який має наміри здійснити будівництво індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки повинен отримати будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі – будівельний паспорт) - п.2 статті 27 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності".

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1704-17 Закон України "Про будівельні норми"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/466-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт"]
* [https://drive.google.com/file/d/1eUU0mgHZaExXwvDJfkFGlvUs_NmK_TYp/view ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій", затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 квітня 2019 року № 104]
* [https://drive.google.com/file/d/1FnoZU7B0zM6B2EC-f2Hhw0zKu4UMhE8H/view ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення", затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 березня 2019 року № 87]
* [https://dreamdim.ua/wp-content/uploads/2019/01/DBN-B225-2011.pdf ДБН Б.2.2-5:2011 "Благоустрій територій", затверджені наказами Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 28 жовтня 2011 року № 259, від 30 березня 2012 року № 139]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0379-96 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996 року № 173]
== Загальна інформація ==
'''Садибний (індивідуальний) будинок''' - житловий будинок з присадибною ділянкою та господарськими спорудами, призначеними для одного домогосподарства.

Замовник, який має наміри здійснити будівництво індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки повинен отримати будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі – будівельний паспорт) - п.2 статті 27 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності".

Для отримання будівельного паспорта замовник звертається до відповідного [https://dabi.gov.ua/pro-dabi/strukturni-pidrozdily-dabi/ уповноваженого органу містобудування та архітектури] (структурного підрозділу районної державної адміністрації, виконавчого комітету міської ради) із заявою наведеної форми.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування – стаття 27 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності"».

Якщо планується будівництво будинку площею понад 300 квадратних метрів, для його оформлення необхідно отримати містобудівні умови обмеження забудови земельної ділянки (МБУ) в [https://dabi.gov.ua/pro-dabi/strukturni-pidrozdily-dabi/ уповноваженого органу містобудування та архітектури] (структурного підрозділу районної державної адміністрації, виконавчого комітету міської ради).

Див. додатково: [[Будівництво приватного будинку: покрокова інструкція]]
[[Файл:Rasstojanie-mezhdu-domami.jpg.pagespeed.ce.PuInH8XYZf.jpg|міні]]
== Планування ділянки під забудову ==
При плануванні ділянки необхідно визначитися з межами ділянки: встановлюється огорожа, яка відокремлює ділянку від сусіднього будинку та території загального користування.

Дозволено '''проектувати огородження''' як окремих ділянок, так і усієї прибудинкової території садибної забудови. Висота огороджень має бути не більше ніж 2,0 м на межі сусідніх земельних ділянок та не більше ніж 2,5 м на межі з вулицею для забезпечення нормативної інсоляції та провітрювання суміжних територій (пункт 6.7 [https://dreamdim.ua/wp-content/uploads/2019/01/DBN-B225-2011.pdf ДБН Б.2.2-5:2011 "Благоустрій територій"]).

Після установки парканів, перш ніж зводити фундамент будинку, потрібно виконати планування ділянки: що і як буде розташовуватися на земельній ділянці.

Ділянку можна розділити на такі зони:
* житлова зона (житловий будинок та прибудови до нього);
* господарська зона (госп будівлі та споруди для обслуговування будинку і ділянки);
* зона відпочинку (альтанка, дитячий майданчик, басейн та ін.);
* садово-городня зона (сад, город, теплиця).
Орієнтиром для розташування будівель є паркан і будівлі, розташовані на сусідній ділянці. Якщо у сусідів нічого ще не побудовано, то з ними можна узгодити розташування майбутніх будівель, враховуючи інтереси обох сторін. Норми будівництва в Україні, що пред’являються до планування ділянки, складаються з санітарних і протипожежних норм. Їх можна розділити на обов’язкові до виконання і рекомендовані.
== Вимоги до розташування будівельних об'єктів ==
Обов’язкові вимоги, що стосуються відстаней від житлового будинку та літньої кухні до інших будівель:
* господарських будівель для домашнього господарства площею до 50 квадратних метрів — 15 м;
* компостній ями, надвірних вбиралень, ями для відходів — 15 м;
* колодязя для фільтрації води — 8 м (при переробці до 1 м3 на добу), 10 м (при переробці 1-3 м3 на добу);
* септика, душ — 5 м (при переробці до 1 м3 на добу), 8 м (при переробці 1-3 м3 на добу).
Згідно із санітарними нормами туалети потрібно розташовувати не ближче 15 м від житлового будинку і літньої кухні, а від питного колодязя — за 20 м.

Вигреби повинні бути віддалені від меж земельних ділянок навчальних та лікувально-профілактичних закладів, стін житлових та громадських будівель і споруд, майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення на відстань не менше 20 м. Місце розміщення вигребу на присадибній ділянці та відстань від нього до власного житлового будинку визначає власник цього будинку з додержанням правил [[Добросусідство|добросусідства]] (пункт 2.22 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0457-11 Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 березня 2011 року № 145]).

Основні вимоги, що стосуються кордонів:
* від будинку до червоної лінії (лінії, що обмежує загальну територію) має бути відстань не менше 5-6 метрів;
* від будинку до кордонів ділянки сусідів і кордонів проїздів — не менше 3 метрів;
* від господарських будівель до проїздів і червоної лінії — не менше 5-6 метрів (пункт 6.1.33 [https://drive.google.com/file/d/1eUU0mgHZaExXwvDJfkFGlvUs_NmK_TYp/view ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій"]).
При розташуванні житлових будинків та громадських будівель на земельних ділянках необхідно забезпечувати вимоги санітарних норм та пожежних вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0379-96 ДСП 173-96], [http://kbu.org.ua/assets/app/documents/dbn2/32.1.%20%D0%94%D0%91%D0%9D%20%D0%92.1.1-7~2016.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B0%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%B1%D1%83%D0%B ДБН В.1.1-7], у тому числі для житлових та громадських будинків на суміжних земельних ділянках.
== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/85349868 Постанова Івано-Франківського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року № 350/599/18]
== Корисні посилання ==
* [https://kievnovbud.com.ua/ua/2016/03/shho-potribno-znati-pro-budivelni-normi-i-pravila-pered-pochatkom-budivnictva/ Що потрібно знати про будівельні норми і правила до будівництва?]
* [https://lozovarada.gov.ua/mistobuduvannya-ta-zemelni-vidnosini/pam-yatka-zabudovniku.html Пам'ятка забудовнику]
== Див. також ==
* [[Будівництво приватного будинку: покрокова інструкція]]
* [[Будівельні норми для розташування біля житлового будинку паркану, огорожі та господарських споруд]]
* [[Порядок та норми розроблення проектної документації на будівництво]]
* [[Державні будівельні норми: пожежна безпека об'єктів будівництва]]
[[категорія:Цивільне право]]
[[категорія:Житлове право‎]]

Порядок вступу та членство у садовому товаристві

2022-10-07T09:41:57Z

Oksana.vorobey:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1087-15 Закон України "Про кооперацію"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 Закон України "Про громадські об'єднання"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0097609-04#n34 Класифікація організаційно-правових форм господарювання. ДК 002:2004, затверджена наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 травня 2004 року № 97]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v9_19323-09 Лист Міністерства юстиції України від 30 грудня 2009 року № 1079-0-2-09-19]
== Загальна інформація ==
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v9_19323-09 листа Міністерства юстиції України від 30 грудня 2009 року № 1079-0-2-09-19] садові (або садівницькі) товариства можуть функціонувати у такій організаційно-правовій формі, як обслуговуючі кооперативи.

'''Обслуговуючий кооператив''' – це кооператив, який створюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності (абзац п'ятий частини першої статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15 Закону України "Про кооперацію"]).

Чисельність членів садового товариства '''не може бути меншою ніж три особи''' (частина п'ята статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15 Закону України "Про кооперацію"]).

Відповідно до статті 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] приватизація земельної ділянки громадянином - членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства. Громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право [[Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності|набувати безоплатно у власність]] або на [[Оренда земельних ділянок|умовах оренди земельні ділянки]] для ведення індивідуального або колективного садівництва.
== Вступ до садового товариства ==
Членом садового товариства можуть бути:
* фізичні особи, які досягли 16-річного віку і виявили бажання брати участь у діяльності садового товариства;
* громадяни України;
* іноземці;
* особи без громадянства;
* юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників.
Вступ до садового товариства здійснюється на підставі письмової заяви та після вносення вступного внесску та паю у розмірах, визначених статутом товариства.

Рішення правління чи голови садового товариства про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів (статя 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15 Закону України "Про кооперацію"]).

Садове товариство зобов'язане вести облік своїх членів та видати кожному з них '''посвідчення про членство'''. У садовому товаристві допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай.

'''Асоційований член''' - фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в садовому товаристві. При ліквідації товариства асоційований член має переважне порівняно з членами товарситва право на одержання паю (частина друга статі 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15 Закону України "Про кооперацію"]).
== Права та обов'язки члена садового товариства ==
{| class="wikitable"
|+
!Права члена товариства
!Обов'язки члена товариства
|-
|
* участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління;
* користування послугами кооперативу;
* одержання кооперативних виплат та виплат на паї;
* одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом;
* право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб;
* право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов’язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити
|
* додержання статуту кооперативу;
* виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу;
* виконання своїх зобов’язань перед кооперативом;
* сплата визначених статутом кооперативу внесків.
|}
== Припинення членства у садовому товаристві ==
Підстави припинення членства у садовому товаристві:
* добровільного виходу із членів;
* припинення трудової участі;
* несплати внесків у порядку, визначеному Статутом;
* смерті фізичної особи;
* ліквідації юридичної особи;
* припинення діяльності садового товариства
Виключення із членів садового товариства може бути оскаржене у [[Звернення до господарського суду|судовому порядку]].
== Див. також ==
* [[Порядок набуття права власності на нерухоме майно члена кооперативу в порядку спадкування]]
* [[Порядок створення та реєстрації сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу]]
* [[Визнання права власності на земельну частку (пай)]]
* [[Приватизація гаражу в гаражному кооперативі]]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Господарський процес]]

Шахрайство при покупках і продажах в мережі Інтернет

2022-10-07T07:19:35Z

Oksana.vorobey:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/675-19 Закону України «Про електронну комерцію»];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України «Про захист прав споживачів»];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення];
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України].
== Поняття інтернет-магазину, електронного магазину ==
Інтернет-магазин — місце в інтернеті, де відбувається прямий продаж товарів споживачеві (юридичній або фізичній особі), враховуючи доставку. При цьому розміщення споживацької інформації, замовлення товару і угода відбуваються там само, всередині мережі (на сайті інтернет-магазину).
Згідно п.8 ч.1 ст.3 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/675-19 Закону України “”Про електронну комерцію”] інтернет-магазин – це засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину.
Електрóнний магази́н (е-магазин, e-shop) — сайт, з якого можна вибрати та замовити потрібний товар чи послугу. Інтернет-магазин перш за все передбачає грошові розрахунки на відміну від сайтів, які надають послуги безкоштовно.
== Обов’язкова інформація, яка розміщується на сайті інтернет-магазину ==
Зі змісту [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/675-19 Закону України “”Про електронну комерцію”] вбачається, що на сайті інтернет-магазину повинна бути розміщена певна інформації, такими відомостями є:
* ''повне найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця'';
* ''адреса підприємства або місце реєстрації та місце фактичного проживання ФОП'';
* ''адреса електронної пошти'';
* ''ідентифікаційний код для юридичної або фізичної особи – підприємця'';
* ''якщо діяльність передбачає отримання ліцензії – необхідно зазначити відомості про таку ліцензію, зокрема серія, номер, строк дії та дата видачі'';
* ''порядок формування кінцевої вартості товару щодо включення (невключення) певних податків у вартість товару'';
* ''інформація про вартість доставки''.
Зазначення інформації про найменування, адресу, контакті дані є вкрай необхідним, щоб споживачу було повністю зрозуміло хто є контрагентом за правочином, до кого можна звернутися із вимогами, організувати належну взаємодію.
Також такий перелік інформації повинен міститися при розсиланні потенційним споживачам електронних повідомлень (емейл-розсилки) із комерційними пропозиціями.
== Укладення договору в інтернет-магазині ==
Згідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/675-19 ЗУ «Про електронну комерцію»] договір, який укладено в інтернет-магазині, вважається електронним правочином. 
'''Обов’язкові умови електронного договору''' 
Для укладення електронного правочину обов’язково на сайті повинні зазначатися найменування товару, роботи чи послуги, а також її вартість. Розміщення вказаної інформації повинно безумовно вказувати на готовність продавця виконати зазначені вимоги щодо продажу та доставки товару, виконання роботи чи надання послуги. 
'''Додаткові умови електронного договору''' 
Законом “Про електронну комерцію” визначено, що крім обов’язкових умов може бути передбачені і інші умови, зокрема:
* ''порядок укладення договору (наприклад, зазначено про обов’язковість проведення попередньої оплати, але така оплата проводиться після підтвердження продавцем отримання замовлення)'';
* ''можливість та порядок внесення змін до договору (наприклад, можливість заміни товару на аналогічний, у разі відсутності замовленого на складі продавця)'';
* ''спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (наприклад, прийняття пропозиції здійснюється шляхом надсилання листа за допомогою емейл або заповнення форми)'';
* ''порядок обміну інформацією між покупцем і продавцем під час виконання договору (наприклад, інформація про адреси листування та строки відповіді)'';
* ''порядок дій у разі, якщо покупець помилково або неправильно вказав інформацію про укладення договору як такого (помилково направив замовлення) або щодо окремих його умов (наприклад, невірно зазначив адресу доставки)''.
Окремі умови, що будуть обов’язковими складовими електронного договору між покупцем та продавцем, можуть зазначатися в окремому електронному документі (файлі), до якого відсилається покупець.
Після укладення договору в Інтернеті, покупець повинен отримати від продавця оперативне підтвердження отримання замовлення, а також зазначення умов договору для унеможливлення в подальшому їх односторонньої зміни. Таким підтвердженням може розглядатися, наприклад, електронний лист із підтвердженням та зазначенням товару, що придбається, його характеристик, ціни, умов оплати та доставки, а також посилання на інші умови договору, що можуть бути розміщені на сайті інтернет-магазину.
Крім підтвердження отримання замовлення, по факту виконання договірних зобов’язань (наприклад) продавець повинен обов’язково надати вже підтвердження вчинення правочину, якими можуть бути електронний документ, квитанція, товарний чи касовий чек, квиток, талон. При чому, такий документ обов’язково повинен містити порядок обміну чи повернення товару, відмови від роботи чи послуги, найменування продавця адреса та контакті дані, а також гарантійні зобов’язання.
== Розірвання договору купівлі-продажу, заміна і повернення товару, придбаного в Інтернет ==
Відносини, що виникають між продавцями та покупцями в інтернет-магазинах, в повному обсязі підпадають під дію Закону України “Про захист прав споживачів”.

'''Заміна товару''' 
Частина 6 ст. 13 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України “Про захист прав споживачів”] дозволяє продавцю використовувати у договорі стандартну умову про можливість заміни товару за його відсутності іншим. Про це покупця повинні повідомити перед укладенням договору. Продавець може замінити товар тільки тоді, коли одночасно виконуються три умови:
# ''інший товар відповідає меті використання замовленого'';
# ''має таку ж або кращу якість'';
# ''його ціна не перевищує ціни замовленого товару''.
'''Повернення товару''' 
Згідно ч.4 ст. 13 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України “Про захист прав споживачів”] договір купівлі-продажу, укладений через Інтернет, покупець може розірвати протягом 14 днів із моменту підтвердження інформації про укладення договору від продавця або з моменту одержання товару чи його першої поставки. Якщо згадане підтвердження не відповідає наведеним вище вимогам, покупець вправі розірвати договір протягом 90 днів від дати отримання інформації. Продавець може виправитися і надіслати нове, правильне підтвердження. За таких умов покупцю дозволено відмовитися від договору протягом 14 днів з моменту одержання уточненого повідомлення. 
Відповідно до ч.5 ст.12 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України “Про захист прав споживачів”] якщо покупець вирішив розірвати договір, він має повідомити продавця про місце, де продукцію можна забрати назад. Обов’язок споживача зберігати її в себе припиняється по закінченні 60 днів після одержання. Якщо протягом цього часу продавець не приїде за товаром, товар стає власністю споживача, причому безоплатно. Коли для доставки використовували послуги пошти, у договорі може бути передбачено, що покупець повертатиме товар також поштою. Тоді будь-які витрати, пов’язані з пересиланням продукції, покладають на продавця (він має відшкодувати споживачу гроші, які той заплатив у зв’язку з поверненням). 
Частина 7 ст.12 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України “Про захист прав споживачів”] передбачає що споживач повинен зберігати товар у незмінному стані, щоб мати змогу розірвати договір купівлі-продажу. 
Однак, ч. 5 ст. 13 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України “Про захист прав споживачів”] перелічено обставини, за яких це неможливо повернути товар:
# ''за згодою споживача поставка товару електронними засобами зв’язку відбулася до закінчення строку розірвання договору, про що споживачеві повідомлено у підтвердженні інформації (наприклад, при купівлі через Інтернет комп’ютерної програми її можуть надіслати споживачу дуже оперативно)'';
# ''ціна товару залежить від котировок на фінансовому ринку, тобто поза контролем продавця'';
# ''договір стосується виготовлення або переробки товару на замовлення споживача, тобто товар не можна продати іншим особам (або можна з істотними фінансовими втратами для продавця)'';
# ''споживач відкрив аудіо- чи відеокасету або носій комп’ютерного забезпечення (компакт-диск), які постачають запечатаними'';
# ''договір стосується доставки періодичних видань'';
# ''договір укладено щодо лотерей чи інших азартних ігор''.
У разі розірвання договору, обов’язок споживача зберігати у себе продукцію припиняється по закінченні шістдесяти днів після її одержання. Якщо продавець (виконавець) не вживає заходів для повернення її собі протягом зазначеного періоду, така продукція переходить у власність споживача без виникнення зобов’язання з оплати її вартості. 
Якщо споживачеві не було надано документ, який засвідчує факт здійснення купівлі (правочину), такий правочин не є підставою для виникнення обов’язків для споживача.
У разі ненадання документа або підтвердження інформації споживач повідомляє продавця (виконавця) про недійсність договору. Продавець (виконавець) протягом тридцяти днів з моменту одержання такого повідомлення повинен повернути споживачеві одержані кошти та відшкодувати витрати, понесені споживачем у зв’язку з поверненням продукції.
Для здійснення права на розірвання договору споживач повинен зберігати одержану продукцію у незміненому стані. 
Знищення, пошкодження або псування продукції, що сталося не з вини споживача, не позбавляє споживача права на розірвання договору. Зменшення вартості продукції внаслідок відкриття упаковки, огляду чи перевірки продукції не позбавляє права споживача на розірвання договору.
== Як захистити себе при купівлі товарів через Інтернет? ==
Забезпечити свою покупку в Інтернеті можна за допомогою:
Відправлення товару з післяплатою. Післяплата – спосіб розрахунку, коли гроші за товар сплачуються у поштовому відділенні та за додаткову плату надсилаються продавцеві. При післяплаті можна оглянути товар прямо у відділенні та відмовитися від купівлі, якщо він не підійшов. Використовуйте тільки перевірені ресурси і переконайтеся у правильності назви необхідного сайту. Один непомітний символ у назві сайту на панелі адреси може означати, що ви потрапили на фішингові сайти, також не передавайте нікому дані своєї банківської картки (особливо CVV-код, і пін-код), адже працівники банку ніколи не запитують таку інформацію.Зверніть увагу, що сайти, які приймають онлайн-платежі, повинні бути захищені, для цього в назві адреси вони повинні містити https:// і значок «замочка». Рекомендуємо завжди використовувати наложений платіж, щоб виключити шанси шахраїв заволодіти вашими коштами.

Крім цього, на сайті кіберполіції (<nowiki>https://cyberpolice.gov.ua/stopfraud/</nowiki> ) в розділі «Стоп Фрауд» можна перевірити номер телефону, банківську картку і посилання на сумнівний сайт - можливо, шахраї вже є в базі кіберполіції.

Повернення оплати через банк. Якщо Ви оплатили покупку в Інтернеті, а продавець не відправив куплений товар - зверніться до свого банку із заявою про повернення сплачених коштів. Банк пояснить, чи можливе повернення коштів, скоординує подальші дії та проведе розслідування.
Якщо через банк повернути гроші не вдалося - звертайтеся із позовом про відшкодування коштів до суду.
== Відповідальність власників інтернет-магазинів ==
В організації діяльності інтернет-магазину, що допомагає здійснювати свою діяльність із дотриманням норм законодавства, є усвідомлення можливих несприятливих наслідків, що передбачені такими нормативно-правововими актами. 
'''Цивільно-правова відповідальність''' 
''Такий вид відповідальності передбачає, як правило, сплату штрафних санкцій, пені, а також відшкодування матеріальної та моральної шкоди за порушення зобов’язань, що передбачені договором.'' 
'''Адміністративна відповідальність''' 
''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення] містить окремий розділ, що передбачає відповідальність за порушення правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницької діяльності. (глава 12 КУпАП)'' 
'''Кримінальна відповідальність''' 
''Згідно ст. 190 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років''.
== Куди скаржитися на шахраїв в Інтернеті? ==
У разі інтернет-шахрайств подавати скаргу треба туди ж, куди ви б звернулися в разі звичайного розкрадання, тобто в правоохоронні органи.
В Управлінні по боротьбі з кіберзлочинністю МВС України можна оформити електронну заяву про випадок правопорушення. В онлайн-формі необхідно залишити контактні дані, а також детально описати, як ви постраждали від дій шахрая. Графу «Зміст Звернення» дуже важливо заповнити відповідно вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про звернення громадян»]. 
Якщо гроші були переведені шахраєві через платіжну онлайн систему, то варто звернутися в службу підтримки цієї платіжної системи. Є ймовірність, що після цього гаманець афериста заблокують. У деяких випадках можна буде навіть дізнатися дані паспорта власника рахунку. Це дасть можливість звернутися з позовом до суду. 
У випадку ж з інтернет-магазинами потрібно написати скаргу на адресу продавця. Якщо претензія буде проігнорована, то потрібно буде подати заяву в правоохоронні органи або звернутися в прокуратуру і «Український споживчий нагляд» (у випадку отримання товару, але з дефектами).

'''Як захистити себе від шахраїв?'''

Щоб не стати жертвою шахрайства у мережі, потрібно бути дуже уважними і стежити за тим, щоб Ваших особистих даних не було у відкритому доступі. Крім того, варто:

- періодично змінювати ПІН-код банківської картки. Пам'ятайте, що, розраховуючись карткою в будь-якому закладі, ваш ПІН-код може фіксувати камера спостереження. Тому, розраховуючись карткою, прикривайте термінал вільною рукою.

- користуватись банківською карткою з чіпом, оскільки такі картки мають додатковий захист від шахрайства і практично не піддаються шахрайським операціям.

- перевіряти продавця, промоніторивши його мобільний в мережі. Часто шахраї навіть не змінюють номери, а «працюють» під одним і тим же весь час. Тому в Інтернеті про них може бути багато відповідних відгуків.

- завжди ігнорувати дзвінки і SMS з проханням кудись передзвонити або оплатити відправку вашого виграшу.

- проводити платежі в Інтернеті тільки через авторитетні сайти. Не ризикуйте оплачувати рахунки на незнайомих ресурсах, тим більше, якщо комісія підозріло низька. Це можуть бути сайти-підробки, які є частиною схеми шахрайства по банківській карті.

- приймаючи оновлення на смартфон, ніколи не вводьте дані своєї карти. якщо програма запитує таку інформацію, відразу блокуйте її.
== Корисні посилання ==
[http://history.lohotron.in.ua/ Енциклопедія шахрайств та лохотронів] 
[https://nv.ua/ukr/techno/gadgets/kidali-onlajn-nazvano-najbilsh-poshireni-sposobi-internet-shahrajstva-75741.html Кидали-онлайн. Названо найбільш поширені способи інтернет-шахрайства]
[[категорія:Цивільне право]]
[[категорія: Інші питання цивільного права]]

Посвідчення нотаріусами фактів, що мають юридичне значення

2022-08-30T08:38:50Z

Oksana.vorobey:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"] ;
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Наказ Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року № 3253/5 "Про затвердження Правил ведення нотаріального діловодства"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року "Про державне мито"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://notar.npu.ua/?fbclid=IwAR1DLX2Ihuo-K1b2c5VOxTsaXmuf_Un4lsvXTQIGqIxvPVTsu1QGMkvHvgY Реєстр нотаріусів, які працюють під час війни]
|}
== Загальні положення ==
Одним із завдань нотаріату в Україні є посвідчення фактів, що мають юридичне значення, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Посвідчення окремих фактів, що передбачені ст. 34 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону України «Про нотаріат»] є юридичними діями.

Главою 12 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону України “Про нотаріат”] врегульований порядок вчинення таких юридичних дій як, посвідчення фактів на прохання осіб, зокрема:
* що громадянин є живим (ст. 80);
* про перебування громадянина у певному місці (ст. 81);
* про час пред'явлення документа (ст. 83);
* про передачу заяв громадян, підприємств, установ та організацій (ст. 84).
При вчиненні зазначених нотаріальних дій нотаріуси також керуються Главами 6 та 20 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок]), а також Правилами ведення нотаріального діловодства (далі — [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правила]).

Слід звернути увагу на те, що [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5208-17 Законом України “Про внесення змін до Закону України "Про нотаріат" щодо державного регулювання нотаріальної діяльності”] № 5208-VІ від 06.09.2012 року, який набув чинності 01.01.2013 року, було внесено зміни до ст. ст. 34, 48 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону України “Про нотаріат”], '''яким виключено таку нотаріальну дію''', яка передбачалася ст.82 “Посвідчення тотожності громадянина з особою, зображеною на фотокартці”.

Отже, незважаючи на те, що у Додатку 25 до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правил ведення нотаріального діловодства] наявна форма N 23 “Свідоцтво про посвідчення тотожності фізичної особи з особою, зображеною на фотокартці”, вчинення такої нотаріальної дії як видача свідоцтва щодо посвідчення тотожності громадянина з особою, зображеною на фотокартці, є неможливою, оскільки не передбачена а ні [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12/page Законом України “Про нотаріат”], а ні [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України].

Вказані нотаріальні дії мають право вчиняти як державні, так і приватні нотаріуси, що передбачено статтею 34 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону України «Про нотаріат»], незалежно від місцезнаходження, а також місця проживання (місцезнаходження) особи, що звернулася за вчиненням такої нотаріальної дії.

Необхідно звернути увагу на те, що посадові особи місцевих рад, на яких покладено функції вчинення нотаріальних дій, не мають права вчиняти дії щодо посвідчення фактів, про які йдеться.

Консульські установи України мають право посвідчувати факт, що громадянин є живий, знаходиться у певному місці, тотожність громадянина з особою, зображеною на фотокартці, а також посвідчують час пред'явлення документа (ст. 38 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону України “Про нотаріат”]).

Нотаріальні дії щодо посвідчення фактів вчиняються нотаріусом за усним зверненням особи, '''надання письмової заяви з проханням посвідчити той чи інший факт не вимагається'''.

Під час вчинення таких нотаріальних дій нотаріус повинен встановити особу, що звернулася за вчиненням такої нотаріальної дії за загальними вимогами та відповідно до ст. 43 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону України “Про нотаріат”], глави 3 розділу І [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядку].

'''''Факт, що громадянин є живий або перебуває у певному місці, як зазначалося вище, може бути посвідчений будь-яким нотаріусом або консульською установою України.'''''
== Посвідчення факту, що громадянин є живий ==
Так, потреба у посвідчені факту, що громадянин є живий може виникнути в разі оспорювання знаходження в живих особи, що одержує кошти на утримання або коли спадщина відкрилася за кордоном.

Коли особа помилково оголошена померлою, вона може звернутися до суду для оспорювання факту визнання її померлою та надати суду свідоцтво, видане нотаріусом, про те, що вона жива, для скасування судового рішення.

Як правило, особа, факт знаходження в живих якої посвідчується нотаріусом має особисто з'явитися до державної нотаріальної контори або ж до приватного нотаріуса за адресою, що є його робочим місцем.

У випадку хвороби, інвалідності або з інших поважних причин, через які особа не може звернутися до нотаріуса особисто, вказаний факт може бути посвідчений поза приміщенням нотаріальної контори або робочого місця нотаріуса, але в межах нотаріального округу дії приватного нотаріуса, з зазначенням причини та місця посвідчення такого факту у свідоцтві та в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.

Факт, що малолітня дитина, недієздатна фізична особа є живою, посвідчується за зверненням її законних представників (батьків, усиновлювачів, опікуна). Такі особи теж мають зʼявитися до нотаріуса для посвідчення факту, що особа є живою та отримання представниками такої особи свідоцтва про це.

Факти, що неповнолітня дитина, а також фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, є живою, посвідчуються за їх особистим зверненням та за згодою на це законних представників (батьків, усиновлювачів, піклувальників).

Засвідчення справжності підпису на заяві про згоду на отримання свідоцтва що неповнолітня особа або особа, цивільна дієздатність якої обмежена, не потребується, якщо законні представники особисто з'являться до нотаріуса та подадуть відповідну заяву про свою згоду.

У цьому випадку нотаріус встановлює особу та повноваження батьків, усиновлювачів, піклувальників, перевіряє справжність їх підписів та вказує у службовій відмітці на цій заяві дані про документи, на підставі яких встановлена особа та повноваження представника.

В окремих випадках, коли неповнолітній, ще не отримав паспорт, і його особа встановлюється за свідоцтвом про народження, батьки у своїй заяві, крім надання згоди на посвідчення факту, підтверджують, що ця особа є їхньою дитиною.

На підтвердження факту, що особа є живою, нотаріусом видається свідоцтво за формою № 21 або № 22 Додатку 25 до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правил ведення нотаріального діловодства.]

У свідоцтві зазначається дата і точний час, коли особа особисто з'явилася до нотаріуса.

В разі встановлення факту, що особа є живою, поза приміщенням державної нотаріальної контори чи приміщенням, що є робочим місцем приватного нотаріуса, в свідоцтві зазначається, що нотаріус посвідчив цей факт, особисто з'явившись за зазначеною адресою в зазначений час.

Якщо факт, що особа є живою, встановлений у приміщенні, наприклад, лікарні, поряд з поштовою адресою зазначається і повна назва установи, в приміщенні якої вчинена нотаріальна дія. Крім того, в свідоцтві зазначається, у супроводі кого саме з законних представників неповнолітня особа або особа, дієздатність якої обмежена, з'явилася до нотаріуса.

'''''Вчинення такої нотаріальної дії за участю представника по довіреності не допускається, оскільки свідоцтво, що особа є живою, видається нотаріусом після особистого спілкування з цією особою і особисто щодо неї посвідчує факт, що вона жива.'''''
== Посвідчення факту знаходження особи в певному місці ==
У ряді випадків до нотаріуса звертаються особи з проханням посвідчити факт їх знаходження в певному місці.

Процесуальний порядок вчинення цієї нотаріальної дії майже не відрізняється від процесуального порядку видачі свідоцтва, що фізична особа є живою. Та обставина, що громадянин є живим, зазвичай є передумовою тієї обставини, що він знаходиться у певному місці. Але мета звернення до нотаріуса за вчиненням таких дій є різна.

Якщо у першому випадку встановлюється, що фізична особа є живою у певний час, то у другому — що особа у певний час перебуває у певному місці.

Необхідність одержання вказаного свідоцтва, може виникнути у особи, що перебуває у відрядженні та втратила відрядне посвідчення, та інших випадках.

При посвідченні такого факту нотаріус керується тими ж правилами, що і при посвідченні факту, що особа є живою, а саме: нотаріус вчиняє цю нотаріальну дію у присутності особи, що звернулася за її вчиненням, витребовує передбачений ст.43 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12/page Закону України «Про нотаріат»] документ, на підставі якого встановлюється особа, що звернулася за вчиненням нотаріальної дії, та встановлює обсяг цивільної дієздатності.

Встановивши особу, нотаріус видає фізичній особі або законному представнику малолітньої або недієздатної особи відповідне свідоцтво за формою № 24 Додатку 25 до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правил ведення нотаріального діловодства], в якому поряд з іншим зазначається точна адреса та час посвідчення вказаного факту.

Посвідчення цього факту може бути вчинено як у державній нотаріальній конторі чи у приміщенні, що є робочим місцем приватного нотаріуса, так і поза ними. При цьому важливим є точне зазначення адреси знаходження особи в момент посвідчення цього факту, а у разі, якщо цей факт посвідчується в установі, то в свідоцтві зазначається і назва цієї установи.

'''''Свідоцтва про те, що особа є живою або знаходиться у певному місці, видаються нотаріусами з використанням спеціальних бланків нотаріальних документів у відповідності із ст. 34 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12/page Закону України “Про нотаріат”].'''''
== Посвідчення часу пред'явлення документу ==
Посвідчення часу пред'явлення документу не є розповсюдженою нотаріальною дією в нотаріальній практиці.

Необхідність у вчиненні вказаної нотаріальної дії настає, наприклад, у разі ліквідації установи, до якої особа прибула у відрядження і, відповідно, на відрядному посвідченні неможливо проставити відповідну відмітку про час та факт прибуття особи. Ця особа може звернутися до нотаріуса з метою посвідчення часу пред'явлення відрядного посвідчення.

Інколи винахідники та раціоналізатори з метою забезпечення себе від присвоєння авторства іншими особами або з метою мати додатковий доказ у разі спору про пріоритет звертаються до нотаріуса з проханням посвідчити час пред'явлення опису винаходу або раціоналізаторської пропозиції (часто разом з кресленнями, схемами та ескізами).

Нотаріус встановлює особу фізичної особи, що пред'явила документ, і для підтвердження часу його пред'явлення проставляє посвідчувальний напис безпосередньо на самому документі, за посвідченням часу предʼявлення якого звернулися до нотаріуса, за формою № 62 Додатку 25 до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правил ведення нотаріального діловодства].

Нотаріус виготовляє копію з документа, на якому проставлений посвідчувальний напис, яка залишається в його справах.

У разі, якщо документ, щодо якого є необхідність посвідчити час його пред'явлення, викладений на двох чи більше аркушах, нотаріус прошиває його та скріплює своєю печаткою з зазначенням кількості аркушів документу у порядку, передбаченому п. 6.22 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правил ведення нотаріального діловодства].

У разі подання декількох документів посвідчувальний напис вчинюється на кожному документі окремо, кожний з них фіксується у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій з присвоєнням окремого реєстрового номеру і стягується ставка державного мита за кожний документ. Використання спеціальних бланків нотаріальних документів для вчинення цієї нотаріальної дії законодавством України не передбачено.

Другі примірники вказаних документів зберігаються 3 роки у справі 02-25 згідно Типової номенклатури справ державної нотаріальної контори та приватного нотаріуса (Додаток 32 до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правил ведення нотаріального діловодства]).
== Передача заяв громадян, підприємств, установ та організацій іншим громадянам, підприємствам, установам та організаціям ==
Відповідно до ст. 84 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12/page Закону України “Про нотаріат”] нотаріус передає заяви громадян, підприємств, установ та організацій іншим громадянам, підприємствам, установам та організаціям, якщо вони не суперечать закону та не містять відомостей, що порочать честь та гідність людини.

Така нотаріальна дія досить поширена в нотаріальній практиці нотаріусів України.

Коло питань, що викладаються у таких заявах досить широке, вони стосуються різних життєвих ситуацій, направлені на досягнення певного юридичного наслідку, або свідчать про належне виконання учасником цивільних відносин своїх обов’язків, які передбачені законом.

Найчастіше у практиці трапляються випадки передачі заяв щодо реалізації співвласниками свого переважного права купівлі майна, що знаходиться у спільній частковій власності.

Можлива передача заяви довірителя повіреному про скасування довіреності, або заяви наймодавця наймачеві про припинення дії договору найму нерухомості та звільнення об'єкту.

Непоодинокі випадки передачі претензій кредиторів про вчинення тих чи інших дій боржником.

Також є випадки передачі заяв учасникам господарських товариств про скликання загальних зборів та визначення порядку денного.

Передача заяви третій особі також може бути викликана необхідністю попередити або повідомити про щось, внести будь-яку пропозицію, а також в інших випадках.

Передача заяви через нотаріуса практично унеможливлює оспорювання певної дії на тій підставі, що заінтересованим особам не було доведено той чи інший факт та намір заявника.

По факту передачі заяви нотаріус видає відповідне свідоцтво, і це свідоцтво стає доказом передачі заяви певного змісту. При цьому особа, якій передано таку заяву, не може посилатися на те, що їй не було відомо про наміри заявника, і оспорити цей факт.

Заяви, які повинні бути передані, надаються нотаріусові належним чином оформлені і не менш ніж у двох примірниках, один з яких передається нотаріусом адресату поштою із зворотнім повідомленням про вручення або особисто вручається адресатові під розписку.

Заяви можуть передаватися також з використанням технічних засобів.

'''''Використання спеціальних бланків нотаріальних документів для вчинення цієї нотаріальної дії законодавством не передбачено, за винятком випадків коли особа-заявник, крім передачі нотаріусом заяви адресату, бажає засвідчити справжність свого підпису на такій заяві.'''''

Передача заяв фізичних чи юридичних осіб іншим фізичним та юридичним особам є окремою нотаріальною дією, що реєструється в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.

У разі направлення заяви поштою, до неї додається супровідний лист нотаріуса, також складений не менш, ніж у двох примірниках, який реєструється відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правил ведення нотаріального діловодства], один з яких залишається у справі нотаріуса та приєднується до заяви, що підлягає передачі та зберігається 3 роки у справі 02-24 згідно Типової номенклатури справ державної нотаріальної контори та приватного нотаріуса (Додаток 32 до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правил ведення нотаріального діловодства]).

У відповідності до ст. 52 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12/page Закону України «Про нотаріат»] про всі нотаріальні дії, вчинені нотаріусами або посадовими особами органів місцевого самоврядування, робиться запис у реєстрах для реєстрації нотаріальних дій після того, як нотаріус зробить посвідчувальний напис на документі або підпише документ, що ним видається.

Кожна нотаріальна дія реєструється під окремим порядковим номером. Номер, під яким нотаріальна дія зареєстрована, зазначається на документі, що видається нотаріусом, чи в посвідчувальному написі.

'''''Враховуючи те, що посвідчувальний напис щодо такої нотаріальної дії, як передача заяви не передбачений, то супровідний лист доцільно викладати на зворотному боці усіх примірників самої заяви, або на зворотному боці останнього аркуша заяви, якщо вона викладена на двох або більше аркушах, з зазначенням дати та номера за реєстром для реєстрації нотаріальних дій, за яким зареєстрована така нотаріальна дія, як передача заяви.'''''

У разі передачі заяви нотаріусом особисто адресату, одержувач повинен підписатися у розносній книзі для місцевої кореспонденції нотаріуса (нотаріальної контори) про одержання цієї заяви (справа 01-28 згідно Типової номенклатури справ державної нотаріальної контори та приватного нотаріуса Додаток 32 до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правил ведення нотаріального діловодства]).

'''В разі відмови адресата одержати документ йому пропонується викласти причини відмови у письмовій формі.'''

На примірнику переданої заяви, що залишається у справі нотаріуса, зазначається реєстровий номер, за яким нотаріус зареєстрував передачу заяви, і проставляється відмітка про стягнення державного мита або плати за вчинення нотаріальної дії.

'''''Особа, що подала заяву для її передачі, вправі просити нотаріуса про видачу їй свідоцтва про передачу заяви.'''''

Таке свідоцтво виготовляється нотаріусом на спеціальному бланку нотаріальних документів за формою 26 Додатку 25 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правил ведення нотаріального діловодства] і видається за усним зверненням заявника.

'''''Незважаючи на те, що вказаною формою не передбачено, але як передбачено пп. 4.2 п. 4 глави 20 розділу ІІ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/page Порядку], в свідоцтві викладати зміст одержаної на заяву відповіді або зазначати про те, що в зазначений строк відповіді на заяву не одержано, в іншому випадку таке свідоцтво втрачає юридичний сенс. '''''
== Вартість ==
За передачу заяв та видачу відповідних свідоцтв про передачу заяви стягується державне мито у розмірі 0, 03% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, згідно пп. с п. 3 ст. 3 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93/parao32#o32 Декрету КМУ “Про державне мито”] у сумі 0, 51 грн, або плата за вчинення нотаріальної дії приватним нотаріусом відповідно до ст. 31 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12/page Закону України “Про нотаріат”].
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Нотаріат‎]]

Порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

2022-07-04T12:21:16Z

Oksana.vorobey:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF/paran23#n23 Порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127]

== Порядок надання інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно ==
<blockquote>'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''! Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text підпункту 11 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану»] відомості з Єдиного державного реєстру за зверненнями фізичних та юридичних осіб надаються виключно державними реєстраторами, посадовими особами, включеними до переліку, а також адміністраторами центрів надання адміністративних послуг суб’єктів державної реєстрації, державні реєстратори яких включені до переліку, нотаріусами, робоче місце (контора) яких розташовано в межах адміністративно-територіальної одиниці, що не включена до переліку адміністративно-територіальних '''в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких''' '''є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану, затвердженого [https://minjust.gov.ua/n/22650 наказом Мін’юсту від 01 квітня 2022 року № 1307/5]'''Інформація з Державного реєстру прав за зверненнями фізичних та юридичних осіб надається виключно державними реєстраторами, посадовими особами та нотаріусами, які відповідно до цієї постанови отримали доступ до цього Реєстру для проведення державної реєстрації. Доступ до Єдиного державного реєстру для надання відомостей з нього надається таким адміністраторам центрів надання адміністративних послуг, нотаріусам, у тому числі тим, що не включені до переліку нотаріусів, за зверненнями відповідних органів місцевого самоврядування, нотаріусів, до технічного адміністратора цього Реєстру у порядку, визначеному законодавством.

'''Постановою Кабміну "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо діяльності нотаріусів та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану" від 19.04.2022 р. № 480 (надалі - Постанова №480) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/480-2022-%D0%BF#Text]''' внесено низку змін до нормативно-правових актів, що регулюють правила доступу до державних реєстрів та вчинення певних нотаріальних та реєстраційних дій, якими поступово знімається повне блокування роботи державних реєстрів. Зокрема, відновлюється доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (надалі - Реєстр прав), та встановлюються окремі норми та правила щодо порядку доступу та вчинення реєстраційних дій. </blockquote>

Інформація з Державного реєстру прав надається за допомогою програмних засобів ведення цього Реєстру у паперовій або електронній формі, що має однакову юридичну силу та містить обов’язкове посилання на Державний реєстр прав. 

Інформація з Державного реєстру прав у паперовій формі надається на аркушах паперу форматом А4 (210 х 297 міліметрів) без використання спеціальних бланків, проставлення підпису та печатки державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі - державний реєстратор). 

Інформація з Державного реєстру прав у паперовій формі надається державним реєстратором, уповноваженою особою фронт-офісу (“фронт-офіс” - центр надання адміністративних послуг, утворений відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5203-17 Закону України “Про адміністративні послуги”]) або помічником нотаріуса.
Інформація з Державного реєстру прав в електронній формі надається через веб-портал Мін’юсту.

== Надання інформації у паперовій формі ==

Для отримання інформації з Державного реєстру прав у паперовій формі особа, яка бажає отримати таку інформацію, звертається до будь-якого надавача інформації з Державного реєстру прав.
Надавач інформації з Державного реєстру прав встановлює особу, що звернулася за отриманням інформації з Державного реєстру прав, на підставі передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Законом України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”] документа, який посвідчує таку особу, відомості про що вносяться до Державного реєстру прав. 

У разі коли такою особою є іноземець, документом, що посвідчує його особу, є паспортний документ іноземця або інший документ, що посвідчує особу іноземця. 
Надавач інформації з Державного реєстру прав обов’язково повинен повідомити особі, що звернулася за отриманням інформації з Державного реєстру прав, повний розмір адміністративного збору за надання відповідної інформації. 
Пошук відомостей про зареєстровані речові права або про користувачів інформації, формування інформації з Державного реєстру прав здійснюється з використанням програмних засобів ведення Реєстру залежно від зазначених особою параметрів пошуку з використанням одного або декількох ідентифікаторів, визначених у пункті 5 цього Порядку. 

Наданню інформації з Державного реєстру прав у паперовій формі передує справляння в повному обсязі адміністративного збору.
Документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за надання інформації з Державного реєстру прав, зберігається протягом трьох років відповідним надавачем інформації з Державного реєстру прав.
Інформація з Державного реєстру прав, сформована надавачем інформації з Державного реєстру прав за допомогою програмних засобів ведення Реєстру, зберігається в ньому в електронній формі.

== Порядок надання інформації в електронній формі ==
Інформація з Державного реєстру прав в електронній формі через веб-портал Мін’юсту надається особі, яка бажає отримати таку інформацію та ідентифікована шляхом використання кваліфікованого електронного підпису.

Інформація з Державного реєстру прав в електронній формі з використанням сервісної послуги у формі прикладного програмного інтерфейсу Реєстру надається на підставі договору про надання сервісної послуги, укладеного з технічним адміністратором Державного реєстру прав.

Надання інформації з Державного реєстру прав в електронній формі здійснюється автоматично програмними засобами ведення Реєстру шляхом зазначення особою, яка бажає отримати таку інформацію, параметрів пошуку за одним або декількома ідентифікаторам та завантаження сформованої програмними засобами ведення Державного реєстру прав інформації з Державного реєстру прав здійснюється в електронній формі для її подальшого використання, у тому числі друку.

Наданню інформації з Державного реєстру прав в електронній формі передує справляння в повному обсязі адміністративного збору через Інтернет з використанням платіжних систем або в інший спосіб, визначений договором про надання сервісної послуги

Надання інформації з Державного реєстру прав у електронній формі здійснюється в режимі реального часу.

== Адміністративний збір ==
За надання інформації з Державного реєстру прав сплачується адміністративний збір, крім випадків, передбачених законом.
У разі надання інформації про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у Державному реєстрі прав та реєстрах адміністративний збір за надання інформації не повертається.
Відповідно до частин другої і десятої статті 18, частини першої статті 20, частин другої і третьої статті 32, частини третьої статті 34 З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text акону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”] Кабінетом Міністрів України встановлено розмір плати за надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно:
* за надання інформації у паперовій формі — 0,025 розміру мінімальної заробітної плати;
* за надання інформації в електронній формі — 0,0125 розміру мінімальної заробітної плати;
* за надання інформації адвокатам, нотаріусам та їх помічникам (під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва) шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно — 0,04 розміру мінімальної заробітної плати.
Плата за надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно справляється у відповідному розрахунку від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому така інформація отримується, округлюється до гривні та зараховується до державного бюджету у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

== Особливості форми та засобів надання інформації ==
Інформація з Державного реєстру прав надається незалежно від місцезнаходження нерухомого майна. 

Інформація з Державного реєстру прав у паперовій формі надається за заявою особи, яка бажає отримати таку інформацію, або уповноваженої нею особи (далі - заявник) шляхом звернення до суб’єкта державної реєстрації прав, фронт-офісу або нотаріуса.

Державний реєстратор, уповноважена особа або уповноважена особа фронт-офісу за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує та роздруковує заяву, на якій заявник (за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у ній) проставляє власний підпис. Така заява залишається у суб’єкта державної реєстрації прав, фронт-офісі або нотаріуса. 

За бажанням заявника відповідна заява може бути сформована та роздрукована у двох примірниках, один з яких після проставляння заявником та особою, яка сформувала таку заяву, підписів надається заявникові. 

Після проставлення заявником підпису на заяві державний реєстратор, уповноважена особа або уповноважена особа фронт-офісу реєструє заяву в базі даних заяв.
Заява не підлягає реєстрації у базі даних заяв виключно у разі відсутності документа про сплату адміністративного збору за надання інформації з Державного реєстру прав, крім випадків, передбачених законом. 
== Особливості порядку надання інформації відповідно до суб'єктів звернення ==
Під час формування та реєстрації заяви у базі даних заяв державний реєстратор, уповноважена особа або уповноважена особа фронт-офісу встановлює особу заявника за документом, що посвідчує таку особу, передбаченим [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Законом України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”.] 

У разі коли заявником є іноземець, документом, що посвідчує особу такого заявника, є національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або інший документ, що посвідчує особу іноземця. 

У разі подання заяви уповноваженою на те особою державний реєстратор, уповноважена особа або уповноважена особа фронт-офісу перевіряє обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи.
Обсяг повноважень особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи, перевіряється на підставі відомостей з [https://usr.minjust.gov.ua Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань] за допомогою порталу електронних сервісів.
Разом із заявою заявник подає документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за надання інформації з Державного реєстру прав, крім випадків, передбачених законом.

За результатом розгляду заяви державний реєстратор, уповноважена особа фронт-офісу за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує інформацію з цього Реєстру, яка розміщується на веб-порталі Мін’юсту для доступу до неї заявника з метою її перегляду, завантаження та друку. 

У разі коли заявник за власним бажанням отримує інформацію з Державного реєстру прав у паперовій формі особисто, державний реєстратор, уповноважена особа або уповноважена особа фронт-офісу відповідно до п. 10 Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, встановлюють особу заявника та перевіряють обсяг його повноважень. 

Примірник заяви, що залишився у суб’єкта державної реєстрації прав, фронт-офісі або нотаріуса, документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за надання інформації з Державного реєстру прав, зберігаються відповідним суб’єктом державної реєстрації прав, фронт-офісом чи нотаріусом самостійно протягом трьох років. 
Документи та / або відомості, сформовані державним реєстратором, уповноваженою особою фронт-офісу за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час розгляду заяви, зберігаються в електронній формі у цьому Реєстрі. 

Інформація з Державного реєстру прав в електронній формі надається користувачам, які зареєструвалися на офіційному веб-порталі Мін’юсту з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, у тому числі з використанням електронної системи ідентифікації “Bank ID”.
Для реєстрації на офіційному веб-порталі Мін’юсту користувачем обов’язково зазначаються відомості про прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта громадянина України (для громадянина України, який через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомив про це відповідному контролюючому органові та має відмітку в паспорті громадянина України).
У разі коли користувачем є фізична особа, яка діє в інтересах юридичної особи, крім відомостей, визначених в абзаці першому цього пункту, додатково зазначаються відомості про повне найменування відповідної юридичної особи, її ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ. 

Відповідальність за достовірність відомостей, зазначених під час реєстрації на офіційному веб-порталі Мін’юсту, несе користувач.
Надання інформації з Державного реєстру прав в електронній формі забезпечується за допомогою програмних засобів ведення цього Реєстру шляхом здійснення користувачем пошуку відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, завантаження та перегляду інформації з Державного реєстру прав в електронній формі для її подальшого використання, у тому числі друку. 

Формування інформації з Державного реєстру прав в електронній формі здійснюється автоматично програмними засобами ведення цього Реєстру залежно від зазначених користувачем параметрів пошуку. 

Надання інформації з Державного реєстру прав в електронній формі здійснюється після сплати адміністративного збору за надання такої інформації через Інтернет з використанням платіжних систем. 

== Ідентифікатори пошуку відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження ==
'''за суб’єктом права''':
* за ідентифікаційними даними фізичної особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства):
# прізвище, ім’я та по батькові (за наявності);
# реєстраційний номер облікової картки платника податків;
# серія та номер паспорта громадянина України (для громадянина України, який через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, повідомив про це відповідному контролюючому органові та має відмітку в паспорті громадянина України); іноземця, особи без громадянства).
 
'''щодо суб’єкта речового права, обтяження - фізичної особи:'''
* прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові;
* номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;
* номер та за наявності серія документа, що посвідчує таку особу;
* реєстраційний номер облікової картки платника податків;

'''щодо суб’єкта речового права, обтяження - юридичної особи:'''
* повне найменування юридичної особи;
* ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ.

[[категорія:Цивільне право]]
[[категорія:Інші питання цивільного права‎]]
[[категорія:Право власності на майно‎]]

Цивільно-правова відповідальність малолітніх та неповнолітніх осіб

2022-07-04T10:45:34Z

Oksana.vorobey:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]

== Загальні відомості ==
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 статті 1 Закону України "Про охорону дитинства"], '''дитина''' - це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше. 
'''Малолітня особа''' - це фізична особа, яка не досягла 14 років. 
'''Неповнолітня особа''' - це фізична особа у віці від 14 до 18 років.

'''Цивільна відповідальність''' – це встановлені законом юридичні наслідки за невиконання або неналежне виконання особою обов’язків, зобов’язань, що пов’язані з порушенням цивільних прав другої сторони. 

Див. додатково консультацію [[Цивільна дієздатність фізичної особи|"Цивільна дієздатність фізичної особи"]].

== Відшкодування шкоди, завданої малолітньою особою ==
Стаття 1178 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5526 ЦК України]
{| class="wikitable"
|-
! Хто відшкодовує шкоду, завдану малолітньої особою !! Умова відшкодування шкоди
|-
|Батьки (усиновлювачі) або опікуни чи інша особа, яка здійснює виховання малолітньої особи || якщо вони не доведуть, що така шкода не є наслідком несумлінного виховання та нагляду за малолітньою особою або ухилення від виховання і нагляду;
|-
|Заклад, заклад охорони здоров’я чи інший закладу, що зобов’язаний здійснювати нагляд за малолітньою особою, а також особа, яка здійснює нагляд за малолітньою особою на підставі договору || коли малолітня особа завдала шкоди під час перебування під наглядом закладу/особи, якщо вони не доведуть, що шкоду було завдано не з їхньої вини;
|-
|Заклад, який здійснює функції опікуна малолітньої особи|| коли малолітня особа перебувала в такому закладі, якщо не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.
|}

Якщо малолітня особа '''завдала шкоди як з вини''' батьків (усиновлювачів) або опікуна, так і з вини закладів або особи, що зобов’язані здійснювати нагляд за нею, ці особи зобов’язані відшкодувати шкоду у частинах, які визначені за домовленістю між ними або за рішенням суду (стаття 1181 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5526 ЦК України]).[[Файл:Https---www.slideshare.net-ssuserd266e3-ss-43541214.jpg|міні|https://www.slideshare.net/ssuserd266e3/ss-43541214]]

== Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою ==
Неповнолітня особа відповідає за завдану нею шкоду на '''самостійно''' загальних підставах (стаття 1179 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5526 ЦК України]). 

Неповнолітня особа '''особисто несе відповідальність''' за порушення договору, укладеного нею самостійно та договору укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника. Однак, якщо в неповнолітнього немає майна, достатнього для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть його батьки (усиновлювачі), піклувальники (стаття 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5526 ЦК України]). 
Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується її батьками (усиновлювачами), піклувальником або закладом у якому перебувала неповнолітня особа, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Батьки (усиновлювачі), піклувальники, заклад, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, зобов’язані відшкодувати шкоду до досягнення особою повноліття. Особа відшкодовує завдану шкоду самостійно після досягнення повноліття або якщо неповнолітня особа стане власником майна, достатнього для відшкодування такої шкоди (стаття 1179 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5526 ЦК України]).

== Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою після набуття нею повної цивільної дієздатності ==
'''Якщо особа набула повної цивільної дієздатності''' (наприклад, досягнення 18 років, укладення шлюбу) вона відшкодовує завдану нею шкоду самостійно. Також, згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 35 Цивільного кодексу України] '''надання повної цивільної дієздатності провадиться за рішенням органу опіки та піклування''' за заявою заінтересованої особи за письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а у разі відсутності такої згоди повна цивільна дієздатність може бути надана за рішенням суду. Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю.

Слід звернути увагу на те, що якщо у такої особи не вистачає майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником. Батьки (усиновлювачі) або піклувальники відшкодовують шкоду завдану неповнолітньою особою, якщо вони дали згоду на набуття нею повної цивільної дієздатності (наприклад, укладання неповнолітнім трудової угоди) і не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Обов’язок цих осіб відшкодувати шкоду припиняється з досягненням особою, яка завдала шкоди, повноліття (стаття 1180 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5526 ЦК України]).

[[Категорія:Відшкодування шкоди]] [[Категорія:Цивільне право]]

Оскарження судового рішення в цивільній справі в суді касаційної інстанції

2022-07-04T10:28:29Z

Oksana.vorobey:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
== Суд касаційної інстанції==
Судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. ([http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/2B6D221CBC3D9659C2257AF30033B26A Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України]).
=== Повноваження суду касаційної інстанції===
'''Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:'''
# залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;
# скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;
# скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;
# скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;
# скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;
# у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині;
# у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 пунктах 1-6 ч. 1 ст. 409 ЦПК.]
== Право касаційного оскарження==
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити у касаційному порядку:
# рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень,які не підлягають касаційному оскарженню;
# ухвали суду першої інстанції, вказані у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 ч.1 ст. 353 ЦПК], після їх перегляду в апеляційному порядку;
# ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз’яснення рішення чи відмову у роз’ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. 
=== Підставами касаційного оскарження===
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
=== Рішення та ухвали які не підлягають касаційному оскарженню===
'''Не підлягають касаційному оскарженню:''' 
# рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом;
# судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
* касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
* особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
* справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
* суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. 
Особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою. Після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов’язки учасника справи.
== Строк на касаційне оскарження==
Касаційна скарга на судове рішення подається '''протягом тридцяти днів''' з дня його проголошення. 

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється '''з дня складення повного судового рішення.''' 

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана '''протягом тридцяти днів''' з дня вручення йому такого судового рішення. 

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 3 ст. 394 ЦПК.]
== Порядок подання касаційної скарги==
Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.
== Форма і зміст касаційної скарги==
Касаційна скарга подається у письмовій формі. 
'''У касаційній скарзі повинно бути зазначено:'''
# найменування суду, до якого подається скарга;
# повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку та адресу електронної пошти, за наявності;
# повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
# рішення (ухвала), що оскаржується;
# підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК] підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК] в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК] в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК], в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень);
# клопотання особи, яка подає скаргу;
# перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги;
# дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується. 

Касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.
До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника. 

'''До касаційної скарги додаються:'''
# копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи;
# докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності;
# документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. 

Якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
== Залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги==
Касаційна скарга реєструється у день її надходження до суду касаційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді, визначеному в порядку, встановленому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 33 ЦПК.] 

У разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 392 ЦПК,] застосовуються положення [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 185 ЦПК], про що суддею постановляється відповідна ухвала. 

Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 390 ЦПК], і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом '''десяти днів''' з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. 

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження на [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 підставі п. 4 ч. 2 ст. 394 ЦПК.] 

'''Касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо:'''
# касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено;
# скаргу подано у інший спосіб, ніж до суду касаційної інстанції;
# до постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження від особи, яка подала скаргу, надійшла заява про її відкликання;
# у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. 

Питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує '''протягом двадцяти днів''' з дня надходження касаційної скарги. Питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом '''двадцяти днів''' з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. 

Копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 272 ЦПК]. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з доданими до скарги матеріалами, а касаційна скарга залишається в суді касаційної інстанції.
== Відкриття касаційного провадження у справі==
Ухвалу про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє '''не пізніше ніж через двадцять днів''' з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. 

Копія ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.
== Відзив на касаційну скаргу==
Учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження. 

'''Відзив на касаційну скаргу має містити:'''
# найменування суду касаційної інстанції;
# ім’я (найменування), поштову адресу особи, яка подає відзив на касаційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адресу електронної пошти, за наявності;
# обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги;
# у разі необхідності - клопотання особи, яка подає відзив на касаційну скаргу;
# перелік матеріалів, що додаються. 

Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судових рішень (рішення). 

До відзиву додаються докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
[[Файл:Відзив на касаційну скаргу зразок.odt|міні]]

== Закриття касаційного провадження==
'''Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо:'''
# після відкриття касаційного провадження особа, яка подала касаційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги;
# після відкриття касаційного провадження виявилося, що касаційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати;
# після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов’язки такої особи не вирішувалося.
== Приєднання до касаційної скарги==
Учасники справи мають право приєднатися до касаційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До касаційної скарги мають право приєднатися особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки. 

Заяву про приєднання до касаційної скарги може бути подано до початку розгляду справи в суді касаційної інстанції. 

До заяви про приєднання до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору та докази надсилання копії заяви іншим учасникам справи.

== Доповнення, зміна або відкликання касаційної скарги або відмова від неї==
Особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її '''протягом строку на касаційне оскарження.''' 

У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи; в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни. 

Особа, яка подала касаційну скаргу, має право відкликати її до постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження. 

Особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати касаційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення касаційного провадження. У разі відмови від касаційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги, постановляє ухвалу про закриття касаційного провадження. 

У разі закриття касаційного провадження у зв’язку з відмовою від касаційної скарги на судові рішення повторне оскарження цих рішень особою, що відмовилася від скарги, не допускається. 

Суд касаційної інстанції має право не приймати відмову від скарги або її відкликання з підстав, визначених у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 5 ст. 206 ЦПК.]
== Строки розгляду касаційної скарги==
Касаційна скарга на судові рішення, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 п. 1 ч. 1 ст. 389 ЦПК], має бути розглянута '''протягом шістдесяти днів''', а на ухвали, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 пунктами 2 і 3 ч. 1 стю 389 ЦПК], - '''протягом тридцяти днів''' з дня постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження у справі.
[[категорія:Цивільне процесуальне право‏‎]]
[[категорія:Оскарження рішення суду‏‎]]
[[категорія:Суди‏‎]]