WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Порядок реєстрації релігійної організації

2019-12-31T11:50:58Z

Oksana.onyshchuk: /* До статуту (положення) релігійної організації на підтвердження відомостей, викладених у ньому згідно з вимогами статті 12 Закону України

== Нормативно-правова база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України // Верховна Рада України; Конституція, Закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВР;]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України // Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 16.01.2003 № 435-IV]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України // Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 02.12.2010 № 2755-VI]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/987-12 Про свободу совісті та релігійні організації // Верховна Рада УРСР; Закон від 23.04.1991 № 987-XII]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1415-12 Стандарт надання адміністративної послуги з реєстрації статуту (положення) релігійної організації та змін до нього// Наказ Міністерства культури України "Про затведження Стандарту надання адміністративної послуги з реєстрації статуту (положення) релігійної організації та змін до нього" від 18.04.2012 №366]

== Поняття релігійної організації ==
Відповідно до ст. 7 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12 Про свободу совісті та релігійні організації] релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об'єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).

Статтею 13 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12 Про свободу совісті та релігійні організації] релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації. Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов'язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення).

Згідно з підпунктом 133.4.6 пункту 133.4 статті 133 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] релігійні організації відносяться до неприбуткових організацій та повинні відповідати вимогам підпункту 133.4.1. Доходи (прибутки) релігійної організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами. Також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.

== Державна реєстрація релігійної організації ==
Правоздатність релігійної організації відповідно до цивільного законодавства визначає її статут, який приймається на загальних зборах віруючих громадян або на релігійних з'їздах, конференціях та містить відомості про:
* вид релігійної організації, її віросповідну приналежність і місцезнаходження;
* місце релігійної організації в організаційній структурі релігійного об'єднання;
* майновий стан релігійної організації;
* права релігійної організації на заснування підприємств, засобів масової інформації, інших релігійних організацій, створення навчальних закладів;
* порядок внесення змін і доповнень до статуту (положення) релігійної організації;
* порядок вирішення майнових та інших питань у разі припинення діяльності релігійної організації та інше.
Для одержання релігійною громадою правоздатності юридичної особи громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію.

Статут релігійної організації підлягає реєстрації у порядку, що визначений статтею 14 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12 Про свободу совісті та релігійні організації].

Реєстрації релігійної організації проводиться в один етап у суб’єкта державної реєстрації релігійних організацій. Суб’єктами державної реєстрації релігійних організацій визначено:
# Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії;
# Обласні державні адміністрації.
Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії є Департамент у справах релігій та національностей Міністерства культури України. Департамент у справах релігій та національностей Міністерства культури України здійснює реєстрацію: релігійних центрів, управлінь, монастирів, релігійних братств, місій та духовних навчальних закладів. Натомість Обласні державні адміністрації здійснюють державну реєстрацію релігійних громад.

'''До статуту (положення) релігійної організації на підтвердження відомостей, викладених у ньому згідно з вимогами статті 12 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12 Про свободу совісті та релігійні організації], додатково подаються:'''
# належним чином засвідчена копія рішення (витягу) про утворення релігійного об’єднання та затвердження (прийняття) статуту (положення) релігійного центру чи управління (протокол загальних зборів засновників, установчого з’їзду (конференції) засновників тощо);
# перелік релігійних організацій, що входять до складу релігійного об’єднання на дату подання документів, засвідчений підписом уповноважених представників (уповноваженого представника) загальних зборів засновників (установчого з’їзду (конференції) засновників тощо);
# належним чином засвідчена копія документа про право власності або користування приміщенням за місцезнаходженням релігійної організації, зазначеним у статуті (положенні).
'''До статуту (положення) релігійної громади на підтвердження відомостей, викладених у ньому, додатково подаються належним чином засвідчені копії:'''
# рішення (витягу) про утворення релігійної громади, її найменування, затвердження статуту, обрання керівних (виконавчих) органів - протокол загальних зборів віруючих громадян або установчого релігійного з’їзду, конференції тощо (далі - протокол загальних зборів). Зазначене рішення приймається у порядку, передбаченому статутом (положенням) релігійної громади, та оформлюється згідно з внутрішніми настановами цієї релігійної громади;
# документа про право власності чи користування приміщенням або письмової згоди власника приміщення на надання адреси за місцезнаходженням релігійної організації, зазначеним у статуті (положенні) релігійної громади.
'''До статуту (положення) монастиря, релігійного братства, місіонерського товариства (місії) або духовного навчального закладу на підтвердження відомостей, викладених у ньому згідно з вимогами статті 12 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12 Про свободу совісті та релігійні організації], додатково подаються належним чином засвідчені копії:'''
# рішення (витягу) про утворення (заснування) монастиря, релігійного братства, місіонерського товариства (місії), духовного навчального закладу та затвердження статуту (положення) такої релігійної організації. Зазначене рішення приймається у порядку, передбаченому статутом (положенням) релігійного центру (управління), та оформлюється згідно з внутрішніми настановами цієї релігійної організації;
# статуту релігійного центру (управління), що засновує монастир, релігійне братство, місіонерське товариство (місію), духовний навчальний заклад;
# документа про право власності або користування приміщенням за місцезнаходженням релігійної організації, зазначеним у статуті (положенні).
Орган, який здійснює реєстрацію, в місячний термін розглядає заяву, статут (положення) релігійної організації, приймає відповідне рішення і не пізніш як у десятиденний термін письмово повідомляє про нього заявникам. У необхідних випадках орган, який здійснює реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій, може зажадати висновок місцевої державної адміністрації, виконавчого комітету сільської, селищної, міської Рад народних депутатів, а також спеціалістів. У цьому разі рішення про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій приймається у тримісячний термін. Зміни і доповнення статутів (положень) релігійних організацій підлягають реєстрації в тому ж порядку і в ті ж терміни, що і реєстрація статутів (положень). У разі необхідності в розгляді питання про реєстрацію статуту (положення) можуть брати участь з дорадчим голосом представники релігійної організації.

== Підстави повернення або відмови в реєстрації статуту релігійної організації ==

==== Повернення статуту релігійної організації. ====
У разі подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, а також обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим неповного переліку документів, визначеного у цій статті, та/або оформлення їх без дотримання встановлених вимог, відсутності у статуті (положенні) релігійної організації відомостей, встановлених частиною третьою статті 12 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12 Про свободу совісті та релігійні організації], релігійній організації пропонується у межах строків, встановлених цим Законом, усунути виявлені недоліки.

У разі якщо релігійна організація не усунула виявлені недоліки протягом встановлених строків, всі документи, які надійшли до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, крім заяви про реєстрацію статуту (положення) релігійної організації (змін до них), повертаються їй супровідним листом із роз’ясненням причин такого повернення.

==== Відмова в реєстрації релігійної організації. ====
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12 Про свободу совісті та релігійні організації] у реєстрації статуту (положення) релігійної організації (змін до них) може бути відмовлено, якщо її статут (положення) (зміни до них) або діяльність суперечать чинному законодавству.

Рішення про відмову в реєстрації статуту (положення) релігійної організації із зазначенням підстав відмови повідомляється заявникам письмово в десятиденний термін. Це рішення може бути оскаржено в суд у порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством України.

[[Категорія: Цивільне право]]

Порядок реєстрації релігійної організації

2019-12-31T11:49:36Z

Oksana.onyshchuk: /* Державна реєстрація релігійної організації */

== Нормативно-правова база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України // Верховна Рада України; Конституція, Закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВР;]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України // Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 16.01.2003 № 435-IV]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України // Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 02.12.2010 № 2755-VI]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/987-12 Про свободу совісті та релігійні організації // Верховна Рада УРСР; Закон від 23.04.1991 № 987-XII]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1415-12 Стандарт надання адміністративної послуги з реєстрації статуту (положення) релігійної організації та змін до нього// Наказ Міністерства культури України "Про затведження Стандарту надання адміністративної послуги з реєстрації статуту (положення) релігійної організації та змін до нього" від 18.04.2012 №366]

== Поняття релігійної організації ==
Відповідно до ст. 7 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12 Про свободу совісті та релігійні організації] релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об'єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).

Статтею 13 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12 Про свободу совісті та релігійні організації] релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації. Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов'язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення).

Згідно з підпунктом 133.4.6 пункту 133.4 статті 133 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] релігійні організації відносяться до неприбуткових організацій та повинні відповідати вимогам підпункту 133.4.1. Доходи (прибутки) релігійної організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами. Також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.

== Державна реєстрація релігійної організації ==
Правоздатність релігійної організації відповідно до цивільного законодавства визначає її статут, який приймається на загальних зборах віруючих громадян або на релігійних з'їздах, конференціях та містить відомості про:
* вид релігійної організації, її віросповідну приналежність і місцезнаходження;
* місце релігійної організації в організаційній структурі релігійного об'єднання;
* майновий стан релігійної організації;
* права релігійної організації на заснування підприємств, засобів масової інформації, інших релігійних організацій, створення навчальних закладів;
* порядок внесення змін і доповнень до статуту (положення) релігійної організації;
* порядок вирішення майнових та інших питань у разі припинення діяльності релігійної організації та інше.
Для одержання релігійною громадою правоздатності юридичної особи громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію.

Статут релігійної організації підлягає реєстрації у порядку, що визначений статтею 14 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12 Про свободу совісті та релігійні організації].

Реєстрації релігійної організації проводиться в один етап у суб’єкта державної реєстрації релігійних організацій. Суб’єктами державної реєстрації релігійних організацій визначено:
# Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії;
# Обласні державні адміністрації.
Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії є Департамент у справах релігій та національностей Міністерства культури України. Департамент у справах релігій та національностей Міністерства культури України здійснює реєстрацію: релігійних центрів, управлінь, монастирів, релігійних братств, місій та духовних навчальних закладів. Натомість Обласні державні адміністрації здійснюють державну реєстрацію релігійних громад.

====== До статуту (положення) релігійної організації на підтвердження відомостей, викладених у ньому згідно з вимогами статті 12 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12 Про свободу совісті та релігійні організації], додатково подаються: ======
# належним чином засвідчена копія рішення (витягу) про утворення релігійного об’єднання та затвердження (прийняття) статуту (положення) релігійного центру чи управління (протокол загальних зборів засновників, установчого з’їзду (конференції) засновників тощо);
# перелік релігійних організацій, що входять до складу релігійного об’єднання на дату подання документів, засвідчений підписом уповноважених представників (уповноваженого представника) загальних зборів засновників (установчого з’їзду (конференції) засновників тощо);
# належним чином засвідчена копія документа про право власності або користування приміщенням за місцезнаходженням релігійної організації, зазначеним у статуті (положенні).

====== До статуту (положення) релігійної громади на підтвердження відомостей, викладених у ньому, додатково подаються належним чином засвідчені копії: ======
# рішення (витягу) про утворення релігійної громади, її найменування, затвердження статуту, обрання керівних (виконавчих) органів - протокол загальних зборів віруючих громадян або установчого релігійного з’їзду, конференції тощо (далі - протокол загальних зборів). Зазначене рішення приймається у порядку, передбаченому статутом (положенням) релігійної громади, та оформлюється згідно з внутрішніми настановами цієї релігійної громади;
# документа про право власності чи користування приміщенням або письмової згоди власника приміщення на надання адреси за місцезнаходженням релігійної організації, зазначеним у статуті (положенні) релігійної громади.

====== До статуту (положення) монастиря, релігійного братства, місіонерського товариства (місії) або духовного навчального закладу на підтвердження відомостей, викладених у ньому згідно з вимогами статті 12 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12 Про свободу совісті та релігійні організації], додатково подаються належним чином засвідчені копії: ======
# рішення (витягу) про утворення (заснування) монастиря, релігійного братства, місіонерського товариства (місії), духовного навчального закладу та затвердження статуту (положення) такої релігійної організації. Зазначене рішення приймається у порядку, передбаченому статутом (положенням) релігійного центру (управління), та оформлюється згідно з внутрішніми настановами цієї релігійної організації;
# статуту релігійного центру (управління), що засновує монастир, релігійне братство, місіонерське товариство (місію), духовний навчальний заклад;
# документа про право власності або користування приміщенням за місцезнаходженням релігійної організації, зазначеним у статуті (положенні).
Орган, який здійснює реєстрацію, в місячний термін розглядає заяву, статут (положення) релігійної організації, приймає відповідне рішення і не пізніш як у десятиденний термін письмово повідомляє про нього заявникам. У необхідних випадках орган, який здійснює реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій, може зажадати висновок місцевої державної адміністрації, виконавчого комітету сільської, селищної, міської Рад народних депутатів, а також спеціалістів. У цьому разі рішення про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій приймається у тримісячний термін. Зміни і доповнення статутів (положень) релігійних організацій підлягають реєстрації в тому ж порядку і в ті ж терміни, що і реєстрація статутів (положень). У разі необхідності в розгляді питання про реєстрацію статуту (положення) можуть брати участь з дорадчим голосом представники релігійної організації.

== Підстави повернення або відмови в реєстрації статуту релігійної організації ==

==== Повернення статуту релігійної організації. ====
У разі подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, а також обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим неповного переліку документів, визначеного у цій статті, та/або оформлення їх без дотримання встановлених вимог, відсутності у статуті (положенні) релігійної організації відомостей, встановлених частиною третьою статті 12 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12 Про свободу совісті та релігійні організації], релігійній організації пропонується у межах строків, встановлених цим Законом, усунути виявлені недоліки.

У разі якщо релігійна організація не усунула виявлені недоліки протягом встановлених строків, всі документи, які надійшли до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, крім заяви про реєстрацію статуту (положення) релігійної організації (змін до них), повертаються їй супровідним листом із роз’ясненням причин такого повернення.

==== Відмова в реєстрації релігійної організації. ====
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12 Про свободу совісті та релігійні організації] у реєстрації статуту (положення) релігійної організації (змін до них) може бути відмовлено, якщо її статут (положення) (зміни до них) або діяльність суперечать чинному законодавству.

Рішення про відмову в реєстрації статуту (положення) релігійної організації із зазначенням підстав відмови повідомляється заявникам письмово в десятиденний термін. Це рішення може бути оскаржено в суд у порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством України.

[[Категорія: Цивільне право]]

Порядок реєстрації релігійної організації

2019-12-31T10:27:08Z

Oksana.onyshchuk: /* Поняття релігійної організації */

Порядок реєстрації релігійної організації

2019-12-28T13:37:38Z

Oksana.onyshchuk: /* Що таке релігійна організація */

Порядок реєстрації релігійної організації

2019-12-28T10:55:07Z

Oksana.onyshchuk:

=== Нормативно-правова база ===
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України // Верховна Рада України; Конституція, Закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВР;]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України // Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 16.01.2003 № 435-IV]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України // Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 02.12.2010 № 2755-VI]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/987-12 Про свободу совісті та релігійні організації // Верховна Рада УРСР; Закон від 23.04.1991 № 987-XII]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань // Верховна Рада України; Закон від 15.05.2003 № 755-IV]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Про звернення громадян // Верховна Рада України; Закон від 02.10.1996 № 393/96-ВР]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1415-12 Про затвердження Стандарту надання адміністративної послуги з реєстрації статуту (положення) релігійної організації та змін до нього // Мінкультури України; Наказ, Стандарт від 18.04.2012 № 366*]

== Що таке релігійна організація ==
Відповідно до Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12 Про свободу совісті та релігійні організації] релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об'єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).

'''Державна реєстрація релігійної організації відбувається у 2 етапи:'''
# реєстрація статутних документів;
# державна реєстрація юридичної особи.

== Реєстрація статуту релігійної організації ==
'''Послідовність дій одержувача послуги:'''
* Подання до Мінкультури повного пакета документів, визначених розділом ІІІ Стандарту надання адміністративної послуги з реєстрації статуту (положення) релігійної організації та змін до нього;
* Отримання письмового повідомлення про прийняте рішення;
* Отримання однієї копії наказу Мінкультури про реєстрацію статуту (положення) релігійної організації (змін до нього) та двох екземплярів статуту (положення) з відміткою про їх реєстрацію (змін, що оформлені у вигляді додатка до статуту (положення) релігійної організації).
 

Для реєстрації статуту (положення) релігійного центру (управління), що згідно з частиною другою статті 7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/987-12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації"»] представляє релігійне об’єднання, до Мінкультури подається:
# заява, засвідчена підписом уповноважених представників (уповноваженого представника) загальних зборів засновників (установчого з'їзду (конференції) засновників тощо), що утворюють таке релігійне об’єднання;
# статут (положення) релігійного центру (управління) у трьох примірниках;
 
До статуту (положення) релігійної організації на підтвердження відомостей, викладених у ньому згідно з вимогами статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", додатково подаються:
* належним чином засвідчена копія рішення (витяг) про утворення релігійного об’єднання та затвердження (прийняття) статуту (положення) релігійного центру чи управління (протокол загальних зборів засновників, установчого з'їзду (конференції) засновників тощо);
* перелік релігійних організацій, що входять до складу релігійного об’єднання на дату подання документів, засвідчений підписом уповноважених представників (уповноваженого представника) загальних зборів засновників (установчого з'їзду (конференції) засновників тощо);
* належним чином засвідчена копія документа про право власності або користування приміщенням за місцезнаходженням релігійної організації, зазначеним у статуті (положенні).
 

Для реєстрації статуту (положення) монастиря, релігійного братства, місіонерського товариства (місії), духовного навчального закладу до Мінкультури подається:
# заява за підписом керівника (іншої уповноваженої особи) релігійного центру (управління), що засновує відповідну релігійну організацію;
# статут (положення) монастиря, релігійного братства, місіонерського товариства (місії) або духовного навчального закладу у трьох примірниках.
 

До статуту (положення) монастиря, релігійного братства, місіонерського товариства (місії) або духовного навчального закладу на підтвердження відомостей, викладених у ньому згідно з вимогами статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", додатково подаються:
* належним чином засвідчена копія рішення (витяг) про утворення (заснування) монастиря, релігійного братства, місіонерського товариства (місії), духовного навчального закладу та затвердження статуту (положення) такої релігійної організації;
* належним чином засвідчена копія статуту релігійного центру (управління), що засновує монастир, релігійне братство, місіонерське товариство (місію), духовний навчальний заклад;
* належним чином засвідчена копія документа про право власності або користування приміщенням за місцезнаходженням релігійної організації, зазначеним у статуті (положенні).

 

'''Відмова в реєстрації статуту релігійної організації'''
 
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» у реєстрації статуту (положення) релігійної організації (змін до них) може бути відмовлено, якщо її статут (положення) (зміни до них) або діяльність суперечать чинному законодавству.
Діяльністю релігійної організації, що суперечить чинному законодавству та може бути припинена у судовому порядку, згідно з положеннями частини четвертої статті 16 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», вважаються:
* вчинення релігійною організацією дій, недопустимість яких передбачена статтями 3, 5 і 17 цього Закону;
* поєднання обрядової чи проповідницької діяльності релігійної організації з посяганнями на життя, здоров'я, свободу і гідність особи;
* систематичне порушення релігійною організацією встановленого законодавством порядку проведення публічних релігійних заходів (богослужінь, обрядів, церемоній, походів тощо);
* спонукання громадян до невиконання своїх конституційних обов'язків або дій, які супроводжуються грубими порушеннями громадського порядку чи посяганням на права і майно державних, громадських або релігійних організацій.
 
У наказі про відмову в реєстрації статуту (положення) релігійної організації (змін до них) зазначаються підстави для відмови. У разі відмови у наданні адміністративної послуги заявнику протягом десяти днів з дати прийняття відповідного рішення направляються письмове повідомлення та копія наказу Мінкультури про відмову в реєстрації статуту (положення) релігійної організації (змін до них).
Кінцевим етапом надання адміністративної послуги є отримання одержувачем однієї копії наказу Мінкультури про реєстрацію статуту (положення) релігійної організації (змін до них), що засвідчена у встановленому порядку, та двох екземплярів статуту (положення) з відміткою про їх реєстрацію (змін, що оформлені у вигляді додатка до статуту (положення) релігійної організації).

== Державна реєстрація юридичної особи ==
Після реєстрації статуту релігійна організація звертається до державного реєстратора для включення її до ЄДР та отримання свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи. 

'''Перелік документів''', що подаються заявником для державної реєстрації юридичної особи, визначений ст.17 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
Порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає:
# заповнення форми заяви про державну реєстрацію - у разі подання документів особисто заявником (за бажанням заявника);
# прийом документів за описом - у разі подання документів у паперовій формі;
# виготовлення копій документів в електронній формі - у разі подання документів у паперовій формі;
# внесення копій документів в електронній формі до Єдиного державного реєстру;
# перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду документів;
# перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації;
# прийняття рішення про проведення реєстраційної дії - для громадських формувань, символіки та засвідчення факту наявності всеукраїнського статусу громадського об’єднання;
# проведення реєстраційної дії (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови в державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру;
# формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів виписки, результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації та установчих документів;
# видача за бажанням заявника виписки з Єдиного державного реєстру у паперовій формі за результатами проведеної реєстраційної дії (у разі подання заяви про державну реєстрацію у паперовій формі).
Виписка з Єдиного державного реєстру у паперовій формі надається з проставленням підпису та печатки державного реєстратора.

Строк розгляду документів, поданих для державної реєстрації (ст. 26 ЗУ)
Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, здійснюється у такі строки:
 
* щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, крім вихідних та святкових днів;
* щодо громадського об’єднання, місцевого осередку громадського об’єднання із статусом юридичної особи - не пізніше трьох робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації;
Державна реєстрація може проводитися у скорочені строки. Підстави, порядок та розмір плати за проведення державної реєстрації у скорочені строки встановлюються Кабінетом Міністрів України.

''Підстави для відмови у державній реєстрації:''
* документи подано особою, яка не має на це повноважень;
* у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії;
* у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення про арешт корпоративних прав - у разі державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв’язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи;
* не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;
* документи суперечать вимогам Конституції та законів України;
* документи суперечать статуту громадського формування;
* порушено встановлений законом порядок створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи;
* невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону;
* щодо засновника (учасника) юридичної особи, що створюється, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;
* щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;
* документи для державної реєстрації припинення юридичної особи подані раніше строку, встановленого Законом;
* щодо юридичної особи, що припиняється в результаті її ліквідації та є засновником (учасником) інших юридичних осіб та/або має не закриті відокремлені підрозділи, та/або є засновником третейського суду;
* в Єдиному державному реєстрі відсутній запис про державну реєстрацію юридичної особи, утвореної шляхом реорганізації в результаті злиття, приєднання або поділу;
* щодо акціонерного товариства, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованої реєстрації випуску акцій;
* щодо юридичної особи - емітента цінних паперів, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованих випусків цінних паперів;
* щодо юридичної особи, що ліквідується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
* щодо юридичної особи, що реорганізується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та відсутній узгоджений план реорганізації юридичної особи;
* щодо юридичної особи, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування;
* щодо юридичної особи, що припиняється в результаті ліквідації, стосовно якої надійшли відомості про відкрите виконавче провадження;
* щодо юридичної особи, стосовно якої відкрито провадження у справі про банкрутство.
 

Повідомлення про відмову у державній реєстрації із зазначенням виключного переліку підстав для відмови та рішення суб’єкта державної реєстрації про відмову у державній реєстрації розміщуються на порталі електронних сервісів у день відмови у державній реєстрації.
 

У разі відмови у державній реєстрації документи, подані для державної реєстрації (крім документа про сплату адміністративного збору), повертаються (видаються, надсилаються поштовим відправленням) заявнику не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від заявника заяви про їх повернення.
Після усунення причин, що були підставою для відмови у державній реєстрації, заявник може повторно подати документи для державної реєстрації.

[[Категорія: Цивільне право]]

Порядок реєстрації релігійної організації

2019-12-28T10:51:48Z

Oksana.onyshchuk: /* Нормативно-правова база */

=== Нормативно-правова база ===
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України // Верховна Рада України; Конституція, Закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВР;]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України // Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 16.01.2003 № 435-IV]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України // Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 02.12.2010 № 2755-VI]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/987-12 Про свободу совісті та релігійні організації // Верховна Рада УРСР; Закон від 23.04.1991 № 987-XII]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань // Верховна Рада України; Закон від 15.05.2003 № 755-IV]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Про звернення громадян // Верховна Рада України; Закон від 02.10.1996 № 393/96-ВР]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1415-12 Про затвердження Стандарту надання адміністративної послуги з реєстрації статуту (положення) релігійної організації та змін до нього // Мінкультури України; Наказ, Стандарт від 18.04.2012 № 366*]

== Що таке релігійна організація ==
Відповідно до Закону України <nowiki>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12 Про свободу совісті та релігійні організації]</nowiki> релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об'єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).

'''Державна реєстрація релігійної організації відбувається у 2 етапи:'''
# реєстрація статутних документів;
# державна реєстрація юридичної особи.

== Реєстрація статуту релігійної організації ==
'''Послідовність дій одержувача послуги:'''
* Подання до Мінкультури повного пакета документів, визначених розділом ІІІ Стандарту надання адміністративної послуги з реєстрації статуту (положення) релігійної організації та змін до нього;
* Отримання письмового повідомлення про прийняте рішення;
* Отримання однієї копії наказу Мінкультури про реєстрацію статуту (положення) релігійної організації (змін до нього) та двох екземплярів статуту (положення) з відміткою про їх реєстрацію (змін, що оформлені у вигляді додатка до статуту (положення) релігійної організації).
 

Для реєстрації статуту (положення) релігійного центру (управління), що згідно з частиною другою статті 7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/987-12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації"»] представляє релігійне об’єднання, до Мінкультури подається:
# заява, засвідчена підписом уповноважених представників (уповноваженого представника) загальних зборів засновників (установчого з'їзду (конференції) засновників тощо), що утворюють таке релігійне об’єднання;
# статут (положення) релігійного центру (управління) у трьох примірниках;
 
До статуту (положення) релігійної організації на підтвердження відомостей, викладених у ньому згідно з вимогами статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", додатково подаються:
* належним чином засвідчена копія рішення (витяг) про утворення релігійного об’єднання та затвердження (прийняття) статуту (положення) релігійного центру чи управління (протокол загальних зборів засновників, установчого з'їзду (конференції) засновників тощо);
* перелік релігійних організацій, що входять до складу релігійного об’єднання на дату подання документів, засвідчений підписом уповноважених представників (уповноваженого представника) загальних зборів засновників (установчого з'їзду (конференції) засновників тощо);
* належним чином засвідчена копія документа про право власності або користування приміщенням за місцезнаходженням релігійної організації, зазначеним у статуті (положенні).
 

Для реєстрації статуту (положення) монастиря, релігійного братства, місіонерського товариства (місії), духовного навчального закладу до Мінкультури подається:
# заява за підписом керівника (іншої уповноваженої особи) релігійного центру (управління), що засновує відповідну релігійну організацію;
# статут (положення) монастиря, релігійного братства, місіонерського товариства (місії) або духовного навчального закладу у трьох примірниках.
 

До статуту (положення) монастиря, релігійного братства, місіонерського товариства (місії) або духовного навчального закладу на підтвердження відомостей, викладених у ньому згідно з вимогами статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", додатково подаються:
* належним чином засвідчена копія рішення (витяг) про утворення (заснування) монастиря, релігійного братства, місіонерського товариства (місії), духовного навчального закладу та затвердження статуту (положення) такої релігійної організації;
* належним чином засвідчена копія статуту релігійного центру (управління), що засновує монастир, релігійне братство, місіонерське товариство (місію), духовний навчальний заклад;
* належним чином засвідчена копія документа про право власності або користування приміщенням за місцезнаходженням релігійної організації, зазначеним у статуті (положенні).

 

'''Відмова в реєстрації статуту релігійної організації'''
 
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» у реєстрації статуту (положення) релігійної організації (змін до них) може бути відмовлено, якщо її статут (положення) (зміни до них) або діяльність суперечать чинному законодавству.
Діяльністю релігійної організації, що суперечить чинному законодавству та може бути припинена у судовому порядку, згідно з положеннями частини четвертої статті 16 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», вважаються:
* вчинення релігійною організацією дій, недопустимість яких передбачена статтями 3, 5 і 17 цього Закону;
* поєднання обрядової чи проповідницької діяльності релігійної організації з посяганнями на життя, здоров'я, свободу і гідність особи;
* систематичне порушення релігійною організацією встановленого законодавством порядку проведення публічних релігійних заходів (богослужінь, обрядів, церемоній, походів тощо);
* спонукання громадян до невиконання своїх конституційних обов'язків або дій, які супроводжуються грубими порушеннями громадського порядку чи посяганням на права і майно державних, громадських або релігійних організацій.
 
У наказі про відмову в реєстрації статуту (положення) релігійної організації (змін до них) зазначаються підстави для відмови. У разі відмови у наданні адміністративної послуги заявнику протягом десяти днів з дати прийняття відповідного рішення направляються письмове повідомлення та копія наказу Мінкультури про відмову в реєстрації статуту (положення) релігійної організації (змін до них).
Кінцевим етапом надання адміністративної послуги є отримання одержувачем однієї копії наказу Мінкультури про реєстрацію статуту (положення) релігійної організації (змін до них), що засвідчена у встановленому порядку, та двох екземплярів статуту (положення) з відміткою про їх реєстрацію (змін, що оформлені у вигляді додатка до статуту (положення) релігійної організації).

== Державна реєстрація юридичної особи ==
Після реєстрації статуту релігійна організація звертається до державного реєстратора для включення її до ЄДР та отримання свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи. 

'''Перелік документів''', що подаються заявником для державної реєстрації юридичної особи, визначений ст.17 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
Порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає:
# заповнення форми заяви про державну реєстрацію - у разі подання документів особисто заявником (за бажанням заявника);
# прийом документів за описом - у разі подання документів у паперовій формі;
# виготовлення копій документів в електронній формі - у разі подання документів у паперовій формі;
# внесення копій документів в електронній формі до Єдиного державного реєстру;
# перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду документів;
# перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації;
# прийняття рішення про проведення реєстраційної дії - для громадських формувань, символіки та засвідчення факту наявності всеукраїнського статусу громадського об’єднання;
# проведення реєстраційної дії (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови в державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру;
# формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів виписки, результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації та установчих документів;
# видача за бажанням заявника виписки з Єдиного державного реєстру у паперовій формі за результатами проведеної реєстраційної дії (у разі подання заяви про державну реєстрацію у паперовій формі).
Виписка з Єдиного державного реєстру у паперовій формі надається з проставленням підпису та печатки державного реєстратора.

Строк розгляду документів, поданих для державної реєстрації (ст. 26 ЗУ)
Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, здійснюється у такі строки:
 
* щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, крім вихідних та святкових днів;
* щодо громадського об’єднання, місцевого осередку громадського об’єднання із статусом юридичної особи - не пізніше трьох робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації;
Державна реєстрація може проводитися у скорочені строки. Підстави, порядок та розмір плати за проведення державної реєстрації у скорочені строки встановлюються Кабінетом Міністрів України.

''Підстави для відмови у державній реєстрації:''
* документи подано особою, яка не має на це повноважень;
* у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії;
* у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення про арешт корпоративних прав - у разі державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв’язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи;
* не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;
* документи суперечать вимогам Конституції та законів України;
* документи суперечать статуту громадського формування;
* порушено встановлений законом порядок створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи;
* невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону;
* щодо засновника (учасника) юридичної особи, що створюється, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;
* щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;
* документи для державної реєстрації припинення юридичної особи подані раніше строку, встановленого Законом;
* щодо юридичної особи, що припиняється в результаті її ліквідації та є засновником (учасником) інших юридичних осіб та/або має не закриті відокремлені підрозділи, та/або є засновником третейського суду;
* в Єдиному державному реєстрі відсутній запис про державну реєстрацію юридичної особи, утвореної шляхом реорганізації в результаті злиття, приєднання або поділу;
* щодо акціонерного товариства, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованої реєстрації випуску акцій;
* щодо юридичної особи - емітента цінних паперів, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованих випусків цінних паперів;
* щодо юридичної особи, що ліквідується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
* щодо юридичної особи, що реорганізується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та відсутній узгоджений план реорганізації юридичної особи;
* щодо юридичної особи, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування;
* щодо юридичної особи, що припиняється в результаті ліквідації, стосовно якої надійшли відомості про відкрите виконавче провадження;
* щодо юридичної особи, стосовно якої відкрито провадження у справі про банкрутство.
 

Повідомлення про відмову у державній реєстрації із зазначенням виключного переліку підстав для відмови та рішення суб’єкта державної реєстрації про відмову у державній реєстрації розміщуються на порталі електронних сервісів у день відмови у державній реєстрації.
 

У разі відмови у державній реєстрації документи, подані для державної реєстрації (крім документа про сплату адміністративного збору), повертаються (видаються, надсилаються поштовим відправленням) заявнику не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від заявника заяви про їх повернення.
Після усунення причин, що були підставою для відмови у державній реєстрації, заявник може повторно подати документи для державної реєстрації.

[[Категорія: Цивільне право]]

Правове регулювання роботи сезонних працівників

2018-12-29T10:44:26Z

Oksana.onyshchuk: /* Оплата праці */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28.03.1997 № 278 «Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей» із змінами, внесеними постановами КМУ № 2167 від 29.11.99, № 35 від 25.01.2012.]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.1974 року № 310-ІХ]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відпустки»]
* [http://document.ua/pro-viznachennja-rozrahunkovogo-periodu-dlja-obchislennja-ro-doc37520.html Лист Міністерства праці та соціальної політики України «Про визначення розрахункового періоду для обчислення розміру лікарняних сезонним робітникам»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного суду України N 9 від 06.11.92 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]

== Cезонні працівники: визначення ==
Сезонними слід вважати працівників, які приймаються на сезонні роботи, тобто на роботи, які в силу природних і кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців, та які включені в перелік сезонних робіт, наведених в Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженому Постановою[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF КМУ "Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей»]
До Списку сезонних робіт та галузей належать:
# Лісова промисловість і лісове господарство: добування живиці, барасу і ялинкової сірки; заготівля пньового осмолу; заготівля лика; лісокультурні роботи — підготовка ґрунту, посів і садіння лісу, догляд за лісовими культурами, робота в лісорозсадниках; лісозахисні та протипожежні роботи — боротьба зі шкідниками і хворобами лісу, прокладання мінералізованих смуг, чергування на пожежних вишках, наземне пожежне патрулювання лісів; заготівля насіння; збирання і переробка харчових продуктів лісу; польові лісовпорядні роботи.
# Торфяна промисловість: болотяно-підготовчі роботи; добування, сушіння та збирання торфу; ремонт і обслуговування технологічного обладнання в польових умовах.
# Сільське господарство: робота в овочівництві, садівництві, виноградарстві, буряківництві, хмелярстві, на вирощуванні і збиранні картоплі, тютюну, кормів, баштанних культур, лікарських рослин; робота на інкубаторно-птахівничих та міжгосподарських інкубаторних станціях.
# Переробні галузі промисловості: робота на підприємствах переробки плодоовочевої продукції; робота на підприємствах цукрової галузі промисловості; первинне виноробство.
# Санаторно-курортні заклади і заклади відпочинку: роботи, пов’язані з санаторно-курортним обслуговуванням хворих і відпочиваючих у санаторно-курортних закладах і закладах відпочинку.
# Транспортно-дорожній комплекс: авіаційні роботи в сільському та лісовому господарствах.
Список сезонних робіт та галузей є вичерпним, тому з працівником може бути укладений трудовий договір на виконання сезонної роботи, якщо така робота відповідає наступним вимогам:
* не може виконуватися протягом усього року в результаті природних та кліматичних умов і тому виконується лише протягом певного періоду, що не перевищує 6 місяців;
* є у Списку сезонних робіт та галузей.
Якщо не виконується хоча б одна з вищезазначених умов, то така робота не вважається сезонною, і працівник не є сезонним. Наприклад, на підприємстві з переробки плодоовочевої продукції (воно є в[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF Списку]) сезонними вважаються лише ті працівники, робота яких безпосередньо пов’язана з переробкою продукції. У той же час охоронники та прибиральники, які працюють на цьому підприємстві, не належать до сезонних працівників навіть за умови оформлення їх на період сезону, оскільки їх роботи можуть виконуватися протягом всього календарного року, тому з ними підписують строкові трудові договори на певний час або на час виконання певної роботи (ст. 23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України]).
 
'''Зверніть увагу!''' В Списку сезонних робіт та галузей не зазначаються конкретні професії, посади сезонних працівників і не деталізовано сезонні роботи. В зв’язку з цим перелік таких професій, посад та конкретних видів сезонних робіт, а також тривалість, дату початку та закінчення таких робіт рекомендуємо підприємствам встановлювати в колективному договорі або іншому локальному документі.
У Переліку не зазначено конкретних професій, посад сезонних працівників, тому їх перелік, а також тривалість, дата початку та закінчення таких робіт на підприємствах встановлюються в колективному договорі чи іншому локальному документі, наприклад у наказі (розпорядженні) по підприємству. Кількість персоналу (сезонних працівників), потрібна для виконання сезонних робіт, визначається штатним розписом.

== Умови та порядок укладення трудового договору з сезонним працівником ==
Трудові договори із сезонними працівниками є строковими трудовими договорами, оскільки такі договори укладаються:
* на період виконання певної роботи (п. 3 ч. 1 ст. 23 КЗпП);
* на визначений термін, що встановлюється за згодою сторін (п. 2 ч. 1 ст. 23 КЗпП).
Трудовий договір під час прийняття на сезонні роботи може бути укладено на строк, який не перевищує тривалості сезону (п. 4 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указу]) і є не більшим шести місяців, для виконання тимчасових робіт – не більше двох місяців, а для заміщення тимчасово відсутнього працівника – не більше чотирьох місяців.
Прийняття працівників на роботу за строковим трудовим договором, відповідно до ч. 2 ст. 23 КЗпП, можливе лише у тих випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням:
* характеру роботи або умов її виконання;
* інтересів працівника;
* в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Якщо не дотримано хоча б одну із зазначених вище умов, укладання строкового трудового договору є '''незаконним'''.
 
При оформленні трудових відносин із сезонним працівником роботодавець повинен попередити про сезонний характер роботи (п.3[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.1974 року № 310-ІХ ], про що має бути зазначено в заяві працівника про прийняття на роботу та в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. Порушення цієї вимоги означає, що із працівником укладено трудовий договір на невизначений строк. '''Заява''' складається в довільній формі, але повинна містити всі необхідні реквізити. У ній необхідно вказати період, на який працевлаштовується працівник, бажану посаду (професію) і вид роботи (сезонна). Разом із заявою під час працевлаштування на роботу працівник, відповідно до частини другої статті 24 КЗпП, зобов’язаний пред’явити паспорт або інший документ, що посвідчує його особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), стан здоров’я та інші документи.
 
Згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КЗпП випробування не встановлюється при прийнятті на роботу у випадках, передбачених законодавством. Сезонним працівникам при прийнятті на роботу випробувальний термін з метою перевірки відповідності працівника наданій йому роботі не встановлюється.
'''Встановлення випробування при прийнятті сезонного працівника є порушенням трудового законодавства.'''
 
Згідно з п. 1.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкції] про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58, трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві понад 5 днів, у т. ч. й на сезонних працівників. Записи в трудову книжку про прийняття на роботу вносяться роботодавцем на підставі відповідного наказу чи розпорядження. Для осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за основним місцем роботи.

== Оплата праці ==
Всі наймані працівники, які підписали письмовий трудовий договір (контракт) і виконували сезонну роботу один день і більше, включаються в облікову кількість штатних працівників. Таким чином, посади сезонних працівників мають бути в штатному розписі, де за потреби зазначається, що такі посади вводяться на певні періоди.
На тимчасових та сезонних працівників поширюються форми та системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, що діють на підприємстві. Тобто оплата праці за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт) має провадитись не нижче мінімальної заробітної плати (ст. 95 КЗпП). Сезонні працівники мають право на оплату часу відпусток, тимчасової непрацездатності, також їм надаються гарантії та компенсації у зв’язку зі службовими відрядженнями, передбачені ст. 121 КЗпП (збереження місця роботи та середнього заробітку, виплата добових, відшкодування під час відрядження).
 
Для сезонних працівників може застосовуватися як погодинна, так і відрядна форми оплати праці. Зважаючи на [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF Список], більшість сезонних працівників одержують оплату за фактично виконаний обсяг роботи за відрядними розцінками. Це, зокрема, працівники, які виконують роботи в сільському господарстві, лісовій промисловості, переробній галузі тощо. Натомість сезонні працівники санаторно-курортних закладів і закладів відпочинку, як правило, одержують оплату за відпрацьований час.
Для тимчасових працівників не встановлено жодних закономірностей щодо застосування погодинної чи відрядної форми оплати праці: все залежить від того, на якій посаді чи за якою спеціальністю вони тимчасово працюють. Однак якщо працівника приймають на тимчасову роботу для заміщення тимчасово відсутнього працівника, то оплата його праці здійснюється на умовах, встановлених для такого тимчасово відсутнього працівника.
Оподаткування заробітної плати тимчасових і сезонних працівників здійснюється в загальному порядку, тобто з неї утримується ПДФО (18 %) і ВЗ (1,5 %) та на неї нараховується ЄСВ (22 %). Також тимчасові та сезонні працівники мають право на податкову соціальну пільгу, якщо розмір їх зарплати у 2018 р. не перевищує 2470,00 грн, і вони подадуть відповідну заяву.

Як і постійних працівників, сезонних працівників залучати до роботи у вихідні та святкові дні можна лише у випадках, визначених статтею 71 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] та частиною четвертою статті 73[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]. Вид компенсації за роботу в такі дні визначається за згодою між конкретним працівником і керівником підприємства: це може бути інший день відпочинку або оплата в подвійному розмірі (ст. 72, 107 КЗпП):
– відрядникам – за подвійними відрядними розцінками;
– працівникам, праця яких оплачується за годинними/денними ставками в розмірі подвійної годинної/денної ставки;
– працівникам, які одержують місячний оклад, – у розмірі одинарної годинної/денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий, неробочий або вихідний день провадилася в межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної/денної ставки зверх окладу, якщо робота проводилась понад місячну норму.
Оплата у вказаному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у вихідний, святковий або неробочий дні.

== Відпустки сезонним працівникам ==
Працівники, прийняті на сезонні роботи, мають право на щорічну відпустку. Тривалість щорічної відпустки визначається пропорційно відпрацьованому працівником часу у цього роботодавця.
Для цього використовується формула, що допоможе розрахувати кількість календарних днів щорічної відпустки, які припадають на 1 календарний день стажу роботи, що дає право на відпустку, з урахуванням того, що відпустка повної тривалості надається за відпрацьований робочий рік.
 
{| class="wikitable"
|-
! Формула: Тк.д. = Дв : (К - С )
|-
| Тк.д.< — тривалість відпустки, що припадає на 1 календарний день стажу.
|-
| Дв — кількість календарних днів щорічної відпустки.
|-
| К — загальна кількість календарних днів у робочому році, за який надається відпустка (365 (366) календарних днів).
|-
| С — кількість святкових і неробочих днів згідно зі ст. 73 КЗпП у робочому році, за який надається відпустка
|-
|}
 
Після обчислення показника Тк.д., необхідно порахувати стаж роботи, що дає право на відпустку в календарних днях, без урахування святкових і неробочих днів, установлених ст. 73 КЗпП, з дати прийняття на роботу до дня виходу у відпустку. Після цього необхідно помножити стаж роботи працівника на підприємстві (у днях) на тривалість відпустки, що припадає на 1 календарний день стажу (показник Тк.д.). Так знаходиться кількість належних працівнику днів щорічної відпустки.
У випадку, якщо за час сезонна роботи працівник не скористався своїм правом на відпустку, то за бажанням такого працівника йому може бути:
* надано невикористану відпустку з подальшим звільненням (за винятком випадків звільнення за порушення трудової дисципліни). Підставою для надання такої відпустки буде заява працівника про надання відпустки з подальшим звільненням. Дата звільнення — останній день відпустки. При цьому дія трудового договору, укладеного з працівником на певний строк, подовжується до закінчення відпустки (ст. 3 Закону України "Про відпустки")
* нараховано та виплачено в день звільнення компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки.
Суму відпускних або компенсації за невикористані дні щорічної відпустки визначайте відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанови]
Розрахунок середньої зарплати для визначення суми відпускних та компенсації працівнику, який пропрацював на підприємстві менше року, здійснюється виходячи з виплат за фактичний час роботи з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, в якому виплачуються відпускні або компенсація за невикористану відпустку. Якщо працівник відпрацював на підприємстві менше місяця, то середньоденну зарплату розраховується виходячи із встановленої йому у трудовому договорі тарифної ставки, посадового окладу.
 
Що стосується інших видів відпусток, установлених Законом про відпустки, то вони надаються сезонним працівникам у загальному порядку.
'''Соціальна додаткова відпустка''', що надається працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А I групи. Нею скористатися можуть особи, перелічені у ст. 19 Закону про відпустки, як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. Працівник матиме право на додаткову відпустку на дітей за рік, в якому він був прийнятий на роботу і звільнений з неї або тільки прийнятий (припустимо, за 2015 рік), якщо:
* до вступу на це підприємство ніде не працював
* працював в іншого роботодавця, але права на отримання додаткової відпустки на дітей тоді ще не мав, і таке право виникло в період роботи на цьому підприємстві.
А якщо працівник у 2015 році до працевлаштування на підприємство десь працював і мав право на додаткову відпустку на дітей? У цьому випадку він повинен був скористатися таким правом за попереднім місцем роботи або отримати компенсацію за невикористану відпустку на дітей за 2015 рік при звільненні. Зробив він це чи ні, нинішнього роботодавця хвилювати не повинно. Якщо працівник мав право на «дитячу» відпустку, але не скористався нею в період роботи, при звільненні йому обов’язково повинна бути нарахована компенсація за невикористані дні такої відпустки.

== Оплата тимчасової непрацездатності сезонних працівників ==
Сезонні працівники, які працюють на умовах трудового договору, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню та є застрахованими особами. У разі настання тимчасової непрацездатності, сезонні працівники нарівні з іншими працівниками підприємства мають право на оплату листка непрацездатності, тобто отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів роботодавця (оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності) та, починаючи з шостого дня тимчасової непрацездатності, – за рахунок коштів Фонду соціального страхування.
Між тим, існують певні особливості в наданні і розрахунку виплати допомоги з тимчасової непрацездатності застрахованим особам, які працюють на сезонних роботах, зокрема:
* в разі захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, допомога надається не більш як за 75 календарних днів протягом календарного року (частина 2 ст. 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]);
* трудового каліцтва чи професійного захворювання – виплачується на загальних підставах.
При цьому існує також особливість і в розрахунку середнього заробітку для виплати лікарняних листків сезонникам, про що зазначено в листі [http://document.ua/pro-viznachennja-rozrahunkovogo-periodu-dlja-obchislennja-ro-doc37520.html Міністерства та соціальної політики України «Про визначення розрахункового періоду для обчислення розміру лікарняних сезонним робітникам»].
Згідно з пунктом 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. N 1266] , для осіб, які працювали (працюють) на підприємствах, в організаціях, робота яких пов'язана із сезонним характером виробництва відповідно до Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженого [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 р. N 278], за розрахунковий період береться 12 календарних місяців підряд (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.
Застосування дванадцятимісячного розрахункового періоду запроваджено з метою недопущення невиправданого зменшення або збільшення розміру середньої заробітної плати для всіх осіб, які працюють на зазначених підприємствах (в організаціях), оскільки через сезонний характер виробництва на таких підприємствах можливе значне коливання розміру заробітної плати протягом року.
Навпаки, враховуючи, що за розрахунковий береться період роботи за останнім основним місцем роботи, ця норма не може застосовуватися для осіб, які працювали на сезонних роботах, оскільки термін виконання таких робіт не може перевищувати 6 місяців.
Отже, якщо на підприємстві виконуються роботи, що передбачені вищезазначеним Списком сезонних робіт і сезонних галузей, для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності постійним працівникам має включатися заробітна плата за 12 місяців перед настанням страхового випадку. Для осіб, які відпрацювали на підприємстві менше 12 місяців, до розрахункового періоду включаються всі повні календарні місяці роботи.
У разі ж надання працівниці, зайнятій на сезонній роботі, листка непрацездатності у зв’язку з пологами і родами вона має повне право на отримання відповідної відпустки і виплату допомоги по вагітності і пологах.

== Порядок звільнення сезонного працівника ==
У зв’язку із закінченням роботи (сезону), а, отже, строку трудового договору сезонний працівник підлягає звільненню відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]. Для цього не потрібно його заяви на звільнення та попередження роботодавця про наступне звільнення працівника з означеної підстави. Не потрібна і згода профспілкового комітету, якщо працівник є членом профспілки, що діє на підприємстві.
Проте, слід враховувати гарантії, надані вагітним і жінкам, які мають дітей у віці до 3-х років (в деяких випадках – до 6 років), одиноким матерям, що мають дитину до 14 років чи дитину-інваліда. За загальними правилами їхнє звільнення відбувається з обов’язковим працевлаштуванням (ч. 3 ст. 184 КЗпП України), а також за ними на період працевлаштування, але не більш ніж на 3 місяці зберігається середня заробітна плата за рахунок підприємства, з яким працівниця перебувала в трудових відносинах.
Пунктом 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови Пленуму Верховного Суду України 06.11.92 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] наголошується, що зазначені гарантії для матерів розповсюджуються і на випадки звільнення у зв’язку із закінченням строку договору, коли вони були прийняті на сезонні роботи.
Окрім того, сезонний трудовий договір може бути розірваним до закінчення зазначеного в ньому строку на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою ст. 38 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]. В разі дострокового розірвання цього договору з ініціативи працівника він повинен попередити про це роботодавця в письмовій формі за 3 дні ст. 6 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указу]. Підставою для звільнення буде ст. 39 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України].
Також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом, але лише у випадках, що передбачені ст. 40 і ст. 41 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України], та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указом], зокрема коли на підприємстві призупинені роботи з причин виробничого характеру чи скорочення роботи в ньому на строк більше двох тижнів; нез’явлення на роботу безперервно протягом більше одного місяця внаслідок тимчасової непрацездатності.
Варто нагадати також про існування статті 39-1 КЗпП України, відповідно до якої якщо після закінчення строку трудового договору (в тому числі сезонного) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Отже, роботодавцям не слід забувати вчасно звільняти сезонних працівників, інакше вони набудуть статусу постійних працівників.

== Виплата вихідної допомоги сезонним працівникам ==
При виплаті вихідної допомоги сезонним працівникам у разі звільнення слід керуватися ст. 44 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України], відповідно до якої вихідна допомога виплачується:
* у розмірі не менше середнього місячного заробітку – при звільненні з підстав, зазначених у п. 6 ст. 36, п.п. 1, 2 і 6 ст. 40 КЗпП України;
* у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку – при звільненні внаслідок порушення власником законодавства про працю, колективного чи трудового договору( ст. 38,39 КЗпП України).

== Обчислення страхового стажу сезонним працівникам ==
Страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не меншій за мінімальний страховий внесок.
Нині страховий стаж обчислюють органи Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи — на підставі документів та в порядку, визначеному в законодавстві, що було чинним до 01.01.2004 р. (до часу набрання чинності Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).
Страховий стаж обчислюють у місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у ньому, зараховують як повний, коли сума сплачених за цей місяць страхових внесків не менша за мінімальний страховий внесок. Якщо сума менша, період може бути зараховано в страховий стаж (як повний місяць) за умови доплати до розміру мінімального страхового внеску.
Якщо ж доплати не було, у страховий стаж зараховують період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою:
 

{| class="wikitable"
|-
! ТП = Св : В
|-
| ТП — тривалість періоду, який зараховують у страховий стаж і визначають у місяцях
|-
| Св — сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць
|-
| В — мінімальний страховий внесок за відповідний місяць
|-
|}

Водночас у частині четвертій статті 24 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, які враховували в стаж роботи для призначення пенсії до набуття чинності цього Закону, зараховують у страховий стаж у порядку й на умовах, передбачених у законодавстві, що було чинним раніше.
А саме, відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у стаж роботи зараховували роботу, яку виконували на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях та кооперативах (незалежно від форм власності та господарювання), а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах незалежно від характеру та тривалості роботи й тривалості перерв. У стаж роботи враховували також будь-яку іншу роботу, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.
 
Відповідно до статті 62 цього закону, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження трудового стажу за її відсутності (або відповідних записів у ній) визначено в постанові Кабміну від 12.08.1993 р. № 637. У статті 61 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] визначено порядок включення в стаж роботи окремих видів робіт. Відповідно до цього порядку, наприклад, роботу на водному транспорті протягом повного навігаційного періоду зараховують за рік роботи.
Роботу протягом повного сезону на підприємствах та в організаціях сезонних галузей промисловості незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств і організацій зараховують у стаж за рік роботи (за списком, який затверджує Кабінет Міністрів України). Інші сезонні роботи зараховують у стаж роботи за їх фактичною тривалістю.
 
'''Отже, періоди сезонної роботи зараховують у страховий стаж у наведеному порядку лише до 1 січня 2004 року, а після цієї дати — за даними системи персоніфікованого обліку за місяці, за які здійснено оплату праці, з якої сплачено внески в Пенсійний фонд.
'''
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]

Правове регулювання роботи сезонних працівників

2018-12-29T10:39:56Z

Oksana.onyshchuk: Скасування редагування № 12582 користувача Oksana.onyshchuk (обговорення)

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28.03.1997 № 278 «Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей» із змінами, внесеними постановами КМУ № 2167 від 29.11.99, № 35 від 25.01.2012.]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.1974 року № 310-ІХ]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відпустки»]
* [http://document.ua/pro-viznachennja-rozrahunkovogo-periodu-dlja-obchislennja-ro-doc37520.html Лист Міністерства праці та соціальної політики України «Про визначення розрахункового періоду для обчислення розміру лікарняних сезонним робітникам»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного суду України N 9 від 06.11.92 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]

== Cезонні працівники: визначення ==
Сезонними слід вважати працівників, які приймаються на сезонні роботи, тобто на роботи, які в силу природних і кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців, та які включені в перелік сезонних робіт, наведених в Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженому Постановою[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF КМУ "Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей»]
До Списку сезонних робіт та галузей належать:
# Лісова промисловість і лісове господарство: добування живиці, барасу і ялинкової сірки; заготівля пньового осмолу; заготівля лика; лісокультурні роботи — підготовка ґрунту, посів і садіння лісу, догляд за лісовими культурами, робота в лісорозсадниках; лісозахисні та протипожежні роботи — боротьба зі шкідниками і хворобами лісу, прокладання мінералізованих смуг, чергування на пожежних вишках, наземне пожежне патрулювання лісів; заготівля насіння; збирання і переробка харчових продуктів лісу; польові лісовпорядні роботи.
# Торфяна промисловість: болотяно-підготовчі роботи; добування, сушіння та збирання торфу; ремонт і обслуговування технологічного обладнання в польових умовах.
# Сільське господарство: робота в овочівництві, садівництві, виноградарстві, буряківництві, хмелярстві, на вирощуванні і збиранні картоплі, тютюну, кормів, баштанних культур, лікарських рослин; робота на інкубаторно-птахівничих та міжгосподарських інкубаторних станціях.
# Переробні галузі промисловості: робота на підприємствах переробки плодоовочевої продукції; робота на підприємствах цукрової галузі промисловості; первинне виноробство.
# Санаторно-курортні заклади і заклади відпочинку: роботи, пов’язані з санаторно-курортним обслуговуванням хворих і відпочиваючих у санаторно-курортних закладах і закладах відпочинку.
# Транспортно-дорожній комплекс: авіаційні роботи в сільському та лісовому господарствах.
Список сезонних робіт та галузей є вичерпним, тому з працівником може бути укладений трудовий договір на виконання сезонної роботи, якщо така робота відповідає наступним вимогам:
* не може виконуватися протягом усього року в результаті природних та кліматичних умов і тому виконується лише протягом певного періоду, що не перевищує 6 місяців;
* є у Списку сезонних робіт та галузей.
Якщо не виконується хоча б одна з вищезазначених умов, то така робота не вважається сезонною, і працівник не є сезонним. Наприклад, на підприємстві з переробки плодоовочевої продукції (воно є в[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF Списку]) сезонними вважаються лише ті працівники, робота яких безпосередньо пов’язана з переробкою продукції. У той же час охоронники та прибиральники, які працюють на цьому підприємстві, не належать до сезонних працівників навіть за умови оформлення їх на період сезону, оскільки їх роботи можуть виконуватися протягом всього календарного року, тому з ними підписують строкові трудові договори на певний час або на час виконання певної роботи (ст. 23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України]).
 
'''Зверніть увагу!''' В Списку сезонних робіт та галузей не зазначаються конкретні професії, посади сезонних працівників і не деталізовано сезонні роботи. В зв’язку з цим перелік таких професій, посад та конкретних видів сезонних робіт, а також тривалість, дату початку та закінчення таких робіт рекомендуємо підприємствам встановлювати в колективному договорі або іншому локальному документі.
У Переліку не зазначено конкретних професій, посад сезонних працівників, тому їх перелік, а також тривалість, дата початку та закінчення таких робіт на підприємствах встановлюються в колективному договорі чи іншому локальному документі, наприклад у наказі (розпорядженні) по підприємству. Кількість персоналу (сезонних працівників), потрібна для виконання сезонних робіт, визначається штатним розписом.

== Умови та порядок укладення трудового договору з сезонним працівником ==
Трудові договори із сезонними працівниками є строковими трудовими договорами, оскільки такі договори укладаються:
* на період виконання певної роботи (п. 3 ч. 1 ст. 23 КЗпП);
* на визначений термін, що встановлюється за згодою сторін (п. 2 ч. 1 ст. 23 КЗпП).
Трудовий договір під час прийняття на сезонні роботи може бути укладено на строк, який не перевищує тривалості сезону (п. 4 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указу]) і є не більшим шести місяців, для виконання тимчасових робіт – не більше двох місяців, а для заміщення тимчасово відсутнього працівника – не більше чотирьох місяців.
Прийняття працівників на роботу за строковим трудовим договором, відповідно до ч. 2 ст. 23 КЗпП, можливе лише у тих випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням:
* характеру роботи або умов її виконання;
* інтересів працівника;
* в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Якщо не дотримано хоча б одну із зазначених вище умов, укладання строкового трудового договору є '''незаконним'''.
 
При оформленні трудових відносин із сезонним працівником роботодавець повинен попередити про сезонний характер роботи (п.3[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.1974 року № 310-ІХ ], про що має бути зазначено в заяві працівника про прийняття на роботу та в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. Порушення цієї вимоги означає, що із працівником укладено трудовий договір на невизначений строк. '''Заява''' складається в довільній формі, але повинна містити всі необхідні реквізити. У ній необхідно вказати період, на який працевлаштовується працівник, бажану посаду (професію) і вид роботи (сезонна). Разом із заявою під час працевлаштування на роботу працівник, відповідно до частини другої статті 24 КЗпП, зобов’язаний пред’явити паспорт або інший документ, що посвідчує його особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), стан здоров’я та інші документи.
 
Згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КЗпП випробування не встановлюється при прийнятті на роботу у випадках, передбачених законодавством. Сезонним працівникам при прийнятті на роботу випробувальний термін з метою перевірки відповідності працівника наданій йому роботі не встановлюється.
'''Встановлення випробування при прийнятті сезонного працівника є порушенням трудового законодавства.'''
 
Згідно з п. 1.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкції] про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58, трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві понад 5 днів, у т. ч. й на сезонних працівників. Записи в трудову книжку про прийняття на роботу вносяться роботодавцем на підставі відповідного наказу чи розпорядження. Для осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за основним місцем роботи.

== Оплата праці ==
Всі наймані працівники, які підписали письмовий трудовий договір (контракт) і виконували сезонну роботу один день і більше, включаються в облікову кількість штатних працівників. Таким чином, посади сезонних працівників мають бути в штатному розписі, де за потреби зазначається, що такі посади вводяться на певні періоди.
На тимчасових та сезонних працівників поширюються форми та системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, що діють на підприємстві. Тобто оплата праці за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт) має провадитись не нижче мінімальної заробітної плати (ст. 95 КЗпП). Сезонні працівники мають право на оплату часу відпусток, тимчасової непрацездатності, також їм надаються гарантії та компенсації у зв’язку зі службовими відрядженнями, передбачені ст. 121 КЗпП (збереження місця роботи та середнього заробітку, виплата добових, відшкодування під час відрядження).
 
Для сезонних працівників може застосовуватися як погодинна, так і відрядна форми оплати праці. Зважаючи на [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF Список], більшість сезонних працівників одержують оплату за фактично виконаний обсяг роботи за відрядними розцінками. Це, зокрема, працівники, які виконують роботи в сільському господарстві, лісовій промисловості, переробній галузі тощо. Натомість сезонні працівники санаторно-курортних закладів і закладів відпочинку, як правило, одержують оплату за відпрацьований час.
Для тимчасових працівників не встановлено жодних закономірностей щодо застосування погодинної чи відрядної форми оплати праці: все залежить від того, на якій посаді чи за якою спеціальністю вони тимчасово працюють. Однак якщо працівника приймають на тимчасову роботу для заміщення тимчасово відсутнього працівника, то оплата його праці здійснюється на умовах, встановлених для такого тимчасово відсутнього працівника.
Оподаткування заробітної плати тимчасових і сезонних працівників здійснюється в загальному порядку, тобто з неї утримується ПДФО (18 %) і ВЗ (1,5 %) та на неї нараховується ЄСВ (22 %). Також тимчасові та сезонні працівники мають право на податкову соціальну пільгу, якщо розмір їх зарплати у 2018 р. не перевищує 2470,00 грн, і вони подадуть відповідну заяву.

== Відпустки сезонним працівникам ==
Працівники, прийняті на сезонні роботи, мають право на щорічну відпустку. Тривалість щорічної відпустки визначається пропорційно відпрацьованому працівником часу у цього роботодавця.
Для цього використовується формула, що допоможе розрахувати кількість календарних днів щорічної відпустки, які припадають на 1 календарний день стажу роботи, що дає право на відпустку, з урахуванням того, що відпустка повної тривалості надається за відпрацьований робочий рік.
 
{| class="wikitable"
|-
! Формула: Тк.д. = Дв : (К - С )
|-
| Тк.д.< — тривалість відпустки, що припадає на 1 календарний день стажу.
|-
| Дв — кількість календарних днів щорічної відпустки.
|-
| К — загальна кількість календарних днів у робочому році, за який надається відпустка (365 (366) календарних днів).
|-
| С — кількість святкових і неробочих днів згідно зі ст. 73 КЗпП у робочому році, за який надається відпустка
|-
|}
 
Після обчислення показника Тк.д., необхідно порахувати стаж роботи, що дає право на відпустку в календарних днях, без урахування святкових і неробочих днів, установлених ст. 73 КЗпП, з дати прийняття на роботу до дня виходу у відпустку. Після цього необхідно помножити стаж роботи працівника на підприємстві (у днях) на тривалість відпустки, що припадає на 1 календарний день стажу (показник Тк.д.). Так знаходиться кількість належних працівнику днів щорічної відпустки.
У випадку, якщо за час сезонна роботи працівник не скористався своїм правом на відпустку, то за бажанням такого працівника йому може бути:
* надано невикористану відпустку з подальшим звільненням (за винятком випадків звільнення за порушення трудової дисципліни). Підставою для надання такої відпустки буде заява працівника про надання відпустки з подальшим звільненням. Дата звільнення — останній день відпустки. При цьому дія трудового договору, укладеного з працівником на певний строк, подовжується до закінчення відпустки (ст. 3 Закону України "Про відпустки")
* нараховано та виплачено в день звільнення компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки.
Суму відпускних або компенсації за невикористані дні щорічної відпустки визначайте відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанови]
Розрахунок середньої зарплати для визначення суми відпускних та компенсації працівнику, який пропрацював на підприємстві менше року, здійснюється виходячи з виплат за фактичний час роботи з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, в якому виплачуються відпускні або компенсація за невикористану відпустку. Якщо працівник відпрацював на підприємстві менше місяця, то середньоденну зарплату розраховується виходячи із встановленої йому у трудовому договорі тарифної ставки, посадового окладу.
 
Що стосується інших видів відпусток, установлених Законом про відпустки, то вони надаються сезонним працівникам у загальному порядку.
'''Соціальна додаткова відпустка''', що надається працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А I групи. Нею скористатися можуть особи, перелічені у ст. 19 Закону про відпустки, як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. Працівник матиме право на додаткову відпустку на дітей за рік, в якому він був прийнятий на роботу і звільнений з неї або тільки прийнятий (припустимо, за 2015 рік), якщо:
* до вступу на це підприємство ніде не працював
* працював в іншого роботодавця, але права на отримання додаткової відпустки на дітей тоді ще не мав, і таке право виникло в період роботи на цьому підприємстві.
А якщо працівник у 2015 році до працевлаштування на підприємство десь працював і мав право на додаткову відпустку на дітей? У цьому випадку він повинен був скористатися таким правом за попереднім місцем роботи або отримати компенсацію за невикористану відпустку на дітей за 2015 рік при звільненні. Зробив він це чи ні, нинішнього роботодавця хвилювати не повинно. Якщо працівник мав право на «дитячу» відпустку, але не скористався нею в період роботи, при звільненні йому обов’язково повинна бути нарахована компенсація за невикористані дні такої відпустки.

== Оплата тимчасової непрацездатності сезонних працівників ==
Сезонні працівники, які працюють на умовах трудового договору, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню та є застрахованими особами. У разі настання тимчасової непрацездатності, сезонні працівники нарівні з іншими працівниками підприємства мають право на оплату листка непрацездатності, тобто отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів роботодавця (оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності) та, починаючи з шостого дня тимчасової непрацездатності, – за рахунок коштів Фонду соціального страхування.
Між тим, існують певні особливості в наданні і розрахунку виплати допомоги з тимчасової непрацездатності застрахованим особам, які працюють на сезонних роботах, зокрема:
* в разі захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, допомога надається не більш як за 75 календарних днів протягом календарного року (частина 2 ст. 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]);
* трудового каліцтва чи професійного захворювання – виплачується на загальних підставах.
При цьому існує також особливість і в розрахунку середнього заробітку для виплати лікарняних листків сезонникам, про що зазначено в листі [http://document.ua/pro-viznachennja-rozrahunkovogo-periodu-dlja-obchislennja-ro-doc37520.html Міністерства та соціальної політики України «Про визначення розрахункового періоду для обчислення розміру лікарняних сезонним робітникам»].
Згідно з пунктом 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. N 1266] , для осіб, які працювали (працюють) на підприємствах, в організаціях, робота яких пов'язана із сезонним характером виробництва відповідно до Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженого [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 р. N 278], за розрахунковий період береться 12 календарних місяців підряд (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.
Застосування дванадцятимісячного розрахункового періоду запроваджено з метою недопущення невиправданого зменшення або збільшення розміру середньої заробітної плати для всіх осіб, які працюють на зазначених підприємствах (в організаціях), оскільки через сезонний характер виробництва на таких підприємствах можливе значне коливання розміру заробітної плати протягом року.
Навпаки, враховуючи, що за розрахунковий береться період роботи за останнім основним місцем роботи, ця норма не може застосовуватися для осіб, які працювали на сезонних роботах, оскільки термін виконання таких робіт не може перевищувати 6 місяців.
Отже, якщо на підприємстві виконуються роботи, що передбачені вищезазначеним Списком сезонних робіт і сезонних галузей, для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності постійним працівникам має включатися заробітна плата за 12 місяців перед настанням страхового випадку. Для осіб, які відпрацювали на підприємстві менше 12 місяців, до розрахункового періоду включаються всі повні календарні місяці роботи.
У разі ж надання працівниці, зайнятій на сезонній роботі, листка непрацездатності у зв’язку з пологами і родами вона має повне право на отримання відповідної відпустки і виплату допомоги по вагітності і пологах.

== Порядок звільнення сезонного працівника ==
У зв’язку із закінченням роботи (сезону), а, отже, строку трудового договору сезонний працівник підлягає звільненню відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]. Для цього не потрібно його заяви на звільнення та попередження роботодавця про наступне звільнення працівника з означеної підстави. Не потрібна і згода профспілкового комітету, якщо працівник є членом профспілки, що діє на підприємстві.
Проте, слід враховувати гарантії, надані вагітним і жінкам, які мають дітей у віці до 3-х років (в деяких випадках – до 6 років), одиноким матерям, що мають дитину до 14 років чи дитину-інваліда. За загальними правилами їхнє звільнення відбувається з обов’язковим працевлаштуванням (ч. 3 ст. 184 КЗпП України), а також за ними на період працевлаштування, але не більш ніж на 3 місяці зберігається середня заробітна плата за рахунок підприємства, з яким працівниця перебувала в трудових відносинах.
Пунктом 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови Пленуму Верховного Суду України 06.11.92 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] наголошується, що зазначені гарантії для матерів розповсюджуються і на випадки звільнення у зв’язку із закінченням строку договору, коли вони були прийняті на сезонні роботи.
Окрім того, сезонний трудовий договір може бути розірваним до закінчення зазначеного в ньому строку на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою ст. 38 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]. В разі дострокового розірвання цього договору з ініціативи працівника він повинен попередити про це роботодавця в письмовій формі за 3 дні ст. 6 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указу]. Підставою для звільнення буде ст. 39 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України].
Також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом, але лише у випадках, що передбачені ст. 40 і ст. 41 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України], та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указом], зокрема коли на підприємстві призупинені роботи з причин виробничого характеру чи скорочення роботи в ньому на строк більше двох тижнів; нез’явлення на роботу безперервно протягом більше одного місяця внаслідок тимчасової непрацездатності.
Варто нагадати також про існування статті 39-1 КЗпП України, відповідно до якої якщо після закінчення строку трудового договору (в тому числі сезонного) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Отже, роботодавцям не слід забувати вчасно звільняти сезонних працівників, інакше вони набудуть статусу постійних працівників.

== Виплата вихідної допомоги сезонним працівникам ==
При виплаті вихідної допомоги сезонним працівникам у разі звільнення слід керуватися ст. 44 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України], відповідно до якої вихідна допомога виплачується:
* у розмірі не менше середнього місячного заробітку – при звільненні з підстав, зазначених у п. 6 ст. 36, п.п. 1, 2 і 6 ст. 40 КЗпП України;
* у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку – при звільненні внаслідок порушення власником законодавства про працю, колективного чи трудового договору( ст. 38,39 КЗпП України).

== Обчислення страхового стажу сезонним працівникам ==
Страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не меншій за мінімальний страховий внесок.
Нині страховий стаж обчислюють органи Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи — на підставі документів та в порядку, визначеному в законодавстві, що було чинним до 01.01.2004 р. (до часу набрання чинності Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).
Страховий стаж обчислюють у місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у ньому, зараховують як повний, коли сума сплачених за цей місяць страхових внесків не менша за мінімальний страховий внесок. Якщо сума менша, період може бути зараховано в страховий стаж (як повний місяць) за умови доплати до розміру мінімального страхового внеску.
Якщо ж доплати не було, у страховий стаж зараховують період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою:
 

{| class="wikitable"
|-
! ТП = Св : В
|-
| ТП — тривалість періоду, який зараховують у страховий стаж і визначають у місяцях
|-
| Св — сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць
|-
| В — мінімальний страховий внесок за відповідний місяць
|-
|}

Водночас у частині четвертій статті 24 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, які враховували в стаж роботи для призначення пенсії до набуття чинності цього Закону, зараховують у страховий стаж у порядку й на умовах, передбачених у законодавстві, що було чинним раніше.
А саме, відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у стаж роботи зараховували роботу, яку виконували на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях та кооперативах (незалежно від форм власності та господарювання), а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах незалежно від характеру та тривалості роботи й тривалості перерв. У стаж роботи враховували також будь-яку іншу роботу, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.
 
Відповідно до статті 62 цього закону, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження трудового стажу за її відсутності (або відповідних записів у ній) визначено в постанові Кабміну від 12.08.1993 р. № 637. У статті 61 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] визначено порядок включення в стаж роботи окремих видів робіт. Відповідно до цього порядку, наприклад, роботу на водному транспорті протягом повного навігаційного періоду зараховують за рік роботи.
Роботу протягом повного сезону на підприємствах та в організаціях сезонних галузей промисловості незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств і організацій зараховують у стаж за рік роботи (за списком, який затверджує Кабінет Міністрів України). Інші сезонні роботи зараховують у стаж роботи за їх фактичною тривалістю.
 
'''Отже, періоди сезонної роботи зараховують у страховий стаж у наведеному порядку лише до 1 січня 2004 року, а після цієї дати — за даними системи персоніфікованого обліку за місяці, за які здійснено оплату праці, з якої сплачено внески в Пенсійний фонд.
'''
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]

Правове регулювання роботи сезонних працівників

2018-12-29T10:37:01Z

Oksana.onyshchuk: /* Оплата праці */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28.03.1997 № 278 «Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей» із змінами, внесеними постановами КМУ № 2167 від 29.11.99, № 35 від 25.01.2012.]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.1974 року № 310-ІХ]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відпустки»]
* [http://document.ua/pro-viznachennja-rozrahunkovogo-periodu-dlja-obchislennja-ro-doc37520.html Лист Міністерства праці та соціальної політики України «Про визначення розрахункового періоду для обчислення розміру лікарняних сезонним робітникам»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного суду України N 9 від 06.11.92 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]

== Cезонні працівники: визначення ==
Сезонними слід вважати працівників, які приймаються на сезонні роботи, тобто на роботи, які в силу природних і кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців, та які включені в перелік сезонних робіт, наведених в Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженому Постановою[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF КМУ "Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей»]
До Списку сезонних робіт та галузей належать:
# Лісова промисловість і лісове господарство: добування живиці, барасу і ялинкової сірки; заготівля пньового осмолу; заготівля лика; лісокультурні роботи — підготовка ґрунту, посів і садіння лісу, догляд за лісовими культурами, робота в лісорозсадниках; лісозахисні та протипожежні роботи — боротьба зі шкідниками і хворобами лісу, прокладання мінералізованих смуг, чергування на пожежних вишках, наземне пожежне патрулювання лісів; заготівля насіння; збирання і переробка харчових продуктів лісу; польові лісовпорядні роботи.
# Торфяна промисловість: болотяно-підготовчі роботи; добування, сушіння та збирання торфу; ремонт і обслуговування технологічного обладнання в польових умовах.
# Сільське господарство: робота в овочівництві, садівництві, виноградарстві, буряківництві, хмелярстві, на вирощуванні і збиранні картоплі, тютюну, кормів, баштанних культур, лікарських рослин; робота на інкубаторно-птахівничих та міжгосподарських інкубаторних станціях.
# Переробні галузі промисловості: робота на підприємствах переробки плодоовочевої продукції; робота на підприємствах цукрової галузі промисловості; первинне виноробство.
# Санаторно-курортні заклади і заклади відпочинку: роботи, пов’язані з санаторно-курортним обслуговуванням хворих і відпочиваючих у санаторно-курортних закладах і закладах відпочинку.
# Транспортно-дорожній комплекс: авіаційні роботи в сільському та лісовому господарствах.
Список сезонних робіт та галузей є вичерпним, тому з працівником може бути укладений трудовий договір на виконання сезонної роботи, якщо така робота відповідає наступним вимогам:
* не може виконуватися протягом усього року в результаті природних та кліматичних умов і тому виконується лише протягом певного періоду, що не перевищує 6 місяців;
* є у Списку сезонних робіт та галузей.
Якщо не виконується хоча б одна з вищезазначених умов, то така робота не вважається сезонною, і працівник не є сезонним. Наприклад, на підприємстві з переробки плодоовочевої продукції (воно є в[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF Списку]) сезонними вважаються лише ті працівники, робота яких безпосередньо пов’язана з переробкою продукції. У той же час охоронники та прибиральники, які працюють на цьому підприємстві, не належать до сезонних працівників навіть за умови оформлення їх на період сезону, оскільки їх роботи можуть виконуватися протягом всього календарного року, тому з ними підписують строкові трудові договори на певний час або на час виконання певної роботи (ст. 23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України]).
 
'''Зверніть увагу!''' В Списку сезонних робіт та галузей не зазначаються конкретні професії, посади сезонних працівників і не деталізовано сезонні роботи. В зв’язку з цим перелік таких професій, посад та конкретних видів сезонних робіт, а також тривалість, дату початку та закінчення таких робіт рекомендуємо підприємствам встановлювати в колективному договорі або іншому локальному документі.
У Переліку не зазначено конкретних професій, посад сезонних працівників, тому їх перелік, а також тривалість, дата початку та закінчення таких робіт на підприємствах встановлюються в колективному договорі чи іншому локальному документі, наприклад у наказі (розпорядженні) по підприємству. Кількість персоналу (сезонних працівників), потрібна для виконання сезонних робіт, визначається штатним розписом.

== Умови та порядок укладення трудового договору з сезонним працівником ==
Трудові договори із сезонними працівниками є строковими трудовими договорами, оскільки такі договори укладаються:
* на період виконання певної роботи (п. 3 ч. 1 ст. 23 КЗпП);
* на визначений термін, що встановлюється за згодою сторін (п. 2 ч. 1 ст. 23 КЗпП).
Трудовий договір під час прийняття на сезонні роботи може бути укладено на строк, який не перевищує тривалості сезону (п. 4 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указу]) і є не більшим шести місяців, для виконання тимчасових робіт – не більше двох місяців, а для заміщення тимчасово відсутнього працівника – не більше чотирьох місяців.
Прийняття працівників на роботу за строковим трудовим договором, відповідно до ч. 2 ст. 23 КЗпП, можливе лише у тих випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням:
* характеру роботи або умов її виконання;
* інтересів працівника;
* в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Якщо не дотримано хоча б одну із зазначених вище умов, укладання строкового трудового договору є '''незаконним'''.
 
При оформленні трудових відносин із сезонним працівником роботодавець повинен попередити про сезонний характер роботи (п.3[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.1974 року № 310-ІХ ], про що має бути зазначено в заяві працівника про прийняття на роботу та в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. Порушення цієї вимоги означає, що із працівником укладено трудовий договір на невизначений строк. '''Заява''' складається в довільній формі, але повинна містити всі необхідні реквізити. У ній необхідно вказати період, на який працевлаштовується працівник, бажану посаду (професію) і вид роботи (сезонна). Разом із заявою під час працевлаштування на роботу працівник, відповідно до частини другої статті 24 КЗпП, зобов’язаний пред’явити паспорт або інший документ, що посвідчує його особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), стан здоров’я та інші документи.
 
Згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КЗпП випробування не встановлюється при прийнятті на роботу у випадках, передбачених законодавством. Сезонним працівникам при прийнятті на роботу випробувальний термін з метою перевірки відповідності працівника наданій йому роботі не встановлюється.
'''Встановлення випробування при прийнятті сезонного працівника є порушенням трудового законодавства.'''
 
Згідно з п. 1.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкції] про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58, трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві понад 5 днів, у т. ч. й на сезонних працівників. Записи в трудову книжку про прийняття на роботу вносяться роботодавцем на підставі відповідного наказу чи розпорядження. Для осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за основним місцем роботи.

== Оплата праці ==
Всі наймані працівники, які підписали письмовий трудовий договір (контракт) і виконували сезонну роботу один день і більше, включаються в облікову кількість штатних працівників. Таким чином, посади сезонних працівників мають бути в штатному розписі, де за потреби зазначається, що такі посади вводяться на певні періоди.
Крім того, всі мінімальні гарантії, надані державою постійним працівникам, поширюються і на сезонних працівників. Тобто оплата праці за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт) має провадитись не нижче мінімальної заробітної плати (ст. 95 КЗпП). Сезонні працівники мають право на оплату часу відпусток, тимчасової непрацездатності, також їм надаються гарантії та компенсації у зв’язку зі службовими відрядженнями, передбачені ст. 121 КЗпП (збереження місця роботи та середнього заробітку, виплата добових, відшкодування під час відрядження).
 
Форми та системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, що діють на підприємстві, поширюються також і на сезонних працівників.

== Відпустки сезонним працівникам ==
Працівники, прийняті на сезонні роботи, мають право на щорічну відпустку. Тривалість щорічної відпустки визначається пропорційно відпрацьованому працівником часу у цього роботодавця.
Для цього використовується формула, що допоможе розрахувати кількість календарних днів щорічної відпустки, які припадають на 1 календарний день стажу роботи, що дає право на відпустку, з урахуванням того, що відпустка повної тривалості надається за відпрацьований робочий рік.
 
{| class="wikitable"
|-
! Формула: Тк.д. = Дв : (К - С )
|-
| Тк.д.< — тривалість відпустки, що припадає на 1 календарний день стажу.
|-
| Дв — кількість календарних днів щорічної відпустки.
|-
| К — загальна кількість календарних днів у робочому році, за який надається відпустка (365 (366) календарних днів).
|-
| С — кількість святкових і неробочих днів згідно зі ст. 73 КЗпП у робочому році, за який надається відпустка
|-
|}
 
Після обчислення показника Тк.д., необхідно порахувати стаж роботи, що дає право на відпустку в календарних днях, без урахування святкових і неробочих днів, установлених ст. 73 КЗпП, з дати прийняття на роботу до дня виходу у відпустку. Після цього необхідно помножити стаж роботи працівника на підприємстві (у днях) на тривалість відпустки, що припадає на 1 календарний день стажу (показник Тк.д.). Так знаходиться кількість належних працівнику днів щорічної відпустки.
У випадку, якщо за час сезонна роботи працівник не скористався своїм правом на відпустку, то за бажанням такого працівника йому може бути:
* надано невикористану відпустку з подальшим звільненням (за винятком випадків звільнення за порушення трудової дисципліни). Підставою для надання такої відпустки буде заява працівника про надання відпустки з подальшим звільненням. Дата звільнення — останній день відпустки. При цьому дія трудового договору, укладеного з працівником на певний строк, подовжується до закінчення відпустки (ст. 3 Закону України "Про відпустки")
* нараховано та виплачено в день звільнення компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки.
Суму відпускних або компенсації за невикористані дні щорічної відпустки визначайте відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанови]
Розрахунок середньої зарплати для визначення суми відпускних та компенсації працівнику, який пропрацював на підприємстві менше року, здійснюється виходячи з виплат за фактичний час роботи з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, в якому виплачуються відпускні або компенсація за невикористану відпустку. Якщо працівник відпрацював на підприємстві менше місяця, то середньоденну зарплату розраховується виходячи із встановленої йому у трудовому договорі тарифної ставки, посадового окладу.
 
Що стосується інших видів відпусток, установлених Законом про відпустки, то вони надаються сезонним працівникам у загальному порядку.
'''Соціальна додаткова відпустка''', що надається працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А I групи. Нею скористатися можуть особи, перелічені у ст. 19 Закону про відпустки, як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. Працівник матиме право на додаткову відпустку на дітей за рік, в якому він був прийнятий на роботу і звільнений з неї або тільки прийнятий (припустимо, за 2015 рік), якщо:
* до вступу на це підприємство ніде не працював
* працював в іншого роботодавця, але права на отримання додаткової відпустки на дітей тоді ще не мав, і таке право виникло в період роботи на цьому підприємстві.
А якщо працівник у 2015 році до працевлаштування на підприємство десь працював і мав право на додаткову відпустку на дітей? У цьому випадку він повинен був скористатися таким правом за попереднім місцем роботи або отримати компенсацію за невикористану відпустку на дітей за 2015 рік при звільненні. Зробив він це чи ні, нинішнього роботодавця хвилювати не повинно. Якщо працівник мав право на «дитячу» відпустку, але не скористався нею в період роботи, при звільненні йому обов’язково повинна бути нарахована компенсація за невикористані дні такої відпустки.

== Оплата тимчасової непрацездатності сезонних працівників ==
Сезонні працівники, які працюють на умовах трудового договору, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню та є застрахованими особами. У разі настання тимчасової непрацездатності, сезонні працівники нарівні з іншими працівниками підприємства мають право на оплату листка непрацездатності, тобто отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів роботодавця (оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності) та, починаючи з шостого дня тимчасової непрацездатності, – за рахунок коштів Фонду соціального страхування.
Між тим, існують певні особливості в наданні і розрахунку виплати допомоги з тимчасової непрацездатності застрахованим особам, які працюють на сезонних роботах, зокрема:
* в разі захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, допомога надається не більш як за 75 календарних днів протягом календарного року (частина 2 ст. 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]);
* трудового каліцтва чи професійного захворювання – виплачується на загальних підставах.
При цьому існує також особливість і в розрахунку середнього заробітку для виплати лікарняних листків сезонникам, про що зазначено в листі [http://document.ua/pro-viznachennja-rozrahunkovogo-periodu-dlja-obchislennja-ro-doc37520.html Міністерства та соціальної політики України «Про визначення розрахункового періоду для обчислення розміру лікарняних сезонним робітникам»].
Згідно з пунктом 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. N 1266] , для осіб, які працювали (працюють) на підприємствах, в організаціях, робота яких пов'язана із сезонним характером виробництва відповідно до Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженого [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 р. N 278], за розрахунковий період береться 12 календарних місяців підряд (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.
Застосування дванадцятимісячного розрахункового періоду запроваджено з метою недопущення невиправданого зменшення або збільшення розміру середньої заробітної плати для всіх осіб, які працюють на зазначених підприємствах (в організаціях), оскільки через сезонний характер виробництва на таких підприємствах можливе значне коливання розміру заробітної плати протягом року.
Навпаки, враховуючи, що за розрахунковий береться період роботи за останнім основним місцем роботи, ця норма не може застосовуватися для осіб, які працювали на сезонних роботах, оскільки термін виконання таких робіт не може перевищувати 6 місяців.
Отже, якщо на підприємстві виконуються роботи, що передбачені вищезазначеним Списком сезонних робіт і сезонних галузей, для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності постійним працівникам має включатися заробітна плата за 12 місяців перед настанням страхового випадку. Для осіб, які відпрацювали на підприємстві менше 12 місяців, до розрахункового періоду включаються всі повні календарні місяці роботи.
У разі ж надання працівниці, зайнятій на сезонній роботі, листка непрацездатності у зв’язку з пологами і родами вона має повне право на отримання відповідної відпустки і виплату допомоги по вагітності і пологах.

== Порядок звільнення сезонного працівника ==
У зв’язку із закінченням роботи (сезону), а, отже, строку трудового договору сезонний працівник підлягає звільненню відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]. Для цього не потрібно його заяви на звільнення та попередження роботодавця про наступне звільнення працівника з означеної підстави. Не потрібна і згода профспілкового комітету, якщо працівник є членом профспілки, що діє на підприємстві.
Проте, слід враховувати гарантії, надані вагітним і жінкам, які мають дітей у віці до 3-х років (в деяких випадках – до 6 років), одиноким матерям, що мають дитину до 14 років чи дитину-інваліда. За загальними правилами їхнє звільнення відбувається з обов’язковим працевлаштуванням (ч. 3 ст. 184 КЗпП України), а також за ними на період працевлаштування, але не більш ніж на 3 місяці зберігається середня заробітна плата за рахунок підприємства, з яким працівниця перебувала в трудових відносинах.
Пунктом 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови Пленуму Верховного Суду України 06.11.92 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] наголошується, що зазначені гарантії для матерів розповсюджуються і на випадки звільнення у зв’язку із закінченням строку договору, коли вони були прийняті на сезонні роботи.
Окрім того, сезонний трудовий договір може бути розірваним до закінчення зазначеного в ньому строку на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою ст. 38 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]. В разі дострокового розірвання цього договору з ініціативи працівника він повинен попередити про це роботодавця в письмовій формі за 3 дні ст. 6 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указу]. Підставою для звільнення буде ст. 39 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України].
Також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом, але лише у випадках, що передбачені ст. 40 і ст. 41 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України], та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указом], зокрема коли на підприємстві призупинені роботи з причин виробничого характеру чи скорочення роботи в ньому на строк більше двох тижнів; нез’явлення на роботу безперервно протягом більше одного місяця внаслідок тимчасової непрацездатності.
Варто нагадати також про існування статті 39-1 КЗпП України, відповідно до якої якщо після закінчення строку трудового договору (в тому числі сезонного) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Отже, роботодавцям не слід забувати вчасно звільняти сезонних працівників, інакше вони набудуть статусу постійних працівників.

== Виплата вихідної допомоги сезонним працівникам ==
При виплаті вихідної допомоги сезонним працівникам у разі звільнення слід керуватися ст. 44 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України], відповідно до якої вихідна допомога виплачується:
* у розмірі не менше середнього місячного заробітку – при звільненні з підстав, зазначених у п. 6 ст. 36, п.п. 1, 2 і 6 ст. 40 КЗпП України;
* у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку – при звільненні внаслідок порушення власником законодавства про працю, колективного чи трудового договору( ст. 38,39 КЗпП України).

== Обчислення страхового стажу сезонним працівникам ==
Страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не меншій за мінімальний страховий внесок.
Нині страховий стаж обчислюють органи Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи — на підставі документів та в порядку, визначеному в законодавстві, що було чинним до 01.01.2004 р. (до часу набрання чинності Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).
Страховий стаж обчислюють у місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у ньому, зараховують як повний, коли сума сплачених за цей місяць страхових внесків не менша за мінімальний страховий внесок. Якщо сума менша, період може бути зараховано в страховий стаж (як повний місяць) за умови доплати до розміру мінімального страхового внеску.
Якщо ж доплати не було, у страховий стаж зараховують період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою:
 

{| class="wikitable"
|-
! ТП = Св : В
|-
| ТП — тривалість періоду, який зараховують у страховий стаж і визначають у місяцях
|-
| Св — сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць
|-
| В — мінімальний страховий внесок за відповідний місяць
|-
|}

Водночас у частині четвертій статті 24 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, які враховували в стаж роботи для призначення пенсії до набуття чинності цього Закону, зараховують у страховий стаж у порядку й на умовах, передбачених у законодавстві, що було чинним раніше.
А саме, відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у стаж роботи зараховували роботу, яку виконували на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях та кооперативах (незалежно від форм власності та господарювання), а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах незалежно від характеру та тривалості роботи й тривалості перерв. У стаж роботи враховували також будь-яку іншу роботу, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.
 
Відповідно до статті 62 цього закону, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження трудового стажу за її відсутності (або відповідних записів у ній) визначено в постанові Кабміну від 12.08.1993 р. № 637. У статті 61 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] визначено порядок включення в стаж роботи окремих видів робіт. Відповідно до цього порядку, наприклад, роботу на водному транспорті протягом повного навігаційного періоду зараховують за рік роботи.
Роботу протягом повного сезону на підприємствах та в організаціях сезонних галузей промисловості незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств і організацій зараховують у стаж за рік роботи (за списком, який затверджує Кабінет Міністрів України). Інші сезонні роботи зараховують у стаж роботи за їх фактичною тривалістю.
 
'''Отже, періоди сезонної роботи зараховують у страховий стаж у наведеному порядку лише до 1 січня 2004 року, а після цієї дати — за даними системи персоніфікованого обліку за місяці, за які здійснено оплату праці, з якої сплачено внески в Пенсійний фонд.
'''
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]

Правове регулювання роботи сезонних працівників

2018-12-29T10:36:46Z

Oksana.onyshchuk: /* Оплата праці */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28.03.1997 № 278 «Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей» із змінами, внесеними постановами КМУ № 2167 від 29.11.99, № 35 від 25.01.2012.]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.1974 року № 310-ІХ]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відпустки»]
* [http://document.ua/pro-viznachennja-rozrahunkovogo-periodu-dlja-obchislennja-ro-doc37520.html Лист Міністерства праці та соціальної політики України «Про визначення розрахункового періоду для обчислення розміру лікарняних сезонним робітникам»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного суду України N 9 від 06.11.92 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]

== Cезонні працівники: визначення ==
Сезонними слід вважати працівників, які приймаються на сезонні роботи, тобто на роботи, які в силу природних і кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців, та які включені в перелік сезонних робіт, наведених в Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженому Постановою[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF КМУ "Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей»]
До Списку сезонних робіт та галузей належать:
# Лісова промисловість і лісове господарство: добування живиці, барасу і ялинкової сірки; заготівля пньового осмолу; заготівля лика; лісокультурні роботи — підготовка ґрунту, посів і садіння лісу, догляд за лісовими культурами, робота в лісорозсадниках; лісозахисні та протипожежні роботи — боротьба зі шкідниками і хворобами лісу, прокладання мінералізованих смуг, чергування на пожежних вишках, наземне пожежне патрулювання лісів; заготівля насіння; збирання і переробка харчових продуктів лісу; польові лісовпорядні роботи.
# Торфяна промисловість: болотяно-підготовчі роботи; добування, сушіння та збирання торфу; ремонт і обслуговування технологічного обладнання в польових умовах.
# Сільське господарство: робота в овочівництві, садівництві, виноградарстві, буряківництві, хмелярстві, на вирощуванні і збиранні картоплі, тютюну, кормів, баштанних культур, лікарських рослин; робота на інкубаторно-птахівничих та міжгосподарських інкубаторних станціях.
# Переробні галузі промисловості: робота на підприємствах переробки плодоовочевої продукції; робота на підприємствах цукрової галузі промисловості; первинне виноробство.
# Санаторно-курортні заклади і заклади відпочинку: роботи, пов’язані з санаторно-курортним обслуговуванням хворих і відпочиваючих у санаторно-курортних закладах і закладах відпочинку.
# Транспортно-дорожній комплекс: авіаційні роботи в сільському та лісовому господарствах.
Список сезонних робіт та галузей є вичерпним, тому з працівником може бути укладений трудовий договір на виконання сезонної роботи, якщо така робота відповідає наступним вимогам:
* не може виконуватися протягом усього року в результаті природних та кліматичних умов і тому виконується лише протягом певного періоду, що не перевищує 6 місяців;
* є у Списку сезонних робіт та галузей.
Якщо не виконується хоча б одна з вищезазначених умов, то така робота не вважається сезонною, і працівник не є сезонним. Наприклад, на підприємстві з переробки плодоовочевої продукції (воно є в[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF Списку]) сезонними вважаються лише ті працівники, робота яких безпосередньо пов’язана з переробкою продукції. У той же час охоронники та прибиральники, які працюють на цьому підприємстві, не належать до сезонних працівників навіть за умови оформлення їх на період сезону, оскільки їх роботи можуть виконуватися протягом всього календарного року, тому з ними підписують строкові трудові договори на певний час або на час виконання певної роботи (ст. 23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України]).
 
'''Зверніть увагу!''' В Списку сезонних робіт та галузей не зазначаються конкретні професії, посади сезонних працівників і не деталізовано сезонні роботи. В зв’язку з цим перелік таких професій, посад та конкретних видів сезонних робіт, а також тривалість, дату початку та закінчення таких робіт рекомендуємо підприємствам встановлювати в колективному договорі або іншому локальному документі.
У Переліку не зазначено конкретних професій, посад сезонних працівників, тому їх перелік, а також тривалість, дата початку та закінчення таких робіт на підприємствах встановлюються в колективному договорі чи іншому локальному документі, наприклад у наказі (розпорядженні) по підприємству. Кількість персоналу (сезонних працівників), потрібна для виконання сезонних робіт, визначається штатним розписом.

== Умови та порядок укладення трудового договору з сезонним працівником ==
Трудові договори із сезонними працівниками є строковими трудовими договорами, оскільки такі договори укладаються:
* на період виконання певної роботи (п. 3 ч. 1 ст. 23 КЗпП);
* на визначений термін, що встановлюється за згодою сторін (п. 2 ч. 1 ст. 23 КЗпП).
Трудовий договір під час прийняття на сезонні роботи може бути укладено на строк, який не перевищує тривалості сезону (п. 4 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указу]) і є не більшим шести місяців, для виконання тимчасових робіт – не більше двох місяців, а для заміщення тимчасово відсутнього працівника – не більше чотирьох місяців.
Прийняття працівників на роботу за строковим трудовим договором, відповідно до ч. 2 ст. 23 КЗпП, можливе лише у тих випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням:
* характеру роботи або умов її виконання;
* інтересів працівника;
* в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Якщо не дотримано хоча б одну із зазначених вище умов, укладання строкового трудового договору є '''незаконним'''.
 
При оформленні трудових відносин із сезонним працівником роботодавець повинен попередити про сезонний характер роботи (п.3[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.1974 року № 310-ІХ ], про що має бути зазначено в заяві працівника про прийняття на роботу та в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. Порушення цієї вимоги означає, що із працівником укладено трудовий договір на невизначений строк. '''Заява''' складається в довільній формі, але повинна містити всі необхідні реквізити. У ній необхідно вказати період, на який працевлаштовується працівник, бажану посаду (професію) і вид роботи (сезонна). Разом із заявою під час працевлаштування на роботу працівник, відповідно до частини другої статті 24 КЗпП, зобов’язаний пред’явити паспорт або інший документ, що посвідчує його особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), стан здоров’я та інші документи.
 
Згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КЗпП випробування не встановлюється при прийнятті на роботу у випадках, передбачених законодавством. Сезонним працівникам при прийнятті на роботу випробувальний термін з метою перевірки відповідності працівника наданій йому роботі не встановлюється.
'''Встановлення випробування при прийнятті сезонного працівника є порушенням трудового законодавства.'''
 
Згідно з п. 1.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкції] про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58, трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві понад 5 днів, у т. ч. й на сезонних працівників. Записи в трудову книжку про прийняття на роботу вносяться роботодавцем на підставі відповідного наказу чи розпорядження. Для осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за основним місцем роботи.

== Оплата праці ==
Всі наймані працівники, які підписали письмовий трудовий договір (контракт) і виконували сезонну роботу один день і більше, включаються в облікову кількість штатних працівників. Таким чином, посади сезонних працівників мають бути в штатному розписі, де за потреби зазначається, що такі посади вводяться на певні періоди.
На тимчасових та сезонних працівників поширюються форми та системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, що діють на підприємстві. Тобто оплата праці за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт) має провадитись не нижче мінімальної заробітної плати (ст. 95 КЗпП). Сезонні працівники мають право на оплату часу відпусток, тимчасової непрацездатності, також їм надаються гарантії та компенсації у зв’язку зі службовими відрядженнями, передбачені ст. 121 КЗпП (збереження місця роботи та середнього заробітку, виплата добових, відшкодування під час відрядження).
 
Для сезонних працівників може застосовуватися як погодинна, так і відрядна форми оплати праці. Зважаючи на [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF Список], більшість сезонних працівників одержують оплату за фактично виконаний обсяг роботи за відрядними розцінками. Це, зокрема, працівники, які виконують роботи в сільському господарстві, лісовій промисловості, переробній галузі тощо. Натомість сезонні працівники санаторно-курортних закладів і закладів відпочинку, як правило, одержують оплату за відпрацьований час.
Для тимчасових працівників не встановлено жодних закономірностей щодо застосування погодинної чи відрядної форми оплати праці: все залежить від того, на якій посаді чи за якою спеціальністю вони тимчасово працюють. Однак якщо працівника приймають на тимчасову роботу для заміщення тимчасово відсутнього працівника, то оплата його праці здійснюється на умовах, встановлених для такого тимчасово відсутнього працівника.
Оподаткування заробітної плати тимчасових і сезонних працівників здійснюється в загальному порядку, тобто з неї утримується ПДФО (18 %) і ВЗ (1,5 %) та на неї нараховується ЄСВ (22 %). Також тимчасові та сезонні працівники мають право на податкову соціальну пільгу, якщо розмір їх зарплати у 2018 р. не перевищує 2470,00 грн, і вони подадуть відповідну заяву.

== Відпустки сезонним працівникам ==
Працівники, прийняті на сезонні роботи, мають право на щорічну відпустку. Тривалість щорічної відпустки визначається пропорційно відпрацьованому працівником часу у цього роботодавця.
Для цього використовується формула, що допоможе розрахувати кількість календарних днів щорічної відпустки, які припадають на 1 календарний день стажу роботи, що дає право на відпустку, з урахуванням того, що відпустка повної тривалості надається за відпрацьований робочий рік.
 
{| class="wikitable"
|-
! Формула: Тк.д. = Дв : (К - С )
|-
| Тк.д.< — тривалість відпустки, що припадає на 1 календарний день стажу.
|-
| Дв — кількість календарних днів щорічної відпустки.
|-
| К — загальна кількість календарних днів у робочому році, за який надається відпустка (365 (366) календарних днів).
|-
| С — кількість святкових і неробочих днів згідно зі ст. 73 КЗпП у робочому році, за який надається відпустка
|-
|}
 
Після обчислення показника Тк.д., необхідно порахувати стаж роботи, що дає право на відпустку в календарних днях, без урахування святкових і неробочих днів, установлених ст. 73 КЗпП, з дати прийняття на роботу до дня виходу у відпустку. Після цього необхідно помножити стаж роботи працівника на підприємстві (у днях) на тривалість відпустки, що припадає на 1 календарний день стажу (показник Тк.д.). Так знаходиться кількість належних працівнику днів щорічної відпустки.
У випадку, якщо за час сезонна роботи працівник не скористався своїм правом на відпустку, то за бажанням такого працівника йому може бути:
* надано невикористану відпустку з подальшим звільненням (за винятком випадків звільнення за порушення трудової дисципліни). Підставою для надання такої відпустки буде заява працівника про надання відпустки з подальшим звільненням. Дата звільнення — останній день відпустки. При цьому дія трудового договору, укладеного з працівником на певний строк, подовжується до закінчення відпустки (ст. 3 Закону України "Про відпустки")
* нараховано та виплачено в день звільнення компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки.
Суму відпускних або компенсації за невикористані дні щорічної відпустки визначайте відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанови]
Розрахунок середньої зарплати для визначення суми відпускних та компенсації працівнику, який пропрацював на підприємстві менше року, здійснюється виходячи з виплат за фактичний час роботи з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, в якому виплачуються відпускні або компенсація за невикористану відпустку. Якщо працівник відпрацював на підприємстві менше місяця, то середньоденну зарплату розраховується виходячи із встановленої йому у трудовому договорі тарифної ставки, посадового окладу.
 
Що стосується інших видів відпусток, установлених Законом про відпустки, то вони надаються сезонним працівникам у загальному порядку.
'''Соціальна додаткова відпустка''', що надається працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А I групи. Нею скористатися можуть особи, перелічені у ст. 19 Закону про відпустки, як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. Працівник матиме право на додаткову відпустку на дітей за рік, в якому він був прийнятий на роботу і звільнений з неї або тільки прийнятий (припустимо, за 2015 рік), якщо:
* до вступу на це підприємство ніде не працював
* працював в іншого роботодавця, але права на отримання додаткової відпустки на дітей тоді ще не мав, і таке право виникло в період роботи на цьому підприємстві.
А якщо працівник у 2015 році до працевлаштування на підприємство десь працював і мав право на додаткову відпустку на дітей? У цьому випадку він повинен був скористатися таким правом за попереднім місцем роботи або отримати компенсацію за невикористану відпустку на дітей за 2015 рік при звільненні. Зробив він це чи ні, нинішнього роботодавця хвилювати не повинно. Якщо працівник мав право на «дитячу» відпустку, але не скористався нею в період роботи, при звільненні йому обов’язково повинна бути нарахована компенсація за невикористані дні такої відпустки.

== Оплата тимчасової непрацездатності сезонних працівників ==
Сезонні працівники, які працюють на умовах трудового договору, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню та є застрахованими особами. У разі настання тимчасової непрацездатності, сезонні працівники нарівні з іншими працівниками підприємства мають право на оплату листка непрацездатності, тобто отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів роботодавця (оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності) та, починаючи з шостого дня тимчасової непрацездатності, – за рахунок коштів Фонду соціального страхування.
Між тим, існують певні особливості в наданні і розрахунку виплати допомоги з тимчасової непрацездатності застрахованим особам, які працюють на сезонних роботах, зокрема:
* в разі захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, допомога надається не більш як за 75 календарних днів протягом календарного року (частина 2 ст. 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]);
* трудового каліцтва чи професійного захворювання – виплачується на загальних підставах.
При цьому існує також особливість і в розрахунку середнього заробітку для виплати лікарняних листків сезонникам, про що зазначено в листі [http://document.ua/pro-viznachennja-rozrahunkovogo-periodu-dlja-obchislennja-ro-doc37520.html Міністерства та соціальної політики України «Про визначення розрахункового періоду для обчислення розміру лікарняних сезонним робітникам»].
Згідно з пунктом 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. N 1266] , для осіб, які працювали (працюють) на підприємствах, в організаціях, робота яких пов'язана із сезонним характером виробництва відповідно до Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженого [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 р. N 278], за розрахунковий період береться 12 календарних місяців підряд (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.
Застосування дванадцятимісячного розрахункового періоду запроваджено з метою недопущення невиправданого зменшення або збільшення розміру середньої заробітної плати для всіх осіб, які працюють на зазначених підприємствах (в організаціях), оскільки через сезонний характер виробництва на таких підприємствах можливе значне коливання розміру заробітної плати протягом року.
Навпаки, враховуючи, що за розрахунковий береться період роботи за останнім основним місцем роботи, ця норма не може застосовуватися для осіб, які працювали на сезонних роботах, оскільки термін виконання таких робіт не може перевищувати 6 місяців.
Отже, якщо на підприємстві виконуються роботи, що передбачені вищезазначеним Списком сезонних робіт і сезонних галузей, для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності постійним працівникам має включатися заробітна плата за 12 місяців перед настанням страхового випадку. Для осіб, які відпрацювали на підприємстві менше 12 місяців, до розрахункового періоду включаються всі повні календарні місяці роботи.
У разі ж надання працівниці, зайнятій на сезонній роботі, листка непрацездатності у зв’язку з пологами і родами вона має повне право на отримання відповідної відпустки і виплату допомоги по вагітності і пологах.

== Порядок звільнення сезонного працівника ==
У зв’язку із закінченням роботи (сезону), а, отже, строку трудового договору сезонний працівник підлягає звільненню відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]. Для цього не потрібно його заяви на звільнення та попередження роботодавця про наступне звільнення працівника з означеної підстави. Не потрібна і згода профспілкового комітету, якщо працівник є членом профспілки, що діє на підприємстві.
Проте, слід враховувати гарантії, надані вагітним і жінкам, які мають дітей у віці до 3-х років (в деяких випадках – до 6 років), одиноким матерям, що мають дитину до 14 років чи дитину-інваліда. За загальними правилами їхнє звільнення відбувається з обов’язковим працевлаштуванням (ч. 3 ст. 184 КЗпП України), а також за ними на період працевлаштування, але не більш ніж на 3 місяці зберігається середня заробітна плата за рахунок підприємства, з яким працівниця перебувала в трудових відносинах.
Пунктом 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови Пленуму Верховного Суду України 06.11.92 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] наголошується, що зазначені гарантії для матерів розповсюджуються і на випадки звільнення у зв’язку із закінченням строку договору, коли вони були прийняті на сезонні роботи.
Окрім того, сезонний трудовий договір може бути розірваним до закінчення зазначеного в ньому строку на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою ст. 38 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]. В разі дострокового розірвання цього договору з ініціативи працівника він повинен попередити про це роботодавця в письмовій формі за 3 дні ст. 6 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указу]. Підставою для звільнення буде ст. 39 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України].
Також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом, але лише у випадках, що передбачені ст. 40 і ст. 41 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України], та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указом], зокрема коли на підприємстві призупинені роботи з причин виробничого характеру чи скорочення роботи в ньому на строк більше двох тижнів; нез’явлення на роботу безперервно протягом більше одного місяця внаслідок тимчасової непрацездатності.
Варто нагадати також про існування статті 39-1 КЗпП України, відповідно до якої якщо після закінчення строку трудового договору (в тому числі сезонного) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Отже, роботодавцям не слід забувати вчасно звільняти сезонних працівників, інакше вони набудуть статусу постійних працівників.

== Виплата вихідної допомоги сезонним працівникам ==
При виплаті вихідної допомоги сезонним працівникам у разі звільнення слід керуватися ст. 44 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України], відповідно до якої вихідна допомога виплачується:
* у розмірі не менше середнього місячного заробітку – при звільненні з підстав, зазначених у п. 6 ст. 36, п.п. 1, 2 і 6 ст. 40 КЗпП України;
* у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку – при звільненні внаслідок порушення власником законодавства про працю, колективного чи трудового договору( ст. 38,39 КЗпП України).

== Обчислення страхового стажу сезонним працівникам ==
Страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не меншій за мінімальний страховий внесок.
Нині страховий стаж обчислюють органи Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи — на підставі документів та в порядку, визначеному в законодавстві, що було чинним до 01.01.2004 р. (до часу набрання чинності Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).
Страховий стаж обчислюють у місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у ньому, зараховують як повний, коли сума сплачених за цей місяць страхових внесків не менша за мінімальний страховий внесок. Якщо сума менша, період може бути зараховано в страховий стаж (як повний місяць) за умови доплати до розміру мінімального страхового внеску.
Якщо ж доплати не було, у страховий стаж зараховують період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою:
 

{| class="wikitable"
|-
! ТП = Св : В
|-
| ТП — тривалість періоду, який зараховують у страховий стаж і визначають у місяцях
|-
| Св — сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць
|-
| В — мінімальний страховий внесок за відповідний місяць
|-
|}

Водночас у частині четвертій статті 24 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, які враховували в стаж роботи для призначення пенсії до набуття чинності цього Закону, зараховують у страховий стаж у порядку й на умовах, передбачених у законодавстві, що було чинним раніше.
А саме, відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у стаж роботи зараховували роботу, яку виконували на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях та кооперативах (незалежно від форм власності та господарювання), а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах незалежно від характеру та тривалості роботи й тривалості перерв. У стаж роботи враховували також будь-яку іншу роботу, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.
 
Відповідно до статті 62 цього закону, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження трудового стажу за її відсутності (або відповідних записів у ній) визначено в постанові Кабміну від 12.08.1993 р. № 637. У статті 61 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] визначено порядок включення в стаж роботи окремих видів робіт. Відповідно до цього порядку, наприклад, роботу на водному транспорті протягом повного навігаційного періоду зараховують за рік роботи.
Роботу протягом повного сезону на підприємствах та в організаціях сезонних галузей промисловості незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств і організацій зараховують у стаж за рік роботи (за списком, який затверджує Кабінет Міністрів України). Інші сезонні роботи зараховують у стаж роботи за їх фактичною тривалістю.
 
'''Отже, періоди сезонної роботи зараховують у страховий стаж у наведеному порядку лише до 1 січня 2004 року, а після цієї дати — за даними системи персоніфікованого обліку за місяці, за які здійснено оплату праці, з якої сплачено внески в Пенсійний фонд.
'''
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]

Правове регулювання роботи сезонних працівників

2018-12-29T10:22:52Z

Oksana.onyshchuk: /* Умови та порядок укладення трудового договору з сезонним працівником */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28.03.1997 № 278 «Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей» із змінами, внесеними постановами КМУ № 2167 від 29.11.99, № 35 від 25.01.2012.]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.1974 року № 310-ІХ]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відпустки»]
* [http://document.ua/pro-viznachennja-rozrahunkovogo-periodu-dlja-obchislennja-ro-doc37520.html Лист Міністерства праці та соціальної політики України «Про визначення розрахункового періоду для обчислення розміру лікарняних сезонним робітникам»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного суду України N 9 від 06.11.92 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]

== Cезонні працівники: визначення ==
Сезонними слід вважати працівників, які приймаються на сезонні роботи, тобто на роботи, які в силу природних і кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців, та які включені в перелік сезонних робіт, наведених в Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженому Постановою[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF КМУ "Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей»]
До Списку сезонних робіт та галузей належать:
# Лісова промисловість і лісове господарство: добування живиці, барасу і ялинкової сірки; заготівля пньового осмолу; заготівля лика; лісокультурні роботи — підготовка ґрунту, посів і садіння лісу, догляд за лісовими культурами, робота в лісорозсадниках; лісозахисні та протипожежні роботи — боротьба зі шкідниками і хворобами лісу, прокладання мінералізованих смуг, чергування на пожежних вишках, наземне пожежне патрулювання лісів; заготівля насіння; збирання і переробка харчових продуктів лісу; польові лісовпорядні роботи.
# Торфяна промисловість: болотяно-підготовчі роботи; добування, сушіння та збирання торфу; ремонт і обслуговування технологічного обладнання в польових умовах.
# Сільське господарство: робота в овочівництві, садівництві, виноградарстві, буряківництві, хмелярстві, на вирощуванні і збиранні картоплі, тютюну, кормів, баштанних культур, лікарських рослин; робота на інкубаторно-птахівничих та міжгосподарських інкубаторних станціях.
# Переробні галузі промисловості: робота на підприємствах переробки плодоовочевої продукції; робота на підприємствах цукрової галузі промисловості; первинне виноробство.
# Санаторно-курортні заклади і заклади відпочинку: роботи, пов’язані з санаторно-курортним обслуговуванням хворих і відпочиваючих у санаторно-курортних закладах і закладах відпочинку.
# Транспортно-дорожній комплекс: авіаційні роботи в сільському та лісовому господарствах.
Список сезонних робіт та галузей є вичерпним, тому з працівником може бути укладений трудовий договір на виконання сезонної роботи, якщо така робота відповідає наступним вимогам:
* не може виконуватися протягом усього року в результаті природних та кліматичних умов і тому виконується лише протягом певного періоду, що не перевищує 6 місяців;
* є у Списку сезонних робіт та галузей.
Якщо не виконується хоча б одна з вищезазначених умов, то така робота не вважається сезонною, і працівник не є сезонним. Наприклад, на підприємстві з переробки плодоовочевої продукції (воно є в[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF Списку]) сезонними вважаються лише ті працівники, робота яких безпосередньо пов’язана з переробкою продукції. У той же час охоронники та прибиральники, які працюють на цьому підприємстві, не належать до сезонних працівників навіть за умови оформлення їх на період сезону, оскільки їх роботи можуть виконуватися протягом всього календарного року, тому з ними підписують строкові трудові договори на певний час або на час виконання певної роботи (ст. 23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України]).
 
'''Зверніть увагу!''' В Списку сезонних робіт та галузей не зазначаються конкретні професії, посади сезонних працівників і не деталізовано сезонні роботи. В зв’язку з цим перелік таких професій, посад та конкретних видів сезонних робіт, а також тривалість, дату початку та закінчення таких робіт рекомендуємо підприємствам встановлювати в колективному договорі або іншому локальному документі.
У Переліку не зазначено конкретних професій, посад сезонних працівників, тому їх перелік, а також тривалість, дата початку та закінчення таких робіт на підприємствах встановлюються в колективному договорі чи іншому локальному документі, наприклад у наказі (розпорядженні) по підприємству. Кількість персоналу (сезонних працівників), потрібна для виконання сезонних робіт, визначається штатним розписом.

== Умови та порядок укладення трудового договору з сезонним працівником ==
Трудові договори із сезонними працівниками є строковими трудовими договорами, оскільки такі договори укладаються:
* на період виконання певної роботи (п. 3 ч. 1 ст. 23 КЗпП);
* на визначений термін, що встановлюється за згодою сторін (п. 2 ч. 1 ст. 23 КЗпП).
Трудовий договір під час прийняття на сезонні роботи може бути укладено на строк, який не перевищує тривалості сезону (п. 4 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указу]) і є не більшим шести місяців, для виконання тимчасових робіт – не більше двох місяців, а для заміщення тимчасово відсутнього працівника – не більше чотирьох місяців.
Прийняття працівників на роботу за строковим трудовим договором, відповідно до ч. 2 ст. 23 КЗпП, можливе лише у тих випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням:
* характеру роботи або умов її виконання;
* інтересів працівника;
* в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Якщо не дотримано хоча б одну із зазначених вище умов, укладання строкового трудового договору є '''незаконним'''.
 
При оформленні трудових відносин із сезонним працівником роботодавець повинен попередити про сезонний характер роботи (п.3[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.1974 року № 310-ІХ ], про що має бути зазначено в заяві працівника про прийняття на роботу та в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. Порушення цієї вимоги означає, що із працівником укладено трудовий договір на невизначений строк. '''Заява''' складається в довільній формі, але повинна містити всі необхідні реквізити. У ній необхідно вказати період, на який працевлаштовується працівник, бажану посаду (професію) і вид роботи (сезонна). Разом із заявою під час працевлаштування на роботу працівник, відповідно до частини другої статті 24 КЗпП, зобов’язаний пред’явити паспорт або інший документ, що посвідчує його особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), стан здоров’я та інші документи.
 
Згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КЗпП випробування не встановлюється при прийнятті на роботу у випадках, передбачених законодавством. Сезонним працівникам при прийнятті на роботу випробувальний термін з метою перевірки відповідності працівника наданій йому роботі не встановлюється.
'''Встановлення випробування при прийнятті сезонного працівника є порушенням трудового законодавства.'''
 
Згідно з п. 1.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкції] про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58, трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві понад 5 днів, у т. ч. й на сезонних працівників. Записи в трудову книжку про прийняття на роботу вносяться роботодавцем на підставі відповідного наказу чи розпорядження. Для осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за основним місцем роботи.

== Оплата праці ==
Всі наймані працівники, які підписали письмовий трудовий договір (контракт) і виконували сезонну роботу один день і більше, включаються в облікову кількість штатних працівників. Таким чином, посади сезонних працівників мають бути в штатному розписі, де за потреби зазначається, що такі посади вводяться на певні періоди.
Крім того, всі мінімальні гарантії, надані державою постійним працівникам, поширюються і на сезонних працівників. Тобто оплата праці за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт) має провадитись не нижче мінімальної заробітної плати (ст. 95 КЗпП). Сезонні працівники мають право на оплату часу відпусток, тимчасової непрацездатності, також їм надаються гарантії та компенсації у зв’язку зі службовими відрядженнями, передбачені ст. 121 КЗпП (збереження місця роботи та середнього заробітку, виплата добових, відшкодування під час відрядження).
 
Форми та системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, що діють на підприємстві, поширюються також і на сезонних працівників.

== Відпустки сезонним працівникам ==
Працівники, прийняті на сезонні роботи, мають право на щорічну відпустку. Тривалість щорічної відпустки визначається пропорційно відпрацьованому працівником часу у цього роботодавця.
Для цього використовується формула, що допоможе розрахувати кількість календарних днів щорічної відпустки, які припадають на 1 календарний день стажу роботи, що дає право на відпустку, з урахуванням того, що відпустка повної тривалості надається за відпрацьований робочий рік.
 
{| class="wikitable"
|-
! Формула: Тк.д. = Дв : (К - С )
|-
| Тк.д.< — тривалість відпустки, що припадає на 1 календарний день стажу.
|-
| Дв — кількість календарних днів щорічної відпустки.
|-
| К — загальна кількість календарних днів у робочому році, за який надається відпустка (365 (366) календарних днів).
|-
| С — кількість святкових і неробочих днів згідно зі ст. 73 КЗпП у робочому році, за який надається відпустка
|-
|}
 
Після обчислення показника Тк.д., необхідно порахувати стаж роботи, що дає право на відпустку в календарних днях, без урахування святкових і неробочих днів, установлених ст. 73 КЗпП, з дати прийняття на роботу до дня виходу у відпустку. Після цього необхідно помножити стаж роботи працівника на підприємстві (у днях) на тривалість відпустки, що припадає на 1 календарний день стажу (показник Тк.д.). Так знаходиться кількість належних працівнику днів щорічної відпустки.
У випадку, якщо за час сезонна роботи працівник не скористався своїм правом на відпустку, то за бажанням такого працівника йому може бути:
* надано невикористану відпустку з подальшим звільненням (за винятком випадків звільнення за порушення трудової дисципліни). Підставою для надання такої відпустки буде заява працівника про надання відпустки з подальшим звільненням. Дата звільнення — останній день відпустки. При цьому дія трудового договору, укладеного з працівником на певний строк, подовжується до закінчення відпустки (ст. 3 Закону України "Про відпустки")
* нараховано та виплачено в день звільнення компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки.
Суму відпускних або компенсації за невикористані дні щорічної відпустки визначайте відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанови]
Розрахунок середньої зарплати для визначення суми відпускних та компенсації працівнику, який пропрацював на підприємстві менше року, здійснюється виходячи з виплат за фактичний час роботи з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, в якому виплачуються відпускні або компенсація за невикористану відпустку. Якщо працівник відпрацював на підприємстві менше місяця, то середньоденну зарплату розраховується виходячи із встановленої йому у трудовому договорі тарифної ставки, посадового окладу.
 
Що стосується інших видів відпусток, установлених Законом про відпустки, то вони надаються сезонним працівникам у загальному порядку.
'''Соціальна додаткова відпустка''', що надається працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А I групи. Нею скористатися можуть особи, перелічені у ст. 19 Закону про відпустки, як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. Працівник матиме право на додаткову відпустку на дітей за рік, в якому він був прийнятий на роботу і звільнений з неї або тільки прийнятий (припустимо, за 2015 рік), якщо:
* до вступу на це підприємство ніде не працював
* працював в іншого роботодавця, але права на отримання додаткової відпустки на дітей тоді ще не мав, і таке право виникло в період роботи на цьому підприємстві.
А якщо працівник у 2015 році до працевлаштування на підприємство десь працював і мав право на додаткову відпустку на дітей? У цьому випадку він повинен був скористатися таким правом за попереднім місцем роботи або отримати компенсацію за невикористану відпустку на дітей за 2015 рік при звільненні. Зробив він це чи ні, нинішнього роботодавця хвилювати не повинно. Якщо працівник мав право на «дитячу» відпустку, але не скористався нею в період роботи, при звільненні йому обов’язково повинна бути нарахована компенсація за невикористані дні такої відпустки.

== Оплата тимчасової непрацездатності сезонних працівників ==
Сезонні працівники, які працюють на умовах трудового договору, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню та є застрахованими особами. У разі настання тимчасової непрацездатності, сезонні працівники нарівні з іншими працівниками підприємства мають право на оплату листка непрацездатності, тобто отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів роботодавця (оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності) та, починаючи з шостого дня тимчасової непрацездатності, – за рахунок коштів Фонду соціального страхування.
Між тим, існують певні особливості в наданні і розрахунку виплати допомоги з тимчасової непрацездатності застрахованим особам, які працюють на сезонних роботах, зокрема:
* в разі захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, допомога надається не більш як за 75 календарних днів протягом календарного року (частина 2 ст. 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]);
* трудового каліцтва чи професійного захворювання – виплачується на загальних підставах.
При цьому існує також особливість і в розрахунку середнього заробітку для виплати лікарняних листків сезонникам, про що зазначено в листі [http://document.ua/pro-viznachennja-rozrahunkovogo-periodu-dlja-obchislennja-ro-doc37520.html Міністерства та соціальної політики України «Про визначення розрахункового періоду для обчислення розміру лікарняних сезонним робітникам»].
Згідно з пунктом 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. N 1266] , для осіб, які працювали (працюють) на підприємствах, в організаціях, робота яких пов'язана із сезонним характером виробництва відповідно до Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженого [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 р. N 278], за розрахунковий період береться 12 календарних місяців підряд (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.
Застосування дванадцятимісячного розрахункового періоду запроваджено з метою недопущення невиправданого зменшення або збільшення розміру середньої заробітної плати для всіх осіб, які працюють на зазначених підприємствах (в організаціях), оскільки через сезонний характер виробництва на таких підприємствах можливе значне коливання розміру заробітної плати протягом року.
Навпаки, враховуючи, що за розрахунковий береться період роботи за останнім основним місцем роботи, ця норма не може застосовуватися для осіб, які працювали на сезонних роботах, оскільки термін виконання таких робіт не може перевищувати 6 місяців.
Отже, якщо на підприємстві виконуються роботи, що передбачені вищезазначеним Списком сезонних робіт і сезонних галузей, для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності постійним працівникам має включатися заробітна плата за 12 місяців перед настанням страхового випадку. Для осіб, які відпрацювали на підприємстві менше 12 місяців, до розрахункового періоду включаються всі повні календарні місяці роботи.
У разі ж надання працівниці, зайнятій на сезонній роботі, листка непрацездатності у зв’язку з пологами і родами вона має повне право на отримання відповідної відпустки і виплату допомоги по вагітності і пологах.

== Порядок звільнення сезонного працівника ==
У зв’язку із закінченням роботи (сезону), а, отже, строку трудового договору сезонний працівник підлягає звільненню відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]. Для цього не потрібно його заяви на звільнення та попередження роботодавця про наступне звільнення працівника з означеної підстави. Не потрібна і згода профспілкового комітету, якщо працівник є членом профспілки, що діє на підприємстві.
Проте, слід враховувати гарантії, надані вагітним і жінкам, які мають дітей у віці до 3-х років (в деяких випадках – до 6 років), одиноким матерям, що мають дитину до 14 років чи дитину-інваліда. За загальними правилами їхнє звільнення відбувається з обов’язковим працевлаштуванням (ч. 3 ст. 184 КЗпП України), а також за ними на період працевлаштування, але не більш ніж на 3 місяці зберігається середня заробітна плата за рахунок підприємства, з яким працівниця перебувала в трудових відносинах.
Пунктом 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови Пленуму Верховного Суду України 06.11.92 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] наголошується, що зазначені гарантії для матерів розповсюджуються і на випадки звільнення у зв’язку із закінченням строку договору, коли вони були прийняті на сезонні роботи.
Окрім того, сезонний трудовий договір може бути розірваним до закінчення зазначеного в ньому строку на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою ст. 38 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]. В разі дострокового розірвання цього договору з ініціативи працівника він повинен попередити про це роботодавця в письмовій формі за 3 дні ст. 6 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указу]. Підставою для звільнення буде ст. 39 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України].
Також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом, але лише у випадках, що передбачені ст. 40 і ст. 41 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України], та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указом], зокрема коли на підприємстві призупинені роботи з причин виробничого характеру чи скорочення роботи в ньому на строк більше двох тижнів; нез’явлення на роботу безперервно протягом більше одного місяця внаслідок тимчасової непрацездатності.
Варто нагадати також про існування статті 39-1 КЗпП України, відповідно до якої якщо після закінчення строку трудового договору (в тому числі сезонного) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Отже, роботодавцям не слід забувати вчасно звільняти сезонних працівників, інакше вони набудуть статусу постійних працівників.

== Виплата вихідної допомоги сезонним працівникам ==
При виплаті вихідної допомоги сезонним працівникам у разі звільнення слід керуватися ст. 44 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України], відповідно до якої вихідна допомога виплачується:
* у розмірі не менше середнього місячного заробітку – при звільненні з підстав, зазначених у п. 6 ст. 36, п.п. 1, 2 і 6 ст. 40 КЗпП України;
* у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку – при звільненні внаслідок порушення власником законодавства про працю, колективного чи трудового договору( ст. 38,39 КЗпП України).

== Обчислення страхового стажу сезонним працівникам ==
Страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не меншій за мінімальний страховий внесок.
Нині страховий стаж обчислюють органи Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи — на підставі документів та в порядку, визначеному в законодавстві, що було чинним до 01.01.2004 р. (до часу набрання чинності Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).
Страховий стаж обчислюють у місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у ньому, зараховують як повний, коли сума сплачених за цей місяць страхових внесків не менша за мінімальний страховий внесок. Якщо сума менша, період може бути зараховано в страховий стаж (як повний місяць) за умови доплати до розміру мінімального страхового внеску.
Якщо ж доплати не було, у страховий стаж зараховують період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою:
 

{| class="wikitable"
|-
! ТП = Св : В
|-
| ТП — тривалість періоду, який зараховують у страховий стаж і визначають у місяцях
|-
| Св — сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць
|-
| В — мінімальний страховий внесок за відповідний місяць
|-
|}

Водночас у частині четвертій статті 24 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, які враховували в стаж роботи для призначення пенсії до набуття чинності цього Закону, зараховують у страховий стаж у порядку й на умовах, передбачених у законодавстві, що було чинним раніше.
А саме, відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у стаж роботи зараховували роботу, яку виконували на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях та кооперативах (незалежно від форм власності та господарювання), а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах незалежно від характеру та тривалості роботи й тривалості перерв. У стаж роботи враховували також будь-яку іншу роботу, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.
 
Відповідно до статті 62 цього закону, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження трудового стажу за її відсутності (або відповідних записів у ній) визначено в постанові Кабміну від 12.08.1993 р. № 637. У статті 61 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] визначено порядок включення в стаж роботи окремих видів робіт. Відповідно до цього порядку, наприклад, роботу на водному транспорті протягом повного навігаційного періоду зараховують за рік роботи.
Роботу протягом повного сезону на підприємствах та в організаціях сезонних галузей промисловості незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств і організацій зараховують у стаж за рік роботи (за списком, який затверджує Кабінет Міністрів України). Інші сезонні роботи зараховують у стаж роботи за їх фактичною тривалістю.
 
'''Отже, періоди сезонної роботи зараховують у страховий стаж у наведеному порядку лише до 1 січня 2004 року, а після цієї дати — за даними системи персоніфікованого обліку за місяці, за які здійснено оплату праці, з якої сплачено внески в Пенсійний фонд.
'''
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]

Правове регулювання роботи сезонних працівників

2018-12-29T10:13:51Z

Oksana.onyshchuk: /* Умови та порядок укладення трудового договору з сезонним працівником */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28.03.1997 № 278 «Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей» із змінами, внесеними постановами КМУ № 2167 від 29.11.99, № 35 від 25.01.2012.]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.1974 року № 310-ІХ]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відпустки»]
* [http://document.ua/pro-viznachennja-rozrahunkovogo-periodu-dlja-obchislennja-ro-doc37520.html Лист Міністерства праці та соціальної політики України «Про визначення розрахункового періоду для обчислення розміру лікарняних сезонним робітникам»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного суду України N 9 від 06.11.92 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]

== Cезонні працівники: визначення ==
Сезонними слід вважати працівників, які приймаються на сезонні роботи, тобто на роботи, які в силу природних і кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців, та які включені в перелік сезонних робіт, наведених в Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженому Постановою[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF КМУ "Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей»]
До Списку сезонних робіт та галузей належать:
# Лісова промисловість і лісове господарство: добування живиці, барасу і ялинкової сірки; заготівля пньового осмолу; заготівля лика; лісокультурні роботи — підготовка ґрунту, посів і садіння лісу, догляд за лісовими культурами, робота в лісорозсадниках; лісозахисні та протипожежні роботи — боротьба зі шкідниками і хворобами лісу, прокладання мінералізованих смуг, чергування на пожежних вишках, наземне пожежне патрулювання лісів; заготівля насіння; збирання і переробка харчових продуктів лісу; польові лісовпорядні роботи.
# Торфяна промисловість: болотяно-підготовчі роботи; добування, сушіння та збирання торфу; ремонт і обслуговування технологічного обладнання в польових умовах.
# Сільське господарство: робота в овочівництві, садівництві, виноградарстві, буряківництві, хмелярстві, на вирощуванні і збиранні картоплі, тютюну, кормів, баштанних культур, лікарських рослин; робота на інкубаторно-птахівничих та міжгосподарських інкубаторних станціях.
# Переробні галузі промисловості: робота на підприємствах переробки плодоовочевої продукції; робота на підприємствах цукрової галузі промисловості; первинне виноробство.
# Санаторно-курортні заклади і заклади відпочинку: роботи, пов’язані з санаторно-курортним обслуговуванням хворих і відпочиваючих у санаторно-курортних закладах і закладах відпочинку.
# Транспортно-дорожній комплекс: авіаційні роботи в сільському та лісовому господарствах.
Список сезонних робіт та галузей є вичерпним, тому з працівником може бути укладений трудовий договір на виконання сезонної роботи, якщо така робота відповідає наступним вимогам:
* не може виконуватися протягом усього року в результаті природних та кліматичних умов і тому виконується лише протягом певного періоду, що не перевищує 6 місяців;
* є у Списку сезонних робіт та галузей.
Якщо не виконується хоча б одна з вищезазначених умов, то така робота не вважається сезонною, і працівник не є сезонним. Наприклад, на підприємстві з переробки плодоовочевої продукції (воно є в[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF Списку]) сезонними вважаються лише ті працівники, робота яких безпосередньо пов’язана з переробкою продукції. У той же час охоронники та прибиральники, які працюють на цьому підприємстві, не належать до сезонних працівників навіть за умови оформлення їх на період сезону, оскільки їх роботи можуть виконуватися протягом всього календарного року, тому з ними підписують строкові трудові договори на певний час або на час виконання певної роботи (ст. 23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України]).
 
'''Зверніть увагу!''' В Списку сезонних робіт та галузей не зазначаються конкретні професії, посади сезонних працівників і не деталізовано сезонні роботи. В зв’язку з цим перелік таких професій, посад та конкретних видів сезонних робіт, а також тривалість, дату початку та закінчення таких робіт рекомендуємо підприємствам встановлювати в колективному договорі або іншому локальному документі.
У Переліку не зазначено конкретних професій, посад сезонних працівників, тому їх перелік, а також тривалість, дата початку та закінчення таких робіт на підприємствах встановлюються в колективному договорі чи іншому локальному документі, наприклад у наказі (розпорядженні) по підприємству. Кількість персоналу (сезонних працівників), потрібна для виконання сезонних робіт, визначається штатним розписом.

== Умови та порядок укладення трудового договору з сезонним працівником ==
Трудові договори із сезонними працівниками є строковими трудовими договорами, оскільки такі договори укладаються:
* на період виконання певної роботи (п. 3 ч. 1 ст. 23 КЗпП);
* на визначений термін, що встановлюється за згодою сторін (п. 2 ч. 1 ст. 23 КЗпП).
Трудовий договір під час прийняття на сезонні роботи може бути укладено на строк, який не перевищує тривалості сезону (п. 4 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указу]) і є не більшим шести місяців, для виконання тимчасових робіт – не більше двох місяців, а для заміщення тимчасово відсутнього працівника – не більше чотирьох місяців.
Прийняття працівників на роботу за строковим трудовим договором, відповідно до ч. 2 ст. 23 КЗпП, можливе лише у тих випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням:
* характеру роботи або умов її виконання;
* інтересів працівника;
* в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Якщо не дотримано хоча б одну із зазначених вище умов, укладання строкового трудового договору є '''незаконним'''.
 
При оформленні трудових відносин із сезонним працівником роботодавець повинен попередити про сезонний характер роботи (п.3[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.1974 року № 310-ІХ ], про що має бути зазначено в заяві працівника про прийняття на роботу та в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. Порушення цієї вимоги означає, що із працівником укладено трудовий договір на невизначений строк. '''Заява''' складається в довільній формі, але повинна містити всі необхідні реквізити. У ній необхідно вказати період, на який працевлаштовується працівник, бажану посаду (професію) і вид роботи (сезонна). Разом із заявою під час працевлаштування на роботу працівник, відповідно до частини другої статті 24 КЗпП, зобов’язаний пред’явити паспорт або інший документ, що посвідчує його особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), стан здоров’я та інші документи.
 
Згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КЗпП випробування не встановлюється при прийнятті на роботу у випадках, передбачених законодавством. Сезонним працівникам при прийнятті на роботу випробувальний термін з метою перевірки відповідності працівника наданій йому роботі не встановлюється.
'''Встановлення випробування при прийнятті сезонного працівника є порушенням трудового законодавства.'''
 
Згідно з п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58, трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві понад 5 днів, у т. ч. й на сезонних працівників. Записи в трудову книжку про прийняття на роботу вносяться роботодавцем на підставі відповідного наказу чи розпорядження. Для осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за основним місцем роботи.

== Оплата праці ==
Всі наймані працівники, які підписали письмовий трудовий договір (контракт) і виконували сезонну роботу один день і більше, включаються в облікову кількість штатних працівників. Таким чином, посади сезонних працівників мають бути в штатному розписі, де за потреби зазначається, що такі посади вводяться на певні періоди.
Крім того, всі мінімальні гарантії, надані державою постійним працівникам, поширюються і на сезонних працівників. Тобто оплата праці за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт) має провадитись не нижче мінімальної заробітної плати (ст. 95 КЗпП). Сезонні працівники мають право на оплату часу відпусток, тимчасової непрацездатності, також їм надаються гарантії та компенсації у зв’язку зі службовими відрядженнями, передбачені ст. 121 КЗпП (збереження місця роботи та середнього заробітку, виплата добових, відшкодування під час відрядження).
 
Форми та системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, що діють на підприємстві, поширюються також і на сезонних працівників.

== Відпустки сезонним працівникам ==
Працівники, прийняті на сезонні роботи, мають право на щорічну відпустку. Тривалість щорічної відпустки визначається пропорційно відпрацьованому працівником часу у цього роботодавця.
Для цього використовується формула, що допоможе розрахувати кількість календарних днів щорічної відпустки, які припадають на 1 календарний день стажу роботи, що дає право на відпустку, з урахуванням того, що відпустка повної тривалості надається за відпрацьований робочий рік.
 
{| class="wikitable"
|-
! Формула: Тк.д. = Дв : (К - С )
|-
| Тк.д.< — тривалість відпустки, що припадає на 1 календарний день стажу.
|-
| Дв — кількість календарних днів щорічної відпустки.
|-
| К — загальна кількість календарних днів у робочому році, за який надається відпустка (365 (366) календарних днів).
|-
| С — кількість святкових і неробочих днів згідно зі ст. 73 КЗпП у робочому році, за який надається відпустка
|-
|}
 
Після обчислення показника Тк.д., необхідно порахувати стаж роботи, що дає право на відпустку в календарних днях, без урахування святкових і неробочих днів, установлених ст. 73 КЗпП, з дати прийняття на роботу до дня виходу у відпустку. Після цього необхідно помножити стаж роботи працівника на підприємстві (у днях) на тривалість відпустки, що припадає на 1 календарний день стажу (показник Тк.д.). Так знаходиться кількість належних працівнику днів щорічної відпустки.
У випадку, якщо за час сезонна роботи працівник не скористався своїм правом на відпустку, то за бажанням такого працівника йому може бути:
* надано невикористану відпустку з подальшим звільненням (за винятком випадків звільнення за порушення трудової дисципліни). Підставою для надання такої відпустки буде заява працівника про надання відпустки з подальшим звільненням. Дата звільнення — останній день відпустки. При цьому дія трудового договору, укладеного з працівником на певний строк, подовжується до закінчення відпустки (ст. 3 Закону України "Про відпустки")
* нараховано та виплачено в день звільнення компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки.
Суму відпускних або компенсації за невикористані дні щорічної відпустки визначайте відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанови]
Розрахунок середньої зарплати для визначення суми відпускних та компенсації працівнику, який пропрацював на підприємстві менше року, здійснюється виходячи з виплат за фактичний час роботи з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, в якому виплачуються відпускні або компенсація за невикористану відпустку. Якщо працівник відпрацював на підприємстві менше місяця, то середньоденну зарплату розраховується виходячи із встановленої йому у трудовому договорі тарифної ставки, посадового окладу.
 
Що стосується інших видів відпусток, установлених Законом про відпустки, то вони надаються сезонним працівникам у загальному порядку.
'''Соціальна додаткова відпустка''', що надається працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А I групи. Нею скористатися можуть особи, перелічені у ст. 19 Закону про відпустки, як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. Працівник матиме право на додаткову відпустку на дітей за рік, в якому він був прийнятий на роботу і звільнений з неї або тільки прийнятий (припустимо, за 2015 рік), якщо:
* до вступу на це підприємство ніде не працював
* працював в іншого роботодавця, але права на отримання додаткової відпустки на дітей тоді ще не мав, і таке право виникло в період роботи на цьому підприємстві.
А якщо працівник у 2015 році до працевлаштування на підприємство десь працював і мав право на додаткову відпустку на дітей? У цьому випадку він повинен був скористатися таким правом за попереднім місцем роботи або отримати компенсацію за невикористану відпустку на дітей за 2015 рік при звільненні. Зробив він це чи ні, нинішнього роботодавця хвилювати не повинно. Якщо працівник мав право на «дитячу» відпустку, але не скористався нею в період роботи, при звільненні йому обов’язково повинна бути нарахована компенсація за невикористані дні такої відпустки.

== Оплата тимчасової непрацездатності сезонних працівників ==
Сезонні працівники, які працюють на умовах трудового договору, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню та є застрахованими особами. У разі настання тимчасової непрацездатності, сезонні працівники нарівні з іншими працівниками підприємства мають право на оплату листка непрацездатності, тобто отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів роботодавця (оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності) та, починаючи з шостого дня тимчасової непрацездатності, – за рахунок коштів Фонду соціального страхування.
Між тим, існують певні особливості в наданні і розрахунку виплати допомоги з тимчасової непрацездатності застрахованим особам, які працюють на сезонних роботах, зокрема:
* в разі захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, допомога надається не більш як за 75 календарних днів протягом календарного року (частина 2 ст. 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]);
* трудового каліцтва чи професійного захворювання – виплачується на загальних підставах.
При цьому існує також особливість і в розрахунку середнього заробітку для виплати лікарняних листків сезонникам, про що зазначено в листі [http://document.ua/pro-viznachennja-rozrahunkovogo-periodu-dlja-obchislennja-ro-doc37520.html Міністерства та соціальної політики України «Про визначення розрахункового періоду для обчислення розміру лікарняних сезонним робітникам»].
Згідно з пунктом 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. N 1266] , для осіб, які працювали (працюють) на підприємствах, в організаціях, робота яких пов'язана із сезонним характером виробництва відповідно до Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженого [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 р. N 278], за розрахунковий період береться 12 календарних місяців підряд (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.
Застосування дванадцятимісячного розрахункового періоду запроваджено з метою недопущення невиправданого зменшення або збільшення розміру середньої заробітної плати для всіх осіб, які працюють на зазначених підприємствах (в організаціях), оскільки через сезонний характер виробництва на таких підприємствах можливе значне коливання розміру заробітної плати протягом року.
Навпаки, враховуючи, що за розрахунковий береться період роботи за останнім основним місцем роботи, ця норма не може застосовуватися для осіб, які працювали на сезонних роботах, оскільки термін виконання таких робіт не може перевищувати 6 місяців.
Отже, якщо на підприємстві виконуються роботи, що передбачені вищезазначеним Списком сезонних робіт і сезонних галузей, для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності постійним працівникам має включатися заробітна плата за 12 місяців перед настанням страхового випадку. Для осіб, які відпрацювали на підприємстві менше 12 місяців, до розрахункового періоду включаються всі повні календарні місяці роботи.
У разі ж надання працівниці, зайнятій на сезонній роботі, листка непрацездатності у зв’язку з пологами і родами вона має повне право на отримання відповідної відпустки і виплату допомоги по вагітності і пологах.

== Порядок звільнення сезонного працівника ==
У зв’язку із закінченням роботи (сезону), а, отже, строку трудового договору сезонний працівник підлягає звільненню відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]. Для цього не потрібно його заяви на звільнення та попередження роботодавця про наступне звільнення працівника з означеної підстави. Не потрібна і згода профспілкового комітету, якщо працівник є членом профспілки, що діє на підприємстві.
Проте, слід враховувати гарантії, надані вагітним і жінкам, які мають дітей у віці до 3-х років (в деяких випадках – до 6 років), одиноким матерям, що мають дитину до 14 років чи дитину-інваліда. За загальними правилами їхнє звільнення відбувається з обов’язковим працевлаштуванням (ч. 3 ст. 184 КЗпП України), а також за ними на період працевлаштування, але не більш ніж на 3 місяці зберігається середня заробітна плата за рахунок підприємства, з яким працівниця перебувала в трудових відносинах.
Пунктом 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови Пленуму Верховного Суду України 06.11.92 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] наголошується, що зазначені гарантії для матерів розповсюджуються і на випадки звільнення у зв’язку із закінченням строку договору, коли вони були прийняті на сезонні роботи.
Окрім того, сезонний трудовий договір може бути розірваним до закінчення зазначеного в ньому строку на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою ст. 38 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]. В разі дострокового розірвання цього договору з ініціативи працівника він повинен попередити про це роботодавця в письмовій формі за 3 дні ст. 6 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указу]. Підставою для звільнення буде ст. 39 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України].
Також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом, але лише у випадках, що передбачені ст. 40 і ст. 41 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України], та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указом], зокрема коли на підприємстві призупинені роботи з причин виробничого характеру чи скорочення роботи в ньому на строк більше двох тижнів; нез’явлення на роботу безперервно протягом більше одного місяця внаслідок тимчасової непрацездатності.
Варто нагадати також про існування статті 39-1 КЗпП України, відповідно до якої якщо після закінчення строку трудового договору (в тому числі сезонного) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Отже, роботодавцям не слід забувати вчасно звільняти сезонних працівників, інакше вони набудуть статусу постійних працівників.

== Виплата вихідної допомоги сезонним працівникам ==
При виплаті вихідної допомоги сезонним працівникам у разі звільнення слід керуватися ст. 44 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України], відповідно до якої вихідна допомога виплачується:
* у розмірі не менше середнього місячного заробітку – при звільненні з підстав, зазначених у п. 6 ст. 36, п.п. 1, 2 і 6 ст. 40 КЗпП України;
* у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку – при звільненні внаслідок порушення власником законодавства про працю, колективного чи трудового договору( ст. 38,39 КЗпП України).

== Обчислення страхового стажу сезонним працівникам ==
Страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не меншій за мінімальний страховий внесок.
Нині страховий стаж обчислюють органи Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи — на підставі документів та в порядку, визначеному в законодавстві, що було чинним до 01.01.2004 р. (до часу набрання чинності Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).
Страховий стаж обчислюють у місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у ньому, зараховують як повний, коли сума сплачених за цей місяць страхових внесків не менша за мінімальний страховий внесок. Якщо сума менша, період може бути зараховано в страховий стаж (як повний місяць) за умови доплати до розміру мінімального страхового внеску.
Якщо ж доплати не було, у страховий стаж зараховують період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою:
 

{| class="wikitable"
|-
! ТП = Св : В
|-
| ТП — тривалість періоду, який зараховують у страховий стаж і визначають у місяцях
|-
| Св — сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць
|-
| В — мінімальний страховий внесок за відповідний місяць
|-
|}

Водночас у частині четвертій статті 24 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, які враховували в стаж роботи для призначення пенсії до набуття чинності цього Закону, зараховують у страховий стаж у порядку й на умовах, передбачених у законодавстві, що було чинним раніше.
А саме, відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у стаж роботи зараховували роботу, яку виконували на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях та кооперативах (незалежно від форм власності та господарювання), а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах незалежно від характеру та тривалості роботи й тривалості перерв. У стаж роботи враховували також будь-яку іншу роботу, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.
 
Відповідно до статті 62 цього закону, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження трудового стажу за її відсутності (або відповідних записів у ній) визначено в постанові Кабміну від 12.08.1993 р. № 637. У статті 61 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] визначено порядок включення в стаж роботи окремих видів робіт. Відповідно до цього порядку, наприклад, роботу на водному транспорті протягом повного навігаційного періоду зараховують за рік роботи.
Роботу протягом повного сезону на підприємствах та в організаціях сезонних галузей промисловості незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств і організацій зараховують у стаж за рік роботи (за списком, який затверджує Кабінет Міністрів України). Інші сезонні роботи зараховують у стаж роботи за їх фактичною тривалістю.
 
'''Отже, періоди сезонної роботи зараховують у страховий стаж у наведеному порядку лише до 1 січня 2004 року, а після цієї дати — за даними системи персоніфікованого обліку за місяці, за які здійснено оплату праці, з якої сплачено внески в Пенсійний фонд.
'''
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]

Правове регулювання роботи сезонних працівників

2018-12-29T10:00:46Z

Oksana.onyshchuk: /* Cезонні працівники: визначення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28.03.1997 № 278 «Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей» із змінами, внесеними постановами КМУ № 2167 від 29.11.99, № 35 від 25.01.2012.]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.1974 року № 310-ІХ]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відпустки»]
* [http://document.ua/pro-viznachennja-rozrahunkovogo-periodu-dlja-obchislennja-ro-doc37520.html Лист Міністерства праці та соціальної політики України «Про визначення розрахункового періоду для обчислення розміру лікарняних сезонним робітникам»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного суду України N 9 від 06.11.92 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]

== Cезонні працівники: визначення ==
Сезонними слід вважати працівників, які приймаються на сезонні роботи, тобто на роботи, які в силу природних і кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців, та які включені в перелік сезонних робіт, наведених в Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженому Постановою[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF КМУ "Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей»]
До Списку сезонних робіт та галузей належать:
# Лісова промисловість і лісове господарство: добування живиці, барасу і ялинкової сірки; заготівля пньового осмолу; заготівля лика; лісокультурні роботи — підготовка ґрунту, посів і садіння лісу, догляд за лісовими культурами, робота в лісорозсадниках; лісозахисні та протипожежні роботи — боротьба зі шкідниками і хворобами лісу, прокладання мінералізованих смуг, чергування на пожежних вишках, наземне пожежне патрулювання лісів; заготівля насіння; збирання і переробка харчових продуктів лісу; польові лісовпорядні роботи.
# Торфяна промисловість: болотяно-підготовчі роботи; добування, сушіння та збирання торфу; ремонт і обслуговування технологічного обладнання в польових умовах.
# Сільське господарство: робота в овочівництві, садівництві, виноградарстві, буряківництві, хмелярстві, на вирощуванні і збиранні картоплі, тютюну, кормів, баштанних культур, лікарських рослин; робота на інкубаторно-птахівничих та міжгосподарських інкубаторних станціях.
# Переробні галузі промисловості: робота на підприємствах переробки плодоовочевої продукції; робота на підприємствах цукрової галузі промисловості; первинне виноробство.
# Санаторно-курортні заклади і заклади відпочинку: роботи, пов’язані з санаторно-курортним обслуговуванням хворих і відпочиваючих у санаторно-курортних закладах і закладах відпочинку.
# Транспортно-дорожній комплекс: авіаційні роботи в сільському та лісовому господарствах.
Список сезонних робіт та галузей є вичерпним, тому з працівником може бути укладений трудовий договір на виконання сезонної роботи, якщо така робота відповідає наступним вимогам:
* не може виконуватися протягом усього року в результаті природних та кліматичних умов і тому виконується лише протягом певного періоду, що не перевищує 6 місяців;
* є у Списку сезонних робіт та галузей.
Якщо не виконується хоча б одна з вищезазначених умов, то така робота не вважається сезонною, і працівник не є сезонним. Наприклад, на підприємстві з переробки плодоовочевої продукції (воно є в[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF Списку]) сезонними вважаються лише ті працівники, робота яких безпосередньо пов’язана з переробкою продукції. У той же час охоронники та прибиральники, які працюють на цьому підприємстві, не належать до сезонних працівників навіть за умови оформлення їх на період сезону, оскільки їх роботи можуть виконуватися протягом всього календарного року, тому з ними підписують строкові трудові договори на певний час або на час виконання певної роботи (ст. 23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України]).
 
'''Зверніть увагу!''' В Списку сезонних робіт та галузей не зазначаються конкретні професії, посади сезонних працівників і не деталізовано сезонні роботи. В зв’язку з цим перелік таких професій, посад та конкретних видів сезонних робіт, а також тривалість, дату початку та закінчення таких робіт рекомендуємо підприємствам встановлювати в колективному договорі або іншому локальному документі.
У Переліку не зазначено конкретних професій, посад сезонних працівників, тому їх перелік, а також тривалість, дата початку та закінчення таких робіт на підприємствах встановлюються в колективному договорі чи іншому локальному документі, наприклад у наказі (розпорядженні) по підприємству. Кількість персоналу (сезонних працівників), потрібна для виконання сезонних робіт, визначається штатним розписом.

== Умови та порядок укладення трудового договору з сезонним працівником ==
Трудові договори із сезонними працівниками є строковими трудовими договорами, оскільки такі договори укладаються:
* на період виконання певної роботи (п. 3 ч. 1 ст. 23 КЗпП);
* на визначений термін, що встановлюється за згодою сторін (п. 2 ч. 1 ст. 23 КЗпП).
Прийняття працівників на роботу за строковим трудовим договором, відповідно до ч. 2 ст. 23 КЗпП, можливе лише у тих випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням:
* характеру роботи або умов її виконання;
* інтересів працівника;
* в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Якщо не дотримано хоча б одну із зазначених вище умов, укладання строкового трудового договору є '''незаконним'''.
 
При оформленні трудових відносин із сезонним працівником роботодавець повинен попередити про сезонний характер роботи (п.3[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.1974 року № 310-ІХ ], про що має бути зазначено в заяві працівника про прийняття на роботу та в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. Порушення цієї вимоги означає, що із працівником укладено трудовий договір на невизначений строк. '''Заява''' складається в довільній формі, але повинна містити всі необхідні реквізити. У ній необхідно вказати період, на який працевлаштовується працівник, бажану посаду (професію) і вид роботи (сезонна). Разом із заявою під час працевлаштування на роботу працівник, відповідно до частини другої статті 24 КЗпП, зобов’язаний пред’явити паспорт або інший документ, що посвідчує його особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), стан здоров’я та інші документи.
 
Згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КЗпП випробування не встановлюється при прийнятті на роботу у випадках, передбачених законодавством. Сезонним працівникам при прийнятті на роботу випробувальний термін з метою перевірки відповідності працівника наданій йому роботі не встановлюється.
'''Встановлення випробування при прийнятті сезонного працівника є порушенням трудового законодавства.'''
 
Згідно з п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58, трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві понад 5 днів, у т. ч. й на сезонних працівників. Записи в трудову книжку про прийняття на роботу вносяться роботодавцем на підставі відповідного наказу чи розпорядження. Для осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за основним місцем роботи.

== Оплата праці ==
Всі наймані працівники, які підписали письмовий трудовий договір (контракт) і виконували сезонну роботу один день і більше, включаються в облікову кількість штатних працівників. Таким чином, посади сезонних працівників мають бути в штатному розписі, де за потреби зазначається, що такі посади вводяться на певні періоди.
Крім того, всі мінімальні гарантії, надані державою постійним працівникам, поширюються і на сезонних працівників. Тобто оплата праці за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт) має провадитись не нижче мінімальної заробітної плати (ст. 95 КЗпП). Сезонні працівники мають право на оплату часу відпусток, тимчасової непрацездатності, також їм надаються гарантії та компенсації у зв’язку зі службовими відрядженнями, передбачені ст. 121 КЗпП (збереження місця роботи та середнього заробітку, виплата добових, відшкодування під час відрядження).
 
Форми та системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, що діють на підприємстві, поширюються також і на сезонних працівників.

== Відпустки сезонним працівникам ==
Працівники, прийняті на сезонні роботи, мають право на щорічну відпустку. Тривалість щорічної відпустки визначається пропорційно відпрацьованому працівником часу у цього роботодавця.
Для цього використовується формула, що допоможе розрахувати кількість календарних днів щорічної відпустки, які припадають на 1 календарний день стажу роботи, що дає право на відпустку, з урахуванням того, що відпустка повної тривалості надається за відпрацьований робочий рік.
 
{| class="wikitable"
|-
! Формула: Тк.д. = Дв : (К - С )
|-
| Тк.д.< — тривалість відпустки, що припадає на 1 календарний день стажу.
|-
| Дв — кількість календарних днів щорічної відпустки.
|-
| К — загальна кількість календарних днів у робочому році, за який надається відпустка (365 (366) календарних днів).
|-
| С — кількість святкових і неробочих днів згідно зі ст. 73 КЗпП у робочому році, за який надається відпустка
|-
|}
 
Після обчислення показника Тк.д., необхідно порахувати стаж роботи, що дає право на відпустку в календарних днях, без урахування святкових і неробочих днів, установлених ст. 73 КЗпП, з дати прийняття на роботу до дня виходу у відпустку. Після цього необхідно помножити стаж роботи працівника на підприємстві (у днях) на тривалість відпустки, що припадає на 1 календарний день стажу (показник Тк.д.). Так знаходиться кількість належних працівнику днів щорічної відпустки.
У випадку, якщо за час сезонна роботи працівник не скористався своїм правом на відпустку, то за бажанням такого працівника йому може бути:
* надано невикористану відпустку з подальшим звільненням (за винятком випадків звільнення за порушення трудової дисципліни). Підставою для надання такої відпустки буде заява працівника про надання відпустки з подальшим звільненням. Дата звільнення — останній день відпустки. При цьому дія трудового договору, укладеного з працівником на певний строк, подовжується до закінчення відпустки (ст. 3 Закону України "Про відпустки")
* нараховано та виплачено в день звільнення компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки.
Суму відпускних або компенсації за невикористані дні щорічної відпустки визначайте відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанови]
Розрахунок середньої зарплати для визначення суми відпускних та компенсації працівнику, який пропрацював на підприємстві менше року, здійснюється виходячи з виплат за фактичний час роботи з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, в якому виплачуються відпускні або компенсація за невикористану відпустку. Якщо працівник відпрацював на підприємстві менше місяця, то середньоденну зарплату розраховується виходячи із встановленої йому у трудовому договорі тарифної ставки, посадового окладу.
 
Що стосується інших видів відпусток, установлених Законом про відпустки, то вони надаються сезонним працівникам у загальному порядку.
'''Соціальна додаткова відпустка''', що надається працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А I групи. Нею скористатися можуть особи, перелічені у ст. 19 Закону про відпустки, як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. Працівник матиме право на додаткову відпустку на дітей за рік, в якому він був прийнятий на роботу і звільнений з неї або тільки прийнятий (припустимо, за 2015 рік), якщо:
* до вступу на це підприємство ніде не працював
* працював в іншого роботодавця, але права на отримання додаткової відпустки на дітей тоді ще не мав, і таке право виникло в період роботи на цьому підприємстві.
А якщо працівник у 2015 році до працевлаштування на підприємство десь працював і мав право на додаткову відпустку на дітей? У цьому випадку він повинен був скористатися таким правом за попереднім місцем роботи або отримати компенсацію за невикористану відпустку на дітей за 2015 рік при звільненні. Зробив він це чи ні, нинішнього роботодавця хвилювати не повинно. Якщо працівник мав право на «дитячу» відпустку, але не скористався нею в період роботи, при звільненні йому обов’язково повинна бути нарахована компенсація за невикористані дні такої відпустки.

== Оплата тимчасової непрацездатності сезонних працівників ==
Сезонні працівники, які працюють на умовах трудового договору, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню та є застрахованими особами. У разі настання тимчасової непрацездатності, сезонні працівники нарівні з іншими працівниками підприємства мають право на оплату листка непрацездатності, тобто отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів роботодавця (оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності) та, починаючи з шостого дня тимчасової непрацездатності, – за рахунок коштів Фонду соціального страхування.
Між тим, існують певні особливості в наданні і розрахунку виплати допомоги з тимчасової непрацездатності застрахованим особам, які працюють на сезонних роботах, зокрема:
* в разі захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, допомога надається не більш як за 75 календарних днів протягом календарного року (частина 2 ст. 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]);
* трудового каліцтва чи професійного захворювання – виплачується на загальних підставах.
При цьому існує також особливість і в розрахунку середнього заробітку для виплати лікарняних листків сезонникам, про що зазначено в листі [http://document.ua/pro-viznachennja-rozrahunkovogo-periodu-dlja-obchislennja-ro-doc37520.html Міністерства та соціальної політики України «Про визначення розрахункового періоду для обчислення розміру лікарняних сезонним робітникам»].
Згідно з пунктом 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. N 1266] , для осіб, які працювали (працюють) на підприємствах, в організаціях, робота яких пов'язана із сезонним характером виробництва відповідно до Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженого [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 р. N 278], за розрахунковий період береться 12 календарних місяців підряд (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.
Застосування дванадцятимісячного розрахункового періоду запроваджено з метою недопущення невиправданого зменшення або збільшення розміру середньої заробітної плати для всіх осіб, які працюють на зазначених підприємствах (в організаціях), оскільки через сезонний характер виробництва на таких підприємствах можливе значне коливання розміру заробітної плати протягом року.
Навпаки, враховуючи, що за розрахунковий береться період роботи за останнім основним місцем роботи, ця норма не може застосовуватися для осіб, які працювали на сезонних роботах, оскільки термін виконання таких робіт не може перевищувати 6 місяців.
Отже, якщо на підприємстві виконуються роботи, що передбачені вищезазначеним Списком сезонних робіт і сезонних галузей, для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності постійним працівникам має включатися заробітна плата за 12 місяців перед настанням страхового випадку. Для осіб, які відпрацювали на підприємстві менше 12 місяців, до розрахункового періоду включаються всі повні календарні місяці роботи.
У разі ж надання працівниці, зайнятій на сезонній роботі, листка непрацездатності у зв’язку з пологами і родами вона має повне право на отримання відповідної відпустки і виплату допомоги по вагітності і пологах.

== Порядок звільнення сезонного працівника ==
У зв’язку із закінченням роботи (сезону), а, отже, строку трудового договору сезонний працівник підлягає звільненню відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]. Для цього не потрібно його заяви на звільнення та попередження роботодавця про наступне звільнення працівника з означеної підстави. Не потрібна і згода профспілкового комітету, якщо працівник є членом профспілки, що діє на підприємстві.
Проте, слід враховувати гарантії, надані вагітним і жінкам, які мають дітей у віці до 3-х років (в деяких випадках – до 6 років), одиноким матерям, що мають дитину до 14 років чи дитину-інваліда. За загальними правилами їхнє звільнення відбувається з обов’язковим працевлаштуванням (ч. 3 ст. 184 КЗпП України), а також за ними на період працевлаштування, але не більш ніж на 3 місяці зберігається середня заробітна плата за рахунок підприємства, з яким працівниця перебувала в трудових відносинах.
Пунктом 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови Пленуму Верховного Суду України 06.11.92 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] наголошується, що зазначені гарантії для матерів розповсюджуються і на випадки звільнення у зв’язку із закінченням строку договору, коли вони були прийняті на сезонні роботи.
Окрім того, сезонний трудовий договір може бути розірваним до закінчення зазначеного в ньому строку на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою ст. 38 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]. В разі дострокового розірвання цього договору з ініціативи працівника він повинен попередити про це роботодавця в письмовій формі за 3 дні ст. 6 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указу]. Підставою для звільнення буде ст. 39 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України].
Також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом, але лише у випадках, що передбачені ст. 40 і ст. 41 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України], та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указом], зокрема коли на підприємстві призупинені роботи з причин виробничого характеру чи скорочення роботи в ньому на строк більше двох тижнів; нез’явлення на роботу безперервно протягом більше одного місяця внаслідок тимчасової непрацездатності.
Варто нагадати також про існування статті 39-1 КЗпП України, відповідно до якої якщо після закінчення строку трудового договору (в тому числі сезонного) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Отже, роботодавцям не слід забувати вчасно звільняти сезонних працівників, інакше вони набудуть статусу постійних працівників.

== Виплата вихідної допомоги сезонним працівникам ==
При виплаті вихідної допомоги сезонним працівникам у разі звільнення слід керуватися ст. 44 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України], відповідно до якої вихідна допомога виплачується:
* у розмірі не менше середнього місячного заробітку – при звільненні з підстав, зазначених у п. 6 ст. 36, п.п. 1, 2 і 6 ст. 40 КЗпП України;
* у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку – при звільненні внаслідок порушення власником законодавства про працю, колективного чи трудового договору( ст. 38,39 КЗпП України).

== Обчислення страхового стажу сезонним працівникам ==
Страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не меншій за мінімальний страховий внесок.
Нині страховий стаж обчислюють органи Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи — на підставі документів та в порядку, визначеному в законодавстві, що було чинним до 01.01.2004 р. (до часу набрання чинності Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).
Страховий стаж обчислюють у місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у ньому, зараховують як повний, коли сума сплачених за цей місяць страхових внесків не менша за мінімальний страховий внесок. Якщо сума менша, період може бути зараховано в страховий стаж (як повний місяць) за умови доплати до розміру мінімального страхового внеску.
Якщо ж доплати не було, у страховий стаж зараховують період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою:
 

{| class="wikitable"
|-
! ТП = Св : В
|-
| ТП — тривалість періоду, який зараховують у страховий стаж і визначають у місяцях
|-
| Св — сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць
|-
| В — мінімальний страховий внесок за відповідний місяць
|-
|}

Водночас у частині четвертій статті 24 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, які враховували в стаж роботи для призначення пенсії до набуття чинності цього Закону, зараховують у страховий стаж у порядку й на умовах, передбачених у законодавстві, що було чинним раніше.
А саме, відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у стаж роботи зараховували роботу, яку виконували на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях та кооперативах (незалежно від форм власності та господарювання), а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах незалежно від характеру та тривалості роботи й тривалості перерв. У стаж роботи враховували також будь-яку іншу роботу, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.
 
Відповідно до статті 62 цього закону, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження трудового стажу за її відсутності (або відповідних записів у ній) визначено в постанові Кабміну від 12.08.1993 р. № 637. У статті 61 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] визначено порядок включення в стаж роботи окремих видів робіт. Відповідно до цього порядку, наприклад, роботу на водному транспорті протягом повного навігаційного періоду зараховують за рік роботи.
Роботу протягом повного сезону на підприємствах та в організаціях сезонних галузей промисловості незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств і організацій зараховують у стаж за рік роботи (за списком, який затверджує Кабінет Міністрів України). Інші сезонні роботи зараховують у стаж роботи за їх фактичною тривалістю.
 
'''Отже, періоди сезонної роботи зараховують у страховий стаж у наведеному порядку лише до 1 січня 2004 року, а після цієї дати — за даними системи персоніфікованого обліку за місяці, за які здійснено оплату праці, з якої сплачено внески в Пенсійний фонд.
'''
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]

Правове регулювання роботи сезонних працівників

2018-12-29T09:34:52Z

Oksana.onyshchuk: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28.03.1997 № 278 «Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей» із змінами, внесеними постановами КМУ № 2167 від 29.11.99, № 35 від 25.01.2012.]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.1974 року № 310-ІХ]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відпустки»]
* [http://document.ua/pro-viznachennja-rozrahunkovogo-periodu-dlja-obchislennja-ro-doc37520.html Лист Міністерства праці та соціальної політики України «Про визначення розрахункового періоду для обчислення розміру лікарняних сезонним робітникам»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного суду України N 9 від 06.11.92 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]

== Cезонні працівники: визначення ==
Сезонними слід вважати працівників, які приймаються на сезонні роботи, тобто на роботи, які в силу природних і кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців, та які включені в перелік сезонних робіт, наведених в Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженому Постановою[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF КМУ "Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей»]
До Списку сезонних робіт та галузей належать:
# Лісова промисловість і лісове господарство: добування живиці, барасу і ялинкової сірки; заготівля пньового осмолу; заготівля лика; лісокультурні роботи — підготовка ґрунту, посів і садіння лісу, догляд за лісовими культурами, робота в лісорозсадниках; лісозахисні та протипожежні роботи — боротьба зі шкідниками і хворобами лісу, прокладання мінералізованих смуг, чергування на пожежних вишках, наземне пожежне патрулювання лісів; заготівля насіння; збирання і переробка харчових продуктів лісу; польові лісовпорядні роботи.
# Торфяна промисловість: болотяно-підготовчі роботи; добування, сушіння та збирання торфу; ремонт і обслуговування технологічного обладнання в польових умовах.
# Сільське господарство: робота в овочівництві, садівництві, виноградарстві, буряківництві, хмелярстві, на вирощуванні і збиранні картоплі, тютюну, кормів, баштанних культур, лікарських рослин; робота на інкубаторно-птахівничих та міжгосподарських інкубаторних станціях.
# Переробні галузі промисловості: робота на підприємствах переробки плодоовочевої продукції; робота на підприємствах цукрової галузі промисловості; первинне виноробство.
# Санаторно-курортні заклади і заклади відпочинку: роботи, пов’язані з санаторно-курортним обслуговуванням хворих і відпочиваючих у санаторно-курортних закладах і закладах відпочинку.
# Транспортно-дорожній комплекс: авіаційні роботи в сільському та лісовому господарствах.
Список сезонних робіт та галузей є вичерпним, тому з працівником може бути укладений трудовий договір на виконання сезонної роботи, якщо така робота відповідає наступним вимогам:
* не може виконуватися протягом усього року в результаті природних та кліматичних умов і тому виконується лише протягом певного періоду, що не перевищує 6 місяців;
* є у Списку сезонних робіт та галузей.
Якщо не виконується хоча б одна з вищезазначених умов, то така робота не вважається сезонною, і працівник не є сезонним (наприклад, офіціант, повар, прибиральниця у літнє кафе), тому з ними підписують строкові трудові договори на певний час або на час виконання певної роботи (ст. 23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України]).
 
'''Зверніть увагу!''' В Списку сезонних робіт та галузей не зазначаються конкретні професії, посади сезонних працівників і не деталізовано сезонні роботи. В зв’язку з цим перелік таких професій, посад та конкретних видів сезонних робіт, а також тривалість, дату початку та закінчення таких робіт рекомендуємо підприємствам встановлювати в колективному договорі або іншому локальному документі.
У Переліку не зазначено конкретних професій, посад сезонних працівників, тому їх перелік, а також тривалість, дата початку та закінчення таких робіт на підприємствах встановлюються в колективному договорі чи іншому локальному документі, наприклад у наказі (розпорядженні) по підприємству. Кількість персоналу (сезонних працівників), потрібна для виконання сезонних робіт, визначається штатним розписом.

== Умови та порядок укладення трудового договору з сезонним працівником ==
Трудові договори із сезонними працівниками є строковими трудовими договорами, оскільки такі договори укладаються:
* на період виконання певної роботи (п. 3 ч. 1 ст. 23 КЗпП);
* на визначений термін, що встановлюється за згодою сторін (п. 2 ч. 1 ст. 23 КЗпП).
Прийняття працівників на роботу за строковим трудовим договором, відповідно до ч. 2 ст. 23 КЗпП, можливе лише у тих випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням:
* характеру роботи або умов її виконання;
* інтересів працівника;
* в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Якщо не дотримано хоча б одну із зазначених вище умов, укладання строкового трудового договору є '''незаконним'''.
 
При оформленні трудових відносин із сезонним працівником роботодавець повинен попередити про сезонний характер роботи (п.3[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.1974 року № 310-ІХ ], про що має бути зазначено в заяві працівника про прийняття на роботу та в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. Порушення цієї вимоги означає, що із працівником укладено трудовий договір на невизначений строк. '''Заява''' складається в довільній формі, але повинна містити всі необхідні реквізити. У ній необхідно вказати період, на який працевлаштовується працівник, бажану посаду (професію) і вид роботи (сезонна). Разом із заявою під час працевлаштування на роботу працівник, відповідно до частини другої статті 24 КЗпП, зобов’язаний пред’явити паспорт або інший документ, що посвідчує його особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), стан здоров’я та інші документи.
 
Згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КЗпП випробування не встановлюється при прийнятті на роботу у випадках, передбачених законодавством. Сезонним працівникам при прийнятті на роботу випробувальний термін з метою перевірки відповідності працівника наданій йому роботі не встановлюється.
'''Встановлення випробування при прийнятті сезонного працівника є порушенням трудового законодавства.'''
 
Згідно з п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58, трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві понад 5 днів, у т. ч. й на сезонних працівників. Записи в трудову книжку про прийняття на роботу вносяться роботодавцем на підставі відповідного наказу чи розпорядження. Для осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за основним місцем роботи.

== Оплата праці ==
Всі наймані працівники, які підписали письмовий трудовий договір (контракт) і виконували сезонну роботу один день і більше, включаються в облікову кількість штатних працівників. Таким чином, посади сезонних працівників мають бути в штатному розписі, де за потреби зазначається, що такі посади вводяться на певні періоди.
Крім того, всі мінімальні гарантії, надані державою постійним працівникам, поширюються і на сезонних працівників. Тобто оплата праці за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт) має провадитись не нижче мінімальної заробітної плати (ст. 95 КЗпП). Сезонні працівники мають право на оплату часу відпусток, тимчасової непрацездатності, також їм надаються гарантії та компенсації у зв’язку зі службовими відрядженнями, передбачені ст. 121 КЗпП (збереження місця роботи та середнього заробітку, виплата добових, відшкодування під час відрядження).
 
Форми та системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, що діють на підприємстві, поширюються також і на сезонних працівників.

== Відпустки сезонним працівникам ==
Працівники, прийняті на сезонні роботи, мають право на щорічну відпустку. Тривалість щорічної відпустки визначається пропорційно відпрацьованому працівником часу у цього роботодавця.
Для цього використовується формула, що допоможе розрахувати кількість календарних днів щорічної відпустки, які припадають на 1 календарний день стажу роботи, що дає право на відпустку, з урахуванням того, що відпустка повної тривалості надається за відпрацьований робочий рік.
 
{| class="wikitable"
|-
! Формула: Тк.д. = Дв : (К - С )
|-
| Тк.д.< — тривалість відпустки, що припадає на 1 календарний день стажу.
|-
| Дв — кількість календарних днів щорічної відпустки.
|-
| К — загальна кількість календарних днів у робочому році, за який надається відпустка (365 (366) календарних днів).
|-
| С — кількість святкових і неробочих днів згідно зі ст. 73 КЗпП у робочому році, за який надається відпустка
|-
|}
 
Після обчислення показника Тк.д., необхідно порахувати стаж роботи, що дає право на відпустку в календарних днях, без урахування святкових і неробочих днів, установлених ст. 73 КЗпП, з дати прийняття на роботу до дня виходу у відпустку. Після цього необхідно помножити стаж роботи працівника на підприємстві (у днях) на тривалість відпустки, що припадає на 1 календарний день стажу (показник Тк.д.). Так знаходиться кількість належних працівнику днів щорічної відпустки.
У випадку, якщо за час сезонна роботи працівник не скористався своїм правом на відпустку, то за бажанням такого працівника йому може бути:
* надано невикористану відпустку з подальшим звільненням (за винятком випадків звільнення за порушення трудової дисципліни). Підставою для надання такої відпустки буде заява працівника про надання відпустки з подальшим звільненням. Дата звільнення — останній день відпустки. При цьому дія трудового договору, укладеного з працівником на певний строк, подовжується до закінчення відпустки (ст. 3 Закону України "Про відпустки")
* нараховано та виплачено в день звільнення компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки.
Суму відпускних або компенсації за невикористані дні щорічної відпустки визначайте відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанови]
Розрахунок середньої зарплати для визначення суми відпускних та компенсації працівнику, який пропрацював на підприємстві менше року, здійснюється виходячи з виплат за фактичний час роботи з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, в якому виплачуються відпускні або компенсація за невикористану відпустку. Якщо працівник відпрацював на підприємстві менше місяця, то середньоденну зарплату розраховується виходячи із встановленої йому у трудовому договорі тарифної ставки, посадового окладу.
 
Що стосується інших видів відпусток, установлених Законом про відпустки, то вони надаються сезонним працівникам у загальному порядку.
'''Соціальна додаткова відпустка''', що надається працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А I групи. Нею скористатися можуть особи, перелічені у ст. 19 Закону про відпустки, як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. Працівник матиме право на додаткову відпустку на дітей за рік, в якому він був прийнятий на роботу і звільнений з неї або тільки прийнятий (припустимо, за 2015 рік), якщо:
* до вступу на це підприємство ніде не працював
* працював в іншого роботодавця, але права на отримання додаткової відпустки на дітей тоді ще не мав, і таке право виникло в період роботи на цьому підприємстві.
А якщо працівник у 2015 році до працевлаштування на підприємство десь працював і мав право на додаткову відпустку на дітей? У цьому випадку він повинен був скористатися таким правом за попереднім місцем роботи або отримати компенсацію за невикористану відпустку на дітей за 2015 рік при звільненні. Зробив він це чи ні, нинішнього роботодавця хвилювати не повинно. Якщо працівник мав право на «дитячу» відпустку, але не скористався нею в період роботи, при звільненні йому обов’язково повинна бути нарахована компенсація за невикористані дні такої відпустки.

== Оплата тимчасової непрацездатності сезонних працівників ==
Сезонні працівники, які працюють на умовах трудового договору, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню та є застрахованими особами. У разі настання тимчасової непрацездатності, сезонні працівники нарівні з іншими працівниками підприємства мають право на оплату листка непрацездатності, тобто отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів роботодавця (оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності) та, починаючи з шостого дня тимчасової непрацездатності, – за рахунок коштів Фонду соціального страхування.
Між тим, існують певні особливості в наданні і розрахунку виплати допомоги з тимчасової непрацездатності застрахованим особам, які працюють на сезонних роботах, зокрема:
* в разі захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, допомога надається не більш як за 75 календарних днів протягом календарного року (частина 2 ст. 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]);
* трудового каліцтва чи професійного захворювання – виплачується на загальних підставах.
При цьому існує також особливість і в розрахунку середнього заробітку для виплати лікарняних листків сезонникам, про що зазначено в листі [http://document.ua/pro-viznachennja-rozrahunkovogo-periodu-dlja-obchislennja-ro-doc37520.html Міністерства та соціальної політики України «Про визначення розрахункового періоду для обчислення розміру лікарняних сезонним робітникам»].
Згідно з пунктом 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. N 1266] , для осіб, які працювали (працюють) на підприємствах, в організаціях, робота яких пов'язана із сезонним характером виробництва відповідно до Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженого [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 р. N 278], за розрахунковий період береться 12 календарних місяців підряд (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.
Застосування дванадцятимісячного розрахункового періоду запроваджено з метою недопущення невиправданого зменшення або збільшення розміру середньої заробітної плати для всіх осіб, які працюють на зазначених підприємствах (в організаціях), оскільки через сезонний характер виробництва на таких підприємствах можливе значне коливання розміру заробітної плати протягом року.
Навпаки, враховуючи, що за розрахунковий береться період роботи за останнім основним місцем роботи, ця норма не може застосовуватися для осіб, які працювали на сезонних роботах, оскільки термін виконання таких робіт не може перевищувати 6 місяців.
Отже, якщо на підприємстві виконуються роботи, що передбачені вищезазначеним Списком сезонних робіт і сезонних галузей, для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності постійним працівникам має включатися заробітна плата за 12 місяців перед настанням страхового випадку. Для осіб, які відпрацювали на підприємстві менше 12 місяців, до розрахункового періоду включаються всі повні календарні місяці роботи.
У разі ж надання працівниці, зайнятій на сезонній роботі, листка непрацездатності у зв’язку з пологами і родами вона має повне право на отримання відповідної відпустки і виплату допомоги по вагітності і пологах.

== Порядок звільнення сезонного працівника ==
У зв’язку із закінченням роботи (сезону), а, отже, строку трудового договору сезонний працівник підлягає звільненню відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]. Для цього не потрібно його заяви на звільнення та попередження роботодавця про наступне звільнення працівника з означеної підстави. Не потрібна і згода профспілкового комітету, якщо працівник є членом профспілки, що діє на підприємстві.
Проте, слід враховувати гарантії, надані вагітним і жінкам, які мають дітей у віці до 3-х років (в деяких випадках – до 6 років), одиноким матерям, що мають дитину до 14 років чи дитину-інваліда. За загальними правилами їхнє звільнення відбувається з обов’язковим працевлаштуванням (ч. 3 ст. 184 КЗпП України), а також за ними на період працевлаштування, але не більш ніж на 3 місяці зберігається середня заробітна плата за рахунок підприємства, з яким працівниця перебувала в трудових відносинах.
Пунктом 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови Пленуму Верховного Суду України 06.11.92 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] наголошується, що зазначені гарантії для матерів розповсюджуються і на випадки звільнення у зв’язку із закінченням строку договору, коли вони були прийняті на сезонні роботи.
Окрім того, сезонний трудовий договір може бути розірваним до закінчення зазначеного в ньому строку на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою ст. 38 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]. В разі дострокового розірвання цього договору з ініціативи працівника він повинен попередити про це роботодавця в письмовій формі за 3 дні ст. 6 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указу]. Підставою для звільнення буде ст. 39 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України].
Також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом, але лише у випадках, що передбачені ст. 40 і ст. 41 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України], та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указом], зокрема коли на підприємстві призупинені роботи з причин виробничого характеру чи скорочення роботи в ньому на строк більше двох тижнів; нез’явлення на роботу безперервно протягом більше одного місяця внаслідок тимчасової непрацездатності.
Варто нагадати також про існування статті 39-1 КЗпП України, відповідно до якої якщо після закінчення строку трудового договору (в тому числі сезонного) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Отже, роботодавцям не слід забувати вчасно звільняти сезонних працівників, інакше вони набудуть статусу постійних працівників.

== Виплата вихідної допомоги сезонним працівникам ==
При виплаті вихідної допомоги сезонним працівникам у разі звільнення слід керуватися ст. 44 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України], відповідно до якої вихідна допомога виплачується:
* у розмірі не менше середнього місячного заробітку – при звільненні з підстав, зазначених у п. 6 ст. 36, п.п. 1, 2 і 6 ст. 40 КЗпП України;
* у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку – при звільненні внаслідок порушення власником законодавства про працю, колективного чи трудового договору( ст. 38,39 КЗпП України).

== Обчислення страхового стажу сезонним працівникам ==
Страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не меншій за мінімальний страховий внесок.
Нині страховий стаж обчислюють органи Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи — на підставі документів та в порядку, визначеному в законодавстві, що було чинним до 01.01.2004 р. (до часу набрання чинності Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).
Страховий стаж обчислюють у місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у ньому, зараховують як повний, коли сума сплачених за цей місяць страхових внесків не менша за мінімальний страховий внесок. Якщо сума менша, період може бути зараховано в страховий стаж (як повний місяць) за умови доплати до розміру мінімального страхового внеску.
Якщо ж доплати не було, у страховий стаж зараховують період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою:
 

{| class="wikitable"
|-
! ТП = Св : В
|-
| ТП — тривалість періоду, який зараховують у страховий стаж і визначають у місяцях
|-
| Св — сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць
|-
| В — мінімальний страховий внесок за відповідний місяць
|-
|}

Водночас у частині четвертій статті 24 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, які враховували в стаж роботи для призначення пенсії до набуття чинності цього Закону, зараховують у страховий стаж у порядку й на умовах, передбачених у законодавстві, що було чинним раніше.
А саме, відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у стаж роботи зараховували роботу, яку виконували на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях та кооперативах (незалежно від форм власності та господарювання), а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах незалежно від характеру та тривалості роботи й тривалості перерв. У стаж роботи враховували також будь-яку іншу роботу, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.
 
Відповідно до статті 62 цього закону, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження трудового стажу за її відсутності (або відповідних записів у ній) визначено в постанові Кабміну від 12.08.1993 р. № 637. У статті 61 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] визначено порядок включення в стаж роботи окремих видів робіт. Відповідно до цього порядку, наприклад, роботу на водному транспорті протягом повного навігаційного періоду зараховують за рік роботи.
Роботу протягом повного сезону на підприємствах та в організаціях сезонних галузей промисловості незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств і організацій зараховують у стаж за рік роботи (за списком, який затверджує Кабінет Міністрів України). Інші сезонні роботи зараховують у стаж роботи за їх фактичною тривалістю.
 
'''Отже, періоди сезонної роботи зараховують у страховий стаж у наведеному порядку лише до 1 січня 2004 року, а після цієї дати — за даними системи персоніфікованого обліку за місяці, за які здійснено оплату праці, з якої сплачено внески в Пенсійний фонд.
'''
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]

Правове регулювання роботи сезонних працівників

2018-12-29T09:34:27Z

Oksana.onyshchuk: /* Оплата тимчасової непрацездатності сезонних працівників */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28.03.1997 № 278 «Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей» із змінами, внесеними постановами КМУ № 2167 від 29.11.99, № 35 від 25.01.2012.]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.1974 року № 310-ІХ]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2240-14 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відпустки»]
* [http://document.ua/pro-viznachennja-rozrahunkovogo-periodu-dlja-obchislennja-ro-doc37520.html Лист Міністерства праці та соціальної політики України «Про визначення розрахункового періоду для обчислення розміру лікарняних сезонним робітникам»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного суду України N 9 від 06.11.92 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]

== Cезонні працівники: визначення ==
Сезонними слід вважати працівників, які приймаються на сезонні роботи, тобто на роботи, які в силу природних і кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців, та які включені в перелік сезонних робіт, наведених в Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженому Постановою[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF КМУ "Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей»]
До Списку сезонних робіт та галузей належать:
# Лісова промисловість і лісове господарство: добування живиці, барасу і ялинкової сірки; заготівля пньового осмолу; заготівля лика; лісокультурні роботи — підготовка ґрунту, посів і садіння лісу, догляд за лісовими культурами, робота в лісорозсадниках; лісозахисні та протипожежні роботи — боротьба зі шкідниками і хворобами лісу, прокладання мінералізованих смуг, чергування на пожежних вишках, наземне пожежне патрулювання лісів; заготівля насіння; збирання і переробка харчових продуктів лісу; польові лісовпорядні роботи.
# Торфяна промисловість: болотяно-підготовчі роботи; добування, сушіння та збирання торфу; ремонт і обслуговування технологічного обладнання в польових умовах.
# Сільське господарство: робота в овочівництві, садівництві, виноградарстві, буряківництві, хмелярстві, на вирощуванні і збиранні картоплі, тютюну, кормів, баштанних культур, лікарських рослин; робота на інкубаторно-птахівничих та міжгосподарських інкубаторних станціях.
# Переробні галузі промисловості: робота на підприємствах переробки плодоовочевої продукції; робота на підприємствах цукрової галузі промисловості; первинне виноробство.
# Санаторно-курортні заклади і заклади відпочинку: роботи, пов’язані з санаторно-курортним обслуговуванням хворих і відпочиваючих у санаторно-курортних закладах і закладах відпочинку.
# Транспортно-дорожній комплекс: авіаційні роботи в сільському та лісовому господарствах.
Список сезонних робіт та галузей є вичерпним, тому з працівником може бути укладений трудовий договір на виконання сезонної роботи, якщо така робота відповідає наступним вимогам:
* не може виконуватися протягом усього року в результаті природних та кліматичних умов і тому виконується лише протягом певного періоду, що не перевищує 6 місяців;
* є у Списку сезонних робіт та галузей.
Якщо не виконується хоча б одна з вищезазначених умов, то така робота не вважається сезонною, і працівник не є сезонним (наприклад, офіціант, повар, прибиральниця у літнє кафе), тому з ними підписують строкові трудові договори на певний час або на час виконання певної роботи (ст. 23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України]).
 
'''Зверніть увагу!''' В Списку сезонних робіт та галузей не зазначаються конкретні професії, посади сезонних працівників і не деталізовано сезонні роботи. В зв’язку з цим перелік таких професій, посад та конкретних видів сезонних робіт, а також тривалість, дату початку та закінчення таких робіт рекомендуємо підприємствам встановлювати в колективному договорі або іншому локальному документі.
У Переліку не зазначено конкретних професій, посад сезонних працівників, тому їх перелік, а також тривалість, дата початку та закінчення таких робіт на підприємствах встановлюються в колективному договорі чи іншому локальному документі, наприклад у наказі (розпорядженні) по підприємству. Кількість персоналу (сезонних працівників), потрібна для виконання сезонних робіт, визначається штатним розписом.

== Умови та порядок укладення трудового договору з сезонним працівником ==
Трудові договори із сезонними працівниками є строковими трудовими договорами, оскільки такі договори укладаються:
* на період виконання певної роботи (п. 3 ч. 1 ст. 23 КЗпП);
* на визначений термін, що встановлюється за згодою сторін (п. 2 ч. 1 ст. 23 КЗпП).
Прийняття працівників на роботу за строковим трудовим договором, відповідно до ч. 2 ст. 23 КЗпП, можливе лише у тих випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням:
* характеру роботи або умов її виконання;
* інтересів працівника;
* в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Якщо не дотримано хоча б одну із зазначених вище умов, укладання строкового трудового договору є '''незаконним'''.
 
При оформленні трудових відносин із сезонним працівником роботодавець повинен попередити про сезонний характер роботи (п.3[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.1974 року № 310-ІХ ], про що має бути зазначено в заяві працівника про прийняття на роботу та в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. Порушення цієї вимоги означає, що із працівником укладено трудовий договір на невизначений строк. '''Заява''' складається в довільній формі, але повинна містити всі необхідні реквізити. У ній необхідно вказати період, на який працевлаштовується працівник, бажану посаду (професію) і вид роботи (сезонна). Разом із заявою під час працевлаштування на роботу працівник, відповідно до частини другої статті 24 КЗпП, зобов’язаний пред’явити паспорт або інший документ, що посвідчує його особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), стан здоров’я та інші документи.
 
Згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КЗпП випробування не встановлюється при прийнятті на роботу у випадках, передбачених законодавством. Сезонним працівникам при прийнятті на роботу випробувальний термін з метою перевірки відповідності працівника наданій йому роботі не встановлюється.
'''Встановлення випробування при прийнятті сезонного працівника є порушенням трудового законодавства.'''
 
Згідно з п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58, трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві понад 5 днів, у т. ч. й на сезонних працівників. Записи в трудову книжку про прийняття на роботу вносяться роботодавцем на підставі відповідного наказу чи розпорядження. Для осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за основним місцем роботи.

== Оплата праці ==
Всі наймані працівники, які підписали письмовий трудовий договір (контракт) і виконували сезонну роботу один день і більше, включаються в облікову кількість штатних працівників. Таким чином, посади сезонних працівників мають бути в штатному розписі, де за потреби зазначається, що такі посади вводяться на певні періоди.
Крім того, всі мінімальні гарантії, надані державою постійним працівникам, поширюються і на сезонних працівників. Тобто оплата праці за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт) має провадитись не нижче мінімальної заробітної плати (ст. 95 КЗпП). Сезонні працівники мають право на оплату часу відпусток, тимчасової непрацездатності, також їм надаються гарантії та компенсації у зв’язку зі службовими відрядженнями, передбачені ст. 121 КЗпП (збереження місця роботи та середнього заробітку, виплата добових, відшкодування під час відрядження).
 
Форми та системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, що діють на підприємстві, поширюються також і на сезонних працівників.

== Відпустки сезонним працівникам ==
Працівники, прийняті на сезонні роботи, мають право на щорічну відпустку. Тривалість щорічної відпустки визначається пропорційно відпрацьованому працівником часу у цього роботодавця.
Для цього використовується формула, що допоможе розрахувати кількість календарних днів щорічної відпустки, які припадають на 1 календарний день стажу роботи, що дає право на відпустку, з урахуванням того, що відпустка повної тривалості надається за відпрацьований робочий рік.
 
{| class="wikitable"
|-
! Формула: Тк.д. = Дв : (К - С )
|-
| Тк.д.< — тривалість відпустки, що припадає на 1 календарний день стажу.
|-
| Дв — кількість календарних днів щорічної відпустки.
|-
| К — загальна кількість календарних днів у робочому році, за який надається відпустка (365 (366) календарних днів).
|-
| С — кількість святкових і неробочих днів згідно зі ст. 73 КЗпП у робочому році, за який надається відпустка
|-
|}
 
Після обчислення показника Тк.д., необхідно порахувати стаж роботи, що дає право на відпустку в календарних днях, без урахування святкових і неробочих днів, установлених ст. 73 КЗпП, з дати прийняття на роботу до дня виходу у відпустку. Після цього необхідно помножити стаж роботи працівника на підприємстві (у днях) на тривалість відпустки, що припадає на 1 календарний день стажу (показник Тк.д.). Так знаходиться кількість належних працівнику днів щорічної відпустки.
У випадку, якщо за час сезонна роботи працівник не скористався своїм правом на відпустку, то за бажанням такого працівника йому може бути:
* надано невикористану відпустку з подальшим звільненням (за винятком випадків звільнення за порушення трудової дисципліни). Підставою для надання такої відпустки буде заява працівника про надання відпустки з подальшим звільненням. Дата звільнення — останній день відпустки. При цьому дія трудового договору, укладеного з працівником на певний строк, подовжується до закінчення відпустки (ст. 3 Закону України "Про відпустки")
* нараховано та виплачено в день звільнення компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки.
Суму відпускних або компенсації за невикористані дні щорічної відпустки визначайте відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанови]
Розрахунок середньої зарплати для визначення суми відпускних та компенсації працівнику, який пропрацював на підприємстві менше року, здійснюється виходячи з виплат за фактичний час роботи з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, в якому виплачуються відпускні або компенсація за невикористану відпустку. Якщо працівник відпрацював на підприємстві менше місяця, то середньоденну зарплату розраховується виходячи із встановленої йому у трудовому договорі тарифної ставки, посадового окладу.
 
Що стосується інших видів відпусток, установлених Законом про відпустки, то вони надаються сезонним працівникам у загальному порядку.
'''Соціальна додаткова відпустка''', що надається працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А I групи. Нею скористатися можуть особи, перелічені у ст. 19 Закону про відпустки, як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. Працівник матиме право на додаткову відпустку на дітей за рік, в якому він був прийнятий на роботу і звільнений з неї або тільки прийнятий (припустимо, за 2015 рік), якщо:
* до вступу на це підприємство ніде не працював
* працював в іншого роботодавця, але права на отримання додаткової відпустки на дітей тоді ще не мав, і таке право виникло в період роботи на цьому підприємстві.
А якщо працівник у 2015 році до працевлаштування на підприємство десь працював і мав право на додаткову відпустку на дітей? У цьому випадку він повинен був скористатися таким правом за попереднім місцем роботи або отримати компенсацію за невикористану відпустку на дітей за 2015 рік при звільненні. Зробив він це чи ні, нинішнього роботодавця хвилювати не повинно. Якщо працівник мав право на «дитячу» відпустку, але не скористався нею в період роботи, при звільненні йому обов’язково повинна бути нарахована компенсація за невикористані дні такої відпустки.

== Оплата тимчасової непрацездатності сезонних працівників ==
Сезонні працівники, які працюють на умовах трудового договору, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню та є застрахованими особами. У разі настання тимчасової непрацездатності, сезонні працівники нарівні з іншими працівниками підприємства мають право на оплату листка непрацездатності, тобто отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів роботодавця (оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності) та, починаючи з шостого дня тимчасової непрацездатності, – за рахунок коштів Фонду соціального страхування.
Між тим, існують певні особливості в наданні і розрахунку виплати допомоги з тимчасової непрацездатності застрахованим особам, які працюють на сезонних роботах, зокрема:
* в разі захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, допомога надається не більш як за 75 календарних днів протягом календарного року (частина 2 ст. 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]);
* трудового каліцтва чи професійного захворювання – виплачується на загальних підставах.
При цьому існує також особливість і в розрахунку середнього заробітку для виплати лікарняних листків сезонникам, про що зазначено в листі [http://document.ua/pro-viznachennja-rozrahunkovogo-periodu-dlja-obchislennja-ro-doc37520.html Міністерства та соціальної політики України «Про визначення розрахункового періоду для обчислення розміру лікарняних сезонним робітникам»].
Згідно з пунктом 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. N 1266] , для осіб, які працювали (працюють) на підприємствах, в організаціях, робота яких пов'язана із сезонним характером виробництва відповідно до Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженого [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 р. N 278], за розрахунковий період береться 12 календарних місяців підряд (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.
Застосування дванадцятимісячного розрахункового періоду запроваджено з метою недопущення невиправданого зменшення або збільшення розміру середньої заробітної плати для всіх осіб, які працюють на зазначених підприємствах (в організаціях), оскільки через сезонний характер виробництва на таких підприємствах можливе значне коливання розміру заробітної плати протягом року.
Навпаки, враховуючи, що за розрахунковий береться період роботи за останнім основним місцем роботи, ця норма не може застосовуватися для осіб, які працювали на сезонних роботах, оскільки термін виконання таких робіт не може перевищувати 6 місяців.
Отже, якщо на підприємстві виконуються роботи, що передбачені вищезазначеним Списком сезонних робіт і сезонних галузей, для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності постійним працівникам має включатися заробітна плата за 12 місяців перед настанням страхового випадку. Для осіб, які відпрацювали на підприємстві менше 12 місяців, до розрахункового періоду включаються всі повні календарні місяці роботи.
У разі ж надання працівниці, зайнятій на сезонній роботі, листка непрацездатності у зв’язку з пологами і родами вона має повне право на отримання відповідної відпустки і виплату допомоги по вагітності і пологах.

== Порядок звільнення сезонного працівника ==
У зв’язку із закінченням роботи (сезону), а, отже, строку трудового договору сезонний працівник підлягає звільненню відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]. Для цього не потрібно його заяви на звільнення та попередження роботодавця про наступне звільнення працівника з означеної підстави. Не потрібна і згода профспілкового комітету, якщо працівник є членом профспілки, що діє на підприємстві.
Проте, слід враховувати гарантії, надані вагітним і жінкам, які мають дітей у віці до 3-х років (в деяких випадках – до 6 років), одиноким матерям, що мають дитину до 14 років чи дитину-інваліда. За загальними правилами їхнє звільнення відбувається з обов’язковим працевлаштуванням (ч. 3 ст. 184 КЗпП України), а також за ними на період працевлаштування, але не більш ніж на 3 місяці зберігається середня заробітна плата за рахунок підприємства, з яким працівниця перебувала в трудових відносинах.
Пунктом 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови Пленуму Верховного Суду України 06.11.92 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] наголошується, що зазначені гарантії для матерів розповсюджуються і на випадки звільнення у зв’язку із закінченням строку договору, коли вони були прийняті на сезонні роботи.
Окрім того, сезонний трудовий договір може бути розірваним до закінчення зазначеного в ньому строку на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою ст. 38 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]. В разі дострокового розірвання цього договору з ініціативи працівника він повинен попередити про це роботодавця в письмовій формі за 3 дні ст. 6 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указу]. Підставою для звільнення буде ст. 39 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України].
Також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом, але лише у випадках, що передбачені ст. 40 і ст. 41 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України], та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указом], зокрема коли на підприємстві призупинені роботи з причин виробничого характеру чи скорочення роботи в ньому на строк більше двох тижнів; нез’явлення на роботу безперервно протягом більше одного місяця внаслідок тимчасової непрацездатності.
Варто нагадати також про існування статті 39-1 КЗпП України, відповідно до якої якщо після закінчення строку трудового договору (в тому числі сезонного) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Отже, роботодавцям не слід забувати вчасно звільняти сезонних працівників, інакше вони набудуть статусу постійних працівників.

== Виплата вихідної допомоги сезонним працівникам ==
При виплаті вихідної допомоги сезонним працівникам у разі звільнення слід керуватися ст. 44 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України], відповідно до якої вихідна допомога виплачується:
* у розмірі не менше середнього місячного заробітку – при звільненні з підстав, зазначених у п. 6 ст. 36, п.п. 1, 2 і 6 ст. 40 КЗпП України;
* у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку – при звільненні внаслідок порушення власником законодавства про працю, колективного чи трудового договору( ст. 38,39 КЗпП України).

== Обчислення страхового стажу сезонним працівникам ==
Страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не меншій за мінімальний страховий внесок.
Нині страховий стаж обчислюють органи Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи — на підставі документів та в порядку, визначеному в законодавстві, що було чинним до 01.01.2004 р. (до часу набрання чинності Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).
Страховий стаж обчислюють у місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у ньому, зараховують як повний, коли сума сплачених за цей місяць страхових внесків не менша за мінімальний страховий внесок. Якщо сума менша, період може бути зараховано в страховий стаж (як повний місяць) за умови доплати до розміру мінімального страхового внеску.
Якщо ж доплати не було, у страховий стаж зараховують період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою:
 

{| class="wikitable"
|-
! ТП = Св : В
|-
| ТП — тривалість періоду, який зараховують у страховий стаж і визначають у місяцях
|-
| Св — сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць
|-
| В — мінімальний страховий внесок за відповідний місяць
|-
|}

Водночас у частині четвертій статті 24 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, які враховували в стаж роботи для призначення пенсії до набуття чинності цього Закону, зараховують у страховий стаж у порядку й на умовах, передбачених у законодавстві, що було чинним раніше.
А саме, відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у стаж роботи зараховували роботу, яку виконували на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях та кооперативах (незалежно від форм власності та господарювання), а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах незалежно від характеру та тривалості роботи й тривалості перерв. У стаж роботи враховували також будь-яку іншу роботу, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.
 
Відповідно до статті 62 цього закону, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження трудового стажу за її відсутності (або відповідних записів у ній) визначено в постанові Кабміну від 12.08.1993 р. № 637. У статті 61 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] визначено порядок включення в стаж роботи окремих видів робіт. Відповідно до цього порядку, наприклад, роботу на водному транспорті протягом повного навігаційного періоду зараховують за рік роботи.
Роботу протягом повного сезону на підприємствах та в організаціях сезонних галузей промисловості незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств і організацій зараховують у стаж за рік роботи (за списком, який затверджує Кабінет Міністрів України). Інші сезонні роботи зараховують у стаж роботи за їх фактичною тривалістю.
 
'''Отже, періоди сезонної роботи зараховують у страховий стаж у наведеному порядку лише до 1 січня 2004 року, а після цієї дати — за даними системи персоніфікованого обліку за місяці, за які здійснено оплату праці, з якої сплачено внески в Пенсійний фонд.
'''
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]

Правове регулювання роботи сезонних працівників

2018-12-29T09:09:02Z

Oksana.onyshchuk: /* Оплата тимчасової непрацездатності сезонних працівників */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28.03.1997 № 278 «Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей» із змінами, внесеними постановами КМУ № 2167 від 29.11.99, № 35 від 25.01.2012.]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.1974 року № 310-ІХ]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2240-14 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відпустки»]
* [http://document.ua/pro-viznachennja-rozrahunkovogo-periodu-dlja-obchislennja-ro-doc37520.html Лист Міністерства праці та соціальної політики України «Про визначення розрахункового періоду для обчислення розміру лікарняних сезонним робітникам»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного суду України N 9 від 06.11.92 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]

== Cезонні працівники: визначення ==
Сезонними слід вважати працівників, які приймаються на сезонні роботи, тобто на роботи, які в силу природних і кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців, та які включені в перелік сезонних робіт, наведених в Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженому Постановою[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF КМУ "Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей»]
До Списку сезонних робіт та галузей належать:
# Лісова промисловість і лісове господарство: добування живиці, барасу і ялинкової сірки; заготівля пньового осмолу; заготівля лика; лісокультурні роботи — підготовка ґрунту, посів і садіння лісу, догляд за лісовими культурами, робота в лісорозсадниках; лісозахисні та протипожежні роботи — боротьба зі шкідниками і хворобами лісу, прокладання мінералізованих смуг, чергування на пожежних вишках, наземне пожежне патрулювання лісів; заготівля насіння; збирання і переробка харчових продуктів лісу; польові лісовпорядні роботи.
# Торфяна промисловість: болотяно-підготовчі роботи; добування, сушіння та збирання торфу; ремонт і обслуговування технологічного обладнання в польових умовах.
# Сільське господарство: робота в овочівництві, садівництві, виноградарстві, буряківництві, хмелярстві, на вирощуванні і збиранні картоплі, тютюну, кормів, баштанних культур, лікарських рослин; робота на інкубаторно-птахівничих та міжгосподарських інкубаторних станціях.
# Переробні галузі промисловості: робота на підприємствах переробки плодоовочевої продукції; робота на підприємствах цукрової галузі промисловості; первинне виноробство.
# Санаторно-курортні заклади і заклади відпочинку: роботи, пов’язані з санаторно-курортним обслуговуванням хворих і відпочиваючих у санаторно-курортних закладах і закладах відпочинку.
# Транспортно-дорожній комплекс: авіаційні роботи в сільському та лісовому господарствах.
Список сезонних робіт та галузей є вичерпним, тому з працівником може бути укладений трудовий договір на виконання сезонної роботи, якщо така робота відповідає наступним вимогам:
* не може виконуватися протягом усього року в результаті природних та кліматичних умов і тому виконується лише протягом певного періоду, що не перевищує 6 місяців;
* є у Списку сезонних робіт та галузей.
Якщо не виконується хоча б одна з вищезазначених умов, то така робота не вважається сезонною, і працівник не є сезонним (наприклад, офіціант, повар, прибиральниця у літнє кафе), тому з ними підписують строкові трудові договори на певний час або на час виконання певної роботи (ст. 23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України]).
 
'''Зверніть увагу!''' В Списку сезонних робіт та галузей не зазначаються конкретні професії, посади сезонних працівників і не деталізовано сезонні роботи. В зв’язку з цим перелік таких професій, посад та конкретних видів сезонних робіт, а також тривалість, дату початку та закінчення таких робіт рекомендуємо підприємствам встановлювати в колективному договорі або іншому локальному документі.
У Переліку не зазначено конкретних професій, посад сезонних працівників, тому їх перелік, а також тривалість, дата початку та закінчення таких робіт на підприємствах встановлюються в колективному договорі чи іншому локальному документі, наприклад у наказі (розпорядженні) по підприємству. Кількість персоналу (сезонних працівників), потрібна для виконання сезонних робіт, визначається штатним розписом.

== Умови та порядок укладення трудового договору з сезонним працівником ==
Трудові договори із сезонними працівниками є строковими трудовими договорами, оскільки такі договори укладаються:
* на період виконання певної роботи (п. 3 ч. 1 ст. 23 КЗпП);
* на визначений термін, що встановлюється за згодою сторін (п. 2 ч. 1 ст. 23 КЗпП).
Прийняття працівників на роботу за строковим трудовим договором, відповідно до ч. 2 ст. 23 КЗпП, можливе лише у тих випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням:
* характеру роботи або умов її виконання;
* інтересів працівника;
* в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Якщо не дотримано хоча б одну із зазначених вище умов, укладання строкового трудового договору є '''незаконним'''.
 
При оформленні трудових відносин із сезонним працівником роботодавець повинен попередити про сезонний характер роботи (п.3[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.1974 року № 310-ІХ ], про що має бути зазначено в заяві працівника про прийняття на роботу та в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. Порушення цієї вимоги означає, що із працівником укладено трудовий договір на невизначений строк. '''Заява''' складається в довільній формі, але повинна містити всі необхідні реквізити. У ній необхідно вказати період, на який працевлаштовується працівник, бажану посаду (професію) і вид роботи (сезонна). Разом із заявою під час працевлаштування на роботу працівник, відповідно до частини другої статті 24 КЗпП, зобов’язаний пред’явити паспорт або інший документ, що посвідчує його особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), стан здоров’я та інші документи.
 
Згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КЗпП випробування не встановлюється при прийнятті на роботу у випадках, передбачених законодавством. Сезонним працівникам при прийнятті на роботу випробувальний термін з метою перевірки відповідності працівника наданій йому роботі не встановлюється.
'''Встановлення випробування при прийнятті сезонного працівника є порушенням трудового законодавства.'''
 
Згідно з п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58, трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві понад 5 днів, у т. ч. й на сезонних працівників. Записи в трудову книжку про прийняття на роботу вносяться роботодавцем на підставі відповідного наказу чи розпорядження. Для осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за основним місцем роботи.

== Оплата праці ==
Всі наймані працівники, які підписали письмовий трудовий договір (контракт) і виконували сезонну роботу один день і більше, включаються в облікову кількість штатних працівників. Таким чином, посади сезонних працівників мають бути в штатному розписі, де за потреби зазначається, що такі посади вводяться на певні періоди.
Крім того, всі мінімальні гарантії, надані державою постійним працівникам, поширюються і на сезонних працівників. Тобто оплата праці за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт) має провадитись не нижче мінімальної заробітної плати (ст. 95 КЗпП). Сезонні працівники мають право на оплату часу відпусток, тимчасової непрацездатності, також їм надаються гарантії та компенсації у зв’язку зі службовими відрядженнями, передбачені ст. 121 КЗпП (збереження місця роботи та середнього заробітку, виплата добових, відшкодування під час відрядження).
 
Форми та системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, що діють на підприємстві, поширюються також і на сезонних працівників.

== Відпустки сезонним працівникам ==
Працівники, прийняті на сезонні роботи, мають право на щорічну відпустку. Тривалість щорічної відпустки визначається пропорційно відпрацьованому працівником часу у цього роботодавця.
Для цього використовується формула, що допоможе розрахувати кількість календарних днів щорічної відпустки, які припадають на 1 календарний день стажу роботи, що дає право на відпустку, з урахуванням того, що відпустка повної тривалості надається за відпрацьований робочий рік.
 
{| class="wikitable"
|-
! Формула: Тк.д. = Дв : (К - С )
|-
| Тк.д.< — тривалість відпустки, що припадає на 1 календарний день стажу.
|-
| Дв — кількість календарних днів щорічної відпустки.
|-
| К — загальна кількість календарних днів у робочому році, за який надається відпустка (365 (366) календарних днів).
|-
| С — кількість святкових і неробочих днів згідно зі ст. 73 КЗпП у робочому році, за який надається відпустка
|-
|}
 
Після обчислення показника Тк.д., необхідно порахувати стаж роботи, що дає право на відпустку в календарних днях, без урахування святкових і неробочих днів, установлених ст. 73 КЗпП, з дати прийняття на роботу до дня виходу у відпустку. Після цього необхідно помножити стаж роботи працівника на підприємстві (у днях) на тривалість відпустки, що припадає на 1 календарний день стажу (показник Тк.д.). Так знаходиться кількість належних працівнику днів щорічної відпустки.
У випадку, якщо за час сезонна роботи працівник не скористався своїм правом на відпустку, то за бажанням такого працівника йому може бути:
* надано невикористану відпустку з подальшим звільненням (за винятком випадків звільнення за порушення трудової дисципліни). Підставою для надання такої відпустки буде заява працівника про надання відпустки з подальшим звільненням. Дата звільнення — останній день відпустки. При цьому дія трудового договору, укладеного з працівником на певний строк, подовжується до закінчення відпустки (ст. 3 Закону України "Про відпустки")
* нараховано та виплачено в день звільнення компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки.
Суму відпускних або компенсації за невикористані дні щорічної відпустки визначайте відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанови]
Розрахунок середньої зарплати для визначення суми відпускних та компенсації працівнику, який пропрацював на підприємстві менше року, здійснюється виходячи з виплат за фактичний час роботи з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, в якому виплачуються відпускні або компенсація за невикористану відпустку. Якщо працівник відпрацював на підприємстві менше місяця, то середньоденну зарплату розраховується виходячи із встановленої йому у трудовому договорі тарифної ставки, посадового окладу.
 
Що стосується інших видів відпусток, установлених Законом про відпустки, то вони надаються сезонним працівникам у загальному порядку.
'''Соціальна додаткова відпустка''', що надається працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А I групи. Нею скористатися можуть особи, перелічені у ст. 19 Закону про відпустки, як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. Працівник матиме право на додаткову відпустку на дітей за рік, в якому він був прийнятий на роботу і звільнений з неї або тільки прийнятий (припустимо, за 2015 рік), якщо:
* до вступу на це підприємство ніде не працював
* працював в іншого роботодавця, але права на отримання додаткової відпустки на дітей тоді ще не мав, і таке право виникло в період роботи на цьому підприємстві.
А якщо працівник у 2015 році до працевлаштування на підприємство десь працював і мав право на додаткову відпустку на дітей? У цьому випадку він повинен був скористатися таким правом за попереднім місцем роботи або отримати компенсацію за невикористану відпустку на дітей за 2015 рік при звільненні. Зробив він це чи ні, нинішнього роботодавця хвилювати не повинно. Якщо працівник мав право на «дитячу» відпустку, але не скористався нею в період роботи, при звільненні йому обов’язково повинна бути нарахована компенсація за невикористані дні такої відпустки.

== Оплата тимчасової непрацездатності сезонних працівників ==
Сезонні працівники, які працюють на умовах трудового договору, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню та є застрахованими особами. У разі настання тимчасової непрацездатності, сезонні працівники нарівні з іншими працівниками підприємства мають право на оплату листка непрацездатності, тобто отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів роботодавця (оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності) та, починаючи з шостого дня тимчасової непрацездатності, – за рахунок коштів Фонду соціального страхування.
Між тим, існують певні особливості в наданні і розрахунку виплати допомоги з тимчасової непрацездатності застрахованим особам, які працюють на сезонних роботах, зокрема:
* в разі захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, допомога надається не більш як за 75 календарних днів протягом календарного року (частина 4 п. 2 ст. 35 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2240-14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»] );
* трудового каліцтва чи професійного захворювання – виплачується на загальних підставах.
При цьому існує також особливість і в розрахунку середнього заробітку для виплати лікарняних листків сезонникам, про що зазначено в листі [http://document.ua/pro-viznachennja-rozrahunkovogo-periodu-dlja-obchislennja-ro-doc37520.html Міністерства та соціальної політики України «Про визначення розрахункового періоду для обчислення розміру лікарняних сезонним робітникам»].
Згідно з пунктом 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. N 1266] , для осіб, які працювали (працюють) на підприємствах, в організаціях, робота яких пов'язана із сезонним характером виробництва відповідно до Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженого [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 р. N 278], за розрахунковий період береться 12 календарних місяців підряд (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.
Застосування дванадцятимісячного розрахункового періоду запроваджено з метою недопущення невиправданого зменшення або збільшення розміру середньої заробітної плати для всіх осіб, які працюють на зазначених підприємствах (в організаціях), оскільки через сезонний характер виробництва на таких підприємствах можливе значне коливання розміру заробітної плати протягом року.
Навпаки, враховуючи, що за розрахунковий береться період роботи за останнім основним місцем роботи, ця норма не може застосовуватися для осіб, які працювали на сезонних роботах, оскільки термін виконання таких робіт не може перевищувати 6 місяців.
Отже, якщо на підприємстві виконуються роботи, що передбачені вищезазначеним Списком сезонних робіт і сезонних галузей, для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності постійним працівникам має включатися заробітна плата за 12 місяців перед настанням страхового випадку. Для осіб, які відпрацювали на підприємстві менше 12 місяців, до розрахункового періоду включаються всі повні календарні місяці роботи.
У разі ж надання працівниці, зайнятій на сезонній роботі, листка непрацездатності у зв’язку з пологами і родами вона має повне право на отримання відповідної відпустки і виплату допомоги по вагітності і пологах.

== Порядок звільнення сезонного працівника ==
У зв’язку із закінченням роботи (сезону), а, отже, строку трудового договору сезонний працівник підлягає звільненню відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]. Для цього не потрібно його заяви на звільнення та попередження роботодавця про наступне звільнення працівника з означеної підстави. Не потрібна і згода профспілкового комітету, якщо працівник є членом профспілки, що діє на підприємстві.
Проте, слід враховувати гарантії, надані вагітним і жінкам, які мають дітей у віці до 3-х років (в деяких випадках – до 6 років), одиноким матерям, що мають дитину до 14 років чи дитину-інваліда. За загальними правилами їхнє звільнення відбувається з обов’язковим працевлаштуванням (ч. 3 ст. 184 КЗпП України), а також за ними на період працевлаштування, але не більш ніж на 3 місяці зберігається середня заробітна плата за рахунок підприємства, з яким працівниця перебувала в трудових відносинах.
Пунктом 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови Пленуму Верховного Суду України 06.11.92 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] наголошується, що зазначені гарантії для матерів розповсюджуються і на випадки звільнення у зв’язку із закінченням строку договору, коли вони були прийняті на сезонні роботи.
Окрім того, сезонний трудовий договір може бути розірваним до закінчення зазначеного в ньому строку на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою ст. 38 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]. В разі дострокового розірвання цього договору з ініціативи працівника він повинен попередити про це роботодавця в письмовій формі за 3 дні ст. 6 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указу]. Підставою для звільнення буде ст. 39 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України].
Також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом, але лише у випадках, що передбачені ст. 40 і ст. 41 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України], та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указом], зокрема коли на підприємстві призупинені роботи з причин виробничого характеру чи скорочення роботи в ньому на строк більше двох тижнів; нез’явлення на роботу безперервно протягом більше одного місяця внаслідок тимчасової непрацездатності.
Варто нагадати також про існування статті 39-1 КЗпП України, відповідно до якої якщо після закінчення строку трудового договору (в тому числі сезонного) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Отже, роботодавцям не слід забувати вчасно звільняти сезонних працівників, інакше вони набудуть статусу постійних працівників.

== Виплата вихідної допомоги сезонним працівникам ==
При виплаті вихідної допомоги сезонним працівникам у разі звільнення слід керуватися ст. 44 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України], відповідно до якої вихідна допомога виплачується:
* у розмірі не менше середнього місячного заробітку – при звільненні з підстав, зазначених у п. 6 ст. 36, п.п. 1, 2 і 6 ст. 40 КЗпП України;
* у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку – при звільненні внаслідок порушення власником законодавства про працю, колективного чи трудового договору( ст. 38,39 КЗпП України).

== Обчислення страхового стажу сезонним працівникам ==
Страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не меншій за мінімальний страховий внесок.
Нині страховий стаж обчислюють органи Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи — на підставі документів та в порядку, визначеному в законодавстві, що було чинним до 01.01.2004 р. (до часу набрання чинності Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).
Страховий стаж обчислюють у місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у ньому, зараховують як повний, коли сума сплачених за цей місяць страхових внесків не менша за мінімальний страховий внесок. Якщо сума менша, період може бути зараховано в страховий стаж (як повний місяць) за умови доплати до розміру мінімального страхового внеску.
Якщо ж доплати не було, у страховий стаж зараховують період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою:
 

{| class="wikitable"
|-
! ТП = Св : В
|-
| ТП — тривалість періоду, який зараховують у страховий стаж і визначають у місяцях
|-
| Св — сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць
|-
| В — мінімальний страховий внесок за відповідний місяць
|-
|}

Водночас у частині четвертій статті 24 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, які враховували в стаж роботи для призначення пенсії до набуття чинності цього Закону, зараховують у страховий стаж у порядку й на умовах, передбачених у законодавстві, що було чинним раніше.
А саме, відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у стаж роботи зараховували роботу, яку виконували на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях та кооперативах (незалежно від форм власності та господарювання), а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах незалежно від характеру та тривалості роботи й тривалості перерв. У стаж роботи враховували також будь-яку іншу роботу, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.
 
Відповідно до статті 62 цього закону, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження трудового стажу за її відсутності (або відповідних записів у ній) визначено в постанові Кабміну від 12.08.1993 р. № 637. У статті 61 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] визначено порядок включення в стаж роботи окремих видів робіт. Відповідно до цього порядку, наприклад, роботу на водному транспорті протягом повного навігаційного періоду зараховують за рік роботи.
Роботу протягом повного сезону на підприємствах та в організаціях сезонних галузей промисловості незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств і організацій зараховують у стаж за рік роботи (за списком, який затверджує Кабінет Міністрів України). Інші сезонні роботи зараховують у стаж роботи за їх фактичною тривалістю.
 
'''Отже, періоди сезонної роботи зараховують у страховий стаж у наведеному порядку лише до 1 січня 2004 року, а після цієї дати — за даними системи персоніфікованого обліку за місяці, за які здійснено оплату праці, з якої сплачено внески в Пенсійний фонд.
'''
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]

Правове регулювання роботи сезонних працівників

2018-12-29T09:01:28Z

Oksana.onyshchuk: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28.03.1997 № 278 «Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей» із змінами, внесеними постановами КМУ № 2167 від 29.11.99, № 35 від 25.01.2012.]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.1974 року № 310-ІХ]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2240-14 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відпустки»]
* [http://document.ua/pro-viznachennja-rozrahunkovogo-periodu-dlja-obchislennja-ro-doc37520.html Лист Міністерства праці та соціальної політики України «Про визначення розрахункового періоду для обчислення розміру лікарняних сезонним робітникам»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного суду України N 9 від 06.11.92 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]

== Cезонні працівники: визначення ==
Сезонними слід вважати працівників, які приймаються на сезонні роботи, тобто на роботи, які в силу природних і кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців, та які включені в перелік сезонних робіт, наведених в Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженому Постановою[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF КМУ "Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей»]
До Списку сезонних робіт та галузей належать:
# Лісова промисловість і лісове господарство: добування живиці, барасу і ялинкової сірки; заготівля пньового осмолу; заготівля лика; лісокультурні роботи — підготовка ґрунту, посів і садіння лісу, догляд за лісовими культурами, робота в лісорозсадниках; лісозахисні та протипожежні роботи — боротьба зі шкідниками і хворобами лісу, прокладання мінералізованих смуг, чергування на пожежних вишках, наземне пожежне патрулювання лісів; заготівля насіння; збирання і переробка харчових продуктів лісу; польові лісовпорядні роботи.
# Торфяна промисловість: болотяно-підготовчі роботи; добування, сушіння та збирання торфу; ремонт і обслуговування технологічного обладнання в польових умовах.
# Сільське господарство: робота в овочівництві, садівництві, виноградарстві, буряківництві, хмелярстві, на вирощуванні і збиранні картоплі, тютюну, кормів, баштанних культур, лікарських рослин; робота на інкубаторно-птахівничих та міжгосподарських інкубаторних станціях.
# Переробні галузі промисловості: робота на підприємствах переробки плодоовочевої продукції; робота на підприємствах цукрової галузі промисловості; первинне виноробство.
# Санаторно-курортні заклади і заклади відпочинку: роботи, пов’язані з санаторно-курортним обслуговуванням хворих і відпочиваючих у санаторно-курортних закладах і закладах відпочинку.
# Транспортно-дорожній комплекс: авіаційні роботи в сільському та лісовому господарствах.
Список сезонних робіт та галузей є вичерпним, тому з працівником може бути укладений трудовий договір на виконання сезонної роботи, якщо така робота відповідає наступним вимогам:
* не може виконуватися протягом усього року в результаті природних та кліматичних умов і тому виконується лише протягом певного періоду, що не перевищує 6 місяців;
* є у Списку сезонних робіт та галузей.
Якщо не виконується хоча б одна з вищезазначених умов, то така робота не вважається сезонною, і працівник не є сезонним (наприклад, офіціант, повар, прибиральниця у літнє кафе), тому з ними підписують строкові трудові договори на певний час або на час виконання певної роботи (ст. 23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України]).
 
'''Зверніть увагу!''' В Списку сезонних робіт та галузей не зазначаються конкретні професії, посади сезонних працівників і не деталізовано сезонні роботи. В зв’язку з цим перелік таких професій, посад та конкретних видів сезонних робіт, а також тривалість, дату початку та закінчення таких робіт рекомендуємо підприємствам встановлювати в колективному договорі або іншому локальному документі.
У Переліку не зазначено конкретних професій, посад сезонних працівників, тому їх перелік, а також тривалість, дата початку та закінчення таких робіт на підприємствах встановлюються в колективному договорі чи іншому локальному документі, наприклад у наказі (розпорядженні) по підприємству. Кількість персоналу (сезонних працівників), потрібна для виконання сезонних робіт, визначається штатним розписом.

== Умови та порядок укладення трудового договору з сезонним працівником ==
Трудові договори із сезонними працівниками є строковими трудовими договорами, оскільки такі договори укладаються:
* на період виконання певної роботи (п. 3 ч. 1 ст. 23 КЗпП);
* на визначений термін, що встановлюється за згодою сторін (п. 2 ч. 1 ст. 23 КЗпП).
Прийняття працівників на роботу за строковим трудовим договором, відповідно до ч. 2 ст. 23 КЗпП, можливе лише у тих випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням:
* характеру роботи або умов її виконання;
* інтересів працівника;
* в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Якщо не дотримано хоча б одну із зазначених вище умов, укладання строкового трудового договору є '''незаконним'''.
 
При оформленні трудових відносин із сезонним працівником роботодавець повинен попередити про сезонний характер роботи (п.3[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.1974 року № 310-ІХ ], про що має бути зазначено в заяві працівника про прийняття на роботу та в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. Порушення цієї вимоги означає, що із працівником укладено трудовий договір на невизначений строк. '''Заява''' складається в довільній формі, але повинна містити всі необхідні реквізити. У ній необхідно вказати період, на який працевлаштовується працівник, бажану посаду (професію) і вид роботи (сезонна). Разом із заявою під час працевлаштування на роботу працівник, відповідно до частини другої статті 24 КЗпП, зобов’язаний пред’явити паспорт або інший документ, що посвідчує його особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), стан здоров’я та інші документи.
 
Згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КЗпП випробування не встановлюється при прийнятті на роботу у випадках, передбачених законодавством. Сезонним працівникам при прийнятті на роботу випробувальний термін з метою перевірки відповідності працівника наданій йому роботі не встановлюється.
'''Встановлення випробування при прийнятті сезонного працівника є порушенням трудового законодавства.'''
 
Згідно з п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58, трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві понад 5 днів, у т. ч. й на сезонних працівників. Записи в трудову книжку про прийняття на роботу вносяться роботодавцем на підставі відповідного наказу чи розпорядження. Для осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за основним місцем роботи.

== Оплата праці ==
Всі наймані працівники, які підписали письмовий трудовий договір (контракт) і виконували сезонну роботу один день і більше, включаються в облікову кількість штатних працівників. Таким чином, посади сезонних працівників мають бути в штатному розписі, де за потреби зазначається, що такі посади вводяться на певні періоди.
Крім того, всі мінімальні гарантії, надані державою постійним працівникам, поширюються і на сезонних працівників. Тобто оплата праці за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт) має провадитись не нижче мінімальної заробітної плати (ст. 95 КЗпП). Сезонні працівники мають право на оплату часу відпусток, тимчасової непрацездатності, також їм надаються гарантії та компенсації у зв’язку зі службовими відрядженнями, передбачені ст. 121 КЗпП (збереження місця роботи та середнього заробітку, виплата добових, відшкодування під час відрядження).
 
Форми та системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, що діють на підприємстві, поширюються також і на сезонних працівників.

== Відпустки сезонним працівникам ==
Працівники, прийняті на сезонні роботи, мають право на щорічну відпустку. Тривалість щорічної відпустки визначається пропорційно відпрацьованому працівником часу у цього роботодавця.
Для цього використовується формула, що допоможе розрахувати кількість календарних днів щорічної відпустки, які припадають на 1 календарний день стажу роботи, що дає право на відпустку, з урахуванням того, що відпустка повної тривалості надається за відпрацьований робочий рік.
 
{| class="wikitable"
|-
! Формула: Тк.д. = Дв : (К - С )
|-
| Тк.д.< — тривалість відпустки, що припадає на 1 календарний день стажу.
|-
| Дв — кількість календарних днів щорічної відпустки.
|-
| К — загальна кількість календарних днів у робочому році, за який надається відпустка (365 (366) календарних днів).
|-
| С — кількість святкових і неробочих днів згідно зі ст. 73 КЗпП у робочому році, за який надається відпустка
|-
|}
 
Після обчислення показника Тк.д., необхідно порахувати стаж роботи, що дає право на відпустку в календарних днях, без урахування святкових і неробочих днів, установлених ст. 73 КЗпП, з дати прийняття на роботу до дня виходу у відпустку. Після цього необхідно помножити стаж роботи працівника на підприємстві (у днях) на тривалість відпустки, що припадає на 1 календарний день стажу (показник Тк.д.). Так знаходиться кількість належних працівнику днів щорічної відпустки.
У випадку, якщо за час сезонна роботи працівник не скористався своїм правом на відпустку, то за бажанням такого працівника йому може бути:
* надано невикористану відпустку з подальшим звільненням (за винятком випадків звільнення за порушення трудової дисципліни). Підставою для надання такої відпустки буде заява працівника про надання відпустки з подальшим звільненням. Дата звільнення — останній день відпустки. При цьому дія трудового договору, укладеного з працівником на певний строк, подовжується до закінчення відпустки (ст. 3 Закону України "Про відпустки")
* нараховано та виплачено в день звільнення компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки.
Суму відпускних або компенсації за невикористані дні щорічної відпустки визначайте відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанови]
Розрахунок середньої зарплати для визначення суми відпускних та компенсації працівнику, який пропрацював на підприємстві менше року, здійснюється виходячи з виплат за фактичний час роботи з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, в якому виплачуються відпускні або компенсація за невикористану відпустку. Якщо працівник відпрацював на підприємстві менше місяця, то середньоденну зарплату розраховується виходячи із встановленої йому у трудовому договорі тарифної ставки, посадового окладу.
 
Що стосується інших видів відпусток, установлених Законом про відпустки, то вони надаються сезонним працівникам у загальному порядку.
'''Соціальна додаткова відпустка''', що надається працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А I групи. Нею скористатися можуть особи, перелічені у ст. 19 Закону про відпустки, як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. Працівник матиме право на додаткову відпустку на дітей за рік, в якому він був прийнятий на роботу і звільнений з неї або тільки прийнятий (припустимо, за 2015 рік), якщо:
* до вступу на це підприємство ніде не працював
* працював в іншого роботодавця, але права на отримання додаткової відпустки на дітей тоді ще не мав, і таке право виникло в період роботи на цьому підприємстві.
А якщо працівник у 2015 році до працевлаштування на підприємство десь працював і мав право на додаткову відпустку на дітей? У цьому випадку він повинен був скористатися таким правом за попереднім місцем роботи або отримати компенсацію за невикористану відпустку на дітей за 2015 рік при звільненні. Зробив він це чи ні, нинішнього роботодавця хвилювати не повинно. Якщо працівник мав право на «дитячу» відпустку, але не скористався нею в період роботи, при звільненні йому обов’язково повинна бути нарахована компенсація за невикористані дні такої відпустки.

== Оплата тимчасової непрацездатності сезонних працівників ==
Сезонні працівники мають право на оплату тимчасової непрацездатності. Між тим, існують певні особливості в наданні і розрахунку виплати допомоги з тимчасової непрацездатності застрахованим особам, які працюють на сезонних роботах, зокрема:
* в разі захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, допомога надається не більш як за 75 календарних днів протягом календарного року (частина 4 п. 2 ст. 35 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2240-14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»] );
* трудового каліцтва чи професійного захворювання – виплачується на загальних підставах.
При цьому існує також особливість і в розрахунку середнього заробітку для виплати лікарняних листків сезонникам, про що зазначено в листі [http://document.ua/pro-viznachennja-rozrahunkovogo-periodu-dlja-obchislennja-ro-doc37520.html Міністерства та соціальної політики України «Про визначення розрахункового періоду для обчислення розміру лікарняних сезонним робітникам»].
Згідно з пунктом 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. N 1266] , для осіб, які працювали (працюють) на підприємствах, в організаціях, робота яких пов'язана із сезонним характером виробництва відповідно до Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженого [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 р. N 278], за розрахунковий період береться 12 календарних місяців підряд (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.
Застосування дванадцятимісячного розрахункового періоду запроваджено з метою недопущення невиправданого зменшення або збільшення розміру середньої заробітної плати для всіх осіб, які працюють на зазначених підприємствах (в організаціях), оскільки через сезонний характер виробництва на таких підприємствах можливе значне коливання розміру заробітної плати протягом року.
Навпаки, враховуючи, що за розрахунковий береться період роботи за останнім основним місцем роботи, ця норма не може застосовуватися для осіб, які працювали на сезонних роботах, оскільки термін виконання таких робіт не може перевищувати 6 місяців.
Отже, якщо на підприємстві виконуються роботи, що передбачені вищезазначеним Списком сезонних робіт і сезонних галузей, для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності постійним працівникам має включатися заробітна плата за 12 місяців перед настанням страхового випадку. Для осіб, які відпрацювали на підприємстві менше 12 місяців, до розрахункового періоду включаються всі повні календарні місяці роботи.
У разі ж надання працівниці, зайнятій на сезонній роботі, листка непрацездатності у зв’язку з пологами і родами вона має повне право на отримання відповідної відпустки і виплату допомоги по вагітності і пологах.

== Порядок звільнення сезонного працівника ==
У зв’язку із закінченням роботи (сезону), а, отже, строку трудового договору сезонний працівник підлягає звільненню відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]. Для цього не потрібно його заяви на звільнення та попередження роботодавця про наступне звільнення працівника з означеної підстави. Не потрібна і згода профспілкового комітету, якщо працівник є членом профспілки, що діє на підприємстві.
Проте, слід враховувати гарантії, надані вагітним і жінкам, які мають дітей у віці до 3-х років (в деяких випадках – до 6 років), одиноким матерям, що мають дитину до 14 років чи дитину-інваліда. За загальними правилами їхнє звільнення відбувається з обов’язковим працевлаштуванням (ч. 3 ст. 184 КЗпП України), а також за ними на період працевлаштування, але не більш ніж на 3 місяці зберігається середня заробітна плата за рахунок підприємства, з яким працівниця перебувала в трудових відносинах.
Пунктом 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови Пленуму Верховного Суду України 06.11.92 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] наголошується, що зазначені гарантії для матерів розповсюджуються і на випадки звільнення у зв’язку із закінченням строку договору, коли вони були прийняті на сезонні роботи.
Окрім того, сезонний трудовий договір може бути розірваним до закінчення зазначеного в ньому строку на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою ст. 38 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]. В разі дострокового розірвання цього договору з ініціативи працівника він повинен попередити про це роботодавця в письмовій формі за 3 дні ст. 6 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указу]. Підставою для звільнення буде ст. 39 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України].
Також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом, але лише у випадках, що передбачені ст. 40 і ст. 41 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України], та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указом], зокрема коли на підприємстві призупинені роботи з причин виробничого характеру чи скорочення роботи в ньому на строк більше двох тижнів; нез’явлення на роботу безперервно протягом більше одного місяця внаслідок тимчасової непрацездатності.
Варто нагадати також про існування статті 39-1 КЗпП України, відповідно до якої якщо після закінчення строку трудового договору (в тому числі сезонного) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Отже, роботодавцям не слід забувати вчасно звільняти сезонних працівників, інакше вони набудуть статусу постійних працівників.

== Виплата вихідної допомоги сезонним працівникам ==
При виплаті вихідної допомоги сезонним працівникам у разі звільнення слід керуватися ст. 44 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України], відповідно до якої вихідна допомога виплачується:
* у розмірі не менше середнього місячного заробітку – при звільненні з підстав, зазначених у п. 6 ст. 36, п.п. 1, 2 і 6 ст. 40 КЗпП України;
* у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку – при звільненні внаслідок порушення власником законодавства про працю, колективного чи трудового договору( ст. 38,39 КЗпП України).

== Обчислення страхового стажу сезонним працівникам ==
Страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не меншій за мінімальний страховий внесок.
Нині страховий стаж обчислюють органи Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи — на підставі документів та в порядку, визначеному в законодавстві, що було чинним до 01.01.2004 р. (до часу набрання чинності Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).
Страховий стаж обчислюють у місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у ньому, зараховують як повний, коли сума сплачених за цей місяць страхових внесків не менша за мінімальний страховий внесок. Якщо сума менша, період може бути зараховано в страховий стаж (як повний місяць) за умови доплати до розміру мінімального страхового внеску.
Якщо ж доплати не було, у страховий стаж зараховують період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою:
 

{| class="wikitable"
|-
! ТП = Св : В
|-
| ТП — тривалість періоду, який зараховують у страховий стаж і визначають у місяцях
|-
| Св — сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць
|-
| В — мінімальний страховий внесок за відповідний місяць
|-
|}

Водночас у частині четвертій статті 24 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, які враховували в стаж роботи для призначення пенсії до набуття чинності цього Закону, зараховують у страховий стаж у порядку й на умовах, передбачених у законодавстві, що було чинним раніше.
А саме, відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у стаж роботи зараховували роботу, яку виконували на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях та кооперативах (незалежно від форм власності та господарювання), а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах незалежно від характеру та тривалості роботи й тривалості перерв. У стаж роботи враховували також будь-яку іншу роботу, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.
 
Відповідно до статті 62 цього закону, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження трудового стажу за її відсутності (або відповідних записів у ній) визначено в постанові Кабміну від 12.08.1993 р. № 637. У статті 61 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] визначено порядок включення в стаж роботи окремих видів робіт. Відповідно до цього порядку, наприклад, роботу на водному транспорті протягом повного навігаційного періоду зараховують за рік роботи.
Роботу протягом повного сезону на підприємствах та в організаціях сезонних галузей промисловості незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств і організацій зараховують у стаж за рік роботи (за списком, який затверджує Кабінет Міністрів України). Інші сезонні роботи зараховують у стаж роботи за їх фактичною тривалістю.
 
'''Отже, періоди сезонної роботи зараховують у страховий стаж у наведеному порядку лише до 1 січня 2004 року, а після цієї дати — за даними системи персоніфікованого обліку за місяці, за які здійснено оплату праці, з якої сплачено внески в Пенсійний фонд.
'''
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]

Правове регулювання роботи сезонних працівників

2018-12-29T09:01:01Z

Oksana.onyshchuk: /* Відпустки сезонним працівникам */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28.03.1997 № 278 «Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей» із змінами, внесеними постановами КМУ № 2167 від 29.11.99, № 35 від 25.01.2012.]
* [[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.1974 року № 310-ІХ]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2240-14 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відпустки»]
* [http://document.ua/pro-viznachennja-rozrahunkovogo-periodu-dlja-obchislennja-ro-doc37520.html Лист Міністерства праці та соціальної політики України «Про визначення розрахункового періоду для обчислення розміру лікарняних сезонним робітникам»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного суду України N 9 від 06.11.92 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]

== Cезонні працівники: визначення ==
Сезонними слід вважати працівників, які приймаються на сезонні роботи, тобто на роботи, які в силу природних і кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців, та які включені в перелік сезонних робіт, наведених в Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженому Постановою[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF КМУ "Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей»]
До Списку сезонних робіт та галузей належать:
# Лісова промисловість і лісове господарство: добування живиці, барасу і ялинкової сірки; заготівля пньового осмолу; заготівля лика; лісокультурні роботи — підготовка ґрунту, посів і садіння лісу, догляд за лісовими культурами, робота в лісорозсадниках; лісозахисні та протипожежні роботи — боротьба зі шкідниками і хворобами лісу, прокладання мінералізованих смуг, чергування на пожежних вишках, наземне пожежне патрулювання лісів; заготівля насіння; збирання і переробка харчових продуктів лісу; польові лісовпорядні роботи.
# Торфяна промисловість: болотяно-підготовчі роботи; добування, сушіння та збирання торфу; ремонт і обслуговування технологічного обладнання в польових умовах.
# Сільське господарство: робота в овочівництві, садівництві, виноградарстві, буряківництві, хмелярстві, на вирощуванні і збиранні картоплі, тютюну, кормів, баштанних культур, лікарських рослин; робота на інкубаторно-птахівничих та міжгосподарських інкубаторних станціях.
# Переробні галузі промисловості: робота на підприємствах переробки плодоовочевої продукції; робота на підприємствах цукрової галузі промисловості; первинне виноробство.
# Санаторно-курортні заклади і заклади відпочинку: роботи, пов’язані з санаторно-курортним обслуговуванням хворих і відпочиваючих у санаторно-курортних закладах і закладах відпочинку.
# Транспортно-дорожній комплекс: авіаційні роботи в сільському та лісовому господарствах.
Список сезонних робіт та галузей є вичерпним, тому з працівником може бути укладений трудовий договір на виконання сезонної роботи, якщо така робота відповідає наступним вимогам:
* не може виконуватися протягом усього року в результаті природних та кліматичних умов і тому виконується лише протягом певного періоду, що не перевищує 6 місяців;
* є у Списку сезонних робіт та галузей.
Якщо не виконується хоча б одна з вищезазначених умов, то така робота не вважається сезонною, і працівник не є сезонним (наприклад, офіціант, повар, прибиральниця у літнє кафе), тому з ними підписують строкові трудові договори на певний час або на час виконання певної роботи (ст. 23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України]).
 
'''Зверніть увагу!''' В Списку сезонних робіт та галузей не зазначаються конкретні професії, посади сезонних працівників і не деталізовано сезонні роботи. В зв’язку з цим перелік таких професій, посад та конкретних видів сезонних робіт, а також тривалість, дату початку та закінчення таких робіт рекомендуємо підприємствам встановлювати в колективному договорі або іншому локальному документі.
У Переліку не зазначено конкретних професій, посад сезонних працівників, тому їх перелік, а також тривалість, дата початку та закінчення таких робіт на підприємствах встановлюються в колективному договорі чи іншому локальному документі, наприклад у наказі (розпорядженні) по підприємству. Кількість персоналу (сезонних працівників), потрібна для виконання сезонних робіт, визначається штатним розписом.

== Умови та порядок укладення трудового договору з сезонним працівником ==
Трудові договори із сезонними працівниками є строковими трудовими договорами, оскільки такі договори укладаються:
* на період виконання певної роботи (п. 3 ч. 1 ст. 23 КЗпП);
* на визначений термін, що встановлюється за згодою сторін (п. 2 ч. 1 ст. 23 КЗпП).
Прийняття працівників на роботу за строковим трудовим договором, відповідно до ч. 2 ст. 23 КЗпП, можливе лише у тих випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням:
* характеру роботи або умов її виконання;
* інтересів працівника;
* в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Якщо не дотримано хоча б одну із зазначених вище умов, укладання строкового трудового договору є '''незаконним'''.
 
При оформленні трудових відносин із сезонним працівником роботодавець повинен попередити про сезонний характер роботи (п.3[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.1974 року № 310-ІХ ], про що має бути зазначено в заяві працівника про прийняття на роботу та в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. Порушення цієї вимоги означає, що із працівником укладено трудовий договір на невизначений строк. '''Заява''' складається в довільній формі, але повинна містити всі необхідні реквізити. У ній необхідно вказати період, на який працевлаштовується працівник, бажану посаду (професію) і вид роботи (сезонна). Разом із заявою під час працевлаштування на роботу працівник, відповідно до частини другої статті 24 КЗпП, зобов’язаний пред’явити паспорт або інший документ, що посвідчує його особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), стан здоров’я та інші документи.
 
Згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КЗпП випробування не встановлюється при прийнятті на роботу у випадках, передбачених законодавством. Сезонним працівникам при прийнятті на роботу випробувальний термін з метою перевірки відповідності працівника наданій йому роботі не встановлюється.
'''Встановлення випробування при прийнятті сезонного працівника є порушенням трудового законодавства.'''
 
Згідно з п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58, трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві понад 5 днів, у т. ч. й на сезонних працівників. Записи в трудову книжку про прийняття на роботу вносяться роботодавцем на підставі відповідного наказу чи розпорядження. Для осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за основним місцем роботи.

== Оплата праці ==
Всі наймані працівники, які підписали письмовий трудовий договір (контракт) і виконували сезонну роботу один день і більше, включаються в облікову кількість штатних працівників. Таким чином, посади сезонних працівників мають бути в штатному розписі, де за потреби зазначається, що такі посади вводяться на певні періоди.
Крім того, всі мінімальні гарантії, надані державою постійним працівникам, поширюються і на сезонних працівників. Тобто оплата праці за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт) має провадитись не нижче мінімальної заробітної плати (ст. 95 КЗпП). Сезонні працівники мають право на оплату часу відпусток, тимчасової непрацездатності, також їм надаються гарантії та компенсації у зв’язку зі службовими відрядженнями, передбачені ст. 121 КЗпП (збереження місця роботи та середнього заробітку, виплата добових, відшкодування під час відрядження).
 
Форми та системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, що діють на підприємстві, поширюються також і на сезонних працівників.

== Відпустки сезонним працівникам ==
Працівники, прийняті на сезонні роботи, мають право на щорічну відпустку. Тривалість щорічної відпустки визначається пропорційно відпрацьованому працівником часу у цього роботодавця.
Для цього використовується формула, що допоможе розрахувати кількість календарних днів щорічної відпустки, які припадають на 1 календарний день стажу роботи, що дає право на відпустку, з урахуванням того, що відпустка повної тривалості надається за відпрацьований робочий рік.
 
{| class="wikitable"
|-
! Формула: Тк.д. = Дв : (К - С )
|-
| Тк.д.< — тривалість відпустки, що припадає на 1 календарний день стажу.
|-
| Дв — кількість календарних днів щорічної відпустки.
|-
| К — загальна кількість календарних днів у робочому році, за який надається відпустка (365 (366) календарних днів).
|-
| С — кількість святкових і неробочих днів згідно зі ст. 73 КЗпП у робочому році, за який надається відпустка
|-
|}
 
Після обчислення показника Тк.д., необхідно порахувати стаж роботи, що дає право на відпустку в календарних днях, без урахування святкових і неробочих днів, установлених ст. 73 КЗпП, з дати прийняття на роботу до дня виходу у відпустку. Після цього необхідно помножити стаж роботи працівника на підприємстві (у днях) на тривалість відпустки, що припадає на 1 календарний день стажу (показник Тк.д.). Так знаходиться кількість належних працівнику днів щорічної відпустки.
У випадку, якщо за час сезонна роботи працівник не скористався своїм правом на відпустку, то за бажанням такого працівника йому може бути:
* надано невикористану відпустку з подальшим звільненням (за винятком випадків звільнення за порушення трудової дисципліни). Підставою для надання такої відпустки буде заява працівника про надання відпустки з подальшим звільненням. Дата звільнення — останній день відпустки. При цьому дія трудового договору, укладеного з працівником на певний строк, подовжується до закінчення відпустки (ст. 3 Закону України "Про відпустки")
* нараховано та виплачено в день звільнення компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки.
Суму відпускних або компенсації за невикористані дні щорічної відпустки визначайте відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанови]
Розрахунок середньої зарплати для визначення суми відпускних та компенсації працівнику, який пропрацював на підприємстві менше року, здійснюється виходячи з виплат за фактичний час роботи з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, в якому виплачуються відпускні або компенсація за невикористану відпустку. Якщо працівник відпрацював на підприємстві менше місяця, то середньоденну зарплату розраховується виходячи із встановленої йому у трудовому договорі тарифної ставки, посадового окладу.
 
Що стосується інших видів відпусток, установлених Законом про відпустки, то вони надаються сезонним працівникам у загальному порядку.
'''Соціальна додаткова відпустка''', що надається працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А I групи. Нею скористатися можуть особи, перелічені у ст. 19 Закону про відпустки, як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. Працівник матиме право на додаткову відпустку на дітей за рік, в якому він був прийнятий на роботу і звільнений з неї або тільки прийнятий (припустимо, за 2015 рік), якщо:
* до вступу на це підприємство ніде не працював
* працював в іншого роботодавця, але права на отримання додаткової відпустки на дітей тоді ще не мав, і таке право виникло в період роботи на цьому підприємстві.
А якщо працівник у 2015 році до працевлаштування на підприємство десь працював і мав право на додаткову відпустку на дітей? У цьому випадку він повинен був скористатися таким правом за попереднім місцем роботи або отримати компенсацію за невикористану відпустку на дітей за 2015 рік при звільненні. Зробив він це чи ні, нинішнього роботодавця хвилювати не повинно. Якщо працівник мав право на «дитячу» відпустку, але не скористався нею в період роботи, при звільненні йому обов’язково повинна бути нарахована компенсація за невикористані дні такої відпустки.

== Оплата тимчасової непрацездатності сезонних працівників ==
Сезонні працівники мають право на оплату тимчасової непрацездатності. Між тим, існують певні особливості в наданні і розрахунку виплати допомоги з тимчасової непрацездатності застрахованим особам, які працюють на сезонних роботах, зокрема:
* в разі захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, допомога надається не більш як за 75 календарних днів протягом календарного року (частина 4 п. 2 ст. 35 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2240-14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»] );
* трудового каліцтва чи професійного захворювання – виплачується на загальних підставах.
При цьому існує також особливість і в розрахунку середнього заробітку для виплати лікарняних листків сезонникам, про що зазначено в листі [http://document.ua/pro-viznachennja-rozrahunkovogo-periodu-dlja-obchislennja-ro-doc37520.html Міністерства та соціальної політики України «Про визначення розрахункового періоду для обчислення розміру лікарняних сезонним робітникам»].
Згідно з пунктом 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. N 1266] , для осіб, які працювали (працюють) на підприємствах, в організаціях, робота яких пов'язана із сезонним характером виробництва відповідно до Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженого [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 р. N 278], за розрахунковий період береться 12 календарних місяців підряд (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.
Застосування дванадцятимісячного розрахункового періоду запроваджено з метою недопущення невиправданого зменшення або збільшення розміру середньої заробітної плати для всіх осіб, які працюють на зазначених підприємствах (в організаціях), оскільки через сезонний характер виробництва на таких підприємствах можливе значне коливання розміру заробітної плати протягом року.
Навпаки, враховуючи, що за розрахунковий береться період роботи за останнім основним місцем роботи, ця норма не може застосовуватися для осіб, які працювали на сезонних роботах, оскільки термін виконання таких робіт не може перевищувати 6 місяців.
Отже, якщо на підприємстві виконуються роботи, що передбачені вищезазначеним Списком сезонних робіт і сезонних галузей, для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності постійним працівникам має включатися заробітна плата за 12 місяців перед настанням страхового випадку. Для осіб, які відпрацювали на підприємстві менше 12 місяців, до розрахункового періоду включаються всі повні календарні місяці роботи.
У разі ж надання працівниці, зайнятій на сезонній роботі, листка непрацездатності у зв’язку з пологами і родами вона має повне право на отримання відповідної відпустки і виплату допомоги по вагітності і пологах.

== Порядок звільнення сезонного працівника ==
У зв’язку із закінченням роботи (сезону), а, отже, строку трудового договору сезонний працівник підлягає звільненню відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]. Для цього не потрібно його заяви на звільнення та попередження роботодавця про наступне звільнення працівника з означеної підстави. Не потрібна і згода профспілкового комітету, якщо працівник є членом профспілки, що діє на підприємстві.
Проте, слід враховувати гарантії, надані вагітним і жінкам, які мають дітей у віці до 3-х років (в деяких випадках – до 6 років), одиноким матерям, що мають дитину до 14 років чи дитину-інваліда. За загальними правилами їхнє звільнення відбувається з обов’язковим працевлаштуванням (ч. 3 ст. 184 КЗпП України), а також за ними на період працевлаштування, але не більш ніж на 3 місяці зберігається середня заробітна плата за рахунок підприємства, з яким працівниця перебувала в трудових відносинах.
Пунктом 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови Пленуму Верховного Суду України 06.11.92 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] наголошується, що зазначені гарантії для матерів розповсюджуються і на випадки звільнення у зв’язку із закінченням строку договору, коли вони були прийняті на сезонні роботи.
Окрім того, сезонний трудовий договір може бути розірваним до закінчення зазначеного в ньому строку на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою ст. 38 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]. В разі дострокового розірвання цього договору з ініціативи працівника він повинен попередити про це роботодавця в письмовій формі за 3 дні ст. 6 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указу]. Підставою для звільнення буде ст. 39 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України].
Також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом, але лише у випадках, що передбачені ст. 40 і ст. 41 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України], та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указом], зокрема коли на підприємстві призупинені роботи з причин виробничого характеру чи скорочення роботи в ньому на строк більше двох тижнів; нез’явлення на роботу безперервно протягом більше одного місяця внаслідок тимчасової непрацездатності.
Варто нагадати також про існування статті 39-1 КЗпП України, відповідно до якої якщо після закінчення строку трудового договору (в тому числі сезонного) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Отже, роботодавцям не слід забувати вчасно звільняти сезонних працівників, інакше вони набудуть статусу постійних працівників.

== Виплата вихідної допомоги сезонним працівникам ==
При виплаті вихідної допомоги сезонним працівникам у разі звільнення слід керуватися ст. 44 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України], відповідно до якої вихідна допомога виплачується:
* у розмірі не менше середнього місячного заробітку – при звільненні з підстав, зазначених у п. 6 ст. 36, п.п. 1, 2 і 6 ст. 40 КЗпП України;
* у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку – при звільненні внаслідок порушення власником законодавства про працю, колективного чи трудового договору( ст. 38,39 КЗпП України).

== Обчислення страхового стажу сезонним працівникам ==
Страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не меншій за мінімальний страховий внесок.
Нині страховий стаж обчислюють органи Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи — на підставі документів та в порядку, визначеному в законодавстві, що було чинним до 01.01.2004 р. (до часу набрання чинності Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).
Страховий стаж обчислюють у місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у ньому, зараховують як повний, коли сума сплачених за цей місяць страхових внесків не менша за мінімальний страховий внесок. Якщо сума менша, період може бути зараховано в страховий стаж (як повний місяць) за умови доплати до розміру мінімального страхового внеску.
Якщо ж доплати не було, у страховий стаж зараховують період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою:
 

{| class="wikitable"
|-
! ТП = Св : В
|-
| ТП — тривалість періоду, який зараховують у страховий стаж і визначають у місяцях
|-
| Св — сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць
|-
| В — мінімальний страховий внесок за відповідний місяць
|-
|}

Водночас у частині четвертій статті 24 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, які враховували в стаж роботи для призначення пенсії до набуття чинності цього Закону, зараховують у страховий стаж у порядку й на умовах, передбачених у законодавстві, що було чинним раніше.
А саме, відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у стаж роботи зараховували роботу, яку виконували на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях та кооперативах (незалежно від форм власності та господарювання), а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах незалежно від характеру та тривалості роботи й тривалості перерв. У стаж роботи враховували також будь-яку іншу роботу, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.
 
Відповідно до статті 62 цього закону, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження трудового стажу за її відсутності (або відповідних записів у ній) визначено в постанові Кабміну від 12.08.1993 р. № 637. У статті 61 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] визначено порядок включення в стаж роботи окремих видів робіт. Відповідно до цього порядку, наприклад, роботу на водному транспорті протягом повного навігаційного періоду зараховують за рік роботи.
Роботу протягом повного сезону на підприємствах та в організаціях сезонних галузей промисловості незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств і організацій зараховують у стаж за рік роботи (за списком, який затверджує Кабінет Міністрів України). Інші сезонні роботи зараховують у стаж роботи за їх фактичною тривалістю.
 
'''Отже, періоди сезонної роботи зараховують у страховий стаж у наведеному порядку лише до 1 січня 2004 року, а після цієї дати — за даними системи персоніфікованого обліку за місяці, за які здійснено оплату праці, з якої сплачено внески в Пенсійний фонд.
'''
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]

Правове регулювання роботи сезонних працівників

2018-12-29T08:21:01Z

Oksana.onyshchuk: /* Порядок звільнення сезонного працівника */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28.03.1997 № 278 «Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей» із змінами, внесеними постановами КМУ № 2167 від 29.11.99, № 35 від 25.01.2012.]
* [[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.1974 року № 310-ІХ]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2240-14 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відпустки»]
* [http://document.ua/pro-viznachennja-rozrahunkovogo-periodu-dlja-obchislennja-ro-doc37520.html Лист Міністерства праці та соціальної політики України «Про визначення розрахункового періоду для обчислення розміру лікарняних сезонним робітникам»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного суду України N 9 від 06.11.92 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]

== Cезонні працівники: визначення ==
Сезонними слід вважати працівників, які приймаються на сезонні роботи, тобто на роботи, які в силу природних і кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців, та які включені в перелік сезонних робіт, наведених в Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженому Постановою[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF КМУ "Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей»]
До Списку сезонних робіт та галузей належать:
# Лісова промисловість і лісове господарство: добування живиці, барасу і ялинкової сірки; заготівля пньового осмолу; заготівля лика; лісокультурні роботи — підготовка ґрунту, посів і садіння лісу, догляд за лісовими культурами, робота в лісорозсадниках; лісозахисні та протипожежні роботи — боротьба зі шкідниками і хворобами лісу, прокладання мінералізованих смуг, чергування на пожежних вишках, наземне пожежне патрулювання лісів; заготівля насіння; збирання і переробка харчових продуктів лісу; польові лісовпорядні роботи.
# Торфяна промисловість: болотяно-підготовчі роботи; добування, сушіння та збирання торфу; ремонт і обслуговування технологічного обладнання в польових умовах.
# Сільське господарство: робота в овочівництві, садівництві, виноградарстві, буряківництві, хмелярстві, на вирощуванні і збиранні картоплі, тютюну, кормів, баштанних культур, лікарських рослин; робота на інкубаторно-птахівничих та міжгосподарських інкубаторних станціях.
# Переробні галузі промисловості: робота на підприємствах переробки плодоовочевої продукції; робота на підприємствах цукрової галузі промисловості; первинне виноробство.
# Санаторно-курортні заклади і заклади відпочинку: роботи, пов’язані з санаторно-курортним обслуговуванням хворих і відпочиваючих у санаторно-курортних закладах і закладах відпочинку.
# Транспортно-дорожній комплекс: авіаційні роботи в сільському та лісовому господарствах.
Список сезонних робіт та галузей є вичерпним, тому з працівником може бути укладений трудовий договір на виконання сезонної роботи, якщо така робота відповідає наступним вимогам:
* не може виконуватися протягом усього року в результаті природних та кліматичних умов і тому виконується лише протягом певного періоду, що не перевищує 6 місяців;
* є у Списку сезонних робіт та галузей.
Якщо не виконується хоча б одна з вищезазначених умов, то така робота не вважається сезонною, і працівник не є сезонним (наприклад, офіціант, повар, прибиральниця у літнє кафе), тому з ними підписують строкові трудові договори на певний час або на час виконання певної роботи (ст. 23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України]).
 
'''Зверніть увагу!''' В Списку сезонних робіт та галузей не зазначаються конкретні професії, посади сезонних працівників і не деталізовано сезонні роботи. В зв’язку з цим перелік таких професій, посад та конкретних видів сезонних робіт, а також тривалість, дату початку та закінчення таких робіт рекомендуємо підприємствам встановлювати в колективному договорі або іншому локальному документі.
У Переліку не зазначено конкретних професій, посад сезонних працівників, тому їх перелік, а також тривалість, дата початку та закінчення таких робіт на підприємствах встановлюються в колективному договорі чи іншому локальному документі, наприклад у наказі (розпорядженні) по підприємству. Кількість персоналу (сезонних працівників), потрібна для виконання сезонних робіт, визначається штатним розписом.

== Умови та порядок укладення трудового договору з сезонним працівником ==
Трудові договори із сезонними працівниками є строковими трудовими договорами, оскільки такі договори укладаються:
* на період виконання певної роботи (п. 3 ч. 1 ст. 23 КЗпП);
* на визначений термін, що встановлюється за згодою сторін (п. 2 ч. 1 ст. 23 КЗпП).
Прийняття працівників на роботу за строковим трудовим договором, відповідно до ч. 2 ст. 23 КЗпП, можливе лише у тих випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням:
* характеру роботи або умов її виконання;
* інтересів працівника;
* в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Якщо не дотримано хоча б одну із зазначених вище умов, укладання строкового трудового договору є '''незаконним'''.
 
При оформленні трудових відносин із сезонним працівником роботодавець повинен попередити про сезонний характер роботи (п.3[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.1974 року № 310-ІХ ], про що має бути зазначено в заяві працівника про прийняття на роботу та в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. Порушення цієї вимоги означає, що із працівником укладено трудовий договір на невизначений строк. '''Заява''' складається в довільній формі, але повинна містити всі необхідні реквізити. У ній необхідно вказати період, на який працевлаштовується працівник, бажану посаду (професію) і вид роботи (сезонна). Разом із заявою під час працевлаштування на роботу працівник, відповідно до частини другої статті 24 КЗпП, зобов’язаний пред’явити паспорт або інший документ, що посвідчує його особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), стан здоров’я та інші документи.
 
Згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КЗпП випробування не встановлюється при прийнятті на роботу у випадках, передбачених законодавством. Сезонним працівникам при прийнятті на роботу випробувальний термін з метою перевірки відповідності працівника наданій йому роботі не встановлюється.
'''Встановлення випробування при прийнятті сезонного працівника є порушенням трудового законодавства.'''
 
Згідно з п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58, трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві понад 5 днів, у т. ч. й на сезонних працівників. Записи в трудову книжку про прийняття на роботу вносяться роботодавцем на підставі відповідного наказу чи розпорядження. Для осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за основним місцем роботи.

== Оплата праці ==
Всі наймані працівники, які підписали письмовий трудовий договір (контракт) і виконували сезонну роботу один день і більше, включаються в облікову кількість штатних працівників. Таким чином, посади сезонних працівників мають бути в штатному розписі, де за потреби зазначається, що такі посади вводяться на певні періоди.
Крім того, всі мінімальні гарантії, надані державою постійним працівникам, поширюються і на сезонних працівників. Тобто оплата праці за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт) має провадитись не нижче мінімальної заробітної плати (ст. 95 КЗпП). Сезонні працівники мають право на оплату часу відпусток, тимчасової непрацездатності, також їм надаються гарантії та компенсації у зв’язку зі службовими відрядженнями, передбачені ст. 121 КЗпП (збереження місця роботи та середнього заробітку, виплата добових, відшкодування під час відрядження).
 
Форми та системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, що діють на підприємстві, поширюються також і на сезонних працівників.

== Відпустки сезонним працівникам ==
Працівники, прийняті на сезонні роботи, мають право на щорічну відпустку. Тривалість щорічної відпустки визначається пропорційно відпрацьованому працівником часу у цього роботодавця.
Для цього використовується формула, що допоможе розрахувати кількість календарних днів щорічної відпустки, які припадають на 1 календарний день стажу роботи, що дає право на відпустку, з урахуванням того, що відпустка повної тривалості надається за відпрацьований робочий рік.
 
{| class="wikitable"
|-
! Формула: Тк.д. = Дв : (К - С )
|-
| Тк.д.< — тривалість відпустки, що припадає на 1 календарний день стажу.
|-
| Дв — кількість календарних днів щорічної відпустки.
|-
| К — загальна кількість календарних днів у робочому році, за який надається відпустка (365 (366) календарних днів).
|-
| С — кількість святкових і неробочих днів згідно зі ст. 73 КЗпП у робочому році, за який надається відпустка
|-
|}
 
Після обчислення показника Тк.д., необхідно порахувати стаж роботи, що дає право на відпустку в календарних днях, без урахування святкових і неробочих днів, установлених ст. 73 КЗпП, з дати прийняття на роботу до дня виходу у відпустку. Після цього необхідно помножити стаж роботи працівника на підприємстві (у днях) на тривалість відпустки, що припадає на 1 календарний день стажу (показник Тк.д.). Так знаходиться кількість належних працівнику днів щорічної відпустки.
У випадку, якщо за час сезонна роботи працівник не скористався своїм правом на відпустку, то за бажанням такого працівника йому може бути:
* надано невикористану відпустку з подальшим звільненням (за винятком випадків звільнення за порушення трудової дисципліни). Підставою для надання такої відпустки буде заява працівника про надання відпустки з подальшим звільненням. Дата звільнення — останній день відпустки. При цьому дія трудового договору, укладеного з працівником на певний строк, подовжується до закінчення відпустки (ст. 3 Закону України "Про відпустки")
* нараховано та виплачено в день звільнення компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки.
 
Розрахунок середньої зарплати для визначення суми відпускних та компенсації працівнику, який пропрацював на підприємстві менше року, здійснюється виходячи з виплат за фактичний час роботи з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, в якому виплачуються відпускні або компенсація за невикористану відпустку. Якщо працівник відпрацював на підприємстві менше місяця, то середньоденну зарплату розраховується виходячи із встановленої йому у трудовому договорі тарифної ставки, посадового окладу.
 
Що стосується інших видів відпусток, установлених Законом про відпустки, то вони надаються сезонним працівникам у загальному порядку.
'''Соціальна додаткова відпустка''', що надається працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А I групи. Нею скористатися можуть особи, перелічені у ст. 19 Закону про відпустки, як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. Працівник матиме право на додаткову відпустку на дітей за рік, в якому він був прийнятий на роботу і звільнений з неї або тільки прийнятий (припустимо, за 2015 рік), якщо:
* до вступу на це підприємство ніде не працював
* працював в іншого роботодавця, але права на отримання додаткової відпустки на дітей тоді ще не мав, і таке право виникло в період роботи на цьому підприємстві.
А якщо працівник у 2015 році до працевлаштування на підприємство десь працював і мав право на додаткову відпустку на дітей? У цьому випадку він повинен був скористатися таким правом за попереднім місцем роботи або отримати компенсацію за невикористану відпустку на дітей за 2015 рік при звільненні. Зробив він це чи ні, нинішнього роботодавця хвилювати не повинно. Якщо працівник мав право на «дитячу» відпустку, але не скористався нею в період роботи, при звільненні йому обов’язково повинна бути нарахована компенсація за невикористані дні такої відпустки.

== Оплата тимчасової непрацездатності сезонних працівників ==
Сезонні працівники мають право на оплату тимчасової непрацездатності. Між тим, існують певні особливості в наданні і розрахунку виплати допомоги з тимчасової непрацездатності застрахованим особам, які працюють на сезонних роботах, зокрема:
* в разі захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, допомога надається не більш як за 75 календарних днів протягом календарного року (частина 4 п. 2 ст. 35 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2240-14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»] );
* трудового каліцтва чи професійного захворювання – виплачується на загальних підставах.
При цьому існує також особливість і в розрахунку середнього заробітку для виплати лікарняних листків сезонникам, про що зазначено в листі [http://document.ua/pro-viznachennja-rozrahunkovogo-periodu-dlja-obchislennja-ro-doc37520.html Міністерства та соціальної політики України «Про визначення розрахункового періоду для обчислення розміру лікарняних сезонним робітникам»].
Згідно з пунктом 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. N 1266] , для осіб, які працювали (працюють) на підприємствах, в організаціях, робота яких пов'язана із сезонним характером виробництва відповідно до Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженого [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 р. N 278], за розрахунковий період береться 12 календарних місяців підряд (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.
Застосування дванадцятимісячного розрахункового періоду запроваджено з метою недопущення невиправданого зменшення або збільшення розміру середньої заробітної плати для всіх осіб, які працюють на зазначених підприємствах (в організаціях), оскільки через сезонний характер виробництва на таких підприємствах можливе значне коливання розміру заробітної плати протягом року.
Навпаки, враховуючи, що за розрахунковий береться період роботи за останнім основним місцем роботи, ця норма не може застосовуватися для осіб, які працювали на сезонних роботах, оскільки термін виконання таких робіт не може перевищувати 6 місяців.
Отже, якщо на підприємстві виконуються роботи, що передбачені вищезазначеним Списком сезонних робіт і сезонних галузей, для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності постійним працівникам має включатися заробітна плата за 12 місяців перед настанням страхового випадку. Для осіб, які відпрацювали на підприємстві менше 12 місяців, до розрахункового періоду включаються всі повні календарні місяці роботи.
У разі ж надання працівниці, зайнятій на сезонній роботі, листка непрацездатності у зв’язку з пологами і родами вона має повне право на отримання відповідної відпустки і виплату допомоги по вагітності і пологах.

== Порядок звільнення сезонного працівника ==
У зв’язку із закінченням роботи (сезону), а, отже, строку трудового договору сезонний працівник підлягає звільненню відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]. Для цього не потрібно його заяви на звільнення та попередження роботодавця про наступне звільнення працівника з означеної підстави. Не потрібна і згода профспілкового комітету, якщо працівник є членом профспілки, що діє на підприємстві.
Проте, слід враховувати гарантії, надані вагітним і жінкам, які мають дітей у віці до 3-х років (в деяких випадках – до 6 років), одиноким матерям, що мають дитину до 14 років чи дитину-інваліда. За загальними правилами їхнє звільнення відбувається з обов’язковим працевлаштуванням (ч. 3 ст. 184 КЗпП України), а також за ними на період працевлаштування, але не більш ніж на 3 місяці зберігається середня заробітна плата за рахунок підприємства, з яким працівниця перебувала в трудових відносинах.
Пунктом 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови Пленуму Верховного Суду України 06.11.92 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] наголошується, що зазначені гарантії для матерів розповсюджуються і на випадки звільнення у зв’язку із закінченням строку договору, коли вони були прийняті на сезонні роботи.
Окрім того, сезонний трудовий договір може бути розірваним до закінчення зазначеного в ньому строку на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою ст. 38 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]. В разі дострокового розірвання цього договору з ініціативи працівника він повинен попередити про це роботодавця в письмовій формі за 3 дні ст. 6 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указу]. Підставою для звільнення буде ст. 39 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України].
Також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом, але лише у випадках, що передбачені ст. 40 і ст. 41 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України], та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указом], зокрема коли на підприємстві призупинені роботи з причин виробничого характеру чи скорочення роботи в ньому на строк більше двох тижнів; нез’явлення на роботу безперервно протягом більше одного місяця внаслідок тимчасової непрацездатності.
Варто нагадати також про існування статті 39-1 КЗпП України, відповідно до якої якщо після закінчення строку трудового договору (в тому числі сезонного) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Отже, роботодавцям не слід забувати вчасно звільняти сезонних працівників, інакше вони набудуть статусу постійних працівників.

== Виплата вихідної допомоги сезонним працівникам ==
При виплаті вихідної допомоги сезонним працівникам у разі звільнення слід керуватися ст. 44 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України], відповідно до якої вихідна допомога виплачується:
* у розмірі не менше середнього місячного заробітку – при звільненні з підстав, зазначених у п. 6 ст. 36, п.п. 1, 2 і 6 ст. 40 КЗпП України;
* у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку – при звільненні внаслідок порушення власником законодавства про працю, колективного чи трудового договору( ст. 38,39 КЗпП України).

== Обчислення страхового стажу сезонним працівникам ==
Страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не меншій за мінімальний страховий внесок.
Нині страховий стаж обчислюють органи Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи — на підставі документів та в порядку, визначеному в законодавстві, що було чинним до 01.01.2004 р. (до часу набрання чинності Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).
Страховий стаж обчислюють у місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у ньому, зараховують як повний, коли сума сплачених за цей місяць страхових внесків не менша за мінімальний страховий внесок. Якщо сума менша, період може бути зараховано в страховий стаж (як повний місяць) за умови доплати до розміру мінімального страхового внеску.
Якщо ж доплати не було, у страховий стаж зараховують період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою:
 

{| class="wikitable"
|-
! ТП = Св : В
|-
| ТП — тривалість періоду, який зараховують у страховий стаж і визначають у місяцях
|-
| Св — сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць
|-
| В — мінімальний страховий внесок за відповідний місяць
|-
|}

Водночас у частині четвертій статті 24 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, які враховували в стаж роботи для призначення пенсії до набуття чинності цього Закону, зараховують у страховий стаж у порядку й на умовах, передбачених у законодавстві, що було чинним раніше.
А саме, відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у стаж роботи зараховували роботу, яку виконували на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях та кооперативах (незалежно від форм власності та господарювання), а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах незалежно від характеру та тривалості роботи й тривалості перерв. У стаж роботи враховували також будь-яку іншу роботу, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.
 
Відповідно до статті 62 цього закону, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження трудового стажу за її відсутності (або відповідних записів у ній) визначено в постанові Кабміну від 12.08.1993 р. № 637. У статті 61 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] визначено порядок включення в стаж роботи окремих видів робіт. Відповідно до цього порядку, наприклад, роботу на водному транспорті протягом повного навігаційного періоду зараховують за рік роботи.
Роботу протягом повного сезону на підприємствах та в організаціях сезонних галузей промисловості незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств і організацій зараховують у стаж за рік роботи (за списком, який затверджує Кабінет Міністрів України). Інші сезонні роботи зараховують у стаж роботи за їх фактичною тривалістю.
 
'''Отже, періоди сезонної роботи зараховують у страховий стаж у наведеному порядку лише до 1 січня 2004 року, а після цієї дати — за даними системи персоніфікованого обліку за місяці, за які здійснено оплату праці, з якої сплачено внески в Пенсійний фонд.
'''
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]

Правове регулювання роботи сезонних працівників

2018-12-29T07:38:43Z

Oksana.onyshchuk: /* Умови та порядок укладення трудового договору з сезонним працівником */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28.03.1997 № 278 «Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей» із змінами, внесеними постановами КМУ № 2167 від 29.11.99, № 35 від 25.01.2012.]
* [[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.1974 року № 310-ІХ]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2240-14 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відпустки»]
* [http://document.ua/pro-viznachennja-rozrahunkovogo-periodu-dlja-obchislennja-ro-doc37520.html Лист Міністерства праці та соціальної політики України «Про визначення розрахункового періоду для обчислення розміру лікарняних сезонним робітникам»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного суду України N 9 від 06.11.92 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]

== Cезонні працівники: визначення ==
Сезонними слід вважати працівників, які приймаються на сезонні роботи, тобто на роботи, які в силу природних і кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців, та які включені в перелік сезонних робіт, наведених в Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженому Постановою[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF КМУ "Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей»]
До Списку сезонних робіт та галузей належать:
# Лісова промисловість і лісове господарство: добування живиці, барасу і ялинкової сірки; заготівля пньового осмолу; заготівля лика; лісокультурні роботи — підготовка ґрунту, посів і садіння лісу, догляд за лісовими культурами, робота в лісорозсадниках; лісозахисні та протипожежні роботи — боротьба зі шкідниками і хворобами лісу, прокладання мінералізованих смуг, чергування на пожежних вишках, наземне пожежне патрулювання лісів; заготівля насіння; збирання і переробка харчових продуктів лісу; польові лісовпорядні роботи.
# Торфяна промисловість: болотяно-підготовчі роботи; добування, сушіння та збирання торфу; ремонт і обслуговування технологічного обладнання в польових умовах.
# Сільське господарство: робота в овочівництві, садівництві, виноградарстві, буряківництві, хмелярстві, на вирощуванні і збиранні картоплі, тютюну, кормів, баштанних культур, лікарських рослин; робота на інкубаторно-птахівничих та міжгосподарських інкубаторних станціях.
# Переробні галузі промисловості: робота на підприємствах переробки плодоовочевої продукції; робота на підприємствах цукрової галузі промисловості; первинне виноробство.
# Санаторно-курортні заклади і заклади відпочинку: роботи, пов’язані з санаторно-курортним обслуговуванням хворих і відпочиваючих у санаторно-курортних закладах і закладах відпочинку.
# Транспортно-дорожній комплекс: авіаційні роботи в сільському та лісовому господарствах.
Список сезонних робіт та галузей є вичерпним, тому з працівником може бути укладений трудовий договір на виконання сезонної роботи, якщо така робота відповідає наступним вимогам:
* не може виконуватися протягом усього року в результаті природних та кліматичних умов і тому виконується лише протягом певного періоду, що не перевищує 6 місяців;
* є у Списку сезонних робіт та галузей.
Якщо не виконується хоча б одна з вищезазначених умов, то така робота не вважається сезонною, і працівник не є сезонним (наприклад, офіціант, повар, прибиральниця у літнє кафе), тому з ними підписують строкові трудові договори на певний час або на час виконання певної роботи (ст. 23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України]).
 
'''Зверніть увагу!''' В Списку сезонних робіт та галузей не зазначаються конкретні професії, посади сезонних працівників і не деталізовано сезонні роботи. В зв’язку з цим перелік таких професій, посад та конкретних видів сезонних робіт, а також тривалість, дату початку та закінчення таких робіт рекомендуємо підприємствам встановлювати в колективному договорі або іншому локальному документі.
У Переліку не зазначено конкретних професій, посад сезонних працівників, тому їх перелік, а також тривалість, дата початку та закінчення таких робіт на підприємствах встановлюються в колективному договорі чи іншому локальному документі, наприклад у наказі (розпорядженні) по підприємству. Кількість персоналу (сезонних працівників), потрібна для виконання сезонних робіт, визначається штатним розписом.

== Умови та порядок укладення трудового договору з сезонним працівником ==
Трудові договори із сезонними працівниками є строковими трудовими договорами, оскільки такі договори укладаються:
* на період виконання певної роботи (п. 3 ч. 1 ст. 23 КЗпП);
* на визначений термін, що встановлюється за згодою сторін (п. 2 ч. 1 ст. 23 КЗпП).
Прийняття працівників на роботу за строковим трудовим договором, відповідно до ч. 2 ст. 23 КЗпП, можливе лише у тих випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням:
* характеру роботи або умов її виконання;
* інтересів працівника;
* в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Якщо не дотримано хоча б одну із зазначених вище умов, укладання строкового трудового договору є '''незаконним'''.
 
При оформленні трудових відносин із сезонним працівником роботодавець повинен попередити про сезонний характер роботи (п.3[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.1974 року № 310-ІХ ], про що має бути зазначено в заяві працівника про прийняття на роботу та в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. Порушення цієї вимоги означає, що із працівником укладено трудовий договір на невизначений строк. '''Заява''' складається в довільній формі, але повинна містити всі необхідні реквізити. У ній необхідно вказати період, на який працевлаштовується працівник, бажану посаду (професію) і вид роботи (сезонна). Разом із заявою під час працевлаштування на роботу працівник, відповідно до частини другої статті 24 КЗпП, зобов’язаний пред’явити паспорт або інший документ, що посвідчує його особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), стан здоров’я та інші документи.
 
Згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КЗпП випробування не встановлюється при прийнятті на роботу у випадках, передбачених законодавством. Сезонним працівникам при прийнятті на роботу випробувальний термін з метою перевірки відповідності працівника наданій йому роботі не встановлюється.
'''Встановлення випробування при прийнятті сезонного працівника є порушенням трудового законодавства.'''
 
Згідно з п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58, трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві понад 5 днів, у т. ч. й на сезонних працівників. Записи в трудову книжку про прийняття на роботу вносяться роботодавцем на підставі відповідного наказу чи розпорядження. Для осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за основним місцем роботи.

== Оплата праці ==
Всі наймані працівники, які підписали письмовий трудовий договір (контракт) і виконували сезонну роботу один день і більше, включаються в облікову кількість штатних працівників. Таким чином, посади сезонних працівників мають бути в штатному розписі, де за потреби зазначається, що такі посади вводяться на певні періоди.
Крім того, всі мінімальні гарантії, надані державою постійним працівникам, поширюються і на сезонних працівників. Тобто оплата праці за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт) має провадитись не нижче мінімальної заробітної плати (ст. 95 КЗпП). Сезонні працівники мають право на оплату часу відпусток, тимчасової непрацездатності, також їм надаються гарантії та компенсації у зв’язку зі службовими відрядженнями, передбачені ст. 121 КЗпП (збереження місця роботи та середнього заробітку, виплата добових, відшкодування під час відрядження).
 
Форми та системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, що діють на підприємстві, поширюються також і на сезонних працівників.

== Відпустки сезонним працівникам ==
Працівники, прийняті на сезонні роботи, мають право на щорічну відпустку. Тривалість щорічної відпустки визначається пропорційно відпрацьованому працівником часу у цього роботодавця.
Для цього використовується формула, що допоможе розрахувати кількість календарних днів щорічної відпустки, які припадають на 1 календарний день стажу роботи, що дає право на відпустку, з урахуванням того, що відпустка повної тривалості надається за відпрацьований робочий рік.
 
{| class="wikitable"
|-
! Формула: Тк.д. = Дв : (К - С )
|-
| Тк.д.< — тривалість відпустки, що припадає на 1 календарний день стажу.
|-
| Дв — кількість календарних днів щорічної відпустки.
|-
| К — загальна кількість календарних днів у робочому році, за який надається відпустка (365 (366) календарних днів).
|-
| С — кількість святкових і неробочих днів згідно зі ст. 73 КЗпП у робочому році, за який надається відпустка
|-
|}
 
Після обчислення показника Тк.д., необхідно порахувати стаж роботи, що дає право на відпустку в календарних днях, без урахування святкових і неробочих днів, установлених ст. 73 КЗпП, з дати прийняття на роботу до дня виходу у відпустку. Після цього необхідно помножити стаж роботи працівника на підприємстві (у днях) на тривалість відпустки, що припадає на 1 календарний день стажу (показник Тк.д.). Так знаходиться кількість належних працівнику днів щорічної відпустки.
У випадку, якщо за час сезонна роботи працівник не скористався своїм правом на відпустку, то за бажанням такого працівника йому може бути:
* надано невикористану відпустку з подальшим звільненням (за винятком випадків звільнення за порушення трудової дисципліни). Підставою для надання такої відпустки буде заява працівника про надання відпустки з подальшим звільненням. Дата звільнення — останній день відпустки. При цьому дія трудового договору, укладеного з працівником на певний строк, подовжується до закінчення відпустки (ст. 3 Закону України "Про відпустки")
* нараховано та виплачено в день звільнення компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки.
 
Розрахунок середньої зарплати для визначення суми відпускних та компенсації працівнику, який пропрацював на підприємстві менше року, здійснюється виходячи з виплат за фактичний час роботи з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, в якому виплачуються відпускні або компенсація за невикористану відпустку. Якщо працівник відпрацював на підприємстві менше місяця, то середньоденну зарплату розраховується виходячи із встановленої йому у трудовому договорі тарифної ставки, посадового окладу.
 
Що стосується інших видів відпусток, установлених Законом про відпустки, то вони надаються сезонним працівникам у загальному порядку.
'''Соціальна додаткова відпустка''', що надається працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А I групи. Нею скористатися можуть особи, перелічені у ст. 19 Закону про відпустки, як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. Працівник матиме право на додаткову відпустку на дітей за рік, в якому він був прийнятий на роботу і звільнений з неї або тільки прийнятий (припустимо, за 2015 рік), якщо:
* до вступу на це підприємство ніде не працював
* працював в іншого роботодавця, але права на отримання додаткової відпустки на дітей тоді ще не мав, і таке право виникло в період роботи на цьому підприємстві.
А якщо працівник у 2015 році до працевлаштування на підприємство десь працював і мав право на додаткову відпустку на дітей? У цьому випадку він повинен був скористатися таким правом за попереднім місцем роботи або отримати компенсацію за невикористану відпустку на дітей за 2015 рік при звільненні. Зробив він це чи ні, нинішнього роботодавця хвилювати не повинно. Якщо працівник мав право на «дитячу» відпустку, але не скористався нею в період роботи, при звільненні йому обов’язково повинна бути нарахована компенсація за невикористані дні такої відпустки.

== Оплата тимчасової непрацездатності сезонних працівників ==
Сезонні працівники мають право на оплату тимчасової непрацездатності. Між тим, існують певні особливості в наданні і розрахунку виплати допомоги з тимчасової непрацездатності застрахованим особам, які працюють на сезонних роботах, зокрема:
* в разі захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, допомога надається не більш як за 75 календарних днів протягом календарного року (частина 4 п. 2 ст. 35 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2240-14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»] );
* трудового каліцтва чи професійного захворювання – виплачується на загальних підставах.
При цьому існує також особливість і в розрахунку середнього заробітку для виплати лікарняних листків сезонникам, про що зазначено в листі [http://document.ua/pro-viznachennja-rozrahunkovogo-periodu-dlja-obchislennja-ro-doc37520.html Міністерства та соціальної політики України «Про визначення розрахункового періоду для обчислення розміру лікарняних сезонним робітникам»].
Згідно з пунктом 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. N 1266] , для осіб, які працювали (працюють) на підприємствах, в організаціях, робота яких пов'язана із сезонним характером виробництва відповідно до Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженого [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 р. N 278], за розрахунковий період береться 12 календарних місяців підряд (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.
Застосування дванадцятимісячного розрахункового періоду запроваджено з метою недопущення невиправданого зменшення або збільшення розміру середньої заробітної плати для всіх осіб, які працюють на зазначених підприємствах (в організаціях), оскільки через сезонний характер виробництва на таких підприємствах можливе значне коливання розміру заробітної плати протягом року.
Навпаки, враховуючи, що за розрахунковий береться період роботи за останнім основним місцем роботи, ця норма не може застосовуватися для осіб, які працювали на сезонних роботах, оскільки термін виконання таких робіт не може перевищувати 6 місяців.
Отже, якщо на підприємстві виконуються роботи, що передбачені вищезазначеним Списком сезонних робіт і сезонних галузей, для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності постійним працівникам має включатися заробітна плата за 12 місяців перед настанням страхового випадку. Для осіб, які відпрацювали на підприємстві менше 12 місяців, до розрахункового періоду включаються всі повні календарні місяці роботи.
У разі ж надання працівниці, зайнятій на сезонній роботі, листка непрацездатності у зв’язку з пологами і родами вона має повне право на отримання відповідної відпустки і виплату допомоги по вагітності і пологах.

== Порядок звільнення сезонного працівника ==
У зв’язку із закінченням роботи (сезону), а, отже, строку трудового договору сезонний працівник підлягає звільненню відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]. Для цього не потрібно його заяви на звільнення та попередження роботодавця про наступне звільнення працівника з означеної підстави. Не потрібна і згода профспілкового комітету, якщо працівник є членом профспілки, що діє на підприємстві.
Проте, слід враховувати гарантії, надані вагітним і жінкам, які мають дітей у віці до 3-х років (в деяких випадках – до 6 років), одиноким матерям, що мають дитину до 14 років чи дитину-інваліда. За загальними правилами їхнє звільнення відбувається з обов’язковим працевлаштуванням (ч. 3 ст. 184 КЗпП України), а також за ними на період працевлаштування, але не більш ніж на 3 місяці зберігається середня заробітна плата за рахунок підприємства, з яким працівниця перебувала в трудових відносинах.
Пунктом 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови Пленуму Верховного Суду України 06.11.92 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] наголошується, що зазначені гарантії для матерів розповсюджуються і на випадки звільнення у зв’язку із закінченням строку договору, коли вони були прийняті на сезонні роботи.
Окрім того, сезонний трудовий договір може бути розірваним до закінчення зазначеного в ньому строку – як за ініціативою працівника, так і роботодавця. Тому в разі дострокового розірвання цього договору з ініціативи працівника він повинен попередити про це роботодавця в письмовій формі за 3 дні (ст. 6 Указу). Підставою для звільнення буде ст. 39 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України].
Підставою для дострокового розірвання трудових договорів за ініціативою роботодавця для сезонних працівників є загальні випадки, передбачені ст. 40 і ст. 41 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України], і додаткові, передбачені Указом, зокрема коли на підприємстві призупинені роботи з причин виробничого характеру чи скорочення роботи в ньому на строк більше двох тижнів; нез’явлення на роботу безперервно протягом більше одного місяця внаслідок тимчасової непрацездатності.
Варто нагадати також про існування статті 39-1 КЗпП України, відповідно до якої якщо після закінчення строку трудового договору (в тому числі сезонного) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Отже, роботодавцям не слід забувати вчасно звільняти сезонних працівників, інакше вони набудуть статусу постійних працівників.

== Виплата вихідної допомоги сезонним працівникам ==
При виплаті вихідної допомоги сезонним працівникам у разі звільнення слід керуватися ст. 44 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України], відповідно до якої вихідна допомога виплачується:
* у розмірі не менше середнього місячного заробітку – при звільненні з підстав, зазначених у п. 6 ст. 36, п.п. 1, 2 і 6 ст. 40 КЗпП України;
* у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку – при звільненні внаслідок порушення власником законодавства про працю, колективного чи трудового договору( ст. 38,39 КЗпП України).

== Обчислення страхового стажу сезонним працівникам ==
Страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не меншій за мінімальний страховий внесок.
Нині страховий стаж обчислюють органи Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи — на підставі документів та в порядку, визначеному в законодавстві, що було чинним до 01.01.2004 р. (до часу набрання чинності Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).
Страховий стаж обчислюють у місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у ньому, зараховують як повний, коли сума сплачених за цей місяць страхових внесків не менша за мінімальний страховий внесок. Якщо сума менша, період може бути зараховано в страховий стаж (як повний місяць) за умови доплати до розміру мінімального страхового внеску.
Якщо ж доплати не було, у страховий стаж зараховують період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою:
 

{| class="wikitable"
|-
! ТП = Св : В
|-
| ТП — тривалість періоду, який зараховують у страховий стаж і визначають у місяцях
|-
| Св — сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць
|-
| В — мінімальний страховий внесок за відповідний місяць
|-
|}

Водночас у частині четвертій статті 24 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, які враховували в стаж роботи для призначення пенсії до набуття чинності цього Закону, зараховують у страховий стаж у порядку й на умовах, передбачених у законодавстві, що було чинним раніше.
А саме, відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у стаж роботи зараховували роботу, яку виконували на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях та кооперативах (незалежно від форм власності та господарювання), а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах незалежно від характеру та тривалості роботи й тривалості перерв. У стаж роботи враховували також будь-яку іншу роботу, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.
 
Відповідно до статті 62 цього закону, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження трудового стажу за її відсутності (або відповідних записів у ній) визначено в постанові Кабміну від 12.08.1993 р. № 637. У статті 61 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] визначено порядок включення в стаж роботи окремих видів робіт. Відповідно до цього порядку, наприклад, роботу на водному транспорті протягом повного навігаційного періоду зараховують за рік роботи.
Роботу протягом повного сезону на підприємствах та в організаціях сезонних галузей промисловості незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств і організацій зараховують у стаж за рік роботи (за списком, який затверджує Кабінет Міністрів України). Інші сезонні роботи зараховують у стаж роботи за їх фактичною тривалістю.
 
'''Отже, періоди сезонної роботи зараховують у страховий стаж у наведеному порядку лише до 1 січня 2004 року, а після цієї дати — за даними системи персоніфікованого обліку за місяці, за які здійснено оплату праці, з якої сплачено внески в Пенсійний фонд.
'''
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]

Правове регулювання роботи сезонних працівників

2018-12-29T07:36:22Z

Oksana.onyshchuk: /* Умови та порядок укладення трудового договору з сезонним працівником */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28.03.1997 № 278 «Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей» із змінами, внесеними постановами КМУ № 2167 від 29.11.99, № 35 від 25.01.2012.]
* [[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.1974 року № 310-ІХ]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2240-14 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відпустки»]
* [http://document.ua/pro-viznachennja-rozrahunkovogo-periodu-dlja-obchislennja-ro-doc37520.html Лист Міністерства праці та соціальної політики України «Про визначення розрахункового періоду для обчислення розміру лікарняних сезонним робітникам»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного суду України N 9 від 06.11.92 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]

== Cезонні працівники: визначення ==
Сезонними слід вважати працівників, які приймаються на сезонні роботи, тобто на роботи, які в силу природних і кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців, та які включені в перелік сезонних робіт, наведених в Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженому Постановою[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF КМУ "Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей»]
До Списку сезонних робіт та галузей належать:
# Лісова промисловість і лісове господарство: добування живиці, барасу і ялинкової сірки; заготівля пньового осмолу; заготівля лика; лісокультурні роботи — підготовка ґрунту, посів і садіння лісу, догляд за лісовими культурами, робота в лісорозсадниках; лісозахисні та протипожежні роботи — боротьба зі шкідниками і хворобами лісу, прокладання мінералізованих смуг, чергування на пожежних вишках, наземне пожежне патрулювання лісів; заготівля насіння; збирання і переробка харчових продуктів лісу; польові лісовпорядні роботи.
# Торфяна промисловість: болотяно-підготовчі роботи; добування, сушіння та збирання торфу; ремонт і обслуговування технологічного обладнання в польових умовах.
# Сільське господарство: робота в овочівництві, садівництві, виноградарстві, буряківництві, хмелярстві, на вирощуванні і збиранні картоплі, тютюну, кормів, баштанних культур, лікарських рослин; робота на інкубаторно-птахівничих та міжгосподарських інкубаторних станціях.
# Переробні галузі промисловості: робота на підприємствах переробки плодоовочевої продукції; робота на підприємствах цукрової галузі промисловості; первинне виноробство.
# Санаторно-курортні заклади і заклади відпочинку: роботи, пов’язані з санаторно-курортним обслуговуванням хворих і відпочиваючих у санаторно-курортних закладах і закладах відпочинку.
# Транспортно-дорожній комплекс: авіаційні роботи в сільському та лісовому господарствах.
Список сезонних робіт та галузей є вичерпним, тому з працівником може бути укладений трудовий договір на виконання сезонної роботи, якщо така робота відповідає наступним вимогам:
* не може виконуватися протягом усього року в результаті природних та кліматичних умов і тому виконується лише протягом певного періоду, що не перевищує 6 місяців;
* є у Списку сезонних робіт та галузей.
Якщо не виконується хоча б одна з вищезазначених умов, то така робота не вважається сезонною, і працівник не є сезонним (наприклад, офіціант, повар, прибиральниця у літнє кафе), тому з ними підписують строкові трудові договори на певний час або на час виконання певної роботи (ст. 23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України]).
 
'''Зверніть увагу!''' В Списку сезонних робіт та галузей не зазначаються конкретні професії, посади сезонних працівників і не деталізовано сезонні роботи. В зв’язку з цим перелік таких професій, посад та конкретних видів сезонних робіт, а також тривалість, дату початку та закінчення таких робіт рекомендуємо підприємствам встановлювати в колективному договорі або іншому локальному документі.
У Переліку не зазначено конкретних професій, посад сезонних працівників, тому їх перелік, а також тривалість, дата початку та закінчення таких робіт на підприємствах встановлюються в колективному договорі чи іншому локальному документі, наприклад у наказі (розпорядженні) по підприємству. Кількість персоналу (сезонних працівників), потрібна для виконання сезонних робіт, визначається штатним розписом.

== Умови та порядок укладення трудового договору з сезонним працівником ==
Трудові договори із сезонними працівниками є строковими трудовими договорами, оскільки такі договори укладаються:
* на період виконання певної роботи (п. 3 ч. 1 ст. 23 КЗпП);
* на визначений термін, що встановлюється за згодою сторін (п. 2 ч. 1 ст. 23 КЗпП).
Прийняття працівників на роботу за строковим трудовим договором, відповідно до ч. 2 ст. 23 КЗпП, можливе лише у тих випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням:
* характеру роботи або умов її виконання;
* інтересів працівника;
* в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Якщо не дотримано хоча б одну із зазначених вище умов, укладання строкового трудового договору є '''незаконним'''.
 
При оформленні трудових відносин із сезонним працівником роботодавець повинен попередити про сезонний характер роботи (п.3[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.1974 року № 310-ІХ ], про що має бути зазначено в заяві працівника про прийняття на роботу та в наказі про прийняття на роботу. Порушення цієї вимоги означає, що із працівником укладено трудовий договір на невизначений строк. '''Заява''' складається в довільній формі, але повинна містити всі необхідні реквізити. У ній необхідно вказати період, на який працевлаштовується працівник, бажану посаду (професію) і вид роботи (сезонна). Разом із заявою під час працевлаштування на роботу працівник, відповідно до частини другої статті 24 КЗпП, зобов’язаний пред’явити паспорт або інший документ, що посвідчує його особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), стан здоров’я та інші документи.
 
Згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КЗпП випробування не встановлюється при прийнятті на роботу у випадках, передбачених законодавством. Сезонним працівникам при прийнятті на роботу випробувальний термін з метою перевірки відповідності працівника наданій йому роботі не встановлюється.
'''Встановлення випробування при прийнятті сезонного працівника є порушенням трудового законодавства.'''
 
Згідно з п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58, трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві понад 5 днів, у т. ч. й на сезонних працівників. Записи в трудову книжку про прийняття на роботу вносяться роботодавцем на підставі відповідного наказу чи розпорядження. Для осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за основним місцем роботи.

== Оплата праці ==
Всі наймані працівники, які підписали письмовий трудовий договір (контракт) і виконували сезонну роботу один день і більше, включаються в облікову кількість штатних працівників. Таким чином, посади сезонних працівників мають бути в штатному розписі, де за потреби зазначається, що такі посади вводяться на певні періоди.
Крім того, всі мінімальні гарантії, надані державою постійним працівникам, поширюються і на сезонних працівників. Тобто оплата праці за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт) має провадитись не нижче мінімальної заробітної плати (ст. 95 КЗпП). Сезонні працівники мають право на оплату часу відпусток, тимчасової непрацездатності, також їм надаються гарантії та компенсації у зв’язку зі службовими відрядженнями, передбачені ст. 121 КЗпП (збереження місця роботи та середнього заробітку, виплата добових, відшкодування під час відрядження).
 
Форми та системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, що діють на підприємстві, поширюються також і на сезонних працівників.

== Відпустки сезонним працівникам ==
Працівники, прийняті на сезонні роботи, мають право на щорічну відпустку. Тривалість щорічної відпустки визначається пропорційно відпрацьованому працівником часу у цього роботодавця.
Для цього використовується формула, що допоможе розрахувати кількість календарних днів щорічної відпустки, які припадають на 1 календарний день стажу роботи, що дає право на відпустку, з урахуванням того, що відпустка повної тривалості надається за відпрацьований робочий рік.
 
{| class="wikitable"
|-
! Формула: Тк.д. = Дв : (К - С )
|-
| Тк.д.< — тривалість відпустки, що припадає на 1 календарний день стажу.
|-
| Дв — кількість календарних днів щорічної відпустки.
|-
| К — загальна кількість календарних днів у робочому році, за який надається відпустка (365 (366) календарних днів).
|-
| С — кількість святкових і неробочих днів згідно зі ст. 73 КЗпП у робочому році, за який надається відпустка
|-
|}
 
Після обчислення показника Тк.д., необхідно порахувати стаж роботи, що дає право на відпустку в календарних днях, без урахування святкових і неробочих днів, установлених ст. 73 КЗпП, з дати прийняття на роботу до дня виходу у відпустку. Після цього необхідно помножити стаж роботи працівника на підприємстві (у днях) на тривалість відпустки, що припадає на 1 календарний день стажу (показник Тк.д.). Так знаходиться кількість належних працівнику днів щорічної відпустки.
У випадку, якщо за час сезонна роботи працівник не скористався своїм правом на відпустку, то за бажанням такого працівника йому може бути:
* надано невикористану відпустку з подальшим звільненням (за винятком випадків звільнення за порушення трудової дисципліни). Підставою для надання такої відпустки буде заява працівника про надання відпустки з подальшим звільненням. Дата звільнення — останній день відпустки. При цьому дія трудового договору, укладеного з працівником на певний строк, подовжується до закінчення відпустки (ст. 3 Закону України "Про відпустки")
* нараховано та виплачено в день звільнення компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки.
 
Розрахунок середньої зарплати для визначення суми відпускних та компенсації працівнику, який пропрацював на підприємстві менше року, здійснюється виходячи з виплат за фактичний час роботи з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, в якому виплачуються відпускні або компенсація за невикористану відпустку. Якщо працівник відпрацював на підприємстві менше місяця, то середньоденну зарплату розраховується виходячи із встановленої йому у трудовому договорі тарифної ставки, посадового окладу.
 
Що стосується інших видів відпусток, установлених Законом про відпустки, то вони надаються сезонним працівникам у загальному порядку.
'''Соціальна додаткова відпустка''', що надається працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А I групи. Нею скористатися можуть особи, перелічені у ст. 19 Закону про відпустки, як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. Працівник матиме право на додаткову відпустку на дітей за рік, в якому він був прийнятий на роботу і звільнений з неї або тільки прийнятий (припустимо, за 2015 рік), якщо:
* до вступу на це підприємство ніде не працював
* працював в іншого роботодавця, але права на отримання додаткової відпустки на дітей тоді ще не мав, і таке право виникло в період роботи на цьому підприємстві.
А якщо працівник у 2015 році до працевлаштування на підприємство десь працював і мав право на додаткову відпустку на дітей? У цьому випадку він повинен був скористатися таким правом за попереднім місцем роботи або отримати компенсацію за невикористану відпустку на дітей за 2015 рік при звільненні. Зробив він це чи ні, нинішнього роботодавця хвилювати не повинно. Якщо працівник мав право на «дитячу» відпустку, але не скористався нею в період роботи, при звільненні йому обов’язково повинна бути нарахована компенсація за невикористані дні такої відпустки.

== Оплата тимчасової непрацездатності сезонних працівників ==
Сезонні працівники мають право на оплату тимчасової непрацездатності. Між тим, існують певні особливості в наданні і розрахунку виплати допомоги з тимчасової непрацездатності застрахованим особам, які працюють на сезонних роботах, зокрема:
* в разі захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, допомога надається не більш як за 75 календарних днів протягом календарного року (частина 4 п. 2 ст. 35 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2240-14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»] );
* трудового каліцтва чи професійного захворювання – виплачується на загальних підставах.
При цьому існує також особливість і в розрахунку середнього заробітку для виплати лікарняних листків сезонникам, про що зазначено в листі [http://document.ua/pro-viznachennja-rozrahunkovogo-periodu-dlja-obchislennja-ro-doc37520.html Міністерства та соціальної політики України «Про визначення розрахункового періоду для обчислення розміру лікарняних сезонним робітникам»].
Згідно з пунктом 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. N 1266] , для осіб, які працювали (працюють) на підприємствах, в організаціях, робота яких пов'язана із сезонним характером виробництва відповідно до Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженого [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 р. N 278], за розрахунковий період береться 12 календарних місяців підряд (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.
Застосування дванадцятимісячного розрахункового періоду запроваджено з метою недопущення невиправданого зменшення або збільшення розміру середньої заробітної плати для всіх осіб, які працюють на зазначених підприємствах (в організаціях), оскільки через сезонний характер виробництва на таких підприємствах можливе значне коливання розміру заробітної плати протягом року.
Навпаки, враховуючи, що за розрахунковий береться період роботи за останнім основним місцем роботи, ця норма не може застосовуватися для осіб, які працювали на сезонних роботах, оскільки термін виконання таких робіт не може перевищувати 6 місяців.
Отже, якщо на підприємстві виконуються роботи, що передбачені вищезазначеним Списком сезонних робіт і сезонних галузей, для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності постійним працівникам має включатися заробітна плата за 12 місяців перед настанням страхового випадку. Для осіб, які відпрацювали на підприємстві менше 12 місяців, до розрахункового періоду включаються всі повні календарні місяці роботи.
У разі ж надання працівниці, зайнятій на сезонній роботі, листка непрацездатності у зв’язку з пологами і родами вона має повне право на отримання відповідної відпустки і виплату допомоги по вагітності і пологах.

== Порядок звільнення сезонного працівника ==
У зв’язку із закінченням роботи (сезону), а, отже, строку трудового договору сезонний працівник підлягає звільненню відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]. Для цього не потрібно його заяви на звільнення та попередження роботодавця про наступне звільнення працівника з означеної підстави. Не потрібна і згода профспілкового комітету, якщо працівник є членом профспілки, що діє на підприємстві.
Проте, слід враховувати гарантії, надані вагітним і жінкам, які мають дітей у віці до 3-х років (в деяких випадках – до 6 років), одиноким матерям, що мають дитину до 14 років чи дитину-інваліда. За загальними правилами їхнє звільнення відбувається з обов’язковим працевлаштуванням (ч. 3 ст. 184 КЗпП України), а також за ними на період працевлаштування, але не більш ніж на 3 місяці зберігається середня заробітна плата за рахунок підприємства, з яким працівниця перебувала в трудових відносинах.
Пунктом 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови Пленуму Верховного Суду України 06.11.92 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] наголошується, що зазначені гарантії для матерів розповсюджуються і на випадки звільнення у зв’язку із закінченням строку договору, коли вони були прийняті на сезонні роботи.
Окрім того, сезонний трудовий договір може бути розірваним до закінчення зазначеного в ньому строку – як за ініціативою працівника, так і роботодавця. Тому в разі дострокового розірвання цього договору з ініціативи працівника він повинен попередити про це роботодавця в письмовій формі за 3 дні (ст. 6 Указу). Підставою для звільнення буде ст. 39 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України].
Підставою для дострокового розірвання трудових договорів за ініціативою роботодавця для сезонних працівників є загальні випадки, передбачені ст. 40 і ст. 41 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України], і додаткові, передбачені Указом, зокрема коли на підприємстві призупинені роботи з причин виробничого характеру чи скорочення роботи в ньому на строк більше двох тижнів; нез’явлення на роботу безперервно протягом більше одного місяця внаслідок тимчасової непрацездатності.
Варто нагадати також про існування статті 39-1 КЗпП України, відповідно до якої якщо після закінчення строку трудового договору (в тому числі сезонного) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Отже, роботодавцям не слід забувати вчасно звільняти сезонних працівників, інакше вони набудуть статусу постійних працівників.

== Виплата вихідної допомоги сезонним працівникам ==
При виплаті вихідної допомоги сезонним працівникам у разі звільнення слід керуватися ст. 44 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України], відповідно до якої вихідна допомога виплачується:
* у розмірі не менше середнього місячного заробітку – при звільненні з підстав, зазначених у п. 6 ст. 36, п.п. 1, 2 і 6 ст. 40 КЗпП України;
* у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку – при звільненні внаслідок порушення власником законодавства про працю, колективного чи трудового договору( ст. 38,39 КЗпП України).

== Обчислення страхового стажу сезонним працівникам ==
Страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не меншій за мінімальний страховий внесок.
Нині страховий стаж обчислюють органи Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи — на підставі документів та в порядку, визначеному в законодавстві, що було чинним до 01.01.2004 р. (до часу набрання чинності Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).
Страховий стаж обчислюють у місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у ньому, зараховують як повний, коли сума сплачених за цей місяць страхових внесків не менша за мінімальний страховий внесок. Якщо сума менша, період може бути зараховано в страховий стаж (як повний місяць) за умови доплати до розміру мінімального страхового внеску.
Якщо ж доплати не було, у страховий стаж зараховують період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою:
 

{| class="wikitable"
|-
! ТП = Св : В
|-
| ТП — тривалість періоду, який зараховують у страховий стаж і визначають у місяцях
|-
| Св — сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць
|-
| В — мінімальний страховий внесок за відповідний місяць
|-
|}

Водночас у частині четвертій статті 24 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, які враховували в стаж роботи для призначення пенсії до набуття чинності цього Закону, зараховують у страховий стаж у порядку й на умовах, передбачених у законодавстві, що було чинним раніше.
А саме, відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у стаж роботи зараховували роботу, яку виконували на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях та кооперативах (незалежно від форм власності та господарювання), а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах незалежно від характеру та тривалості роботи й тривалості перерв. У стаж роботи враховували також будь-яку іншу роботу, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.
 
Відповідно до статті 62 цього закону, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження трудового стажу за її відсутності (або відповідних записів у ній) визначено в постанові Кабміну від 12.08.1993 р. № 637. У статті 61 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] визначено порядок включення в стаж роботи окремих видів робіт. Відповідно до цього порядку, наприклад, роботу на водному транспорті протягом повного навігаційного періоду зараховують за рік роботи.
Роботу протягом повного сезону на підприємствах та в організаціях сезонних галузей промисловості незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств і організацій зараховують у стаж за рік роботи (за списком, який затверджує Кабінет Міністрів України). Інші сезонні роботи зараховують у стаж роботи за їх фактичною тривалістю.
 
'''Отже, періоди сезонної роботи зараховують у страховий стаж у наведеному порядку лише до 1 січня 2004 року, а після цієї дати — за даними системи персоніфікованого обліку за місяці, за які здійснено оплату праці, з якої сплачено внески в Пенсійний фонд.
'''
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]

Правове регулювання роботи сезонних працівників

2018-12-29T07:34:29Z

Oksana.onyshchuk: посилання на нормативну базу

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28.03.1997 № 278 «Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей» із змінами, внесеними постановами КМУ № 2167 від 29.11.99, № 35 від 25.01.2012.]
* [[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.1974 року № 310-ІХ]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2240-14 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відпустки»]
* [http://document.ua/pro-viznachennja-rozrahunkovogo-periodu-dlja-obchislennja-ro-doc37520.html Лист Міністерства праці та соціальної політики України «Про визначення розрахункового періоду для обчислення розміру лікарняних сезонним робітникам»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного суду України N 9 від 06.11.92 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]

== Cезонні працівники: визначення ==
Сезонними слід вважати працівників, які приймаються на сезонні роботи, тобто на роботи, які в силу природних і кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців, та які включені в перелік сезонних робіт, наведених в Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженому Постановою[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF КМУ "Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей»]
До Списку сезонних робіт та галузей належать:
# Лісова промисловість і лісове господарство: добування живиці, барасу і ялинкової сірки; заготівля пньового осмолу; заготівля лика; лісокультурні роботи — підготовка ґрунту, посів і садіння лісу, догляд за лісовими культурами, робота в лісорозсадниках; лісозахисні та протипожежні роботи — боротьба зі шкідниками і хворобами лісу, прокладання мінералізованих смуг, чергування на пожежних вишках, наземне пожежне патрулювання лісів; заготівля насіння; збирання і переробка харчових продуктів лісу; польові лісовпорядні роботи.
# Торфяна промисловість: болотяно-підготовчі роботи; добування, сушіння та збирання торфу; ремонт і обслуговування технологічного обладнання в польових умовах.
# Сільське господарство: робота в овочівництві, садівництві, виноградарстві, буряківництві, хмелярстві, на вирощуванні і збиранні картоплі, тютюну, кормів, баштанних культур, лікарських рослин; робота на інкубаторно-птахівничих та міжгосподарських інкубаторних станціях.
# Переробні галузі промисловості: робота на підприємствах переробки плодоовочевої продукції; робота на підприємствах цукрової галузі промисловості; первинне виноробство.
# Санаторно-курортні заклади і заклади відпочинку: роботи, пов’язані з санаторно-курортним обслуговуванням хворих і відпочиваючих у санаторно-курортних закладах і закладах відпочинку.
# Транспортно-дорожній комплекс: авіаційні роботи в сільському та лісовому господарствах.
Список сезонних робіт та галузей є вичерпним, тому з працівником може бути укладений трудовий договір на виконання сезонної роботи, якщо така робота відповідає наступним вимогам:
* не може виконуватися протягом усього року в результаті природних та кліматичних умов і тому виконується лише протягом певного періоду, що не перевищує 6 місяців;
* є у Списку сезонних робіт та галузей.
Якщо не виконується хоча б одна з вищезазначених умов, то така робота не вважається сезонною, і працівник не є сезонним (наприклад, офіціант, повар, прибиральниця у літнє кафе), тому з ними підписують строкові трудові договори на певний час або на час виконання певної роботи (ст. 23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України]).
 
'''Зверніть увагу!''' В Списку сезонних робіт та галузей не зазначаються конкретні професії, посади сезонних працівників і не деталізовано сезонні роботи. В зв’язку з цим перелік таких професій, посад та конкретних видів сезонних робіт, а також тривалість, дату початку та закінчення таких робіт рекомендуємо підприємствам встановлювати в колективному договорі або іншому локальному документі.
У Переліку не зазначено конкретних професій, посад сезонних працівників, тому їх перелік, а також тривалість, дата початку та закінчення таких робіт на підприємствах встановлюються в колективному договорі чи іншому локальному документі, наприклад у наказі (розпорядженні) по підприємству. Кількість персоналу (сезонних працівників), потрібна для виконання сезонних робіт, визначається штатним розписом.

== Умови та порядок укладення трудового договору з сезонним працівником ==
Трудові договори із сезонними працівниками є строковими трудовими договорами, оскільки такі договори укладаються:
* на період виконання певної роботи (п. 3 ч. 1 ст. 23 КЗпП);
* на визначений термін, що встановлюється за згодою сторін (п. 2 ч. 1 ст. 23 КЗпП).
Прийняття працівників на роботу за строковим трудовим договором, відповідно до ч. 2 ст. 23 КЗпП, можливе лише у тих випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням:
* характеру роботи або умов її виконання;
* інтересів працівника;
* в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Якщо не дотримано хоча б одну із зазначених вище умов, укладання строкового трудового договору є '''незаконним'''.
 
При оформленні трудових відносин із сезонним працівником роботодавець повинен попередити про сезонний характер роботи, про що має бути зазначено в заяві працівника про прийняття на роботу та в наказі про прийняття на роботу. Порушення цієї вимоги означає, що із працівником укладено трудовий договір на невизначений строк. '''Заява''' складається в довільній формі, але повинна містити всі необхідні реквізити. У ній необхідно вказати період, на який працевлаштовується працівник, бажану посаду (професію) і вид роботи (сезонна). Разом із заявою під час працевлаштування на роботу працівник, відповідно до частини другої статті 24 КЗпП, зобов’язаний пред’явити паспорт або інший документ, що посвідчує його особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), стан здоров’я та інші документи.
 
Згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КЗпП випробування не встановлюється при прийнятті на роботу у випадках, передбачених законодавством. Сезонним працівникам при прийнятті на роботу випробувальний термін з метою перевірки відповідності працівника наданій йому роботі не встановлюється.
'''Встановлення випробування при прийнятті сезонного працівника є порушенням трудового законодавства.'''
 
Згідно з п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58, трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві понад 5 днів, у т. ч. й на сезонних працівників. Записи в трудову книжку про прийняття на роботу вносяться роботодавцем на підставі відповідного наказу чи розпорядження. Для осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за основним місцем роботи.

== Оплата праці ==
Всі наймані працівники, які підписали письмовий трудовий договір (контракт) і виконували сезонну роботу один день і більше, включаються в облікову кількість штатних працівників. Таким чином, посади сезонних працівників мають бути в штатному розписі, де за потреби зазначається, що такі посади вводяться на певні періоди.
Крім того, всі мінімальні гарантії, надані державою постійним працівникам, поширюються і на сезонних працівників. Тобто оплата праці за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт) має провадитись не нижче мінімальної заробітної плати (ст. 95 КЗпП). Сезонні працівники мають право на оплату часу відпусток, тимчасової непрацездатності, також їм надаються гарантії та компенсації у зв’язку зі службовими відрядженнями, передбачені ст. 121 КЗпП (збереження місця роботи та середнього заробітку, виплата добових, відшкодування під час відрядження).
 
Форми та системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, що діють на підприємстві, поширюються також і на сезонних працівників.

== Відпустки сезонним працівникам ==
Працівники, прийняті на сезонні роботи, мають право на щорічну відпустку. Тривалість щорічної відпустки визначається пропорційно відпрацьованому працівником часу у цього роботодавця.
Для цього використовується формула, що допоможе розрахувати кількість календарних днів щорічної відпустки, які припадають на 1 календарний день стажу роботи, що дає право на відпустку, з урахуванням того, що відпустка повної тривалості надається за відпрацьований робочий рік.
 
{| class="wikitable"
|-
! Формула: Тк.д. = Дв : (К - С )
|-
| Тк.д.< — тривалість відпустки, що припадає на 1 календарний день стажу.
|-
| Дв — кількість календарних днів щорічної відпустки.
|-
| К — загальна кількість календарних днів у робочому році, за який надається відпустка (365 (366) календарних днів).
|-
| С — кількість святкових і неробочих днів згідно зі ст. 73 КЗпП у робочому році, за який надається відпустка
|-
|}
 
Після обчислення показника Тк.д., необхідно порахувати стаж роботи, що дає право на відпустку в календарних днях, без урахування святкових і неробочих днів, установлених ст. 73 КЗпП, з дати прийняття на роботу до дня виходу у відпустку. Після цього необхідно помножити стаж роботи працівника на підприємстві (у днях) на тривалість відпустки, що припадає на 1 календарний день стажу (показник Тк.д.). Так знаходиться кількість належних працівнику днів щорічної відпустки.
У випадку, якщо за час сезонна роботи працівник не скористався своїм правом на відпустку, то за бажанням такого працівника йому може бути:
* надано невикористану відпустку з подальшим звільненням (за винятком випадків звільнення за порушення трудової дисципліни). Підставою для надання такої відпустки буде заява працівника про надання відпустки з подальшим звільненням. Дата звільнення — останній день відпустки. При цьому дія трудового договору, укладеного з працівником на певний строк, подовжується до закінчення відпустки (ст. 3 Закону України "Про відпустки")
* нараховано та виплачено в день звільнення компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки.
 
Розрахунок середньої зарплати для визначення суми відпускних та компенсації працівнику, який пропрацював на підприємстві менше року, здійснюється виходячи з виплат за фактичний час роботи з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, в якому виплачуються відпускні або компенсація за невикористану відпустку. Якщо працівник відпрацював на підприємстві менше місяця, то середньоденну зарплату розраховується виходячи із встановленої йому у трудовому договорі тарифної ставки, посадового окладу.
 
Що стосується інших видів відпусток, установлених Законом про відпустки, то вони надаються сезонним працівникам у загальному порядку.
'''Соціальна додаткова відпустка''', що надається працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А I групи. Нею скористатися можуть особи, перелічені у ст. 19 Закону про відпустки, як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. Працівник матиме право на додаткову відпустку на дітей за рік, в якому він був прийнятий на роботу і звільнений з неї або тільки прийнятий (припустимо, за 2015 рік), якщо:
* до вступу на це підприємство ніде не працював
* працював в іншого роботодавця, але права на отримання додаткової відпустки на дітей тоді ще не мав, і таке право виникло в період роботи на цьому підприємстві.
А якщо працівник у 2015 році до працевлаштування на підприємство десь працював і мав право на додаткову відпустку на дітей? У цьому випадку він повинен був скористатися таким правом за попереднім місцем роботи або отримати компенсацію за невикористану відпустку на дітей за 2015 рік при звільненні. Зробив він це чи ні, нинішнього роботодавця хвилювати не повинно. Якщо працівник мав право на «дитячу» відпустку, але не скористався нею в період роботи, при звільненні йому обов’язково повинна бути нарахована компенсація за невикористані дні такої відпустки.

== Оплата тимчасової непрацездатності сезонних працівників ==
Сезонні працівники мають право на оплату тимчасової непрацездатності. Між тим, існують певні особливості в наданні і розрахунку виплати допомоги з тимчасової непрацездатності застрахованим особам, які працюють на сезонних роботах, зокрема:
* в разі захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, допомога надається не більш як за 75 календарних днів протягом календарного року (частина 4 п. 2 ст. 35 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2240-14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»] );
* трудового каліцтва чи професійного захворювання – виплачується на загальних підставах.
При цьому існує також особливість і в розрахунку середнього заробітку для виплати лікарняних листків сезонникам, про що зазначено в листі [http://document.ua/pro-viznachennja-rozrahunkovogo-periodu-dlja-obchislennja-ro-doc37520.html Міністерства та соціальної політики України «Про визначення розрахункового періоду для обчислення розміру лікарняних сезонним робітникам»].
Згідно з пунктом 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. N 1266] , для осіб, які працювали (працюють) на підприємствах, в організаціях, робота яких пов'язана із сезонним характером виробництва відповідно до Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженого [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 р. N 278], за розрахунковий період береться 12 календарних місяців підряд (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.
Застосування дванадцятимісячного розрахункового періоду запроваджено з метою недопущення невиправданого зменшення або збільшення розміру середньої заробітної плати для всіх осіб, які працюють на зазначених підприємствах (в організаціях), оскільки через сезонний характер виробництва на таких підприємствах можливе значне коливання розміру заробітної плати протягом року.
Навпаки, враховуючи, що за розрахунковий береться період роботи за останнім основним місцем роботи, ця норма не може застосовуватися для осіб, які працювали на сезонних роботах, оскільки термін виконання таких робіт не може перевищувати 6 місяців.
Отже, якщо на підприємстві виконуються роботи, що передбачені вищезазначеним Списком сезонних робіт і сезонних галузей, для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності постійним працівникам має включатися заробітна плата за 12 місяців перед настанням страхового випадку. Для осіб, які відпрацювали на підприємстві менше 12 місяців, до розрахункового періоду включаються всі повні календарні місяці роботи.
У разі ж надання працівниці, зайнятій на сезонній роботі, листка непрацездатності у зв’язку з пологами і родами вона має повне право на отримання відповідної відпустки і виплату допомоги по вагітності і пологах.

== Порядок звільнення сезонного працівника ==
У зв’язку із закінченням роботи (сезону), а, отже, строку трудового договору сезонний працівник підлягає звільненню відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]. Для цього не потрібно його заяви на звільнення та попередження роботодавця про наступне звільнення працівника з означеної підстави. Не потрібна і згода профспілкового комітету, якщо працівник є членом профспілки, що діє на підприємстві.
Проте, слід враховувати гарантії, надані вагітним і жінкам, які мають дітей у віці до 3-х років (в деяких випадках – до 6 років), одиноким матерям, що мають дитину до 14 років чи дитину-інваліда. За загальними правилами їхнє звільнення відбувається з обов’язковим працевлаштуванням (ч. 3 ст. 184 КЗпП України), а також за ними на період працевлаштування, але не більш ніж на 3 місяці зберігається середня заробітна плата за рахунок підприємства, з яким працівниця перебувала в трудових відносинах.
Пунктом 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови Пленуму Верховного Суду України 06.11.92 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] наголошується, що зазначені гарантії для матерів розповсюджуються і на випадки звільнення у зв’язку із закінченням строку договору, коли вони були прийняті на сезонні роботи.
Окрім того, сезонний трудовий договір може бути розірваним до закінчення зазначеного в ньому строку – як за ініціативою працівника, так і роботодавця. Тому в разі дострокового розірвання цього договору з ініціативи працівника він повинен попередити про це роботодавця в письмовій формі за 3 дні (ст. 6 Указу). Підставою для звільнення буде ст. 39 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України].
Підставою для дострокового розірвання трудових договорів за ініціативою роботодавця для сезонних працівників є загальні випадки, передбачені ст. 40 і ст. 41 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України], і додаткові, передбачені Указом, зокрема коли на підприємстві призупинені роботи з причин виробничого характеру чи скорочення роботи в ньому на строк більше двох тижнів; нез’явлення на роботу безперервно протягом більше одного місяця внаслідок тимчасової непрацездатності.
Варто нагадати також про існування статті 39-1 КЗпП України, відповідно до якої якщо після закінчення строку трудового договору (в тому числі сезонного) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Отже, роботодавцям не слід забувати вчасно звільняти сезонних працівників, інакше вони набудуть статусу постійних працівників.

== Виплата вихідної допомоги сезонним працівникам ==
При виплаті вихідної допомоги сезонним працівникам у разі звільнення слід керуватися ст. 44 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України], відповідно до якої вихідна допомога виплачується:
* у розмірі не менше середнього місячного заробітку – при звільненні з підстав, зазначених у п. 6 ст. 36, п.п. 1, 2 і 6 ст. 40 КЗпП України;
* у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку – при звільненні внаслідок порушення власником законодавства про працю, колективного чи трудового договору( ст. 38,39 КЗпП України).

== Обчислення страхового стажу сезонним працівникам ==
Страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не меншій за мінімальний страховий внесок.
Нині страховий стаж обчислюють органи Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи — на підставі документів та в порядку, визначеному в законодавстві, що було чинним до 01.01.2004 р. (до часу набрання чинності Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).
Страховий стаж обчислюють у місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у ньому, зараховують як повний, коли сума сплачених за цей місяць страхових внесків не менша за мінімальний страховий внесок. Якщо сума менша, період може бути зараховано в страховий стаж (як повний місяць) за умови доплати до розміру мінімального страхового внеску.
Якщо ж доплати не було, у страховий стаж зараховують період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою:
 

{| class="wikitable"
|-
! ТП = Св : В
|-
| ТП — тривалість періоду, який зараховують у страховий стаж і визначають у місяцях
|-
| Св — сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць
|-
| В — мінімальний страховий внесок за відповідний місяць
|-
|}

Водночас у частині четвертій статті 24 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, які враховували в стаж роботи для призначення пенсії до набуття чинності цього Закону, зараховують у страховий стаж у порядку й на умовах, передбачених у законодавстві, що було чинним раніше.
А саме, відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у стаж роботи зараховували роботу, яку виконували на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях та кооперативах (незалежно від форм власності та господарювання), а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах незалежно від характеру та тривалості роботи й тривалості перерв. У стаж роботи враховували також будь-яку іншу роботу, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.
 
Відповідно до статті 62 цього закону, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження трудового стажу за її відсутності (або відповідних записів у ній) визначено в постанові Кабміну від 12.08.1993 р. № 637. У статті 61 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] визначено порядок включення в стаж роботи окремих видів робіт. Відповідно до цього порядку, наприклад, роботу на водному транспорті протягом повного навігаційного періоду зараховують за рік роботи.
Роботу протягом повного сезону на підприємствах та в організаціях сезонних галузей промисловості незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств і організацій зараховують у стаж за рік роботи (за списком, який затверджує Кабінет Міністрів України). Інші сезонні роботи зараховують у стаж роботи за їх фактичною тривалістю.
 
'''Отже, періоди сезонної роботи зараховують у страховий стаж у наведеному порядку лише до 1 січня 2004 року, а після цієї дати — за даними системи персоніфікованого обліку за місяці, за які здійснено оплату праці, з якої сплачено внески в Пенсійний фонд.
'''
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]