WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Ввезення та оподаткування медичного обладнання

2026-01-14T08:32:45Z

Oksana.valkova: /* Позасудовий порядок */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України "Про Митний тариф України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2018 року № 960 "Деякі питання проведення заходів офіційного контролю товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту)"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/93-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 93 "Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/431-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 431 "Про затвердження форми митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0807-15 Наказ Міністерства фінансів України від 15 червня 2015 року № 552 "Про затвердження Порядку обліку осіб, які під час провадження своєї діяльності є учасниками відносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1617-15#Text Наказ Міністерства фінансів України від 21 жовтня 2015 року № 916"Про затвердження Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та іншими особами та їх розгляду контролюючими органами"]

== Добровільний порядок ==
Порядок ввезення та оподаткування медичного обладнання може різнитися в залежності від мети ввезення:
* ввезення медичного обладнання громадянами для особистих та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності;
* ввезення медичного обладнання в режимі імпорту (випуск для вільного обігу );

== Ввезення медичного обладнання громадянами для особистих та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності ==
Відповідно до ст. 370 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] до медичного обладнання, що ввозиться на територію України як особисті речі відносяться: 
1. індивідуальні вироби медичного призначення для забезпечення життєдіяльності людини та контролю за її станом з ознаками таких, що були в користуванні (п. 16 ст. 370 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]) 
2.одне крісло колісне для осіб з інвалідністю на кожну особу з інвалідністю, яка перетинає митний кордон України, а в разі відсутності такої особи - у кількості не більше однієї штуки ( п. 18 ст. 370 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]). 
Такі особисті речі, що переміщуються (пересилаються) громадянами у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, підлягають декларуванню шляхом учинення дій, '''усно або, за бажанням власника чи на вимогу органу доходів і зборів, письмово.''' 
Крім того, таке обладнання звільняється від подання документів та/або відомостей, що підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України, а також від подання проведення заходів офіційного контролю, визначених ст. 319 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] (ч. 1 ст. 369 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]).

=== Куди звернутися ===
Відповідно до ч. 5 ст. 365 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] митне оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України громадянами (крім товарів, що переміщуються у несупроводжуваному багажі та у вантажних відправленнях), здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України. 
Митне оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України громадянами у несупроводжуваному багажі та вантажних відправленнях, здійснюється в органах доходів і зборів за місцем проживання або тимчасового перебування зазначених громадян, у місці кінцевого призначення транспортного засобу, що здійснював перевезення цих товарів, або, за заявою громадянина, - у пунктах пропуску через державний кордон України (п. 6 ст. 365 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]).

=== Вартiсть ===
Відповідно до п.1 ч. 10 ст. 374 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] медичне обладнання, визначене пп. 16, 18 ст. 370 МКУ '''звільняються від оподаткування митними платежами при ввезенні на митну територію України громадянами.'''

=== Перелiк та зразки необхiдних документiв ===
У випадку письмового декларування особі необхідно заповнити та подати митну декларацію для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності (МД-1). 
Митна декларація для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності, затверджена [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/431-2012-%D0%BF Постановою КМУ “Про затвердження форми митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності” від 21 травня 2012 р. № 431].

== Ввезення медичного обладнання в режимі імпорту (випуск для вільного обігу) ==
Обов’язковою умовою здійснення імпортно-експортних операцій є перебування особи, яка здійснює операції з товарами, у відповідному реєстрі. Централізований облік осіб, які здійснюють операції з товарами (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) відповідно до статті 455 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Кодексу] веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Взяття на облік осіб, які здійснюють операції з товарами, проводиться одноразово у відповідному підрозділі будь-якої митниці у Порядку, затвердженому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0807-15 наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2015 № 552]. 
Відповідно до ст. 194 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] декларант або уповноважена ним особа попередньо повідомляють орган доходів і зборів, у зоні діяльності якого товари будуть пред’явлені для митного оформлення, про намір ввезти ці товари. 
Попереднє повідомлення здійснюється шляхом надання органу доходів і зборів, в зоні діяльності якого товари будуть пред’явлені для митного оформлення, попередньої митної декларації, яка подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України. 
Протягом 10 днів після доставлення товару до органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів комерційного призначення, подається додаткова митна декларація, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку. 
Відповідно до вимог ст. 319 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати державному санітарно-епідеміологічному, ветеринарно-санітарному, фітосанітарному, екологічному та радіологічному контролю. 
Вичерпні переліки товарів (з описом та кодом згідно з УКТ ЗЕД), що підлягають державному контролю (у тому числі в формі попереднього документального контролю) у разі переміщення через митний кордон України, а також Порядок здійснення попереднього документального контролю затверджено Постановами Кабінету Міністрів України від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2018-п 24.10.2018 № 960 "'''Деякі питання проведення заходів офіційного контролю товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту)'''"]. 
Вичерпний перелік документів та відомостей, необхідних для митного контролю, які декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України та під час декларування товарів, визначений ст. 335 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України.] 
Крім цього, при митному оформленні необхідно подати підтвердження про державну реєстрацію медичної техніки та виробів медичного призначення , який видається Держлікслужбою України за заявою особи. 

=== Куди звернутись ===
Митне оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України громадянами (крім товарів, що переміщуються у несупроводжуваному багажі та у вантажних відправленнях), здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України. 
Митне оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України громадянами у несупроводжуваному багажі та вантажних відправленнях, здійснюється в органах доходів і зборів за місцем проживання або тимчасового перебування зазначених громадян, у місці кінцевого призначення транспортного засобу, що здійснював перевезення цих товарів, або, за заявою громадянина, - у пунктах пропуску через державний кордон України. (п. 6 ст. 365 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного Кодексу України]).

=== Вартість ===
При ввезенні медичних виробів на митну територію України у митному режимі імпорту (випуск для вільного обігу) ввізне мито сплачується на загальних підставах згідно із ч. 1 ст. 286 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] за ставками, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#n9 Законом України "Про Митний тариф України"]. 
Відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] встановлено '''ставку податку на додану вартість в розмірі 7 відсотків від бази оподаткування по операціях з''': 
* постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;
* постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Відповідно до абзаців 3,4 пункту 4-1 розділу ХХІ Митного кодексу України] на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства звільняються від оподаткування ввізним митом:
* лікарські засоби та медичні вироби відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я. При цьому до таких товарів із заходів нетарифного регулювання зовнішньої економічної діяльності, встановлених цим Кодексом та законами України, застосовується спрощений порядок надання разових дозволів на ввезення лікарських засобів та медичних виробів, який затверджується Кабінетом Міністрів України;
*лікарські засоби та медичні вироби без їх державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості їх ввезення, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, за переліком та в обсягах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Від сплати ПДВ звільняються медичні вироби за кодами УКТЗЕД визначеними [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/79-2011-%D0%BF постановою КМУ від 2 лютого 2011 р. № 79 “Деякі питання реалізації підпункту 197.1.3 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України”]. 
У разі порушення цільового використання лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться на митну територію України та/або постачаються на митній території України відповідно до цих пунктів, платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму ПДВ, що мала бути сплачена в момент ввезення (нарахована в момент постачання) таких лікарських засобів та медичних виробів, а також несе відповідальність відповідно до законодавства. 
Крім того, ч.8 ст. 247 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] встановлено, що за виконання митних формальностей контролюючими органами поза місцем розташування контролюючих органів або поза робочим часом, установленим для них, із заінтересованих осіб справляється плата у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України. Розміри такої плати затверджені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/93-2003-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 93 "Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів"].

== Позасудовий порядок ==
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників і відповідальність за них визначені у гл. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]. 
'''Правила цієї глави застосовуються у всіх випадках оскарження, окрім:'''
# випадків, коли законом встановлено інший порядок оскарження зазначених рішень, дій чи бездіяльності;
# оскарження податкових повідомлень-рішень органів ДФС, яке здійснюється у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями ( ч. 3 та ч. 5 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]).
Виконання оскаржуваного рішення може бути зупинено повністю чи в певній частині посадовою особою або органом, що розглядає скаргу. Посадова особа або орган, які розглядають скаргу, зобов’язані надати особі, яка подала скаргу, належним чином обґрунтовану письмову відповідь у визначений законом строк. Виконання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення здійснюється у порядку, передбаченому Податковим кодексом України. 
Відповідно до ч. 1 ст. 26 гл. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] скарга до митного органу вищого рівня складається державною мовою та підписується особою, яка її подає, або уповноваженою нею особою. 
'''Передбачено два способи подачі скарги:'''
# у паперовій формі - нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення;
# в електронній формі - за допомогою систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, з накладенням електронного підпису.

'''Скарга має відповідати вимогам до форми та змісту:'''
# найменування митного органу, до якого подається скарга;
# контактні дані особи, яка подає скаргу (прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) або найменування особи, адреса місця проживання/перебування, місцезнаходження, номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти тощо), а в разі подання скарги уповноваженою особою - також контактні дані такої уповноваженої особи;
# інформацію про предмет оскарження та обставини, якими обґрунтовується порушення прав особи, яка подає скаргу;
# вимоги особи, яка подає скаргу;
# дату складення скарги;
# поштову адресу або адресу електронної пошти, на яку слід надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги;
# перелік документів, що додаються до скарги.
Скарга, оформлена без дотримання зазначених вимог, повертається особі, яка її подала, на підставі мотивованого рішення митного органу вищого рівня не пізніш як через 10 днів з дня її надходження. Повернення скарги не позбавляє особу права на повторне її подання. Перебіг строку подання скарги зупиняється з дня подання скарги до дня її повернення особі, яка її подала.

'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України] скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі або електронній формі засобами електронного зв’язку протягом 10 календарних днів,''' що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. 
За потреби до скарги додаються належним чином засвідчені копії документів, розрахунки та докази, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 44.6 ст. 44 цього Кодексу]. 
У разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 56.13 ст. 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]). 
Крім того, порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами затверджено [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1617-15 наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916,] зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2015 за № 1617/28062. 
При цьому вимоги цього порядку не застосовується щодо оскарження рішень контролюючих органів, дій або бездіяльності їх посадових осіб та інших працівників, якщо спеціальним законом встановлено інший порядок оскарження таких рішень, дій або бездіяльності, а також при оскарженні постанов, прийнятих у справах про адміністративні правопорушення. ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1617-15#Text:~:text=3.%20%D0%A6%D0%B5%D0%B9%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA,%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. п. 3 розд. І Порядку № 916]). 

'''Процедуру та строки оскарження постанов у справах про порушення митних правил визначено гл. 72 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України.], а податкових повідомлень-рішень - ст. 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].''' 

=== Куди звернутись ===
* Скарга на рішення, дії або бездіяльність посадової особи або іншого працівника органу доходів і зборів (включаючи заступника керівника) подається керівникові цього органу, організації.
* Скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника митного поста подається до митниці, структурним підрозділом якої є цей митний пост.
* Скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника митниці, спеціалізованого митного органу, митної організації подається до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

== Судовий порядок ==
Відповідно до ч. 1 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] будь-яка особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов’язки. 
Якщо рішення, дії або бездіяльність митного органу або його посадової особи одночасно оскаржуються до органу (посадової особи) вищого рівня та до суду і суд відкриває провадження у справі, розгляд скарги органом (посадовою особою) вищого рівня припиняється.

=== Куди звернутись ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401 Відповідно до ст.20 Кодексу адміністративного судочинства України] місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Всі інші адміністративні справи підсудні Окружним адміністративним судам.
Територіальна підсудність таких адміністративних справ визначена за місцезнаходженням відповідача.

=== Вартість ===
Ставка судового збору за подання адміністративного позову щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності посадової особи або іншого працівника органу доходів і зборів '''для фізичних осіб становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.'''

[[index.php?title=Категорія:Митне право]]
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]

Ввезення та оподаткування медичного обладнання

2026-01-14T08:11:40Z

Oksana.valkova: /* Позасудовий порядок */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України "Про Митний тариф України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2018 року № 960 "Деякі питання проведення заходів офіційного контролю товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту)"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/93-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 93 "Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/431-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 431 "Про затвердження форми митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0807-15 Наказ Міністерства фінансів України від 15 червня 2015 року № 552 "Про затвердження Порядку обліку осіб, які під час провадження своєї діяльності є учасниками відносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1617-15#Text Наказ Міністерства фінансів України від 21 жовтня 2015 року № 916"Про затвердження Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та іншими особами та їх розгляду контролюючими органами"]

== Добровільний порядок ==
Порядок ввезення та оподаткування медичного обладнання може різнитися в залежності від мети ввезення:
* ввезення медичного обладнання громадянами для особистих та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності;
* ввезення медичного обладнання в режимі імпорту (випуск для вільного обігу );

== Ввезення медичного обладнання громадянами для особистих та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності ==
Відповідно до ст. 370 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] до медичного обладнання, що ввозиться на територію України як особисті речі відносяться: 
1. індивідуальні вироби медичного призначення для забезпечення життєдіяльності людини та контролю за її станом з ознаками таких, що були в користуванні (п. 16 ст. 370 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]) 
2.одне крісло колісне для осіб з інвалідністю на кожну особу з інвалідністю, яка перетинає митний кордон України, а в разі відсутності такої особи - у кількості не більше однієї штуки ( п. 18 ст. 370 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]). 
Такі особисті речі, що переміщуються (пересилаються) громадянами у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, підлягають декларуванню шляхом учинення дій, '''усно або, за бажанням власника чи на вимогу органу доходів і зборів, письмово.''' 
Крім того, таке обладнання звільняється від подання документів та/або відомостей, що підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України, а також від подання проведення заходів офіційного контролю, визначених ст. 319 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] (ч. 1 ст. 369 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]).

=== Куди звернутися ===
Відповідно до ч. 5 ст. 365 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] митне оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України громадянами (крім товарів, що переміщуються у несупроводжуваному багажі та у вантажних відправленнях), здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України. 
Митне оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України громадянами у несупроводжуваному багажі та вантажних відправленнях, здійснюється в органах доходів і зборів за місцем проживання або тимчасового перебування зазначених громадян, у місці кінцевого призначення транспортного засобу, що здійснював перевезення цих товарів, або, за заявою громадянина, - у пунктах пропуску через державний кордон України (п. 6 ст. 365 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]).

=== Вартiсть ===
Відповідно до п.1 ч. 10 ст. 374 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] медичне обладнання, визначене пп. 16, 18 ст. 370 МКУ '''звільняються від оподаткування митними платежами при ввезенні на митну територію України громадянами.'''

=== Перелiк та зразки необхiдних документiв ===
У випадку письмового декларування особі необхідно заповнити та подати митну декларацію для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності (МД-1). 
Митна декларація для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності, затверджена [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/431-2012-%D0%BF Постановою КМУ “Про затвердження форми митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності” від 21 травня 2012 р. № 431].

== Ввезення медичного обладнання в режимі імпорту (випуск для вільного обігу) ==
Обов’язковою умовою здійснення імпортно-експортних операцій є перебування особи, яка здійснює операції з товарами, у відповідному реєстрі. Централізований облік осіб, які здійснюють операції з товарами (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) відповідно до статті 455 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Кодексу] веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Взяття на облік осіб, які здійснюють операції з товарами, проводиться одноразово у відповідному підрозділі будь-якої митниці у Порядку, затвердженому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0807-15 наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2015 № 552]. 
Відповідно до ст. 194 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] декларант або уповноважена ним особа попередньо повідомляють орган доходів і зборів, у зоні діяльності якого товари будуть пред’явлені для митного оформлення, про намір ввезти ці товари. 
Попереднє повідомлення здійснюється шляхом надання органу доходів і зборів, в зоні діяльності якого товари будуть пред’явлені для митного оформлення, попередньої митної декларації, яка подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України. 
Протягом 10 днів після доставлення товару до органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів комерційного призначення, подається додаткова митна декларація, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку. 
Відповідно до вимог ст. 319 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати державному санітарно-епідеміологічному, ветеринарно-санітарному, фітосанітарному, екологічному та радіологічному контролю. 
Вичерпні переліки товарів (з описом та кодом згідно з УКТ ЗЕД), що підлягають державному контролю (у тому числі в формі попереднього документального контролю) у разі переміщення через митний кордон України, а також Порядок здійснення попереднього документального контролю затверджено Постановами Кабінету Міністрів України від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2018-п 24.10.2018 № 960 "'''Деякі питання проведення заходів офіційного контролю товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту)'''"]. 
Вичерпний перелік документів та відомостей, необхідних для митного контролю, які декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України та під час декларування товарів, визначений ст. 335 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України.] 
Крім цього, при митному оформленні необхідно подати підтвердження про державну реєстрацію медичної техніки та виробів медичного призначення , який видається Держлікслужбою України за заявою особи. 

=== Куди звернутись ===
Митне оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України громадянами (крім товарів, що переміщуються у несупроводжуваному багажі та у вантажних відправленнях), здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України. 
Митне оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України громадянами у несупроводжуваному багажі та вантажних відправленнях, здійснюється в органах доходів і зборів за місцем проживання або тимчасового перебування зазначених громадян, у місці кінцевого призначення транспортного засобу, що здійснював перевезення цих товарів, або, за заявою громадянина, - у пунктах пропуску через державний кордон України. (п. 6 ст. 365 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного Кодексу України]).

=== Вартість ===
При ввезенні медичних виробів на митну територію України у митному режимі імпорту (випуск для вільного обігу) ввізне мито сплачується на загальних підставах згідно із ч. 1 ст. 286 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] за ставками, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#n9 Законом України "Про Митний тариф України"]. 
Відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] встановлено '''ставку податку на додану вартість в розмірі 7 відсотків від бази оподаткування по операціях з''': 
* постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;
* постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Відповідно до абзаців 3,4 пункту 4-1 розділу ХХІ Митного кодексу України] на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства звільняються від оподаткування ввізним митом:
* лікарські засоби та медичні вироби відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я. При цьому до таких товарів із заходів нетарифного регулювання зовнішньої економічної діяльності, встановлених цим Кодексом та законами України, застосовується спрощений порядок надання разових дозволів на ввезення лікарських засобів та медичних виробів, який затверджується Кабінетом Міністрів України;
*лікарські засоби та медичні вироби без їх державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості їх ввезення, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, за переліком та в обсягах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Від сплати ПДВ звільняються медичні вироби за кодами УКТЗЕД визначеними [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/79-2011-%D0%BF постановою КМУ від 2 лютого 2011 р. № 79 “Деякі питання реалізації підпункту 197.1.3 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України”]. 
У разі порушення цільового використання лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться на митну територію України та/або постачаються на митній території України відповідно до цих пунктів, платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму ПДВ, що мала бути сплачена в момент ввезення (нарахована в момент постачання) таких лікарських засобів та медичних виробів, а також несе відповідальність відповідно до законодавства. 
Крім того, ч.8 ст. 247 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] встановлено, що за виконання митних формальностей контролюючими органами поза місцем розташування контролюючих органів або поза робочим часом, установленим для них, із заінтересованих осіб справляється плата у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України. Розміри такої плати затверджені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/93-2003-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 93 "Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів"].

== Позасудовий порядок ==
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників і відповідальність за них визначені у гл. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]. 
'''Правила цієї глави застосовуються у всіх випадках оскарження, окрім:'''
# випадків, коли законом встановлено інший порядок оскарження зазначених рішень, дій чи бездіяльності;
# оскарження податкових повідомлень-рішень органів ДФС, яке здійснюється у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями ( ч. 3 та ч. 5 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]).
Виконання оскаржуваного рішення може бути зупинено повністю чи в певній частині посадовою особою або органом, що розглядає скаргу. Посадова особа або орган, які розглядають скаргу, зобов’язані надати особі, яка подала скаргу, належним чином обґрунтовану письмову відповідь у визначений законом строк. Виконання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення здійснюється у порядку, передбаченому Податковим кодексом України. 
Відповідно до ч. 1 ст. 26 гл. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] скарга до митного органу вищого рівня складається державною мовою та підписується особою, яка її подає, або уповноваженою нею особою. 
'''Передбачено два способи подачі скарги:'''
# у паперовій формі - нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення;
# в електронній формі - за допомогою систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, з накладенням електронного підпису.

'''Скарга має відповідати вимогам до форми та змісту:'''
# найменування митного органу, до якого подається скарга;
# контактні дані особи, яка подає скаргу (прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) або найменування особи, адреса місця проживання/перебування, місцезнаходження, номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти тощо), а в разі подання скарги уповноваженою особою - також контактні дані такої уповноваженої особи;
# інформацію про предмет оскарження та обставини, якими обґрунтовується порушення прав особи, яка подає скаргу;
# вимоги особи, яка подає скаргу;
# дату складення скарги;
# поштову адресу або адресу електронної пошти, на яку слід надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги;
# перелік документів, що додаються до скарги.
Скарга, оформлена без дотримання зазначених вимог, повертається особі, яка її подала, на підставі мотивованого рішення митного органу вищого рівня не пізніш як через 10 днів з дня її надходження. Повернення скарги не позбавляє особу права на повторне її подання. Перебіг строку подання скарги зупиняється з дня подання скарги до дня її повернення особі, яка її подала.

'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України] скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі або електронній формі засобами електронного зв’язку протягом 10 календарних днів,''' що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. 
За потреби до скарги додаються належним чином засвідчені копії документів, розрахунки та докази, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 44.6 ст. 44 цього Кодексу]. 
У разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 56.13 ст. 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]). 
Крім того, порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами затверджено [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1617-15 наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916,] зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2015 за № 1617/28062. 
При цьому вимоги цього порядку не застосовується щодо оскарження рішень контролюючих органів, дій або бездіяльності їх посадових осіб та інших працівників, якщо спеціальним законом встановлено інший порядок оскарження таких рішень, дій або бездіяльності, а також при оскарженні постанов, прийнятих у справах про адміністративні правопорушення. ( п. 3 розд. І Порядку № 916). 

'''Процедуру та строки оскарження постанов у справах про порушення митних правил визначено гл. 72 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України.], а податкових повідомлень-рішень - ст. 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].''' 

=== Куди звернутись ===
* Скарга на рішення, дії або бездіяльність посадової особи або іншого працівника органу доходів і зборів (включаючи заступника керівника) подається керівникові цього органу, організації.
* Скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника митного поста подається до митниці, структурним підрозділом якої є цей митний пост.
* Скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника митниці, спеціалізованого митного органу, митної організації подається до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

== Судовий порядок ==
Відповідно до ч. 1 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] будь-яка особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов’язки. 
Якщо рішення, дії або бездіяльність митного органу або його посадової особи одночасно оскаржуються до органу (посадової особи) вищого рівня та до суду і суд відкриває провадження у справі, розгляд скарги органом (посадовою особою) вищого рівня припиняється.

=== Куди звернутись ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401 Відповідно до ст.20 Кодексу адміністративного судочинства України] місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Всі інші адміністративні справи підсудні Окружним адміністративним судам.
Територіальна підсудність таких адміністративних справ визначена за місцезнаходженням відповідача.

=== Вартість ===
Ставка судового збору за подання адміністративного позову щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності посадової особи або іншого працівника органу доходів і зборів '''для фізичних осіб становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.'''

[[index.php?title=Категорія:Митне право]]
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]

Ввезення та оподаткування медичного обладнання

2026-01-14T08:09:03Z

Oksana.valkova: /* Позасудовий порядок */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України "Про Митний тариф України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2018 року № 960 "Деякі питання проведення заходів офіційного контролю товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту)"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/93-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 93 "Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/431-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 431 "Про затвердження форми митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0807-15 Наказ Міністерства фінансів України від 15 червня 2015 року № 552 "Про затвердження Порядку обліку осіб, які під час провадження своєї діяльності є учасниками відносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1617-15#Text Наказ Міністерства фінансів України від 21 жовтня 2015 року № 916"Про затвердження Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та іншими особами та їх розгляду контролюючими органами"]

== Добровільний порядок ==
Порядок ввезення та оподаткування медичного обладнання може різнитися в залежності від мети ввезення:
* ввезення медичного обладнання громадянами для особистих та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності;
* ввезення медичного обладнання в режимі імпорту (випуск для вільного обігу );

== Ввезення медичного обладнання громадянами для особистих та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності ==
Відповідно до ст. 370 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] до медичного обладнання, що ввозиться на територію України як особисті речі відносяться: 
1. індивідуальні вироби медичного призначення для забезпечення життєдіяльності людини та контролю за її станом з ознаками таких, що були в користуванні (п. 16 ст. 370 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]) 
2.одне крісло колісне для осіб з інвалідністю на кожну особу з інвалідністю, яка перетинає митний кордон України, а в разі відсутності такої особи - у кількості не більше однієї штуки ( п. 18 ст. 370 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]). 
Такі особисті речі, що переміщуються (пересилаються) громадянами у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, підлягають декларуванню шляхом учинення дій, '''усно або, за бажанням власника чи на вимогу органу доходів і зборів, письмово.''' 
Крім того, таке обладнання звільняється від подання документів та/або відомостей, що підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України, а також від подання проведення заходів офіційного контролю, визначених ст. 319 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] (ч. 1 ст. 369 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]).

=== Куди звернутися ===
Відповідно до ч. 5 ст. 365 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] митне оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України громадянами (крім товарів, що переміщуються у несупроводжуваному багажі та у вантажних відправленнях), здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України. 
Митне оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України громадянами у несупроводжуваному багажі та вантажних відправленнях, здійснюється в органах доходів і зборів за місцем проживання або тимчасового перебування зазначених громадян, у місці кінцевого призначення транспортного засобу, що здійснював перевезення цих товарів, або, за заявою громадянина, - у пунктах пропуску через державний кордон України (п. 6 ст. 365 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]).

=== Вартiсть ===
Відповідно до п.1 ч. 10 ст. 374 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] медичне обладнання, визначене пп. 16, 18 ст. 370 МКУ '''звільняються від оподаткування митними платежами при ввезенні на митну територію України громадянами.'''

=== Перелiк та зразки необхiдних документiв ===
У випадку письмового декларування особі необхідно заповнити та подати митну декларацію для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності (МД-1). 
Митна декларація для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності, затверджена [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/431-2012-%D0%BF Постановою КМУ “Про затвердження форми митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності” від 21 травня 2012 р. № 431].

== Ввезення медичного обладнання в режимі імпорту (випуск для вільного обігу) ==
Обов’язковою умовою здійснення імпортно-експортних операцій є перебування особи, яка здійснює операції з товарами, у відповідному реєстрі. Централізований облік осіб, які здійснюють операції з товарами (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) відповідно до статті 455 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Кодексу] веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Взяття на облік осіб, які здійснюють операції з товарами, проводиться одноразово у відповідному підрозділі будь-якої митниці у Порядку, затвердженому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0807-15 наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2015 № 552]. 
Відповідно до ст. 194 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] декларант або уповноважена ним особа попередньо повідомляють орган доходів і зборів, у зоні діяльності якого товари будуть пред’явлені для митного оформлення, про намір ввезти ці товари. 
Попереднє повідомлення здійснюється шляхом надання органу доходів і зборів, в зоні діяльності якого товари будуть пред’явлені для митного оформлення, попередньої митної декларації, яка подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України. 
Протягом 10 днів після доставлення товару до органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів комерційного призначення, подається додаткова митна декларація, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку. 
Відповідно до вимог ст. 319 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати державному санітарно-епідеміологічному, ветеринарно-санітарному, фітосанітарному, екологічному та радіологічному контролю. 
Вичерпні переліки товарів (з описом та кодом згідно з УКТ ЗЕД), що підлягають державному контролю (у тому числі в формі попереднього документального контролю) у разі переміщення через митний кордон України, а також Порядок здійснення попереднього документального контролю затверджено Постановами Кабінету Міністрів України від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2018-п 24.10.2018 № 960 "'''Деякі питання проведення заходів офіційного контролю товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту)'''"]. 
Вичерпний перелік документів та відомостей, необхідних для митного контролю, які декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України та під час декларування товарів, визначений ст. 335 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України.] 
Крім цього, при митному оформленні необхідно подати підтвердження про державну реєстрацію медичної техніки та виробів медичного призначення , який видається Держлікслужбою України за заявою особи. 

=== Куди звернутись ===
Митне оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України громадянами (крім товарів, що переміщуються у несупроводжуваному багажі та у вантажних відправленнях), здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України. 
Митне оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України громадянами у несупроводжуваному багажі та вантажних відправленнях, здійснюється в органах доходів і зборів за місцем проживання або тимчасового перебування зазначених громадян, у місці кінцевого призначення транспортного засобу, що здійснював перевезення цих товарів, або, за заявою громадянина, - у пунктах пропуску через державний кордон України. (п. 6 ст. 365 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного Кодексу України]).

=== Вартість ===
При ввезенні медичних виробів на митну територію України у митному режимі імпорту (випуск для вільного обігу) ввізне мито сплачується на загальних підставах згідно із ч. 1 ст. 286 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] за ставками, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#n9 Законом України "Про Митний тариф України"]. 
Відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] встановлено '''ставку податку на додану вартість в розмірі 7 відсотків від бази оподаткування по операціях з''': 
* постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;
* постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Відповідно до абзаців 3,4 пункту 4-1 розділу ХХІ Митного кодексу України] на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства звільняються від оподаткування ввізним митом:
* лікарські засоби та медичні вироби відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я. При цьому до таких товарів із заходів нетарифного регулювання зовнішньої економічної діяльності, встановлених цим Кодексом та законами України, застосовується спрощений порядок надання разових дозволів на ввезення лікарських засобів та медичних виробів, який затверджується Кабінетом Міністрів України;
*лікарські засоби та медичні вироби без їх державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості їх ввезення, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, за переліком та в обсягах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Від сплати ПДВ звільняються медичні вироби за кодами УКТЗЕД визначеними [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/79-2011-%D0%BF постановою КМУ від 2 лютого 2011 р. № 79 “Деякі питання реалізації підпункту 197.1.3 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України”]. 
У разі порушення цільового використання лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться на митну територію України та/або постачаються на митній території України відповідно до цих пунктів, платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму ПДВ, що мала бути сплачена в момент ввезення (нарахована в момент постачання) таких лікарських засобів та медичних виробів, а також несе відповідальність відповідно до законодавства. 
Крім того, ч.8 ст. 247 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] встановлено, що за виконання митних формальностей контролюючими органами поза місцем розташування контролюючих органів або поза робочим часом, установленим для них, із заінтересованих осіб справляється плата у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України. Розміри такої плати затверджені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/93-2003-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 93 "Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів"].

== Позасудовий порядок ==
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників і відповідальність за них визначені у гл. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]. 
'''Правила цієї глави застосовуються у всіх випадках оскарження, окрім:'''
# випадків, коли законом встановлено інший порядок оскарження зазначених рішень, дій чи бездіяльності;
# оскарження податкових повідомлень-рішень органів ДФС, яке здійснюється у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями ( ч. 3 та ч. 5 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]).
Виконання оскаржуваного рішення може бути зупинено повністю чи в певній частині посадовою особою або органом, що розглядає скаргу. Посадова особа або орган, які розглядають скаргу, зобов’язані надати особі, яка подала скаргу, належним чином обґрунтовану письмову відповідь у визначений законом строк. Виконання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення здійснюється у порядку, передбаченому Податковим кодексом України. 
Відповідно до ч. 1 ст. 26 гл. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] скарга до митного органу вищого рівня складається державною мовою та підписується особою, яка її подає, або уповноваженою нею особою. 
'''Передбачено два способи подачі скарги:'''
# у паперовій формі - нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення;
# в електронній формі - за допомогою систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, з накладенням електронного підпису.

'''Скарга має відповідати вимогам до форми та змісту:'''
# найменування митного органу, до якого подається скарга;
# контактні дані особи, яка подає скаргу (прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) або найменування особи, адреса місця проживання/перебування, місцезнаходження, номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти тощо), а в разі подання скарги уповноваженою особою - також контактні дані такої уповноваженої особи;
# інформацію про предмет оскарження та обставини, якими обґрунтовується порушення прав особи, яка подає скаргу;
# вимоги особи, яка подає скаргу;
# дату складення скарги;
# поштову адресу або адресу електронної пошти, на яку слід надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги;
# перелік документів, що додаються до скарги.
Скарга, оформлена без дотримання зазначених вимог, повертається особі, яка її подала, на підставі мотивованого рішення митного органу вищого рівня не пізніш як через 10 днів з дня її надходження. Повернення скарги не позбавляє особу права на повторне її подання. Перебіг строку подання скарги зупиняється з дня подання скарги до дня її повернення особі, яка її подала.

'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункту 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України] скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі або електронній формі засобами електронного зв’язку протягом 10 календарних днів,''' що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. 
За потреби до скарги додаються належним чином засвідчені копії документів, розрахунки та докази, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу]. 
У разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (пункт 56.13 ст. 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]). 
Крім того, порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами затверджено [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1617-15 наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916,] зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2015 за № 1617/28062. 
При цьому вимоги цього порядку не застосовується щодо оскарження рішень контролюючих органів, дій або бездіяльності їх посадових осіб та інших працівників, якщо спеціальним законом встановлено інший порядок оскарження таких рішень, дій або бездіяльності, а також при оскарженні постанов, прийнятих у справах про адміністративні правопорушення. ( п. 3 розд. І Порядку № 916). 

'''Процедуру та строки оскарження постанов у справах про порушення митних правил визначено гл. 72 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України.], а податкових повідомлень-рішень - ст. 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].''' 

=== Куди звернутись ===
* Скарга на рішення, дії або бездіяльність посадової особи або іншого працівника органу доходів і зборів (включаючи заступника керівника) подається керівникові цього органу, організації.
* Скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника митного поста подається до митниці, структурним підрозділом якої є цей митний пост.
* Скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника митниці, спеціалізованого митного органу, митної організації подається до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

== Судовий порядок ==
Відповідно до ч. 1 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] будь-яка особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов’язки. 
Якщо рішення, дії або бездіяльність митного органу або його посадової особи одночасно оскаржуються до органу (посадової особи) вищого рівня та до суду і суд відкриває провадження у справі, розгляд скарги органом (посадовою особою) вищого рівня припиняється.

=== Куди звернутись ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401 Відповідно до ст.20 Кодексу адміністративного судочинства України] місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Всі інші адміністративні справи підсудні Окружним адміністративним судам.
Територіальна підсудність таких адміністративних справ визначена за місцезнаходженням відповідача.

=== Вартість ===
Ставка судового збору за подання адміністративного позову щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності посадової особи або іншого працівника органу доходів і зборів '''для фізичних осіб становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.'''

[[index.php?title=Категорія:Митне право]]
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]

Ввезення та оподаткування медичного обладнання

2026-01-14T08:07:34Z

Oksana.valkova: /* Позасудовий порядок */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України "Про Митний тариф України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2018 року № 960 "Деякі питання проведення заходів офіційного контролю товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту)"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/93-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 93 "Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/431-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 431 "Про затвердження форми митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0807-15 Наказ Міністерства фінансів України від 15 червня 2015 року № 552 "Про затвердження Порядку обліку осіб, які під час провадження своєї діяльності є учасниками відносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1617-15#Text Наказ Міністерства фінансів України від 21 жовтня 2015 року № 916"Про затвердження Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та іншими особами та їх розгляду контролюючими органами"]

== Добровільний порядок ==
Порядок ввезення та оподаткування медичного обладнання може різнитися в залежності від мети ввезення:
* ввезення медичного обладнання громадянами для особистих та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності;
* ввезення медичного обладнання в режимі імпорту (випуск для вільного обігу );

== Ввезення медичного обладнання громадянами для особистих та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності ==
Відповідно до ст. 370 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] до медичного обладнання, що ввозиться на територію України як особисті речі відносяться: 
1. індивідуальні вироби медичного призначення для забезпечення життєдіяльності людини та контролю за її станом з ознаками таких, що були в користуванні (п. 16 ст. 370 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]) 
2.одне крісло колісне для осіб з інвалідністю на кожну особу з інвалідністю, яка перетинає митний кордон України, а в разі відсутності такої особи - у кількості не більше однієї штуки ( п. 18 ст. 370 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]). 
Такі особисті речі, що переміщуються (пересилаються) громадянами у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, підлягають декларуванню шляхом учинення дій, '''усно або, за бажанням власника чи на вимогу органу доходів і зборів, письмово.''' 
Крім того, таке обладнання звільняється від подання документів та/або відомостей, що підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України, а також від подання проведення заходів офіційного контролю, визначених ст. 319 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] (ч. 1 ст. 369 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]).

=== Куди звернутися ===
Відповідно до ч. 5 ст. 365 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] митне оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України громадянами (крім товарів, що переміщуються у несупроводжуваному багажі та у вантажних відправленнях), здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України. 
Митне оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України громадянами у несупроводжуваному багажі та вантажних відправленнях, здійснюється в органах доходів і зборів за місцем проживання або тимчасового перебування зазначених громадян, у місці кінцевого призначення транспортного засобу, що здійснював перевезення цих товарів, або, за заявою громадянина, - у пунктах пропуску через державний кордон України (п. 6 ст. 365 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]).

=== Вартiсть ===
Відповідно до п.1 ч. 10 ст. 374 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] медичне обладнання, визначене пп. 16, 18 ст. 370 МКУ '''звільняються від оподаткування митними платежами при ввезенні на митну територію України громадянами.'''

=== Перелiк та зразки необхiдних документiв ===
У випадку письмового декларування особі необхідно заповнити та подати митну декларацію для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності (МД-1). 
Митна декларація для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності, затверджена [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/431-2012-%D0%BF Постановою КМУ “Про затвердження форми митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності” від 21 травня 2012 р. № 431].

== Ввезення медичного обладнання в режимі імпорту (випуск для вільного обігу) ==
Обов’язковою умовою здійснення імпортно-експортних операцій є перебування особи, яка здійснює операції з товарами, у відповідному реєстрі. Централізований облік осіб, які здійснюють операції з товарами (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) відповідно до статті 455 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Кодексу] веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Взяття на облік осіб, які здійснюють операції з товарами, проводиться одноразово у відповідному підрозділі будь-якої митниці у Порядку, затвердженому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0807-15 наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2015 № 552]. 
Відповідно до ст. 194 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] декларант або уповноважена ним особа попередньо повідомляють орган доходів і зборів, у зоні діяльності якого товари будуть пред’явлені для митного оформлення, про намір ввезти ці товари. 
Попереднє повідомлення здійснюється шляхом надання органу доходів і зборів, в зоні діяльності якого товари будуть пред’явлені для митного оформлення, попередньої митної декларації, яка подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України. 
Протягом 10 днів після доставлення товару до органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів комерційного призначення, подається додаткова митна декларація, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку. 
Відповідно до вимог ст. 319 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати державному санітарно-епідеміологічному, ветеринарно-санітарному, фітосанітарному, екологічному та радіологічному контролю. 
Вичерпні переліки товарів (з описом та кодом згідно з УКТ ЗЕД), що підлягають державному контролю (у тому числі в формі попереднього документального контролю) у разі переміщення через митний кордон України, а також Порядок здійснення попереднього документального контролю затверджено Постановами Кабінету Міністрів України від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2018-п 24.10.2018 № 960 "'''Деякі питання проведення заходів офіційного контролю товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту)'''"]. 
Вичерпний перелік документів та відомостей, необхідних для митного контролю, які декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України та під час декларування товарів, визначений ст. 335 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України.] 
Крім цього, при митному оформленні необхідно подати підтвердження про державну реєстрацію медичної техніки та виробів медичного призначення , який видається Держлікслужбою України за заявою особи. 

=== Куди звернутись ===
Митне оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України громадянами (крім товарів, що переміщуються у несупроводжуваному багажі та у вантажних відправленнях), здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України. 
Митне оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України громадянами у несупроводжуваному багажі та вантажних відправленнях, здійснюється в органах доходів і зборів за місцем проживання або тимчасового перебування зазначених громадян, у місці кінцевого призначення транспортного засобу, що здійснював перевезення цих товарів, або, за заявою громадянина, - у пунктах пропуску через державний кордон України. (п. 6 ст. 365 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного Кодексу України]).

=== Вартість ===
При ввезенні медичних виробів на митну територію України у митному режимі імпорту (випуск для вільного обігу) ввізне мито сплачується на загальних підставах згідно із ч. 1 ст. 286 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] за ставками, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#n9 Законом України "Про Митний тариф України"]. 
Відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] встановлено '''ставку податку на додану вартість в розмірі 7 відсотків від бази оподаткування по операціях з''': 
* постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;
* постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Відповідно до абзаців 3,4 пункту 4-1 розділу ХХІ Митного кодексу України] на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства звільняються від оподаткування ввізним митом:
* лікарські засоби та медичні вироби відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я. При цьому до таких товарів із заходів нетарифного регулювання зовнішньої економічної діяльності, встановлених цим Кодексом та законами України, застосовується спрощений порядок надання разових дозволів на ввезення лікарських засобів та медичних виробів, який затверджується Кабінетом Міністрів України;
*лікарські засоби та медичні вироби без їх державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості їх ввезення, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, за переліком та в обсягах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Від сплати ПДВ звільняються медичні вироби за кодами УКТЗЕД визначеними [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/79-2011-%D0%BF постановою КМУ від 2 лютого 2011 р. № 79 “Деякі питання реалізації підпункту 197.1.3 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України”]. 
У разі порушення цільового використання лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться на митну територію України та/або постачаються на митній території України відповідно до цих пунктів, платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму ПДВ, що мала бути сплачена в момент ввезення (нарахована в момент постачання) таких лікарських засобів та медичних виробів, а також несе відповідальність відповідно до законодавства. 
Крім того, ч.8 ст. 247 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] встановлено, що за виконання митних формальностей контролюючими органами поза місцем розташування контролюючих органів або поза робочим часом, установленим для них, із заінтересованих осіб справляється плата у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України. Розміри такої плати затверджені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/93-2003-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 93 "Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів"].

== Позасудовий порядок ==
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників і відповідальність за них визначені у гл. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]. 
'''Правила цієї глави застосовуються у всіх випадках оскарження, окрім:'''
# випадків, коли законом встановлено інший порядок оскарження зазначених рішень, дій чи бездіяльності;
# оскарження податкових повідомлень-рішень органів ДФС, яке здійснюється у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями ( ч. 3 та ч. 5 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]).
Виконання оскаржуваного рішення може бути зупинено повністю чи в певній частині посадовою особою або органом, що розглядає скаргу. Посадова особа або орган, які розглядають скаргу, зобов’язані надати особі, яка подала скаргу, належним чином обґрунтовану письмову відповідь у визначений законом строк. Виконання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення здійснюється у порядку, передбаченому Податковим кодексом України. 
Відповідно до частини першої ст. 26 гл. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] скарга до митного органу вищого рівня складається державною мовою та підписується особою, яка її подає, або уповноваженою нею особою. 
'''Передбачено два способи подачі скарги:'''
# у паперовій формі - нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення;
# в електронній формі - за допомогою систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, з накладенням електронного підпису.

'''Скарга має відповідати вимогам до форми та змісту:'''
# найменування митного органу, до якого подається скарга;
# контактні дані особи, яка подає скаргу (прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) або найменування особи, адреса місця проживання/перебування, місцезнаходження, номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти тощо), а в разі подання скарги уповноваженою особою - також контактні дані такої уповноваженої особи;
# інформацію про предмет оскарження та обставини, якими обґрунтовується порушення прав особи, яка подає скаргу;
# вимоги особи, яка подає скаргу;
# дату складення скарги;
# поштову адресу або адресу електронної пошти, на яку слід надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги;
# перелік документів, що додаються до скарги.
Скарга, оформлена без дотримання зазначених вимог, повертається особі, яка її подала, на підставі мотивованого рішення митного органу вищого рівня не пізніш як через 10 днів з дня її надходження. Повернення скарги не позбавляє особу права на повторне її подання. Перебіг строку подання скарги зупиняється з дня подання скарги до дня її повернення особі, яка її подала.

'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункту 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України] скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі або електронній формі засобами електронного зв’язку протягом 10 календарних днів,''' що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. 
За потреби до скарги додаються належним чином засвідчені копії документів, розрахунки та докази, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу]. 
У разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (пункт 56.13 ст. 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]). 
Крім того, порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами затверджено [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1617-15 наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916,] зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2015 за № 1617/28062. 
При цьому вимоги цього порядку не застосовується щодо оскарження рішень контролюючих органів, дій або бездіяльності їх посадових осіб та інших працівників, якщо спеціальним законом встановлено інший порядок оскарження таких рішень, дій або бездіяльності, а також при оскарженні постанов, прийнятих у справах про адміністративні правопорушення. ( п. 3 розд. І Порядку № 916). 

'''Процедуру та строки оскарження постанов у справах про порушення митних правил визначено гл. 72 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України.], а податкових повідомлень-рішень - ст. 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].''' 

=== Куди звернутись ===
* Скарга на рішення, дії або бездіяльність посадової особи або іншого працівника органу доходів і зборів (включаючи заступника керівника) подається керівникові цього органу, організації.
* Скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника митного поста подається до митниці, структурним підрозділом якої є цей митний пост.
* Скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника митниці, спеціалізованого митного органу, митної організації подається до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

== Судовий порядок ==
Відповідно до ч. 1 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] будь-яка особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов’язки. 
Якщо рішення, дії або бездіяльність митного органу або його посадової особи одночасно оскаржуються до органу (посадової особи) вищого рівня та до суду і суд відкриває провадження у справі, розгляд скарги органом (посадовою особою) вищого рівня припиняється.

=== Куди звернутись ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401 Відповідно до ст.20 Кодексу адміністративного судочинства України] місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Всі інші адміністративні справи підсудні Окружним адміністративним судам.
Територіальна підсудність таких адміністративних справ визначена за місцезнаходженням відповідача.

=== Вартість ===
Ставка судового збору за подання адміністративного позову щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності посадової особи або іншого працівника органу доходів і зборів '''для фізичних осіб становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.'''

[[index.php?title=Категорія:Митне право]]
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]

Ввезення та оподаткування медичного обладнання

2026-01-14T08:06:26Z

Oksana.valkova: /* Позасудовий порядок */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України "Про Митний тариф України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2018 року № 960 "Деякі питання проведення заходів офіційного контролю товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту)"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/93-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 93 "Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/431-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 431 "Про затвердження форми митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0807-15 Наказ Міністерства фінансів України від 15 червня 2015 року № 552 "Про затвердження Порядку обліку осіб, які під час провадження своєї діяльності є учасниками відносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1617-15#Text Наказ Міністерства фінансів України від 21 жовтня 2015 року № 916"Про затвердження Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та іншими особами та їх розгляду контролюючими органами"]

== Добровільний порядок ==
Порядок ввезення та оподаткування медичного обладнання може різнитися в залежності від мети ввезення:
* ввезення медичного обладнання громадянами для особистих та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності;
* ввезення медичного обладнання в режимі імпорту (випуск для вільного обігу );

== Ввезення медичного обладнання громадянами для особистих та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності ==
Відповідно до ст. 370 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] до медичного обладнання, що ввозиться на територію України як особисті речі відносяться: 
1. індивідуальні вироби медичного призначення для забезпечення життєдіяльності людини та контролю за її станом з ознаками таких, що були в користуванні (п. 16 ст. 370 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]) 
2.одне крісло колісне для осіб з інвалідністю на кожну особу з інвалідністю, яка перетинає митний кордон України, а в разі відсутності такої особи - у кількості не більше однієї штуки ( п. 18 ст. 370 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]). 
Такі особисті речі, що переміщуються (пересилаються) громадянами у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, підлягають декларуванню шляхом учинення дій, '''усно або, за бажанням власника чи на вимогу органу доходів і зборів, письмово.''' 
Крім того, таке обладнання звільняється від подання документів та/або відомостей, що підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України, а також від подання проведення заходів офіційного контролю, визначених ст. 319 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] (ч. 1 ст. 369 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]).

=== Куди звернутися ===
Відповідно до ч. 5 ст. 365 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] митне оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України громадянами (крім товарів, що переміщуються у несупроводжуваному багажі та у вантажних відправленнях), здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України. 
Митне оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України громадянами у несупроводжуваному багажі та вантажних відправленнях, здійснюється в органах доходів і зборів за місцем проживання або тимчасового перебування зазначених громадян, у місці кінцевого призначення транспортного засобу, що здійснював перевезення цих товарів, або, за заявою громадянина, - у пунктах пропуску через державний кордон України (п. 6 ст. 365 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]).

=== Вартiсть ===
Відповідно до п.1 ч. 10 ст. 374 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] медичне обладнання, визначене пп. 16, 18 ст. 370 МКУ '''звільняються від оподаткування митними платежами при ввезенні на митну територію України громадянами.'''

=== Перелiк та зразки необхiдних документiв ===
У випадку письмового декларування особі необхідно заповнити та подати митну декларацію для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності (МД-1). 
Митна декларація для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності, затверджена [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/431-2012-%D0%BF Постановою КМУ “Про затвердження форми митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності” від 21 травня 2012 р. № 431].

== Ввезення медичного обладнання в режимі імпорту (випуск для вільного обігу) ==
Обов’язковою умовою здійснення імпортно-експортних операцій є перебування особи, яка здійснює операції з товарами, у відповідному реєстрі. Централізований облік осіб, які здійснюють операції з товарами (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) відповідно до статті 455 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Кодексу] веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Взяття на облік осіб, які здійснюють операції з товарами, проводиться одноразово у відповідному підрозділі будь-якої митниці у Порядку, затвердженому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0807-15 наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2015 № 552]. 
Відповідно до ст. 194 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] декларант або уповноважена ним особа попередньо повідомляють орган доходів і зборів, у зоні діяльності якого товари будуть пред’явлені для митного оформлення, про намір ввезти ці товари. 
Попереднє повідомлення здійснюється шляхом надання органу доходів і зборів, в зоні діяльності якого товари будуть пред’явлені для митного оформлення, попередньої митної декларації, яка подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України. 
Протягом 10 днів після доставлення товару до органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів комерційного призначення, подається додаткова митна декларація, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку. 
Відповідно до вимог ст. 319 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати державному санітарно-епідеміологічному, ветеринарно-санітарному, фітосанітарному, екологічному та радіологічному контролю. 
Вичерпні переліки товарів (з описом та кодом згідно з УКТ ЗЕД), що підлягають державному контролю (у тому числі в формі попереднього документального контролю) у разі переміщення через митний кордон України, а також Порядок здійснення попереднього документального контролю затверджено Постановами Кабінету Міністрів України від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2018-п 24.10.2018 № 960 "'''Деякі питання проведення заходів офіційного контролю товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту)'''"]. 
Вичерпний перелік документів та відомостей, необхідних для митного контролю, які декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України та під час декларування товарів, визначений ст. 335 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України.] 
Крім цього, при митному оформленні необхідно подати підтвердження про державну реєстрацію медичної техніки та виробів медичного призначення , який видається Держлікслужбою України за заявою особи. 

=== Куди звернутись ===
Митне оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України громадянами (крім товарів, що переміщуються у несупроводжуваному багажі та у вантажних відправленнях), здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України. 
Митне оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України громадянами у несупроводжуваному багажі та вантажних відправленнях, здійснюється в органах доходів і зборів за місцем проживання або тимчасового перебування зазначених громадян, у місці кінцевого призначення транспортного засобу, що здійснював перевезення цих товарів, або, за заявою громадянина, - у пунктах пропуску через державний кордон України. (п. 6 ст. 365 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного Кодексу України]).

=== Вартість ===
При ввезенні медичних виробів на митну територію України у митному режимі імпорту (випуск для вільного обігу) ввізне мито сплачується на загальних підставах згідно із ч. 1 ст. 286 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] за ставками, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#n9 Законом України "Про Митний тариф України"]. 
Відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] встановлено '''ставку податку на додану вартість в розмірі 7 відсотків від бази оподаткування по операціях з''': 
* постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;
* постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Відповідно до абзаців 3,4 пункту 4-1 розділу ХХІ Митного кодексу України] на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства звільняються від оподаткування ввізним митом:
* лікарські засоби та медичні вироби відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я. При цьому до таких товарів із заходів нетарифного регулювання зовнішньої економічної діяльності, встановлених цим Кодексом та законами України, застосовується спрощений порядок надання разових дозволів на ввезення лікарських засобів та медичних виробів, який затверджується Кабінетом Міністрів України;
*лікарські засоби та медичні вироби без їх державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості їх ввезення, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, за переліком та в обсягах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Від сплати ПДВ звільняються медичні вироби за кодами УКТЗЕД визначеними [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/79-2011-%D0%BF постановою КМУ від 2 лютого 2011 р. № 79 “Деякі питання реалізації підпункту 197.1.3 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України”]. 
У разі порушення цільового використання лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться на митну територію України та/або постачаються на митній території України відповідно до цих пунктів, платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму ПДВ, що мала бути сплачена в момент ввезення (нарахована в момент постачання) таких лікарських засобів та медичних виробів, а також несе відповідальність відповідно до законодавства. 
Крім того, ч.8 ст. 247 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] встановлено, що за виконання митних формальностей контролюючими органами поза місцем розташування контролюючих органів або поза робочим часом, установленим для них, із заінтересованих осіб справляється плата у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України. Розміри такої плати затверджені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/93-2003-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 93 "Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів"].

== Позасудовий порядок ==
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників і відповідальність за них визначені у гл. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]. 
'''Правила цієї глави застосовуються у всіх випадках оскарження, окрім:'''
# випадків, коли законом встановлено інший порядок оскарження зазначених рішень, дій чи бездіяльності;
# оскарження податкових повідомлень-рішень органів ДФС, яке здійснюється у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями ( ч. 3 та ч. 5 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text МКУ]).
Виконання оскаржуваного рішення може бути зупинено повністю чи в певній частині посадовою особою або органом, що розглядає скаргу. Посадова особа або орган, які розглядають скаргу, зобов’язані надати особі, яка подала скаргу, належним чином обґрунтовану письмову відповідь у визначений законом строк. Виконання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення здійснюється у порядку, передбаченому Податковим кодексом України. 
Відповідно до частини першої ст. 26 гл. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] скарга до митного органу вищого рівня складається державною мовою та підписується особою, яка її подає, або уповноваженою нею особою. 
'''Передбачено два способи подачі скарги:'''
# у паперовій формі - нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення;
# в електронній формі - за допомогою систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, з накладенням електронного підпису.

'''Скарга має відповідати вимогам до форми та змісту:'''
# найменування митного органу, до якого подається скарга;
# контактні дані особи, яка подає скаргу (прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) або найменування особи, адреса місця проживання/перебування, місцезнаходження, номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти тощо), а в разі подання скарги уповноваженою особою - також контактні дані такої уповноваженої особи;
# інформацію про предмет оскарження та обставини, якими обґрунтовується порушення прав особи, яка подає скаргу;
# вимоги особи, яка подає скаргу;
# дату складення скарги;
# поштову адресу або адресу електронної пошти, на яку слід надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги;
# перелік документів, що додаються до скарги.
Скарга, оформлена без дотримання зазначених вимог, повертається особі, яка її подала, на підставі мотивованого рішення митного органу вищого рівня не пізніш як через 10 днів з дня її надходження. Повернення скарги не позбавляє особу права на повторне її подання. Перебіг строку подання скарги зупиняється з дня подання скарги до дня її повернення особі, яка її подала.

'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункту 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України] скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі або електронній формі засобами електронного зв’язку протягом 10 календарних днів,''' що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. 
За потреби до скарги додаються належним чином засвідчені копії документів, розрахунки та докази, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу]. 
У разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (пункт 56.13 ст. 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]). 
Крім того, порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами затверджено [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1617-15 наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916,] зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2015 за № 1617/28062. 
При цьому вимоги цього порядку не застосовується щодо оскарження рішень контролюючих органів, дій або бездіяльності їх посадових осіб та інших працівників, якщо спеціальним законом встановлено інший порядок оскарження таких рішень, дій або бездіяльності, а також при оскарженні постанов, прийнятих у справах про адміністративні правопорушення. ( п. 3 розд. І Порядку № 916). 

'''Процедуру та строки оскарження постанов у справах про порушення митних правил визначено гл. 72 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України.], а податкових повідомлень-рішень - ст. 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].''' 

=== Куди звернутись ===
* Скарга на рішення, дії або бездіяльність посадової особи або іншого працівника органу доходів і зборів (включаючи заступника керівника) подається керівникові цього органу, організації.
* Скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника митного поста подається до митниці, структурним підрозділом якої є цей митний пост.
* Скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника митниці, спеціалізованого митного органу, митної організації подається до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

== Судовий порядок ==
Відповідно до ч. 1 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] будь-яка особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов’язки. 
Якщо рішення, дії або бездіяльність митного органу або його посадової особи одночасно оскаржуються до органу (посадової особи) вищого рівня та до суду і суд відкриває провадження у справі, розгляд скарги органом (посадовою особою) вищого рівня припиняється.

=== Куди звернутись ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401 Відповідно до ст.20 Кодексу адміністративного судочинства України] місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Всі інші адміністративні справи підсудні Окружним адміністративним судам.
Територіальна підсудність таких адміністративних справ визначена за місцезнаходженням відповідача.

=== Вартість ===
Ставка судового збору за подання адміністративного позову щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності посадової особи або іншого працівника органу доходів і зборів '''для фізичних осіб становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.'''

[[index.php?title=Категорія:Митне право]]
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]

Ввезення та оподаткування медичного обладнання

2026-01-14T07:58:05Z

Oksana.valkova: /* Ввезення медичного обладнання громадянами для особистих та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України "Про Митний тариф України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2018 року № 960 "Деякі питання проведення заходів офіційного контролю товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту)"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/93-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 93 "Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/431-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 431 "Про затвердження форми митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0807-15 Наказ Міністерства фінансів України від 15 червня 2015 року № 552 "Про затвердження Порядку обліку осіб, які під час провадження своєї діяльності є учасниками відносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1617-15#Text Наказ Міністерства фінансів України від 21 жовтня 2015 року № 916"Про затвердження Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та іншими особами та їх розгляду контролюючими органами"]

== Добровільний порядок ==
Порядок ввезення та оподаткування медичного обладнання може різнитися в залежності від мети ввезення:
* ввезення медичного обладнання громадянами для особистих та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності;
* ввезення медичного обладнання в режимі імпорту (випуск для вільного обігу );

== Ввезення медичного обладнання громадянами для особистих та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності ==
Відповідно до ст. 370 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] до медичного обладнання, що ввозиться на територію України як особисті речі відносяться: 
1. індивідуальні вироби медичного призначення для забезпечення життєдіяльності людини та контролю за її станом з ознаками таких, що були в користуванні (п. 16 ст. 370 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]) 
2.одне крісло колісне для осіб з інвалідністю на кожну особу з інвалідністю, яка перетинає митний кордон України, а в разі відсутності такої особи - у кількості не більше однієї штуки ( п. 18 ст. 370 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]). 
Такі особисті речі, що переміщуються (пересилаються) громадянами у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, підлягають декларуванню шляхом учинення дій, '''усно або, за бажанням власника чи на вимогу органу доходів і зборів, письмово.''' 
Крім того, таке обладнання звільняється від подання документів та/або відомостей, що підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України, а також від подання проведення заходів офіційного контролю, визначених ст. 319 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] (ч. 1 ст. 369 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]).

=== Куди звернутися ===
Відповідно до ч. 5 ст. 365 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] митне оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України громадянами (крім товарів, що переміщуються у несупроводжуваному багажі та у вантажних відправленнях), здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України. 
Митне оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України громадянами у несупроводжуваному багажі та вантажних відправленнях, здійснюється в органах доходів і зборів за місцем проживання або тимчасового перебування зазначених громадян, у місці кінцевого призначення транспортного засобу, що здійснював перевезення цих товарів, або, за заявою громадянина, - у пунктах пропуску через державний кордон України (п. 6 ст. 365 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]).

=== Вартiсть ===
Відповідно до п.1 ч. 10 ст. 374 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] медичне обладнання, визначене пп. 16, 18 ст. 370 МКУ '''звільняються від оподаткування митними платежами при ввезенні на митну територію України громадянами.'''

=== Перелiк та зразки необхiдних документiв ===
У випадку письмового декларування особі необхідно заповнити та подати митну декларацію для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності (МД-1). 
Митна декларація для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності, затверджена [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/431-2012-%D0%BF Постановою КМУ “Про затвердження форми митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності” від 21 травня 2012 р. № 431].

== Ввезення медичного обладнання в режимі імпорту (випуск для вільного обігу) ==
Обов’язковою умовою здійснення імпортно-експортних операцій є перебування особи, яка здійснює операції з товарами, у відповідному реєстрі. Централізований облік осіб, які здійснюють операції з товарами (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) відповідно до статті 455 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Кодексу] веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Взяття на облік осіб, які здійснюють операції з товарами, проводиться одноразово у відповідному підрозділі будь-якої митниці у Порядку, затвердженому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0807-15 наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2015 № 552]. 
Відповідно до ст. 194 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] декларант або уповноважена ним особа попередньо повідомляють орган доходів і зборів, у зоні діяльності якого товари будуть пред’явлені для митного оформлення, про намір ввезти ці товари. 
Попереднє повідомлення здійснюється шляхом надання органу доходів і зборів, в зоні діяльності якого товари будуть пред’явлені для митного оформлення, попередньої митної декларації, яка подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України. 
Протягом 10 днів після доставлення товару до органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів комерційного призначення, подається додаткова митна декларація, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку. 
Відповідно до вимог ст. 319 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати державному санітарно-епідеміологічному, ветеринарно-санітарному, фітосанітарному, екологічному та радіологічному контролю. 
Вичерпні переліки товарів (з описом та кодом згідно з УКТ ЗЕД), що підлягають державному контролю (у тому числі в формі попереднього документального контролю) у разі переміщення через митний кордон України, а також Порядок здійснення попереднього документального контролю затверджено Постановами Кабінету Міністрів України від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2018-п 24.10.2018 № 960 "'''Деякі питання проведення заходів офіційного контролю товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту)'''"]. 
Вичерпний перелік документів та відомостей, необхідних для митного контролю, які декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України та під час декларування товарів, визначений ст. 335 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України.] 
Крім цього, при митному оформленні необхідно подати підтвердження про державну реєстрацію медичної техніки та виробів медичного призначення , який видається Держлікслужбою України за заявою особи. 

=== Куди звернутись ===
Митне оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України громадянами (крім товарів, що переміщуються у несупроводжуваному багажі та у вантажних відправленнях), здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України. 
Митне оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України громадянами у несупроводжуваному багажі та вантажних відправленнях, здійснюється в органах доходів і зборів за місцем проживання або тимчасового перебування зазначених громадян, у місці кінцевого призначення транспортного засобу, що здійснював перевезення цих товарів, або, за заявою громадянина, - у пунктах пропуску через державний кордон України. (п. 6 ст. 365 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного Кодексу України]).

=== Вартість ===
При ввезенні медичних виробів на митну територію України у митному режимі імпорту (випуск для вільного обігу) ввізне мито сплачується на загальних підставах згідно із ч. 1 ст. 286 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] за ставками, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#n9 Законом України "Про Митний тариф України"]. 
Відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] встановлено '''ставку податку на додану вартість в розмірі 7 відсотків від бази оподаткування по операціях з''': 
* постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;
* постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Відповідно до абзаців 3,4 пункту 4-1 розділу ХХІ Митного кодексу України] на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства звільняються від оподаткування ввізним митом:
* лікарські засоби та медичні вироби відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я. При цьому до таких товарів із заходів нетарифного регулювання зовнішньої економічної діяльності, встановлених цим Кодексом та законами України, застосовується спрощений порядок надання разових дозволів на ввезення лікарських засобів та медичних виробів, який затверджується Кабінетом Міністрів України;
*лікарські засоби та медичні вироби без їх державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості їх ввезення, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, за переліком та в обсягах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Від сплати ПДВ звільняються медичні вироби за кодами УКТЗЕД визначеними [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/79-2011-%D0%BF постановою КМУ від 2 лютого 2011 р. № 79 “Деякі питання реалізації підпункту 197.1.3 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України”]. 
У разі порушення цільового використання лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться на митну територію України та/або постачаються на митній території України відповідно до цих пунктів, платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму ПДВ, що мала бути сплачена в момент ввезення (нарахована в момент постачання) таких лікарських засобів та медичних виробів, а також несе відповідальність відповідно до законодавства. 
Крім того, ч.8 ст. 247 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] встановлено, що за виконання митних формальностей контролюючими органами поза місцем розташування контролюючих органів або поза робочим часом, установленим для них, із заінтересованих осіб справляється плата у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України. Розміри такої плати затверджені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/93-2003-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 93 "Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів"].

== Позасудовий порядок ==
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників і відповідальність за них визначені у гл. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]. 
'''Правила цієї глави застосовуються у всіх випадках оскарження, окрім:'''
# випадків, коли законом встановлено інший порядок оскарження зазначених рішень, дій чи бездіяльності;
# оскарження податкових повідомлень-рішень органів ДФС, яке здійснюється у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (частини третя та п’ята ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text МКУ]).
Виконання оскаржуваного рішення може бути зупинено повністю чи в певній частині посадовою особою або органом, що розглядає скаргу. Посадова особа або орган, які розглядають скаргу, зобов’язані надати особі, яка подала скаргу, належним чином обґрунтовану письмову відповідь у визначений законом строк. Виконання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення здійснюється у порядку, передбаченому Податковим кодексом України. 
Відповідно до частини першої ст. 26 гл. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] скарга до митного органу вищого рівня складається державною мовою та підписується особою, яка її подає, або уповноваженою нею особою. 
'''Передбачено два способи подачі скарги:'''
# у паперовій формі - нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення;
# в електронній формі - за допомогою систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, з накладенням електронного підпису.

'''Скарга має відповідати вимогам до форми та змісту:'''
# найменування митного органу, до якого подається скарга;
# контактні дані особи, яка подає скаргу (прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) або найменування особи, адреса місця проживання/перебування, місцезнаходження, номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти тощо), а в разі подання скарги уповноваженою особою - також контактні дані такої уповноваженої особи;
# інформацію про предмет оскарження та обставини, якими обґрунтовується порушення прав особи, яка подає скаргу;
# вимоги особи, яка подає скаргу;
# дату складення скарги;
# поштову адресу або адресу електронної пошти, на яку слід надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги;
# перелік документів, що додаються до скарги.
Скарга, оформлена без дотримання зазначених вимог, повертається особі, яка її подала, на підставі мотивованого рішення митного органу вищого рівня не пізніш як через 10 днів з дня її надходження. Повернення скарги не позбавляє особу права на повторне її подання. Перебіг строку подання скарги зупиняється з дня подання скарги до дня її повернення особі, яка її подала.

'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункту 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України] скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі або електронній формі засобами електронного зв’язку протягом 10 календарних днів,''' що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. 
За потреби до скарги додаються належним чином засвідчені копії документів, розрахунки та докази, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу]. 
У разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (пункт 56.13 ст. 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]). 
Крім того, порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами затверджено [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1617-15 наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916,] зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2015 за № 1617/28062. 
При цьому вимоги цього порядку не застосовується щодо оскарження рішень контролюючих органів, дій або бездіяльності їх посадових осіб та інших працівників, якщо спеціальним законом встановлено інший порядок оскарження таких рішень, дій або бездіяльності, а також при оскарженні постанов, прийнятих у справах про адміністративні правопорушення. ( п. 3 розд. І Порядку № 916). 

'''Процедуру та строки оскарження постанов у справах про порушення митних правил визначено гл. 72 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України.], а податкових повідомлень-рішень - ст. 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].''' 

=== Куди звернутись ===
* Скарга на рішення, дії або бездіяльність посадової особи або іншого працівника органу доходів і зборів (включаючи заступника керівника) подається керівникові цього органу, організації.
* Скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника митного поста подається до митниці, структурним підрозділом якої є цей митний пост.
* Скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника митниці, спеціалізованого митного органу, митної організації подається до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

== Судовий порядок ==
Відповідно до ч. 1 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] будь-яка особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов’язки. 
Якщо рішення, дії або бездіяльність митного органу або його посадової особи одночасно оскаржуються до органу (посадової особи) вищого рівня та до суду і суд відкриває провадження у справі, розгляд скарги органом (посадовою особою) вищого рівня припиняється.

=== Куди звернутись ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401 Відповідно до ст.20 Кодексу адміністративного судочинства України] місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Всі інші адміністративні справи підсудні Окружним адміністративним судам.
Територіальна підсудність таких адміністративних справ визначена за місцезнаходженням відповідача.

=== Вартість ===
Ставка судового збору за подання адміністративного позову щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності посадової особи або іншого працівника органу доходів і зборів '''для фізичних осіб становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.'''

[[index.php?title=Категорія:Митне право]]
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]

Ввезення та оподаткування медичного обладнання

2026-01-14T07:57:16Z

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України "Про Митний тариф України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2018 року № 960 "Деякі питання проведення заходів офіційного контролю товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту)"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/93-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 93 "Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/431-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 431 "Про затвердження форми митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0807-15 Наказ Міністерства фінансів України від 15 червня 2015 року № 552 "Про затвердження Порядку обліку осіб, які під час провадження своєї діяльності є учасниками відносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1617-15#Text Наказ Міністерства фінансів України від 21 жовтня 2015 року № 916"Про затвердження Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та іншими особами та їх розгляду контролюючими органами"]

== Добровільний порядок ==
Порядок ввезення та оподаткування медичного обладнання може різнитися в залежності від мети ввезення:
* ввезення медичного обладнання громадянами для особистих та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності;
* ввезення медичного обладнання в режимі імпорту (випуск для вільного обігу );

== Ввезення медичного обладнання громадянами для особистих та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності ==
Відповідно до ст. 370 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] до медичного обладнання, що ввозиться на територію України як особисті речі відносяться: 
1. індивідуальні вироби медичного призначення для забезпечення життєдіяльності людини та контролю за її станом з ознаками таких, що були в користуванні (п. 16 ст. 370 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]) 
2.одне крісло колісне для осіб з інвалідністю на кожну особу з інвалідністю, яка перетинає митний кордон України, а в разі відсутності такої особи - у кількості не більше однієї штуки ( п. 18 ст. 370 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]). 
Такі особисті речі, що переміщуються (пересилаються) громадянами у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, підлягають декларуванню шляхом учинення дій, '''усно або, за бажанням власника чи на вимогу органу доходів і зборів, письмово.''' 
Крім того, таке обладнання звільняється від подання документів та/або відомостей, що підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України, а також від подання проведення заходів офіційного контролю, визначених ст. 319 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] (ч. 1 ст. 369 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]).

=== Куди звернутися ===
Відповідно до ч. 5 ст. 365 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] митне оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України громадянами (крім товарів, що переміщуються у несупроводжуваному багажі та у вантажних відправленнях), здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України. 
Митне оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України громадянами у несупроводжуваному багажі та вантажних відправленнях, здійснюється в органах доходів і зборів за місцем проживання або тимчасового перебування зазначених громадян, у місці кінцевого призначення транспортного засобу, що здійснював перевезення цих товарів, або, за заявою громадянина, - у пунктах пропуску через державний кордон України (п. 6 ст. 365 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]).

=== Вартiсть ===
Відповідно до п.1 ч. 10 ст. 374 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] медичне обладнання, визначене пп. 16, 18 ст. 370 МКУ '''звільняються від оподаткування митними платежами при ввезенні на митну територію України громадянами.'''

=== Перелiк та зразки необхiдних документiв ===
У випадку письмового декларування особі необхідно заповнити та подати митну декларацію для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності (МД-1). 
Митна декларація для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності, затверджена [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/431-2012-%D0%BF Постановою КМУ “Про затвердження форми митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності” від 21 травня 2012 р. № 431].

== Ввезення медичного обладнання в режимі імпорту (випуск для вільного обігу) ==
Обов’язковою умовою здійснення імпортно-експортних операцій є перебування особи, яка здійснює операції з товарами, у відповідному реєстрі. Централізований облік осіб, які здійснюють операції з товарами (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) відповідно до статті 455 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Кодексу] веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Взяття на облік осіб, які здійснюють операції з товарами, проводиться одноразово у відповідному підрозділі будь-якої митниці у Порядку, затвердженому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0807-15 наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2015 № 552]. 
Відповідно до ст. 194 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] декларант або уповноважена ним особа попередньо повідомляють орган доходів і зборів, у зоні діяльності якого товари будуть пред’явлені для митного оформлення, про намір ввезти ці товари. 
Попереднє повідомлення здійснюється шляхом надання органу доходів і зборів, в зоні діяльності якого товари будуть пред’явлені для митного оформлення, попередньої митної декларації, яка подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України. 
Протягом 10 днів після доставлення товару до органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів комерційного призначення, подається додаткова митна декларація, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку. 
Відповідно до вимог ст. 319 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати державному санітарно-епідеміологічному, ветеринарно-санітарному, фітосанітарному, екологічному та радіологічному контролю. 
Вичерпні переліки товарів (з описом та кодом згідно з УКТ ЗЕД), що підлягають державному контролю (у тому числі в формі попереднього документального контролю) у разі переміщення через митний кордон України, а також Порядок здійснення попереднього документального контролю затверджено Постановами Кабінету Міністрів України від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2018-п 24.10.2018 № 960 "'''Деякі питання проведення заходів офіційного контролю товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту)'''"]. 
Вичерпний перелік документів та відомостей, необхідних для митного контролю, які декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України та під час декларування товарів, визначений ст. 335 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України.] 
Крім цього, при митному оформленні необхідно подати підтвердження про державну реєстрацію медичної техніки та виробів медичного призначення , який видається Держлікслужбою України за заявою особи. 

=== Куди звернутись ===
Митне оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України громадянами (крім товарів, що переміщуються у несупроводжуваному багажі та у вантажних відправленнях), здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України. 
Митне оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України громадянами у несупроводжуваному багажі та вантажних відправленнях, здійснюється в органах доходів і зборів за місцем проживання або тимчасового перебування зазначених громадян, у місці кінцевого призначення транспортного засобу, що здійснював перевезення цих товарів, або, за заявою громадянина, - у пунктах пропуску через державний кордон України. (п. 6 ст. 365 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного Кодексу України]).

=== Вартість ===
При ввезенні медичних виробів на митну територію України у митному режимі імпорту (випуск для вільного обігу) ввізне мито сплачується на загальних підставах згідно із ч. 1 ст. 286 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] за ставками, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#n9 Законом України "Про Митний тариф України"]. 
Відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] встановлено '''ставку податку на додану вартість в розмірі 7 відсотків від бази оподаткування по операціях з''': 
* постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;
* постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Відповідно до абзаців 3,4 пункту 4-1 розділу ХХІ Митного кодексу України] на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства звільняються від оподаткування ввізним митом:
* лікарські засоби та медичні вироби відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я. При цьому до таких товарів із заходів нетарифного регулювання зовнішньої економічної діяльності, встановлених цим Кодексом та законами України, застосовується спрощений порядок надання разових дозволів на ввезення лікарських засобів та медичних виробів, який затверджується Кабінетом Міністрів України;
*лікарські засоби та медичні вироби без їх державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості їх ввезення, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, за переліком та в обсягах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Від сплати ПДВ звільняються медичні вироби за кодами УКТЗЕД визначеними [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/79-2011-%D0%BF постановою КМУ від 2 лютого 2011 р. № 79 “Деякі питання реалізації підпункту 197.1.3 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України”]. 
У разі порушення цільового використання лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться на митну територію України та/або постачаються на митній території України відповідно до цих пунктів, платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму ПДВ, що мала бути сплачена в момент ввезення (нарахована в момент постачання) таких лікарських засобів та медичних виробів, а також несе відповідальність відповідно до законодавства. 
Крім того, ст. 247 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] встановлено, що за виконання митних формальностей контролюючими органами поза місцем розташування контролюючих органів або поза робочим часом, установленим для них, із заінтересованих осіб справляється плата у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України. Розміри такої плати затверджені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/93-2003-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 93 "Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів"].

== Позасудовий порядок ==
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників і відповідальність за них визначені у гл. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]. 
'''Правила цієї глави застосовуються у всіх випадках оскарження, окрім:'''
# випадків, коли законом встановлено інший порядок оскарження зазначених рішень, дій чи бездіяльності;
# оскарження податкових повідомлень-рішень органів ДФС, яке здійснюється у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (частини третя та п’ята ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text МКУ]).
Виконання оскаржуваного рішення може бути зупинено повністю чи в певній частині посадовою особою або органом, що розглядає скаргу. Посадова особа або орган, які розглядають скаргу, зобов’язані надати особі, яка подала скаргу, належним чином обґрунтовану письмову відповідь у визначений законом строк. Виконання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення здійснюється у порядку, передбаченому Податковим кодексом України. 
Відповідно до частини першої ст. 26 гл. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] скарга до митного органу вищого рівня складається державною мовою та підписується особою, яка її подає, або уповноваженою нею особою. 
'''Передбачено два способи подачі скарги:'''
# у паперовій формі - нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення;
# в електронній формі - за допомогою систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, з накладенням електронного підпису.

'''Скарга має відповідати вимогам до форми та змісту:'''
# найменування митного органу, до якого подається скарга;
# контактні дані особи, яка подає скаргу (прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) або найменування особи, адреса місця проживання/перебування, місцезнаходження, номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти тощо), а в разі подання скарги уповноваженою особою - також контактні дані такої уповноваженої особи;
# інформацію про предмет оскарження та обставини, якими обґрунтовується порушення прав особи, яка подає скаргу;
# вимоги особи, яка подає скаргу;
# дату складення скарги;
# поштову адресу або адресу електронної пошти, на яку слід надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги;
# перелік документів, що додаються до скарги.
Скарга, оформлена без дотримання зазначених вимог, повертається особі, яка її подала, на підставі мотивованого рішення митного органу вищого рівня не пізніш як через 10 днів з дня її надходження. Повернення скарги не позбавляє особу права на повторне її подання. Перебіг строку подання скарги зупиняється з дня подання скарги до дня її повернення особі, яка її подала.

'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункту 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України] скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі або електронній формі засобами електронного зв’язку протягом 10 календарних днів,''' що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. 
За потреби до скарги додаються належним чином засвідчені копії документів, розрахунки та докази, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу]. 
У разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (пункт 56.13 ст. 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]). 
Крім того, порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами затверджено [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1617-15 наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916,] зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2015 за № 1617/28062. 
При цьому вимоги цього порядку не застосовується щодо оскарження рішень контролюючих органів, дій або бездіяльності їх посадових осіб та інших працівників, якщо спеціальним законом встановлено інший порядок оскарження таких рішень, дій або бездіяльності, а також при оскарженні постанов, прийнятих у справах про адміністративні правопорушення. ( п. 3 розд. І Порядку № 916). 

'''Процедуру та строки оскарження постанов у справах про порушення митних правил визначено гл. 72 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України.], а податкових повідомлень-рішень - ст. 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].''' 

=== Куди звернутись ===
* Скарга на рішення, дії або бездіяльність посадової особи або іншого працівника органу доходів і зборів (включаючи заступника керівника) подається керівникові цього органу, організації.
* Скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника митного поста подається до митниці, структурним підрозділом якої є цей митний пост.
* Скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника митниці, спеціалізованого митного органу, митної організації подається до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

== Судовий порядок ==
Відповідно до ч. 1 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] будь-яка особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов’язки. 
Якщо рішення, дії або бездіяльність митного органу або його посадової особи одночасно оскаржуються до органу (посадової особи) вищого рівня та до суду і суд відкриває провадження у справі, розгляд скарги органом (посадовою особою) вищого рівня припиняється.

=== Куди звернутись ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401 Відповідно до ст.20 Кодексу адміністративного судочинства України] місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Всі інші адміністративні справи підсудні Окружним адміністративним судам.
Територіальна підсудність таких адміністративних справ визначена за місцезнаходженням відповідача.

=== Вартість ===
Ставка судового збору за подання адміністративного позову щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності посадової особи або іншого працівника органу доходів і зборів '''для фізичних осіб становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.'''

[[index.php?title=Категорія:Митне право]]
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]

Ввезення та оподаткування медичного обладнання

2026-01-14T07:49:22Z

Oksana.valkova: /* Вартість */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України "Про Митний тариф України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2018 року № 960 "Деякі питання проведення заходів офіційного контролю товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту)"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/93-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 93 "Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/431-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 431 "Про затвердження форми митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0807-15 Наказ Міністерства фінансів України від 15 червня 2015 року № 552 "Про затвердження Порядку обліку осіб, які під час провадження своєї діяльності є учасниками відносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1617-15#Text Наказ Міністерства фінансів України від 21 жовтня 2015 року № 916"Про затвердження Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та іншими особами та їх розгляду контролюючими органами"]

== Добровільний порядок ==
Порядок ввезення та оподаткування медичного обладнання може різнитися в залежності від мети ввезення:
* ввезення медичного обладнання громадянами для особистих та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності;
* ввезення медичного обладнання в режимі імпорту (випуск для вільного обігу );

== Ввезення медичного обладнання громадянами для особистих та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності ==
Відповідно до ст. 370 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] до медичного обладнання, що ввозиться на територію України як особисті речі відносяться: 
1. індивідуальні вироби медичного призначення для забезпечення життєдіяльності людини та контролю за її станом з ознаками таких, що були в користуванні (п. 16 ст. 370 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]) 
2.одне крісло колісне для осіб з інвалідністю на кожну особу з інвалідністю, яка перетинає митний кордон України, а в разі відсутності такої особи - у кількості не більше однієї штуки ( п. 18 ст. 370 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]). 
Такі особисті речі, що переміщуються (пересилаються) громадянами у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, підлягають декларуванню шляхом учинення дій, '''усно або, за бажанням власника чи на вимогу органу доходів і зборів, письмово.''' 
Крім того, таке обладнання звільняється від подання документів та/або відомостей, що підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України, а також від подання проведення заходів офіційного контролю, визначених статтею 319 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] (ч. 1 ст. 369 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]).

=== Куди звернутися ===
Відповідно до ч. 5 ст. 365 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] митне оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України громадянами (крім товарів, що переміщуються у несупроводжуваному багажі та у вантажних відправленнях), здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України. 
Митне оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України громадянами у несупроводжуваному багажі та вантажних відправленнях, здійснюється в органах доходів і зборів за місцем проживання або тимчасового перебування зазначених громадян, у місці кінцевого призначення транспортного засобу, що здійснював перевезення цих товарів, або, за заявою громадянина, - у пунктах пропуску через державний кордон України (п. 6 ст. 365 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]).

=== Вартiсть ===
Відповідно до п.1 ч. 10 ст. 374 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] медичне обладнання, визначене пп. 16, 18 ст. 370 МКУ '''звільняються від оподаткування митними платежами при ввезенні на митну територію України громадянами.'''

=== Перелiк та зразки необхiдних документiв ===
У випадку письмового декларування особі необхідно заповнити та подати митну декларацію для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності (МД-1). 
Митна декларація для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності, затверджена [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/431-2012-%D0%BF Постановою КМУ “Про затвердження форми митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності” від 21 травня 2012 р. № 431].

== Ввезення медичного обладнання в режимі імпорту (випуск для вільного обігу) ==
Обов’язковою умовою здійснення імпортно-експортних операцій є перебування особи, яка здійснює операції з товарами, у відповідному реєстрі. Централізований облік осіб, які здійснюють операції з товарами (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) відповідно до статті 455 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Кодексу] веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Взяття на облік осіб, які здійснюють операції з товарами, проводиться одноразово у відповідному підрозділі будь-якої митниці у Порядку, затвердженому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0807-15 наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2015 № 552]. 
Відповідно до ст. 194 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] декларант або уповноважена ним особа попередньо повідомляють орган доходів і зборів, у зоні діяльності якого товари будуть пред’явлені для митного оформлення, про намір ввезти ці товари. 
Попереднє повідомлення здійснюється шляхом надання органу доходів і зборів, в зоні діяльності якого товари будуть пред’явлені для митного оформлення, попередньої митної декларації, яка подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України. 
Протягом 10 днів після доставлення товару до органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів комерційного призначення, подається додаткова митна декларація, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку. 
Відповідно до вимог ст. 319 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати державному санітарно-епідеміологічному, ветеринарно-санітарному, фітосанітарному, екологічному та радіологічному контролю. 
Вичерпні переліки товарів (з описом та кодом згідно з УКТ ЗЕД), що підлягають державному контролю (у тому числі в формі попереднього документального контролю) у разі переміщення через митний кордон України, а також Порядок здійснення попереднього документального контролю затверджено Постановами Кабінету Міністрів України від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2018-п 24.10.2018 № 960 "'''Деякі питання проведення заходів офіційного контролю товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту)'''"]. 
Вичерпний перелік документів та відомостей, необхідних для митного контролю, які декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України та під час декларування товарів, визначений ст. 335 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України.] 
Крім цього, при митному оформленні необхідно подати підтвердження про державну реєстрацію медичної техніки та виробів медичного призначення , який видається Держлікслужбою України за заявою особи. 

=== Куди звернутись ===
Митне оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України громадянами (крім товарів, що переміщуються у несупроводжуваному багажі та у вантажних відправленнях), здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України. 
Митне оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України громадянами у несупроводжуваному багажі та вантажних відправленнях, здійснюється в органах доходів і зборів за місцем проживання або тимчасового перебування зазначених громадян, у місці кінцевого призначення транспортного засобу, що здійснював перевезення цих товарів, або, за заявою громадянина, - у пунктах пропуску через державний кордон України. (п. 6 ст. 365 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного Кодексу України]).

=== Вартість ===
При ввезенні медичних виробів на митну територію України у митному режимі імпорту (випуск для вільного обігу) ввізне мито сплачується на загальних підставах згідно із ч. 1 ст. 286 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] за ставками, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#n9 Законом України "Про Митний тариф України"]. 
Відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] встановлено '''ставку податку на додану вартість в розмірі 7 відсотків від бази оподаткування по операціях з''': 
* постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;
* постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Відповідно до абзаців 3,4 пункту 4-1 розділу ХХІ Митного кодексу України] на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства звільняються від оподаткування ввізним митом:
* лікарські засоби та медичні вироби відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я. При цьому до таких товарів із заходів нетарифного регулювання зовнішньої економічної діяльності, встановлених цим Кодексом та законами України, застосовується спрощений порядок надання разових дозволів на ввезення лікарських засобів та медичних виробів, який затверджується Кабінетом Міністрів України;
*лікарські засоби та медичні вироби без їх державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості їх ввезення, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, за переліком та в обсягах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Від сплати ПДВ звільняються медичні вироби за кодами УКТЗЕД визначеними [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/79-2011-%D0%BF постановою КМУ від 2 лютого 2011 р. № 79 “Деякі питання реалізації підпункту 197.1.3 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України”]. 
У разі порушення цільового використання лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться на митну територію України та/або постачаються на митній території України відповідно до цих пунктів, платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму ПДВ, що мала бути сплачена в момент ввезення (нарахована в момент постачання) таких лікарських засобів та медичних виробів, а також несе відповідальність відповідно до законодавства. 
Крім того, статтею 247 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] встановлено, що за виконання митних формальностей контролюючими органами поза місцем розташування контролюючих органів або поза робочим часом, установленим для них, із заінтересованих осіб справляється плата у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України. Розміри такої плати затверджені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/93-2003-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 93 "Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів"].

== Позасудовий порядок ==
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників і відповідальність за них визначені у гл. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]. 
'''Правила цієї глави застосовуються у всіх випадках оскарження, окрім:'''
# випадків, коли законом встановлено інший порядок оскарження зазначених рішень, дій чи бездіяльності;
# оскарження податкових повідомлень-рішень органів ДФС, яке здійснюється у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (частини третя та п’ята ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text МКУ]).
Виконання оскаржуваного рішення може бути зупинено повністю чи в певній частині посадовою особою або органом, що розглядає скаргу. Посадова особа або орган, які розглядають скаргу, зобов’язані надати особі, яка подала скаргу, належним чином обґрунтовану письмову відповідь у визначений законом строк. Виконання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення здійснюється у порядку, передбаченому Податковим кодексом України. 
Відповідно до частини першої ст. 26 гл. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] скарга до митного органу вищого рівня складається державною мовою та підписується особою, яка її подає, або уповноваженою нею особою. 
'''Передбачено два способи подачі скарги:'''
# у паперовій формі - нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення;
# в електронній формі - за допомогою систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, з накладенням електронного підпису.

'''Скарга має відповідати вимогам до форми та змісту:'''
# найменування митного органу, до якого подається скарга;
# контактні дані особи, яка подає скаргу (прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) або найменування особи, адреса місця проживання/перебування, місцезнаходження, номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти тощо), а в разі подання скарги уповноваженою особою - також контактні дані такої уповноваженої особи;
# інформацію про предмет оскарження та обставини, якими обґрунтовується порушення прав особи, яка подає скаргу;
# вимоги особи, яка подає скаргу;
# дату складення скарги;
# поштову адресу або адресу електронної пошти, на яку слід надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги;
# перелік документів, що додаються до скарги.
Скарга, оформлена без дотримання зазначених вимог, повертається особі, яка її подала, на підставі мотивованого рішення митного органу вищого рівня не пізніш як через 10 днів з дня її надходження. Повернення скарги не позбавляє особу права на повторне її подання. Перебіг строку подання скарги зупиняється з дня подання скарги до дня її повернення особі, яка її подала.

'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункту 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України] скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі або електронній формі засобами електронного зв’язку протягом 10 календарних днів,''' що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. 
За потреби до скарги додаються належним чином засвідчені копії документів, розрахунки та докази, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу]. 
У разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (пункт 56.13 ст. 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]). 
Крім того, порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами затверджено [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1617-15 наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916,] зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2015 за № 1617/28062. 
При цьому вимоги цього порядку не застосовується щодо оскарження рішень контролюючих органів, дій або бездіяльності їх посадових осіб та інших працівників, якщо спеціальним законом встановлено інший порядок оскарження таких рішень, дій або бездіяльності, а також при оскарженні постанов, прийнятих у справах про адміністративні правопорушення. ( п. 3 розд. І Порядку № 916). 

'''Процедуру та строки оскарження постанов у справах про порушення митних правил визначено гл. 72 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України.], а податкових повідомлень-рішень - ст. 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].''' 

=== Куди звернутись ===
* Скарга на рішення, дії або бездіяльність посадової особи або іншого працівника органу доходів і зборів (включаючи заступника керівника) подається керівникові цього органу, організації.
* Скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника митного поста подається до митниці, структурним підрозділом якої є цей митний пост.
* Скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника митниці, спеціалізованого митного органу, митної організації подається до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

== Судовий порядок ==
Відповідно до ч. 1 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] будь-яка особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов’язки. 
Якщо рішення, дії або бездіяльність митного органу або його посадової особи одночасно оскаржуються до органу (посадової особи) вищого рівня та до суду і суд відкриває провадження у справі, розгляд скарги органом (посадовою особою) вищого рівня припиняється.

=== Куди звернутись ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401 Відповідно до ст.20 Кодексу адміністративного судочинства України] місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Всі інші адміністративні справи підсудні Окружним адміністративним судам.
Територіальна підсудність таких адміністративних справ визначена за місцезнаходженням відповідача.

=== Вартість ===
Ставка судового збору за подання адміністративного позову щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності посадової особи або іншого працівника органу доходів і зборів '''для фізичних осіб становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.'''

[[index.php?title=Категорія:Митне право]]
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]

Ввезення та оподаткування медичного обладнання

2026-01-12T13:51:20Z

Oksana.valkova: /* Куди звернутись */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України "Про Митний тариф України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2018 року № 960 "Деякі питання проведення заходів офіційного контролю товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту)"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/93-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 93 "Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/431-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 431 "Про затвердження форми митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0807-15 Наказ Міністерства фінансів України від 15 червня 2015 року № 552 "Про затвердження Порядку обліку осіб, які під час провадження своєї діяльності є учасниками відносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1617-15#Text Наказ Міністерства фінансів України від 21 жовтня 2015 року № 916"Про затвердження Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та іншими особами та їх розгляду контролюючими органами"]

== Добровільний порядок ==
Порядок ввезення та оподаткування медичного обладнання може різнитися в залежності від мети ввезення:
* ввезення медичного обладнання громадянами для особистих та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності;
* ввезення медичного обладнання в режимі імпорту (випуск для вільного обігу );

== Ввезення медичного обладнання громадянами для особистих та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності ==
Відповідно до ст. 370 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] до медичного обладнання, що ввозиться на територію України як особисті речі відносяться: 
1. індивідуальні вироби медичного призначення для забезпечення життєдіяльності людини та контролю за її станом з ознаками таких, що були в користуванні (п. 16 ст. 370 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]) 
2.одне крісло колісне для осіб з інвалідністю на кожну особу з інвалідністю, яка перетинає митний кордон України, а в разі відсутності такої особи - у кількості не більше однієї штуки ( п. 18 ст. 370 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]). 
Такі особисті речі, що переміщуються (пересилаються) громадянами у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, підлягають декларуванню шляхом учинення дій, '''усно або, за бажанням власника чи на вимогу органу доходів і зборів, письмово.''' 
Крім того, таке обладнання звільняється від подання документів та/або відомостей, що підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України, а також від подання проведення заходів офіційного контролю, визначених статтею 319 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] (ч. 1 ст. 369 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]).

=== Куди звернутися ===
Відповідно до ч. 5 ст. 365 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] митне оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України громадянами (крім товарів, що переміщуються у несупроводжуваному багажі та у вантажних відправленнях), здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України. 
Митне оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України громадянами у несупроводжуваному багажі та вантажних відправленнях, здійснюється в органах доходів і зборів за місцем проживання або тимчасового перебування зазначених громадян, у місці кінцевого призначення транспортного засобу, що здійснював перевезення цих товарів, або, за заявою громадянина, - у пунктах пропуску через державний кордон України (п. 6 ст. 365 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]).

=== Вартiсть ===
Відповідно до п.1 ч. 10 ст. 374 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] медичне обладнання, визначене пп. 16, 18 ст. 370 МКУ '''звільняються від оподаткування митними платежами при ввезенні на митну територію України громадянами.'''

=== Перелiк та зразки необхiдних документiв ===
У випадку письмового декларування особі необхідно заповнити та подати митну декларацію для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності (МД-1). 
Митна декларація для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності, затверджена [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/431-2012-%D0%BF Постановою КМУ “Про затвердження форми митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності” від 21 травня 2012 р. № 431].

== Ввезення медичного обладнання в режимі імпорту (випуск для вільного обігу) ==
Обов’язковою умовою здійснення імпортно-експортних операцій є перебування особи, яка здійснює операції з товарами, у відповідному реєстрі. Централізований облік осіб, які здійснюють операції з товарами (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) відповідно до статті 455 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Кодексу] веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Взяття на облік осіб, які здійснюють операції з товарами, проводиться одноразово у відповідному підрозділі будь-якої митниці у Порядку, затвердженому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0807-15 наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2015 № 552]. 
Відповідно до ст. 194 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] декларант або уповноважена ним особа попередньо повідомляють орган доходів і зборів, у зоні діяльності якого товари будуть пред’явлені для митного оформлення, про намір ввезти ці товари. 
Попереднє повідомлення здійснюється шляхом надання органу доходів і зборів, в зоні діяльності якого товари будуть пред’явлені для митного оформлення, попередньої митної декларації, яка подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України. 
Протягом 10 днів після доставлення товару до органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів комерційного призначення, подається додаткова митна декларація, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку. 
Відповідно до вимог ст. 319 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати державному санітарно-епідеміологічному, ветеринарно-санітарному, фітосанітарному, екологічному та радіологічному контролю. 
Вичерпні переліки товарів (з описом та кодом згідно з УКТ ЗЕД), що підлягають державному контролю (у тому числі в формі попереднього документального контролю) у разі переміщення через митний кордон України, а також Порядок здійснення попереднього документального контролю затверджено Постановами Кабінету Міністрів України від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2018-п 24.10.2018 № 960 "'''Деякі питання проведення заходів офіційного контролю товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту)'''"]. 
Вичерпний перелік документів та відомостей, необхідних для митного контролю, які декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України та під час декларування товарів, визначений ст. 335 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України.] 
Крім цього, при митному оформленні необхідно подати підтвердження про державну реєстрацію медичної техніки та виробів медичного призначення , який видається Держлікслужбою України за заявою особи. 

=== Куди звернутись ===
Митне оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України громадянами (крім товарів, що переміщуються у несупроводжуваному багажі та у вантажних відправленнях), здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України. 
Митне оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України громадянами у несупроводжуваному багажі та вантажних відправленнях, здійснюється в органах доходів і зборів за місцем проживання або тимчасового перебування зазначених громадян, у місці кінцевого призначення транспортного засобу, що здійснював перевезення цих товарів, або, за заявою громадянина, - у пунктах пропуску через державний кордон України. (п. 6 ст. 365 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного Кодексу України]).

=== Вартість ===
При ввезенні медичних виробів на митну територію України у митному режимі імпорту (випуск для вільного обігу) ввізне мито сплачується на загальних підставах згідно із ч. 1 ст. 286 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] за ставками, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#n9 Законом України "Про Митний тариф України"]. 
Відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] встановлено '''ставку податку на додану вартість в розмірі 7 відсотків від бази оподаткування по операціях з''': 
* постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;
* постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Відповідно до абзаців 3,4 пункту 4-1 розділу ХХІ Митного кодексу України] на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства звільняються від оподаткування ввізним митом:
* лікарські засоби та медичні вироби відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я. При цьому до таких товарів із заходів нетарифного регулювання зовнішньої економічної діяльності, встановлених цим Кодексом та законами України, застосовується спрощений порядок надання разових дозволів на ввезення лікарських засобів та медичних виробів, який затверджується Кабінетом Міністрів України;
*лікарські засоби та медичні вироби без їх державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості їх ввезення, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, за переліком та в обсягах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 72 підрозділу 2 розділу XX [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу] тимчасово, на період, що закінчується останнім числом місяця, в якому завершується дія карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), операції, передбачені пунктом 71 цього підрозділу та/або підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу, що здійснені громадськими об’єднаннями та/або благодійними організаціями, не включаються такими громадськими об’єднаннями або благодійними організаціями при обрахунку загальної суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу.

Від сплати ПДВ звільняються медичні вироби за кодами УКТЗЕД визначеними [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/79-2011-%D0%BF постановою КМУ від 2 лютого 2011 р. № 79 “Деякі питання реалізації підпункту 197.1.3 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України”]. 
У разі порушення цільового використання лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться на митну територію України та/або постачаються на митній території України відповідно до цих пунктів, платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму ПДВ, що мала бути сплачена в момент ввезення (нарахована в момент постачання) таких лікарських засобів та медичних виробів, а також несе відповідальність відповідно до законодавства. 
Крім того, статтею 247 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] встановлено, що за виконання митних формальностей контролюючими органами поза місцем розташування контролюючих органів або поза робочим часом, установленим для них, із заінтересованих осіб справляється плата у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України. Розміри такої плати затверджені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/93-2003-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 93 "Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів"].

== Позасудовий порядок ==
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників і відповідальність за них визначені у гл. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]. 
'''Правила цієї глави застосовуються у всіх випадках оскарження, окрім:'''
# випадків, коли законом встановлено інший порядок оскарження зазначених рішень, дій чи бездіяльності;
# оскарження податкових повідомлень-рішень органів ДФС, яке здійснюється у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (частини третя та п’ята ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text МКУ]).
Виконання оскаржуваного рішення може бути зупинено повністю чи в певній частині посадовою особою або органом, що розглядає скаргу. Посадова особа або орган, які розглядають скаргу, зобов’язані надати особі, яка подала скаргу, належним чином обґрунтовану письмову відповідь у визначений законом строк. Виконання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення здійснюється у порядку, передбаченому Податковим кодексом України. 
Відповідно до частини першої ст. 26 гл. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] скарга до митного органу вищого рівня складається державною мовою та підписується особою, яка її подає, або уповноваженою нею особою. 
'''Передбачено два способи подачі скарги:'''
# у паперовій формі - нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення;
# в електронній формі - за допомогою систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, з накладенням електронного підпису.

'''Скарга має відповідати вимогам до форми та змісту:'''
# найменування митного органу, до якого подається скарга;
# контактні дані особи, яка подає скаргу (прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) або найменування особи, адреса місця проживання/перебування, місцезнаходження, номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти тощо), а в разі подання скарги уповноваженою особою - також контактні дані такої уповноваженої особи;
# інформацію про предмет оскарження та обставини, якими обґрунтовується порушення прав особи, яка подає скаргу;
# вимоги особи, яка подає скаргу;
# дату складення скарги;
# поштову адресу або адресу електронної пошти, на яку слід надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги;
# перелік документів, що додаються до скарги.
Скарга, оформлена без дотримання зазначених вимог, повертається особі, яка її подала, на підставі мотивованого рішення митного органу вищого рівня не пізніш як через 10 днів з дня її надходження. Повернення скарги не позбавляє особу права на повторне її подання. Перебіг строку подання скарги зупиняється з дня подання скарги до дня її повернення особі, яка її подала.

'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункту 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України] скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі або електронній формі засобами електронного зв’язку протягом 10 календарних днів,''' що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. 
За потреби до скарги додаються належним чином засвідчені копії документів, розрахунки та докази, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу]. 
У разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (пункт 56.13 ст. 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]). 
Крім того, порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами затверджено [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1617-15 наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916,] зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2015 за № 1617/28062. 
При цьому вимоги цього порядку не застосовується щодо оскарження рішень контролюючих органів, дій або бездіяльності їх посадових осіб та інших працівників, якщо спеціальним законом встановлено інший порядок оскарження таких рішень, дій або бездіяльності, а також при оскарженні постанов, прийнятих у справах про адміністративні правопорушення. ( п. 3 розд. І Порядку № 916). 

'''Процедуру та строки оскарження постанов у справах про порушення митних правил визначено гл. 72 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України.], а податкових повідомлень-рішень - ст. 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].''' 

=== Куди звернутись ===
* Скарга на рішення, дії або бездіяльність посадової особи або іншого працівника органу доходів і зборів (включаючи заступника керівника) подається керівникові цього органу, організації.
* Скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника митного поста подається до митниці, структурним підрозділом якої є цей митний пост.
* Скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника митниці, спеціалізованого митного органу, митної організації подається до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

== Судовий порядок ==
Відповідно до ч. 1 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] будь-яка особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов’язки. 
Якщо рішення, дії або бездіяльність митного органу або його посадової особи одночасно оскаржуються до органу (посадової особи) вищого рівня та до суду і суд відкриває провадження у справі, розгляд скарги органом (посадовою особою) вищого рівня припиняється.

=== Куди звернутись ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401 Відповідно до ст.20 Кодексу адміністративного судочинства України] місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Всі інші адміністративні справи підсудні Окружним адміністративним судам.
Територіальна підсудність таких адміністративних справ визначена за місцезнаходженням відповідача.

=== Вартість ===
Ставка судового збору за подання адміністративного позову щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності посадової особи або іншого працівника органу доходів і зборів '''для фізичних осіб становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.'''

[[index.php?title=Категорія:Митне право]]
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]

Стягнення боргу за онлайн кредитом

2025-11-06T11:57:23Z

Oksana.valkova: /* Порушення зі сторони МФО під час стягнення заборгованості */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0&key=4/UMfPEGznhhfOo.ZiZDsrm5HdlycsFggkRbI1c Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Закон України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закон України "Про споживче кредитування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України "Про електронну комерцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закон України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги"]

== Загальні положення ==

==== Поняття "онлайн кредитування" ====
'''Креди́т''' — кошти й матеріальні цінності, що надаються кредитором у користування позичальнику на певний строк та під відсоток.

'''Онлайн-кредит''' — послуга, яку надають кредитодавці, коли можна взяти кредит, не спілкуючись з кредитором наживо, а за допомогою відправки заявки на оформлення кредиту через інтернет.

Кредитодавцями в онлайн-кредитах є мікрофінансові організації.

'''Мікрофінансова організація''' (далі - МФО) – це фінансова установа, що займається наданням мікрокредитів населенню за спрощеною схемою, а також малому і середньому бізнесу коштом залучення власних резервів.

Різниця між МФО та банком:

- в МФО процес оформлення кредитного договору набагато простіший та вимагає меншої кількості документів. В більшості МФО немає необхідності пред’явлення довідок про доходи, довідок з місця роботи, поручителів, заставного майна та інших документів, які підтверджували б кредитоспроможність позичальника. Кредити видаються при наявності тільки паспорта та РНОКПП;

- на відміну від банків, МФО надають послуги кредитування навіть особам з поганою кредитною історією;

- більшість МФО дає можливість отримати кредит онлайн і підписати договір без відвідування офісу;

- гроші в МФО можна отримати на коротші терміни, ніж в банках та на значно менші суми, і майже миттєво.

==== Вимоги до електронного договору ====
Отримання мікропозики за допомогою онлайн-сервісів є електронним правочином, що реалізується шляхом укладення електронного договору.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.

'''Договір''' - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D1%94%20%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%85%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%2C%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%96%D0%B2. (ст. 626 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України)).]

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D1%8C%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20(%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D0%B8)%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D1%94%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0. ст. 628 ЦК України).]

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 638 ЦК України], '''''договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.'''''

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8,%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B6%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. ст. 1046 ЦК України], за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%88%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%83%20%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%8F%D1%82%D1%8C%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D1%94%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%2C%20%D0%B0%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC%20%D1%94%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%2D%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B8. ч.1 ст.1047 ЦК України] договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – '''незалежно від суми '''.

На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%B2%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D1%83%20(%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8%20%D1%83%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%96%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%83%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B9%20%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%97%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC)%20%D1%83%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC. ч. 1 ст. 1049 ЦК України] позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%209.%20%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8 Ст. 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"] передбачено, що договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов’язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину:

* у паперовій формі; або
* у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"]; або
* у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text законодавством України про електронну комерцію].

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text ст. ст. 5, 15 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг"], електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб’єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закону України "Про електронну комерцію"] електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай, такі правила є невід’ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та '''без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено. '''

==== Укладення електронного договору ====
Договір «онлайн кредитування» фізично не підписується, однак він укладається шляхом підписання електронним цифровим підписом.

'''Електронний підпис''' - електронні дані, що додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text:~:text=15)%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%20%2D%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20%D1%8F%D0%BA%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%3B (п.15 ст. 1 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”)].

Кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text:~:text=%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%20%2D%20%D1%83%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%20%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%20%D1%96%20%D0%B1%D0%B0%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D1%96%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%3B (п.27 ст. 1 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”)].

Електронний договір укладається шляхом обміну електронними повідомленнями, підписується шляхом обміну електронними повідомленнями, моментом його підписання є використання:

1. Електронного підпису;

2. Електронного підпису одноразовим ідентифікатором;

3. Аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

== Відповідальність за невиконання умов електронного кредитного договору. Стягнення боргу за онлайн-кредитом ==

'''Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов’язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором.''' Повернення позики за електронним договором є обов’язковим.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 525 ЦК України]).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=525#Text:~:text=%D0%97%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%2D%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D1%97%D0%B2%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F. (ст. 526 ЦК України)].

У разі невиконання умов електронного кредитного договору, сума отриманого кредиту, проценти за користування ним та проценти за прострочення терміну повернення кредиту підлягають примусовому стягненню лише в судовому порядку.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022], затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX], припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%8E%2C%20%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8E%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%20%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%8E%20%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C%2C%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%94%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%20%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97)%3B (пп.3 п. 10'''-2''' розділ XIII прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження"])
|-
|
|}
== Порушення зі сторони МФО під час стягнення заборгованості ==

==== Порушення строків позовної давності ====
Загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) '''встановлюється тривалістю у три роки''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 257 ЦК України]).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=4.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D1%94%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96. ч. 4 ст. 267 ЦК України]).

Зазвичай кредитори звертаються до суду та надають розрахунок заборгованості за позикою з нарахуванням штрафних санкцій після закінчення строку дії договору. Але, МФО зазвичай готують позов на межі закінчення строків позовної давності, задля отримання максимальної суми від боржника внаслідок перерахунку пені за вказаний строк. При цьому, якщо позичальник почне здійснювати оплату кредиту із часом, усі кошти будуть перерахованими спочатку на погашення розміру пені, а потім вже основного боргу.

'''З урахуванням правової позиції, викладеної [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72150962 Великою Палатою Верховного Суду провадження 61-6св18, справа № 200/11343/14ц від 07.02.2018] загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20257.,%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. ст. 257 ЦК України]), а спеціальна позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) – тривалістю в один рік [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8%20(%D1%88%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96)%3B (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України]).'''

Також, слід зазначити, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, яка подана до винесення ним рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. ч. 3 ст. 267 ЦК України).]

==== Нарахування штрафних санкцій без обмежень ====
Звертаючись до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості, МФО без обмежень нараховують штрафні санкції у вигляді пені за неповернення отриманих у позику коштів, тоді як законом обмежений строк для вимог про стягнення пені.

В судовому порядку у боржника є можливість скоротити суму стягнення навіть до тіла позики, оскільки в більшості випадків фінансові установи зловживають своїм правом вимоги сплати пені за користування коштами, суттєво збільшуючи її розмір.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2018.%20%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів"] продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text:~:text=5.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%BC%2C%20%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%87%D0%B8%20%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC. ч. 5 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів"], якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним.

Зважаючи на безпосереднє поширення Закону України «Про захист прав споживачів» на відносини про стягнення заборгованості за мікропозикою, у боржника є можливість визнати положення договору (якими передбачена відповідальність за порушення зобов’язань, тобто пеня та штрафи) недійсними.

Вимога про нарахування та сплату неустойки не відповідає передбаченим у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України] засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»], яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=18.%20%D0%A3%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4,%D1%81%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC%20(%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC). пунктом 18] відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також, кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.
|}

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92120372 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19] (ВС зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Також ВС підкреслив, що в абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі).
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/112872788?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01 Постанова Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22] (Сумніви та припущення мають тлумачитися на користь споживача, який зазвичай є "слабкою" стороною у таких цивільних відносинах, як захист прав споживача, правові відносини останнього з банком фактично не є рівними).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/125540068 Постанова Верховного Суду від 12.02.2025 року у справі № 679/1103/23] ( вимога про нарахування та сплату відсотків (2-3% в день), які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509, ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права).

[[index.php?title=Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

== Див. також ==

* [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання]]
* [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]]

Стягнення боргу за онлайн кредитом

2025-11-06T11:53:17Z

Oksana.valkova: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0&key=4/UMfPEGznhhfOo.ZiZDsrm5HdlycsFggkRbI1c Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Закон України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закон України "Про споживче кредитування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України "Про електронну комерцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закон України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги"]

== Загальні положення ==

==== Поняття "онлайн кредитування" ====
'''Креди́т''' — кошти й матеріальні цінності, що надаються кредитором у користування позичальнику на певний строк та під відсоток.

'''Онлайн-кредит''' — послуга, яку надають кредитодавці, коли можна взяти кредит, не спілкуючись з кредитором наживо, а за допомогою відправки заявки на оформлення кредиту через інтернет.

Кредитодавцями в онлайн-кредитах є мікрофінансові організації.

'''Мікрофінансова організація''' (далі - МФО) – це фінансова установа, що займається наданням мікрокредитів населенню за спрощеною схемою, а також малому і середньому бізнесу коштом залучення власних резервів.

Різниця між МФО та банком:

- в МФО процес оформлення кредитного договору набагато простіший та вимагає меншої кількості документів. В більшості МФО немає необхідності пред’явлення довідок про доходи, довідок з місця роботи, поручителів, заставного майна та інших документів, які підтверджували б кредитоспроможність позичальника. Кредити видаються при наявності тільки паспорта та РНОКПП;

- на відміну від банків, МФО надають послуги кредитування навіть особам з поганою кредитною історією;

- більшість МФО дає можливість отримати кредит онлайн і підписати договір без відвідування офісу;

- гроші в МФО можна отримати на коротші терміни, ніж в банках та на значно менші суми, і майже миттєво.

==== Вимоги до електронного договору ====
Отримання мікропозики за допомогою онлайн-сервісів є електронним правочином, що реалізується шляхом укладення електронного договору.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.

'''Договір''' - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D1%94%20%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%85%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%2C%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%96%D0%B2. (ст. 626 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України)).]

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D1%8C%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20(%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D0%B8)%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D1%94%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0. ст. 628 ЦК України).]

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 638 ЦК України], '''''договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.'''''

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8,%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B6%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. ст. 1046 ЦК України], за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%88%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%83%20%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%8F%D1%82%D1%8C%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D1%94%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%2C%20%D0%B0%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC%20%D1%94%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%2D%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B8. ч.1 ст.1047 ЦК України] договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – '''незалежно від суми '''.

На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%B2%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D1%83%20(%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8%20%D1%83%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%96%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%83%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B9%20%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%97%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC)%20%D1%83%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC. ч. 1 ст. 1049 ЦК України] позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%209.%20%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8 Ст. 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"] передбачено, що договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов’язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину:

* у паперовій формі; або
* у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"]; або
* у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text законодавством України про електронну комерцію].

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text ст. ст. 5, 15 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг"], електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб’єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закону України "Про електронну комерцію"] електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай, такі правила є невід’ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та '''без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено. '''

==== Укладення електронного договору ====
Договір «онлайн кредитування» фізично не підписується, однак він укладається шляхом підписання електронним цифровим підписом.

'''Електронний підпис''' - електронні дані, що додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text:~:text=15)%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%20%2D%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20%D1%8F%D0%BA%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%3B (п.15 ст. 1 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”)].

Кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text:~:text=%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%20%2D%20%D1%83%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%20%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%20%D1%96%20%D0%B1%D0%B0%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D1%96%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%3B (п.27 ст. 1 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”)].

Електронний договір укладається шляхом обміну електронними повідомленнями, підписується шляхом обміну електронними повідомленнями, моментом його підписання є використання:

1. Електронного підпису;

2. Електронного підпису одноразовим ідентифікатором;

3. Аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

== Відповідальність за невиконання умов електронного кредитного договору. Стягнення боргу за онлайн-кредитом ==

'''Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов’язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором.''' Повернення позики за електронним договором є обов’язковим.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 525 ЦК України]).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=525#Text:~:text=%D0%97%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%2D%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D1%97%D0%B2%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F. (ст. 526 ЦК України)].

У разі невиконання умов електронного кредитного договору, сума отриманого кредиту, проценти за користування ним та проценти за прострочення терміну повернення кредиту підлягають примусовому стягненню лише в судовому порядку.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022], затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX], припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%8E%2C%20%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8E%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%20%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%8E%20%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C%2C%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%94%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%20%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97)%3B (пп.3 п. 10'''-2''' розділ XIII прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження"])
|-
|
|}
== Порушення зі сторони МФО під час стягнення заборгованості ==

==== Порушення строків позовної давності ====
Загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) '''встановлюється тривалістю у три роки''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 257 ЦК України]).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=4.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D1%94%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96. ч. 4 ст. 267 ЦК України]).

Зазвичай кредитори звертаються до суду та надають розрахунок заборгованості за позикою з нарахуванням штрафних санкцій після закінчення строку дії договору. Але, МФО зазвичай готують позов на межі закінчення строків позовної давності, задля отримання максимальної суми від боржника внаслідок перерахунку пені за вказаний строк. При цьому, якщо позичальник почне здійснювати оплату кредиту із часом, усі кошти будуть перерахованими спочатку на погашення розміру пені, а потім вже основного боргу.

'''З урахуванням правової позиції, викладеної [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72150962 Великою Палатою Верховного Суду провадження 61-6св18, справа № 200/11343/14ц від 07.02.2018] загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20257.,%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. ст. 257 ЦК України]), а спеціальна позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) – тривалістю в один рік''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8%20(%D1%88%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96)%3B (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України]).

Також, слід зазначити, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, яка подана до винесення ним рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. ч. 3 ст. 267 ЦК України).]

==== Нарахування штрафних санкцій без обмежень ====
Звертаючись до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості, МФО без обмежень нараховують штрафні санкції у вигляді пені за неповернення отриманих у позику коштів, тоді як законом обмежений строк для вимог про стягнення пені.

В судовому порядку у боржника є можливість скоротити суму стягнення навіть до тіла позики, оскільки в більшості випадків фінансові установи зловживають своїм правом вимоги сплати пені за користування коштами, суттєво збільшуючи її розмір.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2018.%20%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів"] продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text:~:text=5.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%BC%2C%20%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%87%D0%B8%20%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC. ч. 5 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів"], якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним.

Зважаючи на безпосереднє поширення Закону України «Про захист прав споживачів» на відносини про стягнення заборгованості за мікропозикою, у боржника є можливість визнати положення договору (якими передбачена відповідальність за порушення зобов’язань, тобто пеня та штрафи) недійсними.

Вимога про нарахування та сплату неустойки не відповідає передбаченим у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України] засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»], яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=18.%20%D0%A3%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4,%D1%81%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC%20(%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC). пунктом 18] відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також, кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.
|}

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92120372 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19] (ВС зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Також ВС підкреслив, що в абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі).
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/112872788?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01 Постанова Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22] (Сумніви та припущення мають тлумачитися на користь споживача, який зазвичай є "слабкою" стороною у таких цивільних відносинах, як захист прав споживача, правові відносини останнього з банком фактично не є рівними).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/125540068 Постанова Верховного Суду від 12.02.2025 року у справі № 679/1103/23] ( вимога про нарахування та сплату відсотків (2-3% в день), які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509, ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права).

[[index.php?title=Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

== Див. також ==

* [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання]]
* [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]]

Стягнення боргу за онлайн кредитом

2025-11-06T11:49:23Z

Oksana.valkova: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0&key=4/UMfPEGznhhfOo.ZiZDsrm5HdlycsFggkRbI1c Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Закон України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закон України "Про споживче кредитування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України "Про електронну комерцію"]

== Загальні положення ==

==== Поняття "онлайн кредитування" ====
'''Креди́т''' — кошти й матеріальні цінності, що надаються кредитором у користування позичальнику на певний строк та під відсоток.

'''Онлайн-кредит''' — послуга, яку надають кредитодавці, коли можна взяти кредит, не спілкуючись з кредитором наживо, а за допомогою відправки заявки на оформлення кредиту через інтернет.

Кредитодавцями в онлайн-кредитах є мікрофінансові організації.

'''Мікрофінансова організація''' (далі - МФО) – це фінансова установа, що займається наданням мікрокредитів населенню за спрощеною схемою, а також малому і середньому бізнесу коштом залучення власних резервів.

Різниця між МФО та банком:

- в МФО процес оформлення кредитного договору набагато простіший та вимагає меншої кількості документів. В більшості МФО немає необхідності пред’явлення довідок про доходи, довідок з місця роботи, поручителів, заставного майна та інших документів, які підтверджували б кредитоспроможність позичальника. Кредити видаються при наявності тільки паспорта та РНОКПП;

- на відміну від банків, МФО надають послуги кредитування навіть особам з поганою кредитною історією;

- більшість МФО дає можливість отримати кредит онлайн і підписати договір без відвідування офісу;

- гроші в МФО можна отримати на коротші терміни, ніж в банках та на значно менші суми, і майже миттєво.

==== Вимоги до електронного договору ====
Отримання мікропозики за допомогою онлайн-сервісів є електронним правочином, що реалізується шляхом укладення електронного договору.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.

'''Договір''' - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D1%94%20%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%85%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%2C%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%96%D0%B2. (ст. 626 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України)).]

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D1%8C%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20(%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D0%B8)%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D1%94%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0. ст. 628 ЦК України).]

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 638 ЦК України], '''''договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.'''''

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8,%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B6%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. ст. 1046 ЦК України], за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%88%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%83%20%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%8F%D1%82%D1%8C%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D1%94%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%2C%20%D0%B0%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC%20%D1%94%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%2D%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B8. ч.1 ст.1047 ЦК України] договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – '''незалежно від суми '''.

На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%B2%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D1%83%20(%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8%20%D1%83%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%96%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%83%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B9%20%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%97%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC)%20%D1%83%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC. ч. 1 ст. 1049 ЦК України] позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%209.%20%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8 Ст. 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"] передбачено, що договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов’язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину:

* у паперовій формі; або
* у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"]; або
* у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text законодавством України про електронну комерцію].

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text ст. ст. 5, 15 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг"], електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб’єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закону України "Про електронну комерцію"] електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай, такі правила є невід’ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та '''без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено. '''

==== Укладення електронного договору ====
Договір «онлайн кредитування» фізично не підписується, однак він укладається шляхом підписання електронним цифровим підписом.

'''Електронний підпис''' - електронні дані, що додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text:~:text=15)%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%20%2D%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20%D1%8F%D0%BA%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%3B (п.15 ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги”)].

Кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text:~:text=%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%20%2D%20%D1%83%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%20%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%20%D1%96%20%D0%B1%D0%B0%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D1%96%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%3B (п.27 ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги”)].

Електронний договір укладається шляхом обміну електронними повідомленнями, підписується шляхом обміну електронними повідомленнями, моментом його підписання є використання:

1. Електронного підпису;

2. Електронного підпису одноразовим ідентифікатором;

3. Аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

== Відповідальність за невиконання умов електронного кредитного договору. Стягнення боргу за онлайн-кредитом ==

'''Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов’язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором.''' Повернення позики за електронним договором є обов’язковим.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 525 ЦК України]).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=525#Text:~:text=%D0%97%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%2D%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D1%97%D0%B2%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F. (ст. 526 ЦК України)].

У разі невиконання умов електронного кредитного договору, сума отриманого кредиту, проценти за користування ним та проценти за прострочення терміну повернення кредиту підлягають примусовому стягненню лише в судовому порядку.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022], затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX], припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%8E%2C%20%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8E%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%20%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%8E%20%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C%2C%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%94%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%20%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97)%3B (пп.3 п. 10'''-2''' розділ XIII прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження"])
|-
|
|}
== Порушення зі сторони МФО під час стягнення заборгованості ==

==== Порушення строків позовної давності ====
Загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) '''встановлюється тривалістю у три роки''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 257 ЦК України]).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=4.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D1%94%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96. ч. 4 ст. 267 ЦК України]).

Зазвичай кредитори звертаються до суду та надають розрахунок заборгованості за позикою з нарахуванням штрафних санкцій після закінчення строку дії договору. Але, МФО зазвичай готують позов на межі закінчення строків позовної давності, задля отримання максимальної суми від боржника внаслідок перерахунку пені за вказаний строк. При цьому, якщо позичальник почне здійснювати оплату кредиту із часом, усі кошти будуть перерахованими спочатку на погашення розміру пені, а потім вже основного боргу.

'''З урахуванням правової позиції, викладеної [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72150962 Великою Палатою Верховного Суду провадження 61-6св18, справа № 200/11343/14ц від 07.02.2018] загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20257.,%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. ст. 257 ЦК України]), а спеціальна позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) – тривалістю в один рік''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8%20(%D1%88%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96)%3B (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України]).

Також, слід зазначити, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, яка подана до винесення ним рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. ч. 3 ст. 267 ЦК України).]

==== Нарахування штрафних санкцій без обмежень ====
Звертаючись до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості, МФО без обмежень нараховують штрафні санкції у вигляді пені за неповернення отриманих у позику коштів, тоді як законом обмежений строк для вимог про стягнення пені.

В судовому порядку у боржника є можливість скоротити суму стягнення навіть до тіла позики, оскільки в більшості випадків фінансові установи зловживають своїм правом вимоги сплати пені за користування коштами, суттєво збільшуючи її розмір.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2018.%20%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів"] продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text:~:text=5.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%BC%2C%20%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%87%D0%B8%20%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC. ч. 5 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів"], якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним.

Зважаючи на безпосереднє поширення Закону України «Про захист прав споживачів» на відносини про стягнення заборгованості за мікропозикою, у боржника є можливість визнати положення договору (якими передбачена відповідальність за порушення зобов’язань, тобто пеня та штрафи) недійсними.

Вимога про нарахування та сплату неустойки не відповідає передбаченим у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України] засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»], яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=18.%20%D0%A3%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4,%D1%81%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC%20(%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC). пунктом 18] відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також, кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.
|}

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92120372 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19] (ВС зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Також ВС підкреслив, що в абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі).
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/112872788?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01 Постанова Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22] (Сумніви та припущення мають тлумачитися на користь споживача, який зазвичай є "слабкою" стороною у таких цивільних відносинах, як захист прав споживача, правові відносини останнього з банком фактично не є рівними).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/125540068 Постанова Верховного Суду від 12.02.2025 року у справі № 679/1103/23] ( вимога про нарахування та сплату відсотків (2-3% в день), які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509, ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права).

[[index.php?title=Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

== Див. також ==

* [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання]]
* [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]]

Стягнення боргу за онлайн кредитом

2025-11-06T11:48:10Z

Oksana.valkova: /* Укладення електронного договору */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0&key=4/UMfPEGznhhfOo.ZiZDsrm5HdlycsFggkRbI1c Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про рекламу]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Закон України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закон України "Про споживче кредитування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України "Про електронну комерцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закон України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги"]
* [https://bank.gov.ua/ua/legislation Нормативні акти Національного Банку України]

== Загальні положення ==

==== Поняття "онлайн кредитування" ====
'''Креди́т''' — кошти й матеріальні цінності, що надаються кредитором у користування позичальнику на певний строк та під відсоток.

'''Онлайн-кредит''' — послуга, яку надають кредитодавці, коли можна взяти кредит, не спілкуючись з кредитором наживо, а за допомогою відправки заявки на оформлення кредиту через інтернет.

Кредитодавцями в онлайн-кредитах є мікрофінансові організації.

'''Мікрофінансова організація''' (далі - МФО) – це фінансова установа, що займається наданням мікрокредитів населенню за спрощеною схемою, а також малому і середньому бізнесу коштом залучення власних резервів.

Різниця між МФО та банком:

- в МФО процес оформлення кредитного договору набагато простіший та вимагає меншої кількості документів. В більшості МФО немає необхідності пред’явлення довідок про доходи, довідок з місця роботи, поручителів, заставного майна та інших документів, які підтверджували б кредитоспроможність позичальника. Кредити видаються при наявності тільки паспорта та РНОКПП;

- на відміну від банків, МФО надають послуги кредитування навіть особам з поганою кредитною історією;

- більшість МФО дає можливість отримати кредит онлайн і підписати договір без відвідування офісу;

- гроші в МФО можна отримати на коротші терміни, ніж в банках та на значно менші суми, і майже миттєво.

==== Вимоги до електронного договору ====
Отримання мікропозики за допомогою онлайн-сервісів є електронним правочином, що реалізується шляхом укладення електронного договору.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.

'''Договір''' - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D1%94%20%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%85%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%2C%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%96%D0%B2. (ст. 626 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України)).]

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D1%8C%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20(%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D0%B8)%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D1%94%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0. ст. 628 ЦК України).]

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 638 ЦК України], '''''договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.'''''

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8,%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B6%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. ст. 1046 ЦК України], за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%88%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%83%20%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%8F%D1%82%D1%8C%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D1%94%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%2C%20%D0%B0%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC%20%D1%94%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%2D%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B8. ч.1 ст.1047 ЦК України] договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – '''незалежно від суми '''.

На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%B2%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D1%83%20(%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8%20%D1%83%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%96%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%83%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B9%20%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%97%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC)%20%D1%83%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC. ч. 1 ст. 1049 ЦК України] позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%209.%20%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8 Ст. 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"] передбачено, що договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов’язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину:

* у паперовій формі; або
* у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"]; або
* у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text законодавством України про електронну комерцію].

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text ст. ст. 5, 15 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг"], електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб’єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закону України "Про електронну комерцію"] електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай, такі правила є невід’ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та '''без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено. '''

==== Укладення електронного договору ====
Договір «онлайн кредитування» фізично не підписується, однак він укладається шляхом підписання електронним цифровим підписом.

'''Електронний підпис''' - електронні дані, що додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text:~:text=15)%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%20%2D%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20%D1%8F%D0%BA%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%3B (п.15 ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги”)].

Кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text:~:text=%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%20%2D%20%D1%83%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%20%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%20%D1%96%20%D0%B1%D0%B0%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D1%96%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%3B (п.27 ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги”)].

Електронний договір укладається шляхом обміну електронними повідомленнями, підписується шляхом обміну електронними повідомленнями, моментом його підписання є використання:

1. Електронного підпису;

2. Електронного підпису одноразовим ідентифікатором;

3. Аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

== Відповідальність за невиконання умов електронного кредитного договору. Стягнення боргу за онлайн-кредитом ==

'''Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов’язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором.''' Повернення позики за електронним договором є обов’язковим.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 525 ЦК України]).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=525#Text:~:text=%D0%97%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%2D%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D1%97%D0%B2%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F. (ст. 526 ЦК України)].

У разі невиконання умов електронного кредитного договору, сума отриманого кредиту, проценти за користування ним та проценти за прострочення терміну повернення кредиту підлягають примусовому стягненню лише в судовому порядку.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022], затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX], припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%8E%2C%20%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8E%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%20%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%8E%20%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C%2C%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%94%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%20%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97)%3B (пп.3 п. 10'''-2''' розділ XIII прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження"])
|-
|
|}
== Порушення зі сторони МФО під час стягнення заборгованості ==

==== Порушення строків позовної давності ====
Загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) '''встановлюється тривалістю у три роки''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 257 ЦК України]).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=4.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D1%94%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96. ч. 4 ст. 267 ЦК України]).

Зазвичай кредитори звертаються до суду та надають розрахунок заборгованості за позикою з нарахуванням штрафних санкцій після закінчення строку дії договору. Але, МФО зазвичай готують позов на межі закінчення строків позовної давності, задля отримання максимальної суми від боржника внаслідок перерахунку пені за вказаний строк. При цьому, якщо позичальник почне здійснювати оплату кредиту із часом, усі кошти будуть перерахованими спочатку на погашення розміру пені, а потім вже основного боргу.

'''З урахуванням правової позиції, викладеної [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72150962 Великою Палатою Верховного Суду провадження 61-6св18, справа № 200/11343/14ц від 07.02.2018] загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20257.,%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. ст. 257 ЦК України]), а спеціальна позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) – тривалістю в один рік''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8%20(%D1%88%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96)%3B (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України]).

Також, слід зазначити, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, яка подана до винесення ним рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. ч. 3 ст. 267 ЦК України).]

==== Нарахування штрафних санкцій без обмежень ====
Звертаючись до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості, МФО без обмежень нараховують штрафні санкції у вигляді пені за неповернення отриманих у позику коштів, тоді як законом обмежений строк для вимог про стягнення пені.

В судовому порядку у боржника є можливість скоротити суму стягнення навіть до тіла позики, оскільки в більшості випадків фінансові установи зловживають своїм правом вимоги сплати пені за користування коштами, суттєво збільшуючи її розмір.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2018.%20%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів"] продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text:~:text=5.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%BC%2C%20%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%87%D0%B8%20%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC. ч. 5 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів"], якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним.

Зважаючи на безпосереднє поширення Закону України «Про захист прав споживачів» на відносини про стягнення заборгованості за мікропозикою, у боржника є можливість визнати положення договору (якими передбачена відповідальність за порушення зобов’язань, тобто пеня та штрафи) недійсними.

Вимога про нарахування та сплату неустойки не відповідає передбаченим у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України] засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»], яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=18.%20%D0%A3%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4,%D1%81%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC%20(%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC). пунктом 18] відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також, кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.
|}

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92120372 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19] (ВС зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Також ВС підкреслив, що в абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі).
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/112872788?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01 Постанова Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22] (Сумніви та припущення мають тлумачитися на користь споживача, який зазвичай є "слабкою" стороною у таких цивільних відносинах, як захист прав споживача, правові відносини останнього з банком фактично не є рівними).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/125540068 Постанова Верховного Суду від 12.02.2025 року у справі № 679/1103/23] ( вимога про нарахування та сплату відсотків (2-3% в день), які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509, ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права).

[[index.php?title=Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

== Див. також ==

* [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання]]
* [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]]

Стягнення боргу за онлайн кредитом

2025-11-06T11:47:24Z

Oksana.valkova: /* Нарахування штрафних санкцій без обмежень */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0&key=4/UMfPEGznhhfOo.ZiZDsrm5HdlycsFggkRbI1c Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про рекламу]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Закон України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закон України "Про споживче кредитування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України "Про електронну комерцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закон України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги"]
* [https://bank.gov.ua/ua/legislation Нормативні акти Національного Банку України]

== Загальні положення ==

==== Поняття "онлайн кредитування" ====
'''Креди́т''' — кошти й матеріальні цінності, що надаються кредитором у користування позичальнику на певний строк та під відсоток.

'''Онлайн-кредит''' — послуга, яку надають кредитодавці, коли можна взяти кредит, не спілкуючись з кредитором наживо, а за допомогою відправки заявки на оформлення кредиту через інтернет.

Кредитодавцями в онлайн-кредитах є мікрофінансові організації.

'''Мікрофінансова організація''' (далі - МФО) – це фінансова установа, що займається наданням мікрокредитів населенню за спрощеною схемою, а також малому і середньому бізнесу коштом залучення власних резервів.

Різниця між МФО та банком:

- в МФО процес оформлення кредитного договору набагато простіший та вимагає меншої кількості документів. В більшості МФО немає необхідності пред’явлення довідок про доходи, довідок з місця роботи, поручителів, заставного майна та інших документів, які підтверджували б кредитоспроможність позичальника. Кредити видаються при наявності тільки паспорта та РНОКПП;

- на відміну від банків, МФО надають послуги кредитування навіть особам з поганою кредитною історією;

- більшість МФО дає можливість отримати кредит онлайн і підписати договір без відвідування офісу;

- гроші в МФО можна отримати на коротші терміни, ніж в банках та на значно менші суми, і майже миттєво.

==== Вимоги до електронного договору ====
Отримання мікропозики за допомогою онлайн-сервісів є електронним правочином, що реалізується шляхом укладення електронного договору.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.

'''Договір''' - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D1%94%20%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%85%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%2C%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%96%D0%B2. (ст. 626 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України)).]

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D1%8C%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20(%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D0%B8)%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D1%94%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0. ст. 628 ЦК України).]

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 638 ЦК України], '''''договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.'''''

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8,%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B6%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. ст. 1046 ЦК України], за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%88%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%83%20%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%8F%D1%82%D1%8C%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D1%94%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%2C%20%D0%B0%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC%20%D1%94%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%2D%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B8. ч.1 ст.1047 ЦК України] договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – '''незалежно від суми '''.

На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%B2%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D1%83%20(%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8%20%D1%83%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%96%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%83%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B9%20%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%97%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC)%20%D1%83%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC. ч. 1 ст. 1049 ЦК України] позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%209.%20%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8 Ст. 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"] передбачено, що договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов’язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину:

* у паперовій формі; або
* у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"]; або
* у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text законодавством України про електронну комерцію].

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text ст. ст. 5, 15 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг"], електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб’єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закону України "Про електронну комерцію"] електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай, такі правила є невід’ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та '''без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено. '''

==== '''Укладення електронного договору''' ====
Договір «онлайн кредитування» фізично не підписується, однак він укладається шляхом підписання електронним цифровим підписом.

'''Електронний підпис''' - електронні дані, що додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text:~:text=15)%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%20%2D%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20%D1%8F%D0%BA%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%3B (п.15 ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги”)].

Кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text:~:text=%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%20%2D%20%D1%83%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%20%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%20%D1%96%20%D0%B1%D0%B0%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D1%96%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%3B (п.27 ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги”)].

Електронний договір укладається шляхом обміну електронними повідомленнями, підписується шляхом обміну електронними повідомленнями, моментом його підписання є використання:

1. Електронного підпису;

2. Електронного підпису одноразовим ідентифікатором;

3. Аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

== Відповідальність за невиконання умов електронного кредитного договору. Стягнення боргу за онлайн-кредитом ==

'''Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов’язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором.''' Повернення позики за електронним договором є обов’язковим.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 525 ЦК України]).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=525#Text:~:text=%D0%97%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%2D%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D1%97%D0%B2%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F. (ст. 526 ЦК України)].

У разі невиконання умов електронного кредитного договору, сума отриманого кредиту, проценти за користування ним та проценти за прострочення терміну повернення кредиту підлягають примусовому стягненню лише в судовому порядку.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022], затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX], припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%8E%2C%20%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8E%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%20%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%8E%20%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C%2C%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%94%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%20%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97)%3B (пп.3 п. 10'''-2''' розділ XIII прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження"])
|-
|
|}
== Порушення зі сторони МФО під час стягнення заборгованості ==

==== Порушення строків позовної давності ====
Загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) '''встановлюється тривалістю у три роки''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 257 ЦК України]).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=4.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D1%94%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96. ч. 4 ст. 267 ЦК України]).

Зазвичай кредитори звертаються до суду та надають розрахунок заборгованості за позикою з нарахуванням штрафних санкцій після закінчення строку дії договору. Але, МФО зазвичай готують позов на межі закінчення строків позовної давності, задля отримання максимальної суми від боржника внаслідок перерахунку пені за вказаний строк. При цьому, якщо позичальник почне здійснювати оплату кредиту із часом, усі кошти будуть перерахованими спочатку на погашення розміру пені, а потім вже основного боргу.

'''З урахуванням правової позиції, викладеної [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72150962 Великою Палатою Верховного Суду провадження 61-6св18, справа № 200/11343/14ц від 07.02.2018] загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20257.,%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. ст. 257 ЦК України]), а спеціальна позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) – тривалістю в один рік''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8%20(%D1%88%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96)%3B (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України]).

Також, слід зазначити, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, яка подана до винесення ним рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. ч. 3 ст. 267 ЦК України).]

==== Нарахування штрафних санкцій без обмежень ====
Звертаючись до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості, МФО без обмежень нараховують штрафні санкції у вигляді пені за неповернення отриманих у позику коштів, тоді як законом обмежений строк для вимог про стягнення пені.

В судовому порядку у боржника є можливість скоротити суму стягнення навіть до тіла позики, оскільки в більшості випадків фінансові установи зловживають своїм правом вимоги сплати пені за користування коштами, суттєво збільшуючи її розмір.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2018.%20%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів"] продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text:~:text=5.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%BC%2C%20%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%87%D0%B8%20%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC. ч. 5 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів"], якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним.

Зважаючи на безпосереднє поширення Закону України «Про захист прав споживачів» на відносини про стягнення заборгованості за мікропозикою, у боржника є можливість визнати положення договору (якими передбачена відповідальність за порушення зобов’язань, тобто пеня та штрафи) недійсними.

Вимога про нарахування та сплату неустойки не відповідає передбаченим у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України] засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»], яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=18.%20%D0%A3%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4,%D1%81%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC%20(%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC). пунктом 18] відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також, кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.
|}

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92120372 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19] (ВС зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Також ВС підкреслив, що в абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі).
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/112872788?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01 Постанова Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22] (Сумніви та припущення мають тлумачитися на користь споживача, який зазвичай є "слабкою" стороною у таких цивільних відносинах, як захист прав споживача, правові відносини останнього з банком фактично не є рівними).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/125540068 Постанова Верховного Суду від 12.02.2025 року у справі № 679/1103/23] ( вимога про нарахування та сплату відсотків (2-3% в день), які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509, ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права).

[[index.php?title=Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

== Див. також ==

* [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання]]
* [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]]

Стягнення боргу за онлайн кредитом

2025-11-06T11:46:09Z

Oksana.valkova: /* Нарахування штрафних санкцій без обмежень */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0&key=4/UMfPEGznhhfOo.ZiZDsrm5HdlycsFggkRbI1c Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про рекламу]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Закон України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закон України "Про споживче кредитування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України "Про електронну комерцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закон України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги"]
* [https://bank.gov.ua/ua/legislation Нормативні акти Національного Банку України]

== Загальні положення ==

==== Поняття "онлайн кредитування" ====
'''Креди́т''' — кошти й матеріальні цінності, що надаються кредитором у користування позичальнику на певний строк та під відсоток.

'''Онлайн-кредит''' — послуга, яку надають кредитодавці, коли можна взяти кредит, не спілкуючись з кредитором наживо, а за допомогою відправки заявки на оформлення кредиту через інтернет.

Кредитодавцями в онлайн-кредитах є мікрофінансові організації.

'''Мікрофінансова організація''' (далі - МФО) – це фінансова установа, що займається наданням мікрокредитів населенню за спрощеною схемою, а також малому і середньому бізнесу коштом залучення власних резервів.

Різниця між МФО та банком:

- в МФО процес оформлення кредитного договору набагато простіший та вимагає меншої кількості документів. В більшості МФО немає необхідності пред’явлення довідок про доходи, довідок з місця роботи, поручителів, заставного майна та інших документів, які підтверджували б кредитоспроможність позичальника. Кредити видаються при наявності тільки паспорта та РНОКПП;

- на відміну від банків, МФО надають послуги кредитування навіть особам з поганою кредитною історією;

- більшість МФО дає можливість отримати кредит онлайн і підписати договір без відвідування офісу;

- гроші в МФО можна отримати на коротші терміни, ніж в банках та на значно менші суми, і майже миттєво.

==== Вимоги до електронного договору ====
Отримання мікропозики за допомогою онлайн-сервісів є електронним правочином, що реалізується шляхом укладення електронного договору.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.

'''Договір''' - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D1%94%20%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%85%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%2C%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%96%D0%B2. (ст. 626 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України)).]

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D1%8C%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20(%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D0%B8)%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D1%94%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0. ст. 628 ЦК України).]

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 638 ЦК України], '''''договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.'''''

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8,%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B6%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. ст. 1046 ЦК України], за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%88%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%83%20%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%8F%D1%82%D1%8C%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D1%94%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%2C%20%D0%B0%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC%20%D1%94%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%2D%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B8. ч.1 ст.1047 ЦК України] договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – '''незалежно від суми '''.

На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%B2%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D1%83%20(%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8%20%D1%83%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%96%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%83%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B9%20%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%97%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC)%20%D1%83%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC. ч. 1 ст. 1049 ЦК України] позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%209.%20%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8 Ст. 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"] передбачено, що договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов’язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину:

* у паперовій формі; або
* у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"]; або
* у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text законодавством України про електронну комерцію].

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text ст. ст. 5, 15 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг"], електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб’єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закону України "Про електронну комерцію"] електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай, такі правила є невід’ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та '''без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено. '''

==== '''Укладення електронного договору''' ====
Договір «онлайн кредитування» фізично не підписується, однак він укладається шляхом підписання електронним цифровим підписом.

'''Електронний підпис''' - електронні дані, що додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text:~:text=15)%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%20%2D%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20%D1%8F%D0%BA%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%3B (п.15 ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги”)].

Кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text:~:text=%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%20%2D%20%D1%83%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%20%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%20%D1%96%20%D0%B1%D0%B0%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D1%96%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%3B (п.27 ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги”)].

Електронний договір укладається шляхом обміну електронними повідомленнями, підписується шляхом обміну електронними повідомленнями, моментом його підписання є використання:

1. Електронного підпису;

2. Електронного підпису одноразовим ідентифікатором;

3. Аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

== Відповідальність за невиконання умов електронного кредитного договору. Стягнення боргу за онлайн-кредитом ==

'''Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов’язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором.''' Повернення позики за електронним договором є обов’язковим.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 525 ЦК України]).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=525#Text:~:text=%D0%97%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%2D%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D1%97%D0%B2%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F. (ст. 526 ЦК України)].

У разі невиконання умов електронного кредитного договору, сума отриманого кредиту, проценти за користування ним та проценти за прострочення терміну повернення кредиту підлягають примусовому стягненню лише в судовому порядку.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022], затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX], припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%8E%2C%20%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8E%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%20%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%8E%20%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C%2C%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%94%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%20%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97)%3B (пп.3 п. 10'''-2''' розділ XIII прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження"])
|-
|
|}
== Порушення зі сторони МФО під час стягнення заборгованості ==

==== Порушення строків позовної давності ====
Загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) '''встановлюється тривалістю у три роки''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 257 ЦК України]).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=4.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D1%94%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96. ч. 4 ст. 267 ЦК України]).

Зазвичай кредитори звертаються до суду та надають розрахунок заборгованості за позикою з нарахуванням штрафних санкцій після закінчення строку дії договору. Але, МФО зазвичай готують позов на межі закінчення строків позовної давності, задля отримання максимальної суми від боржника внаслідок перерахунку пені за вказаний строк. При цьому, якщо позичальник почне здійснювати оплату кредиту із часом, усі кошти будуть перерахованими спочатку на погашення розміру пені, а потім вже основного боргу.

'''З урахуванням правової позиції, викладеної [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72150962 Великою Палатою Верховного Суду провадження 61-6св18, справа № 200/11343/14ц від 07.02.2018] загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20257.,%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. ст. 257 ЦК України]), а спеціальна позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) – тривалістю в один рік''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8%20(%D1%88%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96)%3B (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України]).

Також, слід зазначити, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, яка подана до винесення ним рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. ч. 3 ст. 267 ЦК України).]

==== Нарахування штрафних санкцій без обмежень ====
Звертаючись до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості, МФО без обмежень нараховують штрафні санкції у вигляді пені за неповернення отриманих у позику коштів, тоді як законом обмежений строк для вимог про стягнення пені.

В судовому порядку у боржника є можливість скоротити суму стягнення навіть до тіла позики, оскільки в більшості випадків фінансові установи зловживають своїм правом вимоги сплати пені за користування коштами, суттєво збільшуючи її розмір.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2018.%20%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів"] продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text:~:text=5.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%BC%2C%20%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%87%D0%B8%20%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC. ч. 5 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів"], якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним.

Зважаючи на безпосереднє поширення Закону України «Про захист прав споживачів» на відносини про стягнення заборгованості за мікропозикою, у боржника є можливість визнати положення договору (якими передбачена відповідальність за порушення зобов’язань, тобто пеня та штрафи) недійсними.

Вимога про нарахування та сплату неустойки не відповідає передбаченим у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України] засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»], яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=18.%20%D0%A3%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4,%D1%81%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC%20(%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC). пунктом 18] відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також, кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.
|}

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92120372 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19] (ВС зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Також ВС підкреслив, що в абзаці другому частині другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі).
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/112872788?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01 Постанова Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22] (Сумніви та припущення мають тлумачитися на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, як захист прав споживача, правові відносини останнього з банком фактично не є рівними).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/125540068 Постанова Верховного Суду від 12.02.2025 року у справі № 679/1103/23] ( вимога про нарахування та сплату відсотків (2-3% в день), які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509, ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права).

[[index.php?title=Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

== Див. також ==

* [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання]]
* [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]]

Стягнення боргу за онлайн кредитом

2025-11-06T11:40:34Z

Oksana.valkova: /* Нарахування штрафних санкцій без обмежень */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0&key=4/UMfPEGznhhfOo.ZiZDsrm5HdlycsFggkRbI1c Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про рекламу]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Закон України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закон України "Про споживче кредитування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України "Про електронну комерцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закон України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги"]
* [https://bank.gov.ua/ua/legislation Нормативні акти Національного Банку України]

== Загальні положення ==

==== Поняття "онлайн кредитування" ====
'''Креди́т''' — кошти й матеріальні цінності, що надаються кредитором у користування позичальнику на певний строк та під відсоток.

'''Онлайн-кредит''' — послуга, яку надають кредитодавці, коли можна взяти кредит, не спілкуючись з кредитором наживо, а за допомогою відправки заявки на оформлення кредиту через інтернет.

Кредитодавцями в онлайн-кредитах є мікрофінансові організації.

'''Мікрофінансова організація''' (далі - МФО) – це фінансова установа, що займається наданням мікрокредитів населенню за спрощеною схемою, а також малому і середньому бізнесу коштом залучення власних резервів.

Різниця між МФО та банком:

- в МФО процес оформлення кредитного договору набагато простіший та вимагає меншої кількості документів. В більшості МФО немає необхідності пред’явлення довідок про доходи, довідок з місця роботи, поручителів, заставного майна та інших документів, які підтверджували б кредитоспроможність позичальника. Кредити видаються при наявності тільки паспорта та РНОКПП;

- на відміну від банків, МФО надають послуги кредитування навіть особам з поганою кредитною історією;

- більшість МФО дає можливість отримати кредит онлайн і підписати договір без відвідування офісу;

- гроші в МФО можна отримати на коротші терміни, ніж в банках та на значно менші суми, і майже миттєво.

==== Вимоги до електронного договору ====
Отримання мікропозики за допомогою онлайн-сервісів є електронним правочином, що реалізується шляхом укладення електронного договору.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.

'''Договір''' - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D1%94%20%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%85%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%2C%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%96%D0%B2. (ст. 626 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України)).]

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D1%8C%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20(%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D0%B8)%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D1%94%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0. ст. 628 ЦК України).]

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 638 ЦК України], '''''договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.'''''

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8,%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B6%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. ст. 1046 ЦК України], за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%88%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%83%20%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%8F%D1%82%D1%8C%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D1%94%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%2C%20%D0%B0%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC%20%D1%94%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%2D%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B8. ч.1 ст.1047 ЦК України] договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – '''незалежно від суми '''.

На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%B2%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D1%83%20(%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8%20%D1%83%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%96%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%83%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B9%20%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%97%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC)%20%D1%83%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC. ч. 1 ст. 1049 ЦК України] позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%209.%20%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8 Ст. 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"] передбачено, що договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов’язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину:

* у паперовій формі; або
* у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"]; або
* у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text законодавством України про електронну комерцію].

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text ст. ст. 5, 15 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг"], електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб’єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закону України "Про електронну комерцію"] електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай, такі правила є невід’ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та '''без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено. '''

==== '''Укладення електронного договору''' ====
Договір «онлайн кредитування» фізично не підписується, однак він укладається шляхом підписання електронним цифровим підписом.

'''Електронний підпис''' - електронні дані, що додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text:~:text=15)%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%20%2D%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20%D1%8F%D0%BA%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%3B (п.15 ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги”)].

Кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text:~:text=%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%20%2D%20%D1%83%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%20%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%20%D1%96%20%D0%B1%D0%B0%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D1%96%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%3B (п.27 ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги”)].

Електронний договір укладається шляхом обміну електронними повідомленнями, підписується шляхом обміну електронними повідомленнями, моментом його підписання є використання:

1. Електронного підпису;

2. Електронного підпису одноразовим ідентифікатором;

3. Аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

== Відповідальність за невиконання умов електронного кредитного договору. Стягнення боргу за онлайн-кредитом ==

'''Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов’язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором.''' Повернення позики за електронним договором є обов’язковим.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 525 ЦК України]).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=525#Text:~:text=%D0%97%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%2D%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D1%97%D0%B2%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F. (ст. 526 ЦК України)].

У разі невиконання умов електронного кредитного договору, сума отриманого кредиту, проценти за користування ним та проценти за прострочення терміну повернення кредиту підлягають примусовому стягненню лише в судовому порядку.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022], затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX], припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%8E%2C%20%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8E%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%20%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%8E%20%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C%2C%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%94%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%20%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97)%3B (пп.3 п. 10'''-2''' розділ XIII прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження"])
|-
|
|}
== Порушення зі сторони МФО під час стягнення заборгованості ==

==== Порушення строків позовної давності ====
Загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) '''встановлюється тривалістю у три роки''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 257 ЦК України]).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=4.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D1%94%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96. ч. 4 ст. 267 ЦК України]).

Зазвичай кредитори звертаються до суду та надають розрахунок заборгованості за позикою з нарахуванням штрафних санкцій після закінчення строку дії договору. Але, МФО зазвичай готують позов на межі закінчення строків позовної давності, задля отримання максимальної суми від боржника внаслідок перерахунку пені за вказаний строк. При цьому, якщо позичальник почне здійснювати оплату кредиту із часом, усі кошти будуть перерахованими спочатку на погашення розміру пені, а потім вже основного боргу.

'''З урахуванням правової позиції, викладеної [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72150962 Великою Палатою Верховного Суду провадження 61-6св18, справа № 200/11343/14ц від 07.02.2018] загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20257.,%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. ст. 257 ЦК України]), а спеціальна позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) – тривалістю в один рік''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8%20(%D1%88%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96)%3B (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України]).

Також, слід зазначити, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, яка подана до винесення ним рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. ч. 3 ст. 267 ЦК України).]

==== Нарахування штрафних санкцій без обмежень ====
Звертаючись до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості, МФО без обмежень нараховують штрафні санкції у вигляді пені за неповернення отриманих у позику коштів, тоді як законом обмежений строк для вимог про стягнення пені.

В судовому порядку у боржника є можливість скоротити суму стягнення навіть до тіла позики, оскільки в більшості випадків фінансові установи зловживають своїм правом вимоги сплати пені за користування коштами, суттєво збільшуючи її розмір.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів»]" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text:~:text=5.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%BC%2C%20%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%87%D0%B8%20%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC. ч. 5 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів"], якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним.

Зважаючи на безпосереднє поширення Закону України «Про захист прав споживачів» на відносини про стягнення заборгованості за мікропозикою, у боржника є можливість визнати положення договору (якими передбачена відповідальність за порушення зобов’язань, тобто пеня та штрафи) недійсними.

Вимога про нарахування та сплату неустойки не відповідає передбаченим у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України] засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»], яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.
|}

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92120372 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19] (ВС зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Також ВС підкреслив, що в абзаці другому частині другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі).
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/112872788?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01 Постанова Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22] (Сумніви та припущення мають тлумачитися на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, як захист прав споживача, правові відносини останнього з банком фактично не є рівними).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/125540068 Постанова Верховного Суду від 12.02.2025 року у справі № 679/1103/23] ( вимога про нарахування та сплату відсотків (2-3% в день), які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509, ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права).

[[index.php?title=Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

== Див. також ==

* [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання]]
* [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]]

Стягнення боргу за онлайн кредитом

2025-11-06T11:38:39Z

Oksana.valkova: /* Порушення зі сторони МФО під час стягнення заборгованості */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0&key=4/UMfPEGznhhfOo.ZiZDsrm5HdlycsFggkRbI1c Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про рекламу]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Закон України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закон України "Про споживче кредитування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України "Про електронну комерцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закон України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги"]
* [https://bank.gov.ua/ua/legislation Нормативні акти Національного Банку України]

== Загальні положення ==

==== Поняття "онлайн кредитування" ====
'''Креди́т''' — кошти й матеріальні цінності, що надаються кредитором у користування позичальнику на певний строк та під відсоток.

'''Онлайн-кредит''' — послуга, яку надають кредитодавці, коли можна взяти кредит, не спілкуючись з кредитором наживо, а за допомогою відправки заявки на оформлення кредиту через інтернет.

Кредитодавцями в онлайн-кредитах є мікрофінансові організації.

'''Мікрофінансова організація''' (далі - МФО) – це фінансова установа, що займається наданням мікрокредитів населенню за спрощеною схемою, а також малому і середньому бізнесу коштом залучення власних резервів.

Різниця між МФО та банком:

- в МФО процес оформлення кредитного договору набагато простіший та вимагає меншої кількості документів. В більшості МФО немає необхідності пред’явлення довідок про доходи, довідок з місця роботи, поручителів, заставного майна та інших документів, які підтверджували б кредитоспроможність позичальника. Кредити видаються при наявності тільки паспорта та РНОКПП;

- на відміну від банків, МФО надають послуги кредитування навіть особам з поганою кредитною історією;

- більшість МФО дає можливість отримати кредит онлайн і підписати договір без відвідування офісу;

- гроші в МФО можна отримати на коротші терміни, ніж в банках та на значно менші суми, і майже миттєво.

==== Вимоги до електронного договору ====
Отримання мікропозики за допомогою онлайн-сервісів є електронним правочином, що реалізується шляхом укладення електронного договору.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.

'''Договір''' - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D1%94%20%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%85%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%2C%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%96%D0%B2. (ст. 626 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України)).]

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D1%8C%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20(%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D0%B8)%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D1%94%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0. ст. 628 ЦК України).]

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 638 ЦК України], '''''договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.'''''

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8,%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B6%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. ст. 1046 ЦК України], за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%88%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%83%20%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%8F%D1%82%D1%8C%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D1%94%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%2C%20%D0%B0%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC%20%D1%94%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%2D%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B8. ч.1 ст.1047 ЦК України] договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – '''незалежно від суми '''.

На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%B2%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D1%83%20(%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8%20%D1%83%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%96%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%83%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B9%20%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%97%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC)%20%D1%83%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC. ч. 1 ст. 1049 ЦК України] позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%209.%20%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8 Ст. 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"] передбачено, що договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов’язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину:

* у паперовій формі; або
* у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"]; або
* у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text законодавством України про електронну комерцію].

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text ст. ст. 5, 15 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг"], електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб’єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закону України "Про електронну комерцію"] електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай, такі правила є невід’ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та '''без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено. '''

==== '''Укладення електронного договору''' ====
Договір «онлайн кредитування» фізично не підписується, однак він укладається шляхом підписання електронним цифровим підписом.

'''Електронний підпис''' - електронні дані, що додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text:~:text=15)%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%20%2D%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20%D1%8F%D0%BA%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%3B (п.15 ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги”)].

Кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text:~:text=%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%20%2D%20%D1%83%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%20%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%20%D1%96%20%D0%B1%D0%B0%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D1%96%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%3B (п.27 ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги”)].

Електронний договір укладається шляхом обміну електронними повідомленнями, підписується шляхом обміну електронними повідомленнями, моментом його підписання є використання:

1. Електронного підпису;

2. Електронного підпису одноразовим ідентифікатором;

3. Аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

== Відповідальність за невиконання умов електронного кредитного договору. Стягнення боргу за онлайн-кредитом ==

'''Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов’язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором.''' Повернення позики за електронним договором є обов’язковим.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 525 ЦК України]).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=525#Text:~:text=%D0%97%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%2D%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D1%97%D0%B2%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F. (ст. 526 ЦК України)].

У разі невиконання умов електронного кредитного договору, сума отриманого кредиту, проценти за користування ним та проценти за прострочення терміну повернення кредиту підлягають примусовому стягненню лише в судовому порядку.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022], затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX], припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%8E%2C%20%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8E%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%20%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%8E%20%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C%2C%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%94%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%20%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97)%3B (пп.3 п. 10'''-2''' розділ XIII прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження"])
|-
|
|}
== Порушення зі сторони МФО під час стягнення заборгованості ==

==== Порушення строків позовної давності ====
Загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) '''встановлюється тривалістю у три роки''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 257 ЦК України]).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=4.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D1%94%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96. ч. 4 ст. 267 ЦК України]).

Зазвичай кредитори звертаються до суду та надають розрахунок заборгованості за позикою з нарахуванням штрафних санкцій після закінчення строку дії договору. Але, МФО зазвичай готують позов на межі закінчення строків позовної давності, задля отримання максимальної суми від боржника внаслідок перерахунку пені за вказаний строк. При цьому, якщо позичальник почне здійснювати оплату кредиту із часом, усі кошти будуть перерахованими спочатку на погашення розміру пені, а потім вже основного боргу.

'''З урахуванням правової позиції, викладеної [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72150962 Великою Палатою Верховного Суду провадження 61-6св18, справа № 200/11343/14ц від 07.02.2018] загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20257.,%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. ст. 257 ЦК України]), а спеціальна позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) – тривалістю в один рік''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8%20(%D1%88%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96)%3B (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України]).

Також, слід зазначити, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, яка подана до винесення ним рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. ч. 3 ст. 267 ЦК України).]

==== Нарахування штрафних санкцій без обмежень ====
* Звертаючись до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості, МФО без обмежень нараховують штрафні санкції у вигляді пені за неповернення отриманих у позику коштів, тоді як законом обмежений строк для вимог про стягнення пені.

В судовому порядку у боржника є можливість скоротити суму стягнення навіть до тіла позики, оскільки в більшості випадків фінансові установи зловживають своїм правом вимоги сплати пені за користування коштами, суттєво збільшуючи її розмір.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів»]" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text:~:text=5.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%BC%2C%20%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%87%D0%B8%20%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC. ч. 5 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів"], якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним.

Зважаючи на безпосереднє поширення Закону України «Про захист прав споживачів» на відносини про стягнення заборгованості за мікропозикою, у боржника є можливість визнати положення договору (якими передбачена відповідальність за порушення зобов’язань, тобто пеня та штрафи) недійсними.

Вимога про нарахування та сплату неустойки не відповідає передбаченим у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України] засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»], яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.
|}

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92120372 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19] (ВС зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Також ВС підкреслив, що в абзаці другому частині другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі).
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/112872788?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01 Постанова Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22] (Сумніви та припущення мають тлумачитися на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, як захист прав споживача, правові відносини останнього з банком фактично не є рівними).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/125540068 Постанова Верховного Суду від 12.02.2025 року у справі № 679/1103/23] ( вимога про нарахування та сплату відсотків (2-3% в день), які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509, ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права).

[[index.php?title=Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

== Див. також ==

* [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання]]
* [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]]

Стягнення боргу за онлайн кредитом

2025-11-06T09:06:41Z

Oksana.valkova: /* Порушення зі сторони мікрофінансових організацій під час стягнення заборгованості */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0&key=4/UMfPEGznhhfOo.ZiZDsrm5HdlycsFggkRbI1c Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про рекламу]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Закон України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закон України "Про споживче кредитування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України "Про електронну комерцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закон України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги"]
* [https://bank.gov.ua/ua/legislation Нормативні акти Національного Банку України]

== Загальні положення ==

==== Поняття "онлайн кредитування" ====
'''Креди́т''' — кошти й матеріальні цінності, що надаються кредитором у користування позичальнику на певний строк та під відсоток.

'''Онлайн-кредит''' — послуга, яку надають кредитодавці, коли можна взяти кредит, не спілкуючись з кредитором наживо, а за допомогою відправки заявки на оформлення кредиту через інтернет.

Кредитодавцями в онлайн-кредитах є мікрофінансові організації.

'''Мікрофінансова організація''' (далі - МФО) – це фінансова установа, що займається наданням мікрокредитів населенню за спрощеною схемою, а також малому і середньому бізнесу коштом залучення власних резервів.

Різниця між МФО та банком:

- в МФО процес оформлення кредитного договору набагато простіший та вимагає меншої кількості документів. В більшості МФО немає необхідності пред’явлення довідок про доходи, довідок з місця роботи, поручителів, заставного майна та інших документів, які підтверджували б кредитоспроможність позичальника. Кредити видаються при наявності тільки паспорта та РНОКПП;

- на відміну від банків, МФО надають послуги кредитування навіть особам з поганою кредитною історією;

- більшість МФО дає можливість отримати кредит онлайн і підписати договір без відвідування офісу;

- гроші в МФО можна отримати на коротші терміни, ніж в банках та на значно менші суми, і майже миттєво.

==== Вимоги до електронного договору ====
Отримання мікропозики за допомогою онлайн-сервісів є електронним правочином, що реалізується шляхом укладення електронного договору.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.

'''Договір''' - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D1%94%20%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%85%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%2C%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%96%D0%B2. (ст. 626 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України)).]

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D1%8C%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20(%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D0%B8)%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D1%94%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0. ст. 628 ЦК України).]

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 638 ЦК України], '''''договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.'''''

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8,%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B6%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. ст. 1046 ЦК України], за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%88%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%83%20%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%8F%D1%82%D1%8C%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D1%94%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%2C%20%D0%B0%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC%20%D1%94%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%2D%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B8. ч.1 ст.1047 ЦК України] договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – '''незалежно від суми '''.

На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%B2%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D1%83%20(%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8%20%D1%83%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%96%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%83%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B9%20%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%97%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC)%20%D1%83%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC. ч. 1 ст. 1049 ЦК України] позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%209.%20%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8 Ст. 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"] передбачено, що договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов’язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину:

* у паперовій формі; або
* у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"]; або
* у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text законодавством України про електронну комерцію].

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text ст. ст. 5, 15 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг"], електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб’єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закону України "Про електронну комерцію"] електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай, такі правила є невід’ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та '''без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено. '''

==== '''Укладення електронного договору''' ====
Договір «онлайн кредитування» фізично не підписується, однак він укладається шляхом підписання електронним цифровим підписом.

'''Електронний підпис''' - електронні дані, що додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text:~:text=15)%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%20%2D%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20%D1%8F%D0%BA%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%3B (п.15 ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги”)].

Кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text:~:text=%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%20%2D%20%D1%83%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%20%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%20%D1%96%20%D0%B1%D0%B0%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D1%96%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%3B (п.27 ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги”)].

Електронний договір укладається шляхом обміну електронними повідомленнями, підписується шляхом обміну електронними повідомленнями, моментом його підписання є використання:

1. Електронного підпису;

2. Електронного підпису одноразовим ідентифікатором;

3. Аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

== Відповідальність за невиконання умов електронного кредитного договору. Стягнення боргу за онлайн-кредитом ==

'''Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов’язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором.''' Повернення позики за електронним договором є обов’язковим.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 525 ЦК України]).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=525#Text:~:text=%D0%97%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%2D%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D1%97%D0%B2%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F. (ст. 526 ЦК України)].

У разі невиконання умов електронного кредитного договору, сума отриманого кредиту, проценти за користування ним та проценти за прострочення терміну повернення кредиту підлягають примусовому стягненню лише в судовому порядку.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022], затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX], припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%8E%2C%20%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8E%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%20%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%8E%20%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C%2C%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%94%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%20%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97)%3B (пп.3 п. 10'''-2''' розділ XIII прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження"])
|-
|
|}
== Порушення зі сторони МФО під час стягнення заборгованості ==

==== Порушення строків позовної давності ====
Загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) '''встановлюється тривалістю у три роки''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 257 ЦК України]).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=4.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D1%94%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96. ч. 4 ст. 267 ЦК України]).

Зазвичай кредитори звертаються до суду та надають розрахунок заборгованості за позикою з нарахуванням штрафних санкцій після закінчення строку дії договору. Але, МФО зазвичай готують позов на межі закінчення строків позовної давності, задля отримання максимальної суми від боржника внаслідок перерахунку пені за вказаний строк. При цьому, якщо позичальник почне здійснювати оплату кредиту із часом, усі кошти будуть перерахованими спочатку на погашення розміру пені, а потім вже основного боргу.

З урахуванням правової позиції, викладеної [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72150962 Великою Палатою Верховного Суду провадження 61-6св18, справа № 200/11343/14ц від 07.02.2018] загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20257.,%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. ст. 257 ЦК України]), а спеціальна позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) – тривалістю в один рік [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8%20(%D1%88%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96)%3B (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України]).

Також, слід зазначити, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, яка подана до винесення ним рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=3.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. ч. 3 ст. 267 ЦК України]).

* Звертаючись до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості, МФО без обмежень нараховують штрафні санкції у вигляді пені за неповернення отриманих у позику коштів, тоді як законом обмежений строк для вимог про стягнення пені.

В судовому порядку у боржника є можливість скоротити суму стягнення навіть до тіла позики, оскільки в більшості випадків фінансові установи зловживають своїм правом вимоги сплати пені за користування коштами, суттєво збільшуючи її розмір.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів»]" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text:~:text=5.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%BC%2C%20%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%87%D0%B8%20%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC. ч. 5 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів"], якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним.

Зважаючи на безпосереднє поширення Закону України «Про захист прав споживачів» на відносини про стягнення заборгованості за мікропозикою, у боржника є можливість визнати положення договору (якими передбачена відповідальність за порушення зобов’язань, тобто пеня та штрафи) недійсними.

Вимога про нарахування та сплату неустойки не відповідає передбаченим у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України] засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»], яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.
|}

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92120372 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19] (ВС зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Також ВС підкреслив, що в абзаці другому частині другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі).
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/112872788?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01 Постанова Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22] (Сумніви та припущення мають тлумачитися на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, як захист прав споживача, правові відносини останнього з банком фактично не є рівними).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/125540068 Постанова Верховного Суду від 12.02.2025 року у справі № 679/1103/23] ( вимога про нарахування та сплату відсотків (2-3% в день), які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509, ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права).

[[index.php?title=Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

== Див. також ==

* [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання]]
* [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]]

Стягнення боргу за онлайн кредитом

2025-11-06T08:59:08Z

Oksana.valkova: /* Порушення зі сторони мікрофінансових організацій під час стягнення заборгованості */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0&key=4/UMfPEGznhhfOo.ZiZDsrm5HdlycsFggkRbI1c Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про рекламу]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Закон України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закон України "Про споживче кредитування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України "Про електронну комерцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закон України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги"]
* [https://bank.gov.ua/ua/legislation Нормативні акти Національного Банку України]

== Загальні положення ==

==== Поняття "онлайн кредитування" ====
'''Креди́т''' — кошти й матеріальні цінності, що надаються кредитором у користування позичальнику на певний строк та під відсоток.

'''Онлайн-кредит''' — послуга, яку надають кредитодавці, коли можна взяти кредит, не спілкуючись з кредитором наживо, а за допомогою відправки заявки на оформлення кредиту через інтернет.

Кредитодавцями в онлайн-кредитах є мікрофінансові організації.

'''Мікрофінансова організація''' (далі - МФО) – це фінансова установа, що займається наданням мікрокредитів населенню за спрощеною схемою, а також малому і середньому бізнесу коштом залучення власних резервів.

Різниця між МФО та банком:

- в МФО процес оформлення кредитного договору набагато простіший та вимагає меншої кількості документів. В більшості МФО немає необхідності пред’явлення довідок про доходи, довідок з місця роботи, поручителів, заставного майна та інших документів, які підтверджували б кредитоспроможність позичальника. Кредити видаються при наявності тільки паспорта та РНОКПП;

- на відміну від банків, МФО надають послуги кредитування навіть особам з поганою кредитною історією;

- більшість МФО дає можливість отримати кредит онлайн і підписати договір без відвідування офісу;

- гроші в МФО можна отримати на коротші терміни, ніж в банках та на значно менші суми, і майже миттєво.

==== Вимоги до електронного договору ====
Отримання мікропозики за допомогою онлайн-сервісів є електронним правочином, що реалізується шляхом укладення електронного договору.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.

'''Договір''' - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D1%94%20%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%85%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%2C%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%96%D0%B2. (ст. 626 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України)).]

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D1%8C%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20(%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D0%B8)%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D1%94%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0. ст. 628 ЦК України).]

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 638 ЦК України], '''''договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.'''''

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8,%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B6%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. ст. 1046 ЦК України], за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%88%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%83%20%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%8F%D1%82%D1%8C%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D1%94%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%2C%20%D0%B0%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC%20%D1%94%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%2D%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B8. ч.1 ст.1047 ЦК України] договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – '''незалежно від суми '''.

На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%B2%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D1%83%20(%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8%20%D1%83%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%96%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%83%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B9%20%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%97%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC)%20%D1%83%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC. ч. 1 ст. 1049 ЦК України] позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%209.%20%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8 Ст. 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"] передбачено, що договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов’язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину:

* у паперовій формі; або
* у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"]; або
* у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text законодавством України про електронну комерцію].

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text ст. ст. 5, 15 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг"], електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб’єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закону України "Про електронну комерцію"] електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай, такі правила є невід’ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та '''без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено. '''

==== '''Укладення електронного договору''' ====
Договір «онлайн кредитування» фізично не підписується, однак він укладається шляхом підписання електронним цифровим підписом.

'''Електронний підпис''' - електронні дані, що додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text:~:text=15)%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%20%2D%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20%D1%8F%D0%BA%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%3B (п.15 ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги”)].

Кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text:~:text=%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%20%2D%20%D1%83%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%20%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%20%D1%96%20%D0%B1%D0%B0%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D1%96%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%3B (п.27 ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги”)].

Електронний договір укладається шляхом обміну електронними повідомленнями, підписується шляхом обміну електронними повідомленнями, моментом його підписання є використання:

1. Електронного підпису;

2. Електронного підпису одноразовим ідентифікатором;

3. Аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

== Відповідальність за невиконання умов електронного кредитного договору. Стягнення боргу за онлайн-кредитом ==

'''Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов’язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором.''' Повернення позики за електронним договором є обов’язковим.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 525 ЦК України]).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=525#Text:~:text=%D0%97%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%2D%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D1%97%D0%B2%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F. (ст. 526 ЦК України)].

У разі невиконання умов електронного кредитного договору, сума отриманого кредиту, проценти за користування ним та проценти за прострочення терміну повернення кредиту підлягають примусовому стягненню лише в судовому порядку.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022], затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX], припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%8E%2C%20%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8E%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%20%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%8E%20%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C%2C%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%94%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%20%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97)%3B (пп.3 п. 10'''-2''' розділ XIII прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження"])
|-
|
|}
== Порушення зі сторони мікрофінансових організацій під час стягнення заборгованості ==

==== Порушення строків позовної давності ====
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 257 ЦК України], загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові (ч[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=4.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D1%94%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96. . 4 ст. 267 ЦК України]).

Зазвичай кредитори звертаються до суду та надають розрахунок заборгованості за позикою з нарахуванням штрафних санкцій після закінчення строку дії договору. Але фінансові установи, як і банківські, зазвичай готують позов на межі закінчення строків позовної давності (три роки), задля отримання максимальної суми від боржника внаслідок перерахунку пені за вказаний строк. При цьому, якщо позичальник почне здійснювати оплату кредиту із часом, усі кошти будуть перерахованими спочатку на погашення розміру пені, а потім вже основного боргу.

З урахуванням правової позиції, викладеної [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72150962 Великою Палатою Верховного Суду провадження 61-6св18, справа № 200/11343/14ц від 07.02.2018] загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20257.,%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. ст. 257 ЦК України]), а спеціальна позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) – тривалістю в один рік [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8%20(%D1%88%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96)%3B (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України]).

Також, слід зазначити, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, яка подана до винесення ним рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=3.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. ч. 3 ст. 267 ЦК України]).

* Звертаючись до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості, МФО без обмежень нараховують штрафні санкції у вигляді пені за неповернення отриманих у позику коштів, тоді як законом обмежений строк для вимог про стягнення пені.

В судовому порядку у боржника є можливість скоротити суму стягнення навіть до тіла позики, оскільки в більшості випадків фінансові установи зловживають своїм правом вимоги сплати пені за користування коштами, суттєво збільшуючи її розмір.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів»]" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text:~:text=5.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%BC%2C%20%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%87%D0%B8%20%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC. ч. 5 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів"], якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним.

Зважаючи на безпосереднє поширення Закону України «Про захист прав споживачів» на відносини про стягнення заборгованості за мікропозикою, у боржника є можливість визнати положення договору (якими передбачена відповідальність за порушення зобов’язань, тобто пеня та штрафи) недійсними.

Вимога про нарахування та сплату неустойки не відповідає передбаченим у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України] засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»], яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.
|}

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92120372 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19] (ВС зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Також ВС підкреслив, що в абзаці другому частині другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі).
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/112872788?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01 Постанова Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22] (Сумніви та припущення мають тлумачитися на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, як захист прав споживача, правові відносини останнього з банком фактично не є рівними).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/125540068 Постанова Верховного Суду від 12.02.2025 року у справі № 679/1103/23] ( вимога про нарахування та сплату відсотків (2-3% в день), які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509, ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права).

[[index.php?title=Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

== Див. також ==

* [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання]]
* [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]]

Стягнення боргу за онлайн кредитом

2025-11-06T08:55:13Z

Oksana.valkova: /* Порушення зі сторони мікрофінансових організацій під час стягнення заборгованості */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0&key=4/UMfPEGznhhfOo.ZiZDsrm5HdlycsFggkRbI1c Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про рекламу]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Закон України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закон України "Про споживче кредитування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України "Про електронну комерцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закон України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги"]
* [https://bank.gov.ua/ua/legislation Нормативні акти Національного Банку України]

== Загальні положення ==

==== Поняття "онлайн кредитування" ====
'''Креди́т''' — кошти й матеріальні цінності, що надаються кредитором у користування позичальнику на певний строк та під відсоток.

'''Онлайн-кредит''' — послуга, яку надають кредитодавці, коли можна взяти кредит, не спілкуючись з кредитором наживо, а за допомогою відправки заявки на оформлення кредиту через інтернет.

Кредитодавцями в онлайн-кредитах є мікрофінансові організації.

'''Мікрофінансова організація''' (далі - МФО) – це фінансова установа, що займається наданням мікрокредитів населенню за спрощеною схемою, а також малому і середньому бізнесу коштом залучення власних резервів.

Різниця між МФО та банком:

- в МФО процес оформлення кредитного договору набагато простіший та вимагає меншої кількості документів. В більшості МФО немає необхідності пред’явлення довідок про доходи, довідок з місця роботи, поручителів, заставного майна та інших документів, які підтверджували б кредитоспроможність позичальника. Кредити видаються при наявності тільки паспорта та РНОКПП;

- на відміну від банків, МФО надають послуги кредитування навіть особам з поганою кредитною історією;

- більшість МФО дає можливість отримати кредит онлайн і підписати договір без відвідування офісу;

- гроші в МФО можна отримати на коротші терміни, ніж в банках та на значно менші суми, і майже миттєво.

==== Вимоги до електронного договору ====
Отримання мікропозики за допомогою онлайн-сервісів є електронним правочином, що реалізується шляхом укладення електронного договору.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.

'''Договір''' - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D1%94%20%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%85%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%2C%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%96%D0%B2. (ст. 626 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України)).]

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D1%8C%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20(%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D0%B8)%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D1%94%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0. ст. 628 ЦК України).]

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 638 ЦК України], '''''договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.'''''

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8,%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B6%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. ст. 1046 ЦК України], за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%88%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%83%20%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%8F%D1%82%D1%8C%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D1%94%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%2C%20%D0%B0%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC%20%D1%94%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%2D%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B8. ч.1 ст.1047 ЦК України] договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – '''незалежно від суми '''.

На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%B2%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D1%83%20(%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8%20%D1%83%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%96%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%83%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B9%20%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%97%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC)%20%D1%83%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC. ч. 1 ст. 1049 ЦК України] позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%209.%20%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8 Ст. 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"] передбачено, що договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов’язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину:

* у паперовій формі; або
* у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"]; або
* у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text законодавством України про електронну комерцію].

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text ст. ст. 5, 15 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг"], електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб’єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закону України "Про електронну комерцію"] електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай, такі правила є невід’ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та '''без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено. '''

==== '''Укладення електронного договору''' ====
Договір «онлайн кредитування» фізично не підписується, однак він укладається шляхом підписання електронним цифровим підписом.

'''Електронний підпис''' - електронні дані, що додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text:~:text=15)%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%20%2D%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20%D1%8F%D0%BA%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%3B (п.15 ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги”)].

Кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text:~:text=%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%20%2D%20%D1%83%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%20%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%20%D1%96%20%D0%B1%D0%B0%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D1%96%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%3B (п.27 ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги”)].

Електронний договір укладається шляхом обміну електронними повідомленнями, підписується шляхом обміну електронними повідомленнями, моментом його підписання є використання:

1. Електронного підпису;

2. Електронного підпису одноразовим ідентифікатором;

3. Аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

== Відповідальність за невиконання умов електронного кредитного договору. Стягнення боргу за онлайн-кредитом ==

'''Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов’язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором.''' Повернення позики за електронним договором є обов’язковим.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 525 ЦК України]).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=525#Text:~:text=%D0%97%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%2D%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D1%97%D0%B2%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F. (ст. 526 ЦК України)].

У разі невиконання умов електронного кредитного договору, сума отриманого кредиту, проценти за користування ним та проценти за прострочення терміну повернення кредиту підлягають примусовому стягненню лише в судовому порядку.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022], затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX], припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%8E%2C%20%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8E%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%20%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%8E%20%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C%2C%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%94%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%20%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97)%3B (пп.3 п. 10'''-2''' розділ XIII прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження"])
|-
|
|}
== Порушення зі сторони мікрофінансових організацій під час стягнення заборгованості ==
* <blockquote>Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 257 ЦК України], загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки.</blockquote>
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=4.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D1%94%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96. Ч. 4 ст. 267 ЦК України] передбачається: сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові.

Зазвичай кредитори звертаються до суду та надають розрахунок заборгованості за позикою з нарахуванням штрафних санкцій після закінчення строку дії договору. Але фінансові установи, як і банківські, зазвичай готують позов на межі закінчення строків позовної давності (три роки), задля отримання максимальної суми від боржника внаслідок перерахунку пені за вказаний строк. При цьому, якщо позичальник почне здійснювати оплату кредиту із часом, усі кошти будуть перерахованими спочатку на погашення розміру пені, а потім вже основного боргу.

З урахуванням правової позиції, викладеної [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72150962 Великою Палатою Верховного Суду провадження 61-6св18, справа № 200/11343/14ц від 07.02.2018] загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20257.,%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. ст. 257 ЦК України]), а спеціальна позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) – тривалістю в один рік [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8%20(%D1%88%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96)%3B (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України]).

Також, слід зазначити, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, яка подана до винесення ним рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=3.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. ч. 3 ст. 267 ЦК України]).

* Звертаючись до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості, МФО без обмежень нараховують штрафні санкції у вигляді пені за неповернення отриманих у позику коштів, тоді як законом обмежений строк для вимог про стягнення пені.

В судовому порядку у боржника є можливість скоротити суму стягнення навіть до тіла позики, оскільки в більшості випадків фінансові установи зловживають своїм правом вимоги сплати пені за користування коштами, суттєво збільшуючи її розмір.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів»]" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text:~:text=5.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%BC%2C%20%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%87%D0%B8%20%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC. ч. 5 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів"], якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним.

Зважаючи на безпосереднє поширення Закону України «Про захист прав споживачів» на відносини про стягнення заборгованості за мікропозикою, у боржника є можливість визнати положення договору (якими передбачена відповідальність за порушення зобов’язань, тобто пеня та штрафи) недійсними.

Вимога про нарахування та сплату неустойки не відповідає передбаченим у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України] засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»], яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.
|}

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92120372 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19] (ВС зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Також ВС підкреслив, що в абзаці другому частині другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі).
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/112872788?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01 Постанова Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22] (Сумніви та припущення мають тлумачитися на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, як захист прав споживача, правові відносини останнього з банком фактично не є рівними).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/125540068 Постанова Верховного Суду від 12.02.2025 року у справі № 679/1103/23] ( вимога про нарахування та сплату відсотків (2-3% в день), які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509, ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права).

[[index.php?title=Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

== Див. також ==

* [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання]]
* [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]]

Стягнення боргу за онлайн кредитом

2025-11-06T08:52:35Z

Oksana.valkova: /* Відповідальність за невиконання умов електронного кредитного договору. Стягнення боргу за онлайн-кредитом */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0&key=4/UMfPEGznhhfOo.ZiZDsrm5HdlycsFggkRbI1c Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про рекламу]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Закон України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закон України "Про споживче кредитування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України "Про електронну комерцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закон України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги"]
* [https://bank.gov.ua/ua/legislation Нормативні акти Національного Банку України]

== Загальні положення ==

==== Поняття "онлайн кредитування" ====
'''Креди́т''' — кошти й матеріальні цінності, що надаються кредитором у користування позичальнику на певний строк та під відсоток.

'''Онлайн-кредит''' — послуга, яку надають кредитодавці, коли можна взяти кредит, не спілкуючись з кредитором наживо, а за допомогою відправки заявки на оформлення кредиту через інтернет.

Кредитодавцями в онлайн-кредитах є мікрофінансові організації.

'''Мікрофінансова організація''' (далі - МФО) – це фінансова установа, що займається наданням мікрокредитів населенню за спрощеною схемою, а також малому і середньому бізнесу коштом залучення власних резервів.

Різниця між МФО та банком:

- в МФО процес оформлення кредитного договору набагато простіший та вимагає меншої кількості документів. В більшості МФО немає необхідності пред’явлення довідок про доходи, довідок з місця роботи, поручителів, заставного майна та інших документів, які підтверджували б кредитоспроможність позичальника. Кредити видаються при наявності тільки паспорта та РНОКПП;

- на відміну від банків, МФО надають послуги кредитування навіть особам з поганою кредитною історією;

- більшість МФО дає можливість отримати кредит онлайн і підписати договір без відвідування офісу;

- гроші в МФО можна отримати на коротші терміни, ніж в банках та на значно менші суми, і майже миттєво.

==== Вимоги до електронного договору ====
Отримання мікропозики за допомогою онлайн-сервісів є електронним правочином, що реалізується шляхом укладення електронного договору.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.

'''Договір''' - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D1%94%20%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%85%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%2C%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%96%D0%B2. (ст. 626 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України)).]

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D1%8C%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20(%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D0%B8)%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D1%94%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0. ст. 628 ЦК України).]

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 638 ЦК України], '''''договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.'''''

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8,%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B6%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. ст. 1046 ЦК України], за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%88%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%83%20%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%8F%D1%82%D1%8C%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D1%94%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%2C%20%D0%B0%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC%20%D1%94%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%2D%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B8. ч.1 ст.1047 ЦК України] договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – '''незалежно від суми '''.

На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%B2%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D1%83%20(%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8%20%D1%83%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%96%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%83%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B9%20%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%97%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC)%20%D1%83%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC. ч. 1 ст. 1049 ЦК України] позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%209.%20%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8 Ст. 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"] передбачено, що договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов’язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину:

* у паперовій формі; або
* у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"]; або
* у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text законодавством України про електронну комерцію].

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text ст. ст. 5, 15 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг"], електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб’єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закону України "Про електронну комерцію"] електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай, такі правила є невід’ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та '''без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено. '''

==== '''Укладення електронного договору''' ====
Договір «онлайн кредитування» фізично не підписується, однак він укладається шляхом підписання електронним цифровим підписом.

'''Електронний підпис''' - електронні дані, що додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text:~:text=15)%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%20%2D%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20%D1%8F%D0%BA%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%3B (п.15 ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги”)].

Кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text:~:text=%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%20%2D%20%D1%83%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%20%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%20%D1%96%20%D0%B1%D0%B0%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D1%96%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%3B (п.27 ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги”)].

Електронний договір укладається шляхом обміну електронними повідомленнями, підписується шляхом обміну електронними повідомленнями, моментом його підписання є використання:

1. Електронного підпису;

2. Електронного підпису одноразовим ідентифікатором;

3. Аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

== Відповідальність за невиконання умов електронного кредитного договору. Стягнення боргу за онлайн-кредитом ==

'''Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов’язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором.''' Повернення позики за електронним договором є обов’язковим.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 525 ЦК України]).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=525#Text:~:text=%D0%97%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%2D%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D1%97%D0%B2%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F. (ст. 526 ЦК України)].

У разі невиконання умов електронного кредитного договору, сума отриманого кредиту, проценти за користування ним та проценти за прострочення терміну повернення кредиту підлягають примусовому стягненню лише в судовому порядку.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022], затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX], припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%8E%2C%20%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8E%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%20%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%8E%20%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C%2C%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%94%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%20%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97)%3B (пп.3 п. 10'''-2''' розділ XIII прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження"])
|-
|
|}
== Порушення зі сторони мікрофінансових організацій під час стягнення заборгованості ==
* Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 257 ЦК України], загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=4.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D1%94%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96. Частиною 4 ст. 267 ЦК України] передбачається: сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові.

Зазвичай кредитори звертаються до суду та надають розрахунок заборгованості за позикою з нарахуванням штрафних санкцій після закінчення строку дії договору. Але фінансові установи, як і банківські, зазвичай готують позов на межі закінчення строків позовної давності (три роки), задля отримання максимальної суми від боржника внаслідок перерахунку пені за вказаний строк. При цьому, якщо позичальник почне здійснювати оплату кредиту із часом, усі кошти будуть перерахованими спочатку на погашення розміру пені, а потім вже основного боргу.

З урахуванням правової позиції, викладеної [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72150962 Великою Палатою Верховного Суду провадження 61-6св18, справа № 200/11343/14ц від 07.02.2018] загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20257.,%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. ст. 257 ЦК України]), а спеціальна позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) – тривалістю в один рік [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8%20(%D1%88%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96)%3B (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України]).

Також, слід зазначити, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, яка подана до винесення ним рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=3.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. ч. 3 ст. 267 ЦК України]).

* Звертаючись до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості, МФО без обмежень нараховують штрафні санкції у вигляді пені за неповернення отриманих у позику коштів, тоді як законом обмежений строк для вимог про стягнення пені.

В судовому порядку у боржника є можливість скоротити суму стягнення навіть до тіла позики, оскільки в більшості випадків фінансові установи зловживають своїм правом вимоги сплати пені за користування коштами, суттєво збільшуючи її розмір.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів»]" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text:~:text=5.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%BC%2C%20%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%87%D0%B8%20%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC. ч. 5 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів"], якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним.

Зважаючи на безпосереднє поширення Закону України «Про захист прав споживачів» на відносини про стягнення заборгованості за мікропозикою, у боржника є можливість визнати положення договору (якими передбачена відповідальність за порушення зобов’язань, тобто пеня та штрафи) недійсними.

Вимога про нарахування та сплату неустойки не відповідає передбаченим у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України] засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»], яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.
|}

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92120372 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19] (ВС зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Також ВС підкреслив, що в абзаці другому частині другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі).
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/112872788?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01 Постанова Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22] (Сумніви та припущення мають тлумачитися на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, як захист прав споживача, правові відносини останнього з банком фактично не є рівними).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/125540068 Постанова Верховного Суду від 12.02.2025 року у справі № 679/1103/23] ( вимога про нарахування та сплату відсотків (2-3% в день), які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509, ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права).

[[index.php?title=Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

== Див. також ==

* [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання]]
* [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]]

Стягнення боргу за онлайн кредитом

2025-11-06T08:47:16Z

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0&key=4/UMfPEGznhhfOo.ZiZDsrm5HdlycsFggkRbI1c Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про рекламу]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Закон України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закон України "Про споживче кредитування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України "Про електронну комерцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закон України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги"]
* [https://bank.gov.ua/ua/legislation Нормативні акти Національного Банку України]

== Загальні положення ==

==== Поняття "онлайн кредитування" ====
'''Креди́т''' — кошти й матеріальні цінності, що надаються кредитором у користування позичальнику на певний строк та під відсоток.

'''Онлайн-кредит''' — послуга, яку надають кредитодавці, коли можна взяти кредит, не спілкуючись з кредитором наживо, а за допомогою відправки заявки на оформлення кредиту через інтернет.

Кредитодавцями в онлайн-кредитах є мікрофінансові організації.

'''Мікрофінансова організація''' (далі - МФО) – це фінансова установа, що займається наданням мікрокредитів населенню за спрощеною схемою, а також малому і середньому бізнесу коштом залучення власних резервів.

Різниця між МФО та банком:

- в МФО процес оформлення кредитного договору набагато простіший та вимагає меншої кількості документів. В більшості МФО немає необхідності пред’явлення довідок про доходи, довідок з місця роботи, поручителів, заставного майна та інших документів, які підтверджували б кредитоспроможність позичальника. Кредити видаються при наявності тільки паспорта та РНОКПП;

- на відміну від банків, МФО надають послуги кредитування навіть особам з поганою кредитною історією;

- більшість МФО дає можливість отримати кредит онлайн і підписати договір без відвідування офісу;

- гроші в МФО можна отримати на коротші терміни, ніж в банках та на значно менші суми, і майже миттєво.

==== Вимоги до електронного договору ====
Отримання мікропозики за допомогою онлайн-сервісів є електронним правочином, що реалізується шляхом укладення електронного договору.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.

'''Договір''' - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D1%94%20%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%85%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%2C%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%96%D0%B2. (ст. 626 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України)).]

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D1%8C%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20(%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D0%B8)%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D1%94%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0. ст. 628 ЦК України).]

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 638 ЦК України], '''''договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.'''''

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8,%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B6%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. ст. 1046 ЦК України], за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%88%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%83%20%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%8F%D1%82%D1%8C%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D1%94%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%2C%20%D0%B0%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC%20%D1%94%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%2D%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B8. ч.1 ст.1047 ЦК України] договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – '''незалежно від суми '''.

На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%B2%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D1%83%20(%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8%20%D1%83%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%96%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%83%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B9%20%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%97%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC)%20%D1%83%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC. ч. 1 ст. 1049 ЦК України] позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%209.%20%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8 Ст. 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"] передбачено, що договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов’язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину:

* у паперовій формі; або
* у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"]; або
* у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text законодавством України про електронну комерцію].

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text ст. ст. 5, 15 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг"], електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб’єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закону України "Про електронну комерцію"] електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай, такі правила є невід’ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та '''без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено. '''

==== '''Укладення електронного договору''' ====
Договір «онлайн кредитування» фізично не підписується, однак він укладається шляхом підписання електронним цифровим підписом.

'''Електронний підпис''' - електронні дані, що додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text:~:text=15)%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%20%2D%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20%D1%8F%D0%BA%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%3B (п.15 ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги”)].

Кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text:~:text=%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%20%2D%20%D1%83%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%20%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%20%D1%96%20%D0%B1%D0%B0%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D1%96%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%3B (п.27 ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги”)].

Електронний договір укладається шляхом обміну електронними повідомленнями, підписується шляхом обміну електронними повідомленнями, моментом його підписання є використання:

1. Електронного підпису;

2. Електронного підпису одноразовим ідентифікатором;

3. Аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

== Відповідальність за невиконання умов електронного кредитного договору. Стягнення боргу за онлайн-кредитом ==

'''Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов’язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором.''' Повернення позики за електронним договором є обов’язковим.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 525 ЦК України]).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=525#Text:~:text=%D0%97%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%2D%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D1%97%D0%B2%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F. (ст. 526 ЦК України)].

У разі невиконання умов електронного кредитного договору, сума отриманого кредиту, проценти за користування ним та проценти за прострочення терміну повернення кредиту підлягають примусовому стягненню лише в судовому порядку.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022], затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX], припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (пункт 10'''-2''' розділ XIII прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження"])
|-
|
|}
== Порушення зі сторони мікрофінансових організацій під час стягнення заборгованості ==
* Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 257 ЦК України], загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=4.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D1%94%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96. Частиною 4 ст. 267 ЦК України] передбачається: сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові.

Зазвичай кредитори звертаються до суду та надають розрахунок заборгованості за позикою з нарахуванням штрафних санкцій після закінчення строку дії договору. Але фінансові установи, як і банківські, зазвичай готують позов на межі закінчення строків позовної давності (три роки), задля отримання максимальної суми від боржника внаслідок перерахунку пені за вказаний строк. При цьому, якщо позичальник почне здійснювати оплату кредиту із часом, усі кошти будуть перерахованими спочатку на погашення розміру пені, а потім вже основного боргу.

З урахуванням правової позиції, викладеної [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72150962 Великою Палатою Верховного Суду провадження 61-6св18, справа № 200/11343/14ц від 07.02.2018] загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20257.,%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. ст. 257 ЦК України]), а спеціальна позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) – тривалістю в один рік [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8%20(%D1%88%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96)%3B (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України]).

Також, слід зазначити, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, яка подана до винесення ним рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=3.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. ч. 3 ст. 267 ЦК України]).

* Звертаючись до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості, МФО без обмежень нараховують штрафні санкції у вигляді пені за неповернення отриманих у позику коштів, тоді як законом обмежений строк для вимог про стягнення пені.

В судовому порядку у боржника є можливість скоротити суму стягнення навіть до тіла позики, оскільки в більшості випадків фінансові установи зловживають своїм правом вимоги сплати пені за користування коштами, суттєво збільшуючи її розмір.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів»]" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text:~:text=5.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%BC%2C%20%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%87%D0%B8%20%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC. ч. 5 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів"], якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним.

Зважаючи на безпосереднє поширення Закону України «Про захист прав споживачів» на відносини про стягнення заборгованості за мікропозикою, у боржника є можливість визнати положення договору (якими передбачена відповідальність за порушення зобов’язань, тобто пеня та штрафи) недійсними.

Вимога про нарахування та сплату неустойки не відповідає передбаченим у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України] засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»], яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.
|}

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92120372 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19] (ВС зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Також ВС підкреслив, що в абзаці другому частині другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі).
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/112872788?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01 Постанова Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22] (Сумніви та припущення мають тлумачитися на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, як захист прав споживача, правові відносини останнього з банком фактично не є рівними).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/125540068 Постанова Верховного Суду від 12.02.2025 року у справі № 679/1103/23] ( вимога про нарахування та сплату відсотків (2-3% в день), які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509, ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права).

[[index.php?title=Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

== Див. також ==

* [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання]]
* [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]]

Стягнення боргу за онлайн кредитом

2025-11-06T08:39:43Z

Oksana.valkova: /* Загальні положення */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0&key=4/UMfPEGznhhfOo.ZiZDsrm5HdlycsFggkRbI1c Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про рекламу]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Закон України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закон України "Про споживче кредитування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України "Про електронну комерцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закон України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги"]
* [https://bank.gov.ua/ua/legislation Нормативні акти Національного Банку України]

== Загальні положення ==

==== Поняття "онлайн кредитування" ====
'''Креди́т''' — кошти й матеріальні цінності, що надаються кредитором у користування позичальнику на певний строк та під відсоток.

'''Онлайн-кредит''' — послуга, яку надають кредитодавці, коли можна взяти кредит, не спілкуючись з кредитором наживо, а за допомогою відправки заявки на оформлення кредиту через інтернет.

Кредитодавцями в онлайн-кредитах є мікрофінансові організації.

'''Мікрофінансова організація''' (далі - МФО) – це фінансова установа, що займається наданням мікрокредитів населенню за спрощеною схемою, а також малому і середньому бізнесу коштом залучення власних резервів.

Різниця між МФО та банком:

- в МФО процес оформлення кредитного договору набагато простіший та вимагає меншої кількості документів. В більшості МФО немає необхідності пред’явлення довідок про доходи, довідок з місця роботи, поручителів, заставного майна та інших документів, які підтверджували б кредитоспроможність позичальника. Кредити видаються при наявності тільки паспорта та РНОКПП;

- на відміну від банків, МФО надають послуги кредитування навіть особам з поганою кредитною історією;

- більшість МФО дає можливість отримати кредит онлайн і підписати договір без відвідування офісу;

- гроші в МФО можна отримати на коротші терміни, ніж в банках та на значно менші суми, і майже миттєво.

==== Вимоги до електронного договору ====
Отримання мікропозики за допомогою онлайн-сервісів є електронним правочином, що реалізується шляхом укладення електронного договору.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.

'''Договір''' - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D1%94%20%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%85%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%2C%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%96%D0%B2. (ст. 626 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України)).]

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D1%8C%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20(%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D0%B8)%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D1%94%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0. ст. 628 ЦК України).]

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 638 ЦК України], '''''договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.'''''

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8,%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B6%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. ст. 1046 ЦК України], за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%88%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%83%20%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%8F%D1%82%D1%8C%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D1%94%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%2C%20%D0%B0%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC%20%D1%94%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%2D%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B8. ч.1 ст.1047 ЦК України] договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – '''незалежно від суми '''.

На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%B2%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D1%83%20(%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8%20%D1%83%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%96%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%83%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B9%20%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%97%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC)%20%D1%83%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC. ч. 1 ст. 1049 ЦК України] позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%209.%20%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8 Ст. 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"] передбачено, що договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов’язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину:

* у паперовій формі; або
* у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"]; або
* у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text законодавством України про електронну комерцію].

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text ст. ст. 5, 15 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг"], електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб’єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закону України "Про електронну комерцію"] електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай, такі правила є невід’ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та '''без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено. '''

==== '''Укладення електронного договору''' ====
Договір «онлайн кредитування» фізично не підписується, однак він укладається шляхом підписання електронним цифровим підписом.

'''Електронний підпис''' - електронні дані, що додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text:~:text=15)%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%20%2D%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20%D1%8F%D0%BA%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%3B (п.15 ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги”)]

Кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text:~:text=%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%20%2D%20%D1%83%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%20%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%20%D1%96%20%D0%B1%D0%B0%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D1%96%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%3B (п.27 ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги”)]

Електронний договір укладається шляхом обміну електронними повідомленнями, підписується шляхом обміну електронними повідомленнями, моментом його підписання є використання:

1. Електронного підпису;

2. Електронного підпису одноразовим ідентифікатором;

3. Аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

== Відповідальність за невиконання умов електронного кредитного договору. Стягнення боргу за онлайн-кредитом ==

Укладення онлайн кредитів знаходиться в рамках правового поля України. '''Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов’язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором.''' Повернення позики за електронним договором є обов’язковим.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 525 ЦК України], одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 526 ЦК України].

У разі невиконання умов електронного кредитного договору, сума отриманого кредиту, проценти за користування ним та проценти за прострочення терміну повернення кредиту, підлягають примусовому стягненню в судовому порядку (відкриття виконавчого провадження, арешт майна та банківських рахунків, звернення стягнення на частину офіційного доходу).

'''На підставі аналізу усталеної судової практики примусовий порядок стягнення коштів передбачений лише шляхом звернення до суду із відповідним позовом мікрофінансової установи.'''

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022], затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX], припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (пункт 10'''-2''' розділ XIII прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження"])
|-
|
|}
== Порушення зі сторони мікрофінансових організацій під час стягнення заборгованості ==
* Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 257 ЦК України], загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=4.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D1%94%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96. Частиною 4 ст. 267 ЦК України] передбачається: сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові.

Зазвичай кредитори звертаються до суду та надають розрахунок заборгованості за позикою з нарахуванням штрафних санкцій після закінчення строку дії договору. Але фінансові установи, як і банківські, зазвичай готують позов на межі закінчення строків позовної давності (три роки), задля отримання максимальної суми від боржника внаслідок перерахунку пені за вказаний строк. При цьому, якщо позичальник почне здійснювати оплату кредиту із часом, усі кошти будуть перерахованими спочатку на погашення розміру пені, а потім вже основного боргу.

З урахуванням правової позиції, викладеної [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72150962 Великою Палатою Верховного Суду провадження 61-6св18, справа № 200/11343/14ц від 07.02.2018] загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20257.,%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. ст. 257 ЦК України]), а спеціальна позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) – тривалістю в один рік [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8%20(%D1%88%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96)%3B (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України]).

Також, слід зазначити, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, яка подана до винесення ним рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=3.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. ч. 3 ст. 267 ЦК України]).

* Звертаючись до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості, МФО без обмежень нараховують штрафні санкції у вигляді пені за неповернення отриманих у позику коштів, тоді як законом обмежений строк для вимог про стягнення пені.

В судовому порядку у боржника є можливість скоротити суму стягнення навіть до тіла позики, оскільки в більшості випадків фінансові установи зловживають своїм правом вимоги сплати пені за користування коштами, суттєво збільшуючи її розмір.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів»]" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text:~:text=5.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%BC%2C%20%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%87%D0%B8%20%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC. ч. 5 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів"], якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним.

Зважаючи на безпосереднє поширення Закону України «Про захист прав споживачів» на відносини про стягнення заборгованості за мікропозикою, у боржника є можливість визнати положення договору (якими передбачена відповідальність за порушення зобов’язань, тобто пеня та штрафи) недійсними.

Вимога про нарахування та сплату неустойки не відповідає передбаченим у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України] засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»], яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.
|}

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92120372 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19] (ВС зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Також ВС підкреслив, що в абзаці другому частині другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі).
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/112872788?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01 Постанова Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22] (Сумніви та припущення мають тлумачитися на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, як захист прав споживача, правові відносини останнього з банком фактично не є рівними).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/125540068 Постанова Верховного Суду від 12.02.2025 року у справі № 679/1103/23] ( вимога про нарахування та сплату відсотків (2-3% в день), які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509, ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права).

[[index.php?title=Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

== Див. також ==

* [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання]]
* [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]]

Стягнення боргу за онлайн кредитом

2025-11-06T08:35:45Z

Oksana.valkova: /* Поняття «онлайн кредитування» */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0&key=4/UMfPEGznhhfOo.ZiZDsrm5HdlycsFggkRbI1c Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про рекламу]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Закон України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закон України "Про споживче кредитування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України "Про електронну комерцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закон України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги"]
* [https://bank.gov.ua/ua/legislation Нормативні акти Національного Банку України]

== Загальні положення ==

==== Поняття "онлайн кредитування" ====
'''Креди́т''' — кошти й матеріальні цінності, що надаються кредитором у користування позичальнику на певний строк та під відсоток.

'''Онлайн-кредит''' — послуга, яку надають кредитодавці, коли можна взяти кредит, не спілкуючись з кредитором наживо, а за допомогою відправки заявки на оформлення кредиту через інтернет.

Кредитодавцями в онлайн-кредитах є мікрофінансові організації.

'''Мікрофінансова організація''' (далі - МФО) – це фінансова установа, що займається наданням мікрокредитів населенню за спрощеною схемою, а також малому і середньому бізнесу коштом залучення власних резервів.

Різниця між МФО та банком:

- в МФО процес оформлення кредитного договору набагато простіший та вимагає меншої кількості документів. В більшості МФО немає необхідності пред’явлення довідок про доходи, довідок з місця роботи, поручителів, заставного майна та інших документів, які підтверджували б кредитоспроможність позичальника. Кредити видаються при наявності тільки паспорта та РНОКПП;

- на відміну від банків, МФО надають послуги кредитування навіть особам з поганою кредитною історією;

- більшість МФО дає можливість отримати кредит онлайн і підписати договір без відвідування офісу;

- гроші в МФО можна отримати на коротші терміни, ніж в банках та на значно менші суми, і майже миттєво.

'''Укладення електронного договору'''

Отримання мікропозики за допомогою онлайн-сервісів є електронним правочином, що реалізується шляхом укладення електронного договору.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.

'''Договір''' - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D1%94%20%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%85%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%2C%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%96%D0%B2. (ст. 626 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України)).]

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D1%8C%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20(%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D0%B8)%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D1%94%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0. ст. 628 ЦК України).]

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 638 ЦК України], '''''договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.'''''

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8,%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B6%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. ст. 1046 ЦК України], за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%88%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%83%20%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%8F%D1%82%D1%8C%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D1%94%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%2C%20%D0%B0%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC%20%D1%94%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%2D%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B8. ч.1 ст.1047 ЦК України] договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – '''незалежно від суми '''.

На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%B2%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D1%83%20(%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8%20%D1%83%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%96%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%83%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B9%20%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%97%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC)%20%D1%83%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC. ч. 1 ст. 1049 ЦК України] позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%209.%20%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8 Ст. 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"] передбачено, що договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов’язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину:

* у паперовій формі; або
* у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"]; або
* у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text законодавством України про електронну комерцію].

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text ст. ст. 5, 15 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг"], електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб’єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закону України "Про електронну комерцію"] електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай, такі правила є невід’ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та '''без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено. '''

== Відповідальність за невиконання умов електронного кредитного договору. Стягнення боргу за онлайн-кредитом ==

Договір «онлайн кредитування» фізично не підписується, однак він укладається шляхом підписання електронним цифровим підписом.

'''Електронний підпис''' - електронні дані, що додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text:~:text=15)%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%20%2D%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20%D1%8F%D0%BA%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%3B (п.15 ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги”)]

Кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text:~:text=%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%20%2D%20%D1%83%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%20%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%20%D1%96%20%D0%B1%D0%B0%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D1%96%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%3B (п.27 ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги”)]

Електронний договір укладається шляхом обміну електронними повідомленнями, підписується шляхом обміну електронними повідомленнями, моментом його підписання є використання:

1. Електронного підпису;

2. Електронного підпису одноразовим ідентифікатором;

3. Аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладення онлайн кредитів знаходиться в рамках правового поля України. '''Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов’язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором.''' Повернення позики за електронним договором є обов’язковим.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 525 ЦК України], одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 526 ЦК України].

У разі невиконання умов електронного кредитного договору, сума отриманого кредиту, проценти за користування ним та проценти за прострочення терміну повернення кредиту, підлягають примусовому стягненню в судовому порядку (відкриття виконавчого провадження, арешт майна та банківських рахунків, звернення стягнення на частину офіційного доходу).

'''На підставі аналізу усталеної судової практики примусовий порядок стягнення коштів передбачений лише шляхом звернення до суду із відповідним позовом мікрофінансової установи.'''

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022], затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX], припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (пункт 10'''-2''' розділ XIII прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження"])
|-
|
|}
== Порушення зі сторони мікрофінансових організацій під час стягнення заборгованості ==
* Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 257 ЦК України], загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=4.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D1%94%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96. Частиною 4 ст. 267 ЦК України] передбачається: сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові.

Зазвичай кредитори звертаються до суду та надають розрахунок заборгованості за позикою з нарахуванням штрафних санкцій після закінчення строку дії договору. Але фінансові установи, як і банківські, зазвичай готують позов на межі закінчення строків позовної давності (три роки), задля отримання максимальної суми від боржника внаслідок перерахунку пені за вказаний строк. При цьому, якщо позичальник почне здійснювати оплату кредиту із часом, усі кошти будуть перерахованими спочатку на погашення розміру пені, а потім вже основного боргу.

З урахуванням правової позиції, викладеної [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72150962 Великою Палатою Верховного Суду провадження 61-6св18, справа № 200/11343/14ц від 07.02.2018] загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20257.,%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. ст. 257 ЦК України]), а спеціальна позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) – тривалістю в один рік [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8%20(%D1%88%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96)%3B (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України]).

Також, слід зазначити, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, яка подана до винесення ним рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=3.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. ч. 3 ст. 267 ЦК України]).

* Звертаючись до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості, МФО без обмежень нараховують штрафні санкції у вигляді пені за неповернення отриманих у позику коштів, тоді як законом обмежений строк для вимог про стягнення пені.

В судовому порядку у боржника є можливість скоротити суму стягнення навіть до тіла позики, оскільки в більшості випадків фінансові установи зловживають своїм правом вимоги сплати пені за користування коштами, суттєво збільшуючи її розмір.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів»]" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text:~:text=5.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%BC%2C%20%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%87%D0%B8%20%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC. ч. 5 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів"], якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним.

Зважаючи на безпосереднє поширення Закону України «Про захист прав споживачів» на відносини про стягнення заборгованості за мікропозикою, у боржника є можливість визнати положення договору (якими передбачена відповідальність за порушення зобов’язань, тобто пеня та штрафи) недійсними.

Вимога про нарахування та сплату неустойки не відповідає передбаченим у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України] засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»], яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.
|}

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92120372 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19] (ВС зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Також ВС підкреслив, що в абзаці другому частині другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі).
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/112872788?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01 Постанова Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22] (Сумніви та припущення мають тлумачитися на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, як захист прав споживача, правові відносини останнього з банком фактично не є рівними).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/125540068 Постанова Верховного Суду від 12.02.2025 року у справі № 679/1103/23] ( вимога про нарахування та сплату відсотків (2-3% в день), які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509, ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права).

[[index.php?title=Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

== Див. також ==

* [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання]]
* [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]]

Стягнення боргу за онлайн кредитом

2025-11-06T08:33:31Z

Oksana.valkova: /* Поняття «он-лайн кредитування» */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0&key=4/UMfPEGznhhfOo.ZiZDsrm5HdlycsFggkRbI1c Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про рекламу]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Закон України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закон України "Про споживче кредитування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України "Про електронну комерцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закон України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги"]
* [https://bank.gov.ua/ua/legislation Нормативні акти Національного Банку України]

== Поняття «онлайн кредитування» ==

'''Креди́т''' — кошти й матеріальні цінності, що надаються кредитором у користування позичальнику на певний строк та під відсоток.

'''Онлайн-кредит''' — послуга, яку надають кредитодавці, коли можна взяти кредит, не спілкуючись з кредитором наживо, а за допомогою відправки заявки на оформлення кредиту через інтернет.

Кредитодавцями в онлайн-кредитах є мікрофінансові організації.

'''Мікрофінансова організація''' (далі - МФО) – це фінансова установа, що займається наданням мікрокредитів населенню за спрощеною схемою, а також малому і середньому бізнесу коштом залучення власних резервів.

Різниця між МФО та банком:

- в МФО процес оформлення кредитного договору набагато простіший та вимагає меншої кількості документів. В більшості МФО немає необхідності пред’явлення довідок про доходи, довідок з місця роботи, поручителів, заставного майна та інших документів, які підтверджували б кредитоспроможність позичальника. Кредити видаються при наявності тільки паспорта та РНОКПП;

- на відміну від банків, МФО надають послуги кредитування навіть особам з поганою кредитною історією;

- більшість МФО дає можливість отримати кредит онлайн і підписати договір без відвідування офісу;

- гроші в МФО можна отримати на коротші терміни, ніж в банках та на значно менші суми, і майже миттєво.

'''Укладення електронного договору'''

Отримання мікропозики за допомогою онлайн-сервісів є електронним правочином, що реалізується шляхом укладення електронного договору.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.

'''Договір''' - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D1%94%20%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%85%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%2C%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%96%D0%B2. (ст. 626 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України)).]

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D1%8C%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20(%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D0%B8)%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D1%94%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0. ст. 628 ЦК України).]

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 638 ЦК України], '''''договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.'''''

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8,%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B6%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. ст. 1046 ЦК України], за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%88%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%83%20%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%8F%D1%82%D1%8C%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D1%94%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%2C%20%D0%B0%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC%20%D1%94%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%2D%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B8. ч.1 ст.1047 ЦК України] договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – '''незалежно від суми '''.

На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%B2%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D1%83%20(%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8%20%D1%83%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%96%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%83%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B9%20%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%97%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC)%20%D1%83%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC. ч. 1 ст. 1049 ЦК України] позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%209.%20%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8 Ст. 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"] передбачено, що договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов’язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину:

* у паперовій формі; або
* у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"]; або
* у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text законодавством України про електронну комерцію].

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text ст. ст. 5, 15 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг"], електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб’єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закону України "Про електронну комерцію"] електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай, такі правила є невід’ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та '''без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено. '''

== Відповідальність за невиконання умов електронного кредитного договору. Стягнення боргу за онлайн-кредитом ==

Договір «онлайн кредитування» фізично не підписується, однак він укладається шляхом підписання електронним цифровим підписом.

'''Електронний підпис''' - електронні дані, що додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text:~:text=15)%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%20%2D%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20%D1%8F%D0%BA%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%3B (п.15 ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги”)]

Кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text:~:text=%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%20%2D%20%D1%83%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%20%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%20%D1%96%20%D0%B1%D0%B0%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D1%96%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%3B (п.27 ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги”)]

Електронний договір укладається шляхом обміну електронними повідомленнями, підписується шляхом обміну електронними повідомленнями, моментом його підписання є використання:

1. Електронного підпису;

2. Електронного підпису одноразовим ідентифікатором;

3. Аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладення онлайн кредитів знаходиться в рамках правового поля України. '''Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов’язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором.''' Повернення позики за електронним договором є обов’язковим.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 525 ЦК України], одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 526 ЦК України].

У разі невиконання умов електронного кредитного договору, сума отриманого кредиту, проценти за користування ним та проценти за прострочення терміну повернення кредиту, підлягають примусовому стягненню в судовому порядку (відкриття виконавчого провадження, арешт майна та банківських рахунків, звернення стягнення на частину офіційного доходу).

'''На підставі аналізу усталеної судової практики примусовий порядок стягнення коштів передбачений лише шляхом звернення до суду із відповідним позовом мікрофінансової установи.'''

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022], затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX], припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (пункт 10'''-2''' розділ XIII прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження"])
|-
|
|}
== Порушення зі сторони мікрофінансових організацій під час стягнення заборгованості ==
* Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 257 ЦК України], загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=4.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D1%94%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96. Частиною 4 ст. 267 ЦК України] передбачається: сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові.

Зазвичай кредитори звертаються до суду та надають розрахунок заборгованості за позикою з нарахуванням штрафних санкцій після закінчення строку дії договору. Але фінансові установи, як і банківські, зазвичай готують позов на межі закінчення строків позовної давності (три роки), задля отримання максимальної суми від боржника внаслідок перерахунку пені за вказаний строк. При цьому, якщо позичальник почне здійснювати оплату кредиту із часом, усі кошти будуть перерахованими спочатку на погашення розміру пені, а потім вже основного боргу.

З урахуванням правової позиції, викладеної [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72150962 Великою Палатою Верховного Суду провадження 61-6св18, справа № 200/11343/14ц від 07.02.2018] загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20257.,%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. ст. 257 ЦК України]), а спеціальна позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) – тривалістю в один рік [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8%20(%D1%88%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96)%3B (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України]).

Також, слід зазначити, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, яка подана до винесення ним рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=3.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. ч. 3 ст. 267 ЦК України]).

* Звертаючись до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості, МФО без обмежень нараховують штрафні санкції у вигляді пені за неповернення отриманих у позику коштів, тоді як законом обмежений строк для вимог про стягнення пені.

В судовому порядку у боржника є можливість скоротити суму стягнення навіть до тіла позики, оскільки в більшості випадків фінансові установи зловживають своїм правом вимоги сплати пені за користування коштами, суттєво збільшуючи її розмір.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів»]" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text:~:text=5.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%BC%2C%20%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%87%D0%B8%20%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC. ч. 5 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів"], якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним.

Зважаючи на безпосереднє поширення Закону України «Про захист прав споживачів» на відносини про стягнення заборгованості за мікропозикою, у боржника є можливість визнати положення договору (якими передбачена відповідальність за порушення зобов’язань, тобто пеня та штрафи) недійсними.

Вимога про нарахування та сплату неустойки не відповідає передбаченим у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України] засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»], яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.
|}

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92120372 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19] (ВС зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Також ВС підкреслив, що в абзаці другому частині другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі).
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/112872788?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01 Постанова Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22] (Сумніви та припущення мають тлумачитися на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, як захист прав споживача, правові відносини останнього з банком фактично не є рівними).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/125540068 Постанова Верховного Суду від 12.02.2025 року у справі № 679/1103/23] ( вимога про нарахування та сплату відсотків (2-3% в день), які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509, ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права).

[[index.php?title=Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

== Див. також ==

* [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання]]
* [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]]

Стягнення боргу за онлайн кредитом

2025-11-06T07:59:39Z

Oksana.valkova: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0&key=4/UMfPEGznhhfOo.ZiZDsrm5HdlycsFggkRbI1c Конституція України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про рекламу”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Закон України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закон України "Про споживче кредитування"] ;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України "Про електронну комерцію"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закон України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги"];
* [https://bank.gov.ua/ua/legislation Нормативні акти Національного Банку України].

== Поняття «он-лайн кредитування» ==

Креди́т — кошти й матеріальні цінності, що надаються кредитором у користування позичальнику на певний строк та під відсоток.

Одним із різновидів кредитування онлайн кредит — послуга, яку надають кредитодавці, коли можна взяти кредит, не спілкуючись з кредитором наживо, а за допомогою відправки заявки на оформлення кредиту через інтернет.

Кредитодавцями в онлайн кредитах виступають мікрофінансові організації.

Мікрофінансова організація (далі - МФО), яку також досить часто називають кредитною компанією – це фінансова установа, що займається наданням мікрокредитів населенню за спрощеною схемою, а також малому і середньому бізнесу коштом залучення власних резервів.

Різниця між МФО та банком:

- в небанківських фінансових установах процес оформлення кредитного договору набагато простіший та вимагає меншої кількості документів. В більшості МФО немає необхідності пред’явлення довідок про доходи, довідок з місця роботи, поручителів, заставного майна та інших документів, які підтверджували б кредитоспроможність позичальника. Кредити видаються при наявності тільки паспорта та ідентифікаційного коду;

- на відміну від банків, кредитні компанії надають послуги кредитування навіть особам з поганою кредитною історією;

- більшість МФО дає можливість отримати кредит онлайн і підписати договір без відвідування офісу;

- гроші в кредитній компанії можна отримати на коротші терміни, ніж в банках та на значно менші суми, і майже миттєво.

Онлайн кредит – це позика оформлена через мережу Інтернет.

'''Укладення електронного договору'''

Отримання мікропозики за допомогою онлайн-сервісів є електронним правочином, що реалізується шляхом укладення електронного договору.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.

Договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 626 Цивільного кодексу України - далі ЦК України]).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 628 ЦК України]).

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 638 ЦК України], '''''договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.'''''

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1046 ЦК України], за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 1 ст. 1049 ЦК України] позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст.1047 ЦК України] договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – '''незалежно від суми '''.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії»] передбачено що договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов’язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину:

* у паперовій формі; або
* у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"]; або
* у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text законодавством України про електронну комерцію].

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text ст. 5, ст. 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»], електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб’єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закону України «Про електронну комерцію»] електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід’ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та '''без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено. '''

== Відповідальність за невиконання умов електронного кредитного договору. Стягнення боргу за онлайн кредитом ==

Договір «онлайн кредитування» фізично не підписується, однак він укладається шляхом підписання електронним цифровим підписом.

Статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України “Про електронні довірчі послуги”] визначено, електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис.

Відповідно, кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Електронний договір укладається шляхом обміну електронними повідомленнями, підписується шляхом обміну електронними повідомленнями, моментом його підписання є використання:

1. Електронного підпису;

2. Електронного підпису одноразовим ідентифікатором;

3. Аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладення онлайн кредитів знаходиться в рамках правового поля України. '''Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов’язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором.''' Повернення позики за електронним договором є обов’язковим.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 525 ЦК України], одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 526 ЦК України].

У разі невиконання умов електронного кредитного договору, сума отриманого кредиту, проценти за користування ним та проценти за прострочення терміну повернення кредиту, підлягають примусовому стягненню в судовому порядку (відкриття виконавчого провадження, арешт майна та банківських рахунків, звернення стягнення на частину офіційного доходу).

'''На підставі аналізу усталеної судової практики примусовий порядок стягнення коштів передбачений лише шляхом звернення до суду із відповідним позовом мікрофінансової установи.'''

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022], затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX], припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (пункт 10'''-2''' розділ XIII прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження"])
|-
|
|}
== Порушення зі сторони мікрофінансових організацій під час стягнення заборгованості ==
* Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 257 ЦК України], загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=4.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D1%94%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96. Частиною 4 ст. 267 ЦК України] передбачається: сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові.

Зазвичай кредитори звертаються до суду та надають розрахунок заборгованості за позикою з нарахуванням штрафних санкцій після закінчення строку дії договору. Але фінансові установи, як і банківські, зазвичай готують позов на межі закінчення строків позовної давності (три роки), задля отримання максимальної суми від боржника внаслідок перерахунку пені за вказаний строк. При цьому, якщо позичальник почне здійснювати оплату кредиту із часом, усі кошти будуть перерахованими спочатку на погашення розміру пені, а потім вже основного боргу.

З урахуванням правової позиції, викладеної [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72150962 Великою Палатою Верховного Суду провадження 61-6св18, справа № 200/11343/14ц від 07.02.2018] загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20257.,%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. ст. 257 ЦК України]), а спеціальна позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) – тривалістю в один рік [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8%20(%D1%88%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96)%3B (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України]).

Також, слід зазначити, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, яка подана до винесення ним рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=3.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. ч. 3 ст. 267 ЦК України]).

* Звертаючись до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості, МФО без обмежень нараховують штрафні санкції у вигляді пені за неповернення отриманих у позику коштів, тоді як законом обмежений строк для вимог про стягнення пені.

В судовому порядку у боржника є можливість скоротити суму стягнення навіть до тіла позики, оскільки в більшості випадків фінансові установи зловживають своїм правом вимоги сплати пені за користування коштами, суттєво збільшуючи її розмір.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів»]" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text:~:text=5.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%BC%2C%20%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%87%D0%B8%20%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC. ч. 5 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів"], якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним.

Зважаючи на безпосереднє поширення Закону України «Про захист прав споживачів» на відносини про стягнення заборгованості за мікропозикою, у боржника є можливість визнати положення договору (якими передбачена відповідальність за порушення зобов’язань, тобто пеня та штрафи) недійсними.

Вимога про нарахування та сплату неустойки не відповідає передбаченим у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України] засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»], яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.
|}

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92120372 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19] (ВС зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Також ВС підкреслив, що в абзаці другому частині другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі).
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/112872788?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01 Постанова Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22] (Сумніви та припущення мають тлумачитися на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, як захист прав споживача, правові відносини останнього з банком фактично не є рівними).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/125540068 Постанова Верховного Суду від 12.02.2025 року у справі № 679/1103/23] ( вимога про нарахування та сплату відсотків (2-3% в день), які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509, ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права).

[[index.php?title=Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

== Див. також ==

* [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання]]
* [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]]

Стягнення боргу за онлайн кредитом

2025-11-06T07:57:25Z

Oksana.valkova: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0&key=4/UMfPEGznhhfOo.ZiZDsrm5HdlycsFggkRbI1c Конституція України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про рекламу”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Закон України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закон України «Про споживче кредитування»] ;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України «Про електронну комерцію»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»];
* [https://bank.gov.ua/ua/legislation Нормативні акти Національного Банку України].

== Поняття «он-лайн кредитування» ==

Креди́т — кошти й матеріальні цінності, що надаються кредитором у користування позичальнику на певний строк та під відсоток.

Одним із різновидів кредитування онлайн кредит — послуга, яку надають кредитодавці, коли можна взяти кредит, не спілкуючись з кредитором наживо, а за допомогою відправки заявки на оформлення кредиту через інтернет.

Кредитодавцями в онлайн кредитах виступають мікрофінансові організації.

Мікрофінансова організація (далі - МФО), яку також досить часто називають кредитною компанією – це фінансова установа, що займається наданням мікрокредитів населенню за спрощеною схемою, а також малому і середньому бізнесу коштом залучення власних резервів.

Різниця між МФО та банком:

- в небанківських фінансових установах процес оформлення кредитного договору набагато простіший та вимагає меншої кількості документів. В більшості МФО немає необхідності пред’явлення довідок про доходи, довідок з місця роботи, поручителів, заставного майна та інших документів, які підтверджували б кредитоспроможність позичальника. Кредити видаються при наявності тільки паспорта та ідентифікаційного коду;

- на відміну від банків, кредитні компанії надають послуги кредитування навіть особам з поганою кредитною історією;

- більшість МФО дає можливість отримати кредит онлайн і підписати договір без відвідування офісу;

- гроші в кредитній компанії можна отримати на коротші терміни, ніж в банках та на значно менші суми, і майже миттєво.

Онлайн кредит – це позика оформлена через мережу Інтернет.

'''Укладення електронного договору'''

Отримання мікропозики за допомогою онлайн-сервісів є електронним правочином, що реалізується шляхом укладення електронного договору.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.

Договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 626 Цивільного кодексу України - далі ЦК України]).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 628 ЦК України]).

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 638 ЦК України], '''''договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.'''''

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1046 ЦК України], за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 1 ст. 1049 ЦК України] позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст.1047 ЦК України] договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – '''незалежно від суми '''.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії»] передбачено що договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов’язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину:

* у паперовій формі; або
* у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"]; або
* у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text законодавством України про електронну комерцію].

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text ст. 5, ст. 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»], електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб’єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закону України «Про електронну комерцію»] електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід’ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та '''без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено. '''

== Відповідальність за невиконання умов електронного кредитного договору. Стягнення боргу за онлайн кредитом ==

Договір «онлайн кредитування» фізично не підписується, однак він укладається шляхом підписання електронним цифровим підписом.

Статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України “Про електронні довірчі послуги”] визначено, електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис.

Відповідно, кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Електронний договір укладається шляхом обміну електронними повідомленнями, підписується шляхом обміну електронними повідомленнями, моментом його підписання є використання:

1. Електронного підпису;

2. Електронного підпису одноразовим ідентифікатором;

3. Аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладення онлайн кредитів знаходиться в рамках правового поля України. '''Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов’язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором.''' Повернення позики за електронним договором є обов’язковим.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 525 ЦК України], одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 526 ЦК України].

У разі невиконання умов електронного кредитного договору, сума отриманого кредиту, проценти за користування ним та проценти за прострочення терміну повернення кредиту, підлягають примусовому стягненню в судовому порядку (відкриття виконавчого провадження, арешт майна та банківських рахунків, звернення стягнення на частину офіційного доходу).

'''На підставі аналізу усталеної судової практики примусовий порядок стягнення коштів передбачений лише шляхом звернення до суду із відповідним позовом мікрофінансової установи.'''

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022], затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX], припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (пункт 10'''-2''' розділ XIII прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження"])
|-
|
|}
== Порушення зі сторони мікрофінансових організацій під час стягнення заборгованості ==
* Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 257 ЦК України], загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=4.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D1%94%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96. Частиною 4 ст. 267 ЦК України] передбачається: сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові.

Зазвичай кредитори звертаються до суду та надають розрахунок заборгованості за позикою з нарахуванням штрафних санкцій після закінчення строку дії договору. Але фінансові установи, як і банківські, зазвичай готують позов на межі закінчення строків позовної давності (три роки), задля отримання максимальної суми від боржника внаслідок перерахунку пені за вказаний строк. При цьому, якщо позичальник почне здійснювати оплату кредиту із часом, усі кошти будуть перерахованими спочатку на погашення розміру пені, а потім вже основного боргу.

З урахуванням правової позиції, викладеної [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72150962 Великою Палатою Верховного Суду провадження 61-6св18, справа № 200/11343/14ц від 07.02.2018] загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20257.,%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. ст. 257 ЦК України]), а спеціальна позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) – тривалістю в один рік [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8%20(%D1%88%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96)%3B (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України]).

Також, слід зазначити, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, яка подана до винесення ним рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=3.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. ч. 3 ст. 267 ЦК України]).

* Звертаючись до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості, МФО без обмежень нараховують штрафні санкції у вигляді пені за неповернення отриманих у позику коштів, тоді як законом обмежений строк для вимог про стягнення пені.

В судовому порядку у боржника є можливість скоротити суму стягнення навіть до тіла позики, оскільки в більшості випадків фінансові установи зловживають своїм правом вимоги сплати пені за користування коштами, суттєво збільшуючи її розмір.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів»]" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text:~:text=5.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%BC%2C%20%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%87%D0%B8%20%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC. ч. 5 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів"], якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним.

Зважаючи на безпосереднє поширення Закону України «Про захист прав споживачів» на відносини про стягнення заборгованості за мікропозикою, у боржника є можливість визнати положення договору (якими передбачена відповідальність за порушення зобов’язань, тобто пеня та штрафи) недійсними.

Вимога про нарахування та сплату неустойки не відповідає передбаченим у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України] засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»], яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.
|}

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92120372 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19] (ВС зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Також ВС підкреслив, що в абзаці другому частині другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі).
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/112872788?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01 Постанова Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22] (Сумніви та припущення мають тлумачитися на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, як захист прав споживача, правові відносини останнього з банком фактично не є рівними).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/125540068 Постанова Верховного Суду від 12.02.2025 року у справі № 679/1103/23] ( вимога про нарахування та сплату відсотків (2-3% в день), які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509, ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права).

[[index.php?title=Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

== Див. також ==

* [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання]]
* [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]]

Стягнення боргу за онлайн кредитом

2025-11-04T14:53:40Z

Oksana.valkova: /* Порушення зі сторони мікрофінансових організацій під час стягнення заборгованості */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0&key=4/UMfPEGznhhfOo.ZiZDsrm5HdlycsFggkRbI1c Конституція України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про рекламу”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Закон України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закон України «Про споживче кредитування»] ;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України «Про електронну комерцію»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»];
* [https://bank.gov.ua/ua/legislation Нормативні акти Національного Банку України].

== Поняття «он-лайн кредитування» ==

Креди́т — кошти й матеріальні цінності, що надаються кредитором у користування позичальнику на певний строк та під відсоток.

Одним із різновидів кредитування онлайн кредит — послуга, яку надають кредитодавці, коли можна взяти кредит, не спілкуючись з кредитором наживо, а за допомогою відправки заявки на оформлення кредиту через інтернет.

Кредитодавцями в онлайн кредитах виступають мікрофінансові організації.

Мікрофінансова організація (далі - МФО), яку також досить часто називають кредитною компанією – це фінансова установа, що займається наданням мікрокредитів населенню за спрощеною схемою, а також малому і середньому бізнесу коштом залучення власних резервів.

Різниця між МФО та банком:

- в небанківських фінансових установах процес оформлення кредитного договору набагато простіший та вимагає меншої кількості документів. В більшості МФО немає необхідності пред’явлення довідок про доходи, довідок з місця роботи, поручителів, заставного майна та інших документів, які підтверджували б кредитоспроможність позичальника. Кредити видаються при наявності тільки паспорта та ідентифікаційного коду;

- на відміну від банків, кредитні компанії надають послуги кредитування навіть особам з поганою кредитною історією;

- більшість МФО дає можливість отримати кредит онлайн і підписати договір без відвідування офісу;

- гроші в кредитній компанії можна отримати на коротші терміни, ніж в банках та на значно менші суми, і майже миттєво.

Онлайн кредит – це позика оформлена через мережу Інтернет.

'''Укладення електронного договору'''

Отримання мікропозики за допомогою онлайн-сервісів є електронним правочином, що реалізується шляхом укладення електронного договору.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.

Договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 626 Цивільного кодексу України - далі ЦК України]).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 628 ЦК України]).

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 638 ЦК України], '''''договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.'''''

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1046 ЦК України], за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 1 ст. 1049 ЦК України] позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст.1047 ЦК України] договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – '''незалежно від суми '''.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії»] передбачено що договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов’язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину:

* у паперовій формі; або
* у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"]; або
* у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text законодавством України про електронну комерцію].

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text ст. 5, ст. 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»], електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб’єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закону України «Про електронну комерцію»] електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід’ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та '''без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено. '''

== Відповідальність за невиконання умов електронного кредитного договору. Стягнення боргу за онлайн кредитом ==

Договір «онлайн кредитування» фізично не підписується, однак він укладається шляхом підписання електронним цифровим підписом.

Статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України “Про електронні довірчі послуги”] визначено, електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис.

Відповідно, кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Електронний договір укладається шляхом обміну електронними повідомленнями, підписується шляхом обміну електронними повідомленнями, моментом його підписання є використання:

1. Електронного підпису;

2. Електронного підпису одноразовим ідентифікатором;

3. Аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладення онлайн кредитів знаходиться в рамках правового поля України. '''Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов’язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором.''' Повернення позики за електронним договором є обов’язковим.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 525 ЦК України], одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 526 ЦК України].

У разі невиконання умов електронного кредитного договору, сума отриманого кредиту, проценти за користування ним та проценти за прострочення терміну повернення кредиту, підлягають примусовому стягненню в судовому порядку (відкриття виконавчого провадження, арешт майна та банківських рахунків, звернення стягнення на частину офіційного доходу).

'''На підставі аналізу усталеної судової практики примусовий порядок стягнення коштів передбачений лише шляхом звернення до суду із відповідним позовом мікрофінансової установи.'''

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022], затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX], припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (пункт 10'''-2''' розділ XIII прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження"])
|-
|
|}
== Порушення зі сторони мікрофінансових організацій під час стягнення заборгованості ==
* Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 257 ЦК України], загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=4.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D1%94%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96. Частиною 4 ст. 267 ЦК України] передбачається: сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові.

Зазвичай кредитори звертаються до суду та надають розрахунок заборгованості за позикою з нарахуванням штрафних санкцій після закінчення строку дії договору. Але фінансові установи, як і банківські, зазвичай готують позов на межі закінчення строків позовної давності (три роки), задля отримання максимальної суми від боржника внаслідок перерахунку пені за вказаний строк. При цьому, якщо позичальник почне здійснювати оплату кредиту із часом, усі кошти будуть перерахованими спочатку на погашення розміру пені, а потім вже основного боргу.

З урахуванням правової позиції, викладеної [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72150962 Великою Палатою Верховного Суду провадження 61-6св18, справа № 200/11343/14ц від 07.02.2018] загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20257.,%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. ст. 257 ЦК України]), а спеціальна позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) – тривалістю в один рік [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8%20(%D1%88%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96)%3B (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України]).

Також, слід зазначити, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, яка подана до винесення ним рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=3.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. ч. 3 ст. 267 ЦК України]).

* Звертаючись до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості, МФО без обмежень нараховують штрафні санкції у вигляді пені за неповернення отриманих у позику коштів, тоді як законом обмежений строк для вимог про стягнення пені.

В судовому порядку у боржника є можливість скоротити суму стягнення навіть до тіла позики, оскільки в більшості випадків фінансові установи зловживають своїм правом вимоги сплати пені за користування коштами, суттєво збільшуючи її розмір.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів»]" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text:~:text=5.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%BC%2C%20%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%87%D0%B8%20%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC. ч. 5 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів"], якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним.

Зважаючи на безпосереднє поширення Закону України «Про захист прав споживачів» на відносини про стягнення заборгованості за мікропозикою, у боржника є можливість визнати положення договору (якими передбачена відповідальність за порушення зобов’язань, тобто пеня та штрафи) недійсними.

Вимога про нарахування та сплату неустойки не відповідає передбаченим у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України] засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»], яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.
|}

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92120372 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19] (ВС зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Також ВС підкреслив, що в абзаці другому частині другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі).
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/112872788?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01 Постанова Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22] (Сумніви та припущення мають тлумачитися на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, як захист прав споживача, правові відносини останнього з банком фактично не є рівними).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/125540068 Постанова Верховного Суду від 12.02.2025 року у справі № 679/1103/23] ( вимога про нарахування та сплату відсотків (2-3% в день), які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509, ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права).

[[index.php?title=Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

== Див. також ==

* [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання]]
* [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]]

Стягнення боргу за онлайн кредитом

2025-11-04T14:50:57Z

Oksana.valkova: /* Відповідальність за невиконання умов електронного кредитного договору. Стягнення боргу за онлайн кредитом */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0&key=4/UMfPEGznhhfOo.ZiZDsrm5HdlycsFggkRbI1c Конституція України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про рекламу”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Закон України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закон України «Про споживче кредитування»] ;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України «Про електронну комерцію»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»];
* [https://bank.gov.ua/ua/legislation Нормативні акти Національного Банку України].

== Поняття «он-лайн кредитування» ==

Креди́т — кошти й матеріальні цінності, що надаються кредитором у користування позичальнику на певний строк та під відсоток.

Одним із різновидів кредитування онлайн кредит — послуга, яку надають кредитодавці, коли можна взяти кредит, не спілкуючись з кредитором наживо, а за допомогою відправки заявки на оформлення кредиту через інтернет.

Кредитодавцями в онлайн кредитах виступають мікрофінансові організації.

Мікрофінансова організація (далі - МФО), яку також досить часто називають кредитною компанією – це фінансова установа, що займається наданням мікрокредитів населенню за спрощеною схемою, а також малому і середньому бізнесу коштом залучення власних резервів.

Різниця між МФО та банком:

- в небанківських фінансових установах процес оформлення кредитного договору набагато простіший та вимагає меншої кількості документів. В більшості МФО немає необхідності пред’явлення довідок про доходи, довідок з місця роботи, поручителів, заставного майна та інших документів, які підтверджували б кредитоспроможність позичальника. Кредити видаються при наявності тільки паспорта та ідентифікаційного коду;

- на відміну від банків, кредитні компанії надають послуги кредитування навіть особам з поганою кредитною історією;

- більшість МФО дає можливість отримати кредит онлайн і підписати договір без відвідування офісу;

- гроші в кредитній компанії можна отримати на коротші терміни, ніж в банках та на значно менші суми, і майже миттєво.

Онлайн кредит – це позика оформлена через мережу Інтернет.

'''Укладення електронного договору'''

Отримання мікропозики за допомогою онлайн-сервісів є електронним правочином, що реалізується шляхом укладення електронного договору.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.

Договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 626 Цивільного кодексу України - далі ЦК України]).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 628 ЦК України]).

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 638 ЦК України], '''''договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.'''''

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1046 ЦК України], за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 1 ст. 1049 ЦК України] позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст.1047 ЦК України] договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – '''незалежно від суми '''.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії»] передбачено що договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов’язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину:

* у паперовій формі; або
* у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"]; або
* у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text законодавством України про електронну комерцію].

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text ст. 5, ст. 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»], електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб’єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закону України «Про електронну комерцію»] електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід’ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та '''без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено. '''

== Відповідальність за невиконання умов електронного кредитного договору. Стягнення боргу за онлайн кредитом ==

Договір «онлайн кредитування» фізично не підписується, однак він укладається шляхом підписання електронним цифровим підписом.

Статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України “Про електронні довірчі послуги”] визначено, електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис.

Відповідно, кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Електронний договір укладається шляхом обміну електронними повідомленнями, підписується шляхом обміну електронними повідомленнями, моментом його підписання є використання:

1. Електронного підпису;

2. Електронного підпису одноразовим ідентифікатором;

3. Аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладення онлайн кредитів знаходиться в рамках правового поля України. '''Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов’язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором.''' Повернення позики за електронним договором є обов’язковим.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 525 ЦК України], одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 526 ЦК України].

У разі невиконання умов електронного кредитного договору, сума отриманого кредиту, проценти за користування ним та проценти за прострочення терміну повернення кредиту, підлягають примусовому стягненню в судовому порядку (відкриття виконавчого провадження, арешт майна та банківських рахунків, звернення стягнення на частину офіційного доходу).

'''На підставі аналізу усталеної судової практики примусовий порядок стягнення коштів передбачений лише шляхом звернення до суду із відповідним позовом мікрофінансової установи.'''

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022], затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX], припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (пункт 10'''-2''' розділ XIII прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження"])
|-
|
|}
== Порушення зі сторони мікрофінансових організацій під час стягнення заборгованості ==
* Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 257 Цивільного кодексу України], загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=4.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D1%94%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96. Частиною 4 ст. 267 Цивільного кодексу України] передбачається: сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові.

Зазвичай кредитори звертаються до суду та надають розрахунок заборгованості за позикою з нарахуванням штрафних санкцій після закінчення строку дії договору. Але фінансові установи, як і банківські, зазвичай готують позов на межі закінчення строків позовної давності (три роки), задля отримання максимальної суми від боржника внаслідок перерахунку пені за вказаний строк. При цьому, якщо позичальник почне здійснювати оплату кредиту із часом, усі кошти будуть перерахованими спочатку на погашення розміру пені, а потім вже основного боргу.

З урахуванням правової позиції, викладеної [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72150962 Великою Палатою Верховного Суду провадження 61-6св18, справа № 200/11343/14ц від 07.02.2018] загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20257.,%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. стаття 257 Цивільного кодексу України]), а спеціальна позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) – тривалістю в один рік [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8%20(%D1%88%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96)%3B (пункт 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України]).

Також, слід зазначити, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, яка подана до винесення ним рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=3.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. ч.3 ст. 267 ЦК України]).

* Звертаючись до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості, МФО без обмежень нараховують штрафні санкції у вигляді пені за неповернення отриманих у позику коштів, тоді як законом обмежений строк для вимог про стягнення пені.

В судовому порядку у боржника є можливість скоротити суму стягнення навіть до тіла позики, оскільки в більшості випадків фінансові установи зловживають своїм правом вимоги сплати пені за користування коштами, суттєво збільшуючи її розмір.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів»]" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text:~:text=5.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%BC%2C%20%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%87%D0%B8%20%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC. частини 5 статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів"], якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним.

Зважаючи на безпосереднє поширення Закону України «Про захист прав споживачів» на відносини про стягнення заборгованості за мікропозикою, у боржника є можливість визнати положення договору (якими передбачена відповідальність за порушення зобов’язань, тобто пеня та штрафи) недійсними.

Вимога про нарахування та сплату неустойки не відповідає передбаченим у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України] засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»], яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.
|}

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92120372 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19] (ВС зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Також ВС підкреслив, що в абзаці другому частині другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі).
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/112872788?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01 Постанова Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22] (Сумніви та припущення мають тлумачитися на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, як захист прав споживача, правові відносини останнього з банком фактично не є рівними).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/125540068 Постанова Верховного Суду від 12.02.2025 року у справі № 679/1103/23] ( вимога про нарахування та сплату відсотків (2-3% в день), які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509, ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права).

[[index.php?title=Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

== Див. також ==

* [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання]]
* [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]]

Стягнення боргу за онлайн кредитом

2025-11-04T14:42:16Z

Oksana.valkova: /* Поняття «он-лайн кредитування» */ виправлено орфографічні помилки

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0&key=4/UMfPEGznhhfOo.ZiZDsrm5HdlycsFggkRbI1c Конституція України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про рекламу”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Закон України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закон України «Про споживче кредитування»] ;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України «Про електронну комерцію»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»];
* [https://bank.gov.ua/ua/legislation Нормативні акти Національного Банку України].

== Поняття «он-лайн кредитування» ==

Креди́т — кошти й матеріальні цінності, що надаються кредитором у користування позичальнику на певний строк та під відсоток.

Одним із різновидів кредитування онлайн кредит — послуга, яку надають кредитодавці, коли можна взяти кредит, не спілкуючись з кредитором наживо, а за допомогою відправки заявки на оформлення кредиту через інтернет.

Кредитодавцями в онлайн кредитах виступають мікрофінансові організації.

Мікрофінансова організація (далі - МФО), яку також досить часто називають кредитною компанією – це фінансова установа, що займається наданням мікрокредитів населенню за спрощеною схемою, а також малому і середньому бізнесу коштом залучення власних резервів.

Різниця між МФО та банком:

- в небанківських фінансових установах процес оформлення кредитного договору набагато простіший та вимагає меншої кількості документів. В більшості МФО немає необхідності пред’явлення довідок про доходи, довідок з місця роботи, поручителів, заставного майна та інших документів, які підтверджували б кредитоспроможність позичальника. Кредити видаються при наявності тільки паспорта та ідентифікаційного коду;

- на відміну від банків, кредитні компанії надають послуги кредитування навіть особам з поганою кредитною історією;

- більшість МФО дає можливість отримати кредит онлайн і підписати договір без відвідування офісу;

- гроші в кредитній компанії можна отримати на коротші терміни, ніж в банках та на значно менші суми, і майже миттєво.

Онлайн кредит – це позика оформлена через мережу Інтернет.

'''Укладення електронного договору'''

Отримання мікропозики за допомогою онлайн-сервісів є електронним правочином, що реалізується шляхом укладення електронного договору.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.

Договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 626 ЦК України]).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 628 ЦК України]).

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 638 ЦК України], '''''договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.'''''

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1046 ЦК України], за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 1 ст. 1049 ЦК України] позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст.1047 ЦК України] договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – '''незалежно від суми '''.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії»] передбачено що договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов’язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину:

* у паперовій формі; або
* у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"]; або
* у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text законодавством України про електронну комерцію].

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text ст. 5, ст. 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»], електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб’єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закону України «Про електронну комерцію»] електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід’ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та '''без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено. '''

== Відповідальність за невиконання умов електронного кредитного договору. Стягнення боргу за онлайн кредитом ==

Договір «онлайн кредитування» фізично не підписується, однак він укладається шляхом підписання електронним цифровим підписом.

Статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України “Про електронні довірчі послуги”] визначено, електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис.

Відповідно, кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Електронний договір укладається шляхом обміну електронними повідомленнями, підписується шляхом обміну електронними повідомленнями, моментом його підписання є використання:

1. Електронного підпису;

2. Електронного підпису одноразовим ідентифікатором;

3. Аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладення онлайн кредитів знаходиться в рамках правового поля України. '''Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов’язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором.''' Повернення позики за електронним договором є обов’язковим.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 525 Цивільного кодексу України], одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 526 Цивільного кодексу України].

У разі невиконання умов електронного кредитного договору, сума отриманого кредиту, проценти за користування ним та проценти за прострочення терміну повернення кредиту, підлягають примусовому стягненню в судовому порядку (відкриття виконавчого провадження, арешт майна та банківських рахунків, звернення стягнення на частину офіційного доходу).

'''На підставі аналізу усталеної судової практики примусовий порядок стягнення коштів передбачений лише шляхом звернення до суду із відповідним позовом мікрофінансової установи.'''

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022], затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX], припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (пункт 10'''-2''' розділ XIII прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження"])
|-
|
|}
== Порушення зі сторони мікрофінансових організацій під час стягнення заборгованості ==
* Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 257 Цивільного кодексу України], загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=4.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D1%94%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96. Частиною 4 ст. 267 Цивільного кодексу України] передбачається: сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові.

Зазвичай кредитори звертаються до суду та надають розрахунок заборгованості за позикою з нарахуванням штрафних санкцій після закінчення строку дії договору. Але фінансові установи, як і банківські, зазвичай готують позов на межі закінчення строків позовної давності (три роки), задля отримання максимальної суми від боржника внаслідок перерахунку пені за вказаний строк. При цьому, якщо позичальник почне здійснювати оплату кредиту із часом, усі кошти будуть перерахованими спочатку на погашення розміру пені, а потім вже основного боргу.

З урахуванням правової позиції, викладеної [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72150962 Великою Палатою Верховного Суду провадження 61-6св18, справа № 200/11343/14ц від 07.02.2018] загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20257.,%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. стаття 257 Цивільного кодексу України]), а спеціальна позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) – тривалістю в один рік [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8%20(%D1%88%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96)%3B (пункт 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України]).

Також, слід зазначити, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, яка подана до винесення ним рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=3.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. ч.3 ст. 267 ЦК України]).

* Звертаючись до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості, МФО без обмежень нараховують штрафні санкції у вигляді пені за неповернення отриманих у позику коштів, тоді як законом обмежений строк для вимог про стягнення пені.

В судовому порядку у боржника є можливість скоротити суму стягнення навіть до тіла позики, оскільки в більшості випадків фінансові установи зловживають своїм правом вимоги сплати пені за користування коштами, суттєво збільшуючи її розмір.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів»]" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text:~:text=5.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%BC%2C%20%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%87%D0%B8%20%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC. частини 5 статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів"], якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним.

Зважаючи на безпосереднє поширення Закону України «Про захист прав споживачів» на відносини про стягнення заборгованості за мікропозикою, у боржника є можливість визнати положення договору (якими передбачена відповідальність за порушення зобов’язань, тобто пеня та штрафи) недійсними.

Вимога про нарахування та сплату неустойки не відповідає передбаченим у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України] засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»], яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.
|}

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92120372 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19] (ВС зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Також ВС підкреслив, що в абзаці другому частині другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі).
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/112872788?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01 Постанова Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22] (Сумніви та припущення мають тлумачитися на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, як захист прав споживача, правові відносини останнього з банком фактично не є рівними).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/125540068 Постанова Верховного Суду від 12.02.2025 року у справі № 679/1103/23] ( вимога про нарахування та сплату відсотків (2-3% в день), які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509, ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права).

[[index.php?title=Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

== Див. також ==

* [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання]]
* [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]]

Стягнення боргу за онлайн кредитом

2025-11-04T13:41:09Z

Oksana.valkova: /* Поняття «он-лайн кредитування» */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0&key=4/UMfPEGznhhfOo.ZiZDsrm5HdlycsFggkRbI1c Конституція України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про рекламу”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Закон України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закон України «Про споживче кредитування»] ;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України «Про електронну комерцію»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»];
* [https://bank.gov.ua/ua/legislation Нормативні акти Національного Банку України].

== Поняття «он-лайн кредитування» ==

'''Креди́т''' — кошти й матеріальні цінності, що надаються кредитором у користування позичальнику на певний строк та під відсоток.

Одним із різновидів кредитування '''онлайн кредит''' — послуга, яку надають кредитодавці, коли можна взяти кредит, не спілкуючись з кредитором наживо, а за допомогою відправки заявки на оформлення кредиту через інтернет.

Кредитодавцями в онлайн кредитах виступають мікрофінансові організації.

'''Мікрофінансова організація (далі - МФО), яку також досить часто називають кредитною компанією – це фінансова установа, що займається наданням мікрокредитів населенню за спрощеною схемою, а також малому і середньому бізнесу коштом залучення власних резервів.'''

Різниця між МФО та банком:

'''- в небанківських фінансових установах процес оформлення кредитного договору набагато простіший та вимагає меншої кількості документів.''' В більшості МФО немає необхідності пред’явлення довідок про доходи, довідок з місця роботи, поручителів, заставного майна та інших документів, які підтверджували б кредитоспроможність позичальника. Кредити видаються при наявності тільки паспорта та ідентифікаційного коду;

'''- на відміну від банків, кредитні компанії надають послуги кредитування навіть особам з поганою кредитною історією;'''

'''- більшість МФО дає можливість отримати кредит онлайн і підписати договір без відвідування офісу;'''

'''- гроші в кредитній компанії можна отримати на коротші терміни, ніж в банках та на значно менші суми, і майже миттєво.'''

'''Онлайн кредит''' – це позика оформлена через мережу Інтернет.

'''Укладення електронного договору'''

Отримання мікропозики за допомогою онлайн-сервісів є електронним правочином, що реалізується шляхом укладення електронного договору.

'''Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.'''

'''Договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 626 ЦК України]).'''

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 628 ЦК України]).

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 638 ЦК України], '''''договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.'''''

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1046 ЦК України], за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 1 ст. 1049 ЦК України] позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст.1047 Цивільного кодексу України] договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – '''незалежно від суми '''.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії»] передбачено що договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов’язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину:

* у паперовій формі; або
* у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"]; або
* у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text законодавством України про електронну комерцію].

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text статей 5, 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»], електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб’єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закону України «Про електронну комерцію»] електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід’ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та '''без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено. '''

== Відповідальність за невиконання умов електронного кредитного договору. Стягнення боргу за онлайн кредитом ==

Договір «онлайн кредитування» фізично не підписується, однак він укладається шляхом підписання електронним цифровим підписом.

Статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України “Про електронні довірчі послуги”] визначено, електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис.

Відповідно, кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Електронний договір укладається шляхом обміну електронними повідомленнями, підписується шляхом обміну електронними повідомленнями, моментом його підписання є використання:

1. Електронного підпису;

2. Електронного підпису одноразовим ідентифікатором;

3. Аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладення онлайн кредитів знаходиться в рамках правового поля України. '''Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов’язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором.''' Повернення позики за електронним договором є обов’язковим.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 525 Цивільного кодексу України], одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 526 Цивільного кодексу України].

У разі невиконання умов електронного кредитного договору, сума отриманого кредиту, проценти за користування ним та проценти за прострочення терміну повернення кредиту, підлягають примусовому стягненню в судовому порядку (відкриття виконавчого провадження, арешт майна та банківських рахунків, звернення стягнення на частину офіційного доходу).

'''На підставі аналізу усталеної судової практики примусовий порядок стягнення коштів передбачений лише шляхом звернення до суду із відповідним позовом мікрофінансової установи.'''

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022], затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX], припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (пункт 10'''-2''' розділ XIII прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження"])
|-
|
|}
== Порушення зі сторони мікрофінансових організацій під час стягнення заборгованості ==
* Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 257 Цивільного кодексу України], загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=4.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D1%94%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96. Частиною 4 ст. 267 Цивільного кодексу України] передбачається: сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові.

Зазвичай кредитори звертаються до суду та надають розрахунок заборгованості за позикою з нарахуванням штрафних санкцій після закінчення строку дії договору. Але фінансові установи, як і банківські, зазвичай готують позов на межі закінчення строків позовної давності (три роки), задля отримання максимальної суми від боржника внаслідок перерахунку пені за вказаний строк. При цьому, якщо позичальник почне здійснювати оплату кредиту із часом, усі кошти будуть перерахованими спочатку на погашення розміру пені, а потім вже основного боргу.

З урахуванням правової позиції, викладеної [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72150962 Великою Палатою Верховного Суду провадження 61-6св18, справа № 200/11343/14ц від 07.02.2018] загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20257.,%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. стаття 257 Цивільного кодексу України]), а спеціальна позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) – тривалістю в один рік [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8%20(%D1%88%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96)%3B (пункт 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України]).

Також, слід зазначити, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, яка подана до винесення ним рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=3.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. ч.3 ст. 267 ЦК України]).

* Звертаючись до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості, МФО без обмежень нараховують штрафні санкції у вигляді пені за неповернення отриманих у позику коштів, тоді як законом обмежений строк для вимог про стягнення пені.

В судовому порядку у боржника є можливість скоротити суму стягнення навіть до тіла позики, оскільки в більшості випадків фінансові установи зловживають своїм правом вимоги сплати пені за користування коштами, суттєво збільшуючи її розмір.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів»]" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text:~:text=5.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%BC%2C%20%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%87%D0%B8%20%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC. частини 5 статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів"], якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним.

Зважаючи на безпосереднє поширення Закону України «Про захист прав споживачів» на відносини про стягнення заборгованості за мікропозикою, у боржника є можливість визнати положення договору (якими передбачена відповідальність за порушення зобов’язань, тобто пеня та штрафи) недійсними.

Вимога про нарахування та сплату неустойки не відповідає передбаченим у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України] засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»], яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.
|}

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92120372 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19] (ВС зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Також ВС підкреслив, що в абзаці другому частині другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі).
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/112872788?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01 Постанова Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22] (Сумніви та припущення мають тлумачитися на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, як захист прав споживача, правові відносини останнього з банком фактично не є рівними).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/125540068 Постанова Верховного Суду від 12.02.2025 року у справі № 679/1103/23] ( вимога про нарахування та сплату відсотків (2-3% в день), які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509, ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права).

[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

== Див. також ==

* [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання]]
* [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]]

Стягнення боргу за онлайн кредитом

2025-11-04T13:38:56Z

Oksana.valkova: /* Відповідальність за невиконання умов електронного кредитного договору. Стягнення боргу за онлайн кредитом. */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0&key=4/UMfPEGznhhfOo.ZiZDsrm5HdlycsFggkRbI1c Конституція України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про рекламу”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Закон України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закон України «Про споживче кредитування»] ;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України «Про електронну комерцію»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»];
* [https://bank.gov.ua/ua/legislation Нормативні акти Національного Банку України].

== Поняття «он-лайн кредитування» ==

'''Креди́т''' — кошти й матеріальні цінності, що надаються кредитором у користування позичальнику на певний строк та під відсоток.

Одним із різновидів кредитування '''онлайн кредит''' — послуга, яку надають кредитодавці, коли можна взяти кредит, не спілкуючись з кредитором наживо, а за допомогою відправки заявки на оформлення кредиту через інтернет.

Кредитодавцями в онлайн кредитах виступають мікрофінансові організації.

'''Мікрофінансова організація (далі - МФО), яку також досить часто називають кредитною компанією – це фінансова установа, що займається наданням мікрокредитів населенню за спрощеною схемою, а також малому і середньому бізнесу коштом залучення власних резервів.'''

Різниця між МФО та банком:

'''- в небанківських фінансових установах процес оформлення кредитного договору набагато простіший та вимагає меншої кількості документів.''' В більшості МФО немає необхідності пред’явлення довідок про доходи, довідок з місця роботи, поручителів, заставного майна та інших документів, які підтверджували б кредитоспроможність позичальника. Кредити видаються при наявності тільки паспорта та ідентифікаційного коду;

'''- на відміну від банків, кредитні компанії надають послуги кредитування навіть особам з поганою кредитною історією;'''

'''- більшість МФО дає можливість отримати кредит онлайн і підписати договір без відвідування офісу;'''

'''- гроші в кредитній компанії можна отримати на коротші терміни, ніж в банках та на значно менші суми, і майже миттєво.'''

'''Онлайн кредит''' – це позика оформлена через мережу Інтернет.

'''Укладення електронного договору'''

Отримання мікропозики за допомогою онлайн-сервісів є електронним правочином, що реалізується шляхом укладення електронного договору.

'''Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.'''

'''Договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 626 ЦК України])'''

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 628 ЦК України]).

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 638 ЦК України], '''''договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.'''''

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1046 ЦК України], за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 1 ст. 1049 ЦК України] позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст.1047 Цивільного кодексу України] договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – '''незалежно від суми '''.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії»] передбачено що договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов’язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину:

* у паперовій формі; або
* у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"]; або
* у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text законодавством України про електронну комерцію].

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text статей 5, 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»], електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб’єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закону України «Про електронну комерцію»] електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід’ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та '''без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено. '''

== Відповідальність за невиконання умов електронного кредитного договору. Стягнення боргу за онлайн кредитом ==

Договір «онлайн кредитування» фізично не підписується, однак він укладається шляхом підписання електронним цифровим підписом.

Статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України “Про електронні довірчі послуги”] визначено, електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис.

Відповідно, кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Електронний договір укладається шляхом обміну електронними повідомленнями, підписується шляхом обміну електронними повідомленнями, моментом його підписання є використання:

1. Електронного підпису;

2. Електронного підпису одноразовим ідентифікатором;

3. Аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладення онлайн кредитів знаходиться в рамках правового поля України. '''Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов’язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором.''' Повернення позики за електронним договором є обов’язковим.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 525 Цивільного кодексу України], одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 526 Цивільного кодексу України].

У разі невиконання умов електронного кредитного договору, сума отриманого кредиту, проценти за користування ним та проценти за прострочення терміну повернення кредиту, підлягають примусовому стягненню в судовому порядку (відкриття виконавчого провадження, арешт майна та банківських рахунків, звернення стягнення на частину офіційного доходу).

'''На підставі аналізу усталеної судової практики примусовий порядок стягнення коштів передбачений лише шляхом звернення до суду із відповідним позовом мікрофінансової установи.'''

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022], затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX], припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (пункт 10'''-2''' розділ XIII прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження"])
|-
|
|}
== Порушення зі сторони мікрофінансових організацій під час стягнення заборгованості ==
* Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 257 Цивільного кодексу України], загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=4.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D1%94%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96. Частиною 4 ст. 267 Цивільного кодексу України] передбачається: сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові.

Зазвичай кредитори звертаються до суду та надають розрахунок заборгованості за позикою з нарахуванням штрафних санкцій після закінчення строку дії договору. Але фінансові установи, як і банківські, зазвичай готують позов на межі закінчення строків позовної давності (три роки), задля отримання максимальної суми від боржника внаслідок перерахунку пені за вказаний строк. При цьому, якщо позичальник почне здійснювати оплату кредиту із часом, усі кошти будуть перерахованими спочатку на погашення розміру пені, а потім вже основного боргу.

З урахуванням правової позиції, викладеної [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72150962 Великою Палатою Верховного Суду провадження 61-6св18, справа № 200/11343/14ц від 07.02.2018] загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20257.,%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. стаття 257 Цивільного кодексу України]), а спеціальна позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) – тривалістю в один рік [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8%20(%D1%88%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96)%3B (пункт 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України]).

Також, слід зазначити, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, яка подана до винесення ним рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=3.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. ч.3 ст. 267 ЦК України]).

* Звертаючись до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості, МФО без обмежень нараховують штрафні санкції у вигляді пені за неповернення отриманих у позику коштів, тоді як законом обмежений строк для вимог про стягнення пені.

В судовому порядку у боржника є можливість скоротити суму стягнення навіть до тіла позики, оскільки в більшості випадків фінансові установи зловживають своїм правом вимоги сплати пені за користування коштами, суттєво збільшуючи її розмір.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів»]" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text:~:text=5.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%BC%2C%20%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%87%D0%B8%20%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC. частини 5 статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів"], якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним.

Зважаючи на безпосереднє поширення Закону України «Про захист прав споживачів» на відносини про стягнення заборгованості за мікропозикою, у боржника є можливість визнати положення договору (якими передбачена відповідальність за порушення зобов’язань, тобто пеня та штрафи) недійсними.

Вимога про нарахування та сплату неустойки не відповідає передбаченим у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України] засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»], яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.
|}

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92120372 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19] (ВС зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Також ВС підкреслив, що в абзаці другому частині другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі).
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/112872788?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01 Постанова Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22] (Сумніви та припущення мають тлумачитися на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, як захист прав споживача, правові відносини останнього з банком фактично не є рівними).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/125540068 Постанова Верховного Суду від 12.02.2025 року у справі № 679/1103/23] ( вимога про нарахування та сплату відсотків (2-3% в день), які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509, ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права).
[[index.php?title=Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

== Див. також ==

* [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання]]
* [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]]

Стягнення боргу за онлайн кредитом

2025-11-04T13:31:33Z

Oksana.valkova: /* Судова практика */ додано судову практику

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0&key=4/UMfPEGznhhfOo.ZiZDsrm5HdlycsFggkRbI1c Конституція України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про рекламу”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Закон України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закон України «Про споживче кредитування»] ;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України «Про електронну комерцію»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»];
* [https://bank.gov.ua/ua/legislation Нормативні акти Національного Банку України].

== Поняття «он-лайн кредитування» ==

'''Креди́т''' — кошти й матеріальні цінності, що надаються кредитором у користування позичальнику на певний строк та під відсоток.

Одним із різновидів кредитування '''онлайн кредит''' — послуга, яку надають кредитодавці, коли можна взяти кредит, не спілкуючись з кредитором наживо, а за допомогою відправки заявки на оформлення кредиту через інтернет.

Кредитодавцями в онлайн кредитах виступають мікрофінансові організації.

'''Мікрофінансова організація (далі - МФО), яку також досить часто називають кредитною компанією – це фінансова установа, що займається наданням мікрокредитів населенню за спрощеною схемою, а також малому і середньому бізнесу коштом залучення власних резервів.'''

Різниця між МФО та банком:

'''- в небанківських фінансових установах процес оформлення кредитного договору набагато простіший та вимагає меншої кількості документів.''' В більшості МФО немає необхідності пред’явлення довідок про доходи, довідок з місця роботи, поручителів, заставного майна та інших документів, які підтверджували б кредитоспроможність позичальника. Кредити видаються при наявності тільки паспорта та ідентифікаційного коду;

'''- на відміну від банків, кредитні компанії надають послуги кредитування навіть особам з поганою кредитною історією;'''

'''- більшість МФО дає можливість отримати кредит онлайн і підписати договір без відвідування офісу;'''

'''- гроші в кредитній компанії можна отримати на коротші терміни, ніж в банках та на значно менші суми, і майже миттєво.'''

'''Онлайн кредит''' – це позика оформлена через мережу Інтернет.

'''Укладення електронного договору'''

Отримання мікропозики за допомогою онлайн-сервісів є електронним правочином, що реалізується шляхом укладення електронного договору.

'''Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.'''

'''Договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 626 ЦК України])'''

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 628 ЦК України]).

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 638 ЦК України], '''''договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.'''''

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1046 ЦК України], за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 1 ст. 1049 ЦК України] позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст.1047 Цивільного кодексу України] договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – '''незалежно від суми '''.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії»] передбачено що договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов’язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину:

* у паперовій формі; або
* у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"]; або
* у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text законодавством України про електронну комерцію].

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text статей 5, 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»], електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб’єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закону України «Про електронну комерцію»] електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід’ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та '''без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено. '''

== Відповідальність за невиконання умов електронного кредитного договору. Стягнення боргу за онлайн кредитом. ==

Договір «онлайн кредитування» фізично не підписується, однак він укладається шляхом підписання електронним цифровим підписом.

Статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України “Про електронні довірчі послуги”] визначено, електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис.

Відповідно, кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Електронний договір укладається шляхом обміну електронними повідомленнями, підписується шляхом обміну електронними повідомленнями, моментом його підписання є використання:

1. Електронного підпису;

2. Електронного підпису одноразовим ідентифікатором;

3. Аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладення онлайн кредитів знаходиться в рамках правового поля України. '''Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов’язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором.''' Повернення позики за електронним договором є обов’язковим.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 525 Цивільного кодексу України], одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 526 Цивільного кодексу України].

У разі невиконання умов електронного кредитного договору, сума отриманого кредиту, проценти за користування ним та проценти за прострочення терміну повернення кредиту, підлягають примусовому стягненню в судовому порядку (відкриття виконавчого провадження, арешт майна та банківських рахунків, звернення стягнення на частину офіційного доходу).

'''На підставі аналізу усталеної судової практики примусовий порядок стягнення коштів передбачений лише шляхом звернення до суду із відповідним позовом мікрофінансової установи.'''

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022], затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX], припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (пункт 10'''-2''' розділ XIII прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження"])
|-
|
|}
== Порушення зі сторони мікрофінансових організацій під час стягнення заборгованості ==
* Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 257 Цивільного кодексу України], загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=4.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D1%94%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96. Частиною 4 ст. 267 Цивільного кодексу України] передбачається: сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові.

Зазвичай кредитори звертаються до суду та надають розрахунок заборгованості за позикою з нарахуванням штрафних санкцій після закінчення строку дії договору. Але фінансові установи, як і банківські, зазвичай готують позов на межі закінчення строків позовної давності (три роки), задля отримання максимальної суми від боржника внаслідок перерахунку пені за вказаний строк. При цьому, якщо позичальник почне здійснювати оплату кредиту із часом, усі кошти будуть перерахованими спочатку на погашення розміру пені, а потім вже основного боргу.

З урахуванням правової позиції, викладеної [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72150962 Великою Палатою Верховного Суду провадження 61-6св18, справа № 200/11343/14ц від 07.02.2018] загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20257.,%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. стаття 257 Цивільного кодексу України]), а спеціальна позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) – тривалістю в один рік [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8%20(%D1%88%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96)%3B (пункт 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України]).

Також, слід зазначити, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, яка подана до винесення ним рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=3.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. ч.3 ст. 267 ЦК України]).

* Звертаючись до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості, МФО без обмежень нараховують штрафні санкції у вигляді пені за неповернення отриманих у позику коштів, тоді як законом обмежений строк для вимог про стягнення пені.

В судовому порядку у боржника є можливість скоротити суму стягнення навіть до тіла позики, оскільки в більшості випадків фінансові установи зловживають своїм правом вимоги сплати пені за користування коштами, суттєво збільшуючи її розмір.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів»]" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text:~:text=5.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%BC%2C%20%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%87%D0%B8%20%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC. частини 5 статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів"], якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним.

Зважаючи на безпосереднє поширення Закону України «Про захист прав споживачів» на відносини про стягнення заборгованості за мікропозикою, у боржника є можливість визнати положення договору (якими передбачена відповідальність за порушення зобов’язань, тобто пеня та штрафи) недійсними.

Вимога про нарахування та сплату неустойки не відповідає передбаченим у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України] засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»], яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.
|}

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92120372 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19] (ВС зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Також ВС підкреслив, що в абзаці другому частині другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі).
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/112872788?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01 Постанова Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22] (Сумніви та припущення мають тлумачитися на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, як захист прав споживача, правові відносини останнього з банком фактично не є рівними).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/125540068 Постанова Верховного Суду від 12.02.2025 року у справі № 679/1103/23] ( вимога про нарахування та сплату відсотків (2-3% в день), які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509, ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права).
[[index.php?title=Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

== Див. також ==

* [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання]]
* [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]]

Стягнення боргу за онлайн кредитом

2025-11-04T08:07:06Z

Oksana.valkova: /* Порушення зі сторони мікрофінансових організацій під час стягнення заборгованості */ Пункт 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" виключено

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0&key=4/UMfPEGznhhfOo.ZiZDsrm5HdlycsFggkRbI1c Конституція України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про рекламу”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Закон України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закон України «Про споживче кредитування»] ;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України «Про електронну комерцію»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»];
* [https://bank.gov.ua/ua/legislation Нормативні акти Національного Банку України].

== Поняття «он-лайн кредитування» ==

'''Креди́т''' — кошти й матеріальні цінності, що надаються кредитором у користування позичальнику на певний строк та під відсоток.

Одним із різновидів кредитування '''онлайн кредит''' — послуга, яку надають кредитодавці, коли можна взяти кредит, не спілкуючись з кредитором наживо, а за допомогою відправки заявки на оформлення кредиту через інтернет.

Кредитодавцями в онлайн кредитах виступають мікрофінансові організації.

'''Мікрофінансова організація (далі - МФО), яку також досить часто називають кредитною компанією – це фінансова установа, що займається наданням мікрокредитів населенню за спрощеною схемою, а також малому і середньому бізнесу коштом залучення власних резервів.'''

Різниця між МФО та банком:

'''- в небанківських фінансових установах процес оформлення кредитного договору набагато простіший та вимагає меншої кількості документів.''' В більшості МФО немає необхідності пред’явлення довідок про доходи, довідок з місця роботи, поручителів, заставного майна та інших документів, які підтверджували б кредитоспроможність позичальника. Кредити видаються при наявності тільки паспорта та ідентифікаційного коду;

'''- на відміну від банків, кредитні компанії надають послуги кредитування навіть особам з поганою кредитною історією;'''

'''- більшість МФО дає можливість отримати кредит онлайн і підписати договір без відвідування офісу;'''

'''- гроші в кредитній компанії можна отримати на коротші терміни, ніж в банках та на значно менші суми, і майже миттєво.'''

'''Онлайн кредит''' – це позика оформлена через мережу Інтернет.

'''Укладення електронного договору'''

Отримання мікропозики за допомогою онлайн-сервісів є електронним правочином, що реалізується шляхом укладення електронного договору.

'''Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.'''

'''Договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 626 ЦК України])'''

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 628 ЦК України]).

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 638 ЦК України], '''''договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.'''''

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1046 ЦК України], за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 1 ст. 1049 ЦК України] позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст.1047 Цивільного кодексу України] договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – '''незалежно від суми '''.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії»] передбачено що договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов’язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину:

* у паперовій формі; або
* у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"]; або
* у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text законодавством України про електронну комерцію].

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text статей 5, 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»], електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб’єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закону України «Про електронну комерцію»] електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід’ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та '''без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено. '''

== Відповідальність за невиконання умов електронного кредитного договору. Стягнення боргу за онлайн кредитом. ==

Договір «онлайн кредитування» фізично не підписується, однак він укладається шляхом підписання електронним цифровим підписом.

Статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України “Про електронні довірчі послуги”] визначено, електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис.

Відповідно, кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Електронний договір укладається шляхом обміну електронними повідомленнями, підписується шляхом обміну електронними повідомленнями, моментом його підписання є використання:

1. Електронного підпису;

2. Електронного підпису одноразовим ідентифікатором;

3. Аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладення онлайн кредитів знаходиться в рамках правового поля України. '''Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов’язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором.''' Повернення позики за електронним договором є обов’язковим.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 525 Цивільного кодексу України], одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 526 Цивільного кодексу України].

У разі невиконання умов електронного кредитного договору, сума отриманого кредиту, проценти за користування ним та проценти за прострочення терміну повернення кредиту, підлягають примусовому стягненню в судовому порядку (відкриття виконавчого провадження, арешт майна та банківських рахунків, звернення стягнення на частину офіційного доходу).

'''На підставі аналізу усталеної судової практики примусовий порядок стягнення коштів передбачений лише шляхом звернення до суду із відповідним позовом мікрофінансової установи.'''

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022], затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX], припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (пункт 10'''-2''' розділ XIII прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження"])
|-
|
|}
== Порушення зі сторони мікрофінансових організацій під час стягнення заборгованості ==
* Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 257 Цивільного кодексу України], загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=4.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D1%94%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96. Частиною 4 ст. 267 Цивільного кодексу України] передбачається: сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові.

Зазвичай кредитори звертаються до суду та надають розрахунок заборгованості за позикою з нарахуванням штрафних санкцій після закінчення строку дії договору. Але фінансові установи, як і банківські, зазвичай готують позов на межі закінчення строків позовної давності (три роки), задля отримання максимальної суми від боржника внаслідок перерахунку пені за вказаний строк. При цьому, якщо позичальник почне здійснювати оплату кредиту із часом, усі кошти будуть перерахованими спочатку на погашення розміру пені, а потім вже основного боргу.

З урахуванням правової позиції, викладеної [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72150962 Великою Палатою Верховного Суду провадження 61-6св18, справа № 200/11343/14ц від 07.02.2018] загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20257.,%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. стаття 257 Цивільного кодексу України]), а спеціальна позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) – тривалістю в один рік [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8%20(%D1%88%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96)%3B (пункт 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України]).

Також, слід зазначити, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, яка подана до винесення ним рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=3.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. ч.3 ст. 267 ЦК України]).

* Звертаючись до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості, МФО без обмежень нараховують штрафні санкції у вигляді пені за неповернення отриманих у позику коштів, тоді як законом обмежений строк для вимог про стягнення пені.

В судовому порядку у боржника є можливість скоротити суму стягнення навіть до тіла позики, оскільки в більшості випадків фінансові установи зловживають своїм правом вимоги сплати пені за користування коштами, суттєво збільшуючи її розмір.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів»]" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text:~:text=5.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%BC%2C%20%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%87%D0%B8%20%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC. частини 5 статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів"], якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним.

Зважаючи на безпосереднє поширення Закону України «Про захист прав споживачів» на відносини про стягнення заборгованості за мікропозикою, у боржника є можливість визнати положення договору (якими передбачена відповідальність за порушення зобов’язань, тобто пеня та штрафи) недійсними.

Вимога про нарахування та сплату неустойки не відповідає передбаченим у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України] засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»], яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.
|}

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92120372 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19] (ВС зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Також ВС підкреслив, що в абзаці другому частині другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі).
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/112872788?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01 Постанова Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22] (Сумніви та припущення мають тлумачитися на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, як захист прав споживача, правові відносини останнього з банком фактично не є рівними).
[[index.php?title=Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

== Див. також ==

* [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання]]
* [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]]

Стягнення боргу за онлайн кредитом

2025-11-04T07:52:19Z

Oksana.valkova: /* Порушення зі сторони мікрофінансових організацій під час стягнення заборгованості */ доповнено посилання на законодавство

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0&key=4/UMfPEGznhhfOo.ZiZDsrm5HdlycsFggkRbI1c Конституція України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про рекламу”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Закон України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закон України «Про споживче кредитування»] ;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України «Про електронну комерцію»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»];
* [https://bank.gov.ua/ua/legislation Нормативні акти Національного Банку України].

== Поняття «он-лайн кредитування» ==

'''Креди́т''' — кошти й матеріальні цінності, що надаються кредитором у користування позичальнику на певний строк та під відсоток.

Одним із різновидів кредитування '''онлайн кредит''' — послуга, яку надають кредитодавці, коли можна взяти кредит, не спілкуючись з кредитором наживо, а за допомогою відправки заявки на оформлення кредиту через інтернет.

Кредитодавцями в онлайн кредитах виступають мікрофінансові організації.

'''Мікрофінансова організація (далі - МФО), яку також досить часто називають кредитною компанією – це фінансова установа, що займається наданням мікрокредитів населенню за спрощеною схемою, а також малому і середньому бізнесу коштом залучення власних резервів.'''

Різниця між МФО та банком:

'''- в небанківських фінансових установах процес оформлення кредитного договору набагато простіший та вимагає меншої кількості документів.''' В більшості МФО немає необхідності пред’явлення довідок про доходи, довідок з місця роботи, поручителів, заставного майна та інших документів, які підтверджували б кредитоспроможність позичальника. Кредити видаються при наявності тільки паспорта та ідентифікаційного коду;

'''- на відміну від банків, кредитні компанії надають послуги кредитування навіть особам з поганою кредитною історією;'''

'''- більшість МФО дає можливість отримати кредит онлайн і підписати договір без відвідування офісу;'''

'''- гроші в кредитній компанії можна отримати на коротші терміни, ніж в банках та на значно менші суми, і майже миттєво.'''

'''Онлайн кредит''' – це позика оформлена через мережу Інтернет.

'''Укладення електронного договору'''

Отримання мікропозики за допомогою онлайн-сервісів є електронним правочином, що реалізується шляхом укладення електронного договору.

'''Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.'''

'''Договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 626 ЦК України])'''

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 628 ЦК України]).

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 638 ЦК України], '''''договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.'''''

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1046 ЦК України], за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 1 ст. 1049 ЦК України] позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст.1047 Цивільного кодексу України] договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – '''незалежно від суми '''.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії»] передбачено що договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов’язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину:

* у паперовій формі; або
* у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"]; або
* у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text законодавством України про електронну комерцію].

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text статей 5, 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»], електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб’єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закону України «Про електронну комерцію»] електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід’ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та '''без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено. '''

== Відповідальність за невиконання умов електронного кредитного договору. Стягнення боргу за онлайн кредитом. ==

Договір «онлайн кредитування» фізично не підписується, однак він укладається шляхом підписання електронним цифровим підписом.

Статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України “Про електронні довірчі послуги”] визначено, електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис.

Відповідно, кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Електронний договір укладається шляхом обміну електронними повідомленнями, підписується шляхом обміну електронними повідомленнями, моментом його підписання є використання:

1. Електронного підпису;

2. Електронного підпису одноразовим ідентифікатором;

3. Аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладення онлайн кредитів знаходиться в рамках правового поля України. '''Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов’язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором.''' Повернення позики за електронним договором є обов’язковим.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 525 Цивільного кодексу України], одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 526 Цивільного кодексу України].

У разі невиконання умов електронного кредитного договору, сума отриманого кредиту, проценти за користування ним та проценти за прострочення терміну повернення кредиту, підлягають примусовому стягненню в судовому порядку (відкриття виконавчого провадження, арешт майна та банківських рахунків, звернення стягнення на частину офіційного доходу).

'''На підставі аналізу усталеної судової практики примусовий порядок стягнення коштів передбачений лише шляхом звернення до суду із відповідним позовом мікрофінансової установи.'''

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022], затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX], припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (пункт 10'''-2''' розділ XIII прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження"])
|-
|
|}
== Порушення зі сторони мікрофінансових організацій під час стягнення заборгованості ==
* Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 257 Цивільного кодексу України], загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=4.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D1%94%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96. Частиною 4 ст. 267 Цивільного кодексу України] передбачається: сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові.

Зазвичай кредитори звертаються до суду та надають розрахунок заборгованості за позикою з нарахуванням штрафних санкцій після закінчення строку дії договору. Але фінансові установи, як і банківські, зазвичай готують позов на межі закінчення строків позовної давності (три роки), задля отримання максимальної суми від боржника внаслідок перерахунку пені за вказаний строк. При цьому, якщо позичальник почне здійснювати оплату кредиту із часом, усі кошти будуть перерахованими спочатку на погашення розміру пені, а потім вже основного боргу.

З урахуванням правової позиції, викладеної [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72150962 Великою Палатою Верховного Суду провадження 61-6св18, справа № 200/11343/14ц від 07.02.2018] загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20257.,%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. стаття 257 Цивільного кодексу України]), а спеціальна позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) – тривалістю в один рік [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8%20(%D1%88%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96)%3B (пункт 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України]).

Також, слід зазначити, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, яка подана до винесення ним рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=3.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. ч.3 ст. 267 ЦК України]).

* Звертаючись до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості, МФО без обмежень нараховують штрафні санкції у вигляді пені за неповернення отриманих у позику коштів, тоді як законом обмежений строк для вимог про стягнення пені.

В судовому порядку у боржника є можливість скоротити суму стягнення навіть до тіла позики, оскільки в більшості випадків фінансові установи зловживають своїм правом вимоги сплати пені за користування коштами, суттєво збільшуючи її розмір.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів»]" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text:~:text=5.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%BC%2C%20%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%87%D0%B8%20%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC. частини 5 статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів"], якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним.

Зважаючи на безпосереднє поширення Закону України «Про захист прав споживачів» на відносини про стягнення заборгованості за мікропозикою, у боржника є можливість визнати положення договору (якими передбачена відповідальність за порушення зобов’язань, тобто пеня та штрафи) недійсними.

Вимога про нарахування та сплату неустойки не відповідає передбаченим у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України] засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»], яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закону України "Про споживче кредитування"] доповнено пунктом 61, відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування''' у разі прострочення споживачем виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит '''споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення.''' У разі допущення такого прострочення '''споживач звільняється, зокрема, від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів,''' сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 10561 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закону]. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".

При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.
|}

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92120372 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19] (ВС зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Також ВС підкреслив, що в абзаці другому частині другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі).
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/112872788?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01 Постанова Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22] (Сумніви та припущення мають тлумачитися на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, як захист прав споживача, правові відносини останнього з банком фактично не є рівними).
[[index.php?title=Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

== Див. також ==

* [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання]]
* [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]]

Стягнення боргу за онлайн кредитом

2025-11-04T07:37:27Z

Oksana.valkova: /* Відповідальність за невиконання умов електронного кредитного договору. Стягнення боргу за онлайн кредитом. */ актуалізація законодавства

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0&key=4/UMfPEGznhhfOo.ZiZDsrm5HdlycsFggkRbI1c Конституція України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про рекламу”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Закон України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закон України «Про споживче кредитування»] ;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України «Про електронну комерцію»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»];
* [https://bank.gov.ua/ua/legislation Нормативні акти Національного Банку України].

== Поняття «он-лайн кредитування» ==

'''Креди́т''' — кошти й матеріальні цінності, що надаються кредитором у користування позичальнику на певний строк та під відсоток.

Одним із різновидів кредитування '''онлайн кредит''' — послуга, яку надають кредитодавці, коли можна взяти кредит, не спілкуючись з кредитором наживо, а за допомогою відправки заявки на оформлення кредиту через інтернет.

Кредитодавцями в онлайн кредитах виступають мікрофінансові організації.

'''Мікрофінансова організація (далі - МФО), яку також досить часто називають кредитною компанією – це фінансова установа, що займається наданням мікрокредитів населенню за спрощеною схемою, а також малому і середньому бізнесу коштом залучення власних резервів.'''

Різниця між МФО та банком:

'''- в небанківських фінансових установах процес оформлення кредитного договору набагато простіший та вимагає меншої кількості документів.''' В більшості МФО немає необхідності пред’явлення довідок про доходи, довідок з місця роботи, поручителів, заставного майна та інших документів, які підтверджували б кредитоспроможність позичальника. Кредити видаються при наявності тільки паспорта та ідентифікаційного коду;

'''- на відміну від банків, кредитні компанії надають послуги кредитування навіть особам з поганою кредитною історією;'''

'''- більшість МФО дає можливість отримати кредит онлайн і підписати договір без відвідування офісу;'''

'''- гроші в кредитній компанії можна отримати на коротші терміни, ніж в банках та на значно менші суми, і майже миттєво.'''

'''Онлайн кредит''' – це позика оформлена через мережу Інтернет.

'''Укладення електронного договору'''

Отримання мікропозики за допомогою онлайн-сервісів є електронним правочином, що реалізується шляхом укладення електронного договору.

'''Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.'''

'''Договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 626 ЦК України])'''

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 628 ЦК України]).

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 638 ЦК України], '''''договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.'''''

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1046 ЦК України], за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 1 ст. 1049 ЦК України] позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст.1047 Цивільного кодексу України] договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – '''незалежно від суми '''.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії»] передбачено що договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов’язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину:

* у паперовій формі; або
* у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"]; або
* у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text законодавством України про електронну комерцію].

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text статей 5, 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»], електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб’єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закону України «Про електронну комерцію»] електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід’ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та '''без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено. '''

== Відповідальність за невиконання умов електронного кредитного договору. Стягнення боргу за онлайн кредитом. ==

Договір «онлайн кредитування» фізично не підписується, однак він укладається шляхом підписання електронним цифровим підписом.

Статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України “Про електронні довірчі послуги”] визначено, електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис.

Відповідно, кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Електронний договір укладається шляхом обміну електронними повідомленнями, підписується шляхом обміну електронними повідомленнями, моментом його підписання є використання:

1. Електронного підпису;

2. Електронного підпису одноразовим ідентифікатором;

3. Аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладення онлайн кредитів знаходиться в рамках правового поля України. '''Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов’язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором.''' Повернення позики за електронним договором є обов’язковим.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 525 Цивільного кодексу України], одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 526 Цивільного кодексу України].

У разі невиконання умов електронного кредитного договору, сума отриманого кредиту, проценти за користування ним та проценти за прострочення терміну повернення кредиту, підлягають примусовому стягненню в судовому порядку (відкриття виконавчого провадження, арешт майна та банківських рахунків, звернення стягнення на частину офіційного доходу).

'''На підставі аналізу усталеної судової практики примусовий порядок стягнення коштів передбачений лише шляхом звернення до суду із відповідним позовом мікрофінансової установи.'''

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022], затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX], припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (пункт 10'''-2''' розділ XIII прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження"])
|-
|
|}
== Порушення зі сторони мікрофінансових організацій під час стягнення заборгованості ==
* Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 257 Цивільного кодексу України], загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 4 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачається: сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові.

Зазвичай кредитори звертаються до суду та надають розрахунок заборгованості за позикою з нарахуванням штрафних санкцій після закінчення строку дії договору. Але фінансові установи, як і банківські, зазвичай готують позов на межі закінчення строків позовної давності (три роки), задля отримання максимальної суми від боржника внаслідок перерахунку пені за вказаний строк. При цьому, якщо позичальник почне здійснювати оплату кредиту із часом, усі кошти будуть перерахованими спочатку на погашення розміру пені, а потім вже основного боргу.

З урахуванням правової позиції, викладеної [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72150962 Великою Палатою Верховного Суду провадження 61-6св18, справа № 200/11343/14ц від 07.02.2018] загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України), а спеціальна позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) – тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України).

Також, слід зазначити, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, яка подана до винесення ним рішення (ч.3 ст. 267 ЦК України).

* Звертаючись до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості, МФО без обмежень нараховують штрафні санкції у вигляді пені за неповернення отриманих у позику коштів, тоді як законом обмежений строк для вимог про стягнення пені.

В судовому порядку у боржника є можливість скоротити суму стягнення навіть до тіла позики, оскільки в більшості випадків фінансові установи зловживають своїм правом вимоги сплати пені за користування коштами, суттєво збільшуючи її розмір.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів»]" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Відповідно до частини 5 статті 18 Закону україни "Про захист прав споживачів", якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним.

Зважаючи на безпосереднє поширення Закону України «Про захист прав споживачів» на відносини про стягнення заборгованості за мікропозикою, у боржника є можливість визнати положення договору (якими передбачена відповідальність за порушення зобов’язань, тобто пеня та штрафи) недійсними.

Вимога про нарахування та сплату неустойки не відповідає передбаченим у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 6 ст. 3, ч. третій ст. 509 та частинах першій, другій 627 ЦК України] засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»], яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закону України "Про споживче кредитування"] доповнено пунктом 61, відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування''' у разі прострочення споживачем виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит '''споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення.''' У разі допущення такого прострочення '''споживач звільняється, зокрема, від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів,''' сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 10561 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закону]. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".

При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.
|}

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92120372 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19] (ВС зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Також ВС підкреслив, що в абзаці другому частині другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі).
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/112872788?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01 Постанова Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22] (Сумніви та припущення мають тлумачитися на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, як захист прав споживача, правові відносини останнього з банком фактично не є рівними).
[[index.php?title=Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

== Див. також ==

* [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання]]
* [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]]

Стягнення боргу за онлайн кредитом

2025-11-04T07:16:56Z

Oksana.valkova:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0&key=4/UMfPEGznhhfOo.ZiZDsrm5HdlycsFggkRbI1c Конституція України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про рекламу”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Закон України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закон України «Про споживче кредитування»] ;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України «Про електронну комерцію»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»];
* [https://bank.gov.ua/ua/legislation Нормативні акти Національного Банку України].

== Поняття «он-лайн кредитування» ==

'''Креди́т''' — кошти й матеріальні цінності, що надаються кредитором у користування позичальнику на певний строк та під відсоток.

Одним із різновидів кредитування '''онлайн кредит''' — послуга, яку надають кредитодавці, коли можна взяти кредит, не спілкуючись з кредитором наживо, а за допомогою відправки заявки на оформлення кредиту через інтернет.

Кредитодавцями в онлайн кредитах виступають мікрофінансові організації.

'''Мікрофінансова організація (далі - МФО), яку також досить часто називають кредитною компанією – це фінансова установа, що займається наданням мікрокредитів населенню за спрощеною схемою, а також малому і середньому бізнесу коштом залучення власних резервів.'''

Різниця між МФО та банком:

'''- в небанківських фінансових установах процес оформлення кредитного договору набагато простіший та вимагає меншої кількості документів.''' В більшості МФО немає необхідності пред’явлення довідок про доходи, довідок з місця роботи, поручителів, заставного майна та інших документів, які підтверджували б кредитоспроможність позичальника. Кредити видаються при наявності тільки паспорта та ідентифікаційного коду;

'''- на відміну від банків, кредитні компанії надають послуги кредитування навіть особам з поганою кредитною історією;'''

'''- більшість МФО дає можливість отримати кредит онлайн і підписати договір без відвідування офісу;'''

'''- гроші в кредитній компанії можна отримати на коротші терміни, ніж в банках та на значно менші суми, і майже миттєво.'''

'''Онлайн кредит''' – це позика оформлена через мережу Інтернет.

'''Укладення електронного договору'''

Отримання мікропозики за допомогою онлайн-сервісів є електронним правочином, що реалізується шляхом укладення електронного договору.

'''Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.'''

'''Договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 626 ЦК України])'''

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 628 ЦК України]).

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 638 ЦК України], '''''договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.'''''

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1046 ЦК України], за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 1 ст. 1049 ЦК України] позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст.1047 Цивільного кодексу України] договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – '''незалежно від суми '''.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії»] передбачено що договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов’язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину:

* у паперовій формі; або
* у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"]; або
* у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text законодавством України про електронну комерцію].

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text статей 5, 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»], електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб’єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закону України «Про електронну комерцію»] електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід’ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та '''без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено. '''

== Відповідальність за невиконання умов електронного кредитного договору. Стягнення боргу за онлайн кредитом. ==

Договір «онлайн кредитування» фізично не підписується, однак він укладається шляхом підписання електронним цифровим підписом.

Статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України “Про електронні довірчі послуги”] визначено, електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис.

Відповідно, кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Електронний договір укладається шляхом обміну електронними повідомленнями, підписується шляхом обміну електронними повідомленнями, моментом його підписання є використання:

1. Електронного підпису;

2. Електронного підпису одноразовим ідентифікатором;

3. Аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладення онлайн кредитів знаходиться в рамках правового поля України. '''Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов’язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором.''' Повернення позики за електронним договором є обов’язковим.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 525 Цивільного кодексу України], одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 526 Цивільного кодексу України].

У разі невиконання умов електронного кредитного договору, сума отриманого кредиту, проценти за користування ним та проценти за прострочення терміну повернення кредиту, підлягають примусовому стягненню в судовому порядку (відкриття виконавчого провадження, арешт майна та банківських рахунків, звернення стягнення на частину офіційного доходу).

'''На підставі аналізу усталеної судової практики примусовий порядок стягнення коштів передбачений лише шляхом звернення до суду із відповідним позовом мікрофінансової установи.'''

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX:
|}
== Порушення зі сторони мікрофінансових організацій під час стягнення заборгованості ==
* Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 257 Цивільного кодексу України], загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 4 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачається: сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові.

Зазвичай кредитори звертаються до суду та надають розрахунок заборгованості за позикою з нарахуванням штрафних санкцій після закінчення строку дії договору. Але фінансові установи, як і банківські, зазвичай готують позов на межі закінчення строків позовної давності (три роки), задля отримання максимальної суми від боржника внаслідок перерахунку пені за вказаний строк. При цьому, якщо позичальник почне здійснювати оплату кредиту із часом, усі кошти будуть перерахованими спочатку на погашення розміру пені, а потім вже основного боргу.

З урахуванням правової позиції, викладеної [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72150962 Великою Палатою Верховного Суду провадження 61-6св18, справа № 200/11343/14ц від 07.02.2018] загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України), а спеціальна позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) – тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України).

Також, слід зазначити, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, яка подана до винесення ним рішення (ч.3 ст. 267 ЦК України).

* Звертаючись до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості, МФО без обмежень нараховують штрафні санкції у вигляді пені за неповернення отриманих у позику коштів, тоді як законом обмежений строк для вимог про стягнення пені.

В судовому порядку у боржника є можливість скоротити суму стягнення навіть до тіла позики, оскільки в більшості випадків фінансові установи зловживають своїм правом вимоги сплати пені за користування коштами, суттєво збільшуючи її розмір.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів»]" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Відповідно до частини 5 статті 18 Закону україни "Про захист прав споживачів", якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним.

Зважаючи на безпосереднє поширення Закону України «Про захист прав споживачів» на відносини про стягнення заборгованості за мікропозикою, у боржника є можливість визнати положення договору (якими передбачена відповідальність за порушення зобов’язань, тобто пеня та штрафи) недійсними.

Вимога про нарахування та сплату неустойки не відповідає передбаченим у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 6 ст. 3, ч. третій ст. 509 та частинах першій, другій 627 ЦК України] засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»], яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закону України "Про споживче кредитування"] доповнено пунктом 61, відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування''' у разі прострочення споживачем виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит '''споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення.''' У разі допущення такого прострочення '''споживач звільняється, зокрема, від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів,''' сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 10561 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закону]. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".

При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.
|}

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92120372 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19] (ВС зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Також ВС підкреслив, що в абзаці другому частині другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі).
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/112872788?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01 Постанова Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22] (Сумніви та припущення мають тлумачитися на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, як захист прав споживача, правові відносини останнього з банком фактично не є рівними).
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

== Див. також ==

* [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання]]
* [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]]

Стягнення боргу за онлайн кредитом

2025-11-04T07:12:48Z

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0&key=4/UMfPEGznhhfOo.ZiZDsrm5HdlycsFggkRbI1c Конституція України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про рекламу”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Закон України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закон України «Про споживче кредитування»] ;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України «Про електронну комерцію»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»];
* [https://bank.gov.ua/ua/legislation Нормативні акти Національного Банку України].

== Поняття «он-лайн кредитування» ==

'''Креди́т''' — кошти й матеріальні цінності, що надаються кредитором у користування позичальнику на певний строк та під відсоток.

Одним із різновидів кредитування '''онлайн кредит''' — послуга, яку надають кредитодавці, коли можна взяти кредит, не спілкуючись з кредитором наживо, а за допомогою відправки заявки на оформлення кредиту через інтернет.

Кредитодавцями в онлайн кредитах виступають мікрофінансові організації.

'''Мікрофінансова організація (далі - МФО), яку також досить часто називають кредитною компанією – це фінансова установа, що займається наданням мікрокредитів населенню за спрощеною схемою, а також малому і середньому бізнесу коштом залучення власних резервів.'''

Різниця між МФО та банком:

'''- в небанківських фінансових установах процес оформлення кредитного договору набагато простіший та вимагає меншої кількості документів.''' В більшості МФО немає необхідності пред’явлення довідок про доходи, довідок з місця роботи, поручителів, заставного майна та інших документів, які підтверджували б кредитоспроможність позичальника. Кредити видаються при наявності тільки паспорта та ідентифікаційного коду;

'''- на відміну від банків, кредитні компанії надають послуги кредитування навіть особам з поганою кредитною історією;'''

'''- більшість МФО дає можливість отримати кредит онлайн і підписати договір без відвідування офісу;'''

'''- гроші в кредитній компанії можна отримати на коротші терміни, ніж в банках та на значно менші суми, і майже миттєво.'''

'''Онлайн кредит''' – це позика оформлена через мережу Інтернет.

'''Укладення електронного договору'''

Отримання мікропозики за допомогою онлайн-сервісів є електронним правочином, що реалізується шляхом укладення електронного договору.

'''Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.'''

'''Договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 626 ЦК України])'''

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 628 ЦК України]).

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 638 ЦК України], '''''договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.'''''

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1046 ЦК України], за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 1 ст. 1049 ЦК України] позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст.1047 Цивільного кодексу України] договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – '''незалежно від суми '''.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії»] передбачено що договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов’язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину:

* у паперовій формі; або
* у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"]; або
* у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text законодавством України про електронну комерцію].

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text статей 5, 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»], електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб’єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закону України «Про електронну комерцію»] електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід’ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та '''без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено. '''

== Відповідальність за невиконання умов електронного кредитного договору. Стягнення боргу за онлайн кредитом. ==

Договір «онлайн кредитування» фізично не підписується, однак він укладається шляхом підписання електронним цифровим підписом.

Статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України “Про електронні довірчі послуги”] визначено, електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис.

Відповідно, кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Електронний договір укладається шляхом обміну електронними повідомленнями, підписується шляхом обміну електронними повідомленнями, моментом його підписання є використання:

1. Електронного підпису;

2. Електронного підпису одноразовим ідентифікатором;

3. Аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладення онлайн кредитів знаходиться в рамках правового поля України. '''Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов’язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором.''' Повернення позики за електронним договором є обов’язковим.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 525 Цивільного кодексу України], одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 526 Цивільного кодексу України].

У разі невиконання умов електронного кредитного договору, сума отриманого кредиту, проценти за користування ним та проценти за прострочення терміну повернення кредиту, підлягають примусовому стягненню в судовому порядку (відкриття виконавчого провадження, арешт майна та банківських рахунків, звернення стягнення на частину офіційного доходу).

'''На підставі аналізу усталеної судової практики примусовий порядок стягнення коштів передбачений лише шляхом звернення до суду із відповідним позовом мікрофінансової установи.'''

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX:

== Порушення зі сторони мікрофінансових організацій під час стягнення заборгованості ==
* Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 257 Цивільного кодексу України], загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 4 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачається: сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові.

Зазвичай кредитори звертаються до суду та надають розрахунок заборгованості за позикою з нарахуванням штрафних санкцій після закінчення строку дії договору. Але фінансові установи, як і банківські, зазвичай готують позов на межі закінчення строків позовної давності (три роки), задля отримання максимальної суми від боржника внаслідок перерахунку пені за вказаний строк. При цьому, якщо позичальник почне здійснювати оплату кредиту із часом, усі кошти будуть перерахованими спочатку на погашення розміру пені, а потім вже основного боргу.

З урахуванням правової позиції, викладеної [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72150962 Великою Палатою Верховного Суду провадження 61-6св18, справа № 200/11343/14ц від 07.02.2018] загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України), а спеціальна позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) – тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України).

Також, слід зазначити, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, яка подана до винесення ним рішення (ч.3 ст. 267 ЦК України).

* Звертаючись до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості, МФО без обмежень нараховують штрафні санкції у вигляді пені за неповернення отриманих у позику коштів, тоді як законом обмежений строк для вимог про стягнення пені.

В судовому порядку у боржника є можливість скоротити суму стягнення навіть до тіла позики, оскільки в більшості випадків фінансові установи зловживають своїм правом вимоги сплати пені за користування коштами, суттєво збільшуючи її розмір.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів»]" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Відповідно до частини 5 статті 18 Закону україни "Про захист прав споживачів", якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним.

Зважаючи на безпосереднє поширення Закону України «Про захист прав споживачів» на відносини про стягнення заборгованості за мікропозикою, у боржника є можливість визнати положення договору (якими передбачена відповідальність за порушення зобов’язань, тобто пеня та штрафи) недійсними.

Вимога про нарахування та сплату неустойки не відповідає передбаченим у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 6 ст. 3, ч. третій ст. 509 та частинах першій, другій 627 ЦК України] засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»], яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закону України "Про споживче кредитування"] доповнено пунктом 61, відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування''' у разі прострочення споживачем виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит '''споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення.''' У разі допущення такого прострочення '''споживач звільняється, зокрема, від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів,''' сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 10561 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закону]. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".

При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.
|}

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92120372 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19] (ВС зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Також ВС підкреслив, що в абзаці другому частині другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі).
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/112872788?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01 Постанова Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22] (Сумніви та припущення мають тлумачитися на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, як захист прав споживача, правові відносини останнього з банком фактично не є рівними).
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

== Див. також ==

* [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання]]
* [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]]

Стягнення боргу за онлайн кредитом

2025-11-03T14:02:42Z

Oksana.valkova: /* Поняття «он-лайн кредитування» */ втрата чинності Господарського кодексу України

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0&key=4/UMfPEGznhhfOo.ZiZDsrm5HdlycsFggkRbI1c Конституція України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про рекламу”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Закон України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закон України «Про споживче кредитування»] ;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України «Про електронну комерцію»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»];
* [https://bank.gov.ua/ua/legislation Нормативні акти Національного Банку України].

== Поняття «он-лайн кредитування» ==

'''Креди́т''' — кошти й матеріальні цінності, що надаються кредитором у користування позичальнику на певний строк та під відсоток.

Одним із різновидів кредитування '''онлайн кредит''' — послуга, яку надають кредитодавці, коли можна взяти кредит, не спілкуючись з кредитором наживо, а за допомогою відправки заявки на оформлення кредиту через інтернет.

Кредитодавцями в онлайн кредитах виступають мікрофінансові організації.

'''Мікрофінансова організація (далі - МФО), яку також досить часто називають кредитною компанією – це фінансова установа, що займається наданням мікрокредитів населенню за спрощеною схемою, а також малому і середньому бізнесу коштом залучення власних резервів.'''

Різниця між МФО та банком:

'''- в небанківських фінансових установах процес оформлення кредитного договору набагато простіший та вимагає меншої кількості документів.''' В більшості МФО немає необхідності пред’явлення довідок про доходи, довідок з місця роботи, поручителів, заставного майна та інших документів, які підтверджували б кредитоспроможність позичальника. Кредити видаються при наявності тільки паспорта та ідентифікаційного коду;

'''- на відміну від банків, кредитні компанії надають послуги кредитування навіть особам з поганою кредитною історією;'''

'''- більшість МФО дає можливість отримати кредит онлайн і підписати договір без відвідування офісу;'''

'''- гроші в кредитній компанії можна отримати на коротші терміни, ніж в банках та на значно менші суми, і майже миттєво.'''

'''Онлайн кредит''' – це позика оформлена через мережу Інтернет.

'''Укладення електронного договору'''

Отримання мікропозики за допомогою онлайн-сервісів є електронним правочином, що реалізується шляхом укладення електронного договору.

'''Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.'''

'''Договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 626 ЦК України])'''

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 628 ЦК України]).

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 638 ЦК України], '''''договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.'''''

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1046 ЦК України], за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 1 ст. 1049 ЦК України] позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст.1047 Цивільного кодексу України] договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – '''незалежно від суми '''.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії»] передбачено що договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов’язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину:

* у паперовій формі; або
* у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"]; або
* у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text законодавством України про електронну комерцію].

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text статей 5, 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»], електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб’єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закону України «Про електронну комерцію»] електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід’ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та '''без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено. '''

== Відповідальність за невиконання умов електронного кредитного договору. Стягнення боргу за онлайн кредитом. ==

Договір «онлайн кредитування» фізично не підписується, однак він укладається шляхом підписання електронним цифровим підписом.

Статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України “Про електронні довірчі послуги”] визначено, електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис.

Відповідно, кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Електронний договір укладається шляхом обміну електронними повідомленнями, підписується шляхом обміну електронними повідомленнями, моментом його підписання є використання:

1. Електронного підпису;

2. Електронного підпису одноразовим ідентифікатором;

3. Аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладення онлайн кредитів знаходиться в рамках правового поля України. '''Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов’язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором.''' Повернення позики за електронним договором є обов’язковим.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 525 Цивільного кодексу України], одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 526 Цивільного кодексу України].

У разі невиконання умов електронного кредитного договору, сума отриманого кредиту, проценти за користування ним та проценти за прострочення терміну повернення кредиту, підлягають примусовому стягненню в судовому порядку (відкриття виконавчого провадження, арешт майна та банківських рахунків, звернення стягнення на частину офіційного доходу).

'''На підставі аналізу усталеної судової практики примусовий порядок стягнення коштів передбачений лише шляхом звернення до суду із відповідним позовом мікрофінансової установи.'''

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
26 березня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20#Text Закон України від 15 березня 2022 року № 2129-IX "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"], у зв'язку з чим припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).
|}

== Порушення зі сторони мікрофінансових організацій під час стягнення заборгованості ==
* Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 257 Цивільного кодексу України], загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 4 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачається: сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові.

Зазвичай кредитори звертаються до суду та надають розрахунок заборгованості за позикою з нарахуванням штрафних санкцій після закінчення строку дії договору. Але фінансові установи, як і банківські, зазвичай готують позов на межі закінчення строків позовної давності (три роки), задля отримання максимальної суми від боржника внаслідок перерахунку пені за вказаний строк. При цьому, якщо позичальник почне здійснювати оплату кредиту із часом, усі кошти будуть перерахованими спочатку на погашення розміру пені, а потім вже основного боргу.

З урахуванням правової позиції, викладеної [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72150962 Великою Палатою Верховного Суду провадження 61-6св18, справа № 200/11343/14ц від 07.02.2018] загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України), а спеціальна позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) – тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України).

Також, слід зазначити, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, яка подана до винесення ним рішення (ч.3 ст. 267 ЦК України).

* Звертаючись до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості, МФО без обмежень нараховують штрафні санкції у вигляді пені за неповернення отриманих у позику коштів, тоді як законом обмежений строк для вимог про стягнення пені.

В судовому порядку у боржника є можливість скоротити суму стягнення навіть до тіла позики, оскільки в більшості випадків фінансові установи зловживають своїм правом вимоги сплати пені за користування коштами, суттєво збільшуючи її розмір.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів»]" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Відповідно до частини 5 статті 18 Закону україни "Про захист прав споживачів", якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним.

Зважаючи на безпосереднє поширення Закону України «Про захист прав споживачів» на відносини про стягнення заборгованості за мікропозикою, у боржника є можливість визнати положення договору (якими передбачена відповідальність за порушення зобов’язань, тобто пеня та штрафи) недійсними.

Вимога про нарахування та сплату неустойки не відповідає передбаченим у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 6 ст. 3, ч. третій ст. 509 та частинах першій, другій 627 ЦК України] засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»], яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закону України "Про споживче кредитування"] доповнено пунктом 61, відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування''' у разі прострочення споживачем виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит '''споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення.''' У разі допущення такого прострочення '''споживач звільняється, зокрема, від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів,''' сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 10561 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закону]. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".

При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.
|}

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92120372 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19] (ВС зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Також ВС підкреслив, що в абзаці другому частині другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі).
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/112872788?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01 Постанова Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22] (Сумніви та припущення мають тлумачитися на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, як захист прав споживача, правові відносини останнього з банком фактично не є рівними).
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

== Див. також ==

* [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання]]
* [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]]

Стягнення боргу за онлайн кредитом

2025-11-03T13:58:47Z

Oksana.valkova: /* Нормативна база */ втрата чинності

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0&key=4/UMfPEGznhhfOo.ZiZDsrm5HdlycsFggkRbI1c Конституція України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про рекламу”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Закон України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закон України «Про споживче кредитування»] ;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України «Про електронну комерцію»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»];
* [https://bank.gov.ua/ua/legislation Нормативні акти Національного Банку України].

== Поняття «он-лайн кредитування» ==

'''Креди́т''' — кошти й матеріальні цінності, що надаються кредитором у користування позичальнику на певний строк та під відсоток.

Одним із різновидів кредитування '''онлайн кредит''' — послуга, яку надають кредитодавці, коли можна взяти кредит, не спілкуючись з кредитором наживо, а за допомогою відправки заявки на оформлення кредиту через інтернет.

Кредитодавцями в онлайн кредитах виступають мікрофінансові організації.

'''Мікрофінансова організація (далі - МФО), яку також досить часто називають кредитною компанією – це фінансова установа, що займається наданням мікрокредитів населенню за спрощеною схемою, а також малому і середньому бізнесу коштом залучення власних резервів.'''

Різниця між МФО та банком:

'''- в небанківських фінансових установах процес оформлення кредитного договору набагато простіший та вимагає меншої кількості документів.''' В більшості МФО немає необхідності пред’явлення довідок про доходи, довідок з місця роботи, поручителів, заставного майна та інших документів, які підтверджували б кредитоспроможність позичальника. Кредити видаються при наявності тільки паспорта та ідентифікаційного коду;

'''- на відміну від банків, кредитні компанії надають послуги кредитування навіть особам з поганою кредитною історією;'''

'''- більшість МФО дає можливість отримати кредит онлайн і підписати договір без відвідування офісу;'''

'''- гроші в кредитній компанії можна отримати на коротші терміни, ніж в банках та на значно менші суми, і майже миттєво.'''

'''Онлайн кредит''' – це позика оформлена через мережу Інтернет.

'''Укладення електронного договору'''

Отримання мікропозики за допомогою онлайн-сервісів є електронним правочином, що реалізується шляхом укладення електронного договору.

'''Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.'''

'''Договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 626 ЦК України])'''

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 628 ЦК України]).

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 638 ЦК України], '''''договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.'''''

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1046 ЦК України], за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 1 ст. 1049 ЦК України] позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст.1047 Цивільного кодексу України] договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – '''незалежно від суми '''.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії»] передбачено що договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов’язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину:

* у паперовій формі; або
* у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"]; або
* у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text законодавством України про електронну комерцію].

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text статей 5, 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»], електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб’єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закону України «Про електронну комерцію»] електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід’ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та '''без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено. '''

== Відповідальність за невиконання умов електронного кредитного договору. Стягнення боргу за онлайн кредитом. ==

Договір «онлайн кредитування» фізично не підписується, однак він укладається шляхом підписання електронним цифровим підписом.

Статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України “Про електронні довірчі послуги”] визначено, електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис.

Відповідно, кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Електронний договір укладається шляхом обміну електронними повідомленнями, підписується шляхом обміну електронними повідомленнями, моментом його підписання є використання:

1. Електронного підпису;

2. Електронного підпису одноразовим ідентифікатором;

3. Аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладення онлайн кредитів знаходиться в рамках правового поля України. '''Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов’язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором.''' Повернення позики за електронним договором є обов’язковим.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 525 Цивільного кодексу України], одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 526 Цивільного кодексу України].

У разі невиконання умов електронного кредитного договору, сума отриманого кредиту, проценти за користування ним та проценти за прострочення терміну повернення кредиту, підлягають примусовому стягненню в судовому порядку (відкриття виконавчого провадження, арешт майна та банківських рахунків, звернення стягнення на частину офіційного доходу).

'''На підставі аналізу усталеної судової практики примусовий порядок стягнення коштів передбачений лише шляхом звернення до суду із відповідним позовом мікрофінансової установи.'''

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
26 березня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20#Text Закон України від 15 березня 2022 року № 2129-IX "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"], у зв'язку з чим припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).
|}

== Порушення зі сторони мікрофінансових організацій під час стягнення заборгованості ==
* Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 257 Цивільного кодексу України], загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 4 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачається: сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові.

Зазвичай кредитори звертаються до суду та надають розрахунок заборгованості за позикою з нарахуванням штрафних санкцій після закінчення строку дії договору. Але фінансові установи, як і банківські, зазвичай готують позов на межі закінчення строків позовної давності (три роки), задля отримання максимальної суми від боржника внаслідок перерахунку пені за вказаний строк. При цьому, якщо позичальник почне здійснювати оплату кредиту із часом, усі кошти будуть перерахованими спочатку на погашення розміру пені, а потім вже основного боргу.

З урахуванням правової позиції, викладеної [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72150962 Великою Палатою Верховного Суду провадження 61-6св18, справа № 200/11343/14ц від 07.02.2018] загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України), а спеціальна позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) – тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України).

Також, слід зазначити, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, яка подана до винесення ним рішення (ч.3 ст. 267 ЦК України).

* Звертаючись до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості, МФО без обмежень нараховують штрафні санкції у вигляді пені за неповернення отриманих у позику коштів, тоді як законом обмежений строк для вимог про стягнення пені.

В судовому порядку у боржника є можливість скоротити суму стягнення навіть до тіла позики, оскільки в більшості випадків фінансові установи зловживають своїм правом вимоги сплати пені за користування коштами, суттєво збільшуючи її розмір.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів»]" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Відповідно до частини 5 статті 18 Закону україни "Про захист прав споживачів", якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним.

Зважаючи на безпосереднє поширення Закону України «Про захист прав споживачів» на відносини про стягнення заборгованості за мікропозикою, у боржника є можливість визнати положення договору (якими передбачена відповідальність за порушення зобов’язань, тобто пеня та штрафи) недійсними.

Вимога про нарахування та сплату неустойки не відповідає передбаченим у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 6 ст. 3, ч. третій ст. 509 та частинах першій, другій 627 ЦК України] засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»], яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закону України "Про споживче кредитування"] доповнено пунктом 61, відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування''' у разі прострочення споживачем виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит '''споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення.''' У разі допущення такого прострочення '''споживач звільняється, зокрема, від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів,''' сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 10561 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закону]. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".

При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.
|}

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92120372 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19] (ВС зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Також ВС підкреслив, що в абзаці другому частині другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі).
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/112872788?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01 Постанова Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22] (Сумніви та припущення мають тлумачитися на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, як захист прав споживача, правові відносини останнього з банком фактично не є рівними).
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

== Див. також ==

* [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання]]
* [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]]

Ввезення та оподаткування медичного обладнання

2025-01-21T08:43:01Z

Oksana.valkova: /* Нормативна база */ змінено назву нпа

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України "Про Митний тариф України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2018 року № 960 "Деякі питання проведення заходів офіційного контролю товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту)"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/93-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 93 "Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/431-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 431 "Про затвердження форми митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0807-15 Наказ Міністерства фінансів України від 15 червня 2015 року № 552 "Про затвердження Порядку обліку осіб, які під час провадження своєї діяльності є учасниками відносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1617-15#Text Наказ Міністерства фінансів України від 21 жовтня 2015 року № 916"Про затвердження Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та іншими особами та їх розгляду контролюючими органами"]

== Добровільний порядок ==
Порядок ввезення та оподаткування медичного обладнання може різнитися в залежності від мети ввезення:
* ввезення медичного обладнання громадянами для особистих та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності;
* ввезення медичного обладнання в режимі імпорту (випуск для вільного обігу );

== Ввезення медичного обладнання громадянами для особистих та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності ==
Відповідно до ст. 370 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] до медичного обладнання, що ввозиться на територію України як особисті речі відносяться: 
1. індивідуальні вироби медичного призначення для забезпечення життєдіяльності людини та контролю за її станом з ознаками таких, що були в користуванні (п. 16 ст. 370 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]) 
2.одне крісло колісне для осіб з інвалідністю на кожну особу з інвалідністю, яка перетинає митний кордон України, а в разі відсутності такої особи - у кількості не більше однієї штуки ( п. 18 ст. 370 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]). 
Такі особисті речі, що переміщуються (пересилаються) громадянами у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, підлягають декларуванню шляхом учинення дій, '''усно або, за бажанням власника чи на вимогу органу доходів і зборів, письмово.''' 
Крім того, таке обладнання звільняється від подання документів та/або відомостей, що підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України, а також від подання проведення заходів офіційного контролю, визначених статтею 319 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] (ч. 1 ст. 369 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]).

=== Куди звернутися ===
Відповідно до ч. 5 ст. 365 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] митне оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України громадянами (крім товарів, що переміщуються у несупроводжуваному багажі та у вантажних відправленнях), здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України. 
Митне оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України громадянами у несупроводжуваному багажі та вантажних відправленнях, здійснюється в органах доходів і зборів за місцем проживання або тимчасового перебування зазначених громадян, у місці кінцевого призначення транспортного засобу, що здійснював перевезення цих товарів, або, за заявою громадянина, - у пунктах пропуску через державний кордон України (п. 6 ст. 365 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]).

=== Вартiсть ===
Відповідно до п.1 ч. 10 ст. 374 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] медичне обладнання, визначене пп. 16, 18 ст. 370 МКУ '''звільняються від оподаткування митними платежами при ввезенні на митну територію України громадянами.'''

=== Перелiк та зразки необхiдних документiв ===
У випадку письмового декларування особі необхідно заповнити та подати митну декларацію для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності (МД-1). 
Митна декларація для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності, затверджена [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/431-2012-%D0%BF Постановою КМУ “Про затвердження форми митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності” від 21 травня 2012 р. № 431].

== Ввезення медичного обладнання в режимі імпорту (випуск для вільного обігу) ==
Обов’язковою умовою здійснення імпортно-експортних операцій є перебування особи, яка здійснює операції з товарами, у відповідному реєстрі. Централізований облік осіб, які здійснюють операції з товарами (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) відповідно до статті 455 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Кодексу] веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Взяття на облік осіб, які здійснюють операції з товарами, проводиться одноразово у відповідному підрозділі будь-якої митниці у Порядку, затвердженому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0807-15 наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2015 № 552]. 
Відповідно до ст. 194 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] декларант або уповноважена ним особа попередньо повідомляють орган доходів і зборів, у зоні діяльності якого товари будуть пред’явлені для митного оформлення, про намір ввезти ці товари. 
Попереднє повідомлення здійснюється шляхом надання органу доходів і зборів, в зоні діяльності якого товари будуть пред’явлені для митного оформлення, попередньої митної декларації, яка подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України. 
Протягом 10 днів після доставлення товару до органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів комерційного призначення, подається додаткова митна декларація, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку. 
Відповідно до вимог ст. 319 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати державному санітарно-епідеміологічному, ветеринарно-санітарному, фітосанітарному, екологічному та радіологічному контролю. 
Вичерпні переліки товарів (з описом та кодом згідно з УКТ ЗЕД), що підлягають державному контролю (у тому числі в формі попереднього документального контролю) у разі переміщення через митний кордон України, а також Порядок здійснення попереднього документального контролю затверджено Постановами Кабінету Міністрів України від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2018-п 24.10.2018 № 960 "'''Деякі питання проведення заходів офіційного контролю товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту)'''"]. 
Вичерпний перелік документів та відомостей, необхідних для митного контролю, які декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України та під час декларування товарів, визначений ст. 335 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України.] 
Крім цього, при митному оформленні необхідно подати підтвердження про державну реєстрацію медичної техніки та виробів медичного призначення , який видається Держлікслужбою України за заявою особи. 

=== Куди звернутись ===
Митне оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України громадянами (крім товарів, що переміщуються у несупроводжуваному багажі та у вантажних відправленнях), здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України. 
Митне оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України громадянами у несупроводжуваному багажі та вантажних відправленнях, здійснюється в органах доходів і зборів за місцем проживання або тимчасового перебування зазначених громадян, у місці кінцевого призначення транспортного засобу, що здійснював перевезення цих товарів, або, за заявою громадянина, - у пунктах пропуску через державний кордон України. (п. 6 ст. 365 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text МКУ]).

=== Вартість ===
При ввезенні медичних виробів на митну територію України у митному режимі імпорту (випуск для вільного обігу) ввізне мито сплачується на загальних підставах згідно із ч. 1 ст. 286 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] за ставками, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#n9 Законом України "Про Митний тариф України"]. 
Відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] встановлено '''ставку податку на додану вартість в розмірі 7 відсотків від бази оподаткування по операціях з''': 
* постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;
* постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Відповідно до абзаців 3,4 пункту 4-1 розділу ХХІ Митного кодексу України] на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства звільняються від оподаткування ввізним митом:
* лікарські засоби та медичні вироби відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я. При цьому до таких товарів із заходів нетарифного регулювання зовнішньої економічної діяльності, встановлених цим Кодексом та законами України, застосовується спрощений порядок надання разових дозволів на ввезення лікарських засобів та медичних виробів, який затверджується Кабінетом Міністрів України;
*лікарські засоби та медичні вироби без їх державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості їх ввезення, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, за переліком та в обсягах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 72 підрозділу 2 розділу XX [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу] тимчасово, на період, що закінчується останнім числом місяця, в якому завершується дія карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), операції, передбачені пунктом 71 цього підрозділу та/або підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу, що здійснені громадськими об’єднаннями та/або благодійними організаціями, не включаються такими громадськими об’єднаннями або благодійними організаціями при обрахунку загальної суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу.

Від сплати ПДВ звільняються медичні вироби за кодами УКТЗЕД визначеними [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/79-2011-%D0%BF постановою КМУ від 2 лютого 2011 р. № 79 “Деякі питання реалізації підпункту 197.1.3 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України”]. 
У разі порушення цільового використання лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться на митну територію України та/або постачаються на митній території України відповідно до цих пунктів, платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму ПДВ, що мала бути сплачена в момент ввезення (нарахована в момент постачання) таких лікарських засобів та медичних виробів, а також несе відповідальність відповідно до законодавства. 
Крім того, статтею 247 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] встановлено, що за виконання митних формальностей контролюючими органами поза місцем розташування контролюючих органів або поза робочим часом, установленим для них, із заінтересованих осіб справляється плата у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України. Розміри такої плати затверджені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/93-2003-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 93 "Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів"].

== Позасудовий порядок ==
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників і відповідальність за них визначені у гл. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]. 
'''Правила цієї глави застосовуються у всіх випадках оскарження, окрім:'''
# випадків, коли законом встановлено інший порядок оскарження зазначених рішень, дій чи бездіяльності;
# оскарження податкових повідомлень-рішень органів ДФС, яке здійснюється у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (частини третя та п’ята ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text МКУ]).
Виконання оскаржуваного рішення може бути зупинено повністю чи в певній частині посадовою особою або органом, що розглядає скаргу. Посадова особа або орган, які розглядають скаргу, зобов’язані надати особі, яка подала скаргу, належним чином обґрунтовану письмову відповідь у визначений законом строк. Виконання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення здійснюється у порядку, передбаченому Податковим кодексом України. 
Відповідно до частини першої ст. 26 гл. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] скарга до митного органу вищого рівня складається державною мовою та підписується особою, яка її подає, або уповноваженою нею особою. 
'''Передбачено два способи подачі скарги:'''
# у паперовій формі - нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення;
# в електронній формі - за допомогою систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, з накладенням електронного підпису.

'''Скарга має відповідати вимогам до форми та змісту:'''
# найменування митного органу, до якого подається скарга;
# контактні дані особи, яка подає скаргу (прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) або найменування особи, адреса місця проживання/перебування, місцезнаходження, номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти тощо), а в разі подання скарги уповноваженою особою - також контактні дані такої уповноваженої особи;
# інформацію про предмет оскарження та обставини, якими обґрунтовується порушення прав особи, яка подає скаргу;
# вимоги особи, яка подає скаргу;
# дату складення скарги;
# поштову адресу або адресу електронної пошти, на яку слід надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги;
# перелік документів, що додаються до скарги.
Скарга, оформлена без дотримання зазначених вимог, повертається особі, яка її подала, на підставі мотивованого рішення митного органу вищого рівня не пізніш як через 10 днів з дня її надходження. Повернення скарги не позбавляє особу права на повторне її подання. Перебіг строку подання скарги зупиняється з дня подання скарги до дня її повернення особі, яка її подала.

'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункту 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України] скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі або електронній формі засобами електронного зв’язку протягом 10 календарних днів,''' що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. 
За потреби до скарги додаються належним чином засвідчені копії документів, розрахунки та докази, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу]. 
У разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (пункт 56.13 ст. 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]). 
Крім того, порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами затверджено [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1617-15 наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916,] зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2015 за № 1617/28062. 
При цьому вимоги цього порядку не застосовується щодо оскарження рішень контролюючих органів, дій або бездіяльності їх посадових осіб та інших працівників, якщо спеціальним законом встановлено інший порядок оскарження таких рішень, дій або бездіяльності, а також при оскарженні постанов, прийнятих у справах про адміністративні правопорушення. ( п. 3 розд. І Порядку № 916). 

'''Процедуру та строки оскарження постанов у справах про порушення митних правил визначено гл. 72 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України.], а податкових повідомлень-рішень - ст. 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].''' 

=== Куди звернутись ===
* Скарга на рішення, дії або бездіяльність посадової особи або іншого працівника органу доходів і зборів (включаючи заступника керівника) подається керівникові цього органу, організації.
* Скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника митного поста подається до митниці, структурним підрозділом якої є цей митний пост.
* Скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника митниці, спеціалізованого митного органу, митної організації подається до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

== Судовий порядок ==
Відповідно до ч. 1 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] будь-яка особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов’язки. 
Якщо рішення, дії або бездіяльність митного органу або його посадової особи одночасно оскаржуються до органу (посадової особи) вищого рівня та до суду і суд відкриває провадження у справі, розгляд скарги органом (посадовою особою) вищого рівня припиняється.

=== Куди звернутись ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401 Відповідно до ст.20 Кодексу адміністративного судочинства України] місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Всі інші адміністративні справи підсудні Окружним адміністративним судам.
Територіальна підсудність таких адміністративних справ визначена за місцезнаходженням відповідача.

=== Вартість ===
Ставка судового збору за подання адміністративного позову щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності посадової особи або іншого працівника органу доходів і зборів '''для фізичних осіб становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.'''

[[Категорія: Митне право]]
[[Категорія: Податкове право]]

Ввезення та оподаткування медичного обладнання

2025-01-14T13:52:25Z

Oksana.valkova: /* Судовий порядок */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України "Про Митний тариф України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2018 року № 960 "Деякі питання проведення заходів офіційного контролю товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту)"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/93-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 93 "Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/431-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 431 "Про затвердження форми митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0807-15 Наказ Міністерства фінансів України від 15 червня 2015 року № 552 "Про затвердження Порядку обліку осіб, які здійснюють операції з товарами"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1617-15#Text Наказ Міністерства фінансів України від 21 жовтня 2015 року № 916"Про затвердження Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та іншими особами та їх розгляду контролюючими органами"]

== Добровільний порядок ==
Порядок ввезення та оподаткування медичного обладнання може різнитися в залежності від мети ввезення:
* ввезення медичного обладнання громадянами для особистих та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності;
* ввезення медичного обладнання в режимі імпорту (випуск для вільного обігу );

== Ввезення медичного обладнання громадянами для особистих та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності ==
Відповідно до ст. 370 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] до медичного обладнання, що ввозиться на територію України як особисті речі відносяться: 
1. індивідуальні вироби медичного призначення для забезпечення життєдіяльності людини та контролю за її станом з ознаками таких, що були в користуванні (п. 16 ст. 370 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]) 
2.одне крісло колісне для осіб з інвалідністю на кожну особу з інвалідністю, яка перетинає митний кордон України, а в разі відсутності такої особи - у кількості не більше однієї штуки ( п. 18 ст. 370 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]). 
Такі особисті речі, що переміщуються (пересилаються) громадянами у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, підлягають декларуванню шляхом учинення дій, '''усно або, за бажанням власника чи на вимогу органу доходів і зборів, письмово.''' 
Крім того, таке обладнання звільняється від подання документів та/або відомостей, що підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України, а також від подання проведення заходів офіційного контролю, визначених статтею 319 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] (ч. 1 ст. 369 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]).

=== Куди звернутися ===
Відповідно до ч. 5 ст. 365 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] митне оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України громадянами (крім товарів, що переміщуються у несупроводжуваному багажі та у вантажних відправленнях), здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України. 
Митне оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України громадянами у несупроводжуваному багажі та вантажних відправленнях, здійснюється в органах доходів і зборів за місцем проживання або тимчасового перебування зазначених громадян, у місці кінцевого призначення транспортного засобу, що здійснював перевезення цих товарів, або, за заявою громадянина, - у пунктах пропуску через державний кордон України (п. 6 ст. 365 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]).

=== Вартiсть ===
Відповідно до п.1 ч. 10 ст. 374 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] медичне обладнання, визначене пп. 16, 18 ст. 370 МКУ '''звільняються від оподаткування митними платежами при ввезенні на митну територію України громадянами.'''

=== Перелiк та зразки необхiдних документiв ===
У випадку письмового декларування особі необхідно заповнити та подати митну декларацію для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності (МД-1). 
Митна декларація для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності, затверджена [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/431-2012-%D0%BF Постановою КМУ “Про затвердження форми митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності” від 21 травня 2012 р. № 431].

== Ввезення медичного обладнання в режимі імпорту (випуск для вільного обігу) ==
Обов’язковою умовою здійснення імпортно-експортних операцій є перебування особи, яка здійснює операції з товарами, у відповідному реєстрі. Централізований облік осіб, які здійснюють операції з товарами (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) відповідно до статті 455 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Кодексу] веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Взяття на облік осіб, які здійснюють операції з товарами, проводиться одноразово у відповідному підрозділі будь-якої митниці у Порядку, затвердженому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0807-15 наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2015 № 552]. 
Відповідно до ст. 194 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] декларант або уповноважена ним особа попередньо повідомляють орган доходів і зборів, у зоні діяльності якого товари будуть пред’явлені для митного оформлення, про намір ввезти ці товари. 
Попереднє повідомлення здійснюється шляхом надання органу доходів і зборів, в зоні діяльності якого товари будуть пред’явлені для митного оформлення, попередньої митної декларації, яка подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України. 
Протягом 10 днів після доставлення товару до органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів комерційного призначення, подається додаткова митна декларація, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку. 
Відповідно до вимог ст. 319 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати державному санітарно-епідеміологічному, ветеринарно-санітарному, фітосанітарному, екологічному та радіологічному контролю. 
Вичерпні переліки товарів (з описом та кодом згідно з УКТ ЗЕД), що підлягають державному контролю (у тому числі в формі попереднього документального контролю) у разі переміщення через митний кордон України, а також Порядок здійснення попереднього документального контролю затверджено Постановами Кабінету Міністрів України від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2018-п 24.10.2018 № 960 "'''Деякі питання проведення заходів офіційного контролю товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту)'''"]. 
Вичерпний перелік документів та відомостей, необхідних для митного контролю, які декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України та під час декларування товарів, визначений ст. 335 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України.] 
Крім цього, при митному оформленні необхідно подати підтвердження про державну реєстрацію медичної техніки та виробів медичного призначення , який видається Держлікслужбою України за заявою особи. 

=== Куди звернутись ===
Митне оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України громадянами (крім товарів, що переміщуються у несупроводжуваному багажі та у вантажних відправленнях), здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України. 
Митне оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України громадянами у несупроводжуваному багажі та вантажних відправленнях, здійснюється в органах доходів і зборів за місцем проживання або тимчасового перебування зазначених громадян, у місці кінцевого призначення транспортного засобу, що здійснював перевезення цих товарів, або, за заявою громадянина, - у пунктах пропуску через державний кордон України. (п. 6 ст. 365 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text МКУ]).

=== Вартість ===
При ввезенні медичних виробів на митну територію України у митному режимі імпорту (випуск для вільного обігу) ввізне мито сплачується на загальних підставах згідно із ч. 1 ст. 286 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] за ставками, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#n9 Законом України "Про Митний тариф України"]. 
Відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] встановлено '''ставку податку на додану вартість в розмірі 7 відсотків від бази оподаткування по операціях з''': 
* постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;
* постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Відповідно до абзаців 3,4 пункту 4-1 розділу ХХІ Митного кодексу України] на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства звільняються від оподаткування ввізним митом:
* лікарські засоби та медичні вироби відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я. При цьому до таких товарів із заходів нетарифного регулювання зовнішньої економічної діяльності, встановлених цим Кодексом та законами України, застосовується спрощений порядок надання разових дозволів на ввезення лікарських засобів та медичних виробів, який затверджується Кабінетом Міністрів України;
*лікарські засоби та медичні вироби без їх державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості їх ввезення, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, за переліком та в обсягах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 72 підрозділу 2 розділу XX [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу] тимчасово, на період, що закінчується останнім числом місяця, в якому завершується дія карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), операції, передбачені пунктом 71 цього підрозділу та/або підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу, що здійснені громадськими об’єднаннями та/або благодійними організаціями, не включаються такими громадськими об’єднаннями або благодійними організаціями при обрахунку загальної суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу.

Від сплати ПДВ звільняються медичні вироби за кодами УКТЗЕД визначеними [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/79-2011-%D0%BF постановою КМУ від 2 лютого 2011 р. № 79 “Деякі питання реалізації підпункту 197.1.3 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України”]. 
У разі порушення цільового використання лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться на митну територію України та/або постачаються на митній території України відповідно до цих пунктів, платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму ПДВ, що мала бути сплачена в момент ввезення (нарахована в момент постачання) таких лікарських засобів та медичних виробів, а також несе відповідальність відповідно до законодавства. 
Крім того, статтею 247 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] встановлено, що за виконання митних формальностей контролюючими органами поза місцем розташування контролюючих органів або поза робочим часом, установленим для них, із заінтересованих осіб справляється плата у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України. Розміри такої плати затверджені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/93-2003-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 93 "Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів"].

== Позасудовий порядок ==
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників і відповідальність за них визначені у гл. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]. 
'''Правила цієї глави застосовуються у всіх випадках оскарження, окрім:'''
# випадків, коли законом встановлено інший порядок оскарження зазначених рішень, дій чи бездіяльності;
# оскарження податкових повідомлень-рішень органів ДФС, яке здійснюється у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (частини третя та п’ята ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text МКУ]).
Виконання оскаржуваного рішення може бути зупинено повністю чи в певній частині посадовою особою або органом, що розглядає скаргу. Посадова особа або орган, які розглядають скаргу, зобов’язані надати особі, яка подала скаргу, належним чином обґрунтовану письмову відповідь у визначений законом строк. Виконання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення здійснюється у порядку, передбаченому Податковим кодексом України. 
Відповідно до частини першої ст. 26 гл. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] скарга до митного органу вищого рівня складається державною мовою та підписується особою, яка її подає, або уповноваженою нею особою. 
'''Передбачено два способи подачі скарги:'''
# у паперовій формі - нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення;
# в електронній формі - за допомогою систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, з накладенням електронного підпису.

'''Скарга має відповідати вимогам до форми та змісту:'''
# найменування митного органу, до якого подається скарга;
# контактні дані особи, яка подає скаргу (прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) або найменування особи, адреса місця проживання/перебування, місцезнаходження, номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти тощо), а в разі подання скарги уповноваженою особою - також контактні дані такої уповноваженої особи;
# інформацію про предмет оскарження та обставини, якими обґрунтовується порушення прав особи, яка подає скаргу;
# вимоги особи, яка подає скаргу;
# дату складення скарги;
# поштову адресу або адресу електронної пошти, на яку слід надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги;
# перелік документів, що додаються до скарги.
Скарга, оформлена без дотримання зазначених вимог, повертається особі, яка її подала, на підставі мотивованого рішення митного органу вищого рівня не пізніш як через 10 днів з дня її надходження. Повернення скарги не позбавляє особу права на повторне її подання. Перебіг строку подання скарги зупиняється з дня подання скарги до дня її повернення особі, яка її подала.

'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункту 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України] скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі або електронній формі засобами електронного зв’язку протягом 10 календарних днів,''' що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. 
За потреби до скарги додаються належним чином засвідчені копії документів, розрахунки та докази, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу]. 
У разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (пункт 56.13 ст. 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]). 
Крім того, порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами затверджено [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1617-15 наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916,] зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2015 за № 1617/28062. 
При цьому вимоги цього порядку не застосовується щодо оскарження рішень контролюючих органів, дій або бездіяльності їх посадових осіб та інших працівників, якщо спеціальним законом встановлено інший порядок оскарження таких рішень, дій або бездіяльності, а також при оскарженні постанов, прийнятих у справах про адміністративні правопорушення. ( п. 3 розд. І Порядку № 916). 

'''Процедуру та строки оскарження постанов у справах про порушення митних правил визначено гл. 72 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України.], а податкових повідомлень-рішень - ст. 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].''' 

=== Куди звернутись ===
* Скарга на рішення, дії або бездіяльність посадової особи або іншого працівника органу доходів і зборів (включаючи заступника керівника) подається керівникові цього органу, організації.
* Скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника митного поста подається до митниці, структурним підрозділом якої є цей митний пост.
* Скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника митниці, спеціалізованого митного органу, митної організації подається до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

== Судовий порядок ==
Відповідно до ч. 1 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] будь-яка особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов’язки. 
Якщо рішення, дії або бездіяльність митного органу або його посадової особи одночасно оскаржуються до органу (посадової особи) вищого рівня та до суду і суд відкриває провадження у справі, розгляд скарги органом (посадовою особою) вищого рівня припиняється.

=== Куди звернутись ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401 Відповідно до ст.20 Кодексу адміністративного судочинства України] місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Всі інші адміністративні справи підсудні Окружним адміністративним судам.
Територіальна підсудність таких адміністративних справ визначена за місцезнаходженням відповідача.

=== Вартість ===
Ставка судового збору за подання адміністративного позову щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності посадової особи або іншого працівника органу доходів і зборів '''для фізичних осіб становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.'''

[[Категорія: Митне право]]
[[Категорія: Податкове право]]

Ввезення та оподаткування медичного обладнання

2025-01-14T13:30:14Z

Oksana.valkova: /* Нормативна база */ додано наказ

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України "Про Митний тариф України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2018 року № 960 "Деякі питання проведення заходів офіційного контролю товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту)"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/93-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 93 "Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/431-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 431 "Про затвердження форми митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0807-15 Наказ Міністерства фінансів України від 15 червня 2015 року № 552 "Про затвердження Порядку обліку осіб, які здійснюють операції з товарами"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1617-15#Text Наказ Міністерства фінансів України від 21 жовтня 2015 року № 916"Про затвердження Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та іншими особами та їх розгляду контролюючими органами"]

== Добровільний порядок ==
Порядок ввезення та оподаткування медичного обладнання може різнитися в залежності від мети ввезення:
* ввезення медичного обладнання громадянами для особистих та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності;
* ввезення медичного обладнання в режимі імпорту (випуск для вільного обігу );

== Ввезення медичного обладнання громадянами для особистих та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності ==
Відповідно до ст. 370 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] до медичного обладнання, що ввозиться на територію України як особисті речі відносяться: 
1. індивідуальні вироби медичного призначення для забезпечення життєдіяльності людини та контролю за її станом з ознаками таких, що були в користуванні (п. 16 ст. 370 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]) 
2.одне крісло колісне для осіб з інвалідністю на кожну особу з інвалідністю, яка перетинає митний кордон України, а в разі відсутності такої особи - у кількості не більше однієї штуки ( п. 18 ст. 370 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]). 
Такі особисті речі, що переміщуються (пересилаються) громадянами у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, підлягають декларуванню шляхом учинення дій, '''усно або, за бажанням власника чи на вимогу органу доходів і зборів, письмово.''' 
Крім того, таке обладнання звільняється від подання документів та/або відомостей, що підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України, а також від подання проведення заходів офіційного контролю, визначених статтею 319 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] (ч. 1 ст. 369 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]).

=== Куди звернутися ===
Відповідно до ч. 5 ст. 365 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] митне оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України громадянами (крім товарів, що переміщуються у несупроводжуваному багажі та у вантажних відправленнях), здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України. 
Митне оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України громадянами у несупроводжуваному багажі та вантажних відправленнях, здійснюється в органах доходів і зборів за місцем проживання або тимчасового перебування зазначених громадян, у місці кінцевого призначення транспортного засобу, що здійснював перевезення цих товарів, або, за заявою громадянина, - у пунктах пропуску через державний кордон України (п. 6 ст. 365 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]).

=== Вартiсть ===
Відповідно до п.1 ч. 10 ст. 374 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] медичне обладнання, визначене пп. 16, 18 ст. 370 МКУ '''звільняються від оподаткування митними платежами при ввезенні на митну територію України громадянами.'''

=== Перелiк та зразки необхiдних документiв ===
У випадку письмового декларування особі необхідно заповнити та подати митну декларацію для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності (МД-1). 
Митна декларація для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності, затверджена [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/431-2012-%D0%BF Постановою КМУ “Про затвердження форми митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності” від 21 травня 2012 р. № 431].

== Ввезення медичного обладнання в режимі імпорту (випуск для вільного обігу) ==
Обов’язковою умовою здійснення імпортно-експортних операцій є перебування особи, яка здійснює операції з товарами, у відповідному реєстрі. Централізований облік осіб, які здійснюють операції з товарами (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) відповідно до статті 455 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Кодексу] веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Взяття на облік осіб, які здійснюють операції з товарами, проводиться одноразово у відповідному підрозділі будь-якої митниці у Порядку, затвердженому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0807-15 наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2015 № 552]. 
Відповідно до ст. 194 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] декларант або уповноважена ним особа попередньо повідомляють орган доходів і зборів, у зоні діяльності якого товари будуть пред’явлені для митного оформлення, про намір ввезти ці товари. 
Попереднє повідомлення здійснюється шляхом надання органу доходів і зборів, в зоні діяльності якого товари будуть пред’явлені для митного оформлення, попередньої митної декларації, яка подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України. 
Протягом 10 днів після доставлення товару до органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів комерційного призначення, подається додаткова митна декларація, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку. 
Відповідно до вимог ст. 319 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати державному санітарно-епідеміологічному, ветеринарно-санітарному, фітосанітарному, екологічному та радіологічному контролю. 
Вичерпні переліки товарів (з описом та кодом згідно з УКТ ЗЕД), що підлягають державному контролю (у тому числі в формі попереднього документального контролю) у разі переміщення через митний кордон України, а також Порядок здійснення попереднього документального контролю затверджено Постановами Кабінету Міністрів України від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2018-п 24.10.2018 № 960 "'''Деякі питання проведення заходів офіційного контролю товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту)'''"]. 
Вичерпний перелік документів та відомостей, необхідних для митного контролю, які декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України та під час декларування товарів, визначений ст. 335 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України.] 
Крім цього, при митному оформленні необхідно подати підтвердження про державну реєстрацію медичної техніки та виробів медичного призначення , який видається Держлікслужбою України за заявою особи. 

=== Куди звернутись ===
Митне оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України громадянами (крім товарів, що переміщуються у несупроводжуваному багажі та у вантажних відправленнях), здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України. 
Митне оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України громадянами у несупроводжуваному багажі та вантажних відправленнях, здійснюється в органах доходів і зборів за місцем проживання або тимчасового перебування зазначених громадян, у місці кінцевого призначення транспортного засобу, що здійснював перевезення цих товарів, або, за заявою громадянина, - у пунктах пропуску через державний кордон України. (п. 6 ст. 365 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text МКУ]).

=== Вартість ===
При ввезенні медичних виробів на митну територію України у митному режимі імпорту (випуск для вільного обігу) ввізне мито сплачується на загальних підставах згідно із ч. 1 ст. 286 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] за ставками, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#n9 Законом України "Про Митний тариф України"]. 
Відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] встановлено '''ставку податку на додану вартість в розмірі 7 відсотків від бази оподаткування по операціях з''': 
* постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;
* постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Відповідно до абзаців 3,4 пункту 4-1 розділу ХХІ Митного кодексу України] на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства звільняються від оподаткування ввізним митом:
* лікарські засоби та медичні вироби відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я. При цьому до таких товарів із заходів нетарифного регулювання зовнішньої економічної діяльності, встановлених цим Кодексом та законами України, застосовується спрощений порядок надання разових дозволів на ввезення лікарських засобів та медичних виробів, який затверджується Кабінетом Міністрів України;
*лікарські засоби та медичні вироби без їх державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості їх ввезення, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, за переліком та в обсягах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 72 підрозділу 2 розділу XX [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу] тимчасово, на період, що закінчується останнім числом місяця, в якому завершується дія карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), операції, передбачені пунктом 71 цього підрозділу та/або підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу, що здійснені громадськими об’єднаннями та/або благодійними організаціями, не включаються такими громадськими об’єднаннями або благодійними організаціями при обрахунку загальної суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу.

Від сплати ПДВ звільняються медичні вироби за кодами УКТЗЕД визначеними [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/79-2011-%D0%BF постановою КМУ від 2 лютого 2011 р. № 79 “Деякі питання реалізації підпункту 197.1.3 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України”]. 
У разі порушення цільового використання лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться на митну територію України та/або постачаються на митній території України відповідно до цих пунктів, платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму ПДВ, що мала бути сплачена в момент ввезення (нарахована в момент постачання) таких лікарських засобів та медичних виробів, а також несе відповідальність відповідно до законодавства. 
Крім того, статтею 247 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] встановлено, що за виконання митних формальностей контролюючими органами поза місцем розташування контролюючих органів або поза робочим часом, установленим для них, із заінтересованих осіб справляється плата у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України. Розміри такої плати затверджені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/93-2003-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 93 "Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів"].

== Позасудовий порядок ==
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників і відповідальність за них визначені у гл. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]. 
'''Правила цієї глави застосовуються у всіх випадках оскарження, окрім:'''
# випадків, коли законом встановлено інший порядок оскарження зазначених рішень, дій чи бездіяльності;
# оскарження податкових повідомлень-рішень органів ДФС, яке здійснюється у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (частини третя та п’ята ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text МКУ]).
Виконання оскаржуваного рішення може бути зупинено повністю чи в певній частині посадовою особою або органом, що розглядає скаргу. Посадова особа або орган, які розглядають скаргу, зобов’язані надати особі, яка подала скаргу, належним чином обґрунтовану письмову відповідь у визначений законом строк. Виконання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення здійснюється у порядку, передбаченому Податковим кодексом України. 
Відповідно до частини першої ст. 26 гл. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] скарга до митного органу вищого рівня складається державною мовою та підписується особою, яка її подає, або уповноваженою нею особою. 
'''Передбачено два способи подачі скарги:'''
# у паперовій формі - нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення;
# в електронній формі - за допомогою систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, з накладенням електронного підпису.

'''Скарга має відповідати вимогам до форми та змісту:'''
# найменування митного органу, до якого подається скарга;
# контактні дані особи, яка подає скаргу (прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) або найменування особи, адреса місця проживання/перебування, місцезнаходження, номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти тощо), а в разі подання скарги уповноваженою особою - також контактні дані такої уповноваженої особи;
# інформацію про предмет оскарження та обставини, якими обґрунтовується порушення прав особи, яка подає скаргу;
# вимоги особи, яка подає скаргу;
# дату складення скарги;
# поштову адресу або адресу електронної пошти, на яку слід надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги;
# перелік документів, що додаються до скарги.
Скарга, оформлена без дотримання зазначених вимог, повертається особі, яка її подала, на підставі мотивованого рішення митного органу вищого рівня не пізніш як через 10 днів з дня її надходження. Повернення скарги не позбавляє особу права на повторне її подання. Перебіг строку подання скарги зупиняється з дня подання скарги до дня її повернення особі, яка її подала.

'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункту 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України] скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі або електронній формі засобами електронного зв’язку протягом 10 календарних днів,''' що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. 
За потреби до скарги додаються належним чином засвідчені копії документів, розрахунки та докази, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу]. 
У разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (пункт 56.13 ст. 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]). 
Крім того, порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами затверджено [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1617-15 наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916,] зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2015 за № 1617/28062. 
При цьому вимоги цього порядку не застосовується щодо оскарження рішень контролюючих органів, дій або бездіяльності їх посадових осіб та інших працівників, якщо спеціальним законом встановлено інший порядок оскарження таких рішень, дій або бездіяльності, а також при оскарженні постанов, прийнятих у справах про адміністративні правопорушення. ( п. 3 розд. І Порядку № 916). 

'''Процедуру та строки оскарження постанов у справах про порушення митних правил визначено гл. 72 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України.], а податкових повідомлень-рішень - ст. 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].''' 

=== Куди звернутись ===
* Скарга на рішення, дії або бездіяльність посадової особи або іншого працівника органу доходів і зборів (включаючи заступника керівника) подається керівникові цього органу, організації.
* Скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника митного поста подається до митниці, структурним підрозділом якої є цей митний пост.
* Скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника митниці, спеціалізованого митного органу, митної організації подається до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

== Судовий порядок ==
Відповідно до ч. 1 ст. 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів можуть бути оскаржені '''безпосередньо до суду''' в порядку, визначеному законом. 
Якщо рішення, дії або бездіяльність органу доходів і зборів або його посадової особи одночасно оскаржуються до органу (посадової особи) вищого рівня та до суду і суд відкриває провадження у справі, розгляд скарги органом (посадовою особою) вищого рівня припиняється.

=== Куди звернутись ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401 Відповідно до ст.20 Кодексу адміністративного судочинства України] місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Всі інші адміністративні справи підсудні Окружним адміністративним судам.
Територіальна підсудність таких адміністративних справ визначена за місцезнаходженням відповідача.

=== Вартість ===
Ставка судового збору за подання адміністративного позову щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності посадової особи або іншого працівника органу доходів і зборів '''для фізичних осіб становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.'''

[[Категорія: Митне право]]
[[Категорія: Податкове право]]

Ввезення та оподаткування медичного обладнання

2025-01-14T12:37:16Z

Oksana.valkova: /* Вартість */ пункт виключено з МК

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України "Про Митний тариф України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2018 року № 960 "Деякі питання проведення заходів офіційного контролю товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту)"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/93-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 93 "Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/431-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 431 "Про затвердження форми митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0807-15 Наказ Міністерства фінансів України від 15 червня 2015 року № 552 "Про затвердження Порядку обліку осіб, які здійснюють операції з товарами"]

== Добровільний порядок ==
Порядок ввезення та оподаткування медичного обладнання може різнитися в залежності від мети ввезення:
* ввезення медичного обладнання громадянами для особистих та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності;
* ввезення медичного обладнання в режимі імпорту (випуск для вільного обігу );

== Ввезення медичного обладнання громадянами для особистих та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності ==
Відповідно до ст. 370 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] до медичного обладнання, що ввозиться на територію України як особисті речі відносяться: 
1. індивідуальні вироби медичного призначення для забезпечення життєдіяльності людини та контролю за її станом з ознаками таких, що були в користуванні (п. 16 ст. 370 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]) 
2.одне крісло колісне для осіб з інвалідністю на кожну особу з інвалідністю, яка перетинає митний кордон України, а в разі відсутності такої особи - у кількості не більше однієї штуки ( п. 18 ст. 370 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]). 
Такі особисті речі, що переміщуються (пересилаються) громадянами у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, підлягають декларуванню шляхом учинення дій, '''усно або, за бажанням власника чи на вимогу органу доходів і зборів, письмово.''' 
Крім того, таке обладнання звільняється від подання документів та/або відомостей, що підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України, а також від подання проведення заходів офіційного контролю, визначених статтею 319 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] (ч. 1 ст. 369 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]).

=== Куди звернутися ===
Відповідно до ч. 5 ст. 365 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] митне оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України громадянами (крім товарів, що переміщуються у несупроводжуваному багажі та у вантажних відправленнях), здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України. 
Митне оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України громадянами у несупроводжуваному багажі та вантажних відправленнях, здійснюється в органах доходів і зборів за місцем проживання або тимчасового перебування зазначених громадян, у місці кінцевого призначення транспортного засобу, що здійснював перевезення цих товарів, або, за заявою громадянина, - у пунктах пропуску через державний кордон України (п. 6 ст. 365 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]).

=== Вартiсть ===
Відповідно до п.1 ч. 10 ст. 374 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] медичне обладнання, визначене пп. 16, 18 ст. 370 МКУ '''звільняються від оподаткування митними платежами при ввезенні на митну територію України громадянами.'''

=== Перелiк та зразки необхiдних документiв ===
У випадку письмового декларування особі необхідно заповнити та подати митну декларацію для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності (МД-1). 
Митна декларація для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності, затверджена [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/431-2012-%D0%BF Постановою КМУ “Про затвердження форми митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності” від 21 травня 2012 р. № 431].

== Ввезення медичного обладнання в режимі імпорту (випуск для вільного обігу) ==
Обов’язковою умовою здійснення імпортно-експортних операцій є перебування особи, яка здійснює операції з товарами, у відповідному реєстрі. Централізований облік осіб, які здійснюють операції з товарами (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) відповідно до статті 455 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Кодексу] веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Взяття на облік осіб, які здійснюють операції з товарами, проводиться одноразово у відповідному підрозділі будь-якої митниці у Порядку, затвердженому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0807-15 наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2015 № 552]. 
Відповідно до ст. 194 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] декларант або уповноважена ним особа попередньо повідомляють орган доходів і зборів, у зоні діяльності якого товари будуть пред’явлені для митного оформлення, про намір ввезти ці товари. 
Попереднє повідомлення здійснюється шляхом надання органу доходів і зборів, в зоні діяльності якого товари будуть пред’явлені для митного оформлення, попередньої митної декларації, яка подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України. 
Протягом 10 днів після доставлення товару до органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів комерційного призначення, подається додаткова митна декларація, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку. 
Відповідно до вимог ст. 319 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати державному санітарно-епідеміологічному, ветеринарно-санітарному, фітосанітарному, екологічному та радіологічному контролю. 
Вичерпні переліки товарів (з описом та кодом згідно з УКТ ЗЕД), що підлягають державному контролю (у тому числі в формі попереднього документального контролю) у разі переміщення через митний кордон України, а також Порядок здійснення попереднього документального контролю затверджено Постановами Кабінету Міністрів України від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2018-п 24.10.2018 № 960 "'''Деякі питання проведення заходів офіційного контролю товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту)'''"]. 
Вичерпний перелік документів та відомостей, необхідних для митного контролю, які декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України та під час декларування товарів, визначений ст. 335 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України.] 
Крім цього, при митному оформленні необхідно подати підтвердження про державну реєстрацію медичної техніки та виробів медичного призначення , який видається Держлікслужбою України за заявою особи. 

=== Куди звернутись ===
Митне оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України громадянами (крім товарів, що переміщуються у несупроводжуваному багажі та у вантажних відправленнях), здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України. 
Митне оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України громадянами у несупроводжуваному багажі та вантажних відправленнях, здійснюється в органах доходів і зборів за місцем проживання або тимчасового перебування зазначених громадян, у місці кінцевого призначення транспортного засобу, що здійснював перевезення цих товарів, або, за заявою громадянина, - у пунктах пропуску через державний кордон України. (п. 6 ст. 365 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text МКУ]).

=== Вартість ===
При ввезенні медичних виробів на митну територію України у митному режимі імпорту (випуск для вільного обігу) ввізне мито сплачується на загальних підставах згідно із ч. 1 ст. 286 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] за ставками, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#n9 Законом України "Про Митний тариф України"]. 
Відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] встановлено '''ставку податку на додану вартість в розмірі 7 відсотків від бази оподаткування по операціях з''': 
* постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;
* постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Відповідно до абзаців 3,4 пункту 4-1 розділу ХХІ Митного кодексу України] на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства звільняються від оподаткування ввізним митом:
* лікарські засоби та медичні вироби відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я. При цьому до таких товарів із заходів нетарифного регулювання зовнішньої економічної діяльності, встановлених цим Кодексом та законами України, застосовується спрощений порядок надання разових дозволів на ввезення лікарських засобів та медичних виробів, який затверджується Кабінетом Міністрів України;
*лікарські засоби та медичні вироби без їх державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості їх ввезення, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, за переліком та в обсягах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 72 підрозділу 2 розділу XX [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу] тимчасово, на період, що закінчується останнім числом місяця, в якому завершується дія карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), операції, передбачені пунктом 71 цього підрозділу та/або підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу, що здійснені громадськими об’єднаннями та/або благодійними організаціями, не включаються такими громадськими об’єднаннями або благодійними організаціями при обрахунку загальної суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу.

Від сплати ПДВ звільняються медичні вироби за кодами УКТЗЕД визначеними [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/79-2011-%D0%BF постановою КМУ від 2 лютого 2011 р. № 79 “Деякі питання реалізації підпункту 197.1.3 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України”]. 
У разі порушення цільового використання лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться на митну територію України та/або постачаються на митній території України відповідно до цих пунктів, платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму ПДВ, що мала бути сплачена в момент ввезення (нарахована в момент постачання) таких лікарських засобів та медичних виробів, а також несе відповідальність відповідно до законодавства. 
Крім того, статтею 247 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] встановлено, що за виконання митних формальностей контролюючими органами поза місцем розташування контролюючих органів або поза робочим часом, установленим для них, із заінтересованих осіб справляється плата у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України. Розміри такої плати затверджені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/93-2003-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 93 "Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів"].

== Позасудовий порядок ==
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників і відповідальність за них визначені у гл. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]. 
'''Правила цієї глави застосовуються у всіх випадках оскарження, окрім:'''
# випадків, коли законом встановлено інший порядок оскарження зазначених рішень, дій чи бездіяльності;
# оскарження податкових повідомлень-рішень органів ДФС, яке здійснюється у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (частини третя та п’ята ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text МКУ]).
Виконання оскаржуваного рішення може бути зупинено повністю чи в певній частині посадовою особою або органом, що розглядає скаргу. Посадова особа або орган, які розглядають скаргу, зобов’язані надати особі, яка подала скаргу, належним чином обґрунтовану письмову відповідь у визначений законом строк. Виконання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення здійснюється у порядку, передбаченому Податковим кодексом України. 
Відповідно до частини першої ст. 26 гл. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] скарга до митного органу вищого рівня складається державною мовою та підписується особою, яка її подає, або уповноваженою нею особою. 
'''Передбачено два способи подачі скарги:'''
# у паперовій формі - нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення;
# в електронній формі - за допомогою систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, з накладенням електронного підпису.

'''Скарга має відповідати вимогам до форми та змісту:'''
# найменування митного органу, до якого подається скарга;
# контактні дані особи, яка подає скаргу (прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) або найменування особи, адреса місця проживання/перебування, місцезнаходження, номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти тощо), а в разі подання скарги уповноваженою особою - також контактні дані такої уповноваженої особи;
# інформацію про предмет оскарження та обставини, якими обґрунтовується порушення прав особи, яка подає скаргу;
# вимоги особи, яка подає скаргу;
# дату складення скарги;
# поштову адресу або адресу електронної пошти, на яку слід надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги;
# перелік документів, що додаються до скарги.
Скарга, оформлена без дотримання зазначених вимог, повертається особі, яка її подала, на підставі мотивованого рішення митного органу вищого рівня не пізніш як через 10 днів з дня її надходження. Повернення скарги не позбавляє особу права на повторне її подання. Перебіг строку подання скарги зупиняється з дня подання скарги до дня її повернення особі, яка її подала.

'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункту 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України] скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі або електронній формі засобами електронного зв’язку протягом 10 календарних днів,''' що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. 
За потреби до скарги додаються належним чином засвідчені копії документів, розрахунки та докази, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу]. 
У разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (пункт 56.13 ст. 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]). 
Крім того, порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами затверджено [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1617-15 наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916,] зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2015 за № 1617/28062. 
При цьому вимоги цього порядку не застосовується щодо оскарження рішень контролюючих органів, дій або бездіяльності їх посадових осіб та інших працівників, якщо спеціальним законом встановлено інший порядок оскарження таких рішень, дій або бездіяльності, а також при оскарженні постанов, прийнятих у справах про адміністративні правопорушення. ( п. 3 розд. І Порядку № 916). 

'''Процедуру та строки оскарження постанов у справах про порушення митних правил визначено гл. 72 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України.], а податкових повідомлень-рішень - ст. 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].''' 

=== Куди звернутись ===
* Скарга на рішення, дії або бездіяльність посадової особи або іншого працівника органу доходів і зборів (включаючи заступника керівника) подається керівникові цього органу, організації.
* Скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника митного поста подається до митниці, структурним підрозділом якої є цей митний пост.
* Скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника митниці, спеціалізованого митного органу, митної організації подається до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

== Судовий порядок ==
Відповідно до ч. 1 ст. 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів можуть бути оскаржені '''безпосередньо до суду''' в порядку, визначеному законом. 
Якщо рішення, дії або бездіяльність органу доходів і зборів або його посадової особи одночасно оскаржуються до органу (посадової особи) вищого рівня та до суду і суд відкриває провадження у справі, розгляд скарги органом (посадовою особою) вищого рівня припиняється.

=== Куди звернутись ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401 Відповідно до ст.20 Кодексу адміністративного судочинства України] місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Всі інші адміністративні справи підсудні Окружним адміністративним судам.
Територіальна підсудність таких адміністративних справ визначена за місцезнаходженням відповідача.

=== Вартість ===
Ставка судового збору за подання адміністративного позову щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності посадової особи або іншого працівника органу доходів і зборів '''для фізичних осіб становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.'''

[[Категорія: Митне право]]
[[Категорія: Податкове право]]

Стягнення боргу за онлайн кредитом

2024-11-18T12:17:40Z

Oksana.valkova: /* Поняття «он-лайн кредитування» */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0&key=4/UMfPEGznhhfOo.ZiZDsrm5HdlycsFggkRbI1c Конституція України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про рекламу”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Закон України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закон України «Про споживче кредитування»] ;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України «Про електронну комерцію»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»];
* [https://bank.gov.ua/ua/legislation Нормативні акти Національного Банку України].

== Поняття «он-лайн кредитування» ==

'''Креди́т''' — кошти й матеріальні цінності, що надаються кредитором у користування позичальнику на певний строк та під відсоток.

Одним із різновидів кредитування '''онлайн кредит''' — послуга, яку надають кредитодавці, коли можна взяти кредит, не спілкуючись з кредитором наживо, а за допомогою відправки заявки на оформлення кредиту через інтернет.

Кредитодавцями в онлайн кредитах виступають мікрофінансові організації.

'''Мікрофінансова організація (далі - МФО), яку також досить часто називають кредитною компанією – це фінансова установа, що займається наданням мікрокредитів населенню за спрощеною схемою, а також малому і середньому бізнесу коштом залучення власних резервів.'''

Різниця між МФО та банком:

'''- в небанківських фінансових установах процес оформлення кредитного договору набагато простіший та вимагає меншої кількості документів.''' В більшості МФО немає необхідності пред’явлення довідок про доходи, довідок з місця роботи, поручителів, заставного майна та інших документів, які підтверджували б кредитоспроможність позичальника. Кредити видаються при наявності тільки паспорта та ідентифікаційного коду;

'''- на відміну від банків, кредитні компанії надають послуги кредитування навіть особам з поганою кредитною історією;'''

'''- більшість МФО дає можливість отримати кредит онлайн і підписати договір без відвідування офісу;'''

'''- гроші в кредитній компанії можна отримати на коротші терміни, ніж в банках та на значно менші суми, і майже миттєво.'''

'''Онлайн кредит''' – це позика оформлена через мережу Інтернет.

'''Укладення електронного договору'''

Отримання мікропозики за допомогою онлайн-сервісів є електронним правочином, що реалізується шляхом укладення електронного договору.

'''Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.'''

'''Договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 626 ЦК України])'''

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 628 ЦК України]).

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 638 ЦК України], '''''договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.'''''

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1046 ЦК України], за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 1 ст. 1049 ЦК України] позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст.1047 Цивільного кодексу України] договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – '''незалежно від суми '''.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії»] передбачено що договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов’язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину:

* у паперовій формі; або
* у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"]; або
* у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text законодавством України про електронну комерцію].

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text статей 5, 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»], електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб’єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закону України «Про електронну комерцію»] електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід’ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та '''без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено. '''

== Відповідальність за невиконання умов електронного кредитного договору. Стягнення боргу за онлайн кредитом. ==

Договір «онлайн кредитування» фізично не підписується, однак він укладається шляхом підписання електронним цифровим підписом.

Статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України “Про електронні довірчі послуги”] визначено, електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис.

Відповідно, кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Електронний договір укладається шляхом обміну електронними повідомленнями, підписується шляхом обміну електронними повідомленнями, моментом його підписання є використання:

1. Електронного підпису;

2. Електронного підпису одноразовим ідентифікатором;

3. Аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладення онлайн кредитів знаходиться в рамках правового поля України. '''Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов’язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором.''' Повернення позики за електронним договором є обов’язковим.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 525 Цивільного кодексу України], одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 526 Цивільного кодексу України].

У разі невиконання умов електронного кредитного договору, сума отриманого кредиту, проценти за користування ним та проценти за прострочення терміну повернення кредиту, підлягають примусовому стягненню в судовому порядку (відкриття виконавчого провадження, арешт майна та банківських рахунків, звернення стягнення на частину офіційного доходу).

'''На підставі аналізу усталеної судової практики примусовий порядок стягнення коштів передбачений лише шляхом звернення до суду із відповідним позовом мікрофінансової установи.'''

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
26 березня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20#Text Закон України від 15 березня 2022 року № 2129-IX "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"], у зв'язку з чим припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).
|}

== Порушення зі сторони мікрофінансових організацій під час стягнення заборгованості ==
* Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 257 Цивільного кодексу України], загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 4 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачається: сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові.

Зазвичай кредитори звертаються до суду та надають розрахунок заборгованості за позикою з нарахуванням штрафних санкцій після закінчення строку дії договору. Але фінансові установи, як і банківські, зазвичай готують позов на межі закінчення строків позовної давності (три роки), задля отримання максимальної суми від боржника внаслідок перерахунку пені за вказаний строк. При цьому, якщо позичальник почне здійснювати оплату кредиту із часом, усі кошти будуть перерахованими спочатку на погашення розміру пені, а потім вже основного боргу.

З урахуванням правової позиції, викладеної [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72150962 Великою Палатою Верховного Суду провадження 61-6св18, справа № 200/11343/14ц від 07.02.2018] загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України), а спеціальна позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) – тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України).

Також, слід зазначити, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, яка подана до винесення ним рішення (ч.3 ст. 267 ЦК України).

* Звертаючись до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості, МФО без обмежень нараховують штрафні санкції у вигляді пені за неповернення отриманих у позику коштів, тоді як законом обмежений строк для вимог про стягнення пені.

В судовому порядку у боржника є можливість скоротити суму стягнення навіть до тіла позики, оскільки в більшості випадків фінансові установи зловживають своїм правом вимоги сплати пені за користування коштами, суттєво збільшуючи її розмір.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів»]" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Відповідно до частини 5 статті 18 Закону україни "Про захист прав споживачів", якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним.

Зважаючи на безпосереднє поширення Закону України «Про захист прав споживачів» на відносини про стягнення заборгованості за мікропозикою, у боржника є можливість визнати положення договору (якими передбачена відповідальність за порушення зобов’язань, тобто пеня та штрафи) недійсними.

Вимога про нарахування та сплату неустойки не відповідає передбаченим у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 6 ст. 3, ч. третій ст. 509 та частинах першій, другій 627 ЦК України] засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»], яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закону України "Про споживче кредитування"] доповнено пунктом 61, відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування''' у разі прострочення споживачем виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит '''споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення.''' У разі допущення такого прострочення '''споживач звільняється, зокрема, від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів,''' сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 10561 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закону]. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".

При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.
|}

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92120372 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19] (ВС зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Також ВС підкреслив, що в абзаці другому частині другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі).
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/112872788?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01 Постанова Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22] (Сумніви та припущення мають тлумачитися на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, як захист прав споживача, правові відносини останнього з банком фактично не є рівними).
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

== Див. також ==

* [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання]]
* [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]]

Стягнення боргу за онлайн кредитом

2024-11-18T12:15:10Z

Oksana.valkova: /* Поняття «он-лайн кредитування» */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0&key=4/UMfPEGznhhfOo.ZiZDsrm5HdlycsFggkRbI1c Конституція України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про рекламу”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Закон України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закон України «Про споживче кредитування»] ;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України «Про електронну комерцію»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»];
* [https://bank.gov.ua/ua/legislation Нормативні акти Національного Банку України].

== Поняття «он-лайн кредитування» ==

'''Креди́т''' — кошти й матеріальні цінності, що надаються кредитором у користування позичальнику на певний строк та під відсоток.

Одним із різновидів кредитування '''онлайн кредит''' — послуга, яку надають кредитодавці, коли можна взяти кредит, не спілкуючись з кредитором наживо, а за допомогою відправки заявки на оформлення кредиту через інтернет.

Кредитодавцями в онлайн кредитах виступають мікрофінансові організації.

'''Мікрофінансова організація (далі - МФО), яку також досить часто називають кредитною компанією – це фінансова установа, що займається наданням мікрокредитів населенню за спрощеною схемою, а також малому і середньому бізнесу коштом залучення власних резервів.'''

Різниця між МФО та банком:

'''- в небанківських фінансових установах процес оформлення кредитного договору набагато простіший та вимагає меншої кількості документів.''' В більшості МФО немає необхідності пред’явлення довідок про доходи, довідок з місця роботи, поручителів, заставного майна та інших документів, які підтверджували б кредитоспроможність позичальника. Кредити видаються при наявності тільки паспорта та ідентифікаційного коду;

'''- на відміну від банків, кредитні компанії надають послуги кредитування навіть особам з поганою кредитною історією;'''

'''- більшість МФО дає можливість отримати кредит онлайн і підписати договір без відвідування офісу;'''

'''- гроші в кредитній компанії можна отримати на коротші терміни, ніж в банках та на значно менші суми, і майже миттєво.'''

'''Онлайн кредит''' – це позика оформлена через мережу Інтернет.

Правовідносини даного правочину регулюються нормами чинного законодавства України, зокрема:

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Законом України «Про захист прав споживачів»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2664-14#Text Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Законом України «Про споживче кредитування»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Законом України «Про електронну комерцію»], нормативними актами Національного Банку України та Національної комісії з державного регулювання ринку фінансолектронного договору.

'''Укладення електронного договору'''

Отримання мікропозики за допомогою онлайн-сервісів є електронним правочином, що реалізується шляхом укладення електронного договору.

'''Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.'''

'''Договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 626 ЦК України])'''

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 628 ЦК України]).

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 638 ЦК України], '''''договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.'''''

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1046 ЦК України], за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 1 ст. 1049 ЦК України] позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст.1047 Цивільного кодексу України] договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – '''незалежно від суми '''.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії»] передбачено що договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов’язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину:

* у паперовій формі; або
* у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"]; або
* у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text законодавством України про електронну комерцію].

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text статей 5, 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»], електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб’єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закону України «Про електронну комерцію»] електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід’ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та '''без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено. '''

== Відповідальність за невиконання умов електронного кредитного договору. Стягнення боргу за онлайн кредитом. ==

Договір «онлайн кредитування» фізично не підписується, однак він укладається шляхом підписання електронним цифровим підписом.

Статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України “Про електронні довірчі послуги”] визначено, електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис.

Відповідно, кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Електронний договір укладається шляхом обміну електронними повідомленнями, підписується шляхом обміну електронними повідомленнями, моментом його підписання є використання:

1. Електронного підпису;

2. Електронного підпису одноразовим ідентифікатором;

3. Аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладення онлайн кредитів знаходиться в рамках правового поля України. '''Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов’язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором.''' Повернення позики за електронним договором є обов’язковим.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 525 Цивільного кодексу України], одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 526 Цивільного кодексу України].

У разі невиконання умов електронного кредитного договору, сума отриманого кредиту, проценти за користування ним та проценти за прострочення терміну повернення кредиту, підлягають примусовому стягненню в судовому порядку (відкриття виконавчого провадження, арешт майна та банківських рахунків, звернення стягнення на частину офіційного доходу).

'''На підставі аналізу усталеної судової практики примусовий порядок стягнення коштів передбачений лише шляхом звернення до суду із відповідним позовом мікрофінансової установи.'''

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
26 березня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20#Text Закон України від 15 березня 2022 року № 2129-IX "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"], у зв'язку з чим припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).
|}

== Порушення зі сторони мікрофінансових організацій під час стягнення заборгованості ==
* Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 257 Цивільного кодексу України], загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 4 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачається: сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові.

Зазвичай кредитори звертаються до суду та надають розрахунок заборгованості за позикою з нарахуванням штрафних санкцій після закінчення строку дії договору. Але фінансові установи, як і банківські, зазвичай готують позов на межі закінчення строків позовної давності (три роки), задля отримання максимальної суми від боржника внаслідок перерахунку пені за вказаний строк. При цьому, якщо позичальник почне здійснювати оплату кредиту із часом, усі кошти будуть перерахованими спочатку на погашення розміру пені, а потім вже основного боргу.

З урахуванням правової позиції, викладеної [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72150962 Великою Палатою Верховного Суду провадження 61-6св18, справа № 200/11343/14ц від 07.02.2018] загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України), а спеціальна позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) – тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України).

Також, слід зазначити, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, яка подана до винесення ним рішення (ч.3 ст. 267 ЦК України).

* Звертаючись до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості, МФО без обмежень нараховують штрафні санкції у вигляді пені за неповернення отриманих у позику коштів, тоді як законом обмежений строк для вимог про стягнення пені.

В судовому порядку у боржника є можливість скоротити суму стягнення навіть до тіла позики, оскільки в більшості випадків фінансові установи зловживають своїм правом вимоги сплати пені за користування коштами, суттєво збільшуючи її розмір.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів»]" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Відповідно до частини 5 статті 18 Закону україни "Про захист прав споживачів", якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним.

Зважаючи на безпосереднє поширення Закону України «Про захист прав споживачів» на відносини про стягнення заборгованості за мікропозикою, у боржника є можливість визнати положення договору (якими передбачена відповідальність за порушення зобов’язань, тобто пеня та штрафи) недійсними.

Вимога про нарахування та сплату неустойки не відповідає передбаченим у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 6 ст. 3, ч. третій ст. 509 та частинах першій, другій 627 ЦК України] засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»], яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закону України "Про споживче кредитування"] доповнено пунктом 61, відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування''' у разі прострочення споживачем виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит '''споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення.''' У разі допущення такого прострочення '''споживач звільняється, зокрема, від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів,''' сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 10561 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закону]. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".

При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.
|}

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92120372 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19] (ВС зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Також ВС підкреслив, що в абзаці другому частині другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі).
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/112872788?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01 Постанова Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22] (Сумніви та припущення мають тлумачитися на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, як захист прав споживача, правові відносини останнього з банком фактично не є рівними).
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

== Див. також ==

* [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання]]
* [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]]

Стягнення боргу за онлайн кредитом

2024-11-18T12:07:22Z

Oksana.valkova: /* Нормативна база */ Вказано актуальну назву закону

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0&key=4/UMfPEGznhhfOo.ZiZDsrm5HdlycsFggkRbI1c Конституція України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про рекламу”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Закон України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закон України «Про споживче кредитування»] ;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України «Про електронну комерцію»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»];
* [https://bank.gov.ua/ua/legislation Нормативні акти Національного Банку України].

== Поняття «он-лайн кредитування» ==

'''Креди́т''' — кошти й матеріальні цінності, що надаються кредитором у користування позичальнику на певний строк та під відсоток.

Одним із різновидів кредитування '''онлайн кредит''' — послуга, яку надають кредитодавці, коли можна взяти кредит, не спілкуючись з кредитором наживо, а за допомогою відправки заявки на оформлення кредиту через інтернет.

Кредитодавцями в онлайн кредитах виступають мікрофінансові організації.

'''Мікрофінансова організація (далі - МФО), яку також досить часто називають кредитною компанією – це фінансова установа, що займається наданням мікрокредитів населенню за спрощеною схемою, а також малому і середньому бізнесу коштом залучення власних резервів.'''

Різниця між МФО та банком:

'''- в небанківських фінансових установах процес оформлення кредитного договору набагато простіший та вимагає меншої кількості документів.''' В більшості МФО немає необхідності пред’явлення довідок про доходи, довідок з місця роботи, поручителів, заставного майна та інших документів, які підтверджували б кредитоспроможність позичальника. Кредити видаються при наявності тільки паспорта та ідентифікаційного коду;

'''- на відміну від банків, кредитні компанії надають послуги кредитування навіть особам з поганою кредитною історією;'''

'''- більшість МФО дає можливість отримати кредит онлайн і підписати договір без відвідування офісу;'''

'''- гроші в кредитній компанії можна отримати на коротші терміни, ніж в банках та на значно менші суми, і майже миттєво.'''

'''Онлайн кредит''' – це позика оформлена через мережу Інтернет.

Правовідносини даного правочину регулюються нормами чинного законодавства України, зокрема:

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Законом України «Про захист прав споживачів»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2664-14#Text Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Законом України «Про споживче кредитування»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Законом України «Про електронну комерцію»], нормативними актами Національного Банку України та Національної комісії з державного регулювання ринку фінансолектронного договору.

'''Укладення електронного договору'''

Отримання мікропозики за допомогою онлайн-сервісів є електронним правочином, що реалізується шляхом укладення електронного договору.

'''Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.'''

'''Договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 626 ЦК України])'''

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 628 ЦК України]).

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 638 ЦК України], '''''договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.'''''

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1046 ЦК України], за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 1 ст. 1049 ЦК України] позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст.1047 Цивільного кодексу України] договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – '''незалежно від суми '''.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2664-14#Text Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»] передбачено договір про надання фінансових послуг (включно, мікропозики) укладається виключно в письмовій формі:

* у паперовому вигляді;
* у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"];
* шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/ або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги;
* '''в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Законом України "Про електронну комерцію"]. '''

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text статей 5, 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»], електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб’єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закону України «Про електронну комерцію»] електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід’ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та '''без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено. '''

== Відповідальність за невиконання умов електронного кредитного договору. Стягнення боргу за онлайн кредитом. ==

Договір «онлайн кредитування» фізично не підписується, однак він укладається шляхом підписання електронним цифровим підписом.

Статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України “Про електронні довірчі послуги”] визначено, електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис.

Відповідно, кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Електронний договір укладається шляхом обміну електронними повідомленнями, підписується шляхом обміну електронними повідомленнями, моментом його підписання є використання:

1. Електронного підпису;

2. Електронного підпису одноразовим ідентифікатором;

3. Аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладення онлайн кредитів знаходиться в рамках правового поля України. '''Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов’язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором.''' Повернення позики за електронним договором є обов’язковим.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 525 Цивільного кодексу України], одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 526 Цивільного кодексу України].

У разі невиконання умов електронного кредитного договору, сума отриманого кредиту, проценти за користування ним та проценти за прострочення терміну повернення кредиту, підлягають примусовому стягненню в судовому порядку (відкриття виконавчого провадження, арешт майна та банківських рахунків, звернення стягнення на частину офіційного доходу).

'''На підставі аналізу усталеної судової практики примусовий порядок стягнення коштів передбачений лише шляхом звернення до суду із відповідним позовом мікрофінансової установи.'''

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
26 березня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20#Text Закон України від 15 березня 2022 року № 2129-IX "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"], у зв'язку з чим припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).
|}

== Порушення зі сторони мікрофінансових організацій під час стягнення заборгованості ==
* Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 257 Цивільного кодексу України], загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 4 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачається: сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові.

Зазвичай кредитори звертаються до суду та надають розрахунок заборгованості за позикою з нарахуванням штрафних санкцій після закінчення строку дії договору. Але фінансові установи, як і банківські, зазвичай готують позов на межі закінчення строків позовної давності (три роки), задля отримання максимальної суми від боржника внаслідок перерахунку пені за вказаний строк. При цьому, якщо позичальник почне здійснювати оплату кредиту із часом, усі кошти будуть перерахованими спочатку на погашення розміру пені, а потім вже основного боргу.

З урахуванням правової позиції, викладеної [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72150962 Великою Палатою Верховного Суду провадження 61-6св18, справа № 200/11343/14ц від 07.02.2018] загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України), а спеціальна позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) – тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України).

Також, слід зазначити, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, яка подана до винесення ним рішення (ч.3 ст. 267 ЦК України).

* Звертаючись до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості, МФО без обмежень нараховують штрафні санкції у вигляді пені за неповернення отриманих у позику коштів, тоді як законом обмежений строк для вимог про стягнення пені.

В судовому порядку у боржника є можливість скоротити суму стягнення навіть до тіла позики, оскільки в більшості випадків фінансові установи зловживають своїм правом вимоги сплати пені за користування коштами, суттєво збільшуючи її розмір.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів»]" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Відповідно до частини 5 статті 18 Закону україни "Про захист прав споживачів", якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним.

Зважаючи на безпосереднє поширення Закону України «Про захист прав споживачів» на відносини про стягнення заборгованості за мікропозикою, у боржника є можливість визнати положення договору (якими передбачена відповідальність за порушення зобов’язань, тобто пеня та штрафи) недійсними.

Вимога про нарахування та сплату неустойки не відповідає передбаченим у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 6 ст. 3, ч. третій ст. 509 та частинах першій, другій 627 ЦК України] засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»], яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закону України "Про споживче кредитування"] доповнено пунктом 61, відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування''' у разі прострочення споживачем виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит '''споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення.''' У разі допущення такого прострочення '''споживач звільняється, зокрема, від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів,''' сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 10561 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закону]. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".

При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.
|}

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92120372 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19] (ВС зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Також ВС підкреслив, що в абзаці другому частині другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі).
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/112872788?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01 Постанова Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22] (Сумніви та припущення мають тлумачитися на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, як захист прав споживача, правові відносини останнього з банком фактично не є рівними).
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

== Див. також ==

* [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання]]
* [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]]

Стягнення боргу за онлайн кредитом

2024-11-18T12:06:21Z

Oksana.valkova: /* Нормативна база */ виправлено невірне посилання

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0&key=4/UMfPEGznhhfOo.ZiZDsrm5HdlycsFggkRbI1c Конституція України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про рекламу”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Закон України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закон України «Про споживче кредитування»] ;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України «Про електронну комерцію»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закон України «Про електронні довірчі послуги»];
* [https://bank.gov.ua/ua/legislation Нормативні акти Національного Банку України].

== Поняття «он-лайн кредитування» ==

'''Креди́т''' — кошти й матеріальні цінності, що надаються кредитором у користування позичальнику на певний строк та під відсоток.

Одним із різновидів кредитування '''онлайн кредит''' — послуга, яку надають кредитодавці, коли можна взяти кредит, не спілкуючись з кредитором наживо, а за допомогою відправки заявки на оформлення кредиту через інтернет.

Кредитодавцями в онлайн кредитах виступають мікрофінансові організації.

'''Мікрофінансова організація (далі - МФО), яку також досить часто називають кредитною компанією – це фінансова установа, що займається наданням мікрокредитів населенню за спрощеною схемою, а також малому і середньому бізнесу коштом залучення власних резервів.'''

Різниця між МФО та банком:

'''- в небанківських фінансових установах процес оформлення кредитного договору набагато простіший та вимагає меншої кількості документів.''' В більшості МФО немає необхідності пред’явлення довідок про доходи, довідок з місця роботи, поручителів, заставного майна та інших документів, які підтверджували б кредитоспроможність позичальника. Кредити видаються при наявності тільки паспорта та ідентифікаційного коду;

'''- на відміну від банків, кредитні компанії надають послуги кредитування навіть особам з поганою кредитною історією;'''

'''- більшість МФО дає можливість отримати кредит онлайн і підписати договір без відвідування офісу;'''

'''- гроші в кредитній компанії можна отримати на коротші терміни, ніж в банках та на значно менші суми, і майже миттєво.'''

'''Онлайн кредит''' – це позика оформлена через мережу Інтернет.

Правовідносини даного правочину регулюються нормами чинного законодавства України, зокрема:

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Законом України «Про захист прав споживачів»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2664-14#Text Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Законом України «Про споживче кредитування»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Законом України «Про електронну комерцію»], нормативними актами Національного Банку України та Національної комісії з державного регулювання ринку фінансолектронного договору.

'''Укладення електронного договору'''

Отримання мікропозики за допомогою онлайн-сервісів є електронним правочином, що реалізується шляхом укладення електронного договору.

'''Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.'''

'''Договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 626 ЦК України])'''

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 628 ЦК України]).

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 638 ЦК України], '''''договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.'''''

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1046 ЦК України], за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 1 ст. 1049 ЦК України] позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст.1047 Цивільного кодексу України] договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – '''незалежно від суми '''.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2664-14#Text Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»] передбачено договір про надання фінансових послуг (включно, мікропозики) укладається виключно в письмовій формі:

* у паперовому вигляді;
* у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"];
* шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/ або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги;
* '''в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Законом України "Про електронну комерцію"]. '''

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text статей 5, 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»], електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб’єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закону України «Про електронну комерцію»] електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід’ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та '''без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено. '''

== Відповідальність за невиконання умов електронного кредитного договору. Стягнення боргу за онлайн кредитом. ==

Договір «онлайн кредитування» фізично не підписується, однак він укладається шляхом підписання електронним цифровим підписом.

Статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України “Про електронні довірчі послуги”] визначено, електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис.

Відповідно, кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Електронний договір укладається шляхом обміну електронними повідомленнями, підписується шляхом обміну електронними повідомленнями, моментом його підписання є використання:

1. Електронного підпису;

2. Електронного підпису одноразовим ідентифікатором;

3. Аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладення онлайн кредитів знаходиться в рамках правового поля України. '''Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов’язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором.''' Повернення позики за електронним договором є обов’язковим.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 525 Цивільного кодексу України], одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 526 Цивільного кодексу України].

У разі невиконання умов електронного кредитного договору, сума отриманого кредиту, проценти за користування ним та проценти за прострочення терміну повернення кредиту, підлягають примусовому стягненню в судовому порядку (відкриття виконавчого провадження, арешт майна та банківських рахунків, звернення стягнення на частину офіційного доходу).

'''На підставі аналізу усталеної судової практики примусовий порядок стягнення коштів передбачений лише шляхом звернення до суду із відповідним позовом мікрофінансової установи.'''

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
26 березня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20#Text Закон України від 15 березня 2022 року № 2129-IX "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"], у зв'язку з чим припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).
|}

== Порушення зі сторони мікрофінансових організацій під час стягнення заборгованості ==
* Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 257 Цивільного кодексу України], загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 4 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачається: сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові.

Зазвичай кредитори звертаються до суду та надають розрахунок заборгованості за позикою з нарахуванням штрафних санкцій після закінчення строку дії договору. Але фінансові установи, як і банківські, зазвичай готують позов на межі закінчення строків позовної давності (три роки), задля отримання максимальної суми від боржника внаслідок перерахунку пені за вказаний строк. При цьому, якщо позичальник почне здійснювати оплату кредиту із часом, усі кошти будуть перерахованими спочатку на погашення розміру пені, а потім вже основного боргу.

З урахуванням правової позиції, викладеної [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72150962 Великою Палатою Верховного Суду провадження 61-6св18, справа № 200/11343/14ц від 07.02.2018] загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України), а спеціальна позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) – тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України).

Також, слід зазначити, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, яка подана до винесення ним рішення (ч.3 ст. 267 ЦК України).

* Звертаючись до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості, МФО без обмежень нараховують штрафні санкції у вигляді пені за неповернення отриманих у позику коштів, тоді як законом обмежений строк для вимог про стягнення пені.

В судовому порядку у боржника є можливість скоротити суму стягнення навіть до тіла позики, оскільки в більшості випадків фінансові установи зловживають своїм правом вимоги сплати пені за користування коштами, суттєво збільшуючи її розмір.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів»]" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Відповідно до частини 5 статті 18 Закону україни "Про захист прав споживачів", якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним.

Зважаючи на безпосереднє поширення Закону України «Про захист прав споживачів» на відносини про стягнення заборгованості за мікропозикою, у боржника є можливість визнати положення договору (якими передбачена відповідальність за порушення зобов’язань, тобто пеня та штрафи) недійсними.

Вимога про нарахування та сплату неустойки не відповідає передбаченим у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 6 ст. 3, ч. третій ст. 509 та частинах першій, другій 627 ЦК України] засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»], яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закону України "Про споживче кредитування"] доповнено пунктом 61, відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування''' у разі прострочення споживачем виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит '''споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення.''' У разі допущення такого прострочення '''споживач звільняється, зокрема, від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів,''' сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 10561 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закону]. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".

При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.
|}

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92120372 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19] (ВС зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Також ВС підкреслив, що в абзаці другому частині другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі).
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/112872788?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01 Постанова Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22] (Сумніви та припущення мають тлумачитися на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, як захист прав споживача, правові відносини останнього з банком фактично не є рівними).
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

== Див. також ==

* [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання]]
* [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]]

Стягнення боргу за онлайн кредитом

2024-11-18T12:04:56Z

Oksana.valkova: /* Нормативна база */ Вказано назву актуального закону

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0&key=4/UMfPEGznhhfOo.ZiZDsrm5HdlycsFggkRbI1c Конституція України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про рекламу”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Закон України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2664-14#Text Закон України «Про споживче кредитування»] ;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України «Про електронну комерцію»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закон України «Про електронні довірчі послуги»];
* [https://bank.gov.ua/ua/legislation Нормативні акти Національного Банку України].

== Поняття «он-лайн кредитування» ==

'''Креди́т''' — кошти й матеріальні цінності, що надаються кредитором у користування позичальнику на певний строк та під відсоток.

Одним із різновидів кредитування '''онлайн кредит''' — послуга, яку надають кредитодавці, коли можна взяти кредит, не спілкуючись з кредитором наживо, а за допомогою відправки заявки на оформлення кредиту через інтернет.

Кредитодавцями в онлайн кредитах виступають мікрофінансові організації.

'''Мікрофінансова організація (далі - МФО), яку також досить часто називають кредитною компанією – це фінансова установа, що займається наданням мікрокредитів населенню за спрощеною схемою, а також малому і середньому бізнесу коштом залучення власних резервів.'''

Різниця між МФО та банком:

'''- в небанківських фінансових установах процес оформлення кредитного договору набагато простіший та вимагає меншої кількості документів.''' В більшості МФО немає необхідності пред’явлення довідок про доходи, довідок з місця роботи, поручителів, заставного майна та інших документів, які підтверджували б кредитоспроможність позичальника. Кредити видаються при наявності тільки паспорта та ідентифікаційного коду;

'''- на відміну від банків, кредитні компанії надають послуги кредитування навіть особам з поганою кредитною історією;'''

'''- більшість МФО дає можливість отримати кредит онлайн і підписати договір без відвідування офісу;'''

'''- гроші в кредитній компанії можна отримати на коротші терміни, ніж в банках та на значно менші суми, і майже миттєво.'''

'''Онлайн кредит''' – це позика оформлена через мережу Інтернет.

Правовідносини даного правочину регулюються нормами чинного законодавства України, зокрема:

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Законом України «Про захист прав споживачів»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2664-14#Text Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Законом України «Про споживче кредитування»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Законом України «Про електронну комерцію»], нормативними актами Національного Банку України та Національної комісії з державного регулювання ринку фінансолектронного договору.

'''Укладення електронного договору'''

Отримання мікропозики за допомогою онлайн-сервісів є електронним правочином, що реалізується шляхом укладення електронного договору.

'''Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.'''

'''Договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 626 ЦК України])'''

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 628 ЦК України]).

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 638 ЦК України], '''''договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.'''''

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1046 ЦК України], за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 1 ст. 1049 ЦК України] позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст.1047 Цивільного кодексу України] договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – '''незалежно від суми '''.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2664-14#Text Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»] передбачено договір про надання фінансових послуг (включно, мікропозики) укладається виключно в письмовій формі:

* у паперовому вигляді;
* у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"];
* шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/ або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги;
* '''в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Законом України "Про електронну комерцію"]. '''

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text статей 5, 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»], електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб’єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закону України «Про електронну комерцію»] електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід’ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та '''без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено. '''

== Відповідальність за невиконання умов електронного кредитного договору. Стягнення боргу за онлайн кредитом. ==

Договір «онлайн кредитування» фізично не підписується, однак він укладається шляхом підписання електронним цифровим підписом.

Статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України “Про електронні довірчі послуги”] визначено, електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис.

Відповідно, кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Електронний договір укладається шляхом обміну електронними повідомленнями, підписується шляхом обміну електронними повідомленнями, моментом його підписання є використання:

1. Електронного підпису;

2. Електронного підпису одноразовим ідентифікатором;

3. Аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладення онлайн кредитів знаходиться в рамках правового поля України. '''Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов’язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором.''' Повернення позики за електронним договором є обов’язковим.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 525 Цивільного кодексу України], одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 526 Цивільного кодексу України].

У разі невиконання умов електронного кредитного договору, сума отриманого кредиту, проценти за користування ним та проценти за прострочення терміну повернення кредиту, підлягають примусовому стягненню в судовому порядку (відкриття виконавчого провадження, арешт майна та банківських рахунків, звернення стягнення на частину офіційного доходу).

'''На підставі аналізу усталеної судової практики примусовий порядок стягнення коштів передбачений лише шляхом звернення до суду із відповідним позовом мікрофінансової установи.'''

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
26 березня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20#Text Закон України від 15 березня 2022 року № 2129-IX "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"], у зв'язку з чим припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).
|}

== Порушення зі сторони мікрофінансових організацій під час стягнення заборгованості ==
* Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 257 Цивільного кодексу України], загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 4 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачається: сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові.

Зазвичай кредитори звертаються до суду та надають розрахунок заборгованості за позикою з нарахуванням штрафних санкцій після закінчення строку дії договору. Але фінансові установи, як і банківські, зазвичай готують позов на межі закінчення строків позовної давності (три роки), задля отримання максимальної суми від боржника внаслідок перерахунку пені за вказаний строк. При цьому, якщо позичальник почне здійснювати оплату кредиту із часом, усі кошти будуть перерахованими спочатку на погашення розміру пені, а потім вже основного боргу.

З урахуванням правової позиції, викладеної [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72150962 Великою Палатою Верховного Суду провадження 61-6св18, справа № 200/11343/14ц від 07.02.2018] загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України), а спеціальна позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) – тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України).

Також, слід зазначити, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, яка подана до винесення ним рішення (ч.3 ст. 267 ЦК України).

* Звертаючись до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості, МФО без обмежень нараховують штрафні санкції у вигляді пені за неповернення отриманих у позику коштів, тоді як законом обмежений строк для вимог про стягнення пені.

В судовому порядку у боржника є можливість скоротити суму стягнення навіть до тіла позики, оскільки в більшості випадків фінансові установи зловживають своїм правом вимоги сплати пені за користування коштами, суттєво збільшуючи її розмір.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів»]" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Відповідно до частини 5 статті 18 Закону україни "Про захист прав споживачів", якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним.

Зважаючи на безпосереднє поширення Закону України «Про захист прав споживачів» на відносини про стягнення заборгованості за мікропозикою, у боржника є можливість визнати положення договору (якими передбачена відповідальність за порушення зобов’язань, тобто пеня та штрафи) недійсними.

Вимога про нарахування та сплату неустойки не відповідає передбаченим у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 6 ст. 3, ч. третій ст. 509 та частинах першій, другій 627 ЦК України] засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»], яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закону України "Про споживче кредитування"] доповнено пунктом 61, відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування''' у разі прострочення споживачем виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит '''споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення.''' У разі допущення такого прострочення '''споживач звільняється, зокрема, від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів,''' сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 10561 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закону]. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".

При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.
|}

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92120372 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19] (ВС зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Також ВС підкреслив, що в абзаці другому частині другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі).
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/112872788?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01 Постанова Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22] (Сумніви та припущення мають тлумачитися на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, як захист прав споживача, правові відносини останнього з банком фактично не є рівними).
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

== Див. також ==

* [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання]]
* [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]]

Ввезення та оподаткування медичного обладнання

2024-05-14T14:34:09Z

Oksana.valkova: /* Позасудовий порядок */ додано посилання на ПК

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України "Про Митний тариф України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2018 року № 960 "Деякі питання проведення заходів офіційного контролю товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту)"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/93-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 93 "Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/431-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 431 "Про затвердження форми митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0807-15 Наказ Міністерства фінансів України від 15 червня 2015 року № 552 "Про затвердження Порядку обліку осіб, які здійснюють операції з товарами"]

== Добровільний порядок ==
Порядок ввезення та оподаткування медичного обладнання може різнитися в залежності від мети ввезення:
* ввезення медичного обладнання громадянами для особистих та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності;
* ввезення медичного обладнання в режимі імпорту (випуск для вільного обігу );

== Ввезення медичного обладнання громадянами для особистих та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності ==
Відповідно до ст. 370 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] до медичного обладнання, що ввозиться на територію України як особисті речі відносяться: 
1. індивідуальні вироби медичного призначення для забезпечення життєдіяльності людини та контролю за її станом з ознаками таких, що були в користуванні (п. 16 ст. 370 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]) 
2.одне крісло колісне для осіб з інвалідністю на кожну особу з інвалідністю, яка перетинає митний кордон України, а в разі відсутності такої особи - у кількості не більше однієї штуки ( п. 18 ст. 370 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]). 
Такі особисті речі, що переміщуються (пересилаються) громадянами у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, підлягають декларуванню шляхом учинення дій, '''усно або, за бажанням власника чи на вимогу органу доходів і зборів, письмово.''' 
Крім того, таке обладнання звільняється від подання документів та/або відомостей, що підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України, а також від подання проведення заходів офіційного контролю, визначених статтею 319 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] (ч. 1 ст. 369 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]).

=== Куди звернутися ===
Відповідно до ч. 5 ст. 365 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] митне оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України громадянами (крім товарів, що переміщуються у несупроводжуваному багажі та у вантажних відправленнях), здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України. 
Митне оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України громадянами у несупроводжуваному багажі та вантажних відправленнях, здійснюється в органах доходів і зборів за місцем проживання або тимчасового перебування зазначених громадян, у місці кінцевого призначення транспортного засобу, що здійснював перевезення цих товарів, або, за заявою громадянина, - у пунктах пропуску через державний кордон України (п. 6 ст. 365 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]).

=== Вартiсть ===
Відповідно до п.1 ч. 10 ст. 374 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] медичне обладнання, визначене пп. 16, 18 ст. 370 МКУ '''звільняються від оподаткування митними платежами при ввезенні на митну територію України громадянами.'''

=== Перелiк та зразки необхiдних документiв ===
У випадку письмового декларування особі необхідно заповнити та подати митну декларацію для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності (МД-1). 
Митна декларація для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності, затверджена [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/431-2012-%D0%BF Постановою КМУ “Про затвердження форми митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності” від 21 травня 2012 р. № 431].

== Ввезення медичного обладнання в режимі імпорту (випуск для вільного обігу) ==
Обов’язковою умовою здійснення імпортно-експортних операцій є перебування особи, яка здійснює операції з товарами, у відповідному реєстрі. Централізований облік осіб, які здійснюють операції з товарами (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) відповідно до статті 455 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Кодексу] веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Взяття на облік осіб, які здійснюють операції з товарами, проводиться одноразово у відповідному підрозділі будь-якої митниці у Порядку, затвердженому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0807-15 наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2015 № 552]. 
Відповідно до ст. 194 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] декларант або уповноважена ним особа попередньо повідомляють орган доходів і зборів, у зоні діяльності якого товари будуть пред’явлені для митного оформлення, про намір ввезти ці товари. 
Попереднє повідомлення здійснюється шляхом надання органу доходів і зборів, в зоні діяльності якого товари будуть пред’явлені для митного оформлення, попередньої митної декларації, яка подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України. 
Протягом 10 днів після доставлення товару до органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів комерційного призначення, подається додаткова митна декларація, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку. 
Відповідно до вимог ст. 319 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати державному санітарно-епідеміологічному, ветеринарно-санітарному, фітосанітарному, екологічному та радіологічному контролю. 
Вичерпні переліки товарів (з описом та кодом згідно з УКТ ЗЕД), що підлягають державному контролю (у тому числі в формі попереднього документального контролю) у разі переміщення через митний кордон України, а також Порядок здійснення попереднього документального контролю затверджено Постановами Кабінету Міністрів України від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2018-п 24.10.2018 № 960 "'''Деякі питання проведення заходів офіційного контролю товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту)'''"]. 
Вичерпний перелік документів та відомостей, необхідних для митного контролю, які декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України та під час декларування товарів, визначений ст. 335 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України.] 
Крім цього, при митному оформленні необхідно подати підтвердження про державну реєстрацію медичної техніки та виробів медичного призначення , який видається Держлікслужбою України за заявою особи. 

=== Куди звернутись ===
Митне оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України громадянами (крім товарів, що переміщуються у несупроводжуваному багажі та у вантажних відправленнях), здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України. 
Митне оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України громадянами у несупроводжуваному багажі та вантажних відправленнях, здійснюється в органах доходів і зборів за місцем проживання або тимчасового перебування зазначених громадян, у місці кінцевого призначення транспортного засобу, що здійснював перевезення цих товарів, або, за заявою громадянина, - у пунктах пропуску через державний кордон України. (п. 6 ст. 365 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text МКУ]).

=== Вартість ===
При ввезенні медичних виробів на митну територію України у митному режимі імпорту (випуск для вільного обігу) ввізне мито сплачується на загальних підставах згідно із ч. 1 ст. 286 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] за ставками, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#n9 Законом України "Про Митний тариф України"]. 
Відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] встановлено '''ставку податку на додану вартість в розмірі 7 відсотків від бази оподаткування по операціях з''': 
* постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;
* постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Відповідно до абзаців 3,4 пункту 4-1 розділу ХХІ Митного кодексу України] на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства звільняються від оподаткування ввізним митом:
* лікарські засоби та медичні вироби відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я. При цьому до таких товарів із заходів нетарифного регулювання зовнішньої економічної діяльності, встановлених цим Кодексом та законами України, застосовується спрощений порядок надання разових дозволів на ввезення лікарських засобів та медичних виробів, який затверджується Кабінетом Міністрів України;
*лікарські засоби та медичні вироби без їх державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості їх ввезення, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, за переліком та в обсягах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Відповідно до пункту 5-2 розділу ХХІ Митного кодексу України] тимчасово, на період дії воєнного стану, звільняються від оподаткування ввізним митом медичні вироби, на які Кабінетом Міністрів України встановлено фіксовані ціни у розумінні Закону України "Про ціни та ціноутворення".

Відповідно до пункту 72 підрозділу 2 розділу XX [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу] тимчасово, на період, що закінчується останнім числом місяця, в якому завершується дія карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), операції, передбачені пунктом 71 цього підрозділу та/або підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу, що здійснені громадськими об’єднаннями та/або благодійними організаціями, не включаються такими громадськими об’єднаннями або благодійними організаціями при обрахунку загальної суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу.

Від сплати ПДВ звільняються медичні вироби за кодами УКТЗЕД визначеними [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/79-2011-%D0%BF постановою КМУ від 2 лютого 2011 р. № 79 “Деякі питання реалізації підпункту 197.1.3 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України”]. 
У разі порушення цільового використання лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться на митну територію України та/або постачаються на митній території України відповідно до цих пунктів, платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму ПДВ, що мала бути сплачена в момент ввезення (нарахована в момент постачання) таких лікарських засобів та медичних виробів, а також несе відповідальність відповідно до законодавства. 
Крім того, статтею 247 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] встановлено, що за виконання митних формальностей контролюючими органами поза місцем розташування контролюючих органів або поза робочим часом, установленим для них, із заінтересованих осіб справляється плата у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України. Розміри такої плати затверджені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/93-2003-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 93 "Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів"].

== Позасудовий порядок ==
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників і відповідальність за них визначені у гл. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України]. 
'''Правила цієї глави застосовуються у всіх випадках оскарження, окрім:'''
# випадків, коли законом встановлено інший порядок оскарження зазначених рішень, дій чи бездіяльності;
# оскарження податкових повідомлень-рішень органів ДФС, яке здійснюється у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (частини третя та п’ята ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text МКУ]).
Виконання оскаржуваного рішення може бути зупинено повністю чи в певній частині посадовою особою або органом, що розглядає скаргу. Посадова особа або орган, які розглядають скаргу, зобов’язані надати особі, яка подала скаргу, належним чином обґрунтовану письмову відповідь у визначений законом строк. Виконання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення здійснюється у порядку, передбаченому Податковим кодексом України. 
Відповідно до частини першої ст. 26 гл. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] скарга до митного органу вищого рівня складається державною мовою та підписується особою, яка її подає, або уповноваженою нею особою. 
'''Передбачено два способи подачі скарги:'''
# у паперовій формі - нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення;
# в електронній формі - за допомогою систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, з накладенням електронного підпису.

'''Скарга має відповідати вимогам до форми та змісту:'''
# найменування митного органу, до якого подається скарга;
# контактні дані особи, яка подає скаргу (прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) або найменування особи, адреса місця проживання/перебування, місцезнаходження, номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти тощо), а в разі подання скарги уповноваженою особою - також контактні дані такої уповноваженої особи;
# інформацію про предмет оскарження та обставини, якими обґрунтовується порушення прав особи, яка подає скаргу;
# вимоги особи, яка подає скаргу;
# дату складення скарги;
# поштову адресу або адресу електронної пошти, на яку слід надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги;
# перелік документів, що додаються до скарги.
Скарга, оформлена без дотримання зазначених вимог, повертається особі, яка її подала, на підставі мотивованого рішення митного органу вищого рівня не пізніш як через 10 днів з дня її надходження. Повернення скарги не позбавляє особу права на повторне її подання. Перебіг строку подання скарги зупиняється з дня подання скарги до дня її повернення особі, яка її подала.

'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункту 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України] скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі або електронній формі засобами електронного зв’язку протягом 10 календарних днів,''' що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. 
За потреби до скарги додаються належним чином засвідчені копії документів, розрахунки та докази, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу]. 
У разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (пункт 56.13 ст. 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]). 
Крім того, порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами затверджено [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1617-15 наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916,] зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2015 за № 1617/28062. 
При цьому вимоги цього порядку не застосовується щодо оскарження рішень контролюючих органів, дій або бездіяльності їх посадових осіб та інших працівників, якщо спеціальним законом встановлено інший порядок оскарження таких рішень, дій або бездіяльності, а також при оскарженні постанов, прийнятих у справах про адміністративні правопорушення. ( п. 3 розд. І Порядку № 916). 

'''Процедуру та строки оскарження постанов у справах про порушення митних правил визначено гл. 72 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України.], а податкових повідомлень-рішень - ст. 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].''' 

=== Куди звернутись ===
* Скарга на рішення, дії або бездіяльність посадової особи або іншого працівника органу доходів і зборів (включаючи заступника керівника) подається керівникові цього органу, організації.
* Скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника митного поста подається до митниці, структурним підрозділом якої є цей митний пост.
* Скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника митниці, спеціалізованого митного органу, митної організації подається до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

== Судовий порядок ==
Відповідно до ч. 1 ст. 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів можуть бути оскаржені '''безпосередньо до суду''' в порядку, визначеному законом. 
Якщо рішення, дії або бездіяльність органу доходів і зборів або його посадової особи одночасно оскаржуються до органу (посадової особи) вищого рівня та до суду і суд відкриває провадження у справі, розгляд скарги органом (посадовою особою) вищого рівня припиняється.

=== Куди звернутись ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401 Відповідно до ст.20 Кодексу адміністративного судочинства України] місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Всі інші адміністративні справи підсудні Окружним адміністративним судам.
Територіальна підсудність таких адміністративних справ визначена за місцезнаходженням відповідача.

=== Вартість ===
Ставка судового збору за подання адміністративного позову щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності посадової особи або іншого працівника органу доходів і зборів '''для фізичних осіб становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.'''

[[Категорія: Митне право]]
[[Категорія: Податкове право]]