WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Договір іпотеки

2018-11-06T13:27:11Z

Oksana.chubenko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України від 28 червня 1996 року;]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV];
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV];
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III];
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закон України «Про іпотеку» від 5 червня 2003 року № 898-IV];
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/979-15 Закон України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» від 19 червня 2003 року N 979-IV];
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3273-15 Закон України «Про іпотечні облігації» від 22 грудня 2005 року N 3273-IV];
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України "Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 25 грудня 2015 року № 1127];
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0071323-11 Роз’яснення Міністерства юстиції України «Особливості посвідчення договору іпотеки» від 13 грудня 2011].

== Загальні поняття ==
'''Іпотека''' - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».
 
'''Договір іпотеки''' – цивільно-правова угода про заставу нерухомого майна, для рішення житлових проблем, предметом застави звичайно виступає житловий будинок або квартира.

== Сторони договору іпотеки ==
Сторонами в іпотечному договорі є іпотекодавець та іпотекодержатель. 
'''Іпотекодавець''' – це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов’язання або зобов’язання іншої особи перед іпотекодержателем.

'''Іпотекодавцем''' може бути як боржник так і його майновий поручитель:
* майновий поручитель - це особа, яка передає в іпотеку власне нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання третьої особи – боржника за договором, яким встановлено основне зобов'язання;
* боржник - це особа, яка передає в іпотеку власне нерухоме майно для забезпечення виконання власних зобов'язань за договором, яким встановлено основне зобов'язання.
Іпотекодержателем є кредитор за основним зобов'язанням.
Іпотекодавцем та іпотекодержателем за іпотечним договором можуть виступати фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), юридичні особи та держава в особі уповноважених органів.
Фізичні і юридичні особи для укладення іпотечного договору повинні мати повну цивільну дієздатність. 
Майно, що є у спільній власності, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально засвідченою згодою усіх співвласників. Співвласник нерухомого майна має право передати в іпотеку свою частку в спільному майні без згоди інших співвласників за умови виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

== Істотні умови договору іпотеки ==
Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови: 
I. 
1. для іпотекодавця та іпотекодержателя - ''юридичних осіб'' відомості про:
* для резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців;
* для нерезидентів - найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу; 
2. для іпотекодавця та іпотекодержателя - ''фізичних осіб'' відомості про:
* для громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;
* для іноземців, осіб без громадянства - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за межами України; 
II. зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання; 
III. опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані, у тому числі кадастровий номер. У разі іпотеки земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення; 
IV. посилання на видачу заставної або її відсутність. 
У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.

== Предмет іпотеки ==
Предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов:
* нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація;
* нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення;
* нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення (відповідно до статті 364 Цивільного кодексу України) в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості (частина третя статті 5 Закону України «Про іпотеку»). Іпотека також поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості. 
Предметом іпотеки може бути право оренди чи користування нерухомим майном, яке надає орендарю чи користувачу право будувати, володіти та відчужувати об'єкт нерухомого майна. Таке право оренди чи користування нерухомим майном для забезпечення виконання основного зобов'язання вважається нерухомим майном. 

'''Не може бути предметом іпотеки:'''
вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких забороняється законом (наприклад, право на отримання аліментів тощо);
об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що перебувають у процесі корпоратизації.

== Форма іпотечного договору ==
'''Іпотечний договір''' укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню

Відповідно до частини першої ст. 220 Цивільного Кодексу України недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору має свої наслідком визнання такого договору нікчемним. 
Іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є нерухоме майно, посвідчується за місцезнаходженням цього майна або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину.

== Державна реєстрація іпотеки ==
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України „Про іпотеку” обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до вимог [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень], затвердженого постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127. 
Державна реєстрація іпотеки проводиться з метою встановлення пріоритету, тобто переважного права іпотекодержателя перед іншими особами задовольнити свої вимоги першим за рахунок майна переданого в іпотеку. 
У разі недотримання умови про державну реєстрацію іпотеки іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно. 
Державна реєстрація здійснюється особою , на яку відповідно до законодавства покладені функції щодо державної реєстрації обтяжень нерухомого майна іпотекою, шляхом внесення відповідних відомостей до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Державного реєстру речових прав на нерухоме майно] на підставі повідомлення іпотекодержателя.

== Виконання умов договору ==
Позичальник іпотечного кредиту має право проживати в закладеному будинку або квартирі, а так само зареєструвати на цій житловій площі всіх членів родини. 
Іпотекодавець має право на проведення перепланування, передачу в оренду або продаж закладеного нерухомого майна виключно на підставі згоди іпотекодержателя. 
Іпотекодержатель має право у будь-який час протягом строку дії іпотечного договору за умови попереднього письмового повідомлення іпотекодавця перевіряти документально і в натурі наявність, стану, умови збереження та користування предметом іпотеки. Іпотекодавець зобов'язаний не перешкоджати реалізації цього права іпотекодержателем, надавати йому всі документи, необхідні для перевірки наявності, стану, умов збереження та користування предметом іпотеки, а також негайно на вимогу іпотекодержателя забезпечити йому фізичний доступ до предмета іпотеки. 
У разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

== Припинення іпотеки. Визнання недійсним іпотечного договору ==
'''Підстави припинення іпотеки:'''
# припинення основного зобов’язання або закінчення строку дії іпотечного договору;
# реалізації предмета іпотеки відповідно до закону;
# набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;
# визнання іпотечного договору недійсним;
# знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;
# з інших підстав, передбачених законом.
Особливу увагу слід звернути на випадок припинення іпотеки у разі набуття права власності на предмет іпотеки. В тому випадку, коли іпотекодавцем за іпотечним договором виступав майновий поручитель, останній набуває права кредитора за основним зобов’язанням.
Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою.

{| class="wikitable"
|-

[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право‎]] [[Категорія: Нотаріат]]

Відновлення втраченого судового провадження в адміністративному процесі

2018-07-19T08:25:19Z

Oksana.chubenko: Створена сторінка: == Нормативна база == # [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] # [http://zakon5.rad...

== Нормативна база ==
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України « Про судоустрій та статус суддів »]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс Адміністративного судочинства України]

== Загальні положення ==
'''Адміністративне провадження''' – кожне провадження характеризується своєю певною кількістю стадії, серед яких можна виділити обов’язкові і факультативні стадії. 

'''Обов’язкова стадія провадження''' – це стадія адміністративного провадження, проходження якої є обов’язковим для досягнення цілей і завдань, які поставлені перед провадженням. 

'''Факультативна стадія провадження''' – це стадія адміністративного провадження, проходження якої не завжди є обов’язковим для досягнення загальних цілей і завдань провадження.

== Спосіб відновлення втраченого судового провадження ==
Втрачене судове провадження в адміністративній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду. Підсудність заяви про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

== Форма та зміст заяви про відновлення втраченого судового провадження ==
Заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду в письмовій формі. У заяві повинно бути зазначено: про відновлення якого судового провадження або якої його частини просить заявник. Особи які брали участь у справі і в якому процесуальному статусі, їх найменування ( для юридичних осіб) або ім’я ( прізвище, ім’я, та по батькові за його наявності для фізичних осіб), їх місцезнаходження 9 для юридичних осіб) або місце проживання ( для фізичних осіб); ідентифікаційні коди юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України або реєстраційний номер облікової картки платника податків ( для фізичних осіб) за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб-громадян України, якщо відповідні дані відомі заявникові. Номери засобів зв’язку учасників судового процесу, якщо вони відомі заявникові. Наявні у заявника відомості про обставини втрати судового провадження місцезнаходження копій матеріалів провадження або даних щодо таких копій.

[[Категорія: Суди]] [[ Категорія: Адміністративний процес ]]

Порядок виправлення помилки у свідоцтві про право власності на житло

2018-01-30T12:52:08Z

Oksana.chubenko: Створена сторінка: == Нормативна база == # [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] # [http://zakon3.rad...

== Нормативна база ==
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Наказ Міністерства Юстиції України « Про затвердження Правил ведення нотаріального діловодства » від 03.04.2015 року]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z2102-12 Наказ Міністерства Юстиції України «Про затвердження Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна» від 14.12.2012 року]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного суду України « Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року]
# [http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/1207B66D24762C1DC2257D0E004CC419 Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ (узагальнення судової практики Верховним Судом України)]

== Загальні положення ==
'''Свідоцтво про право власності''' - це документ, який підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, яке видається фізичним та юридичним особам.
 
'''Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є''' – право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Особливим видом права власності є право довічної власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном. 
'''Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлює, що державна реєстрація''' - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 
'''Згідно ст. ст. 182, 331,334 Цивільного кодексу України'''- основною умовою для визначення статусу нерухомого майна будь-якого об’єкта нерухомості ( у тому числі й тих об’єктів, правовий статус яких законодавчим актами не визначений: асфальтовані чи бетонні площадки, під’їзні колії, автомобільна дорога, автомобільні платформи, спортивні споруди тощо) є державна реєстрація прав на нього.

== Процедура видачі свідоцтва про право власності ==
Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видавали:
# фізичним та юридичним особам на новозбудовані реконструйовані об’єкти нерухомого майна;
# членам житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески;
# юридичним особам у разі внесення до статутного фонду ( статутного або складеного капіталу) об’єктів нерухомого майна їх засновниками ( учасниками);
# фізичним особам та юридичним особам, які в разі ліквідації (реорганізації) юридичної особи отримали у власність у встановленому законодавством порядку нерухоме майно юридичної особи, що ліквідується( реорганізується);
# фізичним особам та юридичним особам, що вийшли зі складу засновників (учасників) юридичної особи за рішенням органу, уповноваженого на це установчими документами, отримали у власність об’єкт нерухомого майна, переданий їм;
# реабілітованим громадянам, яким повернуто у власність належні їм об’єкти нерухомого майна;
# у разі виділення окремого об’єкта нерухомого майна зі складу об’єкта нерухомого майна, що складається із двох або більше об’єктів;
# фізичним та юридичним особам на об’єкти нерухомого майна, які в установленому порядку переведені з житлових у нежитлові і навпаки.
У випадках, встановлених законодавством, державний реєстратор за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень оформлює свідоцтво про право власності на нерухоме майно та їх обтяжень.
Свідоцтво про право власності на нерухоме майно є офіційним документом встановленого зразка, що видається державним реєстратором і підтверджує юридичний факт виникнення права власності на нерухоме майно. 
Порядком державної реєстрації права на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703 ( далі- Порядок) визначався перелік документів, які необхідно було подати для отримання Свідоцтва.
 
'''До документів, які подавалися для отримання Свідоцтва належали:'''
# заява встановленої форми;
# копія документа, що посвідчує особу заявника;
# документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав;
# документ про сплату державного мита ( якщо особа не подає документ, яким її звільнено від сплати державного мита );
# документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно;
# документ, що містить технічну характеристику такого об’єкта нерухомого майна і формується за результатами проведення його технічної інвентаризації.
Оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно здійснювали державні реєстратори прав на нерухоме майно на спеціальних бланках свідоцтва про права власності. За наданням витягу з Реєстру прав справляється плата, розмір якої визначається Наказом Міністерством юстиції України « Про затвердження тарифів за надання витягів з Реєстру прав власності на нерухоме майно» від 20 вересня 2002року №83/5. Особи, які заінтересовані в отриманні витягу мають оплатити проведення технічної інвентаризації об’єкта нерухомого майна, що передує наданню витягу з Реєстру прав.
Зокрема, встановлено, що для проведення державної реєстрації права власності на новозбудований чи реконструйований об’єкт заявник подавав органові державної реєстрації прав технічний паспорт на такий об’єкт. 
'''Відповідно до п. 36 Постанови Кабінету Міністрів України « Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» від 26 жовтня 2011р. №1141 для формування та видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно державним реєстратором вносилися до Державного реєстру прав наступні відомості:'''
# тип об’єкта нерухомого майна ( житловий будинок, будівля, споруда, квартира, тощо);
# площа об’єкта нерухомого майна ( загальна та житлова);
# адреса об’єкта нерухомого майна;
# відомості про суб’єкта права власності;
# форма власності;
# види спільної власності ( у разі, коли майно належить на праві спільної власності);
# розмір частки у праві спільної власності ( у разі, коли майно належить на праві спільної часткової власності);
# прізвище, ім’я та по батькові державного реєстратора;
# найменування органу державної реєстрації прав;
# номер та серія бланка свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

== Позасудовий порядок виправлення помилки ==
=== Ким вирішується порядок виправлення помилки в електронній базі даних ===
При виявленні помилки у свідоцтві (витягу) заявник може звернутися до реєстратора Бюро технічної інвентаризації із заявою про виправлення помилки у записі розподілу Реєстру прав.
Якщо під час внесення до Реєстру прав записів, передбачених порядком, реєстратором допущено помилку, останній зобов'язаний негайно відредагувати запис або скасувати помилково зроблений запис розділу Реєстру прав.
=== Послідовність скасування запису ===
Спочатку скасовують записи про право власності на об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, та суб'єкта цих прав.
На підставі заяви про виправлення помилки у записі розділу Реєстру прав, реєстратор Бюро технічної інвентаризації редагує запис або скасовує помилково зроблений запис розділу Реєстру прав та вилучає у заявника свідоцтво (витяг), що містить помилку.
=== Ціна виправлення технічної помилки ===
Якщо факт невідповідності підтверджено, державний реєстратор безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення. Виправлення технічної помилки у записах Державного реєстру прав, що була допущена не з вини державного реєстратора, здійснюється платно.
=== Строки виправлення ===
Відповідно до Закону України “ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, у разі виявлення помилки у свідоцтві про право власності на нерухоме майно або витязі з Державного реєстру прав технічної помилки, допущеної державним реєстратором, заінтересована особа письмово повідомляє про це державного реєстратора.
Якщо факт невідповідності підтверджено, державний реєстратор виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення.
У разі виявлення технічної помилки, допущеної у записах Державного реєстру прав, державний реєстратор у п'ятиденний строк письмово повідомляє про це заінтересовану особу.

== Судовий порядок виправлення ==
=== Куди звернутися ===
Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного суду України.
=== Необхідні документи для звернення до суду ===
'''Позовна заява про вирішення спору повинна містити:'''
# який факт заявник просить встановити та з якою метою;
# причини не можливості відновлення документації, що посвідчують цей факт;
# докази, що підтверджують факт.
Позовна заява повинна бути складена з додержанням вимог чинного законодавства щодо складання позовних заяв. Відповідно до ст. 119 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява подається в письмовій формі. До позовної заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини і довідка про неможливість відновлення втрачених документів. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.
=== Вартість позовної заяви ===
За подання позовної заяви немайнового характеру юридичні особи або фізичні особи-підприємці сплачують 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб та фізичні особи сплачують 0,4 відсотка розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
'''Відповідно до Закону України “ Про Державний бюджет України на 2017 рік” встановлено прожитковий мінімум на одну особу:'''
з 1 січня 2017 року -1600 гривень;
з 1 травня 2017 року - 1684 гривні;
з 1 грудня 2017 року - 1762 гривні.
=== Випадки відмови у прийнятті позовної заяви ===
Суддя, відмовляючи в прийнятті заяви, постановляє про це мотивовану ухвалу. Відповідно до ст. 121 Цивільного процесуального кодексу суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119, 120 Цивільного процесуального кодексу, або не сплачено судовий збір, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з надання отримання позивачем ухвали.
=== Строки розгляду питання ===
Попереднє судове засідання повинно бути призначене і проведене протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Підготовка справи до судового розгляду повинна бути проведена не більше як у семиденний строк. А у виключних випадках цей строк може бути продовжений до двадцяти днів з дня прийняття заяви.
Зупинення строків починається з тієї події, внаслідок якої суд зупинив провадження. З дня відновлення провадження перебіг процесуальних строків продовжується.

== Судова практика ==
У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру. Тобто припинення права власності на таке майно пов'язується з фактом звернення власника до відповідного органу та наявністю рішення цього органу про виключення знищеної речі з додержаного реєстру. З моменту внесення відповідних змін до реєстру припиняється право на це майно.
У вирішенні питання про припинення права власності з мотивів знищення майна суди часто поєднують підстави такого припинення, передбачені п. 4 та п.11 ч.1 ст.346 Цивільного кодексу України, за позовами заінтересованих осіб.
=== Приклад судової практики ===
До Голосіївського районного суду м. Києва було подано позов громадянина А. до Київського міського бюро технічної інвентаризації щодо реєстрації права власності на нерухоме майно та припинення права власності у зв'язку зі смертю власника. 10 лютого 2002 року громадянин А. придбав у громадянина Б. земельну ділянку площею 0,1 га в м. Києві, цільове призначення якої- будівництво та обслуговування житлового будинку і господарських будівель. З дотриманням встановленої законом процедури і за наявності всіх необхідних документів він збудував житловий будинок, який 12 грудня 2008 року був прийнятий в експлуатацію, про що Державна приймальна комісія склала відповідний акт. 23 грудня 2010 року Головне управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації видало свідоцтво № 1740-С/ЖБ. на право власності на житловий будинок, що знаходиться в м. Києві. З метою здійснення реєстрації на своє ім'я позивач звернувся до Бюро технічної інвентаризації, проте у реєстрації позивачу було відмовлено з тих підстав, що за даною адресою власником будинку, який знищений у 1950-і роки зареєстрована громадянка В. Враховуючи ці обставини, суд задовольнив позовні вимоги громадянина А. до Бюро технічної інвентаризації про припинення права власності у зв'язку зі смертю власника. Суд зобов'язав Бюро технічної інвентаризації скасувати державну реєстрацію права власності за адресою в м. Києві, яка проведена на ім'я громадянина В.

[[Категорія: Житлове право]] [[Категорія: Цивільне право]] [[Категорія: Право власності на майно]] [[Категорія: Суди]]