WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Повернення виконавчого документу стягувачу

2025-06-09T11:47:22Z

Oksana.kutsokon: змінено посилання на законодавчий акт, доповнено розділ "Судова практика"

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#Text Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5]
== Підстави повернення виконавчого документу стягувачу ==
'''<big>Частино першою статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» визначено перелік підстав для повернення виконавчого документа стягувачу.</big>'''
{| class="wikitable"
!Підстави повернення виконавчого документа стугувачу
!Підстава повернення в/д стягувачу
!Наслідки повернення в/д стягувачу
|-
|1) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа
|заява стягувача
|арешт з майна знімається
|-
|2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними
|акт державного виконавця та інформаційні дані про відсутність рухомого та нерухомого майна
|арешт з майна '''не''' знімається
|-
|3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення
|акт державного виконавця, заява стягувача
|арешт з майна знімається
|-
|4) стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа
|акт державного виконавця
| rowspan="7" |арешт з майна '''не''' знімається
|-
|5) у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з’ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, у зв’язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника)
|акт державного виконавця та інформаційні дані про відсутність рухомого та нерухомого майна
|-
|6) у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі
|акт державного виконавця
|-
|7) боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, у зв’язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку
|Інформація поліції
|-
|8) відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася
|рішення суду про відстрочку виконання рішення
|-
|9) законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення
|акт державного виконавця та інформаційні дані про відсутність рухомого та нерухомого майна
|-
|10) відсутня його згода на заміщення приватного виконавця у випадках, передбачених Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"
|зупинення діяльності приватного виконавця
|-
|11) запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру
|постанова правління НБУ
|арешт з майна знімається
|}
[[:Файл:Заява про повернення виконавчого листа стягувачу (1).docx|Файл:Заява про повернення виконавчого листа стягувачу .docx]]
{| class="wikitable"
|-
! '''Важливо знати'''
|-
| Відповідно до ч.3 ст. 37 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"] у разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу '''повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску'''. '''На письмову вимогу стягувача''' виконавцем надається '''звіт про використання авансового внеску.'''
|}
У зв'язку з повернення виконавчого документа стягувачу, '''виконавець виносить постанову, копію якої разом із оригіналом виконавчого документа направляє стягувачу.'''

У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу '''обов’язково роз’яснюється порядок повторного пред’явлення виконавчого документа''' до виконання (п.20 розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#Text Інструкції з організації примусового виконання рішень]).

Слід зазначити, що копія постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, '''надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.''' Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі (ст. 28 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Про виконавче провадження]»).

Одночасно з винесенням постанови про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n111:~:text=7.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE,%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B6%D1%96%D0%B2. ч.7 ст.9 Закону України "Про виконавче провадження"]).

У разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов’язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб’єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди, арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
== Строки для повторного пред’явлення виконавчого документа ==
'''Виконавчі документи можуть бути пред’явлені''' до примусового виконання '''протягом трьох років''', крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

'''Строки''', зазначені в [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частині першій статті 12 Закону України "Про виконавче провадження"], '''встановлюються''' для виконання рішення з '''наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення''', а якщо рішення підлягає '''негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття'''.

'''Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів''' у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо '''може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.'''

=== '''Переривання строку пред’явлення виконавчого документа до виконання''' ===
'''Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:'''
# пред’явлення виконавчого документа до виконання;
# надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
== Куди звернутися для повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання ==
Відповідно до статті 24 Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/page "Про виконавче провадження"] виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем '''проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна'''. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить '''стягувачу'''.
== Порядок подачі скарги стягувача на дії чи бездіяльність державного виконавця ==
У разі винесенням постанови державним виконавцем про повернення виконавчого документу стягувачу, стягувач, як сторона виконавчого провадження подає скаргу на дії чи бездіяльність державного виконавця.

'''Згідно частини 1 статті 74 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України “Про виконавче провадження”]''' рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити:

1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;

2) повне найменування (прізвище, ім’я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім’я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;

3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);

4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;

5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

Згідно '''частини 5 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статті 74 Закону України “Про виконавче провадження”]''' рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
== Відновлення виконавчого провадження ==
Статтею 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»] встановлено, що у випадку '''якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення'''.

У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов’язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред’явити його до виконання.
== Див. також ==
* [[Фінансування виконавчого провадження]]
* [[Оскарження дій державних виконавців]]
== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94489872 Постанова Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 619/562/18 (провадження № 61-39095св18)] щодо порушення державним виконавцем законодавства під час прийняття рішення про повернення виконавчого листа стягувачу.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94552812 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28 січня 2021 року щодо повернення виконавчого документа стягувачу під час виконання рішень у господарських спорах]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/127605064?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAYnJpZBExV0NEaWNCOVJJNkk1b0RLRAEebuiijS1GAyeMuOFCcszLkmoxmOnqI3nD1dQboNXE808_zD-oeDUwmXM1Is8_aem_YeMUoZJ2QMMmnwxhjDd6Jg Постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2025 року у справі № 2/1522/11652/11 (провадження № 14-137цс24)] -повернення виконавчого документа стягувачу не є підставою для зняття арешту з майна боржника.
[[Категорія: Виконавче провадження]]
[[Категорія: Виконання судових рішень]]
[[Категорія: Адміністративне право]]

Нотаріальне засвідчення вірності перекладу

2025-02-25T14:39:05Z

Oksana.kutsokon:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правила ведення нотаріального діловодства, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 "Про державне мито"]
== Cпособи засвідчення вірності перекладу ==
Нотаріальний переклад документа – це переклад з одночасним засвідченням справжності підпису дипломованого перекладача нотаріусом. У процесі засвідчення нотаріусом перекладу повинен бути присутнім перекладач.

Перекладач ставить свій підпис під перекладом в присутності нотаріуса, який попередньо перевірив особу, дієздатність та документально підтверджену кваліфікацію перекладача. Таким чином, перекладач бере на себе відповідальність за вірність перекладу.

Нотаріальна ж дія полягає в засвідченні справжності підпису перекладача, про що на останній сторінці перекладу додається відповідний посвідчувальний напис. До реєстру для реєстрації нотаріальних дій вноситься запис про вчинення такої нотаріальної дії у встановленому чинним законодавством порядку. Запис у реєстрі також передбачає вказання особистих даних перекладача та його підпис.

Нотаріальне засвідчення вірності перекладу необхідне тоді, коли перекладеному документові потрібно надати офіційності для подання у державні органи або для подальшої легалізації.

На практиці розрізняють такі варіанти нотаріального засвідчення вірності перекладу:
* засвідчення вірності перекладу тексту документа з однієї мови на іншу нотаріусом;
* засвідчення справжності підпису перекладача на перекладі тексту документа;
* Засвідчення вірності перекладу, що вчинюється при вчиненні іншої нотаріальної дії.
== Куди звертатися ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n747 ст. 79 Закону України "Про нотаріат"] засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу здійснюється нотаріусом (як державним, так і приватним), якщо він знає відповідні мови.

Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус. У сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії, зокрема: засвідчують справжність підпису на документах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n386 п.5 ч.1 ст.37 Закону України "Про нотаріат"]

Також засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу консульські установи України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n386 п.7 ч.1 ст.38 Закону України "Про нотаріат"]
== Хто може звертатись за засвідченням вірності перекладу ==
Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа:
* за усним зверненням заінтересованої особи,
* за клопотанням заінтересованої особи при вчиненні іншої нотаріальної дії ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 пп.1.1 п.1 Глава 8 Порядку вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України]).
== Вимоги до документів, що подаються для вчинення нотаріальної дії ==

* Документи, викладені на двох і більше аркушах, що подаються для вчинення нотаріальної дії, повинні бути прошиті у спосіб, що унеможливлює їх роз’єднання без порушення цілісності, а аркуші пронумеровані .
* Тексти нотаріально посвідчуваних правочинів, заяв, засвідчуваних копій (фотокопій) документів і витягів з них, тексти перекладів та заяв повинні бути написані зрозуміло і чітко, дати, що стосуються змісту посвідчуваних правочинів, повинні бути позначені хоча б один раз словами, а назви юридичних осіб та їх ідентифікаційний код за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - без скорочень із зазначенням їх місцезнаходження. Прізвища, імена та по батькові фізичних осіб, їх місце проживання та ідентифікаційний номер за даними Державного реєстру фізичних осіб платників податків, крім уповноважених представників юридичних осіб, повинні бути написані повністю, а у випадках, передбачених законами, - із зазначенням дати їх народження.
* Для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережні виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n519 стаття 47 Закону України "Про нотаріат"])

== Порядок засвідчення вірності перекладу ==
Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови, з яких або на які перекладається документ.

Якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 Порядком вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України].

Перекладач разом з документом, що встановлює його особу, повинен надати документ, який підтверджує його кваліфікацію. 
Якщо при вчиненні нотаріальної дії (посвідчення правочину, засвідчення вірності копії тощо) одночасно вчинюється й переклад на іншу мову, то переклад вміщується поруч з текстом документа на одній сторінці, розділеній вертикальною рискою таким чином, щоб оригінальний текст розташовувався з лівого боку, а переклад - з правого. 
Тексти перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, за винятком заяв у електронній формі, заяв та примірників документів, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів з лицьового та зворотного боку цих бланків. 
При посвідченні угод, засвідченні вірності копій документів і виписок з них, справжності підпису на документах, вірності перекладу документів з однієї мови на іншу, а також при посвідченні часу пред’явлення документа на відповідних документах вчиняються посвідчувальні написи.

Текст нотаріально оформлюваного документа та посвідчувальний напис можуть бути викладені як на лицьовому, так і на зворотному боці спеціального бланка нотаріального документа.

Якщо посвідчувальний напис викладається на звороті оформлюваного документа або на окремому аркуші (спеціальному бланку нотаріального документа), то на лицьовому боці останньої сторінки документа зазначається частина посвідчувального напису, починаючи з міста (селища, району), де знаходиться контора, нотаріальний архів, в якій (якому) працює державний нотаріус, або розташоване робоче місце приватного нотаріуса, а на його зворотний бік або на окремий аркуш (спеціальний бланк нотаріального документа) переноситься найменування міста (села, селища, району).

Наприклад: «місто» і далі на звороті або окремому аркуші документа - «Черкаси».([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n1538 п. 6.11 розділу VI Правил ведення нотаріального діловодства]). 
Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. 
Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. 
Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. 
Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 глава 8 Порядку вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України]).

Найбільш часто нотаріальний переклад застосовують для:
* свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб;
* документів (паспортів, посвідчень водія, дипломів);
* довідок з місця роботи, довідок про несудимість, довідок про стан рахунку, медичних довідок;
* заяв на виїзд дитини, довіреностей.
== Вартість ==
За засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу (за одну сторінку) стягується державне мито у розмірі 0,3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 5 гривень 10 копійок ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/7-93 пп "н", п.3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"])

За засвідчення справжності кожного підпису на документах, у тому числі справжності підпису перекладача (за кожний документ) стягується державне мито у розмірі 0,02 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 0,34 копійки ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/7-93 пп "р", п.3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"]).

Також обов'язково оплачуються послуги нотаріуса, як приватного, так і державного.

При одночасному вчиненні будь-яких нотаріальних дій з одночасним засвідченням справжності підпису перекладача та/або засвідчення вірності письмового перекладу документа нотаріусом вважається, що вчиняються дві нотаріальні дії, і кожній з них присвоюється окремий реєстровий номер ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 абз.2, п. 7.20 Правил ведення нотаріального діловодства]).

У разі посвідчення правочину від особи, яка не може самостійно підписати документ, з одночасним засвідченням справжності підпису особи, яка розписалася замість учасника правочину, вважається, що вчиняються дві нотаріальні дії, кожній з яких присвоюється окремий реєстровий номер ''( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10/ed20230930#Text абз.3, п.7.20 Правил ведення нотаріального діловодства]).''
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Нотаріат‎]]

Нотаріальне засвідчення вірності перекладу

2025-02-19T10:53:40Z

Oksana.kutsokon:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правила ведення нотаріального діловодства, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 "Про державне мито"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://notar.npu.ua/?fbclid=IwAR1DLX2Ihuo-K1b2c5VOxTsaXmuf_Un4lsvXTQIGqIxvPVTsu1QGMkvHvgY Реєстр нотаріусів, які працюють під час війни]
|}
== Cпособи засвідчення вірності перекладу ==
Нотаріальний переклад документа – це переклад з одночасним засвідченням справжності підпису дипломованого перекладача нотаріусом. У процесі засвідчення нотаріусом перекладу повинен бути присутнім перекладач.

Перекладач ставить свій підпис під перекладом в присутності нотаріуса, який попередньо перевірив особу, дієздатність та документально підтверджену кваліфікацію перекладача. Таким чином, перекладач бере на себе відповідальність за вірність перекладу.

Нотаріальна ж дія полягає в засвідченні справжності підпису перекладача, про що на останній сторінці перекладу додається відповідний посвідчувальний напис. До реєстру для реєстрації нотаріальних дій вноситься запис про вчинення такої нотаріальної дії у встановленому чинним законодавством порядку. Запис у реєстрі також передбачає вказання особистих даних перекладача та його підпис.

Нотаріальне засвідчення вірності перекладу необхідне тоді, коли перекладеному документові потрібно надати офіційності для подання у державні органи або для подальшої легалізації.

На практиці розрізняють такі варіанти нотаріального засвідчення вірності перекладу:
* засвідчення вірності перекладу тексту документа з однієї мови на іншу нотаріусом;
* засвідчення справжності підпису перекладача на перекладі тексту документа;
* Засвідчення вірності перекладу, що вчинюється при вчиненні іншої нотаріальної дії.
== Куди звертатися ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n747 ст. 79 Закону України "Про нотаріат"] засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу здійснюється нотаріусом (як державним, так і приватним), якщо він знає відповідні мови.

Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус. У сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії, зокрема: засвідчують справжність підпису на документах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n386 п.5 ч.1 ст.37 Закону України "Про нотаріат"]

Також засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу консульські установи України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n386 п.7 ч.1 ст.38 Закону України "Про нотаріат"]
== Хто може звертатись за засвідченням вірності перекладу ==
Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа:
* за усним зверненням заінтересованої особи,
* за клопотанням заінтересованої особи при вчиненні іншої нотаріальної дії ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 пп.1.1 п.1 Глава 8 Порядку вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України]).
== Вимоги до документів, що подаються для вчинення нотаріальної дії ==

* Документи, викладені на двох і більше аркушах, що подаються для вчинення нотаріальної дії, повинні бути прошиті у спосіб, що унеможливлює їх роз’єднання без порушення цілісності, а аркуші пронумеровані .
* Тексти нотаріально посвідчуваних правочинів, заяв, засвідчуваних копій (фотокопій) документів і витягів з них, тексти перекладів та заяв повинні бути написані зрозуміло і чітко, дати, що стосуються змісту посвідчуваних правочинів, повинні бути позначені хоча б один раз словами, а назви юридичних осіб та їх ідентифікаційний код за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - без скорочень із зазначенням їх місцезнаходження. Прізвища, імена та по батькові фізичних осіб, їх місце проживання та ідентифікаційний номер за даними Державного реєстру фізичних осіб платників податків, крім уповноважених представників юридичних осіб, повинні бути написані повністю, а у випадках, передбачених законами, - із зазначенням дати їх народження.
* Для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережні виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n519 стаття 47 Закону України "Про нотаріат"])

== Порядок засвідчення вірності перекладу ==
Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови, з яких або на які перекладається документ.

Якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 Порядком вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України].

Перекладач разом з документом, що встановлює його особу, повинен надати документ, який підтверджує його кваліфікацію. 
Якщо при вчиненні нотаріальної дії (посвідчення правочину, засвідчення вірності копії тощо) одночасно вчинюється й переклад на іншу мову, то переклад вміщується поруч з текстом документа на одній сторінці, розділеній вертикальною рискою таким чином, щоб оригінальний текст розташовувався з лівого боку, а переклад - з правого. 
Тексти перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, за винятком заяв у електронній формі, заяв та примірників документів, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів з лицьового та зворотного боку цих бланків. 
При посвідченні угод, засвідченні вірності копій документів і виписок з них, справжності підпису на документах, вірності перекладу документів з однієї мови на іншу, а також при посвідченні часу пред’явлення документа на відповідних документах вчиняються посвідчувальні написи.

Текст нотаріально оформлюваного документа та посвідчувальний напис можуть бути викладені як на лицьовому, так і на зворотному боці спеціального бланка нотаріального документа.

Якщо посвідчувальний напис викладається на звороті оформлюваного документа або на окремому аркуші (спеціальному бланку нотаріального документа), то на лицьовому боці останньої сторінки документа зазначається частина посвідчувального напису, починаючи з міста (селища, району), де знаходиться контора, нотаріальний архів, в якій (якому) працює державний нотаріус, або розташоване робоче місце приватного нотаріуса, а на його зворотний бік або на окремий аркуш (спеціальний бланк нотаріального документа) переноситься найменування міста (села, селища, району).

Наприклад: «місто» і далі на звороті або окремому аркуші документа - «Черкаси».([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n1538 п. 6.11 розділу VI Правил ведення нотаріального діловодства]). 
Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. 
Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. 
Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. 
Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 глава 8 Порядку вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України]).

Найбільш часто нотаріальний переклад застосовують для:
* свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб;
* документів (паспортів, посвідчень водія, дипломів);
* довідок з місця роботи, довідок про несудимість, довідок про стан рахунку, медичних довідок;
* заяв на виїзд дитини, довіреностей.
== Вартість ==
За засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу (за одну сторінку) стягується державне мито у розмірі 0,3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 5 гривень 10 копійок ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/7-93 пп "н", п.3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"])

За засвідчення справжності кожного підпису на документах, у тому числі справжності підпису перекладача (за кожний документ) стягується державне мито у розмірі 0,02 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 0,34 копійки ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/7-93 пп "р", п.3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"]).

Також обов'язково оплачуються послуги нотаріуса, як приватного, так і державного.

При одночасному вчиненні будь-яких нотаріальних дій з одночасним засвідченням справжності підпису перекладача та/або засвідчення вірності письмового перекладу документа нотаріусом вважається, що вчиняються дві нотаріальні дії, і кожній з них присвоюється окремий реєстровий номер ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 абз.2, п. 7.20 Правил ведення нотаріального діловодства]).

У разі посвідчення правочину від особи, яка не може самостійно підписати документ, з одночасним засвідченням справжності підпису особи, яка розписалася замість учасника правочину, вважається, що вчиняються дві нотаріальні дії, кожній з яких присвоюється окремий реєстровий номер ''( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10/ed20230930#Text абз.3, п.7.20 Правил ведення нотаріального діловодства]).''
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Нотаріат‎]]

Нотаріальне засвідчення вірності перекладу

2025-02-19T10:48:12Z

Oksana.kutsokon: уточнено посилання на нормативні документи

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правила ведення нотаріального діловодства, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 "Про державне мито"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://notar.npu.ua/?fbclid=IwAR1DLX2Ihuo-K1b2c5VOxTsaXmuf_Un4lsvXTQIGqIxvPVTsu1QGMkvHvgY Реєстр нотаріусів, які працюють під час війни]
|}
== Cпособи засвідчення вірності перекладу ==
Нотаріальний переклад документа – це переклад з одночасним засвідченням справжності підпису дипломованого перекладача нотаріусом. У процесі засвідчення нотаріусом перекладу повинен бути присутнім перекладач.

Перекладач ставить свій підпис під перекладом в присутності нотаріуса, який попередньо перевірив особу, дієздатність та документально підтверджену кваліфікацію перекладача. Таким чином, перекладач бере на себе відповідальність за вірність перекладу.

Нотаріальна ж дія полягає в засвідченні справжності підпису перекладача, про що на останній сторінці перекладу додається відповідний посвідчувальний напис. До реєстру для реєстрації нотаріальних дій вноситься запис про вчинення такої нотаріальної дії у встановленому чинним законодавством порядку. Запис у реєстрі також передбачає вказання особистих даних перекладача та його підпис.

Нотаріальне засвідчення вірності перекладу необхідне тоді, коли перекладеному документові потрібно надати офіційності для подання у державні органи або для подальшої легалізації.

На практиці розрізняють такі варіанти нотаріального засвідчення вірності перекладу:
* засвідчення вірності перекладу тексту документа з однієї мови на іншу нотаріусом;
* засвідчення справжності підпису перекладача на перекладі тексту документа;
* Засвідчення вірності перекладу, що вчинюється при вчиненні іншої нотаріальної дії.
== Куди звертатися ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n747 ст. 79 Закону України "Про нотаріат"] засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу здійснюється нотаріусом (як державним, так і приватним), якщо він знає відповідні мови.

Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус. У сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії, зокрема: засвідчують справжність підпису на документах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n386 п.5 ч.1 ст.37 Закону України "Про нотаріат"]

Також засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу консульські установи України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n386 п.7ст.38 Закону України "Про нотаріат"]
== Хто може звертатись за засвідченням вірності перекладу ==
Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа:
* за усним зверненням заінтересованої особи,
* за клопотанням заінтересованої особи при вчиненні іншої нотаріальної дії ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 пп.1.1 п.1 Глава 8 Порядку вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України]).
== Вимоги до документів, що подаються для вчинення нотаріальної дії ==

* Документи, викладені на двох і більше аркушах, що подаються для вчинення нотаріальної дії, повинні бути прошиті у спосіб, що унеможливлює їх роз’єднання без порушення цілісності, а аркуші пронумеровані .
* Тексти нотаріально посвідчуваних правочинів, заяв, засвідчуваних копій (фотокопій) документів і витягів з них, тексти перекладів та заяв повинні бути написані зрозуміло і чітко, дати, що стосуються змісту посвідчуваних правочинів, повинні бути позначені хоча б один раз словами, а назви юридичних осіб та їх ідентифікаційний код за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - без скорочень із зазначенням їх місцезнаходження. Прізвища, імена та по батькові фізичних осіб, їх місце проживання та ідентифікаційний номер за даними Державного реєстру фізичних осіб платників податків, крім уповноважених представників юридичних осіб, повинні бути написані повністю, а у випадках, передбачених законами, - із зазначенням дати їх народження.
* Для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережні виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n519 стаття 47 Закону України "Про нотаріат"])

== Порядок засвідчення вірності перекладу ==
Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови, з яких або на які перекладається документ.

Якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 Порядком вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України].

Перекладач разом з документом, що встановлює його особу, повинен надати документ, який підтверджує його кваліфікацію. 
Якщо при вчиненні нотаріальної дії (посвідчення правочину, засвідчення вірності копії тощо) одночасно вчинюється й переклад на іншу мову, то переклад вміщується поруч з текстом документа на одній сторінці, розділеній вертикальною рискою таким чином, щоб оригінальний текст розташовувався з лівого боку, а переклад - з правого. 
Тексти перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, за винятком заяв у електронній формі, заяв та примірників документів, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів з лицьового та зворотного боку цих бланків. 
При посвідченні угод, засвідченні вірності копій документів і виписок з них, справжності підпису на документах, вірності перекладу документів з однієї мови на іншу, а також при посвідченні часу пред’явлення документа на відповідних документах вчиняються посвідчувальні написи.

Текст нотаріально оформлюваного документа та посвідчувальний напис можуть бути викладені як на лицьовому, так і на зворотному боці спеціального бланка нотаріального документа.

Якщо посвідчувальний напис викладається на звороті оформлюваного документа або на окремому аркуші (спеціальному бланку нотаріального документа), то на лицьовому боці останньої сторінки документа зазначається частина посвідчувального напису, починаючи з міста (селища, району), де знаходиться контора, нотаріальний архів, в якій (якому) працює державний нотаріус, або розташоване робоче місце приватного нотаріуса, а на його зворотний бік або на окремий аркуш (спеціальний бланк нотаріального документа) переноситься найменування міста (села, селища, району).

Наприклад: «місто» і далі на звороті або окремому аркуші документа - «Черкаси».([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n1538 п. 6.11 розділу VI Правил ведення нотаріального діловодства]). 
Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. 
Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. 
Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. 
Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 глава 8 Порядку вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України]).

Найбільш часто нотаріальний переклад застосовують для:
* свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб;
* документів (паспортів, посвідчень водія, дипломів);
* довідок з місця роботи, довідок про несудимість, довідок про стан рахунку, медичних довідок;
* заяв на виїзд дитини, довіреностей.
== Вартість ==
За засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу (за одну сторінку) стягується державне мито у розмірі 0,3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 5 гривень 10 копійок ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/7-93 пп "н", п.3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"])

За засвідчення справжності кожного підпису на документах, у тому числі справжності підпису перекладача (за кожний документ) стягується державне мито у розмірі 0,02 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 0,34 копійки ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/7-93 пп "р", п.3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"]).

Також обов'язково оплачуються послуги нотаріуса, як приватного, так і державного.

При одночасному вчиненні будь-яких нотаріальних дій з одночасним засвідченням справжності підпису перекладача та/або засвідчення вірності письмового перекладу документа нотаріусом вважається, що вчиняються дві нотаріальні дії, і кожній з них присвоюється окремий реєстровий номер ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 абз.2, п. 7.20 Правил ведення нотаріального діловодства]).

У разі посвідчення правочину від особи, яка не може самостійно підписати документ, з одночасним засвідченням справжності підпису особи, яка розписалася замість учасника правочину, вважається, що вчиняються дві нотаріальні дії, кожній з яких присвоюється окремий реєстровий номер ''( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10/ed20230930#Text абз.3, п.7.20 Правил ведення нотаріального діловодства]).''
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Нотаріат‎]]

Виділення однієї земельної ділянки різним особам

2024-11-25T10:19:58Z

Oksana.kutsokon: викладено ст.377 ЦК в чиннійредакції

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України “Про землеустрій”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-20#Text Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19#Text Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 “Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006600-11#Text Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин”]
== Проблеми та причини їх виникнення ==
У правозастосовчій практиці часто у громадян виникають питання щодо виділення тієї самої земельної ділянки (або значної її частини) різним особам, при цьому кожна особа в наступному вважає саме себе повноправним власником означеної земельної ділянки. При цьому накладення земельних ділянок (знаходження в межах земельної ділянки, що підлягає реєстрації, іншої земельної ділянки або її частини) є розповсюдженою підставою відмови в проведенні державної реєстрації земельної ділянки, передбаченою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n249 пунктом 6 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр"], присвоєнні земельній ділянці кадастрового номеру, внесення прав на ділянку до реєстру речових прав.

У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2049 ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України], до особи, яка набула право власності на об’єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об’єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об’єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об’єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об’єкта до набувача такого об’єкта.

Випадки подвійного виділення різним особам однієї й тієї ж земельної ділянки чи переважної її частини тягнуть за собою звернення заінтересованих осіб до правоохоронних органів, необхідність численних судових процесів та дороговартісних експертиз.

Частіше за все означені випадки трапляються з наступних причин:

===== 1.Відсутність чітких встановлених меж населених пунктів =====

===== 2.Оформлення земельних ділянок по довіреності через третіх осіб =====

===== 3.Шахрайські та недобросовісні дії інших осіб =====

===== 4. Рейдерські схеми =====
Зокрема, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19#Text Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні”] , внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text ст. 13 Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"], згідно з якими у разі, якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3993-20#Text Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інтересів власників земельних часток (паїв), а також застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин"] продовжено строк оформлення невитребуваних земельних часток (паїв) до 1 січня 2028 року.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-20#Text Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству”] були внесені зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 79-1 Земельного кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text ст. 24 Закону України “”Про Державний земельний кадастр”], згідно з якими:

- державна рєестрація земельної ділянки скасовується, а земельна ділянка як об’єкт цивільних прав припиняє існування, якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закону України “Про державний земельний кадастр”], не було зарєєстровано протягом року з вини заявника;

- ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
=== 5. Відсутність інформації про власність на земельні ділянки та їх власників в уповноважених органах ===
Після увільнення від посади деяких посадових осіб управлінь Держкомзему та сільських голів оригінали документації із землеустрою та інших документів наступникам на посадах не передавалися або передавалася належним чином. Тому наповнення Державного фонду документації із землеустрою, який мав формуватися відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1553-2004-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 року № 1553 “Про затвердження Положення про Державний фонд документації із землеустрою”], не є стовідсотковим. Крім того, через хибну практику правоохоронних органів і судів, що склалася, робити і дозволяти виїмку і надалі, за чинним КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів навіть без ознак підробок в документаціях та землевпорядних документах, тобто, фактично, оригінали документів вилучаються без нагальної потреби. При цьому після закінчення слідчих дій документи не повертаються в організації та органи, з яких їх вилучили.

Для запитувачів, а також користувачів фонду документації із землеустрою, актуальні зміни, внесені до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1553-2004-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 року № 1553 “Про затвердження Положення про Державний фонд документації із землеустрою] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1141-2019-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року № 1141 "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України"], згідно з якими з 29 березня 2020 року ведення Державного фонду документації із землеустрою переведено зі змішаної (електронної і документальної) в електронну форму. При цьому у разі відсутності матеріалів Державного фонду в електронній формі такі матеріали повинні будуть перетворюватись в електронну форму та надаватися на безоплатній основі органам державної влади, органам місцевого самоврядування, юридичним та фізичним особам в електронній формі за заявою в письмовій або електронній формі протягом 10 робочих днів з дня реєстрації такої заяви.
=== 6. Неправильні дії землевпорядних організацій та розрахунок «навмання» власників земельних ділянок ===
З судової практики відомий випадок, коли під час паювання співробітники однієї з землевпорядних організацій оформлювали численні відрядження в район. Паювалися сільськогоспо́дарські угі́ддя — земельні угіддя, які систематично використовуються для одержання сільськогосподарської продукції.

Угіддя розрізняються за природними особливостями і призначенням. До основних категорій відносяться:

· рілля;— землі, що систематично оброблюються і використовуються для посіву різноманітних сільськогосподарських культур;

· багаторічні насадження (сади, виноградники);

· перелоги (рілля, необроблювані тривалий час землі);

· сіножаті і пасовища (луки, що використовуються для сіножаті і випасу сільськогосподарських тварин).

В наведеному випадку, рілля була розпайована без помилок (там дійсно відбувалася зйомка з виїздами на місцевість), але коли дійшлося до сіножатті, землевпорядники вирішили, що зроблять віртуальну графічну “нарізку” земельних ділянок за допомогою спеціальних програм, без виїзду на місцевість. Численні свідки з села на судових засіданнях потім розповідали, що замість геодезичних зйомок на сіножаттях молоді хлопці займалися більш приємною справою - риболовлею на ставку у цьому районі.

Таким чином, в рахунок сіножатті, були розпайовані кінець сільської вулиці з житловими будинками (4 будинки, збудовані починаючи з 1986 року) з місцевими мешканцями, та навіть частина сільського кладовища. Власники житлових будинків не могли отримати кадастрові номери на земельні ділянки під обслуговування житлових будинків і під город, тому були вимушені позиватися до власників земельних актів на паї. Закінчилося все не досить приємно для господарів паїв: оскільки тоді державні акти на земельні ділянки видавалися не на кожну земельну ділянку окремо, а містили по три земельні ділянки (рілля, сади, сіножаття), то володільцям паїв, яким власниками житлових будинків земельні акти на паї були скасовані через суд, довелося переоформляти всі три земельні ділянки окремо, а що стосується сіножать – ще й добиватися їх повторного виділення в іншому місці за рахунок земель запасу. При цьому, як знов таки виявилося в ході судових засідань, про ситуацію спочатку знали всі зацікавлені особи, але коли згідно із чинним законодавством була можливість переробити документи без значних витрат часу і коштів зацікавлених осіб, до уповноважених органів та організацій ніхто не звертався. Після змін у діючому земельному законодавстві, вирішення питання вже потребувало численних судових процесів.

З наведеного випливає висновок: для убезпечення прав власності чи користування земельними ділянками, потрібно слідкувати за змінами у чинному законодавстві України і вчасно належним чином оформлювати документи на земельні ділянки, з реєстрацією ділянок в Державному земельному кадастрі та в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та отриманням відповідних витягів.

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92137264 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28 цс 20)] дійшла висновку, що неможливо надати єдину універсальну відповідь на питання про те, чи є поведінка органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, правомірною чи неправомірною. Відповідь на це питання залежить від оцінки такої поведінки як добросовісної чи недобросовісної, і така оцінка має здійснюватися у кожній справі окремо виходячи з конкретних обставин справи. Також зроблено висновок про те, що неконкурентне надання землі у користування за наявності двох або більше бажаючих не відповідає принципам забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; забезпечення гарантій прав на землю.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104361505 Постанова Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 18 травня 2022 року у справі № 154/3345/16 (адміністративне провадження № К/9901/42686/18 )]

[[Категорія:Земельне право]]

Виділення однієї земельної ділянки різним особам

2024-11-25T09:57:31Z

Oksana.kutsokon: викладення ст 377 ЦК України в новій редакції

Виділення однієї земельної ділянки різним особам

2024-11-13T10:40:57Z

Oksana.kutsokon: відредаговано розділ Судова практика та додані зміни в законодавстві

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України “Про землеустрій”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-20#Text Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19#Text Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 “Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006600-11#Text Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин”]
== Проблеми та причини їх виникнення ==
У правозастосовчій практиці часто у клієнтів виникають питання щодо виділення тієї самої земельної ділянки (або значної її частини) різним особам, при цьому кожна особа в наступному вважає саме себе повноправним власником означеної земельної ділянки. При цьому накладення земельних ділянок (знаходження в межах земельної ділянки, що підлягає реєстрації, іншої земельної ділянки або її частини) є розповсюдженою підставою відмови в проведенні державної реєстрації земельної ділянки, передбаченою пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text 6 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр"], присвоєнні земельній ділянці кадастрового номеру, внесення прав на ділянку до реєстру речових прав.

У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2049 ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України], розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків та об’єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації). Отже, після змін, внесених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2049 ст. 377 Цивільного кодексу України] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1702-17#Text Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю"], відчуження (продаж, дарування тощо) відповідних земельних ділянок стало неможливим без присвоєння земельній ділянці кадастрового номера.

Випадки подвійного виділення різним особам однієї й тієї ж земельної ділянки чи переважної її частини тягнуть за собою звернення заінтересованих осіб до правоохоронних органів, необхідність численних судових процесів та дороговартісних експертиз.

Частіше за все означені випадки трапляються з наступних причин:
=== 1. Відсутність чітких встановлених меж населених пунктів ===
=== 2. Оформлення земельних ділянок по довіреності через третіх осіб ===
=== 3. Шахрайські та недобросовісні дії інших осіб ===
=== 4. Рейдерські схеми ===
Зокрема, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19#Text Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні”] , внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text ст. 13 Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"], згідно з якими у разі, якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3993-20#Text Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інтересів власників земельних часток (паїв), а також застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин"] продовжено строк оформлення невитребуваних земельних часток (паїв) до 1 січня 2028 року.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-20#Text Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству”] були внесені зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 79-1 Земельного кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text ст. 24 Закону України “”Про Державний земельний кадастр”], згідно з якими:

- державна рєестрація земельної ділянки скасовується, а земельна ділянка як об’єкт цивільних прав припиняє існування, якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закону України “Про державний земельний кадастр”], не було зарєєстровано протягом року з вини заявника;

- ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
=== 5. Відсутність інформації про власність на земельні ділянки та їх власників в уповноважених органах ===
Після увільнення від посади деяких посадових осіб управлінь Держкомзему та сільських голів оригінали документації із землеустрою та інших документів наступникам на посадах не передавалися або передавалася належним чином. Тому наповнення Державного фонду документації із землеустрою, який мав формуватися відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1553-2004-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 року № 1553 “Про затвердження Положення про Державний фонд документації із землеустрою”], не є стовідсотковим. Крім того, через хибну практику правоохоронних органів і судів, що склалася, робити і дозволяти виїмку і надалі, за чинним КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів навіть без ознак підробок в документаціях та землевпорядних документах, тобто, фактично, оригінали документів вилучаються без нагальної потреби. При цьому після закінчення слідчих дій документи не повертаються в організації та органи, з яких їх вилучили.

Для запитувачів, а також користувачів фонду документації із землеустрою, актуальні зміни, внесені до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1553-2004-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 року № 1553 “Про затвердження Положення про Державний фонд документації із землеустрою] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1141-2019-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року № 1141 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України»], згідно з якими з 29 березня 2020 року ведення Державного фонду документації із землеустрою переведено зі змішаної (електронної і документальної) в електронну форму. При цьому у разі відсутності матеріалів Державного фонду в електронній формі такі матеріали повинні будуть перетворюватись в електронну форму та надаватися на безоплатній основі органам державної влади, органам місцевого самоврядування, юридичним та фізичним особам в електронній формі за заявою в письмовій або електронній формі протягом 10 робочих днів з дня реєстрації такої заяви.
=== 6. Неправильні дії землевпорядних організацій та розрахунок «навмання» власників земельних ділянок ===
З судової практики відомий випадок, коли під час паювання співробітники однієї з землевпорядних організацій оформлювали численні відрядження в район. Паювалися сільськогоспо́дарські угі́ддя — земельні угіддя, які систематично використовуються для одержання сільськогосподарської продукції.

Угіддя розрізняються за природними особливостями і призначенням. До основних категорій відносяться:

· рілля;— землі, що систематично оброблюються і використовуються для посіву різноманітних сільськогосподарських культур;

· багаторічні насадження (сади, виноградники);

· перелоги (рілля, необроблювані тривалий час землі);

· сіножаті і пасовища (луки, що використовуються для сіножаті і випасу сільськогосподарських тварин).

В наведеному випадку, рілля була розпайована без помилок (там дійсно відбувалася зйомка з виїздами на місцевість), але коли дійшлося до сіножатті, землевпорядники вирішили, що зроблять віртуальну графічну “нарізку” земельних ділянок за допомогою спеціальних програм, без виїзду на місцевість. Численні свідки з села на судових засіданнях потім розповідали, що замість геодезичних зйомок на сіножаттях молоді хлопці займалися більш приємною справою - риболовлею на ставку у цьому районі.

Таким чином, в рахунок сіножатті, були розпайовані кінець сільської вулиці з житловими будинками (4 будинки, збудовані починаючи з 1986 року) з місцевими мешканцями, та навіть частина сільського кладовища. Власники житлових будинків не могли отримати кадастрові номери на земельні ділянки під обслуговування житлових будинків і під город, тому були вимушені позиватися до власників земельних актів на паї. Закінчилося все не досить приємно для господарів паїв: оскільки тоді державні акти на земельні ділянки видавалися не на кожну земельну ділянку окремо, а містили по три земельні ділянки (рілля, сади, сіножаття), то володільцям паїв, яким власниками житлових будинків земельні акти на паї були скасовані через суд, довелося переоформляти всі три земельні ділянки окремо, а що стосується сіножать – ще й добиватися їх повторного виділення в іншому місці за рахунок земель запасу. При цьому, як знов таки виявилося в ході судових засідань, про ситуацію спочатку знали всі зацікавлені особи, але коли згідно із чинним законодавством була можливість переробити документи без значних витрат часу і коштів зацікавлених осіб, до уповноважених органів та організацій ніхто не звертався. Після змін у діючому земельному законодавстві, вирішення питання вже потребувало численних судових процесів.

З наведеного випливає висновок: для убезпечення прав власності чи користування земельними ділянками, потрібно слідкувати за змінами у чинному законодавстві України і вчасно належним чином оформлювати документи на земельні ділянки, з реєстрацією ділянок в Державному земельному кадастрі та в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та отриманням відповідних витягів.

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92137264 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28 цс 20)] дійшла висновку, що неможливо надати єдину універсальну відповідь на питання про те, чи є поведінка органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, правомірною чи неправомірною. Відповідь на це питання залежить від оцінки такої поведінки як добросовісної чи недобросовісної, і така оцінка має здійснюватися у кожній справі окремо виходячи з конкретних обставин справи. Також зроблено висновок про те, що неконкурентне надання землі у користування за наявності двох або більше бажаючих не відповідає принципам забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; забезпечення гарантій прав на землю.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104361505 Постанова Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 18 травня 2022 року у справі № 154/3345/16 (адміністративне провадження № К/9901/42686/18 )]

[[Категорія:Земельне право]]

Інформаційне забезпечення виборів в Україні

2024-10-17T06:28:32Z

Oksana.kutsokon: додано пункт постанови та посилання на неї

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20 Виборчий кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-15 Закон України "Про Центральну виборчу комісію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0385359-20#Text Постанова Центральної виборчої комісії від 15.10.2020 № 385 "Про Порядок інформаційного забезпечення виборів для осіб з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком)"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''''Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text], в Україні введено [[Введення воєнного стану: заборони та обмеження|режим воєнного стану]]!

Відповідно до статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону] умовах воєнного стану забороняються: проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування. Верховна Рада України не пізніше ніж у дев’яностоденний строк з дня припинення чи скасування воєнного стану, якщо чергові або позачергові вибори до відповідних органів мали бути проведені в період, на який було введено воєнний стан, приймає рішення про призначення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих виборів.'''''
|}
==Основні засади інформаційного забезпечення виборів==
Відповідно до статті 47 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчого кодексу України]виборцям, у тому числі з порушеннями зору та слуху, забезпечується можливість доступу до різнобічної, об’єктивної та неупередженої інформації, потрібної для здійснення усвідомленого вільного вибору. 
З метою забезпечення доступу до інформації особам з порушенням зору та слуху така інформація може надаватися із використанням доступних форматів у порядку та обсягу, визначених Центральною виборчою комісією.

Відповідно п.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0385359-20#top Про Порядок інформаційного забезпечення виборів для осіб з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком)] з метою забезпечення належної поінформованості виборців з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком), у тому числі виборцям з порушеннями зору та слуху, у межах загального та спеціального інформаційного забезпечення загальнодержавних та місцевих виборів Центральна виборча комісія, окружні виборчі комісії, територіальні виборчі комісії забезпечують виготовлення плакатів, що роз’яснюють порядок голосування та відповідальність за порушення законодавства про вибори, інформаційних плакатів (буклетів) суб’єктів виборчого процесу з урахуванням потреб таких виборців, зокрема з можливістю застосування доступних форматів, що забезпечують використання спеціалізованого апаратного та програмного забезпечення для перекладу інформації, відображеної на плакаті, на українську жестову мову, відтворення інформації в аудіоформаті та спеціальному текстовому цифровому форматі, доступному для осіб з порушенням зору. , що міститься в документах, поданих до відповідної виборчої комісії для реєстрації кандидатів, є відкритою.

Окружні та територіальні виборчі комісії в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчим кодексом України], передають для оприлюднення на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії відомості, зазначені в частині третій статті 47 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчого кодексу України].
Така інформація може бути оприлюднена та надана у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Законом України "Про доступ до публічної інформації"].
===Відомості про кандидата, що підлягають оприлюдненню ===
При проведенні виборів Центральна виборча комісія оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті у вигляді набору даних, організованого у форматі, що дозволяє його автоматизоване оброблення електронними засобами (машинозчитування) з метою повторного використання, такі відомості про кожного кандидата, зареєстрованого для участі у відповідних виборах:
прізвище, власне ім’я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про посаду (заняття), місце роботи, партійність, місце проживання, наявність чи відсутність судимості, суб’єкт висування кожного кандидата, передвиборні програми кандидатів чи суб’єктів їх висування, а при проведенні загальнонаціональних виборів - також автобіографію кандидата, подану до Центральної виборчої комісії.

Виборчі комісії, засоби масової інформації та інформаційні агентства, органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, об’єднання громадян, інші особи при поширенні інформації про вибори, яка не є передвиборною агітацією відповідно до статті 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчого кодексу України], зобов’язані дотримуватися об’єктивності, неупередженості, збалансованості, достовірності, повноти і точності інформації, уникати дискримінації та сексизму.
==Загальне інформування виборців ==
'''Загальне інформаційне забезпечення виборів включає інформування виборців про:'''
*виборчі права громадян та способи їх здійснення і захисту;
*можливість та процедури перевірки включення себе та інших виборців до Державного реєстру виборців та списків виборців на виборчих дільницях;
* можливість та порядок зміни виборцю місця голосування (виборчої дільниці) без зміни виборчої адреси;
*адресу місцезнаходження окружної та дільничної виборчих комісій виборчої дільниці, до якої належить виборча адреса виборця;
*адресу приміщення для голосування, дату та час голосування;
*підстави та процедури отримання можливості голосувати за місцем перебування;
*процедуру голосування та спосіб заповнення виборчого бюлетеня;
*право на оскарження порушень своїх виборчих прав та способи здійснення цього права;
*відповідальність за порушення законодавства про вибори;
*інші питання реалізації виборчих прав громадян.
Центральна виборча комісія не пізніш як на другий день виборчого процесу оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті інформацію, що стосується загального інформаційного забезпечення відповідних виборів та забезпечує її актуальність.

З метою забезпечення належної поінформованості виборців Центральна виборча комісія, відповідна територіальна виборча комісія забезпечують виготовлення плакатів, що роз’яснюють порядок голосування та відповідальність за порушення законодавства про вибори. Форма, розмір, текст та поліграфічне виконання плакатів, а також порядок їх виготовлення та передачі дільничним виборчим комісіям встановлюються Центральною виборчою комісією.

На розповсюдження інформаційних матеріалів, які належать до загального інформаційного забезпечення виборів, поширюється законодавство про соціальну рекламу.
==Спеціальне інформаційне забезпечення виборів в Україні==
===Спеціальне інформаційне забезпечення виборів Президента України передбачає інформування виборців про:===
*зареєстрованих кандидатів на пост Президента України та суб’єктів їх висування;
*передвиборні програми кандидатів на пост Президента України;
*рахунки виборчих фондів кандидатів на пост Президента України, максимальний розмір добровільного внеску та спосіб, у який робиться добровільний внесок;
* скасування реєстрації (вибуття з балотування) кандидата на пост Президента України;
*факти та події, пов’язані з виборчим процесом.
'''Інформація, що міститься у документах, поданих до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів на пост Президента України, є відкритою.''' 
На офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії оприлюднюються відомості про прізвище, власне ім’я (усі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про освіту, посаду (заняття), місце роботи, партійність, місце проживання, відомості про наявність чи відсутність судимості, суб’єкта висування кожного кандидата на пост Президента України та його передвиборна програма. 
''(стаття 106 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчого кодексу України])''
===Спеціальне інформаційне забезпечення виборів депутатів передбачає інформування виборців про:===
*зареєстрованих кандидатів та суб’єктів їх висування;
*передвиборні програми партій - суб’єктів виборчого процесу;
*рахунки виборчих фондів партій - суб’єктів виборчого процесу, допустимий розмір добровільного внеску та спосіб, у який робиться внесок;
*скасування реєстрації (вибуття з балотування) кандидата у депутати;
*факти та події, пов’язані з виборчим процесом.
'''Інформація, що міститься у документах, поданих до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів у депутати, є відкритою.''' 
На офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії стосовно кожного кандидата у депутати оприлюднюються відомості про прізвище, власне ім’я (усі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про освіту, посаду (заняття), місце роботи, партійність, місце проживання, наявність чи відсутність судимості, наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, виборчий регіон, у якому висунуто кандидата у депутати, назву партії, яка висунула кандидата у депутати. 
''(стаття 161 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчого кодексу України])''
===Спеціальне інформаційне забезпечення місцевих виборів передбачає інформування виборців про:===
*зареєстрованих кандидатів та суб’єктів їх висування;
*передвиборні програми організацій партій - суб’єктів виборчого процесу;
*рахунки виборчих фондів, допустимий розмір добровільного внеску та спосіб, у який робиться внесок;
*скасування реєстрації (вибуття з балотування) кандидата у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови;
*факти та події, пов’язані з виборчим процесом. 
''(стаття 232 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчого кодексу України])''
== Участь засобів масової інформації та інформаційних агенств в інформаційному забезпеченні виборів==
Під час виборчого процесу засоби масової інформації розміщують інформаційні матеріали на замовлення виборчих комісій або регіональних чи територіальних представництв Центральної виборчої комісії на підставі відповідних договорів.. 
Інформаційні агентства та засоби масової інформації поширюють повідомлення про перебіг виборчого процесу, події, пов’язані з виборами, базуючись на засадах достовірності, повноти і точності, об’єктивності інформації та її неупередженого подання. 
Інформаційні агентства, засоби масової інформації, що поширюють повідомлення про перебіг виборчого процесу, події, пов’язані з виборами, не можуть допускати замовчування суспільно необхідної інформації, що стосується цих подій, якщо вона була їм відома на момент поширення інформації. Інформаційні агентства, засоби масової інформації зобов’язані поширювати інформацію про вибори відповідно до фактів, не допускаючи перекручування інформації. Засоби масової інформації та інформаційні агентства повинні намагатися отримувати інформацію про події, пов’язані з виборами, з двох і більше джерел, віддаючи перевагу першоджерелам. 
Телерадіоорганізації самостійно визначають кількість ефірного часу, присвяченого висвітленню фактів та подій, пов’язаних з виборчим процесом. У зазначених матеріалах телерадіоорганізаціям заборонено виокремлювати у своєму ставленні певних суб’єктів виборчого процесу чи надавати їм привілеї. 
Засоби масової інформації мають збалансовано висвітлювати коментарі кандидатів, партій (організацій партій) - суб’єктів виборчого процесу щодо подій, пов’язаних із виборами. 
Телерадіоорганізації мають право створювати та поширювати у прямому ефірі передачі за участю кандидатів, представників партій (організацій партій) - суб’єктів виборчого процесу, їх уповноважених, довірених осіб у формі передвиборних дебатів чи дискусій. Такі передачі повинні бути організовані у цикл передач однакового формату з метою дотримання принципу рівних умов та рівного доступу.
==Особливості виборчого процесу під час дії правового режиму воєнного стану==
У разі введення в Україні чи в окремих її місцевостях воєнного або надзвичайного стану виборчий процес загальнодержавних виборів та/або виборчий процес відповідних місцевих виборів, що відбуваються на цих територіях або їх частині, припиняється з дня набрання чинності відповідним указом Президента України.

Після набрання чинності відповідним указом Президента України Центральна виборча комісія ухвалює рішення щодо припинення виборчого процесу на всій території України або в окремих її місцевостях, яким визначає порядок завершення виборчих процедур, які були розпочаті в межах відповідного виборчого процесу.

Після припинення чи скасування дії режиму воєнного або надзвичайного стану перебіг відповідного виборчого процесу, припиненого у зв’язку з цим, розпочинається спочатку.

Рішення щодо призначення виборів, виборчий процес яких був припинений або не розпочався у зв’язку з введенням воєнного або надзвичайного стану, ухвалюється відповідним суб’єктом їх призначення не пізніше місяця з дня припинення або скасування воєнного або надзвичайного стану, а у разі якщо для проведення виборів законом не вимагається окремого рішення про їх призначення, про початок відповідного виборчого процесу оголошує Центральна виборча комісія не пізніше місяця з дня припинення або скасування воєнного або надзвичайного стану.
== Див. також ==
* [[Відкрита інформація]]
* [[Конфіденційна інформація]]
* [[Введення воєнного стану: заборони та обмеження]]
* [[Порушення таємниці голосування]]
[[Категорія:Виборче право]]

Нотаріальне засвідчення вірності перекладу

2024-06-17T14:39:51Z

Oksana.kutsokon: додано новий розділ, замінено посилання на пункт Правил ведення нотаріального діловодства

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правила ведення нотаріального діловодства, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 "Про державне мито"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://notar.npu.ua/?fbclid=IwAR1DLX2Ihuo-K1b2c5VOxTsaXmuf_Un4lsvXTQIGqIxvPVTsu1QGMkvHvgY Реєстр нотаріусів, які працюють під час війни]
|}
== Cпособи засвідчення вірності перекладу ==
Нотаріальний переклад документа – це переклад з одночасним засвідченням справжності підпису дипломованого перекладача нотаріусом. У процесі засвідчення нотаріусом перекладу повинен бути присутнім перекладач.

Перекладач ставить свій підпис під перекладом в присутності нотаріуса, який попередньо перевірив особу, дієздатність та документально підтверджену кваліфікацію перекладача. Таким чином, перекладач бере на себе відповідальність за вірність перекладу.

Нотаріальна ж дія полягає в засвідченні справжності підпису перекладача, про що на останній сторінці перекладу додається відповідний посвідчувальний напис. До реєстру для реєстрації нотаріальних дій вноситься запис про вчинення такої нотаріальної дії у встановленому чинним законодавством порядку. Запис у реєстрі також передбачає вказання особистих даних перекладача та його підпис.

Нотаріальне засвідчення вірності перекладу необхідне тоді, коли перекладеному документові потрібно надати офіційності для подання у державні органи або для подальшої легалізації.

На практиці розрізняють такі варіанти нотаріального засвідчення вірності перекладу:
* засвідчення вірності перекладу тексту документа з однієї мови на іншу нотаріусом;
* засвідчення справжності підпису перекладача на перекладі тексту документа;
* Засвідчення вірності перекладу, що вчинюється при вчиненні іншої нотаріальної дії.
== Куди звертатися ==
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 79 Закону України "Про нотаріат"] засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу здійснюється нотаріусом (як державним, так і приватним), якщо він знає відповідні мови.

Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус. У сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії:засвідчують справжність підпису на документах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n386 п.5 ст.37 Закону України "Про нотаріат"]

Також засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу консульські установи України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n386 п.7ст.38 Закону України "Про нотаріат"]
== Хто може звертатись за засвідченням вірності перекладу ==
Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа:
* за усним зверненням заінтересованої особи,
* за клопотанням заінтересованої особи при вчиненні іншої нотаріальної дії ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 пп.1.1 п.1 Глава 8 Порядку вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України]).
== Вимоги до документів, що подаються для вчинення нотаріальної дії ==

* Документи, викладені на двох і більше аркушах, що подаються для вчинення нотаріальної дії, повинні бути прошиті у спосіб, що унеможливлює їх роз’єднання без порушення цілісності, а аркуші пронумеровані .
* Тексти нотаріально посвідчуваних правочинів, заяв, засвідчуваних копій (фотокопій) документів і витягів з них, тексти перекладів та заяв повинні бути написані зрозуміло і чітко, дати, що стосуються змісту посвідчуваних правочинів, повинні бути позначені хоча б один раз словами, а назви юридичних осіб та їх ідентифікаційний код за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - без скорочень із зазначенням їх місцезнаходження. Прізвища, імена та по батькові фізичних осіб, їх місце проживання та ідентифікаційний номер за даними Державного реєстру фізичних осіб платників податків, крім уповноважених представників юридичних осіб, повинні бути написані повністю, а у випадках, передбачених законами, - із зазначенням дати їх народження.
* Для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережні виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n519 стаття 47 Закону України "Про нотаріат"])

== Порядок засвідчення вірності перекладу ==
Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови, з яких або на які перекладається документ.

Якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 Порядком вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України].

Перекладач разом з документом, що встановлює його особу, повинен надати документ, який підтверджує його кваліфікацію. 
Якщо при вчиненні нотаріальної дії (посвідчення правочину, засвідчення вірності копії тощо) одночасно вчинюється й переклад на іншу мову, то переклад вміщується поруч з текстом документа на одній сторінці, розділеній вертикальною рискою таким чином, щоб оригінальний текст розташовувався з лівого боку, а переклад - з правого. 
Тексти перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, за винятком тих примірників, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів. 
При посвідченні угод, засвідченні вірності копій документів і виписок з них, справжності підпису на документах, вірності перекладу документів з однієї мови на іншу, а також при посвідченні часу пред’явлення документа на відповідних документах вчиняються посвідчувальні написи.

Текст нотаріально оформлюваного документа та посвідчувальний напис можуть бути викладені як на лицьовому, так і на зворотному боці спеціального бланка нотаріального документа.

Якщо посвідчувальний напис викладається на звороті оформлюваного документа або на окремому аркуші (спеціальному бланку нотаріального документа), то на лицьовому боці останньої сторінки документа зазначається частина посвідчувального напису, починаючи з міста (селища, району), де знаходиться контора, нотаріальний архів, в якій (якому) працює державний нотаріус, або розташоване робоче місце приватного нотаріуса, а на його зворотний бік або на окремий аркуш (спеціальний бланк нотаріального документа) переноситься найменування міста (села, селища, району).

Наприклад: «місто» і далі на звороті або окремому аркуші документа - «Черкаси».([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 п. 6.11 Правил ведення нотаріального діловодства]). 
Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. 
Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. 
Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. 
Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 глава 8 Порядку вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України]).

Найбільш часто нотаріальний переклад застосовують для:
* свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб;
* документів (паспортів, посвідчень водія, дипломів);
* довідок з місця роботи, довідок про несудимість, довідок про стан рахунку, медичних довідок;
* заяв на виїзд дитини, довіреностей.
== Вартість ==
За засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу (за одну сторінку) стягується державне мито у розмірі 0,3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 5 гривень 10 копійок ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/7-93 пп "н", п.3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"])

За засвідчення справжності кожного підпису на документах, у тому числі справжності підпису перекладача (за кожний документ) стягується державне мито у розмірі 0,02 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 0,34 копійки ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/7-93 пп "р", п.3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"]).

Також обов'язково оплачуються послуги нотаріуса, як приватного, так і державного.

При одночасному вчиненні будь-яких нотаріальних дій з одночасним засвідченням справжності підпису перекладача та/або засвідчення вірності письмового перекладу документа нотаріусом вважається, що вчиняються дві нотаріальні дії, і кожній з них присвоюється окремий реєстровий номер ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 абз.2, п. 7.20 Правил ведення нотаріального діловодства]).

У разі посвідчення правочину від особи, яка не може самостійно підписати документ, з одночасним засвідченням справжності підпису особи, яка розписалася замість учасника правочину, вважається, що вчиняються дві нотаріальні дії, кожній з яких присвоюється окремий реєстровий номер ''( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10/ed20230930#Text абз.3, п.7.20 Правил ведення нотаріального діловодства]).''
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Нотаріат‎]]

Захист персональних даних неповнолітніх

2021-04-26T10:58:06Z

Oksana.kutsokon:

== Нормативна база ==
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція ООН про права дитини 1989 р].
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України "Про освіту"]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закон України "Про захист персональних даних"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закон України "Про повну загальну середню освіту"]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/752-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 752 "Про створення Єдиної державної електронної бази з питань освіти"]
# [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0423736-11 Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 10 травня 2011 року № 423 "Про затвердження єдиних зразків обов’язкової ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності"]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1902-12 Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України України від 05 листопада 2012 року № 1244 "Про затвердження Умов прийому до вищих навчальних закладів України у 2013 році"]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0564-18 Наказ Міністерства освіти і науки України від 16 квітня 2018 року № 367 "Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_008-16#Text Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС)2016/679 від 27 квітня 2016 року про захист фізичних осіб у зв'язку з опрацюванням персональних даних і про вільний рух таких даних, та про скасування Директиви 95/46/ЄС (Загальний регламент про захист даних)]

== Згода на обробку персональних даних ==
Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закону України "Про захист персональних даних" (далі - Закон)] при зарахуванні дитини до школи необхідно отримати обов’язкову задокументовану згоду суб’єктів персональних даних ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 ст.2 Закону]). 

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закону] збирання відомостей про учнів та їхніх батьків, зберігання та використання цих відомостей є обробкою персональних даних, а учні та їхні батьки – суб’єктами персональних даних. 

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція ООН про права дитини 1989 р.] – роз’яснює, що під поняттям '''"дитина"''' розуміється неповнолітній у віці до 18 років. 

Оскільки суб’єктами персональних даних є неповнолітні особи, то згідно норм [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного] та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного] кодексів України, згоду на обробку персональних даних дитини мають надати батьки або особи, які їх замінюють. Також батьки повинні подати згоду на обробку власних персональних даних. Це також означає, що '''заяву про зарахування дитини до школи можуть подати тільки батьки або особи, які їх замінюють. Ніякі інші члени родини, близькі та далекі родичі цього зробити не мають права.'''

{| class="wikitable"
|-
| '''Із настанням повноліття особа надає таку згоду самостійно, й батьки вже не мають права визначати межі обігу персональних даних їхніх дітей.'''
|}

'''Метою обробки''' персональних даних дитини, яка вступає до школи, є забезпечення її права на здобуття повної загальної середньої освіти у загальноосвітніх навчальних закладах. 

'''Обсяг персональних даних''' визначається документами, які є обов’язковими для ведення у школах різних типів і форм власності. 

'''Документами, в які вносяться персональні дані дитини та її батьків є:''' 
* особова справа учня;
* алфавітна книга;
* класний журнал;
* журнал ГПД;
* бланк протоколу державної підсумкової атестації учнів;
* табель навчальних досягнень;
* книги видачі свідоцтв про базову і атестатів про повну загальну середню освіту.

При занесені персональних даних до вказаних документів школа стає володільцем бази таких даних.

Форми документів затверджені [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0423736-11 наказом Міністерства освіти і науки,молоді та спорту України від 10 травня 2011 року №423 "Про затвердження єдиних зразків обов’язкової ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності".]

{| class="wikitable"
|-
| Таким чином, отримання від фізичної особи (батьків або осіб, які їх замінюють) письмової згоди на обробку її персональних даних (даних дітей) в процесі збору та внесення відомостей про неї до бази персональних даних навчального закладу '''не вимагається''', оскільки дозвіл на обробку її персональних даних наданий володільцю бази персональних даних (навчальному закладу) [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Законом]. Використання персональних даних, що виходить за межі дозволу, наданого навчальному закладу відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закону], повинно здійснюватися за згодою суб’єктів персональних даних і має бути засвідчена підписом батьків.
|}

== Внесення даних до Інформаційної системи управління освітою ==
У зв’язку із запровадженням Інформаційної системи управління освітою – ІСУО ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-2011-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 752 "Про створення Єдиної державної електронної бази з питань освіти"]) батьки або особи, які їх замінюють, повинні бути ознайомлені з правами щодо місцезнаходження та використання електронної бази персональних даних їхньої дитини. 
'''Навчальний заклад не має права''' без попередження батьків або осіб, які їх замінюють, заносити дані про дітей до єдиної електронної бази, надавати будь-яку інформацію про дітей з цієї бази іншим особам або організаціям, крім випадків передбачених законодавством.

'''Загальноосвітній навчальний заклад має право збирати такі персональні дані:''' 
* прізвище, ім’я, по батькові дитини;
* дата народження;
* стать;
* прізвище, ім’я та по батькові батька і матері (опікунів), їх місцероботи, номер контактного телефону;
* домашня адреса, номер телефону;
* місце виховання дитини до вступу в перший клас;
* зайнятість в гуртках і секціях; місце і графік проведення занять;
* стан здоров’я, медична група.
{| class="wikitable"
|-
|
'''Відмова особи надати згоду на обробку її персональних даних''' у Єдиній базі та ІВС "ОСВІТА" '''унеможливлює обробку таких даних у зазначених базах, зокрема, виготовлення документів про освіту''' так як, [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 частинами шостою і сьомою ст. 6 Закону] встановлено заборону на обробку персональних даних про фізичну особу без її згоди.
|}

Крім цього, виходячи з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 частини другої ст. 6 Закону] , персональні дані мають бути точними, достовірними, в разі необхідності — оновлюватися, що накладає на батьків і власника бази даних (навчальний заклад) обов'язок забезпечувати оновлення цієї бази достовірною інформацією.

== Використання персональних даних неповнолітніх ==
Згідно з частиною третьою ст. 10 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закону] використання персональних даних працівниками суб'єктів відносин, пов'язаних з персональними даними, повинно здійснюватися лише відповідно до їхніх професійних чи службових або трудових обов'язків. Ці працівники зобов'язані не допускати розголошення у будь-який спосіб персональних даних, які їм було довірено або які стали відомі у зв'язку з виконанням професійних чи службових або трудових обов'язків. Таке зобов'язання чинне після припинення ними діяльності, пов'язаної з персональними даними, крім випадків, установлених законом.

Для гарантування безпеки обігу (недоторканності) персональних даних у навчальному процесі необхідно максимально зменшити доступ до цієї інформації третіх осіб, які не мають повноважень щодо їх обробки.

Слід звернути увагу на те, що навчальний заклад для перевірки якості знань вихованців здійснює контроль шляхом оцінювання, результати якого є персональними даними особи й також підлягають захисту.

Водночас у переважній більшості закладів такі результати оприлюднюють без відповідного дозволу суб'єкта цих даних (шляхом розміщення результатів на дошці оголошень, усного оприлюднення у групі чи класі), що є грубим порушенням законодавства у сфері захисту обігу персональних даних. Більше того, відсутність відповідних роз'яснень призводить до того, що робота над помилками має ідентифікуючий характер, й особа, помилки якої аналізують, може стати об'єктом знущань і насмішок.

== Європейське законодавство ==
У контексті захисту даних дитини варто звернути увагу на норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_008-16#Text Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/679 від 27 квітня 2016 року про захист фізичних осіб у зв'язку з опрацюванням персональних даних і про вільний рух таких даних, та про скасування Директиви 95/46/ЄС (Загальний регламент про захист даних) (далі — GDPR/Регламент)], який встановлює жорсткі вимоги щодо обробки даних дітей, що не досягли 16 років.

У вступній частині GDPR визначено, що «діти потребують особливого захисту в питанні персональних даних, оскільки вони можуть бути менш обізнаними про відповідні ризики, наслідки та гарантії, а також про свої права щодо опрацювання персональних даних. Такий особливий захист повинен, зокрема, застосовуватися до використання персональних даних дітей для цілей маркетингу або створення профілів особистості чи користувача та збирання персональних даних щодо дітей під час користування послугами, що пропонують безпосередньо дитині» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_008-16#Text (пункт 38)].

Окрім того, у Регламенті зазначено, що діти є вразливою категорією відносно тих ризиків, які можуть наставати унаслідок обробки персональних даних: збору, зберігання, використання, поширення тощо [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_008-16#Text (пункт 75)].

В епоху розвитку цифрових технологій збір інформації про дитину може відбуватися не тільки під час особистої комунікації, але й в Інтернеті. Тому в новому законодавстві ЄС передбачені додаткові гарантії безпеки дитини в мережі. У статті 8 GDPR визначена вимога отримання згоди батьків, якщо дитині надається послуга в режимі онлайн.

Норми GDPR можуть бути застосовані не тільки до суб’єктів, що перебувають на території ЄС, як це було раніше, відповідно до вимог Директиви 95/46/ЄС, але й до тих суб’єктів, що перебувають в інших країнах світу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_008-16#Text ( стаття 3 Регламенту)] . Також важливо зазначити, що на території ЄС автоматично кожен має право на захист своїх даних по GDPR незалежно від громадянства.

== Див. додатково ==
# Див. додатково [[Захист персональних даних]]
# Див. додатково [[Зарахування учнів до загальноосвітніх навчальних закладів та їх відрахування]]
# Див. додатково [[Протидія булінгу в дитячому середовищі]]

[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Особисті немайнові права фізичної особи]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Право на освіту]]