WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Сплата податку на земельну ділянку за договором емфітевзису

2025-12-18T12:49:32Z

Oksana.serhiienko: /* Висновок */

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]

== Основні поняття ==
* '''Емфітевзис''' — це довгострокове, відчужуване і таке, що успадковується, право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (главою 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]). Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарського виробництва (користувач). Строк емфітевзису, розмір оплати, її форма, порядок та строки виплати встановлюються договором.
* Строк договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб встановлюється договором і не може перевищувати 50 років.

* '''Плата за землю''' - обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п 14.1.147. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] );

* '''Земельний податок''' - обов'язковий платіж, що справляється з '''власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів'''(п.п 14.1.72. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] )
При цьому Податковий та Земельний кодекс дає роз’яснення поняття постійних землекористувачів.

== Суб’єкт плати за землю ==
* власники земельних ділянок - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно ( п.п. 14.1.34 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]) та земельних часток (паїв);

* землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону '''надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди(''' п.п.14.1.73. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового одексу України] та ст..92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України.]

== Об'єкт оподаткування ==
* земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
* земельні частки (паї), які перебувають у власності.

== Звільнення від сплати податку ==
Згідно із п. 281.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду, користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платнику єдиного податку четвертої групи.

== Висновок ==
В Податковому кодексі України закріплені положення щодо самостійного виконання платником податків свого податкового обов’язку самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента (п. 36.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]) та заборони будь-якої уступки грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам (п. 87.7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]).

Землекористувачі за договором емфітевзису не є ні власниками, ні постійними землекористувачами (в розумінні Податкового та Земельного кодексів України), ні орендарями земельних ділянок, '''а тому у них відсутній обов’язок сплачувати до бюджету плату за землю'''.

При цьому, власник земельної ділянки є платником земельного податку і у разі отримання її у спадок. Новий власник (спадкоємець) продовжуватиме сплачувати податок на земельну ділянку передану спадкодавцем у користування за договором емфітевзису.

Сплата грошового зобов’язання платника податків дозволяється лише особам, які є гарантами податковими агентами. Однак емфітевз не є ні представником, ні податковим агентом власника земельної ділянки.
== Див. також ==
* [[Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або для забудови (суперфіцій)]]
* [[Плата за землю (земельний податок)]]
* [[Права та обов'язки землевласників та землекористувачів]]
* [[Право постійного користування земельною ділянкою]]
[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]

Сплата податку на земельну ділянку за договором емфітевзису

2025-12-18T12:35:43Z

Oksana.serhiienko: /* Висновок */

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]

== Основні поняття ==
* '''Емфітевзис''' — це довгострокове, відчужуване і таке, що успадковується, право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (главою 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]). Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарського виробництва (користувач). Строк емфітевзису, розмір оплати, її форма, порядок та строки виплати встановлюються договором.
* Строк договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб встановлюється договором і не може перевищувати 50 років.

* '''Плата за землю''' - обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п 14.1.147. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] );

* '''Земельний податок''' - обов'язковий платіж, що справляється з '''власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів'''(п.п 14.1.72. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] )
При цьому Податковий та Земельний кодекс дає роз’яснення поняття постійних землекористувачів.

== Суб’єкт плати за землю ==
* власники земельних ділянок - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно ( п.п. 14.1.34 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]) та земельних часток (паїв);

* землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону '''надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди(''' п.п.14.1.73. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового одексу України] та ст..92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України.]

== Об'єкт оподаткування ==
* земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
* земельні частки (паї), які перебувають у власності.

== Звільнення від сплати податку ==
Згідно із п. 281.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду, користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платнику єдиного податку четвертої групи.

== Висновок ==
В Податковому кодексі України закріплені положення щодо самостійного виконання платником податків свого податкового обов’язку (п. 36.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]) та заборони будь-якої уступки грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам (п. 87.7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]).

Землекористувачі за договором емфітевзису не є ні власниками, ні постійними землекористувачами (в розумінні Податкового та Земельного кодексів України), ні орендарями земельних ділянок, '''а тому у них відсутній обов’язок сплачувати до бюджету плату за землю'''.

При цьому, власник земельної ділянки є платником земельного податку і у разі отримання у її у спадок. Новий власник (спадкоємець) продовжуватиме сплачувати податок на земельну ділянку передану спадкодавцем у користування за договором емфітевзису.

Сплата грошового зобов’язання платника податків дозволяється лише особам, які є гарантами податковими агентами. Однак емфітевт не є ні представником, ні податковим агентом власника земельної ділянки.
== Див. також ==
* [[Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або для забудови (суперфіцій)]]
* [[Плата за землю (земельний податок)]]
* [[Права та обов'язки землевласників та землекористувачів]]
* [[Право постійного користування земельною ділянкою]]
[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]

Сплата податку на земельну ділянку за договором емфітевзису

2025-12-18T12:24:46Z

Oksana.serhiienko: /* Звільнення від сплати податку */

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]

== Основні поняття ==
* '''Емфітевзис''' — це довгострокове, відчужуване і таке, що успадковується, право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (главою 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]). Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарського виробництва (користувач). Строк емфітевзису, розмір оплати, її форма, порядок та строки виплати встановлюються договором.
* Строк договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб встановлюється договором і не може перевищувати 50 років.

* '''Плата за землю''' - обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п 14.1.147. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] );

* '''Земельний податок''' - обов'язковий платіж, що справляється з '''власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів'''(п.п 14.1.72. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] )
При цьому Податковий та Земельний кодекс дає роз’яснення поняття постійних землекористувачів.

== Суб’єкт плати за землю ==
* власники земельних ділянок - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно ( п.п. 14.1.34 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]) та земельних часток (паїв);

* землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону '''надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди(''' п.п.14.1.73. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового одексу України] та ст..92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України.]

== Об'єкт оподаткування ==
* земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
* земельні частки (паї), які перебувають у власності.

== Звільнення від сплати податку ==
Згідно із п. 281.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду, користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платнику єдиного податку четвертої групи.

== Висновок ==
В Податковому кодексі України закріплені положення щодо самостійного виконання платником податків свого податкового обов’язку (п. 36.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]) та заборони будь-якої уступки грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам (п. 87.7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]).

Землекористувачі за договором емфітевзису не є ні власниками, ні постійними землекористувачами (в розумінні Податкового та Земельного кодексів України), ні орендарями земельних ділянок, '''а тому у них відсутній обов’язок сплачувати до бюджету плату за землю'''.

При цьому, власник земельної ділянки є платником земельного податку і у разі отримання у її у спадок. Новий власник (спадкоємець) продовжуватиме сплачувати податок на земельну ділянку передану спадкодавцем у користування за договором емфітевзису.

Сплата грошового зобов’язання платника податків дозволяється лише особам, які є гарантами податковими агентами. Однак емфітевт не є ні представником, ні податковим агентом власника земельної ділянки. <blockquote>'''Звертаємо увагу!''' Власник земельної ділянки не матиме пільгу зі сплати земельного податку при передачі такої землі за договором емфітевзису сільгосппідприємству – платнику єдиного податку четвертої групи. Адже згідно з п. 281.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу] від сплати земельного податку звільняються власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі таких земель в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.</blockquote>

== Див. також ==
* [[Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або для забудови (суперфіцій)]]
* [[Плата за землю (земельний податок)]]
* [[Права та обов'язки землевласників та землекористувачів]]
* [[Право постійного користування земельною ділянкою]]
[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]

Сплата податку на земельну ділянку за договором емфітевзису

2025-12-18T11:42:39Z

Oksana.serhiienko: /* Основні поняття */ строк дії

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]

== Основні поняття ==
* '''Емфітевзис''' — це довгострокове, відчужуване і таке, що успадковується, право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (главою 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]). Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарського виробництва (користувач). Строк емфітевзису, розмір оплати, її форма, порядок та строки виплати встановлюються договором.
* Строк договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб встановлюється договором і не може перевищувати 50 років.

* '''Плата за землю''' - обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п 14.1.147. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] );

* '''Земельний податок''' - обов'язковий платіж, що справляється з '''власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів'''(п.п 14.1.72. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] )
При цьому Податковий та Земельний кодекс дає роз’яснення поняття постійних землекористувачів.

== Суб’єкт плати за землю ==
* власники земельних ділянок - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно ( п.п. 14.1.34 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]) та земельних часток (паїв);

* землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону '''надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди(''' п.п.14.1.73. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового одексу України] та ст..92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України.]

== Об'єкт оподаткування ==
* земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
* земельні частки (паї), які перебувають у власності.

== Звільнення від сплати податку ==
Згідно із п. 281.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] від сплати земельного податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

При цьому вказана норма не згадує про передачу землі у користування на інших правових титулах (у тому числі на умовах емфітевзису). Це надає підстави ДФСУ ([http://sfs.gov.ua/ Державна фіскальна служба України]) стверджувати, що у разі передачі земельної ділянки (паю) за договором емфітевзису платнику єдиного податку четвертої групи, фізособа – власник такої ділянки (паю) не має пільги, яка передбачена п. 281.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]

Оскільки користування земельною ділянкою на підставі договору емфітевзису не відноситься до орендних відносин, то право на звільнення від сплати земельного податку на власників таких земельних делянок, земельних часток (паїв) не поширюється, і податкові зобов’язання із земельного податку сплачуються на загальних підставах.

== Висновок ==
В Податковому кодексі України закріплені положення щодо самостійного виконання платником податків свого податкового обов’язку (п. 36.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]) та заборони будь-якої уступки грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам (п. 87.7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]).

Землекористувачі за договором емфітевзису не є ні власниками, ні постійними землекористувачами (в розумінні Податкового та Земельного кодексів України), ні орендарями земельних ділянок, '''а тому у них відсутній обов’язок сплачувати до бюджету плату за землю'''.

При цьому, власник земельної ділянки є платником земельного податку і у разі отримання у її у спадок. Новий власник (спадкоємець) продовжуватиме сплачувати податок на земельну ділянку передану спадкодавцем у користування за договором емфітевзису.

Сплата грошового зобов’язання платника податків дозволяється лише особам, які є гарантами податковими агентами. Однак емфітевт не є ні представником, ні податковим агентом власника земельної ділянки. <blockquote>'''Звертаємо увагу!''' Власник земельної ділянки не матиме пільгу зі сплати земельного податку при передачі такої землі за договором емфітевзису сільгосппідприємству – платнику єдиного податку четвертої групи. Адже згідно з п. 281.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу] від сплати земельного податку звільняються власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі таких земель в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.</blockquote>

== Див. також ==
* [[Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або для забудови (суперфіцій)]]
* [[Плата за землю (земельний податок)]]
* [[Права та обов'язки землевласників та землекористувачів]]
* [[Право постійного користування земельною ділянкою]]
[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]

Витребування майна від добросовісного набувача

2025-01-20T14:34:01Z

Oksana.serhiienko: /* Добросовісний набувач */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс]

== Добросовісний набувач ==
'''Добросовісний набувач''' — набувач, який не знав і не міг знати, що він придбав майно у особи, яка не мала права це майно відчужувати.

== Право власника на витребування майна від добросовісного набувача ==
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Стаття 388 ЦК України] характеризує право власника на витребування майна від добросовісного набувача в наступних випадках:

1. Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
* було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
* було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
* вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

2. Майно не може бути витребуване від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна.

3. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

== Визначення поняття добросовісності у власності на майно ==
Передусім важливо зрозуміти чи був набувач добросовісним під час набуття майна.

Закон розрізняє два види незаконного володіння чужою річчю, що породжує різні цивільно-правові наслідки. Власник визнається добросовісним, якщо, здобуваючи річ, він не знав і не повинний був знати про те, що відчужуватель речі не має права на її відчуження. У випадку, якщо власник речі знав, чи принаймні, повинний був знати, що здобуває річ в особи, що не мала права на її відчуження, він вважається недобросовісним.

Встановлення добросовісності набуття майна покладається на набувача, який має довести, що він набув майно оплатно і що він не знав і не міг знати про те, що воно придбане у особи, яка не мала права його відчужувати.

Наприклад, добросовісність набуття виключається, якщо на момент вчинення правочину з набуття майна право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не було зареєстровано за відчужувачем такого майна або в цьому Реєстрі речових прав був запис про судовий спір щодо цього майна.

Тому, щоб запобігти ризикам набуття статусу добросовісного набувача в розумінні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст.88 ЦК України], щонайменше необхідно перевіряти документи контрагента, що підтверджують його право власності на майно і відповідні державні реєстри (Єдиний державний реєстр судових рішень, Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, Автоматизовану систему виконавчого провадження, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (у разі купівлі нерухомості).

== Характеристика умов витребування майна у добросовісного набувача ==
У добросовісного власника майно може бути витребуване не завжди. Можливість витребування майна від добросовісного набувача залежить від того, як придбане ним майно – відплатно чи безвідплатно.

Власник може витребувати майно від добросовісного набувача лише у випадку, коли воно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, поза їх волею, та коли такий набувач набув майно за відплатним договором. Якщо майно було загублено власником, викрадено в нього чи вибуло іншим шляхом поза його волею, то воно підлягає поверненню власнику, хоча б добросовісний набувач і придбав річ оплатно. Це ж правило діє і тоді, коли річ вибула з володіння особи, якому власник передав її за договором.

'''''Власник має право витребувати майно від добросовісного набувача в усіх випадках, коли він набув його безвідплатно.'''''

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Якщо майно було набуте певною особою поза волею власника і це порушує права та законні інтереси власника, він може звернутися за судовим захистом своїх порушених права - пред’явити до добросовісного набувача позов про витребування майна.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Стаття 388 ЦК України], передбачає не тільки втрату чи розкрадання як підставу для захисту інтересів власника шляхом віндикації, але й інші випадки, хоча закон їх не перелічує.

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом

Головне, щоб майно вибуло з володіння власника не з його волі (пожежа, повінь і інші стихійні явища, у зв´язку з якими річ вибуває з володіння власника фактично поза його волею). У випадку, коли річ вибуває з володіння власника за його бажанням (він може передати її на зберігання), власник несе ризик вибору контрагента, якому він вирішив довірити своє майно. Якщо власник неналежним чином поставився до вибору особи, яка б заслуговувала довіри, то він позбавляється права вимагати повернення речей від добросовісного набувача, але йому надається можливість вимагати відшкодування збитків від особи, яка не виправдала його довіру за договором.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 389 ЦК України] від добросовісного набувача не можна витребувати гроші та цінні папери, що існують у паперовій формі на пред'явника.

Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 до статті 390 ЦК України] Власник майна має право вимагати від особи, яка знала або могла знати, що вона володіє майном незаконно (недобросовісного набувача), передання усіх доходів від майна, які вона одержала або могла одержати за весь час володіння ним.

Власник майна має право вимагати від добросовісного набувача передання усіх доходів від майна, які він одержав або міг одержати з моменту, коли дізнався чи міг дізнатися про незаконність володіння ним, або з моменту, коли йому було вручено повістку до суду у справі за позовом власника про витребування майна.

== Що має право вимагати від власника майна добросовісний набувач ==
Добросовісний або недобросовісний набувач (володілець) має право вимагати від власника майна відшкодування необхідних витрат на утримання, збереження майна, здійснених ним з часу, з якого власникові належить право на повернення майна або передання доходів.

Необхідними вважаються витрати на утримання речі і підтримання її в нормальному стані (витрати на поточний і капітальний ремонт, техобслуговування тощо)

Добросовісний набувач (володілець) має право залишити собі здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди. Якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач (володілець) має право на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася його вартість.

== Обґрунтування умов віндикаційного позову в витребуванні майна у добросовісного набувача ==
[[Витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов)|Віндикаційний позов]] – позов неволодіючого майном власника до його фактичного набувача про витребування індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст.387 ЦК України]).

''Позивачем'' у віндикаційному позові може бути власник майна, який на момент подання позову не володіє цим майном. Крім власника, може бути особа, яка хоч і не є власником майна, але володіє майном на підставі договору (наприклад, оренди, схову, комісії) або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором.

Відповідачем за віндикаційним позовом є особа, яка незаконно володіє майном.

Предмет віндикаційного позову – є вимога про повернення майна з чужого незаконного володіння. Тобто, умовою віндикації є відсутність договірних відносин між сторонами спору (першим власником та останнім).

У разі загибелі індивідуально визначеного майна, зміни свого початкового господарського призначення, підстав для задоволення віндикаційного позову немає, власник має право лише на відшкодування збитків.

Для задоволення віндикаційного позову істотне значення має добросовістність (недобросовістність ) незаконного володільця.

Від недобросовісного набувача, майно може бути витребуване власником в усіх випадках.

Витребування майна від добросовісного набувача залежить від обставин визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 388 ЦК України].

У випадку, якщо добросовісний власник придбав річ безоплатно у особи, що не мала права її відчужувати, то віндикаційний позов власника підлягає задоволенню у всіх випадках, незалежно від того, як вибула річ з володіння власника (з його волі чи не з його волі).

[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]

Мобінг: поняття, різновиди, причини, відповідальність

2025-01-20T14:00:06Z

Oksana.serhiienko: /* Форми мобінгу та способи його прояву */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_300 Європейська соціальна хартія]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_b23#Text Директива Ради Європейських Співтовариств від 12 червня 1989 року № 89/391/ЄЕС про запровадження заходів, покликаних заохочувати до покращення безпеки та охорони здоров’я працівників на роботі]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_003-00#Text Директива Ради Європейського Співтовариства від 27 листопада 2000 року № 2000/78/ЄC про загальну систему рівного поводження в сфері зайнятості й професійної діяльності]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2759-20#Text Закон України від 16 листопада 2022 року № <abbr>2759-IX "</abbr>Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2806-IX#Text Закон України від 01 грудня 2022 року № 2806-ІХ "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо протидії порушенню прав у сфері праці"]
== Загальна інформація ==
Працівники, мають право на здорові і безпечні умови праці, на гідне ставлення з боку роботодавця, інших працівників, а саме: працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на гідне ставлення з боку роботодавця, інших працівників, на об'єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби або реабілітації, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством (частина друга статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України]).

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5207-17#n6 Закону України "Про засади протидії та запобіганні дискримінації в Україні"] '''утиск''' - небажана для особи та/або групи осіб поведінка, метою або наслідком якої є приниження їх людської гідності за певними ознаками або створення стосовно такої особи чи групи осіб напруженої, ворожої, образливої або зневажливої атмосфери.

В свою чергу поняття '''''утиск''''' має більш широке юридичне застосування і розповсюджується на багато видів юридичних правовідносин, що ж стосується дискримінаційних дій під час виконання трудових обов'язків то в такому випадку застосовується визначення '''''мобінг'''''. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Стаття 2-2 Кодексу законів про працю України] визначає поняття цькування наступним чином:

'''Мобінг (цькування)''' - систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов’язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність.

''Мобінг може бути:'' латентним і відкритим; індивідуальним і груповим, а також хронічним. Виживши одного колегу, мобер приймається за нову жертву, трапляються також булери-вампіри, яких цікавить переважно процес цькування, а зовсім не результат у вигляді звільнення колеги або підлеглого.
== Причини виникнення мобінгу та його ознаки ==
'''Причини винекнення мобінгу можна поділити на зовнішні та внутрішні: '''
* '''зовнішні'' причини «на рівні соціуму загалом і групи зокрема» –''''' це причини пов‘язані з життєвим циклом колективу, законами існування груп, культурою, мораллю, тобто вони не залежать від індивідуальності особистості. Виділяються наступні зовнішні причини мобінгу: - розподіл статусів в колективі, - примітивні реакції у спілкуванні, - успадкований стадний інстинкт, - вікові особливості розвитку, - низька загальна культура і мораль, - відсутність реально діючого правового механізму тощо.
* '''''внутрішні'' причини «на рівні особистості»''' – це причини, які зумовлені особливостями психіки, життєвого досвіду, світогляду, переконань окремого індивіда. Проте основну роль в появі мобінгу відіграють внутрішні причини в той час як зовнішні лише сприяють процесу.
== Форми мобінгу та способи його прояву ==
'''За загальним правилом мобінг може набувати таких форм:'''

– '''авторитарний мобінг''' – здійснюється з боку начальника, який застосовує деструктивний стиль керування;

– '''зміщений мобінг''' – агресія спрямовується на третю особу, оскільки прояв її по відношенню до справжнього джерела є занадто небезпечним, а рівень розчарування ситуацією перейшов допустимі межі і рамки боротьби з проблемою, може бути реакцією на авторитарне знущання;

– '''мобінг «посвяти»''' – маємо справу з ним в ситуації, коли в колективі з‘являються нові члени, які піддаються спробам «тестуванню» старшими стажем;

– '''дискримінаційний мобінг''' – його жертвою стають особи, які відрізняються від загального колективу з точки зору цінностей важливих для його членів або особи, які не схвалюють встановлених в колективі норм;

– '''десигналізаційний мобінг''' – різновид дискримінаційного, застосовуваний по відношенню до особи, яка виявила негативні факти про своїх колег, інформуючи про них всередині організації (тобто керівників) або її оточення, за що у формі знущань отримує «покарання» від співпрацівників;

– '''сексуальний мобінг''' – сексуальне домагання є особливою формою даного явища, а в випадку групи може бути різновидом дискримінаційного мобінгу, де проявлення зацікавленості протилежною статтю або тією самою, залежно від преференції, не зустрічається схваленням;

– '''відбірковий мобінг''' – його метою є позбавлення даної особи з групи, дії стають щораз жорстокішими, поки мета не буде досягнута. Слід звернути увагу, що три вище згадані форми: «посвяти», дискримінаційний і відбірковий пов‘язані з етапами переходу працівника через організацію: вхід-трансфер-вихід, а головною метою кожного з них є нав‘язування працівнику правил поведінки даної групи і примус виконання існуючих всередині норм.

'''В свою чергу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2759-20#Text Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)]" та статті 2-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КзпП України] формами прояву мобінгу є:'''

'''''- Психологічний тиск;'''''

'''''- Економічний тиск.'''''

'''Формами психологічного та економічного тиску, зокрема, є:'''

- створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери (погрози, висміювання, наклепи, зневажливі зауваження, поведінка загрозливого, залякуючого, принизливого характеру та інші способи виведення працівника із психологічної рівноваги);

- безпідставне негативне виокремлення працівника з колективу або його ізоляція (незапрошення на зустрічі і наради, в яких працівник, відповідно до локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчих актів має брати участь, перешкоджання виконанню ним своєї трудової функції, недопущення працівника на робоче місце, перенесення робочого місця в непристосовані для цього виду роботи місця);

- нерівність можливостей для навчання та кар’єрного росту;

- нерівна оплата за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації;

- безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень);

- необґрунтований нерівномірний розподіл роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу.

Вимоги роботодавця щодо належного виконання працівником трудових обов’язків, зміна робочого місця, посади працівника або розміру оплати праці в порядку, встановленому законодавством, колективним або трудовим договором, не вважаються мобінгом (цькуванням).

Вчинення мобінгу (цькування) заборонено.
== Права постраждалих від цькування та юридичні наслідки за вчинення мобінгу ==
Працівникові, який став жертвою утисків під час виконання трудових обов'язків відповідно до положень статті 5-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КзпП України] гарантовано правовий захист від мобінгу (цькування), дискримінації, упередженого ставлення у сфері праці, захист честі та гідності працівника під час здійснення ним трудової діяльності, а також забезпечення особам, які зазнали таких дій та/або бездіяльності, права на звернення за захистом своїх прав.

'''Особи, які вважають, що вони зазнали мобінгу (цькування), мають право:'''

''1. Звернутись з скаргою до Управління Державної служби з питань праці, яке реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.''

''2. Звернутись з позовною заявою до суду щодо визнання фактів цькування та їх усунення (без подальшого припинення працівником трудової діяльності на період розгляду провадження у справі).''

''3. Отримати відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок мобінгу у розмірі витрат, які понесла особа під час лікування.''

'''''Увага''! в''ідшкодування шкоди, заподіяної внаслідок заподіяння мобінгу можливе у разі підтвердження факту його вчинення на підставі судового рішення, що набрало законної сили.'''''

''4. Розірвати трудовий договір у визначений ним строк розірвати трудовий за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору та продовжує чинити мобінг.''

В яких би формах не проявлялись наслідки мобінгу, вони є тяжкими як для самого працівника, так і для колективу і підприємства в цілому як в психологічному аспекті так і в юридичному. Серед наслідків психологічного переслідування, що відображаються на людині, (зростання незадоволення, знервованості чи байдужості; часте порушення працівником встановлених правил, або занадто строге слідування їм; зниження працездатності; часті випадки стресових ситуацій та ослаблення імунітету на стрес, часом з травматичними нервовими кризами; фізіологічні патології) матеріальні збитки, які особа несе за лікування та відновлення особистого пошкодженого майна.

Для працівника, який став жертвою цькування на роботі, якщо факти мобінгу доведено в суді, додатковими гарантіями трудове законодавство визначило ''вихідну допомогу'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#TextСт. 44 Кодексу законів про працю України ст. 44 Кодексу законів про працю України]) в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; ''можливість відшкодування моральної шкоди'', якщо мобінг призвів до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагає від працівника додаткових зусиль для організації свого життя; ''відшкодування витрат на лікування'' в разі, якщо здоров’ю працівника завдано шкоди внаслідок мобінг, заподіяна шкода відшкодовується в розмірі понесених витрат на лікування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#TextСт. 173 Кодексу законів про працю України ст. 173 Кодексу законів про працю України]).

'''Психологічні наслідки, що відображаються на трудовому колективу в цілому''''':''

– зниження ефективності і продуктивності праці;

– не поважаються правила, які встановлені на підприємстві, та зростає критика щодо роботодавця та керівників;

– відбувається поступовий, але неухильний спад довіри між колегами та до керівництва, знижується почуття безпеки;

– збільшується кількість випадків відсутності працівників на роботі через хвороби та відпустки за свій рахунок;

– часті звільнення призводять до відтоку професіоналів, зростає загроза плину кадрів;

– спадає імунітет до стресу та погіршуються симптоми незадоволення;

– встановлюється чітка тенденція бачити великі проблеми там, де їх немає, тобто «робити з мухи слона»;

– колектив постійно шукає «жертву» – винуватця в ситуації, що склалась.
=== Адміністративна відповідальність за вчинення мобінгу ===
Відповідно до статті 173-5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] вчинення мобінгу (цькування) працівника -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин і накладення штрафу на фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, посадових осіб - від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до п’ятдесяти годин і накладення штрафу на фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, посадових осіб - від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
== Корисні посилання ==
* [http://employers.org.ua/news/id2190 Конвенція МОП № 190 та Рекомендація МОП № 206 Короткий огляд]
* [http://www.nusta.edu.ua/wp-content/uploads/2016/11/%D0%9C%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B3.pdf Мобінг]
*[https://www.youtube.com/watch?v=CcnsAKUaTx0 Вебінар "Дискримінація в трудових відносинах: мобінг"]
== Див. також ==
* [[Протидія булінгу в дитячому середовищі]]
* [[Кібербулінг в освітньому середовищі]]
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Відповідальність за порушення трудового законодавства]]

Мобінг: поняття, різновиди, причини, відповідальність

2025-01-20T13:33:19Z

Oksana.serhiienko: /* Загальна інформація */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_300 Європейська соціальна хартія]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_b23#Text Директива Ради Європейських Співтовариств від 12 червня 1989 року № 89/391/ЄЕС про запровадження заходів, покликаних заохочувати до покращення безпеки та охорони здоров’я працівників на роботі]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_003-00#Text Директива Ради Європейського Співтовариства від 27 листопада 2000 року № 2000/78/ЄC про загальну систему рівного поводження в сфері зайнятості й професійної діяльності]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2759-20#Text Закон України від 16 листопада 2022 року № <abbr>2759-IX "</abbr>Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2806-IX#Text Закон України від 01 грудня 2022 року № 2806-ІХ "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо протидії порушенню прав у сфері праці"]
== Загальна інформація ==
Працівники, мають право на здорові і безпечні умови праці, на гідне ставлення з боку роботодавця, інших працівників, а саме: працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на гідне ставлення з боку роботодавця, інших працівників, на об'єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби або реабілітації, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством (частина друга статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України]).

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5207-17#n6 Закону України "Про засади протидії та запобіганні дискримінації в Україні"] '''утиск''' - небажана для особи та/або групи осіб поведінка, метою або наслідком якої є приниження їх людської гідності за певними ознаками або створення стосовно такої особи чи групи осіб напруженої, ворожої, образливої або зневажливої атмосфери.

В свою чергу поняття '''''утиск''''' має більш широке юридичне застосування і розповсюджується на багато видів юридичних правовідносин, що ж стосується дискримінаційних дій під час виконання трудових обов'язків то в такому випадку застосовується визначення '''''мобінг'''''. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Стаття 2-2 Кодексу законів про працю України] визначає поняття цькування наступним чином:

'''Мобінг (цькування)''' - систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов’язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність.

''Мобінг може бути:'' латентним і відкритим; індивідуальним і груповим, а також хронічним. Виживши одного колегу, мобер приймається за нову жертву, трапляються також булери-вампіри, яких цікавить переважно процес цькування, а зовсім не результат у вигляді звільнення колеги або підлеглого.
== Причини виникнення мобінгу та його ознаки ==
'''Причини винекнення мобінгу можна поділити на зовнішні та внутрішні: '''
* '''зовнішні'' причини «на рівні соціуму загалом і групи зокрема» –''''' це причини пов‘язані з життєвим циклом колективу, законами існування груп, культурою, мораллю, тобто вони не залежать від індивідуальності особистості. Виділяються наступні зовнішні причини мобінгу: - розподіл статусів в колективі, - примітивні реакції у спілкуванні, - успадкований стадний інстинкт, - вікові особливості розвитку, - низька загальна культура і мораль, - відсутність реально діючого правового механізму тощо.
* '''''внутрішні'' причини «на рівні особистості»''' – це причини, які зумовлені особливостями психіки, життєвого досвіду, світогляду, переконань окремого індивіда. Проте основну роль в появі мобінгу відіграють внутрішні причини в той час як зовнішні лише сприяють процесу.
== Форми мобінгу та способи його прояву ==
'''За загальним правилом мобінг може набувати таких форм:'''

– '''авторитарний мобінг''' – здійснюється з боку начальника, який застосовує деструктивний стиль керування;

– '''зміщений мобінг''' – агресія спрямовується на третю особу, оскільки прояв її по відношенню до справжнього джерела є занадто небезпечним, а рівень розчарування ситуацією перейшов допустимі межі і рамки боротьби з проблемою, може бути реакцією на авторитарне знущання;

– '''мобінг «посвяти»''' – маємо справу з ним в ситуації, коли в колективі з‘являються нові члени, які піддаються спробам «тестуванню» старшими стажем;

– '''дискримінаційний мобінг''' – його жертвою стають особи, які відрізняються від загального колективу з точки зору цінностей важливих для його членів або особи, які не схвалюють встановлених в колективі норм;

– '''десигналізаційний мобінг''' – різновид дискримінаційного, застосовуваний по відношенню до особи, яка виявила негативні факти про своїх колег, інформуючи про них всередині організації (тобто керівників) або її оточення, за що у формі знущань отримує «покарання» від співпрацівників;

– '''сексуальний мобінг''' – сексуальне домагання є особливою формою даного явища, а в випадку групи може бути різновидом дискримінаційного мобінгу, де проявлення зацікавленості протилежною статтю або тією самою, залежно від преференції, не зустрічається схваленням;

– '''відбірковий мобінг''' – його метою є позбавлення даної особи з групи, дії стають щораз жорстокішими, поки мета не буде досягнута. Слід звернути увагу, що три вище згадані форми: «посвяти», дискримінаційний і відбірковий пов‘язані з етапами переходу працівника через організацію: вхід-трансфер-вихід, а головною метою кожного з них є нав‘язування працівнику правил поведінки даної групи і примус виконання існуючих всередині норм.

'''В свою чергу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2759-20#Text Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)]" та статті 2-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КзпП України] формами прояву мобінгу є:'''

'''''- Психологічний тиск;'''''

'''''- Економічний тиск.'''''

'''За способами прояву мобінг (цькування) встановлюється наступним чином:'''

- створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери (погрози, висміювання, наклепи, зневажливі зауваження, поведінка загрозливого, залякуючого, принизливого характеру та інші способи виведення працівника із психологічної рівноваги);

- безпідставне негативне виокремлення працівника з колективу або його ізоляція (незапрошення на зустрічі і наради, в яких працівник, відповідно до локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчих актів має брати участь, перешкоджання виконанню ним своєї трудової функції, недопущення працівника на робоче місце, перенесення робочого місця в непристосовані для цього виду роботи місця);

- нерівність можливостей для навчання та кар’єрного росту;

- нерівна оплата за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації;

- безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень);

- необґрунтований нерівномірний розподіл роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу.

Вимоги роботодавця щодо належного виконання працівником трудових обов’язків, зміна робочого місця, посади працівника або розміру оплати праці в порядку, встановленому законодавством, колективним або трудовим договором, не вважаються мобінгом (цькуванням).

Вчинення мобінгу (цькування) заборонено.
== Права постраждалих від цькування та юридичні наслідки за вчинення мобінгу ==
Працівникові, який став жертвою утисків під час виконання трудових обов'язків відповідно до положень статті 5-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КзпП України] гарантовано правовий захист від мобінгу (цькування), дискримінації, упередженого ставлення у сфері праці, захист честі та гідності працівника під час здійснення ним трудової діяльності, а також забезпечення особам, які зазнали таких дій та/або бездіяльності, права на звернення за захистом своїх прав.

'''Особи, які вважають, що вони зазнали мобінгу (цькування), мають право:'''

''1. Звернутись з скаргою до Управління Державної служби з питань праці, яке реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.''

''2. Звернутись з позовною заявою до суду щодо визнання фактів цькування та їх усунення (без подальшого припинення працівником трудової діяльності на період розгляду провадження у справі).''

''3. Отримати відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок мобінгу у розмірі витрат, які понесла особа під час лікування.''

'''''Увага''! в''ідшкодування шкоди, заподіяної внаслідок заподіяння мобінгу можливе у разі підтвердження факту його вчинення на підставі судового рішення, що набрало законної сили.'''''

''4. Розірвати трудовий договір у визначений ним строк розірвати трудовий за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору та продовжує чинити мобінг.''

В яких би формах не проявлялись наслідки мобінгу, вони є тяжкими як для самого працівника, так і для колективу і підприємства в цілому як в психологічному аспекті так і в юридичному. Серед наслідків психологічного переслідування, що відображаються на людині, (зростання незадоволення, знервованості чи байдужості; часте порушення працівником встановлених правил, або занадто строге слідування їм; зниження працездатності; часті випадки стресових ситуацій та ослаблення імунітету на стрес, часом з травматичними нервовими кризами; фізіологічні патології) матеріальні збитки, які особа несе за лікування та відновлення особистого пошкодженого майна.

Для працівника, який став жертвою цькування на роботі, якщо факти мобінгу доведено в суді, додатковими гарантіями трудове законодавство визначило ''вихідну допомогу'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#TextСт. 44 Кодексу законів про працю України ст. 44 Кодексу законів про працю України]) в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; ''можливість відшкодування моральної шкоди'', якщо мобінг призвів до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагає від працівника додаткових зусиль для організації свого життя; ''відшкодування витрат на лікування'' в разі, якщо здоров’ю працівника завдано шкоди внаслідок мобінг, заподіяна шкода відшкодовується в розмірі понесених витрат на лікування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#TextСт. 173 Кодексу законів про працю України ст. 173 Кодексу законів про працю України]).

'''Психологічні наслідки, що відображаються на трудовому колективу в цілому''''':''

– зниження ефективності і продуктивності праці;

– не поважаються правила, які встановлені на підприємстві, та зростає критика щодо роботодавця та керівників;

– відбувається поступовий, але неухильний спад довіри між колегами та до керівництва, знижується почуття безпеки;

– збільшується кількість випадків відсутності працівників на роботі через хвороби та відпустки за свій рахунок;

– часті звільнення призводять до відтоку професіоналів, зростає загроза плину кадрів;

– спадає імунітет до стресу та погіршуються симптоми незадоволення;

– встановлюється чітка тенденція бачити великі проблеми там, де їх немає, тобто «робити з мухи слона»;

– колектив постійно шукає «жертву» – винуватця в ситуації, що склалась.
=== Адміністративна відповідальність за вчинення мобінгу ===
Відповідно до статті 173-5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] вчинення мобінгу (цькування) працівника -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин і накладення штрафу на фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, посадових осіб - від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до п’ятдесяти годин і накладення штрафу на фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, посадових осіб - від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
== Корисні посилання ==
* [http://employers.org.ua/news/id2190 Конвенція МОП № 190 та Рекомендація МОП № 206 Короткий огляд]
* [http://www.nusta.edu.ua/wp-content/uploads/2016/11/%D0%9C%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B3.pdf Мобінг]
*[https://www.youtube.com/watch?v=CcnsAKUaTx0 Вебінар "Дискримінація в трудових відносинах: мобінг"]
== Див. також ==
* [[Протидія булінгу в дитячому середовищі]]
* [[Кібербулінг в освітньому середовищі]]
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Відповідальність за порушення трудового законодавства]]

Мобінг: поняття, різновиди, причини, відповідальність

2025-01-20T13:18:54Z

Oksana.serhiienko: /* Форми мобінгу та способи його прояву */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_300 Європейська соціальна хартія]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_b23#Text Директива Ради Європейських Співтовариств від 12 червня 1989 року № 89/391/ЄЕС про запровадження заходів, покликаних заохочувати до покращення безпеки та охорони здоров’я працівників на роботі]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_003-00#Text Директива Ради Європейського Співтовариства від 27 листопада 2000 року № 2000/78/ЄC про загальну систему рівного поводження в сфері зайнятості й професійної діяльності]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2759-20#Text Закон України від 16 листопада 2022 року № <abbr>2759-IX "</abbr>Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2806-IX#Text Закон України від 01 грудня 2022 року № 2806-ІХ "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо протидії порушенню прав у сфері праці"]
== Загальна інформація ==
Працівники, зокрема мають право на здорові і безпечні умови праці, на гідне ставлення з боку роботодавця, інших працівників (частина друга статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України]).

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5207-17#n6 Закону України "Про засади протидії та запобіганні дискримінації в Україні"] '''утиск''' - небажана для особи та/або групи осіб поведінка, метою або наслідком якої є приниження їх людської гідності за певними ознаками або створення стосовно такої особи чи групи осіб напруженої, ворожої, образливої або зневажливої атмосфери.

В свою чергу поняття '''''утиск''''' має більш широке юридичне застосування і розповсюджується на багато видів юридичних правовідносин, що ж стосується дискримінаційних дій під час виконання трудових обов'язків то в такому випадку застосовується визначення '''''мобінг'''''. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Стаття 2-2 Кодексу законів про працю України] визначає поняття цькування наступним чином:

'''Мобінг (цькування)''' - систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов’язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність.

''Мобінг може бути:'' латентним і відкритим; індивідуальним і груповим, а також хронічним. Виживши одного колегу, мобер приймається за нову жертву, трапляються також булери-вампіри, яких цікавить переважно процес цькування, а зовсім не результат у вигляді звільнення колеги або підлеглого.
== Причини виникнення мобінгу та його ознаки ==
'''Причини винекнення мобінгу можна поділити на зовнішні та внутрішні: '''
* '''зовнішні'' причини «на рівні соціуму загалом і групи зокрема» –''''' це причини пов‘язані з життєвим циклом колективу, законами існування груп, культурою, мораллю, тобто вони не залежать від індивідуальності особистості. Виділяються наступні зовнішні причини мобінгу: - розподіл статусів в колективі, - примітивні реакції у спілкуванні, - успадкований стадний інстинкт, - вікові особливості розвитку, - низька загальна культура і мораль, - відсутність реально діючого правового механізму тощо.
* '''''внутрішні'' причини «на рівні особистості»''' – це причини, які зумовлені особливостями психіки, життєвого досвіду, світогляду, переконань окремого індивіда. Проте основну роль в появі мобінгу відіграють внутрішні причини в той час як зовнішні лише сприяють процесу.
== Форми мобінгу та способи його прояву ==
'''За загальним правилом мобінг може набувати таких форм:'''

– '''авторитарний мобінг''' – здійснюється з боку начальника, який застосовує деструктивний стиль керування;

– '''зміщений мобінг''' – агресія спрямовується на третю особу, оскільки прояв її по відношенню до справжнього джерела є занадто небезпечним, а рівень розчарування ситуацією перейшов допустимі межі і рамки боротьби з проблемою, може бути реакцією на авторитарне знущання;

– '''мобінг «посвяти»''' – маємо справу з ним в ситуації, коли в колективі з‘являються нові члени, які піддаються спробам «тестуванню» старшими стажем;

– '''дискримінаційний мобінг''' – його жертвою стають особи, які відрізняються від загального колективу з точки зору цінностей важливих для його членів або особи, які не схвалюють встановлених в колективі норм;

– '''десигналізаційний мобінг''' – різновид дискримінаційного, застосовуваний по відношенню до особи, яка виявила негативні факти про своїх колег, інформуючи про них всередині організації (тобто керівників) або її оточення, за що у формі знущань отримує «покарання» від співпрацівників;

– '''сексуальний мобінг''' – сексуальне домагання є особливою формою даного явища, а в випадку групи може бути різновидом дискримінаційного мобінгу, де проявлення зацікавленості протилежною статтю або тією самою, залежно від преференції, не зустрічається схваленням;

– '''відбірковий мобінг''' – його метою є позбавлення даної особи з групи, дії стають щораз жорстокішими, поки мета не буде досягнута. Слід звернути увагу, що три вище згадані форми: «посвяти», дискримінаційний і відбірковий пов‘язані з етапами переходу працівника через організацію: вхід-трансфер-вихід, а головною метою кожного з них є нав‘язування працівнику правил поведінки даної групи і примус виконання існуючих всередині норм.

'''В свою чергу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2759-20#Text Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)]" та статті 2-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КзпП України] формами прояву мобінгу є:'''

'''''- Психологічний тиск;'''''

'''''- Економічний тиск.'''''

'''За способами прояву мобінг (цькування) встановлюється наступним чином:'''

- створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери (погрози, висміювання, наклепи, зневажливі зауваження, поведінка загрозливого, залякуючого, принизливого характеру та інші способи виведення працівника із психологічної рівноваги);

- безпідставне негативне виокремлення працівника з колективу або його ізоляція (незапрошення на зустрічі і наради, в яких працівник, відповідно до локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчих актів має брати участь, перешкоджання виконанню ним своєї трудової функції, недопущення працівника на робоче місце, перенесення робочого місця в непристосовані для цього виду роботи місця);

- нерівність можливостей для навчання та кар’єрного росту;

- нерівна оплата за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації;

- безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень);

- необґрунтований нерівномірний розподіл роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу.

Вимоги роботодавця щодо належного виконання працівником трудових обов’язків, зміна робочого місця, посади працівника або розміру оплати праці в порядку, встановленому законодавством, колективним або трудовим договором, не вважаються мобінгом (цькуванням).

Вчинення мобінгу (цькування) заборонено.
== Права постраждалих від цькування та юридичні наслідки за вчинення мобінгу ==
Працівникові, який став жертвою утисків під час виконання трудових обов'язків відповідно до положень статті 5-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КзпП України] гарантовано правовий захист від мобінгу (цькування), дискримінації, упередженого ставлення у сфері праці, захист честі та гідності працівника під час здійснення ним трудової діяльності, а також забезпечення особам, які зазнали таких дій та/або бездіяльності, права на звернення за захистом своїх прав.

'''Особи, які вважають, що вони зазнали мобінгу (цькування), мають право:'''

''1. Звернутись з скаргою до Управління Державної служби з питань праці, яке реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.''

''2. Звернутись з позовною заявою до суду щодо визнання фактів цькування та їх усунення (без подальшого припинення працівником трудової діяльності на період розгляду провадження у справі).''

''3. Отримати відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок мобінгу у розмірі витрат, які понесла особа під час лікування.''

'''''Увага''! в''ідшкодування шкоди, заподіяної внаслідок заподіяння мобінгу можливе у разі підтвердження факту його вчинення на підставі судового рішення, що набрало законної сили.'''''

''4. Розірвати трудовий договір у визначений ним строк розірвати трудовий за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору та продовжує чинити мобінг.''

В яких би формах не проявлялись наслідки мобінгу, вони є тяжкими як для самого працівника, так і для колективу і підприємства в цілому як в психологічному аспекті так і в юридичному. Серед наслідків психологічного переслідування, що відображаються на людині, (зростання незадоволення, знервованості чи байдужості; часте порушення працівником встановлених правил, або занадто строге слідування їм; зниження працездатності; часті випадки стресових ситуацій та ослаблення імунітету на стрес, часом з травматичними нервовими кризами; фізіологічні патології) матеріальні збитки, які особа несе за лікування та відновлення особистого пошкодженого майна.

Для працівника, який став жертвою цькування на роботі, якщо факти мобінгу доведено в суді, додатковими гарантіями трудове законодавство визначило ''вихідну допомогу'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#TextСт. 44 Кодексу законів про працю України ст. 44 Кодексу законів про працю України]) в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; ''можливість відшкодування моральної шкоди'', якщо мобінг призвів до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагає від працівника додаткових зусиль для організації свого життя; ''відшкодування витрат на лікування'' в разі, якщо здоров’ю працівника завдано шкоди внаслідок мобінг, заподіяна шкода відшкодовується в розмірі понесених витрат на лікування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#TextСт. 173 Кодексу законів про працю України ст. 173 Кодексу законів про працю України]).

'''Психологічні наслідки, що відображаються на трудовому колективу в цілому''''':''

– зниження ефективності і продуктивності праці;

– не поважаються правила, які встановлені на підприємстві, та зростає критика щодо роботодавця та керівників;

– відбувається поступовий, але неухильний спад довіри між колегами та до керівництва, знижується почуття безпеки;

– збільшується кількість випадків відсутності працівників на роботі через хвороби та відпустки за свій рахунок;

– часті звільнення призводять до відтоку професіоналів, зростає загроза плину кадрів;

– спадає імунітет до стресу та погіршуються симптоми незадоволення;

– встановлюється чітка тенденція бачити великі проблеми там, де їх немає, тобто «робити з мухи слона»;

– колектив постійно шукає «жертву» – винуватця в ситуації, що склалась.
=== Адміністративна відповідальність за вчинення мобінгу ===
Відповідно до статті 173-5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] вчинення мобінгу (цькування) працівника -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин і накладення штрафу на фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, посадових осіб - від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до п’ятдесяти годин і накладення штрафу на фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, посадових осіб - від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
== Корисні посилання ==
* [http://employers.org.ua/news/id2190 Конвенція МОП № 190 та Рекомендація МОП № 206 Короткий огляд]
* [http://www.nusta.edu.ua/wp-content/uploads/2016/11/%D0%9C%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B3.pdf Мобінг]
*[https://www.youtube.com/watch?v=CcnsAKUaTx0 Вебінар "Дискримінація в трудових відносинах: мобінг"]
== Див. також ==
* [[Протидія булінгу в дитячому середовищі]]
* [[Кібербулінг в освітньому середовищі]]
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Відповідальність за порушення трудового законодавства]]

Право на підвищення пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні радіоактивного забруднення

2025-01-20T12:32:04Z

Oksana.serhiienko: /* Порядок отримання підвищення пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення */

==Нормативна база==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]”;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text Закон України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v006p710-18#Text Рішення Конституційного Суду № б-р/2018 від 17.07.2018;]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/88952401 Постанова Великої Палати Верховного Суду по зразковій справі № 240/4937/18.]
* Велика Палата Верховного Суду по зразковій справі № 240/19227/21 https://lpd.court.gov.ua/adjudication/43540

==Хто має право на доплату==
Стаття 39 Закону №796-ХІІ у редакції, чинній до 1 січня 2015 року, була викладена так:

"1. Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:

- у зоні безумовного (обов`язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати;

- у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати;

- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

2. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.

Отже, непрацюючі пенсіонери, які проживають на території радіоактивного забруднення, на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] мають право на отримання підвищення до пенсії у розмірі, встановленому [https://www.kmu.gov.ua/ Кабінетом Міністрів України].

==Загальна інформація==
Підпунктом 7 пункту 4 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України»] від 28 грудня 2014 року №76/-VIII, який набрав чинності з січня 2015 року, статтю 31, 37, 39 та 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] виключено, відповідно з цим дана доплата була припинена.

Однак, згідно з рішенням Конституційного Суду № б-р/2018 від 17.07.2018 року підпункт 7 визнано таким, що не відповідає Конституції України ('''є неконституційним''').

Таким чином, з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення від 17 липня 2018 року №6-р/2018 відновлено право на отримання підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення на підставі статті 39 Закону №796-ХІІ. Тобто, остання з 17 липня 2018 року є чинною, а '''її норми підлягають застосуванню без будь-яких обмежень.'''

Слід зазначити, що правова позиція, щодо порушення аналогічних прав, була сформована в [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/88952401 постанові Великої Палати Верховного Суду по зразковій справі № 240/4937/18, яка була оприлюднена 18.03.2020 року].

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18 березня 2020 року у справі №240/4937/18 (номер провадження №Пз/9901/55/18), з 17 липня 2018 року відновила дію редакція статті 39 Закону №796-ХІІ, яка була чинною до 1 січня 2015 року.

==Порядок отримання підвищення пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення==
Для отримання підвищення пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні радіоактивного забруднення, першочергово необхідно звернутись до [https://www.pfu.gov.ua/ Головного управління пенсійного фонду України], а саме: Головного управління пенсійного фонду у відповідній області з заявою про нарахування та виплату коштів передбачених ст. 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] у '''розмірі мінімальних заробітних плат (у розмірі 2-ох мінімальних заробітних плат - у зоні гарантованого добровільного відселення або у розмірі 3-ох мінімальних заробітних плат - у зоні безумовного (обов`язкового) відселення).'''

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду по зразковій справі № 240/19227/21 від 04 квітня 2024 року норма пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VIIІ (в частині інших виплат, щодо яких не застосовується мінімальна заробітна плата як розрахункова величина) поширюється на підвищення (доплату) до пенсій непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, а відтак розмір підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам на підставі статті 39 Закону № 796-ХІІ (у редакції, яка діяла до 01.01.2015) встановлюється із застосуванням як '''розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня відповідного календарного року''', а не мінімальної заробітної плати.

== Порядок оскарження відмови Головного управління пенсійного фонду України==
Після подання вищевказаної заяви Головне управління пенсійного фонду України надасть Вам відмову у нарахуванні та виплаті підвищення до пенсії щомісячно, що передбачено ст. 39 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яку Вам необхідно буде оскаржити в судовому порядку.

Для оскарження відмови Головного управління пенсійного фонду України необхідно протягом '''шести місяців з дати отримання відмови''' звернутись до суду в порядку адміністративного судочинства з позовною заявою до Головного управління пенсійного фонду України про визнання бездіяльності суб’єктів владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.
== Див. додатково ==
* [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі]]
* [[Особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
* [[Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
* [[Компенсації та пільги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
== Корисні посилання ==
* Автоматичний розрахунок судового збору [http://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті «Судова влада»]
* [https://portal.pfu.gov.ua/ Портал електронних послуг Пенсійного фонду України]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
[[Категорія:Пенсіонери]]

Право на підвищення пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні радіоактивного забруднення

2025-01-20T10:02:04Z

Oksana.serhiienko: /* Порядок оскарження відмови Головного управління пенсійного фонду України */

==Нормативна база==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]”;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text Закон України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v006p710-18#Text Рішення Конституційного Суду № б-р/2018 від 17.07.2018;]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/88952401 Постанова Великої Палати Верховного Суду по зразковій справі № 240/4937/18.]
* Велика Палата Верховного Суду по зразковій справі № 240/19227/21 https://lpd.court.gov.ua/adjudication/43540

==Хто має право на доплату==
Стаття 39 Закону №796-ХІІ у редакції, чинній до 1 січня 2015 року, була викладена так:

"1. Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:

- у зоні безумовного (обов`язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати;

- у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати;

- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

2. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.

Отже, непрацюючі пенсіонери, які проживають на території радіоактивного забруднення, на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] мають право на отримання підвищення до пенсії у розмірі, встановленому [https://www.kmu.gov.ua/ Кабінетом Міністрів України].

==Загальна інформація==
Підпунктом 7 пункту 4 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України»] від 28 грудня 2014 року №76/-VIII, який набрав чинності з січня 2015 року, статтю 31, 37, 39 та 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] виключено, відповідно з цим дана доплата була припинена.

Однак, згідно з рішенням Конституційного Суду № б-р/2018 від 17.07.2018 року підпункт 7 визнано таким, що не відповідає Конституції України ('''є неконституційним''').

Таким чином, з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення від 17 липня 2018 року №6-р/2018 відновлено право на отримання підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення на підставі статті 39 Закону №796-ХІІ. Тобто, остання з 17 липня 2018 року є чинною, а '''її норми підлягають застосуванню без будь-яких обмежень.'''

Слід зазначити, що правова позиція, щодо порушення аналогічних прав, була сформована в [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/88952401 постанові Великої Палати Верховного Суду по зразковій справі № 240/4937/18, яка була оприлюднена 18.03.2020 року].

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18 березня 2020 року у справі №240/4937/18 (номер провадження №Пз/9901/55/18), з 17 липня 2018 року відновила дію редакція статті 39 Закону №796-ХІІ, яка була чинною до 1 січня 2015 року.

==Порядок отримання підвищення пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення==
Для отримання підвищення пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні радіоактивного забруднення, першочергово необхідно звернутись до [https://www.pfu.gov.ua/ Головного управління пенсійного фонду України], а саме: Головного управління пенсійного фонду у відповідній області з заявою про нарахування та виплату коштів передбачених ст. 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] у '''розмірі двох мінімальних заробітних плат'''.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду Велика по зразковій справі № 240/19227/21 від 04 квітня 2024 року норма пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VIIІ (в частині інших виплат, щодо яких не застосовується мінімальна заробітна плата як розрахункова величина) поширюється на підвищення (доплату) до пенсій непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, а відтак розмір підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам на підставі статті 39 Закону № 796-ХІІ (у редакції, яка діяла до 01.01.2015) встановлюється із застосуванням як '''розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня відповідного календарного року''', а не мінімальної заробітної плати.

== Порядок оскарження відмови Головного управління пенсійного фонду України==
Після подання вищевказаної заяви Головне управління пенсійного фонду України надасть Вам відмову у нарахуванні та виплаті підвищення до пенсії щомісячно, що передбачено ст. 39 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яку Вам необхідно буде оскаржити в судовому порядку.

Для оскарження відмови Головного управління пенсійного фонду України необхідно протягом '''шести місяців з дати отримання відмови''' звернутись до суду в порядку адміністративного судочинства з позовною заявою до Головного управління пенсійного фонду України про визнання бездіяльності суб’єктів владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.
== Див. додатково ==
* [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі]]
* [[Особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
* [[Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
* [[Компенсації та пільги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
== Корисні посилання ==
* Автоматичний розрахунок судового збору [http://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті «Судова влада»]
* [https://portal.pfu.gov.ua/ Портал електронних послуг Пенсійного фонду України]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
[[Категорія:Пенсіонери]]

Право на підвищення пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні радіоактивного забруднення

2025-01-20T09:50:22Z

Oksana.serhiienko: /* Порядок отримання підвищення пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні радіоактивного забруднення */

==Нормативна база==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]”;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text Закон України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v006p710-18#Text Рішення Конституційного Суду № б-р/2018 від 17.07.2018;]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/88952401 Постанова Великої Палати Верховного Суду по зразковій справі № 240/4937/18.]
* Велика Палата Верховного Суду по зразковій справі № 240/19227/21 https://lpd.court.gov.ua/adjudication/43540

==Хто має право на доплату==
Стаття 39 Закону №796-ХІІ у редакції, чинній до 1 січня 2015 року, була викладена так:

"1. Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:

- у зоні безумовного (обов`язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати;

- у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати;

- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

2. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.

Отже, непрацюючі пенсіонери, які проживають на території радіоактивного забруднення, на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] мають право на отримання підвищення до пенсії у розмірі, встановленому [https://www.kmu.gov.ua/ Кабінетом Міністрів України].

==Загальна інформація==
Підпунктом 7 пункту 4 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України»] від 28 грудня 2014 року №76/-VIII, який набрав чинності з січня 2015 року, статтю 31, 37, 39 та 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] виключено, відповідно з цим дана доплата була припинена.

Однак, згідно з рішенням Конституційного Суду № б-р/2018 від 17.07.2018 року підпункт 7 визнано таким, що не відповідає Конституції України ('''є неконституційним''').

Таким чином, з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення від 17 липня 2018 року №6-р/2018 відновлено право на отримання підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення на підставі статті 39 Закону №796-ХІІ. Тобто, остання з 17 липня 2018 року є чинною, а '''її норми підлягають застосуванню без будь-яких обмежень.'''

Слід зазначити, що правова позиція, щодо порушення аналогічних прав, була сформована в [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/88952401 постанові Великої Палати Верховного Суду по зразковій справі № 240/4937/18, яка була оприлюднена 18.03.2020 року].

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18 березня 2020 року у справі №240/4937/18 (номер провадження №Пз/9901/55/18), з 17 липня 2018 року відновила дію редакція статті 39 Закону №796-ХІІ, яка була чинною до 1 січня 2015 року.

==Порядок отримання підвищення пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення==
Для отримання підвищення пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні радіоактивного забруднення, першочергово необхідно звернутись до [https://www.pfu.gov.ua/ Головного управління пенсійного фонду України], а саме: Головного управління пенсійного фонду у відповідній області з заявою про нарахування та виплату коштів передбачених ст. 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] у '''розмірі двох мінімальних заробітних плат'''.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду Велика по зразковій справі № 240/19227/21 від 04 квітня 2024 року норма пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VIIІ (в частині інших виплат, щодо яких не застосовується мінімальна заробітна плата як розрахункова величина) поширюється на підвищення (доплату) до пенсій непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, а відтак розмір підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам на підставі статті 39 Закону № 796-ХІІ (у редакції, яка діяла до 01.01.2015) встановлюється із застосуванням як '''розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня відповідного календарного року''', а не мінімальної заробітної плати.

== Порядок оскарження відмови Головного управління пенсійного фонду України==
Для оскарження відмови Головного управління пенсійного фонду України необхідно протягом '''шести місяців з дати отримання відмови''' звернутись до суду в порядку адміністративного судочинства з позовною заявою до Головного управління пенсійного фонду України про визнання бездіяльності суб’єктів владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.
== Див. додатково ==
* [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі]]
* [[Особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
* [[Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
* [[Компенсації та пільги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
== Корисні посилання ==
* Автоматичний розрахунок судового збору [http://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті «Судова влада»]
* [https://portal.pfu.gov.ua/ Портал електронних послуг Пенсійного фонду України]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
[[Категорія:Пенсіонери]]

Право на підвищення пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні радіоактивного забруднення

2025-01-20T09:48:27Z

Oksana.serhiienko: /* Загальна інформація */

==Нормативна база==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]”;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text Закон України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v006p710-18#Text Рішення Конституційного Суду № б-р/2018 від 17.07.2018;]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/88952401 Постанова Великої Палати Верховного Суду по зразковій справі № 240/4937/18.]
* Велика Палата Верховного Суду по зразковій справі № 240/19227/21 https://lpd.court.gov.ua/adjudication/43540

==Хто має право на доплату==
Стаття 39 Закону №796-ХІІ у редакції, чинній до 1 січня 2015 року, була викладена так:

"1. Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:

- у зоні безумовного (обов`язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати;

- у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати;

- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

2. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.

Отже, непрацюючі пенсіонери, які проживають на території радіоактивного забруднення, на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] мають право на отримання підвищення до пенсії у розмірі, встановленому [https://www.kmu.gov.ua/ Кабінетом Міністрів України].

==Загальна інформація==
Підпунктом 7 пункту 4 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України»] від 28 грудня 2014 року №76/-VIII, який набрав чинності з січня 2015 року, статтю 31, 37, 39 та 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] виключено, відповідно з цим дана доплата була припинена.

Однак, згідно з рішенням Конституційного Суду № б-р/2018 від 17.07.2018 року підпункт 7 визнано таким, що не відповідає Конституції України ('''є неконституційним''').

Таким чином, з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення від 17 липня 2018 року №6-р/2018 відновлено право на отримання підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення на підставі статті 39 Закону №796-ХІІ. Тобто, остання з 17 липня 2018 року є чинною, а '''її норми підлягають застосуванню без будь-яких обмежень.'''

Слід зазначити, що правова позиція, щодо порушення аналогічних прав, була сформована в [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/88952401 постанові Великої Палати Верховного Суду по зразковій справі № 240/4937/18, яка була оприлюднена 18.03.2020 року].

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18 березня 2020 року у справі №240/4937/18 (номер провадження №Пз/9901/55/18), з 17 липня 2018 року відновила дію редакція статті 39 Закону №796-ХІІ, яка була чинною до 1 січня 2015 року.

==Порядок отримання підвищення пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні радіоактивного забруднення==
Для отримання підвищення пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні радіоактивного забруднення, першочергово необхідно звернутись до [https://www.pfu.gov.ua/ Головного управління пенсійного фонду України] з заявою про нарахування та виплату коштів передбачених ст. 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] у '''розмірі двох мінімальних заробітних плат'''.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду Велика по зразковій справі № 240/19227/21 від 04 квітня 2024 року норма пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VIIІ (в частині інших виплат, щодо яких не застосовується мінімальна заробітна плата як розрахункова величина) поширюється на підвищення (доплату) до пенсій непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, а відтак розмір підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам на підставі статті 39 Закону № 796-ХІІ (у редакції, яка діяла до 01.01.2015) встановлюється із застосуванням як '''розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня відповідного календарного року''', а не мінімальної заробітної плати.

== Порядок оскарження відмови Головного управління пенсійного фонду України==
Для оскарження відмови Головного управління пенсійного фонду України необхідно протягом '''шести місяців з дати отримання відмови''' звернутись до суду в порядку адміністративного судочинства з позовною заявою до Головного управління пенсійного фонду України про визнання бездіяльності суб’єктів владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.
== Див. додатково ==
* [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі]]
* [[Особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
* [[Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
* [[Компенсації та пільги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
== Корисні посилання ==
* Автоматичний розрахунок судового збору [http://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті «Судова влада»]
* [https://portal.pfu.gov.ua/ Портал електронних послуг Пенсійного фонду України]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
[[Категорія:Пенсіонери]]

Право на підвищення пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні радіоактивного забруднення

2025-01-20T09:36:54Z

Oksana.serhiienko: /* Хто має право на доплату */

==Нормативна база==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]”;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text Закон України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v006p710-18#Text Рішення Конституційного Суду № б-р/2018 від 17.07.2018;]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/88952401 Постанова Великої Палати Верховного Суду по зразковій справі № 240/4937/18.]
* Велика Палата Верховного Суду по зразковій справі № 240/19227/21 https://lpd.court.gov.ua/adjudication/43540

==Хто має право на доплату==
Стаття 39 Закону №796-ХІІ у редакції, чинній до 1 січня 2015 року, була викладена так:

"1. Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:

- у зоні безумовного (обов`язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати;

- у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати;

- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

2. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.

Отже, непрацюючі пенсіонери, які проживають на території радіоактивного забруднення, на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] мають право на отримання підвищення до пенсії у розмірі, встановленому [https://www.kmu.gov.ua/ Кабінетом Міністрів України].

==Загальна інформація==
Підпунктом 7 пункту 4 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України»] від 28 грудня 2014 року №76/-VIII, який набрав чинності з січня 2015 року, статтю 31, 37, 39 та 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] виключено, відповідно з цим дана доплата була припинена.

Однак, згідно з рішенням Конституційного Суду № б-р/2018 від 17.07.2018 року підпункт 7 визнано таким, що не відповідає Конституції України ('''є неконституційним''').

Таким чином, рішенням Конституційного Суду з 17 липня 2018 року відновлено дію ст. 39 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто остання з 17 липня 2018 року є чинною, а '''її норми підлягають застосуванню без будь-яких обмежень.'''

Слід зазначити, що правова позиція, щодо порушення аналогічних прав, була сформована в [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/88952401 постанові Великої Палати Верховного Суду по зразковій справі № 240/4937/18, яка була оприлюднена 18.03.2020 року].

==Порядок отримання підвищення пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні радіоактивного забруднення==
Для отримання підвищення пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні радіоактивного забруднення, першочергово необхідно звернутись до [https://www.pfu.gov.ua/ Головного управління пенсійного фонду України] з заявою про нарахування та виплату коштів передбачених ст. 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] у '''розмірі двох мінімальних заробітних плат'''.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду Велика по зразковій справі № 240/19227/21 від 04 квітня 2024 року норма пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VIIІ (в частині інших виплат, щодо яких не застосовується мінімальна заробітна плата як розрахункова величина) поширюється на підвищення (доплату) до пенсій непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, а відтак розмір підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам на підставі статті 39 Закону № 796-ХІІ (у редакції, яка діяла до 01.01.2015) встановлюється із застосуванням як '''розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня відповідного календарного року''', а не мінімальної заробітної плати.

== Порядок оскарження відмови Головного управління пенсійного фонду України==
Для оскарження відмови Головного управління пенсійного фонду України необхідно протягом '''шести місяців з дати отримання відмови''' звернутись до суду в порядку адміністративного судочинства з позовною заявою до Головного управління пенсійного фонду України про визнання бездіяльності суб’єктів владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.
== Див. додатково ==
* [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі]]
* [[Особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
* [[Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
* [[Компенсації та пільги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
== Корисні посилання ==
* Автоматичний розрахунок судового збору [http://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті «Судова влада»]
* [https://portal.pfu.gov.ua/ Портал електронних послуг Пенсійного фонду України]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
[[Категорія:Пенсіонери]]

Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту

2024-05-21T12:04:35Z

Oksana.serhiienko: /* Підстави припинення (розірвання) контракту */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/248/2016 Указ Президента України від 10 червня 2016 року № 248 "Про Положення про проходження військової служби у Збройних Силах України іноземцями та особами без громадянства"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2013-п/paran12#n12 Постанова Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413 "Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу"]
== Поняття військової служби ==
'''''Військова служба''''' є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов'язок та державну службу" (далі - Закон)]. Військовослужбовці, які проходять кадрову або строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, громадяни призовного віку, які мають вищу, професійно-технічну, повну або базову загальну середню освіту і не проходили строкової військової служби, військовозобов'язані, а також жінки, які не перебувають на військовому обліку, укладають [[Укладення контракту на проходження військової служби|контракт про проходження військової служби за контрактом]].
== Підстави припинення (розірвання) контракту==
Відповідно до частини пʼятої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону] контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:
{| class="wikitable"
|'''1) у мирний час:'''
|а) у зв’язку із закінченням строку контракту;
б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або обмежену придатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;

в) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

г) у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;

ґ) через сімейні обставини або з інших поважних [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2013-п/paran12#n12 причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України];

д) через службову невідповідність;

е) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;

є) у зв’язку з позбавленням військового звання у дисциплінарному порядку;

ж) у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням (за бажанням військовослужбовця);

з) у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;

и) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

і) у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;

ї) у зв’язку із встановленням за результатами спеціальної перевірки відомостей, які не відповідають установленим законодавством вимогам для зайняття посади;

й) у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18#Text Закону України "Про очищення влади"];

к) у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації та небажанням продовжувати військову службу за новим контрактом військовослужбовцями, які проходили військову службу за контрактом, укладеним на умовах, передбачених абзацом другим і п'ятим частини третьої статті 23 цього Закону;

л) у зв’язку з припиненням громадянства України;

м) у зв’язку з встановленням невідповідності військовослужбовця вимогам проходження військової служби, визначеним частиною шостою статті 20-2 цього Закону, чи визнанням його таким, що не пройшов випробування, встановлене частиною першою статті 21-2 цього Закону;

н) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;

о) у зв’язку з відкликанням мандата на право здійснення військової капеланської діяльності;

п) за угодою сторін - у разі набуття військовослужбовцем права на пенсію за вислугу років;

р) у зв’язку з обранням народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

с) у зв’язку із призначенням (обранням) на посаду судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя;
|-
|'''2) під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації):'''
|а) у зв’язку із закінченням строку контракту;
б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;

в) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

г) у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;

ґ) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):
*військовослужбовці-жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років;
*виховання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері);
*утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
*необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років;
*наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
*необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
*наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
*виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років;
*виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
*військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
д) через службову невідповідність;

е) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;

ж) у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;

з) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

и) у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;

і) у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18#Text Закону України "Про очищення влади"];

ї) у зв’язку з встановленням невідповідності військовослужбовця вимогам проходження військової служби, визначеним частиною шостою статті 20-2 цього Закону, чи визнанням його таким, що не пройшов випробування, встановлене частиною першою статті 21-2 цього Закону;

й) які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду;

к) які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду;

л) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;

м) у зв’язку з відкликанням мандата на право здійснення військової капеланської діяльності;

н) за угодою сторін - у разі набуття військовослужбовцем права на пенсію за вислугу років;

о) за власним бажанням (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України), але не раніше шести місяців проходження ними безперервної військової служби;

п) у зв’язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

р) у зв’язку з обранням народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

с) у зв’язку із призначенням (обранням) на посаду судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.
|-
|'''3) з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації:'''
|а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
б) за станом здоров’я на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;

за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;

г) через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
*у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
*у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
*у зв’язку з необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 р. чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 р.;
*у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
*у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
*у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
*військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
*військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
*один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
*військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
*перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років
ґ) за власним бажанням (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України), але не раніше шести місяців проходження ними безперервної військової служби;

д) у зв’язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

е) у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу);

ж) у зв’язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану;

з) у зв’язку з призначенням (обранням) на посаду судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.
|}
==Хто приймає рішення про звільнення з військової служби за контрактом==
{| class="wikitable"
|-
| rowspan="4" |За рішенням командування військової частини||'''Загальні підстави:'''
* у зв'язку із закінченням строку контракту;
*за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;
*за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;
*через службову невідповідність;
* у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;
* у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку;
* у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;
*у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
*у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;
*у зв’язку із встановленням за результатами спеціальної перевірки відомостей, які не відповідають установленим законодавством вимогам для зайняття посади;
*у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертоюстатті 1 Закону України "Про очищення влади";
*у зв’язку з припиненням громадянства України.
|-
|'''під час дії особливого періоду з моменту оголошення мобілізації до оголошення воєнного стану або після прийняття рішення про демобілізацію:'''
*за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу;
* у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку;
* у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
* у зв'язку з проведенням організаційних заходів у порядку, визначеному Генеральним штабом Збройних Сил України, за умови завершення виконання визначених завдань;
*через службову невідповідність осіб рядового, сержантського і старшинського (крім прапорщиків, старших прапорщиків, мічманів, старших мічманів) складу у разі невиконання службових обов'язків
|-
| '''Під час воєнного стану:'''
*які досягли граничного віку перебування військовозобов'язаних у запасі, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду;
*визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;
* у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі
|-
|'''Після прийняття рішення про демобілізацію:'''
* у зв'язку із закінченням строку контракту, укладеного під час особливого періоду, та небажанням проходити військову службу за новим контрактом
|-
| rowspan="4" |За рішенням військовослужбовця||'''Загальні підстави:'''
* у зв'язку із закінченням строку контракту;
*за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;
*за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
*через сімейні обставини або з інших поважних причин, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/413-2013-%D0%BF/paran12#n12 перелік] яких встановлено Кабінетом Міністрів України;
* у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням
|-
| '''Під час дії особливого періоду з моменту оголошення мобілізації до оголошення воєнного стану або після прийняття рішення про демобілізацію:'''
*жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу;
*за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу;
*через такі сімейні обставини або інші поважні причини: виховання матір'ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері); утримання жінкою (чоловіком) - військовослужбовцем повнолітньої дитини віком до 23 років, яка є особою з інвалідністю I чи II групи, якщо вона (він) не висловила (не висловив) бажання продовжувати військову службу; необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років; наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років; утримання жінкою (чоловіком) - військовослужбовцем дитини з інвалідністю підгрупи А віком до 18 років, якщо вона (він) не висловила (не висловив) бажання продовжувати військову службу;
|-
| '''Під час воєнного стану:'''
*які досягли граничного віку перебування військовозобов'язаних у запасі, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду;
*визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку
|-
|'''Після прийняття рішення про демобілізацію:'''
* у зв'язку із закінченням строку контракту, укладеного під час особливого періоду, та небажанням проходити військову службу за новим контрактом
|}
Для потреб Збройних Сил України та інших військових формувань (крім Служби зовнішньої розвідки України) військовослужбовцям військової служби за контрактом з числа громадян України, які під час проходження військової служби були визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров’я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов’язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (крім розумових, сенсорних, психологічних вад, розладів психіки, поведінки та інших захворювань, визначених Міністерством оборони України та іншими центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями), за їх зверненням може бути продовжено військову службу до закінчення строку контракту з можливістю укладення нового контракту, але не більше ніж до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.
==Випадки дострокового розірвання (припинення контракту)==
Дострокове припинення (розірвання) контракту відбувається в день присвоєння офіцерського звання військовослужбовцю. Також, дострокове припинення (розірвання) контракту відбувається:

- за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;

- за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

- у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;

- через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких встановлено Кабінетом Міністрів України;

- через службову невідповідність;

- у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;

- у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку;

- у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням (за бажанням військовослужбовця);

- у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.
==Закінчення проходження військової служби==
'''Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.'''

Із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) '''військовослужбовець не виключається та контракт не припиняється (не розривається) у разі:'''
*перебування на лікуванні;
*захоплення в полон або заручником, а також інтернування у нейтральну державу;
*безвісної відсутності - до визнання його в установленому порядку безвісно відсутнім або оголошення померлим;
* настання інших випадків, визначених законодавством.

== Див. також ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Строки_військової_служби_та_звільнення_з_військової_служби Строки військової служби та звільнення з військової служби]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Звільнення_з_військової_служби_за_станом_здоров’я Звільнення з військової служби за станом здоров’я]

'''[[Категорія:Військова служба‎]]'''

Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту

2024-05-21T11:40:17Z

Oksana.serhiienko: /* Підстави припинення (розірвання) контракту */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/248/2016 Указ Президента України від 10 червня 2016 року № 248 "Про Положення про проходження військової служби у Збройних Силах України іноземцями та особами без громадянства"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2013-п/paran12#n12 Постанова Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413 "Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу"]
== Поняття військової служби ==
'''''Військова служба''''' є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов'язок та державну службу" (далі - Закон)]. Військовослужбовці, які проходять кадрову або строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, громадяни призовного віку, які мають вищу, професійно-технічну, повну або базову загальну середню освіту і не проходили строкової військової служби, військовозобов'язані, а також жінки, які не перебувають на військовому обліку, укладають [[Укладення контракту на проходження військової служби|контракт про проходження військової служби за контрактом]].
== Підстави припинення (розірвання) контракту==
Відповідно до частини пʼятої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону] контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:
{| class="wikitable"
|'''1) у мирний час:'''
|а) у зв’язку із закінченням строку контракту;
б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або обмежену придатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;

в) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

г) у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;

ґ) через сімейні обставини або з інших поважних [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2013-п/paran12#n12 причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України];

д) через службову невідповідність;

е) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;

є) у зв’язку з позбавленням військового звання у дисциплінарному порядку;

ж) у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням (за бажанням військовослужбовця);

з) у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;

и) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

і) у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;

ї) у зв’язку із встановленням за результатами спеціальної перевірки відомостей, які не відповідають установленим законодавством вимогам для зайняття посади;

й) у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18#Text Закону України "Про очищення влади"];

к) у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації та небажанням продовжувати військову службу за новим контрактом військовослужбовцями, які проходили військову службу за контрактом, укладеним на умовах, передбачених абзацом другим і п'ятим частини третьої статті 23 цього Закону;

л) у зв’язку з припиненням громадянства України;

м) у зв’язку з встановленням невідповідності військовослужбовця вимогам проходження військової служби, визначеним частиною шостою статті 20-2 цього Закону, чи визнанням його таким, що не пройшов випробування, встановлене частиною першою статті 21-2 цього Закону;

н) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;

о) у зв’язку з відкликанням мандата на право здійснення військової капеланської діяльності;

п) за угодою сторін - у разі набуття військовослужбовцем права на пенсію за вислугу років;

р) у зв’язку з обранням народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

с) у зв’язку із призначенням (обранням) на посаду судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя;
|-
|'''2) під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації):'''
|а) у зв’язку із закінченням строку контракту;
б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;

в) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

г) у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;

ґ) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):
*військовослужбовці-жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років;
*виховання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері);
*утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
*необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років;
*наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
*необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
*наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
*виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років;
*виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
*військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
д) через службову невідповідність;

е) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;

ж) у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;

з) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

и) у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;

і) у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18#Text Закону України "Про очищення влади"];

ї) у зв’язку з встановленням невідповідності військовослужбовця вимогам проходження військової служби, визначеним частиною шостою статті 20-2 цього Закону, чи визнанням його таким, що не пройшов випробування, встановлене частиною першою статті 21-2 цього Закону;

й) які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.
|-
|'''3) з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації:'''
|а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;
в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):
*у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
*у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
*у зв’язку з необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 р. чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 р.;
*у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
*у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
*у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
*військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
*військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
*один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
*військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
*перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років
ґ) за власним бажанням (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України).
|}
==Хто приймає рішення про звільнення з військової служби за контрактом==
{| class="wikitable"
|-
| rowspan="4" |За рішенням командування військової частини||'''Загальні підстави:'''
* у зв'язку із закінченням строку контракту;
*за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;
*за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;
*через службову невідповідність;
* у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;
* у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку;
* у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;
*у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
*у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;
*у зв’язку із встановленням за результатами спеціальної перевірки відомостей, які не відповідають установленим законодавством вимогам для зайняття посади;
*у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертоюстатті 1 Закону України "Про очищення влади";
*у зв’язку з припиненням громадянства України.
|-
|'''під час дії особливого періоду з моменту оголошення мобілізації до оголошення воєнного стану або після прийняття рішення про демобілізацію:'''
*за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу;
* у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку;
* у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
* у зв'язку з проведенням організаційних заходів у порядку, визначеному Генеральним штабом Збройних Сил України, за умови завершення виконання визначених завдань;
*через службову невідповідність осіб рядового, сержантського і старшинського (крім прапорщиків, старших прапорщиків, мічманів, старших мічманів) складу у разі невиконання службових обов'язків
|-
| '''Під час воєнного стану:'''
*які досягли граничного віку перебування військовозобов'язаних у запасі, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду;
*визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;
* у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі
|-
|'''Після прийняття рішення про демобілізацію:'''
* у зв'язку із закінченням строку контракту, укладеного під час особливого періоду, та небажанням проходити військову службу за новим контрактом
|-
| rowspan="4" |За рішенням військовослужбовця||'''Загальні підстави:'''
* у зв'язку із закінченням строку контракту;
*за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;
*за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
*через сімейні обставини або з інших поважних причин, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/413-2013-%D0%BF/paran12#n12 перелік] яких встановлено Кабінетом Міністрів України;
* у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням
|-
| '''Під час дії особливого періоду з моменту оголошення мобілізації до оголошення воєнного стану або після прийняття рішення про демобілізацію:'''
*жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу;
*за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу;
*через такі сімейні обставини або інші поважні причини: виховання матір'ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері); утримання жінкою (чоловіком) - військовослужбовцем повнолітньої дитини віком до 23 років, яка є особою з інвалідністю I чи II групи, якщо вона (він) не висловила (не висловив) бажання продовжувати військову службу; необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років; наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років; утримання жінкою (чоловіком) - військовослужбовцем дитини з інвалідністю підгрупи А віком до 18 років, якщо вона (він) не висловила (не висловив) бажання продовжувати військову службу;
|-
| '''Під час воєнного стану:'''
*які досягли граничного віку перебування військовозобов'язаних у запасі, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду;
*визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку
|-
|'''Після прийняття рішення про демобілізацію:'''
* у зв'язку із закінченням строку контракту, укладеного під час особливого періоду, та небажанням проходити військову службу за новим контрактом
|}
Для потреб Збройних Сил України та інших військових формувань (крім Служби зовнішньої розвідки України) військовослужбовцям військової служби за контрактом з числа громадян України, які під час проходження військової служби були визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров’я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов’язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (крім розумових, сенсорних, психологічних вад, розладів психіки, поведінки та інших захворювань, визначених Міністерством оборони України та іншими центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями), за їх зверненням може бути продовжено військову службу до закінчення строку контракту з можливістю укладення нового контракту, але не більше ніж до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.
==Випадки дострокового розірвання (припинення контракту)==
Дострокове припинення (розірвання) контракту відбувається в день присвоєння офіцерського звання військовослужбовцю. Також, дострокове припинення (розірвання) контракту відбувається:

- за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;

- за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

- у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;

- через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких встановлено Кабінетом Міністрів України;

- через службову невідповідність;

- у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;

- у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку;

- у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням (за бажанням військовослужбовця);

- у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.
==Закінчення проходження військової служби==
'''Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.'''

Із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) '''військовослужбовець не виключається та контракт не припиняється (не розривається) у разі:'''
*перебування на лікуванні;
*захоплення в полон або заручником, а також інтернування у нейтральну державу;
*безвісної відсутності - до визнання його в установленому порядку безвісно відсутнім або оголошення померлим;
* настання інших випадків, визначених законодавством.

== Див. також ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Строки_військової_служби_та_звільнення_з_військової_служби Строки військової служби та звільнення з військової служби]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Звільнення_з_військової_служби_за_станом_здоров’я Звільнення з військової служби за станом здоров’я]

'''[[Категорія:Військова служба‎]]'''

Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту

2024-05-21T11:01:32Z

Oksana.serhiienko: /* Підстави припинення (розірвання) контракту */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/248/2016 Указ Президента України від 10 червня 2016 року № 248 "Про Положення про проходження військової служби у Збройних Силах України іноземцями та особами без громадянства"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2013-п/paran12#n12 Постанова Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413 "Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу"]
== Поняття військової служби ==
'''''Військова служба''''' є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов'язок та державну службу" (далі - Закон)]. Військовослужбовці, які проходять кадрову або строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, громадяни призовного віку, які мають вищу, професійно-технічну, повну або базову загальну середню освіту і не проходили строкової військової служби, військовозобов'язані, а також жінки, які не перебувають на військовому обліку, укладають [[Укладення контракту на проходження військової служби|контракт про проходження військової служби за контрактом]].
== Підстави припинення (розірвання) контракту==
Відповідно до частини пʼятої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону] контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:
{| class="wikitable"
|'''1) у мирний час:'''
|а) у зв’язку із закінченням строку контракту;
б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або обмежену придатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;

в) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

г) у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;

ґ) через сімейні обставини або з інших поважних [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2013-п/paran12#n12 причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України];

д) через службову невідповідність;

е) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;

є) у зв’язку з позбавленням військового звання у дисциплінарному порядку;

ж) у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням (за бажанням військовослужбовця);

з) у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;

и) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

і) у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;

ї) у зв’язку із встановленням за результатами спеціальної перевірки відомостей, які не відповідають установленим законодавством вимогам для зайняття посади;

й) у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18#Text Закону України "Про очищення влади"];

к) у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації та небажанням продовжувати військову службу за новим контрактом військовослужбовцями, які проходили військову службу за контрактом, укладеним на умовах, передбачених абзацом другим і п'ятим частини третьої статті 23 цього Закону;

л) у зв’язку з припиненням громадянства України;

м) у зв’язку з встановленням невідповідності військовослужбовця вимогам проходження військової служби, визначеним частиною шостою статті 20-2 цього Закону, чи визнанням його таким, що не пройшов випробування, встановлене частиною першою статті 21-2 цього Закону;

н) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;

о) у зв’язку з відкликанням мандата на право здійснення військової капеланської діяльності;

п) за угодою сторін - у разі набуття військовослужбовцем права на пенсію за вислугу років;

р) у зв’язку з обранням народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

с) у зв’язку із призначенням (обранням) на посаду судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя;
|-
|'''2) під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації):'''
|а) у зв’язку із закінченням строку контракту;
б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;
в) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

г) у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;

ґ) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):
*військовослужбовці-жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років;
*виховання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері);
*утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
*необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років;
*наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
*необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
*наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
*виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років;
*виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
*військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
д) через службову невідповідність;

е) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;

є) у зв’язку з позбавленням військового звання у дисциплінарному порядку;

ж) у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;

з) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

и) у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;

і) у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18#Text Закону України "Про очищення влади"];

ї) як такі, що не пройшли встановлений випробувальний строк, визначений частиною першою статті 21-2 цього Закону;

й) які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

к) які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

л) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;

м) у зв’язку з відкликанням мандата на право здійснення військової капеланської діяльності;
|-
|'''3) з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації:'''
|а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;
в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):
*у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
*у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
*у зв’язку з необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 р. чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 р.;
*у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
*у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
*у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
*військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
*військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
*один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
*військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
*перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років
ґ) за власним бажанням (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України).
|}
==Хто приймає рішення про звільнення з військової служби за контрактом==
{| class="wikitable"
|-
| rowspan="4" |За рішенням командування військової частини||'''Загальні підстави:'''
* у зв'язку із закінченням строку контракту;
*за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;
*за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;
*через службову невідповідність;
* у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;
* у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку;
* у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;
*у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
*у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;
*у зв’язку із встановленням за результатами спеціальної перевірки відомостей, які не відповідають установленим законодавством вимогам для зайняття посади;
*у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертоюстатті 1 Закону України "Про очищення влади";
*у зв’язку з припиненням громадянства України.
|-
|'''під час дії особливого періоду з моменту оголошення мобілізації до оголошення воєнного стану або після прийняття рішення про демобілізацію:'''
*за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу;
* у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку;
* у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
* у зв'язку з проведенням організаційних заходів у порядку, визначеному Генеральним штабом Збройних Сил України, за умови завершення виконання визначених завдань;
*через службову невідповідність осіб рядового, сержантського і старшинського (крім прапорщиків, старших прапорщиків, мічманів, старших мічманів) складу у разі невиконання службових обов'язків
|-
| '''Під час воєнного стану:'''
*які досягли граничного віку перебування військовозобов'язаних у запасі, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду;
*визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;
* у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі
|-
|'''Після прийняття рішення про демобілізацію:'''
* у зв'язку із закінченням строку контракту, укладеного під час особливого періоду, та небажанням проходити військову службу за новим контрактом
|-
| rowspan="4" |За рішенням військовослужбовця||'''Загальні підстави:'''
* у зв'язку із закінченням строку контракту;
*за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;
*за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
*через сімейні обставини або з інших поважних причин, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/413-2013-%D0%BF/paran12#n12 перелік] яких встановлено Кабінетом Міністрів України;
* у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням
|-
| '''Під час дії особливого періоду з моменту оголошення мобілізації до оголошення воєнного стану або після прийняття рішення про демобілізацію:'''
*жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу;
*за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу;
*через такі сімейні обставини або інші поважні причини: виховання матір'ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері); утримання жінкою (чоловіком) - військовослужбовцем повнолітньої дитини віком до 23 років, яка є особою з інвалідністю I чи II групи, якщо вона (він) не висловила (не висловив) бажання продовжувати військову службу; необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років; наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років; утримання жінкою (чоловіком) - військовослужбовцем дитини з інвалідністю підгрупи А віком до 18 років, якщо вона (він) не висловила (не висловив) бажання продовжувати військову службу;
|-
| '''Під час воєнного стану:'''
*які досягли граничного віку перебування військовозобов'язаних у запасі, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду;
*визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку
|-
|'''Після прийняття рішення про демобілізацію:'''
* у зв'язку із закінченням строку контракту, укладеного під час особливого періоду, та небажанням проходити військову службу за новим контрактом
|}
Для потреб Збройних Сил України та інших військових формувань (крім Служби зовнішньої розвідки України) військовослужбовцям військової служби за контрактом з числа громадян України, які під час проходження військової служби були визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров’я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов’язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (крім розумових, сенсорних, психологічних вад, розладів психіки, поведінки та інших захворювань, визначених Міністерством оборони України та іншими центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями), за їх зверненням може бути продовжено військову службу до закінчення строку контракту з можливістю укладення нового контракту, але не більше ніж до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.
==Випадки дострокового розірвання (припинення контракту)==
Дострокове припинення (розірвання) контракту відбувається в день присвоєння офіцерського звання військовослужбовцю. Також, дострокове припинення (розірвання) контракту відбувається:

- за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;

- за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

- у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;

- через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких встановлено Кабінетом Міністрів України;

- через службову невідповідність;

- у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;

- у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку;

- у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням (за бажанням військовослужбовця);

- у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.
==Закінчення проходження військової служби==
'''Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.'''

Із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) '''військовослужбовець не виключається та контракт не припиняється (не розривається) у разі:'''
*перебування на лікуванні;
*захоплення в полон або заручником, а також інтернування у нейтральну державу;
*безвісної відсутності - до визнання його в установленому порядку безвісно відсутнім або оголошення померлим;
* настання інших випадків, визначених законодавством.

== Див. також ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Строки_військової_служби_та_звільнення_з_військової_служби Строки військової служби та звільнення з військової служби]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Звільнення_з_військової_служби_за_станом_здоров’я Звільнення з військової служби за станом здоров’я]

'''[[Категорія:Військова служба‎]]'''

Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту

2024-05-21T10:41:42Z

Oksana.serhiienko: /* Підстави припинення (розірвання) контракту */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/248/2016 Указ Президента України від 10 червня 2016 року № 248 "Про Положення про проходження військової служби у Збройних Силах України іноземцями та особами без громадянства"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2013-п/paran12#n12 Постанова Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413 "Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу"]
== Поняття військової служби ==
'''''Військова служба''''' є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов'язок та державну службу" (далі - Закон)]. Військовослужбовці, які проходять кадрову або строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, громадяни призовного віку, які мають вищу, професійно-технічну, повну або базову загальну середню освіту і не проходили строкової військової служби, військовозобов'язані, а також жінки, які не перебувають на військовому обліку, укладають [[Укладення контракту на проходження військової служби|контракт про проходження військової служби за контрактом]].
== Підстави припинення (розірвання) контракту==
Відповідно до частини пʼятої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону] контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:
{| class="wikitable"
|'''1) у мирний час:'''
|а) у зв’язку із закінченням строку контракту;
б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або обмежену придатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;

в) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

г) у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;

ґ) через сімейні обставини або з інших поважних [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2013-п/paran12#n12 причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України];

д) через службову невідповідність;

е) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;

є) у зв’язку з позбавленням військового звання у дисциплінарному порядку;

ж) у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням (за бажанням військовослужбовця);

з) у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;

и) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

і) у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;

ї) у зв’язку із встановленням за результатами спеціальної перевірки відомостей, які не відповідають установленим законодавством вимогам для зайняття посади;

й) у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18#Text Закону України "Про очищення влади"];

к) у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації та небажанням продовжувати військову службу за новим контрактом військовослужбовцями, які проходили військову службу за контрактом, укладеним на умовах, передбачених абзацом другим частини третьої статті 23 цього Закону;

л) у зв’язку з припиненням громадянства України; м) як такі, що не пройшли встановлений випробувальний строк, визначений частиною першою статті 21-2 цього Закону;

н) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;

о) у зв’язку з відкликанням мандата на право здійснення військової капеланської діяльності;
|-
|'''2) під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації):'''
|а) у зв’язку із закінченням строку контракту;
б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;
в) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

г) у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;

ґ) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):
*військовослужбовці-жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років;
*виховання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері);
*утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
*необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років;
*наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
*необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
*наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
*виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років;
*виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
*військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
д) через службову невідповідність;

е) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;

є) у зв’язку з позбавленням військового звання у дисциплінарному порядку;

ж) у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;

з) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

и) у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;

і) у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18#Text Закону України "Про очищення влади"];

ї) як такі, що не пройшли встановлений випробувальний строк, визначений частиною першою статті 21-2 цього Закону;

й) які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

к) які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

л) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;

м) у зв’язку з відкликанням мандата на право здійснення військової капеланської діяльності;
|-
|'''3) з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації:'''
|а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;
в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):
*у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
*у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
*у зв’язку з необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 р. чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 р.;
*у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
*у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
*у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
*військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
*військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
*один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
*військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
*перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років
ґ) за власним бажанням (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України).
|}
==Хто приймає рішення про звільнення з військової служби за контрактом==
{| class="wikitable"
|-
| rowspan="4" |За рішенням командування військової частини||'''Загальні підстави:'''
* у зв'язку із закінченням строку контракту;
*за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;
*за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;
*через службову невідповідність;
* у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;
* у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку;
* у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;
*у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
*у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;
*у зв’язку із встановленням за результатами спеціальної перевірки відомостей, які не відповідають установленим законодавством вимогам для зайняття посади;
*у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертоюстатті 1 Закону України "Про очищення влади";
*у зв’язку з припиненням громадянства України.
|-
|'''під час дії особливого періоду з моменту оголошення мобілізації до оголошення воєнного стану або після прийняття рішення про демобілізацію:'''
*за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу;
* у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку;
* у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
* у зв'язку з проведенням організаційних заходів у порядку, визначеному Генеральним штабом Збройних Сил України, за умови завершення виконання визначених завдань;
*через службову невідповідність осіб рядового, сержантського і старшинського (крім прапорщиків, старших прапорщиків, мічманів, старших мічманів) складу у разі невиконання службових обов'язків
|-
| '''Під час воєнного стану:'''
*які досягли граничного віку перебування військовозобов'язаних у запасі, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду;
*визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;
* у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі
|-
|'''Після прийняття рішення про демобілізацію:'''
* у зв'язку із закінченням строку контракту, укладеного під час особливого періоду, та небажанням проходити військову службу за новим контрактом
|-
| rowspan="4" |За рішенням військовослужбовця||'''Загальні підстави:'''
* у зв'язку із закінченням строку контракту;
*за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;
*за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
*через сімейні обставини або з інших поважних причин, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/413-2013-%D0%BF/paran12#n12 перелік] яких встановлено Кабінетом Міністрів України;
* у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням
|-
| '''Під час дії особливого періоду з моменту оголошення мобілізації до оголошення воєнного стану або після прийняття рішення про демобілізацію:'''
*жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу;
*за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу;
*через такі сімейні обставини або інші поважні причини: виховання матір'ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері); утримання жінкою (чоловіком) - військовослужбовцем повнолітньої дитини віком до 23 років, яка є особою з інвалідністю I чи II групи, якщо вона (він) не висловила (не висловив) бажання продовжувати військову службу; необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років; наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років; утримання жінкою (чоловіком) - військовослужбовцем дитини з інвалідністю підгрупи А віком до 18 років, якщо вона (він) не висловила (не висловив) бажання продовжувати військову службу;
|-
| '''Під час воєнного стану:'''
*які досягли граничного віку перебування військовозобов'язаних у запасі, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду;
*визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку
|-
|'''Після прийняття рішення про демобілізацію:'''
* у зв'язку із закінченням строку контракту, укладеного під час особливого періоду, та небажанням проходити військову службу за новим контрактом
|}
Для потреб Збройних Сил України та інших військових формувань (крім Служби зовнішньої розвідки України) військовослужбовцям військової служби за контрактом з числа громадян України, які під час проходження військової служби були визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров’я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов’язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (крім розумових, сенсорних, психологічних вад, розладів психіки, поведінки та інших захворювань, визначених Міністерством оборони України та іншими центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями), за їх зверненням може бути продовжено військову службу до закінчення строку контракту з можливістю укладення нового контракту, але не більше ніж до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.
==Випадки дострокового розірвання (припинення контракту)==
Дострокове припинення (розірвання) контракту відбувається в день присвоєння офіцерського звання військовослужбовцю. Також, дострокове припинення (розірвання) контракту відбувається:

- за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;

- за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

- у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;

- через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких встановлено Кабінетом Міністрів України;

- через службову невідповідність;

- у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;

- у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку;

- у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням (за бажанням військовослужбовця);

- у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.
==Закінчення проходження військової служби==
'''Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.'''

Із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) '''військовослужбовець не виключається та контракт не припиняється (не розривається) у разі:'''
*перебування на лікуванні;
*захоплення в полон або заручником, а також інтернування у нейтральну державу;
*безвісної відсутності - до визнання його в установленому порядку безвісно відсутнім або оголошення померлим;
* настання інших випадків, визначених законодавством.

== Див. також ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Строки_військової_служби_та_звільнення_з_військової_служби Строки військової служби та звільнення з військової служби]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Звільнення_з_військової_служби_за_станом_здоров’я Звільнення з військової служби за станом здоров’я]

'''[[Категорія:Військова служба‎]]'''

Мобінг: поняття, різновиди, причини, відповідальність

2024-05-20T13:02:13Z

Oksana.serhiienko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_300 Європейська соціальна хартія]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_b23#Text Директива Ради Європейських Співтовариств від 12 червня 1989 року № 89/391/ЄЕС про запровадження заходів, покликаних заохочувати до покращення безпеки та охорони здоров’я працівників на роботі]
* [http://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=67418 Директива Ради Європейського Співтовариства від 27 листопада 2000 року № 2000/78/ЄC про загальну систему рівного поводження в сфері зайнятості й професійної діяльності]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2759-20#Text Закон України від 16 листопада 2022 року № <abbr>2759-IX "</abbr>Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2806-IX#Text Закон України від 01 грудня 2022 року № 2806-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо протидії порушенню прав у сфері праці»]
== Загальна інформація ==
Працівники, зокрема мають право на здорові і безпечні умови праці, на гідне ставлення з боку роботодавця, інших працівників (частина друга статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України]).

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5207-17#n6 Закону України "Про засади протидії та запобіганні дискримінації в Україні"] '''утиск''' - небажана для особи та/або групи осіб поведінка, метою або наслідком якої є приниження їх людської гідності за певними ознаками або створення стосовно такої особи чи групи осіб напруженої, ворожої, образливої або зневажливої атмосфери.

В свою чергу поняття '''''утиск''''' має більш широке юридичне застосування і розповсюджується на багато видів юридичних правовідносин, що ж стосується дискримінаційних дій під час виконання трудових обов'язків то в такому випадку застосовується визначення '''''мобінг'''''. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Стаття 2-2 Кодексу законів про працю України] визначає поняття цькування наступним чином:

'''Мобінг (цькування)''' - систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов’язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність.

''Мобінг може бути:'' латентним і відкритим; індивідуальним і груповим, а також хронічним. Виживши одного колегу, мобер приймається за нову жертву, трапляються також булери-вампіри, яких цікавить переважно процес цькування, а зовсім не результат у вигляді звільнення колеги або підлеглого.
== Причини виникнення мобінгу та його ознаки ==
'''Причини винекнення мобінгу можна поділити на зовнішні та внутрішні: '''
* '''зовнішні'' причини «на рівні соціуму загалом і групи зокрема» –''''' це причини пов‘язані з життєвим циклом колективу, законами існування груп, культурою, мораллю, тобто вони не залежать від індивідуальності особистості. Виділяються наступні зовнішні причини мобінгу: - розподіл статусів в колективі, - примітивні реакції у спілкуванні, - успадкований стадний інстинкт, - вікові особливості розвитку, - низька загальна культура і мораль, - відсутність реально діючого правового механізму тощо.
* '''''внутрішні'' причини «на рівні особистості»''' – це причини, які зумовлені особливостями психіки, життєвого досвіду, світогляду, переконань окремого індивіда. Проте основну роль в появі мобінгу відіграють внутрішні причини в той час як зовнішні лише сприяють процесу.
== Форми мобінгу та способи його прояву ==
'''За загальним правилом мобінг може набувати таких форм:'''

– '''авторитарний мобінг''' – здійснюється з боку начальника, який застосовує деструктивний стиль керування;

– '''зміщений мобінг''' – агресія спрямовується на третю особу, оскільки прояв її по відношенню до справжнього джерела є занадто небезпечним, а рівень розчарування ситуацією перейшов допустимі межі і рамки боротьби з проблемою, може бути реакцією на авторитарне знущання;

– '''мобінг «посвяти»''' – маємо справу з ним в ситуації, коли в колективі з‘являються нові члени, які піддаються спробам «тестуванню» старшими стажем;

– '''дискримінаційний мобінг''' – його жертвою стають особи, які відрізняються від загального колективу з точки зору цінностей важливих для його членів або особи, які не схвалюють встановлених в колективі норм;

– '''десигналізаційний мобінг''' – різновид дискримінаційного, застосовуваний по відношенню до особи, яка виявила негативні факти про своїх колег, інформуючи про них всередині організації (тобто керівників) або її оточення, за що у формі знущань отримує «покарання» від співпрацівників;

– '''сексуальний мобінг''' – сексуальне домагання є особливою формою даного явища, а в випадку групи може бути різновидом дискримінаційного мобінгу, де проявлення зацікавленості протилежною статтю або тією самою, залежно від преференції, не зустрічається схваленням;

– '''відбірковий мобінг''' – його метою є позбавлення даної особи з групи, дії стають щораз жорстокішими, поки мета не буде досягнута. Слід звернути увагу, що три вище згадані форми: «посвяти», дискримінаційний і відбірковий пов‘язані з етапами переходу працівника через організацію: вхід-трансфер-вихід, а головною метою кожного з них є нав‘язування працівнику правил поведінки даної групи і примус виконання існуючих всередині норм.

'''В свою чергу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2759-20#Text Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)]" та статті 2-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КзпП України] формами прояву мобінгу є:'''

'''''- Психологічний тиск;'''''

'''''- Економічний тиск.'''''

'''За способами прояву мобінг (цькування) встановлюється наступним чином:'''

- створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери (погрози, висміювання, наклепи, зневажливі зауваження, поведінка загрозливого, залякуючого, принизливого характеру та інші способи виведення працівника із психологічної рівноваги);

- безпідставне негативне виокремлення працівника з колективу або його ізоляція (незапрошення на зустрічі і наради, в яких працівник, відповідно до локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчих актів має брати участь, перешкоджання виконанню ним своєї трудової функції, недопущення працівника на робоче місце, перенесення робочого місця в непристосовані для цього виду роботи місця);

- нерівність можливостей для навчання та кар’єрного росту;

- нерівна оплата за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації;

- безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень);

- необґрунтований нерівномірний розподіл роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу.

Вимоги роботодавця щодо належного виконання працівником трудових обов’язків, зміна робочого місця, посади працівника або розміру оплати праці в порядку, встановленому законодавством, колективним або трудовим договором, не вважаються мобінгом (цькуванням).
== Права постраждалих від цькування та юридичні наслідки за вчинення мобінгу ==
Працівникові, який став жертвою утисків під час виконання трудових обов'язків відповідно до положень статті 5-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КзпП України] гарантовано правовий захист від мобінгу (цькування), дискримінації, упередженого ставлення у сфері праці, захист честі та гідності працівника під час здійснення ним трудової діяльності, а також забезпечення особам, які зазнали таких дій та/або бездіяльності, права на звернення за захистом своїх прав.

'''Особи, які вважають, що вони зазнали мобінгу (цькування), мають право:'''

''1. Звернутись з скаргою до Управління Державної служби з питань праці, яке реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.''

''2. Звернутись з позовною заявою до суду щодо визнання фактів цькування та їх усунення (без подальшого припинення працівником трудової діяльності на період розгляду провадження у справі).''

''3. Отримати відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок мобінгу у розмірі витрат, які понесла особа під час лікування.''

'''''Увага''! в''ідшкодування шкоди, заподіяної внаслідок заподіяння мобінгу можливе у разі підтвердження факту його вчинення на підставі судового рішення, що набрало законної сили.'''''

''4. Розірвати трудовий договір у визначений ним строк розірвати трудовий за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору та продовжує чинити мобінг.''

В яких би формах не проявлялись наслідки мобінгу, вони є тяжкими як для самого працівника, так і для колективу і підприємства в цілому як в психологічному аспекті так і в юридичному. Серед наслідків психологічного переслідування, що відображаються на людині, (зростання незадоволення, знервованості чи байдужості; часте порушення працівником встановлених правил, або занадто строге слідування їм; зниження працездатності; часті випадки стресових ситуацій та ослаблення імунітету на стрес, часом з травматичними нервовими кризами; фізіологічні патології) матеріальні збитки, які особа несе за лікування та відновлення особистого пошкодженого майна.

Для працівника, який став жертвою цькування на роботі, якщо факти мобінгу доведено в суді, додатковими гарантіями трудове законодавство визначило ''вихідну допомогу'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#TextСт. 44 Кодексу законів про працю України ст. 44 Кодексу законів про працю України]) в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; ''можливість відшкодування моральної шкоди'', якщо мобінг призвів до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагає від працівника додаткових зусиль для організації свого життя; ''відшкодування витрат на лікування'' в разі, якщо здоров’ю працівника завдано шкоди внаслідок мобінг, заподіяна шкода відшкодовується в розмірі понесених витрат на лікування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#TextСт. 173 Кодексу законів про працю України ст. 173 Кодексу законів про працю України]).

'''Психологічні наслідки, що відображаються на трудовому колективу в цілому''''':''

– зниження ефективності і продуктивності праці;

– не поважаються правила, які встановлені на підприємстві, та зростає критика щодо роботодавця та керівників;

– відбувається поступовий, але неухильний спад довіри між колегами та до керівництва, знижується почуття безпеки;

– збільшується кількість випадків відсутності працівників на роботі через хвороби та відпустки за свій рахунок;

– часті звільнення призводять до відтоку професіоналів, зростає загроза плину кадрів;

– спадає імунітет до стресу та погіршуються симптоми незадоволення;

– встановлюється чітка тенденція бачити великі проблеми там, де їх немає, тобто «робити з мухи слона»;

– колектив постійно шукає «жертву» – винуватця в ситуації, що склалась.
=== Адміністративна відповідальність за вчинення мобінгу ===
Відповідно до статті 173-5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] вчинення мобінгу (цькування) працівника -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин і накладення штрафу на фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, посадових осіб - від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до п’ятдесяти годин і накладення штрафу на фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, посадових осіб - від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
== Корисні посилання ==
* [http://employers.org.ua/news/id2190 Конвенція МОП № 190 та Рекомендація МОП № 206 Короткий огляд]
* [http://www.nusta.edu.ua/wp-content/uploads/2016/11/%D0%9C%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B3.pdf Мобінг]
*[https://www.youtube.com/watch?v=CcnsAKUaTx0 Вебінар "Дискримінація в трудових відносинах: мобінг"]
== Див. також ==
* [[Протидія булінгу в дитячому середовищі]]
* [[Кібербулінг в освітньому середовищі]]
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Відповідальність за порушення трудового законодавства]]

Витребування майна від добросовісного набувача

2024-05-20T08:44:22Z

Oksana.serhiienko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс]

== Добросовісний набувач ==
'''Добросовісний набувач''' — набувач, який не знав і не міг знати, що він придбав майно у особи, яка не мала права це майно відчужувати.

== Право власника на витребування майна від добросовісного набувача ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Стаття 388 ЦК України] характеризує право власника на витребування майна від добросовісного набувача в наступних випадках:

1. Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
* було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
* було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
* вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

2. Майно не може бути витребуване від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна.

3. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

== Визначення поняття добросовісності у власності на майно ==
Передусім важливо зрозуміти чи був набувач добросовісним під час набуття майна.

Закон розрізняє два види незаконного володіння чужою річчю, що породжує різні цивільно-правові наслідки. Власник визнається добросовісним, якщо, здобуваючи річ, він не знав і не повинний був знати про те, що відчужуватель речі не має права на її відчуження. У випадку, якщо власник речі знав, чи принаймні, повинний був знати, що здобуває річ в особи, що не мала права на її відчуження, він вважається недобросовісним.

Встановлення добросовісності набуття майна покладається на набувача, який має довести, що він набув майно оплатно і що він не знав і не міг знати про те, що воно придбане у особи, яка не мала права його відчужувати.

Наприклад, добросовісність набуття виключається, якщо на момент вчинення правочину з набуття майна право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не було зареєстровано за відчужувачем такого майна або в цьому Реєстрі речових прав був запис про судовий спір щодо цього майна.

Тому, щоб запобігти ризикам набуття статусу добросовісного набувача в розумінні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст.88 ЦК України], щонайменше необхідно перевіряти документи контрагента, що підтверджують його право власності на майно і відповідні державні реєстри (Єдиний державний реєстр судових рішень, Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, Автоматизовану систему виконавчого провадження, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (у разі купівлі нерухомості).

== Характеристика умов витребування майна у добросовісного набувача ==
У добросовісного власника майно може бути витребуване не завжди. Можливість витребування майна від добросовісного набувача залежить від того, як придбане ним майно – відплатно чи безвідплатно.

Власник може витребувати майно від добросовісного набувача лише у випадку, коли воно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, поза їх волею, та коли такий набувач набув майно за відплатним договором. Якщо майно було загублено власником, викрадено в нього чи вибуло іншим шляхом поза його волею, то воно підлягає поверненню власнику, хоча б добросовісний набувач і придбав річ оплатно. Це ж правило діє і тоді, коли річ вибула з володіння особи, якому власник передав її за договором.

'''''Власник має право витребувати майно від добросовісного набувача в усіх випадках, коли він набув його безвідплатно.'''''

Якщо майно було набуте певною особою поза волею власника і це порушує права та законні інтереси власника, він може звернутися за судовим захистом своїх порушених права - пред’явити до добросовісного набувача позов про витребування майна.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Стаття 388 ЦК України], передбачає не тільки втрату чи розкрадання як підставу для захисту інтересів власника шляхом віндикації, але й інші випадки, хоча закон їх не перелічує. Головне, щоб майно вибуло з володіння власника не з його волі (пожежа, повінь і інші стихійні явища, у зв´язку з якими річ вибуває з володіння власника фактично поза його волею). У випадку, коли річ вибуває з володіння власника за його бажанням (він може передати її на зберігання), власник несе ризик вибору контрагента, якому він вирішив довірити своє майно. Якщо власник неналежним чином поставився до вибору особи, яка б заслуговувала довіри, то він позбавляється права вимагати повернення речей від добросовісного набувача, але йому надається можливість вимагати відшкодування збитків від особи, яка не виправдала його довіру за договором.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 389 ЦК України] від добросовісного набувача не можна витребувати гроші та цінні папери, що існують у паперовій формі на пред'явника.

Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 до статті 390 ЦК України] власник майна має право вимагати від добросовісного набувача передання усіх доходів від майна, які він одержав або міг одержати з моменту, коли дізнався чи міг дізнатися про незаконність володіння ним, або з моменту, коли йому було вручено повістку до суду у справі за позовом власника про витребування майна.

== Що має право вимагати від власника майна добросовісний набувач ==
Добросовісний або недобросовісний набувач (володілець) має право вимагати від власника майна відшкодування необхідних витрат на утримання, збереження майна, здійснених ним з часу, з якого власникові належить право на повернення майна або передання доходів.

Необхідними вважаються витрати на утримання речі і підтримання її в нормальному стані (витрати на поточний і капітальний ремонт, техобслуговування тощо)

Добросовісний набувач (володілець) має право залишити собі здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди. Якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач (володілець) має право на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася його вартість.

== Обґрунтування умов віндикаційного позову в витребуванні майна у добросовісного набувача ==
[[Витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов)|Віндикаційний позов]] – позов неволодіючого майном власника до його фактичного набувача про витребування індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст.387 ЦК України]).

''Позивачем'' у віндикаційному позові може бути власник майна, який на момент подання позову не володіє цим майном. Крім власника, може бути особа, яка хоч і не є власником майна, але володіє майном на підставі договору (наприклад, оренди, схову, комісії) або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором.

Відповідачем за віндикаційним позовом є особа, яка незаконно володіє майном.

Предмет віндикаційного позову – є вимога про повернення майна з чужого незаконного володіння. Тобто, умовою віндикації є відсутність договірних відносин між сторонами спору (першим власником та останнім).

У разі загибелі індивідуально визначеного майна, зміни свого початкового господарського призначення, підстав для задоволення віндикаційного позову немає, власник має право лише на відшкодування збитків.

Для задоволення віндикаційного позову істотне значення має добросовістність (недобросовістність ) незаконного володільця.

Від недобросовісного набувача, майно може бути витребуване власником в усіх випадках.

Витребування майна від добросовісного набувача залежить від обставин визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 388 ЦК України].

У випадку, якщо добросовісний власник придбав річ безоплатно у особи, що не мала права її відчужувати, то віндикаційний позов власника підлягає задоволенню у всіх випадках, незалежно від того, як вибула річ з володіння власника (з його волі чи не з його волі).

[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]

Витребування майна від добросовісного набувача

2024-05-20T07:57:30Z

Oksana.serhiienko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс]

== Добросовісний набувач ==
'''Добросовісний набувач''' — набувач, який не знав і не міг знати, що він придбав майно у особи, яка не мала права це майно відчужувати.

== Право власника на витребування майна від добросовісного набувача ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Стаття 388 ЦК України] характеризує право власника на витребування майна від добросовісного набувача в наступних випадках:

1. Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
* було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
* було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
* вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

2. Майно не може бути витребуване від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна.

3. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

== Визначення поняття добросовісності у власності на майно ==
Передусім важливо зрозуміти чи був набувач добросовісним під час набуття майна.

Закон розрізняє два види незаконного володіння чужою річчю, що породжує різні цивільно-правові наслідки. Власник визнається добросовісним, якщо, здобуваючи річ, він не знав і не повинний був знати про те, що відчужуватель речі не має права на її відчуження. У випадку, якщо власник речі знав, чи принаймні, повинний був знати, що здобуває річ в особи, що не мала права на її відчуження, він вважається недобросовісним.

Встановлення добросовісності набуття майна покладається на набувача, який має довести, що він набув майно оплатно і що він не знав і не міг знати про те, що воно придбане у особи, яка не мала права його відчужувати.

Наприклад, добросовісність набуття виключається, якщо на момент вчинення правочину з набуття майна право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не було зареєстровано за відчужувачем такого майна або в цьому Реєстрі речових прав був запис про судовий спір щодо цього майна.

Тому, щоб запобігти ризикам набуття статусу добросовісного набувача в розумінні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст.88 ЦК України], щонайменше необхідно перевіряти документи контрагента, що підтверджують його право власності на майно і відповідні державні реєстри (Єдиний державний реєстр судових рішень, Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, Автоматизовану систему виконавчого провадження, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (у разі купівлі нерухомості).

== Характеристика умов витребування майна у добросовісного набувача ==
У добросовісного власника майно може бути витребуване не завжди. Можливість витребування майна від добросовісного набувача залежить від того, як придбане ним майно – відплатно чи безвідплатно.

Власник може витребувати майно від добросовісного набувача лише у випадку, коли воно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, поза їх волею, та коли такий набувач набув майно за відплатним договором. Якщо майно було загублено власником, викрадено в нього чи вибуло іншим шляхом поза його волею, то воно підлягає поверненню власнику, хоча б добросовісний набувач і придбав річ оплатно. Це ж правило діє і тоді, коли річ вибула з володіння особи, якому власник передав її за договором.

'''''Власник має право витребувати майно від добросовісного набувача в усіх випадках, коли він набув його безвідплатно.'''''

Якщо майно було набуте певною особою поза волею власника і це порушує права та законні інтереси власника, він може звернутися за судовим захистом своїх порушених права - пред’явити до добросовісного набувача позов про витребування майна.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Стаття 388 ЦК України], передбачає не тільки втрату чи розкрадання як підставу для захисту інтересів власника шляхом віндикації, але й інші випадки, хоча закон їх не перелічує. Головне, щоб майно вибуло з володіння власника не з його волі (пожежа, повінь і інші стихійні явища, у зв´язку з якими річ вибуває з володіння власника фактично поза його волею). У випадку, коли річ вибуває з володіння власника за його бажанням (він може передати її на зберігання), власник несе ризик вибору контрагента, якому він вирішив довірити своє майно. Якщо власник неналежним чином поставився до вибору особи, яка б заслуговувала довіри, то він позбавляється права вимагати повернення речей від добросовісного набувача, але йому надається можливість вимагати відшкодування збитків від особи, яка не виправдала його довіру за договором.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 389 ЦК України] від добросовісного набувача не можна витребувати гроші та цінні папери, що існують у паперовій формі на пред'явника.

Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 до статті 390 ЦК України] власник майна має право вимагати від добросовісного набувача передання усіх доходів від майна, які він одержав або міг одержати з моменту, коли дізнався чи міг дізнатися про незаконність володіння ним, або з моменту, коли йому було вручено повістку до суду у справі за позовом власника про витребування майна.

== Що має право вимагати від власника майна добросовісний набувач ==
Добросовісний набувач (володілець) має право вимагати від власника майна відшкодування необхідних витрат на утримання, збереження майна, здійснених ним з часу, з якого власникові належить право на повернення майна або передання доходів.

Необхідними вважаються витрати на утримання речі і підтримання її в нормальному стані (витрати на поточний і капітальний ремонт, техобслуговування тощо)

Добросовісний набувач (володілець) має право залишити собі здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди. Якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач (володілець) має право на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася його вартість.

== Обґрунтування умов віндикаційного позову в витребуванні майна у добросовісного набувача ==
[[Витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов)|Віндикаційний позов]] – позов неволодіючого майном власника до його фактичного набувача про витребування індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст.387 ЦК України]).

''Позивачем'' у віндикаційному позові може бути власник майна, який на момент подання позову не володіє цим майном. Крім власника, може бути особа, яка хоч і не є власником майна, але володіє майном на підставі договору (наприклад, оренди, схову, комісії) або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором.

Відповідачем за віндикаційним позовом є особа, яка незаконно володіє майном.

Предмет віндикаційного позову – є вимога про повернення майна з чужого незаконного володіння. Тобто, умовою віндикації є відсутність договірних відносин між сторонами спору (першим власником та останнім).

У разі загибелі індивідуально визначеного майна, зміни свого початкового господарського призначення, підстав для задоволення віндикаційного позову немає, власник має право лише на відшкодування збитків.

Для задоволення віндикаційного позову істотне значення має добросовістність (недобросовістність ) незаконного володільця.

Від недобросовісного набувача, майно може бути витребуване власником в усіх випадках.

Витребування майна від добросовісного набувача залежить від обставин визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 388 ЦК України].

У випадку, якщо добросовісний власник придбав річ безоплатно у особи, що не мала права її відчужувати, то віндикаційний позов власника підлягає задоволенню у всіх випадках, незалежно від того, як вибула річ з володіння власника (з його волі чи не з його волі).

[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]

Витребування майна від добросовісного набувача

2024-05-20T07:41:05Z

Oksana.serhiienko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс]

== Добросовісний набувач ==
'''Добросовісний набувач''' — набувач, який не знав і не міг знати, що він придбав майно у особи, яка не мала права це майно відчужувати.

== Право власника на витребування майна від добросовісного набувача ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Стаття 388 ЦК України] характеризує право власника на витребування майна від добросовісного набувача в наступних випадках:

1. Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
* було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
* було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
* вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

2. Майно не може бути витребуване від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна.

3. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

== Визначення поняття добросовісності у власності на майно ==
Передусім важливо зрозуміти чи був набувач добросовісним під час набуття майна.

Закон розрізняє два види незаконного володіння чужою річчю, що породжує різні цивільно-правові наслідки. Власник визнається добросовісним, якщо, здобуваючи річ, він не знав і не повинний був знати про те, що відчужуватель речі не має права на її відчуження. У випадку, якщо власник речі знав, чи принаймні, повинний був знати, що здобуває річ в особи, що не мала права на її відчуження, він вважається недобросовісним.

Встановлення добросовісності набуття майна покладається на набувача, який має довести, що він набув майно оплатно і що він не знав і не міг знати про те, що воно придбане у особи, яка не мала права його відчужувати.

Наприклад, добросовісність набуття виключається, якщо на момент вчинення правочину з набуття майна право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не було зареєстровано за відчужувачем такого майна або в цьому Реєстрі речових прав був запис про судовий спір щодо цього майна.

Тому, щоб запобігти ризикам набуття статусу добросовісного набувача в розумінні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст.88 ЦК України], щонайменше необхідно перевіряти документи контрагента, що підтверджують його право власності на майно і відповідні державні реєстри (Єдиний державний реєстр судових рішень, Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, Автоматизовану систему виконавчого провадження, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (у разі купівлі нерухомості).

== Характеристика умов витребування майна у добросовісного набувача ==
У добросовісного власника майно може бути витребуване не завжди. Можливість витребування майна від добросовісного набувача залежить від того, як придбане ним майно – відплатно чи безвідплатно.

Власник може витребувати майно від добросовісного набувача лише у випадку, коли воно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, поза їх волею, та коли такий набувач набув майно за відплатним договором. Якщо майно було загублено власником, викрадено в нього чи вибуло іншим шляхом поза його волею, то воно підлягає поверненню власнику, хоча б добросовісний набувач і придбав річ оплатно. Це ж правило діє і тоді, коли річ вибула з володіння особи, якому власник передав її за договором.

'''''Власник має право витребувати майно від добросовісного набувача в усіх випадках, коли він набув його безвідплатно.'''''

Якщо майно було набуте певною особою поза волею власника і це порушує права та законні інтереси власника, він може звернутися за судовим захистом своїх порушених права - пред’явити до добросовісного набувача позов про витребування майна.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Стаття 388 ЦК України], передбачає не тільки втрату чи розкрадання як підставу для захисту інтересів власника шляхом віндикації, але й інші випадки, хоча закон їх не перелічує. Головне, щоб майно вибуло з володіння власника не з його волі (пожежа, повінь і інші стихійні явища, у зв´язку з якими річ вибуває з володіння власника фактично поза його волею). У випадку, коли річ вибуває з володіння власника за його бажанням (він може передати її на зберігання), власник несе ризик вибору контрагента, якому він вирішив довірити своє майно. Якщо власник неналежним чином поставився до вибору особи, яка б заслуговувала довіри, то він позбавляється права вимагати повернення речей від добросовісного набувача, але йому надається можливість вимагати відшкодування збитків від особи, яка не виправдала його довіру за договором.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 389 ЦК України] від добросовісного набувача не можна витребувати гроші та цінні папери на пред'явника.

Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 до статті 390 ЦК України] власник майна має право вимагати від добросовісного набувача передання усіх доходів від майна, які він одержав або міг одержати з моменту, коли дізнався чи міг дізнатися про незаконність володіння ним, або з моменту, коли йому було вручено повістку до суду у справі за позовом власника про витребування майна.

== Що має право вимагати від власника майна добросовісний набувач ==
Добросовісний набувач (володілець) має право вимагати від власника майна відшкодування необхідних витрат на утримання, збереження майна, здійснених ним з часу, з якого власникові належить право на повернення майна або передання доходів.

Необхідними вважаються витрати на утримання речі і підтримання її в нормальному стані (витрати на поточний і капітальний ремонт, техобслуговування тощо)

Добросовісний набувач (володілець) має право залишити собі здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди. Якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач (володілець) має право на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася його вартість.

== Обґрунтування умов віндикаційного позову в витребуванні майна у добросовісного набувача ==
[[Витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов)|Віндикаційний позов]] – позов неволодіючого майном власника до його фактичного набувача про витребування індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст.387 ЦК України]).

''Позивачем'' у віндикаційному позові може бути власник майна, який на момент подання позову не володіє цим майном. Крім власника, може бути особа, яка хоч і не є власником майна, але володіє майном на підставі договору (наприклад, оренди, схову, комісії) або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором.

Відповідачем за віндикаційним позовом є особа, яка незаконно володіє майном.

Предмет віндикаційного позову – є вимога про повернення майна з чужого незаконного володіння. Тобто, умовою віндикації є відсутність договірних відносин між сторонами спору (першим власником та останнім).

У разі загибелі індивідуально визначеного майна, зміни свого початкового господарського призначення, підстав для задоволення віндикаційного позову немає, власник має право лише на відшкодування збитків.

Для задоволення віндикаційного позову істотне значення має добросовістність (недобросовістність ) незаконного володільця.

Від недобросовісного набувача, майно може бути витребуване власником в усіх випадках.

Витребування майна від добросовісного набувача залежить від обставин визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 388 ЦК України].

У випадку, якщо добросовісний власник придбав річ безоплатно у особи, що не мала права її відчужувати, то віндикаційний позов власника підлягає задоволенню у всіх випадках, незалежно від того, як вибула річ з володіння власника (з його волі чи не з його волі).

[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]