WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Наслідки заборгованості зі сплати страхових внесків для працівника

2023-10-30T13:18:52Z

Oksana.rybak: розмір ЄСВ в 2023 році

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]
== Загальна інформація ==
Право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, на соціальне страхування у випадку безробіття, у зв’язку з вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорону життя та здоров’я мають застраховані особи. Однією з умов зарахування періодів роботи до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком та інших соціальних виплат, є сплата страхових внесків.
== Що відноситься до страхових внесків ==
Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text] визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text]).
== Платники єдиного внеску та їх зобов’язання ==
Платниками єдиного внеску є:

1) роботодавці:

- підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

- фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців);

- фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);

- філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами;

дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України;

підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб:

- військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов’язок і військову службу";

- патронатних вихователів, батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу, прийомних батьків, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства;

- осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами;

- осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту;

- осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, усиновленні дитини;

- одного з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність, а також непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства;

- інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції (у тому числі постійне представництво інвестора-нерезидента), що використовує працю фізичних осіб, найнятих на роботу в Україні на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем в Україні, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань);

2) фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів);

3) особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;

4) члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;

5) особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування;

6) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зовнішніх зносин, уповноважений орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період, - за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника.

''Слід зазначити, що фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів), особи, які провадять незалежну професійну діяльність та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text], та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.''

'''Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.'''
== Розмір та сплата єдиного внеску ==
Розмір єдиного внеску для кожної категорії платників та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

'''''Єдиний внесок для платників встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної бази нарахування єдиного внеску (в 2023 році мінімальний розмір ЄСВ з 1 січня по 31 грудня (6700*0,22) – 1474 грн./місяць).'''''

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (за наявності у платника ЄВ одночасно із зобов'язаннями зі сплати ЄВ зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами – зобов'язання зі сплати ЄВ мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу), і виконуються у першу чергу.

З 1 січня 2017 року всі фізичні особи – підприємці мають сплачувати ЄВ за себе на рівні мінімального страхового внеску щоквартально за виключенням пільгової категорії. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

'''''УВАГА! Тимчасово, з 1 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи:'''''

'''''- фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;'''''

'''''- особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;'''''

'''''- члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;'''''

'''''мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе ('''п.9-19 Прикінцевих та перехідних положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]).''

'''Юридична особа, ФОП або фізична особа не може сплатити грошове зобов’язання по єдиному внеску за інших осіб.'''

'''Розстрочення та відстрочення заборгованості зі сплати ЄСВ не передбачено. Заборгованість не підлягає списанню.'''

'''Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені з єдиного внеску не застосовується.'''
== Права застрахованої особи ==
'''Працівник має право знати свій страховий стаж і сплачений за нього єдиний внесок!'''

На вимогу найманого працівника – застрахованої особи, на користь якої роботодавець сплачує єдиний внесок, такий роботодавець зобов’язаний пред'являти повідомлення про взяття на облік такого працівника як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, в тому числі у письмовій формі.

Фізичні особи – підприємці незалежно від обраної системи оподаткування мають право на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг за умови сплати єдиного внеску, у тому числі, лікарняних та декретних за рахунок коштів Фонду соціального страхування України.

'''Застрахована особа має право дізнатися про наявність/відсутність заборгованості з єдиного внеску.''' Для цього можна особисто звернутися до ДФС з відповідною письмовою заявою.
== Наслідки заборгованості зі сплати страхових внесків ==
'''Роботодавець, який не сплачував єдиний внесок, створив найманому працівникові проблеми з нарахуванням пенсії.'''

Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text] громадяни мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи зокрема за наявності необхідного страхового стажу. Стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Періоди, за які в реєстрі відсутні дані про сплату ЄСВ, не враховуються, наймані працівники – застраховані особи втрачають страховий стаж для призначення пенсії і відповідно не враховується заробітна плата за ці періоди.

Аналогічно в соціальному страхуванні – якщо в розрахунковому періоді для страхової допомоги відсутні сплачені за особу внески, вона не отримує належної компенсації втраченого заробітку у зв'язку зі страховим випадком. Крім того, якщо роботодавець має заборгованість по сплаті внеску, сплачені ним поточні суми ЄСВ, зараховуються в рахунок погашення боргу у порядку календарної черговості його виникнення.

Відновлення прав особи на отримання пенсії та виплат у повному обсязі відбудеться після погашення роботодавцем заборгованості з єдиного внеску.

'''Звертаємо увагу на можливість та право найманих працівників контролювати свій страховий стаж і сплачений за них єдиний внесок.'''

Для того, щоб уникнути даної ситуації при оформленні пенсії у майбутньому, щоб Вам було зараховано повний місяць до загального страхового стажу необхідно при працевлаштуванні погоджуватись на заробітну плату не менше мінімальної встановленої законодавством, з якої в обов’язковому порядку повинен бути сплачений єдиний соціальний внесок в розмірі 22 % від мінімальної заробітної плати.

'''Судова практика.'''

Обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи. Внаслідок невиконання обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України працівник позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту. В свою чергу, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії не є підставою для позбавлення працівника права на призначення чи перерахунок пенсії. Таким чином, працівник не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії працівникові періоду його роботи.

Поновлення прав громадян в даному випадку здійснюється судами, згідно з позицією яких наявність заборгованості підприємства по страхових внесках не може бути підставою для незарахування до страхового стажу особи при обрахунку пенсії відповідних періодів її роботи (Постанови Верховного Суду від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/74262468], від 04 серпня 2018 року у справі № 482/434/17 [https://verdictum.ligazakon.net/document/76246161], від 17 липня 2019 № 144/669/17 [https://verdictum.ligazakon.net/document/83142266], від 01 листопада 2018 року № 199/1852/15-а [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/77586173]).
[[Категорія:Податкове право]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Наслідки заборгованості зі сплати страхових внесків для працівника

2023-10-30T10:38:35Z

Oksana.rybak: доповнення до переліку платників ЄСВ

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]
== Загальна інформація ==
Право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, на соціальне страхування у випадку безробіття, у зв’язку з вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорону життя та здоров’я мають застраховані особи. Однією з умов зарахування періодів роботи до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком та інших соціальних виплат, є сплата страхових внесків.
== Що відноситься до страхових внесків ==
Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text] визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text]).
== Платники єдиного внеску та їх зобов’язання ==
Платниками єдиного внеску є:

1) роботодавці:

- підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

- фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців);

- фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);

- філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами;

дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України;

підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб:

- військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов’язок і військову службу";

- патронатних вихователів, батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу, прийомних батьків, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства;

- осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами;

- осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту;

- осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, усиновленні дитини;

- одного з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність, а також непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства;

- інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції (у тому числі постійне представництво інвестора-нерезидента), що використовує працю фізичних осіб, найнятих на роботу в Україні на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем в Україні, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань);

2) фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів);

3) особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;

4) члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;

5) особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування;

6) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зовнішніх зносин, уповноважений орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період, - за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника.

''Слід зазначити, що фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів), особи, які провадять незалежну професійну діяльність та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text], та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.''

'''Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.'''
== Розмір та сплата єдиного внеску ==
Розмір єдиного внеску для кожної категорії платників та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

'''''Єдиний внесок для платників встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної бази нарахування єдиного внеску (в 2022 році мінімальний розмір ЄСВ з січня по вересень - (6500*0,22) 1430 грн./місяць, з жовтня по грудень (6700*0,22) – 1474 грн./місяць).'''''

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (за наявності у платника ЄВ одночасно із зобов'язаннями зі сплати ЄВ зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами – зобов'язання зі сплати ЄВ мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу), і виконуються у першу чергу.

З 1 січня 2017 року всі фізичні особи – підприємці мають сплачувати ЄВ за себе на рівні мінімального страхового внеску щоквартально за виключенням пільгової категорії. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

'''''УВАГА! Тимчасово, з 1 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи:'''''

'''''- фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;'''''

'''''- особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;'''''

'''''- члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;'''''

'''''мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе ('''п.9-19 Прикінцевих та перехідних положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]).''

'''Юридична особа, ФОП або фізична особа не може сплатити грошове зобов’язання по єдиному внеску за інших осіб.'''

'''Розстрочення та відстрочення заборгованості зі сплати ЄСВ не передбачено. Заборгованість не підлягає списанню.'''

'''Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені з єдиного внеску не застосовується.'''
== Права застрахованої особи ==
'''Працівник має право знати свій страховий стаж і сплачений за нього єдиний внесок!'''

На вимогу найманого працівника – застрахованої особи, на користь якої роботодавець сплачує єдиний внесок, такий роботодавець зобов’язаний пред'являти повідомлення про взяття на облік такого працівника як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, в тому числі у письмовій формі.

Фізичні особи – підприємці незалежно від обраної системи оподаткування мають право на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг за умови сплати єдиного внеску, у тому числі, лікарняних та декретних за рахунок коштів Фонду соціального страхування України.

'''Застрахована особа має право дізнатися про наявність/відсутність заборгованості з єдиного внеску.''' Для цього можна особисто звернутися до ДФС з відповідною письмовою заявою.
== Наслідки заборгованості зі сплати страхових внесків ==
'''Роботодавець, який не сплачував єдиний внесок, створив найманому працівникові проблеми з нарахуванням пенсії.'''

Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text] громадяни мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи зокрема за наявності необхідного страхового стажу. Стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Періоди, за які в реєстрі відсутні дані про сплату ЄСВ, не враховуються, наймані працівники – застраховані особи втрачають страховий стаж для призначення пенсії і відповідно не враховується заробітна плата за ці періоди.

Аналогічно в соціальному страхуванні – якщо в розрахунковому періоді для страхової допомоги відсутні сплачені за особу внески, вона не отримує належної компенсації втраченого заробітку у зв'язку зі страховим випадком. Крім того, якщо роботодавець має заборгованість по сплаті внеску, сплачені ним поточні суми ЄСВ, зараховуються в рахунок погашення боргу у порядку календарної черговості його виникнення.

Відновлення прав особи на отримання пенсії та виплат у повному обсязі відбудеться після погашення роботодавцем заборгованості з єдиного внеску.

'''Звертаємо увагу на можливість та право найманих працівників контролювати свій страховий стаж і сплачений за них єдиний внесок.'''

Для того, щоб уникнути даної ситуації при оформленні пенсії у майбутньому, щоб Вам було зараховано повний місяць до загального страхового стажу необхідно при працевлаштуванні погоджуватись на заробітну плату не менше мінімальної встановленої законодавством, з якої в обов’язковому порядку повинен бути сплачений єдиний соціальний внесок в розмірі 22 % від мінімальної заробітної плати.

'''Судова практика.'''

Обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи. Внаслідок невиконання обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України працівник позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту. В свою чергу, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії не є підставою для позбавлення працівника права на призначення чи перерахунок пенсії. Таким чином, працівник не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії працівникові періоду його роботи.

Поновлення прав громадян в даному випадку здійснюється судами, згідно з позицією яких наявність заборгованості підприємства по страхових внесках не може бути підставою для незарахування до страхового стажу особи при обрахунку пенсії відповідних періодів її роботи (Постанови Верховного Суду від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/74262468], від 04 серпня 2018 року у справі № 482/434/17 [https://verdictum.ligazakon.net/document/76246161], від 17 липня 2019 № 144/669/17 [https://verdictum.ligazakon.net/document/83142266], від 01 листопада 2018 року № 199/1852/15-а [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/77586173]).
[[Категорія:Податкове право]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Експертиза у сфері інтелектуальної власності

2023-07-31T07:10:14Z

Oksana.rybak: зміни та доповнення до пунктів 3, 4, 4-1, 6 ст.432 ЦКУ, ст.243 КПКУ, ст.7 ЗУ "Про судову експертизу"

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільній кодекс України]
*Цивільний процесуальний кодес України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text]
*Господарський процесуальний кодекс України
*Кодекс адміністративного судочинства України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text]
*Кримінальний процесуальний кодекс України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text]
*Закон України "Про судову експертизу" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98 Наказ Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень"]
*
== Поняття та система інтелектуальної власності ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2235 ст.418 Цивільного кодексу України] визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається Цивільним Кодексом України та іншими законами України. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Інтелектуальна власність - збірне поняття, що означає сукупність виняткових прав на результати творчої діяльності і засоби індивідуалізації. Охоплює права, що відносяться до літературних, художніх і наукових творів, виконавської діяльності артистів, звукозапису, радіо - і телепередач, винаходів, промислових зразків, товарних знаків, фірмових найменувань і т.п. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2239 ст.419 Цивільного кодексу України] , право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного. Перехід права на об'єкт права інтелектуальної власності не означає переходу права власності на річ. Перехід права власності на річ не означає переходу права на об'єкт права інтелектуальної власності.

'''До об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать''''':''• літературні та художні твори;• комп'ютерні програми;• компіляції даних (бази даних);• виконання;• фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення;• наукові відкриття;• винаходи, корисні моделі, промислові зразки;• компонування напівпровідникових виробів;• раціоналізаторські пропозиції;• сорти рослин, породи тварин;• комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення;• комерційні таємниці [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2243 (ст.420 Цивільного кодексу України]).

Суб'єктами права інтелектуальної власності є:• творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2257 (ст.421 Цивільного кодексу України]).

Як вбачається із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2299 ст.431 Цивільного кодексу України] існують наслідки порушення права інтелектуальної власності, а саме: • Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, що тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.
== Захист права інтелектуальної власності ==
Цивільний кодекс України передбачає дві групи норм щодо захисту права інтелектуальної власності — загальні цивільно-правові норми і спеціальні, передбачені законами України про інтелектуальну власність. Цивільний кодекс України передбачає захист права інтелектуальної власності судом (ст.16, 432 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] ). Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про:

1) застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів;

2) зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності;

3) вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності та знищення таких за рахунок особи, яка вчинила порушення;

4) вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності, або вилучення та знищення таких матеріалів та знарядь за рахунок особи, яка вчинила порушення;

4-1) застосування разової грошової виплати замість застосування способів захисту права інтелектуальної власності, встановлених пунктами 3 та/або 4 цієї частини. Застосування разової грошової виплати здійснюється за заявою відповідача, за умови що право інтелектуальної власності порушено відповідачем ненавмисно і без недбалості та що застосування способів захисту, встановлених пунктами 3 і 4 цієї частини, є неспівмірним шкоді, заподіяній позивачеві. Розмір разової грошової виплати визначається судом як розмір винагороди, яка була б сплачена за надання позивачем дозволу на використання права інтелектуальної власності, щодо якого виник спір, і обґрунтовано задовольняє позивача;

5) застосування компенсації замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір компенсації визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення;

6) опублікування за заявою позивача в засобах масової інформації або доведення до загального відома іншим визначеним судом шляхом відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення за рахунок особи, яка вчинила правопорушення.

Кожна особа на свій розсуд може звернутися за захистом свого порушеного права не тільки до суду, а й до відповідного державного органу управління або громадської організації. Вона може звернутися до вищої організації відповідача, до творчої спілки, до якої входить відповідач, до антимонопольного органу. Такі спори частіше розв’язуються в адміністративному порядку відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text]
== Експертиза у сфері інтелектуальної власності ==
Експертиза об'єктів інтелектуальної власності - це процедура, що включає ряд досліджень, спрямованих на вивчення промислових зразків, корисних моделей, торговельних марок, яка проводиться з кількома цілями. Як правило, eкспертиза об'єктів інтелектуальної власності виконується:
* для встановлення законного власника інтелектуальної власності;
* для забезпечення правової охорони об'єктів інтелектуальної власності;
* для компенсації збитків, завданих несанкціонованим використанням об'єктів інтелектуальної власності.
'''Судові експертизи та експертні дослідження у сфері інтелектуальної власності проводяться за наступними напрямками (п.1.2.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98#Text] :'''

'''1.''' Дослідження, пов’язані з літературними, художніми творами та інші;

'''2.''' Дослідження, пов’язані з виконаннями, фонограмами, відеограмами, програмами (передачами) організацій мовлення;

'''3.''' Дослідження, пов'язані з винаходами і корисними моделями;

'''4.''' Дослідження, пов'язані з промисловими зразками;

'''5.''' Дослідження, пов'язані з сортами рослин і породами тварин;

'''6.''' Дослідження, пов'язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарів і послуг), географічними зазначеннями;

'''7.''' Дослідження, пов'язані з топографією інтегральних мікросхем;

'''8.''' Дослідження, пов'язані з комкрційною таємницею (ноу-хау) і раціоналізаторськими пропозиціями;

'''8.''' Економічні дослідження у сфері інтелектуальної власності.

'''Предметом судової експертизи у сфері інтелектуальної власності''' є фактичні дані та обставини справи про властивості, ознаки, закономірності створення й використання об’єктів інтелектуальної власності, їх вартість, завдані збитки та економічні операції щодо цих об’єктів, які мають значення для досудового розслідування чи судового провадження й установлюються шляхом застосування спеціальних знань у визначеному законом порядку.

'''Завдання''''','' що ставляться на вирішення судового експерта, формуються виходячи із необхідності встановлення певних об’єктивних фактичних даних, які мають практичне значення для з’ясування істини у справі. Ці завдання визначаються питаннями, поставленими перед судовим експертом або в порядку експертної ініціативи.

Орієнтовний перелік питань, що можуть бути поставлені при проведенні відповідного виду експертизи, наведено в Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки і призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03 листопада 1998 року за № 705/3145.

Орієнтовний перелік документів і даних, необхідних для проведення судової експертизи в сфері інтелектуальної власності:
* охоронні документи (свідоцтво про реєстрацію, патент);
* ліцензійні та авторські договори;
* фінансова звітність підприємства (баланс, звіт про фінансові результати);
* відомості про поточні обсяги і показники реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) під досліджуваним об'єктом інтелектуальної власності;
* дані про реалізацію контрафактної продукції під досліджуваним об'єктом інтелектуальної власності;
* дані про понесені витрати на створення і просування об'єкта інтелектуальної власності.
'''До кого звертатися для проведення експертизи:'''
Проведення експертиз, експертних досліджень з оцінки майна здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про судову експертизу", з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" щодо методичного регулювання оцінки майна. Експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції.

Судова експертиза у сфері інтелектуальної власності в різних видах судочинства призначається і проводитися відповідно до процесуальних кодексів:

1.У цивільному процесі: учасник справи вправі самостійно замовити судову експертизу і подати до суду відповідний висновок судового експерта. У разі, якщо учасник справи не надав суду висновок судової експертизи, суд призначає судову експертизу, виносячи відповідну ухвалу про призначення судової експертизи. При призначенні судової експертизи судом, суд призначає судового експерта за погодженням сторін справи, а в разі, якщо сторони не дійшли згоди щодо кандидатури експерта - суд призначає експерта самостійно (ст.ст.103, 106 Цивільного процесуального кодексу України).

2. У господарському процесі: учасник справи вправі самостійно замовити судову експертизу і подати до суду відповідний висновок судового експерта. У разі, якщо учасник справи не надав суду висновок судової експертизи, суд призначає судову експертизу, виносячи відповідну ухвалу про призначення судової експертизи. При призначенні судової експертизи судом, суд призначає судового експерта за погодженням сторін справи, а в разі, якщо сторони не дійшли згоди щодо кандидатури експерта - суд призначає експерта самостійно (ст.ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України).

3. В адміністративному процесі: учасник справи вправі самостійно замовити судову експертизу і подати до суду відповідний висновок судового експерта. У разі, якщо учасник справи не надав суду висновок судової експертизи, суд призначає судову експертизу, виносячи відповідну ухвалу про призначення судової експертизи. При призначенні судової експертизи судом, суд призначає судового експерта за погодженням сторін справи, а в разі, якщо сторони не дійшли згоди щодо кандидатури експерта - суд призначає експерта самостійно (ст.ст. 102, 104 Кодексу адміністративного судочинства України).

4. У кримінальному процесі: експерт залучається у разі наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження. Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов’язкової. Експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту(ст. 243 Кримінального процесуального кодексу України).

Згідно статті 7 Закону України "Про судову експертизу", судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Підставою для проведення експертизи є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи, в якому обов’язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об’єкти, що підлягають дослідженню.

В інших випадках проводиться експертне дослідження, підставою для якого є договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовою заявою (листом) замовника (юридичної або фізичної особи), з обов’язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв’язанню, а також об’єктів, що надаються.

Результати проведення експертних досліджень викладаються у письмовому документі - висновку експертного дослідження.
== Види експертизи інтелектуальної власності ==
• дослідження об'єктів авторського права;
• дослідження об'єктів суміжних прав;
• дослідження, пов'язані з охороною прав на винаходи, корисні моделі, раціоналізаторські пропозиції;
• дослідження,пов'язані з охороною прав на промислові зразки;
• дослідження, пов'язані з охороною прав на сорти рослин і породи тварин;
• дослідження, пов'язані з охороною прав на знаки для товарів і послуг, фірмові найменування, зазначення походження товарів;
• дослідження, пов'язані з охороною прав на топографію інтегральних мікросхем;
• дослідження, з охороною прав на конфіденційну інформацію;
• економічні дослідження, пов'язані з використанням прав на об'єкти інтелектуальної власності.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005600-12#Text Про деякі питання практики призначення судових експертиз у справах зі спорів, пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності]
*
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]

Наслідки заборгованості зі сплати страхових внесків для працівника

2022-10-31T07:07:58Z

Oksana.rybak: Розмір ЄВ у 2022 році

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]
== Загальна інформація ==
Право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, на соціальне страхування у випадку безробіття, у зв’язку з вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорону життя та здоров’я мають застраховані особи. Однією з умов зарахування періодів роботи до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком та інших соціальних виплат, є сплата страхових внесків.
== Що відноситься до страхових внесків ==
Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text] визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text]).
== Платники єдиного внеску та їх зобов’язання ==
Платниками єдиного внеску є:

1) роботодавці:
- підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

- фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців);
- фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);

- філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами (повний перелік інших платників Єдиного соціального внеску визначено ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text]);

2) фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;

3) особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;

4) члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;

5) особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування;

6) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зовнішніх зносин, уповноважений орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період, - за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника.

''Слід зазначити, що фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text], та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.''

'''Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.'''
== Розмір та сплата єдиного внеску ==
Розмір єдиного внеску для кожної категорії платників та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

'''''Єдиний внесок для платників встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної бази нарахування єдиного внеску (в 2022 році мінімальний розмір ЄСВ з січня по вересень - (6500*0,22) 1430 грн./місяць, з жовтня по грудень (6700*0,22) – 1474 грн./місяць).'''''

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (за наявності у платника ЄВ одночасно із зобов'язаннями зі сплати ЄВ зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами – зобов'язання зі сплати ЄВ мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу), і виконуються у першу чергу.

З 1 січня 2017 року всі фізичні особи – підприємці мають сплачувати ЄВ за себе на рівні мінімального страхового внеску щоквартально за виключенням пільгової категорії. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

'''''УВАГА! Тимчасово, з 1 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи:'''''

'''''- фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;'''''

'''''- особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;'''''

'''''- члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;'''''

'''''мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе ('''п.9-19 Прикінцевих та перехідних положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]).''

'''Юридична особа, ФОП або фізична особа не може сплатити грошове зобов’язання по єдиному внеску за інших осіб.'''

'''Розстрочення та відстрочення заборгованості зі сплати ЄСВ не передбачено. Заборгованість не підлягає списанню.'''

'''Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені з єдиного внеску не застосовується.'''
== Права застрахованої особи ==
'''Працівник має право знати свій страховий стаж і сплачений за нього єдиний внесок!'''

На вимогу найманого працівника – застрахованої особи, на користь якої роботодавець сплачує єдиний внесок, такий роботодавець зобов’язаний пред'являти повідомлення про взяття на облік такого працівника як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, в тому числі у письмовій формі.

Фізичні особи – підприємці незалежно від обраної системи оподаткування мають право на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг за умови сплати єдиного внеску, у тому числі, лікарняних та декретних за рахунок коштів Фонду соціального страхування України.

'''Застрахована особа має право дізнатися про наявність/відсутність заборгованості з єдиного внеску.''' Для цього можна особисто звернутися до ДФС з відповідною письмовою заявою.
== Наслідки заборгованості зі сплати страхових внесків ==
'''Роботодавець, який не сплачував єдиний внесок, створив найманому працівникові проблеми з нарахуванням пенсії.'''

Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text] громадяни мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи зокрема за наявності необхідного страхового стажу. Стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Періоди, за які в реєстрі відсутні дані про сплату ЄСВ, не враховуються, наймані працівники – застраховані особи втрачають страховий стаж для призначення пенсії і відповідно не враховується заробітна плата за ці періоди.

Аналогічно в соціальному страхуванні – якщо в розрахунковому періоді для страхової допомоги відсутні сплачені за особу внески, вона не отримує належної компенсації втраченого заробітку у зв'язку зі страховим випадком. Крім того, якщо роботодавець має заборгованість по сплаті внеску, сплачені ним поточні суми ЄСВ, зараховуються в рахунок погашення боргу у порядку календарної черговості його виникнення.

Відновлення прав особи на отримання пенсії та виплат у повному обсязі відбудеться після погашення роботодавцем заборгованості з єдиного внеску.

'''Звертаємо увагу на можливість та право найманих працівників контролювати свій страховий стаж і сплачений за них єдиний внесок.'''

Для того, щоб уникнути даної ситуації при оформленні пенсії у майбутньому, щоб Вам було зараховано повний місяць до загального страхового стажу необхідно при працевлаштуванні погоджуватись на заробітну плату не менше мінімальної встановленої законодавством, з якої в обов’язковому порядку повинен бути сплачений єдиний соціальний внесок в розмірі 22 % від мінімальної заробітної плати.

'''Судова практика.'''

Обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи. Внаслідок невиконання обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України працівник позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту. В свою чергу, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії не є підставою для позбавлення працівника права на призначення чи перерахунок пенсії. Таким чином, працівник не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії працівникові періоду його роботи.

Поновлення прав громадян в даному випадку здійснюється судами, згідно з позицією яких наявність заборгованості підприємства по страхових внесках не може бути підставою для незарахування до страхового стажу особи при обрахунку пенсії відповідних періодів її роботи (Постанови Верховного Суду від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/74262468], від 04 серпня 2018 року у справі № 482/434/17 [https://verdictum.ligazakon.net/document/76246161], від 17 липня 2019 № 144/669/17 [https://verdictum.ligazakon.net/document/83142266], від 01 листопада 2018 року № 199/1852/15-а [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/77586173]).
[[Категорія:Податкове право]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Експертиза у сфері інтелектуальної власності

2022-07-27T16:15:56Z

Oksana.rybak: Нормативна база

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільній кодекс України]
*Цивільний процесуальний кодес України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text]
*Господарський процесуальний кодекс України
*Кодекс адміністративного судочинства України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text]
*Кримінальний процесуальний кодекс України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text]
*Закон України "Про судову експертизу" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98 Наказ Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень"]
*
== Поняття та система інтелектуальної власності ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2235 ст.418 Цивільного кодексу України]
1. Право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом
2. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається Цивільним Кодексом України та іншими законами України.
3. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Інтелектуальна власність - збірне поняття, що означає сукупність виняткових прав на результати творчої діяльності і засоби індивідуалізації. Охоплює права, що відносяться до літературних, художніх і наукових творів, виконавської діяльності артистів, звукозапису, радіо - і телепередач, винаходів, промислових зразків, товарних знаків, фірмових найменувань і т.п.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2239 ст.419 Цивільного кодексу України]
1. Право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного.
2. Перехід права на об'єкт права інтелектуальної власності не означає переходу права власності на річ.
3. Перехід права власності на річ не означає переходу права на об'єкт права інтелектуальної власності.

↔ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2243 ст.420 Цивільного кодексу України]↔
'''До об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать''''':↓↓''
• літературні та художні твори;
• комп'ютерні програми;
• компіляції даних (бази даних);
• виконання;
• фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення;
• наукові відкриття;
• винаходи, корисні моделі, промислові зразки;
• компонування напівпровідникових виробів;
• раціоналізаторські пропозиції;
• сорти рослин, породи тварин;
• комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення;
• комерційні таємниці.

↔[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2257 ст.421 Цивільного кодексу України]:↓↓
Суб'єктами права інтелектуальної власності є:• творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.

↔ Як вбачається із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2299 ст.431 Цивільного кодексу України] існують наслідки порушення права інтелектуальної власності, а саме:↓
• Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, що тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.
== Захист права інтелектуальної власності ==
Цивільний кодекс України передбачає дві групи норм щодо захисту права інтелектуальної власності — загальні цивільно-правові норми і спеціальні, передбачені законами України про інтелектуальну власність.
Цивільний кодекс України передбачає захист права інтелектуальної власності судом (ст.16, 432 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] ). Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про:

1) застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів;

2) зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності;

3) вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності та знищення таких товарів;

4) вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності або вилучення та знищення таких матеріалів та знарядь;

5) застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення;

6) опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.

Громадянин на свій розсуд може звернутися за захистом свого порушеного права не тільки до суду, а й до відповідного державного органу управління або громадської організації. Він може звернутися до вищої організації відповідача, до творчої спілки, до якої входить відповідач, до антимонопольного органу. Такі спори частіше розв’язуються в адміністративному порядку відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text]
== Експертиза у сфері інтелектуальної власності ==
Експертиза об'єктів інтелектуальної власності - це процедура, що включає ряд досліджень, спрямованих на вивчення промислових зразків, корисних моделей, торговельних марок, яка проводиться з кількома цілями. Як правило, eкспертиза об'єктів інтелектуальної власності виконується:
* для встановлення законного власника інтелектуальної власності;
* для забезпечення правової охорони об'єктів інтелектуальної власності;
* для компенсації збитків, завданих несанкціонованим використанням об'єктів інтелектуальної власності.
'''Судові експертизи та експертні дослідження у сфері інтелектуальної власності проводяться за наступними напрямками (п.1.2.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98#Text] :'''

'''1.''' Дослідження, пов’язані з літературними, художніми творами та інші;

'''2.''' Дослідження, пов’язані з виконаннями, фонограмами, відеограмами, програмами (передачами) організацій мовлення;

'''3.''' Дослідження, пов'язані з винаходами і корисними моделями;

'''4.''' Дослідження, пов'язані з промисловими зразками;

'''5.''' Дослідження, пов'язані з сортами рослин і породами тварин;

'''6.''' Дослідження, пов'язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарів і послуг), географічними зазначеннями;

'''7.''' Дослідження, пов'язані з топографією інтегральних мікросхем;

'''8.''' Дослідження, пов'язані з комкрційною таємницею (ноу-хау) і раціоналізаторськими пропозиціями;

'''8.''' Економічні дослідження у сфері інтелектуальної власності.

'''Предметом судової експертизи у сфері інтелектуальної власності''' є фактичні дані та обставини справи про властивості, ознаки, закономірності створення й використання об’єктів інтелектуальної власності, їх вартість, завдані збитки та економічні операції щодо цих об’єктів, які мають значення для досудового розслідування чи судового провадження й установлюються шляхом застосування спеціальних знань у визначеному законом порядку.

'''Завдання''''','' що ставляться на вирішення судового експерта, формуються виходячи із необхідності встановлення певних об’єктивних фактичних даних, які мають практичне значення для з’ясування істини у справі. Ці завдання визначаються питаннями, поставленими перед судовим експертом або в порядку експертної ініціативи.

Орієнтовний перелік питань, що можуть бути поставлені при проведенні відповідного виду експертизи, наведено в Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки і призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03 листопада 1998 року за № 705/3145.

Орієнтовний перелік документів і даних, необхідних для проведення судової експертизи в сфері інтелектуальної власності:
* охоронні документи (свідоцтво про реєстрацію, патент);
* ліцензійні та авторські договори;
* фінансова звітність підприємства (баланс, звіт про фінансові результати);
* відомості про поточні обсяги і показники реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) під досліджуваним об'єктом інтелектуальної власності;
* дані про реалізацію контрафактної продукції під досліджуваним об'єктом інтелектуальної власності;
* дані про понесені витрати на створення і просування об'єкта інтелектуальної власності.
'''До кого звертатися для проведення експертизи:'''
Проведення експертиз, експертних досліджень з оцінки майна здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про судову експертизу", з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" щодо методичного регулювання оцінки майна. Експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції.

Судова експертиза у сфері інтелектуальної власності в різних видах судочинства призначається і проводитися відповідно до процесуальних кодексів:

1.У цивільному процесі: учасник справи вправі самостійно замовити судову експертизу і подати до суду відповідний висновок судового експерта. У разі, якщо учасник справи не надав суду висновок судової експертизи, суд призначає судову експертизу, виносячи відповідну ухвалу про призначення судової експертизи. При призначенні судової експертизи судом, суд призначає судового експерта за погодженням сторін справи, а в разі, якщо сторони не дійшли згоди щодо кандидатури експерта - суд призначає експерта самостійно (ст.ст.103, 106 Цивільного процесуального кодексу України).

2. У господарському процесі: учасник справи вправі самостійно замовити судову експертизу і подати до суду відповідний висновок судового експерта. У разі, якщо учасник справи не надав суду висновок судової експертизи, суд призначає судову експертизу, виносячи відповідну ухвалу про призначення судової експертизи. При призначенні судової експертизи судом, суд призначає судового експерта за погодженням сторін справи, а в разі, якщо сторони не дійшли згоди щодо кандидатури експерта - суд призначає експерта самостійно (ст.ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України).

3. В адміністративному процесі: учасник справи вправі самостійно замовити судову експертизу і подати до суду відповідний висновок судового експерта. У разі, якщо учасник справи не надав суду висновок судової експертизи, суд призначає судову експертизу, виносячи відповідну ухвалу про призначення судової експертизи. При призначенні судової експертизи судом, суд призначає судового експерта за погодженням сторін справи, а в разі, якщо сторони не дійшли згоди щодо кандидатури експерта - суд призначає експерта самостійно (ст.ст. 102, 104 Кодексу адміністративного судочинства України).

4. У кримінальному процесі: судовий експерт залучається за дорученням слідчого судді або суду на підставі клопотання сторони кримінального провадження (ст. 243 Кримінального процесуального кодексу України).

Згідно статті 7 Закону України "Про судову експертизу", судово-експертну діяльність в кримінальному провадженні здійснюють виключно державні спеціалізовані установи судових експертиз.

Підставою для проведення експертизи є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи, в якому обов’язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об’єкти, що підлягають дослідженню.

В інших випадках проводиться експертне дослідження, підставою для якого є договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовою заявою (листом) замовника (юридичної або фізичної особи), з обов’язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв’язанню, а також об’єктів, що надаються.

Результати проведення експертних досліджень викладаються у письмовому документі - висновку експертного дослідження.
== Види експертизи інтелектуальної власності ==
• дослідження об'єктів авторського права;
• дослідження об'єктів суміжних прав;
• дослідження, пов'язані з охороною прав на винаходи, корисні моделі, раціоналізаторські пропозиції;
• дослідження,пов'язані з охороною прав на промислові зразки;
• дослідження, пов'язані з охороною прав на сорти рослин і породи тварин;
• дослідження, пов'язані з охороною прав на знаки для товарів і послуг, фірмові найменування, зазначення походження товарів;
• дослідження, пов'язані з охороною прав на топографію інтегральних мікросхем;
• дослідження, з охороною прав на конфіденційну інформацію;
• економічні дослідження, пов'язані з використанням прав на об'єкти інтелектуальної власності.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005600-12#Text Про деякі питання практики призначення судових експертиз у справах зі спорів, пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності]
*
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]

Експертиза у сфері інтелектуальної власності

2022-07-27T16:05:33Z

Oksana.rybak: орієнтовний перелік документів для проведення ескпертизи

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільній кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98 Наказ Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень"]
*
== Поняття та система інтелектуальної власності ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2235 ст.418 Цивільного кодексу України]
1. Право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом
2. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається Цивільним Кодексом України та іншими законами України.
3. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Інтелектуальна власність - збірне поняття, що означає сукупність виняткових прав на результати творчої діяльності і засоби індивідуалізації. Охоплює права, що відносяться до літературних, художніх і наукових творів, виконавської діяльності артистів, звукозапису, радіо - і телепередач, винаходів, промислових зразків, товарних знаків, фірмових найменувань і т.п.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2239 ст.419 Цивільного кодексу України]
1. Право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного.
2. Перехід права на об'єкт права інтелектуальної власності не означає переходу права власності на річ.
3. Перехід права власності на річ не означає переходу права на об'єкт права інтелектуальної власності.

↔ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2243 ст.420 Цивільного кодексу України]↔
'''До об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать''''':↓↓''
• літературні та художні твори;
• комп'ютерні програми;
• компіляції даних (бази даних);
• виконання;
• фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення;
• наукові відкриття;
• винаходи, корисні моделі, промислові зразки;
• компонування напівпровідникових виробів;
• раціоналізаторські пропозиції;
• сорти рослин, породи тварин;
• комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення;
• комерційні таємниці.

↔[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2257 ст.421 Цивільного кодексу України]:↓↓
Суб'єктами права інтелектуальної власності є:• творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.

↔ Як вбачається із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2299 ст.431 Цивільного кодексу України] існують наслідки порушення права інтелектуальної власності, а саме:↓
• Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, що тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.
== Захист права інтелектуальної власності ==
Цивільний кодекс України передбачає дві групи норм щодо захисту права інтелектуальної власності — загальні цивільно-правові норми і спеціальні, передбачені законами України про інтелектуальну власність.
Цивільний кодекс України передбачає захист права інтелектуальної власності судом (ст.16, 432 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] ). Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про:

1) застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів;

2) зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності;

3) вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності та знищення таких товарів;

4) вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності або вилучення та знищення таких матеріалів та знарядь;

5) застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення;

6) опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.

Громадянин на свій розсуд може звернутися за захистом свого порушеного права не тільки до суду, а й до відповідного державного органу управління або громадської організації. Він може звернутися до вищої організації відповідача, до творчої спілки, до якої входить відповідач, до антимонопольного органу. Такі спори частіше розв’язуються в адміністративному порядку відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text]
== Експертиза у сфері інтелектуальної власності ==
Експертиза об'єктів інтелектуальної власності - це процедура, що включає ряд досліджень, спрямованих на вивчення промислових зразків, корисних моделей, торговельних марок, яка проводиться з кількома цілями. Як правило, eкспертиза об'єктів інтелектуальної власності виконується:
* для встановлення законного власника інтелектуальної власності;
* для забезпечення правової охорони об'єктів інтелектуальної власності;
* для компенсації збитків, завданих несанкціонованим використанням об'єктів інтелектуальної власності.
'''Судові експертизи та експертні дослідження у сфері інтелектуальної власності проводяться за наступними напрямками (п.1.2.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98#Text] :'''

'''1.''' Дослідження, пов’язані з літературними, художніми творами та інші;

'''2.''' Дослідження, пов’язані з виконаннями, фонограмами, відеограмами, програмами (передачами) організацій мовлення;

'''3.''' Дослідження, пов'язані з винаходами і корисними моделями;

'''4.''' Дослідження, пов'язані з промисловими зразками;

'''5.''' Дослідження, пов'язані з сортами рослин і породами тварин;

'''6.''' Дослідження, пов'язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарів і послуг), географічними зазначеннями;

'''7.''' Дослідження, пов'язані з топографією інтегральних мікросхем;

'''8.''' Дослідження, пов'язані з комкрційною таємницею (ноу-хау) і раціоналізаторськими пропозиціями;

'''8.''' Економічні дослідження у сфері інтелектуальної власності.

'''Предметом судової експертизи у сфері інтелектуальної власності''' є фактичні дані та обставини справи про властивості, ознаки, закономірності створення й використання об’єктів інтелектуальної власності, їх вартість, завдані збитки та економічні операції щодо цих об’єктів, які мають значення для досудового розслідування чи судового провадження й установлюються шляхом застосування спеціальних знань у визначеному законом порядку.

'''Завдання''''','' що ставляться на вирішення судового експерта, формуються виходячи із необхідності встановлення певних об’єктивних фактичних даних, які мають практичне значення для з’ясування істини у справі. Ці завдання визначаються питаннями, поставленими перед судовим експертом або в порядку експертної ініціативи.

Орієнтовний перелік питань, що можуть бути поставлені при проведенні відповідного виду експертизи, наведено в Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки і призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03 листопада 1998 року за № 705/3145.

Орієнтовний перелік документів і даних, необхідних для проведення судової експертизи в сфері інтелектуальної власності:

* охоронні документи (свідоцтво про реєстрацію, патент);
* ліцензійні та авторські договори;
* фінансова звітність підприємства (баланс, звіт про фінансові результати);
* відомості про поточні обсяги і показники реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) під досліджуваним об'єктом інтелектуальної власності;
* дані про реалізацію контрафактної продукції під досліджуваним об'єктом інтелектуальної власності;
* дані про понесені витрати на створення і просування об'єкта інтелектуальної власності.

'''До кого звертатися для проведення експертизи:'''
Проведення експертиз, експертних досліджень з оцінки майна здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про судову експертизу", з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" щодо методичного регулювання оцінки майна. Експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції.

Судова експертиза у сфері інтелектуальної власності в різних видах судочинства призначається і проводитися відповідно до процесуальних кодексів:

1.У цивільному процесі: учасник справи вправі самостійно замовити судову експертизу і подати до суду відповідний висновок судового експерта. У разі, якщо учасник справи не надав суду висновок судової експертизи, суд призначає судову експертизу, виносячи відповідну ухвалу про призначення судової експертизи. При призначенні судової експертизи судом, суд призначає судового експерта за погодженням сторін справи, а в разі, якщо сторони не дійшли згоди щодо кандидатури експерта - суд призначає експерта самостійно (ст.ст.103, 106 Цивільного процесуального кодексу України).

2. У господарському процесі: учасник справи вправі самостійно замовити судову експертизу і подати до суду відповідний висновок судового експерта. У разі, якщо учасник справи не надав суду висновок судової експертизи, суд призначає судову експертизу, виносячи відповідну ухвалу про призначення судової експертизи. При призначенні судової експертизи судом, суд призначає судового експерта за погодженням сторін справи, а в разі, якщо сторони не дійшли згоди щодо кандидатури експерта - суд призначає експерта самостійно (ст.ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України).

3. В адміністративному процесі: учасник справи вправі самостійно замовити судову експертизу і подати до суду відповідний висновок судового експерта. У разі, якщо учасник справи не надав суду висновок судової експертизи, суд призначає судову експертизу, виносячи відповідну ухвалу про призначення судової експертизи. При призначенні судової експертизи судом, суд призначає судового експерта за погодженням сторін справи, а в разі, якщо сторони не дійшли згоди щодо кандидатури експерта - суд призначає експерта самостійно (ст.ст. 102, 104 Кодексу адміністративного судочинства України).

4. У кримінальному процесі: судовий експерт залучається за дорученням слідчого судді або суду на підставі клопотання сторони кримінального провадження (ст. 243 Кримінального процесуального кодексу України).

Згідно статті 7 Закону України "Про судову експертизу", судово-експертну діяльність в кримінальному провадженні здійснюють виключно державні спеціалізовані установи судових експертиз.

Підставою для проведення експертизи є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи, в якому обов’язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об’єкти, що підлягають дослідженню.

В інших випадках проводиться експертне дослідження, підставою для якого є договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовою заявою (листом) замовника (юридичної або фізичної особи), з обов’язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв’язанню, а також об’єктів, що надаються.

Результати проведення експертних досліджень викладаються у письмовому документі - висновку експертного дослідження.

== Види експертизи інтелектуальної власності ==
• дослідження об'єктів авторського права;
• дослідження об'єктів суміжних прав;
• дослідження, пов'язані з охороною прав на винаходи, корисні моделі, раціоналізаторські пропозиції;
• дослідження,пов'язані з охороною прав на промислові зразки;
• дослідження, пов'язані з охороною прав на сорти рослин і породи тварин;
• дослідження, пов'язані з охороною прав на знаки для товарів і послуг, фірмові найменування, зазначення походження товарів;
• дослідження, пов'язані з охороною прав на топографію інтегральних мікросхем;
• дослідження, з охороною прав на конфіденційну інформацію;
• економічні дослідження, пов'язані з використанням прав на об'єкти інтелектуальної власності.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005600-12#Text Про деякі питання практики призначення судових експертиз у справах зі спорів, пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності]
*
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]

Наслідки заборгованості зі сплати страхових внесків для працівника

2021-12-07T14:37:41Z

Oksana.rybak: посилання на нормативно-правові акти

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]

== Загальна інформація ==
Право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, на соціальне страхування у випадку безробіття, у зв’язку з вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорону життя та здоров’я мають застраховані особи. Однією з умов зарахування періодів роботи до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком та інших соціальних виплат, є сплата страхових внесків.

== Що відноситься до страхових внесків ==

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text] визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text]).

== Платники єдиного внеску та їх зобов’язання ==

Платниками єдиного внеску є:

1) роботодавці:
- підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

- фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців);
- фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);

- філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами (повний перелік інших платників Єдиного соціального внеску визначено ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text]);

2) фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;

3) особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;

4) члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;

5) особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування;

6) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зовнішніх зносин, уповноважений орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період, - за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника.

''Слід зазначити, що фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text], та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.''

'''Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.'''
== Розмір та сплата єдиного внеску ==

Розмір єдиного внеску для кожної категорії платників та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

'''''Єдиний внесок для платників встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної бази нарахування єдиного внеску (в 2021 році мінімальний розмір ЄСВ з січня по листопад - 1320 грн., за грудень – 1430 грн.).'''''

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (за наявності у платника ЄВ одночасно із зобов'язаннями зі сплати ЄВ зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами – зобов'язання зі сплати ЄВ мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу), і виконуються у першу чергу.

З 1 січня 2017 року всі фізичні особи – підприємці мають сплачувати ЄВ за себе на рівні мінімального страхового внеску щоквартально за виключенням пільгової категорії. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

'''Юридична особа, ФОП або фізична особа не може сплатити грошове зобов’язання по єдиному внеску за інших осіб.'''

'''Розстрочення та відстрочення заборгованості зі сплати ЄСВ не передбачено. Заборгованість не підлягає списанню.'''

'''Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені з єдиного внеску не застосовується.'''

== Права застрахованої особи ==

'''Працівник має право знати свій страховий стаж і сплачений за нього єдиний внесок!'''

На вимогу найманого працівника – застрахованої особи, на користь якої роботодавець сплачує єдиний внесок, такий роботодавець зобов’язаний пред'являти повідомлення про взяття на облік такого працівника як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, в тому числі у письмовій формі.

Фізичні особи – підприємці незалежно від обраної системи оподаткування мають право на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг за умови сплати єдиного внеску, у тому числі, лікарняних та декретних за рахунок коштів Фонду соціального страхування України.

'''Застрахована особа має право дізнатися про наявність/відсутність заборгованості з єдиного внеску.''' Для цього можна особисто звернутися до ДФС з відповідною письмовою заявою.

== Наслідки заборгованості зі сплати страхових внесків ==

'''Роботодавець, який не сплачував єдиний внесок, створив найманому працівникові проблеми з нарахуванням пенсії.'''

Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text] громадяни мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи зокрема за наявності необхідного страхового стажу. Стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Періоди, за які в реєстрі відсутні дані про сплату ЄСВ, не враховуються, наймані працівники – застраховані особи втрачають страховий стаж для призначення пенсії і відповідно не враховується заробітна плата за ці періоди.

Аналогічно в соціальному страхуванні – якщо в розрахунковому періоді для страхової допомоги відсутні сплачені за особу внески, вона не отримує належної компенсації втраченого заробітку у зв'язку зі страховим випадком. Крім того, якщо роботодавець має заборгованість по сплаті внеску, сплачені ним поточні суми ЄСВ, зараховуються в рахунок погашення боргу у порядку календарної черговості його виникнення.

Відновлення прав особи на отримання пенсії та виплат у повному обсязі відбудеться після погашення роботодавцем заборгованості з єдиного внеску.

'''Звертаємо увагу на можливість та право найманих працівників контролювати свій страховий стаж і сплачений за них єдиний внесок.'''

Для того, щоб уникнути даної ситуації при оформленні пенсії у майбутньому, щоб Вам було зараховано повний місяць до загального страхового стажу необхідно при працевлаштуванні погоджуватись на заробітну плату не менше мінімальної встановленої законодавством, з якої в обов’язковому порядку повинен бути сплачений єдиний соціальний внесок в розмірі 22 % від мінімальної заробітної плати.

'''Судова практика.'''

Обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи. Внаслідок невиконання обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України працівник позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту. В свою чергу, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії не є підставою для позбавлення працівника права на призначення чи перерахунок пенсії. Таким чином, працівник не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії працівникові періоду його роботи.

Поновлення прав громадян в даному випадку здійснюється судами, згідно з позицією яких наявність заборгованості підприємства по страхових внесках не може бути підставою для незарахування до страхового стажу особи при обрахунку пенсії відповідних періодів її роботи (Постанови Верховного Суду від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/74262468], від 04 серпня 2018 року у справі № 482/434/17 [https://verdictum.ligazakon.net/document/76246161], від 17 липня 2019 № 144/669/17 [https://verdictum.ligazakon.net/document/83142266], від 01 листопада 2018 року № 199/1852/15-а [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/77586173]).
[[Категорія:Податкове право]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Наслідки заборгованості зі сплати страхових внесків для працівника

2021-11-30T13:35:17Z

Oksana.rybak: Судова практика

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]

== Загальна інформація ==
Право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, на соціальне страхування у випадку безробіття, у зв’язку з вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорону життя та здоров’я мають застраховані особи. Однією з умов зарахування періодів роботи до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком та інших соціальних виплат, є сплата страхових внесків.

== Що відноситься до страхових внесків ==

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

== Платники єдиного внеску та їх зобов’язання ==

Платниками єдиного внеску є:

1) роботодавці:
- підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

- фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців);
- фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);

- філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами (повний перелік інших платників Єдиного соціального внеску визначено ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»);

2) фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;

3) особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;

4) члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;

5) особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування;

6) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зовнішніх зносин, уповноважений орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період, - за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника.

''Слід зазначити, що фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.''

'''Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.'''
== Розмір та сплата єдиного внеску ==

Розмір єдиного внеску для кожної категорії платників та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

'''''Єдиний внесок для платників встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної бази нарахування єдиного внеску (в 2021 році мінімальний розмір ЄСВ з січня по листопад - 1320 грн., за грудень – 1430 грн.).'''''

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (за наявності у платника ЄВ одночасно із зобов'язаннями зі сплати ЄВ зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами – зобов'язання зі сплати ЄВ мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу), і виконуються у першу чергу.

З 1 січня 2017 року всі фізичні особи – підприємці мають сплачувати ЄВ за себе на рівні мінімального страхового внеску щоквартально за виключенням пільгової категорії. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

'''Юридична особа, ФОП або фізична особа не може сплатити грошове зобов’язання по єдиному внеску за інших осіб.'''

'''Розстрочення та відстрочення заборгованості зі сплати ЄСВ не передбачено. Заборгованість не підлягає списанню.'''

'''Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені з єдиного внеску не застосовується.'''

== Права застрахованої особи ==

'''Працівник має право знати свій страховий стаж і сплачений за нього єдиний внесок!'''

На вимогу найманого працівника – застрахованої особи, на користь якої роботодавець сплачує єдиний внесок, такий роботодавець зобов’язаний пред'являти повідомлення про взяття на облік такого працівника як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, в тому числі у письмовій формі.

Фізичні особи – підприємці незалежно від обраної системи оподаткування мають право на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг за умови сплати єдиного внеску, у тому числі, лікарняних та декретних за рахунок коштів Фонду соціального страхування України.

'''Застрахована особа має право дізнатися про наявність/відсутність заборгованості з єдиного внеску.''' Для цього можна особисто звернутися до ДФС з відповідною письмовою заявою.

== Наслідки заборгованості зі сплати страхових внесків ==

'''Роботодавець, який не сплачував єдиний внесок, створив найманому працівникові проблеми з нарахуванням пенсії.'''

Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» громадяни мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи зокрема за наявності необхідного страхового стажу. Стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Періоди, за які в реєстрі відсутні дані про сплату ЄСВ, не враховуються, наймані працівники – застраховані особи втрачають страховий стаж для призначення пенсії і відповідно не враховується заробітна плата за ці періоди.

Аналогічно в соціальному страхуванні – якщо в розрахунковому періоді для страхової допомоги відсутні сплачені за особу внески, вона не отримує належної компенсації втраченого заробітку у зв'язку зі страховим випадком. Крім того, якщо роботодавець має заборгованість по сплаті внеску, сплачені ним поточні суми ЄСВ, зараховуються в рахунок погашення боргу у порядку календарної черговості його виникнення.

Відновлення прав особи на отримання пенсії та виплат у повному обсязі відбудеться після погашення роботодавцем заборгованості з єдиного внеску.

'''Звертаємо увагу на можливість та право найманих працівників контролювати свій страховий стаж і сплачений за них єдиний внесок.'''

Для того, щоб уникнути даної ситуації при оформленні пенсії у майбутньому, щоб Вам було зараховано повний місяць до загального страхового стажу необхідно при працевлаштуванні погоджуватись на заробітну плату не менше мінімальної встановленої законодавством, з якої в обов’язковому порядку повинен бути сплачений єдиний соціальний внесок в розмірі 22 % від мінімальної заробітної плати.

'''Судова практика.'''

Обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи. Внаслідок невиконання обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України працівник позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту. В свою чергу, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії не є підставою для позбавлення працівника права на призначення чи перерахунок пенсії. Таким чином, працівник не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії працівникові періоду його роботи.

Поновлення прав громадян в даному випадку здійснюється судами, згідно з позицією яких наявність заборгованості підприємства по страхових внесках не може бути підставою для незарахування до страхового стажу особи при обрахунку пенсії відповідних періодів її роботи (Постанови Верховного Суду від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/74262468], від 04 серпня 2018 року у справі № 482/434/17 [https://verdictum.ligazakon.net/document/76246161], від 17 липня 2019 № 144/669/17 [https://verdictum.ligazakon.net/document/83142266], від 01 листопада 2018 року № 199/1852/15-а [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/77586173]).
[[Категорія:Податкове право]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Експертиза у сфері інтелектуальної власності

2021-08-31T12:34:31Z

Oksana.rybak: Напрямки судової експертизи та експертні дослідження у сфері інтелектуальної власності;

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільній кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98 Наказ Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень"]
*

== Поняття та система інтелектуальної власності ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2235 ст.418 Цивільного кодексу України]
1. Право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом
2. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається Цивільним Кодексом України та іншими законами України.
3. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Інтелектуальна власність - збірне поняття, що означає сукупність виняткових прав на результати творчої діяльності і засоби індивідуалізації. Охоплює права, що відносяться до літературних, художніх і наукових творів, виконавської діяльності артистів, звукозапису, радіо - і телепередач, винаходів, промислових зразків, товарних знаків, фірмових найменувань і т.п.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2239 ст.419 Цивільного кодексу України]
1. Право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного.
2. Перехід права на об'єкт права інтелектуальної власності не означає переходу права власності на річ.
3. Перехід права власності на річ не означає переходу права на об'єкт права інтелектуальної власності.

↔ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2243 ст.420 Цивільного кодексу України]↔
'''До об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать''''':↓↓''
• літературні та художні твори;
• комп'ютерні програми;
• компіляції даних (бази даних);
• виконання;
• фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення;
• наукові відкриття;
• винаходи, корисні моделі, промислові зразки;
• компонування напівпровідникових виробів;
• раціоналізаторські пропозиції;
• сорти рослин, породи тварин;
• комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення;
• комерційні таємниці.

↔[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2257 ст.421 Цивільного кодексу України]:↓↓
Суб'єктами права інтелектуальної власності є:• творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.

↔ Як вбачається із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2299 ст.431 Цивільного кодексу України] існують наслідки порушення права інтелектуальної власності, а саме:↓
• Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, що тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.

== Захист права інтелектуальної власності ==
Цивільний кодекс України передбачає дві групи норм щодо захисту права інтелектуальної власності — загальні цивільно-правові норми і спеціальні, передбачені законами України про інтелектуальну власність.
Цивільний кодекс України передбачає захист права інтелектуальної власності судом (ст.16, 432 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] ). Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про:

1) застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів;

2) зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності;

3) вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності та знищення таких товарів;

4) вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності або вилучення та знищення таких матеріалів та знарядь;

5) застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення;

6) опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.

Громадянин на свій розсуд може звернутися за захистом свого порушеного права не тільки до суду, а й до відповідного державного органу управління або громадської організації. Він може звернутися до вищої організації відповідача, до творчої спілки, до якої входить відповідач, до антимонопольного органу. Такі спори частіше розв’язуються в адміністративному порядку відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text]

== Експертиза у сфері інтелектуальної власності ==
Експертиза об'єктів інтелектуальної власності - це процедура, що включає ряд досліджень, спрямованих на вивчення промислових зразків, корисних моделей, торговельних марок, яка проводиться з кількома цілями. Як правило, eкспертиза об'єктів інтелектуальної власності виконується:
* для встановлення законного власника інтелектуальної власності;
* для забезпечення правової охорони об'єктів інтелектуальної власності;
* для компенсації збитків, завданих несанкціонованим використанням об'єктів інтелектуальної власності.

'''Судові експертизи та експертні дослідження у сфері інтелектуальної власності проводяться за наступними напрямками (п.1.2.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98#Text] :'''

'''1.''' Дослідження, пов’язані з літературними, художніми творами та інші;

'''2.''' Дослідження, пов’язані з виконаннями, фонограмами, відеограмами, програмами (передачами) організацій мовлення;

'''3.''' Дослідження, пов'язані з винаходами і корисними моделями;

'''4.''' Дослідження, пов'язані з промисловими зразками;

'''5.''' Дослідження, пов'язані з сортами рослин і породами тварин;

'''6.''' Дослідження, пов'язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарів і послуг), географічними зазначеннями;

'''7.''' Дослідження, пов'язані з топографією інтегральних мікросхем;

'''8.''' Дослідження, пов'язані з комкрційною таємницею (ноу-хау) і раціоналізаторськими пропозиціями;

'''8.''' Економічні дослідження у сфері інтелектуальної власності.

'''Предметом судової експертизи у сфері інтелектуальної власності''' є фактичні дані та обставини справи про властивості, ознаки, закономірності створення й використання об’єктів інтелектуальної власності, їх вартість, завдані збитки та економічні операції щодо цих об’єктів, які мають значення для досудового розслідування чи судового провадження й установлюються шляхом застосування спеціальних знань у визначеному законом порядку.

'''Завдання''''','' що ставляться на вирішення судового експерта, формуються виходячи із необхідності встановлення певних об’єктивних фактичних даних, які мають практичне значення для з’ясування істини у справі. Ці завдання визначаються питаннями, поставленими перед судовим експертом або в порядку експертної ініціативи.

'''До кого звертатися для проведення експертизи:'''
Проведення експертиз, експертних досліджень з оцінки майна здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про судову експертизу", з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" щодо методичного регулювання оцінки майна.Експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції.Підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи у випадках, передбачених законом, в якому обов’язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об’єкти, що підлягають дослідженню.

Результати проведення експертизи викладаються у письмовому документі - висновку експерта.

В інших випадках проводиться експертне дослідження, підставою для якого є договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовою заявою (листом) замовника (юридичної або фізичної особи), з обов’язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв’язанню, а також об’єктів, що надаються.

Результати проведення експертних досліджень викладаються у письмовому документі - висновку експертного дослідження.

== Види експертизи інтелектуальної власності ==
• дослідження об'єктів авторського права;
• дослідження об'єктів суміжних прав;
• дослідження, пов'язані з охороною прав на винаходи, корисні моделі, раціоналізаторські пропозиції;
• дослідження,пов'язані з охороною прав на промислові зразки;
• дослідження, пов'язані з охороною прав на сорти рослин і породи тварин;
• дослідження, пов'язані з охороною прав на знаки для товарів і послуг, фірмові найменування, зазначення походження товарів;
• дослідження, пов'язані з охороною прав на топографію інтегральних мікросхем;
• дослідження, з охороною прав на конфіденційну інформацію;
• економічні дослідження, пов'язані з використанням прав на об'єкти інтелектуальної власності.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005600-12#Text Про деякі питання практики призначення судових експертиз у справах зі спорів, пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності]
*
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]

Наслідки заборгованості зі сплати страхових внесків для працівника

2020-06-30T11:14:27Z

Oksana.rybak:

Зміст

* 1. Нормативна база
* 2. Що відноситься до страхових внесків
* 3. Платники єдиного внеску та їх зобов’язання
* 4. Розмір та сплата єдиного внеску
* 5. Права застрахованої особи
* 6. Наслідки заборгованості зі сплати страхових внесків

== Нормативна база ==

# 1. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»*]
# 2. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
# 3. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]

Право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, на соціальне страхування у випадку безробіття, у зв’язку з вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорону життя та здоров’я мають застраховані особи. Однією з умов зарахування періодів роботи до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком та інших соціальних виплат, є сплата страхових внесків.

== Що відноситься до страхових внесків ==

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

== Платники єдиного внеску та їх зобов’язання ==

Платниками єдиного внеску є:

1) роботодавці:
- підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

- фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців);
- фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);

- філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами (повний перелік інших платників Єдиного соціального внеску визначено ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»);

2) фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;

3) особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;

4) члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;

5) особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування;

6) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зовнішніх зносин, уповноважений орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період, - за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника.

''Слід зазначити, що фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

''
'''Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.'''

== Розмір та сплата єдиного внеску ==

Розмір єдиного внеску для кожної категорії платників та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

'''''Єдиний внесок для платників встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної бази нарахування єдиного внеску (в 2020 році мінімальний розмір ЄСВ – 1039,06 грн.).'''''

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (за наявності у платника ЄВ одночасно із зобов'язаннями зі сплати ЄВ зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами – зобов'язання зі сплати ЄВ мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу), і виконуються у першу чергу.

З 1 січня 2017 року всі фізичні особи – підприємці мають сплачувати ЄВ за себе на рівні мінімального страхового внеску щоквартально за виключенням пільгової категорії. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

'''Юридична особа, ФОП або фізична особа не може сплатити грошове зобов’язання по єдиному внеску за інших осіб.'''

'''Розстрочення та відстрочення заборгованості зі сплати ЄСВ не передбачено. Заборгованість не підлягає списанню.'''

'''Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені з єдиного внеску не застосовується.'''

== Права застрахованої особи ==

'''Працівник має право знати свій страховий стаж і сплачений за нього єдиний внесок!'''

На вимогу найманого працівника – застрахованої особи, на користь якої роботодавець сплачує єдиний внесок, такий роботодавець зобов’язаний пред'являти повідомлення про взяття на облік такого працівника як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, в тому числі у письмовій формі.

Фізичні особи – підприємці незалежно від обраної системи оподаткування мають право на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг за умови сплати єдиного внеску, у тому числі, лікарняних та декретних за рахунок коштів Фонду соціального страхування України.

'''Застрахована особа має право дізнатися про наявність/відсутність заборгованості з єдиного внеску.''' Для цього можна особисто звернутися до ДФС з відповідною письмовою заявою.

== Наслідки заборгованості зі сплати страхових внесків ==

'''Роботодавець, який не сплачував єдиний внесок, створив найманому працівникові проблеми з нарахуванням пенсії.'''

Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» громадяни мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи зокрема за наявності необхідного страхового стажу. Стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Періоди, за які в реєстрі відсутні дані про сплату ЄСВ, не враховуються, наймані працівники – застраховані особи втрачають страховий стаж для призначення пенсії і відповідно не враховується заробітна плата за ці періоди.

Аналогічно в соціальному страхуванні – якщо в розрахунковому періоді для страхової допомоги відсутні сплачені за особу внески, вона не отримує належної компенсації втраченого заробітку у зв'язку зі страховим випадком. Крім того, якщо роботодавець має заборгованість по сплаті внеску, сплачені ним поточні суми ЄСВ, зараховуються в рахунок погашення боргу у порядку календарної черговості його виникнення.

Відновлення прав особи на отримання пенсії та виплат у повному обсязі відбудеться після погашення роботодавцем заборгованості з єдиного внеску.

'''Звертаємо увагу на можливість та право найманих працівників контролювати свій страховий стаж і сплачений за них єдиний внесок.'''

Для того, щоб уникнути даної ситуації при оформленні пенсії у майбутньому, щоб Вам було зараховано повний місяць до загального страхового стажу необхідно при працевлаштуванні погоджуватись на заробітну плату не менше мінімальної встановленої законодавством, з якої в обов’язковому порядку повинен бути сплачений єдиний соціальний внесок в розмірі 22 % від мінімальної заробітної плати.

Наслідки заборгованості зі сплати страхових внесків для працівника

2020-06-26T14:17:50Z

Oksana.rybak:

Наслідки заборгованості зі сплати страхових внесків для працівника

2020-06-26T14:15:05Z

Oksana.rybak:

Нормативна база
* 1. Закон України «Про пенсійне забезпечення»
* 2. Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»
* 3. Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
* 4. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»
* 5. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»
*

1.
== Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (за наявності у платника ЄВ одночасно із зобов'язаннями зі сплати ЄВ зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами – зобов'язання зі сплати ЄВ мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу), і виконуються у першу чергу. ==

Наслідки заборгованості зі сплати страхових внесків для працівника

2020-06-26T14:11:55Z

Oksana.rybak: Створена сторінка: Нормативна база * 1. Закон України «Про пенсійне забезпечення» * 2. Закон України «Про...

Експертиза у сфері інтелектуальної власності

2019-03-31T09:01:38Z

Oksana.rybak:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільній кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747- IV]
*

== Поняття та система інтелектуальної власності ==

Право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом (ст. 418 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 [[Цивільного кодексу України<nowiki>]]</nowiki>).]
Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається Цивільним Кодексом України та інщими законами України.
Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
Інтелектуальна власність - збірне поняття, що означає сукупність виняткових прав на результати творчої діяльності і засоби індивідуалізації. Охоплює права, що відносяться до літературних, художніх і наукових творів, виконавської діяльності артистів, звукозапису, радіо - і телепередач, винаходів, промислових зразків, товарних знаків, фірмових найменувань і т.п.

Суб’єкти і об’єкти права інтелектуальної власності
До об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать:

* літературні та художні твори;
* комп'ютерні програми;
* компіляції даних (бази даних);
* виконання;
* фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення;
* наукові відкриття;
* винаходи, корисні моделі, промислові зразки;
* компонування (топографії) інтегральних мікросхем;
* раціоналізаторські пропозиції;
* сорти рослин, породи тварин;
* комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення;
* комерційні таємниці.
Суб'єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.

== Захист права інтелектуальної власності ==
Цивільний кодекс України передбачає дві групи норм щодо захисту права інтелектуальної власності — загальні цивільно-правові норми і спеціальні, передбачені законами України про інтелектуальну власність. Цивільний кодекс України передбачає захист цивільних прав у судовому порядку. (ст.ст. 16, 432 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України)]
Громадянин на свій розсуд може звернутися за захистом свого порушеного права не тільки до суду, а й до відповідного державного органу управління або громадської організації. Він може звернутися до вищої організації відповідача, до творчої спілки, до якої входить відповідач, до антимонопольного органу. Такі спори частіше розв’язуються в адміністративному порядку (Кодекс Адміністративного Судочинства України)

== Експертиза у сфері інтелектуальної власності ==

Експертиза у сфері інтелектуальної власності встановлює фактичні дані про властивості, ознаки, закономірності створення та використання об’єктів, що за своєю природою є нематеріальними об’єктами, але набувають правової охорони при дотриманні всіх установлених законодавством умов і фіксації в певній об’єктивній (матеріальній) формі.
Призначення й проведення експертиз у сфері інтелектуальної власності проводиться за правилами, що передбачені для будь-яких видів експертиз.
Експертиза в сфері інтелектуальної власності як напрямок судової експертизи починає свій розвиток з 2002 року, коли на реалізацію положень Указу Президента України «Про заходи щодо охорони інтелектуальної власності в України» наказом Міністерства юстиції України від 17.01.2002 № 4/5 у доповнення до Переліку основних видів судових експертиз та експертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта фахівцям науково-дослідних установ судових експертиз Мінюсту та фахівцям, що не працюють у державних спеціалізованих установах, унесено новий вид судової експертизи – експертиза у сфері інтелектуальної власності, що включає дев’ять експертних спеціальностей, котрі диференційовані з урахуванням існуючої класифікації об’єктів інтелектуальної власності та галузей знань і видів людської діяльності, знання про які необхідні для повного та об’єктивного вирішення поставлених завдань.
Орієнтовний перелік питань, які можуть бути поставлені на вирішення експерту у сфері інтелектуальної власності, наводиться в Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (із змінами й доповненнями), що затверджені наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5. Зазначений перелік не є вичерпним, до того ж у зв’язку з накопиченням експертної практики та розробленням методичного забезпечення судово-експертної діяльності у сфері інтелектуальної власності до переліку питань цього класу судової експертизи вносяться відповідні зміни й доповнення.

== Види експертизи інтелектуальної власності ==
* дослідження об'єктів авторського права;
* дослідження об'єктів суміжних прав;
* дослідження, пов'язані з охороною прав на винаходи, корисні моделі, раціоналізаторські пропозиції;
* дослідження, пов'язані з охороною прав на промислові зразки;
* дослідження, пов'язані з охороною прав на сорти рослин і породи тварин;
* дослідження, пов'язані з охороною прав на знаки для товарів і послуг, фірмові найменування, зазначення походження товарів;
* дослідження, пов'язані з охороною прав на топографію інтегральних мікросхем;
* дослідження, з охороною прав на конфіденційну інформацію;
* економічні дослідження, пов'язані з використанням прав на об'єкти інтелектуальної власності.
*

Експертиза у сфері інтелектуальної власності

2019-03-31T08:59:20Z

Oksana.rybak: Створена сторінка: == 1. Нормативна база 2. Поняття та система інтелектуальної власності 3. Захист права інте...

== 1. Нормативна база
2. Поняття та система інтелектуальної власності
3. Захист права інтелектуальної власності
4. Експертиза у сфері інтелектуальної власності
5. Види експертизи ==

Нормативна база
• [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР]
• [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільній кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV]
• [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747- IV]

== Поняття та система інтелектуальної власності ==

Право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом (ст. 418 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 [[Цивільного кодексу України<nowiki>]]</nowiki>).]
Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається Цивільним Кодексом України та інщими законами України.
Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
Інтелектуальна власність - збірне поняття, що означає сукупність виняткових прав на результати творчої діяльності і засоби індивідуалізації. Охоплює права, що відносяться до літературних, художніх і наукових творів, виконавської діяльності артистів, звукозапису, радіо - і телепередач, винаходів, промислових зразків, товарних знаків, фірмових найменувань і т.п.

Суб’єкти і об’єкти права інтелектуальної власності
До об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать:

* літературні та художні твори;
* комп'ютерні програми;
* компіляції даних (бази даних);
* виконання;
* фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення;
* наукові відкриття;
* винаходи, корисні моделі, промислові зразки;
* компонування (топографії) інтегральних мікросхем;
* раціоналізаторські пропозиції;
* сорти рослин, породи тварин;
* комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення;
* комерційні таємниці.
Суб'єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.

== Захист права інтелектуальної власності ==
Цивільний кодекс України передбачає дві групи норм щодо захисту права інтелектуальної власності — загальні цивільно-правові норми і спеціальні, передбачені законами України про інтелектуальну власність. Цивільний кодекс України передбачає захист цивільних прав у судовому порядку. (ст.ст. 16, 432 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України)]
Громадянин на свій розсуд може звернутися за захистом свого порушеного права не тільки до суду, а й до відповідного державного органу управління або громадської організації. Він може звернутися до вищої організації відповідача, до творчої спілки, до якої входить відповідач, до антимонопольного органу. Такі спори частіше розв’язуються в адміністративному порядку (Кодекс Адміністративного Судочинства України)

== Експертиза у сфері інтелектуальної власності ==

Експертиза у сфері інтелектуальної власності встановлює фактичні дані про властивості, ознаки, закономірності створення та використання об’єктів, що за своєю природою є нематеріальними об’єктами, але набувають правової охорони при дотриманні всіх установлених законодавством умов і фіксації в певній об’єктивній (матеріальній) формі.
Призначення й проведення експертиз у сфері інтелектуальної власності проводиться за правилами, що передбачені для будь-яких видів експертиз.
Експертиза в сфері інтелектуальної власності як напрямок судової експертизи починає свій розвиток з 2002 року, коли на реалізацію положень Указу Президента України «Про заходи щодо охорони інтелектуальної власності в України» наказом Міністерства юстиції України від 17.01.2002 № 4/5 у доповнення до Переліку основних видів судових експертиз та експертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта фахівцям науково-дослідних установ судових експертиз Мінюсту та фахівцям, що не працюють у державних спеціалізованих установах, унесено новий вид судової експертизи – експертиза у сфері інтелектуальної власності, що включає дев’ять експертних спеціальностей, котрі диференційовані з урахуванням існуючої класифікації об’єктів інтелектуальної власності та галузей знань і видів людської діяльності, знання про які необхідні для повного та об’єктивного вирішення поставлених завдань.
Орієнтовний перелік питань, які можуть бути поставлені на вирішення експерту у сфері інтелектуальної власності, наводиться в Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (із змінами й доповненнями), що затверджені наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5. Зазначений перелік не є вичерпним, до того ж у зв’язку з накопиченням експертної практики та розробленням методичного забезпечення судово-експертної діяльності у сфері інтелектуальної власності до переліку питань цього класу судової експертизи вносяться відповідні зміни й доповнення.

== Види експертизи інтелектуальної власності ==
* дослідження об'єктів авторського права;
* дослідження об'єктів суміжних прав;
* дослідження, пов'язані з охороною прав на винаходи, корисні моделі, раціоналізаторські пропозиції;
* дослідження, пов'язані з охороною прав на промислові зразки;
* дослідження, пов'язані з охороною прав на сорти рослин і породи тварин;
* дослідження, пов'язані з охороною прав на знаки для товарів і послуг, фірмові найменування, зазначення походження товарів;
* дослідження, пов'язані з охороною прав на топографію інтегральних мікросхем;
* дослідження, з охороною прав на конфіденційну інформацію;
* економічні дослідження, пов'язані з використанням прав на об'єкти інтелектуальної власності.
*